|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 28.01.2016
ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 28 січня 2016 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.
10:01:51 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги народні депутати! Прошу колег займати свої місця у залі Верховної Ради України. Ми розпочинаємо нашу роботу. Шановні колеги, 28 січня 1992 року Верховна Рада затвердила Державний Прапор України. Я думаю, що це визначальний день в історії нашої країни, і я хочу привітати всіх нас з цим днем. І хочу, щоби наш Державний Прапор був символом демократії, свободи, успіху, економічного зростання, щоб це був символ успішної країни, успішних людей. І я думаю, що парламент тут відіграє надзвичайно важливу роль. Шановні колеги, сьогодні достатньо напружений день, багато законів. Хотів би підкреслити, що одним із основних питань це є питання внесення змін до Конституції в частині правосуддя. Питання є надзвичайно важливе, і, думаю, що сьогодні воно знайде підтримку в сесійні залі. Я думаю, що всі свідомі того, що зміна системи правосуддя назріла вже дуже давно, і саме конституційні зміни зроблять цей процес невідворотнім. Хочу підкреслити, що ті зміни, які відбулись в законопроекті, який ми будемо сьогодні розглядати, передбачають повернення права Верховні Раді України щодо висловлення недовіри Генеральному прокурору, тобто підсилюється сам парламентський контроль. І я вважаю, що це є абсолютно об'єктивно. Також сьогодні у нас з вами в порядку денному низка гуманітарних питань, питань культури. Я розраховую на те, що ми сьогодні будемо достатньо ефективно працювати для того, щоб максимально розглянути важливі проекти законів, які потребує Україна і суспільство. Також хотів би вас проінформувати, шановні колеги, що в кінці лютого, на початку березня у Європейському парламенті, в Брюсселі, відбудеться український тиждень, куди запрошене керівництво фракцій і груп українського парламенту, всі керівники комітетів українського парламенту. Це буде дуже важлива подія, на якій ми з вами презентуємо ряд важливих рішень, в тому числі реформи, внутрішньої реформи парламенту. Буде підсумковий звіт на цьому українському тижні в Брюсселі вельмишановного Пета Кокса, який очолює групу підтримки і Європарламенту щодо реформи українського парламенту, наш колега. І я переконаний в тому, що ця реформа є безпрецедентною і по-справжньому втілення в життя цієї реформи дасть можливість змінити якість українського парламенту, повернути довіру до парламентаризму і підвищити роль українського парламенту у житті нашої країни. Шановні колеги, я прошу підготуватися до реєстрації. Прошу включити систему "Рада" для реєстрації народних депутатів України. 10:06:03 323 народних депутата зареєстровано у залі. Оголошую ранкове засідання Верховної Ради України відкритим. Шановні колеги, давайте привітаємо нашого колегу традиційно з днем народження Петра Михайловича Ваната з днем народження. Вітаємо, вельмишановний колего, найкращі побажання добра і здоров'я. (Оплески)
10:06:56 ПАРУБІЙ А.В. Переходимо до розгляду порядку денного. Перше питання, яке стоїть у нас, це 3097: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків в паливно-енергетичному комплексі щодо державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". І є пропозиція від доповідача, щоб ми розглядали за скороченою процедурою. Колеги, прошу зайняти робочі місця, приготуватись до голосування. Пропоную розгляд даного законопроекту за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Колеги, робочий день почався, сконцентруйтесь, голосуємо за скорочену процедуру. Будь ласка. 10:07:57 За-106 Не всі відчули рівень відповідальності цього голосування, я прошу ще раз шановних колег депутатів зайти в зал, зайняти робочі місця.
10:08:25 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, увага! Давайте проголосуємо за розгляд цього питання за скороченою процедурою 37… перепрошую, 3097, шановні колеги, питання розгляду за скороченою процедурою. Давайте підтримаємо, будь ласка, прошу голосувати. 10:08:50 За-131 Набагато краще, але не визначає концентрації. Спочатку Андрій Володимирович закликав, потім я, а тепер ми можемо разом. Ну, от ми вас разом і закликаємо. Будь ласка, колеги, скорочена процедура розгляду, прошу підтримати. Голосуємо, 3097, прошу голосувати. 10:09:26 За-136 Андрій Володимирович, якщо у вас є потенціал, ви його використовуйте. У кого є потенціал? От, Іванчук. Колеги, на ваш розгляд внесено проект Закону про внесення деяких змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків в паливно-енергетичному комплексі "Енергоатом". Надзвичайно важливе питання, прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою відповідно до пропозиції комітету. Є увага? Голосуємо, колеги, розгляд за скороченою процедурою, прошу підтримати. Розгляд за скороченою процедурою, прошу підтримати. 10:10:40 За-151 Вже краще. Дякую, шановні колеги. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:10:51 ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується доповідач, перший заступник голови комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Домбровський Олександр Георгійович. Будь ласка.
10:11:00 ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановна Президія! Шановні колеги народні депутати України! Я хотів би звернути вашу увагу на те, що в цій залі дуже часто звучить питання, яке ми називаємо "енергетична безпека". Так от, можливо, із цього переліку питань енергетичної безпеки України в поточному сенсі цей законопроект є одним із найбільш важливих. Тому що мова йде про фінансову стабільність і перспективу, стратегічну перспективу роботи державної компанії "Енергоатом" як в 2016, так і в майбутні роки. Я хотів би звернути вашу увагу також на те, що у 2015 році за результатами роботи "Енергоатом" генерував в Україні майже 60 відсотків електричної енергії. На сьогоднішній день, враховуючи проблеми з платежами і з розрахунками, на енергетичному ринку загальна заборгованість перед державною акціонерною компанією "Енергоатом" складає 15 мільярдів гривень, з них заборгованість державного підприємства "Енергоатом" перевищила 10 мільярдів гривень. Я хочу також акцентувати увагу на тому, що за 2014-2015 рік ця заборгованість державного підприємства, енергоринок перед "Енергоатомом" збільшилась майже на 5 мільярдів. Ми пропонуємо, і комітет одноголосно підтримав цей законопроект – 3097, тому що з 1 січня завершився термін дії процедури мораторію на банкрутство підприємства. І на сьогоднішній день ми маємо дуже негативні наслідки, коли рахунки "Енергоатома" заблоковані, телефони заблоковані. І сьогодні є спроби штучно зняти з компанії величезні суми боргів, які … ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки вам ще часу, будь ласка? Будь ласка, ще 30 секунд, завершуйте. ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. І сьогодні є бажання деяких компаній зняти штучні борги в сотні мільйонів гривень. Я можу привести тільки один приклад: у нас 1 січня завершився термін дії процедури банкрутства, а 5 січня державні виконавці Міністерства юстиції вже почали вимагати розрахунки по псевдо-боргам, які були створені в далеких 90-х роках. Я можу привести приклад однієї компанії, коли за… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще, будь ласка, одну хвилину. Закінчуйте. ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Коли загальний борг складає 2,5 мільйони, курсова різниця – мільйон 200 гривень, а до сплати хочуть забрати майже 120 штучно накручених мільйонів з "Енергоатома". Тому є прохання підтримати законопроект 3097, продовжити термін мораторію до кінця 2016 року і зробити все для того, щоб "Енергоатом" став платежеспособною організацією, в тому числі по розрахункам, по тим об'єктивним боргам, про які, я сподіваюсь, народні депутати сьогодні будуть говорити з цієї трибуни. Прошу, комітет пропонує підтримати прийняти законопроект в першому читанні за основу і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, прошу провести запис: два – "за", два – "проти". Будь ласка, записуйтесь. Опанасенко Олександр Валерійович, фракція "Самопоміч".
10:15:09 ОПАНАСЕНКО О.В. Прошу передати слово Левку Підлісецькому.
10:15:17 ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Фракція "Самопоміч" однозначно буде підтримувати прийняття даного законопроекту за основу і в цілому. Але хотів би наголосити на одному моменті. Як доповідав пан Домбровський, фактично борги перед "Енергоатомом" має державне підприємство "Енергоринок", відповідно якийсь складається нонсенс, коли одне державне підприємство боргує перед іншим державним підприємством. І тут питання, насправді, в управлінні державою як в цілому. І тут питання до уряду: як можна за минулий 2015 рік допустити 5... збільшення боргів перед "Енергоатомом", які є ключовою структурою в генерації електроенергії на 5 мільярдів гривень? Це є велике, велике питання до уряду. Тому ми підтримуємо прийняття даного законопроекту за основу і в цілому для того, щоб реально захистити підприємство, яке є надважливе для України і завдяки якому ми, насправді, вийшли в цей опалювальний сезон без відключень, без віяльних відключень і я сподіваюсь, так буде далі. Тому підтримуємо, але звертаємося до уряду, щоб працював більш ефективно і не допускав таких перекосів в оплатах і допускав такі борги. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Олена Кондратюк, Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
10:16:49 КОНДРАТЮК О.К. Івченку, будь ласка, слово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко.
10:17:01 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, фракція "Батьківщина" проголосує за даний законопроект. Але я хотів би зробити офіційне звернення від фракції "Батьківщина" стосовно колосальної корупції в "Енергоатомі". Що сьогодні ми робимо? Ми робимо те, що ми сьогодні позбавляємо реальні фірми, які поставили реальні послуги і товари в "Енергоатом" або в державну компанію "Атомкомплект", забрати свої кошти. Я вам приведу приклад. "Укрзахіденерго" в 2014 році поставило на 14 мільйонів двигуни. По надуманих фактах вже рік, хоча є акт звірки, по надуманих фактах рік "Атомкомплект" не розраховується, хоча за всі майже проведені тендери, великі, в 2015 році кошти знайшлися – і розрахувалися. І інше. Маленькі компанії, які постійно роблять послуги безпосередньо в "Атомкомплекті", стикаються з тим, що в них не приймають роботи або вішають на них колосальні штрафи. З 2,2 мільйона, які, наприклад, отримала певна компанія, отримали тільки 1 мільйон 800, все інше пішло на штрафи. Я вам приведу інші приклади, коли просто в ручному режимі вирішують, кому давати кошти, а кому – ні. Я хотів би, щоб Національне антикорупційне бюро взялося безпосередньо і перевірило факти, кому платяться, чому саме цим компаніям платяться, чому іншим ні. І я б хотів, щоб ми з вами розуміли: є, дійсно, ті компанії, які відверто дають послуги безпосередньо в "Енергоатом" і "Атомкомплект". І ми сьогодні даним законом позбавляємо їх звернення до суду, потім відкриття виконавчого провадження, для того щоб забрати власні кошти. Я розумію вас, коли 86 рахунків арештовано із 126, які є в наявності. Але, повірте, ми таким чином можемо ударити по тих компаніях, які мають реноме надійних поставщиків продукції. І таким чином ми будемо допомагати тим корупціонерам, які займаються… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, одну хвилину. ІВЧЕНКО В.Є. І таким чином ми можемо допомогти тим корупціонерам, які розподіляють фінансові ресурси в даних компаніях. Ми проголосуємо, а ви майте на увазі, щоб це не вдарило по компаніям, які мають певний статус. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Новак Наталія Василівна,"Блок Петра Порошенка". З місця, від трибуни?
10:19:35 НОВАК Н.В. Шановний головуючий! Шановні депутати! Дійсно, є проблема з "Енергоатомом", і ми розуміємо наскільки це важлива компанія для енергоринку України. Але ми вже переносимо терміни мораторію на….. перший рік. І замість того, щоб чути, як все погано, і ми повинні спасати "Енергоатом", хотілося би почути, а які конкретно зроблені кроки на оздоровлення цієї компанії, чи є графік поступового погашення заборгованості "Енергоатому". Знаючи, що це одна з найбільш корумпованих компаній, що там були і махінації із придбання обладнання і з розрахунків, ми повинні також чути, чи порушені кримінальні справи, яким чином вирішуються ці кримінальні справи. Тому сьогодні, дійсно, розуміючи, що треба підтримати, хотілось би все-таки отримати інформацію і при виступах більш детально сказати, а коли ж буде погашена ця заборгованість і коли, нарешті, будуть покарані винні в тому, що відбувалося протягом багатьох років з "Енергоатомом". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Насалик. Включіть мікрофон.
10:20:50 НАСАЛИК І.С. Шановні друзі! Електроенергетика є базою економіки всієї України. Сьогодні мова йде про майже 55 відсотків забезпечення електроенергією. Але проблема не тільки в "Енергоатомі". Проблема – і в Центренерго, і, звичайно, знов треба буде щось думати для того, щоб не збанкрутувати цю компанію. Тому я хочу підтримати своїх колег – і Новак, і Підлісецького, і Івченко – що проблеми, які виникають, напевне, проблема в самому міністрі палива і енергетики, який називається міністром енергетики і вугілля. І там, і там одні проблеми. Як менеджер це людина взагалі прямує до нуля по Кельвіну. Може поставити вже питання, не щоб Верховна Рада підтирала соплі йому, а все-таки, щоб він прозвітував а що він за ці півтора року зробив для цієї держави. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, таким чином, обговорення по даному законопроекту є завершене, в залі є повна єдність підтримці даного законопроекту. Тому я прошу всіх колег народних депутатів зайти в зал і приготуватися до голосування. Колеги, хто в кулуарах, прошу зайти в зал, хто в залі, прошу зайняти робочі місця, щоб ми могли розпочати нашу роботу. Готові? Отже, ставлю сигнальне голосування проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків в паливно-енергетичному комплексі (номер 3097). Товариство, сигнальне голосування, прошу взяти участь в голосуванні. Будь ласка, голосуємо. 3097, сигнальне. 10:23:00 За-189 Потенціал високий. Колеги, я прошу зайти в зал, я прошу максимально змобілізувати особовий склад фракцій, я прошу закликати депутатів зайти в зал. Нас фактично усі фракції підтримують, крім однієї, даний законопроект. Просто брак голосів. Колеги! Я прошу зайти в зал. Прошу зайняти робочі місця. Автора законопроекту прошу дисциплінувати свою фракцію, вплинути позитивно на своїх колег по фракції. Колеги, ще раз ставлю… Зайшли в зал? Зайняли робочі місця? Так прошу приготуватись до голосування. Щось ми зранку дуже важко починаємо робочий день, а в нас сьогодні надзвичайно важливі питання. Я ще раз ставлю сигнальне голосування, 3097. Я прошу зайняти робочі місця і прошу взяти участь в голосуванні. Отже, сигнальне голосування, 3097. Будь ласка, голосуємо. 10:25:29 За-215 Потенціал зашкалює буквально. Нам бракує кількох депутатів. Я прошу включити по фракціях, щоб голови фракцій могли зорієнтуватись і побачити. Отже, колеги, я прошу зайти в зал, нам бракує буквально кілька голосів. Прошу зайняти робочі місця, приготуватись до голосування. Колеги! Змобілізувались? Голови фракцій, можна ставити на голосування? Зібрали особовий склад? Ставлю ще раз на сигнальне голосування 3097: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків в паливно-енергетичному комплексі. Прошу бути уважними. Прошу приготуватись і взяти участь в сигнальному голосуванні. 3097, сигнальне голосування. Будь ласка, голосуємо, колеги, голосуємо. 10:26:55 За-224 Нарешті, люди зайняли свої робочі місця. Тепер, я вже ставлю не сигнальне. Колеги, ви не мені гукайте, а тримайте дисципліну у фракціях, щоб люди не мандрували по залу, а були максимально близько до своїх робочих місць, бо парламент не місце для прогулянок, а місце для роботи. Приготувались, зайняли робочі місця. Так, колеги, будь ласка, будьте уважними. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків в паливно-енергетичному комплексі щодо державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за основу і в цілому. Будь ласка, голосуємо і підтримуємо. Колеги, будьте уважні, голосуйте. Будь ласка, голосуємо. Включіть систему голосування. 10:28:07 За-235 Рішення прийнято. Вітаю автора законопроекту, вітаю колектив. Дуже просить заключне слово автор. Будь ласка, пан Домбровський, одну хвилину від трибуни.
10:28:31 ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Шановні друзі, шановні колеги народні депутати! Я хочу подякувати за підтримку і разом з тим сказати, що в енергетиці накопичилась величезна кількість проблем. У нас вчора була дуже непроста розмова на засіданні комітету з міністром палива і енергетики. Ми прийняли рішення про звіт міністра і про звіт Міністерства палива і енергетики на засіданні комітету, де ми будемо мати можливість обговорити всі проблеми, в тому числі серйозні корупційні проблеми, які є в будь-якому напрямку енергетичної діяльності. І я запрошую всіх народних депутатів активно прийняти участь. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. У нас тут є два законопроекти включення у порядок денний, але, власне, по них зараз тривають важкі дискусії. І тому я переходжу до наступного пункту порядку денного, важливого проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності військово-цивільних адміністрацій. Надзвичайно важливий законопроект. Нам необхідно продовжити роботу військово-цивільних адміністрацій, щоб на лінії фронту могла чітко і ефективно діяти вертикаль української влади. Тому я дуже прошу всіх відповідально і уважно підійти до розгляду даного законопроекту. Але, перш за все, на прохання авторів і комітету я ставлю пропозицію розглянути його за скороченою процедурою. Отже, 3177-дякую, скорочена процедура, прошу підтримати. Прошу голосувати за скорочену процедуру. Будь ласка, колеги, голосуємо. 10:30:31 За-169 Рішення прийнято. Дякую за підтримку. І до доповіді запрошується голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Герасимов Артур Володимирович, будь ласка.
10:30:48 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Голово, шановні народні депутати, шановний український народ, всі ми знаємо, що питання реалізації повноважень військово-цивільних адміністрацій є вкрай важливим для нормалізації життєдіяльності населення на територіях проведення антитерористичної операції. Саме тому проект закону 3177-д має на меті унормувати та гармонізувати положення Закону України про військово-цивільні адміністрації з положеннями діючих законодавчих актів України з огляду на отриманий практичний, я підкреслюю практичний, я підкреслюю, практичний досвід застосування та організації діяльності самих ВЦА. Хочу вам доповісти, що цей закон був ретельно доопрацьований в комітеті, було враховано дуже багато пропозицій Головного науково-експертного управління, були враховані висновки і пропозиції інших депутатів. Найбільш суттєві зміни даним законопроектом вноситься до положень Закону України "Про військо-цивільні адміністрації". Наприклад, до статті 1 законопроекту внесено окремі уточнюючі та редакційні правки, наведено більш повне визначення військово-цивільної адміністрації населених пунктів. Питання щодо визначення військово-цивільних адміністрацій юридичною особою публічного права уточнено в частині особливостей державної реєстрації ВЦА населених пунктів та доповнено новим абзацом такого змісту: "Районні та обласні державні адміністрації, які набули статусу ВЦА, не потребують перереєстрації як юридичні особи публічного права". До статті 3 "Організація ВЦА" законопроектом вносяться уточнення та доповнення, які конкретизують організаційну та в часі питання утворення ВЦА та припинення повноважень відповідних рад. Уточнено питання заміщення військовослужбовцями військових формувань посад державних службовців без виключення їх зі списків особового складу. Тому, з огляду на важливість змін, що пропонуються, та їх невідкладність прошу підтримати зазначений законопроект за основу та в цілому. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу підготуватись до запису і прошу провести запис на обговорення: два – "за", два – "проти". Будь ласка. Лев Підлісецький, "Об'єднання "Самопоміч". Передає Тарасу Пастуху, будь ласка.
10:33:31 ПАСТУХ Т.Т. Тарас Пастух, "Об'єднання "Самопоміч". Наша фракція в попередньому розгляді цього питання не підтримала даний законопроект. Сьогодні ми його готові підтримати, але виключно в першому читанні. Тому що, на нашу думку, все-таки в даному законопроекті залишилися не врегульованими, які були в попередній редакції дві речі. Перше, це сьогодні ми виключаємо "Перехідні положення" і таким чином продовжуємо дію цього закону фактично до безконечності. У попередньому варіанті все ж таки ми обмежували дію цього закону роком часу, але надавали Президенту своїм указом продовжити його на рік, і затверджували цей указ Верховною Радою. Наша фракція наполягає, щоб ця норма була залишена. Це перший момент. І другий момент, з попередньої версії законопроекту прибрано момент, коли ліквідація військово-цивільних адміністрацій відбувається в момент набуття повноважень новообраних рад. Зараз ця функція, також вона виключається, залишається за указом Президента ліквідовуються військово-цивільні адміністрації. Тобто нові ради можуть обратися, Президент військово-цивільні адміністрації може не ліквідовувати. Тому ми наполягаємо, щоб попередній варіант все-таки залишився, щоб ці речі з голосу були внесені. І також тут потребує окремого врегулювання бюджетні відносини, тому що сьогодні ми створюємо певний монстр на території цих двох областей. Це військово-цивільні адміністрації, які розробляють бюджети і програми соціально-економічних розвитків відповідних районів і областей. Ці бюджети затверджують разом з програмами. Ці бюджети виконують, і потім самі перед собою звітують, без будь-якого фактичного контролю про цю діяльність. Тому ці речі вони також в даному законопроекті не врегульовані. Ці речі можна спробувати врегулювати до другого читання, тому наша фракція буде підтримувати його тільки в першому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз я надам слово Рябчину Олексію. Але я хотів би, щоб комітет зараз оперативно проговорив, чи можливі ці поправки, які озвучив Тарас Пастух, внести, щоб ми змогли проголосувати закон в цілому, це дуже важливо. Рябчин Олексій, будь ласка, включіть мікрофон.
10:35:49 РЯБЧИН О.М. Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. Минулого разу, коли доповідався цей закон, фракція "Батьківщина" висловила позицію, що ми обурені тою оборудкою, яка в минулому році була застосована стосовно міського голови Вугледару Донецької області Кузьменка, члена "Батьківщини". Коли він був фактично відсторонений від своїх обов'язків створенням цієї ВЦА, була поставлена людина туди, яка за допомогою адмінресурсу виграла вибори, стала мером цього міста, і ВЦА була скасована. Ця ганебна оборудка більше не повинна ніколи повторюватися. Цього разу ми будемо голосувати за цей законопроект також, як "Самопоміч", тільки у першому читанні, тому що треба доопрацювати законопроект до второго читання. Але ми хочемо відмітити, що пропозиція "Батьківщини" надати керівнику військово-цивільної адміністрації право приймати рішення про тимчасове до закінчення… збільшене не більш ніж у два рази посадових окладів працівників військово-цивільної адміністрації була врахована. Я вважаю, що, дійсно, ті люди, які працюють клерками, юристами, керівниками департаменту у нелюдських умовах у Донецькій та Луганській області, вони повинні отримувати трішечки більше заробітної плати, тому що голови цих військово-цивільних адміністрацій скаржаться, що вони просто, фактично, не можуть знайти персонал, який повинен дбати про ці військові території. Ми повинні почати боротися за серця і уми людей, а не тільки за території. І від себе я хочу додати. Зараз йдуть торги за посади в уряді. Я вимагаю від імені всіх переселенців, від імені всіх людей Донецької та Луганської області створення окремого віце-прем'єр-міністра з функціоналом з відповідним та з командою людей з питань окупованої території Криму та Донбасу. У виконавчій владі повинна бути людина, яка відповідає за розвиток цих територій у виконавчій владі. У нас є дуже багато патріотично налаштованих депутатів, але у виконавчій владі повинні бути люди нарешті, які будуть займатися цими питаннями, а не профанувати цю роботу. Дякую за підтримку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, я хотів би звернутися до комітету, до голови чи до членів комітету, щоб вони прокоментували. Фактично, "Самопоміч" і "Батьківщина" має однакову вимогу – це визначена законом регламентація часу перебування керівника військово-цивільної адміністрації на посаді. Чи комітет бачить за можливе цю поправку підтримати, щоб ми могли провести в цілому? Бо цей закон потребує невідкладного прийняття, наголошую ще раз: щоб могли продовжити діяти військово-цивільні адміністрації, щоб ми зберегли вертикаль. Тому я дуже прошу, хтось від комітету. Вінник, ну, вийдіть до трибуни, якщо ви уповноважені говорити від комітету і сказати. Якщо ми можемо цю поправку внести, сформулюйте її, якщо не можемо, будемо без неї починати голосувати. (Шум у залі) Добре, хай буде так! Добре. Від комітету є позиція… Ну, давайте, Вінник, виступіть.
10:38:42 ВІННИК І.Ю. Я бачу, що всі погоджуються… Необхідно нам уточнити повноваження і питання діяльності військово-цивільних адміністрацій, інституту, який ми змушені були створити як відповідь на російську агресію на нашу українську територію, а також у зв'язку із звільненням відповідних територій. Водночас, розуміючи, що це складене питання, в тому числі в частині бюджетних відносин, комітет не заперечує проти того, щоб ми сьогодні прийняли цей законопроект за основу, але із скороченим терміном підготовки до другого читання. Власне, можна на наступному тижні в четвер вже його розглянути в цілому. Якщо нема заперечень, давайте приймати таке рішення і голосувати, і працювати далі, щоб не затягувати процес і завалювати надзвичайно важливий законопроект і поважати Регламент Верховної Ради. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, спільно обговоривши, прийняли рішення, щоб даний законопроект зараз проголосувати за основу, потім – скорочена процедура підготовки до другого читання, щоб ми наступного тижня внесли поправки, які пропонувала і "Самопоміч", і "Батьківщина" і проголосували його в цілому, не відтягуючи. Тому обговорення завершене, прошу зайти в зал, зайняти робочі місця, приготуватися до голосування. Колеги, заходимо в зал. Це дійсно є регламентація певних положень, але вона важлива і краще її робити не на слух, не з голосу, а професійно, якісно, спеціалістами підготувати і подати вже з тими поправками до другого читання. Колеги, готові? Ставлю сигнальне голосування проекту Закону про внесення до деяких законів України щодо діяльності військово-цивільних адміністрацій за основу. Сигнальне голосування. Підтримайте. Голосуємо, сигнальне голосування 3177-д. Будь ласка. 10:41:42 За-227 Є голоси. Отже, я ставлю на голосування, наголошую, за основу. Прошу приготуватись до голосування. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності військово-цивільних адміністрацій (номер 3177-д) за основу. Колеги, за основу, прошу голосувати. Будь ласка. 10:42:23 За-236 Рішення прийнято. І, колеги, я ставлю тепер за пропозицією комітету розгляд до другого читання за скороченою процедурою. Колеги, прошу підтримати: розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка, голосуємо. 3177-д, за скорочену процедуру розгляду до другого читання. 10:42:51 За-221 Давайте ще раз, колеги. Не встигли, кілька голосів бракує. Ще раз ставлю і формулюю: розгляд до другого читання за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати. 3177-д, скорочена процедура до другого читання. Будь ласка. Підготовка до другого читання за скороченою процедурою. 10:43:26 За-226 Рішення прийняте. Дякую. Важливе питання. Колеги, мені з вами треба порадитися. У нас в порядку денному стоять наступні питання включення до порядку денного: по змінах до Регламенту, Конституція – надзвичайно важливі питання. І зараз тривають консультації голів фракцій і груп по тих питаннях. Чи не буде зал заперечувати, щоб я цей розділ пропустив, поки йдуть консультації і перейшов до наступного розділу "Друге читання". Нема заперечень? Колеги, є розуміння, так? І можемо перейти до наступного нашого розділу "Другого читання", поки будуть тривати політичні консультації. Таким чином, з вашого дозволу я переходжу до розділу "Друге читання" і до проекту Закону 3084. Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері. Це є друге читання, воно не потребує спеціальної процедури, і я запрошую до доповіді голову Комітету з питань культури і духовності Княжицького Миколу Леонідовича. Будь ласка.
