Верховна Рада України

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

21 червня 2024 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

10:05:11

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени уряду. Давайте привітаємо. (Оплески) Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Звертаю вашу увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Тому прошу всіх колег неухильно дотримуватись прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву у пленарному засіданні і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України: Неллі Іллівни Яковлєвої, "Слуга народу", а також Анатолія Ігоровича Урбанського, "За майбутнє". Давайте привітаємо іменинників, побажаємо їм відмінного здоров'я, вдачі у всіх починаннях та успіхів в ім'я України. Вітаємо вас, друзі. Шановні народні депутати, шановні члени уряду, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України)

Шановні колеги, сьогодні минає два роки і три місяці та 29 днів від початку широкомасштабної загарбницької агресії Російської Федерації проти України. Ворог продовжує безжально обстрілювати наші території, грубо порушуючи норми міжнародного права. Наші захисники та захисниці стійко протистоять агресору, відважно відбивають атаки на полі бою та майстерно знищують ворожу техніку на землі, у повітрі і на морі. Слава нашим героїчним воїнам! Тому прошу хвилиною мовчання вшанувати пам'ять усіх, хто віддав життя за свободу України, а також всіх мирних громадян, які стали жертвами російської агресії. (Хвилина мовчання)

Шановні народні депутати, сьогодні відповідно до ухваленого рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп проводиться "година запитань до Уряду". І на засіданні Погоджувальної ради було визначено тематику "години запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про державну економічну політику в умовах воєнного стану. Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді була узгоджена наступна процедура проведення "години запитань до Уряду": доповідь з визначеної теми Першого віце-прем'єр-міністра України – Міністра економіки України – до 5 хвилин; запитання до членів Кабінету Міністрів від депутатських фракцій, депутатських груп та відповіді на них – до 30 хвилин; запитання народних депутатів до членів Кабінету Міністрів та відповіді на них – до 30 хвилин, відводиться 1 хвилина на кожне запитання і 2 хвилини для відповіді на нього; всього – 1 година. Шановні колеги, будь ласка, я запрошую, переходимо до "години запитань до Уряду" і прошу врахувати, що засідання проходить у відкритому режимі. Тому при наданні відповідей на запитання я прошу не озвучувати інформацію, яка може завдати шкоди національній безпеці України, і дотримуватися вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та обігу іншої інформації з обмеженим доступом, і не допускати розголошення такої інформації тут, в залі. Шановні народні депутати, на трибуну для доповіді запрошується Перший віце-прем'єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Анатоліївна Свириденко. Будь ласка, Юлія Анатоліївна.

10:11:28

СВИРИДЕНКО Ю.А. Шановний пане Голово, шановні депутати, шановні колеги! Щиро дякую за можливість сьогодні виступити на цій високій трибуні і окреслити основні параметри і засади економічної політики України під час війни. Я почну з того, що дійсно економіка України демонструє вражаючу стійкість, попри падіння в мінус 30 відсотків в перший рік повномасштабної війни. В минулий рік ми вже спостерігали так зване відновлювальне зростання на рівні 5,3 відсотка. Головна, звичайно, заслуга в цьому нашого бізнесу, також підтримка партнерів і підтримка держави тих ініціатив, які сприяють розвитку підприємництва. За ці перші п'ять місяців 2024 року ми знову бачимо зростання на рівні 4,3 відсотка. На початку року ми прогнозували, що приблизно такий же показник у розрізі річного зростання ми втримаємо, але стало зрозуміло, що після ударів по енергетичних об'єктах і втрати частини генерації ми переглянемо цей прогноз, але він все-таки буде залишатися на рівні не менше 3,5-3,6 відсотка. Попри виклики, економіка зростає і на це є кілька ключових причин. Це високий рівень адаптивності українського бізнесу, урядової програми підтримки бізнесу та населення, стабільна робота українського морського коридору, значне бюджетне фінансування відновлення інфраструктури, що підтримує на високому рівні попит на будівельні послуги і також є можливим завдяки системній міжнародній підтримці. Щодо інфляції. То у травні споживча інфляція в розрахунку до аналогічного періоду минулого року становила 3,3 відсотка. Загалом зростання споживчих цін за підсумками п'яти місяців було на рівні 2 відсотки. З урахуванням міжнародно-фінансової допомоги за п'ять місяців у нас доходи державного бюджету зросли на 23,8 відсотка, в тому числі і податкові надходження зросли на 53,9 відсотка, що в умовах низької інфляції свідчить в першу чергу про відновлення економічного зростання і економічної активності українського бізнесу. Від початку війни станом на 1 червня до державного бюджету України було залучено 85,4 мільярда доларів США, обсяг міжнародних резервів 39 мільярдів доларів США. Вже цього місяця Україна очікує отримати в рамках Ukraine Facility 1,9 мільярда євро. І я тут хочу скористатися можливістю і сказати слова вдячності депутатам, які надзвичайно швидко, в надзвичайно високі темпи ратифікували Угоду з Європейським Союзом і змогли запустити Ukraine Facility. І завдяки спільній роботі з вами ми сьогодні маємо базу для того, щоб мати більше впевненості в наступному році. Крім того ми сподіваємося, що в цьому році, в наступні тижні буде перегляд, четвертий перегляд Міжнародного валютного фонду, після чого очікується виділення ще додаткових 2,2 мільярда доларів, що теж дає нам можливість сподіватися на збереження макростабільності в 2025 році. Обсяг залучених прямих інвестицій в країну за даними Нацбанку склав 4,25 мільярда доларів. Тут треба розрізняти і казати про те, що більшість цих грошей – це реінвестиція. Але якщо ми кажемо про нові інвестиції, про (Нерозбірливо) money, вони були на рівні мільярда доларів. Якщо подивитися на графіки за останні роки, то навіть не беручи до уваги реінвестиції, обсяг залучених інвестицій був вищим, ніж 2020 рік і точно був вищий ніж, очевидно, 2022-й. Що стосується експорту/імпорту, я би тут сказали про певну негативну тенденцію – це сальдо зовнішнього торговельного балансу, який на сьогоднішній день залишається негативним, в сумі 8,5 мільярда доларів США. Саме тому нам треба зараз більш активно переоцінювати імпорт і активніше захищати внутрішній ринок, а також нарощувати експорт товарів з доданою вартістю. Саме тому нашим урядом була обрана політика, яка має назву "Зроблено в Україні", яку в лютому ініціював Президент України, і в неї прості і дуже зрозумілі ключові моменти і цілі, і задачі. Перше – це розвиток українського виробництва. Друге – це сприяння несировинному експорту. І третє – це залучення інвестицій в реальний сектор економіки. Під кожними цими напрямками це набір програм, які вам вже добре відомі, це і програма "Доступні кредити 5-7-9", і гранти на переробку, і розширення локалізації. Безумовно, серед найбільших проблем, з якими сьогодні стикається і називає бізнес, - це питання забезпечення трудовими ресурсами, це питання, пов'язані із бронюванням, питання, пов'язані з електропостачанням, і питання, пов'язані з доступом до довгого дешевого фінансування. Що стосується бронювання, мені здається, що це найбільш актуальне питання для українського бізнесу. На сьогоднішній день діє 76 Постанова, яку ми як уряд прийняли на початку війни. Вона наразі оновлюється...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Анатоліївна. Далі вже можете відповідати на питання, там вже зможете реалізувати себе. Регламент – свята річ. Шановні колеги, в мене велике прохання. Зараз ми переходимо до запитань від фракцій. Я хочу нагадати, що відповідно до Регламенту питання повинні стосуватися теми, яка була погоджена на Погоджувальній раді. Тому я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на запитання з визначеної теми. Я нагадую, що 1 хвилина на кожне усне запитання та по 2 хвилини для відповіді на нього. Прошу представників фракцій і груп записатися. Будь ласка, від фракції "Слуга народу" слово надається Неклюдову Владлену Михайловичу. Будь ласка, Владлене.

