|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 20.12.2019
ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ДРУГЕ Зал засідань Верховної Ради України 20 грудня 2019 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
09:59:40 ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий ранок, шановні колеги! Дуже приємно бачити в п'ятницю таку кількість народних депутатів залі, особливо після свята. Добрий день, шановні представники ЗМІ, шановні гості Верховної Ради! Підготуйтесь, будь ласка, до реєстрації, шановні колеги. Готові реєструватись, шановні колеги? Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Шановні колеги, готові? Нарешті, всі народні депутати отримали картки та готові реєструватись. Не всі. Будемо називати поіменно? Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Готові реєструватись? Всі вже отримали карточки? Вітаю. Прошу реєструватись. 10:07:21 Зареєстровано 319 народних депутатів України. Шановні колеги, перш за все, я хотів би привітати трьох наших колег: Соломію Анатоліївну Бобровську, Олега Валерійовича Семінського та Дмитра Юрійовича Шпенова, - у них сьогодні день народження. Я вас вітаю! З деякими я вже поспілкувався зранку. Бажаю здоров'я, наснаги, успіхів від всіх народних депутатів. Ще раз зі святом! Шановні колеги, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю з 10 години проводиться "година запитань до Уряду". У засіданні Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Олексій Валерійович Гончарук та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати їх. (Оплески) На Погоджувальній раді було визначено тему "години запитань до Уряду". Члени Кабінету Міністрів України будуть відповідати на запитання щодо вирішення конфлікту на сході України у контексті "нормандської зустрічі" 9 грудня 2019 року. Однак… Шановні колеги, а можна тихіше в залі трошки? Шановні колеги! Було звернення… Шановний міністр транспорту та інфраструктури! Можна трошки тихіше? Шановні колеги, було звернення від декількох фракцій з проханням змінити процедуру сьогодні "години запитань до Уряду". Півгодини віддати на запитання представнику Міністерства закордонних справ, 30 хвилин – міністру фінансів у зв'язку з останніми подіями, які відбуваються в державі в інформаційному просторі, і 30 хвилин – на виступ Прем'єр-міністра України, на запитання та відповіді. Але була запропонована наступна форма нашої роботи в подальшому. Шановні колеги, будь ласка, тиша в залі! Може, ви виступите замість Прем'єра, доповісте? Дякую. Була запропонована наступна форма нашої роботи: відмінити перерву між 12-ю та 12:30; друге - сьогодні не розглядати питання "Різне", півгодини. Тобто до 13:30 продовжити пленарне засідання Верховної Ради України, а з 13:30 до 14-ї зачитати запити народних депутатів України. Скажіть, будь ласка, немає заперечень? Чи ми повинні це проголосувати? Немає. Я не чую. Представник міністерства буде. Шановні колеги, переходимо тоді до нашої роботи. Пропоную… На трибуну для виступу запрошується заступник міністра закордонних справ Василь Миронович Боднар.
10:10:59 БОДНАР В.М. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, для мене це велика честь сьогодні виступати перед вами. Від імені міністра закордонних справ хочу буквально декілька слів, спочатку вступних ремарок, про результати "нормандського саміту". Перше. Крайній саміт "нормандської четвірки" вкотре засвідчив нашу відданість мирному врегулюванню конфлікту на Донбасі. Ми в цьому контексті надзвичайно вдячні нашим партнерам з Франції і Німеччини за надану підтримку. Саме ці дії української сторони уможливили паризький саміт лідерів країн "нормандського формату", мова йде про перезапуск розведення сил і погодження тексту на основі "формули Штайнмайєра". Учасники зустрічі підтвердили пріоритетність виконання безпекового треку Мінських домовленостей. Наразі нашим основним завданням є примус Кремля до виконання домовленостей, досягнутих в Парижі. В той же час, варто відзначити, що Україна зі свого боку вже розпочала виконання своєї частини домовленостей. Мова йде, насамперед, про прийняте Верховною Радою - я вам за це вам вдячний, - рішення про продовження Закону про дію статусу… особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Важливо зрозуміти, що само по собі зустріч лідерів "нормандської четвірки" не може розглядатися як підстава для послаблення політичного чи санкційного тиску на Москву. Головне для нас - забезпечити міжнародну солідарність для того, щоб змусити Російську Федерацію повноцінно забезпечити виконання взятих нею зобов'язань. В цьому зв'язку з метою економії часу хотів би зразу перейти до відповіді на запитання, які поставили фракції. Отже, перше питання, яке стосувалося, що насправді було підписано в Парижі і які зобов'язання на себе взяла Україна. Це запитання було поставлено від "Опозиційної платформи – За життя". Відповідь дуже проста. Україна підписала один документ, чи погодила один документ, який називається "Загальні узгоджені висновки Паризького саміту в "нормандському форматі". Вони включають в себе, вони є публічними, але хочу вам коротко нагадати: вони включають в себе, насамперед, невідкладні заходи для стабілізації ситуації в зоні конфлікту. Мова йде про підтвердження відданості сторін повній і всеохоплюючій імплементації режиму припинення вогню, підкріпленим реальним виконанням заходів; розробка і імплементація оновленого плану з розмінування на основі рішень Тристоронньої контактної групи; узгодження в рамках Тристоронньої контактної групи трьох додаткових ділянок розведення з метою розведення сил і засобів до кінця 20-го року; звільнення та обмін утримуваних осіб, яке починається з реалізації принципу "всіх на всіх", починаючи з "встановлених-невстановлених", при розумінні, що міжнародними організаціями, включно з Міжнародним Червоних Хрестом, буде наданий повний і безумовний допуск до всіх утримуваних осіб. Поки дискусії в рамках ТКГ тривають, ми сподіваємося на позитивне вирішення цього питання. Окрім того, передбачається, що буде досягнуто протягом 30 днів домовленостей в рамках Тристоронньої контактної групи про нові пункти пропуску через лінію розмежування, насамперед виходячи з гуманітарних критеріїв. Вимога, особлива, обов'язкова вимога для того, щоб для того, щоб забезпечити надійний доступ на всій території України для Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ. Окрім того, заходи з імплементації політичних положень у Мінську, які передбачають, насамперед, зацікавленість досягнення домовленостей в рамках "нормандського формату" і Тристоронньої контактної групи щодо всіх правових аспектів особливого порядку місцевого самоврядування, тобто особливого статусу, окремих районів Донецької та Луганської областей. Так, як вказано в комплексі заходів з виконання Мінських домовленостей від 2015 року, і насамперед з метою забезпечення його функціонування. Окрім того, мова йде про необхідність включення "формули Штайнмайєра" в українське законодавство згідно з версією, узгодженою Тристоронньою контактною групою. Інших жодних, ні письмових, ні інших зобов'язань Україна на себе не брала. Друге питання, яке стосувалося від цієї ж фракції, воно стосувалося того: "Як планує організувати роботу міністерство щодо узгодження позиції з усіма сторонами конфлікту, зокрема з Донецьком і Луганськом?" Насамперед, хотів би сказати, що до компетенції МЗС не належить питання Конституції, амністії, організації виборів, оскільки це питання внутрішньої політики. Більше того, хочу вам сказати про те, що стороною конфлікту на Донбасі є України і Росія. Якщо хтось хоче комунікувати з представниками Луганська і Донецька, то ми маємо Тристоронню контакту групу, в рамках якої відбувається обговорення всього комплексу питань, пов'язаних з врегулюванням. У даному контексті функція Міністерства закордонних справ полягає в тому, щоб сприяти винесенню консолідованої позиції української сторони з усіх аспектів врегулювання конфлікту на Донбасі до порядку денного переговорів в "нормандському форматі", консультацій в рамках Тристоронньої контактної групи та її належному обстоюванню, виходячи з національних інтересів України. А консолідована позиція української сторони повинна вироблятися всіма органами влади, включаючи Верховну Раду України. Переходжу до запитань, які поставила депутатська фракція політичної партії "Європейська солідарність". Питання звучить так: "Чому МЗС Міністерство оборони, Президент України здійснили відведення – дивне питання, - військ в умовах недотримання режиму припинення вогню? Відведення українських військ відбувалося в умовах відсутності виконання, начебто, дотримання режиму припинення вогню, як це передбачено Мінським протоколом". По-перше, хотів би звернути увагу на термінологію. Мова іде не про відведення, тобто не українська сторона відводила війська, а про розведення сил і засобів на один кілометр з кожного боку лінії зіткнення, тобто це процес двосторонній і симетричний. Чесно кажучи, розведення – це свого роду модернізація підходу до Мінська з метою забезпечення припинення вогню і запровадження деескалації. Як ви знаєте, що його передумовою було дотримання семиденного періоду в межах кожної з погоджених ще в 2016 році так званих пілотних ділянок розведення сил і засобів. У цей період було проведено верифікацію Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ, що було підтверджено в щоденних звітах цієї місії для кожної з ділянок, на яких зробилося розведення. І українська сторона, нагадую, виконала свої зобов'язання, що пізніше дозволило провести саміт "нормандської четвірки" в Парижі. Друге питання. "Чому МЗС, Президент Зеленський повністю виключили концепцію відновлення міжнародного права, юрисдикції України на сході України, введення в ОРДЛО контингенту міжнародних миротворчих сил? І чому це питання було ключовим на берлінській зустрічі "нормандської четвірки" 2016 року?" Дивіться, насамперед ця теза не відповідає дійсності. Ніхто з керівництва держави, ні МЗС не заявляли жодного слова про те, що миротворча місія не є опцією врегулювання конфлікту на Донбасі. Насправді мова ішла, як з уст Президента, так і з уст міністра,про те, що у разі неуспішності переговорів і врегулювання в рамках існуючого мінського треку опція введення миротворчих сил залишається актуальною. Звичайно, є численні розробки, одна із них підготовлена Міжнародним університетом миру про "голубі каски" на Донбасі. Окрім того, ми знаємо як опрацьовувався попередній план заходів стосовно можливості запровадження місії з підтримання миру на території окупованого Донбасу. Хотів би нагадати, що українська сторона готова відновлювати з метою... В мене просто таке невелике зауваження, що саме обговорення, предметне обговорення з іноземними партнерами стосовно зазначеного питання почалось в 2017 році. А на саміті нормандського… в "нормандському форматі" в 16-му році йшлося про доцільність розробки дорожньої карти імплементації Мінських домовленостей, яка, за задумом учасників, повинна була визначити баланс і послідовність взаємоузгоджених і синхронізованих кроків України та Росії в безпековій та політичній сферах. І ви знаєте, у подальшому ця дорожня карта була заблокована російською стороною. Наступне питання: "Як українська сторона думає виконувати вимоги, відображені в комюніке паризької зустрічі, про так званий "особливий статус Донбасу"? Чи є це проектом змін до Конституції про надання права ВРУ встановлювати правовий статус адміністративно-територіальних одиниць?" Відповідь дуже проста. Усі питання, пов'язані з імплементацією політичних положень Мінських домовленостей – а ми тут стоїмо на тому, що пріоритетом є врегулювання безпекових аспектів, - будуть експертами пророблятися в рамках "нормандського формату" та на майданчику Мінська та ТКГ. І в основі цього процесу лежить процес децентралізації, над яким ви, шановні народні депутати, і будете працювати конкретно про внесення змін до Конституції України. Зі свого боку хотів би сказати, що Міністерство закордонних справ у межах своїх компетенцій так само долучиться до опрацювання відповідних положень. Наступне питання: "Що означає інкорпорувати "формулу Штайнмайєра" в українське законодавство, які варіанти передбачаєте?" Як ви знаєте, що сама "формула Штайнмайєра" – це є механізм введення в дію Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей". Тобто мова йде про внесення змін до самого закону, до самого закону, який ви продовжили 12 грудня. Мова не йде про те, що ми маємо… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, 30 секунд завершити. БОДНАР В.М. Дякую. Мова не йде про те, що ми маємо взяти "формулу Штайнмайєра"… а зробити це так, щоби прописати можливість реалізації самого формулювання, коли починає діяти особливий статус і коли починає діяти закон, який ми впроваджуємо, саму схему прописати в самому законі. Це так само буде обговорюватися, і ви як народні депутати будете причетні до його опрацювання. Питання… 10:21:54 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є прохання записатися на запитання до виступаючого. Прошу народних депутатів записуватися на запитання. Будь ласка, слово надається народному депутату Лубінцю Дмитру Валерійовичу, депутатська група "За майбутнє". Лубінець є в залі? Включіть, будь ласка, мікрофон Лубінцю. Апарат! Передайте слово Батенку, будь ласка.
10:23:01 БАТЕНКО Т.І. Шановний Руслан Олексійович, шановний пане заступнику міністра, ще раз питання до вас стосовно того, що останню фразу ви якби не завершили. Нас турбує як депутатську групу "За майбутнє", депутатів-мажоритарників, яка представляє понад 3 мільйони виборців України, яких турбує взагалі ситуація сьогоднішня з завершенням війни, як ви уявляєте технічно питання інкорпорування, як це записано в нормандському протоколі, "формули Штайнмайєра" в українське законодавство згідно із версією, узгодженою "нормандською четвіркою" і Тристоронньою контактною групою, з огляду на те, що закон вже прийнятий. Технічно участь депутатів, участь міністерства і розшифровка цього поняття – "формула Штайнмайєра". Дякую.
10:23:50 БОДНАР В.М. Сама "формула Штайнмайєра" передбачає введення в дію Закону про особливий статус після виборів. Це має бути прописано в самому законі, в тексті закону, тобто має бути окремий закон про зміни до існуючого закону, як прописується формулювання про те, коли починає діяти цей закон після проведення виборів. Зміни до закону це і є шлях до втілення в українське законодавство. Обговорюватиметься воно у Верховній Раді і прийматиметься Верховною Радою. МЗС зі свого боку буде просто залучений до опрацювання технічної частини втілення цієї домовленості в текст. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Івченку Вадиму Євгеновичу, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання ""Батьківщина".
10:24:31 ІВЧЕНКО В.Є. Я хотів задати питання, пане міністре. Я розумію, що це не ваша компетенція, але все ж таки скажу. Ми знаємо, що йдуть перемовини щодо транзиту газу і постачання газу з Російської Федерації на Україну. І для нас як для українців, для представників народу фактично… і для народу України важливо знати. Якщо ви маєте таку фактично компетенцію нам сказати про те, ці перемовини, чи вплине це на ціну на газ для українців? Чи українці дешевше будуть отримувати газ? Бо всі знають, якщо позитивно закінчаться перемовини і ми, дійсно, оберемо тих 17 посередників, які постачали при попередніх урядах, то українці побачать, ну, скажімо, конструктив у питаннях газу. Вони хочуть побачити такий же конструктив у своїх платіжках. Вони хочуть побачити зменшення ціни на газ і зменшення комунальних послуг. Бо досить багато коштів вони саме на це витрачають. Скажіть, будь ласка, це можливо? Я кажу… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, але, будь ласка, вкладайтесь. Я більше не буду давати. ІВЧЕНКО В.Є. Ваше припущення, чи українці… чи в платіжках українців буде зменшена ціна на газ і чи вони будуть менше платити за газ? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, відповідь.
10:25:58 БОДНАР В.М. Дуже дякую вам за запитання. Нас це так само надзвичайно турбує. Але, на жаль, не в компетенції МЗС коментувати це питання. І ми не залучені до переговорів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Павленко Ростислав Миколайович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
10:26:11 ПАВЛЕНКО Р.М. Дякую. Передаю слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Геращенко, "Європейська солідарність".
10:26:19 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановний пане заступник міністра, вчора президент країни-агресора Володимир Путін зробив заяви, які носять характер втручання в суверенітет України та нашої територіальної цілісності і суверенітет, коли він заявив про якісь "исконно русские земли". Нас як "Європейську солідарність" надзвичайно дивує той факт, що й досі немає офіційної реакції на це Міністерства закордонних справ. Якою буде тут реакція Міністерства закордонних справ? Це перше запитання. Друге запитання. Ми вітаємо той факт, що Україна ще раз звернулася до Російської Федерації, ОБСЄ і контрольованих Росією представників так званих ОРДО і ОРЛО щодо проведення у понеділок скайп-конференції задля звільнення заручників. Ми сподіваємося, що всі наші будуть до нового року вдома. Чи є на це шанс? І третє питання. Все-таки ми вважаємо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, відповідь. (Шум у залі)
10:27:24 БОДНАР В.М. Дякую вам за запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сказав, що я більше не буду давати. (Шум у залі) БОДНАР В.М. Будь ласка, можна відповісти? Дякую вам за запитання. Ми однозначно засуджуємо будь-які спроби Російської Федерації зазіхати на територіальну цілісність України. Це заява буде сьогодні. Ми однозначно це засуджуємо і ніякий наратив Путіна, і ніякі його видумки не будуть працювати для нас. Більше того, давайте звернемося в історію, хто кому належав. Колись свого часу Москва була підпорядкована Києву. Так що давайте говорити про коріння, а не про наслідки. Друге питання. Я так само сподіваюся, що результати скайп-конференції призведуть до звільнення до 31 грудня наших заручників і що хлопці і дівчата будуть дома. Над цим працює переговорна група. Немає ніякої зради. Робота ведеться. Я думаю, ми цю роботу завершимо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Шахову Сергію Володимировичу, народний депутат, депутатська група "Довіра".
10:28:26 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановний представник Міністерства закордонних справ, коли ви говорили в кінцевому своєму положенні, ви сказали "статус Донбасу". Немає ніякого статусу Донбасу, є порядок. Не вводьте в оману українців. Це дуже важливо для журналістів і взагалі для всього світу. По-друге, скажіть, будь ласка, за 4 місяці у вас буде зустріч нормандська. Є величезна проблема катастрофи екологічної на Донбасі на всьому. Чи є питання у вас, як вирішувати екологічну проблему, чи є питання моніторингу катастрофи, яка є на Донбасі, чи є питання сьогодні аудиту тих підприємств, які в занепаді практично в Луганській та Донецькій областях? Чи є питання по розмінуванню цих територій, тому що також це екологічна загроза, рекультивування цих територій? І головне сьогодні – сполучення залізничного перетину на ту територію прифронтових… саме межі перетинання людей, які проживають саме там, тому що це величезний…
10:29:37 БОДНАР В.М. Я зрозумів запитання. Дякую. Екологічний аспект в загальних рисах обговорювався під час "нормандського саміту" в Парижі. Детально ми готуємо проробку цього питання для наступної зустрічі. Звичайно, це надзвичайно актуальне питання. В деталях воно проробляється в рамках Тристоронньої контактної групи. Тому ніхто не знімає його з порядку денного, воно буде на обговоренні і в лідерів, і ми зі свого боку так само будемо додавати свою додану вартість для того, щоб його вирішити. Зі свого боку дякую вам за зауваження стосовно статусу. Звичайно, ми говоримо виключно про процес децентралізації і про особливості місцевого самоврядування, жодного особливого статусу не буде. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народна депутатка Васильченко Галина Іванівна, фракція політичної партії "Голос".
10:30:18 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Прошу передати слово Соломії Бобровській. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте.
10:30:27 БОБРОВСЬКА С.А. Доброго дня! По-перше, я би хотіла озвучили наше обурення тим, що уряд і плюс Офіс Президента, далі і представники РНБО ігнорують нас як народних депутатів – це раз. Друге. Ігнорують наші запрошення на Комітет закордонних справ. Я вважаю, що такі речі є неприпустимими, особливо в питаннях, коли відбуваються такі переговори, і це стоїть, так важливо стоїть це на порядку денному. В мене до вас декілька питань. Перше. Хто в уряді відповідальний за консолідацію збитків, весь список збитків, які за 6 років є на сході і Криму? Друге питання. Роль міністра Авакова в поїздці до Парижу, що він там робив в делегації і так далі. Третє. План зараз, тоді, коли зірвані фактично переговори щодо обміну полонених і режиму тиші?
10:31:26 БОДНАР В.М. З питанням консолідованих позовів до Російської Федерації… Правильно. Консолідовані позови, які формуються на основі збитків, формуються на відповідній робочій групі міжвідомчого характеру. Зараз ця група проводить формування після формування нового уряду. Друге питання. Я не розумію формулювання стосовно того, що зірвані переговори. Переговори не зірвані. Те, що в Мінську не вдалося домовитися, буде продовжено в рамках скайпової конференції про звільнення заручників. І третє питання? Прошу? Режим тиші був дотриманий, там, в місцях розведення, це підтверджено висновками СММ ОБСЄ, щоденних. Загальний. Загальний, звичайно. Я з вами згоден, що Російська Федерація не дотримується режиму тиші на цей час. Є, звичайно, загиблі, продовжуються обстріли. І сьогодні міністр закордонних справ в Берліні доноситиме німецькій стороні про те, що Російська Федерація не дотримується своїх зобов'язань і порушує режим тиші, про те, як це було домовлено, про режим припинення вогню. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народній депутатці Савчук Оксані Василівні, позафракційній.
