|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 22.05.2018
ЗАСІДАННЯ СОРОК ТРЕТЄ Сесійний зал Верховної Ради України 22 травня 2018 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:02:32 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Прошу заходити в зал, займати робочі місця, приготуватись до реєстрації. Колеги, готові до реєстрації? Прошу народних депутатів зареєструватись. Прошу взяти участь в реєстрації. 10:03:41 Зареєстровано 353 народних депутати. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Нагадую, що у вівторок у нас виступи від фракцій і груп. Прошу фракції і групи приготуватись до запису у виступах. І прошу провести запис, будь ласка. Від "Волі народу" до слова запрошується Лабазюк Сергій Петрович. Будь ласка.
10:04:57 ЛАБАЗЮК С.П. Шановний пане Голово, колеги, дорогий український народе! Сьогодні в порядку денному, без перебільшення, доленосний день в цілому як і для всіх аграріїв, так і для нашої держави. Півроку аграрне середовище кипить через обговорення так званих соєвих правок. Для відновлення справедливості аграрії розробили законопроект 7403-2. Цей документ підтримали 15 обласних рад, всі профільні асоціації, закордонні наші партнери і велика кількість народних депутатів, які сьогодні присутні в цьому залі. Але досі товчемо воду в ступі. Постійно спілкуюсь з аграрним середовищем, фермери налаштовані досить рішуче, кажуть, якщо депутати вкотре не підтримають їхньої пропозиції і не буде повернення відшкодування ПДВ при експорті масляничних культур, акції протесту знову відновляться по території всієї нашої держави. Тому пора відмовитися від так званої практики шокової терапії і підтримати сьогодні даний законопроект. Колеги, не менш важлива тема для нас – це рейдерські захоплення. Сьогодні ключові великі агроструктури говорять про те, що їх захоплюють, я не говорю вже про маленькі фермерські господарства, про колгоспи так звані, які кричуще до нас звертаються з тим, щоб ми їх захистили. Я вам дам відповідь, чому це сталося. Сьогодні у нас через законодавчі прогалини є така можливість. І, коли інвестори приходять в Україну, для них, на жаль, не ключове вже заробити гроші, а ключове зберегти те, з чим вони до нас прийшли. Саме відсутність чесних судів і чітких правил гри призводить до рейдерства. Аграрне рейдерство – один із проявів відсутності торжества закону і гарантій прав власності. Саме відсутність можливості сьогодні захистити себе і не дає нам добра на те, щоб розвивалася інвестиційна привабливість нашої країни. Держава повинна втрутитися в цю ситуацію, що склалась, і захистити інвесторів від рейдерських захоплень. Право власності має бути святим і непорушним. Для протидії рейдерству комісія під головуванням Першого віце-прем'єра, в яку я і вхожу, спільно з Міністерством МВС, Міністерством юстиції, з профільними асоціаціями та з громадською організацією "Бізнес-Варта" напрацювали законопроект 8121. Сьогодні цей законопроект мав бути в порядку денному. І я хочу вірити, що ми таки будемо його розглядати невдовзі. Ми на Хмельниччині вже розпочали реальні дії і сьогодні маємо можливість сказати, що хмельницькі аграрії захищені. І наостанок, не менш нагальне питання сьогодні – це створення Вищого антикорупційного суду. Депутатська група "Воля народу" закликає парламент нарешті зробити цей важливий крок і прийти до спільного знаменника. Ми розуміємо, до цього часу створення антикорупційного суду було заручником політичних… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:08:40 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, 30 секунд завершити. ЛАБАЗЮК С.П. Аналогічна доля з голосуванням за новий склад ЦВК. Багато заяв, але більше популізму. І на сьогоднішній день, на жаль, ніяких дій. Сьогоднішню Центральну виборчу комісію можна порівняти з осетриною другої свіжості. Далі тягнути з питанням її оновлення нікуди. Закликаємо інші фракції змінити безкінечні консультації на результативне голосування. Досить перекладати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колега. І до слова запрошується голова фракції "Опозиційний блок" Юрій Бойко. Пане Юрію, будь ласка.
10:08:52 БОЙКО Ю.А. Шановна пані головуюча, шановні народні депутати, Україна знаходиться у кризі, і головним дестабілізуючим фактором є конфлікт на Донбасі. Як показують опитування, найбільше українці хочуть миру і стабільності. Тож давайте зробимо те, що хочуть наші громадяни. Україні потрібен мир. Але помилки в зовнішній і внутрішній політиці викреслюють Україну з порядку денного світового співтовариства, викликають роздратування і зіштовхують нас, навіть наших сусідів: Польщу, Угорщину, Румунію, Білорусь. Інтерес до України зростає тільки в разі виникнення надзвичайних ситуацій або проявів ксенофобії та расової ненависті. За це все несе відповідальність ця антинародна влада: за зубожіння населення, за антинародні реформи і розвал економіки. Уряд продовжує методично добивати ліквідні промислові підприємства, доводячи їх до банкрутства з метою продати за копійки. Серед них заводи аерокосмічної галузі, "Одеський припортовий", "Турбоатом" та інші. Тому в умовах кризи в економіці і знецінення валюти, ми вимагаємо скасувати грабіжницьку приватизацію за безцінь під своїх людей. Ми вимагаємо, і я особисто наполягаю, на негайному звіті уряду з приводу цього дешевого розпродажу державних активів. І окремо вимагаємо відзвітувати по тарифній політиці в поточному році. Ні для кого не секрет, що українців готують до чергового підвищення цін на газ і комунальні послуги, суттєвого зменшення кількості одержувачів субсидій. По суті це приведе до чергового зубожіння населення. Я їжджу по всій країні і всюди люди ставлять одне і те ж запитання: чим взагалі займається уряд? Тільки за останній місяць: отруєння дітей в Черкасах і на Дніпропетровщині, пожежа на складах боєприпасів в Харківській області, зростаючий кримінал на вулицях країни, де кількість загиблих вже перевищує бойові втрати. Вкупі з медреформою, українцям, схоже, залишають два варіанти: померти або емігрувати з країни. Шановні народні депутати! Сьогодні парламент має історичний вибір: або допомогти Президенту і уряду остаточно знищити країну і людей, або дати Україні шанс на розвиток і процвітання. Я нагадаю, що ми живемо в парламентсько-президентській республіці. Вам вирішувати. Народ свій вибір зробить. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступний виступ від фракції Радикальної партії, будь ласка. Я так розумію, Олег Ляшко.
10:12:15 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Вчора "Нафтогаз" прийняв рішення про збільшення на 20 відсотків вартості газу для промислових виробників. Це означає, що наша продукція стає дорожчою. Українці замість того, щоб отримувати підвищенні зарплати, підприємства будуть скорочувати робочі місця. Київська влада хоче підняти із 6 до 8 гривень вартість проїзду у громадському транспорті. "Укрзалізниця" замість того, щоб забезпечити працюючі ескалатори і ліфти для громадян, вони хочуть на 30 відсотків підняти вартість пасажирських перевезень. Уряд вже домовився з Міжнародним валютним фондом і беруть на себе зобов'язання про підвищення до 11 тисяч гривень за тисячу кубів газу для українських громадян. Натомість Міжнародний валютний фонд нам ставить вимогу: не можна піднімати зарплати, не можна піднімати пенсії. У мене просте питання: а як вижити українцям, коли абсолютно недоступні ціни на ліки, на продукти харчування, навіть на проїзд у громадському транспорті і комунальні послуги, які так само зростуть у зв'язку з підвищенням цін на газ? Це політика, яка фактично веде до знищення української економіки, до того, що Україна буде експортувати ще більше робочої сили, сировини замість того, щоб розвивати власну економіку і створювати робочі місця для власних громадян у рідній країні. Уряд проводить, і влада, Президент, проводять політику, яка позбавляє українців майбутнього. Підвищення цін, інфляція галопуюча, підвищення тарифів, залазять у кишені мільйонам українців. На півтори тисячі гривень пенсії, на 2-3 тисячі гривень зарплати, багато не порозкошуєш. Це залишається тільки заплатити за комуналку, а більше вже навіть на хліб без масла не вистачить. Наша команда пропонує іншу політику. Ми вимагаємо від уряду відмовитися від підвищення цін на газ і від підвищення тарифів, навпаки, проводити політику збільшення видобутку власного газу, енергомодернізацію і, як наслідок, зниження тарифів. Ми вимагаємо від влади відновити державне регулювання цін на продукти першої необхідності, на ліки, обмежити рентабельність продажу ліків, скасувати ПДВ, розширити перелік ліків, зокрема на онкологію, щоб безплатно давали, антибіотики щоб українці безплатно отримували, і запровадити кримінальну сувору відповідальність за фальсифікацію ліків. Ми вимагаємо від уряду обмежити апетити "Нафтогазу", "Укргазвидобування", які за рахунок пограбування українців заробляють собі по 300 процентів рентабельності, заганяючи українську промисловість у збитки, а українців залишаючи без роботи. Якщо ви не припините політику пограбунку українців, ми винесемо вас всіх на вилах. Ми не дозволимо перетворити Україну на руїну, на розвалину, де… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, дайте завершити. ЛЯШКО О.В. … де не буде ні села, ні міста, ні робочої людини. Ми вимагаємо від влади, від парламентської коаліції підтримати наші ініціативи, внести зміни до Конституції щодо підтримки фермерства, відновлення тваринництва, створення робочих місць в Україні. Єдино правильна політика – відновлення економіки, збільшення достатку українців, їхніх зарплат і пенсій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступний виступ - голова фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко. Будь ласка, Юлія Володимирівна.
10:16:18 ТИМОШЕНКО Ю.В. Багато поколінь українців жертовно боролися за те, щоб Україна отримала право бути незалежною, суверенною, сильною країною, яка може самоврядовуватися власним народом. І зараз виглядає абсолютно принизливо, коли в розквіт демократії в Україні, коли демократичні сили прийшли до влади, частину суверенітету, спрямованому на управління всіма процесам в наші державі, передано зовнішнім силам, які представляють частину глобальної фінансової олігархії. Нещодавно я дала чіткі докази того, що Національний банк України знаходиться в системі незаконного і абсолютно шкідливого для України зовнішнього управління. А зараз я хочу навести приклад, що тими ж самими силами і тими ж самими людьми здійснюється в системі охорони здоров'я з закупівлею за державний рахунок ліків для українців. Ви знаєте, наскільки важко дається сьогодні взагалі справа виділення з бюджету будь-яких грошей. Всього 30 відсотків від потреби виділяється на охорону здоров'я, але навіть ці копійки, вони використовуються так, що не доходять до реальних потреб українців ні ліки, ні гроші. У мене в руках зараз офіційний лист керівника Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я пані Олі Богомолець. І я хочу, посилаючись на її цифри, сказати, що починаючи з 2015 року закупівля через посередників медикаментів за державні гроші здійснюється не просто жахливо і злочинно, а здійснюється свідомо, для того щоби українці не мали права лікуватися. Уявіть собі, з 2015-го по 2017 рік всього було проплачено 12 мільярдів гривень передплатою. Роками не постачалися медикаменти. Роками! І зараз, на цю хвилину, ще залишаються непоставленими за 17-й рік, 15-й, 16-й, 17-й, на 6,7 мільярда гривень. І все одно на початку 2018 року вони ще проплатили майже 6 мільярдів передплати. Ми не лікуємо важкохворих дітей, не лікуємо важкохворих людей, онкохворих, людей, які дійсно потребують сьогодні допомоги. Але ліки, які поставляються, навіть з таким запізненням на роки, частково є простроченими, частково по якості непридатними. Ліки, поставлені для онкохворих дітей, частково були знищені, тому що ними дітей не можна лікувати. І саме тому я… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд дайте завершити. ТИМОШЕНКО Ю.В. … що ця політика є політикою винищення українців. Ми наполягаємо на тому, і Рахункова палата погодилася, негайно провести повну ревізію за 15-й, 16-й, 17-й, 18-й роки закупівлі ліків за державний кошт. А друге, ми вимагаємо зараз переглянути ті закони, які без конкурсів дали можливість шахраям маніпулювати мільярдами бюджетних грошей... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, до слова зарошується голова фракції "Народний фронт" Максим Бурбак. Прошу, пане Максиме.
10:20:06 БУРБАК М.Ю. Доброго дня, колеги! Фракція "Народний фронт" послідовно підтримує створення антикорупційного суду, маємо якнайшвидше ухвалити цей закон. Створення суду є наступним етапом впровадження безпрецедентних в історії України антикорупційних реформ, початком їм поклав ще перший уряд Арсенія Яценюка. У цьому залі всі пам'ятають як Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вносив пакет антикорупційних законопроектів і з цієї трибуни закликав парламент ухвалити їх. Сьогодні із впевненістю можна сказати, що за 4 роки в Україні уряд і парламент зробили в рази більше, аніж попередні понад 20 років і передусім це стосується боротьби з корупцією. Так, ми ще не вийшли на бажані результати, але ми йдемо правильним шляхом і на черзі створення Вищого антикорупційного суду, справді антикорупційного і справді незалежного, а також створення законодавчих гарантій для його чесної і прозорої роботи. Цей суд буде розглядати виключно кримінальні провадження, які відносяться до компетенції НАБУ. Нарешті парламент повинен розпочати розгляд законопроекту про антикорупційний суд і ухвалити його. Цей закон повинен відповідати рекомендаціям Венеціанської комісії, це чітка послідовна публічна позиція фракції "Народного фронту". Ми також вважаємо, що Міжнародна рада експертів повинна мати право вирішального голосу на етапі відбору кандидатів у судді. Вони перевірятимуть кандидатів у судді на доброчесність за конвертними критеріями, а саме, декларації кандидата і його родичів, відповідність статків декларації, відсутність кримінальних проваджень. До Міжнародної ради експертів можуть входити висуванці міжнародних організацій, з якими Україна має виключно договірні відносини – Рада Європи, ОБСЄ, ГРЕКО. Ці експерти повинні мати досвід роботи в міжнародних судах не менше 5 роки. Антикорупційний суд має бути не лише створеним на папері, а й постійним, дієздатним. Мусимо забезпечити всі законодавчі рішення, необхідні для повноцінного старту діяльності антикорупційного суду, щойно законопроект буде ухвалений. Самого лише створення антикорупційного суду буде недостатньо для повноцінної антикорупційної системи. Необхідно якнайшвидше призначити аудитора НАБУ, і це вже питання до профільного комітету, щоб врешті-решт в зал були внесені кандидати і щоб вже зал вирішив це з голосуванням, тому що, нагадую, у нас нема аудиту НАБУ за 16-й, за 17-й, скоро вже закінчиться 18 рік. Ці питання потребують якнайшвидшого ухвалення. Дякую. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
10:22:45 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова народного депутата Бондаря від "Партії "Відродження". Прошу.
10:22:49 БОНДАР В.В. Дякую. Шановні друзі! Я думаю, останнім часом багато… вся країна слухає історію, як важко і в яких важких умовах народжується антикорупційний суд в Україні, Центральна виборча комісія, ще щось. А народжується важко тому, що по суті це сьогодні не потрібно ні владі, ні депутатам в парламенті, це потрібно уряду і владі тільки заради того, щоб отримати черговий кредит. Заради кредитів вони готові піти на все. МВФ, Світовий банк нав'язують їм умови. Продайте землі – вони говорять: "Да". Завалюйте промисловість – говорять: "Да". Піднімайте тарифи – говорять: "Да". І кожен день ми бачимо, як (останні місця особливо) іде підняття тарифів, іде підняття проблем у промисловості, банківський сектор розвалений в хлам – теж на виконання вимог наших зовнішніх кредиторів. Фінансування сьогодні отримати, кредити отримати промисловість практично не може. А якщо отримає, то під 20-25 відсотків річних. Це говорить про те, що по суті уряд сьогодні займається не проблематикою, як розвивати країну, і влада займається не стратегічним баченням, де і як Україна буде заробляти, за рахунок чого, а по суті займається тим, що, як наркомани, ходять за черговими траншами по всьому світу з протягнутими руками і взагалі не пропонують альтернативного підходу до економіки України. Ми говоримо сьогодні до влади: хлопці, приїхали, злізайте. Така ситуація призведе до того, що ви практично розвалюєте Україну, приводить до того, що ви позбавляєте українців перспектив на майбутнє. Ви приводите до того, що сьогодні соціальна і… міграція така, що за кордон виїжджають мільйони населення. Ви призвели ситуацію до того, що сьогодні на 100 чоловік, які помирають, народжуються лише 58 дітей. Це говорить про те, що Україну стабільно перетворюють на сировинний додаток до Заходу, і це завдяки вашій політиці, урядовій і провладній. Ви робите все заради кредитів, ви не робите нічого заради України. Тому ми закликає вас: поверніться до розгляду тих питань, які ми піднімаємо, наших законопроектів: про підтримку промисловості України, де є десятки механізмів, як дати можливість українським підприємствам стати на ноги; про підтримку енергопрограми енергозбереження, які ми пропонуємо, які дають можливість Україні економити газ, електроенергію, українцям утеплювати будинки, міняти вікна, котельні і так далі. Це програми, які дієві. Програми по підтримці енергетики, по підйому транспортної галузі, потужні програми будівництва доріг, не по 3 тисячі кілометрів на рік, а по 10-15 тисяч кілометрів, і тоді за 5-7 років можна поновити дороги в Україні. Беріть кредити, дешеві кредити, але не проїдайте їх, направляйте на промисловість на дороги, на мости. І оце буде дієва програма виходу української економіки з кризи. Це наша програма, яку ми зареєстрували в парламенті, наші законопроекти, але прислухайтеся до того, що я говорю. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я запрошую до слова народного депутата Артура Герасимова від "Блоку Петра Порошенка".
10:26:01 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановна пані головуюча, шановні колеги, шановні виборці! Як ви знаєте, 19 травня Президент України підписав Указ про остаточний вихід нашої держави з СНД. Це історичне рішення ще раз підтвердило: Україна взяла безповоротний курс в бік західного демократичного світу. Протягом останнього століття українці доводили свою відданість основоположним демократичним принципам, боролись за свободу та суверенітет своєї держави. Тоталітарний радянський режим залишив болючі рани в історії України, мільйони українців заплатили власним життям за право жити у вільній незалежній Україні. У неділю 20 травня ми вшанували пам'ять жертв політичних репресій. Досі історики не можуть оцінити масштаб трагедії, заподіяної злочинцями Кремля. Однак спільними зусиллями держави та суспільства вдалося зробити колосальну роботу для відродження національної пам'яті і зміцнення української ідентичності. Вже можна констатувати: наша країна стає невід'ємною та повноправною частиною євроспільноти. І вагому роль у євроінтеграційному процесі відіграє законодавче забезпечення, яке втілюють демократичні сили парламенту на чолі з фракцією партії "Блок Петра Порошенка", підтримуючи законодавчі ініціативи Президента України. Зокрема, цього тижня необхідно розглянути та ухвалити низку важливих для України законопроектів, спрямованих на посилення боротьби з корупцією, зміцнення обороноздатності держави та стимулювання розвитку економіки. Безперечно, найважливішим серед них є законопроект про Вищий антикорупційний суд. Ми повинні зробити все, щоб цей закон було ухвалено якнайшвидше. Значення створення цього суду в Україні виходить за рамки нашої країни і є важливим для всього світу. Водночас надважливим є те, що Закон про антикорупційний суд не може порушувати Конституцію України та будь-яким чином обмежувати суверенітет нашої держави. Нашим завданням також є створення профільного органу і подолання системних загроз у сфері публічних фінансів – Національного бюро фінансової безпеки. Бюро займатиметься аналітичною, а не силовою роботою. Запропонований підхід значно обмежить тиск на бізнес з боку силових структур. Необхідно наголосити, що кожного дня збільшується кількість бізнес-асоціацій, які підтримують прийняття цього закону. Серед них і Американська торгова палата, і український бізнес-омбудсмен та багато інших. Наступне. Звертаємось до парламенту якнайшвидше прийняти законопроект про дипслужбу з пропозиціями президента України. Нагадаю, що нинішній дипломатичний фронт є не менш важливим ніж фронт на сході України. Також необхідно включити до порядку денного та якомога швидше розглянути президентську редакцію законопроекту 8265, що вдосконалює процедуру публічних закупівель ProZorro. Електронна система закупівлі зарекомендувала себе як надійний механізм заощадження та прозорого використання бюджетних коштів. Також наша фракція розраховує на розгляд важливої ініціативи щодо захисту національних інтересів та безпеки України – законопроекту 6697. Йдеться про захист українських оборонних підприємств. 30 секунд, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ГЕРАСИМОВ А.В. Йдеться про захист українських оборонних… від будь-якого втручання в роботу з боку юридичних осіб держави-агресора. І насамкінець, фракція партії "Блок Петра Порошенка" вкотре закликає закрити кадрові борги парламенту. Це і оновлення Центральної виборчої комісії, і обрання аудитора НАБУ, і голосування за суддів Конституційного Суду. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І завершальний виступ від "Об'єднання "Самопоміч", Роман Семенуха, прошу.
10:29:38 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, шановна пані головуюча! Головне, що можна почути на кожній зустрічі з людьми, це тотальна зневіра та прагнення до справедливості. Люди хочуть нарешті, щоб один закон був для всіх, щоб суди перестали бути осередками беззаконня. Тільки за даними Центру Разумкова, проведеними в 2017 році, тільки 10 відсотків українців довіряють судовій владі. Більше того, більше 80 відсотків наших громадян вважають, що боротьба з корупцією провалена. Насправді, колеги, це вирок, це вирок усім нам, це вирок Президенту країни, який публічно говорить про те, що ми оновилися і до Верховного Суду потрапили нові люди. Але як же так сталося, що більшість суддів нового Верховного Суду - це старі люди зі старої системи з сумнівною репутацією? Це вирок для Генерального прокурора, який нам публічно звітує про затримання дрібних хабарників, водночас та сама Генеральна прокуратура не можуть надати докази для Інтерполу, щоб затримати і покарати найближче оточення Януковича. Відсутність справедливого суду, колеги, це загроза номер 1 для країни. І сьогодні створити справжньо незалежний, а Вищий антикорупційний суд, можливо, чи єдиний вихід, щоб запобігти катастрофі. Наслідком неприйняття такого Вищого антикорупційного суду буде не лише подальша зневіра людей, але також перша рукотворна фінансово-економічна криза. Я звертаюся до українців, я хочу, щоб ви почули ці цифри. Цього року Україна має виплатити рекордні понад 300 мільярдів гривень, з яких 170 мільярдів гривень - погашення тіла, близька 130 мільярдів - обслуговування відсотків. Це більше, ніж всі видатки на охорону здоров'я, освіту і оборону разом узяті. Яка стратегія в уряду в повернення цих боргів? На жаль, стратегія дуже примітивна: за рахунок нових запозичень, які і передбачені на фінансування державного бюджету на суму понад 230 мільярдів гривень. В І кварталі цього року ми отримали лише 50,5 мільярдів гривень, замість того вже виплатити по борговим зобов'язанням 57 мільярдів гривень, тобто виплати вже перевищують запозичення. Галопуюча інфляція, яка за результатами в першому кварталі майже вже двічі перевищує річні заплановані показники. Перший квартал уряд закінчив з фіскальним розривом більше 20 мільярдів гривень. І це лише за І квартал, і шалені борги. От яка реальна реальність, яка знецінює гривню і продовжує впливати на падіння доходів кожного українця. Тому, шановні колеги, без ухвалення Закону про Вищий антикорупційний суд буде закрита не лише співпраця з МВФ, але також з іншими організаціями, які надають Україні макрофінансову допомогу. Але я звертаюся і до вас, українці, ви маєте знати, що в разі неприйняття уряду залишається лише три сценарії: включити друкарський станок і друкувати гривню з усіма витікаючими наслідками; витрачати золотовалютні резерви або іти на треті ринки для запозичень за значно вищими… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Завершуйте. СЕМЕНУХА Р.С. …але розраховуватись за таке недбальство, злочинне недбальство, будуть звичайні українці. Тому фракція "Об'єднання "Самопоміч" закликає колег не бути авторами майбутньої фінансової кризи і ухвалити цього тижня справжній незалежний антикорупційний суд, який поверне довіру людям і фінансову стабільність. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:33:14 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Ми чули під час виступів лідерів і представників фракцій, що більшість підтримують, ми так розуміємо, позицію щодо необхідності термінового голосування за антикорупційний суд. І це надихає, що ми матимемо результативне голосування. Шановні колеги, у нас закінчилися виступи лідерів фракцій і представників груп в традиційній вівторковій рубриці "оголошення, заяви, повідомлення, пропозицій від депутатських фракцій і груп" і ми переходимо до порядку денного. Перше питання сьогодні в порядку денному – це, нагадую, що у нас стоїть блок аграрних питань, аграрної політики. І перший законопроект, який ми маємо розглянути згідно затвердженому порядку денному, це перше читання законопроект 7060. Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності. Це законопроект народного депутата Івченка. Ми маємо насичений порядок денний. Колеги, я дуже прошу підтримати пропозицію розгляду цього законопроекту за скороченою процедурою. Я прошу підтримати. Будь ласка. 10:34:44 За-96 Я наскільки розумію, просто ще не зійшлися колеги до сесійної зали. Дуже прошу всіх народних депутатів повернутися з кулуарів до сесійної зали. Ми зараз ще раз поставимо на голосування, на підтримку, пропозицію розгляду цього законопроекту за скороченою процедурою. Колеги, я прошу повертатись до сесійного залу. Абсолютно справедливі звучали пропозиції, що сьогодні темою дня може стати розгляд у другому читанні Закону про антикорупційний суд. І тому дуже-дуже прошу, щоб ми ефективно використовували сьогоднішній робочий день. Колеги, я ще раз, з вашого дозволу, поставлю пропозицію розгляду законопроекту 7060 за скороченою процедурою, на прохання автора. Будь ласка, колеги, прошу підтримати скорочену процедуру. Голосуємо. 10:35:54 За-107 Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:35:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу зайти в зал. Хочу ще раз пояснити логіку сьогоднішнього дня, яка і була передбачена. Увага, колеги! Першим стоїть блок питань аграрної політики. Хочу наголосити, що в той блок були включені всі питання, на яких наполягали і комітет, і фракції. Цей блок зараз має чотири питання. Потім стоїть питання національної безпеки і оборони. Я думаю, усі зацікавлені, щоб ми проводили ефективно ці питання. Теж хочу вам сказати, що в нас інтенсивно тривають переговори з Міжнародним валютним фондом і Венеційською комісією з приводу Закону про антикорупційний суд. Колеги, прошу заходити в зал і займати робочі місця для голосування, поки я дам вам інформацію. Вчора пройшло три етапи переговорів. Під час цих переговорів ми змогли узгодити більшість позицій, які були подані Венеційською комісією, тринадцять з чотирнадцяти. І я хочу віддати належне тут Комітету з питань правової політики і правосуддя, комітет відразу зібрався під час переговорів, і більшість цих позицій комітетом були підтримані. Але залишається дискусійною ключова, але, напевно, найважливіша позиція – про повноваження Громадської ради міжнародних експертів. У нас був зранку етап переговорів, буде в обід і буде вечором. Я розраховую на те, що як тільки ми досягнемо домовленості, комітет збереться і тут же по тих позиціях, останній позиції, прийме рішення, щоб ми змогли перейти до розгляду питання антикорупційного суду. Але, разом з тим, нам треба ефективно проводити ті питання, які стоять на порядку денному. І тому я розраховую на злагоджену роботу залу, щоб ми змогли сьогодні, максимум завтра зранку, почати розгляд Закону про антикорупційний суд. І тому я прошу всіх підтримати скорочену процедуру, щоб блок аграрних питань ми змогли пройти швидко, бо, якщо ми ввійдемо в години обговорення, це займе надто багато часу і ми просто не встигнемо питань, які є в порядку денному, пройти. Тому я прошу всіх взяти участь у голосуванні і підтримати розгляд за скороченою процедурою. Домовилися? Я ще раз поставлю на голосування. Отже, я ставлю на голосування пропозицію, що проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України (7060) ми розглянули за скороченою процедурою. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги, прошу проголосувати, голосуємо. 10:38:58 За-130 Я ще раз поставлю, заключний раз. Якщо не буде голосів, підемо по повній процедурі. Але, колеги, я закликаю всіх до відповідального голосування, бо це може виглядати просто як штучне затягування часу. Я прошу і комітет, і членів комітету провести переговори з фракціями, як комітет повідомив, всі питання є узгоджені, всі питання є узгоджені. Колеги, займіть робочі місця, я поставлю заключний раз на голосування. Не виходіть із залу. Отже, колеги, я ще раз ставлю на голосування пропозицію, щоб проект Закону 7060 ми розглянули за скороченою процедурою. Я прошу всіх взяти участь в голосуванні і прошу всіх підтримати цю пропозицію комітету. Прошу проголосувати, колеги, кожен голос. Голови фракцій, будь ласка, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу проголосувати. 10:40:14 За-138 138 – за. Немає волі залу для розгляду за скороченою процедурою, і ми… проголосуєте так? Колеги, фракція прийняла рішення, що буде підтримувати, тому я поставлю на вимогу ще раз. Колеги, займіть робочі місця. Колеги, будь ласка, я ще раз поставлю, прошу займіть робочі місця. Отже, прошу приготуватись до голосування і голови фракцій, я прошу переконати депутатів в залі, бути на місцях під час голосування. Отже, я ще раз ставлю пропозицію, що проект Закону 7060 ми розглянули за скороченою процедурою. І прошу підтримати. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Отже, прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 10:41:47 За-147 147. Колеги, переходимо до повної процедури. Я запрошую до доповіді народного депутата… (Шум у залі) Кілька карток не спрацювало, колеги. Але я наголошую: питання тільки в тому, щоби приходити вчасно на робочі місця, щоб вчасно брати участь у голосуванні. Зважаючи на заяви кількох депутатів, що не спрацювала картка, я поставлю ще раз на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою. І, колеги, я прошу всіх бути на місцях. І карточка працює, коли ви тримаєте кілька секунд на кнопці, а не одну секунду. Тоді вона працює. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо! Прошу підтримати. Прошу підтримати. 10:42:58 За-143 Нема голосів. Отже, народний депутат України Івченко Вадим Євгенович. Будь ласка, доповідь.