10:45:16 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги! Сьогодні ми розглядаємо цілу низку вкрай важливих для української культури законів. Це буде і Закон про підтримку кінематографії, і про регулювання вивозу культурних цінностей, про національну спадщину. Перший з них, це закон, який ми приймемо в другому читанні, щодо управління книжковою галуззю. Ви знаєте, що на сьогодні існує програма "Українська книга", яка реалізовується Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення. І це є єдина програма, яка залишилася в цьому комітеті. Ми пропонуємо в цьому законі з наступного року, не з цього, перенести цю реалізацію цієї програми до Українського інституту книги, який по суті є підрозділом Міністерства культури. Тобто питаннями книги буде опікуватися Міністерство культури. Але опікуватися воно буде не лише питаннями розподілу коштів, як це відбувається зараз, підтримкою українських перекладів за кордоном, підтримкою перекладів на українську, захистом українського книжкового ринку, підтримкою українських письменників і міжнародних виставок – всім тим, чим і повинне опікуватися Міністерство культури, тільки робитиме це воно через Інститут книги, який є в структурі Міністерства культури. Досить багато було людей, які переживали, що цей закон, наприклад, стосуватиметься бібліотек. Він не стосується бібліотек. Він стосується видавництв, він стосується письменників. Комітет на своєму засіданні 25 листопада розглянув прийнятий Верховною Радою в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавчій сфері. Метою цього законопроекту, як я вже говорив, є створення Українського інституту книги, державної установи в сфері управління Міністерства культури, яка займатиметься питаннями книговидання, книгорозповсюдження, промоцією української книги, буде в сфері та за зразком польського досвіду, де подібна установа функціонує з 2004 року. До законопроекту було надано 71 поправку і пропозицію від народних депутатів України. 53 з них було враховано, 18 відхилено. За результатами розгляду комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняття законопроекту 3084 в редакції комітету в другому читанні і в цілому, і доручити Комітету з питань культури і духовності спільно з Головним юридичним управлінням здійснити його техніко-юридичне доопрацювання та підготувати до підпису. Прошу депутатів підтримати цей законопроект і дати можливість зафункціонувати в Україні орган, який буде популяризувати книгу і в цілому підвищувати і інтелектуальний, і культурний, і освітній рівень нашої нації. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу лишатися на трибуні. Шановні колеги, було ряд поправок внесено, ми маємо по кожній з них пройтись. Прошу авторів поправок приготуватися до роботи. Отже, 1-а, Голубов. Не наполягає. 2-а, Подоляк. Не наполягає. 4-а, Подоляк. Не наполягає. 5-а, Подоляк. Не наполягає. 6-а, Голубов. Не наполягає. 8-а, Ленський. Не наполягає. 9-а, Подоляк. Не наполягає. 10-а, Голубов. Не наполягає. 11-а, Подоляк. Не наполягає. 12-а, Княжицький. Не наполягає. 13-а, Голубов. Не наполягає. 15-а, Княжицький. Не наполягає. 32-а, Томенко. Наполягає. Будь ласка, включіть Томенкові мікрофон.
10:48:54 ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, кілька загальних застережень. Ну, ідея може мати місце, на мою думку, хоча багато фахівців і стверджують протилежне. Я би загально сказав, що, напевно, стратегія гуманітарної політики мусили би бути серйозним предметом обговорення, тому що в нас біда, пане Миколо, не тільки в незрозумілості Держтелерадіо. Я до кінця не розумію, що і Міністерство інформаційної політики робить, інші структури. Тобто загально треба було б оптимізувати ці функції, для того, щоб їх не повторювати. Але моя поправка стосувалась наступного. Якщо ми даємо Міністерству культури і міністру такий інструмент серйозний. Це державний орган. То я вважаю, що не він повинен призначати керівника директора, а це повинна бути наглядова рада, авторитетні люди, яких за відповідною процедурою по цьому закону обирають. Міністр мусить тільки підписати контракт, а шановні фахівці в цій сфері повинні за результатами конкурсу обрати найдостойнішого директора Інституту книги. Тому пропоную підтримати мою 2-у поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу прокоментувати.
10:50:04 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Загалом депутати підтримали ідею, що саме статут має визначати положення щодо директора, як внутрішній документ. Але члени комітету вирішили, що врегулювання положень щодо порядку призначення та звільнення директора, та вимог до нього сприятиме відсутності корупційної складової при призначенні директора, та прозорості такої процедури. Саме тому, з цією метою ця поправка була відхилена. Нагадаю, що директор призначається, і сказано це, на конкурсних засадах, безпосереднім керівником міністерства, але існує і наглядова рада, яка контролює цей орган на постійних засадах. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наполягаєте на голосуванні? Так. Наполягаєте. Отже, ставиться на голосування поправка 32 народного депутата Томенка, хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Будь ласка. 10:51:08 За-140 Рішення не прийнято. Рухаємося далі. 35-а. Подоляк. Не наполягає. 36-а. Левченко. Наполягає. Будь ласка.
10:51:19 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Мова йде про те, яким чином формується конкурсна комісія, яка, власне кажучи, утворюється для проведення конкурсу на призначення директора Українського інституту книги. В оригінальному варіанті законопроекту мова йшла про те, що розподіляється, 9 осіб конкурсної комісії ідуть 3, 3, 3. Три – від керівника виконавчого, 3 – від комітету Верховної Ради України, саме від комітету, і 3 – від громадських організацій. Зараз залишили, зараз "Верховну Раду" забрали і зробили 6 людей від громадських організацій. І, здавалося би, нібито це певний позитивний момент. Але, з іншої сторони, настільки нечітко прописані в законопроекті вимоги до відповідних громадських організацій, що все ж таки, на мою думку, слід залишити тут "від Верховної Ради", не "від комітету", а саме "від Верховної Ради", щоб було 3 члени комісії. Бо тому що це буде інститут, який буде розпорядником коштів доволі суттєвих, і не можна повністю втрачати парламентський контроль над розпорядниками цих коштів. Тим більше, що на превеликий жаль, ми маємо в Україні досвід, коли так звані громадські організації є насправді… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте 10:52:32 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. На превеликий жаль, ми маємо в Україні досвід, коли є маса так званих гучних громадських організацій "диванних". Знаєте, чому диванних? Бо всі члени поміщаються на одному дивані цієї громадської організації. Якими буде заповнюватись потім ця конкурсна комісія і які потім будуть абсолютно непрозоро використовувати кошти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прокоментуйте, будь ласка.
10:52:55 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Багато з того, що каже депутат Левченко, безумовно, є логічним і слушним. Хочу ще раз наголосити, що поправка пропонує, щоб члени складу конкурсної комісії, яка має провести конкурс на посаду директора Інституту книги, входило 9 осіб: 3 – від Верховної Ради, 3 – від Міністерства культури і 3 – від громадських об'єднань. Але ми звертали увагу на те, що Конституція не передбачає повноважень Верховної Ради призначати членів конкурсних комісій. Крім того, члени комітету прийшли до рішення, що така процедура призначення, звертаю увагу, що директора, не директора, а тільки членів конкурсних комісій може затягнути процес обрання директора. Тому ми вирішили, що найкращим варіантом буде склад конкурсної комісії з 9 осіб: 3 – від міністерств і 6 – від громадських формувань. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наполягають на голосуванні? Ставиться на голосування поправка 36 народного депутата Левченка. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо. 10:54:02 За-135 Рішення не прийнято. Рухаємось далі. Далі поправки враховані, це позитивно, це плідна робота комітету. 57-а, Подоляк. Не наполягає. 58-а, Голубов. Не наполягає. 61-а, Подоляк. Не наполягає. 63-я, Шинькович. Не наполягає. 65-а, Голубов. Не наполягає. Таким чином ми завершили не просте обговорення даного законопроекту. Я прошу всіх народних депутатів зайти в зал, зараз відбудеться голосування за друге читання. Будь ласка, колеги, прошу зайти в зал. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане головуючий, тут є 56 поправка, автор поправки Подоляк, зараз просить її вилучити. Одну секунду, зараз я дивлюся. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я її називав очевидно. Дати слово, пані Ірино? Говорити будете? Говоріть. Подоляк слово.
10:55:05 ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, 56 поправка, яка викликала доволі великий резонанс, яка стосується умов грошового забезпечення роботи директора, заступників і працівників Інституту книжки. Це моя поправка, мушу сказати, що введена вона була в цей законопроект навмисно для того аби ми, як депутати Верховної Ради, визначилися чи ми приймаємо рішення про умови оплати праці керівників бюджетних установ в парламенті, чи ми це робимо для всіх працівників бюджетних установ? Я цю поправку пропоную вилучити і не враховувати в тілі законопроекту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
10:55:54 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Мова йде про те, що була одна поправка, з якою комітет не прийняв рішення, виніс її в зал. Ця поправка, мова йшла про те, щоб встановити досить високі зарплатні для керівництва Інституту книги, зокрема директору Інституту книги 50 мінімальних зарплат. Звичайно, це було високо, і я розумію колегу Подоляк, яка хотіла привернути увагу депутатів до того, що у нас дуже шановані нами люди в управлінських і правоохоронних структурах отримують набагато більш, ніж не менш шановані гуманітарії, які відповідають за майбутнє. Поправка ця викликала деякі заперечення у багатьох людей з зрозумілих питань, і депутат Подоляк їх знімає, але звертаю увагу на таку диспропорцію. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, щоб ми поступили мудро. Ваш комітет цю поправку не підтримав, по ній рішення не прийняв, а автор її знімає, таким чином, вона не потребує ніякого спеціального голосування, ми голосуємо закон без цієї поправки. Таким чином, готові до голосування депутати, я бачу. Прошу зайняти свої робочі місця. Я ставлю на сигнальне голосування 3084: проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері (друге читання), сигнальне голосування. Прошу голосувати, прошу визначатись, сигнальне голосування. 10:57:27 За-217 Колеги, потенціал є, дисципліни немає, потенціал є. Тому прошу зайняти робочі місця, прошу підготуватись до голосування. І я ставлю вже не як сигнальне, а як базове голосування за проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері (номер 3084) в другому читанні та в цілому. Колеги, голосуємо, будь ласка, підтримуємо. 10:58:20 За-232 Рішення прийнято. Вітаю авторів, вітаю комітет за важливе прийняте рішення. Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.
10:58:31 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, закон ухвалено. Шановні колеги народні депутати, відповідно до розкладу на сьогодні вношу на голосування для включення до порядку денного та прийняття рішення – увага, прошу всіх залишатися на своїх місцях, колеги! – проект Закону про внесення змін до статті 149 Регламенту Верховної Ради (реєстраційний номер 3812). Для включення до порядку денного та прийняття рішення. Прошу всіх зайняти свої місця. Будь ласка. Будь ласка, прошу всіх зайняти свої місця. Проект Закону про внесення змін до статті 149 Регламенту Верховної Ради України, питання щодо включення у порядок денний та прийняття рішення (3812). Прошу голосувати, прошу підтримати, шановні колеги. Голосуємо. Голосуємо! 10:59:38 За-255 Рішення ухвалено. Є пропозиція розглянути цей проект Закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати щодо розгляду за скороченою процедурою. Голосуємо! 11:00:01 За-201 Рішення ухвалено, дякую. Будь ласка, прошу народний депутат України, один із авторів законопроекту Ігор Олексієв… Сергій Алєксєєв, перепрошую. Будь ласка.
11:00:18 АЛЄКСЄЄВ С.О. Дякую, Володимир Борисович. Шановний головуючий, шановні колеги! До вашого розгляду пропонується проект Закону про внесення змін до статті 149 Регламенту Верховної Ради України за номером 3812, який врегульовує процедурні питання шляхом внесення змін до частини шостої та восьмої вказаної статті. За статтею 155 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу І – "Загальні засади", розділу ІІІ – "Вибори і референдум" і розділу ХІІІ – "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менше, як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України. Конституція України не визначає, що остаточне голосування за відповідний законопроект має відбуватися виключно на тій наступній черговій сесії парламенту, яка слідує одразу за сесією, на якій відбулося попереднє схвалення законопроекту по внесенню змін до Конституції України. Ключовим аспектом наведеної вимоги є забезпечення стабільності основного закону держави шляхом недопущення голосування за попереднє схвалення та прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України протягом одної сесії Верховної Ради України. У Регламенті Верховної Ради України відсутня процедура прийняття рішення парламентом щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України на наступних чергових сесіях. У тих випадках, якщо парламент такий законопроект не розглядав і, отже, жодного рішення щодо цього законопроекту не приймав протягом першої, наступної чергової сесії після попереднього схвалення законопроекту. Законопроектом, що розглядається, пропонується врегулювати цю ситуацію, пропонується встановити, що такий законопроект розглядається Верховною Радою України на наступній чергової сесії. В запропонованій редакції законопроекту скасовується заборона щодо розгляду новобраною Верховною Радою України питання про прийняття законопроекту про внесення змін до Конституція України, який, відповідно до статті 155 Конституції України був попередньо схвалений Верховною Радою попереднього скликання, але голосування щодо прийняття такого закону не проводилося. Але профільним комітетом це не було підтримано і автори з цим погоджуються. Тому ми просимо... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте. АЛЄКСЄЄВ С.О. Да. Тому ми просимо проголосувати за цей законопроект за соснову і в цілому в редакції комітету з урахуванням правки від комітету. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Павло Пинзеник, перший заступник голови профільного комітету.
11:02:56 ПИНЗЕНИК П.В. Шановні народні депутати України, Комітет з питань Регламенту на своєму засіданні 27 січня поточного року попередньо розглянув проект Закону про внесення змін до статті 149 Регламенту Верховної Ради України внесений народним депутатом України Сергієм Алексєєвим, іншими народними депутатами (реєстраційний 3812), висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України від 26 січня 2016 року. Метою законопроекту є вдосконалення чинних положень Регламенту Верховної Ради стосовно процедурних питань внесення змін до Конституції України. Для досягнення зазначеної мети у поданому законопроекті пропонується внести зміни до частин третьої, шостої та восьмої статті 149 Регламенту Верховної Ради України. Суть запропонованих змін ви мали можливість почути у доповіді автора законопроекту. Комітет зазначив, що пропозиції до законопроекту про внесення змін до частин шостої та восьмої статті 149 Регламенту України є слушними та доцільними, оскільки регулюють положення Регламенту щодо розгляду та прийняття рішення стосовно законопроектів про внесення змін до Конституції України з таких міркувань. По-перше, в Рішенні Конституційного Суду номер 17-РП від 2012 року у справі щодо повноважності Верховної Ради України зазначено, що питання внесення змін до Конституції України має бути розглянуте і вирішене на двох чергових сесіях Верховної Ради України послідовно (це стаття 155 Конституції України). В Рішенні Конституційного Суду у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень частини четвертої статті 94 Конституції України № 7-РП від 2007 року зазначено, що у законодавчій процедурі забезпечується безперервність і наступність у проходженні законопроекту шляхом унормованих послідовних дій суб'єктів права на законодавчу ініціативу органів Верховної Ради України, її Голови, Президента України, які завершуються лише після оприлюднення та опублікування закону. Тому логічною є пропозиція, що… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте. ПИНЗЕНИК П.В. Тому логічною є пропозиція, що в разі, якщо законопроект не був розглянутий Верховною Радою України на наступній після попереднього схвалення черговій сесії, для завершення його розгляду прийняттям чи неприйняттям Верховна Рада України може розглянути такий законопроект на наступній за нею черговій сесії. По-друге, чинний Регламент Верховної Ради України не містить положень, які б передбачали наслідки, коли законопроект не розглядався і не був прийнятим, і у зв'язку з цим до нього не можна застосувати положення частини першої статті 158 Конституції України, відповідно до якої законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Верховною Радою України і не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. Водночас, підтримуючи ідею внесення змін до частини третьої статті 49 Регламенту Верховної Ради України комітет вважає за доцільне викласти її в новій редакції та пропонує Верховній Раді України виключити абзац другий пункту першого законопроекту, а саме: у частині третій після слів "новообрана Верховна Рада України" слово "не" та друге речення виключити. Наголошую на цьому, тому що буду пропонувати підтримати за основу і в цілому саме в такій редакції. Комітет ухвалив висновок на законопроект і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити зазначений законопроект до порядку денного, за результатами розгляду в першому читанні приймати його за основу та в цілому з урахуванням пропозицій комітету виключити абзац другий пункту першого законопроекту, де написано: у частині третій після слів "новообрана Верховна Рада України" слово "не" та друге речення виключити. Прошу підтримати в такій редакції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, два – "за", два – "проти", запишіться. Олексій Мушак, будь ласка.
11:07:11 МУШАК О.П. Прохання передати слово Миколі Томенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.
11:07:24 ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, я страшно задоволений, що в Верховній Раді є 11 народних депутатів, які проти відміни Конституції України як Основного закону, який ми повинні не тільки знати, шанувати, а показувати приклад, як його виконувати. Це означає, що є 11 людей, які свято вірять, що коли клянуться на Конституції, її треба захищати. Це добра новина. 250 людей разом з "Опозиційним блоком", бо він знає, як змінювати Конституцію… в свій час Януковичу так змінили Конституції, що ми через "майдани" і війни вихльобували це. Друзі, я хочу вам нагадати, що Законом про Регламент змінювати розділ 13 Конституції, який може змінити лише народ на всеукраїнському референдумі. Що ви робите? Закон "Загальні засади…", вибори і референдум і розділ 13 задумувався батьками Української держави в такий спосіб, щоби ніколи жодна партія, і жоден президент без народу їх не змінював, бо це вічні речі. І стаття 155, і стаття 156 для цього і написана, що для того, щоб коригувати процедуру змін до Конституції, треба спочатку правильно внести зміни в 226, правильно внести зміни в 300, а потім винести на референдум і затвердити народом. Сьогодні ми бавимося у політичні ігри одним законом. А якщо завтра, не дай Бог, вирішать бавитися іншими розділами. Наприклад, розділом І, де написано, що українська – державна мова, де написано, що українська – це незалежна суверенна держава, де написано, що українська – це унітарна держава, тоді теж не треба бути в Регламент внести зміни і відмовитися від референдуму, який визначає долю українського народу? Це ганьба, що 255 людей відмінили Конституцію України і хочуть під Президента внести зміни. ГОЛОВУЮЧИЙ. Таке враження, що щось про інше говорили. Будь ласка, Руслан Сидорович. Олег Березюк.
11:09:42 БЕРЕЗЮК О.Р. Латинське слово "konservieren" – зберігати. Саме ці правила, які зараз пробуються змінитися, зберігають спокій і стабільність в будь-якій популяції, державі, інституції, не можна змінювати того, що змінювати не можна. Тому фракція "Об'єднання "Самопоміч" закликає парламент зупинитися і зберегти Конституцію, яка написана тими людьми, які були романтиками, але були об'єктивними людьми, які поважали право. Тому ми будемо голосувати проти цього і просимо вас. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Ляшко.
11:10:33 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Я зараз звертаюся не до колег депутатів, які голосують за цей ганебний законопроект. Я зараз звертаюся до народу України, я хочу застерегти українське суспільство. Зараз у стінах українського парламенту відбувається антиконституційний переворот. У 2010 році Янукович всупереч Конституції, через Конституційний Суд скасував Конституцію. Зараз, здавалось би, демократична більшість українського парламенту разом із московським злодійським блоком ідуть ще гірше, ніж Янукович. Вони хочуть скасувати норми Конституції через Закон про Регламент. Тобто процедура внесення змін до Конституції прописана у самій Конституції. Хто має право змінами до Закону про Регламент змінювати процедуру розгляду змін до Конституції? Я звертаюся до фракцій, які називають себе демократичними. Ви що робите? Ви сьогодні фактично скасовуєте Конституцію всупереч самій Конституції, всупереч волі українського народу. Я хочу нагадати, як колись у 2010 році тут, у парламенті, ратифікували Харківські угоди. Ганебні Харківські угоди, які фактично перетворили Чорноморський флот на троянського коня. І тоді, коли ми зверталися до них, тодішньої парламентської більшості, переконували не робити їх цього, бо це закінчиться війною за Крим, нас, на жаль, не почули. Я звертаюся сьогодні до тих, хто мене не чує. Хто говорить, хто бігає, хто спиною повернувся. От зараз саме на таких законах вирішується доля країни. Не беріть на себе гріха, не міняйте в неприродній, не ґвалтуйте Конституцію. Ті, хто зараз голосує за цей закон, ви ґвалтуєте українську Конституцію, ви хочете знищити нашу рідну країну на догоду Путіну… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, хочу сказати про те, що будь-яка риторика, вона має бути об'єктивною. І те, що сьогодні ініціативою депутатів і розгляду питання про внесення змін до Регламенту дається можливість на додатковий час 5-6 місяців на дискусію, жодним чином немає значення до змін Конституції, переворотів і всього іншого. І я думаю, що всі це абсолютно чітко розуміють. Тому я вважаю, що наша позиція в тому, щоби продовжити дискусію над цим питанням, визначитись з подальшими діями стосовно всіх положень Конституції по децентралізації, не зупиняючи і не провалюючи цей процес, це і є відповідальна позиція українських політків. Тому я щиро сьогодні всіх закликаю підтримати цей проект закону. Жодних порівнянь навіть з тим, що було сказано з точки зору Харкова і всього іншого, то був чистий, то була зрада державна. А тут мова йде про дискусію. Тому, шановні колеги, я закликаю весь зал проголосувати за цей проект закону за основу і в цілому, дати можливість нам рухатись далі, і це буде… Так, в редакції комітету. І це дає можливість нам подальших дискусій. Всіх інших я прошу записати все, що було сказано з трибуни, в тому числі. І ви будете бачити, що нічого подібного про те, що було сказано, не справдиться. Тому питання пропозиції… Увага! Увага! За основу і в цілому в рішенні комітету, в рішенні комітету. Прошу підтримати цю пропозицію і прошу голосувати за основу та в цілому з пропозиціями комітету. Дякую. Голосуємо, шановні колеги, прошу підтримати. Стоп! В редакції комітету. Редакція комітету, увага! В редакції комітету, увага! В першому… "За наслідками розгляду законопроекту в першому читанні – я тільки суть зачитаю – в першому читанні прийняти його за основу та в цілому з врахуванням пропозицій комітету, а саме: виключити абзац другий пункту 1 законопроекту у частині третій після слів "новообрана Верховна Рада" слово "не" виключити і друге речення виключити там, де написано, що виключити – виключити, тобто, без "новообраної Ради". Шановні колеги, за основу та в цілому, в редакції комітету голосуємо. Прошу підтримати даний проект закону. Голосуємо, і це абсолютно правильна позиція. Голосуємо. Прошу голосувати, за основу та в цілому, прошу підтримати. Голосуємо, шановні колеги. 11:15:44 За-229 Закон ухвалено.Дякую, шановні колеги. Ідемо далі, ідемо далі. По фракціях, дивіться, будь ласка. "Блок Петра Порошенка" – 96, "Народний фронт" – 55, "Опозиційний блок – 33, "Батьківщина" – 10, "Відродження" – 17, "Воля народу" – 11 і позафракційні – 7. Колеги, ви нікого не ганьбіть, бо насправді сьогодні відбулося абсолютно нормальне рішення. І це от балакати з трибуни про різні речі – це одна справа, ви ж будьте, ви ж однозначно підходьте до позицій, однозначно підходьте. По своїм питанням ви ставите так питання, по іншим питання по-іншому? Майте совість. Я підкреслюю, що нічого, крім позитивного, не відбудеться у зв'язку з прийняттям цього закону – жодних питань. Це взагалі не дискусія, провести подальшу дискусію над цими законами, не ганьбити децентралізацію, не знищити її, друзі. І я за це відповідально заявляю, відповідально. А тепер, шановні колеги, для прийняття рішення і включення в порядок денний проект Закону (реєстраційний номер 3700). Може теж не треба його ставити цей закон? Треба ставити? Це не переворот? Це не переворот. Я не вам. Олеже, я не вам. Шановні колеги, проект Закону (реєстраційний номер 3700), проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку у багатомандатному окрузі). Увага, я знаю, що теж є дуже різні сприйняття цього закону. Але є начебто пропозиції, які напрацьовані і вони можуть бути схвалені, в тому числі за результатами розгляду в першому читанні за основу. Є пропозиція, колеги, зараз його включити в порядок денний для прийняття рішення і обговорити, за наслідками обговорення прийняти рішення. Прошу голосувати за включення в порядок денний для прийняття рішення. Увага, колеги, голосуємо. 11:18:15 За-184 Колеги, аплодисменти! По фракціях. Добре, колеги, ми проведемо ще дискусію на цю тему, щоб ми не … Йдемо далі, шановні колеги. Шановні колеги, йдемо далі. Увага, будь ласка, на ваш розгляд внесено проект Закону (реєстраційний номер 3524) про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя). Доповідає Представник Президента, відповідно до процедури в парламенті, Степан Іванович Кубів. Будь ласка, до 10 хвилин, прошу, регламент.
11:19:07 КУБІВ С.І. Шановний пане Голово! Шановні колеги! 26 січня 2016 року Президентом України внесено на розгляд Верховної Ради України як невідкладний для позачергового розгляду доопрацьований законопроект Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" на заміну раніше внесеного однойменного законопроекту реєстраційний номер 3524. Доопрацювання зазначеного законопроекту зумовлено необхідністю забезпечення досягнення політичного консенсусу у вирішенні питання щодо можливості висловлення парламентом недовіри Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади. Від так, у доопрацьованому проекті постанови пропонується встановити, що до повноважень Верховної Ради України належить не тільки надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України, Генерального прокурора як це було передбачено у попередній редакції законопроекту, а і висловлення недовіри Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади. Такими чином, згідно внесеного на заміну законопроекту дострокове звільнення з посади Генерального прокурора здійснюватиметься на підставі, визначених не тільки законом, як це було передбачено у попередній редакції проекту, а і Конституцією. Щодо решти положень законопроекту слід зазначити, що вони не зазнали змін та полягають у забезпеченні незалежності судової влади, її деполітизації, підвищенні професійних стандартів суддівського корпусу, удосконаленні засад здійснення судочинства, забезпечення інституційної спроможності прокуратури, адвокатури, системи виконань судових рішень тощо. Таким чином, прийняття зазначеного законопроекту сприятиме реалізації повномасштабної судової реформи та оновленню суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань і згідно з європейськими стандартами відновленню довіри громадян до судової гілки влади, а також забезпеченню належного функціонування прокуратури, адвокатури та системи виконання судових рішень. З огляду на зазначене, прошу підтримати законодавчу ініціативу Президента України та включити законопроект України про внесення змін Конституції щодо правосуддя (реєстраційний номер 3524) не тільки до порядку денного третьої сесії Верховної Ради, а й направити його до Конституційного Суду для одержання висновку щодо відповідності вимог статей 157 і 158 Конституції України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, співдоповідь голови комітету, Руслан Петрович Князевич. Будь ласка.
