|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 21.09.2017
ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 21 вересня 2017 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:01:19 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Прошу всіх приготуватись до реєстрації. Хочу нагадати, що ми продовжуємо розглядати проект Закону про внесення змін до Господарського і інших кодексів. І сьогодні я буду пропонувати, щоб ми працювали до завершення порядку денного без перерв. І я думаю, що в залі всі, незалежно від фракцій, підтримають цю пропозицію. Щоб ми сьогодні змогли пройти і судову, і пенсійну реформу. Шановні колеги, прошу приготуватись до реєстрації. Прошу зареєструватись. 10:02:15 336 депутатів зареєструвалось. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Сьогодні день народження нашого колеги Ігоря Андрійовича Артюшенка. Привітаємо нашого колегу з днем народження. Вітаємо! Плідної роботи. І сьогодні християни східного обряду відзначають велике свято – Різдво Пресвятої Богородиці. І щиро вітаю всіх з цим святом! Вітаю, колеги! Нам гарного і плідного дня! Голову комітету я прошу зайняти "бойовий" пост на трибуні. Авторів правок прошу приготуватись до роботи і попереджаю, орієнтовно за півгодини я буду пропонувати, щоб депутати проголосували за продовження сьогодні роботи до вичерпання порядку денного. І, колеги, я сподіваюсь, що фракції проведуть консультації і підтримають цю ідею, щоб ми працювали до завершення порядку денного. Я нагадую, ми завершили на правці 1110. І я надаю слово для виступу Одарченку, будь ласка.
10:03:31 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, це дуже важлива правка, яка, з нашої точки зору, серйозно спростить долю людей, які позиваються у судах. Ми пропонуємо встановити дуже обмежений перелік випадків, коли справа має передаватися на новий розгляд до суду першої інстанції. Це випадки, коли розгляду по суті взагалі не було, або порушення були настільки грубими, що вважати, що суд виконав свою функцію із відправлення правосуддя неможливо. Це випадки, коли сторона взагалі не викликалася до суду, коли суд провів розгляд справи у письмову провадженні, хоча зобов'язаний був проводити судове засідання; ситуації, коли справа була розглянута неповноважним складом суду або взагалі не суддею, а його помічниками. У таких ситуаціях єдиним можливим виходом буде новий розгляд належним судом за правильною процедурою. Шановні колеги, це дуже важлива правка, яка дозволить скоротити судову… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 1110. Прошу підтримати, прошу… Хто підтримує, прошу голосувати. 10:04:58 За-47 Рішення не прийнято. 1125. Одарченко.
10:05:14 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, однією з найгірших речей у цій "судовій реформі" в лапках є позбавлення громадян доступу до Верховного Суду. Так права касаційне оскарження позбавляються особи у так званих малозначних справах. Я нагадаю, що спір про 160 тисяч гривень з точки зору цього кодексу є малозначним. Хоча для багатьох українців це заробіток кількох років кропіткої роботи. Ми пропонуємо прибрати це штучне обмеження і дозволити оскарження до Верховного Суду у тих випадках, коли судами першої та апеляційної інстанції були порушені відповідні норми права. Уявіть собі, всі справи, які мають в своїй основі менше 160 тисяч гривень, вони не будуть мати права на касацію. Сьогодні влада штучно обмежує доступ українців до суду. Це кричуще таке порушення, яке ми… ГОЛОВУЮЧИЙ. 1125. Прошу визначатись. 10:06:39 За-45 Рішення не прийняте. 1128. Власенко.
10:06:45 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Тут нам два дні розказують про те, що нібито хтось затягує розгляд судової реформи. Ну, по-перше, я хочу зазначити, що своїми поправками хтось затягує розгляд судової реформи. Ну, по-перше, я хочу зазначити, що цю ситуацію створив Порошенко особисто, незаконно внісши законопроект, в якому було об'єднано 5 законів. Тому така кількість поправок. Це перше. А друге. Своїми поправками ми лише пробуємо виправити ті недоліки абсолютно недолугі по звуженню прав учасників процесу, який Порошенко хоче запровадити для того, щоб узурпувати судову владу. 1128 поправка стосується можливості касаційного оскарження так званих малозначущих справ. Я розумію, що 160 тисяч для Порошенко це невеликі гроші, але 160 тисяч для українського… для будь-якого нормального українського громадянина це величезна сума. А, відтак, треба вилучити із тих справ, які неможливо оскаржити так звані малозначущі справи. Прошу підтримати 1128 поправку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу надалі говорити виключно по темі поправки. 1128. Прошу визначатись. 10:08:09 За-56 Рішення не прийняте. 1129. Одарченко.
10:08:13 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, ви відхилили наші попередні поправки і позбавили мільйони українців доступу до вашого так званого Верховного Суду. Незрозуміло для кого ви його формуєте, але, очевидно, що не для українців. Пропонуємо доповнити кодекс нормою, відповідно до якої так званні ні малозначні справи все одно підлягають касаційному розгляду за умови, що в касаційній скарзі зазначені обставини, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду. Інакше у нас в силі можуть залишатися рішення, поставлені помічниками суддів чи винесені взагалі без виклику відповідача. Такої судової реформи не дозволяв собі навіть Янукович. Шановні колеги, вдумайтесь тільки, що відбувається. Ми вас просимо проголосувати за наші поправки, які пропонують виключити так звані малозначні справи і надати можливість всім мати доступ до Верховного… ГОЛОВУЮЧИЙ. 1129. Прошу визначитися. 10:09:36 За-52 Рішення не прийняте. 1133. Власенко.
10:09:40 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрій Володимирович. Я ще раз зазначу, що, насправді, обговорення таких важливих для суспільства питань, як зміни дій судової системи, є вкрай важливими. Тому я би радив всім колегам не зловживати заявами про те, що хтось щось затягує. Я розумію, що ті, кому нецікаво це обговорення, вони там п'ють каву, займаються іншими питаннями комерційного характеру, а ми тут не затягуємо, ми тут працюємо. Що стосується поправки 1133. Я вважаю, що інститут, який запроваджений 291 статтею, він в принципі правильний, але він повинен знаходитися трошки в іншому кодексі, він повинен знаходитись в Кримінально-процесуальному кодексі і розглядатися як цивільний позов у кримінальному процесі. Тоді все буде логічно і зрозуміло. Поки що мені вдається пропозиція комітету нелогічною. А відтак я прошу підтримати 1133 поправку і з цього кодексу виключити 291 статтю, перенісши її в Кримінально-процесуальний кодекс. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1133. Прошу визначатись. 10:11:00 За-60 Рішення не прийняте. 1158. Долженков, 1157-а. Долженков.
10:11:15 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги! Справа в тім, що однією з гарантій дотримання процесуальних прав є саме своєчасне подання касаційної скарги, і ця правка стосується того, але це не 1157, а 1136, шановний Андрій Володимирович. Ця правка стосується того, щоб особа могла вчасно подати касаційну скаргу і строк спливу подання касаційної скарги починався не з моменту складання повного тексту рішення, а з моменту вручення стороні процесу зазначеного рішення, суд апеляційної інстанції. Адже своєчасне подання відповідного судового рішення – це одна з гарантій непорушення процесуального права, і своєчасне оскарження судового рішення є гарантією отримання правосудного рішення і надання стороні процесу можливості розгляду справи судом касаційної інстанції. Прошу підтримати зазначену пропозицію 1136. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто підтримує, прошу визначатись. 10:12:33 За-68 Рішення не прийняте. 1158. Не наполягають. 1159. 1160. 1159. Одарченко.
10:12:46 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Правка 1158. Шановні колеги! Зараз проект передбачає право судді Верховного Суду одноособово відфутболити будь-яку касаційну скаргу, фактично не пояснюючи причини цього відфутболювання. Існуюче законодавство теж містить таке право, але суддя повинен хоча б навести причини і зазначити, чому він вважає, що всі норми права нижчестоящими судами були застосовані вірно. Тут же суддя може просто повернути скаргу без розгляду, заявивши, що вона недостатньо обґрунтована, і цим, до речі, позбавити людину доступу до Конституційного Суду також, оскільки для звернення до нього необхідно пройти касаційні інстанції. Пропонуємо дану норму вилучити і не дозволяти суддям відкидати скарги, які їм не цікаві чи надто незручні для розгляду. Шановні друзі, ви звузили можливість доступу людей до Конституційного Суду, зараз ви і цим законом звужуєте їм доступ з конституційною скаргою до Конституційного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1158, прошу визначатися. 10:14:10 За-50 Рішення не прийняте. 1173. 1160. Сидорович.
10:14:17 СИДОРОВИЧ Р.М. Поправка 1160. Шановні громадяни, зараз ми підійшли до чергового важливого етапу розгляду Цивільно-процесуального кодексу, а саме етапу касаційного провадження. Ми далі продовжуємо продовжувати цю ганебну практику, коли суддя-доповідач у нас на етапі розгляду відповідних питань у касації то появляється, то зникає. Знову ми губимо того суддю-доповідача. Але я ще одну річ хочу сказати важливу. Шановні наші громадяни, уряд в даному випадку абсолютно маніпулює, заявляючи про те, що тривалий розгляд справ, тривалий розгляд поправок до процесуальних кодексів перешкоджає підняттю пенсій. Підняття пенсій є можливо за рішенням уряду і уряд має достатньо повноважень, він це може зробити і без голосування у Верховній Раді, починаючи з 1 жовтня. Більше того, я вас хочу завірити, без справедливого суду, без ефективного суду, шановні пенсіонери, ви за вашими пенсіями будете десятиліттями ходити і добиватися їхнього виконання і одержання фактично. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує, я прошу голосувати, прошу визначатися. 10:15:39 За-68 Рішення не прийняте. 1173. Наполягає Одарченко.
10:15:45 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, пропонуємо, щоб у випадку, якщо касаційну скаргу підписав представник особи, який в силу будь-яких причин обмежений у правах на підписання скарг, поданий ним документ залишався без руху, і суд надавав можливість особі виправити подану скаргу. Лише скаргу, яку подала особа, яка взагалі не має ніяких повноважень на ведення справи, її потрібно повертати без розгляду. В іншому випадку через випадкову помилку в тексті довіреності особа може бути позбавлена судового захисту. Прошу поставити цю правку на голосування, зал прошу її підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1173, прошу визначитись. 10:16:48 За-56 Рішення не прийняте. 1174, Сидорович.
10:16:54 СИДОРОВИЧ Р.М. Андрій Володимирович, я дуже перепрошую, ми пройшли 1166, там були ще декілька моїх правок, які ми пропустили. 1166 правка стосується існування постійно діючої колегії суду, ми вже про це говорили немало. Існування постійно діючих колегій у судах є абсолютно не виправданою, безпідставною, більше того, створює загрози для відповідного, абсолютно неправильного підходу до вирішення справ. Не повинно бути постійно діючих колег, ні у Верховному Суді, ні в Апеляційному суді, ні в судах першої інстанції – це абсолютно зайва ланка. Прошу підтримати правку 1166 і виключити слово "постійної". ГОЛОВУЮЧИЙ. А наступні, які пане Руслан? СИДОРОВИЧ Р.М. 69 – наступна. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я обидві їх поставлю на голосування. Будь ласка, 1166, прошу визначитись. 10:18:10 За-62 Рішення не прийняте. 1167, Крулько.
10:18:15 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги! Ми розглядаємо питання касаційного оскарження, і наша фракція абсолютно логічно пропонує до частини сьомої додати… статті 395 додати фразу "Вказана ухвала надсилається скаржнику та учасникам справи, яким додається копія касаційної скарги та доданих до неї документів". Це абсолютно логічно, щоб саме в цій частині сьомій особи, яким мають бути надіслані копії документів, такі документи отримали. Тому я прошу поставити цю поправку на голосування і прошу сесійну залу підтримати саме доповнення такою фразою частини сьомої статті 395. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1167, прошу визначатись. 10:19:17 За-57 Рішення не прийнято. 1169, Сидорович. Включіть мікрофон.
10:19:23 СИДОРОВИЧ Р.М. Поправка 1172. Шановні колеги, шановні наші громадяни, я от хочу сказати, що, читаючи цей Процесуальний кодекс і читаючи модель розгляду справ у касаційному суді, в мене появляється одна асоціація. Є такий відомий режисер фільмів Тарантіно, так він любить знімати фільми, їх розриваючи, ріжучи різними кусками, починаючи з кінця, а потім вставляючи середину, а потім перестрибуючи назад на початок. Ми пропонуємо статтю 307, яка говорить про закриття касаційного провадження перенести після статті 399, тому що в цьому кодексі після закриття касаційного провадження наступна стаття говорить про приєднання до касаційної скарги. Де логіка касаційного провадження? Як ми можемо говорити про закриття касаційного провадження, коли ми ще не закрили сам процес підготовки справи касаційної до розгляду? Це нонсенс. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1172, прошу визначитись. 10:20:39 За-69 Рішення не прийнято. Наступна, Сидорович.
10:20:46 СИДОРОВИЧ Р.М. Поправка 1174. Шановні колеги, сьогодні я бачу набагато більшу присутність наших колег народних депутатів у залі, і я сподіваюсь, що ви все ж таки почуєте, про що я зараз говорю. Якщо ми по Господарському процесуальному кодексу, де, в основному, судиться бізнес, відхилили можливість врахування не лише прав, а також інтересів учасників судового процесу, то, може, ми хоча би бодай для звичайних пересічних громадян згадаємо, що в них є не лише права, а ще й свободи та інтереси, які теж потрібно захищати у судовому процесі. Саме тому у статті 398 у частині першій після слова "свободи" необхідно додати слово "інтереси", тому що в тому випадку, якщо ми цього не зробимо, то получається, що інтереси наших громадян в суді касаційному захищати буде ніяк. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1174, прошу визначатися. 10:21:58 За-67 Рішення не прийнято. Будь ласка, Сидорович.
10:22:04 СИДОРОВИЧ Р.М. Поправка 1176. Шановні колеги, ми далі продовжуємо розгляд поправок, які стосуються процесу… розгляду у касаційному суді у цивільному процесі. Тут кожна кома, кожна крапка, кожне слово є дуже важливим. Тому я прошу сконцентруватися і зрозуміти, про що ми говоримо. В даному випадку у статті 398 необхідно додати частину четверту наступного змісту: "Заява про приєднання до касаційної скарги може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції". Пояснюю, що буде, якщо ми цю правку не проголосуємо. В тому випадку особа, яка подаватиме заяву про приєднання до касаційної скарги, буде позбавлена можливості ставити питання перед судом про розгляд справи за її участю. Це дуже важливо, Шановні колеги, я дуже прошу вас, підтримайте цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1176, прошу визначатися. 10:23:20 За-78 Рішення не прийнято. 1192, Одарченко.
10:23:25 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, в західних країнах суди апеляційних інстанцій дуже часто не виносять рішення відразу після розгляду справи, оскільки рішення судів там впивають на судову практику і судді обговорюють справи протягом певного часу після проведення судового засідання. Так, в Сполучених Штатах Верховний Суд проводить судове засідання, а рішення виносить лише через кілька місяців. Оскільки навантаження на суддів у Верховному Суді буде дуже великим, пропонується, що після судового засідання і виступів сторін суд завершував розгляд справи і виносив рішення протягом 15 днів. Таким чином у суддів буде час для обґрунтованих дискусій, а не кілька хвилин в нарадчій кімнаті у день, коли назначено 30-40 справ. Шановні колеги, прошу підтримати на поправку, вона дозволить сформувати єдиний підхід по вирішенням справ в Верховному Суді. Прошу. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1192. Прошу визначитися. 10:24:47 За-51 Рішення не прийнято. 1195, Власенко.
10:24:53 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрій Володимирович. Я би хотів відповісти колезі Сидоровичу, коли здивований такою кількістю людей, їх тут зігнали для того, щоб голосувати або ad hoc, або голосувати "працювати до закінчення вичерпання сьогоднішнього порядку денного". Все ж зрозуміло, все просто як апельсин. Тому їх тут так багато, їм байдуже судова реформа, але... ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу виступати по правці. ВЛАСЕНКО С.В. Але їх зігнали тут. ГОЛОВУЮЧИЙ. По тексту правки, будь ласка. ВЛАСЕНКО С.В. 1195 поправка. Я говорю по процедурі прийняття моєї поправки. Насправді, якби це була справжня судова реформа, а не той фейк, який запропонував нам Порошенко, то одним із елементів, основних елементів було б спрощення або створення ефективного механізму узагальнення судової практики. Замість цього нам пропонує комітет на рівні Верховного Суду створення абсолютно незрозумілої системи узагальнення. Тобто замість того, щоб колегія, судова колегія, яка розглядає справу, якщо є якісь суперечності, одразу передавала б це питання на розгляд, на розгляд Великої Палати. Вони спочатку передають у свою палату, потім в об'єднану палату, а лише потім у Велику Палату. Тобто це не створить ніякої узагальненої практики. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1195, прошу визначатись. 10:26:16 За-57 Рішення не прийняте. І справді я хочу повідомити, я буду закликати народних депутатів, щоб проголосувати за пропозицію працювати без перерв сьогодні до вичерпання порядку денного сесії. Зараз вже тиждень, колеги, тиждень пленарний, коли ми розглядаємо законопроект – масштабний, великий, ми його проходимо гідно. Але для того, щоб ми сьогодні змогли пройти і судову, і пенсійну, я буду пропонувати і прошу фракції провести консультації. Через 10-15 хвилин я поставлю це на голосування, працювати без перерв і до вичерпання порядку денного сесії. І я думаю, це буде добрий знак для суспільства, що Верховна Рада здатна ефективно працювати. І я думаю, в залі мене підтримують, незалежно від фракцій. Будь ласка, Сидорович.
10:27:02 СИДОРОВИЧ Р.М. Поправки 1182 та 1183. Цих дві поправки стосуються гармонізації етапу розгляду справ у касаційному суді. Я ще раз хочу звернути увагу, скажіть мені, будь ласка, в нас є один Верховний Суд, чи в нас є п'ять верховних судів у вигляді касаційного цивільного, касаційного господарського, касаційного адміністративного, касаційного кримінального, Великої Палати? Чи все це є ланки одного-єдиного Верховного Суду? Якщо ми хочемо спростити сам судовий процес, дати кращий доступ до правосуддя для наших громадян, ми повинні підтримати поправки 1182 і 1183, які синхронізують порядок, порядок підготовки справи до касаційного розгляду та межі розгляду справ судом у касаційній інстанції. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1182, прошу визначитися. 10:28:11 За-67 Рішення не прийняте. 1183. Прошу визначитись. 10:28:30 За-62 Рішення не прийняте. 1200. Власенко.
10:28:41 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрій Володимирович. Я ще раз звертаю увагу, що ситуація, яка створена, вона створена особисто Порошенком, який незаконно об'єднав п'ять законів в одному законопроекті. І тому ми розглядаємо не 800 поправок, як на кожний було б закон, а розглядаємо 4 тисячі поправок, тому що п'ять кодексів… По суті чотири кодекси і закон об'єднані в тексті одного нормативного акту. Якби все було нормально, ми би уже майже два кодекси закінчили і мали би чистий спокій. Тому у мене величезне прохання до всіх не спекулювати на цій темі або звинувачувати вашого патрона Порошенка. Що стосується 1200 поправки. Я ще раз повертаюся до тези про те, що якби це була справжня реформа, то одним із завдань цієї реформи було би створення розумного і ефективного механізму узагальнення судової практики. Тому що це одна із глибинних бід сьогоднішньої судової системи, коли два судді, сидячи в одному суді в сусідніх кабінетах, приймають різні рішення. Навіть на рівні Верховного Суду цей законопроект не створює нам таких прозорих і зрозумілих механізмів. Правка 1200 допомагає це зробити. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз наголошую, я вже раз говорив і ще раз наголошую, пане Сергій, я прошу виступати виключно по темі даної правки. В іншому випадку Регламент мене зобов'язує зупиняти виступ. 1200. Прошу визначатись. 10:30:15 За-59 Рішення не прийняте. 1191. Сидорович.
10:30:22 СИДОРОВИЧ Р.М. Шановні колеги! Шановні українські громадяни! Я прошу зараз уваги. Народні депутати, сконцентруйтеся, про що йде мова. Стаття 403 Цивільно-процесуального кодексу у частині п'ятій містить наступну норму, слухайте уважно: "Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх учасників справи рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання". Я вам поясню, що це означає. Суд дасть вам одну хвилину часу пояснити справу, яка може складатися з 20 томів. І так воно буває на сьогоднішній день. Це абсолютно неприпустимо. Ми пропонуємо викласти цю норму в іншій редакції. Таке обмеження тривалості пояснень має бути розумним та достатнім для надання можливості учасникам справи навести всі необхідні доводи на обґрунтування касаційної скарги та відзову на неї. Повірте мені як адвокату з серйозним стажем, за умови відсутності такої норми, за умови такого обмеження, яке пропонує сьогодні Цивільний процесуальний кодекс, ми будемо мати колосальну проблему в наступному у Європейському суді… ГОЛОВУЮЧИЙ. 1191. Прошу визначатись. 10:31:48 За-66 Рішення не прийнято. 1201, Одарченко.
10:31:52 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги! В цьому кодексі закладено бомбу сповільненої дії. Велика Палата Верховного Суду має право переглядати справи лише у випадках, коли колегії Верховного Суду самі вирішать передати їй певні справи. В іншому ж випадку колегії вправі виносити будь-які рішення, навіть такі, які прямо суперечать цій існуючій судовій практиці. І жодного способу вплинути на такі рішення ні сторони, ні Верховний Суд в цілому не матимуть. Пропонуємо передбачити, що сторони можуть подавати клопотання до Великої Палати про перегляд рішень колегії Верховного Суду з мотивів порушення єдності судової практики. Якщо 7 суддів з 21 погодяться на перегляд, рішення колегії тоді може бути скасованим. І справа розглядається в касаційному порядку ще раз, але цього разу вже Великою Палатою Верховного Суду. Тільки так ми з вами забезпечимо єдність судової практики. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1201. Прошу визначатись. 10:33:15 За-48 Рішення не прийнято. 1220. Сидорович, будь ласка.
10:33:21 СИДОРОВИЧ Р.М. Шановні колеги! Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". У даному випадку ми повинні розуміти, що завдання Верховного Суду повинно полягати у вирішенні справи, в кінцевій крапці, а не відправки справ постійно на новий розгляд. Люди роками не можуть отримати кінцеве рішення, тому що хтось десь забув якусь кому-крапку поставити, тому що хтось де допустився якоїсь мінімальної помилки. У даному випадку мова іде про неправильність скасування рішення, яке винесено з порушенням територіальної підсудності. Якщо це не призвело до порушення норм матеріального права, до неможливості стороною захисту свого порушеного права, якщо суд відновив порушене право, але порушив територіальну підсудність, покарайте того суддю, якщо він це зробив умисно, притягніть його до дисциплінарної відповідальності, але чому від цього повинні страждати громадяни із-за того, що суддя помилився і не передав справу іншому суду. Далі відправляється справа на розгляд і людина чекає кінцевого вирішення роками. Ну, це в корені неправильно. Підтримайте. Я вас дуже прошу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:34:31 ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 1220, будь ласка. 10:34:45 За-73 Рішення не прийнято. Наступні 21, 22, 23.Можете викласти в хвилині, будь ласка, і ми будемо всі ставити на голосування. Дякую.
10:34:50 СИДОРОВИЧ Р.М. Поправку 1221 я знімаю. Поправка 1222 говорить про аналогічну проблему. Ми далі говоримо про 412 статтю Цивільного процесуального кодексу. Ми пропонуємо частину другу викласти у такій редакції: "Судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил виключної територіальної юрисдикції (підсудності), підлягає скасування з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю лише у випадку, якщо таке порушення призвело одночасно до (і дві позиції): порушення норм матеріального права і позбавлення розумної можливості особи захищати свої права та законні інтереси". Тільки за наявності таких умов справа повинна відправлятися на новий розгляд, в іншому випадку судове рішення повинно залишатися без змін. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо за 22-у. 10:35:55 За-66 23-я, 24-а, 25-а. 24-а. Сидорович.
10:35:59 СИДОРОВИЧ Р.М. Поправка 1224 до Цивільно-процесуального кодексу. Стаття 412 визначає далі порядок направлення справ на новий розгляд. Коли ми говоримо про те, в яких випадках і в якому порядку справи повинні відправлятися на новий розгляд, ми повинні, передусім, виходити з інтересів тих людей, які шукають захисту свого порушеного права і не відправляти їх на зайві кола. Про що в даному випадку йдеться. Частину четверту необхідно викласти в такій редакції. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Тільки за умови такої конструкції направлення справи на новий розгляд матиме, реалізовуватиме ту задачу, виправлення тих суддівських помилок, які призвели до неможливості ефективного і розумного відновлення порушеного права. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 24-у. 10:37:18 За-64 25-а, 29-а, 30-а. СИДОРОВИЧ Р.М. 25-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. 25-а? А ви можете, можливо, озвучити кілька зараз, і ми проголосуємо потім підряд?
10:37:21 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Я би міг озвучити кілька поправок, якщо би вони були пов'язані між собою. Коли вони пов'язані, я озвучую. Дана поправка стосується окремого дуже важливого моменту. Коли ми говоримо про функції і задачі Верховного Суду, то ми розуміємо, що це є, перш за все, тлумачення норм права, забезпечення єдності судової практики. Чи стане це можливим за умови такої моделі це вже інше питання. Але в жодному разі Верховий Суд не повинен у своїх рішеннях, у своїх постановах формувати наступну позицію судів першої чи другої інстанції, тобто тих, куди направляється справа на новий розгляд. І наша правка саме говорить про неприпустимість суду давати вказівки, в який саме спосіб повинна бути вирішена справа і яке рішення має бути постановлено за результатами нового розгляду. Суд може лише, Верховний, тлумачити право і скасовувати, вказувати на недоліки, а не говорити, як суд іншої нижчої повинен вирішувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. 25-у голосуємо, будь ласка. 10:38:45 За-66 Далі. 29-а, 30-а. Взаємопов'язані? 29-а, 30-а.
10:38:50 СИДОРОВИЧ Р.М. 1232. ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей. 1232. 33. 34. СИДОРОВИЧ Р.М. Поправка 1232. Шановні колеги, далі ми продовжуємо розгляд поправок, які стосуються касаційного розгляду у Верховному Суді в порядку цивільного процесу. Повторюся те, що я вже говорив неодноразово. В юриспруденції дрібниць немає. У процесуальних кодексах дрібниць немає. Кожна неточність, кожна якась невизначеність, яка залишиться у процесуальних кодексах, може бути наслідком несправедливе рішення, нечітке відновлення порушеного права. В даному випадку у статті 415 необхідно вказати бланкетну норму, що суд касаційної інстанції скасовує судове рішення в касаційному порядку, залишає позивну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, визначених відповідно статтям 256 та 258 цього кодексу, які чітко визначають, в яких випадках відбувається закриття провадження у справі. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 32-у, будь ласка. 10:40:13 За-67 35-а, 30… Ой, вибачте. 33-я, 34-а. Взаємопов'язані. 34-а.
10:40:23 СИДОРОВИЧ Р.М. Поправка 1234. Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Дана поправка стосується порядку прийняття судом касаційної інстанції відповідних рішень. Назва статті звучить наступно: "Порядок прийняття постанов судом касаційної інстанції". Ми пропонуємо викласти це в редакції наступній: "Порядок ухвалення судових рішень судом касаційної інстанції". Чому це так важливо? Суд касаційної інстанції виносить не лише постанови, він виносить так само і ухвали, він виносить окремі ухвали. Усі ці документи вважаються судовими рішеннями. Якщо ми залишимо існуючу назву цієї статті, в нас не залишиться, вдумайтеся, в нас не залишиться порядку прийняття касаційнім судом в цивільному процесі інших документів, окрім постанов. В якому порядку вони їх будуть приймати? В якому порядку вони їх будуть виносити? Цивільний процесуальний кодекс цього не міститиме. Тому дуже важливо змінити оцю начебто технічну, але насправді діже суттєву… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:41:34 ГОЛОВУЮЧИЙ. 1234. Прошу визначатись. 10:41:50 За-78 Рішення не прийняте. 1255. 1264. 1267. 1279. 1282. Сидорович, будь ласка. 12…
10:42:24 СИДОРОВИЧ Р.М. 1241. Поправка 1241. Стаття називається, 420-а, її назва "Законна сила постанови суду касаційної інстанції". Шановні колеги правники, які зараз нас чують, які знаходяться в цій сесійній залі і які знаходяться за межами цієї сесійної зали. Якщо ми залишимо цю назву, в нас далі буде от ця от казуїстика пов’язана з тим, що незрозуміло буде, коли набирають законної сили ухвали Верховного Суду. Вдумайтеся, в нас Цивільним процесуальним кодексом не буде визначатися момент вступу в силу ухвал Верховного Суду. Це є нонсенс правовий. Тому необхідно змінити назву на набрання судовими рішеннями суду касаційної інстанції законної сили і викласти її в тій редакції, які ми пропонуємо. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1241, прошу визначатися. 10:43:33 За-71 Рішення не прийняте. 1292. Не наполягає. Пане Руслан, в мене ваша наступна аж 1326. 1326, 1327. Там величезна кількість не ваших поправок. Наступна 1326. Так, 1326. Там величезна кількість не ваших правок. І, колеги, я дуже прошу всіх ще раз провести консультації і я переконаний, колеги, це має бути спільне рішення всього залу. Ми маємо показати і суспільству, що ми здатні працювати ефективно. Моє прохання є дуже простим і пропозиція, щоб ми працювали сьогодні без перерв до вичерпання порядку денного сесії, тобто до прийняття пенсійної реформи. І я поставлю зараз це на голосування, і я впевнений, що всі політичні фракції, незалежно від того чи вони знаходяться в опозиції, чи вони є в коаліції, проголосують за цю пропозицію. Я прошу всіх заходити в зал і приготуватися до голосування. Я прошу секретаріат Верховної Ради України запросити депутатів в зал і я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал, і зайняти робочі місця. 1333. Не наполягає. 1235. 1325. 1335, Власенко, будь ласка.
10:45:14 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. 1335 на підтвердження. Я хочу всім нагадати, що в Україні існує такий нормативний акт, який називається "Закон про Регламент", є стаття 116, яка говорить про те, що якщо питання не розглядалося в першому читанні, воно не може бути предметом поправок і предметом обговорення в другому читанні. Це, по-перше. По-друге, нам знову тут пропонують механізми імені Пшонки, коли від якоїсь публікації, яку буде вчиняти клерк про початок функціонування чогось, буде у нас від цього залежати, чи вступить закон в законну силу, чи не вступить. Я ще раз підкреслюю, це придумав Пшонка, коли обговорювали Закон про амністію для майданівців, і він це придумав для того, щоб цей закон ніколи не вступив в силу. Тому я закликаю всіх дітей Пшонки це підтримати, а всіх, хто розуміє, що це повний абсурд і нісенітниця не підтримувати підтвердження поправки 1335. Тому, діти Пшонки, голосуйте. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Князевич.