10:43:10 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ви знаєте, основою нового аграрного курсу мають бути сім'я, родина та розвиток сільських територій. Аграрні асоціації започаткували підписання меморандуму з багатьма політичними силами, і в тому числі, і з нашою, щодо того, як розвивати сьогодні село, як розвивати сімейні фермерські господарства. Я хочу подякувати авторам законопроекту: Кулініч, Кириленко, Бакуменко, Лунченко, Дідич, Мірошниченко, Вадатурський, Козаченко, – що ми напрацювали глобальний законопроект, який говорить про наступне. Сьогодні в нас майже 4,5 мільйони людей одноосібних господарств. А як вони працюють? Ці люди не мають сьогодні статусу сільгосптоваровиробника, ці люди… Фактично вони виробляють продукцію, не мають статусу сільгосптоваровиробника. Це ті люди, які виробляють нам продовольчі набори; це ті люди, які сьогодні в основному виготовляють продукти овочівництва; це ті люди, які в основному займаються сьогодні садами, половиною продукції тваринництва, 80 відсотків молока. Вони не мають статусу. Ці люди відповідно не сплачують податки, це немає наповнення місцевих бюджетів. Ці люди фактично поза обігом аграрної продукції, тобто фактично вони збувають, де можуть, свою аграрну продукцію. Ці люди не мають бюджетної підтримки, фактично вона не розповсюджується на тих, хто не має статусу товаровиробника. Ці люди не можуть взяти кредити. Тому ми запропонували комплексний підхід, і він є в декількох законопроектах. Перший ми вже, рамочний, проголосували: про стимулювання створення сімейних фермерських господарств. Ще два законопроекти, які дадуть можливість розблокувати їх створення, перехід в легальний сектор економіки. Перший, звичайно, це той, який дозволить ввести зміни в Податковий кодекс, де ми в четвертій групі оподаткування саме для сільгоспаграрновиробників ми започатковуємо групу Б, бо в нас сьогодні в четвертій групі можуть бути тільки юридичні особи. Ці люди ніколи не стануть відразу юридичними особами. Тому ми започаткуємо безпосередньо те, що в четвертій групі оподаткування будуть фізичні особи підприємці, сімейні фермери, які будуть потім у нас в бюджеті закладені як підтримка розвитку сімейних фермерських господарств і будуть отримувати бюджетну підтримку напряму з державного бюджету, будуть отримувати кредити, будуть отримувати відшкодування відсоткових ставок по кредитах або компенсації на придбання обладнання. І наступний закон, який сьогодні пропонується, - це 7060, він дає можливість доступу цих сімейних фермерів до землі. Ми запропонували французьку модель: якщо ти сьогодні береш землю як сімейний фермер, орендуєш її, працюєш на цій землі – через 7 років ти можеш приватизувати, але вже не 2 гектари, а до 5-и. Ми скасовуємо існуючу корупційну модель безоплатної приватизації земель. Ми запроваджуємо цю безоплатну приватизацію виключно працівникам соціальної сфери села, а також ветеранам АТО і Революції Гідності. Ми для недопущення спекуляцій із землями надаємо безоплатно, зокрема ОСГ, і записуємо в реєстри, і унеможливлюємо їх перепродаж, зміну цільового призначення третім особам. Тільки це може відбуватися після 7 років оренди і фактично після того, як вони приватизують собі вже не два, а п'ять гектарів. Ми даємо можливість спочатку участвувати на аукціонах, бо фактично сьогодні на аукціонах можуть участвувати всі: чи це товаровиробник, який проживає в сільській місцевості; чи це товаровиробник, який взагалі з іншої області. Ми даємо можливість, в першу чергу, участвовать тим, хто обробляє до 20 гектарів. Вони в першу чергу… і які зареєстровані безпосередньо за місцем знаходження цієї земельної ділянки. Ми даємо можливість їм, в першу чергу отримувати цю землю і потім її приватизувати. Площа земельних ділянок, які передаються в оренду, можуть бути 5 гектарів з подальшою приватизацією. Для багаторічних насаджень ми запропонували механізм, коли ці договори оренди будуть, мінімум, 25 років, бо довгострокова інвестиція. Для меліоративних земель – 10, але фактично воно вже вирішено в нашому Земельному кодексі. Загальна площа сільгоспземель запасу, які будуть у відповідних сільських радах, вони можуть розподілятися: 50 відсотків іде на аукціон, який буде безпосередньо відбуватися всіма товаровиробниками, які зареєстровані по всій країні, але 50, як я вже сказав, фактично для тих товаровиробників, які обробляють менше 20 гектарів і які зареєстровані у відповідній сільській, селищній раді. Запроваджуються вимоги щодо використання земельної ділянки. Земля використовується виключно для вирощування багаторічних насаджень, тваринництва, овочівництва, органічної продукції, зберігання і переробки сільгосппродукції. Земля використовується виключно в господарській діяльності сімейного фермерського господарства, і такі обмеження будуть в реєстрі речових прав. По завершенню строку оренди громадяни мають право безоплатно отримати земельну ділянку до 5 гектарів, продовжити оренду без проведення аукціону або викупити цю земельну ділянку на протязі 20 років. Удосконалюємо порядок процедури проведення аукціонів, бо у нас досить часто аукціони проводяться, а потім або зменшується ціна, або фактично відмовляється від тієї ціни, яку запропонував переможець. Тепер підвищений гарантійний внесок з 5-и до 50 відсотків, і це є компроміс, який ми знайшли разом з аграрними асоціаціям і на комітеті. Колеги, мушу вам сказати, що аналітика розвитку сільського господарства країн Східної, Західної Європи говорить про наступне. Болгарія, вона має вартість землі сьогодні фактично – там є ринок землі – вдвічі менше, наприклад, чим у Польщі. Чому? Тому що в Болгарії працює всього 4 тисячі товаровиробників, а в Польщі – два з половиною мільйони сімейних фермерів. Фактично конкуренція на 1 гектар в Польщі більша, тому і вартість землі в Польщі в два з половиною рази більша. Я вже не кажу про Румунію, в Румунії ще більша вартість, оскільки там три з половиною мільйони товаровиробників, які обробляють землю. Має бути конкуренція. І фактично цим законодавством ми запроваджуємо конкуренцію, частину ми вводимо в легальний сектор, ті, які спроможні виробляти товарну сильну продукцію. Не всі одноосібники будуть, але мільйон одноосібних господарств – це фактично чотири мільйони людей, задіяних в сільському господарстві. Сьогодні по офіційній статистиці офіційно працюють тільки 480 тисяч, офіційно, а вироблять цю продукцію фактично чотири з половиною мільйони людей. Вони не сплачують податки, не отримують кредити і так далі, тому фактично легалізація цього сектору і запровадження бюджетної підтримки, запровадження кредитування і головне – запровадження доступу до землі і земельної ділянки дасть можливість нам диверсифікувати те, що називається аграрною продукцією. Ми диверсифікуємо значно наш експорт, оскільки ці сімейні фермери, в подальшому ми запровадимо їх через кооперацію, будуть створювали товарну продукцію і виходити на зовнішні ринки. І ці законопроекти вже готові, аграрний комітет вже розглянув і дає нам пропозицію. Колеги, прохання, щоб ми все ж таки виважено підійшли і сьогодні в першому читанні проголосували досить важливі законопроекти по трансформації аграрного устрою країни, по наповненню місцевих бюджетів, по доступу маленьких сімейних фермерів до землі, до кредитів, до бюджетних програм. Новий аграрний курс саме має запроваджуватися з того, що бюджетна підтримка має йти тим, хто її реально потребує. Бюджетна підтримка має йти тим, хто буде займатися переробкою цієї продукції, хто буде займатися органікою, органічним землеробством. І це є наші напрацювання. Ще раз хочу подякувати колегам, які підписали закони. Назву ще раз прізвища: Кириленко, Кулініч, Бакуменко, Лунченко, Дідич, Мірошніченко, Вадатурський, Козаченко – це всі ті, які працювали і є авторами цього законопроекту. Колеги, прохання підтримати. І давайте працювати далі. У нас сьогодні важливі законопроекти і щодо Податкового кодексу, щодо фактичного надання сімейним фермерським господарствам окремої групи підтримки. У нас важливі законопроекти антирейдерські. Важливі законопроекти щодо передачі землі територіальним громадам. Сьогодні аграрний день, аграрії сьогодні вимагають також законопроекту 7403-2 щодо відшкодування ПДВ по деяким культурам, в тому числі сої. Колеги, давайте підтримаємо тих, хто сьогодні наповнює бюджет, а це 32 відсотки ВВП іде аграрного сектору. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу провести запис на запитання до доповідача. Єднак, будь ласка, включіть мікрофон, Остап.
10:53:35 ЄДНАК О.В. Шановний пане доповідач, я вам дуже дякую за доповідь 10-хвилинну такого важливого закону. Але у мене питання системне по сімейних фермерських господарствах. Як може створюватись, от, умовно кажучи, заробітчани, які, сім'я заробила декілька десятків тисяч доларів за кордоном, приїхали в Україну, вирішили зайнятися фермерським господарством, як вони можуть придбати саме головне, що потрібне для фермерського господарства – це землю? Землю там, де вони можуть вирощувати чи горіхи, чи якісь плодово-ягідні культури, чи щось інше, де вони бачать, що сприятливі умови. Не там, де у бабусі якісь є паї, колись вона отримала 20-25 років тому, а там, де саме вони хочуть працювати, в тому селі, яке їм подобається. Як вони можуть зараз купити землю? І чому ми не розглядаємо першим питанням це розвиток ринку землі і скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель? Дякую.
10:54:37 ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, пане колего. Знаєте, я запитав колегу, Бучацький район, Тернопільська область, там було виїзне засідання аграрного комітету. Сім'я, яка працювала все життя в Італії, заробила кошти, приїхала безпосередньо в село. Купила 6 корів і на двох гектарах, що у них було, вони безпосередньо виробляють там корм. За 6 корів сьогодні середній дохід цієї сім'ї до 30 тисяч гривень. Вони купили звичайне холодильне обладнання, вони купили доїльні апарати – 30 тисяч гривень. Сім'я: дві особи дорослі, дві дитини. Скажіть, це достатні кошти для сільської місцевості? Це тільки шість, а, повірте, якщо ми йому даємо доступ ще отримати земельну ділянку, а я сказав, що в цьому законі запроваджується, 50 відсотків йде на аукціон, а 50 відсотків виключно за цільовим призначенням сімейним фермерам, виключно тим, хто буде займатися органікою, тваринництвом і так далі, які можуть взяти до 5 гектарів і займатися через оренду, створювати власне господарство і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Хлань Сергій Володимирович, будь ласка.
10:55:50 ХЛАНЬ С.В. Хлань Сергій Володимирович, виборчий округ 185, Херсонщина. По-перше, хочу подякувати доповідачу за досить докладну доповідь і запитати: а якщо містянин захоче займатись фермерським господарством і не проживає в сільській місцевості, то чи не будуть ці норми дискримінаційні саме для нього, бо відміняється норма безоплатної приватизації двох гектарів для ведення особистого селянського господарства, і чи не буде це впливати саме на таких людей? Дякую.
10:56:29 ІВЧЕНКО В.Є. Я дякую. Норма безоплатної приватизації не відміняється. Я ще раз хочу сказати, вона зменшена до 1 гектару тих, хто хоче посильно займатися сільським господарством. Але наразі авторський колектив прийняв рішення, що норму ми цю змінювати не будемо, вона є і вона буде. Говориться про наступне, що ті, які хочуть здавати в оренду, отримати 2 гектари і здавати в оренду, вони так і будуть це робити, але ті, які хочуть, власне, створити сімейну ферму і працювати, вони будуть мати можливість вже мати не 2, а 5 гектарів землі, тобто фактично 2 – по приватизації, а 3 – на викуп до 20 років. Ми даємо такий стимул в землі для тих, хто через оренду 7 років сплату податків, сплату місцевих податків і відповідно розвитку своєї власної сімейної ферми будуть отримувати чуть більше землі, оскільки фактично для сільського господарства земля – це є основне джерело, скажімо, заробляння прибутку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І заключне запитання. Мосійчук Ігор Володимирович.
10:57:30 МОСІЙЧУК І.В. Шановний пане доповідач, наш лідер Олег Ляшко, наша команда Радикальної партії постійно наполягає на необхідності внесення змін до Конституції, які б закріпили фермерство як суспільний лад, господарський лад на селі. В той же час у мене до вас питання як до члена профільного комітету. Чому подані нами зміни до Конституції досі не розглядаються? Адже це надважливе питання. Адже ми розуміємо, що світові фінансові глитаї намагаються будь-яким чином загарбати найбільший скарб української нації – українську землю. І єдиний спосіб захистити українську землю, єдиний спосіб допомогти саме фермерам – це внести зміни до Конституції і навіки вічні закріпити права за фермерами. Дякую.
10:58:41 ІВЧЕНКО В.Є. Я дякую. Я дякую вам за ініціативу, і скажу вам відверто, що це не є… профільно мають розглядатися ці зміни в аграрному комітеті, але ви вірно кажете. Саме розвиток фермерського руху створить сильну конкуренцію на кожен гектар. Чим більше буде товаровиробників конкурувати за землю, тим більша буде орендна плата у людей, які відповідно здають в оренду. І скажу вам таку річ, що сьогодні головна проблема аграрної галузі – це тотальне спрямування державної політики на латифундистів. Ми маємо це змінити. І повірте, ми ті, які будемо цілеспрямовано розвивати фермерський рух, сімейне фермерство, і відповідні закони, де є ви всі співавторами, сьогодні вам презентуються. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Я запрошую до співдоповіді заступника голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Бакуменка Олександра Борисовича. Будь ласка, пане Олександр.
10:59:53 БАКУМЕНКО О.Б. Шановний Андрій Володимирович! Шановні колеги! Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 21 вересня 2017 року розглянув проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств, та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності (реєстраційний номер 7060) і вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу. Законопроектом пропонуються зміни, які направлені на спрощення доступу громадян України, які виявили намір створити або розширити сімейне фермерське господарство до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності. Прийняття цього проекту закону дозволить забезпечити збільшення кількості сімейних фермерських господарств та їх землеволодінь, сприятиме створенню нових робочих місць, зменшенню корупції у сферах земельних відносин, подальшому розвитку фермерства та сільськогосподарської обслуговуючої кооперації за участю сімейних фермерських господарств. Прошу підтримати рішення комітету та прийняти законопроект за основу. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
11:01:14 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Залишайтеся, будь ласка, на трибуні. Колеги, я прошу записатися на запитання до співдоповідача. Будь ласка, запитання від пана Спориша. Будь ласка, Іван Спориш.
11:01:31 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка", Вінниччина. Звичайно, надважливий законопроект і ми це розуміємо, і будемо підтримувати. Саме головне, як було вже сказано, це сприятливі умови на набуття громадянами України земельних ділянок. Але саме головне, що би я хотів задати, і тут, мабуть, кожного, кожного сьогодні турбує, це зловживання, це корупція. От ще, я хотів би декілька слів щоб ви все-таки сказали, що ще можна зробити, щоб не було тут корупційних схем і таке інше? Дякую.
11:02:13 БАКУМЕНКО О.Б. Я вам відповім. У нас законопроект нароблений 8121, антирейдерський законопроект, який ми напрацювали разом з міністром юстиції, міністром аграрної політики, геокадастром, всіма національними асоціаціями, де вирішуються всі питання, зв'язані з корупцією в аграрній сфері. Там і подвійна реєстрація договорів оренди, яка буде усунута, питання рейдерського захвату земель сільськогосподарського призначення, в цьому проекті законі, над яким працював комітет і вся громада, виписані всі умови для того, щоб цього ганебного явища не було на Україні. Дякую за запитання вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне запитання від народного депутата Хланя. Прошу вас.
11:02:55 ХЛАНЬ С.В. Хлань Сергій, 185 виборчий округ, Херсонщина. В мене питання таке до доповідача. Скажіть, будь ласка, чи даний законопроект припинить зловживання в земельній сфері і чи обмежить він доступ тим, хто спекулює фактично роздачею земель державної власності, і надасть першочергове право передачі земель тим, хто буде працювати на цій землі, хто буде створювати сімейні фермі, створювати робочі місця, чи допоможе цей закон саме таким людям? Дякую за увагу.
11:03:40 БАКУМЕНКО О.Б. В цьому законопроекті у нас вирішується питання, 50 відсотків ми віддаємо через на аукціон, предоставляємо змогу, а 50 відсотків - це тому товаровиробнику, який там працює, на землі, сімейне фермерське господарство. Це по-перше, теж через аукціони. А інше, головне, ще раз підкреслюю, законопроект 8121, який вирішує в комплексі всі питання рейдерства і всі питання з подвійною реєстрацією землі. Спасибі вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. І останнє запитання від народного депутата Івана Мельничука, будь ласка. Будь ласка, передають слово народному депутату Мельнику… Заболотному, я перепрошую, колеги. Народному депутату Заболотному, передають слово.
11:04:36 ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Олександр Борисович, я найперше вам як керівнику аграрного комітету дякую за те, що все-таки винесено на засідання в сесійну залу цей законопроект, який, вважаю, на сьогоднішній день надзвичайно важливим і надзвичайно потужним законопроектом. Я хотів би лише запитати таке, що ринкова трансформація – це значить передбачає зміни. І ці зміни, звичайно є, особливо у збільшенні земельних ділянок і набуття права власності, потім, яке одержується після оренди. Скажіть, чи закріплюється це право в інших документах? І чи не буде так, що це буде суперечити? Бо у нас одні мають право і оренди, і суборенди, інші мають право, вже, як бачите, після оренди на приватизацію. Дякую.
11:05:38 БАКУМЕНКО О.Б. Виключно після оренди вже можна приватизовувати можна буде цей участок. Але ще головне, що я хотів би відповісти в цьому законопроекті, те, що ми створюємо умови для невеликих сімейних фермерських господарств виробляти продукцію, яка буде давати економічний зиск, цінніші культури. Віддамо цю землю і люди будуть виробляти і овочі, і фрукти, і ягоди, і продукцію тваринництва, органіку. Оце надважливо, що ми даємо змогу людям заробляти гроші і бути спроможними на своїй землі, яку вони будуть обробляти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви можете повертатися на ваше робоче місце. І, шановні колеги, я прошу записатись представників депутатських груп і фракцій на обговорення цього законопроекту. Будь ласка, Юлія Володимирівна. А! Івану Григоровичу Кириленку передається слово. Прошу, пане Кириленко, до трибуни.
11:07:06 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, фракція "Батьківщина", Іван Кириленко. Хочу насамперед сказати, одна з небагатьох реформ, яка піде на користь людям і про яку можна сказати, що вона може вдастись, – селянська аграрна реформа. Я навмисне називаю перше слово "селянська", бо чи не вперше за всю історію не тільки незалежності України, мабуть, за нашу свідому історію ми на перше місце поставили людину. На превеликий жаль, десятки років і за старих часів на перше місце ставилися надої, "привесы", тонни, кілометри, гектари, а десь в кінці ставився соціальний розвиток села і десь через кому говорили "за селянина". Зараз за селянина замовили слово. Нарешті! Тому реформа може вдастись, якщо ми підемо шляхом устрою в Україні, зовсім іншого устрою на селі – селянсько-фермерського устрою. Друге. Таким шляхом іде весь світ, це світовий досвід. 2,5 мільярда гектарів землі залишилось у світі в обробітку. Ще донедавна було 3 мільярда. І скорочуються, скорочуються площі. Цю площу обробляють 570 мільйонів фермерських господарств, із них 500 мільйонів - сімейна ферма. Поділіть 2,5 мільярда на 500 мільйонів, отримаєте по 5 гектарів на брата. 5 гектарів! Латифундіями, агрохолдингами і не пахне! Друзі, але того, що написано в законі, замало. Замало! Наступний крок: де землю взяти для сімейних ферм. Дивіться, досвід Польщі: 2,6 мільйона фермерських господарств - до 10 гектарів середній розмір. Де взяли землю? Земля у Польщі у гмінах. Передали громадам. Громади розпоряджаються землею. Наступний крок – закон, який ми написали в числі перших в цьому скликанні всі разом, але до якого руки не доходять або доходять тільки трошки збоку: землю за межами населених пунктів громадам! А громади на конкурсних засадах передають землю сімейним фермам, вони там живуть, вони знають кому передати. І цього замало, наступний крок – кредитування під 2-3 відсотки річних, так як у всьому світі. Для цього треба створювати селянський банк і не роздавати на ліво, на право, бо це дурно пахне, дотації, а капіталізація земельного банку для кредитування сімейних фермерських господарств під 2-3 відсотки річних, цього теж замало. А страхування – та так як у всьому світі, половину страхових ризиків на себе бере держава. Друзі, це все елементарні речі, люди це вже давно пройшли і процвітають. Шість мільйонів наших земляків рабствують в Польщі, Португалії, Італії, Франції, займаються звичним для нашої нації... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, 30 секунд завершити. КИРИЛЕНКО І.Г. Займаються звичною для нашої нації справою – землеробством. Так давайте хай займуться в себе вдома. У нас прекрасний народ, прекрасна земля, давайте зробимо ці кроки елементарні буде хоч єдина реформа, яка таки вдасться. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний Іване Григоровичу. І до слова запрошується народний депутат Ляшко, який представить... Олег Ляшко представить позицію Радикальної партії своєї фракції.
11:10:49 ЛЯШКО О.В. Шановні українці, шановні колеги! Для тих, хто не розуміє, поясню дуже просту річ. Боротьба на наступних президентських виборах – це боротьба не за президентське крісло, це буде боротьба за українську землю. Сьогодні міжнародні фінансові глитаї, Міжнародний валютний фонд намагається нав'язати нам політику продажу землі. Тому що земля – це єдине багатство, яке залишилося у власності українського народу. Немає вже нічого, усе роздерибанили, усе розтягнули, залишилася земля – земля, яка при правильному підході може годувати мільйони, сотні мільйонів людей. І питання стоїть дуже просто: кому буде належати ця земля і хто буде заробляти від того, що ця земля годуватиме сотні мільйонів людей по всьому світу? Політика Радикальної партії і моя особиста одна: земля в Україні повинна належати українцям, українським селянам. Політика нинішньої влади, Міжнародного валютного фонду, світових міжнародних глитаїв і наших так званих донорів полягає в іншому: обезземелення українських селян, позбавлення української нації єдиного багатства, яке у нас залишилось – нашої землі. От навколо цього і точиться дискусія про майбутній розвиток країни. Або ми будемо країною, яка на землі годуватиме не лише своїх селян і їхніх дітей, а зможемо заробляти замість того, щоб ходить побираться по всьому світу, або будемо приречені на все життя на бідність, на жебрацтво, на отримання кредитів і сидітимемо на цій голці наркоманській кредитній до скончанія віку. Я пропоную політику, яка застрахує українців від цього наркоманського майбутнього, я пропоную політику захисту національного суверенітету, відновлення села і захисту українських селян. Ми зареєстрували майже два роки тому зміни до Конституції України, щоб записати, що основою аграрного устрою України є фермерське господарство. Нинішня влада блокує прийняття цих змін за вказівкою світових глитаїв, для яких це як осиновий кілок вурдалаку, тому що коли ми в Конституції напишемо, що землі українська належить українському фермеру, українському селянину, ніхто ніколи не зможе цього змінити. Вони навмисне не дають дотацій на відновлення тваринництва, вони навмисне травлять людей і наших дітей пальмолією. Вони навмисне проводять політику, щоб селяни виїжджали з села для того, щоб забрати землю і щоб ніхто їм не заважав цього робити. Я звертаюся до українців. Боротьба на президентських виборах – це не боротьба за крісло, це боротьба за землю, боротьба за вектор розвитку України, боротьба… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від групи "Відродження" Олег Кулініч буде виступати. Від групи "Відродження" Олег Кулініч. Я запрошую вас до слова.
11:14:07 КУЛІНІЧ О.І. Олег Кулініч, 147 виборчий округ, Полтавщина. Шановні колеги, я приймав активну участь у розробці даного законопроекту і хотів би зазначити на наступне і привернути вашу увагу. Те, що зараз відбувається із системою безоплатної приватизації земельних ділянок, нічим, крім безладу, я назвати не можу. Земельні ділянки, які б мали отримувати працівники соціальної сфери, учасники АТО, вони їх не отримують. Вони постійно отримують відмови на отримання таких земельних ділянок. Натомість тих же учасників АТО постійно використовують у різних корупційних схемах для того, щоб деякі не зовсім порядні компанії поповнювали свої земельні банки. І тому із тим треба вже давно щось робити. І ми підтримуємо ті обмеження, які пропонуються встановити на розпорядження та заміну цільового призначення земельних ділянок, які безоплатно одержані у власність або отримані в оренду без аукціонів. Це правильні речі, і їх давно вже треба робити. За таких умов ми вважаємо, що корупційні ризики будуть значно меншими. Крім того, хотів би зазначити, що дуже важлива новація, яка є в даному законопроекті, це те, що ми збільшуємо гарантійний внесок для учасників земельних торгів. Зараз дуже багато випадків, в тому числі на Полтавщині і на моєму 147 виборчому окрузі дуже багато сигналів, коли учасники аукціонів пропонують захмарну ціну, виграють ці аукціони, а потім просто відмовляються платити за оренду цієї земельної ділянки. От конкретний приклад останнім часом, Зіньківський район, село Батьки. Сільський голова мене особисто повідомив: учасник аукціону виграв цей аукціон, запропонував захмарну ціну, але відмовився платити. І що по факту? По факту земельна ділянка обробляється, використовується, а сільська рада абсолютно нічого не отримує. Тому оці новації, коли ми піднімемо гарантійний внесок, то я думаю, ці корупційні схеми, вони будуть припинені. Тому звертаюся до всіх колег, до всіх депутатських фракцій і груп, до позафракційних народних депутатів підтримати даний законопроект у першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від фракції "Самопоміч" Іван Мірошніченко, будь ласка.
11:16:21 МІРОШНІЧЕНКО І.В. Доброго дня. По-перше, хочу подякувати своєму колезі Вадиму Івченку за досить детальний, детальне представлення законопроекту. По-друге, на мою думку, я вважаю, що серед економічних законопроектів, а ще особливо в галузі аграрній, законодавство, яке ми з вами розробили за останні три роки, воно є знаковим, фундаментальним і досить позитивним і пов'язано з сімейними фермами. Я думаю, це та сфера, якою ми як депутати, коли закінчимо каденцію, зможемо з вами пишатися. Ці всі 3 роки ми робили законопроекти базові, тобто ми спочатку легалізували самі сімейні ферми, саме поняття. Тобто ми всі знаємо, що мільйони громадян наших трудяться на селі, виробляють значну кількість продукції, а де-юре вони не були ніколи легалізовані. Тому ми ці всі роки працювали над цим законодавством. Цей законопроект, як ми і домовлялися з нашими колегами, це законопроект, який починає наповнювати суттю і змістом законодавство, пов'язане з сімейними фермами. Ми з вами говорили, легалізувати – це все добре, але наступний крок має бути. А які соціальні, фінансові допомоги, преференції зможуть отримати сімейні ферми? І це перший законопроект, який з цим пов'язаний. Ми всі з вами знаємо, що в приватному секторі ми ще до сих пір виробляємо значну кількість молока – це більше 60 відсотків; фруктів, овочів більше 70 відсотків. Тобто де-факто і де-юре у нас сімейна ферма існує і мало того, вона годує всю країну. Цим законопроектом, як це було вже сказано, ми даємо доступ до землі. Я вважаю, що наступними законопроектами ми маємо надати доступ сімейній фермі до коштів, до грошей, до кредитів. Про це вже було сказано досить багато. І для цього у наших людей є чудовий інструмент як їхня власна земля. Тобто сьогодні мільйон наших громадян, вибачте, майже 7 мільйонів наших громадян володіють паями, володіють українською землею. Але держава і ми з вами не спромоглися надати їм кошти, щоб вони могли створити цю сімейну ферму, створити тепличне господарство, молочну ферму, виробництво сирів, органічної продукції, фруктів, овочів. Тому я вважаю, наступне завдання наше – це наповнити не тільки соціальними гарантіями і державною допомогою, а ще конкурентним доступом до кредитних ресурсів і якісними конкурентними проектами, де сімейна ферма мала право на життя, розвиток. І, заклавши економічну суть, ми створимо ці сімейні ферми. Так вони не створяться, якщо не буде всередині економічного змісту і економічних, як кажуть, преференцій і основ. Тому ми будемо підтримувати, ми будемо в співавторах законопроекту і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Лабазюк від "Волі народу", вам слово.
11:19:34 ЛАБАЗЮК С.П. Добро дня! 188 округ, Хмельниччина, Лабазюк Сергій. Насправді дуже важливо для нас про те, що сьогодні є цілий ряд законопроектів саме наших, аграрного комітету, аграрної галузі в порядку денному і так званий аграрний день, вважаю, що має бути продуктивним. Даний законопроект дійсно опрацьований в комітеті, було багато дискусій, і спільними зусиллями ми вийшли на даний текст законопроекту. Але, на жаль, він не зможе працювати, якщо ми не приймемо ряд інших законопроектів спільно з ним в комплексі, а це і передача в користування земель за межами населених пунктів для об'єднаних територіальних громад. Сьогодні кричущим є той фактор, що вже більше року обіцяється об'єднаним територіальним громадам – громади в цілому в очікуванні – про те, що землі їм будуть повернуті, і вони зможуть на місці визначатися, як їм цими землями розпоряджатися: чи здавати в оренду, чи розподіляти між, в тому числі сімейними фермерськими господарствами. Ми розуміємо, що в цьому році є досить непогана підтримка для аграрної галузі, а це 4,3 мільярда, які виділені, але більшість саме, вот, цих людей, сімейних фермерів, фермерів не можуть скористатися цими підтримками державними, так як у них немає можливості юридично узаконити свої права і отримати цю землю. Тому сьогодні наш комітет наполягає включення в порядок денний цілого пакету законопроектів, які дадуть змогу врегулювати цю проблему і надати можливість розвиватися українському селу, завойовувати свої нові ринки. Ми чітко розуміємо, що ставити на розтяжки фермера і аграрну галузь в користь окремих латифундистів чи за вимоги Міжнародного валютного фонду, який нам диктує умови, що ми і як повинні розвивати, є неправильним. Я підтримую позицію своїх колег аграрного комітету. І група "Воля народу" буде підтримувати даний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Юрій Соловей. Він представить позицію "Блоку Петра Порошенка".