10:32:47 САВЧУК О.В. Доброго дня! Оксана Савчук Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Івано-Франківськ. Шановний колего, я хочу вас десь надихнути або висловити позицію частини депутатів парламенту, які вважають, що нам потрібно більше посилити роль міністерства у веденні переговорів з союзниками, і залучити до процесу не тільки існуючу сторону, так, як Францію і Німеччину, а розширити більше наші повноваження і закликати інших партнерів. Бо станом на сьогодні, ми розуміємо, що Україна може загнана в тупик і вона не буде почута. Тому, які кроки здійснює міністерство в тому, щоби знайти партнерів інших і долучити їх до того, щоби все ж таки питання Донбасу було на користь України, а не було на користь Росії?
10:33:48 БОДНАР В.М. Дякую вам за запитання. Це надзвичайно актуально. І Міністерство над цим працює. Звичайно, що переговори, чи, вірніше, обговорення тематики миру на Донбасі не вирішується виключно темою переговорів в рамках "нормандського формату". Ми ведемо переговори, від Сполучених Штатів і Канади до інших наших союзників в Європейському Союзі, насамперед, щодо політичного і санкційного тиску. І в тому числі з сусідніми країнами, які розуміють таку ж саме загрозу, яку Російська Федерація складає для сусідніх держав. Це мова йде про Балтію, мова йде про Південний Кавказ, мова йде про наших сусідів на заході. І зараз ми формуємо порядок денний для того, як донести нашу занепокоєність і залучити інших партнерів, але не в "нормандський формат", а в інші паралельні треки, які дозволять тиснути на Росію для того, щоб вона виконувала свої зобов'язання, які підписані в рамках "нормандського формату". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Кучер Микола Іванович, депутатська група "За майбутнє".
10:34:39 КУЧЕР М.І. Я слово передаю Білозір Ларисі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Білозір.
10:34:45 БІЛОЗІР Л.М. Доброго дня, шановний заступнику міністра. Таке питання щодо рішення проголошення нового перемир'я на Донбасі. Вже 18 грудня мала засідати Тристороння контактна група, яка має забезпечити технічне рішення лідерів "нормандського формату" про постійне припинення вогню. Скажіть, будь ласка, чи є вже якісь результати, чи є шанси до кінця року оголосити примирення, припинення вогню? І друге питання - все ж таки це рішення щодо звільнення всіх погоджених на всіх погоджених. У нас в Верховній Раді зараз проходить виставка, і тут матері хлопців, які пропали на Донбасі, все ж таки говорять про те, що в цих списках нема цих хлопців. І коли все ж таки буде… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь. Друзі, товариство, давайте домовимося так: одна хвилина вкладаємося, без пафосу, вступу і так далі, питання. Будь ласка.
10:36:11 БОДНАР В.М. Добре. Дякую за запитання. Перше, я зрозумів, припинення вогню. Звичайно, 18 грудня відбулася зустріч і Мінську, в ній підтверджено відданість сторін при перемир'я, яке було ще укладено 18 липня. Тобто формально рішення продовжене, але де-факто російська сторона цього рішення не дотримується і обстріли, на жаль, продовжуються. Друге питання: що стосується затриманих осіб чи заручників, які перебувають в російському полоні. Звичайно, тут треба звертатися до Тристоронньої контактної групи із списками тих, які не ввійшли, оскільки формування самих списків відбувається до засідання. Будь ласка, ми можете їх нам передати, ми попробуємо передати тим представникам, які там працюють. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Бакунець Павло Андрійович, депутатська група "Довіра".
10:36:55 БАКУНЕЦЬ П.А. Доброго дня, шановний представник міністерства, Павло Бакунець, Жовківщина, Яворівщина, група "Довіра". Враховуючи те, що сторони, які брали на себе гарантії не виконали зобов'язань тоді, коли нас позбавляли ядерної зброї, тобто позбавляли статусу ядерної країни, можливо, сьогодні варто їх залучити і заручитися їхньої підтримкою при тому, аби впливати на нашого сусіда-агресора? Дякую.
10:37:36 БОДНАР В.М. Дякую вам за запитання. Звичайно, Будапештський меморандум залишається актуальним, всіх учасників, які підписали цей меморандум, ми залучаємо в тій чи іншій мірі. І, наприклад, Сполучені Штати чи Велика Британія, які є підписантами цього документу, вони залучаються і допомагають Україні іншим способом. Це методи політичного тиску, це санкції, про які ви знаєте, які запроваджуються, а також допомога Україні конкретно, починаючи від фінансової допомоги, до допомоги на оборону, військове постачання, тренування військ і так далі. Тобто фактично участь є, і в рамках саме Будапештського меморандуму і виконання своїх зобов'язань одної частини є. Питання про можливість розширення форматів, воно завжди обговорюється, і, звичайно, доданою вартістю можна було б вважати залучення Сполучених Штатів, наприклад, до самих переговорів. Хоча Сполучені Штати є учасником цих переговорів, безпосередньо ведучи їх з Російською Федерацією. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Вельможний Сергій Анатолійович, депутатська група "Довіра".
10:38:31 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, група "Довіра". У мене декілька питань. До мене задавав питання Сергій Шахов з Луганщини, але я не почув чіткої відповіді про терміни відкриття і відновлення залізничного пасажирського сполучення через лінію зіткнення. Це перше питання. Друге питання, яке турбує всіх мешканців Луганщини і яке задають мені як мажоритарнику з Луганщини, коли будуть відкриті пункти пропуску містах: Золоте, Щастя, Дьоміно-Олександрівка? І третє питання, будь ласка, відповісте. Яким чином та коли буде проводитися інформаційна політика на окупованих територіях, щоб мешканці України знали, що відбувається і яким чином вирішуються всі питання? Дякую. Сергій Вельможний, Луганщина.
10:39:37 БОДНАР В.М. Дякую. Дякую за запитання. Звичайно, залізничне сполучення, про залізничне сполучення поки що мова не іде. Ми ведемо мову тільки про відкриття додаткових пунктів пропуску для гуманітарних потреб. І це доручення отримала ТКГ – Тристороння контактна група, вона над цим працює, про можливість додаткового відкриття. Те саме стосується і тих пунктів пропуску, про які ви називали: в Золотому і в інших місцях. Це треба узгодити, щоб не було зриву з того боку, бо з нашого боку готовність є. І третє питання: щодо інформаційної політики. Ми тісно працюємо з Міністерством культури в сучасному вигляді над тим, щоб сформувати пакет меседжів для окупованих територій, насамперед шляхом створення спеціального телеканалу російською мовою, яким би можна було доносити сигнали до року окупованої території. Звичайно, ми готові так само слухати ваші пропозиції, враховувати їх і працювати дальше. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Рущишин Ярослав Іванович, фракція Політичної партії "Голос".
10:40:31 РУЩИШИН Я.І. Прошу надати слово Лесі Василенко. Леся Василенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте "Голос, передайте, да.
10:40:39 ВАСИЛЕНКО Л.В. Дякую. Я все-таки повертаюсь до питання з "формулою Штайнмайєра" і дуже хочу почути відповідь: яке ж саме формулювання цієї "формули Штайнмайєра" було затверджене у Парижі в "нормандському форматі"? Бо на сайті Президента дуже чітко написано, що "формула" має бути інкорпорована в законодавство згідно з версією, узгодженою Н4 та ТКГ. Тому я дуже хочу, щоб ви зачитали цю саме "формулу". І друге моє питання – це, чи є у Міністерства закордонних справ стратегія на той випадок, якщо Мінські домовленості не спрацюють? А вони, ми бачимо, що вони не працюють. І взагалі я би хотіла почути стратегію Міністерства закордонних справ щодо протидії російській збройній агресії, тому що в Плані дій уряду, який був представлений в тих трьох пунктах, які стосуються Міністерства закордонних справ, і близько нічого немає про стратегію МЗС щодо протидії збройній агресії Російської Федерації проти України. Дуже дякую.
10:41:42 БОДНАР В.М. Дякую за запитання. Перше питання. Не бачу змісту зачитувати цю формулу, оскільки вона була оприлюднена. Якщо вам потрібно, я готовий її переслати. Це формулювання, яке не погоджувалося в рамках "нормандського формату", а було погоджено перед тим, це було погоджено ще 1 жовтня 2019 року представником України паном Леонідом Кучмою. Друге питання. Звичайно, альтернатива Мінському формату є. І ми вже говорили про можливість використання формули запровадження миротворчих сил на Донбас. Але давайте, перше, говорити чесно: миротворчі сили заходять тоді, коли є мир. Хто принесене мир? Або ми говоримо тоді про інше формулювання - про те, що ми маємо запровадити не peacekeeping operation, а про те, що це має бути операція з запровадженням миру – peace enforcement operation. Це означає, що в повноваженнях цієї місії мало би бути приведення сторін до припинення вогню, і в нашому розумінні - контролю над ситуацією над всією територією, а не на лінії розведення, тому що це тоді шлях в нікуди. Звичайно, ми опрацьовуємо альтернативні варіанти. Більше того, ви знаєте, що Рада національної безпеки і оборони опрацювала п'ять варіантів можливого розвитку подій, МЗС в якості експертів залучався до цього. Тому не варто говорити про те, що немає альтернативи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Сухов Олександр Сергійович, депутатська група "Довіра". І це останнє запитання.
10:43:07 СУХОВ О.С. Дякую. Олександр Сухов, Луганщина, група "Довіра". Прошу передати Сергію Шахову. ОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Шахов.
10:43:18 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Питання щодо переходів Щастя, Дьоміно-Олександрівка, вже говорили, Чорткове, Мілове, Благовіщенка, ми говорили вчора з Прем'єр-міністром з цього питання. Хотілося б, щоб все ж таки внесли за чотири місяці ці питання для… вони вважаються дрібними, але вони дуже важливі сьогодні для тих людей, які страждають. В одній сім'ї живе чоловік росіянин - дружина українка, і повірте мені, що виключно спілкуються практично не суржиком, а українською мовою. Тому питання таке, щоб ви розкрили сьогодні ці пункти перетину, саме переходні, і також переход на Зориківку, з Мілового на Діброва, щоб розкрили все ж таки ці блоки і дали можливість людям нормально рухатися. Дякую. Сергій Шахов, Луганщина.
10:44:17 БОДНАР В.М. Дякую вам за запитання. Надзвичайно актуальне питання. Для того, щоб полегшити життя місцевих жителів на лінії зіткнення, згоден з вами, що ми повинні це опрацювати, і ці питання вже включені в роботу нашої тристоронньої контактної групи. Ми повинні їх узгодити в Мінську і після цього переходити до роботи на місцях. Але насправді це має бути узгоджено, бо ми в односторонньому порядку їх здійснити не можемо, оскільки з того боку завжди стоять озброєні люди, і не завжди там безпечна безпека дозволяє впроваджувати саме відкритий режим. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я дякую вам за відповіді, за виступ ваш. Я запрошую до слова міністра фінансів Маркарову Оксану Сергіївну. Я ще раз запрошую Маркарову Оксану Сергіївну. Дякуємо, Оксано Сергіївно. 10 хвилин, да, 10 хвилин, а потім питання.
10:45:20 МАРКАРОВА О.С. Дякую. Шановні колеги, шановні народні депутати, шановний український народе! Хочу дуже коротко поінформувати, де ми знаходимось з точки зору завершення бюджетного року 2019, запевнити, що все знаходиться під контролем. І ми планово спокійно, як і попередні роки, завершуємо і 2019 рік, і увійдемо в рік 20-й, який, сподіваюсь, буде роком прискореного зростання і принесе набагато більше добробуту нашим громадянам. Щодо 11 місяців 19-го року. Очевидно, є фактори, і ми це всі бачимо, і ми звітуємо це постійно по закінченню кожного місяця, які вплинули на певне недовиконання по доходах. Однак це недовиконання, хочу зразу сказати, це є таким, яке є повністю контрольованим. Воно не вимагає ніяких секвестрів чи інших складних слів, які ми останні декілька днів, з телевізорів намагаються трішки додати паніки. Це невиконання зрозуміло, звідки воно прийшло. І ми вживаємо заходи, які дозволять нам профінансувати всі видатки. В державному бюджеті є два типи видатків – це захищені видатки і незахищені видатки. Що таке захищені видатки? Це зарплати, це медикаменти, це пенсії, це соціальні видатки, це все, що стосується в тому числі безпеки і оборони, і зарплат в цьому секторі. Ці всі видатки фінансуються ритмічно з початку року і вони продовжують так само фінансуватися, з ними немає ніяких жодних проблем і проблем з ними абсолютно ніяких не буде. Є незахищені видатки – це певні закупівлі товарів, послуг і так далі, які фінансуються всі 11 місяців, були повністю відкриті на них асигнування. 11 місяців було достатньо для фактично всіх відповідальних розпорядників для того, щоб відкрити в повній мірі, подавати платіжки. За 11 місяців можна було провести тендерні процедури і подати всі документи в казначейство. Однак, на жаль, ще раз, як і кожного року, декому не вистачає цього часу. Що ми бачимо на сьогоднішній день по безпосередньо доходам? Є ряд доходів, по яким у нас є недовиконання. Які це доходи на сьогоднішній день? В першу чергу це ПДВ з ввезених на територію України товарів. Тобто те, що ми говоримо про доходи митниці. В чому тут причина недовиконання? І це недовиконання досить значним є в цьому році. В першу чергу це ряд рішень, які було прийнято після того як був ухвалений бюджет на 19-й рік. В грудні місяці 18-го року було внесено поправку, яка надала пільгу, якої не було враховано в бюджеті, на ввезення обладнання для альтернативної енергетики. Ми вже бачимо зараз, ця пільга коштувала нам 9 мільярдів недоотриманих грошей. Друга причина – це сильніший ніж закладено в макропрогнозі, на якому побудовано бюджет, курс гривні до валют. Тому фактично ті товари, які заходять як імпортні товари, з них сплачувалося набагато менше мито. Третє питання – це ціна вуглеводнів, газ. Те, що, в принципі, є позитивним трендом, те, що ціна на газ знижується, це дозволяє в тому числі знижувати тарифи, але це також значить, що ми від розмитнення цього газу отримуємо набагато менше платежів. От сумарно ці всі фактори вплинули на те, що по митним платежам було недовиконання. Є ще інший ряд податків, по яким було недовиконання, - це рента, рентна плата за видобування вуглеводнів, якої в результаті в цьому році близько 11 мільярдів недоотримано. І це акциз з вироблених товарів. Ми всі знаємо, яка велика проблема у нас є з підакцизними товарами – сигарети, тютюнові вироби та алкоголь. Тому от це ті податки, які було недоотримано. По чому у нас перевиконання є. У нас є перевиконання по податку на доходи фізичних осіб. Тобто зарплати зростають, робочі місця зростають, ми більше отримаємо в цьому році, вже отримали податку на доходи фізичних осіб. Ми більше отримали податку на доходи підприємств. Причому, я хочу зазначити, значно більше. Тобто прибуток підприємств зростає в тому числі завдяки макроекономічній ситуації. І ми отримали також більше по деяким іншим податковим надходженням. Ще одна причина, не пов'язана з курсом. Наші з вами державні компанії, які станом на вчорашній день, на жаль, не сплатили у вигляді дивідендів та частини чистого прибутку близько 10 мільярдів гривень до Державного бюджету. У нас ще залишається 7 днів. Ми дуже сподіваємось, що керівники і наглядові ради, там де вони є цих підприємств, розуміють, що сплата податків повинна бути таким же правилом, і сплата дивідендів і частини чистого прибутку, а це кошти, які ідуть потім на потреби платників податків. Це не вибір, це не те, що можна робити факультативно. Це те, що треба обов'язково зробити до кінця року для того, щоб у нас не було ніяких проблем з фінансуванням бюджету. Де ми знаходимось зараз на сьогоднішній день. І я хочу зразу сказати, що… Ще раз, по захищеним видаткам ніяких змін абсолютно не було. Вони як фінансувались, так і будуть профінансовані до кінця року. Це головні видатки, які впливають на наших громадян. Громадяни можуть бути абсолютно спокійними. Що стосується ряду захищених видатків. Як завжди, в грудні у нас така цікава гра: надати швиденько всі документи, які тільки можна, купу перерозподілів, заплатити аванси, щоб, не дай, Бог, не згоріли кошти. І, на жаль, деякі розпорядники по деяким програмам намагаються просто те що називається провести касу. Саме тому Кабінетом Міністрів, Міністерством фінансів було вжито заходів для того, щоб розпорядники швиденько переглянули пріоритетність даних напрямків, щоб ми, дійсно, всі пріоритетні видатки, а це стосується у тому числі рішень, ухвалених Верховною Радою, і для фінансування ОХМАТДИТу, і зарплата шахтарям, ті, які нещодавно було прийнято, щоб ми встигли всі ці документи підписати довідки і повністю повноцінно провести саме ці видатки. Хочу запевнити всіх, що Державний фонд регіонального розвитку і всі пріоритетні видатки для шахтарів будуть проведені. Чому ми змушені були певну таку зупинку для пріоритезації зробити? Тому що у нас є ряд показників, які дуже важливі для того, чи ми проводимо саме зважену фіскальну відповідальну політику. І це дефіцит нашого бюджету. Що таке дефіцит? Дефіцит – це коли ми витрачаємо більше, ніж заробляємо. І так у нас дефіцитний бюджет і в цьому році у нас є дозвіл бюджетом витратити на 91 мільярд більше, ніж ми заробляємо. Але це стеля. Більше 91 мільярда ми витрачати не можемо по одній простій причині. Саме така безвідповідальна політика в минулому призвела до того, що ми витрачали на багато більше, ніж цей дефіцит, запозичували на багато більше коштів, ніж повинні були для того, щоб залишатись в рамках цих дефіцитів, не зменшували їх, і це призвело до кризових явищ, з наслідками яких ми боремося вже на сьогоднішній день понад 4 роки. Тому ще раз хочу запевнити, що всі важливі видатки будуть проведені. Будуть видатки, які не будуть проведені. У минулому році, наприклад, 22 мільярди по результатам року не були проведені. І це не тому, що хтось їх не захотів проводити. Це тому, що десь не були проведені тендерні процедури, це тому, що десь не було виконано і поставлено якісь матеріали, це тому, що десь протягом року виявили, що і не потрібно проводити те, на що закладали кошти. Тому дуже важливо, і ми уже працюємо з усіма головними розпорядниками, на наступний рік, який буде уже повний бюджетний рік цього нового політичного циклу. Це бюджетний рік цієї Верховної Ради, це бюджетний рік, який з початку, з 1 січня, за них буде відповідати Кабінет Міністрів у цьому складі. Наш головний пріоритет буде - правильне планування. До 15 лютого всі паспорти бюджетних програм в порядку використання коштів, до 15 лютого всі повинні дуже уважно подивитись, на що вони планують витрачати кошти, які вони показники ефективності закладають, тому що, ще раз, насправді історія про те, що ми за 5, за 7, за 10 днів до кінця року раптом починаємо змінювати, на що ми хочемо витрати, - це неправильна історія, бюджет повинен виконуватись саме так, як він закладений. Якщо по якимось статтям є економія – це не значить, що її треба взяти і використати на будь-що, включаючи закупівлю канцелярських товарів на рік вперед. Тому ще раз хочу сказати, так, у нас буде невелике невиконання в цьому році, воно суттєве для нас, саме тому ми змушені вживати заходи для того, щоб дивитись за тим, щоб всі видатки були абсолютно підтвердженими і відповідали тим пріоритетам, які закладено і в бюджеті, і в програмі дій уряду. Однак хочу запевнити, що всі важливі видатки, в тому числі і з незахищених, будуть проведені до кінця року і ми спокійно увійдемо в 2020 рік. Дуже дякую. Готова відповісти на запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:55:23 ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, народні депутати на запитання до міністра фінансів. Шахов Сергій Володимирович.
10:55:47 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Оксана Сергіївна, скажіть, будь ласка, ви сказали… По шахтарях питання: чи буде все ж таки вирішено до кінця року заробітна плата всім шахтарям: і на Львівщині, і на Луганщині, і в Донеччині? І, по-друге, вчора дізналися, що за 2 тижні до Нового року, що заблоковані всі практично платежі в 95 мільярдів гривень. Це діра величезна в держбюджеті. МАРКАРОВА О.С. В казначействі. ШАХОВ С.В. В казначействі. Це величезна проблема в подальшому для нашої держави, люди не можуть отримати свої заробітні плати: ні вчителі, ні лікарі, ні шахтарі. Не хочу нікого лякати, а хочу почути від вас відповідь. І нарешті, от, наприклад, місто Лисичанськ. Шахтарі півміста займають, і не виплачується заробітна плата. За що вони будуть сплачувати в подальшому за комунальні платежі? За що вони будуть сплачувати за тепло? Чим вони будуть сплачувати за розрахунки, які сьогодні у них в платіжках є за газ, за воду і так далі? Дякую. Сергій Шахов, Луганщина.