10:46:14 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Шановний пане Голово, шановні колеги, я прошу уваги. Що відбувається? Це вже другий раз, відверто кажучи, є намагання зруйнувати ту конструкцію, яку парламент доручив комітету за результатами першого читання напрацювати і подати в сесійну залу. Як ви пригадуєте, справді, в першому читанні був суцільний текст законопроекту з загальними "Перехідними і Прикінцевими положеннями". Ми зробили окремі розміри, з окремими "Перехідними і Прикінцевими положеннями" як окремі кодекси. Тепер ставляться на голосування "Перехідні положення", і є намагання вернутися в початкову редакцію. От в чому суть цього законопроекту, цієї пропозиції. Прошу її не підтримувати, це неприпустимо, і навпаки зараз підтримати на підтвердження цю поправку, бо вона руйнує логіку того, що ми напрацьовували до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, голова комітету просить підтримати поправку 1335. Вважає її принциповою, фундаментальною для закону. І тому я прошу всіх підтримати поправку 1335. Прошу всіх приготуватись до голосування, і хто підтримує позицію комітету, проголосувати. Отже, я ставлю на голосування підтвердження поправки 1335, і голова комітету просить, щоб всі її підтримали. Прошу проголосувати, голова комітету просить підтримати поправку 1335. Будь ласка, прошу голосувати. 10:47:58 За-185 Рішення не прийнято. 1325, 1326 Сидорович. Будь ласка.
10:48:13 СИДОРОВИЧ Р.М. Шановні колеги, поправки 1326 та 1327 стосуються процесу визнання рішень міжнародного комерційного арбітражу… перепрошую, стосуються порядку розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду. Про що в даному випадку йдеться? Перш за все, ми повинні розуміти, якщо ми хочемо розвантажити суди від тих справ, які їм не властиві, якщо ми хочемо запустити альтернативні способи вирішення спорів, які будуть швидшими, які будуть дешевшими, які будуть доступнішими для наших громадян. Ми повинні забезпечити ефективну процедуру виконання таких рішень. Рішення третейського суду, яке не має ефективного порядку виконання, позбавлене будь-якого сенсу. Для того, щоб цю проблему вирішити, необхідно виключити частину третю статті 488, а у статті 488 частину п'яту викласти в такій редакції: "Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу виконавчого листа набирає законної сили з моменту її підписання суддею". Ну, що це теж дуже важливо... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставлю… прошу визначитися 1326, прошу голосувати. Комітет відхилив. І прошу заходити в зал, займати робочі місця. 10:49:40 За-99 Рішення не прийнято. І 1327, прошу визначатись. 10:50:00 За-89 Рішення не прийнято. Колеги, таким чином ми завершили розгляд змін до Господарсько-процесуального кодексу…. Ой, Цивільного, вибачте, кодексу. І зараз для того, щоб ми змогли розглянути всі закони, я поставлю на голосування пропозицію, зараз я її зачитаю. Я прошу всіх зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. І, колеги, я, справді хочу, щоб усі підтримали пропозицію, яку я озвучу. Пропозиція полягає в тому, щоб ми змогли гідно пройти цей процес, а ми вже тиждень розглядаємо один законопроект, я запропоную працювати без перерви з 12 до 12.30, а також без перерви з 2-ї до 4-ї години, і до вичерпання порядку денного сесії. Нагадаю, що у порядку денному сесії сьогодні лишень два законопроекти, це законопроект – зміни до кодексу і пенсійна реформа, на яку чекають мільйони українських пенсіонерів, і ми не маємо права затягувати. Тому я прошу дуже відповідально до цього голосування підійти, зайти в зал і зайняти робочі місця. Отже, я бачу, що голови фракцій провели консультації, різні рішення прийняли, але голосування визначить. Я бачу, що важка буде … визначення позицій. І я звертаюсь, колеги, я ще раз наголошую, ми гідно проходимо цей шлях. Щоб ми пройшли його гідно до завершення, є проста пропозиція: працювати без перерв. Я кожного четверга ставлю цю пропозицію, і голосування кожного буде демонструвати його позицію. Тому я дуже прошу відкинути політичні протиріччя в цьому моменті і в цьому моменті проголосувати заради ефективності роботи парламенту і збільшення авторитету українського парламенту. Я прошу … (Шум у залі) Без перерв. Без перерв і до вичерпання – це одна пропозиція. Я прошу приготуватися до голосування, колеги. Я прошу всіх почути мене і підтримати цю пропозицію. Отже, ми можемо переходити до голосування? Так! Мудро! Шановні народні депутати, враховуючи важливість питань, які стоять перед нами сьогодні, їх значний обсяг та необхідність ґрунтовного розгляду відповідно частини другої статті 19 Регламенту Верховної Ради вношу пропозицію: працювати сьогодні без перерви з 12 до 12:30, а також без перерви з 2-ї до 4-ї... з 14:00 до 16:00, та до завершення розгляду питань порядку денного. Прошу, колеги, усіх... (Шум в залі) Сьогодні, сьогодні є два закони. Добре, до завершення судової... пенсійної реформи. Хай буде так: до завершення розгляду пенсійної реформи. (Шум в залі) Колеги, це друге читання. Це друге читання, ми можемо його розглядати. (Шум в залі) Отже, до завершення судової і пенсійної реформи. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Голосуємо, покажемо здатність парламенту працювати ефективно. Прошу кожного голосувати, кожен голос має вагу. Прошу підтримати. Голосуємо! 10:54:12 За-186 Я ще раз поставлю на голосування. Я бачу не спрацювали, я поставлю ще раз. Колеги, я прошу зайти в зал, я поставлю ще раз на голосування. Колеги, я прошу всіх зайти в зал і зайняти робочі місця. Отже, колеги, я прошу приготуватися до голосування. Я поставлю ще раз пропозицію на голосування. Я прошу всіх, колеги, сконцентруватися. Фактично це голосування сьогодні дасть відповідь на питання: чи ми встигнемо розглянути пенсійну реформу? (Шум в залі) Це питання, яке зараз голосується, відкриває для нас шанс, щоб ми змогли розглянути пенсійну реформу. Я ще раз ставлю на голосування пропозицію, яку озвучив під стенограму, працювати сьогодні без перерв і розглянути судову і пенсійну реформу. Прошу голосувати і прошу… Підходьте, будь ласка, і прошу підтримати. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Прошу підтримати. 10:56:11 За-214 Не вистачає тільки 10 голосів. Не вистачає 10 голосів людей, які здатні працювати ефективно. Я прошу всіх зайти в зал і зайняти робочі місця. Я ставлю три рази на голосування, колеги. Це організація роботи Верховної Ради. Я прошу зайти в зал і зайняти робочі місця. Нам бракує всього кілька голосів для ефективної роботи парламенту. Колеги, прошу зайняти робочі місця. Зараз будемо голосувати. Я прошу зайняти робочі місця і прошу підтримати, колеги. Це проста і зрозуміла пропозиція: працювати без перерв і розглянути сьогодні і судову, і пенсійну реформу. Ми цілковито встигаємо, колеги. Я проговорив з усіма головами, представниками фракцій. Ми цілковито встигаємо розглянути і судову, і пенсійну реформу. Для того треба тільки політичну волю, для того треба відповідальність перед українським суспільством і перед українськими пенсіонерами. Я прошу, колеги, відставити політичні зараз спекуляції і протиріччя. Я прошу підготуватись до голосування. Я прошу підтримати українських пенсіонерів, я прошу підтримати, колеги, розгляд судової і пенсійної реформи. Я прошу підтримати і прошу проголосувати. Колеги! Я прошу підтримати, нам бракує всього кілька голосів. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги! Кожен голос має вагу. Прошу підтримати. Голосуємо! Нам бракує кілька голосів для ефективної роботи. Голосуємо! Прошу підтримати. Українському парламенту і Україні. 10:58:27 За-215 Колеги, я до 12-ї години ще раз поставлю це питання на голосування. Я ще раз поставлю це питання на голосування. Колеги! Ми продовжуємо розгляди поправок. І ми переходимо до наступного розділу. І прошу приготуватись голову комітету. Я ще раз буду ставити це питання на голосування, колеги. Я ще раз буду ставити. Я бачу, що деякі фракції пропонують компромісні варіанти. Зараз зберемся і порадимось. Можливо, одну перерву залишимо. Можливо найдем компромісний варіант. Отже, зараз ми переходимо до порівняльної таблиці, розділу ІІІ Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного кодексу… Так, Руслан? Оце, так? Ця таблиця? Зараз, колеги… Я, за десять хвилин ми проведемо консультації. І я ще раз поставлю на голосування. Мені треба консультацію з групою… Я прошу зараз підійти до мене голів фракцій, які пропонують компромісні пропозиції. За 10-15 хвилин я ще раз поставлю на голосування. Отже, колеги, переходимо до наступного. Руслан, покажи мені. Отже, 1-а, Сидорович. Будь ласка, Олена Сотник.
11:00:13 СОТНИК О.С. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Я бачу, що дуже багато людей в залі є. У нас є зараз шанс нарешті попрацювати, всі дуже хочуть працювати. І я одразу звернусь до пана Гройсмана. Будь ласка, не шантажуйте парламент, ви можете підняти пенсії завтра своїм указом! А нам дайте працювати над судовою реформою. Колеги, зараз ви можете фактично змінити історично всі слова, які були русизмами в кодексі. Ми раз спробували це зробити, в залі було мало депутатів. Зараз вас достатньо. Ви хочете працювати? 214 проголосувало за роботу без перерв, будь ласка, проголосуйте за зміну русизмів. Перша поправка, підтримайте. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
11:01:00 ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. Просить голова комітету, зупиніть голосування. Просить голова комітету висловити свою позицію, прошу.
11:01:10 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Шановні колеги! Щоб зняти всі спекуляції, я хочу від імені комітету пояснити, чому на цьому етапі ми не змогли врахувати цю термінологію, яка запропонована. Справа в тому, що в разі, якщо ми їх врахуємо в окремих законодавчих актах або внесення змін до окремих законодавчих актів, це породить серйозний термінологічний хаос. Уявіть собі, ми в частину кодексу вводимо нові поняття, а в решті 90 кодексів, які ми не чіпаємо цим законом, залишається стара термінологія! Цього допускати не можна. Крім того, тоді треба міняти все досудове слідство, законодавство про оперативно-розшукову діяльність, виборче законодавство, трудове законодавство, Регламент Верховної Ради. Давайте розумно поступати. Ми запропонували від імені комітету компроміс. Ми готові на себе взяти ініціативу і запропонувати законопроект про комплексні зміни в термінології всього українського законодавства одномоментно. Тоді це буде мати шанс. Долучайтесь і разом будемо міняти. І не зловживайте, не маніпулюйте цими речами. Бо ви робите велику шкоду зараз. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, от голова комітету роз'яснив позицію. Я хочу наголосити, що зміни до термінології стосуються наступних, знаєте, скільки, 15-16 поправок. Я хочу звернутись до автора поправки номер один. Ви почули позицію голови комітету. Як ви ставитесь до того, щоб? Наполягає на голосуванні. Голосуємо, будь ласка. 11:02:54 За-90 Наступні поправки стосуються так само термінології. Автор наполягає на тому, щоб ми голосували. Я буду ставити по порядку просто. 2 поправка. Голосуємо, будь ласка. Будь ласка, пані Сотник просить слово. Прошу. Прошу.
11:03:08 СОТНИК О.С. Дякую. Я дозволю собі відповісти на коментар комітету. По-перше, чотири кодекси, які ми зараз голосуємо процесуальні, вони є базовими, вони є основними. І зміни в ці кодекси абсолютно не означають, що буде якась мішанина в інших кодексах, тому що процес він є процесом, окремо адміністративного судочинства, окремо цивільного судочинства, окремо господарського. Те, що ви говорите про зміну термінології, багато з цих термінів, які ми пропонуємо, вони є суто процесуальними, вони не вживаються в багатьох інших законах, наприклад, як неявка або неприбуття. Яким чином зміна а Адміністративному кодексі судочинства це може розбалансувати інше законодавство? Ні, це нарешті поставить крапку у тому, що ми використовуємо русизми в абсолютно офіційному судочинстві нашої країни. Тому ми наполягаємо на тому, щоб всі поправки були поставлені на підтвердження і просимо підтримати зал. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо по порядку всі поправки, що стосуються змін в лексиці, в термінології. 2 поправка, будь ласка. Це не на підтвердження, це поправки, колеги, я просто хочу закцентувати вашу увагу. 11:04:33 За-71 3 поправка. "Пред'явлення позову" на "подання позову". Прошу голосувати. 11:04:51 За-62 4 поправка. "Пред'являти позов" на "подавати позов". Прошу голосувати. 11:05:07 За-68 5 поправка. "Приймати участь" на "брати участь". Прошу голосувати. 11:05:23 За-63 6-а. "В праві" на "має право" і "мають право". Прошу голосувати. 11:05:40 За-72 7-а. "Правомочний" на "повноважений". Прошу голосувати. 11:05:55 За-73 8-а. "Подача" на "подання". Прошу голосувати. 11:06:11 За-68 9-а. "Відстрочка" на "відтермінування". Прошу голосувати. 11:06:28 За-65 10-а. "Розстрочка" на "розтермінування". Прошу голосувати. 11:06:44 За-63 11-а. "Відзив" на "відповідь". Прошу голосувати. 11:07:02 За-73 12-а. "Зал" на "зала". 11:07:17 За-67 13-а. "Доход" на "дохід". 11:07:33 За-76 14-а. "За виключенням" на "крім". Що що це? Ми голосуємо по правкам. В чем проблема? Яка проблема в тебе? Я читаю поправки. 11:07:51 За-62 15-а." Оскаржувати" на "оскаржений". 11:08:08 За-63 16-а. "Ніякий доказ" на "жоден доказ". 11:08:24 За-68 17-а. "Фактичні обставини" на "обставини". Такі поправки, ми по ним ідемо. 11:08:43 За-58 18-а. "Єдиний державний реєстр" на "єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань". Журжій. Це Журжій. Наполягає Журжій. Да. Поправка номер 18. Журжій. Це вже не термінологія, це поправки. 19-а. Тимошенко і Одарченко. Не наполягають. 20-а. Журжій. Не наполягає. 21-а. Мельник. Не наполягає. 22-а. Івченко. Не наполягає. 23-а. Ківалов. Не наполягає. 24-а. Євтушок. Не наполягає. 29-а. Ківалов. Не наполягає. Зараз. Я оголосила. Хвилиночку. Я чую, я чую, я не глуха, ви не повірите. Зараз. 25-а. Сидорович. Врахована. Це вашого колеги Сидоровича врахована. Ви наполягаєте. Ну так, а що ви говорите тоді? Давайте я поставлю зараз 25-у на підтвердження. 32-а. Довбенко. Не наполягає. 33-а. Довбенко. Не наполягає. 34-а. Сидорович. Будь ласка. 34-а. Сидорович. Не наполягає.
11:09:45 СОТНИК О.С. Наполягаємо. Ми наполягаємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 34-а, це поправка Сидорович, Сироїд, Сотник. Прошу. 11:09:54 СОТНИК О.С. Сотник Олена, фракція "Самопоміч". 34 поправка. Ну, по-перше, я, звичайно, хочу звернути увагу народу України, щоб вони подивилися результати голосування, як підтримують окремі депутати або не підтримують українську мову. І я дуже хочу сподіватися, що ніякі докази такі підвищать вам грамотність українську і їх вживання під час судочинства. А 34 поправка, вона стосується того, що автори цього законопроекту значно обмежили фактичну адміністративну юрисдикцію, вони її обмежили тільки відповідними спорами. В той же час стаття 19, яка визначає адміністративну юрисдикцію згідно цього кодексу, вона є значно ширшою. Тому ми просимо підтримати нашу поправку, щоб люди могли, дійсно, скористатися в повному обсязі адміністративним судочинством для того, щоб захистити свої права проти свавілля державних органів влади. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 34 поправку. 34-а. А 25-а врахована була. 11:11:04 За-71 37-а. Івченко. Не наполягає. 38-а. Сидорович. Будь ласка, Сотник мікрофон ввімкніть.
11:11:11 СОТНИК О.С. Дякую. Сотник Олена, фракція "Самопоміч". Я ще раз спробую все ж таки достукатися з приводу того, що діюча редакція, яку ми зараз залишаємо, якщо ми не розширимо до статті 19 цього кодексу, до повної юрисдикції адміністративних судів, то ми фактично визначення публічно-правового спору, яке надано в даному проекті, за змістом буде набагато вужчим, ніж та адміністративна юрисдикція, яка визначена в статті 19. Тому дуже прошу ще раз, підтримайте, будь ласка, цю поправку, щоб не обмежувати людей в їх праві на справедливий суд. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 34-а, будь ласка. Вибачте, це 38 поправка, будь ласка. 38 поправка, голосуємо. 11:12:06 За-66 41-а. Тимошенко. Будь ласка, Власенку мікрофон.
11:12:10 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Шановна Ірина Володимирівна, у мене до вас величезне прохання, ми і так уже український парламент перетворили в "самий поганий український колгосп". То я би вас просив хоча би оголошувати результати голосування мінімально, принаймні, чи підтримана поправка, чи не підтримана, я вже не кажу оголошувати результати скільки "за", скільки "проти", скільки "утрималось". І я вже навіть не згадую про те, щоб показувати це по фракціях, але хоча би чи поправка підтримана, чи не підтримана, треба, напевно, оголошувати в мікрофон. Це, по-перше. По-друге. 41 поправка. Насправді, мені здається, що комітет тут, знаєте, комітет трішки так по Фрейду сформулював норму, він сформулював норму, що, виявляється, у нас суди вирішують справи, це калька з російської мови "решать дело". Ну, вони звикли "решать дела", тому і написали "вирішити справу". Насправді вирішуються спори у нас, а не справи. Тому воно здається технічно, але воно так по Фрейду показує ідеологію тих хлопців, які голосували і за поправки, і за законопроект в першому читанні. Не треба "решать дела", не треба. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 41 поправка, голосуємо. 11:13:29 За-77 Не підтримана. 45 поправка Одарченка. Я вже оголосила 45-у, потім повернутися. Тимошенко, Одарченко, будь ласка.
11:13:39 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, у нинішній практиці адміністративних судів існує питання, яке так і залишається без остаточної відповіді, чи є народні депутати та депутати місцевих рад суб'єктами владних повноважень? Є позиція Вищого адміністративного суду про те, що суб'єктами є лише відповідні ради, а депутати владних повноважень не мають. Але суди все одно часто не можуть вирішити в якому саме судочинстві слід оскаржувати дії окремих депутатів? Тому пропоную чітко зазначити, що депутат окремо від ради не є суб'єктом владних повноважень та відповідно позови щодо них розглядаються у цивільному судочинстві. Шановні друзі, зараз нам намагаються пояснити, суспільству, що затягується час, нема ніяких перепон підвищити пенсії пенсіонерам, є відповідні закони, які дозволяють і осучаснити, і індексувати пенсію, треба це просто зробити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 45 поправку. В той же час я звертаюся до всіх авторів поправок говорити по тексту поправок. Будь ласка, прошу 45 поправку. 11:15:07 За-57 Не підтримана. Будь ласка, повертаємося до 42-ї, вона була частково врахована, але автори наполягають. Сотник, мікрофон.
11:15:14 СОТНИК О.С. Дякую, головуючий. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Поправка 42 була врахована частково, але не в тій частині, яка є принциповою для нас. Ми прийняли зміни до Конституції України у зв'язку з реформою у сфері судочинства. І стаття 129 Конституції України чітко встановлює, судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Відповідно, для нас критично важливим є, щоб даний закон відповідав Конституції. Для того, щоб він відповідав Конституції, ми маємо замінити слова "колегія, інший, визначений цим кодексом склад Адміністративного суду" на "колегія суддів у складі, визначеному цим кодексом". Це є приведення у відповідність до Конституції України. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо. 11:16:24 За-64 Не підтримана. 64 голоси. 46, Сидорович. Наполягає Сотник, будь ласка.
11:16:29 СОТНИК О.С. Дякую. Сотник Олена, "Самопоміч". В даному варіанті ми просимо виключити з переліку надання адміністративних послуг, тому що фактично надання адміністративних послуг і є владною управлінською функцією. Тому в принципі ця стаття поглинає дану термінологію, є безграмотним окремо це виділяти. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 11:17:07 За-56 57… 56. Не підтримана. Наступні 57-а і 58 поправки вони стосуються одного і того ж, не наполягають, Сидорович. 57-а, Сотник. І озвучте 58-у, якщо наполягаєте зразу.
11:17:18 СОТНИК О.С. 57 поправка і 58 поправки вони стосуються визначення нормативно-правового акту. Фактично, тут в самому визначенні містяться декілька… перечисляється декілька моментів, які самі собі протирічать. Акт по своїй суті є дією, тому ми пропонуємо привести термінологію у відповідність до теорії права і у відповідність до, фактично, практики, яка вже на сьогоднішній день склалася. У зв'язку з цим я прошу підтримати поправку 57 і 58. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, по порядку, 57 поправка. 11:18:13 За-63 голоси Не підтримано. 58, будь ласка, поправка. 11:18:30 За-58 58 голосів, не підтримано. 60 поправка. Будь ласка, Сотник.
11:18:33 СОТНИК О.С. Також важливий момент, тому що це мова йде про визначення індивідуального акту, і те визначення, яке зараз пропонується комітетом до другого читання, воно значно спрощує формулювання, тому що насправді формула, дія якого вичерпується його виконанням, вона не може бути універсальною, вона не покриває всі індивідуальні акти, тому що не всі індивідуальні акти в принципі потребують виконання. Є індивідуальні акти, як, наприклад, надання дозволу, які мають певний строк, і відповідно вони не можуть бути безпосередньо… тобто вони не вміщуються в цю формулу. Тому ми пропонуємо викласти це в тій редакції, яка запропонована поправкою 60. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 11:19:30 За-60 Не підтримано. 61-а, наполягає. Євтушок, будь ласка, мікрофон
11:19:36 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". В 61 поправці пропоную пункт 20 статті 4 викласти в такій редакції: "Адміністративна малозначна справа, адміністративна справа незначної складності, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та/або судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин". Прошу дану поправочку поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо 61 поправку. 11:20:25 За-62 62 голоси, не підтримано. 68-а, Одарченко. Наполягає? Наполягає? 68-а? Будь ласка, мік… (Шум у залі) Я вже оголосила, а потім до вас повернуть. 68-а, прошу.
11:20:35 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, стаття 5 містить виключний перелік рішень, який можуть приймати адміністративні суди. Але ця стаття суперечить подальшим положенням кодексу. Так, наприклад, у виборчих спорах суди можуть включати виборців … суди можуть включати виборців до списку виборців, а також встановлювати факт порушення законодавства про вибори. Існують і інші аналогічні приклади. Тому пропонуємо доповнити перелік рішень, які мають право приймати суди фразою "іншими рішеннями, передбаченими цим кодексом". Прошу поставити нашу правку на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 68-у поправку. 11:21:36 За-54 54 голоси, не підтримано. Повертаємося до 67-ї. Долженков, прошу.
11:21:42 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Так, дякую. Дуже велике прохання відноситися дуже уважно до нумерації цих правок, оскільки фракція "Опозиційний блок" також приймала участь у розробці цього законопроекту і подала дуже багато пропозицій. Суть правки полягає в наступному. Руслане, голово комітету, до вас звертаюсь для того, щоб ви закликали депутатів все ж таки підтримати 67 правку. Ну, предметом спору не може бути визнання дій суб'єкту владних … визнання протиправними… зачекайте! Визнання бездіяльності…. Визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій. У нас або дія вчинена, і вона є протиправною, ця дія, або вона не вчиняється, або є намір вчинитися… Я розумію, це дуже юридично… дуже… формальність, але перед вчиненням ми зобов'язуємо суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій. Я пропоную сполучник "та" замінити сполучником "або". Це юридична формальність, але вона дуже суттєва. В мене прохання... прохання до зали підтримати цю пропозицію технічну, але важливу. Неможливо в нас визнавати дію протиправною...
11:23:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 67 поправка Долженкова. Просимо голосувати. 11:23:07 За-75 Не підтримана. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. 11:23:16 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хочу повідомити, я буду ще раз ставити пропозицію працювати без перерви, після 12.30, після ранкової перерви, це компромісний варіант, щоб в 12-12.30 залишити перерву, але працювати без обідньої. Це пропозиція голови комітету. Після 12.30 я ще раз поставлю свою пропозицію на голосування: працювати без обідньої перерви. І тому прошу всіх після 12.30 прибути в зал, і ми будемо, я буду просити ще раз народних депутатів підтримати пропозицію: працювати без перерви і до вичерпання порядку денного сесії. Дякую вам. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. 11:23:52 ГОЛОВУЮЧИЙ. 73-я, Одарченко. Не наполягає. 78-а, Євтушок. Не наполягає. Наполягає, добре. Будь ласка, мікрофон Євтушку.
11:24:00 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Пане голово комітету, я пропоную в цій поправці в частині третій статті 7 замінити фразу "після винесення рішення" на фразу "зупиняє провадження у справі" та додати такий абзац: "Після прийняття рішення Конституційним Судом України, суд поновлює провадження у справі та приймає рішення з урахуванням позиції Конституційного Суду України. Прошу проголосувати дану поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. Голосуємо. 11:24:51 За-59 Не підтримана. 85-а, Сотник. Не наполягає. Наполягає? Я не бачу вас, пані Сотник. Наполягає. 85-а.
11:25:00 СОТНИК О.С. П'ята, так, дякую. Сотник Олена, фракція "Самопоміч". 85 поправка. Народ України, я звертаю вашу увагу, ми зараз перейшли до розгляду статті 10 Кодексу адміністративного судочинства. Це ключова гарантія – гласність суду, це гарантія, яка надає можливість контролювати громадськості, журналістам, учасникам процесу те, що відбувається в процесі. Так, як виписана зараз ця стаття 10, фактично вас позбавляють можливості, щоб суд був публічний, і щоб гласність була все ж таки першочерговою. Тому я прошу в даному випадку поправкою 85 виключити будь-які обмеження щодо можливості участі будь-якої особи під час засідання суду. Особа має право бути присутньою, і жодні документи не мають у неї під час цього вимагатися. Вони, коли проходять безпосередньо в приміщення суду, от в цей момент перевіряються документи. Весь інший час будь-яка особа має право бути присутньою на судовому засіданні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 11:26:23 За-65 Не підтримана. 86-а, Власенко. Мікрофон, будь ласка.
11:26:29 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Ірина Володимирівна. Ми зараз розглядаємо зміни до Кодексу адміністративного судочинства. Просто щоб всі розуміли, про що йдеться. Йдеться про спори, коли громадянин судиться із свавіллям держави, держави. Так от нам, що нам пропонують? Нам пропонують чергову ідеологію Порошенка, нам пропонують ідеологію того, що виявляється, під час найбільш резонансних спорів між громадянином і державою в будь-якому вигляді, виявляється, будь-який судовий клерк найнижчого рівня, при всій повазі до судових клерків, буде визначати, чи можна бути присутнім в залі судового засідання, чи не можна. Бо саме цей клерк буде визначати, чи є там вільні місці, в залі судового засідання, чи немає. Справа навіть може слухатися в такому залі, як зала Верховної Ради, але вийде клерк і скаже: "Немає вільних місць і до побачення, будь ласка". І тому мова йде про те, що Порошенко хоче закрити від громадськості всі спори, пов'язані з оскарженням неправомірних дій держави в усіх виглядах. Тому за це не можна голосувати, це ідеологічне питання, його треба знімати. Прошу підтримати поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, цю поправку. 11:27:52 За-68 Не підтримана. Наступна, 87-а… 87-а. Ми рухаємося по поправках. Народний депутат Крулько. Будь ласка.
11:28:03 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Я продовжу думку мого колеги Сергія Власенка. Це та сама частина третя, яка стосується того, як забезпечити можливість осіб бути присутніми в судовому засіданні. Ми говоримо про те, що засідання суду відбувається відкрито і гласно. Ну, яка ж може бути відкритість і гласність, якщо суб'єктивна думка одної особи стосовно того, є вільні місця чи немає, буде вирішувати, чи може особа бути присутня у залі засідань, чи ні. Тому ми пропонуємо 87 поправкою дати редакцію частини третьої про те, що особи, які бажають бути присутні в судовому засіданні, безперешкодно допускаються судовим розпорядником до зали судових засідань за наявності вільних місць. А якщо зала не дозволяє, то принаймні забезпечте можливість трансляції цього судового засідання, щоби, дійсно, всі особи могли знати, що відбувається в суді, як відбувається судовий процес і чи він хоч трохи був гласним і відкритим. Прошу підтримати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 11:29:28 За-67 Непідтримана. 88-а, Власенко. Мікрофон.
11:29:32 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Ірина Володимирівна. Під час обговорення двох попередніх поправок ми чітко бачили, що "Батьківщина" пропонує різні варіанти як вийти із цієї ситуації. Але, на жаль, Петро Порошенко встав і вперся, знаєте як… Ну, ладно, кожен сам додумає. Так от вперся і каже, ні, не будуть гласних судових процесів, коли громадянин судиться з державою, не буде. "Батьківщина" пропонує різні варіанти вирішення цього питання, більш компромісні, менш компромісні. Але ми пропонуємо і пропонуємо різні варіанти, не затягуючи, як там кажуть, розгляд справи. Ми пропонуємо дозволити проведення відкритих гласних судових процесів. Тому що для нас це питання ідеологічне. Це питання ідеології цього законопроекту. В цих поправках проявляється ментальність, світогляд тих людей, які за це голосують. Люди, які за це голосують, вони голосують за закриті судові процеси, вони голосують за недопуск людей в зали судових засідань. Це принципові ідеологічні речі. Саме тому ми вимагали підтвердження поправки 89, підтримання 87-ї і зараз наполягаємо на 88-й. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. Комітет говорить, що вони це врахували. Голосуємо, будь ласка. Не сваріться, ми йдемо по поправках. Будете сваритись, ми не дійдемо до кінця ніколи. 11:30:56 За-68 Не підтримана ваша поправка, пане Власенко. 89-а, пані Сотник. Будь ласка, мікрофон.
11:31:02 СОТНИК О.С. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". 89 поправка. Четверта частина даної статті встановлює, що суд по суті може видалити з залу будь-яку особу. І дуже широко прописані повноваження суду в зв'язку з цим. Більше того, в тій же статті є далі частина 17, яка говорить про те, що якщо це засідання було закритим, то навіть рішення суду, буде зачитуватись тільки вступна і резолютивна частина. Це означатиме, що людина навіть не знатиме, що є фактично в тексті цього рішення. Ви уявіть собі, що цією статтею ви робите. Тільки, от, у зв'язку з цією редакцією статті, я вважаю, що депутати не мають права за це голосувати. Тому що ви відкатуєте конституційну гарантію гласності суду назад. Такого не було навіть в попередньому кодексі. Тому я ще раз наполягаю, жодних компромісів, виключити цю частину з цієї статті. ГОЛОВУЮЧИЙ. 89-а. Голосуємо, будь ласка. 11:32:21 За-68 Не підтримана. 91-а Власенка. Мікрофон, будь ласка.
11:32:24 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Я ще раз хочу зазначити, що гласність судового процесу, реальна гласність – це чи не єдиний здобуток у системі судоустрою, який ми досягли в період 14-17 років, коли ми дозволили без будь-яких дозволів додаткових від суду здійснювати фото, відеофіксацію, до речі, з будь-якого місця в залі судового засідання. І це почало давати свої плоди, коли почали з'являтися в публікаціях звіти про судові процеси. Суди почали повертатися до законності, суди почали хоча б частково виносити справедливі судові рішення. Тому я ще раз підкреслюю, питання гласності судового процесу є основним ідеологічним питанням або одним із основних ідеологічних питань цього законопроекту. Без гласності судового процесу неможливо забезпечити неупередженість і законність судових рішень, а відтак ми вимагаємо голосування в тому числі і 91 поправки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за цю поправку, будь ласка. 11:33:44 За-63 Не врахована. 63 голоси. Наступна поправка 92. Євтушок, будь ласка, мікрофон.
