Верховна Рада України

УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ

з нагоди 30-ї річниці прийняття Акта проголошення незалежності України

Зал засідань Верховної Ради України

24 серпня 2021 року, 13 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

13:06:47

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Добрий день, шановні народні депутати! Добрий день, шановні запрошені, шановні засоби масової інформації, шановні духовні лідери, шановні дипломати! Шановні колеги, запрошую до зали засідань Верховної Ради України Президента України Володимира Олександровича Зеленського. Прошу привітати Президента України. (Оплески) Прошу сідати. Шановні колеги, я запрошую дітей, переможців конкурсу "Незалежність моєї країни", організованого Освітнім центром Верховної Ради України, і дітей з територій, які межують з окупованими регіонами нашої країни, внести Прапор незалежності України до зали засідань Верховної Ради України. Прошу сідати.

Шановні колеги, в урочистому засіданні Верховної Ради України бере участь Президент України Володимир Олександрович Зеленський (Оплески), народні депутати України першого та дев'ятого скликань (Оплески), голови Верховної Ради України попередніх скликань (Оплески), президенти України: Леонід Данилович Кучма (Оплески), Віктор Андрійович Ющенко (Оплески), Петро Олексійович Порошенко (Оплески), Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України, керівники судової гілки влади, присутні посадові особи, яких Верховна Рада України обирає, призначає і надає згоду на призначення на посаду, голови обласних рад, Київський міський голова, президент Національної академії наук, предстоятелі церков і релігійних організацій Україні, представники громадських організацій, представники засобів масової інформації. В урочистому засіданні Верховної Ради України беруть участь високоповажні іноземні гості Президент Сенату Парламенту Чеської Республіки Мілош Вистрчіл, Голова Національної Ради Федеральних Зборів Швейцарської Конфедерації Андреас Ебі, парламентські делегації Австрійської Республіки, Азербайджанської Республіки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Грузії, Естонської Республіки, Йорданського Королівства, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Польща, Румунії, Словацької Республіки, Турецької Республіки, Французької Республіки, Чеської Республіки, делегації Європейського парламенту, Парламентської Асамблеї НАТО, Світового конгресу українців, голови дипломатичних представництв іноземних держав та керівники представництв міжнародних організацій, акредитованих в Україні. Шановні колеги, урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди 30-річчя прийняття Акта проголошення незалежності України оголошую відкритим. (Лунає Державний Гімн України) Дякую всім, хто бере сьогодні участь в урочистому засіданні Верховної Ради України. Саме тут 30 років тому був ухвалений Акт проголошення незалежності України, була створена незалежна демократична держава. Шановні колеги, я зараз запрошую до слова Президента України Володимира Олександровича Зеленського. (Оплески)

13:15:21

ЗЕЛЕНСЬКИЙ В.О. Дуже дякую. Шановні учасники, гості цього важливого урочистого засідання, пані та панове! За те, щоб ці слова стали реальністю, боролося багато поколінь українців. Сьогодні ми безліч разів скажемо ці слова, почуємо ці слова, але ніколи не втомимося від цих слів. З Днем незалежності України! (Оплески) Із 30-ю річницею від її проголошення я вас всіх вітаю! Ця дата стала можливою завдяки депутатам першого скликання, які сьогодні присутні тут в цій залі. Я думаю, що варто всім їм дуже щиро подякувати сьогодні, дякуємо. (Оплески) Знаєте, особливо символічно, що зараз оплески їм шановним звучать від народних депутатів цього скликання, які 24 серпня 1991 року ще навіть не народилися. Сьогодні я говорив про те, що в той день, важливий день для нашої держави, теплий день, відбулося відновлення незалежності України. Відновлення державності України. І я підписав Указ про відзначення Дня української державності і вношу на ваш розгляд проект закону, за яким він має бути вихідним днем. (Оплески) На мою думку дуже важливо не лише відзначати появу державності, але і об'єднуватися для її збереження. Нашу велику українську сім'ю єднає родина державних символів України. Це три брати: Державний Прапор України, Державний Герб і Державний Гімн. Вони пов'язані статтями Конституції України і пов'язані на рівні національної підсвідомості. Гімн України – це наша душа, мудрість наступним поколінням. Ми думали, що запанували у своїй сторонці та сім… сьомий рік поспіль ми кладемо душу і тіло за нашу свободу. Сім років поспіль ми це робимо. Бо забули, що далеко не всі вороженьки як роса на сонці, але ми не забули, якого ми роду, а отже нам точно усміхнеться доля. (Оплески) А наша доля, наша доля – це наш герб, вона закарбована тисячу років тому на тризубі Великого Київського князя Володимира, що є і сучасним Гербом України. Це простий шифр з чотирьох букв. Хтось його, напевно, не бачив, але хтось точно знає це – це воля. Воля! Бо наша доля – бути вільними! (Оплески) А наша воля – це наш український прапор, і це точно знають Краматорськ, Маріуполь, Слов'янськ, Лисичанськ та ще десятки звільнених від окупантів міст та сіл Донбасу. В інших містах, в інших містечках також буде воля. Воля буде і в Криму, бо це – наша доля, доля незалежної України. (Оплески) Я знаю, що сьогодні у вас буде позачергове засідання, і ви будете розглядати питання великого Державного Герба. Його мав сьогодні представляти перший Президент України Леонід Макарович Кравчук. Я хочу, щоб ми зараз його підтримали, це дуже важливо, підтримали першого Президента України. Це його ідея, його мрія. Я гадаю, що він заслуговує на таку підтримку, на ваші оплески. Нехай буде здоровим. (Оплески) А така держава як Україна, точно заслуговує на ще один символ. Дуже дякую. Вітаю ще раз! Слава Україні! Дякую. (Оплески)

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ.

До слова запрошується Голова Верховної Ради України Дмитро Олександрович Разумков. (Оплески)

