|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 23.05.2024
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 23 травня 2024 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 10:05:38 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати України, я прошу займати свої місця. Відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви в пленарному засіданні. Я прошу всіх колег неухильно дотримуватись прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву у пленарному засіданні і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні колеги, будь ласка, займайте місця свої. Шановні народні депутати України, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України – Давида Георгійовича Арахамії, фракція "Слуга народу". Ми сподіваємось, що він зараз зайде, він сьогодні з'явився зранку. (Оплески) А також Дмитра Сергійовича Припутеня, фракція "Слуга народу". (Оплески)Вітаємо шановних колег. Бажаємо міцного здоров'я, нових досягнень і здобутків на благо України. Шановні колеги, сьогодні відзначається День морської піхоти України. Гасло незламних морпіхів "Вірний завжди" є уособленням стійкості до будь-яких труднощів, професіоналізму, виняткової звитяги та готовності захищати нашу державу на воді, на землі та в повітрі. Від імені Верховної Ради України висловлюємо глибоку вдячність морським піхотинцям за самовіддане служіння українському народу та значущі результати на полі бою. Бажаємо їм міцного здоров'я, витримки та непохитної віри у перемогу. Я прошу оплесками привітати морських піхотинців. (Оплески) Шановні народні депутати, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні народні депутати, триває 820-а доба як український народ відважно та незламно протистоїть широкомасштабній збройній навалі російських окупантів. Свобода і гідність – це ті цінності, які українці сповідують та захищають протягом століть, і ми завжди доводили, і доводимо, що український народ неможливо зламати та підкорити. Сьогодні ми відзначаємо День героїв, щоб вшанувати та згадати подвиги всіх героїв, які боролися і віддали своє життя за самостійну соборну українську державу, і тих, які зараз боронять нашу незалежність, світле українське майбутнє та усіма силами наближають перемогу. Ми низько вклоняємося їм та дякуємо за їхні героїчні подвиги. Герої не вмирають. Схилімо голови у хвилині мовчання та вшануймо пам'ять героїв, які поклали життя у боротьбі за суверенну, незалежну демократичну Україну, а також усіх невинних мирних громадян, які загинули внаслідок злочинних дій російської держави-агресора. (Хвилина мовчання) Прошу сідати, шановні колеги. Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного я пропоную провести сигнальне голосування. Я нагадую, необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно до завершення голосування, тобто до появи результатів на табло. Я прошу народних депутатів взяти участь у голосуванні. Будь ласка, сигнальне голосування, шановні колеги. Я прошу голосувати. 10:12:21 За-142 4 – проти, 1 – утримався, 141 – не голосували. Рухаємося далі. Шановні колеги, я ще раз звертаюся до всіх колег із закликом неухильно дотримуватися безпекових правил у Верховній Раді України і не поширювати інформацію щодо перебігу пленарного засідання, прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після завершення нашої роботи. Шановні народні депутати, перелік питань, який був попередньо був узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до його розгляду. Шановні друзі, відповідно перше питання – призначення судді Конституційного Суду України. Шановні народні депутати, відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, частини другої статті 148 Конституції України, частини першої статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України, частини другої статті 9 Закону України "Про Конституційний Суд України" Верховна Рада призначає на посади шість суддів Конституційного Суду України. Наразі за квотою Верховної Ради України вакантними є три посади суддів Конституційного Суду України. Комітетом з питань правової політики проведено конкурс на зайняття зазначених посад. За результатами розгляду та рейтингового голосування Дорадчою групою експертів сформовано рейтинговий список оцінених кандидатів, які складаються з трьох кандидатур, а саме: Барабаша Юрія Григоровича (6 голосів "за"), Різника Сергія Васильовича (6 голосів "за"), Водяннікова Олександра Юрійовича (4 голоси "за"). Відповідно до положень Закону України про Конституційний Суд на одну вакантну посаду має бути не менше двох кандидатів. Тому наявні три кандидати можуть бути рекомендовані тільки на одну з трьох вакантних посад. Щодо двох інших вакантних посад, то інформую вас, що 22 травня 2024 року Апаратом Верховної Ради України за поданням Комітету з питань правової політики оголошено новий конкурсний відбір на заняття двох вакантних посад суддів Конституційного Суду України. Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 20 Регламенту Верховної Ради України питання, зокрема призначення Верховною Радою України на посади, включаються до порядку денного позачергово без голосування. Відповідно до статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України, узгодженого рішення Погоджувальної ради пропонується наступний порядок розгляду цього питання. Доповідь від Комітету з питань правової політики – до 3 хвилин; виступи кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України – до 2 хвилин кожному і до 4 хвилин кожному для відповідей на запитання народних депутатів (одна хвилина на запитання і одна хвилина на відповідь), загалом до 20 хвилин. Виступи від депутатських фракцій і груп: два – за, два – проти, до 12 хвилин. Виступи від народних депутатів – до 3 хвилин, по одній хвилині на виступ. І проведення рейтингового голосування щодо кандидатів – до 2 хвилин. І прийняття рішення. Всього 40 хвилин. Приймається така процедура? Приймається, дякую. Шановні народні депутати, починаємо обговорення. Будь ласка, Бакумов Олександр Сергійович, заява про конфлікт інтересів, прошу.
10:15:31 БАКУМОВ О.С. Шановні колеги, відповідно до статті 31-1, статті 37 Закону України про Регламент Верховної Ради я публічно оголошую про конфлікт інтересів. Кандидат на посаду судді Конституційного Суду Барабаш Юрій Григорович був моїм науковим керівником під час здобуття мною наукового ступеня кандидата юридичних наук. Барабаш Юрій Григорович був моїм науковим консультантом під здобуття мною наукового ступеня доктора юридичних наук. Я є членом спеціалізованої вченої ради із присудження наукового ступеня доктора наук, утвореній у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, головою цієї вченої ради є Барабаш Юрій Григорович. Ці обставини можуть впливати на ухвалення об'єктивного мною рішення. Однак я буду брати участь в обговоренні цього питання і я буду брати участь в ухваленні рішення по цьому питанню. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за заявлений конфлікт інтересів. Шановні колеги, ніхто більше не хоче заявити про конфлікт інтересів? Дякую. Тоді рухаємося далі. До слова запрошується для доповіді голова Комітету з питань правової політики Денис Вячеславович Маслов. Будь ласка, до 3 хвилин, Денис Вячеславович.
10:16:42 МАСЛОВ Д.В. Зрозуміло. Дякую. Колеги, оскільки час досить обмежений, я спочатку почну щодо рішень комітету. Комітет дійсно розглянув всі три кандидатури. Було проведено конкурс, було проведено співбесіди, були поставлені складні питання, і ми отримали достойні відповідні від всіх трьох кандидатів. Отже, за результатами розгляду на комітеті, я резолютивні частини рекомендацій відповідних зачитаю по кожному кандидату. По-перше. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України визначитись шляхом голосування щодо призначення Барабаша Юрія Григоровича на посаду судді Конституційного Суду. Це перша кандидатура. Друга кандидатура. Так само рекомендація комітету після розгляду: рекомендувати Верховній Раді України визначитись шляхом голосування щодо призначення Різника Сергія Васильовича на посаду судді Конституційного Суду України. І третя, по третьому кандидату аналогічна рекомендація комітету: рекомендувати Верховній Раді України визначитись шляхом голосування щодо призначення Водяннікова Олександра Юрійовича на посаду судді Конституційного Суду України. А тепер в залишений час хотілося б сказати, ми з вами прийняли відповідні зміни до процедури добору, конкурсного добору суддів Конституційного Суду. Це була перша з семи рекомендацій Європейської комісії для відкриття перемовного процесу з Україною і набуття статусу офіційного кандидата. Ми це з вами зробили, зробив цей парламент. За наслідками цих конкурсних процедур можемо констатувати, що це була безпрецедентна за відкритістю конкурсна процедура, справжня. За всю історію України ще не було аналогічних за відкритістю конкурсних процедур. Всі кандидати, які претендували на зайняття посади судді Конституційного Суду України, були оцінені всебічно і в питаннях їх доброчесності, і в питаннях їх професійності. Я можу сказати, що сьогодні на посаду судді Конституційного Суду України за квотою Верховної Ради України претендують троє високопрофесійних кандидатів. І я точно думаю, що нам, колеги, буде не соромно сьогодні обрати одного кандидата. І тут я можу сказати, на жаль, одного кандидата. Бо, як сказав Голова Верховної Ради, ми маємо квоту в три кандидати зараз вакантні, але, на жаль, до речі, група експертів нам надала можливість лише трьох кандидатів. І ми зможемо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Я продовжу вас, ми зможемо обрати лише одного. І то це максимум. Якщо вдасться. Шановні колеги, дякую. Дякую, Денисе Вячеславовичу. Шановні колеги, переходимо до питань, пов'язаних з обговоренням наших кандидатів. Я запрошую до слова кандидата на посаду судді Конституційного Суду України Юрія Григоровича Барабаша. Будь ласка, Юрію Григоровичу.
10:20:19 БАРАБАШ Ю.Г. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні народні депутати. По-перше, дозвольте подякувати вам, тому що саме завдяки вашим зусиллям була створена така безпрецедентна, як сказав пан голова комітету, процедура, в якій мені довелося взяти участь. Це дійсно новий процес. І я дуже коротко хотів би сказати про себе, користуючись нагодою. Весь свій професійний шлях я живу і працюю в місті-герої України Харкові, пов'язаний з конституційним правом, маю певне визнання з боку академічної спільноти, очолюю профільне відділення Академії правових наук з боку Конституційного Суду, оскільки обраний Конституційним Судом головою Науково-консультативної ради Конституційного Суду і з боку міжнародної спільноти, бо став першим від України представником у Виконавчому комітеті Міжнародної асоціації конституційного права. Яка моя мета брати участь у цьому конкурсі? Конституційний Суд є не просто гарантом конституційного ладу, він є ще і гарантом просування України на шляху до Європейського Союзу. Саме Конституційному Суду доведеться гарантувати імплементацію ключових правових цінностей, на яких побудований європейський правопорядок: це і свободи, і людська гідність, і рівність, і демократія, і права людини. І в цьому сенсі на Конституційний Суд покладається ще і друге дуже важливе завдання, як показує досвід: коли ми будемо йти цим шляхом європеїзації, забезпечити і гарантувати національну ідентичність, передбачену Конституцією. Цей похід між Сциллою і Харибдою є якраз тим важким тягарем, який буде покладений на Конституційний Суд в цьому процесі. І я вважаю, що мій досвід і знання можуть стати в нагоді. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Григоровичу. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів України записатися на запитання до кандидата. Нагадую, одна хвилина на кожне усне запитання та одна хвилина для відповіді на нього. Тобто відводиться до чотирьох хвилин, тобто може бути два питання, я думаю. Будь ласка, записуйтесь. Галина Олегівна Михайлюк, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка, Галино Олегівно, до одної хвилини питання.
10:22:31 МИХАЙЛЮК Г.О. Прошу передати слово Денису Маслову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Денис Вячеславович Маслов.
10:22:38 МАСЛОВ Д.В. Дякую, шановний кандидат, за представлення. Шановний пане кандидат, питання таке: скажіть, будь ласка, на вашу думку, ви довго займаєтесь конституційним правом, теорією конституційного права, скажіть, будь ласка, от оцінюючи нинішнє становища, країна знаходиться у війні, скажіть, будь ласка, на вашу думку, чи відповідає викликам часу діюча редакція Конституції. Це перша частина питання. І друга частина питання. Скажіть, будь ласка, на вашу думку, чи Конституція може бути живою, чи є ви прихильником живої Конституції, чи це слова, висічені в камінні, так би мовити? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь, Юрій Григорович.
10:23:38 БАРАБАШ Ю.Г. Дякую за запитання. Перша частина відповіді. Дійсно, ми живемо за Конституцією, ухваленою в 96-му році, ця Конституція була ухвалена в буремні часи і відповідала тодішньому соціально-політичному устрою. Багато речей, закладених там, є актуальними на сьогодні. Змінена була вона в 19-му році, те, що послужило приводом ворогу напасти на нас, визначення європейського і євроатлантичного – це ми маємо зберігати повсякчас. Щодо другої частини питання, за браком часу скажу: динамічний спосіб тлумачення використовується всіма органами юрисдикції, окрім (нерозбірливо) динамічний спосіб тлумачення використовується всіма органами юрисдикції європейської і національної. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається Артуру Володимировичу Герасимову, фракція "Європейська солідарність".
10:24:22 ГЕРАСИМОВ А.В. Прошу передати слово Руслану Петровичу Князевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич Руслан Петрович, будь ласка.
10:24:28 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, Артур Володимирович. Шановний претенденте, якщо дозволите, я буду вас так називати, скажіть, будь ласка, яке ваше ставлення до того, що ціла низка рішень Конституційного Суду, до прикладу, сьогодні будемо розглядати одне з таких рішень, яке стосується малозначущих справ. І це дуже добре, що воно прийнято за конституційною скаргою, але воно містить припис щодо обов'язкового, скажімо, обов'язкової вказівки до виконання Верховній Раді здійснити певні законодавчі дії. Як на мене, це взагалі можна навіть тлумачити, напевне, значить, зазіхання на конституційний лад. Яка ваша позиція, чи ви підтримуєте таку позицію і як ви будете до цього ставитись у разі, якщо вас оберуть? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Григорович, відповідь.
10:25:09 БАРАБАШ Ю.Г. Дякую за запитання. Моя позиція полягає в тому, що між гілками влади має бути діалог, а не примус. І в цьому сенсі, звичайно, що може бути певна рекомендація, а не зобов'язання, якщо коротко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі йдемо. Бачите, ви швидко задаєте питання, швидко відповідаєте, але 4 хвилини на питання. Добре. Лукашев Олександр Анатолійович, депутатська група "Відновлення України", будь ласка.
10:25:30 ЛУКАШЕВ О.А. Пане Юрію, моє шанування. Як, на ваш погляд, можна використати ваш досвід, який, безперечно, є значущим, в царині конституційного права і в контексті оптимізації діяльності Конституційного Суду України на сучасному етапі? Дякую.
10:25:54 БАРАБАШ Ю.Г. Дякую за запитання. Я хотів би сказати, що ми маємо говорити про оптимізацію не суду, а конституційної юриспруденції – це різні речі. І в цьому сенсі мої напрацювання вже були використані Конституційним Судом, зокрема коли в 2018 році суд вперше застосував доктрину людської гідності до захисту соціальних прав, я тоді був спеціалістом і залучений до впровадження. Ті напрацювання, які є у мене сьогодні, я також намагаюся імплементувати як голова Науково-консультативної ради, зокрема це і питання поділу влад, в тому числі і запровадження незалежних агенцій як можливість взаємоконтролю. І так само це і питання законодавчих опущень. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я думаю, що вже завершальне питання. Якраз завершуються 4 хвилини. Олександр Володимирович Ковальчук, фракція "Слуга народу". Будь ласка.
10:26:36 КОВАЛЬЧУК О.В. Олександр Ковальчук, Рівненщина, "Слуга народу". У мене запитання до шановного кандидата. Власне, яка основана причина такого вашого особистого рішення зайняти таку високу посаду? Це перше. І друге. Скажіть, будь ласка, нам, народним депутатам, і народу України, звичайно, і в першу чергу, які цілі ви ставите перед собою на найближчі періоди, не знаю, роки, якщо станеться так, що ви обіймете все ж таки цю посаду? Дякую.
10:27:17 БАРАБАШ Ю.Г. Дякую за питання. Я в своєму мотиваційному листі намагався їх викласти. Насамперед той досвід, той багаж знань і те бажання допомогти в реалізації багатьох доктрин спонукали мене до претендування на цю посаду. Що стосується перших років, звичайно, окремі з доктрин я назвав, це якраз питання просування тих європейських цінностей, як людська гідність, в практиці Конституційного Суду і, саме головне, постане питання захисту національної ідентичності в тому числі і в контексті вимог Європейського Союзу з мовних і культурних питань. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час завершився. Юрій Григорович, дякую вам. Будь ласка, займіть своє місце. Шановні народні депутати, до слова запрошується кандидат на посаду судді Конституційного Суду України Різник Сергій Васильович. Будь ласка, Сергій Васильович. До 2 хвилин у вас. Прошу, Сергію Васильовичу.
10:28:11 РІЗНИК С.В. Дякую. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні народні депутати України! Для мене велика честь сьогодні бути за цією високою трибуною, у цій, без перебільшення, історичній залі, де ухвалювалися раніше і сьогодні ухвалюються найбільш доленосні для України акти, доленосні для утвердження української державності, і очевидно, що найбільш важливий серед них – Конституція України, в преамбулі якої визначено, що вона була прийнята з усвідомленням відповідальності перед Богом, власною совістю, прийдешніми поколіннями українців. І сьогодні ми цю відповідальність відсуваємо, як ніколи, бо, без сумніву, борючись за перемогу, мало тільки перемогти у війні, ми повинні перемогти, зберігши при цьому демократичний лад, повагу до людини, до людської гідності, до прав і свобод. І це те, над чим сьогодні, власне, працює і бореться нинішнє покоління українських воїнів, які, виконуючи свій конституційний обов'язок, власне, відстоюють не тільки нашу землю, відстоюють цінності демократії, прав людини і верховенства права. Тож це наша спільна робота. Але, без сумніву, без дієвого авторитетного і справедливого Конституційного Суду нам буде важко досягти цієї мети. Тож для мене, без сумніву, буде великою честю, якщо ви, шановні народні депутати, проголосуєте за мене як кандидата на посаду судді Конституційного Суду. І я докладу всіх зусиль для того, щоб цю велику спільну справу довести до логічного успішного завершення. Я до цього готовий. Дякую вам. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякуємо. Я запрошую народних депутатів записатися на запитання до кандидата. Будь ласка, шановні колеги, запишіться на запитання. Будь ласка, слово надається Бондарю Михайлу Леонтійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
10:30:33 БОНДАР М.Л. Дякую. Руслану Князевичу, будь ласка, слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Петрович Князевич.
10:30:41 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую за слово. Шановний претенденте, ми вас знаємо дуже як академічного професора, одного з провідних вчених в галузі конституційного права. Я хотів би ваш такий академічний погляд на ту ситуацію, яка склалась зараз в Конституційному Суді, коли після введення інституту конституційної скарги занадто великі, скажімо, сподівання на неї покладалися. Я як в тому числі один із авторів тих змін до Конституції сподівався, що вона, відверто кажучи, вистрелить і це буде величезний механізм, який розвантажить можливість звернення до Європейського суду з прав людини. Але статистика показала зворотне, кількість скарг до Європейського суду з прав людини збільшується, конституційна скарга в повній мірі не працює. Можливо, ви підкажете, як її покращити, що робити далі, можливо, у вас є якісь відомості щодо досвіду європейських країн, інших країн світу, взагалі яке ваше бачення з цього приводу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Васильович, відповідь на питання.
