|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 30.05.2019
ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ Сесійний зал Верховної Ради України 30 травня 2019 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:03:54 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Я прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Прошу займати робочі місця, колеги. Отже, колеги, прошу провести реєстрацію, прошу зареєструватись. 10:06:24 Зареєстровано 353 народних депутати. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Сьогодні день народження в нашої колеги Оксани Володимирівни Білозір. Привітаємо Оксану з днем народження. Вітаємо, пані Оксана! Вітаємо від всієї України і від нас з днем народження! Але, шановні колеги, я змушений повідомити і важку новину для усіх нас і для України. Вчора пізно ввечері у Рівненській області під час навчально-тренувального польоту зазнав аварії вертоліт Збройних Сил України. Загинули командир 16-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ Ігор Мазепа, члени екіпажу: Павло Даценко, Володимир Попенко, Василь Романюк. Від імені Верховної Ради України та від себе особисто висловлюю співчуття родинам та близьким загиблих військовослужбовців. Вічна пам'ять і слава українським воїнам. Прошу хвилину мовчання. (Хвилина мовчання) Дякую. Сьогодні в Українському домі відбувся вже традиційний, восьмий, Національний молитовний сніданок Верховної Ради України. Представники різних конфесій, депутати різних фракцій парламенту, наші закордонні друзі об'єднались у щирій молитві за Україну. Бажаю нам усім, щоб і у Верховній Раді поміж нас була така сама злагода і єдність. Дякую усім парламентарям, які сьогодні взяли участь в Молитовному сніданку, і організаторам Молитовного сніданку. І, колеги, переходимо до питань порядку денного. Хочу наголосити, що в нас стоїть першим питанням об'єднуючий законопроект, який підтримують усі фракції парламенту, щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти. Потім стоїть проект Закону 10181 про уніфікацію військових звань України і країн НАТО. І я сподіваюсь, що ми сьогодні зможемо його спільно підтримати. Також серед законопроектів щодо включення до порядку денного сесії я хотів би звернути вашу увагу на проект Закону про військових капеланів. Я дуже прошу усіх підтримати його включення в порядок денний сесії для прийняття рішення, щоб ми мали шанс розглянути його сьогодні. І також дуже важливий проект Закону про повну загальну середню освіту. І я теж дуже розраховую, що ми зможемо його сьогодні включити і при можливості розглянути. Питання Постанови про відставку Прем'єр-міністра України буде стояти орієнтовно близько дванадцятої і першої години. А до того часу, я впевнений, ми зможемо ефективно попрацювати і прийняти закони, які необхідні для національної безпеки і оборони, і для розвитку освітньої реформи в Україні. Перед тим, як перейти до першого питання порядку денного, я хочу зачитати заяву, яка надійшла в президію від двох фракцій: "Батьківщини" і Радикальної партії. Вони готові замінити перерву на виступ від трибуни. І я запрошую до виступу Олега Ляшка. І прошу усіх заходити в зал. Перший закон буде дуже короткий для розгляду. Будь ласка, Олег Валерійович.
10:10:43 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Я звертаюся до народних депутатів. Сьогодні у вас є унікальна можливість зробити рішення для відновлення класу фермерства в Україні. Нарешті, майже через 2 роки, сьогодні парламент може розглянути зміни до Конституції до статті 41, де ми пропонуємо записати, вказати, що основою аграрного устрою України є фермерське господарство. Я хочу попередити українське суспільство, ми уважно спостерігаємо за заявами новообраного Президента і його команди, вони вже задекларували, що у новому парламенті вони будуть приймати Закон про продаж землі іноземцям під приводом залучення інвестицій. Насправді, це план один - забрати в українців землю, позбавити українських селян і українського народу можливості бути господарями на своїй рідній землі. Ці наміри Зеленського і його команди - продати землю іноземцям, - протирічать Конституції України, яка вказує, що земля, надра належать, є правом власності українського народу. Сьогодні парламент матиме унікальний шанс, забити осиновий кілок у плани глитаїв і транснаціональних корпорацій, роздерибанити українську землю і продати її іноземцям. Я прошу всіх народних депутатів, я знаю, що більшість з вас заточена на вибори, ви думаєте тільки про власний депутатський мандат і про те, щоб сидіти у новому парламенті. Я прошу вас подумати хоч на хвилину про українських селян і про українських фермерів. Фермери сьогодні - це як куркулі у 30-х роках минулого століття. Сталін, коли хотів розкуркулити народ, вони влаштували голодовку. Сьогодні у нас є шанс відновити клас фермерів, клас господарів на українській землі, щоб не скоробагатьки, не транснаціональні корпорації, не міжнародні валютні фонди за подачки принизливі хазяйнували на нашій землі, а щоб господарем на цій землі був український селянин і щоб ця земля годувала українську націю на всі прийдешні покоління. Я прошу вас нікуди не розходитися, зібратися із силами і прийняти в першому читанні зміни до Конституції, встановити: основою аграрного устрою України є фермерське господарство. Не дати продати Зеленському і новому парламенту землю, щоб ця земля належала українцям, а не міжнародним глитаям. Я прошу голову парламенту, кожного депутата, який не проголосує за те, щоб віддати навічно землю фермерам, оприлюднити ці списки в "Голосі України". Я донесу до кожної сільської хати прізвище кожного депутата, який не віддасть землю селянам і фермерам. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЛЯШКО О.В. Йдете на вибори? Ви зберегли стару, корумповану мажоритарку. Я попереджаю кожного мажоритарника: дійду до кожної сільської хати, і той, хто не проголосує, не віддасть українцям їхню землю, не збереже цю землю для українських селян, ваше обличчя буде висіти на кожній хаті, щоб люди знали, що ви не маєте права бути в цьому парламенті. Тому що ви забираєте у них землю і віддаєте цю землю міжнародним глитаям. Українська земля повинна належати… ГОЛОВУЮЧИЙ. І, колеги, ми переходимо до першого питання порядку денного – це є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування (6350). Тут всього кілька правок, колеги, тому я прошу всіх бути на місцях. І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань соціальної політики Капліна Сергія Миколайовича. Будь ласка.
