|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 21.03.2018
ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ Сесійний зал Верховної Ради України 21 березня 2018 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:00:38 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Отже, прошу запрошувати депутатів в зал. Прошу займати робочі місця. Готові, колеги? Прошу провести реєстрацію, прошу народних депутатів зареєструватись. 10:02:32 Зареєстровано 344 народних депутати. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Сьогодні день народження в нашого колеги народного депутата Сергія Івановича Кіраля. Привітаємо нашого колегу з днем народження. (Оплески) Також хочу, колеги, нагадаю вам, що два тижні тому за ініціативи України голови парламентів України, Литви, Польщі, Молдови підписали спільний лист про недопустимість проекту "Північний потік-2", який є загрозою для енергетичної безпеки України. І дуже важливо, що наш голос був почутий, і сьогодні представник Державного департаменту Сполучених Штатів Америки заявив, що компанії, які беруть участь у будівництві газогону "Північний потік-2", можуть потрапити під санкції. Зокрема, у заяві Держдепу йдеться: "Ми вважаємо, що "Nord Stream" підриває енергетичну безпеку і стабільність Європі. Він надасть Росії ще один засіб для чинення тиску на європейські країни, особливо на такі, як Україна. Високо цінуємо підтримку України нашими союзниками і закликаємо інші країни, зокрема країни ЄС, також запровадити санкції проти компаній, які беруть участь у будівництві цього газогону. "Північний потік-2" – це російська зброя у війні не лише проти України, а проти всіх країн вільного світу. "Північний потік-2" – це інструмент Путіна, щоб зробити європейські країни залежними від Росії. Сподіваємося на стратегічну мудрість Європи та її лідерів. Сильніші – разом, незалежні – разом". Дякуємо нашим союзникам. (Оплески) І хочу нагадати, що сьогодні в нас 30 хвилин виступи від народних депутатів. Не фракцій, а, власне, народних депутатів. І я прошу всіх, хто має намір взяти участь у виступах, приготуватися до запису. Зараз буде проведений запис для участі у виступах від народних депутатів. Отже, прошу провести запис і прошу записатися для участі у виступах. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Севрюков Владислав Володимирович передає слово для виступу… Кому передає слово, вам, Артуре? Я не чую. Скажіть, кому передає. Будь ласка, визначіться.
10:06:01 СЕВРЮКОВ В.В. Прошу передати слово Олегу Барні. Він вже підходить до трибуни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Барні. Будь ласка, Олег Барна.
10:06:16 БАРНА О.С. Слава Ісусу Христу! Ми не маємо права давати юридичні оцінки діяльності Надії Савченко, бо це виключно компетенція правоохоронних органів і спецслужб, але дати політичну оцінку її діяльності як депутата ми зобов'язані. Бо незалежно від політичної приналежності кожного з нас, у нас повинна бути єдина мета – служіння українському народу і захист інтересів держави. Я поважаю гідність тих, хто захищав країну на сході, хто захищав гідність на Майдані, всіх тих бойових побратимів, які разом були зі мною у Cтаниці Луганській чи в Чорнухине. Вони є взірцем нашої громадянської позиції і гідності, і саме відповідальності за країну, відповідальності без будь-яких преференцій, преференцій на землю, на пільги, преференцій на те, щоб принижувати інших чи замахуватися на гідність інших. Ветерани АТО мають бути взірцем законослухняності і взірцем відповідальності. Кожен з нас, можливо, ще не в повній мірі осмислює поступки дії спецслужб Росії на рахунок по розвалу суспільної стабілізації, розвалу суспільної думки в Україні. Але кожен з нас, очевидно, із українських політиків, має відчувати підлість їх намірів щодо знищення нашої української держави. Прикладом необдуманості чи випадковості дії саме російського впливу є заяви Надії Савченко в ПАРЄ про відмову у наданні Україні летальної зброї, про зняття санкцій з Росії, про її заяви щодо прямих переговорів з ватажками "ДНР" чи "ЛНР", чим визнали б їх легітимність та підтвердили слова Путіна про громадянський конфлікт на сході, а не агресію Росії, чи про одностороннє звільнення російських полонених чи сепаратистів на догоду Путіна. Саме невипадково всі ці заяви співзвучні були із словами Путіна. Отож, Савченко, на превеликий жаль, для всіх нас є… стала проектом ФСБ Росії, який був реалізований путінським кумом, головою партії "Український вибір" Медведчуком і запханий у Верховну Раду України за допомогою партії "Батьківщина" Юлії Володимирівни під номером 1. Очевидно, нам треба зрозуміти ті факти, що це продовження гібридної війни проти України, починаючи із розвалу помаранчевої коаліції в 2007 році, розвалу армії, недофінансування армії і тих саме акцій, які проходять під Верховною Радою за кошти Курченка, ФСБ, організовані заїжджими козачками. Нам досить гратися вже в політику. Нам досить кричати про патріотизм… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:09:52 ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте. БАРНА О.С. Нам потрібно вже стати нарешті патріотами, бо за словами деяких псевдоактивістів, якщо дехто хоче руського миру на Україні, то голосуйте за "Український вибір" і Тимошенко - і будете його мати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дуже багато виступаючих сьогодні. Обов'язково, в кінці, обов'язково. Наступний, будь ласка, народний депутат Жолобецький. Прошу вас до слова. Прошу, шановний колего. 10:10:06 ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О. Шановні колеги! Шановні народні депутати! Шановні мешканці міста Миколаєва! В Миколаївській області вагоме соціально-економічне значення має державне підприємство "Миколаївський суднобудівний завод". Це є на сьогоднішній час єдине державне підприємство суднобудування, який має статус стратегічного значення для економіки і безпеки держави, проте вже тривалий час перебуває у критичному стані. А саме, всі заробітчани на протязі 3,5 років не отримають заробітну платню. Ключовим об'єктом заводу є відомий на всю країну крейсер "Україна", побудований 25 років тому. Проте, на превеликий жаль, сьогодні крейсер перебуває в занедбаному стані та просто знищується. В 2003 році Міністерство оборони України відповідно до укладених договорів сплачувало послуги на утримання даного крейсера, за що Миколаївський суднобудівний завод щорічно отримував близько 6,5 мільйонів. Незважаючи на скрутне фінансове становище заводу, наявність заборгованості із виплати заробітної плати його працівникам, всупереч вимогам розпорядження Кабінету Міністрів щодо зобов'язань міністерства забезпечити утримання крейсеру та покриття збитків, Міністерство оборони не тільки не визначило розмір збитків завданих заводу у зв'язку з припиненням будівництва крейсера та джерела їх покриття, а і остаточно припинило в 2015 році його утримання. Утримання крейсеру передбачає великий обсяг робіт: підключення електроенергії, системи вентиляції, перевірки електроніки, велика кількість працівників заводу працювало щомісяця, щоб утримувати цей крейсер. Однак утримання крейсера зупинено було в зв'язку з тим, що у розподілі видатків в Міністерстві оборони фінансування заходу з утримання недобудованого ракетного крейсеру не передбачено. Врешті-решт, збиткове зберігання військового майна Збройних Сил України призвело до погіршення фінансового стану всього суднобудівного заводу та зростання заборгованості із виплати заробітної плати. Наразі заборгованість на сьогоднішній день складає більш як 65 мільйонів гривень. В умовах відсутності державного замовлення на будівництво кораблів останнім джерелом фінансування погашення заборгованості та заробітної плати завод планував отримувати відшкодування Міністерство оборони витрат на утримання крейсеру. Така бездіяльність значно погіршила соціальне становище на заводі та в місті Миколаєві та ставить під загрозу екологічну ситуацію в регіоні. Припинення утримання крейсера призведе до руйнування його енергетичних вузлів, елементів обладнання, екологічного забруднення річок Южний Буг та Інгул. Наголошую на тому, що Міноборони має пряме зобов'язання щодо сплати послуг з утримання крейсера, оскільки є замовником будівництва. А в подальшому, добудови крейсера, є держава Україна в особі, зокрема, Міністерства оборони. Чому держава в особі Міністерства оборони не передбачає видатки на його утримання і взагалі заперечує своє зобов'язання… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О. Враховуючи, що замовником будівництва, а в подальшому добудови крейсера, є держава в особі Міністерства оборони, ми просимо Міністерство оборони укласти договори з Миколаївським суднобудівним заводом… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Я просто не можу більше. Дякую. 15 секунд, будь ласка, вкладайтесь в графік. ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О. Дякую. Прошу Кабінет Міністрів прийняти виважене рішення щодо подальшої долі ракетного крейсера "Україна". Даний наш виступ просимо вважати депутатським зверненням до Міністерства оборони та до Кабінету Міністрів України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, Віктор Галасюк, вам слово надається. Шановні колеги, я прошу в регламент вкладатися. Багато бажаючих виступити і потім є образи. Дякую.
10:14:03 ГАЛАСЮК В.В. Віктор Галасюк, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановні колеги! Наша команда розробила промисловий пакет реформ. Для того, щоб створити в Україні декілька мільйонів робочих місць. Для того, щоб повернути українців-заробітчан, які змушені сьогодні були виїхати за кордон і там заробляти, повернути їх до України, до своїх власних родин. Для того, щоби повернути кошти виведені в офшори і вони були вкладені в українські інвестиції, в українське виробництво. Для того, щоб закордонні інвестори прийшли в Україну і розвивали тут свої виробництва, створюючи робочі місця, з гідною заробітною платнею для українців. Цей сміливий комплексний промисловий пакет реформ нараховує понад 10 законопроектів. Більш того, низка з цих ініціатив була включена Прем'єр-міністром до переліку 35 пріоритетних законопроектів. Це, зокрема, законопроект на захист українських експортерів, який знімає абсолютно корупційні адміністративні штучні процедури, які Міністерство економіки застосовує до українських виробників-експортерів, і, по суті, гальмує експорт, створює корупцію і блокує розвиток інвестиційної діяльності. Це законопроект про детінізацію ринку металобрухту в Україні для того, щоб дати можливість українським металургам гарантовано, безперешкодно отримувати сировину металургійну, яка в Україні є, але вона абсолютно тінізована, українському бюджету отримувати можливість легального наповнення. Тобто вивести цю галузь, яка сьогодні тіньова, вивести її в світлу сферу економіки і збільшити бюджетні надходження. Це законопроекти про індустріальні парки, які створюють потужні інвестиційні переваги в порівнянні з іншими країнами. Завдяки цьому пакету законодавчих ініціатив Україна зможе ефективно конкурувати за інвестиції, за робочі місця з Туреччиною, з Польщею, з Словаччиною, з іншими країнами. І от в мене питання. Чи чули ви про ці законопроекти від керівництва Міністерства економіки, від Степана Івановича Кубіва, Першого віце-прем'єр-міністра економіки, чи від його першого заступника Максима Нефьодова відповідального за промислову політику в уряді? Ні. Я думаю, що ви чули, як і я, від них зовсім про інше, про імітацію дерегуляції, щоб щось маніпулювати, підігнати, покращити позиції в рейтингу Doing Business без реального покращення умов інвестиційної діяльності. Чи чули ви від них слова підтримки "Купуй українське, плати українцям!"? Чи створення експертно-кредитного агентства, яке уряд зобов'язаний створити згідно того закону, який ми з вами в цьому залі вибороли? Чи можливо про безкоштовне приєднання до інженерних мереж, ви від них чули, найбільший бар'єр сьогодні для реальних інвестицій в економіку? Тому наша команда Радикальної партії виступає за реальне поліпшення бізнес-клімату і розвиток виробництва, а не за ту імітацію, якою сьогодні займається влада. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Люшняк запрошується до слова, прошу вас.
10:17:20 ЛЮШНЯК М.В. Шановний пане і пані головуюча, український народе, український парламент! Сьогодні бюджетний комітет на своєму засіданні буде розподіляти розподіл коштів по тваринництву на 2018 рік. Міністерство заклало і Верховна Рада проголосувала 4 мільярди на розвиток тваринництва і підняття українського села. Але що стається? Стається, повторюється 2017 рік, що левову частку цих грошей хочуть забрати окремі олігархи. Використати їх не тільки на побудову інфраструктурних проектів, а і на побудову біогазових установок, де будуть використовувати бюджетну підтримку не тільки в галузі АПК, а ще і будуть отримувати державну підтримку згідно "зеленої" енергетики. Скажіть, чи може Україна сьогодні будувати чийсь бізнес, приватний бізнес за рахунок бюджетних коштів? За рахунок того, що сьогодні зменшується поголів'я великої рогатої худоби на селі? І саме відстоювання нашого аграрного комітету, яке дало пропозицію на бюджетний комітет щодо обмеження бюджетної дотації по тваринництву, в сумі не більше 150 мільйонів. Сьогодні вся Україна підтримує обмеження, тому що ми розуміємо, що саме підтримка малого, середнього бізнесу на селі буде стимулювати українську економіку, що прописано також в кодексі. Що кожне подвірне господарство отримає суму дотації на одну корову, на телятко. Тому я пропоную із залишених коштів, а вони, якщо буде обмеження, вони будуть залишатись в українському бюджеті, щоб саме ці кошти використати на подвірні господарства і збільшити суму дотації виплати на одну корову, сьогодні це півтори тисячі гривень. Ми повинні дати три тисячі гривень для того, щоб люди могли утримувати свої господарства. Друге. Це дасть стимул до другої бюджетної програми "Фермерські господарства", де закладено один мільярд гривень. Де подвірні господарства зможуть створювати кооперативи, купляти молочні апарати, для того, підносити якість молока. І сьогодні наше завдання полягає в тому, щоб саме український парламент стимулював розвиток малого, середнього бізнесу, щоб саме подвірні господарства отримували максимальну вигоду. Законопроект 8052 був прийнятий на минулому комітеті податкової політики за основу. Я прошу, щоб Голова Верховної Ради також поставив його в парі з законопроектом 74… дріб 2 і законопроект 8059, що буде стимулювати малий середній бізнес і дасть змогу отримувати найбільші дотації саме малим… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колего. Будь ласка, наступний виступ - народний депутат Юринець. Прошу. Будь ласка, пані Оксано.
10:20:46 ЮРИНЕЦЬ О.В. Доброго дня! Шановна пані головуюча, шановні народні депутати, шановний український народе! Реформа дипломатичної служби сьогодні як ніколи актуальна. Фракція "Блоку Петра Порошенка" переконана у необхідності вдосконалювати інструменти захисту національних інтересів України. Тому вже на цьому пленарному тижні важливо остаточно підтримати реформу дипломатичної служби в передбаченому президентському законопроекті 7322. Українські дипломати створили потужний фронт захисту цілісності України на міжнародній арені. Завдяки їхній роботі весь цивілізований світ засуджує грубе порушення норм міжнародного права і військову агресію Росії проти нашої країни. Західні союзники постійно посилюють санкції і не припиняють економічного тиску на агресора. Нагадаю, наприкінці минулого року Україна відзначила 100-річчя заснування першої структури зовнішньополітичної служби. Це зародило українську дипломатію. Якби в ті роки наша дипломатія була настільки потужною, як сьогодні, то вже понад 100-річчя Україна б мала власну державу, бо для ефективного протистояння зовнішньої агресії вміння захистити себе на міжнародному рівні і згуртувати союзників довкола себе не менш важливо, ніж мати потужну армію. Вже зараз наша держава встановила відносини з понад 180 країнами світу. Україна є членом низки над важливих міжнародних організацій: ОБСЄ, Ради Європи, СОТ. Ми є непостійним членом в Раді безпеки ООН, ми зафіксували чіткий курс на набуття членства в НАТО та в Євросоюзі. Водночас міцніє і український паспорт. До кінця цього року кількість держав, в які українці матимуть право в'їзду без віз, має стати… ста. Ухвалення реформ дипслужби дасть можливість дипломатам додаткові механізми для ведення професійної діяльності за європейськими та американськими стандартами. Дипломатична служба має стати більш популярною і залучати найкращих фахівців на вакантні посади. Законопроект чітко визначає правовий статус представників дипкорпусу, прописує критерії для вступу на дипломатичну службу, їх проходження і механізми припинення. Відповідно до оновленого закону працівники дипслужби прирівнюються до державних службовців із відповідними перевагами і соціальним захистом. Положення запропонованого законопроекту 7322 визначають організаційні засади діяльності органів і підрозділів дипломатичної служби, відповідають за реалізацію зовнішньої політики України. В умовах протидії російській агресії та окупації частини території, модернізації законодавства щодо діяльності дипломатичного корпусу надзвичайно важлива. Ми маємо можливість осучаснити принципи діяльності дипломатів, а це зробить їхню роботу простішою та ефективнішою задля захисту інтересів України і українців. Остаточне ухвалення законопроекту 7322 хай є запізнілим, але чудовим буде подарунком до 100-річчя української дипломатії. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, наступний виступ – народний депутат Бублик. Передає слово Міщенку. Прошу.
10:24:03 МІЩЕНКО С.Г. Шановні колеги, шановні громадяни України, хочу зачитати останнє повідомлення прес-служби Міністерства соціальної політики: "Необхідно нейтралізувати сьогоднішні дисбаланси, що їх виявила пенсійна реформа. І сьогодні ми вже по факту отримали результат, що змушує нас виправити декотрі перекоси". А що, ви не знали до цього, що ці перекоси, дисбаланси будуть? А хто вам радив приймати таку пенсійну реформу? Ті, хто проголосував, депутати, червоною кнопкою? А ми говорили про те, що буде по країні, це буде проблема номер 1. Ви поділили таким чином людей на 2 сорти: ті, хто отримували підвищення пенсій від 2 до 6 тисяч, і всі інші -подачки, чи взагалі такі громадяни, як журналісти, науковці, інші сфери, вони взагалі нічого не отримали. А колгоспники, які працювали на трудодні більше 40 років, отримали подачки. Як йдеться в повідомленні, ще одна проблема, що окреслена, - це перерахунок пенсій вийшов менший від очікуваного у декотрих пенсіонерів. Так зрозуміло, тому що соціологія остання показала, що 9 відсотків задоволені пенсійною реформою, а 91 не задоволені. А куди ж гроші пішли ці? А гроші пішли згідно останнього повідомлення цього ж самого міністерства, основні пішли з цих мільярдів на окуповані території, тому що шахтарям, які працювали по списку один, а це більше… по Донецькій і Луганській області більше півмільйона отримали від 2 до 6 тисяч підвищення. А ви знаєте таке поняття, як пенсійний туризм сьогодні? Сьогодні в Маріуполі неможливо зняти квартиру. Чому? А тому що кожен місяць з так званих "ДНР" і "ЛНР" їздять пенсіонери отримувати у нас пенсію, а потім назад повертаються на окуповані території і там отримують пенсії. А як пояснити бабусям і дідусям, які відправляють своїх онуків з Тернопільської, Волинської, Київської, Житомирської та інших областей, які нічого не отримали? Так я закликаю тих, хто іде кандидатами в президенти, хто піде на парламентські вибори і тих мажоритарщиків, які голосували за цю пенсійну реформу. Поки ви не приймете зміни до цієї пенсійної так званої реформи… А елементарно це зробити, повернувши коефіцієнти, а не які сьогодні: 15 років пропрацювали – один коефіцієнт, 35 років – один коефіцієнт. От тоді буде якийсь толк. Іншого… ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз до слова запрошується народний депутат Соболєв. Прошу, будь ласка.
