Верховна Рада України

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

24 лютого 2024 року, 12 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні народні депутати України, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку та перебігу раніше ніж через годин після оголошення перерви у пленарному засіданні. Я прошу всіх колег неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву у пленарному засіданні і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати України, сьогодні у пленарному засіданні Верховної Ради України бере участь делегація Республіки Північна Македонія на чолі з Головою Собранія Республіки Північна Македонія Йованом Мітрескі. Давайте привітаємо. (Оплески) Шановні колеги, також у засіданні Верховної Ради бере участь Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Валерійович Лубінець. Прошу привітати. (Оплески) Шановні народні депутати, я з приємністю повідомляю, що сьогодні на нашому засіданні присутні гості, справжні друзі України парламентарі. Вони прибули у складі різних парламентських об'єднань, але насамперед представляють свої країни. Бельгія, Боснія і Герцеговина, Велика Британія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Канада, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Молдова, Монако, Нідерланди, Німеччина, Північна Македонія, Польща, Румунія, Сполучені Штати Америки, Фінляндія, Франція і Чехія. (Оплески) Від імені українського парламенту висловлюємо слова щирої вдячності кожному з вас особисто за послідовну і рішучу підтримку України. Ваші країни у визначальний для нашої держави час завжди були поруч, невідкладно надаючи дружню допомогу. Ваші країни прийняли мільйони наших співвітчизників, які у зв'язку з війною змушені були покинути рідні домівки. Всебічна турбота та сердечне ставлення дружніх країн до наших людей назавжди в пам'яті і серцях українців. Ваші країни продовжують надавати нам таку необхідну військову, гуманітарну, економічну допомогу, і сподіваємося, будуть її надавати до повної перемоги України – нашої з вами перемоги. Шановні колеги, прошу ще раз привітати усіх наших друзів. (Оплески) Шановні колеги, за парламентською традицією, яка також була започаткована два роки тому, я прошу вас до виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України)

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

12:08:53

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні гості Верховної Ради, до слова запрошується Голова Верхової Рада України Руслан Олексійович Стефанчук. (Оплески)

12:09:08

СТЕФАНЧУК Р.О. Шановні громадяни України, шановні народні депутати, шановні гості, дорогі колеги депутати іноземних парламентів, дозвольте мені свій виступ розпочати двома невеличкими уривками з парламентської стенограми 24 лютого 2022 року, 8 година ранку: "Ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Закону про затвердження Указу Президента "Про введення воєнного стану". І, шановні колеги, всі народні депутати залишаються в Києві. Я вас дуже прошу, за необхідності ми маємо бути готові негайно зібратися у визначеному місці, у визначений час і працювати задля української держави". Шановні колеги, рівно два роки тому саме цими моїми словами, які ви підтримали одностайним голосуванням, ми, на жаль, зустріли війну. І вона зібрала нас тут, у цій залі, стривожених нічними подіями, зосереджених перед невідомістю і сконцентрованих на найголовнішому. І я дуже добре пригадую, як заходячи того неспокійного лютневого ранку у сесійну залу, я дуже хотів вас побачити і це бажання я пам'ятаю й досі. Його ніколи не забудеш і ні з чим не сплутаєш, бо воно назавжди в мене поєднується з вдячністю, вдячністю кожному і кожній із вас за кожен день спільної праці, спільної боротьби, спільних викликів і випробувань. Бо тільки історія та прийдешні покоління зможуть оцінити те, що ви зробили тоді і що продовжуєте робити щодня для України. Дякую вам за те, що були в цій залі тоді, і за те, що є в цій залі сьогодні. Дякую, що разом, і дякую, що до перемоги. Від серця дякую кожному з вас. (Оплески) Шановні колеги, ми сьогодні будемо багато і справедливо дякувати, а ще згадувати усіх наших співвітчизників, чиє життя забрала ця жорстока, безпідставна і безглузда агресія. Наша втрата велика, наша скорбота безмежна, наші рани болять, і хтозна коли загояться. Але як не мають меж заподіяні нам агресором страждання, так не має і не матиме меж наша національна пам'ять. Вона найкраща зброя, перед якою не встоїть жодний ворог. Вона наш неприступний і нездоланний рубіж. Вона найнадійніший захист для наших нащадків, який ми обов'язково їм передамо. Я хочу, щоб ми хвилиною мовчання вшанували пам'ять усіх наших воїнів, які знайшли вічний спочинок на своїй нескореній землі, а також усіх мирних мешканців наших міст і сіл, кого було безжально вбито російськими окупантами. (Хвилина мовчання)