10:15:02 КАПЛІН С.М. Шановні колеги, перед тим, як перейти до розгляду цього, надзвичайно важливого, законопроекту, я хотів би звернутися - я знаю, що він зараз стежить за перебігом подій у Верховній Раді України, - до віце-прем'єр-міністра України Розенка і міністра соціальної політики Реви. Зараз, у ці хвилини, відбувається фактично путч, спроба захоплення Фонду соціального страхування, який розпоряджається десятками мільярдів гривень, які належать простим українцям, спробою захоплення командою Реви і його заступницею Крентовською. Заступник міністра соціальної політики Крентовська – це якраз та сама особа-чиновник, який принижував шахтарів, шахтарів-регресників, чорнобильців, афганців, дітей війни, яка проганяла їх персонально. І є відповідні відеодокази з-під Міністерства соціальної політики, принижувала публічно у засобах масової інформації, і сьогодні сидить буквально на всіх потоках, підкреслюю, всіх корупційних потоках у Міністерстві соціальної політики. Це мільярди гривень, які не доходять до кишені простого українця: пенсіонерам, афганцям, чорнобильцям, дітям війни, робітникам. Саме по її вині сьогодні існує майже 2-мільярдна заборгованість по виплатах мамам, які народили дітей, сім'ям, які не можуть поховати своїх рідних, тим, хто не може отримати гроші через вихід на лікарняний. Сьогодні Рева і компанія намагаються її перед відставкою уряду поставити на найхлібніше місце у Міністерстві соціальної політики. Я звертаюсь до Президента України, який, я думаю, ще не розібрався у соціальній політиці і що відбувається, власне, звернути увагу на цей факт. Звертаюся до пана Гройсмана, щоб він теж взяв під контроль ситуацію, бо з такими кадрами потім, і результатом, йти на вибори абсолютно безпідставно. Що стосується законопроекту. Нагадаю, що 15 січня 2019 року Комітет з питань соціальної політики розглянув відповідний законопроект під номером 6350. Всього до нього було висловлено вісім зауважень, чотири з них враховані, а чотири відхилено. Законопроект передбачає надання громадянам України, які усиновлюють дітей, право на 50-денну відпустку в разі усиновлення однієї дитинки і 70-денну відпустку в разі усиновлення двох і більше дітей. Законопроект є абсолютно збалансований і готовий до голосування. Я готовий обґрунтувати відхилені пропозиції народних депутатів, в основному це народний депутат від "Самопомочі" пан Семенуха. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, я буду називати ті правки, які відхилені. І автори, якщо будуть наполягати, шляхом підняття руки. Отже, 2 правка. Наполягає. Семенуха, будь ласка.
10:18:17 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, метою законопроекту, який зараз розглядається, є саме вдосконалення регулювання надання відпусток у зв'язку з усиновленням дитини. Справді, наразі існує необхідність привести норму Кодексу Законів про працю у відповідність з положеннями Сімейного кодексу в частині надання відпусток особам, які всиновлюють новонароджених дітей. Разом з тим, чинне законодавство наразі передбачає, що особі, яка усиновлює новонароджену дитину з пологового будинку, надається відпустка з виплатою державної допомоги в установленому порядку. Натомість законопроектом планується виключити положення про виплату державної допомоги особам, які всиновлюють новонароджених дітей. Тепер такі особи зможуть претендувати лише на додаткову відпустку, оплачувану за рахунок роботодавця. Тому доцільність насправді прийняття цих змін до законодавства є дуже сумнівним. Тому правкою я пропоную зберегти виплату державної допомоги усиновлювачам новонароджених дітей, які були усиновлені протягом двох місяців після досягнення двомісячного віку. В такий спосіб ми приведемо положення трудового законодавства у відповідність з вимогами Сімейного кодексу України. З іншого боку, ми збережемо соціальні гарантії, які на сьогодні діють для усиновлювачів… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? А! 30 секунд, будь ласка. СЕМЕНУХА Р.С. Тому я звертаюсь до голови комітету, все-таки, не розбалансовувати вже діючі сьогодні положення, які на сьогодні передбачають певну матеріальну допомогу, і прошу врахувати мою правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Сергій.
10:19:50 КАПЛІН С.М. Шановні колеги, Комітет з питань соціальної політики, зайнятості і пенсійного забезпечення, відмовляючи у погодженні відповідної правки, виходив із норми статті 209 Сімейного кодексу України, яка передбачає, що дитина може бути усиновлена не відразу після народження, а після двох місяців. Тому, шановній колего, для забезпечення врахування даної правки прошу вас після прийняття цього законопроекту внести комплексне законодавче зауваження, пропозицію, де була би змінена і норма 209 Сімейного кодексу. Крім того, є певні порушення щодо понятійного апарату при редагуванні, остаточному редагуванні цієї норми у цьому законопроекті. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, ставлю на голосування поправку номер 2. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати. Голосуємо. 10:21:03 За-53 Рішення не прийнято. 3 правка. 6 правка. 8 правка. Колеги, увага! Це заключна правка, через 5 хвилин відбудеться голосування. Я прошу усіх голів фракцій запросити депутатів в зал. Прошу Секретаріат Верховної Ради повідомити, що через 5 хвилин відбудеться голосування. Прошу усіх бути на робочих місцях. І по 8 правці надаю слово для виступу Семенусі. Включіть мікрофон.