10:56:58 МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую за запитання. Перша, коротка відповідь, по додатковим коштам на зарплати шахтарів. Кабінетом Міністрів ухвалено рішення. Сьогодні підписуються повністю всі довідки Міністерством фінансів, йдуть в Казначейство і будуть профінансовані в повному обсязі. Що стосується тепер зупинки платежів. Зупинки платежів по захищеним статтям не було, немає і не буде. Всі зарплати, всі соціальні видатки, пенсії, медикаменти, як сплачувались вчасно, так і сплачуються день в день. Якщо є якісь факти, будь ласка, повідомляйте мені, ми будемо зразу ж показувати. Але таких фактів, я впевнена, що немає. Є протягом останніх буквально двох днів тимчасова призупинка того, що стосується незахищених видатків, які після пріоритезації також повністю будуть фінансуватися, ті, які будуть переглянуті головними розпорядниками разом з Міністерством фінансів. Тому тут ніяких проблем не буде. Але ще раз, це не стосується ні зарплат, ні пенсій, ні медикаментів, ні соціальних програм. Вони фінансуються, які і фінансувались, і так до кінця року будуть повністю профінансовані. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кулініч Олег Іванович.
10:58:15 КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня! Олег Кулініч, депутатська група "Довіра". Пані Оксано, скажіть, будь ласка, стосовно того, чому так сталося, що виникла така величезна діра в недонадходженнях до державного бюджету. Які наслідки? І які міри буде приймати Міністерство фінансів? І ви говорите, що всі ті речі, які були виконані, виконані роботи, будуть профінансовані до кінця року. От у мене питання конкретно по Постанові 1194 від 4 грудня. Мова йде про ті роботи, які вже були виконані, куди входить навіть така дорога, як Маріуполь-Запоріжжя, яку наш Президент обіцяв, що вона буде зроблена і профінансована, і інші дороги. Як з цими речами буде? Чи будуть ці роботи профінансовані і чи ми заспокоїмо людей, тому що нам постійно телефонують і представники органів місцевого самоврядування, і наші виборці, і хвилюються внаслідок такої величезної проблеми? Дякую за відповідь.
10:59:19 МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую. Ще раз, стосовно причин недонадходження коротко повторюсь. Це, з одного боку, 9 мільярдів пільга від обладнання, завезення обладнання, це нижча ціна на газ, це поки що несплачення, але, сподіваюся, вони виправляться, частина чистого прибутку та дивіденди державними компаніями, і це більш сильний, ніж закладено в державному бюджеті, курс гривні. Але, ще раз, так само, як і ціна на газ: це добре для споживачів, мало негативний ефект на бюджет. Водночас ці ж самі фактори на деякі питання в бюджеті мали і позитивні. Я б не називала це великою дірою, тому що насправді у нас немає недовиконання понад 15 відсотків, а, з точки зору бюджетного законодавства, як ви знаєте, 54 стаття дуже чітко визначає підстави для того, що називається квестором скорочення, це понад 15 відсотків. Ми не знаходимося близько біля цієї цифри, тому так, є певне недовиконання, у нас ще є сім днів, ми побачимо результати після семи днів. Але ми знаємо і розуміємо, як з цим справлятися. І хочу запевнити ще раз, що всі видатки будуть захищені, точно сплачені, без проблем, все, що потрібно, і навіть незахищені, всі пріоритетні видатки також будуть сплачені. Що стосується доріг, тут набагато простіше. Це спеціальний фонд, тому він в кінці року не піднімається нагору і не згорає, тому треба вчасно готувати документи. Все, що "Автодор" готує, подає, ми досить плідно і конструктивно зараз працюємо, тому тут всі виконані роботи будуть профінансовані. Більше того, Верховна Рада ухвалила законопроект, який дозволяє фактично запровадити середньострокове бюджетування для дорожнього фонду як спецфонду, вже зараз, навіть до того, як ми подали трьохрічну декларацію. Тому ці кошти не згорять, можна не переживати, фінансування доріг є пріоритетом нашого уряду, пріоритетом парламенту, буде… ГОЛОВУЮЧИЙ. Гузь Ігор Володимирович.
11:01:36 ГУЗЬ І.В. Гузь. Доброго дня! Пане Прем'єр, пане Прем'єр, пане Олексію, до вас звертаються, будь ласка! Дякую Я хочу звернути увагу всіх мажоритарників, які є в цьому залі, нас 199. Треба, щоб Прем'єр нам всім сказав, чи в середу на закритому засіданні уряду було прийнято рішення про перерозподіл 1 мільярда 800 мільйонів гривень коштів на соціально-економічний розвиток, де забрали з тисячі об'єктів ці кошти і перерозподілили. Наприклад, 371 мільйон - на місто Покровськ, 260 мільйонів - на Кам'янське. Це що за історії? У нас це є розпорядження, де розписано все до копійки. Ми вас просили, пане Прем'єр, на зустрічі неодноразово, втіхаря не ділити гроші соцеконому, коли мажоритарники в цьому залі про це не знають. То я хочу у вас запитати: було таке, чи ні? Чи ви втіхаря ділити 1 мільярд 800, коли кажете…
11:02:58 ГОНЧАРУК О.В. Дякую за запитання. Дозволю собі відповісти. Механізм… Перше. Станом на сьогодні ніяке розпорядження про соцеконом я не підписував. Відразу після того… А процедура виглядає яким чином. У вас в парламенті є комісія з народних депутатів, яка визначає перелік цих об'єктів. Вони надійшли нам до уряду, це правда, це дійсно так, вони надійшли нам до уряду. Ми на уряді його розглянули, але ми його не випускаємо. Я одразу після того, як ми його розглянули, зв'язався з паном Арахамією Давидом, який є відповідальним за те, щоб правильно організувати цей процес в парламенті. Наскільки я знаю, він мав змодерувати це питання для того, щоб проконсультуватися, чи все правильно було зроблено на рівні парламенту, на рівні процедур. Так само ми проконсультувалися з бюджетним комітетом для того, щоб переконатися в тому, що всі процедури були дотримані. Якщо нам надійде підтвердження, що всі процедури на рівні парламенту були дотримані, ми, безумовно, направимо це розпорядження у парламент для виконання, тому що фінальне рішення приймає бюджетний комітет парламенту. Дякую за увагу. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Волинець Михайло Якович.
11:04:41 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Пане Прем'єре, нам у залі зараз здається… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я вибачаюсь. Шановні колеги, будь ласка, тиша в залі! По-перше, зараз час запитань до міністра фінансів, після цього буде виступ Прем'єра і запитання до Прем'єра. Шановні колеги, ми домовились таким чином, зараз запитання до міністра фінансів, а після цього буде виступати Прем'єр і запитання до Прем'єра. Якщо немає більше запитань до міністра фінансів, можемо завершити. Волинець Михайло Якович.
11:05:23 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. У мене запитання до Прем'єр-міністра України і міністра фінансів пані Маркарової. Пане Прем'єре, ми зараз… ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Яковичу, я вибачаюсь, я тільки що зазначив: питання до Прем'єр-міністра будуть після міністра фінансів. Ви можете зараз або задавати питання міністру… Давайте так, як ми домовлялися. ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Запитання до міністра фінансів. Я так само хочу відреагувати на відповідь Прем'єр-міністра. Нам здається, пане Прем'єре, що ви зараз зробили заяву в НАБУ відносно Арахамії, відносно бюджетного розподілу. Тепер наступне: відносно вугільної галузі. Заборгованість по заробітній платі на даний момент шахтарям на державних шахтах складає 1 мільярд 72 мільйони. Якщо цих 32 мільйони до кінця року не поступлять, а це всього четверта частина від існуючої заборгованості, то заборгованість до кінця року шахтарям уже складе 1 мільярд 600 мільйонів, на 1 лютого вона буде складати 2 мільярди гривень. Шахтарі Львівщини, Волині, Луганщини, Донеччини не отримають заробітну плату. ГОЛОВУЮЧИЙ. Оксана Сергіївна Маркарова.
11:06:35 МАРКАРОВА О.С. Шановний пане народний депутат! Перше. Хочу запевнити, що ці понад 300 мільйонів гривень, які Кабміном ухвалено, надійдуть шахтарям до кінця року, я точно це знаю. Сьогодні довідки будуть підписані і все буде в Казначействі. Що стосується зарплати шахтарів, то я хочу повернутися. Ви пам'ятаєте, коли ми обговорювали бюджет, в бюджетному процесі в вересні місяці на 20-й рік ми говорили, що в нас системна проблема в цьому секторі, що у нас дуже невелика кількість шахт, які насправді або балансують на межі беззбитковості, або можуть на неї вийти, якщо буде програма інвестиційна. Є шахти, на яких собівартість видобутку така, що треба, дійсно, сідати і разом парламенту з профільним міністерством, разом із шахтарями, разом з профспілками говорити, які рішення потрібно зробити для того, щоб в першу чергу це було на користь самим людям. Люди, які працюють в таких тяжких умовах, особливо по тих шахтах, по яких, скільки б коштів ми туди не надали, а у нас державних бюджет, ви ж знаєте, є всі потреби, які потрібні, можливо, на деяких шахтах це не вирішить ситуацію. Тому кошти ці, які 300 мільйонів зараз, 300 з хвостиком, вони будуть профінансовані в цьому році, можна це сміливо говорити шахтарям. Але це дискусія набагато ширша і системніша, яку точно треба проводити з профільним міністерством. Міністерство фінансів в межах своєї компетенції готове долучатися. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Соболєв Сергій Владиславович. Шановні колеги! Сергій Володимирович, будь ласка, відійдіть, бо не дуже видно ваших колег. Дякую.
11:08:13 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". У мене питання достатньо конкретне. Ви абсолютно фахово визначили причини розривів бюджетних фінансувань. Але ж ми чудово розуміємо, що без внесення змін в закони, які надали досить часто необґрунтовані пільги, в тому числі і по тих об'єктах, по тих виробництвах, які є в Україні, ці зміни ви повинні подати. Питання друге. Яким чином можуть зупинятися всі статті, а в цей же час соцеконом розвивається? І питання старе абсолютно: що із запорізькими мостами? Скільки цей пам'ятник корупції далі буде стояти? Дякую.
11:09:07 МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую. Хочу сказати, що питання насправді причин, які призводять до недофінансування, регулярно обговорюються, і не тільки Кабінетом Міністрів, а в тому числі з профільним комітетом. З головою комітету Данилом Гетманцевим і багатьма членами комітету, які тут знаходяться, починаючи з 6 вересня, ми обговорюємо ряд законопроектів, у тому числі які мали би скасувати цю, а також ще інші пільги. На жаль, як ви знаєте, деякі з цих законопроектів, включаючи 1209 і 1210, дуже тяжкі і довгі проходять обговорення, і так і не були ухвалені. Тому, звичайно, ви абсолютно праві: ми повинні це ініціювати, і ми ініціюємо. Комітет активно ці позиції підтримує, але поки що не знайшли вони своєї підтримки в залі, тому ми говоримо про те. Плюс на момент, коли ця Верховна Рада почала працювати, наприклад, по тих же пільгах за обладнання, більше половини було реалізовано до вересня місяця, вже втрати, які були, бюджет їх отримав. Те ж саме стосується державних підприємств. Насправді з 1 липня можна підняти отакий стос листів, які пишуться постійно спочатку Міністерством фінансів, потім доручення Кабінету Міністрів і так далі для виконання даного питання. Ще раз хочу сказати, що немає ніякої дискреції. Тобто те, що ви кажете, ми не зупиняли якісь видатки, не зупиняли інші. Іще раз, жодної зупинки ніяких захищених видатків не було і не буде. А щодо цієї тимчасової призупинки для того, щоб розпорядники подивились, саме де у них є економія, і зробили певну пріоритезацію, це тимчасовий захід, який призведе до того, що ми завершимо до кінця. Я думаю, що це питання до профільного міністра. Те, що стосується в бюджеті, ці питання фінансуються. На 20-й рік, як ви знаєте, теж в бюджеті закладена досить велика програма по інвестиціям в інфраструктуру, в тому числі публічним. Зі свого боку хочу також сказати, що Міністерство фінансів активно… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рущишин Ярослав Іванович.
11:11:19 РУЩИШИН Я.І. Прошу передати Інні Совсун слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Романівна Совсун.
11:11:26 СОВСУН І.Р. Пані Оксано, за певною інформацією, до Міністерства фінансів зараз надійшов проект Постанови Кабінету Міністрів про зміну механізму фінансування університетів. Хотілося би більше дізнатися про запропоновану формулу, оскільки до початку нового бюджетного року залишаються лічені дні і досі залишається незрозумілим, яким чином будуть фінансуватися університети в 2020 році. Друге питання стосується листа Міністерства фінансів на комітет з приводу підготовки проекту Закону про середню освіту. Міністерство фінансів висловило чимало зауважень до проекту закону. Хотілося би дізнатися, які будуть подальші дії щодо доопрацювання проекту Закону про середню освіту, в тому числі чи будете ви наполягати на врахуванні позиції Міністерства фінансів при підготовці цього проекту закону? Дякую.
11:12:21 МАРКАРОВА О.С. Почну з законодавства. Міністерство фінансів надає на кожен законопроект висновок з точки зору бюджетного законодавства в першу чергу і впливу на бюджет, враховуючи, що у нас бюджет на 20-й рік також уже ухвалений і ми з 1 січня почнемо працювати, готувати Бюджетну декларацію. Тому наші фахівці, я, профільний заступник готові працювати з комітетом над законопроектом, обговорювати всі наші зауваження. На якихось будемо наполягати, якісь, сподіваюся, знайдемо ті формулювання, які, з одного боку влаштують комітет, тому що все-таки в цьому законопроекті головне – це не питання фінансування чи бюджет, а головне - це питання освітнє, а зробимо це також у фіскально відповідальний спосіб. Що стосується всіх пропозицій Міністерства освіти, я тут залишу міністру освіти прокоментувати по суті, тому що ми в даному випадку ще раз дуже плідно і конструктивно працюємо з міністеркою освіти, вона дуже фахово завжди і дуже обґрунтовано готує всі документи, тому якщо, ну, я не готова вам зараз сказати конкретний документ, коли зайшов чи ні, але буду в змозі надати після "години запитань до Уряду", подивившись в систему. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бєлькова Ольга Валентинівна. Це останнє, я так розумію, запитання.
11:13:44 БЄЛЬКОВА О.В. Дякую. Шановна пані міністерка, я думаю, що я звернусь до вас не тільки від імені фракції, а і від імені членів профільного комітету, з яким ви працюєте. Ну, перше зазначу, ми за вами сильно скучили. Чому? Тому що представники Міністерства фінансів останнім часом нас трохи дивують, ті, хто приходять за вашим дорученням. Особливо для тих із нас, хто працював у попередньому скликанні… Ми вбачаємо якусь різку зміну позиції міністерства. І вона ніяк не може бути обґрунтована, коли ми задаємо конкретні питання, на які доходи розраховує Міністерство фінансів по тій чи іншій нормі закону, наприклад, по акцизам, наприклад, по іншим нормам, нас дивує відповідь: "Ми не готові дати таку відповідь на сьогодні". Ми як професіонали у цьому комітеті повинні мати чітку, зрозумілу, конструктивну позицію від Мінфіну. Тому я запрошую вас особисто принаймні кілька разів прийти на наш комітет. Крім того, ви зазначили, 1210 буде дуже принциповим. Ми хочемо вашу особисту…
11:14:59 МАРКАРОВА О.С. Шановна пані Ольго, я із задоволенням прийду на комітет і по 1210, і по 1209, і по іншим законопроектам в тому числі. Як ви знаєте, ну, в Міністерстві фінансів один міністр і декілька заступників. Комітети дуже часто проходять в один і той же час і ще іноді співпадають з Кабінетом Міністрів. Але я специфічно зроблю в своєму графіку пріоритетність для комітету для того, щоб прийти на наступне засідання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксана Сергіївна. До слова запрошується Прем'єр-міністр України Олексій Валерійович Гончарук.
11:15:52 ГОНЧАРУК О.В. Вітаю, колеги! Я не буду довго говорити, для того щоб дати вам можливість ще попрацювати. Міністр фінансів досить детально розказала по цифрах. Я хочу звернутися, перш за все, до фракції "Слуга народу". Друзі, не ведіться на провокації. Нам дістався дуже складний бюджет. Взагалі закривати рік з чужим бюджетом – це важко. Це потрібно усвідомлювати. Просто наведу вам один зрозумілий приклад. Люди в минулому році прийняли бюджет, зафіксували суму доходів, а потім після цього прийняли лобістську норму про те, щоб звільнити від оподаткування, від розмитнення компоненти для "зеленої" енергетики. Ну, всім зрозуміло, таким чином ми втратили 9 мільярдів. Тобто в бюджеті це є, а грошей реально немає. І по таких позиціях ми можемо проходитись досить довго. Другий компонент, який тут впливає, безумовно, це курс гривні. Курс гривні – це показник, за який відповідає Національний банк України. Можу довго розказувати, чому так відбувається і які передумови. Скажу лише те, що це негативно впливає на державний бюджет і, звичайно, ми недоотримуємо кошти. Третє – це кон'юнктура цін на енергоносії. В бюджеті були закладені кошти від оподаткування в тому числі газу. Подивіться, скільки він коштував на момент, коли бюджет планувався, і подивіться, скільки він коштує зараз. І так далі, і тому подібне. У нас, дійсно, перезапускаються зараз два нові органи – податкова і митниця. Чутки про те, що вони там погано працюють, не виконують план і все інше, – це неправда, це фейк. Можемо зробити окрему презентацію для всіх, кому цікаво, окремо по кожному відомству. За останні 2 місяці перевиконання, ну, тобто митниця, наприклад, у доларах навіть перевиконує план. І буде це робити з кожним місяцем все краще і краще, тому що там з'являються нові люди. Що я хочу до вас донести. Зараз нас з вами намагаються максимально "качати" для того, щоб ми з вами сварилися, шукали непорозуміння, десь недовіряли один одному. Я закликаю вас зберігати спокій. Насправді, все досить непогано. У нас складний період. Закривати рік завжди складно. У нас залишилося 7 фінансових днів до кінця року. Я вас хочу запевнити, що пенсії вже профінансовані, зарплати будуть профінансовані, соціальні виплати будуть профінансовані, з субсидіями проблем немає. По капітальних видатках окремих ми кожен день пріоритезуємо те, що найголовніше, тому що на все, дійсно, грошей не вистачає. Але, найголовніше, ми точно закриємо те, що критично. Ну, тобто ніякої катастрофи немає. Так само ми працюємо зараз над переговорами з Російською Федерацією по газу. Останні два тижні складний процес, там так само зради немає, ніхто не зраджує державні інтереси. Наші колеги прямо зараз знаходяться на переговорах, а ми прямо зараз звідси, з залу засідань уряду, ми до того, як прийти сюди, відкрили засідання уряду, зараз зробили перерву, прийшли з вами поспілкуватися і зараз йдемо продовжувати засідання уряду по газу з Росією. Там так само все буде добре. Тому я готовий відповісти на будь-які ваші питання. Зберігайте спокій, все буде добре. Якщо виникають якісь специфічні питання по цифрах, по окремих проектах, будь ласка, звертайтесь до нас, ми в робочому режимі всі питання відпрацюємо. Є лише дві позиції складних, про які я хочу щоб ви знали, які не стосуються прямо бюджету, але які є зараз, ну, такими сенситивними. Перше – це зарплата, заборгованість по зарплаті перед шахтарями. Всі розуміють, що це традиційна наша проблема, що в бюджет це не закладається, як правило. Ми зараз шукаємо максимальні кошти для того, щоб шахтарям до Нового року їх видати. Зараз ми передбачили 322 мільйони гривень, якщо я не помиляюсь, для того, щоб частину заборгованості покрити і будемо намагатися шукати до кінця року більше, але ці кошти точно будуть виплачені, ми буквально за лічені дні з цим справимось. Друга проблема, яка існує дійсно, про яку я хочу, щоб ви також знали, - це частина заборгованості перед - в окремих областях, далеко не в усіх, - перед освітянами і перед лікарями. Це також проблема, яка існує. Раніше, в листопаді місяці, ми перерозподілили достатню кількість коштів, там більше 500 мільйонів, між областями таким чином, щоб покрити приблизно 80 відсотків цієї проблеми, зараз залишається ще 20. Це ті випадки, коли держава перерахувала туди кошти, а там з ними щось трапилось внизу. Випадки є різні. В окремих областях, на рівні окремих установ бюджет планувався не на весь рік, наприклад, а на 10 місяців. Тобто вони виходили з того, що через тиск на місцеву владу якимось чином отримують додаткові кошти. Другий випадок - це коли кошти, які були спрямовані на зарплати, реально направлялися не на зарплати, тобто вони перекидалися на капітальні видатки і так далі і тому подібне. А зараз їх немає. Ми зараз, ще тоді, в листопаді місяці, ми отримали від областей інформацію про той обсяг заборгованості, який існує, і тоді ми її закрили. Зараз ми бачимо, що ще незначна частина, в далеко не всіх областях, але така заборгованість є. І ми працюємо над тим, щоб вже наступного тижня вона також була погашена. Це для нас два окремих питання, це не стосується бюджету. Тому що тут, в цих частинах, бюджет виконано. Держава все, що повинна була зробити, вже зробила. Але ми бачимо, що як би бюджет виконано, а людям від того не легше, тому що вони зарплату все одно хочуть отримати. Тому ми будемо розбиратися з… от, дякую, підказують, з бюджетною дисципліною. Будемо шукати, хто винен в тому, що гроші були виділені, але реально до людей не дійшли. Але це не означає, що люди на Новий рік мають залишитись без зарплат. Тому для нас, це безумовний пріоритет. Ми хочемо, щоби максимально кількість українців, всі хто залежний від держави, отримали кошти до Нового року. З цього і виходимо. Дякую вам дуже за увагу. Готовий відповісти на ваші питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання до Прем'єр-міністр України. Кузнєцов Олексій Олександрович.