11:21:38 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Шановні колеги, шановне українське суспільство, однозначно, що цей законопроект потрібно підтримувати. Але чи цей законопроект і декілька наступних, які стосуються розвитку фермерського господарства дозволять розвинути в Україні фермерське господарство? Ну давайте скажемо відверто, що ні. Тому що будь-яке фермерське господарство чи сімейна ферма, вона базується на базовій основній одиниці – це на праві вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю землею, чого сьогодні в Україні немає. У нас, на жаль, 26 років діє в Україні мораторій на продаж сільськогосподарської землі, і це є основний якір, який стопорить розвиток дрібного фермерського господарства. До мене як до депутата-мажоритарщика звертаються багато сьогодні людей, які працюють заробітчанами і кажуть: "Ми готові інвестувати в Україну. Ми готові купити 10, 20, 30 гектарів землі і посадити сад чи почати невеличку свою тваринницьку ферму". Але чи мають ці люди сьогодні таку можливість? Ні. Тому що діюче законодавство забороняє в Україні купити цю невеличку кількість землі і розпочати своє дрібне фермерське господарство. І мені дуже прикро за цю Верховну Раду України, в тому числі, що, на жаль, за 4 роки своєї діяльності ми так і не вирішили ключове питання, яке могло би стати локомотивом розвитку не тільки сільського господарства, а локомотивом розвитку взагалі української економіки. Це зняття мораторію на продаж сільськогосподарської землі і надання можливості українським громадянам купувати, розвивати, закладати свою землю і будувати фермерські господарства. Саме тому, скільки б ми тут законів по підтримці фермерського господарства не приймали, я хочу, щоб чітко кожен український громадянин розумів, що, поки в Україні не буде працювати вільно ринок землі, поки кожен український громадянин і кожен український заробітчанин, який працює сьогодні за кордоном, не зможе купити цю землю, не зможе закласти цю землю в банк для того, щоб отримати сільськогосподарську техніку, у нас до того часу не буде ніякого розвитку сільського господарства. І тому, якщо ми хочемо комплексно вирішувати це питання, ми в кінці кінців повинні набратися політичної спроможності і внести в стіни парламенту законопроект про зняття мораторію і запровадження вільного обігу земель в нашій державі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, в нас завершилося обговорення від депутатських фракцій і груп виступи. І я прошу зараз записатися депутатів народних на обговорення цього законопроекту. Згідно регламенту 9 хвилин у нас буде виділено для обговорення народних депутатів. Євтушок, будь ласка, передає слово Івченку. Прошу, 3 хвилини.
11:25:09 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я ще раз хочу кожному сказати, що комплексне і системне вирішення питання щодо розбудови відповідного фермерського устрою, воно вже напрацьовано. Напрацьовано фракціями, напрацьовано авторським колективом, напрацьовано партіями, напрацьовано в аграрному комітеті. Що потрібно зробити? Перший закон ми вже прийняли – це формальне стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств. Другий закон. Ми їх маємо ввести в легальне податкове поле і дати їм відразу стаж, дати їм відразу підтримку по сплаті ЄСВ, дати полегшений бухгалтерський облік і так далі. Тобто вони фактично мають відчути, що держава дає їм якісь пільги задля того, щоб вони прийшли в легальний ринок, і відповідно виробляли свою продукцію легально. І це наше зобов'язання перед Європейським Союзом і зоною вільної торгівлі. Третє. Ми маємо дати доступ до землі. Бо вони почнуть розвивати власний бізнес, вони почнуть розвивати власне виробництво, отримувати кредити, використовувати їх задля того, щоби купити нову техніку, обладнання. Але землі нема, і їм потрібно надати доступ. І цей закон, він і надає фактично доступ: а) місцевому товаровиробнику, який проживає у відповідній об'єднаній територіальній громаді. Він дає доступ тим, хто буде займатися сімейним фермерством по відповідним категоріям, там овочівництво органічне і так далі. Вони через оренду 7 років фактично можуть взяти безоплатний і приватизувати не 2, а 5 гектарів, і далі працювати на цій землі. 2 гектари ми залишаємо, і правильно сказали колеги, виключно тим, працівникам соціальної сфери села, працівникам або, скажімо, пенсіонерам відповідних державних підприємств, а також учасникам, точніше, ветеранам АТО, Революції Гідності. І це є фундаментально щодо того, щоб убрати корупцію в земельній сфері. А далі, повірте, світовий досвід, ще раз хочу сказати, показує, що якщо буде конкуренція, конкуренція на одному гектарі і люди будуть фактично брати землю, і фактично боротися за тих, щоб дати максимально більшу ціну, то, повірте, відповідно буде наша дискусія щодо подальших кроків, щодо відповідного обігу або відповідних, скажімо, розвитку земельних відносин в Україні, але це буде дискусія з селянами, товаровиробниками, фахівцями і так далі. Тому давайте системно відпрацюємо те, що вже напрацьовано. У нас два роки пройшло між першим і другим законами. Сьогодні відповідні два закони по розвитку сімейного фермерства стоять, це перший сьогодні, зараз 7060 і наступний 6490. Колеги, прошу підтримувати, розвивати і в селі, повірте, з'являться кошти на відповідні інфраструктурні проекти, ви не зможете… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, наступний виступ Олена Бабак. Альона Бабак. Шановна Альона Бабак, ваш виступ. Була озвучена позиція.
11:28:23 БАБАК А.В. Івченко, прошу передати слово Івченку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна. Будь ласка, пан Івченко.
11:28:51 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Не буду зловживати часом, скажу дві речі. Перше. Вартість землі в різних країнах різна, і вона залежить від того, яка конкуренція на землі. Давайте створимо на українській землі конкуренцію і запровадимо легальний обіг нашої сільськогосподарської продукції, всім сильним одноосібникам давайте дамо можливість зареєструвати як сімейні ферми, даємо ми їм бюджетну підтримку, і, повірте, через декілька років ви не впізнаєте наш аграрний сектор, ви не впізнаєте нашого товаровиробника. Вони будуть не тільки виробляти кукурудзу, сою і технічні культури, вони будуть займатися овочівництвом, тваринництвом і глибинною переробкою. І взагалі вони будуть намагатися створювати на своїй власній землі органічні продукти або займатися органічним землеробством. Дякую. І прошу підтримати даний законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. І останній… передостанній виступ. Народний депутат Міщенко Сергій, будь ласка.
11:29:50 МІЩЕНКО С.Г. Сергій Міщенко, Київщина. Шановні колеги! Шановні громадяни України! Якось так відбувається, що якщо якісь реформи на заході, чи в розвиваючих країнах проводяться, то вони дають результат. Чому наші реформи на протязі десятиріч приводять тільки для того, щоб корупційні схеми в тому чи іншому вигляді жили? Це відбувається в любій сфері з любими реформами: що медичними, що пенсійними з цими подачками, що в тому числі з аграрними. Окреслю головні проблеми, які сьогодні існують і цей закон він потрібен, але не вирішує основних. Те, що стосується фермерів, ми знаємо, фермери існують ті, які отримали до 50 гектарів землю, але один із сімейних фермерів помирає - сім'я не може далі продовжувати сімейний бізнес. Також не можуть продовжувати свій бізнес ті селяни, які отримали паї і хочуть самі обробляти землю, їм просто фізично не дають цього зробити. Тому що інвентаризації землі немає, виділення в натурі – немає, ця земельна ділянка десь посередині цього поля знаходиться, їх просто фізично туди не пускають. Це теж не вирішено. Те, що стосується податків, ми знаємо ПДВ з повернення сільськогосподарської продукції, ми знаємо те, що зараз більшість фермерів в тіні знаходяться. Але існує головна проблема, що ринок землі відкритий. Хто не казав би тут про те, що мораторій є, це не правда. Тому що оцей час, який зараз це існує, головні гравці на ринку землі скуповують за різними схемами земельні ділянки. Тому що ті договори, які зараз пропонують селянам на укладення їх сільськогосподарської продукції, їх паїв, які під великими відсотками за нормативно-грошову оцінку: хто 7, хто 8, а хтось і 11 відсотків від нормативно-грошової оцінки. Але якщо почитати ці договори, то там нічого немає про індексацію кожен рік, про те, що ця нормативно-грошова оцінка кожен рік змінюється, і через 5-7 років це вже копійки для селян. І вони вимагають для того, щоб селянин підписав доручення на те, що він розпоряджається їхньою землею. І віддає оригінали своїх документів, а ті чекають фактично, коли цей мораторій буде закінчено, щоб забрати цю землю. Ця корупційна схема працює. Це ще стосується пасовищ, худоби. Корів точно не буде. І тому… Це все добре! ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте. МІЩЕНКО С.Г. Я маю на увазі той Закон про ціни на молоко, який існує до другого читання, де ми є авторами, тут багато хто є авторами, але пасовища всі вже забрали, вже немає, де їх випасати. Тому на сьогоднішній день ніхто не буде казати про те, що корупції в цій країні по земельній реформі не існує. ГОЛОВУЮЧИЙ. Останній виступ в цьому блоці. Будь ласка, народний депутат Андрій Кіт долучається до обговорення. І я попрошу всіх повертатися до сесійної зали, тому що за 3 хвилини відбудеться голосування. Дякую.
11:33:40 КІТ А.Б. Шановні колеги! Андрій Кіт, Стрийщина, Жидачівщина. Ви знаєте, я тішуся з того, що ми поступово рухаємося вперед з розвитку малого і середнього бізнесу на селі. Хочу всім нагадати, що дуже непросто нам вдавалося розпочати гідне фінансування фермерського руху в Україні минулого року. Вперше в історії, я думаю, України на цей рік завдяки нашій спільній роботі і підтримці уряду ми маємо понад... маємо мільярд гривень на розвиток реально малого бізнесу в селі, на розвиток фермерського руху. Дуже важливо так само показати малим фермерам, що держава є на їхній стороні і що їм нема чого боятися держави. В нас малий фермер відноситься до самих незахищених верств населення, який боїться показати свій дохід, який не впевнений, що завтра не прийде податкова і його не закриє. І тому нам поступово потрібно робити щораз більше і більше кроків для того, щоб вони відчували себе захищеними в нашій країні. Очевидно, що наступним кроком, який повинен бути, це ми повинні надати можливість фермерам взяти землю. Тому що ні для кого не є секретом те, що простий фермер землі в Україні взяти не може. Аукціонні торги, які до того були... які до того фактично в нас працювали, фактично ставили в нерівні умови великі холдинги, які можуть собі диверсифікувати процентну ставку по сплати оренди землі із фермером, який не може платити за вхід на землю таку непомірну плату. Ми повинні дати можливість фермерам брати землю. Наведу невеликий приклад в себе з округу. В мене є черга з фермерів, які просто не можуть легалізуватися і не можуть взяти землю в оренду через аукціон в такий спосіб, як воно зараз існує, це є неможливо. Ми можемо дуже багато декларувати про те, що ми допомагаємо... допомагаємо фермерам фінансово, але якщо ми не створимо механізму для того, щоби він мав фізично, от міг фізично отримати землю – в нас немає ніякого шансу на розвиток малого і середнього виробництва на селі. Законопроект 7060 ми спільно доопрацьовували, і я вважаю, що це є рухом вперед для того, щоби дати можливість таку нашим фермерам, тішуся з того, що ми до того прийшли. І прошу зал підтримати даний законопроект. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:36:19 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, обговорення завершено. Я прошу усіх заходити в зал, займати робочі місця. Фактично в ході обговорення ми побачили, що усі політичні сили в залі підтримують прийняття цього закону. Нагадую, комітет пропонує голосувати тільки за основу. Тому я прошу повної мобілізації. Прошу голів фракцій запросити депутатів в зал, і прошу секретаріат Верховної Ради запросити депутатів в зал. Ми будемо мати змогу наступний закон розглянути ще до перерви о 12-й годині, тому я розраховую, що після позитивного голосування за цей закон буде також і підтримана позиція про скорочену процедуру. І я прошу усіх відповідально підійти до голосування, зайняти робочі місця, щоб нам не доводилося повертатися до голосувань. Отже, хочу спитати з голів фракцій, чи готові до голосування. Готові. Всі на місці, так? Всі на місці? Отже, переходимо до прийняття рішення. Комітет, поможіть людей змобілізувати. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності (№ 7060). За пропозицією комітету ставлю на голосування пропозицію за основу. За основу. Прошу проголосувати. Прошу підтримати 7060 за основу. Голосуємо Прошу підтримати. Голосуємо. 11:38:40 За-230 Рішення прийняте. Бажаю плідної роботи до другого читання. Зараз ставлю на голосування пропозицію, щоб наступний закон 6049-д ми розглянули за скороченою процедурою. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Ми встигнемо до перерви. Голосуємо "за". Прошу підтримати за скорочену процедуру. Прошу підтримати. Голосуємо. 11:39:19 За-167 Рішення прийняте. І я переходжу до розгляду законопроекту 6049-д: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні. І запрошую до доповіді народного депутата України Кулініча Олега Івановича. Будь ласка.
11:39:50 КУЛІНІЧ О.І. Дякую, Андрій Володимирович. Шановні колеги, законопроект, який пропонується вашій увазі, розроблений для того, щоб встановити цивілізовані правила господарювання у сільськогосподарських масивах земель та зняття рівня корупції і рівня рейдерства. У нас зараз склалась така ситуація, що практично в кожному полі орендує землю один або два орендарі, а навіть три, і постійно збільшується велика кількість одноосібників, які планують господарювати самостійно. В результаті маємо на кожному полі практично велику кількість так званих "шахматок". Ця ситуація спричиняє величезні складнощі і конфлікти між орендарями в межах одного поля. На практиці орендарі іноді можуть домовитися між собою усно про обмін, але юридично це самозахоплення земельної ділянки. Тобто як мінімум це адміністративне правопорушення, а то і злочин. Таким чином, законопроект пропонує власникам та орендарям справедливі умови господарювання в рамках одного поля. Якщо земельні ділянки одного орендаря розміщені в різних місцях поля, вони зможуть звести це все в одне ціле. Чітко прописується критерій рівноцінності земельних ділянок для того, щоби у процесі консолідації не було порушено чиїхось прав. Іще раз повторюю, в межах одного поля. Також цим законопроектом ми вирішуємо величезну проблему, це питання земель колективної власності, яких у нас зараз півтора мільйона гектарів, які по факту нікому не належать, тому що вони в тіні використовуються. Сільські громади не отримують абсолютно нічого. І тому це питання давно треба вирішити. Ми врахували практично всі зауваження авторів альтернативного законопроекту авторства Вадима Івченка і спільно напрацювали узгоджений текст. Ми провели ряд круглих столів з експертами з Німеччини та Польщі і врахували досвід передових європейських країн. Тобто це не якесь ноу-хау, а чіткий європейський досвід. Тому звертаюсь до всіх колег підтримати даний законопроект за основу і дати можливість нормально господарювати фермерам, одноосібникам у нас, в сільському господарстві і на полі. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до співдоповіді Бакуменка Олександра Борисовича.
11:42:05 БАКУМЕНКО О.Б. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги! Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на виконання Постанови Верховної Ради України від 14 листопада 2017 року № 2202 підготував на повторне перше читання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (реєстраційний номер 6049-д). При підготовці законопроекту за основу було взято положення законопроекту (реєстраційний номер 6049-1), а також враховані пропозиції та застереження народних депутатів України, які були висловлені під час розгляду законопроектів (реєстраційний номер 6049 і 6049-1) в першому читанні. В результаті опрацювання положень законопроекту пропонується зокрема створити ефективний механізм використання масивів земель сільськогосподарського призначення з метою запобігання рейдерству та стимулювання зрошення, визначити правовий статус земель під польовими дорогами, виключити можливість зміни площі земельних ділянок при проведенні інвентаризації масивів. Та закріпити правила, за якими умови договорів суборенди, що укладаються при обміні правами користування земельними ділянками, мають бути не гіршими ніж умови договорів оренди. За результатами розгляду цього проекту комітет на своєму засіданні 5 грудня 2017 року вирішив подати підготовлений законопроект на повторне перше читання. Отже, шановні колеги, прошу підтримати підготовлений комітетом законопроект (реєстраційний номер 6049-д) та прийняти його за основу. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Від "Блоку Петра Порошенка" Іщенко Валерій Олександрович Капліну передає. Будь ласка.
11:44:31 КАПЛІН С.М. Шановні співвітчизники! Шановні колеги! Ми безумовно підтримуємо будь-які новаторські ідеї в питаннях розвитку аграрно-промислового комплексу, особливо в частині захисту фермерства, дрібного фермерства і хотіли наголосити на ключових пріоритетах. Перше – це боротьба з рейдерством адже ми знаємо, що по всій країні протягом поточного і попереднього року прокотилася ціла хвиля захоплень землі, яка сьогодні є у розпорядженні, зокрема дрібних фермерів. Друга – це відкриття можливостей для мікрофінансування і короткого довгострокового фінансування сільськогосподарських фермерських господарств. Фермери і сільське господарство потребує сьогодні гроші як повітря. Це є проблемою номер один, вони мають планувати розвиток своїх господарств в середньому довгостроковому періоду і таким чином збільшувати конкурентоздатність сільського українського господарства. Третє важливе питання – це, звичайно, фермерське самоврядування і дуже серйозний, новий і якісний, і паритетний діалог між урядом, коаліцією, парламентом і асоціаціями фермерів. Ми маємо поступово і надзвичайно активно розвиватися в плані удосконалення сучасного законодавства, яке регулює питання земельного обігу, питання розвитку і підтримки дрібного фермерства. Ми обома руками за цей законопроект, ми підтримувати попередній законопроект і все будемо робити, аби захистити простого фермера, він є прикладом дрібного народного підприємництва. І окремо я хотів би наголосити на необхідності створення міністерства захисту села. Актуальність цього питання нами обговорена, була обговорена на асоціаціях, на зборах асоціацій фермерів у селах, де ми систематично відвідуємо разом із своїм колегою Сугоняко, і в селі люди підтримують створення такого нового урядового інституту, який має дбати за людину… ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Самопомочі" Романова Анна Анатоліївна передає Роману Семенусі слово. Будь ласка.
11:46:44 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, спірна методика паювання земель у приватну власність, неврегульований ринок оренди призвели до насправді численних рейдерських захоплень. І протягом тільки 17-го року аграрне рейдерство продовжує набувати обертів. Зареєстровано більше 700 таких випадків. Більше того, правоохоронні органи фіксують декілька десятків організованих рейдерських угрупувань. І як тільки бізнесмен виходить за межі 2 гектар, він одразу потрапляє в зону ризику. Причому, давайте говорити відверто, крупний бізнес навчився себе захищати, і тому саме в зоні ризику опиняється малий і середній бізнес. І загострило ситуацію, зокрема, те, що до певних законодавчих ініціатив - реєстру прав власності - отримало доступ більше людей, зокрема приватні нотаріуси. А заміна власника в реєстрі, на жаль, став популярним механізмом рейдерства. І так званий антирейдерський закон покращив, але не виправив ситуацію. Треба дякувати членам комітету, які доопрацювали цей закон у першому читанні, і, зокрема, є пропозиції, які вносила "Самопоміч", я хочу окремо ще раз на них зупинитися. А саме: законопроект впроваджує правила, які для договорів суборенди закріплює умови не гірше, ніж для договорів оренди. При проведенні інвентаризації унеможливлюється зміна площі земельних ділянок. У процесі інвентаризації встановлюється обов'язкове затвердження сільськими, селищними та міськими радами оновленої грошовою оцінки землі. Лісосмуги, які межують із землями сільськогосподарського призначення, на законодавчому рівні захищається від знищення. І розмежовані статусу польових доріг всередині масиву та тих, які обмежують масив, встановлено, що в оренду можуть передаватися лише ті, які знаходяться всередині масивів, інші ж залишаються дорогами загального користування. Закликаємо підтримати колег цей законопроект. Це справжній крок на захист середнього і малого бізнесу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від групи "Відродження" Кучер. З місця чи…? Кучеру. Я сказав, Кучеру включіть мікрофон.
11:48:44 КУЧЕР М.І. Я звідси, з місця. Шановні колеги, я закликаю всіх підтримати цей надзвичайно важливий законопроект. Він важливий як для орендарів, так і для власників земельних ділянок і органів виконавчої влади на місцях. Я вважаю, що цей законопроект вирішує питання консолідації земель, вирішує питання польових доріг, лісополос, вирішує питання тих сільгосппідприємств, які орендують 75 і більше відсотків землі на одному полі. Вважаю, що вирішує проблеми колективної власності. Адже у нас сьогодні багато земель, ще знаходяться в колективній власності і ці землі повинні бути допайовані і роздані працівникам, які працюють якраз в цьому селі. І, звичайно, вирішує дуже багато питань, які вважаються важливими і надзвичайно важливими для сьогоднішніх взаємовідносин власників земельних паїв і тих, хто орендує ці землі. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від фракції "Батьківщина" Івченко Вадим Євгенович. Пане Вадим! Передає слово кому? Хлань, Хлань. Будь ласка, мікрофон включіть.
11:50:03 ХЛАНЬ С.В. Хлань Сергій, 185 виборчий округ, Херсонщина. Шановні колеги! Законопроектом пропонується важлива зміна для аграріїв, які орендують землю та використовують зрошення в аграрному виробництві. На сьогодні так склалося, що так звана шахматка на полях примусовує деяких аграріїв шантажувати тих, хто займається зрошенням і встановлює зрошувальні машини, прокладає труби. Так звані, в лапках, "орендарі", які за часту мають земельні ділянки всередині масивів, блокують ці процеси, блокують розвиток зрошення, блокують взагалі ведення сільськогосподарського виробництва на таких масивах. Цей законопроект врегульовує дану проблематику. І дуже часто договори з сервітуту, які передбачені чинним земельним законодавством, не працюють. Цей законопроект це все врегульовує, і дає змогу розвивати зрошення, дає змогу розвивати зрошувальне виробництво. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, зараз ще з тих, що не записались від фракцій. Від "Народного фронту" - Іванчук, Лабазюк - від "Волі народу". І після того переходимо на голосування. Так? Більше нема? Перший – Лабазюк. Добре. 2 хвилини, включіть мікрофон, від "Волі народу" Лабазюк, а потім Іванчук. Будь ласка.
11:51:28 ЛАБАЗЮК С.П. Лабазюк Сергій, група "Воля народу", 188 округ, Хмельниччина. Що ми маємо станом на сьогодні? Склалася практика, що після розпаювання земельних ділянок більшість власників цих ділянок самі землю не використовують, не обробляють, а здають в оренду. Отож дороги, які були нарізані до цих земельних ділянок, вони станом на сьогодні обробляються, але за них не сплачується ні копійки грошей ні у вигляді орендної плати, ні у вигляді податків, а це кошти, які могли б поступити в місцеві бюджети, в першу чергу. А також так звана шахматка, яка не дає змоги обробляти аграріям по сучасним новим технологіям свої землі. Звичайно, це приводить до так званої і нездорової конкуренції, і рейдерським захопленням, коли окремі люди, не маючи бажання вступати в переговори, домовленості заради обробітку землі, вони просто створюють проблеми і не дають такої змоги. Отож, даний законопроект врегульовує можливості як і для однієї сторони, так і для іншої, так і для орендодавця. А також сьогодні є дуже важливим, що в нашій державі розпочинає розвиватися зрошення, і насправді, щоб дану технологію приміняти на поля, потрібно врегулювати можливість виведення в один масив земельних ділянок. Ми в даному законопроекті максимально збалансували запит аграрного сектору і пропонуємо сьогодні даний законопроект підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, зараз заключний виступ. Через дві хвилини ми переходимо до прийняття рішення. І я прошу всіх голів фракцій запросити депутатів в зал, і прошу секретаріат запросити депутатів в зал. Від "Народного фронту" Іванчук Андрій Володимирович, будь ласка, дві хвилини.
11:53:19 ІВАНЧУК А.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Ну, тут дуже багато говорять про цей закон, але дуже тяжко зрозуміти, що на самому ділі, що вони хочуть вирішити, автори законопроекту. Шановні друзі, ми з цим законом запізнилися рівно на 3 роки, це повинно бути одне з перших рішень нашого парламенту. Є поле і рекетири, які не дають розвиватися нашим аграрним компаніям, беруть клаптики посередині цього поля і тим самим блокують розвиток сільського господарства в Україні. Зрошування. Всі знають, що на сьогоднішній день без інвестицій в зрошування на Півдні України не буде розвитку сільського господарства. Знову ті самі бандити і рекетири шантажують наші агропромислові підприємства цими клаптиками землі і не дають розвиватися. Тому фракція "Народний фронт" просить всі парламентські фракції і групи проголосувати за даний законопроект не в першому читанні, а за основу і в цілому. І поставити крапку в цьому бандитизмі і в рекетирстві в аграрному секторі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Отже, я прошу всіх зайняти робочі місця, колеги, у нас буде голос до голосу. Я прошу всіх зайти в зал, я бачу, що ще заходять депутати. Кулініч від авторів просив одну хвилину. Ні. Отже, колеги, прошу приготуватись до голосування. Я прошу з лож повернутися в зал і прошу приготуватись до голосування. Голови фракції всі, які виступали за законопроект максимально змобілізуйте і запросіть депутатів в зал. І ми переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (№ 6049-д) за пропозицією комітету за основу. Я прошу, колеги, займіть місця і прошу проголосувати і підтримати комітет: 6049-д – за основу. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Голосуємо, колеги, підтримаємо. 11:56:06 За-251 251 – за. Рішення прийняте. Якщо комітет запропонує в цілому, я поставлю, якщо комітет скаже. Є заперечення, ні, все, є заперечення. Є рішення комітету і… Отже, колеги, у нас лишилося п'ять хвилин ми не встигнемо перейти до розгляду наступного питання, але ми можемо…(Шум у залі) Колеги, увага! Прошу, голові комітету слово. Включіть мікрофон Бакуменку!
11:56:48 БАКУМЕНКО О.Б. Андрій Володимирович, комітет підтримує за основу і в цілому, якщо зал визначиться за це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але дві фракції сказали, що вони заперечують, і ми просто не вийдемо на голоси. Ми просто покажемо неуспішне голосування. Колеги, цих кілька хвилин, в нас висока концентрація в залі. Давайте, можливо, ми кілька питань включимо у порядок денний сесії. Колеги, послухайте мене уважно, це коротко, по хвилині. Давайте спробуємо. Давайте спробуємо включення у порядок денний сесії. В нас три хвилини, ми не встигнемо увійти в закон. Давайте спробуємо, якщо вдасться – так?… Не вдасться. Отже, я ставлю, що зможемо пройти. Перше – включення у порядок денний сесії, наголошую. Цей розділ, який в нас стоїть, я можу ставити на будь-якому етапі, можливо, ми пройдемо. Перше. 8265 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України. Рейтингове голосування. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Включення у порядок денний сесії, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо! Прошу підтримати, прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. 11:58:20 За-204 Ні, я бачу, колеги, це складно буде зараз. Давайте ми так, як є по порядку денному, так і будемо розглядати після наступних двох питань – питань аграрної політки. Отже, колеги, зараз я хочу ще зробити оголошення. Увага! Зараз о 12 годині в кулуарах Верховної Ради України на третьому поверсі відбудеться урочисте відкриття фотовиставки "Перша Грузинська Демократична Республіка", яка присвячена 100-річчю Першої Демократичної Республіки, а також 100-річчю встановлення дипломатичних відносин між Україною і Грузією 100 років тому. Ми маємо давню братську історію, ми спільно воювали проти російського агресора 100 років тому і спільно сьогодні відстоюємо нашу незалежність. Запрошую усіх бажаючих о 12 годині, зараз в час перерви взяти участь у відкритті цієї фотовиставки в кулуарах на третьому поверсі. І згідно Регламенту я зараз оголошую перерву на 30 хвилин. О 12:30 прошу всіх повернутися в зал для продовження нашої роботи. Хочу нагадати, наступне питання з блоку питань аграрної політики – 6490, 6490-д. Прошу авторів бути на місці, щоб ми зразу після перерви змогли перейти до розгляду цього питання. Дякую. (Після перерви)
12:34:45 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час, відведений для перерви, завершений. Нагадую: ми розглядаємо блок питань аграрної політики. До перерви ми розглянули два питання, по обох з них було прийнято позитивне рішення і, сподіваюся, така ж динаміка буде у нас і надалі в розгляді. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств (6490, 6490-д). І я ставлю на голосування пропозицію розглянути його за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. 12:35:37 За-70 70 – за. Це надто великий розрив до бажаних 150 голосів, тому ми переходимо до розгляду за повною процедурою. Я прошу підготуватися до виступу від групи співавторів народного депутата Івченка і також голову Комітету з питань податкової та митної політики Южаніну Ніну Петрівну. Чи є в залі Ніна Петрівна? Колеги, найдіть Івченка, будь ласка, щоб міг перейти до доповіді. Ніна Петрівна, законопроект від комітету, будь ласка. Є. Але спочатку від авторів, а потім від комітету. Отже, я запрошую до доповіді співавторів - народного депутата Івченка Вадима Євгеновича. Будь ласка, пане Вадим. Ми за повною процедурою розглядаємо. Будь ласка.