11:33:53 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Ну, вже охрестили дані кодекси експерти, громадянське суспільство: господарський як рейдерський… Ми згадуємо, як мінявся у цій сесійній залі Кримінальний процесуальний кодекс, який дає можливість зараз випускати одеських сепаратистів, мерів сепаратистів і таке інше. Тепер ми беремося за інші кодекси. У моїй поправці мова йде про гласність і про трансляцію. Отже, я пропоную викласти редакцію поправки, частину шосту статті 10, наступну: "Пряма трансляція, у тому числі в мережі Інтернет, судового засідання здійснюється з дозволу суду, який викладається у формі ухвали з переліком засобів масової інформації, які надали свої правки про здійснення такої трансляції. У разі надання судом дозволу на пряму трансляцію судового засідання встановлювати обмеження у такому транслюванні будь-якому засобу масової інформації суду забороняється. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні, в режимі відеоконференції здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку. Прошу поставити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 11:35:17 За-64 Не підтримана, 64 голоси. 94 поправка, Власенка мікрофон.
11:35:22 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. От в чергове мушу зазначити, що ми розглядаємо зараз цілий блок ідеологічних правка, ідеологічних не з точки зору політизації, а з точки зору ідеології реформи, тому що не може реформа бути направлена на звуження прав громадян, на звуження доступу до правосуддя, на звуження забезпечення… механізмів забезпечення неупередженості і гласності судового процесу. Ну, не може бути реформа на це направлена. Тому, на жаль, те, що ми зараз голосуємо це ніяка не реформа, це спроба узурпувати Порошенку контроль над судовою системою. При цьому він дійшов до такого, пробачте, маразму, що у нас суди будуть визначати місце, з якого треба проводити відеозйомку. Тобто, якщо, припустимо, представник сторони визначить проводити відеофіксацію самостійно власними засобами судового процесу, а суддя йому скаже: "Ти повинен стояти в куточку і отам звідти вести фото і відеозйомку". Оце буде, знаєте, ілюстрація правосуддя по-порошенківські. Забудьте про правосуддя Януковича, тепер правосуддя по-порошенківські. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я все-таки прошу шановних виступаючих зосереджуватися на правках, а не давати політичні коментарі. Шановний доповідач, ваші поправки, 94-а, голосуємо. 11:36:55 За-63 63 голоси. Не підтримана. Наступна 95 поправка. Євтушок, наполягає? Не наполягає. 96-а. Одарченко і Тимошенко. Наполягаєте, Юлія Володимирівна? 96-а. Не наполягає. 97-а, Власенка. Будь ласка, Сергій Власенко.
11:37:11 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Шановна Ірина Володимирівна, спеціально для вас я можу трошки повільніше говорити, щоб було більш зрозуміло. Так от поправки, які пов'язані з гласністю судового процесу. Це поправки засадничого характеру, засадничого. Тому не можна говорити про окрему правку, не говорячи про засади судового процесу, і того, що зараз витворяє ця Верховна Рада із судовою системою на чолі з Порошенком, який є автором цього закону. Так-от правка 97 стосується ситуації, що, виявляється, суд може абсолютно сам за своєю власною ініціативою сказати, що не можна проводити відео і фотофіксацію судового процесу. Просто… захотів і не сказав так, не треба проводити, тому що він вигадав, що це якось йому там заважає відправляти правосуддя чи щось інше вчиняти. Це є абсолютно прямим шляхом для закритих неправосудних і нечесних судових рішень. І ще раз звертаю увагу, ми зараз обговорюємо Кодекс адміністративного судочинства. Це, коли люди судяться з владою, коли влада порушує їх права, і люди ідуть захищати свої права і інтереси. І ви забороняєте їм цим кодексом проводити відеозйомку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 11:38:35 За-66 66. Не підтримана. Наступна поправка 99. Не наполягає Євтушок. Наступна 100-а. Це, будь ласка, Сотник. Мікрофон.
11:38:44 СОТНИК О.С. Сотник Олена, фракція "Самопоміч". Я звертаюся до тих людей, які кожного року ідуть до суддів. Ідуть, насправді, судитися з владою. Абсолютно повністю погоджуюся. Це завжди нерівно. Тому що влада, вона має в своїй можливості механізми, вона володіє в адміністративному процесі всіма доказами, і людина є незахищеною. Фото-, відеофіксація, вона була для того задумана, щоб нівелювати корупційні ризики, і щоб створити рівні умови, щоб людина могла себе захистити від зловживань. Цією частиною восьмою фактично суддя, так, за мотивованою ухвалою, але зможе позбавити людей фото-, відеозйомки, трансляції в Інтернет. Це означає, що суддя може просто мотивувати. Наприклад, заважає об'єктивному розгляду справи. Все, цього достатньо для того, щоб ухвала була прийнята. І ви не зможете показати світу, як судочинство знущається над вами і вашими правами. Тому ще раз прошу, виключити дану статтю і підтримати нашу поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо. 11:40:06 За-76 Не підтримана. Наступна, 101-а. Не наполягає. Наполягає Євтушок. Будь ласка, мікрофон.
11:40:11 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Я хочу підтримати свого колегу Сергія Власенка, який намагається разом з "Батьківщиною" донести, що ж відбувається у сесійній залі, до українського народу. Насправді, дійсно, це ніяка не реформа, але ініціатор, Президент України, намагається закрити суди і двері судів, і людей від громадськості, і все інше. І всі наші намагання через поправки виправити цей мотлох, вибачте, який написаний в змісті цього законопроекту, марні, на жаль. Своєю поправкою я пропоную проголосувати частину дев'яту статті 10 і підтримати в залі. Прошу поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 11:41:10 За-62 Не підтримана. 102-а. Одарченко. Не наполягає. 105-а. Власенко. Будь ласка, мікрофон.
11:41:18 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Поправка 105 теж стосуєтьсь додаткових елементів гласності судового процесу. Мова йде про те, що ми вже обговорювали, обговорюючи Господарський і Цивільний процесуальний кодекси. Мова йде про те, щоб запровадити можливість роздруківки стенограми із аудіозапису. Нема з цим жодної проблеми, така система працює у Верховній Раді. Так, вона видає стенограму там через 3-4, через 5 днів, нема з цим жодної проблем. Давайте запровадимо аналогічний механізм в судах, щоб людина лише за клопотанням, не обов’язково в кожному засіданні, лише якщо є клопотання, лише якщо є клопотання по окремому судовому засіданню, і людина потребує письмової стенограми, то немає жодних проблем в технічному сенсі забезпечити людині доступ і до такого матеріалу, як стенограма судового процесу, тобто яка просто електронною програмою трансформована із офіційного запису. Це все робиться в усьому світі, нема з цим жодних проблем. З цим проблеми є тільки в Україні, тому що є бажання закрити судовий процес. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо, будь ласка, на голосування цю поправку. 11:42:40 За-71 Не підтримана ваша поправка. Наступна поправка, так, щоб я просто не заплутались, 110. Одарченко не наполягає. 111-а. 111-а, Власенко, будь ласка.
11:42:55 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Ви знаєте, диявол завжди криється в деталях, можна зробити декларативну заяву, але кожен процесуаліст знає, що якщо не встановлені речі, то це голослівні речі. Дійсно, цією статтею наділяються особи, які не брали участь у справі певними правами. Але в цій статті абсолютно не зазначено в який строк це право може бути або повинно бути зреалізованим. Тобто це певна декларація і ми знаємо які, на жаль, відбуваються у нас зловживання в ситуаціях, коли певні процедури чітко не обмежені строками. Саме тому ми пропонуємо, залишивши цю статтю, але доповнити її одним реченням, не пізніше п'яти днів з моменту отримання судом відповідного клопотання. Тобто зміст залишається, але ми встановлюємо строки, який надається суду на виконання тих обов'язків, які зазначаються в цій статті. Це є правильним, тому що це додатково убезпечить сторін, які не брали участі у справі, але щодо яких вирішено спір. Тому ми вважаємо, що це було б коректно і справедливо, хоча це може виглядати і як технічна правка. 111-у я прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. 11:44:16 За-65 Не підтримана. Наступна 112-а. Власенко мікрофон, будь ласка.
11:44:21 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Ми переходимо до обговорення, ми обговорюємо зараз поправки, пов'язані із інформацією щодо вказаної справи і єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою. Насправді в редакції, запропонованій комітетом, є певні сумніви в тому, що інформація про учасників справи і розголошення інформації про учасників справи може не відповідати вимогам про захист персональних даних. Тому що ви всі знаєте, що сьогодні в Єдиному реєстрі судових рішень публікуються судові рішення, де просто стоїть особа 1, особа 2 і особа 3, і так далі. Зараз нам пропонують повністю публікувати прізвище і імена учасників судового процесу. Над цим треба подумати, і ми таку пропозицію висловили в 112 правці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, за цю поправку. 11:45:26 За-67 Не підтримана. 67 голосів. Наступна поправка номер 113, Власенко, будь ласка, мікрофон. Можете зразу і 114 розказати нам.
11:45:31 ВЛАСЕНКО С.В. Я скористаюсь вашою порадою і по 114 поправці пройдусь. Знову-таки, мова йде про те саме, мова йде про відкритість інформації, яка публікується. Я ще раз підкреслю, нам здається, що треба було б продискутувати, реально продискутувати, ми були готові до цього. На жаль, такої дискусії не відбулося в комітеті продискутувати, чи є публікація, саме публікація інформації щодо учасників справи, чи є це порушенням або непорушенням закону про розголошення персональних даних. Тому ми і запропонували 114 поправку для обговорення. На жаль, вона не була підтримана комітетом, просимо її підтримати зараз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 11:46:34 За-66 Не підтримана. Не підтримана. 117, Євтушок, Крулько наполягає, будь ласка, Крулько мікрофон.
11:46:39 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги! От я хотів би, щоб голова комітету, пане Руслане, повідомте, будь ласка, стосовно вчорашнього засідання. Якщо було засідання комітету, то які поправки були на цьому комітеті враховані додатково? Тому що деякі поправки ми доповідаємо, ви кажете, ця поправка вже була врахована, щоб ми розуміли дуже чітко, як ми йдемо по Кодексу адміністративного судочинства. Ще раз про це скажіть або роздайте в залі для того, щоб ми могли нормально працювати над законопроектом. І другий момент, що стосується поправки 117. Ми виклали в новій редакції статтю 12, це форма адміністративного судочинства, де чіткіше визначили ті речі, які передбачені і мають бути в цій статті 12. Тому я пропоную колегам підтримати нашу поправку 117, але також дати інформацію стосовно того, що все-таки було враховано комітетом додатково по таблиці. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комітету сказав, що він скористується своїм правом підсумувати обговорення в кінці і голосуємо тому за вашу поправку, яка не була врахована. 11:48:01 За-59 Не врахована ваша поправка. 118-а,119-а, Долженков. Прошу мікрофон, будь ласка.
11:48:09 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Шановні громадяни, однією з новел цього законопроекту 6232 в частині внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства і запровадження інституту спрощеного позовного провадження. Що це означає? Цей інститут є аналогом інституту письмового провадження. Але відмінності полягають в тому, що письмове провадження відбувається за ініціативою сторін, відповідно суд розглядає справи за наявними матеріалами справи, доказами, письмовими доказами. Спрощене провадження передбачає можливість росту справи без присутності означених осіб, і, що гірше, передбачає невичерпний перелік випадків, коли може бути відбуватися ініціювання розгляду справи саме в форматі спрощеного позовного провадження. Суть правки 118 полягає в тому, що спрощене позовне провадження мало місце лише у випадку розгляду справ незначної складності з виключенням випадків щодо інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справа. Справа втім, що швидке вирішення справ може привести до неякісного рішення і порушення… ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо по порядку спочатку. 118-а, прошу. 11:49:33 За-57 Не враховано 57 голосів. 199 поправка, голосуємо. 11:49:48 За-58 58 голосів… Вісім голосів, вибачте, обмовилася. Не враховано. 124-а, Долженков. Наполягаєте? Не наполягаєте. 125-а, Власенко. Наполягає. Будь ласка, мікрофон Власенко.
11:50:05 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірино Володимирівно. От я просто пропоную всім послухати, як формулюється закон згідно з рішенням комітету. Для цілей цього кодексу "справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновків про їх незначну складність". Тобто отак формулюється, що таке "справи незначної складності", до яких застосовуються так звані "спрощені процедури" без участі сторін, без будь-якого формального повідомлення сторін і так далі. Тобто вашу справу "підпхають" під категорію "інших справ", тому що буде якась незрозуміла домовленість між позивачем і між відповідачем і судом, і вам розкажуть, що це була справа "незначної складності". Вас не запросять, без вас винесуть рішення, ви не будете знати. Вам на якусь невідому електронну адресу відправлять повідомлення, так само відправлять і туди саме і судові рішення. От що нам пропонує Порошенко як судову реформу. На жаль, це до реформи точно не має ніякого відношення, да і, чесно кажучи, до судочинства теж. Прошу підтримати 125 поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 11:51:28 За-56 Не підтримана ваша поправка, 56 голосів. Наступна, 132-а, народного депутата Левченка. Не наполягає. Дякую вам, шановний колего. 133-я, Власенко. Будь ласка, мікрофон.
11:51:39 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірино Володимирівно. 133 поправка стосується функціонування так званої "єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи". Моєю поправкою ми пропонуємо включити перелік повноважень і перелік функцій цієї системи безпосередньо в закон, щоб у нас потім не було з цим зловживань жодних! Тому що законодавець, я маю на увазі Порошенка і комітет, пропонують нам просто написати, що така система є, а які вона функції виконує, ніхто не знає. Ми просимо це чітко сформулювати в одній статті, зазначити які функції виконує ця система, щоб не було можливості розширено тлумачити, це по-перше. А, по-друге, я хочу звернути увагу на те, хто сьогодні затягує розгляд цього питання. Коли мій колега Крулько звернувся до голови комітету з проханням повідомити про нібито вчорашнє судове... пробачте, засідання комітету, на якому нібито, я підкреслюю, щось там ухвалили, нам сказали: ні, цього не буде. Ну, і далі тому ми будемо оголошувати ті поправки, які нібито уже вчора розглянув комітет. То хто затягує розгляд цього законопроекту? Прошу підтримати… Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
11:52:50 ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. 11:53:04 За-64 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 135. Прошу, народний депутат Власенко.
11:53:11 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Оксана Іванівна. Я ще раз повертаюся до питання, що якщо якесь вчора було засідання комітету, яке якісь нібито правки підтримало, якісь не підтримало – просимо повідомити про це. Просимо повідомити про це, щоб ми не повторювали ті правки, які нібито комітет врахував після нашої нищівної критики впродовж цілого тижня. Тому... Правка 135 стосується того, що треба більш якісно здійснювати законодавчу техніку і формулювати питання, які відносяться до правової регламентації цієї норми. Тому що мені не зрозуміло, чому згадуються певні нормативні... певні документи, пробачте, які подає позивач, інші документи чомусь не згадуються. Напевно, треба тут ввести певну узагальнюючу формулу, яку ми і пропонуємо цією поправкою. Але я ще раз звертаюся і до головуючого в засіданні, і до голови комітету. Якщо вчора відбулося якесь засідання комітету, про яке нам нічого не відомо, якщо якісь поправки наші підтримані – прошу оголосити перелік цих поправок для того, щоб ми могли більш ефективно продовжити роботу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? Да. Прошу голосувати. 11:54:36 За-65 Рішення не прийняте. Наступна поправка номер 140. Прошу, народний депутат Власенко.
11:54:42 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Оксана Іванівна. Знову ми повертаємося до ідеї електронного суду. Як якийсь ідеал, ідея електронного суду – це дуже добре. Напевно, до цього треба йти. Але для цього треба спершу забезпечити громадян України доступу до якісного Інтернету. І ми вже не говоримо про 4G – дайте хоча би 3G в останньому, далекому, самому далекому селі України. Але при цьому, якщо… ми не можемо допустити, що якщо один раз учасник процесу – громадянин України зазначив, що він готовий частину документів надавати в електронній формі, далі він не має можливості отримувати ці самі документи і в паперовій формі. Ми не говоримо про те, що судові справи, в тому числі і адміністративні, тривають у нас роками. Ну, зокрема, справа про тарифи, яку "Батьківщина" ініціювала в адміністративному суді, триває роками. І тому за цей рік може змінитися і майновий стан позивача, і може він втратити можливість користуватися Інтернетом з якихось причин, але закон не дозволяє йому в тій редакції, яку пропонує Порошенко, закон не дозволяє йому отримувати документи в паперовій формі, навіть за його заявою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. 11:56:06 За-62 Рішення не прийняте. Наступна поправка номер 151. Прошу, народний депутат Власенко.
11:56:12 ВЛАСЕНКО С.В. Насправді це низка поправок про одне і те саме. Ви знаєте, я переконаний, що Порошенко звик керувати Україною як корпорацією "Рошен" і рабами, і він те саме пропонує зараз робити громадянам України. Всім, хто один раз зареєструвався в електронній судовій системі, от вони стають рабами цієї системи. Тому що, один раз зареєструвавши свою електронну адресу в цій електронній системі, ви не будете мати можливості ані отримувати документи в паперовій формі, ані подавати документи в паперовій формі в суд, ані чого іншого. Ви все інше повинні будете робити лише з цієї електронної адреси і лише через оцю єдину інформаційно-телекомунікаційну систему. Ми пропонуємо інше. Якщо навіть людина і зареєструвалася в цій системі, але в подальшому вважає за необхідне отримувати документи, судові документи, судові документи, копії судових документів в паперовій формі, вона повинна мати право подати клопотання і такі документи отримувати в письмовій формі. Моя правка про це. А Порошенко нам пропонує електронних рабів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. 11:57:32 За-54 Рішення не прийняте. Наступна поправка номер 165. Народний депутат Власенко, прошу.
11:57:37 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, дякую, шановна Оксана Іванівна. Знов-таки от я повертаюся до законодавчої техніки, і мене як людину, яка мала певне відношення до адвокатури, до представництва в судах, можу зазначити правила, які я для себе вивів. Якщо кодекс не містить, процесуальний кодекс в процедурі не містить обмеження, встановленого строками певними, то це означає, що це декларативна норма, якою можна зловживати. Відтак нам пропонують можливість видачі процесуальних інших документів і доказів, і їх зберігання без будь-якого обмеження процесуальних строків, особливо у видачі цих документів. Тому ми пропонуємо обмежити суд 5-денним терміном на видачу документів в паперовій формі в тих випадках, коли це передбачено законом, уже не говорячи про ті випадки, коли людина, навіть і зареєструвавшись в електронній системі, повинні була б мати таку можливість. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
11:58:37 ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, голосуємо. 11:58:52 За-61 Не підтримана, 61 голос. Наступна 169-а. Власенко, будь ласка, мікрофон.
11:58:57 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Про що йдеться мова тут? Нам пропонують автори, автор один законопроект, він же цар, він же головний суддя, він же головний прокурор, він нам пропонує, щоб Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, а вірніше, положення про неї затверджувалося Вищою радою правосуддя. У нас уже була в країні ситуація, коли положення про єдину систему декларування затверджувалося НАЗК. Ми всі пам'ятаємо, до чого це призводило. Це призводило до того, що тижнями, тижнями ця система висіла і не працювала, місяцями люди не могли туди зайти і внести відповідні декларації. Я собі уявляю, що поназатверджує у нас Вища рада правосуддя. яка сьогодні повністю складається із людей, тотально залежних від Порошенка. Тому я пропоную, щоб положення про цю єдину систему затверджувалося Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів, після консультацій з Вищою радою правосуддя і Державною судовою адміністрацією. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:59:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 169-а. Прошу визначитись. 12:00:15 За-60 Рішення не прийняте. І остання, 177, до перерви. Будь ласка, Одарченко. 177-а. Не наполягаєте? Не наполягаєте. Наступна. 178. Щоб ми знали, на якій ми зупиняємося просто. 190-а. Яка? Включіть мікрофон Крулькові. 178. І це буде остання до перерви. Будь ласка.
12:00:48 КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Є пропозиція поправкою 178 доповнити частину першу статті 19, яка регулює питання справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, також додати пункт захисту соціальних прав. І мені здається, що це буде абсолютно нормально, коли людина, яка хоче захистити свої права перед свавіллям держави, яка його права порушує, щоби юрисдикція адміністративних судів також і в цьому компоненті поширювалася. Прошу підтримати поправку 178. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 178-а. Прошу визначатись. 12:01:52 За-56 Рішення не прийняте. Тоді ми після перерви почнемо з 190 правки. Щоб знав автор. 190, ми починаємо о 12:30. Я оголошую перерву на 30 хвилин. О 12:30 ми продовжимо нашу роботу з правки 190-ї. Будь ласка, прошу всіх після перерви. І я нагадую, я після перерви ще раз поставлю на голосування пропозицію працювати без обідньої перерви і до вичерпання порядку денного. І прошу всіх провести консультації і підтримати цю пропозицію, будь ласка. (Після перерви)
12:29:34 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час, відведений для перерви, завершений. І ми закінчили, я хочу нагадати, на 190 поправці. І я надаю слово для виступу Юлії Тимошенко. 190 правка.
12:29:48 ТИМОШЕНКО Ю.В. Правка 190. Це ще один етап, ще один крок до скорочення прав людей в судовій системі, який пропонує зараз Президент України. Справа в тому, що у людей забрали право на публічність суду. Людям поставили непомірну плату за використання послуг суду. Людей по суті позбавили права в судовому процесі робити те, що вони хочуть робити, назвавши це зловживанням правосуддям і за це їх будуть карати. Да, Президент узурпував по суті всю судову систему. І зараз ми це бачимо. А тепер ще у людей, які хочуть свої позови подати проти органів місцевого самоврядування, забрали право подавати ці позови в районні суди, тобто в місцеві суди. І сказали, що подавати тепер можна тільки в окружні. А для цього людям треба буде їхати за 300-500 кілометрів з села по бездоріжжю. Тому ми пропонуємо зберегти той порядок розглядати справи проти органів місце… ГОЛОВУЮЧИЙ. 190 правка. Прошу визначитись. 12:31:14 За-27 Рішення не прийнято. 198-а. 202-а. 198-а, Тимошенко.
12:31:25 ТИМОШЕНКО Ю.В. 198 правка, Юлія Тимошенко. Із змісту проекту кодексу на даний час не можливо встановити, в якому саме місці повинні розглядатись спори щодо визнання недійсними нормативно-правових актів. Так, кодекс вказує, що спори з юридичними особами розглядаються за місцем їх знаходження. Але не всі суб'єкти владних повноважень мають статус юридичної особи. Це означає, що позивач може обрати будь-який суд України, в тому числі і такий, що знаходиться на дуже великій відстані від місця спору. Пропонуємо чітко вказати, що спори, щодо яких підсудність не визначена, розглядаються за місцем знаходження відповідача. Прошу 198 правку поставити на голосування, тому що це ще один елемент доступності людей до суду. Чим далі знаходиться суд, тим менше людей до нього доїдуть. І зараз це ще один елемент відділення людей від системи правосуддя. ГОЛОВУЮЧИЙ. 198. Прошу визначитись. 12:32:45 За-31 Рішення не прийнято. 210-а. Наполягаєте. Будь ласка, Власенко.
12:32:52 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. 210 правка стосується порядку формування складу суду, який буде розглядати справу. Петро Порошенко як автор законопроекту і підконтрольна йому більшість пропонують залишити той самий порядок, який вже ми обговорювали під час обговорення Цивільного процесуального і Господарського процесуального кодексів. Вони пропонують слухати справи сталими трійками, які призначаються складом цього суду, там трійками чи п'ятірками, але складом цього суду. Невипадково оцією інформаційною, електронною інформаційно-телекомунікаційною системою, Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, а склад трійок буде призначатись складом суду. Відтак це зменшить рівень незалежного відбору суддів для слухання цієї справи. Система буде визначати лише склад трійки, ну через головуючого, а не всіх суддів. Це підвищення корупціогенних ризиків і це зменшує незалежність суддів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 210. Прошу визначитись. 12:34:15 За-29 Рішення не прийнято. 212. Власенко.
12:34:19 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. "Батьківщина" пропонує різні варіанти розв'язання тих абсурдних питань, абсурдних речей, які Порошенко робить спробу запровадити у цьому законі. Повертаючись до питання формування трійок оцих або колегій постійних, так буде коректніше, ми пропонуємо ці колегії формувати не складом суду, тобто не так, щоб судді самі довільно визначалися, з ким разом вони будуть слухати ті чи інші справи, а ми пропонуємо, щоб ці колегії визначалися єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою. Якщо вже хочете постійні колегії, то треба зробити так, щоб це встановлювали не самі судді, тобто, щоб не вони самі себе призначали в колегії, а, щоб їх туди призначала єдина ця судова інформаційно-телекомунікаційна система. Раз. І, щоб ротація відбувалася хоча би в якийсь певний період, а не так, що збори суддів призначили колегію і вона вічно в такому складі діє. Зрозуміло, що це тягне за собою підвищення ризику упередженості суддів під час розгляду справи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 212. Прошу визначитись. 12:35:40 За-31 Рішення не прийняте. 215. Власенко.
12:35:44 ВЛАСЕНКО С.В. Знов-таки мова йде про порядок формування колегій під час розгляду справи. Нам пропонують що? Нам пропонують створити колегії, які постійно діють і цю… ці колегії визначають збори суддів, але от нам кажуть, що от, а, коли колегії в більш розширеному складі, то тоді туди добирає суддів єдина система. Я пропоную запровадити єдиний порядок, коли колегії суддів за будь-яких обставин формуються за допомогою єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. І постійні колегії, які існують… будуть існувати в судах теж повинні формуватися цією системою, і колегії в розширеному складі, якщо слухають справу теж повинні формуватися єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, тому що не можна запроваджувати різні форми залучення суддів до відправлення судочинства в одній конкретній справі. Тобто одних суддів призначили збори суддів цього суду для розгляду цієї справи, а других суддів призначила оця єдина система. ГОЛОВУЮЧИЙ. 215. Прошу визначатись. 12:37:08 За-39 Рішення не прийняте. 217. 217, Власенко.
12:37:11 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрій Володимирович. Знову мова іде про функціонування процедури відбору суддів для розгляду справи. Я ще раз підкреслю, наша принципова позиція полягає в тому, що за будь-яких обставин, чи є постійно діючі колегії, чи немає постійно діючих колегій, чи є заступники в постійно діючих колегіях, чи їх немає, чи є додаткові розширення колегій, чи їх немає, наша позиція полягає в тому, що за всіх обставин відбір суддів в такі колегії повинен відбуватися незалежно і неупереджено, і за принципом випадковості, і це повинна здійснювати Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Це принцип, який ми відстоюємо під час формування складу суду для слухання справ колегіально. За всіх обставин, я ще раз підкреслю: і при постійних колегіях, і при додаткових розширених колегіях, і при відборі заступників цій колегії і так далі. На жаль, цього у нас немає. Прошу підтримати 217 правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. 217. Прошу визначитися. 12:38:32 За-36 Рішення не прийняте. 220-а. 218-а. Сотник.
12:38:37 СОТНИК О.С. Дякую, головуючий. Сотник Олена, фракція "Самопоміч". Також оголошу наш загальний підхід фракції щодо складу суду. В даному випадку ми розглядаємо, повторюся для людей, статтю визначення складу суду. Це також одна з гарантій ключових щодо неупередженості. І від того, як формуються ці колегії, в якому варіанті, буде фактично залежати те, чи буде правосуддя заангажованим. Тому ми наполягаємо, що не має бути взагалі жодної постійної колегії. І тут ключовим є, абсолютно точно підтверджую те, що тільки що говорила "Батьківщина", що має бути автоматизований підбір кожного судді. І в такому випадку це єдиний спосіб, щоб не було оцих мєждусобойчиків, постійних сплоченных колегій і так далі, і так далі, які фактично вже знають наперед, як і в якій спосіб вони будуть вирішувати ті або інші справи. Тільки автоматичний розподіл може забезпечити хоча б якусь неупередженість під час прийняття рішення суддями. Прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. 218. Прошу визначитись. 12:40:02 За-47 Рішення не прийняте. 220-а. Власенко. А, і 19-а. Будь ласка, 219, Сотник.
12:40:07 СОТНИК О.С. 219 поправка також стосується колегіального розгляду, взагалі вся ця стаття, вона стосується складу суду. Ще раз підкреслю, що від того в якому форматі, за якою формулою це буде формуватися, буде відповідно залежати якість правосуддя. На превеликий жаль, ми це наголошували під час розгляду Господарського процесуального кодексу, наголошували під час розгляду Цивільного процесуального кодексу і тепер наголошуємо, що для нас принциповим є і ключовим, щоб судді відбиралися автоматизованою системою. В іншому випадку це ручний формат підходу до складу судів. Ручний формат завжди є зловживанням, це завжди корупційний ризик. І тому ми однозначно наполягаємо на тому по всім кодексам, щоб цей принцип постійних колегій був однозначно прибраний. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 219. Прошу визначатись. 12:41:23 За-39 Рішення не прийняте. 220-а. Власенко.
12:41:26 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний Андрію Володимировичу. Знову-таки, мова іде про порядок формування колегій суддів і про порядок передачі невирішених судових справ. Що пропонує Порошенко і що відстоює комітет? Вони пропонують нам наступне, що лише у випадку, коли суддя-доповідач не може приймати участь в колегіальному розгляді більше 14 днів, то тоді справа передається іншій колегії або визначаються якісь інші процедури. Ми пропонуємо, ми говоримо про інше, ми говоримо, якщо навіть суддя, не доповідач, а суддя, який входить в склад колегії, теж не може впродовж 14 днів з якихось причин виконувати свої повноваження по розгляду цієї справи, то така справа за допомогою електронної системи повинна бути перерозподілена. Тобто ми додаємо туди, в ту процедуру, яку пропонує Порошенко, не лише суддю-доповідача, а і всіх суддів, які входять у склад колегії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 220-а. Прошу визначатися. 12:42:40 За-43 Рішення не прийняте. 222-а. 225-а. 222-а. Власенко.
12:42:48 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Знову ми повертаємось до ситуації з призначеннями, так званих, резервних суддів. Мало того, що судді одного суду можуть самі себе розподілити по постійних колегіях, то вони ще самі собі визначають резервних суддів. Тобто зненацька, якщо цій там трійці чи п'ятірці, яка слухає справу, щось із одним суддею сталося, вони чітко самі вже заздалегідь знають, хто із суддів буде на заміні, так би мовити. Це є абсолютно неприпустимим, це повністю руйнує механізм неупередженого призначення суддів в склад суду. Тому ми пропонуємо, щоб за будь-яких обставин, в тому числі і резервні судді, і будь-хто обиралися за допомогою єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а не зборами суддів цього суду. Тому це є неправильним, знову ж таки засадничо це є неправильно, з точки зору ідеології цього закону. Треба забезпечити повний автоматичний розподіл справ за будь-яких обставин і передачу тих справ, які не можуть слухатися з того чи іншого питання. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 222-а. Прошу визначитися. 12:44:12 За-49 Рішення не прийняте. 223-я. Олена Сотник.
