Верховна Рада України

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

21 травня 2024 року, 12 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

12:05:20

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, я звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Я прошу всіх колег неухильно дотримуватись прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву у пленарному засіданні і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України Вікторії Олександрівни Вагнєр, "Слуга народу", та Андрія Вікторовича Задорожного, "Слуга народу". (Оплески) Вітаємо іменинників, бажаємо міцного здоров'я, невичерпної наснаги та успіхів на благо України. Ну, і, звичайно, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України (Лунає Державний Гімн України)

Шановні народні депутати, триває 818-й день героїчної боротьби українського народу проти повномасштабної збройної агресії Російської Федерації за незалежність, за наше суверенне право самостійно вирішувати свою долю. Російська держава-терорист продовжує невпинно та цинічно завдавати варварських ударів по українських містах і селах, обстрілюючи житлові будинки, лікарні, рекреаційні зони відпочинку мирних мешканців. На жаль, внаслідок нещодавніх атак ворога, зокрема, і в місця відпочинку харків'ян є загиблі та поранені українці. Вкотре наголошуємо, що воєнні злочини, злочини проти людяності не мають строку давності, справедливість буде відновлено. Слава і шана захисникам і захисницям України, які невтомно і вдень, і вночі ціною надзусилль відважно боронять територію нашої держави від агресора. І віддамо належну шану всім нашим воїнам, які поклали своє життя за Україну. Вшануймо пам'ять мирних людей, які стали жертвами злочинних дій російської держави-окупанта. Цього дня ми згадуємо громадського діяча, журналіста, Героя України Георгія Гонгадзе, якому сьогодні виповнилося б 55 років. Його життя стало прикладом мужності, твердості і незламності духу у відстоюванні правди і свободи слова в Україні. Світла йому пам'ять і світла пам'ять всім жертвам цієї страшної війни. (Хвилина мовчання)

Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовилися, перед початком розгляду питань порядку денного надати час по 3 хвилини для виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп. Я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович, група "Довіра".

12:11:37

БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні народні обранці! Ніде правду таїти, людей на вулицях наших міст цими днями поменшало, а це означає, що люди до кінця, можливо, не розуміють, як надалі працюватиме електронний кабінет призовника. Тому сьогодні з цієї трибуни я закликаю наш уряд, аби краще прокомунікувати із суспільством і, якщо є якісь наступні плани щодо застосування електронного кабінету призовника, потрібно відверто про це повідомити суспільство. Адже з різних джерел, від різного роду офіційних осіб люди чують різну інформацію щодо скорочення терміну дії ВЛК, щодо різних термінів дії бронювання на підприємствах. Все це потрібно чітко донести уряду до українців. Це вкрай важлива комунікація в часі особливого виклику війни. Як і важливим є в часі війни подбати про тих, хто вже знаходиться на різних фронтах, подбати про, однозначно, так, аби вони могли мати можливість побачитися зі своїми рідними у відпустці, у ротації. Це вкрай важливо для всіх найвідважніших, які далеко не один місяць знаходяться на різних лініях оборони і на різних фронтах і це вкрай-вкрай важливо. Також все ж таки знову закликаємо уряд до комунікації і до відвертої розмови з суспільством щодо ситуації в енергетиці. Адже не до кінця всі люди розуміють, наскільки є ситуація складною. Людям потрібно пояснити, що кожному потрібно готуватися у своїй приватній оселі, особливо готуватися підприємствам, комунальним підприємствам, шкільній освіті, лікарням, органам місцевого самоврядування, потрібно чітко донести, як буде відбуватися, власне, подавання електроенергії в ті чи інші населені пункти, аби люди гідно, достойно підготувалися і провели літній, а особливо непростий слідуючий зимовий, осінній період. Тому я закликаю уряд до більшої комунікації у різних галузях. Дякуємо нашим Збройним Силам України за те, що маємо можливість жити і працювати. Слава Богу! Слава Збройним Силам! Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Слово надається Герасимову Артуру Володимировичу, фракція "Європейська солідарність". Порошенко, будь ласка.

12:14:44

ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги! Дорогий український народе! Сьогодні 21 травня. Пам'ятаєте, скільки нас лякали майданом 3.0, акціями опору? А врешті-решт саме з сьогоднішнього дня телеграм-канали Банкової розганяють меседжі про нібито потужну хвилю нелегітимності президента. Сьогоднішній ранок продемонстрував: це суцільна тотальна брехня, ніхто не ставить під сумнів українську владу. Єдине, що бажано було би, щоб вона відзвітувала. А наслідки цього є лише ті, що влада боїться власного народу, і саме цим я пояснюю нереагування на дуже важливі речі. Річ перша. Ще 18 грудня я висловив тверду позицію про необхідність негайного будівництва фортифікаційних споруд, які складаються з чотирьох елементів: облаштування власних споруд, влаштування мінних полів і протитанкових ровів, замінування і підрив доріг і мостів. І четверте, це є забезпечення радіоелектронної розвідки, ребовського прикриття. Нас запевняли, "відосики" показували, що все в країні гаразд, аж допоки ми не дочекалися першого удару росіян у Харківській області, і, виявляється, що або не будували, або крали, або будували не там. І парламент, це його конституційна функція, має створити тимчасову слідчу комісію, проект якої лежить вже чотири місяці, і розслідувати, і забезпечити захист воїнів, цивільних і української території. Така сама ситуація з дронами. Уявіть собі, мій фонд, поставив 10 відсотків – 15 тисяч 900 дронів від загальної кількості FPV, які поставила держава. Ганьба! І третя позиція. П'ять років влада мала забезпечити виконання закону, який був тут проголосований і мною підписаний, по російській православній церкві, українським філіалом, щодо перейменування. Зараз більше року не спроможна Верховна Рада нарешті розглянути і прийняти рішення. І це відповідальність Голови. Ми вимагаємо по всім трьом питанням рішучого рішення сьогодні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Совсун Інні Романівні, фракція "Голос".

