ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЕ
Зал засідань Верховної Ради України
26 січня 2021 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:05:55
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації! Я радий вас бачити нарешті в залі пленарних засідань. Ми повертаємось до звичного режиму роботи Верховної Ради України. Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації.
Готові реєструватись, шановні колеги? Готові? Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до реєстрації ще раз. Нагадую: реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки, першої зліва. Сподіваюсь, всі це пам'ятають. Готові? Прошу реєструватись. Зелена, так. Але вам можна будь-якою.
10:07:22
В залі зареєстрований 251 народний депутат України. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, оголошення. Відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України, а також згідно з протоколом зборів депутатської фракції політичної партії "Голос" у Верховній Раді України дев'ятого скликання від 28 грудня 2020 року повідомляю про обрання головою депутатської фракції політичної партії "Голос" народного депутата України Железняка Ярослава Івановича, заступником голови фракції - народного депутата України Костенка Романа Васильовича. Вітаю, колеги, бажаю вам успіхів!
Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп з внесенням пропозицій, оголошенням заяв та повідомлень. Будь ласка, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп.
Шуфрич Нестор Іванович. Немає.
10:08:46
ШУФРИЧ Н.І.
Я ж говорю, говорю!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рабінович Вадим Зіновійович.
ШУФРИЧ Н.І. Прошу передати слово Рабіновичу Вадиму Зіновійовичу.
10:09:01
РАБІНОВИЧ В.З.
Шановні друзі, я сьогодні не буду втомлювати вас, просто розповім сказку, казку, точніше, по-українськи. Ви хочете послухати казку про велику європейську країну, в якій бабусі отримуватимуть гідну пенсію, вчителі не менше 4 тисяч доларів, про країну, де хаби та просторні автобани; про країну, де винайдено першу в мире вакцину від коронавірусу, казку про безліч інших неймовірних чудес, про які нам врала "зелена" влада, але цього немає.
А тепер реалії. Повернемося у країну, де тарифи викликають шок, де правят тупицы, які не бажають щось змінювати, а бажають продовжувати тотальне обкрадання країни та її народу.
А ще можу розповісти вам казку про міністра охорони Степанова, про чудову медицину, про те, як ми перші вакцинуватимемося у світі. Але реалії інші і набагато сумніші. Наша країна йде у списках після африканських країн і отримає вона вакцину, тільки залишки, коли – вони ще самі не знають. Реалії в тому, що українська медицина повністю уничтожена! До нас цього зробили Супрун і Степанов. Тому ми вже сьогодні повинні поставити питання про відставку і глави МОЗ, і всього уряду, які становлять небезпеку для існування держави Україна.
І ще. Сьогодні знову буде здійснена спроба поглумитись над народом України. Попри все, в уряд хочуть ввести пана Вітренка, добре відомого разом зі своїм "подельником" Коболєвим по гігантським мільярдним преміям, розкраденому "Нафтогазу" і захмарними тарифами. Якщо Верховна Рада проголосує за призначення Вітренка, це означає, що кинуто виклик народу України.
Я прихильник парламентської боротьби. Але я чесно хочу сказати всьому народу України, якщо парламент проголосує за Вітренка, це означає одне – народу оголошено війну. І отже, згідно з Конституцією народу потрібно згадати, що Україна належить всім громадянам, які живуть у державі, а не тільки маленькій групі, яка прорвалась до Ради на обмане народу.
Останнє, про поправку, яку наша фракція подала до так званого мовного закону. Закликаю вас: схаменіться, припиніть знущатися над людьми! Скажу на понятном вам языке: "Вы совсем сдурели! Дайте людям хоть разговаривать на их родном языке. Достали вы уже, "кнопочки зелені"!
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Кулініч Олег Іванович.
10:12:02
КУЛІНІЧ О.І.
Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні виборці! На сьогоднішній день питання тарифів на житлово-комунальні послуги – це одне з основних, яке на сьогодні найбільше турбує людей у суспільстві. Нагадаю, що в січні по всій країні відбулися масові акції протесту проти підвищення тарифів на енергоносії. І найбільше в цій ситуації запитань якраз до регулятора, тобто до НКРЕКП, який погодив такі тарифи. Чому регулятор почав діяти тільки після того, коли люди вийшли на вулицю і коли було проведено безліч зустрічей? І чому така ситуація виникла і вона була доведена до точки кипіння?
Після протестів і чисельних зустрічей та реакцій народних депутатів уряд визначив граничну ціну на газ 6,99 гривень, а НКРЕКП знизила тариф на розподіл газу до рівня 1,79 за кубометр. Але ситуація з тарифами до цього часу ще неврегульована і там дуже і дуже багато питань.
Уряду обов'язково треба знайти ресурси для того, щоб закрити питання з субсидіями. І обов'язково потрібно переглядати норми споживання газу в рамках субсидій, тому що, починаючи з 2016 року, ці норми зменшилися з 7 до 4 кубів. А для людини, яка, наприклад, проживає в сільській місцевості і має будинок у 70 квадратів, а якщо ця людина ще й одинока і пенсіонер, то субсидія мало що буде вирішувати.
Треба також розібратися стосовно спекуляцій на газовому ринку. У січні, коли ринкова ціна в "Нафтогазі" була 7.22 за кубометр, багато облгаззбутів закуповували газ практично по 10 гривень. Тому ці так звані ринкові відносини – це не ринок, а це спекуляції і заробіток на людях в такій складній ситуації.
Щодо можливості зміни постачальника. Не все так просто: людям погрожують відрізати газопостачання у разі переходу на іншого постачальника. У нас є безліч звернень від різних громад, від людей з усіх регіонів нашої держави. Тому тут треба обов'язково реагувати, і уряд повинен навіть забирати ліцензії в облгазів, які допускають такі порушення. А якщо зловживання будуть продовжуватися, то треба діяти рішуче і газові мережі потрібно забирати на баланс громад. Тим більше, що в більшості областей люди самі, за власні кошти, ці газові мережі розбудовували.
Депутатська група "Довіра" зареєструвала законопроекти 4635 та 4639 щодо захисту прав побутових споживачів природного газу. Багато з тих проблем, які я тільки що озвучив, вони врегульовують. Наприклад, Кабмін матиме змогу визначати максимальну ціну постачання та максимальну націнку для побутових споживачів. Крім того врегульовується питання щодо постачальника "останньої надії".
Ми готові підтримати всі законопроекти, які будуть внесені в сесійну залу і будуть направлені на здешевлення тарифів для населення на енергоносії. І закликаємо колег по парламенту також включитися в цю роботу і їх підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Южаніна Ніна Петрівна. Артур Володимирович Герасимов?
10:15:15
ГЕРАСИМОВ А.В.
Шановні українці, вже очевидно, що Зеленський брехав вам, коли рік тому обіцяв знизити тарифи вдвічі. В реальності знизити вдвічі йому вдалося лише субсидії: з 73 до 36 мільярдів гривень. Крім субсидій, влада забрала у найбідніших ще й пільговий тариф на електроенергію, під який мільйони українців підлаштовували свій побут. Не дивно, що шоковані платіжками громадяни виходять на протести і перекривають траси. Тому "Європейська солідарність" пропонує конкретні кроки для допомоги людям.
Перше. Негайно приймати законопроект 4585, який перенаправить 7 мільярдів гривень із фінансування Президента, його Офісу та силовиків на додаткові субсидії для населення.
Друге. Терміново ухвалити Постанову 4617, щоб повернути пільговий тариф на перші 100 кВт по 90 копійок, який діяв за президентства Порошенка. Ця ж постанова вимагає заборонити купівлю електроенергії з російсько-білоруської енергосистеми та відновити щонайменше 55 відсотків української атомної енергетики від загального енергобалансу держави.
Також застерігаємо владу від будь-яких спроб повернути прямі закупівлі російського газу. У минулому газове "ярмо" закінчилося Харківськими угодами, втратою Криму та війною на Донбасі. Це червона лінія.
Ще один глобальний виклик, через бездіяльність влади – повний провал вакцинації. Спочатку влада Зеленського вивозила маски з країни перед епідемією, залишила лікарів без засобів індивідуального захисту, а пацієнтів без кисню, потім провалила масове безкоштовне тестування. До цих пір обкрадає медиків, коли йдеться про страхування та доплати. А тепер Україна залишилася чи не останньою у Європі, де вакцинація досі не стартувала, бо поки інші держави передзамовляли якісну вакцину, українська влада спустошувала антиковідний фонд через "велике крадівництво" та, як з'ясували журналісти, потайки вакцинувалась у приватних клініках.
Зараз Зеленський пропонує колоти українцям китайську вакцину з ефективністю близько 50 відсотків, яку закуповують через корупційну схему із посередником, тоді як уряди всього світу працюють напряму з виробниками.
"Європейська солідарність" готова презентувати чітку стратегію, яка дозволить закінчити вакцинацію в Україні до вересня, для цього, серед іншого, потрібно перестати красти з антиковідного бюджету, налагодити безкоштовне масове тестування та запровадити кримінальну відповідальність за порушення черговості щеплень, щоб, друзі "кварталу" не отримували вакцини замість пенсіонерів. Більш детально про нашу стратегію ми розкажемо вже найближчі дні.
Насамкінець, "Європейська солідарність" закликає монобільшість нарешті набратись сміливості і створити тимчасову слідчу комісію для розслідування зриву Офісом Зеленського секретної операції по затриманню "вагнерівців", державна зрада має бути покарана.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Урбанський Анатолій Ігорович. Батенко Тарас Іванович.
10:18:38
БАТЕНКО Т.І.
Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати, шановна українська громада! Ми раді, що ми нарешті зібралися після більш як місяць перерви в нашій роботі. Перерва для всіх нас затягнулася, особливо це відчувають люди, які не розуміють кроків влади і, безумовно, очікують від нас прийняття серйозних рішень з приводу наболілих питань.
Складається враження, друзі, що єдине, що погодив сьогодні наш уряд, – це хаос з тарифами, коли простий громадянин не розуміє, яка платіжка буде за тепло і як її погасити. Хаос з вакцинаціями. Абсолютно бездарна як публічна, так і внутрішня роботи керівника Міністерства охорони здоров'я стосовно вибору постачальника вакцин, публічних пояснень людям, коли вони отримають цю вакцину. Ми однозначно запізнюємося з цього питання на відміну від багатьох країн світу. Та й "кіно" останніх днів від СБУ із затриманням власних співробітників не додає впевненості нашим громадянам у завтрашньому дні. Світ диктує нам чимало викликів, але чи ми готові приймати ці виклики?
Я не знаю, чи уряд розуміє, в якому відчаї перебувають сьогодні люди, незалежно, в якому регіоні вони проживають, яка емоція розпирає сьогодні тисячі і сотні тисяч людей. Я як депутат-мажоритарник і вся наша група "За майбутнє", представлена депутатами-мажоритарниками, які представляють близько 4 мільйонів виборців, ми можемо навести чимало прикладів критичного становища людей в регіонах, які не те що не мають з чого оплачувати платіжки, але реально не знають, як прогодувати себе і свої сім'ї сьогодні.
Наведу вам лише одну цитату громадянки із села: "Не наведете порядок – буде біда, будуть горіти ваші облгази". Так само і обленерго разом з їх керівниками, тому що народ на межі зриву. Одумайтесь і не майте людей за дурнів, не живіть у Радянському Союзі. Бо таке враження складається, прослуховуючи телезверення наших керманичів, коли весь світ палає в COVID, а ми вже все перемогли. Без вакцини перемогли, без достатньої кількості кисню перемогли. Наче підтримали всіх підприємців по 8 тисяч - і економіка врятована. Мільйони вакцин – як дежавю, це буде з масками, як рік назад чи ПЛР-тестами? Про яку міжнародну вакцину ви нам говорите? Ми хочемо почути конкретні відповіді з боку уряду на ці питання.
З огляду на вищесказане наша депутатська партія "За майбутнє" вимагає невідкладно винести питання накладення мораторію на підвищення тарифів на енергоносії. Відповідний проект Постанови 4609 і проект Постанови 4590 щодо вжиття невідкладних заходів, спрямованих на повернення пільгового тарифу на електроенергію для населення за перші сто кіловат/годин. А також ми чекаємо від уряду конкретного механізму компенсації через субсидії втрат людей за січень місяць поточного року. Давайте допомагати людям боротися з бідністю, а не прирікати людей на вимирання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рущишин Ярослав Іванович
Рахманін Сергій Іванович.
10:21:57
РАХМАНІН С.І.
Шановні колеги, один необережний рух - і можна стати батьком, батьком великої біди. Такий ризик завжди існує для будь-якого законодавця: не догледіли, не оцінили ризик - і заклали вибухівку уповільненої дії. Але є закони, які закладають навіть не вибухівку, а справжню бомбу.
Сьогодні ми маємо розглядати законопроект про референдум. Якщо він буде ухвалений в чинній редакції, ми фактично надаємо можливість кнопкодавам тиснути на ядерну кнопку.
Що в цьому законопроекті не так? Судячи з усього, автори законопроекту вирішили, що законодавство – надто складна матерія, щоб віддавати її законодавцям. Якщо закон буде ухвалений, то будь-хто з будь-якого приводу зможе змінювати, корегувати або скасовувати закони з невідомих причин, прикриваючись волею народу. Таке робили неодноразово, це дуже старий прийом, який використовували лиходії і шахраї навіть вселенських масштабів. Гітлер цим скористався чотири рази, зміцнивши свою владу, виправдавши агресію й окупацію, і парламент, який пішов йому назустріч, після цього не обирався, і кілька десятків парламентарів були за Гітлера розстріляні.
Законодавство – надто тонка матерія, але Верховна Рада виявилась єдиним органом, який фактично відлучений від процесу. Громадські організації, Центральна виборча комісія, Президент, будь-хто впливає на процес, крім Верховної Ради. Верховна Рада не проводить експертизи, Верховна Рада не впливає на остаточний текст закону, і виходить, що сьогодні, якщо цей закон буде ухвалений, будь-хто буде натискати ядерну кнопку, використовуючи маніпулятивні референдуми.
Шановні колеги, я спілкувався з багатьма з вас, і дехто ставиться до цього закону, як до валізи без ручки: кинути шкода, а нести важко. Не забувайте, що цей закон – це ядерна валізка, яка може поховати цю країну. Думайте про це перед тим, як голосувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна.
10:25:19
КУЗЬМІНИХ С.В.
Доброго дня, шановний головуючий, шановні колеги! 21 січня співробітниками Служби безпеки України відбулося затримання за неправомірну винагороду керівника Департаменту охорони здоров'я Житомирської області Суслика Миколу Петровича. За інформацією прес-служби СБУ, він вимагав хабара – 10 відсотків так званого відкату за субвенцію 1,2 мільйона гривень, які виділялися на кисневе обладнання.
Хочу зазначити, я як член Комітету здоров'я нації неодноразово був незадоволений роботою цього керівника, ми надіслали звернення, викликали його на комітет в плані відповідності займаній посаді.
Хочу лише зазначити, акцентувати увагу на тому, що під час пандемії і того, що країна бореться, шукає кошти на боротьбу з COVID, людина заробляє гроші на ковідних грошах.
Моя пропозиція: якщо в його є хоч краплина совісті, ми як представники, я як представник Житомирщини, всі мажоритарщики Житомирщини вимагаємо його звільнення з посади, і хай добровільно піде, якщо в нього є на це сильне вольове рішення. Якщо ні, прошу акцентувати МОЗу та Житомирській облдержадміністрації провести повний аудит діяльності такого керівника. Більш за те, якщо керівник має справу, перший заступник має вже 2 роки відкриту кримінальну справу і другий заступник має також кримінальну справу, до чого йде цей департамент?
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович.
Кучеренко Олексій Юрійович.
Юлія Володимирівна Тимошенко.
10:26:24
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Дорогі друзі, хочу спочатку трошки нагадати історію, вона дійсно цікава. Ви пам'ятаєте, при попередньому Президенті в 11 разів піднялися тарифи на тепло і на газ і в 7 разів на електроенергію – така нестандартна історія, коли з людей зібрали останнє. П'ять років виставляли такі тарифи, які були непосильні країні. І питання: куди поділися ці гроші за 5 років попереднього правління?
Ми тепер знаємо, тому що ця влада провела аудит, державний аудит, і проаналізувала з 2014 року, куди пішли гроші від тарифів на тепло і на газ. І виявилося, що НАК "Нафтогаз" 225 мільярдів (подумайте над цифрою) вивів з України, не обґрунтовуючи, куди і чому, і 75 мільярдів недоплачено в державний бюджет. На хвилинку, порівняйте з тим, що ми чекаємо від Міжнародного валютного фонду, це співставні цифри. Немає жодної кримінальної справи, НАК "Нафтогазом" управляють ті самі вори, абсолютно продовжується та сама політика. І зараз ми бачимо, що теплоенерго виставляють до 10 тисяч гривень за тисячу кубічних метрів вартість газу.
Скажіть мені, будь ласка, ті обіцянки, які всіма нами давалися, коли були парламентські вибори, президентські, вони будуть втілені в життя чи ні?
А тепер я хочу просто вам сказати декілька цифр, які ви не знаєте. Все літо закачувався газ в газові сховища, які належать державі, по ринковим цінам. Ця ринкова ціна, наприклад, в травні складала 2,6, 2 тисячі 631 гривня за тисячу кубічних метрів. Чому народу зараз продають газ по 7 тисяч гривень, можна запитати?
Наприклад, в червні - по 2 тисячі 357 гривень за тисячу кубів. Чому продають по 7? І взагалі куди поділися 28 тисяч кубічних метрів газу в газових сховищах, які мають ціну до 3 тисяч гривень, а продаємо людям по 7?
Дорогі друзі, так само український газ, собівартість плюс транспортування, плюс ПДВ, плюс все, плюс 30 відсотків рентабельності - 3 тисячі гривень за тисячу кубічних метрів. Продаємо по 7 і гатимо субсидії з бюджету. Де розум, мозок де - питання одне - і де совість?
Зараз сидить Вітренко, який цю політику проводить все своє розумне життя в НАК "Нафтогазі", на підвищення пішов. Ми закликаємо прийняти закон, який чітко пропише: 30 відсотків рентабельності національного видобутку газу і віддати людям, і газ в газових сховищах, плюс ПДВ, транспортування віддати людям. Це максимум 3 тисячі гривень, а не 7 за тисячу кубічних метрів. Треба це робити негайно. Ми вимагаємо і 255 рад всіх рівнів вимагають, треба діяти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час для виступів вичерпаний.
Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Я хотів би нагадати, що і під час спільної наради з представниками депутатських фракцій та груп, і вчора на Погоджувальній раді ми запросили Прем'єр-міністра України щодо інформування Верховної Ради України у зв'язку з ситуацією, яка склалася навколо тарифної політики після 01.01.2021 року. Сьогодні в залі присутній Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль, представники уряду.
Був запропонований і погоджений наступний порядок розгляду цього питання. До 10 хвилин виступ Прем’єр-міністра України, після цього – запитання від депутатських фракцій та груп. Одне запитання – хвилина і 2 хвилини – на відповідь.
Якщо немає заперечень, запрошую... (Шум у залі) Ні, не можна 2 хвилини, шановні колеги, це було домовлено.
Будь ласка, запрошую на трибуну Прем’єр-міністра України Дениса Анатолійовича Шмигаля. Будь ласка.
10:30:59
ШМИГАЛЬ Д.А.
Доброго дня, шановний пане Голово Верховної Ради, шановна президія, шановні народні депутати, шановні українці, шановні колеги! Перш за все вітаю Верховну Раду з початком роботи після зимової перерви. Уряд, як завжди, налаштований на плідну співпрацю та конструктив.