13:21:45

РАЗУМКОВ Д.О. Шановний пане Президенте, шановні депутати першого скликання! Дякую вам і від себе, і від колег за все те, що було зроблено, щоб ми сьогодні могли святкувати, святкувати 30 років незалежності. (Оплески) Шановні гості, шановні колеги! Тридцять років тому в залі Верховної Ради був ухвалений Акт проголошення незалежності нашої держави. Не в перший і не в останній раз український парламент продемонстрував, що у часи найбільших перетворень та випробувань він завжди з українським народом, завжди підтримує український народ та рухається з ним разом. Цей Акт втілив прагнення мільйонів українців, які жили на своїй землі, але не мали власної держави. Через сотні років випробувань, війн, боротьби за право існувати ми пронесли мрію про власну державу. Вона ніколи не згасала та не зникала, завжди знаходились ті, хто несли її по шляху нашої спільної історії. Нас намагалися перетворити на безправну територію. Нам намагалися довести, що нас не існує як народу і нації, що ми – лише якась маленька частина чогось великого і просто маємо з цим скоритися та змиритися. Ми не підкорилися і не змирилися, зрештою 24 серпня 1991 року історія розпорядилася по-своєму. Україна є незалежна і єдина. (Оплески) І сьогодні 30 років потому, попри неодноразові намагання зруйнувати та стерти нашу країну. Ми можемо говорити, що український народ довів не лише своє право на існування і незалежність, але й спроможність захистити її та зберегти. Лише той, хто погано знає нашу історію, може говорити, що незалежність нам впала немов з неба, що вона дісталася нам майже безкоштовно. Це не так. Незалежність завжди коштує дорого як в житті будь-якої людини, так і в житті родини, а тим більше – в житті держави. Дуже високу ціну сплачували наші предки за свободу. Таку саму високу ціну сьогодні продовжують сплачувати наші сучасники, віддаючи найцінніше, що є у кожної людини, – власне життя. Справа в тому, що незалежність – це не те, що можна отримати у спадок або в якості подарунка і залишити собі назавжди. Незалежність не можна купити в супермаркеті або на фондовому ринку. Незалежність – це найвища привілея народу, право належати самому собі і будувати майбутнє своєї країни за власними принципами і баченнями. Саме тому незалежність – це те, що ми маємо ретельно підтримувати, розвивати та зміцнювати кожний день кожною нашою дією, кожним кроком на шляху до майбутнього. Ми з перших днів будували свою незалежну державу на декількох непорушних принципах. Незалежність для нас – це свобода. В Україні ніколи не приживалися і не приживуться соціальні і політичні порядки самодурства авторитарного або диктаторського типу. Особиста на економічна свобода людини – це те, що ми цінуємо найбільше, це те, що закарбовано в нашій свідомості, ще починаючи з часів козацтва та вільних міст з Магдебурзьким правом. І держава в нашому розумінні існує саме для того, щоб захищати і зміцнювати права людей. Це те, чого ніяк не можуть зрозуміти наші вороги. Ми відрізняємось від них тим, що для нас головними є базиси демократії, верховенства права, принципів рівності та повага до свобод людини, без поділу на національності, релігії, колір шкіри або соціальний статус. Незалежність для нас – це єдність. Ми сформувалися як унітарна держава, єдина і неподільна в своїй території. Ми проводимо послідовну політику децентралізації, ми поважаємо специфіку і унікальність кожного регіону, ми дбаємо про розвиток десятків національних культур, які існують на теренах нашої держави. Але держава у нас одна на всіх. Держава, яка покликана захищати різноманіття країни і одночасно охороняти та зміцнювати її цілісність. Саме тому ми ніколи не визнаємо окупацію Криму і так звані псевдодержавні утворення на сході нашої держави. (Оплески) І будемо відстоювати свою територіальну цілісність, навіть якщо нам доведеться це робити сам на сам. Я впевнений, з цих стін, де народився Акт проголошення незалежності України, ніколи не вийде документ, який буде порушувати територіальну цілісність або здавати національні інтереси. (Оплески) Бо територіальна цілісність, унітарна форма держави, непорушність кордонів, це все ті базиси, які були закладені вами 30 років тому, коли створювалась незалежна Україна. (Оплески) Незалежність для нас – це демократія. І я зараз не говорю про чесні, вільні вибори. Я зараз не говорю про вибір українського народу щодо руху в бік Європи, який є цивілізаційним вибором нашого суспільства. Я зараз говорю про буквальний переклад слова демократія, тобто про право народу. Це означає, що саме український народ в кінцевому підсумку буде визначати, куди і як повинна рухатись країна. Український народ доводив це неодноразово, нагадував політикам і можновладцям, що 5 стаття Конституції – це не просто текст на папері, а це Закон, який буде виконуватись завжди, в незалежності від того, хоче цього влада або іноді не дуже. Так було, так є і так має бути. Я не втомлююсь повторювати, що закон повинен бути один для всіх і в стінах Верховної Ради України, і поза її межами, і в цій залі, і на вулицях наших міст. Давайте працювати так, щоб українському народу вкотре не довелося нам з вами нагадувати про цю прописну істину. За 30 років Україна багато чого побачила. В світі, напевно, не знайдеться такої кількості держав, або небагато знайдеться держав, які пройшли випробування такої сили та таких масштабів у перші 3 десятиріччя своєї незалежності. Проте є загальне правило, яке діяло по відношенню до будь-яких подій в нашій історії. Україна просувалася вперед, коли політики і громада дотримувались принципів, що лежать в основі, в базисах нашої держави. І навпаки, коли вони відходили від цих принципів, країна втрачала та слабшала. Ми пам'ятаємо ті моменти нашої історії, коли політики забували про свободу і гідність. Пам'ятаємо, коли вони нехтували територіальною цілісністю задля досягнення своїх політичних цілей, коли вони ладні були нацькувати один на одного людей з різних регіонів лише для того, щоб зміцнити так зване електоральне ядро. Пам'ятаю моменти, коли забували про владу народу, використовуючи ганебні принципи, відходячи від найменших правил моралі, і це призводило до катастрофічних наслідків. Ми пам'ятаємо і про те, коли влада забувала, чий мандат в них на руках і для кого вона повинна працювати. І влада повинна це завжди знати, а не так, як було вже в історії нашої держави, коли мандат народу використовували для власного збагачення. Але разом з тим ми пам'ятаємо і про живий ланцюг соборності, і про ухвалення Декларації про державний суверенітет, і прийняття Акта проголошення незалежності і народження Конституції України. Пам'ятаємо про воїнів Збройних Сил України, про волонтерів, про добровольців, які з перших днів стали на захист нашої держави на початку війни. Пам'ятаємо про перемоги на Євробаченні, про вихід нашої збірної до чвертьфіналів чемпіонату світу та чемпіонату Європи. І, звісно, пам'ятаємо про нещодавні наші перемоги на Олімпійських іграх. Пам'ятаємо і про ті закони, які конституційною більшістю ухвалювались в цьому залі, здебільшого останній час вони були спрямовані для подолання пандемії і зменшення негативних наслідків для людей як в біологічному, так і в економічному плані. Україна просувалася вперед лише тоді, коли і громадяни, і влада, безумовно, цінували свободу людини, діяли як єдине ціле незалежно від місця народження та політичних бачень. І саме це давало можливість просуватись країні вперед, досягати успіхів та перемог. Це, на мою думку, є головним уроком історії нашої незалежності, уроком для влади, для суспільства, для кожного нас з вами. Уроком, який ми повинні добре вивчити та запам'ятати, запам'ятати напам'ять. А далі діяти так, щоб країна рухалась вперед, нарощуючи добробут своїх громадян, зміцнюючи державні інституції, вагу та значення у світі. Нам вже 30 років. Люди, які народилися… Діти, які народилися в День незалежності, в рік незалежності, сьогодні достатньо дорослі люди. Вони здебільшого мають родини, мають роботу, освіту, мають якийсь життєвий досвід. Так само і країна. Вона, мабуть, вже позбавилась дитячої наївності, пройшла через великі випробування. Чомусь навчилася на власних помилках та отримала досвід, іноді дуже гіркий. Але нам лише 30 років. Тому у нас багато чого попереду. І саме від нас з вами залежить, як швидко ми будемо розвиватися. Ми вже не діти. Але ми молода країна і молода нація, яка будує власне майбутнє не без помилок та розчарувань, але з чіткою метою залишитись в цьому світі такими, якими ми і якими ми хочемо бути. Ліна Костенко колись написала: "А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни". В цьому вислові є велика, але, на жаль, гірка правда. Але хочеться побажати країні в день її народження поменше випробувань і проблем, яких на нашу долю випало і так чимало, і більше моментів єднання нації як в цей день, 30 років тому. З днем народження, країно! З Днем незалежності! (Оплески) Слава Україні!

