|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 25.08.2020
ПОЗАЧЕРГОВА СЕСІЯ Зал засідань Верховної Ради України 25 серпня 2020 року, 11 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
11:02:23 ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні народні депутати! Добрий день, шановні представники засобів масової інформації! Я навіть вже скучив за таким формулюванням. Я радий всіх вас бачити. Будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до роботи. Шановні народні депутати, у зв'язку з пропозицією Президента України, поданою відповідно до частини другої статті 83 Конституції України, про скликання позачергової сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та згідно зі статтею 11 Регламенту Верховної Ради України сьогодні ми проводимо позачергову сесію Верховної Ради України дев'ятого скликання. Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Як завжди, нагадую: реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки "за", першої зліва. Готові реєструватись? Не всі. Готові реєструватись? Прошу реєструватись. 11:04:46 У залі зареєструвалися 254 народні депутати України. Позачергову сесію Верховної Ради України дев'ятого скликання оголошую відкритою. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, перш за все я хотів би вас всіх привітати з тими святами, які ми святкували напередодні, – це День Державного Прапора та День незалежності України. Я вас вітаю. Я вам бажаю, щоб ви ніколи не забували, для кого і для чого ми з вами працюємо в цій залі. Сьогодні у двох наших колег день народження. Це Ігор Сергійович Васильєв. (Оплески) І Олександр Олегович Куницький. (Оплески) Я вам бажаю успіхів, здоров'я і нових перемог. Дякую. Шановні колеги, порядок денний позачергового засідання вам всім розданий та запропонований. Однак була нарада з представниками депутатських фракцій та груп і була досягнута позиція про те, що зараз будуть виступи по 3 хвилини від депутатських фракцій та груп, після цього ми переходимо до роботи над законопроектами. Прошу записатися на виступи від депутатських фракцій та груп, регламент – 3 хвилини, до 3 хвилин. Вельможний Сергій Анатолійович. Шахов? Шахов Сергій Володимирович.
11:09:01 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, два дні поспіль ми святкуємо незалежність нашої держави, яку наші батьки відстояли 29 років тому. Заради чого? Заради того, щоб якісь два губернатори наступили на горло Президенту України, якого обирали в 2019 році? Президент України їде по кордонах і говорить, засвічує, що в нас є мир вже 29 діб. Спікер парламенту прилітає до Луганської області і бачить, що також у нас є мир. Їде по всіх селах, селищах, з караваєм його зустрічають. А деякі два губернатора Донецької та Луганської областей вчинили війну, позбавили 500 тисяч українців права голосу. 500 тисяч українців, які голосували в 2014 році, в 2015 році, в 19-му році обирали гаранта Конституції України Володимира Зеленського. Так хто сьогодні правий – той, хто відміняє вибори і лишає права конституційного громадян України в Луганській і Донецькій областях, і сьогодні ошукує українській народ, сьогодні вводить в оману Центральну виборчу комісію, говорячи що в Сєвєродонецьку та Лисичанську йде війна? Коли таке було скажіть, будь ласка? Я звертаюся до кожного в цій залі. Коли закінчиться ця вакханалія? Сьогодні на рахунках в Сєвєродонецьку 200 мільйонів гривень, в Лисичанську 167 мільйонів гривень. Вони добралися сьогодні до влади, щоб грабувати, і зробилися князями. Не можна допускати того, щоб якісь два губернатори грабували Україну і лишали права голосу українців. Сьогодні в Луганській області проходить вакханалія – торгівля наркотиками, вирощують поля з коноплями. Сьогодні торгівля органами живими, копанки, зруйнування заводів, де вирізають останнє. Знущаються над шахтарями. В Лисичанську немає води, а вони воду продають за готівку в "ЛНР". Коли це закінчиться? Донбас вимагає, щоб негайно відсторонили від посад губернаторів і зробили розслідування. Розслідування з пожежею, яка була в Луганській області, і трупи лежали в Смоляниновому, і ніхто непокараний. Зробити повністю аудит державного бюджету, в якому розікрали мільярди гривень. І також покарали за те, що ввели в оману Президента України, який говорить про мир, і покарали тих, хто робить сьогодні в нашій державі війну. Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:12:02 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Колтунович Олександр Сергійович, політична партія "Опозиційна платформа - За життя".
11:12:07 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати, шановні виборці! Всі ми розуміємо з вами очевидну причину і головний момент, для чого нас сьогодні збирають у цій сесійній залі, - це питання підняття мінімальної заробітної плати. Очевидно, що це дійсно світла ідея, і вона є логічною, але ми дивимося на сьогодні, які є економічні передумови для зростання мінімальних фіксованих доходів. А вони насправді, на жаль, плачевні. Ми бачимо падіння ВВП на 11,4 відсотка (це за перше півріччя і в ІІ кварталі), ми бачимо падіння промислового виробництва більш ніж на 8 відсотків, падіння експорту – більш ніж на 6 відсотків, падіння сільськогосподарського виробництва – майже на 12 відсотків і так далі, і так далі, зростання державного боргу, підняття тарифів і багато інших речей. Немає економічних передумов для зростання сьогодні заробітної плати. А це означає, що без економічних соціальні реформи перетворюються на антисоціальні. Ми говоримо про те, що необхідно на першому етапі створити економічні передумови, а на другому суттєво піднімати заробітну плату. Тому що що таке сьогодні зростання на 277 гривень? Номінальна заробітна плата, мінімальна, 5 тисяч, це означає, що реально буде трішки більше 4 тисяч гривень. Це надзвичайно мало, це не вирішує питання бідності в країні. Тому наша партія зареєструвала альтернативний проект закону авторства Королевської, де планується підвищення до мінімум 7 тисяч 500 гривень на першому етапі і поступове підвищення. Під це у нас є конкретні економічна закони, які дозволятимуть збільшувати виробництво промислової продукції, сільськогосподарського виробництва, збільшувати обсяги експорту і, що найголовніше, збільшувати продуктивність праці всередині країни. Тому що без зростання продуктивності праці, зростання фонду заробітної плати буде призводити до інфляції, і це буде відображатися у збільшенні собівартості продукції, і, як наслідок, на цінах на товари і послуги, вироблені всередині України. Безумовно, ми підтримуємо ту ініціативу, яку все-таки пропонують по мінімальній заробітній платі, тому що це хоч якась надбавка. Але, повторюся, на сьогоднішній день вкрай важливо суттєво збільшити мінімальні фіксовані доходи для того, щоб стимулювати внутрішній споживчий ринок, для того, щоб дати імпульси місцевим виробникам, виробникам товарів і послуг всередині країни. Без цього у нашої країни немає майбутнього і в цих людей, які тут проживають. Тому що 28 років незалежності України – це 63,5 відсотка ВВП від 90-го року. За підсумками цього року це вже буде 60 відсотків. Якщо ми так далі будемо йти, ми можемо дійти до нуля. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Юрчишину Ярославу Романовичу, фракція політичної партії "Голос".
11:15:21 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати слово Соломії Бобровській. ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Бобровська, будь ласка.
11:15:35 БОБРОВСЬКА С.А. Слава Україні! Шановні колеги, якраз ви знаєте, за день після того, як ми святкували незалежність, мені здається, що нам варто було б згадати і наших сябрів, білорусів, які здобувають теж свою незалежність в Мінську, в Бресті, Бобруйську, Пінську, в усіх інших містах Білорусії. Я переконана, що багато з вас стежив і стежить по ночах і по днях, як білоруси виходять на вулицю. Знаю, що багатьох непокоять наслідки цих протестів, це нормально. І, безперечно, в першу чергу йде мова про російський інтерес в цьому сліді. Але як би там не було, чи не вважаєте ви, що це безперечно їхній шлях, білорусів, визначати кого обирати, з ким товаришувати, мати право не бути битим, закатованим, зґвалтованим і утриманим в СІЗО невідомо скільки днів? Нагадаю, що більше 7 тисяч затриманих, більше 76 людей зниклих, і це тільки ті речі, які доходять до нас через Інтернет і можуть бути доступні. Загадайте, частина з вас пам'ятає четвертий рік дуже активну фазу, ми пам'ятаємо 14-й рік, ми знаємо, що таке боротися за зміни і скидати з себе цей репресивний режим. І мені здається, що в першу чергу ми би мали підтримати сьогодні наших братів сябрів у їхньому прагненні прийти на вибори ще раз і не визнати, зокрема українським парламентом вибори, які відбулися 7 серпня. Будь-які залякування майданом – це безперечно хвора московська пропаганда. І я би хотіла закликати білорусів не боятися і далі виходити на вулицю. Хочу нагадати лише імена тих, хто сьогодні є в публічному доступі, проте кого сьогодні вже немає з нами і немає в Білорусі. Олександр Тарайковський. За версією слідства загинув внаслідок вибуху невідомого пристрою. Але на відеозапису видно, що в нього в руках нічого немає, і видно як він падає від пострілу. Костянтин Шишмаков – член виборчої комісії, що відмовився підписувати з фальсифікований протокол і був знайдений мертвим. Аж тут раптом з'ясовується, що це було просто самогубство. Тіло Нікіти Кривцова, яке знайшли кілька днів тому, відмовляються видавати родичам і пропонують хоронити в закритому мішку. Вже здогадалися, це теж, очевидно, напевно, було самогубство. Ви знаєте, в парламенті зареєстрована одна постанова-заява про невизнання виборів у парламент Республіки Білорусь. І я закликаю поставити першого чи другого вересня на порядок денний голосування, і закликаю Комітет, нарешті, у справах закордонних справ прийняти рішення і зареєструвати ще одну заяву для того, щоб парламент спільно міг ухвалити рішення. Мені здається, що ми би мали проявити сьогодні солідарність з братами білорусами і сябрами, тому що Михайло Жизневський був один з перших, хто поклав за нашу свободу своє життя. І нагадаю, Миколу Іліна – людину, морського піхотинця, який загинув, був білорусом, підірвавшись на міні. Слава України! Ми підтримуємо вас наші сябри-білоруси. Живе Білорусь! ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович, депутатська група "Партії "За майбутнє". Будь ласка.
