|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 22.02.2024
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 22 лютого 2024 року, 11 година 45 хвилин Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:47:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати України, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, звертаю вашу увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватись прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву у пленарному засіданні і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні народні депутати України, сьогодні 729-й день, як український народ дає рішучу відсіч широкомасштабному військовому нападу Російської Федерації на нашу державу. 20 лютого ми всі згадували та вшановували пам'ять Героїв Небесної Сотні – людей високого духу, які в переломні моменти Революції Гідності не злякались сили диктаторського режиму та самовіддано пожертвували своїм життям в ім'я європейського демократичного майбутнього України. Їх подвиги стали для України державотворчими, вони змінили хід історії та назавжди закарбували в літописі нашої держави своє ім'я. Символічно, що саме 20 лютого, в цей день найбільшої української самопожертви, розпочалась російська збройна агресія проти України. Я хочу всім нагадати, що цього року це вже десяті роковини від початку російського збройного вторгнення в нашу державу. З того чорного лютневого дня і до нині ми твердо і мужньо продовжуємо боротися за кожен метр рідної землі, відважно відстоюючи європейський і євроатлантичний вибір нашого розвитку. Однією з визначних постатей, яка безкомпромісно боролася за незалежність і суверенітет України, був наш колега, народний депутат трьох скликань, співавтор Конституції України, правозахисник, громадський діяч, дисидент, Герой України Степан Ількович Хмара. На превеликий жаль, вчора він пішов із життя. Я прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам'ять усіх, хто боровся за свободу України. Вшануймо також пам'ять всіх мирних громадян, загиблих від злочинних дій Російської Федерації. (Хвилина мовчання) Шановні колеги, народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовились перед початком розгляду питань порядку денного надати час по 3 хвилини для виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп. Прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи. Будь ласка, шановні колеги, записуємося. Будь ласка, слово надається народному депутату України В'ятровичу Володимиру Михайловичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
11:53:58 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Петру Олексійовичу Порошенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Порошенко Петро Олексійович.
11:54:08 ПОРОШЕНКО П.О. Дорогі друзі, дорогий український народе! У ці дні збігаються дві страшні дати: 10 років тому – початок війни і загарбницька позиція Росії, і 2 роки тому – початок широкомасштабного вторгнення. Ні в кого у нас немає жодних ілюзій, Путін прийшов не по Донбас, не по Авдіївку і Бахмут, Путін прийшов для того, щоб захопити всю Україну, знищити весь український народ, нас із вами. І не має бути жодних ілюзій, Україна знаходиться в смертельній небезпеці. Але є і досягнення. Ми з вами зберегли державність, ми зберегли Україну, і в цьому початок нашої перемоги і її запорука. Заслуга в цьому всіх українців, але насамперед заслуга Збройних Сил України. З цієї трибуни всі чотири місяці до початку широкомасштабного вторгнення одинадцять разів я і фракція "Європейської солідарності" закликали прийняти законопроекти, які збільшать обороноздатність нашої держави, збільшити фінансування Збройних Сил, розгорнути резерви, скомплектувати стратегічні резерви, перекрити шляхи напрямку, і билися, як головою об асфальт. До речі, тендери на Збройні Сили були в 10 разів менші, ніж тендери на асфальт. Але про це будемо розбиратися з цим після війни. А зараз нам треба дивитися вперед і фактором нашої перемоги є єдність і ще раз єдність. Ми маємо сконцентрувати всі дипломатичні зусилля, в тому числі і парламентську дипломатію, і висновок має зробити Голова Верховної Ради, скасувавши ганебне і незаконне розпорядження. Неприпустимо такі дії. Стратегія має містити п'ять пунктів: фортифікаційні споруди, зброя і виробництво зброї українськими виробниками, дрони, засоби радіоелектронної боротьби. І на все це потрібні гроші, і гроші має фінансувати українська економіка, український бізнес, який ми маємо захистити. Підтримуємо вимоги G7 по Закону про РЕБ, закликаємо владу не дурити партнерів, бо буде як у класика: в тебе скучне лице, тобі ніхто грошей не дасть. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Папієву, група "Платформа за життя і мир". Михайло Миколайович.
11:57:22 ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги! Соціологія останніх тижнів показує надзвичайно високу єдність українського народу, об'єднання навколо того, щоб Україна перемогла у війні з Росією, перемогла російську агресію. Я думаю, що це має бути прикладом для Верховної Ради України, щоб Верховна Рада України в своїй законотворчій діяльності проявила таку саму єдність, як і український народ має єдність у вірі в перемогу України. Шановні колеги, наша основна діяльність і основна функція – це приймати закони. І от я звертаюся зараз до Комітету з питань соціальної політики. Шановні колеги, минулого року я подав Закон України, ще в січні 2023 року зареєстрував, про реформування Фонду по безробіттю в Україні з тим, щоб передати ці функції Пенсійному фонду і створити Державну службу зайнятості, яка би займалася якраз майбутнім працевлаштуванням ветеранів після перемоги України у війні. Нічого не зроблено. Міністерство економіки просто саботує це питання, пояснюючи, що вони ще минулого року навесні подадуть свій проект закону, потім восени подадуть. Зараз ми маємо вже 2024 рік. Міністерство економіки так свого закону і не подало. Воно не може щось подати інше, тому що жодної критики по змісту мого закон немає. І ми відстаємо в цьому питанні. Я от зараз, дивіться, готуючись до того, щоб готувати ще і Закон України про реформування взагалі системи соціального страхування, провів актуальні розрахунки по демографії і по майбутньому нашому трудовому ресурсу. І знаєте, дуже тривожні тенденції. Я зараз хотів би звернутися до Комітету з питань освіти, тому що от я взяв дані, скільки дітей у нас буде в Україні після перемоги і які трудові ресурси у нас будуть, і надходження до Фонду соціального страхування через 5, через 10, через 15, через 20 років. І з'ясувалося наступне, що взято аналіз, у 2022-2023 році за межами України знаходилося більше 500 тисяч дітей. Зараз я подивився дані, що на учбовий рік 2023-2024 року у нас лишилося 250 тисяч дітей. 250 тисяч дітей – це ті, що батьки їх забрали документи із українських шкіл і вони не проходять онлайн-навчання. Нам треба зараз створити законодавчі стимули для того, щоб повернути цих дітей в поле української середньої освіти, щоб вони могли проходити онлайн-навчання, тому що тут є і різниця часових поясів, і різниця предметів. Наприклад… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Бурмічу. Він передає, да? Будь ласка, слово, я так розумію, Гнатенку. Будь ласка.
12:00:39 ГНАТЕНКО В.С. Шановна президія, дорогі колеги, майже два роки ми з вами працюємо в режимі одного пленарного засідання. 729 днів триває оборона від повномасштабної агресії. Врешті Україна встояла, Україна бореться, тримається за свою незалежність і свою свободу. За свіжими, останніми даними, підрахунками Світового банку на відновлення України знадобиться вже 486 мільярдів доларів. Це житловий фонд, соціальна та критична інфраструктура. Наша депутатська група пропонує звернути увагу на ще одну категорію втрат. Це рухоме майно, це транспортні засоби людей, які втратили свої автомобілі. За попередніми даними, в Україні знищено понад 100 автомобілів людей. Люди десятками років збирали на єдине авто в родині як необхідний засіб для пересування. Тому наша законодавча пропозиція – передбачити компенсаційний механізм для таких громадян за рахунок фондів відновлення. Депутатська група "Відновлення України" також закликає повернути захист від відключення комунальних платежів для вразливих прошарків населення. Йдеться про осіб з інвалідністю, непрацюючих пенсіонерів за віком, малозабезпечених і багатодітних сімей. Ми вже зареєстрували відповідний законопроект. Питання мобілізації. Законопроект про мобілізацію продовжує перебувати на розгляді профільних комітетів. Наша група подала пакет поправок, яких вимагали від нас люди. Це і питання перетину кордону, і відмова від неконституційних обмежень банківських рахунків, і питання аспірантів і доглядників за людьми з інвалідністю. Очікуємо на справедливу редакцію законопроекту в другому читанні. Користуючись нагодою, також хочу звернутись до голів обласних військових адміністрацій, які знаходяться на лінії зіткнення. Будь ласка, зверніть увагу на ці програми розвитку на 2024 рік. Заглянувши в них, ми майже опинились в 2022 році, знову гроші йдуть на підтримку пісенних та танцювальних напрямків, конкурсів, для придбання якихось незрозумілих сміттєвозів та інших автомобілів. Ми збираємося підтримувати нашу обороноздатність країни чи перемагати в танцях та піснях? І не потрібно казати, що ми знищуємо наше місцеве самоврядування. Якщо не буде держави, то завжди ми знаємо, що не буде нічого. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народний депутатці України Михайлюк Галині Олегівні, фракція "Слуга народу". Будь ласка. 12:03:19 МИХАЙЛЮК Г.О. Шановний пане Голово, шановні колеги! Останній тиждень видався напрочуд результативним та ефективним в рамках нашого дипломатичного фронту, а саме двосторонньому та багатосторонньому вимірі. У понеділок у Токіо відбулася міждержавна Конференція з економічного розвитку та відбудови, в межах якої між Україною та Японією було підписано 56 документів про співпрацю. Серед них міжурядові угоди, меморандуми, домовленості між бізнесами, а також органами місцевої влади, які мають на меті посилити наші економічні потужності. Надзвичайно вдячна уряду, Прем'єр-міністру Японії Кісіді, парламенту Японії за стійку підтримку та неймовірну допомогу у розмірі 12,1 мільярда доларів. Вдячна послу Японії в Україні пану Мацуді Кунінорі та, звичайно, нашому неймовірному послу України в Японії пану Сергію Корсунському, а також командам обох посольств за блискуче проведену конференцію та постійну наполегливу працю. Як співголова депутатської групи дружби з міжпарламентських зв'язків з Японією я також працюю над розвитком відносин у парламентському вимірі і щиро радію дійсно продуктивності нашої двосторонньої співпраці. Крім того, тиждень тому Президент України Володимир Зеленський підписав дві критично важливі угоди про довгоочікувану співпрацю в сфері безпеки з провідними партнерами України Німеччиною та Францією. Таким історичним кроком Німеччина та Франція чітко засвідчили свою непохитну підтримку незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України в межах державно визнаних міжнародних кордонів 91-го року. Угоди закріплюють конкретні заходи з оборонної підтримки, спільні політичні кроки та подальшу взаємодію наших урядових установ заради безпеки терміном на 10 років. Комплексне співробітництво є важливим кроком із забезпечення ефективної розгалуженості архітектури безпекових гарантій для України. І наразі за ініціативи Президента України Володимира Зеленського триває кропітка робота над новими угодами з іншими нашими міжнародними партнерами. Тому закликаю всіх народних депутатів доєднатися і просувати ці ініціативи під час взаємодії з нашими іноземними партнерами. Напередодні других рокових повномасштабного вторгнення Росії до України з робочими візитами перебуватимуть численні іноземні делегації, наші надійні партнери, які щиро прагнуть підтримати нас у складні часи. Тож закликаю вас, шановні колеги, виступати єдиним потужним парламентським цілим, зокрема в зусиллях парламентської дипломатії, в перемовинах з нашими партнерами. Лише разом у єдності ми здатні перемогти у цій війні. Дякую. І слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Слово надається Рущишину Ярославу Івановичу, фракція політичної партії "Голос".
12:06:22 РУЩИШИН Я.І. Прошу передати Костенку Роману. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Роман Костенко.
12:06:31 КОСТЕНКО Р.В. Доброго дня, шановні колеги. Шановні колеги, знаю, що у вас вчора була зустріч з Президентом, і Президент в тому числі сказав про те, що потрібно воїнам, які знаходяться на передовій, піднімати зарплати. І це дуже добре, тому що я нагадаю, що це саме та дискусія, яку підняли ми з вами в залі, зареєструвавши законопроект мій 11012, який говорить про мотивацію щодо військовослужбовців, які воюють, безпосередньо приймають участь у бойових діях. Але хочу підняти іншу тему, яка так уже наболіла. Я про це вже говорив, але, мабуть, багато хто про це не почув. Це саме про роль інституцій в державному управлінні, в управлінні державою і роль парламенту в парламентсько-президентській державі. Я не комунікував цю історію до цього, тому що розумію, що є окремі ефективні менеджери, і ми бачимо, як вони зараз на все впливають. Але тут я хочу зараз все розповісти. Історія, на перший погляд, банальна. Завдяки знову ж таки там ефективним менеджерам я не зміг попасти на Мюнхенську безпекову конференцію і представити там в тому числі український парламент. Чому... Це сталося саме тоді, коли в мене вже навіть квитки були на руках. По дорозі на вокзал мені подзвонили і сказали, що я нікуди не їду. Це так у нас вирішується питання. У мене було організовано ряд зустрічей, які довелося відмінити, і на самій конференції, і поза нею. Це так вирішуємо ми питання. І коли мені задають питання: а чому? Що мені потрібно було відповісти? Сказати так, як є, що у нас докерувалися ми до того, що наш парламент уже ніщо і що кілька клерків з Офісу Президента можуть вирішувати, а чи може депутат виїхати за кордон, а чи не може і дати цю вказівку керівництву Верховної Ради. У нас уряд, який ми вибираємо, так само одним своїм листом може заборонити депутатам їхати за кордон. І вони вважають, що депутати це візьмуть на озброєння і будуть робити так, як скажуть. Шановні народні депутати, я хочу вам нагадати, що у вас тут немає командирів, немає начальників, є тільки український народ і тільки перед ним ви відповідальні. І ви маєте цю відповідальність нести. І ми маємо робити все, щоб Верховна Рада була суб'єктом. І кожен депутат має право на свою окрему думку. Я знаю, що тут є багато депутатів, які з цим не згодні. Тому давайте наводити порядок… ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Бакунцю Павлу Андрійовичу, група "Довіра". Будь ласка.
12:09:44 БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую, шановний пане Голово, шановні народні депутати. Дорогі українці, звичайно, що десяті роковини від вторгнення агресора – це нереальна для свідомості дата. Десять років ви, дорогі українці, боретеся. Боретеся не лише за державність, не лише за демократію в незалежній державі, в принципі, боретеся за усі європейські цінності, за мир в Європі, за мир у світі. А цікаво, що в цей час робить весь світ, від далеких стратегічних партнерів в західному світі? Напевно, сьогодні американські конгресмени ухвалюють рішення щодо додаткового фінансування для України, аби підтвердити свій геополітичний статус, власне, такого творця світового порядку. Можливо, наші близькі сусіди поляки в цей час, напевно, допомагають українській логістиці швидко перетнути кордон, аби доставити додаткові кошти до українського бюджету з офіційних податків. На жаль, ситуація абсолютно є протилежною. І я хочу підкреслити, що там не обійшлося без кремлівського коріння, без впливу московських коштів в цих країнах. І тому сьогодні я хочу звернутися насамперед до наших сусідів поляків, адже я представляю тут в парламенті прикордоння і добре знаю багато достойних поляків, багато достойного місцевого самоврядування, достойних людей різних рівнів влади, які вважають себе людьми великої честі, які вважають, що вони багато допомогли, і це є правдою, українцям у різні часи, до повномасштабного вторгнення, до початку війни і сьогодні. І все ж таки хочу, аби ви стримали своїх співгромадян, які, на жаль, турбуються про невеличку частину свого економічного добробуту, а натомість не дозволяють українському бюджету доотримати кошти, а натомість не дозволяють українському воїну достойно стримувати російську агресію на сході. Тому ми хочемо вірити, що в найближчі дні відбудуться зустрічі на найвищому політичному керівництві наших держав-сусідів. Ми хочемо вірити, що вони, як і інші інституції європейські, почнуть так само якісно працювати, як працює Рада Європи, як Єврокомісія, і ми знайдемо вирішення цього питання, і надалі в доброму сусідстві, стратегічному партнерстві виграємо... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі, будь ласка, Молоток. Я так розумію, замість нього Гузь, да. Будь ласка, Ігор. Шановні колеги, всі завершили? А, добре. Будь ласка, пан Гузь, народний депутат Гузь.
12:13:00 ГУЗЬ І.В. Слава Україні! Шановні друзі, в цьому залі є ті, хто брав участь в Революції Гідності. Їх не так багато, як в минулому парламенті, але вони є. Ви знаєте, 10 років – така дата, яка заставила задуматись дуже багатьох українців з приводу результатів Революції Гідності і щодо тих людей, які віддали своє життя тоді за майбутнє нашої держави. І ви знаєте, у мене особисто напрошується один дуже простий висновок, що, звичайно, ми маємо бути всі вдячні Героям Небесної Сотні за те, що вони пішли, жертвуючи своїм найдорожчим – життям – заради України. Але треба говорити, що ці люди дали можливість зламати хребет системі Януковича, але, разом з тим, вони дали можливість українській державі підготуватися до нападу Путіна 24 лютого 2022 року. Насправді це той час, де ми готувалися, де ми були сильніші і сьогодні тримаємо оборону, Збройні Сили України тримають оборону, і ми йдемо до нашої спільної перемоги. Є багато речей, за які соромно, треба про це говорити сьогодні. Тому що ті гасла, які були на Революції Гідності, на превеликий жаль, вони, переважна більшість з них, ще не втілені в життя. Але я хочу зупинитися на одній деталі дуже важливій. Проти кого стояв Майдан тоді? Проти Януковича і його команди вбивць, бо вбивали Героїв Небесної Сотні не тільки ці беркутівці, але й всі ті, хто стояли за ними. І ці люди сьогодні теж отам сьогодні знаходяться і усміхаються, теревенять, планують собі майбутнє і так далі. Це ті недобитки Парті регіонів. І це та ганьба, яку ми сьогодні, на жаль, сьогодні несемо цей хрест. Давно-давним треба було зробити так, аби в цьому залі недобитків Партії регіонів не було. І зробити все можливе, щоби після нашої перемоги жоден з тих, хто був причетний до команди Януковича, не був в цьому залі, не був в органах державної влади, не був ніде, де є вплив на державну політику. Слава Героям Небесної Сотні! Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! Будь ласка, я так розумію, Юлія Володимирівна Тимошенко і після цього ще буде Олена Костівна від президії, 3 хвилини. Юлія Володимирівна, у вас там, мабуть, щось з кнопкою, я попрошу Апарат перевірити, тому що щось не натискається кнопка у вашому ряді на виступи. Будь ласка, Юлія Володимирівна.