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

13:37:18

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, до слова запрошується народний депутат України першого скликання, дипломат, Надзвичайний і Повноважений посол України Володимир Петрович Крижанівський. (Оплески)

13:37:38

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Пане Президенте, пане Голово, пані і панове, я був один з тих, хто 15 травня 1990 року прийшли під склепіння цього залу після перших майже демократичних виборів. Я не був бранцем таборів, я не був компартійним босом, більше того, я не був членом партії, я був просто інженером-будівельником, але я був одним з тих, хто відгукнулись на заклик "Якщо не ми, то хто?". Про нас, мабуть, Шевченко сказав: "Ми просто йшли, у нас немає зерна неправди за собою". Дехто говорить, що ми є батьками-засновниками цієї держави. Це не зовсім так. Це почалося ще за великих князів київських, це почалося від Данила Галицького, від Любарта Гедиміновича, від Богдана Хмельницького, це почалося від IV Універсалу, який проголосив Українську Республіку. Шановний пане Президенте, я думаю, ви будете засмучені і ваші гості також, що жодного з тих, хто проголосував 24 серпня не буде на прийнятті на честь річниці. Але, я думаю… Почекайте. …я думаю, що це хлопці і дівчата з вашого офісу вирішили послугуватися приказкою моєї мами "і без Гриця вода освятиться". Я думаю, що це останній раз, коли вони щось роблять не порадившись з вами. (Оплески) Я хочу сказати, що дехто говорить, що незалежність впала нам з неба. Оце вже зовсім не так. Коли ми чуємо заклик "Слава Україні" ми завжди відгукуємося "Героям Слава!", але це слава тим, хто спонукав нас проголосувати 24 серпня. Це слава козакам і селянам часів Хмельницького і Виговського. Це слава Миколі Кибальчичу, це слава Івану Мазепі, це слава Пилипу Орлику, це слава генералу-хорунжию армії УНР Маркові Безручку, який в 20-му році рятував Варшаву. Це слава моєму батьку, моїм братам, сестрі моїй, які разом з мільйонами людей боролись і збороли одне з двох страхіть того століття – нацизм. Це слава тим молодим чоловікам і жінкам, які в лісах Західної України боролись і безвісти гинули за незалежність України, за тим, щоб збороти інше страхіття того століття – сталінський режим. Тому тоді в 91-му році ми 370 комуністів, фантастична монобільшість, і 80 націонал-демократично орієнтованих депутатів змогли домовлятися, доходити до консенсусу. Нам вдалося на 24 серпня 91-го року мати на 80 відсотків законодавство незалежної держави. І тому ми проголосували разом з комуністами тоді 24 серпня за незалежну Україну. Ми бачили різну Україну, вони бачили незалежну комуністичну, ми бачили незалежну демократичну, але незалежну, а не новий союзний договір. Я хочу нагадати перші рядки нашої Конституції: "Верховна Рада України від імені Українського народу – людей рис всіх національностей". Запам'ятаємо, ми всі український народ, народ окремішній від народу російського, з діда прадіда ми не бачили, не думали, що цар батюшка хороший, а бояри погані. Ми, українці, вчора проголошували Гетьмана, а через три дні ми пам'ятали тільки перших чотири літери "геть". Такий ми народ, зовсім не похожий на народ російський, нехай це пам'ятає оскаженілий пан агресор. Пане Президенте, я з величезною повагою ставлюся до 73 відсотків, які віддали вам голоси під час цих виборів. Вони плекали надію, що вам вдасться домовитися з цим паном з Кремля, я впевнений, що і ви думали, що це буде так, але не сталося як гадалося. Вони у 1991 році відпустили нас без крові, тому що у них не було належної потуги, барель нафти коштував 10 доларів, зараз, озброєна до зубів, Росія марить побачити нас знову у своїх лабетах. Тому, пане Президенте, будуємо міцну незбориму українську армію. (Оплески) Продовжуємо далі реформи, будуємо справжню Україну, яка потрібна цим людям. Тепер я б хотів звернутися до депутатів "Слуг народу". Я дещо вас вчив у Трускавці азам парламентаризму, але я не сказав вам головного, велика англійка Тетчер сказала, говорила, якщо ви стаєте керівником, ви попадаєте в рабство до своїх підлеглих. Тому пам'ятайте це не вивищуйтесь над ними, бо це завжди закінчується авторитаризмом та диктатурою, працюйте рабськи на благо цього народу. Депутати з недемократичної опозиції, колись в 97-му році одним з ваших керівників я до ночі роз'яснював для чого нам потрібна ця незалежність. Здається, він так не зрозумів це і до цього часу. Можете бути і будьте в опозиції до влади, але не в опозиції до свого народу. Демократи- опозиціонери, врешті-решт, не об'єднуйтеся в очікуванні розстрілу, обнімітеся брати мої, прошу вас, молю вас, благаю. І останнє. Я хочу звернутися до нашої молоді, вони виросли на щастя нам вільними людьми, тому голосуйте, йдіть у владу, будуйте нову кращу Україну. Пам'ятайте, що головне для вас – не бути байдужими, інакше байдужою буде ваша доля. Слава Україні! (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Петрович. До слова запрошується народний депутат України дев'ятого скликання ровесниця незалежності нашої держави Коваль Ольга Володимирівна. (Оплески)

