Верховна Рада України

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

23 березня 2017 року, 10 година 05 хвилин

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

10:05:36

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Колеги, всі на місцях? Можемо проводити реєстрацію? Будь ласка, займіть свої місця.

Отже, колеги, прошу підготуватись до реєстрації. Прошу провести реєстрацію.

10:08:07 354 – "за". Ой, зареєструвалось. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Колеги, хочу наголосити, що у нас першим стоїть блок "питання захисту прав внутрішньо переміщених осіб". Але до нас у президію прийшла заява від двох фракцій – "Народного фронту" і Радикальної партії – на перерву, вони готові замінити виступом. 3 хвилини. Хто буде виступати від фракцій? Олег Ляшко. 3 хвилини, Олег Ляшко. І я прошу народних депутатів заходити у зал, через 3 хвилини ми перейдемо до розгляду питань порядку денного. Будь ласка, 3 хвилини.

10:08:54

ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Сьогодні вночі сталася диверсія на складах артилерійського озброєння у Харківській області. І сьогодні тисячі рятувальників, військовослужбовців рятують життя місцевих мешканців, рятують нашу рідну Харківщину. Це диверсія – те, що відбулося у Харківській області на складах артилерійського озброєння. Але не менша диверсія, коли у парламенті сидять величезна кількість людей із кількома паспортами крім українського. Тому що коли ви, шановні колеги, набували депутатського мандату і складали присягу, ви клялися на вірність українському народові. У мене питання: якому народові ви служите, коли у вас по кілька паспортів у матні? Коли ви тримаєте тут український паспорт, а про запас маєте російські паспорти, офшорні паспорти, ізраїльські паспорти і всі інші паспорти. Тому ми вважаємо, що перебування у парламенті депутатів із кількома паспортами – це диверсія проти українського народу, це диверсія проти національних інтересів України. Саме тому ми так наполегливо вимагаємо, добиваємося прийняття закону про те, щоб народні депутати України позбавлялися депутатського мандату, коли вони мають по кілька паспортів Наша фракція зареєструвала відповідний законопроект. Президент Порошенко вніс свій законопроект з цього ж приводу, визначивши його як невідкладний. Два тижні пройшло, як Президент вніс цей законопроект, і він досі не розглянутий. Чому? Тому що комітет під голосуванням Григорія Немирі блокує розгляд цього законопроекту, блокує навмисно, посилаючись, вигадуючи різні причини, навмисно блокує, тому що виконують вказівку, очевидно, Юлії Тимошенко, в якої друг газовий корупціонер Онищенко з п'ятьма паспортами. І тому ви хочете заблокувати прийняття цього закону. Я вимагаю від Голови Верховної Ради не принижувати ні себе, ні парламент, ви кілька разів давали доручення комітету невідкладно розглянути цей законопроект, винесли його на розгляд до залу, але його досі немає. Пане Голово, або ви даєте доручення, які виконуються, або самі зберіть комітет у перерві, проведіть його засідання і винесіть цей документ до залу. Українці вимагають, щоб народні депутати, котрі мають по кілька паспортів, склали депутатські мандати. Ті, хто блокує цей… прийняття закону, вони вчиняють диверсію в інтересах Росії, вони вчиняють диверсію проти українців. Ми зламаємо вам хребет, а ми заберемо мандати в тих, хто має по кілька паспортів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, репліка, Григорій Немиря. Будь ласка. Було назване прізвище.

10:12:14

НЕМИРЯ Г.М. Шановні колеги, не перший раз попередній, м'яко кажучи, оратор, оратор, він просто грубо перекручує факти і провокує присутніх, до речі, і Голову Верховної Ради на незаконні дії. Я хочу цьому попередньому оратору сказати, що комітет вчора в повному складі відмовився розглядати, порушуючи закон, законопроект Президента України. Вчора Голова Верховної Ради погодився з позицією комітету і 14 днів на розгляд цього законопроекту спливають 28 березня. Вас… ваш, оратор, законопроект знаходиться в комітеті пана Князевича з "Блоку Петра Порошенка". Будь ласка, зверніться до комітету пана Князевича, щоб ваш, пане оратор, законопроект був розглянутий. Все інше – поза законом. Комітет ніколи не порушив і не буде порушувати закон на відміну від вас, попередній оратор.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хочу, колеги, хочу повідомити вам, вчора я особисто займався цією ситуацією. Наскільки мені відомо, проінформували, на комітет зібралася кількість людей, яка не відповідає кворуму, і тому він не був проведений. Справді, вчора Григорій Немиря приніс мені лист від комітету підписаний ним, ніякого погодження з цією позицією я не давав, я взяв його до ознайомлення і я глибоко переконаний, що питання про подвійне громадянство і про позбавлення мандатів тих депутатів, які мають подвійне громадянство, має бути чимшвидше розглянуте і внесене в зал. Я не можу цього зробити без рішення комітету, але це моя позиція, яку, я глибоко переконаний і вважаю її правильною. Шановні колеги! Зараз ми переходимо до питань порядку денного і я хочу вам сказати, що я запропоную одну річ для ефективності нашої роботи, щоб ми протягом сьогоднішньої роботи своїм голосуванням зняли перерву в 12-12.30 в роботі нашої сесії. Це спільна позиція наради голів комітетів, які я вчора проводив, щоб ми встигали більшу кількість законопроектів розглянути, буде пропонуватись, щоб ми перерву в 12-12.30 зняли і працювали без перерви. І я дуже розраховую на підтримку депутатів в цьому питанні тому що потім, коли звучать думки про те, що ми не встигаємо всіх законопроектів розглядати, так давайте працювати, давайте більше працювати і більше розглянем законопроектів. Отже, колеги, перший проект закону в блоці "питання захисту прав внутрішньо переміщених осіб" – це є проект Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (щодо отримання комунальних послуг) (2481). Автор законопроекту – Ірина Геращенко. Пропонує Комітет з питань прав людини національних меншин і міжнаціональних відносин. І, колеги, першим я попрошу розглянути його за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати, скорочена процедура – 2481. Прошу проголосувати, прошу підтримати.

10:16:05 За-140 140. Колеги, я ще раз поставлю на голосування. І хочу наголосити, що дане питання підтримується всіма фракціями, воно не є надто складним, і я прошу підтримати його розгляд за скороченою процедурою, колеги. Я прошу приготуватись до голосування і прошу проголосувати. Прошу підтримати. Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою.

10:16:44 За-147 Колеги, я ще раз поставлю, колеги. Прошу зайняти робочі місця, приготуватись до голосування. І прошу голів фракцій організувати, змобілізувати людей. Отже, колеги, я ставлю на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою проекту Закону 2481. Прошу підтримати, прошу проголосувати, колеги. Прошу підтримати, кожен голос має вагу. Прошу проголосувати, прошу підтримати.

10:17:30 За-165 165 – "за". Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді Першого заступника Голови Верховної Ради України Геращенко Ірину Володимирівну, будь ласка.

10:17:41

ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги! Насправді мені дуже прикро, що цей законопроект два роки, рівно, чекав свого розгляду в сесійні залі, тому що його прийняття перезріло. Відповідно до статей 21, 24 Конституції України всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи. Але на цей час внутрішньо переміщені особи, які розміщуються в придатних для проживання місцях компактного поселення – це або містечка зі збірних модулів, або гуртожитки, оздоровчі табори, пансіонати і таке інше – дуже часто зіштовхуються з випадками завищення вартості комунальних послуг, електричної і теплової енергії, природнього газу. І такі дискримінаційні дії допускають як збоку власників майна, так і з боку постачальників комунальних послуг. І тому основною метою цього законопроекту є відновлення прав внутрішньо переміщених осіб на отримання комунальних послуг, природнього газу за відповідними цінами та тарифами такими, як для інших громадян України, і усунення цих дискримінацій, які виникли. Я хочу наголосити, шановні колеги, що цей законопроект я подала разом з співавторами, колегами з різних депутатських фракцій з "Народного фронту" і "Батьківщини" і "Блоку (звичайно) Петра Порошенка", з якими ми разом в 14-15-му роках відвідали десятки цих місць внутрішньо… де… компактного поселення внутрішньо переміщених осіб. І, насправді, цей сьогодні законопроект він має позитивні висновки як Науково-експертного управління, так і всіх, насправді, профільних комітетів. Там немає, взагалі, про що дискутувати, тому ми від авторського колективу пропонуємо прийняти його не за основу, а в цілому сьогодні, тому що цей законопроект – і це є неприпустимим – чекає своєї сьогодні черги два роки. І ми маємо дбати про тих людей, які залишилися вірними Україні, громадянами України, а не дискримінувати їх. Тому я прошу від авторського колективу проголосувати його не за основу, а в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань прав людини, Немиря Григорій Михайлович. Будь ласка.

10:20:03

НЕМИРЯ Г.М. Я дуже радий, що після двох місяців блокування фактичного розгляду законопроектів, які стосуються прав вимушених переселенців, сьогодні у нас хоча б два таких законопроекти є в порядку денному. Як сказала Ірина Геращенко, цей законопроект абсолютно чіткий, він спрямований на усунення дискримінації вимушених переселенців щодо оплати комунальних послуг. Тобто як такий це – соціальний законопроект, який спрямований на недопущення вартості комунальних послуг для внутрішнього переміщених осіб в місцях їх компактного проживання. Про що йдеться? Гуртожитки, санаторії, інші місця компактного проживання, де ті, хто є… володіють цими гуртожитками, санаторіями і так далі, вони, фактично, деруть втричі більшу, в п'ять разів більшу ціну за комунальні послуги з внутрішніх переселенців, які і так не мають коштів на це. Задумайтесь, вже три роки з початку вимушеного переселення, війни на Донбасі, а норма, яка відається державною, і то не завжди, на часткову компенсацію комунальних послуг, 442 гривні. Про що ми говоримо? В одному лише Києві у нас тисяча… 160 тисяч вимушених переселенців, 1,7 мільйони в Україні. Тому комітет одноголосно пропонує Верховній Раді підтримати цей законопроект. І я хочу також погодитися і підтримати пропозицію авторів законопроекту, що ми можемо вже сьогодні підтримати його в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Будь ласка, Данченко. Ну, скажіть…

10:22:21

ДАНЧЕНКО О.І. Прошу передати Альоні Бабак.

10:22:26

БАБАК А.В. Шановні колеги, "Об'єднання "Самопоміч", безумовно, підтримує цей законопроект. Водночас, нам всім треба розуміти, що люди, які сьогодні проживають в санаторіях, профілакторіях як тимчасово переміщені особи, не мають прямих договорів з надавачами послуг водопостачання, водовідведення, теплопостачання. Постачальники послуг: водоканали чи теплоенерго, чи енергетики, газовики – мають договори з самими цими суб'єктами господарювання як профілакторії. А там можуть проживати населення, яке фактично користується приміщеннями тимчасово як готельними, водночас, як внутрішньо переміщені особи проживають там постійно. Нам треба зазначити, що... в цьому законопроекті, що дійсно внутрішньо переміщені особи мають сплачувати за комунальні послуги за тарифами як для населення, але обсяги наданих послуг визначаються відповідними договорами між постачальниками цих послуг і суб'єктами, де ці особи проживають. Тому методик розподілу і визначення кількості спожитих послуг в туристичних комплексах сьогодні немає. Тому якщо би ми зазначили, що цей осяг спожитих послуг визначається договорами за домовленістю сторін, то це було би правильно. Але підтримати, звичайно, потрібно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Юзькова Тетяна Леонідівна – Чижмарю. Будь ласка.

10:24:09

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Юрій Чижмарь, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Однозначно проблеми, з якими сьогодні стикаються тимчасово переміщені особи, дуже ґрунтовні і, дай Бог, нікому з нас їх сьогодні не мати. Тому що люди позбавлені житла, проживають в іншій території, не маючи власного належно облаштованого житла. Але цей законопроект, він більш декларативний, він не вирішує глобальних питань, тому що ми стикнемося, все рівно, в питання, те, що піднімалося – прямих договорів і конфлікти, які вчора є, вони тільки тому, що держава не вирішує глобально проблему. І ми бачимо побиття в санаторії джерельце. І таких проблем про всій країні багато. Держава глобально не вирішує проблему переселенців. Цього року ми виділили тільки 3,2 мільярди гривень на їхнє утримання, замість того, щоб ми придбавали їм житло, нехай відомче, для тимчасового проживання. В той час, коли тільки Луганська область отримала за минулий рік на 5 мільярдів гривень безплатно отримала електроенергію. Окупована територія, ми туди фінансуємо гроші, а цим, що залишилися без житла і переїхали на материк... на Україну, на рідну Україну, ми не можемо придбати житла. Купа житла не добудовано і побудовано, яке не може бути продано за низькими цінами навколо Києва, навколо обласних і районних центрів знаходиться, і не можуть продати будівельники, знаходячись на межі банкрутства, а ми, в той же час, фінансуємо ОРДЛО, електроенергію на 5 мільярдів, а ми, в той же час, вчора на бюджетному комітеті приймаємо на підтримку так званої "кури Ряби" на півтора чи два з половиною мільярди гривень. Тобто, допоки ми глобально не вирішимо проблему людей, які залишились без житла, і ми розуміємо, що проблеми з окупованими територіями не вирішаться за один день, це тривалий період, і ми не можемо говорити, що вони тимчасово переселені, насправді вони вже живуть три роки, і, можливо, будуть жити ще три або п'ять років. Тому без належного житла діти, які там є, яких ми показуємо, це не є гуманне відношення тримати їх в гуртожитках і в тимчасово облаштованому житлі. Прошу цей закон підтримати в першому читанні, але глобальніше подивитися на проблему тимчасово переселених осіб. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Одарченко Юрій Віталійович.

10:26:20

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, цей законопроект, мабуть, найважливіший для біженців з окупованого Донбасу та Криму серед тих, що ми приймали за останній рік. Він встановлює базову гарантію для наших громадян, які через агресію Росії втратили свою домівку, гарантію того, що вони будуть сплачувати таку саму суму вартості комунальних послуг, як і ті, хто спокійно проживає в своїх домівках. І правда, є дуже багато свідчень того, що постачальники комунальних послуг замість співчуття до цих людей проявляють лише бажання отримувати надприбутки. Так, приміщення для тимчасового проживання переміщених осіб вони вважають чи то готелями, чи то хостелами – і стягують сплачу за електроенергію як для комерційних споживачів. Цей закон виправляє цю несправедливість. Але проект обов'язково треба доповнити ще кількома гарантіями. По-перше, необхідно встановити вимогу, де застосування штрафних тарифів у разі перевищення лімітів. При розміщенні внутрішньо переміщених осіб у перепрофільовані приміщення часто виникає ситуація, що старих лімітів не вистачає, а нові встановити неможливо через відсутність погодження з боку приватних постачальників. Тому я пропоную зазначити, що збільшений тариф за переміщення ліміту споживання не застосовується для переміщених осіб. Крім того, вважаю за необхідність закріпити, що у разі якщо переміщені особи переживають в окремих приміщеннях і мають окремі засоби обліку, то забороняється відключення цього приміщення в цілому через заборгованість окремого біженця. З урахуванням цих правок пропоную прийняти проект за основу та доопрацювати його до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, зараз останній виступ, Долженков, і потім переходимо до голосування. І тому я прошу запросити усіх депутатів в зал і зайняти робочі місця. Будь ласка, Долженков.

10:28:31

ДОЛЖЕНКОВ О.В. Прошу передати слово Королевській.

10:28:37

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги! Я хочу звернути вашу увагу на те, що за три роки влада нічого не зробила для вимушених переселенців. І зараз Верховна Рада, розглядаючи законопроект щодо внутрішньо переміщених осіб, намагається вирішити проблеми, на жаль, тільки частково. Перше, що ми маємо зробити, це ухвалити комплексну державну програму – програму підтримки внутрішньо переміщених осіб. І така програма має включати відповіді на такі питання, як допомога в працевлаштуванні переселенців, забезпечення їх тимчасовим житлом, виплату адекватної державної допомоги, психологічна адаптація людей. І це має бути чітко закріплено в законодавстві. На жаль, сьогодні відбувається дискримінація вимушених переселенців. І яскраве свідчення цьому – їх нещодавне побиття у санаторії "Пуща-Водиця", примусове виселення з санаторіїв Одеси та багато іншого. Всупереч законів України влада руками "Ощадбанку" проводить верифікацію пенсій, і ми всі чули за страшний випадок, який стався в Маріуполі, коли жінка померла в приміщенні "Ощадбанку", чекаючи на те, щоб їй призначили пенсію. Ми вимагаємо, щоб питання верифікації пенсії і виплати пенсії сьогодні переселенцям було вирішена на державному рівні, щоб припинили сьогодні дискримінацію вимушених переселенців. Даний законопроект "Опозиційний блок" підтримує. Але ж ми вимагаємо розгляду більш комплексного цього питання. Дякуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, ще не було слова в "Народного фронту". Одна хвилина, Кривошея. І переходимо до прийняття рішення. Заходьте в зал, будь ласка.

10:30:46

КРИВОШЕЯ Г.Г. Доброго дня, шановні колеги! Ну, по-перше, я хотів би, щоб всі звернули увагу, що в принципі, мабуть, це єдиний законопроект чи один з єдиних законопроектів, де в дійсності авторами цього законопроекту є одні чарівні жінки депутати, наші колеги. Я хотів би на це звернути. І тому з усією повагою я хотів би тих жінок в принципі, які критикують дану ініціативу, я хотів би звернутись ще, коли був зареєстрований цей законопроект. І який довгий час в принципі ця проблема є у нас на сьогоднішній день в Україні. Разом з тим я хотів би акумулювати увагу і звернути увагу на те, що в принципі протягом останніх трьох років уряд робить все для того, щоб тимчасово переселені особи отримували відповідні і компенсації, і отримували оплату за відповідне проживання. Тому наше з вами завдання – зробити так, щоб в принципі вони мали відповідно належні умови в утриманні і в проживанні на території України. Тому що це наші українці, яких ми маємо відстоювати. Люди, які відстоюють незалежність України, мають право на захист держави. Тому прохання, всіх колег депутатів, не заважаючи на політичні приналежності, прохання підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги! Під час обговорення були застереження до даного законопроекту. Зараз я надаю автору одну хвилину. Будь ласка, Ірина Геращенко.

10:32:10

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я, по-перше, хочу подякувати сесійній залі і всім фракціям, що виступили на підтримку цього законопроекту. Бо він за ці два роки залишається актуальним. Хоча, дійсно, сьогодні набагато менше є таких компактних поселень переселенців, ніж це було у страшному березні 2015 року. Я повністю погоджуюсь з цією пропозицією, яку внесла пані Бабак від "Самопомочі", і потім додав і її розширив пан Одарченко від "Батьківщини". І я пропоную зараз, щоб ми внесли наступну техніко-юридичну правку і проголосували цей закон за основу, законопроект, і в цілому. Щоби там прозвучало наступне, що обсяг спожитих послуг має враховуватися відповідно до договору і має бути враховано застосування штрафних санкцій у разі перевищення цього обсягу, зафіксованого, послугу. Тому що, очевидно, що має так само як… Ну, ми маємо тут так само не влаштувати нову дискримінацію. Тому з отакими техніко-юридичними правками я пропоную проголосувати зараз за основу і в цілому. Ми правильно сформулювали, мені здається, позицію, висловлену "Батьківщиною" і "Самопоміччю". І я прошу зал підтримати у такому варіанті за основу і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги переходимо до прийняття рішення. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (щодо отримання комунальних послуг) (№2481). Спочатку – пропозиція комітету за основу. Прошу проголосувати, прошу підтримати 2481 за основу. Голосуємо, колеги! Прошу підтримати, прошу проголосувати.

10:34:07 За-284 Тепер прозвучала пропозиція – прийняти в цілому з тими поправками, які оголосила з трибуни автор законопроекту під стенограму. Хто підтримує пропозицію 2481 з пропозиціями, озвученими під стенограму Іриною Геращенко і з техніко-юридичними правками, прошу проголосувати.

10:34:45 За-277 Закон прийнятий. Наступний проект Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (№4022а). Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу проголосувати.

10:35:20 За-193 193 – "за". Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Немирю Григорія Михайловича.

10:35:34

НЕМИРЯ Г.М. Це другий законопроект сьогодні ми розглядаємо, який міг би бути розглянутий давно-давно, але чомусь не вносився до зали. Ми бачили, як підтримано було всіма фактично фракціями перший законопроект. Я хотів би, щоб цей приклад наслідувався і при розгляді наступних законопроектів, які стосуються вимушених переселенців, яких в Україні майже 2 мільйони. Цей законопроект є дуже простий. Коли було прийнято Закон у Верховній Раді про права і свободи внутрішньо переміщених осіб, там залишилася неузгодженість з законом, який регулює, власне, діяльність Державної міграційної служби. Вимагалося від… довгий час і вимагається зараз від Державної міграційної служби, щоб вони, вимушені переселенці до них приходили, ставили цей штампік і лише після цього вони могли б бути взяті на облік. Тому передбачається цим законом з переліку документів, до яких вносяться відомості про місце перебування особи виключити довідку про взяття на облік вимушених переселенців. Ще в жовтні 2016 року Комітет з прав людини розглянув цей законопроект. Якщо б він був проголосований в жовтні минулого року, то вже майже півроку не треба було б вимушеним переселенцям кланятися в Державну міграційну службу за штампіком, не треба, щоб від них вимагали хабарі, як це часто буває. Тому абсолютно чіткий законопроект, він опрацьований і підтриманий всіма членами комітету. Я сподіваюся, що він буде підтриманий всіма фракціями. Тому від імені комітету пропонується прийняти цей законопроект за основу та в цілому як закон. Дякую за увагу.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

10:37:36

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане Немиря. Колеги, є потреба обговорити цей законопроект, він, дійсно, носить абсолютно технічний характер. Будь ласка, записуємося від фракцій: два - за, два - проти. Будь ласка, пані Королевська. Пані Наталя з місця буде виступати, мікрофон увімкніть. І я попрошу хлопців відійти від пані Наталії, щоб нам її було видно, будь ласка, не заважайте виступати.

10:38:05

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги! "Опозиційний блок" абсолютно підтримує цей законопроект, але ж ми ще раз наполягаємо і звертаємо вашу увагу, що сьогодні питання внутрішньо переміщених осіб ми повинні вирішити комплексно. Протягом року вже ми наполягаємо на тому, щоби розглянути законопроект 4794 про статус і соціальний захист мирних громадян. Протягом року ми звертаємо вашу увагу на те, що відбувається повне беззаконня з виплатою пенсій для пенсіонерів вимушених переселенців. Щойно ми отримали звіт Пенсійного фонду, і з офіційних істочників ми бачимо, що чисельність пенсіонерів з числа ВПО, яким виплачувались пенсії за рік, скоротилась на 407 тисяч осіб. Зверніть увагу: 407 тисяч осіб позбавили їх законного права отримати пенсію. Я ще раз хочу звернути увагу залу, що зараз у всіх відділеннях "Ощадбанку" відбувається шалене лихо – лихо, коли люди годинами, добами вистоюють в чергах для того, щоб підтвердити своє законне право отримати свою пенсію. І я прошу мій виступ рахувати як звернення до Прем'єр-міністра України, щоб він зараз розібрався з тим, що відбувається в країні та вирішили питання і віддали людям пенсію, яку вони заробили. Також я звертаюсь до спікера з проханням всі законопроекти, які зареєстровані в парламенті щодо переселенців, терміново розглянути. Дякуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ Дякую. Прошу оформити виступ як депутатське звернення і наступний виступ від народного депутата пана Ленського, від Радикальної партії. Передає Ліньку, вибачте, будь ласка, пану Ліньку передає слово.

10:40:18

ЛІНЬКО Д.В. Дмитро Лінько, Радикальна партія. Ми, безумовно, будемо підтримувати цей технічний, насправді, законопроект, але який трошки спрощує життя вимушеним переселенцям, прибирає зайву бюрократію в оформленні документів, але насправді він не вирішує багатьох проблем, які сьогодні є у вимушених переселенців. А найголовніша проблема, як і для будь-якої людини, а ще і людини, яка втратила своє житло, місце роботи – це, безумовно, нормальне місце проживання і місце роботи, і зарплата, щоб прогодувати сім'ю, щоби прогодувати дітей, щоби купити ліку – ось ці проблеми, які сьогодні найбільше турбують переселенців. І для цього в державі є механізми вирішення цих проблем. Виділивши і створивши програму соціального житла для переселенців, ми таким чином запустимо і будівельну галузь. І ми можемо добудувати, у кожному місці величезна кількість недобудованого житла, туди потрібно тільки вставити вікна, поставити двері, переселенці самі готові заїжджати, я знаю таких випадків десятки і сотні, коли заїжджають, самі доробляють ремонт, тільки потрібна допомога влади у цьому. І наступний законопроект, який вже розроблений Радикальною партією, який давно очікує свого прийняття, це законопроект, який дозволив би вимушеним переселенцями приймати участь у виборах. Вже третій рік в державі це питання не вирішено. Ми не знаємо, чи будуть дочасні вибори, чи чергові вибори, але ми маємо забезпечити право участі кожного громадянина і в місцевих виборах, і в парламентських виборах, і в президентських виборах. І тому цей законопроект потрібно приймати, і всі права для всіх українців мають бути забезпечені, які гарантовані Конституцією України. І, найголовніше, право на житло, право на роботу і на зарплату, тому що це єдине, що може дозволити людям вижити сьогодні в нашій країні. Людина без роботи і без зарплати в цій країні не виживе, вона просто приречена на смерть, а без житла – на дуже швидку смерть. Тому захистимо наших вимушених переселенців, які постраждали від агресії, від російських окупантів і ми тут в…

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

10:42:40

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

ЛІНЬКО Д.В. І ми не можемо прийняти і захистити їх вже третій рік навіть законодавчо. Тому голосуємо і вирішуємо їхні проблеми. Дякую за увагу.

10:42:45 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Сергій Соболєв передає Рябчину слово.

10:42:46

РЯБЧИН О.М. Олексій Рябчин, фракція "Батьківщина", Донеччина. По-перше, ми в боргу перед переселенцями, перед тими людьми, які обрали Україну і попри скрути, попри дуже принизливе ставлення до них з боку влади, вони зараз борються за український Донбас, український Крим. Люди, з якими ми разом боролися за український Донецьк, за український Луганськ, зараз, деяким часом, до них ставлення гірше, ніж до людей, які вийшли з місць поневолення, тому що та бюрократія, ті довідки, ті речі, через які вони проходять, це просто неподобство. Саме тому фракція "Батьківщина" в повному складі буде голосувати за цей законопроект, і ми підтримуємо його розгляд у першому та другому читанні одночасно. Верховна Рада дуже багато чого зробила для людей зі сходу і з Криму. Ми прийняли закон, який підтримує переміщені вищі навчальні заклади, ми прийняли закон, який дає право дітям з окупованого Донецьку та Луганську переміститися і вчитися в українських вишах, які знаходять на переміщених… переміщені виші або знаходяться в Донецькій та Луганській області. Ми фактично забираємо цих дітей, цього року вже тисячу дітей змінили місце проживання і навчаються в Україні. Однак нам ще треба поборотися за виборчі права переселенців, тому що люди вже стали членами нових громад, а вони безправні, хоча деякі з них навіть обираються мерами або сільськими головами, є і такі випадки. Цього року Мінфін не виділив у бюджеті достатньо средств на переселенців, у цьому році їх менше, чим у минулому. Мінфін таким же чином ми змушували видати кошти для переселенців, які навчаються, на їх стипендії та на безкоштовне проживання. Мінсоц на кожний наш закон, він придумує іншу довідку. Це принизливе ставлення до людей, які і так в скруті, а подивіться скільки людей страдають на блокпостах, просто у них немає або туалетів, або обігріву і скільки вони там просто, навіть, є випадки, коли вони під ворожими пулями або ворожими снарядами погибають. Нам дуже багато чого треба зробити для того, щоб поборотися за наших людей, за український Донбас, за український Крим. І коли була блокада…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

РЯБЧИН О.М. І коли сталася блока, Президент її вів Радою РНБО, за те, що у нас, у олігархів, позабирали підприємства, але ніхто не бореться за тих переселенців, у яких позабирали житло, позабирали малий і середній бізнес, з наших воїнів, які там знаходяться, нам треба активізувати боротьбу. І я дякую тим людям, які постійно за це борються, постійно це згадують на всіх площадках, які є. Треба боротися за людей, за їх серця та розум, а не тільки за території, як борються наші хлопці на фронті. Голосуємо!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Білозір Оксана Володимирівна, будь ласка.

10:45:31

БІЛОЗІР О.В. Шановні колеги, фракція "Блоку Петра Порошенка" закликає депутатів підтримати даний законопроект, конструктивний, прагматичний, який скорочує логістику отримання документів, а також забезпечує свободу пересування. Решту часу передаю для доповіді співавтору законопроекту Валерію Пацкану. Прошу включіть мікрофон для Валерія.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оксана Білозір передала слово Пацкану Валерію. Будь ласка, Валерій Пацкан.

10:46:11

ПАЦКАН В.В. Шановні колеги, я прошу вас всіх зараз мобілізуватися і прийняти один з важливих законів. З 2014 року ми приймали ряд законів, і зараз ми повинні систематизувати це законодавство, ми повинні допомогти тим вимушено переселеним особам, які потребують цього. Прошу всіх вас звернути увагу: це завтра ті люди, які повернуться до Луганської, Донецької областей, до Криму, і будуть будувати там українську владу. Я більш ніж переконаний, що так станеться найближчим часом, я більш ніж переконаний, що ці люди, які є наші з вами друзі, колеги, знайомі, котрі змушені були покинути свої домівки, і зараз ми повинні максимально зробити те, щоби допомогти цим людям. На законодавчому рівні ми зараз викинемо запобіжники, такі як довідки про місцеперебування, довідку про взяття на облік, і в такий спосіб допоможемо цим людям уникнути максимальну кількість бюрократичних запобіжників. Прошу всіх підтримати й мобілізуватися за… голосування за цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До слова запрошується Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко. Дві хвилини, будь ласка. Перепрошую, після того відбудеться голосування, колеги. Тому я прошу всіх запросити в зал, через 2-3 хвилини відбудеться голосування. Будь ласка, пані Ірино.

10:47:23

ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, користуючись нагодою, я хочу поінформувати вас, що питання прав людини, питання вільного пересування громадян України є в центрі постійної уваги роботи мінських груп, зокрема, гуманітарної підгрупи в Мінську. І я хочу подякувати всім фракціям, які делегували своїх представників до мінської платформи, в парламенті, де ми що два тижні звітуємо перед депутатами про нашу роботу. І, власне, я хочу сказати, що, звичайно, ми всі переконані, що оце потворне явище як контрольно-пропускні пункти, які сьогодні існують між окупованою Російською Федерацією і її бойовиками територією Донбасу і контрольованою українською владою територією, мають зникнути з української землі в той день, коли ми повністю відновимо контроль над україно-російським кордоном. Сьогодні ми маємо 400 кілометрів неконтрольованого кордону. І саме відновлення кордону дозволить убрати ці КПВВ і вільно пересуватися громадянам України. В той же час, поки існують КПВВ, ми маємо як влада забезпечити якнайшвидше проходження простих громадян цих КПВВ. І, власне, я хочу поінформувати вас, що вже рівно рік бойовиками з ОРДЛО блокується відкриття КПВВ "Золотое"... "Золоте" в Луганській області, що, насправді, допомогло би значно допомогли би розвантажити інше КПВВ в Донецькій області. Ми рік ставимо питання відкриття КПВВ "Золотого" в Мінську і його блокують представники окремих районів Луганської області. І я хочу поінформувати вас, що тиждень тому під час Мінської платформи, де був присутній координатор ОБСЄ Тоні Фріш, представники українського парламенту з різних фракцій дали завдання ОБСЄ, в тому числі, активізувати ці переговори і сприяти тому, щоби КПВВ "Золоте" було відкрите вже цього місяця якнайшвидше. Ми будемо виконувати це доручення парламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, обговорення завершене, переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх зайняти свої місця і приготуватися до голосування. І ставлю на голосування проект Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (номер 4022-а), за пропозицією комітету, пропонується його прийняти за основу і в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо. Прошу підтримати.

10:50:25 За-281 281 – за. Закон прийнятий, колеги. Переходимо до наступного питання порядку денного. Це є питання, з яким вчора дуже наполегливо звернувся уряд, що воно потребує невідкладного вирішення. Це є проект Закону про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (щодо запровадження середньострокового бюджетного планування) (№6161). І я прошу підтримати розгляд даного законопроекту за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Голосуємо.

10:51:18 За-178 178 –за. Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді першого заступника міністра фінансів Маркарову Оксану Сергіївну. Будь ласка, пані Оксана.

10:51:35

МАРКАРОВА О.С. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, дуже дякую і прошу підтримати вас зміни до VI розділу Бюджетного кодексу (щодо запровадження середньострокового бюджетного планування). Насправді це дуже невеличкий закон, на одну сторінку, але він є першим кроком до надзвичайно великої, системної і, без перебільшення, можливо, найважливішої реформи в бюджетній сфері. Це запровадження середньострокового, тобто 3-річного, як ми пропонуємо, бюджетного планування. Що це значить? Це не просто додаткових 2 роки бюджету, які ми будемо виносити, презентуючи Бюджетну резолюцію. Це, дійсно, зовсім інша система бюджетного планування, яка дозволить нам, з одного боку, покращити дисципліну, з іншого боку, планувати на три роки всі системні реформи і стратегічні рішення, обраховувати в 3-річній перспективі. Плюс вона переносить відповідальність більше на головних розпорядників, які, приходячи сюди до вас, повинні будуть не тільки обґрунтовувати, чому їм потрібні ці кошти на три роки, а й звітуватись по досягненню ефективності показників за попередній рік. Це сьогодні ми пропонуємо ще не саму реформу, сама реформа буде вимагати нового Бюджетного кодексу, над яким ми разом з вами працюватимемо цей рік. Однак сьогодні ми просимо, і уряд уже схвалив цю концепцію і саме такий підхід, пройти в пілотному режимі в цьому році і вже в цьому році подати на ваш розгляд трьохрічну бюджетну резолюцію зі стелями, а також з конкретним переліком стратегічних цілей. Велике прохання, це велика реформа, ми працювали цілий рік з бюджетним комітетом, просимо вас підтримати цю реформу. Дякуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошується голова підкомітету Комітет з питань бюджету Іщейкін Костянтин Євгенович. Будь ласка.