11:22:43 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Пане Голово, шановні колеги! Комітет Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя на своєму засіданні вчора, 27 січня, розглянув поданий Президентом України як невідкладний проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) за реєстраційним номером 3524, який є доопрацьованим. І встановив таке. На виконання відповідних приписів… Конституції за статтями 93, 154 Президент скористався своїм правом і подав на розгляд парламенту відповідний проект Закону про внесення змін до Конституції. На думку відповідного суб'єкта права законодавчої ініціативи даний законопроект забезпечує системність, повноту, чіткість, неупередженість Конституційного регулювання суспільних відносин. Як ви знаєте, мова йде про те, що Президент подав доопрацьований законопроект, який відрізняється від того, який вже був предметом розгляду у сесійній залі і направлений до Конституційного Суду, тільки в частині однієї норми. А саме йде мова про те, що Президент пропонує повернути право парламенту ви висловлювати недовіру Генеральному прокурору, що має наслідком, відповідно, його відставку. Зважаючи на це, комітет, розглянувши законопроект, прийняв рішення рекомендувати парламенту наступне: включити до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання питання про доопрацьований проект... законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) за номером 3524 в редакції 26 січня 2016 року, поданий Президентом України як невідкладний. У зв'язку з цим вважати відкликаним законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) в редакції від 25 листопада 2015 року. І друге… другий пункт. Доопрацьований законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) направити до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності вимогам статей 157 та 158 Конституції України. Відповідний проект закону розданий народним депутатам завчасно. Прошу підтримати зазначений проект постанови, який комітет пропонує парламенту сьогодні до розгляду. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться. 5 хвилин на запитання. Будь ласка, 5 хвилин на запитання. Будь ласка народний депутат Осуховський.
11:25:27 ОСУХОВСЬКИЙ О.І. Прошу передати слово Андрію Іллєнко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Іллєнко, будь ласка.
11:25:32 ІЛЛЄНКО А.Ю. Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ. Шановний Руслан Петрович, дійсно, судова реформа – це одне з ключових політичних питань, які сьогодні є на порядку денному. Але ж все-таки мені здається, мова іде про певну імітацію судової реформи, а не про повномасштабну зміну ситуації. Тому що з нинішнім корпусом суддів я просто не вірю в те, що реальні реформи можливі, з тим рівнем корупції і з тим рівнем недовіри, який є зараз до цих людей. Ця реформа, вона не передбачає того, що в нас буде повне оновлення суддівського корпусу. Плюс, мені здається, що повноваження, які зараз є в парламенту стосовно зняття недоторканості суддів, якщо вони будуть передані в так звану Вищу раду правосуддя, це не сприятиме, так само, ефективності боротьби із зловживаннями в судовій системі. Можливо, взагалі треба зняти всю недоторканість суддів... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
11:26:40 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую за запитання, шановний Андрій Юрійович. Шановні колеги, я не хочу зараз дискутувати по суті цього питання, це ваша політична позиція, ви її висловили, я її поважаю, але хотів би ще раз нагадати, ми зараз на стадії розгляду питання про включення до порядку денного і направлення до Конституційного Суду для висновку щодо відповідності 157, 158 статтям Конституції даного законопроекту. І тільки після того, якщо цей законопроект отримає позитивний висновок Конституційного Суду, ми можемо приступити до розгляду його по суті і, в тому числі, дискутувати з приводу тих речей, про які ви щойно наголосили. Зараз, як на мене, згідно вимог Конституції, ми не маємо повноважень не дати Президенту можливості, скориставшись своїм конституційним правом, отримати висновок Конституційного Суду. Тому що в Конституції є дискримінаційна норма, яка каже, що депутати можуть отримувати такий висновок, звертаючись до Конституційного Суду, а Президент як самостійний суб'єкт подання такого права не має, а може тільки робити це опосередковано через парламент. Тому наш обов'язок – надіслати... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Микола Томенко.
11:27:56 ТОМЕНКО М.В. Шановний пане Руслан, в мене єдине, що, Володимир Борисович, я от не розумію у нас процедуру внесення змін до Конституції. У нас Президент подає зміни до Конституції, а на запитання відповідає керівник парламентського комітету. Невже від імені Президента немає жодної адекватної людини, яка б знала конституційне право і читала текст внесених Президентом законопроектів? А тепер до Руслана Петровича. Руслан Петрович, не здається вам, що добре, що Президент пішов на поступки в частині контролю Президента за Генеральним прокурором, але цей дворічний перехідний період кидається в око, де Президент матиме право двох років здійснювати самостійно реорганізацію, ліквідацію судів, перепризначення судів? І тут от я почув мільярдера Сороса, який сказав, що, може, дійсно, Президенту на два роки дати надзвичайні повноваження – і він зробить Україну щасливою. Чи ви вважаєте, що треба от два роки так збільшувати повноваження Президента?
11:29:06 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Тут справа от в чому. Діло в тім, що новостворений орган, який планується за цими змінами, Вища рада правосуддя, по суті, буде як би компіляцією з тих органів, які існують зараз, на основі Вищої ради юстиції в першу чергу. Але ви знаєте, що нещодавно було сформовано новий склад Вищої ради юстиції, який відповідно до чинних норм Конституції має свій строк конституційних повноважень. І, знову ж таки, відповідно до цих норм Конституції переривати цей строк не можна. Тому ми зобов'язані дати можливість їм завершити свої повноваження. От якраз це і буде цей період, який ми вважаємо перехідним, надавши їм певні повноваження, ті, які одразу після сформування буде мати в розширеному вигляді Вища рада правосуддя. Тут вони мають звужений характер такого роду повноважень. Але зараз дублювати і формувати два органи з однаковими повноваженнями, ну, це конституційно буде тоді абсолютно, ну, неприпустима річ, яка породить тільки хаос. Як на мене, це неправильно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, останнє запитання, Вікторія Пташник.
11:30:07 ПТАШНИК В.Ю. Шановний Руслане Петровичу, ви пам'ятаєте, що, мабуть, коли Конституційна комісія напрацьовувала даний проект конституційних змін, Венеціанська комісія дуже щиро вітала, що нарешті парламент позбудеться питання висловлення недовіри Генеральному прокурору, тому що це є не європейською практикою, не застосовується в жодній європейській країні. Більш того, норма дана, яка міститься на сьогоднішній день в Конституції, вона є фактично мертвою нормою. Власне, тому я хотіла у вас запитати, чи може у вас є інформація, що сталося що, власне, ми зараз переголосовуємо даний законопроект. Чия це була ініціатива відмовитися від наших… від порад наших європейських колег і порад Венеціанської комісії і фактично повернути право висловлення недовіри і фактичного впливу на прокуратуру з боку парламенту. Дякую.
11:31:13 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Ну, очевидно, це питання не до кінця до мене. Я тільки можу послуговуватися тими офіційними документами, які я бачив, які роздав комітет. Мова йде про те подання, яке надійшло від імені Президента. Там, справді, це публічна інформація, вона є на сайті, ви можете глянути, написано про те, що такого роду рішення Президент прийняв після проведення політичних консультацій з фракціями парламенту. Очевидно, лідери фракцій можуть більше пояснити в тому числі, чому були ці консультації, хто саме пропонував з лідерів фракцій вилучити цю норму і чим, скажімо, вони обґрунтовували свою позицію. Як на мене, тут справді є колізія, тому що, скажу відверто, я кілька разів сам брав участь у засіданні Венеціанської комісії з такого роду приводів, і саме ця норма завжди була "червоною ниткою" в позиції Венеціанської комісії щодо України. Ну на протязі останніх 10 років так точно. Тому я думаю, що ми хочемо чи не хочемо, все рівно змушені на перспективу пам'ятати про те, що нам доведеться до цієї норми повертатися. Коли це буде, я не знаю. Мені здається, що це відкладне просто в часі рішення. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслане Петровичу. Прошу, займайте свої місця. Шановні колеги, виступі від фракцій і груп українського парламенту. Прошу здійснити запис. Будь ласка. "Блок Петра Порошенка". Будь ласка, народний депутат Долженков, "Опозиційний блок".
11:33:00 ДОЛЖЕНКОВ О.В. Доброго дня, шановні колеги! Я хотів би закцентувати з приводу цього законопроекту на декількох речах. Перша річ, це очевидна. Цими правками до Конституції України фактично зміцнюється повноваження Президента та вплив Президента України на судову гілку влади. Друга річ. Тут хтось говорив про антиконституційний переворот. Я хочу сказати про те, що будь-яка депутатська група, окремо взятий депутат чи то депутатська фракція, яка буде голосувати за вказаний законопроект 3524, буде посібником антиконституційного перевороту. Чому? Тому що в цих змінах закладені дуже небезпечні, дійсно, дуже небезпечні речі. По-перше, зазначеним законопроектом в "Перехідних положеннях", а саме в "Перехідних положеннях" криється диявол, передбачено, що відповідній займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на 5 років або обрано суддею безстроково, до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції" (щодо правосуддя), має бути оцінена в порядку визначеному законом. Цього закону, шановні громадяни, ще не існує, і які норми будуть закладені чинною владою, ще невідомо. Але в будь-якому разі весь суддівський корпус буде проходити так звану люстраційну фільтраційну процедуру на предмет лояльності до відповідної влади. Чому? Тому що виявлення, за результатами такого оцінювання, не відповідності судді займаній посаді за критеріями: перше, компетентності; друге, професійної етики або доброчесності, хто буде вирішувати що таке професійна етика, що таке доброчесний чи не доброчесний суддя. Я хочу сказати, що фактично вказаними змінами ми будемо знищувати залишки незалежного суддівського корпусу, фактично це буде означати знищення судової гілки влади, жодна демократична країна не може собі дозволити шерстити весь судовий корпус, незалежності від того, чи він обраний буде переобиратися, чи він обраний безстроково. Вони обиралися відповідно до норм Конституції, яка була чинна на момент їх обрання, чи то безстроково, чи на момент призначення. Я вбачаю в цих нормах дуже серйозну загрозу і потрібно саме нам говорити про те, що вказані норми не мають права на існування. Друга норма, це стосовно права кожного звертатися до Конституційного Суду. Я хочу вам зазначити про те, що формальна тактика права зберігається. Але коли ми маємо право звертатися до Конституційного Суду? Коли використані всі засоби, національні засоби правового захисту. Тобто закон, який приймається чинною владою, який вочевидь може бути неконституційний, він не може бути одразу оспорений в Конституційному Суді, його необхідно буде оспорити у всіх ланках судових органів: перша інстанція, апеляційна інстанція, Вищий спеціалізований суд… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Ляшко, Радикальна партія.
11:36:26 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшка, Радикальна партія. Я хочу ще раз спокійно пояснити громадянам, що щойно відбулося в парламенті. 229 народних депутатів із так званої демократичної коаліції, разом 33 голоси плюс злодійський московський блок, проголосували зміни до Закону про Регламент, які фактично скасовують передбачену Конституцією процедуру розгляду і внесення змін до Конституції України. Це голосування і ці зміни до Регламенту фактично дають можливість розглядати зміни до Конституції в частині особливого статусу для Донбасу на наступній сесії, яка почнеться з лютого місяця і закінчиться у вересні місяці. Це таким можливим чином можливість влада отримує далі змушувати шукати голоси депутатів, заставляти їх 300 голосів за особливий статус для Донбасу. Я застерігаю українське суспільство. У 2010 році Янукович в неконституційний спосіб через продажних суддів Конституційного Суду, які до сьогодні сидять і працюють на нинішню владу, так от Янукович вже вносив рішенням суду зміни до Конституції, фактично скасувавши Конституцію. Нинішня так звана демократична більшість разом із недобитками банди Януковича бере з нього приклад і робить те ж саме. Вони пішлі далі Януковича. Янукович це робив через Конституційний Суд, вони фактично скасовують Конституцію змінами Закону про Регламент. Я хочу, щоб українське суспільство чітко розуміло, що у Верховній Раді зараз відбувся антиконституційний заколот, спрямований на реалізацію плану Путіна про внесення змін до Конституції і про надання особливого статусу для Донбасу в українській Конституції. І саме тому за ці антиконституційні зміни голосував злодійський блок, який чітко виконує всі команди з Москви, ФСБ і з Кремля. Куди що тижня в Москву їздить лідер злодійського блоку Бойко, і його ніхто, ні СБУ, ні Антикорупційне бюро – ніхто не притягує його до відповідальності і не саджає в тюрму. Мені прикро, що депутати, які називають себе патріотами, які розказують, що вони – європейська демократична коаліція, в такий же антиконституційний спосіб, як і Янукович, ґвалтують Конституцію на догоду Путіну, на догоду для того, щоб фактично федералізувати Україну. Тепер по суті Закону щодо змін до Конституції, щодо судочинства, який ми зараз розглядаємо. Цей закон не вирішує проблеми судочинства, він консервує корупцію, він консервує корупцію, він консервує зловживання, він фактично переводить судову систему в ручний режим управління нинішньою владою. Цією системою керував Янукович, а тепер хоче керувати нинішня влада. Тому ми за нього голосувати не будемо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я повернусь ще раз до… От все, що ви чули зараз в частині децентралізації, все, що ви чули з трибуни, запишіть собі. І те, що було сказано, це не відбудеться. От просто запишіть собі, що це жодне слово не буде втілене в життя, от жодне. Ми сьогодні з вами, я ще раз наголошую, наголосили… Ми щойно наголосили на тому, що питання розгляду і дискусій буде продовжено, і жодним чином мова не йде ні про який статус Донбасу. Читайте Конституцію. Тому я дуже би просив бути дуже толерантними, поважати один одного і називати речі своїми іменами. Дякую всім за толерантність. Юрій Луценко, "Блок Петра Порошенка".
11:40:31 ЛУЦЕНКО Ю.В. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, ми сьогодні маємо можливість почати реальні зміни у судовій структурі гілці влади. Ні для кого тут присутніх, а тим більше для наших виборців, не є секретом, що в країні відсутній справедливий, чесний і об'єктивний, не упереджений суд. Про це свідчать десятки резонансних і тисячі мало відомих судових розправ або корупційних рішень. Ми багато про це говоримо, але, на жаль, мало для цього зробили. Цей парламент, на щастя, займається цією проблемою з перших днів свого обрання. Була спроба президентська, була спроба від колег "Самопомочі" і, тим не менше, ступінь опору корупції і беспредела в судах виявився більшим ніж ми собі уявляли. Нам потрібно змінити не просто закон, а Конституцію, нам потрібно пройти ту програму на Palm, про яку ми всі говорили на Майдані, провести очищення судів від не професіоналів і корупціонерів, залишити там чесних суддів, а також набрати нових юридично грамотних і морально відповідальних осіб. Ця зміна до Конституції дає нам таку можливість. Більше того, є також план прийняти між першим і другим читанням змін до Конституції закон, який уточнить критерії атестації, і в них мають ввійти абсолютно чіткі, зрозумілі речі. Наприклад, скасування більше двох справ вищої інстанції свідчить про або не професійність, або корупціогенність судді, скасування рішення Європейським Судом у справах людини і інші речі мають стати автоматичними підставами для звільнення суддів, для очищення судової системи. Шановні колеги, всі ми знаємо, держава починається з площадки справедливості. Сьогодні ми маємо створити цю площадку справедливості із змінами до закону, які зможуть очистити площадку несправедливості, безправ'я, беззаконня. Я прошу всіх депутатів, незалежно від політичних переконань, від партійної приналежності підтримати цей законопроект. Бо серед іншого можу сказати ще одне. Так, є деякі речі, які можна було б прописати краще, це правда. Але краще – ворог доброго. Якщо ми почнемо писати якісь нові тексти, то реальні механізми очищення можна буде запустити у зв'язку з алгоритмом прийняття змін до Конституції лише весною наступного року. Я впевнений, у суспільства немає терпцю чекати ще рік до реального очищення судової системи. Якщо ми зараз проголосуємо це питання, якщо ще на цій сесії Конституційний Суд поверне нам текст, і ми проголосуємо 226 голосів, ми зможемо почати реальні, практичні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. ЛУЦЕНКО Ю.В. …впровадження очищення судової системи уже з 1 вересня. Впевнений, що це правильне рішення, за яке ми зможемо гордитися в майбутньому. Прошу всіх голосувати "за". ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Бурбак, "Народний фронт".
11:44:08 БУРБАК М.Ю. Шановні колеги, сьогодні вирішальний день у нашій боротьбі з корумпованими суддями і судовою гілкою влади. Ми повинні нарешті почати процес очищення судової гілки влади. Найбільший рівень недовіри в суспільстві – це особливо до судової гілки влади. Якщо ми зараз не будемо… не проголосуємо за направлення до Конституційного Суду і не розпочнемо цей процес, ми ще на рік відтермінуємо головну боротьбу – це боротьбу за очищення судової гілки, незалежної гілки влади. І давайте дамо собі відповідь: чи можемо ми впроваджувати реформи, чи можемо ми очищувати від корупціонерів всі структури, коли судді приймають несправедливі рішення? Тому сьогодні ми маємо всі розпочати цей процес і далі, якщо так не все буде прописано. Тому ми вважаємо, що потрібно одночасно з прийняттям змін до Конституції і приймати новий Закон про судоустрій, де передбачити процедуру очищення судів, критерії до нових судів і повністю оновити суддівську гілку влади. Впевнений, що 9 тисяч нових суддів ми знайдемо в Україні, патріотів, які будуть голосувати по совісті, по честі, по закону. Тому давайте сьогодні підтримаємо цей законопроект і нарешті розпочнемо дієве очищення судової гілки влади. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, запис завершено. Від фракцій і груп є бажаючі ще виступити? Добре, дякую. Шановні колеги, переходимо до запису на виступи народних депутатів. Три виступи по дві хвилини, будь ласка, запишіться. Прошу записатись і будемо переходити до голосування, відповідно до процедури. А, дякую. Будь ласка, Віктор Михайлович Пинзеник.
11:46:40 ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Шановний Володимире Борисовичу! Я б хотів привернути увагу до тих питань, які мене тривожать у проекті змін до Конституції. Питання перше, 124 стаття змін: "Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір". От задаймо собі питання: громадянин Янукович подає в суд району якогось, області позов про визнання незаконним його позбавлення статусу Президента, а отже вибори нового Президента України. Суд приймає рішення, бо тут написано, що будь-який юридичний спір – це юрисдикція судів. Друга проблема. Чи можна по цій нормі оскаржувати рішення Конституційного Суду? На мій погляд, так. Тому я вважаю, що ця норма має бути виписана таким чином, що коли рішення Верховної Ради і, наприклад, рішення Конституційного Суду не може підпадати під юрисдикцію інших судів України. Питання друге, стаття 131.1. Вона перетворює Конституційний Суд у квазіапеляційний суд. Чому? За цією нормою, якщо будь-яка засуджена особа вважає, що його засуджено по закону, який є неконституційним, він має право звернутися до Конституційного Суду. Уявіть собі, що когось судили, він відбуває покарання, потім Конституційний Суд приймає рішення, що закон, по якому засуджено, не є конституційним. Які правові наслідки цього рішення? І останнє застереження, яке вже стосується пункту 151-2. Ця норма передбачає, що рішення Конституційного Суду є остаточними і оскарженню не підлягають. Скажіть, будь ласка, рішення Конституційного Суду, за яким він скасував Конституцію 2004 року, що, таке рішення не має бути переглянуто? Я розумію, що такий перегляд має бути передбаченим самим Конституційним Судом, але це треба зафіксувати у самому тексті Конституції. Я хочу, щоб хтось розвіяв мою тривогу з приводу тих норм, які я згадав. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Шпенов. Будь ласка.
11:48:56 ШПЕНОВ Д.Ю. Добрый день, уважаемые коллеги! Наша фракция выступает за судебную реформу. Однако, мы неоднократно заявляли, что такие основоположные реформы, как конституционная, должны проводиться не только открыто, с широкой дискуссией, но и в четком соответствии с процедурой. Вся Европа и мир следит, как мы реформируем суды и боремся с коррупцией, а судебную реформу проводим опять с нарушением закона, руководствуясь сиюминутной политической выгодой. Во-первых, 26 января был внесен доработанный вариант изменений в Конституцию. Регламент не определяет вообще такой процедуры, как "внесение доработанного законопроекта". Доработка законопроекта осуществляется путем его отзыва до момента включения в повестку сессии и подачу нового варианта, а в случае с изменениями в Конституцию возможен отзыв только до момента внесения решения Конституционным Судом. Сейчас вносить доработанный вариант и начинать заново все эти этапы судебной реформы – это грубейшее нарушение процедуры. Просто в качестве ремарки: Венецианская комиссия поддерживает отмену права парламента высказывать недоверие Генеральному прокурору, а доработанный вариант изменений только и несет о том, что предлагает это право вернуть. Во-вторых, все положительные нормы проекта о недопущении политического процесса создания судов и перевода судов нивелируются Переходными положениями. Если проводить реформу, то давайте ее проводить. Парламент не избирает судей, а Президент не образует суды и перевод судей из одного суда в другой – это уже полномочия совета правосудия, а ни в коем случае не Президента. Только так можно проводить реформу, а не два года управлять судебной системой в ручном режиме и говорить о прогрессивных нормах. Ну, и самое главное о том, что оцениванием, так называемой люстрацией судей, вы 8 тысяч судей собираетесь оценивать по какому-то непонятному термину "доброчестности", который непонятно кто будет определять. Это грубейшее нарушение, которое может быть и Венецианская комиссия неоднократно по этому поводу говорила. Спасибо. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторія Пташник. Шановні колеги, прошу всіх зайти до зали, всіх народних депутатів, завершуємо процес обговорення. Будь ласка, всі заходимо на свої місця. Прошу.
11:51:14 ПТАШНИК В.Ю. Шановні колеги, на сьогоднішній день наші міжнародні партнери кажуть, що пріоритетом на 2016 рік в Україні має стати саме судова реформа. Саме судова реформа, вона зможе відновити довіру наших громадян до судової влади, відновити довіру таким чином, щоб кожен громадянин міг розуміти, що він має бути захищеним, щоби наші іноземні інвестори могли, мали можливість залучати сюди інвестиції, щоби їхні інвестиції були захищені в судах. Ви знаєте, що одним з найголовніших надбань даного проекту є те, що підставою для звільнення суддів є як раз неспроможність суддів пояснити джерела проходження майна. Це стосується як їхнього власного майна, так і майна, яке записано ними на своїх родичів. Це стосується багатьох випадків, коли яхти, маєтки, які корупційними способами зароблялися суддями протягом багатьох років, як раз призведуть до того, що ці корумповані судді протягом процедури очищення мають бути звільнені і раз і на завжди покинути судову систему. Ви знаєте, що на сьогоднішній день чиниться серйозний опір з боку тих самих суддів, які не хочуть проходити процедуру оцінки і на сьогоднішній день навіть чинять свій опір таким чином, що пропонують певні зміни до процедури очищення, не хочуть здавати іспити, не хочуть фактично брати участь у складанні суддівського досьє по кожному з них. Тому я дуже сподіваюся, що процедура очищення судової влади розпочнеться, що ми з вами будемо здійснювати контроль за цією процедурою. І коли ми будемо розглядати дані конституційні зміни після нашого попереднього схвалення, ми так само з вами будемо спроможні напрацювати пакет законопроектів на виконання цих конституційних змін, обговорити їх в парламенті, щоб не сталася така сама ситуація, як сталася у нас з… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте. ПТАШНИК В.Ю. …щоб повторилася така сама ситуація, як повторюється з децентралізацією, коли пакети законопроектів під дану реформу напрацьовуються, коли є, зокрема, законопроект про префектів. Але, на превеликий жаль, більшість народних депутатів навіть про це не знає. Тому що ті депутати, які зацікавлені долучитися до цієї реформи і взяти участь в напрацюванні змін, вони працюють і вносять свої пропозиції до законопроектів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Обговорення завершено. Шановні колеги, будь ласка, прошу, займайте свої місця. Запрошую до заключного слова голову профільного комітету Руслана Петровича Князевича. Шановні колеги, займаємо свої місця для голосування за відповідальні зміни, за відповідні зміни щодо змін до Конституції в частині правосуддя. Будь ласка, займаємо свої місця. Прошу, Руслан Петрович Князевич.