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

12:14:03

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати. Шановні колеги, пам'ятаючи тих, кого з нами вже немає, ми повинні шанувати тих, завдяки кому маємо можливість жити і працювати. Героїчні сили безпеки і оборони України, серед яких ключову роль відіграють наші уславлені Збройні Сили, щодня виконують найскладніші завдання із захисту територіальної цілісності та суверенітету України. І дозвольте мені зараз від імені Верховної Ради України адресувати слова найвищої і найглибшої вдячності нашим воїнам, які успішно відбивають російські штурми, вправно і регулярно посилають на дно ворожий флот, ефективно і системно нищать його авіацію, успішно застосовують літальні і морські дрони, навчаються для того, щоб вже ближчим часом підняти в небо на літаках наших союзників і партнерів. Давайте подякуємо їм. (Оплески) Шановні колеги, я також дуже хочу, щоб ми сьогодні подякували всьому героїчному українському народові, який ми маємо найвищу честь сьогодні представляти тут, в парламенті України. Народу, який з гідністю і витримкою переживає цей, без сумніву, найскладніший етап у своїй новітній історії. Народу, який одночасно бореться і працює, годує і лікує, навчає і навчається, який змінюється сам і змінює світ, який хоче і обов'язково буде частиною прогресивної, а не відсталої частини світу. Подяка. (Оплески) Шановні друзі, з першого і до сьогоднішнього 731-го дня війни повномасштабного вторгнення Україна незмінно відчувала підтримку і допомогу своїх міжнародних друзів і партнерів. Як я вже сказав, з нами сьогодні представники 30 країн, міжнародних в тому числі парламентських організацій. І давайте в їхніх особах ще раз подякуємо усій міжнародній спільноті за широку послідовну і тривалу допомогу Україні. Ми цінуємо і ніколи не забудемо підтримки, яка надається вами Україні. Ми глибоко і особливо вдячні міжнародній парламентській родині, ми вдячні і щиро віримо, що ця підтримка триватиме доти, доки Україна не переможе, доки повністю не відновить свою територіальну цілісність і суверенітет. Вчора під час наших чисельних зустрічей я помітив, дорогі друзі, як уважно ви вслухалися в перелік наших потреб. Я прошу почути і відчути те, що відчуваємо ми, що відчувають українські воїни, матері і діти. І я прошу ще більше допомагати. Дякуємо вам. (Оплески) Шановні колеги, сьогодні ми входимо у третій рік активної фази війни, уроки якої ми маємо швидко і з користю засвоювати. І перший із них, він стосується передусім нас – українців. На жаль, ми маємо навчитися тимчасово з цим жити. Так, саме на жаль, тому що нав'язана нам війна стала нашим повсякденним життям. А це означає, що ми не маємо чекати на її завершення, а вже вміти перемагати на всіх фронтах, і не лише на найкривавішому, там, де щодня триває бій. Відкладати життя на після війни не можна, тим паче коли мова йде про такі важливі речі, як формування зрілого і відповідального суспільства, про інтеграцію України до європейського, євроатлантичного співтовариства, кінцевою метою якого є членство в Європейському Союзі і в НАТО. Війна – це неймовірний стрес, але це і шанс для переосмислення, багато питань суспільного життя, запровадження важливих змін всередині держави. Другий урок, який ми маємо зробити, – це зберігати єдність, і насамперед єдність антипутінської коаліції, прагнучи до нашої перемоги, а не до умиротворення ворога, консолідувати всі сили задля досягнення перемоги. Саме тому Росія повинна і далі відчувати потужний тиск міжнародного співтовариства, в основі якого має лежати надання Україні усіх можливих засобів для оборони країни, а також жорсткі міжнародні санкції проти країни-агресора. Третій урок. Це здійснити докорінний перегляд засобів і механізмів реагування демократичного світу на факт агресії, виробити відповідні алгоритми для попередження таких фактів. І допомогти засвоєнню цього уроку, мені видається, покликана, безумовно, Формула миру, яка запропонована Президентом України Володимиром Зеленським, яка відкриває універсальний і природний шлях до миру через відновлення і подальше неухильне дотримання засадничих принципів мирного співіснування. Бо це формула не компромісів, втрат чи тимчасових домовленостей, на виконання яких має бути витрачено необмежений часовий чи фінансовий ресурс. Друзі, це формула справедливості, тому що саме справедливість є тим дороговказом і тою основою, за що кладуть життя своє кращі сини і доньки України. Тому, дорогі друзі, перед усіма нами сьогодні складний і дуже відповідальний історичний період. Багато в чому це доленосний період нашої країни. І я переконаний, що лише чітка визначеність і цілеспрямованість приведе Україну до перемоги і повернення до мирного життя. А ще наша єдність і згуртованість, як всередині країни, так і на міжнародній арені, так і в боротьбі зі спільним ворогом. Ви знаєте, нещодавно хтось з моїх колег-спікерів зауважив в розмові, що, відчуваючи силу, Путін жорстко розправляється з опозицією, чим продовжує кидати виклик усьому світові. На що я відповів йому, що єдиною справжньою опозицією цьому диктатору і тирану є український народ. (Оплески) Є український народ і, безперечно, згуртоване міжнародне співтовариство, яке вміє захищати свої принципи і цінності, ставити на місце міжнародних злочинців. Шановні колеги, тільки разом ми непереможні і тільки разом ми переможемо. Слава Україні!

Шановні колеги, шановний пане Голово Собранія, мені надзвичайно приємно бачити вас у героїчному Києві саме сьогодні, 24 лютого, у другу різницю початку неспровокованої широкомасштабної військової агресії Російської Федерації проти України. Ви є давнім та беззаперечним другом України. З 2016 року ви є незмінним керівником депутатської групи Собранія Північної Македонії з парламентських зв'язків з Україною. За цей час наша міжпарламентська співпраця розвивалась надзвичайно активно, сподіваюсь, що так буде і надалі. І саме за вашої безпрецедентної активної участі вже в перші дні жорстокої збройної агресії Росії македонський парламент 3 березня 2022 року прийняв декларацію на підтримку України і засудження російської агресії. Тому ми висловлюємо щиру подяку народу Північної Македонії і парламенту, і вам особисто за підтримку України та надану допомогу. Шановні народні депутати України, шановні гості, до слова запрошується Голова Собранія Республіки Північна Македонія Йован Мітрескі. Давайте привітаємо. (Оплески)