12:18:00

СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". Днями в соціальних мережах ви, мабуть, бачили величезну кількість фотографій, дописів від киян, гостей столиці, які приходили до Національного музею історії, приходили для того, аби сфотографувати те, що було знесено нарешті храм-МАФ, який там існував з 2006 року. Його знесли, тому що була рішуча позиція Національного музею історії України, тому що небайдужі українці менше, ніж за добу зібрали гроші, які потрібні для того, аби знести цей ганебний храм-МАФ російської православної церкви. Вони це змогли зробити, тому що зайняли рішучу позицію, рішучу позицію про те, що так званому храмові-мафові не місце на київських схилах. На фоні цієї рішучості мовчання Верховної Ради щодо російської православної церкви виглядає ще більш дивним, а відверто кажучи, ганебним. Друзі, треба рішуче діяти. Ми більше двох років обговорюємо питання заборони Російської православної церкви. Перший законопроект ми з колегами з "Голосу" по забороні РПЦ в Україні подали в березні 22-го року. Зараз травень 24-го. Небайдужі українці збирають гроші, аби зносити храми РПЦ, а Верховна Рада продовжує робити вигляд, що проблеми не існує. Не можна безкінечно відкладати проблеми. Якщо безкінечно відкладати вирішення проблем, то вони тільки накопичуються, а не розв'язуються самі по собі. Шановні колеги, фракція "Голос" вкотре наполягає на тому, що питання про заборону РПЦ в Україні необхідно терміново виносити на розгляд парламенту. Годі прикриватися тим, що, мовляв, це погано сприйметься за кордоном. За кордоном погано сприймається тільки одне: нерішучість та боягузливість. Це саме те, що проявляє сьогодні Верховна Рада, боячись винести це питання в залу. Ну якщо ви кажете, що немає голосів, ну винесіть, давайте подивимося, хто не готовий за це проголосувати. Але давайте перестанемо уникати вирішення цієї проблеми, тому що це ганебно, що до сьогодні філіал російського КДБ продовжує легітимно існувати в Україні, те, що вони продовжують ігнорувати всі приписи українського законодавства; те, що вони продовжують працювати на ворога. Чому Верховна Рада мовчить з приводу російської православної церкви? Це питання, на яке вже немає жодної логічної легітимної відповіді. Друзі, давайте поставимо це питання на голосування – і вирішимо це питання раз і назавжди. Повторюсь, рішучість – це те, що нас врятує. Боягузливість – це те, що не пасує парламенту в час війни. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Констанкевич Ірина Мирославівна, "Партія "За майбутнє".

12:21:10

КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Шановні народні депутати, хочу звернутися до вас із однією з ключових тем, які зараз на порядку денному у суспільства, але, на жаль, вони не є пріоритетними в українського парламенту. Я маю на увазі українського ветерана і його повернення, реінтеграцію в українське суспільство. Якщо ви досі не знаєте, що ми очікуємо 5 мільйонів ветеранів, які повернуться з війни, то запам'ятайте цю цифру. Це може бути до 5 мільйонів осіб – ветеранів, які повернуться в громади, які повернуться до цивільного життя. І тоді постане питання: що ми усі разом, спільно зробили для того, щоб це повернення було комфортним та ефективним для відновлення України? На минулому тижні спільно із Комітетом соціальної політики і депутатами Верховної Ради – зокрема я хочу подякувати пану Тарасу Тарасенку за активну позицію у відстоюванні ветеранів, - ми провели форум, ветерани, форум "Додому", для того щоб скоординувати зусилля законодавчої гілки влади, центральної виконавчої влади, обласного рівня, місцевого самоврядування. Так ось, виявилося, що ветеранська політика як така в Україні відсутня. По сьогоднішній день немає осучасненого, модернізованого закону про ветерана, і, зокрема, про статус ветерана. Ті, понад 13 мільярдів гривень, які ми сьогодні, які ми з вами виділили у бюджеті 24-го року, вони так і не пішли до ветеранів. Уявіть, майже 14 мільярдів, але вони не йдуть до ветерана. Обіцяні помічники ветеранів так і не проведені постановою Кабміну, і багато-багато інших "завтиків" проблем, про які нам говорять ветерани. То я вважаю, що наша позиція мала би бути солідарна, не ховатися в мушлю, не абстрагуватися від проблем ветеранів, а сказати: ці проблеми мають бути вирішені найближчим часом. Тому я закликаю всіх запросити на одне з найближчих засідань уряду в українському парламенті тимчасово виконуючого обов'язки міністра ветеранської політики, а також проаналізувати всі ті успішні кейси, які працюють, зокрема це Міністерство цифрової політики, Міністерство соцполітики. І сказати, що ми ще не зробили для того, щоб ветеран отримав достойну освіту, і де Міністерство освіти; що ми не зробили для того, щоб надати повний комплекс соціальних послуг і на цю проблему звернути; що ми не зробили для того, щоб ветеран був ключовою фігурою у відновленні українського суспільства. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народній депутатці України Приходько Наталії Ігорівні, депутатська група "Відновлення України".

12:24:12

ПРИХОДЬКО Н.І. Прошу передати слово Гнатенку Валерію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Гнатенко.

12:24:21

ГНАТЕНКО В.С. Шановний пане Голово, дорогі колеги! Непроста ситуація на фронті, ворог посилює агресію на сході – Донеччина, Харківщина, інші регіони, але сили оборони тримають удар. Тисячі наших громадян, рятуючи своє життя, прямують у відносно безпечні громади. І тут виникає питання: а як їх там приймають, а точніше, де розміщають наших співвітчизників? За два з половиною роки повномасштабної війни це питання стало одним із ключових у нашій країні. Попри те, що тема ВПО звучить у всіх ЗМІ, головне питання для цієї категорії людей так і не вирішується. Йдеться про житло як тимчасове, так і постійне. Держава, а також органи місцевого самоврядування спромоглися закріпити мізер від потреби: всього майже 1 відсоток згідно заявок. Україні потрібна дієва стратегія, дієва програма щодо забезпечення ВПО житлом. Та програма, що діє зараз, абсолютно вона провальна. Потрібна чітка дорожня карта, яка забезпечить людям дах над головою. Подивіться, скільки в регіонах стоїть порожньої нерухомості, це і гуртожитки, і санаторії, і низка іншого житла. Заїдьте в Миргород, в Трускавець, в Моршин та інші курортні міста, яких зараз можна було б перепрофілювати під житло для переміщених осіб. Також є можливості переобладнання нежитлових приміщень в житлові, є і інші варіанти. Потрібно створити реєстр потенційного житла для ВПО. З цією необхідністю погоджуються як і парламентарі, так і Кабінет Міністрів, так і урядовці. Однак втілення цієї програми досі немає. Подивіться на Німеччину як приклад. На сьогодні вона приймає майже 2 мільйони наших українських переселенців-біженців. Невже Німеччина готувалась до прийому такої кількості людей? А там ще і переселенці із інших країн. Зрозуміло, що вони не готувалися, однак ресурс було знайдено і знайшли програми. Більш того, є інший приклад, коли під Києвом в Боярському районі бізнесмен із США збудував для переселенців цілий житловий квартал, і в цьому році закінчився ще один проект від цього підприємця. Це чудовий приклад для наслідування. Без сумніву, в питанні виділення житла необхідно чітко вирізняти підкатегорії ВПО, щоб пріоритет мали люди, які приїхали з окупованої території чи прифронтових зон. Закликаємо до інтеграції і координації Міністерство соціальної політики, Мінінтеграції, обласні військові адміністрації та місцеве самоврядування. Потрібно активніше включатися в цю програму і вирішити питання захисту наших переселенців – це обов'язок наш і нашої держави. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Мамці Григорію Миколайовичу, "Платформа за життя та мир". Будь ласка, він передає слово Юрію Олексійовичу.