13:46:27

КОВАЛЬ О.В. Дорогі українці, панове президенти, представники духовенства, представники дипломатичного корпусу, шановні гості урочистого засідання! Для мене велика честь саме сьогодні мати слово як представнику молодого покоління політиків, що є ровесницею незалежності України, і я надзвичайно пишаюся цією можливістю. Наше покоління не знає іншого будь-якого стану, аніж бути незалежними. Зараз незалежність держави – це особиста свобода кожного з нас: свобода віри, свобода мислення і свобода наших дій. Але відбиток історичних трагедій українського народу завжди впливатиме на кожного з нас, на наш вибір, наші можливості та наше майбутнє. Я добре пам'ятаю, коли історія українського народу вперше увійшла в моє життя. Тоді мені, маленькій п'ятирічній дівчинці бабуся розповіла про голодомор, і мені, маленькій дитині, зовсім не було зрозуміло, як це так, коли в хаті немає навіть крихти хліба, і тоді я вперше дізналася, що наш народ намагалися зламати, наш народ намагалися підкорити тоталітарному режиму, але ми незламні, коли йдеться про нашу свободу, ми ніколи не здавалися. І навіть у найтяжчі хвилини ми всі знали, що ми переможемо. Можливо за багато років, але зрештою так і сталося. З цією вірою київські гімназисти боролися під Крутами. Приречений радянським режимом Василь Стус писав "смертю обернуся до життя". Вони, Небесна Сотня і тисячі українців за віру в наше майбутнє стали ангелами незалежності України. Вони назавжди залишаться вартовими нашої свободи і нашої з вами совісті. Незалежність нам не подарована. Ми платили і досі платимо кожного дня та кожної хвилини. Ми хочемо жити, але наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це лишає нам замало простору для компромісу. Цими словами уродженка Києва Голда Меїр оцінювала зовсім інші геополітичні реалії, але мимоволі вона визначила напрям дій України у боротьбі з російською агресією. Світ змінюється реактивно, формуючи все нові і нові виклики. І аби перемагати, ми всі повинні бути не тільки президентами, ми повинні бути ще й олімпійцями, робити все швидше і краще за інших, як наш колега Олімпійський чемпіон Жан Беленюк. (Оплески) Незалежність – це стан, яким потрібно жити, відчувати як невід'ємну частинку своєї душі. Незалежність – це перш за все відповідальність. Незалежність потрібно боронити і щоденно посилювати, щоб передати наступним поколінням заможну і сильну державу, в якій хочеться жити, в якій хочеться творити, вчитися, працювати, народжувати дітей, ось це наше завдання. В цій залі присутні видатні українці, які проголошували нашу державність. Я дякую кожному з вас! Наша сила... (Оплески) Наша сила у єдності різних поколінь, у балансі життєвої мудрості і юного максималізму. Вперше в історії нашої країни до управління державою залучено таку кількість молоді, створено умови для чесної конкуренції молодих і уже досвідчених політиків. Ми почали впливати на політичні процеси у нашій країні. І саме ми, покоління 30-річних, пишаємося приналежністю до своєї нації і хочемо жити у своїй країні. За ці роки всі ми виросли ціннісно, адже після кількох потужних революцій українці відчули силу змінювати хід історії, а отже змінювати і власне життя. Суспільство завжди прагне змін, і зараз воно дало шанс молодому поколінню проявити себе. Це велика честь, а ще більше – відповідальність. Ми орієнтуємося на європейські цінності щодо прав людини, гарантій її розвитку і її свобод. Наш виклик – це іти європейським курсом на заможну, захищену, безпечну країну. Наша мета – це сильна, успішна країна, в якій живуть освічені, здорові, мудрі, чесні люди, де панує верховенство права. І всі ми разом, я впевнена, збудуємо таку країну. Наш успіх стане успіхом і перемогою нашої рідної держави, нашої рідної неньки-України. Слава Україні! (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую. До слова запрошується генерал-майор Служби безпеки України з 2014 по 2020 рік, активна учасниця забезпечення безпеки держави у районі проведення АТО, ООС, міністр у справах ветеранів України Юлія Анатоліївна Лапутіна. Шановні колеги, єдине прохання – дотримуватися регламенту. Я розумію, що у нас урочисте засідання, але тим не менше.

13:53:43

ЛАПУТІНА Ю.А. Пане Голово! Пане Президенте! Шановні учасники та гості урочистого зібрання, з Днем незалежності України! (Оплески) Століття мрій, століття боротьби, століття страждань, болю, безнадії, сподівань. Але 1991 рік довів, що парламент, у якому були люди, які більшість своєї частини життя провели в умовах тоталітарного радянського режиму, приймають доленосні рішення і мрії сотень поколінь українців здійснюються. Чому так сталося і чому таке можливо? Тому що Україна у нас у всіх в серці, в крові, в душі на генетичному рівні, її не можна знищити. І шана велика вам за це. 24 серпня 1991 року, це також день народження мого батька. Я згадую цей день, коли ми з чорно-білого екрану телевізора побачили, що у нас народилася держава, і все родинне коло просто встало, і я таких емоцій не відчувала жодного разу до цього в житті. Мій батько сказав: "Мене не буде, я знав, коли народитися, але Україна буде завжди". На жаль, з 30-ти років вже 8-й рік у нас іде війна, розв'язана Росією-агресором, і ми вже маємо в сучасній історії України загиблих за незалежність. Я пропоную вшанувати хвилиною мовчання всіх, хто поліг за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. (Хвилина мовчання) Дякую, прошу сідати. Я пам'ятаю ці дні в 2014 році. На капоті моєї бойової машини майорів український прапор по дорозі ми зустрічали таких самих військових, які сиділи на беемпешках, танках, БТР, і на них також у них майорів український прапор. Ми під'їжджали до блокпостів, віддавали хлопцям все, що у нас було, а місцеве населення приносило нам яблука, каву, чай. Це було таке, це не про їжу і не про продукти – це про єднання. І тоді ми були єдними, не дивлячись на те, що ще не було такого у нас сталого управління у військах, тому що ми знаємо, що відбувалося. Роки здійснювалося так, щоб наша армія була знищена, але можна знищити військову техніку, можна її розпродати, але неможливо знищити дух воїна, який живе в кожному з українців. Волонтери, добровольці, військові зробили подвиг реальний, вони звільнили значну частину нашої Донеччини і Луганщини. І я сподіваюся на нашу перемогу. Якими ми стали за ці роки? Ми стали міцнішими, наша армія стала все одно сильнішою. У нас рівно служать дівчата і чоловіки. І це насправді не просто слова, це про національну безпеку України. (Оплески) Тому що, отримуючи рівні можливості до служби, вони отримують рівні можливості до забезпечення безпеки країни. Я сподіваюся на нашу перемогу, я сподіваюся, що наступні 30 років будуть роками успішної незалежної суверенної України. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! До слова запрошується інтерн Програми стажування молоді в Апараті Верховної Ради України, магістр Національної академії прокуратури, Національної академії державного управління при Президентові України Олена Сергіївна Чорна. (Оплески)