11:18:42 БАТЕНКО Т.І. Доброго дня шановні колеги, шановні друзі! Депутатська група "Партії "За майбутнє" приєднується до тих привітань, які лунають з нагоди 29-ї річниці державної незалежності України. Ми вважаємо, кожний депутат-мажоритарник, який входить у нашу депутатську групу "Партії "За майбутнє", вважає, що незалежність треба виборювати і відстоювати щодня. Виборювати і відстоювати важкою працею, бо, як писав великий Іван Франко, працювати так, щоб ґаздою, а не слугою перед світом стати, працювати так, щоб стати господарями, а не слугами когось на власній землі. І ми бачимо ту велику непрофесійну роботу, яку, на жаль, сьогодні демонструють нові обличчя, непрофесійну роботу, яку демонструють урядовці на чолі з сьогоднішнім Прем'єр-міністром України, який не може подолати жодної кризи і жодного виклику, які сьогодні стоять перед Україною. Нас хвилює багато речей. Громадян України, очевидно, хвилює те, як сьогодні поширюється Україною хвороба коронавірусна. Ми констатуємо те, що Україна сьогодні опинилася в трійці, в першій трійці країн в Європі за приростом COVID-19 і на дванадцятому місті серед країн в світі за цим же ж приростом. Ми розуміємо те, що уряд не здатен забезпечити дієві механізми боротьби з поширенням. І ми сьогодні слухали міністра охорони здоров'я про ті можливості, невеликі можливості фінансові, які сьогодні виборює міністерство в невеличкому державному бюджеті для того, щоб підтримати нашу медичну сферу, наших медиків хоча би якимись можливими доплатами, щоб вони стояли на своїх ногах. Я вважаю, що сьогодні критичний стан української економіки. За перші шість місяців українська економіка впала на 6 відсотків, українська промисловість котиться в цілому ще більш активно ніж можна було очікувати. За перші шість місяців падіння української промисловості склало 8 відсотків, а за підсумками року може скласти усі 12 відсотків. Це найбільше, це одне з найбільших падінь за весь період української незалежності. І я вважаю, що український уряд не дає відповіді на ці питання, як нам подолати цю економічну кризу. Разом з тим, ми бачимо сьогодні в порядку денному наміри влади піднімати мінімальну зарплату, попри те, що ці наміри влади носять чисто передвиборчій характер. Ми бачимо в порядку денному бажання збільшити держаний борг, зовнішній борг країни. При цьому виділення першого траншу допомог європейського банку Європейського Союзу буде здійснено дальше лише за умови виконання наших зовнішніх зобов'язань. Це є задовільний результат виконання програм, узгоджених з Міжнародним валютним фондом, тобто розпродаж за безцінь української землі, продовження знищення медичної сфери країни, скорочення кількості шкіл та заборона лібералізації податкової системи. Цих речей український парламент не може допустити. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народна депутатка Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, фракція політичної партії "Європейська солідарність". Герасимов Артур Володимирович. Вчорашній іменинник. Ще раз вітаємо вас також.
11:22:10 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні українці, вчора Марш захисників України зібрав десятки тисяч військовослужбовців, ветеранів, волонтерів, добровольців, сім'ї полеглих захисників України та просто небайдужих громадян. Всіх тих, кому Україна завдячує своїм існуванням та можливістю святкувати 29-у річницю незалежності. Цей марш показав, що Україну є кому захистити від російської навали, цей марш засвідчив, що проукраїнські сили здатні до об'єднання, коли внутрішні вороги загрожують реваншем на капітуляцією. Напередодні Дня незалежності "Європейська солідарність" підтримала меморандум єдності українських сил. Ми закликаємо всі українські сили, всіх патріотів долучатись до підписання меморандуму і єднатись, бо загроза для державності нині дуже висока, а з незалежністю не жартують. Вже 28 серпня відбудеться зустріч зовнішньополітичних радників "норманської четвірки", де Росія вчергове спробує загнати Україну у пастку. Остання інформація свідчить, що Україну змушують, зокрема, невідкладно переглянути Постанову Верховної Ради про місцеві вибори. Тому "Європейська солідарність" вимагає від пана Зеленського чітких відповідей про заплановані переговори щодо особливого статусу Донбасу та проведення місцевих виборів цієї осені. До речі, дуже показово, що в День незалежності Володимир Зеленський так і не наважився присвоїти звання "Героя України" загиблому морпіху Ярославу Журавлю, якого вище керівництво держави кинуло на полі бою. "Європейська солідарність" вкотре закликає присвоїти високе звання "Героя України" Ярославу посмертно. Це вкрай важливо не лише для його родини, а і для України в цілому. А тепер щодо поточного засідання. Як гадаєте, навіщо пан Зеленський скликав чергово позачергову сесію Верховної Ради за лічені дні до початку повноцінної роботи парламенту? Можливо, для негайної протидії епідемії коронавірусу, як цього вимагала наша фракція? Адже за останні тижні Україна перетнула позначку у 100 тисяч інфікованих. Відповідь – ні. Можливо, влада нарешті хоче прийняти пропозицію "Європейської солідарності" щодо страхування життя медиків? Знову – ні. Можливо Зеленський хоче створити ТСК для розслідування потенційної державної зради серед свого найближчого оточення, бо вже тиждень суспільство обговорює зрив масштабної операції з арешту "вагнерівців", які воювали на Донбасі. Але Головнокомандувач ігнорує оприлюднені факти і надає перевагу грі в баскетбол і доставці пошти. Можливо, Зеленський хотів поставити питання про події в Білорусі, побиття мирних демонстрантів та звинувачення на адресу України? Також ні. Зеленський зібрав засідання, щоб показово збільшити мінімалку заради піару перед місцевими виборами. Загалом збільшення мінімальної зарплати – це добре, але не забуваймо, що некомпетентна влада "проїла діру" в бюджеті на 300 мільярдів. Все це доводить управлінське невігластво влади, яке вимагає від нас об'єднуватись заради України. Час виправляти їхні помилки. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Власенко Сергій Володимирович, фракція "Батьківщина".
11:25:22 ВЛАСЕНКО С.В. Добрий день, шановні колеги! Я, перш за все, хотів підтримати тих, хто зараз в Білорусі вимагає чесних і справедливих виборів. По-друге, я би, звичайно, хотів привітати всіх нас із Днем незалежності. Що таке українська незалежність? Українська незалежність – це добробут українських громадян, це нормальний рівень життя, це приїзд українців звідусіль до України і життя тут, і праця на благо України. Чи хоч один законопроект сьогоднішній пов'язаний з цими питаннями? Абсолютно ні. Навпаки, нам пропонують абсолютно інший порядок денний – нам пропонують порядок денний здачі незалежності України. Зокрема законопроект 0055 говорить про те, що ми повинні, зобов'язані виконувати Меморандум з Міжнародним валютним фондом. Кожна людина в цій сесійній залі, яка проголосує за ратифікацію 0055, проголосує за Меморандум з Міжнародним валютним фондом – ганебний, абсолютно антиукраїнський меморандум. Нам також пропонують сьогодні цим законопроектом втручатись в абсолютно внутрішні справи України, зокрема, від нас вимагають, щоб ми віддали в управління іноземцям наші основні державні, десять наших основних державних підприємств, а також платили непомірну заробітну плату так званим незалежним членам наглядових рад цих підприємств. Натомість українські громадяни ледь-ледь отримують достатньо коштів для того, щоб виживати. Від нас вимагають всупереч рішенню Конституційного Суду передати контроль над Вищою радою правосуддя, а відтак над судовою системою, в руки міжнародних спекулятивних кіл. Від нас вимагають забрати від української держави будь-який вплив на участь в міжнародних закупівлях медикаментів в той час як у нас іде пандемія коронавірусу і в той час, коли правоохоронні органи на сьогоднішній день ще не розібралися, куди пані Уляна Супрун поділа кошті, сплачені в 17-му році на придбання ліків. Від нас вимагають втручання в судову гілку влади. Від нас вимагають відрізати шматки українського суверенітету і передавати їх на користь третіх осіб. За цей законопроект не можна голосувати. За цей законопроект не можна також голосувати, тому що відповідно до Закону про міжнародні договори, якщо на ратифікацію подається міжнародний договір, виконання якого потребує прийняття нових або внесення змін до чинних законів України, проекти таких законів подаються на розгляд Верховної Ради разом з проектом закону про ратифікацію і приймаються одночасно. Жодних законів, які прямо передбачені в меморандумі, не передано на розгляд Верховної Ради, тому цей законопроект – це водорозділ тих, хто за справжню, незалежну, суверенну і соборну Україну і тих, хто буде віддавати Україну на поталу будь-яким міжнародним спекулянтам. Ті, хто проголосує за це – це зрадники України! Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Качура, фракція "Слуга народу".
11:28:41 КАЧУРА О.А. Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Шановні колеги, шановний український народ, сьогодні одним з ключових питань ми будемо ставити першочерговим – це підняття мінімальної заробітної плати до 5 тисяч гривень. Наша фракція всецело підтримує ініціативу Президента Зеленського. Ми вважаємо необхідним і, більше того, нам зараз кажуть, що не на часі підняття мінімальної заробітної плати, давайте ще почекаємо 10 років, давайте, будуть люди жебракувати і геніальні речі, про які розказують колеги на ефірах, вони кажуть, що так а як це так, в прибиральниці буде така ж зарплата, як у директора школи, в декілька разів буде відрізнятися, не треба піднімати заробітні плати, не робіть цього. Ми вважаємо, що підняття мінімальної заробітної плати – це шлях до соціальної справедливості. Так зазначено в Конституції України. Україна є соціальною та правовою державою. І ми будемо робити все, поки ми будемо знаходитися в цьому залі, для того, щоб рівень благополуччя громадян зростав щодня. Якщо взяти інформацію профільного міністерства, то прожитковий мінімум для працездатних осіб становить трошки більше 5 тисяч 149 гривень 34 копійки. Тобто нам треба буде збільшувати і в подальшому мінімальну заробітну плату до 6, а потім до 6,5 тисяч гривень і з подальшим прирівнянням заробітних плат до європейських. Але це можна робити тільки в комплексі зі зниженням податкового навантаження для підприємців. Я особисто вважаю помилковим рішення Верховної Ради про фіскалізацію малих підприємців, яке ми приймали під час того, поки не було пандемій коронавірусу, поки не насувалася економічна світова криза. Нам треба зараз зробити все для того, щоб малий підприємець відчував мінімальне навантаження на зарплатний фонд своїх працівників, щоб не було проблем в адмініструванні свого бізнесу, щоб не тиснули правоохоронні і контролюючі органи. Це єдиний шлях до того, щоб відбувалася детінізація підприємств. Це єдиний шлях до того, щоб у нас не скорочувалися робочі місця. Це єдиний шлях до того, щоб ми зберегли нашу державу. Тому сьогодні підтримуємо це рішення. Але нам необхідно випрацювати модель, з усіма політичними фракціями, перегляду податкового навантаження для підприємців. Воно надвисоке. І ми повинні приймати політичне рішення про те, щоб звільнити підприємців від того ярма, яке на сьогоднішній день є в податковій системі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили виступи від фракцій та груп. Переходимо до розгляду питань порядку денного, винесених на позачергову сесію. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
11:31:55 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, займіть свої місця, підготуйтесь, будь ласка, до голосування. Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційні номери 3963, 3963-1, 3963-2). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 11:32:56 За-240 Рішення прийнято. Шановні колеги, до слова запрошується міністр фінансів України Марченко Сергій Михайлович.