10:31:37 РІЗНИК С.В. Дякую, шановний пане Руслане, за запитання. Воно насправді дуже актуальне, дуже важливе, дуже комплексне. І очевидно, що були допущені певні помилки на етапі реалізації самої ідеї конституційної скарги. Як на мене, перша помилка була в тому, що ми запровадили в Україні фактично єдиний приклад у світі так званої статутної конституційної скарги, коли предметом конституційної скарги може бути тільки закон і не може бути підзаконний нормативний акт. Це сильно звузило предмет звернення з конституційною скаргою. Це перше. Друге. Те, що показує практика, на жаль, значна частина, якщо не більшість конституційних скарг стосується пенсійного забезпечення окремих категорій працівників, окремих органів державної влади. Це, очевидно, не виправдовує ті надії, які покладалися на цей інститут. І третє. Я вважаю, що слід буде реформувати питання роботи над конституційними скаргами у сенатах Конституційного Суду і переносити поступово це питання на рівень Великої палати Конституційного Суду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федина Софія Романівна, фракція "Європейська солідарність".
10:32:44 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово моєму колезі Руслану Князевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Князевич. Руслан Петрович.
10:32:50 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хотів ще раз продовжити дискусію. Я якраз хотів спитати, щоб ви оцінили роботу наших сенатів, якщо це можливо. Я не знаю, наскільки це вам буде коректно з точки зору претендента, але з точки науковця чи взагалі, бо сенати – це теж нововведення, яке тільки виникло в 2016 році. Ми про нього, чесно кажучи, не чуємо, от ми взагалі за останні кілька років не чуємо про Конституційний Суд, ну, це вже інше питання, іншої дискусії. Чи сенати справді стали ефективним дієвим механізмом роботи Конституційного Суду, як це є в багатьох країн світу, в Німеччині, там в інших європейських… Чомусь, мені здається, що в цьому ми теж прогадали. Можливо, ви підкажете, де тут ви бачите помилки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Васильович.
10:33:34 РІЗНИК С.В. Дякую за запитання. Насправді функціонал сенатів, який обраний у нашому профільному законі, і той функціонал сенатів, який, скажімо, має місце у Федеративному суді і Конституційному Федеративному суді Німеччини, чи в Конституційному трибуналі Польщі, він дуже відрізняється. Один простий приклад в межах часу. Якщо за конституційною скаргою предметом скарги, власне, є закон, акт парламенту, то для того, аби визнати його неконституційним, гіпотетично може бути достатньо чотирьох суддів Конституційного Суду, шість – кворум і більшість від присутніх. При тому, що якщо той самий закон буде предметом конституційного контролю за поданням, наприклад, Президента чи народних депутатів, нам треба буде вже десять голосів. Юридичні наслідки одні і ті самі, а цих четверо суддів, які проголосували у випадку, який я назвав, вони могли б гіпотетично опинитись в меншості на Великій палаті. Тобто над цим потрібно працювати на законодавчому рівні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ковальчук. Це завершальне буде, мабуть, питання. Ковальчук Олександр Володимирович.
10:34:37 КОВАЛЬЧУК О.В. Прошу передати слово Денису Маслову, моєму колезі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Денис Маслов.
10:34:45 МАСЛОВ Д.В. Дякую. Шановний кандидат, я не буду оригінальним і поставлю те ж саме питання, яке ставив попередньому кандидату. Скажіть, будь ласка, зараз під час війни, на вашу думку, чи відповідає Конституція наша 1996 року зі всіма змінами вимогам часу? І друга частина питання. На вашу думку, чи має бути Конституція і відповідно тлумачення, точніше, рішення Конституційного Суду бути динамічними? Дякую. І прошу, дивіться, кандидат, коли відповідаєте, прошу голосніше в мікрофон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Васильович.
10:35:36 РІЗНИК С.В. Дякую, шановний пане Денисе. Справді, дуже серйозне запитання. Я, як і усі тут присутні, з великою повагою ставлюся до чинної національної Конституції. але водночас ми повинні реально дивитися на ті історичні обставини, в яких вона ухвалювалася. І будьмо відверті, у цій залі на той час за Конституцію значна кількість голосів була віддана представниками Комуністичної партії України. І дуже багато норм, які там закладені, на сьогоднішній день уже насправді не відповідають вимогам і умовам часу. Тільки одна згадка про російську мову чи применшення ваги Державного Герба, чи багато інших, скажемо, закладено проблемних аспектів в Конституції. Очевидно, після воєнного стану, я вважаю, парламент разом з іншими суб'єктами повинен попрацювати над внесенням змін до Конституції. А до цього часу Конституційний Суд України має також усі засоби і інструменти для тлумачення Конституції як до вимог часу, але відповідно до принципів і стандартів конституційного права. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Васильович. Дякуємо вам. Прошу зайняти своє місце. Слово надається кандидату на посаду судді Конституційного Суду України Водяннікову Олександру Юрійовичу. Будь ласка, Олександре Юрійовичу, також до 2 хвилин. Прошу.
10:36:54 ВОДЯННІКОВ О.Ю. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні друзі! Для мене велика честь бути тут з вами і перед вами виступати. І мені особливо приємно, що це я роблю в компанії моїх друзів і колег Юрія Барабаша і Сергія Різника. Але поговорити сьогодні я пропоную дещо про інше, я пропоную поговорити про майбутнє. Майбутнє формується зараз, кожне наше рішення, чи то ми обираємо каву, чи чай зранку, одягаємо краватку чи блейзер, – це все формує таку невидиму матерію майбутнього. Це тим більше стосується і того рішення, яке ви маєте прийняти зараз. Яке я бачу майбутнє Конституційного Суду? Яке я бачу майбутнє України? По-перше, це, звичайно, інтеграція до Європейського Союзу. Я знаю, що таке право ЄС, я знаю, як відбувалися переговори з іншими державами, це складний процес, це дуже кропіткий процес, і Конституційний Суд має виступати тут не гальмом, власне, а рушійною силою. Друге, що важливо. Ми запровадили конституційну скаргу, вона ще не працює так, як закладалося у 2016 році. Я бачу майбутнє цього інституту саме в тому, щоб українці шукали справедливість не в Стразбурзі, а тут, в тому числі на вулиці Жилянській, де знаходиться Конституційний Суд. І сама головна функція, яку має виконувати Конституційний Суд, - це, власне, захист тієї візії майбутнього, яке формується в демократичному процесі, яке закладено, власне, в умовах Конституції. Перед вами, шановні колеги, три версії майбутнього – обирайте. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Оберемо. Будь ласка, прошу народних депутатів записатися на запитання до кандидата. Я нагадую, що має бути до 4 хвилин витрачено на це. Прошу, записуйтеся. Будь ласка, слово надається народній депутатці Славицькій Антоніні Керимівні, депутатська група "Відновлення України". Прошу, колеги.
10:39:24 СЛАВИЦЬКА А.К. Прошу Бурмічу передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Бурміч.
10:39:29 БУРМІЧ А.П. Шановний кандидате, всі ми знаємо, що Конституція – це Основний Закон і є головною цінністю любої держави, а Конституційний Суд повинен стояти на сторожі Конституції. Як ви бачите, роль сьогодні Конституційного Суду, особливо, якщо приймаються такі закони, як сьогодні прийняті: Закон про землю, про судочинство, про вибори суддів, про наглядові ради, інші закони, які не зовсім відповідають до Конституції? Як ви бачите свою роль і Конституційного Суду в цей час? Дякую.
10:40:12 ВОДЯННІКОВ О.Ю. Дякую, пане Анатолію, за це питання. Функція Конституційного Суду дійсно полягає в тому, що це суд над законами, і закони є, власне, тим предметом, тим об'єктом, щодо якого здійснюється конституційне правосуддя. Але до того моменту, як Конституційний Суд виносить рішення, в українському конституційному правопорядку діє принцип презумпції конституційності. Тобто всі ці закони визнаються і мають застосовуватися як конституційні, допоки Конституційний Суд не скаже протилежне. Функція Конституційного Суду – дійсно, це захист Конституції. Це захист Конституції, захист тих цінностей, які у ній закладені: це гідність і свобода, рівність тощо. Якщо виникають такі питання, Конституційний Суд може виправляти помилки, може визнавати. Більше того, кельзенівська модель негативного законодавця давно застаріла. І більше того, демократія, що бореться за своє існування, вона навіть є неприйнятною. Тобто позиція Конституційного Суду має бути проактивною, з дотриманням того місця, яке він має посідати в демократії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Заремському Максиму Валентиновичу, фракція "Слуга народу".
10:41:21 ЗАРЕМСЬКИЙ М.В. Прохання передати слово Дирдіну Максиму. ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Дирдін, будь ласка.
10:41:28 ДИРДІН М.Є. Дякую. Шановний кандидате, у мене до вас таке питання. Як, на вашу думку, чи має Конституційний Суд України бути більш відкритий до суспільства ніж він зараз є? Наприклад, це доступ до всіх матеріалів справи в конституційному провадженні, включаючи оригінали рішень і ухвал суддями, які вони приймають. Наприклад, це так само публікація всіх ухвал, які приймає суд і Велика Палата, і сенати, щоби вони публікувалися на сайті Конституційного Суду України. Ваша точка зору, ваша позиція? Дякую.
10:42:11 ВОДЯННІКОВ О.Ю. Дякую. Відповідь дуже проста. Забагато прозорості не буває в конституційному провадженні. Чому? Тому що ми кажемо про Конституційний Суд, це суд над законами. Дійсно, можуть виникати питання, де є державна таємниця тощо, які дійсно є сенситивними. Але будь-яке рішення, будь-яка ухвала, будь-яке процесуальне рішення мають бути доступними. Тобто я не вбачаю тут жодної проблеми, більше того, чим більша прозорість, тим більше довіра, чим більша довіра, тим більша легітимність. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Гнатенку Валерію Сергійовичу, депутатська група "Відновлення України". Я думаю, що це буде завершальне питання.
10:42:47 ГНАТЕНКО В.С. Прошу слово передати нашій колежанці Антоніні Славицькій. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Антоніно.
10:42:57 СЛАВИЦЬКА А.К. Шановний пане кандидат, скажіть, будь ласка,яке ваше бачення шляхів оптимізації роботи Конституційного Суду, зокрема в контексті дотримання розумних строків здійснення конституційного провадження? Бо ми маємо такі випадки, коли по 10 років, і вже Європейський Суд сказав там своє слово в контексті конституційності Закону "Про очищення влади", маємо випадки, коли Конституційний Суд відкриває провадження, начебто конституційне подання обґрунтоване, 3 роки щось розглядає, а потім закриває з підстав, що начебто конституційне подання необґрунтоване. Яке ваше бачення стосовно цього?
10:43:36 ВОДЯННІКОВ О.Ю. Дякую, пані Антоніно. Це дійсно велике питання і це, власне, проблема, яка була закладена ще в 96-му році, коли була взята звичайна модель, яка існувала в пострадянському суспільстві, в пострадянській правовій системі. Що мається на увазі? Мається на увазі те, що у нас внутрі самого Конституційного Суду процес заполітизований. Чому? Подивіться, як працює ЄСПЛ, як працюють конституційні суди іноземних держав. Там головна увага – якість, за це відповідає секретаріат. У нас за це відповідає суддя. І тому, коли суддя виходить з проектом рішення, починається політичний торг: він ходить по суддях і просить підтримати його чи її відповідне рішення. І це нездорова ситуація. Чи може законодавець змінити? Ні, не може. Це має бути змінено в самому Конституційному Суді. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми завершили. Дякую, Олександр Юрійович. Будь ласка, займіть своє місце. Шановні колеги, шановні представники депутатських фракцій, переходимо до обговорення. Я прошу депутатські фракції і групи записатися на обговорення цього питання. Будь ласка. У форматі: два – за, два – проти, будь ласка. Будь ласка, народний депутат Ковальчук. Я розумію, передає Веніславському Федору Володимировичу, "Слуга народу". Федір Веніславський, будь ласка.
10:45:24 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні кандидати, ми з вами пам'ятаємо, як Верховна Рада України попереднього скликання вносила зміни до Конституції України, а саме до статті 148 в тому числі, де передбачила окрім віку, освіти, досвіду роботи, дві дуже важливих речі, яким має відповідати кандидат на посаду судді Конституційного Суду України. Це високі моральні якості, фактично бездоганна ділова репутація і це бути визнаним правником у галузі права. Пам'ятаємо, як ми з вами в цьому скликанні ухвалювали Закон про внесення змін до Закону "Про Конституційний Суд України", де намагалися створити максимально відкриті процедурні моменти відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України. І як сказав Голова Верховної Ради, як сказали інші колеги, конкурс дійсно був достатньо відкритим, виваженим і відібрали три фахівці з високим рівнем компетентності в сфері права. Але є сигнали деякі у мене особисто, що, на превеликий жаль, попри всі ті відкриті виважені процедури, які ми закріпили, окремі кандидати на посаду судді Конституційного Суду України використовували афілійованих з ними осіб для того, щоб, м'яко кажучи, дискредитувати інших кандидатів. І дуже дивна ситуація, коли кандидати на посаду судді Конституційного Суду, які були визнані декілька разів доброчесними, не пройшли схвальний відгук Дорадчої групи експертів. Я особисто написав депутатське звернення з проханням надати копії всіх звернень, заяв, повідомлень про кандидатів. І я доповім вам про ці результати. Якщо з'ясується, що хтось із кандидатів використовував такі механізми, я думаю, його заслуговує довічна дискваліфікація. А зараз треба визначатися, всі вони гідні, треба голосувати і обрати суддю Конституційного Суду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Юрчишину Ярославу Романовичу, фракція "Голос".
10:47:38 ЮРЧИШИН Я.Р. Шановні колеги, вітаю. Нам розповідали, що допуск дорадчої громадської ради, ради експертів буде показувати зовнішнє управління. Зараз ми з вами обираємо кращих, кращих завдяки тому, що запровадили такі прозорі механізми. Нам розповідали, що ай-ай-ай, конституційна юрисдикція – які конкурси? Відкритий конкурс гарантує навіть те, про що говорив попередньо колега, можливість оскаржувати, якщо рішення були неаргументовані чи під впливом. Я вас вітаю про те, що ми запровадили максимально відкриту процедуру, гарантуючи максимальну професійність і доброчесність тих, хто буде потрапляти в Конституційний Суд, і це наше з вами спільне досягнення, яке визнано і суспільством, і нашими міжнародними партнерами. Але що найголовніше: це наше з вами рішення. Конкурс справді був максимально безпрецедентно відкритим. Ми маємо три кандидати, кожен з яких своєю експертною позицією, доброчесністю, досвідом, професійністю довів право бути в Конституційному Суді і встановлювати високі стандарти конституційного провадження і конституційного права. Власне, з цим хочу вас всіх привітати. Конкурс є конкурс, тому дуже вірю, що переможе найдостойніший. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається від групи "Партія "За майбутнє" Молотку Ігорю Федоровичу, депутатська група "Партія "За майбутнє". Будь ласка, Тарас Іванович Батенко.
10:49:22 МОЛОТОК І.Ф. Шановний головуючий, будь ласка, передайте…
10:49:32 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, як було сказано, це перша з семи рекомендацій Європейського Союзу щодо початку переговорів щодо нашого вступу в Європейський Союз – доброчесний відкритий конкурс щодо членства в Конституційному Суді. Прозора конкурсна процедура через Дорадчу групу експертів, яка була пройдена, конкурсний добір, який тривав достатньо довгий час. Ми не сумніваємося в доброчесності усіх трьох кандидатів, яких ми сьогодні будемо визначати. Конституційний Суд залишається для нас важливою правовою інституцією, яка забезпечує охорону нашого Основного закону, який має мати також проактивну позицію і залишатися на такій позиції, стояти на сторожі як Конституції, так і демократії, і демократичного устрою нашої держави. Я хочу сказати, що наша депутатська група визначилась у своєму голосуванні, депутатська група "За майбутнє". Серед трьох кандидатів ми будемо сьогодні підтримувати кандидатуру професора доктора юридичних наук, професора кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, людину з великим науково-практичним і педагогічним досвідом Сергія Васильовича Різника. І вважаю, що це той вибір, який має сьогодні, може бути сьогодні консолідований в цій сесійній залі. Дякую і підтримуємо його кандидатуру. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович. Геращенко Ірина Володимирівна, фракція "Європейська солідарність", будь ласка.
10:51:15 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, "Європейська солідарність" як та політична сила, яка виступає за посилення суб'єктності парламенту, вітає всі фракції і групи сьогодні з тим, що це про суб'єктність. І насправді ми і раніше, якби прийняли все необхідне законодавство про створення Дорадчої групи, сформували її із залученням міжнародних експертів, і правильно зазначали тут колеги, що скільки було криків про можливе зовнішнє управління, якщо зайдуть у групу дорадчі експерти, – от якби ми ще раніше це зробили, то раніше ми так само розблокували, посилили діяльність Конституційного Суду. Ми звертаємося до всіх кандидатів, які зараз присутні в залі, вітаємо вас з тим, що ви пройшли оце сито таке серед 28 кандидатів в першому подібному конкурсі, це дійсно дуже важливо, це наша спільна з вами робота. І сподіваємося на те, що переможець сьогоднішнього конкурсу, який стане суддею Конституційного Суду, працюватиме на його незалежність, не дасть жодного шансу "Банковій" впливати на вашу роботу. Тому що насправді дуже важливо, аби в нас була незалежна судова гілка в Ради, якби Конституційний Суд був взірцем цієї незалежності як найвищий представницький орган судової гілки влади. "Європейська солідарність" вітає насправді парламент з тим, що сьогодні ми з вами проходимо цей етап після першого такого конкурсу, коли політика мінімально втручалася у відбір кандидатів на суддів Конституційного Суду. Це дуже правильно, це відповідає нашим європейським, євроінтеграційним прагненням. Це говорить про те, що от перший етап незалежності майбутнього кандидата пройдено гідно і достойно. І дуже важливо, щоб хто би не став з трьох гідних кандидатів цим представником, він представляв незалежний Конституційний Суд і працював цим на нашу євроатлантичну інтеграцію. Дякуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили виступи від фракцій і груп і у нас ще є 3 хвилини на виступи народний депутат України. Я прошу народних депутатів України записатися на виступи. Прошу записуватись. Будь ласка, Микиша Дмитро Сергійович, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:53:50 МИКИША Д.С. Прошу передати слово Разумкову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Разумков Дмитро Олександрович, будь ласка.
10:54:11 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, я хотів би побажати будь-кому, хто займе це поважне місце, щоб ви ніколи не звертали на політику і на політичні рішення, на політичні пропозиції або на політичні команди. І завжди діяли так, як це передбачає майбутнє ваше місце роботи: діяти в рамках Конституції, законних інтересів українського народу. Не українських політиків, президентів, прем'єрів, а народу. Тому що Конституція вона пише і зазначає, як має жити держава, як мають жити люди в цій державі. І я дуже сподіваюся, що сьогоднішнє призначення позитивно повпливає на роботу Конституційного Суду. Я бажаю успіхів, бажаю наснаги і бажаю залишатися професіоналами і залишатися людьми, і дійсно стати суддями Конституційного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Лис Олена Георгіївна, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:55:14 ЛИС О.Г. Прошу передати голос Денису Маслову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово передається Денису Маслову. Денисе Вячеславовичу, будь ласка.