11:23:32 КУЗНЄЦОВ О.О. Передайте слово Бужанському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому? КУЗНЄЦОВ О.О. Бужанському. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бужанський Максим Аркадійович.
11:23:37 БУЖАНСЬКИЙ М.А. Шановний пане Гончарук, як я дізнався сьогодні, вчора Кабмін відмінив постанову, яка надавала можливість працювати гральним салонам, це так. В мене до вас є питання. Ми призначили вас на посаду Прем'єра 29 серпня цього року, чи ви були в курсі того, що по всій країні працюють нелегальні ігрові зали? Чому ця постанова уряду, яка надавала їм можливість працювати під виглядом лотерей, не була скасована 30 серпня 2019 року? Чому тільки вчора, коли не пройшов Закон про легалізацію грального бізнесу? Дякую.
11:24:37 ГОНЧАРУК О.В. Дякую за запитання. Дивіться, насправді ніяких постанов, які дозволяли б займатися гральним бізнесом, тобто ставити автомати замість лотерей, немає. Є в залі депутати, які вважають, що гральний автомат – це лотерея? Зрозуміло. Тобто у нас заборонений гральний бізнес, але, в той же самий час, є Закон про державні лотереї, і цим Законом про державні лотереї вони там прикриваються. Ми розраховували на те, що парламент досить швидко розгляне закон, який створить нормально екосистему грального бізнесу і цивілізовано цей бізнес, який знову ж таки прикривається рішеннями судів… Ну, тобто це ж не вчорашня історія, є купа папірців, роз'яснень, рішень судів, якими ці товариші, які там вдають з себе лотерейщиків, прикриваються. Тому ми розраховували на те, що будуть прийняті нові, цивілізовані правила. Коли ми розуміємо, що ця історія затягується, ми за дорученням Президента уважніше подивилися на ту юридичну позицію, яка там є, і прийняли рішення про те, щоб, будемо казати, поламати їх юридичну конструкцію. Тобто ми подивилися на те, як вони обґрунтовують, що вони лотерея, і її поламали. Вони раніше вдавали, що вони розповсюджувачі лотерей. Формально в старих ліцензійних умовах ще 2002 року було написано, що розповсюджувачі лотерей мають право працювати. Сьогодні уряд заборонив, тобто фактично припинив поширення цих старих ліцензійних умов на розповсюджувачів лотерей. Тому навіть якщо вони будуть притворятися далі, що вони є розповсюджувачами лотерей, ліцензійними умовами вони користуватися не зможуть. Ми будемо так робити до тих пір, поки зали гральних автоматів не зникнуть з українських міст. ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ятрович Володимир Михайлович.
11:26:49 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати слово Южаніній Ніні Петрівні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Южаніна Ніна Петрівна.
11:26:54 ЮЖАНІНА Н.П. Шановний Прем'єр, шановна міністр фінансів, ви декілька разів у своїх виступах себе просто принизили, принизили незнанням податкового законодавства. Ви назвали втрати 9 мільярдів гривень щодо пільги по ввезенню обладнання для альтернативної енергетики. Так це виключно імпортний ПДВ, який ви протягом 30 днів після цієї операції мали би повернути із бюджету цим платникам, тому це ніякі не втрати. Вибачте, майте хоч якесь розуміння. По-друге, скажіть, будь ласка, чому зупинені кошти, виплата коштів пораненим з липня місяця? Яка сума зараз заблокованого ПДВ по податковим накладним? Це більше півтора мільярда, які зараз знаходяться в розпорядженні держави. Яка сума невідшкодованого ПДВ заявлена і не відшкодована на сьогодні? Які ще резерви за рахунок платників податків ви зараз утримуєте в бюджеті? І ще раз наголошую…
11:28:04 ГОНЧАРУК О.В. Перше. Я для того, щоб там всі ці цифри уточнити, я, звичайно, їх не пам'ятаю напам'ять, зараз попрошу міністра фінансів це прокоментувати. Але, що я хочу вам сказати, шановна пані Южаніна, ви як ніхто інший, як людина, яка була, безумовно, причетна до формування податкової політики в минулому парламенті маєте знати природу проблем з доходною частиною того бюджету, який ви приймали. Ви дуже добре розумієте, що не від цих нових людей, які тут сьогодні в залі сидять, залежить дохідна частина, а від того, яким чином цей бюджет був передбачений. Ви прекрасно розумієте, що дохідна частина зараз жодним чином не залежить від людей, які зараз прийшли до влади. Тому я прошу вас припинити маніпулювати і шукати "темну кішку в темній кімнаті", а особливо якщо її там немає. З приводу ПДВ. Ще раз, це все одно доходи державного бюджету, навіть якщо вони відшкодовуються. Шановна пані міністр фінансів, можна цифри? Я не пам'ятаю всіх цифр напам'ять. Але ми готові вам надати будь-яку довідку, будь-яке роз'яснення, з цифрами, з деталями. Якщо би ви це питання поставили заздалегідь, ми би вам навіть розкладку дали по цифрах, нам немає чого приховувати, всі цифри Державного бюджету в публічному доступі. Дякую вам за увагу. Оксана Сергіївна! ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон міністру фінансів.
11:29:37 МАРКАРОВА О.С. Чи можу я попросити дати слово голові Державної податкової служби і державної митної? Вони тут знаходяться, можуть прокоментувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голові Податкової служби? МАРКАРОВА О.С. Так, Верланову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, мікрофон. 11:30:13 ВЕРЛАНОВ С.О. Доброго дня, шановні народні депутати! Станом на сьогоднішній день баланс податку на додану вартість є звичайним, відшкодування йде відповідно до заявок. Державна податкова служба здійснює контрольно-перевірочні заходи, в цьому місяці буде відшкодовано близько 10-11 мільярдів податку на додану вартість, у наступному місяці також планово він буде відшкодований. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Волинець Михайло Якович.
11:30:36 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Шановний Прем'єр-міністре, ми з вами попередньо сьогодні вже говорили про те, що в результаті бездіяльності керівників Міністерства енергетики склалася надзвичайно критична ситуація у паливно-енергетичному комплексі України. Зокрема, в вугільні галузі зупинилися державні шахти, практично всі зупинилися, вугілля залишається в них на складах. З початку листопада відвантажили вугілля на склади "Центренерго" – державна компанія, які не розраховуються, в той же час дали дешеву електроенергію на підприємства Коломойського. Тепер наступне. Постачається вугілля марки "Г", яке в нас є в профіциті, із Росії. Навіщо його сюди везуть? І це робота пана Геруса і багатьох інших із Комітету енергетики, і разом з бездіяльністю працівників Міністерства енергетики. Тепер поступлення електроенергії з Росії. Завдяки цьому також зупинилися державні шахти і шахтарі страйкують, і тому є заборгованість по заробітній платі. На майбутній рік ні копійки не заклали на виплату заробітної плати шахтарям...
11:31:52 ГОНЧАРУК О.В. Ви знаєте, я от ніяк звикнути не можу. От коли людина підходить говорити приватно, ну, то риторика одна, а як тільки публічний виступ – вона принципово міняється. І тут уже... Не треба кричати. Ми з вами ніколи не говорили, що те, що відбувається з вугільною галуззю, це наслідок бездіяльності працівників міністерства, це брехня, це неправда. Те, що відбувається сьогодні в вугільні діяльності, – це наслідок безхазяйного ставлення до держаних підприємств протягом останніх 30 років, шановний, і ви про це дуже добре знаєте. І у мене є всі підстави вважати, що ви дуже добре знаєте тих колег, які довели державні шахти до такого стану. І зараз говорити про те, що за ці 3 місяці бездіяльність якихось людей в Міністерстві енергетики довела вугільну галузь там до тої ручки, до якої вона зараз там знаходиться, це брехня. Тому у мене дуже простий меседж до вас. Перше. Зараз, влітку, запрацював ринок електроенергії, ви про прекрасно знаєте. Ринок на добу наперед – це ринок, який формується за принципом: попит-споживання. Там, на цьому ринку, є складні правила, які ми зараз спеціально вводимо для того, щоб підтримати теплову генерацію. Це перше. Друге. У нас досить тепла зима, на щастя, але це погано для вугільної генерації. Чому? Тому що вугілля потрібно спалювати значно менше, а це означає, що вугілля в тих обсягах, яких є, воно непотрібно. Третє. На жаль, на превеликий жаль, шахти, про які ви говорите, багато з них глибоко збиткові, і давно, і ця заборгованість утворюється вже дуже-дуже давно. Так от, ми в уряді за підтримки народних депутатів, більшості в цьому парламенті робимо все можливе для того, щоби шахтарі отримували ту зарплату, яку вони можуть отримувати і заслуговують Ми ведемо роботу над тим, щоб у наступному році ця проблема назавжди пішла в минуле. Це те, чого 30 років… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колтунович Олександр Сергійович.
11:34:09 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний пане Прем’єр-міністре, я хотів би звернути… ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте, шановні колеги. Підійшов Колтунович, сказав, що замість Скорика. КОЛТУНОВИЧ О.С. Шановний пане Прем’єр-міністр, я хотів би у вас запитати щодо облігацій внутрішньої державної позики. Як вам відомо, на сьогоднішній день є надприбутковою ставка щодо облігацій внутрішньої державної позики, а на фоні такої інфляції мізерної, яка на сьогоднішній день є, ми можемо стверджувати про те, що в країні фактично збудована фінансова піраміда з ОВДП. Нас цікавить головний момент: хто конкретно заробляє на економіці і громадянах України? Якщо можна, повідомте і проінформуйте парламент, хто скуповує облігації внутрішньої державної позики. І друга частина питання пов'язана з тим, що нас цікавить ревальвація національної грошової одиниці. Які у вас економічні передумови для знецінення? Я розумію, що тут впливає Нацбанк, але які економічні передумови? Тому що ми бачимо наслідки ревальвації національної грошової одиниці. Дякую.
11:35:17 ГОНЧАРУК О.В. Перше: з приводу ОВДП і пірамід. Я як би, я не думаю, що зараз мені там за дві хвилини потрібно спробувати прочитати лекцію на цю тему. Але якщо ви подивитесь на дві цифри, – вартість, за якими держава позичала, залучала гроші, кошти в гривні весною, і за якою ми це робимо зараз, – ви побачите, що прогрес фантастичний. Якщо весною, якщо я не помиляюсь, це нам коштувало 18 відсотків, то зараз – 10,8. Для розуміння, просто для розуміння: якщо весною ми залучали як держава кошти під 18, зараз – під 10,8. І в наступному році буде ще менше, якщо не будуть, точніше, коли проваляться оті провокації і прагнення розкачати ситуацію в країні. Тому у вас немає жодних шансів, шановні. У нас зараз в економіці стабільна ситуація. У нас дешевшають ресурси, зменшується ставка рефінансування Нацбанку. В наступному році ми очікуємо, що в економіці мають з'явитися дешеві ресурси і для підприємців назовні, і держава повинна залучати кошти, запозичати, значно менше, значно дешевше ніж є. В України є боргова стратегія. Це окремий великий документ, в якому написано, що робити з тими величезними боргами, які були нахазяйновані за попередні роки. А вони величезні, я вас хочу запевнити. Так-от, так-от питання в чому? В тому, що поступово… стратегія країни полягає в тому, щоби залучати довший і дешевший ресурс для того, щоб заміщати дорогі і короткі гроші. Це знижує тиск на наш бюджет. Це потрібно розуміти. Ми будемо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне питання. Наталія Юріївна Королевська.
11:37:36 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановний Прем’єр-міністр України, в мене до вас 3 дуже простих запитання. Як ви вважаєте, треба виконувати рішення Конституційного Суду України? Що треба і хто повинен понести, і яке покарання, якщо не виконується зловмисно рішення Конституційного Суду України? Шановний пан Прем’єр-міністр, готовы ли вы написати заяву власноруч за те, що вже 100 днів, будучи Прем’єр-міністром та очолюючи уряд, ви не виконуєте рішення Конституційного Суду України? Скажіть, чому, якщо Прем’єр може не виконувати, чого інші в нашій країні громадяни, яких ви позбавляєте субсидій, недоіндексуєте пенсії, пишете зараз шалені платіжки, повинні все це робити: платити, чекати, сплачувати податки, - коли ви…
11:38:49 ГОНЧАРУК О.В. Відповідь на ваше питання. Уряд України працює в межах законодавства України. Відповідь на попереднє питання. Я закінчу, з вашого дозволу. Так от, вся інформація про ОВДП, для того, щоб вас не вводили в оману, є публічною і можна з нею ознайомитись на сайті Міністерства фінансів, кому потрібно більше інформації. Шановні народні депутати, нам дуже важливо, щоб ви в тому числі… КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. (Не чути) ГОНЧАРУК О.В. Шановна народний депутат, я відповів на ваше питання. Уряд України не порушує закони України. КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Почему вы не выполняете решение Конституционного Суда Украины? Почему вы не выполняете решение Конституционного Суда Украины? Объясните. ГОНЧАРУК О.В. Уряд України працює в межах законодавства України. КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. (Не чути) ГОНЧАРУК О.В. Надайте, будь ласка. Давайте так, для того, щоб не перетворювати це на фарс… КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. (Не чути) ГОНЧАРУК О.В. У мене є пропозиція. Давайте, надайте, будь-ласка, позицію свою, чому ви вважаєте… КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. (Не чути)
11:40:19 ГОНЧАРУК О.В. Наступне питання. Я все відповів. Ще раз, якщо ви вважаєте, що ми не виконуємо рішення Конституційного Суду… КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Не я вважаю, а ви його не виконуєте. ГОНЧАРУК О.В. Якщо ви так вважаєте, надайте, будь ласка, інформацію нам, ми сядемо і по кожному пункту вам відповімо. КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Безумовно, ми вам надамо. Но ви возьмите рішення Конституційного Суду України. ГОНЧАРУК О.В. Добре. КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Добре? Тобто ви гарантуєте виконати рішення Конституційного Суду України? ГОНЧАРУК О.В. Ще раз. Ми вважаємо, уряд України виходить з того, що ми виконуємо всі закони, які є в Україні. Ми – законослухняний уряд. КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Якщо ви не виконуєте, ви напишете заяву? ГОНЧАРУК О.В. Ще раз, будь ласка, якщо ви вважаєте… (Шум у залі) КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. (Не чути) ГОНЧАРУК О.В. Дайте, будь ласка, інформацію… КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ви скажите: "Я напишу заяву, якщо я не виконую рішення Конституційного Суду України". ГОНЧАРЕНКО О.В. Пані Королевська, я знаю, що ви дуже досвідчений народний депутат. Будь ласка, дайте мені можливість… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Давайте не говорити з однієї трибуни, будь ласка! Кулініч Олег Іванович.
11:41:17 КУЛІНІЧ О.І. Пане Прем'єр-міністре, в бюджеті на 2020 рік маємо 4 мільярди на здешевлення кредитів для фермерів для придбання української землі. Скажіть, будь ласка, можливо, яка ваша думка, цю норму прив'язати до ВВП і закріпити на законодавчому рівні років на 5-7, наприклад, щоб якось заспокоїти і фермерів, особливо малих фермерів і аграріїв? І друге питання. У цьому році порізали всі програми, які були задекларовані урядом і йшли на підтримку малого фермерства, на підтримку тваринництва, садівництва, городництва – все те, що пов'язано із розвитком сільських територій. То яка буде довіра у людей, у аграріїв до уряду на наступний рік, коли відбуваються такі дивні речі в цьому році? Чи будуть ці програми профінансовані і як з цієї ситуації виходити? Дякую.
11:42:17 ГОНЧАРУК О.В. Дякую вам за питання, шановний народний депутат. Воно дуже слушне насправді. Ви праві, що Україні потрібні інструменти, якими би держава могла гарантувати якісь умови ведення бізнесу на певний період часу. Це правда. Це дуже хороша ідея. Ми зараз думаємо, як її правильно реалізувати. У нас подібні механізми в України працюють, наприклад, у видобувній сфері, там є інструменти, які називаються угоди про розподіл продукції, які дають можливість укладати із суб'єктами угоди на певний період і гарантувати їм в тому числі і збереження податкового режиму. Ми думаємо над подібними інструментами специфічними і для сільського господарства. Тому правильна, слушна ідея. Дякуємо вам за те, що так само підтримуєте. З приводу існуючих програм. Чесно, відверто, я прямо зараз вам не дам точної інформації про стан виконання кожної з цих програм, але я запевняю вас, що, наскільки я знаю, немає такого, що ми там все порізали. Просто ми, дійсно, там певною мірою вибірково ще з вересня місяця підходили до продовження фінансування. І по окремих програмах це фінансування було забезпечено, по окремих, дійсно, ми не плануємо цього робити. Логіку свою ми готові в кожному конкретному випадку пояснити. Давайте сядемо окремо і поговоримо про це, ми готові, це надзвичайно важливе питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Прем'єр-міністр. Дякую. Пане Прем'єр-міністр, час… ГОНЧАРУК О.В. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Звернулися дві фракції, депутатська група і фракція, замінити перерву на виступ. Кіт Андрій Богданович. Однак попросили, щоб не розходився уряд, щоб послухали виступ.
11:44:20 КІТ А.Б. Шановні колеги, Андрій Кіт, Стрийський виборчий округ, група "Довіра". Ви знаєте, я вийшов сюди на трибуну сьогодні, щоб вибачитися перед своїми виборцями, вибачитися за те, що я голосував за призначення Прем'єр-міністром пана Гончарука. Мені стидно, що Україну представляє такий Прем'єр. Я від нашої групи "Довіра" хочу запитати Прем'єра, чи він знає, що таке ревальвація, чи він знає, які країни взагалі дозволили собі ревальвацію в історичному періоді, окрім Швейцарії? Я хочу запитати в нього, яка політика Прем'єр-міністра коштує нам 93 мільярди гривень, а саме така цифра є розривом в бюджеті держави України, і чому саме це так відбувається? Вперше, повторюю, з 2014 року, після Революції Гідності, ми зайшли в ручний режим керування бюджетом. Люди добрі, в ручний режим керування бюджетом! Це пройшло 6 років після нашої революції для того, щоб ми далі стали такими самими, як були після Віктора Федоровича. Наступне. Ваша наука, пане Прем'єр, коштує нам за рік понад 10 відсотків падіння промислового виробництва і безробіття, безробіття, повторюю, люди далі виїжджають за кордон. В мене запитання: чи то саме так ви виконуєте вказівку нашого Президента про створення мільйон робочих місць в Україні, мільйон робочих місць, завдяки ревальвації гривні? Ви зараз створили в Україні для Польщі, в Польщі працює мільйон українців, а не в Україні, а польські промислові товари заполоняють полки наших магазинів. Може, ви не знаєте, що головним в системі НАК "Нафтогазу", "Укргазвидобування" є в мене токар, який працює в Управлінні будівельних робіт. Тому що за його 5 тисяч гривень, його, який має проблеми з алкоголем, ніхто звільнити з роботи не може. А над ним стоїть його керівник і тримає його, щоб він не впав на станок. Тому що перекоси, які відбулися у нас зараз в оплаті праці між простими працівниками і мільйонерами в НАКу, доходять до нерозумних речей. Чи не знаєте ви, що міністерства мають займатися політикою формування для галузей, а не бути Фондом держмайна для компанії ProZorro? Група "Довіра" не довіряє Прем'єр-міністру Гончаруку. Ми вважаємо і вимагаємо кардинальних змін в підходах до формування економічної політики нашої країни. І віримо в те, що вона буде такою, яку заслуговують українці. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! Дякую, шановні колеги. Дякую Прем'єр-міністру. Дякую представникам уряду. Шановні колеги, звернулось дів фракції: "Батьківщина" і "Європейська солідарність" - замінити перерву на виступ в 3 хвилини. Виступає Герасимов. Ар'єв Володимир Ігоревич.