11:33:19 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати та присутні, до вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", розроблений за ініціативи Президента України. Проектом передбачено поетапне збільшення розміру мінімальної заробітної плати та встановлення її з 1 вересня на рівні 5 тисяч гривень. При цьому буде збережено співвідношення між розмірами посадового окладу працівника першого тарифного розряду та мінімальною заробітною платою, що склалась в поточному році 44,5 відсотка. Для реалізації зазначених ініціатив в проекті змін до Державного бюджету на 20-й рік передбачено збільшення видатків на 4 мільярди гривень за рахунок економії, видатків на обслуговування державного боргу у сумі 3,5 мільярда гривень. Це пов'язано з відхиленням фактичного курсу національної валюти по відношенню до іноземних у порівнянні з прогнозом, який було встановлено у бюджеті 2020 року. Перегляду прогнозу доходів державного бюджету у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 1 вересня до 5 тисяч гривень. Так доходи буде збільшено на 500 мільйонів гривень. Зокрема, це податок з доходів фізичних осіб – 400 мільйонів гривень, податок на додану вартість – 100 мільйонів гривень. Законопроект є збалансованим. Реалізація запропонованих змін стимулюватиме зростання споживчого попиту та дозволить підвищити якість громадян життя за рахунок підняття рівня доходів працюючого населення. Крім того, буде створено умови для детінізації заробітних плат, що виплачуються в конвертах. Зростуть надходження від ЄСВ на 1,7 мільярда гривень. Та поліпшиться захист трудових і соціальних прав громадян. Дякую за увагу. Прошу підтримати. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:35:26 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається для представлення свого законопроекту співавтору законопроекту альтернативного, народній депутатці України Королевській Наталії Юріївні.
11:35:46 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, шановні присутні! Ну, це дуже символічно, що ми починаємо з вами початок роботи в новому сезоні, можна сказати, з розгляду соціальних питань. Але ж найголовніше, що нам треба зробити – це прийняти ті рішення, які сьогодні реально допоможуть людям. Що пропонує "Опозиційна платформа - За життя". Що не можна, піднімаючи мінімальну заробітну плату, і не забезпечувати при цьому відповідне зростання пенсій людям. Ви створюєте колосальну соціальну прірву, коли мінімальна заробітна плата буде майже в 3 рази вища, ніж мінімальна пенсія. Тому ми звертаємось до вас: терміново розглянути питання щодо перегляду пенсій, щодо підвищення сьогодні мінімальної пенсії. І ми звертаємось також до Президента, ми готові йому надати написані вже законопроекти, зареєстровані в парламенті, щоб їх також розглянути як термінові. Ми готові зібратися на позачергову сесію для того, щоб розглянути одночасно підвищення мінімальної заробітної плати та підвищення пенсій в Україні. І друге питання, на яке ми хочемо звернути вашу увагу, що головне сьогодні це не тільки підняття мінімальної заробітної плати, сьогодні головне – забезпечити відповідне підвищення розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, тому що сьогодні ви всіх зрівняли. У нас сьогодні не важливо, який тариф у людини, всі отримують мінімальну заробітну плату. Треба тут навести лад і дати справедливу заробітну плату та справедливу пенсію. Тому ми вимагаємо підняття мінімальної пенсії, прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати одночасно та розрахунок по всім тарифним розрядам. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
11:37:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується народний депутат України Цимбалюк Михайло Михайлович.
11:38:07 ЦИМБАЛЮК М.М. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, громадяни! Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Чи потрібно піднімати мінімальну заробітну плату в державі? Однозначно так. Чи є економічне підґрунтя для такого підняття? Тут запитання до уряду і шкода, що немає Прем'єр-міністра, який би нарешті мав сказати про свою програму дій. Наш альтернативний законопроект до проекту Президента 3963 вирішує комплексно питання, пов'язані з підняттям розміру мінімальної заробітної плати, але він захищає інтереси бюджетних галузей, малого і середнього бізнесу та визначає додаткові джерела бюджетних доходів для фінансування витрат, які пов'язані з цим прийняттям. Збільшення розміру мінімальної зарплати до 5 тисяч гривень матиме подвійний вплив на економіку нашої держави. Саме нашим законопроектом ми пропонуємо встановити, що перший тарифний розряд за єдиною тарифною сіткою має дорівнювати мінімальній зарплаті, а не прожитковому мінімуму. Давайте відійдемо від зрівнялівки. Наступна річ. Ми пропонуємо нашим законопроектом саме зупинити маніпуляції з цими тарифними розрядами і щоб розрив був не менше 10 відсотків. Ми пропонуємо, де брати кошти. Потрібно все-таки оподатковувати ті великі зарплати, які більше 75 тисяч гривень, це і наглядові ради, і інші, щоб Кабінет Міністрів врахував цю річ. Ми розуміємо, що сьогодні підтриманий буде законопроект Президента. Фракція "Батьківщина" готова його підтримати в першому варіанті, але не в цілому. А до другого читання ми… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань бюджету Забуранна Леся Валентинівна.
11:40:33 ЗАБУРАННА Л.В. Дякую. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати і запрошені! Комітет з питань бюджету розглянув поданий Президентом законопроект 3963 і альтернативні законопроекти 3963-1 і 3963-2 про внесення змін до Закону про Державний бюджет на 2020 рік щодо підвищення мінімальної заробітної плати. В комітеті опрацьовано зазначені законопроекти з урахуванням висновків Головного науково-експертного управління та Міністерства фінансів. Зокрема, законопроект 3963 є збалансованим за бюджетними показниками, хоча наразі залишаються ризики щодо виконання доходів загального фонду в подальших періодах року. За оцінкою Міністерства фінансів, альтернативні законопроекти призведуть до суттєвого розбалансування державного бюджету. При цьому законопроект 3963-1 не має завершеного механізму реалізації, оскільки не містить змін щодо показників бюджету, а в законопроекті 3963-2 не передбачено більшості вказаних у пояснювальній записці положень, вони відображені у пов'язаному законопроекті 3998. Окремі положення альтернативних законопроектів є юридично некоректними і не можуть бути предметом регулювання Закону про державний бюджет. Отже, за підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді за результатами розгляду законопроекту 3963 та альтернативних законопроектів 3963-1 і 3963-2 у першому читанні проект Закону 3963 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням техніко-юридичних правок щодо уточнення бюджетних показників відповідно до Закону від 14 липня № 769. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатись по фракціям: два – за, два – проти, на виступи. Шахов Сергій Володимирович. Бакунець Павло Андрійович.
11:43:16 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, дорогий український народе! В ці дні вітаю всіх нас з Днем незалежності України. Чи потрібно підвищувати заробітну плату? Однозначно, так. Депутатська група "Довіра" одноголосно підтримує ідею щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати. Це правильно, це потрібно і це логічно. Є лише одне запитання: на скільки? Всього лише на 277 гривень. Це абсолютний мізер. Адже сьогодні ціни зростають щомісячно. Тарифи переглядаються щоквартально, гривня дешевшає. І на фоні цього всього розмір мінімальної заробітної плати швидше виглядає, як сухпайок, а не як достойне фінансування життя наших мешканців в нашій державі. І поруч з тим, ми всі пам'ятаємо, як деякі державні чиновники, особливо члени наглядових рад державних підприємств, отримують мільйонні премії щомісячно. Це ж ненормально, щоб вся країна працювала лише на мільйонні зарплати кількох чиновників в цій країні, в той час, коли сьогодні районні, міські лікарні, школи, дитячі садочки ще абсолютно до кінця не забезпечені засобами індивідуального захисту. А вже осінню, через тиждень, всі ми, наші діти повинні працювати до школи, аби навчатися. Це ненормально. Однозначно підкреслюю, що депутатська група "Довіра" підтримує підвищення заробітної мінімальної плати. Проте ми вимагаємо від влади внести корективи і зменшити ці захмарні зарплати чиновників до рівня професіоналів лікарів, професіоналів вчителів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лабунська Анжеліка Вікторівна. Івченко Вадим Євгенович.
11:45:41 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, "Батьківщина". Колеги, за підсумками 2020 року першого півріччя падіння промвиробництва – мінус 9,6 відсотка, падіння сільського господарства – мінус 40,2 за рахунок поганої врожайності ранніх зернових. Колеги, ця економічна політика, яку проводить уряд, веде до економічного і соціального краху. Тільки вдумайтеся, в легкій промисловості у нас падіння – мінус 16,9, у деревообробці – мінус 11,3, у металургійному виробництві – мінус 14,2, у машинобудуванні – мінус 22,2, в автопромі – мінус 30,8. Колеги, нам говорять про пандемію і нам говорять, все це за рахунок пандемії. А я скажу, це цинічний обман, оскільки падіння промислового виробництва розпочалось ще з минулого року, і уряд нічого не зробив, щоб прибрати ті камені, які заважали розвитку промислового виробництва в Україні. Натомість нам говорять про 500 тисяч робочих місць. Колеги, це теж обман, який мають створити. Натомість більше 500 тисяч людей вже втратили роботу. Ви сьогодні нам пропонуєте якісь новшества. При цьому в минулому році у нас було запозичень 400 мільярдів, в цьому році у нас вже 642 мільярди, а в наступний ви пропонуєте 755. Ви заганяєте країну у боргову яму. А з приводу мінімальної заробітної плати я скажу, зовсім цинічно виглядає, коли ми піднімаємо заробітну плату, а не піднімаємо всі інші тарифні розряди. Давайте приєднаємося до мінімальної заробітної плати і будемо піднімати всім іншим. "Батьківщина" в першому читанні проголосує. І у нас є правки до другого читання саме з цього з цього приводу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрчишин Ярослав Романович. Железняк Ярослав Іванович.