12:24:39

ЙОВАН МІТРЕСКІ. (Синхронний переклад) Шановний пане Стефанчук, шановні депутати, шановні високі гості, пані та панове! Моє сьогоднішнє звернення звідси, з трибуни Верховної Ради України, у другу річницю одного з найчорніших днів в повоєнній історії Європи є для мене особливою честю, але водночас пов'язане із сумом, тому що Україна як незалежна держава, яка хоче іти своїм незалежним європейським шляхом, була об'єктом жорстокої агресії з боку Росії. Сьогодні, 24 лютого, ми тут, в Києві, щоб надіслати рішучі меседжі миру, розуміння, толерантності та поваги один до одного, а також водночас надіслати не менш сильний меседж того, що демократичний світ об'єднався у підтримці України в її боротьбі за справедливість, захист своєї території та захист від імперіалістичних апетитів свого сусіда. Рівно два роки Україна, як і всі демократичні сили Європи та світу, живуть з тими жахами, які спричинила і спричиняє Росія своєю неспровокованою тотальною агресією не лише проти України, а і проти українського народу. Тисячі українців стали жертвами цієї жахливої агресії, мільйони українців були переміщені як всередині країни, так і по всій Європі, діти позбавлені безтурботного дитинства, величезна історична та культурна спадщина знищені, завдано величезної шкоди економічному прогресу і процвітанню цієї прекрасної країни. Але все це зло, вся ця несправедливість не знищила дух України, не знищила волі хороброго українського народу протистояти цій агресії та боротися за територіальний суверенітет власної країни та за своє незалежне і вільне майбутнє. Ми думали, що після руйнівних воєн і страждань ХХ століття на європейському континенті, які забрали мільйони-мільйони життів, народи та держави, незважаючи на тимчасові напруження, зможуть жити пліч-о-пліч в стабільному мирі. Але очевидно, що для збереження миру потрібна велика воля та раціональна, та розумна поведінка всіх суб'єктів, особливо для політиків, а не лише фальшиві звинувачення та історичні одержимості. Ця агресія проти України є застереженням для всіх нас, що мир, незалежність і свобода не повинні сприйматися ніким із нас як належне. І саме тому демократичний світ об'єднався і рішуче підтримав Україну та український народ в захисті його територіального суверенітету та цілісності протягом останніх двох років. Страждання України об'єднали Європу, об'єднали світ, який надав Україні необмежену всебічну підтримку: військову, матеріально-технічну, моральну. Все це створило міцний бар'єр для захисту миру і прав України. Європа, Європейський Союз, Сполучені Штати Америки та інші демократичні країни світу дуже швидко зрозуміли, що саме в Україні захищається мирний європейський порядок. Якщо російська агресія в Україні вдасться, то й інші країни стануть ціллю Москви в її імперських амбіціях. Тому всі країни цього демократичного блоку організувалися, щоб надати Україні військову допомогу зброєю та боєприпасами, а також всю економічну допомогу для пом'якшення негативних економічних наслідків війни. Водночас демократичний світ ізолював Росію, засудивши її керівництво як єдиного винного в цій агресії. Були запроваджені численні пакети санкцій проти політиків, бізнесменів, суб'єктів господарювання та різних посадових осіб. Та також нові пакет санкцій ще попереду. Шановні присутні, я користуюсь цією нагодою, щоб запевнити вас, що громадяни Республіки Північна Македонія з вами та залишаються з вами за всю необхідну допомогу та підтримку в межах наших можливостей. Я хотів би передати нашу тверду однозначну та рішучу підтримку та солідарність Україні, українським інституціям та українському народу. Наша країна усвідомлює, наскільки важким є шлях до створення власної країни з повним територіальним суверенітетом і цілісністю. І саме тому ми знаємо, наскільки важливо отримати підтримку у створенні міцного опору та стійкості проти агресора, щоб зберегти свою країну. (Оплески) Тут з цієї трибуни я не можу не підкреслити і не привітати ваші зусилля як депутатів Верховної Ради України, які в цей важкий час залишаються на захисті демократії та продовжують представляти інтереси своїх громадян. В моїй особі Україна має щирого і перевіреного багаторічного друга і прихильника. І в майбутньому ви можете розраховувати на мою підтримку як у зв'язку з подальшим просуванням успішної двосторонньої співпраці між Собранієм Республіки Північна Македонія та Верховною Радою України, так і на багатосторонньому рівні в рамках міжнародних парламентських асамблей. Македонське Собраніє та Верховна Рада мають давню та плідну співпрацю. І я як голова групи з міжпарламентських зв'язків з Верховною Радою особливо пишаються тим, що ця співпраця посилилась в останні два роки, два мандати, коли я очолював цю групу. Саме тому на самому початку агресії, 3 березня 2022 року, в македонському парламенті ми ухвалили Декларацію про засудження російської військової агресії, яка загрожує територіальній цілісності та суверенітету України. Крім того, ми приєдналися до всіх резолюцій та ініціатив, які вимагають від Росії припинити застосування сили в Україні та вивести війська. Ми приєдналися до всіх обмежувальних заходів і санкцій Європейського Союзу проти Російської Федерації. Собраніє Республіки Північна Македонія є активним учасником парламентського виміру міжнародної Кримської платформи, і згідно з висновками першого парламентського саміту ми були першим парламентом, який сформував парламентську групу Кримської платформи. Дорогі друзі, зараз справді важкі часи для України, але і для всього демократичного світу. Тому підтримка України є підтримкою збереження миру не тільки в Європі, але й в цілому світі. Тому, якщо ми не об'єднаємося і не переможемо цю агресію, то агресія торкнеться нас усіх, незалежно від того, чи це вона буде конвенційним або неконвенційним способом. Загроза є серйозною і загроза для всіх нас. Тому необхідно, щоб всі демократичні сили були разом, як ми були з першого дня агресії, щоб не лише Україна, а і вся Європа жили в добробуті та мирі та думали про добробут своїх громадян. Це буде найцінніше, що ми можемо залишити наступним поколінням, життя в мирі та змагання в знаннях, економіці і в мистецтві. Я твердо переконаний, що, як і досі в історії, ці цінності переможуть агресію і що незабаром ми разом залишимо ці темні моменти позаду, і що ми поглибимо нашу співпрацю та обговоримо всі цінності, які є для громадян України, а також для всіх нас означатимуть кращий рівень життя, процвітання, розвиток, культурну співпрацю та обмін. Щиро дякую. Дякую вам. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте ще раз подякуємо Голові Собранія Республіки Північна Македонія Йовану Мітрескі. (Оплески) Шановні колеги, ми продовжуємо далі наше засідання. Зараз у цей день слово для виступів буде надано уповноваженим представникам депутатських фракцій і груп, тому я прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи. Після цього я передам Олександру Сергійовичу. А я зараз зустріну Прем'єр-міністра Бельгії, після фракцій і груп він теж виступить і звернеться до вас. Прошу фракції і групи записатися.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