12:16:11 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, сьогодні у мене буде трошки нестандартне повідомлення до вас. Це повідомлення про те, що наша єдність взагалі сьогодні в політикумі для країни може приносити досить важливі, вагомі результати. Ви пам'ятаєте, як наша фракція, разом ми всі, боролися за те, щоби наші військові строкової служби, яким заборонена була демобілізація, починаючи з 24 лютого 2022 року, щоб вони мали можливість демобілізуватися і поїхати додому. Так от, дуже приємно, що боротьба нашої команди, всього парламенту підтримана Президентом і вже зроблено повідомлення, що буде негайно розглянутий у Верховній Раді законопроект про демобілізацію строкових наших військових, і вони зможуть поїхати додому. Це дуже правильне, дуже важливе і дуже, скажемо, своєчасне, але краще було раніше приймати, рішення. Це перше, що нам вдалося спільно добитися. Друге. Ви пам'ятаєте, що наша фракція "Батьківщина" виступила з пропозицією, щоб подвоїти грошове забезпечення з 100 тисяч гривень до 200 тисяч гривень для тих наших військових героїв, героїнь, які більше 18 місяців обороняють нашу країну на фронті. І тоді нам кричали, що нема грошей, що це неможливо, що це взагалі абсурд, утопія. Але зараз я дякую Президенту за те, що він дослухався, і ми вже почули інформацію про те, що буде розглянутий варіант, щоб вдвічі збільшити грошове забезпечення тим військовим, які добровільно залишаться на передовій і будуть далі боронити нашу країну. І ми пропонували, щоб ці другі 100 тисяч гривень, вони були накопичені на рахунках військовослужбовців, які сьогодні захищають країну на передовій, і після завершення війни вони змогли придбати квартири, машини, те, що їм потрібно, бізнес для мирного життя. І це знову підніме гідність України на самий високий рівень, тому що це буде мотиваційна, справедлива, абсолютно розумна мобілізація для країни. Я думаю, що і далі, якщо ми будемо разом працювати, знаходити правильні креативні державницькі рішення, у нас з вами все вийде і перемога буде за нами. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! Будь ласка, завершальна доповідь сьогодні, виступ заступниці Голови Верховної Ради України Олени Костівни Кондратюк, і після цього переходимо до розгляду питань порядку денного. Прошу запросити народних депутатів до зали. Будь ласка, Олена Костівна.
12:19:17 КОНДРАТЮК О.К. Дякую, шановний Руслане Олексійовичу. Шановні колеги, десять років тому тут в центрі Києва, на Майдані Незалежності, звичайні люди, молоді і старші, з різних куточків України, різних професій, різних покликань здійснили надзвичайний подвиг. Десять років тому вони боролися проти маріонеткового проросійського режиму Януковича і віддали своє життя за нашу свободу, за нашу незалежність і за європейський вибір України. Десять років тому Герої Небесної Сотні стали першими героями російсько-української війни, яка триває до сьогодні. Я хочу, щоб всі ми пам'ятали, що вона триває не два роки, війна триває вже десять років. Ці десять років мені досить часто сняться ці страшні події, особливо які були біля Верховної Ради України, в Маріїнському парку. Коли ми разом з моїми колегами і колежанками просто-напросто рятували людей, які були страшно побиті, це було понад 40 людей, 23 були в дуже важкому стані. На жаль, не всі вони вижили в ці дні. І я би хотіла, щоб всім подякувати, хто був поруч тоді, волонтерам Майдану, лікарям 17 лікарні, всім моїм побратимам і посестрам, які тоді були єдині, як ніколи. Але я хочу ще раз і наголосити вам, що саме ці хлопці, сотники Майдану, з різних сотень пішли першими боронити Україну вже під час масштабного вторгнення. Серед перших захисників були також і ті хлопці, яких ми врятували в Маріїнці. Так таким був Ігор Утюж, який під час Революції Гідності мав всього 17 років, а в 23 роки він загинув, захищаючи запорізький напрямок. Тому боротьба триває і зараз, і справу Героїв Небесної Сотні вже продовжують їхні діти. Серед них Володимир Бондарчук – син Героя Небесної Сотні Сергія Бондарчука, який нині служить, виконує завдання в секторі оборони. Андрій Кульчицький – син Героя Небесної Сотні Володимира Кульчицького. Отримав поранення в 2023 році біля Бахмута. Володимир – син Героя Небесної Сотні і Володимира Чаплінського, нещодавно також приєднався до Збройних Сил України. Я хочу ще раз наголосити, що Революція Гідності та Герої Небесної Сотні вибороли для нас шанс і можливість бути самими собою. Але ще є одне важливе повідомлення, це не треба забувати про справедливість і справедливе покарання. На жаль, зараз за 10 років лише щодо 90 осіб набрали законної сили обвинувальні вироки. Ми бачимо, що за строком давності спливають і решта можливих покарань, які є. Тому для нас дуже важливо перш за все закликати всі суди, аби швидше розглядалися ці питання і можливості привернення уваги до цього судів. А також, якщо є така потреба, то й змінити, принести зміни до кримінального, процесуального законодавства, підозрювані не змогли уникнути справедливого покарання. Шановні колеги, в цей час Верховна Рада і парламент… Я прошу вас послухати, якщо можна, уважно, я говорю про Героїв Небесної Сотні! Ну що у вас за бардак такий? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте продовжити Олені Костівні. Шановні колеги, я прошу займіть свої місця, тому що, справді, інколи складається таке враження, яке не повинно складатися про український парламент. КОНДРАТЮК О.К. Я зараз говорю не про політичні інтереси і не про змагальність у політичних процесах. Я зараз говорю про пам'ять тих людей, які заслужили вашої поваги. Пам'ятайте одне єдине, що у 2014 році, так само, як у 22-му році в лютому місяці, парламент проявив свою неабияку єдність, міцність і відповідальність. Я прошу пам'ятати про ці дні і про вашу можливість творити зміни і мати повагу хоча один до одного. Прошу вшанувати Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання. (Хвилина мовчання) Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань пропоную провести сигнальне голосування. Нагадую, необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно до завершення голосування, тобто до появи результатів на табло. Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Прошу народних депутатів голосувати. 12:25:09 За-254 Проти – 4, утримались – 4. Все, як завжди. Шановні колеги, ще раз звертаюся до усіх із закликом неухильно дотримуватися безпекових правил у Верховній Раді і не поширювати інформацію щодо перебігу пленарного засідання, прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після завершення нашої роботи. Перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано, переходимо до його розгляду. Шановні колеги, перше питання, ми домовилися без обговорення, це 10461: проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що можуть загрожувати економічній безпеці України. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови реєстраційний №10461. Прошу народних депутатів голосувати. 12:26:26 За-299 Рішення прийнято. Шановні колеги, наступний проект Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дослідження ефективності функціонування органів публічної влади міста Києва як столиці України у період дії правового режиму воєнного стану (реєстраційний номер 10460). Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:27:06 За-243 Рішення прийнято. Шановні колеги, два – за, два – проти, хто бажає виступити, які фракції. Після цього одразу голосуємо. Будь ласка, прошу записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, Кравчук Євгенія Михайлівна, фракція "Слуга народу". Прошу.
12:27:38 КРАВЧУК Є.М. Будь ласка, передайте слово Віталію Безгіну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Безгін Віталій Юрійович, будь ласка.
12:27:53 БЕЗГІН В.Ю. Дякую, колеги. Дійсно, ми розглядаємо проект Постанови щодо Тимчасової спеціальної комісії по місту Києву. Я закликав би, щоб під час розгляду цього питання ми максимально утрималися від політизації процесу. Ми розуміємо, що є дві площини проблем в Києві. Одна, звісно, стосується рівня муніципального менеджменту. Але ми не маємо торкатися цього питання по тій простій причині, що міська влада обрана киянами і тільки вони мають право додавати оцінки їх діяльності. В той же час хаос в системі управління Києва – це зокрема відповідальність нас як парламенту. Ще до початку повномасштабного вторгнення, до проголошення воєнного стану ми не спромоглися змінити відповідно законодавство і регулювання, ми не спромоглися наділити безпосередньо київську міську владу незалежним виконкомом, ми не спромоглися відмежувати державну вертикаль від вертикалі місцевого самоврядування. Далі ситуація стала ще більш хаотичною. У нас в Києві паралельно з усім іншим ще й утворена Київська міська військова адміністрація, і ми маємо ситуацію, де багато проблем і не зрозуміло, хто за що де-факто відповідальний. І це зазначено в пояснювальній записці. Одна з ключових задач відповідної ТСК – це все ж таки врегулювати ці проблеми на рівні законодавства. Чи можна б це було зробити без ТСК? Потенційно – так. Але ми вважаємо, що для деполітизації процесу, щоб ця пропозиція виходила не тільки від більшості, всі представники фракцій і груп мають доєднатися до ТСК, напрацювати спільний продукт, розподілити політичну відповідальність і нарешті впровадити в Києві нормальну систему управління, до чого я і закликаю. Ми знаємо, що дві депутатські групи: "За майбутнє" і "Довіра" – не встигли подати в кандидати своїх представників в строк. Там будуть окремі постанови про довключення їх до складу. Я прошу так само це підтримувати, тому що всі політичні суб'єкти парламенту мають бути в процесі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається Саврасову Максиму Віталійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
12:29:49 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Софії Романівні Федині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина, будь ласка.
12:30:06 ФЕДИНА С.Р. Тут колега розповідає, що хаос у Києві, а я хотіла би сказати, колеги, що у вас хаос в державі. Хаос з розумінням того, що вже другий рік повномасштабного вторгнення і десятий рік війни, і ця ТСК, замість того щоб бути інструментом опозиції, щоб розбиратися з тим, що натворила влада, з цього ТСК намагається зробити елементарний тиск на місцеве самоврядування, чим, перепрошую, "слуги народу" займаються вже давно і системно. Давайте говорити чесно, яких повноважень ще не вистачає парламентарям в Комітеті місцевого самоврядування? Давайте говорити чесно, у вас що, немає більшості в "слуг народу" в тому самому комітеті? Вам треба ще створити ТСК, щоб розібратися з тим, що відбувається в Києві, хоча вам би мало бути абсолютно достатньо і всієї публічної інформації. Тому головне: це ТСК – це тиск на місцеве самоврядування. Ви вже позабирали ПДФО. Ви не хотіли би розібратися, а де, до холери, дрони знаходяться? Де забезпечення наших військових, те, яке ви гроші забрали у місцевого самоврядування? Але так само, замість того щоб дурницями займатися, може, варто було би створити ТСК по фортифікаціях, щоби проаналізувати, а що саме у нас на передовій? Тому що, коли зараз відводили з Авдіївки війська, багато куди відводили на не забезпечені, не на організовані позиції. І відповідно, як ми маємо займатися обороною? Звичайно, що про ці речі незручно говорити. Ми вже позавчора перемогли, ми вже, виявляється, позавчора в Крим позаходили. Але давайте, можливо, для початку говорити правду про те, що відбувається. І руки геть заберіть від місцевого самоврядування! Тому що колись ви намагалися це все під себе підім'яти Законом про столицю, який не пройшов, намагалися створити своїх префектів на місцевому самоврядуванні і знімати мерів. Але насправді ми боремося за демократичну державу, а не за колективний служебний концтабір. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається Дубелю, але так розумію, передає Кучеренку Олексію Юрійовичу, правильно? Будь ласка.
12:32:14 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Колеги, коли ми говоримо про Київ, ми мусимо розуміти, що це не простий адміністративний там пункт. Хоча ми з повагою до всієї України і до всіх українських сіл та селищ, та міст відносимося, але Київ – це столиця, давня столиця України. Це місто, яке сьогодні несе колосальне навантаження додатково у зв'язку із ситуацією в країні і в світі. Саме тому я підтримую абсолютно, що коли створюється ця тимчасова, підкреслюю, спеціальна комісія, прохання не плутати: це не слідча комісія, не треба на себе натягувати повноваження, розслідування там й істерики і так далі. Це спеціальна комісія, яка згідно із законом має дослідити проблемні моменти в управлінні містом, у стосунках міста з урядом, стосунках міста з Верховною Радою і з іншими структурами державними для забезпечення максимально ефективного вирішення цих проблем. Чи є проблеми в управлінні містом? Так, звичайно, так само, як і в будь-якому місті країни. Більш того, як колишній міністр, який саме опікувався проблемами сектору комунального, житлового, можу сказати: Київ додаткове навантаження несе. Чи винна в цьому виключно там місцева влада? Ні, категорично ні, бо безумовно, проблемні моменти є в стосунках з урядом, з міністерствами, з розмитою відповідальністю, з розмитою системою призначення керівників районних адміністрацій і так далі і тому подібне. Тому фракція "Батьківщина" підтримує створення спеціальної комісії, вона посилає туди представником Дубеля пана. Я особисто буду максимально ефективно співпрацювати з цією комісією. І давайте дійсно зробимо корисне для міста, для киян і для усієї країни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дослідження ефективності функціонування органів публічної влади міста Києва як столиці України у період дії правового режиму воєнного стану. Реєстраційний номер проекту Постанови 10460). Шановні колеги, готові голосувати? Шановні колеги, займіть свої місця. Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 12:35:30 За-252 Рішення прийнято. По фракціях покажіть, будь ласка. Ідемо далі, шановні колеги. Наступна. Проект, ми домовились, без обговорення, проект Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів (реєстраційний номер 10430). Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови реєстраційний номер 10430. Прошу народних депутатів голосувати. 12:36:12 За-307 Рішення прийнято. Олександр Сергійович, будь ласка.
12:36:18 КОРНІЄНКО О.С. Відповідно до положень частини сьомої статті 3 Закону України "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України", частини восьмої статті 85 Регламенту Верховної Ради України оголошую про припинення повноважень Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів, утвореною Постановою Верховної Ради України від 6 жовтня 2022 року №2637-ІХ у зв'язку із завершенням, визначеного законодавством, терміну її діяльності. Це процедурне оголошення, ми мали його зробити, щоб комісія могла приступити до роботи.
12:36:48 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Сергійовичу. Ідемо далі. Наступне без обговорення. Це проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про деякі питання здійснення парламентського контролю з питань отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги під час дії воєнного стану" (реєстраційний номер 10287). Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови реєстраційний номер 10287. Прошу народних депутатів голосувати. 12:37:28 За-315 Рішення прийнято. Наступний проект Постанови 10099. Це проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні публічних закупівель під час дії воєнного стану". Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:38:03 За-257 Рішення прийнято. Шановні колеги, може, без обговорення? З обговоренням. Тоді прошу записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, Кубів Степан Іванович, фракція "Європейська солідарність".
12:38:38 КУБІВ С.І. Пане Голово, слово прошу передати Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.
12:38:48 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, мова йде про тимчасову слідчу комісію чергову, у нас їх мільйон. Знаєте, як я кажу, нам скоро треба буде створювати тимчасову слідчу комісію по аналізу роботи тимчасових слідчих комісій. І очевидно, що результатів у більшості з них, на жаль, ніяких немає, а часто вони взагалі використовуються як інструмент рекету і шантажу, на жаль, як це часто буває. Але, друзі, я тут хочу сказати про наступне. Це тимчасова слідча комісія на чолі з народним депутатом Цабалем. Друзі, скоро буде рік, як постановою Цабаля зупинено повернення тридцятки всім. 10 квітня минулого року ми з вами тут проголосували за повернення тридцятки всім військовослужбовцям. І заблоковано це штучно цією постановою, яку якось все забувають винести, провалити і вже підписати закон. Ну чому ми це не робимо, поясніть мені? Це абсолютно неправильно. Вчора ми почули, що на засіданні фракції "Слуга народу" Президент сказав, що буде 200 тисяч гривень військовослужбовцям, які служать вже два роки на нулі. Ми тільки це підтримуємо. Господи, дай боже. Дай боже, щоб це не були чергові балачки, щоб це не було, як Президент казав, що тридцятка буде до кінця війни. Війна у нас не закінчилася – тридцятка давно закінчилася, щоб це не було так. Бо дійсно нам треба платити і нашим військовим те, що вони заслуговують. Я чую про 200 тисяч, знаєте, я радію. А з іншого боку, я згадую про людей, виведених поза штат, які сьогодні отримують 700-800 гривень на місяць. Ще раз, не на каву на один раз, на місяць зарплати тим, хто віддав своє здоров'я за державу. Так не має бути. Це ганьба. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Арахамії Давиду Георгійовичу, фракція "Слуга народу".
12:40:56 АРАХАМІЯ Д.Г. Колеги, це ж законопроект взагалі не про те, що попередньо спікер казав, це взагалі про права військовослужбовців. Я буду доповідати, просто скористався зараз нагодою нагадати всім, давайте концентруватися безпосередньо на тому порядку денному, по якому ми йдемо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, Цабаль, було названо прізвище. Будь ласка, Володимир Володимирович. Я перепрошую. І потім Сергій Володимирович.
12:41:29 ЦАБАЛЬ В.В. Шановний Олексій Олексійович, дякую, що мене згадали. Я з вашого виступу почув, що ви підтримуєте ініціативу Президента, це була і ваша ініціатива, і Генштабу, про збільшення виплат на передовій до 200 тисяч. І про це на закритій зустрічі говорило керівництво ще десять місяців тому, що це правильно робити. Але ви визначіться чи ви за те, щоб їм платили 200 тисяч, чи за те, щоб їм платили 30 тисяч. Тому що зараз вимагаючи те, щоб правка Разумкова була прийнята, ви доводите до того, що бійці на передовій будуть одержувати 30 тисяч, а не 100 тисяч, як зараз. Ви хочете, щоб вони 30 тисяч одержували, ви цього добиваєтесь, Олексій Олексійович? Просто признайтесь чесно, як член бюджетного комітету ви це добре розумієте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я попросив би утриматись від називання прізвищ колег, бо я зараз вимушений передати право на репліку народному депутату Разумкову. Будь ласка, я попереджаю одразу утриматись від згадування в негативних контекстах один одного. Будь ласка, Разумков.
12:42:50 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслан Олексійович. Дійсно, народний депутат Гончаренко забув сказати, що це правка моя і моїх колег з "Розумної політики", яка повертала тридцятку всім військовим, яку ви, Цабаль, на прохання Офісу заблокували. І немає нічого спільного з 200 тисячами і 30. Тому що потім заніс уряд закон, за який ви голосували, в якому написали, що там немає додаткових видатків. А по залу ходили і вили, що то 170 мільярдів, то 300, то 1 трильйон. Ви почніть рахувати хоча б елементарно. Можу дати підручник з першого класу, що буде, якщо порахувати один плюс два. А якщо не маєте аргументів пояснити, чому блокуєте доплати нашим захисникам, то краще не беріть слово, тихенько мовчіть собі. Це буде і корисніше, і поваги буде більше для тих, хто боронить вашу свободу на фронті, поки ви сидите тут. ГОЛОВУЮЧИЙ. Справедливості заради не тільки Цабаль сидить тут, а, слава богу, завдяки нашим захисникам ми всі сидимо тут. Будь ласка, давайте знизимо градус. Це ж така постанова, я взагалі думав, що вона пройде без обговорення. Сергій Володимирович, будь ласка.