12:36:57 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, перш за все, хочу подякувати кожного з вас за попередні законопроекти аграрного дня, особливо 7060. Це ми дали можливість сімейним фермерам отримувати доступ до землі. Законопроект 6490 дає можливість їм входити в легальне податкове поле. Цей законопроект передбачає створення четвертої групи, там, де є сільськогосподарські товаровиробники, там, де були юридичні особи, створення підгрупи Б, так званих фізосіб сімейних фермерів, які будуть мати спрощену систему оподаткування, які будуть мати безпосередньо спрощений бухгалтерський облік і бухгалтерську звітність раз в рік. І хочу також нагадати, що будь-яка податкова система, вона має бути запроваджена шляхом стимулів, тобто не примусу, а стимулів. Я вже сказав, що у нас одноосібні селянські господарства перебувають поза межами фактично обігу аграрної продукції. Ми не можемо оподатковувати самозайнятих людей, таким чином не створюючи їм стимулів. Даний законопроект пропонує стимули, пропонується, що на протязі десяти років ті одноосібники, які зареєструються відразу як сімейна ферма, отримують: а) пільгове оподаткування, тобто фактично це буде як фізична особа-підприємець в будь-якому місті. Друге: вони фактично будуть свою звітність здавати через певну кількість років через, скажімо, подання через електронну пошту до Державної фіскальної служби. Третє: в них буде значно полегшений бухгалтерський облік. Четверте: вони відразу отримують статус сільгосптоваровиробника. П'яте: вони отримують стаж, 10 років стажу. На протязі 10 років держава починає поступово сплачувати їм єдиний соціальний внесок. Ви знаєте, що сьогодні по пенсійній реформі приєднали стаж до сплати єдиного соціального внеску. Це стимул, це непряма підтримка держави, коли ти зареєструвався, перший рік тобі держава сплачує 10 відсотків, точніше 90 відсотків, а ти сплачуєш 10 відсотків як сімейна ферма; другий рік держава тобі сплачує 80 відсотків, третій рік – 70. І це означає, що кожного року ти поступово наращиваешь свой бизнес, свою сімейну ферму розвиваєш, закупаєш обладнання. Це непряма підтримка у вигляді сплати ЄСВ. Хочу нагадати, що ці законопроекти, дякуючи нашим колегам, в тому числі мажоритарникам в Чернігівській області, ці законопроекти з 13-го року, скажімо, обсуждаются в такій аграрній спільноті. Ми взяли досвід фактично Франції, яка таким чином спонукала тих самозайнятих людей, спонукала переходити в аграрний сектор, в легальний аграрний сектор обігу продукції. Фактично цей законопроект розроблявся разом з нашими партнерами. Ми поступово через стимули найсильніших одноосібників, найсильніших тих людей, які працюють в сільському господарстві, тільки в якості самозайнятих, залучимо в аграрний сектор. Це, звичайно, дасть і податки. Податки в місцеві бюджети. Оскільки вони вже будуть а) зареєстровані; відповідні податки частково будуть заходити в місцеві бюджети. Відповідно вони будуть розвивати власний бізнес, створювати робочі місця і так далі. Першим законом ми надали їм землю. Потрібно було навпаки, але так воно вже поставлено. Цим законом ми надаємо їм податкові стимули. Колеги, хочу також сказати, що унормовується, поширюється статус, я ще раз хочу сказати, сільгосптоваровиробника, і саме це дає можливість добровільної, ще раз хочу сказати, реєстрації за спрощеною системою. Надається державна підтримка. Протягом 10 років з пільгового порядку сплати ЄСВ головою та членами сімейного фермерського господарства. Встановлення цього пільгового кредитування на придбання сільськогосподарських земель, тварин, техніки, обладнання, будівництва виробничих приміщень, споруд. Надання безкоштовних навчальних, дорадчих, інформаційно-консультаційних послуг порядку реєстрації та ведення обліку. Встановлюється критерій для ідентифікації сімейних ферм. Це, звичайно, буде сімейна ферма, яка має в обороті обсяг, який не перевищує півтора мільйони гривень в рік. Площа угідь у такої сімейної ферми має не перевищувати 20 гектарів. Вона не використовує працю найманих осіб, лише працю сім'ї, виключний перелік КВЕДів, на який буде розповсюджуватися сімейна ферма. Ну, безглуздо робити сімейну ферму, яка буде займатися, там, зерновими культурами. Це фактично буде овочевництво, переробка, це фактично буде органічне виробництво, тваринництво, молочарство і так далі, це фактично будуть ті трудомісткі, скажімо, галузі, сільського господарства або частини сільського господарства, в які будуть залучені саме сімейні ферми. Встановлюються податкові стимули і преференції для державної реєстрації, сплата у половинному розмірі ставки єдиного податку при наявності 2 гектарів угідь. Спрощення обліку, я вже сказав, і подання один раз у рік. Тимчасове звільнення від перевірок контролюючими органами. Колеги, на 5 років пропонується повністю звільнити такі ферми від, сімейні ферми, від, скажімо, приходу цих державних інспекторів в тому числі з Державної фіскальної служби. Колеги, результатом прийняття низки законопроектів, в тому числі і цього, буде зростання добробуту: а) сільських сімей; з'являться гроші і з'явиться попит на продукцію суміжних галузей, громадяни отримають пенсійне забезпечення і соціальний захист; зростатиме економічний добробут громад, а відтак, і відповідно буде розвиватися інфраструктура; з'являться українські якісні і доступні товари, і буде відповідно забезпечуватися продовольча безпека. Головне, що ці продукти будуть підлягати простежуваності, чому, в принципі, ми і підписалися під Угодою про асоціацію; збільшиться експорт саме переробленої продукції і буде... Ну, я вже не кажу про підвищення народжуваності і тих людей, які будуть, ну, фактично ми бачимо сьогодні, що люди покидають село, вони фактично будуть залишатися, оскільки у них буде робоча місія. Вийшов з хати - у тебе робоча місія, у тебе земля, у тебе державна підтримка. Ми запровадимо далі програми "Доступне житло" саме в сільській місцевості, де будуть безвідсотково видаватися кредити, там, до 500 тисяч гривень саме на будівництво нових будівель або придбання інших. Ми запровадимо безпосередньо можливість державної підтримки інфраструктурним проектам щодо, наприклад, заготівельно-збутових пунктів, щодо кооперативів і їх обладнання, бо фактично це майбутнє села. Майбутнє села, коли ти маєш саме в селі робоче місце зі своєї земельної ділянки і відповідно продукцію ти робиш, і відповідно кооперація. Надалі ми будемо пропонувати ці законопроекти парламенту, і надалі ми будемо пропонувати так же завзято всім разом підтримувати все це. Наразі, колеги, до вас пропонується законопроект 6490. Хочу відразу подякувати авторам, які працювали, співавторам цих законопроектів. Це народні депутати: Давиденко, Острікова, Гудзенко, Мірошніченко, Мельниченко, депутати Бакуменко, Шинькович, Юрчишин, Кулініч, Хлань, Мацола, Лабазюк, Люшняк, Кириленко ("Батьківщина"), Вадатурський, Бєлькова, Негой, Одарченко і Богдан. Колеги, це законопроект продовженням того, що ми з вами вже напрацювали, вже проголосували, точніше, в першому читанні. Це законопроект податковий. Я дякую податковому комітету за підтримку цього законопроекту і просимо всіх сконсолідуватися, бо досить важливо. Після законопроекту два роки тому, який ми прийняли, рамочний, про створення цих сімейних ферм, ми маємо вже наразі їх започатковувати, створювати в селі і далі передбачати підтримку через бюджет, коли ми приймаємо саме тим господарствам, які будуть створюватися, які будуть потребувати цю підтримку. Колеги, дякую. І просимо підтримати даний законопроект. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
12:46:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Залишайтеся на трибуні для того, щоб дати відповіді на запитання. Прошу колег записатися для запитань до доповідача. Будь ласка, запрошую до слова народного депутата Мосійчука.
12:46:42 МОСІЙЧУК І.В. Ігор Мосійчук, Радикальна партія. Шановний пане доповідач, у мене до вас дуже конкретне питання. Коли ми говоримо про підтримку малого фермерства, коли ми говоримо про розвиток сільського господарства в Україні, то потрібно говорити перш за все про збереження ресурсу, про збереження головного скарбу української нації – землі. І до того, щоб лобіювати, не побоюсь цього слова, саме сільгоспвиробників. У зв'язку з цим два дуже коротких питання. Перше. Хотілося б почути вашу позицію і позицію комітету щодо ініційованих нашою фракцією змін до Конституції по визначенню фермерства, агроустрою на землі. І позицію щодо найскорішого розгляду нашого законопроекту… ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка, завершуйте. МОСІЙЧУК І.В. …законопроекту про заборону пальмової олії, адже це буде стимулом до відродження тваринництва.
12:48:09 ІВЧЕНКО В.Є. Дякую. Колега, коротко. Ви знаєте, що "Батьківщина", та не "Батьківщина", а сьогодні весь зал підтримав законопроекти про заборону пальмової олії, фактично в використанні у харчових продуктах. Ми значно зараз в комітеті будемо підвищувати відповідальність не тільки адміністративно-кримінальну. Тому дякую вам за цю ініціативу. І скажу вам ще раз, майбутнє аграрного сектору за конкуренцією. Конкуренцією створить тільки фермерський рух в країні. Чим більше буде фермерів, а фактично сімейні фермери це теж фермери, тим більше буде конкуренція. А, звичайно, буде конкуренція за кожен клаптик землі, а це збільшиться значно орендна плата у людей. Або буде безпосередня, зовсім інша вартість відповідної землі, яка сьогодні продається, бо частина землі під мораторієм, яка сьогодні продається по різним схемам, в тому числі, які ви озвучували в залі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Кривенка.
12:49:06 КРИВЕНКО В.М. Віктор Кривенко, Народний Рух України. Шановний пане доповідачу, у мене до вас запитання як до представника аграрного комітету. Ви знаєте, що в Радянському Союзі комуністи забирали в людей паспорти, і тим самим не випускали їх з села. А в незалежній Україні чомусь забрали у людей право їхньою власністю розпоряджатися, ввели мораторій на продаж землі. Не ввели мораторій на продаж сертифікатів підприємств, які отримали люди в місті, не ввели мораторій на продаж квартир, які дали приватизувати тим, хто в місті, сказали, що в селі якісь неповноцінні люди. Окремі партії проводять збір підписів на асфальті в містах проти продажу землі у тих людей, хто продали свої квартири і хто продали свої сертифікати і паї на заводи. І зараз вже більше мільйона людей, які були в рабстві, які не полікували своїх дітей, не побачили світу, не вивчили своїх дітей, вони вже вмерли, з тих, хто мав би право отримати хоча б якісь кошти. Скажіть, чи напрацьовані ці механізми, як обмежити продаж, щоб це було тільки українським громадянам, обмежити концентрацію, всі підзаконні акти до ринку землі? Бо на сьогодні виглядає так, що це лобізм великих агрохолдингів, які і так володіють землею… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
12:50:20 ІВЧЕНКО В.Є. Приватизація заводів і приватизація майна в містах показала, наскільки небезпечна може бути приватизація. Продовольча безпека країни залежить від наявності фактично землі і в наявності у людей фактично її, якщо потрібно, що вона в обігу, купляти. В Україні не створений покупець, нема покупця землі. Ті пропозиції, які сьогодні даються по 200 гектарів, це приблизно буде коштувати 10 мільйонів, 10 мільйонів в селі у селянина для того, щоб купити маленьке господарство, немає. Тому нам потрібно працювати: а)над тим, щоб не було рейдерства і відповідних рейдерських захоплень, і даний законопроект зняти, а нам його потрібно проголосувати; б) нам потрібно створювати відповідну конкуренцію і створювати сільгосптоваровиробників, надавати їм підтримку, щоб вони були спроможними в майбутньому хоча б викупити свої наділи і так далі. І це нам потрібно давати бюджетну підтримку тим, хто її потребує. Наразі давайте з… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую доповідачу за виступ. Шановні колеги, я хочу вас повідомити і багато з вас про це знають, що є доопрацьований спільний законопроект 6490-д, і, власне, його зараз буде представляти голова Комітету з питань податкової та митної політики, народний депутат Ніна Южаніна. У зв'язку з тим, що буде представлятися фактично доопрацьований текст, прошу дати пані Южаніній 10 хвилин для доповіді. Дякую.
12:52:03 ЮЖАНІНА Н.П. Дякую вам, Оксана Іванівна, тому що, справді ми, зараз маємо зосередитись на доопрацьованому законопроекті. І ви задайте, будь ласка, всі питання, які є в залі для того, щоб ми з'ясували, що ми зараз будемо пропонувати. Я хочу доповісти вам, що законопроект, який тільки що доповідав мій колега, зареєстрований ще в 2017 році, в травні місяці. Тому він неодноразово вже обговорювався в комітеті. І у зв'язку з тим, що висновок уряду щодо цього законопроекту: не підтримує уряд такої концепції, яка запропонована автором, не підтримують Комітет і соціальної політики і інші, висновки ГНЕУ в тому числі негативні, - ми вимушені були доопрацьовувати законопроект, тому що ідея сама вкрай необхідна. А оскільки писали неспеціалісти, відобразили все таким чином, що імплементувати в наше законодавство цю ідею неможливо. Тому прошу вас зосередитись на доопрацьованому законопроекті. По-перше, що ми хочемо справді створити, який дати новий інструмент для того, щоб "сіру" обробку землі і виробництво продукції або знищити, або ж, сказати так, ліквідувати і не надати можливість наживатися іншим великим компаніям, які, використовуючи продукцію саме невеличких сімейних фермерських господарств, вирішують всі свої питання, і в тому числі комерційні. Від цього страждають виключно прості люди, які працюють невеликим складом, виключно сім'я, яка має в обробітку від 2 до 20 гектарів землі, і вирощену продукцію не може офіційні нікуди здати, не може отримати належну ціну за свою продукцію, і, крім того, як сказав правильно автор, є абсолютно соціально незахищеними. Вони всі ці роки перебувають поза захистом держави. І не тільки в соціальному плані, а і підтримки аграріїв, які надаються кожним бюджетом кожного року – це величезні суми. І якраз ці невеликі господарства не отримують жодної підтримки від держави. Отже, ми пропонуємо надати право реєстрації сімейним фермерським господарствам тільки за сукупності певних критеріїв зареєструватися платниками податків спрощеної системи оподаткування четвертої групи. Які це критерії? Це здійснення діяльності виключно в межах фермерського господарства, зареєстроване відповідно до Закону "Про фермерське господарство"; друге – зайняття виключно виробництвом с/г продукції, її переробкою та постачанням; здійснення господарської діяльності за місцем податкової адреси; невикористання праці найманих осіб (членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени сім'ї у значенні закону про… у значенні статті 3 Сімейного кодексу України частини другої); і площа с/г угідь у власності або у користуванні земель водного фонду у користуванні членів фермерського господарства становить не менше як 2 гектари і не більше ніж 20 гектарів. Люди, які вирішать зареєструватися, мають укласти договір або декларацію відповідно до Закону "Про фермерське господарство". Ми вносимо ряд змін, необхідних для того, щоби державний реєстратор зміг провести таку реєстрацію, тобто зміни в Закон "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Ми далі продовжуємо лінію ту, що на місцях об'єднані територіальні громади мають володіти повністю інформацією, що відбувається із землею, яка знаходиться на їх території. Вони мають повністю усвідомлювати, хто володіє землею і не платить податок на землю, тому що звільнений на рівні… на центральному рівні, тобто державну пільгу має, це – пенсіонери і всі інші; хто здає в оренду і за кого має платити орендар податок на доходи фізичних осіб, який зараз сплачується в той бюджет, на території якої зареєстрований такий орендар. І неправильно! На місцях не орієнтуються, а хтось платить за обробіток, за оренду цієї землі чи ні? Тому ми додатково внесли в цей проект закону, що в любому випадку податок на доходи фізичних осіб, який сплачується орендарем, платиться за місцем знаходження такої земельної ділянки. І ми замикаємо коло для того, щоби надати на місцях місцевим громадам повністю володіти інформацією і бачити, яка земля використовується в темну, в сіру, з якої не сплачуються податки на законних підставах, а де використовуються схеми. Це та частина проекту закону, який ми хотіли комплексно, 7363, зареєстрований Президентом, нам тоді не вдалося його провести в залі, але зараз він в розірваних шматочках представлений... представляється вам тут. І це частина з того, що ми хотіли надати на місця права для того, щоб контролювати і мати в бюджеті, в місцевих бюджетах єдиний формуючий податок - це податок на землю. Це найбільший податок, який надходить в місцеві бюджети. Отже, повернемося до четвертої групи. Таким чином, яка ж буде сплата податку? По-перше, автор основного законопроекту передбачав обмеження обсягу реалізації продукції для четвертої групи, саме для сімейних фермерських господарств, півтора мільйонами гривень. Ми вважаємо, що цього не треба робити. Люди на четвертій групі мають сплачувати податок як і юридичні особи, тільки ми їм маємо спростити все інше – ніякого обліку. Крім того, ми внесли багато змін, що такі особи, такі фермерські господарства не являються податковими агентами щодо членів свого господарства. Тобто знімаємо все те навантаження по веденню такого фермерського господарства. Вони мають працювати на землі і зараз дбати лише про те, чим вони безпосередньо займаються. Отже, яка ж... який фіксований податок? Нуль дев'яносто п'ять відсотків від нормативно-грошової оцінки землі, із яких 0,7 відсотки йде в місцеві громади, 0,25 - іде в державний бюджет. Це дуже добре, тому що тоді великі компанії, які раніше забирали ці землі не будуть... немає необхідності продовжувати будувати ці схеми, бо ці всі маленькі, які тепер легально зможуть здавати свою продукцію, вони повноцінно можуть конкурувати навіть з невеликим своїм обсягом, але в них уже є легальний документ, що вони його виростили і мають сертифікат, і можуть все здати. Тому що вони вже у нас в юридичній площині знаходяться і можуть працювати абсолютно відкрито. І остання складова – це справді те, про що має подбати держава. Що ж нам робити? Чи можуть такі члени сімейного господарства за себе сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) для того, щоб себе забезпечити в майбутньому пенсією? Ні, не можуть. Ви всі зараз скажете, що якщо вони почнуть платити єдиний податок, можливо, для них це буде велике навантаження. І ми узгодили з усіма органами про те, як держава може підтримати зараз в майбутньому сплату оцю ЄСВ про ту градацію, яку ми тільки що говорили: щоби в перший рік фермер за кожного члена своєї сім'ї сплачував лише 10 відсотків від розміру обов'язкового внеску, на другий рік – 20, на третій рік – 30 і так… тільки на 10-й рік за себе сплачував 100-відсотковий мінімальний розмір внеску, єдиного соціального внеску. А всі ці роки, впродовж цих років держава має підтримати за рахунок тих коштів, які виділяються в бюджеті на підтримку сільськогосподарського виробництва в Україні. Тому для цього ми внесли зміни в Закон "Про державну підтримку сільськогосподарського господарства України". І так, крок за кроком, ми бачимо, що зараз, по-перше: а) хто, справді, захоче вийти із тіні, а це буде доцільно для більшості людей – для більшості! – тому що вперше вони, справді, отримають реальну підтримку держави без впливу на процес і на методику нарахування їм пенсій. Бо, розумієте, коли людина за себе не платить все, вона не має права на повноцінну пенсію. Тому ми пішли через інше законодавство для того, щоби повністю врегулювати цей процес і не підставити потім людей, які будуть платити частинками, а потім не зможуть отримати ще й повноцінну пенсію. Отже, таким чином, ми проговорили з вами від самого прийняття моменту рішення, як мені зареєструватися сімейним фермерським господарством через угоду або через декларацію, і до виходу на пенсію цих людей. Отже, таким чином, оцей весь набір норм, які треба було внести в усі необхідні закони, ми пропонуємо в доопрацьованому законопроекті, який просимо вас підтримати і проголосувати за основу для того, щоби рухатися далі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу залишатися також на місці для того, щоби могли поставити вам запитання. Прошу народних депутатів провести запис. Запрошую до слова народного депутата Євтушка.
13:02:12 ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Дякую, пане доповідач, за презентацію. Скажіть, будь ласка, в чому різниця між вашим законопроектом і законопроектом інших авторів, який доповідав мій колега Вадим Івченко? І прошу відповісти ще на наступне питання. Загальна система оподаткування для юридичних осіб, яким ви пропонуєте стати сімейними фермерами, але зі зміненим переліком податкових вимог. Ви можете назвати, саме які ви залишаєте із загальної системи оподаткування вимоги для юридичних осіб для сімейних фермерів? Дякую.
13:02:59 ЮЖАНІНА Н.П. Я, можливо, не до кінця вас зрозуміла. У нас є сільськогосподарські підприємства, які можуть працювати на загальній системі оподаткування з визначенням бази оподаткування і ставок, які в нас діють у країні, і будучи платником податку чи не платником податку. На четвертій групі у нас є відповідні вимоги додаткові для юридичних осіб, які можуть зареєструватися, тільки маючи за попередній рік не менше 75 відсотків вирощення сільськогосподарської продукції. Ці вимоги щодо цих сімейних фермерських господарств ми не висуваємо, тому що таким би чином ми не надали можливість в найближчі два роки знову сімейним фермерським господарствам зареєструватися. Зараз у нас буде відбуватися більш декларативний спосіб реєстрації для четвертої групи, тому що ми зможемо відслідковувати, чи виконує необхідні норми подана, ну, по поданій заяві фермерське господарство тільки згодом, коли вони… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Острікову. 2 хвилини. Передає слово народний депутат Маркевич. Прошу.
13:04:14 ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, дійсно, я дуже підтримую таку ініціативу, щоби стимулювати фермерів реєструватися і бути легальним платником податків в легальній організаційно-правовій формі. Даним законопроектом пропонується, щоб держава дотувала єдиний соціальний внесок. Перший рік, як зазначила Ніна Петрівна, це 90 відсотків. Натомість сьогодні, подорожуючи і зустрічаючись з фермерами, ми чуємо від них про справжню роботу тієї програми субсидій, яку запровадив уряд. Що говорять сьогодні фермери? Що компенсація ставок по кредитам можлива тільки, виявляється, по кредитам "ПриватБанку" і у сумі не більше 50 тисяч гривень всього. І для цього потрібно оформити кучу документів і передати в заставу "ПриватБанку" майно, яке набагато дорожчу має вартість, ніж ці 50 тисяч гривень. Тому, звісно, в цій програмі субсидій, на яку виділено близько 6 мільярдів гривень на сьогоднішній день в державному бюджеті, потрібно наводити лад. Я думаю, що якраз прийняття цього закону дозволить нам мати правову підставу перерозподілити ті кошти в бюджеті і направити гроші, необхідні на дотацію ЄСВ для того, щоб фермери і фермерські господарства ставали легітимними платниками податків. І тому, Ніна Петрівна, я маю до вас питання. Як передбачається далі після ухвалення цього законопроекту перерозподілити ту на сьогоднішній день неефективну і корупціогенну програму дотацій с/г товаровиробникам, яку ухвалив уряд? Дякую.
13:06:06 ЮЖАНІНА Н.П. Мені здається, що якщо ми приймемо і в другому читанні, і в цілому даний проект закону, вони вимушені будуть робити це на підставі діючих норм закону. Зараз у них немає підстав щодо перегляду їхніх програм. І, до речі, шановні колеги, ми дуже мало контролюємо програми, на які йде підтримка сільськогосподарського господарства України. Бо ми голосуємо в бюджеті за одну строчку. А потім все відбувається на рівні інших рішень, інших підзаконних актів. Тому зараз треба нам бути уважними і особливо таку підтримку прописувати прямо в законі. Тоді вона буде, беззаперечно, діяти. І ще хотіла би сказати. Ми знайшли модель, як, не відокремлюючи таких фізичних осіб від інших, вплести їх і надати їм можливість бути на єдиному податку, чого не було в попередньому в основному законопроекті. Видумувати для них окрему форму, окрему групу, що не підтримується ні МВФ, ні Міністерством фінансів, не можна було. Тому нам треба було змінити корінним чином весь… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пані голово, дякую вам за доповідь. І ми переходимо до обговорення. Я прошу депутатів підготуватися до запису для обговорення від фракцій. Прошу провести запис. Від фракцій, так. Запрошую до слова народного депутата Острікову від "Об'єднання "Самопоміч". Прошу.
13:08:01 ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, ми сьогодні розглядаємо вкрай важливий законопроект, який, як сказала голова податкового комітету, дасть можливість тим всім фермерам українським отримати легальний статус, зареєструватися і у державного реєстратора і стати на облік як платник податків. Ми даємо можливість сімейним фермерам зареєструватися і стати платником четвертої групи єдиного податку. У першу чергу для того, щоб утворити фермерське господарство, це має бути сім'я, це мають бути родичі першого ступеню споріднення. Вони мають мати у власності пай від 2 до 20 гектарів. Для того, щоб зробити їх реєстрацію максимально простою, законопроектом пропонується, щоб вони уклали нотаріальну угоду, і саме при цьому буде перевірено ступінь їхнього рідства. А якщо це фермер-одноосібник, він до державного реєстратора подає один єдиний документ – це декларація. І відповідні зміни також ми вносимо цим законопроектом і в Закон про державну реєстрацію юридичних осіб, і в Закон про фермерське господарство. Окремо я хочу вам розказати, які дуже болючі проблеми вирішуються цим законопроектом. По-перше, на сьогоднішній день податкові органи абсолютно неправильно тлумачать закон. І оподатковують нерухоме майно, яке належить фізичним особам, зокрема, фермерам, не дивлячись на те, що таке майно прямо звільнено від оподаткування податком на нерухоме майно. При цьому податкові органи посилаються на те, що у визначенні товаровиробника для цілей єдиного податку зазначено, що такий виробник – це виключно юридична особа. І тим самим вони створюють дискримінацію. Якщо споруди с/г товаровиробництва належать фізичній особі, податкова їм здійснює донарахування, і навіть виставляє податкові вимоги. А якщо таке ж майно належить юридичній особі, вони їх звільняють від оподаткування. Це є абсолютно неправильна і дискримінаційна норма і неправильне тлумачення закону. І хочу зазначити, що цим законопроектом, ця болюча проблема прибирається. Тому що ми у визначення сільськогосподарського товаровиробника закладаємо те, що це є суб'єкт господарської діяльності, що означає, що це може бути і фізична особа, і юридична особа. І друга, вкрай важлива проблема, з якою сьогодні звертаються люди. Це врегульовується питання місця сплати податку з доходів фізичної особи від оренди паїв. Тому що може бути так, що агрохолдинг орендує паї, а ПДФО сплачує не за місцем розташування землі, а за місцем своєї реєстрації. І це є неправильно тому що бюджет місцевої громади в якій знаходиться земля, недоотримує. Ми цю ситуацію тут виправляємо, цю довгорічну, болючу проблему, і зазначаємо, що податок на доходи фізичної особи сплачується за місцем знаходження земельної ділянки, і від оренди, і від емфітевзису. Тому я прошу вас всіх підтримати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. ОСТРІКОВА Т.Г. Прошу підтримати законопроект 6490 з буквочкою "д", саме в редакції комітету. "Самопоміч" голосує "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я запрошую до слова народного депутата Кириленка від об'єднання "Батьківщина".
13:11:32 КИРИЛЕНКО І.Г. Кириленко, фракція "Батьківщина". Друзі, хочу повернутися до того, що я сказав на початку, коли ми почали розглядати саме наші аграрно-селянські закони, чи селянсько-аграрні. Що не вистачає в нашій законотворчій роботі протягом років незалежності? Приймаємо багато законів, непогані закони, інколи навіть просто прогресивні і бачиш, що величезна перспектива може бути при виконанні цього нормативного акту, а все стоїть на місці. Чому так? Не вистачає банального комплексного підходу і системності. От зараз буде однозначно проголосований цей закон, він прекрасний закон, чи один, чи інший. Бо з чого починається мале підприємництво, на якому живе весь світ? Починається з юридичного статусу, а потім державна підтримка. Юридичний статус проголосували, матеріальну базу почали вже говорити, передача землі і так далі. Підтримка, вона починається з податків, зараз проголосуємо. Але цього мало, щоб у нас не вийшло як у тій, в тому прислів'ї: "Колхоз создали, высылайте колхозников". Наступний крок, логічний, люди захочуть стартовий капітал. А де його взяти? Селянський державний банк, державний з великої букви, там не повинно бути гроші, населення, давайте віддамо те, що передбачаємо на дотації, вибачте, дурно пахнуть ці дотації. Давайте віддаємо на капіталізацію селянського банку і під 2 відсотка річних кредитувати сімейну ферму, зайнятість мільйонів людей. Чи багато треба, щоб розпочати свій бізнес на двох гектарах, на трьох, на п'яти? Та копійки треба. Сотні тисяч можуть розпочати своє, не їдучи в Польщу в найми. Безумовно, виробимо багато продукції і що з нею робити? Друзі, і тут зразу питання, а Закон про кооперацію в нас працює чи ні? Ні, бо кооперація обкладається податками, не встигли створити, вже податки неси плати, мертво, туди треба заглянути. Кооперація це мало, а переробка, безумовно, переробка, у нас же в кожному районі ще зовсім донедавна були всі переробні підприємства, вся інфраструктура, нема нічого. Завозимо на сотні мільйонів доларів, от вам імпортозаміщення, це вже захист національного виробника, економічними методами, СОТ нічого і Євросоюз заперечень мати не буде. І, звичайно, ще раз повторююся, і страхування ризиків, чи два, чи п'ять гектарів. Ви бачите, сьогодні на півдні засуха, треба селян підтримати, для цього треба відшкодовувати частково те, що вони будуть страхувати свій врожай за рахунок теж державного бюджету. Друзі, оце називається комплексно, системно. Голосуємо сьогодні цей закон, а завтра, я звертаюся до аграрного комітету, до податкового: вносьте Закон про створення Державного селянського банку. Стартовий капітал там для селян, страхування. Друзі, і може дійсно реформа оця нам таки вдасться. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я запрошую до слова народного депутата Кулініча, йому передав народний депутат Шипко від групи "Відродження". Прошу.
13:14:39 КУЛІНІЧ О.І. Дякую. Олег Кулініч, 147 виборчий округ, Полтавщина. Шановні колеги! Надзвичайно важливий законопроект. Цим законопроектом ми пропонуємо надати податкові стимули для розвитку сімейних фермерських господарств. Сьогодні платники єдиного податку четвертої групи є тільки фермери, зареєстровані як юридичні особи. Водночас, ми ще в 2016 році внесли зміни до Закону України "Про фермерські господарства" і дозволили створювати сімейні фермерські господарства у формі ФОПів. Проте відповідних змін по Податкового кодексу внесено не було і тому ми повинні, і зобов'язані цю помилку виправити. Ще одна важлива новація, яка є в цьому законопроекті, ми вирішуємо проблему, – це пільги на 10 років зі сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування. Однозначно це буде стимулювати створення саме сімейних фермерських господарств. Тому підтримаємо законопроект 6490-д за основу і дамо можливість, і стимулюємо для створення сімейних фермерських господарств в державі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова народного депутата Давиденка від "Блоку Петра Порошенка". Включіть мікрофон, будь ласка, народному депутату.
13:16:01 ДАВИДЕНКО В.М. Шановні колеги! Це дуже важливий законопроект, я хочу вам нагадати, що ми в 2016 році прийняли законопроект 1067, в якому внесли зміни і дали можливість працювати і створювати сімейні фермерські господарства. Але далі стимулів податкових не було, тому я хочу вам нагадати, що сьогодні майже кожне четверте господарство в Україні або більше 80 відсотків своєї продукції виробляє для продажу, а не для власного споживання. Тому нам дуже важливо, щоб ця продукція не за якимись ціновими схемами попадала на організовані ринки, а сімейні фермери могли продавати законно. Тому погоджуюсь із своїми колегами, які закликають, і прошу вас підтримати законопроект 6490-д, так як він був опрацьований податковим комітетом і найбільше врегульовує всі питання і аспекти по сплаті податків і роботі сімейних фермерських господарств. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І я запрошую до слова народного депутата Мосійчука від Радикальної партії.