11:47:53 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Кожен в цій залі хотів би, щоб українці отримували більшу зарплату за свою чесну працю. Я теж. Але цей закон не про зарплати, це в першу чергу про підняття податків та зборів. Якщо ви маленький ФОП, то уже найближчими місяцями будете платити на 260 гривень більше в місяць за єдиний податок. Зросте і єдиний соціальний внесок спочатку на 60 гривень, а через рік вже на 400 гривень в місяць. Росте податок на нерухомість. За квартиру 100 метрів ви заплатите на 770 гривень більше. Чи таку допомогу ми обіцяли тим, чиї прибутки зараз або нуль, або взагалі мінус, які досі тримають робочі місця? До речі, про робочі місця. Цим законом ви скорочуєте робочі місця. Так утримання одного місця буде на місяць коштувати роботодавцю на 340 гривень дорожче, а через рік на всі 2 тисячі 200. І людині буде байдуже, яку зарплату ви встановили на папері – 5, 10, хоча б 100 тисяч гривень, якщо її робоче місце скоротять і вона не отримає зарплату. Шановні колеги, цей закон про популізм. Тому що популізм – піднімати базу оподаткування, коли економіка падає, коли в бюджеті сотні мільярдів дірка, коли падає безробіття, промисловість. Ви знаєте, ми вчора відмічали День незалежності. Україна 29 років має низькі зарплати через тіньову економіку, через тиск на бізнес і через популізм. Так ось автор об'єднав всі ці проблеми одночасно. І наша фракція за цю популістичну передвиборчу агонію голосувати не буде. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:49:59 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федина Софія Романівна, політична партія "Європейська солідарність". Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
11:50:08 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, шановні українці, чи має право Верховна Рада розглядати проект закону, який порушує сам декілька законів, і в тому числі Закон України про Регламент Верховної Ради? Здається питання дивним, починаючи від суб'єкта законодавчої ініціативи, яким став Президент, а не Кабінет Міністрів України з певними розрахунками, з обґрунтуванням, cаме необхідності зараз підвищувати мінімальну зарплату, саме з покриттям того дефіциту, який виникає. Тому що виглядає все, як у наперсточників: треба додаткові виплати – ми знайдемо їх за рахунок зменшення обслуговування зовнішнього боргу. Це означає, що секвестр бюджету, який ми провели напередодні, був зроблений невірно. Ви знову макроекономічні показники не обрахували для того, щоб ми вам повірили. Ми не віримо вам. А тепер, якщо стосовно розглянути всі проблеми на мікроекономічному рівні, то роботодавець має платити більше, при тому що продуктивність праці не змінилася, ринкова кон'юнктура не змінилася, спад економіки продовжується. Хіба можна на спаді економіки піднімати додаткове навантаження на бізнес? Який вихід залишається у них? Підвищувати ціни на товари, на послуги, але ж купівельна спроможність не змінилася. Тому вихід ще такий є: звільняти людей або переходити в тінь. Саме це ви пропонуєте цими законами. Тому наша політична партія, фракція "Європейська солідарність" буде голосувати в першому читанні тільки за умови, що до другого читання ми приймемо прямі норми зменшення податкового тиску на бізнес. Тільки тоді можна проводити ці новели. А так нічого не вийде, бізнес більше платити не може і навантаження таке більше не витримає. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
11:52:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бажаючі виступити з мотивів – Батенко. Хто ще є? Королевська, Батенко. Після цього переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали, будь ласка. Наталія Юріївна, включіть мікрофон.
11:52:21 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, "Опозиційна платформа - За життя" підтримує цей законопроект, підтримує, тому що розуміє, що сьогодні той час, коли людям треба все, що можна дати і підтримати людей. Треба це питання вирішити. Але, на жаль, це, знаєте, таке рішення, коли "с драной овцы хоть шерсти клок", ось це і ви так поступаєте. Тому що, так, це трішки допоможе людям, але це питання соціального захисту людей не вирішить. І тому ми звертаємось до Президента, до спікера, до всіх фракцій парламенту. Треба терміново розглядати питання соціального захисту людей комплексно, треба терміново змінювати пенсійну реформу і треба людям сьогодні реально індексувати пенсії, треба сьогодні обов'язково забезпечити індексацію розрахунок всієї тарифної сітки і тоді люди реально отримають підвищення заробітних плат. Тільки комплексне рішення сьогодні допоможе нашій країні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович. "Довіра" виступала. Батенко Тарас Іванович, після цього переходимо до голосування. Займіть свої місця, будь ласка.
11:53:38 БАТЕНКО Т.І. Колеги, цей законопроект – це великий обман. Без лібералізації податкового законодавства – це обман. 277 гривень плюс, коли обіцялося 6,5, тільки не уточнили коли, для людей, простих громадян, без індексації пенсій – це плювок перед виборами. Ви хочете підняти свій рейтинг перед виборами? Навпаки, я вважаю, що цим законопроектом ще більше опустите собі рейтинг. Я вважаю, що це реальне шахрайство і закликаємо негайно, наша депутатська група "За майбутнє", підвищити мінімальну заробітну плату хоча би вище прожиткового мінімуму. Обіцяли 6,5 – дайте людям 6,5 разом зі зміною податкового законодавства. Звідки ви будете знаходити кошти? Мої колеги про це говорити. За рахунок яких збільшень надходжень від податків у ситуації падіння шаленого економіки до 8 відсотків, коли ми фактично збільшуємо державний борг країни, ще більше нарощуємо державний борг сьогодні ратифіковуючи різні законопроекти? Не дуріть людей, реально збільште доходи громадян. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3963). Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати. 11:55:31 За-326 Рішення прийнято. По фракціях. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з урахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними правками проект Закону 3963. Прошу підтримати та проголосувати. (Шум у залі) Три фракції проти? Ні. Ставлю... Шановні колеги, давайте так: ми проголосуємо, хочете зробити більше – зробіть, внесіть закон, проголосуємо знову, зробимо краще. З першого – піднімемо так, з другого – піднімайте, вносьте закони. Прошу підтримати та проголосувати. 11:56:21 За-295 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. По фракціях покажіть. "Слуга народу" – 231, "Опозиційна платформа - За життя" – 26, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 0, "За майбутнє" – 12, "Голос" – 0, "Довіра" – 15, позафракційні – 11. Дякую. Рішення прийнято. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3659). Прошу підтримати та проголосувати. За скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 11:57:14 За-250 Рішення прийнято. До слова запрошується заступник голови Комітету з питань бюджету Трухін Олександр Миколайович.
11:57:33 ТРУХІН О.М. Шановні колеги, на виконання рішення Верховної Ради Комітет з питань бюджету здійснив підготовку до повторного першого читання законопроекту 3659. Комітетом разом з Міністерством фінансів опрацьовано внесені пропозиції народних депутатів та відповідні зміни викладені в редакції, поданій вам. У листі-висновку комітету наведені основні відмінності доопрацьованого законопроекту із урядовим. Зокрема, у доопрацьованому законопроекті передбачено, по-перше, доповнити закон новою статтею 6 прим.1, в якій комплексно унормовується питання щодо надання у 20-му році державних гарантій на портфельній основі, таким чином враховано рішення комітету до системно пов'язаного законопроекту 3598. По-друге, не включаючи зміни до статті 6 закону щодо надання державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов'язань "Укргідроенерго" та його звільнення від надання забезпечення і плати за гарантіями. По-третє, доповнити закон новою статтею 16 прим.1 про надання права Мінфіну здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів понадпланові ОВДП з подальшим придбанням у державну власність, що дасть можливість запустити ринок іпотеки для молодих сімей. Тому, враховуючи зазначене, Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді законопроект 3659 доопрацьований у новій редакції, підготовлений комітетом разом з Мінфіном, за результатами розгляду у повторному першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням техніко-юридичних поправок щодо уточнення бюджетних показників у додатку зазначеного законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошується міністр фінансів Марченко Сергій Михайлович.
11:59:43 МАРЧЕНКО С.М. Шановні народні депутати, дуже важливо, щоб наша країна успішно пройшла цю кризу. Вона зараз є економічною, тому що коронокриза спровокувала економічну кризу. І нам важлива ваша підтримка, щоб саме такі законопроекти, як 3659, знайшли підтримку у залі. За результатами доопрацювання законопроекту пропонується доповнити цей законопроект нормами, які створюють законодавчі підстави запровадження фінансово-кредитних механізмів підтримки бізнесу, розширення можливостей підприємців залучати кредитні кошти у банківських установах для підтримки в кризовий час або посткризовий для запровадження нових проектів. Крім цього, законопроектом пропонується запровадити механізм, який спрямований на розвиток іпотечного кредитування. За попередніми оцінками на сьогодні понад 650 тисяч сімей має потребу у вирішенні житлових питань. Понад 50 відсотків громадян мешкають в перенаселених квартирах та будинках, а близько 70 відсотків житлового фонду є застарілим та таким, що не відповідає сучасним вимогам. Стимулювання зростання попиту на нове житло призведе до зростання обсягів будівництва. При цьому за попередніми оцінками мультиплікатор будівельних робіт для приросту економіки становить близько 7, що в свою чергу підвищить попит у суміжних галузях економіки, зменшить рівень безробіття, зніме соціальну напругу. Слід зазначити, що під час запровадження карантинних обмежень багато країн світу запровадили подібні механізми державної підтримки – ФРН, Іспанія, Великобританія, Франція, Італія, Австрія, Норвегія, Данія, Швеція, Польща та інші країни. Прошу підтримати зазначений законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатись по фракціям: два – за, два – проти на виступи. Осадчук. Цабаль?
12:02:06 ОСАДЧУК А.П. Будь ласка, Цабаль. ГОЛОВУЮЧИЙ. Цабаль Володимир Володимирович.
12:02:19 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, фракція "Голос" і в першому читанні, коли ми цей закон не змогли прийняти минулий раз, послідовно виступала за те, щоб держава могла надавати гарантії на портфельній основі малому і середньому бізнесу. Чому це потрібно? Тому що під час коронавірусу малий і середній бізнес залишився за бортом державної підтримки. Держава фактично може тільки підтримувати великий бізнес, тому що процес видачі державних гарантій дуже складний. І жоден банк ніколи в житті не візьметься за цей складний процес, щоб видати кредит невеличкому підприємству, а ці невеличкі підприємства через кризу потребують цією державної підтримки. В перший раз ми не змогли прийняти цей закон. Чому? Тому що в останній момент в текст цього закону були вставлені норми, які ніякого відношення не мають до надання державних гарантій. Але зараз в комітеті сьогодні, о 8-й ранку, текст закону був доопрацьований, ці норми були видалені. І тому наша фракція, фракція "Голос", підтримує цей законопроект. І я закликаю весь зал підтримати цей закон і нарешті почати допомагати малому і середньому бізнесу. Уже вересень місяць, а карантин у нас вже триває більше, ніж півроку. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Приходько Борис Вікторович.
12:03:59 ПРИХОДЬКО Б.В. Борис Приходько, група "Довіра". Даним законопроектом доповнюється пункт 1 статті 6 Закону про Державний бюджет 2020 новими підпунктами, згідно з якими у 20-му році, за рішенням Кабміну та за погодженням Комітету з питань держбюджету… бюджету, передбачається можливість надання додаткових державних гарантій. Запропоновані новації є різноплановими і тому потребують відокремленого розгляду. Відносно надання державних гарантій для забезпечення боргових зобов'язань ПрАТ "Укргідроенерго". Дана новація дозволить продовжити активну роботу із залучення іноземних інвестицій та реалізувати проекти щодо будівництва відповідних потужностей гідроакумулюючих електричних станцій. Повністю підтримуємо необхідність запровадження заходів щодо державного стимулювання даного напрямку. Є окремі зауваження до змісту законодавчого припису, зокрема відносно того, що "Укргідроенерго", за рішенням Кабміну, може звільнятися від зобов'язання надавати майнове та інше забезпечення виконання зауважень за держгарантіями. Другий пункт. Відносно забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків кредиторів. Сама ідея стимулювання банків щодо кредитування суб'єктів господарювання мікропідприємств, малого та середнього бізнесу є вартою підтримки. Практична реалізація положень даної ініціативи дасть можливість розширити доступ суб'єктів господарювання до кредитних ресурсів. Також важливо, що у фокусі даної державної підтримки будуть малі та середні підприємства, які особливо потерпають від відсутності доступу до кредитних ресурсів. При цьому даний напрямок підтримки має певні переваги, оскільки запровадження державних гарантій на портфельній основі дозволить запровадити таку підтримку малого і середнього бізнесу фактично без додаткових видатків … ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович. Власенко Сергій Володимирович.