13:58:24

ЧОРНА О.С. Високоповажний пане Президента, шановний пане Голово Верховної Ради України, народні депутати всіх скликань, члени уряду, судді, представники дипломатичного корпусу, високодостойні владики! Дорогі українці, люба моя Україно! Сьогодні ми святкуємо річницю відновлення твоєї незалежності, їй вже 30, майже як мені. І всі ці роки є ті, хто досі ставить під сумнів твою незалежність, мовляв, тебе вічно повчають іноземні друзі і недруги, твоє рішення залежить від персоналій і чергових запозичень та й мені кажуть, що я залежна від думки свого оточення, перспектив в кар'єрі і навіть свого мінливого дівчачого настрою. Ми не зважаємо, бо знаємо правду. Три десятиліття – це солідний відтинок часу. Знаю, така значуща річниця багатьох з нас спонукала підбити підсумки прожитих років. І перед нашими очима знову пролетів калейдоскоп подій, що становить особливий предмет гордості. Та змушена визнати, чимало спогадів гірчать нам дужче за полинь, бо незалежність – це не про ситий шлунок чи товстий гаманець, це про право бути собою, плекати свою ідентичність, стояти на варті прав і свобод свого народу, це відповідальність за власне життя і долю прийдешніх поколінь, це можливість не бути попихачем у чужого пана, слухняним виконавцем його волі, скривдженим блукачем без роду та племені. Усвідомлення незалежності не обмежується майорінням синьо-жовтих знамен, пишними промовами і велелюдними концертами. Це накладає низку обов'язків, які українська держава має навчитись належно виконувати, казати тверде "так" і безапеляційне "ні", коли мова йде про національні інтереси будь-кому і за будь-яких обставин. Дивитись на питання мови та історії лише під українською оптикою, стратегічно мислити і складати довгострокові плани розвитку не для того, аби вони лежали на полицях. Засвоїти, що лише той, хто невідпорно захищається, може розраховувати на перемогу. Рідна моя країна, сильна і незалежна, ми знаємо правду, і вона полягає в тому, що ми залежні в любові один до одного і тільки разом ми по-справжньому вільні. Я хочу, щоб ти знала, я пишаюсь тобою і готова повсякчас захищати твої інтереси, бо це майбутнє українського народу, моє майбутнє. Голова йде обертом від обсягу роботи, який на нас чекає попереду. Але я переконана, що успіху досягають сміливці і стратеги. І нам найбільше пасує один з рядків роману Ліни Костенко: "Ми воїни. Не ледарі. Не лежні. І наше діло праведне й святе. Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те". Щиро дякую. Слава Україні! (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! До слова запрошується народний депутат України, кандидат історичних наук, заступниця Голови Верховної Ради України Олена Костянтинівна Кондратюк. (Оплески)

14:02:10

КОНДРАТЮК О.К. Шановний пане Президенте, пани президенти! Пане Голово Верховної Ради, святіші отці! Представники дипломатичних місій, почесні гості, шановне товариство! Розумію, що я виступаю сьогодні на цьому урочистому і історичному вже засіданні останньою. Тому насамперед хочу поділитися почутим і побаченим, своїми відчуттями, відчуттями гордості і надії. Гордості за те, що ми змогли об'єднати у цій сесійній залі, у залі Верховної Ради України, батьків-засновників сучасної незалежності, з молодим поколінням – з дітьми, з прекрасними дітьми, які занесли сюди Прапор незалежності. З тими, хто народився вже, дійсно, в суверенній Україні, і на яких ми покладаємо славу нашої Батьківщини у майбутньому. Ми, дійсно, з вами є свідками унікального моменту. Повторю ще раз за моїми попередніми виступаючими, що 30 років тому саме тут, у залі Верховної Ради України, проголошувалась незалежність. Тут приймалась Конституція і затверджені головні державні символи нашої країни – Прапор, тризуб і Гімн. Я знаю, що саме у цій залі конституційної проєвропейської більшості українські депутати проголосують вступ України до Європейського Союзу і до НАТО, бо ми, українці, великий європейський народ, ми, українці, надто дорого заплатили за свою незалежність, і ми, українці, зробимо все, щоб повернути вкрадені ворогом землі з тим, щоб примножити щастя і велич українського народу. Повторюючи за Оленою Телігою видатною українською поетесою, розстріляною в Бабиному Яру під час німецької окупації Києва, я вірю, що міцні держави стоять на внутрішній єдності та силі народу. В ім'я пам'яті мільйонів українців, які поклали свої голови в боротьбі за омріяну українську державу ми маємо подбати про нашу єдність, нашу відповідальність та нашу чесність, чесність перед самим собою і перед людьми і не відкладати на завтра рішення, які вже сьогодні можуть мати і мають зробити життя громадян нашої країни краще. Розбудовуючи нашу країну, ми маємо дивитись вперед, до мрії і до завтрашнього дня, ми маємо підтримувати один одного і припинити дивитись назад, вишукуючи образи роз'єднання. Саме до єдності навколо спільних цінностей я закликаю об'єднуватися сьогодні нам всім - рівність прав і можливостей чоловіків і жінок, свобода слова, демократія, народовладдя і парламентаризм. Українці з молоком матері отримують гідність, силу і жагу до волі, до свободи і до справедливості. Саме тому ми маємо подбати, щоб права і свободи кожної людини, рівні можливості для самореалізації і кожного, і кожної стали такими ж символами нашої держави як наш Прапор, наш Гімн і наш Герб. Я вірю, що ми будуємо країну, де статус державної мови не піддається сумніву, а влада має подавати приклад поваги до української мови. (Оплески) Бо без власної мови і сучасної культури неможливо побудувати сильну і самодостатню державу. Наша гордість – наша сильна, безстрашна армія, яка захистить Україну і показує приклад справжнього героїзму. Це добровольці і волонтери, професійні військові чоловіки і жінки, безвусі юнаки і міцні чоловіки, які вже тримали на руках внуків перед тим, як зі зброєю в руках зупинити загарбників. Наша армія стала основою незалежності, а нашою міццю повинна стати економіка. Бо сучасне і успішне суспільство вже не будується лише за кордонами. Боротьба іде за людей, за їх розум і свідомість, за таланти, за сенси, за смисли і міцні спільноти. А тому ми маємо приймати закони в інтересах українців. Ми маємо, нарешті, дозволити нашим талантам розвиватись в Україні. І дійсно, серед нас є Жан Беленюк – олімпійський чемпіон. І це приклад для натхнення. Так само є серед нас Яна Зінкевич, Сергій Соболєв, Іван Заєць, Дмитро Павличко, Юлія Лапутіна, Роман Костенко, Андрій Шараськін, Мустафа Джемілєв. І ми гідні найбільших перемог. Огидна річ – наша терплячість, наша звичка відмовити і відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас. Геніальні слова Ліни Костенко, як ніколи, актуальні в епоху динамічних у світі змін, так само і змін в Україні. Терплячість до імітації в усьому починається від ухвалень рішень тут в парламенті теж, боротьби з корупцією, завершуючи цілими гілками влади, коштує нам дуже і дуже дорого, роками втрачених можливостей. Імітація – це ворог якісних змін, на які заслуговують українці. Змін, які виборювалися на майданах і зараз відстоюються в окопах на сході. І насамкінець, я би хотіла закликати всіх усвідомити величезну цінність довіри, довіри один до одного, довіри у суспільстві, довіри до державних інституцій, якої нам також як ніколи бракує. І не треба весь час жалітися. Нам треба просто братися за справу і відновлювати цю довіру власним прикладом, новим етичним кодексом, реальними добрими справами, відкритістю та прозорістю, близькістю до людей та до їх реальних потреб. Формування довіри в суспільстві має, на мою думку, стати головним завданням для всіх органів та гілок влади на наступні десятиріччя незалежності, бо відсутність довіри роз'їдає, розколює, підважує нашу свободу і незалежність. Ніхто не казав звичайно, що буде просто. Блаженіший Любомир Гузар говорив: "Любов до України – це прекрасний слоган. Можна говорити палкі слова про любов до України, це ні до чого не зобов'язує, а любити треба українців, жителів цієї країни – це і є любов до України". Тому, святкуючи сьогодні в цьому залі, дозвольте мені від імені всіх, хто живе Україною, хто цінує нашу незалежну, подякувати всім українцям і друзям України в усьому світі, нашим дивовижно працьовитим людям, людям з мозолями на долонях і айтішникам, які часто не можуть пояснити чим вони займаються, але досягають прекрасних результатів, вчителям, які закладають любов до України з першої літери, лікарям, на плечі яких випали неймовірні випробування і отцям різних конфесій, які щодня моляться за Україну. І всім нам побажати єдності, і перемоги, перемоги добра, перемоги України. Слава Україні! (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава. Дякую, Олена Костянтинівна. Шановні колеги, після завершення урочистого засідання, я хотів би всім нагадати та запросити на фотографування спільне, яке відбудеться на ганку Верховної Ради України. А зараз ще раз вас вітаю всіх зі святом, бажаю здоров'я, успіхів, наснаги і перемог. Урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди 30-річчя прийняття Акта проголошення незалежності України оголошується закритим. (Лунає Державний Гімн України) ПОЗАЧЕРГОВА СЕСІЯ