10:55:29 МАСЛОВ Д.В. Шановні колеги народні депутати і шановні кандидати, запам'ятайте цей історичний день. Сьогодні, дійсно, буде обраний незалежний вільний від будь-яких політичних, інших зобов'язань кандидат. Я сподіюся, що та достойна людина, яка стане суддею Конституційного Суду, дійсно, я впевнений в цьому, буде представляти не окремих людей, не окремі політичні сили, не окремих осіб, не окремі регіони навіть, що завгодно – ця людина буде стояти на сторожі інтересів всього українського народу, нашої Конституції. Тому, шановні кандидати, кожному з вас бажаю успіху при голосуванні. І не забувайте, що ми знову оголосили конкурс на вільні посади суддів Конституційного Суду. Той, хто не пройде сьогодні, я думаю, буде мати можливість здійснити це завтра. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна, фракція "Європейська солідарність".
10:56:37 ГЕРАЩЕНКО І.В. Князевичу передаю слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Петрович Князевич, будь ласка.
10:56:44 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, Ірино Володимирівно. Справді, шановні колеги, сьогодні історична мить, коли вперше за 28 років існування Конституційного Суду ми не говоримо про політику в цій залі під час призначення суддів Конституційного Суду. Дуже шкода, що ми говорили і фактично тут тривали серйозні баталії, що цього скликання, коли наша фракція попереджала про доцільність запровадження такого механізму ще на початку нашої каденції. Але сталося те, що сталося, і маємо те, що маємо. Добре, що ми зараз дискутуємо виключно про професійні і доброчесні якості кожного з кандидатів. Безумовно, це великий крок і для держави України і для посилення нашої демократії. Я дуже сподіваюся, що такого роду призначення і такого роду відповідні конкурсні процедури, які нарешті ми маємо, те, що передбачено в Конституції, відновлять імідж позитивний Конституційного Суду, ми нарешті будемо мати інституцію, якою можемо пишатися. Кандидатам я бажаю, тому, хто переможе, успіхів у роботі, а двом, хто не переможе, взяти участь у нових конкурсах і обов'язково перемогти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу вас зайняти місця. Ні, все, від народних депутатів завершилося. Шановні колеги, я прошу зайняти місця, ми будемо переходити до прийняття рішення. Будь ласка, шановні колеги, займіть свої місця. Шановні друзі, будь ласка, займіть місця. Шановні колеги, будь ласка, займіть місця, я пояснюю подальшу процедуру. Я пояснюю подальшу процедуру, будь ласка. Шановні друзі, обговорення питання завершено. Єдине що, я також хотів би долучитися, що, справді, сьогодні є унікальний день для парламенту України. Обидва наші такі намагання працювати і в Європейський Союз, і в НАТО дають сьогодні перший результат на дуже важливій інституції для держави Україна, якою є Конституційний Суд. Окремо хочу звернути: усі три кандидати є абсолютно гідними. Я як юрист по фаху знаю всіх вас і знаю практично всіх тих, хто не пройшов це сито. І я дуже прошу, шановні колеги, щоб сьогоднішнє наше рішення, яке буде прийнято на підставі незалежного відбору, дало новий імпульс Конституційному Суду України як тій інституції, на яку покладено дуже важливі повноваження по забезпеченню дотримання української Конституції. Шановні колеги, зараз відповідно до частини шістнадцятої статті 108 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України ми маємо провести рейтингове голосування. Спочатку буде рейтингове голосування стосовно кожного кандидата, який включений Дорадчою групою експертів до списку оцінених кандидатів та отримав від Дорадчої групи експертів 6 голосів "за" . Я нагадую, що відповідно до списку оцінених кандидатів Дорадчою групою експертів 6 голосів, тобто рівну кількість, отримали кандидати: Барабаш Юрій Григорович та Різник Сергій Васильович. Кандидат на посаду судді Конституційного Суду України Водянніков Олександр Юрійович отримав від Дорадчої групи експертів 4 голоси "за". Тому переходимо до рейтингового голосування кандидатів, які набрали від Дорадчої групи експертів 6 голосів "за". Я буду називати їх в алфавітному порядку, але обидва з них набрали 6 голосів "за", а ви визначайтеся щодо підтримки. А після цього той, хто набере найбільше, буде внесений на голосування в зал. Ще раз кажу, на жаль, у нас тільки одна вакансія може бути заповнена, тому прошу відповідально віднестися до цього вибору. Шановні колеги, на рейтингове голосування ставиться кандидатура Барабаша Юрія Григоровича. Прошу народних депутатів голосувати. 11:00:48 За-164 Проти – 0, утримались – 48. Дякую, колеги. Наступна кандидатура. На рейтингове голосування ставиться кандидатура Різника Сергія Васильовича. Прошу народних депутатів голосувати. 11:01:18 За-252 Проти – 0, утримались – 22. І на рейтингове… Отже, шановні колеги, у нас третя кандидатура, оскільки 4 бали набрала… (Шум у залі) Ні-ні у нас по Регламенту інше. Ми не ставимо цю кандидатуру. Шановні колеги, за підсумками рейтингового голосування найбільше за кандидатуру голосів набрав Різник Сергій Васильович. Тому відповідно до частини 17… З процедури що? Будь ласка, Герасимов. Будь ласка.
11:02:18 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги, я розумію вашу процедуру і так далі, але ви запросили трьох кандидатів до Верховної Ради України. Вони втрьох виступали з трибуни, вони втрьох відповідали на питання народних депутатів. Тому ми просимо вас поставити на голосування і третього кандидата як мінімум через повагу до людини, яка прийшла сьогодні до нас і виступала з трибуни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте я надам слово ще з процедури Маслову, оскільки це голова комітету, і він пояснить, що те, що як веду я, це відповідно до того, що в законі. Але, будь ласка, Денис Вячеславович.
11:02:56 МАСЛОВ Д.В. Колеги, дивіться, жодної неповаги до будь-якого кандидата. Колеги, у нас є Регламент, перші два кандидати отримали 6 голосів від Дорадчої групи експертів, третій, при всій повазі, 4 голоси. Регламент передбачає, що на рейтингове голосування ставляться ті, хто набрали більше, і ставиться на голосування за призначення той, хто на рейтинговому набрав більше. В даному випадку це Різник Сергій Васильович. А третій кандидат ставиться на голосування, якщо не будуть підтримані ніхто з перших двох. При всій повазі, це не означає неповагу до будь-якого кандидата, це виключно норми Регламенту. Дякую. І я думаю, колеги, дивіться, у нас насправді сьогодні призначення судді Конституційного Суду об'єднав весь парламент, жодних криків і скарг, це унікальна можливість, давайте достойно це закінчимо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Устінова і після цього Крулько – з процедури. Вам голова комітету пояснив як в законі, як в Регламенті. Будь ласка, Устінова.
11:04:05 УСТІНОВА О.Ю. Колеги, я абсолютно погоджуюся з останньою фразою пана Маслова про те, що давайте це достойно закінчимо. Ми запросили три людини, ми три людини заслухали і, вибачте, ми маємо три людини проголосувати. Навіщо тоді три людини приходили, якщо перші двоє набрали 6, і ви розказуєте, що ми тільки за них мали голосувати? ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я поясню ще раз, може, ви не чули. Якби двоє перших не набрали необхідну кількість, для цього існує той, хто проходить, так Регламент говорить. Так Регламентом визначено, друзі. Шановні колеги, я прошу вас… (Шум у залі) Будь ласка, слово кому? Я Крульку спочатку обіцяв. Будь ласка, від кожної фракції. Крулько, будь ласка.
11:04:51 КРУЛЬКО І.І. Шановний пане Голово, я все-таки хотів би звернути увагу, що відповідно до Конституції України суддів Конституційного Суду обирає Верховна Рада України. Не дорадча група експертів, не ще якісь наші дорадчі органи, а парламент України. І якщо людина, яка за рейтинговим голосуванням пройшла вже до Верховної Ради, відповідала на запитання депутатів, то тільки народні депутати, весь склад парламенту визначається, кого обирають суддею Конституційного Суду. Тут питання не до симпатії до когось чи антипатії, тут питання до того, що ми мусимо поважати в першу чергу конституційні органи такі як парламент. Бо скоро вже дійде до того, що нам вже не треба буде парламенту, щоб приймати закони. Дорадчі групи експертів будуть закони за нас приймати. Давайте діяти відповідно до Конституції України. Поставте на рейтингове голосування і потім остаточне голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дивіться, одну секундочку. Друзі, дивіться, давайте, завжди є таке правило: не знаєш як, дій так, як тобі говорить закон. Закон передбачає одну дуже важливу річ… (Шум у залі) Шановні колеги, одну секундочку, давайте так. Дам зараз всім висловитися і тоді переходимо до голосування. Будь ласка, Порошенко, потім Разумков. І хто ще? І Соболєв. Будь ласка.
11:06:19 ПОРОШЕНКО П.О. Шановний пане Голово, як юристу я вам кажу: є буква, а є дух закону, є справедливість. І в даному випадку я прошу не позбавляти Верховну Раду права висловитися, дати думку і проголосувати за всіх трьох кандидатів, які винесені до зали. На всяк випадок, шановний і дорогий Олександр Юрійович, я хочу наголосити, що всі фракції сьогодні борються за формування незалежного компетентного професійного Конституційного Суду, тому що на вас лягає величезна відповідальність. І ми будемо робити все можливе для того, щоб третя кандидатура зараз в залі була поставлена на голосування і щоб процедура Верховної Ради була бездоганна так само, як і довіра до Конституційного Суду України. І я бажаю успіху всім трьом кандидатам. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте будемо робити все… Стоп! Друзі, все. Я читаю вам частину дев'ятнадцяту статті 208 зі значком 4: "Якщо за результатами голосувань жоден кандидат, який отримав від Дорадчої групи експертів 6 голосів "за", не отримав більшості голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, Верховна Рада проводить голосування за процедурою, передбаченою частиною п'ятнадцятою, сімнадцятою цієї статті стосовно тих кандидатів, які отримали від Дорадчої групи експертів на один голос менше, до вичерпання списку оцінених Дорадчою групою кандидатів". Це те, за що проголосували ви, це те, що написано в законі. Тому, оскільки у нас є кандидат, який на рейтинговому голосуванні набрав більшість в цьому залі, я для того, щоб не ставити під сумнів жодну процедуру, яка робиться в цьому залі, буду діяти відповідно до частини дев'ятнадцятої статті 208 зі значком 4. Тому, шановні колеги, за підсумками рейтингового голосування найбільшу кількість голосів набрав кандидат Різник Сергій Васильович. Тому відповідно до частини сімнадцятої статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України голосування за призначення на посаду судді Конституційного Суду здійснюється стосовно того кандидата, який за підсумками рейтингового голосування отримав найбільшу кількість голосів народних депутатів. Зараз ми переходимо до голосування за призначення на посаду судді Конституційного Суду України. Відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, частини другої статті 148 Конституції України, частини другої статті 9 Закону України "Про Конституційний Суд України", статті 208 зі значком 4 Регламенту Верховної Ради України я ставлю на голосування питання про призначення Різника Сергія Васильовича суддею Конституційного Суду України. Я прошу народних депутатів голосувати. 11:09:35 За-276 Рішення прийнято. Я прошу головний комітет разом із Апаратом оформити постанову за наслідками прийнятого нами рішення. І давайте привітаємо обраного Верховною Радою України суддю Конституційного Суду України Різника Сергія Васильовича. (Оплески) Вітаємо і бажаємо вам успіхів, і нехай все вдасться. Пам'ятайте про ту довіру, яку вам надав єдиний законодавчий орган нашої країни, бережіть її і бережіть Конституцію. Слава Україні! Рухаємось далі. Шановні колеги, далі у нас порядок денний. А, я перепрошую, у нас Юрчишин Ярослав Романович, надійшло від двох фракцій – "За майбутнє" і "Голос" – перерва з заміною на виступ. Правильно я розумію? Ярославе Романовичу, прошу. Ярослав Романович Юрчишин.
11:10:39 ЮРЧИШИН Я.Р. Шановні колеги, всіх, хто сьогодні святкує День героїв України, прошу підійти до трибуни. В 1941 році у воюючій Україні було запроваджене свято, приурочене до пам'яті тих, хто загинув у боротьбі за нашу країну. Ми кожен день відкриваємо, кожне наше засідання відкриваємо власне Хвилиною мовчання за нашими героями. Ми як Верховна Рада звернулися до Офісу Президента з проханням відновити це свято, відновити історичну справедливість. На жаль, віцепрем'єр пані Верещук написала: "Не на часі. Давайте почекаємо, поки ми переможемо". Люди гинуть зараз. Давайте, так як ми пам'ятаємо смерть Шухевича, смерть Коновальця, смерть Міхновського, вшануємо цей день і встановимо свято. А сьогодні всіх вітаю з Днем героїв! 11:11:45 В’ЯТРОВИЧ В.М. Справді, це свято з'явилося у вирі Другої світової війни. Організація Українських Націоналістів встановила його для того, щоб вшанувати зокрема пам'ять вбитих у травні Симона Петлюри і Євгена Коновальця. Це свято продовжувало відзначатися довго після Другої світової війни. У 1991 році воно повернулося як з громадських ініціатив на Україну. Воно стало традицією. Але воно має стати державним святом, тому що ми є зараз державою завдяки тим героям, які боролися за неї в попередніх поколіннях, тому що ми залишаємося зараз державою, що має героїв зараз. І я впевнений, що держава має вшанувати їх таким чином, щоб і в Державному календарі свят з'явилося свято, яке називається Свято героїв.
11:12:19 ГУЗЬ І.В. Без сумніву, День героїв має бути державним святом. Це однозначно. Але разом з тим я вважаю, що в День героїв ми маємо сказати, що такі постаті як Степан Бандера – вбитий кацапами, Симон Петлюра – вбитий кацапами, Євген Коновалець – вбитий кацапами. І багато інших українських провідників, героїв мають повернутися на українську землю і мають бути перепоховані тут, в Україні, в Києві! І ми маємо зробити все можливе, щоб це сталося, для того щоб кожен українець міг приклонитися перед тими, хто починали цю боротьбу в ХХ столітті. Тому День героїв – це зокрема і повернення провідників і наших Героїв до Києва, до України. Слава Україні! ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!
11:13:14 АЛІКСІЙЧУК О.В. Колеги, я думаю, що дуже важко знайти в Європі і в світі таку націю, яка впродовж століть боролася за свою незалежність, яка втратила стільки героїв, молодих хлопців, дівчат, які стояли на захисті своєї країни, на відновленні своєї країни, і сьогодні велика честь бути в незалежній Україні, яка бореться за свою ідентичність, бореться за свою незалежність. Тому важливо встановити День Героїв незалежно від того, коли вони боролися за нашу землю. Слава Україні! ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Дякую. Прошу займати свої місця. Дякую, колеги. Знаєте, абсолютно вірні слова, і я тільки можу підтримати їх, і мені здається, що в Україні вже давно назріло питання створення Пантеону Героїв України. Тому давайте зробимо все для того, щоб це відбулося. Дякую, колеги. Шановні друзі, рухаємося далі. У нас дуже насичений порядок денний, ми пройшли перше питання. Дякую вам за консолідацію зусиль усього парламенту. Шановні колеги, будь ласка, займайте місця! Далі у нас 9197, це проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення рівності процесуальних прав усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Ми домовилися, що ніхто не буде ставити поправки, і тому одразу переходимо до результативного голосування. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення рівності процесуальних прав усіх учасників судового процесу перед законом і судом (реєстраційний номер законопроекту 9197). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:15:29 За-263 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Наступний законопроект з обговоренням. 9462 – це проект Закону про внесення змін деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:16:02 За-210 Рішення прийнято. Я запрошую Дениса Вячеславовича Маслова, будь ласка, для доповіді по цьому закону. Ви і від авторів, і від комітету, так? До 4 хвилин, будь ласка.
11:16:18 МАСЛОВ Д.В. Колеги, буду говорити швидко. Хочу, щоб більше прийняли потрібних законів сьогодні. Цей законопроект вашій увазі представляється про судовий контроль. Колеги, прошу не розходитись, я не буду довго говорити. Перше, що хочу сказати, маємо експертне заключення від Ради Європи в підтримку цього законопроекту. На що направлений даний законопроект? Він передбачає покращення стану виконання судових рішень в Україні шляхом встановлення судового контролю в господарських справах, у цивільних справах. Зараз цей інститут працює в адміністративному судочинстві, ми його поширюємо на господарське та цивільне. Зокрема передбачається, що суди України зможуть контролювати виконання рішення у немайнових спорах – те, що зараз відсутнє де-факто. Так що це важливий законопроект, і більше того, він розглядається у світлі покращення стану виконання судових рішень в Україні, що є величезною проблемою і що констатовано багатьма рішеннями Європейського суду з прав людини. Тому, колеги, обов'язково прошу підтримати даний законопроект зеленою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: 2 – за і 2 – проти, для обговорення цього законопроекту. Будь ласка, Штепа Сергій Сергійович, фракція "Слуга народу".
11:18:09 ШТЕПА С.С. Прошу передати слово Маслову Денису. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Маслову Денису Вячеславовичу.
11:18:16 МАСЛОВ Д.В. Колеги, прошу підтримати даний законопроект і максимально швидко перейти до голосування, щоб прийняти побільше потрібних законів сьогодні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, відволікли мене. Сказали все, да? Я перепрошую. Тоді Соболєв Сергій Владиславович, фракція "Батьківщина".
11:18:42 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, фракція "Батьківщина". Наша фракція уважно вивчила цей законопроект. Ми вважаємо, що невиконання судових рішень – це є ключове застереження, яке пред'являється нам міжнародними організаціями, перед якими ми брали свої зобов'язання, але це є фактично ключова вимога наших громадян, господарських товариств, всіх, хто є учасниками судових процесів. Однак, в цьому законопроекті є лише виключно одні категорії справ, яким дозволяється фактично вирішувати ці питання саме в той спосіб, який зазначений в проекті закону. Інші категорії фактично виключаються і чомусь не охоплюються тілом цього законопроекту. Тому ми вважаємо, що цей законопроект повинен бути суттєво доопрацьований на другому читанні для того, щоб була можливість невибіркового виконання рішень судів, а щоб це було правилом, яке буде діяти виключно по всіх рішеннях, які не виконані. Саме тому ми будемо подавати правки на друге читання і вважаємо, що цей законопроект потребує суттєвого доопрацювання. Тому в першому читанні ми утримаємось при голосуванні за цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Федина Софія Романівна, фракція "Європейська солідарність".
11:20:13 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово моєму колезі Руслану Князевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслане Петровичу, будь ласка, ви сьогодні в ударі, ви сьогодні фронтмен. Будь ласка, Руслан Петрович.
