|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 22.09.2017
ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 22 вересня 2017 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:00:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу заходити в зал і приготуватись до реєстрації. Готові зареєструватись? Прошу провести реєстрацію. 10:01:19 Зареєстровано 308 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Сьогодні день народження наших колег: Павла Кишкаря, привітаємо пана Павла (Оплески), Юрія Петровича Савчука, привітаємо пана Юрія (Оплески) і в Рефата Чубарова, привітаємо пана Чубарова з днем народження (Оплески). Вітаємо вас, пане Рефат, від всієї Верховної Ради України. Сьогодні у нас згідно Регламенту "година запитань до Уряду". Пропонується, щоб в цій годині відбулось представлення бюджету. І, колеги, пропонується виступ Данилюку, міністру фінансів, 10 хвилин. 5 хвилин - першому заступнику голови Комітету Верховної Ради України Василю Васильовичу Омельченку. І збільшити кількість часу для запитань, 40 хвилин для запитань. Щоб народні депутати могли більше задати запитань. Є згода? Нема заперечень? Тоді менше виступ, більше запитань даємо. Тоді, колеги, працюємо в межах цієї ж самої години, але збільшуємо кількість запитань до уряду. В залі присутній Кабінет Міністрів України на чолі з Прем'єр-міністром України Володимиром Борисовичем Гройсманом. Прошу привітати. (Оплески) І я запрошую до виступу міністра фінансів України Олександра Олександровича Данилюка. Будь ласка. Добре. Просить міністр фінансів 15 хвилин. Я думаю, що не будемо заперечувати, хай буде 15 хвилин.
10:03:18 ДАНИЛЮК О.О. Вітаю всіх! Шановні народні депутати, шановні присутні, уже другий рік поспіль ми вчасно виносимо на розгляд уряду і парламенту проект державного бюджету. Це не просто, бо ми не тільки хотіли дотриматися всіх законодавчо визначених термінів, але і розробити якісний, ефективний і максимально реалістичний документ, який буде дороговказом розвитку України. Але дотримання термінів – наша принципова позиція, оскільки своєчасне надання бюджету на 2018 рік додає прозорості бюджетному процесу і підвищення рівня довіри, а учасникам процесу – відповідальності за якість прийнятого документу. Це дає всім бажаючим достатньо часу для ознайомлення з документом, в першу чергу вам, шановні народні депутати. Обговорення й активні дискусії вже розпочато як у комітетах, так і в експертному середовищі. І це є надзвичайно важливо. Ми сподіваємось на конструктивній діалог з членами парламенту. Сьогодні хочу представити вам ключові параметри держбюджету на 2018 рік, а також розповісти про філософію, що була закладена у цей важливий для країни документ. Цього року ми зробили ще один важливий крок на шляху прозорого, передбачуваного та ефективного бюджетного процесу. Вперше за всю історію бюджетування ми розпочали реальне запровадження середньострокового бюджетного планування, його ключовим елементом стала Бюджетна резолюція на 3 роки, яка була схвалена влітку цього року. Це революційний крок, адже перехід від однорічної до трьохрічної перспективи бюджетного планування – це системна зміна бюджетної політику, яка забезпечує стратегічний підхід до визначення пріоритетних заходів та ефективний розподіл ресурсів. Це послідовна та передбачувана бюджетна політика, яка дозволить забезпечити фінансову стабільність. Це прогнозованість та ефективність державних видатків, що спрямоване на підвищення якості державних послуг. Це посилення бюджетної дисципліни і встановлення чітких правил роботи, яких будуть дотримуватись всі учасники бюджетного процесу заради спільного результату – розвитку країни. Це також контроль та ефективне управління державним боргом. Важливо, що вже з наступного року практика розрахунку бюджету на середньострокову перспективу стане обов'язковою. Тому логічно і закономірно, що проект бюджету на 2018 рік розроблений на основі середньострокової Бюджетної резолюції. Уже другий рік поспіль це не просто бухгалтерський кошторис, а інструмент розвитку і зростання, що закладає фінансування всіх основних реформ та інвестує в майбутні покоління. Цей бюджет є реалістичним, збалансованим, прозорим, розрахованим на перспективу і таким, який містить чіткі пріоритети та дозволяє ефективно використовувати бюджетні кошти. Давайте зараз поглянемо на стан української економіки. Нам вдалося повернутися до економічного зростання. За нашими прогнозами, сукупне зростання ВВП за 3 наступні роки збільшується на більш ніж 11 відсотків. Також зменшується інфляція до 5 відсотків. Це результат серйозних структурних реформ, які ми проводили за останні 3 роки, незважаючи на складні зовнішні умови. Ще одним важливим результатом цих реформ став наш вихід на зовнішні ринки капіталу. Це означає, що інвестори довіряють Україні і готові інвестувати. Операція, яка була здійснена Мінфіном на початку цього тижня, дозволила вперше з 2010 року випустити євробонди, розмістити 3 мільярдів доларів на 15 років. 15 років – це рекордний термін в історії України і це ознака довіри з боку інвесторів. Це результат наших спільних зусиль, і тому я вдячний всім, хто долучився до цього процесу. Переваги цього кроку отримає не тільки держава, але й приватний бізнес, який тепер зможе простіше та дешевше залучати зовнішнє фінансування для свого розвитку. Водночас, незважаючи на позитивну динаміку, ми не можемо собі дозволити зупинитись на досягнутому, ми не в тій ситуації, щоб зупинятись, в сучасному глобалізованому світі потрібно постійно рухатись вперед, щоб не втратити позиції в жорсткій конкуренції. Фінансово-економічна ситуація в країні залишається доволі хиткою. Тому наш обов'язок продовжити впровадження змін для посилення економіки країни, для досягнення кінцевих цілей адже багато наших ініціатив ще не до кінця реалізовані, і головне, для покращення життя наших громадян, бо люди досі не відчули на собі позитивних змін. Саме тому ми продовжуємо фінансувати ті пріоритети, які були визначені урядом минулого року. Рік тому ми принципово відмовилися від хибної практики розпорошування бюджетних коштів на сотні програм, коли жодна не отримувала належного фінансування, не виконувалася і не приносила користь людям і економіці. Гроші платників податків мають використовуватись ефективно та відповідально. Тож ми визначили конкретні сфери, які отримали пріоритетну увагу та фінансування. Це медицина, освіта, соціальна сфера, оборона, підтримка фермерів, дороги, децентралізація та енергоефективність. Коротко зупинюся на кожному з пріоритетів. Оборона та безпека. Видатки на оборонну і безпеку в проекті бюджету визначені з урахуванням вимог стратегічних документів на рівні 5 відсотків ВВП, і становлять біля 165 мільярдів гривень. Хочу підкреслити, що, незалежно від розвитку економічної ситуації в країні та ситуації на сході, фінансування розбудови української армії – це першочергове завдання уряду. Тут важливим є не тільки належний рівень її фінансування, а саме реформа армії, яка буде здатна захищати територіальну цілісність, забезпечити безпеку громадян та врятувати життя як цивільних, так і військових, життя яких безцінне. Дипломатія. Роль дипломатії стає надважливою в умовах гібридного виду агресії та завдань щодо переорієнтації нашої економіки на нові ринки. Тому на наступний рік ми виділяємо майже 4.5 мільярди гривень на підвищення захисту інтересів громадян України закордоном. Кошти підуть на реалізацію евроінтеграційного та євроатлантичного курсів, підвищення позитивного іміджу України, просування національних інтересів України в світі, і захист інтересів і прав українських громадян за кордоном. Соціальний захист. В проекті бюджету передбачено 123 мільярди гривень на соціальний захист та субсидії, допомогу тим, хто цього дійсно потребує. Ці видатки будуть спрямовані, зокрема, на адресні субсидії, на оплату комунальних послуг. Це біля 55 мільярдів гривень. Пенсійна реформа. Показники проекту Держбюджету на наступний рік сформовані з урахуванням проведення пенсійної реформи, яку ми закликаємо вас прийняти найближчим часом. Обсяг асигнувань, що спрямовується до Пенсійного фонду, збережено нарівні 2017 року - 141 мільярд гривень. Заробітна плата і прожитковий мінімум. Розміри прожиткового мінімуму у 2018 році у порівняні з 2017 роком зростуть на 9 відсотків. Передбачено також підняття мінімальної заробітної плати з 1 січня до 3-х тисяч 723 гривень. На 2018 рік видатки зведеного бюджету на освіту заплановано в розмірі 218 мільярдів, що на 18 відсотків більше, ніж в минулому році. Також в 2018 році планується подальше збільшення заробітної плати вчителям на 25 відсотків на що враховано додатково 6,7 мільярдів гривень – це важливо і має бути невід'ємною частиною реформи освіти. Але ефекту самим лише підняттям зарплати не досягнути, першочерговим є якісне впровадження закону, що був прийнятий в перший пленарний тиждень сесії. Наука. На підвищення наукового потенціалу ми виділили на 2018 рік майже 8 мільярдів, що на 24 відсотки більше, ніж цього року, ці кошти підуть на підготовку наукових кадрів, зокрема молодих вчених, фундаментальні та прикладні дослідження, розвиток інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності. Ще один пріоритет бюджету – це культура. Уряд відійшов від залишкового принципу фінансування цієї сфери, ми зробили акцент на зміні механізму фінансування, що дозволить не лише раціонально використовувати бюджетні кошти, а й спрямувати їх на реалізацію найбільш важливіших проектів, зокрема, розвиток національного кінематографу, а також будівництво об'єктів загальнодержавного значення в сфері культури, зокрема, пантеону героїв. Охорона здоров'я. Видатки на цю сферу збільшуються на 11 відсотків і становлять майже 114 мільярдів гривень. В бюджеті передбачені фінансові ресурси для запровадження медичної реформи, яку ми закликаємо вас остаточно схвалити та відкрити можливості для кардинального підвищення якості медичного обслуговування громадян. Зокрема, з метою проведення медичної реформи, враховано видатки на первинну медичну допомогу в сумі 13 мільярдів гривень, на централізоване придбання медикаментів та медичних виробів близько 6 мільярдів гривень і на створення та фінансування та фінансування Національної служби здоров'я як єдиного національного змовника медичних послуг, передбачено 211 мільйонів гривень. В 2018 році на підтримку розвитку агропромислового розвитку та фермерства перебачається спрямувати 7,3 мільярди гривень. Кошти планується спрямувати на розвиток фермерських господарств, підтримки сільгоспвиробників та розвиток тваринництва тощо. Дорожня інфраструктура. У 2018 році на розвиток дорожньої інфраструктури передбачається спрямувати 44 мільярди гривень. Це видатки загального фонду держбюджету та спеціального фонду в межах створеного Державного дорожнього фонду, також очікується залучення коштів міжнародних донорів у розмірі 5,4 мільярди гривень. Ми розглядаємо розвиток мережі доріг як один із найефективніших, найважливіших стимулів розвитку економіки країни. Врешті-решт спільними зусиллями ми запускаємо важливий інструмент енергоефективності, над яким ми працювали два роки. До фонду енергоефективності передбачається спрямувати з державного бюджету 800 мільйонів гривень та додатково отримати 800 мільйонів гривень від міжнародних донорів. Ці кошти дозволять вивести роботу з впровадження заходів з енергоефективності, розпочату в попередні роки, на якісно новий рівень. Обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2018 рік визначено в сумі 521 мільярд гривень, що майже на 10 відсотків більше у порівнянні з 2017 роком. Обсяг державної фінансової підтримки на реалізацію інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку на наступний рік зберігається на рівні 2017 року 10 мільярдів гривень. Водночас, щоб реформи були успішними, виділені на них кошти мають бути ефективно використані та націлені на результат. Тому ми змінюємо фокус бюджетного фінансування від отримання бюджетних установ до фінансування послуг. Якісні державні послуги мають стати основним критерієм оцінки ефективності бюджетних програм. Таким чином, ми вже фінансуємо деякі послуги в системі охорони здоров'я та освіти. Для прикладу, у 2018 році ми будемо продовжувати реалізацію пілотного проекту зі зміни фінансування окремих закладів Національної академії медичних наук, який передбачає перехід від їх кошторисного утримання на оплати послуг з надання медичної допомоги. Пропонується розширити перелік послуг, які будуть оплачуватися з державного бюджету, близько 9 тисяч послуг, на що буде спрямовано 600 мільйонів гривень. Зараз "пілот" просувається повільно, і багато хто звинувачують з в цьому корупцію в системі. Але нам не потрібно шукати винних, а дати можливість працювати прозоро та отримувати гідну зарплату лікарям. Також в рамках сторіччя Національної академії наук, починаючи з 2018 року, буде запроваджено пілотний проект фінансування науки. Так, пропонуємо перейти від звичайного утримання наукових установ до замовлення державою пріоритетних для суспільства наукових досліджень. На це буде спрямовано 500 мільйонів гривень. Ми виділяємо ці кошти не на оплату комуналки, а на сучасні, важливі для держави наукові дослідження, від яких ми очікуємо чітких результатів. Знову ж таки, це буде непросто, але наука має давати результат. Незважаючи на складність реалізації цих пілотних проектів, ми будемо продовжувати їх впровадження, бо за цим майбутнє, а для цього необхідно впроваджувати принципово нові підходи. Принципово важливим елементом стабільності фінансової системи є поступове зниження дефіциту, що дозволить в тому числі зменшити боргове навантаження. В борговій політиці наше завдання - зниження протягом 2018-2020 років рівня державного боргу з 66,8 відсотків до 55 відсотків в 2020 році. Один із шляхів реалізації такої амбітної задачі є поступове зменшення дефіциту державного бюджету до 2 відсотків у 2020 році. Ми формували бюджет не від видатків та побажань, а від доходів та реальних можливостей. Тому всі видатки підтверджені доходами. В бюджеті 2018 року немає місця… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини додамо міністру? Будь ласка, дві хвилини. ДАНИЛЮК О.О. Бюджетні доходи відображають те, які надходження реально зможе забезпечити наступного року економіка без підвищення податків. Уряд однозначно проти підвищення податків, бо ми зацікавлені в розвитку сприятливого бізнес-середовища. Звісно, і вам, і моїм колегам в уряді хотілось би фінансувати більше видатків, однак треба виходити з того, що у нас обмежений ресурс, витрачати завжди простіше і приємніше ніж заробляти, особливо, коли заробляють одні, а витрачають інші. Водночас, щоб люди відчули зміни, а країна успішно розвивалася, необхідно розвивати економіку, і тут все в наших руках. Цього можна досягнути шляхом прозорої приватизації, залучення інвестицій, детінізації, знищення схем та боротьби з корупцією. Деякі кроки в цьому напрямку ми вже зреалізували. Ми запустили автоматичний реєстр відшкодування ПДВ, а також працює автоматична система моніторингу ризиків ПДВ, яка унеможливлює розкрадання бюджету та неправомірне відшкодування ПДВ. Раніше таким чином бюджет втрачав мільярди, ми це припинили. Це певна революція у податковій сфері, і ми не маємо права допустити повернення в минуле. Я звертаюся до всіх депутатів цього не допустити і не підтримувати відповідні ініціативи. Серед першочергових напрямків у нас є інституційна реформа і масштабна реформа Державної фіскальної служби, яка дозволить повністю перезавантажити систему і підвищити довіру з боку платників податків. Крім того, ми маємо взяти на себе відповідальність і направити до Верховної Ради урядовий законопроект про Службу фінансових розслідувань. Створення СФР - це уже давно перезріле питання, яке я намагаюся вирішити з першого дня свого призначення, і ми не можемо відкладати це питання ще на місяці. Я буду переконувати вас, шановні депутати, Президента і Прем'єр-міністра підтримати саме законопроект Мінфіну, який був підтриманий також урядом. Я акцентую на цьому увагу, бо всі ці рішення мають вплив на якість бюджету, ефективність використання бюджетних коштів та розвиток економіки в цілому. Це наша спільна відповідальність, ми з вами самі повинні рухати процес та ініціювати позитивні зміни. Бюджет на наступний рік є реалістичним, збалансованим, розрахованим на перспективу. Це бюджет розвитку і зростання, це інвестиція в майбутні покоління. Я дякую команді Мінфіну за якісну і злагоджену роботу. Дякую Прем'єр-міністру та всім членам уряду за активну участь і підтримку та єдність урядової команди, членом якої я пишаюсь бути. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу подякувати Голові Верховної Ради. Дякую. П'ять хвилин, Амельченко Василь Васильович, від трибуни, будь ласка. (Шум у залі) Колеги, як я пропоную, послухайте мене: буквально 2-3 хвилинки, а потім 40 хвилин… (Шум у залі) Я пропоную… Все одно я потім Амельченку маю дати слово. Я пропоную, хай він 3 хвилини виступить, і ми будемо мати 40 хвилин на запитання. (Шум у залі) А в чому є проблема? Нема! Хай виступить, а потім 40 хвилин на запитання. Скільки вам треба часу на виступ? 3 хвилини. Будь ласка, пану Амельченку 3 хвилини, а потім будемо мати довше на запитання. Будь ласка, Василь Васильович.
10:22:47 АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Давайте домовимося, що у вас буде трошки більше часу на підготовку запитань до міністра фінансів. Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати і шановний Прем'єр-міністре і члени українського уряду! Сьогоднішнє представлення законопроекту про Державний бюджет на 2018 рік відбувається у визначений законодавством термін, який дає можливість нам своєчасно розглянути цей бюджет згідно повної процедури, визначеної Регламентом. У середу на засіданні Комітету з питань бюджету за участю керівництва Міністерства фінансів було попередньо презентовано основні пріоритети проекту Державного бюджету на 2018 рік та відбулася жвава і професійна розмова. У процесі обговорення традиційно найбільш вразливим виявилося питання запропонованих у законопроекті показників міжбюджетних відносин. Насамперед, мова йде про пропозицію уряду – я прошу уваги! – щодо безпідставної передачі місцевим бюджетам повноважень на фінансування пільг з оплати житлово-комунальних послуг без джерел компенсації таких коштів та законодавчого унормування права місцевих органів влади впливати на надання вказаних пільг. Слід нагадати, що за ініціативою уряду з минулого року аналогічним чином передані місцевим бюджетам видатки на пільговий проїзд і це питання до сьогодні залишається дуже вразливим для соціально незахищеного населення. Багато питань виникло і щодо забезпечення фінансовими ресурсами передачі коледжів та технікумів на місцевий рівень. Також дискусійними були питання щодо обґрунтованості передбачення в загальному фонді державного бюджету значних коштів на дороги окремих територій, при тому, що з 2018 року запроваджується Державний дорожній фонд і мають застосовуватися уніфіковані підходи до розподілу таких коштів. Водночас обговорювалося питання щодо доцільності продовження на наступний рік митного експерименту для розвитку доріг, виходячи з позитивної і дворічної практики цього застосування та накопичених роками проблем у дорожній галузі. Серед особливостей проекту є передбачення видатків державного бюджету на надання первинної медичної допомоги і відповідне зменшення місцевим бюджетам медичної субвенції порівняно з поточним роком. Наразі такий крок вбачається ризикованим, оскільки ще не прийнято в цілому базовий законопроект щодо медичної реформи і відповідно немає юридичного підґрунтя для її реалізації. Остаточно рішення Верховної Ради щодо пенсійної реформи також може потребувати уточнення показників проекту державного бюджету. Крім того, виникає питання щодо достатності фінансового забезпечення реалізації у наступному році нещодавно прийнятого... ГОЛОВУЮЧИЙ. Тридцять секунд. АМЕЛЬЧЕНКО В.В. ...закону. Крім того, виникає питання щодо достатності фінансового забезпечення реалізації в наступному році нещодавно прийнятого Закону про освіту. Окремо доцільно відмітити, що дохідна частина проекту державного бюджету сформована з формуванням урядових податкових ініціатив, а саме, щодо індексації ставок окремих податків та наближення акцизу на тютюнові вироби до рівня ЄС. Тому слід звернути увагу, що реалістичність надходжень до бюджету в значній мірі... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, завершіть. АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Тому слід звернути увагу, що реалістичність надходжень бюджету в значній мірі залежить від прийняття таких законопроектів. Я сподіваюся, що Верховна Рада буде мати можливість… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, Данилюк трішки перебрав свій час, тому у нас 35 хвилин на запитання. Колеги, 35 хвилин на запитання від народних депутатів. Я прошу всіх приготуватись до запису, хто хоче задати запитання до уряду. Можемо проводити запис? Всі на місці? Прошу записатися на запитання до уряду, 35 хвилин, будь ласка. Рибак Іван Петрович, будь ласка.
10:27:55 РИБАК І.П. Іван Рибак, Чернівецька область, 202 виборчий округ. Я, у мене запитання до міністра інфраструктури. Пане Володимире, скажіть, будь ласка, от у нас в 2008 році на території от Карпатського регіону: Вижницький, Путильський, Старожинецький район Чернівецької області відбулися страшенні повені. Тоді частково відновили дорожню інфраструктуру, але на сьогоднішній день десятки тисяч людей залишаються, як вони її називають, з одною дорогою життя, абсолютно без дорожнього покриття вузенька стежка, яку в будь-який момент просто змити водою під час настання повені. Чи планується в цьому році в наступному бюджеті 2018 року виділення коштів саме якраз на ліквідацію от наслідків повеней в Західній Україні? Дякую.
10:28:51 ОМЕЛЯН В.В. Дякую за ваше запитання, вельмишановний народний депутат. Як ви знаєте, завдяки підтримки парламенту України, пропозиції уряду ми маємо нарешті Дорожній фонд, який в повну силу повинен зафункціонувати з 1 січня 2018 року. І вперше всі регіони України отримають належне фінансування і відповідальність за місцеві обласні дороги. Ми очікуємо, що це буде близько 25, можливо, більше, мільярдів які будуть безпосередньо в підпорядкуванні областей. І тоді вже кожна область зможе самостійно вирішувати, на які саме дороги, в якому саме обсязі виділяти ці кошти і проводити тендерні процедури. Я щиро переконаний, що Карпатський регіон, який був в пріоритеті і минулого, і цього року, буде мати можливість далі розвиватися і дорожня інфраструктура буде покращуватися. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:29:53 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, наступне запитання пан Яценко задає. Просимо мікрофон.
10:29:57 ЯЦЕНКО А.В. Шановний уряд! Я хочу звернутися безпосередньо до пана Прем'єр-міністра Володимира Борисовича Гройсмана. Ми утворили ще влітку робочу групу, яка має профінансувати повністю все дитинство, яке сьогодні хворіє, тобто мається на увазі лікування всіх хвороб дітям має забезпечити держава фінансування. На жаль, група працює, але нічого немає. Тому дуже просив би, щоб Прем'єр-міністр особисто провів нараду з цього питання і ми це питання вирішили. І друге питання, найважливіше. Сьогодні 113 людей,які чекають на лікування за кордоном, не вистачає коштів. Якщо до 2018 року ми це не зробимо, не дамо їм гроші, то вони помруть. Тому велике прохання забезпечити фінансування 300 мільйонів гривень вже в цьому році, щоб ці люди могли жити. Дякую за увагу. Там особливо діти є, багато дітей. Дуже прошу особисто взяти це питання під контроль Прем'єр-міністра України особисто. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
10:31:10 ГРОЙСМАН В.Б. Дякую за ваше запитання, шановний народний депутат. Відповідно до бюджету, проекту бюджету, який ми подали до Верховної Ради, ми передбачили 382, по моєму, мільйона на те, щоби лікувати людей за кордоном, це майже вдвічі більше ніж в цьому році. Але під час опрацювання остаточного варіанту документу ми будемо з вами дискутувати, зокрема, і цю тему, і тему, яку ви порушували не один раз: лікування дітей в країні, що є дуже важливим. Тому ми сьогодні в діалозі, цей діалог буде вестись декілька місяців в стінах парламенту. І я глибоко переконаний в тому, що ми знайдемо правильні рішення для того, щоб забезпечити фінансування хворих за кордоном. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Суслова, якій передає слово пан Ткачук.