10:27:25 СОБОЛЄВ Є.В. У нас залишився один день, щоб виправити жахливе законодавство, яке було обманом проведено через парламент, законодавство, яке змушує громадян, найкращих активних громадян звітувати перед посадовцями. Йдеться про декларування громадських організацій. Я думаю, ви всі пам'ятаєте, в який шахрайський спосіб ці вимоги були вписані в закон. І я думаю, всі зрозуміли за цей час, що це ідіотська і проти кожного, хто перебуває в цій залі, ідея, не говорячи вже про людей, які підпадають під дію закону. Коли громадяни контролюють посадовців - це добре, це і є демократія. Коли посадовці намагаються встановити контроль за громадянами – це дорога в пекло, це дорога не туди. Я думаю, всі бачили роз'яснення агенції із запобігання корупції, чи як її правильно тепер називати, сам не знаю. Вони сказали, що будь-хто, хто випив каву, отримав ручку від громадської організації, в статуті якої є слова про запобігання корупції, вони вже мають заповнювати декларації так, як заповнюємо ми, як заповнюють всі посадовці, які отримують гроші платників податків, які мають велику відповідальність і великі повноваження. Завтра у нас є один день, щоби це виправити. Звертаю увагу колег, що Венеціанська комісія на прохання Ради Європи спеціально проаналізувала це законодавство і сказала, що це дорога в нікуди, це реальне обмеження громадянських прав. Насправді я не втомлюся про це нагадувати, ми є парламентом, який створив дуже добре антикорупційне законодавство разом із цими самими громадськими організаціями. Не треба давати заводити себе в трясовину, не треба займатися такими дурницями. Треба завтра виправити це рішення для того, щоби показати, що ми готові самі виконувати закони, а не створювати халепи іншим громадянам. Я звертаюся до всіх колег, впевнений, що це в інтересах більшості народних депутатів - зняти цю ідіотську вимогу, показати нашим європейським партнерам, що ми європейці і утверджуємо справжні європейські стандарти своїми голосуваннями. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз народний депутат Білий передає слово Олександру Вілкулу. Прошу вас до слова.
10:30:27 ВІЛКУЛ О.Ю. Шановні громадяни України, хотів би в своєму виступі звернути увагу Верховної Ради на ситуацію із цінами на продукти харчування. Маючи багато зустрічей з людьми з різних міст та регіонів, мушу зазначити, що деякі продукти, які ще п'ять років тому були невід'ємною частиною столу більшості громадян України, сьогодні поступово перетворюються на розкіш. Початок 18-го року показав, що навіть у порівнянні з початком минулого року такі продукти, як м'ясо, яйця, вершкове масло, сир та багато інших, подорожчали більш ніж на 30, а по деяких позиціях навіть в половину від минулорічної ціни. Ця тенденція на ринку продуктів харчування свідчить лише про одне: діючий уряд повністю відсторонився від функції нагляду та контролю над тим, що відбувається на ринку продовольчих товарів та продуктів харчування. Це в першу чергу болісно вдарило по найменш захищеним українським громадянам. Та чи в є взагалі сьогодні в Україні громадяни, які відчувають себе соціально захищеними? Скільки ще таких людей залишилось у державі? Влада розпочала та просуває провальні економічні реформи, які насправді перетворились на соціальний експерименти. Влада своєю безграмотністю, своєю економічною політикою привела до багатократного зростання комунальних тарифів. В Україні рівень безробіття стрімко росте та стрімко падають реальні доходи громадян, хто б там, що не говорив у уряді про підвищення мінімальної зарплати та пенсії. Все це стрімко з'їдає інфляція та зростання цін. Влада повністю відмовилась від своєї головної функції та обов'язку забезпечувати соціальних захист, гарантувати гідний рівень життя своїх громадян навіть у той час, коли держава з різних причин переживає не найкращі часи. Вважаю, що відмова українського уряду від контролю за цінами за першочергові продукти харчування є майже злочинним рішенням. Поки уряд грає у вільний ринок та вважає, що ситуація з цінами стабілізується сама собою, мільйони українських сімей все частіше не можуть дозволити собі купити м'ясо або рибу, або навіть масло чи сир. Ще раз повторюю, елементарні продукти харчування, придбання яких ще декілька років тому не викликало жодних проблем, сьогодні перетворилися на розкіш. Я закликаю діючий уряд та діючу Верховну Раду, яка серед іншого покликана контролювати роботу виконавчої влади, згадати, для кого вони працюють. Як сьогодні необхідний мораторій на підвищення комунальних тарифів, так вкрай необхідна жорстка політика уряду, направлена на стримування цін на продукти харчування і недопущення їх подальшого зростання. ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, прошу, будь ласка. ВІЛКУЛ О.Ю. Звертаюсь до Верховної Ради та звертаюсь до уряду. Почніть робити свою роботу, панове депутати, міністри та чиновники, або поступіться місцем тим, хто на відміну від вас знає, як подолати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, до слова запрошується народний депутат Кіт. Йому передає слово народний депутат Довбенко. І потім останній виступ – Володимир Михайлович Литвин. Дякуємо.
10:34:06 КІТ А.Б. Шановні колеги! Кіт Андрій, Стрийщина, Жидачівщина. Знову хочу повернутися до питання, яке у всіх дуже болить в галузі агропромислового комплексу, а саме: до двох законопроектів, які дуже тут нашуміли – 7403-2 і 8059 – які ми маємо, сподіваюсь, розглядати в залі. Світова практика, яка показує нам країн з високою культурою сільського виробництва, говорить тільки про одне. Що сильна економіка – це економіка, яка є індустріальна. Країни, які відмовились від глибокої переробки, індустріалізації своєї економіки, завжди є на ланках останніх в розвитку своїх економік. Всі провідні країни світу, які є виробниками олійних культур, мають експортні мита для захисту національного виробництва. Це є звичайна, здорова практика для того, щоб не вивозити сирець, а здійснювати глибоку переробку в своїй країні. Я хочу насамперед зараз подякувати своїм колегам з "Самопомочі", які, будучи в бізнесі, пролобіювали мито на заборону вивозу соняшнику, завдяки чому Україна стала входить в трійку найбільших експортерів соняшникової олії в світі. Да, колегам з бізнесу, які працювали з "Самопоміччю". Я дуже вдячний за це. Наступне, що хочу сказати. Я не розумію, чому зараз ми ратуємо за те, що треба вивозити… ратуємо за те, що треба вивозити сирець з України. Я не розумію, чому раптом з'явилися інтереси в чистому експорті сої, коли є для всіх зрозуміло, що головним експортером сої є російська компанія "Содружество", яка побудувала зараз в Білорусі і в Росії завод під переробку української сої. В мене запитання є: чи ми будемо діяти послідовно, чи ми будемо щось міняти в своїй країні. Я вважаю, так само, як і мої колеги тут, що ми повинні в своїй країні переробляти абсолютно все: від пиломатеріалів і лісу до глибокої переробки, до соєвих білків і до всього, що залишається на нашому ринку. І відповідь треба шукати не зовнішніх запозиченнях, а відповідь треба шукати тут, в місцевих ресурсах, які дають нам можливість зекономити гроші тут і зробити додану вартість для кожного з українців. Вертаюся ще раз до самого головного. Не буде в нас ніякого дешевого споживчого кошика для людей, якщо ми не повернемося лицем до внутрішньої переробки в країні і не зменшимо ПДВ для внутрішнього споживача українця. Я вірю в те, що здоровий лобізм національного виробництва переможе, і ми будемо мати здорову економіку, індустріалізовану економіку і перестанемо бути сировинним придатком тої чи іншої країни світу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Останній виступ сьогодні в нас у нашій традиційній рубриці "виступи народних депутатів" - Володимир Михайлович Литвин. Прошу вас до слова. Колеги, я прошу повертатись до сесійної зали, бо ми починаємо потім переходити до розгляду порядку денного. Я все пам'ятаю, Серьожа. Будь ласка, пане Володимире.
10:37:35 ЛИТВИН В.М. Шановні народні депутати, наше сьогодення виявило дві таких особливості. Перша особливість – це люди, якщо говорять про щастя не більше 5 хвилин, а весь інший час присвячують обговоренню проблем, які обсідають людей. І друге явище. Виявилося, що окрім смертельного ворога людини, яким є наша недовговічна природа, ще більшим ворогом є українські реформатори, у тому числі тут присутні у цій залі з правої сторони переважно. Бо у людей терпіння, ця найбільша мужність, закінчилось. Про пенсії. Я зацитую вам лист, жінці 81 рік, Баришевська із Харкова, яка пише: "Я не можу далі жити, мені соромно, після підвищення пенсії я отримала 1700 гривень. Зачитайте цим депутатам-негідникам і скажіть, як мені прожити на цю пенсію". Це перше. І друге. Уже зараз, уже зараз кожен двадцятий не може вийти на пенсію у 60 років, через 10 років 50 відсотків людей не зможуть вийти на пенсію у 60 років, бо їм треба працювати до 65 років. І це ті рішення, які ви прийняли. Тому я пропоную, щоб негайно, у п'ятницю, ми заслухали звіт Кабінету Міністрів на прикладі одного з сільських районів, що дало підвищення пенсій, не загальна розмова, а конкретно. І друга проблема – охорона здоров'я. Шановні колеги, прочитайте ті рекомендації, які видає Міністерство охорони здоров'я щодо реалізації медичної реформи. Це просто жах! Чому до цього часу не призначена міністр охорони здоров'я. Я розумію, що вгодовані такі політичні підсвинки нам починають доводити: коли коаліція узгодить, то ми цю проблему… вирішать. То хай вони тоді підуть в районну поліклініку і побачать, як там люди живуть. Є проект закону про те, що виконувати обов'язки міністра особа не повинна більше двох місяців. Я пропоную, прошу і вимагаю поставити на розгляд цей закон, прийняти його і поставити крапку в проблемі міністра охорони здоров'я. Я розумію, що ми тут безсильні, Верховна Рада безсильна, бо вона призначена одним із обкомів і сказали, що вона буде працювати стільки скільки ми будемо вважати за потрібно. Тоді постає питання навіщо такий уряд і навіщо тоді така влада взагалі в країні? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пі час виступів народних депутатів була згадана фракція одна і народний депутат. Будь ласка, слово для репліки Сергію Соболєву, одна хвилина. Я прошу не згадувати в некоректній формі колег, щоб ми не обмінювалися репліками цілий день.
10:40:48 СОБОЛЄВ С.В. Дякую. Шановні колеги, тут представник пропрезидентської фракції переплутав факти, щоб не сказати, збрехав. Якщо цей представник забув, хто призначав пана Медведчука в контактну групу, я нагадаю йому, це безпосередньо Петро Олексійович Порошенко – Президент України, про що згадує керівник Служби безпеки того часу, що сталося в його присутності. Хто безпосередньо на останній прес-конференції назвав Медведчука найбільш ефективним? Це Петро Олексійович Порошенко, якщо ви це забули. Хто надає прямі перельоти єдиній особі в країні в Москву, куму Президента Путіна? Це Порошенко, ніхто більше не має права це зробити. Тому, коли в черговий раз ви будете ганяти журналістів, які знімають, як Медведчук літає в Москву, згадуйте Петра Олексійовича Порошенка і частіше до нього заходьте. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, до президії надійшла заява від двох фракцій: від фракції "Самопомочі" і фракції Радикальної партії. І фракції готові замінити перерву на заяву. І зараз слово для виступу надається лідеру фракції Радикальної партії Олегу Ляшку. Прошу.
10:42:11 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшка, Радикальна партія. На жаль, я зараз вимушений буду покинути парламент і поїду до Чернігова. У Чернігові закривають професійний ліцей побуту № 13. Цей ліцей готує швачок і інші потрібні для нашої економіки професії. У цьому ліцеї діти в основному із малозабезпечених сімей, є багато дітей-сиріт, діти із сільських сімей. І це їхня можливість отримати знання, практичні знання, які дадуть можливість потім себе реалізовувати у дорослому житті. Уряд колись прийняв рішення і передав систему професійно-технічної освіти фінансування на місцеві бюджети. І от наслідки: рішенням Чернігівської міської влади ліцей побуту № 13, де сотні дівчат і хлопців отримували необхідні для реалізації в дорослому житті знання, місцева влада закриває. Тому що їй треба приміщення цього ліцею у центрі Чернігова. І отака ситуація із закладами професійно-технічної освіти по всій Україні. Там навчаються десятки тисяч дітей, яких ми через отаку неправильну політику випихаємо на заробітки за кордон. Замість того, щоб проводити державну політику, надання необхідних знань цим дітям, потім сприяння працевлаштування молоді, забезпечення їх житлом, щоб вони могли народжувати дітей, не боячись за своє майбутнє, влада проводе політику позбавлення можливості отримувати дітей знання і можливості реалізуватися в рідній країні. Фракція Радикальної партії звертається до чернігівського міського голови і до всіх інших міських голів по Україні не закривати заклади професійно-технічної освіти. Ми вимагаємо від уряду відновити державне фінансування професійно-технічної освіти і проводити політику, щоб Україна мала висококваліфіковані робітничі кадри. Тому що, коли нам уряд розказує про економічне зростання, економічне зростання з неба не падає. Економічне зростання робиться робочими руками. Механізатори, муляри, столяри, металурги, шахтарі, будівельники – от, хто робе економічне зростання. І коли робітничі висококваліфіковані кадри залишають країну через низькі зарплати, через відсутність умов для становлення реалізації, Україна приречена на бідність. Тому ми вимагаємо від влади підвищення заробітних плат для того, щоб люди отримали достойну зарплату і це можливість зупинити міграцію. Ми вимагаємо від влади відновлення професійно-технічної освіти для того, щоб Україна будувала міцну економіку для себе, а не для наших зарубіжних конкурентів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я все-таки прошу враховувати, що сьогодні сесійний день, і щоби інші важливі питання не завадили нам приймати ті рішення, які ми маємо сьогодні з вами голосувати, розглядаючи порядок денний. Ми переходимо до порядку денного. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:45:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, час для виступів від народних депутатів завершений. Я прошу усіх запросити в зал і прошу приготуватись до голосування. У нас сьогодні стоять як завжди питання ратифікацій і конвенцій, питання об'єднуючі для всього залу. Важливо тільки, щоб у нас була достатня кількість в залі, щоб ми змогли ці рішення прийняти. Я упрошу усіх, переконливо, зайняти робочі місця, зайти в зал. І прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. І ми переходимо до першого питання порядку денного сесії – це проект Закону про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення № 0166. Свого часу багато зусиль віддав Юрій Павленко, щоб ця конвенція була прийнята. І я впевнений, що зараз ми маємо шанс дати позитивне рішення по приєднанню України до конвенції. Я прошу, колеги, зараз усіх підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою, щоб ми змогли той порядок денний, який у нас є, пройти швидко і ефективно. І я прошу усіх підтримати пропозицію розгляду проекту Закону 0166 за скороченою процедурою. Я прошу усіх підтримати в залі, колеги. І я прошу усіх приготуватись до голосування. Будь ласка, не виходьте з залу, навпаки, заходьте в зал. Я буду звертатися до іменах. Пане Ярослав, прошу приготуватися до голосування. Ярослав Дубневич! Будь ласка, голосуємо. Отже, я ставлю на голосування проект закону, щоб ми проект закону 0166 розглянули за скороченою процедурою. Прошу проголосувати і прошу всіх підтримати. Голосуємо, колеги, підтримайте, голосуємо. 10:48:08 За-140 Я ще раз поставлю. І нагадаю вам… Колеги, питання… Але їх два, два питання, які стосуються конвенції. Просто якщо ми підемо по повній, ми встигнемо розглянути з них лишень одне. Ми просто не встигнемо перейти до інших питань, питань ратифікації. Колеги! Я дам виступити усім фракціям, давайте підтримаємо. Отже, я ще раз ставлю на голосування пропозицію, щоб проект Закону про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення (0166) ми розглянули за скороченою процедурою. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, прошу підтримати. 10:49:24 За-143 Я ще поставлю третій раз, колеги. Я наголошую, я дам можливість виступити усім фракціям. Просто… (Шум у залі) Колеги, у нас є два закони суміжних, Тарас, послухайте мене. Давайте тоді перший візьмемо за скороченою, а другий за повною або навпаки. Добре, давайте я поставлю третій раз. Не буде голосів - заходимо в повну. Я третій раз ставлю, якщо не буде голосів, підемо по повній. Отже, хто за те, щоб ми 0166 розглянули за скороченою – прошу проголосувати. Прошу підтримати. 10:51:04 За-138 138. Є позиція залу, щоб ми розглядали за повною і тому ми переходимо до розгляду за повною процедурою. Наступний закон, я сподіваюсь, ми зможемо за скороченою і таким чином ми встигнемо до 12 години. Згода по тому, колеги, згода? А наступний за скороченою? Тоді ми встигнемо до 12 години. Тоді давайте ми… якщо буде позитивне голосування. Отже, тоді переходимо до розгляду за повною процедурою. І до доповіді запрошується міністр юстиції Петухов Сергій… заступник міністра юстиції Петухов Сергій Ігорович, будь ласка. У вас по регламенту до 10 хвилин, але, якщо ви будете лаконічніші, це вам дозволить пройти обидва закони до 12 години. Маєте до десяти, але я рекомендую коротше, щоб ми обидва закони змогли до 12 пройти. Домовились, так? Будь ласка, Сергій Ігорович.