10:53:36

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрій Володимировичу! Шановні колеги! Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 15 березня розглянув урядовий законопроект 6161 про внесення зміни до Бюджетного кодексу (щодо запровадження середньострокового бюджетного планування). На даному етапі запровадження середньострокового бюджетного планування, у першу чергу через формування трирічної бюджетної декларації, визначена основною частиною бюджетної реформи у стратегічних та програмних документах країни. Насамперед, в Коаліційній угоді, Стратегії сталого розвитку "Україна 2020", Програмі діяльності уряду та Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки. Даний законопроект вбачається одним із перших законодавчих кроків для реалізації завдань і заходів такої реформи. Головне науково-експертне управління надало окремі зауваження до законопроекту, зокрема щодо доцільності конкретизації вимог до змісту проекту Основних напрямів бюджетної політки та можливості запровадження певних змін на постійній основі. З цього приводу слід відмітити, що під час розгляду законопроекту на засіданні комітету Міністерством фінансів було представлено бачення моделі середньострокового бюджетного планування в Україні. При цьому було звернуто увагу, що в поточному році передбачається здійснити експеримент щодо підготовки Основних напрямків бюджетної політики не на один рік, а на три наступні бюджетні періоди з одночасним розширенням складових документів такого документу. І за наслідками практичної реалізації Мінфін планує підготувати та подати на розгляд парламенту ще у поточному році пропозиції комплексних змін до Бюджетного кодексу в частині уточнення бюджетної процедури, підготовки та змісту відповідних документів. Враховуючи зазначене, а також зважаючи на необхідність здійснення дієвих заходів для забезпечення передбачуваності і збалансованості бюджетної та податкової політики на середньострокову перспективу з урахуванням позитивного міжнародного досвіду Комітет з питань бюджету підтримує дану урядову ініціативу і рекомендує Верховній Раді законопроект 6161 прийняти за основу та…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

ІЩЕЙКІН К.Є. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все: за основу і в цілому рекомендує комітет. Дякую дуже вам. Колеги, прошу провести запис: два – за, два – проти. Діденко, будь ласка, включіть мікрофон.

10:56:12

ДІДЕНКО І.А. Ярославу Маркевичу…

10:56:16

МАРКЕВИЧ Я.В. Середньострокове планування прописане ще в Коаліційній угоді майже три роки тому. Планування нам потрібне, тому що через нерозуміння, яка політична політика, бюджетна політика буде на наступний рік, у нас всі намагаються освоїти кошти до грудня, бо далі не відомо, що буде з фінансуванням. Тому фракція "Самопоміч" підтримує впровадження середньострокового бюджетного планування, але цього не достатньо. Нам потрібно змінювати філософію від утримання бюджетних установ до надання якісних держпослуг. Бо ми з вами фінансуємо не зарплати держслужбовця, а послуги, які він надає. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Антонищак Андрій Федорович, будь ласка.

10:57:03

АНТОНИЩАК А.Ф. Шановні депутати! Шановний народ України! Безперечено, цей закон потрібно підтримати. А тепер я хочу добавити одну річ. Я хочу повернутися, задати питання керівництву Верховної Ради України, керівництву всіх фракцій, які знаходяться в Верховній Раді України! До яких пір ви будете ховати законопроект 2406, за яким підвищуються виплати на 50 відсотків за загиблими бійцями і на 50 відсотків за інвалідами І, ІІ і ІІІ групи. Декілька раз він був у порядку денному. Чому у нас знаходиться час на підтримку, Бог зна яких дрібних речей? Чому ми так багато розказуємо про українську армію і чому ми не ставимо цей законопроект у порядок денний, який, я впевнений, об'єднає зал і знайде, як мінімум, 250 голосів? Відповісте, будь ласка, воякам, які є зараз на передовій, відповісте, будь ласка, зараз народу України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яценко Антон Володимирович, Партія "Відродження".

10:58:18

ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги, на мою думку, цей закон давно назрів, оскільки сьогодні ми щороку приймаємо бюджет і не знаємо, що буде в наступному році. Тому перехід на це планування середньострокове – це вкрай нагальна річ. Тому я просив би всіх у залі цей законопроект підтримати, бо це дасть і стабільність, і рост інвестиційного клімату, і різні позитивні речі в нашій економіці. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Івченко Вадим Євгенович, потім – Пинзеник.

10:58:54

ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, насправді, даний закон непотрібний і є таким, що він є нікчемним. Чому? Якщо ви пам'ятаєте минулий рік, Бюджетна декларація, яка була подана урядом, вона була подана основні показники 17-го року, а також включені основні бюджетні показники 18-го і 19-го років. Ніхто не заважає уряду до 15.02 подати Бюджетну декларацію. На наше велике переконання, що відбувається? Відбувається спроба затягнути виконання Закону України про подання урядом Бюджетної декларації безпосередньо на півроку до червня місяця. І друге, колеги. Настільки провальна бюджетна політика і прийняття бюджетів 16-го, 17-го років нам не дозволяє говорити про те, щоб ми довіряли тим показникам або тому плануванню, яке робить уряд на наступні ще 2-3 роки. Тому враховуючи, що даний законопроект реально не вирішує тих питань, а лише затягує виконання закону урядом, "Батьківщина" не буде голосувати за даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Віктор Пинзеник. І потім – Радикальна партія. "Фронт" ще не виступав, так? Перепрошую. Добре. Тоді Унгурян, "Фронт".

11:00:12

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, розуміння того, якими ресурсами володіє країна, матиме розпорядження на найближчі 3 роки, вкрай важливе для прийняття і реалізації бюджетних програм, для розвитку окремих бюджетних секторів. Але це має сенс в одному випадку, якщо ми навчимось дотримуватись вимог щодо доходів і видатків бюджету хоча б на один місяць. Чому я на цьому хочу наголосити. Ми прийняли Закон про Державний бюджет України на цей рік, ми розподілили всі видатки бюджету, виникає питання: а що ми ділимо кожного тижня? Подивіться, будь ласка, порядок денний наших засідань, кожного тижня в пленарному режимі ми розглядаємо закони, які зачіпають або доходи, або видатки бюджету. За таких підходів у нас не буде дотримуватись навіть річний бюджет, я не говорю вже про трьохрічний бюджет. Чому я хочу на цих питаннях наголосити. Ми маємо повернутись до норм, які існують в українському законодавстві. Бюджетний…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину.

ПИНЗЕНИК В.М. … кодекс і Регламент захищає країну від таких речей. Просто ми зобов'язанні їх дотримуватись. Закон не дозволяє розглядати законопроекти, які зменшують доходи або збільшують видатки бюджету без відповідних компенсаторів. Я звертаюсь до Голови Верховної Ради, прошу не допускати до розгляду питання, які порушують цю вимогу. Друге. Бюджетний комітет робить спеціальні висновки з цих питань. Я прошу, щоб по кожному законопроекту надавали слово представнику бюджетного комітету. Хотів би нагадати, що перший в парламенті нової і незалежної України представник бюджетного комітету завжди мав слово по законопроектах, бо від цього залежить ключовий документ країни – бюджет України. А сам законопроект я підтримую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Зараз ще від Радикальної партії і від "Народного фронту". Олег Ляшко і Унгурян. Будь ласка, Олег Валерійович, 2 хвилини. 2 хвилини, так.

11:02:25

ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Ініціатива про середньострокове і довгострокове планування бюджету абсолютно правильна. Подивіться, як планують бюджет у Європі, як планують бюджет у Сполучених Штатах і в багатьох інших розвинутих країнах. На 3, на 7, на 10 років уперед – треба бачити стратегію. А коли у нас щороку формується бюджет, щоб у новорічну ніч, під ялинку, роздеребанити ресурси народу і потім щороку це деребанити і деребанити, то для кого робиться це бюджет? Для корупціонерів. А бюджет – це має бути інструментом економічного розвитку. Легендарний британський прем'єр Маргарет Тетчер казала: "Немає коштів державного бюджету, є кошти платників податків". Тому коли планується освоєння так званих бюджетних коштів, кожен українець повинен розуміти, що влада ділить і його кошти, і кожен українець повинен контролювати, як влада ділить його кошти. Чи мають сьогодні українці можливість контролювати використання бюджетних коштів? Ні. У нас кілька років нелегітимна Рахункова палата, яка відповідно до закону і до Конституції єдина, хто може контролювати законність освоєння бюджетних коштів. Отже, у нас кошти використовуються абсолютно безконтрольно. Тому я вимагаю від уряду негайно внести до Верховної Ради Закон про зміни до бюджету і підвищити пенсії для мільйонів українських пенсіонерів, перерахувати пенсії для пенсіонерів, які мають стаж по 30, по 40 років і отримують сьогодні копійчані пенсії, і підняти пенсію так звану соціальну, коли людина отримує 947 гривень. Як на них прожити? Тому наша вимога: або уряд піднімає пенсії, або ми відправимо цей уряд у відставку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Народного фронту" Унгурян. Будь ласка, 2 хвилини, будь ласка, прошу. Павло, Павло, звичайно.

11:04:39

УНГУРЯН П.Я. Слава Ісусу Христу! Шановні колеги! Після бюджетної децентралізації, яка фактично дала на наших очах дуже серйозний стимул для розвитку місцевих громад, і ми це побачили вже останніх два бюджетних періоди, як суттєво зросла дохідна частина місцевих бюджетів – це наступний крок щодо реформування бюджетного законодавства і справжніх реформ. Отже, про що йдеться? Це не означає, що ми будемо приймати один бюджет на три роки, це означає, що ми будемо затверджувати Основні напрямки бюджетної політики трьохрічної тривалості для того, щоб міністерства, відомства могли, особливо свої капітальні видатки, особливо програми, які потребують тривалого втілення, які неможливо прогнозувати, їхнє виконання, протягом одного бюджетного року, вони могли прогнозувати виконання, ефективне використання бюджетних коштів протягом трьохрічного періоду. Це буде означати, що фактично міністерства, відомства, центральні органи виконавчої влади, місцеві органи будуть отримувати розуміння свого об'єму доходної та видаткової частини. Відповідно до цього планувати трьохрічний період, але підтверджувати його і наповнювати його реальним плануванням конкретного бюджетного року в рамках державного бюджету на відповідний рік. Це означає, що прогнозування доходів і видатків бюджету стає більш прозорим, більш стратегічним, більш розумним. Тому підтримуємо цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, зараз буде останній виступ, ще "Опозиційний блок" не виступав, Скорик. Після того ми переходимо до голосування. Я прошу, колеги, всіх запросити в зал і голів фракцій, і секретаріат Верховної Ради, через 2-3 хвилини ми перейдемо до голосування. Скорик, від хвилини.

11:06:47

СКОРИК М.Л. Шановні колеги! Розгладаємий нами законопроект він, з одного боку, цікавий, дійсно він говорить про те, що ми будемо мати середньострокове планування бюджетного процесу. Дійсно, це елемент, як правильно сказала заступник міністра, європейської практики, але ви добре пам'ятаєте, як приймалися бюджет 2015, 2016 і 2017 років. Ви добре пам'ятаєте, що вони приймалися в абсолютно ручному режимі, в умовах, коли ми добре розуміємо, що коаліція, ця коаліція, неіснуюча, буде приймати бюджет 2018 року в абсолютно такому ж режимі. Ми добре розуміємо, що в умовах, коли уряд не має чіткої ні монетарної політики, ні економічної політики, коли її не має Національний банк, коли ми маємо галапуючу інфляцію, про яке середньострокове планування ми можемо вести мову? Коли уряд і парламент фактично в ручному режимі керують якимись процесами, але жодного відношення до реального управління економіки це відношення не має. Тому я пропоную цей законопроект не підтримувати, тому що це така гарна ширма, а в реальності нічого відбуватися не буде і цей законопроект ніякого відношення до реального життя не має. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, хочу наголосити, що цієї осені наш парламент продемонстрував здатність по закону поетапно пройти всі етапи прийняття бюджету. І ми йдемо в тому напрямку: в напрямку прозорості, в напрямку наперед вибудовлення стратегії і планування нашого бюджету. І, власне, уряд в цьому законопроекті і планує механізм нашого спільного планування головних напрямків розвитку бюджету. Тому, я переконаний, необхідно підтримати дану ініціативу уряду, вона дасть нам можливість більш системної роботи по формуванню бюджету. І перед голосування ще даю слово першому заступнику міністра фінансів Маркаровій Оксані Сергіївні. Будь ласка. І потім переходимо до голосування. Будь ласка, Оксано Сергіївно.

11:08:57

МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую. Шановні депутати! Дійсно, середньострокове планування – це не просто перехід на три роки, це те, про що ви говорили у своїх виступах, всі, хто підтримує даний законопроект. Це перехід до фінансування державної послуги, а не просто опалення будівель чи виплати зарплати. Це те, що дасть нам прогнозовуваність нашої бюджетної політики і розуміння громадянам, на що будуть витрачатися кошти і чого саме держава хоче досягнути в стратегічних своїх цілях. Тому велике прохання ще раз – це не сама ще реформа, це перший крок до неї – прошу дуже вас підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, прошу заходити в зал, займати робочі місця і приготуватись до голосування. Будь ласка, займіть робочі місця. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення, обговорення завершене. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (щодо запровадження середньострокового бюджетного планування) (номер 6161), пропозиція комітету, Комітет з питань бюджету, прийняти його за основу і в цілому. Колеги, прошу підтримати, це є прозорість роботи по бюджету, це великий крок до прозорого бюджетоутворення і прийняття бюджету. Прошу голосувати, прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо.

11:10:57 За-260 Закон прийнятий. Вітаю всіх колег. Колеги, тепер я хотів би поставити на голосування ту ініціативу, яку я озвучував на початку сесії, ту ініціативу, яка була обговорена і підтримана головами комітетів, про те, щоби ми сьогодні зняли перерву 12-12:30. Усі в залі бачать порядок денний і розуміють: у нас стоїть важливий блок промисловості і підприємництва, у нас стоїть питання "Південмашу", у нас стоїть питання кінематографу. І, колеги, тих півгодини, по скороченій процедурі, це може бути навіть два закони, колеги. Я думаю, ми можемо змобілізуватися, я думаю, ми можемо цю річ разом підтримати. І якщо ми будемо мати добру волю, у мене буде пропозиція і надалі ліквідувати перерву 12-12.30 у вівторок і четвер. Це хай не на багато, але збільшить кількість часу для нашої продуктивної роботи, колеги. Я дуже прошу всіх змобілізуватись і підтримати цю ініціативу. Голів комітетів прошу допомогти, щоб депутати були на місцях, щоб ця ініціатива була підтримана. Будь ласка, прошу зайти в зал. Отже, колеги, я ставлю на голосування пропозицію, щоб ми сьогодні працювали без перерви о 12-12.30, щоб ми сьогодні працювали без перерви з 12 до 12:30. Колеги, я прошу зайти в зал. Колеги, Андрій Володимирович, Андрій Володимирович! (Шум у залі) Тільки сьогодні. Я прошу підтримати, прошу проголосувати. Колеги, підтримаємо, збільшимо продуктивність нашої роботи, покажемо, що ми здатні працювати ефективно. Прошу проголосувати за заняття перерви 12-12.30. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

11:13:22 За-230 Рішення прийнято. Вітаю, колеги, це добрий і важливий крок. Наступне питання, я прошу уваги! У нас виникла дискусія з приводу Закону "Про громадянство України", який поданий Президентом як невідкладний. Голова комітету в своєму листі звернув увагу, що Верховна Рада України може прийняти рішення про те, щоб законопроект був визначений як скорочена процедура до внесення правок. Тобто згідно... 14 березня 2017 року ми включили до порядку денного законопроект (6175) про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо реалізації права змінити громадянство, визначний Президентом як невідкладний. Згідно із частиною третьою статті 101 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада може прийняти рішення щодо законопроектів, визначених як невідкладні, про одноразове відхилення (ad hoc) від процедури розгляду, передбаченої Регламентом, і скоротити строки внесення альтернативних законопроектів наполовину. Скоротити строки внесення наполовину, колеги. Отже, я вношу пропозицію, колеги, не ставити зараз на голосування, а скоротити процедуру на половину, це одне голосування. Я прошу підтримати, щоб ми змогли зняти цю юридичну колізію. (Шум у залі) Так, скоротити строки, колеги. Наголошую ще раз: я пропоную зараз не ставити його голосувати. Я пропоную лишень процедуру скорочення процедури наполовину подачі альтернативних законопроектів. Прошу? Тому що він поданий Президентом як невідкладний, про громадянство. Згідно Регламенту… Ні, пропонується, колеги, це нормальна норма, всіма підтримана. 14 днів дається на внесення альтернативних. 14 днів ще не минуло, ми пропонуємо скоротити термін подачі альтернативних законопроектів, колеги. Це нормальна норма, яка всіма узгоджена. Так, до цього законопроекту, колеги, зрозуміла позиція? Зрозуміла. (Шум у залі) Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. І я вношу пропозицію про скорочення строків внесення альтернативних законопроектів до законопроекту 6175: про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" (щодо реалізації права змінити громадянство), наполовину. Ми знайшли компромісне формулювання, яке буде всіма підтримане. І я прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Колеги, я прошу зайняти робочі місця. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу проголосувати цей законопроект, внесений Президентом як невідкладний. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги, голосуємо. Прошу проголосувати.

11:17:18 За-207 Колеги, 207. Я ще раз поставлю, колеги. Мені здавалося, це є компромісна пропозиція, яка мала би об'єднати зал, колеги. Давайте я ще раз поставлю пропозицію скорочення строків внесення альтернативних законопроектів до законопроекту 6175 (щодо реалізації права змінити громадянство) наполовину. Колеги, прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Прошу проголосувати.

11:18:09 За-211 (Шум у залі) Колеги, мене просять пояснити ще раз. Я ще раз пояснюю. Це є компромісна позиція. Подивіться, був… Пояснюю. Внесений був законопроект Президентом… (Шум у залі) Колеги, як невідкладний, в якому… Увага! Друзі, я прошу уваги. В якому передбачено, щоб тих людей, які мають подвійне громадянство, ми могли позбавляти українського громадянства. Я звернувся до комітету, щоб комітет розглянув його невідкладно. Комітет говорить: "Є 14 днів на подачу альтернативних. І тому ми не можемо зібратися". Я зараз пропоную згідно процедури, передбаченої Регламентом, скоротити термін подачі альтернативних, щоб то не тривало безконечно. В чому є логіка? Хочу усім пояснити. Ми найшли компромісну форму, в якій передбачено: а) що для чиновників, народних депутатів, всіх працівників міністерств ми забираємо громадянство відразу зараз, якщо виявлено подвійне громадянство; для простих громадян відтерміновується цей процес, щоб можна було впорядкувати. Тобто чиновників, депутатів – відразу, а потім – перевносимо. Тобто йдеться зараз не про те, щоб його ставити в розгляд, йдеться зараз не про те, щоб ми його голосували, а лишень, щоб ми скоротили подані законопроекти. Пане Олег, це не обговорення зараз. Колеги, я ще раз поставлю… Дати слово, так? Будь ласка, Олег Березюк, якщо не зрозуміли. Одна хвилин, Олег Березюк. Даю. Одна хвилина.

11:19:50

БЕРЕЗЮК О.Р. Вельмишановний пане Голово! Беззастережно всі ті, хто мають декілька паспортів, мають бути покарані в цій країні. Але це не є ургентна ситуація, така, як Закон про окуповані території. Тому, більше цього, цей закон може позбавити тих людей, які працюють на цю Україну, дуже важливих прав. Тому не змінювати процедуру! Тиждень чи два "не горить". Працювати над законом, зробити якісний закон і далі жити в нормальній країні! А не видумувати всякі речі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я спитаюсь. Починаємо обговорення? Будь ласка, Шуфрич. По одній хвилині, по одній хвилині від фракцій. Шуфрич, одна хвилина.

11:20:32

ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний Голово! Шановні колеги! Це страшне неподобство, що в нашій країні можновладці мають декілька громадянств! І, безумовно, це треба зупинити і покарати, по-перше, тих, хто ввів в оману, коли йшли на роботу, і СБУ, яка це проґавила, м'яко кажучи. З іншого боку, є 25 стаття Конституції, яка забороняє позбавляти громадянства України. Якщо ми хочемо в такий спосіб це питання врегулювати, то треба починати процес змін до Конституції, до 25 статті. Я би зараз відокремив питання відповідальності громадян нашої країни за подвійне громадянство. Є адміністративне правопорушення і вони мають за це нести відповідальність. А позбавляти громадянства ніхто в нашій країні громадян України не має права! А міністрів і інших керівників за те, що ввели в оману суспільство, треба карати кримінально! А СБУ за те, що це про…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, Івченко. Івченку одна хвилина. Ага, так, добре. Тоді одна хвилина від "Радикальної партії" Ляшко. БПП, визначтесь, хто від вас. Очевидно, Ірина Луценко. Визначтесь. Ірина Луценко буде.

11:22:00

ЛЯШКО О.В. Шановні колеги! Я звертаюсь в першу чергу до "Самопомочі", які не підтримують ініціативу вдвічі зменшити строки на розгляд цього законопроекту. Конституція говорить, що єдине громадянство – українське. Народні депутати України, які йшли, реєструвались кандидатами, вони заповнювали документи, маючи по кілька громадянств, вони обдурювали виборців, вони обдурювали ЦВК, вони обдурювали Господа Бога, коли брехали, що у них немає іншого громадянства, крім українського. Ми пропонуємо зараз невідкладно розглянути законопроект, який встановлює відповідальність для народних депутатів і для державних чиновників за наявність подвійного громадянства. Депутати, які мають інші паспорти, крім українського, мають бути негайно позбавлені депутатських мандатів. І я не бачу потреби місяць, два, три обговорювати, чи треба це робити. Читайте Конституцію! Конституція це забороняє. Депутатські мандати у тих, хто має інше громадянство, треба забрати прямо зараз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Луценко, 1 хвилина, "Блок Петра Порошенка".

11:23:13

ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, прошу закцентувати вашу увагу на тому, що ми не порушуємо норму Конституції щодо позбавлення громадянства, про яку говорив наш колега з "Опозиційного", ми говоримо про припинення громадянства. Але разом з тим я погоджуюся з тезою колеги з Радикальної партії. Стаття 4 Конституції каже, що в Україні громадянство українське є єдине. За Конституцією Президент як гарант її має право винести в зал таку пропозицію. Недопустимо, щоб чиновники першої-третьої категорії могли мати можливість уникнути відповідальність кримінальну за розкрадання бюджету, за корупційні дії і так далі. Наші органи працюють у цьому напрямку, як Генеральна прокуратура, НАБУ, САП, пішли перші результати. Тому давайте не дамо їм уникнути відповідальності. А для простих громадян ми вносимо зміни про відтермінування здачі паспортів інших громадян для того, щоб вони могли спокійно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги, ще не виступив Сергій Соболєв, 1 хвилина і потім – "Фронт", і після того голосу від "Фронту" вже визначена людина… "Фронт" домовтесь…

11:24:37

СОБОЛЄВ С.В. Фракція "Батьківщина" підтримала ініціативу про скорочення термінів розгляду цього питання. Але нам дивує позиція полум'яних виступаючих, які це ініціювали і звинувачують когось в тому, що у когось є інше громадянство, коли вони в свій список включали депутатів з подвійним громадянством. Розберіться спочатку в своєму списку, як до вас потрапили ті, хто зараз визнають, що у них подвійне громадянство. Народний мій погляд, є дуже гарні законопроекти, які чомусь не потрапляють в зал, в тому числі і законопроект за авторством Чумака, Дерев'янка, Голуба, які пропонують як дуже просто вирішити це питання. "Ти не вказав в електронній декларації своє подвійне громадянство – кримінальна відповідальність". І ви втрачає свій статус народного депутата. Тому, я думаю, є спосіб, як це вирішити дуже просто. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, наголошу ще раз, репліка дається, коли в образливій формі, тоді дається формат для виступу. Просто згадування, тих технологій, я не дозволю допускати в залі, згадування один одного безкінечно. Отже, останній виступ… Колеги, ми не пройдемо інші законопроекти. Від "Народного фронту" – Ємець і ми переходимо до голосування. Будь ласка.

11:26:04

ЄМЕЦЬ Л.О. Шановні колеги, Леонід Ємець, фракція "Народний фронт". Я вам озвучу позицію нашої фракції. Там, де зараз сьогодні є дискусія щодо звичайного громадянина, там, де ми маємо захищати права нашої діаспори, це питання ще підлягає обговоренню. Але позиція нашої фракції щодо державних чиновників, щодо народних депутатів, щодо суддів, щодо представників місцевого самоврядування є надзвичайно чітка: Конституція має бути дотримана – єдине громадянство. Ці люди здійснюють управління українською державою. Ці люди мають доступ до державної таємниці. І, будучи при цьому громадянами іншої держави, вони несуть відповідальність перед іншою державою за захист інтересів тієї держави, маючи доступ до нашої державної таємниці, маючи доступ до управління нашою державою. Це є недопустимо, це є надзвичайні ризики національної безпеки нашої країни. Тому наша фракція наполягає: державні чиновники, судді, народні депутати, представники місцевого самоврядування мають бути негайно позбавлені…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

ЄМЕЦЬ Л.О. Я ж кажу: державні чиновники.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, під час обговорення виступів від фракцій було згадано фракцію "Самопоміч" і депутат Чумак. По хвилині, і голосуємо, колеги, на тому ми завершуємо обговорення.

11:27:33

ЧУМАК В.В. Шановні колеги, я дякую за слово. Я хочу сказати, що зареєстрований проект закону 6196 за недостовірну інформацію щодо надання свого громадянства або підданства. Цей закон має трохи іншу філософію, але він дуже правильний, він стосується осіб, які займають відповідальне і особливо відповідальне становище в державі відповідно до Закону запобігання корупції, а також до осіб, які займають посади з корупційним ризиком. Більше того, за ненадання такої інформації встановлюється кримінальна відповідальність і вноситься додаткова стаття до Кримінального кодексу, відповідальність полягає у великому штрафі і одночасно забороні займати посади. Одночасно це вирішує і питання притягнення до імпічменту… притягнення Президента в порядку імпічменту, скасування депутатського мандату, скасування з державної служби. Цей закон вирішує всі ці питання одночасно, в тому числі і що подаються від Президента, від Радикальної партії і таке інше. Я дуже прошу всім фракціям подивитися закон 6196 і, можливо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилина, Олег Березюк, "Самопоміч". І переходимо до голосування, прошу всіх зайти в зал.

11:29:00

БЕРЕЗЮК О.Р. Шановний пане Голово, шановні виборці України! Класична "буря в шклянці": сьогодні, під прикриттям просто порожніх слів боротьби за українську націю, боротьби з олігархами, які мають по 3-4 паспорти, ламається процедура розгляду закону у Верховній Раді. Абсолютна "буря в стакані", симулякрія! Тому цей закон є у Верховній Раді, Верховна Рада за нього проголосує, але він дуже складний, тому що він може порушити не права людей, які обдурюють країну 25 років, а порушити права людей, які працюють на ту країну 25 років тяжкою працею за кордоном. Перестаньте симулякрою займатися!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Переходимо до голосування, я хочу наголосити це не є ламання залу, тільки зал може прийняти рішення, тільки зал може прийняти рішення. Переходимо до голосування. Я ще раз вношу пропозицію про скорочення строків внесення законопроектів (реєстраційний номер 6175) про внесення змін до Закону України "Про громадянство" (щодо реалізації права змінити громадянство) наполовину. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги, голосуємо, прошу підтримати. Прошу проголосувати.

11:30:37 За-241 241 – за. Рішення прийняте. Розібралися, рішення прийняли. Переходимо, колеги, тільки дуже довго розбирались і це дуже шкода, що ми втратили на це стільки часу. Переходимо до питання наступного порядку денного – це є проект Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". 6172 – це є друге читання, воно не потребує спеціальної процедури і я запрошую до доповіді голову Комітету запобігання і протидії корупції Соболєва Єгора Вікторовича,будь ласка.

11:31:16

СОБОЛЄВ Є.В. Шановні колеги! Цей закон внесений Президентом України. Це та ситуація, коли ми підтримуємо ініціативу Президента України. Солдати, сержанти, курсанти не мають декларувати статки своїх родин, це не має ніякого значення для антикорупційної політики. Ми пропонуємо їх вивести з-під дії цього закону. З іншого боку, дуже важливо, щоб ми зберегли обов'язок, щоб всі декларації своїх родин подавали генерали, і це в законі так само передбачено. Що стосується офіцерів, які, зокрема, перебувають в зоні бойових дій, ми передбачаємо в законопроекті, що вони матимуть право відстрочки до того моменту поки вони не повернуться на місце постійної дислокації або не завершать свою службу. Після цього в них буде ще 90 днів для подання декларації. Така є філософія правок, підготовлених спільно з Представником Президента у Верховній Раді, спільно з експертами Міністерства оборони в нашому Комітеті з протидії корупції. Прошу спікера розпочати ухвалення правок, по кожній.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, правок є невелика кількість, але вони є. І тому я прошу приготуватися авторів правок до роботи. Отже, 1-а, Помазанов. Відхилена. Чи наполягає? Не наполягає. 2-а, Соболєв Єгор. Відхилена. Чи наполягає? Наполягає, так. Не наполягає, так. 3-я, Добродомов. Чи наполягає? Ні. 4-а, Журжій. Чи наполягає? Ні, не наполягає. 5-а, Чумак. Чи наполягає? Віктор… Добре. 6-а, Чорновол Тетяна. Чи наполягає? Наполягає. Включіть мікрофон, будь ласка.

11:33:26

ЧОРНОВОЛ Т.М. Я прошу підтримати всі мої правки, вони мають єдину логіку, єдину систему, я коротко поясню яку. Я прошу зобов'язати подавати е-декларації наступні категорії: це кандидатів у депутати всіх рівнів; друге – це осіб Наглядової ради державних банків, державних підприємств; третє – це члени громадських рад при державних структурах. Зауважу, діяльність цих осіб має корупційний ризик. Тому я прошу підтримати подання цими категоріями е-декларацій. Третє – це антикорупціонери, які отримують цільові кошти на реалізацію антикорупційної державної політики. І, нарешті, я прошу виключити з цього переліку наступну категорію: це ЗМІ. Логіка тут дуже проста, у нас є прекрасний законопроект, який ми повинні пропрацювати і прийняти, це про прозорість медіа-власності, там це розписано куди більш чітко і куди більш охоплює ширше коло…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

ЧОРНОВОЛ Т. М. А попередні категорії, я вважаю, надзвичайно потрібно, щоб вони подавали е-декларації, тому що їхня діяльність має корупційні ризики. І е-декларування – це прозорість, це основа антикорупційної політики. Тому прошу підтримати всі мої правки, вони мають єдину логіку, єдину систему, про яку я сказала.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По 6-й правці наполягають на голосуванні? Так. Я ставлю на голосування правку номер 6 народного депутата Чорновол Тетяни. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Голосуємо.

11:35:26 За-236 Рішення прийнято. 7-а, народний депутат Попов. Попов!

11:35:38

ПОПОВ І.В. Шановні колеги, наш обов'язок сьогодні – прийняти поправки, які звільнять від обов'язкового декларування військовослужбовців – рядових, сержантів та молодших офіцерів. Але сьогодні можемо зробити більше – усунути певні неузгодженості у Законі "Про запобігання корупції". Ця моя правка спрямована, перш за все, уточнити формулювання, що таке державний орган, і включити сюди так само колегіальні органи, а саме НАЗК, НКРЕКП, які на сьогодні по чинному законодавству не декларують. Другий блок у цій поправці – це уточнення формулювання посадових осіб юридичного… особи публічного права, щоб пояснити, хто на державних підприємствах повинен декларувати, хто не повинен. На сьогодні часто бригадир бригади вантажників декларує, а відповідальний за проектний менеджмент підписує на мільярди договори з офшорками на державні кошти і не декларує. І ці формулювання дають чітку відповідь: якщо він здійснює господарські функції, фінансові функції, він повинен декларувати як посадова особа державного підприємства. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єгор Вікторович.

11:36:51

СОБОЛЄВ Є.В. Шановні колеги, щодо Закону про е-декларування, ви знаєте, в цій залі ламається дуже багато "списів". Позиція нашого комітету – цей закон був поданий Президентом для того, щоби допомогти військовослужбовцям, які зараз захищають Україну, не порушувати антикорупційне законодавство. Всі інші ідеї – щодо кандидатів у народні депутати, що я особисто підтримую, або щодо декларування посадовими особами державних і комунальних підприємств, це потребує регулювання окремим законом з нормальною професійною дискусією. Зараз ми понавписуємо з голосу поправок, а потім зрозуміємо, що там – зробили дірку, а там – закон не можливо виконати. Тому у мене прохання від комітету: регулюємо цим законом тільки те, що стосується військовослужбовців для того, щоби наші хлопці не порушували наше антикорупційне законодавство, але всі, хто має декларуватися, включно з генералами, декларувалися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте на голосуванні? Так. Я ставлю на голосування поправку номер 7 народного депутата Попова. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

11:38:19 За-116 Рішення не прийнято. Наступна, 8 поправка, Бригинець. Відхилена. Чи наполягає? Наполягає. Так, будь ласка, Бригинець.

11:38:32

БРИГИНЕЦЬ О.М. Так... шановні колеги, ця правка дає можливість звільнити від декларування тих військовослужбовців, які звільнені в запас. І мені здається, що зараз, коли всі звільнені в запас, які у нас є в Україні і які попадають частиною терміну на це декларування, це всі люди, які, як правило, були в АТО, як правило, не мають стосування до якихось корупційних схем. Тому я пропоную підтримати цей... цю поправку. Дякую.

СОБОЛЄВ Є.В. Олександре!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте.