10:32:02 СУСЛОВА І.М. Шановний Олександр Олександрович, у мене аналогічне запитання до вас, тільки більш конкретне, з цифрами. В 2017 році на програму лікування дітей, людей за кордоном важкохворих було передбачено 203 мільйони. Згодом додатково бюджетом було внесення змін до бюджету ще 186 мільйонів. Наразі є потреба 336 мільйонів, це 73 людини, які потребують лікування. Проектом "Державного бюджету на 2018 рік" передбачено більш ніж 380 мільйонів. Але ми бачимо тенденцію і загальну суму, яка потрібна, це більше 700 мільйонів, яку необхідно закласти в проекті бюджету на 2018 рік. Ми просимо врахувати цю пропозицію і не робити з МОЗ і онкохворих людей жебраків. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Данилюку включіть мікрофон.
10:32:53 ДАНИЛЮК О.О. Це навіть не питання. Це як коментар, який ми підтримуємо. І звичайно, як ви знаєте, уряд і минулого року значно збільшив фінансування сфери медичної, охорони здоров'я, а також в цьому році фінансування збільшено. Звичайно, на лікування за кордоном під час підготовки бюджету до другого читання ми будемо шукати додаткові ресурси і можливості того, щоб це профінансувати. Ми розуміємо, це є дуже актуально, і від цього залежить життя людей. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пан Остапчук передає мікрофон, право на запитання Антону Кіссе. Прошу.
10:33:31 КІССЕ А.І. Уважаемый Владимир Борисович! Владимир Борисович, я прошу минутку внимания. Прежде всего, хочу поблагодарить вас и Вице-премьера Кистиона за выделение денег на Тарутинский район по дорожному покрытию, которое связывает Тарутино с Арцизом. Думаю, в ближайшее время и 66 миллионов поступят для того, чтобы связать Арциз, Сарату дорогой "Одесса – Рени". Но у меня вопрос в следующем. Вы знаете, что к концу года заканчивается эксперимент по выделению денег от таможенных сверхплановых надходжень. Скажите, пожалуйста, какова позиция, если позиция у вас – поддержать с тем, чтобы в 2018 году этот эксперимент работал. Потому что по его эффективности можно увидеть, не только услышать. Если говорить по Одесской области, только у нас в Одесской области к концу года мы освоим около 3 миллиардов гривен. Это просьба избирателей, руководителей области и народных депутатов.
10:34:41 ГРОЙСМАН В.Б. Дякую за ваше запитання. Я пам'ятаю 2016 рік, коли в цій залі, бувши кандидатом в Прем'єр-міністри, тоді я сказав і пообіцяв в цій залі, що ми розпочнемо масштабне будівництво доріг в Україні. Фактично, ми це розпочали, і ні в якому разі ми не будемо зупинятися. І я хочу підкреслити, що, так, з 1 січня 18-го року буде запроваджено дорожній фонд державний як новий інструмент фінансування. Але від того фінансування на дороги тільки збільшиться. Мова йде про те, що в цьому році ми маємо приблизно 30 мільярдів доступного ресурсу на дороги, а в наступному році це буде більше ніж 42 мільярди коштів на дороги. Ми будемо з вами радитися про те, щоби правильно, системно розподілити ці ресурси, щоби коштів було достатньо або стільки ж, або більше на наступний рік для будівництва відповідних доріг. Дорожній фонд визначить абсолютно чітко джерела, і, повірте мені, завдання стоїть не зменшувати обсяг виконання робіт, а збільшувати. Нам треба пришвидшувати темпи капітального ремонту. Окрім того, шановні друзі, і це стосується в тому числі і півдня країни. Ми будуємо нову… ми оновлюємо дорогу Львів-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-Умань-Одеса-Миколаїв і Херсон. І додатково до цих 42 мільярда ми добавляємо 4 мільярди і саме на те, щоби ця дорога була повністю відремонтована капітально і відновлено. Окрім того, ми передбачаємо ще одну дорогу, це Київ-Харків-Довжанський, це на схід, яка теж була ініційована Президентом для її відновлення. Тобто ми передбачили ще додатково 2 мільярди гривень на таке будівництво. Тобто загальний ресурс буде приблизно 46-48 мільярдів гривень на наступний рік. Це достатньо серйозний інструмент для відновлення українських доріг. І ми будемо продовжувати цю роботу. Про механізми, про справедливість розподілу, це дуже важливо. А от ви зараз говорите про митний експеримент. І я хочу привернути увагу до одного питання, яке важливе для всієї країни. Ми маємо з вами побороти контрабанду на митниці? Маємо. Я теж з цієї трибуни говорив, що у нас там тіньових коштів на митниці від 25 до 50 мільярдів гривень. Саме в цьому році, шановні друзі, зусиллями ДФС, треба відзначити зусилля керівника ДФС Продана Мирослава Васильовича, нам вдасться мобілізувати від цих платежів плюс додатково 50 мільярдів у бюджет України. Але це все треба зробити системно, тобто нам потрібне нове обладнання на митницях, нам потрібні сканери на митницях і так далі. Так от українська ДФС об'явила тендер на проведення закупівель таких сканерів. Ми маємо зробити рентген на всіх кордонах нашої держави, щоб зрозуміти, які товари, по яким цінам потрапляють в країну. Так вдумайтесь, Антимонопольний комітет вчора або позавчора скасував взагалі цей тендер. Це не можна назвати інше, як злочин проти держави, проти надходжень до державного бюджету, це злочин, який прикриває контрабанду в країні, який не дає нам ефективно боротися. Я буду розбиратися з Антимонопольним комітетом, і якщо я побачу зговір, про який сьогодні говорить вся країна, що Антимонопольний комітет став другої тендерною палатою в країні, я буду ставити питання про звільнення керівника Антимонопольного комітету і з усіма його там прихлебателями для того, щоб навести лад у закупівлях державних. Ми з вами зробили, ми з вами зробили систему ProZorro дуже якісну, а тепер нам створюють дубль тендерної палати, яка є абсолютним зловживанням і корупцією у нашій країні. Я буду просити публічно вашої підтримки, шановні друзі, і треба побороти це зло раз і назавжди. Дякую за ваше запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступне запитання від народного депутата Ігоря Гузя. Прошу мікрофон увімкнути.
10:38:43 ГУЗЬ І.В. Ігор Гузь, 19 виборчий округ. Володимире Борисовичу, питання до вас. Я не знаю, чи ви бачили американський фільм "День бабака", там головний герой прокидається все у тому самому дні і так підряд. Так само я як депутат шахтарського Нововолинська, що підготовка бюджету, стоїть питання про закриття 10-ї шахти. В цьому бюджеті 10 мільйонів всього-на-всього на наступний рік. Це закрити єдину шахту, яка будується. Міністр Насалик розказує, що немає в країні газоносного вугілля, будемо вести з ПАР, з США і Російської Федерації. Володимир Борисович, яка принципова позиція уряду з цього питання? Нам потрібна 10-а шахта, 30 мільйонів тонн, чи ми її закриваємо. Дайте відповідь, щоб я знав, що робити. Я сьогодні їду в округ, є два питання або ми ведемо діалог, або жовтень місяць мирний похід, страйк шахтарів до Києва. Дякую.
10:39:50 ГРОЙСМАН В.Б. Дякую, шановний колего народний депутат. Чесно кажучи, в мене немає часу дивитись кіно. Але я радий тому, що українських фільмів в цьому році стало набагато більше, ніж в минулому, і в тому числі завдячуючи нашій підтримці, для створення українського кінематографу, в тому числі і в цьому бюджеті на 500 мільйонів гривень ми будемо робити таку підтримку. Але якби були ви уважні і дивились засідання уряду, коли ми презентували бюджет, і я сказав там абсолютно чітко, у нас є стратегія затверджена урядом, підготовлена в тому числі профспілками шахтарів, яку треба реалізувати. І насправді, ви тут праві абсолютно, ми вважаємо, що таку дискусію треба провести в стінах українського парламенту для того, щоб визначити скільки коштів на 2018 рік нам треба передбачити для впровадження цієї стратегії, які ми будемо надавати цьому пріоритети. Але я точно можу вам сказати, ми зацікавлені, я це підтверджую, в збільшенні кількості добування українського вугілля, саме українського вугілля, тому що імпортоване вугілля нам порушує баланс міжнародної торгівлі. Ми маємо виробляти в країні вугілля. Але умова є єдина - це надзвичайно серйозна безпека українських шахтарів. Тому тут я на вашій стороні і готовий до пошуку правильних рішень в рамках парламенту для фінансування модернізації вугільної галузі. Зокрема, хочу сказати, вважаю, що в державному секторі вугільної галузі є теж багато зловживань, і ми маємо там теж навести порядок, порядок, тому що сьогодні з ранку до смерканку працюють українські шахтарі, добувають вугілля - і вони мають право отримати гідну заробітну плату і ефективне управління на рівні шахт, шахтоуправлінь, і взагалі галузі в країні. Тому саме ця стратегія і дає відповідь на те, якою буде наша вугледобувна галузь в середньостроковій і довгостроковій перспективі. Долучайтесь, пропонуйте, працюємо. І я підтримаю всі самі ефективні рішення щодо підтримки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Наступне запитання Ігор Шурма передає право задати своєму колезі пану Володимиру Гусаку. Будь ласка.
10:41:57 ГУСАК В.Г. У мене питання до Прем'єр-міністра, Міністерства інфраструктури та Міністерства економіки стосовно діяльності "Укрзалізниці". Нещодавно зрештою пішов з посади генерального директора "Укрзалізниці" поляк Войцех Балчун. І це, мабуть, добре, бо Балчун не пов'язував своє життя з Україною. Але ситуація на "Укрзалізниці" дуже важка. Володимир Борисович, 1 червня ви відкрили реконструйовану ділянку Комиш-Зоря, Волноваха-Маріуполь, але відтоді кількість поїздів до Маріуполя не збільшилася, а зменшилася, а нове керівництво "Укрзалізниці" розпочинає свою роботу зі спроб підвищити тарифи на 22,5 відсотки. Навіть Балчун починав з пошуку внутрішніх резервів. За останні кілька років "Укрзалізниця" мала великі підвищення тарифів і додатково отримала понад 20 мільярдів гривень. Зараз щотижня говорять про затримання корупціонерів на Укрзалізниці. У мене питання. Чи буде покращена якість роботи "Укрзалізниці", подолано корупцію і коли?
10:43:06 ГРОЙСМАН В.Б. Дякую за ваше запитання. Хочу підкреслити, що наше завдання сьогодні провести в цьому і наступному році корпоратизацію, створити незалежну наглядову раду для покращення якості управління, провести незаангажований конкурс, для того щоб ми залучили незалежний, якісний, професійний менеджмент. Але я згоден з тим, що фактично там десятиріччями "Укрзалізниця" формувалася як закрите товариство, об'єднання корупціонерів. І тому сьогоднішні затримання - вони не сьогодні, вони відбуваються вже останніх як принаймні декілька років. Коли час від часу затримують корупціонерів, які працюють в системі Укрзалізниці. Укрзалізниця – це сотні тисяч людей, які працюють, в тому числі і управлінці, які є нечистими на руку. Їх треба тільки приводити до відповідальності і садити у в'язницю, з цим я абсолютно згоден. Що стосується проблем залізниці. Проблеми залізниці виникли не вчора і не позавчора, і говорити, що в цьому винен абсолютно Балчун – це було би абсолютно несправедливо. Я вважаю, що за час його перебування на посаді були і негативні і позитивні тенденції. Те, що сьогодні відбувається, тимчасовий керівник, виконуючий обов'язки керівника "Укрзалізниці", значить, мова йде про те, щоби зробити тарифи економічно обґрунтованими – це ринок. З іншого боку все те, що може бути направлено на підвищення як ви сказали, це має бути направлено все на спеціальний рахунок, з нього робити оновлення флоту, рухомого складу української залізниці. Я знаю, що сьогодні виробники ведуть серйозну дискусію професійну з керівництвом "Укрзалізниці" і я розраховую на те, що буде знайдений компроміс для того, щоби підтримувати, в тому числі і вітчизняних виробників. Тут я говорю про розумний баланс і розумний баланс інтересів як перевізника так і виробників. Окремо хочу сказати, що на іншу інфраструктуру ми зменшуємо видатки, в тому числі і для галузей, які експортноорієнтовані, з 1 січня 2018 року на 20 відсотків будуть зменшені портові збори в українських портах, тобто, ми працюємо над тим, щоб створити конкурентні умови для нарощування потенціалу нашого внутрішнього виробництва і в тому числі експорту. Ми наведемо порядок в "Укрзалізниці" і зробимо це, в тому числі з українським парламентом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ Дякуємо. Будь ласка, тепер слово пану Мепарішвілі. Ваше запитання.
10:45:31 МЕПАРІШВІЛІ Х.Н. Добрый день. "Народный фронт". Мепаришвили Хвича Надарович. Передаю слово Максиму Юрьевичу Бурбаку.
10:45:43 БУРБАК М.Ю. Шановний Володимир Борисович, доброго дня. Ми ретельно пропрацювали проект Держбюджету на наступний рік і можемо відзначити, що там передбачені всі вимоги, які неодноразово наполягав "Народний фронт". По-перше – це фінансування нашої національної безпеки і оборони на рівні не менше 5 відсотків валового внутрішньо продукту. По-друге – це підтримка диверсифікації постачання енергоносіїв. Третє – це підтримка всіх тих реформ, які ми приймаємо в цьому залі: пенсійна, освітня, реформа охорони здоров'я. Наступне – продовження ремонту доріг. Хотів би зауважити, Володимир Борисович, те, щоби фінансування національної безпеки і оборони на рівні 5 відсотків валового внутрішнього продукту, що було започатковано урядом Арсенія Яценюка, було профінансовано з загального фонду держбюджету, не спецфондів, щоб ми знали, що ці гроші на нашу армію і нашу оборону…
10:46:45 ГРОЙСМАН В.Б. Дякую, Максим Юрійович, за ваше запитання. Що стосується безпеки і оборони, ми ретельно працювали над формуванням бюджету і, як ви бачили, з презентації більше 160 мільярдів, 164 мільярди гривень в цьому році буде, в наступному році буде бюджет оборони. Причому вперше ми досягли показника 3 відсотки якраз на українське військо, в тому числі 11 мільярдів плюс на забезпечення для наших українських військових і, головне, що ми передбачаємо ще плюс 6,5 мільярдів, порівняно з цим роком, це на 65 відсотків більше, тобто 16,5 мільярдів на модернізацію озброєння оновлення військової техніки і так далі. Тобто фактично на сьогоднішній день, я по пам'яті пам'ятаю, 164, це все стосується видатків на армію. І саме головне, що ми все передбачили максимальні видатки за рахунок загального фонду державного бюджету. Чому я так реагую сьогодні на такі происки Антимонопольного комітету і так далі? Колеги, коли ми мобілізуємо все, щоб кожна копійка потрапила на служіння державі і людям, хтось дозволяє собі своїми недолугими рішеннями просто руйнувати системну боротьбу з такими тіньовими потоками і тому я говорю про те, що для нас важливо сьогодні мобілізувати кошти в бюджет. І, до речі, хочу підкреслити, що цей проект бюджету є проектом бюджету, який стимулює економічне зростання. Хоча нам треба буде ще з вами прийняти ряд важливих змін, в тому числі щодо індустріальних парків, в тому числі щодо запровадження інших інструментів, стимулювання виробництва в країні і підтримки експорту, до речі, експорт в Україні зростає. Ми сьогодні вже маємо питому вагу більше 40 відсотків експорту до європейських країн. У нас є два стратегічних завдання, це поглиблення, переробка, тобто створення доданої вартості всередині і, як ви бачили, 2,2 відсотка в цьому місяці, порівняно з минулим, серпень, до липня є промислове виробництво, зокрема, і в тому числі у меблевій сфері. Це означає, що ми маємо серйозний потенціал росту промислового виробництва, нам треба тільки це підсилювати. Акцент 2018 року бюджету – це підтримка, безпрецедентна, підтримка аграрних виробників, причому малих і середніх, що дуже є важливим. Ми будемо запроваджувати з вами реальну підтримку чи не вперше, українського фермерства, ми будемо відновлювати тваринницький комплекс країни. І ви побачите, що ми можемо з вами спільно туди залучити більше 20 мільярдів гривень вже в наступному році. Дякую за ваше запитання. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:49:28 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Замість Пташник - Хлань Сергій. Будь ласка, включіть мікрофон.
10:49:36 ХЛАНЬ С.В. У мене до Прем'єр-міністра. Шановний Володимир Борисович, перебуваючи на Херсонщині з робочою поїздкою, ми піднімали питання ціни вугілля. Завдяки діям так званих блокадників українці отримали ціну вугілля на рівні 6,5-7 тисяч гривень. На сьогоднішній день половина Херсонської області не має газопостачання, і ви давали термінове розпорядження до міністра соціальної політики щодо перерахунку субсидій. Скажіть, будь ласка, чи вирішено щось в цьому напрямку? І друге питання, яке піднімалось, так само в Херсонській області це щодо керівництва Державного фіскальної служби. В рейтингу ведення бізнесу Херсонщина зайняла останнє місце і за останній час вже відбулось два корупційні скандали за участю керівників ДФС Херсонської області. І ви чули скарги від підприємців, коли зустрічалися з ними. Скажіть, будь ласка, чи в цьому напрямі щось зроблено?
10:50:42 ГРОЙСМАН В.Б. Дякую. Можу сказати тільки те, що ми в проекті бюджету на 2018 рік передбачали на тверде-рідке паливо 2,7 мільярди гривень – це якраз ті субсидії для саме таких домогосподарств. А що стосується ДФС, знаєте, я думаю, що є інформація різна з точки зору утисків бізнесу і так далі, а ви дайте конкретні приклади, де вони були здійснені ці тиски, тому що я сьогодні отримую достатньо позитивні сигнали від бізнесу про те, що робота ДФС вже є ознаки нормальної, цивілізованої взаємодії. Це говорить бізнес, це говорю не я, це говорить Бізнес-омбудсмен, це говорить Асоціації бізнесу як українські так і міжнародні. Тому, я вважаю, що ДФС зараз як ніколи стає абсолютно цивілізованою структурою. Більше того, я заборонив проведення "маски-шоу". Ви знаєте, що є відповідний мій лист на керівника ДФС і також на керівника МВС, для того щоб, якщо немає ніякої реальної загрози життю і здоров'ю співробітників служб, немає чого туди в масках з автоматами. Це є принципово важливим для мене, і ми будемо з такими випадками боротися. А все інше - це господарська діяльність, в якій треба абсолютно чітко визначатись, чи, можливо, були в бізнесу зловживання, або ні. Я хочу сказати єдине: я завжди буду на стороні легального бізнесу, легального. Крапка. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Галасюк Віктор Валерійович.
10:52:12 ГАЛАСЮК В.В. Віктор Галасюк, Радикальна партія. У мене питання передусім до міністра фінансів і міністра економіки. Вкотре ми чуємо, що кожен рік ми чуємо, що це бюджет розвитку, тільки щось не бачимо розвитку. У мене питання, чому закладені такі системні дисбаланси у бік проїдання. Наприклад, на енергомодернізацію, на "теплі" кредити - 800 мільйонів гривень, а на субсидії понад - 50 мільярдів гривень. Це на консервацію існуючої системи, це на проїдання, це просто кошти сировинним олігархам. Чому на стимулювання експорту, на експортно-кредитну діяльність закладено 200 мільйонів гривень? А ви скажіть, скільки закладено на імпорт закордонних товарів, коли один тільки Київ купує польські товари ………, коли міністр інфраструктури каже, що вживані електрички німецькі - це добре для України. Коли ви припините цю ганебну політику і коли ми розпочнемо по-справжньому розвивати промисловість?
10:53:21 ГРОЙСМАН В.Б. Дякую за ваше запитання. Дякую за ваше запитання. Але хочу сказати наступне. Наше завдання спільне, щоб ми добилися стійкого економічного зростання. Так от, у наступному році ми передбачаємо, що зростання економіки буде дорівнювати трьом відсоткам. Я згоден з тим, і я про це говорив у минулому своєму виступі, тільки що, про те, що ми маємо локалізувати виробництво. І я хочу підкреслити, що є надзвичайно важливим, наприклад, ми 1 мільярд у наступному році - це один із прикладів, - передбачаємо на те, щоб компенсувати 20 відсотків вартості сільгоспвиробництва, сільгосптехніка, яка виробляється з відповідною локалізацією більше 50 відсотків, а це робочі місця українців, значить, для виробництва української техніки. Це тільки один приклад. Я можу говорити про фермерство, можу говорити про аграрний сектор, можу говорити про інші сфери, де ми сьогодні залучаємо нові інвестиції. Я думаю, що ви будете бачити, що ми будемо заключати мільярдні контракти на такі речі. Більше того, ми сьогодні через систему ProZorro готові абсолютно повністю сприймати саме внутрішнього виробника. Що стосується субсидій. Значить, субсидія – це підтримка якраз українських громадян з невисокими доходами. І наше завдання сьогодні – боротися за підвищення рівня соціальних стандартів у країні, а це можливо зробити тільки тоді, коли буде зростати економіка. Тому я закликаю всіх нас вжити необхідних заходів, щоби в наступному році ми пришвидшили економічне зростання, і тут є ряд важливих інструментів, які ми спільно можемо зробити, зокрема, і тих ініціатив, які напрацьовані і вашою фракцією. Тепер що стосується ЕКА. ЕКА передбачає 200 мільйонів для створення для створення, це не для його діяльності. Тобто ми його утворимо, і ми маємо зробити ТО. Скільки нам потрібно фінансів для того, щоб ця система почала працювати? Це питання підтримки українського експорту, про який я сьогодні сказав, і ми будемо його створювати. Більше того, ми будемо вас залучати персонально до роботи експертно-кредитної агенції, що є дуже важливим. Тому не треба ставити нам штамп, а треба сказати тільки одне: я не менше, ніж люди, присутні в цій залі, розумію важливість створення національного конкурентного продукту, достатньо інноваційного і конкурентного, і я за те, щоб в Україні створювались високооплачувані робочі місця. Це шлях, але цей шлях ми маємо пройти з вами разом. І я глибоко переконаний, що за цих два роки до наступних чергових виборів цей парламент ще може зробити стільки багато правильних рішень, що дасть можливість забезпечити незворотність економічного зростання і незворотність підвищення якості життя людей і їхніх соціальних стандартів. Дякую. Закликаю працювати разом. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Палатний Артур передає слово Білоцерковцю. Включіть мікрофон. Будь ласка, Білоцерковець.
10:56:16 БІЛОЦЕРКОВЕЦЬ Д.О. Шановний Володимир Борисович, питання до вас по проекту бюджету на 2018 рік, питання по освітній субвенції. Якщо брати до уваги, виходячи з освітньої реформи, що планується ріст зарплатні вчителів у рамках 25 відсотків на 2018 рік, але ріст субвенцій в державному бюджеті лише на рівні 16,5 відсотків. Чому так? А якщо брати місто Київ загалом, то є фактичне зменшення субвенції з 3,1 мільярда до 2,7. Скажіть, будь ласка, що має робити місто Київ? Понижати зарплатню вчителів? Також друге питання по Дорожньому фонду: чому по дорожньому фонду в проекті на бюджет 2018 року нема міста Києва, є всі області, а є така дискримінація, що міста Києва нема? Дякую.