10:52:02 ПЕТУХОВ С.І. Доброго дня, шановні народні депутати, дякуємо за таку увагу до важливої конвенції. Вони, дійсно, є важливою для українського уряду і для українців. Внаслідок послідовної політики уряду зменшується кількість дітей, які підлягають усиновленню. За 5 років зменшено на 30 відсотків кількість таких дітей з 26 тисяч до 17 тисяч. Це є, зокрема, наслідком того, що запроваджені різні форми опіки й піклування над дітьми в Україні. І, крім усиновлення, яке є пріоритетною формою, так само запроваджені: опіка, направлення у прийомні сім'ї, направлення в дитячі будинки сімейного типу. І в таких формах піклування перебуває 12 тисяч дітей, і лише 5 тисяч до сих пір перебувають у дитячих будинках державної форми власності, з цих 5 тисяч близько 3 тисяч можуть бути потенційно усиновлені за кордон. Українське сімейне законодавство прямо передбачає пріоритет національного усвідомлення, і конвенція підтверджує цей принцип у статті 4 і говорить, що до міждержавного усиновлення може бути спрямована лише дитина, щодо якої розглядалися всі можливості національного усиновлення. Крім того, конвенція прямо говорить, про те, що усиновлення відбувається відповідно до національного законодавства країни походження, отже, відповідно до законодавства України. Конвенція не змінює порядок, принципи і підстави для усиновлення українських дітей. Відповідно, крім пріоритету національного усиновлення, залишається положення Сімейного кодексу, яке дозволяє міждержавне усиновлення лише у випадку дітей, які є старші 5 років і які більше року знаходилися в національний базі дітей, що можуть бути усиновлені. По факту статистика показує, що іноземці найчастіше всиновлюють дітей або старше 10 років, які, на жаль, мають малі шанси бути усиновленими в Україні, або дітей, які мають дуже важкі захворювання і відповідно українці менше приймають на усиновлення таких дітей. Наприклад, серед дітей, які мають важкі захворювання, іноземцями усиновлено 75 дітей у 2017 році, а українцями 2- 2 таких дитини. Це при тому, що загальна кількість усиновлень громадянами України - це 1,5 тисячі дітей, іноземцями - близько 300. Тобто сьогодні по факту українці всиновлюють в 5 разів більше дітей, і ми насправді підтримуємо цей тренд. Ми робимо все для того, щоб якомога більше дітей знайшли сім'ї в Україні. Водночас міждержавне усиновлення важливе у випадку дітей з важкими захворюваннями, дітей старшого віку, які мають менше шансів на усиновлення. Цю конвенцію вже ратифіковано 98 державами, зокрема, державами сусідами нашими - Молдовою, Вірменією, Польщею, Білоруссю. В цій конвенції нема нічого, що би протирічило б національним інтересам України чи захисту українських дітей. Чому нам потрібна ця конвенція? По-перше, вона дозволить нам прослідковувати долю дітей, які усиновлені. Зараз за кордоном на консульському обліку перебуває близько 14 тисяч українських дітей, які усиновлені за кордон. Там так само є тренд на зниження, ще 5 років тому їх було 18 тисяч. Водночас без цієї конвенції Міністерство закордонних справ, на жаль, не має реальних дієвих механізмів як прослідкувати за долею дітей українських. І тому звіти про стан дітей вони приймають лише від сімей, які це роблять добровільно. І, на жаль, близько лише 50 відсотків сімей, які усиновили українських дітей, надсилають такі звіти. Тому ця конвенція потрібна для того, щоби наші консули за кордоном мали можливість отримувати звіти і вимагати від держав, де ці діти усиновлені, співпраці по цих питаннях. Так само важливе положення, яке вводить ця конвенція, це запровадження акредитованих організацій офіційних, неприбуткових організацій, які будуть проходити верифікацію Міністерством соціальної політики України і які допомагатимуть іноземцям в протесі усиновлення. Сьогодні по факту в України, на жаль, діє напівлегальна система посередництва, яка ніким не контрольована і нерегульована. І реєструються випадки шахрайства, коли ці посередницькі організації за гроші намагаються або дати їх керівникам дитячих будинків, або підроблювати медичні довідки для того, щоби продати більше дітей. Якраз ця конвенція дозволить нам запровадити офіційний порядок і контроль за міждержавними усиновленнями. Так само, на жаль, в попередніх обговореннях піднімався міф про те, що конвенція надає перевагу іноземцям чи зобов'язує нам давати усиновлення за кордон, а так само про те, що конвенція дозволяє усиновлення одностатевим парам. Це не так. Конвенція не регулює ці питання, конвенція прямо каже в статті 4, що ці питання врегульовані національним законодавством країни походження, і в сімейному кодексі України прямо передбачено, що неможливим є усиновлення одностатевими парами. Тому ця конвенція, насправді, є лише… надає додатковий захист українським дітям, які проходять процедуру міждержавного усиновлення, є в інтересах України. Цей законопроект підтриманий омбудсманом, а також Уповноваженим Президента у справах дітей. Враховуючи обговорення, які ми проводили в чотирьох комітетах, цей законопроект пройшов обговорення в чотирьох комітетах, ми розуміємо, що є питання щодо контролю за процедурою, і той законопроект, який йде наступним в порядку денному, який вносить зміни з законодавство України, потребує доопрацювання. Тому ми просимо зал підтримати цю ратифікацію з умовою так само прийняття закону, який би врегулював цю процедуру всередині країни, прийнятий цей закон наразі в першому читанні, доопрацювати його і тільки після прийняття Закону про внесення змін в законодавство України, які би запровадили процедуру контролю, остаточно передати повідомлення, нотифікацію про ратифікацію цієї конвенції в Гаагу, в Гаазьку конференцію приватного права. Дякую за увагу. Готовий відповісти на будь-які питання, які стосуються ратифікації цієї конвенції. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:59:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за доповідь. Шановні колеги, я прошу записатися на запитання до доповідача, до заступника міністра юстиції щодо ратифікації конвенції. Будь ласка, Ігор Шурма, ваше запитання.
10:59:45 ШУРМА І.М. Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Я би попросив виступаючого. Я не буду звертати увагу на зовнішній вигляд, дрес-код – це рівень культури кожної людини, може хтось навіть прийти і з червоним м'ячиком на носі, це його особиста справа. А я вам задам запитання стосовно питання, яке ви підняли, що питання обговорено на засіданні чотирьох комітетів. Так ви, будь ласка, людям коли доповідаєте, скажіть, що вчора на засіданні Комітету з питань охорони здоров'я цей законопроект не підтриманий практично в повному складі комітету. Це є перше. І друге. Дайте, будь ласка, конкретну відповідь: скільки років намагаються в Україні протягнути дану ратифікацію? При яких президентах піднімалось це питання, і чи воно не було проголосовано? Дайте, будь ласка відповідь, скільки років є намагання змусити Україну приєднатися до цієї конвенції?
11:00:48 ПЕТУХОВ С.І. Дякую вам, дякую вам за запитання. І, дійсно, ця конвенція пройшла чотири комітети, і насправді профільний Комітет закордонних справ, голова комітету Ганна Гопко, я думаю, розповіла про позицію профільного комітету. В Комітеті охорони здоров'я так само було обговорення, дійсно виникли питання. І я сподіваюся, що представники комітету так само озвучать ті зауваження, які були озвучені на засіданні комітету. Ми знайшли порозуміння стосовно тих питань, які піднялися на комітеті, і готові їх доопрацювати в законі, який імплементує цю конвенцію до другого читання. Стосовно того, скільки ця конвенція розглядається українським парламентом. Це, якщо я не помиляюся, сьомий раз, що вона виноситься на ратифікацію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Рухаємося далі. Будь ласка, Олена Сотник, ваше запитання.
11:01:41 СОТНИК О.С. Дякую. У мене запитання до заступника міністра. Скажіть, будь ласка, прокоментуйте 19 статтю конвенції щодо можливості передачі дитини прийомним батькам після переїзду дитини до приймаючої держави. На сьогоднішній день в українському законодавстві чітко встановлено обов'язок усиновлювачів забирати особисто дітей відповідно з притулку. Ця стаття встановлює більш гнучкий механізм, і фактично вона передбачає, що дитина може бути доправлена до іноземної держави, де, в принципі, буде зустрічатися з усиновлювачами. Наскільки, ви вважаєте, все ж таки гарантії, які передбачені українським законодавством, є більш доцільними, ніж те, що зазначено в даній конвенції? Як ми будемо з цим розбиратися під час прийняття закону про імплементацію цієї конвенції? Дякую.
11:02:38 ПЕТУХОВ С.І. Дякую за запитання. Дійсно, конвенція в статті 19 передбачає, що передача дитини, яка вже усиновлена, має здійснюватися за безпечних і належних умов та якщо це можливо у супроводі усиновлювачів або майбутніх усиновлювачів. Насправді ми можемо в законі врегулювати такі випадки, їх не повинно бути багато. І тут буде відповідальність держави для забезпечення того, щоб така передача була за безпечних і належних умов. Тому я думаю, що ми можемо в законі прописати ці випадки, проконсультуватися з Гаазькою конференцією якою є практика інших держав, в яких випадках така передача можлива за відсутності усиновлювачів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання. Будь ласка… Ні. Ще в нас залишається кілька запитань. Будь ласка, Олександра Кужель, ваше запитання.
11:03:31 КУЖЕЛЬ О.В. Олександра Кужель, "Батьківщина". Ну, по-перше, я замість вас скажу, що цю конвенцію пропихують в буквальному смысле через парламент України 17 років. Скажіть, будь ласка, що заважає Міністерству юстиції 17 років заключати прямі договори з країнами як це роблять цивілізовані країни, а не країни третього миру, які готові на будь-які питання аби зберегти дітей, і не тільки каліцтва - від голодної смерті? Підвередіть, чи існує норма в Україні, що іноземці мають право брати дітей тільки старше 5 років. І, по-друге, ви розумієте, що, протягуючи цю конвенцію, яка не є договором в сфері міжнародного права і нема обов'язковості її ратифікації, ви на сьогоднішній день не виконуєте найголовнішу задачу свою, як заступника, який веде цей напрям, ви не створюєте умови на те, щоб іноземці, які дійсно хочуть приїхати і взяти наших дітей і інвалідів з маленького… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд завершити. КУЖЕЛЬ О.В. …зробити всі умови і контролювати державою, щоб була можливість держави контролювати. Щоб їх не забрали на органи. А дітей старше п'яти років щоб не забрали на услуги для педофілів.
11:04:59 ПЕТУХОВ С.І. Дякую за питання. Насправді, дійсно, умови, за яких іноземці можуть усиновлювати українських дітей, прямо прописані в Сімейному кодексі. Там прописано про п'ятирічний вік і про те, що ця дитина має рік перебувати в національній базі дітей, що можуть бути усиновлені. Відповідно даються всі можливості для того і пріоритети для усиновлення дітей українцями. Я наведу статистику. Ми маємо статистику того, скільки у нас є дітей, які можуть бути усиновлені старше 11 років і скільки українців стоять в черзі, бажають усиновити цих дітей. Порядок цифр: дітей старше 10 років - близько 11 тисяч, бажаючих усиновити сімей дітей такого віку - 25. Стосовно контролю. Якраз найбільш розвинені і цивілізовані країни є сторонами цієї конвенції. Там є сторонами цієї конвенції всі основні держави, громадяни яких усиновлюють українських дітей. Стосовно питання про … ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити 30 секунд. Да, звичайно. ПЕТУХОВ С.І. Питання про двосторонні угоди піднімалось після того, як ця конвенція була ратифікована. Інші країни – наші партнери не розуміють, навіщо потрібні двосторонні угоди і відмовляються вступати з нами в переговори. Тому що є конвенція, яка працює, зокрема, не тільки для Європи, але її ратифікували Киргизстан, і Білорусь, і Молдова, усі наші сусіди, які мають схожі правові системи і регулювання… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дозвольте, будь ласка, так само запитання. Чи ратифікувала цю конвенцію Російська Федерація?
11:06:49 ПЕТУХОВ С.І. Російська Федерація не ратифікувала цю конвенцію. І навіть, якщо вона ратифікує, рішення про усиновлення приймається Україною в найкращих інтересах дитини. Міністерство соціальної політики, яке прийматиме таке рішення, має всі можливості відмовити, у випадку усиновлення в Росію, якщо вважатиме, що таке усиновлення протирічатиме інтересам дитини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего. Просимо вас повертатися до урядової ложі. Я запрошую зараз до слова для співдоповіді голову профільного Комітету у закордонних справах Ганну Гапко. Прошу, пані Ганно.
11:07:37 ГОПКО Г.М. Доброго дня, шановні українці! Доброго дня, шановні колеги! По-перше, я хочу подякувати всім сьогодні депутатам, які поставили критичні питання щодо ратифікації цієї конвенції. Тому що ми говоримо фактично про долю українських дітей і беремо відповідальність через, зокрема, механізм приєднання України до цієї конвенції. Коли ми розглядали на своєму комітеті, зокрема я вам зачитаю рішення, то ми чітко зазначили, що ми просимо підтримати рішення Комітету у закордонних справах та прийняти вказаний законопроект за основу та в цілому із правкою комітету, в якій пропонується частину другу проекту закону викласти у новій редакції. А саме: "Цей закон набирає чинності одночасно із набранням чинності Законом України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із приєднанням України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення. Тобто конвенція не буде діяти, поки український парламент, і тут я закликаю якраз всі профільні комітети розробити ті дієві механізми, коли будуть умови акредитації цих агенцій, які займаються у сфері міждержавного усиновлення, буде контроль за їх діяльністю, те, що має робити Міністерство соціальної політики, також інші органи влади. Для того, щоб ми не бачили те, що ми бачимо 26 років незалежності, коли питання усиновлення дітей є питанням корупції, шахрайства, оскільки ті відповідальні на місцях мають доступ до баз даних, мають чітку інформацію про дітей, і в результаті ми маємо таку статистику і дуже багато маніпуляцій. Тому, власне, в нашому рішенні комітету ми якраз і закликаємо, щоб одночасно із набранням чинності під час приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення якраз і був проголосований цей законопроект, який сьогодні пропонується на перше читання. Ми сьогодні говорили вже і з колегами, зокрема із "Самопомочі", пані Ірина Сисоєнко буде пропонувати деяку заяву, зокрема до цієї конвенції, яку ми пропонуємо також врахувати. Відразу хочу сказати, що для нас дуже важливо, щоб звіти про умови проживання та виховання усиновлених дітей громадян України, які залишаються одним з головних засобів контролю за умовами проживання та станом дітей, вони були значно ефективніше надані. І коли ми сьогодні говоримо про те, що є багато проблем із усиновленням, то вирішити цю ситуацію можна завдяки приєднання України до Гаазької конвенції про захист дітей та співробітництво. Що дає зокрема ця конвенція? Це, по-перше, уніфікація процедури усиновлення в Україні з процедурою держав-учасниць конвенції. Друге. Це створення гарантій для забезпечення міждержавного усиновлення у найвищих інтересах дитини, системи співробітництва між договірними державами та дотримання таких гарантій, що дозволить запобігати викраденню, продажу або торгівлі дітьми. Також нам дуже важливо мати достовірні відомості про кандидатів усиновителів, удосконалити механізми нагляду за дотриманням прав дітей, усиновлених іноземцями, забезпечення створення додаткового каналу взаємодії через центральні органи, а в Україні це Міністерство соціальної політики, як одну з гарантій виконання зобов'язань держави, що приймає. Також нам дуже важливо вдосконалити контроль за дотриманням прав українських дітей, які внаслідок усиновлення переїжджають в інші держави, а також гарантувати визнання у договірних державах рішень України про усиновлення згідно із зазначеною конвенцією. Тому, колеги, можу сказати, що є дуже багато різних питань, які зокрема сьогодні, питань чи міфів, які… Сьогодні ми говоримо про те, що конвенція може сприяти збільшенню усиновленню українських дітей за кордоном, але знову ж таки законодавство України дозволяє іноземцям усиновлювати дітей, які досягли віку 5 років і перебувають не менше як один рік на обліку з усиновлення в Міністерстві соцполітики, за винятком випадків, коли усиновлювач є родичем дитини, коли дитина страждає на хворобу, яка внесена до спеціального переліку хвороб. І якщо ми подивимося 2017 рік, то іноземцями було усиновлено 75 дітей з особливими потребами, серед яких ВІЛ, синдром Дауна, інвалідність, українцями було усиновлено 22 дитини. І тому, колеги, хотіла б також сказати, що 98 держав на сьогодні, які, світу, які є учасниками конвенції, серед них це Сполучені Штати, Італія, Іспанія, Франція, Ізраїль, Німеччина, Канада. І зазначені країни відмовляються укладати договори двосторонні з Україною про співробітництво, оскільки вони є учасниками конвенції. Крім цих держав, також наші сусіди, як Молдова. Тому будемо раді відповісти ще на ваші запитання, матеріали ми роздали. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу записатися на запитання до голови Комітету з питань закордонних справ. Будь ласка, Іван Григорович Кириленко, ваше запитання. Сергію Соболєву передає запитання.
11:13:08 СОБОЛЄВ С.В. Шановний доповідач, скажіть, будь ласка, чи досліджувались комітетом на сухі факти, скільки в порівнянні усиновили іноземці дітей, які є з захворюваннями важкими? А ключове питання. На жаль, передача цих функцій посередницьким структурам знімає фактично з держави відповідальність за подальшу долю таких дітей і дослідження, в які родини вони потрапили, що далі відбувається в цих країнах. Тому, я думаю, оце найключовіше питання якраз, яке викликало застереження завжди, як тільки це питання виникало в парламенті. Тобто подальша доля і участь держави і державних органів уповноважених за відслідковуванням долі фізичного, морального і іншого стану таких дітей, які, можливо, потрапляють в найкращі руки, але потім можуть відбуватися будь-які дії? Тому от цей момент є найпринциповіший в цій конвенції. Дякую.
11:14:09 ГОПКО Г.М. Дуже дякую, пане Сергію. Очевидно, коли ми аналізували і заслуховували, зокрема Міністерство закордонних справ, які станом на 01.02.2018 року із 5 тисяч 261 звіту, які мали б надійти до закордонних дипломатичних установ за графіком звітного періоду, отримано 3 тисячі 527 - це 54 відсотків звітів, яка подальша доля дітей. Є проблемні країни, зокрема МЗС чітко зазначає: це Ізраїль, Іспанія, - в яких усиновлювачі неналежним чином виконують свої зобов'язання. І, зокрема, питання, якого подальшого контролю, зокрема Міністерство соцполітики, над тими агенціями, які будуть мати можливість працювати в сфері міждержавного усиновлення. І для цього якраз і є додатковий законопроект, який сьогодні ми пропонуємо розглядати другим, який вносить зміни в десятки різних законопроектів в Україні, для того щоб посилити той контроль, якого зараз досі немає. Тому що на обласному рівні є, скажімо, бази даних в реєстрі, але національної системи контролю, яка була б ефективна і підзвітна… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. 30 секунд. Прошу. Будь ласка. ГОПКО Г.М. Тому, власне, ми і говоримо, що тут завдяки другому законопроекту, який ми пропонуємо розглядати, якраз і є внесення змін, і в цьому законопроекті якраз є щодо центральних органів, які безпосередньо акредитовані в Україні і які повинні відповідати національне законодавство, щоб найбільш ефективно захищати інтереси. Ми нарешті підходимо до питання як цю корупцію, яка була роками, через професійний контроль і тут якраз… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Останнє запитання, будь ласка, народний депутат Підлісецький.
11:16:04 ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Прошу передати слово Ірині Сисоєнко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сисоєнко, будь ласка, мікрофон увімкніть.
11:16:07 СИСОЄНКО І.В. Пані Ганна, я дуже дякую вам за вашу роботу, і у мене до вас таке запитання. Скажіть, будь ласка, за період з 2000 по 2016 рік включно іноземними громадянами було усиновлено близько 24 тисячі 431 особа - це діти які були позбавлені батьківського піклування. Конвенція не врегульовує питання щодо інформування державою, що приймає, про умови проживання та виховання дітей, які були усиновлені у період до приєднання до положень цієї конвенції. Як ви вважаєте, яким чином буде вирішуватись ситуація про інформування долі тих дітей, які були усиновлені до приєднання цієї конвенції? Дякую.
11:16:58 ГОПКО Г.М. Дякую, пані Ірино. Водночас хочу зазначити, що те, що ви будете ставити зміни для того, щоб зробити заяву по 28 статті конвенції, тобто ми проговорили з Міністерством юстиції, ми це будемо враховувати. Хочу сказати, що зараз завдяки саме Міністерству закордонних справ, в їхніх функціях, консульська установа чи дипломатичне представництво України здійснює вже зараз нагляд за дотриманням прав усиновленої дитини, на підставі доручення МЗС та загальновизнаних принципів і норм міжнародного права щодо захисту дітей. І які здійснюються конкретні заходи? Проведення співбесід з усиновлювачами під час взяття на консульський облік усиновлюваної дитини, відвідування родин усиновлювачів та усиновлених дітей. Проведення аналізу отриманих звітів про умови виховання і стан здоров'я усиновлених дітей, що надійшли від усиновлювачів та компетентних органів країни проживання. Спілкування за допомогою засобів зв'язку з усиновлювачами та усиновленою дитиною щодо умов виховання і стану здоров'я усиновленої дитини за результатами якого складається акт. І тому коли ми говоримо, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити. ГОПКО Г.М. І, власне, ця конвенція разом із змінами до різних законів України, які профільний інший комітет розробляє, вона має дозволити вдосконалити контроль за дотриманням прав українських дітей, які внаслідок усиновлення переїжджають в інші держави, а також гарантуватиме… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я сподіваюся, ви почули ґрунтовні відповіді, і від заступника міністра юстиції, і від голови профільного комітету. Пані Ганно, я порошу вас повертатись на робоче місце. І я прошу зараз записатися на дискусію, на обговорення законопроекту, ратифікації Конвенції відповідної, представників фракцій. Я прошу фракції записатися. Будь ласка, Сергій Соболєв, запрошую вас до слова.