11:39:13

СОБОЛЄВ Є.В. Олександре, ви помиляєтеся. Подивіться уважно, що ви пропонуєте в правці номер 6. Вісім, перепрошую, 8. 6 правка ухвалена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я ставлю на голосування правку номер 8 народного депутата Бригинця. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати.

11:39:48 За-234 234 – за. Рішення прийняте. Наступна, 9-а. Правка народного депутата Попова. Наполягає. Включіть мікрофон.

11:40:07

ПОПОВ І.В. Шановні колеги, позиція Радикальної партії полягає в тому, що колишні президенти, колишні прем'єр-міністри, колишні генеральні прокурори, колишні керівники Адміністрації Президента, колишні народні депутати також повинні відкрити свої статки для суспільства. Суспільство повинно рухатись до того, що це буде загальне декларування, але починати треба з тих, хто довів країну до того, що ми бачимо зараз. Зараз ми заставляємо декларувати молодшого спеціаліста Пенсійного фонду в районному відділенні Пенсійного фонду. Яка там корупція? А треба заставляти тих, хто десятки років перебував на найвищих посадах. Але я знімаю цю правку. Я вважаю, що я внесу це окремим законопроектом, ми проведемо додаткові консультації, ми сформуємо перелік тих посад, яких ми додамо. І ми будемо вимагати, щоб уже за 2016 рік вони в 2017 році подавали декларації. Але нам найважливіше – це звільнити від декларування військовослужбовців. Я знімаю свою правку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Наступна правка, 10-а, Лаврик. Врахована частково. Не наполягає. По якій? По 10 правці, будь ласка, Курячий. По 10 правці.

11:41:24

КУРЯЧИЙ М.П. Шановний Андрій Володимирович, я прошу поставити правку номер 10 на підтвердження. Вона врахована лише частково, за неї варто проголосувати і, дійсно, розібратися більш детально. Дякую. На підтвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, ставлю пропозицію… Єгор Соболєв, прокоментуйте.

11:41:44

СОБОЛЄВ Є.В. Шановні представники "Блоку Петра Порошенка", ви представляєте одну фракцію. Прохання сформувати одну позицію щодо цього закону, інакше він не пройде – і наші військовослужбовці стануть порушниками антикорупційного законодавства. Комітет сформулював в дуже професійних і плідних дискусіях з Представником Президента, з Адміністрацією Президента, з Міністерством оборони наступну логіку: сержанти, курсанти, солдати не декларують свої статки, якщо вони при цьому не займають інших посад. Наприклад, мій сусід по парламенту Тарас Пастух є солдатом-контрактником. Але поки він перебуває в Верховній Раді, він має подавати декларацію. Цю позицію ми розробили і відстоюємо. Прохання дотримуватися її для того, щоби закон був прийнятий. Ті, хто не повинен декларуватися , не декларували свої статки, а ті, хто повинен – декларували. Не ламайте цю логіку. Прохання врахувати цю правку саме частково.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування пропозицію народного депутата Курячого поставити правку №10 на підтвердження. Хто підтримує цю пропозицію, прошу проголосувати. Підтвердження 10 правки. Хто підтримує, прошу голосувати.

11:43:13 За-88 Рішення не прийняте. 11-а правка. Соболєв Єгор. 11-а правка. Наполягаєте? А, врахована. Так? 12-а. (Шум у залі) По 11-й? Курячий включіть мікрофон.

11:43:31

КУРЯЧИЙ М.П. Шановний пане спікере! Шановні виступаючі! Я прошу прокоментувати 11-у правку: яким чином вона врахована, що вона означає. І також прошу поставити її внаслідок цього обговорення на підтвердження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Єгор.

11:43:49

СОБОЛЄВ Є.В. Це якраз йдеться про тих людей, які займають відповідальні посади і можуть опинитися в Збройних Силах або в училищах, або стати студентами кафедр, де є військова підготовка. Наша позиція, що якщо ці люди є прокурорами, депутатами, іншими посадовцями, які підлягають дії Закону "Про запобігання корупції", вони мають подавати декларацію. Якщо ця правка не буде підтверджена, це означає, що у нас почнеться те, що у нас почалося після ухвалення Закону "Про очищення влади", коли прокурори стройними рядами поїхали під Слов'янськ на семінари для того, щоби отримувати статус учасника бойовий дій. У мене велике прохання від комітету, від усіх розробників цього законодавства підтвердити цю правку, вона є дуже важлива.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, я ставлю на підтвердження правку № 11. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

11:45:04 За-187 Рішення не прийнято. Прошу? Не спрацювала картка. Ще раз поставлю на підтвердження поправку № 11 Соболєва. Я ставлю ще раз на голосування на підтвердження правку № 11. Одна ця правка на підтвердження. Отже, 11 правка на підтвердження. Я ставлю ще раз на підтвердження 11 правку. Будь ласка.

11:46:02 За-194 Наступна. 12 правка Чорновол Тетяни. Прошу, включіть мікрофон.

11:46:10

ЧОРНОВОЛ Т.М. Я прошу підтримати. Це найголовніша правка в системі моїх правок, тому що якраз вона визначає категорії. І, до речі, в цих якраз, в цій правці я прошу внести зміну – виключити ЗМІ. Тобто виключити з пункту 5 абзац: "Є засновниками, учасниками, редакторами, головними редакторами засобів масової інформації". Тобто виключити обов'язковість подання ними їх декларацій. Також виключити зміни до підпункту "г" пункту першого статті 3, оскільки відповідні положення в іншій редакції враховані правкою Герасимова. Також хочу заявити, що для антикорупціонера немає жодних проблем подати декларацію, електронну декларацію. Знову-таки скажу вам як колишній Урядовий уповноважений з антикорупційної політики, це навіть питання гордості, це питання прапору, прапору чистоти анти корупціонера подати е-декларацію. Тому давайте підтримаємо антикорупціонерів в їхній чистій роботі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу прокоментувати. Ігор Соболєв.

11:47:31

СОБОЛЄВ Є.В. Я хочу звернути увагу колег, що цією правкою одночасно звільняється від декларування така цікава служба як Державна служба спеціального зв'язку. Я взагалі не розумію, яка проблема з посадовцями цієї служби і як саме вони можуть перебувати на лінії фронту. Це раз. Друге. Все, що стосується не військовослужбовців, потребує ретельного обговорення комітетів, у залі Верховної Ради і ухвалення окремого закону. Я частково поділяю ідеї, які висловила колега, частково заперечую. А от так з голосу формувати законодавство, це буде закон Денисенка-2, який потім Президенту доведеться ветувати, а нам заново його приймати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… (Шум у залі) Наполягає, репліку, було згадане… (Шум у залі) Голосуємо, колеги. Колеги, я перепрошую. Увага! Увага! Заспокойтесь! Я питаюся: є потреба обмінятися думками? Будь ласка, Ірина Луценко.

11:48:56

ЛУЦЕНКО І.С. Передаю слово Денисенко, поскільки його згадували тільки що в своєму виступі Єгор Соболєв.

11:49:13

ДЕНИСЕНКО В.І. Шановні колеги, я єдине, що хотів би сказати. Цю поправку ми будемо підтримувати по одній простій причині, тому що дуже багато говориться про те, що антикорупціонери, які займаються антикорупцією, вони повинні бути чесними перед суспільством. Вони весь час говорять, що вони чесні перед суспільством, давайте дамо їм право показати, що вони чесні, бо інакше виходить так, що вони нібито чесні, ніби нечесні. Ця правка дозволяє їм стати абсолютно правдивими перед всіма нами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, я ставлю на голосування правку номер 12 народного депутата Чорновол в редакції озвученій Чорновол. Хто… Ставиться 12 правка. Прошу проголосувати, хто підтримує дану правку.

11:50:17 За-265 265 – за. Рішення прийняте. Переходимо до наступної. 13 правка, Журжій. Чи наполягає? Бо вона врахована частково. 14-а, Тимошенко. По 13-й? По 13-й ляшко Олег.

11:50:39

ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Єгор Соболєв, колего, друже, я до тебе. Ти сказав щойно, що ти не знаєш, яка роль офіцерів Державної служби спецзв'язку і яке вони мають відношення до фронту. Я тобі хочу сказати – безпосереднє. Державна службу спеціального зв'язку, крім того що забезпечує урядовий зв'язок, забезпечує зв'язок для військових, фельд'єгерський зв'язок, спеціальний зв'язок. Тому я хочу від імені фракції Радикальної партії і, сподіваюся, весь парламент мене підтримає, подякувати мужнім офіцерам Держслужби спецзв'язку за їхню роботу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Єгор Соболєв.

11:51:26

СОБОЛЄВ Є.В. Ще раз. Ми зараз розглядаємо з вами антикорупційне законодавство. Ми не оцінюємо роботу жодного роду військ і жодного підрозділу, який приймає участь в обороні. Це завдання іншої дискусії, іншого комітету. Ми говоримо про те, що посадовці, які отримують гроші платників податків, інколи великі гроші платників податків мають звітувати перед суспільством про статки своїх родин. Виключення цих людей є неприпустимим. Парламент щойно почав це робити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, яка позиція по 13 правці? Колеги! Мельничук – 1 хвилина.

11:52:20

МЕЛЬНИЧУК І.І. Шановні колеги! В зв’язку з тим, що виникла така дискусія у залі і ця правка була врахована частково, я прошу вас поставити на підтвердження. Будь ласка, 13 правка на підтвердження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич – 1 хвилина.

11:52:42

ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановні колеги! Я наполягаю на тому, щоб ми перестали ґвалтувати Регламент і слово надавали виключно тим, хто має на це право під час розгляду законопроекту в другому читанні. Дякую. Нам треба приймати закон так, як це передбачено Регламентом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Зараз я поставлю на голосування, але насправді кожен депутат може підняти руку і поставити будь-яку правку на підтвердження, я не можу його позбавити. Просто, коли піднімають руку, а виступають не по правці, от тоді це є нечесно, бо тому що депутат, піднімаючи руку, має виступати по конкретній правці і згідно неї говорити, але кожен на це має право по тій, чи іншій правці. Отже, 13 правка, на підтвердження просить поставити народний депутат Курячий. Хто підтримує 13 поправку Журжія, прошу проголосувати, прошу підтримати на підтвердження. Мельничук, перепрошую, Мельничук просить 13 правку на підтвердження. Прошу проголосувати.

11:54:00 За-93 Наступна 14-а, Тимошенко. Врахована частково. Не наполягає. Яка? По 11-й? Будь ласка. А, по 14-й? Будь ласка, Мельничук, 14 правка.

11:54:25

МЕЛЬНИЧУК І.І. Я прошу також поставити цю правку на підтвердження, на комітеті виникла по ній маленька дискусія і я знаю, що вона також була врахована частково. Хай зал визначиться. Будь ласка, її на підтвердження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження 14 правку, Тимошенка Юрія, прошу проголосувати. 14 правка на підтвердження, прошу голосувати.

11:55:03 За-149 149 – за. Рішення не прийняте. 15-а, Помазанов. Чи наполягає? Ні. Помазанов, не наполягає. 16-а… Підтвердження 15-у? Барна, включіть мікрофон.

11:55:25

БАРНА О.С. Виходячи із того, що правка була врахована, але норми її повторюються в інших, прошу підтвердити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви вимагаєте 15 правку на підтвердження, так? 15-у, добре, я ставлю на підтвердження правку номер 15-ть народного депутата Помазанова. Будь ласка, хто підтримує дану правку, прошу проголосувати, голосуємо.

11:56:03 За-155 155 – за. Рішення не прийняте. 16-а, народний депутат Добродомов. Чи наполягає? Ні, не наполягає, 16-а… по 16-й? Мельничук, 16 правка.

11:56:20

МЕЛЬНИЧУК І.І. Я прошу у зв'язку з тим, що ця правка також була врахована частково, хай зал визначиться. Прошу поставити цю правку на підтвердження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єгор Соболєв.

11:56:37

СОБОЛЄВ Є.В. Якби мені це пояснити? Я зараз спробую зібрати всі свої знання, річ в тому, що ми з вами… (Шум у залі) …ми з вами голосуємо за правки, які є частиною правок вже ухвалених комітетом і які підтримуються залом. Тому, коли ви провалюєте окрему частинку, а в іншому місці це ухвалюється, голосується залом парламенту, потім у мене як у голови комітету буде величезне запитання, а за яку ж редакцію проголосувала Рада, якщо в одному місці на прохання колеги Мельничука вона провалює, не підтверджує правку, а в іншому місці погоджується з цією самою редакцією. Я думаю, що ми з вами, пане спікере, будемо мати дуже цікаву дискусію, яка є наслідком того, що так підходити до ухвалення важливих законопроектів не можна. Я ще раз повторюю, була узгоджена редакція, підтримана комітетом куди…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

СОБОЛЄВ Є.В. … підтримана Представником Президента, який представляє автора цього законопроекту Петра Олексійовича Порошенка, підтримана Міністерством оборони, якому виконувати цей закон, а ми зараз робимо так, що в одному місці написано одне, а в іншому місці про те саме буде написано інше. От в чому полягає вся правда. Я прошу дотримуватися рекомендацій комітету, які вказані в таблиці для голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, ви наполягаєте на голосуванні, так? Мельничук? Наполягаєте. Добре. Я ставлю на підтвердження поправку 16 народного депутата Добродомова. Прошу проголосувати.

11:58:39 За-90 Рішення не прийнято. 17-а, Лаврик. Не наполягає. По 17-й теж? 17а-а, Мельничук.

11:58:52

МЕЛЬНИЧУК І.І. Прошу вас, пане спікер, також цю правку поставити на підтвердження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комітету буде коментувати? Єгор, коментувати будете, Єгор Соболєв.

11:59:12

СОБОЛЄВ Є.В. Колеги, я думаю тут всім все ясно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я ставлю на підтвердження поправку номер 17, хто підтримує цю пропозицію, прошу проголосувати.

11:59:39 За-91 Рішення не прийнято. 18-а, Демчак. Не наполягає. Наполягає. Будь ласка.

11:59:49

ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги, ця правка стосується депутатів сільських рад. Це – малесенькі сільські ради. Це від виборців прийшло таке прохання. Вони не здатні подати декларації. Як правило, таких людей взагалі просили, щоб вони були депутатами і щоб їх можна було взагалі сформувати, ці ради. Вони масово йдуть подавати заяви на вихід, і ми будемо мати сотні нелегітимних сільських рад. Я вас дуже прошу підтримати. І мене, я думаю, зрозуміють мажоритарні депутати, до яких так само звертаються ці депутати сільських рад. Вони не хочуть порушувати законодавство після 1 квітня. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Єгор, будь ласка.

12:00:35

СОБОЛЄВ Є.В. Перше, колега Алексєєв з "Народного фронту" запропонував, щоби для таких людей… Це інший Алєксєєв, з "Блоку Петра Порошенка". Він запропонував, щоби з таких людей, які вперше подають декларацію, щоби ми дали їм ще один місяць. В цьому законі така правка є, щоби вони подавали до 1 травня. Але взагалі їх звільняти від декларування не можна. Запитайте у Генерального прокурора Юрія Луценка, з якими хабарами він ловить депутатів місцевих рад, запитайте у директора антикорупційного… НАБУ Артема Ситника, з якими хабарами він ловить депутатів місцевих рад, при тому, що вони не підслідні йому за посадою, але вони беруть такі гроші, частина з них, нечесних, безсовісних людей, що це є топ-корупція, їх не можна звільняти е-декларування. Прохання відхилити цю правку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ви наполягаєте на голосуванні? Колеги, є дві пропозиції, інших бути не може. 18-а правка комітетом відхилена, автор просить поставити її підтримати. І я ставлю на голосування пропозицію підтримати поправку 18 народного депутата Демчака. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Комітет проти.

12:02:14 За-120 Рішення не прийнято. 19-а, народний депутат Попов. Наполягає. Включіть мікрофон.

12:02:22

ПОПОВ І.В. Шановні колеги, хочу роз'яснити, щоб ми правильно допомогли нашим військовим, ми повинні бути філігранно вивірені у формулюваннях. У нас воюють не лише Збройні Сили України, не лише Національна гвардія, а й Прикордонна служба України, окремі частини Державної служби спеціального зв'язку і інформації. Ми все це проговорили на робочій групі. На робочій групі працювало лише три народних депутати. Я дуже дякую їм, які, ми разом це робили. Я дуже дякую представникам Міноборони, Генерального штабу, які нам допомогли зробити правильні формулювання. Правильні формулювання включені в тих поправках, які подані від групи народних депутатів, де першим стоїть Артур Герасимов – представник суб'єкту подання, все інше – це залишки нашої дискусії. Давайте прямо правильно допоможемо нашим військовим, проголосуємо за правки, запропоновані робочою групою, куди включені всі ті народні депутати, які працювали над цими правками. Саме тому все одно нам треба буде приймати з техніко-юридичними правками, але не треба буде збирати Верховну Раду ще раз, щоб переголосовувати цей закон.

СОБОЛЄВ Є.В. Так, а що робити?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не на чому не наполягаєте? Це добре. 20-а. Яка? 19-а на підтвердження? Включіть мікрофон Барні.

12:03:41

БАРНА О.С. Прошу поставити на підтвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я ставлю на підтвердження поправку номер 19 народного депутата Попова. Прошу проголосувати.

12:04:07 За-107 Рішення не прийнято. 20-а, Чумак Віктор. Врахована частково. Не наполягаєте? Не наполягаєте? Курячий. Включіть мікрофон.

12:04:25

КУРЯЧИЙ М.П. Шановний Андрій Володимирович, шановний виступаючий пане Єгоре! Я дійсно закликаю також прислухатися до точки зору нашого колеги з радикальної фракції Ігоря Попова. Справа в тому, що правка номер 20 та 21 теж стосується того ж самого пункту першого частини першої статті 3, як і всі попередні правки. І саме тому, щоб не ламати логіку цього закону, яку вкладали члени робочої групи, я також прошу поставити на підтвердження і 20-у і 21-у правку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єгор Соболєв.

12:05:02

СОБОЛЄВ Є.В. Як правильно зауважив колега по парламенту, ми пропонуємо врахувати ці правки частково. Для чого їх в такому випадку ставити на підтвердження?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю спочатку 20 правку на підтвердження. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати: на підтвердження 20 правку.

12:05:46 За-125 125 – за. Рішення не прийняте. 21 правка, Бригинець. Пропонується… Так, добре, ставлю на голосування. Так само є вимога 21-у поставити на підтвердження. Хто підтримує 21 правку, прошу проголосувати. Прошу підтримати.

12:06:14 За-136 136 – за. Рішення не прийняте. 22-а, Герасимов Артур. Врахована, так. 23-я. Врахована частково, Тимошенко. 24-а. Врахована. 23-я що… 23-я, Мельничук.

12:06:33

МЕЛЬНИЧУК І.І. Будь ласка, поставте її на підтвердження, 23 поправку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 23 правка, народного депутата Тимошенко, ставиться на підтвердження. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Прошу підтримати правку. Це Тимошенко Юрій. Прошу підтримати.

12:07:01 За-135 135 – За. Рішення не прийняте. 24-а, Соболєв Єгор, врахована. 25-а. Питання Чорновіл. Прошу. По якій? 24-а. Барна, будь ласка.

12:07:18

БАРНА О.С. Прошу автора дати пояснення і поставити на підтвердження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження 24-у поправку народного депутата Соболєва Єгора. Хто підтримує, прошу проголосувати. 24-а, так.

12:07:50 За-98 Рішення не прийняте. 25-а правка. Народний депутат Чорновол. Прошу включити мікрофон.

12:07:58

ЧОРНОВОЛ Т.М. Закликаю підтримати цю поправку. Вона регламентує порядок подачі електронного декларування антикорупціонерами, членами громадських рад при державних структурах. Вона надзвичайно потрібна. Прошу її підтримати, але за винятком засобів масової інформації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комітету, будь ласка.

12:08:25

СОБОЛЄВ Є.В. Колеги, ще раз. Закон стосується військовослужбовців. Якщо комусь хочеться заарештувати Дашу Каленюк, то вже вчора Агенція з запобігання корупції почала складати на неї протокол про корупцію. Я перепрошую, Президент України, який не записав іспанську віллу, у нас не обговорюється жодним антикорупційним органом. А Даша Каленюк є проблема. До чого тут це в законодавстві про декларування військовослужбовцями? Про що думає парламент, коли в такий спосіб ухвалює цей закон? У мене прохання, від комітету прохання рішення комітету відхилити цю поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 25 народного депутата Чорновол прошу проголосувати. Голосуємо, колеги.

12:09:24 За-249 Рішення прийняте. 27-а, Чумак. Не наполягає. Мельничук – 27-а.

12:09:39

МЕЛЬНИЧУК І.І. 26-а.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шоста, 26-а Журжія. Будь ласка.

МЕЛЬНИЧУК І.І. 26-у ми пропустили. В зв'язку з тим, що пропустили, прошу поставити її на підтвердження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 26-у на підтвердження?

МЕЛЬНИЦУК І.І. Так, 26-у.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комітету.

12:10:04

СОБОЛЄВ Є.В. Колеги, ми цю поправку в інший спосіб врахували. Ми пропонуємо дати не 30, а 90 днів тим людям, які повертаються з бойових дій в місце постійної дислокації чи завершують службу. Прохання її врахувати частково.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, ставлю на голосування 26 поправку народного депутата Журжія на підтвердження. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати.

12:10:41 За-97 Рішення не прийнято. 27-а, Чумак. Курячий, будь ласка.

12:10:51

КУРЯЧИЙ М.П. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги народні депутати! Щойно виступаючий Єгор Соболєв сказав, що враховано 90 днів. Але 27 правка також говорить про 30 робочих днів. Я прошу також розібратися і щоб не було дуалізму у виконанні закону, поставити також цю правку на підтвердження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Я ставлю. Будь ласка, хвилину, Чумак. Він – автор поправки. Чумак, включіть.

12:11:22

ЧУМАК В.В. Шановні колеги! Зрозумійте правильно, ця поправка врахована частково в тому, що дає відстрочку для декларацій тим особам, які перебувають на передовій. Але в термін не 30 днів, а 90. Якщо ви зараз просто-напросто будете "завалювати" ці поправки, ви взагалі скасуєте ці терміни і люди просто не зможуть подати декларації, і їх притягнуть до відповідальності. Це логіка. А ви просто-напросто дивитесь на нехороших авторів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, я ставлю на підтвердження поправку номер 27 народного депутата Чумака. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати.

12:12:18 За-122 Рішення не прийнято. 28-а, Попов. Наполягає? Не наполягає. Дуже добре. Є одна поправка все-таки, по якій ніхто не наполягає. 29-а, Сотник. Не наполягає? Мельничук, по якій, по 29-й? 29-а, Мельничук.

12:12:37

МЕЛЬНИЧУК І.І. Прошу це питання в залі поставити на підтвердження, именно цю поправку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Автор поправки зараз пояснить. Будь ласка, Олена Сотник.

12:12:50

СОТНИК О.С. Дякую за можливість виступити. Шановні колеги, я зараз розумію, що ті, хто нас дивиться по телевізору, вони взагалі не усвідомлюють, що відбувається у цьому залі. Я поясню. Ми просто фактично зараз коаліція цинічно користується тим, що даний законопроект, який стосувався військовослужбовців і можливості звільнення тих хлопців, які зараз знаходяться на передовій, від подання декларацій, цинічно використовує цю ситуацію для того, щоб звільнити від декларування тих осіб, які на сьогоднішній день є, дійсно, підпадають під ризик корупційних дій. І подивіться, яка смішна ситуація. У нас виявляється громадськість має більший ризик корупційних дій, ніж, наприклад, голови сільських рад або, наприклад, голови тієї ж Бучі, того ж Ірпіня, Конча-Заспи, які на сьогоднішній день, велика частина з них знаходяться під кримінальним провадженнями. Що ви робите!?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я ставлю на підтвердження поправку 29 народного депутата Сотник. Хто підтримує, я прошу проголосувати.

12:14:15 За-120 Рішення не прийнято. 30-а, Добродомов. Не наполягає. 31-а, Помазанов. Наполягає, так? Будь ласка, Помазанов, включіть мікрофон.

12:14:30

ПОМАЗАНОВ А.В. Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Ця правка була відхилена, але вона є важливою і те, що ми її просто викладаємо в такій редакції, як вона є, і додаємо військовослужбовців це, на жаль, викликало якісь страхи у членів комітету. А також я хочу додати до цієї правки і прошу поставити з техніко-юридичним доопрацювання наступні висловлювання: "а також на осіб, які належать до рядового і начальницького складу територіальних міжрегіональних воєнізованих формувань, службових осіб, оперативних підрозділів Державної кримінально-виконавчої служби, крім керівників таких підрозділів, а також осіб, які належать до кадрового складу оперативних підрозділів Національної поліції, які здійснюють негласні слідчі, розшукові дії в умовах конспірації, крім керівників таких підрозділів". І хочу в такій редакції поставити цю правку на голосування і підтримати її. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єгор Соболєв.

12:15:25

СОБОЛЄВ Є.В. Категорично проти. Я пояснював колегам, в тому числі по "Народному фронту". Зараз всі, хто займається розвідкою і контррозвідкою в цій державі вже звільнені від декларування у відкритому режимі. Це чітко зазначено в діючій статті Закону "Про запобігання корупції". Спроби переписати цю статтю, написати її інакше і іншому місці є спробами зробити дірку в антикорупційному законодавстві. Цього робити не можна. Комітет прийняв рішення відхилити цю правку. Я прошу підтримати цю пропозицію відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми в даному випадку ставимо на підтвердження Помазанова позицію. Так, я ставлю на голосування 31 правку Помазанова з поправкою, яку він озвучив під стенограму в мікрофон. Хто підтримує 31 поправку Помазанова, прошу проголосувати. Прошу проголосувати, 31 поправка.

12:16:33 За-184 184 – за. Рішення не прийняте. 32-а, Герасимов. Врахована. 33-я, Попов. Чи наполягає? 33-я? Не наполягає Попов. 34-а, Чорновол. Наполягає. Увага! 33-я, Пастух, включіть мікрофон. Костенко. По 33-й.

12:17:01

КОСТЕНКО П.П. Прошу дану поправку поставити на підтвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона є відхилена, 33-я – відхилена. А, 34-у? Зараз, я спочатку дам автору. Будь ласка, Чорновол Тетяна автор поправки.

12:17:27

ЧОРНОВОЛ Т.М. 34-а – це моя. Прошу підтримати 34 правку за винятком, знову таки засобів масової інформації. Хочу зауважити, що вона має технічний характер, зокрема, повинні антикорупціонери вказувати назву програми антикорупційної, яку вони реалізують. Хочу також в цьому контексті зауважити, що це робиться для того, щоб ми не мали таку ганьбу на весь світ, як мали з впровадженням е-декларування, коли виявилося, що був зроблений неякісний продукт за датські кошти і фактично 2 мільйони доларів датських коштів було розкрадено. Це ганьба на весь світ. І тому, щоб такого більше не повторилося, я і пропоную проголосувати за всю систему моїх поправок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, 34 поправка народного депутата Чорновол ставиться на підтвердження за пропозицією депутата Костенка. Підтвердження, 34 поправка народного депутата Чорновол, прошу голосувати. Прошу проголосувати за підтвердження.

12:18:34 За-243 Рішення прийняте. 35-а, Герасимов. А, врахована? Так. 36-а, Попов. Не наполягає. Дуже добре. 37-а, Чорновол. Включіть мікрофон. 37 поправка, по ній написано: "Не досягнуто згоди щодо прийняття рішення". Будь ласка, Тетяна Чорновол, 37 поправка.

12:18:51

ЧОРНОВОЛ Т.М. Також прошу підтримати 37 правку, але знову таки, за винятком засобів масової інформації, де йдеться про засновників та головних редакторів засобів масової інформації, все інше прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, 37 поправка народного депутата Чорновол. Хто підтримує дану правку, прошу голосувати, будь ласка, голосуємо.

12:19:28 За-242 242 – за. Рішення прийняте. 38-а, Чумак. "Не досягнуто згоди щодо прийняття рішення". Включіть мікрофон, Чумаку, будь ласка.

12:19:38

ЧУМАК В.В. Шановні колеги! 38 поправка стосується якраз-таки посадових осіб Служби безпеки і інших органів, розвідувальних органів. Я хочу подякувати їм за їх роботу, щоб мене не звинувачували, що я не розумію роль Служби безпеки в країні. Але, що у нас відбулося? На сьогоднішній день закрита інформація про декларації всіх посадових осіб Служби безпеки. Моя поправка пропонується, що ті, хто займається розвідувальною, контррозвідувальною, оперативною, оперативно-технічною діяльністю, які є під грифом "таємно", вони не подають відкриті декларації. Але ті посадові особи, які призначаються Указами Президента, які призначаються наказами начальниками регіональних управлінь на адміністративні посади без застосування грифу "таємно" повинні подавати свої декларації у звичайних реєстр. Це є абсолютно логічно так, як стосується навіть голів сільських рад, тому що вони не супершпигуни для того, щоб перекривати всі їх дані. Тому я прошу підтримати цю поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування поправку 38 народного депутата Чумака, хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

12:21:06 За-113 113 – за. Рішення не прийняте. 39-а, Журжій, не наполягає. 40-а, Чорновол, написано не досягнуто згоди. Включіть мікрофон, Тетяні Чорновол.

12:21:19

ЧОРНОВОЛ Т.М. Прошу підтримати цю правку повністю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 40 поправка народного депутата Чорновол, хто підтримує дану правку, прошу проголосувати.

12:21:50 За-238 238 – за. Рішення прийняте. 42-а, ціла група. Врахована. 41-а, зараз. Колеги, зараз секундочку. 41-а, Попов чи наполягає? Не наполягає. Мельничук, будь ласка.

12:22:12

МЕЛЬНИЧУК І.І. Прошу поставити на підтвердження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 41 поправка народного депутата Попова ставиться на підтвердження. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

12:22:37 За-112 Рішення не прийнято. 42-а. Герасимов, одна хвилина.

12:22:48

ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги! Ми врахували дуже багато важливих правок щодо військовослужбовців. Однак залишили зобов'язання щодо подачі декларації військовослужбовцями, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконання адміністративно-господарських обов'язків. З цим не можна погодитися, тому що під це визначення підпадає бойовий командир роти, старший лейтенант, який сидить в окопі під вогнем супротивника. Враховуючи вище викладене, а також те, що зазначене коло осіб залишається під дією інших превентивних антикорупційних механізмів та положень Закону "Про запобігання корупції" пропоную із законопроекту виключити норми, що зобов'язують військовослужбовців, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських обов'язків, подавати електронні декларації. Зокрема, мова йде про статтю 45 Закону "Про запобігання корупції", статтю 20 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу" та статтю 14 Закону "Про Державну прикордонну службу України". Прошу врахувати це під час голосування за закон в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На цій поправці ви наполягаєте на голосуванні? Ні. Врахована, так. Далі 43-я, якщо не помилився. 43-я, Чумак. Врахована частково.

12:24:01

ЧУМАК В.В. Шановні колеги! Я вже боюсь говорити, просто-на-просто ця поправка замінює назву закону в одному і в іншому. Просто це технічна поправка. Тому я думаю, що її не треба просто відхиляти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Курячий, будь ласка. 43 поправка.

12:24:20

КУРЯЧИЙ М.П. Шановні колеги! Нарешті, парламент демонструє нормальну робочу обстановку і атмосферу, саме так мають ухвалювати цей закон. (Шум у залі, оплески) Але 43 правка, пане Чумак, 43 правка стосується не тільки зміни назви закону. Тут упоминається всує Державна прикордонна служба, і саме тому я прошу зараз прокоментувати, чому тут згадується Державна прикордонна служба і поставити цю правку також на підтвердження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єгор Соболєв, будь ласка.

12:24:54

СОБОЛЄВ Є.В. Слухайте, якщо "плюнути в борщ" називається нормальною конструктивною роботою парламенту, то нам треба серйозно замислитися над нашим психічним здоров'ям. (Шум у залі, оплески) Шановний пан Курячий, роз'яснюю вам зміст поправки. В часи Януковича, у світлі для багатьох тут людей і темні для суспільства, був прийнятий Закон, який називався "Про протидію і запобігання корупції". Віктор Янукович його постійно не виконував і відкладав, особливо в частині е-декларування. Тепер цим парламентом був прийнятий Закон, який називається "Про запобігання корупції", у 2014 році його ухвалив парламент… (Шум у залі) У 2014 році його ухвалив парламент перед виборами. Цей парламент вніс до нього всі потрібні зміни, у тому числі, які регулюють електронне декларування. Але в частині законодавства залишилася згадка про…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

СОБОЛЄВ Є.В. В частині законодавства залишилася згадка про старий закон, який вже не дійсний, не чинний, який називається "Про протидію і запобігання корупції". Що ми пропонуємо, щоб у всьому законодавстві було посилання на чинний Закон, який називається "Про запобігання корупції". Якщо ви хочете провалити і це рішення, тоді хоча б поясніть сенс.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування поправку номер 43 народного депутата Чумака. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Ставиться на підтвердження.

12:26:53 За-143 143 – за. Рішення не прийнято. 44 поправка, Герасимова. Не наполягає. Вона тут врахована. 45-а, Попов. Врахована частково. Наполягає. Будь ласка.

12:27:09

ПОПОВ І.В. Шановні колеги, сьогодні ми прийняли рішення про розширення переліку суб'єктів декларування. Але навіть з техніко-юридичними правками в кращому випадку Голова Верховної Ради зможе підписати цей закон через 1-2 дня, тому що закон складний, потім – підпис Президента. Ми не можемо цим новим категоріям громадян залишити три дні на збір усіх документів і заповнення Електронного реєстру декларацій. Ми подовжуємо всім на місяць, але цим громадянам ми повинні дати час до кінця травня, щоб вони встигли зібрати всі довідки. Всі знають, що це за один день не збирається. В цій правці я пропоную в "Прикінцевим положеннях" цим новим категоріям громадян, яких ми зараз додаємо в цьому законі, дати час до 30 квітня на заповнення електронних декларацій. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментувати будете, Єгор?