11:20:21 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, Софіє Романівно. Дякую, пане Голово. Шановні колеги, тут не така однозначна ситуація, як виглядає. Говорити про те, що випадково у 2017 році чомусь внесли відповідні зміни до Кодексу адміністративного судочинства, а про Господарський і Цивільний кодекси просто забули – це неправда. Такого роду рішення приймалося абсолютно свідомо. Я прекрасно його пам'ятаю, бо я доповідав тоді з трибуни парламенту. Воно приймалося з тих міркувань, що там суб'єкт владних повноважень відповідає, тому і відповідно держава наділяє відповідний контроль щодо контролю за виконанням рішення суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах. В інших же справах, господарських і цивільних, там в основному добровільне повернення, там примусове стягнення на спеціальні органи уповноважені державою покладається, тому в цьому, як кажуть, велика різниця. Справді, я можу підтвердити, що з 2017 року після запровадження цієї норми, вона показала свою ефективність. Але вона показала свою ефективність саме по відношенню до рішень держави, тому що коли ми відповідно надсилали відповідні зміни до Венеційської комісії, Венеційська комісія чітко вказала на те, що такого роду зміни можуть бути впроваджені виключно в адміністративному судочинстві. Зважаючи на ці обставини, наша фракція теж у першому читанні утримується. Однак, а разі, якщо відповідні зміни будуть, скажімо так, більш адаптовані до тих рішень, які приймалися ще у 2017 році, то можливо у другому читанні ми розглянемо можливість його підтримати. В даному випадку ми не готові його підтримувати за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Сухову Олександру Сергійовичу, депутатська група "Довіра".
11:22:00 СУХОВ О.С. Прошу слово передати Сергію Вельможному. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Вельможний.
11:22:10 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". В Україні проблема невиконання судових рішень є однією з ключових проблем системи правосуддя. Так як більшість ухвалених рішень залишається лише на папері і не виконується, а тому судовий захист не може вважатися ефективним. ЄСПЛ неодноразово у своїх висновках вказував на цю ключову і системну проблему України. Відповідно до чинних правил лише КАСУ містить положення про можливість суду зобов'язати суб'єкта владних повноважень, який програв справу, подавати звіт про виконання судових рішень. І як вказано в пояснювальній записці, зазначений інструмент довів свою користь та нині дозволяє адміністративним судам здійснювати судовий контроль за виконанням судових рішень ефективніше, ніж в інших формах судочинства. У зв'язку з цим проектом закону такі норми пропонується запровадити і для ГПК та ЦПК. Цей законопроект не передбачає глобальних і системних змін, а тому цілковито не вирішить проблему невиконання судових рішень, але все ж таки він дозволить дещо поліпшити ситуацію, яка склалась сьогодні. Тому депутатська група "Довіра" буде підтримувати у першому читанні цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, шановні колеги. Шановні колеги, приготуйтеся, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль (реєстраційний номер 9462). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:24:49 За-247 Рішення прийнято. Покажіть по фракціях. Наступний законопроект 10244 – це проект Закону про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 11:25:30 За-223 Рішення прийнято. Будь ласка, я запрошую до слова народного депутата України Маслова Дениса Вячеславовича. Будь ласка, Денис Вячеславович.
11:25:45 МАСЛОВ Д.В. Дякую. Шановні колеги народні депутати, Комітет з питань правової політики на своєму засіданні розглянув відповідний законопроект 10244. Згідно з рішенням комітету комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного дев'ятої сесії відповідний законопроект і за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу. Користуючись часом, колеги, хочу вам нагадати, що відносно нещодавно, хоча майже рік тому, більше, здається, рішенням 310 народних депутатів України було ліквідовано Окружний адміністративний суд Києва. Тепер справи Окружного адміністративного суду Києва були передані іншому суду – Київському окружному адміністративному. Щоб ви розуміли, мова йде більше там ніж про 50 тисяч справ. І прогнозовано Київський окружний адміністративний суд захлинувся цими справами. Через це люди на сьогоднішній день не мають доступу до правосуддя, чекають призначення справ, роками не призначаються, рік справи не призначаються. Ми маємо усунути цю проблему. Тому законопроект передбачає можливість передання для розгляду справ, і це, по-перше, соціально суттєво значимі справи про перерахунок пенсій, відповідні соціальні виплати і так далі, до інших окружних адміністративних судів. Це єдиний варіант на сьогоднішній день вирішення даної проблеми. Є підтримка і з боку судових органів, і профільних відомств, тому обов'язково підтримайте. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я запрошую до слова заступника голови Комітету з питань правової політики Павліша Павла Васильовича. Будь ласка, Павло Васильович.
11:27:56 ПАВЛІШ П.В. Шановні колеги, як уже нам повідомив автор законопроекту і голова комітету, даний законопроект має вирішити дійсно на зараз велику проблему – це більше 40 тисяч справ, які зараз не розглянуті і не розглядаються вже декілька років. Цей законопроект один із тих, до яких якраз ГНЕУ не мало зауважень і заперечень і рекомендувало також його підтримати. Крім того, Державна судова адміністрація, Міністерство юстиції, Міністерство фінансів, Уповноважений Верховної Ради з прав людини також підтримують даний законопроект. Комітет Верховної Ради з питань правової політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання проект Закону про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (реєстраційний номер 10244, від 10 листопада 2023 року), поданий депутатом Масловим та іншими народними депутатами, за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу. Шановні колеги, прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до обговорення цього законопроекту. Прошу записатися: два – за, два – проти. Прошу, колеги. Будь ласка, слово надається народному депутату Козирю Сергій В'ячеславовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:29:53 КОЗИР С.В. Прошу передати слово Ігорю Фрісу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Фріс, прошу. Ні-ні, Ігор, Ігор Павлович, за трибуну.
11:30:10 ФРІС І.П. Колеги, вітаю всіх! Дуже коротко. Я дуже всіх прошу підтримати цей законопроект. Денис Вячеславович Маслов чітко озвучив: 50 тисяч наших громадян стали заручниками цієї ситуації. В більшості це питання спорів судових, пов'язаних із соціальними питаннями, пенсія, зарплати та інше. Практично у всіх, хто мав на розгляді вже в Київському окружному суді, Окружному суді міста Києва, вирішену вже майже до кінця справу, одне рішення суду залишилося, ми з вами 300 голосами цей суд закрили, і вони всі повернулися назад на розгляд справи. 50 тисяч справ один суд вирішити не може. Тому ми пропонуємо тут в цьому законопроекті розподілити ці справи між іншими адміністративними судами. Давайте підемо назустріч людям, дамо їх доступ до правосуддя і прийняті зважені законні рішення судами. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу Федина Софія Романівна, фракція "Європейська солідарність".
11:31:10 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово моєму колезі Руслану Князевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Петрович Князевич, будь ласка.
11:31:16 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, пані Софія. Шановний пане Голово, я один з тих, хто не підтримував цей законопроект у грудні 2022 року, попереджав, що його поспішність прийняття і необдуманість процедури реалізації можуть призвести до абсолютно непередбачуваних наслідків. На жаль, сталося так, як гадалося. Тому що вже тоді, коли ми прораховували спроможність передачі тільки справ окружного міста Києва до обласного, то ми передбачили до 10 тисяч в рік. І 70 тисяч, які там знаходилися, можна було передати тільки за сім років. Я вже не кажу про те, що нам обіцяли впродовж трьох місяців створити Київський міський окружний адміністративний суд, про який вже ніхто не згадує. І зараз пропонується взагалі забрати ці справи начебто з метою забезпечити доступ до правосуддя і розкидати її між окружними судами по Україні. Пенсіонерів заставлять їздити по Україні по судах. Хто туди поїде? Друзі, ми навпаки таким чином перешкоджаємо доступ до правосуддя тисячам киян. Тому така процедура, ми ж колись її проходили з Верховним Судом, це шлях нікуди. Потім знову доведеться перекроювати цю ситуацію в сесійній залі і казати, що ми знову зробили поспішне рішення. Давайте рухатися в напрямку створення Київського міського окружного суду негайно. Бо, якщо ми зараз запровадимо цю процедуру, ми його ніколи не створимо, а ми створимо тоді, коли він вже буде не актуальний, і на багато років позбавимо киян права звертатися до свого суду, якого просто фізично не буде. Тому ми утримаємося проти такого рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євтушок Сергій Миколайович, фракція "Батьківщина".
11:32:51 ЄВТУШОК С.М. Прошу передати слово Сергію Соболєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович.
11:33:00 СОБОЛЄВ С.В. Шановні друзі, це той законопроект, який дійсно знайшов підтримку 13 грудня 2022 року, коли більше 300 народних депутатів проголосували за цей закон. Але я хотів би нагадати, якщо ви зараз піднімете стенограму виступів, то фракція "Батьківщина" якраз по пунктах передбачила, чим це закінчиться, хоча ми змушені були проголосувати і розуміли і політичні, і інші обставини. І от зараз, майже через два роки, ми змушені знову повертатися до цього питання. І всі ті застереження, які робила фракція "Батьківщина", ми пробуємо вирішити в цьому законопроекті. Я одразу, забігаючи наперед, скажу, ми підтримаємо і цей раз в першому читанні цей законопроект, але ми свідомі того, що фактично цей законопроект знову є половинчастий, він десь поліпшить, а десь погіршить умови доступу до судочинства. Бо коли дійсно пенсіонери будуть роз'їжджати по Україні, шукаючи ті суди, де їм треба буде знайти відповідь на свої запитання, це не є вирішення і доступ до судочинства. Коли станом на сьогодні із 51 посади заповнено лише 28, чия це провина? Тому ми проголосуємо в першому читанні, але ми будемо вносити правки на друге читання для того, щоб в остаточній редакції цей законопроект був комплексний і ми не запровадили ще більше гірших норм ніж ті, які зараз є. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Сухову Олександру Сергійовичу, депутатська група "Довіра".
11:35:04 СУХОВ О.С. Прошу Вельможному Сергію передати слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Вельможний.
11:35:11 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Дякуємо Денису Маслову за цю законодавчу ініціативу. Проект закону доцільно підтримати, так як його прийняття дозволить зменшити навантаження на суддів Київського окружного адміністративного суду і забезпечити для позивачів право на ефективний судовий захист. Але ж до другого читання у проекті закону доцільно встановити строк, протягом якого нерозглянуті у вас справи мають бути передані іншим окружним адміністративним судам. У першому читанні підтримуємо, доопрацьовуємо, голосуємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (реєстраційний номер 10244). Шановні колеги, ви готові голосувати за цей законопроект? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:36:46 За-256 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Рухаємося далі. Наступний законопроект 9439. Це проект Закону про внесення змін до Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо особливостей призначення на посаду судді в умовах воєнного стану. Я ставлю пропозицію щодо включення цього питання до порядку денного сесії. Будь ласка, прошу підтримати, шановні колеги, включення до порядку денного сесії. 11:37:27 За-254 Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:37:48 За-241 Рішення прийнято. Будь ласка, я запрошую до слова голову Комітету з питань правової політики Маслова Дениса Вячеславовича. Будь ласка, Денисе Вячеславовичу, ви теж сьогодні фронтмен, будь ласка. Від авторів і від комітету – до 4 хвилин. 11:38:05 МАСЛОВ Д.В. Шановні народні депутати, Комітет з питань правової політики, розглянувши на своєму засіданні проект Закону реєстраційний… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, одну секундочку. Справте, будь ласка, це не Магера – це Маслов. За п'ять років вже можна запам'ятати було голову комітету. Будь ласка, Денис Вячеславович, зараз поправлять вам. Бачите, вас підписали іншим народним депутатом. Будь ласка. Тепер можна.
11:38:34 МАСЛОВ Д.В. Дякую. Шановні колеги народні депутати, Комітет з питань правової політики на своєму засіданні розглянув відповідний законопроект і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання відповідний проект закону і за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу і в цілому. Колеги, про що цей законопроект 9439? Дивіться, всі пам'ятають історії з тим, що у деяких представників суддівської спільноти питання по подвійному громадянству. На жаль, є і певні випадки колабораціонізму, які розслідуються на сьогоднішній день. Президент України наділений повноваженнями видавати укази про призначення суддів на посади за відповідною рекомендацією Вищої ради правосуддя. Разом з тим, згідно з Конституцією України, Президент наділений повноваженнями у сфері національної безпеки та оборони країни. Колеги, цей законопроект передбачає виключно на час воєнного стану та один рік після повноваження Президенту, увага, хто би вам що не говорив, увага, один раз, лише один раз і лише якщо є інформація від Служби безпеки України або Національного антикорупційного бюро України, що призначення такої кандидатури на посаду може становити загрозу національній безпеці чи зашкодити інтересам нашої країни, один раз повернути таке подання до Вищої ради правосуддя. І якщо Вища рада правосуддя вирішить, що цей кандидат достойний і знову внесе подання Президенту, Президент вже просто призначає його указом на посаду. Але Президент у цьому випадку виконає свої конституційні обов'язки щодо захисту нашої країни і в цій частині так само. І, можливо, тоді буде менше питань по тих представниках суддівської спільноти, які, можливо, мають подвійне громадянство. Тому, колеги, я розумію, що можливі дискусії щодо цього законопроекту, але прошу зі всією увагою до нього віднестись і підтримати цей законопроект зеленою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього законопроекту. Будь ласка. Штепа Сергій Сергійович, фракція "Слуга народу", будь ласка.
11:41:44 ШТЕПА С.С. Прошу передати слово Федору Веніславському. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Володимирович Веніславський, будь ласка.
11:41:56 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановний пане Голово, шановні колеги! Законопроект, який ми розглядаємо, можна оцінити, як би, неоднозначно з точки зору того, що нібито створюються якісь передумови для непризначення суддів за поданням Вищої ради правосуддя Президентом України. Але я вам наведу приклад з свого особистого викладацького життя, коли я студентам розказував приклад, що суддя апеляційного суду має громадянство Російської Федерації. Це було, до речі, після початку війни, але до повномасштабного вторгнення. На сьогоднішній день ми маємо достатньо багато різноманітних сигналів, які свідчать, що у багатьох суддів є громадянство інших країн, і це може бути реально питанням національної безпеки. Тому в умовах воєнного стану, в умовах, коли є щонайменші сумніви в тому, що кандидат на посаду судді може бути пов'язаний з країною-агресором або з іншими країнам, які підтримують країну-агресора, то призначення, безумовно, такого кандидата на посаду судді дійсно може становити загрозу національній безпеці. Якщо Служба безпеки надає Президенту або Національне антикорупційне бюро надає Президенту достовірну інформацію, яку Президент, оцінивши, приймає рішення, то я вважаю, це абсолютно виважений і правильний підхід, який ми маємо підтримати. Більше того, як сказав голова комітету, у Президента є лише одна можливість не призначити. Якщо після детальної перевірки Вища рада правосуддя повторно вносить такого кандидата, то я не бачу жодних проблем, щоби цей законопроект підтримати, а Президент зобов'язаний буде його призначити. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Климпуш-Цинцадзе Іванні Орестівні. Я так розумію, Руслан Петрович, да? Будь ласка, Руслан Петрович.
11:44:01 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, відверто кажучи, я не очікував, що ми коли-небудь будемо розглядати цей законопроект, тому що в 2016 році сесійна зала прийняла доленосне рішення змін до Конституції, яким, здавалось, раз і назавжди позбавила можливості політичного впливу на призначення/звільнення суддів. Це було наше зобов'язання в рамках Угоди про асоціацію і Угоди про безвіз. Саме через це після цих рішень ми й отримали безвіз у 17-му році, саме у зв'язку з цим було відповідне рішення Венеційської комісії. Я тоді як голова комітету був представником від України на цьому засіданні, я пригадую, Україну, чітко погодилися на те, що вона прийме відповідні зміни тільки у випадку, якщо будуть виключно церемоніальні функції Президента під час призначення відповідно суддів на свої посади. І протягом цих років жодних проблем не було. Те, про що ви кажете, є зараз процедури добору, Вища кваліфкомісія проводить спецперевірку, де СБУ, антикорупційні органи перевіряють те, про що ви кажете, це їх обов'язок. А якщо вони цього не зробили, вони порушили свої обов'язки, їх треба карати, в разі, якщо це станеться на іншій стадії ВРП, яка ревізує рішення ВККС, і було багато випадків, коли вони змушували їх це робити, якщо вони не взяли до уваги відповідні висновки спецперевірки. Друзі, тут немає про що говорити. Це чисто політичне рішення, яке ревізує конституційні норми. Ми не можемо за нього голосувати, оскільки це ставить під удар не тільки наші відповідно з вами відносини з судовою владою, повірте мені, це буде мати серйозний резонанс не тільки в Україні, а і за кордоном, і поставить під сумнів наші євроінтеграційні прагнення. Не робіть цього – це не конституційно і не вірно. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція "Батьківщина".
11:45:44 ЦИМБАЛЮК М.М. Прошу передати слово Сергію Соболєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Владиславович Соболєв.
11:45:55 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, якщо ми вирішили зупинити свій поступ в Європейський Союз, голосуйте за цей законопроект. Ви що, не розумієте, що ви робите? Ви не розумієте висновків Венеційської комісії на цей законопроект? До речі, перше, що треба було б зробити, відправити цей законопроект у Венеційську комісію. Да яке ви маєте право зупиняти поступ в Європейський Союз?! Прочитайте кожну норму цього закону! На що ви штовхаєте Президента? На злочин! Хтось хоче з цим гратися? Це обов'язок Президента призначити того кандидата, який пройшов відбір від ВККС і Вищою радою правосуддя. Навіщо ви підставляєте Президента?! Хто, в якій хворій голові з'явилася така ідея? Тобто по вашій логіці Президент один раз може відхилити, а якщо далі є матеріали СБУ, він не може відхилити? Що ви робите?! Я вимагаю, голосування щоб було негативне. Це є законопроект провокативний. Це законопроект штовхає нашу країну геть від Європейського Союзу. Коли в 2016 році приймали рішення, що не Верховна Рада призначає суддів, а це є обов'язок Президента, саме це і закладалося в тіло Конституції. Не порушуйте Конституцію. Не порушуйте принцип презумпції невинуватості. Та яке має право СБУ щось звинувачувати? Є матеріали – передайте в суд. Є рішення суду – ніхто не буде його порушувати. Тому цей законопроект є антиконституційний, це законопроект, який не може бути ухвалений. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Вельможному Сергію Анатолійовичу, депутатська група "Довіра".
11:47:55 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". До вказаного законопроекту є наступні зауваження. Перше. У проекті закону не врегульовано строк, протягом якого СБУ та НАБУ можуть надати Президенту інформацію щодо осіб, які претендують на заняття посад судів. Така прогалина може спричинити до зловживань і до того, що подання ВРП на розгляді Президента буде знаходитися тривалий проміжок часу. Друге. Проект закону також не містить положень щодо того, чи зобов'язаний Президент після того, як отримає повторне подання від ВРП, за яке проголосувало не менше 14 членів, видати указ про призначення такого кандидата на посаду судді. Третє. У проекті не визначено наслідків неприбуття на засідання ВРП представників від СБУ чи НАБУ. Може ВРП в такому випадку продовжувати розглядати питання призначення на посаду судді особи, подання стосовно якої було повернуто Президентом? Чи має відкласти засідання? Четверте. У проекті не встановлено жодних вимог до інформації, яка може свідчити про вчинення особою, яка претендує на посаду судді, дій, які можуть загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам. Тому проект може бути підтриманий виключно за основу. Депутатська група "Довіра" буде підтримувати цей законопроект у першому читанні, і треба працювати до другого. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Переходимо до прийняття рішення. Шановні друзі, я ставлю пропозицію, будь ласка, займіть свої місця, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо особливостей призначення на посаду судді в умовах воєнного стану (реєстраційний номер законопроекту 9439). Шановні колеги, ви готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:50:35 За-216 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію повернути на повторне... По фракціях покажіть, будь ласка. Ставлю пропозицію направити на повторне перше читання цей законопроект. Прошу народних депутатів голосувати. 11:51:07 За-216 Рішення не прийнято. Я ставлю пропозицію направити цей законопроект суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:51:37 За-222 Рішення не прийнято. Законопроект вважається відхиленим. Ідемо далі. Наступний законопроект 10157, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо особливостей залучення засуджених до праці та ведення господарської діяльності в пенітенціарній системі). Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:52:11 За-234 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Будь ласка, я запрошую до слова народного депутата України Кузбита Юрія Михайловича. Будь ласка, Юрій Михайлович.