12:44:17 СОТНИК О.С. Дякую. Сотник, фракція "Самопоміч". 223 поправка, ми взагалі пропонуємо, що таке поняття, як резервні судді, воно має зникнути з цього кодексу, його взагалі немає бути. Тому що, коли працює автоматизована система, це означає, що кожний суддя, по великому рахунку, він резервний. Як тільки є необхідність замінити, включається автоматизована система. Це і є принцип неупередженості формування складу суду, єдина гарантія для людей забезпечити, що сват, брат, кум не домовиться, що до конкретного судді потрапить якась справа, що це не буде договорняк, вибачте. І у мене, буквально, дуже коротке, технічне звернення. Я прошу комітет і головуючого комітету, якщо ви щось коментуєте, не звертатися без мікрофону, звертайтеся до мене і коментуйте в мікрофон. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 223-я. Прошу визначитись. 12:45:27 За-62 Рішення не прийняте. 225-а, Власенко.
12:45:31 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрій Володимирович! Я хочу підтримати попередню виступаючу і зазначити, що насправді автоматичний розподіл справ це є гарантія, одна із гарантій неупередженого розгляду справ. Тому що не повинен ні позивач, ні відповідач, ні будь-яка третя особа заздалегідь розуміти, куди потрапить справа, в які руки вона потрапить, хто її буде розглядати і так далі. Це одна із гарантій неупередженого, чесного, справедливого розгляду цієї справи. Я ще раз підкреслюю, це питання… ну, це питання надважливої ваги, тобто наявність неупередженого, чесного складу суду це є одна із принципових речей, які ми всі повинні були б обстоювати, якби ми говорили про реальну судову реформу. Замість цього ми говоримо про вибори резервних суддів і обговорюємо вибори резервних суддів в той чи інший спосіб. Тому, насправді, правка 225 допомагає нам розв'язати це питання. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 225 правка, прошу визначатись. 12:46:47 За-55 Рішення не прийняте. 226-а, Сотник.
12:46:53 СОТНИК О.С. Сотник Олена, фракція "Самопоміч". 226 поправка стосується пропозиції виключити частину одинадцяту даної статті 31. Тому що насправді це дуже цікаво, коли автори, створюючи резервних суддів, ще й створюють позарезервних суддів, які будуть заміняти резервних суддів. Ще раз підкреслюю, фракція "Самопоміч" за збереження принципу незалежності, неупередженості суду. Для того, щоб забезпечити принцип незалежності, неупередженості, громадяни, єдиний спосіб – це, щоб не було фактично фактору людського під час розподілу справ. Всі ці постійні колегії, резервні судді – це людський фактор. Це, коли голова суду або інші люди, які впливають на розподіл, можуть фактично вирішити, хто буде вашу справу розглядати. Тому я прошу підтримати поправку і одинадцяту частину виключити. ГОЛОВУЮЧИЙ. 226-а, прошу визначатись. 12:48:08 За-51 Рішення не прийнято. 228-а, Власенко.
12:48:13 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Андрій Володимирович, я ще раз підкреслюю, ми обговорюємо надважливе питання неупередженого розподілу справ, яке є одною із засадничих гарантій неупередженості суду. При цьому, дивіться, що нам пропонує Порошенко, а Порошенко нам пропонує, перше, створити постійно діючі колегії, які створюють самі судді цього суду. Потім ці ж судді цього ж суду обирають резервних суддів для того, щоб підстрахуватися. А далі вони пишуть, а якщо оця електронна система не працює, бо в окремих випадках вона розподіляє справи, то будемо розподіляти в ручному режимі. Тобто практично нам пропонується ручний режим. На прикладі функціонування єдиної системи декларацій ми бачимо, як працює взагалі єдина система, яку створює ця безрука влада. І у нас точно будуть тижнями будуть висіти єдина система, і вони просто в ручному режимі будуть розподіляти справи. От куди нас тягне Петро Порошенко з його баченням демократії і з його баченням, як повинна розвиватися судова система. Ніякого відношення до реформування суду це немає. Прошу підтримати. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
12:49:22 ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Будь ласка, поправка 228. 12:49:38 За-55 55, не підтримано. 229-а, Крулько.
12:49:46 КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, я хотів би дуже чітко ще раз проговорити питання, чому ми подали саме цю поправку. Ми пропонуємо виключити частину дванадцяту статті 31. Чому? Тому що цією частиною закладаються виключення із правила, що усі справи повинні розподілятися в автоматичному режимі, і судді для розгляду конкретної справи повинні не в ручному режимі визначатися, а в автоматичному режимі. Тому ми пропонуємо виключити цю частину, тому що тут закладена така норма, що для розгляду конкретної справи виключно у разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили її функціонування. Що означає "обставини, які об'єктивно унеможливили її функціонування", так і не зрозуміло. Тому я пропоную підтримати поправку 229 і виключити частину дванадцяту з тексту законопроекту. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 229 поправку. 12:51:03 За-52 52 голоси, не підтримано. 230-а, Сидорович, будь ласка, мікрофон.
12:51:07 СИДОРОВИЧ Р.М. 230-а та 231 поправка стосується дуже важливого моменту. Ми вже пропустили цю проблему, залишили її існування у господарському процесі, залишили в цивільному процесі, але давайте ми хоча би в адміністративному процесі вирішимо проблему, який склад суду повинен розглядати справи після того, коли Конституційний Суд визнає неконституційним закон, на основі якого було винесено судове рішення або Європейський Суд з прав людини постановить своє відповідне рішення? Відсутність такої норми, фактично, позбавляє українців зрозумілого механізму, в який спосіб повинні переглядатися судові рішення за виключними обставинами. Тому, шановні колеги, я вас дуже прошу в адміністративному процесі, там, де передбачена процедура захисту громадянина від свавілля держави, передбачити таку процедуру є критично важливо, критично необхідно. Я дуже вас прошу підтримайте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, спочатку 230-у, потім – 231-шу. Прошу. 12:52:29 За-58 Не набирає необхідної кількості. 231-ша, Сидоровича. Голосуємо наступну поправку. 12:52:47 За-50 Не набирає вона. 233-я, Одарченко. Тимошенко. Будь ласка, Юлії Володимирівні – мікрофон.
12:52:52 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні друзі, мова іде про автоматичний розподіл справ між суддями. Ви прекрасно знаєте, що, якщо не буде стовідсотково автоматизованого розподілу і судді можуть в колегію обиратися вручну – це, по суті, вважайте, корумпований суд, це залежний політично від вищого керівництва держави суд і саме тому у нас не було досконалої системи автоматизованого розподілу. Але що роблять? Вони згортають навіть те, що було. Наприклад, сьогодні до протоколу про автоматизований розподіл справ включають відомості про те, які саме фактори вплинули на ймовірність визначення конкретних суддів для розгляду справи. Так от цим законом вони перекреслюють це. На даний час ці данні є доступними, а вони їх для суспільства повністю закривають. Іншими словами, свідомо ліквідується і вбивається об'єктивний автоматизований розподіл справ. Прошу поставити на голосування 233 правку, яка забороняє... ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 233 поправку. 12:54:15 За-58 Не підтримана, 58 голосів. Наступна, 236. Юлія Володимирівна, будь ласка, мікрофон.
12:54:21 ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко, партія "Батьківщина". Я продовжую говорити про те, як Порошенко, його оточення, замовні тут депутати ліквідують автоматизовану систему розподілу справ. Зараз доступ до всіх протоколів розподілу справ є відкритим. Вони закривають цю інформацію і залишають публічним тільки один протокол: строго по розподілу судів в колегію строго по цій справі. Це означає, що неможливо буде проаналізувати кілька протоколів і зробити висновок: є там корупційна основа чи ні. Тобто я хочу звернути увагу всіх депутатів, які є в залі: свідомо робиться необ'єктивною, закритою, непублічною система авторозподілу справ. Я прошу поставити на голосування поправку 236, щоб зберегти хоча б той доступ до протоколів, який є зараз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 236 поправку. 12:55:44 За-60 60 поправка не підтримана. Ой, вибачте, 60 голосів. 236 поправка не підтримана. 237-а наступна. Тимошенко мікрофон, будь ласка. Власенко, будь ласка, мікрофон.
12:56:02 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. По-перше, я би хотів звернути вашу увагу, Ірина Володимирівна, якщо зараз будуть відбуватися якісь процедурні голосування, щоб це не відбувалось так, як це відбувалося до перерви, коли там процвітало кнопкодавство на задніх рядах, яке зафіксовано депутатами. Повертаючись до 237 поправки, я хочу зазначити, що нам пропонують. Завжди складається електронний протокол, коли відбувається розподіл справи. Але за вимогою сторін повинен складатися і письмовий протокол, який сторони можуть отримати на руки. Тому я пропоную своєю правкою забезпечити можливість отримання не лише електронного протоколу щодо розподілу, але і паперового протоколу, якщо у учасників процесу буде така необхідність. Це надасть можливість, ну, по-перше, це може мати підстави для заявлення відводів в судовому процесі, якщо хтось не знає, це може стати підставою для апеляційних оскаржень і так далі, і так далі. Я маю на увазі, дані, які містяться в цьому протоколі, можуть бути використані для апеляційного оскарження. Тому це є вкрай важливо. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо цю поправку. 12:57:25 За-60 Не підтримана, 60 голосів набрала. Наступна поправка 238, Одарченко. Не наполягає. Наступна 240-а. Не наполягають. Наступна 242-а. Сидорович, будь ласка.
12:57:41 СИДОРОВИЧ Р.М. 242 та 243-ю поправку я знімаю, оскільки ми провалили питання визначення складу по виключних. Але в мене є наступна правка, яка є 244-ю, яка стосується існування такої інституції як об'єднаної палати у Верховному Суді. Я вкотре хочу наголосити, ми створюємо Верховний Суд, який нагадує лабіринт Мінотавра. Громадянин, який туди потрапить, він звідти не вибереться, він вмре, поки він отримає там судове рішення. Для чого ми ускладнюємо судову систему? Ми ліквідовували 4 ланку для того, щоби спростити, але натомість всередині у Верховному Суді ми утворили 4 структури, – 4, наголошую, які будуть в кожній юрисдикції, які будуть займатися розглядами справи. Я не впевнений, що судді самі кінцево якісно зможуть з цим розібратися. Тому я прошу, Бог з ним, хай вже буде та палата, заберіть хоча би об'єднану палату, не мучте людей. Я вас прошу, підтримайте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 244 поправку. Потім, добре-добре, я почула вас. 12:58:58 За-76 Не набирає. Наступна 245-а, вона стосується того ж питання. Будь ласка, голосуємо, колеги. 12:59:18 За-65 246-а. Не наполягаєте чи голосуємо, пане Сидорович? Не наполягаєте. Дякую. Далі рухаємося. 248-а. Не наполягаєте. 250-а. Не наполягаєте. Зараз, колеги. 254-а, Власенко. Мікрофон, будь ласка.
12:59:38 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Я бачу, що навіть по прізвищах авторів поправок ви вже розумієте, хто збирається відстоювати незалежність судової системи, а хто ні. Я вам за це вдячний. Мова іде… В 254 поправці мова іде про наступне. У нас є декларативна норма про те, що суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст перекладач зобов'язані заявити самовідвід з підстав, зазначених у відповідних статтях цього кодексу. Але абсолютно не зазначається, коли вони повинні це зробити. З урахуванням того, що у нас можливість відводів і самовідводів, Порошенко нас обмежив цим кодексом в тому числі, то ми вважаємо за необхідне додатково зазначити, що такий відвід повинен бути заявлений негайно з моменту виявлення обставин, передбачених статтям 36, 38 цього кодексу. Тобто я ще раз підкреслюю, коли ми в процедурі не виставляємо термінів, то це означає, що цим правом, воно декларативне, і ним можна зловживати. Тому я прошу зазначити це. І підтримати 254 поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. 254-а поправка. Голосуємо, будь ласка. 13:01:01 За-54 255 поправка. Сорі…
13:01:09 ПАРУБІЙ А.В. Колеги, я зроблю коротке повідомлення. Коротке повідомлення, колеги. Провели консультації, і частина депутатів згодна з тим, щоб, зберігши перерву 12-12.30, щоб ми ліквідували перерву з 14-ї до 16-ї і щоб ми змогли продовжити роботу до завершення судової і пенсійної реформи. Тому я прошу зараз депутатів зайняти робочі місця, через кілька хвилин я поставлю це питання на голосування. Я прошу заходити в зал. І прошу займати робочі місця. Будь ласка.
13:01:42 ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна поправка 255-а, Власенка. Мікрофон.
13:01:44 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Я ще раз звертаю увагу головуючого, що під час голосування вашої пропозиції прошу звертати увагу на кнопкодавство, яке мало місце під час попередніх аналогічних голосувань, що зафіксовано деякими народними депутатами України. Це по-перше. По-друге, мова йде знову-таки про самовідводи і відводи. Я ще раз підкреслю, цими кодексами Порошенко обмежує можливість заявлення відводів і самовідводів у всіх процесах, в тому числі і в адміністративному, в тому числі в адміністративному. При цьому ці обмеження носять абсолютно штучний характер деколи. І вони абсолютно обмежують права учасників процесу по забезпеченню для себе незалежного, неупередженого, об'єктивного правосуддя. При цьому, на моє переконання, заяви про відвід і самовідвід повинні бути заявлені у письмовій формі. Вона може бути коротка мотивована, але письмова, і відвід, і самовідвід. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 255 поправку. ПАРУБІЙ А.В. Прошу заходити в зал, займати робочі місця. 13:03:02 За-58 ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримана, 58 голосів. ПАРУБІЙ А.В. Секундочку. Хочу повідомити, що в залі Верховної Ради України присутній Прем'єр-міністр України Володимир Борисович Гройсман. Привітаємо пана Прем'єр-міністра. (Оплески) І прошу всіх заходити в зал і займати робочі місця. Прошу Секретаріат Верховної Ради повідомити депутатів, що через кілька хвилин я поставлю на голосування пропозицію працювати без перерви. Будь ласка, пані Ірино. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний Андрію Володимировичу. 258-а, Власенко. Будь ласка, мікрофон.
13:03:34 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Нам знову пропонують певне коло процесуальних обмежень по заявленню відводів і самовідводів. Мова йде про те, що нам дозволяють, нам, громадянам України, дозволяють заявляти відводи як загальне правило лише до початку судового розгляду. А те, що суддя деколи витворяє під час судового процесу, проявляючи повну свою упередженість, повну свою непрофесійність, оце вже не стає підставою для відводу, на думку Петра Порошенка, який є автором цього законопроекту. Ми відстоюємо позицію про те, що, так, дійсно, відвід повинен бути вмотивованим. Але кожен учасник судового процесу повинен мати право заявити такий відвід на будь-якому етапі судового розгляду, негайно від моменту виявлення тих обставин, які є підставою для заявленого відводу. Якщо учасник процесу обставини ці з'ясував, під час розгляду справи вони йому стали відомі, то він може ними скористатися, використати їх і на будь-якій стадії судового процесу про це заявити і заявити відвід судді, а також суддя… ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 13:04:57 За-75 75 голосів. Поправка не підтримана. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:05:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу всіх заходити в зал, займати робочі місця. У президію надійшли дві заяви про перерву, яку готові замінити на виступ, одна – від "Самопомочі". Але попросили, щоб після голосування було надано слово… (Шум у залі) Колеги, всі наші виступи, я радився, я дав у Юридичне управління і я хочу сказати вам, що я провів консультації і ми проговорили, що можемо дати слово. І я надам заяви від "Самопомочі" і від "Батьківщини", від двох фракцій, так, "Самопоміч" і "Батьківщина". Так, пане Олегу? Але вони попросили після голосування за продовження, тому я надам слово після голосування за продовження. Так, пане Олегу, так, правильно я говорю? І друга заява є від "Блоку Петра Порошенка", від "Народного фронту". Вони просять до голосування. І тому я один виступ дам перед голосуванням, один виступ дам після голосування. Від двох фракцій "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту" 3 хвилини я надаю для виступу Прем'єр-міністру України Володимиру Борисовичу Гройсману. І я прошу всіх заходити у зал і приготуватись до голосування. Володимире Борисовичу, будь ласка, 3 хвилини.
13:06:24 ГРОЙСМАН В.Б. Дякую. Дякую, вельмишановний пане Голово Верховної Ради України. Шановні колеги народні депутати, я думаю, що сьогодні є дуже важливий день в історії нашої країни і у порядку денному реформ, які очікують роками люди. Я високо ціную можливість як у справжньому демократичному суспільстві і державі мати право тримати слово перед вами у цей відповідальний період. Я хочу звернутись до вас з наступним проханням. Я хочу попросити всіх вас сьогодні підтримати ініціативу щодо продовження роботи українського парламенту до завершення пенсійної реформи в Україні. Саме сьогодні пенсіонери України, 12 мільйонів пенсіонерів, очікують наших відповідальних рішень, тому що вже 9 мільйонів пенсіонерів після ухвалення реформи отримують підвищення своїх пенсій з 1 жовтня 2017 року. Ми довго йшли до цього рішення, нарешті, ми дуже близько. І я прошу вас, будь ласка, давайте об'єднаємося, давайте, не дивлячись на наші партійні прапори, приймемо рішення в ім'я українських людей. Це настільки важливо, що ми маємо витратити часу стільки, скільки потрібно для того, щоб саме сьогодні в цей історичний день ухвалити цю важливу реформу. Звісно завершуємо, як передбачає Регламент, судову реформу і переходимо до пенсійної. Я дуже вас прошу, друзі, давайте об'єднаємося і приймемо цю реформу і доведемо, що ми здатні приймати рішення в ім'я українських громадян. Дуже вам дякую. І слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, хочу наголосити, Президент і Прем'єр-міністр має гарантоване право виступу в парламенті. Має гарантоване право виступу, колеги. Тому я дуже прошу з повагою один до одного… 304 стаття Регламенту. Тому, будь ласка, майте повагу, це уряд, обраний нами, парламентом Верховної Ради України. І, будь ласка, колеги, зараз я поставлю ще раз на голосування пропозицію про роботу без перерви. Я прошу, колеги, нам не вистачило 10 голосів, кожен голос має вагу. Я прошу зайняти робочі місця. І я не розумію тієї логіки, хто не голосує. В нас попереду, як я вже говорив, кібербезпека, медична реформа. Ми не можемо безкінечно розглядати. Пропозиція дуже розумна і дуже правильна пропозиція моя, вона полягає в тому, щоб ми працювали до тих пір поки не приймемо і судову, і пенсійну реформу для того, щоб ми мільйонам пенсіонерів, які чекають пенсій могли ці пенсії дати. Тому я прошу усіх незалежно від фракцій підтримати цю пропозицію. Я, колеги, прошу приготуватися до голосування. І я оголошую пропозицію. Враховуючи важливість питань, які стоять перед нами сьогодні, їх значний обсяг та необхідність ґрунтовного розгляду, відповідно до частини другої статті 19 Регламенту Верховної Ради України вношу пропозицію працювати сьогодні без перерви з 14:00 до 16:00, до завершення розгляду порядку денного сесії, тобто судової реформи, а також проекту Закону 6614 пенсійної реформи. Колеги, прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Кожен голос. Уважно голосуємо. Прошу підтримати. 13:10:09 За-219 Колеги, шість голосів, шість голосів. Сім голосів. (Шум у залі) Я прошу зайти в зал, колеги. Я прошу зайти в зал. Я ще раз ставлю на голосування пропозицію, яку я озвучу під стенограму. Прошу підтримати. Я ще раз ставлю на голосування. Прошу голосувати. Прошу голосувати. Прошу підтримати. 13:10:47 За-212 Колеги, третій раз, як завжди, ще раз ставлю на голосування. Прошу підтримати. (Шум у залі) 13:11:13 За-212 Переходимо до наступної поправки порядку денного. Прошу, пані Ірина. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
13:11:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. 259 поправка. Я прошу тиші в залі. Ганьба так себе теж поводити в залі. 259 поправка. Наполягаєте? Не наполягають. 262-а. Не наполягають. 264-а. Не наполягають. 268-а. Левченко. Не наполягає. 269-а. Одарченко. Будь ласка. 269-а. Одарченко, прошу. Одарченко і Тимошенко – 269-а. Ви будете, Юлія Володимирівна?
13:11:55 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги! Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги! От, пане Андрію, ви начебто поборник виконання Регламенту, а ви перетворюєте український парламент в тряпку, в ганчірку, об яку можна витирати ноги, в вотчину якихось кланів. Ми бачимо, що процвітає кнопкодавство. Ми бачимо, ви системно порушуєте Регламент, ви – ганьба для українського парламенту. Сьогодні ви перетворили парламент не в орган влади, а в якогось прислужника кланів.
13:12:47 ПАРУБІЙ А.В. Я вам хочу відповісти, поскільки до мене було звернення. Рішення в цьому залі приймає тільки парламент, і будь-яку пропозицію я ставлю на голосування. А моя думка, це ви перетворюєте на клоунаду те, що називається Регламенту. Вже тиждень ми розглядаємо закон, і ви просто перетворюєте на клоунаду цей розгляд. Це моя позиція і моя думка. Тільки парламент може приймати рішення, і всі пропозиція я ставлю на голосування. І тільки парламент, може приймати рішення. Зараз була заява про перерву від фракції "Самопоміч". І яка друга фракція? І "Батьківщина". "Батьківщина" попросила перерву і "Самопоміч", і я надаю слово для виступу… ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми не проголосували цю поправку ще 269-у. Я, дико извиняюсь. ПАРУБІЙ А.В. Зараз ми проголосуємо правку, проголосуємо правку і потім – надам слово. Будь ласка, пані Ірина.
13:13:37 ГОЛОВУЮЧИЙ. 269 поправку ми голосуємо. Я ще раз теж хочу підтримати свого шановного колегу, спікера, і попросити, щоби під час виступів автори говорили про поправку, щоб ми не плуталися потім з тим, що відбувається по регламенту. 269 поправка. Голосуємо, будь ласка. Також я хочу наголосити, що ми рухаємося по поправкам, а голосування, що стосується порядку денного, вони можуть відбуватися по кілька разів і там не треба до них повертатися. 269 поправка. Голосуємо. Будь ласка, це ваше право. 13:14:13 За-82 Не підтримана поправка. Тепер, будь ласка, оголошується заява від двох фракцій, від фракції "Батьківщина" і "Самопомочі" три хвилини.
13:14:27 ПАСТУХ Т.Т. Шановні українці, два тижня тому сюди, на трибуну, вийшов один чоловік у формі і звинуватив заступника Голови Верховної Ради нібито вона образила солдат, які на незаконних підставах перебувають на фронті. На жаль, пройшло всього-на-всього небагато часу, два тижні і сьогодні суд, Касаційний суд в місті Києві почав провадження з приводу касації прикордонника, якого донецький Апеляційний суд, а перед тим маріупольський суд засудив до 13 років за те, що цей прикордонник виконав свій конституційний обов'язок і пішов захищати вітчизну. І я сьогодні хочу, щоб цей епізод, який про нього ніхто не знає, але почула власне вся Україна. Прикордонник, який, згідно контракту, прийшов служити, який, згідно наказу, прибув на місце виконання служби, який, згідно наказу, зупиняв автомобіль, який передавав невідомі сигнали у напрямку моря і відмовився зупиняти на вимогу не його одного, а всього наряду прикордонної служби, який ніс чергування тоді біля міста Маріуполя. По наказу всі вони, хлопці, які стояли на блокпості, відкрили вогонь для зупинки даного автомобіля. Так, з двох людей одна пасажирка в автомобілі загинула, як наслідок, прикордонника засудили до 13 років і ніяк військовослужбовця, а засудили абсолютно, як цивільну людину, за статтями умисне вбивство і перевищення владних повноважень. І тому на сьогоднішній день ця кримінальна стаття, цей кримінальний вирок, він, на жаль, може стати не єдиним. Тому що сьогодні військова прокуратура саме проти військовослужбовців інтенсивно розслідує такі кримінальні справи, а не проти тих, хто сьогодні закликав Росію. Вчорашній приклад показує Штепа на волі, наш прикордонник на сьогоднішній день засуджений. До тих пір, поки ми на законному рівні не визнаємо окупацію Росії на нашій території, до тих пір, поки ми не узаконимо дії наших військовослужбовців на сході. До тих пір, поки Президент України відповідно до Конституції не внесе подання у Верховну Раду щодо використання Збройних Сил, і ми, очевидно, одноголосно дамо згоду на це використання, наші військовослужбовці будуть судитися за такі злочини як цивільні особи, тому сьогодні ми це допустити не можемо. По великому рахунку, тут в залі вже немає до кого звертатися. Сьогодні моє звернення до вас, хлопці, хто ніс військову службу в 2014, 2015 році, в 2016 році, хто її несе сьогодні, вимагайте ви від тих політичних сил і від тих своїх депутатів, за яких ви голосували, щоб вони виконали, нарешті, свій конституційний обов'язок. А ви його виконуєте з гідністю і з честю, але ви, на жаль, і несете сьогодні за це сьогодні кримінальну відповідальність. ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо голосування. Наступна поправка 270, Долженков, не наполягає. Рухаємося далі. 276-а, Івченко, ні, це не ваша Юлія Володимирівна, 276-а, не наполягають. Наступна 277-а. Не наполягають. 278-а, Тимошенко. А це не ваша була поправка, пане Одарченко, а от 278-а, ваша. Будь ласка, Юлія Володимирівна, будь ласка.
13:17:47 ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко, "Батьківщина". Ми говорили вже про те, що цей документ, який ми зараз розглядаємо, називають помилково судовою реформою. А насправді це позбавлення людей останніх прав, які вони навіть сьогодні мають в системі судочинства. Як приклад можу навести конкретну статтю, яку ми зараз обговорюємо, де вводяться прямі репресії проти людини. Саме які? Якщо, наприклад, людина дала якісь дані, які можливо до кінця не розуміла і не знала, то суду дається право карати людину за так зване введення суду в оману. Причому це введення суду в оману нічим не регламентовано, не пояснено, що це таке і коли наступає взагалі покарання. Тобто будь-який суддя може людину покарати на свій розсуд, не маючи ніяких підстав. Просимо поставити 278 правку і … ГОЛОВУЮЧИЙ. 278 поправка на голосування ставиться. І потім 279-а. 13:19:11 За-69 Не підтримана поправка. 279-а, мікрофон Тимошенко, будь ласка.
13:19:17 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". А тепер у цій статті автори так званої судової реформи прямо атакують адвокатську таємницю, прямо. Ви знаєте, що в усьому світі існує адвокатська таємниця, коли підзахисний може адвокату говорити про якісь обставини, про якісь події, і адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю, якщо підзахисний про це попросив. Так от цією статтею суд зобов'язує адвоката повідомляти суду будь-яку інформацію, яку суд вважає за потрібне. І якщо адвокат цього не зробить, то суд буде достатньо жорстоко карати адвоката аж до відсторонення від процесу. Я хочу сказати, що таких репресивних законів в Україні ніколи не було. Я прошу поставити 279 поправку підтримати її і зашити адвокатську таємницю в спокої. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 279 поправку 13:20:43 За-68 Не підтримано. 280-а, будь ласка, Крулько.
13:20:50 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, от дивіться цей пункт з приводу того, що буде введена відповідальність за нібито введення суду в оману прослідковується в усіх процесуальних кодексах, не тільки тут. І ми виступає проти цього, тому що будь-яка особа, яка прийшла захисти свої права і подала докази суду, уявіть собі, що суд визнає доказ таким, що це його ввели в оману. Хоча це може бути і не з вини людини, і таким чином цю особу позивача у процесі притягнуть до відповідальності. Для чого? А щоб неповадно було взагалі в суд ходити і судитися проти держави, проти свавілля державних органів, проти свавілля чиновників. Ось для чого це робиться: щоб люди боялися йти до суду! Мало того, що встановили непомірну плату за судовий розгляд, мало того, що судовий збір такий, що ніхто не може його заплатити, так ще й вводять відповідальність: дивись, прийдеш у суд, щось скажеш, ми це визнаємо, що ти ввів в оману і взагалі тебе притягнемо до відповідальності. Давайте це виключати з… ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 280 поправка. 13:22:14 За-63 Рухаємося далі, 63 голоси, не підтримано. 284-а, Сидорович. Не наполягає? Наполягає, будь ласка, мікрофон.
13:22:25 СИДОРОВИЧ Р.М. 284-а та 285 поправки, вони є між собою пов'язані, говорять про одну і ту ж саму проблему. Знаєте, я подивився зміни, які пропонуються до Закону про судоустрій, і серед атрибутів судді мантію знайшов, а степлер не знайшов. Тому я пропоную виключити, вірніше, не виключити, а замінити слово у частині одинадцятій статті 44, що "документи скріплюються". Документи не скріплюються, а посвідчуються підписом. Коли ви йдете до нотаріуса, він посвідчує справжність підпису, він посвідчує справжність копії, він не скріпляє копію. Тому в даному випадку необхідно це замінити, тому що скріплюються документи хіба що степлером. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 284 поправка. 13:23:27 За-82 82 депутати, не підтримано. 285 поправка. 13:23:42 За-72 72 голоси, не підтримано. 288-а, Івченко, будь ласка.
13:23:48 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я хочу звернутися до кожного з вас або до совісті кожного з вас. Все ж таки не стоит оці наші політичні якісь протистояння вибудувати, дійсно, справедливу судову систему. І те, що сьогодні роблять опозиційні фракції, вони намагаються довести вам, що те, що сьогодні запропоновано, це просто мотлох, мотлох, з яким доведеться столкнутися кожному, як депутату, так і простому громадянину. Це означає, що ми маємо нову концепцію і нове бачення як ми можемо змінити. І я прошу вас, щоб ви просто зрозуміли, що завтра буде інший день і завтра люди підуть в суди, от в такі суди, які ви наголосуєте. А ця правка стосується неприпустимості зловживання процесуальними правами. Ми пропонуємо взагалі виключити цей пункт, тому що неможливо зловживати процесуальними правами під час судового засідання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, цю поправку. 13:25:05 За-50 291-а. Пані Тимошенко. Будь ласка, мікрофон. Власенку мікрофон.
13:25:11 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Я теж вважаю, що, знаєте, оце, оці розказки про зловживання правами їх придумав Пшонка разом з Януковичем під час політично вмотивованих процесів режиму Януковича, коли вони нам всім розказували, що, виявляється, всі люди, які захищали Луценка, зловживали своїми правами, бо вони, бач, подавали по два відводи судді. Вони не говорили про те, що суддя напрацював на цих два відводи впродовж судового дня, вони говорили, що, дивіться, ви подали два відводи, а відтак це зловживання правами. І зараз оці гідні сини Януковича або брати Януковича говорять про те, вдумайтесь, "заявлення завідомо безпідставного відводу". Хто буде визначати, чи він завідомо безпідставний? Той суддя, якому його заявили. "Або вчинення... Увага! ...інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи". Оце буде визначати суддя. Коли голова комітету, оцей, який доповідає цей закон, не дай Боже, йому прийдеться оскаржувати якийсь акт свого старшого товариша Порошенка, а йому суддя скаже: "Да ні, да ви зловживаєте правами". Заборонить йому вчиняти будь-які дії... ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 13:26:36 За-60 60 голосів. Не набирає поправка підтримки. 294 поправка. Тимошенко, будь ласка. Власенко, будь ласка.