11:48:20 АР’ЄВ В.І. Товариш Ленін свого часу, писав, що держава в своїй суті є апаратом насилля. Але європейська практика доводить, що держава є апаратом справедливості. І ми сьогодні перебуваємо прямо на роздоріжжі, щоб піти ленінським шляхом. Партія "Європейська солідарність" вважає обшуки на телеканалі "Думская ТВ", одеському телеканалі, які проходять зараз, прямим політичним тиском на незалежний телеканал. Національне антикорупційне бюро, яке покликано боротися з корупцією в органах влади, саме зараз займається тиском на засоби масової інформації, не допускає на роботу журналістів, чинить їм перешкоду в їхній журналістській діяльності, вилучає сервери і техніку приватного телеканалу. Це сталося після того, як "Думская ТБ" активно висвітлював тему визнання директора НАБУ Артема Ситника, винного у корупційному правопорушенні. Ми вбачаємо в цьому пряму помсту за незалежну редакційну політику і критичні матеріали журналістів та авторів "Думской ТБ". Ми вважаємо, що це є перешкоджання журналістській діяльності та політичний тиск з бажанням позбутися незалежних або критичних до влади структур ЗМІ в Україні. Вимагаємо від Державного бюро розслідувань, якщо воно ще здатне діяти, та інших правоохоронних органів порушити справу щодо незаконних дій НАБУ, а від влади негайно припинити практику знищення свободи слова в Україні. Влада має поважати демократичні цінності українських журналістів, що б вони не писали і не говорили, в рамках безпеки і законів України та навчитися адекватно сприймати критику. Ми разом з українським суспільством не допустимо впровадження репресивних інструментів російського штибу проти незалежних ЗМІ в Україні. І я ще раз хочу звернутися зараз з цієї трибуни до представника ОБСЄ з приводу захисту свободи слова Арлема Дезіра, до відповідних структур Ради Європи, які стежать за дотриманням свободи слова в країнах, які підписали відповідну конвенцію, негайно звернути на це увагу і відреагувати. А нам, шановні колеги, варто визначитися: йдемо ми ленінським, репресивним шляхом, чи шляхом європейської справедливості, - і в цьому зараз ключовий момент. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. У мене одне оголошення, враховуючи кількість пропозицій, які були подані до прийнятого в першому читанні проекту закону реєстраційний номер 2178-10. Відповідно до статті 43 Закону України "Про Комітети Верховної Ради України" даю доручення Комітету з питань аграрної та земельної політики провести засідання комітету 26, 27, 28 грудня 2019 року та 2, 3, 6, 8, 9, 10 січня 2020 року для розгляду пропозицій, які надійшли до другого читання до законопроекту реєстраційний номер 2178-10. Ця позиція була обговорена з представниками всіх політичних фракцій та груп. Дякую. Переходимо до розгляду питань порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо Фонду розвитку підприємництва. Будь ласка, підготуйтесь до голосування, займіть свої місця. Нам зараз буде необхідно прийняти рішення про включення до порядку денного пленарного засідання, необхідно 226 голосів. Шановні народні депутати, будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до роботи. Шановні колеги, готові працювати? Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного пленарного засідання законопроекту реєстраційний номер 2589. Будь ласка, підготуйтесь. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:54:49 За-247 Рішення прийнято. Шановні колеги, пропонується визначити законопроект невідкладним та скоротити наполовину строки внесення альтернативних законопроектів і надання висновків комітету щодо нього. Також необхідно отримати 226 голосів народних депутатів у підтримку. Прошу підтримати та проголосувати. 11:55:21 За-224 Рішення не прийнято. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:55:38 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я попрошу всіх, займіть свої місця, всі інші питання ми вирішимо потім, давайте привітаємо дітей. Підходять, давайте привітаємо. Привіт! (Оплески) Шановні колеги, є пропозиція визначити даний законопроект невідкладним, скоротити наполовину строк внесення альтернативних законопроектів і надання висновків комітету щодо цього. Це процедурне рішення, тому прошу підтримати та проголосувати. 11:56:32 За-222 Рішення не прийнято. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до наступного питання порядку денного. (Шум в залі) Покажіть по фракціям. Шановні колеги, вам запропоновано до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо регулювання питання трансплантації анатомічних матеріалів людині (реєстраційний номер 2458). Доповідає заступник голови Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Дмитрієва Оксана Олександрівна.
11:57:33 ДМИТРІЄВА О.О. 57 у нас. ГОЛОВУЮЧИЙ. 2457, да. ДМИТРІЄВА О.О. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується підготовлена до другого читання редакція проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині (реєстраційний номер 2457). Головна мета законопроекту – дати старт для побудови сучасної та ефективної системи трансплантації в Україні. Зокрема, перше, внесено зміни, які дадуть можливість розпочати проводити в Україні неродинні трансплантації кісткового мозку. Друге: в проекті чітко визначено забезпечення належної роботи державних інформаційних систем трансплантації. І третє: проектом пропонується відтермінувати кінцеву дату утворення та запуску державних інформаційних систем трансплантації до 1 січня 21-го року. Ці інформаційні системи ще в процесі створення, розгортання, наповнення та визначення критеріїв. Технічно, за даними МОЗ, вони розпочнуть роботу не раніше квітня у тестовому режимі. Ще потрібен час на те, щоби ці системи отримали атестат відповідності вимогам КСЗІ. І якщо не прийняти сьогодні цей закон, то 1 січня буде зупинена вся трансплантація в Україні. Шановні колеги, хочу зазначити, що при підготовці законопроекту до другого читання було максимально враховано поправки народних депутатів України, зауваження ГНЕУ та думки фахівців і експертного середовища. Також із врахуванням зауважень, наданих Комітетом з питань інтеграції України з Європейським Союзом, у законопроект було додано норми щодо встановлення вимог до якості та безпечності анатомічних матеріалів. Усього до другого читання було додано 76 поправок від народних депутатів, з них: враховано - 39, частково – 6, враховано редакційно – 10, відхилено – 21-у. Розглянувши законопроект на своєму засіданні 16 грудня 19-го року Комітет з питань здоров'я нації ухвали рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти запропоновану комітетом остаточну редакцію проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині (реєстраційний номер 2457) у другому читанні і в цілому як закон та доручити комітету при підготовці тексту закону на підпис Голові Верховної Ради здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання. Колеги, сьогодні останній сесійний день у цьому році, попереду Новий рік, коли кожен вірить у маленьке чудо і хоче, щоб його мрія збулася. Ми можемо сьогодні зробити передноворічне чудо для важкохворих українців, які вже втратили надію. Прошу підтримати рішення комітету і дати можливість розвитку трансплантації в Україні, бо у нас є унікальний шанс розпочати побудову дійсно системи трансплантації у нашій країні та дати шанс на життя тисячам українцям, які чекають на пересадку органу. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до таблиці, шановні колеги. Геращенко наполягає на правках? Ні… Наполягаєте? Хвилину, будь ласка, включіть Геращенко.
12:00:44 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, я не буду наполягати на наших поправках. Я хочу сказати, що комітет деякі правки наші врахував, деякі не врахував, але наша політична сила в цілому підтримає цей законопроект. Ми будемо голосувати "за". Я хочу нагадати, що парламент попереднього скликання прийняв відповідний Закон про трансплантацію, і ми пишаємося цим, тому що насправді дуже делікатне рішення, роками до якого не доходили руки, було багато тут спекуляцій. Ми щасливі, що це рішення було прийнято, але сьогодні ми дійсно разом з вами вже маємо зробити наступний крок і імплементувати можливість реалізації цього закону в інше законодавство. Тому ми будемо голосувати "за" і на всіх інших моїх поправках ми не наполягаємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Стефанишина, правка номер 3. На всіх правках будете наполягати?
12:01:36 СТЕФАНИШИНА О.А. Я не буду наполягати на всіх правках, я хочу отримати 3 хвилини, щоб розказати про одну правку, на якій я буду наполягати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки хвилин? СТЕФАНИШИНА О.А. Ну, до 3 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте до 3 хвилин.
12:01:50 СТЕФАНИШИНА О.А. Шановні колеги, ми, безперечно, будемо підтримувати цей важливий проект закону, але я хочу всім вам сказати, що цей проект закону відтерміновує на цілий рік ведення нової системи трансплантації, а саме електронної системи. Тобто цілий рік всі реєстри по трансплантації вестимуться в паперовому режимі. Це спричиняє корупцію і не дає нам з вами повноцінно реалізувати наше право бути донорами, а пацієнтам - отримувати послуги. Саме тому я буду просити поставити на голосування правку номер 62, яка каже про те, що нову систему трансплантації потрібно запустити не з 1 січня 2021 року, як це планують автори, а з 1 квітня 20-го року. Таким чином ми дамо можливість нашим громадянам отримувати якісні послуги з трансплантації вже цього року. Шановні колеги, якщо ви не підтримаєте цю правку, не брешіть своїм виборцям і не кажіть, що ви запускаєте цього року систему трансплантації. Якщо ви відкладаєте її на рік, так і скажіть: "Ми неспроможні, Міністерство охорони здоров'я неспроможне запустити цю систему.", - і тоді ви її чесно відкладаєте. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі ми йдемо без… Ваші правки не ставимо, да, на підтвердження? Дякую. Шановні колеги, я так розумію, що правки були лише… Ми ж домовились, 3 хвилини - і все. 62-у на підтвердження? Включіть, будь ласка, мікрофон представнику комітету. Після цього ставлю на підтвердження правку 62.
12:04:05 ДМИТРІЄВА О.О. Не я була 3 роки заступником міністра здравоохранения. І тому не я за півтора роки не створила цього ЄДІСТу. Тому ця правка відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз дійдемо до 62-ї. 31 правка, Зуб. А ніхто більше не буде наполягати на правках, крім 62-ї? Я готовий, тут просили ще правку. Климпуш-Цинцадзе, 58 правка. Климпуш-Цинцадзе включіть, будь ласка, мікрофон.
12:04:58 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дуже дякую. Я, по-перше, хочу подякувати комітету, що максимально врахували надані наші правки і була конструктивна робота. Але хотіла би попросити зал також підтримати правку номер 58. Тому що хочу звернути увагу на необхідність декриміналізації діянь, що формально підпадають під визначення "порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини". Відповідальність за це передбачена частиною першою статті 143 Кримінального кодексу України. Ця відповідальність передбачена в інших статтях Кримінального кодексу: в нормах статті 140 та частин другої і п'ятої статті 143 Кримінального кодексу України. А так, як пропонується сьогодні, це не відповідає європейській практиці. І я хотіла би, щоб ми все-таки в цьому законі передбачили саме європейську практику такої відповідальності. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 58-а не врахована. Ставимо на голосування? (Шум у залі) Поясніть, будь ласка.
12:06:22 ДМИТРІЄВА О.О. Ця правка відхилена. Норми законопроекту до другого читання пропонують розширити коло осіб, які можуть здійснювати перевезення анатомічних матеріалів. При цьому прописуються чіткі вимоги щодо умов та порядку перевезення і зберігання. Розширення кола суб'єктів та способів перевезення позитивно вплине на оперативність транспортування анатомічних матеріалів, відповідатиме світовому досвіду, знизить організаційно-технічне навантаження на заклад охорони здоров'я та її працівників. До того ж ми врахували правку номер 57, якою пропонується визначити, що перевезення анатомічних матеріалів може здійснюватися виключно за умов забезпечення збереження анатомічних матеріалів людини в належному стані, в порядку та за дотримання вимог і стандартів, які визначаються МОЗ України. Правка відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування правку номер 58. Вона не була врахована комітетом. Прошу визначатись та голосувати. 12:07:33 За-75 Рішення не прийнято. Правка номер 62 Стефанишиної. Вона не була врахована комітетом. Прошу визначатись… 12:07:40 СТЕФАНИШИНА О.А. Наполягаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми ж домовлялись. Ставлю її на голосування. Комітет її не підтримав. Прошу визначатись та голосувати. 12:08:04 За-71 Рішення не прийнято. По всім правкам пройшлись? Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до голосування. Займіть свої місця та не розходьтесь. Готові голосувати? Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині (реєстраційний номер 2457). Всі готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:09:32 За-320 Рішення прийнято. Вітаю. Закон прийнятий в цілому. З процедури… По фракціям покажіть, будь ласка. "Слуга народу" - 230, "Опозиційна платформа - За життя" – 2, "Європейська солідарність" - 20, "Батьківщина" – 17, "За майбутнє" – 10, "Голос" – 16, "Довіра" – 15, позафракційні – 10. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Давиду Арахамії.
12:10:10 АРАХАМІЯ Д.Г. Колеги, я прошу вас, враховуючи важливість цього питання, повернутись до розгляду про включення до порядку денного 2589, тому що до Нового року це дуже важлива ініціатива для розвитку нашої економіки. Дякую. І скоротити процедуру.
12:10:34 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на повернення до розгляду цього питання. Пропозиція… Шановні колеги, пропозиція повернутися до розгляду цього питання. Прошу підтримати та проголосувати. 12:11:06 За-241 Рішення прийнято. Шановні колеги! По фракціях, покажіть, будь ласка. "Слуга народу" – 230, "За майбутнє" - 1, "Голос" - 7, позафракційні – 3, "Опозиційна платформа – За життя" - 0, "Європейська солідарність" - 0, "Батьківщина" – 0, "Довіра" – 0. Шановні колеги, я ставлю питання про включення ще раз до порядку денного пленарного засідання. Потрібно набрати 226 голосів. Прошу підтримати та голосувати. 12:11:52 За-243 Рішення прийнято. Я ставлю питання про визначити законопроект невідкладним та скоротити наполовину строк внесення альтернативних законопроектів і надання висновків комітету щодо нього. Потрібно 226 голосів. Прошу підтримати та голосувати. 12:12:23 За-238 Рішення прийнято. Я ставлю питання про голосування ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні. Потрібно 226 голосів. Прошу підтримати та голосувати. 12:12:50 За-235 Рішення прийнято. Я ставлю питання про розгляд цього питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та голосувати. 12:13:12 За-236 Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:13:20 ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Слово надається представнику. Без обговорення? Немає заперечень? Слово надається представнику Президента України у Верховній Раді України Стефанчуку Руслану Олексійовичу.
12:13:59 СТЕФАНЧУК Р.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, до вашої уваги пропонується, внесений Президентом України на розгляд Верховної Ради України та визначений як невідкладний проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо Фонду розвитку підприємництва. Основною метою цього проекту є забезпечення доступного кредитування для малого бізнесу в Україні. Цим законопроектом пропонується збільшити надходження до спеціального фонду державного бюджету за рахунок коштів від дострокового погашення векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 2 мільярда гривень. Друге. Передбачити Міністерству фінансів видатки відповідних обсягах на фінансування нової бюджетної програми "Фонд розвитку підприємництва". Законопроект є збалансованим, дефіцит бюджету збільшується за рахунок неборгового джерела надходжень – від погашення векселів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначені кошти планується спрямувати на здешевлення кредитів кінцевим позичальником шляхом часткової компенсації відсоткової ставки за кредитними зобов'язаннями - півтора мільярда гривень, а також надання часткових гарантій виконання кінцевим позичальником зобов'язань за кредитами, що будуть видаватися на портфельній основі та покривати сформований банками-партнерами портфель кінцевих позичальників - півмільярда гривень. Пропонується, що закон набиратиме чинності з 1 січня 2020 року. Реалізація закону сприятиме розвитку малого підприємництва. З огляду на зазначене, прошу підтримати законодавчу ініціативу Президента України та прийняти законопроект реєстраційний номер 2589 за основу та в цілому як закон. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслане Олексійовичу. Для співдоповіді запрошується голова підкомітету Комітету з питань бюджету Забуранна Леся Валентинівна.
12:15:47 ЗАБУРАННА Л.В. Шановний Дмитро Олександровичу, шановні народні депутати і запрошені, Комітет з бюджету 18 грудня розглянув законопроект 2589 про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет на 2020 рік" щодо Фонду розвитку підприємництва, поданий Президентом України та визнаний ним, як невідкладний для позачергового розгляду. У комітеті проаналізовано положення законопроекту з врахуванням висновків ГНЕУ і Міністерства фінансів та звернуто увагу на основні питання. Зокрема, до законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків, тому на звернення від комітету щодо надання оцінки реалістичності запропонованих надходжень та конкретизації напрямів використання коштів за новою бюджетною програмою Мінфіном повідомлено про можливість забезпечення зазначених надходжень у відповідних обсягах, що підтверджено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Передбачене законопроектом збільшення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не призведе до збільшення державного боргу, оскільки надходження від довгострокового погашення векселів фонду не є борговим джерелом фінансування бюджету. Мінфін також говорить про збалансованість запропонованих змін. Разом з тим, до законопроекту необхідно внести техніко-юридичні та редакційні уточнення для приведення до вимог нормо-проектувальної техніки, узгодження з іншими положеннями законопроекту. Враховуючи наведене, необхідність своєчасної реалізації ініціативи Президента щодо розвитку малого бізнесу та його підтримки урядом, Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді законопроект 2589 прийняти за основу та в цілому як закон з врахуванням пропозицій щодо техніко-юридичних та редакційних уточнень, наведених в листі-висновку комітету. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:17:58 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, чи є необхідність обговорення цього питання? Є. Шановні колеги, прошу записатися: два – за, два – проти. Слово надається Олександру Станіславовичу Пасічному, фракція політичної партії "Слуга народу".
12:18:18 ПАСІЧНИЙ О.С. Прошу передати слово Кириллу Нестеренко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому? ПАСІЧНИЙ О.С. Кириллу Нестеренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Кирилл Нестеренко. 12:18:42 НЕСТЕРЕНКО К.О. Доброго дня! Кирилл Нестеренко, місто Дніпро. Шановний головуючий, шановні колеги! До того, як отримати мандат народного депутата, як і більшість нашої команди, я був приватним підприємцем. Загадуючи час початку своєї діяльності, як підприємець пам'ятаю ті труднощі, з якими довелося зіштовхнутися, головна з яких - це інвестиції та гарантії їх отримання. Адже коли є ідея, сили на її реалізацію, віра в себе, іноді нашим молодим українцям не вистачає саме її, і саме інвестування, кредитування їхніх проектів, внаслідок чого чимало нашої молоді виїжджають за кордон у пошуках кращої долі. У своїй передвиборчій програмі Президент Володимир Зеленський пообіцяв підтримати кожного підприємця, і він це виконує, внаслідок чого пропонує створити Фонд розвитку підприємців і передбачити на нього кошти на 20-й рік із загальним бюджетом 2 мільярди гривень. Ці кошти підуть на підтримку саме малих підприємців, адже саме вони найбільш незахищені, але мотивовані. Президент, наша команда та кожний українець віримо в наших малих підприємців – це основа середнього класу, в якому була прірва всі ці 28 років незалежності. Прошу особисто підтримати ініціативу Президента, тим самим ми мотивуємо цілеспрямованість людей залишатися в Україні, розвивати себе саме в Україні та сплачувати податки на користь власної держави. Наша молодь – наше майбутнє. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народній депутатці Василенко Лесі Володимирівні, фракція політичної партії "Голос"
12:20:29 ВАСИЛЕНКО Л.В. Доброго дня, прошу передати слово Володимиру Цабалю. Цабалю передайте слово, будь ласка.
12:20:41 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, в наших сусідів, в усіх європейських країн, на які ми так дивимося, основою росту ВВП за останні десятки років - це був малий і середній бізнес, і це те ядро, яке дозволяє цим країнам розвиватися. В Україні, якщо ми подивимося на останні 20 років, у нас розвиваються великі холдинги, створюється клас олігархів, весь бізнес, і бізнес – це добре, але у нас весь бізнес зосереджений в руках великих підприємців, олігархів, яким держава допомагає, приймає різного року лобістські закони, а про малий, середній бізнес забули. Наша фракція в своїй програмі, наша партія і фракція завжди писали, що ми будемо всіма способами допомагати малим, середнім підприємцям. Потрібно зробити так, щоб в них була всестороння державна допомога, в тому числі доступ до різного роду інвестицій, грантів і так далі. Зараз якщо ви підете в будь-який банк великий, навіть державний, наприклад, Ощадбанк, їм легше видати кредити великим бізнесам, бо там вони, умовно, за один кредит більше зароблять, ніж якщо видадуть 20-ти там чи 30-ти малим підприємствам. Тому наша фракція буде голосувати за цей закон, але хочу зробити два зауваження. Перше - фінансування з дострокового погашення векселів Фонду гарантування вкладів. Тут треба, дійсно, забезпечити, щоб ці векселі були погашені, щоб фінансування було на місці. А друге – хотілося б трошки більше деталей дальше взнати, як фонд буде працювати. Дякую за увагу. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:22:38 ГОЛОВУЮЧИЙ. Геращенко Ірина Володимирівна.