12:27:22

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановний український народе! Неодноразово з цієї трибуни лунали заклики і слова про те, що найціннішим скарбом нашої нації, нашої держави є наші діти. Що саме заради них ми повинні ефективно працювати з тим, аби в цих умовах війни повномасштабного російського вторгнення хоча би частково зберегти для них дитинство, яке вони втрачають кожен день. Натомість ми маємо, на жаль, надзвичайно небезпечну ситуацію. Насамперед вона пов'язана не тільки з російською агресією і діями ворогів на нашій території, але і не завжди професійними діями Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України, на жаль, зловживає своїм правом вносити зміни і підміняти собою закони. Таким чином за останній рік законодавство, яке захищає, забезпечує дитинство, стало розбалансованим. На жаль, відсутня сьогодні цілісна державна політика. І кожна громада, кожне відомство діє на свій сласний розсуд і дуже часто ці дії і рішення, які ухвалюються нібито в інтересах дитини, шкодять дитині. Неодноразово ми інформували про ці непрофесійні дії уряду. Натомість міністерство продовжує блокувати підписання Президентом України законопроекту 7087, який ухвалений у цій залі близько двох років тому 311-а голосами народних депутатів України. Саме цей закон дає відповідь, як зробити політику від села до центру єдиною цілісною в інтересах дитини. В той же час за цей рік ми значно зменшили кількість дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які отримали родину. Остання дискусія на "годині запитань до Уряду" показала, що міністерство повністю не володіє ситуацією. На запитання, а скільки у нас дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в інтернатних закладах, представник міністерства навіть не змогла відповісти, називаючи цифру чи то 27 тисяч, чи то 100 тисяч. Насправді ж їх 5 тисяч 496 дітей сьогодні в інтернатних закладах. Приховуючи свою неспроможність, свою непрофесійність, останні пропозиції від уряду, які лунають, вони взагалі хочуть скасувати державну статистику щодо захисту прав дитини щодо того, яка кількість дітей у нас сиріт, позбавлених батьківського піклування, яка кількість дітей з інвалідністю. Просто хочуть повернути ситуацію в ті часи, коли ми не знали нічого про дитинство.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Штепі Сергію Сергійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

12:30:35

ШТЕПА С.С. Доброго дня. Прошу передати слово Олексію Леонову. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Леонов.

12:30:44

ЛЕОНОВ О.О. Шановні колеги, вся Україна безмежно вдячна нашим героїчним Збройним Силам. І ми будемо дякувати нашим захисникам та захисницям за кожен новий день, що дарує нам надію на життя та перемогу. На слова щирої вдячності також заслуговує український бізнес. Наші підприємці, незважаючи на постійні обстріли, руйнування, мобілізацію, брак працівників та блекаути, продовжують наповнювати бюджет. Український бізнес створює робочі місця, донатить мільярди гривень на потреби Збройних Сил та попри всі труднощі розгортає нові виробництва. Вже зараз ми можемо констатувати: наші підприємці щиро відгукнулись на пропозицію Президента Зеленського вийти на новий рівень діалогу та взаємодії з державою. Український бізнес гідно виконує свою частину зобов'язань морального договору, який було укладено між урядом та асоціаціями підприємств під час першого форуму "Зроблено в Україні". Бізнес має законні претензії до роботи певних державних інституцій, але налагодження конструктивної та відповідальної взаємодії з Державною податковою та Державною митною службою вже дають конкретні результати. Тільки по Одеській області за січень-квітень 24-го року бізнес сплатив до державного бюджету 3,2 мільярда гривень ПДВ, що на 1,2 мільярда гривень більше, ніж за відповідний період минулого року. Вперше за півтора року в Україні почалась збільшуватись кількість платників ПДВ. Загалом за підсумками І кварталу податкова зафіксувала збільшення надходжень до державного бюджету на 33 мільярди гривень, а митниця на понад 8 мільярдів. Це означає, що наші героїчні сили оборони отримають більше дронів та РЕБів, більше озброєнь та фортифікацій. І саме за це ми всі маємо дякувати українському бізнесу. Подякувати та попередити тих чиновників та представників силових структур, які досі дозволяють собі "кошмарити" бізнес. Вороття до старого життя вже не буде. Держава буде жорстко реагувати на спроби чинити незаконний тиск на підприємців. Впевнений, що Верховна Рада підтримає запит фракції "Слуга народу" гарантувати українському бізнесу відкритість та налаштованість всього депутатського корпусу на відповідальний діалог, бо тільки так ми зможемо радикально зміцнити нашу оборону та забезпечити впевнений рух шляхом реформ до Європейського Союзу. Дякую за увагу. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Кучеренко Олексій Юрійович, фракція "Батьківщина".