10:57:03 ГРОЙСМАН В.Б. Дякую. Хочу підкреслити, що питання підвищення заробітної плати українському вчителю є одним з пріоритетів для нашого уряду. В цьому 2017 році ми підвищили заробітну плату на 50 відсотків, ще на 25 відсотків ми плануємо підвищення в 2018 році. Це все повністю, це повністю, це все повністю розраховано і ми маємо необхідних... необхідні розрахунки і фінансування. Ви говорите про загальне збільшення в структурі видатків на освіту, а ми говоримо в частині заробітних плат, тому і цифри можуть різнитися: 25 відсотків і 16 відсотків загального зростання самого бюджету. Але що стосується, що робити місту Київ? Місто Київ – це наша перлина і наша столиця. Я як Прем'єр-міністр завжди приділяю місту Києву особливу увагу, тому що тут сконцентровано, ну, це наша столиця, да, кожне місто в Україні має відношення до столиці. Тому хочу підкреслити, що фінансова децентралізація дала можливість Києву чи не вперше за історію його, незалежну історію Києва акумулювати мільярди коштів на розвиток Києва, мільярди. Я можу вам сказати, от у мене є цифра, навіть на сьогодні, на 1.09. таких коштів в різних містах по-різному і областях, от в місті Києві – тільки 11 мільярдів. Тобто мова іде про що? Ми будемо підтримувати Київ і далі. Я вважаю, що в Києві є достатньо фінансових інструментів для того, щоби забезпечити фінансування всіх необхідних статей і, більше того, забезпечити розвиток, але згоден з тим, що треба грошей більше інвестувати, але це час. Тому що є економічне зростання від якого ми продукуємо і фінанси. Дякую за ваше запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рибалка Сергій Вікторович передає слово для виступу Ляшку Олегу Валерійовичу.
10:58:53 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко. Шановний пане Прем'єр-міністр, ви говорите про те, що ви забезпечите людей субсидіями. Українцям не треба субсидій, українцям треба робота і достойна зарплата, щоб люди отримували таку зарплату, щоб не потребували субсидій. Запропонований вами рівень зарплати мінімальний на наступний рік, – 4 мільйони людей живуть на мінімальну зарплату, – ви пропонуєте 3 700, це абсолютно недостатньо, це не задовольняє елементарні потреби людей. Тому ми вимагаємо встановлення мінімальної зарплати 5 тисяч гривень на місяць для того, щоб у людей була нормальна пенсія. (Оплески) Тому що від підвищення пенсійного віку, від підвищення страхового стажу пенсія не підніметься. Запорука високої пенсії – це висока зарплата. І нарешті, пане Прем’єр-міністр, ми з вами опоненти, тому що ви говорите: "Стійке економічне зростання". Стійке економічне зростання країни можливе за однієї умови: розвиток, модернізація і підтримка національного виробництва, а не імпорту. Геть імпорт з України!
11:00:05 ГРОЙСМАН В.Б. Шановний Олег Валерійович, по-перше, хочу сказати, я не думаю, що в підвищенні соціальних стандартів людей ми з вами опоненти. Я думаю, що ми тут з вами однодумці. І я глибоко переконаний у тому, що ті кроки, які робить сьогодні уряд, незалежно від того, чи ви в опозиції, чи ви у владі, оцінити зростання вдвічі мінімальної заробітної плати в минулому році, що стало можливим завдячуючи прийняттю рішень в цьому парламенті, зокрема і вашої фракції, – це правда. Це дало можливість нам зростати, і ми зробили заробітну плату 3 тисячі 200 в країні мінімальною. Але ми відкрили ще одну важливу можливість, і ми про неї просто тоді не говорили. Ми відкрили шлях до підвищення пенсій українським громадянам. І коли я чую, шановні колеги, коли говорять про те, що в пенсійній системі можна і зараз підвищити пенсії, ви знаєте, так можуть говорити або ті, хто нічого не розуміється, або ті, хто просто спеціально грають на болі українських громадян і пенсіонерів. У нас сьогодні пенсійна система є дотаційною, і її на сьогоднішній день дефіцит дорівнює 141 мільярд. Якщо сьогодні зробити хоть будь-який крок без системної побудови справедливої пенсійної системи для підвищення, цей дефіцит буде 200 мільярдів або 250. Це катастрофа, це абсолютна непрофесійність, і цього робити не можна. Натомість те, що уряд запропонував пенсійну реформу, ця реформа є комплексною, системною. Я наголошую на тому, саме приведе до збільшення пенсійних виплат, пенсій, збільшення розміру пенсій для українських пенсіонерів. Я наголошую, що з 12 мільйонів, тільки на першому етапі, 9 мільйонів українських пенсіонерів вже в жовтні… Друзі, і нам потрібно буде 3-го числа проголосувати про це, бо ми не встигнемо нарахувати пенсії, якщо ви не проголосуєте. Я хочу сьогодні подякувати 219 народних депутатів України. "Блок Петра Порошенка", друзі, щиро вам дяку. "Народний фронт", Максим Юрійович, колеги з "Народного фронту", дуже вам дякую. (Оплески) Олег Валерійович, вам дякую за те, що ви вчора проявили державницьку вкотре позицію і підтримали розгляд цього питання. Окремим народним депутатам. Шановні друзі, кожного. Я вважаю, що після голосування за цю важливу реформу, яку люди очікують. кожний український пенсіонер має знати, хто персонально підтримав саме це безпрецедентне зростання українських пенсій. Тому, шановні друзі, ми маємо бути об'єднані і боротися за підвищення соціальних стандартів для українських громадян, це наш з вами обов'язок і це, якщо хочете, це наш моральний обов'язок перед кожним українським громадянином. І те, що ви сказали про субсидії. Субсидії - це тимчасовий захід захистити українських громадян. Ми маємо боротися за підвищення їхніх доходів, а не за підвищення їхніх субсидій. І ми над цим сьогодні працюємо. І, до речі, хотів би підкреслити, що Державний фонд з енергоефективності, який ми утворили спільно з вами в цьому залі, буде працювати з наступного року. І ми акумулюємо туди, в тому числі за підтримки наших європейських партнерів, увага, 1 мільярд 600 мільйонів гривень. Це тільки початок системної платформи для впровадження якісної енергоефективності в нашій країні. Я хотів би, щоби ви це зауважили. Це тільки початок. Тільки ми будемо нарощувати ресурси для того, щоби Україна стала енергоефективною, люди отримали тепло і затишок у своїх оселях і притому вони зробили помірну плату за ці послуги. Це наша ціль. Але за один місяць ми не можемо це з вами зробити, жоден закон цього не може зробити за один місяць. Це шлях, але ми стали з вами на цей шлях і ми маємо цей шлях пройти. Я глибоко переконаний у тому, що ми будем разом і об'єднані, ми покажемо успіх, успіх, який відчують всі громадяни України. Дякую за ваше запитання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, у нас залишилось буквально менше 5 хвилин. Я думаю, ми зможемо максимум два, максимум три запитання. Але я дуже прошу лаконічними. Давайте, зараз хто тут є? Барна, зараз дам. Бєлькова, "БПП". Костенко. Троє людей, дуже короткі запитання і на тому будемо завершувати. У нас сьогодні ще є розгляд поправок. Будь ласка, Барна.
11:04:28 БАРНА О.С. Дякую. Доброго дня! У своїй діяльності чи бездіяльності Голова Антимонопольного комітету очолив фактично монополістів України. Але інше є питання від виборців. Якщо наймаються приватні колектори для дебошу з вибивання боргів у людей, то навіщо тоді видаються премії державним судовим виконавцям і навіщо виконавча служба взагалі? І друге питання. Я звертаюсь до Володимира Борисовича. Врегулювати діяльність Національного банку щодо встановлення банками України розмірів мінімальних послуг. Тому що виходить, що за послугу банку 5 гривень люди проводять платежі тільки 2 гривні. Або за плату 1 євро на кордоні "Укрсіббанком" за транспорті послуги по транзиту банк бере послугу теж 1 євро або 30 гривень. Дякую.
11:05:39 ГРОЙСМАН В.Б. Врахуємо цю інформацію обов'язково, да. Я тільки хотів сказати, тут було сказано про електрички. Ми зараз працюємо над тим, щоб створити умови для замовлень саме з локалізації в Україні рухомого складу "Укрзалізниці" як вантажних вагонів, це 100 відсотків локалізації в Україні, так і пасажирського рухомого складу. Ми над цим працюємо в тому числі в кооперації з міжнародними виробниками. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бєлькова. І прошу лаконічно.
11:06:11 БЄЛЬКОВА О.В. Дуже дякую. Шановний пане Прем'єр, шановний пане міністр фінансів, почну з подяки. Дякую за те, що відобразили в проекті бюджету розділення ренти на місця в частині газовидобутку. Це дуже важливо для всіх регіонів. І я дуже шкодую, що сьогодні в Полтавській області місцеві політикани фактично блокують видачу і державним, і приватним компаніям і тим самим лишають своїх людей, громадян, мільйонів гривень, які б вони могли отримати в 2018 році. Разом з тим я би хотіла знати, які плани уряду щодо впровадження стимулюючої ставки ренти по газовидобутку на 2018 рік. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
11:06:58 ДАНИЛЮК О.О. Дякую. Стосовно планів щодо стимулювання видобутку газу. Як вже казав Прем'єр-міністр і дав нам доручення, ми зараз опрацьовуємо механізм стимулювання видобутку з нових свердловин. Я думаю, що ми будемо готові вже до… коли будуть розглядатися зміни до другого читання, у нас уже буде позиція, я сподіваюся, зможемо інтегрувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І останнє запитання. Костенко Павло Петрович, передає Роману Семенусі. Останнє запитання і переходимо до правок, колеги, автори правок, я попереджаю.
11:07:35 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". У мене запитання в контексті бюджету до міністра фінансів. Пане міністр, перше, щодо боргової політики. На 2019 рік припадає рекордна сума повернення боргів 7,5 мільярдів доларів. Я думаю, що саме сьогодні вже треба про це думати. Ми хочемо почути, за рахунок чого будуть повернуті ці кошти. Друге. Викликає сумнів в дохідній частині бюджету. Зокрема, щодо приватизації надходжень. Попередні уряди планували з 2014 по 2017 рік суму від надходжень близько 17 мільярдів гривень. Навіть близько жодна з цих цифр не була виконана. Але на 2018 рік ви вже плануєте 22,5 мільярда гривень. Навіть профільний закон ще й досі не прийнятий. За рахунок чого буде виконана ця цифра? Наступне. Виникає сумнів надходжень від податку на доходи фізичних осіб. Адже ви пропонуєте підняти справедливо мінімальну заробітну плату на 16 відсотків, доходи від ПДФО на 17 відсотків. Але навіть факт надходжень в поточному році перевищує. Що це означає – неправильний розрахунок чи ми не плануємо створювати робочі місця в наступному році? Дякую.
11:08:44 ДАНИЛЮК О.О. Дякую за запитання. Стосовно боргової політики і піків виплат в 2019-2020 році, ви нам пропонуєте про це думати. Ми про це думаємо вже не перший рік, насправді, і приймаємо рішення для того, щоб зменшити це навантаження. І ще раз хочу привернути вашу увагу. На початку цього тижня ми розмістили на 3 мільярди доларів єврооблігацій терміном 15 років. Значна сума з цих 3 мільярдів іде на те, щоб згладити виплати у 19-му, 20-му роках. 1,6 мільярдів доларів ідуть саме на це: це зменшує навантаження, зменшує не тільки витрати бюджету по боргу, це також зменшує ризики фінансової системи, це вплине позитивно на наші рейтинги і зменшить також вартість запозичення для приватного бізнесу. Це по-перше. По-друге, ми скорочуємо дефіцит. Це вивільняє ресурс для зменшення боргового навантаження. Це ще один механізм. І також за рахунок зростання економіки, до 20-го року економіка буде зростати біля 4 відсотків, це передбачено в Бюджетній резолюції. Стосовно приватизації. Вибачте, але на наступний рік у нас також заложена медична, пенсійна реформа, які ще не проголосовані, але ці реформи важливі для країни. Так само важливою є і приватизація, без приватизації економіка зростати не буде. Тому закон, який зараз є в парламенті щодо спрощення умови приватизації, є важливим, і який забезпечить необхідні надходження у наступному. Дякую.
11:10:45 ГРОЙСМАН В.Б. Я тільки можу додати одну річ, ви сказали про приватизацію. Шановні друзі, я розглядаю приватизацію не тільки як доходи до державного бюджету, а ми новий Закон про приватизацію внесли, він є абсолютно якісним, європейським, прозорим законом, який забезпечить якісну приватизацію і конкурентну в країні ринкову. Так от це дуже міцний буде антикорупційний крок, це дуже міцний буде економічний крок, тому що через інвестиції і економічне зростання ми може позбутися цих клятих боргів, які лежать тягарем на нашій країні, тільки через економічне зростання. І нам важливо, щоб ми з вами проголосували у цій залі в цьому році цей закон, що дасть можливість залучити весь світ інвестувати в Україну, в нові робочі місця. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І, будь ласка, заключне слово - Володимир Борисович Гройсман, Прем'єр-міністр. І ми будемо завершувати. Будь ласка.
11:11:32 ГРОЙСМАН В.Б. Дякую, Вельмишановний пане Голово Верховної Ради України. Я, до речі, ще одну річ згадав, у нас же є Комітет промисловості, який працює над відновленням української промисловості і підтримці. Так, вот, в комітеті є сьогодні інформація про заблоковані по тій же самій причині Антимонопольним комітетом, заблоковані на десятки мільярдів тендери для виробництва української конкурентної продукції, друзі. Я вважаю, що це теж диверсія по відношенню до економічного росту і нових робочих місць в країні. Ми з цим будемо боротись з вами і, я переконаний переможемо. Шановні колеги, хочу вам подякувати за сьогоднішню дискусію щодо бюджету. Ми внесли в абсолютно визначені законом терміни 15 вересня бюджет для відкритої, професійної і якісної дискусії. Ми маємо з вами абсолютно публічно, відкрито провести декілька місяців в роботі і дискусіях з експертним середовищем для того, щоб вийти на якісний документ економічного зростання 2018 року. Цей бюджет є дуже пріоритезований і ми про це говорили сьогодні. Це і безпека, і оборона, це і освіта, і охорона здоров'я, і соціальний захист, і модернізація, і капітальний ремонт української інфраструктури, багато інших речей, які впливають на якість життя українських громадян. Я закликаю всіх нас бути відповідальними в цьому процесі і максимально швидко і якісно провести ці дискусії. Окремо ще раз хочу підтвердити, шановні друзі, абсолютно важливим є те, щоб ми з вами на наступному пленарному тижні не пізніше наступного вівторка пленарного зробили все для того, щоб розглянути і схвалити пенсійну реформу України. Це дасть можливість нам ще, хоча і в останні дні, але встигнути в жовтні підняти українцям пенсії. Ми це зробимо, зробить це Міністерство соцполітики і Пенсійний фонд. Ми будемо працювати 24 години на добу, щоб кожен український пенсіонер із 9 мільйонів отримав перерахунок і підвищення пенсій. Я от дуже розраховую, що в наступний вівторок у нас буде максимальна явка, максимальна згуртованість, і ми це рішення приймемо. Ну і також бажаю всім нам, шановні друзі, використовуючи процедури, які передбачені Регламентом, не затягувати штучно розгляд судової реформи. Тому що затягування штучно судової реформи призводить відтермінування проведення самої пенсійної реформи. А ті, хто сьогодні пенсійну реформу критикують, я прошу всіх почекати. Друзі, в жовтні місяці, коли ми почнемо її впроваджувати, всім тим, хто її критикує, буде соромно дивитися в очі своїм виборцям, буде соромно дивитися в очі українським пенсіонерам. А всім, хто об'єднаний, я думаю, нам буде чим пишатися. Дякую, шановні друзі, і бажаю нам якісної і плідної співпраці. Дякую за цю дискусію. І уряд завжди відкритий до професійного, якісного діалогу з народними депутатами України. Дякую, шановний пан Голово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо уряду і Прем'єр-міністру за представлення проекту Закону України про Державний бюджет, і відповідно до статті 154 Регламенту Верховної Ради України Державний бюджет переходить на майданчик комітету. Я сподіваюся, що ми зможемо пройти всі необхідні процедури по бюджету, як і минулого року, згідно передбаченого закону терміном. І бажаю плідної роботи над Державним бюджетом України на 2018 рік. Колеги, тепер прошу послухати наш на сьогодні план. Ми будемо мати годину виступів від депутатів, але депутатські запити я пропоную зачитувати з 12:30 до 13:00, а не зараз. А зараз, щоб ви використали цю годину для продовження нашої роботи по законопроекту про зміни до кодексів. Але перед тим, як перейти до правок, у мене є заява від двох фракцій на перерву. Це від фракції Радикальної партії і "Самопоміч". І я надаю слово для виступу, будь ласка, пані Тетяна Острікова. Будь ласка, пані Тетяна. І потім переходимо до розгляду законопроекту.
11:15:57 ОСТРІКОВА Т.Г. Тетяна Острікова, фракція "Самопоміч. Шановні колеги, шановні українці. Щойно парламенту суспільству був представлений проект бюджету на 2018 рік, і ми повинні були з вами визначити, чи є він обґрунтований, чи є він реалістичним, чи відповідає він принципам Бюджетного кодексу щодо справедливості, ефективності, публічності і прозорості. По-перше, у нас є величезне питання по макроекономічних показниках. До бюджету не надані макроекономічні розрахунки, нас просто уряд цим зневажає, коли він нам в "Пояснювальній записці" пише: "подивіться, десь там, в по станові травневій, хоча з травня вже ці всі показники дано змінилися. По-друге, бюджет не відповідає Бюджетному кодексу тому що він порахований на не чинних ще нормах законодавства і бюджетного і податкового. По-третє, уряд мав би нам зараз пояснити девальвацію гривні з 26 до 30,1 гривень за долар – ця цифра викликає питання у парламентарів і викликає паніку у людей. Але ми не можемо це перевірити, тому що уряд не надав нам звіту про виконання бюджету в 2017 році. Тепер подивимось на доходи. Теза, яка була озвучена тут міністром фінансів про те, що ми не підвищуємо податки, просто не витримує жодної критики тому що в самій "Пояснювальній записці" до Державного бюджету зазначено 6 мільярдів гривень додаткових находжень за рахунок підвищення ставок акцизу через індексацію, 7,3 мільярда гривень на тютюнові вироби через підвищення ставок акцизів саме по приведенню їх до законодавства рівня ЄС, але зарплата в нас лишається українська і не в євро як міністр фінансів подав законопроект про перерахунок акцизів. Те ж саме стосується рентної плати на радіочастотний ресурс – це мобільні оператори перекладуть в тариф. Тому і акцизи і мобільні тарифи одразу вдарять по кишенях населення і це прямо спростовує тезу міністра фінансів про те, що не підвищуються податки. Зростання мінімальної заробітної плати. Фракція "Самопоміч" це вітає, це дуже добре, але якщо це поєднується зі стимулами для створення нових робочих місць, модернізації, розвитку економіки. А бюджеті ми таких стимулів взагалі не спостерігаємо, але є від цього два наслідки: збільшиться ПДФО сплата для малого і середнього бізнесу податковий тягар і ЄСВ збільшиться для них, в першу чергу, це вдарить по спрощенцям. Зростання ПДВ на ввезені товари плюс 32 відсотки, вдумайтесь в цю цифру, ця цифра здобудеться не за рахунок боротьби з контрабандою як нам тут розказував Прем'єр-міністр, а за рахунок інфляції та зростання імпорту, а не зростання власного виробництва. Тому як видно, дохідна частина виросте за рахунок інфляції і підвищення податкового навантаження, а не за рахунок розвитку і зростання економіки і жодних стимулів, навіть податку на виведений капітал, який би став тим стимулом розвитку економіки, ми в цьому бюджеті не побачили. І найголовніше, що я хочу сказати – це про витрати. Нам уряд просто пропонує зараз всліпу поділити гроші людей. Ми взагалі не розуміємо, чому Міністерству внутрішніх справ треба виділити на 12,9 мільярдів гривень більше, ніж було виділено у 2017 році. Що воно таке зробило, як воно служило людям у 2017 році? Чому на 13 мільярдів ми зараз повинні виділити більше і по 1 мільярду Генеральній прокуратурі? ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. ОСТРІКОВА Т.Г. І 1 мільярду Генеральній прокуратурі і Служби безпеки підвищення, в той час, коли на державні програми по закупівлі ліків підвищення нуль, оце зміст цього бюджету. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до проекту закону 6232. Я хочу нагадати, вчора ми завершили на поправці 942. І я прошу автора поправки Долженкова приготуватися, а голову комітету Князевича зайняти свій бойовий пост. Запити в 12.30. Так, запити в 12.30, в 13.30 у нас виступи, все буде згідно передбаченого плану. А зараз ми маємо годину на правки. Будь ласка, пане Долженков.
11:20:04 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні українці! Моя правка стосується того, щоб звузити кількість підстав не прийняття касаційної скарги суддею-доповідачем до розгляду. Справа в тім, що коли сторона процесу або позивач, або відповідач все ж таки, витримавши строки подання касаційної скарги, мав змогу довести свою правову позицію до суду касаційної інстанції. Справа в тім, що однією з підстав, у відповідності до якої суддя-доповідач не приймає до розгляду касаційної скарги, є відсутність підстав для оскарження судового рішення. Якщо, виходячи із суб'єктивного твердження, суддя-доповідач зазначить, що зазначена касаційна скарга є не обґрунтованою, він просто навіть не буде її розглядати, не буде ініціювати судового процесу. Так в чому ж полягає забезпечення гарантій реалізації одного з концептуально важливих принципів судочинства, забезпечення касаційного розгляду справи при дотриманні строків касаційного оскарження? Я пропоную 942-у поставити на підтвердження та пропоную колегам… ГОЛОВУЮЧИЙ. 942-а. Прошу визначатися. 11:21:30 За-26 Рішення не прийняте. Наступна. Сидорович, будь ласка.
11:21:35 СИДОРОВИЧ Р.М. 945-а та 946 поправки вони стосуються одно і того ж самого. У нас далі продовжується оця проблема, яка була у господарському процесі, у цивільному процесі, де на етапі у відмові у відкритті касаційного провадження вживається поняття "суд касаційної інстанції". Разом з тим, суд касаційної інстанції може діяти в різний спосіб. Він може діяти як суддя-доповідач – це теж суд касаційної інстанції виносячи певні рішення. Він може діяти як склад колегії суддів, як, зрештою, та сама палата, об'єднана палата, Велика палата, все це є суд касаційної інстанції. Але ці інституції не стосуються такого етапу як відмова у відкритті касаційного провадження. Дану процесуальну дію вчиняє виключно суддя-доповідач, тому з метою недопущення різних трактувань ми повинні вживати правильні юридичні терміни, для того, щоб потім сам Верховний Суд у своїх рішеннях не був змушений трактувати процесуальні кодекси, які ми зараз розглядаємо. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 945-а, прошу визначатись. 11:22:53 За-35 Рішення не прийняте. 946-а, прошу визначатись. 11:23:10 За-32 Рішення не прийняте. Будь ласка, Сидорович.
11:23:16 СИДОРОВИЧ Р.М. 953 поправка. Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Відповідна стаття процесуального кодексу адміністративного судочинства в цілому вірно визначає в яких випадках суд відмовляє у відкритті касаційного провадження. Разом з тим, є дві ситуації, які фактично звужують доступ наших громадян до судочинства, в даному випадку до адміністративного судочинства, і не дають можливості звернутися до касаційного суду з пропуском строку, якщо суд виніс… якщо оскаржуваним рішенням суд виніс рішення стосовно прав і обов'язків особи, якої не було залучено до справи. Бувають ситуації, коли людина дізнається про рішення, яке стосується її прав, свобод, інтересів, обов'язків більше ніж через рік, через два роки, через три роки, і вона фактично в тому випадку позбавлена механізмів оскаржити таке судове рішення і відновити право. Бувають різні ситуації, бувають зловживання на рівні судів, бувають ситуації, при яких просто люди не знали, що сторони і суд не знав, що необхідно залучити відповідну особу. Але ми позбавляємо її можливості звертатися. Тому це дуже потрібні... ГОЛОВУЮЧИЙ. 953. Прошу визначатись. 11:24:40 За-36 Рішення не прийнято. 959-а, Одарченко. Будь ласка.