По ситуації з тарифами, дуже коротко і дуже чітко. Уряд встановив максимальну граничну ціну на газ для населення та ОСББ на рівні 6,99 гривень з ПДВ за кубометр газу. Тарифи на тепло та гарячу воду не будуть підвищуватись до кінця опалювального сезону. Нам вдалося досягти певного консенсусу із владою на місцях, ми підготували меморандум, найближчим часом відбудеться його підписання. Але факт лишається фактом: тарифи підвищуватись на тепло і гарячу воду до кінця опалювального сезону не будуть.
Після консультацій з народними депутатами НКРЕКП, і консультацій з урядом і з народними депутатами НКРЕКП обмежила тариф на розподіл газу на рівні 1 гривня 79 копійок за метр кубічний.
Ще одна дуже важлива ініціатива по розподілу та обслуговуванню газових мереж. Уряд спільно з парламентським комітетом ініціює прийняття законопроекту про можливість укрупнення облгазів, введення спецрахунків та введення тимчасової адміністрації, що дисциплінує ринок розподілу газу і не дозволить монопольно підвищувати ціни на розподіл і тарифи на розподіл.
Штрафи чи пеня за невчасно сплачені газ та тепло за січень не будуть застосовуватись до людей. Є така ініціатива урядова, ми також її приймемо на найближчому засіданні. Тобто, що важливо, що в січні місяці при підвищених цінах на газах або при будь-яких маніпуляціях зі сторони монополістів ми убезпечимо людей від застосування штрафних санкцій або пені, щоб люди не переживали, важливо.
Очікуємо результатів розслідувань Антимонопольного комітету та встановлення чесних, прозорих правил на ринку газу. На найближчих засіданнях Кабміну буде прийнято рішення про компенсації домогосподарствам, у яких встановлено електроопалення. Тобто люди, які мають електроопалення, будуть отримувати монетизовані компенсації, держава їх не кине. І ті домовленості, які були з державою, будуть збережені.
Основним продуктом газорозподільчих компаній стане річний продукт за замовчуванням. Це те, над чим ми зараз працюємо з парламентським комітетом і з газорозподільчими компаніями. Для того, щоб людям було зручно розраховувати тариф, він буде встановлений на рік за замовчуванням. Такі продукти мають бути представлені вже до початку цієї весни. І це оптимальне рішення, яке дозволяє розвивати ринок газу і встановити справедливі тарифи і зрозумілі тарифи для людей, що є головним.
Тепер час, що залишився, дозвольте озвучити ще одну не менш важливу тему, яка турбує українців, і народних депутатів зокрема, – це тема вакцинації. Імунізація населення безпечною та ефективною вакциною проти коронавірусної хвороби COVID-19 є найважливішим компонентом стратегії уряду в подоланні COVID-19. І уряд має чіткий план з проведення вакцинації, законтрактував необхідну кількість вакцин, які потрібні для того, щоб всі бажаючі цього року отримали цю змогу, і підготував для цього необхідну логістичну інфраструктуру, аби розпочати кампанію з вакцинації вже в лютому. План або дорожня карта вакцинації включає в себе п'ять етапів.
Перший етап – це вакцинація людей з критичним ризиком інфікування. Це медпрацівники та персонал, які надають допомогу хворим на коронавірус, це люди в будинках для людей похилого віку, військовослужбовці операції Об'єднаних сил, які знаходяться на передовій. В рамках першого етапу планується вакцинувати 367 тисяч людей.
Другий етап – це вакцинація людей з надзвичайно високим ризиком інфікування. Це соцпрацівники, люди, старші 80 років, інші медичні працівники. В рамках другого етапу планове охоплення щепленням – це 2 мільйони 540 тисяч людей.
Третій етап – це вакцинація людей з високим ризиком інфікування та тих, хто виконує функції з підтримки та безпеки життєдіяльності держави. Це ДСНС, поліція, СБУ, вчителі, інші категорії. Планується охопити 7,2 мільйона людей.
Четвертий етап – це вакцинація людей з підвищеним рівнем інфікування. Люди віком від 60 до 64 років, дорослі із супутніми захворюваннями та інші категорії населення.
П'ятий етап – це вакцинація інших громадян, які не входять до пріоритетних груп.
Загальна мета дорожньої карти – охоплення щонайменше 50 відсотків населення до кінця 2022 року. Україна буде забезпечена необхідною кількістю безпечних вакцин. І це відбудеться у ті строки, які було заплановано.
Джерела отримання вакцин наступні. Глобальна ініціатива COVAX, в рамках якої ми очікуємо поставки вакцин у розмірі від 8 до 16 мільйонів доз протягом цього року. Україна вже подала всі необхідні документи для отримання вакцин так званої першої хвилі. До 1 лютого очікуємо рішення COVAX щодо включення до розподілу в рамках першої хвилі. І в разі позитивного рішення отримаємо в лютому місяці від 100 до 200 тисяч вакцин Pfizer-BioNTech.
Лунає багато питань щодо того, яку ще вакцину ми можемо отримати в рамках ініціативи COVAX. Відповідаю: найбільш вірогідними кандидатами є ті вакцини, з якими у COVAX є попередньо підписані угоди про поставки та виробництво. Це вакцини від Pfizer-BioNTech, AstraZeneca, Novavax та Sanofi. 30 грудня цього року Україна уклала договір на закупівлю вакцин від компанії Sinovaс, Sinovac, BioNTech. Сума контракту 964 мільйони гривень, кількість вакцин - 1 мільйон 913 тисяч доз. Графік поставок – через 30 днів після реєстрації вакцини в країні-виробнику або в інших країнах із жорсткою регуляторною політикою.
Минулого тижня дана вакцина отримала погодження на використання в Бразилії, де проводились її клінічні випробування. Відповідно орієнтовно через 3, максимум 4, тижні очікуємо першу партію у сумі 700 тисяч доз вакцин даного виробника.
Міністр охорони здоров'я вже неодноразово говорив, і підкреслюю ще раз, це дуже важливо: Україна буде використовувати лише вакцини з ефективністю не менше 70 відсотків. Це дуже важлива інформація для того, щоб уникнути маніпуляцій. Ефективність вакцин в Україні – лише ті вакцини, які мають 70 процентів і більше.
Паралельно з цим уряд підготував і продовжує готувати медичну систему для швидкого розгортання кампанії з вакцинації. В першу чергу це стосується логістичної складової, формування маршрутів для оперативної та безпечної доставки вакцин, формування бригад, що проводитимуть щеплення, та інші моменти.
Всі визначені відповідальні на місцях, процес в областях координуватимуть керівники департаментів охорони здоров'я. Держава готова до отримання вакцин, підготовлена логістика для безпечного зберігання і транспортування, є повні розрахунки щодо оновлення холодового ланцюга, сформовано потребу в холодильниках, термобоксах, інструментах контролю дотримання температур. Україна має можливість для зберігання, логістики, транспортування до пунктів щеплення вакцини, яку необхідно зберігати при температурі мінус 80 градусів. Для цього в першу чергу будуть залучатись приватні фармацевтичні логістичні компанії.
І відповідь на питання, чому в Україні не побудувати склади для зберігання вакцин із наднизькими температурами. Відповідь на нього така. Для держави це тимчасові потреби, одноразове партнерство держави і бізнесу тут набагато вигідніше і доречніше. Якраз такий явний приклад приватно-державного партнерства дуже правильний.
Для транспортування і зберігання вакцин з ланцюгом 2-8 градусів достатньо, абсолютно достатньо державних, наявних державних потужностей.
Перший етап процесу вакцинації буде відбуватись за допомогою спеціальних мобільних бригад, склад бригад вже сформований поіменно, і є чітке розуміння, хто і де буде працювати та кого обслуговувати. Таких мобільних бригад буде працювати більше 500. Другий та подальші етапи вакцинації планується проводити у понад 4 тисячах пунктах щеплень. Для належної мотивації зараз спільно з НСЗУ розробляється окремий пакет медичних послуг, який покриє витрати закладів на організацію та проведення вакцинації від COVID.
Важлива інформація, на рівні з тарифами це те, що сьогодні турбує суспільство, це ті питання, які ми чуємо від народних депутатів.
Дякую за вашу увагу. Готовий відповісти на запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Анатолійович.
Будь ласка, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп. На запитання, вибачте. Нагадую регламент: до 1 хвилини – запитання, до 2 хвилин – відповідь. По одному запитанню від кожної фракції.
Батенко Тарас Іванович.
10:41:22
БАТЕНКО Т.І.
Прошу передати слово Антону Полякову. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, Антону Полякову? Антон Едуардович Поляков.
10:41:29
ПОЛЯКОВ А.Е.
Шановний пане Прем'єр-міністр, підкажіть, будь ласка, коли ви підете зі своєї посади? Чому ви зараз стоїте у парламенті і просто "мочитесь" на голови українцям та кажете, що це Божа роса?
Ви своєю постановою відмінили ті тарифи пільгові, які були. Навіщо весь цей фарс, який зараз у нас в країні? Ви можете зараз у Кабміні повернути всі пільгові тарифи. Всі ваші компенсації, вони тимчасові, вони не перекривають всіх втрат наших громадян, і не всі наші громадяни зможуть їх отримати. Ви це розумієте? Ви розумієте, що ви півкраїни заганяєте вже в бідність?
Коли ви підете і коли ви будете відповідати за свої дії? І коли замість вас зможе дійсно прийти ефективний менеджер? Ренат Леонідович вам забезпечить гідну роботу.
Дякую.
10:42:31
ШМИГАЛЬ Д.А.
Отже, стосовно тарифів на електроопалення. Вже наголошував сьогодні: всі домовлені і обіцяні державою пільги щодо тих домогосподарств, які встановили електроопалення, державою будуть відшкодовані. Пільги монетизуються, і це дуже важливий момент в частині руху України до цивілізованого світу. Пільги мають бути монетизовані, і люди мають отримувати їх персонально для уникнення корупційних складових, коли на цьому зловживають окремі компанії або окремі монопольні гравці.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Білозір Лариса Миколаївна.
10:43:11
БІЛОЗІР Л.М.
Прошу передати слово Кулінічу Олегу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кулініч Олег Іванович.
10:43:21
КУЛІНІЧ О.І.
Дякую.
Пане Прем'єр-міністр, Постановою Кабінету Міністрів з 1 січня 2021 року був скасований пільговий тариф на електропостачання, і це особливо суттєво вдарило по тим людям, які перейшли на електроопалення. Він був на рівні 90 копійок за перші 100 кіловат-годин. Ми коли з вами зустрічалися, то ви говорили і запевнили, що це питання буде врегульовано. Будь ласка, скажіть, як це буде врегульовано, в які терміни?
І друге запитання. Ситуація із газопостачанням, така ж сама зараз ситуація і з електропостачанням, на тариф на електропідведення. Тому що вже такі є сигнали і по Полтавській, і по Луганській області.
Як тут буде діяти Кабмін і як він буде реагувати, коли буде завищуватися тариф на підведення електроенергії? Це якраз дуже стосується побутових споживачів, тому що це явно не "по карману" і явно задорого для них.
Дякую.
10:44:29
ШМИГАЛЬ Д.А.
Отже, стосовно тарифів на електроопалення. Вже сьогодні двічі про це говорив і ще раз повторю, це дійсно важлива тема. Починаючи з січня місяця, всі домогосподарства, які мають електроопалення, зможуть отримати компенсації в тих розмірах, в яких вони їх і мали. Оце єдиний важливий і короткий меседж.
Стосовно другої частини питання, не чув і не зовсім розумію, про що йде мова. Тобто, якщо будуть конкретні сигнали в частині розподілу газу, я вже казав, ми спільно з комітетом готуємо відповідний законопроект, який дасть нам змогу навести порядок і більш дисциплінувати ринок розподілу. На сьогоднішній день тариф на розподіл обмежений ціною 1 гривня 79, якщо про газ говорити, і інших складових не передбачається до прийняття закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Федина Софія Романівна.
10:45:28
ФЕДИНА С.Р.
Прошу передати слово моїй колезі пані Ірині Фріз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Василівна Фріз.
10:45:37
ФРІЗ І.В.
Дякую, пане спікер.
Пане Прем'єр, у мене до вас питання. На сьомому році війні ваш уряд вирішив нанести нищівного удару по енергетичній незалежності нашої держави, заявляючи про готовність закуповувати газ у Російської Федерації. Чи врахували ви наслідки угод 2009 року уряду Тимошенко та чи готові ви йти до Стокгольмського суду?
Друге питання. Чому державна компанія "Центренерго" продає олігарху Коломойському електроенергію більше ніж в третину дешевше за ринкову вартість? Яким чином ви будете поповнювати бюджет за рахунок цих оборудок? І чи збираєтеся ви взагалі враховувати план порятунку від епідемії, який було презентовано Порошенком, у своїй рефлексії, яку постійно уряд озвучує, щодо подій пандемії?
Дякую.
10:46:38
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую.
Коротко. Газ з Росії закуповувати напряму наш уряд не має наміру, крапка. Електроенергія на ринку промислових споживачів торгується як на ринку, біржові ціни встановлюються, і вони встановлюються, власне, ринком. Це не регульований тариф, який кимось має регулюватися, а це ринкові відносини, і всі компанії-виробники мають змогу продавати електроенергію по тій ціні, яка встановлюється на біржі для того або іншого ринку. Так і відбувається сьогодні в Україні. Це, ще раз повторюю, важливий момент для уникнення корупції: ринкові ціни на електроенергію, зокрема, і на газ так само.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович.
10:47:25
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Прошу передати слово колезі по фракції Івану Крульку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Крулько Іван Іванович.
10:47:35
КРУЛЬКО І.І.
Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Дякую колезі Цимбалюку за надане слово.
Шановний пане Прем'єр-міністр, у мене до вас наступне запитання. Чи відомо вам за якою ціною і який об'єм газу НАК "Нафтогазом" було закачано в українські газові сховища? Це перше питання.
Друге питання. Чому тим газом, дешевим, який закачувався в газові сховища, не балансується урядом ціна на газ для населення зараз, що можна було би легко зробити?
І третє питання. Які дії вжив уряд і вживає уряд для того, щоби у зв'язку з перевіркою Державною аудиторською службою "Нафтогазу" і виявленими порушеннями, повернути кошти в державний бюджет України від НАК "Нафтогаз", а це 75 мільярдів гривень? Будь ласка, відповісти на ці три запитання.
Дякую.
10:48:35
ШМИГАЛЬ Д.А.
Відповім на третю частину стосовно результатів. Провадиться відповідне провадження Службою безпеки України, всі матеріали будуть публічно представлені за результатами цього провадження.
Стосовно першої частини попрошу, передам слово виконуючому обов'язки міністра енергетики, попрошу його прокоментувати ті параметри, які ви запитували.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колісник Анна Сергіївна.
10:49:05
КОЛІСНИК А.С.
Прошу передати слово…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте. Кому?
ШМИГАЛЬ Д.А. Я просив слово виконуючому обов'язки міністра енергетики.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Виконуючий обов'язки міністра енергетики, Юрій Юрійович. Включіть мікрофон Вітренко.
10:49:18
ВІТРЕНКО Ю.Ю.
"Нафтогаз України" закачував основні обсяги газу, на жаль, в той час, коли Україна готувалася до газової війни з Росією. Це була осінь, яка передувала відповідно зимовому сезону, 2019-2020 рік, і закачувався цей газ, на жаль, все ж таки за ціною, яка не була настільки низькою, як ціна цього літа. "Нафтогаз" купував деякі обсяги, незначні, цього літа, але, я ще раз наголошую, основні обсяги були закачані, на жаль, за більш високою ціною. При цьому "Нафтогаз" пропонував всім споживачам восени газ там по 4,70, і всі, хто хотів, міг купити газ за такою ціною, зафіксувавши її на цілий рік.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колісник Анна Сергіївна.
10:50:30
КОЛІСНИК А.С.
Прошу передати слово Галині Янченко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Янченко Галина Ігорівна. Картку вставте, будь ласка.
10:50:52
ЯНЧЕНКО Г.І.
Денисе Анатолійовичу, доброго дня. 12 січня законопроект, який фактично поширює соціальні гарантії медичних працівників на біологів, вірусологів і інших професіоналів з вищою немедичною освітою, був підписаний Президентом. Тобто це законопроект, який вже є доконаним фактом, він вступив в силу. І нагадаю, що в цьому законопроекті в "Перехідних положеннях" прописано, що у Кабінету Міністрів є місяць для того, щоб змінити підзаконку.
На сьогоднішній день хочу вас поінформувати, що за моєю інформацією підзаконні акти не змінені. Я би просила вас провести відповідну роботу з Міністерством охорони здоров'я і взяти під особистий контроль зміну підзаконки. Нагадаю, що за цей законопроект, під цим законопроектом підписався кожен шостий депутат Верховної Ради, став співавтором цього законопроекту, а проголосували за нього в залі більше 280 депутатів.
Тому велике прохання з повагою ставитися до депутатського корпусу і до всіх біологів, які на сьогоднішній день очікують захисту від держави.
10:52:04
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую. Все буде зроблено вчасно і в терміни.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович. Вибачте, Колтунович Олександр Сергійович…
10:52:13
ПАПІЄВ М.М.
Папієву дайте.
10:52:19
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую, шановний пане Голово.
По-перше, пане Прем'єр-міністр, вимушений зробити зауваження, що не 6,99, а 6,99 плюс 1 гривня 79. А це означає 8,800 за тисячу кубів для населення тимчасово на два місяці. Пам'ятайте, що ваші попередники ставили 8,550, і це менше, ніж ваша цифра за газ. В цьому місяці ми отримаємо більше 10 тисяч за тисячу кубів. Перше.
Друге. А підкажіть, будь ласка, а які у вас економічні передумови взагалі-то підняття цін на газ, коли ціна і середня митна вартість газу зменшилася з 339 доларів до 202 доларів, яка була зафіксована у грудні минулого року? Це перше.
Друге. Які у вас ще економічні передумови для того, якщо у нас відпускна ціна газу "Укргазвидобування" становить 2 тисячі 841 гривню, а ви продаєте населенню газ більш ніж у 10 тисяч гривень? Це друге.
І третє. Які у вас економічні передумови залишати "компанії-прокладки", так звані газові оператори, і продавати полтавський газ з транспортуванням…?
10:53:35
ШМИГАЛЬ Д.А.
Отже, ціна за кубометр блакитного палива 6,99. Це перше.
Ціна за розподіл газу дійсно була завищена в 14 облгазах. Провівши консультації з парламентським комітетом та з НКРЕКП, дана ціна була зафіксована не вище 1,79 гривні.
Дійсно, в окремих областях компанії, які займають монопольне становище на ринку, завищували ціну, і вона була більше 10 гривень, що вимусило уряд приймати і встановлювати верхнє обмеження ціни, для того щоб захистити людей. Тому що, дійсно, це зловживання, і ринок газу в Україні зараз формується, тому це була насправді необхідність – захистити людей.
В подальшому, я вже згадував сьогодні підготовку законопроекту, який дасть змогу вводити тимчасові адміністрації в облгази, який дасть змогу відповідно впливати на цей ринок з метою його стабілізації, врегулювання і захисту людей від такого монопольного свавілля окремих компаній.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз буде останнє… Інна Романівна, я все знаю!
Останнє запитання від "Голосу" до Прем'єр-міністра України, після цього переходимо до роботи. Запросіть народних депутатів, яких зараз немає в залі.
Інна Романівна Совсун.
10:54:58
СОВСУН І.Р.
Інна Совсун, фракція "Голос". Пане Прем'єр-міністр, у мене питання перше щодо поточного прийняття рішень в сфері енергетики. 21 січня виконуючий обов'язки міністра Юрій Вітренко заявив, що рішення про ціну 6,99 не зовсім таке, як мало би бути. Я цитую: "Підхід Міністерства енергетики більш сталий, більш дружній до учасників ринку, але, на жаль, інший підхід був прийнятий".