12:34:53

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прохання на місцях залишатися, щоб не перекривати можливість бачити виступаючих. Отже, розпочинаємо виступи від фракцій і груп. "Відновлення України", будь ласка, Юрченко Олександр. Будь ласка.

12:35:20

ЮРЧЕНКО О.М. Шановні колеги, вельмишановні гості! Два роки. Два роки, як ми взяли до рук зброю, два роки, як наше життя змінилося. Змінилися цінності, змінилося все, чашка кави просто на вулиці без відчуття небезпеки, обійми матері і дитини без відчуття того, що в неї може прилетіти ракета чи її можуть викрасти московити. Два роки повномасштабного вторгнення і десять років війни. Війни, яку вже Росія навіть не приховує мету її, те, що метою є знищення України і нашої всієї ідентичності. Два роки єднання. Саме героїзм українського народу об'єднав весь світ. Західні партнери повинні врешті-решт усвідомити, що війна Росії в Україні – це війна проти демократичних цінностей, проти вільних людей у всьому світі. Якщо сьогодні ми разом із вами не зупинимо ворога тут, то він від безкарності прийде до вас і буде робити злочини у вас там. Два роки Україна потребує підтримки, наші будинки, наша економіка кожного дня потерпає від рук агресора. Зброя зношується, боєприпаси закінчуються, кожен пакет допомоги від партнерів – це сотні, а, може, і тисячі збережених життів. Кожні тривалі дискусії – це десятки жертв. Настав час діяти, не боятися розлютити путінський режим. Ми маємо показати кремлівському карлику єдність і силу. Дайте нам необхідну військову допомогу – і ми впораємося. Два роки наші герої продовжують відчайдушну боротьбу з російською навалою. Наша єдність і сила духу дозволила нам поставити сильного і підступного ворога на коліна, ми знищили майже всі елітні війська московитів. Ми перетворили другу армію світу на мотлох, ми вистояли і не зламалися. Велика шана нашим героям, тим, хто сьогодні зі щитом, і тих, кого принесли на щиті. На жаль, незалежність ніхто нікому не дарує. Незалежність виборюється кров'ю. Сили нам, міцного характеру та бойового духу. Слава українській нації, яка боронить весь цивілізований світ!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Героям слава! (Оплески) Будь ласка, "Довіра", Бакунець Павло Андрійович. Будь ласка.

12:38:35

БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую. Шановний пане головуючий, шановні наші гості, особливо ті міжнародні партнери, котрі сьогодні не побоялися, котрі знайшли у собі мужність і відвагу бути з нами в цей особливий день, і ті, які усі дні цієї війни перебуваєте разом з українським народом. Цієї війни, яка триває вже 10 років, 10 років великої, важкої війни. І, звичайно, що це давно вже не локальний конфлікт, це протистояння двох цивілізацій, це не війна лише за територію, це війна за існування нашої держави України, це війна за існування демократії в усьому світі. І, звичайно, що Україна є на передовій цієї війни. Ми захищаємо і себе, і Європу, і демократичний устрій в усьому світі. Ми захищаємо ціною життів, ціною життів найкращих громадян України, ціною життів мирного цивільного населення, жінок, що гірше – ціною життів українських дітей, ціною втрачених годин, днів, років щасливого життя української молоді. Звичайно, що нерви кожного українця і українки є просто на максимумі, щоденні стреси, прощупано кожен нерв кожної людини. Задавалося б, а де ж ми з вами беремо сили надалі боротися? Звичайно, що ми беремо сили, споглядаючи на найвідважніших українців і українок, які кожного дня боронять нашу землю, на їхніх родичів, на тих, хто, на жаль, віддали найдорожче – життя. Ми з вами віримо, що завдяки потужній підтримці наших міжнародних партнерів і допомозі нашим найвідважнішим Збройним Силам ми в скорому часі здобудемо перемогу, а відтак захистимо демократію в Україні і в усьому світі. Слава Збройним Силам! Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, "Голос", Роман Лозинський. Будь ласка.