11:24:47 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, тільки що Прем'єр-міністр, знаходячись у сесійній залі, скаржився на те, що в Пенсійному фонді є велика дірка, великий дефіцит бюджету, і пропонував якомога скоріше прийняти пенсійну реформу. З нашої точки зору, його реформа є абсолютно соціально цинічною, тому що вона в середньому пропонує підняти пенсію пенсіонерам, діючі, які вже її отримують, на 250 гривень, а молодь і ті, хто працює, вони не зможуть отримувати достойну пенсію, бо їм буде вона суттєво знижена. І наша правка стосується того, що зараз у нас є велика кількість нескасованих рішень, якими передавались у приватні руки народні багатства: надавалися земельні ділянки, шматки заповідних лісів, корисні копалини, - які були легітимізовані судами при минулій владі. Ми пропонуємо прибрати заборону на поновлення строків на касаційне оскарження у справах, рішення по яким було винесено більше року тому. Це… ГОЛОВУЮЧИЙ. 959. Прошу визначитись. 11:26:11 За-31 Рішення не прийняте. Сидорович.
11:26:16 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, об'єднання "Самопоміч". 960-а, 961-а, 962-а і 963-я поправки об'єднані єдиним змістом. Питання стосується 333 статті Кодексу адміністративного судочинства, де мова йде про такий етап, як "відкриття касаційного впровадження". Ми вважаємо, що запропонована редакція у даному Процесуальному кодексі не охоплює достатньо якісной даний дуже важливий етап процедури, зокрема, такі речі, як строк відкриття касаційного провадження, строк направлення інформації щодо відкриття провадження до учасників касаційного провадження. Саме тому ми пропонуємо виключити частину п'яту, шосту і сьому статті 333 і добавити до неї дві частини наступного змісту, які зазначені у 963 поправці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 960-а. Прошу визначитися. 11:27:26 За-34 Рішення не прийняте. 961-а. Прошу визначитися. 11:27:42 За-33 Рішення не прийнято. 962-а. Прошу визначитися. 11:27:58 За-33 Рішення не прийняте. І 963-я. Прошу визначитися. 11:28:13 За-32 Рішення не прийняте. Сидорович, будь ласка.
11:28:17 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, об'єднання "Самопоміч". 968 поправка, вона стосується дуже важливого моменту: і в господарському процесі, і в цивільному процесі ми надали право суду касаційної інстанції за наявності клопотання сторони – обґрунтованого клопотання, звичайно – зупиняти питання виконання рішення до вирішення питання у суді касаційної інстанції. Уявіть собі, суд неправильно постановив рішення і фактично права особи далі продовжують порушуватися. Але суд касаційної інстанції в адміністративному судочинстві, завдання якого є, власне, захист громадянина від свавілля держави, позбавлений навіть механізму тимчасово призупинити це свавілля і в такий спосіб забезпечити в майбутньому можливість виконання рішення такого суду. Тому я дуже наполягаю на необхідності врахування даної поправки. ГОЛОВУЮЧИЙ. 968-а. Прошу визначатися. 11:29:28 За-35 Рішення не прийнято. 997-а, Одарченко. Включіть мікрофон.
11:29:36 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні українці, шановні колеги, тільки що Прем'єр-міністр закликав закінчити розгляд судової реформи, мотивуючи тим, що нібито не вистачає часу на прийняття пенсійної реформи. Я хочу всім нагадати, що судова реформа – це перелік законів, по яким буде жити Україна в майбутньому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу по …… поправкам говорити. ОДАРЧЕНКО Ю.В. А поспіх в цих питаннях абсолютно нічим не зумовлений, бо сьогодні в уряду є чіткий механізм підняття пенсій для діючих пенсіонерів через реалізацію нині діючих законів, через осучаснення пенсій. Оця спішка, оця суєта, яку уряд намагається емітувати, має на меті одне – нашвидкуруч прийняти недолугу пенсійну реформу і закони, які стосуються судочинства, які будуть іти тільки на шкоду українцям. А наша правка стосується зменшення кількості касаційних вимог при розглядах і присвячення їх... їх розгляду. Прошу за неї проголосувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз нагадую, виступати виключно в межах правки і по правці. І прошу визначитися. 997-а. 11:31:04 За-32 Рішення не прийнято. Сидорович, будь ласка.
11:31:10 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". 1001 поправка. Ну, 344 стаття Кодексу адміністративного судочинства говорить про касаційний розгляд справи у судовому засіданні. Коли ми дивимося на структуру тих статей процесуального кодексу, коли ми говоримо на зміст самих статей в середині… Знаєте, я вже вчора порівнював з таким відомим режисером Тарантіно, який формує свої фільми, нарізаючи їх кусками, а потім вставляючи їх в якомусь хаотичному порядку. От в мене таке враження, що окремі частини, окремі статті, вони саме в такому порядку сформовані. Саме тому ми вважаємо, що частину другу статті 344 слід вважати частиною четвертою, тобто змістити її нижче для того, щоби повноваження суду, де мова йде, що суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріально-процесуального права судами першої апеляційної інстанції, ішло після того, як суд повідомляє учасників справ про розгляд і так далі. Так, такий, такий зміст даної статті буде набагато більш логічніший і читабельніший. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
11:32:21 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо за поправку 1001, прошу. 11:32:36 За-40 Не підтримана поправка. Наполягаєте, да? Можливо, ви кілька зразу озвучите? 1002-а ваша, 1003-я, 1004-а, 1005-а. Яка? 3-а, 4-а, 5-а.
11:32:50 СИДОРОВИЧ Р.М. 1003-я поправка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. СИДОРОВИЧ Р.М. В даному випадку ми вважаємо, що її необхідно доповнити, відповідно статтю 344 новими частинами наступного змісту: "Головуючий відкриває судове засідання, оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на судове рішення якого суду розглядається. Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсягу зміст оскаржуваного судового рішення та доводи касаційної скарги і відзиви на касаційну скаргу", - у зв'язку з чим частину шосту, восьму статті вважати частиною восьмою, дев'ятою. Чому це потрібно? Звичайно, якщо ми цього не пропишемо, в який спосіб ці питання будуть вирішуватися і будуть розглядатися судами у касаційній інстанції… але для чого ми повинні залишати якісь такі процедурні моменти на розсуд суду, ніж урегулювати їх в процесуальному кодексі? Саме це і є задачею законодавця. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка. 11:33:58 За-43 Не підтримана 103 поправка. Ви наполягаєте, 104-а, 105-а? 104-а… А 105-а? Може, разом? Давайте, давайте. 104-а, Сидорович. Будь ласка.
11:34:11 СИДОРОВИЧ Р.М. 1004-а поправка. Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Це є дуже важлива річ. Усі практики знають як насправді виглядає питання обмеження у виступу зі сторони суду. У пропонованій редакції пропонується, що суд встановлює на свій розсуд однаковий час для усіх учасників процесу. Разом з цим, як це не рідко виглядає в касації, сторонам дається 2-3 хвилини для того, щоби пояснити надзвичайно складну справу і, безумовно, в межах такого часу якісно обґрунтувати свою позицію, доводи касаційної скарги, є неможливо. Тому ми пропонуємо, щоби це формулювання звучало наступник чином: "Такі обмеження тривалості пояснень має бути розумним та достатнім для надання можливості учасникам справи навести такі необхідні доводи на обґрунтування касаційної скарги та відзови на неї". Без такого формулювання ми далі будемо мати ганебну практику, яка подекуди є, не завжди, слава Богу, але є, коли сторони необґрунтовано обмежуються у часі для пояснень у судах касаційної інстанції. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 1004 поправку. 11:35:33 За-46 Не підтримана. 1005-а. Ви не наполягаєте. 1006-а, Одарченко. Наполягає. Будь ласка, мікрофон пану Одарченко.
11:35:40 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Правка 1006 вона стосується касаційного розгляду справ. Як це зараз відбувається? Суд слухає по 20-30 справ в день. Після кожної справи судді вибігають до нарадчої кімнати і там 2-3 хвилини знаходяться і приймають рішення. Потім помічники суддів вигадують мотивування для цих рішень. І якщо Верховний Суд має стати органом, який тлумачить закони, така схема просто не може працювати. Тому пропонуємо взяти до уваги досвід західних країн. Суд заслуховує сторони протягом всього дня, а рішення виносять протягом 15 днів з дня розгляду. Таким чином, кожне з цих рішень може бути ретельно обговорене, підготовлене та зважене, в тому числі помічники суддів можуть перевірити, чи не суперечить воно іншим рішенням Верховного Суду в аналогічних справах. Прошу поставити нашу правку на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, цю поправку. 11:36:59 За-35 35 лише депутатів її підтримали, не проходить вона. На якій ви наполягаєте? На блоці наполягає пан Сидорович, за що ми йому дякуємо. Отже, зараз він озвучить 108-у, 109-у, 111-у. Прошу. 112-у, 113-у.
11:37:15 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Зараз мова йде цілий блок поправок, які відносяться до статті 346. Це поправка 1009, 1011, 1012, 1013, 1014, 1015, 1016 і 1017. Усі ці поправки говорять про одну річ. Ми повинні виключити таку структуру у Верховному Суді як об'єднану палату. Це не просто є зайва ланка у найвищій судовій інстанції. Така перешкода буде перепоною для формування єдності судової практики. Більше того, я хочу нагадати реформу часів Портнова. Коли Верховний Суд очолював неугодний владі тоді Онопенко, було створено Вищий спеціалізований суд. І право передачі до Верховного Суду було передано на рівень ланки судів третьої інстанції. В результаті практично обмаль, одиниці справ попадали на розгляд Верховного Суду. В кінцевому результаті це призвело до того правового хаосу, який у нас… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування поправку 1008. 11:38:45 За-38 Не підтримана. Наступна – 1009. 11:39:02 За-39 39 голосів, не підтримана. 1011. 11:39:21 За-39 39 голосів, не підтримана. 1012. Не ведіть сепаратні переговори по поправках. 11:39:37 За-40 1013. Ця не підтримана поправка – 40 голосів. 1013. 11:39:52 За-38 Не підтримана. 1014. 11:40:07 За-38 1015. Ця не підтримана – 38. 11:40:23 За-39 39 голосів, не підтримана. 1016. Що-що? Не спрацювала. 11:40:39 За-41 41 голос, не підтримана. І голосуйте, пане Власенко. Вашого голосу не вистачає теж. 1017 поправка, будь ласка. 11:41:01 За-41 Бачите, відразу 41 голос у нас, як Власенко почав голосувати. Рухаємося далі. 1018. Сидоровичу мікрофон, будь ласка.
11:41:10 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, поправка 1022. Ну, на превеликий жаль, питання стосовно об'єднаних палат не було підтримано. Я сподіваюся, що все ж таки, можливо, до моменту фінального голосування ми зможемо повернутися до цього питання і виключити таку річ як об'єднану палату. Але зараз я говорю про іншу сторону цієї проблему, про яку я вже зачепив у своєму попередньому виступі. Якщо ми хочемо, щоб Велика Палата у такій формі хоча б на якійсь ступень виконувала ту функцію формування єдності судової практики, то ми повинні наділити Велику Палату правом витребовувати справи у своє провадження за власною ініціативою. В іншому випадку справи до Великої Палати доходити елементарно не будуть і буде та ситуація, яка була до моменту наділення реальним правом касації цим скликання парламенту під час голосування першого блоку судової реформи. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, поправка 1022. Прошу. 11:42:34 За-37 37 голосів. Не підтримана. Далі Сидорович, на якій ви наполягаєте, там іде блок ваших поправок? 2425, 26. Не наполягаєте? 26 наполягаєте. Будь ласка, Сидоровичу мікрофон.
11:42:39 СИДОРОВИЧ Р.М. Поправка 1026 стосується статті 347 Кодексу адміністративного судочинства. Ми пропонуємо після частини п'ятої доповнити нову частину наступного змісту: "Рішення про розгляд справи Великою Палатою з підстав, встановлених частиною шостою статті 346 цього кодексу, приймається у формі ухвали більшістю від її складу. Така ухвала приймається до прийняття колегією або палатою рішення у справі. Велика Палата в такій ухвалі повинна обґрунтувати необхідність відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду". У зв'язку з цим частину шосту, сьому вважати частинами сьомою, восьмою відповідно. Чим ця викликана необхідність? На сьогоднішній день Велика Палата, весь Верховний Суд буде мати колосальний виклик по приведенню того правового хаосу, який у нас об'єктивно існує на сьогоднішній день, до спільного знаменника. Якщо ми не дамо такого інструментарію, то створення єдності судової практики ніколи не… ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми працюємо до 12-ї. Потім з 12:30 ми запити, і потім "Різне". Тисяча, зараз була в нас, 26 поправка. Голосуємо. 11:44:12 За-35 35. Не підтримано. Наступна. 29-а, 31-а, 32-а, 33-я… Давайте блоком теж, пане Сидорович?
11:44:20 СИДОРОВИЧ Р.М. 1032. Шановні колеги, от усі практики знають, які проблеми виникають на кожному етапі з судового процесу в першій інстанції, в апеляції, в касації, скільки є багато неврегульованих моментів, які виникають кожного дня. І десь не дописане речення, не дописане формування фактично інколи ставить сторони в безвихідь із-за того, що вони навіть, домовившись про щось не можуть завершити спір. В даному випадку, ми вважаємо, що є необхідно доповнити частину першу статті 348, перепрошу, викласти частину першу 348-ї в наступній редакції: "Не залежно від того за касаційною скаргою у кого з учасників справи було відкрито касаційні провадження у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою угоду про примирення з додержанням правил всього кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій". Розумієте, ми фактично позбавляємо позивача без цієї норми права відмовитися від свого позову. Не хоче позивач більше підтримувати… ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 32 поправку. І є пропозиція, щоб ми цей том пройшли до кінця. Давайте, будь ласка, якщо є така можливість, блоками озвучувати пропозиції. 11:45:44 За-35 Далі. 33-я, 34-а Сидоровича, 39-а. Я дивлюсь на вас уважно. 43-я, 47-а. Будь ласка, Сидоровичу мікрофон. Я можу вже…
11:45:56 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Поправка 1043. Вона стосується статті 353 Кодексу адміністративного судочинства, яка визначає підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд. Ми вважаємо, що та редакція статті, яка є викладена, вона недостатньо в повній мірі розкриває ті задачі, і недостатньо якісно пояснює суть того етапу судового розгляду. Насправді я вже про це багато говорив, але буду далі говорити до того часу, поки ми не завершимо цей розгляд. Точність і правильність дефініцій визначені, які ми вживаємо в Процесуальному кодексі, прямо впливає на якість цих судових рішень, які виносяться українськими судами. Тому прошу підтримати нашу поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 43-ю. 1043. 11:47:01 За-39 39. Не підтримана. Далі. 1047. 1048. 1049. 1050. 1051. 47-а треба обов'язково. Будь ласка, мікрофон Сидорович.
11:47:17 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Ну, колеги, от я привожу приклад нелогічності тих термінів, які вживаються у нас в Процесуальний кодекс. На превеликий жаль, ряд наших поправок, які говорили про те, що замість терміну "постанова суду касаційної інстанції" потрібно вживати поняття "судові рішення суду касаційної інстанції", тому що ми більш широкі. Така поправка підтримана не була. Разом з тим, навіть сам ініціатор законопроекту у статті 355 вживає наступне поняття "судові рішення суду касаційної інстанції та порядок їх прийняття". Тому це вже є нелогічно, але і навіть таке визначення даної статті теж не в повній мірі розкриває. Тому ми пропонуємо замінити словами порядок ухвалення судових рішень судом касаційної інстанції. Лише раз звертаю увагу, нелогічність в термінах. Тут ми вживаємо поняття "судові рішення суду касаційної інстанції", а тут вже не вживаємо в іншому місті, вживаємо поняття лише постанови. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1047. Голосуємо. 11:48:36 За-35 35 голосів. Не підтримана. 1048. 1049. Не наполягає. 1050. Не наполягає. 1052. 1053. 1056. 1057. Сидорович.
11:48:56 СИДОРОВИЧ Р.М. Поправка 1057. Поправка 1057 стосується 356 статті Кодексу адміністративного судочинства – це є зміст постанови суду касаційної інстанції. Знову ж таки, в залежності від того, що ми будемо вкладати в цю статтю, настільки якісне і повне судове рішення суду касаційної інстанції ми отримаємо. Тому ми вважаємо, що у статтю 356 потрібно доповнити нову частину третю наступного змісту: "Постанова суду касаційної інстанції проголошується за правилами встановленими главою 9 розділу ІІ цього кодексу з урахуванням особливостей зазначених у цій главі". Без цього пункту суддям прийдеться догадуватися в якому порядку і що, вірніше, має міститися у такій постанові суду касаційної інстанції. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ Будь ласка, 1057. Голосуємо, голосуємо. 11:50:06 За-36 Не підтримана. Далі. 1058. 1060. 1058. Сидорович. Будь ласка.
11:50:17 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Поправка 1058 стосується дуже важливого блоку етапу розгляду у суді касаційної інстанції. Ми пропонуємо доповнити новою статтею 356 зі значком 1 наступного змісту: "Обов'язковість вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції. Пункт перший. Вказівки, що містяться у поставної суду касаційної інстанції є обов’язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи. Пункт другий. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої, або апеляційної інстанції про достовірність, чи недостовірність того, чи іншого доказу про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами такого розгляду справи". Це є дуже важлива річ, тому що в іншому випадку ці вказівки, які має насправді давати касація для повторного розгляду на новому розгляді, буде не зрозуміло, може суд вказувати, в який спосіб повинно бути вирішення справи, чи ні. Якщо суд касаційної інстанції може вирішити, він має крапку поставити. ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 1057. 11:51:40 За-37 Не підтримано. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:51:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. 1064. Одарченко, будь ласка. 1069. 1073. 1084. 1067. Будь ласка, Сидорович.
11:52:03 СИДОРОВИЧ Р.М. Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Поправка 1067. Ми вважаємо, що у статті 361 Кодексу адміністративного судочинства необхідно додати шосту частину такого змісту: "Особа немає право на перегляд судового рішення у зв'язку із встановленим Конституційним Судом України неконституційності закону іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо така неконституційність була встановлена за результатами розгляду касаційної скарги цієї особи, поданої з порушенням строків, установлених Законом про Конституційний Суд". Колеги, це є дуже важлива річ. От я зараз прошу вас, громадяни, послухайте про що я говорю. Якщо ми дамо можливість переглядати судові рішення, прийняті за результатами рішення Конституційного Суду, який поновив був строки, ми отримаємо можливість рейдерити і кошмарити рішення, які винесені 10 років назад, 20 років назад. Ми руйнуємо принцип правової визначеності, я про це наголошував на засіданні Ради з питань судової реформи, я про це… ГОЛОВУЮЧИЙ. 1067. Прошу визначатися. 11:53:26 За-36 Рішення не прийняте. 1190. 1092. 1095. 1098. 1096, будь ласка.
11:53:43 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Ми в цій правці піднімаємо дуже важливу тему, на наш погляд, це ситуації так званої колективної безвідповідальності. Це відбувається тоді, коли суд зобов'язує колегіальний орган розглянути певне питання, але цей орган просто ігнорує суд, бо покарати нікого неможливо. Коли відповідач конкретна посадова особа суд може покласти на неї обов'язок скласти звіт про виконання рішення суду і накласти штраф за відмову його виконувати. Пропонуємо, щоб у випадках, якщо відповідач є колегіальним органом суд міг покласти обов'язок скласти звіт на всіх членів такого органу. З тим, щоб кожен з них міг пояснити, чому він не голосує за розгляд певного питання або ігнорує рішення суду. Зараз дуже часто відбувається, коли суд приймає рішення стосовно незаконності дій тих чи інших рад, чи виконкомів. Але воно ніколи не може бути реалізовано, бо завжди ці колективні органи прикриваються колективною безвідповідальністю… ГОЛОВУЮЧИЙ. 1096. Прошу визначатись. 11:55:06 За-28 Рішення не прийняте. Зараз Сидорович, потім Власенко. Будь ласка, Сидорович.
11:55:15 СИДОРОВИЧ Р.М. Русла Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Поправка 1097. Мова йде про статтю 363 Кодексу адміністративного судочинства, порядок і строки подання заяви про перегляд судового рішення за ново-виявленими або виключними обставинами. Нагадую виключні обставини – це ті обставини, які ґрунтуються на підставі або рішення Конституційного Суду, або рішення Європейського суду з прав людини. Чіткість процедури вони є дуже важливі в даному випадку, тому ми вважаємо, що необхідно доповнити пункт 1 частини другої, вірніше, викласти його в наступній редакції "з підстав визначених пунктом 1 частини другої та пунктом 1 частини третьої статті 361 цього кодексу не пізніше ніж через три роки з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, тому що той десятирічний строк, який там встановлюється на рішення Конституційного Суду, він є абсолютно необґрунтований. Не потрібно чекати, щоб Конституційний Суд розглядав справи незрозуміло кількість часу, три роки це є абсолютно достатній строк для винесення рішення за … ГОЛОВУЮЧИЙ. 1076. прошу визначатись. 11:56:38 За-31 Рішення не прийняте. 1100. Власенко.
11:56:41 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую.Шановний Андрію Володимировичу, я прошу поставити на підтвердження правку 1100. Я переконаний, що голова комітету закличе зал об'єднатися і підтримати своїм голосуванням 226 голосів цю поправку, оскільки комітет її прийняв. Але я хочу нагадати, що ця поправка з'явилася лише, тому що абсолютно, на моє переконання, в незаконний спосіб, автор законопроекту Порошенко вніс цей закон, об'єднавши туди низку процесуальних кодексів, а також низку законів. Це по-перше. А, по-друге, я хочу всім нагадати, що в історії України був єдиний випадок, коли вступ в дію законів приурочували до якихось публікацій, і цю традицію сумну, в лапках "традицію", але дійсно сумну, започаткував Янукович і Пшонка, коли від такої публікації залежить, чи вступить в силу Закон про амністію людям, які приймали участь на Майдані. От я ще раз підкреслюю, я про це вже говорив, можу лише повторити, я закликаю "синів Пшонки" за це проголосувати. Хто вважає себе "сином Пшонки", голосуйте – за. ГОЛОВУЮЧИЙ. Не використовуйте такої термінології, бо ми будемо говорити, хто голосує проти, і називати різними словами: "внуками Путіна" і всього іншого. Не треба такої термінології. Колеги, я ставлю 1100 на підтвердження. Прошу проголосувати. Хто підтримує комітет, прошу голосувати "за". КНЯЗЕВИЧ Р.П. Прошу підтримати. 11:58:20 За-21 ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийняте. Не встигли. Колеги, я попереджаю, я продовжую на 15 хвилин засідання. Іі зараз 1103, 1105, 1109, 1112, 1113, 1115, 1118, 1123, 1129, 1136. (Шум у залі) 1 – Алексєєв. 2 – Лубінець… Не наполягає. 7- не наполягає. 9 - не наполягає. 12. 12, будь ласка, Одарченко.
11:59:10 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, справи про корупційні правопорушення є надзвичайно важливими, але існуючий Кодекс про адміністративні правопорушення не надає можливості розглядати ці справи належним чином. Одна з проблем тут в тому, що відсутній касаційний розгляд справ, а тому немає ні єдиної практики їх розгляду, ні завершення процесу. Часто корупціонери купують місцеві та апеляційні суди, втікають від відповідальності. Тому пропонуємо передбачити право касаційне оскарження у справах про корупційні правопорушення як з боку прокурора, так і з боку захисту. Прошу підтримати нашу правку. ГОЛОВУЮЧИЙ. 12-а, прошу проголосувати. 12:00:15 За-28 Рішення не прийняте. 24-а. Не наполягає. 37-а. Не наполягає. 27-а. Власенко.