Скажіть, будь ласка, а хто приймає рішення в такому випадку, якщо ці рішення не влаштовують очільника Міністерства енергетики?
Питання друге стосується майбутнього. На превеликий жаль, на сьогодні в бюджеті на 2021 рік закладена смішна сума грошей на заходи енергоефективності і енергозбереження – 150 мільйонів. На жаль, це означає, що і в наступному році українські громадяни будуть багато витрачати і багато платити. Чи планує уряд збільшувати видатки на заходи енергоефективності та енергозбереження на 2021 рік?
Дякую.
10:56:04
ШМИГАЛЬ Д.А.
Дякую за ваше питання.
Отже, стосовно ціни 6,99. Дійсно, були дискусії щодо підходів того, як формувати ось ці обмеження або як захистити людей, і в дилемі між захистом людей і збереженням ринкових відносин, звичайно, захист людей виходить на першій план. Тому була встановлена найменша ринкова ціна станом на початок січня цього року, яка торгувалась відповідно на газовій біржі. При цьому ми не руйнували ринок газу, а ввели лише верхній прайс-кеп, тобто обмеження ціни для продавців. Ми не повертали покладений соціальний обов'язок, ми не повертали неринкових відносин. Це ринок, який обмежений верхнім прайс-кепом в такій emergency ситуації: коли у нас локдаун, коли у нас людям тяжко заробити додаткові доходи, а ціна на газ неочікувано зросла на міжнародних біржах, і маючи ринок, ми отримали ось, на жаль, таку ситуацію, коли уряд мусив втручатися в той момент, щоб захистити людей, це пріоритет номер один. Ніяких розбіжностей при кінцевому затвердженні даного підходу уже не було, дискусії були перед тим.
Стосовно енергоефективності ви праві – це один з тих елементів, які Україна має виконувати, який має полегшити для людей ось цей розмір платіжки, коли будуть запроваджені відповідні заходи. Нагадаю вам, що в Україні створений Фонд енергоефективності, якому передано на сьогоднішній день 2,7 мільярда гривень, і насправді він 5 років ефективно, на жаль, не працював. На сьогодні досягнуті всі можливості і з донорами, і з Фондом, всі домовленості, для того щоб він почав працювати ефективно з точки зору енергозбереження, енергоефективних заходів. Тому кошти є, і та сума, про яку ви згадуєте в бюджеті, це додатково до тих 2,7 мільярдів, які вже виділені. В разі необхідності можемо з вами спільно коригувати за результатами першого півріччя бюджет і додавати заходи, якщо це буде необхідно, на енергоефективність.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Дякую, шановні колеги.
Переходимо до розгляду питань порядку денного. З процедури - Герасимов Артур Володимирович.
10:58:23
ГЕРАСИМОВ А.В.
Шановний пане Голово, шановні колеги, наступним стоїть законопроект про внесення змін до порядку денного сесії. Ви знаєте, що важливо? Ми знову там не бачимо законопроектів "Європейської солідарності". Наприклад, там немає законопроекту 4585 про збільшення об'єму субсидій на 7 мільярдів. Там немає законопроекту "Європейської солідарності" 4617 про повернення пільгового тарифу 90 копійок до 100 кіловат, який діяв за Президента Порошенка. Але що ж там є? А там є законопроект 4351 щодо організації та проведення азартних ігор. Оце і є обличчя сьогоднішньої монобільшості.
Шановні колеги, саме через це ми вважаємо це неправильним і голосувати за це питання не будемо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, це не з процедури, наступного разу давайте притримуватись. Домовились?
Шановні колеги, підготуйтесь, будь ласка, до голосування.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про внесення змін до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання (реєстраційний номер 3050а-16). Будь ласка, підготуйтесь до голосування і займіть свої місця.
Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
11:00:49
За-227
Рішення прийнято. Дякую, постанова прийнята в цілому.
По фракціях покажіть.
Наступне питання порядку денного – це проект Постанови про календарний план проведення п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (реєстраційний номер 4502). Можемо без обговорення проголосувати?
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про календарний план проведення п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (реєстраційний номер 4502). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
11:01:41
За-329
Рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому.
Наступне питання порядку денного – це питання про включення до порядку денного сесії та скорочення строків.
Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо державної реєстрації лікарських засобів під зобов’язання (реєстраційний номер 4613). Прошу підтримати та проголосувати.
11:02:26
За-282
Ставлю на голосування пропозицію про визнання законопроекту невідкладним та скорочення наполовину строків внесення альтернативних законопроектів згідно статті 101 Регламенту Верховної Ради України. Мається на увазі законопроект реєстраційний номер 4613. Прошу підтримати та проголосувати.
11:03:01
За-276
Рішення прийнято.
Шановні колеги, наступне питання – це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 17.12.2020 року про прийняття в цілому проекту Закону про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями (реєстраційний номер 3760) (від 01.07.2020) (реєстраційний номер Постанови 3760-П).
Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Немає заперечень? Прошу підтримати та проголосувати.
11:03:54
За-224
Рішення прийнято.
До слова запрошується народний депутат України Южаніна Ніна Петрівна.
11:04:16
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, шановні українці, шановна президія! В останні пленарні дні минулого року поспіхом, без підготовки до повторного другого читання розглядався проект Закону реєстраційний номер 3760.
Ухвалення цього рішення відбулося із грубими порушеннями вимог Регламенту Верховної Ради, зокрема статті 117, яка передбачає, що законопроект, підготовлений до другого чи повторного другого читання, висновок головного комітету та інші супровідні документи до нього надаються народним депутатам не пізніше ніж за 10 днів до дня розгляду цього законопроекту.
Шановний Голово Верховної Ради, ви знали що цей законопроект дуже складний, він був підготовлений до повторного другого читання. І ви надали можливість ознайомитись народним депутатам всього за декілька годин. Шановний Голово, не можна такі законопроекти виносити в зал.
І, як ви бачили під час розгляду, така ініціатива щодо підтримки значних інвестицій, так званих "нянь", в українських реаліях в цьому залі перетворилась просто на боротьбу за податкові пільги. Результат - неприхований лобізм надання податкових пільг у сферах, підконтрольних потужним фінансово-промисловим групам.
До другого читання враховані поправки – можливо, хтось із вас навіть не побачив, – щодо можливості реалізації проектів у сфері видобування корисних копалин, зокрема залізних та марганцевих руд. Розширення корупції в державних органах. Для отримання державної підтримки інвестиційний проект повинен пройти експертизу у п'яти міністерствах і відомствах, а потім бути схвалений урядом. Негативний досвід такої експертизи вже мав місце при реалізації проектів у СЕЗах та технопарках.
Спотворення економічної конкуренції. Територіальна прив'язка реалізації проекту відсутня. Тепер знищуються підприємства, які будуть існувати поряд і не мати податкових пільг.
Я все-таки вас дуже прошу підтримати цю постанову, повернутися до розгляду цього проекту закону. І далі рухатись в рамках доступності і…
ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Кальченко Сергій Віталійович.
11:06:34
КАЛЬЧЕНКО С.В.
Шановна президія, шановні народні депутати! Регламентний комітет на своєму засіданні 24 грудня минулого року розглянув проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 17 грудня 2020 року про прийняття в цілому проекту Закону (реєстраційний 3760), (реєстраційний номер проекту Постанови 3760-П).
Комітет зауважив, що народні депутати – ініціатори проекту постанови внесли на розгляд парламенту проект цієї Постанови про скасування відповідного рішення Верховної Ради, але не звертались до головуючого на пленарному засіданні парламенту із заявою про порушення встановленої Регламентом Верховної Ради процедури при розгляді голосування проекту реєстраційний 3760, як це передбачено положеннями частини третьої статті 48 Регламенту.
Водночас народний депутат України Южаніна під час обговорення внесених нею пропозицій висловлювала зауваження до змісту цього законопроекту.
Отже, у підсумку регламентний комітет щодо проекту Постанови реєстраційний 3760-П прийняв рішення: запропонувати Верховній Раді України визначитися шляхом голосування щодо прийняття або відхилення цього проекту постанови.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Необхідно обговорення чи можемо голосувати? Обговорення. Запишіться: два – за, два – проти по фракціям.
Синютка Олег Михайлович.
11:08:16
СИНЮТКА О.М.
Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.
11:08:23
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги профільного комітету, скажіть, будь ласка, чи ви бачили, чи бачили всі депутати в залі, що таблиця до повторного другого читання була подана після 19-ї години напередодні розгляду в залі? Що треба ще для профільного комітету, щоб визнати, що справді в даному випадку була порушена стаття 117 Регламенту Верховної Ради? Чи на "біле" ми будемо говорити "чорне"? За декілька годин подана таблиця до повторного другого читання - і ви говорите, що процедура чи Регламент не порушений. Пряме порушення очевидне.
Я думаю, що вся країна бачила, що більшість депутатів навіть не могла зорієнтуватися, що ми розглядаємо, бо таблиця до другого читання і повторного другого читання відрізнялися, туди додалися поправки лобістські, про які я щойно сказала із трибуни Верховної Ради. Тому прошу все ж таки комітети, незважаючи ні на що, бути професійними і відповідальними за свою сферу контролю. Тому що, хто як не ви, мав сказати, що насправді таблиця була подана за декілька годин до повторного другого читання, і який в тому був сенс найголовніше. Адже всі закони, які надають пільги, які передбачені в цьому 3760 прийнятому законі, вони передбачаються в Податковому та Митному кодексах, які, очевидно, розглядаються вже в цьому році. Чому ви не дали можливість всім депутатам попрацювати над таблицею і розглянути сьогодні чи завтра цей проект закону? Тим більше, що треба розуміти, що без додаткових законів, Податкового і Митного кодексу ці норми не працюють.
Тому ваша поспішність перетворилася в те, що я прошу всіх підтримати постанову і повернутися до перегляду цього закону. Він є базовим. Ми маємо розуміти, про що там мова. Я бачила, як на ефірах всі дивувалися, а що там було прийнято. От для того, щоб розібратися, нам потрібне повторне друге читання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович.
11:10:37
СОБОЛЄВ С.В.
Шановні колеги, враховуючи ті процедурні порушення, які були, які зараз оголосила попередня виступаюча, я думаю, ніяких підстав для підписання цього законопроекту немає. Але якщо розібратись по суті, то це, можливо, вперше українська Верховна Рада прийняла законопроект, який стимулює не українське виробництво, не розвиток власної промисловості, аграрного сектора, а це законопроект, який стимулює якісь дивні преференції для тих фінансових спекулянтів, які будуть використовувати український ринок для своїх оборудок.
Крім того, тисячі поправок, які були надані всіма представниками фракцій, – це зайве підтвердження того, що законопроект не готовий не те що для підписання, а тим більш для роботи над цим законопроектом безпосередньо, як це будуть працювати українські підприємці.
Саме тому наша фракція вимагає проголосувати Постанову про скасування нашого голосування і розглянути нову процедуру, нехай це буде повторне друге читання. Але не можна йти в порушення Регламенту і здорового глузду, вносячи такі законопроекти на голосування в зал.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мороз Володимир Вікторович. Колтунович Олександр Сергійович.
11:12:11
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую.
Шановний пане Голово, по-перше, як член профільного комітету хотів би відреагувати до попередніх виступаючих щодо того, що завчасно ознайомились і я, і мої колеги з таблицю до другого читання. Я не знаю, яка у вас інформація, але ми і з поправками, які повторно вносилися, і все, ми, в принципі, їх бачили.
Однак з тим, ми будемо підтримувати проект постанови і наша фракція його буде голосувати "за", оскільки в даному проекті законів є одна дуже значна дискримінаційна норма, яка фактично унеможливлює надходження прямих іноземних інвестицій в національну економіку. Це норма, яка в принципі зупиняє прямі іноземні інвестиції з країн Азії і ряд інших регіональних економічних об'єднань, які знаходяться в рамках Азійського, значного, континенту. Тому з цієї точки зору ми якраз і підтримуємо проект постанови. Це перше.
Друге. Якщо ми говоримо про інвестиційну привабливість, яким мав би бути фундаментально базовий цей закон, то насамперед, він мав би стосуватися таких елементів, як демонополізація. Ми знаємо, на скільки демонополізація зараз "вбиває" інвестиційну привабливість національної економіки. Або так само дерегуляція, що нам постійно декларується, однак не відбувається насправді і наша система достатньо бюрократизована.
І найголовніше, давайте будемо відверті: конфлікт на території окремих районів Донецької і Луганської областей обнуляє інвестиційний потенціал України. Без врегулювання конфлікту на Донбасі ми не зможемо залучати прямі іноземні інвестиції. Для прикладу: прямі іноземні інвестиції з 2014-го, чи якщо брати пік - 2013 рік, зменшились з 67 до 50 мільярдів гривень в національній економіці, а їх поступлення зменшились з 5,5 на рік, в минулому було 2,9, точніше, в позаминулому, в минулому буде менше мільярда. Ось до чого приводять такі речі.
Ну і найголовніше – це те, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ щодня фіксує відповідні порушення режиму тиші. Тому без врегулювання конфлікту на Донбасі вирішення питання інвестицій неможливе.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Констанкевич Ірина Мирославівна. Бондар Віктор Васильович.
11:14:24
БОНДАР В.В.
Шановні колеги, шановні друзі! Більш безглуздого закону для української промисловості важко знайти. Я вважаю, що коли ви проголосували, "Слуги народу", цей законопроект, ви просто "підставили" Президента, який вимушений буде з вашої подачі це підписувати. Або якщо Офіс Президента гарно попрацює, юристи, то підкажуть йому, що такі речі голосувати і підписувати неможливо і не можна, бо це знищення української промисловості.
Подивіться, що ви робите цим законопроектом. По суті, якщо людина-іноземець вкладає 20 мільйонів євро, він може знищити будь-яку галузь української економіки, будь-яку галузь промисловості. Він приходить будує макаронну фабрику, 15 років працює без податків, без ПДВ, завозить обладнання без розмитнення, без акцизів. Він вже на 20-30 відсотків дешевший, ніж будь-який український виробник, будь-то макаронні вироби, будь-то кетчупи, будь це машинобудування чи будь-яка інша галузь. Ви по суті заводите іноземців і замінюєте їх на наших українців, тобто українців розмінюєте, а іноземцям відкриваєте дорогу. Це раз.
Друге. Ви створюєте офшорні зони всередині країни. Наші великі фінансово-промислові групи, олігархи можуть за 20 мільйонів євро імітувати створення підприємства, завезення обладнання, а по суті всередині країни отримують безмитну і безподаткову зону, через яку будуть провалювати всі свої товари і все, що тільки можна придумати, і 15 років будуть цим користуватися.
Третє. Ми говоримо про те, що якщо мова йде про реальні іноземні інвестиції, відкрийте таку саму можливість для українських промисловців, дайте такі самі умови. Якщо українське підприємство отримує інвестиції, отримує іноземні кредити і під це купує обладнання, створює робочі місця, то чого йому не дати такі самі податкові пільги, митні пільги і так далі, щоб він був конкурентоспроможним з тими іноземцями? Ви ж відкриваєте Україну для кого – для китайців, турків, європейців, - і знищуєте своїх. Замість того, щоб підтримати 50 підприємств, відкриється…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили.
"Довіра", Шахов з мотивів хвилина, після цього голосуємо.
11:16:47
ШАХОВ С.В.
Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, якщо ми хочемо поліпшувати інвестиційний клімат у нашій державі, то треба зазирнути в той законопроект, який зареєструвала наша група – 2070 - з приводу економічного зростання саме Донбасу, Луганської, Донецької областей, і дати можливість інвестиціям зайти на ті території і нормально розбудовувати, а не зруйновувати, як сьогодні це відбувається.
Чому обленерго сьогодні поставило 1 гривню 84 за транзит електроенергії, найбільшу в Україні? Це поліпшення інвестиційного клімату? Завтра будуть зупинятися всі підприємства, виходити люди на страйк перед облорганізацією, де Гайдай сьогодні нічого не робить, взагалі спалює Луганську область. В розмірі збитків 22 мільярди гривень нанесено саме на тій землі, де йде сьогодні війна.
Чому сьогодні розглядаються ті законопроекти, які не пройдуть в залі? Ставте законопроект 2070 - і подивимося, хто проголосує, а хто - ні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Голос" з мотивів, Ярослав Іванович Железняк.
11:18:05
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Пане Голово, у нас зазвичай такі постанови справді використовуються для визначення політичної опозиції. Але в цьому разі і по відношенню до цього законопроекту автор постанови, він правий, це справді було порушення процедури. Нам була роздана одна друкована таблиця і була електронна таблиця, і правки по номерам не співпадали. І мій колега, пан Ярославу Рущишин, і інші колеги не могли поставити свої правки. Саме для цього існує така процедура.
Тому я закликаю всіх зараз проголосувати, незалежно від того, як вони відносяться до цього конкретно законопроекту. Знову виходимо на повторне голосування, і далі будуть голоси - приймайте, але за правильною процедурою.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 17.12.2020 року про прийняття в цілому проекту Закону про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями (реєстраційний номер 3760-П).
Готові голосувати? Прошу визначатись та голосувати.
11:19:32
За-123
Рішення не прийнято. Постанову відхилено.
По фракціях покажіть.
Наступне питання порядку денного – це проект Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2021 році для участі у багатонаціональних навчаннях (реєстраційний номер 4499).
Пропонується застосувати процедуру ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні.
Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
11:20:32
За-311
Рішення прийнято.
Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати.
11:20:56
За-265
Рішення прийнято.
Необхідне обговорення? Можемо голосувати?
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2021 році для участі у багатонаціональних навчаннях.
Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
11:21:41
За-320
Рішення прийнято.
Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проекту Закону реєстраційний 4499.
Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
11:22:15
За-325
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Надійшла заява від двох депутатських фракцій про перерву із заміною на виступ.
Лерос Гео Багратович.
11:22:33
ЛЕРОС Г.Б.
Володимире Зеленський, ти на дебатах сказав, що ніколи не міг навіть уявити, що ти, звичайний хлопець з Кривого Рогу, будеш боротися за крісло Президента України. І ось 73 відсотки українців допомогли тобі здійснити цю мрію, яку ти так яскраво описав на першій сторінці своєї передвиборної програми.
Зачитаю приклад: "Я розповів вам про Україну своєї мрії, де лікарі та вчителі отримують реальну заробітну плату, а корупціонери – реальні строки; де недоторканими є карпатські ліси, а не народні депутати, де бабця отримує гідну пенсію, а не інфаркт з-за рахунку на комуналку".
А що ж насправді вийшло? Корупціонер Татаров замість реального строку отримав контроль над корпорацією "Укрбуд". А щодо недоторканності нардепів від "Слуги народу" складають вже анекдоти.
Ви продовжуєте смішити людей, призначаючи шоуменів служити вашим друзям-олігархам, які всупереч вашим обіцянкам без гальмів таки доводять рахунками за комуналку до інфаркту. І це не тільки про вашого друга Шкрібляка.
Ваші патріотичні промови звучать, як знущання, коли Президента України та його оточення все більше пов'язують зі справжньою московською мафією, через яку, наприклад, на українській митниці женуть "контрабас", а твоя секретарка Єрмак "барижить" схемами в енергетиці, кладе країну на лопатки.
Пане Зеленський, заради чого був цей весь цирк - заради кортежів? Або, може, заради державної дачі в Конча-Заспі? Або заради того, щоб Єрмак фарширував ваші закордонні рахунки?
Хто б міг подумати, що ти, звичайний хлопець з Кривого Рогу, своїм одноосібним рішенням закриєш всю країну на замок, а потім, як цар, послабиш ланцюжок на свій день народження! Це дикунство ніби з якогось Нур-Султану, але є одна відмінність – "янелоху" виповнилося 43.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, надійшла заява від двох фракцій про перерву, реальну перерву, з проханням зібрати керівників депутатських фракцій та груп в кабінеті Голови Верховної Ради України.