Зал засідань Верховної Ради України

24 серпня 2021 року, 14 година 30 хвилин

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

14:35:27

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, будь ласка, зайдіть до зали, підготуйтесь до реєстрації. Шановні народні депутати, шановні гості Верховної Ради України, запрошую до зали. Запросіть, будь ласка, до зали, шановні… У зв'язку з вимогою Президента України, поданої відповідно до частини… Шановні колеги! Ще раз всіх зі світом! Будь ласка, займіть свої місця. Відповідно до частини другої статті 83 Конституції України про скликання позачергової сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та згідно зі статтею 11 Регламенту Верховної Ради України сьогодні ми проводимо позачергове засідання… позачергову сесію Верховної Ради України дев'ятого скликання. Президентом України запропоновано розглянути на позачерговій сесії проект Закону (реєстраційний номер 5712) про великий Державний Герб. Готові реєструватися, шановні колеги? Всі готові реєструватися? Нагадую… Сергій Володимирович Власенко… Нагадую, реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки перша зліва або зелена, як завжди "за", ви знаєте. Готові реєструватися? Прошу реєструватися.

14:38:03 В залі зареєстровано 271 народний депутат України. Позачергову сесію Верховної Ради України оголошую відкритою. (Лунає Державний Гімн України) Героям слава! Шановні колеги, сьогодні день народження двох наших колег: у народних депутатів Ігоря Олександровича Абрамович і Миколи Івановича Кучера. Здоров'я, наснаги! (Оплески) Передасте, да. Переходимо до розгляду проекту Закону (реєстраційний номер 5712). Вибачте, надійшла заява про перерву з заміною на виступ. Княжицький Микола Леонідович.

14:40:47

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні друзі! Я вітаю вас всіх з цим великим і світлим святом. В цей день, як ніколи, ми маємо бути чесними один з одним. Саме тому, що ми чесні, нас глибоко обурило те, що не були запрошені на урочисте святкування, на прийняття в Маріїнський депутати першого скликання, які голосували за незалежність. Саме в протест проти цього Президент Петро Порошенко зараз тут з нами, а потім з нами доєднається до Маршу ветеранів, куди і вас всіх запрошую. Зараз ми будемо говорити про герб і маємо знову ж таки бути чесними. Пам'ятаєте історію, друзі? В цьому Марші ветеранів будуть іти хлопці, яким цей герб кати-окупанти вирізали на спині, катуючи їх. Але будуть іти всі ті, в кого цей герб в серці – наш український тризуб. Сьогодні нам пропонують зробити чергову містифікацію і не просто так. Знову ж таки звернуся до історії. Колись комуністи, ненавидячи наш тризуб, намагалися зробити все, щоб розмити цей символ. І саме тоді записали в Конституцію, що там мають бути інші елементи, зокрема козак. Але тоді, треба віддати належне мудрості і Віктора Ющенка, і Юлії Тимошенко, які, обговорюючи, не винесли в зал той проект, який зараз буде голосуватися. І я вірю, що партія "Батьківщина", як тоді чесно, так і зараз, як і інші сили не підтримають цієї містифікації. Ви читали цей закон? На цьому гербі написано, що зображується корона Ярослава Мудрого. Та не було у Ярослава Мудрого ніякої корони. Корона була у Володимира Великого, це видно із деяких фресок. А перші наші королі – це Ярополк, а згодом Данило, яким даровано було цей титул Папою. Інших королів у нас не було. Ярослав Мудрий – велична постать, але ми не можемо в цей святий день псувати наш герб, наш тризуб цими містифікаціями в угоду дешевому піару. Ви бачили цей герб? Бачили цього лева, в якого намальовано дві лівих ноги? Вам соромно не буде? Перед вашими дітьми соромно не буде? Ще раз кажу, це той герб, який в серці в кожного воїна. Наш тризуб неповторний, він має тисячолітню історію. Українські воїни, ідучи в бій, тримали його в серці, тримали його на щитах споконвіку, пам'ятаючи всю нашу багатолітню історію. Ми, підтримуючи українське суспільство і український народ, заявляємо, що не будемо брати участь в цьому ганебному голосуванні, не будемо перетворювати наш гідний герб в посміховисько заради дешевого піару провладних сил, тому що відповідальність за це буде дуже великою. Наш герб, наш тризуб в серці кожного, доєднуємося до ветеранів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до розгляду питання. Вам запропонований до розгляду проект Закону про великий Державний Герб України (реєстраційний номер 5712). Шановні колеги, перед тим, як ми зайдемо в розгляд питання, була домовленість зі всіма депутатськими фракціями та групами, далі у нас в залі буде відбуватися нагородження депутатів першого скликання. Була пропозиція наступна, піти за таким алгоритмом: 2 хвилини доповідач, 2 хвилини комітет і по 2 хвилини кожна фракція, після цього, щоб не йти по повній процедурі. Немає заперечень? Немає. Дякую. До слова запрошується Представник Президента України у Верховній Раді України Стефанчук Руслан Олексійович.