12:33:17

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні українці, шановні колеги, мій виступ буде присвячений проблемам, які сьогодні турбують всіх без виключення українців, бізнес, бюджет, населення, - це проблеми енергетики. Але перед тим, як вам пояснити насправді, що відбувається, я хотів би нагадати нещодавні події. 11 квітня була атака ракет на Трипільську станцію, тут 20 кілометрів від Києва. Ви бачили наслідки цієї атаки. Наводжу цитату Президента України Зеленського: "Летіло 11 ракет, збили 7 ракет, 4 ракети знищили станцію. У нас ракет не було". Питання номер один. Нагадую іншу подію. Декілька тижнів тому тут в залі був уряд і відповідав нам з вами на незручні питання стосовно витрати коштів на укриття. Ну, реакцію ви бачили. Я, до речі, чесно вам скажу, що до сих пір немає стенограми і запису цього відео повноцінного на сайті Верховної Ради, і мені не надали його, але тим не менш я особисто відповіді не отримав на ключове питання: а скільки ж такі грошей витратили, бюджет, тобто наші гроші, на ці укриття, як вони захистили, і чи не варто було би на ці гроші все ж таки купити ракет. 22 об'єкти компанії "Укренерго", велися роботи агенцією на загальну суму із загальним кошторисом приблизно 100 мільярдів. Це не означає, що витрачено всі 100 мільярдів, десятки мільярдів витрачено. Можу вам відкрити таємницю, відсотків 70-80 не завершено, розпочато і незрозуміло, коли буде завершено. До чого я веду. Ми всі розуміємо, що є проблеми в енергетиці. Ми всі бачимо, що уряд, і відчуваємо, що уряд готується до підвищення тарифів для населення, це турбує всіх українців. Основний аргумент, що ці гроші підуть на відновлення. Але погодьтеся, може, спочатку треба було захистити нашу енергетику, зробити все можливе, щоб не перекладати тарифний тягар на населення. Тепер "Батьківщина" висловлює, по-перше, увагу на неадекватні, непрофесійні дії, на жаль, уряду по відношенню до енергетики України. Друге. Ми наполягаємо на створенні ТСК для того, щоб ми з вами дослідили, куди витратили гроші. Третє. Якщо вже буде прийнято рішення про підвищення тарифу, ми наполягаємо, щоб ми мали повну інформацію стосовно обґрунтування. У нас буде можливість найближчим часом за ініціативи "Батьківщини" тут в залі...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили час для виступів, про який домовлялися. Але зараз у мене є заява від двох фракцій з перервою з заміною на виступ. Я запрошую Бакунця і Савчук. Підписана фракцією "Батьківщина" і групою "Довіра". Будь ласка.

12:37:01

САВЧУК О.В. Товариство, слава Україні! В неділю ми відзначали пам'ять всіх тих, хто є жертвами політичних репресій. Сьогодні ми звертаємося від імені всіх тих людей, які примусово покинули свої домівки, і в товарних вагонах їх разом з батьками вивозили у Сибір. Це діти, які є сьогодні реабілітовані. Згідно Закону, який був прийнятий, про реабілітацію жертв репресій тоталітарного режиму 1917-1991 років, сьогодні по факту дітям батьків, які є реабілітованими, дуже складно отримати всі ті гарантовані законом виплати через Пенсійний фонд. Фактично вони змушені звертатися до суду для того, щоби отримати гарантовані законом пільги і просять сьогодні звернутися до вас і підняти цю вкрай важливу проблему. Адже сьогодні людина, яка є реабілітована, яка більше 9-10 років, будучи у віці 1, 2, 3 років, разом зі своїми батьками вивезена до Сибіру, отримає до своєї пенсії 47 гривень 50 копійок. І ми розуміємо, що якщо ми, Україна як держава, нарешті не скажемо, що історичне минуле має бути гідно пошановане, адже як і тоді, так і тепер ворог один і той самий – це Російська Федерація, яка не покарана була тоді і сьогодні робить ці безчинства. Колись Бучі і Ірпені відбувалися в багатьох містечках нашої країни на Заході, і сьогодні ми маємо знову те саме. Ви знаєте, дітей, які, на жаль, не доїжджали до Сибірів і помирали у вагонах, маленьких, знаєте, що з ними робили? Їх просто викидали у віконечко цих телячих вагонів і поїзд їхав далі, і ніхто не зупинявся. А якщо по дорозі гинули старші люди, то найближча зупинка залізничного вокзалу, їх просто тіла викидали на вокзал, і поїзд їхав далі. Повірте, я особисто, з історії своєї родини знаю, що таке бути висланими до Сибіру. І як тільки з'явилася перша можливість, ці люди повернулися в Україну. Саме тому сьогодні ми, ті, хто розуміє цю проблему, звертаємося до вас з тим, щоби ми гідно вшановували тих, хто сьогодні є реабілітованими.

12:39:45

БАКУНЕЦЬ П.А. Тому ми ще раз і ще раз закликаємо і виконавчу гілку влади однозначно виконувати відповідний закон. А усіх на місцях, усіх мажоритарників, адже в неділю, власне, третю неділю травня відбувалися завжди різні молитви, приурочені нашим політв'язням, нашим репресованим, в яких, напевно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, з процедури. Що у нас? Ірина Геращенко.

12:40:13

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановні колеги, як ви знаєте, порядок денний формується Погоджувальною радою. І, на жаль, на Погоджувальній раді монобільшість відмовилася поставити на голосування сьогодні законопроект про церкву (8371), ТСК по дронах (10426) і ТСК по фортифікаціях (10462). Ми звертаємося до сесійної, до пленарної зараз зали поставити ці питання на голосування, аби сьогодні вони стояли в порядку денному. І пропонуємо також вище підняти законопроекти 11251 – це щодо українського книговидання, і 11092 щодо військової підготовки. Це насправді єдині законопроекти, які сьогодні є важливими в порядку денному. Пане головуючий, просимо вас поставити на голосування зали, аби не Погоджувальна, а зала визначилася щодо законопроекту про заборону московських попів, а також фортифікації і дрони – це питання номер…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ірина Володимирівна, ви так цікаво починаєте. Ви починаєте з того, як ви знаєте, і ми всі чудово знаємо: порядок денний формується Погоджувальною радою. Але в мене є пропозиція порушити цей порядок. Ірина Володимирівна, так не працює. Для того, щоб зняти будь-які маніпуляції, ще раз говорю, давайте ми так як ми на Погоджувальній раді говорили, цей законопроект буде внесений, він буде в залі. Дякую, колеги. Будь ласка, що? Гончаренко з процедури.