Прошу керівників депутатських фракцій та груп і керівництво парламенту зібратися в моєму кабінеті.
(Після перерви)
12:30:49
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще раз, будь ласка, займіть свої місця і підготуйтесь до роботи, починаємо.
Шановні колеги, запросіть народних депутатів до зали, нам необхідно проголосувати про визнання законопроекту невідкладним та скорочення строків внесення альтернативних законопроектів, для цього необхідно 226 голосів народних депутатів України. Шановні колеги, підготуйтесь, будь ласка, до голосування.
Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення зміни до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України" (реєстраційний номер 4586).
Нам необхідно прийняти рішення про визнання законопроекту невідкладним та скорочення строку внесення альтернативних законопроектів до дня проведення пленарного засідання 26 січня 2021 року. Готові голосувати? Готові голосувати?
Ставлю на голосування пропозицію про визначення законопроекту невідкладним та скорочення строків внесення альтернативних законопроектів до дня проведення пленарного засідання 26 січня 2021 року, законопроекту (реєстраційний номер 4586).
Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
12:35:42
За – 257.
Рішення прийнято.
Шановні колеги, чи необхідно обговорення цього питання? Можемо проголосувати одразу?
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України" (реєстраційний номер 4586).
Прошу підтримати та проголосувати.
12:36:24
За-280
Рішення прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з урахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України" (реєстраційний номер 4586).
Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
12:37:11
За-284
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую, шановні колеги.
Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з питань техногенної та пожежної безпеки (реєстраційний номер 3931).
Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
12:38:03
За-242
Рішення прийнято.
До слова запрошується народний депутат України Медяник В'ячеслав Анатолійович. І від авторів, і від комітету, будь ласка.
12:38:22
МЕДЯНИК В.А.
Дякую вам.
Шановний головуючий, шановні колеги! Комітетом з питань правоохоронної діяльності був розглянутий даний законопроект, поданий Кабінетом Міністрів України (№ 3931).
Щодо даного законопроекту. Даний законопроект розв'язує існуючу проблему щодо недопущення уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, до проведення перевірок суб'єктів господарювання шляхом запровадження адміністративної відповідальності за такі дії.
Запропоновані зміни даним законопроектом доповнюються новою статтею 185 прим.14 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо створення перешкод для діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема пов'язаної з проведенням перевірок.
Також пропонуються зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, до статей 188 прим. 8, 221, 223, 255 та 262 кодексу, якими врегульовується порядок розгляду відповідної категорії справ, та пропонується надати право поліцейським та посадовим особам центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185 прим.14 та надати компетенцію районним, районним у місті, міським, сільським судам розглядати зазначені справи та приймати по ним рішення.
Щодо даного законопроекту. Ми всі пам'ятаємо ті трагедії, які були на Одещині, ті трагедії, які були на Харківщині, це коли суб'єкти господарювання не дозволяли і перешкоджали працівникам ДСНС, щоб вони могли зробити перевірку щодо відповідності на пожежну безпеку усіх будівель.
Тому, шановні колеги, є велике прохання підтримати даний законопроект. І ми почнемо, майже після його прийняття вже буде відповідальність у суб'єктів господарювання за перешкоджання їхнім законним діям.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, чи необхідно обговорення, чи можемо голосувати? Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп.
Петьовка Василь Васильович.
Батенко Тарас Іванович.
12:41:18
ПЕТЬОВКА В.В.
Прошу передати колезі Шахову Сергію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, Шахов Сергій Володимирович.
12:41:41
ШАХОВ С.В.
Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".
Шановні колеги, безумовно, треба підвищувати відповідальність кожної особи, яка сьогодні сидить в кабінетах і не відповідає ні за що, коли горять люди живцем.
Вже не перша пожежа тільки в Харкові. Чому після цієї пожежі одразу схопилися і почали підвищувати відповідальність для осіб, які сьогодні нічого в державі за 30 років не зробили, не за півтора року, коли монобільшість сьогодні відповідає за країну, за 30 років? Де сьогодні пожежна безпека у всіх закладах, які будуть перевірятися: школи, дитячі садочки, будинки інвалідів, які горіли живцем? А також на Луганщині відбулася пожежа, де згоріло також 16 людей - і ніхто не відповів. За півроку жодного разу не викликали силові структури губернатора, голову військово-цивільної адміністрації Гайдая і не допросили. Хто відповідав у Луганській області за ті події 6 червня і у вересні? Хто буде відповідати перед родинами загиблих? Чому сьогодні 800 будинків згоріли і ніхто не відповідає, і навіть не відшкодували гроші людям, щоб вони нормально сьогодні не бідкалися по хатах, по школах та дитячих садочках, не спали на полу? Хто буде відповідати за те, що відбувається в нашій державі?
Безумовно, ми підтримуємо сьогодні цей законопроект про відповідальність і про підняття відповідальності осіб, які сьогодні повинні все ж таки взятися за роботу і довести все до кінця.
І будь ласка, я звертаюся до всіх правоохоронних органів і до Президента України все ж таки поставити на контроль пожежу в Луганській області і довести до кінця, відсторонити від посади голову військово-цивільної адміністрації…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Німченко Василь Іванович.
Мамка Григорій Миколайович.
12:44:02
МАМКА Г.М.
Шановні колеги народні депутати, український народе! Хочу звернути увагу: який Кабінет Міністрів - такі й законопроекти. Якщо Кабінет Міністрів працює до цього часу без програми, такі законопроекти він вносить.
З цієї трибуни лунало про те, що цей законопроект щось вдосконалить. Хочу вас запевнити, що нічого він не вдосконалює, а він виділяє окрему касту під ті позиції і під ті трагедії, які склалися на території України, просто робить окрему касту – спеціальну службу ДСНС.
Що я хочу сказати з приводу повноважень. Повноваження на даний час всі є, але ми надаємо цим законопроектом нові повноваження. Коли співробітника МЧС не запускають до приміщення щодо перевірки протипожежної сигналізації, то він має право застосувати адміністративний арешт без адміністративної справи. Це ми даємо повноваження йому прийняти рішення замість суду.
Друга історія. Ми виділяємо цю окрему категорію службових осіб в окрему диспозицію статті, яку наділяємо знову ж таки перевищеними повноваженнями.
Але, шановні колеги, хочу звернути увагу, що пропонується збільшення штрафу. Зверніть увагу, якщо на даний час 17 тисяч гривень нічого не вирішують для підприємства, яке порушує і приводить до таких тяжких наслідків щодо невиконання правил пожежної безпеки, то скажіть мені, будь ласка, 34 тисячі гривень вирішать цю проблему чи ні?
Необхідно централізовано і системно підходити до цієї роботи. Цей законопроект "Опозиційна платформа – За життя" не буде підтримувати. А ми за те, щоб системно підійти до вирішення цієї проблеми, надати підприємствам можливість забезпечити безпеку, а потім тільки з них требувати ті результати і встановлювати штрафи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лабунська Анжеліка Вікторівна.
Цимбалюк Михайло Михайлович.
12:46:20
ЦИМБАЛЮК М.М.
Шановний пане Голово, шановна президія, шановні народні депутати і народе України! Якщо ми кажемо про надмірний тиск контролюючих органів на бізнес, то ми маємо на увазі і вплив, і надмірний контроль державної служби, в тому числі з надзвичайних ситуацій.
Але останні події в державі з пожежами: і лісовими, і пожежами готелю в Одесі, і надзвичайна подія - пожежа будинку для літніх людей в Харкові, - свідчать про те, що уповноважений державою центральний орган виконавчої влади Державна служба з надзвичайних ситуацій втратила контроль за протипожежною безпекою.
Я погоджуюся з попереднім виступаючим, що все-таки в цьому проекті закону є несумісні нанесеним шкодам і ризикам штрафи від тисячі до двох, якщо повторно не допускається протягом року – від двох до чотирьох тисяч. І справді, стаття 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення дозволяє поліцейським застосовувати адміністративне затримання.
Фракція "Батьківщина" в першому читанні підтримує цей потрібний законопроект. А до другого, будемо вимагати ці статті однозначно відхилити, будемо вносити правки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кубів Степан Іванович.
12:48:08
КУБІВ С.І.
Шановний пане Голово, слово прошу передати Алєксєєву Сергію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Алєксєєв Сергій Олегович.
12:48:17
АЛЄКСЄЄВ С.О.
Шановні колеги, безумовно, питання протипожежної безпеки є досить важливим у нашому суспільстві, і виходячи з останніх трагічних подій, які відбувалися. Але на сьогодні у законодавстві є досить санкцій за порушення правил пожежної безпеки. І питання не у підвищенні санкцій, а у системній роботі органів державних, які відповідають за протипожежну безпеку.
Але в даному законопроекті пропонується у вигляді санкцій за недопуск адміністративне затримання особи. Ця санкція не співмірна із суспільно-небезпечними діяннями. І взагалі ті, хто писав цей законопроект, вони не звернули увагу, що адміністративний арешт взагалі не застосовується в питаннях щодо невиконання приписів.
Тому через не співмірність цієї санкції, через те, що Україна стала на шлях ще декілька років тому дерегуляції бізнесу, ми хочемо ще більше підвищити тиск державних органів на бізнес, щоб зараз бізнесменів, не те що штрафували, а взагалі заарештовували. Тому фракція "Європейська солідарність" не буде підтримувати цей законопроект.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили?
З мотивів - Монастирський. А від вас хто? Бобровська, Поляков. Три виступи з мотивів, після цього переходимо до голосування.
Монастирський Денис Анатолійович.
12:49:57
МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А.
Шановні колеги, тут мова йде не лише про встановлення додаткових повноважень для Державної служби з надзвичайних ситуацій, мова йде про запобігання тих трагедій, які на днях сталися в Харкові, саме запобігання.
Я вам наведу лише одну цифру, щоб вкластися в хвилину. Протягом минулого року не допустилися до перевірок відповідно 30 тисяч разів працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій, 30 тисяч. І відповідно з цього ми і виходимо, і бачимо ті наслідки, після яких нам прийдеться, і приходиться, співчувати родинам і тому подібне.
Так, потрібно створювати ефективну систему контролю для того, щоб не було зловживань. Так, потрібно встановлювати механізми і не потрібно встановлювати такі санкції, які визначені в цьому законі. Це все ми доопрацюємо до другого читання, і ми про це з вами говорили. Але підтримати сьогодні два законопроекти щодо цього питання ми з вами зобов'язані, колеги.
Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Анатоліївна Бобровська.
12:51:04
БОБРОВСЬКА С.А.
Доброго дня. В першу чергу фракція "Голос" не буде підтримувати даний законопроект, тому що справді, якщо ви читали зауваження навіть того ж самого ГНЕУ, є подібна вже дія, яка вже працює, і КУпАП вже в принципі перезавантажений подібними нормами, але я про інше. Насправді, було б цікаво почути від депутатів, які так гаряче підтримують цю норму, зрозуміти, скільки коштує хабар за невірний припис, наприклад, табору "Вікторія", який згорів, і разом з дітками, де троє було загиблих. А, наприклад, психіатрична лікарня одеська, де семеро загиблих, а, наприклад, коледжу. А ви знаєте, що в Одеському ДСНС навіть не було тентів, цих так званих "кубів життя" для рятування цих людей?
А давайте послухаємо нарешті голову ДСНС і зробимо величезний аудит по тому, що мають, які технічні засоби є в десенеесників для рятування людей. Тому що інспектори беруть гроші і хабарі, а хлопці, які борються з вогнем, не мають навіть елементарних протипожежних засобів для рятування дітей.
Тому це не про штрафи для людей і не про людей, які не допускають, до речі, на позапланові перевірки, які проводять десенеесники, а про порятунок і про наявність засобів для безпеки життя.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Поляков Антон Едуардович. Після цього переходимо до голосування, запросіть народних депутатів до зали.
12:52:21
ПОЛЯКОВ А.Е.
Шановні колеги, чергова пожежа, чергова трагедія - і в черговий раз влада вирішує питання постфактум. Давайте запитаємо один одного, чи хтось взагалі не допускав перевіряючих на свої підприємства? Всіх допускали. І до чого це необґрунтоване підняття цих штрафів? Всі ми розуміємо, що це скінчиться черговими, як сказали мої колеги, хабарами або примушуванням переходу до "фірм-прокладок", бенефіціарами яких являються керівники пожежних надзорних установ, і все, більше нічим це не скінчиться.
І цей маразм про те, що цей закон щось попереджає, це просто маразм, тому що цивільних правил роботи цих установ у цьому законі немає досі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Підготуйтесь до голосування. Шановні колеги, підготуйтесь до голосування, будь ласка.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з питань техногенної та пожежної безпеки (реєстраційний номер 3931).
Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
12:54:25
За-265
Рішення прийнято. Дякую.
Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення рівня відповідальності за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки (реєстраційний номер 4157). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою.
Прошу підтримати та проголосувати.
12:55:05
За-239
Рішення прийнято.
До слова запрошується заступник міністра внутрішніх справ Геращенко Антон Юрійович.
12:55:21
ГЕРАЩЕНКО А.Ю.
Шановні народні депутати, шановний головуючий, шановні представники засобів масової інформації, шановний український народе! Інформую вас про те, що в нашому законодавстві є багато недомовленостей, є багато проблем в частині притягнення до відповідальності осіб, які не хочуть виконувати приписи пожежних інспекторів.
Чи знає український народ та засоби масової інформації про те, який штраф за те, що людина не виконує у своєму закладі правила пожежної безпеки? Штраф починається з 0,5 мінімальної заробітної плати, чи з 8 гривень 50 копійок. А максимальний штраф за порушення встановленого законодавством пожежної безпеки на сьогодні це 7 неоподаткованих мінімумів заробітної плати, або помножимо на 17 гривень, і це аж 109 гривень. А люди за це платять своїми життями, своїми травмами і тим, що нерадиві господарі не хочуть виконувати правила. А навіщо їх виконувати, якщо штраф 8 з половиною гривень?
В цьому законодавстві пропонується підняти відповідальність за порушення правил техногенної безпеки. Штраф пропонується підняти не на дуже багату цифру: з 30 до 100 неоподаткованих мінімумів заробітної плати – це 1 тисяча 700 гривень. Це потрібно не для того, щоби влаштовувати терор, а для того, щоби звертати увагу всіх, що треба виконувати правила пожежної безпеки.
Я дуже дякую вам всім за те, що ви підтримали попередній закон. Згідно з попереднім законом, коли його підпише Президент, ви вводите штрафи за те, що не допускають людей. Я наостанок скажу, за два роки 30 тисяч випадків було недопуску інспекторів пожежної служби на об'єкти. І ви сьогодні допомогли вирішити цю проблему. Так більше не буде. Тому прошу підтримати цей закон.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань правоохоронної діяльності Медяник В'ячеслав Анатолійович.
12:57:17
МЕДЯНИК В.А.
Шановний головуючий, шановні колеги! Комітет з питань правоохоронної діяльності розглянув даний законопроект, поданий Кабінетом Міністрів України (номер 4157). Метою законопроекту є забезпечення належного рівня пожежної та техногенної безпеки шляхом підвищення відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог у цих сферах.
Запропоновані зміни. Внести зміни до статей 175, 175 прим.2, 183, 188 прим.8, 221, 223, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині збільшення розміру штрафу за порушення встановлених законодавством вимог техногенної та пожежної безпеки.
По-друге, здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки та невиконання приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду, контролю у сфері техногенної, пожежної безпеки, пропонується теж підвищити від 150 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб на сьогодення це від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, пропонується цим законопроектом від 200 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Внести зміни до статті 270 Кримінального кодексу, згідно з якою запровадження кримінальної відповідальності за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки, якщо це спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі.
Шановні колеги, я прошу вас дуже підтримати цей законопроект і його проголосувати в першому читанні прийняти за основу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, необхідно обговорення? Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти на виступи від депутатських фракцій та груп.
Сухов Олександр Сергійович.
12:59:42
СУХОВ О.С.
Прошу передати слово Вельможному.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельможний Сергій Анатолійович.
12:59:57
ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.
Доброго дня, шановні колеги! Сергій Вельможний, Луганщина, група "Довіра". Шановні колеги, цей законопроект, безумовно, дуже важливий і потрібно підвищувати відповідальність за порушення пожежної безпеки в цьому напрямку. З урахуванням того, всі ми знаємо щодо пожеж, які сталися у місті Харкові, але я звертаю вашу увагу на пожежі на Луганщині, які відбулися у липні місяці, а потім у жовтні, перший раз загинуло 5 осіб, потім - 11. Ви бачите яка тенденція? Незважаючи на те, що є відповідальність кримінальна за ці злочини, за бездіяльність щодо виконання вимог пожежної безпеки. Всі ви знаєте, що за цими фактами було створено тимчасову слідчу комісію, яка зараз виконує роль правоохоронних органів в розслідуванні причин виникнення цих пожеж і бездіяльності посадових осіб. Майже за більше півроку жодного разу не було допитано голову ВЦА щодо його діяльності щодо недопущення цих пожеж. І вчора перше запитання: "Чим ви керуєтеся в своїй діяльності? - він відповів, - Законами про місцеве самоврядування". І на всі запитання жодної відповіді ми не почули. А на саме основне запитання, чи був штаб щодо ліквідації пожежі – ні, ні в перший раз, ні в липні, ні в жовтні.
Так я звертаюсь до правоохоронних органів, до Генерального прокурора України: чому на даний час, більше пройшло півроку, жодним чином не прийнято рішення в цьому напрямку? Що потрібно? Робота ТСК і щоб ми нарешті його викликали і поставили це питання? Якщо би правоохоронні органи відповіли, то не було б злочину в жовтні місяці і не загинули б люди.
Прошу звернути увагу на ці…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Євтушок Сергій Миколайович.
Цимбалюк Михайло Михайлович.
13:02:15
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина".
Шановний пане Голово, президія, народні депутати! Насправді слід підвищувати адміністративну відповідальність за невиконання протипожежних заходів, бо 170 гривень - це, вибачте, на сьогодні смішна історія, де керівникам вигідно сплачувати ці кошти і нічого не робити для протипожежних заходів.
Фракція "Батьківщина" підтримує цей законопроект. Я хотів би сказати про інше. В умовах децентралізації ми маємо пам'ятати про протипожежні заходи в об'єднаних територіальних громадах, про матеріально-технічне забезпечення тих пожежних частин, як зокрема в об'єднаних громадах, так і в цілому в державі. Бо коли трапляється біда, ми очікуємо на їхнє оперативне реагування. І дякую тим пожежникам, які постійно на бойовому чергуванні. але як держава дбає про них стосовно матеріально-технічного забезпечення цих частин і зарплати працівників – це теж окреме питання.
І я хотів би, продовжуючи виступаючого попереднього, справді задати питання керівникам правоохоронних органів: а що зроблено і чи знайдені й покарані винні, які скоювали пожежі в Чорнобильській зоні, лісів підпали Київської, Житомирської, Львівської та інших областей? Де винні, де повернені нанесені шкоди державі? Оце є велике питання, я хотів би, щоб ми про це також не забували.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович.
13:04:13
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую.
Шановний головуючий, прошу передати слово народному депутату Мамці Григорію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мамка Григорій Миколайович.
13:04:26
МАМКА Г.М.
Шановні народні депутати, це є продовження попереднього законопроекту, про який вам розказують, про те, що останні трагедії, вони привели всіх до такого висновку, що необхідно, зверніть увагу, збільшувати штрафи. Збільшення штрафів у жодній державі світу не дали свого позитивного результату.