12:22:44 ГЕРАЩЕНКО І.В. Я прошу Гончаренку Олексію передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Гончаренко Олексій Олексійович.
12:22:58 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні друзі! Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність", північ Одещини. Знаєте, наша влада просто унікальна, от реально унікальна, і такої іншої ніде не знайти, помните, как в песне: "Я другой такой страны не знаю", - ось такої іншої країни і такої іншої влади не знайти. В бюджеті діра отака, отака діра - на 70 мільярдів гривень, нема платити людям. Поранені з липня місяця не отримують гроші, нема за що папір купити в державних відомствах та установах. Прем’єр-міністр заморозив усі виплати – всі виплати, крім захищених, заморожені. Ні на будівництво доріг, ні на купівлю ліків, ні на ремонт дитсадків, шкіл, лікарень – нічого. Доторговались так, что сдачу нечем давать. І оцей уряд, що ви думаєте, маючи отаку діру, заморозивши виплати, до нас приходить Зеленський з ініціативою: "Хлопці, а давайте ми ще два мільярди додамо на фонд "возвращайся и оставайся". Він прийшов з таким закликом, поки що його заклик почули, ми бачимо, хто: Портнов почув, інші друзі. Вони повернулися, напевно, вони і підуть за кредитом по півтора мільйона гривень, по 5, 7 там чи скільки відсотків. Це в той час, коли держава бере ОВДП позики по 11 відсотків гривні. А ми будемо роздавати – це чудовий, друзі, бізнес – взяти за 5 у держави і дати державі під 11. На ці 6 відсотків так і буде жити і Зеленський, і його команда. Слухайте, друзі, це якесь просто знущання! Що це таке? Ми з вами вже, ми смішні! Я пропоную ні в якому разі за це не голосувати, а Зеленському якось прийти до тями. ГОЛОВУЮЧИЙ. Немиря Григорій Михайлович.
12:25:06 НЕМИРЯ Г.М. Прошу передати слово Іванові Крульку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Іванович Крулько.
12:25:15 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Безумовно, що фракція "Батьківщина" завжди підтримувала і підтримує мале підприємництво, тому що саме на малому і середньому бізнесу тримається міць держави. Але в той же час для того, щоб не прийшлось нам приймати такі рішення, як зараз, які стосуються спеціального фонду, з якого комусь із підприємців будуть даватися якісь кредити чи погашатися кредити, бажано було б у цьому залі не приймати рішення для початку, які ставлять мале підприємництво на коліна. Тому що поставили ФОПів на коліна, зробили мету їх знищити, а тоді ми створюємо фонди. Потрібно бути послідовними в цих питаннях. У той же час, я хотів би сказати, що, безумовно, що фінансові ресурси і дешеві кредити потрібні для малого підприємництва, але в нас як у фракції, ми розглядали цей законопроект, виникають питання стосовно того, що мають бути надані розгорнуті відомості щодо спроможності Фонду гарантування вкладів фізосіб здійснювати погашення своїх внесків на користь держави. Має бути наданий баланс фонду, звіт про фінансові результати, фінансовий план погашення боргових зобов'язань з відповідними поясненнями від фонду, а не тільки лист на 3 абзаци, де фонд не заперечує проти такого закону. У той же час, дана вимога викликає в тому числі у зв'язку з тим, що у чинних положеннях Закону про Державний бюджет на 2020 рік, як і у бюджетах попередніх років, збережено норму, статтю 17, про додатковий випуск облігацій внутрішньої державної позики в обмін на векселі Фонду гарантування, що свідчить про нестатність фінансового ресурсу для Фонду гарантування вкладів. Тому ми вимагаємо, щоби цей законопроект голосувався у двох читаннях, і ми вимагаємо від фонду детальних пояснень стосовно його спроможності надати векселі на 2 мільярди для того, щоб можна було профінансувати дані програми. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакунець Павло Андрійович від "Довіри". А "За майбутнє" - після. І після цього переходимо до голосування. Включіть, будь ласка, мікрофон Павлу Андрійовичу.
12:27:26 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Павло Бакунець, Жовківщина, Яворівщина. Депутатська група "Довіра", звичайно, підтримує усі ініціативи щодо розвитку підприємництва. Але ж до цього законопроекту ми маємо низку суттєвих зауважень. Шановні, законопроектом пропонується за рахунок збільшення дефіциту спецфонду державного бюджету аж на 2 мільярди передбачити нову бюджетну програму "Фонд розвитку підприємництва". Це не обґрунтовано також і розпорядника визначення коштів – Мінфін – теж не обґрунтовано. Тому, на нашу думку, законопроект є сирим в такому запропонованому вигляді і ми його підтримувати не будемо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бондар Віктор Васильович. Запросіть народних депутатів до зали.
12:28:36 БОНДАР В.В. Шановні друзі, шановні колеги, особливо депутати від "Слуги народу"! Я не знав, що для того, щоб країні отримати кредит, треба спочатку виїхати з країни, пожити десь, попрацювати на когось, а потім повертатися заради кредиту. 2 мільярди коштів Фонд гарантування вкладів погасить векселя і передаємо Кабміну. Почитайте документи, що ви робите? Під що передаємо 2 мільярди? Хто прописав, який порядок отримання цих коштів, які підприємці? У нас в країні сьогодні промисловість загинається. На 2 мільярди можна було зробити програму погашення просто відсотків по кредитах під купівлю нового обладнання для промисловості. Ви отримали б на 20-30 мільярдів завезення в Україну нового обладнання під промислові об'єкти, під середній бізнес, під новий бізнес, під нові робочі місця. Оце була б робоча програма. А ви пропонуєте роздати не понятно кому які кошти, ще й рішення уряду. І навіть ніхто не бачив порядку, як вони будуть розподілятися. Школи не закриті, лікарні не закриті, бюджет – діра у ….. мільярди. 2 мільярди – розкидаємось. Включайтесь, друзі, думайте, що ви робите. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колтунович Олександр Сергійович.
12:29:50 КОЛТУНОВИЧ О.С. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Партія "Опозиційна платформа - За життя" буде підтримувати у першому читанні даний проект закону. І саме тому, що Фонд розвитку підприємництва якраз має досить благі наміри щодо стимулювання і розвитку малого і середнього підприємництва. Ми, безумовно, зацікавлені в тому, щоб в країні розвивався реальний сектор економіки. Ми знаємо, яка сьогодні є ситуація: спад промислового виробництва і зменшення споживання на внутрішньому споживчому ринку. І нам необхідні нові драйвери для того, щоб стимулювати і активізувати підприємницьку активність. Однак є один дуже важливий момент. І ми наполягаємо на тому, щоб все-таки… безумовно, до другого читання його ще, як кажуть, причешуть. Але щодо того, що контроль має здійснювати відповідно Рахункова палата щодо безпосереднього виділення коштів. Для того, щоб ми всі бачили, який конкретний перелік підприємств отримав допомогу. Для того, щоб ми бачили, куди ці кошти підуть. І для того, щоб вони не були вкрадені, я пропоную до другого читання виставити відповідні запобіжники. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до голосування. Ставлю на голосування… Дивіться, у нас є пропозиція комітету прийняти за основу і в цілому. Ми зможемо потім голосувати в цілому? (Шум у залі) Три фракції – ні. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо Фонду розвитку підприємництва. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:31:47 За-275 Рішення прийнято. Шановні колеги, пропонується скоротити строки підготовки до другого читання згідно частини другої статті 116, скоротити строки подачі правок та пропозицій та підготовки до другого читання. Прошу підтримати та проголосувати. Встигнемо. 12:32:20 За-239 Рішення прийнято. Дякую. Переходимо до наступного питання порядку денного. Надійшла заява від двох фракцій замінити перерву на виступ. "Слуга народу" і "Опозиційна платформа – За життя".
12:32:41 ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний головуючий. До народних депутатів України, членів Комітету з питань свободи слова надійшла інформація від журналістського колективу телеканалу "Думская" із міста Одеса, що внаслідок слідчих дій, які там проводить НАБУ, на підставі ухвали суду фактично було знайдено обставини і відбулися обставини, які вперше в історії, яка принаймні мені відома, спричинили зупинку роботи телеканалу. "Думская ТВ" змушений був зупинити свою трансляцію. Ми перевірили цю інформацію, на жаль, вона відповідає дійсності. Було прийнято рішення негайно зібрати нараду. Чому нараду? Тому що згідно Регламенту Верховної Ради України ми не маємо права збирати день в день комітет. На нараді були присутні всі 100 відсотків членів комітету. Прийнято рішення, не даючи оцінку самим обставинам, які стали причиною проведення слідчих дій на телеканалі "Думская ТВ" в місті Одеса, звернутися до Державного бюро розслідувань щодо з'ясування і вивчення обставин, які стали причиною зупинення трансляції телеканалу. Ми звертаємось до Державного бюро розслідувань вивчити обставини, чи не були ознаки злочину, передбаченого 171 статтею Кримінального кодексу України, щодо втручання в журналістську діяльність працівників телеканалу, що спричинило зупинення телетрансляції. Ви знаєте, ми можемо мати різні політичні погляди, ми можемо по-різному ставитись один до одного, але коли питання стає за один із головних принципів демократії і прав наших громадян: з одного боку, отримати інформацію, а з іншого боку, права наших журналістів надати інформацію, - то я абсолютно переконаний, що Верховна Рада України об'єднається навколо питання захисту громадянських конституційних прав українців. І сьогоднішнє рішення є демонстрацією цього единства заради прав наших громадян. І на наступне засідання комітету, яке назначено згідно з календарним планом, ми запрошуємо представників Одеської телекомпанії "Думская ТА" і представників НАБУ для з'ясування всіх обставин… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев'ятого скликання. Мова йде про те, щоб включити Мандзія Сергія Володимировича в якості члена Комітету з питань… Так, він нещодавно набув повноваження народного депутата України. Членом Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областях та Автономній Республіці Крим, місті Севастополі, національних меншин та міжнаціональних відносин. Є пропозиція проголосувати це без обговорення. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев'ятого скликання (реєстраційний номер 2627). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:37:07 За-292 Рішення прийнято. Дякую. Шановні колеги, наступне питання - це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров'я (реєстраційний номер 2428). Доповідає голова Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Радуцький Михайло Борисович. Немає? А давайте так, щоб весь зал не чекав голову комітету. При всій повазі.
12:37:49 РАДУЦЬКИЙ М.Б. Шановний головуючий, шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров'я (реєстраційний номер 2428), підготовлений Комітетом з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування до другого читання, у тісній співпраці з Міністерством охорони здоров'я. Цей законопроект було прийнято Верховною Радою України за основу в першому читанні з дорученням комітету доопрацювати його до другого читання зі скороченим строком подання пропозицій народними депутатами. За цей час до законопроекту було подано 37 пропозицій і поправок від 14 народних депутатів. За результатами розгляду: врахувати 13 поправок, врахувати частково 2 поправки, врахувати редакційно 3 поправки, відхилити 19, а також не розглядати пропозиції, що надійшли з порушенням встановлених Регламентом строків подання. Шановні колеги, нагадаю вам, що цей законопроект спрямований на вирішення нагальних проблем, які нині гальмують трансформацію системи охорони здоров'я і ускладнюють запровадження нових механізмів фінансування. Ми повинні прийняти цей законопроект ще в цьому році, адже без нього з 20-го року медична реформа загальмує. До другого читання цей законопроект не зазнав кардинальних змін. Більшість врахованих правок несуть техніко-юридичний характер, в тому числі спрямовані на приведення у відповідність законодавства про охорону здоров'я з положенням Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Серед важливого: до другого читання додано ряд правок, завдяки яким Кабінет Міністрів України не буде обмежений у забезпеченні розвитку лише державних закладів охорони здоров'я, натомість уряд зможе розробляти та реалізовувати державні цільові програми підтримки та розвитку комунальних закладів, створювати для цього всі необхідні правові та економічні механізми. Крім того, для стимулювання створення спроможної мережі закладів охорони здоров'я в регіонах та посилення їх матеріально-технічної бази пропонується покласти на Кабінет Міністрів України обов'язок затверджувати в кожному госпітальному окрузі перелік опорних закладів охорони здоров'я. Ця поправка повністю підтримується МОЗ України та відповідає їх стратегічному баченню. З огляду на викладене, комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти запропоновану комітетом остаточну редакцію проекту Закону реєстраційний номер 2428 в другому читанні і в цілому як закон та доручити комітету при підготовці тексту закону на підпис Голові Верховної Ради здійснити спільно з Головним юридичним управління Апарату Верховної Ради його техніко-юридично доопрацювання. Прошу підтримати цю пропозицію комітету. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Правка номер 13, Лукашев. А хтось буде наполягати на своїх правках? Будуть. Геращенко, 14 правка. Не будете зовсім наполягати?
12:40:51 ГЕРАЩЕНКО І.В. Я не буду наполягати на наших поправках. Я хочу подякувати комітетові, який реально дуже конструктивно підійшов до розгляду поправок, були певні враховані, певні ні, ми не з усім згодні, але ми з повагою ставимося до думку комітету і буде підтримувати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 21 правка, Стефанишина. Не будете наполягати? Дякую. Батенко, 22 правка. Включіть, будь ласка, мікрофон.
12:41:18 БАТЕНКО Т.І. Дмитре Олександровичу, ми будемо підтримувати цей законопроект. Але є одна принципова поправка, я хотів би, щоб зал послухав. Як ми знаємо, станом на сьогодні обсяг платних медичних послуг у закладах охорони здоров'я державної та комунальної форм власності, які є надавачами медичних послуг, за відповідної програми складає не більше 20 відсотків від обсягу наданих послуг. Так от, цей законопроект оцю верхню межу 20 відсотків обсягу платних послуг забирає взагалі. Друзі, ми є соціальна держава, на що ми прирікаємо наших громадян? Я вважаю, що це неприпустимо. І я пропоную відповідно викласти редакційно, як ми пропонуємо, а не займатися тотальною комерціалізацією лікарень. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на правці? Ставлю на голосування правку номер 22 народного депутата Батенка. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати. 12:42:23 За-70 Рішення не прийнято. Правка номер 23, Королевська. Не наполягає. 24. Магера. Включіть, будь ласка.
12:42:34 МАГЕРА С.В. Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги, от зараз ви не підтримали поправку Батенка, бо, я розумію так, що більшість у цьому залі виступає за те, щоб комерціалізувати нашу медичну допомогу. Це дуже прикро. Я прошу ще раз, зверніть увагу, наші люди потребують захист медичний, бо не в усіх є гроші. Будь ласка, підтримайте цю поправку. 20-відсоткове обмеження потрібне нашим людям. Будь ласка! ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету. РАДУЦЬКИЙ М.Б. Правка відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка номер 24 не була врахована комітетом. Автор наполягає. Ставлю на голосування правку номер 24 народного депутата Магери. Прошу визначатися та голосувати. 12:43:58 За-73 Рішення не прийнято. 25 правка, Лабазюк. Не наполягає. Кунаєв, 26 правка. Я так розумію, ми по всім правкам... Немає вашої правки. Ні, вибачте, з мотивів немає такого. Ставлю... Шановні колеги, переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читані та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров'я (реєстраційний номер 2428). Будь ласка, готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:45:11 За-297 Рішення прийнято. Дякую. Переходимо до наступного питання порядку денного. Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Розділу ІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" (щодо визначення розмірів посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників правоохоронних та інших органів державної влади). Нам необхідно отримати підтримку народних депутатів та включити до порядку денного пленарного засідання цей законопроект. Необхідно 226 голосів. Прошу підтримати та проголосувати. 12:46:16 За-253 Рішення прийнято. Шановні колеги, пропонується визначити законопроект невідкладним та скоротити наполовину строків внесення альтернативних законопроектів і надання висновків комітетів щодо нього. Прошу підтримати та проголосувати. 12:46:46 За-248 Рішення прийнято. Шановні колеги, пропонується застосувати процедуру ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні. Прошу підтримати та проголосувати. 12:47:10 За-255 Рішення прийнято. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 12:47:31 За-243 Рішення прийнято. Слово надається народному депутату України Монастирському Денису Анатолійовичу.
12:47:42 МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Шановні колеги, знову п'ятниця, останній робочий день пленарного засідання Верховної Ради, і знову питання Державного бюро розслідувань. Я хочу нагадати, що минулого разу, коли ми затягнули з прийняттям рішення, відбувалося і голодування, і бойкотування роботи Ради, і навіть закликали до позачергового засідання. Сьогодні предметом для нашого законопроекту, – кажу нашого, тому що його підтримує також і весь правоохоронний комітет, – полягає в тому, що потрібно залишити, забезпечити гарантію незалежності Державного бюро розслідувань, яка є в розмірі оплати праці, визначеному в Законі "Про Державне бюро розслідувань". Ми з вами 6 грудня проголосували закон 2260, який ще не підписаний Президентом і який залишає встановлені законом гарантії для цілого ряду органів, які передбачені також і моїм законом. Єдина різниця в цьому законі, що до цього переліку додано один єдиний орган – Державне бюро розслідувань. Нагадаю, що нещодавно ми з вами проголосували питання перезавантаження ДБР. Нещодавно ми визначили питання про те, що слідчі Майдану переходять з прокуратури в Державне бюро розслідувань і цим рішенням сьогодні я закликаю вас підтримати і проголосувати в першому читанні і в цілому в тому, щоби слідчі Майдану і слідчі ДБР, які розслідують найважливіші справи, отримували гідну заробітну плату, яку визначив парламент. Тому прошу вас підтримати, проголосувати і за основу, і в цілому сьогодні. Це важливо, щоб з 1 січня ця зарплата залишилася у визначеному законом порядку. Дякую вам за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, необхідне обговорення цього питання? Добре. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Корнієнко Олександр Сергійович.
12:50:02 КОРНІЄНКО О.С. Доброго дня, шановні колеги. Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування за дорученням Голови Верховної Ради 17 грудня розглянув на засіданні законопроект, поданий народним депутатом Монастирським Денисом, про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади (щодо визначення розмірів посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників правоохоронних та інших органів державної влади) (реєстраційний номер 2572). За наслідками розгляду комітет дійшов висновку, що реалізація запропонованих змін сприятиме створенню належних умов для ефективної роботи, оплати праці працівників даних органів. Відповідно до частини першої статті 23 Регламенту Верховної Ради комітет рекомендував Верховній Раді проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" (щодо визначення розмірів посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників правоохоронних та інших органів державної влади) (за реєстраційним номером 2572) включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Відповідно до пункту 1 частини першої та частини другої статті 114 Регламенту Верховної Ради України за наслідками розгляду в першому читанні прийняти даний законопроект за основу та в цілому. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, будь ласка, два – за, два – проти від фракцій. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:51:38 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Жан Беленюк, партія "Слуга народу".
12:51:42 БЕЛЕНЮК Ж.В. Прошу передати слово Ірині Венедіктовій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати слово.
12:51:47 ВЕНЕДІКТОВА І.В. Ірина Венедіктова, фракція "Слуга народу". Шановні колеги, Президент неодноразово підкреслював, що ми зараз ведемо дві війни. І одна з цих воєн – це війна з корупцією. Насправді гідні заробітні плати нашим правоохоронним органам, а я нагадую, що парламент проголосував ДБР як правоохоронний орган, це, безперечно, підстава для надії у нас на перемогу з війною на цьому фронті. Тому я закликаю підтримати цей законопроект, проголосувати його за основу і в цілому для того, щоб працівники ДБР розуміли, що вони можуть віддавати всі сили на боротьбу і їхні сім'ї будуть забезпечені належним чином. Дякую, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Немирі Григорію Михайловичу, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". Прошу, народний депутат Цимбалюк.