11:54:48 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, я ще раз хочу прояснити ситуацію, бо кілька виступаючих або мене невірно зрозуміли, або все ж таки вводять в оману залу. Мова йде про те, що ми пропонуємо в проекті постанови, одночасно включивши до порядку денного новий проект, доопрацьований, вважати таким, що є відкликаним, проект старий, який Президент відповідно відкликає. Тому одночасно одним рішенням ми приймаємо рішення щодо двох законопроекті, і цим самим ми очищуємо, так би мовити, ситуацію, щоб ні в кого не було жодних підстав вважати, що в якийсь спосіб з порушенням Регламенту ми проводимо ці процедури. Тому давайте підтримаємо цей проект постанови, і це якраз буде символом того, що ми, навпаки, хочемо дотримуватися чіткої конституційної процедури, щоб не давати будь-яких приводів комусь звинувачувати нас в зворотному. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Петрович. Шановні колеги, я прошу, займайте свої місця. Ми можемо багато говорити про те, що судова гілка влади корумпована, і нічого не змінювати. Але ті напрацювання, які є в Конституційній комісії, які були внесені Президенту і також мають схвальне рішення Венеційської комісії, це однозначно позитивний крок на шляху глибинної реформи судової гілки влади і відновлення до неї довіри. Без цього кроку ми ніколи не поборемо ні корупцію, ні інші негативні речі, які відбуваються в суддівському.. в системі суддівської влади. Тому я всіх закликаю сьогодні проголосувати для включення до порядку денного цього проекту закону, направлення його до Конституційного Суду і далі розпочати справжню реформу судової гілки влади. Шановні колеги, готові голосувати? Будь ласка, займаємо свої місця. Прошу, займаємо свої місця. Вношу пропозицію, шановні колеги, і ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 3524/П1) про включення до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) і про його направлення до Конституційного Суду України. Всі готові голосувати? (Шум у залі) Шановні колеги, будь ласка, відповідальне голосування, прошу всіх бути уважними. Голосуємо і прошу підтримати цю пропозицію. Прошу підтримати. Прошу голосувати, друзі. Голосуєм, прошу підтримати. Прошу підтримати. 11:57:39 За-220 Шановні колеги! (Шум у залі) Шановні колеги, увага! Увага, увага. Шановні колеги, конституційне право кожного народного депутата – проголосувати, не треба про це говорити. Наголошую на тому. З поверненням і прийняттям рішення ставлю на голосування пропозицію, яку я оголосив під стенограму, за повернення, прошу, до розгляду цієї постанови. Шановні колеги, це надзвичайно відповідальне питання, я просив би вас це враховувати. Тому я вношу пропозицію повернутися до розгляду цього питання і прошу підтримати цю пропозицію для того, щоб підтримати включення до порядку денного і направлення до Конституційного Суду. Є розуміння? Прошу голосувати. Колеги, увага, увага! Всі зайняли свої місця, будь ласка. Шановні колеги, ну це ж надзвичайно важливе питання. Давайте за повернення до цієї постанови і ухвалення його в цілому. Голосуємо? Готові ухвалити постанову за основу і в цілому з поверненням у варіанті моєї пропозиції, яку я оголосив під стенограму відповідно до рішення комітету. Голосуємо, прошу підтримати, колеги. Увага, стоп! Всі готові голосувати? Прошу голосувати, прошу підтримати ухвалення за основу і в цілому даної постанови з поверненням, колеги, прошу. Стоп, увага, увага! Готові? Голосуємо, прошу підтримати колеги. 11:59:48 За-224 Шановні колеги… (Шум у залі) Ще раз, увага, шановні колеги! Прошу, колеги, прошу ще раз врахувати позицію щодо повернення до голосування за проект постанови, яку я оголосив. Готові? Ну, от кожен народний депутат України має право… (Шум у залі) Дякую, колеги. Давайте за повернення. Я прошу всіх підтримати даний проект… дану пропозицію. Готові? Прошу повернутись. Прошу підтримати, колеги. Прошу голосувати. Прошу голосувати за повернення, колеги. 12:01:00 За-232 Повернулись. І тепер за основу і в цілому цю постанову, прошу голосувати. Прошу голосувати, друзі. Прошу підтримати. Ну про що ви говорите? Абсолютно нормальна позиція. Прошу голосувати пропозицію за основу і в цілому. Голосуємо! Прошу підтримати всіх. Прошу підтримати. В редакції комітету прошу підтримати. Так, так. Прошу підтримати. 12:01:23 За-231 231 – так, як і за повернення. Дякую, шановні колеги. Рішення ухвалено. Ми направляємо його до Конституційного Суду України і розпочинаємо фактично судову реформу. 111 – "Блок Петра Порошенка", 58 – "Народний фронт", "Самопоміч" – 12, "Батьківщина" – 11, Партія "Відродження" – 3, "Воля народу" – 17, позафракційних – 18. Дякую всім. Оголошую 30-хвилинну перерву. (Після перерви) Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
12:49:57 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу колег депутатів по одному і групами заходити в зал, приготуватись до плідної, активної роботи. Секретаріат Верховної Ради прошу повідомити депутатів про початок нашої роботи. Голів фракцій прошу закликати депутатів в зал. І прошу депутатів в кулуарах, хто мене чує, заходити в зал для початку нашої роботи. Шановні колеги, я ще раз настійливо рекомендую зайти в зал і зайняти робочі місця. Шановні колеги, прошу заходити в зал, Україна кличе. Будь ласка, заходимо в зал. Шановні колеги, нас недостатньо ще для прийняття рішень, будь ласка, заходимо в зал. Шановні колеги, прошу зайняти робочі місця, приготуватись до роботи, до голосування. Шановні колеги, займаємо робочі місця. Зараз у нас по порядку денному перше читання, блок питань першого читання. Важливі питання, які стосуються кінематографії. Нам важливо їх розглянути, провести плідну, ґрунтовну дискусію. І на прохання голови комітету я ставлю пропозицію 3081а… Ой, 3081, 3081-1 і 3081-д, щоб ми розглянули за скороченою процедурою. Колеги, хто у проході, займіть робочі місця, проголосуйте за скорочену процедуру. Колеги! Соловей! Партнери по коаліції, я вас прошу зайняти робочі місця, приготуватися до голосування. Колеги-депутати, прошу зайняти робочі місця, приготуватися до голосування. Отже, я прошу підтримати пропозицію голови комітету про розгляд проекту Закону про систему державної підтримки кінематографії за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу всіх підтримати. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Скорочена процедура, 3081. Колеги, голосуємо! Ну, підтримайте… 12:51:06 За-126 Не всі відчули відповідальність даного голосування, але переосмислили свою позицію, і зараз ми маємо вийти на результативне голосування. Я прошу дисципліни, порядку. Займіть робочі місця, щоб ми могли розпочати обговорення. Колеги, будь ласка, займаємо робочі місця, готуємося до голосування. Колеги, будь ласка, скорочена процедура, 3081: про систему державної підтримки кінематографії. Надзвичайно важливий законопроект. Прошу підтримати, прошу проголосувати, сьомий, прошу проголосувати. Прошу підтримати 3081 за скорочену процедуру, голосуємо. Сьомий, проголосуй. 12:52:18 За-151 Рішення прийнято. Дякую вам. І запрошую до доповіді голову Комітету з питань культури і духовності Княжицького Миколу Леонідовича. Будь ласка.
12:52:33 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, пане головуючий. Хочу запросити тих депутатів, які ще обговорюють своє голосування за майбутні законопроекти, в зал, оскільки законопроект, справді, надзвичайно важливий і зараз поясню чому. Ми говоримо про підтримку українського кінематографу досить довго. Як ви знаєте, ми заборонили показ російських серіалів і російських фільмів, а також фільмів країни-агресора або тих, які прославляють органи, силові органи країни-агресора. Зараз наше завдання – підтримати українських кінематографістів, українську культуру, захистити авторські права, підтримати всіх тих, хто допомагає нам будувати сучасну і новітню українську ідентифікацію. Було два різних законопроекти. Один з них це був 3081 і другий, альтернативний – 3081-1. Їх готували різні групи авторів, проекти багато в чому збігалися, але відрізнялися в певних деталях. З метою усунення конкуренції цих двох законів, що шкодить основній меті підтримки митців і кіноіндустрії прийнято було рішення об'єднати їх в один проект. І це було надзвичайно успішно і важливо, цей проект розроблений спільно з кіноіндустрією, найбільшими кіновиробниками, телевізійними каналами, дистриб'юторами, міжнародними експертами. Це є унікальна ситуація, коли проект закону підтримали як найбільші відомі українські режисери, які незалежні від телебачення, сьогодні вони тут пікетували Верховну Раду і просили за нього проголосувати, його підтримали найбільші телевізійні групи, які зацікавлені в тому, щоб був в нас проект закону, його підтримали кінотеатри. Основні положення законопроекту. Законопроект пропонує запровадження в структурі Держкіно спеціального колегіального органу – Ради з державної підтримки кінематографії, яка складається передусім з фахівців, запропонованих самою кіноіндустрією. Рада державної підтримки кінематографії фактично займається розвитком кінематографічної справи в Україні. Зокрема, рада займається розподілом коштів, які виділяються державою на розвиток кінематографії, та контролює їхнє витрачання, визначає напрямки для надання фінансової підтримки… ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас прошу дати можливість завершити голові комітету дуже важливий законопроект. Будь ласка. КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. …обирає фільми, які отримують фінансування з боку країни. Всі кошти розподіляються виключно на конкурсних засадах і на підставі публічних і прозорих процедур. Законопроект пропонує підсилити захист інтелектуальної власності та кінематографічних творів, встановити квоти на українські фільми на телебаченні, регулює питання промоції фільмів тощо. Проект запроваджує сучасну систему "tax rebate", яка існує в більшості розвинутих економік світу і яка здатна забезпечити ефективні інвестиції в економіку, коли західні компанії, знімаючи фільми на території України, перш за все компанії американські і європейські, зможуть відшкодовувати частину податків. Це розвиватиме в нас і туризм, і туристичну, і готельну галузь, і економіку загалом. Вражаючі цифри: після введення "tax rebate" в більшості європейських країн, або навіть в тій самій Грузії, яка, коли реформувала свою економіку, ввела це правило. Ми пропонуємо цей комітет прийняти зараз лише в першому читанні. Я розумію, що є багато зауважень до нього в різних, і самих авторів є зауваження. Тому буде дуже важливо, щоб на другому читанні ми сконцентрувалися і змогли всі ці зауваження внести. Якщо вдасться нам прийняти цей законопроект, то ми зробимо справді революційний крок: у нас з'явиться українське кіно. Я бачу, як небагато людей в залі. Я дуже прошу вас, тих, хто мене чує, зайти зараз в зал і підтримати цей проект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До доповіді запрошується народний депутат України Кондратюк Олена Костянтинівна. Будь ласка.
12:56:28 КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, одвічне питання: чому за всі роки незалежності немає в нас кіно, - полягає не в тому, що в нас немає талантів (згадати хоча б останні успіхи стрічки Мирослава Слабошпицького "Плем'я" чи фільм Олега Саніна "Поводир"), а тому що не було комплексного європейського підходу на рівні уряду та парламенту для того, щоб воно з'явилося. Сьогодні ми можемо зробити перший крок реальний до створення українського кіно і залучення світової кіноіндустрії до роботи в Україні. Детальне вивчання досвіду зарубіжних країн, в тому числі здійснено однією з найбільших консалтингових світових компаній "Ernst&Young" на замовлення представників кіноіндустрії ми поклали в основу запропонованого законопроекту. По-іншому нічого не буде. Світ відкритий, і кіно буде зніматися там, де кращі умови, у тому числі фінансові, і де захищені авторські та суміжні права і немає піратства. Якщо ми не створимо кращі умови, ніж є у країн-сусідів, зокрема, таких як Польща, Хорватія чи Угорщина для зйомок кіно, якщо ми не підтримаємо зйомки українського кіно, повірте, кіна не буде. Так, в Хорватії, яка активно впроваджує державну програму підтримки галузі кіно, уже відбулися зйомки багатьох серіалів, зокрема такого як "Гра престолів". В Угорщині інвестиції зарубіжних кінокомпаній в галузі кіновиробництва склали більше, ніж 250 мільйонів євро. В Чехії обсяг залучення зарубіжних інвестицій складає 160 мільйон доларів щорічно. Американські продюсери знімають в Європі, тому що європейські країни повертають частину витрат, які іноземці мали в процесі зйомок. Саме це ми теж пропонуємо в цьому законі. Окрім цього, закон… пропонуємо запровадити в Україні такі механізми: пряму державну підтримку, успішно апробовану в інших країнах; повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених під час виробництва фільмів, які пройшли культурний тест; розвитку кіно- та дистриб'юторської мережі, що, в свою чергу, дозволить вивезти комерційні фільми на беззбитковий рівень. Також боротьбу з піратством у тому числі в мережі Інтернет. В Україні піратські перегляди фільмів в 10 разів перевищують… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, можливість завершити. КОНДРАТЮК О.К. В 10 разів перевищують перегляди у кінотеатрах, а відтак піратство завдає відчутної економічної шкоди. Законом ми хочемо створити ефективну систему державного протекціонізму в сфері кінематографії, яка приведе до збільшення обсягу вироблених в Україні фільмів, збільшення частики українського… фільмів в касових зборах в Україні з сьогоднішнього позорного 2,5 до 25 відсотків, розвитку сучасної інфраструктури для виробництва та залучення іноземних виробників контенту, які можуть реально скласти, за нашими оцінками, майже 2,5 мільярди гривень в найближчі 5 років. Збільшення податкових, зрозуміло, надходжень до бюджету, також позиціонування України в світі як сучасної цивілізованої країни і популярного туристичного напрямку. Чесно кажучи, колеги, це насправді дуже принципове голосування, адже немає жодного депутату, хто б не говорив, що не може дивитися на засилля російського кіно в Україні. Я вдячна співавторам проекту нашого закону, Гриніву, Черваковій, Семераку, Подоляк, Абдулліну, бо саме він ліг в основу вже допрацьованого комітетом, за який ми дуже просимо вас проголосувати, це номер 3081д. Давайте зробимо перший реальний крок на зустріч українському кіно. Дуже дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань інформатизації та зв'язку Данченко Олександр Іванович. Передає слово…
13:00:15 ДАНЧЕНКО О.І. Доброго дня, шановні колеги, шановний головуючий! Комітет Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку розглянув на своєму засіданні проект цього законопроекту. Повністю підтримуючи необхідність такого законопроекту для підтримки української кінематографії, хочемо звернути увагу, що норма про телекомунікацію, яка внесена в цей законопроект, протирічить всім нормам ЄС. Таким чином, яким не допускається покладання відповідальності на постачальників послуг за інформацією, що передається, не допускається покладання на постачальників посередницьких послуг в інформаційному суспільстві здійснення моніторингу інформації, яку вони передають, або зберігають, а також пошуку фактів або обставин, які вказують на незаконну діяльність інших осіб, це протирічить європейським нормам. Ми запропонували внести ці зміни разом з авторами законопроекту, але це зміни не були внесені. 40 сторінок змін, які потрібні до цього законопроекту, до 4-х інших законів про телекомунікації, про Податковий кодекс та інше. Тому я звертаюся до всіх. Доробити цей законопроект, тому що величезна галузь телекомунікацій, величезна галузь телекомунікацій може просто лягти і рейдерські захвати, і ті обшуки, які зараз є, це є неподобством. Тому ще раз наголошую. Повністю підтримуючи цей законопроект, звертаюсь до авторів доопрацювати його, доопрацювати. І звертаюсь до свого колеги пана Миколи Княжицького, ми про це домовлялися. Це один, два дні максимум доопрацювати його. Але зробити так, щоб це працювало. Тому що, як ми бачимо зараз, ІР-адреси, шукають у жіночих сумочках, у жіночих туалетах, сервери виймають. Це тому, що ці норми не відповідають ніякому законодавству. Тому я дуже прошу відправити його на перше повторне читання до комітету по скороченій процедурі, за два, три дні до… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте. ДАНЧЕНКО О.І. …готово і отримати дуже гарний, я дуже дякую всім авторам, хто розробили цей законопроект, отримати дуже гарний законопроект для держави повністю на підтримку кінематографії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Я потім дам голові комітету на завершення виступити, а зараз прошу колег депутатів записатись: два – "за", два – "проти". Будь ласка. Прошу провести запис: два – "за", два – "проти". Борислав Розенблат, "Блок Петра Порошенка".
13:03:11 РОЗЕНБЛАТ Б.С. Прошу передати слово Черваковій.
13:03:17 ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, цей закон дуже важливий, і галузь дійсно благає, щоб ми його ухвалили. Але позиція нашої фракції наступна. Стаття 13 цього закону містить норму про створення цим законом Українського інституту кіномистецтв. Це така буде державна установа, через яку фактично підуть всі державні гроші, і голова якої буде сидіти на фінансових потоках. На нашу думку, створення такого інституту містить певні корупційні ризики. Крім того, це вступає в протиріччя зі 116 статтею Конституції і з Законом про державні органи… центральні органи державної влади, який передбачає, що утворення державних установ – це прерогатива Кабміну. Тому я прошу вилучити 13 статтю цього закону із тіла закону, і наша фракція готова голосувати за цей закон. Я вважаю, що неможна ставити майбутнє цілої галузі у залежність від лобіських забаганок окремих авторів цього закону, які хочуть посадити на фінансові потоки певних людей. Дякую за вагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кириченко Олексій Миколайович, Радикальна партія. Шановні колеги, просто треба брати мікрофон і оголошувати: прошу передати слово такому-то. Добре? Надалі. Галасюк, будь ласка
13:04:46 ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Шановні колеги, безумовно, ми маємо підтримувати український кінематограф. Але ми наполягаємо, що при розгляді цього законопроекту до другого читання ми маємо збільшити роль використання української мови і зробити вимоги значно більш жорсткішими. Разом з тим, я хочу наголосити на тому, що в парламенті зареєстровано пакет законопроектів про Фонд гуманітарного розвитку. Шановний Володимире Борисовичу, я вже декілька разів звертався щодо цього на Погоджувальній раді, це законопроекти 3597 і 3598, які є по суті ширшими, більш системними та дозволять організувати підтримку не тільки кінематографу, а взагалі культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, охорони здоров'я і в тому числі зберегти фінансування для онкохворих дітей, яке передбачене за рахунок державної лотереї. Причому цей Фонд гуманітарного розвитку, він передбачає абсолютно прозорий відбір на проектних засадах конкуруючих між собою проектів в цих сферах, він передбачає абсолютно прозорий режим використання і звітування за кожну гривню, яка буде надходити в цей фонд як частина акцизу віт тютюнових виробів і як частина акцизу від алкогольних виробів, а також від запровадження повної державної монополії на лотерейну діяльність, яку також пропонує фракція Радикальної партії. Тому ми пропонуємо і підтримати цей законопроект, але доопрацювати його до другого читання. А також невідкладно виносити на розгляд парламенту фонд соціокультурного розвитку, який дозволить країні отримати реальний механізм інвестування в розвиток людського капіталу і формування соціальної стабільності так як це працює, в тому числі, в Великобританії. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, Олександр Опанасенко від фракції "Самопоміч".
13:06:37 ОПАНАСЕНКО О.В. Прошу слово передати Єгору Соболєву. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Єгоре.
13:06:43 СОБОЛЄВ Є.В. В мене прохання до колег по парламенту, як голови Комітету з протидії корупції. Ми вчора дискутували над цим законом в комітеті і вирішили, що нам треба більше обговорити це з авторами закону, з прихильниками і з противниками його ухвалення, бо можливо там є справді корупційні ризики. Просимо дати більше часу для обговорення і вивчення цього законопроекту, і потім вже приймати рішення в парламенті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Наталія Королевська, "Опозиційний блок" від трибуни, будь ласка.
13:07:27 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Уважаемые коллеги, безусловно, украинский кинематограф необходимо поддерживать. И для этого нужно перестать снимать нон-стоп фильм онлайн "Верховная Рада", фильм ужасов, потому что когда вы здесь принимаете бюджет, когда нарушается Конституция, когда сегодня лишают прав на получение достойной пенсии пенсионеров, ветеранов, детей-сирот, людей з ограниченными возможностями, то конечно кинематограф стоит сегодня в первую очередь. Но хотелось бы, чтобы мы сегодня вносили изменения в бюджет и навели порядок с теми социальными гарантиями, которые очень необходимы нашим людям. А также мне хочется обратиться к министру культуры, перестать устраивать цирк, потому что когда вы в канун Нового года на полном серьезе рассматриваете вопрос того, как запретить "Иронию судьбы", или запретить приключение всеми любимого Шурика, или запретить "Кавказскую пленницу", то это фильмы, на которых выросли мы, и на которых растут наши дети. И для того, чтобы создавать сегодня украинский кинематограф, это не значит, что нужно уничтожать все то доброе, что создано было не нами. Вы создайте что-нибудь, покажите пример, покажите людям, чтобы они с удовольствием смотрели это кино и после этого, безусловно, начинайте рассуждать, что нужно отменять. А вы устраиваете постоянное шоу неадекватности и потом люди смотрят не только на вас, но и на всех нас, как на полный неадекват. Поэтому "Оппозиционный блок" настаивает на том, чтобы в первую очередь мы рассмотрели изменения в бюджет, чтобы мы проиндексировали пенсии и заработные плати, чтобы вернули людям их положенные социальные гарантии, чтобы решили сегодня вопрос поддержки малого, среднего бизнеса и нашей промышленности. И, безусловно, не только выступлениями в парламенте, но еще и своей гражданской позицией поддерживали украинский кинематограф. И перестали принимать неадекватные решения. Спасибо за внимание. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Геращенко, включіть мікрофон, одна хвилина. І потім завершальне слово – голова комітету і віце-прем'єр.
13:09:37 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги! Дякую, просто під час обговорення цього питання у нас трошки змішалося все в кучу. Я хочу сказати, що прозвучала норма, що начебто ці законопроекти не відповідають європейським нормам. Це не так. Я дуже хочу закликати колег не маглювати і не жонглювати європейськими нормами, якщо експертиза відповідна не відбулася. Дуже дивно, коли, дійсно, сьогодні ми в залі дуже багато говоримо про необхідність підтримки українського кіно, але коли доходить до практики, завалюємо по суті цей важливий законопроект. Ми зобов'язані його підтримати, і непідтримка цього закону буде посилювати насправді на ринку життя піратів, які запускають фільми, не сплачуючи за це податки. Не можна тільки, знаєте, заборонами розвивати кіно, ми маємо підтримати українське кіно. І немає там жодної норми, яка не відповідає європейським стандартам. Але, дійсно, є рішення нашої фракції, що потрібно вилучити норму про створення відповідно інституту. Це не наше завдання створювати інститути. Вирішить уряд, буде в уряду гроші, своєю постановою вони це вирішать. За закон просимо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд завершіть.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Так. Ми закликаємо зараз сесійну залу мобілізуватися, тому що дуже часто говоримо про те, що в сесійній залі не підтримуються ті законопроекти, які направлені на підтримку української виробничої галузі. Цей законопроект підтримують, як правильно зазначив голова комітету… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Іра, я дав вам завершити, щоб ви сказали свою пропозицію кінцеву. Зараз голова комітету. І у мене тільки прохання до голови комітету. Кілька фракцій висловило позицію, щоб на повторне перше читання. Я хочу вам наголосити, сьогодні є хороший день для прийняття рішень – четвер. Невідомо як і коли ми потім зможемо до цього законопроекту повернутися. І тому, можливо, якщо голова комітету сформулює правильну позицію, що ми зможемо між першим і другим читанням ці поправки, ці застереження, які є, скоригувати, можливо, сьогодні ми все-таки змогли б проголосувати в першому читанні і запустити процес. Тому я прошу і депутатів задуматись, і голову комітету сформулювати правильну позицію. Будь ласка, Микола Княжицький від трибуни.
13:11:57 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Перше запитання, яке стосується створення інституту кіно. Хочу нагадати, що інститути кіно існують в усіх європейських країнах. Тому ми лише закладали норму, що в майбутньому мати не Держтелерадіо, а щоб Кабінет Міністрів у майбутньому відповідно до іншого закону, який буде поданий, міг створити інститут кіно, так як є це в Польщі, в Данії, в Чехії. Не хочете – не потрібно, це непринципова норма. Я з цієї трибуни готовий її зняти як один з авторів закону, комітет не буде мати проти цього нічого. Наступне. Не існує ніяких європейських норм щодо авторського права, які порушують щось у цьому законі. Існує боязнь українських піратів і їхні намагання і далі всупереч європейському співтовариству, Сполученим Штатам і тим, хто захищає авторське право, красти. Інша справа, що є недосконалості в частині, які виписані в авторському праві. Справді, провайдер, який лише надає транспорт для чогось, не повинен нести відповідальності, якщо хтось запустить по цій лінії піратське відео. Всі ці недосконалості ми, я вам обіцяю, виправимо у другому читанні. Дуже вас прошу підтримати цей закон, який підтримає український кінематограф. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я надаю слово також віце-прем'єрові В'ячеславові Кириленкові для заключного слова. Будь ласка, В'ячеслав Анатолійович.
13:13:23 КИРИЛЕНКО В.А. Дякую, пане Андрію. Шановні народні депутати! Шановні колеги! По-перше, цей закон напрацьовувався не один місяць і за участю практично всіх, хто може компетентно судити на ці теми. Ви знаєте, що уряд відмовився від ідеї кінозбору, який припустимо дуже добре себе за рекомендував у Польщі. І, до речі, відмовився саме на прохання кінодистриб'юторів, IT-шників і інших суб'єктів кінопроцесу. Разом з тим, ми створили робочу групу, і разом з усіма, підкреслюю, усіма телевізійниками і усіма учасниками кінопроцесу напрацювали цей законопроект, який неодноразово обговорювався і в уряді, і в Міністерстві фінансів навіть, і серед інших зацікавлених органів. Але ми прийняли рішення запропонувати внести його депутатам, що і було зроблено. Ви знаєте, було декілька законопроектів, цей є найбільш оптимальним, і саме цей підтримується кіноспільнотою. Він є складний, це правка, але він вирішує декілька проривних речей. По-перше, він дозволяє фінансувати телефільми, тобто телесеріали. Зараз ми вилучили російський контент згідно вашого законодавчого рішення, телеканали самі почали знімати телесеріали, але вони потребують також і додаткової підтримки з боку держави, і ми їм будемо пропонувати зворотні критерії виробництва національних кінофільмів. Цей закон дозволяє на 50 відсотків фінансувати телесеріали. Це – перше. Друге, він дозволяє залучити іноземного кіноінвестора, як і внутрішнього, через механізм повернення кваліфікованої частини витрат. Це є нововведення, але яке, втім, працює в суміжних сусідніх країнах уже досить давно. По-третє, він вирішує проблему підтримки дистриб'юційної мережі, тобто кінотеатрів, і це дозволяє кількість майданчиків, де національний фільм може демонструватися. Зараз цих майданчиків обмаль, і як правило, національні кінофільми… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте, будь ласка. Прошу завершити, В'ячеслав Анатолійович. КИРИЛЕНКО В.А. Крім того, він передбачає всі необхідні прозорі механізми. Те, що ви говорите про інститут кіно, це можна легко вилучити з цього законопроекту, він загалом не постраждає. Ну, і до нього також ідуть ще три законопроекти, які стосуються змін до Бюджетного, Податкового і Митного кодексів, які значною мірою погоджені і в Міністерстві фінансів, і які створюють додаткові економічні стимули для кіновиробництва. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 30 секунд, будь ласка. КИРИЛЕНКО В.А. Ще 30 секунд. На рівні уряду ми робимо все, що від нас залежить. Підтримка кіновиробництва збільшилась ще на 100 мільйонів у бюджеті цього року, і зараз сягає 270 мільйонів. Ми прийняли низку змін для урядових рішень, забезпечили безперервність кінопроцесу, безперервність фінансування і також деякі зміни до питання підтримки національних фільмів, але без цього закону вся ця система як система не запрацює. Тому я прошу вас все-таки підтримати його у першому читанні, а потім всі необхідні зміни внести у режимі другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, ми можемо по ефірах багато говорити про інформаційну війну і про захист українського інформаційного простору, але без реальних кроків в цьому напрямку це лишиться лишень гаслами для ефірів і для власного політичного позиціонування. Я хочу ще раз наголосити, в нас того і існує процедура першого і другого читання, щоб ці правки, ці застереження, які є, ми змогли внести між першим і другим читанням. Тому в мене є звернення до депутатів, перш за все усіх зайти в зал. Щойно ціла група з "Народного фронту" вийшла із залу. Я прошу зайти усіх депутатів в зал, зараз відбудеться голосування. І прошу секретаріат фракцій і Верховної Ради повідомити. Поки депутати заходять, я дам ще Довгому одну хвилину. Шановні колеги, в нас є всі шанси зробити важливий крок для підтримки українського кінематографу. Перше читання – це добра форма для доопрацювання даного законопроекту. Тому я прошу усіх депутатів зайти в зал, приготуватися до голосування. Поки депутати заходять в зал, ще не виступали, я не дав слово по запису, Олесь Довгий – одна хвилина і потім Луценко – одна хвилина і переходимо до голосування. Будь ласка, Довгий.