Якщо останні події розглядати, я як слідчий хочу сказати, що кваліфікація щодо порушення правил пожежної безпеки, за яку затримали людей або осіб, які підозрюються, для того, щоб їх порушити, їх необхідно встановити. Якщо не було протипожежної безпеки в цьому будинку і невідомо, кому він належить і хто за нього відповідає по формі права власності, що порушили люди? Питання відкрите.
А от для того, щоб, звертаю увагу, робити вірні речі, люди і особи, які ведуть бізнес, які займаються господарською діяльністю, дотримувалися вимог, необхідно з боку держави все-таки дати механізми, дати можливість усунути, а не розказуючи тут з трибуни, з кожного телебачення про те, що немає можливості роботи правоохоронної системи.
Фракція не буде підтримувати цей законопроект, тому що системно він абсолютно нічого не вирішує. Він знову збільшує штрафи, а по механізму ми знову вносимо зміни, які абсолютно ні в чому не заважають роботі правоохоронних органів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Михайло Леонтійович.
13:06:17
БОНДАР М.Л.
Передайте, будь ласка, Сергію Алєксєєву.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Алєксєєв Сергій Олегович.
13:06:24
АЛЄКСЄЄВ С.О.
Шановні колеги, законопроект щодо посилення відповідальності за порушення норм пожежної та техногенної безпеки є на сьогодні дуже вчасним і влучним. Але уявіть собі, що 170 гривень штрафу за невиконання вимог щодо пожежної безпеки – це сміхотворний штраф. Він, ця санкція ніяк не лякає керівників підприємств, вони можуть сплачувати 170 гривень цього штрафу щомісячно.
Законопроектом пропонується ввести кримінальну відповідальність за недотримання правил пожежної та техногенної безпеки, якщо сталася пожежа або техногенна катастрофа, яка завдала тяжких наслідків щодо життя та здоров'я людей. І збільшення штрафів щодо невиконання вимог щодо техногенної і пожежної безпеки і невиконання приписів суттєво збільшують штрафи. Це правильні, співмірні санкції щодо цих правопорушень. Тому "Європейська солідарність" буде підтримувати цей законопроект.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З мотивів – Качура. Більше ніхто не наполягає на виступах? Зараз Качура, після цього переходимо до голосування. Запросіть народних депутатів до зали.
Качура Олександр Анатолійович.
13:07:45
КАЧУРА О.А.
Олександр Качура, фракція "Слуга народу".
Наша політична фракція, безумовно, буде підтримувати даний законопроект, тому що дійсно смішні були штрафи. Але водночас я особисто бачу збільшення штрафів як додатковий тиск, тиск на бізнес під час пандемії коронавірусу, під час економічної кризи. А там, де збільшення штрафу, там з'являється корупція.
Тому я звертаюсь до представників правоохоронних органів, щоб вони займались в першу чергу не штрафами для бізнесу, а вони займались контролем за тими, хто бере хабарі, за тими, хто "обілечує" і приходить до підприємців і каже, що "у тебе тут штраф буде, а давай за половину ми з тобою порішаємо". Так ви повинні оцим займатись у першу чергу, а не питаннями кримінальної відповідальності і з наслідками боротися, треба боротися з причинами. А причина – це корумпована система, це система, за якою краще заплатити хабара, аніж дотримуватись будь-яких процедур. І у зв'язку з цим пожежі відбуваються. Не із-за того, що підприємці не хочуть, а із-за того, що так працює система. Тому займайтесь…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, всі бажаючі висловились, переходимо до голосування. Будь ласка, запросіть народних депутатів, підготуйтесь до голосування.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення рівня відповідальності за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки (реєстраційний номер 4157).
Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
13:09:52
За-317
Рішення прийнято. По фракціям покажіть.
Шановні колеги, наступне питання порядку денного – це проект Закону про народовладдя через всеукраїнський референдум (реєстраційний номер 3612). Я хотів би нагадати, що під час наради, яка відбувалась під час перерви, ми домовились, що всі фракції дадуть перелік правок, на яких вони будуть наполягати. Така інформація надійшла лише від двох фракцій. Будь ласка, дайте список правок і авторів, хто буде на них наполягати.
Шановні колеги, "Опозиційна платформа – За життя" буде наполягати на всіх своїх правках. Правильно я розумію? Поїхали… Ні, у вас 10 хвилин, я пам'ятаю. "Опозиційна платформа" на всіх правках наполягає. Пішли тоді по таблиці.
"Довіра", перелік правок є? Ви не будете наполягати на правках? "За майбутнє" дали свої правки. "Батьківщина" дала інформацію, на чому буде наполягати. "Голос" дав. "Європейська солідарність" дала. "Слуга народу" дала. Тоді поїхали по поправкам.
Волошин. Хто буде… На яких правках наполягаєте, шановні народні депутати? Нестор Іванович!
Німченко, 32 правка.
13:13:11
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, підтримуючи зазначену правочку, я хочу сказати про те, що запропонований авторами законопроект стосовно народовладдя, як вони його не соромлячись хочуть назвати, ніякого відношення не має до народовладдя і виходить з того, що є предметом розгляду на референдумах.
Ви ж подивіться, що є предметом розгляду на референдумах. Це, перш за все, обмеження, Конституція навіть не допускає обмеження волевиявлення народу. Народ є джерелом влади, він вирішує питання, як і що йому робити…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на правках?
Ставлю на голосування правку номер 32 народного депутата Німченка. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
13:14:46
За-63
Рішення не прийнято, правка не врахована.
Шановні колеги, оскільки ми вже йдемо по таблиці, щоб два рази… Скільки у вас правок там? Скільки? 110 правок?
Німченко, 37 правка.
13:15:12
НІМЧЕНКО В.І.
Я підтримую свою правку. І хочу просити своїх колег підтримати і вирішити питання стосовно того, що ця правка стосується права народу вирішувати на референдумах питання, питання і законодавчої техніки, і питання суб'єкта законодавчої ініціативи з боку народу. І тому я підтримую ці поправки.
І друге. Я хотів би все-таки, що коли проходять по цим поправках, то виходили з приписів Конституції, як вона виписує питання референдумів і право участі в цьому народу безпосередньо.
Спасибі. Я підтримую поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 37 правку Німченка. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
13:16:23
За-61
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
38 правка, Німченко.
13:16:28
НІМЧЕНКО В.І.
Це також стосується тієї технології, згідно якої не можна виключати народ з процедур і процесів створення законодавчої бази відносин в суспільстві. Ми не можемо народ держати в стороні і не звертати на це уваги. Не закривайте очі на реальні потреби народу на управління державними справами.
Читайте статтю 38. Коли ми виходимо з того, що право народу приймати участь в регулюванні справ, пов'язаних з управлінням державними справами, то якраз ми і виходимо з того, що повинні бути внесені зміни до чинних законів.
То я хочу сказати, що в Єгипті приймали Конституцію, коли йшли бойові дії, Конституцію приймали, а в нас відносно законів неможливо. Підтримую свою правку.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
СТЕФАНЧУК Р.О.
13:17:36
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Правка 38 народних депутатів Німченка і Шуфрича. Будь ласка, пропозиція комітету коротко.
13:17:44
ЗАГОРУЙКО А.Л.
Шановні колеги і шановний пане Німченко, мені насправді дуже дивно від вас як від правника чути такі пропозиції. Давайте не будемо підміняти законодавчу і законотворчу функцію парламенту діяльністю українського народу. Єдиним законодавчим органом в Україні є парламент. А те, про що ви говорите, у нас закладений принцип аброгативного референдуму, так зване народне вето, коли український народ своїм рішенням може заборонити або не допустити реалізацію виконання якогось закону або його частини.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ставиться на голосування поправка 38 народних депутатів Німченка і Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
13:18:53
За-59
Рішення не прийнято.
Наступна поправка номер 41 народних депутатів Німченка і Шуфрича.
Будь ласка, Василь Іванович.
13:18:59
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, стосовно цієї поправки, я хочу зауважити і звернути увагу на те, що Конституція визначає, коли не може бути винесено на референдум конкретні питання, більше Конституція обмежень не передбачає. І тому дивно, що цей законопроект якраз і вказує на те, що будуть вирішувати органи правоохоронні, судові, положенням Конституції чи міжнародним нормам, подивіться, чи Загальної декларації прав людини, якщо протирічить питання, то не може бути винесене. Це, я вам скажу, по суті латентна форма контролю, контролю за діяльністю народу в управлінні державними справами, і це недопустимо – розширювати обмеження, передбачені Конституцією. Тому я підтримую ці поправки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування поправка номер 41 народних депутатів Німченка та Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
13:20:22
За-76
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 45 народних депутатів Німченка та Шуфрича. Будь ласка, Василь Іванович.
13:20:27
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я прошу підтримати цю поправку виходячи з того, що якраз законодавець, а це ми з вами, пішли на те, щоб виокремити і заборонити, передбачити "шандори" для проведення референдуму, для реалізації народного волевиявлення. От про що йде мова.
І це ми просимо виключити ці всі питання. Тому що обмеження на проведення референдуму передбачено Конституцією як нормою прямої дії і розширювати ці положення ми не можемо. Тим більше, ми не є членами Євросоюзу, де ми хочемо під норми міжнародного права вставляти волевиялення народу. От про що йде мова. У нас є Конституція, найвищий законодавчий акт – це Конституція. Тому я підтримую ці поправки і прошу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування поправка номер 45 народних депутатів Німченка і Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
13:21:53
За-72
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 53 народних депутатів Німченка та Шуфрича. Будь ласка, Василь Іванович.
13:21:59
НІМЧЕНКО В.І.
Яка, 63 чи 58-а?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 58-а, будь ласка.
НІМЧЕНКО В.І. 58-а, це стосується того ж самого, шановні колеги, і відносно статті 63, поправки 63, також ми просимо виключити ті положення, які обмежують право народу України вирішувати питання управління державними справами на підставі свого волевиявлення.
І тому я, настоюючи на цій поправці, прошу підтримати і дати все-таки можливість реалізувати народу, забезпечення, вірніше, його права, передбаченого статтею 3 Конституції, як джерела влади. Ми не можемо обмежувати народ. Хто ми є тоді? Ми похідні від народу. І тому я підтримую свої поправки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Іванович.
Ставиться на голосування поправка номер 58 народного депутата Німченка і Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
13:23:20
За-70
Рішення не прийнято.
Яка наступна поправка? 63-я, так. Будь ласка, Василь Іванович.
13:23:27
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, це теж стосується того ж самого питання. І я хотів би лише акцентувати увагу на тому, що, на жаль, автори законопроекту, підготувавши цю пропозицію на винесення як елементи народовладдя, якраз і не вбачають, тому що народ ми так і не побачили в цьому народовладді. Тому що ці обмеження якраз проти народу, проти його волі і проти свободи українського народу.
І тому я прошу підтримати цю поправку і позбутися цієї ганебної позиції, яка обмежує право народу на волевиявлення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування поправка 63 народного депутата Німченка та Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
13:24:37
За-66
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 69. Народний депутат Шуфрич, це авторська поправка, будь ласка.
13:24:48
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую.
Шановний головуючий, шановна пані доповідач! Дуже суттєве, принципове питання: чому ви обмежуєте народ України в трьох питаннях в одній сфері? У мене принципове питання – почути думку доповідача, бажано було би і генератора сьогоднішнього закону, нашого шановного першого віце-спікера, думку теж почути.
А ви знаєте, ваше обмеження прав людей довело до того – увага всіх колег, це буде цікаво всім! – що згідно останнього опитування КМІС сьогодні на першому місці "Опозиційна платформа – За життя" – 27,7. Хто, думаєте, на другому місці? Ні, не ви, "Слуги народу", а, на жаль, "Євросолідарність" – 15,3, "Батьківщина" – 12,6. І тільки на четвертому місці "Слуги народу". От ви вже дослужилися своєму народу, що він вас бачити не хоче.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.
13:25:58
ЗАГОРУЙКО А.Л.
Дякую, шановний Несторе Івановичу.
Дивіться, питання, яке ви зараз піднімаєте, питання, скільки питань ми можемо винести на Всеукраїнський референдум, насправді, є дуже важливим. І це точно та правка, яку ми не відносимо до поправочного спаму. Це точно та правка, якій робоча група приділила занадто багато уваги, і ми обговорювали це питання дуже плідно.
Одне питання на референдум – це позиція робочої групи. І винесення одного питання на референдум навпаки убезпечує референдуми від зловживань і від маніпуляцій кількістю питань, які виносяться на референдум.
Разом з тим, я прошу звернути увагу, що зміна кількості питань призведе до зміни концепції самого законопроекту, і він міняється і ламається повністю. І далі, знову ж таки, можна зануритися глибше: організація роботи виборчих комісій, коли в нас є прихильники ідеї за референдум і хто проти. А якщо три питання? А ці люди мають різні точки зору щодо різних питань? Немає балансу в роботі комісії. Тому, знову ж таки, є підстави для зловживань.
Позиція робочої групи – одне питання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування 69 поправка народного депутата Нестора Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
13:27:35
За-64
Рішення, на жаль, не прийнято.
76 поправка, народні депутати Німченко і Шуфрич. Будь ласка, Василь Іванович.
13:27:42
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я сейчас почув від доповідача по цьому законопроекту, що група вирішила: лише одне питання. Ви взагалі... Я ж так розумію, що йде латентна спроба уже готувати референдум під продаж землі іноземцям. Скажіть, як же можна поставити питання стосовно: так продавати землю чи не продавати? Це вже 2 питання. Про що ми ведемо мову? Це перше.
І, по-друге, шановні колеги, як це робоча група, скажіть, де в практиці в світі є обмежено одним питанням? Я хотів би, щоб доповідач назвав підстави, на яких ця робоча група сказала, від Болівії до Польщі, до Мексики, там, де проходило, і до Швеції, будь ласка, назвіть, щоб люди бачили, де ви це найшли.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування 76 поправка народних депутатів Німченка і Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
13:29:11
За-63
Рішення не прийнято.
Я перепрошую, ми повернемося до 74 поправки Бурміча, бо в мене стоїть наведено тільки на Шуфрич з Василем Івановичем.
Будь ласка, 74-а, Бурміч.
13:29:23
БУРМІЧ А.П.
Шановні колеги, моя поправка теж стосується права народу голосувати і виказувати свої думки на референдумі не тільки по одному питанню. І те, що ви сказали, що тільки одне питання виноситься, ви маніпулюєте, тому що ми зовсім недавно бачили, як виносив Президент на… хотів знати думку народу з п'яти питань, і у вас не виникало ніяких проблем з того, що хтось десь щось заплутається. А в сьогоднішніх обставинах в Україні не тільки якесь одне питання турбує народ - це і земля, і це напрямок розвитку, і багато інших питань, які необхідно знати думку народу нам, народним депутатам, щоб йти в ногу з ним, з думками, з тими обставинами, які є.
Тому я настоюю на своїй поправці, що не обмежуйте народ одним питанням на референдумі, хоча би два чи три потрібно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування 74 поправка народного депутата Бурміча. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
13:30:46
За-63
Рішення не прийнято.
77 поправка, Німченко, Шуфрич. Будь ласка, Василь Іванович.
13:30:51
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я хочу закцентувати увагу перш за все вас і, друге, тієї групи, яка готувала. На якій підставі ви ігноруєте приписи Конституції, яка чітко передбачає, де, за що і коли не можна проводити референдуми по конкретному предмету? Хто надав вам право діяти у спосіб, не передбачений Конституцією? Ви почитайте, як пише конституцієдавець, що саме референдум, в тому числі за народною ініціативою, може проводитись з любих питань, окрім питань амністії, окрім питань податків і окрім питання бюджету, все. Ви понаходили, понаходили посилки, подивіться, як же ви латентним способом…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування 77 поправка народного депутата Німченка, Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
13:32:15
За-66
Рішення не прийнято.
179-а, Німченко, Шуфрич. Будь ласка.
13:32:21
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я так розумію, що тяжко проломити цю стіну, яка, мабуть, товща за китайську. Але я хочу сказати, нагадати нам як законодавцям про те, що ми делеговані сюди народом, що за всіма діями, які ми тут здійснюємо, повинна бути воля народу, і на реалізацію її ми повинні робити законодавчі акти і творити. Разом з тим, ви подивіться, яке відношення має це до народу через такі пропозиції в цьому референдарному законопроекті. Повірте, це фікція, ніколи не будуть проводитися ближчі 15 років референдуми за народною ініціативою, тому що ми відбираємо у людей право на волевиявлення своїми такими потугами...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Василь Іванович, ця поправка, я перепрошую, це моя помилка, вона врахована редакційно. Тому пропозиція не ставити її на голосування.
Я пропустив 90 поправку шановного депутата Бурміча. Будь ласка, 90 поправка народного депутата Бурміча.
13:33:42
БУРМІЧ А.П.
90 поправка, вона стосується того, щоби у статті 4 законопроекту частину другу виключити. Що це означає? Це те, що одне питання на референдум не можна ставити частіше, ніж один раз на три роки.
Я вважаю, що ми обмежуємо право народу на народовладдя. Чому? Ми тут, у цьому залі, приймаємо закони, через місяць їх відміняємо, потім ще їх міняємо, вносимо поправки, а народ ми обмежуємо. Одне й те саме питання народ має право поставити тоді, коли цього вимагає ситуація. А один раз на три роки – це обмеження права народу, це порушення народовладдя.
Тому я наполягаю на своїй поправці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування 90 поправка народного депутата Бурміча. Прошу визначатись та голосувати. Комітет пропонує відхилити.
13:34:56
За-68
Рішення не прийнято.
Наступна поправка – 275, народний депутат Шуфрич.
Друзі, дивіться, в пана Бурміча 6 поправок, ви можете мені принести перелік, бо в мене машина налаштована на прізвище Шуфрич і ми йдемо так, як ми домовлялися. Дайте мені перелік ваших поправок і ми повернемося, щоб я не стрибав. Добре?
Будь ласка, 275-а, Шуфрич Нестор Іванович.
13:35:19
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую, шановний головуючий.
Для нас дуже принциповий сьогоднішній розгляд питання, тому ми будемо в порядку черговості розглядати наші поправки, будемо переконувати. Ми провели глибокий аналіз поправок і наших колег. Дуже сумно, що поправки багатьох народних депутатів не враховані, в тому числі Дмитра Олександровича Разумкова, нашого Голови, дуже слушні були поправки, але вони не враховані чисельні.
І, чесно кажучи, в нас виникає питання: чому ми зараз тільки приступили до розгляду цього питання? Адже одне із головних питань, на яке сподівався український народ, що воно буде розглянуто на референдумі – це Закон про землю. Так спочатку в умовах пандемії COVID, "лохдауну" і локдауну провели Закон про землю, а зараз починаємо говорити про референдум. Соромно!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться 275 поправка народного депутата Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
13:36:41
За-60
Рішення не прийнято.
Будь ласка, 110 поправка народного депутата Бурміча.
13:36:49
БУРМІЧ А.П.
110 поправка. У частині п'ять законопроекту частину другу виключити. Чого стосується? Я поправкою хочу дати теж можливість проводити референдуми за народною ініціативою разом з виборами черговими, які будуть проходити. Чому? Тому що все одно це і економія коштів, і це право народу вільного вибору, і можуть ще проголосувати одне питання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування поправка 110 народного депутата Бурміча. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
13:37:44
За-65
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 119 народного депутата Бурміча.
13:37:49
БУРМІЧ А.П.
119 поправка. У статті 6 у частині другій у абзаці другому слова "або шляхом електронного голосування" виключити. Чому, обґрунтування.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає теж, що цю поправку треба врахувати. І та редакція, яка викладена в законі, не зовсім відповідає демократії, а також волевиявленню народу.