10:21:38 СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, шановний доповідач, ще раз звертаю вашу увагу, що саме метою проекту закону задекларовано усунення колізій між приписами Кодексу законів про працю та Сімейного кодексу України. Разом з тим, існує ще два законодавчі акти. Перший – це Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які містять норми, що стосуються надання відпусток усиновлювачам новонароджених дітей, які наразі суперечать нормам Сімейного кодексу України. Цією правкою номер 8 я пропоную прибрати з вказаних законів колізійні норми, які передбачають можливе усиновлення дитини протягом двох місяців з дня її народження, адже згідно із Сімейним кодексом, дитина, покинута в пологовому будинку або яку відмовилися забирати батьки, може бути усиновлена лише після досягнення нею двомісячного віку. Тому пропоную врегулювати усі ці колізії, які наразі є в питанні надання відпусток усиновлювачам новонароджених дітей, у тому числі ті, які були враховані у першому читанні. Переконаний, що закон має бути збалансований і гармонізований до всього існуючого законодавства України. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Сергій.
10:22:50 КАПЛІН С.М. Комітет відхилив відповідне зауваження, відповідну правку шановного народного депутата через конфлікт, правовий конфлікт щодо обґрунтування норм, які вказують на предмет даного законопроекту. Даним законопроектом врегульовуються правовідносини виключно усиновлення, і відповідно у разі врахування ваших правок: 8-ї, 6-ї,4-ї і 2-ї - потрібно внести комплексні зміни у Сімейний кодекс України, зокрема у статтю 209, статтю 220, статтю 211, які би збалансували з точки зору нормотворення даний законопроект. Тому я вважаю, ми можемо сьогодні сміливо приймати даний законопроект, він створить умови для модернізації законодавства щодо усиновлення і в майбутньому ми можемо серйозно змінювати цей законопроект, враховуючи більш обґрунтовані, пропрацьовані пропозиції… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще 30 секунд. КАПЛІН С.М. Я хотів би, користуючись нагодою, подякувати фракції "Самопоміч" за долучення до опрацювання цього законопроекту. Це, на жаль, єдина фракція у парламенті, яка активно долучається до проблематики усиновлення. Це, на жаль, єдина, одна з двох тільки фракцій, чи трьох, у парламенті, яка делегувала своїх представників у соціальний комітет Верховної Ради України, проте ми бачимо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще 30 секунд, і завершуйте вже. КАПЛІН С.М. Проте ми бачимо на трибуні велику кількість людей, які вболівають за соціальну політику, велику кількість лідерів, депутатів, проте працювати у Комітеті з питань соціальної політики, зайнятості і пенсійного забезпечення, на жаль, іти ніхто не хоче. Вболівають тут, на трибуні, за простих людей, а йдуть працювати в митний комітет, у бюджетний комітет чи у комітет з питань міжнародних відносин. Ідіть працювати до мене в комітет, і тоді соціальна політика в нашій державі буде якісною, модернізованою, сучасною і відповідатиме першій статті Конституції України, де передбачено, що Україна є соціальною державою. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, переходимо до прийняття рішення. І я прошу усіх зайти в зал, зайняти робочі місця. Голови фракцій, прошу максимально змобілізувати народних депутатів. Соціальний законопроект, який об'єднує зал. Важливо тільки усім бути на робочих місцях. Будь ласка, займайте робочі місця. Колеги, повертайтесь. Переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування (№ 6350) за пропозицією комітету в другому читанні та в цілому. Отже, прошу проголосувати і прошу підтримати. Колеги, поверніться на місця. Пане Валерію, голосуємо. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, підтримуємо! 10:26:54 За-203 Це мені знову доведеться повертатись із-за того, що ряд людей просто не голосували, які були в залі. Будь ласка, зараз поставлю на повернення, зачитаю по фракціях. Займайте робочі місця. "Блок Петра Порошенка" – 71, "Народний фронт" – 47, "Опозиційний блок" – 18, "Самопоміч" – 11, Радикальна партія – 13, "Батьківщина" – 4, "Воля народу" – 2, "Партія "Відродження" – 10, позафракційні – 27. Колеги, голови фракцій, ви побачили, кого немає, і запросіть у зал. Не виходьте з залу, колеги! Зараз я поставлю перше голосування на повернення, а потім знову поставлю законопроект. Отже, колеги, під час голосування прошу всіх бути на робочих місцях. І я ставлю першим голосуванням пропозицію повернутись до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування (№ 6350). Колеги, за повернення. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, кожен голос. За повернення. Підтримуємо, голосуємо. Голосуємо. 10:28:48 За-237 Повернулися. І тепер ставлю на голосування проект закону 6350 в другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати закон. Голосуємо. Підтримуємо. 10:29:14 За-248 Закон прийнятий. Вітаю! Колеги, наступне. В нас є перше читання дуже важливого проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов'язку та проходження військової служби). Отже, я прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою, колеги. Дуже насичений день. Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Голосуємо. Підтримуємо за скороченою 10181. 10:29:57 За-155 Рішення прийнято. І я запрошую до доповіді Геращенко Ірину Володимирівну, будь ласка.