12:06:26 ВЛАСЕНКО С.В. Шановні колеги, про що насправді цей закон? Цей закон про дві речі: перше – про надання можливості Кабінету Міністрів за погодженням з профільним парламентським комітетом видавати державні гарантії і друге – це питання "Укргідроенерго" і 5 мільярдів. Що стосується процедури видачі гарантій, я не пам'ятаю, чесно кажучи, можливо старші колеги мене поправлять, але я не пам'ятаю жодного закону, який би чітко, іменно говорив про державні гарантії, тим більше про державні гарантії без будь-якої застави, без будь-якого забезпечення, без будь-яких гарантій з боку того, хто отримує цей кредит. Це по-перше. Але у мене є ще й питання по суті. Скажіть, будь ласка, а у нас що атомна енергетика найбільш дешева енергетика, завантажена на 100 відсотків, що ми зараз фінансуємо на 5 мільярдів "Укргідроенерго"? Скажіть, будь ласка, а що хіба ми як держава не експортуємо електричну енергію, що означає, що у нас її забагато, що ми не віддаємо її власним громадянам за нормальні кошти? А натомість замість того, щоб скерувати ці 5 мільярдів гривень на боротьбу з коронавірусом, щоб скерувати цих 5 мільярдів гривень на підтримку соціальних стандартів, що скерувати цих 5 мільярдів гривень на підтримку того малого і середнього бізнесу, який зараз потерпає і від коронавірусу, і від світової фінансової кризи, ми виділяємо ці кошти, ми даємо можливість видати державному бюджету гарантування за цей кредит. То може краще ці гроші використати якось по-інакшому? Ще раз підкреслюю: у той час, коли країна має дешеву електричну енергію і її достатньо для забезпечення і власної економіки, і власних громадян. І хочу нагадати, що попередній закон було прийнято з порушенням Регламенту, оскільки три фракції вимагали голосування його в другому... передачу його на голосування в другому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Приходько Наталія Ігорівна. Скорик Микола Леонідович.
12:08:26 СКОРИК М.Л. Шановна президія, шановні громадяни України, шановні колеги! Перш за все хочу приєднатися до слів поздоровлення з Днем незалежності, але сказати от тільки одну цифру. Ви знаєте, що на сьогоднішній день тільки дві країни – Україна та Зімбабве – не досягли рівня реального валового внутрішнього продукту 1991 року. Це для того, щоб ми зрозуміли, чого ми досягли за роки незалежності, коли нас з чимось поздоровляють. Що стосується законопроекту 3659. Ми не будемо голосувати за цей законопроект. Ми розглядали сьогодні його на фракції. Якщо попередній законопроект наша фракція вирішила підтримати по принципу "с плохой овцы хоть шерсти клок", то даний законопроект не можна підтримувати, тому що в ньому є наступні визначення. Мінфін має право випуску ОВДП понад визначені Законом про Державний бюджет обсяги (без обмежень) для поповнення коштами державну іпотечну установу. Ми повинні зрозуміти, що ми з вами живемо в парламентсько-президентській республіці, ми маємо зрозуміти, що парламент має свою контрольну функцію, і те, що зараз нас абсолютно непрофесійний уряд Шмигаля штовхає до чергових боргів, штовхає до чергових кроків щодо позбавлення України своєї реальної незалежності, штовхає наступними законопроектами щодо посилення зовнішнього управління нашої держави, це неприпустимо. Країна не може рухатися шляхом виключно боргів, країна має захищати і будувати свою економіку, країна має почати шлях реально індустріалізації власної держави, країна має повернутися до реально нормальної системи освіти, яка була в нашій державі, яка дозволяла готувати серйозних фахівців, які мали попит у всій Європі, у всьому світі. Тому наша фракція не буде підтримувати законопроект і закликає всіх до цього. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З мотивів – Яценко. А після цього переходимо до голосування. Більш бажаючих виступити немає? Запросіть народних депутатів до зали. Яценко Антон Володимирович.
12:10:42 ЯЦЕНКО А.В. Дякую, шановний пане спікере. Шановні колеги, ми зараз спостерігаємо дуже різке падіння ВВП, ми спостерігаємо скорочення інвестицій, і в будь-якій нормальній країні держава має дати гарантії перш за все і бізнесменам, і розвитку ринків. Тому цей закон, його треба приймати. І, так, можуть бути певні якісь там застереження, але хочу сказати, що це нормальна практика, коли держава стимулює інвестиції. Тому я думаю, що ми маємо це підтримати для того, щоб бізнес окончательно, як кажуть, не перестав функціонувати. Тому давайте підтримаємо, колеги. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. Поки народні депутати збираються, зразу говорю, комітет пропонує за основу і в цілому. Хто проти в цілому? Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстраційний номер 3659). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:12:33 За-255 Рішення прийнято. В цілому скільки фракцій проти? Дві фракції проти. Скорочення строків. Ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі правок та пропозицій та підготовки до другого читання законопроекту реєстраційний номер 3659. 3659-д. Прошу підтримати та проголосувати. 12:13:17 За-250 Рішення прийнято. Дякую. Наступне питання порядку денного – це проект Постанови про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України. Шановні колеги, пропонується визнати цей проект постанови невідкладним та скоротити строки внесення постанови… Щось не те ви написали мабуть. До постанов альтернативні не вносяться, якщо я не помиляюся. Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати і проголосувати. 12:14:11 За-257 Рішення прийнято. Необхідно обговорення? Да. Тоді надаю слово голові підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Корнієнку Олександру Сергійовичу. Дайте 4 хвилини – і від авторів, і від комітету.
12:14:35 КОРНІЄНКО О.С. Шановні колеги, доброго дня! Ще раз вітаю всіх українців з Днем незалежності, з Днем прапора. І в такий день, в перший день початку 30-ї річниці нашої незалежності, ми розглядаємо такий доленосний проект постанови про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України. Можна довго говорити про важливість значення символів для держави, як вони виглядають, що ми в цей вигляд вкладаємо. Я хотів би зупинитися на думці Конституційного Суду України, нашого поважного органу конституційного, який в одному із своїх рішень зазначив, що державні символи є підтвердженням факту існування держави, її суверенітету та спрямовані на зміцнення її авторитету. Таким чином, моя особиста думка, я думаю, що до неї долучаться і мої колеги з парламенту, розмови про недоречність державних символів, про недоречність їх розгляду чи недоречність прийняття законодавства про них, я думаю, це розмови про недоречність існування нашої держави. Тому я вірю в те, що Верховна Рада не буде такі розмови проводити, і ми підтримаємо цю постанову. Історію питання всі знають. Кілька разів проводилися конкурси. Вони закінчувалися певними результатами. Є можливість зараз зібрати і переможців тих конкурсів, і оновити цю ідею. Відповідно до 11 статті Конституції держава сприяє консолідації та розвитку української нації, історичної свідомості, традицій і культури. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України. А відповідно до 20 статті великий Державний Герб України встановлюється з урахування малого Державного Герба України та Герба Війська Запорізького. Головним елементом великого Державного Герба України є знак княжої держави Володимира Великого – малий Державний Герб України. Ми всі про це знаємо. Однак, виключно законами України встановлюється порядок використання і захисту державних символів. Комітет і я пропонуємо підтримати цю постанову, з її текстом ви всі ознайомлені. Отже, розглядаючи проект Постанови 3994, Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування сьогодні на своєму засіданні ухвалив наступне рішення. Перше. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до частини третьої статті 138 Регламенту Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України (реєстраційний номер 3994 від 18 серпня 2020 року), поданий народними депутатами України Разумковим, Стефанчуком, Корнієнком, Клочком, Загоруйко, Чорним, за наслідками розгляду прийняти в цілому. Друге. У разі прийняття проекту постанови за результатами розгляду в цілому запропонувати Верховній Раді України доручити комітету при підготовці відповідної постанови на підпис Голові Верховної Ради України здійснити її техніко-юридичне доопрацювання спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України. Просимо підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться по фракціях на виступи: два – за, два – проти. Цимбалюк Михайло Михайлович.
12:18:19 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Прошу передати слово колезі по фракції Івану Крульку. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. Крулько Іван Іванович, будь ласка.
12:18:33 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Я, перше, всіх вітаю, всю Україну з Днем незалежності України, яке ми відзначали вчора. Ми знаходимося на 30-му році незалежності України, і от зараз якраз внесли постанову про те, щоб новий ескіз великого герба України розробляли. Я хотів би всіх звернути увагу, от подивіться, я виступаю під Державним Гербом України Тризубом, гербом Володимира Великого княжої доби. Тим гербом, під яким наші українські солдати захищають державну незалежність на сході, відбивають російську агресію із гербом на грудях. Це той самий герб, з яким українські спортсмени виборюють для України олімпійські нагороди, це той герб, який об'єднав всю Україну. Кожна область має свій герб. Кожне місто має свій герб, який показує специфіку регіону, специфіку міста. Але Державний герб Тризуб – лаконічний і довершений, всіх об'єднує. Хочу нагадати коротку історію. Ось тут, зліва, де зараз сидить фракція "Слуга народу", сиділи комуністи. Їх було багато. І саме тому Тризуб не затвердили як єдиний Державний Герб, тому що вони хотіли розмивати державні символи і "совєтчину" впихувати у великий герб. Тоді це питання відклали. Зараз комуністів немає в цьому залі. Тому у нас у фракції "Батьківщина" є пропозиція. Давайте з понеділка і ми ініціюємо цей процес. Збираємо підписи про внесення змін до Конституції для того, щоб затвердити Тризуб як знак княжої доби єдиним Державним Гербом України. Не малим, не великим, а Державним Гербом України, який об'єднує всю України, а не розколює. Ось така наша пропозиція. І давайте на цьому саме і об'єднаємося. І не знаходити нові теми, які Україну не об'єднують, а роз'єднують. Нових дискусій нам про герб не треба. У нас ще багато питань, які треба вирішувати. Давайте краще реальну мінімалку підвищимо і пенсію для людей, а з гербом у нас розібралися. У нас є один герб, який нас усіх об'єднав. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. ГОЛОВУЮЧИЙ. М'ялик Вікто Ничипорович. Батенко Тарас Іванович.