Ми знаємо, що необхідно… Тут порушується принцип таємного голосування. Тому що перед тим, якщо заходити в електронну систему, необхідно буде ідентифікуватися – це порушення прав виборців і порушується головне право таємності вибору людини. Тому я наполягаю на своїй правці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, голосується 119 поправка народного депутата Бурміча. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
13:39:14
За-76
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 141 народного депутата Бурміча, будь ласка.
13:39:20
БУРМІЧ А.П.
141 поправка: У статті 13 слова "або шляхом електронного голосування" виключити. Я уже обґрунтування попередньо давав. Воно стосується того ж самого. ГНЕУ – проти теж. І ми підтримуємо висновки ГНЕУ про те, що порушується головний принцип демократії – таємність голосування. Це перше.
А друге, ми розуміємо, що на сьогоднішній день теж не всі зможуть скористатися громадяни України через електронне голосування. На жаль, у нас сьогодні не всюди ці можливості забезпечила держава. Тому я вважаю, що це треба виключити.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Петрович, дозвольте, я просто скажу. Всі питання, які стосуються електронного голосування, в "Перехідних положеннях" сказано, що до прийняття окремого закону. Тому я хочу зняти всі ці боязні шановних народних депутатів і повідомити, що тільки коли буде окремий закон, тоді будуть ці положення діяти.
Але я ставлю на голосування 141 поправку народного депутата Бурміча. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
13:40:36
За-68
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 177 народного депутата Бурміча.
13:40:41
БУРМІЧ А.П.
Поправка 177. У статті 16 частину другу викласти в такій редакції: "Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менше як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області". Саме така редакція викладена у Конституції.
Тому я вважаю за необхідне і в Законі про референдум дотримуватися Конституції і вимог Конституції і привести в порядок викладені вимоги. Тоді у нас не буде ніяких питань і в Конституційному Суді, і ніде і буде це все правильно враховано. Наполягаю на правці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Але вона врахована редакційно, а ви хочете, щоб вона була врахована саме в цій редакції, так? Чи як, я не можу зрозуміти? Вона врахована редакційно. Тому є пропозиція йти далі, шановні колеги.
Наступна поправка 318 народного депутата Німченка. Василь Іванович, будь ласка.
13:42:00
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, це питання стосується прийняття участі і підготовці проведення референдуму за народною ініціативою. І тому я коли вносив цю поправку, вона десь частково була підтримана.
Разом з тим, ми повинні виходити з того, що там повноваження Президента повинні бути відзначені зобов'язуючими. Якщо встановлена норма, то він зобов'язаний. Пам'ятаєте, історія знає, півтора року не назначали референдум - і він так і вмер, хоча зібрали більше трьох мільйонів голосів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Але вона врахована редакційно. Тому чи є потреба ставити її на голосування? Ідемо далі тоді.
Наступна поправка 326. Василь Іванович, будь ласка, вона відхилена, тому, будь ласка, ваша позиція.
13:43:00
НІМЧЕНКО В.І.
Це все з того ж питання. Я ставлю на… Будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді я ставлю на голосування 326 поправку народних депутатів Німченка і Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
13:43:25
За-56
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 330 народних депутатів Німченка та Шуфрича. Василь Іванович.
13:43:38
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, йде питання про термін, коли повинен Президент вирішити питання і проголосити проведення референдуму за народною ініціативою. Там пропонується 15, а загалом це така уніфікована позиція – 10 діб. От що ми пропонували. 10 діб – це достатньо. Тому що кожний день, це ви знаєте, віддаляє від вирішення питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування 330 поправка народних депутатів Німченка і Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
13:44:26
За-53
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 336 народних депутатів Німченка і Шуфрича. Будь ласка, Василь Іванович. 336-а.
13:44:31
НІМЧЕНКО В.І.
Шуфрич, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Нестор Іванович.
13:44:41
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую. Шановний головуючий, шановний доповідач! Принципова поправка, вона стосується Указу Президента "Про призначення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою". І у нас тут принципове питання щодо встановлення термінів виконання відповідних вимог. На жаль, ця поправка відхилена, і ми наполягаємо, щоби вона була врахована. Сподіваємося на порозуміння в залі, а також на те, що проведення референдуму у встановлені цією поправкою терміни, забезпечить достатньо часу для його якісної підготовки та проведення, враховуючи вимоги народу України, який є носієм влади. Просимо про це не забувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування 336 поправка народного депутата Шуфрича і Німченка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
13:46:04
За-56
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 342, Німченко, Шуфрич. Хто буде? Нестор Іванович, будь ласка.
13:46:12
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую, шановний головуючий. Враховуючи, що ця поправка врахована редакційно, ми можемо погодитись на те, щоб її не переголосовувати. Але все ж таки хотілося б, щоби відповідна редакція на сто відсотків відповідала тексту, який відображено в Конституції України відносно цієї норми.
Я думаю, що є доволі некоректно змінювати редакцію, чітко визначену Конституцією України, під час підготовки визначеної статті в спеціальному законі. Жоден спеціальний закон, в тому числі такий закон, як референдум, не може змінювати чітку редакцію, яку визначили наші колеги, приймаючи Конституцію України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Нестор Іванович. Оскільки вона врахована редакційно, ми не будемо голосувати, тому що ваша ідея потрапила до закону. Дякую за вашу роботу.
Наступна поправка 364. Народний депутат Бурміч.
13:47:31
БУРМІЧ А.П.
Шановні колеги, 364 поправка: це у статті 29 законопроекту в частині третій слова "протягом 60 днів" замінити "протягом 120". Але враховуючи те, що комітет врахував наші пропозиції, мого колеги Василя Івановича Німченка, на 90 днів, то я знімаю своє питання і погоджуюся.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.
366-а тоді. Нестор Іванович Шуфрич, будь ласка. 366, Нестор Іванович.
13:48:00
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую, шановний головуючий.
Що стосується вказаної вами поправки, то мова йде про збір підписів. На жаль, ініціатива, яка б спростила, зробила б більш доступною цю процедуру, відхилена профільним комітетом. У нас виникає підозра, що ціллю цього закону є не прискорення і задоволення вимог українців щодо проведення референдуму, а ускладнення процедури його проведення. Тому ми змушені констатувати, що поправка, яка б позитивно вплинула на забезпечення процедури збору підписів, на жаль, не була врахована. Прикро, прикро. Тому наполягаємо, щоб питання було поставлене на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Нестор Іванович. Обов'язково.
Ставлю на голосування 366 поправку шановного народного депутата Нестора Івановича Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
13:49:25
За-56
Рішення не прийняте.
Наступна поправка 371, Німченко, Шуфрич. Будь ласка, хто? Нестор Іванович, мабуть. Будь ласка, Нестор Іванович.
13:49:32
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую, шановний головуючий. Повертаючись до прикрої практики, яка, на жаль, вже відбулася у Верховній Раді України, а саме прийняття ганебного закону, як про землю, так і про ігорний бізнес, таке враження, що без цього Україна не могла би розвиватися. Скільки часу ми на це втратили. І це проти того, що згідно з останнім соцопитуванням біля 80 відсотків наших громадян наполягало на тому, щоб Закон про землю розглядався спочатку саме на референдумі. Щоб народ України дав добро на сам факт реалізації землі в умовах глибокої кризи. На жаль, закон прийнято, завдяки нам, в іншій редакції ніж це планувалося на початку, але думка народу була проігнорована.
А поправку прошу поставити на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Звісно, Нестор Іванович. Ставиться поправка 371, народних депутатів Німченка і Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
13:50:56
За-50
Рішення не прийнято.
Наступна, 375-а. Нестор Іванович, знову ви, будь ласка.
13:51:02
ШУФРИЧ Н.І.
Шановний головуючий, чесно кажучи, от зараз мене цікавить ваш особистий коментар і коментар шановної пані доповідача.
Я зачитаю поправку. "Організаторами зборів можуть бути виключно громадяни України, які мають право голосу на референдумі". Скажіть, будь ласка, якщо не виключно громадяни України і якщо не виключно ті, хто мають право голосу, то хто ще може приймати участь на загальних зборах щодо ініціативи референдуму? Поясніть мені, будь ласка, хто крім українців? Ну, кто кроме нас, в конце концов? Я не понимаю суті позиції комітету профільного. Прошу пояснити мені і народові України. Тому що очевидна річ, що референдум мають забезпечувати, ініціювати і утворювати, в тому числі на зборах, українці, яким ви маєте служити.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Нестор Іванович. Безумовно, тільки громадяни України.
Але я даю пані Аліні. Будь ласка.
13:52:13
ЗАГОРУЙКО А.Л.
Шановний Несторе Івановичу!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, так пані Аліно.
ЗАГОРУЙКО А.Л. Несторе Івановичу, давайте відверто, не ускладнюйте. Українці – це наша національність. Так, але мова йде про виборців, а виборці – це і є громадяни України, які досягли відповідного віку і мають право голосу. Давайте не будемо ускладнювати наш закон якимись складними конструкціями.
Пропозиція комітету - відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я ставлю на голосування 375 поправку народного депутата Шуфрича Нестора Івановича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
13:53:01
За-67
Рішення не прийнято. На жаль, Несторе Івановичу.
Наступна поправка 376. Нестор Іванович, будь ласка.
13:53:10
ШУФРИЧ Н.І.
Вельмишановна пані доповідач! Я, чесно кажучи, не зрозумів, мабуть, ми не почули один одного, тому я буду більш уважним і коректним. Мова йде не про українців за національністю, я поважаю всі національності. Як громадянин України, який є українцем, в тому числі українським русином, в тому числі українським угорцем, в тому числі українським словаком, в тому числі українським росіянином хочу вам зачитати: "Організаторами зборів можуть бути громадяни України (виключно), які мають право голосу на референдумі". Тобто не українці за національною ознакою, а громадяни України. І я не розумію, чому комітет проти того, щоб громадяни України відповідно приймали участь в організаційних зборах.
Поясніть, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Несторе Івановичу, ви хотіли почути і мій коментар. Просто було замінено на термін, який притаманний Виборчому кодексу України - "виборці". А під поняттям "виборці" розуміються громадяни України, які мають право голосу, це термінологічне спрощення. Але це не стосується тої правки, про яку ви говорили.
Тому ставлю 376 поправку на голосування шановного народного депутата Нестора Івановича Шуфрича. Комітет пропонує її відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
13:54:49
За-54
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято.
Наступна поправка 396-а, народні депутати Німченко та Шуфрич. Секундочку. 382-а, перепрошую. 382-а. Будь ласка, хто буде? Василь Іванович.
13:55:14
НІМЧЕНКО В.І.
Німченко. Шановні колеги, відхилена поправка, яка стосувалася того, що якщо не з'явився без поважних причин представник органу, в тому числі ЦВК, то народ має право вирішувати без нього і проводити збори. Це ж референдум за народною ініціативою, народ сам собі володар, сам собі управник. Що не зрозуміло?
І тому пропонувалося, що якщо їх повідомили, а вони проігнорували, то це дає право громадянам, які зібралися на збори, ті 200 осіб, вирішувати питання.
Може, вам розказати історію, коли представник ЦВК двічі не приходив навмисно і зривалися всі процедури. І хто знає, як зібрати людей, то взагалі, я думаю, що не розуміють ті автори, які пішли на те, щоб відхилити цю пропозицію…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.
Я загубив, яка це поправка… 382-а, позиція комітету, будь ласка.
13:56:33
ЗАГОРУЙКО А.Л.
Позиція комітету - відхилити. Ну, знову ж таки, давайте не будемо ускладнювати. В нас частина п'ята цієї статті говорить про те, що ЦВК може направити на збори. Може – тут немає ніякого імперативного характеру. Або направляє, або не направляє, і наслідків ніяких це за собою не тягне. А ускладнювати додатковим абзацом про відсутність зазначених представників – комітет вважає це недоречним. Тому відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування 382 поправка народних депутатів Німченка та Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
13:57:19
За-53
Рішення не прийнято.
Наступна поправка… 396-у ми вже пройшли. 405-а. Шуфрич Нестор Іванович, будь ласка. 405-а, Нестор Іванович.
13:57:31
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую, шановний головуючий.
Попрошу хвилинку. Так, знайшов поправку. На жаль, була відхилена поправка, яка стосується тексту проекту закону, що пропонується внести на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, не може бути змінений після його затвердження більшістю зареєстрованих учасників зборів щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.
Дуже слушна поправка була. Якщо вже визначено питання, яке виноситься на референдум на загальних зборах більшістю голосів, як його потім, після того, як розпочалася процедура підготовки до проведення референдуму, можна редагувати і змінювати? Це може викликати зловживання і певні фальсифікації. Тому наполягаю на підтвердженні і підтримці цієї поправки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування 405 поправка народного депутата Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
13:58:52
За-56
Рішення не прийнято.
Наступна поправка – 407, Німченко, Шуфрич. Будь ласка, Василь Іванович.
13:59:01
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, це все-таки стосується того питання, що вирішено було на зборах і що вноситься як предмет на референдум. Не можна займатися підміною розуміння кожного конкретного змісту цих питань. Як поставив представник народу на зборах і як воно було затверджено, так воно повинно бути. Саме з цього ми виходимо і вважаємо те, що відхили поправку необґрунтовано. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування 407 поправка народних депутатів Німченка та Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
13:59:54
За-51
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 411, Німченко, Шуфрич. Будь ласка, Василь Іванович.
14:00:00
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу на те, що ці всі збори, про що тут йшла мова - про збори. Подивіться, тут говорять: не треба перегружати текст законопроекту, то тут якраз знову ми повертаємося до того, що особа, яка має право голосу, а автори законопроекту підмінюють поняттям виборців. Запам'ятайте, що громадянин, що має право голосу, завжди є виборцем, а виборець не зажди є особою, що має право голосу. Якщо ви це не розумієте, то мені дуже прикро розмовляти стосовно змістового навантаження.
І, по-друге, стосовно тих списків, що ми рекомендували. Ми вказували врахувати це, це важливо на сьогоднішній день.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування 411 поправка народних депутатів Німченка, Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
14:01:22
За-54
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 428, народні депутати Німченко, Шуфрич. Будь ласка, Василь Іванович.
14:01:28
НІМЧЕНКО В.І.
Тут іде питання, що було відхилено поняття замінити словами "текст акту". От і все. І я думаю, що з точки зору технології законотворчості якраз треба було врахувати пропозицію, яка надійшла від нас з Нестором Івановичем. Питання то йде про текст законопроекту, про втрату чинності, який виноситься, так сказати, на обговорення.
Тому я хотів би, щоб ми це підтримали. Така технологія законотворчості.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Іванович.
Ставиться на голосування 428 поправка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
14:02:29
За-55
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 445. Нестор Іванович Шуфрич, будь ласка.
14:02:35
ШУФРИЧ Н.І.
Вибачте, можна попросити номер поправки повторити?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 445-а, Нестор Іванович. 445.
ШУФРИЧ Н.І. 445-а, так?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вірно.
ШУФРИЧ Н.І. Я трошки здивований, що ви пропонуєте цю поправку, вона врахована.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Боже, я теж здивований.
448-а тоді. Перепрошую. Німченко Василь Іванович, Нестор Іванович. Вона відхилена, перепрошую.
14:03:07
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, ця пропозиція не є смаковою, повірте. Йде питання про терміни: 5-денний строк замінити словами "у 15-денний строк". Я хочу сказати про те, що питання створення дій іде від народу, і тому ці терміни, які автори законопроекту вважають, що в народі так оперативно будуть вирішуватись питання, не буде сенсу і немає сенсу. Але це перебуває в причинному зв'язку з можливим порушенням прав і неможливістю реалізувати своє право, тому що строк закінчився - і все, і не підлягає відновленню.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Іванович.
Ставиться на голосування 448 поправка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
14:04:20
За-56
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 449. Василь Іванович, будь ласка.
14:04:29
НІМЧЕНКО В.І.
Я хочу поставити на підтвердження мою пропозицію, підтримати, виходячи з того, що це перезагружено застосування терміну "Конституція України". Подивіться за текстом цієї статті. І ці слова "Конституція України", вони тут ні до чого, вони не несуть ніякої правової нагрузки, тим більше в сенсі читання смислу, і цілі в законодавстві цьому вони теж не відіграють ніякої.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування 449 поправка народних депутатів Німченка, Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
14:05:22
За-57
Рішення не прийнято.
Наступна поправка – 450-а. Василь Іванович, будь ласка.
14:05:26
НІМЧЕНКО В.І.
Шановні колеги, коли ми ведемо мову про те, що загружений текст чи не загружений, тут ми чули від доповідача, то ми і просимо якраз у статті 31 виключити оце положення, щоб воно не перегружало. Воно не потрібне. Тим більше, у нього такий смак, не дуже добрий, оскільки це стосується впливу на волевиявлення народу і можливості народу висловлювати своє бажання чи бачення у вирішенні питання референдуму.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Іванович.
Ставиться на голосування 450 поправка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
14:06:28
За-54
Рішення не прийнято.
Наступна поправка – 456. Василь Іванович, будь ласка.
14:06:34
НІМЧЕНКО В.І.
Те ж саме, ми пропонуємо виключити ці положення, на які ми посилаємося, якраз це передбачено: абзац другий частини першої статті 31. Воно перегружає і не несе по суті тієї нагрузки, яка повинна бути і читабельна, і повинно бути застосовано безпосередньо людьми для простоти вживання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування 456 поправка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
14:07:19
За-57
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - 463. Василь Іванович, будь ласка. Перепрошую…
14:07:26
НІМЧЕНКО В.І.
Абзац третій цієї частини з тих же мотивів просимо підтримати, шановні колеги, і виключити його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставиться на голосування 463 поправка народних депутатів Німченка та Шуфрича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
14:07:57
За-55
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Дмитро Олександрович.
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:08:06
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дякую за конструктивну позицію представникам всіх депутатських фракцій та груп.
Зараз ми дамо слово Нестору Івановичу Шуфричу, 3 хвилини на виступ, щодо висловлювання позиції фракції. І далі так, як і домовлялись, всі виступлять. Хтось виступить, хтось поставить свої правки на підтвердження. Після цього голосуємо правки… Вибачте, правки на врахування. Після цього голосуємо.
Нестор Іванович, з місця, якщо є доповідач, ви ж пам'ятаєте. При всій повазі.
Правки на підтвердження ставимо в кінці і переходимо до голосування.
Нестор Іванович Шуфрич.
14:08:47
ШУФРИЧ Н.І.
Шановні колеги, на жаль, законопроект, який зараз запропоновано на розгляд, він приблизно те саме, як законопроект про імпічмент Президента. Він є такий, який не забезпечує реальні можливості проведення референдуму і суттєво обмежує права наших громадян у своєму праві волевиявлення і ініціювання питань, які громадяни України вважають принциповими, необхідними для розгляду та прийняття рішення. Обмеження, які є передбачені в цьому законі, які суперечать Конституції України, на жаль, звужують права наших громадян. Ми сподівалися, що під час розгляду наших поправок відповідні недоречності і протиріччя Конституції України, вони будуть усунені. На жаль, ми не були почуті. На жаль.
Обмеження, які стосуються окремих привілеїв в бік Президента України, який може затягувати, перекладати, відкладати, а фактично руйнувати саму процедуру організації проведення референдуму залишаються нормами цього закону.
Прикро і те, що цей закон не отримав консенсусу під час роботи робочої групи, тому ми зараз і маємо наслідки, і, можливо, отримаємо наслідки у вигляді неприйняття цього закону. Але визначатись, безумовно, будуть народні депутати України. Я вже не говорю про те, що з закону випала ціла система, яка мала бути забезпечена в цьому законопроекті і відображена, а саме – проведення місцевих референдумів.