12:00:27 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний Андрію Володимировичу. Мова йде про те, що нам… в цій поправці що нам пропонують: запровадити нову статтю Кримінального кодексу 400 із значком 1 "Представництво у суді без повноважень", і, зокрема, пропонують притягати до кримінальної відповідальності адвокатів у випадку невнесення адвокатом до ордеру відомостей щодо обмеження повноважень, встановлених договором. Ну, мені здається, це вже переходить якісь здорові і розумні межі. Якщо хтось бачив ордер адвокатський, то, ну, по-перше, він може не передбачати такої кількості застережень, які зазначаються в договорах, це одне. Друге. Це дає можливість свавільно тлумачити цю норму. Тому що якщо адвокат не там поставив кому або адвокат не вказав одне слово, яке зазначено в обмеженнях, або обмеження носили усний характер і клієнт зазначив адвокатові, що ти не можеш робити це і це, і це, а адвокат це не вніс в ордер, то це кримінальна відповідальність. Люди, що ми робимо? Що ми робимо? Я вважаю, що це, це... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 27-у, прошу визначитися. 12:01:51 За-33 Рішення не прийнято. Колеги, я ще раз повідомляю, я на 15 хвилин продовжив засідання. І буде час і зачитання запитів, і година виступів від депутатів, воно цілковито ми входимо в той час, який передбачений. 47. Не наполягає. 28? Ага, так, є 28. Будь ласка, Одарченко.
12:02:17 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я хочу підтримати колегу Власенко. Абсолютно правильно піднята тема і наша правка стосується того ж самого. Запровадження нового злочину – представництва в суді без повноважень є абсолютно надто суворим заходом впливу на людину. Прочитайте диспозицію: якщо адвокат забуде вписати в ордер всі обмеження своїх повноважень, то він може потрапити, увага, у в'язницю на півроку, навіть якщо він цих обмежень і не порушив. Пропонуємо замість кримінальної відповідальності застосовувати адміністративну, а також дисциплінарну. Для адвоката втратити ліцензію – це теж дуже серйозне обмеження і, на наш погляд, цього цілком достатньо. Ви пропонуєте своїми новаціями ще залякати адвокатів і створити умови для того, щоб вони були в судах також підкорені загальному процесу, в який ви намагаєтесь поставити всіх українців – слухняності до... ГОЛОВУЮЧИЙ. 28-а, прошу визначатися 12:03:40 За-27 Рішення не прийняте. Вертаємося. 47-а, 48-а. 48-а. Будь ласка, Олена Сотник.
12:03:48 СОТНИК О.С. Дякую. 48 поправка, вона стосується якраз моменту, про який ми вчора вже наголошували, коли розглядали Кодекс про адміністративне судочинство ,щодо створення, точніше, щодо забезпечення автоматизованого розподілу суддів фактично в будь-яких судах немає… Зараз ми розглядаємо вже інший процес, але, тим не менше, це якраз гарантія того, що буде неупереджене судочинство, гарантія того, що відбір суддів буде відбуватися за принципами незалежного підбору автоматизованою системою без втручання фактично людського фактора. І це в тому числі антикорупційна гарантія, яка дає можливість фактично сподіватися людині, що її справу розглядає суддя, який є фактично недотичним до її прав та інтересів, і буде розглядати її абсолютно об'єктивно. Тому прошу підтримати дану поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. 48 поправка, прошу визначитися. 12:05:05 За-25 Рішення не прийняте. 53-я, 54-а, 5… Я ж зачитую її. 53-я. Олена Сотник.
12:05:14 СОТНИК О.С. Дякую. 53 поправка. Вона стосується тим, того, що фракція "Самопоміч", ми на цьому вже наголошували, не тільки в цьому процесі, але ми не підтримуємо створення постійних палат. Тому що створення постійних палат – це є ніщо інше як корупційний ризик, це є фактично момент, коли правосуддя значно ускладнюється тим, що є вже певна практика, певні судді, які між собою заздалегідь знають, як і в якому форматі вони будуть приймати рішення. Це великий корупційний ризик. Тому ми наполягаємо на тому, що даний інститут постійних палат має бути прибраний з усіх процесуальних кодексів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 53-я. Прошу визначатись. 12:06:15 За-22 Рішення не прийняте. 54-а. 55-а. 57-а. 54-а, так? Будь ласка, Сотник.
12:06:22 СОТНИК О.С. Так. Дякую. 54-а поправка, теж саме 55-аЮ і те саме 56-а. Я використаю одну хвилину, але якраз це перекривається всі ці три поправки. Ще раз. Ми не погоджуємося з створенням об'єднаних палат. Я звертаюся зараз до головуючого, до комітету. І дуже прошу, якщо ми все ж таки хочемо проговорити якийсь консенсус і створити дійсно діючі, працюючі формати, створити дійсно неупереджений суд, почуйте, будь ласка, ми проти цього формату, тому що він є корупційним ризиком, перше. По-друге, він формує принцип упередженості. І якраз він встановлює те, що практика є несталою, а вона є суб'єктивною, сформованою одними і тими самими суддями. І фактично ви тим самим повністю нівелюєте принцип автоматизованого розподілу суддів під час розгляду справ. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, 54-а поправка. Прошу визначитись. 12:07:41 За-24 Рішення не прийняте. 55-а. Прошу визначитись. 12:07:56 За-25 Рішення не прийняте. 56-а. Прошу визначитись. 12:08:11 За-25 Рішення не прийняте. 57-а, Сотник.
12:08:16 СОТНИК О.С. Дякую. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". 57-а поправка до Кримінально-процесуального кодексу. Ми пропонуємо не розмежовувати порядок перегляду справ за нововиявленими та виключними обставинами, в тому числі що стосується строків цього перегляду та залишити кількісний порядок, залишити діючий порядок щодо кількісного складу суду під час перегляду рішень за нововиявленими виключними обставинами. Відповідно кількісний склад має відповідати тому складу, яким приймалось рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. 57-а, прошу визначитись. 12:09:06 За-25 Рішення не прийнято. 68-а. Власенко, будь ласка.
12:09:10 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Ця поправка стосується двох речей. Ну, по-перше, є глобальне питання, це питання того, в цьому кодексі або в цих кодексах залишився підхід, який запровадив Віктор Янукович щодо присяжних. Насправді це ніякі не присяжні, які зазначені в цьому кодексі. Їх називають на адвокатському жаргоні "пристяжными", а не присяжними. Тому треба взагалі відходити від такого поняття "присяжних", коли слухає справу троє суддів і двоє присяжних, слухають разом, я ще раз підкреслюю, ніякі вони не присяжні. Треба переходити на класичну модель присяжних, коли їх є 12 людей. Але вони тоді обираються не в такий спосіб, як запропоновано зараз. Тому я погоджуюсь, що це інший, концептуально інший підхід. Я погоджуюсь з головою комітету, який про це говорить. Так, це інший концептуальний підхід. І ми повинні були б його запровадити, здійснюючи реально реформу кримінального процесу. Тому поправка 68 говорить про те, що треба виключити той розподіл присяжних, як він пропонується, і перейти на нормальну роботу присяжних, як це повинно бути. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 68-а. Прошу визначатись. 12:10:32 За-23 Рішення не прийнято. 72-а. Сотник.
12:10:41 СОТНИК О.С. Дякую. 72 поправка стосується, ми тут говоримо про єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему і які адреси і дані туди вносяться. Ми пропонуємо додати до переліку, який на сьогоднішній день існує: адвокати, нотаріуси, приватні виконавці арбітражні керуючі, - ще додати логічно туди слідчих, прокурорів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 72-а, прошу визначитися. 12:11:19 За-25 Рішення не прийнято. 78-а, Власенко.
12:11:23 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Комітет пропонує, що положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджувалося Вищою радою юстиції… Вищою радою правосуддя, пробачте, за поданням Державної судової адміністрації. Напевно, в теорії в якійсь цивілізованій країні на кшталт Німеччини це було б правильним рішенням. Але, на жаль, ми живемо в українських реаліях, в яких автор цього законопроекту Порошенко узурпує владу і в тому числі у Вищій раді правосуддя. На сьогоднішній день Вища рада правосуддя складається із більшості людей, повністю підконтрольних Порошенку. Повністю. Політично, юридично – як завгодно. Тому на сьогоднішній день передача затвердження положення про Єдину судову систему Вищій раді правосуддя – це тотожне тому, щоб передавати її на затвердження Порошенкові особисто. А відтак я пропоную, щоб його затверджувала Верховна Рада, так, за погодженням з Вищою радою правосуддя і з судовою адміністрацією. ГОЛОВУЮЧИЙ. 78-а, прошу визначатися. 12:12:36 За-23 Рішення не прийнято. 80-а. 87-а. Будь ласка, Власенко. Зараз дам, після Власенка дам вам. 87-а, потім – 82-а, Сотник.
12:12:44 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Знову-таки тут постає питання постійних колегій, ми про це говорили неодноразово. Комітет пропонує, що персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду. Насправді, це концептуально неправильний підхід. Ми вважаємо, що, якщо навіть говорити про постійні колегії, ми проти цього, але якщо навіть говорити про них, то склад постійних колегій повинен був би формуватися оцією Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою за принципом довільного вибору. А не так, що судді на зборах самі собі подомовлялися, в яких складах вони будуть слухати справи, і відтак, самі це і затвердять. Це концептуально неправильно, це зменшує можливість створення незалежного, об'єктивного складу суду і неупередженого, що саме головне. Тому що якщо судді самі себе призначають в колегії, то, звичайно, вони це будуть робити за суб'єктивною ознакою, а не за об'єктивними критеріями, і суб'єктивізм буде превалювати, що є неприпустимим. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 87-а. Прошу визначитись. 12:14:07 За-27 Рішення не прийнято. 82-а. Олена Сотник.
12:14:10 СОТНИК О.С. 82-а і одразу 85-а, тому що вони між собою пов'язані і знову ж таки стосуються постійних колегій. Я зверну вашу увагу, що, наприклад, на відміну від інших кодексів, які ми вже розглядали, Цивільного процесуального, Господарського процесуального, принаймні там були передбачені резервні судді. Для Кримінального процесуального кодексу чомусь цього не передбачено. І у нас виходить така ситуація, коли в постійних колегіях саме в кримінальному процесі може виникнути момент, коли суддя відводиться, і жодним чином… і тоді буде в ручному режимі фактично призначатися оцей суддя, якого недостає в колегії. Тому це ще додаткове, крім того, що сама по собі постійна колегія – корупційний ризик, але оце призначення замість резервного судді в ручному режимі третього судді – це теж є корупційний ризик. І взагалі те, що у постійній колегії завжди є два судді, які залишаються, вони незмінні, і тільки один суддя змінюється, це страшенний корупційний ризик упередженості і заздалегідь вирішення тієї або іншої справи. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 82-а. Прошу визначитись. 12:15:34 За-24 Рішення не прийнято. І 85-а, прошу визначитись. І зараз вирішимо, на якій поправці зупиняємось. Ну, хто буде наступний доповідач. 12:15:50 За-25 Рішення не прийнято. На якій? 89-а, так? Значить, зупиняємося на… Ви на ній наполягаєте, так? Тоді 89 поправка. І ми розпочнемо наступний розгляд з поправки 89. Доповідач – Власенко. Отже, колеги, зараз я згідно Регламенту оголошую перерву на 30 хвилин. І хочу наголосити, з 12:45 до 13:15 буде зачитування запитів, а з 13:15 до 14:15 будуть виступи від народних депутатів, так, як і передбачено Регламентом. І тому, колеги, прошу в 12:45 повернутися в зал для заслуховування запитів - найважливіша частина нашого порядку денного. Прошу всіх бути дисциплінованими. Дякую. (Після перерви) Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
12:43:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжимо нашу роботу. І ми переходимо, як і оголошував Голова Верховної Ради, до оголошення запитів народних депутатів, які надійшли на цей час. 276 запитів зареєстровано. За півгодини максимум спробуємо оприлюднити. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. З 13:15, як оголосив спікер. Зараз ви забираєте мій час. Отже, по Регламенту 30 хвилин в п'ятницю іде на оголошення запитів. І не забирайте, будь ласка, мій час. Отже, надішли запити від: Миколи Федорука до міністра внутрішніх справ України, виконуючого обов'язки голови Державної фіскальної служби України щодо вжиття заходів для припинення незаконної економічної діяльності. Андрія Шиньковича та Олександра Гереги до тимчасово виконуючого обов'язки Голови Державної екологічної інспекції України щодо екологічної проблеми, що виникла внаслідок викидів із очисних споруд в річку Случ, яка знаходяться на ділянці дороги Красилів - Дружне - Заставки Красилівського району Хмельницької області. Андрія Шиньковича та Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України, голови Хмельницької облдержадміністрації щодо підтримки та сприяння фінансування створення багатопрофільного регіонального Центру професійної освіти на базі Красилівського професійного ліцею, Хмельницької області. Вадима Новинського до Міністра внутрішніх справ України щодо незаконного захоплення культової споруди Української Православної Церкви, застосування фізичного насильства до священика УПЦ та бездіяльності правоохоронних органів та керівництва Івано-Франківської області. Віктора Остапчука до Державної міграційної служби щодо кількості населення, яке емігрувало за кордон на постійне місце проживання. Вадима Новинського до Прем'єр-міністра України щодо незаконного призначення виконуючого обов'язки генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та зриву конкурсного відбору. Віктора Развадовського до тимчасово виконуючої обов'язки Міністра охорони здоров'я України, голови Житомирської обласної держадміністрації щодо забезпечення дитячого психоневрологічного відділення Житомирської обласної психіатричної лікарні № 1 відеообладнанням, оргтехнікою, кондиціонерами та комп'ютерною технікою. Віктора Развадовського до голови Житомирської обласної держадміністрації щодо ремонту дороги від села Білки до села Залужне Романівського району, Житомирської області. Якова Безбаха до Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг щодо порушення законодавства про страхування. Якова Безбаха до Міністерства внутрішніх справ України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Генерального прокурора України щодо неналежного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Івана Рибака до голови Чернівецької обласної держадміністрації, голови Кіцманської райдержадміністрації Чернівецької області щодо відновлення автобусного маршруту Кіцмань-Неполоківці через село Оршівці в Кіцманському районі Чернівецької області. Івана Рибака до голови Чернівецької обласної ради, голови Чернівецької облдержадміністрації щодо співфінансування на придбання шкільного автобуса для Шепітської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів села Шепіт Путильського району Чернівецької області. Андрія Лопушанського до міністра фінансів України, міністра культури України щодо відновлення військового цвинтаря та облаштування меморіалу бійців української Галицької армії у місті Самборі Львівської області до сторіччя утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Андрія Лопушанського до Прем'єр-міністра України, голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо припинення безпідставних фінансових навантажень на споживачів природнього газу Львівщини. Михайла Бондаря до голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Прем'єр-міністра України щодо державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції у 2018 році. Михайла Бондаря до виконуючого обов'язки голови Держагентства автомобільних доріг України щодо внесення до переліку доріг, ремонт яких передбачено за рахунок коштів державного бюджету в 2018 році дороги в межах Буського, Радехівського, Кам'янка-Бузького, Бродівського районів Львівської області. Івана Мельничука до Кабінету Міністрів України, Міністерства соцполітики, Міністерства фінансів, Міністерства інфраструктури щодо забезпечення осіб з обмеженими можливостями (інвалідів у візках) автомобілем із спеціальним оснащенням для перевезення. Івана Мельничука до Прем'єр-міністра, міністра фінансів, міністра охорони здоров'я щодо внесення змін (доповнень) у Реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню за програмою "Доступні ліки". Миколи Люшняка до міністра оборони України щодо виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого військовослужбовця Гуцала в Афганістані. Василя Яніцького до голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Прем'єр-міністра, міністра інфраструктури виконуючого обов'язки голови Державного агентства автомобільних доріг, голови Рівненської обласної держадміністрації щодо катастрофічного стану автомобільної дороги загального користування Р76 КПП Прикладники - Зарічне - Дубровиця. Василя Яніцького до тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я, головного лікаря Нац. дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" МОЗ України, голови Рівненської обласної державної адміністрації щодо вирішення питання фінансового забезпечення дітей, які потребують трансплантації кісткового мозку. Романа Мацоли до Прем'єр-міністра, міністра внутрішніх справ щодо завершення будівництва будинку для забезпечення службовим житлом працівників поліції Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області. Романа Мацоли до виконуючого обов'язки голови правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо відновлення зупинки пасажирського потягу Київ - Івано-Франківськ на станції Славута-1. Ігоря Гузя до Прем'єр-міністра України щодо невідкладного внесення змін до Розпису асигнувань держбюджету по виділенню субвенції для Павлівської ОТГ Волинської області з метою використання коштів на поточний ремонт доріг. Ігоря Гузя до Голови Верховної Ради України, першого заступника голови Державної фіскальної служби щодо необхідності внесення змін до деяких законів України щодо обмеження споживання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів. Віталія Гудзенка до Прем'єр-міністра щодо відновлення надходжень частини акцизного податку з виробленого в Україні пального та акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального до місцевих бюджетів. Віталія Гудзенка до Прем'єр-міністра, міністра фінансів щодо необхідності виділення коштів (субвенції) з Державного бюджету України на придбання автомобіля дорожнього комбінованого типу МДКЗ для комунальних потреб міста Тараща Київської області. Сергія Соболєва до Прем'єр-міністра про стрімке погіршення показників роботи державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" та необхідність негайного вжиття заходів спрямованих на запобігання банкрутства порту. Сергія Соболєва до Генпрокурора, міністра внутрішніх справ щодо необхідності негайного поновлення міжнародного розшуку запорізького "кримінального "смотрящего" Євгена Анісімова, притягнення до кримінальної відповідальності судді, за рішенням якого ця особа опинилися на волі, та українських правоохоронців з вини яких було припинено його міжнародний розшук. Владислава Бухарєва до Прем'єр-міністра щодо недопущення відключень населених пунктів Сумської області від газопостачання. Владислава Бухарєва до Прем'єр-міністра, глави Адміністрації Президента щодо здійснення необхідних заходів з розбудови природнього заповідника "Михайлівська цілина", що розташований в Лебединському та Недригайлівському районах Сумської області. Дмитра Андрієвського до Прем'єр-міністра щодо захисту прав і свобод інвалідів, дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства. Сергія Льовочкіна до Прем'єр-міністра щодо поглиблення кризи у промисловому секторі. Володимира Арешонкова до Прем'єр-міністра України щодо необхідності внесення змін до чинного законодавства України про адміністративні правопорушення. Володимира Арешонкова до міністра соціальної політики щодо внесення змін до порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2017 року № 845. Групи народних депутатів (Луценко, Яценка інших) до Прем'єр-міністра щодо необхідності вжиття не відкладних заходів для забезпечення розробки загальнодержавної програми фінансування лікування дітей. Сергія Ківалова до Прем'єр-міністра щодо відновлення права на перерахунок пенсії пенсіонерам державної служби. Олеся Довгого до виконуючого обов’язки Голови Національного банку України щодо законодавчого врегулювання питання крипто-валюти. Володимира Гусака до керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації щодо надання інформації стосовно проведення капітального ремонту будівлі комунального закладу "Волноваської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5" Волноваської районної ради Донецької області. Сергія Матвієнкова до міністра інфраструктури щодо термінового ремонту автомобільної дороги Запоріжжя-Маріуполь-Бердянськ. Ігоря Шурми до Прем'єр-міністра щодо незадовільної роботи Міністерства охорони здоров'я України з підготовки до епідемічного сезону 2017-2018 років. Ігоря Шурми до Прем'єр-міністра щодо невиконання вимог чинного законодавства в частині перерахунку та виплати пенсій ветеранам та пенсіонерам органів внутрішніх справ. Олеся Довгого до голови Кіровоградської облдержадміністрації щодо фінансування дорожнього господарства у Кіровоградській області. Ірини Констанкевич до Генпрокурора, тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я України про перевірку організації процедур закупівель вакцини, та забезпечення системи охорони здоров'я профілактичними засобами. Ірини Констанкевич до Генпрокурора України щодо припинення гарячого харчування дітей, котрі постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС в Маневицькому районі Волинської області. Олександра Гереги до Прем'єр-міністра, голови Антимонопольного комітету щодо становлення чіткого механізму реалізації Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання". Олександра Гереги до голови Державної служби України з питань безпеки на транспорті щодо недотримання вимог чинного законодавства при проведенні конкурсних засідань з розподілення автобусних маршрутів. Юрія Павленка до Прем'єр-міністра щодо забезпечення фінансування реконструкції Коднянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Житомирського району Житомирської області. Групи народних депутатів (Романової, Довбенка інших) до міністра внутрішніх справ України, Генпрокурора щодо подолання перепон у благодійній передачі стоматологічного обладнання для лікування бійців у зоні АТО. Анни Романової до міністра внутрішніх справ, директора Нацантикорупційного бюро, Генпрокурора щодо смертельної пожежі в дитячому таборі "Вікторія" в Одесі. Сергія Ківалова до міністра закордонних справ щодо захисту прав та законних інтересів громадянина України Новічкова Андрія Олександровича, який безпідставно перебуває під слідством в Ісламській Республіці Іран. Вадима Підберезняка до Прем'єр-міністра щодо проведення розрахунків з комунальним підприємством "Первомайський міський водоканал". Владислава Голуба до Прем'єр-міністра, Директора Національного антикорупційного бюро України, Голови Державної аудиторської служби України, Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора щодо можливого службового підлогу під час проведення позапланової ревізії працівниками Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області ПрАТ "Бориспільській комбінат будівельних матеріалів". Юрія Бублика до Прем'єр-міністра, Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, Міністра юстиції, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про масові порушення конституційних прав громадян при тривалому невиконанні державними органами судових рішень національних судів України та Європейського суду з прав людини. Юрія Бублика до Прем'єр-міністра, Президента Національної академії аграрних наук, Генерального прокурора про зловживання службовим становищем керівництвом Інституту свинарства та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, порушення ними Санітарних правил в лісах України при спробі проведення санітарної вирубки лісових насаджень, що спричинило масові протестні акції з боку мешканців територіальних громад. Владислава Голуба до Директора Національного антикорупційного бюро України, Заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо розслідування кримінальної справи відносно бувшого керівництва УДП "Укрхімтрансаміак". Віталія Чепиноги до Львівського міського голови, директора Львівського комунального підприємства "Львівавтодор" щодо відкритого розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення винного до відповідальності аж до звільнення. Віталія Чепиноги до Міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора України щодо факту жорстокого поводження з твариною та притягнення винного до відповідальності. Євгена Дейдея до Генерального прокурора щодо порушення законодавства власниками та керівництвом будівельної компанії "KADORR Group". Дмитра Шенцева до Голови правління Пенсійного фонду України про невиконання Пенсійним фондом України рішення суду про перерахунок та виплату пенсій по інвалідності, відповідно до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Григорія Тіміша до Міністра культури України щодо надання інформації про виконання Державної програми у 2017 році з відтворення культури національних меншин, заходи Української Всесвітньої Координаційної Ради, заходи з реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, заходи щодо встановлення культурних зв'язків з українською діаспорою, заходи щодо зміцнення зв'язків закордонних українців з Україною та забезпечення міжнародної діяльності у сфері міжнаціональних відносин. Григорія Тіміша до Прем'єр-міністра щодо незадовільної роботи голови Чернівецької обласної державної адміністрації Олександра Фищука в частині забезпечення проведення ремонту доріг в області за рахунок коштів обласного бюджету внаслідок запровадження "Митного експерименту" з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних шляхів загального користування та необхідності проведення перевірки на предмет ефективності використання зазначених коштів. Руслана Сольвара до Прем'єр-міністра, міністра інфраструктури, виконуючого обов'язки голови Держагентства автомобільних доріг щодо прискорення виділення коштів у 2017 році для проведення ремонтних робіт тротуару на автомобільній дорозі місцевого значення О100211 Сидори-Дрозди-Шамраївка в межах села Великополовецьке та влаштування зупинки громадського транспорту на км 31+186 праворуч дороги Т-10-13 Кожанка-Фурси-Яблунівка-Володарка в межах села Великополовецьке Сквирського району Київської області. Сергія Дунаєва до Генерального прокурора щодо незаконних дій слідчого ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області Левандовського при проведенні обшуку. Сергія Дунаєва до Прем'єр-міністра, голови Луганської облдержадміністрації щодо підготовки до опалювального сезону державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль". Сергія Лещенка до Прем'єр-міністра щодо можливого порушення термінів внесення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України фінансового плану ДП "Укрхімтрансаміак". Сергія Лещенка до голови Служби безпеки України щодо нібито незаконного втручання співробітників Служби безпеки України у господарську діяльність ТОВ "ДВА Агро Україна". Юрія Бойка і Юрія Павленка до Прем'єр-міністра, голови СБУ, Генпрокурора щодо системних перешкод для інвесторів та утисків малого і середнього бізнесу в Україні. Василя Гуляєва до Прем'єр-міністра щодо відновлення роботи підприємства державного сектору економіки ВАТ "Одеський припортовий завод". Олексія Ленського до тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я щодо перегляду Національного переліку основних лікарських засобів та включення необхідних препаратів, зареєстрованих в Україні для використання в лікувальних закладах згідно вимог протоколів надання медичної допомоги, вжиття відповідних заходів реагування. Олексія Ленського до Прем'єр-міністра щодо вжиття заходів реагування для вирішення питання запровадження часткового звільнення від оподаткування митними платежами транспортних засобів особистого користування і встановлення справедливої плати за їх тимчасове ввезення на митну територію України громадянами-резидентами та надання інформації про причини затримання на кордоні 350 карет швидкої допомоги, що були подаровані Королівством Нідерландів. Михайла Папієва до Прем'єр-міністра України щодо діяльності газового посередника "Naftogaz Trading Europe S. A.". Дмитра Колєснікова до тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я України, директора Державного підприємства "Українська правова інформація", головного редактора газети "Урядовий кур’єр" щодо блокування введення в дію Наказу про захист населення від шкідливого впливу азбесту. Дмитра Колєснікова до Прем'єр-міністра України щодо екологічного стану в Україні. Олександра Кодоли до міністра внутрішніх справ щодо порушення прав працівників Менського відділу поліції ГУНП України в Чернігівській області. Олександра Кодоли до міністра внутрішніх справ щодо відзначення державною нагородою - Орденом "За мужність" Мягкого Олексія Миколайовича інваліда війни 1 групи. Ігоря Котвіцького до Прем'єр-міністра щодо надання інформації про фінансування заходів із протидії кібератакам на об'єкти інформаційної інфраструктури України. Миколи Паламарчука та Віктора Кривенка до Генпрокурора щодо неналежного підтримання державного обвинувачення. Миколи Паламарчука до Генпрокурора щодо притягнення прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Рослика Андрія до дисциплінарної відповідальності. Володимира Литвина до Прем'єр-міністра України щодо вирішення питання одержання скутера «W4028 CRUISER II» інвалідом другої групи загального захворювання. Володимира Литвина до Прем'єр-міністра щодо забезпечення житлом інваліда війни II групи. Олега Осуховського до Прем'єр-міністра, міністра культури, міністра юстиції, глави Адміністрації Президента України щодо вжиття заходів по вирішенню ситуації, яка склалась при проведені конкурсного добору на посади директорів національних та державних заповідників. Олега Осуховського до міністра внутрішніх справ, міністра юстиції, Голови Служби безпеки, Генпрокурора, голови Запорізької облдержадміністрації щодо вжиття заходів по відновленню діяльності підприємства. Олександра Супруненка до Прем'єр-міністра, Київського міського голови, міністра фінансів стосовно необхідності організації належної роботи з реалізації субвенцій з державного бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Анатолія Денисенка до тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я щодо забезпечення хворих на цукровий діабет безкоштовним інсуліном у необхідній кількості, зокрема у місті Харкові. Анатолія Денисенка до міністра юстиції щодо необхідності посилення контролю за виконанням судових рішень приватними виконавцями. Юлія Іоффе до Прем'єр-міністра щодо необхідності вжиття невідкладних заходів для відновлення роботи ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ", з метою забезпечення належної підготовки та сталого проходження осінньо-зимового періоду 2017–2018 років в місті Сєвєродонецьк Луганської області. Юлія Іоффе до Прем'єр-міністра щодо необхідності вжиття невідкладних заходів для відновлення газопостачання до села Кримське Новоайдарського району, селища міського типу Тошківка та селища міського типу Нижнє Попаснянського району Луганської області, або надання державної підтримки для впровадження альтернативних систем енергопостачання. Дмитра Добродомова до міністра культури України, прокурора Вінницької області, начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо вжиття заходів по припиненню незаконного використання 72 гектарів історико-культурних та археологічно-важливих земель України, де є рештки поселень Трипільської та Черняхівської культур, які протягом кількох років незаконно засіювалися аграрними культурами, що наносить шкоду історичній спадщині Немирівського району Вінницької області. Дмитра Добродомова до Директора Національного антикорупційного бюро України, прокурора Вінницької області, начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо нецільового використання бюджетних коштів в особливо великих розмірах та привласнення, розтрати майна, або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем адміністрацією Державного історико-культурного заповідника "Буша", що знаходиться у селі Буша Ямпільського району Вінницької області. Антона Кіссе до Прем'єр-міністра щодо вжиття невідкладних заходів реагування на проблеми виноградно-виноробної галузі в Україні. Антона Кіссе до Прем'єр-міністра України, голови Одеської облдержадміністрації щодо вжиття невідкладних заходів із забезпечення якісною питною водою жителів міста Болграда та Болградського району. Ярослава Маркевича до Прем'єр-міністра щодо розробки механізму реалізації правової норми. Ярослава Маркевича до виконуючого обов'язки голови Державної фіскальної служби України щодо порушення прав громадянина посадовими особами Дніпропетровської митниці ДФС. Сергія Капліна до міністра освіти щодо необхідності встановлення Міністерством освіти заборони на збирання благодійних внесків із батьків учнів у загальноосвітніх школах. Групи народних депутатів (Лапіна та інших. Всього 6 депутатів) до Директора Національного антикорупційного бюро України, голови Національної поліції, Генпрокурора щодо проведення перевірки інформації про можливе вчинення корупційного злочину головою Волинської обласної ради Ігорем Палицею та внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Ігоря Лапіна до міністра оборони щодо порушення строків контрактів проходження військової служби. Віктора Кривенка до Прем'єр-міністра щодо зволікання із сплати Товариству з обмеженою відповідальністю "АБІ УКРАЇНА" заборгованості за постачання ліцензованого програмного забезпечення органам виконавчої влади в 2013 році. Ольги Богомолець до тимчасово виконуючої обов'язки Міністра охорони здоров'я щодо неефективного використання бюджетних коштів Міністерством охорони здоров'я України. Олександра Бригинця до голови Тернопільської облради щодо врегулювання питання про передачу господарських споруд та земельної ділянки у власність Монастиря Отців Василіян Провінції Найсвятішого Спасителя України святого Івана Хрестителя УГКЦ в селі Краснопуща Бережанського району Тернопільської області. Юрія Левченка до Прем'єр-міністра щодо невиконання законних вимог народного депутата України та рішення суду. Юрія Левченка до виконуючого обов'язки голови правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо безпечної експлуатації території під залізничною колією Київської міської електрички. Олександра Кірша до Харківського міського голови щодо ремонту дороги по вулиці Луганській в місті Харкові. Олександра Кірша до виконуючого обов'язки Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо сприяння в отриманні учасниками АТО земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Михайла Головка до Прем'єр-міністра, тимчасово виконуючої обов'язки Міністра охорони здоров'я, голови Тернопільської облдержадміністрації щодо виплати заробітної плати медикам Тернопільської області. Михайла Головка до Міністра внутрішніх справ, Генпрокурора щодо розслідування факту умисного вбивства жителя села Старі Безрадичі Обухівського району Київської області Горбаченка. Дмитра Лінька до Міністра внутрішніх справ, Голови Служби безпеки, Генпрокурора щодо порушення законодавства власниками та керівництвом будівельної компанії "KADORR Group". Олега Петренка до Генпрокурора, Нацполіції, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Держекологічної інспекції України, Черкаської облради, Черкаської облдержадміністрації щодо перевірки законності видачі Державного Акту на земельну ділянку. Сергія Власенка до Голови правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо витребування документів, які підтверджують корупцію в системі НАК "Нафтогаз України". Групи народних депутатів (Гальченка та інших) до Київської обласної державної адміністрації щодо незаконного відведення земельної ділянки у селі Крюківщина Київської області. Володимира Парасюка до Генпрокурора, першого заступника Голови Державної фіскальної служби, тимчасово виконуючого обов'язки Голови Державної екологічної інспекції щодо можливої незаконної передачі у приватну власність ПрАТ "Львівський обласний виробничий рибний комбінат" природної водойми "Янівський Став", який розташований в селищі міського типу Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, а також можливої несплати податків за земельну ділянку, розташовану в населеному пункті та податків за водойму, надану для виробництва рибної продукції. Володимира Парасюка до міністра інфраструктури, виконуючого обов'язки Голови Державного агентства автомобільних доріг, голови Львівської облдержадміністрації щодо ремонту автодороги С142033 Лозино-Бірки (Ясниська). Юрія Тимошенка до Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо розгляду касаційної скарги. Юрія Тимошенка до Прем'єр-міністра щодо можливих порушень з боку управління Державної служби з питань праці в Івано-Франківській області. Сергія Рудика до голови Черкаської облради, голови Черкаської облдержадміністрації щодо вжиття невідкладних заходів стосовно фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд залізничним транспортом пільгових категорій громадян. Сергія Рудика до голови Черкаської облради щодо результатів роботи тимчасової контрольної комісії Черкаської обласної ради з перевірки стану використання коштів, які залучаються із державного та місцевих бюджетів для виконання ремонтних робіт доріг державного значення. Ірини Суслової до Генпрокурора, тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я, головного лікаря Жидачівської центральної районної лікарні щодо притягнення винних до відповідальності у зв'язку з неналежним виконанням медичними працівниками Жидачівської ЦРЛ своїх професійних обов'язків, що призвело до настання смерті Кулака. Андрія Кота до міністра інфраструктури, виконуючого обов'язки Голови Держагентства автомобільних доріг України щодо побудови нового мосту в селі Заліски Жидачівського району Львівської області. Олега Кулініча до тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я щодо направлення на лікування за кордон. Олега Кулініча до Міністерства оборони, Міністерства соцполітики, Пенсійного фонду щодо забезпечення правових і соціальних гарантій для сім'ї загиблого учасника АТО. Тараса Батенка до Прем'єр-міністра щодо забезпечення права пільгових категорій громадян на приватизацію землі та внесення відповідних змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 413. Групи народних депутатів (Батенка, інших.) до міністра освіти і науки щодо врегулювання питання підвищення вартості проживання в студентських гуртожитках Львівського інституту Державного вищого навчального закладу "Університет банківської справи". Павла Кишкаря до Голови СБУ, Генпрокурора щодо затягування розслідування фактів фіктивних аварій в ПАТ "Запоріжгаз". Павла Кишкаря до Кабміну щодо погодження плану санації Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат". Романа Семенухи до міністра освіти і науки, голови Харківської обласної державної адміністрації, Харківського міського голови щодо результатів проведеної роботи з переобладнання навчальних закладів для дітей з особливими потребами. Романа Семенухи до міністра екології, тимчасово виконуючого обов'язки голови Державної екологічної інспекції України щодо дотримання вимог екологічного законодавства в діяльності ПрАТ "Харківський коксовий завод". Сергія Лабазюка до Кабінету Міністрів, міністра соцполітики, тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я щодо вирішення питання розширення списку лікарських засобів по програмі "Доступні ліки". Андрія Іллєнка до Генпрокурора щодо розслідування фактів побиття депутата Київської міської ради Володимира Назаренка. Андрія Іллєнка до Голови Служби безпеки, голови Вищої ради правосуддя, Генпрокурора України щодо здійснення належного досудового розслідування та судового розгляду за фактом антидержавних дій 2 травня 2014 року у місті Одеса. Валентина Дідича до міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора щодо ситуації, яка утворилась в місті Марганці Дніпропетровської області, стосовно зриву опалювального сезону 2016-2017 роках та прогнозованого зриву подачі тепла в оселі мешканців міста Марганця в наступному опалювальному сезоні 2017-2018 роках. Руслана Демчака до тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я щодо розширення переліку основних лікарських засобів. Руслана Демчака до віце-прем’єр-міністра - міністра регіонального розвитку щодо розробки Порядку передачі об’єктів спільної комунальної власності бюджетних установ, які знаходяться на балансі районних рад, до комунальної власності об’єднаних територіальних громад. Ярослава Дубневича до голови Державної служби України з безпеки на транспорті щодо проведення обстеження автостанцій міста Львова. Ярослава Дубневича до міністра аграрної політики, голови Державної екологічної інспекції України щодо проведення перевірки дотримання ПрАТ "Львівський облрибкомбінат" вимог чинного законодавства. Борислава Берези до голови Нацполіції щодо бездіяльності посадових осіб комунального підприємства "Київблагоустрій". Борислава Берези до Генпрокурора щодо бездіяльності посадових осіб правоохоронних органів Одеси. Ігоря Попова до директора Національного антикорупційного бюро України стосовно проведення перевірки інформації щодо конфлікту інтересів та фактів корупції у діяльності керівництва Волинської обласної ради. Віталія Сташука до першого заступника голови Державної фіскальної служби щодо припинення практики безпідставного включення всіх без винятку господарських споруд, розміщених на земельних ділянках садибної забудови, до бази оподаткування податком на нерухомість. Юрія Берези до начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил щодо необхідності вирішення питання про надання військовою частиною - польова пошта В 2254 ЗСУ належним чином оформлених документів на запит Чаплинського районного центру зайнятості (Херсонська область) та подання електронної звітності до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Юрія Берези до начальника Головного управління Нацполіції в Полтавській області щодо неправомірних дій Івана Книша, що призвели до завдання шкоди майну Світлані Рябчун. Групи народних депутатів (Білозір, Саврасова та інших) до Прем'єр-міністра щодо захисту пенсійних прав учасників АТО, військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань, поліцейських, відносно яких відсутні відомості у системі персоніфікованого обліку системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Групи народних депутатів (Білозір, Саврасова та інших) до Прем'єр-міністра щодо комплексного врегулювання питання реалізації права на безкоштовний проїзд учасниками АТО. Ігоря Алексєєва до голови Державної судової адміністрації України щодо надання даних судової статистики про кримінальні провадження на підставі угоди про примирення. Колеги, я прошу повертатись до сесійної зали, за 3 хвилини ми будемо проводити запис на рубрику "Різне". Я прошу всіх колег повертатися до зали. (Оплески) Ми не в театрі і не в цирку, аплодувати не потрібно. Ігоря Алексєєва до голови Державної судової адміністрації щодо надання даних судової статистики про кримінальні провадження на підставі угоди про примирення. Роберта Горвата до Прем'єр-міністра України щодо імплементації Директиви 2014/45/ЄС про гарантування безпечного пересування за допомогою національних транспортних засобів як в Україні, так і в межах ЄС, взаємного визнання результатів перевірок придатності до експлуатації між державами-членами ЄС і Україною. Юрія Дерев'янка до голови Державної прикордонної служби щодо надання копій документів, відповідно до яких застосовувався алгоритм дій локалізації нестандартних (кризових) ситуацій військовослужбовців та працівників Мостиського прикордонного загону 10 вересня 2017 року у пункті пропуску через державний кордон "Шегині". Юрія Дерев'янка до Генпрокурора України щодо незаконного переслідування та викрадення співробітниками правоохоронних органів активістів, які брали участь в заходах поблизу пунктів пропуску через державний кордон України "Шегині" та "Краковець". Віктора Романюка до міністра освіти щодо недопущення примусового вивчення російської мови у загальноосвітніх навчальних закладах. Віктора Романюка до Генпрокурора щодо знищення агентами Російської Федерації проектної складової газотранспортної галузі України і загрози енергетичній незалежності України. Едуарда Матвійчука до Міністерства внутрішніх справ, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Генерального прокурора щодо необхідності об'єктивного розгляду звернення жительки Київського району міста Одеси Ірини Новікової. Едуарда Матвійчука до Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції, Фонду державного майна, Одеської обласної держадміністрації, Одеської міської ради щодо необхідності вирішення ситуації, що склалася у зв'язку з виконанням наказу Міністерства освіти від 3 липня 2017 року № 966, яким передбачено ліквідацію Одеського професійного ліцею технологій та дизайну Державного закладу "Південноукраїнській національний педагогічний університет імені Ушинського" та створення на базі ліквідованого навчального закладу Державного професійно-технічного навчального закладу "Одеській професійний ліцей технологій і дизайну". Групи депутатів (Буглака, інших) до Прем'єр-міністра щодо наближення на 2018 рік державного фінансування для утворення Національного науково-практичного центру нейротравми і нейрореабілітації. Андрія Шипка до міністра соцполітики щодо нарахування пенсії жінкам в 55 років за наявності робочого стажу 30 років. Олександра Вілкула до міністра освіти, Президента Національної академії наук, Президента Національної академії правових наук, Президента Національної академії педагогічних наук, Президента Національної академії аграрних наук, Президента Академії медичних наук, Президента Національної академії мистецтв України щодо запобігання руйнуванню системи освіти і науки в зв'язку з чим отримання обґрунтованих відомостей стосовно необхідності збільшення фінансування освіти і науки в Держбюджеті на 2018 рік. Так. Павла Дзюблика до Генпрокурора, заступника Генпрокурора - Головного військового прокурора щодо відшкодування збитків, заподіяних порушенням вимог природоохоронного законодавства. Залишилося три запити, я їх зараз зачитаю, колеги, і буде запис на рубрику "Різне". Я прошу повертатись до сесійного залу. Павла Дзюблика. до Прем'єр-міністра щодо вирішення проблемних питань на маршруті електропоїздів Коростень- Київ. Валерія Писаренко до Генпрокурора, тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я щодо проведення ретельного розслідування причин смерті малолітньої дитини та притягнення до відповідальності винних осіб. Миколи Кучера до міністра внутрішніх справ, Голови СБУ, Генпрокурора щодо незаконних дій, що відбуваються у Веселівській сільській раді Теплицького району Вінницької області. Антона Яценка до Прем'єр-міністра щодо необхідності вжиття невідкладних заходів для вирішення питання забезпечення конституційних прав громадян шляхом внесення доповнень до Національного переліку основних лікарських засобів. Антона Яценка до Прем'єр-міністра щодо необхідності вжиття не відкладних заходів для забезпечення фінансування Київського центру трансплантації кісткового мозку та розвитку трансплантації в Україні. Олега Петренка до директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області щодо невиконання припису Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області. І останній запит. Валерія Бабенка до міністра внутрішніх справ щодо незаконного вилучення майна ТОВ "Виробничо-сервісне підприємство "Київгазпромсервіс" працівниками КАРС "Київська служба порятунку". Рівно 30 хвилин працювали, 276 запитів оголосили. Шановні колеги, я прошу приготуватися, всіх повернутися до сесійної зали. І я оголошую запис на рубрику "різне", ми працюватиме рівно годину. Прошу записатися. (Не чути) Систему не зламали, хоча такі йшли якісь звуки. Перший народний депутат. Запрошується на трибуну народний депутат Мусій. Будь ласка, вам слово. Замість Мусія - народний депутат Антонищак. Я вже оголосила, шановні колеги, далі будемо іти по графіку. Будь ласка, пан Антонищак. І далі тільки ті, хто є.
13:17:33 АНТОНИЩАК А.Ф. Доброго дня шановний український народе! Доброго дня шановні депутати! Прошу звернути вашу увагу… Лев Валерійович, хвилинку уваги, тому що це, дійсно, важливе. Позавчора у місті Івано-Франківську відбувався футбольний матч між "Прикарпаттям" (Івано-Франківськ) і "Карпатами" (Львів). І все би вроді би було нічого, якби не безчинство наших львівських хуліганів. Так воно відбулося. Так я їх не підтримую. Але що витворили ті "мєнтяри", це не поліція, це і не наша українська поліція, за яку ми голосували, на яку ми виділяли кошти. Це є "мєнти", "беркутня", які таким способом лупили нас в 2013 році. Що вони зробили замість того, щоб адекватно примінити фізичну силу, відтіснити вболівальників, і тоді чи затримувати, ідентифікувати? Вони просто тих пацанів, по 14 по 16 років, брали в коло - і по четверо, по п'ятеро (є на відео зафіксовано, є зафіксовано, хто це робив) збивали ногами, били по голові, по хребті, били кийками, тягнули за ноги. Це все бачила вся Україна і це зараз відбувається в Україні, в постмайданівській Україні у 2017 році. Зрозумійте, на цьому місці могли бути мої діти, я не проконтролюю куди вони поїдуть, могли бути ваші діти. Я засуджую те, що побили футболіста Федецького, я засуджую те, що кидали фаєри, я це засуджую, але це повинно би зробити була поліція в правовому полі, але я засуджую діяння тих ментів, які кидалися як "беркутня" на наших дітей. Я звертаюся до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, я звертаюся з цієї трибуни до Генерального прокурора України Юлія Віталійовича Луценка, дати правову оцінку тим діям і якщо потрібно, відкрити кримінальну справу, провести внутрішнє розслідування, до закінчення внутрішнього розслідування керівника поліції Івано-Франківської області відсторонити від займаної посади. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ Наступний, будь ласка, Галасюк, Єленський, 6 хвилин передають… Ой, вибачте, пане Андрію. Андрій Іллєнко, я вас запрошую до слова, я перепрошую.
13:20:10 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ. Шановні українці, сьогодні хотів сказати кілька слів про ситуацію в місті Києві, в нашій столиці. На жаль, дуже багато проблем є зараз в нашій державі, але проблема незаконного будівництва, проблема забудованої мафії в місті Києві, вона й далі є дуже актуальною, на превеликий жаль. Нинішня влада на чолі з міським головою Кличком, вона, очевидно, цю проблему нездатна вирішити. І от буквально нещодавно був випадок, коли на депутата Київської міської ради від Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Володимира Назаренка, який якраз є активним борцем з цією забудовною мафією. Був вчинений напад 11 серпня на будівництві житлового комплексу "IL Patio", на вулиці Райдужній, 56, в Дніпровському районі міста Києва, на нього був вчинений організований забудовником напад і відповідно матеріали були передані в місцеву прокуратуру, але вона повністю саботує це розслідування. Сьогодні мною як народним депутатом було відправлено депутатський запит, щоби все-таки Генеральна прокуратура розібралася в цій ситуації і припинила саботаж місцевої прокуратури у розслідуванні цієї справи, і загалом був наведений порядок в цьому питанні з цією незаконною забудовою. Ми бачимо, що ця проблема не вирішується з року в рік, ми бачимо, що в міській раді далі правлять бал-забудовники, які фактично повністю зрослися з місцевою київською владою, і ми бачимо, що абсолютно не вирішуються проблеми міста. Тому що не будується реальне соціальне житло, не проводиться реновація житла, тому що це сьогодні одна з головних проблем, що у нас будуються торгові центри, у нас будуються замість зелених зон величезні багатоповерхові хмарочоси. Але у нас не будується адекватне соціальне житло, де могли б українці, які не мають великих доходів, отримати квартири, у нас не будується і не здійснюється реновація житла, і в нас є цілі райони, які вже повністю мають зношений житловий фонд, де люди живуть в абсолютно жахливих, якихось неймовірних, умовах. Наприклад, є будинок на моєму виборчому окрузі, там, на жаль, багато таких ситуацій, але одна з найбільш кричущих це будинок на вулиці Мілютенка, 23А на лісовому масиві, так званий, будинок вбивця, де абсолютно вже нереально жити ніяк, там просто люди хворіють, вмирають, тому що неможливо забезпечити нормальне їхнє там проживання. Але їхні проблеми з року в рік міська влада не може вирішити і проблеми таких самих десятки сотень будинків по місту Києву, які не мають можливості люди там жити, але їм не дають ніяких альтернатив і все це переходить в довгий ящик. Тому ми закликаємо припинити цю вакханалію і водночас почати нормальний розвиток міста для того, щоб забезпечити комфортне, нормальне, здорове існування, здорове життя для киян і всіх українців. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам. Далі - шість хвилин народний депутат Галасюк, якому ще передає слово пан Ленський. Прошу вас, пане Вікторе.