13:26:42 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Знову ми ведемо розмову про так звані зловживання правами. Діючі кодекси мають достатньо механізмів, обмежуючих і подання позовів, які повністю співпадають і по підставах, і по предмету. Є механізми, вони існують. Якщо хтось недобросовісно, я маю на увазі, приймає ці справи до розгляду, - це інше питання. Але механізми забезпечення існують. І не можна, ну, точно не можна говорити про будь-що в адміністративному процесі, даючи абсолютно суб'єктивні, дуже широкі тлумачення, під яке підпадає все, або що завгодно. Тому, от наприклад, що таке, на думку Порошенка, зловживання правами. Це подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Вони нічого не говорять про маніпуляцію цією системою з боку суддівського корпусу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 13:28:06 За-56 56 голосів. Наступна поправка – 296-а. Ця відхилена. Будь ласка, Тимошенко.
13:28:12 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Адміністративні спори – це спори між людиною та владою. Влада бореться проти людини всім своїм апаратом. Вона має бюджет, має спеціалістів, має прокуратуру та вплив на суддів. Так от, представте собі, що цим законом Порошенка, а він є автором, дається право: якщо людина звернулася з позовом проти влади, наприклад, звернулася з позовом проти Порошенка, або проти Гройсмана, або проти ще якогось чиновника, то цим законом Порошенка суду надається право визнати такий позов зловживанням правом на позов. І ще й покарати людину і штрафом, і всіма репресіями, які закладені в цьому законі. Що ви робите? Такого навіть при Януковичі, при Кучмі не було, а при демократах і проєвропейцях ви робите репресивну систему проти людини! Я прошу поставити на голосування правку 296 і заборонити це робити… Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. 13:29:40 За-56 Рішення не прийняте. Наступна поправка номер 300. Прошу, народний депутат Власенко.
13:29:49 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Оксана Іванівна. Ми продовжуємо обговорювати абсолютно, на моє переконання, абсурдний інститут зловживання правами в такому вигляді, як він запроваджується Порошенком. Він запроваджується з єдиною метою обмежити права учасників процесу, створити умови для суддів вирішувати справи, не спираючись на закон і даючи можливості приймати свавільні рішення. Ну, зокрема, от дивіться, що пропонується. Пропонується такий інститут як "спір, який має очевидно штучний характер". Хто це може визначити до розгляду справи по суті, хто може визначити, чи це штучний спір, чи це не штучний спір до моменту розгляду всіх доказів у справі, до моменту аналізу всіх матеріалів справи, до моменту заслуховування всіх свідків у справі? Хто знає, штучний чи не штучний? От що, от що нам пропонують, от які речі нам пропонують. Нам пропонують: два відводи – зловживання правами, хтось визначив, що це штучний позов, – зловживання правами. А за це потім наступають санкції, які ми обговоримо під час обговорення іншої поправки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і прошу голосувати. 13:31:12 За-54 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 303-я. Прошу, народний депутат Одарченко.
13:31:19 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". В цій залі вже багато було розмов стосовно авторозподілу як елементу неупередженого судочинства. І зараз замість того, щоб покращувати ту систему, яка є, влада її погіршує. Хоча є багато елементів, які потрібно було застосувати, засобів. Зараз популярним є такий простий спосіб уникнення автоматизованого розподілу справи. Подається кілька однакових позовів без сплати судового збору, потім там, де позов потрапив на зручного суддю, судовий збір сплачується, а інші залишаються без розгляду. Пропонується нами передбачити, що у випадку виявлення таких дій будь-яка сторона має право подати клопотання про передачу справи тому судді на якого була розподілена перша із однакових позовних заяв. Таким чином автоматизований розподіл справ буде справжнім і на нього буде важче вплинути. Шановні колеги, просимо проголосувати за нашу правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. 13:32:42 За-62 Рішення не прийняте. Наступна поправка, номер 304. Прошу, народний депутат Власенко.
13:32:48 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Оксана Іванівна. От ми підійшли до питання санкцій і заходів за зловживання правами. Ну, по-перше, на суд покладається обов'язок вживати заходів для запобігання зловживання процесуальними правами. Зверніть увагу, слово "запобігання" означає, що суддя повинен щось робити до того, як щось настане, тобто ще ніхто не зловживав правами, а суддя вже зобов'язаний запобігати зловживанню правами. Тобто це, ну, повний юридичний абсурд і свавілля. І при цьому суддя ще повинен вживати заходів. Ну, ви пам'ятаєте, що у нас Цивільним процесуальним кодексом були передбачені штрафи за це. Тобто вони будуть штрафувати за два відводи, вони будуть когось видаляти із залу судового засідання, вони будуть робити все, що вони захочуть для того, щоб суд мав можливість або мав більше простору, от так буде коректніше, мав більше простору для прийняття абсолютно необґрунтованих, незаконних, свавільних судових рішень. Оце ідеологія того, що робить Порошенко із судами. Саме для цього йому потрібно прийняти цей закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати. 13:34:11 За-54 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 309. Прошу, народний депутат Одарченко.
13:34:17 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, існує така категорія спорів як спори щодо компетенції. У таких спорах і позивачем, і відповідачем є суб'єкт владних повноважень. Пропонуємо передбачити, що в таких спорах дозволяється подання зустрічного позову. Це дозволить зекономити процесуальний час та вирішувати в рамках одного процесу кілька спорів. За вашою ж редакцією, зустрічний позов в подібних питаннях не допускається, що є абсолютно нелогічним. Шановні колеги, замість того, щоб створити кодекси абсолютно зручними для сторін, ви робите все, щоб судочинство було упередженим і підпорядковано владі. Ми сьогодні бачимо це по багатьом пунктам проекту кодексу, який застосовується. Це і звуження гласності, це якісь експерти, це і інші речі, штрафи людей, які звужують права людей на чесне судочинство. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати. 13:35:43 За-48 Рішення не прийняте. Наступна поправка номер 313. Прошу, народний депутат Олена Сотник.
13:35:52 СОТНИК О.С. Сотник Олена, фракція "Самопоміч". 313 поправка стосується залучення до справи третіх осіб. Дуже часто, до речі, в судах використовується саме така схема, коли фактично розглядається справа відносно людини, якої взагалі не залучено до справи або який-небудь "междусобойчик". А потім виявляється, що приймається рішення відносно третьої особи, яка взагалі не приймала участь. Мені видається дивним, що автори цієї поправки, вони чомусь вирішили, точніше не поправки, а цієї статті, вони чомусь вирішили, що тільки на попередньому засіданні до початку розгляду справи по суті може бути залучена третя особа. Ну це ж не логічно, це порушення прав сторін. Якщо буде виявлено якимось чином або особа виявить, що іде така справа, чому вона не може бути залучена на будь-якій іншій стадії? Я пропоную дану норму вилучити. Прошу проголосувати за дану поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. 13:37:06 За-61 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 317, народний депутат Одарченко. Прошу.
13:37:13 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, в адміністративні судочинстві треті особи без самостійних вимог на предмет спору можуть виникати у великій кількості в будь-який момент. І суд не може завчасно знати, хто виявить зацікавленість у справі. Враховуючи, що вступ у справу третіх осіб без самостійних вимог не предмет спору, не має наслідком початок розгляду справи. Спочатку пропонуємо дозволити вступ третіх осіб у будь-який момент до закінчення розгляду справи по суті, інакше виникатимуть ситуації, коли особи, чиї права, дійсно вирішує суд, позбавляються доступу до правосуддя тільки тому, що вони невчасно дізналися про судовий розгляд. Прошу поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. 13:38:19 За-58 Рішення не прийнято. Наступна поправка номер 321, народний депутат Одарченко. Прошу.
13:38:26 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, зараз дуже багато йде розмов про розширення повноважень місцевих рад, про надання їм додаткових повноважень. Ми пропонуємо цією правкою дозволити депутатам, які були авторами рішень місцевих рад, вступати до справи у випадках, коли такі рішення оскаржуються. Інакше можуть виникати ситуації аналогічні як у Херсоні, коли міська рада більшістю голосів проголосувала за скасування підвищення тарифів на проїзд. Але у суді раду представляє юрист, що підпорядкований міському голові і він погоджується, що рішення ради незаконне. В таких справах депутат має отримати змогу захищати рішення, проект якого він вносив. Прошу підтримати нашу правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу голосувати. 13:39:33 За-60 Рішення не прийняте. Наступна поправка 323. Народний депутат Олена Сотник.
13:39:41 СОТНИК О.С. Дякую. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Ну, я вам скажу, це взагалі, щоб громадяни розуміли, ми розглядаємо зараз цікаву статтю "Наслідки незалучення у справу третьої особи". Але, що у нас тут з'являється, починаючи з третьої частини. У нас повертається прокурорський нагляд, прокурорський нагляд, якого ми з таким зусиллям позбувалися, мільйон рекомендацій Венеційської комісії, зауваження людей, порушення прав людини, взагалі ця, вибачте, радянська норма щодо прокурорського нагляду і тут так непомітно собі в Кодексі адміністративного судочинства у нас ключовий учасник процесу прокурор. Це, вибачте, коли у нас прокурори захищали людей? І, що це буде за процес, де прокурор буде виступати проти державного органу? Я хочу побачити цей процес. Я вимагаю… Я просто наполягаю, це кричуще порушення Конституції ці всі норми, ці частини про прокурорську участь мають бути виключені із цього Адміністративного кодексу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу голосувати. 13:40:59 За-68 Рішення не прийняте. На жаль, в цьому залі немає іншого головуючого на засіданні і наступна правка, і так само як декілька інших стосується також моїх поправок. І я мушу виступити і сказати, в демократичних державах прокуратура не виступає представником державних інтересів в суді. Прокуратура представляє тільки державне обвинувачення в суді. Представником державних інтересів в суді є представник того чи іншого державного органу. А ввести в адміністративний процес прокурора - це означає знищити адміністративний процес, де людина має судитися з державою. І тому не треба розказувати, що це судова реформа. Якщо є повернення прокурорського нагляду, тим більше в адміністративному процесі, це є абсурд. Дякую. Наступна поправка 324. Прошу.
13:41:48 СОТНИК О.С. Дякую. Сотник Олена, фракція "Самопоміч". І знову повертаємося до прокурорського нагляду. Це взагалі феєрія, я вам скажу, фантазії Адміністрації Президента, коли фактично в одній частині згадується про те, що прокурор буде зазначати орган, уповноважений від держави, фактично захищати ті або, точніше, бути відповідачем в тій або в іншій справі, але чомусь інтереси цього органу буде представляти сам прокурор. Вибачте, будь ласка, але, якщо є державний орган, який несе відповідальність за певні рішення, то нехай державний цей орган себе і представляє в суді. І тоді громадяни будуть мати можливість і матимуть змогу фактично отримати належне рішення. А в такому випадку у нас виявляється прокурор сам буде вирішувати, де і коли йому вступати в справу, як в цій справі себе поводити. Це нонсенс з точки зору і захисту прав людини, з точки зору верховенства права, і з точки зору діючої редакції Конституції. Також прошу виключити частину четверту з цієї статті. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:42:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. 324-а. Прошу визначатися. 13:43:14 За-66 Рішення не прийняте. 325-а. 325-а. Сироїд.
13:43:29 СИРОЇД О.І. Шановні колеги. Дякую, пане головуючий. Шановні колеги і пане голово комітету, я звертаюся до вас. В Конституції України, справді, дозволяється у виняткових випадках участь прокурора у содовому процесі як представника державних інтересів. Причому це положення ввійшло в Конституцію всупереч рекомендаціям Венеційської комісії. Тому що вони нас попереджали, що як тільки ви цю норму запишете, повноваження у прокурора бути присутнім в судовому процесі з'явиться всюди, а не у виняткових випадках. А ви почитайте, що написано зараз в проекті кодексу, що… Ми не голосували за ці зміни, а ви голосували за ці зміни. І ви зараз повертаєте, начебто під благими намірами, ви повертаєте присутність прокурора в судовому процесі більше, ніж це було до сьогоднішнього дня, більше, ніж це було до сьогоднішнього дня. І ви повертаєте прокурорське свавілля в судовий процес. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Князевич.
13:44:25 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я перепрошую. Два виступи, які суперечать один одному. То людина розповідала про те, що цього немає в Конституції, і це безпрецедентне порушення Конституції. Тепер, коли дочиталась, що воно є в Конституції каже, що воно не повинно було бути в Конституції. Так визначіть, що ви хочете. Ми виконуємо чітко Конституцію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 326-а. Сотник.
13:44:46 СОТНИК О.С. Дякую. 326 ми просимо частину четверту статті 54 виключити. Але повертаючись, що означає в Конституції, що "в виключних випадках". Це "виключні випадки", коли немає державного органу, який може представляти відповідно в суді себе самого. А ви ж самі собі протирічите і в частині четвертій пишете, що такий державний орган є, але його представляє прокурор. Це нонсенс і це фактично повернення прокурорського нагляду. Я констатую, що комітет і Адміністрація Президента повернули прокурорський нагляд фактично в судочинство. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 326-а. Прошу визначатись. 13:45:43 За-73 Рішення не прийняте. 327-а. 331-а. 338-а. 337-а. Івченко.
13:46:01 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, особливо ті, хто вчора, позавчора не був на пленарних засіданнях, сьогодні цілий зал. Ви бачите сьогодні палкі дискусії, ви бачите сьогодні, що дійсно відбувається з цією судовою реформою. Вашими руками хочуть протягнути і прокурорський нагляд, і про всі ті загрози, про які говорять судові експерти. Я хочу сказати, знаєте, якщо ви думаєте проголосуєте і ви цього не торкнетеся, ви обов'язково торкнетеся, як і кожен громадянин України. А дана стаття говорить про справи незначної складності, де ми просто хочемо сказати, що до справ незначної складності можуть належати справи захисту соціальних прав. Ми хочемо, щоб люди, коли саме зверталися щодо захисту своїх прав, не брали адвокатів і не платили їм шалені кошти, а самі могли захищати свої права. Тому ми запропонували це і комітет відхилив, а ви кажете, що це реформа для людей. Це реформа робить суд корумпований і людей, будуть вони недоступні до цієї судової системи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 337-а. Прошу визначитися. 13:47:23 За-65 Рішення не прийняте. 342-а. 346-а. 349-а. 350-а. 352-а. 354-а. Власенко, будь ласка.
13:47:38 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Ця правка носить, з одного боку, технічний характер, а з другого боку, вона пов'язана з тими попередніми змінами, про які ми вже говорили, але які, на жаль, не були підтримані цією сесійною залою. Мова йшла про те, що якби все-таки надали можливість людям, окрім аудиозапису, отримувати електронною програмою зроблену стенограму судового засідання, то, звичайно, тоді секретар судового засідання повинен був би забезпечувати написання цієї стенограми. Але, оскільки ці поправки не були підтримані в попередній редакції, ця поправка, в принципі, втрачає сенс. Я прошу не ставити її на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. На голосування її не ставлю. 364-а. 370-а. 374-а. 382-а, 386-а. 386, так? 388, будь ласка, Власенко.
13:48:49 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. 388 правка стосується одної із принципових і ключових речей, які ми вже обговорювали в цьому залі, обговорюючи зміни до Цивільного, Процесуального і Господарсько-процесуального кодексу. У нас зненацька з'являється інститут експертів у галузі права – це люди, які будуть радити суддям, що їм робити. Коментуючи аналогічні поправки в попередні кодекси, голова комітету зазначив, що це будуть якісь видатні юристи сучасності, які будуть радити суддям по концепціях якихось нових і так далі. На що ми вважаємо так, що єдиним експертом в галузі права під час судового розгляду справи повинен бути суддя, який цю справу вирішує. Якщо Порошенко понабирав в суди лояльних йому людей, але які не знають нових концепцій в галузі права, то їх треба прибирати звідти. І не запроваджувати якісь штучні речі, які точно не мають ніякого відношення до реальних речей. І ще раз зверну увагу, експерт – це спеціаліст у тому, чого не знають сторони і суд. Тобто впроваджуючи експерта з питань права, ви впроваджуєте людину в питаннях, в яких суд є нібито некомпетентним. Це просто, пробачте, ідіотичний… ГОЛОВУЮЧИЙ. 388, прошу визначатись. 13:50:12 За-64 Рішення не прийняте. 386, Тимошенко.
13:50:17 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Дорогі друзі, я зараз хочу звернутися до народних депутатів, тих, хто чує нас в залі або за межами залу. Я хочу до вас звернутися. Ви абсолютно точно розумієте, що ця судова реформа – це по суті позбавлення людей права взагалі отримати будь-яку справедливість в судах, позбавлення людей права доступу. І голосування за цю так звану в лапках "судову реформу" це буде лакмусовим папірцем, водорозділом між тим, хто готовий здати права людини, і тим, хто не готовий здати, між добром і злом, між чорним і білим. І я звертаюсь до депутатів, не станьте на темну, чорну сторону, не дайте жодного голосу за цю судову реформу, яка реально нищить і правосуддя в Україні, і право людей звертатися туди. І найсмішніша норма – це експерти в галузі права – дає ще додаткові можливості владі пресувати суд через такі експертні висновки. Головне юридичне… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз наголошую, що згідно Регламенту треба говорити виключно по темі правки, яка задекларована. 386, прошу визначитись. 13:51:46 За-58 Рішення не прийнято. 401-а, … Спочатку 92-а, Олена Сотник.
13:52:00 СОТНИК О.С. Дякую. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Я дуже прошу йти по нумерації поправок, бо ця поправка була відхилена. 392 поправка стосується, точніше, 393 поправка, вона стосується виключення статті 69. Стаття 69 передбачає консультанта з питань права. І все б нічого… і ніби й незрозуміла це була б особа, яка незрозуміло, яку роль грає, якщо її висновки не мають ні доказу, ні значення, якби не частина четверта цієї статті, де говориться про те, що суд може послатися в рішенні на цей консультаційний висновок. Ще раз наголошую, суддя має відповідний фах, він для цього спеціально навчався, відбирався, має кваліфікацію для того, щоб робити відповідні висновки в сфері права. Єдиний варіант, який є можливий, і ми це пропонували в попередніх поправках, це мати експерта з іноземного права. Дійсно, такі випадки трапляються, але комітет не пішов на те, щоб нашу поправку врахувати. Тому прошу виключити дану статтю. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 393-я, прошу визначитись. 13:53:23 За-56 Рішення не прийнято. 391-а, Івченко.
13:53:29 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ця правка теж стосується статті 69 щодо експертів з питань права. От мені дивно, як має народ України розуміти, що буде застосовуватися така норма, коли суддя буде звертатися до дивного такого експерта, який буде роз'яснювати суду норми українського права. Навіщо нам такий суддя і навіщо такі дивні експерти? Звідки з'явилася така норма? В цьому і є дискусіє, має була провестись у комітеті, щоб всі зрозуміли. А коли ми бачимо дві фракції відпрацьовують і дійсно хочуть убрати максимально цей мотлох, який напрацював комітет, і показують реальну опозиційність, всім іншим не цікаво, яка далі буде реформа. От поясніть, будь ласка, всьому населенню України, що це за дивні експерти, що навіть не зрозуміли судові експерти і громадські організації? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич.
13:54:29 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я би дуже просив максимально коректно хоча би прочитати текст. В тому випадку, якщо позивач просить суд залучити до справи експерта з питань права, суд зобов'язаний розглянути цю заяву і прийняти відповідне рішення. Все це на користь позивача, а не суду. Хоча би не маніпулюйте текстом, я вас дуже прошу. ГОЛОВУЮЧИЙ. 391, прошу визначатися. 13:55:06 За-48 Рішення не прийнято. 396, Власенко.
13:55:12 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Ви знаєте, мені дуже цікаво чути пояснення голови комітету, абсолютно, пробачте, з юридичної точки зору, ну… сумнівні, я так скажу. Не грає ролі, хто кого викликає. Я ще раз підкреслюю: єдиним експертом в галузі права є суддя. Приходить позивач у суд для того, щоб суддя розв'язав спір. Якщо позивач не має спеціальних знань у галузі права, і це нормально, то він тому і прийшов до суду, щоб користаючись правовими знаннями судді вирішити спір. Тоді, щоби довести цю ситуацію до логічного завершення, я пропоную нормою закону призначити лікарів замість суддів або журналістів замість суддів, і хай вони викликають експертів у галузі права, які будуть їм розказувати, як треба вершити правосуддя. Тому я прошу поставити на підтвердження 396 поправку, а відтак не проголосувати за неї, викресливши цей інститут із Кодексу про адміністративні судочинства. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження. І комітет просить підтримати правку 396. Отже, хто підтримує редакцію комітету, прошу проголосувати. Правка 396, комітет просить підтримати. Голосуємо. 13:56:38 За-87 Рішення не прийнято. 401-а. 407-а. 401-а, Івченко.
13:56:48 ІВЧЕНКО В.Є. От, колеги, ось, дивіться, дивна ситуація. Коаліція 70 голосами підтримала те, що напрацювано в комітеті щодо експертів в галузі права. Ну, хіба ви підтримуєте це? Якщо підтримуєте, то покажіть, що ми підтримуємо цих експертів. Ми розуміємо сьогодні хто буде і на яких підставах залучати цих експертів в судах. Хіба проста людина бо може це зробити? Вас навіть не підтримали ваші колеги. Наші правки більше набирають голосів, чим експерти з галузі права. Ну, будь ласка, радьтеся хоча б в комітеті з нами, з тими, хто працює в цій сфері задля того, щоби дійсно законопроект був збалансований. І прошу 401 правку... пункт 2 частини другої статті 72 щодо поняття доказів виключити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 401-а. Прошу визначатися. 13:57:58 За-72 Рішення не прийнято. Хочу повідомити, що я продовжую роботу ранкового засідання на 15 хвилин. 407-а, Сироїд.
13:58:14 СИРОЇД О.І. Дякую, пане Голово. Шановні колеги, філософія Кодексу адміністративного судочинства базована на одному засадничому принципі: обов'язок доказування у справах про оскарження рішення дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень покладаються на суб'єкта владних повноважень, на орган або на посадову особу. Це пов'язано з тим, що людина, якої права порушено, і порушив ці права орган державної влади, вона не може зібрати доказів, тому що орган державної влади – суб'єкт владних повноважень не дасть їй доступу до тих доказів. І тому обов'язок доказування покладається на суб'єкта владних повноважень. Те, що зараз пропонується одна маленька зміна, що суд може зобов'язати особу саму збирати докази. Це означає, що ламається повністю філософія Кодексу адміністративного судочинства. Після цієї норми цей кодекс взагалі не потрібен, його можна викинути, він не зможе використати своєї функції захистити права людини. Тому після цієї… якщо ви не врахуєте цю поправку, можете цей кодекс взагалі не голосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 407. Прошу визначатись. 13:59:36 За-70 Рішення не прийняте. 412-а. 416-а. 12-а, Тимошенко.
13:59:44 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Щойно ми вели розмову про докази. Але цей кодекс, він також обмежує людину на будь-якому етапі процесу подавати докази. Уявіть собі, навіть тут людину обмежують, якщо у людини є доказ, але протягом судового процесу вона не може його подати. Обмежується наступним чином: що всі докази треба подавати виключно одночасно із позовною заявою. Та в принципі такого в світі не існує! Якщо людина протягом процесу докази ще додаткові знайшла, чому не долучити? Це означає, що просто закривається суд для правосуддя. І тому ми наполягаємо на тому, щоб ця жорстка норма була змінена і щоб протягом всього судового процесу людина могла надавати докази. ГОЛОВУЮЧИЙ. 412. Прошу визначатись. 14:00:58 За-56 Рішення не прийняте. 416-а. 423-я. 427-а. 430-а. Я продовжу на 15 хвилин, друзі, засідання. 435-а, Власенко.
14:01:19 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрій Володимирович. Я говорив про це під час обговорення і інших процесуальних кодексів. З точки зору реформи, реальної реформи, з точки зору ідеології реформи, на моє переконання, треба запровадити окрему стадію, яка називається оцінка доказів. Можна довго сперечатися, що повинно бути в цій стадії, немає жодних з цим проблем. Це є поле для дискусії, яке повинно було, на моє переконання, відбуватися в комітеті, але така стадія необхідна. Тому що як відбувається суд сьогодні? Сторони дають-дають-дають-дають якісь докази, вони не знають, чи вони належні, чи вони неналежні, чи вони допустимі, чи вони недопустимі, чи вони щось доводять, чи вони нічого не доводять. Потім суд іде в нарадчу кімнату і в нарадчій кімнаті надає уже фактично оцінку цим доказам, включаючи і питання належності, і питання допустимості і так далі. На моє переконання, для того, щоб… судовий, сенс судового процесу – це винесення чесного справедливого законного рішення. Для цього треба дозволити стадію окрему додаткову оцінки доказів. Ще раз підкреслюю, щодо змісту цієї стадії можна дискутувати, але прошу підтримати… ГОЛОВУЮЧИЙ. 435, прошу визначатись. 14:02:45 За-59 Рішення не прийняте. 436, Власенко.
14:02:50 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрій Володимирович. Це правка про те саме, про запровадження нової стадії, оцінка доказів. От я зразу ще раз скажу, що можна дискутувати з тою правкою, яку я запропонував, і з її змістом. Але за будь-яких обставин у нас дуже часто бувають ситуації, коли учасник процесу переконаний, що він має ґрунтовні реальні докази тих фактів, на які він спирається, а суд з якихось причин ці докази відхиляє. Сторона до самого кінця не знає, чи суд прийме ці докази для їх аналізу, чи він їх не прийме. І тому у нас є повна невизначеність у сторони. Сторона переконана, що він подав там 2-3 документи, які, на його думку, беззаперечно щось стверджують. А суд потім починає йому казати, цей доказ отримано незаконно ми його не приймаєм, цей доказ ми вважаємо, що він за змістом не відповідає там якимось критеріям, а четвертий доказ не стосується взагалі обставин справи. От такі питання. Я не кажу, що треба повністю говорити про докази в цілому, але певні питання оцінки доказів повинні відбуватися до оголошення рішення. Про це ця поправка. ГОЛОВУЮЧИЙ. 436. Прошу визначатись. 14:04:14 За-49 Рішення не прийняте. 440, Одарченко. 440, Тимошенко. Включіть мікрофон не Одарченко, а Тимошенко.
14:04:24 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Я дуже добре пам'ятаю, коли Янукович чинив проти мене репресії, і Кірєєв судив, то були, приймалися абсолютно протизаконно покази з чужих слів, тобто хтось щось сказав, хтось щось чув, і в суді це сприймалося як доказ. Так от чим відрізняється Порошенко від Януковича? Янукович це робив протизаконно. А Порошенко хоче в свій закон про так звану як би то судову реформу внести це як норму. І можна, власне, після прийняття цього закону давати покази і дозволяти покази з чужих слів у будь-якій формі. Де взагалі розум? Де честь і де совість? Чиновники в будь-якому варіанті зможуть з чужих слів проти людини дати будь-які покази. Що ви дозволяєте? Ми категорично проти цього. І просимо підтримати правку 440, яка прямо забороняє покази… ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич, будь ласка.
14:05:36 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Це доказ брутальної маніпуляції текстом, зважаючи на те, що хтось може не дочитатися. Я читаю текст: "Якщо показання ґрунтується на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. Якщо вони не допитані, такі докази вважаються неналежними і відхиляються судом". Ви хоч почитайте, що іде в тексті, вам буде простіше тоді дискутувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 440. Прошу визначатись. 14:06:11 За-35 Рішення не прийнято. 442. Власенко.
14:06:16 ВЛАСЕНКО С.В. Ви знаєте, ми знову повертаємось до дискусії якихось абсолютно незрозумілих, я ще раз підкреслюю, ніяких пояснень третіх осіб в адміністративному процесі бути не може. Це може бути зроблено за певними, за певними, абсолютно чіткими виключеннями в кримінальному процесі. Але точно це не допускається ані в цивільному процесі, ані в адміністративному процесі, ані в господарському тим більше. От, що має бути, оце принципова річ. А ви перетягаєте інститути, які вам потрібно, для того, щоб забезпечити примат держави у всіх адміністративних спорах. Повертаючись до моєї 442 поправки. Знову-таки ми говоримо про пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників. На сьогоднішній день в такому вигляді, як є ця норма, вона не має права на існування. Вона повинна бути виключена. Прошу підтримати 442 поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. 442. Прошу визначатись. 14:07:22 За-41 Рішення не прийнято. 443. 445. 448. 448, Івченко.
14:07:32 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Колеги, ось, дивіться. Ми пропонуємо полегшення безпосередньо для учасників справи, які мають право подавати електронні докази. Влада подає, що вони будуть посвідчуватись в порядку, визначеному законом. Ми пропонуємо інше. Якщо це електронні докази, які містяться у відкритих державних реєстрах, базах даних, на офіційних сайтах державних органів і так далі, то суддя може безпосередньо в мережі Інтернет, в мережі онлайн ознайомитись. І не потрібно людині буде роздруковувати, іти до нотаріуса, платити, а потім в паперовому вигляді посвідчений цей доказ приносити. Ну, чому не врахувати було таку правку? Це 448-а, я прошу підтримати. Всі ми стикаємось з тим, що ми роздруковуємо, а потім платимо нотаріусам для того, щоб посвідчувати у паперовому вигляді. Електронні докази, які у базах даних є. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 448. Прошу визначатись. 14:08:44 За-40 Рішення не прийнято. 457, 460, 462, 465, 470. Одарченко, 470.
14:08:59 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, знову мова йде про так званих експертів з питань права. У середні віки, коли посади суддів продавалися або займалися феодалами, а не юристами, була така посада як законознавець. Ці люди давали суддям, які, справді, нічого не знали про законодавство, поради про те, що має бути по закону. Суддя міг прислухатися до поради тоді, а міг і вирішити справу за власним бажанням. Але законодавці існували лише за часів неосвічених юристів, коли судді стали професіоналами, подібна професія зникла. Навіщо нашим суддям експертиза у галузі права? Це взагалі незрозуміло, вони самі повинні застосовувати закони, самі повинні бути експертами у галузі права. Не прикривайтесь людьми. Любий суддя буде потім, якщо йому потрібно прийняти якесь незручне рішення, спиратись на ці ваші… ГОЛОВУЮЧИЙ. 470-а. Прошу визначатись. 14:10:24 За-35 Рішення не прийнято. 472-а. Власенко.
14:10:28 ВЛАСЕНКО С.В. Повертаючись до дискусії про експертів у галузі права, мушу зазначити, що ніякі висновки ніяких експертів у галузі права не повинні носити не обов'язковий, не рекомендаційний характер ні для суду, ні для сторони. Не повинно бути такого суб'єкту процесу взагалі, в принципі. Я ще раз підкреслюю, єдиним експертом у галузі права, який точно повинен бути, це суддя. Всі інші повинні бути іншими людьми. Тим більше, що ви ж зазначили, що позивача представляє адвокат, який є фахівцем у галузі права, відповідача представляє прокурор, який є експертом, не експертом, фахівцем у галузі права. Які, пробачте, до біса експерти в галузі права? Кому які експертизи? Якщо людина хоче отримати якусь консультаційну думку, то вона її може отримати, але для цього не потрібні експерти в галузі права з відповідним статусом у процесі будь-якому – а ні господарському, а ні цивільному, а ні кримінальному, а ні адміністративному, який ми зараз розглядаємо. Єдиний експерт в галузі права – суддя. Якщо ви не хочете призначати фахових суддів, то це ваша… ГОЛОВУЮЧИЙ. 472. Прошу визначатись. 14:11:52 За-41 Рішення не прийняте. 480. 482. 485. 492. 493. По якій? Будь ласка, Одарченко.