10:17:30

НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую, Руслане Олексійовичу. Це найулюбленіша рубрика нашого засідання. Хотів виступити сам, але мій колега Сергій Козир хоче поставити таке найактуальніше питання, тому я передаю із задоволенням йому слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Сергій Козир, фракція "Слуга народу".

10:17:48

КОЗИР С.В. Доброго дня. Козир Сергій, Херсонська область. В мене питання стосується в першу чергу гуманітарного розмінування. Ви знаєте, що Херсонська область найбільше постраждала, одна з найбільше постраждалих областей щодо замінування. І після звільнення частини Херсонської області дуже багато розмінувань проводилось самими фермерами. У мене питання до вас: є якась стратегія або бачення, коли люди, фермери зможуть отримувати відшкодування за розмінування своїх полів, територій, які вони робили самостійно і наразі зараз уже працюють на збір урожаю? Дякую.

10:18:30

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Ви абсолютно праві, Україна – найбільш замінована країна в світі. 10 відсотків орних земель на сьогоднішній день заміновано. Тому абсолютно очевидною була поява в державному бюджеті окремої програми бюджетної на компенсацію фермерам витрат, пов'язаних з розмінуванням земель сільгосппризначення. Ця програма вже працює. У нас подані перші чотири заявки. Це Херсонська – дві заявки, дві заявки – Миколаївська область, де ми як держава беремо на себе зобов'язання компенсувати до 80 відсотків витрат фермера на розмінування. І також це буде стосуватися, наприклад, нових заявок і нових земельних ділянок, які ще не були розміновані, але які фермери хочуть, їм потрібна допомога в технічному і нетехнічному обстеженні і відповідно в розмінуванні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово від фракції "Батьківщина" надається Кириленку Івану Григоровичу.

10:19:19

КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую, пане Голово. Шановна пані Перший віцепрем'єр, пані Юліє. Звичайно, трошки бальзам на душу за те, що зберігається оптимістичний сценарій розвитку економіки до кінця року. Не дуже ми в це віримо. Після того, як знищена значна частина генерації, підключаються об'єкти промисловості, інфраструктури, побутові споживачі, шахтарі в шахтах без електроенергії залишаються. І ми зберігаємо оптимістичний сценарій? Невже не планується секвестр? Невже не планується включення друкарського станка, адже Збройні Сили ми фінансуємо тільки за рахунок власних надходжень? Нема у вас сценарію іншого, що може бути гірше? Дякую.

10:20:15

СВИРИДЕНКО Ю.А. У нас є зрозумілий і конкретний план дій, що стосується відновлення генерації до опалювального сезону. Про це неодноразово цей сценарій озвучив міністр енергетики, який полягає в тому, що до початку опалювального сезону наша задача відновити щонайменше 3-4 гігавати генерації. І звичайно, що наша амбітна мета, але цілком реалістична, це створити умови для того, щоб добудувати ще один гігават додаткових генерацій. Що стосується заходів в енергетиці, які мають сприяти тому, щоб все-таки український бізнес якраз продовжив свої оптимістичні очікування щодо діяльності в Україні, це те, що ми розширили програму "5-7-9" і додали туди енергозберігаюче обладнання, додали туди газотурбінні, поршневі установки, які можна придбати за рахунок пільгової програми "5-7-9". Банки зараз виходять також з централізованою програмою, яка буде дозволяти купувати когенеруюче обладнання. Ми для людей, що стосується людей, для населення очікуємо, що з 1 липня теж запрацює безвідсотковий кредит для придбання сонячних панелей та зберігаючих акумуляторів Storage. Тому у нас з нашого боку є ряд заходів, які мають на меті стабілізувати систему в енергетиці. Крім того, на розгляд депутатам на наступну пленарну сесію буде запропоновано до голосування закон, який передбачає звільнення від ПДВ і від мита якраз енергогенеруюче, енергозберігаюче обладнання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Вороньку Олегу Євгеновичу, депутатська група "Відновлення України". Будь ласка.

10:21:56

ВОРОНЬКО О.Є. Доброго ранку, шановні. Прошу передати слово колезі пану Бурмічу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Бурміч.

10:22:07

БУРМІЧ А.П. Шановна Юлія Анатоліївна, ви в своєму виступі дуже сказали важливу річ: про те, що і Президентом, і Кабінетом Міністрів визначені пріоритети, а саме, що стосується збільшення експорту, збільшення внутрішнього виробництва і залучення інвестицій. Звичайно, в умовах війни це не дуже просто, я розумію. І скажіть, будь ласка, як відносяться інвестори можливі і що робиться урядом для того, щоб їх заохочувати? А саме, що я маю на увазі: страхування бізнесу. Сьогодні йде війна, як з цього питання має намір виходити уряд? Дякую.

10:22:59

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую. Для бізнесу під час війни було фіналізовано ряд інструментів, а саме: індустріальні парки, які вже сьогодні працюють, і сьогодні є можливість подаватися до Міністерства економіки для того, щоб отримати компенсацію за підключення до електромереж; запрацювали нарешті так звані "інвестняні" – це підтримка значних інвестицій, від 12 мільйонів євро, - теж є можливість подаватись і отримати на сьогоднішній день до 30 відсотків від капітальних вкладень на проєкт. Що стосується військових ризиків. Ви абсолютно праві, що це одна із перших вимог, які висували до нас як українські інвестори, що не менш важливо, так і міжнародні інвестори, для приходу в Україну. Я хочу сказати, що за два з половиною роки повномасштабної війни ця тема, вона вже еволюціонувала, і на сьогоднішній день у нас є підтримка з боку міжнародних партнерів DFC, MIGA, які вже сьогодні страхують інвестиції в Україні. Також, нарешті, і я тут вдячна депутатам за те, що ми фіналізували зміни до Закону про Експортно-кредитне агентство, які сьогодні українському Експортно-кредитному агентству надали можливість страхувати інвестиції в Україні. Тому у нас всі інструменти наявні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Вельможному Сергію Анатолійовичу, депутатська група "Довіра".

10:24:14

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Прошу передати слово Ярославу Железняку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, це час груп. Тому, будь ласка… Друзі, у вас на наступне буде, я вам дам. Дивіться, зараз питання від фракцій і груп, можна передавати в межах фракції або групи. (Шум у залі) Що-що? Ще раз кажу, в межах фракції. (Шум у залі) Це хвилини? Секундочку. Дивіться, ми зараз можемо в дискусію входити. От буде питання від депутатів, передавайте, кому хочете. Ми не можемо, щоб позбавляли фракції і групи від питань. Будь ласка, з вашої фракції, групи хто буде задавати?

10:24:57

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Помінялись.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що значить, ви помінялися? Ні, друзі. Ваша фракція і група не буде задавати питання?

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Буде задавати, коли буде фракція "Голос" задавати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви помінялися місцями?

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Між фракціями.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, бо ви не можете передавати просто так. Тоді від фракції "Голос", будь ласка, хто буде? Железняк, будь ласка.

10:25:27

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане Голово, я, чесно говорячи, не бачу… По-перше, це буде зараз виступ з процедури, далі виступ, питання пані Свириденко. Дивіться, якщо в Регламенті буде от написано, що не можемо передавати, отоді ми будемо говорити, що не можемо. Якщо ми хочемо зараз інтерпретувати як завгодно Регламент, давайте, тоді ця дискусія в нас стане набагато складніше. Ми з паном Вельможним помінялися щодо черговості питань, все. Пані Інна Совсун передасть йому слово, прошу йому надати можливість задати питання. Тепер оновіть мені таймер, я буду задавати питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, питання від фракції "Голос". Будь ласка, Железняк.

10:26:10

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Дякую. Юлія Анатоліївна, у мене до вас два запитання. Перше – як до міністра економіки, інше – як до першого віцепрем'єра. Перше. Не секрет, напевно, для вас, що я не є фанатом ідеї кешбеку за українські товари, вважаю, що це хибна ідея. Але, тим не менше, хотів би від вас почути, які плани у Міністерства економіки, які строки, які джерела покриття і скільки це буде коштувати державному бюджету. Друге запитання як вже до першого віцепрем'єра. Скажіть, будь ласка, Конгрес вже два місяці тому проголосував докредит або грант Україні на 7,8 мільярда доларів. Ми не бачимо досі умов під ці гроші, а головне, які реформи нам треба виконувати. Я хочу, щоб ви надали мені відповідь, який статус зараз цих перемовин. Тільки дуже прошу обійтись без казок про Матрицю реформ, ми їх чули від уряду, вони, чесно говорячи, не дуже допомагають зрозуміти ситуацію. Дякую.