12:41:44

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, з процедури наступне питання. Ми голосували з вами викликати сюди очільника БЕБ, вони там змінюються, як рукавички, а коли ж ми його почуємо, очільника БЕБ? Це рішення Верховна Рада приймала. Вони добивають той бізнес, який і так ліг після 18 травня. І друге. Я прошу вас, Руслан Олексійович, поставити на голосування питання викликати в Верховну Раду Прем'єр-міністра Шмигаля і міністра оборони Умєрова, щоб вони доповіли по фортифікаціях. Ми всі бачили, що відбулося під Харковом, ми знаємо, що ворог накопичується під Сумами. Ми маємо заслухати прем'єра, міністра оборони, як відбувається будівництво фортифікацій, це питання життя і смерті військових, цивільних. Ми взагалі мали минулого тижня провести позачергове засідання щодо цього, ну якщо не провели, то давайте їх викликати сюди і заслуховувати. Прошу поставити на голосування і по БЕБ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З приводу БЕБ. Шановні колеги, дивіться, так не працює, не можемо ми зараз по одному починати те, про що ми домовились на Погоджувальній раді. Все. Шановні колеги, я дам вам відповідь, Олексій Олексійович, якщо вам цікаво почути відповідь, я вам дам. Перше, що стосується БЕБ, безперечно, було проголосовано, ми направили. І я думаю, що на Погоджувальній раді завтра ми визначимо, наприклад, день, коли його запрошувати. Я думаю, що це може бути п'ятниця після "години запитань до Уряду". (Шум у залі) Можу я завершити, Артур Володимирович? Можу я завершити? Дякую. З приводу вашої пропозиції у нас "година запитань до Уряду" сьогодні була проголосована по енергетиці, в п'ятницю, будь ласка, ми можемо це все задати будь-які питання, які стосуються. Будь ласка, Артур Володимирович, що у вас?

12:43:39

ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович! Шановні колеги, прошу вас уважно послухати. Прошу вас прямо зараз поставити на голосування включення в порядок денний і розгляд терміновий завтра, підкреслюю, завтра законопроектів: 8371, це про ефесбешну філію церковну в Україні, 10462, питання фортифікацій, і 10426, питання дронів. Руслан Олексійович, прямо зараз поставте це на голосування для включення в порядок денний і розгляду завтра в цій залі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще раз повернуся до того, що це питання Погоджувальної ради, і давайте не маніпулювати. Переходимо. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань пропоную провести сигнальне голосування. Я нагадую, що необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно до завершення голосування, тобто до появи результатів на табло. Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Прошу голосувати.

12:45:02 За-195 Проти – 20, 3 – утрималось, не голосували – 105. Ще раз звертаюся до всіх колег із закликом неухильно дотримуватися безпекових правил у Верховній Раді і не поширювати інформацію щодо перебігу пленарного засідання, прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після завершення нашої роботи. Разумков, що у вас? Теж з процедури? Будь ласка.

12:45:25

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслане Олексійовичу. Я не щодо "години запитань до Уряду", я щодо статті 6 Регламенту Верховної Ради України. Я пропоную на завтра на 12 годину запросити до зали Віце-прем'єр-міністра – Міністра економіки Свириденко, щоб вона доповіла Верховній Раді і українському суспільству, що це за продання бронювань, коли вже оголошення йдуть про те, що наймають на роботу людей, які будуть заброньовані. Це хабарі і корупція, це замість того, щоб забезпечити реальну економіку держави, ви намагаєтесь продати індульгенції. І хай вона доповість, хто з цього заробляє, як вона це бачить і яким чином сьогодні це працює, а не скасовує після публічних скандалів ті чи інші рішення Кабміну і свого міністерства. Це в рамках Регламенту я зараз прошу поставити таке питання на голосування: викликати завтра віце-прем'єр-міністра Свириденко згідно 6 статті Регламенту Верховної Ради України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович. Безперечно, це відповідно до Регламенту, але стаття 6 жодним чином не унормовує форми присутності цієї особи. Людина може бути присутня, але форму, на жаль, стаття 6 не регламентує. Але я ставлю вашу пропозицію. Ставлю пропозицію Разумкова, прошу голосувати.

12:47:00 За-132 Рішення не прийнято. Ставлю пропозицію, яку озвучив, був перед цим Гончаренко, щодо виклику прем'єр-міністра і виклику міністра оборони. Але ще раз кажу, Регламент не передбачає форми такої присутності. Прошу голосувати.

12:47:29 За-118 Рішення не прийнято. Шановні колеги, попередній перелік, який узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до його розгляду. Шановні друзі, на ваш розгляд виноситься перший законопроект: це проект Закону про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Я запрошую за трибуну голову Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Олександровича Гетманцева. На Погоджувальній раді ми домовлялися так: 7 хвилин – виступ Южаніної, 3 хвилини – виступ Гончаренка, 3 хвилини – виступ Федини, 5 хвилин – виступ Шкрум, 5 хвилин – виступ Цимбалюка і голосуємо. Ну і Разумков ще буде потім (да?) мати якісь питання. Будь ласка, 7 хвилин, Южаніна спочатку.