12:28:07

СОБОЛЄВ Є.В. Оскільки комітет рекомендував ухвалити одну редакцію, а в результаті роботи окремих членів комітету, інших колег по парламенту ухвалюється інша редакція, я не маю права зараз висловлювати позицію комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Підтримати вашу правку повністю, так? Отже, я ставлю на голосування пропозицію Попова про підтримку його правки 45 повністю. 45 правка, народний депутат Попов. Хто підтримує, я прошу проголосувати.

12:28:50 За-149 Рішення не прийнято. 46-а, Бригинець. 46-а... Андрієвський по 46-й, будь ласка.

СОБОЛЄВ Є.В. Другий пункт прочитайте, другий пункт...

12:29:05

АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Шановний пане Голово, шановні колеги, нам треба прийняти однозначно принципове рішення, підтримати наших військових, які сьогодні обороняють країну. Але, шановні колеги, справа в тому, що наші зусилля можуть виявитися марними, якщо цей закон не вступить в силу до 1 квітня 2017 року, тому що саме тоді військовослужбовці, які мають у відповідності до цього закону право бути звільненими від подання декларації та не зможуть технічно її подати, будуть відповідати згідно з діючим законодавством. Для того щоб уникнути такої ситуації, прошу поставити на голосування правку народного депутата Бригинця з урахуванням під стенограму наступних положень. Розділ ІІ. "Прикінцеві положення" даного законопроекту доповнити новим пунктом такого змісту: "Особи, які звільнилися або звільняються згідно з цим законом від виконання обов'язку подати відповідну декларацію, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію, що охоплює період до набрання чинності цим законом, не подають та до відповідальності не притягуються". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу прокоментувати.

12:30:18

СОБОЛЄВ Є.В. Комітет просить відхилити цю правку. Не робіть дірку в антикорупційному законодавстві, не звільняйте. Те, що ми з вами зробили: цей парламент запровадив цю відповідальність і ці декларації, – ви зараз руйнуєте роботу, яку ми з вами зробили, викидаєте в смітник.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 46 поправку, Бригинця, з уточненням, яке зробив Андрієвський під стенограму. Хто підтримує поправку 46, Бригинця, прошу проголосувати. З правкою, яку вніс Андрієвський. Прошу проголосувати.

12:31:03 За-233 233 – за. Рішення прийняте. 47-а, Чорновол Тетяна. "Не досягнуто згоди". Включіть мікрофон Тетяни Чорновол.

12:31:13

ЧОРНОВОЛ Т.М. Прошу підтримати. Це поправка про "Прикінцеві положення". І також хочу подякувати дуже залу за підтримку всіх попередніх моїх поправок, тому що нарешті ми робимо хоч якісь мінімальні запобіжники, щоб корупційні кошти не потрапляли в антикорупційні організації. В цьому контексті, до речі, нагадаю, як корупціонер Онищенко (Кадиров) платив мільйони доларів, щоб не був проголосований Закон про спецконфіскацію, якраз в середовище антикорупціонерів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування поправку 47 народного депутата Тетяни Чорновол. Голосуємо, колеги.

12:32:11 За-254 254 – за. Рішення прийняте. Колеги, лишилося дві поправки. Ми доходимо до завершення. 48-а, Журжій. Наполягає. Включіть будь ласка, мікрофон.

12:32:21

ЖУРЖІЙ А.В. Шановні громадяни! Те, про що ми не могли уявляти в 2014 році, коли ми прийшли до цього парламенту, сьогодні називається "нормальною робочою атмосферою парламенту". Звертаю увагу, що фракції коаліції спільно з "Опозиційним блоком" – основою, фундаментом режиму Януковича, в єдиному пориві, цинічно прикрившись військовослужбовцями, руйнують систему електронного декларування, встановлюють лазівки, за яких сільські голови, депутати, інші особи, які не мають жодного відношення до військової служби, будуть звільнені від електронного декларування. Друзі, що ж це за робота така?! Що ж це за єдиний порив?! Ви сюди прийшли до цього парламенту на крові людей! Ви щодня в 2014- 2015 році розповідали, як ви шануєте тих людей, які вмерли за вас, за ваше право прийти в цей парламент. І сьогодні цинічно, разом з регіоналами…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги… (Шум у залі) Вимагаєте голосувати? Голосувати! Вимагаєте голосування ставити? Ні. І, колеги, остання правка – 49-а, Алєксєєв, врахована. По 49-й поправці Шкрум. Включіть мікрофон Шкрум.

12:33:59

ШКРУМ А.І. Колеги! Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Я хочу поставити цю поправку на підтвердження і хочу також пояснити те, що відбувається зараз в цій залі. Колеги, не вперше вже в хороший, в правильний закон під добрими посилами – звільнити військовослужбовців, які зараз фронті захищають нас з вас, від електронного декларування – протягуються зовсім інші речі. Ми зараз бачимо так звану нормальну роботу в тому, що нашим колегам з так званої коаліції роздали абсолютно однакові поправки, які треба поставити на підтвердження. Ті, хто слідкують за цими поправками, бачать, що вони не розбираються навіть в тих поправках, які вони ставлять на підтвердження. Вони говорять про інші речі, а не про ті поправки, які вони насправді підтримують або не підтримують. "Опоблок" голосує за ці поправки і дає повну кількість голосів за те, щоб збити правильні речі, які були комітетом відпрацьовані, колеги, і за те, щоб прийняти те, що абсолютно ганьбить нашу сьогоднішню роботу. Тому, колеги, не можна голосувати за розбалансований закон. Комітет його відпрацював. Потім не можна буде, потім не можна буде його підписати. І ви як Голова Верховної Ради, пан Парубій, не зможете просто підписати фінальний текст, бо він…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

ШКРУМ А.І. Тому, колеги, давайте без звинувачень зробимо спільну позицію. Повторне друге або третє читання. І добалансуємо цей закон, будь ласка.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А поправку – на підтвердження.

ШКРУМ А.І. А поправку – на підтвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на підтвердження. Це остання поправка, 49 поправка Алєксєєва. Комітет її підтримав. Комітет просить її врахувати і поставити на підтвердження. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо, 49-а на підтвердження. Прошу підтримати.

12:35:47 За-252 Ми пройшли всі поправки. Зараз я дам і голові комітету, і Представнику Президента України для кінцевих положень. Будь ласка, Єгор Соболєв, 2 хвилини.

12:36:09

СОБОЛЄВ Є.В. Тими голосуваннями, які пройшли в цьому залі, пробиті дірки в одному з найважливіших антикорупційних законів, який справді став можливим завдяки Євромайдану, який дуже підтримувало європейське співтовариство і наші друзі в Сполучених Штатах. Нагадаю, що саме це законодавство є обов'язковою умовою для скасування віз для українців до Європи. Зараз ви в ньому зробили дірки, причому зробили дуже безглуздо! Я не уявляю, як цей закон зможе підписати спікер парламенту. Я не буду підписувати закон, який суперечить один одному в кожній статті. Ви щойно проголосували поправку Чорновол про те, що люди, які вперше подають декларацію, мають подавати її в 2018 році, і потім ті самі люди проголосували поправку Алєксєєва, що вони мають подати 1 травня 2017 року. Як називається ця хвороба, пане Березюк, розкажіть мені? Мені потрібна професійна порада. Не можна так підходити до ухвалення законів, тим більше найважливіших законів, які вели цю країну вперед. Я прошу відправити цей закон на повторне друге читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Герасимов. Будь ласка, включіть мікрофон, 2 хвилини, Артур Герасимов.

12:37:37

ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, прошу підтримати цей закон в цілому з врахуванням тієї правки, під стенограму, яку висловлював я відносно військовослужбовців, з врахуванням того, що говорила під стенограму наша колега Чорновол відносно виключення засобів масової інформації, і з врахуванням того, що говорив колега Андрієвський. Дякую за увагу. Прошу підтримати цей закон в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Обговорення завершено. (Шум у залі) Хто згадував? (Шум у залі) Колеги, хто був… В образливій формі? Єгор Соболєв в образливій формі згадав? Олег, я сьогодні вже давав слово. (Шум у залі) Прочитайте Регламент, коли… в образливій формі. Я дам вам хвилину, але не маніпулюйте тим, будь ласка, надалі. Будь ласка, хвилина, Олег Березюк і переходимо до голосування. Через 1 хвилину буде голосування.

12:38:59

БЕРЕЗЮК О.Р. Шановний пане головуючий, це дуже страшна хвороба, я не назву її, як вона називається, це, коли з одного боку – страх, а з другого боку – люди, з одного боку – страх втрати грошей, а з другого боку – страх людей. Сьогодні не випадково ви підняли "бурю в склянці" через Закон про паспорти. Ви приховуєте за тим… за цим скандалом ось цей скандал, коли ви поламали те, чого люди від вас вимагали – чесності і прозорості. Це є злочин перед українською нацією і перед українськими людьми, прикриваючись ……… рядовими і сержантами української армії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до прийняття рішення. Прошу приготуватись. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" (номер 6172) з пропозиціями, які озвучив під стенограму Чорновол, бо я згоден, що всі ЗМІ треба викинути, і Андрієвський, і Герасимов, так, в другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками, які мають проробити юридичне управління. Прошу проголосувати, прошу підтримати.

12:40:26 За-268 268 – за. Рішення прийняте. Закон прийнятий, в другому читанні та в цілому закон прийнятий. Колеги, я хочу вас повідомити, що наступний закон це є проект Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". Апарат ще не підготував таблиць. Вони будуть після обіду, ці таблиці. І у мене є прохання, щоб ми змогли перейти… тобто до Закону про Український культурний фонд. Про Український культурний фонд ще не готові таблиці. І я прошу вас зараз, щоб ми перейшли до Закону "Про державну підтримку кінематографії" в Україні. Як тільки буде підготовлено, ми після обіду поставимо відразу про культурний фонд. Як тільки буде готове, о 16.00 ми поставимо про культурний фонд. Отже, ми переходимо до розгляду Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" з пропозиціями Президента від 18.11.2017 року (3081-д). Хочу наголосити, даний проект закону передбачає спеціальну процедуру: спочатку доповідь Представника Президента, потім відповіді на запитання, потім співдоповідь і відповіді на запитання. Але в мене, колеги, є прохання, щоб ми дали всі 6 хвилин на запитання до Княжицького. Згода? Щоб більше було розуміння. Тому прошу доповідати, до слова запрошується голова Комітету з питань культури і духовності Княжицький Микола Леонідович. Будь ласка, прошу доповідати, Закон України 3081. Так, процедура, доповідає голова комітету. Пане Микола, прошу до доповіді.

12:43:03

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги! Ми переходимо до надзвичайно важливого закону тому я просив би тих, хто після важкого голосування вийшов в кулуари, все ж таки повернутися до залу. Оскільки, це Закон про підтримку кінематографії, який ми всі разом з вами підтримували, голосували, обговорювали більш, ніж півтора роки. Згодом, Президент наклав вето на цей законопроект і запропонував власні поправки до цього законопроекту. Протягом досить довгого часу представники нашого комітету, Комітету з питань засобів масової інформації, Міністерства культури, Держкіно, Міністерства інформації, представники індустрії зустрічалися з Президентом, обговорювали його, спільно прийшли до компромісу і поправки запропоновані Президентом і є результатом цього компромісу. Це надзвичайно важливий закон, який дозволить зробити так, щоб фактично Україна припинила бути лідером серед піратства. Це важливий закон, який підніме і дасть можливість розвивати український кінематограф, це надзвичайно важливий закон, який залучить сюди українські інвестиції. Комітет з питань культури та духовності на своєму засіданні 22 березня 2017 року розглянув пропозиції Президента України до Закону "Про державну підтримку кінематографії" в Україні (реєстраційний номер 3081-д) прийнятого Верховною Радою України 22 вересня 2016 року. На підставі пропозицій та зауважень Президента України комітет разом з представниками Адміністрації Президента та за участі громадських експертів було доопрацьовано зазначений законопроект і підготовлено таблицю з пропозиціями Президента. Доопрацювання як це передбачено Законом про Регламент Верховної Ради стосується виключно тих положень закону до яких були висловлені зауваження Президента, а саме спрямовані на узгодження норм закону з положенням бюджетного законодавства, зокрема, в частині фінансової основи державної підтримки кінематографії. Форм державної підтримки, механізму надання державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат. Поширення на закупівлі відповідних робіт та послуг дії Закону про публічні закупівлі, а також виключення положень, що стосуються змін до валютного законодавства. Прошу підтримати пропозиції Президента України та прийняти доопрацьований комітетом закон в цілому, в редакції запропонованій комітетом. Прошу повернутися в зал всіх хто зараз вийшов, хочу сказати те, що вчора наш комітет опрацював і підготував закон про український культурний фонд, який ми чекаємо сьогодні в залі. Він був теж одноголосно підтриманий комітетом. Фракція до якого я належу, фракція "Народного фронту" теж буде підтримувати цей законопроект і, відповідно, законопроект про пропозиції Президента до законопроекту про підтримку кінематографії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я ще раз вас проінформую, що шість хвилин я даю для запитань голові комітету і забираю ці три хвилини від Представника Президента. Тобто у два рази довше до голови комітету, щоб міг детальніше роз'яснити деталі закону. Прошу провести запис на запитання до доповідача, будь ласка. Будь ласка, Опанасенко.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Подоляк.

12:46:55

ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги! Є велика загроза зараз, дивлячись на зал, що цей законопроект буде підтриманий. Але як член комітету, як перший заступник голови комітету звертаюся до вас всіх, дійсно, цей варіант законопроекту, який ми зараз розглядаємо є результатом компромісів. Тому ми підтримуємо цей законопроект і просимо вас підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Святаш, будь ласка, Дмитро

12:47:33

СВЯТАШ Д.В. Прошу передати слово колезі Писаренку.

12:47:39

ПИСАРЕНКО В.В. Шановні колеги! До мене зверталися представники спільноти кінематографічної і говорять, що законопроект вже доопрацьований до нормального рівня, що ми можемо його сьогодні ухвалювати. Запитання тоді до виступаючого, скажіть, будь ласка, які зміни сьогодні до законопроекту подані Президентом і в чому сьогодні буде значна підтримка, яку ми скоро побачимо на телеекранах. Дякую.

12:48:11

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Була ціла низка змін, одна з них, наприклад, стосувалася того, що в законопроекті було зазначено, що 0,2 відсотка бюджетних витрат пропонується обов'язково направляти на підтримку кінематографу. Президент зробив зауваження і ми погодилися з тим, що ця сума має узгоджуватися з Бюджетним кодексом під час голосування за Бюджетний кодекс. Була ціла низка інших зауважень. Одна з них, наприклад, стосувалася такого поняття, як "cash refund". "Cash refund" – це повернення частини податків, які будуть сплачувати закордонні компанії, які спільно з українськими кінокомпаніями, в тому разі, якщо вони будуть знімати фільми про Україну для демонстрації їх на Заході будуть отримувати повернення частини цих податків. Там ми пропонували, щоб це повернення складало 25 відсотків насправді воно складатиме 16, пункт, 6 відсотка так, як цього вимагає українське законодавство. Була така пропозиція, щоб Закон про державні закупівлі не розповсюджувався на конкурси під час вибору того чи іншого фільму. Президент запропонував все ж таки розповсюджувати цей закон, ми погодилися. Була пропозиція при фільмах спільного виробництва обмежити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд додайте.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. … обмежити валютне регулювання. Президент наполіг на тому, щоби Національний банк, як і у випадку з іншими випадками, давав ліцензію на це валютне регулювання під час зйомок спільного виробництва. Комітет з цими пропозиціями Президента погодився. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Данченко Олександр Іванович.

12:49:45

ДАНЧЕНКО О.І. Доброго дня, шановні колеги! Беззастережно, потрібно підтримувати боротьбу з піратством, з нелегальним контентом. В мене є одне запитання до пана Княжицького. Я прошу підтвердити, що ми розглядаємо саме законопроект з буквою "д", тому що в залі сьогодні був розданий законопроект без букви "д", де його редакція не відповідає дійсності. І хочу підтвердити, щоб ви підтвердили під стенограму, що в цій редакції залишилась досудова можливість вирішення спорів. Тому що в тій редакції, що була роздана у парламенті, цього не було.

12:50:32

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дійсно, сталася помилка під час друку закону: написано реєстраційний номер 3081. Ннасправді ми, дійсно, розглядаємо номер 3081д, де враховані можливості досудового вирішення спорів при тому, що забирається порушення. Так, як ми це і обговорювали. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Гопко Ганна. Включіть мікрофон.

12:50:51

ГОПКО Г.М. Доброго дня, шановні колеги! Це надзвичайно важливий Закон про державну підтримку кінематографії, який ми повинні підтримати усім залом. І я сподіваюсь, що колеги зараз повернуться для того, щоб проголосувати. Ми побачили у 2016 році, коли зросла кількість фільмів, які зроблені за державні кошти, і на екранах. зокрема, такі фільми, як "Жива", "Моя бабуся Фані Каплан", потім "Гніздо горлиці", і нам дуже важливо після того, як ми прийняли Закон, і вже діє, про квоти для українських пісень на радіоефірі, і тепер Закон про підтримку державою кінематографії, і надалі закріплювати нашу ідентичність, підтримуючи різні індустрії, зокрема, тут кінематографію для розвитку української культури, для відстоювання наших позицій у світі, зокрема, через державне фінансування, культурної дипломатії і промоції держави. Тому закликаю колег повернутися в зал і голосувати за цей закон, дякую, законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, Микола Княжицький.

12:51:53

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я би дуже просив зараз керівників фракцій звернутися до колег з тим, щоби вони повернулися в зал, думаю, вже відпочили після попереднього важкого голосування ви знаєте, скільки зусиль ми доклали всім залом, всі разом представники всіх фракцій до прийняття цього законопроекту. І я був би вдячний, якби зараз люди повернулися в зал, щоб взяти участь в голосуванні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кишкар Павло Миколайович.

12:52:17

КИШКАР П.М. Я, власне, Андрій Володимирович, до вас і до пана Княжицького з тим же самим проханням, закликати народних депутатів до прийняття надважливого законопроекту. Подякую всім людям, які працювали над цим законопроектом, які змогли його дотиснути і довести до розгляду в парламенті. Я думаю, що не одну хорошу роботу ми ближчим часом побачимо на власних екранах, зможемо зідеологізувати ті речі, які на сьогодні створюють такі слова як "патріотизм", "героїзм на війні" і, власне, екранізувати ті історії, життєві історії наших хлопців, які ми вже знаємо з війни з Російською Федерацією. Дякуємо вам ще раз і прошу цей законопроект підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, пане Микола.

12:53:10

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я погоджуюся з колегою Кишкарем. Дякуємо за підтримку. Хочу сказати, що ви знаєте, що ми працюємо над дуже багатьма законами. Ми обмежили своїм рішенням демонстрацію фільмів і серіалів з країни-окупанта і фільмів і серіалів, які прославляють силові органи окупанта. Разом з тим, для підтримки українського телебачення і українського кінематографа ми повинні не лише забороняти, а й підтримувати. Тому прийняття цього закону є надзвичайно важливим ідеологічним кроком, кроком, який по винен підтримати український кінематограф, українських митців, українські телекомпанії і дозволити їм створювати власний продукт. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сюмар Вікторія Петрівна.

12:53:50

СЮМАР В.П. Шановний пане Голово, шановні колеги, ну, це точно те рішення, яке ми не маємо права сьогодні в цьому залі провалити. Над цим документом працювали і представники кіноіндустрії, представники телевізійних каналів, які сьогодні потребують українського кіно для демонстрації в ефірі. І, очевидно, що це те рішення, яке може мати, ну, надзвичайно серйозні наслідки для української культури, для української ідеології. І всі це в залі розуміють. Тому з будь-яких отаких причин, коли депутати просто пішли в столову, ми не можемо це провалити. В мене питання до голови комітету. Чи є в нас підрахунки, скільки фільмів ми можемо знімати? Я особисто хочу навести до вашого відома, колеги, що в минулому році, коли ми заборонили російські серіали, ми зняли рекордну кількість українських фільмів, більшу за один рік, ніж за всі попередні роки незалежності. Скільки, ми очікуємо, фільмів в Україні може бути знято після ухвалення цього документу? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Миколо.

12:54:56

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, мені складно відповісти, скільки можна зняти. Ми знаємо, що в минулому році було знято лише 30 українських фільмів. Ми кажемо "лише", хоча для нас це надзвичайно велика перемога. Тому що ще декілька років назад ми фактично знімали один або два українських фільми в рік. І ось в минулому році цих фільмів виявилося 30. Хочу вам сказати, що в тій країні, яку ми називаємо країною-агресором, ще 15 років назад при введенні пільг і державної підтримки кінематографії знімалося понад 100 фільмів, а зараз це тисячі. Очевидно, будучи представленими в сучасному світі, в конкуренції ідей і в конкуренції культури, яка є чи найкращою промоцією, ми мали би завдяки цьому закону принаймні разів в 5 збільшити кількість фільмів, які зніматимуться в Україні, я вже мовчу про телевізійні серіали, які повністю мають замінити телесеріали з країни-окупанта, до яких ми всі так звикли. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лишайтеся на трибуні. Колеги, через 5 хвилин відбудеться голосування. Я дуже прошу по фракціях дати повідомлення, щоб через 5 хвилин усі депутати прибули в зал для голосування. Я прошу Секретаріат Верховної Ради повідомити, що через 5-7 хвилин відбудеться голосування, щоб всі прибули в зал. Зараз ще Силантьєв, запитання, одна хвилина.

12:56:17

СИЛАНТЬЄВ Д.О. Дякую. Я хотів би уточнити момент, що стосується фінансування. Передбачені ще якісь джерела фінансування цього фонду, окрім державного бюджету? Дякую.

12:56:36

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Очевидно, фонд може фінансуватися різними способами. В нашому варіанті був пункт, який говорив, що цей фонд може фінансуватися коштами від лотереї та азартних ігор. Але Президент заперечив, і ми з ним погодилися. З чим це пов'язано? З тим, що про лотереї і азартні ігри має бути прийнято окремий законопроект, який повинен передбачити і прозорість існування ринку лотереї та азартних ігор, і те, куди саме і яким чином направлятимуться кошти. Якщо такий закон буде прийнятий і в цьому законі будуть різноманітні фонди, які ми голосуємо чи підтримуємо або і цей, то така можливість буде. А поки що це з закону виключено, оскільки не було відповідного законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кривенко, Бурбак і завершуємо вже питання. Будь ласка, Кривенко, одна хвилина.

12:57:22

КРИВЕНКО В.М. Я хочу подякувати комітету і пану Княжицькому особисто за цю роботу. На бюджетному комітеті ми розглядали це питання, і одностайно підтримав комітет виділення цих коштів. І хочу зазначити, що як автор… один з авторів Закону про українську мову на радіо, що з'являється контент, з'являється професіоналізм, так само він з'явиться і в кіно. Це окрема галузь, яка потребує державної підтримки, яка має бути конкурентоздатною і яка має генерувати десятки і тисячі високооплачуваних робочих місць. Окрім того, що мій колега Павло Кишкар говорив, роль в вихованні – це ще і індустрія галузі економіки, тому ці видатки є окупними. А у мене до вас просте запитання. Ми ініціювали, і тоді піднімалося питання про заборону друкованої літератури, друкованої продукції з країни-агресора, тобто Пушкіна, Достоєвського ми повинні читати, наші діти повинні бути освіченими, але нехай вони друкуються в Україні, завантажують українські поліграфічні потужності, створюють робочі місця в Україні. На якій….

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я питання не почув.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Завершіть.

КРИВЕНКО В.М. Хотів, щоб ви сказали, на якій стадії цей законопроект, коли він вийде до зали. І щоб ми обов'язково підтримали це. Тобто мова не йде про заборону літератури російською мовою, мова йде про те, щоб вона створювалася в Україні. Тому що так само галузь книговидавництва в Росії дотується, це є державна політика експансії, це є частина так званого "руського міра". Нехай ця література завантажує українські видавництва і створює робочі місця…

12:59:16

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Хочу вам сказати, що відповідний законопроект, можливо, який частково враховує ті речі, про які ви кажете, вже прийнятий. За нього відповідає Комітет з питань свободи слова і засобів масової інформації, оскільки вони традиційно цим займаються. Натомість вчора у нас на комітеті, обговорюючи цей законопроект, ми заслуховували звіт міністра культури. Взяли його до відома, підтримали. Він є тут. Але обговорювали точно так само і пропозиції міністерства в тій частині, про яку ви говорите. І обговорювали активізацію роботи Українського інституту книги, за який ми проголосували, але який поки що на стадії запуску. Як тільки цей інститут запрацює, а це має відбутися в цьому році, і ця ваша пропозиція, і інша щодо підтримки української літератури і обмеження інших літератур, які шкодять українським національним інтересам, буде реалізовано. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Ще останнє запитання Вікторії Сюмар. Колеги, через 3 хвилини буде голосування. І потім Кондратюк, колеги, два: Вікторія Сюмар – 1 хвилина, Кондратюк – 1 хвилина. Потім співдоповідь, Герасимов. І голосуємо. Дві хвилини. Така структура до голосування. Будь ласка, Вікторія Сюмар, 1 хвилина.

13:00:23

СЮМАР В.П. Ну, власне мені не лишається нічого іншого сказати, як просто дуже попросити своїх колег народних депутатів зараз повернутися зі столової Верховної Ради України. Тому що так багато пристрастей викликають у нас насправді тактичні законопроекти. А ми не бачимо за цією тактикою стратегії. Це стратегічний документ, який ми зараз розглядаємо. Він дасть можливість нам збудувати нарешті ту систему української культури, над якою ми сьогодні працюємо. Це надзвичайно необхідно сьогодні зробити для того, щоб просувати українську ідеологію. Той підхід, який сьогодні запропонований і Президентом України, і комітетом, передбачає, це один із передових підходів в світі, який насправді дозволяє зробити з України одну із лідерів, країн-лідерів у світі по виробництву кінопродукту. Для нас це принципово важливе питання сьогодні, зважаючи на те, що ми сьогодні будуємо свою ідентичність, будуємо сьогодні насправді свою історію, підходи до ідеології. Тому прохання зараз все-таки до всіх…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

СЮМАР В.П. … розуміти важливість цього документу, бо це не тактичний законопроект, це не просто той законопроект, 90 відсотків яких ми розглядаємо у цьому залі, це історія, яку ми сьогодні творимо. Дякую.

13:01:52

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я хотів би сказати, що немає такої фракції або депутатської групи, представники якої не долучилися і не підтримали б цей законопроект. Щойно ми були свідками багатьох законопроектів, які зал ділили. Цей законопроект, справді, нас об'єднує, тому що говорить про майбутнє і дозволяє нам спільно творити українську культуру. Тому теж просив би всіх підійти і взяти участь в голосуванні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кондратюк, будь ласка, 1 хвилина.

13:02:15

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, я не буду теж займати довго часу. Хочу сказати, що це, дійсно, дуже стратегічна пропозиція, яку ми сьогодні повинні всі проголосувати. Натомість я би хотіла ще зауважити, що нам до цього базового законопроекту, буде ще прийняти зміни до Податкового і Митного кодексів. Тому у нас ще багато роботи попереду. А зараз, дійсно, давайте акумулювати всі свої зусилля можливі і неможливі і проголосувати сьогодні цей стратегічний законопроект. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій Лозовий, 1 хвилина. І прошу заходити в зал, колеги.

13:02:48

ЛОЗОВОЙ А.С. Андрій Лозовий, Радикальна партія. Коли багато років тому до тодішнього директора ФСБ Росії Путіна прийшов російський кінорежисер Олексій Балабанов після першого "Брата", то Путін йому сказав, який злий геній, який наш ворог, але вмінню працювати якого у пропаганді ми мусимо розуміти її рівень, і він сказав: я хочу, щоб за 5 років ви зняли 50 таких фільмів. Тому що кіно – це основа пропаганди, і ми маємо це розуміти, і маємо зараз мобілізуватись. Українці – дуже кінематографічна нація. Ми дали світу Олександра Петровича Довженка, ми дали геніїв і у подальших поколіннях таких, як Сергій Параджанов, як Юрій Іллєнко, як Кіра Муратова, як Віктор Гресь. Зараз потрібен конче цей закон, він спізнився на 20 років. У нас всього-на-всього на величезну країну 500 кінозалів, а має бути 5000, як у Франції, має бути українське кіно і має бути максимальна йому державна підтримка. Це основа пропаганди, основа державної ідеології. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв, 1 хвилина.

13:03:55

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати, шановні колеги, фракція "Опозиційного блоку" підтримує цей законопроект і підтримує розвиток українського кінематографу. Ми будемо голосувати за нього. Але хотіли би ще раз наголосити на тому, що прийняття цього закону, воно не є достатнім, нам необхідно внести відповідні базові, профільні закони, зміни, привести їх у відповідність до цього закону. А також дуже велике прохання, щоб ми відпрацювали ще і формулу рівного неупередженого розподілу коштів з тим, щоб це працювало на розвиток українського кінематографу і на те, щоб всі були в рівних умовах. Дякую за підтримку. І ми голосуємо за цей закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Миколо. Я дам на завершення. Дякую вам, пане Миколо, за доповідь. Зараз до доповіді запрошую представника Президента України у Верховній Раді Герасимова Артура Володимировича. Але питань вже не буде. Питання… час був вичерпаний для Княжицького. Будь ласка, 2 хвилини.

13:05:07

ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні колеги, 22 вересня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" (реєстраційний номер 3081-д) від 27.11.2015, яким регламентовано основні засади державної політики спрямовані на підтримку вітчизняної кінематографії: форми та порядок надання державної фінансової підтримки суб'єктам кінематографії, зокрема, надання державної субсидії для повернення частини витрат здійснених при виробництві фільму, створення державного фонду підтримки кінематографії та визначений його правовий статус. Зазначений закон не був підписаний Президентом, але після цього завдяки зусиллям комітету, завдяки зусиллям всіх зацікавлених осіб і громадськості були повністю вирішені всі питання. І сьогодні я прошу вас підтримати пропозиції Президента і проголосувати за цей закон остаточно. Дякую за увагу. В цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І одну хвилину міністру культури, який прибув на засідання на розгляд даного питання Євген Нищук. Будь ласка, 1 хвилина.

13:06:13

НИЩУК Є.М. Дуже дякую, шановний пане Голово. Шановні народні депутати, справді, це для нас може бути культурний четвер і я би дуже просив підтримати цей законопроект. Є один нюанс, який часто плутають - виробництво кіно повного метру і телевізійного формату. І в нас так останнім часом дійсно великі кошти йшли на створення повнометражного фільму, які ішли в кінотеатрах, але вони не доходили і це не міняло картинку в телевізорі. Цей закон якраз передбачає той момент імпульсу, щоби саме в телеформаті з'явилися українського контенту україномовні фільми. Більше того, щоби від експертної ради, те що правильно сказав депутат Папієв, не залежав розподіл тих коштів на фільми, щоб були самостійні гравці, які на каналах можуть виробляти українські фільми – це дуже важливий імпульс. І я так бачу, шановний пане Голово, що вже зібралася та кількість депутатів і панує та атмосфера, яка вболіває за розвиток українського кіно і ми можемо сподіватися, що зараз буде підтримка цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки попросіть народних депутатів, які біля вас є, зайняти робочі місця. Колеги, я прошу всіх зайняти робочі місця, зайти в зал, це надзвичайно відповідальний законопроект. В той час, коли Росія веде проти України гібридну війну, треба розуміти, що бої тривають не лише в окопах на позиціях фронту на Донбасі, тривають шалені бої за душі, за мислення, за свідомість українців в тилу і по всій Україні і путінська Росія вкидає шалені гроші у фінансування своєї брехливої пропаганди, а особливо в свій кінематограф. Ми повинні дати симетричну відповідь ворогу і даний проект Закону "Про державну підтримку кінематографії в Україні" важливий не лише для культури, а без перебільшення, для національної безпеки України тому я прошу усіх підтримати даний проект закону. І я ставлю на голосування Закон України про державну підтримку кінематографії в Україні з пропозиціями Президента (від 18.11.2015 року) 3081-д за пропозицією комітету прийняти в цілому з урахуванням пропозицій Президента України. Колеги, я прошу зайняти місця. Прошу підтримати, прошу проголосувати 3081-д в цілому з урахуванням пропозицій Президента України про державну підтримку кінематографії в Україні. Прошу голосувати. Прошу підтримати, голосуємо, колеги. Прошу підтримати, прошу проголосувати, колеги. Голосуємо! Прошу підтримати.

13:09:40 За-270 270 – за. Закон прийнятий. Колеги! Це було справді ухвалення державницького рішення. Треба бути свідомим, що можливо чуда не станеться за рік, але я переконаний, що за рік-півтора ми побачимо дію цього закону, коли в кінотеатрах і на телебаченні з'являться якісні, конкурентоспроможні українські стрічки і ми дали цьому сьогодні великий важливий стимул. Вітаю всіх, колеги, з прийняттям даного проекту закону. Наступний у нас в порядку денному стоїть питання ратифікації, колеги. Воно не складне, воно не складне, але дуже важливе сьогодні для уряду, для роботи уряду. І я прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою, колеги. Проект Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Угорщини про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги. Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою, прошу проголосувати.

13:10:53 За-184 184 – за. Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді заступника міністра фінансів Буцу Юрія Богдановича.

13:11:15

БУЦА Ю.Б. Шановний Андрій Володимирович! Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується законопроект щодо ратифікації Рамкової угоди до договору між Урядом України та Урядом Угорщини (щодо надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги). У відповідності до Закону України "Про міжнародні договори України", Рамковий договір підлягає ратифікації оскільки він містить положення щодо фінансових умов отримання Україною кредиту. Ці кредитні кошти будуть спрямовані на фінансування інвестиційних проектів з будівництва капітальних та поточного ремонту дільниць доріг на україно-угорському кордоні. Тобто самі фінансові умови дуже привабливі. Це… розмір кредиту 50 мільйонів євро на 18,5 років з пільговим період півтора роки ставка по кредиту нуль відсотків. Але за умови, що 50 відсотків товарів, робіт та послуг будуть угорського походження. Законопроект дозволить відремонтувати ці участки доріг, які якраз йдуть до кордонів, з угорської сторони ці дороги вже повністю відремонтовані, тому це дуже важливий законопроект для розвитку регіону. Прошу підтримати. Дякую.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

13:12:20

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, слово для співдоповіді надається члену Комітету з питань європейської інтеграції Григорію Тімішу. Будь ласка, пане Григорію.