10:27:15

СВИРИДЕНКО Ю.А. Ярославе, можна перепитаю? Останнє, друге запитання, як ви кажете, як до віцепрем'єра, стосується грантової угоди з ким? З США? Що стосується кешбеку. Ви знаєте, що у нас запрацював кешбек для сільгосптехніки. І попередні роки, коли ця програма працювала, вдвічі збільшилося техніки українського виробництва. У нас є ідея запровадження кешбеку на українські товари. Ми його опрацьовуємо. Зараз працюємо над якраз нормативним документом, який, я сподіваюся, що впродовж місяця, може з яким ми вийдемо, з фіналізованою редакцією. Тому я думаю, що у вас буде можливість долучитися до обговорення основних параметрів цієї програми, запуск якої, я думаю, що відбудеться з початку вересня. Що стосується другого питання, я думаю, що тут доречно буде пізніше передати слово до Міністерства фінансів по кредитній угоді, тому що я думаю, що вони володіють більше інформацією щодо тих, як ви кажете, зобов'язань, які ми як уряд маємо виконати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передали слово.

10:28:39

ШМИГАЛЬ Д.А. Отже, давайте я відповім, якщо можна, пане Голово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Угода підписана. Юридичний документ – Угода щодо надання Україні кредиту. Звичайно, там кредит на дуже пільгових умовах. Вона підписана зі сторони американської, зі сторони української. Ми уповноважили відповідну особу на підписання такого договору. І на даний момент нами надісланий також лист за підписом Прем'єр-міністра і міністра фінансів у Казначейство США щодо розподілу по місяцях відповідних сум і траншів надходжень для українського бюджету рівними частинами на чотири місяці по 1,95 мільярда доларів. І ніяких інших...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі "Платформа за життя і мир" Колтунович Олександр Сергійович. Будь ласка.

10:29:26

КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Юлія Анатоліївна, два конкретні фінансово-економічні механізми щодо врегулювання енергетичної кризи, яка на сьогоднішній день є в Україні. Перший прем'єр-міністр обіцяв у нас тут, на нараді, щодо кредитування по відновленню енергетичної інфраструктури, зруйнованої енергетичної інфраструктури до початку опалювального сезону. Буде кредитування, державні гарантії і так далі. Нас цікавлять конкретні строки, коли розпочнеться це кредитування, адже не за горами старт опалювального сезону. Ви знаєте дані, що для проходження необхідно було 18 гігават, а маємо тільки 9, 80 відсотків лягло теплоенергетики і так далі, і так далі. Друге питання стосується уже кризи на енергоринку. Між учасниками сформувалась заборгованість у 54 мільярди гривень, вони неодноразово звертались до нас щодо взаємозаліку. Коли конкретно також буде проводитись і реалізовуватись відповідний механізм щодо врегулювання цієї ситуації? Дайте, будь ласка, відповіді на два конкретні...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Анатоліївна.

10:30:34

СВИРИДЕНКО Ю.А. Що стосується енергетики, як я уже зазначала, у нас є програма "5-7-9", там ліміт 150 мільйонів гривень. Є звичайне зрозуміле кредитування бізнесу українськими банками державними і комерційними, які впродовж наступних тижнів мають вийти із стандартизованим продуктом саме для того, щоб відновити зруйновану інфраструктуру. Крім того, по великим об'єктам ми окремо працюємо, шукаємо можливості, яким чином відновити зруйновані об'єкти, тому що на відновлення об'єктів буде спрямовуватися і допомога міжнародних партнерів, яким ми передали весь список зруйновного обладнання і які вони нам збираються передавати в якості допомоги. Ми це маємо все встигнути до опалювального сезону. Ви абсолютно правильно сказали, у нас зруйновані потужності половина генерацій. Тому очевидно, що у нас це питання виживання і країни, і економіки в тому числі в першу чергу. По взаємозаліку, у нас зараз… працюємо над тим, щоб борги зменшити на ринку, розуміючи, що це один із факторів залучення якраз інвестицій в енергетику.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Буде ще довідповідь? Дякую. Ви задоволені. Будь ласка, йдемо далі. Далі нарешті Вельможний Сергій Анатолійович, група "Довіра". Будь ласка.

10:32:05

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". У мене питання не від себе, а від мільйонів переселенців, які втратили все та вимушені починати життя наново. У цьому році більшість із них були позбавлені соціальної виплати, однак при цьому ситуація з працевлаштуванням не покращилась. Людям потрібно винаймати житло, купувати продукти, одягати дітей і навчатися. У наші часи це коштує десятків тисяч гривень. Тож питання наступне. Для економіки нашої держави важливо офіційне працевлаштування громадян. Скільки переселенців було влаштовано за допомогою держави? Скільки ВПО відкрили за підтримки державних програм свої малі та середні бізнеси? Яким чином держава стимулює позитивний вплив на економічну ситуацію, залучаючи ВПО до офіційного працевлаштування? Дякую.

10:32:59

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую вам. З початку року, якщо ми кажемо виключно про інституцію таку як державна служба зайнятості, було працевлаштовано 33 тисячі ВПО. Також у нас діє програма, при якій ми роботодавцям компенсуємо частину витрат на оплату праці для ВПО. Такою програмою в цьому році скористалися 6,5 тисяч осіб. По грантах, я думаю, що я зможу вам окремо надати цю інформацію, тому що по мікрогрантах – це одна із найбільш дієвих і найбільш масштабних програм, тому по ВПО, якщо можна, то я окремо надам таку інформацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Бондар Михайло Леонтійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність". Будь ласка.

10:33:43

БОНДАР М.Л. Будь ласка, передайте слово Олексію Гончаренку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Гончаренко, будь ласка.

10:33:49

ГОНЧАРЕНКО О.О. Доброго дня. Питання по бронюванню. Перше питання до пані Свириденко щодо бронювання військово-промислового комплексу працівників, ну, з зрозумілих причин, і аграрно-промислового комплексу. Зараз сезон врожаю, як це відбувається, це дуже важливе питання і воно має бути забезпечене. І друге питання до міністра внутрішніх справ Клименка. Перше. Шанований пане міністре, Верховна Рада вас викликала у Верховну Раду. "Година запитань до Уряду" – це не є той формат. Тому я прошу вас виконати запрошення Верховної Ради як найвищого представницького органу держави і прибути у Верховну Раду вже в інший сесійний день. А питання до вас щодо бронювання, звичайно, ДСНС. ДСНС має бути заброньовано стовідсотково. Очевидно, рятувальники, пожежники супер сьогодні необхідні. Однак постановою уряду – до 50 відсотків. Ви повідомили в соцмережах, що начебто є рішення до 90 відсотків. Документа ми не бачили. І все-таки підтвердіть, будь ласка, про 90. І все-таки чому не 100 відсотків, коли є така необхідність? Дякую.

10:34:57

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую. Що стосується бронювання. Ви знаєте, що урядом нещодавно були внесені зміни в 76 Постанову, які дозволили забронювати працівників енергетики до 100 відсотків. Це саме стосується і працівників військово-промислового комплексу, які можуть бути заброньовані до 100 відсотків. Я собі дозволю прокоментувати також бронювання співробітників ДСНС. У нас зрозумілий єдиний підхід до всіх державних органів, який передбачає бронювання до 50 відсотків від військовозобов'язаних на підприємстві. Але якраз за згодою Міністерства оборони відсоток заброньованих може бути збільшеним, якщо відповідний міністр звертається за таким погодженням. Це у нас все прописано в 76 Постанові. І це є в 76 Постанові в останніх змінах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі міністр Клименко.