12:48:22

ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, мені здається, що ви, навіть ті, хто не слухав тільки що питання, які піднімалися в залі, мали би розуміти, що сьогодні розгляд питань мав початися виключно з одного і головного: це фортифікації, це захист життя наших воїнів, захисників, це мінування, перекриття шляхів до тих територій, які находяться під ризиком можливої окупації. Невже тільки населення цивільне Харківської, Сумської, Чернігівської областей відчувають, що 24 лютого повторюється? Повторюється через більше, чим два роки. Це ми з вами не спромоглися тримати контроль над владою, для того щоб не допустити цієї ситуації. А зараз мені навіть стидно говорити, ви всі ховаєте голову в пісок, нібито нічого не відбувається. І, на жаль, ми сьогодні починаємо зараз розгляд з важливих, але точно не першочергових на сьогоднішній день питань. Тому, переходячи до основного закону, я вимушена була говорити з вами на цю тему. Я думаю, що ви зараз подумаєте і підтримаєте нас, що ми маємо зупинити зараз роботу Верховної Ради, сформувавши ТСК по фортифікаціях, отримати чітку відповідь, що не так, де потрібна допомога, і всі зараз піти з цієї зали працювати на перемогу, а не просто приймати далі закони, нібито в країні немає війни і вона не в тій же стадії, як 24 лютого 2022 року. Ганьба нам тоді! Переходячи до норм закону. Насправді важливо, що і в страховій діяльності ми маємо імплементувати відповідність європейським принципам, вимогам, практикам застосування діяльності саме в цій сфері. Сторонами в цьому процесі є на сьогодні основний регулятор – Національний банк України, який після прийняття Закону про "спліт" отримує надважливі і надвідповідальні повноваження. Це сама галузь, яка має розвиватися, і ми на цьому маємо з вами наполягати, щоб страхова діяльність у нас відповідала європейським принципам, але не зникала. Нам не потрібні лише іноземні компанії, ми маємо підтримувати і давати можливості працювати нашим, українським, суб'єктам господарювання. І третя сторона – це фізичні особи і юридичні особи – власники транспортних засобів. Цей закон важливий ще і тому, що законодавство, яке регулює всі ці питання, не змінювалося дуже давно. Він болісно сприймається усіма сторонами цього процесу, але його треба справді приймати. Тому що, якщо говорити про негативні моменти, які залишаються і про які написало Головне юридичне управління, дуже великий висновок; і позитив, який відчують громадяни України, то ми маємо, поставивши на ваги, зрозуміти, що закон все ж таки треба приймати. Серед головного – те, що стосується власників транспортних засобів – фізичних осіб. Звісно, після цього страхування цивільної відповідальності, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності виросте в ціні. Але абсолютно очевидно, що покриття, яке буде отримувати учасник дорожньо-транспортної пригоди, який постраждав, воно буде більш і поступово наближатися до європейських правил і норм. Якщо ми говоримо про те, що цей закон набирає чинності після його опублікування, але норми вступлять в силу з 1 січня 2025 року, то є можливість підготуватися до цього процесу. Але я звертаюся і до голови комітету для того, щоб так не відбулося, як із Законом "Про страхування". Бо коли він був прийнятий в 21-му році, в кінці року й імплементувати, напрацьовувати підзаконні документи мали протягом 22-го року і почалася війна, і Національний банк видав тільки перші документи в грудні 2023 року, то звісно, як може галузь з 1 липня 2024 року виконати вимоги? Це апріорі неможливо, і ми маємо тут за цим слідкувати і відтерміновувати, якщо це потрібно. І абсолютно очевидно, що важливим є врегулювати ще деякі питання для того, щоб наші українські компанії не втратили і право голосу в Моторному (транспортному) бюро, яке є організацією, яка забезпечує через раду, бюро все ж таки прийняття рішень і розвиток цієї галузі. Зважаючи на це, ми вчора обговорили ті дві норми, які треба поправити для того, щоби не відчував український бізнес, що його виштовхують з ринку і йому більше немає місця в нашій країні. Ці дві норми по домовленості, вони стосуються якраз права голосу і обрання ради Моторного (транспортного) бюро двома третинами голосів. І що стосується базового гарантійного внеску для нових членів бюро і для старих членів, які вже працювали в бюро і були її членами, щоб воно було врегульовано і не змінювалося, щоб наші власники страхових компаній, які виконують всі показники і всі вимоги, які до них на сьогодні існують, щоб вони не втрачали можливість і в подальшому працювати в Україні. І як було домовлено, ми ці дві норми врегулюємо поправками після прийняття цього закону, коли в нього вже можна буде вносити поправки. Тому що, на жаль, пізно домовилися про вкрай необхідні для бізнесу речі. Ще раз наголошую, що незважаючи на ті критичні зауваження, які залишаються, і зараз, можливо, хтось іще буде озвучувати, але дуже важливо, щоб ми розпочали підготовку до цього процесу. Бо все-таки сума, яка відшкодовується потерпілій стороні, вона зростає від 250 тисяч у 2025 році до 2 мільйонів з 2026 року. Зрозумійте, це серйозна доросла відповідальність, до неї треба готуватися всім сторонам процесу. Тому він закон має прийняти трошки раніше для того, щоб забезпечити підготовку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Гончаренко, 3 хвилини.

12:55:26

ГОНЧАРЕНКО О.О. Друзі, ми зараз розглядаємо законопроект про транспортні засоби, це все безумовно добре і важливі теми. Друзі, давайте говорити про те, що для країни надважливе. Тільки що Верховна Рада відмовилася викликати Прем'єр-міністра Шмигаля, міністра оборони Умєрова. А я взагалі вважаю, міністра оборони треба звільняти після того, що ми побачили з фортифікаціями на харківському напрямку. Не дай боже, щоб це було перевірено ще на Сумському напрямку. Це негайно треба змінювати цю ситуацію і хоча б у Верховній Раді заслухати. Але Верховній Раді не треба. Верховна Рада має інший порядок денний – Закон про хміль, якісь дуже важливі речі й інша дурня. Але тепер давайте скажемо про економіку, бо ми зараз розглядаємо економічний законопроект. Друзі, а що у нас з економікою після 18 травня? Да вона у нас лягла! Лягла! І коли голосували тут у Верховній Раді Закон про мобілізацію і коли казали, що не можна його приймати в такому вигляді, що не можна приймати без термінів служби, що люди будуть просто ховатися від мобілізації тоді, що у нас буде далі – і просто ми покладемо економіку держави. Ну так все і відбулося. Будь-хто із вас, хто зараз спілкується з підприємцями, з виробниками, скаже, чоловіки звільняються офіційно з роботи, бо підприємство має повідомити ТЦК. Вони звільняються! Масово іде звільнення чоловіків з роботи. На вулиці деякі не виходять взагалі! Ну це є реальність сьогоднішнього дня. Ми просто нищимо. Я розмовляю з керівником одного з підприємств на Західній Україні, він мені говорить: "Приходжу зранку на роботу, стоїть ТЦК і забирають екскаватор". Далі заходжу в кабінет, приходить кадровик і говорить: "У нас звільняється ціла зміна чоловіків". Каже, я тільки збираюся з цим розібратися, дзвінок, це вже дзвонить податкова: "Ви чого знизили платежі за минулий місяць? Ви що там собі? А ну-ка давайте все повертайте!" Він каже: "Як працювати взагалі?" Якщо ми знищимо економіку, друзі, то як ми будемо фінансувати нашу армію? Ми ж її фінансуємо, українську армію, тільки за рахунок податків українців і українських підприємств. Як ми це будемо робити? Зовнішня допомога на це не йде. Що ж ми будемо робити? Що ж ви робите взагалі?! Одумайтеся! Замість того, щоб створити стимули: термін служби, доплати військовим, 70 тисяч ми з вами проголосували ще 11 квітня, ви думаєте, 70 тисяч хоч одна людина отримала? До сих пір немає наказу Міністерства оборони! Це катастрофа, що відбувається ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 3 хвилини, Федина.