13:12:31

ТІМІШ Г.І. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Проект Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Угорщини про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги підготовлено з метою виконання внутрішніх державних процедур необхідних для надання згоди на обов'язковість для України міжнародного договору та набрання ним чинності. Відповідно до умов Рамкового договору загальний розмір кредитних коштів становить 50 мільйонів євро. На термін видається кредит на 18,5 років з відстрочкою платежу за кредитом та процентами за користування 1,5 років нульовою процентною ставкою. Кредит надається для фінансування інвестиційних проектів розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-угорському кордоні, а також фінансування інших проектів, які погоджені сторонами. Згідно з Пояснювальною запискою прийнятий закон не потребує додатково видатків з Державного бюджету України. Комітет з питань європейської інтеграції 22 березня поточного року розглянув текст проекту Закону про ратифікацію Рамкового договору між Україною та Урядом Угорщини про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги та просимо такі рішення… дане рішення узгоджується з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую пане Григорію. Колеги, чи є потреба обговорити ратифікацію цього законопроекту? Є. Я прошу записатися: два – за, два – проти, для обговорення законопроекту про… Рамкового договору між Урядами України та Угорщини про надання кредиту. Прошу записатися. Будь ласка, Чижмарю передає слово народний депутат Лінько. Прошу, пане Чижмарю.

13:14:31

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Шановні… Юрій Чижмарь, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Бачите, це гарний приклад, як країна, яка поборола корупцію за ці роки, маленька країна з десятимільйонним населенням може сьогодні надавати безкоштовні довготривалі кредити для сорокамільйонної чи п'ятидесятимільйонної нації, яка погрязла у корупції. (Оплески) Країна, якій ми у свій час допомагали, сьогодні може допомагати нам. Ось приклад боротьби з корупцією, чому з нею треба боротися. Угорці сьогодні переймаються не тільки угорцями, а й українцями, які так само будуть перетинати цей кордон і так само отримають кращу інфраструктуру. Але я хотів би звернути… над іншою проблемою. Сьогодні це мова йде про розбудову транснаціональної дороги Лісабон-Київ. Вона дійде до українського кордону. А далі що? А далі ми розпаювали всі землі там, де мала пройти дорожня інфраструктура, і ми не зможемо добудувати автобан до Києва, якщо ми не приймемо ефективний закон про вилучення земель на потреби держави для розбудови комунікацій. І тому ця проблема стоїть по дорожній інфраструктурі, по лініям електропередач, по газогонам і по іншим інфраструктурним проектам, які в Україні стоять. Тому це є приклад, і я закликаю все ж таки Верховну Раду сконцентруватися і розглянути питання того, щоби ми прийняли ефективний закон щодо земельної реформи, а особливо передбачити те, як ми вилучаємо землі для наших інфраструктурних проектів. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Іван Григорович Криленко передає слово, я так розумію, Івану Крульку. Будь ласка, пане Іване.

13:16:04

КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" на своєму засіданні прийняла рішення голосувати за підтримку цієї ратифікації. Безумовно, це надзвичайно важливо, що в Україні буде хоч якось розбудовуватися інфраструктура. Безумовно, мені дуже хотілось би, щоб за умов такої співпраці всі 100 відсотків робіт виконували українські підприємства, виконували українські громадяни, щоб це створювало додаткові робочі місця. Але в той же час, шановні колеги, я би хотів звернути увагу на те, що нам потрібно не тільки турбуватися, щоби, в тому числі, за кошти іноземних кредитів будувати дороги до кордону, але розбудовувати дорожню інфраструктуру в Закарпатській області. Через те, той стан доріг, який на сьогоднішній день є в Закарпатській області, фактично гальмується в повній мірі туристичний потенціал Закарпаття. Тому я пропоную, шановні колеги, щоби ми голосували за такі законопроекти, але при цьому не за залишковим принципом, а, в першу чергу, фінансували можливість розвитку дорожньої інфраструктури у тих областях, які можуть дати додану вартість для української держави, які будуть підвищувати туристичні спроможності Закарпаття і відповідно будуть створюватися нові робочі місця, будуть українці працювати не за кордоном, не в Чехії, не в Угорщині, ні в інших країнах, а повертатися в Україну і працювати тут, в Україні, при цьому фінансуючи свої і утримуючи свої родини. "Батьківщина" буде голосувати за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, будь ласка, народний депутат Пацкан. Народний депутат Кривенко від "Блоку Петра Порошенка", прошу, будь ласка.

13:17:59

КРИВЕНКО В.М. Віктор Кривенко, Народний Рух України. Абсолютно вірно сказали, що всі роботи за позики, які ми отримуємо під наші державні гарантії, які ми потім повернемо, мають виконувати українці. Наприклад, з колегою Підлісецьким ми в 2014 році боролися проти умов, в які поставило наших українських виробників "Укренерго", коли за наші гроші, за українські гроші ми видали гарантію, отримали позику і підрядники везли з Індії опори, хоча у нас два заводи, які могли це виготовляти, везли дріт з Іспанії, хоча у нас є заводи українські, які це можуть робити. На сьогодні аналогічна проблема є в "Енергоатомі". Ми даємо гарантії свої, ми потім ці гроші повернемо і нам підрядники роблять дискримінаційні умови і лобіюють ті компанії і тих монтажників, які є з їхніх країн, а не українських виконавців. Друга позиція. Ми повинні так само дуже чітко усвідомлювати те, що сказав колега Чижмарь, що Угорщина нам дає позики. Країна, яка аплодувала в 2005 році безглуздому рішенню уряду закрити вільні економічні зони, замість того, щоб навести лад і закрити контрабанду окорочків, які були в одній донецькій зоні, замість цього, в тому числі і в Закарпатті, закрилась вільна економічна зона. За той час там побудувалися "Jabil", "Флекстронікс", "Єврокар", тисячі високотехнологічних робочих місць. І ми в одну ніч взяти – і все закрили, хоча гарантували 30 років не погіршення умов для інвесторів. Прийняли в 2001 році – в 2005 році скасували. І всі сусіди нам поаплодували, повідкривали свої вільні економічні зони, індустріальні парки, розбудували інфраструктуру і тепер розглядають нас просто як туристичний регіон і як регіон, який буде їм робочу силу постачати. Тому основа всього – правильна економічна політика. За закон прошу всіх проголосувати. Це треба робити, але з цими застереженнями, про які говорили колеги. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Опозиційного блоку" Нестор Шуфрич, будь ласка. І потім Лунченко від "Народного фронту".

13:20:14

ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановна пані головуюча, шановні колеги. Розглядається прозоре, просте питання: щодо надання відповідної можливості спрямувати кошти, які буде нам надано іноземною країною, нашим сусідом, добрим сусідом, на те, щоб відновити і посилити нашу інфраструктуру. І, мабуть, добре, що ці гроші будуть підконтрольні. Я не думаю, що під контролем будуть відповідні підрядники, а от куди ці гроші будуть направлені, точно буде контрольовано, тому що за таких умов ці гроші і надаються. Тобто дорога буде побудована, і вже питання відповідних органів, контролюючих, України, щоб на цьому будівництві хтось не нажився. І ми маємо для цього таку можливість, принаймні я на це сподіваюсь. А в цьому питання, я думаю, що ми маємо тільки подякувати уряду Угорщини, угорському народу. І я з великою радістю це роблю в вашій присутності. (Вислів угорською мовою). Прошу проголосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Несторе, ви можете перекласти те, що ви сказали, ще українською мовою, щоб ми зрозуміли? Це було те саме угорською мовою. Подяка угорському уряду. Дякуємо вам. Будь ласка, пане Лунченко. Просто щоб ми розуміли, що у нас з трибуни звучить, які слова.

13:21:47

ЛУНЧЕНКО В.В. Доброго дня, шановні колеги. Ну насамперед ми повинні розуміти відповідальність прийняття даної ратифікації. Ми повинні нести відповідальність за підписані урядом угоди і взяті на себе зобов'язання. Ще в 2010 році український уряд взяв на себе зобов'язання щодо реалізації даного проекту, а саме будівництва дороги від пункту пропуску "Берегово" до міжнародної траси "Київ-Чоп". Відповідно наша держава, як зазвичай, ці угоди не виконувала, і на сьогоднішній день ми маємо ситуацію, коли з угорського боку міжнародна магістраль М3 підходить до кордону, а з українського боку – ями по коліна, доріг немає, тільки одні напрямки. Власне, наша держава повинна була забезпечити фінансування з державного бюджету і виконати взяті на себе зобов'язання. Але поскільки ми маємо таку ситуацію, що не можемо сьогодні передбачити ці кошти в Державному бюджеті, ще з колишнім міністром інфраструктури Максимом Бурбаком ми це питання піднімали, і дуже актуально воно сьогодні стоїть, оскільки ми повинні виконати взяті на себе зобов'язання і цю дорогу завершити найближчі два роки. Я хочу подякувати всім тим, хто доклав зусиль….

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. 30 секунд обов'язково "Народному фронту" даємо. Звичайно.

ЛУНЧЕНКО В.В. Окрему подяку хотів би висловити і Прем’єр-міністру Гройсману, який взяв на себе цю ініціативу і підписав наміри про ратифікацію. Тому закликаю всіх депутатів сьогодні підтримати, це дуже важливий крок для розбудови інфраструктури України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за позицію "Народного фронту". (Шум у залі) Наполягає представник профільного Комітету з питань прав людини. Будь ласка, Валерій Пацкан, вас до слова, одна хвилина.

13:23:27

ПАЦКАН В.В. Шановний головуючий! шановні народні депутати! Три роки це питання уже обговорюється у нас. Три роки як уряд Угорщини погодив транш кредиту для будівництва цієї автомагістралі. Три роки лише… І зараз хочу подякувати саме уряду Володимира Борисовича за те, що спромігся все-таки на своєму засіданні проголосувати за урядову гарантію і все-таки зробити можливим те, щоби ми отримали цей кредит від уряду Угорщини. Впродовж виступів всіх своїх колег так само підтримую їх, і так само хочу подякувати за цей транш кредиту. І якщо ми говоримо, що Україна – це Європа, тоді треба ставати на крок ближче до цієї Європи. Я більш ніж переконаний, що це сполучення міжнародної траси М 03 дасть сполучення з трасою М 06, яка буде прямувати до Києва, у нас буде нормальна інфраструктура. І ми зможемо в такий спосіб побудувати нові пункти пропуску, ми зможемо в такий спосіб Україну з'єднати з однією з європейських країн. Прошу всіх повернутись до зали. І прошу вас всіх, закликаю проголосувати. Це технічне питання, яке вимагає саме нашої уваги з вами, колеги. А всіх наших товаришів прошу підтримати і проголосувати. Дякую.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

13:24:46

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги! Отже, ми завершили обговорення. Я прошу всіх зайняти робочі місця. Ми переходимо до прийняття рішення. Колеги, будь ласка, зайдіть в зал, займіть робочі місця. І прошу запросити в зал і секретаріат Верховної Ради України, і голів фракцій запросити в зал. Я прошу всіх зайти в зал і приготуватись до прийняття рішення. І ми переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Угорщини про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги (№0136) за пропозицією комітету в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати ратифікацію 0136 в цілому. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо.

13:26:10 За-243 Закон прийнятий, колеги. Переходимо до наступного, фактично, продовження цього закону. Це є наступний проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (щодо дорожньої інфраструктури на українсько-угорському кордоні) (№6143). І я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка, розгляд за скороченою процедурою прошу підтримати.

13:26:50 За-178 Рішення прийнято. Колеги, це пов'язаний технічний закон. Підтримуємо його? Підтримуємо, так? Підтримуємо. Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (щодо дорожньої інфраструктури на українсько-угорському державному кордоні) з врахуванням пропозицій комітету за основу і в цілому. З врахуванням пропозицій комітету 6143. Це ми лишень підтверджуємо те, що щойно проголосували. Прошу проголосувати, прошу підтримати за основу і в цілому. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Прошу підтримати.

13:27:55 За-233 Закон прийнятий. І колеги, ми переходимо до питань блоку, який стоїть на сьогодні, питання промислової політики та підприємництва. І я прошу вас всіх, колеги, приготуватись до розгляду важливого блоку сьогодні порядку денного. І я ставлю першим на розгляд проект Закону про внесення змін до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" (щодо механізму закупівлі енергосервісу) (№4549). Це блок другого читання. І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань промислової політики Галасюка Віктора Валерійовича для доповіді. І авторів правок я прошу приготуватись до обговорення.

13:28:59

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний Андрію Володимировичу! Шановні колеги народні депутати! Ми розглядаємо у другому читанні законопроект 4549, який вносить важливі технічні зміни та уточнення до базового Закону про запровадження нових інвестможливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації. Я нагадаю, що ми з вами вже прийняли базовий закон в цій сфері (номер 1313). Я дуже вдячний і нашому Комітету промислової політики і підприємства, і бюджетному комітету, які фахово опрацювали і заклали цей фундамент. Сьогодні для того, щоб зрушити з місця механізм енергомодернізації, щоб він в Україні запрацював, щоб ми змогли забезпечити енергомодернізацію майже 80 тисяч бюджетних установ, провести утеплення в дитячих садочках, школах, лікарнях, університетах сьогодні потрібно підтримати цей законопроект 4549. Головне його завдання, щоб закупівля енергосервісу запрацювала через нове законодавство про публічні закупівлі і через систему прозоро. Ефекти від цього законодавства величезні. Це економія понад мільярд кубічних газу на рік, відповідна економія понад 8 мільярдів гривень в бюджетах різних рівнів, це допоможе залучити в Україну майже 8 мільярдів доларів Сполучених Штатів Америки інвестицій, які в тому числі створять додатковий попит на продукцію машинобудування, на будівельні матеріали, це створення десятків тисяч робочих місць. І саме головне, що це реальний механізм як нам зменшити наші енерговитрати, як нам не платити за імпортний газ, як нам забезпечити розвитку економіки на основі внутрішнього інвестиційного попиту. Тому Комітет з питань промислової політики і підприємництва розглянув цей законопроект і пропонує підтримати його в другому читанні та в цілому як закон. І я попрошу ще з голосу під протокол одне уточнення. У зв'язку з тим, що цей законопроект вже давно розглянутий комітетом знаходиться на розгляді, потрібно в "Прикінцевих положеннях" прибрати слова "вводиться в дію з 1 лютого 2017 року". Прошу з цим уточненням та техніко-юридичним опрацюванням підтримати законопроект в цілому як закон. Дякую.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

13:31:42

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз’яснення, шановний пане голово комітету. І ми переходимо до поправок, їх не так багато, колеги, тому я прошу не дуже розходитися. 1 поправка народного депутата Рябчина. Наполягає? Будь ласка, мікрофон увімкніть. Пане Галасюк, якщо вам треба буде для коментаря, піднімайте тоді руку.

13:31:55

РЯБЧИН О.М. Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. Колеги, якщо ви обираєте між тим як випити каву або чай в буфеті, або проголосувати за важливий законопроект, який дасть вам можливість звітувати перед виборцями, що ви конкретно зробили у сфері енергозбереження та утеплення шкіл, дитячих садочків на ваших округах. Я пропоную вам залишитись і якомога швидше проголосувати за цей державницький законопроект – це майже єдине, що Верховна Рада може зробити у сфері енергоефективності і я прошу вас підтримати інші законопроекти, які спрямовані на зниження споживання енергії і нашій країні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментар, будь ласка, пане Галасюк.

13:32:35

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний колега Рябчин, дякую за вашу ініціативу і за те, що ви системно опікуєтесь питаннями енергоефективності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Рябчин, ви наполягаєте ставити на голосування? Не наполягає, тільки була ремарка. Наступна 3 поправка народного депутата Сажка. Сажко наполягає? Я не бачу. 6 поправка, народний депутат Сажко. Наполягає? Ні. 8 поправка, народний депутат Сажко. Не наполягає. 17-а, народний депутат Сажко. Не наполягає. 21-а, народний депутат Сажко. Або Мартовицький - це співавтор. Не наполягають. 23-я, Сажко, Мартовицький. Ні, Сажко. Не наполягає. 25-а, Сажко. Не наполягає. 36-а, Сажко. Не наполягає. 39-а, Сажко. Не наполягає. 58-а, Рябчин. Колеги, закінчилися поправки всі на цьому. Ми маємо перейти зараз до голосування з врахуванням техніко-юридичних правок і тієї ключової поправки, які під стенограму виголосив голова комітету це те, що законопроект не вступає в силу з 1 лютого 2017 року, тому що він довго розглядався в сесійні залі. Шановні колеги, я прошу повертатися до сесійної зали, тому що далі у нас йде блок законопроектів, що стосуються промислової політики і підприємництва. Колеги, я прошу повертатися до сесійної зали. Я прошу секретаріат оголосити, будь ласка, для депутатів запрошення, щоб вони повернулися до сесійної зали. Я даю 30 секунд, хвилину… заключного слова пана Галасюка. Підсумуйте, будь ласка, законопроект. Колеги, я прошу всіх повернутися до сесійної зали. Особливо тих, хто проголосував за скасування перерви до 14 години. Будь ласка, виконайте тепер ваше голосування поверніться до сесійної зали. Прошу, пане Галасюк, до заключного слова.

13:35:25

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги! Я запрошую вас підтримати цей стратегічно важливий законопроект. Оскільки згідно нього в Україні запрацює механізм енергосервісної модернізації, коли без бюджетних капітальних вкладень ми зможемо залучити в країну мільярди доларів Сполучених Штатів Америки в утеплення, термомодернізацію бюджетних установ, шкіл, лікарень, дитячих садочків, університетів і зменшити споживання в сумі по країні природного газу майже на мільярд кубічних метрів газу, і це без капітальних вкладень держави. Інвестори отримають тільки частку економії тільки у випадку, якщо вона буде. Це надзвичайно важливий для країни законопроект, це реальний крок до енергонезалежності України. Прошу вас його підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хочу ще зазначити, що цей законопроект має позитивні висновки і Науково-експертного управління, і комітету із зазначеними правками. Я ще раз закликаю депутатів повернутися до сесійної зали, тому що ми зараз будемо переходити до голосування по законопроекту номер 4549. Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" (щодо механізму закупівлі енергосервісу) за основу і в цілому. У другому читанні ми зараз голосуємо цей законопроект, з техніко-юридичними правками, озвученими головою комітету під стенограму. Дуже дякую, колеги, за ці уточнення. І ставимо на голосування. Прошу всіх підтримати цей законопроект.

13:37:35 За-228 (Оплески)

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

13:37:46

ГОЛОВУЮЧИЙ. 228 – за. Закон прийнято. І ми переходимо до наступного Закону, який є зовсім коротким. Це є закон 5105, це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про інвестиційну діяльність" (щодо державних інвестиційних проектів). Не розходьтесь, бо правок тут просто мінімум. І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань промислової політики та підприємництва Галасюка Віктора Валерійовича. Будь ласка.

13:38:08

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги народні депутати! Представляю вашій увазі у другому читанні проект Закону про внесення змін до Закону "Про інвестиційну діяльність" (щодо державних інвестиційних проектів) (номер 5105). Метою цього законопроекту є підвищення ефективності державного інвестування в Україні, яке сьогодні, на жаль, знаходиться на надзвичайно низькому рівні. Якщо ви подивитеся перелік державних інвестиційних проектів сьогодні в країні, я думаю, що ви будете просто шоковані, бо там навіть реконструкція Маріїнського палацу. Все, що завгодно, окрім розвитку інфраструктури і розвитку промисловості України. Для того, щоби виправити цю ситуацію, цей законопроект, який опрацьовувався авторами спільно з робочою групою, з Міністерством фінансів, проводилися численні фахові консультації, він дозволяє, в тому числі, розмежувати такі поняття, як "державне інвестування" і "державна підтримка" – з одного боку. З іншого боку – розвести питання державного інвестування і питання місцевого інвестування, бо це є абсолютно різні види діяльності. Крім цього, цей законопроект дозволяє, вимагає проведення відбору проектів на підставі економічного аналізу ефективності до здійснення такого інвестування, а не після, як передбачено нинішнім законодавством. Тобто спочатку аналізуємо, а потім вже проводимо державну реєстрацію і державне інвестування. Окрім того, цей законопроект надзвичайно важлива норма – можливість закріплення в державній або комунальній власності частки в статутному капіталі юридичної особи, якщо відповідно держава або муніципалітет здійснює таке інвестування. Окрім того, дуже важливою є норма щодо децентралізації прийняття рішень – передача місцевим органам влади повноважень щодо прийняття рішень про інвестуванню за рахунок коштів місцевих бюджетів. Ну, і нарешті, це внесення всіх цих проектів, яким надано державну підтримку або державних інвестиційних проектів до державного відповідного реєстру з метою ведення їх моніторингу, реалізації та оцінки ефективності. Завдяки цьому закону ми маємо підняти контроль ефективність реалізації державних інвестиційних проектів на якісно новий рівень для того, щоб мине мали претензій до Міністерства економіки для того, що би влада могла реалізовувати інвестиційну політику України в інтересах кожного громадянина, будувати інфраструктуру, відбудовувати українську промисловість. Шановні колеги, прошу підтримати вас цей законопроект в цілому як закон в другому читанні з техніко-юридичними правками.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, є всього відхилених дві правки народного депутата Шпенова, він не наполягає на їхньому підтвердженні. І таким чином ми зразу можемо переходити до голосування. І я прошу усіх зайти в зал, колеги. Я попереджав, що правок фактично тут немає. І приготуватись до голосування. Я прошу зайняти робочі місця, і я прошу приготуватись до голосування. Будь ласка, колеги, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про інвестиційну діяльність" (щодо державних інвестиційних проектів) (№ 5105) в другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Всі фракції підтримують його. 5105 в цілому. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

13:42:22 За-224 224. Я прошу зайняти місця. Прошу зайняти місця і приготуватись до голосування, колеги. Прошу під час голосування не вести ніяких дискусій. І я зараз ставлю на голосування пропозицію повернутись до 5105. Прошу проголосувати. Прошу підтримати повернення до 5105. Прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Повернення до 5105, до голосування. Прошу підтримати.

13:43:02 За-228 228. Повернулись. Тепер переходимо до голосування: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про інвестиційну діяльність" (№ 5105) в другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Уважно, кожний голос має вагу. Прошу проголосувати. Голосуємо. Прошу підтримати.

13:43:36 За-234 234 – за. Закон прийнятий. Переходимо до наступного закону – питань промислової політики та підприємництва. Це є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями (№4194). Це теж друге читання. І я запрошую до доповіді голову комітету Галасюка Віктора Валерійовича. Будь ласка, пане Віктор.

13:44:05

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний Андрій Володимировичу. Шановні колеги народні депутати! Представляю вашій увазі проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами, фізичними особами-підприємцями (№4194) народних депутатів Голуб та Сотник. Шановні колеги, я нагадаю трохи історію. Ще в 2011 році Міністерство внутрішній справ України скасувало необхідність отримання дозволу на виготовлення печаток. В 2014 році Верховна Рада визнала не… добровільність використання печаток в господарському обігу. Але досі в українському законодавстві міститься низка таких залишкових норм, які по суті створюють штучні колізії в цій сфері. Тому цей законопроект спрямований на те, щоб остаточно врегулювати це питання, зняти ті правові ризики, які несе нинішня невизначеність законодавства, і він стверджує напряму, що наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. Таким чином, ми ставимо крапку в цьому питанні, виключаємо остаточно вимоги про обов'язкове використання печаток, оскільки такої норми немає в переважній більшості цивілізованих країн, виключаємо можливість визнання документу недійсним у зв'язку з відсутністю відбитка печатки. А окрім того, запроваджуємо адміністративну відповідальність за вимагання державним органом або органом місцевого самоврядування наявності відбитку печатки на офіційному документі, оскільки цей законопроект їх скасовує. Шановні колеги, Комітет з питань промислової політики та підприємництва розглянув цей законопроект та пропонує прийняти його у другому читанні та в цілому як закон в редакції комітету з необхідними техніко-юридичними правками. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу приготуватися авторів правок до обговорення. Я буду зачитувати. 2-а правка, Голубов. Чи наполягає? Ні, не наполягає. 3-я, Ленський. Чи наполягає? Ні, не наполягає. 4-а. Семенуха. Наполягає. Будь ласка, включіть мікрофон.

13:46:32

СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Самопоміч". Шановні колеги! Поправкою 4 пропонується виключити із законопроекту норму про запровадження адміністративної відповідальності за вимогу посадовою особою про наявність на документі, що подається суб'єктом господарювання, відбитка його печатки. Чим викликана така правка? Саме суспільна небезпечність діяння є основною об'єктивною ознакою, на підставі якої вирішується питання, відносити те чи інше діяння до правопорушення чи ні. Більше того, цілком можна спрогнозувати, що навіть у разі складення протоколів про зазначене адміністративне правопорушення, винних посадових осіб звільнятимуть від відповідальності та закриватимуть провадження у справі на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення через малозначність діяння. Але, оскільки навіть за малозначними адміністративними правопорушеннями проводиться повноцінне провадження у справі, то держава нестиме матеріальні витрати без їх компенсації з боку винної посадової особи. Тому що останнє оголошуватиметься тільки усне зауваження. Прошу підтримати, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Віктор, прокоментуйте.

13:47:33

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний пане Романе, дякую за вашу пропозицію. Комітетом вона не підтримана. Оскільки законопроект містить прямі норми, що відбиток печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документу, який подається органом влади або місцевого самоврядування. Напряму стверджується, що наявність або відсутність відбитка печатки не тягне жодних правових, юридичних наслідків. Таким чином, ми вважаємо, що наявність адміністративної відповідальності, воно стимулюватиме державних посадовців від порушення законодавства і чіткого додержання законності. Прошу підтримати редакцію комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Отже, я ставлю на голосування поправку № 4, яку вніс народний депутат Семенуха. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

13:48:43 За-128 Рішення не прийняте. Наступна, 8-а, Семенуха. Чи наполягає? Ні. 13-а, Семенуха, не наполягає. 15-а, Ванат. 14-а, наполягає, перепрошую, Семенуха, будь ласка.

13:48:59

СЕМЕНУХА Р.С. Шановні колеги! Проект Закону зберігає за суб'єктами господарювання право використовувати печатку у своїй діяльності. Водночас, якщо компанія зваживши всі за і проти вирішить продовжувати використовувати печатку, її проставлення на документах не матиме жодного юридичного наслідку. З огляду на це не зрозуміло навіщо взагалі тоді зберігати право на використання печатки, якщо вона не має жодного правового значення. Натомість моя правка 14 пропонує більш поміркований підхід, який базується на європейському досвіді. За кордоном печатка зберігає певне правове значення, дійсно, печатка не підтверджує повноваження посадової особи, але вона підтверджує справжність підпису посадової особи. Саме тому в правці пропонує визначити наступне, якщо суб'єкт господарювання використовує у своїй діяльності печатку, то відомості про наявність печатки то відомості про наявність печатки та випадки їх обов'язкового застосування повинні бути визначені установчими документами та кола суб'єкта господарювання. Ці відомості будуть загальнодоступними, відсутність печатки на документі на якому згідно зі статутом компанії має бути проставлено печатку буде тягнути відповідні правові наслідки. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Віктор.

13:50:11

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний колега, комітетом ця правка не підтримана, оскільки ми вважаємо, що вирішення питання користування чи не користування печаткою на рівні установчих документів воно тільки створить додаткову правову невизначеність і в господарському обороті. Оскільки контрагенти не знатимуть чи передбачено це чи ні на рівні установчих документів, таким чином ми створимо додаткові, абсолютно штучні ризики. Ми вважаємо, що та редакція, яка сьогодні погоджена комітетом, вона є абсолютно збалансована і відповідає принципу однозначного правового трактування. Прошу підтримати редакцію комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні? Отже, я ставлю на голосування поправку номер 14, народного депутата Семенухи, хто підтримує дану поправку, комітет її відхилив, прошу проголосувати, прошу. Голосувати, будь ласка.

13:51:17 За-121 121 – за. Рішення не прийнято. 16-а, Одарченко. Наполягає. Включіть, будь ласка, мікрофон.

13:51:24

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, ми приймаємо цей закон начебто для дерегуляції господарських відносин, скасовуємо обов'язковість печаток. Але чому ми забираємо право сторін самим вирішувати, як посвідчувати документи. Чим погано, що дві юридичні особи між собою домовилися, що всі якими вони обмінюються, повинні бути скріплені печаткою? Це їхня справа, це і є свобода господарських відносин. Тому я прошу вилучити із законопроекту пункт 3 розділу І, яким із Цивільного кодексу України вилучається норма про право сторін визначати спосіб посвідчення документів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Вікторе.

13:52:12

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний колего, дякуємо за вашу пропозицію. Вона не підтримана комітетом, оскільки ми редакцією комітету виключаємо таку норму "обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін". Ми вважаємо, що таким чином свобода вибору жодним чином не порушується, адже сторони і надалі можуть здійснювати таке скріплення печаткою, адже воно не заборонене. Але відсутність прямої норми воно дозволить уникнути колізії і подвійного правового трактування. Таким чином я пропоную підтримати редакцію комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосування? Ставиться на голосування поправка номер 16 народного депутата Одарченко. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. 16-а, Одарченко.

13:53:12 За-87 Рішення не прийнято. 17-а, Сольвар. Не наполягає. Будь ласка, Курчий.

13:53:25

КУРЯЧИЙ М.П. Шановні колеги, насправді, я повністю підтримую свого колегу Романа Семенуху. Дивіться, давайте задумаємося, чи на часі прийняття цього закону. Да, він прогресивний, але не забувайте, що поки що 50 відсотків економіки України знаходиться у тіні. Поки що ми можемо цим законом спонукати ділків тіньової економіки до своєї активності. Ми можемо цим законом не злегшити життя наших підприємців, а навпаки зіграти з ними дуже нехорошу і погану гру. Саме тому задля забезпечення прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності я пропоную сьогодні відкласти цей прогресивний законопроект. Ну, не на часі він, давайте не будемо створювати можливості для багатьох зловживань. Я підтримую свого колегу Семенуху, він дійсно дає правильні правки і підтримую його правки голосуванням "за". Дякую.

ГАЛАСЮК В.В. Можна я відповім?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, пане Віктор.

13:54:31

ГАЛАСЮК В.В. Шановний пане Максиме, я думаю, що застереження, про які ви кажете, вони не мають під собою реального підґрунтя. Ну, давайте подивимось правді в очі навіть тут у Верховній Раді, коли ми робимо з вами найважливіші відповідальні рішення, законодавчий процес. Я як голова комітету, коли підписую проект закону, я його підписую своїм підписом без жодної печатки, бо мій підпис може бути ідентифікований і перевірений. Печатка не посвідчує, а ні повноваження особою підписувати відповідний документ, вона не підписує… вона не свідчить нічого про… чи є це належна особа, вона не свідчить якою рукою зроблений цей відбиток і вона жодним чином не підтверджує відсутність чи наявність якихось повноважень. Тобто, насправді, печатка це є ілюзія, якою на сьогоднішній час якраз і можуть користуватися недоброчесні ділки для того, щоб створити уяву надійності. Насправді, підпис це є те, що працює в кожній цивілізованій країні, є по спеціальних процедурах номерні бланки і так далі. Але в господарському обігу подивіться на досвід будь-який у…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Немає наполяганні на голосуванні. Наступна 18-а, так? Семенуха, 18-а, включіть мікрофон.

13:55:45

СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Я категорично підтримую доповідаючого, оскільки печатка це сьогодні просто не потрібний атавізм. Скасування в тому вигляді печатки, який сьогодні є це рух до цивілізованого суспільства, абсолютно правильно, це неймовірно позитивний закон, який треба підтримувати. Щодо правки номер 18. Правка 18 базується на узагальнення іноземного досвіду підтвердження справжності підписів в договорах укладених між сторонами. За кордоном, зокрема, в Британії, в Сполучених Штатах поряд спочатку є альтернативний спосіб підтвердження справжності підписів посадових осіб. Йдеться про процедуру подвійного підписання документів, у випадку застосування такої процедури договір вважається укладеним лише якщо його підписали дві уповноважені посадові особи компанії, або директор в присутності свідка, який також ставить свій підпис на договорі, ця процедура мінімізує випадки і, можливо, підроблення документів. Саме тому правкою пропоную законодавчо врегулювати застосування системи подвійного підпису в Україні та включити в Цивільний кодекс України норму, відповідно до якої установчими документами юридичної особи можуть бути визначені види правочинів. Дякую. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте, пане Вікторе.

13:56:58

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний колега! Ми вважаємо, що запроваджувати правила про двох уповноважених осіб та їх підписи недоцільно, бо насправді, це може бути і три, і чотири підписи - це не заборонено. Тому я пропоную підтримати редакцію комітету і прийняти сьогодні цей закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Ні, не наполягаєте. Колеги, я просто вам скажу, особливо тим, хто підтримує закон, чим довше ми зараз затягнемо, тим менше шансів буде його підтримати. Тоді Семенуха всі свої поправки знімає наступні. Колеги, ще хтось наполягає на поправках? Наполягає. Наполягає. Одарченко. Будь ласка, включіть мікрофон.

13:57:33

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, йде мова про мою поправку номер 28. Я нагадаю, що ми не скасовуємо печатки, ми скасовуємо їх обов’язковість. В своїй поправці я пропоную закріпити право юридичної особи внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запис про те, що всі правочини цієї юридичної особи скріплюються печаткою, тобто, якщо суб'єкт господарювання сам хоче використовувати печатку, яке ми маємо право його обмежувати тому я прошу включити відповідну норму і залишити право вибору. В іншому випадку цей закон не можна приймати, бо замість свободи ринку він буде створювати підґрунтя для шахрайства та рейдерства, бо підробити підпис набагато простіше, ніж підробити печатку в умовах України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Вікторе.