13:18:03 ДОВГИЙ О.С. Довгий, фракція "Воля народу". Шановні колеги, ми абсолютно підтримуємо авторів цього законопроекту. Голово комітету, одне прохання, а також і ті правки, як і слушні зауваження були внесені нашими колегами з інших фракцій, прохання одне: щоб ми не заговорили цю проблему, зараз мобілізувалися, проголосували в першому читанні і всі, хто сьогодні виступав з поправкам, не забули між першим і другим читанням прийти на комітет і ці правки дійсно внести. Тому ми пропонуємо всім об'єднатися. Це не те питання, яке повинно ділити на коаліцію чи опозицію і разом всім підтримати цей важливий соціальний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутати, прошу заходити в зал, прошу займати робочі місця. І Юрію Луценко, будь ласка, включіть мікрофон.
13:18:52 ЛУЦЕНКО Ю.В. Шановний пане головуючий, я не можу зрозуміти, чому ми перескакуємо черговість законів. У нас в порядку денному 3081-1. Саме за нього і збирається голосувати фракція. Ми чомусь зараз розглядаємо "тире д". Я цього не зовсім розумію. Але, зрештою, озвучую позицію фракції. Ми вважаємо неприйнятним створення так званого Інституту кіно, проти якого виступає велика частина… Ні… Тому можемо голосувати не після загальних слів доповідача, а лише з виключенням статті 13, тому що це поправити в другому читанні є неможливим. Але, тим не менше, прошу головуючого голосувати по порядку денному: "тире 1", потім "тире д". ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обговорюємо усі законопроекти. І у виступах депутати висловлюють думку з усіх законопроектів, які тут зазначені як альтернативні. Голова комітету під час виступу оголосив про те, що від комітету він пропонує 13 пункт вилучити. Юрій Віталійович, я ще раз наголошую, що голова комітету сказав, що він підтримує позицію про вилучення 13 пункту. Ми будемо голосувати в тій послідовності, яка є по Регламенту. І прошу депутатів зайти в зал. І ще для більш чіткого пояснення або Кондратюк, або Княжицький, хтось один. Кондратюк. Будь ласка, Олена, одну хвилину.
13:20:29 КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги! Шановний пане Юрію! Шановні колеги, ми ще раз наголошуємо на тому, що ми, всі автори законопроектів, які сьогодні розглядаються (пане Луценко, я для вас це озвучую), ми, всі автори цих законів, виступаємо за один-єдиний закон, доопрацьований на основі наших попередніх законів, який пройшов комітет, пройшов всі слухання, робочі групи і так далі. Тільки що голова комітету говорив, що ми готові проголосувати всі в першому читанні, за виключенням пункту 13, який говорить про Інститут кіно. Я дуже прошу всіх підтримати цю ініціативу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я думаю, ми можемо переходити до голосування. Отже, ще раз повідомляє для тих, хто ставить сумнів: ми поставимо почергово. У нас обговорення завершене. Ну, будь ласка, хвилину.
13:21:27 ДАНЧЕНКО О.І. Наша фракція також готова проголосувати за умови виключення статті 40. І потім її доопрацювання. Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину завершальну Микола Княжицький і все.
13:21:59 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є дві речі. Перше. Ще раз підтримуючи те, що сказав Юрій Луценко, я хочу, щоб під стенограму було зафіксовано, що пропонується проголосувати, що автор інших законопроектів, про це сказала Кондратюк, один з них я – співавтор, інший – вона, вони були альтернативні, ми знімаємо свої законопроекти, зробили доопрацьований – "д". Просимо за нього проголосувати, за виключенням пункту 13, який говорить про створення інституту кіно, так як про це просила фракція БПП. Друге. Принципово прошу не виключати розділ про авторські і суміжні права, бо ще раз продемонструємо світу, що хочемо жити в піратській державі. Але доопрацюємо його на другому читанні. Дякую. ПАРУБІЙ А.В. Дякую. Отже, колеги, переходимо до голосування. Прошу всіх зайти в зал, і ми почнем кожен з законопроектів голосувати. Наголошую, пропозиція комітету – прийняти за основу 3081-д. Прошу… (Шум у залі) Шановні колеги, щойно голова фракції "Блок Петра Порошенка" поставив вимогу поставити усі законопроекти. По Регламенту так і передбачено. Тому я поставлю всі законопроекти і тому наголошую, що комітет підтримує 3081-д. Він буде третім стояти. А я поставлю в тій послідовності, в якій вони надійшли. Отже, починаємо голосування. Ставлю на голосування проект Закону про систему державної підтримки кінематографії (3081) за основу. Він не підтриманий комітетом. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. 3081. Прошу голосувати. 13:23:58 За-54 Рішення не прийняте. Тепер я ставлю на голосування проект Закону про систему державної підтримки кінематографії (3081-1), який не підтриманий комітетом. Хто підтримує 3081, прошу голосувати, будь ласка. 13:24:28 За-94 Рішення не прийняте. І, колеги, тепер я ставлю на сигнальне голосування проект Закону про систему державної підтримки кінематографії (3081-д), навколо якого об'єдналися усі автори законопроектів, навколо якого об'єднався комітет, і з якого під стенограму Княжицький озвучив вилучення 13 пункту. От цю пропозицію я ставлю на сигнальне голосування за основу. 3081-д за основу, прошу підтримати, прошу проголосувати, сигнальне голосування. Будь ласка, голосуємо. підтримаємо кінематографа. 13:25:17 За-222 Відповідально проголосували, голоси є. Прошу зайняти робочі місця, сісти на місця свої. Друже Князевич, зайняти робочі місця. Це важливе рішення, воно розблоковує процес, до речі, дякую тим депутатам, які підтримали і змінили свою позицію. Прошу підготуватися до голосування. Колеги, обговорення немає. Прошу підтримати, колеги, перше читання. Я ставлю… ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте за основу, колеги, увага. Все, давайте за основу проголосуємо. Це за основу, друзі. ПАРУБІЙ А.В. Шановні колеги, у нас процес обговорення завершений. Не було ні однієї людини, яка не взяла участь в обговоренні. Ми зараз маємо законопроект, по якому є спільне загальне узгодження в першому читанні. Тому я ще раз ставлю формулювання, яке оголосив голова комітету. 3081-д з пропозицією, озвученою від комітету головою Миколою Княжицьким, про вилучення 13 частини з даного законопроекту в першому читанні. Я прошу підтримати і прошу проголосувати. Шановні колеги, готові до голосування? Голосуємо за основу 3081-д з поправкою Княжицького проект Закону про систему державної підтримки кінематографії. Прошу проголосувати, прошу підтримати. За основу. Голосуємо, колеги! Колеги, прошу проголосувати! Прошу проголосувати. Підтримати. Спільна компромісна позиція. 13:27:26 За-234 Рішення прийняте. Вітаю і наш комітет, і авторів законопроекту. Вітаю віце-прем'єра. Це важливий рішучий крок в підтримку української кінематографії, в підтримку українського інформаційного простору. Вітаю, шановні колеги депутати! Рішення прийняте. В президію надійшла від двох фракцій вимога про перерву, але вони заміняють перерву трихвилинним виступом. Шановні колеги, я прошу залишатися на місцях, ми ще маємо важливі законопроекти. Календарний план. Календарний план. Зараз за вимогою двох фракцій згідно Регламенту слово надається… Хто виступати буде? Ляшко. Від трибуни виступ, будь ласка.
13:28:33 ЛЯШКО О.В. Шановні українські громадяни! Сьогоднішній день, 28 січня 2016 року, увійде в історію українського парламентаризму як чорний день. Сьогодні парламентська більшість у складі "Блоку Петра Порошенка", "Народного фронту", "Батьківщини" і злодійського блоку разом із двома олігархічними групами проголосували зміни до Закону про Регламент, якими фактично змінили процедуру розгляду внесення змін до Конституції України. Сама ця Конституція передбачає процедуру як вносяться зміни. Жоден закон – ні Закон про Регламент, ні будь-який інший – не може вносити зміни до Конституції. Зміни до Конституції вносить або український народ, або український парламент. Те, що сьогодні відбулося, робилося з однією метою: для того щоб дати можливість і далі, замість того, щоб поховати зміни до Конституції про особливий статус для Донбасу, щоб була можливість їх розглядати далі на наступній сесії. Це ганебне антиукраїнське дійство, яке ставить перед собою мету протягування до Конституції особливого статусу для Донбасу, федералізацію України і, як наслідок, її знищення. Я звертаюсь до українських громадян. Подивіться кожного, хто голосував і як голосували. Я попереджаю українське суспільство, хоча Голова Верховної Ради постійно нас і коментує, і стверджує, що все буде добре, я попереджаю українське суспільство про надзвичайно негативні наслідки, які матиме нинішнє голосування. Сьогодні парламентська більшість розкрила фактично "скриньку Пандори", коли Конституцію можна міняти змінами до закону. Я вже говорив і повторюю ще раз: так не робив навіть Янукович. Те, що відбулося сьогодні, це фактично друге "16 січня", коли руками тодішньої банди Януковича голосували диктаторські закони. Сьогоднішня більшість, яка називає себе демократичною, європейською, разом із недобитками банди Януковича протягують зміни до Конституції, які дають можливість реалізувати план Путіна по знищенню України через її федералізацію, через надання особливого статусу для Донбасу. Український парламент, голосуючи за такі зміни, голосуючи в такий спосіб, змінюючи в антиконституційний спосіб Конституцію, він плює на пам'ять тих людей, які віддали своє життя за те, щоб ми були європейською, демократичною, цивілізованою країною. Мені прикро за вас, колеги, що ви не бачите далі свого носа, які злочини… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, завершуйте. ЛЯШКО О.В. Символічно. Дозвольте закінчити? Символічно, що це ганебне голосування відбулося в один день із рішенням Європейського суду, який зняв санкції з Януковича, з Азарова і з Клюєва, з Арбузова і з усіх інших. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Будь ласка, займайте свої місця. Тут така ситуація, що тільки час може розставити все на свої місця. Я як людина, яка проголосувала за це рішення у законний спосіб, хочу від себе особисто сказати про те, що жодних катастрофічних наслідків для нашої держави тут немає, ми продовжили час для дискусій щодо Конституції. Хочу підтвердити ще раз, що жодного слова, жодного слова, для тих, хто читав Конституцію, немає про особливий статус Донбасу в змінах до Конституції, про які йде мова, жодного слова про особливий статус Донбасу не йдеться. Більше того, ніяким чином юридично його запровадити неможливо на підставі тих змін до Конституції, які є. Я категорично проти будь-якої федералізації, автономізації або якихось інших сепаратних речей, які розділяють Україну, і це є моя принципова життєва позиція. А всіх закликаю до конструктивної взаємодії, ще раз перечитати кожен пункт змін до Конституції, кожен, провести дискусію по кожному пункту, залучити міжнародних фахівців, якщо це потрібно, у нас є прекрасні фахівці в Україні і зняти всі. Тут в чому проблема? Проблема в тому, я вчора розмовляв з однією людиною і говорю, ти ж розумієш, що там немає статусу Донбасу спеціального. Він каже, розумію. Я кажу, там слова немає, навіть не написано, а він каже, знаю. Я кажу, і впровадити ніяк це неможливо через зміни до Конституції. Знаю. Я кажу, що з цим робити, якщо просто постійно ярлик повісили на це і довблять в одну точку. Він каже, тут вже неважливо, що написано, тут важливо – як трактують. От, на превеликий жаль, трактують так, з одного боку, як не написано у змінах до Конституції. На це у нас є час, щоб ми з вами ще раз осмислили і прийняли відповідальне рішення. І я буду вдячний, якщо ми не протистоянням, я не хочу не протистояти ні з ким, я хотів би шляхом діалогу це ще раз довести. Якщо це дасть нам таку можливість, я буду дуже радий, я думаю, що мільйони українців будуть раді від того, що вони отримали додаткові повноваження на місця: і на обласні виконкоми, і районні виконкоми, і повсюдність місцевого самоврядування, і фінанси, і фінансові гарантії. Тому давайте не ставити клеймо один на одного, я вас дуже прошу. Бо це просто необ'єктивно було б. Колеги, 3711, календарний план. Проект Постанови про календарний план цієї сесії, маємо сьогодні його затвердити. Ми в принципі його опрацювали максимально детально в комітеті, провели консультації з усіма фракціями. Тому, будь ласка, просив би розглянути зараз цю постанову за скороченою процедурою і запрошую Павла Пизеника, він її доповість. Добре? Будь ласка, Павло Пинзеник, точніше, 3711 за скороченою процедурою. Постанова про календарний план. Прошу всіх підтримати, це стосується нашої роботи. Прошу підтримати, колеги. Прошу всіх підтримати. Це календарний план роботи сесії. Скорочена процедура його розгляду, бо… 13:35:28 За-203 Дякую. Будь ласка, Павло Пинзеник. Будь ласка, Павло Васильович. Колеги, будь ласка, зайдіть всі до зали, зараз будемо голосувати календарний план нашої роботи на наступну сесію.
13:35:35 ПИНЗЕНИК П.В. Шановні колеги, народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект Постанови про календарний план проведення четвертої сесії Верховної Ради (реєстраційний 3711). Проектом передбачається розпочати пленарні засіданні четвертої сесії 2 лютого. На час проведення четвертої сесії відводяться для пленарних засідань 12 тижнів; роботи в комітетах, комісіях, фракціях – 8 тижнів, роботи з виборцями – 5 тижнів, "годин запитань до Уряду" – 12 годин. Закінчити пропонується сесію 22 липня 2016 року. Далі. Комітет на засіданні 27 січня розглянув пропозиції депутатських фракцій та Апарату Верховної Ради до зазначеного проекту постанови і пропонує передбачити тиждень з 22-го по 26-те роботу народних депутатів, лютого 2016 року, роботу народних депутатів у комісіях, комітетах, фракціях замість тижня роботи з виборцями. З 29 лютого по 4 березня – роботу депутатів з виборцями замість тижня для пленарних засідань. З 28 березня по 1 квітня – пленарні засідання Верховної Ради України. З 4 по 8 квітня – робота в комітетах. З 11 по 15 квітня – пленарні засідання. І крім того, вам пропонується на розгляд та для підтримки узгоджена пропозиція депутатських фракцій, ухвалена сьогодні, 28 січня, під час наради у Голови Верховної Ради, відповідно до якої тиждень з 11 по 15 липня відбуваються пленарні засідання; тиждень з 18 по 22 липня – робота в комітетах, комісіях, фракціях, групах. Пропонуємо… Одночасно зауважуємо, що порядок роботи парламенту складено з урахуванням графіку перенесення робочих днів, вихідних і святкових днів у 2016 році. Таким чином, просимо розглянути і підтримати проект постанови, проголосувати за нього за основу і в цілому. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Васильович. Шановні колеги, є пропозиція проголосувати за цей проект постанови за основу та в цілому. Немає заперечень? Прошу голосувати і підтримати проект Постанови (реєстраційний номер 3711), це проект Постанови про календарний план проведення четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Готові? Прошу підтримати за основу і в цілому 3711, колеги. Голосуємо. Прошу підтримати. 13:38:17 За-248 Постанова ухвалена, шановні колеги. Дякую. Йдемо далі. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:38:31 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас ще є законопроект з другого читання по порядку денному, який йде, це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівників державного чи комунального закладу культури. Важливий законопроект, є в залі голоси. І давайте ми відповідально підійдемо до його обговорення і розгляду. І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань культури і духовності Подоляк Ірину Ігорівну. Будь ласка.
13:39:03 ПОДОЛЯК І.І. Шановний пане Голово, шановні колеги! До вашої уваги друге читання законопроекту 2669-д: про запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівників державного чи комунального закладу культури. Цей законопроект в парламенті і в Комітетах Верховної Ради розглядається давно, дуже уважно і дуже глибоко. До другого читання були подані поправки нашими колегами депутатами з "Блоку Петра Порошенка", інших фракцій парламенту. Частково вони були враховані, деякі були враховані повністю. І під час підготовки до другого читання цього законопроекту ми виявили певні технічні та редакційні неузгодженості між статтями. Ці неузгодженості категорично не впливають на суть законопроекту і не змінюють його філософії та концепції, і були погоджені з Міністерством культури України. Вчора, на засіданні нашого комітету ми всі усі неточності і неспівпадіння проголосували і одноголосно підтримали. Тому я попрошу зараз зачитати з голосу ці статті для того, аби під стенограму вони були сприйняті зафіксовані, і щоб ми мали змогу цей законопроект, довгоочікуваний, справді, суспільством, проголосувати. Отже, викласти частину 12 статті 21.5 пропонованої редакції Закону України "Про культуру" в редакції: "12. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосувала більшість від затвердженого складу конкурсної комісії". Частину п'яту статті 19 пропонованої редакції Закону України "Про театри і театральну справу" викласти в редакції: "5. Директор–художній керівник, директор–генеральний директор–художній керівник театру, з яким засновник уклав контракт у межах наданих йому повноважень". Статтю 20 Закону України "Про театри і театральну справу" викласти в такій редакції: "До професійних творчих працівників театру належать художній та артистичний персонал театру, трудові відносини з професійними, творчими працівниками, художнім та артистичним персоналом державних та комунальних театрів оформлюється шляхом укладання контрактів. Керівник державного чи комунального театру може залучати артистичний та художній персонал понад штатну чисельність на підставі цивільно-правового договору в порядку визначеному законом. Формування кадрового складу художнього та артистичного персоналу державних та комунальних театрів здійснюється на конкурсній основі в порядку визначеному центральними органами виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. Перелік професійних, творчих працівників театрів і перелік посад спеціальностей працівників інших специфічних театральних професій затверджується Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв." Пункт 3 "Перехідних положень" викласти в такій редакції: "3. З працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними і комунальними закладами культури..." ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, одну хвилину – завершити. ПОДОЛЯК І.І. Ще раз: "3. З працівниками художнього... Пункт 3 "Перехідних положень". З працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними і комунальними закладами культури, протягом року з дня набрання чинності цим законом укладається контракт строком від 1 до 3 років без проведення конкурсу. Органи управління держаних та комунальних закладів культури протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим законом зобов'язані розірвати безстрокові трудові договори з керівниками держаних та комунальних закладів культури і провести конкурс на заміщення посад керівників таких закладів у порядку визначеному цим законом. Це, власне, суто редакційні зміни багаторазово обговорені, тому прошу вас, дорогі колеги, підтримати в другому читанні сьогодні цей законопроект, який очікуваний музейним, театральним, бібліотечним і всім співтовариством, яке працює... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, пані Ірина озвучила для стенограми ці поправки, з якими вона пропонує прийняти закон. Але, згідно Регламенту, я повинен пройтись по всіх поправках. Я озвучу депутатів. Прошу приготуватись до роботи депутатів. Це буде коротко, не розходьтесь, зараз буде голосування. 2 поправка, Рибак. Не наполягає. 3-я, Рибак. Не наполягає. Наполягає? Рибак… Томенко дайте, включіть мікрофон Томенкові.
13:43:58 ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, я вдячний комітету і авторській групі за те, що після моєї пропозиції прибрана норма про те, що займати посаду в закладі культури можна лише два терміни. Натомість я не до кінця зрозумів, оце тричі коли автор говорила про суто редакційні правки, я не зрозумів ключового. Насправді "Прикінцеві положення" цього закону прямо суперечать 116 статті Регламенту, оскільки закон йде про керівників державних закладів культури, а "Прикінцеві положення" передбачають розірвати трудові угоди з усім художнім та артистичним персоналом державних комунальних закладів і по-новому їх прийняти. Тобто це люстрація всіх наших акторів. У нас найбільші вороги українського народу – це актори, треба їх всіх вигнати, а потім по-новому прийняти. Значить, якщо ми пишемо про директорів закладів, то закон про директорів, а не про учасників, про акторів і так далі. Тобто я не розумію, в якій редакції ми будемо люструвати всіх акторів України. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу прокоментувати, пані Ірино.
13:45:10 ПОДОЛЯК І.І. Шановний колего Томенко, законопроект звучить: "Про запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівників". Щодо художньо-артистичного складу, я мушу сказати, що воно не з'явилося зараз і не з'явилося з голосу. Всі працівники художньо-артистичного складу – це ми довго дискутували із театрами, в тому числі із Міністерством культури, - в кого є безстроковий контракт, він припиняється, і вони без конкурсної основи, без конкурсної процедури з ними укладається керівниками строковий контракт. Тобто ні про яку люстрацію, ні про які гоніння мова тут взагалі не йде. Просто під час підготовки до другого читання абзаци з різних статей змістилися, і воно тут разом поєднано. Ось і все. Тому всі ці норми були попередньо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, рухаємося далі. Ленський. Не наполягає. Князевич. Наполягає. Будь ласка, Князевич, 5 поправка.
13:46:11 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую, шановний пане головуючий. У мене наступна річ. Я хотів би висловити просто позицію. Щойно Микола Володимирович Томенко уже сказав. Ми під час розгляду цього питання в першому читанні зробили під стенограму дві правки, які мали врахувати комітет, з якими ми готові були голосувати у другому читанні. Мова йшла про те, що прибрати два строки, і це прибрано, а також дамо можливість керівникам державних і комунальних закладів культури одночасно суміщати посади художнього керівника і генерального директора. На превеликий жаль, пропонується в остаточній редакції такого роду правка тільки по відношенню до театрів. До всіх решта керівників державних комунальних закладів такої правки немає. Більше того, моя поправка 5-а не врахована. Тому я пропоную, якщо це можливо, дати мені ще трішки час, я зачитаю під стенограму редакцію, яку ми пропонуємо для того, щоб підтримати цей закон в цілому. Я не хотів би, щоб через це закон не був прийнятий. Тому що позиція нашої фракції – не підтримувати в разі, якщо ця поправка не буде врахована, закон в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу прокоментувати…
13:47:12 ПОДОЛЯК І.І. Я можу прокоментувати. Пане Князевич, вздовж всього тіла цього законопроекту, який ми сьогодні голосуємо, всюди звучить, і тут ми навіть поправили в тому, що я під стенограму диктувала: директор (тире) – художній керівник. Або, якщо стосується національних закладів: генеральний директор (тире) – художній керівник. Це, власне, театральне лобі протиснуло такі зміни. Ми на них погодилися, тому що мусимо шукати компроміс. В усіх інших закладах культури… в бібліотеках немає художніх керівників, в музеях немає художніх керівників, вони існували тільки в театрах, і воно збереглося. Саме тому ваші поправки були враховані редакційно. Це і є де-факто суміщення посад і функцій. Тому ми врахували ваші побажання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, конфлікт не вичерпаний. Так? Тоді просто не будемо мати шансів той закон прийняти. Добре. Рухаємося далі по Регламенту. Так, врахована. 7-а, Ленський. Не наполягає. 11-а, Подоляк. Не наполягає. 12-а, Томенко. Наполягає. Будь ласка. Томенку мікрофон.
13:48:31 ТОМЕНКО М.В. Шановні колеги, я ще раз, чесно кажучи, я просив би зачитувати так, як в остаточній редакції, оскільки, ну я, може, в мене фаховий рівень низький, я не зрозумів, що буде з персоналом театрів драматичних, оперети і так далі. Просто ви знаєте, у нас така ситуація. От революції роблять хороші люди, але в основному негідники чомусь приходять. Так само і в театрі, як почнеться люстрація акторів, то не ті, хто агітували за "русский мир" їх виженуть з театрів, а виженуть тих, які мають українську позицію, так завжди буває. Так от в законі у вас написано: "Набрання чинності цим законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з професійними творчими працівниками, художнім та артистичним персоналом державних та комунальних закладів культури", це десятки тисяч людей ви зразу виганяєте і по новій по конкурсу набираєте. У мене питання: навіщо це робити? Ми ж хочемо директорів оновити, освіжити, а не вигнати всіх працівників і по-новому провести їх прийом на роботу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте.
13:49:41 ПОДОЛЯК І.І. Я хочу ще раз зачитати третій пункт, який, власне, пропоную під стенограму з голосу, пане Миколо. По-перше, я би просила дуже не маніпулювати, тому що про люстрацію мова не іде, мова іде про оновлення кадрів. І з працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають в трудових відносинах з державними і комунальними закладами культури, протягом року, з дня набрання чинності цим законом, укладається контракт строком від 1 до 3 років без проведення конкурсу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Микола, яка в нас є пропозиція? Голосувати вашу поправку? Пане Микола. Ставити на голосування? Ні, так. Добре, ідемо далі. 15-а, Князевич. Включіть мікрофон, Князевич.
13:50:42 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я просто хочу прокоментувати те, що було сказано в мою адресу, або я щось не розумію, або тут у нас повне нерозуміння в залі. Виявляється, у нас художні керівники тільки в театрах. А в філармоніях, а в національних колективах, а в решті? Там, де вони є, там треба право надати. А якщо ви про це не знаєте, ну мені дуже шкода. Я просто вам рекомендую цей компроміс для того, щоб цей закон був прийнятий. Якщо ви вважаєте, що ви на цей компроміс не здатні йти, ну це ваше право і відповідно така перспектива буде і закону, на жаль. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте, пані Ірина.
13:51:19 ПОДОЛЯК І.І. Ми не заперечуємо проти такого компромісу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, голова комітету сказали, що не заперечує проти такого формулювання… ПОДОЛЯК І.І. Там, де в таких… в тих установах, де є… ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ірина, ми інакше зробимо. Нехай зараз пан Руслан, в нього наступна поправка є 20-а, по закону йому передбачено слово, хай він під стенограму озвучить свою пропозицію і ми поставимо на голосування з цією пропозицією під стенограму озвученою. Включіть Князевичу мікрофон, будь ласка.
13:51:49 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. Я пропоную частину другу нової редакції статті 21 Закону України "Про культуру" доповнити абзацом такого змісту: "Керівник державного чи комунального закладу культури може брати участь у конкурсі, передбаченого цією частиною, на посаду художнього керівника у відповідному закладі. У разі, якщо керівник державного чи комунального закладу культури стане переможцем конкурсу на посаду художнього керівника він може здійснювати суміщення посад (професій) керівника відповідного закладу культури та художнього керівника. У такому випадку укладається контракт строком на 5 років". Це норма, яка розширює на кілька буквально ще установ, крім театрів це право. І я думаю, що це достойний компроміс, для того, щоб ми прийняли закон. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми почули вашу пропозицію. Прошу, пані Ірина.