14:12:10 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, от в 2010 році відбулася правова судова реформа Віктора Януковича. По суті вона була однією з основ, на якій виник Майдан, виникло кровопролиття. Це був закладений фундамент такої неправосудності і несправедливості. І замість того, щоб виключати ті норми, які були погані в цій реформі, ви їх закріплюєте. Одним з ключових елементів реформи було, Януковича, було зменшення строку на оскарження рішення суб'єкту владних повноважень до 6 місяців. Я прошу вдуматися, якщо протягом 6 місяців незаконне рішення не оскаржене, воно стає законним, бо ніхто не може далі вимагати його скасування. Ми пропонуємо повернутися до положень, які існували в 2005 році, встановити строк оскарження один рік. Це достатній строк для того, щоб всі, хто вважає, що певне рішення є незаконним, могли подати позов і виграти… ГОЛОВУЮЧИЙ. 493-а. Ви по 93-й, так? Прошу визначатись. 14:13:38 За-39 Рішення не прийняте. 96-а. 97-а. 99-а. 500-а. 501-а. 99-а. Будь ласка.
14:13:53 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, частина третя статті 264 передбачає, що нормативно-правовий акт може бути оскаржений до суду протягом всього строку його дії. Але стаття 122 передбачає, що позовні заяви, подані пізніше як через шість місяців з дня прийняття спірного рішення, залишаються без розгляду. Тому необхідно привести ці статті у відповідність одна одній та закріпити у статті 122 норму про те, що строки звернення до суду не застосовуються до спорів щодо недійсності нормативно-правових актів. Мені незрозуміло, чому отакі абсолютно зрозумілі технічні правки недолугі, якісь там речі, які ми намагалися виправити, ви ці правки не враховуєте. Це що, небажання торкнутися священного тексту Порошенка? Він вам не дозволяє навіть слова сказати на цій трибуні, не те, що виправляти щось. Виглядає саме так, пане Руслан. Це дуже прикро. Прошу поставити… ГОЛОВУЮЧИЙ. 499. Прошу визначитись. Остання твоя. 14:15:16 За-28 Рішення не прийняте. І я, щоб я розумів, 502-а, наполягає Власенко? Я кажу, я ж визначаю. Ви якби були, ви би побачили, ми визначаємося, з якої правки ми почнемо. Отже, о 16-й годині ми почнемо з 502 поправки, і автор Сергій Власенко, він зможе її зачитати. Зараз я ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. О 16-й годині я прошу всіх прибути в зал для продовження нашої роботи. ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 21 вересня 2017 року, 16 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:00:31 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 16.00, порошу всіх зайти в залі і приготуватись до реєстрації. Прошу зайняти робочі місця і приготуватись до реєстрації. Я нагадаю, ми звершили на 502 правці. Порошу зареєструватись. 16:01:20 Зареєстровано 357 депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. На кілька хвилин запізнюється голова комітету, ми попрацюємо без нього. Будь ласка, 502 правка, Сергій Власенко.
16:01:35 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрій Володимирович. Вітаю вас з реєстрацією шаленої кількості народних депутатів у сесійній залі. Але 502 поправка стосується наступного, ми вже неодноразово говорили про те, що нам пропонують певний такий вид кріпацтва, коли людина, один раз заявивши, що він готовий розглядати питання, спір в суді за допомогою електронної системи, він стає заручником цього, і він уже не може, він позбавлений низки прав, він уже не може отримувати документи в письмовій формі, він уже не може отримувати виклики в письмовій формі. І норма, що якої вноситься правка, якраз і говорить про те, що судовий виклик і судове повідомлення, якщо особа зареєструвала свою електронну адресу, вона отримає лише шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу, але суд не має можливості, не отримує можливості пересвідчитись, чи людина бачила, чи не бачила, чи це ця його електронна адреса, чи не його електронна адреса. Тому в 502 правці ми пропонуємо, що, якщо людина не відповіла на таке електронне повідомлення впродовж двох днів, то суд зобов’язаний направити їй паперове… ГОЛОВУЮЧИЙ. 502-а. Прошу визначатись. 16:02:59 За-31 Рішення не прийняте. 513-а. Наполягаєте? Будь ласка, Власенко.
16:03:07 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Насправді питання строків і термінів є дуже важливим в будь-якому процесі, і момент отримання судового повідомлення є також дуже важливим моментом, бо від нього відбувається відлік низки строків. Тому ми вважаємо, що було б нормально, коректно і справедливо вважати, що особа, повідомлена про дату та час, припустимо, судового слухання в день наступний, за днем отримання електронного повідомлення або повістки. Тому що, наприклад, така електронна повістка може прийти до людини о 23 годині 40 хвилин і буде рахуватися, що він її отримав, умовно кажучи, сьогодні, що в принципі є не зовсім коректним, це перше. По-друге, не завжди у людини є постійний доступ до своєї електронної пошти впродовж дня і людина, припустимо, може не мати фізично реального доступу до своєї електронної пошти впродовж дня і побачить це повідомлення лише на наступний день. Тому було б більш справедливим, по відношенню до прав учасників процесу, вважати наступний день днем повідомлення, якщо відправлено повідомлення на електронну адресу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 513-а. Прошу визначитися. 16:04:30 За-35 Рішення не прийняте. 514-а. Власенко.
16:04:33 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Так, мова теж продовжує йти про дату вручення, тому що нам пропонує комітет вважати, що якщо лише у випадку, якщо повістка надіслана пізніше 17 години, то вона вважається отриманою в той же день. Але проблема ж не в тому, коли вона надіслана, проблема в тому, коли її побачила особа, якій ця повістка в електронному вигляді скерована. І така різниця в часі між тим, коли повістка скерована і коли її реально об'єктивно міг учасник процесу побачити, вона може бути обумовлена цілою низкою причин і цілою низкою реально існуючих приводів. Я ще раз кажу, припустимо, людина перебуває в місцевості, де немає Інтернету і він не може побачити цю повістку сьогодні. Припустимо людина, працюючи на підприємстві, припустимо, має заборону користуватися власною, приватною електронною адресою, тобто таких випадків може бути низка, тому коректніше було б вважати так, як… ГОЛОВУЮЧИЙ. 514. Прошу визначатись. 16:05:56 За-38 Рішення не прийняте. 521-а. 522-а. 525-а. 531-а. 533-я. 53… 530, Одарченко.
16:06:12 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановний голова комітету, от на вранішньому засіданні ви звинуватили Юлію Тимошенко в маніпуляції, але самі навмисно викривили текст. Я прошу всіх відкрити сторінку 734 третьої частини порівняльної таблиці, і ви… і прочитати. Ви, голова комітету, навмисно недочитали статтю, там вказано, що, якщо суд не допитав особу, з чиїх слів даються покази, то він все одно може прийняти покази з чужих слів за умови, якщо ці обставини підтверджуються іншими доказами. Як це буде? А дуже просто, чиновник дає свідчення з чужих слів, а потім ще кладеться папірець якийсь незрозумілий, і суд каже, все, у нас є докази, тому покази приймаються. Тому не брешіть українському народу і будьте… ведіть себе нормально. Коли ви прагнули попасти у Верховну Раду через Партію "Батьківщина", ви по відношенню до… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Князевич.
16:07:24 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я не розумію взагалі, про що ви дискутуєте. Ваша правка стосується іншої частини, іншої статті, іншого розділу законопроекту. Ви слідкуйте за текстом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 530, прошу визначитись. 16:07:51 За-28 Рішення не прийнято. 532, Одарченко.
16:07:58 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Пане Руслан, я уважно слідкую за текстом. Я просто хотів вам нагадати, що ви як головуючий … не головуючий, а як доповідач ведете себе некоректно. А стосовно правки, адміністративні суди стоять на сторожі прав громадян, вони покликані захистити людину від свавілля чиновників. Але внаслідок збільшення розмірів судового збору та інших судових витрат захищати свої права зможуть виключно заможні люди. Всім іншим доведеться жити із несправедливістю. Пропонуємо норму, відповідно до якої розмір судового збору підлягає зменшенню таким чином, щоб він не перевищував 1 відсоток від річного доходу позивача. Наша правка стосується того, щоб кожний українець мав доступ до суду. Ви зараз робите так, щоб ніхто не міг судитися з владою, ніхто не міг відстоювати свої права. Тому пропонуємо розглянути нашу правку і підтримати її. Прошу проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 532, прошу визначитись. 16:09:19 За-33 Рішення не прийнято. 533, Власенко.
16:09:23 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрій Володимирович. Ми неодноразово говорили, що не зважаючи на те, що протягли за допомогою Льоші Філатова, який є заступником голови Адміністрації Порошенка, протягли монополію адвокатів, але я хочу вчергове зазначити, що правова допомога по супроводженню справ в судах, вона значно ширше, ніж представництво в судах. Адвокати лише представляють в судах, а є багато іншої додаткової роботи, яка пов'язана із наданням правничої допомоги по цій конкретній справі. Але вона не пов'язана з прямим представництвом. А відтак, якщо ми вже говоримо по витратах, пов'язаних з правничою допомогою по конкретній справі, то це значно ширше коло витрат, ніж лише витрати на адвоката. Адвокат монопольно представляє в суді, тут немає питань, але є багато іншої правничої роботи, яка відрізняється від представництва в судах, зокрема, консультації з юридичних питань, які отримують сторони, аналізи юриди... ГОЛОВУЮЧИЙ. 533. Прошу визначатися. 16:10:46 За-44 Рішення не прийнято. 534. Будь ласка, Одарченко.
16:10:51 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую, шановний Голово. Колеги, адміністративний процес принципово відрізняється від цивільного та господарського. Ви ж просто скопіювали статті із попередніх кодексів у цей і вважаєте, що роботу зроблено. Але, насправді, ви позбавляєте людину доступу до адміністративних судів, бо запроваджуєте стягнення непомірно високих судових витрат. Пропонуємо залишити існуючу систему судових витрат в адміністративних судах, коли позивач ризикує лише судовим збором та витратами за експертизу, якщо вона проводилася. Сьогодні встановленими додатковими судовим збором, іншими витратами ви робите для людей недоступними суди. Сьогодні жодна людина, майже ніхто в Україні не зможе позиватися проти влади. Ви закриваєте доступ людям до суду через встановлення непомірних платежів. Прошу підтримати нашу правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. 534. Прошу визначатися. 16:12:13 За-53 Рішення не прийнято. 535. 536. 537... П'ять? ВЛАСЕНКО С.В. Да, 5. П'ять, а потім 6. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
16:12:17 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрій Володимирович. 535 правка, ну, насправді, вводиться інститут попередньої оплати судових витрат. Я погоджуюся з Юрієм Віталійовичем Одарченком, який зазначив про те, що це збільшує тягар... збільшує тягар, фінансовий тягар на особу, яка прийшла до суду. І, звичайно, що сам факт попередньої оплати, а, тим більше, в наступній поправці ми будемо говорити, що якщо людина це не сплатила, то ніхто не буде тоді викликати свідка, проводити експертизи і так далі. Це є абсолютно неправильним. Завжди судові витрати покладалися на особу, яка програла судовий спір, а відтак, це відбувалося по закінченню судового розгляду. Це є правильним. Можливо, треба цей механізм переглянути, але точно не можна говорити про авансові якісь оплати. Треба говорити про те, що особи несуть витрати по відправлянню правосуддя по закінченню судового розгляду, окрім судового збору, звичайно, який вже є частиною… ГОЛОВУЮЧИЙ. 535. Прошу визначитись. 16:13:40 За-48 Рішення не прийняте. 536. Власенко.
16:13:44 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Знову 536 правка стосується питань, пов'язаних із авансовими сплатами, або несплатами, як в цьому випадку, витрат на відповідні процесуальні дії. Що пропонує комітет? Комітет пропонує у разі несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання. Тобто, ви знаєте, це абсолютно чітко показує, що цей кодекс писали, пробачте за таке слово, бариги, які розуміють лише гроші. Суд покликаний, особливо адміністративний суд, суд покликаний відновити справедливість і встановити істину. І встановлення істини не повинно залежати від того, чи є у людини велика кількість грошей, чи її немає. Тому говорити про те, що якщо людина авансом не сплатила якісь кошти додаткові до судового збору суду, то це вже буде означати, що ми не будемо встановлювати істину, ми не будемо викликати свідків, ми не будемо призначати експертизи. Це є абсурдом, як мені здається. І це є ідеологічно неправильно з точки зору якихось змін в судовій системі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 536. Прошу визначатись. 16:15:06 За-51 Рішення не прийняте. 537, Власенко.
16:15:09 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Знов ми продовжуємо блок поправок, які пов'язані із оцими сплатами авансу за певні процесуальні дії, які… Цей інститут, я ще раз підкреслюю, введений саме цим кодексом. Ніколи в Україні такого не було, що люди заздалегідь авансом за якісь судові дії повинні додатково до судового збору платити кошти. А якщо вони не заплатять, то ці дії процесуальні проведені не будуть. Такого не було ніколи. Тому ми пропонуємо змінити цю ситуацію і повернутися до оплати, додаткових оплат. Вже якщо їх не можна зняти, якщо вже так вперлися, що їх не можна зняти, хоча такі оплати треба було б зняти, якщо їх вже не можна зняти, то їх треба проводити після розгляду справи по суті, розподіляючи судові витрати, по суті. І тоді можна було б це розподіляти в якомусь режимі не авансом, і точно не прив'язуючи виконання цих процесуальних дій до оплати чи не оплати людиною якихось коштів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 537, прошу визначитися. 16:16:24 За-52 Рішення не прийняте. 539, Власенко.
16:16:28 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, дякую, Андрій Володимирович. Ми продовжуємо обговорювати авансові платежі і їхні подальші розподіли. При цьому я ще раз, я ще раз зверну увагу. Наша позиція полягає в тому, що ніяких авансових платежів, окрім сплати судового збору, людина при розгляді справи в суді оплачувати не повинна. При цьому я ще раз підкреслюю, що судовий збір – це є, по суті, плата за державну послугу, яку збирає держава саме для того, щоб і забезпечувати нормальне, нормальне судочинство. Тому всі додаткові платежі, на наш погляд, є не зовсім коректними, тим більше абсолютно некоректним є прив'язка оплати чи не оплати таких процесуальних дій до виконання чи невиконання цих процесуальних дій. Тому що я ще раз тоді підкреслю, суд із інституту, який повинен знайти істину і вирішити спір, перетворюється на якусь, на якусь комерційну фірму по зароблянню грошей за ті чи інші процесуальні дії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 539. Прошу визначитись. 16:17:47 За-53 Рішення не прийнято. 540, Одарченко.
16:17:51 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Колеги, пропонуємо доповнити кодекс нормою відповідною, до якої суб'єкти владних повноважень не мають права на відшкодування за рахунок позивача своїх судових витрат, в тому числі витрат на проїзд до суду чи витрат на адвокатів. Це дуже важливо, враховуючи на те, що з 2020 року всі органи влади будуть наймати адвокатів і ці адвокати можуть бути дуже дорогими.. Тому вважаємо, що органи владних повноважень повинні брати участь у судах виключно за власний рахунок і мати можливість стягувати виключно судовий збір. Такими нормами, які сьогодні намагаються запровадити в кодексі, ми зробимо доступ людей до адміністративного суду взагалі неможливим. Ви хочете залякати людей, що в разі програшу вони змушені будуть компенсувати всі витрати владі і на адвокатів, і на проїзд, і на готелі. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 540, прошу визначатись. 16:19:13 За-43 Рішення не прийнято. Повернемося до правки, переголосуємо. 549. Наполягає Власенко.
16:19:25 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Мені не зовсім зрозуміла логіка, яку нам пропонують. Нам знову пропонують обдирати людей і говорять про те, якщо навіть люди, пішовши до суду, до початку розгляду справи, вирішили спір, уклавши мирову угоду, їм повертають не весь сплачений судовий збір, а лише його половину. Хоча в принципі до цього моменту суд здійснює дуже мало значущих… невелику кількість процесуальних дій. Мені здається, що в цій ситуації треба було повертати весь… весь судовий збір у повному обсязі. Якщо люди домовилися і уклали мирову угоду до розгляду справи по суті або до початку розгляду справи по суті, або під час підготовчого засідання, я вважаю, що треба людей стимулювати до цього, це зменшить кількість позовів, а відтак треба повертати судовий збір в повному обсязі, а не його половину. Відтак прошу підтримати 549 поправку. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
16:20:43 ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:20:40 За-48 Не підтримана. Наступна 550-а. І Одарченко, будь ласка.
16:20:47 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, уявіть собі стандартну для України ситуацію, суд незаконно відмовив у прийнятті позовної заяви, закрив провадження чи залишив позов без розгляду. Людина оскаржила таку ухвалу, оплатила 1600 гривень судового збору і виграла апеляційний суд. Він визнав помилку судової системи. Але потім повернути ці 1600 гривень він зможе, лише вигравши цю справу в цілому. Вважаємо, що це є несправедливим, оскільки в даному випадку помилка була допущена саме державою. І те, як спір вирішиться в цілому, не повинно впливати на можливість повернути кошти сплачені через помилку держави. Тому пропонуємо передбачити, що особі, яка оскаржила ухвалу суду і виграла судовий збір, просто повертається з бюджету. Прошу, шановна головуюча, поставити нашу правку на голосування. А депутатів є прохання підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. 16:22:10 За-51 Не пройшла. 553-я. Наполягаєте? Не наполягаєте. Наполягає. Власенко, будь ласка.
16:22:14 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Ірина Володимирівна. Ну, по-перше, ця правка до статті 149, яка називається штраф. Ну, по-перше, чомусь штраф називається, в даному випадку один із заходів процесуального примусу. Але дуже він змахує, як то кажуть, на адміністративний штраф. Але це точно не захід якогось примусу до чогось, це по-перше. А по-друге, частина тих елементів, які загнані в цей адміністративний штраф, підпадають під дію статті 185 зі значком 3 "Прояв неповаги до суду". А відтак до вас може застосовуватись двічі штраф за одне й те саме. Тому що це різні види відповідальності. А відтак, два штрафи на вас можуть накладати. Це по-перше. По-друге. По-третє, за що такі штрафи накладаються. Як я вже говорив, два відводи – штраф. Подали ви позов, який чомусь вважається суддею як необґрунтований, він ще його не розглядав, але він вже вважає, що він необґрунтований, – штраф. І так далі, і так далі, і так далі. Тому це все пропонується виключити. 553… ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:23:37 За-52 Наступна 559-а. Ця поправка не підтримка, 52 голоси. Будь ласка, Власенка мікрофон.
16:23:43 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Ця правка теж стосується штрафів, які в даному випадку включені сюди з абсолютно невластивою функцією. До речі, у мене величезне питання, як потім з цими штрафами боротись, як їх можна оскаржувати, що можна, як можна протидіяти таким абсолютно свавільним штрафам? Я просто пам'ятаю, як в період Януковича судді навіть штрафували за неповагу тих людей, які були відсутні в залі судового засідання. Приблизно таке саме нам пропонують зробити зараз. Але нам пропонують це ще більше розширити. І практично всі учасники судового процесу за будь-яку дію можуть отримати штраф, який є достатньо високим, який точно може бути непомірним, навіть порівняно з тими витратами, які несе сторона під час розгляду судової справи в адміністративному суді. Це елемент репресії, це елемент впливу, незаконного впливу, некоректного впливу на учасників процесу. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:25:03 За-51 51 голос. Не підтримана. Наступна – 62-а. Одарченко наполягає. Мікрофон, будь ласка.
16:25:08 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Колеги, в проекті передбачаються норми, спрямовані на залякування потенційних позивачів. Ви звернулися до суду проти влади, за будь-яку процесуальну помилку суд може вас оштрафувати на суму (вдумайтесь тільки) від 800 до 8 тисяч гривень, а це двомісячна заробітна плата пересічного українця. Я нагадаю всім присутнім: за легкі тілесні ушкодження у нас штрафують штрафом на 850 гривень, а за невчасне направлення відзиву за позов можуть покарати в 10 разів сильніше. Пропонуємо зменшити штрафи до розмірів від 160 до 1600 гривень. Ну, подумайте самі, навіщо ви робите такі високі планки – 8000 гривень, що ви хочете, щоб люди взагалі не ходили до суду, ви хочете, щоб вони просто плазували перед вами на колінах і не мали ніякої перспективи у суді виграти свою справу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:26:32 За-45 45 депутатів. Не підтримана. Наступна – 64-а, Сидорович. Сотник, будь ласка, 564-а.
16:26:38 СОТНИК О.С. Дякую. Шановні громадяни, ми зараз розглядаємо статтю, яка стосується штрафів. До речі, дуже цікава взагалі ідея накладати штрафи на людей за те, що вони фактично не хочуть використовувати якесь своє право. Неподання, до речі, відзиву – це не є мій обов'язок як сторони у процесі. Я можу скористатися цим правом, можу не скористатися. А суддя буде розглядати за наявними матеріалами. У даному випадку ми пропонуємо виключити найбільш кричущу частину цієї статті, яка стосується штрафів за ведення аудіо, фото і відеофіксації. Ще раз підкреслюю, ми вже про це говорили: гласність процесу – це конституційна гарантія. І ви фактично, вводячи штраф, на кожну людину накладаєте загрозу, навіть якщо суд не забороняє в якийсь момент вести цю фото- і відеофіксацію, якщо йому заманеться і він буде вважати, що щось небезпечне було записано, він може людину покарати от в такій спосіб. Тому однозначно це треба прибрати як корупційний ризик. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:27:58 За-61 61 голос. Не підтримано. Рухаємося далі. 565 поправка. Одарченко не наполягає. П'ята. 565. Наполягаєте? ОДАРЧЕНКО Ю.В. Наполягаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон ввімкніть.
16:28:14 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Правка 656 в мене. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, 565! Не наполягаєте. 566, Долженков. Не наполягає. 567. Не наполягає. 68. Долженков не наполягає. 571. Не наполягає Одарченко. Далі. 574. Не наполягає. 575. Не наполягає. Далі. Далі. Далі. 579. Не наполягає Євтушок. 581. Не наполягає Одарченко. 581-а, Одарченко.
16:28:55 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, відповідно до існуючої судової практики не можна забезпечувати позов зупиняючи дію актів про призначення та звільнення осіб на посади. Це викликано тим, що такі ухвали, по суті, вирішують справи по суті. Крім того, рішення про поновлення осіб на посаду підлягають негайному виконанню. Тому ніщо не заважає суду швидко вирішити спір по суті. Неможливо уявити собі ситуацію, коли суд буде виносити ухвалу про те, що певна особа має працювати або, навпаки, не працювати поки суд не розгляне цю справу по суті. Тим більше, що звільнена незаконно особа завжди може отримати компенсацію незалежно від строків її поновлення на посаді. Прошу поставити нашу правку на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, це буде краще. А голосуємо… Зараз, зараз. Голосуємо. Зараз, зараз. Голосуємо, будь ласка, цю поправку. 16:30:09 За-50 50 голосів. Не підтримана поправка. Наступна – 583-я. Одарченко. Наполягає. 584-а. Озвучте зразу дві поправки.
16:30:16 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Колеги, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 26 2009 року неконституційно є заборона заперечувати позову у виборчих с правах. А зараз ви пропонуєте включити в кодекс норму, яка по суті робить те саме. Крім того, ви таким самим чином позбавляєте виборців та кандидатів правового захисту в судах. Наприклад, якщо оскаржені результати виборів і суд не зможе зупинити оприлюднення результатів та вступ обраної особи на посаду, то в подальшому позов втрачає сенс. Якщо ви оскаржуєте зміст бюлетеню, а їх вже надрукують, також можливість вирішення спору буде втрачена. Прошу цю неконституційну норму вилучити. Зараз ви закладаєте можливість фальсифікувати вибори. Шановні друзі, це все і робиться для того, щоб зробити схему махінації на виборах. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово Князевичу.
16:31:29 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Для автора поправки хочу особливо звернути увагу, як для всіх присутніх. Вже дуже багато років, років 10, напевно, після 2004 року, жодних рішень про результати виборів не приймаються, а складається протокол про результати виборів. Це зовсім різний акт, який відповідно не можна оскаржити як рішення відповідної виборчої комісії. Не маніпулюйте залом. Не вертайтесь так далеко в минуле, якому вам так було зручно і комфортно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:32:16 За-49 49 голосів. Не підтримана. Наступна 585-а. Євтушка. 4-а. Одарченко.
16:32:24 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Пане Руслан, я вам щойно пояснив, як ви намагалися маніпулювати, звинувачуючи Юлію Тимошенко в тому, що її правка була неправильна. Я хочу нагадати, що ви вели себе зовсім по-іншому, коли прагнули стати депутатом від "Батьківщини". Тоді ви були дуже гарний і дуже намагалися всім у "Батьківщині" подобатися. Зараз ви слугуєте іншим, це ваш характер, це ваші підходи до життя. А стосовно правки. Якщо ви вже вирішили залишити неконституційну норму про те, що у виборчих спорах немає заперечення позову, то давайте дозволимо хоча б заперечувати позов шляхом заборони оприлюднення результатів виборів, тобто, якщо щодо результатів виборів є спір, суд може зупинити оприлюднення результатів з тим, щоб особа вступила на посаду лише після того, як всі судові процеси закінчаться. Враховуючи, що виборчі спори розглядаються в дводенний строк, таке забезпечення позову нічиї права не зачіпатиме. Прошу підтримати нашу правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Голосуємо. 16:33:47 За-57 Не підтримана. Наступна 585-а. Євтушок, будь ласка. Будь ласка, Євтушок. Ви не наполягаєте? Рухаємося далі, не наполягає Євтушок на цій поправці. 595-а. Одарченко. Наполягаєте? Будь ласка.
16:34:18 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Колеги, забезпечення позовів в адміністративних справах часто несе за собою значні наслідки для великої кількості людей, тому пропонуємо зазначити, що розгляд таких заяв повинен відбуватися в судовому засіданні, а лише винятковому випадку без такого судового засідання. Адміністративні справи часто пов’язані зі складними правовідносинами, які зачіпають тисячі людей. Тому суд повинен заслуховувати всіх учасників процесу, щоб зрозуміти чи призведе, наприклад, забезпечення позову до припинення фінансування цілих секторів економіки чи до блокування роботи органів державної влади? Мені не зрозуміло, чому комітет не сприйняв таку логічну і правильну правку, і не ставив її в тіло законопроекту? Шановні колеги, я прошу підтримати нашу правку голосуванням, а головуючу прошу поставити її на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це була 595 поправка. Голосуємо, будь ласка. 16:35:42 За-53 597-а і 598-а наступні. Не наполягаєте, Одарченко? Не наполягаєте? Добре, рухаємося далі. 603-я, Одарченко. Не наполягаєте? Рухаємося далі. 610-а, Одарченко. Наполягає. 610-а, будь ласка.
16:35:57 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Колеги, в Кодексі адміністративного судочинства ви забули прописати які саме існують підстави для скасування заходів забезпечення позову. Тому пропонуємо відповідно положення в кодекс включити, зазначивши, що заходи забезпечення позову скасуються у випадку, якщо у них відпала необхідність, а також, якщо факти, на яких ґрунтувалося забезпечення позову, не підтвердилися або ж з'ясувалося, що встановлені заходи наносять надмірну шкоду особам, які не беруть участі у справах. На жаль, комітет не врахував нашу правку, нам вона видається абсолютно логічна, ми розуміємо, що голова комітету не може торкнутися священного тексту, який йому дали. Прошу депутатів підтримати нашу правку голосуванням. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо. 16:37:12 За-43 43 голоси. Наступна 614 поправка. Колеги, може власне ваша фракція за них не голосує за ваші поправки. Може припинимо, перейдемо до 600… Ні, є ще правки "Самопомочі". 614-а, Одарченко, будь ласка.
16:37:30 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую, пані Ірино. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Правка 614. Шановні колеги, ми прописуємо, що сторони мають право подавати суду свої письмові та усні пояснення, але одночасно ви обмежуєте їх в цьому праві, вимагаєте, щоб вони ці свої пояснення подавали лише з дозволу суду, колеги, лише з дозволу суду, або обмежувану кількість разів. Пропонуємо зняти ці обмеження, будь-яка сторона може подавати суду свої письмові пояснення з приводу будь-якого аспекту справи і в будь-який момент. З нашої точки зору, це просто необхідно для того, щоб суд міг розглянути справу об'єктивно, а коли готувалась апеляція, була можливість швидко також розглянути цю справу. Просимо поставити нашу правку на голосування і зал просимо її підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:38:46 За-45 45 депутатів, не підтримана. Наступна, 623-я, наполягаєте? Не наполягаєте. 624-а, не наполягаєте. Наступна – 629-а. Сидорович не наполягає. Сотник наполягає. Будь ласка, Олена вас не видно за вашим колегою високим. Будь ласка.
16:39:00 СОТНИК О.С. Я прошу моїх колег, так, дякую. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". 629 поправка до статті документу, які додаються до позовної заяви, ми просимо надати можливість шляхом долучення слів "та надання документів в електронній формі", фактично, спростити документообіг, не обтяжувати суди непотрібними копіями надмірними, не обтяжувати сторони поданням цих копій. І, фактично, це і є оця реалізація ідеї електронного суду за рахунок того, що ми надаємо альтернативу сторонам, в якій формі вони можуть подавати документи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:40:01 За-51 Не підтримано. Наступна 633, Одарченко. Будь ласка, мікрофон.
16:40:06 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Правка 633. Шановні колеги, норма, відповідно до якої позивач повинен додати до позовної заяви абсолютно всі докази, в тому числі й речові, є часто просто невиконанною. Тому пропонуємо передбачити щодо позовної заяви додають лише письмові та електронні докази, а інші докази можуть надаватися пізніше. Крім того, пропонуємо передбачити, що у випадках, коли докази неможливо подати відразу з об'єктивних причин, це можна буде зробити пізніше. Мені незрозуміло, чому такі абсолютно логічні правки, які спрощують серйозно судовий процес, які дають людям можливість подати об'єктивні документи, вони просто не враховуються. Я прошу зал підтримати наші правки, а головуючого поставити їх на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:41:25 За-49 Не підтримано. 636-а, Євтушок. Будь ласка, мікрофон.
16:41:30 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Мова у моїй поправці йде про статтю 161. Це документи, які додаються до позовної заяви. Отже, я прошу, саме цю статтю доповнити пунктом: "Якщо позовна заява подається представником одночасно з позовною заявою, подається документ, що підтверджує повноваження представника відповідно до статті 59 даного кодексу". Прошу поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:42:13 За-43 43 голоси, не підтримали. Будь ласка, наступна поправка 646-а. Одарченко, Наполягаєте? Мікрофон, будь ласка.
16:42:20 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую, пані Ірина. Шановні колеги, в адміністративному судочинстві стоїть питання про захист людини від свавілля чиновників-бюрократів. Але ми одночасно запроваджуємо найгіршу ступінь бюрократії в самому суді: будь-яка технічна помилка у клопотанні: незазначені ініціали судді, неправильно написана назва суду, наприклад, не вказали адресу якоїсь із сторін, яка вже і так давно відома суду – і все ваше клопотання повертається без розгляду, без будь-яких варіантів. Пропонуємо передбачити, що технічні помилки не є підставою для залишення клопотання без розгляду, якщо ці помилки не впливають на його суть. Шановні колеги, створюючи такі бюрократичні перемови, ви дозволяєте суду маніпулювати ними, дозволяєте тим, хто хоче зловживати судовою владою, приймати ті чи інші рішення. Нема однозначності в тих пропози… ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:43:43 За-47 Не підтримано. Наступна 647-а, Євтушок. Мікрофон.