13:58:31

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний колега, стосовно вашої пропозиції. Я наголосив на початку, що ще в 2011 році була скасована реєстрація печаток, в 2014 році відмінена їх обов’язковість. Сьогодні ми прибираємо останні оці атавізми і рудименти, тому ніхто не забороняє, якщо є бажання, на підприємствах для внутрішніх цілей використовувати печатку, користуватись нею, але ніхто немає права вимагати те, що не передбачено українським законом. Тому ми просимо і наполягаємо на редакції комітету підтримати цей важливий законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосування? Так. Ставиться на голосування поправка номер 28 народний депутат Одарченко її вніс. Хто підтримує дану поправку, комітет її відхилив, прошу проголосувати. Будь ласка.

13:59:29 За-90 Рішення не прийнято. Таким чином ми пройшли усі поправки даного законопроекту. Курячий. І ще, яка поправка? Курячий, будь ласка. В якій поправці називайте.

13:59:42

КУРЯЧИЙ М.П. Шановний Андрію Володимировичу! У мене не поправка, а просто користуючись можливістю, що зараз ще не закінчилося ранкове засідання, я вношу пропозицію, поставте на голосування, щоб ми сьогодні голосували до вичерпання порядку денного. Це питання має проголосуватися на ранковому засіданні. У нас дуже напружений порядок денний ми дуже схвально працюємо, давайте до упору проголосуємо цей порядок денний, поставте не голосування цю пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, після закону. Зараз ми голосуємо по закону і я прошу всіх зайти в зал, через хвилину відбудеться голосування, прошу одну хвилину підсумкову Віктор Галасюк. Через хвилину буде голосування, прошу усіх зайняти робочі місця і приготуватись до прийняття рішення. Будь ласка, Галасюк Віктор.

14:00:27

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановний Андрію Володимировичу! Ми пропонуємо всім фракціям та групам підтримати цей законопроект. Адже він, по суті, спрямований на те, щоб ми наблизилися до міжнародної практики ведення господарської діяльності і ліквідували ті залишкові норми в українському законодавстві, які сьогодні створюють колізію і створюють юридичні ризики. Цей законопроект передбачає відсутність обов'язковості використання печаток і це надзвичайно важливо. Адже ми прибираємо ту ілюзію надійності, яка сьогодні створюється і, по суті, якою можуть скористатися, в тому числі рейдери в Україні. Шановні колеги, прошу підтримати цей законопроект у другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, займіть робочі місця і я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями (номер 4194) за пропозицією комітету в другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо, прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги.

14:02:03 За-211 Колеги, 211, я поставлю на повернення, запросіть депутатів в зал, просто. Я прошу зараз, поки депутати заходять, прошу зайти в зал, одна хвилина Нефьодов, включіть мікрофон. І хвилинку, запросіть депутатів в зал, колеги, будь ласка. Одна хвилина, Нефьодов.

14:02:23

НЕФЬОДОВ М.Є. Шановні колеги! Дуже прошу підтримати законопроект, він дуже простий. У нас вже з 2011 року печатки ніде не реєструються, ви можете просто зробити печатку собі з резинки як в школі і нею користуватися. В той же час функціонування самого інституту печатки – це є рудимент особливо в зовнішніх експортних контрактах. Тому що фактично, інколи, у нас провіряючі органи починають питати, особливо в регіонах, чому договори не скріплені печаткою? У нас починаються питання з того, що документи з "Гугла", "Епла" і так далі на них треба малювати, інколи, реально, я вам скажу, у фотошопі на них малюються якісь штампики. Тому дуже прошу все-таки процес скасування печаток до кінця, зробити їх добровільними. Закон абсолютно не забороняє тому, кому цікаво користуватися печаткою, робити її, її використовувати, але для всіх мільйонів підприємців в Україні робити цю обов'язкову норму, вибачте це радянщина.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, сконцентруємося, колеги, і я ставлю на голосування пропозицію повернутись до пропозиції комітету голосувати за проект Закону 4194. Прошу проголосувати, прошу підтримати. І уряд, і комітет підтримують. Прошу підтримати, колеги. Прошу проголосувати за повернення до 4194, прошу сконцентруватись, кожен голос має значення. Голосуємо, колеги! Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо за повернення!

14:04:01 За-221 Чотири голоси. Не встигли, я бачу! Колеги, так, будь ласка, займіть робочі місця, колеги. Я дуже прошу не виходити, а зайти. Колеги, я прошу зайти, запросити депутатів у зал. Я прошу зайти, зайняти робочі місця, колеги. Запросіть у зал, колеги! Хто є? Я прошу голосувати особисто і прошу зайти в зал, зайняти робочі місця, колеги. Запросіть, хто є. Отже, колеги, я бачу, зайшла достатня кількість депутатів, так? І я ставлю на голосування пропозицію повернутися до 4194. Прошу, колеги! Кожен голос… Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо повернення до 4194. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги! Прошу підтримати, прошу проголосувати і позицію уряду, і позицію комітету.

14:05:21 За-221 Колеги, ну… (Шум у залі) Добре! Третій раз. Я три рази ставлю. Я поставлю третій раз, а потім повторне друге. (Шум у залі) Включили сирену, сто раз повідомив! Це треба не до сирени звертатися, вибачте, а до дисципліни по фракціям треба звертатися. Колеги, прошу зайти в зал і зайняти робочі місця. Оля, я дуже прошу! Оля!.. Вона голосує, так? Добре, колеги! Я прошу зараз всіх приготуватися до прийняття рішення. І я ставлю третій раз пропозицію – не вистачало п'ять голосів – повернутися до 4194. І я прошу зайняти місця і прошу підтримати пропозицію повернутися до розгляду 4194. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Кожен голос уважно прошу голосувати. Голосуємо, колеги, повернутися до розгляду 4194, до пропозиції комітету. Голосуємо, колеги, прошу підтримати, голосуємо. Прошу проголосувати.

14:06:45 За-223 Нічого зробити не можу, колеги. Повторне друге читання. Я прошу... (Шум в залі) Добре. Це загальна вимога залу – ще раз, так? Це загальна вимога залу, так. Будь ласка. Я бачу, зайшла Вікторія Сюмар. Колеги, добре. Я прошу, якщо зараз воно не буде повернення – я ставлю повторне друге читання, колеги. Будь ласка, кожен займіть робоче місце. Я ставлю на голосування повернутися до пропозиції комітету по проекту закону 4194. Кожен голос має вагу. Не ходіть по залу, а займіть робочі місця. Прошу проголосувати. Прошу підтримати повернення 4194. Колеги, кожен голос має значення. Прошу проголосувати, голосуємо, колеги. Прошу підтримати за повернення до 4194. Прошу проголосувати, голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

14:08:00 За-224 Ну, це неможливо, колеги. (Шум в залі) Це неможливо. Я ставлю на повторне друге читання. Я прошу змобілізуватися, щоб ми не втратили законопроект. Отже, колеги, я ставлю наступну пропозицію. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями (4194) направити на повторне друге читання. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги, повторне друге читання. Прошу підтримати. Кожен голос, будьте уважними, прошу проголосувати, прошу підтримати повторне друге читання 4194. Голосуємо, колеги.

14:08:57 За-225 Один голос. Я поставлю ще раз. Повторне друге читання. Ніна Петрівна, зайдіть, будь ласка. Одного голосу бракує, одного голосу. Я ставлю на повторне друге читання 4194. Перше – повернення до голосування за повторне друге. Прошу проголосувати повернутись до 4194. Прошу проголосувати повернутись до 4194. Прошу підтримати. Голосуємо. Голосуємо, колеги.

14:09:37 За-227 227. Повернулись. І тепер повторне… (Шум у залі) Добре, я поставлю в цілому, а потім повторне друге. Отже, перше: я ставлю проект 4194 за пропозицією комітету в другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Прошу підтримати.

14:10:13 За-226 226 – за. Закон прийнято, колеги. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Я хочу наголосити, що робота без перерви дала свій позитивний результат. І хочу нагадати, що о 16 годині ми входимо в розгляд Закону про культурний фонд, який був перенесений з технічних питань, що не були готові таблиці, не були готові поправки до даного закону. Тому о 16 годині ми продовжимо вечірнє засідання Законом про культурний фонд. Я прошу усіх дисципліновано прийти в зал і приготуватись до роботи. Ранкове засідання оголошую закритим. В 16.00 ми продовжимо нашу роботу. Дякую.

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

23 березня 2017 року, 16 година 03 хвилини

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

16:03:33

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу зайти в зал і приготуватися до участі у вечірньому засідання Верховної Ради України. Колеги, хочу вас проінформувати, поки депутати заходять, що таблиця до проекту Закону про культурний фонд ще додруковується, хвилин 10-15. Як тільки вона появиться, таблиця, в залі, ми зразу його поставимо. Про культурний фонд. Він був у нас четвертий, але ми не могли його поставити, бо не було ще таблиць. Як тільки таблиці будуть роздані в залі, ми до нього перейдемо. Зараз у нас наступний проект по порядку денному 2302а (депутатський), колеги. (Шум у залі) Його зняв комітет. Комітет письмово зняв його. Комітет письмово звернувся про його зняття. І таким чином, колеги… і таким чином, колеги, я прошу вас зараз працювати дуже інтенсивно. Я прошу дуже інтенсивно працювати, щоб ми змогли пройти питання, які стоять в наступному, вони важливими є. Я знаю, багато хто чекає "Південмаш", і я тому прошу зараз приготуватися до реєстрації і зареєструватись для участі у вечірньому засіданні, колеги.

Будь ласка, займіть робочі місця, і я прошу народних депутатів зареєструватися для участі у вечірньому засіданні. Будь ласка, реєструємося.

16:05:33 Зареєстровано 358 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Отже, наступний наш закон, по поряду денному, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах, №2302а (депутатський). Я нагадую, ми продовжуємо блок другого читання. Цей законопроект другого читання і тому нема необхідності змінювати процедури. І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань економічної політики Іванчука Андрія Володимировича. Будь ласка, Андрій Володимирович. Привітаємо Андрія Володимировича.

16:06:21

ІВАНЧУК А.В. Шановний пане Голово! Шановні колеги народні депутати! На ваш розгляд виноситься законопроект 2302а (доопрацьований) в другому читанні. 22 лютого 17-го року Комітет з питань економічної політики на своєму засіданні розглянув даний законопроект. До нього надійшло 120 поправок, більшість з яких комітет врахував до другого читання. Даний проект закону вносить зміни до законодавчих актів, які регулюють питання управління акціонерних товариств. Законопроект направлений на підвищення рівня ефективності корпоративного управління, а саме: запроваджується механізм удосконалення придбання акцій приватного акціонерного товариства за наслідком придбання контрольного пакету акцій, запроваджується механізм придбання акцій публічного акціонерного товариства за наслідком придбаного контрольного та значного контрольного пакету акцій, також запроваджується механізм придбання акцій, акціонером якого знаходиться у володінні більше 95 процентів акцій даного товариства і навпаки акціонери, які мають менше 95 процентів акцій в даному товаристві, теж отримують механізм продажу своїх акцій. Шановні друзі! Даний законопроект направлений на приведення у відповідність з європейськими стандартами законодавства українського, яке регулює корпоративне управління. Тому я дуже прошу підтримати даний законопроект в другому читанні та в цілому в редакції, запропонованій комітетом, з врахуванням техніко-юридичних правок. Тому що Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради надало свої рекомендації, які ми врахуємо в підготовці законопроекту на підпис Голові парламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за ґрунтовну доповідь, Андрій Володимирович. Я прошу авторів поправок приготуватись зараз до роботи. Будь ласка, колеги, я буду називати відхилені поправки. 1-а, Чижмарь. Не наполягає. 2-а, Острікова. Наполягає. Будь ласка, Острікова.

16:08:59

ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги! Справді, розглядаємо дуже важливий законопроект, який трошки нам допоможе внормувати діяльність акціонерних товариств, в яких уже фактично контрольний домінуючий пакет акцій сконцентрований в руках або однієї людини, або групи людей, які пов'язані певними відносинами і здійснюють спільні погоджені дії. Тому дуже важливо нам його сьогодні проголосувати. І все ж таки, ідучи по поправках всі поправки ці розглянути. Щодо другої поправки. От, у мене виникає питання до останнього речення: "Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяжень, але можуть встановлювати розумну винагороду". Винагороду на що? На обмеження прав клієнта? Тобто тут виникають якісь певні технічні неузгодженості, саме зміст поправки був виправити технічні неузгодженості цієї норми. Тому, шановний пане Голово, прошу поставити її на підтвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є потреба? Андрій Володимирович, будь ласка.

16:10:02

ІВАНЧУК А.В. Ну, потреба у нас, ми повинні поставити. Але я хотів би прокоментувати. Ми відхилили на комітеті поправку народного депутата Острікової в зв'язку з тим, що запропонована редакція була узгоджена робочою групою за участю і Національного банку України, і найбільших банків України, Асоціації банків України, і народних депутатів. Тому ми в тексті правої колонки врахували. Я вважаю консенсусною і компромісною редакцію даної норми. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте. Я ставлю на голосування поправку номер 2 народного депутата Острікової. Комітет її відхилив. Хто підтримує цю поправку, прошу проголосувати. Будь ласка.

16:11:01 За-96 Рішення не прийнято. 3-я, Острікова. Чи наполягає по 3 поправці? Не наполягає. 4-а, Острікова. Не наполягає. На якій? На 5-й. Будь ласка. Остріковій включіть мікрофон.

16:11:20

ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, щодо 5 поправки. Нею передбачається згода обтяжувача про те, що вона може бути виражена в загальній формі або містити умови, за яких така згода вважається наданою. Однак, даною поправкою, точніше даною пропонованою нормою не передбачений строк, протягом якого обтяжувач повинен надати свою згоду на те, щоб були здійснені певні операції по рахунку. І це може призвести до зловживання, так би мовити, процесуальними правами обтяжувача, він може просто не давати згоду. І тому, власне, пропонується встановити, що, в який строк він повинен надати свою згоду на здійснення операцій по рахунку. У разі неотримання банком згоди або відмови обтяжувача у вказаний строк, вважається, що обтяжувачем надано так звану мовчазну згоду на списання коштів. Тому прошу обов'язково її поставити на підтвердження і підтримати для унеможливлення зловживання процесуальними правами обтяжувачів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, будь ласка, роз'ясніть.

16:12:31

ІВАНЧУК А.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Шановна пані Острікова, ми дуже дякуємо вам за поправки, які ви внесли до другого читання. І хотів би вам повідомити, що ми на робочій групі, де були присутні представники Національного банку, всіх великих банків України, асоціацій, народні депутати, я особисто вам гарантую, ми дуже вам вдячні і дуже уважно відносились до ваших поправок, але ми на робочій групі редакційно їх враховували для того, щоб вони і були в тексті закону. І це те, що там написано в табличці, що перша поправка відхилена, це не так. Ми її редакційно на робочій групі ми враховували. І в правій колонці, коли ви подивитеся в тексті законопроекту, який ми рекомендуємо парламенту прийняти, дуже багато ваших зауважень враховано і дійсно ми об'єктивно підходили. Ви, вибачте, що ми не враховували поправку, ну, в цілому в тіло, але ми їх переносили в праву колонку за результатами узгоджених консультацій на робочій групі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви приймаєте вибачення Андрія Володимировича? Наполягаєте на голосуванні? Добре. Отже, ставиться на голосування 5 поправка народного депутата Острікової. Хто підтримує дану поправку, комітет її відхилив, прошу проголосувати. Будь ласка.

16:14:03 За-83 83 – за. Рішення не прийняте. Наступна. 7 поправка, Острікова. Наполягає. Включіть, будь ласка, мікрофон.

16:14:11

ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, ця поправка говорить нам про те, що договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час, але, якщо цей договір банківського рахунку і кошти на ньому обтяжені відповідними правами… відповідними обтяженнями і є обтяжувач, то повинна бути згода такого обтяжувача протягом строку, коли майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку є предметом обтяження. Натомість, в редакції законопроекту зазначено, що у разі, якщо майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку є предметом обтяження і знову ж таки не визначено протягом якого строку це обтяження і ці обмеження по операціях по рахунку діють. Щодо вибачень пана Іванчука. Я їх беззастережно приймаю, але на майбутнє прошу пана Іванчука мене запрошувати на робочі групи, на яких розглядаються мої поправки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що скажете, Андрій Володимирович?

16:15:19

ІВАНЧУК А.В. Я хотів би звернути… Ви знаєте, що я завжди вас радий бачити. А, що стосується…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман прямо якийсь.

ІВАНЧУК А.В. Що стосується тексту запропонованої редакції, я хотів би сказати, що ми написали іншу, не "строки", а "виносяться виключно за умови надання попередньої згоди – попередньої згоди! – і письмове на такі зміни з самим обтяжувачем". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. 7-а поправка. Ви наполягаєте на голосуванні? Я ставлю на голосування поправку номер 7 народного депутата Острікової. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати, комітет її відхилив. Будь ласка.

16:16:12 За-83 Рішення не прийняте. 8-а, Острікова. Не наполягає. 10-а, Острікова. Не наполягає. 17-а, Острікова. Не наполягає. 18-а. Не наполягає. 23-я. Не наполягає. 24-а, Пташник. Наполягає. Будь ласка. Включіть мікрофон Пташник.

16:16:40

ПТАШНИК В.Ю. Шановні колеги! Перш за все, я би хотіла подякувати всім членам Комітету з економічної політики за надзвичайно конструктивну роботу над цим законопроектом, більшість з моїх поправок була врахована і я не буду наполягати на голосуванні за цю поправку. Я хочу скористатися цією можливістю і закликати всіх народних депутатів підтримати даний закон, тому що він підвищить рівень корпоративного правління в акціонерних товариствах, він надасть нам можливість подолати негативні наслідки приватизації масової 90-х років. Він захистить, з одного боку, права мажоритарія, з іншого боку, є абсолютно збалансованим і захищає права міноритаріїв, які на сьогоднішній день усунені від можливості управляти в товаристві, не отримують дивіденди і в той же час не можуть отримати адекватну ціну за свої акції. Давайте всі разом згуртуємося і підтримаємо даний закон. На поправці не наполягаю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую вам. 31-а, Воропаєв. Не наполягає. Наступна – Острікова, 38-а. Не наполягає. 46-а, Острікова. Не наполягає. Добре. 47-а, Семенуха. Наполягає, будь ласка.

16:18:12

СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги! Шановний пане Голово! Хочу подякувати колективу авторів, представникам уряду за дуже важливий законопроект, який впорядковує рівень корпоративного управління, а також суттєво захищає, підвищує рівень захищеності міноритаріїв. Моя правка пропонує уточнити кого вважати саме власником домінуючого пакету акцій. Це питання є важливим в контексті того, що саме придбання домінуючого пакету є точкою відліку до застосування процедури обов'язкового викупу та обов'язкового продажу акцій. Законопроект сьогодні пропонує 90 відсотків… 95 відсотків акцій, але Директива ЄС чітко вказує на саме 90 відсотків, хоча справді в Європі є країни, де застосовується і 95. Пояснюється це дуже просто, суть процедур з squeeze-out і sell-out у викупі акцій тих акціонерів, які володіють настільки малим відсотком акцій, який не дає їм реальної можливості впливати на управлінські рішення в компанії. Наприклад, вимагати проведення аудиторської перевірки може лише акціонер, який є власником більше, ніж 10 відсотків акцій товариства. Тому, пропоную підтримати правку 47 та закріпити домінуючий контрольний пакет акцій саме у розмірі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, додайте.

СЕМЕНУХА Р.С. Тому пропоную, саме правка пропонує закріпити 90 відсотків, що буде вимагати… що буде відповідати Директиві ЄС, а не 95 відсотків, як пропонують автори. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій Володимирович.

16:19:39

ІВАНЧУК А.В. Шановний народний депутат Семенуха, дуже дякуємо також вам за таку кількість поправок, які були враховані, і однозначно законопроект з вашою допомогою став кращим. Але я хотів би повідомити і автора поправки, і всіх народних депутатів, що Директива 2004/25 Європейського Союзу про пропозиції поглинання передбачена можливість застосування пакету у розмірі до 95 процентів. До 95 процентів. І це являється цифра, 95 процентів, самою поширеною практикою в світі, тому ми взяли її за основу. Я не вважаю, що 90 чи 95 процентів це принципово, але ми хотіли показати, що все-таки 90 залишається 10 відсотків міноритарних акціонерів. І були питання, і були дискусії на робочій групі, ми взяли за основу 95, як саму поширену норму в Європейському Союзі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Я ставлю на голосування поправку номер 47 народного депутата Семенухи. Комітет її відхили. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Будь ласка.

16:20:57 За-104 Рішення не прийнято. Шановні колеги! Хочу звернутись до вас з проханням, пані Острікова, далі переважно є ваші поправки. Колеги, я хочу вас повідомити, всі бачать порядок денний, є ряд важливих питань, які очікують свого розгляду, давайте просто я звернуся, на яких ви наполягаєте можна так. Отже, пані Тетяно, будь ласка, скажіть на яких ви поправках наполягаєте, щоб ми даремно і я не листав всі ці стоси паперів. Будь ласка.

16:21:24

ОСТРІКОВА Т.Г. Шановний пане Голово! Я скористаюся наданою вами хвилиною для того, щоб, дійсно, подякувати голові і членам комісії по цінних паперах, уряду, який робить кроки для унормування тої ситуації, яка сталася, коли фактично люди-міноритарії нічого не отримують і володіють якимсь дуже-дуже маленьким відсотком акцій в акціонерному товаристві. І також окремо хочу подякувати панові Іванчукові, завдяки зусилля якого, під головуванням якого робоча група стала на захист прав міноритаріїв і, дійсно, прописала такі застережники, які беззастережно дозволять, щоб міноритарії не втратили їх акції без того, щоб було гарантовано наявність коштів на ескроу рахунках, і що вони стануть бенефіціарами цих рахунків. Тому всім дякую. І, колеги, закликаю вас підтримати цей надважливий для корпоративної сфери законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, таким чином ми завершили обговорення. Ми переходимо до прийняття рішення і я прошу зараз усіх голів фракцій запросити депутатів у зал, секретаріат Верховної Ради запросити депутатів у зал для прийняття рішення. Андрій Володимирович, є потреба ще сказати полум'яне слово перед голосуванням? Будь ласка, одна хвилина, Андрій Володимирович Іванчук. Прошу заходити в зал.

16:22:43

ІВАНЧУК А.В. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Я дякую всім фракціям і групам, які були долучені до розробки даного законопроекту. Я також дякую представникам комісії це була наша спільна робота, і я вважаю, що за цей законопроект бізнес-середовище, бізнес-суспільство скаже нам "дякую". Дуже прошу всіх підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, переходимо до прийняття рішення. І я прошу зайняти робочі місця і приготуватися до голосування. І я ставлю на голосування… будь ласка, колеги, в зал… проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах (номер 2302а), депутатський, за пропозицією комітету у другому читанні та в цілому. Усі виступаючі підтримали, уряд підтримує і просить. І я прошу підтримати і проголосувати 2302а, депутатський, у другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

16:24:11 За-260 (Оплески) Закон прийнятий. Шановні колеги, це – важливий крок для реформування. Колеги, вже є на руках культурний фонд. Чи нам другий законопроект, чи Іванчука, а потім культурний фонд. Підходить так? Так! (Шум у залі) Там мало правок. Отже, зараз ще один законопроект, поки Іванчук на трибуні, і потім культурний фонд, дороздають правки. Отже, переходимо до наступного проекту Закону порядку денного (4470) – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів. І я запрошую до доповіді голову комітету з питань економічної політики Іванчука Андрія Володимировича. Андрій Володимирович, скажіть слово правди.

16:25:02

ІВАНЧУК А.В. Шановні… Шановний пане Голово, президія, шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується законопроект номер 4470. Ми його між собою називаємо "про корпоративні договори". Це дуже революційний законопроект, і ми, дійсно, запроваджуємо в Україні світову практику, якої раніше не було і що спонукало український бізнес формувати свої корпоративні стосунки за кордоном, де в них була така можливість укладати корпоративні договори. Ми більше року дискутували з цього питання. І, як на мене, і представників комісії, народних депутатів, які були залучені в робочу групу, ми отримали дуже гарний, якісний документ. На нашому засіданні 22 лютого Комітет з питань економічної політики прийняв рішення одноголосно рекомендувати парламенту прийняти запропоновану комітетом редакцію в другому читанні та в цілому. До законопроекту надійшло 52 поправки народних депутатів, майже всі були враховані редакційно, частково чи повністю і ми всім дуже дякуємо за цю плідну роботу. Що мається на увазі? Ми вводимо поняття, вносимо зміни до Цивільного кодексу і ми вводимо поняття договору, який буде направлений на реалізацію прав між акціонерами та учасниками товариства. Це світова практика, яка відкидала нас в минуле, тому що в нас не було передбачено в законодавстві можливість для акціонерів і учасників домовлятися про щось і ми в законодавчих змінах вносимо диспозитивність цих норм, щоби акціонери і учасники товариства могли самі вирішувати як їм жити, як їм працювати, як їм розвивати цей бізнес. Я дуже дякую всім за підтримку даного законопроекту. Давайте пройдемося, пане Голово, по поправках. І в заключному слові я зроблю таки від Мінекономіки маленьку редакційну правочку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовились. Я прошу голів правок, але, щоб ми інтенсивно теж проходили, я буду перераховувати. Отже, 4-а, Голубов. Не наполягає. 7-а, Голубов. Не наполягає. 11-а, Острікова. Наполягає. Будь ласка, пані Тетяна.

16:27:25

ОСТРІКОВА Т.Г. Шановний пане Голово, шановні колеги, 11 правка Острікової говорить про унормування відносин за опціонним договором і стоїть позначка в таблиці, що вона відхилена. Натомість в правій колонці таблиці зазначена редакція статті 658 прим. Цивільного кодексу "Розірвання договору купівлі-продажу в односторонньому порядку". Але зазначу, що і сама поправка, і стаття, до якої вносилася поправка, мають номер 1143 з позначкою 1 і називається "опціонний договір". І якщо подивитися, то фактично ця поправка має бути врахована, а не відхилена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Володимирович.

16:28:10

ІВАНЧУК А.В. Абсолютно правильно, пані Острікова, ми, дійсно, ваша поправка – вона слушна і врахована. Але ми якраз оці питання, пов'язані з укладенням опціонного договору, врахували в інший спосіб дальше в законопроекті. І тому вона іменно в цьому місці була відхилена. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні, пані Тетяна? Ні, не наполягає. Йдемо далі, колеги. 13-а, Семенуха. 13-а, так. Семенуха, будь ласка.

16:28:34

СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, моя правка 13 пропонує доповнити законопроект нормою про те, що корпоративний договір може бути виключно безвідплатний. Це означає, що учасник товариства не матиме права отримувати від іншого учасника товариства гроші чи іншу винагороду, в разі чого він погодився бути стороною корпоративного договору. Закріплення вимоги безвідплатності корпоративного договору спрямоване на недопущення фактичного продажу своїх голосів одних учасників іншим. Таким чином, врахування правки дозволить знизити ризики використання корпоративного договору як інструменту для змови окремих груп проти інших для захоплення контролю над товариством однією групою. Дякую. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Володимирович.

16:29:19

ІВАНЧУК А.В. Дякую також, пане народний депутат Семенуха, за ваші поправки і за те, що, дійсно, багато було враховано. Але робоча група і комітет стосовно 13 поправки, ми вважаємо, що редакція не відповідає вимогам щодо юридичної техніки і на практиці може тягнути за собою двояке тлумачення. Тому ми її відхилили. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Я ставлю на голосування 13 поправку народного депутата Семенухи. Хто підтримує дану поправку, прошу голосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка, прошу голосувати.

16:30:10 За-93 93 – за. Рішення не прийняте. 16-а, Семенуха. Не наполягає. 19-а. Наполягаєте? А скажіть, ви на всіх будете наполягати? І на всіх будете наполягати, так? По семи, так? Будь ласка, добре. 16-а. Семенуха.

16:30:28

СЕМЕНУХА Р.С. Правка 16 базується на європейських, зокрема німецький, стандартах регулювання сфери корпоративних договорів. Поправка спрямована а імплементацію в українське законодавство європейських концепцій вірності учасників товариства, відповідно до якої учасники при здійсненні своїх прав зобов'язані враховувати інтереси товариства та інших учасників товариства. Саме тому правкою запропоновано включити в проект закону норму, якою прямо визначено, що учасники товариства при укладенні корпоративного договору повинні діяти виключно в інтересах всього товариства. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, будь ласка, коротко.

16:31:06

ІВАНЧУК А.В. Шановний пане Голово, тут декілька таких поправок певного змісту. Я прокоментую першу, а потом не буду коментувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

ІВАНЧУК А.В. Наша логіка була, щоби корпоративний договір регулював тільки права і інтереси учасників, а не товариства, тому ми не враховували. Я знаю, що в Німеччині існує така практика, но ми відійшли, і ми принципово прийняли рішення, що корпоративний договір тільки для учасників і тільки для акціонерів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні? Ні, не наполягає. Якщо можна, по наступних поправках більш лаконічніше, бо я розумію, вони перегукуються. 19-а, Острікова. Наполягає, так? Будь ласка, 19-а, Острікова.

16:31:45

ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, це дуже важлива поправка, яка врегульовує важливе питання. У разі, якщо стороною корпоративного договору в порушення такого договору буде укладено якийсь договір, то я пропоную в поправці визначити, що він може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої сторони корпоративного договору. Натомість в редакції, пропонованій законопроектом визначається ряд обмежень. Наприклад, зазначено, що такий позов можна подавати і задовольняти лише у випадках, якщо буде доведено, що інша сторона за договором знала або повинна була знати про обмеження, передбачені корпоративним договором, що фактично унеможливлює оскарження договорів, які можуть укладатися сторонами корпоративного договору на порушення положень такого договору. Прошу підтримати і поставити на підтвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку № 19 народного депутата Острікової. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

16:33:01 За-124 Рішення не прийняте. 20-а, Семенуха. Будь ласка, включіть мікрофон.

16:33:07

СЕМЕНУХА Р.С. Корпоративний договір буде лише тоді затребуваний на практиці, коли законом будуть запроваджені такі дієві гарантії, які забезпечують його належне виконання. З зазначених вище причин не можна погодитися з тим, що порушення корпоративного договору однією зі сторін та голосування на загальних зборах всупереч взятих на себе зобов'язань є недостатньої підставою для визнання недійсним такого рішення загальних зборів. Тому в правці пропоную визначити виключні умови, за яких може бути визнано недійсним у судовому порядку, рішення загальних зборів, прийняте внаслідок порушення одним із учасників своїх зобов'язань за корпоративним договором. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович вже прокоментував цю поправку. І я ставлю її на голосування. 20-а поправка Семенухи. Хто підтримує, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка, голосуємо.

16:34:08 За-108 Рішення не прийняте. 21-а, Острікова. Не наполягає. 25-а, Семенуха. Наполягає. Включіть мікрофон.

16:34:17

СЕМЕНУХА Р.С. Законопроект передбачає можливість укладення корпоративного договору одним або кількома учасниками товариства з кредитором цього товариства. Не заперечуючи проти допустимості таких договорів, водночас слід особливо наголосити на тому, що можливість укладення корпоративних договорів з третіми особами вимагає асиметричних норм, спрямованих на забезпечення захисту від потенційних зловживань як інтересів самого товариства, так і інтересів тих учасників, які не є сторонами такого корпоративного договору. Тому пропоную в правці 25 розширити той обсяг інформації, які учасники, які не є сторонами корпоративних договорів з кредитором, повинні отримати від уповноваженої сторони корпоративного договору, а саме: дані про кредитора, зміст договору, у тому числі зміст інтересу кредитора, для забезпечення якого укладено договір, та строк дії такого договору. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проговорена ця вже правка головою комітету. І я ставлю на підтвердження поправку №25, Семенухи. Хто її підтримує прошу проголосувати. Комітет відхилив. Будь ласка.

16:35:34 За-101 Рішення не прийнято. 26-а, Семенуха не наполягає. 27-а? Наполягає, 27-а, будь ласка.

16:35:42

СЕМЕНУХА Р.С. Укладення учасниками товариства корпоративного договору з кредитором цього товариства потенційно може тягнути негативні наслідки як для товариства, так і для його учасників. Тому фактично кредитор на підставі корпоративного договору отримує легальну можливість впливати на ключові рішення такого товариства. Тому правка спрямована на захист інтересів учасників товариства при укладенні корпоративного договору з кредитором. Правка передбачає доповнення законопроекту нормою, відповідно до якої корпоративний договір може бути визнаний судом недійсний за позовом учасника товариства, якому сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу. Це ми так само говорили вже в попередньому законопроекті про насправді забезпечення прав міноритаріїв. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування поправку 26, автор – Семенуха. Комітетом відхилена. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Це 27 правка, так. Хто її підтримує, 27 правку, прошу проголосувати.

16:36:44 За-87 27 правка не підтримана. 28-а, не наполягає. 29-а, не наполягає. 35-а, не наполягає. 37-а, не наполягає. 39-а, не наполягає. На якій наполягаєте? 45-а. 45-а, включіть мікрофон, депутат Семенуха.

16:37:09

СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман. Цінність будь-якої угоди полягає в її належному та повному виконанні. Це твердження повною мірою відноситься і до корпоративного договору. Але запропоновані законопроектом гарантії належного виконання корпоративного договору у вигляді відшкодування порушником договору збитків є явно недостатні. Тому правка пропонує передбачити у разі порушення акціонерного договору, яким передбачено обов'язок сторони одного договору придбати або відчужити належні їй акції з заздалегідь визначеною ціною. Або у разі настання визначених у договорі обставин, інша заінтересована сторона договору може пред'явити до суду позов про примусове виконання обов'язку в натурі та зобов'язати порушника придбати або, відповідно, продати акції, як це було передбачено акціонерним договором. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 45, депутат Семенуха, комітетом відхилена. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

16:38:14 За-93 Рішення не прийняте. Колеги, зараз я надам… Через 2 хвилини відбудеться голосування, прошу запросити депутатів у зал і приготуватись до прийняття рішення. По 34-й Пташник.