13:52:34 ПОДОЛЯК І.І. Я не маю заперечень. ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримується. Отже, ми будемо голосувати з цією поправкою Князевича. Рухаємося далі. 22-а, Княжицький. Не наполягає. 23-а, Князевич. Я думаю він вичерпав набір своїх пропозицій. Таким чином, ми завершили обговорення даного законопроекту. Можемо ставити його на голосування. Я прошу колег народних депутатів зайти в зал і зайняти робочі місця. Важливий законопроект. Прошу всіх зайти в зал. Прошу секретаріат Верховної Ради повідомити про голосування. А зараз я запрошую до слова на хвилину віце-прем'єра В'ячеслава Кириленка і прошу депутатів заходити в зал. Включіть мікрофон. В'ячеслав Кириленко. Будь ласка.
13:53:19 КИРИЛЕНКО В.А. Дякую, пане Андрію. Шановні колеги народні депутати! Уряд, Міністерство культури підтримує цей законопроект. Ми вносили подібний законопроект ще в травні місяці. В липні він голосувався, тоді не набрав необхідної кількості голосів. Зараз депутати підготували свою версію, але спільно із Міністерством культури, вона, безумовно, заслуговує на підтримку. Ми і так з травня місяці в Міністерстві культури всі призначення робимо після конкурсу, всі без винятку. Але, коли це буде унормовано законом, то ні в кого і ніколи не буде бажання переглянути цю практику, яка в нас уже склалася. Крім того, поправки, зачитані зараз із трибуни, чітко говорять про те, що жодних масових звільнень творчого персоналу не буде, практично з ними з усіма будуть переоформлені трудові відносини, буде укладено обов'язковий контракт терміном від 1 до 3 років, це дуже вагомий соціальний чинник. Прошу підтримати цей законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Микола Томенко, хвилину. І дуже коротко, пане Миколо.
13:54:21 ТОМЕНКО М.В. Якщо ми шукаємо компроміси. От я, дивіться, ми по вузах працювали і в Законі про вищу освіту забрали суперкорупційну нормую коли чи міністр, чи міністерство призначало ректорів від 1 до 5 чи від 1 до 7 років. Зараз ви пішли на певний компроміс, що не виганяти цих акторів, бо вони неправедні люди, а по новій набирати. Але ви тепер автоматично продовжуєте від 1 до 3 років. В мене питання: хто буде визначати. От сидить директор, буде, тому що я люблю директора, мене на рік, а того на три. Тобто мусить стояти одна чітка дата і не маніпулювати цими термінами, як і в питані ректора. Ставте на 3 роки, і якщо буде переоформлення бодай на 3 роки, я розумію, хоч не буде тут страйків у нас акторів. Нам ще акторів драмтеатру Івана Франка чи ще що не вистачало страйків в країні. Тому, якщо буде чітка норма на 3 роки, я готовий підтримувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершене. Я прошу підготуватись до голосування колег народних депутатів. Цей законопроект пройшов важкий шлях довгого обговорення. Пригадуєте, на початку був депутатський і урядовий, ми їх об'єднали, опрацювали спільно між першим і другим читанням. Це вже є компроміс, досягнутий на багатьох рівнях, колеги. Тому я прошу всіх приготуватись до голосування. Я ставлю на сигнальне голосування законопроект 2669-д з поправками, які оголосила під стенограму Ірина Подоляк з трибуни Верховної Ради, і які озвучив під стенограму Руслан Князевич, в другому читанні, сигнальне голосування. Прошу всіх об'єднатися і підтримати. Колеги, голосуємо, сигнальне голосування, будь ласка, голосуємо. 13:56:25 За-188 Колеги, є потреба ще ставити на сигнальне голосування? У нас проблема в дисципліні, бо, я дивлюся, політичної проблеми нема, всі фракції голосують, у нас є швидше проблема дисципліни. Давайте ще раз сигнальне голосування, товариство. Давайте змобілізуємося, ще раз сигнальне голосування 2669-д. Хто підтримує, прошу проголосувати. Сигнальне голосування, будь ласка, голосуємо. 13:57:19 За-210 Ми на порозі прийняття рішення, ми просто на порозі прийняття рішення, колеги. Якщо ще всі змобілізуються і будуть виконувати свій безпосередній обов'язок депутатський, ми зможемо рішення прийняти. Колеги, прошу заходити в зал депутатів. Прошу закликати колег депутатів в зал. Колеги, питання не політичних дискусій, питання просто дисципліни. І голова комітету, і віце-прем'єр закликають проголосувати і підтримати. Колеги, не виходимо з залу, заходимо в зал, не виходимо з залу. Колеги, готові до голосування? Готові, так? Прошу змобілізуватись і ще раз ставлю сигнальне голосування 2669-д в другому читанні, сигнальне голосування. Прошу голосувати. 13:59:01 За-196 Немає голосів, пані Ірина. Немає голосів, але очевидно… Давайте, Княжицький, голова комітету, одна хвилина. Колеги, не розходимося.
13:59:53 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги! Шановні колеги! От зараз я звертаюсь до "Блоку Петра Порошенка". Колеги, погодився комітет і доповідач, що ми змінюємо під стенограму театральні колективи на заклади культури. Отже, так як просив депутат Князевич, це стосується і філармоній, і всього іншого. Цей законопроект вже другий раз, ми його два рази не проголосували, зробили доповнений. Коли ми його обговорювали, прийшли всі художні керівники, директори театрів, суспільна громадськість це підтримує. У нас театри не можуть робити якісних постановок без цього закону, бібліотеки працювати не можуть. Давайте знайдемо компроміс і або зараз, або тоді, як головуючий скаже, може відразу після перерви підтримаємо цей законопроект. Будь ласка, дуже вас просимо від всього комітету від всіх фракцій, хто брав в цьому участь. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми ще маємо шанс проголосувати, будь ласка, змобілізуйтесь, колеги. Всі компромісні поправки, які були запропоновані, прийняті, так само, як і три роки, які озвучив Микола Томенко. Це було озвучено під стенограму з трибуни Верховної Ради. Давайте ще раз спробуємо, колеги, сигнальне голосування, 2669-д у другому читанні. Колеги, голосуємо 2669-д, голосуємо. 14:01:23 За-193 Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.
14:01:27 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція, фізично немає людей в залі. Давайте після 16 години ми почнемо з цього голосування. Все підтримаємо з поправками, і це рішення об'єднає зал. Домовились? Дякуємо. Оголошуємо ранкове засідання Верховної Ради закритим. Вечірнє засідання відбудеться о 16 годині. Дякую. ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ПЕРШЕ Сесійний зал Верховної Ради України 28 січня 2016 року, 16 година Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:01:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу народних депутатів України заходити в зал для продовження нашої роботи. Я прошу Секретаріат Верховної Ради України повідомити депутатів про початок роботи і прошу фракції, голів фракцій закликати депутатів у зал. Шановні колеги, я ще раз переконливо прошу депутатів зайти в зал, зайняти робочі місця, щоб ми могли розпочати нашу роботу. Будь ласка, заходимо в зал, готуємося до реєстрації. Шановні колеги, прошу зайти в зал, зараз проведеться реєстрація, підготуватися до реєстрації. Будь ласка, готуємося до реєстрації. Шановні колеги! Прошу зареєструватися для участі у вечірньому засіданні Верховної Ради України. Прошу включити реєстрацію народних депутатів. Будь ласка. 16:11:10 Зареєстровано 339 депутатів. Таким чином, я оголошую вечірнє засідання Верховної Ради України відкритим. Колеги, я хотів би з вами, звично, порадитися. Ми перед перервою… нам не вистачило буквально кілька голосів за законопроект 2669-д, це друге читання, ми домовились, що ми поставимо його на голосування після перерви. Але, боюся, і зараз у нас не буде достатньої кількості голосів, поки зберуться всі депутати, тому у мене є до вас прохання піти на наступний законопроект "перше читання". Коли ми його розглянемо, в залі буде мобілізація, тоді вже проголосувати за 2669-д. Чи нема заперечень, щоб ми перейшли до наступного законопроекту порядку денного? Немає заперечень в залі. Дякую за розуміння і дякую за підтримку. Але нам буде важливо проголосувати скорочене читання, щоб ми розпочали процедуру обговорення. Тому дуже прошу зайняти робочі місця і приготуватися до голосування. Колеги, будь ласка, займаємо робочі місця, і я ставлю на розгляд законопроект 3042: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо користування нафтогазоносними надрами. І від імені, за пропозицією комітету ставлю на голосування пропозицію розглянути його за скороченою процедурою. Колеги, прошу зайняти робочі місця. Прошу Насалика свою фракцію змобілізувати. Скажіть, хай сядуть люди, хай голосують. Прошу підготуватися до голосування і прошу проголосувати пропозицію – розгляд за скороченою процедурою 3042. Будь ласка, голосуємо, 3042, скорочена процедура. 16:13:32 За-101 Не дійшли. Я дуже прошу дійти до своїх робочих місць. Ми зараз можемо піти у повну процедуру і цілий ряд важливих законопроектів не розглянути. Коли ми ще зібратись зможемо, як не в четвер, повноцінно, шановні колеги? Отже, я ще раз для тих, хто не встиг дійти до своїх робочих місць, ставлю на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою законопроекту 3042 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо користування нафтогазоносними надрами. Прошу підтримати, прошу проголосувати скорочену процедуру. Будь ласка, голосуємо. 16:14:40 За-114 Рішення не прийняте. Прошу депутатів заходити в зал, займати робочі місця. Колеги, я ще раз поставлю на голосування пропозицію скороченої процедури. Якщо не буде підтримки в залі, ми підемо розгляд по повній процедурі. Хто ще не дійшов до робочих місць, прошу дійти, зайняти робочі місця. І я ще раз, востаннє, ставлю пропозицію розгляду за скороченою процедурою законопроекту 3042 : про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо користування нафтогазоносними надрами. Хто підтримує пропозицію розгляду за скороченою процедурою, прошу голосувати. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо! 16:16:09 За-133 Рішення не прийняте. Зал вимагає повної процедури. І я запрошую до доповіді заступника голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки Насалика Ігоря Степановича. Будь ласка, прошу доповідати.
16:16:37 НАСАЛИК І.С. Шановний Андрій Володимирович! Шановні колеги! Чомусь у нас складається така практика, що тільки стосується законів, які наповнюють бюджет, так в нас залі і не набирається 150 чоловік. До речі, міністр палива і енергетики… ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Де БПП? НАСАЛИК І.С. Я не можу сказати про БПП. До речі… Абдуллін! Абдуллін! Абдуллін, слухай! До речі, міністр палива і енергетики просидів на всіх законах, які стосувалися кінематографії і культури, а, коли стосується питання паливно-енергетичного комплексу, то його й на трибуні немає. Взагалі не цікавить це питання. Шановні друзі! До вашої уваги пропонується законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо користування нафтогазоносними надрами за реєстраційним номером 3042. Нарощування обсягів видобутку нафти і газу є питанням національної безпеки і оборони України. Через брак інвестицій та доступу до новітніх технологій обсяги видобутку вуглеводнів скорочується, і така тенденція продовжується. Для прикладу, шановні друзі. Якщо порівняти тільки по державних підприємствах кількість видобутого газу в 2014 і 2015 році, кількість видобутого газу зменшилась на мільярд кубів газу. На сьогоднішній день зупинені найбільші проекти із пошуку та видобутку вуглеводнів, які здійснювали компанії "Шеврон", "Шелл", "Енні" і "ЕDF". Тому або міністр палива і енергетики не знайшов аргументів для того, щоб залишити ці інвестиції, або взагалі працює не на своєму місці. Переломною цю ситуацію може зробити тільки одне: широка інвестиція в державні підприємства: і ПАТ "Укрнафта", і ПАТ "Вуглевидобування". Проте, через обмежені фінансові ресурси, які є в цих підприємствах, зокрема і через підвищення рентної плати, яку ми ввели, зробити без залучення інвестицій це практично неможливо. Крім того, повинен вам сказати таку маленьку річ, ми всі з вами дивимося, як падає ціна на барель, і прораховуємо, а як же змінився бюджет Російської Федерації, і яка тепер у них необхідна дотація до нього. Але змінення сировинної ресурсної бази сировинної, вона впливає і на привабливість інвестування в нафтогазоносну галузь, в нашій країні в тому числі. Законопроект 3042 направлений насамперед на вдосконалення та дерегуляцію угоди про розподіл продукції. Зокрема, законопроект передбачає можливість укладення угоди про розподіл продукції не тільки щодо існуючої ділянки надр, але і її частини, коли існує можливість, виділити окремі геологічні структури. Законопроект передбачає можливість відшкодування витрат, понесених інвестором, насамперед, це стосується державних компаній, при освоєнні відповідних ділянок надр, до її конверсії в угоду про розподіл продукції через отримання частини компенсаційної продукції, видобутої в рамках виконання зазначеної угоди. Законопроект також виправляє невідповідність положень щодо права власності на надра в Законі про нафту і газ та в Кодексі про надра нормам Конституції України. Законопроектом вносяться доповнення до Кодексу про надра, відповідно до яких корисні копалини поділяються на основні та супутні. Поданий законопроект доповнює Кодекс про надра положенням щодо права власності на геологічну інформацію держави або надрокористувача, яке залежить від того, чи була така інформація отримана та оброблена за рахунок надрокористувача або за кошти місцевого, або державного бюджету. Це говорить про те, що при використанні інвестицій відновлюються кошти, затрачені що обласними бюджетами, що міськими, що державними. Даний законопроект доповнює норму до Закону України "Про екологічну експертизу", передбачає обов'язкове здійснення державної екологічної експертизи при розробленні проекту угоди про розподіл продукції. Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки розглянув законопроект 3042 на своєму засіданні і рекомендує Верховній Раді України прийняти її за основу. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Залишайтеся на трибуні згідно Регламенту. Зараз запитання доповідачу і відповіді на них. І я прошу депутатів провести запис на запитання до доповідача. Будь ласка, записуйтеся. Будь ласка, Олесь Довгий, включіть мікрофон.
16:22:00 ДОВГИЙ О.С. Дякую. Довгий, "Воля народу". Шановний доповідачу, ми скоріше за все підтримуватимемо законодавчу ініціативу, але в нас більше питання навіть не до вас, а до представників виконавчої влади. Цей законопроект серед інших, в тому числі, в принципі дерегулює сферу діяльності. В нас запитання, яким чином це вплине на таких інвесторів, як "Шелл", які у вересні, як нам всім відомо, прийняли рішення йти з України. На жаль, нам відомо, що не тільки "Шелл", а і інші великі системні інвестори замість того, щоб приходити в Україну, сьогодні, коли нам це вкрай необхідно, думають про те, як звідси тікати. Чи буде ця законодавча ініціатива якимось важливим кроком назустріч їхнім вимогам чи ні?
16:22:58 НАСАЛИК І.С. На жаль, хочу вас підтримати в цьому питанні і повинен сказати, я вже говорив у своїй доповіді, про те, що чотири найбільш потужніші в світі компанії і не тільки "Шелл" і "Шеврон", про які ви згадали, а також "Енні" і "ЕDF", які мають, скажемо, великий світовий досвід видобутку вуглеводнів, нові технології, вони практично вийшли з ринку України, оскільки бачать бюрократичні процедури для того, щоб вкладувати інвестиції, і ризики вкладення цих інвестицій надзвичайно великий. Тому доповнення до законопроекту знімає частину бюрократичних процедур і дає можливість Україні стати привабливою для того, щоб ввести нові технології. Хоча, звичайно, погоджуюся з вами, що це більше запитання до міністра палива і енергетики. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій Лозовой, Радикальна партія, будь ласка.
16:23:42 ЛОЗОВОЙ А.С. Передаю слово Андрію Артеменку.
16:23:48 АРТЕМЕНКО А.В. Андрій Артеменко, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановний доповідач, у мене буде до вас таке питання. Плануєте ви в другому читанні, ми будемо підтримувати цей законопроект в першому читанні, плануєте в другому читанні врахувати в законопроекті терміни, які існують в постанові про ліквідацію "Нафтогазу України"? Дякую.
16:24:19 НАСАЛИК І.С. Андрій, ми говорили з вами на цю тему, і я повинен сказати, що ми просимо долучитися до роботи нашого комітету. Всі пропозиції, які будуть розглянуті в результаті змін врахування думки депутатів до другого читання, вони будуть враховані і винесені в другому читанні. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Роман Семенуха, Об'єднання "Самопоміч", будь ласка.
16:24:32 СЕМЕНУХА Р.С. Прошу передати слово Підлісецькому.
16:24:36 ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Фракція "Самопоміч", Лев Підлісецький. У мене є питання до доповідача. Чи не вбачаєте ви надмірні корупційні ризики в питанні відведення ділянок і надання дозволів на видобуток корисних копалин при умові, як то зазначено в одній статті, незначних покладів запасів газу або нафти, оскільки поняття "незначний" дуже суб'єктивне. У мене таке враження, що як коли це, власне, покладено на органи місцевого самоврядування, у нас всі поклади будуть абсолютно незначними, і це буде ще більша корупційна лазейка, ніж договори про спільну діяльність, які нам будуть виглядати просто як казка.
16:25:33 НАСАЛИК І.С. Погоджуюсь з вашою пропозицією. Але повинен сказати, що на території України находиться 326 родовищ. І вони, як правило, в структурі або ПАТ "Укрнафта", або структурі "Укргазвидобування". З цих 326 родовищ тільки 22 великі, які не розглядують взагалі питань щодо формування Закону про розподіл продукції. Все решта – це дрібні родовища. Ну, наприклад, Битків-Бабченське родовище, яке находиться в Івано-Франківській області, воно експлуатується, починаючи ще з минулого століття, на початку минулого століття наступного року. Там находиться більше 600 свердловин. Експлуатується, скажімо, тільки 200, 450 – незадіяні. Вони незадіяні тільки тому, що видобуток там 3 тисячі кубів у місяць газу вважалось нерентабельним. Ці, скажімо, зміни до законопроекту дає можливості входження саме в такі родовища і працювати з ними. Крім того, це не принімає рішення тільки міська чи обласна рада у виділенні цієї частини, хоча і передбачено там. А також є погодження Кабінету Міністрів України. Тобто в дуеті, я думаю, що та корупційна складова, про яку ви говорите, вона буде знищена… ГОЛОВУЮЧИЙ. Войціцька, фракція "Самопоміч". Будь ласка.
16:26:46 ВОЙЦІЦЬКА В.М. Так, доброго дня! Шановні колеги, хотіла би задати питання своєму колезі по ПЕКівському комітету стосовно даного законопроекту. В чому полягає логіка надання автоматичної конвертації з спецдозволів для, як ви правильно зазначили, державних компаній, таких як "Укргазвидобування" або частково державних "Укрнафта", в договори про розподіл продукції, якщо наша мета полягає в тому, щоб максимально залучити інвестиції, в тому числі і західні інвестиції, в напрямок видобутку газу через відкриті процеси? Відкриті процеси проведення конкурсів на залучення інвесторів. Для чого нам, вибачте, знову придумувати корупційний абсолютно суб'єктивний механізм конвертації, коли ми можемо виділити відповідні спецдозволи, сказати, що держава є неефективна в їх використанні і управлінні, і надати інвесторам…
16:28:02 НАСАЛИК І.С. Я зрозумів суть, пані Войціцька, я зрозумів загальну суть. Але трошки можу в цьому плані з вами не погодитися. Чому? Тому що цей Закон про розподіл продукції, як правило, стосується тих спецдозволів, які існують, які працюють. І вони знаходяться в структурі як ПАТ "Укрнафта", так і в структурі "Укргазвидобування". Якщо забрати всі ці дозволи, то в нас такої структури, як "Укргазвидобування" і структури ПАТ "Укрнафта" просто існувати не буде. У чому суть… Ну, якщо ви хочете виділити у країні всі спецдозволи, то треба всі спецдозволи, які працюють ці два підприємства, виставити на загальні торги. Це є перше. Друге, на жаль, я вже говорив у доповіді, чотири великі компанії пішли з ринку України, ну, у зв'язку з певними обставинами, відповідними інвестиційними ризиками. Якщо би зараз у газовидобувну галузь стояла черга з бажаючих інвестувати, то, звичайно, можливо, можна іти на такі загальні кроки. Але основна ідеологія цього законопроекту говорить про те, що в рамках діючого спецдозволу можуть виділятися ділянки, в яких можуть працювати інвестиційні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте. НАСАЛИК І.С. …дасть можливість, по попередніх прорахунках науковців, ми не тільки збалансуємо спад видобутку газу і вуглеводів в нашій державі, я вже говорив про те, що за рік на мільярд кубів газу, а принципово наростити їх видобуток. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час, відведений для запитань, завершився. Зараз виступи від фракцій по 3 хвилини. Прошу провести запис на виступи від фракцій. Шановний пане доповідач, можете займати своє місце. Будь ласка, проводимо запис. Юрій Соловей, "Блок Петра Порошенка".
16:30:13 СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Соловей, 89-й виборчий округ. Шановні колеги, я би хотів звернути вашу увагу на те, що це в сьогоднішньому порядку денному перший законопроект економічного спрямування. Ми розглядали все, але спромоглися тільки вперше підійти до економіки, яка сьогодні, на моє глибоке переконання, повинна бути на порядку денному під питанням номер 1. Якщо стосується даного законопроекту, то я закликаю всіх його підтримати, оскільки до сьогоднішнього дня ми маємо спад інвестицій в галузь видобутку газу чи нафти в нашій державі. Чому це відбувалося? Тому що те законодавче поле було непрозоре і стимулювало корупційні схеми – такі, як спільна діяльність. Натомість пропонований шлях угод про розподіл продукції – це є цивілізований шлях, це шлях, по якому можна залучати європейські, міжнародні інвестиції і цей закон не в повній мірі, звичайно, але цей закон у великій мірі дозволяє уніфікувати законодавство, яке стимулюватиме прихід інвестицій в галузь видобутку нафти і газу. Тому я звертаюся до колег до парламенту, підтримати цю важливу законодавчу ініціативу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Більше бажаючих виступати від фракцій не виявилося в залі. Наступний розділ: виступи народних депутатів. Прошу провести запис на виступи від народних депутатів. Будь ласка, прошу записатися. Андрій Іллєнко. Включіть мікрофон.
16:32:19 ІЛЛЄНКО А.Ю. Прошу передати слово Михайлу Головку.
16:32:26 ГОЛОВКО М.Й. Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановні народні депутати, шановні виборці, даний законопроект є неоднозначний, адже він все ж таки залишає за собою ряд прогалин для юридичних норм, де можна було б відходити від законодавства, а саме для того, що дають можливість без конкурсу про угоду про розподіл продукції компаніям брати участь у видобутку природних ресурсів. Хочу сказати, що такі схеми все ж таки вони роблять збиток для державного бюджету і уникають від сплати податків. Взагалі принцип… Я багато в чому згодний з виступаючими, які тут розказують про те, що нам потрібно розвивати енергетичну незалежність, нам потрібно розвивати, збільшувати видобуток природного газу, нам потрібно все ж таки, щоб Україна в енергетичному плані була повністю незалежна держава. І реально, за експертними оцінками, ми самодостатні, можемо повністю обходитися без російського газу. Це достатньо нам всього-на-всього один-два роки для того, щоб відірватися від залежності від газу, від труби, від Російської Федерації. Але, на жаль, уряд і чинна влада в тому напрямку нічого не роблять, навпаки, збільшують залежність від постачання в першу чергу газу з Російської Федерації через підставні компанії, такі як "Трейд Стоун", які зареєстровані були в Німеччині, і підписані з ними угоди. Насправді це є російський газ. Натомість ми не зменшили, наш парламент за рік часу постанову про зменшення ренти на видобуток природного газу. І сьогодні вбивається видобувна галузь в Українській державі. Ми не ухвалили законопроект, який ініціювало Всеукраїнське об'єднання "Свобода", в тому числі я як автор, 2408а, який би передбачав, що наш газ, дешевий, власного видобутку, де він коштує 1 тисячу 600 гривень за тисячу кубів, першочергово направляти на потреби населення, тобто на ЖКГ. На жаль, цей законопроект так на сьогоднішній день і не потрапив в стіни парламенту, говорячи про те, що депутати не хочуть розривати залежність олігархів, власників-олігархів, які сьогодні незаконно практично забрали видобуток газу у власну кишеню, наживаються на тому, а українцям продають дорогий газ, який змішується і по ціні 7 тисяч 200 гривень за тисячу кубів, практично наживаючись на тому. Уряд розказує про субсидії 24 мільярди, які з бюджету вони віддали, це якраз ті субсидії йдуть, в першу чергу, в кишеню олігархам, на компенсацію за наш український дешевий газ, який вони крадуть, а продають нам дорогий імпортний. І тому ми закликаємо все ж таки підтримати наші ініціативи, зменшити ренту на випадок природнього газу, проголосувати наш законопроект, що газ власного видобутку першочергово має йти потреби народові, а не в кишені олігархів. І тоді реально ми зможемо будувати незалежну енергетичну політику в нашій країні. А цей законопроект ми не будемо підтримувати. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Кошелєва передає слово Ляшку. Будь ласка.
16:35:57 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні громадяни! Шановні колеги депутати! Думаю, не відкрию для вас велику таємницю, коли скажу, що сьогодні найбільша корупція це в сфері енергетики і в банківській сфері. Ми знову бачимо тут в урядовій ложі міністра енергетики Демчишина, на совісті якого вся ця корупційна машина. Ми, українські громадяни, оплачуємо корупцію, яку ми сьогодні маємо в енергетиці. Вчора ми розглядали законопроект про Національну комісію з питань регулювання ринку комунальних послуг, обсяг коштів, які крутить ця комісія, як циган сонцем, 300 мільярдів гривень на рік, вони встановлюють від фонаря тарифи на світло, тарифи на житлово-комунальні послуги, і ми з вами маємо оплачувати цих жадібних корупціонерів, які не знають, з яких дірок уже лізуть і крадені ними гроші із наших з вами кишень. Сьогодні нам пропонують розглянути закони про ринок газу, про все інше. Хто винен у тому, що люди платять космічні послуги за тарифи… Я вам покажу цю людину. Он він сидить. Ось він винен – Демчишин. І друга людина – Вовк. Оці два вовка в овечій шкурі винні у тому, що ми з вами платимо високі тарифи, що люди не можуть звести кінці з кінцями для того, щоб заплатити за комуналку. Тому що де український газ? Український газ невідомо де, а імпортний газ, який дорого коштує, ми всі з вами маємо оплачувати. Саме тому фракція Радикальної партії з метою радикального подолання корупції в енергетичній сфері ми пропонуємо дуже чіткий план дій. Перше, ліквідація "Нафтогазу". Цієї корупційної контори, яка вимиває з державного бюджету десятки мільярдів гривень, і ми маємо сплачувати корупцію в "Нафтогазі" з власних кишень. Друге, дуже важлива складова у боротьбі з корупцією – це кадрова складова. Починати боротьбу з корупцією треба з міністра енергетики Демчишина, звільнивши його з посади міністра енергетики і припинивши корупцію в енергетичній сфері. Один лише факт. Хто стоїть, сядьте, бо впадете. Минулого року Україна заплатила мільярд доларів за російське вугілля. Я питаю, чому цей мільярд доларів не потратили на львівських шахтарів, на волинських шахтарів, на донецьких і дніпропетровських шахтарів? Чому мільярд доларів ви платимо російським шахтарям, працевлаштовуємо, ідуть податки до російського бюджету, ми платимо ї, тому що є Демчишин, є вовк, який має корупційні схеми із російським олігархом Григоришиним, і за все це розплачуються українські громадяни. Геть корупцію з парламенту і з влади! ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Войціцька, будь ласка, від трибуни.