І ще раз хочу згадати і нагадати українцям, всім громадянам України, що ми чекали цей законопроект фактично не в середині повноважень нашої Верховної Ради, а законом номер один. І ми могли би вже Закон про землю розглядати в контексті прийняття прийнятого Закону про референдум. 80 відсотків наших громадян саме на референдумі хотіли вирішити долю землі в Україні, на жаль, цього не сталося. А ви обіцяли служити народу, а не олігархам з-за океану.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Нестор Іванович.
Шановні колеги, "Довіра" не наполягає на правках, правильно я розумію? "За майбутнє". Тарас Іванович Батенко – 4 хвилини, ми домовлялися, правильно? Є Батенко в залі? Є.
Шановні колеги Крячко, Фролов Павло Валерійович, відійдіть, будь ласка, не видно колеги вашого.
Тарас Іванович Батенко - 4 хвилини виступ. І після цього ставимо 8 правок на голосування. Включіть, будь ласка, таймер.
14:12:28
БАТЕНКО Т.І.
Шановні колеги, шановні народні депутати, шановне українське суспільство! Депутатська група "За майбутнє" подала свої пропозиції щодо врахування щодо проекту Закону про народовладдя через всеукраїнський референдум. Ми настоюємо на своїх поправках, які для нас є принципові. І, в принципі, якщо вони будуть враховані, ми можемо розглянути питання, очевидно, для того, щоб підтримати даний законопроект. Але ми подивимось за результатами голосування.
Ми розуміємо, що система народовладдя шляхом проведення всенародних голосувань, референдумів в світі є різна. І ми розуміємо, що така система повинна чітко координуватися діючим законодавством в тій чи іншій країні.
Історія знає різні приклади. Україна теж знає два приклади всеукраїнських референдумів. Ми пам'ятаємо всеукраїнський референдум 2000 року, який був проведений Президентом Кучмою, який значною мірою містив механізми маніпуляції суспільною думкою і, очевидно, що нам такі не зовсім потрібні референдуми, безумовно. Але, разом з тим, ми знаємо про те, що так чи інакше нам треба знати суспільну позицію щодо важливих питань порядку денного. Скажімо, коли ми приймали Закон про землю, про ринок землі, ми знали, що суспільна думка говорить про те, 70 відсотків населення України говорить про те, що вони проти продажу землі. І, безумовно, якщо би в цих умовах був проведений всеукраїнський референдум, ми би мали зовсім іншу картинку стосовного того прийнятого нами закону, який сьогодні скерований групою народних депутатів, в їх числі народні депутати від депутатської групи "За майбутнє", в Конституційний Суд України.
Я більш ніж переконаний, що нам треба прислухатися до Венеційської комісії з ряду питань. Але ми повинні виходити з позицією, що якщо ми приймаємо Закон про референдум, то ми повинні виходити з економії коштів. І це стосується кількості питань, які так чи інакше повинні бути поставлені на референдум. На нашу думку, це може більше одного питання, два-три питання і більше. На жаль, така поправка була відхилена в даному проекті закону.
Крім цього, в силу того, що питання порядку денного, які можуть виноситись на референдум, можуть містити питання територіальної цілісності України, наша депутатська група "За майбутнє" вважає, що всі ці питання, які виносяться на референдум, повинні йти через Конституційний Суд, як би ми сьогодні не ставилися суб'єктивно до Конституційного Суду України.
Врахування даної поправки, на наше переконання, дозволить передбачити обов'язковий контроль з боку Конституційного Суду України за відповідністю Конституції України і конституційності того чи іншого питання, яке виноситься на всеукраїнський референдум. І недопустимою є редакція, прийнята в першому читанні, за якою Конституційний Суд України здійснює відповідний контроль питань референдуму не за обов'язковою процедурою, а лише за зверненням суб'єкта права на конституційне звернення.
Ми наполягаємо на тому, щоби, власне, питома вага як запобіжника, позиція Конституційного Суду України щодо всіх питань, які стосуються територіальної цілісності і питання безпеки країни, були як би під контролем Конституційного Суду.
Ще одна важлива поправка, яка була проігнорована, на якій наполягає наша депутатська група "За майбутнє", і більш ніж переконаний, що депутатський зал, всі демократичні фракції і опозиційні повинні підтримати цю поправку, і це буде умовою голосування за цей законопроект, це те, щоб, власне, не дозволити на всеукраїнських референдумах представляти міжнародних спостерігачів представників країни-агресора Російської Федерації. Не забуваймо проте, що ми є воюючою країною. І в тій ситуації, коли Виборчий кодекс на виборах забороняє спостерігачів з країни-агресора, а проект Закону про всеукраїнський референдум дозволяє, я вважаю, що це є великим нонсенсом, який б'є по безпекових ситуаціях стосовно України.
Я вважаю, що ми повинні підтримати дану пропозицію. І ми хочемо побачити, як зал за них проголосує. Тільки в таких умовах ми можемо підтримати цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я ставлю на голосування вісім правок народного депутата Батенка. Вони всі були не враховані комітетом. Я правильно розумію?
73 правка. Комітетом не врахована. Прошу визначатись та голосувати.
14:17:01
За-91
Рішення не прийнято.
78 правка. Прошу визначатися та голосувати.
14:17:21
За-84
Рішення не прийнято.
229 правка. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати. 229-а.
14:17:39
За-91
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
236-а. Прошу визначатися та голосувати.
14:17:57
За-87
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
970 правка. Прошу визначатися та голосувати.
14:18:19
За-93
Рішення не прийнято.
Правка не врахована.
971 правка. Прошу визначатися та голосувати.
14:18:36
За-88
Рішення не прийнято.
972 правка. Прошу визначатися та голосувати.
14:18:53
За-85
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
І 973 правка, крайня правка Батенка. Також комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:19:15
За-88
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Тимошенко Юлія Володимирівна, 10 хвилин виступ із заміною… Юлія Володимирівна з місця, тому що у нас доповідач… Дякую. 10 хвилин виступ замість правок. Ні, Юлія Володимирівна, у нас доповідач стоїть на трибуні, при всій повазі, у нас були б вже… Ні, Юлія Володимирівна, при всій повазі, у нас вже були такі прецеденти з колегами. Виступи з місця по поправкам, у нас по землі так само було, при всій повазі, тому що завтра всі так будуть виходити, ми розірвемо процес. Дякую вам.
Включіть, будь ласка, 10 хвилин Юлії Володимирівні Тимошенко.
14:20:05
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Шановні колеги…
ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене прохання, сядьте, будь ласка, дійсно не видно доповідача. Дякую.
14:20:19
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Я хочу сказати, що головний обов'язок Президента, який брав перед суспільством певні зобов'язання, було введення народовладдя. Народовладдя – і це було розшифровано Президентом, ви ж це пам'ятаєте?
Він сказав, що кожне важливе питання буде прийматися спочатку на референдумі народом, а потім вже буде голосуватися в залі і далі вже йти в життя. Пройшло майже два роки, але тільки через два роки, не перший Закон про народовладдя внесений, а через два роки вноситься Закон про референдум, який, і я хочу на цьому зараз наголосити, і хочу, щоб це почули зараз всі в країні, за цим законом провести народ референдум не зможе ніколи, крапка. Це нереалістично по тим процедурам, які ви прописали.
Наша команда внесла більше 300 правок для того, щоб дати доступ людям до проведення референдуму, але, на жаль, більшість цих правок не враховано.
Я хотіла би зараз звернутися до зали і задати одне нериторичне питання. Скажіть, будь ласка, ви всі, хто знаходяться в цьому залі, ви плануєте дати народу право впливати на рішення державні, в тому числі у Верховній Раді, в уряді, в Адміністрації Президента? Якщо ви плануєте народу дати це право, то цей закон професійно непридатний, і я зараз скажу чому. Якщо ви не плануєте дати народу право впливати на рішення, тоді цей закон – це те, що треба приймати, тому що люди не проб'ються через цю стіну.
Я хочу вам нагадати, що всі останні соціологічні опитування говорять про те, що більше 70 відсотків людей вважають, що країна рухається в невірному напрямку. І останнє опитування говорить, що тільки 10 відсотків людей вважають, що рухаються у правильному напрямку.
Що це означає? Це означає, що більшість рішень приймається проти волі народу і вони не погоджуються з таким курсом, а це означає, що референдум може поправити цю ситуацію, але в тому випадку, якщо він буде справжнім.
Чому ми вважаємо, що цей закон не є справжнім законом по забезпеченню волевиявленню людей по будь-якому питанню?
Перше. Самі процедури проведення рішення про початок референдуму настільки складні, що вони не зможуть бути пройдені жодною ініціативною групою. Мало того, що передбачено, що присутність члена ЦВК обов'язкова на кожному зборі ініціативної групи, не прийшов член ЦВК - вже до побачення ініціативна група.
Далі я хочу вам прямо зацитувати, що від людей всупереч положенням Конституції буде вимагатися. І хочу нагадати, що в Конституції є вичерпні вимоги, що треба від народу, щоб провести референдум. Це тільки три мільйони підписів, які треба зібрати і подати питання і підписи. А тепер я читаю, що буде від людей вимагатися. Увага!
"Для реєстрації ініціативної групи є обґрунтування позицій щодо питання всеукраїнського референдуму. Ініціативна група мусить подати наступні документи: визначення очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків". Ви розумієте, як народ буде писати вам отакі "аналітички", які не вимагаються Конституцією?
Далі, наприклад: "…правових та інших наслідків такого рішення". Тобто уявіть собі, цей закон вимагає, щоб люди, коли ставлять питання і зібрали 3 мільйони підписів, ще довели – довели! – що це буде мати такі-то і такі-то наслідки. А це наукова праця, це професорську дисертацію ще треба робити. І якщо люди це зроблять неякісно або не зроблять, ніяка ініціативна група зареєстрована не буде.
Далі, що теж вони будуть вимагати: обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей. Ви поясність мені, які обґрунтування, яких цілей і які досягнення? По Конституції: питання, 3 мільйони підписів і крапка. А тут розписано все так, щоби люди ніколи не змогли достучатися до проведення референдуму.
Наступне, що є дуже важливим, що після того, як люди подали питання, їх же будуть перевіряти. Це ж не просто так, люди подали 3 мільйони підписів, і на цьому вже референдум проводиться. Та їх можуть послати на будь-які інстанції. Спочатку ЦВК скаже, що це питання неконституційне. У нас що, ЦВК – Конституційний Суд? Вони що, будуть визначатися, де конституційне питання, а де - ні? Покажіть мені у них такі повноваження, у ЦВК – визначати конституційність?
Ну, це ще не все. Після того, якщо ЦВК навіть не знайшло там неконституційності, до Президента передається це, і Президент 40 днів буде думати – це конституційно чи ні. Да ёлки ж палки, а де ж тут народне волевиявлення, покажіть мені?! Де тут народ? І якщо, наприклад, Президент буде вважати, що питання по землі неконституційне, то він скаже, це неконституційне питання, до побачення. І три мільйони підписів, куди люди мусять покласти? Можна мені розповісти це місце? Я хочу його побачити до того, як цей закон буде прийнятий.
Наступне, що дуже є важливим, зверніть на це увагу. Тут виключається взагалі право проведення референдуму по новій Конституції. А хто ж тоді буде головний документ країни затверджувати? Тут прямо пишеться, що не можна. Де в Конституції, покажіть, заборона проводити через референдум нову Конституцію? Того немає. Це просто антиконституційний закон від початку до кінця.
Але це ще не все. В "Перехідних положеннях" - отут я прошу вашу увагу просто, - написали, що до тих пір, поки не будуть в бюджеті прийняті відповідні зміни про те, щоби були гроші на референдум, не можна референдум проводити. І там написано, що до 1 січня 22-го року грошей на референдум немає, значить, і референдуму немає.
А крім того, тут заборонено прямо законом до 1 січня 22-го року вводити такий інститут, який Президент пообіцяв і партія "Слуга народу" пообіцяли, – це право вето народу на прийняті закони. І тепер питання постає: а навіщо тоді цей закон, якщо народовладдя тут не вводиться? Просто для того, щоб пташку поставити і заборонити раз і назавжди народу будь-що робити?
У нас було засідання лідерів фракцій, я задала питання: а якщо завтра пройде референдум, наприклад, по землі, а у вас є закон, який вже прийнятий, який входить з 1 липня в силу, що буде діяти – закон чи рішення референдуму, якщо люди скажуть не продавати землю? Так от, виходить, що з цього закону немає імперативності у рішення народного референдуму. Тобто цим законом прописано так, що не так, як рішення Конституційного Суду – сказали, що неконституційно і ці положення вже не функціонують, а референдум за народною ініціативою прийнятий, і це нічого не значить, поки тут не буде закон прийнятий. Так навіщо ці референдуми, якщо вони не мають імперативного значення? Тоді слово народу нічого не буде варте.
Я, крім того, не хочу говорити про електронне голосування. Я думаю, що електронне голосування навіть Венеціанська комісія сказала виключити з цього закону, просто виключити - і крапка, тому що електронне голосування – це прямий шлях до фальсифікації. Я вже не говорю про те, як тут прописано підведення результатів референдуму, де ніхто не буде впливати на ці результати, це безконтрольно абсолютно.
І тому наша пропозиція: якщо дійсно в цій країні хтось хоче народовладдя, то почитайте уважно Закон про референдум, направте його на повторне друге читання. І давайте ми всі з вами проведемо експертизу дуже просту: можна по цьому закону провести референдум чи не можна. Якщо референдум по цьому закону за ініціативою людей провести не можна, то ця дорога не веде до храму, ця дорога не веде до народовладдя. І навіщо тоді дурити один одного, що це вводиться народовладдя? Це ілюзія, це абсолютна імітація народовладдя, нічого спільного з народовладдям не має.
Я закликаю всіх людей, які збираються голосувати за цей закон, уважно його прочитати і ви переконаєтеся, що це закриває шлях людям будь-яке своє слово сказати.
Я прошу Верховну Раду проголосувати за направлення на повторне друге читання. Цей закон потрібний, але провести нашу спільну експертизу на предмет того, чи може людина провести тут референдум чи ні, дуже все просто. На повторне друге читання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Рахманін… Не чую. "Європейська солідарність".
Князевич. Скажіть, будь ласка, може, там 3 хвилини по правкам - і потім голосуємо їх? Немає заперечень? Руслан Петрович. Я не чую, включіть мікрофон.
14:31:00
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Краще по кожній, тому що вони розкидані по тексту, мені важко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 12 правка.
14:31:11
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
12-а… Я буду пробувати і намагатись говорити саме по суті поправок, а не взагалі про закон, тому що про закон ми ще зможемо поговорити в кінці.
Ця поправка говорить про те, що нам не треба робити те, що запропонували автори законопроекту, коли вони виписують конкретні предмети для референдуму. Треба чітко виписати так, як це логічно випливає з Конституції, що предмет всеукраїнського референдуму можуть бути будь-які питання, крім тих, які Конституцією прямо віднесені до повноважень органів влади чи місцевого самоврядування, а також щодо вирішення яких на референдумі є пряма заборона Конституції – і крапка, на цьому треба її поставити. Оскільки будь-яке розширення тлумачення або, скажемо так, довільні якісь дефініції призведуть до того, що це точно буде предметом розгляду в Конституційному Суді.
Я схиляю вас до того, що саме такого роду дефініція унеможливить будь-які ревізії Конституційного Суду…
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
СТЕФАНЧУК Р.О.
14:32:11
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ставиться на голосування поправка номер 12 народного депутата Князевича Руслана Петровича. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
14:32:29
За-116
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - 29. Руслан Петрович, будь ласка.
14:32:33
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Під час розгляду законопроекту в першому читанні я піднімав це питання, намагався переконати комітет. І зараз звертаюсь до сесійної зали: прошу підтримати можливість вилучення з тексту законопроекту такий предмет референдуму як про втрату чинності Закону України або окремих його положень.
Шановні колеги, це стратегічна ядерна зброя, ви не знаєте, в який спосіб і як вона буде діяти. Уявіть собі ситуацію, при якій будь-який законопроект, закон, який прийнятий, вже закон, який прийнятий Верховною Радою України за 30 років незалежності, може бути предметом всеукраїнського референдуму.
Будь-які застереження, які ви передбачили, там є низка застережень, – це фікція, вони ні до чого не призведуть. Я вас запевняю, що зважаючи на практику українських судів - ви побачите, згадаєте цю розмову, – ми можемо мати надзвичайно складні наслідки такого роду норм.
Єдине застереження, яке могло би бути дієвим, це той випадок, якщо такого роду результати референдуму можуть бути підтверджені рішенням парламенту. Це практика багатьох країн світу.
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
14:33:40
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 29 народного депутата Князевича. Комітетом вона не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
14:34:00
За-103
Рішення не прийнято.
39 правка, Князевич.
14:34:04
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Я цією правкою хочу приєднатися до тих, хто вже виступав з цього питання, і пропоную обмежитись тими питаннями, які чітко заборонені Конституцією України, які не можуть бути винесені на всеукраїнський референдум, а саме законопроекти з питань податків, бюджету і амністій. Будь-яке розширення такого роду підстав вже було предметом розгляду Конституційного Суду і Конституційний Суд визнав неконституційним в тому числі і через таке розширення. Для чого ми повторно стаємо на ці граблі? Якщо це робиться свідомо, то це велика помилка. Прошу сесійну залу підтримати і привести цю норму у відповідність до Конституції України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 39 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
14:35:00
За-118
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
79 правка, Князевич.
14:35:06
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Яка? Яка правка?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 79-а.
КНЯЗЕВИЧ Р.П. 79 правкою я пропоную якраз обов'язковість результатів референдуму передбачити для референдуму щодо втрати чинності законів або окремих його частин через відповідне затвердження парламентом. Така практика існує в переважній більшості країн Європейського Союзу. Якщо ви подивитесь в тому числі практику Європейського суду з прав людини, ви подивитесь рекомендації Венеційської комісії, ви зрозумієте, що це абсолютно логічне і правильне рішення. Заборонено в тому числі актами Європейського Союзу, політикою Ради Європи підміняти парламент референдумом. Ця практика мусить бути започаткованою в Україні, бо вже є низка рішень Конституційного Суду, де прямо написано, що підміна парламенту референдумом є неконституційною з точки зору і Конституції України, і міжнародно-правових зобов'язань України.
Прошу підтримати цю норму і привести її у відповідність до міжнародно-правових зобов'язань України, про які ви так влучно...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 79 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
14:36:31
За-110
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
114 правка, крайня правка Князевича.
14:36:37
КНЯЗЕВИЧ Р.П. Ну, я не буду зараз на всіх правках, які стосуються цього питання. Я тільки загальною правкою хочу охарактеризувати ту позицію, яка мене найбільше тривожить. Це так зване електронне голосування. Той спосіб вирішення цього питання, який ви запропонували через прийняття окремого закону, він не вирішить це питання апріорі.
Будь-яка згадка в законопроекті українського парламенту про можливість започаткування електронного збору підписів на підтримку референдумів, а також відповідно голосування, означає, що парламент України допускає можливість маніпуляції і фальсифікації результатів голосування на референдумі. А також допускає можливість впливу в тому числі ззовні на результати проведення волевиявлення в Україні, що є апріорі неприпустимим. Це ганьба, яка залишиться на "тілі" парламенту.
Якщо ми вже дійшли до того, що ми відкладаємо це на невизначену перспективу, давайте його вилучимо із тексту законопроекту, а життя покаже, наскільки це взагалі підстава для обговорення в українському парламенті. Я думаю, що якщо ви не хочете дослухатись до опозиції, то дослухайтесь до Венеційської комісії, яка закликала вас це зробити…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 114 правку, комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
14:38:03
За-111
Рішення не прийнято.
28 правка, В'ятрович.
14:38:11
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Доброго дня, шановні колеги! Це одна з найважливіших правок. І її неврахування, на жаль, може перетворити ухвалення цього закону в інструмент демонтажу українського парламентаризму.