12:44:04 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане Голово. Повертаємося до обговорення Постанови 10099. Колеги, обговорюючи цю постанову, більшість у Верховній Раді повинна або хрестик зняти, або штани підтягнути. Бо цією постановою ми вносимо зміни в ТСК, яка розслідує можливі порушення законодавства при здійсненні публічних закупівель під час дії воєнного стану, а рівно через три-чотири закони нижче ми розглядаємо законопроект 10454, яким ви хочете відпустити ціни для Міністерства оборони. Тобто так ви визначтеся, ви з мудрими, чи ви з красивими, що ви хочете робити? Що стосується законопроекту 10454. Дійсно, була проблема, яку створив Кабмін. Дійсно, вона існувала, коли поставили на поставку в Міністерство оборони нуль прибутку. Це неправильно. Але не можна відпускати ці ціни повністю, не можна дозволити поставляти в Міністерство оборони, вибачте, вже всі згадують ці яйця по 17, не можна поставляти вещовку з рентабельністю в 400 відсотків. Це повний грабіж країни під час військового стану. Натомість в законопроекті 10454 знімаються будь-які цінові обмеження для контрактів Міністерства оборони, та ще й роблять це заднім числом. Тобто ми по суті легалізуємо оці некоректні, неправильні закупівлі в Міністерстві оборони, з одного боку, а з другого боку, ми продовжуємо роботу ТСК, яка вивчає зловживання під час закупівель. Так, хлопці, головне тут не вийти самому на себе. Це по-перше. А по-друге, я ще раз підкреслюю, треба або одне приймати, або інше, або хрестик знімати, або штани підтягувати. Проблему з цінами в Міністерстві оборони треба вирішувати, але точно не в такий спосіб, як це пропонується. Звичайно, "Батьківщина" підтримує створення цього ТСК. Але давайте зробимо так, щоб це ТСК мало можливість і інструменти працювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту постанови, я прошу зайняти свої місця, готуємося до голосування, будь ласка. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні публічних закупівель під час дії воєнного стану" (реєстраційний номер 10099). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:46:59 За-273 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Йдемо далі. Наступний проект Закону про внесення змін до деяких законів Україні щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист (це 10313) і альтернативні до нього (10313-1, 10313-2, 10313-3, 10313-4, 10313-5, 10313-6, 10313-7). Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 12:47:45 За-234 Рішення прийнято. Слово надається автору першого материнського законопроекту народному депутату України Арахамії Давиду Георгійовичу. Будь ласка, Давиде Георгійовичу.
12:48:04 АРАХАМІЯ Д.Г. Колеги, цей законопроект ми розробляли на нашій робочій групі, де представники всіх фракцій та груп представлені. Нагадую, це був той час, коли непопулярне рішення прийняла Верховна Рада про позбавлення військовослужбовців 30 тисяч гривень. І ми шукали інші речі, не матеріальні в більшій ступені, але нагальні речі, які цікавлять військовослужбовців для того, щоб їм продемонструвати, що Верховна Рада дбає про наших захисників і показували… багато речей там напрацювали. На всьому, я впевнений, що всі ознайомлені з законопроектом, на всіх речах не буду зупинятися, деякі речі, які дійсно там важливі. Уточнили норми щодо надання військовослужбовцям одноразової відпустки при народженні дитини із збереженням грошового забезпечення. Уточнили норми стосовно загального часу перебування військовослужбовця при лікування за кордоном, норми щодо звільнення від виконання службових обов'язків в разі хвороби дитини. В принципі, таких норм більше п'ятдесяти, норм, які поліпшують життя військовослужбовцям в більшій ступені соціальні норми. Тому прошу вас підтримати цей законопроект і разом продемонструвати, що Верховна Рада дбає за військовослужбовців. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Давид Георгійович. Слово надається автору альтернативного законопроекту народному депутату України Разумкову Дмитру Олександровичу. Будь ласка. Шановні колеги, оскільки народний депутат Разумков є співавтором в трьох законопроектах, правильно, то за згодою його співавторів я надаю йому по 2 хвилини за три законопроекти, тобто 6 хвилин, будь ласка. Замість вас, Мокана і Козака. Будь ласка.
12:50:09 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, тільки що пролунала брехня. Я хочу, щоб люди про це знали і ті, хто нас захищає, в першу чергу. Верховна Рада і народні депутати тридцятку у захисників не забирали. Забрав їх уряд по узгодженню з Офісом Президента і Президентом. Тому що жодних рішень без Офісу не приймається. Не перекладайте на депутатів те, в чому вони не винні. Тут точно не святі, але останню тридцятку у армії забрала не Рада, і не кажіть неправду. По-друге. Банкова будує країну необмежених можливостей для обмеженої кількості людей. Мабуть, для команди в 5-6 людей, які є дуже фаховими. На жаль, я думаю, що сьогодні їх тут немає, а хотілось б почути їх думку. Чому ми будуємо країну в якій багаті будуть можливі залишатися дома і ходити по клубам, а бідні мають захищати державу? Це де у нас в Конституції написана така справедливість, скажіть мені, будь ласка. Тобто бронь для багатих в 30 тисяч, 35, 20 ми прописуємо, а хлопці і дівчата, які знаходяться на фронті, потрапили у вічне рабство? Я знаю, багато з вас їздять по фронту, багато спілкуються з нашими захисниками. І вони кажуть, дивіться, якщо немає сорому, якщо така пропозиція у 20 тисяч, давайте ми їх заплатимо, ми вже напрацювали і навоювалися для того, щоб відпустити себе додому. Ми готові це платити. Але для нас це не розповсюджують, не дають нам таку можливість, не дають повернутися до дітей, не дають повернутися до родини й близьких. Чому? Це про таку справедливість казав Президент, коли розповідав, що Закон про мобілізацію буде дуже справедливим? Справедливість для багатих і смерть для бідних? Ні! У нас одна з найкращих Конституцій, і той закон, який лежить в Раді, абсолютно їй не відповідає. Що натомість ви занесли в стіни парламенту? Ви занесли: 36 місяців за рішенням Ставки, яка абсолютно нічого спільного з демобілізацією не має. Я казав минулого разу і дякую всім депутатам, які не голосували за Закон 10449. Тому що за це голосувати не можна, це не соціальна справедливість. Я розумію, що соціальному комітету, Галина Миколаївна, вам, це нецікаво, нецікаво і пану Папієву так само. Нецікаво. Нецікаві й наші захисники. Це правда. І питання про те, щоб відпустити їх додому, ми закладали ще в 10313. Ви цього довго не пускали в зал. Я пам'ятаю, скільки разів я ставив на голосування пропозицію, щоб цей закон потрапив у стіни Верховної Ради. І я дякую і представникам монобільшості, і представникам інших фракцій, які подали цей закон в стіни Верховної Ради. Закон потребує додаткових видатків. Ви багато розповідали про те, що закон не потребує видатків. Розумієте? А скажіть мені, будь ласка, мобілізація 100-500 тисяч – це не потребує додаткових видатків? Тоді в мене наступне запитання. Чому зараз уряд почав говорити про те, що треба підіймати податки? Де взагалі сьогодні представники уряду? Де міністр оборони, де Прем'єр? Чи питання національної безпеки їх не турбують? Чому їх немає в залі? Де міністр фінансів, де міністр юстиції, які не контролюють те, що закон потребує додаткових видатків і що закон не відповідає Конституції? Вони знову потім будуть розводити ручками і розповідати: ми цього не побачили на Кабміні, коли голосували. А зараз вже підіймається питання про те, щоби підняти податки, повернути перевірки – ви це вже зробили, повернути довоєнні податки – ви це вже зробили. Президент не виконав свою обіцянку про те, що податки зменшуються до кінця війни і щонайменше на один рік після нашої перемоги і ви за це голосували. Колеги, не робіть більше помилок, потім за це треба буде відповідати. Я в першу чергу говорю про політичну відповідальність перед нашими захисниками. Лише ті закони, які з'явилися в залі, ще не були прийняті, але вже знищили українську економіку. За січень місяць вивели 27,4 мільярда гривень, 27,4 мільярда – це найбільший показник з початку повномасштабного вторгнення і це все робиться вашими руками. Якщо ви за це будете голосувати – ви знищите не лише українську економіку, не лише українську армію, ви знищите українську державу. Не можна робити фатальних помилок, не голосуйте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галина Миколаївна, право на репліку. Будь ласка. Включіть мікрофон, будь ласка, Галині Миколаївні.
12:56:21 ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, шановний пане головуючий. Щойно виступаючий сказав, що начебто ті, хто його не слухають, що їх не цікавить питання захисників. Я вважаю, що це образа, і хочу йому відповісти. Підміна понять, коли виступаючий виступає про захисників, але вважає, що його не слухають, тому що захисників не поважають. Захисників тут поважають всі народні депутати. Тут нема когось, хто був би проти. Водночас політичні невдахи вважають, що їх потрібно слухати весь час з трибуни. Коли пан ексголовуючий обирався на Голову, спікера, я просила його зробити парламентську реформу щодо дебатів. Я б хотіла на дебатах зустрітися з ним і поговорити про те, що його цікавить, а що мене цікавить, щоб це були не пусті слова, а реальний захист, бо з трибуни розмовляти можна, а коли потрібно реально відстояти якусь проблему, то пана цього не видно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, йдемо далі. Наступний законопроект представлятиме народна депутатка України Дмитрієва Оксана Олександрівна, будь ласка, фракція "Слуга народу".
12:57:39 ДМИТРІЄВА О.О. Шановні колеги, чи потрібно посилювати гарантії соціального захисту та забезпечення наших військових? Звісно, що так. Проте ми повинні розуміти, що гарантії, які ми даємо, повинні відповідати потребам наших захисників. Ми з колегами з МФО "Розумної політики" щомісяця їздимо на лінію фронту, ми спілкуємося з військовими і завжди у них запитуємо, що їм потрібно і як їм допомогти. Тому всі наші законодавчі ініціативи завжди ідуть від тих, для кого вони працюватимуть. Питання, яке хвилює всіх, це демобілізація. Сотні тисяч наших захисників та захисниць у перші дні повномасштабного вторгнення без вагань стали захищати нашу країну. Деякі з них всі ці два роки знаходяться на передовій, деякі в тилу, і ніхто не знає, коли вони повернуться додому. Військові – не раби, вони повинні чітко розуміти терміни служби. І 36 місяців, про які зараз скрізь говорять, - це безпрецедентна норма. Адже ті, хто на передовій, вони мають не одне поранення, контузії, потребують психологічної та фізичної реабілітації. Після 36 місяців служби, як ви збираєтесь повертати їх здоров'я, як повертати людей через 3 роки війни до цивільного життя. З такими листами до мене звертаються і дружини, і матері. І хто може відповісти на це питання? Норми повинні бути справедливими. І ми пропонуємо можливість звільнення за власним бажанням, якщо такі військовослужбовці під час дії воєнного стану служили не менше 24 місяців, з яких протягом не менше 10 місяців брали безпосередню участь у бойових діях, або 8 місяців. Законопроект містить норми і щодо вислуги років, і щодо недопущення цензури, і щодо справедливих виплат. Кожна норма йде від наших захисників. Вони захищають нашу країну, а ми повинні чути їх. Тому, колеги, прошу підтримати альтернативний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, автор наступного законопроекту – народний депутат України Петруняк Євген Васильович. Будь ласка.
12:59:59 ПЕТРУНЯК Є.В. Шановні колеги, прошу хвилиночку вашої уваги. В загальному підтримуючи ідею і концепт основного законопроекту, ми вважаємо, що він має бути трішки доопрацьований з врахуванням тих викликів і тих запитів, які ми чуємо від військовослужбовців і їх сімей. Я так само не буду зупинятися на всіх відмінностях альтернативного мого законопроекту від основного, хочу зупинитися тільки на деяких, на мою думку, найважливіших. Перш за все, моїм альтернативним законопроектом я пропоную змінити обрахування вислуги років військовослужбовців і прирівняти один день військової служби в умовах війни або воєнного часу до трьох днів військової служби в простому, цивільному житті. Це так, коротко. Потім я пропоную прирівняти одноразову грошову допомогу, яку держава зобов'язана виплачувати сім'ям військовослужбовців, що загинули під час війни, під час дії режиму воєнного стану, також і до військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції чи різних… В нас війна триває з 2014 року, я хочу нагадати, шановні колеги, і відповідно сім'ї, які отримували частину коштів від 15 мільйонів, вони мають ті суми доотримати. Найважливіше, що я вважаю, чим мій закон відрізняється, це я пропоную внести зміни до Закону України "Про Службу військового капеланства". Зокрема доповнити статтю 7 частиною третьою, якою заборонити бути військовими капеланами особам, які є членами релігійних організацій з центром керування в країні-агресорі. Це, на мою думку, є дуже важливо. Я прошу підтримати мій альтернативний законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату України Микиші Дмитру Сергійовичу, автору альтернативного законопроекту.
13:02:13 МИКИША Д.С. Колеги, дякую. Я по суті, що пропонує мій законопроект за моїм авторством і колег. Перше. В законі ми закріплюємо і не даємо маніпулювати в першу чергу Кабінету Міністрів, який, на жаль, це вже зараз здійснює. В першу чергу вислугою років: один місяць за три, не так, як вони тлумачать, один за один. І це стосується в першу чергу всіх, хто служили в АТО, операція Об'єднаних сил і повномасштабне вторгнення. І друге. Участь у бойових діях під час дії правового режиму воєнного та надзвичайного стану, це дуже важливо. Друге, колеги. Загальний час перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я під час лікування після контузії та травм або каліцтва ми пропонуємо від 10 діб до 12 місяців. За кордоном може бути продовжено строк – більше ніж 12 місяців. Третє. Ми даємо можливість демобілізуватися після 24 місяців служби, 9 з яких обов'язково безпосередня участь у бойових діях. Четверте. Ми врегульовуємо норми надання позачергових звань, другого та третього позачергового звання для молодшого та старшого офіцерського складу. П'яте. Визнані обмежено придатними та виведені поза штат перші два місяці отримують повну грошову винагороду, а не зараз, як говориться. Після двох місяців – чітко 20 100, а не те, що видумує Кабмін постійно на їх тлумачення і трактування. Ми це прибираємо, щоб уникнути цих маніпуляцій. Шосте. Розширюємо перелік військовослужбовців та їх сімей, що мають право на соціальний та правовий захист, і чітко встановлюємо підстави зі звільнення з військової служби до набуття пенсії. Це також момент, який наразі маніпулює і який наразі використовується не дуже чесно відповідно наших військовослужбовців Кабміном і Міноборони. Сьоме... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Юрченку Олександру Миколайовичу. Будь ласка. Це завершальний виступ від авторів законопроекту. Будь ласка.
13:04:36 ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, головуючий, я думаю, ні для кого не секрет, що законодавче забезпечення соціального захисту наших захисників далеке від ідеалу. Прогалини у нормативній базі часто стають підставою для фактичного позбавлення допомоги, прав та затягування цієї допомоги, а це в наш час є, відверто, неприпустимим. Цей законопроект, що перебуває на розгляді, пропонує серйозні та системні зміни. В той час, коли в країні війна, ми з вами повинні створити гідні умови для забезпечення військовослужбовців. А що, крім як оборонки і гідних умов для військовослужбовців, ми ще в цей час повинні створити? Це є нашою головною метою для того, щоб зберегти не просто соціальні умови і мотивувати військовослужбовців, а зберегти нашу державу. Ми маємо підтримати наших захисників, наших героїв. Даний законопроект заслуговує підтримки за основу, однак ми обов'язково будемо подавати правки з нашого альтернативного проекту 10313-7. Вони регулюють додаткову винагороду військовослужбовцям під час дії воєнного стану, посилюють пенсійну складову та уточнюють багато інших положень. Держава повинна піклуватися про тих, хто її захищає. І ми повинні все ж таки усвідомити, що якщо ми не будемо про них піклуватися, ми просто втратимо державу. Будь ласка, шановні, підтримайте законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я запрошую до слова для співдоповіді голову Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Михайловича Завітневича. Будь ласка, Олександре Михайловичу.
13:06:28 ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Шановні колеги, відповідно до доручення Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні 8 січня 2024 року розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист (реєстраційний номер 10313 доопрацьований), поданий народними депутатами України Давидом Арахамією та іншими народними депутатами України, та альтернативні до нього проекти законів: 10313-1 від 18.12.2023 з аналогічною назвою, поданий народним депутатом України Дмитром Разумковим та іншими народними депутатами України; реєстраційний номер 10313-2 від 18.12.2023 з аналогічною назвою, поданий народним депутатом України Дмитрієвою та іншими народними депутатами України; 10313-3 з аналогічною назвою також від 18.12.2023 року, поданий народним депутатом Козаком та іншими народними депутатами України; 10313-4 від 18.12.2023 з аналогічною назвою, поданий народним депутатом України Моканом та іншими народними депутатами України; 10313-5 від 18.12.2023 з аналогічною назвою, поданий народним депутатом Петруняком та іншими народними депутатами України; і 10313-6 від 19.12, поданий народним депутатом України Микишею та іншими народними депутатами України; і також 10313-7 від 19.12. За результатами розгляду комітет Верховної Ради рекомендує: Перше. Включити законопроекти 10313 доопрацьований, 10313-1, тире 2, тире 3, 4, тире 5, тире 6, тире 7 до порядку денного десятої сесії Верховної Ради... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз ми перейшли до два – за, два – проти. Прошу фракції і групи записатися. І після цього голосуємо. Будь ласка. Будь ласка, народний депутат Німченко, депутатська група "Платформа за життя і мир".
13:09:15 НІМЧЕНКО В.І. Шановні колеги, по-перше, я хотів би сказати, що є нагальні питання, які підлягають вирішенню в цих законопроектах всіх, які внесли. Разом з тим, я хотів би, щоб воно не перетворилось в політичну тріскотню, як ми переживаємо за нашого воїна. Я, перше, хотів би сказати про закон, який є на розгляді у нас, 9539. Тут пан Арахамія сказав, що ми тут не розглядаємо питання матеріального характеру, а 9539 лежить вже рік, і де йдеться питання про захист матеріального характеру, соціального характеру – право на землю воїнам, які пішли захищати цю землю, написали заяву, щоб виділили їм безоплатно з комунальної і державної власності. Але цей закон призупинили в березні 2022 року, коли пішли добровольцями і призваними по мобілізації всі учасники АТО, які на пільгових умовах мали право отримати безоплатно землю. І ми положили цей законопроект і не приймаємо. Що за цим стоїть? Оце тут я й кажу про політичну оцю тріскотню. Давайте ми подивимося і реально будемо приймати ті законопроекти, які реально захищають соціальний бік кожного воїна. Третю весну, третю весну ці воїни вони воюють, на жаль, багатьох їх вже немає, це теж треба знати. Третю весну воюють – і ніхто не вирішує питання передати землю їм. А земля – це прибуток і статки для селянина... ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату В'ятровичу Володимиру Михайловичу, фракція "Європейська солідарність".
13:11:25 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати слово Ірині Фріз. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Фріз.