11:52:29 КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Руслан Олексійович. Шановні колеги, про що Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо залучення засуджених до праці та господарювання в пенітенціарній системі)? Всі ви знаєте, що через війну посилилися міграційні та мобілізаційні процеси, що привело до певних трудностей з трудовими ресурсами у нашій державі. Потребує підтримки наш релокований бізнес, потребує додаткового фінансування сама пенітенціарна система. Що ми пропонуємо цим законопроектом, колеги? По-перше, удосконалення правового регулювання умов залучення засуджених до оплачуваної праці, а саме, сприяння роботодавцем у виборі форми залучення засуджених до праці, це трудовий чи цивільно-правовий договір. Ми розуміємо, що якщо є це тимчасове виконання робіт, то для бізнесу цікавіше працювати по цивільно-правових договорах. На сьогодні законодавство нам такої можливості не дає. Крім того, залучення бізнесом та органами влади засуджених до праці у кількостях та у місцях, де у цьому є потреба, так звана, колеги, трудова міграція. Зараз, станом на сьогодні, законодавство визначає, що залучати засуджених до праці можна тільки в місцях, де знаходиться виправна установа. Ми це змінюємо, і це буде поширюватися на всю Україну. Крім того, запровадження дієвих механізмів мотивування засуджених до оплачуваної праці. Що ми пропонуємо? Надання додаткового тривалого побачення для засуджених, які працюють, зарахування доходів, отриманих засудженими на їх розрахункові рахунки, можливість користуватися банківськими картками, можливість користуватися мобільними телефонами засудженим, які працюють за межами установи покарань. Крім того, колеги, запроваджується обов'язковість оплачуваної праці у період воєнного стану та у відбудовний період. І, по-четверте, унормовуємо порядок отримання посилок передачі бандеролей засудженими, тобто змінюємо статтю 112 Кримінально-виконавчого кодексу та статтю 9 Закону України "Про попереднє ув'язнення". Колеги, і взагалі, в принципі, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Михайлович. Я запрошую до слова заступника голови Комітету з питань правової політики Валерія Івановича Божика. Будь ласка, Валерій Іванович.
11:54:46 БОЖИК В.І. Шановний Голово, шановні колеги, Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні законопроект щодо особливостей залучення засуджених до праці і ведення господарської діяльності в пенітенціарній системі. Завданнями цього законопроекту є перегляд порядку залучення до оплачуваної праці засуджених, що відповідно включає як вдосконалення правового регулювання такої роботи, так і запровадження механізмів мотивування осіб, як зазначив вже доповідач. На реалізацію цього проектом пропонуються зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України, законів України "Про попереднє ув'язнення", "Про Державну виконавчу службу", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Комітетом під час попереднього розгляду законопроекту опрацьовано висновки Головного науково-експертного управління, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів, Міністерство економіки. Члени комітету розуміють доцільність запропонованого законодавчого регулювання і підтримують необхідність відповідних змін щодо зміни підходів засуджених до корисної зайнятості. Водночас комітет погоджується з окремими застереженнями, які були у згаданих висновках, і звертає увагу на необхідність доопрацювання, а також усунення суперечностей і неузгодженостей в його тексті, що буде здійснено під час підготовки до другого читання. Тому, враховуючи зазначене, Комітет з питань правової політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України законопроект щодо особливостей залучення засуджених до праці (реєстраційний номер 10157). Звернутись до Голови Верховної Ради України з пропозицією оголосити на пленарному засіданні даного законопроекту відповідно до частини першої статті 116 Регламенту про необхідність внесення пропозицій і поправок, виправлень і уточнень або інших законодавчих актів, які не були предметом розгляду в першому читанні, але відповідають предмету правового регулювання законопроекту. Шановні колеги, прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Іванович. Шановні колеги, я прошу записатися: два – за, два – проти, фракції і групи, для обговорення цього законопроекту. Слово надається народній депутатці Лис Олені Георгіївні, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:57:24 ЛИС О.Г. Прошу передати слово Денису Маслову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Маслов Денис Вячеславович.
11:57:31 МАСЛОВ Д.В. Шановні колеги народні депутати, цей законопроект потрібен нам дійсно для того, щоб регламентувати порядок залучення засуджених до праці. Я думаю, що всі розуміють наскільки це зараз важливо. Цей законопроект підтримується Міністерством юстиції України і дійсно ми до другого читання, як Комітет з питань правової політики разом з іншими народними депутатами готові його доопрацювати разом з Міністерством юстиції, Уповноваженим з прав людини. Ніяких серйозних зауважень, які б перешкоджали прийняттю даного законопроекту, я особисто як голова комітету не бачу, і ми не обговорювали, не було такого на комітеті, тому прошу підтримати зеленою. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Я запрошую до слова Абдулліна Олександра Рафкатовича, фракція політичної партії Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина".
11:58:21 АБДУЛЛІН О.Р. Цимбалюк. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк.
11:58:28 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановні колеги, насправді законопроект вирішує ряд проблем, які існують в Державній кримінально-виконавчій службі, його треба підтримувати в першому читанні. Розв'язується ряд проблем щодо ефективності удосконалення системи залучення засуджених до праці, складення, укладення договорів, це однозначно вирішує багато проблем. Щодо отримання посилок і інших речей, тут можна доопрацювати до другого читання, бо не можна органу центральної влади встановлювати кількість отримання посилок засудженими. Також важливо, що законопроектом вноситься ряд змін в інші нормативні документи, які все-таки регламентують роботу кримінально-виконавчої служби. Важливо, що чітко цим законом, проектом закону встановлюється відсоток нарахування не менше 75 відсотків засудженому за виконану роботу і зменшується відсоток, але не менше 25 відсотків, якщо він має заборгованість за іншими речами, тобто є виконавчі листи. Фракція "Батьківщина" підтримує законопроект в першому читанні і будемо активно його доопрацьовувати до другого, щоб там все-таки уникнути порушень прав засуджених, які можуть виникнути в результаті удосконалення цього законодавства. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павленко Ростислав Миколайович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
12:00:26 ПАВЛЕНКО Р.М. Перепрошую, прошу передати слово пану Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Княжицький, будь ласка.
12:00:36 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги, правозахисники виступають категорично проти цього проекту. Ми вже маємо приклади, коли навіть без закону засуджені працюють, як на шахтах Львівсько-Волинського вугільного басейну на Львівщині, зокрема, тому що Міністерство економіки так спрацювало, що всім видали повістки, працювати нікому – привезли засуджених. Але так, як пропонує цей законопроект, допускати не можна. Не можна погодитись із запровадженим в частині п'ять статті 118 кодексу фактично примусової безкоштовної праці засуджених в обсязі до 4 годин на день. Ці зміни не враховують можливості вибору засуджених відповідних типів робіт. З того, як сформульована стаття 118-1 кодексу, під час воєнного стану ув'язнені зобов'язані працювати за умови забезпечення їх оплачуваною працею. Це явно суперечить цьому ж закону, який в статті 118 визначає, що вони працюють на добровільній основі. Вказані положення суперечать затвердженим Радою Європи Європейським в'язничним правилам, їх присутність в законопроекті є очевидною проблемою. Запропонована законопроектом умова, що 25 відсотків отриманих ув'язненими доходів мають йти у виправні колонії, суперечить статті 25 Закону про Державну кримінально-виконавчу службу, за якою все фінансування подібних установ має здійснюватися за рахунок коштів держбюджету. Положення про обов'язкове відрахування коштів в будь-якому разі повинно мати запобіжник, що фактично отримана людиною зарплата буде не меншим встановленого законом мінімального розміру. Це вимога Європейських в'язничних правил, але судячи з запропонованих змін до Закону про збір та облік ЄСВ, законопроект пропонує від неї відмовитися. Ви знаєте, що до нас не екстрадують тих, кого хочуть українські правоохоронні органи, перш за все через стан пенітенціарної системи. Цей закон ще більше це закріпить. Ми буде утримуватися при голосуванні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Вельможному Сергію Анатолійовичу, депутатська група "Довіра".
12:02:39 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Окремі пропозиції законопроекту, наприклад, норми про те, що засуджені до позбавлення волі зможуть виконувати роботи на умовах цивільно-правового договору, а також працювати у ФОПів, створять умови для більш активнішого залучення засуджених осіб до оплачуваної праці. Але ж є зауваження до проекту закону. Перше. Відповідно до запропонованих змін 25 відсотків нарахованої заробітної плати (винагороди) засудженим буде спрямовуватися виправним колоніям. Такі зміни є дискусійними. Оскільки, по-перше, фінансування установ ДКВС має здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету. По-друге, у проекті відсутні напрями використання таких коштів, що створює корупційні ризики. А, по-третє, заробітна плата (винагорода), яка нараховується засудженому мала б належати йому в повному обсязі. Друге. Пропозиція щодо зменшення розміру єдиного соціального внеску з 22 відсотків до 10 не узгоджується з принципом рівності прав і обов'язків суб'єктів господарювання та застрахованих осіб щодо отримання страхових виплат. Мінфін у своєму висновку вказує: такі зміни спричинять до втрат бюджетів Пенсійного фонду та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Вказані нововведення спричинять до нарахування засудженим особам пенсій у меншому розмірі у зв'язку із платою з них ЄСВ в розмірі лише 10 відсотків. Тому депутатська група "Довіра" буде підтримувати даний законопроект у першому читанні, доопрацьовуємо до другого. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, колеги, займіть свої місця. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо особливостей залучення засуджених до праці та ведення господарської діяльності в пенітенціарній системі) (реєстраційний номер 10157). Шановні друзі, готові до голосування? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:05:22 За-255 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Йдемо далі. Наступний законопроект 9235. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісті за особливих обставин. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:06:00 За-217 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до слова заступника Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Усенка Романа Анатолійовича. Будь ласка, Романе Анатолійовичу.
12:06:18 УСЕНКО Р.А. Шановний Руслане Олексійовичу! Шановні народні депутати! Метою урядового законопроекту є включити до переліку підстав розкриття банківської таємниці випадків встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісті відсутньою або зниклою безвісті за особливих обставин. Це забезпечить можливість встановити нотаріусом опіки над майном і забезпечити досконалу правову процедуру. Також передбачено розкриття банківської таємниці у випадках, коли представляються інтереси України в зарубіжних юрисдикціях. Законопроектом передбачено внести зміни до Закону "Про банки і банківську діяльність", а також внести зміни до Цивільного кодексу та Закону "Про нотаріат". Прийняття даного законопроекту дозволить забезпечити отримання інформації та документів, які містять банківську таємницю у визначених законопроектом випадках з метою захисту прав, інтересів України у закордонних юрисдикціях. Зокрема інформація буде використана для формування позиції та посилення доказової бази України в спорах в іноземних арбітражах та в іноземних судах. Також дозволить забезпечити перехід у власність держави активів заборонених судом політичних партій. Нотаріусам пропоновані зміни дозволять забезпечити процес встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особою, яка є зниклою безвісті за особливих обставин. У тому числі нотаріуси матимуть право отримати інформацію про рахунки, кошти, рухоме майно, індивідуальні банківські сейфи таких осіб. Близькі особи, члени сім'ї фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також особи, зниклої безвісті за особливих обставин, буде забезпечено право на отримання від нотаріуса свідоцтва про встановлення опіки над майном такої особи. Просимо парламент підтримати законопроект уряду. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Романе Анатолійовичу. Будь ласка, я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань правової політики Ігоря Павловича Фріса. Будь ласка, Ігор Павлович.
12:08:25 ФРІС І.П. Дякую, пане Голово. Колеги, такий цікавий законопроект 9235. Довго ми про нього говорили. Питання дійсно важливе, питання, яке обговорювалося і в професійному середовищі, і серед людей, встановлення опіки над майном визнаної безвісно відсутньою з метою збереження її майна, з метою збереження її коштів, з метою надання можливостей нотаріусам видавати відповідні свідоцтва і вносити відповідні зміни і записи в реєстр, воно потрібне. Дуже багато наших людей сьогодні зазнали необхідності забезпечення подібного права. На комітеті ми розглянули це питання. Дійсно, є питання розкриття банківської таємниці. Нам необхідно конкретизувати до другого читання ці положення, пов'язані, коли і як це можна робити і виключити якісь можливі перекоси в цьому питанні. Натомість все ж таки Комітет з питань правової політики, враховуючи приписи 114, 116 статей, пропонує рекомендувати Верховній Раді прийняти вказаний законопроект за основу, але одночасно звернутися до Голови Верховної Ради з пропозицією оголосити на пленарному засіданні під час розгляду даного проекту про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлення, уточнення помилок або суперечностей в тексті цього законопроекту, інших структурних його частин та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання даного закону. Це, умовно, 116-у ми пропонуємо до нього застосувати. Тому, якщо ви підтримуєте цей законопроект, ми, в принципі, на комітеті доопрацюємо разом з вами вказані положення і до другого він вийде з гарантією і безспірністю забезпечення прав і законних інтересів наших громадян. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігорю Павловичу, дякую. Шановні колеги, будь ласка, переходимо до обговорення цього законопроекту. Прошу фракції і групи записатися на обговорення. Прошу записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, слово надається народному депутату Дануці Олександру Анатолійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
12:10:49 ДАНУЦА О.А. Прошу передати слово колезі Дирдіну. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дирдін Максим Євгенович.
12:10:57 ДИРДІН М.Є. Колеги, я прошу вас підтримати цей законопроект, який поданий був Кабінетом Міністрів України. Вважаємо, що даний законопроект буде покликаний на те, щоб врегулювати питання безхазяйного майна людей, які зникли безвісти, яким треба встановити опіку і контроль за цим майном. Для цього треба нашим державним органам дати правовий механізм. Ми чули тут з трибуни, що є певні зауваження до цього законопроекту, ми з цим погоджуємося. Ми просимо вас підтримати його в першому читанні і подати свої пропозиції і поправки до цього законопроекту, і разом з ними опрацювати ваші пропозиції і вийти на друге читання. Без цього законопроекту державі буде важко врегулювати це питання цих людей і цього майна. Прошу підтримати законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, фракція "Європейська солідарність".
12:11:58 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу передати слово Руслану Князевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Петрович Князевич, будь ласка.
12:12:06 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. Шановний пане Голово, безумовно, будемо підтримувати цей законопроект, тому що він надзвичайно важливий і потребує негайного саме вирішення. Але я вас хотів би особисто, звернути вашу увагу до наступного. Ми маємо прецедент, якого ми не мали кілька років. Ви були один з ідеологів, і ми вас підтримали, того, що зміни до Цивільного кодексу, як і до інших кодексів повинні вноситись відповідно Закону про внесення зміни до Цивільного кодексу, де є відповідно 4 стаття, і всі в цій залі підтримали одноголосно цю вашу, мені здається, розумну пропозицію. Зараз ми маємо законопроект, де разом зі змінами до Цивільного кодексу вносяться зміни і до інших законів, що прямо заборонено відповідно Цивільним кодексом. Я не розумію, як його зареєстровано, бо, наприклад, я колись намагався і мені відмовили в реєстрації. Я просто прошу на перспективу таких речей не допускати, тому що це не повноваження нашого комітету, це повноваження банківського комітету. І ніхто не проти, щоб вони розглянути, і ми його підтримаємо. А зараз "горох з капустою змішали" і наш комітет змушений був тільки в частині своїй внести відповідні пропозиції і написати, що треба буде вносити в інші через 116-у. Для чого шукати вихід там, де його не треба шукати? Є в законі і в Регламенті написана правильна процедура. Або ми порушуємо цю процедуру і тоді по всіх кодексах вертаємося в точку нуль і починаємо знову вертатися до того хаосу, з якого ми нарешті вийшли. Давайте визначатися. А закон ми за основу підтримуємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслане Петровичу, ви абсолютно вірно зазначили. Я прошу Апарат звернути увагу, яким чином цей законопроект був зареєстрований всупереч відповідним положенням статті 4 Цивільного кодексу України, а також відповідним положенням Регламенту Верховної Ради України. Але я думаю, що це ми можемо поправити на етапі другого читання, внісши зміни навіть до назви цього законопроекту і визначивши його як зміни до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють. Але давайте, я абсолютно погоджуюсь, давайте не придумувати колесо там, де його не потрібно придумувати. Дякую, Руслан Петрович, абсолютно слушно і погоджуюсь повністю. Будь ласка, слово надається Вельможному Сергію Анатолійовичу, група "Довіра".
12:14:05 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Проект закону може бути підтриманий виключно за основу, так як його положення стосовно звернення Мін'юсту із такими запитами під час розгляду закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб'єкта України та в зв'язку із заявами, пов'язаними з відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України, мають бути доопрацьовані щодо уточнення суб'єктів, щодо яких Мін'юст може звертатися з такими запитами. Депутатська група "Довіра" буде підтримувати даний законопроект у першому читанні і доопрацьовуємо до другого. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, з процедури Фріс, будь ласка. Ігор Павлович, я хочу сказати, що він теж є одним із ідеологів цього законопроекту, тому, якщо можна, з процедури Ігор Павлович, я розумію, хоче сказати, будь ласка.
12:15:00 ФРІС І.П. Я саме з процедури по тому питанню, яке ви підняли. Цей законопроект був зареєстрований до моменту прийняття нами відповідних змін. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тоді, я думаю, що це пояснює відповідь на питання. Але все рівно слушно сказав Руслан Петрович – треба дивитися, треба "бдеть", як-то кажуть. Дякую, колеги. Будь ласка, я прошу народний депутат зайняти свої місця. Переходимо до прийняття рішення. Шановні друзі, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, реєстраційний номер 9235. Прошу народних депутатів голосувати. 12:16:15 За-228 Рішення прийнято. Дякую, друзі, йдемо далі. Наступний законопроект... По фракціях, покажіть, будь ласка. Наступний законопроект 11026. Це проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах. Я ставлю пропозицію – включити це питання до порядку денного сесії. Шановні колеги, включення питання до порядку денного сесії, треба 226 голосів. Я прошу народних депутатів проголосувати. 12:16:58 За-243 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати. 12:17:21 За-212 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Будь ласка, я запрошую до слова автора законопроекту, голову підкомітету Комітету з питань правової політики Дирдіна Максима Євгеновича. Я так розумію, що ви і від авторів, і від комітету, тому до 4 хвилин.