12:20:50 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, я вважаю, що ця постанова Верховної Ради носить важливий символічний акт, позаяк наступний рік буде роком 30-річчя з часу проголошення державної незалежності України. Як ми знаємо, малий Державний Герб України Тризуб князя Володимира Великого був прийнятий актом Верховної Ради України на початку лютого 1992 року, і це був час вимушеного тяжкого компромісу, який був між тодішнім так званим націонал-комунізмом і тодішньою націонал-демократією. В нас за 30 років, очевидно, націонал-демократія остаточно перемогла націонал-комунізм. Але я, тим не менше, вважаю, що ми не повинні обмежувати себе в бажанні мати прекрасний, вишуканий, гармонійний, яким будуть пишатися всі українці, які за межами світу розкидані мільйони по куточках, великий Державний Герб України, в основі якого буде лежати княжий герб Володимира Великого. Не обмежуйте в цьому геральдику. І я більше того скажу вам, не обмежуйте в цьому парламент. Я вважаю, що парламент як вищий законодавчій орган може брати дієву участь у цьому, виписавши чіткі критерії в своїй постанові і беручи безпосередню участь у конкурсній комісії. Чому ми це рішення адресуємо тільки Кабінету Міністрів України? Я вважаю, що парламент так само на рівні конкурсної комісії міг би своїми представниками допомогти разом з серйозними геральдиками нашим українським геральдичним товариствам, які сьогодні в Україні очолює Андрій Гречило, напрацювати цей вишуканий прекрасний великий Державний Герб України до 30-ї річниці державної незалежності України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Федина Софія Романівна.
12:22:39 ФЕДИНА С.Р. Прошу передати слово, будь ласка, Володимиру В'ятровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ятрович Володимир Михайлович.
12:22:48 В'ЯТРОВИЧ В.М. Доброго дня, шановні колеги! У нас чергова позачергова сесія, на жаль, не про боротьбу з пандемією, на жаль, не про оборону України, яка протистоїть російській агресії, і навіть не про підтримку сусіднього народу Білорусі, який зараз бореться за демократію. Ми розглядаємо Постанову про конкурс на великий герб України. Нагадаю, це четвертий конкурс, який буде проводитися, якщо ми зараз проголосуємо, четвертий після 1991-го, 96-го, 97-го, 2007-го, 2009-го. І ще трошки історії, про яку вже говорив мій колега Іван. Справді, звідки взялася ідея великого герба? А вона взялася з того, що комуністам дуже не подобався Тризуб як націоналістичний символ, і вони хотіли щось додати до нього, не знаю, можливо, серп і молот. Насправді, хіба теперішній Тризуб не є великим гербом? Це той герб, який ми запозичили з часів Русі, це той герб, який став державним в часи Української революції 1917-1921 років, під яким боролися вояки армії Української Народної Республіки, Української повстанської армії, під яким борються сучасні вояки Збройних Сил України. Свідками чого ми є зараз? Хтось вважає, що можна перетворити День незалежності на різного роду попсові танцюльки, хтось вважає, що можна топтати прапор в День незалежності, хтось хоче перевернути прапор по фен-шуй, хтось хоче поміняти слова гімну, комусь хочеться змінити герб. Колеги, ми не маємо права і не сміємо цього робити. Це символи, які ми отримали від наших предків. І наша місія – зберегти їх і передати нащадкам. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Лерос Гео Багратович.
12:24:29 ЛЕРОС Г.Б. Шановні друзі, авжеж герб України є одним із символів незалежності нашої держави. Це дуже добре, що ми знайшли сьогодні час розглянути це питання. Але, на жаль, ми не змогли знайти час розглянути питання стосовно створення ТСК стосовно того, що, можливо, представники Офісу Президента зчинили державну зраду. Я дуже хочу, щоб герб України символізував надалі нашу незалежність. Але я дуже хочу попросити зал, щоб на наступне засідання ми включили це питання стосовно розгляду створення тимчасової слідчої комісії з питання можливої державної зради представниками Офісу Президента України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. З мотивів – Білозір. Після цього переходимо до голосування. Більше бажаючих виступити немає? Запросіть народних депутатів до зали. Білозір Лариса Миколаївна.
12:25:38 БІЛОЗІР Л.М. Шановні колеги, на жаль, попри 29 років незалежності питання державних символів України сьогодні регулюються тільки Конституцією і виключно постановами, розпорядженнями. І в нас є тільки один проголосований закон, який став чинним, це Закон "Про Державний Гімн". Хочу підкреслити, що ні герб, ні прапор досі не затверджено парламентом України. І за 29 років дев'ять скликань не спромоглися прийняти закони про держсимволи, і вони так і залишилися законопроектами. Тому дійсно в Конституції прописаний великий герб, і тому цю постанову треба обов'язково підтримати для того, щоб ми могли вже, можливо, в січні на День Соборності проголосувати закон і постановити собі амбітну ціль проголосувати Закон про держсимволи. І для цього потрібна політична воля, підтримка всіх партій та депутатських груп, адже потрібна нам конституційна більшість 300 голосів. Група "Довіра" буде підтримувати цю постанову. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Постанови про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України (реєстраційний номер 3994). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:27:39 За-279 Рішення прийнято. Дякую. По фракціях покажіть. "Слуга народу" – 217, "Опозиційна платформа – За життя" – 19, "Європейська солідарність" – це 1, "Батьківщина" – 0, "За майбутнє" – 13, "Голос" – 8, "Довіра" – 13, позафракційні – 8. Шановні колеги, наступне питання порядку денного... Оголошення. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
12:28:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до статті 60 прим. Регламенту Верховної Ради повідомляю про створення в Верховній Раді України дев'ятого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Депутатська аграрна рада". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Богданця Андрія Володимировича. Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:28:25 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступне питання – це проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро) (реєстраційний номер 0063). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 12:29:09 За-249 Рішення прийнято. Слово для доповіді надається міністру фінансів України Марченку Сергію Михайловичу.
12:29:26 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати та присутні, до вашої уваги пропонується законопроект про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом і відповідної Кредитної угоди щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1,2 мільярда євро, які, згідно з Законом України про міжнародні договори, внесені на розгляд Верховної Ради Президентом України. 25 травня 2020 року Європейським парламентом та Радою було прийнято рішення щодо можливості надання виняткової макрофінансової кредитної допомоги країнам європейської політики сусідства, зокрема Україні для підтримки зусиль з подолання наслідків кризи, зумовленої поширенням COVID-19. Таке рішення відкрило можливість для отримання нашою державою пільгового кредиту на суму 1,2 мільярда євро двома траншами по 600 мільйонів євро в рамках нової програми макрофінансової допомоги ЄС. Відсоткова ставка є прийнятною і не перевищуватиме 2 відсотки. Строк погашення кредиту не більше 15 років. Меморандумом про взаєморозуміння визначено передумови виділення коштів. Зокрема, загальні умови: виконання зобов'язань, узгоджених між Україною та МВФ; забезпечення незалежності Центрального банку та досягнення прогресу в імплементації Угоди про асоціацію з ЄС, включаючи глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі; спеціальні умови для виділення другого траншу допомоги; впровадження узгоджених сторонами заходів у рамках реалізації структурних реформ. Допомога Європейського Союзу є дуже важливою в умовах зниження економічної активності нашої держави внаслідок карантинних заходів. Дякую за увагу. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для доповіді надається голові Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом Климпуш-Цинцадзе Іванні Орестівні.
12:31:38 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом на своєму засіданні розглянув проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної Угоди щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро. Зазначена угода дійсно підлягає ратифікації Верховної Ради України. Проектом закону пропонується ратифікувати цей меморандум і Кредитну угоду. Зазначеними договорами визначено, що макрофінансова допомога може бути надана Україні двома траншами по 600 мільйонів євро кожний, період між наданням яких становить не менше 3 місяців. Надання першого траншу можливе після набрання для України чинності зазначеними міжнародними договорами і досягнення задовільного результату виконання програми, узгодженої між Україною і Міжнародним валютним фондом. А передумовою отримання другого траншу в рамках нової програми макрофінансової допомоги ЄС у сумі до 600 мільйонів євро є виконання низки узгоджених сторонами заходів, у тому числі щодо забезпечення незалежності Центрального банку та досягнення прогресу у напрямку імплементації Угоди про асоціацію, включаючи поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі. Очікуваний строк погашення кредиту – 10-15 років. І відсоткова ставка запозичення за новою програмою на строк до 15 років прогнозується на рівні 2 відсотків. Комітет вважає за доцільне ратифікувати Меморандум про взаєморозуміння і кредитну угоду. І таке рішення комітету повністю узгоджується з висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Прошу підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, по фракціям. Осадчук Андрій Петрович. Цабаль, да? Хто? Андрій Петрович чи Володимир Володимирович? Цабаль Володимир Володимирович.
12:34:06 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, дійсно, цей меморандум потрібно ратифікувати. І я всім хочу нагадати, що ці гроші це було одне з тих, скажемо так, одне з тих джерел фінансування, на які ми розраховували, коли виходили на такий високий дефіцит бюджету в березні-квітні, коли робили його секвестр. Але я хочу також нагадати, що коли ми робили цей секвестр, ми на такий високий дефіцит вийшли, незважаючи на те, що ми перезаклали доходи, які зараз недовиконуються більше, ніж на 30 мільярдів доларів, гривень, вибачте. Відповідно у мене питання до Міністерства фінансів і до інших. О'кей, ми зараз ратифікуємо цей меморандум, але у нас досі будуть не до кінця, скажемо так, залатані ті дірки в бюджеті, на які ми уже зараз виходимо. Які наступні будуть наші дії? Що нам ще треба робити? За рахунок чого ми будемо покривати цю різницю? За рахунок недовиконання видатків, як це ми уже бачимо, на 50 мільярдів чи за рахунок чогось іншого? Це важливе питання, на яке, я надіюсь, Міністерство фінансів і Кабінет Міністрів всім нам протягом вересня дасть відповідь. Дякую за увагу. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 12:35:32 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, фракція "Європейська солідарність".