13:11:37 ФРІЗ І.В. Пане Голово, шановні колеги, насправді з цим законопроектом вийшла ситуація в нас, як завжди: говорили балакали, сіли та й заплакали. Тому що за великим рахунком красива назва не відповідає змісту цього законопроекту, а, отже, ті плюси, які ми можемо сьогодні говорити, насправді нівелюються редакцією норм, які прописані в цьому законопроекті. То про що цей законопроект? 10313 – це в першу чергу цензура по відношенню до наших військовослужбовців. Це питання погіршення соціального захисту на відміну від того, що сьогодні існує в чинному законодавстві, а також це додаткові перепони для ввезення гуманітарної допомоги. Тепер по суті. Перше. Ми дійсно намагалися і багато хто з депутатів отримував звернення від наших військовослужбовців, які проходять лікування за кордоном. Нібито тут норма встановлює чотири місяці, але не встановлюється механізм, в який спосіб вони будуть це підтверджувати на ВЛК. І ми можемо постати перед ситуацією, коли військовослужбовці, які проходять лікування за кордоном, через чотири місяці будуть змушені повертатися для того, щоб себе підкріпити цією довідкою про ВЛК. Друге питання, яке там само є чутливим. Питання виплати при виході у декретну відпустку зменшаться, тому що тепер вони будуть нараховуватись виключно з голої ставки, а отже будуть меншими ніж ті, що є зараз. Третє. Не знайдено насправді задовільного вирішення в питанні розслідування так званої гендерної дискримінації та сексуальних домагань. Що мається на увазі? Було встановлено, що гендерні комісії мають рівне представництво. Зараз ми вносимо за можливості, тобто ці рівні представництва в цих комісіях ніколи можуть не відбутися. І ключове, законопроект фактично забороняє військовослужбовцям вести свою будь-яку діяльність в публічному просторі, що є абсолютно абсурдним, тому що є відповідні норми в Кримінальному кодексі, які регулюють відповідальність за розголошення державної таємниці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я так розумію замість Пузійчука – Цимбалюк Михайло Михайлович. Будь ласка.
13:13:48 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановний пане Голово, шановна президія, народні депутати! Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Я насамперед дякую керівництву парламенту і лідерам фракцій і груп за те, що цей законопроект нарешті у порядку денному. Ми, представники фракції "Батьківщина", є співавторами основного цього законопроекту. Справді, це напрацювала робоча група ще в грудні місяці минулого року. Там пропозиції, які надавали представники Збройних Сил України та інших військових формувань. В більшості питань це ті проблеми, які показав особливий режим воєнного стану. Чи всі вони вирішуються? На жаль, ні. Але більшість все-таки ми внормовуємо, те, що стосується і продовження лікування до одного року військовослужбовців, які отримали травми, ми внормовуємо питання, що стосується отримання позачергових звань після трьох місяців повторно, якщо це є учасник бойових дій. Внормовується питання, тут згадували автори альтернативних законопроектів, що стосується капеланства, що не можуть бути капеланами представники тих релігійних організацій, центри яких є в державі-агресорі. Тобто більшість проблем, ми вирішуємо. Але життя на місці не стоїть і появляються нові. Їх, справді, можна доопрацювати до другого читання і взяти раціональне зерно тих пропозицій, що запропонували автори альтернативних законопроектів. Фракція "Батьківщина" буде голосувати в першому читанні, просить і підтримки в інших колег, і ми будемо активно працювати, враховуючи пропозиції представників сил оборони, до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз ще завершальний виступ народної депутатки Бобровської Соломії Анатоліївни, і після цього, шановні колеги, будемо голосувати, я запрошую народних депутатів до зали. А до слова я запрошую пані Соломію, будь ласка, фракція "Голос". 13:16:06 БОБРОВСЬКА С.А. Соломія Бобровська, фракція "Голос". Шановні колеги, ви знаєте, моя колега, колежанка пані Ірина була абсолютно права, гарна назва, але зариті були певні моменти і нюанси, які доволі дивні виглядають і, очевидно, викликають питання в першу чергу військовослужбовців. Одна з речей, яка дуже логічна і раціональна, вона стосується обмежень для військовослужбовців на поширення в медіа інформаційних систем загального доступу інформації, яка дозволяє визначити геопросторові дані про військові об'єкти, військові частини і так далі, і так далі. Воно то все ніби і зрозуміло, і логічно, і благий намір очевидний, але в нашому виконанні, особливо парламентському, він буде виглядати так, як наче це батіг і закручування гайок, а по-народному це означає закривання ротів. Тому що ті, хто не має відношення до Збройних Сил, той, напевно, не знає, що є наказ Головнокомандувача, є наказ Генерального штабу, є накази командирів військових частин, які, власне, це регламентують. І питання, чому ми це вносимо в закон і спускаємося на такий рівень, щоб що, щоб це було залякування чи щоб наступним разом внести зміни вже в Кримінальний кодекс чи в Адміністративний кодекс про відповідальність за таке порушення. Яка наша є мета? І мені видається, що насправді ми занадто багато говоримо про кнути і про відповідальність, про обмеження і заборони, але не говоримо про мотивацію. І мотивація починається не лише з фінансового чинника і оплати чи за контракт, чи за тих, хто несе службу на передку, але в першу і від розуміння і спільного консенсусу, і знаменника Збройними Силами і вас, зокрема, про термін служби. Це те, що вимагає кожен військовослужбовець сьогодні, будучи на службі і до повномасштабного вторгнення, і вже вступивши на службу з 24 числа. Тому ця річ виглядає дивно і потребує доопрацювання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, завершальне все-таки… Бакунець Павло Андрійович – одна хвилина і голосуємо. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.
13:18:16 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, президія, шановні депутати, звичайно, що я дякую вам, що ми хоча б в другий рік повномасштабного вторгнення, в десятий рік війни, власне, винесли в зал для розгляду цей надважливий законопроект щодо покращення соціального забезпечення наших військовослужбовців і особливо їхніх родин, і особливо жінок-військовослужбовців. Адже, звичайно, що достойні виплати на відпустки, на відпустки, пов'язані з народженням дитини, - це дуже і дуже важливо. І ми хочемо сьогодні подякувати з цієї високої трибуни усім жінкам-військовослужбовцям, які служать в різних підрозділах. Як-от, наприклад, відважні медики в медичній роті 24-ї легендарної бригади, як жінки по багатьох ротах зв'язку, багато-багато достойних жінок-військовослужбовців. Дякуємо вам, хай бог береже вас і всю нашу країну. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, ми переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист. Шановні колеги, готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:20:17 За-271 Рішення прийнято. Шановні колеги, йдемо далі. Наступний законопроект 5865... Покажіть по фракціях, ще просять, останнє голосування. Дякую. 5865, це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Це друге читання. На Погоджувальній раді (так, я прошу, Данило Олександрович, вже на місці) ми домовилися, що виступить народний депутат Соболєв – 10 хвилин, і Гончаренко буде мати деякі свої поправки, так. І Микиша ще буде, так. Секундочку. Шановні колеги, спочатку давайте пройдемо виступити і на врахування, потім в кого будуть, на підтвердження. Тому, будь ласка, почнемо з Соболєва – 10 хвилин, потім решта колег.
13:21:31 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, наша фракція і колеги по фракції подали достатню кількість правок, але ми вирішили скористатися від фракцій саме правом на виступ для того, щоб зробити ключові застереження, які існують в цьому законопроекті. Хотів би я почати з елементарної речі. Чи хтось із вас ознайомився з висновками юридичного управління? Так от це безпрецедентний випадок, коли за всю історію парламенту юридичне управління подало свої висновки на 60 сторінках. Я підкреслюю, 60 сторінках до другого читання. Причому це висновки, які фактично наголошують на тому, що застереження, які були подані юридичним управління до першого читання, практично ніякі не враховані. Більше того, на друге читання появилися нові правки, які фактично знищують саме поняття Конституції, вертикалі управління виконавчих органів влади, ключових принципів, які існують в управлінні. Почнемо з першого і ключового. Скажіть, будь ласка, в якій структурі знаходиться комісія, яку ми з вами наділяємо такими повноваженнями. Чітке застереження з посиланнями на висновки Конституційного Суду, що це можливо тільки існування цієї комісії як органу виконавчої влади. Тому що ті повноваження, якими вона наділяється, не притаманні ні президентській системі, ні Верховній Раді, ні тим більше судовій владі. Друге. Фактично ті повноваження, якими себе наділяє Верховна Рада і відповідний комітет Верховної Ради, не визначені взагалі в повноваженнях Верховної Ради. Те саме стосується і повноважень Президента по затвердженню складу, наприклад, цієї комісії. Ми ж знаємо, що вичерпний перелік повноважень Президента є в Конституції, він не може бути ні звужений, ні розширений. Третє питання, яке є тепер ключовим. Можливо, хтось не пам'ятає, але парламент десятки років боровся з так званими спецфондами. Ви пам'ятаєте скільки наплодили спецфондів, які розпоряджалися коштами фактично нібито своїми, хоче це є кошти, повинні бути в бюджеті. Так от, цей законопроект повертає нас до старих найгірших часів, коли з учасників фондового ринку будуть збирати кошти, які будуть іти в спеціальний фонд, а не в бюджет держави. Четверте. Подивіться, якими повноваженнями саме в плані штрафних санкцій наділена дана комісія. Це безпрецедентно, починаючи з того, що для фізичних осіб створюються умови, по яких фактично ця комісія буде мати можливість накладати штрафи в 30 мільйонів гривень, а для юридичних осіб – 110 мільйонів гривень. Більше того, за що будуть накладатися ці штрафи? Закон регулює це в такий спосіб, що сама комісія буде виписувати свої повноваження, буде виписувати порядок розгляду цих питань і далі сама ж комісія і буде приводити у виконання штрафні санкції, які будуть застосовуватися до юридичних і фізичних осіб. П'яте. Фактично цей законопроект робить цю комісію органом над органами. Можливо, ви вирішили взяти, я звертаюся до авторів законопроекту і авторів правок, які враховані, приклад Сполучених Штатів Америки – немає питань. Тоді скажіть, будь ласка, всі попередні роки, регулюючи ситуацію з надзвичайними повноваженнями контролюючих органів, ми зробили все можливе для того, щоб економічні злочини розслідувались одним органом, і ми відібрали ці повноваження у інших органів, яким це не притаманно. Правда, як ми це відібрали, це окрема історія. Вони фактично залишили ці повноваження, і, як завжди, у семи няньок дитя буде без ока. Так от, ми створюємо ще один орган, ще з додатковими повноваженнями, який фактично буде мати необмежені можливості карати бізнес, причому на підставі тих нормативних актів, які затверджує ні уряд, ні Верховна Рада через законодавче регулювання, ні Президент країни, а сама Комісія з фондового ринку для себе. В такий спосіб фактично створюється орган з надзвичайними повноваженнями, який буде мати надзвичайні можливості для зупинення діяльності відповідного бізнесу, для накладання штрафів, а далі сам же цей орган буде визначати, коли фактично всі ці покарання будуть скасовані. Ми фактично бачимо, що це орган, який отримує в регулюваннях даного виду діяльності більше повноважень, ніж має на сьогодні Національний банк. Хоча повноваження Національного банку дуже чітко виписані законодавством, вони врегульовані. Так от, створюється орган, який отримує більші повноваження, ніж Національний банк. Іі це все було б нормально, якби ми створили орган, який буде діяти чітко у відповідності до 6-ї статті Конституції, на що вказує, власне, юридичне управління. Мені здається, що це все зроблено не просто так. Ну ніхто не має право не врахувати 60 сторінок зауважень юридичного управління, я підкреслюю, до другого читання, не до першого, а до того проекту, який зараз лежить перед всіма вами як вже затверджений проект для голосування з врахованими відповідними правками. Ще одна річ, яка є дуже визначальна в цьому законопроекті. Ми розуміємо, що зловживання, які можуть бути на цьому ринку, є страшними, з наслідками, які можуть бути від цих зловживань. Але не можна боротися з цими зловживаннями, порушуючи законодавство України, де чітко визначено перелік, хто має право встановлювати відповідальність, в який спосіб, а саме ключове – хто має право регулювати ці ринки і встановлювати таку відповідальність. Фактично цей орган стає органом над всіма. Він отримує надзвичайні повноваження в плані розслідування, в плані звернення стягнень, в плані всіх, будь-яких репресивних механізмів держави. Якщо це є спосіб боротьби, я це зрозумів би. Але спроба переговорити з авторами правок завершилась наступним посилом: це одна з вимог Міжнародного валютного фонду щодо регулювання цих ринків, але ми змогли пробити норму, що всі ці репресивні функції будуть вступати в дію після вступу України в Європейський Союз. Ну, вдумайтесь в цей посил. Тобто ми свідомо йдемо на всі порушення, а далі заявляємо: ну, вони ж не будуть поки що в більшості норм діяти, а вони почнуть діяти тоді, коли ми станемо повноправним членом Європейського Союзу. Такого не може бути апріорі. Або ми пишемо закон, який починає діяти одразу з моменту його опублікування, як це буде визначено; або ми не можемо відносити цілий ряд норм на можливості регулювання таких важливих правовідносин виключно в залежності: станемо ми членом Європейського Союзу чи не станемо. Саме тому наша фракція не буде голосувати за цей закон в другому читанні. І, ми вважаємо, це один з варіантів, коли ми отримаємо негайну необхідність внесення змін після того, як він буде ухвалений. Тому всі правки ми подали, всі протиріччя, які ми врахували, саме посилаючись на юридичне управління, ми подали. Єдиний варіант, який зараз залишається. Для того, щоб не городити неможливість функціонування цього законопроекту як закону, є можливість винести його на повторне друге читання, саме в цьому і полягає наша пропозиція. І з урахуванням застережень десятків наших колег, які подали свої правки, а головне, застережень Головного юридичного управління, внести законопроект, який буде відповідати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Якщо можна, коротко позиція комітету по цих поправках, Данило Олександрович.
13:31:42 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, я думаю, що більшість переважна в залі дивилася культовий серіал американський "Мільярди". І оці всі поневіряння Боббі Аксельрода, головного героя цього серіалу, вони були навколо його взаємовідносин з комісією, що є аналогом нашої комісії. І так, ця комісія повинна бути потужною, і так, ця комісія повинна бути з повноваженнями, бо мова йде про мільярди – про мільярди не своїх грошей, якими оперують фінансові компанії на фінансових ринках. І дійсно повинна бути відповідальність, і дійсно цей закон складений за кращими світовими зразками. Тому я прошу не маніпулювати. Є ринки, де державний контроль повинен бути підвищений, і ми це зробили дійсно на вимогу Світового банку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я хочу запитати: хтось буде ставити свої поправки на врахування, свої поправки? Ніхто не буде ставити. Я знаю, що є колеги… а, буде хто? Зараз, перед тим, як перейти до, я хочу запитати: хто буде ставити поправки на підтвердження? 5 поправок буде – Ніна Петрівна, 1 поправка – Василевська-Смаглюк, і буде ще на підтвердження ставити Микиша, так. Але перед тим я хочу надати замість його поправок ще 2 хвилини Железняку, які він свої не буде ставити, будь ласка. А я прошу запросити народний депутатів до зали, тому що після цього ми будемо голосувати за поправки на підтвердження. Будь ласка, Железняк.
13:33:27 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, я разом із колегою Андрієм Ніколаєнком провели, напевно, сто робочих груп по цьому законопроекту. Сергій Володимирович. Сергій Володимирович Соболєв! Сергій Володимирович! Пробач, Владиславович, ви повністю праві щодо юридичного висновку. Єдине що, за нашим наполяганням ми окремо внесли рішення комітету відправити в юридичне управління, це, напевно, один із прикладів роботи, отримали цей висновок на 60 сторінок і максимально його врахували в п'яти рішеннях комітету. Максимально, що могли, ми відпрацювали. Тому якщо ви подивитесь на дати, вони не співпадають, тому що ми відпрацювали, юридичне управління, без перебільшення, пів року. Олексій Юрійович, пам'ятаєте, коли ми розглядали законопроект про Антимонопольний комітет, нам говорили про європейські норми і збільшення контролю? Так ось, в цьому законопроекті такого не буде. Це була принципова позиція нашого комітету, що всі норми про штрафи, про збільшення контролю, про повноваження вступають в силу з моменту вступу України в Європейський Союз, а якраз вимоги до комісії вступають одразу. Тому що ми спочатку будуємо орган, а потім наділяємо його повноваженнями. Колеги, мені теж деякі норми не подобаються, але цей закон, який справді є в DPL Світового банку, від його прийняття і підписання залежить 1,4 мільярда доларів уже в березні. Нагадаю, поки що ми отримали лише 20 мільйонів від уряду Японії. Тому я прошу подати свої пропозиції, комітет пана... підкомітет пана Ніколаєнка по фінансовим ринкам працює, я теж долучений, ми його виправимо. Але зараз ми маємо пропустити цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зараз зайняти місця. Я прошу народних депутатів... Марчук! Шановні колеги, ми переходимо зараз до поправок на підтвердження. Це поправки, які враховані комітетом, але народні депутати будуть ставити таке рішення на підтвердження. І для підтвердження цього рішення потрібно набрати 226 голосів. Я даю зараз, Ніно Петрівно. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
13:36:05 ЮЖАНІНА Н.П. Я прошу, п'ять поправок буду ставити на підтвердження, але не голосувати по них. Просто по кожній хочу пояснити ситуацію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, насправді надскладний проект закону. І ті 60 сторінок зауважень, про які щойно говорили, вони є, в них написані зауваження, які не враховані під час трьох переглядів цього проекту закону в комітету. Мене насправді трохи дивує, якщо ми цей проект закону готували в супроводі все ж таки Світового банку як експертного середовища, яке вони нам надавали, то чому ми його міняли три рази на прямо протилежні норми. Це означає, що щось пішло не так. І насправді такі кардинальні зміни, які пропонувалися кожного разу, вони дуже відрізнялися від попереднього. Тому, очевидно, що цей закон, ну, абсолютно сирий, проект закону. Мене дуже дивує... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, ще 4 хвилини, бо це замість п'яти поправок. Ще плюс 4 хвилини, щоб Ніна Петрівна завершила, вона не буде їх ставити.