11:19:20 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги! Чому наша фракція наполягала на повній процедурі обговорення? Тому що, на жаль, ви бачите, ні представники уряду, ні порядку регулювання цього питання законодавством, до цього часу, за всі ці 17 років, які пробують ратифікувати цю конвенцію, так і не встановлено. В чому тут ключові моменти? На жаль, питання усиновлення стало дуже серйозним тіньовим, брудним і огидним бізнесом. У свій час існувало обмеження, коли дітей можна було всиновлювати лише з серйозними вадами здоров'я, був перелік навіть захворювань, з якими можна було тільки віддавати дітей і всиновлювати іноземцями. Але і тут шахраї, які знаходилися у відповідних відомствах, знаходили лазейки, коли дітей, хворих СНІДом, не було хворих СНІДом, а їх вносили в базу даних тільки для того, щоб заплатили в тіньову касу всиновлення цих дітей. Такі випадки є серед українців, які проживають в Польщі, в Чехії, в багатьох інших країнах, які хотіли, вони є громадянами цих країн, які хотіли всиновити важко хворих дітей, але їм виставляли такі суми, що вони навіть не хотіли потім підходити до органів влади. І саме тому ключове питання цієї конвенції, це найважливіше, да, нам треба зробити все можливе, щоб жодна дитина в нашій країні, так само як це є в Сполучених Штатах або в будь-якій іншій країні, і дня фактично не перебувала в Будинку малютки чи, тим більш, в будинку для тих, хто не має батьків. Ви подивіться, в ключових розвинутих країнах черга яка є, це вже черга, коли десятки, а може і сотні людей, чекають випадок, якщо від дитини відмовилися батьки або якийсь трагічний випадок стався в родині. У нас інша ситуація, у нас ці діти живуть, можливо, в найкращих умовах, але без батьківської опіки. Саме тому наша фракція наполягає на тому, щоб ключове питання, яка подальша доля цієї дитини? Бо просто віддати дитину навіть в найбагатшу родину або в найбагатшу країну - це не є вирішення питання. Найважливіше, щоб дитина була реально далі під постійним наглядом і контролем посольств, представництв, де списки цих дітей повинні бути постійним питанням послів або уповноважених осіб в посольствах, де вони повинні виїжджали в ці родини, відслідковувати, яка доля подальша цих дітей. От саме тому і відбувається такий важкий процес ратифікації цієї конвенції. Тому, мені здається, ми робимо неправильно. Давайте спочатку врегулюємо це нашим законодавством, щоб перекрити всі лазейки, всі можливості, які не дають можливості контролю. І тільки ті країни, які погоджуються на такий контроль, мають бути право допущено до усиновлення наших дітей. І я вважаю, що все-таки це право… ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити, 30 секунд… СОБОЛЄВ С.В. …що це право повинно бути надано перш за все дітям, які мають дуже важкі хвороби, які, можливо, не виліковні є в нашій країні і які можуть бути виліковні в інших країнах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Слово надається зараз від фракції "Самопоміч" Ірині Сисоєнко. З місця буде виступати, будь ласка.
11:22:52 СИСОЄНКО І.В. Ірина Сисоєнко, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Справді, питання усиновлення і міжнародного усиновлення є дуже чутливим питанням, і питанням, яке потребує надзвичайно високої відповідальності від тих людей, які зараз є в цьому залі. Так ось, те, що стосується питання законодавчого врегулювання, імплементації міжнародної конвенції, воно є важливим справді, але за умови, якщо дуже чітко сформований механізм імплементації цієї міжнародної конвенції. Фракція "Об'єднання "Самопоміч" наполягає на двох основних речах, які мають бути забезпечені в форматі імплементації цієї конвенції. А саме, перше, ця конвенція має вступати в силу виключно одночасно зі вступом в силу законодавства України, який будує механізм захисту прав дітей. Друге. Дуже важлива норма. Фракція "Самопоміч" наполягає, щоб в законопроект про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення була доповнена новим пунктом. Заява до статті 28 Конвенції, яка має бути викладена в наступній редакції: враховуючи положення статті 17, 21 та 28 Конвенції Україна заявляє, що дитина, яка проживає в Україні може виїхати з території для влаштування до держави, що приймає лише після набрання чинності рішення суду про її усиновлення. Тобто такий самий механізм, виключно за рішення суду, який існує за нормами Сімейного кодексу України для громадян України, має бути і поширений на іноземних громадян. Виключно за власною заявою, виключно особистим зверненням до судових інстанцій, за проходженням всієї судової процедури і за рішення суду, і в тому числі за особистою присутністю може бути винесено питання щодо усиновлення дитини в Україні по відношенню до іноземних громадян. Тому фракція "Об'єднання "Самопоміч" наполягає на тому, що та імплементація міжнародних угод, яка має формувати в першу чергу і захищати право кожної дитини - громадянина України, має відбуватися саме з урахуванням цих двох поправок, про які я тільки що зазначила. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Шурма. Ігор Шурма.
11:25:35 ШУРМА І.М. Ігор Шурма, фракція "Опозиційного блоку". Шановні громадяни України, за весь період незалежності нашої держави Україна сповідує політику пріоритету національного усиновлення. Сьогодні проблему усиновити дитину громадянам України і громадянам інших держав сьогодні абсолютно не є жодною проблемою. Вимоги є, звичайно, жорсткіші. На основі чого базується така діяльність нашої політики? Передусім, треба сказати, що в 2011 році, намагаючись діяти по європейських стандартах, нами була ратифікована Європейська Конвенція про усиновлення дітей. Крім того, норми Гаазької конвенції, які відповідали національним інтересам України, також були імплементовані законодавством України. Були внесені необхідні зміни: в Сімейний, Цивільно-процесуальний, Кримінальний кодекси України та Кодекс про адміністративні правопорушення. Було прийнято Закон України "Про охорону дитинства". Про що йде мова сьогодні? Давайте речі називати своїми іменами. Я повністю погоджуюся з попередніми виступаючими. Але я би хотів, щоб ви всі звернули професійну увагу на норми статей конвенції, яку нам сьогодні пропонують: 9, 10, 11,12, 13 і 22. Саме ті статті, легалізується посередницька діяльність, наголошую, приватних акредитованих організацій щодо іноземного усиновлення. Така діяльність чинним законодавством є заборонена статтею 216 Сімейного кодексу. Давайте розшифруємо що таке посередницька діяльність, то це, грубо кажучи, продаж дітей. Якщо посередник діє, він повинен мати, цей посередник, гроші на своє функціонування. Де він буде брати? Він буде брати від пропозицій. Тепер давайте подивимося хто має право усиновити. Ви вірите про те, що буде одинокий мужчина чи одинока жінка всиновлювати? Ні, всиновлюють сім'ї. А тепер давайте подивимося, що таке сім'я в Україні - це мужчина і жінка. А давайте роз'яснимо семантику слова "сім'я" за кордоном, це крім чоловіка і жінки, це ще є чоловік і чоловік, це є жінка і жінка. І в кого є яка гарантія, коли ми приступимо до цієї процедури, що, власне, така сім'я не буде запрошувати наших дітей? Протиправні діяння щодо українських дітей потрібно не легалізовувати, потрібно вирішувати в цілому проблему соціального сирітства, подолання масової бідності. А то наша Україна перетворилася в країну-донора. І останнє, на чому я би ще хотів наголосити. Ця конвенція є договором у сфері міжнародного приватного права, і її ратифікація не є обов'язковим України, не витікає з жодних міжнародних зобов'язань України і ніяким чином не пов'язана з євроінтеграційними зусиллями української держави. Сьогодні ми повинні сказати, для тих, у кого гасло "Україна понад усе!", за цю конвенцію голосувати не можна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступний виступ, будь ласка, Сергій Лещенко. Світлана Заліщук з трибуни буде. Прошу, пані Світлана.
11:28:55 ЗАЛІЩУК С.П. Доброго дня, шановні українці і шановні колеги! Розглядаючи цю конвенцію, ми повинні говорити, що це насправді не якесь наше міжнародне зобов'язання. Ми розглядаємо цей документ і говоримо про це законодавство, тому що воно може допомогти нашим дітям, які знаходяться в сиротинцях. Є кілька міфів, які дуже активно розповсюджуються, в тому числі в цьому залі, про які я хочу сказати. Міф перший – це про так звані приватні компанії, які будуть на цьому наживатися. Насправді, будь ласка, зверніть увагу на цю конвенцію і почитайте. Це зараз приватні компанії наживаються на посередництві між нашими державами. Нинішня конвенція, яку ми голосуємо, і це якраз дало нам можливість розібратися на нашому комітеті, коли ми розглядали це питання. Держава наділяється додатковими механізмами контролю задля запобігання тому, щоби такі посередники наживалися на усиновленні. І це міф номер один. Другий міф. На сьогоднішній день існує проблема, що коли наших дітей всиновлюють за кордон, в нашої держави (Міністерства юстиції, Міністерства соціальної політики, Міністерства закордонних справ, в консулів наших) немає можливості піти до сімей і поцікавитися, що відбувається з цією дитиною, де вона живе, в яких умовах вона живе, тому що за законодавством держав, громадянином яких стають наші діти, сім'ї не зобов'язані цього робити. Ратифікуючи нинішню конвенцію, ми даємо можливість нашим консулам перевіряти, як ці діти живуть, і якщо раптом виникає якась проблема, ці 5 тисяч дітей, які сьогодні живуть за кордоном, зможуть отримати захист, вони зможуть отримати захист нашої держави, якою ми наділимо нинішньою конвенцією. Так само, колеги, я хочу звернути вашу увагу: 17 років ми не ухвалювали цю конвенцію, це не робить нам честі, тому що демократичні країни світу, цивілізовані країни світу такі, як США, Німеччина, Франція, Канада ухвалили цю конвенцію. У вас є сумнів щодо того, що цим країнам байдуже, як живуть їхні діти? Ні. Тому що ця конвенція їм дає додаткові механізми, аби держава могла дбати про своїх дітей. Ще одну річ, яку я хочу сказати. Насправді, українці набагато менше усиновлюють дітей з особливими вадами, із хворобами. Тільки за останній рік в чотири рази чи навіть в п'ять разів іноземці усиновили більше дітей, які хворіють. І це можливість, в тому числі, сприяння таким дітям знайти родину і не залишитися в дитячих будинках. І останнє. Міф про одностатеві сім'ї. Так, в деяких законодавствах країн є така норма, але, будь ласка, почитайте конвенцію. Надавати дітям, усиновлювати дітей у тому числі буде ухвалювати рішення Міністерство соціальної політики відповідно до українського законодавства. І оскільки наше законодавство говорить: "Українська сім'я – це жінка і чоловік", не буде можливості віддати дитину в іншу родину. Тому я прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. "Блок Петра Порошенка" просить голосувати "за". Зараз, будь ласка, слово пану Унгуряну, який представить позицію, я так розумію, фракції "Народний фронт", не тільки свою особисто, а фракції.
11:32:35 УНГУРЯН П.Я. Слава Ісусу Христу! Шановна головуюча, шановні колеги, ми сьогодні завдяки повній процедурі торкнулися надзвичайно важливого питання. Це питання сирітства в Україні і наявності значної кількості дітей, яка обраховується в тисячах дітей, тисячах дитячих доль. Давайте порозважаємо глибше, що є причиною сирітства сьогодні в Україні. Що є причиною? Зазвичай ми звикли розуміти сирітство і основну його причину, це біологічні чинники, коли хтось із батьків або обоє просто вмирають, уходять з життя. Але на превеликий жаль, і наша зала має знати про це, основною причиною сирітства сьогодні є соціальні чинники, і соціальне сирітство є сьогодні основною формою, превалюючою над біологічним сирітством. Отже, сиротами стають діти, в яких батьки не виконують належно своїх батьківських функцій виховання, охорони, допомоги. І дуже часто або родичі, або державні органи вимушені домагатися позбавлення батьківських прав для таких дітей. Отже, ми сьогодні маємо говорити і боротися не з наслідками, а з першопричинами передусім. Передусім говорити про те, щоби у нас не було або якомога менше було дітей, яких потрібно усиновлювати, адже якщо є щаслива здорова сім'я, в якій батьки виконують свої функції як тато і мама, в якій бабусі й дідусі виконують свої функції патріархів в сім'ї, вихователів і в такій сім'ї немає взагалі проблеми і питання щодо усиновлення. Але коли ми сьогодні маємо показники 63 відсотки розлучень, 63 відсотки українських сімей розлучаються, то звідси похідна і соціального сирітства. Коли ми сьогодні маємо більше 60 відсотків сімей, які є неповними сім'ями, звідси ми маємо ці проблеми. Ми сьогодні як держава в державному бюджеті - ось я підняв Державний бюджет України на 18-й рік, - передбачаємо більше півмільярда гривень на те, щоби виділити субвенцію на приміщення для розвитку сімейних та інших форм виховання. Я думаю, що це найкраща формула для того, щоби виховати тих дітей, які сьогодні є. Адже я закликаю до уваги до цієї теми в якості пріоритетної роботи, просімейної роботи в нашій… Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, прошу депутатів підготуватися для запису в обговорені. І тим часом, поки проводиться запис, я запрошую до слова Першого заступника Голови Верховної Ради Ірину Геращенко для виступу. Прошу.
11:36:05 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановна пані головуюча! Дозволю собі взяти слово також в рамках обговорення цієї важливої конвенції від народних депутатів України. Дійсно це дуже делікатне питання і ми маємо підходити до вирішення цього питання, до голосування, в першу чергу виходячи з прав і інтересів дитини. І от зараз під час обговорення прозвучали в цій залі абсолютно контраверсійні заяви, що, ви знаєте, ми дуже переживаємо, що дитина стане товаром, але при цьому абсолютно справедливо говорять про те, скільки зараз є спекуляцій відносно того, що, по суті, дітей часто передають як товар. Говорять, що нам потрібно вдосконалити - це абсолютно справедливо, - систему моніторингу за усиновленими дітьми за кордоном, і при цьому говорять, що в нас немає такої системи. Так давайте ж ми це вдосконалимо. І ця конвенція дає нам шанс це вдосконалити. Я не випадково задала питання пану заступнику міністра: чи ратифікувала цю конвенцію Російська Федерація. І ми всі почули відповідь: "Ні". Тому що в Держдумі "скрепы давят на мозги". І вони не дають можливості дітям, які не підпадають під усиновлення в Російській Федерації, знайти щастя десь в люблячій родині. Нещодавно вся Україна аплодувала астронавту американському, який приїхав в Україну, на батьківщину своєї усиновленої дитини. Так чому ж ми однією рукою аплодуємо закордонним нашим партнерам і колегам, які дали шанс дитині бути щасливою, а другою рукою 17 років, дійсно, "скрепы нам тут давят на мозги" і ми не ратифікуємо цю конвенцію?! Сьогодні Всесвітній день людини з синдромом Дауна. Носки ми можемо одягти, панчохи різнокольорові, але дати шанс дітям з синдромом Дауна бути усиновленими родиною, яка їх візьме на усиновлення зарубіжна, коли, можливо, сьогодні у нас немає ще такої, знаєте, соціальної платформи, чи соціальних можливостей, ми не даємо. Тому, якщо ми сьогодні завалимо з вами ратифікацію цієї конвенції, це буде великий гріх, особливо я до віруючих людей тут звертаюся, великий гріх. І абсолютно важливо, що в цій конвенції закладено ті пункти, про які говорили колеги від "Самопомочі" і шановна пані Гопко. Що ця конвенція буде вважатися ратифікованою і вступить в дію в той день, коли ми з вами приймемо і вдосконалимо українське законодавство, яке закріпить ті норми, які сьогодні комусь заважають або не дають можливості бути більш щирими в цьому питанні. Щодо того, що Міністерство соцполітики тут буде мати більш важливу роль. Щодо того, що як наші закордонні посольства будуть моніторити ситуацію з усиновленими дітьми. Ця конвенція "усиновлена" всіма провідними країнами світу. Це непристойно, що насправді і колишній, ще пані Карпачова, Уповноважений з прав людини, яка мала навпаки захищати права людини, разом з однією фракцією… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. ГЕРАЩЕНКО І.В. …бойкотувала прийняття цього питання. Колеги, я з повагою ставлюсь до багатьох речей, які робила пані Карпачова, але це була її помилка. Давайте ми її сьогодні виправимо. Ми маємо ратифікувати сьогодні цю конвенцію, але вступити вона має в дію, дійсно, з законом, який ми з вами ухвалимо, і там будуть всі ці норми прописані. Дякую.
11:39:37 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, зараз ми завершили виступи від фракцій. Зараз виступи від народних депутатів. І я прошу всіх приготуватися до запису від народних депутатів. 15 хвилин – для виступів від народних депутатів. Хто має бажання взяти участь в обговоренні, прошу провести запис. Будь ласка, записуємося. Будь ласка, Мельник Сергій Іванович.
11:40:44 МЕЛЬНИК С.І. Доброго дня, шановні колеги! Я хотів би навести приклад однієї дитини, уродженки міста Хмельницького, Оксани Бондарчук, яка довгий час знаходилася у дитячому будинку, майже до семи років, і була усиновлена американкою Гей Мастерс. Цій дитині були частково ампутовані ноги. І ви знаєте, що сьогодні ця дівчинка стала триразовою призеркою Паралімпійських ігор. Це приклад того, що сьогодні тільки з-за таких прикладів потрібно ухвалювати цю концепцію. Тому що до цього часу слабкою стороною було те, що є, дійсно, багато прикладів, негативних прикладів, коли наші консульства, дипломатичні служби не можуть дальше дивитися за тими дітьми, які усиновлені. Тому я прошу всіх, нам потрібно ухвалювати це рішення. І приклад інших країн, які роблять це, є тому приклад. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
11:42:04 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Ігор Шурма, вам слово. Ігор Шурма. Шановний пане Ігор Шурма, вам слово.
11:42:12 ШУРМА І.М. Ігор Шурма, фракція "Опозиційного блоку". Шановні ведучі дискусії, знаєте, я би вас попросив не звертатися до Карпачової, бо вам тоді прийдеться звернутися до Януковича, який ініціював розгляд цього питання і настоював на тому, щоб ця конвенція була прийнята. Давайте на сьогоднішній день без прізвищ і без фамілій. Я хочу вам сказати тільки одну річ. Сьогодні ратифікація даної конвенції не відповідає національному законодавству. Чому? Тому що зміни, які були внесені у Сімейний, Цивільний процесуальний, Кримінальній кодекси та Кодекс про адміністративні правопорушення, а також у Закон "Про охорону дитинства", не відповідають цій конвенції. Називайте речі своїми іменами. Тут легалізовується посередницька діяльність приватних акредитованих організацій. І щоб ви не говорили, на сьогоднішній день проблем в усиновленні громадянами інших держав відповідно до нашого законодавства в Україні немає. Якщо ви говорите про те, що у минулому були створені корупційні схеми і була погана влада, ви ж прийшли коаліція європейська, європейська коаліція з новими стандартами, з новим намаганням боротися з корупцією, заводьте сюди людей, боріться з цією корупцією, наводьте порядок, але не ламайте українське законодавство на сьогоднішній день. Що стосується обов'язковості прийняття, я ще раз наголошую: ця конвенція не має жодного відношення з євроінтеграційними зусиллями української держави, вона не є обов'язковою, тому що ця конвенція відповідає сфері міжнародного приватного права. А тепер я вам скажу, як діють інші держави там, де не відповідають міжнародні документи національному законодавству. Зовсім недавно у Словаччині в парламенті ратифікували Стамбульську конвенцію. Вони її не ратифікували, і основна причина, знаєте, яка? Ви знаєте, ви просто не говорите. Та конвенція не відповідає Конституції і законодавству Словаччини. Це країна Європейського Союзу, яка зуміла відстоювати своє національне законодавство і права. Я ще раз наголошую, так, у нас є зловживання в цій сфері. Я як заступник губернатора, який працював по цій темі, можу вам сказати: жахливі. Але ж ви давайте своїх людей і в межах законодавства викорінюйте те, що було минулою державою, нам не все це вдалося зробити. Я вам мушу сказати, знаєте, ще одну річ. Якщо ми в тому залі не можемо припинити вивіз вагонами, ешелонами лісу-кругляку, то давайте не дамо можливість вивозити наших дітей, бо ми є безпомічними. Давайте діяти по нашому законодавству. За це голосувати не можна. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Спориш. Прошу, вам слово. Спориш.