Правка 28 вилучає з переліку предметів референдуму скасування законів чи їх частин в обхід парламенту. Нагадаю 75 статтю Конституції: "Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України".
Тому закон чи його частини можуть втрачати чинність виключно через ухвалення закону парламентом, нового закону, або через рішення Конституційного Суду, якщо цей закон не відповідає Конституції. Ухвалення чи скасування законів на референдумі в обхід парламенту – це абсолютно тоталітарна практика диктаторських режимів, таких як Російська Федерація.
Прошу підтримати цю правку і не допустити антипарламентських і антиконституційних норм, які мали бути ухвалені в цьому парламенті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 28 правку. Прошу визначатись та голосувати.
14:39:17
За-98
Рішення не прийнято.
113 правка, В'ятрович.
14:39:23
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Про це вже неодноразово говорилося, але, тим не менше, варто повторити. Ця поправка передбачає відмову від так званого електронного голосування.
По-перше, не існує технічної можливості захистити електронне голосування від спотворення, це шлях до фальсифікації результатів референдуму зокрема із-за кордону.
По-друге, неможливо проконтролювати свободу волевиявлення при електронному голосуванні.
По-третє, Конституція вимагає, щоб процедура проведення референдуму визначалась виключно законами, а не посиланнями на майбутні акти ЦВК.
Я закликаю кожного депутата усвідомити, що так зване електронне голосування – це авантюра, яка перетворює цей проект на інструмент маніпуляції і дестабілізації України. Прошу підтримати поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 113 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
14:40:23
За-88
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
136 правка, В'ятрович.
14:40:28
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Шановні колеги, чому більшість держав, в тому числі високотехнологічних, не проводять електронне голосування на виборах і референдумах? Тому що неможливо під час такого голосування забезпечити свободу волевиявлення, не кажучи вже про електронний слід, за яким можна встановити хто і як голосував.
Чому навіть ті поодинокі країни, які експериментували з електронним голосуванням, відмовилися від нього? Бо неможливо захистити таке голосування від кібератак і фальсифікацій. Франція відмовилися від нього 3 роки тому, 2 роки тому відмовилася Росія через можливість російських кібератак. Хіба Україні менше загрожують російські кібератаки, ніж Литві чи Франції? Хіба ми забули про те, що Росія є агресором, який воює проти України в тому числі і в кіберпросторі? Прошу проголосувати за цю поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 136 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
14:41:34
За-83
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
672 правка. 323-я, вибачте, В'ятрович.
14:41:42
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Ще одна поправка, спрямована проти спроб під виглядом народовладдя руйнувати законодавче поле і парламентаризм в Україні. Є дві міни під фундамент української демократії в цьому законопроекті, які перетворять його з інструменту демократії в зброю маніпуляторів і популістів, чим і загрожують безпеці українців. Дві відверто авантюрні руйнівні речі.
Перша – це так зване електронне голосування, про що я вже говорив. І друга – це скасування законів і частин законів без законодавчого органу. Якщо одна з цих мін у законі залишиться, голосувати за цей закон можуть лише ті люди, яким байдужа демократія в країні, яким байдужа національна безпека.
Прошу підтримати цю поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 323 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
14:42:42
За-86
Рішення не прийнято.
672 правка.
14:42:46
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Ця поправка стосується створення так званої дільниці з електронного голосування. Немає ні процедури, ні жодного захисту таємності і свободи волевиявлення, нічого, але створюється дільниця, де буде невідомо як рухатися може 1 мільйон голосів, а може і 10 мільйонів. Хто їх буде перевіряти, рахувати і на якій підставі?
Всі ми бачили 25 жовтня за ініціативи партії "Слуга народу" збиралися, проводилось ніби якесь опитування, збиралися якісь анкетки, запихали незрозумілу макулатуру в коробки і це представлялося як всенародне опитування. Приблизно таким чином, тільки в електронному вигляді, нам пропонують зараз проводити це через ухвалення цього закону. Колеги, референдум – це народне волевиявлення, а не малювання цифр віртуальних голосів.
Закликаю не допустити перетворити референдум на електронний фарс. Прошу підтримати цю поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 672 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
14:43:57
За-86
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
1234 правка. Правильно? В'ятрович, крайня його правка.
14:44:05
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Президент Зеленський пропонує законопроект про втрату чинності законом України або окремих його положень, прийнятих за підсумками референдуму.
Шановні колеги, нагадаю: Україна не Білорусь, не Російська Федерація і не Третій Рейх, де закони приймаються на референдумах. В Україні діє Конституція і Конституцією передбачено, що єдиним законодавчим органом в Україні є Верховна Рада України. І саме Верховна Рада України уповноважена ухвалювати закони.
Прийняття чи скасування законів в обхід парламенту не має нічого спільного із демократією – це практика найгірших тоталітарних і авторитарних режимів. І якщо ми, як парламент, дозволимо це зробити, ми тим самим підважимо парламентаризм в Україні.
Я звертаюся до колег, зокрема в партії "Слуга народу", не давайте руйнувати парламентаризм в Україні. Прошу підтримати цю поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 1234, правка В'ятровича. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
14:45:14
За-83
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Наступні правки "Голосу". Рахманін, 6 хвилин, да? Три хвилини? Вибачте. Три хвилини. На правках не будете наполягати? Три хвилини і потім голосуємо правки. Правильно?
33 правка, Рахманін Сергій Іванович.
14:45:41
РАХМАНІН С.І.
Дякую. Шановні колеги, правка 33 пропонує виключити першу частину 3 статті, де пропонується робити предметом всеукраїнського референдуму втрату чинності законом або окремими його положеннями.
Я нагадаю, що є Конституція, є рішення Конституційного Суду, є Кодекс належної практики щодо виборчих справ, є висновки Венеційської комісії. Це порушує всі ці вимоги, які містяться в цих документах. Не може референдум підміняти парламент. Єдиним законодавчим органом є Верховна Рада. У Кодексі належної практики чорним по білому записано: те, що є предметом виняткової юрисдикції парламенту, не може виноситися на референдум, тим більше без затвердження парламенту. Ви зараз закладаєте просто міну, яка вибухне і всіх вас поховає. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 33 правку, комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.
14:47:03
За-97
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
205 правка. Рахманін.
14:47:08
РАХМАНІН С.І.
Шановні колеги, 205 правка. Нам пропонують виносити на референдум закони або законопроекти, які можуть втрачати чинність. Фактично ви позбавляєте роботи Верховну Раду. Вибори є такою ж формою прямої демократії, як і референдум. Коли народ голосує на виборах за народних депутатів, він делегує їм право писати, коригувати і виправляти закони, це виключно юрисдикція парламенту, він для того і існує.
Якщо ви готові до того, що на референдумі можуть змінювати законодавство будь-хто з будь-якого приводу, ну давайте тоді внесемо зміни до Конституції, скасуємо Верховну Раду і покладемо законодавчі обов'язки на референдум. Якщо вас влаштовує такий варіант, голосуйте за цю норму. Якщо у вас є здоровий глузд, якщо ви читали Регламент, закладається величезна кількість фільтрів: читання, процедура, науково-експертне управління, юридичне управління. І ви готові віддати невідомо кому, невідомо як…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 205 правку Рахманіна. Прошу визначатися та голосувати.
14:48:32
За-97
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
231 правка. Рахманін.
14:48:37
РАХМАНІН С.І.
Шановні колеги, наведу простий приклад. Є Мінські домовленості, які напряму суперечать Конституції, що визнавалося великою кількістю правників і українських політиків, і міжнародних експертів. На сьогодні їх неможливо імплементувати, дякувати Богові, в українське законодавство. Цей закон дозволяє Мінські домовленості винести на референдум, і після цього вони набудуть норми прямої дії, і ніхто, виключно з Конституційним Судом, не може це змінити. Ця правка пропонує надати право обов'язкової експертизи тексту, який виноситься на референдум, Конституційному Суду.
Якщо ви говорите про народовладдя і не боїтеся верховенства права, що заважає зробити експертизу Конституційного Суду обов'язковою, а не дорадчою, як це пропонується чинною редакцією закону? Зробіть хоча би цей запобіжник, щоб потім не соромитись.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 231 правка, Рахманін. Ставлю її на голосування. Прошу визначатись та голосувати.
14:49:51
За-106
Рішення не прийнято.
272 правка, Рахманін.
14:49:55
РАХМАНІН С.І.
Це стосується процедури голосування в електронному вигляді. Шановні колеги, по-перше, це суперечить цілій низці вимог: і змістовних, і правових, і технічних, і міжнародним стандартам, які прийняті в провідних країнах світу. Навіть 44 стаття цього законопроекту визначає, що можливий варіант, при якому дільнична комісія не в змозі забезпечити таємність голосування.
Якщо в самому законопроекті закладається ризик того, що право таємного голосування підлягає сумніву, навіщо його впроваджувати? Венеційська комісія чітко порадила: відкладіть це питання, перегляньте його, продумайте, і потім поверніться до нього, якщо воно вже так болить.
Я вже не кажу про те, що насправді велика кількість країн, про що колеги мої зазначали, відмовились від електронного голосування через величезні загрози. Якщо це справді робить Франція і Литва, де кібербезпека на багато вищому рівні, то ми дозволяємо собі це робити, ставлячи під сумнів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 272 правка комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
14:51:18
За-97
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
327 правка, Рахманін.
14:51:24
РАХМАНІН С.І.
Шановні колеги, ця правка фактично дублює мою попередню правку. Є ще один шанс не ставити на голосування як предмет всеукраїнського референдуму зміни до чинного законодавства. Чинне законодавство неможливо змінити на референдумі, хоча б тому, що навіть частина закону передбачає зміни до низки законів, до величезної кількості.
Більше того, в цьому законопроекті не передбачено, яким чином це буде відбуватися. Покладаються певні вимоги до Кабінету Міністрів, але це знову ж таки суперечить Регламенту Верховної Ради, де написано, що будь-які зміни до законодавства, які випливають з цього законопроекту, мають бути прописані в самому проекті. Не створюйте хаос у законодавстві, будь ласка, проголосуйте за цю правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 327 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.
14:52:33
За-100
Рішення не прийнято.
429 правка.
14:52:36
РАХМАНІН С.І.
Шановні колеги, це остання правка, вона теж є дуже важливою. Вона фактично… діюча норма статті 30 позбавляє Верховну Раду можливості впливати на текст, який винесений на всеукраїнський референдум. Існують техніко-юридичні правки, існує юридична техніка, існують повноваження парламенту, виписані відповідними законами і Конституцією. Коли позбавляєте парламент впливати на законодавство, навіть після всеукраїнського референдуму, ви створюєте величезні ризики. Цих ризиків запобігають більшість країн світу, де навіть там, де передбачено можливість коригування законодавства на референдумі, все одно існує функція парламенту, який вичищає і виправляє, гармонізує ці зміни з чинним законодавством. Ви створюєте величезний ризик, коли викидаєте парламент на узбіччя. Потім не шкодуйте, що ви залишалися поза процесом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 429 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.
14:53:53
За-99
Рішення не прийнято, правка не врахована.
По "Голосу" всі правки, правильно? Дякую.
Наступні правки – "Слуга народу", три хвилини. Після цього голосуємо 10 правок Кальченка, три правки Матусевича, одна правка Разумкова, і більше ніхто не наполягає, правильно я розумію?
Після цього в нас ще три правки на підтвердження, правильно? Я пропоную, щоб ми сьогодні завершили це питання, продовжити на 15 хвилин або до того, як ми розглянемо це питання.
Немає заперечень? Дякую. Продовжую засідання на 15 хвилин.
Сергій Віталійович Кальченко, три хвилини. Після цього 10 правок на підтвердження… на врахування, вибачте.
14:54:35
КАЛЬЧЕНКО С.В.
Так, я дякую комітету, що врахували певну кількість моїх пропозицій, досить суттєвих, але я все ж таки буду просити ставити на голосування 10 пропозицій. Вони всі стосуються однієї і тієї проблематики. А це саме новела законопроекту, що виборець може підтримати ініціативу щодо проведення референдуму, подавши заяву в електронному вигляді засобами автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи. Ці 10 пропозицій, вони передбачають відмову від цього інституту, цієї заяви в електронному вигляді, по всьому тексту законопроекту. Чому?
На мою думку, можна ставити під сумнів щодо конституційності цієї норми, оскільки за Конституцією організація і проведення референдумів визначається законом. Фактично пропонується, що діяльність чи функціонування цієї автоматизованої системи буде визначатися підзаконним актом Центральної виборчої комісії. Тому, на мою думку, це суперечить Конституції.
По-друге, за таких умов державний орган буде здійснювати збір підписів, а саме ЦВК. Тобто, з одного боку, закон передбачає заборону збору підписів в органах державної влади, місцевого самоврядування, а, з іншої сторони, прямо допускає, що ЦВК здійснює збір підписів.
Третій момент, абсолютно непрозорий, з цього механізму. Да, передбачається, що ЦВК щоденно опубліковує кількість виборців, які шляхом використання підпису, шляхом використання цієї системи підтримують ініціативи про проведення референдуму, але, з одного боку, це неможливо перевірити. Ані ініціативна група, ані опоненти ініціативної групи, тобто ані прихильники, ані опоненти референдуму перевірити це не можуть, хіба що сам виборець, який підписався, може перевірити щодо само себе. Тобто, з одного боку, використання адміністративного ресурсу під час процесу референдуму, а саме, ЦВК, з іншої точки зору – перевірити не можна.
Я ще хотів би сказати, що ці 10 пропозицій, вони не розбалансовують закон, врони просто по всьому тексту законопроекту від самого початку, де згадується цей механізм, до самого останнього положення, де він згадується, фактично його унеможливлюють. Тому я дуже просив би підтримати ці 10 системних пропозицій.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Віталійович.
Шановні колеги, комітетом ці правки не підтримані. Але ми знаємо фах Сергія Віталійовича, я думаю, що по-різному буде зал сприймати ті пропозиції, які завжди від вас надходили, які завжди були професійні і влучні.
Ставлю на голосування правку 351. Готові голосувати? 351 правка, комітетом вона не підтримана, але зал може визначатися. Готові голосувати? Прошу голосувати, 351 правка Кальченка.
14:57:56
За-295
Рішення прийнято. Правка врахована.
351 правка Кальченка. Прошу голосувати.
14:58:21
За-289
Рішення прийнято. Правка врахована.
524 правка Кальченка. Прошу голосувати.
14:58:40
За-282
Рішення прийнято.
566 правка Кальченка. Прошу голосувати.
14:58:57
За-280
Рішення прийнято.
Це 566-а була? Зараз чи була?
573 правка, Кальченко. Прошу голосувати.
14:59:23
За-274
Рішення прийнято.
578 правка Кальченка. Прошу голосувати.
14:59:44
За-274
Рішення прийнято.
589 правка Кальченка. Прошу голосувати.
15:00:05
За-277
Рішення прийнято.
622 правка Кальченка. Прошу голосувати.
15:00:23
За-273
Правка врахована.
634 правка Кальченка. Прошу голосувати. 634-а.
15:00:45
За-277
Рішення прийнято.
654-а. Це крайня правка, прошу голосувати.
15:01:05
За-275
Рішення прийнято, правка врахована.
Наступна правка 832 народного депутата Разумкова. Шановні колеги, запропонований законопроект нам пропонує фактично заморожувати ресурси кожного року для проведення референдуму. Ми не знаємо, чи він буде, чи він не буде. Станом на сьогодні в історії нашої держави було 2 референдуми. І, за оцінками Центральної виборчої комісії, за оцінками Мінфіну це буде складати близько 2 мільярдів гривень щороку. Причому 1 грудня вони будуть розподілятися, ми не розуміємо, куди. Ви всі знаєте, є кошти, наприкінці року розподіляються.
Тому є пропозиція змінити формулювання і залишити: у разі, якщо такий референдум буде проводитись, виділяти кошти з резервного фонду бюджету.
Ставлю на голосування правку 832 народного депутата Разумкова. Прошу голосувати.
15:02:17
За-332
Рішення прийнято. Правка врахована. Дякую, шановні колеги.
Правка 26, 414, 629, Матусевич. Може, хвилину – і голосуємо правки? 1 хвилину – і голосуємо 3 правки.
15:02:29
МАТУСЕВИЧ О.Б.
Так-так, я швидко. Шановний пане Голово, шановні колеги депутати, вашій увазі пропонується правка номер 26. У тексті проекту слова "зміну територій" і "зміни територій" в усіх відмінках і числах замінити словами "збільшення територій" у відповідному відмінку і числі.
Питання зміни територій дуже на сьогоднішній день болюче. І з метою чіткого розуміння, що референдум щодо зміни територій держави може бути виключно в частині збільшення її територій, прошу підтримати дану правку.
Правка 414. У першому реченні частини дев'ятої статті 30 слово "шістдесяти" замінити словом "дев'яноста". Питання стосується ініціативної групи, яка повинна складатися не менше як з 90 громадян України, які на день її утворення мають право голосу. Збільшення кількості таких громадян з 60 до 90 дозволить більш якісно підійти до формування такої групи.
І правка 629. У частині першій статті 35 слово "десяти" замінити словом "двадцяти". Пропонується збільшення терміну до двадцяти...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позицію комітету надайте. Чи можемо ми голосувати?
15:03:48
ЗАГОРУЙКО А.Л.
Так, шановні колеги, позиція комітету була однозначна - відхилити, тому що тут є чітка невідповідність Конституції.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По всім трьом правкам? Ставлю на голосування правку номер 26 народного депутата Матусевича. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
15:04:19
За-74
Рішення не прийнято.
Я правильно розумію, що перше не відповідає Конституції? Щодо інших двох правок?
15:04:45
ЗАГОРУЙКО А.Л.
Щодо інших комітет вважає, що це просто ускладнення процедур затягування строків, коли в нас референдумний процес і так некороткий.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставлю на голосування правку номер 414 народного депутата Матусевича. Прошу визначатись та голосувати.
15:05:10
За-82
Рішення не прийнято. Правка не врахована..
629 правка народного депутата Матусевича. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
15:05:31
За-62
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Ще три правки на підтвердження. Правка 85, правка 92 і 265. Давайте 2 хвилини - і голосуємо три правки. Домовились? 2 хвилини – В'ятрович.
15:05:53
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Шановні колеги, в першому читанні ми ухвалили таку норму: рішення, прийняте на всеукраїнському референдумі, може бути змінено виключно шляхом всеукраїнського референдуму не раніше ніж через 3 роки. Але комітет до другого читання змінив її.
Тепер відносно до поправки 85. Через 3 роки можна повернутися лише до питання, яке було підтримано на референдумі. А от, якщо питання не підтримано, то правка 92, яку комітет врахував, пропонує хоч щороку знову проводити референдум на ту саму тему. Тому прошу поставити ці правки на підтвердження і відновити редакцію першого читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження правку номер 85, вона врахована комітетом. Готові голосувати? 85 правка, прошу підтримати та проголосувати. На підтвердження ставиться.
15:07:00
За-217
Рішення не прийнято. Правку відхилено.
92 правка комітетом підтримана і врахована. Ставлю її на голосування, на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати, 92 правка.
15:07:27
За-246
Рішення прийнято. Правку підтверджено.
Ставлю на голосування 265 правку. Комітет її підтримав. Ставлю її на підтвердження, 265 правку. Прошу підтримати та проголосувати.
15:07:54
За-248
Рішення прийнято. Правку підтверджено.
Переходимо до голосування за закон у цілому. Готові голосувати?
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про народовладдя через всеукраїнський референдум (реєстраційний номер 3612). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
15:08:50
За-255
Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому.
По фракціям покажіть.
Шановні колеги, пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим.