12:52:51 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні, шановна президія, шановні колеги народні депутати, шановні правоохоронці! Справді, для того, щоб був результат боротьби зі злочинністю, потрібна політична воля. Слідуючи тим останнім законопроектам, які подають з ініціативи Президента, політична воля щодо боротьби із злочинністю, з корупцією у державі є. А, крім волі, ще має бути сила. Для того, щоб була сила, треба професійні правоохоронні органи і їхні матеріально-технічне забезпечення. Те, що ми сьогодні голосуємо цей законопроект, – це є результат нашого турборежиму. Те, що ми нещодавно прийняли Закон про ДБР, а зараз необхідно вносити уточнення. Але я дякую керівництву Комітету з правоохоронної діяльності, дякую керівникам інших комітетів з правової діяльності за те, що вчасно було ці речі відслідковано. І сьогодні ми даємо можливість, щоб всі ті, хто працює в ДБР, з 1 січня мали збережену зарплату, яка зафіксована уже в прийнятих законах, а тим слідчим прокуратури, які переходять разом із справами Майдану в ДБР, отримати достойну зарплату. І ми тоді будемо мати моральне право з них вимагати результат. Фракція "Батьківщина" буде голосувати "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату України… Ви ж зараз, да? Князевичу Руслану Петровичу, перепрошую, фракція "Європейська солідарність". 12:54:45 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, Руслане Олексійовичу. Шановні колеги, я вам нагадаю одну історію. Під час прийняття Закону № 2260 в цій залі я поставив на підтвердження правку, яка якраз враховувала перелік тих органів, які виводяться з-під дії цього закону. І я просив: давайте ми її не будемо підтверджувати, оскільки в ній немає ДБР, ВРП, ВККС, ДСА, Конституційного Суду, Верховного Суду, місцевих судів, апеляційних судів і народних депутатів України. Це можна підняти в стенограмі. Я ж просив вас цього не робити! Що було зроблено? Прийняли цю поправку, підтвердили і направили до Президента. Тепер же ми ще міняємо цю норму, яка навіть не підписана. І ми ті самі правовідносини двома законопроектами різними врегульовуємо і надсилаємо до Президента. Тепер собі уявіть, він цей швиденько підпише, а потім підпише той. І ми знівелюємо тим цей і все рівно повернемося в точку нуль. Друзі, я вас прошу сьогодні не приймайте його в цілому. Давайте в першому читанні і фундаментально тоді до другого читання випишемо всі органи, які, справді, передбачені законодавством, і раз і назавжди покладемо точку, бо це тільки часткове вирішення цієї проблеми. Це неправильно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Руслан Петрович. Слово надається народному депутату Колтуновичу Олександру Сергійовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя". О, народний депутат Мамка, будь ласка.
12:56:07 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, присутні, гості, засоби масової інформації, "Опозиційна платформа - За життя" не буде підтримувати цей законопроект, по-перше, тому що любий правоохоронний орган, коли присутні колеги кажуть, про те, що давайте підтримаємо і зробимо ДБР більш незалежним і щоб були нормальні навантаження з приводу заробітних плат, то це не є правдою. Якщо всі пригадають, в цій залі ми проголосували Закон про зміни до Державного бюро розслідувань, змінили керівництво, за зарплати їм забули вказати, немає цих змін, але що зробили суттєвим, що цей орган пряме підпорядкування Президенту України. Президент України, крім призначення керівника, уповноважили цим законом затверджувати штатний розклад цього правоохоронного органу. Якщо Президент буде затверджувати штатний розклад, а цим законом пропонується Кабінету Міністрів платити кошти, то в чому ми зробили незалежність правоохоронного органу? В тому, що Президент з однієї інституції буде затверджувати штатний розклад, який до цього часу не затверджений і не зроблений, і закон не підписаний, а Кабінет Міністрів буде платити кошти. Хто платить - той і заказує музику і, по суті, про правоохоронний орган незалежний ми не можемо вести мови. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення завершилось. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:57:56 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до голосування. Прошу підготуватись до голосування. Поки збираються колеги, скажіть, будь ласка, комітет рекомендував прийняти за основу і в цілому. Готові… В цілому – ні. Добре. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Розділу II "Прикінцевих та Перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" (реєстраційний номер 2572). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:58:47 За-299 Рішення прийнято. В цілому готові проголосувати? Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону реєстраційний номер 2572. Прошу підтримати та проголосувати. 12:59:29 За-277 Рішення прийнято. Дякую. Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми законодавчого процесу (реєстраційний номер 2492). Пропонується проголосувати та включити це питання до порядку денного пленарного засідання. Прошу підтримати та проголосувати. 13:00:08 За-263 Рішення прийнято. Пропонується застосувати процедуру ad hoc щодо розгляду цього питання та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні. Прошу підтримати та проголосувати. 13:00:36 За-256 Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. 13:01:00 За-258 Рішення прийнято. З процедури - Геращенко.
13:01:07 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановний пане Голово, ви неодноразово говорили, що хотіли б увійти в історію українського парламентаризму як спікер, який не порушує Регламент. Я хочу нагадати вам, що тільки що проголосували 2572 в цілому, коли дві фракції, зокрема наша і ще одна фракція, вимагали, що ми хочемо підготувати поправки до цього законопроекту, мова йде про зміни до бюджету. І, власне, я інформую вас, що ми готуємо постанову, на підставі того, що ви порушили грубо Регламент, щоб просто скасувати це ваше рішення. Таким чином, ви насправді тільки зараз продовжуєте процедуру розгляду того питання, замість того щоб піти по Регламенту. І закликаємо бодай сьогодні, в останній день сесійний цього року, не порушувати Регламент, рухатися по ньому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не порушую Регламент. Я почув, що є підтримка, і ця підтримка потім була на табло. Це ваше право - написати, звернутися та запропонувати залу постанову про скасування цього рішення. В рамках діючого Регламенту це можливо, це ваше право. Дякую. Слово для доповіді надається народному депутату України Фролову Павлу Валерійовичу.
13:02:27 ФРОЛОВ П.В. Доброго дня, шановна президія, шановні колеги! Вашій увазі пропонується проект 2492. Відповідно до змін до Регламенту, що вже набули чинності, але вводяться в дію вже 4 лютого наступного року, Верховна Рада і всі ми з вами маємо перейти на повністю електронний законодавчий процес. На підготовку переходу до повної діджиталізації парламенту у Апарата Верховної Ради було три місяці, і останнім часом відбувається інтенсифікація цієї роботи. Рівень програмно-технологічної готовності єдиної автоматизованої системи становить майже 90 відсотків. Держспецзв'язку погодило теж завдання на створення КСЗІ до цієї системи. Але на відміну від технічного аспекту готовності Верховної Ради стати третім парламентом світу із 100-відсотковою діджиталізацією, після парламентів Данії та Європарламенту, є і питання моральної, і фізичної готовності суб'єктів законодавчої ініціативи, народних депутатів перейти на реєстрацію законопроектів та поправок виключно у цифровому вигляді. Я про наявність, передусім, кваліфікованого цифрового підпису, який, на жаль, усі народні депутати не мають. І, що не менш важливо, досвід та вміння працювати в системі "Е-законопроект". Більш-менш придатну уяву про цю систему мають лише члени Комітету цифрових трансформацій. І Апарат Верховної Ради розробив і може провести навчання депутатів у роботі в цієї системі. Тому різкий перехід на повністю електронну форму законодавчої діяльності може створити певний дискомфорт для багатьох наших колег. У зв'язку з цим пропонується з 4 лютого по 1 вересня 20-го року зробити перехідний період, протягом якого буде діяти як паперова, так і електронна форма законодавчого процесу. Законопроекти і поправки можна буде вносити, як зараз, а також шляхом накладання ЄЦП, вони матимуть однакову юридичну силу. При цьому наголошую, ніяких стосів паперу, що тиражуються і роздаються сьогодні депутатам у вигляді макулатури, з 4 лютого вже точно не буде. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Кальченку Сергію Віталійовичу.
13:04:40 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановна президія, шановні народні депутати, регламентний комітет на своєму засіданні розглянув проект Закону реєстраційний 2492, завданням якого є запровадження механізму електронного документообігу в законотворчому процесі шляхом внесення змін до певних статей Регламенту. Комітет, однак, зауважив, що викладається нова редакція певних положень, зокрема положень Регламенту, до яких вже були внесені зміни законом від 18 жовтня 2019 року, який набрав чинності 30 жовтня і має бути введений в дію з першого дня третьої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання, тобто 4 лютого наступного року. При цьому проектом запропоновано положення, які будуть застосовуватися з першого дня четвертої сесії в частині, що передбачає створення зазначених документів виключно в електронній формі. Тож варто передбачити втрату чинності цього закону, оскільки може виникнути колізія, коли будуть діяти два варіанти законів, що регулюватимуть однакове коло питань і будуть при цьому взаємовиключними. Також в проекті закону передбачені певні новели термінологічні, як-то: еталонні електронні тексти оригіналів прийнятих актів. Тобто запроваджено формулювання, які не є в чинному Регламенті, і тому ці питання так само потребують врегулювання. Далі. Пропонуються деякі нові функції регламентного комітету щодо встановлення неможливості функціонування відповідної електронної системи, а регламентний комітет не має в своєму розпорядженні ані технічних засобів, ані, власне, не віднесе це до предмету відання. Таким чином, оскільки нова редакція… запропонована редакція не містить системного зв'язку з певними положеннями Регламенту, виникає необхідність застосування механізмів статті 116 Регламенту і, можливо, внесення деяких пропозицій і поправок до тих частин, які не є предметом у першому читанні. Комітетом пропонується підтримати цей законопроект у першому читанні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, потребує обговорення це питання? Прошу записатись: два – за, два – проти - по фракціях. Бакунець Павло Андрійович.
13:07:05 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Депутатська група "Довіра" буде підтримувати всі законопроекти, які спрямовані на відкритість, на прозорість роботи Верховної Ради, особливо перед громадськістю, перед нашими активістами, і звичайно, на осучаснення діяльності дев'ятого скликання Верховної Ради. Цим законопроектом пропонується запровадити електронну базу нормативних документів і інших актів, прийнятих Верховною Радою, і встановити гарантії вільного і безплатного, що дуже важливо, доступу громадян до цієї бази. Це і забезпечить, власне, прозорість і відкритість нашої з вами роботи перед нашими виборцями, перед усіма мешканцями нашої країни. Також треба нагадати, що в зв'язку з прийняттям Закону щодо запровадження електронного документообігу 4 лютого наступного року має відбутися повний перехід на електронний документообіг. Тож законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, – це ще один крок в напрямку назустріч виконанням цієї стратегії щодо впровадження електронного документообігу. Тому депутатська група "Довіра" підтримує відкритість і прозорість роботи Верховної Ради, і будемо підтримувати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Перебийніс Максим Вікторович.
13:08:41 ПЕРЕБИЙНІС М.В. Прошу передати слово Павлу Фролову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Фролов Павло Валерійович.
13:08:47 ФРОЛОВ П.В. Шановні колеги, сьогодні у Верховній Раді працює вже система електронного документообігу з використанням кваліфікованого електронного підпису. Вже 1 тисяча 67 співробітників Апарату пройшли навчання, пройшли навчання також 14 секретаріатів комітетів, 7 - до кінця цього року пройдуть навчання. Тому я хочу звернутися до голів фракцій, до всіх народних депутатів. У зв'язку із тим, що з лютого місяця вже запрацює система "Е-законопроект" і всі зможуть реєструвати законопроекти і поправки в електронному вигляді, я хочу попросити, щоб всі пройшли навчання. Це буде дуже комфортно, на протязі години часу ознайомитися, як це працює. Деякі навіть наші депутати самі, без всякого навчання, вони вивчили цю систему і вже працюють в цій системі, в якій працює не тільки Верховна Рада, а більше тисячі, 700 центральних органів виконавчої влади. І вони вже, депутати, мають можливість звертатися в електронному вигляді, відправляти звернення і отримувати відповіді. Тому я пропоную цей законопроект підтримати, і наголосити, що, якщо б ми не прийняли в жовтні проект про те, що з 4 лютого ми переходимо на електронний документооборот і законодавчий процес, то не були би здійснені ті заходи Апаратом Верховної Ради, які вже з лютого дозволять нам перейти на електронний документообіг і електронний законодавчій процес. Прошу підтримати цей закон в першому читанні за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович. Мамка Григорій Михайлович.
13:10:32 МАМКА Г.М. Шановні народні депутати, це вже другий такий прикрий випадок. "Опозиційна платформа – За життя". Необхідно пригадати кримінальні проступки, які ждали правоохоронні органи, нового інституту - органу дізнання. Але ми ні на що не спромоглися, правоохоронні органи ні на що не спромоглися, як внести законопроект і відтермінувати запуск цього інституту. Чекали сім років, то почекайте ще і вісім місяців. Це аналогічна ситуація, коли тут, в залі, виступали ініціатори закону, який вступи в дію, про те, що ми готові запустити електронний документообіг, ми використовуємо тонни паперу, про те, що це така вартість велика. Але закон прийняли, до цього часу ми не готові по ньому працювати. То для чого ми приймали закон, якщо необхідно було розрахувати свої можливості щодо проходження навчання, щодо введення норм, щодо апробації, всіх інших таких речей, для того щоб його прийняти і запустить це в роботу? "Опозиційна платформа - За життя" готова пройти навчання з боку ініціатора законопроекту на даний час, готові запустить це, але ми проти відтермінування такого важливого законопроекту. Ми не будемо підтримувати і голосувати "за". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Іванович Крулько.
13:12:22 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, послухайте уважно, що я хочу сказати. Ми розглядаємо законопроект, який носить назву "про вдосконалення електронної форми законодавчого процесу". Типу запровадили два місяці тому діджиталізацію ми в цьому залі і зробили електронну форму документообігу в парламенті, а тепер її хочемо вдосконалити. Вдосконалюємо знаєте яким чином? Шляхом введення письмової форми документу, яка буде в себе включати і письмову форму, і електронну форму. Так вдосконалення шляхом повернення в минуле - це і називається "Держава у смартфоні", про яку ми чуємо? Чи це щось інше? Тому насправді я не знаю, кому потрібно проходити додаткове навчання, але я вважаю, що раз парламент прийняв Закон про електронну форму документообігу, то цей закон повинен вступити в дію, а він вступив у дію, і почати діяти відповідно до того, як прописано в Регламенті Верховної Ради. Бо давайте вже ми зараз докотимося до того, що будемо так вдосконалювати діджиталізацію, що повернемо сургучні печаті, щоб завіряти документи. Тому ми як фракція "Батьківщина" не будемо підтримувати цей законопроект. Ми вважаємо, що парламент дійсно повинен працювати за сучасними технологіями. І якщо вже проголосили, що буде "держава у смартфоні", так давайте починати з себе: з парламенту, з Верховної Ради України. І тоді люди нам будуть вірити в цьому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Геращенко – з мотивів, і після цього переходимо до голосування.
13:14:06 ГЕРАЩЕНКО І.В. Ви знаєте, шановні колеги, навчання треба пройти не депутатам Верховної Ради України, а автору цього законопроекту. Тому що всі попередні закони цього автора, які Верховна Рада України приймала в турборежимі, ви потім також сором'язливо в турборежимі переголосовували: і про помічників народних депутатів, і про зарплати, і про всі ці зелені кнопочки. І зараз ми бачимо очередной шедевр цього автора, який потім ви ж самі будете переголосовувати. Ви знаєте, ми думаємо, що треба все-таки вам зараз використати, шановні колеги, оці три тижні канікул для того, щоб дехто навчився писати закони, а потім пропонував їх у сесійній залі, щоб ми не витрачали наш "турбочас" на переголосування. А ми категорично проти цього закону, тому що прийнято вже зміни до Регламенту, і давайте починати працювати, а не переписувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно зі статтею 116 Регламенту проект Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми законодавчого процесу (реєстраційний номер 2492). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:16:11 За-259 Рішення прийнято. Дякую. Переходимо… Шановні колеги, оголошення: "Відповідно до частини третьої статті 60 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" повідомляю про вихід із складу депутатської групи "За майбутнє" у Верховній Раді України дев'ятого скликання. Прошу оголосити мою заяву на пленарному засіданні Верховної Ради України. Поляк". Поляк. Поляк, народний депутат. Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців. Нам необхідно проголосувати та включити його до порядку денного пленарного засідання. Ні, він є. Ми, коли змінюємо день, ми тому і включаємо його цього пленарного засідання. Прошу підтримати та проголосувати. 13:17:34 За-257 Рішення прийнято. Шановні колеги, пропонується визнати цей законопроект невідкладним та скоротити наполовину строки внесення альтернативних законопроектів і надання висновку комітету щодо нього згідно статті 50 частини третьої. Прошу підтримати та проголосувати. 13:18:06 За-266 Рішення прийнято. Шановні колеги, пропонується застосувати процедуру ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні. Прошу підтримати та проголосувати. 13:18:28 За-266 Рішення прийнято. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 13:18:49 За-266 Рішення прийнято. Шановні колеги, слово для доповіді надається першому заступнику голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Железняку Ярославу Івановичу. Він і від авторів, і від комітету виступає. Будь ласка, дайте 4 хвилини. Однак я вас попрошу трошки швидше.
13:19:10 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, я хочу вам представити наш з вами спільний законопроект, який підписали 70 наших колег, представники всіх фракцій: фракції "Слуга народу", фракції "Європейська солідарність", фракції "Батьківщина", фракція "Опозиційна платформа - За життя", "За майбутнє", "Довіра" і, звичайно, фракція "Голос". Про що цей законопроект. Він спрощує життя малим підприємцям. Перше. Нарешті, відміняється та радянська книга, яку вимушені вести наші малі підприємці. Вона не виконує свої функції і тому ми будемо змінювати це і втілювати електронні можливості для того, щоб відслідковувати і зробити життя підприємців простішим. Друге. Воно значно покращує роботу електронного кабінету. Справедливості ради хочу сказати, що минуле скликання багато зробило для того, щоб наші платники податків могли сплачувати свої податки через електронний кабінет. Але ми робимо крок ще дальше. Ми робимо можливість отримувати повідомлення, дізнаватися інформацію про себе і взагалі забути, як виглядає податкова, окрім електронного варіанту. І третє. Ми робимо і розширюємо можливості для того, щоб наші підприємці могли подати свої декларації раніше, могли увійти в цей кабінет, могли просто швидко сплатити податки і думати про те, як заробляти гроші, а не як адмініструвати свої видатки і податки. Ви знаєте, закінчуючи, я хочу сказати одне. У нас була дуже погана традиція: під ялинку, зазвичай, робити нашим підприємцям погані зміни. Сьогодні ми змінюємо цю традицію – ми приймаємо в першому читанні зміни, які покращують життя наших підприємців. Ці зміни підтримують Кабінет Міністрів, Державна податкова служба, Міністерство фінансів і, звичайно, ці зміни, я сподіваюсь, підтримає наш парламент. Ми будемо доопрацьовувати цей законопроект у комітеті до другого читання, але це перший крок і сигнал про те, що ми всі з вами, без виключення, дбаємо про малих підприємців. Тому прошу підтримати рішення нашого комітету проголосувати цей законопроект за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Без обговорення можемо? Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців (реєстраційний номер 2524). Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Прошу… Шановні колеги! Прошу підтримати та проголосувати. 13:22:30 За-299 Рішення прийнято. Шановні колеги… Да, з процедури, Ярослав Іванович Железняк. Мікрофон включіть.
13:22:43 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, ще раз дякую, що підтримали цей законопроект, ми його доопрацюємо до другого читання. В мене прохання до вас, пане головуючий, і до зали. Ми прийняли до цього в комітеті законопроект про фінансову реструктуризацію. На жаль, спливає рік, і нам треба ще технічний законопроект, він дуже короткий, 2358. Якщо немає заперечень, можемо його включити в порядок денний та прийняти? Якщо ми його не приймемо, у нас просто зупиниться цей закон, який ми до цього підтримали в парламенті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не заперечуєте? Можемо? Це друге читання. Доповідає голова комітету Гетманцев Данило Олександрович. Це проект закону, реєстраційний номер 2358. (Шум у залі) Зараз. Почекайте. Зараз, зараз включимо. Да. (Шум у залі) Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту закону, реєстраційний номер 2358. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:24:12 За-262 Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. Данило Олександрович, але, якщо можна, не затягуйте.