12:58:35

ФЕДИНА С.Р. Шановне товариство, колеги депутати, чесно кажучи, я бачу, що зала зараз взагалі не розуміється, що йдеться сьогодні про виживання української держави. Я вже навіть не говорю про відновлення кордону 1991 року. Я дуже тішуся, що у вас сьогодні є час займатися питаннями страхування різних випадків, у вас є час займатися питаннями роумінгу, сировинної бази 2030. До того часу України може не бути! Співвідношення рангів, паркування – це те, що сьогодні внесено в порядок денний. У вас є час займатися питаннями хмелю і хмелепродуктів – пива вам мало, впилися ви вже тим пивом! Питання в тому, що у вас немає часу на фортифікації, на дрони і на питання безпеки української держави, зокрема через заборону московської ефесбешної філії. Шановні українці, ви би бачили, як зараз зала слухає. Та їм глибоко начхати, що сьогодні через те, що немає дронів, немає фортифікацій, немає безпекових ситуацій, гинуть десятки, а то й сотні військовослужбовців щодоби, вони навіть не слухають і не пробують вклинюватися. Та колеги депутати з Сумщини і Харківщини, вам нічого не жме? Вам нічого не муляє, що люди, які, по суті, є з вашого округу, вмирають сьогодні, бо їх не евакуювали, що військовослужбовці, які стоять на тих теренах, не відчувають підтримки держави, а вам всім сують просто якусь там картинку ефемерну? Показилися ви просто! А тим паче, ще і головам громад місцевим, які сміють виділяти кошти на потреби військовослужбовців, паяють справи ваші підручні ДБР та інші силові структури, бо, бачте, нецільове використання коштів на зуби дракона, на різний бетон і на все решта. Ви займаєтеся страхуванням і паркуванням. Та ганьба вам! Вам має бути елементарно не те що соромно, пристрельтеся вже і негайно, бо колись за вами прийдуть громадяни України. Я розумію, що вам не болить, я розумію, що вам начхати, але мільйонам українцям уже немає куди вертатися, мільйони українців не знають, як жити далі і чи буде у них українська держава, а ви займаєтеся тут елементарними спекуляціями, стоїте смієтеся з трибуни, зараз будете розказувати, що "Європейська солідарність" щось не так вимагає, порядок денний порушує. Питання безпеки держави, фортифікації, дрони, заборона московської церкви – ми вимагаємо це включити в порядок денний. Але ці питання треба було вирішувати ще пів року тому, якщо недавніше. Замість того ви сидите тут і займаєтесь невідомо чим, "слуги".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович, 4 хвилини замість поправок.

13:01:51

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, а я тут дивлюся, в інтернеті і в фейсбуці почали парафінити і Содоля, і главкома. А я вам хотів би нагадати, що Содоль, коли ви приймали ганебний Закон про мобілізацію, стояв на трибуні і ви йому всі аплодували. Ви якось визначтесь, тому що коли вам треба протягувати закон, який не буде працювати, буде знищувати український бізнес, буде не допомагати українській армії, буде прибирати демобілізацію і ротацію, ви Содолю аплодуєте, а через два дні потім його починаєте з лайном мішати. Ви якось визначитесь в своїх пріоритетах ви за що? Ви визначитесь, коли ви прибираєте наповнення бюджету через Закон про мобілізацію, знищуючи робочі місця, коли у вас люди звільняються сьогодні з роботи, коли переписують своє майно, коли знімають гроші з карток. Вас все це влаштовує, а потім ви починаєте вводити бронювання економічне. Це щоб вам платили по 35, по 40 тисяч гривень з податків, тобто для людей, у яких зарплата більше ніж 84 тисячі гривень. Я багато про це говорив, в тому числі і з трибуни. Так ви визначтесь, ви для кого це робите, для власників своїх підприємств чи для наглядових рад, чи для Лещенка, чи для Офісу Президента, чи для Кабміну, чи для кого? Але точно не для людей. Коли ви вже продаєте через Кабмін… Ви сьогодні не викликали Свириденко, щоб вона доповіла, як вони приймають рішення, коли через Кабмін вже продають робочі місця з бронюванням, повно оголошень. Або бронюєте компанії, які вам зручно, іноземні. А українські компанії вам не треба бронювати? Вам не треба, щоб працював український бізнес? Вам не треба, щоб наповнювався бюджет, який іде на фінансування армії і фінансування тих потреб, які дійсно сьогодні важливі для держави? Не зарплат наглядових рад, а зарплат для військових, створення фортифікацій і дронів. Сьогодні багато колеги говорили про ТСК по дронах нашої команди "Розумної політики", і дякую колегам за пропозицію щодо ТСК по фортифікаціях. Хто розповідає, що фортифікацій немає, – це ІПСО стало. Так поїдьте поспілкуйтесь з військовими, які стоять на першій лінії, не лише на харківському напрямку, на запорізькому, на донецькому, на всіх інших, на куп'янському, побачите ті укриття, які є, які ви нібито збудували, вірніше, списали гроші або попхали їх собі по кишенях. Давайте за це відповідати. Якщо визнає ТСК, що там все гаразд – окей, а якщо ні, то треба, щоб хтось за це відповів. Якщо виділили 34 мільярди гривень на дрони, то де ці дрони? Скільки не їздимо по фронту, ніхто тієї "Армії дронів" Мінцифри не бачив. А за що сидять тоді "поважні" (в лапках) представники Держспецзв'язку, яких закрили за хабарі? А що там з тим мільйоном дронів, про який говорять в Офісі Президента? Де вони? Так само буде, як з мільярдом дерев? Чим це все закінчиться? Тим, що гроші з кожним днем ідуть з держави. Навіть ті, хто був за кордоном, вони перестають перераховувати гроші сюди, закривають підприємства, починають розпродавати своє майно, чоловіки переписують машини, починають звільнятися з роботи. Ви чим завтра будете платити армії? Чим будете забезпечувати сектор безпеки і оборони? Чим будете боронити державу? Вас перших, кого тут не стане, ви швидко всі повтікаєте, як це зробив уряд на початку повномасштабного вторгнення, поїхав на Закарпаття. От вам і відповідь, хто де буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народній депутатці Шкрум до 5 хвилин, будь ласка. Немає. Цимбалюк, до 5 хвилин, будь ласка. Шановні колеги, перед тим, Михайло Михайлович, як ви почнете: після того, як завершить Михайло Михайлович, ми голосуємо за законопроект, прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, Михайло Михайлович, 5 хвилин.