16:43:48 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Частина друга статті 167 я пропоную виключити. Вже в доопрацьованому остаточному варіанті в комітеті було прийнято таку редакцію: "Якщо заяву, клопотання, заперечення подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву, клопотання, заперечення заявнику без розгляду". Я прошу дану статтю, частину другу статті 167 виключити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:44:41 За-49 49 голосів. Не підтримана. Мікрофони вже не витримують цього накалу пристрастей. 649-а, Одарченко. Будь ласка, мікрофон.
16:44:51 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую, пані Ірина. Колеги, поправка 649. Ми ще раз наголошуємо, адміністративні позови можуть подавати люди, які далекі дуже від юриспруденції. Тому не можна у випадку, якщо особа забула підписати позов або не зазначила своє прізвище біля підпису, або неправильно склала довіреність, відразу повертати його без розгляду, необхідно дати особі час на усунення відповідного недоліку. Автори проекту сліпо скопіювали норму із Господарсько-процесуального кодексу, взагалі не враховуючи різниці в процесах. Просимо вилучити відповідну норму і надавати позивачам можливість усувати такі елементарні помилки, як забутий підпис. Шановні друзі, навіщо це копіювати з Господарського суду, де судяться юридичні особи, які мають достатню підготовку? Просимо зараз підтримати нашу правку і створити умови, щоб кожна людина... ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. 16:46:14 За-57 664 поправка, Одарченко. Зараз. Я вже оголосила цю, повернусь. Я повернусь, Юра. Ця не підтримана. 664-а, будь ласка.
16:46:19 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Я не наполягаю на цій праці. ГОЛОВУЮЧИЙ. 657-а, Левченко. Я перепрошую, Юрію Левченко мікрофон увімкніть.
16:46:32 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. В законопроекті пропонується у якості підстави для залишення судом заяви, скарги, клопотання без руху виявлення судом на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням того факту, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету України. Тобто для особи, яка звернулася до суду із заявою, скаргою, клопотанням за поданням, в яких передбачена сплата судового збору, настання негативних наслідків передбачено не лише у разі несплати відповідного збору, а й у разі не зарахування його в установленому законом порядку до спеціального фонду. Ця норма є порушенням прав заявника, скаржника, тому що по цьому законодавчо не врегульованим залишається питання про те, яким чином особа може самостійно контролювати здійснення відповідного зарахування, а також яким чином повинен бути усунутий відповідний недолік у випадку залишення судом заяви, скарги, клопотання без руху з вище сказаних підстав. З огляду на це прошу, будь ласка, цю норму виключити з законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:47:47 За-55 55 голосів. Не підтримана. 665-а. Одарченко, будь ласка.
16:47:52 ОДАРЧЕНКО Ю.В. 665 правка. Шановні колеги, на даний час суди виробили абсолютно просту систему визначення судді, який має розглядати справу у випадку її об'єднання з іншою справою. Зараз справа передається тому судді, який розглядає справу з найменшим номером, тобто першу за часом надходження до суду. Запропонована авторами кодексу складна система визначати, хто із суддів раніше відкрив провадження, хто раніше виніс ухвалу про об'єднання, це непотрібна плутанина та можливості для корупції. Тому просимо залишити існуючі норми: при об'єднанні справ передавати об'єднану справу на розгляд судді, який розглядає справу, що була першою зареєстрована в суді. Просимо підтримати цю технічну правку, проголосувати за неї. Пані головуюча, прошу поставити її на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо. 665-а це поправка. Голосуємо. 16:49:06 За-55 55 голосів. Може, наступну пропустимо? Число погане в праці. Давайте пропускаємо. Може, дійдемо тоді до кінця колись цього процесу? Наступна поправка, шановні колеги, 680-а. Одарченко, мікрофон. Наполягаєте? Наполягаєте? 680-а. Будь ласка.
16:49:22 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, у нинішньому кодексі існує норма, відповідно до якої суд за згодою всіх сторін може розглянути справу по суті відразу після повернення… після проведення попереднього засідання. Але в новому кодексі це заборонено, і суд повинен витримувати час між попереднім засіданням та засіданням по суті справи, навіть якщо справа зрозуміла, і всі сторони просять суд її вирішити відразу. Пропонуємо зберегти існуючу норму і дозволити розглядати справу по суті швидко, якщо все для цього готове. Шановні колеги, просимо підтримати цю правку. З нашої точки зору, вона пришвидшить розгляд судових справ, і є корисною і правильною. Прошу поставити її на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:50:33 За-51 Не підтримано. 682. Не наполягає Сидорович, і Сотник теж не наполягає. 692. Не наполягають автори. 696. Не наполягають автори. 702. Не наполягають автори. І далі, колеги, 710. Не наполягають автори. 714, Одарченко. Не наполягає. 717. Не наполягають автори. Я маю взяти наступний том поправок. Ви ж потім будете переживати і ніч не спати, що це не по Регламенту. Ви – ні, а ваша фракція – да. Ідемо далі. 722-а, Одарченко. Наполягаєте? Наполягаєте? 722-а, не було твоїх до того. 722-а, наполягає Одарченко.
16:51:43 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Шановні колеги, на даний час із змісту кодексу незрозуміло, що має зробити суд у разі першої неявки неналежним чином повідомленого позивача. Залишити позов без розгляду можна лише у разі повторної неявки. Розглядати справу також неможливо. Тому пропонуємо зазначити, що перша неявка позивача завжди тягне за собою відкладення справи. Врешті-решт у нас суди людини проти влади, і ми повинні давати позивачам тут деякі послаблення. Шановні колеги, не завжди може повістка дійти до людини, не завжди він може прийти, тому пропонуємо першу неявку вважати такою, що тягне за собою відкладення в розгляді справи. Просимо поставити нашу правку на голосування і підтримати її. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:52:56 За-62 Не підтримана. 724-а. Будь ласка, Одарченко мікрофон.
16:53:00 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую, пані Ірина. Правка 724. Шановні колеги, знову в кодексі дивна норма, яку механічно скопіювали з попередніх кодексів. Сторони можуть задавати один одному питання, але лише з дозволу головуючого. Якщо головуючий вирішить, що питання непотрібні, сторони цього права будуть позбавлені. При цьому ніяких критеріїв кодекс не пропонує, все залежить від волі судді. Тому пропонуємо зазначити, що сторони в будь-якому випадку мають право задавати одна одній питання. Навіщо ви вводите такі норми, які не дають в суді всебічно розглянути справу? Ви все робите для того, щоб заангажований суддя міг людину позбавити слова, позбавити можливості надати докази. І людина завжди була в програші проти влади. На мій погляд, це свідома політика нинішньої влади зробити людину абсолютно залежною від влади, рабом того, що відбувається. Прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:54:24 За-49 Наступна 726. Власенко мікрофон, будь ласка.
16:54:28 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Ірина Володимирівна. Ми знову повертаємося до дискусії щодо необхідності не лише дослідження доказів, а і оцінки доказів як окремої стадії судового процесу. Я ще раз підкреслюю, можна дискутувати, в якій формі повинна бути оцінка, яка межа оцінки доказів. Чи це лише з питань належності допустимості, що теоретично можливо, чи це більш широкий спектр питань, який повинен суд вирішувати. Але я ще раз підкреслю, на жаль, ми не отримаємо можливості провести якісну реформу процесів до тих пір, поки процес буде відбуватись так, як він відбувається зараз. Коли сторони приносять докази, сторони впевнені в тому, що їхні докази належні і допустимі, сторони впевнені, що їхніх доказів достатньо для того, щоб довести ті обставини, на які вони посилаються. А потім в нарадчій кімнаті суддя відкидає, ці докази неналежні, ці – недопустимі і так далі. І залишає ту чи іншу сторону без будь-яких доказів, а відтак, без правової позиції. Тому прошу підтримати 726 поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 16:55:50 За-54 727-а. Не наполягаєте. Молодці. Дякую. 730-а. Наполягає Євтушок.
16:55:59 ЄВТУШОК С.М. Дякую, пані головуюча. Ірина Володимирівна, я хочу звернутись до вас і вам пояснити, оскільки ви так гостро реагуєте на нашу кропітку роботу, і всіх українців, які зараз нас чують і дивляться. Насправді між першим і другим читанням у нас з'явилась можливість, як тільки ми зрозуміли, що підготовлено під назвою "реформа" недоброго в цьому процесі, під назвою реформа в дужках чи в лапках, вибачте, ми зрозуміли, що потрібно залучати юристів-правників, які долучились до нашої роботи. От, якраз ці всі поправки спільно напрацьовані ми зараз озвучуємо і намагаємось хоч трішечки виправити ці моменти. Я прошу 730-у і 731 поправку по порядку поставити на голосування, оскільки зміст один і той самий. Там по назві прошу слова "роз'яснення" доповнити словом "експерта". Мова не йде про тих експертів з питань права, які з'являються в кодексі. Мова йде про інших експертів, які будуть надавати свої послуги в суді. І 731-у також прошу одразу поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо по порядку. Будь ласка, 730 поправка. Давайте зразу і 732-у, подряд все. 16:57:22 За-51 Не підтримали. 51 голос. Наступна – 731-а. Голосуємо, будь ласка. 16:57:39 За-55 Не набрала голосів. 733-я. Одарченко наполягає. Мікрофон, будь ласка.
16:57:44 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую, пані Ірина. Правка 733. Шановні колеги, я особисто бачив, як в адміністративних судах проти позивача та його адвоката орган влади виставляв по 5-6 юристів. Всі вони почергово виступали, намагаючись запресувати людину, змучити її здатися. Пропонуємо встановити, що у судових дебатах кожна сторона має обмежений час для виступу і цей час розподіляється між представниками самостійно. Таким чином, неважливо, скільки у тебе адвокатів, у тебе буде час на виступи, рівний часу, як час на виступи у твого опонента. Мені не зрозуміло, якщо ви хочете змагальність у судах, якщо ви хочете чесної процедури, чому ви не запроваджуєте таку норму? Просимо зал підтримати нашу правку і проголосувати за неї. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо за цю поправку. 16:58:58 За-48 Не підтримана. Наступна – Власенка, 736-а. Будь ласка.
16:59:04 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Ірина Володимирівна. Ми знову повертаємося до питань можливості виготовлення письмових стенограм. Я просто як людина, яка має певний досвід представництва в судах у попередньому дополітичному житті, можу сказати, що дуже часто стенограма використовується як письмовий доказ в іншому провадженні. Бо деколи ті пояснення, які дає сторона в одному процесі, вона дає прямо протилежні пояснення, припустимо, в іншому процесі. Невиготовлення стенограм навіть за клопотанням учасників процесу призведе до того, що сторона буде позбавлена по факту використання таких відомостей. Чому? Тому що, якщо застосовувати лише технічну фіксацію, аудіофіксацію, то тоді для того, щоб правильно використати це як доказ, треба довести, що оці слова говорить саме цей представник. А в певних випадках це, ну, це має певні складнощі. Тому стенограма, ну, мені здається, що принаймні за клопотанням сторони може бути виготовлена за допомогою спеціальних програм. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо. 17:00:26 За-50 Ми вже на 638-й. 634 ми пройшли вже. Ми… 734? Так, зараз ми проголосували, вірніше, відхилили 736. 734. Одарченко, будь ласка.
17:00:45 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую, пані Ірино. Правка 734. Шановні колеги, ми пропонуємо передбачити, що сторони завжди мають право на обмін репліками. При цьому час для реплік визначається судом, і він має бути рівним для кожної сторони незалежно від кількості представників. Таким чином, будуть всі поставлені в рівне становище. Ви зараз позбавляєте людей обмінюватися репліками, а інколи це дуже важливо для того, щоб суд встановив, по суті, істину і прийняв правильне рішення. Прошу поставити нашу правку на голосування і підтримати її. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. 17:01:42 За-49 Не підтримана. 738, Власенка. Мікрофон.
17:01:47 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Я знов повертаюся до питань виготовлення письмових стенограм, ну, хоча би за клопотанням учасників процесу. Я ще раз підкреслюю, насправді, деколи це дуже важливий доказ, і, насправді, деколи це доказ одного чи двох речень учасників процесу. Якщо використовувати для цього аудіофіксацію, то це ускладнює оформлення слів, які зазначені на аудіофіксації, як доказу, тому що на аудіофіксації не зазначається, хто говорить, як говорить. Там є лише слова, але, звичайно, той, проти кого ці слова направлені, буде це заперечувати. Але, коли ми маємо стенограму, роздруковану стенограму, де чітко зазначено, хто що говорить, то це полегшить можливість для сторони використовувати цей документ як письмовий доказ, а таке буває дуже часто. Тому прошу підтримати 738 поправку, яка говорить про можливість, я підкреслю, можливість оформлення письмових стенограм лише за клопотанням учасників процесу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, до мене звернувся голова комітету і інші депутати, що іде дуже цікаве обговорення цікавих поправок. До "Самопомочі". Шановні колеги, просто нечутно поправок, бо у вас іде нарада, трошечки тихіше. Голова комітету не чує поправок. Йому цікаво, йому дуже цікаво, і він просить, щоб він їх чув. Дякую. Ми голосуємо тепер за поправку 738. 17:03:26 За-49 49 голосів. Не підтримана. Наступна 739-а. Власенко. Мікрофон, будь ласка.
17:03:31 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Ірина Володимирівна. Ну, по-перше, я щиро радий, що ми пройшли великий шлях від затягування до цікавої дискусії, що є дуже важливо. Але жаль, що ця дискусія не відбулася на засіданні профільного комітету під час обговорення цих поправок. Це перше. Друге. 739 поправка теж стосується можливості, можливості виготовлення письмової стенограми судового засідання. Я просто вчергове зазначаю, що стенограма судового засідання може бути письмовим доказом, дуже важливим письмовим доказом, тому що достатньо часто сторони в одному процесі говорять одне, а потім в процесі іншому між тими ж сторонами про подібний предмет спору говорять прямо протилежні речі. Так-от довести це за допомогою технічного запису, ну, дуже складно. Тому що треба проводити експертизи, виявляти що це голос саме цієї особи і так далі. А якби була письмова стенограма, можливо, на клопотання учасників процесу, то це би спростило багато чого. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, колеги. Єдине, що ми навіть ще півшляху не пройшли тому… Не пройшли, не пройшли. Цікава дискусія попереду. Так, це вже все. 17:04:49 За-51 Не підтримана. Наступна 741-а. Власенко. Мікрофон, будь ласка.
17:04:56 ВЛАСЕНКО С.В. 742, напевно, ви мали на увазі? ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, 742, так. ВЛАСЕНКО С.В. 41-а – в мене нема питань. 742 правка. Мова йде про те, що знову-таки ми, я наполягаю на тому, що учасник судового процесу будь-якого – і господарського, і цивільного, і в даному випадку адміністративного, про який ми говоримо зараз – повинен мати можливість отримувати роздруковану стенограму судового засідання, яка виготовляється на підставі відповідної комп'ютерної програми за наслідками аудіозапису судового процесу. Тобто це не складно з технічної точки зору, але це абсолютно точно покращить можливість сторін в доступі до доказів, в оформленні доказів і в аналізі того, що відбувалося під час розгляду судового процесу. Я ще раз наполягаю, це можна зробити, це треба зробити, це можна зробити так, щоб воно відбувалося лише за клопотанням сторони. Не треба в усіх справах це робити, але там, де сторона просить, то це необхідно зробити, мені здається так. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 17:06:18 За-53 Не підтримано. Наступна 743-я. Власенко.
17:06:23 ВЛАСЕНКО С.В. І це остання моя поправка з блоку, пов’язаного із стенограмами. Я ще раз підкреслюю, що на моє глибоке переконання учасник процесу повинен мати право отримати стенограму судового засідання, в якій чітко буде відображено, яка особа під час розгляду справи, що говорила, які аргументи використовувала, і це повинно бути зроблено на комп'ютерній основі, на основі комп'ютерної програми, яка це буде робити. Ще раз підкреслюю, це не повинно бути обов'язковим, це не повинно бути в необхідному переліку документів. Але, якщо сторона заявила клопотання на виготовлення такої стенограми, така стенограма повинна бути зроблена і надана такій стороні для того, щоб використовувати її так, як ця сторона вважає. Здебільшого це використовується як письмовий доказ в цьому провадженні або, до речі, в іншому провадженні, з цим немає жодних проблем. Для цього мною було підготовлено статтю 229-1, яка називається "Стенограма судового засідання", в якій це все і описано. Прошу підтримати 743 поправку. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
17:07:34 ГОЛОВУЮЧИЙ. 742 поправка, 743 поправка. Ставлю на голосування. Пан Сергій Власенко під стенограму сказав, що це його остання поправка. Остання поправка. Будемо вірити… 17:07:56 За-48 Рішення не прийняте. 745-а. Одарченко, будь ласка. Левченко? Будь ласка. Будь ласка, Левченко.
17:08:07 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Левченко "Свобода" 223 округ місто Київ. Це моя остання поправка в блоці, адміністративному блоці. Я хотів би привернути увагу на дуже важливу річ, на мою думку, одна з основних проблем цих змін, які полягають в тому, що по суті прибирається можливість знімати суди, судовий процес на відео і це пропонується прописати, власне кажучи, безпосередньо в законі. А от сьогодні, наприклад, вранці було засідання, суддя така Усатова Солом'янського районного суду, було, вибиралося, приймався арешт щодо майна депутата Київської міської ради Кримчака, якого затримала по моєму зверненню до НАБУ, так, тому що він розбазарював київську землю. І от ця суддя Усатова, хоча сьогодні є закон про справедливий суд, який забороняє суддям забороняти зйомку відео, вона попри закон вигнала журналіста з залу і заборонила йому знімати цей суд. Так уявіть собі, що буде, якщо це прописати в законодавство, якщо дозволити це їм законно робити? Взагалі жоден суд тоді не буде знімати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 744-а. Прошу визначатися. Так, 744-а. 17:09:31 За-53 Рішення не прийняте. 745-а, Одарченко, будь ласка.
17:09:35 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Шановні колеги! Правка 745. І тут ми пропонуємо дозволити сторонам клопотати про включення до протоколу певної інформації, яка, на думку сторони, є критично важливою для правильного розуміння ходу засідань. Наприклад, сторона може просити дослівно внести в протокол відповідь іншої сторони на певне питання. З дозволу головуючого секретар повинен зробити такий запис, це дозволить зекономити час в апеляційному суді, коли суддям не доведеться слухати технічний запис для того, щоб дізнатися, чи дійсно відповідач визнав певну обставину, чи позивач не вигадав це у своїй апеляції. Шановні колеги, мені здається, що дуже правильно нам дати можливість формувати протокол таким чином, щоб в апеляційній інстанції можна було швидко, неупереджено і чітко розглянути справу. Прошу підтримати нашу правку і проголосувати за неї. ГОЛОВУЮЧИЙ. 745. Прошу визначатись. 745-а. 17:10:58 За-41 Рішення не прийняте. 747, Одарченко.
17:11:04 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Правка 747, шановні колеги, протокол судового засідання повинен надавати можливість без прослуховування звукозапису зрозуміти, що саме відбувається в судовому засіданні. Тому пропонується, щоб секретар у протоколі обовязково відображав всі заявлені клопотання, а також ставлення сторін до них. Крім того, пропонується передбачити право секретаря зазначати в протоколі будь-які інші обставини, які, на думку секретаря, будуть необхідні для розуміння ходу засідань. Наприклад, зазначити, що певна особа залишила залу засідань чи про те, що суд оглядав певний доказ. На наше переконання, таке формування протоколу дозволить більш неупереджено і чітко розглядати всі судові спори. Просимо поставити нашу правку на голосування і підтримати її. ГОЛОВУЮЧИЙ. 747 правка, прошу визначатись. 17:12:24 За-43 Рішення не прийнято. 754-а, 756-а, 749-а. Сидорович, будь ласка.
17:12:34 СИДОРОВИЧ Р.М. Шановні колеги, Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Про що ми зараз говоримо? Ми говоримо про той елемент, в кодексі Адміністративного судочинства, при якому в статті 232 передбачається, що лише учасник справи має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового засідання. Тепер, шановні громадяни, уявімо собі ситуацію, суд виносить рішення щодо особи, яка не була залучена до судового процесу, неможливість одержання копій цього технічного носія призведе до неможливості підготовки нею якісної апеляційної або касаційної скарги, а відтак зменшує ймовірність відновлення порушеного права і задоволення такої скарги. Оскільки особа не буде мати доступу до цієї інформації, саме тому ми пропонуємо доповнити словами "або інша особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права свободи та обов'язки". ГОЛОВУЮЧИЙ. 749, прошу визначатись. 17:13:55 За-46 Рішення не прийнято. 762-а, Одарченко. Будь ласка.
17:14:02 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. 762 правка. Шановні колеги, кодекс передбачає, що якщо в будь-який момент часу буде встановлено, що позовну заяву було підписано особою, яка не має права її підписувати, позов залишається без розгляду. Навіть якщо позивач насправді підтримує позов, навіть якщо він виграв справу і ця помилка з'ясувалася у Верховному Суді. Пропонуємо зазначити, що у випадку, якщо буде встановлено, що позовну заяву помилково підписала особа, яка не мала права підпису, але в подальшому ці дії було схвалено позивачем, то позов не може бути залишений без розгляду. Прошу підтримати нашу правку і поставити її на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. 762, прошу визначитись. 17:15:06 За-45 Рішення не прийнято. 764-а. Одарченко.
17:15:10 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, знову ми… на цій статті ми бачимо абсолютно стовідсоткове копіювання з Господарсько-процесуального кодексу. Ви пропонуєте, щоб у випадку, якщо позивач не подав суду певний доказ, який витребував суд, позовна заява залишається без розгляду. Але санкцією за ненадання доказу завжди було лише те, що суд розглядає справу без цього доказу, і, відповідно, позиція позивача стає слабшою. Я вже бачу, як у незручних для влади справах суди починають вимагати від позивачів подати докази, які фізично не можуть вони подати, а потім залишають позови без розгляду. Пропонуємо відповідну норму вилучити. На наше переконання ви навмисно включаєте такі норми, щоб у вас завжди була можливість маніпулювати ними і вирішувати справи на свою користь. ГОЛОВУЮЧИЙ. 762, прошу визначитись. 17:16:33 За-40 Рішення не прийнято. 769-а. 772-а. (Шум у залі) 772, Одарченко.
17:16:44 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Юрій Одарченко, правка 772. Колеги, ми вважаємо, що відкладання складення повного тексту рішення та відповідно строків набрання ним чинності аж на 10 днів є неприпустимі затягуванням. Пропонуємо залишити існуючу зараз норму про те, суддя має 5 днів на те, щоб скласти повний текст рішення. В іншому ж випадку ми просто затримуємо відправлення правосуддя. Мені здається, не було ніяких підстав міняти 5 днів на 10. Сьогодні 5 днів не складає ніяких проблем для суддів. Просимо підтримати нашу правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. 772. Прошу визначитися. 17:17:45 За-41 Рішення не прийнято. 767, Сидорович. Будь ласка.
17:17:50 СИДОРОВИЧ Р.М. 767 поправка. Руслан Сидорович, Об'єднання "Самопоміч". Дуже важлива річ, яка стосується верховенства права, ми ввели поняття верховенства права в Конституцію, ми ввели це поняття в засади судочинства цивільного, господарського, адміністративного, кримінального. Але чомусь у самих кодексах саме верховенство права у нас загубилося. І якщо ми його не повернемо до вимог судового рішення, то усі інші речі, про які ми тут дискутуємо, вони насправді, не матимуть абсолютно жодного сенсу. Саме тому у назві 242 статті – законність, обґрунтованість судового рішення, ми вважаємо, що повинно виглядати наступним чином. Після слів "рішення суду повинно" додати слова: "ґрунтуватися на засадах верховенства права". Тому що, наголошую, законність – це є лише одна із складових верховенства права. Інші, такі як справедливість, такі як правова визначеність, такі як пропорційність та інші, вони тут не передбачаються, а саме такі речі охоплюються, в першу чергу справедливість, поняттям верховенства права. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 767. Прошу визначитися. 17:19:12 За-53 Рішення не прийнято. 779-а. Наполягає. Одарченко.
17:19:18 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Правка 779. Колеги, тут йде мова про якість тих документів, які зараз намагається протягнути влада. І своєю правкою ми просимо вас звернути увагу і виправити юридичну помилку в статті 245 кодексу. Відповідно до теорії адміністративного судочинства та багаторічної практики всіх судових органів, суди визнають нечинними нормативно-правові акти та скасовують акти індивідуальної дії. На жаль, ті, хто складав цей кодекс, юридично безграмотні – і записали все навпаки. Пропонуємо цю помилку виправити. ГОЛОВУЮЧИЙ. 779. Прошу визначитись. 17:20:23 За-43 Рішення не прийняте. 795. 796. 797. 798. 802. (Шум у залі) Ну, я її називав вже. 780-а. Одарченко.
17:20:48 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, ви знаєте, як часто люди скаржаться на те, що від судів немає ніякої користі? І знаєте, чому? Бо суддя скасовує незаконне рішення чиновника, а він наступного дня приносить таке саме, беж жодної зміни. І все починається спочатку. Пропонуємо зазначити, що суб'єкт владних повноважень, рішення якого було скасовано, не має права приймати повторно таке саме рішення, якщо тільки скасування не відбулося через порушення процедури або не відбулося суттєвої зміни обставин. Просимо проголосувати за нашу правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. 780. Прошу визначатись. 17:21:46 За-42 Рішення не прийняте. 795, Одарченко.
17:21:55 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Юрій Одарченко. Правка 795. Шановні колеги, інколи суди забувають вирішити всі позивні вимоги, а внаслідок чого виносять додаткові рішення, але згодом виникає плутанина щодо оскаржень. Якщо основне рішення вже оскаржене, то чи потрібно ще й прямо оскаржувати окремо додаткове рішення? Чи має ця апеляція розглядатися окремо? Що буде, якщо апеляцію на додаткове рішення ніхто не подасть, а основне рішення буде скасовано? Пропонуємо передбачити, що суд перевіряє законність додаткового рішення разом з основним рішенням, незалежно від того, чи було додаткове рішення окремо оскаржене. Прошу поставити нашу правку на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. 795, прошу визначитися. 17:23:03 За-35 Рішення не прийняте. 796, Одарченко.
17:23:07 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Юрій Одарченко. Правка 796. Шановні колеги, ухвала про виправлення описки в судовому рішенні є його невід'ємною частиною, але окремо оскаржувати ухвалу досить дорого. Ви встановили оплату за це в розмірі аж тисячу 600 гривень. Тому пропонуємо передбачити, що у разі, якщо оскаржене рішення, в яке згодом вносилося виправлення, суд апеляційної скарги… апеляційної інстанції перевіряє і це рішення, і ухвалу про внесення до нього виправлень, навіть якщо окремо скарга на ухвалу не подавалася. Інакше викликатимуть абсурдні… виникатимуть абсурдні ситуації, коли рішення скасовано, а ухвала, якою вносяться до нього зміни, залишилася в силі. Просимо проголосувати за нашу правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. 796, прошу визначитися. 17:24:19 За-37 Рішення не прийняте. 797. Одарченко.
17:24:24 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Юрій Одарченко, Правка 797. Колеги, ухвала про роз'яснення судового рішення є по суті невід'ємною її частиною. Пропонуємо передбачити, що суд апеляційної або касаційної інстанції, перевіряючи законність рішення суду, також розглядає і законність ухвали про його роз'яснення. Немає необхідності окремо оскаржувати саме ухвалу про роз'яснення рішення, якщо саме це рішення є предметом апеляційного чи касаційного розгляду. Так ми зменшимо бюрократію та витрати сторін на судові розгляди. На мій погляд, це є абсолютно логічна технічна правка. Я прошу депутатів уважно її розглянути і підтримати своїм голосуванням. А головуючого прошу поставити її на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. 797. Прошу проголосувати. 17:25:34 За-39 Рішення не прийняте. Якщо я не помиляюсь, 817. Подивіться. 817, Одарченко. 805? Євтушок, будь ласка. 805.
17:25:49 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Мова іде про статтю 257, справи, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Я пропоную доповнити ще одним пунктом дану статтю, ще одною частиною щодо оскарження рішень на дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України. Мова іде про те, що це керівники центральних органів влади або інші, а не ті керівники, які управління мають в областях, до прикладу, де чиє управління розповсюджується лише в області. Прошу проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 805. Прошу визначитись. 17:26:46 За-42 Рішення не прийнято. 817-а, Одарченко.
17:26:50 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Колеги, пункт 2 частини шостої статті 262 містить положення, відповідно до яких суд майже в будь-якій адміністративній справі зможе позбавити сторони права виступати в судовому засіданні і розглядати справи в письмовому провадженні. Вчитайтеся. Суд може розглянути справу без виклику сторін, якщо справу можна розглянути повно та всебічно, без проведення засідання. Що це означає? Які критерії такого, що можна розглянути? Як це взагалі розуміти? Кожна особа має право на розгляд своєї справи в суді під час відкритого судового засідання. Всі ці ваші письмові розгляди зменшують доступ громадян до правосуддя. Ви вирішили зараз уже в адміністративному судочинстві розглядати справи взагалі без присутності людей? Це новація, яка взагалі не снилась Януковичу, навіть Януковичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. 817. Прошу визначитись. 17:28:13 За-39 Рішення не прийнято. 819. Одарченко.
17:28:17 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Правка 819. Колеги, знову наголошую на тому, що автори кодексу, очевидно, самі в суді ніколи не працювали та, можливо, бачили суд лише по телевізору. У спрощеному провадженні не проводяться судові дебати. Як ви це уявляєте? Сторони виступили, потім суд досліджує докази, всі докази закінчилися і суд просто виходить до дорадчої кімнати. В який момент сторона може прокоментувати досліджені докази? В який момент сторона зможе підсумувати свої аргументи з урахуванням встановлених фактичних обставин? Схоже, ідея цього кодексу полягає в тому, що суди мають існувати не для захисту прав людини, а просто самі для себе і для обслуговування інтересів влади. Прошу вилучити скасування судових дебатів у справах спрощеного провадження. Прошу проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 819. Прошу визначатись. 17:29:38 За-38 Рішення не прийнято. 822. Одарченко.
17:29:44 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Правка 822. Частина третя статті 264 читається, ну, з нашої точки зору, дещо двозначно. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до суду протягом всього часу їх дії. Оскаржені можуть бути, але якщо таке оскарження сталось більше ніж через 6 місяців з дня їх видання, чи буде суд залишати такий позов без розгляду? Пропонуємо чітко вказати, що на оскарження нормативно-правових актів вимоги щодо строків звернення до суду не поширюються. Просимо поставити нашу правку на голосування, підтримати її. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 822 чи 23? ОДАРЧЕНКО Ю.В. 22. ГОЛОВУЮЧИЙ. 22. Прошу визначитись. 17:30:51 За-40 Рішення не прийнято. 823. Одарченко.