10:30:08 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановні колеги, по-перше, хочу подякувати представникам всіх депутатських фракцій, які є співавторами цього важливого закону, який ми напрацювали разом з Міністерством з питань ветеранів і нашими партнерами з країн НАТО. І, без перебільшення, цей закон сьогодні чекають Збройні Сили України і нам задають запитання військові коли Верховна Рада України його прийме. Чому він настільки важливий? Тому що зміст цього закону відповідає курсу на створення дієвого професійного сержантського корпусу і набуття Збройними Силами України взаємосумісності із збройними силами країн-членів Альянсу. В законопроекті пропонується запровадити нову шкалу армійських і корабельних військових звань, зокрема скасовуються військові звання "прапорщик", "старший прапорщик" і запроваджуються нові звання: "рекрут","штаб-сержант"і інші, - які відповідають якраз еквівалентній колонці НАТО код згідно STANАG 2116. Мета цього закону – це підвищити роль сержантського і старшинського складу ЗСУ в навчанні і в вихованні підлеглого особового складу. І цим законопроектом також визначаються посадові обов'язки для нових посад ЗСУ, зокрема і в Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України, і в інших статутах. Це дуже важливо. Новий, вказаний статут доповнюється також важливими новими положеннями і додатками, зокрема двадцятим, в якому детально викладається порядок зарахування військовослужбовців до списків особового складу і в порядок ведення Книги пам'яті, друзі. Тому мені здається, що це ключове сьогодні голосування. Друзі, це той унікальний шанс, коли ми доопрацьовували законопроект до першого читання, і Головне науково-експертне управління, проаналізувавши наш законопроект, відзначило, що в ньому враховано чимало зауважень і пропозицій, висловлених під час підготовки до розгляду цього законопроекту. Міністерство оборони не дало до цього законопроекту жодного зауваження. Тому я дуже прошу, шановні колеги, всім складом Верховної Ради... ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, ГЕРАЩЕНКО І.В. ... підтримати цей законопроект, і щоби ми проголосували за скорочену процедуру його підготовки до другого читання, щоб ще нинішній склад Верховної Ради наш борг перед Збройними Силами України в порядку запровадження нових... шкали оцієї армійських і корабельних військових звань, щоб ми це реалізували. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від комітету до слова запрошується Артур Герасимов. Будь ласка, пане Артур.
10:32:51 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, шановні українці! Комітет розглянув цей законопроект на своєму засіданні 15 травня цього року. За результатами обговорення народні депутати України - члени комітету підтримали прийняття цього важливого і актуального законопроекту з огляду на таке: проект допоможе розвивати професійний та вмотивований персонал сержантського та старшинського складу відповідно до кращих практик НАТО, адже нова система звань сержантського і старшинського складу передбачає приведення її у відповідність до градації звань, що існує в більшості країн – членів НАТО. Наступне. Це, своєю чергою, сприятиме більшому залученню цієї категорії військовослужбовців до навчань і тренінгів НАТО, які відповідатимуть їх рівню підготовки та навичок, що сприятиме вищій ефективності таких навчань. Зміни до статутів, що пропонуються в проекті, розширять повноваження сержантського і старшинського складу, які наразі є обмеженими в порівнянні з практикою країн НАТО. Без прийняття цих змін неможливо буде досягти якісної професіоналізації сержантського і старшинського складу, що негативно впливатиме на взаємосумісність Збройних Сил України і збройними силами країн Альянсу. Враховуючи вищенаведене, а також те, що Міністерство оборони України підтримує проект без зауважень, комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду проекту в першому читанні прийняти його за основу. Також я хотів би підтримати звернення колективу авторів законопроекту, який тільки що виголосила Ірина Геращенко, про те, щоб зала Верховної Ради підтримала скорочений термін підготовки цього проекту до другого читання. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, прошу провести запис: два – за, два – проти. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Савка представить позицію "Народного фронту", прошу.
10:35:00 САВКА І.І. Дякую. Шановні друзі, дорогі колеги, шановні українці! Що стосується законопроектів по поводу національної безпеки та оборони України, тим паче, що стосується Збройних Сил України, це не має бути, будемо говорити, для певного роздуму. Ми повинні голосувати, коли в даний час 5-й рік йде війна. На даний час, що стосується певного законопроекту, його треба підтримувати, тому що він дає певні можливості іменно сержантському складу виконувати свої функціональні обов'язки перед своєї державою, нашою державою - Україною. Тому, вельмишановні народні депутати, я закликаю вас цей законопроект підтримати і дати йому дорогу для того, щоб наші сержанти прийняли всі можливості для того, щоб були певні зміни в статутах Збройних Сил України, тим паче в Статуті гарнізонної і вартової служб, Дисциплінарному статуті, в Статуті внутрішньої служби, в стройовому статуті, для того щоб сержанти могли в повному обсязі виконувати свої функціональні обов'язки. Дякую. Тому я запрошую всіх підтримати цей законопроект. "Народний фронт"… Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. САВКА І.І. Тому я запрошую, вельмишановні депутати, цей законопроект підтримати. "Народний фронт" буде підтримувати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, зараз буде заключний виступ. Через 2-3 хвилини буде голосування. Я прошу усіх голів фракцій запросити депутатів в зал, через 2-3 хвилини буде голосування. Я прошу усіх подивитись, кого немає, і запросити в зал. І я від "Блоку Петра Порошенка" запрошую до слова Березенка Сергія. Передає слово для виступу… Хто, Артур буде? Ви будете? Артур Герасимов, добре, від "Блоку Петра Порошенка". З місця, будь ласка. І, колеги, прошу усіх повертатися на місця.