13:24:20 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, дуже коротко. Це дійсно законопроект, який відповідає реалізації того Закону про фінансову реструктуризацію, яку ми з вами проголосували в жовтні місяці. Він є змінами до Податкового кодексу і відповідно встановлює пільги з ПДВ щодо здійснення цієї фінансової реструктуризації. Було всього 5 правок до цього законопроекту. Всі правки враховані. Прошу підтримати зеленою кнопкою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, всі правки в ньому враховані, якщо… Зараз. Голосуємо. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу (реєстраційний номер 2358). Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 13:25:49 За-277 Рішення прийнято. Дякую. Закон прийнятий в цілому. 2557 проект Постанови про затвердження Голови та складу Національної комісії з радіаційного захисту населення України. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики та природокористування Кривошеєв Ігор Сергійович. Але дуже швидко. Може без обговорення? Шановні колеги! Без обговорення. Голосуємо. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про затвердження Голови та складу Національної комісії з радіаційного захисту населення України (реєстраційний номер 2557). Прошу підтримати та проголосувати. 13:27:02 За-245 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступне питання: проект Постанови про зміни у складі Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в місті Ічня, Калинівка, Балаклія, Сватове, Кривий Ріг у період з 2014 по 2018 роки. Можемо голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому з урахуванням пропозицій комітету проект Постанови (реєстраційний номер 2391). Прошу підтримати та проголосувати. 13:27:53 За-314 Рішення прийнято. Шановні колеги, у нас залишилося 3 хвилини. Є ще одна Постанова про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо укладання Угоди між Міністерством фінансів України та Спеціальним комітетом кредиторів з реструктуризації зовнішнього боргу у 2015 році. (Шум у залі) Відкладаємо це питання? Виступити треба? Шановні колеги, слово надається голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Кальченку Сергію Віталійовичу. Тут треба, щоб він зачитав, дві хвилини і голосуємо.
13:28:37 КАЛЬЧЕНКО С.В. Шановні народні депутати! Дуже коротко. Оскільки після того, як регламентний комітет на своєму засіданні розглянув це питання, надійшов лист від депутатської фракції "Слуга народу" про відкликання, раніше запропонованого представника, а саме Торохтія Богдана Григоровича у зв'язку з його заявою. І таким чином склад цієї комісії зараз пропонується 9 народних депутатів: Бужанський, Герман, Задорожний, Каптєлов, Копанчук, Саламаха, Красов – від депутатської фракції "Слуга народу", Абрамович – від депутатської фракції "Опозиційна платформа - За життя", Соболєв – від фракції "Батьківщина". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови (реєстраційний номер 2163). Прошу підтримати та проголосувати. 13:29:44 За-291 Рішення прийнято. По фракціям покажіть. Шановні колеги, проект Постанови про зміну складу Тимчасової слідчої комісії… ні, то це вже було. Проект Закону про водний транспорт, а після цього два закони, пов'язані з питанням людей з інвалідністю. Пройдемо? Мається на увазі, питання Закону про водний транспорт там пропозиція комітету на відхилення. Будемо голосувати? На відхилення, пропозиція комітету. (Шум у залі) Шановні колеги, ставлю проект Закону про внутрішній водний транспорт, (реєстраційні номери 1182, 1182-1, 1182-2), автори не будуть наполягати? Ні, да? Так будить чи ні, шановні народні депутати, якщо будуть, то хай піднімуться, автор скаже, що буде наполягати. Немає. Ви на обговорені наполягаєте? Тобто, ми тоді не зможемо проголосувати два закони, пов'язані з змінами у житті людей з інвалідністю, так? Добре. Дивіться, були пропозиції, ні так ні. Переходимо тоді до запитів, не голосуємо більше. КОНДРАТЮК О.К. Давайте пропозиції. Можна пропозицію, Дмитро Олександрович? ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція.
13:31:32 КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, давайте ми може ще 15 хвилин продовжимо на розгляд законів і 15 хвилин на зачитання запитів, якщо не буде заперечень? (Оплески) Дякую за підтримку.
13:31:46 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування, яку тільки що озвучила Олена Костянтинівна Кондратюк. Фактично ми пройдемо законопроект 1182, це законопроект на відхилення. І два законопроекти 1197, 1198, і після цього завершимо і перейдемо до запитів. Можемо не голосувати? Можемо. Пішли тоді. Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію комітету направити до комітету для підготовки на повторне перше читання проект Закону про внутрішній водний транспорт, (реєстраційний номер 1182-1). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:32:56 За-316 Рішення прийнято. Шановні колеги, два законопроекти. 1197: проект Закону про внесення змін до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо забезпечення прав військовослужбовців Військово-морських сил та Повітряних сил Збройних Сил України на отримання статусу учасника бойових дій). Друге читання. Доповідає: перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Цимбалюк Михайло Михайлович, (реєстраційний номер 1197). Треба обговорення? Можемо голосувати? Це друге читання. Так це друге читання. Да. Автори правок не будуть наполягати? Ні. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо забезпечення прав військовослужбовців Військово-морських сил та Повітряних сил Збройних Сил України на отримання статусу учасника бойових дій), (реєстраційний номер 1197). Прошу підтримати та проголосувати. 13:34:24 За-317 Рішення прийнято. 13:33:27 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. І шановні колеги, останнє питання, яке ми сьогодні розглянемо це проект Закону про внесення зміни до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб з інвалідністю внаслідок війни, (реєстраційний номер 1198). Доповідає перший... Треба доповідати? Ні. А автори правок будуть наполягати? Ні. (Шум у залі) Шановні колеги! 30 секунд Цимбалюку.
13:35:26 ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, я вам щиро дякую. Але, насамперед, хочу висловити вдячність авторам, пані Іванна Климпуш-Цинцадзе і пані Ірині Фріз, бо це є автори, дякуючи яким ці закони були прийняті. І дякую голові Комітету соціальної політики, захисту прав ветеранів за консолідовану роботу, пані, дякую вам, вельмишановна пані Третьякова Галина. Дякую всім в залі. Ми на Новий рік подаруємо інвалідам, учасникам війни два прекрасні закони, це те, що чекають наші люди. Пане Голово, дякую вам. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування для прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення зміни до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб з інвалідністю внаслідок війни (реєстраційний номер 1198). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:36:49 За-323 Дякую. Шановні... Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:36:58 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги, в нас залишився один єдиний Закон 2429. Ми будемо залишати залишки в цьому році? (Шум у залі) Давайте його... Чому ми не можемо в першому, а далі допрацюємо? Голосуємо. Шановні колеги, шановні колеги, ставиться… (Шум у залі) Ставиться на голосування, так. Одразу, без обговорень? (Шум у залі) Це 2429. Без обговорення проти? А якщо ви тільки виступите в обговоренні, і потім голосуємо? Шановні колеги! (Шум у залі) За 10 хвилин ми пройдемо, я думаю. Слово надається, слово надається тоді… голові Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Радуцькому Михайлу Борисовичу. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. 13:38:47 ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, скорочена процедура, скорочена процедура. 150 голосів необхідно. Прошу підтримати та проголосувати. 13:38:40 За-252 Рішення прийнято. Михайло Борисович, але дуже-дуже швидко, тому що у нас залишилось 12 хвилин.
13:38:49 РАДУЦЬКИЙ М.Б. Шановні колеги, дуже дякую за підтримку, бо тут сьогодні відбувається дуже цікава річ. Підтримка українського виробника, який впливає на зріст нашої економіки, вона дуже не подобається десь кому. Але прошу, цей закон каже про запровадження в законодавство положення БАЛАР. Це дасть, дозволить українським фармзаводам прискорити і розширити виробництво генериків, у результаті чого українці отримують не лише якісні, а й значно доступніші ліки, дешевші за іноземні. Також цей закон, законопроект забезпечує наше… дає можливість забезпечення нашого миротворчого контингенту необхідними вакцинами у спрощеному режимі. Цей законопроект підтримують зокрема: Спілка українських підприємців, Федерація роботодавців України, Торгово-промислова палата України, Український союз промисловців, Асоціація виробників ліків, "Об'єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України". Також цей закон дерегулює службу крові в Україні і надає можливість виробляти препарати крові з плазми крові на території України і здешевити їх в 2,5 рази від того, за яку ціну ми зараз їх закуповуємо. Цей закон отримав підтримку антикорупційного комітету, Комітету здоров'я нації і цей закон іде не за основу сьогодні, а йде по скороченій процедурі до другого читання, і колеги з антикорупційного комітету пообіцяли внести правки, які їх там цікавлять в цьому законопроекті. Шановні колеги, прошу підтримати. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
13:40:35 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, чи є необхідність обговорювати цей закон? Є. Є тільки в "Голосу", тому я пропоную надати партії "Голос" 2 хвилини на обговорення і переходити до прийняття рішення. Будь ласка, хто від вас? Запис: два – за, два – проти. Будь ласка: два – за, два – проти, але реєструються тільки ті, хто хочуть виступити. Будь ласка. Народний депутат Задорожній.
13:41:14 ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Шановні колеги, прошу підтримати даний закон. Важлива ініціатива для всього українського суспільства. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народна депутатка Іонова Марія Миколаївна.
13:41:30 ІОНОВА М.М. Прошу передати слово Іванні Климпуш-Цинцадзе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
13:41:39 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановні колеги, я хочу нагадати, що взагалі створення системи, національної системи служби крові є нашим зобов'язанням в рамках Угоди про асоціацію. Цей законопроект, на жаль, ще не розглядався нашим Комітетом з інтеграції України до Європейського Союзу, але те, що ми бачимо тут, коли пропонується взяття плазми для фракціонування віддати також і суб'єктам підприємницької діяльності, це повністю суперечить Директиві 2002/98 Європейського Союзу, яка зобов'язує донорство базувати на засадах благодійності, добровільності і безоплатності. Тому, очевидно, він потребує суттєвого доопрацювання для того, щоб взагалі такі речі не були припустимими. Тому що інакше ми з вами як українські громадяни залишимось без донорів, які будуть безкоштовно здавати кров у наші заклади державні або комунальні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народна депутатка Василенко Леся Володимирівна, політична партія "Голос".
13:42:50 ВАСИЛЕНКО Л.В. Прошу передати слово Ользі Стефанишиній. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
13:42:55 СТЕФАНИШИНА О.А. Шановні колеги, я розумію, що зараз всі вже дуже хочуть додому сьогодні. Але навіть в цій залі є люди, які мені телефонували і просили допомогти знайти кров для їхніх рідних. Ви всі знаєте, що сьогодні представляє собою система крові в Україні. Це майже розвалена, непрацююча система. І цей проект закону конкретно її доб'є. Перше. Те, що сказала пані Іванна. Повністю вбивається добровільне донорство в Україні. Друге. Цей проект закону віддає виробництво препаратів крові до однієї приватної компанії в Україні. І третє. Він дозволяє їй безконтрольно вивозити препарати крові в Україні. Подивіться порівняльну табличку, я вам зацитую. Видаляється пункт, який звучить так: "Компоненти та препарати донорської крові дозволяється реалізовувати за межами України лише за умови повного забезпечення ними потреб охорони здоров'я населення України". Цей пункт видається з цього законопроекту. Будь ласка, думайте, про що ви голосуєте. Цей проект закону вбиває систему крові в Україні. Міністерство охорони здоров'я і комітет сьогодні завалені листами центрів крові з усієї України, що цей проект закону не відповідає нашим інтересам, колеги. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Папієв Михайло Миколайович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя".
13:44:24 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Прошу передати слово народному депутату Миколі Бабенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати.
13:44:32 БАБЕНКО М.В. Шановні депутати, на сьогодні 8 країн у світі, якщо я не помиляюсь, мають технологію для того, щоб виробляти імуноглобулін із плазми крові. Це вкрай важливі препарати для онкології, для людей із зниженим імунітетом. Також із плазми крові вробляються препарати для гемофілії. І на сьогоднішній день Україна має таку технологію. На жаль, імпортери, а також люди, які представляють тут іноземні компанії, пропонують нашим українським громадянам купувати ці препарати в декілька раз дорожче. Чому? Тому що американські компанії є монополістами на цьому ринку. І в цьому році в Україні побудовані перші виробництва в місті Біла Церква для того, щоб виробляти дані препарати. Я закликаю всіх підтримати вітчизняне виробництво і не віддавати наше здоров'я, здоров'я наших людей за кордон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ставлю на голосування прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар'єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров'я (реєстраційний номер проекту 2429). Прошу підтримати та голосувати. 13:46:07 За-259 Рішення прийнято. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
13:46:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до запитів. Олена Костянтинівна. По фракціях покажіть. Переходимо до запитів. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України КОНДРАТЮК О.К.
13:46:28 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовж пленарного тижня внесено 288 депутатських запитів. Якщо можна, будьте, будь ласка, толерантніші і тихіші, якщо я хочу зачитати ці… Дмитра Костюка до міністра юстиції України, першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо недобросовісної роботи працівників Відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Арсенія Пушкаренка до голови Національної поліції України щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації, винних у невиконанні рішення Київської міської ради "Про першочергові заходи з принципового підвищення якості послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій та неухильному наданні цих послуг своєчасно та у повному обсязі". Максима Березіна до Прем'єр-міністра України щодо потреби негайного аналізу стану діяльності Державного рибного агентства України. Групи народних депутатів (Мотовиловця, Підласої, Мовчана) до Директора Національного антикорупційного бюро України, Директора Державного бюро розслідувань, Голови Служби безпеки України щодо необхідності перевірки фактів розкрадання бюджетних коштів Валерієм Прозапасом. Валерія Колюха до Кабінету Міністрів України щодо передачі в комунальну власність територіальної громади міста Біла Церква Київської області центральної дитячо-юнацької спортивної бази "Трудові резерви", яка відноситься до сфери управління Міністерства освіти і науки України. Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України щодо відновлення руху потяга Гусятин - Городок - Ярмолинці - Хмельницький - Київ. Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України про критичну ситуацію із забезпеченням населення Хмельницької області скрапленим газом. Дмитра Лубінця до Голови Національної поліції України, Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України щодо порушень норм законодавчих актів України під час виконання посадових обов'язків керівниками, та співробітниками Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. Лариси Білозір до Кабінету Міністрів України щодо забезпечення прав посадових осіб місцевого самоврядування на соціальні гарантії та пенсійне забезпечення. Лариси Білозір до Кабінету Міністрів України, Вінницької обласної державної адміністрації щодо надання державних субвенцій на реалізацію проектів з будівництва та реконструкції у місті Шаргород Вінницької області. Олексія Жмеренецького до Прем'єр-міністра України щодо недопущення скорочення працівників управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області. Мар'яни Безуглої до Київського міського голови щодо відновлення будівництва ділянки Великої окружної дороги в Оболонському районі міста Києва. Мар'яни Безуглої до Київського міського голови щодо питання реконструкції будівлі Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини. Максима Ткаченка до Прем'єр-міністра України щодо Постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 623 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання". Сергія Льовочкіна до Прем'єр-міністра України щодо загострення соціальних проблем громадян з інвалідністю. Сергія Колебошина та Олександра Ткаченка до міністра охорони здоров'я України щодо необхідності невідкладного перенаправлення оперуючій клініці виділених МОЗ коштів на пересадку кісткового мозку громадянинові України хворому на хронічний мієлофіброз (онкологія). Ігоря Гузя до міністра розвитку громад та територій України щодо необхідності внесення змін до Наказу Мінрегіонбуду від 17 липня 2019 року № 165, з метою дозволити реалізацію проектів по профілактиці та діагностиці онкозахворювань у сільській місцевості, за кошти держбюджету отриманих від Європейського Союзу. Юрія Бойка та Юрія Павленка до Прем'єр-міністра України про невідкладні заходи здійснення децентралізації влади в частині забезпечення, дотримання та захисту прав дитини місцевими органами виконавчої влади об'єднаних територіальних громад. Антона Полякова до Голови Рахункової палати щодо необхідності проведення аудиту Фракції Політичної партії "Слуга народу". Антона Яценка до Уманського міського голови щодо надання інформації з приводу продажу нежитлових будівель і споруд колишнього фтизіатричного відділення туберкульозного диспансеру в місті Умань. Миколи Величковича до міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо готовності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до проведення комплексної перевірки роботи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і її територіальних органів. Юрія Павленка до Прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України про неправомірні дії Кабінету Міністрів та Міністерства охорони здоров'я України з питань створення пріоритету усиновлення іноземцями дітей-громадян України. Юрія Павленка до Прем'єр-міністра України про виключення дискримінаційних норм з постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року №226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування". Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України, міністра внутрішніх справ України щодо ситуації, яка склалася на Львівському автобусному заводі. Сергія Мінька до Прем'єр-міністра України щодо несправедливих норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу. Володимира Арешонкова до голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо вирішенні проблеми ремонту дороги місцевого значення на території Овруцького району Житомирської області. Володимира Арешонкова до Прем'єр-міністра України щодо передачі об'єктів спортивно - оздоровчого призначення регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" у комунальну власність міста Коростеня. Ірини Констанкевич до Прем'єр-міністра України стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні державного підприємства "Городоцьке лісове господарство". Ірини Констанкевич до Прем'єр-міністра України, Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо неправомірних дій посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Волинській області. Владислава Бородіна до голови Дніпропетровської обласної ради щодо передбачення та виділення додаткових коштів на капітальний ремонт корпусу № 2 та реконструкцію даху корпусу № 1 дитячого навчального закладу "Червона калина" в селищі міського типу Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області. Анастасії Ляшенко до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення в Полтавській області препаратами інсуліну осіб, хворих на цукровий діабет. Максима Перебийноса до Генерального прокурора України стосовно амбулаторії сімейної медицини за адресою: Завальна, 1-в. Віктора Медведчука до Прем'єр-міністра України щодо порушення дисциплінарного провадження стосовно Голови Державної служби України з питань праці Романа Чернеги, який, всупереч приписам статей 24, 38, 70, 71 Конституції України, запропонував позбавити виборчих прав громадян України з огляду на їхній майновий стан, у такий спосіб порушив Присягу державного службовця та виявив неповагу до Українського народу, що є несумісним із займаною посадою. Віктора Медведчука до Голови Служби безпеки України щодо перевірки законності отримання доступу до державної таємниці Генеральним директором Державного концерну "Укроборонпром" Айварасом Абромавичусом, котрий, перебуваючи у громадянстві іншої держави, здійснює керівництво підприємством, діяльність якого напряму пов'язана з обороноздатністю держави. Олександра Абдулліна до Прем'єр-міністра України про відновлення пільгових виплат учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та громадянам, які постраждали, в частині їх соціального захисту та належного рівня пенсійного забезпечення, передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зіновія Андрійовича до Прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України щодо фінансування вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: санаторного лікування дітей з активними формами туберкульозу. Зіновія Андрійовича до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України щодо фінансування "договорів про організацію взаєморозрахунків" укладених комунальними підприємствами Івано-Франківської області в порядку та на умовах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №332 від 18 травня 2017 року. Оксани ДмитрієвоЇ та Вадима Галайчука до Прем'єр-міністра України щодо ситуації з фінансуванням Комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради". Олександра Бакумова до міністра охорони здоров'я України, Харківського міського голови щодо системи нарахування заробітної плати працівникам Міської дитячої лікарні № 1 Харківської міської ради. Віктора М'ялика до Прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України щодо передачі Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №3 МОЗ України" у комунальну власність Вараської міської територіальної громади. Валерія Гнатенка до Прем'єр-міністра України, міністра енергетики та захисту довкілля України щодо критичної ситуації, яка склалася на державному підприємстві "Торецьквугілля" через брак коштів, що може призвести до вкрай негативних наслідків для трудового колективу та мешканців міста Торецьк. Дмитра Чорного до Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, міністра оборони України щодо невідповідності класифікації та обліку втрат серед особового складу Збройних Сил України до стандартів країн блоку НАТО. Антона Кіссе до Прем'єр-міністра України щодо відновлення та розбудови об'єктів інфраструктури у Болградському, Саратському, Тарутинському та Арцизькому районах. Олександра Федієнка до голови правління приватного акціонерного товариства "Київобленерго" щодо постачання електроенергії споживачам міста Бориспіль Київської області. Олександра Федієнка до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України - керівника Національного координаційного центру кібербезпеки, директора Національного інституту стратегічних досліджень, голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України щодо стану формування та уточнення Стратегії кібербезпеки України. Ростислава Тістика до міністра культури, молоді та спорту України щодо надання оцінки діяльності генерального директора - художнього керівника Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Арсенія Пушкаренка до Директора Державного бюро розслідувань щодо умисної бездіяльності, службової халатності, введення в оману народних депутатів України та громади міста Києва у питанні розслідування розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах, виділених на будівництво очисних споруд Оріхуватських озер Голосіївського парку, працівниками Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві. Групи народних депутатів (Бондарєва, Рудика та інших. Всього 6 депутатів) до Голови Антимонопольного комітету України щодо вжиття невідкладних заходів, направлених на скасування штучної монополії та усунення порушень законодавства про захист економічної конкуренції на ринку дистрибуції тютюнових виробів. Наталії Королевської та Юрія Солода... Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
13:59:49 ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякую. Дякую, Олена Костянтинівна.
13:59:55 СТЕФАНЧУК Р.О. Ще одна секундочка. Народний депутат М'ялик подав заяву зарахувати його голос за Закон 0887, тому що не спрацювала кнопка. Дякую.
14:00:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, шановні колеги, я вас вітаю з всіма святами, які наближаються! І оголошую ранкове засідання Верховної Ради України закритим. Дякую. (Оплески)
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 20.12.2019
| |||