13:23:19 ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановні українці, шановні колеги народні депутати, шановна пані головуюча! Та економічна політика, яку сьогодні провадить влада в Україні, веде нашу державу в нікуди. Один, два відсотки економічного зростання, які подаються, як велике досягнення, вони залишають нашу з вами країну на узбіччі європейської цивілізації. З такими темпами економічного зростання неможливо досягти європейського рівня життя в Україні, ані за десять, ані за двадцять, ані за п'ятдесят років. Неможливо досягти взагалі, бо це є тупикова економічна політика. Насправді Україна є надзвичайно багато, ми багаті всіма ресурсами, про які тільки можна мріяти: люди, земля, поклади природних копалин, чудове розташування в серці Європи, фантастичний клімат, все про що тільки може мріяти будь-яка країна світу. І залишатися при цьому бідними – це є злочин, який чинить влада проти власного народу. Бо єдине чого не вистачає для того, щоб ми, українці стали європейцями не тільки цивілізаційно, не тільки світоглядно, а ще і економічно, за рівнем і за якістю життя, єдине чого не вистачає – це правильна державна політика. На жаль, діюча влада в багатьох випадках фактично "зливає" національні інтереси України. Ці приклади ми бачимо кожного дня, ви подивіться Київ купує польські трамваї "Песа", замість того,щоб купувати і замовляти львівський "Електрон", "Татра-Юг", Дніпро, Одеса і так далі. У нас є власні виробники, але влада купує за кордоном іноземну продукцію, за долари, за євро. Ця валюта йде за кордон, створює робочі місця в інших країнах, створює там добробут, а нам залишається бідність, а нам залишається дірка в торгівельному балансі, яка складає понад 5 мільярдів доларів США на рік. Її треба затикати для того, щоб гривня була стабільною, для того, щоб ціни не зростали. За рахунок чого це можна робити? Уряд, вибирає найпростіше, затикати ці дірки за рахунок Міжнародного валютного фонду, але це дорога в нікуди. Ні один, ні два мільярдів траншу від Міжнародного валютного фонду не вирішать проблему хибної економічної політики, яку сьогодні проводить влада. Треба міняти економічну модель країни, треба займатися розумним протекціонізмом, допомагати власному виробнику, вигравати конкуренцію на закордонних ринках і захоплювати нові ринки. А про яку підтримку експортера може йти мова, коли власного виробника не поважають навіть в Україні, коли він тут не має шансів вигравати тендери? Подивіться, нещодавня заява міністра інфраструктури. Він каже, що для України вживані електрички з Німеччини - це добре, бо, мовляв, вони їх нам, може, і безкоштовно віддадуть. Та навіть якщо їх вони віддадуть безкоштовно, що це означатиме? Це означатиме, що на українських заводах не буде замовлено будівництво нових електричок, нових вагонів, нових колій і так далі. А що це означає? Українці не будуть мати роботи і будуть змушені руйнувати свої родини і їхати за кордон, для того щоб там вижити, для того щоб там заробити і 300-400 євро направити в країну. Ситуація, яка склалася сьогодні в економіці, вона фундаментальна і є жахливою. Адже надходження від заробітчан з-за закордону в рази перевищують прямі іноземні інвестиції до України. Коли Президент, коли уряд кажуть про великі економічні успіхи країни, то я закликаю їх подивитися не тільки в гаманці українці, а подивитись, і не на закордонні якісь там рейтинги "doing business" і так далі, а подивитися на дуже ключові показники. Наприклад, обсяг прямих іноземних інвестицій країни номер один у світі - Сполучених Штатів Америки - до України, як ви думаєте, який це обсяг? 537 мільйонів доларів США. Я перекладу. Ц взагалі нічого, це інвестиційний нуль, який показує справжню інвестиційну привабливість, яку ми маємо сьогодні. Тому наше домашнє завдання не набирати чергові кредити МВФ, як каже влада, а це створити такий комплекс умов, щоб сюди прийшли американські, японські, європейські і інші інвестиції, щоб не було такої ситуації, як є сьогодні. Бо немає інвестицій - значить, немає виробництва, значить, немає робочих місць. На фоні всього цього вищі посадовці уряду роблять абсолютно антиукраїнські, нефахові, компрадорські заяви. Наприклад, віце-прем'єр з питань європейської атлантичної інтеграції каже, що, мовляв, Україна порушує Угоду з Європейським Союзом про асоціацію і що ми маємо відмінити мораторій на експорт лісу-кругляку, він не працює і так далі. Слухайте, це відверта неправда. По-перше, мораторій відповідає нашим міжнародним домовленостям у повній мірі і з СОТ, і з Європейським Союзом, а, по-друге, він приносить користь. Тільки протягом першого півріччя цього року капітальні інвестиції в галузь деревообробки зросли більш ніж вдвічі. Понад 3 мільярди гривень! Та це ж золоті гривні, які сьогодні нам потрібні, як повітря! Не кредити МВФ, а оці інвестиції. На 40 відсотків зріс експорт меблів для сидіння, інші меблі на 30 відсотків. В доларах США! Нам потрібні ці долари і євро експорту, сьогодні вони на вагу золота для нашої країни. Нам потрібні інвестиції, експерт і податки з розвитку. Тоді в нас буде демократія, гідне життя, підвищення заробітних плат і пенсій. Це той план, який Радикальна партія пропонує для українського парламенту і для української країни. Так переможемо! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за виступ. Наступний, будь ласка, пан Мосійчук запрошується до трибуни для виступу в рубриці "Різне".
13:29:33 МОСІЙЧУК І.В. Шановний український народе, шановний український парламент! Я буду говорити сьогодні про вбивць. Про вбивць, які вбивають більше, ніж терористи на Донбасі, я буду говорити про відповідальність тих, хто в нетверезому стані сідає за кермо автомобіля і потенційно стає вбивцею. П'яниця за кермом – злочинець. Це – аксіома. А державний службовець за кермом – це втричі злочинець. 20 жовтня… вересня на моїй рідній Полтавщині голова районної державної адміністрації Лубенської Тетяна Качаненко була затримана працівниками поліції в стані алкогольного сп'яніння 2,6 проміле. Більше того, вона намагалась використовувати "телефонне право", телефонувати своїм покровителям – керівництву області. Це все зафіксовано на відео, це все задокументовано чесними патрульними поліцейськими. І зараз вже 30 народних депутатів України з різних фракцій і груп підписали звернення до Президента України щодо негайного звільнення із займаної посади цієї горе-чиновниці. Що вона зробила після цього? Вона поїхала в сусідній Хорол, де мешкає і в лікаря-дерматолога взяла довідку, в якій чорним про білому написано: твереза, не аналізи, не стан, а – твереза і прикривається зараз цією довідкою. Саме, дякуючи таким як Качаненко, на дорогах гине більше українців, ніж навіть на фронті. І саме тому наша фракція Радикальної партії, я, наш лідер Олег Ляшко ініціювали законопроект, який незабаром, я сподіваюсь, буде розглядатися українським парламентом і який передбачає збільшення відповідальності за управління автомобілем в алкогольному сп'янінні, а саме, позбавлення довічне права на управління автомобілем тих, хто сів у нетверезому стані і збільшення кримінальної відповідальності тим, хто скоїв злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за кермом, від 10 років і навіть до пожиттєвого ув'язнення, якщо загинуло більше однієї особи. Мусимо покласти край безладу на дорогах і рятувати українців. Безпека українців понад усе! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, пані Червакова передає слово своїй колезі пані Сусловій. Ірина Суслова, запрошуємо вас до слова.
13:32:54 СУСЛОВА І.М. Шановні колеги, сьогодні в Міністерстві охорони здоров'я відбудеться нарада, де буде розглянуто питання про остаточне скасування наказу номер 256, який було ухвалено і підписано ще в 1993 році. Хочу нагадати, що цей документ сформував список більше ніж 450 професій, куди жінкам вхід заборонено, серед них: водій автобусу, машиніст метро, десантник, пожежник, водолаз, член корабельної палубної команди, тощо. Тобто керуючись лише гендерною приналежністю, влада обмежила право половини громадян України. В частині жінок, які б потенційно могли б себе реалізувати, забрали цю можливість. Такий підхід застарів мінімум років на сто. Ще весною спільно з однодумцями ми розпочали кампанію "Жінка може все!" Її мета – це скасування ганебного наказу МОЗ. І щиро дякую за підтримку і міністра Кабінету Міністрів, і Прем’єр-міністра України, і віце-спікера парламенту за те, що підтримали нашу ініціативу. Але робота насправді ще не завершена. Я дуже сподіваюся, що на сьогоднішній погоджувальній нараді в МОЗі це питання не забалакається, і наказ 256, абсолютно дискримінаційний, буде скасовано. Наголошую, що Комітет ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок рекомендував Україні переглянути список заборонених професій. Крім того, Угода про асоціацію України та Європейського Союзу передбачає, що Україна має забезпечити поступове наближення до права та практики ЄС у сфері зайнятості, забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків. Таким чином, існування у теперішньому вигляді наказу номер 256 суперечить міжнародним зобов'язанням України. На жаль, не всі розуміють суті цієї проблеми. Чомусь вважають, що завтра жінки масово підуть в лісоруби, ливарники, пожежники чи почнуть піднімати неймовірні вантажі і підірвуть своє здоров'я. Насправді мова йде не про обов'язок жінки працювати в певній сфері, а про свободу і право вибору. Не можна в XXI столітті вказувати людям, як далі жити, де працювати і як себе реалізовувати. Я хочу привернути вашу увагу ще до декількох цифр. За даними Держкомстату у першому півріччі 2017 року жінки отримали на 26 відсотків меншу заробітну плату, ніж чоловіки. На низку вакансій жінки взагалі не можуть претендувати, оскільки ці вакансії зарезервовані лише під чоловіків. Я буду докладати, я докладатиму максимум зусиль, аби цей наказ і загалом питання рівності, недискримінації піднімалося у стінах парламенту і серед виконавчої гілки влади. І сподіваюсь, що на сьогоднішньому засіданні в МОЗі не буде знову відкладено погодження про скасування цього наказу, а наказ буде скасовано остаточно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пані Ірино. До слова запрошується народний депутат Лозовой, будь ласка.
13:36:12 ЛОЗОВОЙ А.С. Андрій Лозовий, Радикальна партія Ляшка. Перефразовуючи великого Артура Шопенгауера: чим краще я знаю прокурорів, тим більше я люблю собак. Що ми нині бачимо? Прокурорські синочки дозволяють собі безкарно, без жодної відповідальності розстрілювати і вбивати в особливо жорстокий спосіб нещасних собак, котів, пташок та інших тварин. Хіба можна уявити, що в ХХІ сторіччі, в центрі Європи, в великій державі, яка має безвізовий режим, в державі, де живе нація, яка має тисячолітню, надзвичайно багату культуру, відбувається таке середньовічне варварство і більша частина суспільства лишається байдужою? Це нагадує страшний сон. І, незважаючи на те, що наш парламент, саме парламент, прийняв законопроекти, які збільшили, зробили більш жорсткою відповідальність за негуманне ставлення з тваринами, подонки на кшталт Святогора, Короля, Руденка, досі уникають відповідальності. Прокурорський синочок Святогор, який вбив понад тисячу тварин, хизується цим в соцмережах, хизується тим журналістам, які, на жаль, висвітлюють всю цю жорстоку, абсолютно нелюдську звірську діяльність, він цим хизується, тому що тато-прокурор його відмазує. Так само, як відмазує інших живодерів, негідників, яких треба фізично позбавляти можливості продовжувати свій рід. Це психічно хворі люди, які так само, як безкарно нині вбивають собак, так вони завтра людей будуть вбивати. Хто конкретно в прокуратурі це кришує? Цим займається перший заступник прокурора міста Києва Вадим Кучер. Цим займається прокурор Київської міської прокуратури № 10 Гавриш. Вони через кругову поруку прокурорську покривають злочини, покривають ці звірства. Я хотів би подякувати тим народним депутатам, які не лишаються байдужими до того, як знущаються над тваринами: Віктору Валерійовичу Галасюку, Андрію Валентиновичу Немировському, Олегу Миколайовичу Петренку, Альоні Володимирівні Кошелєвій, Євгену Сергійовичу Дейдею. Подякувати зоозахисникам, перш за все Оленці Костюкевич та усім іншим, хто разом з нами пікетував прокуратуру і добивається справедливої кари для живодерів, які безкарно дозволяють собі чинити такі злочини. Вони тренуються на собаках, щоб краще цілити в нас. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за актуальний виступ. Будь ласка, до слова запрошується Остап Єднак. Прошу вас, пане Остапе.
13:39:10 ЄДНАК О.В. Шановні українці! Я хочу привернути увагу громадськості, журналістів, експертів до великої проблеми, яка зараз відбувається в Україні. Зокрема наш комітет екологічної політики на численні звернення компаній "Укргазвидобування", "Укрнафта" та профспілок запросили послухати ситуацію, яка склалась в Україні з видачею і продовженням спецдозволів на видобуток газу, нафти та корисних копалин представники Держгеонадра. Нам зачитали суху статистику, скільки дозволів, заяв було подано, скільки дозволів було видано. Але на конкретні питання нам не дали відповідь. А питання були такі, що наша держава Україна декларує потребу в енергетичній незалежності, в енергетичній безпеці, але не видає дозволів державний орган Держгеонадра державним компаніям в структурі "Нафтогазу". Це "Укргазвидобування" та "Укрнафта". В цьому році не видає жодного дозволу на видобуток нафти та газу. Таким чином, вже лише "Укрнафта" не доплатить в державний бюджет близько 300 мільйонів гривень. На сайті ви можете подивитись, компанія рахує щоденно збитки. Подає в суд, виграє суд. Держгеонадра не виконує рішення суду. "Укргазвидобування", аналогічна ситуація. Тобто держава Україна через бюрократичні перепони повинна скорочувати видобуток нафти та газу, тому що наші державні органи не дозволяють нам це робити. Абсолютно абсурдна ситуація. І керівництво Держгеонадра не дало жодного логічного пояснення, чому вони так роблять. Чи це корупція, чи це недопрацювання, чи це саботаж, чи це диверсія? Ніхто нічого не розуміє. І це є пряма відповідальність уряду вирішити це питання. Наш комітет звернувся до Прем'єр-міністра для того, щоб, по-перше, вирішити кадрове питання. Тому що відомством керує тимчасово виконуючий обов'язки, і відзвітувати уже на наступному пленарному тижні під час засідання комітету. Я очікую, що профільний міністр екології та природних ресурсів доповість про прогрес в даних питаннях. Дозволи також не видані не лише державним компаніям, але і приватним компаніям, таким як Центральний ГЗК, ПАТ "Північний ГЗК", ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка", невеличке підприємство на Буковині "Брусницька земля 1". Це ті підприємства лише, які звернулися до депутатів нашого комітету. А є ще десятки підприємств, які не зверталися, і ми не знаємо, яка там реальна ситуація. Тобто це реальна шкода економіці країни, і ми не розуміємо, чому уряд не реагує ефективно. Це можуть бути організаційні питання, бюрократичні питання, але ми повинні бачити результат. Результат – це збільшення видобутку вуглеводнів, це наша енергетична безпека, і це, власне, подолання цих абсурдних бюрократичних перепон. І потрібно все-таки порахувати збитки і знайти винних. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам дякую так само. Зараз слово Єгору Соболєву, якому передає слово пані Острікова. Будь ласка, пане Єгор.
13:42:17 СОБОЛЄВ Є.В. Вранці мав зустріч з представниками інших держав, які допомагають Україні в тому числі в протидії корупції. Говорили про те, що буде з Верховним Судом і що буде з Антикорупційним судом. В Верховному Суді знову відбувається стара гра, коли беруть третину нових людей, додають до них дві третини старих і називають все це "рішучою реформою". Я пояснив нашим колегам дипломатам, що з українськими дуже розвинутими традиціями маніпулювання розподілом справ всі важливі справи в Верховному Суді потраплятимуть до залежних суддів, і далі Верховного Суду в нас не буде. Вони запитали мене: що робити. Я попросив їх робити будь-який можливий в межах дипломатії тиск на керівництво нашої держави, на народних депутатів – на всіх, від кого залежить прийняття цих рішень. Я хочу сказати всім, хто нас дивиться і слухає, іноземні дипломати нам допомагали, допомагають і будуть допомагати. Але дуже важливо, щоби люди, щоб громадяни України відчували себе власниками цієї держави, не рабами, не квартирантами, а власниками цієї держави. І ми разом з колегами в цьому залі просимо всіх вас приїхати до нас у гості 17 жовтня, з 9 ранку зібратися під Верховною Радою України, дуже мирно, дуже цивілізовано попросити від нас ухвалити три важливих рішення, які будуть в цивілізований спосіб вести державу вперед: творення антикорупційного суду, скасування депутатської недоторканності і перехід до виборів наступного парламенту за відкритими списками партій. Перше рішення буде відправляти за грати тих, хто плутає політику і бізнес. Друге рішення відіб'є на майбутнє бажання ховатися від закону у Верховній Раді. І третє рішення дозволить суспільству, всім нам делегувати у владу якомога більше людей, які по-справжньому цієї честі і гідності заслуговують. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, наступний виступ від народного депутата Ляшка, який 6 хвилин має, тому що йому ще передає слово його колега Чижмарь. Будь ласка.
13:44:58 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Дорогі мої українські пенсіонери, я хочу, щоб ми зараз з вами обговорили сакраментальне питання – пенсії. Існуюча пенсійна система не влаштовує абсолютно нікого із тих, хто сьогодні на пенсії, і не влаштовує абсолютно нікого із тих, хто завтра вийде на пенсію. Бо питання пенсійного забезпечення – це не лише питання ваше, дорогі пенсіонери, а це й питання тих людей, молоді, які сьогодні працюють і не мають жодних гарантій, що коли вийдуть на пенсію, будуть отримувати пенсію, яка дасть можливість достойно жити. Команда Радикальної партії, коли йшла до парламенту, для нас ключове завдання, для чого ми сюди прийшли, – це підвищення доходів українців. Тому що це єдина можливість подолати бідність в країні, зробити могутньою Україну. Ніякий Путін, ні жодний інший паразит не візьме нашу країну, якщо ми будемо сильними, якщо українці матимуть роботу і зарплату, достойну зарплату, яка даватиме можливість жити, а потім, коли виходять на пенсію, щоб мали достойну пенсію. Зараз уряд нам пропонує пенсійну реформу. Команда Радикальної партії цей тиждень, коли отут у нас влаштовували цирк і голосування за поправки, за які ніхто не голосував, ми в цей час дуже наполегливо працювали із соціальним блоком уряду, де висловили свої претензії, вимоги і зауваження до пенсійної реформи, запропонованої урядом. Для нас ключове завдання - це не підвищення пенсійного віку, як того хоче влада. Ми вважаємо, що немає жодного змісту підвищувати пенсійний вік, тому що воно не дасть підвищення пенсій. Єдина мета пенсійної реформи – це підвищення пенсій. І ми пропонуємо абсолютно чіткі і конкретні пропозиції, які дадуть можливість людям підняти пенсії. Перше. 4 мільйони українських пенсіонерів сьогодні отримує пенсію нижче прожиткового мінімуму - це менше тисячі 300 гривень на місяць. Майже мільйон людей отримує пенсію 949 гривень на місяць і ще 100 тисяч українців отримує соціальну допомогу 949 гривень, тому що в них немає необхідного страхового стажу, який давав би право на нарахування пенсії. Уряд пропонує підняти прожитковий мінімум на 5 відсотків – це 60 гривень. І ці 60 гривень вони пропонують збільшення з 1 жовтня. Інфляція в цьому році 11 відсотків, а підвищення соціальних стандартів уряд пропонує на 5 відсотків. Тобто фактично інфляція і зростання цін з'їдять те мізерне підвищення пенсій для майже 7 мільйонів пенсіонерів. Тому наша команда наполягає на тому, щоб підвищення було прожиткового мінімуму не менше 15 відсотків. Це означає, що як мінімум 5 мільйонів людей отримають додатково по 200, по 300 гривень до своєї пенсії. Зрозуміло, що це не багато. Але коли людина отримає 949 гривень і коли в неї це єдине джерело доходу, а особливо, коли це пенсіонери у місті, в яких немає можливості городину свою виростити, то кожна копійка для цієї людини має значення. І саме за це ми боремося. І головне - це виконання статті 46 Конституції України, яка встановлює, що пенсія неповинна бути нижче прожиткового мінімуму. За 26 років незалежності ніхто ні один уряд не виконав цю вимогу Конституції, статті 46. Пенсія по інвалідності, соціальна допомога, пенсія для людей, які мають трудовий стаж великий, але отримують її нижче прожиткового мінімуму. Пряме порушення Конституції. Моє завдання моєї команди - заставити уряд, заставити владу виконати вимоги Конституції і щоб ні один пенсіонер в Україні не отримував пенсію нижче прожиткового мінімуму. Це головне. Наступне, ключове, що сьогодні є в пенсійній системі, – це соціальна несправедливість. Коли одна людина працює, а інша не працює, однаково отримують пенсію. Коли прокурор, суддя, депутат собі намахлювали кожен по окремому закону по 10, по 20 тисяч гривень пенсії, шахтар, металург, сталевар, механізатор, доярка, лікар, вчитель, отримують копійчану пенсію. Ми боремося за те, щоб усунути цю зрівнялівку, щоб пенсія нашим пенсіонерам платилася залежно від стажу роботи і від умов роботи. Чим більший стаж, чим важчі були умови роботи, тим вищою має бути пенсія. Пенсійний фонд не повинен бути благодійним фондом, з якого ми з вами сплачуємо, ті, хто працює, пенсійні внески, а потім їх розділяють на всіх, у тому числі і тих, хто не сплачував туди пенсійних внесків. Несправедливо і неправильно. Пенсійний фонд має забезпечувати достойну пенсію для людей, які платили пенсійні внески. Обов'язково наполягаємо на тому, щоб врахувати в пенсійний стаж період навчання у вузах, для того щоб 5 років не пропадало для сотен тисяч людей, коли прийде час нараховувати пенсії. Чорнобильці, військовослужбовці - ми так само наполягаємо на тому, щоб була перерахована пенсія. Але ключове: для того, щоб була висока пенсія, повинна бути висока зарплата. Тому наша ключова вимога - це підвищення заробітних плат, мінімальної зарплати, середньої зарплати по країні. Чим більша зарплата, тим більша буде пенсія. Ну і нарешті багато хто із безсовісних роботодавців заради алчності не оформляють людей на роботу. Немає трудового стажу. Крадуть фактично у них пенсію. Це не роботодавці - це работоргівці, які тримають трудівників, як рабів, заради власного прибутку. Я раджу тим, хто працює без оформлення трудової, візьміть біту і переламайте руки, ноги цим работорговцям, які крадуть у вас забезпечену старість, які крадуть у вас трудовий стаж, і крадуть у вас достойну пенсію. Ми отут не дамо грабувати трудовий народ. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ Наступний, будь ласка, до виступу запрошується народний депутат Павло Кишкар.