10:37:12 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, шановні українці, я б хотів, перше, підтвердити, що фракція партії "Європейська солідарність" буде обов'язково підтримувати цей законопроект своїм голосуванням. А також хотів би звернутися до представників всіх фракцій парламенту і груп парламенту як народний депутат, а не як представник комітету зараз, і попросити, можливо, сьогодні підтримати цей законопроект в цілому. Андрій Володимирович, якщо буде ваша ласка і не буде заперечень з боку сесійної зали, після голосування за основу поставити цей законопроект на голосування в цілому. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Артур, я запропоную це залу. Але нам важливо зараз максимально людей запросити в зал, я ж бачу по залу. Кожен має відповідально зараз подивитись, кого немає, і запросити в зал. Отже, від фракцій усі виступили? Євген Рибчинський? Євген! Все, так? Отже, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, поверніться з урядових лож на свої робочі місця. Отже, колеги, отже, колеги, я прошу усіх повідомити, хто знаходиться в кулуарах, і прошу Секретаріат Верховної Ради України повідомити в кулуарах, що зараз вже відбувається голосування. Я прошу максимально змобілізуватись і зайти в зал. Отже, приготувались. Так? Переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов'язку та проходження військової служби) (10181). Перше голосування - за основу. Якщо буде підтримано, я поставлю в цілому. Перше голосування - за основу. Прошу проголосувати. Пане Роман, верніться на місце. Прошу проголосувати. І прошу підтримати. Голосуємо. За армію. Голосуємо, колеги. Підтримуємо. 10181. Підтримуємо реформу української армії. 10:40:26 За-193 Я поставлю на повернення. Я зараз прошу уважно подивитись. Я зачитаю по фракціям. Будь ласка, по фракціям. "Блок Петра Порошенка" – 70, "Народний фронт" – 56, "Опозиційний блок" – 0, Радикальна партія – 16, "Батьківщина" – 4, "Воля народу" – 5, "Відродження" – 0, позафракційні – 28. Колеги, я не розумію, хто може бути проти реформи армії? Я прошу, заходьте в зал, і я поставлю на повернення. Не виходьте із залу, прошу всіх заходити в зал. Я прошу всіх підтримати, хто, можливо, не зорієнтувався під час першого голосування. Нагадаю, перше голосування буде за повернення, а потім я поставлю за основу. І я прошу підтримати, колеги, всіх прошу підтримати. Отже, всі зайняли робочі місця? Нагадаю, перше голосування за повернення. Прошу приготуватися. Перше голосування. Прошу повернутися до голосування за проект закону 10181. Прошу підтримати за реформу української армії, за Збройні Сили України, голосуємо за повернення, кожен голос, уважно і відповідально, голосуємо, голосуємо, колеги. 10:42:41 За-200 Так, динаміка позитивна. А яким чином почекати, скажіть мені, розкажіть мені, всі захисники Регламенту, розкажіть мені, як почекати 15 хвилин? Я прошу заходити в зал, ми рахуємо кожен голос. Голови фракцій, не випускайте депутатів з залу, навпаки, запрошуйте в зал. Я даю ще хвилину для виступу Ірині Геращенко, і я знову поставлю на повернення. Подивіться, кого нема, і прошу всіх запросити в зал. Одна хвилина - Геращенко. Прошу нікого із залу не виходити. Будь ласка, пані Ірина.
10:43:15 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, Верховна Рада України один раз вже саме через те, що були відсутні народні депутати в залі, не зібрала голоси на цей дуже важливий законопроект. Ви знаєте, сьогодні сотні тисяч наших армійців, військовослужбовців дуже уважно слідкують за цим голосуванням, і, дійсно, під час всіх зустрічей у Збройних Силах, у бригадах хлопці і жінки, які сьогодні захищають мирний Київ, в тому числі Верховну Раду України, запитували: коли ми зможемо прийняти цей законопроект? Я нагадую, що серед співавторів цього законопроекту є представники всіх, окрім однієї фракції. Цей законопроект наближає українську армію реально до стандартів НАТО. Він робить ту саму градацію сержантських звань, які є в країнах - наших партнерах. Він дозволить нашим військовим посилити свої позиції на навчання, він дозволить нашим військовим інакше нараховувати заробітні плати, компенсації. Він вводить нові, дуже важливі звання, зокрема начальник медичного пункту бригади, полку, батальйону. І ключове, тут фіксується… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще хвилину, будь ласка. ГЕРАЩЕНКО І.В. Тут фіксується порядок ведення "Книги пам'яті". Скажіть, будь ласка, хіба в цій залі є тільки 200 народних депутатів, які усвідомлюють важливість і віддати нашу данину живим? І в тому числі зафіксувати, як має правильно вестися Книга пам'яті. Я дуже прошу, знаєте, кажуть, що зараз люди повертаються з Молитовного сніданку, немає більш важливого, не молитися публічно перед камерами, а віддавати наш борг військовим. Зараз в сесійній залі я дуже прошу всіх повернутися до сесійної зали і проголосувати цей законопроект. І ставити його стільки, скільки потрібно, на голосування. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я зараз ще раз поставлю на повернення. Запрошую всіх в зал. Колеги, голови фракцій! Є, так? Добре, зараз побачимо. Отже, колеги, приготувались, так? Перше голосування - за повернення. Перше голосування - за повернення, за реформу української армії. Я прошу припинити дискусії, зайти в зал і зайняти робочі місця. Отже, колеги, з лож поверніться в зал, бо про армію треба говорити не тільки на ефірах, а й підтримувати голосуванням в залі. Це і є наша робота. Отже, перше голосування – повернення, друге – за основу. Я ставлю на голосування пропозицію: повернутись до розгляду проекту Закону 10181 про реформу звань в українській армії. Підтримаємо українську армію, підтримаємо Збройні Сили України. Прошу кожного голосувати уважно і відповідально. Перше голосування - за повернення. Голосуємо. Підтримуємо, колеги. Підтримуємо реформу української армії. Голосуємо. Підтримуємо. Уважно, відповідально, колеги. Голосуємо за повернення. 