10:36:01

КЛИМЕНКО І.В. Доброго дня. Що стосується ДСНС. Я не розумію, чого тільки ДСНС хвилює, тому що в 76 Постанові ДСНС іде паралельно з поліцією. Мабуть, доля поліцейських не хвилює на вулицях. Що стосується ДСНС. Я ще раз хочу заявити, що було офіційне звернення міністра внутрішніх справ до міністра оборони 13 червня цього року. 14 числа міністр оборони був відсутній і т.в.о. міністра оборони пан Гаврилюк підписав лист щодо погодження Міністерством оборони позицій про 90 відсотків бронювання працівників ДСНС. Це перше. Для того, щоб не було потім ніяких запитань, після повернення пана Умєрова з відрядження він від 20 числа, вчора, продублював цей лист. І тому, пане народний депутат, вам буде направлено два листи – від 14.06 і 20.06, погодження Міністерства оборони. Цьому передували наші консультації і цьому передували наші…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігорю Володимировичу. Йдемо далі, від депутатської групи "Партія "За майбутнє" Скороход Анна Костянтинівна, будь ласка.

10:37:12

СКОРОХОД А.К. Пані Юлія, в мене питання стосується внутрішньо переміщених осіб. Як ви знаєте, у нас багато ВПО з окупованих територій і на сьогоднішній день вони не отримують жодних коштів на компенсацію зруйнованого і втраченого житла. І в нас виходить так, що люди, які обрали Україну, зберегли вірність Україні, просто кинуті, кинуті на вулиці, тому що та допомога, яка є, вона мізерна і вона не дає їм можливості нормально існувати. Скажіть, будь ласка, що робиться з вашої сторони для того, щоб виправити цю ситуацію? Чи передбачаються кошти на компенсацію житла тим людям, житло яких зруйноване на окупованих територіях і чи будуть збільшуватися для них виплати для того, щоб вони не покидали країну?

10:38:08

СВИРИДЕНКО Ю.А. Ірина Андріївна? Ірину Андріївну Верещук я буду просити тоді дати відповідь.

10:38:13

ВЕРЕЩУК І.А. Дякую за запитання. Ви праві, проблема є, тому що коштів не вистачає. Але тут питання не лише в коштах, а в законодавчому врегулюванні. Бо станом на сьогодні дійсно те житло, яке на ТОТ, на тимчасово окупованих територіях, неможливо його визначити як зруйноване чи пошкоджене. Отже, Мінінфраструктури невдовзі внесе постанову, і ми дуже сподіваємося, на наступний тиждень вона буде прийнята, яка дозволить таке житло вносити в реєстри пошкодженого майна, житло на ТОТ і на території активних бойових дій. І уже після цього ми можемо говорити про кошти, які будуть закладені на компенсацію за зруйноване житло. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, залишається ще 9 хвилин від фракцій і груп, я прошу фракції і групи по другому колу записатися на питання. У нас ще 9 хвилин, далі будуть народні депутати. Будь ласка, фракції і групи, записуємося. Будь ласка, Крейденко Володимир Вікторович, "Слуга народу".

10:39:22

КРЕЙДЕНКО В.В. Доброго дня. У мене питання по програмі єОселя. Вже три роки майже не будуються житлові будинки, квартири у нас в країні. І питання до першого віцепрем'єра. Я вважаю, що життєво необхідно збільшити вік будинків по цій програмі і квартир, які можуть придбати наші співгромадяни по цій програмі. І додати, можливо, туди до пільгових умов ще держслужбовців. Дякую.

10:40:01

СВИРИДЕНКО Ю.А. Я хочу нагадати, що коли ми запускали програму єОселя, перша хвиля стосувалася військовослужбовців, медиків, вчителів і наукових співробітників, далі ми розширили програму на всі категорії. І на сьогоднішній день єдиний критерій – це відсутність або власного житла або житла меншої площі. На сьогоднішній день видано 11 тисяч іпотечних кредитів. За останніми аналітиками Національного банку це по суті єдина іпотечна програма, яка сьогодні діє в країні. Половина з цих кредитів була видана в цьому році. Більше 50 забудовників приєдналися. Для того, щоб будувати житло, треба не збільшувати вік, під який можуть підпадати ці об'єкти, а навпаки, тип, первинку і закривати вторинний ринок. Тоді це буде стимул і тоді це буде... Да, з одного боку, на першому етапі, це, безумовно, звузить пропозицію, але це буде мати найбільший економічний ефект. Тому що у нас якраз внесок від будівництва ВВП він менше 1 відсотка, в країнах наших сусідніх це 6-7 відсотків. Тому, очевидно, що нам її треба переформатувати, але не розширити, на жаль, як ви пропонуєте вік на вторинці, а сфокусуватися на первинному ринку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Хлапук Максим Миколайович він фракції "Голос".

10:41:30

ХЛАПУК М.М. Доброго дня, шановна пані Юлія! В мене питання стосовно завершення реформи корпоративного управління в Енергоатомі. Після успішно проведеної корпоратизації залишається один дуже простий, але визначний крок – це призначення незалежної наглядової ради з подальшим обранням нового правління, включно з головою правління. Я прошу вас поінформувати стосовно етапу, коли буде завершено формування наглядової ради, які подальші кроки будуть вживатися. І окремо хочу запитати стосовно приведення статутів господарських товариств, де держава має 50 плюс відсотків акцій, у відповідність до вимог нового Закону про реформу корпоративного управління. Дякую.

10:42:19

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую вам. Дійсно, і тут я теж маю подякувати депутатам і депутатам економічного комітету, які допомогли нарешті фіналізувати реформу корпоративного управління, прийняття відповідного закону. Сьогодні на засіданні уряду має бути затверджений склад наглядової ради. Після цього вже будуть відбуватися всі необхідні подальші процедури з обрання керівника підприємства. Дякую. Займаються, да. Всі підприємства цим займаються.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракції "Батьківщина" Цимбалюк Михайло Михайлович.

10:42:58

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановна Юлія Анатоліївна, в мене до вас два питання. Перше. Сьогодні дискується як і у Верховній Раді, так і в суспільстві тема економічного бронювання. Успішний фронт може бути тоді, коли успішна економіка. Ваша особиста думка і що планує уряд робити в цьому плані? І наступне питання. "Зроблено в Україні", "Купляй українське" – це дуже позитивний не тільки лозунг, а й програма, яка ще з давніх-давен в Україні була популярна. Дякую вам за її втілення. І ми бачимо, що через центри зайнятості, які зараз реформуються, ця тема втілюється в життя. В мене питання. Які ваші плани в майбутньому щодо реалізації цієї програми і взагалі щодо роботи центрів зайнятості? Як ви дальше, які програми щодо підтримки ветеранів і іншого? Дякую.

10:44:02

СВИРИДЕНКО Ю.А. Да, напевно, я почну з центрів зайнятості. Дійсно, на базі центрів зайнятості ми почали відкривати офіси, які мають назву "Зроблено в Україні". Це частина великої державної економічної політики. Ці офіси в першу чергу все-таки спрямовані на малих і мікропідприємництв, які хочуть отримати інформацію по доступу до фінансування, по наших грантових програмах, по наших програмах по облаштуванню робочих місць. І ми далі пропонуємо до кінця року більше 100 таких центрів відкрити по території України. Що стосується аудиту центрів зайнятості, то разом, за допомогою Європейського банку реконструкції і розвитку, як ми і обіцяли вам на комітеті, ми вже завершили цей аудит. Ми його плануємо на наступному тижні проговорити з головою комітету і вже вам показати, на розсуд комітету ті наші плани по реформуванню. Тому що вочевидь центр зайнятості не завжди може конкурувати з агентствами по працевлаштуванню приватними, тому, з моєї точки зору, фокус центрів зайнятості має бути спрямований на соціально вразливі категорії. В першу чергу це молодь, яка шукає перше робоче місце, це ветерани, це особи з інвалідністю. І якраз ми й плануємо це з вами, разом з головою комітету, сподіваюсь, спочатку обговорити на засіданнях. Що стосується економічного бронювання, для нашого міністерства основним нашим стейкохолдером є звичайно бізнес. І бізнес на всіх зустрічах просить запровадити економічне бронювання, яке дасть дуже зрозумілий, прозорий алгоритм. Але мені здається, що це настільки сенситивна тема в суспільстві, що все-таки треба провести більш широкий діалог, в першу чергу почути військових, а потім приймати рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається від депутатської групи "Платформа за життя і мир" Німченку Василю Івановичу. Будь ласка.