12:41:50

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Колеги, найперше. Росія – країна-агресор розпочала війну проти України не 24 лютого. Вона розпочала цю фазу війни в 2014 році розстрілами Небесної Сотні на Майдані, анексією Криму і окупацією частини Луганської та Донецької областей. А взагалі веде цю війну роками, століттями проти нашої країни. Сьогодні українці продовжують свою боротьбу, наші воїни продовжують зупиняти ворога на сході та на півдні. Вони продовжують звільняти наші території і наших людей. Наші волонтери продовжують невпинно працювати для наших сил безпеки та оборони. Але сьогодні і ворог теж, він не зупиняє наступ, ворог не зупиняє сіяти розбрат в тилу в нашій країні навіть без зброї. Ворог поставить, і вже ставить під сумнів законність влади в нашій країні. Ворог ставить під сумнів законність нашого парламенту і вже скоро поставить під сумнів законність Президента. І ми тут маємо стояти всі єдині, тому що наша влада за нашими законами під час воєнного стану має бути єдина. І ми не маємо права піддаватися на будь-які спекуляції, і ми маємо бути єдині всі разом. І я це говорю як опозиційний політик цієї країни. Але, шановні колеги, тримати стрій і бути єдиними – це відповідальність не лише однієї сторони, це наша спільна відповідальність. І скажіть мені, у мене питання: заблокувати відрядження військового Романа Костенка, народного депутата, на Мюнхенську конференцію – це про єдність? Ні, це не про єдність. Скажіть, блокувати очищення нашої країни від перефарбованої вп'яте Партії регіонів, блокувати законопроект про позбавлення мандатів депутатів місцевих рад від Шаріїв, Вітренків і інших "опо" – це про єдність? Це не про єдність. Блокувати право місцевого самоврядування фінансувати сили безпеки і оборони – це про єдність? Це не про єдність. У нас дуже багато спільної роботи, щоб ця єдність повернулася в нашу країну на сто відсотків. Тому що ми, опозиція, і влада зараз на цій фазі війни, напевно, найважчій, повинні бути єдиними. Але єдність – це відповідальність усіх сторін – і опозиції, і влади. Тому ми сподіваємося на те, що ті питання, які були озвучені, їх набагато більше, проявлять зрілість політиків, зрілість Президента і зрілість нашого парламенту. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! "Європейська солідарність", будь ласка, Петро Олексійович Порошенко.

12:44:59

ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги, високодостойні гості! Дякую за солідарність, європейську солідарність. "Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!". Ці слова Симоненка сьогодні в серці кожного українця. І сьогодні 730й день нескінченного 24 лютого десятирічної війни. Невже два роки? Таке враження, що день не закінчується, кожен ранок починається, коли замість будильника тривога, коли холодний душ з новим, брехлива гидота марафону і замість чаю чи кави донат чи благодійний внесок. День у день купуємо за кордоном і всередині країни техніку, боєприпаси, FPV-дрони, "мавіки", грілки і все, що можливо, те, що треба, доводимо до ладу в Києві – і на фронт на схід, на південь. Я повернувся з фронту сьогодні о шостій ранку. За один день 19 бригад: "Південь" – п'ять бригад 10-го корпусу, і "Схід" – 10-а гірсько-штурмова, герої Авдіївки – 110-а, 53-я, 57-а, 58-а, 68-а, 54-й розвідбат, 74-й розвідбат. У всіх одне і те саме: дайте FPV, дайте тягачі, дайте "мавіки" і коли будуть снаряди. Але ми не бачимо жодного остраху, ми не бачимо жодної невпевненості. Допоможіть нам робити нашу українську справу. І це мій заклик до наших партнерів. Усім важко. Шана і повага бійцям. Не дозволяйте ніколи зневірі і розпачу забратися в серце. Тому тримаємо розум холодним, серце гарячим, а спину рівною. І повна підтримка тому, що сказав Лозинський про єдність. Припини це брехливе, скотське зґвалтування українського народу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Іванович Батенко? Да, будь ласка, Тарас Іванович Батенко, група "Партія "За майбутнє".

12:48:22

БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, десятирічна війна Росії проти України, десятирічна, і два роки повномасштабної війни не вписуються в жодні канони післявоєнного, себто після Другої світової війни, періоду, коли був сформований новий світовий порядок. Цинізм і наджорстокість російського диктатора і рядових росіян розвіяли останні сумніви в тому, що ця країна коли-небудь може стати частиною цивілізованого світу. Україна витримала і не впала під тиском цієї сучасної нацистської орди. Головний і найважливіший проміжний підсумок цих останніх двох років – це те, що Україна змогла зберегти свою державність, зберегти частиною багатьох життів своїх кращих синів, батьків, доньок і матерів ціною живих і ненароджених. Після цих двох років путінський режим свої цілі не змінив. Головна ціль для нього – це знищення української державності і національної ідентичності. Тому це очевидний і неприхований геноцид проти нашого народу. Кажучи про підтримку Заходу, ми мусимо визнати слабкість демократій перед тираніями і диктаторами. Питання власного благополуччя, власних чи саме дуже вузьких інтересів часто беруть гору над реальною допомогою. Проте ми, безумовно, вдячні і США, і ЄС, бо без їхньої допомоги вистояти ці два роки було практично неможливо. Ця війна за два надважких роки змінила не тільки нас, вона сьогодні змінює архітектуру всього світу. І від того, чи вистоїть Україна, залежатиме, чи архітектура демократій не стоятиме на глиняних гнилих ногах і чи не буде бити компромісні поклони у бік тиранів-агресорів. І немає потреби європейцям та американцям у темній кімнаті шукати "доброго росіянина", бо його там просто немає. Напередодні цієї річниці наші воїни, героїчно захищаючи свою землю, показують, що можуть бити боляче і в десятку. Вчора наше уславлене ППО довело, що може досягати високих і дальніх цілей. Палаючих російських літаків у повітрі, як каже наш Главком, має стати більше. Тільки палаючий ворог зрозуміє, що таке вільна і незалежна Україна, яка нікому не загрожувала і не загрожує. Це ворог зрозуміє у небі, не землі і на воді. Так і ця війна затяжна в кінцевому своєму результаті має бути смертельною для путінського режиму. Слава Україні! Слава Збройним Силам України! І вічна пам'ять нашим полеглим! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую. Група "Платформа за життя та мир", Бойко Юрій Анатолійович. (Шум у залі)