10:46:48 За-220 Колеги, 6 голосів. І я бачу, що деякі не голосували в залі, а вели дискусії. По фракціях. Не виходіть з залу. По фракціях зачитую: "Блок Петра Порошенка" – 86, "Народний фронт" – 59, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 15, Радикальна партія – 17, "Батьківщина" – 4, "Воля народу" – 6, "Партія "Відродження" – 3, позафракційні - 30. Отже, колеги, підійшло… бачу, підходять народні депутати, займайте робочі місця. Заходіть, і я вас прошу підтримати. Прошу вас підтримати українську армію, займати робочі місця. Отже, підійшло більше вже як 6 народних депутатів. Прошу всіх приготуватись, під час голосування бути дуже уважними, і справді всіх прошу підтримати. Пане Андрій, прошу підтримати. Перше голосування - за повернення. Отже, я ставлю перше голосування - пропозицію повернутись до розгляду проекту закону 10181. Прошу підтримати реформу Збройних Сил України. Прошу підтримати українську армію. Голосуємо за повернення. Прошу підтримати, прошу голосувати. Голосуємо! Уважно, колеги, кожен голос. Уважно! 10:48:36 За-237 Повернулися. Тепер уважно! Ставлю проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов'язку та проходження військової служби) (10181) за основу і в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо, кожен голос. Підтримуємо, голосуємо. Прошу проголосувати, прошу проголосувати з техніко-юридичними правками. 10:49:12 За-218 І ставлю наступну пропозицію, що проект закону 10181 проголосувати за основу зі скороченою процедурою підготовки до другого читання. Прошу голосувати, прошу підтримати. Прошу голосувати за основу із скороченою підготовкою до другого читання. Прошу підтримати. 10:49:41 За-231 Рішення прийнято. І наголошую, ми проголосували за скорочену процедуру підготовки до другого читання. Наступне питання порядку денного, яке підняла на Погоджувальній раді голова Комітету з питань свободи слова Сюмар Вікторія Петрівна: про призначення на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить призначення на посади половини складу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення складається з восьми осіб, з них чотири члени призначаються Верховною Радою України. Наразі вакантною залишається одна посада члена Національної ради. Відповідно до вимог Регламенту та пропозицій профільного комітету пропонується наступний порядок розгляду цього питання. Виступ голови комітету – до 10 хвилин, але краще коротше; виступи від депутатських фракцій і груп і виступи від народних депутатів; потім рейтингове голосування в алфавітному порядку; і після завершення рейтингового голосування – голосування за того, хто набрав найбільшу кількість голосів під час рейтингового голосування. І я запрошую до доповіді голову Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Сюмар Вікторію Петрівну. Будь ласка.
10:51:22 СЮМАР В.П. Шановні колеги, буду максимально короткою. Хочу наголосити, що це скликання парламенту не призначало своїх членів до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Та четвірка, яка зараз працює в Нацраді, вона була призначена парламентом минулого скликання. Їхні повноваження завершуються 4 липня цього року, але, очевидно, що ми вже не встигнемо провести конкурс і призначити всю четвірку, тому зараз мова іде про призначення одного члена Національної ради на місце Катерини Котенко (Загорій), яка написала заяву за власним бажанням, що було проголосовано Верховною Радою України у 2016 році. Комітет, у відповідності до своїх повноважень, оголосив конкурс на цю посаду 21 листопада та 5 грудня 18-го року розглянуто було питання щодо відбору кандидатур. Як ви знаєте, кандидатури мають право подавати депутатські групи та фракції, а також всеукраїнські громадські організації. Функції комітету обмежуються тим, аби перевірити документи кандидатів на посаду, чи відповідають вони законодавству України. Загалом було подано 10 заяв кандидатів. Після перевірки документів такими, що відповідають, було визнано 6 кандидатів на посаду члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення – це Глущенко Олександр Леонідович, Лахно Євген Леонідович, Онопрієнко Максим Валентинович, Руденко Валентина Степанівна, Чемес Володимир Михайлович, Шаповалов Андрій Анатолійович. Я думаю, що більшість кандидатів вам знайомі, частина з них присутні сьогодні у залі. Оскільки рішення приймалося швидко, частина людей не встигли приїхати чи то з Луганську, чи то перебувають за кордоном. Я лише хочу наголосити, що станом на зараз робота Національної ради з питань телебачення і радіомовлення є заблокованою після скасування указу про призначення туди Володимира Горковенка, і фактично не може відбуватися ліцензування регіональних телерадіокомпаній щодо цифрових ліцензій, а аналог ми відключили. І це серйозна сьогодні проблема для регіональних мовників. Таке рішення могло би дозволити розблокувати роботу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Я особисто буду підтримувати всіх кандидатів, які відповідають, власне кажучи, цій посаді, і хай переможе сильніший – той, хто збере голоси сьогодні в залі. Але я сподіваюся, що ми зможемо розблокувати роботу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:54:05 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановна пані Вікторія. Колеги, прошу записатися на обговорення від депутатських груп і фракцій. Будь ласка, Юрій Павленко запрошується до слова.