16:38:33

ПТАШНИК В.Ю. Дякую. Шановні колеги, я хотіла би вашу увагу звернути на те, що юридична спільнота ще мінімум 10 років тому обговорювала необхідність саме запровадження інституту корпоративних договорів як в акціонерних товариствах, так і в товариствах з обмеженою відповідальністю. Ми розуміємо, що держава не має диктувати бізнесам і акціонерам чи учасникам у товариствах, як їм жити у власних компаніях і як їм врегульовувати їхні відносини. Тому ми наразі маємо з вами унікальну можливість нарешті запровадити інститут укладання корпоративних договорів, повернути багато угод із-за кордону і врегульовувати корпоративні договори не за англійським правом, не за правом якихось інших іноземних країн, а саме за українським законодавством. Тому я не наполягаю на цій поправці, але я дуже прошу всіх підтримати наш законопроект, бо це реальна реформа корпоративного законодавства. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Шкрум, будь ласка. Включіть мікрофон, Олена Шкрум.

16:39:50

ШКРУМ А.І. Дякую. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, я хотіла поставити на підтвердження поправку 47 і 52, але я зараз говорю тільки про 47, я знімаю тоді 52-у. Колеги, у мене, насправді, є декілька застережень саме щодо змін про управління об'єктами державної власності, але не дивлячись на це, я вважаю, що законопроект досить збалансований, я вважаю, що він досить правильний. І просто, щоб трошки пояснити, це не є така, знаєте, класна цікава тема для українців, але вона є дуже важливою для бізнесу, вона є дуже важливою для того, щоб ми сюди завели практики нормальні іноземні, коли укладаються корпоративні договори, коли вони є публічними, коли вони є відкритими і укладаються за нашим законодавством, а не як зараз 99 відсотків, мабуть, таких договорів укладаються законодавством Кіпру, Великобританії та інших країн. Тому, яд умаю, що законопроект є позитивний, він є відпрацьований і є питання дійсно по тому як укладати корпоративні договори, якщо 25 відсотків належить державі. Але, я думаю, що ми маємо розпочати цю практику і будемо дивитися як вона піде. Прошу всіх підтримати, колеги. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте на голосуванні? Ні. Отже, колеги, остання зараз правка, прошу зайти в зал і приготуватись до голосування. Я кажу, зараз буде остання правка. Прошу зайти в зал і приготуватись до голосування. По 52 правці Семенуха чи Сидорович? Сидорович 52 правка, будь ласка, включіть мікрофон. Остання правка, колеги.

16:41:16

СИДОРОВИЧ Р.М. Шановні колеги, я прошу зараз хвильку уваги, оскільки фракція "Самопоміч" підтримувала даний законопроект у першому читанні з чітким застереженням, що сфера дії цього закону не буде розповсюджуватися на підприємствах, де держава володіє прямо або опосередковано 25 відсотками. У зв'язку з цим замість правки 52 ми пропонуємо внести в текст законопроекту наступну правку, яку може зачитати голова комітету, вона узгоджена і з комітетом, і з Національною комісією з цінних паперів фондового ринку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зачитайте, Андрій Володимирович.

СИДОРОВИЧ Р.М. І 52-у прошу відповідно поставити на підтвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, автор поправки – Соловей. Хвилину, будь ласка, Соловей.

16:42:10

СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановні колеги, це моя поправка. Я хочу сказати, що це взагалі дуже прогресивний закон, який врегульовує багато відносин в галузі корпоративного права. Але поряд з тим я хочу звернутись до колег з "Самопомочі", бо я пригадую як ще буквально рік тому ми робили спільно кроки про те, щоби унезалежнити державні підприємства через механізм створення наглядових рад. І, власне, моя поправка стосувалась того, щоб додатково підсилити повноваження наглядових рад щодо погодження таких корпоративних угод. Бо не можна однією рукою робити наглядові ради незалежними, а іншою рукою забирати у наглядових рад повноваження щодо погодження цих корпоративних угод. Але, наскільки я розумію, є збалансована погоджена позиція фракції "Самопоміч" з комітетом, яку зараз оголосить голова комітету тому, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проголосіть збалансовану позицію, Андрій Володимирович.

16:43:17

ІВАНЧУК А.В. Шановний пане голово, шановні народні депутати, ми закінчили обговорення поправок. І я під стенограму хочу зачитати наступне. В строку 70 замість другого абзацу рекомендується включити наступний текст: "Порядок та умови укладання корпоративних договорів, в якому однією із сторін є держава, господарське товариство, в якому частка держави становить 100 відсотків та (або) юридичні особи, в яких в державі або таким господарським товариством прямо або опосередковано належить більше 25 відсотків статутного капіталу, визначаються окремим законом". Дякую. І також я хотів би, пане Голово, сказати вам, що Головне юридичне управління надало нам пропозиції, юридичні правки, техніко-юридичні правки і до підготовки вам на підпис. Ми врахуємо також заключення Юридичного управляння Апарату Верховної Ради. Дякую. Дуже прошу, шановні народні депутати, підтримати дуже прогресивний і революційний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, є тільки одне питання: Сидорович все-таки наполягає на підтвердженні 52-ї? Ставить на підтвердження, так? Отже, я ставлю на підтвердження поправку номер 52. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги.

16:44:56 За-118 Рішення не прийняте. І ми переходимо до прийняття рішення. Отже, колеги, я поставлю на голосування з тою правкою, яку озвучив під стенограму Іванчук, він зараз уточнить, і так я поставлю на голосування. Будь ласка, Андрій Володимирович.

16:45:14

ІВАНЧУК А.В. Шановні друзі, шановний пане Голово! Я в поправці зачитав фразу "державі належить більше 25 відсотків" – да. Пропонується, щоб це було не 25 відсотків плюс одна акція, а щоб вже 25 відсотків діяла дана норма. Тому я поправлю (під стенограму), в тексті закону я напишу "від 25 відсотків". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів (номер 4470) в другому читанні та в цілому з поправкою, яку озвучив під стенограму Андрій Володимирович Іванчук, з техніко-юридичними правками. Прошу проголосувати, прошу підтримати 4470 в другому читанні та в цілому. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Прошу проголосувати, голосуємо.

16:46:33 За-279 279 – за. Ви об'єднали зал, закон прийнятий, колеги. І переходимо тепер, нарешті, до проекту Закону про Український культурний фонд (номер 5491). Прошу всіх динамічно працювати і прошу… зараз це теж друге читання, немає іншої процедури, прошу тільки дуже інтенсивно працювати. Запрошую до доповіді голову Комітету з питань культури і духовності Княжицького Миколу Леонідовича, будь ласка.

16:47:06

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановні колеги! Комітет з питань культури і духовності на своєму засіданні 22 березня 2017 року розглянув прийнятий Верховною Радою України 9 лютого 2017 року проект Закону про Український культурний фонд (реєстраційний номер 5491). Участь в розгляді комітету взяли представники громадськості, експерти та представники Адміністрації Президента України. До законопроекту було подано 97 поправок від народних депутатів України, з них 63 поправки відхилено, 6 – враховано редакційно, 28 – враховано. Щодо відхилених поправок. Більшість поправок – поправки народних депутатів Силантьєва, Рибчинського – спрямовані на розширення сфери діяльності фонду на всю гуманітарну сферу, зокрема, молодіжну політику, фізичну культуру, спорт тощо. Водночас, така позиція не відповідає самій назві законопроекту. Народні депутати, члени комітету, не заперечують проти необхідності залучення додаткових коштів і в інші гуманітарні сфери, окрім культури, вважають, що наданому етапі такий фонд не зможе нормально функціонувати та фінансувати відповідні проекти. Проте підтримують ідею розширення сфери діяльності фонду в майбутньому, якщо він ефективно працюватиме. Колеги, про що йде мова? Ви знаєте, що у нас було дуже багато розмов про те, що, наприклад, у Великобританії нібито існує Фонд гуманітарного розвитку, який фінансується з лотерей. Це не зовсім так. У Великобританії, дійсно, є так званий "Big Lottery Fund", який фінансується з лотерей, але його кошти витрачаються на охорону здоров'я, освіту і охорону навколишнього середовища. Так само окремий є Фонд національної спадщини в Великобританії, який фінансується з лотереї існує "Art Council England" - це культурний фонд, аналог якого пропонується прийняти зараз, який теж фінансується як з лотереї, так із інших надходжень. Також існують окремі фонди, як "Sport England", який підтримує спорт, "Innovation UK", який підтримує інновації, "Economic and Social Research Council", який підтримує наукові дослідження. Таким чином у Великобританії існує ціла низка фондів так само, як в будь-якій іншій європейській країні, які намагаємося запровадити ми. Але в даному випадку ми говоримо лише про фонд, який має підтримувати українську культуру. Були й інші поправки, наприклад, народного депутата Бригинця, які доповнювали текст законопроекту новими нормами, що не відповідає Регламенту і по змісту регулюють питання, які мали б бути вирішені у підзаконних актах. Це пов'язано з тим, що в першому читанні не було певних положень поправки Бригинця всупереч Регламенту розширюють ті пункти, які мали бути в першому читанні, тому вони були відхилені. Зважаючи на це комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та в цілому. І доручити комітету спільно з Головним юридичним управлінням здійснити його техніко-юридичне доопрацювання з урахуванням вимог юридичної техніки та правил нормо-творчості, зокрема…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Зокрема, наприклад, існує невелике уточнення, оскільки змінилась нумерація статей. У статті 16 "Прикінцеві і перехідні положення" у частині першій слова "статті 16" потрібно змінити на "статтю 15". Ось такі технічні уточнення нам потрібно було б внести. Дякую, пане співавтор, за те, що ви знайшли це разом ще із однією пані-співавтором Подоляк. Отже, прошу вас підтримати цей законопроект у тому формулюванні комітету, яке я озвучив. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, майже всі поправки є враховані. Хто наполягає? Рибчинський, скажіть, яка поправка.

16:50:51

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Я наразі не буду говорити про поправки, я в цілому про закон. Цим законом, фактично, приватизується культура України. І приводиться до того, що дублюються функції культурного фонду і Міністерства культури. Призначатиметься рада Міністерством культури і громадськість не буде брати участі. Я би не рекомендував залу голосувати за приватизацію. Банкова може приватизувати усе геть, а культуру – ніколи! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте на голосуванні, так? Будь ласка, пане Миколо.

16:51:32

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Як я вже говорив, колеги Рибчинський і Силантьєв подали цілу низку поправок, які лише розширяли діяльність фонду і на спорт, і на інші галузі, вкрай важливі для розвитку нашого суспільства. І ніхто вам не заважає прийняти і зробити відповідні фонди, які би підтримували ці галузі. Що стосується так званої приватизації, очевидно, я не погоджуюся з колегою Рибчинським, тому що громадськість буде пропонувати, і на підставі цих пропозицій громадськості, які будуть відбуватися через Інтернет, відкрито, Міністерство культури буде обирати тих, кого рекомендуватиме громадськість для призначення в раду фонду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто ще наполягає на поправках? Кондратюк, будь ласка.

16:52:12

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, беззаперечно підтримуючи даний законопроект, я все ж би хотіла зосередитися на моїй поправці номер 82, яка стосується розміру фінансування Українського культурного фонду з Державного бюджету України. І вона, зокрема, буде звучати так за моєю пропозицією, що "розмір фінансування Українського культурного фонду з Державного бюджету щорічно визначається у Законі "Про Державний бюджет України" окремим рядком та не може бути більшим, ніж утричі від розміру витрат на державну підтримку кінематографії та книговидавничої справи, передбачених у Державному бюджеті України. Тобто щоб ми розуміли, що на культурологічний фонд, на культурний фонд буде якась певна сума з державного бюджету, вона не має перевищувати втричі, ніж сума, яка повинна витрачатися на книговидавництво і на кінематографію в Україні. Прошу підтримати цю правку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні?

КОНДРАТЮК О.К. Я наполягаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 82 народного депутата Кондратюк, комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

16:53:33 За-104 Рішення не прийнято. Більше нема наполягань на поправках, колеги. І ми переходимо до прийняття рішення, колеги. Я прошу запросити усіх народних депутатів в зал. Я прошу голів фракцій організувати депутатів для голосування. Я прошу Секретаріат Верховної Ради запросити депутатів. І надаю слово міністру культури Євгену Нищуку. Одну хвилину, будь ласка.

16:54:04

НИЩУК Є.М. Дякую, шановний пане Голово. Шановний пане Микола, шановні народні депутати! Справді, я сьогодні казав, коли ми приймали Закон про кіно, що сьогодні може бути культурний четвер. Для нас це дуже важливо. Шановні колеги, я б хотів зауважити, що цей закон, він є об'єднавчим для всіх фракцій і для всієї України. Тому що це до певної міри дерегуляція або ж позбавлення тих непритаманних функцій, які брало на себе тривалий час, починаючи, успадковуючи від радянської, Міністерство культури. Не можуть чиновники визначати на свій розсуд по різним напрямкам ті чи інші проекти, які мають підтримуватися. Це має робити експертне середовище, це мають робити фахівці. І ми, власне, даємо руку до експертного мистецького середовища. І закликав би шановних наших друзів, шановних депутатів Силантьєва, Рибчинського, які мають великий досвід, і я думаю, що ми в процесі функціонування цього фонду знайдемо момент дотику і порозуміння в тому, що і ваші проекти ми зможемо підтримати. Насправді, там ціла низка є речей, які дадуть цю можливість. Я абсолютно розумію момент потреби підтримки спорту в цілому гуманітарної сфери, але ми, справді, хочемо зосередити і сфокусувати цю ситуацію на культурі. Зараз є експерти Європейської комісії, які визначають індикатори впливу культури взагалі в суспільстві. І там основоположні, які є, - це вплив культури на тривалість життя, на настрій в країні. Додайте позитиву і настрою в країні, підтримайте цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про Український культурний фонд (№ 5491) за пропозицією комітету в другому читанні та в цілому, колеги. Підтримали усі фракції, підтримує уряд, підтримує комітет. І я прошу проголосувати і підтримати 5491 в другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги.

16:56:44 За-236 236 – за. Закон прийнятий. Колеги, це важливий крок. І, пане Микола, вітаю вас. Переходимо до останнього законопроекту з блоку другого читання. Це проект Закону про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків (№ 6010). І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Довбенка Михайла Володимировича. Михайло Володимирович, будь ласка.

16:57:22

ДОВБЕНКО М.В. Шановний пане Голово, шановні депутати, в результаті проведення Національним банком так званої програми очищення банківської системи ми в державі получили цілий ряд негативних тенденцій і негативних результатів і серед них, найперше, це серйозні посилення монопольної ролі держави на банківському ринку. Зокрема, 52 відсотки активів сьогодні контролює держава, 60 відсотків депозитів фізичних осіб, а також 74 відсотки активних платіжних карток, що обслуговується в державних банках, це теж підтвердження тої ролі монополій, яку має держава на банківському ринку. Хочу сказати, що разом із посиленням монопольного впливу, ми маємо цілу низку негативів, зокрема ріст збитковості банків на банківському ринку, у тому числі і за минулий рік 2016-й 169 мільярдів, з них 135 мільярдів – "Приватбанку". Також ми маємо ще одну дуже негативну тенденцію, яку ми сьогодні бачимо на ринку, це спотворення об'єктивних ринкових показників, що також негативно впливає на ситуацію в банківській системі. Хочу сказати, що сьогодні 92 банки працюють на ринку в нашій державі. З них, треба сказати, 61 – це банки з національним українським капіталом. На сьогодні ті вимоги, які поставлені нашим мегарегулятором до 11 липня 2017 року, нашим банкам потрібно наростити статутні капітали до 200 мільйонів. Із 61 банку, які мають національний український капітал, 37 банків потребують нарощення свого капіталу. Для того, щоби дати їм можливість сьогодні в цих складних ринкових умовах вижити, запропонований законопроект 6010. Хочу сказати, що в результаті роботи всіх, хто причетний – депутатів, експертів і так далі – у нас було внесено на розгляд комітету 92 правки. З них 75 пропозицій прийнято. Хочу сказати, що… законопроект є тимчасовий, він… його дія поширюється на три роки. А зараз пропоную, пане Голово, перейти до правок. Дякую.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

17:00:16

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего. Переходимо до поправок. І пропоную дуже нам оперативно працювати. 3-я поправка, Лаврика. Не наполягає. 5-а, Гуляєв. Не наполягає. 10-а, Гуляєв. Не наполягає. Зараз, колеги, ідемо далі. 15-а, Лаврик. Не наполягає. Різаненко, 19-а. Не наполягає. Дякуємо. Гуляєв, 30-а. Не наполягає. 31-а, Гуляєв. Не наполягає. 33-я, Різаненко. Павло Різаненко, 33-я? Не наполягаєте. Дякуємо. 39-а, Різаненко. Не наполягає. 42-а, Івченка. Не наполягає. 44-а, Лаврик. Не наполягає. 45-а, Івченко. Не наполягає. 47-а, Різаненко. Не наполягає. Добре. 57-а, Івченко. Не наполягає. Ще раз, будь ласка. Ви хочете на підтвердження, да? Ви ставите на підтвердження 55-ту правку? 55-ту? Другу. 52-а правка. Шановні колеги! Отже, 52-а правка, це правка Різаненка, вона була врахована, але народний депутат Македон ставить її на підтвердження. Я прошу увімкнути мікрофон, будь ласка. І потім автору дамо. Дамо потім Різаненку. Будь ласка, прошу.

17:02:28

МАКЕДОН Ю.М. Шановні колеги, пропоную залишити редакцію першого читання, оскільки 52-а поправка передбачає узгодження із власником субординованого боргу, що зменшує можливість банків, що припиняються, цивілізовано вийти з ринку і перекваліфікуватись у фінансову установу. Прошу поставити цю поправку на підтвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу автору поправки, яка була врахована комітетом, народному депутату Різаненку надати. Ні, я прошу доповідачу надати слово. Будь ласка.

17:03:03

ДОВБЕНКО М.В. Шановні колеги! Ми мали можливість досить серйозно продискутувати над цією правкою. Хочемо сказати, що ціла низка фахових, досить аргументованих було вжито аргументацій. І ми в комітеті прийняли одностайно рішення підтримати пропозицію Різаненка. Тому, шановні колеги, я прошу підтримати поправку 52 Різаненка. Вона врахована комітетом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я прошу зосередитись зараз. Увага! Я прошу всіх повернутися на робочі місця і проголосувати правку, на якій наполягає комітет, на підтвердження. Проголосувати за 52 правку народного депутата Різаненка, яка врахована комітетом, і на підтвердженні якої наполягає народний депутат. Будь ласка, я прошу проголосувати "за". Позиція комітету – "за". Голосуємо.

17:04:13 За-148 Не набрала ця правка. Рухаємось далі, шановні колеги. 57-а, Івченко не наполягає. 58-а, Лаврик не наполягає. Вибачте, а ще й 55-а. Я просто не звернула увагу. Я перепрошую. 55-а, це правка народного депутата, поправка народного депутата Різаненка. Вона була врахована комітетом, але народний депутат Македон наполягає на тому, щоб її поставили на підтвердження. Будь ласка, мікрофон Македону.

17:04:49

МАКЕДОН Ю.М. Дорогі колеги! Пропоную залишити редакцію першого читання, оскільки ця поправка пропонує передавати активи та пасиви банків, що припиняються, у визначений банк. Однак, принцип визначеного банку не є зрозумілим і чітко визначеним. Тим більше, вже існує і прописана в Цивільному кодексі процедура перерахування невитребованих коштів на депозитний рахунок нотаріальної контори. Тому прошу поставити цю правку на підтвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет наполягає на тому, щоб поправка номер 55, яка була врахована при розгляді законопроекту в комітеті, це поправка народного депутата Різаненка, була підтверджена. Колеги, я прошу повернутися на робочі місця, почути тут позицію комітету і проголосувати. Правка номер 55 на підтвердження. За, будь ласка.

17:05:52 За-146 146 народних депутатів. Не проходить ця поправка. Рухаємося далі. Я прошу уважно слухати. Яка? 6-а. (Шум у залі) Ні, це не ваша правка. 56 поправка на підтвердження. Це поправка народного депутата Довбенка (вона була врахована комітетом) і Рибалки. Це поправка народних депутатів Довбенка і Рибалки. Вона була врахована комітетом, але народний депутат Івченко просить на підтвердження. Будь ласка, мікрофон Івченку.

17:06:29

ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановний доповідач, я хотів би розуміти і хочу поставити дану правку на підтвердження. Коли відбувається план припинення, дається ще 5 робочих днів для того, щоб скасувати банківську ліцензію. Ми можемо це розглядати як певні корупційні дії, коли банк буде виводити, маючи банківську ліцензію, буде виводити кошти, буде комусь повертати. І у нас такі приклади були... 82 банками, коли за ніч пропадали кошти або перераховувалися на інші банківські рахунки. На наше велике переконання, це досить великий строк. Після плану припинення на протязі одного дня можна лишити ліцензії, а потім вже займатися подальшою реорганізацією банку. Мені здається, строк дещо завищений, тому я хочу поставити дану правку на підтвердження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, зосередимося. 56 поправка, яку підтримав комітет, на вимогу депутата Івченка ставиться на підтвердження. Комітет просить залу проголосувати "за". Голосування, будь ласка.

17:07:53 За-177

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

17:07:55

ГОЛОВУЮЧИЙ. 177 – за. Рішення не прийняте. Колеги, я хочу до вас звернутися з одним проханням і, пане Івченко, і, пані Острікова. Дивіться, ви ж бачите порядок денний, дальше в нас стоїть і "Південмаш", і 6099. Чи можу я звернутись, щоб ви назвали ті правки, дві правки Острікова… 3 лишилось, так? Так. Дві правки Острікова. Будь ласка, називайте.

17:08:21

ОСТРІКОВА Т.Г. 73, 85, будь ласка. 73 і 85.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На підтвердження?

ОСТРІКОВА Т.Г. На підтвердження. Івченко, будь ласка.

17:08:33

ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я своїй правкою запропонував виключні, ну, якими Національний банк відмовляє банку у задоволенні клопотання виключно у разі: а)виявлення ознак віднесення банку до категорії неплатіжоспроможного. Два. Не виконання чи не своєчасне виконання банком плану припинення. І три. Наявності у поданих документах недостовірної інформації або невідповідності вимогам і законів України нормативно-правових актів Національного банку. Здається, коли ми будемо мати виключні повноваження Національного банку щодо припинення або забирання ліцензії це не дасть можливості корупційних дій Національному банку, коли будуть забирати ліцензії або реорганізовувати банки. Давайте чітко пропишемо, які можуть бути задоволені клопотання Національним банком і виключити ці повноваження. Я запропонував ці 3 пункти. Дякую, колеги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які поправки ви… колеги, я зараз перерахую, а ви мене підкоректуєте. На підтвердження пропонується поставити 68-у, так? 73-ю. Так. 85-у. Так. Три поправки, так? 75-а. 68-а, 73-я, 75-а і 85-а. Чи будете ви коментувати? Ні. Ні. Будь ласка, Острікова, одна хвилина.

17:10:07

ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги! Правка 73 стосується надважливого питання, вона говорить нам про те, що можна робити докапіталізацію статутного капіталу банку коштами, які не пройшли належну процедуру підтвердження і визначення законності їх походження, яка визначена Національним банком України. Тому ми категорично наполягаємо на тому, щоб ця правка була поставлена на підтвердження, тому що фактично вона встановлює такі виключення, які дозволять уникати власникам істотної участі банків підтвердження законності походження коштів і невідомо з яких коштів банки будуть докапіталізовані. Ми готові підтримати цей закон виключно, якщо ця правка буде відхилена. Наразі вона є підтверджена, ми просимо її відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 73-я. Так? Я ставлю на підтвердження поправку… Автор 1 хвилина, Різаненко.

17:11:13

РІЗАНЕНКО П.О. Народний депутат Різаненко, автор правки. Я хочу поінформувати всіх присутніх на що спрямований цей закон. Цей закон спрямований на те, щоб дати можливість 40 невеликим українським банкам, малим приватним вижити. Цим законом передбачається як процедура спрощеного об'єднання цих банків, бо до 1 липня цього року вони повинні збільшити свій капітал до 200 мільйонів 120-ти, який від них вимагається. У більшості з них грошей немає, у ниє ж три шляхи: або ліквідуватись, або об'єднатись і цей закон, одна половина його спрямована на те, щоб спросити процедуру об'єднання, або поповнити капітал. Я хочу нагадати, що великі банки проходили процедуру поповнення капіталу по спрощеній процедурі, для цього навмисно в 2014 році був прийнятий закон, який діяв до 1 січня цього року, а до малих банків пробують, хочуть застосувати більш жорсткі норми - так цим законом пропонується застосувати ті ж норми до малих банків, які застосовувались до великих. Тому не дамо дискримінувати малі банки в порівняні з великими…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви виступаєте, щоб її підтвердили, так? Отже, я ставлю на підтвердження поправку 83, автор поправки Різаненко просить підтримати дану правку 73 і комітет її підтримує. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати, підтвердження 73-у. І автор, і комітет просять її підтримати. Голосуємо, колеги.

17:12:54 За-169 169 – за. Не підтверджена 68-а, Демчак. Просто ставить на підтвердження. Будь ласка, Демчач, 68.

17:13:05

ДЕМЧАК Р.Є. 68 поправка, вона аналогічна 73-й вони йдуть в комплексі і тут вона вносить значні переліки умов, про які банк, що проводить капіталізацію має отримати спрощену процедуру. Це вносить значні ризики та вибірковість у застосуванні цих норм закону по прощенню капіталізації. Тому прошу поставити поправку на підтвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження поправку 68, але автор хоче сказати слово, Різаненко, будь ласка, одна хвилина.

17:13:35

РІЗАНЕНКО П.О. Так само ця правка спрямована на те, щоб дати малим банкам докапітазуватись. По таким же вимогам, як це зробили великі банки. Так, звичайно в цій Верховній Раді є багато власників банків, які по спрощеній процедурі скористувались, деякі з них сьогодні виступали навіть саме для того, щоб завалити ці правки, тому що їм конкуренція не потрібна. Робіть висновки і голосуйте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, автор правки 68 просить зал її підтримати і комітет її підтримав. І я ставлю на підтвердження 68 правку і комітет, і автор просять її підтримати. Прошу проголосувати, колеги. 68 правка, на підтвердження.

17:14:30 За-174 174 – за. Рішення не прийняте. 75 правка, Демчак.

17:14:42

ДЕМЧАК Р.Є. Пропоную залишити редакцію першого читання правка 75 надає можливість не проходити процедуру отримання дозволу на істотну участь не тільки чинним акціонерам-учасникам, а і іншим особам, новим учасникам, що створює ризики для непрозорості банківської системи. Тому прошу поставити пропозицію на підтвердження. Отже, колеги, я ставлю правку 75 народного депутата Різаненка на підтвердження, і автор і комітет просить її підтримати, колеги. Прошу проголосувати. На підтвердження 75 правку комітет і автор просять підтримати. Голосуємо, колеги.

17:15:34 За-169 Рішення не прийнято. І, шановне товариство, у нас є остання правка 85. Тому я прошу зараз усіх голів фракцій запросити депутатів у зал, секретаріат Верховної Ради я прошу запросити в зал усіх народних депутатів і надаю слово по останній правці 85 народному депутату Демчуку. Будь ласка. Відмовився, так. Таким чином колеги, обговорення… 85-а, так. Острікова, будь ласка.

17:16:08

ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, ми вже з вами підтримали ту редакцію закону, яка буде визначати необхідним підтверджувати джерело походження коштів. Ця правка, 85-а, вона якраз системно пов'язана з нашою позицією, тому що вона дає право комерційним банкам визначати джерела походження коштів і, фактично, це привласнення частини функцій регулятора. Національний банк України цю поправку не підтримує, це саме ті кошти, за рахунок яких власники банків будуть здійснювати докапіталізацію. Я точно не є власником банків і завжди виступаю за чесну конкуренцію в усіх сферах підприємницької діяльності. Але кошти, які будуть вноситися в статутні капітали банків повинні мати доказ того, що вони є законними і що джерело їх походження перевірене. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ви пропонуєте на підтвердження поставити 85-у. У вас інша пропозиція чи та ж сама? 85 правка, будь ласка, Івченко.

17:17:12

ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я хочу зауважити, що в редакції до другого читання допускається припинення банку, якщо він припиняється і передав свої зобов'язання не в інтересах вкладників або кредиторів. Проект розширює надані Нацбанку профільним законом повноваження при реорганізації та капіталізації банків. При цьому зазначені процедури не є достатньо відкритими, і на їх перебіг Нацбанк матиме вирішальний вплив. Тому фракція "Батьківщина" за цей закон голосувати в цілому не буде. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І автор правки Різаненко. 85 правка, автор Різаненко, і перед голосуванням він має свою позицію пояснити. І після того переходимо до прийняття рішення. Заходимо усі в зал.

17:17:55

РІЗАНЕНКО П.О. Я ще раз хотів сказати, що закон був спрямований на те, щоб спасти і дати можливість вижити сорока маленьким банками. Цими правками, які поставили на підтвердження у версії комітету підтриманими і провалили більшість, я впевнений, що зараз ще одну провалять. Із усіх сорока банків зможуть вижити чотири чи шість, які, дійсно, мають плани на об'єднання, отримали якісь домовленості. Всі ті ж банки, які планували збільшити статутний капітал за тими ж… за тими ж правилами, за якими з 2014 року по 1 січня 2017 року великі банки докапіталізовуватися і збільшували капітал, тепер їх цієї можливості позбавляють. І, по суті, дискримінаційні правила на користь великих банків за рахунок малих, ну, будуть затверджені в разі прийняття цього закону. Але іншого закону теж немає, і вже не буде розроблений новий закон. Тому коли вас будуть питати, чому вмерли малі українські банки, ну…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я ставлю на голосування поправку 85, яку просять поставити на підтвердження. Вона була врахована і підтримана комітетом, і автор просить її підтримати. Отже, правка 85, просить комітет і автор її підтримати. Прошу проголосувати, 85 правка. Це остання правка, після того переходимо до прийняття рішення.

17:19:38 За-163 Рішення не прийнято. І, колеги, обговорення завершене. Я прошу зайти в зал, зайняти робочі місця і приготувати до голосування. Зараз ще одна хвилина, заключне слово. Сергій Рибалка, голова комітету. Одна хвилина – і до голосування переходимо. Запросіть усіх в зал. Будь ласка, пане Сергій.

17:20:04

РИБАЛКА С.В. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Законопроект про спрощення реорганізації та капіталізації банків є надзвичайно важливим. Сьогодні в країні в економічній кризі, коли ми втратили більше, ніж 50 відсотків банківської системи, я вважаю, що ми зобов'язані дати можливість банкам третьої, четвертої групи вижити, бо це малі і середні банки, в яких теж працюють люди. А головне наше як держави і політиків – це зберегти кошти громадян та підприємств, а також зробити все, щоби українські банки на ринку мали можливість розвиватися. Тому я вважаю, що надзвичайно важливо дати цьому законопроекту... підтримати і дати їм можливість об'єднуватися в разі невиконання... неможливості виконання цих драконівських нормативів, які встановив Національний банк України. Тому наш комітет просить вас підтримати, шановні колеги, цей законопроект. І фракція Радикальної партії буде теж за нього голосувати. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

РИБАЛКА С.В. Я хочу під стенограму. Андрій Володимирович, 30 секунд, під стенограму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тридцять секунд.

РИБАЛКА С.В. Да, під стенограму. У зв'язку із тим, що відхилення з метою комплексного врегулювання відповідних питань з повного врегулювання законопроектів відповідних правовідносин необхідно повністю врахувати у наступні правки, які наразі є враховані по суті або частково, номер 66, 70, 74, 78, 79, 80 в абзаці другому читанні 4 статті першого законопроекту словами "пункт 1 частини шостої" змінювати словами "пунтк 1 частини третьої". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків (номер 6010) з правками, які озвучив під стенограму голова комітету Сергій Рибалка, в другому читанні та в цілому. Це підтримано комітетом, підтримано урядом, підтримано Національним банком. Прошу проголосувати і підтримати 6010 в другому читанні та в цілому. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Голосуємо.

17:22:26 За-253 Закон прийнятий. Переходимо до наступного проекту закону. І я прошу дуже інтенсивно працювати. В порядку денному наступний закон – 5265. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення АТО" (щодо вдосконалення регулювання відносин з використання державного і комунального майна на тимчасово окупованій території України). Це блок першого читання, і тому прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги.

17:23:13 За-174 174 – за. Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань промислової політики та підприємництва Галасюка Віктора Валерійовича. Будь ласка.

17:23:28

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановні колеги, метою цього законопроекту є законодавче врегулювання прогалин в діючому законодавстві, яка створює різні умови для суб'єктів підприємницької діяльності в питаннях користування державним та комунальним майном на території, де тимчасово не діють органи державної влади України та на території на лінії зіткнення. Задля вирішення цієї проблеми законопроектом пропонується внесення доповнень до статті 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення АТО", якими за аналогією з орендою державного та комунального майна буде тимчасово скасовано концесійний платіж за право створення, будівництво або управління, експлуатацію державним та комунальним майном, розташованих в населених пунктах на територіях, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та на територіях, які розташовані на лінії зіткнення. Шановні колеги, Головне науково-експертне управління підтримує законопроект за основу. Висновок антикорупційного комітету є позитивний. Комітет з питань промислової політики та підприємництва підтримав цей законопроект і пропонує прийняти його в першому читанні за основу та в цілому як закон з техніко-юридичним опрацюванням. Шановні колеги, якщо не буде заперечень, я попрошу прийняти його без обговорення для прискорення нашого руху по …… дню.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу провести дуже лаконічне обговорення. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Лозовий, дуже лаконічно.