12:51:32

БОЙКО Ю.А. Шановні панове гості, шановний головуючий, шановні народні депутати! Два роки тому нас вранці зібрали в цьому залі, і ми прийняли перший документ з початку широкомасштабної агресії Російської Федерації проти України – це затвердження Указу Президента про військовий стан. Після цього ми бачили багато горя і страждань, але водночас ми бачили героїзм і єдність українського народу. Сьогодні після двох років війни абсолютно чітко зрозуміло, що Збройні Сили України, український народ відстояли державну незалежність. Сьогодні перед нами завдання, відстоюючи державну незалежність, зміцнити економічну незалежність. Наша оборонна промисловість, враховуючи її колосальний досвід, може стати провідною промисловістю у світі, їй треба допомогти. Треба не забути допомогти людям, особливо внутрішнім переселенцям, яким сьогодні дуже важко, які втратили все. Треба допомогти з працевлаштуванням, допомогти з соціальними виплатами і пенсіями. Все це повинно стати пріоритетом роботи і парламенту, і уряду, та і влади в цілому. І на цьому шляху, на шляху єдності не повинно бути політичних чвар, не повинно бути корупції, не повинно бути розподілу українців на правильних або неправильних. Ми повинні це робити разом. Ми безмежно вдячні сьогодні військовим, які захищають нас на фронті. Ми вдячні людям, які працюють в тилу, платять податки і дозволяють нашій країні жити. Я бажаю всім сьогодні, щоб ми залишались живими, здоровими і разом зустріли нашу перемогу. Дякую за увагу.

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

12:53:47

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці, я так розумію, Мезенцевій Марії, да? Будь ласка, Марія Мезенцева. І після цього Власенко, і потім зустрічаємо Прем'єр-міністра Бельгії. Будь ласка.

12:54:02

МЕЗЕНЦЕВА М.С. Дякую, Руслане Олексійовичу. Шановні колеги, шановний український народ, шановні міжнародні колеги! Dear international friendly partners from allow of a glob! Ми сьогодні тут, тому що це був вибір українського народу, вибір українського війська і вибір Президента України, який сказав, я процитую: "Стійте міцно, ви – все, що в нас є, ви – все, що захищає нашу державу". І тоді він звернувся до всіх сил оборони, завдяки яким Україна вистояла. Сьогодні ми говоримо вже про доконані факти, підтримку того мирного плану, який анонсував Президент Зеленський. І кожен з десяти точкових поінтів цього плану є те, що підтримують наші міжнародні партнери. Хтось займається поверненням дітей, хтось займається озброєнням, хтось говорить про санкції, але все це працює. Єдине, що ми повинні сьогодні усвідомити, ми не повинні втомитися, в тому числі не повинні втомитися і наші друзі. Так, сьогодні і вчора ми з вами перебуваємо в столиці свободи – в Києві, але багато хто із вас були і на Херсонщині, на моїй рідній Харківщині, ви відвідали деокуповані території. Там не все так просто, як в столиці України, там лунають гармати, там літають ракети, там вмирають люди, діти і дорослі. І це відбувається прямо зараз, коли ми виступаємо в нашому парламенті, парламенті свободи. І я хочу звернутися до вас, дорогі колеги і друзі. Я думаю, не такий настрій був, як сьогодні при виступах, тоді два роки, коли наше завдання було, цитую, "вижити". А сьогодні наше завдання – перемогти, і перемогти в єдності. Не збираєте собі політичних балів, не домагайтеся того, що ви думаєте, вас переоберуть через 3 тисячі поправок до Закону про мобілізацію. Ми повинні бути сьогодні об'єднані, чіткі і відповідати викликам суспільства. (Оплески) У нас немає часу, вибачте, недипломатично, розфасолювати це все тут у Верховній Раді. Парламент військовий повинен працювати у військовому режимі. Ще раз, шановні колеги, ви сьогодні не зі своїми друзями, родинами, ви прийшли з Україною, ви підтримуєте нас, і я впевнена, що ви допоможете нам перемогти ворога. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Власенку Сергію Володимировичу, фракція "Батьківщина".

12:57:01

ВЛАСЕНКО С.В. Дякую. Пане Голово, шановні колеги, поки закон про англійську мову не прийнятий, буду виступати українською в українському парламенті. Два роки тому назад Путін, як колись нацист Гітлер, без оголошення війни відкрито напав на нашу країну, продовживши ту гібридну війну, яку він вів в Україні і продовжує її вести, починаючи з 2014 року. Я дуже добре теж, як і багато колег, як і всі колеги, пам'ятаю перше засідання Верховної Ради 24 лютого і я називаю це, що тоді в українському парламенті панувала атмосфера тотальної єдності. Ми були єдині, ми голосували військові закони, ми не приймали лобістських законів, ми не приймали корупційних законів, голосували лише те, що необхідно було Збройним Силам. Після цього кожен почав займатися тим, чим він міг допомогти Збройним Силам України. Хтось волонтерив, хтось робив ще щось. В той період, коли кияни, така була теж ситуація, тікали з міста Києва, коли деякі правоохоронці виїжджали, народні депутати України в київському міському главку поліції отримували зброю для того, щоб захищати своє рідне місто зі зброєю в руках. Верховна Рада продовжувала працювати весь цей тяжкий період, демонструючи єдність. Я пам'ятаю атмосферу тотальної єдності, яка була на зустрічі Президента з керівниками і з головами всіх парламентських фракцій, коли всі беззастережно підтримали військово-політичне керівництво країни. Я ще раз підкреслю, кожен займався своєю справою. "Батьківщина" тоді допомагала вивозити діток хворих із Охматдиту, розуміючи, що в той момент держава не мала можливості виконувати цю функцію, і ми стали плече в плече в рамках єдності і допомогли. Колеги, я хотів би, щоб в ці тяжкі дні, оця атмосфера тотальної, справжньої єдності повернулася в український парламент. Нам потрібна ця єдність для подолання корупції. Нам потрібна ця єдність всередині України. Нам потрібна ця єдність, шановні колеги, навколо України. Нам потрібна ця єдність в постачанні зброї. Нам потрібна ця єдність в конфіскації російських активів. Нам потрібна ця єдність у створенні міжнародного трибуналу по засудженню російської агресії. І без цього, на жаль, ми не зможемо перемогти настільки легко, наскільки б ми хотіли. Я можу лише повторити те, що було сьогодні вже сказано. Тільки разом ми непереможні і тільки разом ми переможемо. Дякую.