10:45:52

НІМЧЕНКО В.І. Німченко Василь Іванович. Прошу передати слово народному депутату від "групи виживання" пану Колтуновичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому? Я не почув. Колтуновичу, так? Будь ласка, Колтунович.

10:46:02

КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановна Юліє Анатоліївно, незважаючи на макроекономічні ілюзії зростання, маємо стагфляційну боргову кризу. У зв'язку зі зростанням тарифу на електричну енергію нас цікавить: перше – інфляційний прогноз; друге – як це відобразиться на економічній активності; третє – як це відобразиться на субсидіарній політиці з урахуванням дефіциту бюджету. Ну і, безумовно, як це вплине на зростання заборгованості за житлово-комунальні послуги, цей показник також зростає. І в мене дуже велике прохання, зважаючи, що ви представляєте економічний блок, спробуйте згенерувати цифровий контент у відповіді на моє запитання. Це перше. А друге, у мене питання буде стосуватися, уже десь частково ви сьогодні відповідали, питання економічних кластерів. Яка буде доля промислового виробництва і промисловості (я думаю, не потрібно актуалізувати важливість промисловості в економіці України) саме в економічних кластерах, пропонованих Міністерством економіки? Дякую за відповіді на обидва запитання.

10:47:09

СВИРИДЕНКО Ю.А. Якраз розвиток промислового виробництва лежить в основі політики "Зроблено в Україні". І всі програми, які ми реалізовуємо в рамках цих ініціатив, інструменти, які ми запроваджуємо, стимулюють і мають стимулювати промислове виробництво, серед яких кредити і програма "5-7-9", яка на сьогоднішній день переформатована з акцентом якраз на переробку. Гранти на переробку, які ми як держава сьогодні видаємо на умовах 80 на 20 для деокупованих територій, 50 на 50 для решти територій. Це програма підтримки індустріальних парків, знову ж таки сприяє розвитку промисловості, розширенню локалізації. На сьогоднішній день до 28 числа ми отримуємо заявки від виробників для того, щоб привести у відповідність реєстр по локалізації, щодо яких ви в тому числі до нас зверталися в частині того, щоб привести його у відповідність. І кешбек на сільгосптехніку. Знову ж таки це підтримка українського виробника. Крім того, ми працюємо з міжнародними партнерами, які сьогодні надають нам підтримку, і ми їх направляємо на те, щоб при наданні донорської допомоги, наприклад постачання тих же машин для гуманітарного розмінування, все-таки пріоритет надавався українському виробникові. Я вам хочу сказати конкретний приклад на цих же машинах, якими ми займаємося дуже активно, і ДСНС, і Міністерство оборони. Коли почалася масштабна війна, Україна не виробляла взагалі своїх машин для розмінування. Сьогодні є три виробника, які розвинули своє виробництво якраз через комбінацію десь грантової підтримки, десь кредитної. Але взагалі я хочу сказати, що промислове виробництво – це фокус уряду, якраз "Зроблено в Україні" – це про підтримку промислової політики. Несировинний експорт стимулювання, це окремий великий блок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Ми завершили 30 хвилин від фракцій і груп. Зараз я прошу записатися народних депутатів для питань до доповідача. Хочу нагадати, що я теж буду просити дотримуватись Регламенту і задавати питання з теми, яка погоджена Погоджувальною радою. Будь ласка, прошу записатися народних депутатів. Будь ласка, Микиша Дмитро Сергійович, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.

10:49:36

МИКИША Д.С. Прошу передати слово Разумкову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Разумков.

10:49:40

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Пане Прем'єр-міністр, ви на минулій "годині запитань до Уряду" сказали неправду, кажучи просто, збрехали, коли сказали, що уряд навіть не розглядає питання підняття податків. Після цього виступив голова Комітету з питань податків і сказав, що ми готуємося до дуже важких рішень. Які ці будуть рішення? Назвіть конкретні показники. Коли ви занесете відповідний законопроект? До чого готуватися українському суспільству? Це перше. Друге питання до міністра економіки. Скажіть, будь ласка, підняття тарифів яким чином повпливає, друге підняття тарифів яким чином повпливає на економіку і на спроможність українського суспільства? І майбутнє, друге, підняття податків яким чином повпливає на економіку держави, на ваших стейкхолдерів, як ви сказали? Це перше. І паралельно, як це повпливає на залучення інвестицій, відсутність стабільної податкової політики, на залучення інвестицій в Україну, на які ми всі розраховуємо, окрім вас?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.

10:50:49

ШМИГАЛЬ Д.А. Я повторю свою відповідь. Ми не починали на рівні уряду офіційних обговорень щодо підняття податків. В жодну таку нараду особисто я залучений не був.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Анатоліївна.

10:51:01

СВИРИДЕНКО Ю.А. Середньорічну інфляцію, як я вже сказала, ми прогнозуємо на рівні 5,4 відсотка; річна інфляція у нас, базовий сценарій, 8,3 відсотка, ми його поки що не змінювали. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кальченко Сергій Віталійович, фракція "Слуга народу".

10:51:16

КАЛЬЧЕНКО С.В. Прошу передати слово Максиму Дирдіну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Євгенович Дирдін, будь ласка.

10:51:22

ДИРДІН М.Є. Доброго дня, Юлія Анатоліївна. В мене два питання буде до вас. Перше питання. Підприємства скаржаться на брак кадрів. Як уряд збирається це вирішувати? Це перше питання до вас. І друге питання. Є Постанова номер 76 від 2023 року 27 січня, одним із критеріїв є розмір середньої заробітної плати за останній календарний квартал, який повинен бути не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 21-го року. На мій погляд і на погляд працівників Миколаївської області, підприємців так само й України, що цей критерій є некоректним з багатьох причин. Чи не краще було би порівняти середню зарплату по галузях за аналогічний період по Україні? Будь ласка, вивчіть це питання. І прошу моє питання вважати як депутатське звернення до Кабміну. Дякую.

10:52:16

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую вам. Що стосується питання по внесенню змін до 76 Постанови, яка регулює питання бронювання, і ви дійсно праві, одним з критеріїв є розмір середньої заробітної плати в розрізі регіонів. Я думаю, що ми вивчимо питання, чи можливо застосовувати цей середній рівень, наприклад, в розрізі секторів: аграрна промисловість, переробна промисловість. Ми вивчимо питання, чи доцільно застосовувати, який буде ефект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович, фракція "Слуга народу".

10:52:48

БАКУМОВ О.С. Дякую. Шановний пане головуючий, шановний Прем'єр-міністр, шановний уряд! Безумовно, позитивним у розвитку економіки і тим, що сприяє її розвитку, є сама економічна безпека. І ми маємо її забезпечувати кожен день для того, щоб економіка працювала відкрито і якісно. Останнім часом ми бачимо цілу низку моментів, пов'язаних із діяльністю так званих кол-центрів. Вчорашня ситуація у Дніпрі, подивіться, що відбувається. Де реакція держави? Я не хочу звинувачувати конкретний правоохоронний орган, але де ота економічна безпекова складова, яка припинить залучення неповнолітніх, в яких фактично перше місце роботи – це шахрайська організація? Ці ж люди завтра виростуть, вони прийдуть у суспільство. Ким вони будуть, кого ми зараз виховуємо? Міністр освіти, ну зверніть на це увагу!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо хтось бажає виступити з цього питання, будь ласка. Якщо… Дякую. Добре. Йдемо далі, шановні колеги. Княжицький Микола Леонідович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

10:54:18

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, пане Голово. Прошу передати слово колезі Вікторії Сюмар.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторія Сюмар.