17:25:09

ЛОЗОВОЙ А.С. Передаю Юрію Васильовичу Чижмарю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

17:25:16

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Шановні колеги, законопроект, який ми зараз розглядаємо, є доказом того, наскільки непрофесійні кадри у нас працюють в органах місцевого самоврядування і в органах державної влади. Тому що якщо відбуваються події, про які ми говоримо, тоді загальна норма Цивільного або Господарського кодексу про форс-мажорні обставини і тільки через те, що на місцях чиновники, які управляють державним комунальним майном, недосвідчені і не можуть застосовувати діючі норми права, Верховна Рада повинна замість них працювати і вносити законопроект. Із-за того, щоб ми розглядали дійсні законопроекти, які сьогодні потребують в держави, ми просто на масло накладаємо ще одне масло, щоби наші чиновники… прямо ткнути носом їх в те, що якщо підприємство знаходиться або об'єкт в межах окупованої території і не може здійснювати діяльності, то це є форс-мажорна обставина і орендна плата не стягується. Тому я би дуже просив все ж таки звернути Кабінет Міністрів на те, що багато речей, які ми тут приймаємо вирішуються на рівні Кабінету Міністрів і роз'яснень органам місцевого самоврядування і органам влади , як і коли треба застосовувати закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кужель Олександра Володимирівна.

17:26:22

КУЖЕЛЬ О.В. Олександра Кужель, "Батьківщина". Хочу зауважити попередньому виступаючому, що згідно діючого законодавства документи щодо форс-мажору видає Торгово-промислова палата. Попередній закон ми прийняли… в попередньому в Верховній Раді, але на жаль, що Торгово-промислова палата в цьому напряму видачі форс-мажорних справок не виконує закон, я вже третій рік з ними суджусь. І чому, дійсно, Кабінет Міністрів не вбачає в цьому злочин, не знаю. Зараз ми повинні без обговорення прийняти цей законопроект, щоб захистити сьогодні можливість… ті підприємства комунальні, на які на сьогодні у нас нема адміністрації. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за лаконічність. Долженков Олександр.

17:27:13

ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги, зазначений законопроект, дійсно, є технічним. Він спрямований на врегулювання цієї колізійної ситуації, яка була… яка існує… існувала під час прийняття Закону України про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, тому фракція "Опозиційний блок" підтримає пропозицію комітету щодо голосування його за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, останній виступ і переходимо до голосування. Прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. І прошу секретаріат повідомити депутатам, що зараз буде прийняття рішення. Кривенко Віктор Миколайович.

17:27:46

КРИВЕНКО В.М. Прошу підтримати. Правильний закон. Дякую профільному комітету, який відпрацював його швидко. Прошу ставити на голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Прошу зайняти робочі місця. Прошу зайти в зал. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення АТО" (щодо вдосконалення врегулювання відносин з використання державного і комунального майна на тимчасово окупованій території України (№5265)) за основу і в цілому. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

17:28:44 За-238 Закон прийнято. Колеги, переходимо до наступного проекту закону порядку денного, це теж з блоку промислової політики, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про фінансове оздоровлення державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені Макарова" (5113). І до доповіді запрошується Олександра Кужель. Будь ласка. Перепрошую. Спочатку прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати розгляд за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

17:29:32 За-189 Рішення прийняте. І, будь ласка, Олександра Кужель, доповідь.

17:29:40

КУЖЕЛЬ О.В. Дуже дякую. Постараюсь дуже коротко. По-перше, дякую, пане Голово, що ви його винесли, вже півтора року вимагають декілька депутатських груп. Цей закон підготовлений депутатами фракцій "Батьківщина" та Радикальної партії в зв'язку з дуже тяжким становищем. Але до його підтримки і доробки підключилися і мажоритарники пан Курячий Максим, і депутат Кривенко. Я вам дуже дякую за підтримку цього законопроекту. Але хочу звернутися, дати чітко пояснення, що ми зараз повинні зробити. Ми сьогодні повинні прийняти цей законопроект і законопроект по закриттю заборгованості на цьому підприємстві. І ми виходимо на нульову точку підтримки підприємства і закриття його заборгованості. У них зараз є чотири контракти, які дають можливість розпочати роботу. І ми повинні, це відповідь фракції "Самопоміч", не втручатись і не давати більше жодної копійки з бюджету. А Кабінету Міністрів зробити нормальний фінансовий план і створити нормальні умови і держзамовлення на підприємстві "Південмаш". В даному випадку, в нашому законопроекті ми жодної копійки не беремо з бюджету. Ми просто допомагаємо Кабінету Міністрів зробити право реструктуризації виплати по кредиту на "Морской старт" не 2017 року, в зв'язку з тим, що из-за войны в России у них скоротився в чотири рази випуск, а з 2020-го. І це є погоджено з Мінфіном і урядом, і це є державницька позиція. А наступний законопроект, який треба розглянути зараз тоже, закриття заборгованості по заробітній платі. Ми дали і закрили заборгованість по електроенергії. Ми виводимо підприємство на нульову точку. І вимагаємо від уряду дати умови і держзамовлення працювати національному державному виробнику. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги! У нас справді через два законопроекти є законопроект 5693, який є суміжний з цим законопроектом, він вирішує бюджетну тему. Якщо ми його приймемо, то тоді я перенесу 5693. І ми зразу приймемо другий, оскільки вони є суміжні. Приймається так? Колеги, прошу коротко: два – за, два – проти. А ще від комітету. Голова комітету Галасюк Віктор Валерійович, співдоповідь. Дуже коротко, будь ласка.

17:32:05

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги! Комітет звертається щодо підтримки цього законопроекту за основу і в цілому з техніко-юридичним опрацюванням. Цей законопроект дозволить по суті врятувати дніпропетровський "Південмаш", дозволить реструктуризувати основну суму державного боргу, розтягнувши його сплату з 2020 року на 10 років. А також списати штрафні санкції в сумі близько 82 мільйонів гривень. Це дозволить підприємству нормально забезпечити свою діяльність, але, безумовно, наступне завдання Кабінету Міністрів – стратегія розвитку підприємства. І ми тут у парламенті також будемо цьому сприяти. Законопроект фаховий, відпрацьований з Мінфіном. Антикорупційний висновок позитивний. Тому пропоную прийняти за основу і в цілому як закон з техніко-юридичними правками. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я зараз дам обговорення, але, як і у попередньому, прошу лаконічно максимально під час обговорення брати участь. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Будь ласка. Кривошея, "Народний фронт". Включіть мікрофон.

17:33:18

КРИВОШЕЯ Г.Г. Геннадій Кривошея, фракція "Народного фронту". Фракція "Народного фронту" підтримує даний законопроект. І я як член профільного комітету хотів би попросити всіх депутатів знову ж таки не виходити із залу і проголосувати. І хотів би ще звернути увагу пана Віктора Галасюка на наступне, там редакційне, у нас в законопроекті, якщо не помиляюся, прописано доручення Кабінету Міністрів, починаючи з 2016 року, на сьогоднішній день у нас уже 2017 рік, тому потрібно це редакційно, щоб враховано було в любому випадку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Опанасенко, "Самопоміч".

17:33:54

ОПАНАСЕНКО О.В. Передайте слово Вікторії Войціцькій, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Вікторія, будь ласка.

17:33:59

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Позиція "Об'єднання "Самопоміч", що держава має ставитися до своїх підприємств по-державницькі. І відповідно ми маємо перед тим, як приймати будь-які рішення, бачити якраз фінансовий план і розуміти, чому в чергове відбувається пропозиція реструктуризації боргів іще на декілька років наперед. Як зазначено було попереднім доповідачем, таке завдання поставлено перед Кабінетом Міністрів. Так чому ви намагаєтесь нас переконати, що ми маємо купити знову кота в мішку. Це абсолютно є неприпустимо і антигосподарські. Тому спочатку цифри, відповідальність менеджменту, який довів компанію до такого стану, а після того ми будемо виносити відповідні рішення на рівні парламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Спориш Іван Дмитрович. Прошу лаконічно.

17:34:52

СПОРИШ І.Д. Я прошу передати слово Максиму Курячому.

17:35:01

КУРЯЧИЙ М.П. Шановні колеги! Шановні народні депутати! Андрій Володимирович! Я дуже дякую за ту допомогу всього сесійного залу по підтримці тих наших законопроектів. Сьогодні на порядку денному питання стоїть виживання "Південмаш". Я переконаний, що завдяки нашій спільній такій співпраці ми зможемо зробити всі передумови для того, щоб в цьому в 2017 році завод став на ноги. Я прошу підтримки всіх колег. Є питання до менеджменту, але є Рахункова палата, є правоохоронні органи, потрібно підвищувати ефективність діяльності заводу, але не можна втрачати нашу ракетокосмічну галузь. Прошу всіх проголосувати категорично "за".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло. Будь ласка.

17:35:50

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Прошу передати слово справжньому машинобудівнику Сергію Матвієнкову.

17:35:58

МАТВІЄНКОВ С.А. Матвієнков, 57-1 округ, Мариуполь. Уважаемые коллеги, закон, конечно, нужен, и поддерживать его нужно без сомнения. Но, вы знаете, вот, когда мы рассматриваем подобные законопроекты, к сожалению, приходится констатировать, что основной недостаток нынешней власти, нынешнего правительства это верхоглядство. Мантра о том, что необходимо… нельзя влазить в работу вот таких крупных промышленных предприятий и о том, что рынок все выровняет, она ни к чему хорошему не приведет. Но мы, с другой стороны, понимаем, что сама реструктуризация на сегодняшний день – это не самоцель, это не идея и не итог того, что должно быть для того, чтобы это предприятие заработало. Мы понимаем, что реструктуризация – это механизм, который даст толчок войти в рынки, даст толчок к техперевооружению, модернизации, к привлечению инвестиций, нахождения конкретных комплексных программ для развития этого предприятия, для повышения его потенциала, мощности и так далее, и так далее. И вот здесь мы, к сожалению, констатируем, что кто-то бьётся, может быть, где-то, как рыба об лед, а со стороны правительства, со стороны Кабинета Министров, мы не видим протянутой руки, мы не видим механизмов, которые бы позволили эти программы решать и выходить из этого замкнутого круга. Поэтому, как первый шаг – "за", мы принимаем, мы говорим о том, что да, нужно поддерживать, нужно списывать, нужно помогать нашим и машиностроителям, и металлургам, и химикам, и горнякам – всем нужно помогать. Но мы должны понимать одну вещь, что есть становой хребет экономики – это промышленность, есть становой хребет бюджета и бюджет пополняется именно такими структурами. И мы сегодня должны получить комплексную программу развития нашей экономики, которую мы, к сожалению, до сегодняшнего дня не видим в упор и это самый большой недостаток нашего правительства, еще раз подчеркиваю. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко, 1 хвилина.

17:37:48

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, хочу звернутися до всього залу, бо є тривога, що закон може не пройти. Я розумію принципову позицію деяких фракцій і деяких депутатів, які справедливо говорять, що є зауваження, вони, дійсно, мають сенс. Але друзі, ми рятуємо не "Южмаш", ми рятуємо науково ємку продукцію, якої обмаль в Україні, продукція, яка визначає науково-технічний прогрес не тільки України, а всього світу – це ракетно-космічна галузь. Це не проблема підприємства, це проблема держави виходити на світові ринки з такою продукцією, там страшна конкуренція за космос. Друзі, не підтримуйте це вбити хоч те єдине, що живе, що визначає нашу перспективу. Я дуже прошу змирити амбіції, дійсно, якщо подивитися в питання так як пише книжка, то дійсно важко підтримати. Але, якщо подивитися в суть глибше, треба однозначно підтримати друзі, бо є тривога, що може закон не пройти. Прошу всіх підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останній виступ, Радикальна партія, одна хвилина.

17:38:56

ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Хтось із відомих казав: закінчується робота – закінчується життя. Наше завдання створювати роботу для українців, долати бідність масову в України ми можемо лише за рахунок підвищення зарплат, доходів українців. Коли знищується національне виробництва внаслідок недолугої політики влади – це означає, що українці втрачають роботу, це означає, що закінчується життя. Тому, фракція Радикальної партії підтримує "Південмаш", підтримує Харківський "Турбоатом", підтримує Херсонський, Миколаївський суднобудівні заводи, підтримує Харківський тракторний завод і сотні тисяч підприємств по всій країні для того, щоб українці мали роботу, для того, щоб ми мали потужну економіку, для того, щоб наша країна була сильна, ми маємо не побиратись, а ми маємо заробляти. Для цього треба змінити радикально економічну і грошово-кредитну політику нинішньої влади.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Переходимо до прийняття рішення. Я прошу зайти всіх в зал, будь ласка, 30 секунд голова комітету, заходіть в зал, займайте робочі місця. 30 секунд, Віктор.

17:40:15

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, особливо ті, хто висловлював застереження до законопроекту, звертаюсь до вас. Дійсно, це тактичний антикризовий крок, але ним ми прокладаємо шлях до стратегії. Подивіться: підприємство погашає заборгованість перед державою, що кварталу рівними частинами протягом десяти років, починаючи з 20-го року відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів плану розвитку підприємства. Оце є відповідь на ваше питання і я прошу проявити всіх державницьку позицію підтримати цей тактичний антикризовий крок. І останнє (під протокол) у новій статті 2 прим 1 "2016 рік" замінити на "2017", бо цей законопроект вже давно готовий знаходився у Комітеті промполітики і підприє…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про фінансове оздоровлення державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод" (номер 5113) з поправкою про зміну року, яку оголосив під стенограму голова комітету Галасюк, за основу і в цілому, з техніко-юридичними правками. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу підтримати.

17:41:44 За-232 Рішення прийнято. Колеги, як я і обіцяв, є суміжний законопроект 5693, але працюємо дуже інтенсивно зараз його перенести на розгляд він стоїть через два. Він стоїть через два, це суміжний законопроект, я прошу підтримати зараз перенесення, розглянути зараз 5693 це на ту ж саму тему тільки внесення зміни в бюджет для того, щоб ми його зараз розглянули дуже швидко і дуже коротко включити його в порядок денний і розглянути зараз 5693. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу підтримати. Перенести той, що через два.

17:42:33 За-204 Нема підтримки. Потім ще раз поставлю, колеги. Це – суміжний законопроект. Я, може, ще раз поясню. Отже, це суміжний законопроект, який згідно попереднього рішення вносить зміни в бюджет. Може, я ще раз поставлю. Зрозуміло чи ні? 5693. Я ще раз ставлю, щоб ми зараз розглянули 5693. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги, включити його у порядок денний і зараз розглянули. Прошу підтримати.

17:43:21 За-221 Колеги, останній раз третій, я пояснюю цей суміжний закон. Попередній не буде працювати, якщо ми не введемо зміни до Закону про бюджет. Я ще раз ставлю пропозицію 5693 поставити зараз, перенести, включення у порядок денний сесії. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу проголосувати прошу підтримати.

17:44:00 За-224 Колеги, поставлю ще раз. (Шум у залі) Потім… Отже, колеги, переходимо до наступного проекту Закону – 6099. Це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника (номер 6099). Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Будь ласка.

17:44:49 За-211 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді народного депутата України Кришина Олега Юрійовича. Будь ласка, максимально лаконічно.

17:44:58

КРИШИН О.Ю. Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати України, вищеназваним законопроектом пропонується забезпечення реалізації законних прав сільськогосподарських підприємств, відновлення рівності таких платників податків перед законом та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації. Законопроектом пропонується у період до 31 грудня 2017 року збільшити значення суми податку на додану вартість, на яку платник може зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму коштів, що були перераховані ним у січні 2017 року з поточних рахунків на спеціальні рахунки у розмірі не більше суми, задекларованої до сплати на спеціальні сільськогосподарчі рахунки у декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року. У межах суми такого збільшення надати право платнику податку подати до органу Державної фіскальної служби заяву щодо перерахування таких коштів з рахунку системи електронного адміністрування податку на додану вартість такого платника, податку на його поточний рахунок, відповідно до пункту 200.1.6 статті 200.1 Податкового кодексу України. Метою прийняття даного законопроекту є те, що на початку 2017 року Державна казначейська служба України заблокувала рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ для сільськогосподарських виробників. Казначейство послалось на відповідні листи ДФС. Таким чином, значна кількість агропідприємств не змогла скористатися законним правом на пільговий режим сплати ПДВ за 2016 рік. Це стосується тих підприємств, які реалізували свою продукцію у другій половині грудня минулого року. Блокування призвело до того, що агропідприємства не змогли зареєструвати податкові накладні, як це було передбачено по спецрежиму. Вони були змушені, аби уникнути штрафів, реєструвати такі накладні у загальному порядку. Хоча таких проблем не повинно було виникнути…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

КРИШИН О.Ю. … адже казначейські спецрахунки повинні були працювати до 30 січня 2017 року. А для підприємств, які обрали квартальний податковий період, до 19 лютого 2017 року. Прийняття та реалізація положень законопроекту не потребує жодних додаткових матеріальних чи будь-яких інших витрати державного або місцевих бюджетів України, оскільки його реалізація буде здійснюватись за рахунок коштів суб'єкта відповідної господарської діяльності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань податкової та митної політики Южаніна Ніна Петрівна. Будь ласка. І лаконічно прошу.

17:47:52

ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, шановний головуючий, на засіданні комітету 15 березня 2017 року ми розглянули даний законопроект. Всі знають, що законопроект спрямований на вирішення проблеми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, яка виникла по аграріям у зв'язку з відміною спецрежиму ПДВ саме в січні місяці. Як було сказано, пропонується тим аграріям, які були на спецрежимі, дати можливість зареєструвати податкові накладні на ті суми, які були кинуті на спецрахунки і які не були розблоковані своєчасно Державною фіскальною службою. За результатами розгляду на комітеті комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу прийняти за основу. Дякую за увагу і прошу проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу провести запис: два – за, два – проти, будь ласка. Не тисніть на Голову Верховної Ради. Будь ласка, Геращенко Антон Юрійович. Максимально лаконічно. Дякую, що відмовились. Це скоротить нам час. Ільюк Артем Олександрович.

17:49:17

ІЛЬЮК А.О. Прошу передати слово Кулінічу, народному депутату.

17:49:23

КУЛІНІЧ О.І. Дякую. Шановні колеги, дійсно, важливий законопроект. Справа в тому, що багато агропідприємств, які свою продукцію реалізовували у другій половині грудня, не змогли скористатися своїм правом зареєструвати податкові накладні, тому що спецрахунки були заблоковані майже весь січень, а хоча вони були… мали працювати до 30 січня. І тільки на один день 13 січня вони були розблоковані і не всі підприємства змогли скористатися цим правом. За рахунок цього для того, щоб уникнути штрафних санкцій, агропідприємства перерахували ці кошти не на спеціальні казначейські рахунки, а на загальні і таким чином ці суми зависли. Законопроект технічний, ми даєм можливість цю проблему врегулювати. І враховуючи, в якій ситуації зараз знаходяться аграрії наші, це проблема з мінеральними добривами, це проблема з відміною спеціального режиму, не працюють і дотації, тому що є проблема. Я просив би і комітет, і колег, проголосувати цей законопроект за основу і в цілому, тому що він абсолютно технічний і там нема чого робити до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Євлахов Анатолій Сергійович. І прошу лаконічно.

17:50:34

ЄВЛАХОВ А.С. Прошу передати слово Оксані Продан.

17:50:43

ПРОДАН О.П. Шановні колеги, цим законопроектом ми вирішуємо проблеми, яку самі створили, коли ліквідовували спецрежим по ПДВ для сільського господарства для фермерів, і відносили їх на загальну систему оподаткування. В період переходу з однієї системи на іншу кошти, які сплатили аграрії, які вони мали би право отримати на відшкодування, зависли і сьогодні вони їх не можуть отримати. На носі у нас уже є весна, у них посівна, у них немає коштів. Їм дійсно сьогодні край потрібні кошти. В обов'язковому порядку перед отриманням цього відшкодування по ПДВ буде проходити перевірка податкової, там немає можливості зловживань. Тому я дуже прошу вас всіх підтримати цей законопроект і проголосувати за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євтушок просить передати слово Іванові Кириленкові. Будь ласка.

17:51:36

КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую. Шановні колеги! Звертаюсь до всього залу. Звертаюсь до голови комітету, що на трибуні. Друзі, негайно прийняти треба і в першому, і в другому читанні. Розпочались весняно-польові роботи. Заблоковані рахунки в 40 тисяч фермерських господарств, це стосується дрібних і середніх. Питання не просто 2 мільярдів заблокованих, питання заблокованих весняно-польових робіт. Друзі! Перше і друге читання одночасно, бо, якщо ми зараз тільки перше проголосуємо, друге це травень місяць, підписаний закон буде в черні. Кому він буде потрібен в червні, друзі? Прошу негайно проголосувати в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тому моє прохання – максимально лаконічно проводити обговорення. Через 5-6 хвилин ми втратимо голоси. І тому всіх прихильників цього законопроекту я прошу мінімально говорити. Ні, ще одна хвилина, Олег Березюк. Острікова, перепрошую, одна хвилина. І переходимо до голосування. Щоб ми ще другий могли розглянути закон. Будь ласка, Острікова.

17:52:37

ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги! Дійсно, важливий законопроект, який потрібно приймати. Тому що не передбачений був перехідний період від скасування спецрежиму до повного оподаткування ПДВ аграрної продукції. І дійсно, через вину ДФС, листи якої 28 грудня і 30 грудня заблокували можливість реєстрації податкових накладних за грудень, спричинили до цієї проблеми. Але є одне але щодо голосування в цілому. Цим законопроектом пропонується дозволити поповнювати формулу за грудневий період до 31 грудня 2017 року. Чи не занадто великий цей період? Це застереження звучало і на комітеті. Для чого ми даємо цілий рік, щоб могли підприємства зареєструвати грудневі податкові накладні? І чи не зробить це можливість для зловживання? Як ми знаємо, аграрії до цього схильні. З податком на додану вартість.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, зараз 30 секунд – голова комітету і голосуємо. 30 секунд.

17:53:48

ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги! Чому на комітеті було рішення прийняти тільки за основу? Бо там є така фраза, після надання ДФС всіх платіжних доручень вони мають повернути ці гроші зі спецрахунку на основний. Але є такі підприємства сільськогосподарські, які і не перераховували. Вони знали, що там заблокують і "ганяли" тільки своїх 50 відсотків. Тому, якщо тут через техніко-юридичні правки можна через кому поставити: "лише у тих, у кого ці кошти є на рахунках". Щоб бюджет не відшкодовував зайві свої кошти, так, тоді можна і в цілому як закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника (№6099) з правкою, яку озвучила з трибуни під стенограму Южаніна Ніна Петрівна, за основу і в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати за основу і в цілому. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

17:55:00 За-274 Закон прийнятий. Колеги, є ще один закон податкового комітету. Я продовжую на 15 хвилин засідання Ради, це моє право регламентне. І я переходжу до наступного проекту закону. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (№6210). Він наступний по порядку денному. Я прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка.

17:55:54 За-213 213 – за. Рішення прийняте. І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань податкової та митної політики Южаніну Ніну Петрівну.

17:56:03

ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги! Шановний головуючий! Ми ще раз повертаємося до можливості виправити технічну помилку і помилку по суті, яка стосується оподаткування суб'єктів господарської діяльності, які працюють на окупованих територіях і на лінії зіткнення. Саме в даному законопроекті для уникнення дисбалансу в місцевих бюджетах Донецької та Луганської областей внесена норма щодо заборони повернення нарахованих та сплачених за період проведення антитерористичної операції сум податку на нерухоме майно за об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, а також суми плати за землю, за земельні ділянки розташовані на тимчасово окупованій території, на території населених пунктів на лінії зіткнення та (або) на території проведення антитерористичної операції. Ми з вами розбирали, що в нас є велика кількість звернення міста Маріуполь і міста Торез, де зараз за рішеннями судів, вони мають повернути із бюджетів значні суми оплат, які сплачувалися підприємцями, починаючи з квітня 2014 року. І це є зараз великою загрозою для бюджету. Тому… Крім того, до моменту опрацювання цих норм Державна фіскальна служба і Міністерство фінансів підтвердили, що саме на лінії зіткнення у них є можливість контролювати суб'єктів господарської діяльності, тому ці пільги в подальшому, які йдуть пронизуючими по всім підпунктам даного пункту "Перехідних положень" зняті в частині оподаткування суб'єктів господарської діяльності на лінії зіткнення. Вони підпорядковуються загальним правилам. Крім того, ми уточнили останнім пунктом щодо набуття чинності прийнятої нами норми в грудні місяці половинної ставки для дивідендів, що виплачуються платниками на іншій системі оподаткування, чим загальна система оподаткування. Комітет…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

ЮЖАНІНА Н.П. При розгляді даного законопроекту на комітеті було прийнято рішення, щоби я зачитала з голосу, саме викласти абзац 11 пункту 38.11 пункту 38 розділу І законопроекту в такі й редакції: "Зазначені в цьому підпункті положення застосовуються до платників податків, податкових агентів, які станом на 1 квітня 2017 року здійснили зміну свого місцезнаходження, місце проживання з тимчасово окупованої території та (або) території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення на іншу територію України та сплачували податки до бюджету в період проведення антитерористичної операції згідно з цим кодексом". З врахуванням пропозицій комітету до підпункту 38.1.11. рішення комітету рекомендувати Верховній Раді розглянути законопроект і прийняти його за основу та в цілому як закон. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Прошу провести запис: два – за, два – проти і лаконічно виступити. Будь ласка. Лубінець.

17:59:30

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Доброго дня! Шановні колеги, я звертаюсь до вас – це закон стосується Донецької, Луганської області, я як мажоритарник на моєму виборчому окрузі номер 60 якраз і знаходяться такі населені пункти. Зараз вони за рішенням суду повинні повертати підприємствам податки, а це величезні для цих місцевих бюджетів величезні кошти. Ми просто створили колізію, за якою безліч якраз на лінії зіткнення населених пунктів залишаться без фінансування. Я прошу вас зрозуміти це і проголосувати, ось попередній закон об'єднав цей зал, цей же закон так само потрібний, щоб об'єднав весь зал. Я звертаюсь до вас від імені всіх людей, які живуть саме на лінії зіткнення, це Гранітне, Новотроїцьке, Авдіївка, якраз ці населені пункти і потерпають від того, що повинні по рішеннях суду повертати ці кошти. Друзі, зрозумійте цю ситуацію і проголосуйте, будь ласка, за цей закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від "Батьківщини" Івченко передає Кужель і я справді прошу лаконічно, бо ми втратимо просто голоси. Будь ласка.

18:00:48

КУЖЕЛЬ О.В. Ми практично, на 90 відсотків підтримуємо законопроекти, які доклала пані Южаніна, і я підтримую попереднього колегу, що він дуже важливий. Але на бочку меду тут є ложка дьогтю, яка не дає права "Батьківщині" підтримати цей законопроект. Це відновлення дії пункт 3 підпункту 3 пункту 76 вказаного закону, згідно з яким проценти на дивіденди, які були прийняті на розмірі ПДФО 18 відсотків зменшуються у двічі. Це позиція партії ми вважаємо, що не можна так робити, або виключіть і ми даємо голоси стовідсотково без цього пункту на редакцію, необхідну для АТО і не підключайте такі пункти з покращення дивідендів, ані для людей такі важливі законопроекти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Опозиційний блок, Балицький Євген Віталійович.

18:01:44

БАЛИЦЬКИЙ Є.В. Прошу передать слово Долженкову.

18:01:46

ДОЛЖЕНКОВ О.В. Шановні колеги, зазначений законопроект є надзвичайно важливим з точки зору захисту інтересів органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей. Адже згідно чинного законодавства податкового склалася ситуація, у відповідності до якої вони вимушені сплачувати зазначені місцеві податки, раніше сплачені платниками податків. Але відповідного фінансового ресурсу в них немає. Якщо ми не приймемо цей законопроект зараз, в залі пленарного засідання, буде дисбаланс у місцевих бюджетів. Я прошу врятувати місцеві бюджети і збалансувати їх дохідну частину Донецької і Луганської областей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Самопомочі" Острікова Тетяна, будь ласка.

18:02:29

ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, безумовно, є в цьому законопроекті дуже позитивні речі, і в тій частині, яка говорить про дисбаланс місцевих бюджетів на лінії зіткнення, фракція "Самопоміч" категорично підтримує, що лінія зіткнення не повинна постраждати, тому що тільки за інформацією Авдієвської ВЦА бюджет Авдіївки внаслідок цих змін постраждав на 60 мільйонів гривень, які зараз потребують поверненню. Але цим законопроектом, фактично, в нас на сьогоднішній день Податковий кодекс – це єдине місце, де міститься визначення окупованої території на рівні закону. Зараз ми сюди ще вводимо зону АТО, яка є значно ширшою, ніж поняття окупованої території. І ті речі, які хочуть врегулювати щодо пільг по податку на землю і податку на нерухоме майно в зоні АТО, вони виписані неправильно. Тому цей законопроект потребує деякого доопрацювання між першим і другим читанням саме щодо зони АТО і щодо окупованих територій. А також зовсім не зрозуміло з яких причин з пункту 38.4 видаляється речення про те, що у період проведення АТО структурний підрозділ, який знаходиться на окупованій території, а юридична особа знаходиться на контрольованій території України, то такий структурний підрозділ повинен зараз по чинному законодавству сплачувати податки, подавати податкові декларації за основним місцем обліку юридичної особи, тобто на території України, щоб ми тут дійсно могли це контролювати і отримувати податки від структурного підрозділу. Тому цей законопроект потребує доопрацювання між першим і другим читанням і ми готові це зробити. Але голосувати за такі речі за основу і в цілому – ми вже це зробили перед новим роком, а тепер виправляємо технічні неузгодженості. Давайте попрацюємо і зробимо якісний, дійсно якісний текст.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від Радикальної партії Олег Ляшко.

18:04:22

ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Ви знаєте, я в колі друзів жартую, що в Маріуполі я був уже, очевидно, частіше, ніж у своєму рідному Чернігові. Із 2014 року, коли ми звільнили це чудове місто, ми дуже часто туди їздимо і знаємо його проблеми. Одна із проблем, наприклад, наслідок того, що російські окупанти віджали Єнакіївський металургійний комбінат, який був перереєстрований в Маріуполі, Маріуполь втратив доходів місцевого бюджету 80 мільйонів гривень. При тому, що сьогодні в Маріуполі зареєстровані десятки тисяч вимушених переселенців. Тому фракція Радикальної партії буде підтримувати закон, який збереже кошти місцевого бюджету, адже мер міста Маріуполя, один з найкращих в Україні, Вадим Бойченко витрачає всі кошти на ремонт міста, на ремонт житла для переселенців, на ремонт інфраструктури соціальної. І, користуючись нагодою, я звертаюся до уряду: передбачити кошти на ремонт дороги до міста Маріуполя, замінити поїзди і вагони, тому що люди їдуть із Маріуполя до Львова більше суток, як свині, у теплушках. Ми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, зараз Ніна Петрівна Южаніна, одна хвилина. І переходимо до голосування. Прошу запросити усіх депутатів в зал. Я бачу, багато хто вийшов. І голів фракцій прошу змобілізувати депутатів для прийняття рішення. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна.

18:05:47

ЮЖАНІНА Н.П. Дуже коротко поясню. Саме включили в дію даного закону територія проведення антитерористичної операції, але в частині контрольованій, для того щоб відобразити оцю норму, щоб повернення не стосувалось Маріуполя. Це зона антитерористичної операції, але вона контрольована, і там платники податків сплачують податки, а ми їх зобов'язали, Маріупольську місцеву раду, повернути таким платникам податків всі податки. Як можна по-іншому назвати цю територію, як це територія в зоні антитерористичної операції, але вона контрольована. І так тепер щодо дивідендів.. (Шум у залі) Абсолютно вірно, ми вже це пройшли. Дивіденди – це дві технічні… Я минулого разу пропонувала в 0940 виправити чотири технічні помилки. Ви не підтримали, що стосується податкової міліції, там дві норми. Залишились дві. Тому вони йдуть від мене як від голови комітету, саме дві технічні помилки, які ми допустили при прийнятті. Ніякого спеціального поєднання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще 30 секунд.

ЮЖАНІНА Н.П. …цих норм не відбувається. Прошу, проголосуйте. Половинну ставку по дивідендам ми прийняли ще в грудні минулого року, це ж не нове. Не нове. Я знаю, що ви були проти. я дуже прошу прийняти законопроект за основу і в цілому як закон. Немає чого доопрацьовувати, всі норми вивірені і чітко виписані. Тим більше для фізичних осіб-підприємців ми зробили величезне послаблення проти тієї норми, яка зараз діє. В чому ще незадоволення? Я думаю, що цей законопроект має об'єднати зал. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до прийняття рішення. я прошу зайти в зал зайняти робочі місця. Під час обговорення я бачу, депутати виходять. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року (№6210) за пропозицією комітету за основу і в цілому. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо колеги! (Шум у залі)

18:08:23 За-240 З поправками, які озвучила Ніна Петрівна під стенограму, з технічно-юридичними правками, колеги, закон прийнятий. І на цьому колеги вечірнє засідання… Колеги, давайте хоча би проголосуємо за включення в порядок денний сесії 5693. Хоча би включення. Колеги, хоча би включення, я прошу. Колеги, я прошу зараз лишень включення в порядок денний сесії 5693, він наступний стоїть. Він стоїть наступний, це 30 секунд. Це лишень включення в порядок денний сесії. Це той суміжний до "Південмашу". Лишень включення, не розгляд. І я ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії Закон України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" щодо збільшення обсягу видатків на заробітну плату працівникам державних підприємств космічної галузі, прошу проголосувати, прошу підтримати 5693. Лишень включення порядок денний сесії, не розгляд. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо.

18:09:52 За-216 Я ще раз поставлю, колеги. Я ще раз ставлю, хто не встиг, 5693 включення в порядок денний сесії. Прошу проголосувати, прошу підтримати.

18:10:18 За-222 Нема голосів, колеги. Колеги! Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. У нас було напружене, але дуже продуктивне вечірнє засідання. Завтра о 10 годині ми продовжимо нашу роботу у пленарному режимі. І о 10 годині я прошу всіх прийти у зал для участі в засіданні і "годині запитань до Уряду". Дякую. До побачення.