12:35:40 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановний пане головуючий, шановні колеги! Я сподіваюсь, що усі, в цій залі усі, за виключенням хіба що групи друзів дефолту імені Коломойського, усвідомлюють необхідність отримання макрофінансової допомоги від Європейського Союзу у розмірі до 1,2 мільярда євро. Це, на жаль, є критично важливим для абсолютно знесиленої недолугими діями уряду економіки України. Це важливо ще і тому, що це позитивний сигнал для інвесторів. Тому що програми Міжнародного валютного фонду і Європейського Союзу сигналізують, що країні таки можна довіряти. Це вікно можливостей для виходу на ринки зовнішніх запозичень за низькою ставкою. Бо МВФ і ЄС справді хочуть, щоб гроші їм повертали. А, отже, країна має мати можливість як це зробити. І саме для цього вони ставлять нам свої умови, а не для того, щоб Сорос заробив гроші. Але і це не головне. Головне, що сьогодні програми МВФ і ЄС фактично є єдиною мотивацією для структурних реформ в Україні. Якби не вимоги МВФ, то не було б "антиколомойського" закону. Якби не вимоги МВФ, то не було б ринку землі. Якби не вимоги МВФ і ЄС, країна загрузла б у повному популізмі. А найголовнішим у цій угоді є наступне: якщо влада не вважає важливим верховенство права і безпідставно переслідує опозицію, знищує реальне розділення гілок влади і незалежність судової системи, якщо владі не потрібні незалежні НАБУ та АМКУ, якщо влада просто імітує інтеграцію до ЄС, то, можливо, хоча б дірка в кишені, в державній кишені, яку треба зашити, змусить владу щось змінити в підходах до управління державою і до управління Україною, виконуючи ось якраз ці вимоги Європейського Союзу. Тому ми будемо підтримувати цю угоду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Пузанов Олександр Геннадійович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя". Олександр Сергійович, будь ласка.
12:38:02 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую, шановний головуючий. Шановні народні депутати, наша фракція буде голосувати проти даного проекту закону, я поясню чому, точніше ратифікації даного документу. Тому що, якби Європейський Союз нас так хотів підтримати, то він би нам не "втюхував" кредит під надзвичайно невигідні умови, а навпаки забезпечував би максимально сприятливу кон'юнктуру зовнішньої торгівлі в рамках наших... України з Європейським Союзом. Він нівелював би ті дискримінаційні норми, які покладені в поглиблені у всеохоплюючій зоні вільної торгівлі з ЄС. Подивіться, ми за підсумками 6 місяців 20-го року маємо падіння експорту на ринки Європейського Союзу на 17 відсотків, сальдо торгівлі – мінус 5 мільярдів. Це така підтримка нам? Другий момент. У нас же ж політика влади останній рік полягає в тому, що ми збільшуємо зовнішні і внутрішні запозичення. У нас державний борг зріс з 78 до 85 мільярдів доларів. Це як ми працюємо так, що ми збільшуємо тільки зовнішні борги? Ще один момент. Бюджет України у вас дефіцит 300 мільярдів, а будується на 642 мільярди за рахунок знову ж таки запозичень. Це проїдання, це не розвиток. І ті кредити, які ви берете, ви їх проїдаєте, і у нас не буде майбутнього. Ще один дуже важливий момент. Що це за такі умови, під які нам дають кошти, наприклад, з поміж іншого на запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств, в тому числі по оплаті? Це наше внутрішнє суверенне питання, а не елементи мають бути зовнішнього управління, щоб нам вказувати, яку заробітну плату вставляти... нам поставити і в наглядових радах. І останній момент. Покращення функціонування ринку газу в Україні – це точно не питання Європейського Союзу. У нас є свої економічні механізми для того, щоб знижувати і суттєво знижувати ціну на газ для населення. І прошу не підтримувати даний проект закону як такий, що не відповідає інтересам України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Власенко Сергій Володимирович, фракція "Батьківщина".
12:40:17 ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановний пане Голово. Я би хотів з цієї трибуни відповісти фальшивим патріотам, які розказують про таку велику корисність співпраці з МВФ. Це вами призначений міністр фінансів Яресько, яка була співробітником по суті МВФ, зробила таку реструктуризацію, що країна до сих пір, вибачте за таке непарламентське слово, відхаркує все це. Тому не треба нам розказувати казки і не треба маніпулювати – ніяка це не допомога, це звичайний комерційний кредит, тобто гроші, які треба повертати, які даються під відсотки. І це мова йде не про 1 мільярд 200, а про 600 мільйонів, тому що перші 600 мільйонів вже уряд прийняв і вже їх витратив. Тому ми зараз говоримо про те, що за прикриттям цього меморандуму здаються державні національні інтереси, за кредит в 600 мільйонів. Я вже виступав з цієї трибуни і говорив про недоліки цього законопроекту. Хочу лише ще раз наголосити, кожна людина в цьому залі, яка проголосує за цей законопроект, вона проголосує не лише за цей меморандум, а і за меморандум з Міжнародним валютним фондом. Тобто кожен, хто буде нажимати кнопку, він повинен це чітко розуміти. Друге. За цей законопроект не можна голосувати з абсолютно технічних регламентних причин. Регламент Верховної Ради України не робить виключень щодо законів про ратифікацію. Тому цей закон повинен розглядатися в першому і в другому читанні. І не треба мені розповідати, як приймалися ці закони раніше. Якщо був консенсус в залі по ратифікації, приймали одразу в цілому. І друге. Закон про міжнародні договори говорить про те, що якщо така міжнародна угода передбачає прийняття відповідних законів, а ця угода, беззаперечно, передбачає, то разом з цим законопроектом треба зразу голосувати цей законопроект, який треба змінювати. На жаль, цього немає. І одна коротка фраза, як до нас ставляться оці кредитори, цитую пункт 9 меморандуму: "З метою запобігання порушенням і шахрайству, пов'язаного з використанням цієї допомоги…". Тобто уже презумується шахрайство, уже презумується корупція, і це є… Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
12:42:29 ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили? Батенко, Шахов, після цього переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали. З місця? Батенко Тарас Іванович.
12:42:49 БАТЕНКО Т.І. Апологетам зовнішньої незалежності, так званої незалежності країни, я хочу сказати, що виявляється незалежність має свою ціну в Україні, її можна розпродувати по шматочках: 600 мільйонів – один шматочок, через 3 місяці знову чергових 600 мільйонів. Але ми знову стаємо кожного місяця заручниками цих зовнішніх управлінь. До яких зобов'язань чергових ми відносимо цей пакет законодавства? Нам вказується кому Міністерство охорони здоров'я має передати виконання усіх централізованих закупівель лікарських зобов'язань. Уряд України зобов'язується скасувати спеціальний обов'язок суб'єктів ринку природного газу щодо надання послуг з постачання газу для потреб домогосподарств, а це… призведе до зростання ціни газу для домогосподарств. Україні вказують, що треба робити з активами державних банків, як треба проводити реформу податкової та митної адміністрацій, як реформувати судову систему на основі вказівок зовнішніх кредиторів тощо. Може достатньо? А ми впевнені, що нам нададуть цей кредит, другий транш і так далі? Тому депутатська група "Партія "За майбутнє" закликає не ратифіковувати цей Меморандум між Україною як Позичальником, що додається до такого меморандуму. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович. Після цього голосуємо. Запросіть народних депутатів до зали.
12:44:08 ШАХОВ С.В. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, кожен з нас знає, що в нашій державі хронічна хвороба – це дороги, ракова пухлина України. Сьогодні нам потрібні гроші, які нам хочуть допомогти наші закордонні партнери. Скажіть, будь ласка, хто буде відповідати сьогодні за те, що водії страждають, люди страждають? По Луганській області не може проїхати швидка, ями, як могили. Попадає сьогодні швидка карета в яму – дитина може не народитися, з матір'ю може загинути прямо у швидкій. Скажіть, будь ласка, хто сьогодні проводить аудит тих доріг, які робили, скільки ми вже зичили ці гроші? Хто буде робити аудит тих доріг, які були побудовані, які після зими повні сходили з доріг? Хто буде робити аудит і хто буде наказувати тих негідників, які грабували мільярди, чиновники, які сидять сьогодні і в Луганській, і в Донецькій областях, сьогодні грабуючи мільярди гривень, в ВЦА, військово-цивільній адміністрації? Один розпорядник коштів – це губернатор. Хто буде контролювати цю ситуацію? Я закликаю… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування. Готові голосувати? Ставлю пропозицію про прийняття в цілому проекту Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (реєстраційний номер 0063). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:46:05 За-248 Рішення прийнято. Дякую. По фракціях покажіть. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди "Європейські дороги України" (0055). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 12:46:40 За-242 Рішення прийнято. До слова запрошується міністр інфраструктури Криклій Владислав Артурович.
12:46:59 КРИКЛІЙ В.А. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Перш за все хочу привітати зі святом Днем незалежності, з Днем прапору і хочу сказати, що українців об'єднує не тільки наші два кольори, є об'єднавчими, та незалежність, а також і дороги, які стрімко будуємо ми в цьому році, які виконуються в рамках президентської програми "Велике будівництво", і тільки за цей вже вдвічі більше доріг прийнято і зроблено ніж за весь минулий рік. Ще більше якісних доріг ми зробимо завдяки ратифікації Фінансової угоди "Європейські дороги України" (Проект "Розвиток транс'європейської транспортної мережі"). Відповідний законопроект під номером 0055 поданий Президентом України, а Фінансову угоду "Європейські дороги України" між Україною та Європейським інвестиційним банком укладено 22 листопада 2019 року. Угода передбачає залучення коштів позики Європейського інвестиційного банку у розмірі 450 мільйонів євро терміном на 25 років. За ці кошти буде капітально відремонтовано 314 кілометрів автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса в частині Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської та Одеської областях. Також кошти підуть на будівництво 23 кілометрів північної об'їзної дороги міста Львова. Це буде дорога першої категорії, яка матиме чотири смуги, три мости, сім шляхопроводів та три естакади, а північна об'їзна у Львові скоротить час і відведе вантажні потоки від міста. Разом з дорогами, звісно, будуватиметься і сучасна інфраструктура безпеки. Реалізація цього проекту покращить стан автомобільних доріг за маршрутами міжнародних транспортних коридорів, підвищить безпеку дорожнього руху на автошляхах, які сполучають… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Владислав Артурович. До слова запрошується заступник голови Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом Мезенцева Марія Сергіївна.
12:49:25 МЕЗЕНЦЕВА М.С. Щиро вітаю, шановні колеги, з початком нашої роботи, зі всіма святами, які нещодавно відбулися! Можна задати цікаве питання: як поєднати незалежність нашої країни, європейський розвиток і всі свята? Ми можемо сказати, що можна їх поєднати прекрасною європейською майбутньою інфраструктурою, адже новими дорогами, новими автошляхами ми зшиваємо нашу Україну, від маленьких сіл, селищ, містечок до великих міст-мільйонників. Сьогодні ми говоримо про важливу ратифікацію, про фінансову угоду, яка вже є третім етапом попередніх намагань розвинути європейські шляхи в нашій країні. Пан міністр зазначив технічні моменти цієї угоди. А як членкиня Комітету відносин з Європейським Союзом хочу зазначити, що минулого тижня на нашому позачерговому засіданні ми прийняли рішення про підтримку даної фінансової угоди протоколом № 44 і рекомендуємо її до прийняття у Верховній Раді. Хочу також зазначити, що в даній фінансовій угоді ми говоримо про довгострокові фінансові горизонти, ми говоримо про 25 років повернення дешевого кредиту. І коли в протидію даним намаганням хтось буде говорити, що ми маємо достатньо коштів у бюджеті, ні. Тому в довгостроковій перспективі фінансова угода наших європейських партнерів можуть надати нам вже сьогодні такі можливості. Також хочу зазначити, що в Україні при плануванні розвитку нашої країни на 20-й рік ми говорили, що 95 відсотків шляхів, автошляхів нашої країни, вони зношені. Тому на сьогодні заплановано 24 тисячі ремонту автошляхів. Я думаю, що мажоритарники безпосередньо, які подорожують в регіоні, бачать в очі всі ці зміни, і українці також. Друзі, давайте підтримаємо цю фінансову угоду і надамо можливість… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, будь ласка: два – за, два – проти, по фракціям. Лаба Михайло Михайлович.