16:39:14 ВОЙЦІЦЬКА В.М. Доброго дня, шановні колеги. Звичайно, після такого феєричного виступу дуже важко вашу увагу отримати, але я все ж таки спробую. Так от, повертаючись до суті самого законопроекту. Ми всі прекрасно знаємо, що Україна і досі залишається залежна від імпорту газу, раніше від імпорту російського газу, тепер ми залежні від імпорту газу з Європи, але все ще залежні. Тому наше ключове завдання має буде – беззастережно зробити все задля того, щоби стимулювати інвестиції в внутрішній видобуток, в розвиток власної видобувної галузі. Але яким чином це треба зробити? І яким чином це робилося раніше? Раніше, ми з вами прекрасно знаємо, що ця галузь була і, на жаль, і залишається одною із найбільш корумпованих. Процедури видачі спеціальних дозволів було окремою темою для певних структур державних, для того, щоби будувати маєтки в Конча-Заспі, мати після того можливості літати на Майорки, Мальдіви і так далі. Що пропонує даний законопроект? Даний законопроект фактично пропонує нам продовжувати систему, за якою фактично залучення інвесторів буде знову ж таки відбуватися під калькою корупції, де суб'єктивність прийняття рішення буде дуже величезний мати вплив, де сама процедура незрозуміла і не є такою, яка би була би найбільш ефективною для залучення саме західних інвесторів. Що ми пропонуємо? Ми пропонуємо зробити інвентаризацію всіх спецдозволів, які є на балансі державних компаній, і визначитись, де вони, дійсно, використовують всі свої можливості і є ефективними в видобутку і забезпеченні максимального видобутку на тих чи інших площах, а де вони, на жаль, втрачають свої позиції. Тому ми вважаємо, що залучення інвестицій має відбуватися на прозорих конкурсних засадах, а не через виділення, як пропонує даний законопроект, окремих ділянок, окремих частин, вже існуючих спецдозволів. Держава – неефективний власник, віддаємо назад спецдозвіл, виставляємо його відповідно на конкурс і залучаємо на прозорих засадах інвесторів. Тому фракція "Об'єднання "Самопоміч" не буде підтримувати даний законопроект. І дуже просимо дослухатись наших колег до наших пропозицій і не підтримувати його. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Амельченко Василь. Від трибуни, будь ласка.
16:42:14 АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Василь Амельченко, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановні колеги, метою даного проекту, як наголошується в пояснювальній записці до нього, є дерегуляція процедур надання нафтогазоносних надр у користування, уточнення та спрощення адміністративних процедур надання надр у користування. Звичайно, у цій царині треба наводити порядок і, звичайно, як наголошував наш керівник сьогодні, більше всього сьогодні ми маємо корупційних схем саме в нафтогазовидобувній сфері. Проте, по суті законопроект не є уточненням, а навпаки, містить норми, які суперечать статті 13 Конституції України. А саме, з прийняттям цих норма надра та корисні копалини, які є власністю українського народу, при отриманні дозволів на користування надрами корисні копалини, які видобуто користувачем надр, стануть його власністю, якщо інше не передбачено законом або договором. Тому питання наразі є досить вразливим, так як стосується газовидобувної галузі. В разі, коли мова йде про видобуток державним підприємством, проблем немає. А, з іншого боку, коли розподіл продукції здійснюється відповідно до Закону України "Про угоду про розподіл продукції", у цьому випадку необхідно вносити зміни до цього закону з метою чіткого визначення відсотків продукції, яка буде видобута. Тому у період завищення ціни на природній газ, що ми сьогодні відчуваємо, і споживачі в першу чергу відчувають це, ми пропонуємо, вважаємо, що це є сьогодні передчасним і суперечить нормам Конституції України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Підлісецький, будь ласка.
16:44:25 ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Лев Підлісецький, фракція "Самопоміч". Я би хотів продовжити виступ своєї колеги Вікторії Войціцької і зокрема звернутися до громадян України, які, щоб розуміли, що відбувається на ринку в сфері видобутку газу. Насправді в Україні існують кілька основних гравців, які видобувають газ, це є іноземні компанії, реальні інвестори, які приходять на конкурс, виграють конкурси, вкладають кошти і видобувають газ, і їм не потрібні ані договори про спільну діяльність, ані договори про розподіл продукції, ані інші якісь особливі умови, оскільки це реальні компанії, які готові працювати при конкурентних умовах. Друга категорія, і це найбільша, це є "Укргазвидобування". Державна компанія, яка, на жаль, останні роки зменшувала видобуток газу, але, разом з тим, з'явилася нова сфера в цій галузі, це так звані договори про спільну діяльність. Що є таке договори про спільну діяльність? Це є компанії, які були наближені до влади, які мали певні, використовували, зв'язки для того, щоб отримати дозвіл на видобуток і, відповідно, видобувати і весь газ залишати собі, і продавати вже не по тій ціні, про якій продавало "Укргазвидобування" фіксовані в розмірі приблизно 400 гривень, а по вже реальній ринковій ціні. І власне з тими компаніями ми почали воювати, і унормовувати їхню діяльність шляхом введення спеціального оподаткування в розмірі 70 процентів. Що пропонується зараз даним законопроектом? Запровадити нові схеми для створення нових, певних корупційних можливостей по роботі вже по так званих договорах про розподіл продукції. Насправді нічого в тому немає поганого в договорах про розподіл продукції, але не в такий спосіб, як тут передбачено. Тут передбачено перехід договори про спільну діяльність, договори про розподіл продукції без конкурсної основи, тут передбачені особливі спрощені процедури надання дозволів на видобуток газу за умови звернення до місцевих органів влади. Тобто тут насправді заховане зло, яке не можна допустити. Тому я закликаю регулювати і працювати над збільшенням видобутку газу шляхом залучення реальних інвесторів, які створити реальні, прозорі, конкурентні умови, а також прозоре і конкурентне оподаткування даної галузі. Дякую за увагу. Фракція "Самопоміч" не буде підтримувати даний закон і звертається до всіх відхилити даний законопроект і в першому читанні, і в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Юрій Левченко, одна хвилина. Передає Головку... Левченку мікрофон. Одна хвилина, будь ласка.
16:47:38 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Знаєте, я уважно слухав багатьох виступаючих, особливо доповідача, які розповідали слізно, як нафтогазова галузь потребує різноманітної допомоги: дерегуляції, спрощення процедур. Таке враження, що це малий і середній бізнес, який ледь-ледь виживає, і таке враження, що у них дуже маленька рентабельність, і вони взагалі вже помирають і не можуть вижити. І тому пропонується в цьому законопроекту дати різноманітні обхідні можливості, прогалини в законодавстві, щоб поза конкурсами виділяти величезні надра, надра, які належать всьому українському народу. Тому пропонується спростити укладання угод про розподіл продукції для того, щоб залишити знову-таки український народ ні з чим. Отака у нас бідна нафтогазова галузь. Я би все-таки пропонував би депутатам від коаліції хвилюватися не про нафтогазову галузь, а хвилюватися про малий і середній бізнес, який зараз ледь животіє, але тримає всю Україну на своєму горбу. За такі закони голосувати не можна за жодних обставин. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Заключне слово міністр Демчишин, будь ласка, включіть мікрофон. І тоді переходимо до голосування. Прошу колег депутатів заходити в зал. Включіть мікрофон Демчишину.
16:49:02 ДЕМЧИШИН В.В. Шановні народні депутати! Дуже дякую за вашу увагу до цього закону. Дякую за активне обговорення. Насправді цей закон пропонує зміни до трьох Законів України і до Кодексу про надра. Дуже багато технічних змін, які повинні спросити чи врегулювати питання визначення прав кожного із учасників в цьому договорі, механізм входу інвестора і виходу із цього договору, а також основні зусилля, направлені на посилення екологічного контролю. Це все дуже важливі речі, а насправді вони не вирішують основної проблеми – залучення інвестора. Інвестор до тих пір, поки він не буде розуміти чітких умов комерційних, які будуть встановлені законодавчо на довгий період, він не прийде. Тому відповіді на переведення основних учасників із спільної діяльності в договір про розподіл продукції цим законом не ми не находимо. Але Міністерство розробило свою версію, і ми однозначно її подамо. Крім того, є, вчора було прийнято постанову Кабміну про заходи по збільшенню видобутку газу. Це питання і по спрощенню процедури видачі спецдозволів, і про землевідвід, і про визначення рент. Тобто на сьогодні, щоб отримати дозвіл, потрібно чекати п'ять років. Це неприйнятно і ніяким чином не стимулює збільшення добичі газу. Ці проблеми потрібно вирішувати вже. І рішення є. Наприклад, є закони, спільно розроблені також з депутатами, наприклад, з пані Бєльковою, по дерегуляції процесу видачі спецдозволів. Однозначно, вони будуть розглядати у цьому залі, але знаходяться на даний момент на різних етапах підготовки. Що стосується цього законопроекту, кажу, він повинен був би дати відповідь на одне ключове питання – це рента, це рентна плата учасників, які підписують цей договір. На даний момент це питання не вирішене. А без комерційного питання говорити про техніку безглуздо. Вірю, що це питання можна допрацювати між першим і другим читанням, але мені здавалось, що його варто було би ставити вже на першому етапі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тепер ще заключне слово доповідачам – Ігорю Степановичу Насалику. І поки буде виступати Ігор Степанович, прошу депутатів заходити в зал, підготуватися до голосування. Будь ласка, Пане Ігор.
16:51:33 НАСАЛИК І.С. Я хочу в кількох словах просто підсумувати результат, кажемо, тих виступів, які прозвучали з інших фракцій. І перше, відповідь пану Левченку. Якщо би було цікаво працювати по Закону про розподіл продукції, то еспедешки би не появилися, бо Закон про розподіл продукції – більш прозора схема для працювання. І те, що нема інвесторів, я вже сказав про те, що чотири основні фірми вийшли з ринку України і зменшили видобуток газу українських компаній на мільярд кубів. Що стосується "Самопомочі", якщо… В нас є повністю… пані Войціцька, в нас повністю є сформульовані спецдозволи. Якщо зараз ці спецдозволи забрати, то можна сказати, що такі підприємства як "Укргазвидобування", "Укрнафта" просто не будуть працювати. Вони саме на цьому працюють, в них ці дозволи на 25, 30 і більше років, вони повкладали кошти надзвичайні. Що значить у них забрати? Тому дуже би хотілося, щоби все-таки підтримали цей законопроект, який дав можливість розвитку видобутку вуглеводнів в нашій державі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановні колеги. Ми завершили жваве, інтелектуальне обговорення даного законопроекту, можемо перейти до голосування. Тому я прошу, прошу підготуватися до голосування. Хто назвав ваше прізвище? Насалик Ігор Степанович, ви згадували прізвище Левченка? Де Насалик? Прошу зайняти робочі місця, приготуватися до голосування. Поки люди заходять, давайте репліка, 30 секунд. Юрій Левченко, 30 секунд, репліка.
16:53:21 ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я дякую все ж таки. Тому що згадали прізвище, трошки, скажімо, неправдиво прокоментували мій виступ. Мова іде не про те, як би знайти би механізми, щоб затянути приватного інвестора на надра, які належать українському народу. Мова іде про те, щоб держава Україна нарешті замість того, щоб в Кабінеті Міністрів сиділи злодії, які розкрадають бюджет, направляла нормальні кошти, які є насправді в цьому бюджеті, на розвиток своїх надр і щоби державні компанії видобували нафту і газ, от про що мова іде, а не передати знову.... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Юрій. Шановні колеги, ми поставимо сигнальне голосування. Прошу всіх сконцентруватися, зосередитись. І я ставлю на сигнальне голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо користування нафтогазоносними надрами (3042) за основу – сигнальне голосування 3042. Будь ласка, голосуємо 3042. 16:54:36 За-163 Розробники, ви готові на пропозицію на повторне перше читання? Насалик, повторне перше? Я ставлю згідно Регламенту наступну пропозицію як сигнальну, чи під неї є голоси: на повторне перше читання. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Сигнальне голосування, 3042, повторне перше читання. Будь ласка, голосуємо. 16:55:36 За-178 Немає під цей законопроект голосів. Тому переходимо до наступного законопроекту порядку денного. Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б. 16:56:01 ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте його повернемо розробнику, цей закон, на доопрацювання, автору законопроекту. Автору відправити. Шановні колеги… ПАРУБІЙ А.В. Шановні колеги, тоді я ставлю законопроект 3042: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо користування нафтогазоносними надрами, - за основу. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. 3042 за основу. Будь ласка, голосуємо. Прошу голосувати, хто підтримує дану пропозицію, будь ласка. 16:56:59 За-182 Рішення не прийняте. Закон відхилений. Переходимо до наступного законопроекту.
16:57:11 ГОЛОВУЮЧИЙ. Йдемо далі. Шановні колеги народні депутати, прошу вашої уваги. На ваш розгляд внесено проект Закону для включення в порядок денний та прийняття рішення (реєстраційний номер 3700). Шановні колеги, цей проект закону… Цей проект закону внесено п'ятьма лідерами фракцій. Прошу зайняти свої місця, колеги! Юрій Луценко, Олег Березюк, Юлія Тимошенко, максим Бурбак, Олег Ляшко і Олег Купрієнко, Радикальна партія. Відповідно на звернення авторів проекту закону є пропозиція даний проект закону проголосувати за включення до порядку денного. Будь ласка, шановні колеги. Відповідно до порядку денного передбачена пропозиція для включення в прядок денний та прийняття рішення. Для включення в порядок денний та прийняття рішення. Прошу голосувати дану пропозицію – включення в порядок денний та прийняття рішення. Прошу голосувати, колеги. Включення в порядок денний та прийняття рішення. Голосуєм. Прошу голосувати. 16:59:16 За-222 Колеги, ще раз. Увага! Увага! Це ж включення в порядок денний і прийняття рішення. зараз почнемо обговорювати, обміняємося думками. Будь ласка, шановні колеги… Увага! Будь ласка, колеги, для включення в порядок денний та прийняття рішення. Будь ласка, для включення в порядок денний та прийняття рішення, голосуємо. 17:00:12 За-210 Немає голосів, 210. Шановні колеги, ідемо далі. Буде пропозиція керівників фракцій, я ще раз повернусь до цього питання. Ідемо далі. Шановні колеги, увага, увага, увага! 2669-д, проект Закону, який ми з вами не проголосували, ви пам'ятаєте, було сигнальне голосування, але проговорили в другому читанні. Є пропозиція прийняти цей проект Закону в другому читанні та в цілому. Увага! Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури з поправкою Миколи Княжицького, під стенограму. Ой, я перепрошую, Руслана Князевича і Ірини Подоляк. З цими поправками в другому читанні та в цілому, які були озвучена під стенограму. Сигнальне голосування, прошу підтримати даний проект закону з тими поправками. Готові? Голосуємо, за культуру треба голосувати. Давайте підтримаємо, голосуємо. Сигнальне, будь ласка, прошу підтримати. 17:01:39 За-225 Колеги, 225. Я просто дуже прошу дуже бути уважними. (Шум у залі) Колеги я прошу бути дуже уважними, сигнальне голосування – 225 голосів, прошу всіх зайняти свої місця колег народних депутатів. Будь ласка. І так 2669-д в другому читанні та в цілому з пропозиціями Руслана Князевича під стенограму, які були оголошені, і Ірини Подоляк. Працюємо, голосуємо! Прошу підтримати в другому читанні і в цілому. Прошу підтримати, колеги. Уважно! Уважно! Прошу підтримати. Голосуємо. 17:02:35 За-240 Закон ухвалено. Вітаю, шановні колеги. Ідемо далі. Шановні колеги, у нас було ряд рішень, які були з обговорених питань, і вони очікують свого прийняття. Питання 2319а, 2319а-д – це питання щодо прозорої приватизації. Голосували всі фракції. Всі фракції. У нас фізично не вистачило голосів під час рейтингового голосування. Чи є необхідність, щоби Іванчук Андрій Володимирович нагадав чи голосуємо? 2319а-д за основу і в цілому. Рейтингове голосування. Цей закон був допрацьований всіма депутатами, і фактично всі недоречності були зняти. Тому прошу. За основу? За основу. 2319а... Ну, ви його допрацьовували. Це "д", 2319а-д. Давайте рейтингове голосування в цілому. За основу і в цілому 2319а-д. Давайте, голосуємо, колеги, рейтингове голосування. 2319а-д за основу і в цілому. Прошу підтримати. 17:04:16 За-182 Не зорієнтувались? Бо я бачу, що… Ще раз! Колеги! 2319а-д, це вже депутатами доопрацьований проект закону. Шановні колеги, давайте 2319а-д, давайте рейтинговим голосуванням за основу. Але прошу всіх зайняти свої місця. Три хвилини, Віктор Михайлович Пинзеник, поясність по закону ще раз. Колеги, згадайте, що було багато недоречностей, які ми з вами змінили.
17:05:25 ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я хотів би нагади суть цього закону. В багатьох колег були застереження з приводу залучення радників до приватизації. Перероблений закон в новій версії. Я хочу ще раз нагадати, що сьогодні уряд може проводити приватизацію, нічого не забороняє йому це робити. Але для цього він повинен пробний пакет, 5-10 відсотків виставити на фондовому ринку, якого сьогодні нема і який спотворює ціну, і який по суті є способом безплатного привласнення ласих шматочків української власності. І це зменшує кошти, які надходять до бюджету. Закон, який пропонується проголосувати, містить норму про вилучення, що цілісний об'єкт має продаватись як єдине ціле, без будь-яких часток, які продаються на фондовому ринку. Це перша принципово важлива річ. Друга річ, яка забороняє брати участь в приватизації резиденту країни-агресора. Якщо в когось є інші зауваження, будь ласка, готуйте новий закон. Але ці дуже важливі норми давайте проголосуємо в законі, який під номером з буквою "д", тобто це не урядовий проект, а той проект, який вже готували депутати. Я не бачу причин, чому ми не проголосували це і в першому читанні, і в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Є пропозиція голосувати його за основу, даний проект закону. Частина депутатів має іншу позицію з цього приводу. Тому ставлю на сигнальне голосування пропозицію щодо прийняття цього законопроекту за основу 2319а-д і прошу цю пропозицію підтримати, увага. 2319а-д за основу, сигнальне голосування. Прошу підтримати. 17:07:49 За-217 Це був за основу, шановні колеги. Ну, давайте ми ще раз визначимося щодо 2319а… 2319а-д за основу, колеги, за основу. Рейтингове голосування. Будь ласка, займіть всі свої місця, колеги. Колеги, увага. 2319а-д. Давайте рейтингове голосування за основу. Прошу підтримати. 17:08:53 За-232 Державні підприємства, давайте, голосуємо за основу даний проект закону 2319а-д, за основу. Прошу голосувати. 17:09:13 За-237 Закон ухвалено за основу, врешті-решт. 3700, зараз я поставлю. Шановні колеги, я наголошую на тому, що нам потрібно якомога швидше зробити публічні, абсолютно публічні, прозорі правила приватизації. Щоби ні в кого не було повадно сидіти на цих державних монополіях, державних підприємствах і звідти грабити країну. Колеги, будь ласка, працюйте в комітетах, будемо… Шановні колеги, 3700 проект закону, на вимогу керівників фракцій, включення в порядок денний для прийняття рішення, пропозиція. На вимогу керівників фракцій, авторів проекту. 3700, включення в порядок денний для прийняття рішення. Готові? Давайте, голосуємо, 3700, включення в порядок денний для прийняття рішення, прошу голосувати, прошу підтримати. 17:10:37 За-218 Давайте ще раз подивимось. Не встигли? Шановні колеги, будь ласка, давайте, 3700, включення в порядок денний та прийняття рішення. Увага, всі сконцентруйтеся, колеги, ми ж не можемо… У нас ще багато питань в порядку денному. Будь ласка, голосуємо, включення в порядок денний для прийняття рішення. Голосуємо, колеги, 3700. Прошу підтримати. 17:11:29 За-225 Вже краще. Давайте ще раз, включення в порядок денний і прийняття рішення, будь ласка, голосуємо. Голосуємо. 17:11:53 За-220 На прохання Олега Валерійовича Ляшка ще раз я ставлю на голосування цю пропозицію. Голосуємо! Ще раз… (Шум у залі) Заспокойтесь, колеги. Ну що? Не голосуємо? Ну, добре, якщо ви просто не голосувати… Не будемо. Йдемо далі, колеги. 3224: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України. Доповідає Олександр Данченко. Цей закон уже був обговорений, але я зараз дам йому можливість три хвилини висловитись. Будь ласка, Олександр Данченко.
17:13:14 ДАНЧЕНКО О.І. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу (реєстр номер 3224). Я хочу зауважити, що обговорення по цьому законопроекту були вже декілька разів, всі зауваження були прийняті. Зауваження Антикорупційного комітету були враховані повністю, зауваження інших депутатів були враховані повністю. Ми декілька разів обговорювали цей законопроект просто не було депутатів у залі. Цей законопроект є наступним шляхом практичної реалізації безвізового режиму, який так потрібен нашій державі. Я дуже прошу підтримати цей законопроект. Декілька разів він обговорювався, всі поправки були прийняті. Я дуже прошу проголосувати і підтримати цей законопроект 3224. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, керівник комітету надав інформацію щодо цього закону. Є пропозиція прийняти цей закон за основу. Прошу всіх сконцентруватися, і зараз буде рейтингове голосування прийняття за основу даного закону. Важливий закон, доопрацьований був. Сигнальне голосування. А всі готові голосувати? 3224. Готові? Колеги, 3224, сигнальне, за основу. Готові? Голосуємо, за основу. Сигнальне голосування. Прошу підтримати. 17:15:24 За-214 Колеги, якщо ми зараз уважні будемо, ми проголосуємо цей закон за основу. Тому я просив би, колеги, дуже уважно. Це важливий закон – 3224. За основу, тим більше. Більше… будь ласка, сконцентруйтесь, займіть свої місця. 3224, рейтингове зараз буде за основу. Готові? Прошу голосувати за основу, рейтингове голосування, 3224. Голосуємо, голосуємо! 17:16:08 За-240 Є, 240. Тому прошу зараз проголосувати за основу даний проект закону. Прошу голосувати. Колеги, тільки не відходьте, будь ласка. За основу. Прошу голосувати. Голосуємо за основу, 3224. Прошу підтримати. 17:16:29 За-238 Дякую, закон ухвалено. ПАРУБІЙ А.В. Наступний закон 3084. Це є проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері. Прошу голову комітету Миколу Княжицького нагадати про суть законопроекту або когось з Комітету профільного культури і духовності. Хто нагадає? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Бурбак, є питання, з місця.
17:17:36 БУРБАК М.Ю. Шановний пане Голово, вношу пропозицію все ж таки повернутися до розгляду питання по включенню в порядок денний законопроекту номер 3700. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ще є пропозиція, наголошую, є пропозиція "Народного фронту" 3700, повернутися до цього питання. Добра пропозиція? Добре. А зараз ми переходимо до Закону 2847: проект Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про громадянство України". Будь ласка, друге читання. ПАРУБІЙ А.В. Це друге читання, і воно не потребує спеціальної процедури. Запрошується до доповіді голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Немиря Григорій Михайлович. Але він передає слово Валерію Палатному. Будь ласка.
17:18:57 ПАЦКАН В.В. Шановний Голово, шановні народні депутати, до вашого розгляду вноситься законопроект 2847, де авторський склад, народні депутати: Вінник, Пашинський, Чижмарь, Кишкар, Тимчук, Гарбуз та Кривенко. Про що суть цього законопроекту? Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин на своєму засіданні 11 листопада 2015 року рекомендував цей законопроект прийняти за основу та в цілому. Законопроектом врегульовуються питання щодо встановлення спрощеного порядку надання громадянства іноземцям, які проходять військову службу у Збройних Силах України. Слід наголосити, що нами було прийнято законопроект, який уже врегулював безпосередньо проходження у Збройних Силах України військової служби. Під час цього законопроекту було внесено 10 поправок. Частина цих поправок уже врегульовані законодавцем в попередньому законі. Пропонує комітет на сьогодні прийняти цей законопроект за основу та в цілому, і врегулювати ці питання в частині надання громадянства особам, які захищали нашу Батьківщину у Збройних Силах України. Я готовий до проходження поправок. ПАРУБІЙ А.В. Дякую дуже вам. Шановні колеги, ми маємо пройти процедуру обговорення поправок, хоча дискусій по цьому законопроекту є мінімально, але, тим не менше, я змушений буду оголосити всі відхилені поправки. Отже, 1-а, народний депутат Веселова. Не наполягає. Кобцев. Не наполягає. Кобцев. Не наполягає. 4-а, Маркевич. Не наполягає. 5-а, Веселова. Не наполягає. 6-а, Кобцев. Не наполягає. 7-а, Кобцев. Не наполягає. 8-а, Кобцев. Не наполягає. 10-а, Мельничук. Не наполягає. Таким чином, проведена професійна і якісна робота. Більшість поправок є врахованими. І ми можемо поставити на голосування за прийняття в другому читанні та в цілому. Шановні колеги, прошу в редакції комітету. 17:20:58 ПАЦКАН В.В. Прошу вас підтримати цей законопроект в редакції комітету. ПАРУБІЙ А.В. Прошу максимально підготуватись до голосування. І я ставлю сигнальне голосування по законопроекту 2847 – це проект Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про громадянство України". Сигнальне голосування. Прошу голосувати, колеги. 2847, сигнальне голосування. Будь ласка. 17:21:49 За-208 Колеги, я прошу запросити в зал людей, секретаріат і Верховної Ради, і фракцій запросити колег-депутатів в зал. Всі сконцентрувалися? Зайняли робочі місця? Будь ласка, я ще раз ставлю сигнальне голосування 2847: проект Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про громадянство України" (щодо встановлення спрощеного порядку прийняття до громадянства України іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України). Це підтримка наших військових! Сигнальне, 2847. Будь ласка, голосуємо. 17:22:51 За-225 Зафіксували цей момент. Зафіксувались. Не відходимо. Когось одного залучаємо до нашої непростої, але важливої для країни роботи. Одного! Прошу всіх приготуватись, зараз вже поставлю не сигнальне повноцінне голосування, тому прошу уваги. Прошу зупинити на хвилинку дискусії, зайняти робочі місця і проголосувати. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про громадянство України" (щодо встановлення спрощеного порядку прийняття до громадянства України іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України) (номер 2847) в другому читанні та в цілому. Підтримаємо наших бійців, проголосуємо. Прошу взяти участь в голосуванні. Голосуємо "за"! 2847. Голосуємо, колеги, будь ласка. 17:24:02 За-239 Рішення прийнято. Дякуємо авторам і дякуємо колегам за підтримку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, була пропозиція фракції "Народний фронт" 3700 включення в порядок денний для прийняття рішення, прошу голосувати, голосуємо. 3700 включення в порядок денний для прийняття рішення, голосуємо. 17:24:44 За-213 Колеги, я можу ще раз останній раз поставити його. Це ж включення в порядок денний, що ви розказуєте. Зараз ми включаємо в порядок денний, починаємо розгляд, обговоримо це питання і будемо приймати рішення, ми з зараз по ньому не приймаємо рішення, тільки включаємо в порядок денний, тільки включаємо в порядок денний. При обговоренні обов'язково будете говорити, при обговоренні будете говорити. Голосуємо, включення в порядок денний та прийняття рішення. Готові? Голосуємо. А буде обговорення – будете говорити, виходьте на трибуну. Що ні? Як можна обговорювати те, що не включено в порядок денний? Голосуємо, прошу підтримати включення в порядок денний. 17:25:50 За-220 Ну що ви… Олег Ляшко, хвилину. Заспокойтеся, тихо.