13:17:24 МОСІЙЧУК І.В. Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка. Мабуть символічно, що саме сьогодні, в річницю перепоховання нашого батька Тараса, парламент розглядає законопроекти, направлені на підтримку села, яке так любив, кохав і оспівував Тарас Григорович. В той же час, потрібен комплексний, програмний підхід. І наш лідер Олег Ляшко, наша команда Радикальної партії пропонує комплексну програму відродження сільського господарства в Україні. Фундаментом цієї програми являється внесення змін до Конституції України, які визначають фермерство сільськогосподарським аграрним устроєм на селі. Крім цього, ми пропонуємо для того, щоб припинити торгувати, вивозити за кордон сировину, ввести аграрно-експортний збір, який буде стримувати вивезення сировини з України і дасть українським селянам роботу. Ми пропонуємо заборону і дякуємо парламенту за підтримку в першому читанні заборону на використання в продуктах харчування пальмової олії, адже це сприятиме і стимулюватиме значно відродженню нашого українського тваринництва. В комплексі необхідно говорити про допомогу, яку кожен селянин в незалежності від того, де він утримує корову: чи у власному сільському господарстві, чи у фермерському, - на кожну корову має йти державна дотаційна допомога в розмірі не менше 5 тисяч гривень. Окрім цього, ми, український парламент, український уряд маємо визначити мінімальну закупівельну ціну на молоко, тому що неприпустимо, щоб вода коштувала в магазині дорожче від нашого українського молока. Все в комплексі дасть можливість відродити сільське господарство, дасть можливість дати українським селянам роботу, гідну заробітну плату, гідне соціальне забезпечення. На цьому стояла і стоїть наша команда Радикальної партії і наш лідер Олег Ляшко. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І останній виступ. Від фракції "Опозиційний блок" народний депутат Долженков, прошу.
13:20:31 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги, шановні громадяни України! Зараз розглядаємо дійсно ту законодавчу ініціативу, той законопроект, який спрямований на захист інтересів малого, середнього бізнесу в аграрній сфері. В чому проблема аграрної сфери? Аграрної сфери проблема в тому, що дуже низька додана вартість формується на території України. Низька додана вартість, вона є більш енергозатратною, вона є найменш маржинальною – відповідно незначні податкові надходження, значні трудоресурси і відповідно програє як і суб'єкти господарювання, так і країна в цілому. Цей законопроект спрямований на підтримку саме малих і середніх фермерів, сімейних фермерських господарств, які будуть зосереджуватися не на виробництві продукту низької доданої вартості, вони будуть спеціалізовуватися на виробництві продукції більш високої доданої вартості – це овочеводство, це садівництво, це скотарство, тощо. Тому запровадження на законодавчому рівні саме шляхом внесення змін до чинного Податкового кодексу України необхідних змін, а саме податкових пільг. Саме податкові пільги, які спрямовані на розвиток зазначеного інституту сімейного фермерського господарства, є необхідним заходом задля реалізації його. Не просто оспівувати, кохати та поговорити, як ми дуже багато любимо це робити в цій залі пленарного засідання, а саме запровадити і створити необхідні умови для практичної реалізації зазначеного інституту. В цьому законопроекті пропонується запровадити, надати можливість для фізичних осіб-підприємців, які будуть здійснювати свою господарську діяльність в рамках сімейних фермерських господарств, стати платниками єдиного податку четвертої групи. Їм відповідно запровадити певні пільги щодо нарахування мінімального страхового стажу, оскільки їх діяльність відображалась, мала вплив на призначення пенсій в подальшому. Відповідний законопроект має дуже добру норму, у відповідності до якої всі орендарі зобов'язані сплачувати дохід і відповідно, будучи, виступаючи, як податковими агентами, отримувати ПДФО власників відповідних паїв, земельних ділянок саме за місцем знаходження земельної ділянки. Тут мало, хто про це говорив, але дійсно це дуже добрий меседж для місцевих бюджетів, але, на жаль, не місцевих, тому що внаслідок бюджетної децентралізації ПДФО не потрапляє ні до сільських, ні до селищних, ні до міських рад, ПДФО буде потрапляти до об'єднаних територіальних громад. Але нехай так, але все ж таки це краще, а ніж нічого. А оскільки раніше всі великі орендарі, великі корпорації сільськогосподарські сплачували значний податок за місцем своєї реєстрації, це не відповідає принципу соціальної справедливості та принципам децентралізації. Тому фракція "Опозиційний блок", звичайно, підтримує зазначену законодавчу ініціативу, а, оскільки вона спрямована на реальну підтримку фермерських господарств на місцях. І тому закликаю всіх приєднатися до вказаного рішення і підтримати зазначений законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І ми переходимо до обговорення від народних депутатів. Прошу провести запис. Запрошую до слова народного депутата Ніну Южаніну. Прошу.
13:24:03 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, я дякую за все обговорення, яке ми тільки що почули, і про те, що нам справді треба комплексна програма і комплексний підхід до підтримки тих малих господарств, які в цьому саме найбільш потребують уваги. Я хочу сказати, що все-таки державна підтримка відбувається, і ми хоча не знаємо… не любимо це слово, як ви сказали, "дотації", але ж зараз саме в рамках цього закону ми забезпечимо ту підтримку на оплату частини єдиного соціального внеску, яку так необхідно зробити. Це по-перше. І хочу ще раз наголосити, це один із кроків, який ми робимо на шляху, щоби повністю детінізувати ринок виробництва, сільськогосподарського виробництва і зловживання в цій сфері. Тому що вироблена продукція, справді, надходить великим аграрним компаніям, які потім від себе продають цю продукцію, отримують фінансовий результат, фінансовий зиск і віддають тільки ту частину коштів, які вважають за необхідне тим господарствам маленьким сімейним, фермерським, які, справді, вклали весь свій труд у вирощування чи переробку якоїсь даної продукції. І ще. Я хочу наголосити, що все-таки, оскільки по податку на землю, який надходить в місцевий бюджет, у нас ще є дуже багато прогалин, все-таки подивитися на те, щоби ті пільги, які надані на рівні… на державному рівні щодо сплати податку на землю, спромогтися врегулювати через внесення змін в законодавство, в Податковий кодекс, адже ми маємо точно розуміти, що всі соціально незахищені, справді, мають користуватися пільгами, а ті, хто зловживають і здають свою землю в оренду, при цьому не сплачується в місцеві бюджети ні податок на землю, який, до речі, і зараз навіть після введення цього закону, він не буде сплачуватися. Це скрита та частина податків, які не платяться в бюджет, ні в який бюджет взагалі. Ми маємо далі з вами рухатися і впорядкувати це питання і надати права всім об'єднаним територіальним громадам повністю контролювати ринок обробітку землі для того, щоб нарешті навести лад. Це наше загальне завдання, завдання для всіх фракцій буквально. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Хланя.
13:26:45 ХЛАНЬ С.В. Сергій Хлань, 185 виборчий округ, Херсонщина. Шановні колеги, ми сьогодні розглядаємо дуже важливий законопроект щодо пільг сімейним фермам. Перше, що ми зробили, і я хочу подякувати, саме рушійною силою сімейних ферм, саме створенню умов для утворення сімейних ферм, – це Вадиму Івченку. Ми зробили організаційно-правову форму сімейних ферм, дали можливість юридично засновувати сімейні ферми. Сьогодні ми проголосувати можливість поповнення земельного банку, що для сімейних ферм. І зараз ми розглядаємо законопроект, який дасть можливість легалізувати свій труд на землі дрібним та маленьким фермерам. Ми даємо можливість пільгового оподаткування цим сімейним фермам для того, щоб вони могли легально продавати свою вирощену продукцію, щоб вони могли вкладати гроші в садівництво, в овощеводство, в тваринництво, для того, щоб прибрати тіньовий ринок і землі, і земельного обробітку, щоб прибрати тіньовий ринок зерна і зернопродуктів, тому що велика кількість зерна продається за готівку. Вона продається за готівку, тому що маленький фермер не має змоги легалізувати свою працю, легалізувати свій труд на землі. Тому цей законопроект дає стимул, дає стимул реєструвати сімейні ферми, дає стимул працювати в правовому полі, сплачувати відповідно податки і отримувати від держави ті пільги, які держава має дати дрібному фермеру для того, щоб забезпечити розвиток села. Ми дуже багато кажемо про розвиток села, але, на превеликий жаль, дуже мало робимо. І сьогоднішній день є знаковим днем, тому що Верховна Рада повернулася обличчям до дрібного фермера, повернулася обличчям до сільгосптоваровиробника, який створює робочі місця на селі, який створює робочі місця в себе в громаді і відповідно наповнює їх податками, і відповідно робить своє майбутнє і майбутнє забезпечення свого пенсійного віку. Дякую за увагу і прошу підтримати цей законопроект. Я хочу сказати, що я є співавтором законопроекту 6490, але прошу підтримати і один, і інший законопроект. Законопроект 6490-д, він більш доопрацьований. І буде більш логічно, якщо ми підтримаємо цей законопроект. Дякую за увагу. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:29:37 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, зараз буде заключний виступ. Потім, якщо буде хтось наполягати… Так, добре. І через кілька хвилин ми перейдемо до прийняття рішення. І будь ласка, запросіть усіх в зал. І голови фракцій, і Апарат, запрошуйте депутатів в зал. Вадатурський Андрій Олексійович. Включіть, будь ласка, мікрофон.
13:30:01 ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Андрій Вадатурський, 130 виборчий округ. Шановні колеги, нам, дійсно, потрібно виправити помилку, яку ми допустили ще 20 років тому назад. Ми надали землю людям для того, щоб вони заробляли для себе якісь кошти. Але ми не надали їм право легально працювати. Тому, знаєте, коли виступаєш перед людьми, то постійно задають одне й те ж саме питання: коли вирішиться питання з одноосібниками? Чому. По-перше, тому що громади не отримують кошти. Голова ОТГ чи голова районної адміністрації, чи голова районної ради повинен бігати і умовляти одноосібників хоча б заплатити хоч якісь кошти для потреб громади. По-друге, оці одноосібники вимушені сьогодні уходити в тінь. Вони не можуть продати легально свою продукцію і також отримують на 20 відсотків меншу ціну, ніж ринкову, ніж вони могли б отримувати, коли продають свою продукцію легально. По-третє, вони розвалюють чи вимушені розвалювати легальний бізнес, у якого є певне податкове навантаження і соціальна відповідальність. Тому що, коли ти сплачуєш податки і соціально відповідальна компанія, то ти не можеш конкурувати з тими, хто нічого не сплачує. І тому ми сьогодні можемо дійсно системно підійти до цього питання і виправити цю помилку. Це найбільший офшор, мабуть, в світі, тому що тільки на півдні України є райони, де до 75 відсотків землі знаходиться якраз під одноосібниками і кожен рік ця кількість збільшується. Тому ми сьогодні можемо їх легалізувати. По-друге, надати їм спокійно розвиватися. Це і отримання кредитів, це вкладання коштів якраз в переробку на місцях, це створення робочих місць на місцях і податки, які будуть залишатись якраз в громадах для того, щоб громади могли розбудовувати інфраструктуру, вирішувати соціальні питання села. І тоді ми зможемо дійсно казати про те, що ми зберігаємо сьогодні українське село. Ми легалізуємо і надаємо право працювати і розвиватись українському фермеру. Тому звертаюсь сьогодні до народних депутатів однозначно підтримати ці законопроекти і вирішити вже це питання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дві хвилини Олександра Кужель і переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх заходити в зал. Будь ласка, запросіть депутатів в зал. Пані Олександра.
13:33:19 КУЖЕЛЬ О.В. Найголовніше гасло в Європейському Союзі починається так: "Кожен день думай про мале: про малий бізнес, про мале фермерство". Тому що будь-яка демократія починається з середнього класу, там є свобода, там демократія. Можу сказати як член команди "Батьківщина", яка два з половиною роки не вилазить з сіл України, що ми так заборгували сільському населенню, що ми повинні, мабуть, тижнями приймати закони, які б сьогодні відновили престижність життя і роботи на селі. В першу чергу хочу подякувати Комітету з податкової політики і особисто Южаніну, я дякую за професійний підхід і розуміння цієї проблеми. Я буду особисто голосувати за ваш доопрацьований законопроект, тому що він відповідає ідеології оподаткування, він відповідає сьогоднішній необхідності того, що є на селі. Бо це наша вина, коли ми дозволили всіх одноосібників віднести, що вони не всі є не безробітними. А потім далі держава пішла, що коли нараховується субсидії, то їм кожному члену сім'ї нараховується, що дохід там вже три мінімальні зарплати і вони ніхто не бачать субсидії. І ще багато-багато чого поганого наробили ми на селі. І тому я хочу звернутися і подякувати і Івченку, і всій команді, яка підняла цю тему. Але з доопрацюванням комітету це дійсно стала перлина. Я дуже прошу всіх піднятися проголосувати цей законопроект і віддати належне кожній людині, яка в такій тяжкій ситуації працює і дає нам можливість мати продукти харчування, і вони не стоять з протягнутою рукою на милостиню, вони працюють на Україну. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, переходимо до прийняття рішення. Я прошу депутатів зайти в зал, прошу зайняти робочі місця. Ми переходимо до прийняття рішення. Отже, колеги, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств за пропозицією комітету 6490-д за основу. Я першою ставлю пропозицію, яку подав комітет. Отже, 6490-д – за основу. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Колеги, кожен голос. Уважно голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 13:36:28 За-253 253. Рішення прийняте. Бажаю плідної підготовки до другого читання. І, колеги, наступний проект закону 7403-2 і 7403-д. Щоб ми встигли його ефективно розглянути, треба скорочену процедуру. Підтримайте, колеги. Я прошу. Встигнемо? За скороченою, встигнемо? Після обіду буде набагато важче голосувати. За скорочену. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо. Голосуєм за скорочену. 13:37:11 За-176 Запрошую до доповіді народного депутата України Мірошніченко Івана Володимировича. Будь ласка.
13:37:26 МІРОШНІЧЕНКО І.В. Шановні українці! Шановні аграрії! Шановні колеги! Зараз я буду звертатись до колег, тому що вам зараз приймати рішення. І хочу вас запевнити, що сотні тисяч аграріїв зараз дивляться, яке ми з вами приймемо рішення стосовно цього питання. Хочу вам нагадати, що 7 грудня 2017 року ми з вами, коли голосували за зміни до Податкового кодексу і до бюджету, прийняли рішення, і в напівтаємний спосіб були внесені зміни до Податкового кодексу, якими ми відмінили повернення ПДВ на олійні та технічні культури: на соняшник, ріпак, та сою. Цим самим ми зробили збитки товаровиробнику в еквіваленті 14-15 мільярдів гривень. Дуже часто задають питання: а звідки ж ця сума? Я буду з вами говорити аргументовано, цифрами, тому що вам приймати це рішення. Укрстат України говорить, що в 2017 році українські виробники виробили олійних культур на 124 мільярди гривень, з них 24 мільярди – ПДВ. Тобто, якщо ми не повертаємо ПДВ, то цей ПДВ буде автоматично зніматися з ціни при закупівлі і тим самим ми наносимо збитки товаровиробнику. А чому 14-15 мільярдів? Я хочу вам нагадати, що ми вже мали ситуацію, коли в 14-му і 15-му роках ми не повертали ПДВ на зернові культури та на ріпак. Тоді різниця в ціні була 100 доларів на кожній тонні ріпаку. Це друге. Третє. А в чому ж суть? Чому це трапляється? Ми всі пишаємося з вами маслопереробною галуззю, і маємо на це право. Але правда заключається в тому, що у нас надлишки потужностей і сьогодні маржа в переробці дуже низька. Але це не надає права нікому забирати кошти, прибутки у товаровиробника і вирішувати проблеми за їх рахунок у переробника. А чому у нас надлишки? У нас є заключення Академії аграрних наук і "Укроліяпром"… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершіть. МІРОШНІЧЕНКО І.В. … що у нас 21 мільйон тонн потужностей при виробництві 18 мільйонів тонн сировини. Третє. Ви всі знаєте, як відреагували аграрії на це питання, вони страйкували, перекривали дороги і ми внесли певні зміни. Тому цим законопроектом ми тільки відміняємо ріпак і сою. Хочу ще додати, що даний законопроект підтримує 28 депутатів з цього залу, 14 облрад висловили підтримку своїми рішеннями даного законопроекту. Ще хочу сказати два слова про альтернативний. Там надається можливість повертати ПДВ товаровиробнику. Звучить дуже гарно, але… ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, 30 секунд. МІРОШНІЧЕНКО І.В. … та правда полягає в наступному, у нас не всі малі, середні фермери зможуть бути експортерами. Для цього треба мати досвід, кошти, людей, мати логістику і багато чого іншого. Тому, якщо ми проголосуємо за альтернативний, то це буде менше зло, а це все ж таки зло: половина аграріїв не буде отримувати ПДВ, переробники його отримають, вони будуть мати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, позиція зрозуміла. Запрошую до співдоповіді голову Комітету з питань податкової та митної політики Южаніну Ніну Петрівну. Будь ласка, Ніна Петрівна.
13:40:56 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, я не буду довго пояснювати суть цього законопроекту. Єдине хочу сказати, що зараз мій колега представляв позицію аграріїв, і ви абсолютно праві, лобіюючи інтереси аграріїв. Але наш комітет при розгляді даного питання дивився на збалансовану ситуацію і щодо товаровиробників, які протягом… переробників, які протягом трьох років пишуть подання в комітет задля того, щоб завантажити свої переробні потужності і закінчити, зробити повну переробку в країні, і додану вартість залишити тут. Тому ми з вами при прийнятті бюджету говорили, що ми знайшли компромісний варіант, тимчасову норму про неповернення ПДВ, притому даючи можливість закінчити маркетинговий рік всім, хто посіяв на той час сою, ріпак. Але все ж таки ви підняли велику частину суспільства - ті, хто вирощує саме цю продукцію, - на вулицю для того, що знову підняти тему в залі. Ми, розглядаючи дане питання, справді напрацювали доопрацьовану версію, щоб надати можливість відшкодування ПДВ тільки тим сільськогосподарським виробникам, які безпосередньо вивозять за межі України власно вирощену продукцію. Ви говорите, що це рішення наполовину питання. А ви усвідомлюєте, скільки зараз в аграрному секторі ходить фіктивного ПДВ у зв'язку з тим, що ми ще не закрили "сірий" ринок по вирощенню продукції, зрозумійте?! У нас скоро в бюджеті не буде чим відшкодовувати автоматично ПДВ. Тому що найбільші зараз експортери – аграрії і там величезна сума мільярдів саме ПДВ, який або двічі пропускається, або тричі, а потім ще відшкодовується з бюджету. Тому я вас прошу, якщо ми шукаємо компромісне рішення, пропозиція комітету підтримати законопроект… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, дайте можливість завершити, 30 секунд. ЮЖАНІНА Н.П. Тому пропозиція комітету підтримати за основу і в цілому для того, щоб зняти прямо сьогодні гаряче питання, законопроект 7403-д. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу провести запис: два – за, два – проти. І я пропоную більш лаконічно обговорювати, щоб ми встигли, в добрий час, вийти на голосування. Отже, від "Блоку Петра Порошенка" Вадатурський Андрій. Вадатурському включіть мікрофон.
13:43:53 ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Доброго дня! Андрій Вадатурський, 130 виборчий округ. Я прошу підтримати 7402, чому? Тому що, по-перше, я не погоджусь з тим, що буде дірка по ПДВ, потрібно постійно контролювати. Я приведу приклади. По-перше, виробники, які купують сьогодні дизельне пальне, вони також сплачують ПДВ, і тому звинувачувати і не давати повернення ПДВ при експорті сировини з України і звинувачувати при тому, що працюють в тіні, це не дуже вірно. Головне, тут потрібно підтримати ціну для внутрішньої переробки, тому що інакше будуть… перестануть вирощувати те, що звикли вирощувати, те, що вважають за потрібне. І, до речі, так, як приймаються ці законопроекти і приймалися якраз у грудні, то це некоректно, тому що без обговорювання такі речі, без запитань до аграріїв, до виробників щодо майбутнього – так? – це не приймається. І взагалі, тут потрібно підтримати, спочатку легалізувати цей бізнес, а потім вже вирішувати, яку галузь потрібно підтримувати, з одного боку. А, з іншого боку, в нас є декілька переробників, яких ми постійно захищаємо. Але ми нехтуємо постійно інтересами тих, хто дійсно виробляє продукцію, а не переробляє продукцію. Тому давайте ми будемо підтримувати тих, хто працює сьогодні на землі, а не тих, хто потім займається якраз переробкою. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від Радикальної партії Лінько, будь ласка.
13:45:50 ЛІНЬКО Д.В. Дмитро Лінько, Радикальна партія. Сьогодні дуже важливий аграрний день. Ми мали багато хороших законів, зокрема, про підтримку сімейних фермерів, тому що саме сімейні фермерські господарства є основою, оці от малі підприємства, вони є основою нашої аграрної сфери, тому що вони, ті люди, які працюють на селі, які займаються своєю землею і там живуть, вони відроджують сьогодні село. І тому держава повинна надати всі важелі, всі інструменти підтримки для таких селян, які залишаються в селі. Сьогодні села вимирають, сьогодні в селах знайти дуже важко корову, свиню чи будь-яку іншу тварину. Тому Радикальна партія пропонує комплексно вирішити це питання, розробити стратегію, і основою цієї стратегії мають бути зміни до Конституції. Дуже шкода, що сьогодні, в цей аграрний день, не виставили наш законопроект, який вже більше року підписаний більше 150 депутатами, підтриманий, не вноситься в порядок денний – це зміни до Конституції, які би заклали назавжди в Конституцію, що основою аграрного устрою в Україні є фермерські господарства. І від цього потрібно вже відштовхуватися і формувати всі інші законопроекти. Так само ми пропонуємо встановити сировинний збір. Ми повинні переходити від сировинної економіки і до переробки, і до створення додаткової вартості тут в Україні. Запровадження цього сировинного збору який буде направлений на... цілеспрямовано на відродження тваринництва, дасть змогу відродити поголів'я корів в селі. І законопроект, який ми проголосували на минулому тижні, про заборону пальмової олії дуже сильно підніміть і ціну на молоко і він дасть змогу відродити тваринництво на селі. Тому ми пропонуємо підходити комплексно і нарешті прийняти зміни до Конституції, і потім вже всі інші законопроекти приймати згідно з Конституцією України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вас поінформую, що без рішення комітету жодне питання не можу розглядатися на сесії Верховної Ради України і не може бути включене в порядок денний сесії відповідно – просто для інформації юридичної. Від фракції "Самопоміч" Кіраль Сергій Іванович передає Роману Семенусі. Будь ласка, пане Роман.
13:48:03 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, шановний пане Голово! З цієї трибуни можна часто почути палкі промови про підтримку агарної галузі і фермерських господарств, проте реальність зовсім протилежна. Більше того, парламент своїм рішення фактично дискримінує реальних товаровиробників та фермерські господарства – приймає рішення не повертати відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Більше того, так звана підтримка звелася, що в бюджетну ніч своїх рішенням, на жаль, парламент пограбував малих і середніх товаровиробників. Те, що сталося 7 грудня – це не просто помилка, вона має свою ціну. Тільки за попередніми розрахунками лише за 18-й рік втрата агарних виробників складе біля 18 мільярдів гривень. Ефект таких дій буде простий: багатші будуть ставати багатшими, а малі і середні будуть зменшуватися. І це у той час, коли фактично це відбувається під час самого сезону. Фактично, колеги, нашими руками, руками депутатів нанесені збитки 51 тисячі товаровиробників і фермерських господарств. І після цього уряд гучно заявляє про підтримку аграрного сектору в понад 6 мільярдів гривень. Такі експерименти вже були в історії економіки України, і вони… наслідки їх відомі: збитки для товаровиробників на мільярди гривень щороку; перекладання грошей з кишень виробників до переробників; зміна структури виробництва; зменшення експорту, як наслідок – зменшення притоку валюти і подальший тиск на національну валюту. Дуже часто запитують: чим відрізняються ці два законопроекти. Дуже простими словами, колеги, вам поясню. Законопроект з літерою "д" фактично вирішує проблему на користь декількох десятків переробників за рахунок сотень тисяч людей, які задіяні в малих і середніх фермерських господарствах. Фракція "Об'єднання ""Самопоміч" закликає якраз підтримати законопроект 7403 (дріб) 2, який виправляє злочинну помилку, яку зробив парламент 7 грудня минулого року, бо ПДВ треба повернути реальним товаровиробникам. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від фракції "Батьківщина" Кириленко Іван. І я ще раз запрошую до лаконічності, щоб ми не перетягнули після другої години. Бо це залежить від кількості голосів. Будь ласка, пане Вадим.
13:50:18 ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги! Шановні засоби масової інформації, українці! Знаєте, ми сьогодні гарно розпочали день. Але коли в деяких виступах говорять про справедливість, так я вам скажу: справедливість – це тоді, коли не вводити на відшкодування ПДВ з 1 січня. Я впевнений в тому, що більшість фракцій за те, щоби ми залишали глибинну переробку в Україні. Більшість! І новий аграрний курс говорить про глибинну переробку продукції саме на території України. Про що говорять законопроекти? Законопроекти говорять про те, що не потрібно, коли є певні бізнес-процеси і бізнес-плани ставити або голосувати за такі закони, коли невідшкодування ПДВ іде з 1 січня. А потім, коли ми цю систему добили, то вона, скажімо, ця… строки отодвинулись до 1 вересня. Колеги, перший законопроект (в чому різниця) пропонує відшкодування зробити через три роки. Не відшкодування, а точніше ПДВ зробити через три роки. За три роки підготуватися товаровиробникам, взяти відповідні кредити, налагодити свої переробні потужності і вийти конкурентоспроможними на переробний ринок. Це нормально. Інший законопроект пропонує відшкодовувати ПДВ товаровиробникам-експортерам – це теж крок вперед. Але "Батьківщина" наразі ще хоче запропонувати. У нас сьогодні маленькі, середні фермери не зможуть відшкодовувати ПДВ по другому закону. Якщо ми запровадимо туди поняття кооперативів та їх об'єднань, які теж будуть відшкодовувати на рівні з латифундистами і тими експортерами, які будуть експортувати сою, ми вирішимо питання і по малим, середнім фермерам. Тому пропоную комітету за основу, в цілому, але із врахуванням пропозицій, чи це будуть кооперативи та їх об'єднання. Дякую. "Батьківщина це пропонує і буде підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, зараз 2 хвилини – Кулініч, і потім Сергій Лабазюк – 1 хвилину. Через 3 хвилини ми переходимо до голосування. Я прошу всіх запросити в зал і приготуватись до прийняття рішення. Будь ласка, Кулініч, "Відродження", з трибуни.
13:52:27 КУЛІНІЧ О.І. Шановні колеги, наша депутатська група буде підтримувати законопроект 7403-д в редакції податкового комітету, тому що ми вважаємо, що це абсолютно правильне, компромісне рішення. Насправді тут питання значно глибше, ніж про те, що ми говоримо. Нам давно треба визначитися в державі, чи ми підтримуємо українського виробника, українського переробника, ми створюємо додану вартість, створюємо робочі місця, наповнюємо місцеві бюджети і взагалі бюджети, чи ми і далі будемо залишатися сировинним придатком у всьому світі. Ми якраз виступаємо за перший варіант, тому що це правильно. Є дискусія навколо того, що невеликі агровиробники не зможуть експортувати. Якщо мова йде про тих невеликих, які взагалі не є платниками податку на додану вартість, так це абсолютно не принципово. Якщо мова йде за тих, хто не є платниками податків четвертої групи, так це знову ж таки зрозуміло, їм це не потрібно. Насправді є ситуація, коли це так, більшість агровиробників працюють в тіні, тобто працюють за готівку, і переробники цим користуються, на жаль, формують об'єми, експортують продукцію і отримують ПДВ експортне. Тому ми пропонуємо цю ситуацію корінно змінити. Тому цей варіант, він, я вважаю, що він компромісний, тому що він дає можливість вибрати виробнику: або ти виробив і сам експортуєш і отримуєш ПДВ, або, будь ласка, переробляй у переробника. Ми взяли аналіз за три роки, то я вам хочу зазначити, що ціна на ту ж, наприклад, сою в порту, СРТ-порт плюс експортне ПДВ, вона була нижчою за 3 роки, ніж ціна внутрішнього ринку. Тому мова про 16 мільярдів – це абсолютно некоректні цифри, їх просто немає. Тому давайте визначатися. Давайте підтримувати 7403-д в редакції комітету, тому що це – курс на відродження нашої держави. Ми тоді виступаємо за українського виробника, за українського переробника. Підтримаймо додану вартість, підтримаймо наповнення місцевих бюджетів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сергій Лабазюк, одна хвилина. І пан Долженков, одна хвилина. І переходимо до голосування. Тоді вже всі виступлять. Після двох виступів – голосування. Будь ласка.
13:54:43 ЛАБАЗЮК С.П. Лабазюк Сергій, 188 округ, Хмельниччина. Шановні колеги, що ми маємо на сьогоднішній день? Нам, на превеликий жаль, знову приходиться виправляти ту помилку, яку ми вже зробили. Що було. Тільки аграрний сектор почав розвиватися і близько 60 відсотків сьогодні в структурі сівозміни – це якраз є олійні культури, завдяки яким і збільшувалось надходження валюти в наш бюджет, завдяки якому збільшилась і кількість робочих місць. І в цілому ми збільшили вал виробництва аграрної продукції. Але тільки з'являється така можливість, ми шукаємо варіанти, як "задушити цю золоту курочку, яка несе нам яйця". Отож, сьогодні два законопроекти, які є на порядку денному. Перший. Це ми повертаємо ту норму, яка була. Дійсно, це те, що потребують аграрії. І не потрібно було нічого змінювати. Другий законопроект – це менше зло, як сказав мій колега. Але це дає можливість тільки великим і можливо, середнім повернути ПДВ. Дрібний, на превеликий жаль, експортувати дійсно сам фізично не зможе. Тому "Воля народу" закликає сесійну залу сьогодні підтримати і повернути ту норму, яка працювала і давала… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Долженков, одна хвилина. І колеги, через хвилину переходимо до прийняття рішення. Зайдіть всі в зал, будь ласка. Включіть мікрофон.