11:45:21 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка", Вінниччина. Я прошу передати слово Оксані Білозір. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Оксана Білозір. Прошу.
11:45:33 БІЛОЗІР О.В. Шановна головуюча! Шановні колеги народні депутати! Фракція "Блок Петра Порошенка" буде підтримувати прийняття даного законопроекту. І, ми вважаємо, що позиція Президента України Петра Порошенка про внесення голосування цієї ініціативи законодавчої саме сьогодні в день, коли ми відзначаємо дітей Дауна є знаковою і символічною, і надзвичайно важливою. Ви знаєте, ми дуже любимо часто говорити в цьому залі і фразу "чужих дітей не буває". Чому ми говоримо цю фразу? Тому що в Україні ніколи не було сиротинців, у нас в Україні завжди існував моральний закон, якщо з'являлася в родині сирота, сироту обов'язково повинна була усиновити родина. Тому це ненормальне для України явище. Але, враховуючи те, що сьогодні ми маємо і глибокий соціальний аспект, і багато різних чинників, які породили таке соціальне явище, як сирітство в Україні, ми повинні долучитися до тих міжнародних ініціатив, які дають право забезпечити безпеку, життя, розвиток і реалізацію дитини. Дана конвенція має дві позиції, це захист дітей, які вже усиновлені. Чому це дуже важливо сьогодні? Тому що ключовий механізм - це інформація за дитиною, яка є усиновлена. Нарешті ми на державному рівні будемо мати створені механізми, які дозволять українській державі поцікавитися і, що важливо, зобов'язання отримати відповідь, у яких умовах знаходиться дитина. І друга важлива позиція конвенції - це те, що діти-сироти, інваліди, які не можуть отримати з об'єктивних причин сьогодні допомогу для реалізації своїх прав і повного життєвого розвитку, будуть мати можливість бути усиновленими і потрапити у ті демократичні країни, де механізми захисту і розвитку тих дітей є набагато краще реалізованими. Тому це гуманна сьогодні подія у нашому парламенті. І я закликаю всіх відкинути будь-які спекуляції на тій темі, тим більше, що ми будемо мати можливість через вдосконалення нашого внутрішнього законодавства привести у відповідність, і найголовніше, забезпечити право дитини-сироти на якісне, красиве і успішне життя в світі. Бо ми не одні, а живемо в глобалізованому, красивому світі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за висловлену позицію. Будь ласка, народний депутат Мельничук.
11:48:13 МЕЛЬНИЧУК С.П. Прошу передати Володимиру Литвину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович Литвин. Це іде обговорення від депутатів. Від вас не записався ніхто, шановні колеги.
11:48:30 ЛИТВИН В.М. Шановні колеги, один відомий політик, готуючись до виступу, на полях робив помітки: "аргументи слабкі - підвищити голос". От ми тут емоціями і голосом намагаємося перетиснути один одного, замість того щоб серйозно обговорити цю проблему. Проблема існує, проблема існує. Я можу вам сказати, що в місті Новоград-Волинському є дитячий будинок, де утримуються діти з надзвичайно складними діагнозами. І багато з них всиновлюються, в тому числі за кордоном, і вони стають нормальними дітьми. Очевидно, коли не може Україна вирішити цю проблему, треба скористатися людяністю, яку демонструють із-за меж України. Але, разом з тим, я думаю, що замість того, щоб випускати оці буклети, які абсолютно нічого не дають ні душі, ні серцю, треба було надати інформацію, скільки сьогодні дітей перебуває в таких будинках, який їхній стан, які є в цих дітей проблеми? Що, власне, робить українська держава, щоб цих дітей підтримати? І яку допомогу ми можемо отримати із-за меж України? На превеликий жаль, цього не має. Як і не має того, що ми спостерігаємо у ставленні до людей старшого віку. Зверніть увагу, шановні колеги, практично в кожному районі є місця утримування самотніх людей, яких раніше ніколи не було. Але що зараз роблять? Просто цих людей з корінням виривають, звозять, скажімо, в два-три місця, в області. Замість того, щоб підтримати цих людей, замість того, щоб був приклад, що таких людей не кидаємо напризволяще, діють за принципом "из сердца вон и с глаз долой". Це безвідповідальна політика влади. Те ж саме стосується дітей. Чому не проаналізувати, скільки в нас дітей-сиріт при живих батьках. Чому закриваються школи-інтернати, де напрацьовані методики і де дитина доглянута. Чому їх закривають? Кажуть, треба відправити в нормальні школи. Правильно, коли будуть нормальні батьки. А відтак, ці діти взагалі в школи ходити не будуть. Тому я думаю, що ми спочатку повинні прийняти наше національне законодавство, проаналізувавши все те, що відбувається, а потім приймати те, що ви пропонуєте. І я просив би не напирати на європейські норми і стандарти. А врахувати, чи прислуховуються до нас, коли ми звертаємося, щоб поцікавитись дітьми, що з цими дітьми відбувається і як вони себе почувають. Шановні колеги! Треба приймати нормальні, серйозні рішення. І я дякую депутатському корпусу, що хоч в цьому питанні спромоглися вийти на більш широке обговорення. А так: два - за, два - проти, голоснули і пішли, й забули. Так не може бути. Так не повинно бути, особливо з дітьми. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Папієв.
11:51:35 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Прошу передати слово Наталії Королевській. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Королевська до слова запрошується.
11:51:46 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, це дуже важливе рішення. І одне питання: чи принесе таке рішення сьогодні хоча б якусь користь для дітей-сиріт? Я вважаю, що ні. Тому що ми, в першу чергу, повинні нести відповідальність за дітей України і не перекладати зараз цю відповідальність на іноземні держави. Якщо нас вже немає сьогодні розуму до того, як ставитися до дітей, як їх підтримати, захистити, як сьогодні реформувати систему радянських інтернатів, то, вибачте, ми ще у 2013 році розробили державну програму, програму, яка б забезпечила повністю покінчити з сирітством до 2020 року, але ж уряд цю програму не виконує. Уряду сьогодні легше приєднатися до Міжнародної конвенції та легалізувати сьогодні торгівлю дітьми. Тому що, шановні, якщо ви подивитесь уважно на цю конвенцію, там немає жодних інструментів, які б передбачали державний контроль, де декларація і ми не маємо права щось змінювати в цій конвенції. Тому ми можемо тут говорити дуже красиві слова, але, якщо держава сьогодні відмовляється від дітей, то це вже той кінець, після чого говорити нема про що. Сьогодні, коли в країні росте сирітство, коли дитячі будинки у нас переповнені дітьми, а особисто це у нас проблема на сході, то нам треба, в першу чергу, розробити програму підтримки всиновлювачів, стимулювання, сьогодні створення дитячих будинків сімейного типу, програми лікування та підтримки дітей. І об'єднати наші з вами зусилля для того, щоб реалізувати ці програми, а легше за все сьогодні підтримати конвенцію, сказати все, ми вже справилися, ми зробили цю декларацію. Але ж скажіть, хоч одна дитина після цього буде себе відчувати захищеною в нашій країні? Ні. Тому "Опозиційний блок" не буде за це голосувати сьогодні. І ми пропонуємо розглянути ті питання, які б, дійсно, були спрямовані на захист та підтримку всіх дітей в нашій країні, а в першу чергу - дітей-сиріт. Переглянути сьогодні соціальний захист та зробити все, щоб ми захистили дітей України в нашей стране – в Україні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Останній виступ. Будь ласка, Сергій Лещенко, запрошую до слова. Колеги, я перепрошую, ви, ваша фракція, це зараз… Сергій хвилиночку. Зараз йде виступ від народних депутатів, ваша фракція не потрапила в цей лист, ви не мали виступу від фракції? Ви хочете доєднатись до обговорення, так і скажіть, добре. Після цього… йдуть зараз виступи від народних депутатів. Сергію, будь ласка, до слова.
11:55:10 ЛЕЩЕНКО С.А. Шановна Україна! Ви знаєте дуже прикро чути репліки, що не можна українських дітей, які мають особливі потреби відпускати в родини, щоб вони могли мати нормальне життя, щоб вони могли мати нормальні сім'ї. Від людей, які своїх дітей влаштували в найкращі університети Лондона, які влаштували своїх дітей поза кордонах, за гроші, які вони вкрали у вас, українські громадяни! Коли вони за гроші, які через різноманітні схеми дерибанять і потім влаштовують своє персональне щастя. І коли вони нам кажуть, що у нас немає грошей в країні, то не треба їх красти. Тому що ви знаєте, що в нашій країні є достатньо можливостей бути сучасною, заможною країною, яка забезпечує всіх і робочим місцем, і соціальними стандартами. Але для цього треба, щоб не було такої системи, коли кілька родин просто через політику грабують і утворюють свої олігархічні клани, а потім влаштовують своїх дітей по цих університетах, за кордоном. А сироти нехай в Україні мають, і живуть напризволяще. І навіть є історія, коли наша колега, Ірина Суслова вона їздила і бачила на власні очі, як дітей прив'язують в Чернігівській області в інтернаті через те, що немає можливості, немає достатньо працівників соціальних, щоб просто забезпечувати дітей з особливими потребами. Так що, краще їм в Україні помирати чи їм отримати можливість, отримати нову родину і мати нормальні умови для життя? І такі системи адаптації є в цивілізованих країнах, які треба так само запроваджувати в Україні, але не влаштовувати тут кам'яне століття і риторику, яка характерна для тоталітарних держав. І наша конвенція якраз дозволяє потім дипломатичним представникам і консулам відвідувати такі родини за кордоном і на власні очі бачити, чи відповідають ці стандарти, чи ні тим, які беруть на себе сім'ї, які будуть усиновлювати дітей. Що стосується риторики про одностатеві шлюби, то це просто намагання знову-таки залякувати українське суспільство тим, що начебто це буде реально завдяки цій конвенції. Це неправда. У конвенції чітко сказано, що це буде неможливо. А те, що стосується взагалі врегулювання цього питання - одностатевих шлюбів, - то воно жодним чином не розглядається у цьому пункті порядку денного. І останнє, що я хочу сказати. Залишилось півхвилини. Ви зараз бачите, у нас середа, робочий день, але половина крісел в залі сесійній порожня. Це наслідок того, що політика розглядається в Україні як засіб заробляння грошей. Нам треба міняти виборчу систему. І сьогодні буде в правовому комітеті Верховної Ради питання Виборчого кодексу. Знаєте, який пункт порядку денного? 49-й, 49 пункт порядку денного. Чи вірите ви в те, що до нього дійдуть руки? Звичайно, не дійдуть, тому що є намір робити все, щоб далі через політику грабувати, щоб робити через політику… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, по-перше, ми продовжуємо сесійне засідання на 15 хвилин до розгляду цього запитання. Будь ласка, народний депутат Купрієнко. Фракція Радикальної партії не встигла записатися на обговорення, коли фракції представляли позиції. Запрошуємо вас до слова. Колеги, і під час обговорення звучало кілька по суті таких запитань. Ми дамо підсумувати потім по хвилині пані Гопко і пану Петухову, ті міфи, які існують, на жаль, серед деяких депутатів щодо норм конвенції. Прошу вас, будь ласка, шановний колего, до слова.
11:58:55 КУПРІЄНКО О.В. Олег Купрієнко, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановні слухачі каналу "Рада", глядачі, шановні громадяни України! Ми зараз питання розглядаємо про що? Чи можна всиновлювати наших дітей іноземними громадянами? Ні. Це робити можна, і це зараза робиться. Чи є перепони в нашому законодавстві, що не можна цього робити? Та, мабуть, не дуже. Ми розглядаємо конвенцію, яка щось комусь установлює – права, не обов'язки. Чи може Україна спитати в іноземної держави: а як наш Ваня чи Петя поживає в іноземній родині? Може. Чи зобов'язані воно відповісти? Ні. Так про що ми говоримо? Діти – це наше майбутнє – аксіома, це як Дніпро впадає в Чорне море. Чи є це проблема в держави з дітьми? Велика проблема. Проблема із сиротами? Є. З дітьми-інвалідами? Є. Держава не хоче дбати, мабуть, це велика головна біль. Давайте відкриємо кордон і віддамо наших дітей за кордон. Що з ними там зроблять? Розберуть на запчастини, на органи чи будуть виховувати в нормальних сім'ях? А ніхто не буде знати. Чому? Тому що не передбачено відповідальність цієї сторони і контроль нашої сторони. Так давайте ми говорити про те, щоб їхати, а не про шашечки. Ця конвенція не дає юридичних механізмів і це не міфи, як кажуть зараз з високої трибуни, це є факт. Тексти читати треба, там все написано, а, вірніше, там не написано про те, що Україна буде контролювати своїх дітей. Тим більше, на чому ще ми гроші не заробляли? Землю продати не можна – не можна, бо в залі не проголосують. Давайте дітей продавати. Давайте говорити прямо, цей законопроект дозволяє організовувати комерційні підприємства з продажу українських дітей іноземним сім'ям. За це вони будуть отримувати якусь там авторську винагороду, щоб не сказати – прибуток, бо це ж ганьба. Так називайте речі своїми іменами: створимо комерційні підприємства з продажу наших дітей іноземцям. До чого ми дійшли? Ви що, люди добрі, подуріли чи що? Ну не можна за це голосувати. Тексти почитайте, а потім розказуйте, як гарно жити нашим дітям за кордоном. Так, треба зробити, щоб їм було гарно жити, щоб були іноземці чесні, порядні всиновлювати і щоб ми, держава Україна, могли контролювати і піклуватися за наших дітей навіть після їх усиновлення за кордоном. Не голосуємо за це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми вислухали в рамках обговорення різні думки. Найбільше ті питання я спробую підсумувати, які звучали в рамках обговорення, стосувалися наступного: це питання одностатевих шлюбів, які, до речі, закріплено шлюб як союз між чоловіком і жінкою закріплено Конституцією України; як це питання регулюється, чи не вступає воно в конфлікт з конвенцією, яку м обговорюємо. І друге, робота агентств, які будуть задіяні, можуть бути задіяні після ратифікації Конвенції в сфері усиновлення українських дітей. Я би попросила, щоби на такі ключові питання в підсумковому слові прозвучали відповіді і заступника міністра, і пані Гопко, і потім… ми просимо колег повертатися до сесійної зали, тому що зараз відбудеться голосування по обговореному питанню. Пан Петухов, просимо. Одна хвилина.
12:03:01 ПЕТУХОВ С.І. Дякую. Стосовно усиновлення одностатевими парами. Конвенція в статті 4 прямо говорить, що усиновлення міждержавне може відбутися лише відповідно до законодавства держави походження дитини. Сімейний кодекс України прямо в статті 211 частини третьої встановлює, що не може бути усиновлення одностатевими парами. Відповідно з України не може бути такого усиновлення в будь-якому випадку, і конвенція на це не… не змінює цей режим, не впливає, вона каже: "Дивіться законодавство України". Стосовно зауваження пана Купрієнка про прибутковість і заробляння. Ви правильно сказали, треба читати тексти. Стаття 11-а конвенції: "Акредитована організація має лише неприбуткові цілі". Неприбуткові цілі – стаття 11-а конвенції. Останній момент. Сьогодні День дітей з синдромом Дауна. В Україні на обліку стоять для усиновлення 129 таких дітей. Минулого року іноземці усиновили 11 дітей з синдромом Дауна, українці – нуль. (Шум у залі) Можна? Дайте можливість таким дітям вирости в нормальних умовах. Тому що така дитина, коли виросте, не може бути самостійною, їй все життя потрібна опіка. Дайте можливість цим дітям вирости в нормальних сім'ях, в системі, де буде охорона здоров'я забезпечувати їм можливість вести нормальне життя. Ось про що ця конвенція. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
12:04:35 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, зараз буде заключний виступ, 1 хвилина. Я дуже прошу всіх голів фракцій запросити депутатів у зал. Я дуже прошу всіх, хто в кулуарах, зайти в зал і приготуватись до голосування. Це важлива конвенція, яка довший час перебувала в дискусії. Через хвилину ми переходимо до прийняття рішення. Я дуже прошу всіх зайти в зал. Будь ласка, заключне слово, голова комітету Ганна Гопко.
12:05:00 ГОПКО Г.М. Шановні колеги, дуже дякую за дискусію. І я думаю, що це той період відповідальний, де кожен з нас має нарешті для того, щоб вдосконалити цю систему державного, міждержавного усиновлення, зробити свій важливий крок. Як я ще раз сказала, комітет якраз і просить підтримати рішення комітету та прийняти вказаний законопроект за основу та в цілому із правкою комітету, в якій ми пропонуємо, щоб частину другу проекту Закону викласти в такій редакції, що цей закон набирає чинності одночасно із набранням чинності Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про захист дітей. І тут нарешті профільний комітет, який розробив законопроект, який стоїть сьогодні другим в порядку денному, де ми якраз і маємо створити жорсткий механізм контролю над цими агенціями, які будуть займатися. І нарешті вирішити проблему корупції, хабарництва, яка існувала сімнадцять років, і на тому, що дітьми українськими торгували, заробляли гроші і були створені спеціальні структури. Тому я пропоную, крім цієї правки комітету, яку я зачитала, що він набуде чинності одночасно… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. ГОПКО Г.М. …одночасно із тим також ту правку, яку пропонує "Самопоміч", її зачитувала Ірина Сисоєнко, до статті 28, враховуючи положення статей 17, 21 та 28 Конвенції, Україна заявляє, що дитина, яка проживає в Україні, може виїхати з її території для працевлаштування до держави, що приймає, лише після набрання чинності рішення суду про її усиновлення. А тепер про доступ до інформації. Будь ласка, читайте статті конвенції, і там є стаття 9, де створення системи… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити. ГОПКО Г.М. Тому, перший пункт, вона набирає одночасно із законом, який ми маємо розробити. Друге. Те, що сказала "Самопоміч", для того, щоб… щодо влаштування до держави, що приймає, лише після набрання чинності рішенням суду. І третє. Якщо ми прочитаємо конвенцію, ми бачимо створення системи співробітництва між договірними державами для забезпечення дотримання гарантій, також запобігти викраденню, продажу дітей або торгівлі. І запровадити механізм. Далі якщо ми подивимося, стаття 23 цієї конвенції, де… ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки треба, Ганна? Завершили. Отже, прошу усіх зайняти робочі місця, переходимо до прийняття рішення. Ганна, скільки вам? Одна хвилина, Ганна Гопко. І переходимо до голосування.