17:26:08 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні колеги, я звертаюся до колег депутатів. Надзвичайно важливий закон, який посилює відповідальність партій перед своїми виборцями, формували списки, дурять виборців перед виборами, мають відповідати. Тому ми пропонуємо посилення відповідальності перед виборцями, контроль виборців за діяльністю партій, за яких вони голосували, і якщо кандидат в депутати дурив перед виборами, щоб після виборів його можна було позбавити, виключити його із списку. Це те, чого вимагають громадяни – контролю за діяльністю влади. От на це й спрямований закон. Прошу всіх підтримати, хто готовий, щоб їх контролювали виборці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз наголошую, колеги, дивіться. Ми зараз розглядаємо… включимо в порядок денний це питання для прийняття рішення. Потім ми його обговоримо. Далі ви будете приймати рішення, як по ньому голосувати. Хочете голосуйте, хочете не голосуйте – це ваше питання. Але обговорювати те, що не включено в порядок денний, це нереально просто. Останній раз. Будь ласка, на голосування. Буде включено – будемо обговорювати, не буде включено – обговорювати не будемо. Готові? Голосуємо за включення в порядок денний та прийняття рішення. Давайте, голосуємо. 17:27:51 За-210 Немає голосів. Дякую. Далі йдемо. Шановні колеги, проект Закону… Проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України (3521). Доповідає Павло Пинзеник. Будь ласка, Павло Васильович. Народного депутата Атрошенка. 3521, проект постанови... Прошу.
17:28:47 ПИНЗЕНИК П.В. Шановні колеги, проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата Атрошенка вже обговорювався в залі пленарних засідань. Суть зводиться до того, що народний депутат обраний міським головою. Ця посада є несумісною з повноваженнями народного депутата. Прошу підтримати проект Постанови і припинити депутатські повноваження народного депутата Атрошенка Владислава. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги. Атрошенко, 3521 за основу та в цілому. Голосуємо. Прошу голосувати, колеги. 17:29:35 За-232 Рішення ухвалено. Дякую, шановні колеги. Йдемо далі. Про надання згоди та арешт. Будь ласка, про надання згоди про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Клюєва Сергія Петровича. Співдоповідач... Ну, відповідно до подання, от ми і розглядаємо, що нам його не розглядати? Руслан Князевич. Будь ласка, Руслан Князевич. 17:31:26 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я не по арешту, я по звільненню суддів. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я запрошую до доповіді заступника Генерального прокурора Говду Романа Михайлович, будь ласка, на трибуну Верховної Ради. Будь ласка, виконуючий обов'язки Генерального прокурора України Юрій Григорович Севрук. Увага, колеги, увага! Шановні колеги, Генеральна прокуратура України 16 січня 2016 року наказ, відбуваю у щорічну відпустку на 12 календарних днів з 18 по 29 січня 2016 року. На час моєї відпустки виконання обов'язків Генерального прокурора України покладаю на першого заступника Генерального прокурора України Севрука Юрія Григоровича. Генеральний прокурор України Шокін. Будь ласка.
17:33:04 СЕВРУК Ю.Г. Дякую. Шановний пане Голово, народні депутати та присутні! Генеральним прокурором України 3 грудня внесено на розгляд до Верховної Ради України подання про надання згоди до притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Клюєва Сергія Петровича. Приводом до цього стали результати досудового розслідування, кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань 6 березня 2014 року за рядом тяжких та особливо тяжких злочинів. У ході розслідування встановлено, що Янукович, Клюєв та інші особи розробили план дій, спрямований на легалізацію майна здобутого злочинним шляхом Януковичем та надання останньому неправомірної вигоди. На його виконання з метою унеможливлення повернення в державну власність будівель та споруд комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" урочища Межигір'я, а також земельних ділянок, на яких вони розташовані, Клюєв Сергій Петрович, використовуючи належні йому грошові кошти в сумі 146 мільйонів гривень, діючи спільно з рядом осіб, купив 100 відсотків акцій "Танталіт". З метою виведення із засновників цього товариства Литовченко, який брав безпосередню участь у незаконному заволодінню Януковичем вказаним майном. При цьому Клюєв та інші особи не мали наміру реально здійснювати управління, володіння, користування та розпорядженням майном, яке належало "Танталіт". А також кошти за придбання 100 відсотків частки в уставному капіталі товариства використали для утримання вказаного майна на потреби Януковича. Тобто надали йому неправомірну вигоду в особливо великих розмірах, а саме більше як 146 мільйонів гривень. В матеріалах кримінального провадження наявно достатньо доказів для підозри Клюєва Сергія Петровича у вчиненні правочинів з майном в особливо великих розмірах, одержаним внаслідок суспільно небезпечного діяння, що передувало легалізації відмиванню доходів. А також вчиненню дій спрямованих на приховування та маскування незаконного походження такого майна, прав на таке майно. Тобто вчинення кримінального правопорушення передбачено статтею 209, а також у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого статтею 369 Кримінального кодексу України. Тобто надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, не правомірної вигоди в особливо великому розмірі. За вчинення службовою особою в інтересах того хто надає не правомірну вигоду та в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої службовим становищем. Перелік доказів наведено у відповідних поданнях – це і документи, зокрема, договори підписані особисто Клюєвим. Дані про рух коштів по підприємствах підконтрольних останньому, допити осіб, в тому числі тих, які прямо вказують на активну роль Клюєва у вчиненні правочинів з метою легалізації злочинно здобутого майна. Вказані докази зібрані виключно з додержанням вимог кримінально-процесуального законодавства, таким чином, подання містить як конкретні факти злочинних дій, так і докази, які підтверджують причетність Клюєва Сергія Петровича до їх вчинення. Крім того, у поданнях наведені і чіткі мотиви щодо позиції Генеральної прокуратури України про необхідність затримання та арешту Клюєва. Не вдаючись в усі наявні ризики, відмічу лише один факт. Після отримання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності ще в червні 2015 року Клюєв за даними органів досудового розслідування виїхав з України та до слідчого не з'явився. Четвертого червня 2015 року він оголошений у державний розшук. Тому надання згоди на його затримання та арешт є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження та встановлення місцезнаходження останнього. Це дасть змогу оголосити останнього і в міжнародний розшук. Підсумовуючи, прошу вас підтримати вказані подання та надати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Клюєва Сергія Петровича. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Будь ласка, 5 хвилин на запитання, запишіться, прошу. Артеменко, народний депутат.
17:37:29 АРТЕМЕНКО А.В. Прошу передати слово Лозовому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, дві хвилини, будь ласка. А, Лозовой, дві хвилини, будь ласка. Артеменко і Ляшко, дві хвилини об'єднали.
17:37:41 ЛОЗОВОЙ А.С. Андрій Лозовой, Радикальна партія Ляшка. Пане Севрук, у мене дуже просте і дуже коротке запитання до вас. А кого ж ви збираєтесь арештовувати? Ви ж самі дали Клюєву втекти. Коли він був тут, ваш начальник Генеральний прокурор Шокін домовився з Клюєвим. Ви дали можливість Клюєву виступати тут, з трибуни, жалюгідно виправдовуватися, за ті злочини, які чинив клан Клюєва, як один з стовпів режиму Януковича, ви даєте його втекти, ви даєте йому вивезти гроші, а тепер розказуєте, начебто ви збираєтесь його арештовувати. Коли ви… Коли Шокін, ваш начальник безпосередній, і його підлеглі вирішили арештувати Мосійчука, то їм не треба було ні обговорення, як з Клюєвим, їм треба було дотримуватися процедури. А натомість з Клюєвим, одним з головних злочинців режиму Януковича, ви, аргументуючи це процедурними моментами, даєте йому можливість втекти, покриваєте таким чином його злочини. А сьогодні ви і Шокін, білі і пухнасті, розповідаєте, начебто ми зібралися його арештовувати. Як кажуть, згадала баба, як дівкою була. Ви запізно вносите правильні речі і таким чином є співучасниками втечі Клюєва і те, що Клюєв уникне відповідальності за свої злочини. Тому я хотів би принагідно звернутися до колег-депутатів. Всі з вас, фактично, люблять на ефірах, з цієї поважної трибуни, на зустрічах з виборцями говорити про боротьбу з корупцією, і водночас, майже 300 з вас не підписалися й досі за відставку Генерального прокурора Шокіна, за розгляд цього питання. Всі ми знаємо, що Шокін компрометує країну, всі ми знаємо, що західні партнери, в яких ми просимо кредитів, вимагають відставки Шокіна. А, ви, розповідаючи, шановні колеги, про боротьбу з корупцією, більшість з вас так досі й не підписалися за його відставку, розповідаючи начебто, що ви хочете змінити цю країну. Покажіть дію і візьміть приклад з усіх депутатів з фракції Радикальної партії, з усіх депутатів "Самопомочі" … ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, відповідайте.
17:39:56 СЕВРУК Ю.Г. Дякую за запитання. Попереднього клопотання, дійсно, не ставилось питання про затримання і арешт пана Клюєва. На даний час зібрані всі докази, і в тому числі, підтверджуючи ризики, які існують. Тому внесено клопотання про арешт, затримання і арешт на даний час. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Микола Томенко.
17:40:17 ТОМЕНКО М.В. Я хотів звернути увагу на сумне сьогодні повідомлення, яке ми отримали. Воно по-різному тлумачиться: одні говорять, що йдеться про скасування попереднього періоду санкцій стосовно Януковича і його поплічників, інші говорять про остаточне скасування санкцій. І я коли почув, що сьогодні буде керівництво Генеральної прокуратури, я страшно зрадів, тому що так, як вчили мене в школі і в університеті, так і в житті вчили, що якщо ви не здатні професійно виконувати свої обов'язки, то ми тут почуємо, що Генеральний прокурор Шокін і все керівництво подало у відставку у зв'язку з нездатністю виконувати обов'язки, які на них покладені. Тому що в кожній цивілізованій країні, якщо б за два роки Генеральна прокуратура не спромоглася довести вину Януковича і його команди, очевидно, їх би замінили. Тому взамін ми отримуємо історію з Клюєвим, і я теж нагадую, я тоді теж запитання задавав восени, чому ми не арештовуємо його. Тоді сказали, що нічого страшного немає. На жаль… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар виступаючим.
17:41:32 СЕВРУК Ю.Г. Дякую за запитання. Значить, дійсно сьогодні з'явилася інформація, що Європейським судом скасовано санкції щодо осіб, ну, це питання на даний час вивчається. Підтвердження його офіційного немає, але наскільки є наявна інформація, санкції залишаються, скасовані за попередній період, який існував в 2014 році.
17:42:09 ПАРУБІЙ А.В. Можна я задам? Шановний пане виконуючий обов'язки Генерального прокурора, одного дня тут в залі, коли в Україні ще був Клюєв, я виступав з цієї трибуни і наголошував на тому, що якщо не буде дозволу на арешт – він покине Україну. Скільки часу вам знадобилося для того, щоб нарешті ці документи знайшли? Скільки часу вам необхідно для того, щоб по злочинцях попереднього режиму знаходити час? Зате коли один з членів "Народного фронту" Самооборони Майдану Андрій Левус назвав Медведчука сепаратистом, ви тут же швидко і оперативно знайшли підстави для того, щоб відкрити кримінальне провадження і відкрити кримінальну справу. От тут ви – швидкі і ефективні, коли йдеться про тих людей, які на барикадах виборювали волю України, Незалежність України, завдяки яким існує цей парламент і, вибачте, і ви є також на цій посаді. Поясніть, будь ласка, для всіх нас, для всіх тих добровольців, які сьогодні знаходяться за ґратами, для тих добровольців, по яких дуже швидко і ефективно працює прокуратура, чому в нас є дві категорії громадян: злочинці, які грабували державу, ложили її під Росію, злочинці, які знищували українську державність, по них надзвичайно довга, важка процедура, повна бездіяльність прокуратури, повна неспроможність Генеральної прокуратури і така ефективність, і така оперативність, коли йдеться про тих людей, які ризикували життям, здоров'ям, своєю енергією заради здобуття української держави? Дайте відповідь для всіх, це питання, напевно, від всієї Верховної Ради України. Я тільки доповню свою позицію, хай нас всіх засудять, те, що Медведчук – сепаратист, я говорив, і підтвердить кожна порядна людина в тому залі. Подавайте на всіх в суд! Відкривайте на всіх кримінальні справи!
17:44:02 СЕВРУК Ю.Г. Генеральна прокуратура не уповноважена називати когось злочинцями. (Шум у залі) Генеральна прокуратура здійснює досудове розслідування в межах своїх повноважень, і таким же самим чином має можливість притягувати осіб до кримінальної відповідальності, затримувати або здійснювати арешт. Жодного народного депутата ми не маємо права ні затримати, ні арештувати, поки не буде надана згода в сесійній залі. Тому ми в даному випадку і звернулися Верховної Ради, для того щоб отримати таку згоду на Сергія Петровича Клюєва. Інше питання було, що під час розслідування, якщо встановлюються факти злочинності, то клопотання і відповідні подання подаються до Верховної Ради. Якщо їх немає, то вони не подаються. Наскільки мені відомо, по тому депутату подання ще не подане. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тільки що почув про це від Андрія Володимировича. Мені здається, що в когось не з повна розуму робити порушення таких кримінальних справ на таких підставах. Я просто даю свою оцінку тому, що відбувається. Шановні колеги, у нас ще передбачено 24 хвилини на обговорення і все інше. (Шум у залі) Я пропоную… Пропонуємо по 2 хвилини від фракцій, якщо ви не заперечуєте, і груп. ЛЯШКО О.В. У жодному випадку процедури не можна порушувати, бо він оскаржить і скасує. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка! Дякую за відповідь на запитання. Сідайте, будь ласка. Будь ласка, запишіться від фракцій. По 2 хвилини від фракцій і груп. Будь ласка, Олег Ляшко.
17:46:27 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Верховна Рада України розглядала Подання Генерального прокурора про притягнення до кримінальної відповідальності Сергія Клюєва у липня 2015 року. Багато депутатів парламенту питали тоді Генерального прокурора, чому немає подання на арешт. Генеральний прокурор відповідав, що для арешту немає підстав. Я переконаний на 200 відсотків, подання на арешт не було з однієї причини – тому що Клюєву давали можливість утекти. А перед тим віджали у нього його бізнес, гроші і все на світі. І після того, коли він спокійно утік до Москви чи в Росію, сьогодні ці герої –"борці з корупцією" прийшли і імітують бурхливу діяльність по боротьбі з корупцією Клюєва, якого вони випустили, тепер вони пропонують: давайте арештуєм. Безумовно, фракція Радикальної партії проголосує за надання згоди на арешт Клюєва. Але його ніхто не арештує, тому що оці борці з корупцією дали можливість йому утекти. Тепер. Щодо сьогоднішнього рішення Європейського Суду про зняття санкцій проти українських чиновників, у тому числі і проти Клюєва. Це вирок системі влади нинішньої в Україні. Це вирок керівництву Генеральної прокуратури. Після подібного рішення Європейського Суду Генеральний прокурор мав би не в відпустку в Америку тікати, де він зараз перебуває, а мав би подати заяву до парламенту про відставку, тому що не може Генеральний прокурор сидіти на посаді, коли ніхто з режиму Януковича не притягнутий до відповідальності, коли мільярди, які вони вкрали, не повернуті до Державного бюджету, натомість тюрми переповнені патріотами, добровольцями, які захищали цю країну. Сьогодні фактично керівництво Генеральної прокуратури законсервувало корупцію в Генеральній прокуратурі, із 160 прокурорів різних рівнів, які нові призначені керівниками, немає жодної сторонньої людини не із системи. Тобто насправді корумпована система прокурорська продовжує працювати і ми це бачимо на прикладі Клюєва. Тому я звертаюся до депутатів парламенту не ганьбити Україну, негайно відправити у відставку Генерального прокурора і негайно почати реальну реформу органів прокуратури. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Лещенко, "Блок Петра Порошенка". З місця, будь ласка.
17:48:53 ЛЕЩЕНКО С.А. Дякую. Звичайно, те, що відбувається в сьогоднішньому сесійному залі, це те, що мало бути вже давно. Тому що якби з самого початку було подання на арешт Клюєва, він би не зміг втекти. Але давайте іти в першопричину того, що відбувається. У нас є санкційні списки Європейського Союзу. І в мене є питання досі, чому в санкційному списку Європейського Союзу немає жодного представника клану "РосУкрЕнерго". Чому нам немає ні Льовочкіна, ні Фірташа, ні Бойко, ні Кацуби, ні Бакуліна, ні всіх тих, хто заробляли на газі і хто були багато років союзниками Януковича, очолюючи міністерства, очолюючи Адміністрацію Президента і так далі? Всі ці санкційні списки формувалися в Києві, а потім направлялися до Європейського Союзу і вони робили вже санкції виходячи з подання української сторони. Чому виконуючий обов'язки Генпрокурора, Махніцький, не послав прізвища представників клану "РосУкрЕнерго", це питання до людини, до його сумління. Що стосується Клюєва. Я цим питанням дуже цікавився і мені було справді важливо дізнатися, чи покараний хтось з тих, хто випустив Клюєва з України. І ви знаєте, декілька тижнів тому я отримав відповідь Генеральної прокуратури про те, що ніхто не покараний, хто Клюєва випустив – не відомо, як він зник з території України – не відомо, особа не встановлена. Таким чином, всі здравомислячі люди мають очевидну підозру про те, що Клюєву було створено зелений коридор для того, щоб він міг втекти. А якщо ми ще подивимося на те, що відбувається з активами Клюєва зараз в Україні, як їх намагаються зараз продати, і таким чином Клюєв зможе отримати гроші, яким чином державні банки беруть участь в цих судових процесах. У мене взагалі виникає підозра про те, що існує змова на найвищому рівні, про те, щоб і Клюєв втік, і активи його продати, і хтось отримав комісію з того, що відбувається. Все, що є сьогодні в Україні, це причина безвідповідальності представників влади. Тому те, що сьогодні потребує Україна, це повного перезавантаження. Україна потребує відставки Генерального прокурора, відставки міністра внутрішніх справ, відставки Прем'єр-міністра і повного перезавантаження… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Березюк, "Самопоміч". Єгор Соболєв, "Самопоміч". Будь ласка, колеги, запросіть колег до зали Верховної Ради, будемо голосувати. Запросіть народних депутатів до зали, шановні колеги.
17:51:24 СОБОЛЄВ Є.В. Жодне з кримінальних проваджень про високопосадову корупцію, як і про вбивства на Майдані, які було порушено більше ніж сотні, по більше ніж сотні епізодів, жодне не дійшло до суду. Одне, яке стосується колишнього очільника КМДА Олександра Попова, було відправлено в суд і там лежить без слухань. Усі інші, починаючи від Андрія Клюєва і завершуючи Колобовим чи Ставницьким, прекрасно продовжують бізнес в Україні. Тут, в парламенті, абсолютна більшість людей розуміє ситуацію. Всі знають, що у Володі Парасюка сьогодні більше шансів бути заарештованим, ніж у Віктора Януковича. І тут вже слова не потрібні. У парламента залишається можливість і залишається не багато часу, для того, щоби зібралися більшість відповідальних депутатів, які в цивілізований спосіб заберуть Віктора Шокіна, який є уособленням цього саботажу, який є уособленням паралічу всіх розслідувань, як проти корупції, так і проти людей Януковича, які захищали цю корупцію вбивствами людей, його ще можна забрати з посади цивілізовано. В мене величезне прохання до Андрія Парубія і до друзів "Самооборони Майдану". Підпишіться за відставку Генерального прокурора. Разом з друзями з "Блоку Петра Порошенка", з інших політичних сил давайте зробимо це цивілізовано, нам люди дали для цього владу народних депутатів. Або доведеться їх всіх забирати вулицею. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Левус.
17:53:33 ЛЕВУС А.М. Слава Україні! Я хочу, щоби сюди вийшли всі бійці добровольці, а також революціонери, які брали участь в Революції Гідності, тут більшість цього залу, буде важко. Але що я хочу сказати пану Севруку і Генеральній прокуратурі в цілому. Ці переслідування, які зараз тривають, добровольчого руху, хлопців, які прямо з Майдану взяли в руки автомати і пішли захищати нашу державу, ми не боїмося цього. Я хочу зараз подивитися в очі цьому краю залу: пану Новінському, агенту ФСЮ, Юрію Бойку, розумієте. Скорику, який вбивав просто Євромайдан в Одесі, який сюди ходить як щур, бігає. Всіх цих оце Генеральна прокуратура не помічає і вона не бачить їх? Зате бачить добровольців, бачить патріотів, бачить націоналістів! Ми вважаємо, що ви, хлопці, дограєтесь! Ми не хочемо збурення зараз ситуації в країні. Але ще одна справа по добровольчому руху, ще одне блокування справи по отих негідниках, які сидять в тому кутку залу, ми будемо вживати до вас реальних радикальних дій. Ви думаєте, що якісь кримінальні смішні провадження нас злякають? Друзі мої, в мене було 8 кримінальних проваджень від попереднього Генерального прокурора. Де він зараз? І ви будете там! Туди ж само втечете! Прошу всіх не збурювати ситуацію в державі. Така бездіяльність щодо переслідування злочинців минулої влади і переслідування добровольчого руху це і є провокація, це і є розхитування човна держави. Ви його розхитуєте, а не ми! Ви його розхитуєте! Ще одне. Ще раз кажу і тут друг командир сказав це. Медведчук – сепаратист і негідник! Ми вимагаємо його негайного арешту! Вимагаємо те, щоб його негайно вивели з так званих Мінських переговорів. Хто покриває його? Хто приймає його на Банковій, рано, чи пізно також понесе відповідальність за це. Ця людина стояла біля витоків ЛНР і ДНР, ця людина дотепер мутить сепаратистські форуми в Харкові, в Дніпропетровську, в Одесі… ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуй, хвилину, Андрій. ЛЕВУС А.М. Ми довго мовчали як "Самооборона Майдану", довго пробували такі якісь, знаєте, знаходити тут ситуації, щоби була певна стабільність. Але є певні межі. Недавно заарештували нашого друга з 33-ї Сотні Святослава, який служив в батальйоні "Донбас" і так далі. Це вже ви переходите такі межі, коли хлопці, які йшли на смерть і на Майдані, і там, ви їх зараз саджаєте. А ці негідники ходять і сміються з нас. Пане Севрук, особисто вам. Ще один раз ви будете кришувати негідника Кауфмана з Одеси, розумієте, цю російську фірму "Мегаполіс", яку ви захищаєте, ми персонально з вами ще розберемося. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, я просив би всіх зараз зайняти свої місця, нам треба проголосувати, колеги, нам треба проголосувати подання Генеральної прокуратури. Тому я б дуже просив зараз на цьому сконцентруватися і проголосувати врешті-решт. Будь ласка, прошу, займайте всі свої місця. Шановні колеги, вношу на ваше голосування питання про надання згоди на, перше, увага, колеги, я прошу дуже уважно, притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Клюєва Сергія Петровича. Готові голосувати, колеги? Займіть, будь ласка, свої місця. Шановні колеги, готові? Будь ласка, голосування про притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Клюєва Сергія Петровича. Прошу голосувати, шановні колеги, я прошу підтримати, голосуємо. 17:58:36 За-222 Колеги, увага. Колеги, увага, прошу. Я бачу, бачу, бачу. Займіть всі свої місця, колеги. Колеги, будь ласка. Будь ласка, займайте свої місця. Готові? Будь ласка, ще раз надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Клюєва Сергія Петровича, готові? Готові? Прошу всіх підтримати голосування. Прошу голосувати. Прошу підтримати, колеги, прошу голосувати. 17:59:37 За-225 Колеги! Випадково? Будь ласка, колеги, давайте ми будемо відповідальними. Внесено пропозицію, шановні колеги народні депутати, про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Клюєва Сергія Петровича. Всім зрозуміла пропозиція? Прошу голосувати, колеги, прошу підтримати. Колеги, будь ласка, голосуємо. Голосуємо, прошу підтримати, колеги. Голосуємо. 18:00:34 За-231 Не розходьтеся, хвилину. 231 – рішення ухвалено. Друга позиція, про надання згоди на затримання народного депутата, голосуємо, так треба. Клюєва Сергія Петровича, Клюєва Сергія Петровича, прошу голосувати. 18:00:57 За-228 Колеги, увага! І наступне, надання згоди на арешт народного депутата України Клюєва Сергія Петровича. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. 18:01:20 За-228 Рішення ухвалено. Шановні колеги, можливо, ми сьогодні дуже так емоційно попрацювали, але я думаю, що прийняли ряд дуже важливих рішень і завершили теж рішенням про відновлення справедливості. Дякую, шановні колеги. Оголошую засідання Верховної Ради України закритим. Завтра засідання відбудеться о 10 годині ранку. Дякую, шановні колеги. |