13:06:18

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановний пане Голово, шановна президія, народні депутати. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Насамперед ми вітаємо бажання авторів цього законопроекту 8300 привести у відповідність до директиви Європейського Союзу саме страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. І насправді до другого читання, як ми бачимо, дещо удосконалилася попередня версія в першому читанні, але залишився ряд ризиків, на який би я хотів сьогодні звернути вашу увагу. Насамперед цим законопроектом надається унікальне ексклюзивне право Національного банку України власним рішенням змінювати встановлені законом розміри страхових сум та обмежувати розмір страхової виплати, що, на нашу думку, є неприпустимим. Розмір страхової суми та страхової виплати є істотними умовами договору страхування, які за принципами цивільних відносин мають встановлюватися за згодою сторін. Друге. Жоден державний орган, крім Верховної Ради України, не має права змінювати норми законодавчих актів. А, на жаль, цим проектом закону це пропонується. Надання Національному банку України права встановлювати розміри страхових сум та обмежувати розмір страхової виплати не відповідає повноваженням регулятора, визначеного частиною третьою 114 статті Закону України "Про страхування". Надання НБУ України запропонованих повноважень видається тим більше неприйнятним, що за своїм статусом НБУ не належить до органів державної влади, а є особливим центральним органом державного управління. Проект передбачає надання Нацбанку України значних повноважень і здійснення нагляду за контролем саме Моторним (транспортним) страховим бюро України, яке, до речі, за цим проектом може також здійснювати страхову діяльність. В більшості випадків відповідні норми мають, на нашу думку, аж занадто загальний характер та не дають можливості визначити межі допустимого втручання державного регулятора у підприємницьку діяльність, шановні колеги, що є важливо. Обов'язковість членства страховиків у Моторному (транспортному) бюро, визначено законопроектом, є порушенням абзацу третього частини першої статті 31 Господарського кодексу України, яким визначено, що примушувати суб'єктів господарювання до вступу в господарські організації та інші об'єднання визнається дискримінацією суб'єктів господарювання. Відповідно до пропонованого проекту порядку здійснення страхової виплати жоден, підкреслюю, із подружжя не матиме права на страхову виплату в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю їх транспортних засобів. Це неприпустимо. Однак відповідно до статті 2 Цивільного кодексу України кожен, підкреслюю, кожен з подружжя має рівні права як учасник цивільних відносин. Позбавлення їх права на одержання страхової виплати ставить подружжя у нерівні умови з іншими учасниками страхових відносин та суперечить встановлення законами гарантій права власності. Окремі положення проекту, що стосуються діяльності Моторного (транспортного) страхового бюро України, не відповідають принципам правової визначеності та мають декларативний, на нашу думку, характер, що може ускладнити їх реалізацію. Зокрема, йдеться про положення проекту, згідно з яким система управління Моторного (транспортного) страхового бюро України повинна відповідати вимогам щодо належного рівня системи стримувань та противаг високого рівня корпоративної культури, оскільки залишається незрозумілим, хто саме і на підставі яких критеріїв це визначає. На загал хочу сказати, повторити те, з чого я починав. Ми вітаємо бажання авторів зробити ще один крок до єднання до європейської спільноти в праві захисту прав учасників дорожньо-транспортних пригод і в тому числі відповідність збільшення страхових виплат. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Я надаю слово голові комітету для узагальненої відповіді на всі зауваження, які прозвучали тут, і після цього ми переходимо до голосування. Прошу народних депутатів зайняти місця. Будь ласка, Данило Олександрович, одна хвилина.

13:11:40

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, дякую всім за підтримку цього законопроекту, бо цей законопроект є надважливим. Про що він? Він про автоцивілку. Автоцивілкою користуємося ми всі з вами, але вона перетворилася в певний ритуал, який ми з вами всі слідуємо, але на який ми не розраховуємо у випадку ДТП. Оцей законопроект робить автоцивілку дієвим способом відшкодування заподіяних збитків. По-перше, збільшуються ліміти сум заподіяних збитків відшкодування їх істотно. По-друге, запроваджується пряме врегулювання у всіх випадках дорожньо-транспортної пригоди, коли ви звертаєтесь до своєї страхової, а не до страхової винної особи. Застосовується європротокол. Поширюється дія покриття страхового на пасажирів транспортного засобу, винного у ДТП. Це великий крок у забезпеченні постраждалих від ДТП. Прошу підтримати зеленою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів приготуватися. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, реєстраційний номер законопроекту 8300. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

13:13:29 За-294 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Будь ласка, з процедури Герасимов, що у вас?

13:13:41

ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, шановні українці! Я щиро дякую колегам з інших фракцій і груп, хто підтримав нас, і хочу сказати, що після наступного законопроекту ми будемо вимагати реальної перерви, під час якої ми будемо звертатися до керівництва Верховної Ради терміново скликати Погоджувальну раду для того, щоб в порядок денний були терміново поставлені питання ліквідації православної філії ФСБ в Україні (8371), фортифікацій (10462) і питання ТСК по дронах (10426). Закликаємо всіх народних депутатів, хто підтримує ці питання, доєднатися до цієї Погоджувальної в кабінеті Голови Верховної Ради. Щиро всім дякую. Закликаю зараз об'єднатися і поставити ці питання в порядок денний. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. На жаль, у мене не такий великий кабінет, тому я запрошу тільки лідерів фракцій і груп. Що ні? Дивіться, давайте я сам буду визначати, кого я буду запрошувати до кабінету. Дякую. 10423: проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України. Шановні колеги, ми домовлялися, буде 3 хвилини виступ Кожем'якіна, і ми голосуємо. Будь ласка. (Шум у залі) Будь ласка, шановні колеги, виступу не буде, одразу голосуємо за законопроект. Шановні колеги, приготуйтесь до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (реєстраційний номер 10423). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

13:16:31 За-294 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, на лист двох фракцій, фракції "Європейська солідарність" і "За майбутнє", я оголошую перерву на 30 хвилин. Прошу керівників фракцій і груп зібратися у мене в залі.

(Після перерви)

13:46:23

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні колеги! (Шум у залі) Шановні колеги, перерва завершилася. Водночас, враховуючи… (Шум у залі) Секундочку... (Шум у залі) Шановні колеги, дивіться… Ірино Володимирівно, можна, я пройду? (Шум у залі) Шановні колеги, у зв'язку з блокуванням трибуни я оголошую перерву у нашому засіданні.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А ви скажіть, у зв'язку з чим блокування?

ГОЛОВУЮЧИЙ.

А для того, щоб уникнути будь-яких маніпуляцій, те, що я говорив, і тоді, і після цього, і буду говорити ще довгий раз, я як перший раз голосував за цей законопроект, так буду голосувати і другий раз, але це буде зроблено відповідно до Регламенту. Я оголошую перерву. Дякую.