10:54:50 ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановна головуюча, шановні народні депутати України! Дійсно, я підтримую слова голови комітету профільного про те, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення сьогодні є заблокована, і це, зокрема, було викликано тим рішенням, коли Президент, який полишав свою посаду, зробив таку певну кадрову судорогу і достроково припинив повноваження одного з членів Національної ради, призначивши іншого. Новий Президент відповідним чином скасував ці укази. На мій погляд, і сьогоднішній розгляд даних кадрових пропозицій – це теж є до певної міри судорога парламенту, який фактично вже є у виборчій… у виборчих перегонах. На мій погляд, було б доречно, якби всіх представників від парламенту ми обирали вже в новому парламенті після відповідних виборів. Разом з тим, право Верховної Ради визначатися, як того вимагає процедура. Також хотів би звернути увагу, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення за п'ять років функціонування нашого парламенту жодного разу не прозвітувалася, як того вимагає законодавство, у Верховній Раді України. На жаль, ми так і не заслухали жодного разу Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, яка є важливим органом, тим більше в тих непростих умовах, яких Україна перебувала протягом п'яти років. Тому, на мій погляд, важливо було б все-таки заслухати звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Тим більше, що виклики, які сьогодні є в інформаційній безпеці перед Україною, є надзвичайно великими. Не дивлячись на те, що комітетом неодноразові виїзні засідання були, не дивлячись на те, що ми неодноразово розглядали ці проблеми, сьогодні є велика загроза, що Українського телебачення і радіо може не бути на Донбасі. Тому що час від часу відключають там чи за борги по електроенергії, чи по інших технічних причинах, коли фактично уряд, не виконуючи своїх обов'язків по захисту національної безпеки, інформаційної безпеки, зводить нанівець всі потуги і всю роботу українських мовників. Саме тому як цей виклик, так і багато інших вимагають від Верховної Ради відповідального ставлення до роботи Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Я впевнений, що вже пішли на вибори, треба йти на вибори, а не займатися черговим намаганням когось призначити в останній день свого існування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Юрію. І до слова запрошується Михайло Бондар, він представить позицію фракції "Народний фронт". З місця буде виступати. Будь ласка.
10:57:49 БОНДАР М.Л. Дякую. Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Передайте, будь ласка, слово Вікторії Сюмар. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Сюмар запрошується. Будь ласка.
10:58:09 СЮМАР В.П. Шановні колеги, це реально важливе питання, я хочу на цьому наголосити. Ми вже всі розуміємо, що сьогодні в Україні вибори і політику роблять медіа значною мірою, ця система - система парламенту є системою балансів. Така система балансів має працювати і в Національній раді. Це має бути справді незалежний регулятор і дуже хочеться, щоби це почули, щоби там були фахівці в першу чергу, а не люди, які залежні від тих чи інших політичних груп. Я з повагою ставлюся до практично всіх, кого комітет визначив тут кандидатом. Олександр Глущенко є відомим фахівцем у нових медіа. Пані Валентина Руденко теж створювала свого часу і канал "1+1", з Олександром Роднянським працювала і теж, очевидно, є знаним фахівцем. І адвокат Володимир Чемес, і Євген Лахно, і Максим Онопрієнко, і особливо Андрій Шаповалов, який сьогодні очолює "UA:Донбас" – філію суспільного мовлення на Донбасі, і це достатньо популярна філія сьогодні, яка закриває потреби українського телерадіопростору в такому складному регіоні, яким сьогодні є Донбас. Тому ми будемо голосувати за всіх кандидатів, наша фракція зокрема. І дай Боже, аби знайшлися голоси і ми змогли б призначити сильнішого кандидата. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, не всі фракції записалися, немає… Будь ласка, ще пан Ляшко. Будь ласка, Олег Ляшко представить позицію Радикальної партії. Колеги, інші фракції ще братимуть слово з цього питання? Тоді заключний виступ, будь ласка.
10:59:59 ЛЯШКО О.В. Нацрада з питань телебачення, радіомовлення до останнього часу була контрольована Петром Порошенком і він мав можливість в ручному режимі контролювати редакційну політику телевізійних каналів, впливати на позицію їхніх власників і зомбувати українське суспільство про начебто великі успіхи колишньої влади, яких насправді не було, тому що всі ці успіхи українці кожен відчував у своїй кишені, де пусто, і в холодильнику, який так само порожній, і мізерні зарплати і пенсії. А який телевізор не включи – все добре, живемо прекрасно, і найкращий в світі Президент, найкращий дипломат, найкращий економіст, найкращий-найкращий… і переплюнув Кім Чен Іра і Кім Ір Сена разом взятих. От, хто такий був Порошенко завдяки нашим телеканалам. Чому? Тому що Нацрада могла забрати ліцензію, якби телеканали говорили правду. Тому сьогодні є унікальний шанс виправити цю ситуацію. Ми від нашої фракції рекомендуємо Валентину Степанівну Руденко. Вона була серед засновників каналу "1+1". На жаль, після того, як Валентина пішла з того каналу, він скурвився, і багато брешуть на тому каналі. Я думаю, що, коли Валентина Руденко повернеться в Нацраду, вона наведе порядок, щоб в країні була свобода слова. Але я хочу зразу попередити, що якщо, не дай Бог, парламент не підтримає Валентину Степанівну Руденко, знаного фахівця, ми будемо голосувати за інших кандидатів, для того щоб була незалежна Національна рада, щоб не було впливу там ні порошенківських людей, ні Зеленського, ні усіх інших. Нам треба незалежний регулятор і незалежні ЗМІ, щоб не зомбували народ, не говорили на біле - чорне і на чорне - біле. Тому ми голосуємо за незалежну Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ще "Самопоміч" наполягає на виступі, вони мають на це повне право. І, будь ласка, пан Березюк.