10:54:27

СЮМАР В.П. Дякую, пане Голово. Шановна пані віцепрем'єр, знаєте, економіка, насамперед це про людей. І ви сказали про те, що у нас досить складна ситуація з трудовими резервами. Я дуже боюся і наші закордонні партнери також, чи не чекати їм вже восени наступної хвилі українців біженців, що суттєво погіршить насправді і ситуацію з трудовими резервами, і очевидно знову буде зменшувати український ринок. Мені цікаве таке достатньо комплексне питання про те, як бачить уряд демографічну політику України. По-перше, що робиться сьогодні зокрема, щоб цієї нової хвилі біженців не було, щоб жінки з дітьми не поїхали? Як буде забезпечений освітній процес восени? Тому що цю відповідь люди насправді чекають сьогодні від нас. Чи дійсно є гарантії, що діти не замерзнуть в школі? Як відбуватиметься стимулювання дрібного бізнесу? І тут підвищення податків досить актуальне. І чи розглядаються основи якоїсь еміграційної політики, хто у нас може бути ще працівниками? Дякую.

10:55:34

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую. На сьогоднішній день якраз Міністерство соцполітики опрацьовує питання демографічної стратегії, якщо ми кажемо про стратегічні документи. Я можу вам відповісти по своїй частині, по тих проєктах, які ми сьогодні реалізуємо в рамках держави. І робота Центру зайнятості, наприклад, у першу чергу це питання, пов'язані з перенавчанням, навчанням працівників, для того, щоб бізнесу дати можливість бути забезпеченими кваліфікованими кадрами. Тому що на ринку праці ми стикнулися з питаннями, з одного боку, структурного безробіття, коли навики і досвід працівників не відповідає вимогам роботодавців. І якраз відповідь на це структурне безробіття, на цей стан економіки може дати лише навчання, перенавчання. Ми як держава через Службу зайнятості видаємо ваучери на навчання. Це до 30 тисяч гривень можливість отримати додаткову кваліфікацію і професію і мати можливість бути працевлаштованими. Тільки в цьому році 10 тисяч, от зараз, станом на зараз 10 тисяч людей скористалися, в минулому році це було більше 15 тисяч. Окремий напрямок – це перенавчання жінок, тому що у всіх війнах роль жінок під час війни, вона переосмислується. І тут нам допомагають в тому числі наші партнери. І на останньому заході на конференції URC він мав дуже конкретні і прикладні deliveries, результати, серед яких було оголошено так званий Skills Alliance, коли наші партнери об'єдналися для того, щоб допомагати перенавчати українців. Вартість такої програми 700 мільйонів євро. І дуже важливо, що з урядом Литви ми підписали угоду, де вони як пілотний проєкт будуть допомагати перенавчати українців, які проживають за кордоном, для того, щоб ми потім їх брали на роботу в наші міністерства, відомства в тому числі, таким чином, щоб цей міст з Україною не втрачався. Я думаю, що окремо по підготовці освітнього процесу може Міністерство освіти доповісти. Якщо можна, міністр освіти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не можна, тому що 2 хвилини ви вичерпали. Йдемо далі. Дві хвилини на відповідь. Шановні колеги, дивіться, задасте далі питання, я не можу давати більше 2 хвилин. Будь ласка, Маріковський Олександр Валерійович, фракція "Слуга народу".

10:57:54

МАРІКОВСЬКИЙ О.В. Шановна Юлія Анатоліївна, щиро вдячний вам за послідовну конструктивну політику щодо захисту вітчизняного виробника та його розвитку. Я разом з технологічними силами України проводимо економічний клуб, де збираємо ключових виробників дронів. У нас є проблема по дронам наступна. Міноборони та Генштаб говорять, що всі вироблені дрони в Україні мають іти на фронт, ми створили монополію замовлення державного. Але при цьому ті виробники, які не мають державного замовлення, але здатні виробляти в три, в п'ять, в п'ятнадцять разів більше, не можуть нікуди діти свої вироби і не можуть експортувати через штучне обмеження. Чи готове Мінекономіки підтримати і зкомунікувати з Генштабом Міноборони щодо якоїсь перехідної позиції щодо або експорту залишків, або масштабування за кордон виробників, контрольований кордон, там, де є країни НАТО і все інше…

10:59:03

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую за запитання. Це компетенція Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, куди входять наші представники в тому числі, представник Міністерства економіки, Міністерство оборони, Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, якраз вони і розглядають питання можливості відкрити експорт по якимось окремим позиціям. В першу чергу треба, щоб це питання потрапило в порядок денний цієї міжвідомчої комісії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Костюху Анатолію Вячеславовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

10:59:32

КОСТЮХ А.В. Прошу передати слово Федієнку Олександру Павловичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Павлович Федієнко.

10:59:40

ФЕДІЄНКО О.П. Шановна Юлія Анатоліївна, шановний Денис Анатолійович, дивіться, ми багато кажемо про те, що війна – це сили та засоби. Сили – це наші військовослужбовці, військовозобов'язані, засоби – це ті підприємства, які щось виробляють. Станом на сьогодні, на жаль, я дуже вам дякую за 76 Постанову, це дійсно крута вже постанова, але станом на сьогодні у нас є відповідна проблематика, коли, на жаль, військовозобов'язані оборонних підприємств або підприємств, визначених критично важливими, приходять для того, щоб актуалізувати дані про себе в центри комплектування, їх мобілізують. Це є проблема. У мене питання. Коли все ж таки це буде вирішено шляхом внесення змін до законодавства або шляхом внесення змін до постанови? Друге питання. Це все ж таки знову ж таки до розширення постанов 262, 560, мова йде про людей з інвалідністю, коли 560 Постанова змінює діюче законодавство і розширює його, і 262-а, це щодо людей 20-річного віку, законом це заборонено їх мобілізацію, окрім добровільного…

11:00:49

СВИРИДЕНКО Ю.А. По 76 Потанові ви бачили всі останні зміни. Тому останнє запитання по мобілізації, я думаю, що тут доречно, напевно, до Міністерства оборони. 560 Постанова. Наталія Фернандівна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Фернандівна, будь ласка.

11:01:07

КАЛМИКОВА Н.Ф. По 560 Постанові зміни вже прийняті і вони приведені в тому, що стосується осіб з інвалідністю, догляду за особами з інвалідністю, у відповідність до закону.

11:01:28

СВИРИДЕНКО Ю.А. Я знаю, що така депутатська ініціатива є в профільному комітеті, і я знаю, що вона обговорюється, щоб закріпити це на рівні закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Захарченко Володимир Васильович, фракція політичної партії "Слуга народу".

11:01:41

ЗАХАРЧЕНКО В.В. Прошу передати слово Клочку Андрію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Андрійович Клочко, будь ласка.

11:01:47

КЛОЧКО А.А. Доброго дня. У мене питання, ми сьогодні уже почули деяку відповідь, але по програмі "Зроблено в Україні". Програму запустили в лютому. Чи є якісь перші результати? І, по-друге, скажіть, будь ласка, в рамках траншів, які у нас плануються, і в рамках Плану України, скільки і яких законів треба буде Верховній Раді прийняти цього року? Дякую.

11:02:22

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую. Що стосується Плану України Ukraine Facility до кінця року, мені здається, що це п'ять або шість законів, ми з вами їх будемо окремо обговорювати. Я вдячна, що вчора знайшли консенсус і з нашими міжнародними партнерами, і з народними депутатами проголосували надзвичайно важливий Закон про Бюро економічної безпеки, який дозволить нам... який є вимогою одразу двох наших програм і Ukraine Facility, і Міжнародного валютного фонду. І якщо ми кажемо про закони до кінця року, там є зміни Закону "Про державну службу". Із таких важливих – два закони, що стосується природоохоронного напрямку, ви проголосували вчора, тому у нас до кінця року п'ять законів залишилось.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Гончаренко Олексій Олексійович.