13:00:04

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати України, дякую за виступи від фракцій і груп, але хочу зараз оголосити. Сьогодні ми маємо честь вітати високого гостя з Королівства Бельгії, який прибув з візитом в Україну. У пленарному засіданні бере участь Прем'єр-міністр Королівства Бельгія Александр де Кроо. Я прошу привітати. (Оплески) Шановний пане Прем'єр-міністр, Королівство Бельгія є важливим українським партнером. Бельгія є лідером за обсягами заморожених російських активів та фінансових операцій на суму понад …(Не чути). Країною, яка перша створила і запровадила механізм використання прибутків з цих коштів на користь України, заснувавши відповідний фонд, орієнтовний розмір якого лише на 2024 рік оцінюється у 1,7 мільярда євро. Країною, яка першою доєдналась до ініціативи "Зерно з України", виділивши на її реалізацію за два роки 20 мільйонів євро. Бельгія є однією з небагатьох країн, яка заявила про готовність надіслати нам винищувачі F-16. Висловлюємо вдячність бельгійському народові, парламенту Бельгії, вам особисто за підтримку нашої держави та надану допомогу. (Оплески) І дуже розраховуємо, що саме за президентства Бельгії у Раді Європейського Союзу розпочнуться переговори про вступ України до Європейського Союзу. (Оплески) Шановні народні депутати України, шановні гості, до слова запрошується Прем'єр-міністр Королівства Бельгія Александр де Кроо. (Оплески)