12:17:40 ДИРДІН М.Є. Шановні колеги, вашій увазі пропонується законопроект про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах. У зв'язку з чим цей законопроект був розроблений? На підставі рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 22 листопада 23-го року. Суд ухвалив, прийняв рішення, яким загалом підтверджено відповідність Конституції України інституту малозначних справ, проте визнав таким, що не відповідають Конституції України, є неконституційними пункти 1 і 5 частини шостої статті 19 ЦПК. У своєму рішенні Конституційний Суд України зазначив, що встановлення в процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних, має бути ґрунтовано на принципі домірності, що зобов'язує державу визначити в законодавстві такий розмір ціни позову, який не буде надмірним для обраної мета та не створить розуміння справи як малозначної для особи. В даному законопроекті пропонується визначити пороговий розмір ціни позову як критерію для визначення справи малозначною в Україні, застосувавши досвід Французької Республіки, шляхом співставлення її мінімальної заробітної плати та визначеного порогового рівня розміру ціни позову як критерію для визначення справи малозначною. Тобто ми пропонуємо в даному законопроекті встановити 15 та 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в гривнях складає приблизно 45 тисяч гривень та 90 тисяч гривень. На сьогодні це вартість, ця сума визначається наступним чином: це 300 тисяч і 757 тисяч. Я прошу цей законопроект підтримати. Що стосується позиції комітету, комітет розглянув законопроекти, це 11026, 11026-1 та 11053. Вони всі зроблені на підставі рішення Конституційного Суду України. На комітеті ми обговорили ці законопроекти і було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу законопроект 11026. Проте надійшли пропозиції, зауваження від Мін'юсту, Мінфіну, Уповноваженого з прав людини, Офісу підтримки адаптації законодавства України, Ради суддів, Верховного Суду та Державної судової адміністрації. В цілому цей законопроект підтримується цими державними установами. Є ряд зауважень і пропозицій, які будуть враховані під час підготовки до другого читання. Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді включити законопроекти… 11026 взяти за основу, а законопроекти 11026-1 та 11053 відхилити. Крім того, комітет звернувся до Голови Верховної Ради з проханням оголосити на пленарному засіданні щодо застосування статті 116 Регламенту України до законопроекту 11026. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, дякую. Народний депутат Бурміч, будете виступати по альтернативному законопроекту? Бурміч не буде. Будете, да? Будь ласка. Я не побачив, дивився туди. Анатолій Петрович, автор альтернативного законопроекту, будь ласка.
12:21:37 БУРМІЧ А.П. Шановний Голово, шановні колеги, я коротенько. В чому відмінність альтернативного законопроекту від того, що ви недавно почули? Відмінність в розмірі порогу визначеності малозначимості. Я взяв за основу європейські стандарти. В Європі визначено, що малозначимими справами є такі, які в своєму об'ємі мають 5 тисяч євро. За цей стандарт я взяв і в альтернативний законопроект. Більше того, такі зміни я пропоную внести і в Цивільний, і в Господарський кодекси. Я вважаю, що саме з таким підходом ми більше розвантажимо наші суди. Сьогодні дуже буде багато звернень до судів із призивом і таке інше, штрафами, і ми розвантажимо суди, і зробимо більше доступними до судочинства малозначимі справи. Це 5 тисяч євро, еквівалентно 70 мінімальним прожитковим мінімумам. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили представлення законопроектів, зараз переходимо до стадії обговорення. Я прошу фракції і групи записатися на обговорення законопроектів. Будь ласка, Ковальчук Олександр Володимирович, фракція політичної партії "Слуга народу".
12:23:25 КОВАЛЬЧУК О.В. Прошу передати слово Павлу Павлішу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Павліш. Можна з трибуни, якщо хочете, пане Павло. 12:23:33 ПАВЛІШ П.В. Шановні колеги, юридична спільнота, безумовно, підтримує цей законопроект, і дійсно він прийнятий на підставі рішення Конституційного Суду. Малозначні справи мають бути, і тут питання тільки в розмірі саме суми, за якої справи треба вважати малозначними. Це питання ми зможемо вирішити, уже до другого читання буде комітетом розглянуто пропозиції від депутатів, які подадуть свої пропозиції. Закон важливий і прошу його підтримати за основу в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається народному депутату Саврасову Максиму Віталійовичу, фракція "Європейська солідарність". Але я розумію, що передає Руслану Петровичу. Будь ласка, Руслан Петрович.
12:24:30 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, Максим Віталійович. Шановний пане Голово, безумовно, ми в першому читання підтримаємо основний законопроект. І дуже символічно, що сьогодні ми розглядаємо, бо вчора закінчився піврічний строк, який відведений в рішенні Конституційного Суду для набуття його чинності. Тобто воно тільки із сьогоднішнього дня набуло чинності і сьогодні ми вже його розглядаємо. В принципі, я думаю, що до другого читання можна подумати щодо збільшення такого порогу. Я не знаю щодо 5 тисяч євро, але треба подумати, щоб хоча б ми могли говорити про 100-150 тисяч гривень, це було б розумно. Але в мене є питання іншого характеру. Сьогодні я під час розгляду кандидатур до складу Конституційного Суду задавав це питання, зараз хочу на ньому більше зупинитися. Ми маємо неприємний, як на мене, прецедент, де є позитивне рішення з точки зору того, що нарешті у нас одна з конституційних скарг була підтримана і ми маємо такого роду рішення, яке дійсно захищає права наших громадян. Але є припис суду, який він чітко вказує, що Верховна Рада зобов'язана вирішити такі-то, такі-то питання в такому-то, такому-то порядку. Чесно кажучи, я, коли це прочитав, я не повірив, я думав, що це якась опечатка, ну не може бути, щоб в рішенні Конституційного Суду була такого роду неприпустима річ. Тому що хто-хто, а якщо вже орган конституційної юрисдикції буде допускати такі речі, що ми дивуємося, що у нас таке відношення до законодавчого органу, до інших органів влади, якщо орган конституційної юрисдикції не розуміє балансу розподілу влад і можливості свого впливу в тому числі на Верховну Раду, яке взагалі є неприпустимим з точки зору Конституції. Тому я думаю, що було б дуже добре, якщо б ми десь між рядків, якщо вони собі допускають, в тому числі чи в рішенні комітету чи десь в якомусь рішенні процесуальному, чи звернення доробили до Конституційного Суду спеціальне, де вказали на неприпустимість таких речей з боку Конституційного Суду. Максимум, що міг зробити Конституційний Суд, визнати неконституційним, передати до Верховної Ради для розгляду. Сама Верховна Рада здатна розібратися, не треба ніяких їй приписів, обов'язкових до виконання. Бо, якщо такого роду далі буде повторюватися практика, це означає, що у нас є з точки зору… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соколов Михайло Володимирович, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
12:26:40 СОКОЛОВ М.В. Я прошу передати колезі по фракції слово пану Соболєву Сергію Владиславовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович.
12:26:48 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Ми підтримаємо в першому читанні цей проект закону. Ми вважаємо, що треба виконувати рішення Конституційного Суду і саме в той спосіб, який зараз запропоновано. Єдине, без сумніву, на друге читання ми зможемо розглянути різні категорії віднесення цих справ до малозначимих. Фактично той критерій, який закладається в проекті закону, є абсолютно правильний, він буде враховувати і рівень інфляції, ріст цін, що дозволить фактично не переглядати в майбутньому або кожен рік постійно цю норму. Саме тому пропонуємо проголосувати за цей законопроект, і ми його підтримаємо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група "Довіра". Шановні колеги, і після цього ми голосуємо. Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, пане Сергій.
12:27:45 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". З метою приведення положень Цивільного процесуального кодексу України у відповідність до рішень КСУ, проект закону доцільно підтримати. Тому депутатська група "Довіра" в першому читанні підтримує даний законопроект і рішення комітету. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Деокупуйте іменинника, будь ласка. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:29:07 За-279 Рішення прийнято. Дякую, колеги, рухаємося далі. Наступний законопроект 9149, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення виконання покарання у виді штрафу та громадських робіт. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою, прошу голосувати. 12:29:41 За-236 Рішення прийнято. Я запрошую до слова заступника міністра юстиція України Банчука Олександра Анатолійовича. Будь ласка, Олександр Анатолійович.
12:29:58 БАНЧУК О.А. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати! Сьогодні представлю вам до вашої уваги законопроект 9149. Він, як і законопроект, який ви вже сьогодні підтримали в першому читанні, який стосується залучення засуджених до праці, стосується іншої категорії засуджених і підвищення ефективності виконання таких покарань, як громадські роботи і штраф. Що мається на увазі? Що ми збільшуємо перелік засуджених, які можуть бути залучені до виконання громадських робіт. Також ми збільшуємо кількість підприємств, установ, організацій, які можуть залучати засуджених до виконання громадських робіт, а також територію, де вони можуть залучатися. Це дуже важливо в цих умовах повномасштабного вторгнення, коли ми можемо збільшити кількість засуджених, які будуть залучатися до відновлення нашої країни. Тому прошу підтримати цей законопроект. Законопроект також передбачає зміни, що стосуються підвищення виконання такого покарання у вигляді штрафу. Уточняється, що штраф буде виконуватися органами пробації, у випадку відсутності грошових коштів у засуджених буде залучати органи пробації органи Державної виконавчої служби, що буде означати, що вони будуть використовувати всі наявні механізми у Державній виконавчій службі для того, щоб арештовувати майно і відповідно стягувати ті штрафи, які будуть присуджені відповідно до вироків судів відповідним засудженим. Тому прошу підтримати цей проект, який передбачає зміни до Кримінально-виконавчого кодексу, до Закону "Про пробацію" і до Закону "Про виконавче провадження", вони підвищать якість виконання цих покарань у вигляді штрафу і громадських робіт. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Анатолійовичу. Я запрошую до слова голову підкомітету Комітету з питань правової політики Ігоря Павловича Фріса. Будь ласка, Ігор Павлович.
12:31:51 ФРІС І.П. Шановні колеги, на Комітеті з питань правової політики розглянуто проект, запропонований Кабінетом Міністрів України. Є певні зауваження Головного науково-експертного управління Верховної Ради. До другого читання члени комітету узгодили позицію, що ми з допомогою ваших правок так само виправимо це все. І враховуючи це, на засіданні комітету комітет рекомендував Верховній Раді України включити до порядку денного та прийняти за основу, прийняти в першому читанні за основу вказаний законопроект номер 9149 від 27 березня 23-го року, поданий Кабінетом Міністрів. Прошу підтримати вказаний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили представлення цього законопроекту. Переходимо до обговорення. Прошу фракції і групи записатися: 2 – за, 2 – проти. Соболєв Сергій Владиславович, фракція "Батьківщина". Будь ласка.
12:33:08 СОБОЛЄВ С.В. Прошу передати слово Цимбалюку Михайлу Михайловичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.
12:33:18 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, президіє, шановні колеги, ми вітаємо бажання Міністерства юстиції удосконалити систему виконання покарань, особливо підвищити відсоток стягнення штрафів, виконання завдання по залученню засуджених до суспільно-корисної праці. І насправді це сьогодні актуально як ніколи. І фракція "Батьківщина" в першому читанні підтримує даний законопроект, але до другого читання його потрібно удосконалити. Справді, за статистикою минулого року, майже 49 відсотків засуджених до штрафів не сплачують їх. Тобто є певна проблема у виконанні судових рішень. Але також є ряд застережень до цього законопроекту, які потрібно буде удосконалити до другого читання. Як, наприклад, пропонується законопроектом, що засуджених до виконання суспільно-корисної праці доставлятимуть до місця виконання цієї роботи транспортом за рахунок коштів підприємств, організацій тощо. На нашу думку, це є недосконало і потрібно це врахувати, бо не завжди підприємства, організації скеровують на суспільно корисну працю в конкретних населених пунктах. Часто потрібно виїжджати за його межі. Тобто чи це потягне за собою додаткові кошти, чи це має все-таки Міністерство юстиції враховувати в бюджеті системи виконання покарань? Через те в першому читанні ми підтримуємо, а до другого потрібно буде його удосконалювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Маслов Денис Вячеславович, фракція "Слуга народу".
12:35:22 МАСЛОВ Д.В. Шановні колеги народні депутати, у нас ще дуже багато важливих законопроектів. Тому з метою економії часу, колеги, підтримайте цей законопроект зеленою. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна, фракція "Європейська солідарність". Я так розумію, знову передає…
12:35:40 ЮЖАНІНА Н.П. Князевичу, будь ласка, передайте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевичу Руслану Петровичу. Будь ласка.
12:35:47 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановні колеги. Відверто кажучи, шановний пане Голово, я не зрозумів для себе одну річ, представник Міністерства юстиції не пояснив до кінця і представник комітету, може, я не добре вчитався в законопроект. Йде мова про те, що витрати на виконання рішень повинні здійснювати відповідно засуджені до обмеження чи позбавлення волі в різних випадках, в тому числі витрати відповідно, які несуть уповноважені органи пробації. Це картриджі міняти, ксерокси міняти, робити копії, канцелярські товари купляти і навіть проїзд персоналу. Я, правда, не знаю, таксі чи поїздом, чи як це буде, я не розумію, чи у VIP-вагонах. Друзі, це ж державний орган, який оплачується з бюджету, і всі ці видатки є в їхніх як розпорядників фондів другої категорії з бюджету коштів. Тобто ми на одні і ті самі цілі двічі будемо виділяти кошти, один раз з бюджету і другий раз з людей. Тобто фактично два рази з людей. Або я щось не розумію, або закон так написаний. Якщо він так написаний, то, значить, це проблема, яку треба вирішити вже зараз, тому що в другому читанні… Ну це концептуальна проблема. Або тоді вилучати їх в цій частині як відповідно розпорядників фонду і не давати їм гроші на ці цілі з державного бюджету. Якщо їм не вистачає грошей, ну то давайте збільшувати державний бюджет у цій частині, а не з людей забирати ці гроші. Бо якщо дійде до того, що в нас дійсно конвой будуть оплачувати засуджені, ми так далеко заїдемо. Дякую. Я просто не розумію до кінця законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група "Довіра".
12:37:22 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Дякуємо заступнику Міністра Олександру Банчуку за представлення законопроекту, за ґрунтовні виступи. Законопроект може бути прийнятий за основу, оскільки реформує механізм виконання покарання у виді громадських робіт та штрафу, але виглядає доволі дискусійним підхід суб'єкта права законодавчої ініціативи щодо запровадження для засуджених сплат та витрат на виконання судового рішення. Потрібно доопрацювати до другого читання. Депутатська група "Довіра" буде підтримувати законопроект у першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення законопроекту. Прошу приготуватися до голосування, шановні колеги, будь ласка, приготуйтесь до голосування. Шановні друзі, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення виконання покарання у виді штрафу та громадських робіт (реєстраційний номер 9149). Готові голосувати, шановні колеги? Прошу народних депутатів голосувати. 12:38:48 За-253 Рішення прийнято. Дякую, колеги, рухаємося далі. Наступний законопроект 7033 й альтернативний до нього 7033-1, а також 7033-д. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про доступ до судових рішень" щодо запобігання розголошенню відомостей досудового розслідування. Я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:39:25 За-228 Рішення прийнято. Шановні колеги, будь ласка, до слова запрошується голова Комітету з питань правової політики Маслов Денис Вячеславович. Я так розумію, що від авторів і від комітету, до 4 хвилин. Кабаченко буде наполягати на виступі як другий автор? Не буде. Добре, дякую. Тоді тільки цей виступ. Будь ласка.
12:39:52 МАСЛОВ Д.В. Дякую. Колеги, і я дуже попрошу вашої уваги і максимальної концентрації. Максимальної концентрації по цьому законопроекту. В чаті я певну інформацію для колег скинув, народних депутатів, ознайомтесь і зрозумійте, про що цей законопроект. Дуже прошу. Я почну звичайно з рішення комітету. Комітет, розглянувши на своєму засіданні відповідні законопроекти, вирішив рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень (реєстраційний номер 7033-д). У зв'язку з цим проект 7033 і проект 7033-1 відхилити. Звернутись до Голови Верховної Ради з пропозицією оголосити на пленарному засіданні застосування частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Колеги, а тепер по суті. Дуже уважно. Чи знаєте ви, що на державному підприємстві "КБ "Південне" в місті Дніпро проводились роботи над новою тактичною ракетою Р-29 для ракетних комплексів "Грім" та "Сапсан"? Чи знаєте ви, що у Кіровоградській області на території однієї з військових частин зберігались порохові заряди з відповідними ознаками і кількостями? Знаєте, чому я оголошую це з трибуни? А тому що це відкрита, на жаль, і несекретна інформація. І вона відкрита і несекретна для нашого ворога. Про це зазначено навіть в пояснювальній записці. Чи готові ми далі відкривати нашому ворогу місця розташування військових об'єктів, місця розташування виробництв зброї, де зберігається зброя та матеріали для виробництва нашої зброї? Якщо готові, можете не підтримувати цей законопроект, але всі тоді нехай знають, хто не підтримає цей законопроект, тим більше в першому читанні. Якщо ми не хочемо, щоб ворог користувався такою інформацією, це наш обов'язок підтримати цей законопроект. Я знаю про заяви деяких окремих громадських організацій. Я публічно сказав, і від нашого комітету так само, ми завжди відкриті до предметної фахової дискусії і врахування конструктивних пропозицій і народних депутатів, і представників громадськості до другого читання. Але знімати з розгляду, не приймати в першому читанні – це буде злочин проти нашої безпеки. Тому я закликаю кожного народного депутата зі всіх фракцій і депутатських груп натиснути за цей законопроект зелену кнопку. З боку Комітету з питань правової політки я вам обіцяю доопрацювання цього законопроекту, але там обов'язково залишиться на друге читання захист наших критично важливих воєнних об'єктів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Денисе Вячеславовичу. Кабаченко не наполягає. Тому переходимо одразу до фракцій і груп. Я прошу фракції і групи записатися: 2 – за, 2 – проти щодо законопроекту. Слово надається народному депутату Гривку Сергію Дмитровичу, фракція політичної партії "Слуга народу".
12:43:55 ГРИВКО С.Д. Прошу слово Потураєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Потураєв.
12:44:04 ПОТУРАЄВ М.Р. Шановні колеги, як вам відомо, наш комітет відповідає за законодавство з доступу до публічної інформації. Так, дійсно, цей законопроект потребує доопрацювання до другого читання, але ми також в контакті з громадськими організаціями, які опікуюся захистом цієї невід'ємної свободи кожного громадянина України. Вже від громадськості готові пропозиції до другого читання. І пан Денис Маслов вже запевнив зараз нас всіх і мене особисто, що вони будуть обов'язково розглянуті і за можливістю враховані повністю до другого читання. Колеги, значення цього закону неможливо перебільшити. Це критично важливий закон, ми не маємо втратити зараз час на те, щоб його повертати авторам доопрацьовувати і так далі. Я теж підтримуюсь до того, що гарантую його максимально ретельне доопрацювання до другого читання з тим, щоб громадяни зберегли свободу в доступі до суспільно значущої інформації, публічної інформації і так далі, але при тому, щоб інформація, яка шкодить вже, вже нашкодила, колеги, вже нашкодила реально нашій обороноздатності, щоб вона все ж таки на період війни була закрита. Прошу з порозумінням до цього поставитися, закликаю зараз підтримати цей закон. Це не просто підтримка закону, це просто прямий захист наших оборонних підприємств, наших складів, наших військових частин, які, ви ж знаєте, що... де вони перебувають і які інноваційні рішення вони мають приймати. Колеги, захистимо наших захисників. Підтримаємо цей закон в першому читанні, до другого все доопрацюємо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Стефанишина Ольга Анатоліївна, фракція політичної партії "Голос".