13:37:15 ЮЖАНІНА Н.П. Мене дуже дивує, що Світовий банк не довів до кінця разом з комітетом підготовку цього проекту закону. Тому що я пам'ятаю, як ми готували зміни в Закон про фінансову звітність і аудиторську діяльність в Україні в 2017 році, то, вибачте, тут все залежало від людей, експертів, які супроводжували, і від людей, які почали працювати по новому закону. Слава богу, 2024 рік, і все працює як годинник. Тому хотілось би... Я підтримую думку, що насправді комісія архіважна для України. Але цей закон, ну, зовсім не відповідає ні реаліям, які є на сьогодні в нашій країні, ні тим рекомендаціям чи принципам IOSCO, які мали би закладати для того, щоб цей орган запрацював, виходячи з принципів інституційної та фінансової незалежності. Тому щось схоже на Закон про БЕБ, який буде прийнятий, але ніколи не запрацює як справді єдиний орган по забезпеченню економічної безпеки в Україні. Проте я знаю, що члени комітету, які працювали над цим проектом закону вже готові готувати поправки, тому що, справді, треба виправляти ситуацію буде по багатьом статтям цього проекту закону. Мене дуже дивує і ситуація навколо штрафів. Але, як написано в законі, це з'явиться такий новий функціонал по тим рекомендаціям, які ми на сьогодні маємо, і не самі члени комісії будуть приймати це рішення, не комісія, а окремий такий підрозділ, і члени комісії до цього не будуть ніяк дотичні. Ну, я сумніваюсь, що в нашій країні можливо таке взагалі імплементувати. Так точно, як і сумніваюсь, що саморегулівні організації можуть впливати на рішення комісії, і ми маємо залишати цю норму, тому що ми знаємо, що зараз робиться в цьому питанні, тобто ці організації просто заганяють учасників ринку капіталу під свій зонтик з великою оплатою як учасник такої організації.. Ну тобто я не бачу насправді відповіді на багато запитань. І, наприклад, комісія весь час звертає увагу щодо того, що їхні документи, нормативні акти юстуються. Ну, насправді я весь час собі задаю питання: а юстування хто здійснює, там є професійні люди в Міністерстві юстиції, які би знали специфіку діяльності саме ринку капіталів. Ну, звісно, немає. Але відпустити цю ситуацію на сьогодні без юстування точно не можна. Ну, тоді скажіть, будь ласка, як можна назвати цей проект закону – чи якийсь новий крок по впорядкуванню роботи комісії, чи взагалі як насправді рішення, яке додасть можливості Україні і наведе порядок на ринку фінансових послуг. Я думаю, що зважаючи на те, що сказав колега щодо грошей Світового банку, які ми маємо отримати в результаті прийняття трьох законів, це перший, який ми почали розглядати. Ну, можна припустити, що ми можемо проголосувати за нього, але відразу почати роботу над ним. І це тільки єдиний аргумент, який зараз примушує нашу фракцію прийняти таке рішення, тому що ми не голосували в першому читанні, я на комітетах всіх не голосувала за цей проект закону. Але, оскільки країна знаходиться просто в складному фінансовому становищі, ми вимушені підтримати даний проект закону. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Дякую, Ніна Петрівна, і за державницький підхід, позицію. Шановні колеги, скажіть, будь ласка, чи буде ще хтось наполягати на поправках на підтвердження? Микиша, будь ласка, і потім ще Василевська-Смаглюк. Микиша, будь ласка.
13:41:27 МИКИША Д.С. Руслан Олексійович, у мене, дивіться, сім правок, з яких шість, якщо можна замість шести 2 хвилини мені дати і проголосувати по цих шести, а потім ще одну, 1 хвилину і проголосуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Дмитре, дивіться, ми вже пройшли цей етап, де ставили свої поправки. МИКИША Д.С. Це на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. На підтвердження. Якщо ви кажете, що там ваші, ви не можете свою поправку ставити на підтвердження. Для підтвердження треба, щоб поправка була чужого автора врахована комітетом. Включіть, будь ласка, мікрофон Микиші.
13:41:58 МИКИША Д.С. Руслан Олексійович, так і є, вони враховані комітетом. Я зараз поясню, чому їх не треба, щоб вони були враховані і не підтримані залом. Це не мої правки. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, це не ваші поправки? Бо ви почали з того... МИКИША Д.С. Ні, ні, ні. Ні, це не мої правки, це враховані комітетом. ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть, будь ласка, номери цих поправок. МИКИША Д.С. Да, зараз. 1648, 1654, 1669, 1733, 1779, 1780 і сьома правка остання – 518. ГОЛОВУЮЧИЙ. Які з них ви будете ставити на підтвердження? МИКИША Д.С. Руслан Олексійович, поставлю всі, але якщо можна такий алгоритм: шість замість... шість поправок – 2 хвилини я виступлю, ми їх проголосуємо, а потім ще одна поправка – одна хвилина і також її проголосуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 2 хвилини, Микиша по поправках своїх.
13:42:54 МИКИША Д.С. Колеги, я хотів би вашу звернути увагу, будь ласка, послухайте. Ви всі пам'ятаєте горезвісний 5565 про містобудування і що з ним зрештою трапилось. Я хочу зауважити вам, що насправді той законопроект на 90 відсотків абсолютно правильний, там дуже правильні послідовні речення для відповідної галузі. Можливо, навіть занадто зарегульовані, але це щоб уникнути маніпулювання Кабміном. Тобто на 90 відсотків він правильний і потрібний, і про це говорить ринок, але на 10 відсотків, ось ці 10 відсотків його просто зруйнували вщент. Те, що було прийнято в цих 10 відсотків, це коли ми віддали приватним певним історіям регулювати повністю ринок. А що мало бути? Мало бути там саморегулівні організації, які самі могли все це використовувати правильно і правильно регулювати ринок. І в цьому законопроекті, який ми зараз розглядаємо, така сама ситуація, саморегулівні організації прибираються, і про це наголошує Європейський Союз. Я вам зачитаю директиви: "Директиви ЄС визначають саморегулювання, як механізм встановлення вимог до учасників ринку, контроль за їх виконанням та вирішення спорів як між членами саморегулівних організацій, так і споживачами, і державою". Колеги, давайте не припустимось тієї самої помилки і не усунемо саморегулівні організації від управління і вирішення спорів. Для чого нам діючий законопроект знову поставити на паузу, коли нам ЄС буде казати, що це не підходить, ми не погоджуємо і з цим не погоджуємося, і зрештою Президент його не буде підписувати. Давайте одразу все зробимо правильно, колеги, шість поправок, вони враховані комітетом і я прошу їх поставити, і не підтримати, провалити. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету і після цього голосуємо, займіть свої місця.
13:44:57 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, неправда, що саморегулівні організації викинуті з тексту закону. Дійсно, по ним була у нас одна з найжорсткіших дискусій, і ми прийняли певну компромісну редакцію між позицією національної комісії і ринком. І відповідно до цієї редакції ми пом'якшили статус саморегулівних організацій, але таким чином, щоб вони також були збережені в цих відносинах і виконували свою функцію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу зайняти місця. Я прошу зайняти вас місця. Зараз шість поправок, які назвав народний депутат Микиша, ми будемо ставити підряд на підтвердження. Що? Микиша, включіть мікрофон.
13:45:50 МИКИША Д.С. Які самі просто, без 518-ї... ГОЛОВУЮЧИЙ. Все вірно, так, як ви сказали: 1648, 1654, 1669, 1733, 1779, 1780. Ці поправки ми зараз будемо почергово ставити на голосування на підтвердження. Ще раз підкреслюю, вони комітетом враховані або враховані частково, я зараз буду зачитувати. Шановні колеги, поправка 1648 авторства Железняка і Гетманцева, вона комітетом врахована. Народний депутат Микиша просить поставити це рішення на підтвердження. Аргументи сторін ви почули. Я прошу народних депутатів голосувати. 13:46:47 За-246 Рішення прийнято. Наступна поправка 1654. Шановні колеги, поправка 1654 – це поправка за авторством також народного депутата Железняка і Гетманцева, вони комітетом враховані. Народний депутат Микиша просить таке рішення поставити на підтвердження. Ставлю 1654 поправку, яка врахована комітетом, на підтвердження. Прошу голосувати. 13:47:31 За-253 Рішення прийнято. Наступна поправка 1669. Шановні колеги, це поправка народного депутата також Железняка і Гетманцева, вони комітетом враховані. Микиша просить це рішення поставити на підтвердження. Я ставлю 1669 поправку на підтвердження. Прошу голосувати. 13:48:10 За-251 Рішення прийнято. Наступна поправка 1773. Одну секундочку, 1773… 1773, зараз. 1733, я перепрошую. 1733. 1733, шановні колеги, це поправка авторства Железняка з Гетманцевим. 1733. Шановні колеги, це поправка авторства Железняка і Гетманцева. Вона комітетом врахована. Народний депутат Микиша просить це рішення поставити також на підтвердження. Прошу голосувати за поправку 1733. Прошу голосувати. 13:49:20 За-250 Рішення прийнято. Наступна поправка 1779, шановні колеги. 1779, це поправка теж Железняка з Гетманцевим. Вона комітетом врахована. Народний депутат Микиша просить поставити це рішення на підтвердження. Я ставлю поправку 1779 на підтвердження. Прошу голосувати. 13:50:00 За-252 Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою. І завершальна з цього блоку поправка – 1780. Це також поправка Железняка і Гетманцева. Вона комітетом врахована. Народний депутат Микиша буде ставити це рішення на підтвердження. Я ставлю поправку 1780 на підтвердження. Прошу голосувати. 13:50:37 За-247 Рішення прийнято. І ще одна у вас була поправка 518, Микиша. І після цього Василевська, і голосуємо. Будь ласка. І після цього ще Комітет з європейської інтеграції. Так, будь ласка, Микиша.
13:50:45 МИКИША Д.С. Колеги, дякую. Дивіться, 518 поправка, про що вона. Вона встановлює посадові оклади службовців та інших працівників комісії в розмірі не вище 50 розмірів прожиткового мінімуму. Колеги, а в кого така зарплата тут в нині присутніх народних депутатів? Ну, мабуть, трошечки десь втричі менша. А це рядові працівники комісії. Відповідальність розумієте? І нам знову завтра будуть пояснювати, що треба все на ЗСУ, а тут ми виділяємо відповідні кошти на рядових працівників відповідної комісії. Питання будуть знову до вас. Вам і так пояснюють, що у вас по 200 тисяч зарплати, так ви ще і рядовим працівникам комісії виділяєте відповідні суму, а це 150 тисяч гривень мінімум. Колеги, давайте думати. Я не проти, щоб нормально отримували зарплати, але давайте з розуму не сходити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.
13:51:51 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Шановні колеги, давайте врешті відходити від комунізму, да, і розуміти, що посадовці національної комісії – це люди, яких дуже і дуже мало. Мало. І вони високопрофесійні, і це вимагає оплати, якщо ми хочемо, щоб ринок був врегульовано цивілізовано і правильно. Але навіть не це головний контраргумент. Головний контраргумент полягає в тому, що ми цим же законом обмежили бюджет комісії на рівні 2022 року. На рівні 22-го року. І вони можуть встановлювати ці оклади лише в межах того бюджету, який в них вже був, і він вже не може бути змінений, і так буде до кінця військового стану. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ви почули аргументи сторін. 518 поправка авторства Железняка і Гетманцева. Вона також комітетом врахована. Народний депутат Микиша просить це рішення поставити на підтвердження. Народні депутати, приготуйте до голосування. Я ставлю 518 поправку на підтвердження. Прошу голосувати. 13:53:11 За-204 Рішення не прийнято. Дякую, колеги. Поправка залишається... тепер відхилена. Будь ласка, Василевська-Смаглюк, номер поправки? І після цього даю ще 2 хвилини Комітету з Європейської інтеграції, і голосуємо. Будь ласка.
13:53:25 ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. 361 поправка. Колеги, прошу звернути увагу на майстер-клас, який нацкомісія проводить над нами, про те, як свої приватні інтереси врахувати в макрофінівському дуже важливому законі, тим самим поставити депутатів на розтяжку. Що відбувається з цією правкою? Нею вводять норми про відсутність конфлікту інтересів, якщо члени сім'ї керівника або членів комісії працюють у піднаглядних структурах. Не секрет, що такий конфлікт інтересів є сьогодні наявний і в голови, і в деяких членів комісії. Тому ця правка повністю скасовує конфлікт інтересів, який може бути з підконтрольними структурами Національної комісії, піднаглядними їй, де працюють їхні родичі і... або суміщають посади члени комісії, в комісії і ще в піднаглядній структурі. Тому прошу цю правку поставити на підтвердження і не підтримувати її, тому що конфлікт інтересів нині наявний. Не треба... ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, позиція комітету і голосуємо, будь ласка.
13:54:34 ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дивіться, ну, ми можемо по-різному відноситися до існуючого складу Національної комісії, дійсно є різні оцінки у їх роботі і я можу з ними погодитися. Але ми з вами будуємо інституцію, будуємо інституцію, в якій не можна забороняти бути членом комісії, якщо твоя дружина працює прибиральницею десь в "куашці". Не можна такого робити. І в цій нормі, яка є зараз, є достатні обмеження на рівні Національного банку, вони не можуть очолювати ті структури, вони не можуть впливати на ці структури. Але, вибачте, ми не можемо позбавляти права на працю людину, тільки якщо вона є родичем члена нацкомісії чи просто навіть службовця члена нацкомісії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, займіть, будь ласка, місця. І так, поправка номер 361 авторства Железняка і Гетманцева. Вона комітетом врахована. Народна депутатка Василевська-Смаглюк просить поставити цю поправку на підтвердження. Шановні колеги, я ставлю 361-у поправку на підтвердження. Я прошу народних депутатів голосувати. 13:56:14 За-223 Рішення не прийнято. Шановні колеги, дякую. Ми завершили обговорення. Я надаю дві хвилини. Хто від Комітету європейської інтеграції? Будь ласка, Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе. Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе.
13:56:40 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Шановні колеги, хотіла би звернути вашу увагу на висновок нашого комітету. Резолютивна частина звучить таким чином, що проект закону, підготовлений до другого читання, не суперечить міжнародно-правовим зобов'язанням України в сфері європейської інтеграції, але потребує доопрацювання у зв'язку з зазначеними зауваженнями. Я хотіла би звернути увагу, колеги, на те, що, на жаль, зауваження стосуються того, що законопроект тільки частково дає можливість регулятору дійсно бути незалежним у здійсненні своїх функції і повноважень. На жаль, тільки частково враховує положення директив і регламентів стосовно гармонізації вимог щодо прозорості інформації про емітентів. На жаль, тільки частково враховує знову ж таки положення регламентів і директив щодо фінансових санкцій і штрафів за порушення прозорості законодавства. І всі ці речі, на жаль, потребували доопрацювання. Я хотіла би звернутися до всіх колег із профільних комітетів. Такі серйозні законопроекти, від яких залежить наше з вами подальше там фінансування, важливе для країни, ми би просили не розглядати їх в останній момент перед сесією. Ми би просили як комітет все-таки давати нам можливість опрацювати їх до другого читання, як це ми робимо, в авральному порядку, але після того повернутися до зауважень, які надає Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Інакше, колеги, після ухвалення кожного такого законопроекту нам доведеться знову і знову повертатися до виправлення недоопрацювань і помилок. Я прошу з повагою ставитися до тої стратегічної цілі, яку ми для себе поставили: членство в Європейському Союзі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Переходимо до голосування за законопроект в цілому. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками… Секундочку. Одну секундочку, колеги, тут трішки вкралося питання. Одну секундочку. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Шановні колеги, займайте місця, переходимо до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках (реєстраційний номер 5865). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 14:00:43 За-279 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. Шановні колеги, перед тим, як перейдемо до другого законопроекту, я хочу зазначити для стенограми, що ми ж сьогодні прийняли за основу законопроект (№10313) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист також. Але у висновку комітету було сказано пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і підготовки до другого читання цього законопроекту. Тому з вашого дозволу, ми не проголосували це процедурне рішення. Я поставлю пропозицію на голосування про скорочення наполовину строків подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання проекту Закону (реєстраційний номер 10313) про внесення змін до деяких законів України про забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист. Я прошу голосувати, шановні колеги. 14:01:49 За-266 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Йдемо далі по порядку денному. Наступний законопроект 9266, це проект Закону про електронні аграрні розписки. Я запрошую Ковальчука Олександра Володимировича за трибуну. Ми домовилися по цьому законопроекту таким чином. Кириленко Іван Григорович – до 5 хвилин, потім Тимошенко Юлія Володимирівна – до 7 хвилин. Потім буде п'ять поправок – Гончаренко, 5 хвилин – Гончаренко, я перепрошую, і голосуємо. Будь ласка. І Разумков ще буде, да? Будь ласка. Слово надається народному депутату Кириленку Івану Григоровичу.