13:02:11

АЛЕКСАНДР ДЕ КРОО. (Синхронний переклад) Пане Президенте, панове парламентарі і друзі! Дозвольте мені розпочати з особистого досвіду щодо мого останнього візиту в Україну. Я був в Бучі і я зустрівся з тишею в цьому місті. Розруха, яка залишилася після російською агресії, була жахлива: розрушені будівлі, порожні вулиці і ті люди, які залишилися і які постраждали. Але серед тої розрухи і розпачу я побачив дещо дійсно неймовірне – непереможний дух українських людей. Не дивлячись на ті жахіття, які вони пережили, вони відмовлялися бути зломленими. Замість цього вони зібралися разом для того, щоби відбудувати свої розбиті життя цегла за цеглою, каміння за камінням. Я зустрівся з молодими сім'ями, родинами, які втратили все в цьому конфлікті: їхні домівки, їхні родини, їхнє відчуття безпеки. Однак не дивлячись на те, що вони пережили, вони залишилися сильними і залишили надію на їхнє майбутнє. Їхня зібраність та їхня людська витривалість неймовірна. Бельгія підтримує всіх, хто постраждали від несправедливості і агресії. Разом ми відбудуємо, ми заживемо… заживимо, і зробимо так, щоб справедливість перемогла. (Оплески) Друзі, ітак, давайте залишатися об'єднаними, в солідарності і продовжуватимемо підтримку, хоробрість жінок та дітей, які називають Україну своїм домом. Я впевнений, що ми можемо подолати ті темні часи, щоб Україна повернулася до мирних часів. І я переконую вас, що Бельгія не тільки на словах залишається з вами, але і на ділі. Ми значні ресурси зібрали для військової та гуманітарної допомоги, та для відбудови. Сьогодні Україна стоїть на кордоні демократії, і стоїть на межі правди і неправди. І ми стоїмо поруч з українцями, які стоять на передовому краї цього кордону і цієї боротьби. Я дуже вдячний за це українському народові. (Оплески) І, таким чином, якщо сьогодні вам потрібні снаряди, вам потрібні літаки, це означає, що ми повинні робити більше, що ми повинні працювати краще, тому що сьогодні можна досягнути перемоги. А перемога, шановні люди, це потрібно не тільки українцям, а демократіям і всім людям, які борються за демократію в усьому світі. Отже, дозвольте мені сказати: слава Україні! (Оплески) Любі друзі, в ці дні це саме той момент, коли Україна пригадує, 10 років тому майже в цей день, коли тривала Революція Гідності, яка завершилася тим, що ви рішуче обрали шлях до Європейського Союзу. Який сміливий день цей був для України, він був сповнений гордості, він був сповнений надії. На жаль, цьому всьому ви кинули виклик, і лягла на цей день тінь, тінь жалю за тими жертвами, які були відданні за той день. І зараз це знову момент пам'яті для України. Десять років тому Володимир Путін з жахом спостерігав за Революцією Гідності, яка розгорталася в Україні. І сама ідея мати такого сусіда, де демократія, верховенство права, права людини будуть основами існування на цій землі, вони лякали лідера Кремля. І тому він віддав команди і російські війська окупували Крим, вони вдерлися в Донбас, вони розпочали військову боротьбу. І багато і багато українців були вбиті, тисячі і тисячі українців в Криму і Донбасі тепер повинні жити під чоботом Росії. І саме в ці дні ми пригадуємо цей факт. Два роки тому Путін та його кремлівські прибічники почали претендувати ніби вони не мають ніякого відношення до того, що відбувається в Україні. Потім вони говорили, що вони просто проводять військові навчання, потім вдавали ніби вони надійні члени Ради безпеки ООН, ніби вони є гарантами міжнародного миру, мирного співіснування, а 24 лютого Путін показав своє лице, він зруйнував всі домовленості, всі традиції і зруйнував мир два роки тому під звуки російських ракет і російських танків, що вдерлися в Україну. Тим не менше, ви, Україна і український Президент встали до опору і ви досі стоїти опором на шляху у цих загарбників. (Оплески) Шановні друзі, сьогодні вранці я був в аеропорту і я зустрівся там з Президентом Зеленським, з Урсулою фон дер Ляєн, разом з канадським Прем'єр-міністром Джастіном Трюдо і пані Джорджею Мелоні, італійським Прем'єр-міністром і ми пригадали бій в Гостомелі, де українські війська просто знищили росіян, які намагалися зробити там потужний плацдарм, і не дали окупувати Україну росіянам. Україна навчилася завдавати удари у відповідь, і через кілька тижнів російські танки змушені були забратися з території України, і тисячі, і тисячі, тим не менше, українців були вбиті вже на цій російсько-українській війні, мільйони були переміщені і їх прихистили в госпіталях, в шпиталях і в школах. Багато, тим не менше, лікарень і шкіл було зруйновано, цілі сотні миль полів забруднені залишками снарядів і отруєні. Тим не менше, ми дивимося на вас сьогодні і сміливо дивимося в майбутнє. Я звертаюся не тільки як Прем'єр-міністр Бельгії, але і як Голова Ради Європи від імені Бельгії зараз. Рішення Ради Європи розпочати переговори про членство України. Це означає, що ми дуже серйозно дивимося на майбутнє України в спільній Європі. І перш за все Україна продемонструвала, як вона серйозно дивиться на своє майбутнє в складі Європи. І ви готові зробити величезні зусилля, які потрібно зробити і пройти шлях реформ у вашій країні у цих надзвичайно важливих обставинах. І ми поважаємо вас за ту величезну роботу, яку ви і ваш парламент робите в цій країні під час війни на шляху реформ. (Оплески) І ще я хотів сказати, може, я неправильно вимовляю те "вітаю", але я хотів це сказати. Як ви знаєте, Євросоюз також створив спеціальний фонд для України і готується надати військову допомогу, і вона пов'язана з відновленням нашого військового сектору. Ми вважаємо, що вона буде розвиватися, і Єврокомісія також розробляє промислову стратегію для оборони, спільної оборони Європи. І це означає, що ми будемо рухатися цим шляхом разом. І я хочу додати ще трошки про роботу Бельгії в Україні. Ми надали 1,7 мільярда євро на закупівлю військового обладнання на гуманітарну допомогу та на допомогу у відбудові України. Дозвольте запевнити вас, що від імені нашого міністерства зі співпраці сказати, що ми розраховуємо на довготривалу співпрацю і допомогу Україні. Бельгія колись стала однією з перших країн, що надіслала летальну зброю на допомогу Україні. Сьогодні ми допомагаємо тренувати українських військовослужбовців в дуже рідких військових спеціальностях щодо воєнних дронів тощо. І ми готові продовжувати таку екзотичну військову допомогу. (Оплески) Дякую дуже. Надаючи військову допомогу ми тим не менше стоїмо на вашому ж боці в Гаазі, щоб притягнути Росію до відповідальності за всі-всі злочини, які вони вчинили на українській землі. І, пане голова парламенту, як правильно ви сказали, пане Президент, як ви сказали, ми тут на передовій тих зусиль, де треба дати відсіч Росії, тому що ця країна, Росія, має заплатити за те, що вона вчинила і ця країна повинна заплатити за всю ту руйнацію, яку вона спричинила сьогодні. Шановні друзі, як я сказав, сьогодні Україна дійсно на межі між демократією і диктатурою. Сьогодні Україна на межі між верховенством права і правом убивати. Сьогодні Україна на фронтирі між правами людини і системними катуваннями. І саме ви, наші українські друзі, стоїте на обороні того кордону, ви обороняєте цей кордон за всіх нас і ви заслуговуєте на нашу підтримку, ви заслуговуєте на підтримку кожного із нас. Сьогодні ваші солдати змушені відступати. Але це не тому, що їм бракує мужності, але тому, що їм не вистачає снарядів. Сьогодні, на жаль, ваші пілоти не домінують в українському небі не тому, що їм бракує навичок пілотів, а тому що в них немає достатньо бойових літаків. І якби ми постачали вам те, що вам треба, це було б інакше. І нам треба зізнатися собі, що ми повинні робити більше. І є єдина мета – перемогти. Разом до перемоги! (Оплески) Друзі, і давайте на завершення, я хочу завершити таким чином. Ми повинні підтримувати людські права, щоби не допускати катувань і щоби демократія перемогла. Слава Україні! І дякую всім вам.

13:18:51

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте ще раз подякуємо пану Прем'єр-міністру Королівства Бельгія шановному Александру де Кроо. (Оплески) Шановні народні депутати, шановні колеги, давайте разом ще раз подякуємо вельмишановному панові Голові Собранія Північної Македонії, пану Прем'єр-міністру Королівства Бельгія, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, а також усім іноземним гостям за участь у пленарному засіданні Верховної Ради України. Шановні народні депутати, дякую всім за участь у пленарному засіданні. Зараз я оголошую перерву. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Наголошую на необхідності непоширення інформації щодо його початку. Разом переможемо. І Слава Україні!