13:55:59 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги, шановні громадяни України! Багато лунало тез відносно того, в чому є відмінність законопроектів 7403-2 та 7403-д. Відмінність проста. Прикриваючись інтересами захисту дрібних та середніх фермерів, чомусь не говорили про захист інтересів трейдерів. Так от, законопроект 7403-2 якраз захищає інтереси трейдерів, які фактично перекупають відповідні зернові культури, бобові культури та відправляють на експорт. 7403-д – це дійсно той компроміс, який був відпрацьований комітетом задля захисту реального сільськогосподарського товаровиробника з метою захисту їх інтересів, тобто того, хто вирощував безпосередньо зазначену сільськогосподарську продукцію та створення необхідних передумов для розвитку переробної галузі в Україні, оскільки, як я вже попередньо говорив, однією з особливостей аграрної сфери є низька додана вартість. Підтримаємо 7403-д. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено. Займайте робочі місця. Колеги, хочу вам нагадати, що в нас після цього закону є блок включення в порядок денний сесії. Тому я продовжую засідання на 15 хвилин. Зараз я прошу всіх приготуватись до голосування, першою я поставлю рішення комітету 7403-д за основу і в цілому. Таким є рішення комітету і цю пропозицію я поставлю першою на голосування. Отже, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур… Першою я ставлю комітету, а потім ставлю інші пропозиції. Колеги, я вже оголосив, потім поставлю вашу. 7403-д за основу і в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 13:58:26 За-225 225. Не встигли. Колеги! Увага! Спочатку треба повернутись. Добре. Колеги! Зараз я поставлю другий, а потім повернемось. Увага! Увага! Ставлю 7403-2, а потім повернемось. Хто підтримує 7403-2, прошу проголосувати. А потім повернемось до "д". 13:59:08 За-110 112-за. Колеги, "д" мав більше шансів. Я ставлю перше на повернення до "д", а потім вже ставлю пропозицію комітету. Отже, прошу підтримати пропозицію повернутися до розгляду проекту Закону 7403-д. Прошу проголосувати, прошу підтримати повернення. Голосуємо. Прошу проголосувати. 13:59:42 За-253 253. Повернулись. Тепер ставлю проект Закону 7403-д за пропозицією комітету за основу і в цілому – так, як подав комітет. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 14:00:10 За-249 249 - за. Рішення прийняте. Колеги, не розходьтесь. Включення в порядок денний сесії. Я продовжив на 15 хвилин. Включення… Колеги, лишайтеся на місцях. Якщо піде, будемо голосувати. Отже, у нас перший включення в порядок денний сесії проект Закону 8264 "Про Збройні Сили України" щодо здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони (8264). Прошу підтримати включення в порядок денний сесії, прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. 14:01:04 За-172 170… Наступний: 8362 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" щодо належного фінансового забезпечення державного сектору вугільної галузі. Прошу підтримати. Прошу підтримати включення в порядок денний сесії. Прошу підтримати. 14:01:36 За-165 Наступний: проект Закону "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (8265). Прошу підтримати. Прошу проголосувати включення в порядок денний сесії. Голосуємо, колеги. Підтримаємо ProZorro і конкурси – це публічні закупівлі. 14:02:04 За-180 Колеги, давайте підтримаємо хоча б законопроект – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет…" (8363). Прошу проголосувати. Прошу підтримати 8363. Прошу проголосувати. 14:02:36 За-160 Можливо, колеги, ми проголосуємо хоча б те, що треба для УЄФА. Павелко є в залі? Не проголосуємо. Тоді, колеги, я призупиняю ставити на розгляд. Просто зараз це не має перспективи. Але поскільки я продовжив на 15 хвилин, я нагадую, і в мене є заява від двох фракцій – від "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту" – вони готові замінити перерву на виступ. І я даю 3 хвилини для виступу від двох фракцій Ірині Луценко. Будь ласка, 3 хвилини.
14:03:16 ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги! Шановні колеги! Достатньо серйозна ситуація склалася за останній місяць в освітній сфері. Сьогодні пішло повідомлення про те, що вже в харківській школі, а це вже четвертий регіон, розпилили якусь незрозумілу речовину, на лінійці в школі. З отруєнням і з запамороченням діти відправлені були в лікарні. Я від двох фракцій і від усього парламенту, прошу вас, і звертаюся до Кабінету Міністрів, і прошу розглядати це як звернення всієї Верховної Ради, дуже уважно і дуже серйозно віднестися до цієї тривожної ситуації. Ми би дуже просили Кабінет Міністрів організувати відомчу групу, міжвідомчу координаційну раду для того, щоб випрацювати механізм реагування на такі випадки. Ми не можемо допустити, коли у нас залишилося декілька тижнів до лінійок, до останніх дзвінків, де всі школи України вийдуть на це свято останнього дзвоника побачити таку тривожну ситуацію. Звертаюся від всього парламенту, Кабінету Міністрів, МЧС, Міністерства внутрішніх справ, зорганізуватися і випрацювати механізм для того, щоб убезпечити дітей України від такої ситуації, яка складається, від хаосу, від паніки і від отруєння. Дякую і прошу всіх підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Одна хвилина. Надає оголошення Ірина Геращенко.
14:04:49 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановні колеги, до президії звернувся народний депутат Микола Люшняк, який попросив зачитати його оголошення, що під час голосування за законопроект 6490 не спрацювала картка шановного депутата Люшняка, який був за цей законопроект. Будь ласка, прошу врахувати це і мати на увазі, що просто депутат підтримував цей законопроект, але система не завжди працює у нас ідеально. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, ми завершили блок аграрних питань. Всі чотири питання, які запропонував комітет, були підтримані в залі, це був успішний розгляд аграрного блоку. І я дякую всім членам комітету і авторам за дуже професійну підготовку. Хочу сказати вам, що після обіду ми розпочнемо з розгляду проекту закону 5512. Прошу голову комітету і автора Пашинського о 16 годині бути в залі, щоб ми змогли перейти до розгляду. А зараз ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. О 16 годині прошу всіх прибути в зал для продовження нашої роботи. Дякую. ЗАСІДАННЯ СОРОК ЧЕТВЕРТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 22 травня 2018 року, 16 година 05 хвилин Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
16:05:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу повертатися після перерви до сесійної зали. Ми продовжуємо наше сесійне засідання, розпочинаємо вечірнє засідання. Шановні колеги, я прошу підготуватися до реєстрації. І прошу зареєструватися народних депутатів, що присутні в сесійній залі, як ми це завжди робимо перед початком вечірнього засідання. 16:05:42 354 народних депутати зареєструвалися в залі. Ми можемо продовжувати сесійне засідання. Шановні колеги, дозвольте з вами порадитися ось з якого питання. Ми зараз переходимо до блоку питань національної безпеки і оборони, і у нас є розгляд законопроекту зараз в другому читанні – 5512. Але через… там небагато поправок і, враховуючи, що дійсно є такі певні транспорті проблеми в місті, дозвольте мені розпочати зараз в першому читанні по повній процедурі розгляд законопроекту 6697, який йде наступний, а потім ми повернемося до 5512. Немає заперечень, колеги? Думаю всі з розумінням до цього ставляться. Дякую, дякую за розуміння. І ми переходимо з вами зараз до проекту Закону про внесення змін до Законів України щодо вирішення деяких питань заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну "Укроборонпром" перед державою-агресором та/або державою окупантом та забезпечення їх стабільного розвитку. Шановні колеги, ми по повній процедурі будемо працювати, тому що бачимо, що колеги тільки повертаються ще до зали. І я запрошую до слова доповідача – народного депутата України Андрія Вадатурського. Прошу вас, пане Андрію.
16:07:15 ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Доброго дня, колеги! Дуже приємно, що ми йдемо вже котрий законопроект по повній процедурі, що дозволяє прийняття якраз якісних законопроектів у Верховній Раді. Ну, насправді тут питання досить просте. Ми зараз будемо розглядати якраз питання, яке є дуже важливим, на наш погляд, в оборонному комплексі. Україна десятиліттями вела торгівлю з Росією, і багато оборонних договорів було підписано на 3, на 5 років наперед. Чому? Тому що була інша доктрина чи концепція, оборона. По таким договорам навіть було проведено ряд попередніх оплат за товари. Через початок російської агресії у серпні 2014 року Президент України віддав указ про рішення РНБО, яким було передбачено припинення експорту до Російської Федерації товарів військового призначення. Нагадую, що якраз експорт з країн ЄС і Сполучених Штатів також було зупинено і впроваджені санкції, які і сьогодні продовжують діяти. І тому виконати договори, які були укладені до 2014 року, стало просто неможливим. Навіть якщо кошти замовника були в повному обсязі використано на виробництво продукції, поставити її сьогодні не можна, тому що діє мораторій. З іншого боку, знайти іншого покупця на такі товари, які є специфічними, просто неможливо. Тому ми маємо убезпечити наш оборонний комплекс законодавчими змінами. Тому проект 6697 покликаний зробити наступне: перше – попередити втручання держави-агресора в господарську діяльність українських стратегічних оборонних підприємств та не допустити примусове стягнення з них коштів та майна (зараз заборгованість на користь держави-агресора сягає понад 3,8 мільярда гривень); забезпечити стабільну роботу оборонних підприємств та не допустити скорочення. Тільки уявіть, в одному місті Миколаєві працює близько 15 тисяч людей на таких підприємствах. В Україні задіяно близько 80 тисяч людей, у них є також родини. І подумайте, ще скільки підприємств, які пов'язують свою діяльність з виробництвом "Укроборонпрому"?! Зупинити вже відкритий та не допускати відкриття нових виконавчих проваджень, де позивачем є підприємства держави-агресора. Поширити мораторій на виплату державі-агресора у разі штучного перепису або уступки боргу на фіктивну фірму, зареєстровану в Україні, це для того, щоб просто унеможливити створення схем і відводу очей, як кажуть. Рішення Комітету з питань оборони від 17.05 було враховано у зауваженнях ГНЕУ та прийнято рішення підтримати проект за основу та в цілому. Колеги, це дуже важливий законопроект, тому що, з одного боку, ми хочемо якось порвати відношення від країни-агресора і не допомагати їм з виготовленням зброї, а, з іншого боку, нам потрібно просто захистити ті підприємства, які стали заручниками, на жаль, такої ситуації. Тому нам сьогодні потрібно виправити якраз цю помилку і надати можливість, просто уявіть собі, сьогодні ми маємо підприємства, які не можуть навіть заплатити, виплатити заробітну плату. Є таке підприємство як, ну, в Миколаєві "Миколаївський суднобудівний завод", в минулому – 61-й, де заборгованість по заробітній платі становить 60 мільйонів гривень, а ми сьогодні бачимо як компанії, пов'язані з країною-агресором, хочуть відібрати 3,8 мільярди гривень. Просто я думаю, що це буде... може призвести до банкрутства деяких підприємств і звільнення людей, які сьогодні працюють в інтересах України, які виробляють продукцію, яка повинна захищати країну. Тому давайте ми збережемо заробітну плату 80 тисячам людей, які сьогодні пов'язані з підприємством "Укроборонпром". Тому, колеги, прошу повернутися в зал і підтримати, і прийняти цей дуже важливий законопроект 6697 в цілому відповідно до рішення, яке прийняв комітет, профільний комітет. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Залишайтеся, будь ласка, на трибуні. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до доповідача. Прошу, будь ласка. Будь ласка, Остап Єднак, ваше запитання.
16:13:01 ЄДНАК О.В. Шановний пане доповідач! Оскільки ви є автором даної законодавчої ініціативи, мабуть, ви вивчали дане питання більш глибоко. І наскільки ви оцінюєте професійність дій самих підприємств і концерну "Укроборонпром" стосовно юридичної складової розірвання стосунків договірних з підприємствами і з державою-агресором, і які перспективи? Я так можу собі уявити, що держава-агресор, можливо, буде використовувати міжнародні арбітражні процеси стосовно цих договорів. Тому, звичайно, ми повинні прийняти цей закон і захистити наші підприємства саме в українському правовому полі. А що стосовно міжнародного правового поля? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь ваша, будь ласка.
16:13:46 ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Я думаю, що це загальна світова практика і традиції, тому що, коли країна входить в фазу агресії, ну, звичайно… і ми бачимо, до речі, якраз коли санкції вводяться, навпаки розриваються контракти, які можуть посилити обороноздатність країни ворога, то тут навпаки потрібно зробити все для того, щоб просто надати можливість не виконати контракт, а ми сьогодні кажемо про те, щоб заморозити на дію конфлікту. А потім вже розбиратися в суді щодо виконання оцих контрактів або пені, хоча б зупинити пеню, яку сьогодні в російських судах, до речі, нараховують проти українських підприємств. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне запитання Ігоря Мосійчука.
16:14:47 МОСІЙЧУК І.В. Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка. У мене дуже конкретні запитання до автора законодавчої ініціативи. Я так розумію, ви глибоко в темі, тому такі питання. Перше. Чи виконувались протягом останніх чотирьох років, поки йде війна, ці контракти, які укладені з боку України? Друге питання. Ви говорите, щойно відповідаючи на запитання, про те, що контракти будуть заморожені і будуть виконуватись тоді, коли конфлікт закінчиться. Коли він закінчиться? Війна може закінчитись виключно або перемогою, або поразкою. Тому контракти мають бути розірвані. І взагалі дико на четвертому році війни, коли кращі з кращих гинуть, що ми тільки сьогодні розглядаємо цей законопроект. Що заважало розглянути його на першому році війни? Дякую.
16:15:55 ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. По-перше, ми зареєстрували цей законопроект рік тому назад. І сьогодні ми його розглядаємо, але ситуацію ще можна спасти, по-перше. По-друге, щодо виконання контрактів за останніх чотири роки. Я не знаю про такі випадки, я знаю по підприємствам, які працюють сьогодні в Миколаєві, які зупинили постачання своєї продукції до Російської Федерації. Я знаю, що робили ці підприємства для того, щоб знайти інші країни, до яких можна постачати свою продукцію. По-третє, я вважаю, що виконувати контракти… Ми сьогодні зупиняємо процес збору грошей і пені, тобто ми сьогодні відводимо банкрутство і ризик банкрутства від тих підприємств, які сьогодні не можуть поставити товар і не можуть повернути кошти. Ми таким чином просто виграємо час, поки вирішиться це… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Останнє запитання. Будь ласка, Андрій Іллєнко, вам слово.
16:17:08 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ. Шановний доповідач, є питання щодо запропонованої норми щодо можливості задоволення вимог заставодержателів з числа юридичних осіб держави-агресора за рахунок заставленого майна боржника. Натомість, на наш погляд, доцільно чітко зазначити в законі, що вимоги заставодержателів з числа осіб, юридичних осіб держави-агресора та його підприємств не можуть бути задоволені до часу припинення окупації української території. І тільки в такому контексті ми можемо ставити питання, бо інакше ніби ідея правильна, але фактично виконання виходить якесь трошки криве. Нам треба чітко ставити питання. Будь-які зв'язки з державою-агресором і будь-які їхні претензії до нашої сторони, вони є неможливі до тих пір, поки Російська Федерація окуповує частину території України, веде проти нас агресивну війну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша відповідь.
16:18:11 ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Дякую за запитання. Ну, по-перше, ми таким чином і робимо. Тобто ми не даємо право стягувати заборгованість сьогодні з підприємств "Укроборонпрому". Ми якраз і на комітеті дійшли згоди, щоб врахувати пропозиції від ГНЕУ. Якраз це питання підтримано, я думаю, що це оголосить якраз представник від комітету, де ми знайшли підтримку. То, що ви кажете, це враховано в цьому законопроекті. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу вас повертатися на ваше робоче місце. І я запрошую для співдоповіді секретаря Комітету з питань нацбезпеки і оборони Івана Вінника. Пане Іване, запрошуємо вас до слова.
16:19:05 ВІННИК І.Ю. Доброго дня, колеги! Ну, насправді, як комітет визначив, цей законопроект низки авторів, він не про відносини з країною-агресором, а власне про протидії будь-яким агресивним діям країни-агресора щодо підприємств, які мають стратегічне значення для оборони України. Суть його полягає про заборону стягнення заборгованостей від суб'єктів, які належать країні-агресору, з підприємств українського сектору військово-промислового комплексу, заборону відкриття виконавчих проваджень, прямий припис закрити чинні виконавчі провадження. Ну, власне, по відношенню до предмету застави, що зараз коментували наші колеги. Комітет так само вважає за доцільне накласти ембарго на стягнення предмету застави, принаймні до моменту поки наші всі майнові відносини, в тому числі серед інших, не будуть врегульовані з державою-агресором в порядку, можливо, репарації, якій доведеться платити у зв'язку з анексією, а також окупацією української території. З огляду на це, комітет дійсно запропонував підтримати цей проект за основу та в цілому, але виключно з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій, які я зараз змушений буду зачитати під стенограму. Якщо ви це підтримаєте, ми його зараз проголосуємо. Таким чином, розділ І проекту після абзацу першого доповнити новим абзацом другим такого змісту: "Преамбулу закону після слів "Державного концерну "Укроборонпром" доповнити словами "державних підприємств, створених Державним концерном "Укроборонпром", а також акціонерних товариств, єдиним акціонером яких є держава в особі Державного концерну "Укроборонпром". Друге. У частині першій нової статті 2 прим.1 слова "установити, що у відносинах застави, де заставодержателем є" замінити словами "установити, що у відносинах зобов'язань щодо стягнення заборгованості, де заявником є". Окрім цього, в цій самій статті речення: "Вимоги заставодержателя можуть бути задоволені виключно за рахунок заставленого майна боржника" виключити. Пункт 3. У частині другій нової статті 2 прим.1 слова "підлягають зупиненню виконавчі провадження" замінити словами "підлягають зупиненню вже відкриті та не допускаються до відкриття нові виконавчі провадження". Четвертий пункт. Перше речення частини четвертої нової статті 2 прим.1 викласти в такій редакції: "Положення частин першої-третьої цієї статті розповсюджується в тому числі на зобов'язання, у яких не було здійснено заміну сторони (кредитора, заявника) або уступку права… у яких було здійснено заміну сторони (кредитора, заявника) або уступку права вимоги, в результаті якої таке право перейшло на третіх осіб, однак першочергово такий борг виник саме щодо юридичної особи держави-агресора та/або держави окупанта". Це важливо, тому що уступка права вимоги реалізується і таким чином можна почати процедуру виконавчого провадження. П'ятий пункт. У розділі ІІІ проекту (зміни до статті 34 і статті 35 Закону України "Про виконавче впровадження") цифру "12" замінити цифрою "13". Прошу підтримати проект за основу та в цілому як закон в редакції комітету з урахуванням техніко-юридичних правок та те, що я зараз висловив під стенограму. Тут враховані питання взаємовідносин по питаннях застави – те, що тільки що представник об'єднання "Свободи" висловив. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, залишайтесь на трибуні. Шановні колеги, я прошу записатися на запитання до представника профільного комітету відносно законопроекту, який ми розглядаємо. Олександра Кужель. Пані Олександра, ваше запитання. Прошу.
16:23:02 КУЖЕЛЬ О.В. Відверто, я дуже здивована сьогоднішнім законопроектом, який з'явився на четвертий рік війни. За ці часи війни я мала судову справу з оборонпромом. І можу сказати, що дуже велика кількість керівників підприємств оборонпрому приїжджало до мене і давало дуже серйозну інформацію щодо дій керівництва оборонпрому, де банкрутства, де просто зупинка підприємств. Можу вам сказати, що цей закон немає права на життя. Тому що існує закон, який передбачає, що якщо є форс-мажорні обставини і там є в скобочках "війна", "напад", то ці підприємства повинні в Торгово-промисловій палаті взяти справку про форс-мажорні обставини і на цьому все закінчується. І тоді жоден європейський суд не зможе переглянути будь-яке інше рішення, бо це є світова практика. А прийняття… Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд. Ще одне питання. Да, будь ласка, ще одну хвилину передає народний депутат Євтушок. Прошу. 16:24:26 КУЖЕЛЬ О.В. …а рішати таким справам в закритому плані, просто позакривати справи і… Ми вже прийняли таке рішення по судах, по банках, перепрошую, Верховна Рада, не глядячи, прийняла рішення, що банки, які підпадають під дію Національного банку, управління, не можуть втручатися у виконавче провадження. Що ми зараз маємо? Жодне підприємство, жодна людина, фізична особа, не може захистити свої права по бездіяльності Національного банку або злочинній його діяльності і Фонду гарантування. Така ж ситуація з оборонпромом. Я вважаю, що треба провести серйозний публічний аудит або дати доручення Верховної Ради Рахунковій палаті, а краще запросити незалежних аудиторів і провести аудит з 2015 року роботи оборонпрому, подивитися. Бо в часи війни, коли ми даємо таке серйозне фінансування, яке оборонпром не бачив за все життя, виносити такий закон є злочинним. Дякую.
16:25:28 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу.
16:25:32 ВІННИК І.Ю. Треба, напевно, відзначити, що Закон України про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку з'явився не сьогодні. Сьогодні ми пропонуємо внести деякі зміни в зв'язку з тим, що Верховна Рада прийняла Закон про деокупацію, де Російська Федерація на високій парламентській трибуні була визнана країною-агресором, він набув чинності. І сьогодні весь світ розуміє, що Росія здійснила збройний напад, збройну агресію проти України. Тому в цьому розумінні у нас є відповідь. А що стосується порівняння цих правовідносин з правовідносинами,про які ви згадували в контексті діяльності Фонду гарантування вкладів, нічого спільного в даному випадку пропонований законопроект з діяльністю фонду ані Національного банку як головного фінансового регулятора України не має. Мова йде виключно про те, щоб нам максимально заборонити з оборонних стратегічних державних підприємств країні-агресору стягувати будь-які заборгованості, застави. Тому що Росія буде нам винна набагато більше. Я прошу підтримати це. А аудит діяльності ми будемо спільно з вами робити, і про це багато зараз дискусій ведеться. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. У нас часу вже не залишилося. Дякую тоді співдоповідачу. І ми переходимо до обговорень. Давайте ще одне питання. Прошу, народний депутат Кишкар. Прошу.
16:26:58 КИШКАР П.М. Дякую, пані головуюча. Насправді я хотів би коротко проінформувати пані Кужель, в чому проблематика і чому я як один із співавторів змушений подати був цей закон. Тому що російські компанії ідуть в російські суди і зазвичай посилання на форс-мажор в російському судочинстві за наявності української довідки про форс-мажор не використовується, і суди його не приймають до уваги. Мова йде сьогодні про 3,8 мільярда гривень, які ми мусимо або ж поставити у вигляді товару, або компенсувати з нарахуванням пені і відповідних штрафів російським компаніям. Тому, будь ласка, закликаю всіх підтримати цей правильний нагальний законопроект заради збереження нашого "Укроборонпрому". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Так, закінчилися запитання. Прошу репліка одна хвилина народний депутат Кужель.
16:28:11 КУЖЕЛЬ О.В. Шановні колеги, я хочу надати відповідь на непрофесійний коментар. Міжнародне законодавство передбачає, що якщо є випадок війни, то контрагент звільняється від виконання обов'язків, це є форс-мажорні обставини. І рішення российских судов пусть Путин складывает себе в тумбочку. У нас є українське законодавство і європейське законодавство, і нема чого займатися, прикривати шури-мури оборонпрому, яким керує Президент вже чотири року. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до обговорення. Прошу провести запис для обговорення від фракцій. Шановні колеги, я прошу підготуватися, прошу провести запис. Запрошую до слова народного депутата Вадатурського.
16:29:30 ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Прошу передати слово Івану Віннику. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Вінник.
16:29:37 ВІННИК І.Ю. Я, власне, хотів би відзначити досить неприємну ситуацію, яка зараз в залі складається. Ми бачимо, з одного боку, підтримку політичну доцільності обговорення і, напевно голосування за цей проект. Можливо, в цілому, можливо, в першому читанні, якщо потім його швидко доопрацювати. Але ми не бачимо фізичної наявності депутатів, необхідної кількості для того, щоб ми це проголосували. Можливо якісь зараз консультації голів фракції ведуться з приводу того самого антикорупційного суду чи по якихось інших резонансних питаннях. Тому я хотів би наголосити на тому, що, якщо, пані головуюча, ми будемо бачити, що у нас фізично немає депутатів в залі, нам дуже важливо не відхилити цей проект, а перенести, можливо, розгляд. Чи знайти якусь іншу регламентну можливість, що, коли у нас будуть депутати в залі, в четвер, наприклад, вже обговорений законопроект ми могли би проголосувати, тому що у нас така практика існувала. У нас дійсно існують проблеми сьогодні з тим, що Україна як суб'єкт міжнародного права зобов'язана виконувати, в тому числі приписи і накази і російських судів. І нам треба створити відповідно законодавчу базу, щоб ані стягнення заборгованості по відповідних кредитах від держави-агресора, ані стягнення майна, яке знаходиться в заставі у суб'єктів, які належать державі країни-агресора та безпосередньо координуються державою країною-агресором. Очевидно з якою метою – для підриву нашої обороноздатності, фактично диверсії в оборонно-промисловому комплексі. Нам треба завадити законодавчими засобами реалізації цієї стратегії. Все є в наших руках, є в нашій можливості, просто депутатів фізично в залі наразі немає. Хочу наголосити на тому, що комітет підтримав цей проект за основу і в цілому. Комітет з нацбезпеки і оборони досить нечасто виносить подібні рішення, тому це свідчить про наявність політичної підтримки з боку представників різних фракцій щодо правовідносин, які пропонуються врегулювати цим проектом. У зв'язку з цим прошу підтримати все ж таки моє побоювання, якщо не буде голосів, перенести розгляд, фінальне голосування за цей проект на якийсь інших день або час. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні депутати! Ви знаєте, що ми не можемо переносити голосування, що голосування завжди має бути після завершення розгляду законопроекту. Тому ми мусимо розглядати його і приймати рішення відповідно до тої кількості депутатів, яка є у залі. Запрошую до слова народного депутата Тараса Пастуха від "Об'єднання "Самопоміч". Прошу.
16:32:06 ПАСТУХ Т.Т. Шановні колеги, народні депутати! Шановна пані головуюча! Шановні українці! Дійсно правильно колеги підняли питання, що пройшло чотири роки війни, а ми й далі дискутуємо про те, що робити з країною-агресором, визнавати війну війною, називати свої речі нарешті своїми іменами. Нарешті ми дійшли до того, щоби допомогти нашим підприємствам не виконувати тих рішень судів країни-агресора, які сьогодні виникають через ті самі судові рішення, які диктуються Кремлем. Але всі ці проблеми потрібно виконувати правильно для того, щоб потім Україна навпаки не погіршила своє становище, враховуючи ці рішення судів. З однієї сторони, ми сьогодні маємо вже прецеденти, коли відбуваються ці позови. Але вони сьогодні відбуваються між господарюючими суб'єктами країни-агресора і господарюючими суб'єктами України. Якщо би на початку цієї війни був би запроваджений стан війни, то відповідно це настав би форс-мажор, настала б форс-мажорна обставина, при яких з наших підприємств була б знята відповідальність за невиконання таких договорів. На жаль, цього не відбулося. Що ми маємо сьогодні? Цей спосіб, який пропонують автори законодавчої ініціативи, вирішення цієї проблеми може призвести до того, що Російською Федерацією, вірніше, підприємствами, які сьогодні позиваються до українських підприємств, тепер будуть подані суди, міжнародні арбітражі не по відношенню до українських підприємств, а по відношенню до держави Україна, яка прийняла закон, у зв'язку з чим нібито настали збитки, завдані суб'єктам господарюючим країни-агресора. І якщо сьогодні ці підприємства з Росії не можуть стягнути з наших підприємств кошти, то через міжнародні арбітражі такі кошти абсолютно реально буде стягнути з держави Україна. Тому коли ми приймаємо такі законодавчі ініціативи, потрібно враховувати, відповідно, подальші кроки. Але для вирішення цієї проблеми, я не знаю, наскільки це реально буде врегулювати між першим і другим читанням, пропозиція "Самопомочі" полягає в тому, для того, щоб вирішити проблему підприємств "Укроборонпрому", потрібно внести зміни до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", доповнивши її визначенням кінцевого бенефіціара-власника, контролера юридичної особи за принципом доктрини контролю, суть якої в тому, що юридична особа має національність тієї держави, з території якої контролюється і управляється його діяльність, в тому числі за допомогою фінансування. І це потрібно для визнання російських контрагентів за договорами особами, які потребують... перебувають під контролем ворога. Саме таким чином Великобританія уникла відповідальності за порушення торгових угод в часи Першої світової війни. Таку ж практику застосовували під час війн і в подальшому. Також внести зміни у Закон України про міжнародне… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершити дайте, будь ласка. 30 секунд завершити дайте, будь ласка. ПАСТУХ Т.Т. ... про міжнародне приватне право, заборонивши виконання Україною рішень, винесених на користь осіб, що перебувають під контролем ворога. І відповідно, щоб подібні ситуації не повторювалися, нарешті приступити до санкцій по відношенню до країни-агресора і тих підприємств, які сьогодні якраз власне і укладали ці договори, оскільки це є підприємства, як правило, військового сектору країни-агресора.
16:35:48 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний пане Тарасе. Я запрошую до слова Ігоря Мосійчука, який представить позицію фракції Радикальної партії з приводу цього законопроекту.