14:02:36 КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую, пане Голово. Шановні колеги, фракція "Батьківщина", на жаль, не може підтримати цей законопроект і тому є певні суттєві причини. Перша причина: це питання вже врегульоване існуючою нормативною базою і немає потреби її такому вдосконаленню. По-друге, законопроект здебільшого дублює норми Закону України "Про аграрні розписки" та пропонує використовувати їх на вторинному фондовому ринку як деривативні інструменти. Така пропозиція спрямована на створення ще одного спекулятивного інструмента - хеджування та не немає нічого спільного із змістом аграрної розписки як інструмента кредитування виробників аграрної продукції. Наступне. На жаль, в цьому законопроекті містяться суттєві порушення Конституції України. Це, друзі, недопустимо для парламенту. А саме у статті 1 законопроект передбачає скасування верховенства права, внаслідок чого сільгоспвиробники позбавляються своїх майнових прав внаслідок виписки з реєстру аграрних нот, а не за рішенням суду. Це недопустимо. Стаття 8. Законопроект позбавляє права аграріїв на судовий захист в цих випадках. Це теж недопустимо. Стаття 13. Законопроект позбавляє державу вже можливості захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, передусім аграріїв, внаслідок вилучення у них власності. Отже, одним словом законопроектом запроваджуються додаткові механізми легалізації відчуження у аграріїв сільськогосподарської продукції, основних фондів та земельних ділянок. Це несе пряму загрозу і продовольчій безпеці, і, безумовно, національній безпеці нашої держави. І саме головне. Друзі, мабуть, не цього сьогодні потребують наші аграрії, зовсім інше сьогодні хвилює сільгоспвиробників. Посудіть самі - величезні проблеми із експортом нашої продукції. Ми виробили в сім, не ми, аграрії наші виробили в сім-вісім разів більше ніж можна спожити, все інше треба продати на зовнішніх ринках. Всі бачать, що відбувається на західному кордоні з країнами, що є в більшості нашими союзниками, стратегічними партнерами, поки що є, друзі. І кінця краю цьому беспределу, який там відбувається, незважаючи на певні зусилля, поки що не видно. Вчорашня зустріч з міністром закордонних справ підтвердила, що перспектива в цьому напрямку по вирішенню цього питання дуже і дуже туманно, на жаль. Наступне. Ми щось зробили тут для того, щоб підтримати, врегулювати? А законодавче врегулювання напевне знадобиться. Ні. Ні, нас хвилюють зовсім інші речі. Наступне. Вперше в нашій новітній історії селяни отримали за минулий рік (Вдумайтесь!) 120 мільярдів гривень збитків тільки в рослинництві. Це не просто збитки, це загроза продовольчій безпеці, бо сіяти, вже посівна, як кажуть, на порозі, а сіяти за які ресурси. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Секундочку. Відійдіть, я не бачу Івана Григоровича. Не скупчуйтесь, будь ласка. КИРИЛЕНКО І.Г. Друзі, на превеликий жаль, сіяти ні за що, і, звичайно, ресурси знадобляться. Ми щось у цьому залі вирішуємо на цю тему чи ні? На превеликий жаль, поки не чутно. І, друзі, ще одна хвилююча проблема. Тисячі і тисячі аграріїв сьогодні на окупованих територіях втратили все, втратили майно, втратили врожай вирощений, втратили засоби виробництва, втратили землю, а кредитори ходять – віддавай кредити. І зрозуміло банкірів, у них свої проблеми. Але ж за рахунок чого віддавати? Ми щось робимо у цьому напрямку? Ні. Знову ж таки нас хвилюють зовсім інші питання... ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну секундочку. Іонушас, чому ви стоїте там, де знімає камера Івана Григоровича? Ви можете відійти разом з Устіновою? КИРИЛЕНКО І.Г. Друзі, зрозуміло, що в цих умовах аграрії будуть змушені брати кредити по тим умовам, які їм пропонуються, і знову йти на збитки. Збитки чим компенсовувати? Землею. Втратити саме головне, чим займаються виробники, – землю. Це недопустимо! Друзі, я вас прошу, питання врегульоване, для чого ми врегульовуємо те, що вже врегульоване. Давайте займемося тим, що хвилює людей в дійсності сьогодні набагато більше, набагато чутливіше. Не забудьмо, війна диктує зовсім інші умови. На жаль... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Юлії Володимирівні Тимошенко – до 7 хвилин. Будь ласка, Юліє Володимирівно. 14:07:47 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, для того, щоб визначитися, як за цей закон голосувати, вам потрібно просто знати, що за концепція там закладена. Якщо ви не знаєте концепцію і не читаєте глибоко такі закони, ви не можете визначатися, тому що це доля людей, доля країни, доля бізнесу, доля аграрного сектору, окремого аграрія. От цей законопроект, він страшний, тому що, з одного боку, у нього як би то все в порядку, електронна розписка дається кредитору, той, хто про кредитував аграрне виробництво, і як би то потім аграрний виробник мусить по цій електронній ноті, аграрна нота називається, це виписка з електронного реєстру, мусить як би заплатити по боргах. Але за таким фасадом як би то нормальної історії там закладені речі, які раз і назавжди, якщо це почне працювати, покладе взагалі край малому і середньому аграрному виробництву, сімейному фермерству. Я вам зараз по пунктах просто розкажу, що там є, що є недопустимим абсолютно. Але перед тим я вам нагадаю, що Організація Об'єднаних Націй, вивчивши всі моделі функціонування аграрних секторів в багатьох країнах світу, Організація Об'єднаних Націй визначилася, що тільки сімейне фермерство є тією формою господарювання на землі, яка дає можливість нормально розвиватися країні, тому що це вирішує питання мільйонів робочих місць, це вирішує питання якісної екологічної обробки землі. Це вирішує питання, сімейна ферма, існування взагалі поселенської мережі, це наші села, які без сімейних ферм існувати не будуть. Забудьте про села. Це вирішується питання екологічно чистої продукції. І це вирішується головне питання для країни, сімейні ферми – це створення середнього класу взагалі для країни, середнього класу, який самодостатній з точки зору соціальної, фінансової, – це підприємці. І тому Організація Об'єднаних Націй оголосила десятиліття розвитку сімейних ферм. Що робиться тут в цьому законопроекті? Це, по суті, законопроект, який виживає селян з землі, виживає їх зі своєї інфраструктури, тому що кредитор, той, що дав запозичення аграрію, в тому числі це великі банки, в тому числі це великі холдинги, дали там посіятися, зерно дали, семена дали, дали, не знаю, добрива, дали нафтопродукти, і ось виявився по суті боржник-аграрій і кредитор або банк, або велика структура. Що їм дає це право, якщо у того, хто дав в борг селянину, аграрію, що дає це право про цій аграрній ноті, а це по суті розписка, забрати. Перше – врожаї без обмеження років. Тобто за рік, за два, за три врожаї забираються тут. Друге – по мінімальній оцінці забирається земля. І той, хто має землю, не впливає на те, по якій ціні взяли цю землю і забрали. По-третє, вдумайтеся, кооперативи. Якщо одна людина в кооперативі взяла в борг, то відповідає весь кооператив, все село, всі селяни за одного боржника, з землею, врожаями всіх періодів. Що ви робите? Я хочу зрозуміти, ми ставимо за мету знищити останні 10 тисяч фермерів, які у нас є? Наступне. Дається право цим законом кредиторам, якщо є боржник, наприклад, аграрій і він зберігає на елеваторі своє зерно, то кредитор може не тільки зерно забрати, але і елеватор. Людина, яка не приймає участь ні в яких запозиченнях, власник елеватору, буде також відповідати по цим аграрним нотам. Ви розумієте, що це по суті великі банки, великі корпоративні структури, вони по суті заберуть землю, власність, все, що є у дрібних, у фермерів, у землевласників, у середніх навіть аграріїв. Цей закон – це безпредєл, от що я би сказала. Знаєте, як треба захищати, в нормальних країнах, як захищають кредитора, який мусить забрати свій борг у аграрія? Це страховка. Страховка, яка дуже точно вивірена, яка дуже точно проплачена механізмами фінансами, але не сам аграрій. Ви розумієте, що аграрний бізнес – це дуже ризикований бізнес? Він залежить від кліматичних умов, від якості зерна, яке посадили, від технологій. І в тому числі цією аграрною нотою дається право банку нав'язувати аграріям технології, по яким вони будуть землю обробляти. Куди ще далі? Дорогі друзі, це не просто законопроект проти аграріїв, це законопроект проти України. Я просто вас прошу, у нас, у моєї родини, у нашої команди, у нас немає ні фермерів, ні аграрних земель, нічого, але ви як депутати мусите розбиратися в кожній комі, в кожній літері цих законопроектів. Інакше ви складаєте політику, яка не сумісна з життям країни, не сумісна з існуванням малих і середніх аграрних виробників, не сумісна з існуванням сімейного фермерства, а це означає не сумісна з аграрною політикою Європейського Союзу. І якщо ви, і ми всі, хочемо рухатися до Європейського Союзу, то подивіться, як в кожній європейській країні кожного сімейного фермера на руках носять: субсидії, субвенції, допомоги, компенсації, страховки. А потім ще наше зерно вони викидають, тому що воно як би то неконкурентне по відношення з нашим, де у нас немає жодної допомоги, жодної субсидії і кредити по 25-26 відсотків річних. Тому я прошу вас проголосуйте проти цього закону, а це означає за Україну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, далі слово надається Разумков – 3 хвилини, будь ласка, потім Гончаренко – 5 хвилин, і потім голосуємо. Будь ласка.
14:15:33 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Дякую, Руслане Олексійовичу. Шановні колеги, ми дійсно маємо підтримувати аграрний сектор, він є сьогодні ключовим, одним із ключових для нашої економіки. Цей законопроект, його важко навіть назвати половинчастим, він закриває відсотків п'ять проблематики, з якою сьогодні зіткнулися український аграрний сектор. Ви всі бачите події, які розгортаються на українсько-польському кордоні. Лише зараз, через декілька місяців, починають чухатися Прем'єр-міністр, міністр інфраструктури, вже чомусь і міністр оборони, і всі, кому треба і не треба, зібралися їхати на зустріч з польськими представниками на кордоні, знову будуть встановлювати шоу. А треба було вести планомірну роботу, роботу з партнерами. Я розумію, там є і політична складова, але не треба кидатися словами. Тому що, коли ти говориш ми на вас, на стратегічного партнера, який прийняв 1,5 мільйона твоїх громадян під час повномасштабного вторгнення і допомагає їм фінансово, а ти виходиш і плюєш їм в обличчя, розповідаючи про те, що а ми зараз на вас в суд подамо. Ви або подавайте, або затуліть пельки і не несіть абсолютно незрозумілу ахінею. Друге. Ви повертаєте… ви повернули податки для аграрного бізнесу. Ви зараз надаєте бронь для підприємців, які працюють в цій галузі. Ви пропонуєте поставити двадцятку доплати або мінімалку в 30-35 тисяч. А скажіть, будь ласка, в якого з комбайнерів є такі зарплати, хто зможе сплачувати бронь? А я вам розповім, як це працює в аграрному секторі. На початку війни їм дали бронь на частину людей, а потім "забули" (в лапках) дати, тому що це дуже зручно, люди працюють в білу і люди просто сьогодні підуть в якості танкістів, в якості мехводіїв тощо, тощо, тощо. Ми не закриваємо питання переробки, ми не закриваємо питання кредитування, ми не закриваємо питання, які пов'язані з БЕБ. Ви там плануєте голосувати за ці недолугі закони, а по великому рахунку, сьогодні на аграрному секторі наживаються всі, на бізнесі наживаються всі – і БЕБ, і всі інші силові відомства. Але ви просто намагаєтесь дати оці розписки, не закривши всі ті проблеми, які стоять перед цим сектором. Ви так йому не допоможете. А якщо допомога не надійде найближчим часом, ви його просто знищите, знищите один з ключових секторів економіки нашої держави. Тому давайте цей законопроект відправляти на доопрацювання, робити його якісним, повним і дійсно допомагати українській економіці, а не робити вигляд. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ми домовлялися ще 5 хвилин – Гончаренко. Шановні колеги, і після цього голосуємо. Я прошу запросити народних депутатів до зали і після цього одразу переходимо до голосування у другому читанні та в цілому. А поки 5 хвилин – Гончаренко Олексій Олексійович.
14:18:56 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко. Друзі, важливий закон, треба підтримувати сьогодні нашу аграрну сферу, треба робити все можливе для того, щоб полегшити їм життя. Бо, на жаль, крім цього негідника Путіна, який, знаєте, він, до речі, зараз на Ту-160М літає. Господи, Ту-160М, впади вже з цим негідником, щоб нарешті позбавився світ від цього лайна, цього міжнародного злочинця. Але, на жаль, крім цього негідника, крім цієї Російської імперії, ще нашим аграріям і нашій економіці заважає жити, власне, українська влада, власне, український уряд, власне, українські силовики. Ви подивіться, що відбувається: безкінечні обшуки, допити, заарештували, забрали, вивезли, закрили, відкрили, безкінечно це. Друзі, може, хтось схаменеться вже, скільки це буде тривати? У нас сьогодні завдання українських підприємців пережити все: щоб на голову не прилетіла ракета і дрон. Щоб не знищили виробництво і в той же час, щоб не прийшли і не забрали все, щоб не віджали долю, щоб не забрали гроші, щоб не вимагали кошти. І хто ті силовики, які, напевно, мали б взяти зброю в руки і воювати за Україну, якщо в них стільки багато часу і натхнення. Замість цього всі ці безкінечні беби-шмеби, вони атакують українських підприємців і нищать їх кожний день. Ну це реально подвиг сьогодні підприємництво в Україні, бо ти маєш пройти між Сціллою і Харібдою справжньою, оцією путінською силою і Харібдою у виконанні українських силовиків, безкінечних контролерів і всього іншого. Скільки це буде тривати ще? Подивіться, сьогодні Україна в дуже складному моменті зараз знаходиться, немає пакета підтримки від Сполучених Штатів на цю хвилину. І шансів, що ми отримаємо пряму бюджетну підтримку, давайте будемо чесні, небагато. Я дуже хочу помилятися, дай боже, щоб ця пряма бюджетна підтримка була. Але, судячи з усього, дай боже, щоб хоча б військова допомога була, а з прямою бюджетною підтримкою дуже все складно. Як будемо закривати це? Да тільки власною економікою можна витягати, тільки податками, тільки з підприємців, які мають працювати. А ми що робимо? Ми їх нищимо. Ми чуємо знову, на жаль, сьогодні від нашої влади, сьогодні Президент знов сказав, там Fox News, у нас немає плану Б, міністр закордонних справ виходить і говорить: у нас немає плану Б. Друзі, я так знаєте, якось не хочу нікого ображати, тільки так не може жити держава без плану Б, завжди має бути план Б. І ми не можемо жити, вирішить хтось за океаном нас підтримати чи ні. Дай боже, God Bless America, нам допоможуть. А раптом ні? Ну як ми можемо жити, у нас кажуть, немає плану Б. Є план Б, має бути, і Б, і В, і Г. Все це має бути. І наш план має бути. Це український підприємець, це українська економіка, це робочі місця. Кожного, хто сьогодні створює хоч одне робоче місце, обійняти, розцілувати в усі місця, і не за-ва-жа-ти. Я розумію, що сьогодні уряд не може допомогти, хоч не заважати. Ну і вирішити хоч елементарні питання. Ми чуємо зараз хороші сигнали, польський уряд говорить, що визначить критичними пункти перетину, де йде військова гуманітарна допомога. Ну, але ж навести вже нарешті лад можна на кордоні, не входячи у війну з поляками, бо нам треба розуміти, куди нам ще чергові війни. Нам що... да, там десь висипають наше зерно на західному кордоні, і це жахливо і неприємно, але на східному кордоні нас вбивають, вбивають кожен день. Давайте це не забувати. І наше завдання – м'яко розрулити цю ситуацію. Але це має бути зроблено, має бути зроблено владою зараз. Оце завдання для влади. Не нищити, не нові перевірки, не нове вичавлювання останніх, я не знаю, що там ще залишилося в цих підприємців, які ледве жевріють, їхні підприємства, а вирішити питання кордону, вирішити питання, щоб наші товари могли йти на експорт, вирішити питання відкриття моря. І оце та робота, яка має бути зроблена. Тож, друзі, наш план і А, і Б, і В обов'язково має передбачати допомогу українському підприємцю, без цього державу не збудуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання. Ніхто більше не буде вимагати на своїх поправках. Ніхто не буде вимагати на поправках на підтвердження. Це я констатую. Так? Так, дякую. Будь ласка, займіть місця. Ми переходимо до голосування, шановні колеги, до голосування за цей дуже важливий законопроект. Шановні колеги, будь ласка. Шановні колеги, займіть свої місця, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про електронні аграрні розписки (реєстраційний номер 9266). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 14:25:26 За-263 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Шановні колеги, переходимо до наступного дуже важливого законопроекту, це законопроект 5593-д, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава. Це друге читання. Я запрошую Олексія Васильовича Мовчана. Шановні колеги, тут ми домовилися про таке, що буде тільки 10 хвилин виступ Юлії Володимирівни Тимошенко і голосуємо. Правильно я розумію? Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко, 10 хвилин, і після цього одразу голосуємо, шановні колеги. Будь ласка. А, я перепрошую, я бачу, ще Разумков буде, так? У вас виступ буде, Дмитро Олександровичу? Одну секундочку, Юліє Володимирівно. Добре. Я дам тоді вам слово. Будь ласка, Юлія Володимирівна. 10 хвилин, Юлія Володимирівна. Будь ласка. 14:26:22 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні друзі, мова іде про питання, яке триває вже не один рік. Це питання почало проводитися в державі ще з 2015-2016 року і в чому воно взагалі є? Ми маємо з вами великі багатства, це наші державні корпорації: це НАК "Нафтогаз", Енергоатом, Укрзалізниця, Укрпошта. Укрнафта. І так можна довго перераховувати. Це національні багатства нашої держави, нашого народу, це те, що у нас є для того, щоб забезпечувати стабільну, впевнену систему роботи по забезпеченню життя країни. Це корпорації державні, які також захищають і систему національної безпеки нашої держави. Але починаючи з 2015-2016 року, почав відбуватися процес в Україні, який називається "корпоративна реформа". В чому він полягав? Він полягав в тому, що державні підприємства, великі монополії державні звичайними законами перейменовувалися в акціонерні товариства, не запитуючи абсолютно нічого у народу України. Чи хоче народ України віддати свій Енергоатом, свій, наприклад, потенціал по зберіганню газу – це наші газові сховища, - нашу газотранспортну систему, багато інших наших державних монополій? Чи готовий народ віддати в якесь невідоме, незрозуміле корпоративне управління? Далі, коли перейменовували з державних підприємств в акціонерні товариства, не порадившись з державою, цими ж законами забирали у держави право управляти цими об'єктами. Тобто так, як прописано в Конституції, то український народ через відповідні органи влади управляє своєю власністю, в даному випадку через уряд. Але ці закони по так званому, в лапках, "корпоративному управлінню", вони, по суті, відокремлювали уряд від управління цими великими державними монополіями. Як це робилося? Створювалися наглядові ради - до речі, наглядові ради, де більшість складає або іноземних громадян, або, можливо, це громадяни України, але ті, які працюють за гранти, - далі ці наглядові ради, а не уряд, вже призначають керівництво державної монополії. І, крім того, цими законами додатково ще забороняється державі приймати фінансові плани на рік від власності державної, від державних монополій корпоративних, забороняється контролювати фінансову діяльність, забороняється впливати на цю діяльність, хоча ця державна монополія знаходиться у власності народу. Забороняється навіть аудиторським службами контролювати, що там є. І, саме головне, це стають безконтрольні державні корпорації з боку держави і з боку народу, і вони контролюють це якимись, вибачте, випадковими людьми, які невідомо що з цією державною власністю роблять. Але нам пояснили, а, до речі, ще оцим членам наглядових рад і їх менеджерам, яких вони напризначають, дають сотні-сотні тисяч заробітної плати, значно вище ніж платять нашим героям на передовій. Дають їх менеджерам, яких вони призначають, мільйонні заробітні плати за рахунок тих доходів, які треба перераховувати до державного бюджету і сьогодні під час війни захищати країну. А насправді потім нам пояснили, що для чого ж це все робиться. А це все робиться для того, щоби підвищити ефективність роботи державних корпорацій. І тут відбуваються дивні речі: після того, як ці державні корпорації відокремили від народу, віддали якимсь невідомим випадковим людям управляти, там не те, що не покращились показники, а там почалась мегакорупція і мегарозвал. Якщо ви візьмете НАК "Нафтогаз", це такий дуже гарний приклад, мало того, що ви там побачите мільйонні заробітні плати, мало того, що ви там побачите збитки, мало того, що ви там побачите розбазарювання власності, – так там ще і така унікальні річ відбувається, як зменшення видобутку нашого природного газу і також зменшення видобутку нафти, нафти і газу. Тобто це означає, що там не просто немає ефективного управління, а там є, по суті, безконтрольне розпорядження прибутків і стагнація всіх державних монопольних корпорацій. Для того, щоби це приховати, аудиторські висновки, які є відносно незаконного корупційного використання коштів у цих закритих вже тепер утвореннях, силові структури засекречують ці аудиторські висновки для того, щоби ні депутат, ні суспільство не побачили масштаб крадіжок, які відбуваються. Дорогі друзі, це називається одним не дуже приємним словом, це не корпоративна реформа, а це приватизація прибутку підприємства, який потім використовується в корупційних цілях і який позбавляє державу права управляти об'єктами, які безпосередньо забезпечують національну безпеку нашої держави. І тому той закон, який ви зараз в руках тримаєте, зрозуміло, що у нього є потужні лобісти, зрозуміло, що у нас остаточно забирають під час війни з управління нашу державну власність, наші державні корпорації. І тут розписано, що тепер оці випадкові люди, які називаються наглядовими радами і призначеними їх менеджерами, будуть розпродавати тепер цю власність на свій розсуд, закривається можливість взагалі для уряду навіть залишків контролю за цими державними корпораціями. І таким чином, по суті, цим законом далі продовжується стратегія відокремлення національних багатств нашої держави від народу України. Я можу вам привести тільки приклад по Енергоатому, коли прийняли цей славнозвісний закон про таке корпоративне управління і акціонування Енергоатому. Ми зараз бачимо, що не Енергоатом напряму поставляє електроенергію споживачам, а там зараз сотні, сотні і сотні посередників, які на корупційній основі дають електроенергію атомну по заниженій ціні, а вони потім продають комусь з величезною маржою. Така корупційна модель. Я можу вам сказати, що все, що зроблено з так званим (в лапках) "корпоративним управлінням", а реально відбір у народу України нашої стратегічної власності, монополій державних – все це є протиконституційні дії. Там глибоко порушуються десятки конституційних норм і там саме головне – руйнуються інтереси українського народу. І зверніть увагу, що все це робиться під час війни, тому що люди зайняті сьогодні дуже своїми важливими трагічними справами, вони виживають під час війни, у них немає часу спостерігати за тим, як працює інформаційно закрита від народу України Верховна Рада. І користуючись от цією ситуацією – війною і тим, що Верховну Раду штучно інформаційно ізолювали, в цій Верховній Раді зараз приймаються десятки і сотні законопроектів, які диктуються ззовні, я не виключаю, що і країною-агресором, і в підсумку які просто приймають проти національних інтересів України і інтересів народу України. От що в цій Верховній Раді відбувається. А освячує ці законопроекти якась зграя невігласів, яка не читає законів, яка не розуміє національних інтересів, яка абсолютно непрофесійна і тисне ці зелені кнопки виключно по сигналам, які подаються ззовні парламенту. І тому я закликаю зараз парламент не голосувати за цей закон. Я розумію, що в цьому парламенті все продано і перепродано, але я закликаю не голосувати за цей закон. І наша команда послідовно буде подавати до Конституційного Суду всі подання щодо неконституційності цього закону і інших... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков, 3 хвилини, і буде 805 поправку ставити. Будь ласка, Разумков.