11:03:10

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ще раз питання до пана Шмигаля. Шановний пан Прем'єр-міністр, зверніть на мене увагу, будь ласка, я звертаюсь до вас. Перше. Будь ласка, якщо членів уряду Верховна Рада запрошує у Верховну Рада, будь ласка, проконтролюйте, щоб вони приходили, бо це їхній обов'язок, а не бажання. Друге питання. Було прийнято рішення уряду ще 12 квітня про те, щоб військовослужбовцям надавати іпотеку і надавати виплати за перший контракт. Сьогодні у нас 21 червня, пройшло два з половиною місяці, до сих пір цього рішення немає у вигляді постанови, ці виплати не здійснюються. Коли нарешті почнеться здійснення? І третє. 560 Постанова по бронюванню і по відстрочках не відповідає закону. Ви порушили там права батьків, які утримують трьох і більше дітей, осіб, які доглядають за інвалідами, прямо в цій постанові, членів родин, безвісти зниклих. Будь ласка, виправте це негайно. Дякую.

11:04:16

ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую. Нагадаю, що всі виплати військовослужбовцям в Україні здійснюються у відповідності до чинного законодавства, до тих параметрів, які прописані в діючих законах і законодавствах. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Літвінов Олександр Миколайович, фракція політичної партії "Слуга народу".

11:04:35

ЛІТВІНОВ О.М. Руслан Олексійович, прошу передати слово Михайлюк Галині.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Олегівна Михайлюк, будь ласка.

11:04:42

МИХАЙЛЮК Г.О. Пані Перший віце-прем'єр-міністр, підкажіть, будь ласка, як компаніям отримати гроші від Ukraine Facility, а також які практичні результати URС для регіонів? Дякую.

11:05:01

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже. В рамках Ukraine Facility був теж підписаний альянс по підтримці регіонального розвитку, сума надана на 2 мільярди євро. Але мені здається, що одним із важливих практичних аспектів і результатів конференції в URС – це створення Project Preparation Facility, тому що найбільший запит від регіонів, який був під час підготовки до конференції, це, на жаль, недостатня спроможність для підготовки якісних так званих bankable проєктів, під які можна залучати кошти якраз і від Європейського банку реконструкції і розвитку, Європейського інвестиційного банку і від Світового банку було оголошено про створення якраз Preparation Facility для регіонів. А перша частина? По Ukraine Facility, якщо це великі проєкти, компанії-заявники звертаються до Європейського банку реконструкції і розвитку, до ЄІБ, якщо це невеликі проєкти, звернення відбувається через українські комерційні банки, які вже в свою чергу взаємодіють з (Нерозбірливо) для отримання де-ріскінгу своїх операцій в Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Іван Григорович Кириленко, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

11:06:13

КИРИЛЕНКО І.Г. Прошу передати слово моєму колезі Михайлу Волинцю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Волинець, будь ласка. Включіть мікрофон.

11:06:21

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Михайло Волинець, фракція "Батьківщина". В мене скоріше запитання до Прем'єр-міністра Дениса Анатолійовича Шмигаля. Денисе Анатолійовичу, перше питання, це доступ стратегічних підприємств до електроенергії. Наприклад, в Донецькій області, де в зоні бойових дій знаходяться шахти в Добропіллі, в Мирнограді, їх відключають від електроенергії. Вчора на шахті "Алмазна" 153 гірники, видавалися на поверхню в аварійному режимі. Друге питання – це збут вугілля. Тому що нема збуту вугілля, не виплачується зарплата шахтарям, шахтарі не можуть розрахуватися за ту ж електроенергію і виникає замкнуте коло, шахти вимикаються, вони загазовуються, затоплюються. Чи це не такий спосіб закриття шахт, ліквідації вугільної галузі? Тому що зима прийде... Денисе Анатолійовичу, ви давали доручення першій віце-прем'єр-міністерці, доручення провести нараду, але прошу доручити цю нараду провести віце...

11:07:28

ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую за ваше запитання. Я нагадаю, в нас шахти віднесені до об'єктів критичної інфраструктури, тому, звичайно, коли неаварійне відключення, не пов'язане з бойовими діями, шахти відключати неможливо, це перше, незалежно від обставин. І Міністерство енергетики працює в цьому питанні. Стосовно вугілля. Ми також зараз, по-перше, наповнюємо українські склади, тому що ми в будь-якому випадку готуємося до опалювального сезону, до зими, відновлюємо наше обладнання. Також ми відкрили можливість, якщо ми бачимо, що українські склади уже наповнені під зав'язку, відкрили можливість експортувати частково вугілля для того, щоб дійсно забезпечити роботу шахт і виплату зарплат шахтарям, і відповідно економічний розвиток цих підприємств, економічне існування в час війни тих підприємств, де, зокрема, і на відстані від бойових дій. Додатково, якщо є у міністра енергетики щось додати, прошу, Герман Валерійович, додати.

11:08:27

ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую. Дякую за запитання. Насправді, дійсно, я можу підтвердити, що ніякого там бажання закривати шахти в нас не існує. Більше того, сьогодні ми говоримо про те, що ті шахти, які є в робочому стані, ми працюємо для того, щоб їх підтримувати перш за все з точки зору розуміння того, що ми відновимо певний обсяг генерації і відповідно вугілля нам потрібно буде, конче потрібно буде протягом опалювального сезону для функціонування енергосистеми. Дякую дуже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович, фракція "Батьківщина". Від себе.

11:09:01

СОБОЛЄВ С.В. Пані Юліє, пан міністр освіти, у мене є питання, яке сумісне між економікою і освітою. Ми знаємо зараз, які лазєйки придумали для того, щоб уникнути від мобілізації саме через освітянські програми. Але в той же час в Запоріжжі, Харкові є страшна потреба в спеціалістах саме на спеціальних виробництвах, включаючи критичну інфраструктуру, які потребують спеціальної освіти. Чи не вважаєте ви, що треба розробити спеціальну програму саме на цей рік, можливо на наступний рік, спеціальну процедуру вступу тих, хто є непризовного віку, до 25 років, ті, хто вже заброньований, саме по процедурі вступу на ті професії, які потребують підприємства цих регіонів і можливо інших регіонів? Бо ви знаєте, що ці області є в умовах постійних бойових дій і там загальна процедура не працює. Дякую.

СВИРИДЕНКО Ю.А. Будь ласка.

11:10:18

ЛІСОВИЙ О.В. Можна, так? Дякую за запитання. Значить, ми маємо вже діалог з рядом університетів і з підприємствами, з галузями промисловості щодо того, щоб запровадити відповідні програми для вступу на відповідні спеціальності тих фахівців, які потрібні цим підприємствам. Єдиною проблемою для нас сьогодні є явище фіктивного навчання і вступу як до бакалавратів, так і до магістратур і аспірантур задля ухиляння від мобілізації. Зараз ми власне і з Прем'єр-міністром проводили нараду, і з Президентом проводимо нараду щодо цього. І домовились з Комітетом з питань освіти щодо проведення наради, яким чином нам забезпечити цю потребу, але не допустити діри, яка дозволить легально використовувати систему освіти для ухиляння від мобілізації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юліє Анатоліївно, якщо хочете додати… Ні, то рухаємося далі.

СВИРИДЕНКО Ю.А. Рухаємося.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович, фракція політичної партії "Голос"

11:11:19

ЮРЧИШИН Я.Р. Дуже дякую. У мене буде питання до Прем'єр-міністра і міністра (мені теж треба) інформаційної політики. Ми стали свідками кричущих фактів спроб введення цензури в державному медіахолдингу "Укрінформ". Заява про те, що до цього не має стосунку Кабінет Міністрів, вона доцільна. Але чому не використати механізм, який нам дає Статут Укрінформу, щоб зняти будь-які питання, тобто почати процедуру створення наглядової ради цієї структури? Чи є такі плани і чи будуть здійснюватися такі кроки? Дякую.

11:12:17

ШМИГАЛЬ Д.А. Якої структури, бо я не чув? Укрінформ? Я попрошу виконуючого обов'язки міністра культури відповісти на дане питання.