12:08:03 ГОПКО Г.М. Колеги, також на ці питання відразу відповідь. В конвенції є стаття, яка закріплює систему співробітництва з питань міждержавного усиновлення між компетентними органами договірних держав у сфері усиновлення, її положення містять зобов'язання контролювати процес усиновлення і додержання прав дитини після усиновлення як для держави походження дитини, так і для держави, що її приймає. І друге. Стаття 9 конвенції встановлює обов'язок держави надавати на запит інформацію про усиновлену державу. Це є в положеннях конвенції. Тому тепер від нас залежить, і це відповідальність, в цьому законопроекті, який стоїть другим, зробити такі механізми контролю і нарешті за 26 років незалежності навести порядок, щоб питання міждержавного усиновлення не було предметом торгів, корупції, шахрайства. І, якщо парламент цього скликання це зробить, то ми зможемо насправді не популізмом, а відповідальними кроками гарантувати дітям захист під час усиновлення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, прошу усіх зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. Отже, прошу усіх припинити політичні дискусії, ми переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, зайдіть в зал, займіть робочі місця. І я ставлю на голосування проект Закону про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення (№ 0166), за пропозицією комітету, за основу і в цілому, з урахуванням пропозицій комітету. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 12:10:07 За-166 Ставлю наступну пропозицію. Щоб проект Закону про приєднання України до Конвенції про захист дітей (0166) прийняти за основу, за основу. Підтримайте, колеги, за основу. Прошу проголосувати. За основу. 12:10:37 За-174 Наступна пропозиція. По Регламенту – в комітет на повторне перше читання. Підтримаємо таку пропозицію? Отже, колеги, я пропоную проект Закону про приєднання України до Конвенції про захист дітей (0166) направити в комітет на повторне перше читання. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. На повторне перше читання. Колеги, підтримайте всі, підтримайте цю пропозицію. Будь ласка, голосуємо. 12:11:17 За-178 І остання пропозиція. Це направити суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Колеги, прошу змобілізуватись, щоб ми не втратили законопроект. Підтримайте цю пропозицію. Це останній наш шанс. Отже, 0166 проект Закону про приєднання України до Конвенції про захист дітей – суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. 12:11:56 За-178 Рішення не прийнято. Прошу показати по фракціям. Отже, колеги, на превеликий жаль, ми не змогли вийти на позитивне рішення. Це, справді, вже в котрий раз, і я не розумію ті фракції, які попередній раз самі пропонували цю конвенцію, але не змогли сьогодні проголосувати. Тому проект Закону про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення (0166) відхилений закон, відхилений. І зараз згідно Регламенту я оголошую перерву на 30 хвилин. О 12:45 я прошу всіх зайти в зал для продовження нашої роботи. (Після перерви) Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
12:47:50 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу повертатися всіх до сесійної зали. Ми продовжуємо наше засідання пленарне. Це буде порушення Регламенту відразу голосувати. Але я прошу всіх повертатися до сесійної зали. Триває наш робочий день. Шановні колеги, я хочу поінформувати вас, що у нас відсутні кілька авторів законопроектів, які мали розглядатися сьогодні у сесійній залі, і на їх прохання, на їх вимогу ми знімаємо з порядку денного їх закони і переходимо до законопроекту 2535а народного депутата Королевської пані Наталії. Це проект Постанови про заходи із посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Я прошу сесійну залу підтримати розгляд цього законопроекту, цієї постанови за скороченою процедурою. Прошу підтримати. 12:48:52 За-61 61 народний депутат виступили за скорочену процедуру. Мабуть, зала хоче обговорити питання захисту внутрішньо переміщених осіб по повній процедурі. В принципі, у цьому є логіка. Будь ласка, пані Наталія запрошую вас до слова. І ми переходимо до повної процедури обговорення постанови відповідної. Прошу. Будь ласка.
12:49:14 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо проект Постанови 2535а про заходи із посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Уряд за 4 роки так і не спромігся виробити для цих людей адекватну соціальну політику та стратегію належної довгострокової підтримки. Хоча неодноразово Комітет соціальної політики, парламентські слухання, Парламентська асамблея Ради Європи надавали свої рекомендації. Неодноразово ми проводили комітетські слухання, виїзні засідання комітету та зверталися до уряду, що наш обов'язок - зробити все, щоб підтримати людей, які в один час втратили все житло, малу батьківщину, втратили своє майбутнє. І ці люди повернулися до нас, повернулися в Україну для того, щоб почати все спочатку. Але ж, на жаль, сьогодні уряд спромігся тільки надавати грошову допомогу, вдумайтесь, 442 гривні, тобто 16 доларів. І, уряд вважає, що це їх велика перемога, коли вони надають людям 16 доларів на місяць і то далеко не всім. Уряд започаткував програму верифікації, пошуку людей, заблокував частково виплату пенсії і постійно знущається над людьми, які приїхали для того, щоб отримати підтримку та захист. На жаль, ми так і не побачили дійсно корисної цільової програми, яка би захистила людей. І тому ми пропонуємо постанову, де, по-перше, передбачено надати конкретне доручення Кабінету Міністрів України невідкладно розробити і подати законопроект про внесення змін до Закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", що стосується врегулювання питання виплати цій категорії громадян грошової допомоги як разової, так і періодичної, що повинно хоч частково компенсувати втрати і поневіряння сімей переселенців, а також забезпечувати і щомісячну належну підтримку у першочергових потребах. По-друге, встановити адекватні розміри щомісячної адресної допомоги переселенцям для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, прив'язавши їх до прожиткового мінімуму для відповідних соціально-демографічних груп. По-третє, Кабінет Міністрів повинен урегулювати питання щодо відновлення виплати пенсій та інших соціальних виплат і допомог громадянам України, які виїхали з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Усі останні роки Кабмін відверто саботує вирішення цього питання і проявляє цілком правовий нігілізм, не виконуючи рішення трьох українських судів: окружного, апеляційного та Вищого адміністративного, - ухвалених ще в лютому, квітні та жовтні 2015 року щодо відновлення цих виплат. Постійно наполягають на вирішенні цього питання і західні партнери України. Ще в березні 17-го року Управління Верховного комісара ООН у справах біженців закликало український уряд забезпечити повний доступ внутрішньо переміщених осіб до отримання пенсій та соціальних виплат. В січні 2018 року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла Резолюцію про гуманітарні наслідки військового конфлікту на сході України, в якій особливий акцент зроблено на необхідності припинити дискримінацію жителів Донецької і Луганської областей в частині їх законних соціальних прав щодо виплати пенсій та допомог. Але проблема так і залишається невирішеною, що змушує сьогодні переселенців звертатися до суду, щоб відстояти свої права. І звертаю вашу увагу, що сьогодні є вже прецедент ухвалення справедливого судового рішення про відновлення відібраних пенсій у вимушених переселенців. Так, всередині лютого цього року Верховний Суд виніс таке рішення щодо пенсіонерки з Донбасу, яка мешкає зараз в Маріуполі. Шановні колеги, ну навіщо ми зараз будемо підтримувати уряд в знущанні над людьми, які вимушені іти до суду, проходити сім кругів аду нашої судової системи для того, щоб абсолютно об'єктивні сьогодні справедливі рішення свої відстоювати? Тому цією постановою ми також пропонуємо забезпечення ухвалення порядку щодо нарахування та підтвердження страхового стажу у випадку первинного призначення пенсій внутрішньо переміщеним особам з урахуванням неможливості отримання відповідних підтверджуючих документів з тимчасово окупованих територій. По-п'яте, затвердити порядок відшкодування людям втрат належного їм нерухомого майна, яке було зруйноване або пошкоджене в ході бойових дій. Шановні колеги, протягом 4 років в нас не діє програма відновлення житла. І сьогодні розрушене житло або за рахунок міжнародних організацій, або за рахунок підтримки місцевих бюджетів. І це питання протягом 4 років так і не врегульовано. По-шосте, ми пропонуємо в постанові внести зміни до порядку та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України. Затвердженою урядовою Постановою 769, стосовно доповнення переліку об'єктів, на які спрямовується вказана субвенція будинкам житлово-будівельних кооперативів та приватного сектору. Тому що зараз ні приватний сектор, ні кооперативне житло, не може отримувати будь-яку підтримку за рахунок державного бюджету. І, на жаль, вказаним порядком надання субвенцій, не передбачена компенсація на відновлення приватних будинків та квартир. Тому люди, всі ці роки, не можуть отримувати грошової і матеріальної допомоги. Шановні колеги, зараз від нашого з вами рішення буде залежати, буде підтримка цих людей, які вірили в свою батьківщину, повірили зараз в Україну. І вони вимушені або ходити по судам і відстоювати свої конституційні права. Або багато людей вимушені повернутися зараз на неконтрольовані території, або люди вимушені повністю зневірення отримати та взагалі не знати, що зараз робити. Тому ми вперше за 4 роки комплексно розглядаємо це питання. На жаль, зараз в залі дуже небагато людей і ми розуміємо, що такою кількістю людей ми, можливо, не отримаємо підтримку. Але я дуже вдячна за можливість сьогодні донести цю проблему. Ми дуже сподіваємось, що все ж таки ми в залі зможемо мобілізуватися та відкласти в сторону наші політичні, ідеологічні, емоційні розбіжності та об'єднатися заради того, щоб звернутися до уряду та надати чітке доручення сьогодні щодо 1 мільйона 600 тисяч осіб-українців, зробити адекватну цільову програму їх підтримки. Я дуже прошу підтримати нашу постанову та зробити все, що в наших силах, щоб люди повірили в те, що народні депутати України знають цю проблему, піклуються та готові зараз її вирішити. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідно Регламенту ми зараз маємо час для відповідей автора постанови. Я прошу народних депутатів записатися на запитання, будь ласка. Будь ласка, Семенуха, ваше запитання.
12:58:22 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, шановні українці, по-перше, я хочу поправити доповідача, немає ніякого збройного конфлікту на сході України, а є зовнішня агресія Російської Федерації, що і, власне, вже визнано законом, який ми проголосували в цьому залі. Відповідно є до авторів два запитання. Перше. Чи не вважаєте ви, що всі видатки, які пов'язані з війною, має нести насамперед держава-окупант Російська Федерація? Друге. Да, що є вже, власне, в законі. І друге запитання. Автори законопроекту запевняють, що ця законодавча ініціатива не потребує додаткових фінансових навантажень на український бюджет. Тоді виникає наступне питання, за рахунок кого чи не українських платників податків ви пропонуєте збільшити ці виплати? Дякую.
12:59:16 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую дуже за запитання. Шановні колеги, ми, по-перше, повинні визначити: це громадяни України, вони зараз мають такі ж самі права як і ми з вами. І не важливо: ви народний депутат чи звичайний вчитель, який приїхав та зараз, сьогодні, потребує допомоги. І ми можемо апелювати як до Російської Федерації, як до будь-якої іншої країни в світі, але це наші громадяни. І наше завдання сьогодні в першу чергу зробити все, що від нас залежить для того, щоб продемонструвати, як цим людям, як всьому світу, що ми своїх в біді не кидаємо, що ми в першу чергу реагуємо та їх захищаємо і підтримуємо, а не шукаємо сьогодні будь-що, аби не зробити свою справу. Тому я сьогодні в першу чергу звертаюсь до вас, щоб ми зробили те, що сьогодні в наших можливостях, те, що ми можемо зробити для того, щоб допомогти цим людям. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне запитання від народного депутата Бабак. Будь ласка, наступне запитання від Валерії Заружко. Пані Валерія вам слово.
13:00:32 ЗАРУЖКО В.Л. Доброго дня. Наталя, у мене питання щодо строків відшкодування житла для переселенців, бо питання, на мій погляд, потребує негайного вирішення. Як ви це відображаєте у своїй пропозиції? Дякую.
13:00:50 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую дуже за запитання. Ми зараз розглядаємо постанову, і в цій постанові ми надаємо доручення уряду підготувати законопроекти, цільові програми та вже збалансувати наші можливості бюджету та ці часові терміни, в які сьогодні треба вирішити це питання. Безумовно, все це ми повинні були зробити позавчора, тому що протягом чотирьох років з державного бюджету люди не отримали жодної підтримки. Я ще раз наголошую, що зараз будівлі кооперативні та частні за рахунок тільки або міжнародних організацій, благодійних фондів та місцевих бюджетів. І тому ми уряду зараз і ставимо це завдання, щоб вони розрахували найкоротші строки, зробити зараз програму допомоги по відновленню житла для цих людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання, будь ласка, від Івана Спориша. Прошу вас, пане Іване. Ні, мабуть, ще буде час на одне…
13:01:53 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка", Вінниччина, 15 округ. Звичайно, даний законопроект, як ми бачимо, дійсно дає можливість, з однієї сторони, це щодо переміщених осіб і виплата пенсії, там перерахування пенсій на банківську картку і таке інше. Але, мабуть, даний законопроект готувався ще до визнання Росії країною-агресором як це вже було сказано депутатом Семенухою. Тому я думаю, що насамперед хотілося б задати… щоб все-таки відповідав, дійсно, країна-агресор. Це перше. І, по-друге, що ви скажете щодо узгодження із нормами чинного законодавства нашої держави, що саме ви хотіли, щоб узгодили?
13:02:45 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую. Протягом чотирьох років у нас прийнято ряд рішень. Але ж, на жаль, це рішення стосується дуже маленької фінансової підтримки. Я вже наголосила: 442 гривні, тобто 16 доларів. Ми розуміємо, що цього зовсім недостатньо, і ми зацікавлені в тому… а ми все віримо в те, що і Луганськ, і Донецьк найближчим часом повернуться до України, до мирного житла і ми встановимо нашу єдність. І перші люди, які будуть туди повертатися, - це ті переселенці, які приїхали до нас і які зараз мешкають на території України. І тому я вважаю, що, чим більше ми зможемо зараз допомогти, підтримати цих людей, тим більше ми потім і зможемо встановлювати нашу цілісність. І зараз це наша відповідальність - зробити все, що в наших силах, щоб підтримати та захистити цих людей. Ми вже багато часу втратили, але у нас є шанс сьогодні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Я прошу вас повертатися на ваше робоче місце. І зараз запрошую, надаю слово для співдоповіді представнику… я перепрошую, я надаю слово для співдоповіді першому заступнику голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергію Капліну. Прошу вас, пане Сергію.
13:04:24 КАПЛІН С.М. Шановні співвітчизники, шановні колеги, представники засобів масової інформації! Ч окремо хочу звернутися до наших співгромадян-переселенців, які проголосували своїми ногами, своїм серцем, своєю позицією за єдність нашої держави, проголосували проти путінського кремлівського режиму, які приїхали на територію, неокуповану територію України, і які розраховують на нашу з вами увагу, турботу, ставлення, гідне ставлення до їх соціальних проблем і громадянських прав. Зазначений проект постанови комітет розглянув на своєму засіданні 23 листопада 2015 року і прийняв рішення підтримати його та прийняти за основу і в цілому. В основу запропонованої постанови покладено рекомендації комітету за наслідками робочої поїздки народних депутатів України членів комітету в червні місяці, знову ж таки, 15 року у місто Слов'янськ Донецької області. Деякі питання, які були зазначені комітетом у рекомендаціях, Кабінетом Міністрів України виконано частково. Перше. Зокрема, підвищено розмір щомісячної адресної допомоги для внутрішньо переміщених осіб на проживання, проте вони і зараз не досягають розміру прожиткового мінімуму, а, враховуючи відсутність можливості у майже 2 мільйонів громадян, я хочу наголосити на цьому, 2 мільйонів наших з вами співвітчизників отримати гідну роботу, мати житло, таке виживання абсолютно неможливе. Друге. Спрощено процедуру перевірки та ідентифікації внутрішньо переміщених осіб для отримання відповідних державних допомог. Надано право на призначення субсидій для осіб з числа внутрішньо переміщених осіб, які орендують житло. Третє. Забезпечено видачу ваучерів для внутрішньо переміщених осіб з метою підтримки їх конкурентоспроможності на ринку праці. Однак більшість питань залишилися так і не вирішеними – це питання пенсійного забезпечення як внутрішньо переміщених осіб, так і осіб, які залишаються проживати на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. В свою чергу народними депутатами України, в тому числі і депутатами Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, подано до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо права на отримання пенсій окремими категоріями громадян (реєстраційний №6692) від 12.07.2017 року. Цей проект закону передбачає: перше – скасування обов'язкового надання паперових документів; друге – виплати нарахованих сум пенсій цим особам за минулий час без обмеження будь-яким строком; і третє – запровадження особливого порядку отримання пенсій для тих, хто мешкає на непідконтрольній території. Проте законопроект і до цього часу очікує розгляд у Верховній Раді, при цьому Кабінетом Міністрів України не розроблено жодного механізму з вирішення цієї надзвичайно актуальної проблеми. Інші питання та завдання, які піднімаються в проекті постанови, також залишаються актуальними і на даний час. Проте ми, члени комітету переконалися, здійснивши у жовтні-місяці 2017 року чергову поїздку до Донецької області, де помітили наступне: підтвердження стажу роботи до 2000 року для внутрішньо переміщених осіб, які вперше набувають право на пенсію; скасування обов'язку повідомляти про зміну фактичного місця проживання, перебування; відшкодування компенсації шкоди особам за нерухоме майно, зруйноване або пошкоджене в ході антитерористичної операції; інвентаризації частки або повністю зруйнованого житла, забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Комітет неодноразово визнавав роботу Міністерства соціальної політики України в частині забезпечення реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб незадовільною та надавав ряд рекомендацій Кабміну щодо посилення соціального захисту цієї категорії громадян. Отже, схвалення цієї постанови, безумовно, вчергове приверне увагу уряду до проблемних… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, додайте ще 5 хвилин. КАПЛІН С.М. …внутрішньо переміщених осіб та спонукатиме до пришвидшення їх вирішення, адже громадяни України і вони теж… вони – громадяни України і теж потребують державної підтримки. Прошу підтримати дану пропозицію комітету та прийняти вказану постанову за основу і в цілому. Шановні співгромадяни! Шановні співгромадяни, це була моя доповідь як виконуючого обов'язки голови соціального комітету. Я намагався максимально лояльно, ліберально висловити позицію всіх членів нашого комітету. А зараз я б хотів два слова сказати як громадянин України, як народний депутат України, який обирався своїми виборцями і які прагнуть, аби наша країна була єдиною, аби після всіх тих трагічних подій, які відбулися на території нашої держави, ми таки змогли її зшити, знайти порозуміння зробити її знову незалежною, суверенною і неділимою. Ми зараз з вами розглядаємо проблему питання, долю двох мільйонів наших співвітчизників. Я хочу ще раз втретє наголосити, двох мільйонів пенсіонерів, людей праці, молоді, дітей, абсолютно ні в чому не винних беззахисних дітей, які часом навіть не розуміють, які події і через що відбуваються на території нашої країни в окупованому Донецьку, у нашому окупованому Луганську. І в залі знаходиться від сили більше ста народних депутатів із більш ніж чотирьохста депутатів, які йшли на вибори до Верховної Ради, і кожен на колінах з піною в роті обіцяв своїм виборцям зшити країну, захистити тих, хто своїми діями, своєю позицією, своєю принциповістю проголосував за її єдність і мав велику надію, що нова влада, постмайданівська влада, нові уряди, новий Президент зможе цю країну знову об'єднати. У залі всього сто чоловік і, мабуть, двоє чи троє представників лідерів фракцій, які прийшли сюди на цей найголовніший майданчик у нашій країні дбати про тих людей, які є нашими співвітчизниками, у яких український паспорт, у яких українське серце, і які точно на будь-яких наступних виборах, я в цьому переконаний, будуть голосувати за проукраїнську владу. У залі парламенту немає турботи, дискусії, батьківського ставлення до цих людей. Ви тільки подумайте про ті розміри допомоги, які ми надаємо цим громадянам. 400 гривень! 400 гривень! Сьогодні Комітет з питань бюджету приймає рішення… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колега, шановний пане Сергію! Шановні колеги, перше… (Шум у залі) Так, шановні колеги, я почула зауваження народних депутатів. Шановний пане Сергію, ми дякуємо вам за доповідь в рамках… Ми дякуємо вам за доповідь в рамках зараз головуючого в Комітет з питань соціальної політики. І зараз згідно Регламенту я прошу записатися на запитання до доповідача. Прошу, будь ласка. В рамках обговорення і презентації законопроектів я прошу тільки зосереджувати на них свою увагу. Дякую. Будь ласка, пані Королевська, ваше запитання.