12:52:01 ЛАБА М.М. Доброго дня! Також вітаю всіх. Друзі, дійсно, вже багато проговорили, мінімальні заробітні плати потрібні, дороги потрібні, зшиваємо Україну. Але, на жаль, бачимо, що в перший робочий день від наших колег тут стільки політичних заяв, що достатньо буде на наступні чотири роки. Давайте працювати, друзі, рухатися вперед, і досить було полеміки і популістських заяв, просто будемо працювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Іонова Марія Миколаївна.
12:52:38 ІОНОВА М.М. Прошу передати слово Іванні Климпуш-Цинцадзе ГОЛОВУЮЧИЙ. Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.
12:52:47 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Шановні колеги, я переконана, що ратифікація і цієї угоди, і наступної, яку ми будемо розглядати, вони є важливими. Але ми маємо розуміти, що це не просто про фінансування, і ці угоди точно не про "Велике будівництво" від Президента України, а ці угоди є домовленостями, як і ця безпосередньо була досягнута ще у 18-му році, і в них ідеться про безпеку і про комфорт наших громадян, і йдеться про інтеграцію України в світову і не тільки європейську транспортну інфраструктуру. Тому ми будемо підтримувати і цю угоду, і наступну. Але разом з тим я хотіла би звернути увагу міністерств – Міністерства інфраструктури і Міністерства фінансів. На жаль, обидві угоди були подані з порушеннями регламенту України. На жаль, які забезпечують міністерства, були не просто недосконалими, а навіть недолугими. Це спричинило до того, що обидві угоди були перевнесені міністерствами для того, щоби Верховна Рада могла їх розглянути. Я звертаюся до уряду, припиніть вашу непрофесійність. Найміть уже якихось нормальних адекватних фахівців, які допоможуть вам формувати документи так, щоби не було соромно їх розглядати ані на комітеті, ані на засіданні Верховної Ради. І я сподіваюсь, що це було останнє порушення подання документів в такому вигляді. Я як голова Комітету хочу заявити про те, що ми не розглядатиме наступних угод, якщо вони будуть подані в такому вигляді. Дуже дякую. А цю угоду прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чайківський Іван Адамович.
12:54:37 ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Батенку Тарасу Івановичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Іванович Батенко.
12:54:44 БАТЕНКО Т.І. Шановні колеги, депутатська група "Партії "За майбутнє" вітає і підтримує Угоду між Україною та Європейським інвестиційним банком стосовно підтримки Проекту "Розвитку транс'європейської транспортної мережі", тому що ми вважаємо, що ідеться як про регіональний розвиток, так і про міжнародний імідж України. Більше того, ми вважаємо, що ці статті, які потрапили в цю фінансову угоду розміром 450 мільйонів євро, джерелом повернення яких буде кошти Державного дорожнього фонду України, дуже важливі статті. Це ідеться про ділянку міжнародної автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса. І не менш важливо, це про північну об'їзну міста Львова, тому що ми звертаємо увагу на те, що сьогодні місто Львів як місто-мільйонник і місто-мегаполіс кожного дня стоїть в корках страшних, місто в колапсі. І я вважаю, що ця угода дозволить пришвидшеними темпами вирішити питання північної об'їзної 23 кілометри, розвантажити місто в цілому. Головне питання – якісне освоєння цих коштів і, очевидно, питання вдалого і швидкого повернення цих грошей, щоб не затягувати реалізацію цієї фінансової угоди. Наша депутатська група "За майбутнє" буде підтримувати цей проект Закону про ратифікацію фінансової угоди, рівно, як і проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Транспортний зв'язок в Україні – Фаза І") між Україною та Європейським інвестиційним банком, який стоїть наступним питанням. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Бакунець Павло Андрійович.
12:56:17 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні народні депутати. Павло Бакунець депутатська група "Довіра" Львівщина. Ратифікація цієї міжнародної фінансової угоди, яку підписала Україна і Європейський інвестиційний банк, однозначно допоможе отримати нам вигідний кредит і кошти, за якими вже сьогодні розпочинаємо будівництво нових доріг і капітальний ремонт існуючих. А ці кошти ми будемо віддавати аж протягом наступних 25 років і за вигідною кредитною ставкою. Тому це важливо. І ще сьогодні як депутат-мажоритарник я однозначно радію, адже завдяки цьому вигідному кредиту ми вже в наступному році отримаємо нові якісні дороги, а це комфорт для наших мешканців, це безпека проїзду для наших мешканців. І особливо за цей кредит ми збудуємо північний об'їзд довкола міста Львова, це важливо як для мешканців Львова, так і цілої Львівщини, зокрема, Яворівщини і Жовківщини, через які проходитиме ця північна об'їзна. Також ми відремонтуємо нашу важливу дорожню артерію, дорогу Київ-Одеса, що також допоможе і покращить добирання від Києва до Одеси. Крім цього, підрядникам, а особливо субпідрядниками на даних дорогах будуть наші місцеві фірми, а це доходи місцевим підприємствам, доходи місцевим бюджетам і доходи місцевим мешканцям, котрі будуть залучені. Тому депутатська група "Довіра" однозначно голосуватиме за ратифікацію даної угоди. І закликаємо вас, дорогі колеги в залі, також підтримати цю ратифікацію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі бажаючі виступили? Переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Закону про ратифікацію Фінансової угоди "Європейські дороги України III" між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстраційний номер 0055). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 12:59:14 За-288 Рішення прийнято. Дякую. Наступне питання порядку денного – це проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди "Європейські дороги України III" між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстраційний номер 0056). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. 12:59:46 За-240 Рішення прийнято. Слово для доповіді надається міністру інфраструктури Криклію Владиславу Артуровичу.
13:00:06 КРИКЛІЙ В.А. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Приємно, що урочисте засідання має такі об'єднавчі процеси як голосування за ратифікацію угод, де фінансування буде спрямовано на будівництво ще більшої кількості доріг – доріг європейської якості і безпечних доріг на теренах України. І хочу зазначити, що законопроект 0056 спрямований на те, щоб ми отримали фінансування в межах фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком. Загальний обсяг фінансування – 100 мільйонів євро, з яких 50 мільйонів євро – кошти Європейського інвестиційного банку і 50 мільйонів євро – грантові кошти Європейського Союзу. Кошти будуть спрямовані на будівництво північно-східної ділянки об'їзної дороги навколо міста Тернопіль, також будівництво трьох багаторівневих розв'язок та двох шляхопроводів у Львівській та Рівненській областях, біля Тернополя, і також розбудову інтелектуальних транспортних систем для того, щоб дороги були не тільки безпечними, а ще і розумними, і можна було краще забезпечувати безпековий компонент, і знижувати рівень аварійності і смертності на дорогах. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для доповіді надається голові підкомітету Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом Вінтоняк Олені Василівні.
13:01:40 ВІНТОНЯК О.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, вашій увазі представляється проект Закону про ратифікацію фінансової угоди (проект "Транспортний зв'язок в Україні – Фаза I"). Метою прийняття цього законопроекту є отримання грантових коштів в сумі 50 мільйонів євро. Метою проекту є покращення економічних, безпекових та екологічних складових транспортного зв'язку в Україні шляхом інвестування в удосконалення серії окремих невеликих дорожніх об'єктів для покращення автодорожнього сполучення у Східному партнерстві. Кошти будуть спрямовані на покращення автодорожнього сполучення у Західному регіоні України, а саме у Львівській, Рівненській та Тернопільській областях. Вони будуть направлені на будівництво розв'язок шляхопроводів і об'їзних доріг, також на розробку програм з усунення вузьких місць залізничних перевезень та проведення дослідження можливості створення мережі взаємопов'язаних логістичних центрів та мультимодальних терміналів у найближчих транспортних вузлах, а також пунктах пропуску через державний кордон України та країн ЄС. Прийняття даного закону України потребує видатків коштів державного бюджету на підготовку та співфінансування проекту. Також варто зазначити, що джерелом повернення та обслуговування кредиту на кожний бюджетний рік будуть кошти, які будуть надходити в Державний дорожній фонд. Варто зазначити, що кредитна ставка даного кредиту є дуже низькою і становить десь приблизно 0,5 відсотка, що дуже вигідно для держави. Комітет Верховної Ради на своєму засіданні ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу і в цілому. Прошу підтримати дану ратифікацію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, по фракціям. Необхідне обговорення? Чи можемо голосувати? Можемо голосувати. Добре. (Шум у залі) Можемо голосувати. Власенко. Давайте 2 хвилини – Власенко, і переходимо… Цимбалюк. І можемо голосувати. Цимбалюк Михайло Михайлович.
13:04:01 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, народні депутати! Шановний пане міністре! Я би хотів сказати наступне. Що, справді, дуже важливі будівництво об'єктів за цей кредит. В тому числі було згадано об'їзну Тернополя, бо там півроку шляхопровід не можуть завершити, і все місто паралізоване. Дуже важливо, щоб все-таки об'їзна була в Тернополі. Але я хотів би, шановні колеги, не тільки міністру, а Прем'єру і всій владі нагадати, що брати кредити – це одна річ, треба думати, коли і як їх віддавати, щоби не залишати іншим поколінням ці борги. І наступна річ – це контроль за якістю виконання робіт. Тут колега говорив про те, що підряд, субпідряд, будуть виконувати вітчизняні фірми. Також важливо, щоб Міністерство інфраструктури розуміло про контроль. А у нас виходить така річ, що одні будують і ті самі контролюють. Якість – насамперед. І я бажаю, щоби все-таки Міністерство інфраструктури чітко розписало кошти, особливо ті, що ми позичаємо, ефективність використання і технічне забезпечення контролю на дорогах. Бо там, де якісні дороги, там, на жаль, підвищується травматичність і дорожньо-транспортні пригоди з тяжкими наслідками. Фракція "Батьківщина" підтримує ратифікацію цієї угоди. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди "Європейські дороги України" між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстраційний номер 0056). Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. 13:06:23 За-273 Рішення прийнято. Дякую. Шановні колеги, порядок денний позачергової сесії вичерпаний. Почекайте, не розходьтесь. Позачергову сесію Верховної Ради України дев'ятого скликання оголошую закритою. (Лунає Державний Гімн України) Дякую, шановні колеги.
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 25.08.2020
| |||