14:36:51 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслане Олексійовичу. Ви правильно сказали, буде 805-а. На жаль, просто сьогодні лише з'явилася таблиця, вона була так звана перепакована. Я розумію, що комітет чомусь і хороші речі, які є в цьому законі, вирішив сховати і погані серед них. Наприклад, я не розумію, як всупереч пункту 5 статті 116 Основного закону України щодо здійснення урядом України управління об'єктами державної власності відповідно до закону ця правка виводить з-під регулювання Кабінету Міністрів України питання встановлення умови і розмір оплати праці керівників підприємств. От скажіть, будь ласка. Ми знову з вами будемо говорити про величезні зарплати, які будуть встановлюватись на рівні Кабміну. Наступне питання. Це правка стосується того, що ви забезпечуєте підхід, фактично делегування законодавчих повноважень Кабінету Міністрів України, що дозволить Кабміну України в цій частині діяти на власний розсуд, а не на підставі та в межах закону. Це, на жаль, дивний підхід. Я не розумію, чому народні депутати на комітеті це підтримали. Сподіваюся, що це не підтримується в залі. Дуже хотілося почути позицію комітету, тому що насправді кожна гілка влади… я розумію, що у нас сьогодні офісна республіка, але ми мали би робити так, щоб кожна гілка влади виконувала свої зобов'язання. Тому, якщо ця правка не пройде, за цей закон можна голосувати, тут є і нормальні речі. Я розумію, що він неідеальний, але тим не менше. Якщо, на жаль, вона набере необхідну кількість голосів, то ми маємо розуміти як Верховна Рада, що частину своїх повноважень ми віддамо Кабінету Міністрів України. Я не думаю, що сьогоднішній Кабмін на це заслуговує. Він не виконує функції, ви бачите, що сьогодні немає ні Прем'єра, немає ні заступників, міністрів навіть, я не бачу щонайменш. Тому, м'яко кажучи, це дивно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, яка позиція комітету? Шановні колеги, займіть свої місця. Одну секундочку. Після того, як комітет пояснить, ми будемо голосувати за 805 поправку, за її підтвердження. Будь ласка, яка позиція комітету?
14:39:20 МОВЧАН О.В. Шановні колеги, ця поправка є врахованою. І це важлива системна поправка, яка відображає позицію міжнародних партнерів. Я нагадаю, що реформі корпоративного управління, яку сьогодні ми з вами голосуємо, вже скоро буде 9 років. Це законопроект, який лежить в усіх ключових меморандумах України із міжнародними партнерами, в меморандумі МВФ, Світового банку, Ukraine Facility, позиції послів G7 і багатьох інших. Шановні колеги, я прошу підтримати цю поправку і залишити її врахованою, тому що без цього Україна не отримає підтримки від наших партнерів. Це важливий структурний маячок. Дякую дуже. Прошу проголосувати "за". ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви зрозуміли, так? Мова йде про 805 поправку. Займіть, будь ласка, місця, дуже важливе голосування, колеги. 805 поправка, вона комітетом врахована. Це авторства народного депутата Мовчана. Народний депутат Разумков просить це рішення поставити на підтвердження. Я ставлю, шановні колеги, 805 поправку на підтвердження і прошу голосувати. Будь ласка, голосуємо, шановні колеги, 805 поправка. 14:41:01 За-257 Рішення прийнято. Шановні колеги, зараз переходимо до голосування, але ще попросив без постановки поправок 2 хвилини Кубів Степан Іванович, і голосуємо. Він замість поправок. Будь ласка, Степан Іванович Кубів, і голосуємо.
14:41:16 КУБІВ С.І. Дякую, пане Голово. Шановні колеги, ви знаєте, навколо правок ефективного управління державної власності визначає і затверджує Кабінет Міністрів України. Це нова частина статті 11-6 Закону про управління державною формою власності. Те, що в попередньому виступі ми чули, але ми повинні розуміти, що згідно Конституції правовий режим власності визначає парламент, а не уряд, тому можна вважати, що є певні суперечності, які в перспективі потрібно вирішувати. Друге важливе питання. Для всіх форм власності – і державної, і змішаної, і приватної – повинен бути один закон для проведення ефективного управління. Разом з тим, хочу сказати, що на сьогоднішній день статті 11-6, 11-7 і запровадження редакції нової статті 11-6 можна збалансувати в подальшому розгляді удосконалення даного закону, про що ми говорили і на фракції, і на комітеті. Можна також сказати, що Кабінет Міністрів України, який затверджує політику державної власності, що визначає загальні принципи щодо таких питань, повинно обґрунтування бути зрозумілим як на рівні комітету, так на рівні Верховної Ради України. Разом з тим, хочу сказати, що підтвердження принципів щодо реалізації прав державної власності як власника державних унітарних підприємств та корпоративних прав держави у господарських товариствах в перспективі необхідно удосконалювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Іванович. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту і переходимо зараз до голосування за нього, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава (реєстраційний номер законопроекту 5593-д). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 14:43:59 За-262 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. Олександр Сергійович, я вам передам на пару хвилин. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
14:44:09 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо роботу, переходимо до розгляду наступного питання порядку денного. Законопроект за реєстраційним номером 10208: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із забороною відчуження об’єктів нерухомого майна, придбаних (у тому числі проінвестованих/профінансованих) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості (друге читання). У нас тут був виступ "Батьківщини". Крулько Іван Іванович, скільки вам треба часу? 5 хвилин. Будь ласка. І далі ми голосуємо, правильно я розумію, ніхто ж не буде більше правки ставити, да? Тому, колеги, будь ласка, далеко не розходьтеся. Іван Іванович Крулько – 5 хвилин, і будемо голосувати. Прошу, Крулько.
14:45:03 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, цей законопроект, який поданий на розгляд, насправді має на своїй меті окремі можливості для того, щоб громадяни України, які отримують сертифікати за зруйноване у зв'язку з російською агресією своє житло, мати можливість це житло купити або побудувати нове. І законопроект, який поданий, 10208, на друге читання, розширює можливості для українських громадян, ті, які взяли відповідний сертифікат для того, щоб могли його використати. Зокрема, він може бути використаний отримувачем компенсації для фінансування, придбання об'єкта житлової нерухомості, земельної ділянки, на якій розташований відповідний об'єкт, частки у праві власності на таке майно, обсяг такого фінансування дорівнює грошовій сумі, зазначеній у житловому сертифікаті. Крім того, такі житлові сертифікати надають можливість взяти кредит і бути… відповідно взяти іпотеку під відповідний житловий сертифікат. В такому значенні об'єкт нерухомості може бути переданий у відповідну іпотеку для забезпечення зобов'язань по договору на надання кредиту на придбання з подальшим обтяженням речових прав на такий об'єкт. Що тут ми як фракція "Батьківщини" бачимо не до кінця врахованим в цьому законопроекті? Ми подали до цього законопроекту невелику кількість поправок, всього двадцять поправок, і всі вони є дуже конкретними для того, щоб насправді власнику житла створити всі можливості для того, щоб він міг ним вільно розпоряджатися. Зокрема, ми вважаємо, що особа, яка отримала такий житловий сертифікат і придбала квартиру у зв'язку з зруйнуванням його майна, мала б можливість цю квартиру потім, якщо вона хоче, вільно нею розпорядитися. Тому для нас викликає застереження п'ятирічний термін, впродовж якого людина, громадянин України своїм майном не матиме можливості розпорядитися. Ми вважаємо все-таки, що люди в даному випадку у зв'язку з складним економічним станом, у зв'язку з тим, що у нас ведеться війна Російської Федерації проти України, щоби вони мали більше можливостей для того, щоби таким майном розпорядитися. Тому, на наше переконання, такі поправки мали б бути враховані комітетом, і цей законопроект після врахування таких поправок був би більш збалансованим. Він би не створював передумови, коли, з одного боку, якщо особа взяла кредит в банку, кредит не погашає і в такий спосіб нотаріус за зверненням кредитора може тоді знімати п'ятирічний термін на заборону відчуження, це працюватиме по цьому закону, а з іншого боку, якщо громадянин України своє житло, яке він купив, доклав ще до нього свої власні кошти, тому що цього сертифікату може не вистачити для того, щоб повністю оплатити житло, він склав все, що має для того, щоб мати якесь житло, і потім після цього він не може розпорядитися не тільки відповідними коштами, які йдуть по сертифікату, але і власними коштами, які вкладені в це майно. Тому, на наше переконання, фракції "Батьківщина", треба створювати однокові можливості, як і щодо прав кредитора, так і щодо прав громадянина України, який мусить мати можливість розпорядитися повністю своїм майном. І, до речі, давайте будемо чесними, бувають різні випадки, буває необхідність продати майно своє для того, щоб оплатити якусь термінову операцію, бувають випадки, коли людям потрібно навчати дітей і вони продають свої квартири для того, щоб вкласти в майбутню освіту своїх дітей. Чому ми громадянам України таку можливість не створюємо? Я вважаю, що цей законопроект міг би бути більш збалансованим, хоча він дійсно містить ряд позитивних норм, які створюють можливості для того, щоб громадяни, по-перше, яким зруйноване житло, такий сертифікат отримали, а по-друге, могли реалізувати своє право на отримання нового житла у зв'язку із зруйнованим житлом Російською Федерацією. Дякую. Фракція "Батьківщина", в принципі, цей законопроект підтримує, але вважає, що його можна було б вдосконалити, в тому числі врахувавши поправки нашої фракції. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запросіть депутатів до залу, будь ласка. Переходимо до голосування. Позиція комітету, будь ласка.
14:50:20 ФРІС І.П. Дякую, Іван Іванович, за такий широкий аналіз законопроекту. Колеги, все дуже просто, чому ідея все ж таки накладати заборону відчуження. Цей законопроект був направлений саме на те, що держава буде компенсувати вартість нерухомості, яка буде придбаватися за рахунок держави. І це має бути, по-перше, знищена нерухомості такої людини, яка буде… вартість якої буде компенсовуватися, і задача, щоб ця людина залишилися жити в державі, щоб вона не продала цю квартиру, щоб вона не продала цей будинок і не виїхала, а саме створювала ВВП, створювала життя в нашій державі. Тому накладається така заборона. Вона не обмежує право людини передати таку квартиру в іпотеку банку. Причому ми забрали можливість передавати її в іпотеку фізичним особам під позику, а саме банківська установа може виступати в якості кредитора за такими договорами. Прошу підтримати вказаний законопроект, він дуже важливий, дуже суттєвий і один із найважких, який був, в принципі, і в нашому комітеті пов'язаним з нотаріатом за цей час. ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов'язаних із забороною відчуження об'єктів нерухомого майна, придбаних (у тому числі проінвестованих/ профінансованих) з використанням житлового сертифіката на придбання об'єкта житлового нерухомості. Прошу голосувати. 14:52:10 За-257 Законопроект за реєстраційним номером 10208 прийнято в цілому. З чим і вітаю нотаріат України. Наступний 10454 законопроект, переходимо до його розгляду. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану. Це теж друге читання. У нас тут Сергій Володимирович Власенко – 3 хвилини... 4 хвилини і одна правка. Да? На врахування, да. Але далеко не розходьтеся, бо потім будемо голосувати закон. Будь ласка, Власенко – 4 хвилини.
14:53:00 ВЛАСЕНКО С.В. Шановні колеги, я знаю, що не всі і не завжди читають тексти законопроектів, то я просто поясню про що цей законопроект. Насправді цей законопроект не про майбутнє – це законопроект про минуле. Цей законопроект регулює закупівлі Міністерства оборони в період з лютого 2022 року по червень 2023 року. На жаль, дійсно, в цей період Кабінет Міністрів України створив проблему для бізнесу, встановивши, що в ціну товарів, які постачаються в Міністерство оборони, не повинен включатися прибуток. Це абсурд, тому що бізнес працює з прибутком навіть під час війни. Тобто проблема існує і її створив Кабінет Міністрів, а не Верховна Рада. Але так, як пропонується цю проблему вирішити, пропонується сказати, що всі контрактні ціни за цей період є нормальними. Тобто ціна того, що називають в народі "яйця по 17", є нормальними. Чотириста відсотків прибутку на продукцію, те, що називається речовка, тобто одяг, теж нам хочуть сказати, що це нормально. Шановні колеги, це абсолютно ненормально. З одного боку, ми повинні дати можливість бізнесу заробляти гроші. І це теж потрібно зробити. Але ми не повинні дозволити бізнесу отримувати надприбутки під час війни. Не можна грабувати український бюджет і бюджет Міністерства оборони. Саме тому фракція "Батьківщина" запропонувала наступне. Ми розділили товари, які в цей період лютого 2022 – червня 2023 року постачалися до Міністерства оборони і сказали: все, що стосується зброї, боєкомплектів, "мавіків" і всього іншого, не повинно обмежуватися ціною, тому що ми знаємо цю проблематику і ми розуміємо, що по факту відсутній ринок озброєнь. Але все, що стосується всього іншого, а саме речові продукти, харчові продукти, то там повинна застосовуватися контрактна ціна, але не більше реальної ринкової вартості на день укладання контракту. І до речі, я звертаю увагу, що мова не йде про регулювання контрактів, які укладалися на Prozzoro, мова йде про контракти, які укладалися без будь-яких конкурентних процедур. Тобто приходив постачальник і говорив: "У мене є товар, купіть у мене, ціна – 17 за яйце". Я не знаю, чи такі ціни були, але про це говорять люди і говорять правоохоронні органи. Це ціна ненормальна, якщо вона була в Міністерстві оборони така. На жаль, цим законом ви заднім числом узаконюєте ціни за так звані "яйця по 17", що є неприпустимим. Я переконаний, що правоохоронні органи через якийсь момент змушені будуть сказати, що ми не можемо розслідувати ці питання, тому що сьогодні Верховна Рада заднім числом узаконила такі ціни. Я ще раз підкреслюю, позиція "Батьківщини": ми за те, що бізнес повинен працювати, бізнес повинен заробляти, але заробляти реальну ринкову ціну, а не вигадані якісь історії, коли по 400-500 відсотків рентабельності закладається в ціну таких товарів, і, тим більше, це відбувається. Тому, колеги, я прошу дуже обережно до цього законопроекту підійти. А зараз я прошу хвилину для одної поправки. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:57:06 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Володимирович, для поправки. Тільки почніть з номера її, якщо можна. Будь ласка, Сергію Володимировичу.
14:57:10 ВЛАСЕНКО С.В. Так, Руслане Олексійовичу. Поправка номер 13, це моя поправка, яка якраз саме і говорить про те, що в контрактах, в контрактах на інші товари, а саме: на речові продукти, на харчові продукти, не на зброю, не на боєкомплекти, не на тепловізори, не на "мавіки", – повинна бути контрактна ціна, але не вище реальної ринкової вартості на день укладання контракту. Поправка саме про це. "Батьківщина" не підтримає завищені ціни для Міністерства оборони, тим більше легалізацію цих цін заднім числом. Я ще раз підкреслюю: реальна ринкова вартість на день укладання контракту – нема з цим жодних питань. Бізнес повинен заробляти, але в тих межах, в яких є ринок. На продукти харчування завжди був ринок, на одяг завжди був ринок. І це можна завжди перевірити і з'ясувати. Прошу підтримати поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, позиція комітету по 13 поправці.
14:58:19 ХОМЕНКО О.В. Комітет 13 поправку відхилив. На ринку оборонних закупівель, колеги, виникла проблема, яка створює ризик банкрутства підприємств-постачальників. І через неоднозначне тлумачення окремих постанов уряду склалася ситуація, коли національні компанії втратили право на прибуток. Уявіть собі, втратили право на прибуток. А ті компанії, які включали прибуток у ціни, стали фігурантами кримінальних справ. І це про прибуток, без якого наші підприємства втратять можливість створювати тут робочі місця, підтримувати економіку, платити зарплати та податки і працювати далі на потреби України. Комітет одноголосно відхилив цю правку. Прошу не підтримувати цю правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, 13 поправка авторства Власенка, вона комітетом відхилена. Позицію обох сторін ви почули. Я ставлю 13 поправку на врахування. Прошу голосувати. 14:59:34 За-164 Рішення не прийнято. Поправка залишається відхилена. З процедури, будь ласка, Сергій Володимирович. Але тільки з процедури, Сергій Володимирович. Будь ласка.