16:35:58 МОСІЙЧУК І.В. Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановні колеги, шановні українці, в мене є одне питання. Уявіть собі британський парламент, який на четвертому році війни з нацистською Німеччиною розглядає подібне питання. Можете уявити? Я – ні. А знаєте в чому різниця? Різниця дуже проста: Британією керував Уїнстон Черчіль, а у нас при владі, м'яко кажучи, бариги, які заробляють, в тому числі і на війні. Що заважало, коли в цьому залі розглядався законопроект нашого лідера Олега Ляшка про націоналізацію майна країни-агресора, включити і розглянути це питання? Нічого не заважало. Зараз... рік тому автор законодавчої ініціативи подав її, рік вона десь лежала. Зараз її або провалять через відсутність народних депутатів в залі, або в кращому випадку приймуть в першому читанні і ще рік, тобто п'ятий рік війни, будуть чекати. Про які взагалі зобов'язання перед країною-агресором може йтись, перед підприємствами країни-агресора? Тисячі кращих з кращих синів країни загинуло в результаті війни, в результаті захисту нашої Батьківщини, а ми розглядаємо зобов'язання фінансові перед тими, хто вбиває наших співвітчизників, хто вбиває героїв нашої національно-визвольної війни. Більше того, мова йде навіть в цьому законопроекті, який, я думаю, варто було б і посилити, і доопрацювати, про те, що ми колись, можливо, наші державні підприємства будуть виконувати ці контракти. Давайте скажемо чесно: ці контракти Україна ніколи і ні за яких обставин виконувати не буде, тому що військова співпраця з країною-агресором є неможливою, тому що це країна-агресор – Російська Федерація – винна Україні репарації. І, я переконаний, рано чи пізно, вона їх буде платити за анексію Криму, за окупацію Донбасу, за знищення інфраструктури Донбасу, за 2 мільйони біженців – не соромимося цього сказати, бо ми сором'язливо називаємо переміщеними особами, - за вбитих і поранених українців. Тому об'єднуємося і голосуємо зараз хоча б те, що не змогли зробити 4 роки тому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Я запрошую до слова зараз Олександру Кужель від "Батьківщини". Прошу вас, пані Олександра.
16:39:16 КУЖЕЛЬ О.В. Після Майдану, коли до влади прийшов нині діючий Президент Петро Порошенко, ми всі вже привикли, що на дуже важливі посади, особливо в час війни, він призначив керівником оборонпрому людину, яка продавала "Богдани" в Херсоні. Це є рівень відношення в часи війни до важливої оборонної промисловості. Скільки раз, виступаючи, ми говорили про корупцію, яка існує в оборонпромі?! Два роки я була в судах з оборонпромом, коли вони звернулись на захист своєї честі і достоїнства, але я виграла суд. Суд не визнав, що у них є честь і достоїнство, тому що кожну ніч до мене приїжджали керівники підприємств оборонпрому і розповідали, що вони роблять в часи війни, як вони банкрутять, як вони крадуть. А запитайте у них сьогодні, як вони заставляють піднімати ціну для того, щоб робити откати для оборонпрому. Сьогодні прийшло нове керівництво. Ми знаємо, що вони повідкривали велику кількість кримінальних справ. Ми маємо надію, що буде продовження наведення порядку в оборонпромі. Ми знаємо, що багато людей звільнено, і деякі партії, які є авторами цього законопроекту, ці люди ввійшли в цю партію і зараз фінансують на вкрадені гроші в часи війни. Я хочу сказати, що у нас існує міжнародна практика. Є можливість в будь-якій країні, коли йде війна, невиконання договорів. І тут ніяких законів не може бути прийнято. Якщо ви сьогодні голосуєте цей законопроект, то ви визнаєте, що у нас не було чотири роки війни, ви визнаєте, що держава бере на себе зобов'язання за непрофесійне керівництво керівників оборонпрому, і це є просто принизливо. Давайте з вами запитаємо, чому Ахметов не подає в суд, що розбомбили його власність – Донецький аеропорт. Чому не подають власники підприємств, яких розбомбили там і не дають працювати? Які збитки несуть сьогодні підприємства в Донецьку і Луганську? Давайте запитаємо у наших власників в Криму, чому бізнес залишився тільки у пана Порошенка, у всіх інших відібрали. Запитайте у Жеваго, як він відповідає по тим боргам, які він не виконав, коли Росія забрала у нього бізнес. Я вважаю цей закон просто злочинним, і партія "Батьківщина" не дасть жодного за нього голосу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, наскільки я розумію, фракції і групи, всі взяли участь у обговоренні цього законопроекту, більше бажаючих немає від груп і фракцій. Я прошу записатися на обговорення від депутатів Верховної Ради, у яких зараз буде можливість доєднатися до дискусії щодо цього важливого законопроекту. Будь ласка, Юрій Левченко запрошується до слова. З місця буде виступати.
16:42:40 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Насправді, у мене дуже короткий виступ з приводу того, що я прошу, будь ласка, дотримуватися в контексті цього законопроекту в кінці, коли буде поставлено на голосування, Регламенту, і щоб цей законопроект був прийнятий сьогодні, якщо він буде прийнятий виключно в першому читанні. Тому що, справді, у нього… він настільки важливий і до нього настільки є багато різних питань як технічних, так і не просто технічних, а політично… взагалі філософських, скажімо так, як це має бути виписано, що неприпустимо з голосу отак просто приймати питання в першому читанні і в цілому. Тому, підтримуючи багато що в ньому написано, але так само вважаючи, що багато що там треба опрацювати, власне кажучи… і, наприклад, на мою думку, має бути набагато більш жорсткі речі прописані по відношенню до, скажімо, будь-яких економічних зв'язків з агресором, з Російською Федерацією. Закликаю, щоби він розглядався виключно, ставився на голосування як згідно Регламенту в першому читанні, щоб народним депутатам дали можливість належним чином підготуватися до фахового другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Ігор Мосійчук, ваш виступ вже як народного депутата України, не від фракції. Прошу.
16:43:58 МОСІЙЧУК І.В. Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка. Тут точиться дискусія зараз, абсолютно незрозуміла мені в чому? Чи є корумпованим керівництво оборонпрому? Можливо, є – є відповідні звинувачення, але в той же час це ж не привід не голосувати про припинення зобов'язань фінансових і виконання контрактів з країною-агресором. Це ж не привід вчиняти дії, які далі будуть продовжувати оцей зв'язок, злочинний зв'язок, який триває останні чотири роки, який мав бути перерваний в перші дні війни, залишати його далі. Це абсолютно не привід, мусимо розірвати цю пуповина раз і назавжди. А для того, щоб це відбулося дійсно назавжди, потрібно цей законопроект доопрацювати до другого читання, потрібно чітко прописати норми. Як я вже говорив з цієї трибуни, що ці контракти не будуть виконуватись Україною ніколи і ні за яких обставин, що військове співробітництво між країною, яка знищила український Донбас, яка окупувала Крим, яка вбиває десятками тисяч українців, не є можливий, неможливий і ніколи не буде можливий. Давайте нарешті припинимо бути політиками, а станемо державними діячами. Давайте говорити про те, що в інтересах держави і нації, а не в інтересах якихось політичних груп. Дане питання є надто принциповим, воно є принциповим, тому що дійсно мало бути вирішено 4 роки тому. І дякую автору законопроекту, який хоча б рік тому виніс це питання. І ми зараз маємо змогу його обговорювати і найголовніше – прийняти рішення, яке захистить українську оборонну промисловість від співпраці, від глитаїв, які сидять за лінією східного фронту. Але в той же час, ну, не привід, ще раз звертаюсь до колег, не привід – корупція, якщо така має місце в оборонпромі, не підтримувати цей законопроект. Він зовсім про інше. Він не про покривання корупції в оборонпромі, а про те, щоб назавжди позбутися зв'язків з тими, хто вбиває українців. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступний виступ. Народний депутат Ігор Лапін запрошується до трибуни.
16:46:59 ЛАПІН І.О. Слава Україні! Шановні колеги! Ви знаєте, я нещодавно мав розмову з приводу війни і миру. І я звертаюсь до наших колег, в тому числі і партії "Батьківщина", при всій повазі до всіх, хто сьогодні тут присутній. Зрозумійте одну річ: ми, наше покоління маємо закінчити цю війну. Якщо в цьому залі є хоч одна людина, яка хоче в спадщину нашим дітям передати цю війну, тоді вона може не голосувати за цей законопроект, розповідати нам про корупцію в "Укроборонпромі" і говорити, що нам потрібно виконувати замовлення перед Російською Федерацією, можливо, навіть колись віддавати борги і так далі. На сьогоднішній день я не готовий передати в спадщину своєму синові своє зобов'язання захищати державу. Я мушу виконати цей обов'язок і захистити нашу державу від Російської Федерації. Я мушу виконати разом з вами цей обов'язок і закінчити цю війну, переможну цю війну закінчити і не передавати її в спадщину. У нас є зараз два варіанти. Або ми далі продовжуємо виконувати замовлення – або погашати заборгованості країні, яка прийшла до мене в дім зі зброєю. Вони прийшли до нас в державу, вони зґвалтували наших жінок, вони вигнали на вулицю наших дітей. І ще хтось хоче сказати, що я маю за це віддати їм гроші? Шановні, наш обов'язок – закінчити переможно цю війну. Ми не маємо морального права їм платити гроші, це агресор, ще раз наголошую, це агресор. А, якщо є корупціонери і, ми вважаємо, що "Укроборонпром" і такі люди, так ми з вами прийняли безпрецедентне антикорупційне законодавство і ми з вами, я надіюсь, об'єднаємося навколо прийняття Закону про антикорупційний суд. І корупціонери мають сидіти в тюрмі, а держава Україна і наші державні підприємства не мають дати ні однієї копійки країні-агресору, і це стосується не лише "Укроборонпрому" чи будь-якої іншої військової структури чи нашого заводу. Ми всі говоримо, що у нас йде війна, так давайте на війні не будемо платити агресору. Тут дуже багато, хто топив за блокаду, тут багато, хто топив за те, який він патріот. Так давайте ми всі з вами об'єднаємося навколо даного законопроекту і зробимо один маленький крок до перемоги. Давайте не будемо платити агресору, щоб він не мав можливості розвиватися за наші гроші, давайте не будемо платити Росії, тому що вона нам должна набагато більше. Ще раз наголошую, ми не маємо морального права в спадок нашим дітям передати зобов'язання боргові і війну. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, наступний виступ Іван Мельничук. Іван Мельничук. Я дуже прошу, колеги, от дивіться, у нас, ми дуже сьогодні конструктивно обговорюємо всі законопроекти, кожен має цю трибуну, права використати так, як він вважає за потрібне. Давайте не перебивати один одного. Дуже дякую. Будь ласка, пане Іване.
16:50:06 МЕЛЬНИЧУК І.І. Шановні колеги, насправді, законопроект, він дуже зрозумілий і він говорить про посилення обороноздатності нашої країни, про те, що ми можемо це зробити, голосуючи за даний законопроект. От. Тому я хочу наголосити на слідуючому. От подивіться, який сюрреалізм відбувається у залі Верховної Ради: виходять, виступають і кажуть, що не можна голосувати за цей законопроект, тому що Головнокомандувач нашої держави, він не такий якби комусь хотілося. І хто про це говорить? Шановна пані, ви повинні свій виступ, на мою думку, починати не так, а казати, я недавно підтримувала Януковича і на всю країну казала: "Янукович, прийде, порядок наведи". І тому я не можу любити Порошенка до сих пір, і я в любому своєму виступі буду розказувати, що він поганий. Це моя теза вам: прийди и спаси. В Ютубі можуть подивитися всі, кому не лінь, хто ще не дивився. І я закликаю всіх подивитися на ту людину, на того народного депутата, що вона говорила недавно, і чому вона зараз кляне нашого Верховного Головнокомандуючого. До другого деятеля, який говорить про те, що в "Укроборонпромі" кругом у нас ганьба, корупція і так далі. Слухайте, дорогенькі, ви недавно під камери брали по 100 тисяч хабарів, а зараз стоїте на трибуні і розказуєте, що у нас в "Укроборонпромі" корупція. Я вас дуже попрошу, перед тим як когось згадати, що один, що друга, подивіться на себе в дзеркало. І подивіться, це я говорю, чи це хто говорить? Голосуємо, друзі, за законопроекти, які прибавлять сили нашому війську, які прибавлять обороноздатності нашій державі. А цим неумитим поросятам ще раз нагадуємо: дивіться на себе в дзеркало. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дуже прошу не відходити від парламентської лексики. Колеги, в принципі у нас закінчилися вже обговорення, але наш шановний колега пан Семенуха мріє виступити в цьому обговоренні. Будь ласка, пане Семенуха, надаємо вам це право. Три хвилини ваш виступ. І я дуже прошу і в першу чергу Голова Верховної Ради вже просить повертатись до сесійної зали. Зараз ми будемо переходити за три хвилини до голосування. Будь ласка.
16:52:30 СЕМЕНУХА Р.С. Дякую, пані головуюча. Семенуха Роман, "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, насправді є нонсенс, п'ятий рік вже війни, п'ятий рік війни, а національний парламент розглядає питання заборгованості Державного підприємства "Укроборонпром" перед державою-агресором. Ну, як ще донести? Якою логікою? Що є норми міжнародного права, згідно яких контрагенти можуть не виконувати свої зобов'язання, якщо країни перебувають у стані війни. Якою ще мовою це пояснити? Я розумію логіку, є гібридна війна, яку ви придумали, є гібридний мир і є гібридні рішення. Але ж очевидно, що є норми міжнародного права, слава Богу, які ніхто не скасовував. Чому ми тоді не користуємося? Я погоджуюся з тими колегами, які виступали з трибуни, що голосування у тому форматі, та ідея, через яку реалізовується концепт цього законопроекту, очевидно, означає заперечувати реальність, заперечувати існування п'ятий рік війни між Україною і Росією. Наступне. Це питання також законопроекту піднімає взагалі ефективність і в тому вигляді доцільність існування "Укроборонпрому". Я от чую, що сьогодні деякі колеги ратують: давайте збережемо "Укроборонпром". От викликає питання, якщо сьогодні є господарчі питання "Укроборонпрому", то де законодавча ініціатива уряду, профільного міністерства, а як бути з "Укроборонпромом". Якщо хтось піклується про "Укроборонпром", то я звертаю вашу увагу, що згідно даних останнього аудиту, кожне друге підприємство, яке входить до складу "Укроборонпрому", є неефективним. Запрошую до міста Харкова, наприклад, на унікальний завод імені Малишева. Для того, щоб ми всі почули відповідь, чому третина всієї виручки від експортних контрактів, залишається на "Укрспецекспорті" і не доходить до реального виробника. Що відбувається з Державним підприємством "Харківський завод транспортного устаткування", який також є складовою частиною "Укроборонпрому". І вдумайтеся, під час війни, на цьому підприємстві заборгованість по заробітній платі. То про яку ж ефективність "Укроборонпрому" може йти мова? Чи не очевидно, що "Укроборонпром" в тому вигляді, який він є, має, як Карфаген, бути зруйнований. Має бути проведений ефективний аудит, корпоратизація, для того, щоб ми з вами, колеги, створили ті умови, які дозволять якісно, і ефективно керувати підприємствами, які створюють сьогодні воєнний комплекс. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:55:02 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, обговорення завершене, ми переходимо до прийняття рішення. Зараз заключне буде від комітету. Я прошу усіх зайти в зал. Прошу голів фракцій запросити депутатів в зал, і секретаріат, запросити всіх в зал. Зараз 3 хвилини, заключне від комітету Іван Вінник. І переходимо до прийняття рішення. Через 3 хвилини голосуємо. Запросіть усіх в зал. Будь ласка, пане Іване.
16:55:27 ВІННИК І.Ю. Давайте почну з того, що законопроектом про національну безпеку, внесеним Президентом України, передбачається створення центрального органу виконавчої влади, який буде реалізовувати державну політику в сфері військово-промислового комплексу. Він і буде регулятором, яким сьогодні де-факто є "Укроборонпром", незважаючи на те, що він є повноцінним господарюючим суб'єктом. Ця колізія в законодавстві буде припинена після того, як ми приймемо відповідне законодавство. Мало того, в "Прикінцевих і перехідних положеннях" буде зазначено про обов'язок Кабінету Міністрів створити відповідний регулятор впродовж шести місяців. Що стосується пропозицій, як нам голосувати, враховуючи консультації, які я зараз провів з фракціями, ми пропонуємо приймати цей проект за основу, тому що за основу і в цілому, я так розумію, не буде голосів. Окрім того, пропонуємо в постанову до першого читання вже включити зміни, які я зачитав під стенограму, від імені комітету, в рішення комітету. Окрім того, дозволити комітету під час опрацювання до другого читання внести зміни в Закон України про запобігання та протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, які йдуть на фінансування тероризму тощо, і Закон про міжнародне приватне право. В такій редакції, я думаю, ми зможемо до другого читання підготувати збалансований текс, який, з одного боку, вирішить питання заборони мораторію на будь-які стягнення з боку підприємств, які належать країні-агресору Російської Федерації, з іншого боку, збалансує ці правовідносини таким чином, щоб в подальшому Україна через виконання відповідних рішень міжнародних судів у зв'язку з певною правовою невизначеністю не зобов'язала Україні сплатити ці борги у інший спосіб. Тому саме в такій редакції, як я зараз озвучив, з правками під стенограму, з можливістю внесення змін в ці два закони, про які я сказав, про запобігання та протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом та міжнародне приватне право, я пропоную і прошу спікера поставити на голосування проект 6697 за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, переходимо до прийняття рішення. Я прошу, колеги, зайти в зал, покинути ложі і зайняти робочі місця. І я ставлю за пропозицією комітету за основу, щоб у вас не було сумнівів, і переходимо до голосування, займіть робочі місця. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Законів України щодо вирішення деяких питань заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну "Укроборонпром" перед державою-агресором та/або державою окупантом та забезпечення їх стабільного розвитку (№6697) з правками, які були озвучені під стенограму представником комітету за основу, колеги, лишень за основу. За основу. Прошу голосувати. Я сказав, ви будьте уважні і чуйте. З правками, які озвучив під стенограму представник комітету Іван Вінник. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 16:59:28 За-230 230 – за. Рішення прийняте. Закон прийнятий. Колеги, не виходіть із залу, ой, вибачте, в першому читанні. Рішення прийняте, перепрошую. Просто у мене було написано рішення комітету і я прийняти рішення в першому читанні. Колеги, увага, зараз закон другий, наступний в порядку безпеки і оборони має всього кілька правок, дві-три правки. І тому прошу не розходитись, обговорення буде дуже і дуже коротким. Переходимо до наступного питання блоку безпеки і оборони – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (№5512) в другому читанні. І я запрошую до доповіді представника Комітету безпеки і оборони Вінника. І наголошую дуже мало поправок, голосування буде буквально за кілька хвилин. Будь ласка, пане Іван.
17:00:27 ВІННИК І.Ю. Колеги, дуже простий, але дуже важливий законопроект, який ми розглядаємо в другому читанні. Мова йде про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Суть не враховувати час, необхідний для проїзду до місця проживання, у щорічну відпустку. Таким чином військовослужбовці отримають повноцінну відпустку, передбачену законодавством, а час, необхідний для проїзду, буде враховуватися в робочий час. Таке правозастосування цих норм існувало завжди, воно переважно існує в більшості армій світу, і ми зобов'язані це зробити для України. Це друге читання. В нас було 9 пропозицій: чотири враховані, дві враховані редакційно, три відхилені. Прошу підтримати редакцію комітету і проголосувати за основу та в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це в цілому, це друге читання. Отже, колеги, я буду називати, всього три правки були відхилені, я буду їх називати. 2-а, Семенуха. Ні. 3-ю, Одарченко, включіть мікрофон.
17:01:43 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Дякую. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, поправка колеги Пастуха, на жаль, нівелює зміст цього законопроекту. Суть проекту полягає в тому, що час, поки військовослужбовець їде з місця служби додому, не враховується в його відпустці. Поправка передбачає, що такий час не може бути більшим за одну добу. Але на жаль, транспортне сполучення в Україні зовсім не ідеальне. Військовий не може відповідати за те, що "Укрзалізниця" має часто не дуже зручний розклад, що у віддалені населені пункти автобуси їздять один раз на два дні і тому подібне. Тому пропоную поставити поправку на підтвердження і не підтримувати її, інакше ми просто дискримінуємо тих військових, які проживають на великій відстані від місця служби. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Іване.
17:02:40 ВІННИК І.Ю. Я просто пропоную прокоментувати автору правки, він краще це викладе. ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо комітет не заперечує, може пан Тарас прокоментувати. Будь ласка.
17:02:54 ПАСТУХ Т.Т. Шановні колеги, дана поправка виникла з тієї точки зору, що цей законопроект регулює не лише щорічну відпустку. Він крім того регулює відпустки, які даються за сімейними обставинами. Термін такої відпустки є 10 днів. Командирам, якщо сьогодні частина знаходиться на виконанні бойового завдання, важливо знати, коли боєць повернеться в місце розташування. На жаль, є побоювання Міністерства оборони і Генерального штабу, що може розпочатися "військовий туризм", коли військовослужбовець, отримавши відпустку, назад в свою частину буде повертатися не добу, не необхідний час, а буде повертатися 5-7 днів. І відповідно командир не зможе визначити: чи він самовільно залишив частину, його потрібно в розшук подавати, чи все-таки боєць може повернутися завтра-післязавтра в місце несення служби. Тому виходили з того розрахунку, що в середньо доби достатньо для того, щоби добиратися. Якщо навіть десь буде перетримуватися там доба, це вже на суто персональне рішення командирів це питання буде врегульовуватися. Тому прохання зараз зняти... прохання на підтвердження не ставити цієї поправки, тому що в залі може не назбиратися і це розбалансує... ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Юрію, може, дослухаємося комітету, наших колег? Це ваша вимога, так, ви ставите? Отже, колеги, 3 поправка – на підтвердження. Але комітет дуже просить її підтримати, колеги. Всі є в залі, давайте підтримаємо комітет. Колеги, всі є в залі, я прошу займіть місця свої робочі, приготуйтесь до голосування. Будь ласка, зайдіть в зал. Ну по безпекових питаннях будьте в залі, не виходьте із залу. Отже, я ставлю на голосування пропозицію Юрія Одарченка підтвердити правку номер 3. Комітет просить, щоб ми її усі разом підтримали, всі прихильники законопроекту. І давайте її підтримаємо, колеги. Прошу проголосувати за підтримку правки номер 3. Прошу голосувати і прошу підтримати, колеги. Проголосуємо за, голосуємо. Зупиніть голосування. Що сталося? Ну, чому ви кричите? Знімає поправку? Не знімаєте, ні? Не знімає, перепрошую. Не знімає поправки, це право народного депутата. Отже, ставлю на підтвердження і прошу усіх підтримати і підтвердити правку номер 3. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, прошу підтримати. 17:05:32 За-184 Багато, але недостатньо. Отже, наступна – 4-а. Не наполягає. 8-а – Семенуха. Наполягає. Будь ласка.
17:05:47 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, ідея нашої правки з Тарасом Пастухом – це вирішити питання бронювання залізничних і інших квитків для військовослужбовців. Сьогодні в Збройних Силах України служать близько 250 тисяч людей. Мінімум що раз на рік ці люди пересуваються Україною. Ви знаєте, що сьогодні в країні є величезна проблема бронювання квитків. Більше того, часто військовослужбовці не можуть завчасно планувати свої відпустки. Абсолютно логічно було би на законодавчому рівні закріпити можливість поза чергою чи у спосіб броні військовослужбовцям дати можливість бронювати такі квитки і поза чергою їх викупляти. Якщо ми вже сьогодні взялися врегульовувати абсолютно справедливе питання, яке виникає в українських солдат, то давайте також дамо на законодавчому рівні можливість закріпити бронювання квитків для військовослужбовців. Прошу підтримати нашу правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу прокоментувати. Восьма правка. Сергій? Іван? Прошу, восьма правка. Отже, ставлю на голосування… Поясніть, я ж говорю два рази, поясніть…
17:07:06 ВІННИК І.Ю. Колеги, дивіться, у нас військовослужбовці використовують свої щорічні відпустки, які можуть бути терміном від 30-и до 45 днів неодноразово. І це нормально абсолютно, раз на місяць чи раз на два місяці вони хочуть відвідати свою родину, приїхати там, припустимо, на два тижні чи на тиждень, чи навіть на 5 днів, у зв'язку з якоюсь подією, яка не підпадає під сімейні обставини, по яких є окремі категорії відпусток. І, дійсно, цей один день проїзду до місця проживання та повернення до місця дислокації, якщо це порахувати і помножити на 5-6 відпусток на рік, може дати додаткові 10 днів, дуже важливих днів, для будь-якого українського воїна. Тому ця правка погоджена з Міністерством оборони, вона дає абсолютно прогнозованість і розуміння будь-якому органу військового управління, в координації з яким діє відповідний військовослужбовець. Тому прошу вас ще раз підтримати в редакції комітету з урахуванням всіх правок, які ми… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ВІННИК І.Ю. …зокрема, правки номер 3 народного депутата Пастуха, яка є врахованою комітетом, законопроект в другому читанні та в цілому. Прошу спікера поставити на голосування це питання саме в такій редакції: в редакції комітету з врахуванням правки номер 3, яка наразі була не підтверджена залом. Або ці два окремі голосування. Визначайтесь, будь ласка, шановний пане спікер. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Спочатку ми проголосуємо за правку Семенухи. Отже, я ставлю на голосування… Я ще раз вам наголошую, зараз ми обговорюємо правку Семенухи. І будьте уважні, представники комітету, під час обговорення. Отже, правку 8 Семенухи комітет відхилив. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Прошу визначатись. 17:09:15 За-162 Колеги, обговорення завершене. Переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх зайти в зал. Колеги, я прошу по фракціях подивитись, кого немає і запросити. Якщо необхідність, з кулуарів запросити. Подивіться, передзвоніть. Безпековий закон, і я прошу всіх прибути в зал. Отже, на вимогу комітету, я запропоную повернутися до правки № 3. Пане Тарас, я поставлю повернутися до правки 3, але ви забезпечте, щоб всі були присутні із вашої фракції. Будь ласка, колеги, запросіть усіх в зал. Прошу приготуватися до голосування. Прошу усіх зайняти робочі місця. Отже, колеги, представник комітету готовий сформулювати компромісну пропозицію і на неї згоден автор правки. Я поставлю на голосування з правкою, яку озвучив як компромісну. Будь ласка, пане Іван, озвучте. І заходим в зал, будь ласка.
17:10:26 ВІННИК І.Ю. В частині першій статті 10 прим.1 в редакції комітету в четвертій колонці "але не більше доби в один кінець" замінити "але не більше двох діб в один кінець". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається, так? Приймається. Все, приймаємо рішення, колеги. Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (щодо неврахування часу проїзду у межах України до місця проведення відпустки та назад) (№ 5512) в другому читанні та в цілому з поправкою, яку озвучив під стенограму представник комітету Іван Вінник, яка є компромісною і приймається усіма фракціями, в цілому. Прошу голосувати і прошу підтримати. Колеги, уважно! Кожен голос! Прошу підтримати. Прошу підтримати. В редакції комітету, яку озвучив Іван Вінник. 17:11:39 За-226 Рішення прийняте. Закон прийнятий. Колеги, у нас стоять наступних два закони комітету Третьякова. Але звернувся… Увага! На місці будьте. Звернувся пан Олександр, це питання про постраждалих учасників Революції Гідності, щоб перед тим провести рейтингове голосування, чи є підтримка по них. Уважно, колеги! Я дуже вас прошу. Я зараз поясню. Колеги, заходіть у зал, зараз я поставлю. Хочу вас повідомити, що зараз ще перебуває, ще немає рішення кінцевого комітету, доопрацьованого по Закону про Вищий антикорупційний суд. Зараз воно доопрацьовується в юридичному управлінні, ми очікуємо на нього. І сьогодні буде засідання з МВФ для узгодження останньої позиції, яка ще не узгоджена. І тому, колеги, дочекаємось рішення комітету. Без комітету я не маю право поставити на розгляд, без оформлення рішення комітету. Колеги, будьте на місцях. Я ставлю на голосування на рейтингове. Не виходіть, хлопці, ну, для чого? Зараз йдеться про майданців закони. Чому ви виходите з залу, чому ви виходите, як же можна? Отже, я ставлю на рейтингове голосування наступний проект Закону про внесення змін до законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб (8201). Прошу підтримати, колеги, це рейтингове голосування. Підтримаймо, щоб ми сьогодні його пройшли. Це технічні правки, підтримка наших хлопців. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, рейтингове голосування. 17:13:33 За-199 Входимо? Входимо, пан Олександр? Входимо. Отже, я прошу вас підтримати пропозицію комітету, щоб проект Закону 8201 ми розглянули за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу проголосувати за скорочену. 17:14:05 За-155 Рішення прийняте. Запрошую до доповіді голову комітету Третьякова Олександра Юрійовича. Пане Олександр, хто доповідає? Максим Бурбак. Від комітету доповідає Максим Бурбак, будь ласка.
17:14:26 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, законопроект 8201 – це перший з двох важливих проектів законів, який наш комітет пропонує ухвалити сьогодні. Вони стосуються гарантування рівного доступу до пільг та соціальних гарантій людям, які захищали Україну під час Революції Гідності та у війні на сході. Я наголошую на важливості цих законопроектів і прошу всіх не покидати зал. Ми не можемо собі дозволити, щоб через прогалини в законодавстві захисники нашої держави були позбавлені уваги та належної допомоги. Законодавство має бути сучасним та встигати за реаліями життя. Наш обов'язок як законотворців – вчасно робити свою роботу. Основна мета цього законопроекту – забезпечити реалізацію постраждалим учасникам Революції Гідності пільг, які надані їм Законом 2203. Нагадаю, цим законом надано статус постраждалого учасника Революції Гідності особам, які під час участі в Революції Гідності отримали тілесні ушкодження, що не призвели до інвалідності. Такі особи в пільгах прирівняні до учасників бойових дій. В той же час пільги для учасників бойових дій, які передбачені Законом про статус ветеранів війни, дублюються в інших законодавчих актах. Так, право на додаткову відпустку дублюється в Трудовому кодексі, право на забезпечення житлом – в Житловому, право на державну підтримку для здобуття освіти – в законах, що регулюють питання освіти. Тому законопроектом вносяться відповідні зміни до 21 закону. Водночас уточняється норма про те, який орган здійснює медико-соціальну експертизу дітей (ЛКК) для встановлення статусу дитини з інвалідністю внаслідок війни. Вносяться зміни до 13 законодавчих актів щодо зміни терміну "Велика Вітчизняна війна" на термін "Друга світова війна". Законопроект підтриманий Мінфіном та Мінсоцполітики. ГНЕУ також рекомендує прийняти законопроект за основу. Комітет у справах ветеранів та учасників бойових дій в зоні АТО, та учасників Революції Гідності рекомендує прийняти законопроект в цілому як закон. Водночас просимо надати право секретаріату комітету спільно з Головним юридичним управлінням внести техніко-юридичні правки в частині… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. БУРБАК М.Ю. …внесення змін до законів "Про судовий збір", "Про поховання та похоронну справу", "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо надання постраждалим учасникам Революції Гідності пільг, передбачених цими законами для учасників бойових дій. Шановні колеги, це технічний законопроект і прошу його підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Німченко від "Опозиційного блоку". Включіть мікрофон.