13:51:12 КИШКАР П.М. Шановні колеги, шановні українці! Тяжко бути більш експресивним, ніж Олег Валерійович, звичайно, але мій сьогоднішній виступ стосується, словами Мосійчука про вбивство. Ми мали ближчими днями вбивство Олега Супруненка і, насправді, дійсно, якісне розслідування і якісні результати затримування перших звинувачуваних, за що ми дякуємо щиро Полтавській національній поліції. Думаю, що ця справа буде доведена до логічного завершення, а винні у цьому тяжкому злочині будуть притягнені до відповідальності. Проте, ми не забуваємо, що 16 березня 2014 року колишній мер Миргорода Василь Третецький так само був побитий, тяжко побитий і внаслідок чого на наступний день загинув. І ця кримінальна справа відкрита і не розслідується тим же, власне, органом національної поліції в Полтавській області, хоча перебуває на різному рівні контролю, проте жодної слідчої дії більше року вже не проводиться. Ми нагадуємо вам, і цей мій виступ теж вважати прошу за звернення і до Генерального прокурора, і до керівника Національної поліції, заради того, щоби винні особи, які, напевно що, все-таки пов’язані з тими людьми, які вчинили вбивство Олега Супруненка, були притягнені до відповідальності. Коротко про події в Одесі, де Народний Рух України має чітку проукраїнську, зрозумілу для громадян позицію, корупція вбиває, корупція вбиває, насправді, набагато більше людей і дітей, зокрема, ніж ті діти, Царство Небесне, які були загинули минулого тижня в пансіонаті "Вікторія". Корупція вбиває, і та доказова база про розкрадання землі, про розкрадання приміщень, про розкрадання бюджетних коштів, і доказова база про наявність декількох громадянств у пана Труханова чомусь не змушує відповідні правоохоронні органи притягнути його до відповідальності, а Одесу зробити, дійсно, українською перлиною Чорного моря, яка б отримала українську владу. Останнє зауваження до роботи правоохоронних органів це вбивство Сергія Лихмана 14 травня 2014 року, дуже дивно, що колеги депутати, колеги однопартійці по "Удару" Сергія не вживають належних заходів задля того, щоб ця справа була доведена до кінця. Звертаємо увагу сумської поліції, сумської прокуратури, що жодної слідчої дії по цьому вбивству протягом минулих півтора року не було вчинено. Будь ласка, виконуйте посадові обов'язки, виконуйте обов'язки, передбачені вам Кримінально-процесуальним кодексом. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Ще раз з днем народження ми вас вітаємо. І я запрошую до слова народного депутат Лінька. Будь ласка, пане Лінько.
13:54:30 ЛІНЬКО Д.В. Дмитро Лінько, Радикальна партія Олега Ляшка. Свій виступ я хотів би присвятити земельній реформі, яку про всі говорять, але насправді не розуміють, що має бути під цією земельною реформою. Нам влада пропонувала, але відмовилася від цієї думки, тому що ми принципово були проти цього, продати українську землю іноземцям, іноземним країнам, великим латифундистам. Але насправді в чому полягає суть і що ми вимагаємо, що таке має бути земельна реформа? Це справжня підтримка аграріїв і фермерів, і селян. Саме для цього ми зареєстрували зміни до Конституції, які ми пропонуємо записати навічно і вже на основі цих змін до Конституції приймати подальше реформи, що основою є фермерське господарство на селі, щоб закріпити за селянами право на власну землю. Кричуща ситуація, яка існує вже 25 років у нас в Україні, 450 тисяч гектарів належить сьогодні Академії аграрних наук України. Але ми всі розуміємо, що насправді ці 450 тисяч гектарів не використовуються для науки, вони просто дерибаняться і по лівому, по чорному там заробляють гроші, а люди, які працювали в цих дослідницьких, наукових підприємствах, вони не отримали свої паї. Я особисто звертався неодноразово, вже три роки звертаємося по селу Чарівному в Кіровоградській області, де є підприємство "Червоний землероб", де постійно кожного року бійки, рейдерські атаки, тому що там панують бандити. А люди, які працювали більше тисячі людей, які працювали в цьому державному підприємстві ще за радянських часів, вони не отримали жодного гектару землі, хоча насправді підприємство має 5 тисяч гектарів землі. Так от, ми наполягаємо на тому, щоб Кабмін негайно вирішив цю проблему, тому що таких підприємств по всій Україні сотні. Люди праці, ветерани праці вони мають право отримати і ці землі мають бути розпайовані, вони мають отримати ці паї. Далі. Ветерани АТО, яким дуже багато по місцевим радам розповідають, що немає земель доступних, що всі землі державного запасу розпродані, всі землі зайняті. Так от, якраз ці землі Академії аграрних наук вони мають бути розпайовані і роздані так само ветеранам АТО, які мають першочергове право на отримання землі. Далі: щодо державного бюджету і пункту про підтримку сільхозвиробників. В минулому році ми підтримали те, що було виділено 2 мільярди на підтримку сільхозвиробників, але те, що ми побачили як були розподілені урядом всі ці гроші пішли олігархам, Косюкам і всім іншим латифундистам, які за ці гроші будуть потім собі вілли. Так от, в цьому році ми пропонуємо забезпечити нашу вимогу підтримки кожного селянина, не латифундистів, не олігархів, а підтримку кожного селянина, щоб кожний власник корови на селі отримав підтримку 5 тисяч гривень – це буде реальна підтримка селян, реальна підтримка фермерів. І це ми будемо підтримувати, в державному бюджеті ми надамо пропозиції і будемо вимагати, щоб уряд саме так їх розподіляв, не олігархам, а конкретно до кожного селянина і до кожної корови, щоб у нас в селі була корова, і щоб у нас в селі було хазяйства. Тому що селяни сьогодні не знають просто як виживати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. І зараз до слова запрошується Олег Березюк. Передає слово пані Сотник, будь ласка, пані Олена.
13:57:47 СОТНИК О.С. Мій виступ буде присвячений тим людям, які дуже багато пишуть звернень на адресу фракції "Самопоміч" і особисто мені як народному депутату. І тим людям, які, на превеликий жаль, іноді не пишуть ці звернення, бо вони зневірилися і в першу чергу зневірилися вони в наших корумпованих і не справедливих судах. Меді дуже шкода, я прошу вибачення у вас за це, що я не можу дуже часто вам допомогти. Я не можу вам допомогти, тому що судова гілка влади вона є за Конституцією незалежною. Але незалежною вона є від мене і інших народних депутатів, але вона залишається дуже залежною від Президента і його прямого політичного впливу. І саме для того, щоб виправити цю ситуацію, виправити ситуацію з корумпованими судами, які є залежними і вони фактично працюють на одну людину в цій країні, ми намагаємося боротися вже другий тиждень у цьому залі за поправки до процесуальних кодексів, тому що процесуальні кодекси - це ті правила, які вас захищають, коли ви йде в суд і коли навіть є суддя, який чинить свавілля, але ви знаєте, що у вас є права, які вас можуть захистити. Мої колеги, коли слухали нас два тижні, сказали: "Ми не хочемо потрапити в ці суди, ми не хочемо, не дай Бог, судитися за оцими новими правилами, тому що це не буде мати жодного сенсу, тому що насправді ці процесуальні кодекси зроблять так, що ми станемо ще більш незахищеними". І насправді депутати вас просто обмануть з приводу того, що, дійсно, є судова реформа. Основним принципом цих процесуальних кодексів, наприклад, може бути історія про те, що стаття 55 Конституції, яка встановлює вам, кожному громадянину, право звернутися до суду, вона знівельована абсолютно. Не жоден, не кожен, точніше, з вас зможе, наприклад, звернутися в касацію. Це буде вирішувати заангажований суддя, чи підете ви касаційну інстанцію, чи ні. А дуже для багатьох людей, особливо в кримінальних справах, касація є останньою надією. І от цими кодексами цю останню надію у вас забирають. Дуже часто й ми стикаємось з ситуацією, коли маємо йти в суди і там захищати права. Зараз чиниться свавілля в Харкові, в Миколаєві відносно "Самопомочі" - і ми теж не маємо можливості себе захистити в судах. Тому ми боремося в тому числі і за власні права - це правда, - але, в першу чергу, за права тих десятків мільйонів людей, які ходять у суди кожного року і не знаходять там правди. І останнє. Я прошу не маніпулювати Прем'єра Гройсмана тим, що ми зупиняємо пенсійну реформу. Це неправда, депутати в цьому залі збільшили мінімальну заробітну плату, і зараз ви як Прем'єр зобов'язані згідно Закону про пенсійне забезпечення збільшити пенсії. Своїм рішенням ви це мали зробити ще шість місяців… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановна пані Олено. Будь ласка, до слова запрошується народний депутат Рудик.
14:01:11 РУДИК С.Я. Шановні українці, шановні мої виборці сміляни, в першу чергу! Вкотре з цієї трибуни звертаюсь до вас про проблему, яка мене болить, і, переконаний, болить багатьох смілян з 2014 року: я знову буду говорити про долю спецмедчастини номер 14, доля якої і досі не вирішена. Хоча зовсім нещодавно, приймаючи зміни до Закону до бюджету на 2017 рік ми ніби вирішили її долю, створивши на базі спецмедчастини номер 14 національний реабілітаційний центр для учасників АТО. Так здавалося мені, так здавалося багатьом, тому що була прописана пряма норма в цьому законі: Міністерству охорони здоров'я протягом місяця створити. Крапка! На превеликий жаль, пройшов місяць, а Президент його підписав трохи пізніше, 1 серпня, і пройшовши по кабінетам МОЗ я дізнався про те, що ключові працівники Міністерства охорони здоров'я навіть не знають про існування цього закону. Як з'ясувалося, вони, виявляється, не знають, що з 5 липня 2017 року в цій спецмедчастині немає світла, спочатку в стаціонарі, потім у поліклініці. Вони не знають, що станом на сьогоднішній день заборгованість по зарплаті 4,5 тис… мільйонів, перепрошую, гривень, а з нарахуваннями - всі майже шість. Вони не знають, що до кінця року, якщо ніщо не зміниться, сума заборгованості перед людьми, а це більше 150 працівників, складатиме 13 мільйонів гривень. І, зрозумівши, що поки що закон не працює, хоча, звичайно, "волшебный пендель" був даний: я зробив запит до Прем'єра, зустрівся з ним, переговорив про долю лікарів і тих керівників, які забули про цих лікарів. Щось вони до кінця року зроблять. Ми вирішили зареєструвати окремий законопроект, під яким підписалося 15 народних депутатів, які представляють чотири фракції і дві депутатські групи у парламенті. Здавалося би, знову ось вирішення цієї проблеми. Але, вдумайтесь, для чого реєструвати окремих два закони, один з яких стає чинним законом, якщо він просто не виконується? Шановне товариство, користуючись нагодою і цим виступом, я розумію, що зараз навряд чи нас слухають представники МОЗу, оскільки вони не дивляться навіть чинну норму закону, але давайте все-таки, звертаюсь зараз до колег зі Сміли, наступний тиждень непленарний, давайте знайдемо час і прийдемо до них в кабінет і запитаємо, коли буде створений національний реабцентр, коли вони погасять заборгованості перед вами по заробітній платі, коли ваш директор пані Калабовнікова нарешті візьме і зрозуміє, що її задача - сидіти в МОЗі, а не підбурювати людей до страйків; коли кремі народні депутати, які представляють фракції, які і близько не мають відношення до Сміли, перестануть підбурювати людей і вішати їм "лапшу" про те, що проблеми ви... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Наступний виступ, будь ласка, від народного депутата Івана Спориша. Передає слово йому його колега Петренко.
14:04:30 СПОРИШ І.Д. Вітаю, пані головуюча, шановні народні депутати, які залишилися в залі! Ну, звичайно, цей тиждень, я думаю, що головуюча, коли закриє сесію, нам скаже, що це робота в округах. Прийдемо ми на округ і будуть знову одне і те ж саме – наші виборці нас питати. Я розумію не мажоритарщиків, а списочників. Вони майже ні за що не відповідають, тільки за свої партії, але, разом із тим, нам приходиться за це відповідати. І я вам скажу, що ми сьогодні уже третій пленарний тиждень говоримо за проект Закону про судочинство. Я розумію прекрасно, що "Батьківщина", яка подала більше чотирьох тисяч поправок, я думаю, що не менше вони подали, да, є якихось там сто поправок слушних, але, разом із тим, та вода, яка ллється для того, щоб ми не перейшли на... Закону про пенсії, та вода, яка ллється, щоб ми не перейшли про Закону про медицину, я думаю, це прекрасно ми розуміємо, що вони це роблять, і дуже хотілося б, щоб наші виборці це розуміли. Я думаю, що вони сьогодні це розуміють. Але, разом із тим, ми повинні все робити, щоб фракції, які відповідають за державу, вони повинні дійсно не йти на поступки, але разом.... ми бачимо прекрасно, що опозиційні фракції що вони роблять, це кожен виборець також повинен знати і повинен бачити. Дійсно, вони чекають свого часу прийти до влади, і це ми прекрасно розуміємо. В нашому залі тільки боротьба за владу, більше нічого не проходить, на жаль. Ви знаєте, мені здається, що от сьогодні ми говоримо за бюджет. Я також в чому, от те, що вже поданий бюджет, і ми будемо його розглядати, на щастя, він поданий у вересні місяці. І дуже б хотілося мені, щоб все-таки податок на тваринництво для села був включений в бюджеті. Тому що ми говоримо, що ми не платимо податку по тваринництву, але ми його платимо. На жаль, цих 20 відсотків ми платимо, бо хто його знає, коли буде закупівля тої чи іншої техніки, щоб перекрити. І це є несправедливо, ми можемо залишитися без тваринництва в селі. Ми сьогодні закликаємо інвесторів: дайте справедливо. Але давайте хоч на рік не биймося тут за владу, давайте покажемо і будемо знати, що ворог у нас сьогодні один – це не Росія, а це Путін, і ми прекрасно розуміємо. І давайте об'єднаємося і будемо все робити, щоб інвестор прийшов, а не битися, вовтузитися тут за владу, а потім говорити, чому ми нічого не робимо, чому не зробили. Я думаю, ми критикуємо економіку нашої країни, бо мало розвивається. Так підставляймо плечі, давайте разом будемо робити, щоб ця економіка розвивалася, а не просто один одного критикувати. Да, Закон про пенсії, я хотів би декілька слів сказати. Пенсіонери всі чекають, ми знаємо найбідніше живуть люди це в селі. Чому? Тому що вони дуже важко працювали, але пенсія в них найнижча. І ми в першу чергу повинні зробити все, щоб ця пенсія в них була підвищена, щоб вони получили в 2 рази, в 3 рази більше, тому що вони… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний пане Іване. Я запрошую до слова пана Лозового, якому передає слово його колега Вовк. Прошу.
14:07:48 ЛОЗОВОЙ А.С. Моя свята Рівненська земле, колиска Української Повстанчої Армії, дорогі земляки! Я хотів би з цієї найвищої… найвищої в державі трибуни відзвітувати перед вами за мою, Андрія Лозового, і всієї нашої команди роботу. Лише за минулий рік зусиллями Радикальної партії, перш за все нашого лідера Олега Ляшка було виділено понад 50 мільйонів гривень на соціально-економічний розвиток Рівненщини. За рахунок цих коштів були виконані, чи в процесі виконання, наступні роботи: реконструкція приймального відділення Рівненської обласної дитячої лікарні; реконструкція поліклініки там же; капітальний ремонт дороги в селі Грушвиця Перша; будівництво центральної мережі господарсько-питного водопостачання в селі Вишеньки на Острощині; утеплення фасаду Квасилівського дитячого садочка; капітальний ремонт будівлі Устянської ЗОШ в Корицькому районі; ремонт музичної школи в місті Здолбунів; реконструкція клубу в селі Миротин на Здолбунівщині; капітальний ремонт асфальтового покриття на вулиці Котляревського у місті Костопіль; капітальний ремонт дитсадочку в селі Шубків; ремонт даху в школі села Вовкодави Гощанського району; ремонт покрівлі будинку культури села Івачків Здолбунівського району; капітальний ремонт будівлі Березнівської ЗОШ № 2; ремонт та благоустрій пам'ятникам воїнам в селі Велика Омеляна Рівненського району; капітальний ремонт даху школи в селі Мнишин Гощанського району; заміна покрівлі, заміна вікон та дверей будівлі клубу в селі Сухівці Рівненського району; заміна вікон в школі села Ремчиці Сарненського району; капітальний ремонт приміщення школи в селі Поляна цього ж району. А також, звертаю увагу, капітальний ремонт школи в селі Більська Воля Володимирецького району. Хтось з мудрих казав, що в поразке не знайдеш батьків, а в перемозі їх багато. Різні негідники, брехуни, які вважають нас з вами дурними, брешуть, розповідаючи в області, мовляв, це їхня заслуга. Як, наприклад, один з таких брехунів голова Володимирецької райдержадміністрації Володимир Хоружий, який розказує людям і бреше про те, що кошти на ремонт школи в селі Більська Воля вибиті ним. Більше того, пан Хоружий дзвонить директору школи, погрожує і вимагає, щоб замість чесного тендеру підряд отримала якась псевдофірма з Володимирця, рога і копита. Я вимагаю від губернатора області Олексія Муляренка, Олексій Віталійович, негайно звільнити пана Хоружого. Від Національного антикорупційного бюро вимагаю негайно почати розслідування, покарати цього корупціонера, негідника, який, коли одні люди, які Рівненщину люблять, вибиває гроші, просто хоче на цьому нажитися. Команда Ляшка і далі працюватиме на благо Рівненщини. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Я запрошую до слова пана Антона Кіссе. Будь ласка, пане Антоне, вас до слова. Пан Кіссе.
14:11:09 КІССЕ А.І. Уважаемые коллеги, дорогие наши избиратели! Антон Киссе, 142 избирательный округ, украинская Бессарабия. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Антоне, я просила би виступати вас державною мовою. Я вас дуже прошу, якщо така є можливість у вас. Ви нею сто відсотків володієте, тому, будь ласка. КІССЕ А.І. Ні-ні. Я вибачаюсь, но я, з вашого дозволу, на російській мові. Чтобы краще высказать свою позицию. Я как депутат-мажоритарщик, который представляет пять районов юга Одесской области, внимательно отслеживает то настроение, которое есть у моих избирателей, у наших избирателей. Последнее время, стоит отметить, что активная работа проводится по ремонту и реконструкции дорог. Но есть ряд вопросов, которые заслуживают внимания прежде всего Кабинета Министров. У нас укрепляются взаимоотношения, прежде всего, торгово-экономические с Молдовой. Наверное, граница с Молдавией – самая большая протяженность. И отсутствие тех магистралей, которые в былые времена имели место, прежде всего, железнодорожные магистрали. Речь идет о "Березино – Басарабяскэ – Рени". Железнодорожный путь, который 20 лет назад давал очень серьезный экономический рост. На протяжение последнего времени идет пока только словесная активизация по восстановлению этой дороги, железной дороги. Мало того, сегодня уже железная дорога приостановила маршрут, пассажирский маршрут до Березино, то есть маршрут "Одесса – Березино", что волнует людей и люди уже выражают свой протест. С этой трибуны хочу обратиться, прежде всего, к Кабинету Министров. Буквально в ближайшее время будет встреча Премьер-министра Украины и Премьер-министра Молдовы. Чтобы они обсудили этот вопрос, и нашли пути решения. Последняя міжурядова спільна комісія, которая состоялась в Одессе на уровне первых вице-премьеров. Молдова заявила, что она готова к выделению тех средств, то, что касается разобранной дороги на их территории. Сегодня мяч футбольный, если можно так сказать, находится на территории Украины, то есть решение должно быть за Кабинетом Министров Украины. Еще раз настойчиво прошу и требую, и прошу оформить мое обращение в виде депутатского запроса. С тем, чтобы при встрече на высоком уровне кабинетов министров было принято решение, в том числе и нашим правительством, о строительстве железнодорожной ветки Березино-Бессарабка-Рени, которое даст импульс шести районам Одесщины ожить. И экономический потенциал Украины увеличится в разы. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, наступний виступаючий – народний депутат Рибалка. Запрошую вас до слова. Рибалка, народний депутат Рибалка.
14:14:27 РИБАЛКА С.В. Шановні українці, шановні народні депутати! Всі ми знаємо про проблему сміттєзвалища, яке було у місті Рівне, яке призвело не тільки до гибелі людей, а і до екологічної катастрофи. Але, на жаль, такі проблеми є не тільки в місті Львові, а і в інших регіонах. Я хотів би зупинитися на проблемі моєї рідної Дніпропетровщини, а саме посьолку міського типу Широке, де я перебував влітку з робочим візитом. Ще в 2010 році, на протязі п'яти років, вдумайтеся, виділялося на проблему сміттєзвалища мільйон доларів. Був побудований паркан, електростанція, інші підведені комунікації, але, на жаль, сьогодні крім паркану там нічого не залишилося. Люди, які там мешкають, в буквальному сенсі задихаються від смороду, який там стоїть. Як до мене, проблема ділиться на два питання. Перше, хто відповість за бюджетні гроші, які розкрадені на протязі цих років. І, по-друге, як вирішити проблему і допомогти на моїй рідній Дніпропетровщині мешканцям пмт Широке. По-перше, коли я почув про цю проблему, я, безумовно, звернувся до Генеральної прокуратури. Тому що про цю проблему знають і керівництво міліції, і державної адміністрації, і районної державної адміністрації. І яку я отримав відповідь? Якщо чесно, це жах. Генеральна прокуратура сказала, що це не її справа - розслідувати розкрадання бюджетних грошей, - і мені треба звернутися до іншої державної інституції. Вважається як, якщо треба переслідувати малий і середній бізнес, до речі, як у Сполучених Штатах 60 відсотків ВВП – це малий і середній бізнес, якщо треба переслідувати бізнес в ІТ-мережі, перевіряти податківцями, тиснути на них, то це у компетенції Генеральної прокуратури. Якщо треба зайнятися реальним розкраданням бюджетних грошей, то це не в компетенції Генеральної прокуратури. І друге питання: як вирішити цю проблему? Фракція Радикальної партії у Дніпропетровській області і у Верховній Раді бере це питання на особистий контроль. У найближчий час ми проведемо нараду із керівництвом Дніпропетровської обласної адміністрації і Дніпропетровської обласної ради для того, щоб нарешті виділити гроші і для того, щоб проблеми сміттєзвалища у пмт Широкому була вирішена. Тобто, я вважаю, тільки так ми можемо вирішувати проблеми звичайних громадян. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 30 секунд дається на виступ Чумаку, який наполягає. І я маю 30 секунд потім своїх завершити наше засідання. Прошу, 30 секунд.
14:17:02 ЧУМАК В.В. Дякую, Ірина Володимирівна. Шановні колеги, шановні виборці, я в першу чергу хочу звернутися до виборців свого 214 виборчого округу по Києву, дуже маленька об'ява. Зараз на окрузі мені приходить дуже багато дзвінків і запитів, що це таке, от на окрузі з'явилися такі агітки вступати у батальйон Чумака і от такий от плакат, який говорить, що Чумак разом з Трампом завоює Росію. Хочу сказати, що це не моя творчість, я до цього не маю жодної причетності до цього, але я не проти того, щоб, в принципі, все це відбувалося. Дякую. Тепер я хочу сказати про зовсім інші речі. Шановні українці, ви чуєте тут, коли виступають наші колеги, про те, що, в принципі, реформи, про які стільки… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановний пане Вікторе, у нас було 30 секунд, я дуже прошу, щоб ми дотримувалися цієї домовленості, тому що я вже на 2 хвилини перебрала регламент. Я дуже дякую вам. Шановні колеги, я дякую всім депутатам, які дожили до хвилини закінчення нашого порядку денного. І дозвольте вам нагадати, що наступного тижня народні депутати працюють з виборцями. Чергове пленарне засідання Верховної Ради України відбудеться у вівторок 3 жовтня о 10-й годині. Воно розпочнеться з продовження розгляду поправок до Господарського процесуального кодексу України, Цивільно-процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів (друге читання). А ранкове засідання Верховної Ради України сьогодні я оголошую закритим. Дуже дякую всім. |