14:44:28

СТЕФАНЧУК Р.О. Вельмишановний пане Голово, шановні народні депутати. Насамперед для мене велика честь сьогодні представляти президентський проект Закону про великий Державний Герб України. Водночас це і велика відповідальність, адже сьогодні на моєму місці мав бути доповідачем перший Президент України Леонід Макарович Кравчук, один із державотворців нашої країни, один із тих, хто дарував нашій країні незалежність. Тому я хочу передати Леоніду Макаровичу нашу глибоку повагу та побажати якнайшвидшого одужання. І дуже сподіваюсь, що під час другого читання він буде з нами у цій залі. Сьогодні Президентом України Володимиром Зеленським підписаний історичний Указ про День державності України, якій понад тисячу років. Але державність – це не тільки історія чи її тлумачення, а в першу чергу питання символів, саме тих основних речей, які її символізують. У спілкуванні з Леонідом Макаровичем він завжди переймався тим, що за 25 років ми так і не виконали вимогу статті 20 Конституції України та не прийняли великий Державний Герб. Адже тільки з прийняттям великого Державного Герба ми можемо закрити гештальт державних символів. І це було історичне прохання від першого Президента України до теперішнього. При цьому тризуб як був, так і залишатиметься основним і найбільш вживаним гербом нашої держави. Адже це та спадщина рівноапостольного князя Володимира Великого, яку ми повинні зберегти та примножити. Звісно ми сьогодні почуємо, ми вже почули багато цікавих думок від геральдистів. Але я от просто хочу показати картинки. Цей герб вносився і одними, і на стінках інших, які тільки що покинули цю залу. Тому у законопроекті пропонується зменшити використання великого Герба. І враховуючи зазначене, від імені Президента України з проханням згуртуватись навколо прийняття історичного для всього українського народу рішення і підтримати законопроект (реєстраційний номер 5712) за основу, і в день 30-річчя подарувати нашій Україні великий Державний Герб України. Дякую, колеги. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Корнієнко Олександр Сергійович.

14:46:46

КОРНІЄНКО О.С. Доброго дня, шановні колеги. Ще раз вітаю нас усіх з 30-річчям незалежності нашої держави. Я думаю, що сьогодні багато ми говорили про символи. І великий Державний Герб – це важливий символ, який наші отцы-основатели, які просили їх так не називати, написали все-таки в Конституцію в 20 статті, яку, хочу нагадати, можна змінити тільки референдумом. А давайте спробуємо виконати волю Конституції і прийняти Закон про Державний Герб – про великий Державний Герб. Наш комітет 14 липня розглянув законопроект на своєму засіданні за номером 5712, внесений Президентом України Володимиром Зеленським, та визначений ним як невідкладний. У відповідності до вимог Конституції законопроектом визначається опис великого Державного Герба, встановлюється порядок і вимоги стосовно використання його зображення, а також врегульовується питання вшанування великого Державного Герба та відповідальність за порушення вимог щодо порядку його використання. Є висновок Головного науково-експертного управління. Наш комітет ухвалив в результаті обговорень висновок рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про великий Державний Герб (за реєстраційним номером 5712) за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому. В разі прийняття законопроекту пропонуємо доручити комітету при підготовці закону на підпис Голові Верховної Ради здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату парламенту його техніко-юридичне доопрацювання. Хочу нагадати, що це, незважаючи на те, що це конституційний законопроект, він приймається в цілому 300 голосами, але практика розгляду подібних законів, вона є, нам дав довідку регламентний комітет. Перше читання голосується 226 голосів і далі можна вносити правки, так як до звичайного законопроекту, у текстовому вигляді, а також у вигляді ескізів, бо це графічне зображення. Тому, якщо ми приймаємо в цілому – приймаємо в цілому, а якщо в першому читанні – очікуємо правки від колег народних депутатів. Просимо підтримати ініціативу Президента і переходити поступово до прийняття великого Державного Герба. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп. (Шум у залі) Бакунець Павло Андрійович. (Шум у залі) Шановні колеги, не кричіть і не ламайте Раду.

14:50:00

БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановний Прем'єр-міністр, уряд, запрошені гості, депутати усіх скликань, дорогі українці! Вітаю усіх нас з ювілеєм. 30 років незалежності – це гарний, прекрасний ювілей. Ваші дідусі і бабусі могли лише мріяти про такий ювілей. А ми сьогодні разом з вами радісно святкуємо такий поважний ювілей незалежної України! Це були абсолютно непрості 30 років. Ми з вами, наші батьки і прабатьки зуміли відстояти і захищати незалежність. Однак ми за це заплатили надто високу ціну, найдорожче – життя наших героїв, героїв Небесної Сотні, героїв війни на сході. Сьогодні ми і далі продовжуємо боротися за нашу незалежність. І саме завдяки нашим військовим, нашим захисникам, таким як воїни легендарної 24 бригади, усіх бригад, перемога в скорому часі буде за нами. І що ж нас відрізняє від наших сусідів? Це насамперед наша українська милозвучна, солов'їна мова, а також наші державні символи – наш Державний Гімн, наш Прапор і наш Герб. Тризуб, безумовно, один з найкращих геральдичних знаків у всьому світі. А сьогодні нам також пропонують прийняти великий Державний Герб, в основі якого буде тризуб. Праворуч буде герб Війська Запорізького, а ліворуч – Галицько-Волинського князівства. На ньому буде синьо-жовта стрічка, колоски пшениці і китиці калини. І це, безумовно, підкреслить вашу українську самобутність і українську ідентичність. Зі святом вас, українці! Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Осадчук Андрій Петрович. Лозинський Роман Михайлович.

14:52:11

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Найперше сьогодні ми відзначаємо 30 річницю відновлення незалежності України. Багато поколінь українців виборювали те, аби ми були незалежними. І найперше, закликав би всіх нас ще раз і ще раз подякувати всім українцям за нашу незалежність. (Оплески) Проте, на превеликий жаль, сьогодні в таке велике свято і в такий великий день наш парламент повинен розглянути питання, яке не об'єднує українців, а, на превеликий жаль, їх роз'єднує. Президент України, на превеликий жаль, вирішив воскресити шкідливу ідею великого Герба, герба, який є більше ознакою монархій, ознакою імперій і є пережитком нашого імперіалістичного минулого, яке має назавжди відійти в історичні минулі скарбниці. Я хочу звернутися до кожного українця, наш герб – тризуб, тризуб, тисячолітній тризуб Володимира, який кров'ю окроплювали українці всі ці роки, в тому числі і окроплюють на сході зараз. І я хочу звернутися до колег народних депутатів, перед тим як голосувати за це шкідливе рішення, яке буде розмивати досконалий герб – тризуб, дайте відповідь собі на питання, а чия це була ідея? І це історичний факт, це був консенсус з пропозицією комуністів після 20 голосувань не затвердили гербом тризуб. Дайте собі відповідь на питання чому так сильно палає у агресора, Російської Федерації, від досконалого герба. Будь ласка, давайте не паплюжити наш досконалий герб – тризуб і не підтримуємо цю шкідливу ідею.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Крулько Іван Іванович.