13:13:17 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановний пане Сергію, шановні члени Комітету соціальної політики, я в першу чергу хочу вам подякувати за те, що ми змогли відложити в сторону, відкласти в сторону ті питання, які нас роз'єднують та одноголосно підтримати це рішення, тому що воно… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. У вас якісь проблеми зі звуком в мікрофоні або… 13:14:29 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги! Добре? Всі чують? Шановні колеги, я хочу в першу чергу подякувати всім членам Комітету соціальної політики за те, що ви відложили в сторону питання, які нас роз'єднують, та ми об'єднали свої зусилля для того, щоб вирішити це питання не в плоскості політичне, а в плоскості державне та відповідальне. І я хочу звернутися до всіх колег в залі, тому що у нас багато може бути питань. Хто повинен нести відповідальність? Яким чином? Але… ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити. КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. У нас є уряд, у нас є ціле міністерство, яке відповідає за цей напрямок. І тому ми просимо і доручити виконати наше доручення і потім нам доповісти, яким чином, за який рахунок ми можемо врегулювати це питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь, прошу.
13:14:55 КАПЛІН С.М. Наталія Юріївна, дякую за запитання. Я хотів би сказати з приводу того, за який рахунок можна вирішити питання безболісно для державного бюджету. Ви знаєте, що сьогодні існує норма у соціальному законодавстві, коли простий роботяга, простий селянин, дрібний підприємець сплачує із своєї зарплати 22 відсотки єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду нашої країни? Так от, я хочу вам відкрити таємницю, яка не обговорюється. Всі ті, кому призначені зарплати, починаючи від 40 тисяч до 4 мільйонів гривень, а такі зарплати є, наприклад, у "Нафтогазі", сплачують відповідно суму 22 відсотки тільки до 40 тисяч. Починаючи з сорока ніхто не сплачує! Якщо ми встановимо рівні права, рівні обов'язки по сплаті єдиного соціального внеску, це 10 мільярдів гривень! 10 мільярдів гривень, частина з яких може піти на потреби переселенців. Ці люди повернуться свого часу, коли стабілізується ситуація на Донбасі. І вони там будуть голосувати все своє життя за єдину країну, бо тут вони побачили турботу, увагу і повагу з боку офіційної влади. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне запитання - від народного депутата Семенухи.
13:16:07 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Самопоміч". У мене запитання до доповідача від комітету, наскільки я розумію. Сьогодні є чинний Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", згідно якого прямі видатки внутрішньо переміщених осіб компенсує держава-агресор. Я не розумію тоді в чому логіка. Ви пропонуєте перекласти, замість того, що має сплачувати держава-агресор Росія, перекласти на українських платників податків? То в чиїх інтересах тоді працює цей законопроект?
13:16:40 КАПЛІН С.М. Перше. Як показав досвід, для наших переселенців, для наших співгромадян ви взимку у Путіна і снігу не випросите. І це наша відповідальність перед цими людьми. Це наші громадяни. Шановний пане Семенуха, я хочу вам наголосити, ви як фракція, як представник фракції, партії, який весь цей час, скільки я спостерігав за вами, дбали про єдність країни, прагнули "зшити" країну, маєте пристати на позицію підтримки цих людей. І не маніпулювати певними нормами чинного законодавства. У нас виходить неймовірна несправедливість. Є такий олігарх Косюк, якому виділяють 2 мільярда дотацій кожного року, по 400 гривень на курку! І по 400 гривень на просту, звичайну громадянку, громадянина, який втік від війни і зараз знаходиться на неокупованій території нашої країни. Це абсолютна несправедливість. І ще раз, Наталія Юріївна, я хочу додати: джерел для того, щоб ми підтримали наших переселенців, забезпечили їм умови для проживання, для існування і роботу, в країні достатньо. І комітет стоятиме твердо на позиції захисту цих 2 мільйонів людей. І захистить цих 2 мільйони людей. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне запитання від народного депутата Юзькової. Так само передає Валерії Заружко. Будь ласка.
13:17:54 ЗАРУЖКО В.Л. Валерія Заружко, Радикальна партія Олега Ляшка. Яким чином ви пропонуєте позбавити принизливої процедури ідентифікації пенсіонерів-переселенців та водночас уникнути випадків шахрайства? Поясніть, будь ласка.
13:18:12 КАПЛІН С.М. Наразі ми розглядаємо проект постанови, де сформовано чіткий формальний курс для пошуку відповідного рішення. Сьогодні ми розставляємо маркери, ми робимо акценти на тих ключових питаннях, які ми повинні розв'язати. І я офіційно запрошую до робити до Комітету з питань соціальної політики, підкреслюю, соціальної політики, пенсійного забезпечення, і вирішення проблем з працевлаштуванням людей, з безробіттям всіх представників фракцій, які тут присутні. Бо у нас є окремі фракції, всім відомі, які горлають про пенсіонерів, про переселенців, про створення нових робочих місць, і жодного їхнього представника немає в цьому комітеті. Зате там працюють представники "Народного фронту", там працюють представники "Блоку Петра Порошенка", "Опозиційного блоку" і завжди, коли питання стосується соціального захисту переселенців, голосують одностайно, забуваючи про свої політичні, ідеологічні платформи. Бо це люди, і ми їх маємо захищати. Запрошую вас особисто на засідання комітету. І можна написати заяву про перехід до мого комітету. Будемо раді співпрацювати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Ленський задає питання зараз. Прошу вас, пане Олексій.
13:19:28 ЛЕНСЬКИЙ О.О. Прошу передати слово Купрієнку Олегу Васильовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тепер народний депутат Купрієнко. Просимо вас до слова, шановний пане.
13:19:33 КУПРІЄНКО О.В. Олег Купрієнко, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Запитання до представника, як він сказав, соціального комітету, хоча такого немає (і це, до речі, не комітет Капліна, а це комітет Верховної Ради), представника президентської команди "Блоку Петра Порошенка", який на четвертому році війни з трибуни закликає підвищити, впровадити, розробити, здійснити. Питання: комітет де 4 роки був під керівництвом провладного депутата, який на кожному розі кричить про захист прав, і переселенців у тому числі: Питання: що комітет зробив, крім того, що чекав законопроекту Королевської?
13:20:31 КАПЛІН С.М. Шановні представники Радикальної партії, я хочу сказати вам, що цей проект постанови і в цілому робота комітету по захисту переселенців напряму стосується вашої фракції. Бо ми у такий спосіб захищаємо головного переселенця у цій країні, спонсора і справжнього лідера вашої партії – Ріната Леонідовича Ахметова. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Курило, ваше запитання.
13:20:59 КУРИЛО В.С. Пане Сергію, але все-таки, можливо, в продовження попереднього запитання попереднього депутата, він дещо перехопив у мене ініціативу. Я б хотів задати конкретно питання. От комітет займається цілеспрямовано розробкою чи законопроектів, чи є якісь інші законопроекти, урядові законопроекти, які б стосувалися цього питання? І ще одне питання, яке і до головуючих, і до вас як до комітету. Чому ми розглядаємо цю постанову, яка пов'язана з тимчасово переміщеними особами, а у ложі уряду немає ні представників Мінсоцполітики, ні Пенсійного фонду, до якого найбільше питань, ні Міністерства з окупованих територій, тобто уряду у нас чомусь немає, як так могло статися?
13:22:11 КАПЛІН С.М. Я дуже популярно відповім на запитання щодо відсутності уряду. Перше. Уряду, я так розумію, наплювати на долю 2 мільйонів наших співгромадян. Вони, мабуть, не бачать перспективи у роботі над тим, щоб зшити нашу країну. І у цьому напрямку, я так розумію, ніяких кроків не робили, не роблять і робити не планують. Окремо Міністерство соціальної політики так само дуже номінально умовно турбується за цю проблематику. І третє. Хочу сказати, що для комітету це питання одне з найголовніших, адже із 6 членів нашого комітету, тільки вдумайтеся, у бюджетному скільки вас, там: 40, 50? А у соціальному - 6 чоловік. Так от, із 6 членів є двоє переселенців: секретар комітету і екс-керівник комітету пані Денісова. Ми приділяли велику увагу і… Ще пан Куніцин, третій. Половина, 50 відсотків - це ті люди, які є фактично офіційно переселенцями. Ми приділяли і приділятимемо цій проблемі надзвичайну увагу, і з новим, я так розумію, тимчасовим керівником комітету, вона набуде ще більшого змісту, ще більшої активності, проведемо і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. У нас завершився час на запитання. Я так розумію, що "Батьківщині" не поталанило сьогодні записатися на запитання, хоч намагалися кілька разів. Але ви зможете виступити в обговоренні і під час виступів фракцій, будь ласка, і під час виступів народних депутатів. Щодо вашого запитання, пане Курило, щодо участі уряду. То я інформую вас, що під час розгляду постанови мав взяти участь в розгляді цього питань Олександр Привалов, заступник міністра соціальної політики. Я попрошу секретаріат Верховної Ради спрямувати запит до Міністерства соціальної політики, чому немає і пана Привалова, який заявлений, на обговоренні цього проекту постанови або іншого представника профільного Міністерства соціальної політики. І я думаю, що ми зможемо в п'ятницю під час "години запитань до Уряду" почути відповідь на це запитання. Я зараз прошу записатися від фракцій на виступи в обговоренні проекту цієї постанови. Дякую. Від "Опозиційного блоку" - народний депутат Долженков, йому передає слово народний депутат Мартовицький. Будь ласка, пане Долженков.
13:24:54 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги, шановні громадяни України, зараз розглядаємо дуже болюче, дуже нагальне питання. Це наша, можна сказати, така соціальна рана, яка на тілі нашого суспільства кровоточить вже четвертий рік, коли дуже велика кількість населення громадян України, незважаючи на сарказм окремо взятих фракцій, "Самопомочі" зокрема, так, яку ми насправді комплексно не вирішуємо. На жаль, держава Україна не настільки виділяє часу для того, щоб комплексно, дійсно, підійти до вирішення проблем соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Внаслідок незалежних від людей подій вони вимушені були фактично мігрувати на іншу територію України, фактично залишившись без роботи, без домівки, навіть без близьких, які можуть бути розірвані родинні зв'язки, оскільки певні люди можуть залишитися на одній території неконтрольованій, інші люди - на контрольованій території. Яка ж реакція держави? Який же соціальний захист держави? На жаль, в перші роки відповідно збройного конфлікту держава спочатку вимагала отримання від зазначеної категорії громадян статусу внутрішньо переміщених осіб, потім вона в 16-му році запровадила процедуру верифікації. І це принизлива процедура. Тому що фактично держава поставила в залежність отримання пенсій в залежності постійного знаходження і проживання її на контрольованій території. Тобто, якщо людина, яка отримала статус внутрішньо переміщеної особи, довідки, але постійно там не проживає, вона не проходить процедури верифікації, і тим самим відсікається 500 тисяч громадян України, які не отримують пенсійне забезпечення. Зараз можна дуже багатьма термінами апелювати, як певні фракції це роблять, щодо соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, щодо кваліфікації держави агресором, відповідно скласти від себе відповідальність, піти від відповідальності щодо соціального захисту відповідних категорій людей. Але це громадяни України, від яких ми не маємо ані морального, ані юридичного права відмежовуватись. І відповідно держава Україна, в бюджет якої сплачували певний час ці категорії громадян податки, повинні отримати належний рівень соціального забезпечення, пенсійного забезпечення в незалежності від місця їх проживання. Ви лише вдумайтесь, реінтеграція Донбасу не повинна починатися зі звільнення територій, реінтеграція Донбасу повинна починатися з повернення обличчям держави в частині соціального захисту до зазначених категорій населення. Це люди, яким необхідно подати сигнал, як люди, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, так і люди, які постійно проживають на неконтрольованих територіях. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Блок Петра Порошенка" народний депутат Курило.
13:28:15 КУРИЛО В.С. Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Шановні громадяни, які відносяться до категорії тимчасово переміщених осіб! 4 роки тому розпочалася зовнішня агресія, яка призвела до того, що декілька мільйонів громадян України стали тимчасово переміщеними особами. Україна вперше зіштовхнулася в своїй історії, як незалежна держава, з тим, що ми маємо біженців, тимчасово переміщених осіб. І в даній ситуації ніхто не знав, що конкретно робити. І, на превеликий жаль, не було відповідних ніяких інструкцій напрацьовано в Україні тому що в нас таке явище вперше. За ці роки уряд і держава багато зробили для цих людей. Дуже багато, я б сказав, тому що я можу про це говорити, бо відношусь до такої категорії, також, людей. В той же час, я б зазначив, що у нас є ряд моментів, на які необхідно терміново звернути увагу і які можна достатньо легко вирішити, все-таки державі. Прибравши бюрократизм в нарахуванні пенсій, прибравши бюрократизм в нарахуванні допомоги, нам необхідно вирішити питання житла для цих категорій людей в першу чергу, тому що відсутність житла - це основна причина, яка заставляє людей повертатися на ті території. Нам необхідно вирішити питання підвищення соціальної допомоги або оплачувати житло для людей, яка різниця або дайте житло, або оплачуйте це житло. Але без цього ми не зможемо вирішити усі ці соціальні питання. І ще б я хотів звернути увагу на одну, дуже важливу, на мій погляд, річ. Це ті люди, які залишилися там, і особливо діти, які залишилися на окупованій території. На сьогоднішній день там відбувається реальне, психологічне насилля в першу чергу, політичне насилля над цими дітьми. Коли їх спонукають до служби в військах, до раннього військового навчання, коли у них пробують виростити ненависть до України і цим повинні займатися в першу чергу і міжнародні організації, бо ми туди не маємо доступу. Тому я вважаю, нам необхідно про це говорити в Організації… ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити. КУРИЛО В.С. …в Організації Об'єднаних Націй, ОБСЄ, нам необхідно проводити постійний моніторинг з міжнародними організаціями на тій території з питань захисту дітей і дитинства. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за виступ. Будь ласка, від фракції "Батьківщина" запрошується народний депутат Одарченко представити позицію фракції.
13:31:56 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую, пані Ірино. Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина", Херсонська область. Шановні друзі, розглядається дуже серйозне питання зараз у Верховній Раді, дуже прикро, що мало людей. Це мабуть тому, що мало людей, які проживають на областях, які дотичні зоною ведення бойових дій чи окупованим територіям. І коли ти знаходишся далеко від цих територій, проблема цих людей і проблеми тих людей, які живуть на прикордонних територіях вона не сприймається так близько. Це дуже по людські важко відчути проблеми на якійсь відстані. Ми зараз зобов'язані розглянути це питання. Я хотів би, щоб ця постанова була проголосована. Дуже справедливо казали деякі депутати про те, що збитки нанесені за період окупації, проведення воєнних дій, мусить відшкодувати Російська Федерація. Я тут хотів би задати питання, чи робиться щось для того, щоб ці збитки були дійсно відшкодовані? Шановні колеги, ми декілька місяців тому проголосували законопроект, який визнає Росію країною-агресором, і згідно цього закону уряд в найкоротші терміни мусив створити комісію, яка підрахувала консолідовані збитки, які нанесла Російська Федерація Україні для того, щоб пред'являти їх в судах. І потім ці збитки, ці які будуть нараховані могли б покласти в основу компенсації тих витрат, які понесе Україна. На сьогоднішній день, цікавився, жодного кроку уряд не зробив для того, щоб сформувати навіть комісію, яка б підраховувала такі збитки і віддавала відповідні позови. Про які джерела надходження, крім того як український бюджет, ми можемо казати, якщо не зроблено щонайменших кроків? Коли була Друга світова війна, бувший Радянський Союз вже в 1943 році підрахував збитки, які були нанесені фашистською Германією, і під час Нюрнберзького процесу пред'явив їх терміново, і Германія змушена була тоді їх відшкодовувати. Я хотів би закликати до того провладну коаліцію, щоб вони спонукали Кабінет Міністрів, який вони обирали, щоб дійсно були створені механізми для того, щоб ці кошти в українському бюджеті виникали. А поки цих коштів немає, поки нічого не зроблено, безумовно, треба ці питання вирішувати, в тому числі за рахунок бюджету України, для того щоб підтримувати громадян України, які опинились в такій скрутній ситуації. Фракція "Батьківщина" буде підтримувати цю постанову. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. І наступний виступ - Валерія Заружко. Будь ласка, від Радикальної партії… фракція Радикальної партії. Вона представить позицію цієї фракції, прошу вас.
13:35:10 ЗАРУЖКО В.Л. Валерія Заружко, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановні колеги, мені сьогодні дуже приємно, що нарешті ми дійшли до обговорення такого важливого питання, надважливого навіть питання, як питання переселенців. Бо хто такі переселенці? Переселенці – це майже 2 мільйони українських громадян, які вимушені були покинути свої домівки, залишивши все своє майно та все своє попереднє життя на не підконтрольній Україні території, які сьогодні нарешті мабуть, будуть востановлені у своїх громадянських правах. Мені дуже хочеться сказати, що ці люди вимушено покинули свої домівки, що вони не поїхали по власній волі. І ми вимагаємо негайно вирішити питання житла для них, питання матеріального, достойного матеріального забезпечення. Фракція Радикальної партії Олега Ляшка минулого тижня подала відповідний законопроект щодо забезпечення житлом переселенців, яке дасть можливість нарешті отримати житло на території України переселенцям або отримати можливість пільгового кредитування, бо люди сьогодні не мають достатнього матеріального забезпечення, щоб орендувати житло, на жаль. Ми вимагаємо виплати пенсій без знущання над пенсіонерами, над тими людьми, які відпрацювали все своє життя та віддали своє здоров'я на користь Україні. А сьогодні вони не мають можливості получати пенсії та забезпечити себе самим необхідним: їжею, лікарняними засобами тощо. Фракція Радикальної партії наполягає, що переселенці – такі ж громадяни України, як всі інші, і ми вимагаємо відповідного ставлення до них. Ми вимагаємо, щоб вони були відновлені в своїх громадянських правах, щоб у них була можливість голосувати, як і в усіх інших громадян України. Ми зробимо все можливе і неможливе для того, щоб підтримати цих людей. І мені дуже приємно сказати, що проект Постанови про заходи із посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, який розглядається сьогодні в стінах цього парламенту, наша фракція одностайно підтримає. Дякую вам за увагу. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Останній виступ в блоці обговорення від фракцій – від фракції "Самопомочі". Ви ще будете? Тоді не останній. Альона Бабак. Фракція "Самопоміч" підтримує, підтримує цю постанову. Ви берете слово? Будь ласка, будь ласка, пані Бабак.
13:37:53 БАБАК А.В. Шановні колеги, я думаю, що в цьому залі абсолютно безглуздо з'ясовувати, яка політична сила дбає або говорить що вона дбає про людей, які сьогодні є переселенцями. "Об'єднання "Самопоміч" не лише говорить про це, "Об'єднання "Самопоміч" діє. І, на жаль, нашої сили недостатньо для того, щоби в цьому парламенті були прийняті правильні рішення, орієнтовані на надання реальної допомоги цим людям. "Об'єднання "Самопоміч", завдяки нашим голосам було прийнято зміни до програми "Доступне житло", коли були включені переселенці. І саме завдяки нашим голосам, "Об'єднання "Самопоміч", в цьому парламенті було достатня кількість для прийняття рішення до Державної програми "Доступне житло" і включення переселенців. Завдяки "Об'єднанню "Самопоміч" ми так само ходили під Кабінет Міністрів, вимагали від уряду внесення змін в постанови Кабінету Міністрів для того, щоби ці люди могли отримати нормальні механізми одержання цього житла. Бо те, як писалися постанови, було купа цих справок, довідок, що люди стояли і бойкотували під Кабміном. "Об'єднання "Самопоміч" було разом з ними. "Об'єднання "Самопоміч" подавало правки до Державного бюджету на цей рік в розмірі 1,8 мільярда для того, щоби забезпечити реальним фінансуванням програми доступного житла для переселенців. І тому сьогодні з'ясовувати хто тут більше кого любить – це нонсенс, треба діями доводити, що ми дійсно надаємо адекватну повну допомогу цим людям. І ми будемо завжди на захисті інтересів українських громадян, які потребують допомоги. Тому, шановні, зараз буде комітетом подаватися проект Закону про внесення змін до Державного бюджету 18-го року в розмірі 1,8 мільярда фінансування на молодіжне і доступне житло, і тоді побачимо, хто дбає, а хто язиком ляпає в цьому парламенті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не встигла записатися група "Воля народу". Я надаю слово Сергію Шахову виступити в рамках обговорення і потім будуть виступи і обговорення від народних депутатів України. Будь ласка.