11:12:22

КАРАНДЄЄВ Р.В. Доброго дня, шановні колеги. Дякую за запитання. Так, справді Законом про іномовлення в Україні передбачено, що інформаційне національне агентство "Укрінформ" повинно мати наглядову раду. Свого часу, понад рік тому, було прийнято рішення і чомусь внесена була зміна до статуту, яка ліквідувала цей контрольно-наглядовий орган. Натомість зараз ми вже розробили нову редакцію статуту і повертаємо наглядову раду в Укрінформ як інструмент державного контролю, тим більше, передбачений законодавством. Я сподіваюсь, що вже до кінця цього тижня ця редакція статуту буде оприлюднена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Бондару Михайлу Леонтійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

11:13:14

БОНДАР М.Л. Дякую. Передайте, будь ласка, слово Артуру Герасимову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов, будь ласка.

11:13:21

ГЕРАСИМОВ А.В. Шановна пані Юліє, декілька важливих моментів. Перше. Ви сказали, що у нас дійсно більше 4 мільярдів зараз прямих іноземних інвестицій, з них мільярд прийшов напряму. Ну, давайте бути відвертими і чесними, 80 відсотків цих грошей – це гроші, які просто не можуть компанії вивести як дивіденди чи прибуток і з них велика частина лежить в банках, а не реінвестована. І друге. З цього мільярда, якщо покопатися в країнах, то чує моє серце, що це гроші, які повертають український бізнес для того, щоб підтримати зараз в нормальному стані свої підприємства, які падають. Друге, надважливе. На жаль, ми маємо знову пам'ятати про слово "дефолт". Тому питання до вас: як уряд вирішуватиме питання з приватними кредиторами, які відмовляються відстрочувати платежі, ви знаєте, відносно наших суверенних облігацій? Бо якщо це не буде зроблено, то наприкінці липня – на початку серпня Україна може скотитися в дефолт. І третє. Як ви поясните, що в Берліні майже не було…

11:14:32

СВИРИДЕНКО Ю.А. Як це не було? В Берліні було більше 3400 учасників, серед яких українського бізнесу було 500-600, стільки ж було іноземного бізнесу. Крім того, на 500 мільйонів було підписано двосторонні договори. Це тільки ті, які мені відомі, між приватними компаніями щодо залучення фінансування. Тому якраз… Мільйонів доларів. Тому якраз приватний бізнес був присутній, був присутній, ви знаєте, "Регіональний вимір", були присутні громади. І тому тут з цим питань немає. А відносно інвестицій, я з вами погоджуюсь, що частина – це, дійсно, реінвестовані кошти, а нові – це мільярд доларів, але ми про це свідомо і об'єктивно кажемо. (Шум у залі) По кредиторах? Міністерство фінансів якраз уповноважене урядом на проведення відповідних перемовин з кредиторами, якраз буде цим активно зараз займатися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рухаємося далі. Будь ласка, слово надається Зінкевич Яні Вадимівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

11:15:36

ЗІНКЕВИЧ Я.В. Прошу передати слово Вікторії Сюмар.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторія Сюмар.

11:15:42

СЮМАР В.П. Ми наполегливо все-таки будемо сподіватися почути відповідь від міністра освіти. Мені здається, що це принципово важливе сьогодні питання для мільйонів людей, і я його деталізую зараз, скористаюся такою нагодою. Очевидно, що сьогодні Міністерство освіти робить якусь частину заходів для того, щоб якось там почати, можливо, раніше навчальний рік. Дуже важливо дати людям орієнтир, що саме робиться: скільки цей навчальний рік буде тривати, коли він почнеться і чи взагалі є в нас можливість забезпечити опалення, електроенергію в школах, в садочках, у вузах, чи не замерзнуть там діти. Хто, на чиї плечі ляже зрештою забезпечення пальним цих генераторів, якщо вони сьогодні вже й поступили? Чи це будуть органи місцевого самоврядування, чи це будуть надані якісь відповідні урядові субвенції? Як сьогодні уряд готує навчальний рік, як почнеться навчальний рік в умовах такої серйозної енергетичної кризи? Дякую.

11:16:46

ЛІСОВИЙ О.В. Дякую. Два підходи в нас є. Перше. Це ми працюємо з графіками навчання, з розкладами навчання. Сьогодні заклади вищої освіти, фахової передвищої освіти і профтехосвіти – ми вже зробили рекомендаційний лист щодо того, щоб розпочати навчальний рік раніше в теплий сезон, зробити більші зимові канікули і завершити навчальний рік пізніше. Таким чином у піковий період холодів перемістити канікули, збільшити зимові канікули. Друге. Щодо шкіл. Ми не будемо розпочинати навчальний рік раніше. Ми будемо працювати з розкладами занять, зміщуючи там, де це можливо, там, де немає позмінного навчання, зміщуючи початок занять у школі на 10-у годину. Зараз працюємо над цими рекомендаціями. І другий блок питань – це, власне, забезпечення технічними засобами закладів освіти. Вони лягають на плечі органів місцевого самоврядування на сьогодні. У нас біля 30 відсотків закладів освіти забезпечено генерацією, але ця генерація різна. Є доволі потужна, яка дозволяє закладу освіти працювати, якщо ми говоримо про заклади загальної середньої освіти. Єсть засоби генерації слабкі, які дозволяють працювати лише тільки "пунктів незламності", які здебільшого розміщені в закладах освіти. І ще одна позиція. Це будемо в крайніх випадках повертатися до змішаного або до онлайнового навчання в якихось пікових складних періодах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Припутеню Дмитру Сергійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка.

11:18:33

ПРИПУТЕНЬ Д.С. Прошу передати слово колезі по комітету Інні Совсун.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Інна Совсун. Тут можна передавати депутатам, будь ласка.

11:18:39

СОВСУН І.Р. Інна Совсун, фракція "Голос". У мене запитання до Прем'єр-міністра. Я дуже хочу, щоб відповідь послухав також Голова Верховної Ради. Пане Прем'єр-міністре, ви подали до парламенту законопроект про добудову двох блоків атомних електростанцій. Відповідно до чинного Закону про розміщення ядерних установок ви до закону повинні були подати техніко-економічне обґрунтування, оцінку впливу на довкілля і ряд інших документів. Цих документів зараз в парламенті немає, ми їх не бачили. Запитання: чи ви виконаєте норму чинного законодавства і додасте всі необхідні документи? Супровідне запитання до міністра енергетики. Скажіть, будь ласка, техніко-економічне обґрунтування 18-го року, про яке ви згадували, на який тип реактора воно здійснено і який тип реактора планується закуповувати в Болгарії? Звертаю увагу на відповідь на це питання спікера парламенту. Нам потрібно отримати весь пакет документів перш ніж ми зможемо розглядати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Романівна, я, на жаль чи на щастя, слухаю все: і питання, і відповіді. Тому передаю слово для відповіді. Будь ласка.

11:19:50

ШМИГАЛЬ Д.А. Шановний пане Голово, шановні депутати, я попрошу професійно і повно відповісти на дане питання міністра енергетики.

11:19:55

ГАЛУЩЕНКО Г.В. Дякую дуже за запитання. Я знову, ще раз на нього відповідаю. Я вже показував відповідні техніко-економічні обґрунтування, вони всі є, вони передані. Тип блоку, якщо ми говоримо зараз, це ВВЕР-1000. Це ті блоки, які сьогодні експлуатує Україна, і не тільки Україна, експлуатуються у багатьох країнах світу. І відповідно питання в тому, що всі документи, в тому числі і стосовно екології, екологічні всі норми виконані, більше того проведені відповідні міждержавні консультації в рамках Конвенції Еспо з нашими партнерами і сусідами, і відповідно отримані всі дозволи і погодження від сусідніх країн на будівництво таких енергоблоків. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Давайте подякуємо Прем'єр-міністру України та членам Кабінету Міністрів України за надані відповіді та участь у пленарному засіданні. (Оплески) Дякую всім за роботу. Зараз я оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку. У єдності наша сила! Разом до перемоги! І слава Україні!