14:54:30

КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". З Днем незалежності України! Шановні друзі, сьогодні величний день – 30-та річниця незалежності України. І я хотів би подякувати мільйонам українців, які поклали своє життя за незалежну Україну. Я хотів би висловити вдячність Польщі і Канаді, які першими визнали незалежну Україну відразу після проголошення Акта незалежності України, нашій діаспорі, Світовому конгресу українців, які боролися за незалежну Україну і за її визнання в різних країнах світу. Сьогодні ми розглядаємо законопроект про великий Герб України. Наш герб – це тризуб. І "Батьківщина" завжди підтримувала тризуб як Державний Герб України і він таким буде, він у наших серцях, він на нашому серці. І я згадую сьогодні часи, як приймалася Конституція України, коли її приймали разом з комуністами, з багатьма винятками і компромісами, щоб була Конституція, і як разом з комуністами голосувала Акт проголошення незалежності, щоб була незалежна Україна. Сьогодні в Україні перебуває 46 делегацій з усього світу, котрі вчора, незважаючи на бажання можливо вести бізнес з Росією, але вони підписали Кримську декларацію, Кримську платформу для того, щоб підтвердити, що українська держава мусить відновити свою територіальну цілісність і неподільність в усіх її кордонах. Так само і сьогодні, коли ми зараз будемо голосувати в першому читанні за Державний Герб України, великий Державний Герб, ми мусимо зробити все залежне, щоб цей Герб був достойний української держави. І перед нами величезна відповідальність. Сьогодні згадували, що на великому гербі лев має дві лівих ноги. Ви знаєте, мене це не так турбує, як мене турбує дві голови цього сіамського орла в Криму, на кордонах України і на Донбасі. І наше завдання, щоб цього орла не було на українській землі. Ось наше завдання. А парламент ми мусимо об'єднати в такі важливі дні і особливо в День незалежності України. З святом всіх. І Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович. Батенко Тарас Іванович.

14:56:49

БАТЕНКО Т.І. Шановні депутати, шановний український народе, наша депутатська група "Партія "За майбутнє" приєднується до щирих вітань з нагоди великого свята – відновлення проголошення державної незалежності України. Многая і благая літа Україні і українському народові. Ми в цьому залі згадували багатьох людей, які доклалися до цього. Дай Боже здоров'я першому Президенту відновленої України Леоніду Макаровичу Кравчуку, який мав би доповідати по цьому питанню. Але я хочу згадати імена інших людей, які так само доклалися. Насамперед людина, яка сьогодні день народження святкувала би – це автор Акта проголошення державної незалежності України Левко Лук'яненко, це такі люди, як Михайло Горень, як Вячеслав Чорновіл, про них теж треба пам'ятати. Тому що ці люди пройшли тюрми і табори напередодні проголошення незалежної України, бо "лише той заслуговує свободи і волі, хто щодня за неї йде у бій", Гете. Ви знаєте, друзі, Україна завжди балансувала між республіканізмом і традиціоналізмом з династичними ознаками в історії тисячолітній, 1917-1918 роки минулого століття тому є яскравий приклад. Чи великий Герб має право на життя, в Конституції він прописаний, він має. Якщо в більшості держав світу це ознака монархічного минулого, я вважаю, що Україна має зразки різних державних устроїв, як монархічних так і республіканських. В основі цього Гербу великого, я вважаю, має лежати принципи і пошуки волі, і свободи української нації, і вони там лежать. Україна завжди прагнула свободи, як писав Вольтер, а ми будемо підтримувати ці прагнення і так демократії в цьому Гербі в тому числі, бо свобода і демократія це в генах української нації, це наше майбутнє. Ми голосуємо за наше майбутнє, за великий Герб України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геращенко Ірина Володимирівна.

14:59:02

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дорогі українці. "Європейська солідарність" вітає вас з 30-ю річницею незалежності України. Основа нашої державності – це армія, мова і віра. І це чудово, що після двох років кривлянь, що військовий парад – це начебто марнотратство, ми повернули військовий парад і Хрещатиком крокувала нова українська техніка, створена у 2014-2019 роках. День незалежності – це День єдності. І ганьба, що сьогодні намагаються розколоти суспільство і парламент. Наша мова, наш герб, наш гімн – це те, від чого ворога трясе, як чорта від ладана. Це 20-річний Василь Пелиш, йому російські окупанти відрубали, відтяли руку за те, що на нашій було викарбовано наш герб, наш тризуб. Тризуб у наших військових не тільки на руці, він в серці, і ми сьогодні не маємо права зрадити українську армію. І, якщо сьогодні депутати першого скликання, які голосували за незалежність говорять нам, що цей "політичний вінегрет", який ви внесли до сесійної зали – це ганьба, давайте їх почуємо. Давайте не дамо Зеленському повторити цю ж помилку, коли їх не запросили ні на парад, ні запросили до Маріїнського палацу, давайте не проголосуємо за те, до чого сьогодні закликають нас наші колеги з першого скликання. Наш герб – це тризуб, він лаконічний, він історичний, він політично правильний – один із символів держави. І я хочу ще сказати, що Конституція України вимагає 300 голосів за внесення до неї змін. 20 стаття Конституції. Ви не маєте права сьогодні ані історично, ані морально, ані політично голосувати цей "політичний вінегрет". Закликаємо вас зупинитися! Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Веніславський Федір Володимирович.

15:01:15

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В. Шановні українці, з святом з Днем незалежності! Я хочу почати свій виступ з посиланням на Конституцію України, а саме на преамбулу. Я хочу нагадати всім присутнім, що Конституція України прийнята Верховною Радою від імені Українського народу – громадян України усіх національностей. Я хочу нагадати присутнім, в тому числі політичній опозиції, що є рішення Конституційного Суду України, за яким прийняття Верховною Радою Конституції, це є реалізація акта установчої влади українського народу. Що це означає? Це означає, що український народ через Верховну Раду уповноважив нас з вами, законодавців, ухвалити великий Державний Герб. Це не вибір! Це не свобода вибору, це наш обов'язок виконати пряму імперативну норму Конституції статтю 20 і ухвалити великий Державний Герб. Може бути багато дискусій з приводу геральдичних особливостей того чи іншого аспекту великого Державного Герба України, але це витвір мистецтва він ніколи не буде загально сприйнятим усіма поціновувачами мистецьких витворів. Але символ України – це Державний Прапор, це Державний Гімн і це Державний Герб. І символи України – це те, що має об'єднувати Україну, об'єднувати народних депутатів України у цій залі. І я глибоко переконаний, що якраз результати сьогоднішнього голосування за реалізацію волі українського народу мати великий Державний Герб продемонструють хто є хто. Політична партія "Слуга народу" буде голосувати "за", і я думаю, що всі патріотичні сили підтримають нашу ініціативу і ініціативу нашого Президента. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. (Шум у залі) Ви ж Регламент добре знаєте. І я його знаю і чту, на відміну від багатьох своїх колег. (Шум у залі) І визначається Верховна Рада. Шановні колеги, при всій повазі, давайте поважати один одного і роботу один одного. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про великий Державний Герб України (реєстраційний номер 5712). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

15:04:22

За-257 Рішення прийнято. За основу. (Оплески) (Шум у залі) По фракціях покажіть. Шановні колеги, позачергову сесію Верховної Ради України дев'ятого скликання оголошую закритою. (Лунає Державний Гімн України) Дякую.