17:17:23 НІМЧЕНКО В.І. Нимченко, "Оппозиционный блок". Есть предположение, что действительно надо отрегулировать эти вопросы, о которых говорил господин Бурбак. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Німченко, я до вас звернусь з величезним проханням, ви ж добре володієте державною мовою, якщо вам не важко. Дякую дуже вам за розуміння. НІМЧЕНКО В.І. Вы о чем? ГОЛОВУЮЧИЙ. Про державну мову, якщо можна. НІМЧЕНКО В.І. Вы о чем? ГОЛОВУЮЧИЙ. Про виступ державною мовою. НІМЧЕНКО В.І. Друзья мои, ну, во-первых, Регламент такое не предусматривает ваше право лишить меня слова. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас прошу, пан Німченко… Ви добре знаєте українську мову, я до вас звертаюсь з проханням без образ і не принижуючи вас, а з проханням звертаюсь. НІМЧЕНКО В.І. Вы, по сути, лишаете возможности исполнять функции народного депутата. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звертаюсь до вас з проханням, пане Німченко. Дякую вам. НІМЧЕНКО В.І. Хорошо. Я тоді попробую на українській мові. І вважаю, що може і є там підстави вести мову, щоб… вдосконалення цього закону. Разом з тим, я хотів би, щоб воно було взагалі удосконалено. І хочу проінформувати, що згідно цих законів за нанесення легких тілесних ушкоджень – це синець і т.д. і т. п. передбачено 200 тисяч, 200 тисяч компенсації. Там, де є інвалідність, немає питань. Але давайте ми подивимося на справедливість, що це таке 200 тисяч? Я підняв це питання, мільйони, десятки мільйонів заплачено грошей. Хто це встановлює, де ці легкі тілесні ушкодження були отримані? Я хочу вам доповісти, що, якщо покалічились де-небудь чи вбили при виконанні службових обов'язків, така сама виплачується система оплати десятиріччя чи як? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Величкович Микола Романович.
17:19:38 ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Шановні колеги, тут немає що дискутувати, тут просто треба проголосувати і підтримати цей законопроект, яким ми вносимо соціальну підтримку тим постраждалим під час Революції Гідності. Просимо підтримати. "Народний фронт" "за". ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я прошу всіх запрошувати в зал. Обговорення буде ще недовгим. Зараз від "Батьківщини" визначиться. Іван Крулько, дві хвилини, будь ласка. Скажіть, хто буде від "Блоку Петра Порошенка", щоб я оголосив. Будь ласка, 2 хвилини. І прошу запрошувати депутатів в зал.
17:20:16 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ну, безумовно, що питання захисту соціальних гарантій учасникам АТО, а також учасникам Революції Гідності та особливо членам їх сімей і дітям, цей парламент завжди голосує. Але в той же час я би хотів звернути увагу нас усіх, щоб ми у питанні ведення українського законодавства, дійсно, підходили системно. Я виступаю і буду виступати за те, щоб такі питання як соціальні гарантії для учасників АТО і учасників Революції Гідності ми прийняли одним комплексним законом одного разу і не вводили кожного тижня. Ми по кілька разів повертаємося до цього питання, вводячи якісь точкові зміни. Тому я звертаюся і до профільного комітету в першу чергу, щоб ми не спекулювали на цих питаннях, на почуттях людей, а визначилися системно, надали максимальний захист і рухалися, дійсно, в законодавчій роботі таким чином, щоб приймали системні законопроекти, яких чекає українська держава, а не робили видимість законодавчого процесу, як це дуже часто, на жаль, відбувається. А що стосується цього законопроекту, то "Батьківщина" буде за нього голосувати, буде його підтримувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І зараз від "Народного фронту" Максим Бурбак. Дві хвилини, будь ласка. Потім Олександр Третьяков, дві хвилини.
17:21:46 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, ще раз закликаю проголосувати за цей дуже важливий законопроект, тому що я наголошував ще під час виступу, що він є технічний, тому що вносяться зміни деякі в низку законопроектів. А до тих доповідачів, які нас закликають, профільний комітет, працювати більш краще і зробити один законопроект, який буде враховувати всі верства населення, які брали участь у Революції Гідності і в АТО, то хотів би запросити ці фракції попрацювати в цьому комітеті. Бо хочу вам наголосити, що нас п'ятеро працює в Комітеті з питань учасників бойових дій в зоні АТО, Революції Гідності та людей з інвалідністю. Фракція "Самопоміч" туди не делегувала нового члена, останній звідти був звільнений. Один, прикро так сталося, що вже нема на цьому світі. Один – не приходить на роботу жодного разу. То скажіть, будь ласка, хто буде розробляти ці законопроекти? Бо тут розказувати всім історію, що краще попрацюйте, дуже багато є охочих. Приходьте на комітет і працюйте. Ми будемо дуже раді вислухати ваші пропозиції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хочу зазначити, зараз буде заключний виступ і через 2 хвилини ми переходимо до голосування. Це дуже важливий законопроект, і вразливий, і стосується учасників Революції Гідності. Я просив би всіх голів фракцій максимально запросити депутатів в зал. Я знаю, що йдуть комітетські засідання. От зверніться до членів комітетів, щоб вони повернулися в зал для прийняття рішення. Через 2 хвилини ми переходимо до прийняття рішення. А зараз слово від "Блоку Петра Порошенка" надаю слово для виступу Олександру Третьякову. Будь ласка, пане Олександр.
17:23:27 ТРЕТЬЯКОВ О.Ю. Всіх дуже прошу не займатись по цьому законопроекту політикою. Це суто технічний законопроект. Вкотре ми прибираємо просто дуалізм, який існує в багатьох законах, і вирівнюємо законодавство так, як воно і повинно бути. Тут нема ніяких нових пільг. Тут нема чогось нового, що отримують, можливо, зможуть отримувати люди, які були на Майдані. Це суто технічний законопроект, який прибирає дуалізм. І я дуже прошу, щоб не було ніяких баталій політичних, а ми просто його прийняли. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, ми завершили обговорення. Вже нема бажаючих виступати? Прошу заходити в зал. Покличте, комітет! Будь ласка, запросіть тих, хто знаходиться на комітеті, хай негайно повертаються в зал. І прошу оголосити секретаріату Верховної Ради, щоб депутати зайшли в зал. Отже, підходить ціла група з комітету. Давайте я поставлю на рейтингове, а потім… Чи будемо повертатися? Колеги, скажіть мені реально, скільки чекати? Дві, три хвилини? Ну, колеги, прошу, давайте, якщо ми не приймемо рішення, повернемося, коли прийде комітет, поставлю на повернення просто. Будь ласка, займіть робочі місця, приготуйтеся до прийняття рішення. І ми переходимо до прийняття рішення. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб (8201) за пропозицією комітету за основу і в цілому. Це технічний законопроект. Прошу проголосувати, колеги, кожен голос має вагу, і прошу підтримати. Голосуємо, Руслан, голосуємо. Прошу підтримати, прошу проголосувати, голосуємо, прошу підтримати. 17:26:26 За-195 Не всі зайшли в зал, будемо повертатися. Запросіть в зал, колеги, і нікого з залу зараз не випускайте. Я прошу запросити в зал, зв'яжіться ще раз з комітетом, щоб негайно зайшли в зал. Прошу негайно повернутися в зал всім депутатам парламенту на свої робочі місця, де ви і повинні бути під час розгляду законопроектів. Прошу показати по фракціям. "Блок Петра Порошенка" – 79, "Народний фронт" – 50, "Самопоміч" – 16, Радикальна партія – 13, "Батьківщина" – 7, "Воля народу" – 3, "Відродження" – 3. Мені видається ми можемо змобілізуватись, і я прошу зайти в зал, я бачу заходять групами депутати. Прошу приготуватись до голосування. Це вже заходять члени комітету? Отже, члени комітету заходять, будь ласка, заходьте без вас ми не можемо рішення прийняти. Прошу займати робочі місця. Будь ласка, друзі, заходіть, займайте робочі місця. Будь ласка. Прошу всіх взяти участь в голосуванні, кожен голос має вагу, ви бачите. Прошу приготуватись до голосування. Нагадую: ми розглядаємо проект Закону про внесення змін до законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб. І тому я прошу всіх проголосувати за повернення до проекту Закону 8201. Кожен голос, прошу проголосувати за повернення. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Уважно, кожен голос, голосуємо! Прошу підтримати. 17:28:51 За-214 214. Ще не всі повернулись, не встигли, будь ласка, запрошуйте в зал. Колеги, не виходіть з залу, я прошу стати членам комітету просто не випускати з залу, навпаки, запрошувати. Я прошу максимально змобілізуватись, я прошу, не виходіть з залу, для чого ви це робите? Запросіть назад, вийшла щойно депутат з залу. Отже, колеги, я ще раз поставлю на повернення. І я прошу членів комітету допомогти змобілізувати максимально зал. Прошу приготуватися до голосування. Займіть робочі місця. Отже, готові? Колеги, максимальна мобілізація, і кожен голос має значення. Я ставлю ще раз на голосування пропозицію повернення до розгляду проекту Закону про внесення змін до законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб (8201). Прошу підтримати повернення. Колеги, кожен голос! Уважно! Голосуємо за повернення. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо колеги, уважно! Прошу підтримати, прошу проголосувати! Голосуємо. 17:30:29 За-226 Повернулися. Тепер, колеги, кожен на місці. Я ставлю проект Закону 8201 за основу і в цілому. Кожен голос, колеги! Кожен голос! Уважно голосуємо. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо! Голосуємо! Уважно! Голосуємо! Голосуємо "за". Прошу проголосувати. 17:31:03 За-226 Рішення прийнято, закон прийнятий. Колеги, наступний закон надзвичайно важливий для нашої федерації – це проект Закону про забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року та фіналу жіночої Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року в Україні. Надзвичайно важливий законопроект. Запевняє нас комітет і Павелко, що весь зал підтримує, всі фракції підтримують. І я прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати, 8335 – скорочена процедура. 17:32:04 За-159 Рішення прийнято. І запрошую до доповіді народного депутата України Андрія Павелко. Будь ласка, пане Андрій.
17:32:18 ПАВЕЛКО А.В. Дякую, шановні колеги. Дякую, Андрій Володимирович. Необхідність прийняття даного закону зумовлена багатьма факторами. Зокрема, проблема паразитичного маркетингу завжди була присутня під час таких футбольних подій. І, на жаль, як показує практика першочергово від цього страждає УЄФА, і це дуже важливо для нашого іміджу України. Законопроект 8335 має на меті зробити все можливе заради того, щоб мінімізувати репутаційні та фінансові втрати УЄФА. Не зважаючи на чималу кількість нормативно-правових актів, питання порушення інтелектуальної власності внаслідок паразитичного маркетингу все одно залишається неврегульованим, оскільки немає чіткого переліку дій, які б вважалися ambuch-маркетингом. Натомість законопроеккт 8335 закріплює повний та вичерпний перелік дій, вчинення яких без дозволу УЄФА буде порушенням їх прав. Законопроект 8335 має на меті повне врегулювання питання незаконного передпродажу квитків та передбачення встановлення санкцій у разі порушення таких вимог. Зараз e нас є можливість виправити недоліки та стати на шлях інтеграції кращих європейських норм, що захищають інтелектуальну власність УЄФА. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
17:33:39 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, я запрошую до слова першого заступника голови Комітету з питань науки і освіти Олександра Співаковського, який є співдоповідачем з цього важливого закону.
17:33:50 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, використовуючи футбольну термінологію, хочу сказати, що Комітет з питань науки і освіти проголосував 4:0 – 4:0 за позитивне рішення. Шановні колеги, ми чудово просто розуміємо, що ми повинні захищати інтелектуальну власність, в тому числі інтелектуальну власність, яку має УЄФА. У зв'язку із тим, що багато недоброчесних суб'єктів, які використовують відповідну символіку, білети і так далі. Тому, шановні колеги, є пропозиція комітету проголосувати за основу і в цілому для того, щоб інвестор, а ми його розглядаємо, в тому числі як інвестора, мав можливість захищати свої права на території України. Прошу проголосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за лаконічну презентацію цього законопроекту. Я прошу депутатів записатися на обговорення. Будь ласка, Сергій Каплін. З місця буде виступати. Прошу.
17:34:58 КАПЛІН С.М. Я хочу підтримати свого колегу. Ми будемо голосувати цей законопроект. А ще я хотів би, користуючись нагодою, привітати Арсенія Петровича Яценюка з днем народження. Сьогодні йому 44 роки. Давайте всі привітаємо. І колись у нього на бігбордах було дуже гарне гасло: "Все тільки починається". Так от, я хотів сказати: все тільки починається, Арсенію Петровичу. Сьогодні наша команда зареєструвала звернення до Генеральної прокуратури і Міністерства внутрішніх справ за ту неймовірну дискредитацію, яку ви робили останні два роки проти Сергія Капліна. І ви теж будете свідчити за ті всі ініціативи і кроки, які… нашу партію і простих людей... ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Сергію, я прошу повернутися до обговорення законопроекту, що стосується Ліги Чемпіонів УЄФА і авторського права. Тепер я запрошую до слова пані Романову, яка представить позицію "Самопомочі". Будь ласка.
17:36:02 РОМАНОВА А.А. "Об'єднання "Самопоміч", звісно, буде підтримувати даний законопроект, тому що такі події, як фінал Ліги Чемпіонів, це шанс для України поліпшити свій імідж. А я хочу нагадати, що Україна наразі входить в топ-10 небезпечних країн для подорожування. Це за рейтингом такої авторитетної організації, як Всесвітній економічний форум. І ми з достоїнством, гідно маємо пройти цю велику міжнародну подію, бо ми бачимо, які зараз точаться події: то готельєри підвищили в сто разів ціни на послуги розміщення, то зараз багато недобросовісних підприємців наживаються на перепродажі квитків. Це все ганьбить імідж України, який і так зараз підриває корупція і інші погані речі. Тому давайте об'єднаємось і зробимо цю невеличку, але хорошу справу для нашої країни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Іван Крулько, вам слово. Колеги! Іван Крулько, шановний колега Іван Крулько, відірвіться від спілкування не менш шановним Максимом Бурбаком і прийдіть до нас на трибуну з позицією вашої фракції. Будь ласка.
17:37:19 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, цей законопроект, безумовно, голосувати треба. І тим більше, що на цьому тижні в Києві відбудуться два матчі: фінал жіночої Ліги Чемпіонів і фінал Ліги Чемпіонів серед чоловіків. Питання і проблема захисту права інтелектуальної власності в Україні – це є однією з наріжних проблем, яка існує і яка виставляє Україну в непримітному світлі. Тому в мене є пропозиція. Голосуючи цей законопроект, який стосується використання знаків УЄФА, в Україні відбуваються різного роду футбольні турніри, які відбуваються під егідою УЄФА. Тому пропозиція: не обмежувати цей закон до 1 червня, а зробити цю норму універсальною, і притягати до відповідальності тих, хто використовує знаки права інтелектуальної власності УЄФА, а також притягати до відповідальності тих, хто займається перепродажем квитків на матчі, роблячи таким чином ажіотаж, показуючи країну Україну країною, де немає нормальної можливості не тільки в законний, а ще в інший порядок придбання квитків. Тому я вважаю, що цей закон треба приймати, але робити норму універсальною, а не тільки до 1 червня. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, тільки три фракції і групи виступили з цього питання. Ще є бажаючі? Будь ласка, пан Іванчук. (Шум у залі) 17:39:04 ІВАНЧУК А.В. Від "Народного фронту". ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я ж кажу, шановний пане Іванчук, від "Народного фронту" я вам даю слово.
17:39:19 ІВАНЧУК А.В. Шановна пані головуюча! Шановні присутні народні депутати! Ну, з одного боку, може здатися, що даний законопроект дріб'язковий, але от я спілкувався з Андрієм Васильовичем Павелко, це іміджева річ для нашої країни. Тому що, я вважаю, що кожен присутній з цьому залі депутат, незалежно від політичного забарвлення, гордий тим, що в суботу 26 травня Україна буде приймати фінал футболу, у нас буде весь світ дивитися на Україну. І цей закон дасть відповідь на те, що ми, дійсно, європейська країна, де захищаються права інтелектуальної власності, де ми рухаємося в ногу з часом, і ми достойні проводити такі великі знакові події в світовому спорті, і Україна достойно може приймати такого високого рівня змагання. Тому я думаю, що це перший крок, який стосується нашої відповіді УЄФА, але це відповідь всьому спортивному світу, всій спільноті світовій, що Україна – нормальна, цивілізована, європейська країна. Я дуже прошу підтримати нашого колегу Павелка, який ще за сумісництвом являється президентом футбольної федерації. Дякую всім. Голосуємо "за". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я також дякую всім виступаючим, які звернули увагу під час обговорення в тому числі і суспільства, що, дійсно, буде проходити два важливих спортивних заходи: це і фінал Ліги Чемпіонів УЄФА та фінал жіночої Ліги Чемпіонів. Не забуваймо про це. Колеги, всі? Так, в нас ще є фанати футболу тут. Будь ласка, пан Рибчинський, він представить позицію групи "Воля народу". Будь ласка.
17:41:02 РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Шановна головуюча, шановний український народе! Я хотів би сказати не за футбол наразі, а взагалі за ситуацію з крадіжками. Коли крадеться машина чи крадеться корова, всі розуміють, що щось вкрадено, і це є злочин. Коли крадуться продукти інтелектуального права, люди вважають, що це загальновживано, і чому не красти, хоча це і є найбільш свідомим піратством, яке тільки є. Однозначно треба приймати цей закон і не тільки для того, щоб показувати світові, що ми – цивілізована країна, а й для того, щоб надалі розумілося, що інтелектуальне право є не правом, а обов'язком людей його виконувати. Дуже вам дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я так розумію, всі бажаючі виступили з цього законопроекту короткого. Я прошу повертатись до сесійної зали. За хвилину відбудеться голосування. Від позафракційних є бажання в когось долучитись до обговорення? Будь ласка, будь ласка, пан Кривенко. І ця хвилина, яку якраз ми використаємо для того, щоби всі повернулись до сесійної зали. Дуже прошу.
17:42:14 КРИВЕНКО В.М. Віктор Кривенко, Народний Рух України. Безумовно, треба підтримувати цей законопроект. Треба паралельно шукати і знаходити компроміс з фанатами, щоб ніяким чином це не задівало їх інтереси, бо вони стали одними з перших на захист України. І пам'ятаємо, в 14 році як багато і важливого вони зробили для збереження українського світу в українських містах, як вони між собою мирилися, будучи непримиренними супротивниками. Треба, мабуть, краще їм роз'яснювати. І насправді нас чекає велике свято. Я хочу подякувати УЄФА і тим нашим українським переговірникам, які досягли зняття емблеми "Газпрому" з рекламних площ. Хоча він є спонсором УЄФА, але пообіцяли, що в Україні цього не буде, бо все одно українські патріоти не дадуть бути цим символам на українській землі. Тому закликаю всіх голосувати. Дякую всім, хто долучений до цього свята: Федерації футболу, Київський міський державній адміністрації і всі, хто лобіював його, і вірю, що Україна його гідно проведе. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Я так розумію, пан Павелко вимагає? Ми голосуємо зараз, не тисніть на головуючу, ну, будь ласка. Будь ласка, пане Павелко, одну хвилину вам заключне слово. Зараз повертаються до залу і всі, хто хочуть долучитись до цього залу і голосуємо. Хвилину.
17:43:44 ПАВЕЛКО А.В. Прошу колег підтримати дане запропоноване комітетом рішення за основу та в цілому, щоб ми і в очах наших європейських партнерів, і в очах всього суспільства спортивного, яке буде у телеекранів зі всього світу дивитись Київ і це чудове футбольне спортивне свято. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я сподіваюсь, всі вже на своїх робочих місцях? Зараз ми будемо переходити до голосування по законопроекту 8335 – це проект Закону про забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення фіналу Ліги Чемпіонів. І я після обговорення бачу, що у нас така дуже конструктивна позиція в залі. Всі фракції і групи будуть підтримувати цей законопроект. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
17:44:43 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, обговорення завершено. Прошу запросити всіх колег депутатів в зал. Ми переходимо до прийняття рішення. Надважливий законопроект для проведення чемпіонату УЄФА. І дуже важлива загальна консолідована позиція залу. Будь ласка, поверніться з лож на робочі місця, щоб ми знову не повертались до прийняття. Я прошу. Я почекаю, я почекаю ще 10 секунд. Будь ласка, заходіть в зал, передзвоніть, кого немає, щоб зайшли в зал. Готові, так? Я ж бачу по голосах, як в залі є. Зараз будемо вертатись п'ять разів. Прийдуть, прийдуть. Отже, я ставлю на голосування проект Закону про забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року та фіналу жіночої Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року в Україні. Комітет пропонує прийняти за основу і в цілому. Отже, 8335 – за основу і в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати. Кожен голос, уважно голосуйте. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 17:46:29 За-221 221. Я почекаю 30 секунд, запросіть в зал, колеги, повернемось. Це є авторитет нашої держави, будь ласка, запросіть, запросіть в зал, в кулуарах подивіться, лідери фракцій, кого немає в залі. І, будь ласка, ніхто не виходить з залу зараз. Я прошу зайняти також робочі місця, під час голосування брати участь в голосуванні, будь ласка. Нам не вистачило… Будь ласка, покажіть по фракціям і заходіть в зал. "Блок Петра Порошенка" – 96, "Народний фронт" – 60, "Опозиційний блок" – 5, "Самопоміч" – 16, Радикальна партія Ляшка – 7, "Батьківщина" – 6, "Воля народу" – 4, "Партія Відродження" – 8. Отже, зараз я поставлю пропозицію повернутись до розгляду. Прошу усіх приготуватись. І я ставлю на голосування пропозицію повернутись до розгляду проекту Закону про забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року та фіналу жіночої Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року в Україні. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Колеги, кожен голос, голосуємо. Прошу підтримати, прошу проголосувати. 17:48:08 За-230 230. Повернулись. Тепер переходимо до прийняття рішення. Увага! Я ставлю на голосування проект Закону 8335 за пропозицією комітету за основу і в цілому, прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. 17:48:44 За-236 236 – за. Рішення прийняте. Колеги, увага, залишайтеся на місцях. Я поставлю зараз наступне питання на рейтингове голосування. Не виходіть. Іванчук, не виходіть. Наступний проект Закону про внесення змін до законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих… Ні, це наступний інакший. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку із прийняттям Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" Третьякова. Якщо рейтинг покаже, що можемо входити, увійдемо, якщо ні, не будемо входити. Я прошу всіх взяти участь в рейтинговому голосуванні по проекту Закону 8293. Прошу проголосувати, прошу підтримати рейтингове голосування. 17:49:49 За-166 166 – за. Зал не готовий входити в дане питання. Ми не поставимо його під ризик, надто важливе питання. Ми зможемо в будь-який день його поставити і прийняти, пане Олександр, і найдемо таку змогу і такий час. Колеги, ми фактично вже не встигаємо. Колеги, є сенс ставити включення в порядок денний сесії? Ми блок так і не пройшли. Колеги, тоді давайте я вам краще розповім про детальний перебіг. Ми вже фактично не встигаємо поставити ще один закон. Я вам доповім детально про перебіг переговорів по антикорупційному суду, про створення Вищого антикорупційного суду. Отже, шановні колеги, ми провели кілька раундів переговорів. Ви знаєте, що я запросив в Україну Секретаря Венеційської комісії і за участю МВФ ми провели фактично вже чотири етапи переговорів. Було узгоджено тринадцять з чотирнадцяти рекомендацій Венеційської комісії. І я хочу віддати належне, комітет тут же дав рішення і більшістю голосів підтримав усі узгоджені позиції. Ці позиції, вважаю, стосуються дуже важливих моментів. Зокрема, підслідності антикорупційного суду, щоб воно відповідало НАБУ і САП. Це стосується також, що визначено розміщення його місцезнаходження в Києві. Це стосується також і того, щоб антикорупційний суд і його члени могли мати захист від держави у випадку тиску на них. І також, не менш важлива позиція, яка стосувалася зменшення вимог до суддів антикорупційного суду. Щоб більша кількість людей, міжнародників, могли брати участь і кандидатуватись на суддів. По тринадцяти позиціях ми вийшли на позитивне рішення. Залишилася одна, але надзвичайно важлива позиція – це повноваження Громадської ради міжнародних експертів. Розглядаються кілька способів, яким чином забезпечити їхнє вирішальне рішення, як рекомендувала Венеційська комісія. Пропонується, що якщо хтось з кандидатів не пройшов перевірку Громадської ради, він може подати апеляцію, а потім цю апеляцію може розглянути або спільне засідання Кваліфікаційної комісії суддів або знову ж таки Громадська рада міжнародних експертів. Комітет з цього приводу, не прийнявши рішення, комітет прийняв рішення на розсуд залу. Сьогодні ми спробуємо знайти по цій останній позиції порозуміння. Якщо ми по ній знайдемо порозуміння, завтра комітет нам зможе подати позицію узгоджену. Якщо не знайдемо порозуміння, фактично по останній позиції, позиція комітету буде – на розсуд залу, і нам доведеться визначатися в залі по кожній з тих позицій. Я вважаю, було б надзвичайно правильним, якби ми змогли узгодити, якби ми змогли узгодити ще перед входженням в законопроект. Але якщо такого узгодження не буде, якщо не буде такого узгодження, нам доведеться по кожній з тих позицій визначатися у залі. І тому відповідальність кожного народного депутата, відповідальність кожної фракції буде значна і висока. Фактично Апарат зараз вже доопрацьовує всю таблицю, це 2 тисячі правок майже, 1 тисяча 925, літературна вичитка, юридична вичитка, це таблиці, які будуть значного об'єму. Апарат обіцяє, що на ранок вже таблиці будуть подані в зал і буде важливо прийняти політичне рішення, як нам діяти, якщо узгодження сьогодні ми не дійдемо. Тому я проведу консультації з головами фракцій. Але моя думка, моя особиста думка: завтра входити і розглядати – така моя особиста позиція, так буде правильно, і визначатися вже в залі, така моя позиція. Але я проведу консультації з усіма головами фракцій, з представниками фракцій для того, щоб ми змогли вийти на узгоджену позицію. Отже, це я пояснюю всім народним депутатам, зважаючи на те, що швидше всього найближчих два дні ми будемо перебувати в розгляді, щоб була відповідальність за те рішення, яке ми будемо приймати. І також хочу оголосити, що до мене в президію надійшла заява на перерву від двох фракцій, але я звернувся до фракції, вони згодні, щоб замість перерви дозволити виступ. Це від фракції "Самопоміч" і фракції "Батьківщина" – від двох фракцій. І вони замість перерви беруть виступ. І я надаю слово, 3 хвилини, для виступу Єгору Соболєву. Будь ласка, пане Єгор.
17:54:43 СОБОЛЄВ Є.В. Ми дуже цінуємо бажання в парламенті знаходити спільне рішення і голосувати за них разом. І поза сумнівом утворення Закону про антикорупційний суд є одним із таких завдань. Тільки у мене прохання до спікера парламенту і до всіх: давайте припинимо дезінформувати українське суспільство про те, що представники Верховної Ради України ведуть перемовини з МВФ і з Венеціанської комісією. Правда полягає зовсім в іншому: Україна потребує правосуддя, антикорупційний суд, який атакує топ-корупціонерів є найнеобхіднішим інструментом для створення цього правосуддя. Судді, які беруть хабарі, мають опинитися в цьому антикорупційному суді на лаві підсудних разом з тими, хто їх призначав. Міжнародний валютний фонд, уряд Сполучених Штатів, Європейський Союз, експерти Венеційської комісії підтримують бажання українського народу мати правосуддя. Не треба з ними ніяких перемовин, немає про що говорити. Ухвалюємо закон, забезпечуємо в законі, що судді будуть відібрані по-чесному і що суд буде спеціалізуватися саме на справах про топ-корупцію, і виходимо з парламенту з чистою совістю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хочу проінформувати, що у переговорах із секретарем Венеційської комісії і з представництвом МВФ бере участь: голова парламенту – Голова Верховної Ради України, який має право вести консультації, голова комітету профільного Руслан Князевич – і всі позиції, по яким ми узгоджуємося, інформуються всі фракції, по тих позиціях, про які ми проговорюємо. Остаточна консультація буде з представниками фракцій. І я сказав, на тій позиції, якій ми зійдемося, я проконсультуюсь з усіма фракціями. І сьогодні я мав консультації з усіма фракціями, з більшістю: із "Самопоміччю" – з головою фракції, з "Батьківщиною" – представником Сергієм Соболєвим, з БПП – Артуром Герасимовим, головою фракції "Народного фронту" – Максимом Бурбаком. Консультації ведуться на самому широкому рівні. І це некоректно і неправильно знецінювати ті зусилля, які докладає, в тому числі і Голова Верховної Ради України, щоб рішення Громадської ради міжнародних експертів мало вирішальне значення. Це треба вітати і підтримувати, а не критикувати зусилля Голови Верховної Ради України і всіх тих фракцій, з якими ми ведемо переговори. Я вірю і переконаний, що ми вийдемо на узгоджену позицію, бо якщо ми в залі не підтримаємо жодної з позиції, буде дуже просто: буде редакція першого читання. Оце буде найгірше. Якщо не буде будь-яка пропозиція проголосована, буде редакція першого читання по позиції громадської ради, я цього найбільше остерігаюсь. За те, щоб ми знайшли компроміс, це в будь-якому випадку… це у будь-якому випадку зробить більше, аніж базова річ. І весь парламент, і всі фракції беруть участь, і я з ними проводжу консультації з приводу цих переговорів. Отже, колеги, сьогодні був плідний день, важливий день. Ми пройшли весь аграрний блок, ми прийняли усі закони аграрного блоку, і я хочу сказати, що комітет попрацював дуже фахово і професійно, готуючи закони. Ми прийняли закони національної безпеки і оборони і, звичайно, важливий Закон для УЄФА, і це спільні зусилля парламенту. Але наш час для роботи є вичерпаний. Вечірнє засідання Верховної Ради України я оголошую закритим. Завтра всіх в 10 годині ранку чекаю в зал для продовження нашої роботи. |