12:46:09 СТЕФАНИШИНА О.А. Прошу передати слово Ярославу Юрчишину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Романович Юрчишин, будь ласка.
12:46:17 ЮРЧИШИН Я.Р. Зі свого боку підтверджую слова мого колеги пана Микити Потураєва про те, що ми в тісному контакті з організаціями, які працюють для забезпечення права доступу до публічної інформації. І у нас є домовленість з комітетом про те, що по статті 116 нам вдасться захистити ті недогляди, які були допущені при підготовці до першого читання. Надзвичайно важливим є те, що до нас звернулися зокрема і представники Служби безпеки України з великим проханням закрити певну інформацію, яка може приносити шкоду нашим силам оборони. Це справді важливо зробити. Тому на перше читання ми будемо підтримувати особливо зважаючи на те, що є можливість повністю переписати закон у відповідності до 116 статті і справді втілити саме те, що необхідно: закрити критичну інформацію, яка є шкідливою для нашої перемоги. Все решта має бути відкрите. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ар'єв Володимир Ігорович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
12:47:34 АР’ЄВ В.І. Прошу передати слово Софії Романівні Федині. ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина, будь ласка.
12:47:48 ФЕДИНА С.Р. Колеги, щоб не виникало запитань, треба писати якісні законопроекти і не пхати туди репресивні норми, які порушують права людини. Що стосується закриття інформації по стратегічних об'єктах, "Європейська солідарність" однозначно це підтримує. Але дозвольте запитати тоді, навіщо ви запхали туди закриття інформації в справах по мобілізації. Тобто вже зараз люди, які приходять в ТЦК оновити свої дані, узнають, що проти них є кримінальні справи, про які вони не знають. І зараз адвокати це все оскаржують. Прийнявши цей законопроект в тому варіанті, в якому він зараз є, всіх цих людей звинуватять, засудять, а вони навіть знати про це не будуть. Скажіть, будь ласка, чи це є нормально? Громадські організації, серед яких "КримSOS" і "Принцип" як правозахисна військова організація, величезна кількість організацій, вони категорично проти тих формулювань, які є у цьому законопроекту. Ви закриваєте інформацію на необмежений термін і на час мирного часу, вже післявоєнного часу, ви пропонуєте, щоб судді мали право на свій розсуд вилучати будь-яку інформацію, яка їм здається потрібною до вилучення, без жодних на те обґрунтувань. А тепер як це буде виглядати, зокрема на прикладі справи Червінського, що він не знає, які документи долучені в його справу, його адвокатам не дають можливості ознайомитися з документами по його справі, не допитують свідків? А в результаті ми маємо ситуацію, коли людина, яка захищала українську державу, сидить в ув'язненні рік без жодних на те реальних звинувачень і без права на захист. Колеги, будь ласка, пишіть якісні законопроекти. Якщо ви доопрацюєте і це буде стосуватися тільки стратегічних об'єктів і безпеки української держави, то ми підтримаємо. Але якщо й далі там будуть залишатися абсолютно репресивні норми щодо українців, зокрема мобілізованих, то таке підтримувати не можна буде. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельможний. Будь ласка, Сергій Анатолійович, група "Довіра".
12:49:54 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Проект закону може бути підтриманий за основу, оскільки він доповнює чинне законодавство правильними нормами про те, що не можуть бути оприлюднені в рішеннях судів відомості про найменування адреси військових частин. Але з іншого перелік рішень, які не оприлюднюються під час дії воєнного стану, необхідно скоротити. Дискусійною є пропозиція суб'єкта законодавчої ініціативи щодо можливості суду не розголошувати окрему інформацію при направленні рішення до реєстру у ситуації, коли судовий розгляд відбувався у відкритому судовому засіданні, оскільки поза увагою залишається ризик витоку такої інформації безпосередньо під час саме відкритого судового засідання. Прошу це врахувати до другого читання. У першому читанні група "Довіра" підтримує цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще одна хвилина – Соболєв Сергій Владиславович від фракції "Батьківщина". І голосуємо, шановні колеги. Будь ласка, Сергій Владиславович.
12:51:04 СОБОЛЄВ С.В. Соболєв, "Батьківщина". Шановні колеги, ми дуже уважно вивчали цей законопроект, на жаль, він дуже недосконалий. Тому я звертаюся до голови комітету, якщо на друге читання буде враховано ключові норми, що можна закривати інформацію виключно тільки по назві об'єктів, якщо це дійсно військові об'єкти, по їх дислокації, геолокації, вся інша інформація, яка стосується корупціонерів, які проходять по цих статтях, тих фактів зловживань, вона повинна бути публічна і відкрита. Тому якщо на друге читання ви підете на такий крок, ми готові його підтримати в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, мені здається, що сьогодні всі сказали, що всі готові працювати до другого читання над цим законопроектом. Але питання закриття інформації про наші стратегічні об'єкти є сьогодні питанням національної безпеки. І тому я дуже прошу всіх відповідально поставитися до голосування за цей законопроект. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень (реєстраційний номер законопроекту 7033-д). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 12:52:53 За-250 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
12:53:09 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є оголошення. Відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Україна, держави Латинської Америки і Карибського басейну – співробітництво заради майбутнього". І перерва із заміною на виступ. Будь ласка, Пушкаренко та колеги, фракція "Довіра" та "Слуга народу".
12:54:11 ПУШКАРЕНКО А.М. Шановні колеги, дорогий український народе, для України одним із пріоритетів сьогодні є держави Глобального Півдня. І виклики сьогодення, які постали перед нашою державою, змушують нас сьогодні змінити і активізувати багато речей в нашій зовнішній політиці. І одним із пріоритетів є держави Латинської Америки і Карибського басейну. Кожна держава і кожен голос сьогодні в Генеральній асамблеї ООН для нас важливий, адже це впливає на подальші рішення, які ляжуть в основу в імплементації української Формули миру, і ви знаєте, наступного місяця відбудеться Глобальний саміт миру, де сьогодні ми запрошуємо максимальну кількість держав, консолідуємо світ навколо дуже простих речей, речей, які побудовані на міжнародному праві, на Статуті ООН, на рішенні Генеральної асамблеї. Це і є основа сьогодні української Формули миру, яка представлена Президентом Володимиром Зеленським. На жаль, багато років наші двосторонні і багатосторонні стосунки з Латинською Америкою і Карибським басейном не мали того рівня і не мали того розвитку, які дійсно потрібний і заслуговує на увагу сьогодні. Тому ми як народні депутати України, і тут представники без виключення всіх фракцій і груп дев'ятого скликання Верховної Ради, сьогодні вирішили об'єднатися в міжфракційне депутатське об'єднання "Україна, держави Латинської Америки і Карибського басейну – співробітництво заради майбутнього" для того, щоби і на міжпарламентському рівні сьогодні активізувати наше співробітництво, а з багатьма державами, на жаль, почати його з чистого листа. Чому на жаль, тому що 30 років цього не відбувалося. І сьогодні ми у форматі груп дружби і у форматі нашого МФО плануємо ряд візитів до цих держав і також запрошуємо колег цих держав відвідати сьогодні Україну, ознайомитися з безпековою ситуацією і з тими викликами, які сьогодні є. Нас об'єднує точно повага до міжнародного права, нас об'єднують гуманітарні принципи. Це взагалі сьогодні держави і континент, які орієнтовані на повагу до територіальної цілісності, до чого сьогодні апелюємо ми і держави, які готові сьогодні стати поряд з нами у питанні справедливості і справедливого миру в Україні. Тому я дякую кожному колезі, який сьогодні приєднався до нашої МФО, я дякую кожному колезі, який сьогодні готовий, і запрошую всіх для того, щоби ми зробили все, щоби кожна держава допомогла нам не знехтувати зусиллями наших Збройних Сил, наших захисників і захисниць і добитися разом справедливого миру і повернення дії міжнародного права в Україну. Тому я переконаний, що це нова сторінка між Україною і державами Латинської Америки і Карибського басейну. Дякую. Слава Україні! ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям Слава! Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:57:37 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, ми продовжуємо нашу роботу. Наступний законопроект 11133, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Я ставлю пропозицію, шановні колеги, включити це питання до порядку денного сесії. Будь ласка, займіть свої місця, включення до порядку денного сесії потребує 226 голосів. Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити цей законопроект 11133 і альтернативний до нього 11133 зі значком 1 до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 12:58:30 За-246 Рішення прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути ці законопроекти за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 12:58:52 За-204 Рішення прийнято. Я запрошую до слова народного депутата України Фріса Ігоря Павловича, будь ласка, Ігор Павлович.
12:59:08 ФРІС І.П. Вітаю, колеги! Короткий, маленький законопроект, який комітет підтримав за основу і в цілому і про що буду просити вас. На сьогоднішній день для того, щоб прийняти рішення, щоб провести засідання судове в режимі відеоконференції в апеляційних інстанціях у Верховному Суді, необхідно зібрати трьох суддів. Всі зайняті, а у Великій палаті треба оббігати 21 суддю, щоб це зробити. В судах першої інстанції це рішення приймає одноосібно суддя, який розглядає справу. Апеляційний це би міг робити, якщо цей законопроект пройде, суддя-доповідач одноосібно прийме рішення, щоб за заявою сторони або за заявою представника сторони судового провадження можна було прийняти таке рішення. Ми з колегами обговорювали цей законопроект, був мій проект, був альтернативний, є альтернативний нашого колеги Романа Бабія. І ми взяли звідти деякі речі і прийняли це в редакції комітету. І пропонуємо саме в редакції комітету цей законопроект вашій увазі і вашої підтримки, щоб такі клопотання могли подавати як сторони процесу, так і їх представники, щоб такі рішення міг прийняти одноосібно суддя і щоб такі відеоконференції можна було, як було при ковіді, а потім зараз уже це припинилося, бо ковід припинений, щоб можна було здійснювати за допомогою своїх ґаджетів, своїх кишенькових пристроїв електронних. Тому проект простий, проект досконалий і проект іде на користь як правосуддю, так і людям. Прошу вас підтримати за основу і в цілому цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігорю Павловичу. Слово надається голові підкомітету Комітету з питань правової політики Бабію Роману Вячеславовичу. Будь ласка, Романе Вячеславовичу.
13:01:09 БАБІЙ Р.В. Шановні колеги, я подавав альтернативний законопроект до представленого Ігорем Павловичем. Я підтримую положення принципів у альтернативному, які озвучив пан Фріс. З нового пропонується в альтернативному на рівні закону зафіксувати можливість брати участь у відеоконференціях з власних технічних засобів. Це питання було у нас під час ковіду врегульовано, на рівні закону ковід закінчився. Воно зараз працює, але врегульовано на рівні нормативних актів Вищої ради правосуддя. Пропонується його повернути на рівень законодавчого регулювання. Такими ж правами пропонується наділити і представника сторони, бо інколи з цим виникають проблеми. Деякі судді вважають, що не вказаний представник, тому він не може брати участь у відеоконференції з власних пристроїв, з комп'ютерів, лептопів, інших гаджетів. Деякі вважають, що якщо одночасно бере і сторона, і представник, то це теж порушення процесуального законодавства. Ці положення були враховані комітетом в редакції комітету в законопроекті, дискусійні положення з альтернативного були відхилені, я на них не наполягаю. Чому це важливо? Тому що це зручно і ефективно, економить час для сторін. Давно просили про це представники адвокатури, представники суддівської спільноти ввести це на постійній основі, що і робить цей законопроект. І, власне, у воєнний час важко переоцінити важливість такого способу брати участь у судових засіданнях з огляду на безпекові питання, щоб не очікувати годинами в коридорі. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні проект закону 11133 прийняти за основу та в цілому в редакції, запропонованій комітетом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Вячеславовичу. Займіть своє місце. Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Є необхідність. Тоді запишіться: два – за, два – проти. Будь ласка, шановні колеги. В'ятрович Володимир Михайлович, фракція "Європейської солідарності".
13:03:45 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Руслану Князевичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Петрович, будь ласка. Руслан Петрович Князевич.
13:03:51 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, Руслан Олексійович. Ну насправді, це рішення вже перезріло і тут немає жодних сумнівів щодо доцільності його прийняття. Я дуже сподіваюсь, що йде мова про рішення, яким будуть надаватись дозволи, а не яким, в тому числі, будуть видаватись заборони. Тому треба це врахувати. І якщо ми розуміємо, що такий підхід є у всіх, і в авторів закону, і якщо немає заперечень комітету, то і наша фракція не буде заперечувати, щоб цей законопроект прийняти в цілому. Тому що на часі його прийняття було ще давним-давно і ми з ним затягнули. На превеликий жаль, є багато кричущих фактів, коли справді з різних причин, в тому числі об'єктивних, під час війни не вдавалось збирати суддів, які знаходились не тільки в різних кінцях України, а й деколи в різних кінцях світу. Тому я погоджуюсь. Інша справа, щоб знову ж таки судді не зловживали, а правильно, як це написано в законі, його використовували. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, Дирдін Максим Євгенович, "Слуга народу", будь ласка.
13:04:49 ДИРДІН М.Є. Пане голово, прошу слово передати колезі Штепі Сергію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сергійович Штепа, будь ласка.
13:04:57 ШТЕПА С.С. Шановні колеги, доброго дня. Як ви знаєте, ще наприкінці 2017 року було запроваджено зміни до процесуального законодавства і в тому числі електронний суд. У тому числі з'явилась можливість для будь-якої особи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. На жаль, згідно з положеннями чинного законодавства, для цього необхідна ухвала від всього складу суду. Цим законопроектом пропонується усунути процесуальну перепону у вигляді необхідності ухвали всім складом суду. І достатньо буде зробити це рішення судді одноособово. При колегіальному розгляді справи це зможе зробити суддя-доповідач. Я вважаю, що прийняття цього законопроекту, воно пришвидшить розгляд судових справ, воно покращить якість роботи судової системи. Він є дуже-дуже необхідним, особливо в умовах повномасштабного вторгнення, коли дуже багато людей перебувають не за місцем розташування суду і не можуть брати участь у судових засіданнях офлайн. І як, крім того, було правильно сказано нашими колегами, не завжди можливо взагалі зібрати весь склад суду для ухвали в одному місці в один і той же час. Тому я пропоную ухвалити, розглянути цей законопроект і проголосувати за нього за основу і бажано в цілому, бо він є дуже актуальним і нагальним. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, завершальний виступ – Михайло Михайлович Цимбалюк, і після цього голосуємо. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця і передаємо слово Михайлу Михайловичу, будь ласка.
13:06:23 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, шановний пане Голово. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Наша фракція пропонує підтримати пропозицію комітету і схвалити цей законопроект за основу і в цілому. Це насправді буде серйозним кроком для спрощення роботи суддів для підвищення їхньої ефективності і до покращення доступу громадян до судочинства. Ми пропонуємо не тратити час і голосувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання. Я прошу зайняти свої місця, переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Я ставлю пропозицію. Була пропозиція комітету за основу і в цілому. Я так розумію, ніхто не висловився проти, тому я буду почергово ставити ці пропозиції. Я ставлю першу пропозицію. Прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції (реєстраційний номер 11133). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 13:07:48 За-260 Рішення прийнято. Шановні колеги, я можу ставити в цілому. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції (реєстраційний номер 11133). Прошу народних депутатів голосувати. 13:08:27 За-263 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую, колеги. Рухаємося далі. 5652: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв'язку з неналежними умовами тримання. Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати. 13:09:04 За-243 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:09:24 За-218 Рішення прийнято. Шановні колеги, я запрошую до слова заступника міністра юстиції України Банчука Олександра Анатолійовича. Будь ласка, Олександре Анатолійовичу.
13:09:42 БАНЧУК О.А. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати, законопроект 5652 представляю вашій увазі, і він розроблений Міністерством юстиції, і поданий Кабінетом Міністрів на виконання пілотного рішення Європейського суду з прав людини "Сукачов проти України". Це рішення Європейського суду спрямоване на вирішення системної проблеми неналежних умов тримання в місцях позбавлення волі. Ми виконуємо частину цього рішення, яка стосується того, щоб створити незалежну комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання, і щоб ця комісія, члени цієї комісії мало право безперешкодного доступу до установ виконання покарань для того, щоб встановити за скаргою чи засудженого, адвоката засудженого чи іншої особи, родича засудження є належні умови тримання у відповідній установі чи неналежні умови. У випадку безперешкодного доступу і встановлення такого факту буде встановлений також строк перебування такого засудженого чи ув'язненої особи в неналежних умовах. І в цьому випадку за результатами цих процедур буде повноваження встановлено відповідно до законопроекту, у випадку його підтримання вами, буде встановлено рішення про те, що застосувати або заходи запобігання продовження цього порушення або також відшкодування за неналежні умови тримання. Запобігання, передбачається можливість переведення в іншу установу, в іншу камеру, проведення відповідного ремонту чи інші заходи для того, щоб запобігти продовженню цьому порушенню. І також передбачені законопроектом заходи відшкодування за неналежні умови тримання. Це скорочення строку судимості, скорочення строку для можливості звільнення з умовно-достроковим звільненням або звільнення від плати за умови, за перебування в установах тримання під, в установах позбавлення волі. Тому прошу підтримати цей законопроект, який спрямований на виконання ... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається заступнику голови Комітету з питань правової політики Валерію Івановичу Божику. Будь ласка, Валерію Івановичу.
13:11:57 БОЖИК В.І. Шановні колеги, Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні цей законопроект щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених і осіб, взятих під варту, у зв'язку з неналежними умовами утримання. Як зазначив доповідач, законопроект розроблений з метою впровадження в національне законодавство превентивних і компенсаційних заходів у випадку неналежних умов утримання під вартою. Я хочу звернути увагу колег, що, дійсно, в пілотному рішенні Європейського Суду з прав людини "Сукачов проти України" було констатовано наявність в Україні триваючої структурної проблеми щодо умов утримання осіб під вартою і відсутність у національному законодавстві ефективного способу юридичного захисту у зв'язку з цим. Колеги, ми розуміємо, що проблема неналежного утримання є системною, і в першу чергу необхідно змінювати підходи, створювати такі належні умови утримання. Але цей законопроект дасть тим особам, які вже знаходяться під вартою в неналежних умовах, належний механізм юридичного захисту і механізм компенсації у зв'язку з цим. Також члени комітету під час розгляду цього законопроекту констатували необхідність суттєвого його доопрацювання, цих запропонованих законодавчих змін, і це буде зроблено в порядку підготовки до другого читання. Враховуючи зазначене, я прошу, колеги, підтримати висновок комітету, а саме рекомендувати Верховній Раді проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб (№5652), прийняти за основу і звернутися до Голови Верховної Ради з пропозицією оголосити на пленарному засіданні необхідність застосування статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Дякую за увагу. Прошу підтримки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Іванович. Шановні колеги, переходимо до обговорення цих законопроектів. Є необхідність обговорювати їх? Прошу записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, шановні колеги. Будь ласка, Геращенко Ірина Володимирівна, фракція "Європейська солідарність".