17:30:55 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Правка 823. У нас цілий ряд нормативно-правових актів уже не оприлюднюються в пресі. Проте кодекс про це нічого не каже. Пропонується передбачити, що у випадках, коли акт не підлягає оприлюдненню у друкованих засобах масової інформації, оголошення про його оскарження оприлюднюється у той самий спосіб, в який був оприлюднений відповідний акт. На наше переконання ця технічна правка є абсолютно доцільною і правильною. Просимо зал підтримати її. ГОЛОВУЮЧИЙ. 823. Прошу визначитись. 17:31:52 За-43 Рішення не прийняте. 824. Одарченко.
17:31:57 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Стаття 264 передбачає жорстку вимогу, якщо особа після оголошення про оскарження нормативно-правового акту не заявила про вступ у справу, то в подальшому вона не має права на подання апеляційної чи касаційної скарги. Але стаття 264 також передбачає право суду виходити за межі позовних вимог і визнавати нечинними інші акти, крім тих, які були оскаржені. В такій ситуації особа може просто не знати, що їй необхідно вступати в справу. Пропонуємо зазначити, що у випадку, якщо суд вийшов за межі позовних вимог, його рішення може бути оскаржене в загальному порядку. Прошу поставити… ГОЛОВУЮЧИЙ. 824. Прошу визначитись. 17:33:04 За-37 Рішення не прийняте. 825. 827.
17:33:09 ОДАРЧЕНКО Ю.В. 825. Дякую. Шановні колеги! Шановні українці! Партія "Батьківщина" намагалася зробити все, щоб цими правками зробити судочинство більш доступне для людей, виправити ті, сьогодні ту ідеологію кодексу про те, що судочинство тільки для багатих і людей при владі. Тому у нас так багато правок, і ми наполягаємо на їх розгляді. У 2010 році Віктор Янукович утворив у Вищому адміністративному суді так звану "п'яту судову палату", яка розглядала всі спори щодо нього та Верховної Ради. Фактично, туди понабирали суддів особисто відданих Президенту, які ніколи не виносили справедливих рішень. Частина цих суддів, до речі, особисто перейдуть на роботу до нового Верховного Суду. Пропонуємо зазначити, що у справах проти вищих органів влади авторозподіл справ здійснюється серед всіх… ГОЛОВУЮЧИЙ. 825. Прошу визначатися. 17:34:32 За-38 Рішення не прийняте. 828. Одарченко.
17:34:38 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Колеги, стаття 268 містить дуже небезпечну норму. У справах, яких здійснюється невідкладний розгляд, секретар суду повинен повідомити особу про час та місце розгляду справи, в тому числі і телефоном. Але особа вважається повідомленою з моменту, коли ухвалу про відкриття провадження у справі оприлюднили на сайті судової влади. Тобто секретар каже, не додзвонився, але справу все одно розглянуть. Колеги, у нас ніхто не зобов'язаний цілодобово перевіряти сайт судової палати. Тому повідомляти сторони необхідно належним чином, а не роблячи оголошення на сайті, яких ніхто не зобов'язаний читати. Багато людей у нас взагалі не користується Інтернетом. Таким чином, ви обмежуєте доступ людей до судочинства і робите штучні перепони для доступу людей до суду. Просимо підтримати нашу правку 828. ГОЛОВУЮЧИЙ. 828. Прошу визначатись. 17:35:57 За-43 Рішення не прийняте. 829. Сидорович, будь ласка.
17:36:05 СИДОРОВИЧ Р.М. Шановні колеги народні депутати! Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Я прошу зараз вас послухати, про що ідеться, дуже уважно і дуже спокійно. Ми маємо абсолютно абсурдну ситуацію. Якщо хтось з вас думає, що він ніколи вжитті більше не буде відповідачем у судді, то я хочу сказати, що не можна від цього зарікатися. Я вже не говорю про простих українців. Мова іде про те, що в пропонованій статті вважати, що особу належним чином повідомлено про місце, час і дату розгляду справи з моменту відправлення поштового відправлення у суді. Тобто суд поштою відправив і все. Дійшла вона до вас, не дійшла, отримали ви це, не отримали. А уявіть собі, ви проживаєте, наприклад, у місті Луцьку, а справа розглядається у місті Житомирі, скільки часу буде іти ця повстка? Та поки вам ця повістка прийде, суд вже прийме рішення. Тому абсолютно це критично неприпустимо, і ми в своїй правці запропонували інакшу конструкцію, яка забезпечить належне повідомлення… ГОЛОВУЮЧИЙ. 829. Прошу визначатись. 17:37:28 За-50 Рішення не прийняте. 831. Одарченко, будь ласка.
17:37:33 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Колеги, правка 831. У виборчих справах правом звернення до суду користуються лише суб'єкти виборчого процесу. Згідно з усталеною судовою практикою ці особи не повинні доводити порушення своїх особистих прав, вважається, що кожен суб'єкт виборчого процесу може захищати загальну законність виборів. Більше того, вибори – це дуже складний процес, тому доводити, що може вплинути на права позивача, а що не може, дуже складно, а інколи просто неможливо. Але в проекті кодексу ця новела, ця норма випала. Пропонуємо її повернути і зазначити, що у виборчих спорах суб'єкти виборчого процесу можуть захищати не лише свої права, але й загальну законність процесу. З нашої точки зору, це навмисно робиться для того, щоб в судових спорах держава завжди мала перевагу, щоб вони вирішували завжди на користь влади. Прошу… ГОЛОВУЮЧИЙ. 831. Прошу визначатись. 17:38:57 За-35 Рішення не прийняте. 832-а. Євтушок.
17:39:07 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Дякую, пане Голово. Мова йде у поправці про статтю 273, це особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій з референдуму, членів цих комісій. Я пропоную цю статтю у частині третій доповнити словами "підготовки та проведення всеукраїнського референдуму". Якщо мова йде про вибори, то має йти мова в тому числі і про підготовку до проведення всеукраїнського референдуму. Прошу поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. 832-а. Прошу визначитися. 17:39:59 За-41 Рішення не прийняте. 833-я, Одарченко.
17:40:04 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні українці, от зараз ми розглядаємо цікаві дуже статті, які дозволяють чинній владі фальсифікувати вибори. От, шановні колеги, будь ласка, вчитайтеся в те, що пропонує комітет. Ви вже самі завтра постраждаєте від цього. Частина сьома статті 273 проекту передбачає, що рішення виборчої комісії винесено напередодні голосування в період з 22 по 24 годину не можуть бути оскаржені до суду. Це суперечить нормам Конституції України. Виходить, що якщо о 23 годині напередодні голосування виборча комісія вирішить зняти кандидата з виборів, він не зможе це рішення оскаржити, це величезні ризики. Тому пропонуємо повернути нинішню редакцію відповідних норм та передбачити, що будь-яке рішення виборчої комісії може бути оскаржене. Просимо підтримати нашу правку голосуванням. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
17:41:12 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо. 17:41:28 За-37 Не підтримана, 37 голосів. 834. Одарченко, наполягає?
17:41:32 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Так, наполягає. Юрій Одарченко, "Батьківщина", правка 834. Пропонуємо у виборчих справах взагалі скасувати оплату судового збору. Ви тут вже настільки, я вибачаюсь, охамели, що вважаєте, що тут треба... всі мусять платити судовий збір. Проблема в тому, що у більшості випадків цей збір немає з кого стягувати. Дільничні виборчі комісії ліквідовуються після виборів і нічого не платять, територіальні виборчі комісії не мають бюджету на оплату судових витрат. Окружні виборчі комісії також ліквідовуються разом з усіма боргами. Крім того, внаслідок дуже великих розмірів судового збору часто виявляється, що суб'єкти виборчого процесу просто не можуть собі дозволити такі позови. Тому пропонуємо скасувати судові збори у виборчих справах. На наше переконання ви навмисно в ці судові збори застосовуєте, щоб більшість людей не могла оскаржити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 17:42:54 За-34 34 голоси. 835 поправка, наполягає Одарченко?
17:43:00 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Наполягає. Юрій Одарченко, правка 835. Автори кодексу передбачили, що у виборчих спорах судовий збір можна сплачувати не відразу, а після вирішення справи по суті. Але залишаються норми про авансування, увага, я звертаюсь до українців, залишається норма про авансування судових витрат. Скажіть як можна о третій годині ночі, а саме вночі розглядається значна частина виборчих спорів зробити так званий аванс судових витрат? Пропонуємо встановити, що у виборчих спорів ніяких авансів не здійснюється, ви навмисно це робите, вимагаєте з людей, щоб вони, якщо вони будуть оскаржувати якісь не зручні для вас рішення, щоб вони прийшли з мішком грошей, і тоді тільки ви будете розглядати справи, які стосуються виборів. Ну це взагалі абсурд такого в жодній країні світу немає – авансувати судові справи стосовно… ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. Знаєте, я ж не медсестра. У нас є медпункт, я думаю, що скоро всі туди після цих поправок сходять з задоволенням. 17:44:24 За-40 836 поправка. Будь ласка, Одарченко, наполягає.
17:44:32 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую, пані Ірино. Правка 836. Вона торкається процедури відкликання депутатів місцевої ради. На даний час ця процедура розглядається у так званому загальному порядку місцевими судами. Розгляд таких справ може тривати кілька місяців, а то й кілька років. Я можу привести приклад, який у нас є на Херсонщині, по тому округу, де я був обраний. Було відкликано 9 депутатів місцевих рад, суди забезпечили позови шляхом зупинення реалізації процедури, а самі справи розглядаються вже більше року. Пропонуємо, щоб спори щодо відкликання депутатів місцевих рад розглядалися в порядку, встановленому для виборчих спорів. Це все абсолютно логічно. Такі питання будуть швидко розглядатися. Бо питання, коли депутати не виконують програмні засади партій, від яких вони обираються, є дуже відчутними і кричущими. Ткі справи треба вирішувати швидко. Прошу проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 17:45:54 За-38 А покажіть по фракціях, будь ласка. Дивіться, "Батьківщина" 7 голосів ваші поправки підтримує. От ваша фракція їх не підтримує. Йдемо все одно по ним? Хорошо, йдемо все одно, так. Фракція "Батьківщина" і пан Одарченко наполягає на своїй 837 поправці.
17:46:17 ОДАРЧЕНКО Ю.В. На 837 я не наполягаю. А на 39-й. ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте. Ну, якщо підтримав би зал, і… Наступна поправка 839-а. Наполягає, будь ласка. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ирина, некорректно, когда в зале никого нет. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я есть в зале, я могу об этом говорить, ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, пані Ірино, от ви зараз… ви зараз, по суті, порушуєте законодавство: в залі присутні порядка 50 депутатів. І мене виховуєте про те, що нема… (Шум у залі) Ми не будемо голосувати за цей злочинний кодекс! Нема депутатів. (Шум у залі) Сьогодні це, дійсно, ганьба, і депутати мене підтримують. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дайте пану Одарченку закінчити поправку… Але я хочу наголосити, що ви маєте говорити по змісту поправки, а не політичні коментарі. ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги… ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Де люди? Де коаліція? ОДАРЧЕНКО Ю.В. Немає людей в залі! ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поправку. Тут найкращі представники коаліції. 17:47:27 За-39 Не підтримали, в тому числі і рідна фракція. 830… 840-а… Сорі-сорі-сор.! 842-а. Перша? Зараз. Я могла вже заплутатися. Да, я перепрошую. 841-а, Одарченко.
17:47:46 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Пані Ірино, ну, я прошу… Я з великою повагою до вас як до головуючої, я прошу не коментувати. 841 правка. За новим кодексом апеляційні скарги подаються безпосередньо до апеляційного суду. Але у виборчих справах це неприпустимо. Справа в тому, що апеляційні адміністративні суди діють на території кількох областей. І для того, щоб подати апеляційну скаргу, строк на подачу якої лише два дні, особа має їхати до відповідного суду. Потім цей суд має витребувати справу суду першої інстанції. Це дуже довго і викликає невиправдані затримки. А що робити в ситуації, коли рішення винесено за кілька годин до початку голосування? Ви це не продумали абсолютно, нема цього в запропонованому проекті кодексу. Пропонуємо передбачити, що у виборчих спорах апеляції подаються через суд першої інстанції. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, голосуємо. Шановні колеги, я не коментувала, це я допомогла всім прокинутися, щоб ми все-таки йшли ще далі по поправках. 17:49:09 За-36 Пане Олеже, вашого голосу не вистачило, в нас тільки 36, 36 голосів. Ідемо далі. 842-га тепер, Одарченко. Наполягає?
17:49:19 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Я шановні колеги, тут, до речі, нічого смішного немає. Розглядаються кодекси, по яким буде жити Україна і всі українці найближчим часом. І це викликає якийсь сміх, тому що хтось натомився тут знаходитися і виконувати свою роботу як депутат Верховної Ради. 842 правка. Колеги, необхідно передбачити, що у виборчих справах представниками можуть бути не лише адвокати, але і будь-які особи. Це передбачено новою редакцією п'ятої статті 131/2 Конституції України. Тому пропонуємо кодекс привести у відповідність до вимог Конституції. Прошу поставити нашу правку на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо. 17:50:22 За-43 43 депутати, не підтримано. Я продовжую роботу на 15 хвилин парламенту, щоб ми більше правок розглянули сьогодні. (Шум в залі) Ні, ні, ні, до вичерпання, до вичерпання порядку денного – не проголосували. Вісімсот... (Шум в залі) 845-а, 845 поправка. Будь ласка. Не наполягають. Йдемо далі, йдемо далі, зараз, колеги. 849-а. Не наполягають народні депутати. 852-га, Одарченко. Не наполягає. 856-а. Не наполягають. Зараз. Ні, ще не все, до все ще дуже далеко, на жаль. 862-а, Одарченко. Будь ласка, мікрофон.
17:51:20 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Правка 862. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Колеги, зразкові справи мають створювати прецедент для вирішення десятків або сотень інших справ. Чому ви пропонуєте, щоб зразкова справа розглядалася у порядку спрощеного провадження? Ну, це взагалі незрозуміло. Такі справи, навпаки, мають розглядатись максимально повно, із залученням всіх зацікавлених осіб. Мабуть, ви хочете формувати прецедент з тих справ, які вам будуть просто зручні і вигідні. Прошу підтримати нашу правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 17:52:14 За-46 46 голосів. Не підтримана ваша поправка. Наполягає народний депутат Шкрум поставити на підтвердження. Зафіксуйте, будь ласка, голова комітету, що розбалансовують ваш законопроект на поправці номер 861. Будь ласка, пані Шкрум.
17:52:34 ШКРУМ А.І. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, я йду насправді по тим зауваженням Головного юридичного управління і тих юристів, які розбираються і ходять в суди, і оця поправка викликає величезну дискусію серед юридичної спільноти. Це поправка Яніцького, Алєксєєва, яку я прошу поставити на підтвердження. Що вона говорить конкретно, так дуже якщо коротко? Вона говорить про те, що вона надає право кожному суду безвідносно до кількості справ звертатися до Верховного Суду і може, ну, на жаль, перезавантажити взагалі Верховний Суд цими справами. Тобто вона говорить про те, що якщо в провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи і є доцільність ухвалення зразкового рішення, то вони можуть звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд цих справ Верховним Судом. Ну, у мене є дискусійні досить історії. Якщо суди можуть звертатися в довільному порядку і ми це ніяк не регламентуємо, то вони можуть завалити просто Верховний Суд величезною кількістю таких справ. Ну і як це буде взагалі посилюватися на судовій системі? Тому я б пропонувала наразі її поставити на підтвердження, і також пропонувала б голові… ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, на підтвердження. Ну, Руслан, уже я поставила на підтвердження. Поясниш при, вже в прикінцевому коментарі. 17:53:57 За-40 Руслан Михайлович, ви нічого зараз не зміните у вашому голосуванні. Йдемо далі. Руслан, дай рухатися по закону. 864-а, Одарченко. Наполягає.
17:54:14 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Наполягає. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Правка 864. Знову мова йде про зразкову справу. Зразкова справа – це справа, яка є однотипною з великою кількістю інших справ. Верховний Суд вирішує її, а далі всі однотипні справи мають вирішуватись так само. Пропонуємо передбачити, що існуючі або потенційні сторони у справах, до яких буде застосована зразкова справа, мають право вступити до процесу у Верховному Суді у якості третіх осіб. Інакше виходить, що особа не має жодного впливу на судове рішення, яке в подальшому буде застосовано саме для неї. Ми вважаємо, що наша правка, вона є абсолютно доцільною, прошу зал її підтримати. А якщо не підтримуєте, то взагалі трошки подумати, про що йде мова. А головуючу прошу поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. Ще раз? Голосуємо. Зараз скажу, це секрет. 17:55:32 За-44 Не підтримано. Наступна… Все, проїхали. 864 тепер поправка, а була до цього 862-а. Будь ласка, Одарченко.
17:55:46 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, 864-у ми тільки що обговорювали. Ми тільки що, пані Ірина, 864-у ми вже проголосували. ГОЛОВУЮЧИЙ. 871-а, вибачте, будь ласка. Це відволікали мене. ОДАРЧЕНКО Ю.В. Да, 8… Да, прошу мені час поновити. Правка 871. Пропонуємо, щоб суд першої інстанції мав право дозволити апеляційне оскарження ухвали, яка, як правило, оскарженню не підлягає у випадках, коли від законності цієї ухвали в значній мірі залежить судове рішення. Такий досвід існує вже в судах Сполучених Штатів, і він дуже часто скорочує витрати часу, оскільки після того, як законність певної ухвали буде перевірено, суд впевнено виносить рішення по суті справи. А сторони зможуть зосередитися на інших аспектах конфлікту, який вони розглядають. Нам здається абсолютно доцільно застосувати досвід передових країн. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
17:56:56 ГОЛОВУЮЧИЙ. 871. Прошу визначитись. 17:57:09 За-45 Рішення не прийняте. Я бачу ми готові до прийняття рішення. В цілому? Є пропозиція в цілому. (Шум у залі) Власенко знімає правки всі. Всі правки знімаються. 882. Наполягаєте? 882, Одарченко.
17:57:28 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Правка 882. Авторів кодексу знову-таки підводить сліпе копіювання з проекту ГПК. Вони вказали, що апеляційна скарга повертається без розгляду, якщо в ній не зазначено посадове становище особи, яка її підписала. Але у вимогах до апеляційної скарги такої вимоги просто немає. Більш того, яке посадове становище має вказувати громадянин, який подає позов проти влади? Не можна просто копіювати великі фрагменти одного кодексу в інший і сподіватися, що це ніхто не помітить. Прошу вилучити зайві слова з проекту кодексу. Все це свідчить про такий поверховий підхід, швидке бажання протягнути в кодексах ті норми, які вас цікавлять, сформувати можливість фальсифікації на виборах, які, ви відчуваєте, скоро будуть, а не піклуватися про те, щоб людина мала доступ до справедливого судочинства. ГОЛОВУЮЧИЙ. 882. Прошу визначитись. 17:58:51 За-47 Рішення не прийнято. Не провокуйте голову комітету, будь ласка. 884.
17:58:59 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Правка 884. Колеги, у 2014 році прокуратура намагалась оскаржити чисельні судові рішення, поставлені за часів влади Януковича. Серед цих рішень були і такі, які забирали у громад комунальну власність, передавали ліси в приватні руки і так далі. Але всюди натикались на заборону поновлювати строки на оскарження рішень для суб'єктів владних повноважень більше ніж на один рік. Ця норма залишається і в цьому законопроекті. Пропонуємо передбачити, що дане обмеження не стосується рішень, постановлених за часів злочинної влади. Незаконні рішення судів за тих часів мають переглядатись новими незалежними і сподіваємось, справедливими судами. Чи хтось тут боїться втратити статки, здобуті незаконним шляхом за часів Януковича? Прокурор Юрій Віталійович завжди тут каже, що йому не вистачає… ГОЛОВУЮЧИЙ. 882. Прошу визначитись. 18:00:24 За-49 Рішення не прийнято. 893. 891, перепрошую. (Шум у залі) Хай буде, 893, а потім буде 891. Будь ласка, пане Одарченко.
18:00:29 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Я мав на увазі прокурора Юрія Віталійовича Луценка, Генерального прокурора, який весь час скаржиться на те, що судочинство недосконале, у нього не вистачає повноважень. І зараз у справах, які стосуються Януковича, ви не надаєте йому повноваження, а навпаки їх скорочуєте. Правка 893. Це дивно взагалі. Шановні колеги, пропонується доповнити кодекс положенням, відповідно до якого у випадках, якщо сторона просила суд витребувати або залучити до справи певний доказ, але суд таке клопотання протиправно відхилив, доказ може бути залучений в апеляційній інстанції та повністю досліджений. Без такої норми апеляційний суд просто не зможе повноцінно поновити порушені права апелянта. Нам здається, ця правка є абсолютно логічною, доцільною. Не зрозуміло, чому комітет її не врахував. Зараз просимо зал розглянути і проголосувати за неї. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я нагадую, що засідання ми продовжили на 15 хвилин, до 18:15. І зараз ставиться на голосування 893. Прошу визначитись. 18:02:04 За-41 Рішення не прийняте. 891, Сидорович.
18:02:09 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, фракція "Самопоміч". 305 стаття Кодексу адміністративного судочинства. Абсолютно правильно ініціатори законопроекту закладають норму при якій, коли апеляційну скаргу подану особою, щодо якої суд не вирішував в першій інстанції щодо її прав та обов'язків, така апеляційна скарга повертається і апеляційне провадження закривається. Проте, дуже важливо, щоб ми поставили обов'язок у статті, щоб цей процес відбувався під час підготовки справи до розгляду апеляційним судом з двох мотивів. Мотив перший. Не потрібно людей мучити місяць, два, три розглядати справу в апеляційному суді, якщо хтось зловживає своїм правом на апеляційну скаргу, поставте крапку на етапі підготовки апеляційної скарги до розгляду. Перше. А друге. Це буде дисциплінувати суддів апеляційного суду не відкладати з'ясовувати цю обставину, а вирішувати це питання ще на етапі підготовки справи до розгляду і це скоротить… ГОЛОВУЮЧИЙ. 891. Прошу визначатись. 18:03:33 За-48 Рішення не прийняте. 899. Одарченко.
18:03:38 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Юрій Одарченко. Правка 899. Шановні колеги, на заході всім відома концепція нешкідливої помилки. Це помилка суду, яка ніяк не вплинула і навіть теоретично не могла вплинути на правильне судове рішення. Пропонуємо включити цю концепцію і до нашого законодавства, передбачивши, що порушення норм процесуального права, що не вплинуло на законність судового рішення, не може бути підставою для її скасування. Прошу поставити нашу правку на голосування. Зал прошу уважно до цього поставитися і підтримати її. ГОЛОВУЮЧИЙ. 899. Прошу визначитись. 18:04:36 За-44 Рішення не прийняте. 907. 908. 908. Сидорович, будь ласка.
18:04:45 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Поправки 908, 909 і 910, вони об'єднані єдиною статтею, єдиною логікою. Ну, по-перше, нам і так вже не вдалося синхронізувати провадження у справах, у касації, у цивільному, господарському і адміністративному процесі. Тож нічого страшного не буде, якщо ми покращимо регулювання розгляду справ лише в адміністративному судочинстві. Про що іде мова. Право на касаційне оскарження. Це дуже важливо, щоби диспозиція статті, яка визначатиме, хто має право оскаржити у касаційному порядку, які ухвали і постанови судів першої та другої інстанції. В іншому ж випадку ця нечіткість може призвести до маніпуляцій і позбавлення осіб на касаційні оскарження, ті, хто повинні його мати, і навпаки, зловживання касаційним оскарженням, там, де це буде використовуватися як процесуальна диверсія для затягування інших справ. Тому ми запропонували викласти цю статтю в іншій редакції, другу третю частину відповідно… ГОЛОВУЮЧИЙ. 908. Прошу визначатись. 18:06:08 За-45 Рішення не прийняте. 909. Прошу визначатись. 18:06:24 За-50 Рішення не прийняте. 910. Прошу визначатись. 18:06:38 За-50 Рішення не прийняте. 914-а. 914-а. Одарченко.
18:06:43 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, правка 914. В адміністративних процесах не може бути справ незначної складності. Навіщо ви це запроваджуєте? Кожна така справа це спір між людиною та владою. І відхиляти скарги тільки тому, що на думку київських судів спір недостатньо важливий, це просто неможливо, це просто блюзнірство. Що таке малозначний спір на вашу думку? Тариф на проїзд в автобусі, що обслуговує 50 осіб, важливий спір чи ні? З точки зору проекту кодексу ні, з точки зору людей, для яких цей автобус єдиний засіб добратися до районного центру, безумовно. Тому пропонуємо прибрати ці оціночні поняття і забезпечити право на касаційне оскарження у всіх справах. Незрозуміло, навіщо ви це робите? Навіщо ви так звужуєте права людей? Просимо зал підтримати правку 914. ГОЛОВУЮЧИЙ. 914-а. Прошу визначатися. 18:08:03 За-41 Рішення не прийняте. 921, Сидорович.
18:08:09 СИДОРОВИЧ Р.М. 921, 921 поправка. Фракція "Об'єднання "Самопоміч" Руслан Сидорович. Я дуже прошу зрозуміти, що оскарження у касаційному порядку, в адміністративному судочинстві це є ключовий елемент забезпечення захисту громадянина від свавілля держави. Це є завдання адміністративного судочинства. І, коли ми в цьому завданні забуваємо таке поняття, як "свобода, інтереси особи", то ми позбавляємо можливості захищати певну частину тих повноважень, якими ми наділяємо громадянина відповідно і до української Конституції, і також інших законів. Тому в частині шостій статті 328 слова "її права та обов'язки" потрібно замінити словами "її права, свобода, інтереси та/або обов'язки". ГОЛОВУЮЧИЙ. 921, прошу визначитись. 18:09:20 За-46 Рішення не прийняте. 933, 935, 938, Одарченко. 938, 929 Долженков.
18:09:31 ОДАРЧЕНКО Ю.В. 938 правка, Юрій Одарченко, партія "Батьківщина". Шановні колеги, в кодексі передбачено, що касаційна скарга повинна підписувати лише якоюсь посадовою особою. А, якщо вона подається адвокатом чи просто фізичною особою? Разом з тим, ви записуєте, що без розгляду залишається скарга, яка підписна особою, посадове становище якої не вказане. Ви натякаєте, що лише чиновники зможуть звертатися до Верховного Суду, а простим громадянам до нього дорогу закрито. Пропонуємо вилучити цю норму з кодексу. Прошу поставити нашу правку на голосування. Ми уважно прочитали суть законопроекту і тому внесли цю правку, і прошу я зараз її поставити на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. 938, прошу визначатись. 18:10:40 За-39 Рішення не прийнято. 939, Долженков, включіть мікрофон.
18:10:44 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Дякую. Шановний Андрію Володимировичу, правка насправді номер 929, і стосується вона виключення з частини третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України наступного змісту: "Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства". На жаль, ті пропозиції, які я ставив попередні, не були підтриманими народними депутатами, відповідно більшість касаційних скарг не буде задоволено через пропущений строк на касаційне оскарження, оскільки він починає спливати не з моменту вручення рішення або суду апеляційної інстанції, або суду першої інстанції, а з моменту його виготовлення, про що сторони будуть знати. А зараз строк, який будуть сторони намагатися поновлювати, не буде поновлюватися через те, що подані ними, або в даному випадку касаційні скарги попросту будуть визнані судом необґрунтованими, тоді ось вам доступ до правосуддя буде. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 229, прошу визначитись. 18:12:07 За-45 Рішення не прийнято. Сидорович, будь ласка.
18:12:10 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, фракція об'єднання "Самопоміч". 931 поправка. Мова йде про 330 статтю Кодексу адміністративного судочинства – це форма і зміст касаційної скарги. Те, в який спосіб викладено, що зазначається у касаційній скарзі законопроекту, друзі, це, відверто, є вінегрет. В кінцевому результаті від цього вінегрету будуть страждати ті особи, які будуть звертатися з касаційною скаргою до Верховного Суду, тому що легко буде помилитися. А які ж відомості повинні бути зазначені у касаційній скарзі? Ми, зі свого боку, чітко розклали вимоги, які повинна зазначити фізична особа, якщо вона звертається з касаційною скаргою, якщо це звертається юридична особа, які документи повинні бути зазначені у відповідній касаційній скарзі. І на нашу точку, саме така наша редакція забезпечить якісну реалізацію громадян на звернення до Касаційного адміністративного суду. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 931, прошу визначатися. 18:13:26 За-43 Рішення не прийнято. 941-а. Наполягає Одарченко, 941-а.
18:13:33 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Правка 941. Колеги, якщо ви подаєте касаційну скаргу, за новим кодексом, ця скарга не буде... і ця скарга не буде визнана малознанчою, то все одно не зможете отримати справедливе судове рішення. Кодекс передбачає, що суддя може залишити скаргу без розгляду, якщо вирішить, що аргументи в ній йому не подобаються. Оскаржити таку ухвалу неможливо. Звернення до Конституційного Суду також виключається, оскільки така ухвала не буде остаточним судом рішенням по суті справи. Навіть з Європейським судом можуть бути проблеми, бо не будуть вичерпані всі засоби в національному захисту. Тому просимо вилучити цю незрозумілу норму. Якщо скарга є необґрунтована, вона має відхилятися, а не залишатися без розгляду. Прошу поставити нашу правку... ГОЛОВУЮЧИЙ. 941-а, прошу визначатися. Прошу визначатися, 941. 18:14:48 За-38 Рішення не прийнято. Колеги, давайте визначимося на якій ми зупиняємося правці. ГОЛОВУЮЧИЙ. 900... Сидорович, будь ласка.
18:15:00 СИДОРОВИЧ Р.М. 936. Руслан Сидорович, фракція "Самопоміч". 936-а та 937-а правки стосуються касаційного етапу розгляду у адміністративному судочинстві. Тут є проблеми ті, про які я вже звертав увагу в інших процесах, але давайте ми хоча би їх в адміністративному процесі поправимо. Якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, застосовуються наслідки, тобто касаційна скарга повертається. Але не зазначено в кодексі: виноситься ухвала чи ні. Необхідно доповнити, про що постановляється ухвала. І в 937 поправці вказано: бланкетна норма, тобто відсилочна, наслідків, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповноважними. Тільки за умови таких положень буде процес касаційний якісним. ГОЛОВУЮЧИЙ. 936. Прошу визначитись. 18:16:12 За-43 937. Прошу визначитись. 18:16:27 За-40 Рішення не прийняте. Тоді ми на 942-ій, так? Але це вже не сьогодні. Хочете – можемо зараз. Давайте пройдемо ще вашу правку? Колеги? (Шум у залі) Ми розпочнем наступний розгляд… (Шум у залі) Порушення – те, що я зупиняю? Порушення – те, що я зупиняю? Порушення – те, що я зупиняю?! Ви, будь ласка, сидіть і уважно слухайте, що я говорю. Будь ласка. Отже, колеги, 942 правка, з неї ми почнемо наступний розгляд. Зафіксували на 942-й. І, колеги, я хочу сказати, сьогодні були спроби, щоб ми змогли пропрацювати більш ефективно. Мені дуже шкода, що ці пропозиції не були підтримані. І зараз ми зупиняємо нашу роботу згідно з Регламентом. Завтра о 10-й годині ранку я запрошую всіх у зал для продовження нашої роботи. Вечірнє пленарне засідання оголошується закритим. Так, звичайно, завтра буде "година запитань до Уряду". |