14:59:44 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний Руслане Олексійовичу. Я хотів ставити ще дві поправки, але немає сенсу. Оскільки ця поправка не була підтримана, я не буду ставити інших дві поправки на підтвердження. Але я би хотів зазначити, що шановна представниця комітету трошки зманіпулювала. Попередня поправка дозволяла постачальникам мати прибуток, і якраз "Батьківщина" говорить про те, що прибуток повинен бути у постачальників, але в межах реальної ринкової ціни. Не в яйцях по 17, по 20, по 100, не в речовці по 600 відсотків рентабельності чи 400 відсотків рентабельності. Тому дякую, пане Голово, з процедури я 2 інші поправки не буду ставити на врахування і не буду ставити на підтвердження. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З процедури, Юлія Володимирівна, будь ласка. Що у вас?
15:00:39 ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, враховуючи, що поправка Власенка Сергія не пройшла, це означає, що якщо зараз пройде закон, ви мусите просто зрозуміти, що ви легалізуєте 300, 400, 500 відсотків націнки на речові і харчові продукти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, це не з процедури, Юлія Володимирівна. Юлія Володимирівна, це не з процедури. ТИМОШЕНКО Ю.В. Тому у мене прохання процедурне. Зараз не підтримати, але друге повторне читання, щоб врахувати цю правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. А, красиво, дякую, Юлія Володимирівна. Спасибі. Ми ще домовлялися: 1 хвилина – Фріз Ірина, так, і голосуємо. Будь ласка, але ви не будете ставити поправку. Будь ласка, Ірина Фріз, і голосуємо.
15:01:18 ФРІЗ І.В. Дякую дуже. Я підтримую попереднього колегу стосовно того, що дійсно Кабмін самоусунувся і звалив всю відповідальність за той нормативно-правовий хаос, який він вчинив, на парламент. Це негідна поведінка. І ми від "Європейської солідарності" вважаємо, що маємо як парламент вимагати політичної відповідальності від цього Кабміну, який призвів до фактичного саботування діяльності оборонно-промислового комплексу. Разом з тим ми мали з вами розглядати закон, який би спрямований був на захист підприємств оборонно-промислового комплексу. Ми маємо чітко визначити критерії, за якими будуть визначатися ці підприємства. І ми маємо надати їм гарантії захисту, в тому числі і від тиску правоохоронних органів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення, шановні колеги. Дякую. Я ставлю пропозицію прийняти у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану (реєстраційний номер законопроекту 10454). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 15:03:06 За-259 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. Наступний законопроект 6401: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування. Я запрошую до трибуни першого заступника голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Лозинського Романа Михайловича. Будь ласка. І ми домовлялись так, що у нас буде 3 хвилини – Пузійчук, одна поправка Лозинського самого і 3 хвилини від "ЄС". Правильно, колеги? Будь ласка, Пузійчук – 3 хвилини.
15:03:50 ПУЗІЙЧУК А.В. Дякую, шановний головуючий. Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина", Житомирщина. Шановні колеги, сильне місцеве самоврядування – це запорука демократії і відповідно майбутнього нашої держави у єдиній європейській спільноті. З початком повномасштабної війни громади пройшли випробування на міцність, на нові виклики та довели ефективність реформи децентралізації. Положення цього законопроекту спрямовані на прозорість, відкритість та підзвітність органів місцевого самоврядування, що є дієвим та важливим запобіжником корупційних діянь. А саме це інтернет-трансляція в режимі реального часу пленарних засідань місцевих рад та засідань постійних комісій, збереження відеозаписів цих трансляцій та їх оприлюднення на офіційному вебсайті Ради, оприлюднення інформації щодо об'єктів права власності територіальних громад, прийняття висновків і рекомендацій постійних комісій відкритим поіменним голосуванням, публікація проектів порядків денних засідань постійних комісій. Якщо ми рухаємося в напрямку європейської спільноти, у нас немає іншого шляху, ніж розвивати демократичні інституції – стабільні, ефективні та відповідальні. Наше завдання також посилювати фінансову спроможність місцевого самоврядування та успішний розвиток громад. Звісно, під час війни приходиться приймати непопулярні рішення. Всі ми добре пам'ятаємо, якими резонансним і чутливим для органів місцевого самоврядування було питання сплати ПДФО. Також важливим для органів місцевого самоврядування є питання відшкодування компенсації заборгованості з різницею в тарифах підприємствам теплопостачання для їх безперебійної роботи та забезпечення кредитної спроможності громад. Законопроект, який врегульовує ці питання, внесений до парламенту, і ми маємо якнайшвидше його розглянути. Це законопроект реєстраційний номер 10383, про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" щодо компенсації різниці в тарифах. Також хочу наголосити, що прозорість і відкритість – це те, чого чекає суспільство не лише від органів місцевого самоврядування, а від органів державної влади, Верховної Ради та, до речі, стосується і питання трансляції пленарних засідань Верховної Ради України. А щодо цього законопроекту, фракція "Батьківщина" буде його підтримувати та закликає всіх підтримати прийняття законопроекту в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету. Будь ласка, Романе Михайловичу.
15:06:46 ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Я дякую за цей виступ, який щойно звучав в заміну на поправки. У мене тут є листи Всеукраїнської асоціації громад, асоціації районних та обласних рад, асоціацій ОТГ, які своїми листами звернулися на нас, на Верховну Раду, з абсолютною підтримкою цього законопроекту. Цей законопроект – приклад, як всі конструктивні представники місцевого самоврядування, представники парламенту абсолютно всіх фракцій і груп працювали над цим законопроектом, щоб він мав шанс покращити реально і зробити прозорішим органи місцевого самоврядування. Тому, колеги, зараз у нас буде дуже важливе рішення. Я запрошую всіх бути в залі і запрошую всіх зробити все для того, щоб місцеве самоврядування в нашій країні стало ще сильнішим. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але перед тим, як ми зараз будемо голосувати, ми домовлялися 3 хвилини – Гончаренко, після цього ще одна хвилина – Безгін замість поправки. Мені сказали, що ви будете виступати одну хвилину. Одну хвилину. Дякую. І після цього голосуємо. Будь ласка, Олексій Гончаренко.
15:07:53 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Повністю підтримую цей законопроект, як і вся наша фракція. Дійсно, дуже потрібно, щоб ми максимально робили відкритими наші місцеві ради. У мене одне просте питання. Може, ми як Верховна Рада приклад покажемо? Що ж ми хочемо відкрити місцеві ради, а Верховну Раду закриваємо? Друзі, два роки у нас немає "години запитань до Уряду". За два роки один раз. Один раз до нас прийшов наш уряд. Чим він там так занятий? Не знаю. У нас немає прямих трансляцій нашої Верховної Ради, ну крім мого тіктоку. Ну це, друзі, нікуди не годиться. Я, звичайно, радий, що маю ексклюзивний контент, і це, звичайно, радує, але чому ми не показуємо на всю країну, як ми збираємося, як ми тут працюємо? Чого Верховну Раду перевели в розряд кіно для дорослих і показують вночі записи ці? Чому? Я не можу цього абсолютно зрозуміти. І, звичайно, це не є добрий приклад для місцевих рад. Ми говоримо: місцеві ради будьте відкритими. Та, може, ми самі відкриємось? Чому у нас пуста ложа журналістів? Будь ласка, пуста ложа. Де? Завжди тут були українські журналісти. Чому їх немає? Що ми приховуємо, від кого? Хто ще не знає, де ми збираємось, де засідаємо? Вся країна так живе, бомбосховище є. Буде повітряна тривога – підемо в бомбосховище. Разом із журналістами би пішли, вони б заодно розпитали би нас, багато є питань до депутатів Верховної Ради, особливо деяких. Десь когось НАБУ не встигло запитати, так журналісти би спитали. Так це питання, які ми маємо вирішувати, маємо реально бути прозорими. І де ж наша прозорість? Що ж ми робимо так? Ми вам місцеві ради говоримо, будьте прозорі, а нашої немає. А місцеві ради, дійсно, прозорі і працюють набагато прозоріше. Я вчора був на засіданні Одеської міської ради, вона в прямій трансляції іде. Ніхто не боїться в Одесі, що щось прилетить, не прилетить – працює, хай люди все бачать. Так і має бути. Більше того, приймає важливі рішення, ще нам дає поради. Вчора Одеська міська рада звернулась до Верховної Ради України з вимогою, щоб при розгляді мобілізаційного законопроекту прибрати ганебну норму, яка обманює військових, що начебто демобілізація після 36 місяців, хоч і це насправді дуже задовго, але після цього насправді ще окреме рішення Ставки. Тобто це брехня. І Одеська міська рада, Чернігівська міська рада, інші міські ради вже звернулися до нас і будуть далі звертатися. От вони працюють прозоро. А ми з вами як працюємо? Як ми працюємо, що ми приховуємо: людей, які як украл, выпил, в тюрьму? Вчора в СІЗО по справі НАБУ, сьогодні тут вже ходять і тут такі веселі, і довольные. Так неправильно, так не має бути. Давайте реально робити Верховну Раду прозорою з журналістами, з трансляцією… ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, будь ласка, одна хвилина – Безгін, і після цього голосуємо за цей дуже важливий законопроект. Будь ласка, Віталій.
15:11:04 БЕЗГІН В.Ю. Дякую, Руслан Олексійович. Дивіться, колеги, я не буду забирати багато часу. Я думаю, в нас же по залу і по виступах колег по фракціях є чітке розуміння компромісу. Я думаю, що всі, в тому числі всі фракції, що виступали, що ще будуть виступати, мають підтримати одне – прозорі підходи до діяльності органів місцевого самоврядування. Саме в прозорості і нагляді з боку громадян є основа його ефективного функціонування. Та редакція, що запропонував комітет, дійсно, є оптимальною, і всі свідомі представники громад її підтримують. Тому прохання проголосувати зеленою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Шановні колеги, ми обговорили цей законопроект. Переходимо до прийняття рішення. Шановні друзі, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування (реєстраційний номер законопроекту 6401). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 15:12:27 За-262 Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому. Вітаю. Вітаю, колеги. Ідемо далі. Наступний номер законопроекту 10068, це проект Закону про Єдиний соціальний реєстр. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 15:13:02 За-219 Рішення прийнято. Шановні колеги, два – за, два – проти, будь ласка, запишіться. Будь ласка, до слова запрошується народний депутат Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".
15:13:40 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний головуючий, президія, колеги, насправді законопроект потрібен, він встановлює приблизно американську модель надання соціальних послу. Тобто всі особи, які очікують і мають право на отримання соціальної підтримки держави, мають бути в одному реєстрі. Шкода, що немає представників уряду, саме вони б мали презентувати цей законопроект і казати свою думку. І мені видається, що він неправильно був Апаратом Верховної Ради розписаний на комітети. Мені видається, що це все-таки соціальний законопроект, так і, до речі, написано в пояснювальній записці, і його б мали б розглядати в соціальному комітеті. Чому? Тому що там мова не тільки про створення єдиного реєстру, а там ще мова про зміни, надання право уряду змінювати підходи щодо надання соціальної допомоги. А це ризик, що, наприклад, міністерство, яке уповноважене в разі ухвалення зміни до Закону про надання соціальних послуг ветеранам та іншим категоріям може вирішувати, виходячи з бюджету, на яку суму надавати допомогу. Це є ризиковано, і такий законопроект не просто про технічні моменти створення єдиного реєстру. Через те було бажання почути від уряду, як він бачить реалізацію щодо захисту персональних даних. І друге. Чи не стане це варіантом звуження, що порушує 22 статтю Конституції, надання соціальних послуг? Немає представників уряду, ми не можемо пояснення. І фракція "Батьківщина" в першому читанні утримується, а до другого буде подавати правки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Ковальчуку. Він передає Штепі. Будь ласка, Сергій Сергійович.
15:15:49 ШТЕПА С.С. Шановні колеги, доброго дня. Цей законопроект передбачає створення, наповнення, функціонування і адміністрування соціального реєстру як централізованої системи, яка буде призначена для збереження і обліку всіх електронних даних отримувачів будь-яких видів соціальної підтримки, яка передбачена взагалі законодавством. В результаті буде створена єдина аналітична платформа для надання комплексної державної підтримки вразливим категоріям населення. Що це дає людині? Перш за все не буде потрібно ходити від однієї установи до іншої, щоб отримати довідку заради довідки. Таким чином отримання будь-яких пільг і соціальної підтримки відбуватиметься набагато швидше, легше і так далі. Крім того, людям не потрібно буде стояти зайвий раз у чергах, і кожна людина зможе побачити, які саме пільги вона вже отримає в єдиному кабінеті. Для держави це теж надає багато переваг. Перш за все це мінімізує корупцію на місцевому рівні і також це зменшує, власне, витрати на адміністрування цієї інформації. Крім того це унеможливить дублювання отримання однієї і тієї ж соціальної підтримки однією людиною в різних регіонах. Прошу підтримати цей законопроект. Я вважаю, що в ньому є що доопрацювати до другого читання. Впевнений, що ми це з вами разом і зробимо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Сергійович. Слово надається народній депутатці України Славицкій Антоніні Керимівні. Будь ласка, Антоніна Керимівна.
15:17:13 СЛАВИЦЬКА А.К. Прошу передати слово колезі Бурмічу Анатолію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Бурміч, будь ласка.
15:17:19 БУРМІЧ А.П. Шановний Голово, шановні колеги! Цифровізація – це наше майбутнє в нашому житті і основний фактор, куди ми йдемо. Звичайно, цей законопроект спростить трошки життя людей, не зразу всіх, звичайно, тому що не у всіх є і електронні кабінети, і навіть телефони не у всіх є мобільні, але це наше майбутнє. Звичайно, що це спростить життя, менше буде черг, менше буде якихось трат інших, все буде в реєстрі, це буде прозоро, людині буде легше і державі буде легше. І на мій погляд, звичайно, що зменшить і корупцію. Чому? Тому що буде більше прозорості. Видно зразу, що у кого є і в кого де появляється, що і звідки береться. Тому цифровізація – це наше майбутнє, це спрощення життя. Група "Відновлення України" буде підтримувати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз ще однин виступ народної депутатки Южаніної Ніни Петрівни, фракція "Європейська солідарність". І після цього ми голосуємо. А, ще буде одна хвилина від Мамки, і після цього голосуємо за законопроект. Тому прошу народних депутатів запросити до зали. А поки я передаю слово Ніні Петрівні Южаніній. Будь ласка, Ніна Петрівна.
15:18:38 ЮЖАНІНА Н.П. Прошу передати слово Володимиру Ар'єву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ігорович Ар'єв, будь ласка.
15:18:52 АР’ЄВ В.І. Хороша і правильна ідея, але так виписано воно з урахуванням наших реалій, то це змушує фракцію "Європейська солідарність" в першому читанні утриматись від підтримки цього законопроекту. У другому читанні ми будемо дивитися, чи воно буде відповідати нашому баченню, якщо будуть внесені відповідні поправки. Які саме поправки потрібно внести? По-перше, кількість інформації, яка збирається в цьому законопроекті, є надмірною, і можливість розширення цієї інформації про особу також закладена у поточному тексті. Я розумію, що хочеться зібрати із людей якомога більше інформації, в тому числі і особистої. Але, якщо ми подивимося на те, який рівень у нас кібербезпеки наших мереж, який рівень кібербезпеки і загалом безпеки від витоку даних, які часто опиняються потім в загальному, скажімо так, користуванні, то це є дуже серйозною небезпекою. І небезпека ця не тільки щодо цього конкретного законопроекту. Той закон, який ми вже ухвалили щодо створення електронного кабінету військовослужбовця і мобілізованих, він так само підпадає під ці ж норми. Питання кіберзбезпеки є дуже серйозним, питання кількості збору даних щодо персон, які будуть в цій базі, теж є важливим. Тому ми будемо подавати відповідні поправки. І я ще раз закликаю, шановні друзі, ми можемо дійсно копіювати те, що робиться в Америці, але є українські реалі і є наші вороги, які хочуть доступ до баз даних. Врахуйте це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, ще Мамка Григорій Миколайович і будемо голосувати. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.
15:21:06 МАМКА Г.М. Шановні колеги, хотів би звернути увагу про те, що ми уже приймаємо скільки реєстрів, скільки їх створюємо, що ми можемо уже заблукати, не те, що громадяни України. Хочу зазначити про те, що десь до початку війни говорили про те, що дуже багато чого створено по кількості, а необхідно все-таки займатися якістю. От що ми маємо на даний час? Маємо потужну Дію, маємо супер потужний і перспективний "Оберіг", маємо щодо соціальної підтримки військовослужбовця, хтось називає ID military, там і все інше. Але чи не багато у нас реєстрів? Нам би все-таки навчитися ними користуватися. Необхідно все-таки відпрацювати державну електронну систему, яка повинна визначити, які повинні бути реєстри. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, займайте свої місця, переходимо до прийняття рішення. Шановні друзі, займіть місця, будь ласка, переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, приготуйтесь, будь ласка. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про Єдиний соціальний реєстр (реєстраційний номер 10068). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 15:23:14 За-221 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію відправити цей законопроект на повторне перше читання. Шановні колеги, я прошу підтримати цю пропозицію відправити законопроект 10068 на повторне перше читання. Прошу голосувати. 15:23:47 За-223 Рішення не прийнято. Шановні колеги, давайте підтримаємо: повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Я ставлю пропозицію повернути законопроект 10068 на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Будь ласка, прошу народних депутатів голосувати. 15:24:25 За-219 Рішення не прийнято. Законопроект вважається відхиленим. Дякую, колеги. Одну секундочку, Олександр Сергійович, будь ласка.
15:24:37 КОРНІЄНКО О.С. Колеги, у нас надійшов ряд міжфракційних об'єднань, ми їх зараз оголосимо, щоб вони могли працювати. Відповідно до статті 60 прим. Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "За ефективність ДП НВО "Павлоградський хімічний завод". Головою цього об'єднання обрано народного депутата Соколова Михайла Володимировича. Також створено міжфракційне депутатське об'єднання відповідно до статті 60 прим. Регламенту Верховної Ради України "За ефективність ДП "Шосткинський завод "Зірка". Головою міжфракційного депутатського об'єднання обрано народного депутата України Соколова Михайла Володимировича. Також відповідно до статі 60 прим. Регламенту Верховної Ради України створено міжфракційне депутатське об'єднання "За ефективність АТ "Українська оборонна промисловість". Головою цього об'єднання обрано також Соколова Михайла Володимировича. Вітаємо, Михайло Володимирович. Отак треба починати каденцію в Верховній Раді. І у нас ще одне депутатське міжфракційне об'єднання (секундочку, десь воно загубилося). Також відповідно до статті 60 прим. Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення в Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "За ефективність ДП "Шосткинський завод "Імпульс". Головою обрано також народного депутата Соколова Михайла Володимировича. І створено міжфракційне депутатське об'єднання "Балто-Чорноморська платформа "За сім'ю". Головою обрано Швеця Сергія Федоровича, з чим і вітаємо. Дякую.
15:26:26
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за результативну роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку. Працюємо далі на перемогу. І слава Україні!
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 22.02.2024
| |||