13:14:22 ГЕРАЩЕНКО І.В. Софії Федині, будь ласка, передайте слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина, будь ласка.
13:14:33 ФЕДИНА С.Р. Завтра, 24 травня, об 11:40 в кропивницькому районному суді відбудеться чергове судилище над розвідником Романом Червінським, якого вже понад рік тримають за ґратами тільки тому, що він втрафив викрити державну зраду в рамках так званого "Вагнергейту" і наступити на п'яти окремим чиновникам з Офісу Президента, які, на жаль, вміють керувати і парламентом. Весь цей час він утримується абсолютно в неналежних умовах. Коли його утримували тут в Києві, то мало того, що не було можливості бачитися з рідними, нормально спілкуватися з адвокатами, абсолютно ненормальні камери без жодного вікна, відсутність лікування, відсутність можливостей пожалітися і якось змінити свою ситуацію, так після того, коли його привели до Кропивницького в суд, ситуація ще більше погіршилася. Зараз його тримають в камері підвального типу, де температура ніколи не піднімається вище 13 градусів, там бігають таракани і пацюки. Але що більше, під час одного із засідань, коли вичерпувався його термін тримання під вартою, без рішення суду за відсутності адвокатів, за відсутності самого Червінського слідчі і прокурори самі собі продовжили термін Червінському перебування за ґратами. Дуже добре, що ви хочете в цьому законопроекті змінити цю ситуацію, але що робити в тому випадку, коли неналежні умови утримання створюються саме під тиском влади, тому що вони хочуть розправитися з Романом Червінським, який захищав Україну і захищає її, навіть перебуваючи за ґратами, в камері. Я вважаю, що це є неприпустимі речі. І я закликаю не тільки приймати законопроекти, але і вимагати правосуддя. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Бакумову Олександру Сергійовичу, фракція "Слуга народу".
13:16:39 БАКУМОВ О.С. Шановний головуючий, прошу передати слово Денису Маслову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Маслов Денис Вячеславович. 13:16:47 МАСЛОВ Д.В. Шановні колеги народні депутати, давайте будемо відвертими, проблема з неналежними умовами тримання під вартою не сьогоднішня, не вчорашня, навіть не 20-ти і 30-річної давнини. Ця проблема є. Ми всі про це дуже добре знаємо, це констатовано в багатьох, в тому числі і в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини. Питання в тому, чи можемо ми зараз переобладнати всі наші місця тримання під вартою, чи відбування покарань до належних європейських, таких як, наприклад, у Данії, умов? Ні, звичайно, що не можемо, так як і не могли зробити це до цього. Що ми можемо зробити? Ми можемо на виконання рішення Європейського суду з прав людини пілотного запропонувати інші механізми, які, власне, і передбачені в цьому законопроекті, ті, які передбачив уряд. Тобто це і можливість ранішого клопотання про умовно-дострокове звільнення, оскільки особа перебувала в неналежних умовах, це і компенсації, і інші інструменти, які озвучував представник Кабінету Міністрів України сьогодні. Це ми з вами можемо зробити. Тому давайте приймемо цей законопроекті зробимо це. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається Кириленку Івану Григоровичу, фракція "Батьківщина". Я так розумію, Сергію Владиславовичу передає. Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович, фракція "Батьківщина".
13:18:28 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, без сумніву, треба виконувати рішення Європейського суду з прав людини. Але як виконувати це рішення? От я звертаюся до Мін'юсту, ну невже у вас немає статистики, в яких неналежних умовах утримуються ув'язнені? Ну ви ж знаєте, де камери не відповідають, де відсутні туалети, де відсутні умови температурного режиму. Навіщо вам ще якась комісія, яка буде це встановлювати, ну це смішно виглядає. Ви хочете дійсно змінити цю ситуацію? Ну тоді ми чекаємо від Мін'юсту вже скільки років альтернативних умов відбування покарання. Ну чому у нас 90 відсотків ув'язнених повинні сидіти в камерах? Чому попереднє ув'язнення повинне бути два, три, десять років. Можливо, в цьому проблема? Можливо, ці люди краще були б задіяні на громадських роботах, відповідний законопроект ми підтримали в першому читанні. Можливо, дайте право ув'язненим відремонтувати їх туалети ними самими ж, їх камери, в яких вони знаходяться. Створіть бригади, які будуть, да, за гроші, як ми надаємо це право попереднім законопроектом, створювати належні умови. А ви просите комісію, яка буде це встановлювати? Якщо ви думаєте, що такі умови перебування лише в Україні, це неправда. Ми, члени Парламентської асамблеї Ради Європи, особливо ті, хто є членами комітету моніторингового, знають, в яких умовах відбувають покарання, наприклад, у Французькій Республіці, і це є застереження, які були на останніх засіданнях. Тільки люди підходять абсолютно до інших справ з інших моментів. Тому, на мій погляд, це законопроект нікчемний, він ні про що. Якщо вам треба поставити… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальний виступ – Мамка Григорій Миколайович, "Платформа за життя і мир". І після цього голосуємо, шановні колеги. 13:20:42 МАМКА Г.М. Шановні колеги, хочу звернути увагу про те, що скільки б і за що ми не голосували, ми цю проблему абсолютно ніяк не вирішимо. Дурити Європейський суд з прав людини можна, але не так нагло, нахабно, нажаттям кнопки в залі Верховної Ради. От уявляєте, зламане там робоче місце. Що на ньому можна написати, яке слово шариковою ручкою, щоб воно відремонтувалося? Абсолютно, що б ти не писав, нічого не трапиться і воно не буде відремонтоване. Нам би все-таки від Мін'юсту хотілося б почути реальні цифри. А що необхідно зробити, щоб створити належні умови? Чотири стіни, які виділила землю і побудувала держава, на чому спати, засоби зв'язку і провітрювання кімнати. Це багато? Ну не треба ж туди таких шикарних умов. Але, на жаль, ми не розуміємо, не знаємо, що необхідно зробити, щоб створити в кількості щодо засуджених, яких вже проголосували і надали можливість воювати за територію України, скільки звільниться місць. Так, може, ми все-таки зробимо, щось виділимо вам кошти або дозволимо Мін'юсту розподілити кошти і зробити належні умови. Повірте мені, створення комісії зовсім не буде впливати на створення чи нестворення умов. А людей, які не доводять, або не роблять, виконуючи свою службові обов'язки, отримуючи зарплату, належних умов для людей, які утримуються в місцях відбування покарань, їх необхідно або звільняти, або садити за недбалість, що вони не виконують своїх обов'язків. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішень. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо заходів спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб взятих під варту, у зв'язку з неналежними умовами тримання (реєстраційний номер 5652). Всі зрозуміли? За основу, з доопрацюванням положень відповідно до частини першої 116-ї Регламенту. Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 13:23:45 За-251 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Шановні колеги, перед тим, як перейдемо до наступного законопроекту. Шановні народні депутати, з особливою жорстокістю вкотре Російська Федерація здійснила ракетний обстріл по цивільній інфраструктурі міста-героя Харкова та містах Харківської області. Було здійснено близько 15 ударів, на жаль, є загиблі і багато поранених. Від імені Верховної Ради України висловлюємо співчуття всім рідним та близьким загиблих, бажаємо якнайшвидшого одужання постраждалим. Такі злочини не мають строку давності, тому всі винні обов'язково будуть притягнуті до відповідальності. Я прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам'ять загиблих. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу сідати, шановні друзі. Шановні колеги, наступний законопроект 11186. Це проект Закону про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" щодо уточнення підстав припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги. Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу голосувати. 13:25:59 За-251 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 13:26:20 За-216 Рішення прийнято. Шановні колеги, можемо без обговорення цей законопроект? Колеги, можемо без обговорення? Без обговорення можемо? Добре. Тоді я запрошую голову підкомітету Комітету з питань правової політики Володимира Антоновича Ватраса від авторів і від комітету до 4 хвилин. Будь ласка, Володимире Антоновичу.
13:26:43 ВАТРАС В.А. Шановний Голово, шановні присутні, до вашої уваги пропонується маленький, але надзвичайно важливий законопроект, який на сьогоднішній день схвилював адвокатську спільноту, яка і виступила основним ініціатором внесення зміни до статті 23 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". У чому сталася проблема, яку на сьогоднішній день потрібно нагально вирішити в умовах воєнного часу? Нещодавно ми внесли зміни до статті 335 Кримінального процесуального кодексу і у зв'язку з чим дозволили судам зупиняти кримінальні провадження, у зв'язку з мобілізацією підсудних, які безпосередньо призиваються на військову службу, внаслідок чого станом на сьогоднішній день ми вже маємо близько кількох десятків тисяч кримінальних проваджень про зупинення кримінальних проваджень у зв'язку з цими обставинами. У чому проблема саме для адвокатури в цій ситуації виникає? Проблема виникає в тому, що безоплатна правнича допомога, яка була призначена у зв'язку з такими кримінальними провадженнями, не припиняється, оскільки в законі відсутня відповідна підстава для цього. Тому ми і пропонуємо внести зміну до статті 23 даного закону, доповнивши її пунктом 10, відповідно якого безоплатна правнича допомога припиняється за рішенням Центру БПП у зв'язку з зупиненням кримінального провадження, внаслідок чого захисники-адвокати будуть мати можливість отримати кошти за свою роботу, адже в зворотному вони таких коштів не зможуть отримати, допоки не закінчиться військовий стан і кримінальне провадження щодо їх підзахисного не буде поновлене. Знову ж таки, від авторів, а тепер від комітету хотів зауважити, що комітет розглянув на своєму засіданні зазначений законопроект 19 квітня 2024 року і своїм рішенням ухвалив рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання проект Закону про внесення змін до статті 23 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" щодо уточнення підстав припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги, поданий народним депутатом Ватрасом та іншими народними депутатами. За результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу і в цілому, а також у разі прийняття законопроекту як закону доручити комітету разом із Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України здійснити редакційне та техніко-юридичне обґрунтування тексту. Шановні колеги, прошу вирішити це питання якомога швидше, надати можливість нашим колегам адвокатам отримати кошти, які вони по факту заробили. І також хотів додати від себе. Якщо є можливість за основу і в цілому, дуже прошу зал визначитися в цій частині і надати можливість якомога швидше врегулювати цю юридичну колізію. Міністерство юстиції підтримало вищевказаний законопроект, Уповноважений Верховної Ради з прав людини позитивно висловився щодо нього, а також є позитивний висновок Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради. Давайте допоможемо адвокатам, давайте допоможемо мобілізованим і приймемо це важливе рішення. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Антонович. Шановні колеги, є пропозиція обговорити цей законопроект. Прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, Веніславський Федір Володимирович, фракція Політичної партії "Слуга народу".
13:30:35 ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Колеги, є прохання перейти до голосування за цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Блискуче, Федір Володимирович. Синютка Олег Михайлович, фракція політичної партії "Європейська солідарність". 13:30:50 СИНЮТКА О.М. Шановні народні депутати, "Європейська солідарність" підтримує цей законопроект. Але давайте подивимося на реальний стан безоплатної правової допомоги. І лакмусовим папірцем такої допомоги звичайно є допомога для військових і родин військових. Станом на зараз така допомога фактично є відсутньою. Родини військових просто не знають, куди їм потрібно звертатися за допомогою, не кажучи вже про отримання такої допомоги. В кращому випадку вони звертаються до громадських організацій, а в більшості просто ідуть до адвокатів і витрачають відповідні кошти і ресурси своїх родин. Це породжує зневіру серед військових, це породжує недовіру в суспільстві, і це неприпустимо. Ми повинні розуміти, що навіть родини наших героїв, які загинули, стикаються з проблемою оформлення відповідних пенсійних витрат по втраті годувальника. Вони стикаються з проблемою по виплатах і по неоформленню таких виплат. Родини наших поранених, соромно сказати, але багато наших поранених взагалі не мають навіть статусів учасника бойових дій. Вони не отримують виплат, пов'язаних з їхніми пораненнями, вони не отримують тих виплат, які вони отримували на фронті, захищаючи нашу країну. Родини безвісти пропавших не можуть належним чином зробити запити і отримати належну інформацію про своїх рідних. Родини полонених дуже часто взнають, що московські окупанти уже здійснили суд над ними, а родини навіть не знали про це, а родини наших героїв, які сьогодні воюють на фронті, вони не можуть належним чином навіть оформити ті соціальні пільги, які передбачені державою. Шановні колеги, ми повинні забезпечити надання належної правової допомоги родинам наших героїв, і це обов'язок української держави і влади. ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Вельможному Сергію Анатолійовичу, депутатська група "Довіра".
13:33:09 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Дякуємо Володимиру Ватрасу за законодавчу ініціативу. І проект закону можна підтримати за основу і в цілому, оскільки дозволить провести оплату адвокатам, які надавали правничу допомогу обвинуваченим, судові провадження стосовно яких були зупинені, наприклад, у разі мобілізації обвинуваченого. Оскільки відповідно до чинних правил, оплата роботи таких адвокатів здійснюється лише після закінчення розгляду кримінального провадження. Колеги, прошу підтримати ініціативу Володимира Ватраса і проголосувати даний закон за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Дивіться, я бачу рішення комітету – за основу і в цілому, але я запитаю зал після того, як, дай боже, ми результативно проголосуємо. Шановні колеги, я запрошую народних депутатів зайняти місця. Переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, шановні колеги, займіть місця, займіть місця, колеги. Шановні друзі, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" щодо уточнення підстав припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги (реєстраційний номер 11186). Готові голосувати? Шановні колеги, прошу голосувати. 13:34:51 За-253 Рішення прийнято. Я хочу запитати, була пропозиція в цілому. Немає заперечень? Тоді я ставлю пропозицію: прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" щодо уточнення підстав припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги (реєстраційний номер 11186). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 13:35:36 За-259 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Наступний законопроект 11041. Це проект… (Шум у залі) Що? Одну секундочку. Добре. Шановні колеги... (Шум у залі) Одну хвилиночку, колеги. Без обговорення можемо наступний законопроект? Ні? Добре. Тоді, шановні колеги... 11041, це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про цифровий контент та цифрові послуги". Я ставлю пропозицію включити цей законопроект, це 11041, ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати. 13:37:39 За-230 Рішення прийнято. Я запрошую до слова заступника міністра економіки України Соболева Олексія Дмитровича. Прошу народних депутатів до уваги. Будь ласка, Олексію Дмитровичу, ви доповідач по цьому законопроекту, до 2 хвилин.
13:38:13 СОБОЛЕВ О.Д. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні колеги, дуже коротко. Проект закону розроблено на виконання прикінцевих положень Закону України "Про цифровий контент та цифрові послуги" з метою унормування механізму застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього закону. На сьогодні механізм застосування таких адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання врегульовано базовим Законом України про основні засади державного нагляду і контролю та про адміністративну процедуру. Тому ми пропонуємо в Закон "Про цифровий контент та цифрові послуги" внести власне посилання на ці два закони, які врегульовують застосування адміністративних санкцій. Проект закону розглянуто Комітетом Верховної Ради України з питань цифрової трансформації і за результатами розгляду в першому читанні пропонують прийняти за основу. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Дмитровичу. Я запрошую до слова заступника голови Комітету, голову підкомітету Комітету з питань правової політики Івана Романовича Калаура. Будь ласка, Іване Романовичу.
13:39:16 КАЛАУР І.Р. Шановні колеги, Комітет з питань правової політики на своєму засіданні розглянув законопроект про внесення змін в... про цифровий контент та цифрові послуги і за результатами розгляду цього законопроекту рекомендує Верховній Раді дев'ятого скликання розглянути цей законопроект в першому читанні за основу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Романовичу. Шановні колеги, переходимо до обговорення цього важливого законопроекту. Я прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти, будь ласка. Будь ласка, Сергій Сергійович Штепа, фракція "Слуга народу".
13:40:14 ШТЕПА С.С. Прошу передати слово Денису Маслову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Денис Вячеславович Маслов, будь ласка.
13:40:28 МАСЛОВ Д.В. Дякую. Колеги, величезне прохання: ще останнє зусилля, потрібно прийняти цей законопроект. Ми прийняли Закон "Про цифровий контент та цифрові послуги", до нього необхідно внести зміни, щоб Кабмін міг повноцінно його реалізовувати. Тому, колеги, величезне прохання не йти з зали і підтримати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається Ірині Фріз, фракція "Європейська солідарність". Ірина Василівна, будь ласка.
13:40:53 ФРІЗ І.В. Прошу передати слово Володимиру Ар'єву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар'єв Володимир Ігорович. І запросіть народних депутатів до зали, після цього голосуємо.
13:41:02 АР’ЄВ В.І. Та цілком можна його реалізовувати, цей закон вже, бо те, що ми зараз розглядаємо, це не про реалізацію Закону про цифровізацію, а про санкції, санкції проти бізнесу. Тобто для того, щоб регулятор міг вводити додаткові, запроваджувати санкції проти бізнесу. І, мало того, при цьому створюються умови правової невизначеності для оскарження цих санкцій суб'єктами господарювання. Тобто ми знову зараз повертаємося до питання общипування "гусей", коли общипують "гусей", які працюють, мало того їх общипують вже з усіх боків, кожне відомство вже проти них запроваджує санкції. Але, до речі, корупційних "гусей", яких тут багато зараз у нас в країні розвелося, випаслися дуже добре особливо за час війни, їх ніхто не чіпає. Ви знаєте про те, що зараз по новим схемам підприємства Фірташа отримують газ через свої облгази по цині як для населення, коли починаються махінації з балансом? І, до речі, друзі Фірташа із московських посіпак ОПЗЖ, проти них ніяких санкцій не запроваджують, вони сидять тут як поважні люди, великі партнери монобільшості, голосують, без них взагалі нічого не приймається. А проти них повинні вже були бути санкції запроваджені від самого початку. До речі, на Укрзалізницю єнакіївських бандюків поповертали "смотрящих". Про це ми нічого не говоримо, тут санкцій немає. Зате тих, хто працює, підприємців, які сьогодні виживають, обкладають новими санкціями і ще позбавляють їх права на оскарження. Ми ні в якому разі не будемо підтримувати цей ганебний і просто хижацький законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, зараз будемо голосувати. Будь ласка, шановні колеги, приготуйтесь до голосування. Будь ласка, шановні колеги, готуємось до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про цифровий контент та цифрові послуги" (реєстраційний номер законопроекту 11041). Готові голосувати, шановні колеги? Прошу народних депутатів голосувати. 13:44:01 За-223 Рішення не прийнято. Я ставлю пропозицію направити цей законопроект на повторне перше читання. Шановні колеги, будь ласка, давайте підтримаємо на повторне перше читання відправити законопроект 11041. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 13:44:38 За-228 Рішення прийнято. Закон відправлений на повторне перше читання. Покажіть, будь ласка, по фракціях. Вельмишановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершений, і я дякую усім за плідну роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую на необхідності непоширення інформації щодо його початку. В єдності наша сила. Разом переможемо. Слава Україні!
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 23.05.2024
| |||