13:40:13 ШАХОВ С.В. Шановні колеги! Шановна пані головуюча! Група "Воля народу" буде підтримувати проект Постанови 2535а. Сьогодні складна ситуація для всіх переселенців. Я сам є переселенцем. Мільйон 700 тисяч людей кинуті на узбіччя, сьогодні з протягнутою рукою стоять без роботи, діти не можуть нормально навчатися, немає нормального житла. Реально 9 тисяч 200 чоловік сидить кожен день на КПВВ в Станично-Луганському районі. Люди знаходяться в жебрацькому стані. Тому вимагаємо негайно розробити дорожню карту уряду по допомозі переселенцям. Дякую. "Воля народу" підтримує цей проект рішення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу… (Шум у залі) Я прошу зараз записатися на обговорення від народних депутатів України. Будь ласка. Ленський, народний депутат. Передає слово народному депутату Купрієнку. Будь ласка, пане Купрієнко.
13:41:50 КУПРІЄНКО О.В. Олег Купрієнко, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Шановні колеги, якщо подивитися на голосування за законопроекти, які приймаються в цій залі, так 226, 230, 240. Тому кожна фракція і кожна група може сказати: "Прийнятий завдяки нам". І коли почнемо мірятися, хто тут краще захищає переселенців, та давайте краще подивимося в дзеркало, давайте подивимося на тих людей, які вимушено покинули свої домівки, переїхали на мирну територію і нікому ні потрібні. Ніхто за них не дбає, не піде не спитає, як ви живете, чи є за що жити, чи є кусок хліба на столі. А тут з трибуни виходимо і наперебій розказуємо, як ми їх захищаємо. Коли треба голосувати за бюджет, не голосуємо, кажемо, що там щось десь хтось хоче вкрасти. Може, і хоче, так давайте всіх тоді покладемо на підлогу і скажемо: "Вам ні їсти, ні жити не будете, тому що там десь хтось хоче вкрасти". Так ми тут сидимо законотворці, ми маємо закони писати, приймати так, щоб всім вистачало. І щоб кожен громадянин України, який приїхав, не важливо звідки – з Криму чи з Донбасу, вони всі наші люди, і їм по великому рахунку байдуже, який прапор у нас над головою. Їм треба нормальна раїна, нормальні умови життя. Так що давайте перестанемо махати політичними прапорами, а перейматися проблемами переселенців, і не переселенців, а людей, які потрапили в біду. І ми зобов'язані їм допомогти, і ми будемо це робити, ми це робимо і не на словах, а на ділі. А якщо вже рахувати, хто кому там більше винен чи не винен, давайте якось так по інших питаннях, а не по тих людських долях, які зламані, які поламані і які вимагають, просять, благають нашої участі в їх долі. Давайте це зробимо. Дякую. (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за виступ. Будь ласка, наступне слово надається пану Курилу. Народний депутат Курило з місця буде виступати, прошу.
13:44:10 КУРИЛО В.С. Шановні народні депутати, шановні громадяни України! Курило, 113 виборчий округ, Луганщина, "Блок Петра Порошенка". Я б хотів звернути увагу ще на два питання, які стосуються тимчасово переміщених осіб. Дуже важливе питання політичне - це питання права голосу. І в цьому питанні тимчасово переміщених осіб обмежили в праві голосу, тому що люди не мають права голосу на виборах в місцеві ради, на виборах Президента, на виборах в Верховну Раду по мажоритарним округам. І в Верховній Раді вже більше року лежить зареєстрований відповідний законопроект. Гарний він чи поганий, але ми навіть не пробували його поставити жодного разу в порядок денний і не пробували його розглянути. Я вважаю, що чотири роки, які пройшли уже, коли люди вжилися досить часто в місцеві громади і не мають при цьому права голосу, це не годиться для європейської держави. Ми повинні це питання вирішувати, і вирішувати терміново. І це якраз відповідальність парламенту, не уряду, не місцевих органів влади, а це наша парламентська відповідальність. От давайте отут в першу чергу і об'єднаємось. І ще питання, на яке б хотів звернути увагу уряду. Луганська область - вона найбільш віддалена від Києва завжди була і найбільш, можливо, занедбана в цьому плані. Але війна всі проблеми Луганської області ще більш погіршила. Я маю в першу чергу на увазі питання логістики. Нехай хто-небудь спробує доїхати сьогодні до Луганської області. Автотранспортом це у вас буде 18-20 годин по тому бездоріжжю, яке починається після Харківської області особливо. Якщо залізничним транспортом, то це доба десь буде у вас, і треба сідати в потяг о 23-й годині з Києва, а приїдете ви рано-вранці або навпаки. Крім того, у нас "Укрзалізниця" відмінила прямий потяг "Київ-Лисичанськ" і сьогодні можна проїхати тільки проїзними потягами, на які не візьмете квитка, за місяць уже немає квитків. Тому я звертаю увагу уряду і на це питання, і увагу "Укрзалізниці", і відповідного міністерства. Не можна забувати цих людей, які і так постраждали від війни. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за виступ. Будь ласка, наступне слово - Мельниченку, народному депутату
13:47:20 МЕЛЬНИЧЕНКО В.В. Володимир Мельниченко, 193 виборчий округ. Це дійсно велика проблема. І я би сказав, що навіть не проблема, це величезна біда. Це проблема держави, це біда цих людей, які вимушені покинути свої домівки, в яких вони виросли, батьківські хати. Які не мають змоги ходити на могили своїх батьків, які вимушені переїхати в інші міста. І наше завдання, влади, нас – зробити все, щоб ці люди відчували себе людьми. Щоб вони мали змогу працювати, щоб вони могли вирощувати своїх дітей, щоб вони себе відчували повноцінними людьми в нашій державі, на своїй рідній землі. На жаль, сьогодні в залі дуже мало депутатів. І хочеться вірити, що дасть Бог, у нас будуть такі голоси, щоб прийняти, щоб проголосувати. І щоб ці люди дійсно не на словах, а то з трибуни депутати, представники різних партій розказують дуже багато гарних слів. Але, як кажуть, від слова до діла – пустиня Сахара. І хочеться, щоб ці люди відчули не на словах, а дійсно відчули матеріально, морально, що їх підтримує влада, що їх підтримують народні депутати. Працюємо і багато гарних справ для цих людей, для наших українців зробимо разом. І все буде добре. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за виступ. Наступний, будь ласка, Мустафа Найєм. Запрошую вас до слова. Передає слово колега Дерев'янко.
13:48:59 НАЙЄМ М. Шановні колеги! Я хотів би звернутись зараз не тільки до тієї частини залу, яка ініціювала цю постанову, а й до і всіх наших колег з БПП, "Народного фронту" і коаліції. Справа в тому, що у нас дійсно зараз є велика проблема з пенсійним забезпеченням всіх людей, які є і на нашій території, і на окупованій території. Ми не можемо заборонити цим людям отримувати пенсію, це їхня власність по всіх міжнародних правах. Друге питання. Що стосується переселенців. Ми досі не врегулювали питання щодо голосування. У нас законопроект лежить по праву голосування і надання голосування, права на голосування всім переселенцям, а в тому числі тим людям, які зареєстровані переселенцями в наших містах. Саме тому, що ми заборонили отримання пенсій, у нас зараз повністю перетворено і спотворено статистику переселенців. Тому що деякі переселенці, ви це знаєте, це правда, переїжджають, наприклад, в Краматорськ або Маріуполь, там реєструються як переселенці, отримують пенсію і їдуть назад. Вони зараз, за даними Мінстату, зараз є переселенцями. Якщо ми дамо право голосування, отримають в тому числі ті люди, які так чи інакше будуть впливати на місцеві вибори, вибори місцевих мерів в тих містах, які зараз є біля лінії перетину. Третє питання. Якщо ми вже говоримо про переселенців і говоримо про їхні права. Вибачте, досі в нас уряд не змінив постанову, якою визначає перелік товарів про перетин кордону. На жаль, цей перелік визначає перелік товарів, які не можна перевозити. В ньому, наприклад, зазначені такі пункти, які не дозволяють людям переїжджати з кавою або з кофемолкою, тому що це заборонено. У всіх країнах на лінії перетину ставляться правила, що заборонено перевозити, а не те, що можна перевозити. Ми просили дуже багато разів це змінити. Третє питання. Що стосується КПВВ. Ті люди, які хоча б один раз були на пунктах пропуску, знають, які там є питання. Люди по шість годин стоять в чергах, не мають права вийти, будь ласка, навіть з черги. Вони стоять без туалетів, без наметів, без прикриття, і це відбувається взимку, родинами, в машинах. Але є можливість переїхати простіше, якщо заплатиш гроші. Це корупція на КПВВ, яка відбувається сьогодні. Головна проблема в тому, що зараз ці пункти пропуску невідомо на чиєму балансі. Місцева влада не бере. Уряд це не питання не вирішив. І в нас за три роки ці КПВВ повністю зруйновані, там немає можливості перетинати. Це теж стосується переселенців. І останнє. Я б хотів звернутися до представників Партії регіонів і тих людей, які зараз ініціювали цю історію. Скажіть мені, будь ласка, чому у вас вистачає ресурсів, адмінресурсів для того, щоб влаштовувати свої питання в металургії, в енергетиці, в тарифах, тут в залі вирішувати з Порошенком по голосуваннях, але для переселенців у вас не вистачає адмінресурсу, щоб натиснути на уряд, і ви приходити з такими постановами. Де ваш адмінресурс в уряді, коли ви питаєтеся щодо тарифів для Ріната Ахметова або для облгазів для Фірташа, а коли переселенці, то ви тут піднімаєте галас. Будь ласка, використовуйте цей ресурс там, а не тільки тоді, коли вам потрібно для ваших кишень. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз Каплін і Сугоняко. Я перепрошую, 6 хвилин? П'ять хвилин надається народному депутату Капліну, якому також передає слово його колега Сугоняко. Це останній виступ в блоці обговорення від депутатів. Прошу.
13:52:24 КАПЛІН С.М. Я б зараз хотів звернутися не до своїх шановних колег народних депутатів, хотів би звернутися якраз до переселенців, громадян, які опинилися в цій надзвичайно серйозній скруті. Я думаю ви по кількості лідерів фракцій, народних депутатів у залі, пустій ложі уряду абсолютно зрозуміли, що жодних зрушень в питаннях впорядкування ваших прав, захисту ваших прав, соціального захисту, допомоги вирішуватися цим складом парламенту не буде ніколи. Ви з екранів телебачення чуєте багато різних "говорящих голів", які, на жаль, сьогодні, коли вирішується ваша доля, коли формуються ключові маркери, акценти у новій українській парламентській політиці, пов'язаній із захистом ваших інтересів, не бачите. Де новоявлений дід Панас української політики Вадим Рабінович, який захищає вас з трибуни NewsOne кожен день? Де він тут, на трибуні Верховної Ради України? Чому він зараз не захищає інтереси, не рве, як там, тут свою сорочку? Де він, скажіть? Ми звертаємося від комітету, я від двох наших партій чи вже трьох, п'ятьох, всього лівого руху країни до голови фракції "Опоблоку": притягніть його сюди на віжках, за петельки притягніть, хай позахищає хоча б хвилину тут, на робочому місці, інтереси переселенців, на голоси яких він і увагу розраховує. Друге. Очевидно, що Україні потрібен новий парламент, парламент, зокрема, обраний тими людьми, які тікають від війни, які за мир, за єдність нашої держави, наших переселенців. Дорогі співвітчизники, на наступних виборах ви маєте обрати нові політичні сили, які будуть захищати вас. Сам Господь Бог знає, хто завтра буде переселенцем. Я не виключаю, що тут третина парламенту буде переселенцями, якщо далі будемо так керувати, так будемо ігнорувати соціальну політику, так будемо ігнорувати питання створення нових робочих місць, так будемо ігнорувати питання підвищення пенсій і захисту наших національних інтересів, нашої національної економіки. Один Бог знає, що завтра буде з країною, якщо ми не з'єднаємо, не зшиємо спочатку цілі покоління нашої держави, нашої країни, потім території, доки ми не об'єднаємося разом, щоб захищати наш суверенітет, нашу територіальну цілісність, доки ми не зшиємо тут парламент у ті дні, у ті моменти, коли потрібно бути єдиними. Я звертаюсь до вас, пані голово, пані Ірина Геращенко, з тим, щоб ми сьогодні не гралися в ці дешеві маніпуляції з так званим голосуванням за цей проект постанови, аби ми не робили тих помилок, які свого часу наробив український парламент всіх скликань, коли ігнорував тих людей, які проживають там, і перенесли розгляд цього питання, голосування з цього питання на наступний день, коли ми можемо продемонструвати двом мільйонам наших співвітчизників і всьому світу, що доля цих людей, які за мир, за Україну, за єдність, за європейське майбутнє цієї країни, небайдуже тут присутнім парламентарям. Аби ми зробили хоча б крок, щоб повернути довіру з боку цих громадян, аби вони не плювалися в екрани телевізора, коли дивилися на цей шабаш, який тут влаштовується з неголосуванням за цей проект постанови. Я зі свого боку як виконуючий обов'язки голови профільного комітету, я думаю, розділяючи позицію всіх членів комітету, обіцяю, відкрити цілий фронт, підкреслюю, цілий фронт боротьби за соціальні права цих наших співгромадян і захистити ці соціальні права. Обіцяю об'єднати асоціації переселенців, рухи переселенців в одну потужну силу і захистити ці права. якщо цього не може зробити уряд, якщо уряду наплювати, якщо наполювати українському парламенту. І повторно звертаюся до "Опозиційного блоку". Знайдіть тих, хто начебто захищає інтереси переселенців і всіх людей півдня, сходу, і притягніть сюди, на робоче місце, щоб вони висловили свою позицію і щоб тут на справі зеленою кнопкою, а не болтавнею, паскудною болтавнею на куплених ефірах телеекранів нашої держави начебто захищали цих людей. Це наша вимога. І це буде абсолютно справедливо і абсолютно правильно. Кінець популізму, початок нової роботи, конструктивної роботи по захисту цих громадян. Я прожив 8 років… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я як завсегдатай відвідань парламенту в середу, можу зазначити, що сьогодні навіть більше, ніж коли-небудь, є депутатів, хоча дуже небагато, і це неправильно. Було згадано прізвище одного народного депутата, який відсутній в парламенті. Тому ми не можемо йому надати слово. Я перепрошую, я перепрошую, від вас піднімав руку лідер вашої фракції пан Бойко. Тому, будь ласка, я голові фракції "Опозиційного блоку" даю слово. Будь ласка, репліка, згадувалася фракція в негативному контексті. І я продовжую роботу сесії на 5 хвилин. Вірніше, пленарне засідання на 5 хвилин. Прошу, пане Бойко.
13:58:25 БОЙКО Ю.А. Дякую, шановна пані спікер, шановні парламентарі, я впевнений, що той, хто хоч раз спілкувався з переселенцями, підтримає законопроекти, які надають їм допомогу. Тому що всі, хто виступав, сказали в цілому правильно. Ті півтора мільйона людей як ніхто потребують допомоги нашої держави. Але бачу, що сьогодні в парламенті просто мало депутатів, і притому що практично всі, я впевнений, підтримають закон, є небезпека, що не пройде. Тому, пані Ірино, я хочу, щоб був поставлений закон, я хочу, щоб парламент, прошу парламент підтримати цей закон всіма голосами, хто є. Це буде добрий сигнал для людей. Але якщо навіть не вистачить голосів для прийняття закону, то пропоную, щоб всі фракції, хто приймав участь в обговоренні, підготували такий же самий закон і принесли його для розгляду наступного тижня для того, щоб він мав гарантований прохід через зал. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, згідно Регламенту ми маємо зараз надати слово, заключне автору постанови пані Королевській. І після цього переходимо до голосування. Будь ласка, 2 хвилини. І потім голосуємо.
13:59:54 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, ми дуже дякуємо за те, що ми пройшли сьогодні обговорення. І за те, що у нас все ж таки є шанс сьогодні продемонструвати всьому світу, що Україна піклується про своїх громадян. І прошу, щоб ми зараз мобілізували всі свої зусилля. І не зважаючи на наші політичні погляди, підтримали тих людей, які чекали цього часу, розгляду такого комплексного питання, в залі Верховної Ради України, всі 4 роки. І щоб люди побачили, що наші народні депутати, в першу чергу, все ж таки відповідальні люди. Дякую вам. І прошу підтримати наш спільний проект постанови. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми зараз переходимо до голосування проекту Постанови про заходи із посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Я прошу всіх повернутись до сесійної зали. Разом з тим, під час обговорення лунали абсолютно справедливі зауваження від представників фракції "Самопомочі", які зауважували на те, що в тексті постанови має бути враховане законодавство прийняте вже Верховною Радою України. Зокрема і те, що на сході України йде не конфлікт, а там іде війна, і тому що ми визнали Російську Федерацію країною-агресором. Я прошу тоді, ви сформулюєте… Шановний пане Семенуха, ви сформулюєте цю норму, яку ви хочете внести як зміну до проекту постанови… Так. Все. Я зрозуміла. Тобто, тобто… Так, шановні колеги, я якраз на це звертаю вашу увагу. Що під час обговорення законопроекту, фракція "Самопоміч" звернула увагу сесійної зали на те, що там не врегульоване, в тексті постанови, нове українське законодавство, яке визнало Російську Федерацію країною-агресором і яке не точно визнає, в проекті цієї постанови… Ми не можемо голосувати проект постанови за основу. Тому я пропоную, я зараз так поставлю на голосування, що ми ставимо на голосування… Зараз, хвилинку, якраз ми консультуємося, як правильно це зробити в контексті тих нових реалій і прийнятого законодавства із секретаріатом Верховної Ради, зараз. Я ставлю проект Постанови про заходи із посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб тільки за основу, враховуючи ті зауваження, які прозвучали під час обговорення цього законопроекту, і те, що її текст в багатьох новелах не відповідає прийнятому Закону про реінтеграцію Донбасу. Отже, прошу, шановні колеги, проголосувати, визначитися під час голосування за законопроект 2535а. Будь ласка, оголошую голосування. 14:03:22 За-118 118 голосів підтримали постанову. Ні, у нас нема потенціалу. По фракціях, будь ласка, продемонструйте. Постанова не прийнята. Але я вважаю, що сьогоднішнє обговорення ще раз показало сесійній залі, наскільки актуальною є проблематика проблем, тем внутрішньо переміщених осіб і таки ми маємо вийти з вами, як це вже неодноразово наголошувалося на погоджувальних радах, на день, коли ми в комплексі розглянемо всі ці законопроекти, які накопичилися у Верховній Раді, стосуються проблем внутрішньо переміщених осіб. Шановні колеги, я хочу нагадати вам, що сьогодні о 15 годині в сесійній залі Верховної Ради України відбудуться парламентські слухання на тему: "Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку". Я прошу долучитися колег до парламентських слухань. Також я нагадую, що сьогодні у нас середа і це день роботи парламентських комітетів, засідань парламентських комітетів. Дуже прошу всіх колег відвідувати комітети, щоб там був кворум. І ранкове засідання Верховної Ради України я оголошую закритим, а завтра ми продовжимо з вами роботу о 10 годині ранку. У нас планується насичений день, тому я прошу всіх депутатів бути на робочому місці. До побачення. Дякую всім за важливий сьогодні сесійний день і обговорення. |