11:02:10 БЕРЕЗЮК О.Р. Фактором правління минулої влади є повна відсутність будь-якого незалежного регулятора в Україні. І Антимонопольний комітет працює на монополізацію олігархами української економіки. І регулятор НКРЕКП – це регулятор монопольного управління енергетикою. На превеликий жаль, це сталося і в галузі телебачення і радіо. Сьогодні найбільші монополії телевізійного інформування належать або ворогу, або олігархам. Немає незалежного регулятора, і скоро не буде. Ми за повне перезавантаження всіх на всіх, тому що це є серйозна ситуація. Інформація – це зброя. І сьогодні ця зброя в руках або ворога, або внутрішнього корупціонера і олігарха. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я звертаюся ще тільки до "Блоку Петра Порошенка". Немає бажання виступати з цього питання? Все. Тоді, будь ласка, ще у нас не записалися вчасно "Воля народу". Пан Рибчинський, прошу. Тому що в листі запису було тільки 2 фракції. Але, звичайно, всі фракції мають право долучитись до обговорення.
11:03:31 РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Євген Рибчинський, "Воля народу", Голосіївський район, місто Київ. Питання Нацради – це не просто питання телеканалів або мовне, це питання національної безпеки. Адже ми розуміємо і попередній оратор сказав, що більшість наших телеканалів, на жаль, в руках тих олігархів, які напряму залежні від Москви. Тому вкрай важливо в Національну раду брати людей, які абсолютно патріотично налаштовані. Серед тих, хто сидить на отій трибуні, я принаймні знаю одну людину, мої вітання. Але група "Воля народу" буде голосувати за всіх, і я поясню чому. Якщо ми сьогодні не виберемо будь-кого, то Нацрада так і не запрацює. Тому обов'язково треба голосувати, звичайно, не двома руками, але бажана присутність, аби всі фракції сьогодні і зараз привели своїх людей в залу і проголосували. Аби Нацрада з телебачення і радіомовлення, нарешті, запрацювала. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тепер я прошу записатися на обговорення від депутатів, і на це 6 хвилин нам надає Регламент. Прошу. Будь ласка, народний депутат Лаврик.
11:05:02 ЛАВРИК М.І. Шановні колеги, я знаю Валентину Степанівну дуже-дуже багато років і співпрацював з нею. І більш демократичного, незалежного, принципового журналіста, громадянина України годі знайти. Тому я її категорично підтримую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступний виступ – народний депутат Каплін.
11:05:27 КАПЛІН С.М. Безвідносно до прізвищ, безумовно, шанованих людей, і Валентини Степанівни зокрема, я хотів би сказати, що особисто я виступаю за ліквідацію подібних органів. 150 мільйонів гривень на рік коштує Україні Нацрада з питань телебачення. Я особисто кілька років тому познайомився зі стилем роботи Нацради, з методами роботи Нацради, і з тим, як чітко і тонко владою контролюється Нацрада, і буде контролюватися і новою, беззаперечно. І в такій ситуації я би радив новому Президенту, новому Прем'єру, уряду, новій коаліції, а депутатам зараз це підтримати, 150 мільйонів гривень витратити краще на погашення заборгованості дітям війни, на погашення заборгованості перед тими людьми, які по лікарняним не можуть отримати гроші, тим, кому держава гарантувала кошти на поховання рідних і не дає - це біля 2 мільярдів гривень на сьогоднішній день, - витратити гроші на пристарілих людей, на переселенців, витратити такі гроші на інші соціальні, передусім соціальні потреби. Сьогодні в кожній області, в кожному місті неймовірна кількість недобудованих дитячих будинків, соціальних центрів, перинатальних центрів і так далі. Краще 150 мільйонів гривень витратити на те, щоб вслід за наркоманами зафарбовувати написи на стінах будинків по всій Україні з рекламою наркотиків. Ми сьогодні з вами в умовах дефіциту бюджету, і коли потрібно рахувати кожну копійку, повинні чітко вибудовувати пріоритети і згадувати завжди статтю 1 Конституції України. Там нічого не написано про Національну раду, там нічого не написано про те, що держава, і будь-яка нова влада повинна узурпувати контроль над контекстом телевізійників. Там написано, що Україна є демократичною і соціальною, я підкреслюю, соціальною державою. І коли тягнеться рука розписати ту чи іншу гривню на створення нових органів, зокрема Нацради, антикорупційних, перед тим треба уважно подумати і згадати пенсіонерів, 78 відсотків з яких живе на 1 тисячу 400 гривень, живе – це м'яко кажучи, доживає, виживає. І кожну копійку з розформованих районних, обласних адміністрацій, з подібних національних рад, інших контролюючих і регулюючих органів, віддати простим людям, щоб вони дожили до буму реформ і змін в нашій країні, коли все буде зашибись. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступний виступ, народний депутат Савченко.
11:08:32 САВЧЕНКО Н.В. Спочатку було слово, і слово не можна недооцінювати. В часи Другої світової війни Левітан виграв війну практично голосом і словом. На початку війни він умів підняти бойовий дух хлопців, бойовий дух солдат. В кінці війни він зумів погасити ненависть і агресію. І треба зважити, що зараз у нас в Україні це дуже важливо. Я розумію, що закон і те, що ми будемо зараз голосувати, і постанова, це трохи не про те, це про регулятора, це про менеджмент. Правильно сказані слова: держава не повинна регулювати слово і голос народу. Але при цьому в держави повинна бути національна політика і національна пропаганда, яка враховує загальнонаціональні державні інтереси українців. І на даний момент нам теж важливо не помилитися з регулятором, для того щоб ці повноваження не перейшли в руки Президента, або депутатів, або уряду. Андрія Шаповалова я знаю із часів поїздок в Луганську область, в нього був телеканал "ЛОТ". Це перша людина, яка вийшла із окупованих територій, яка створила медіапростір, який добивав, достукувався до людей на окупованих територіях тоді, коли держава цього не робила. Я вважаю, що ця людина є ефективним менеджером. Ця людина з'єднала Донецьку і Луганську область. На даний час і працює далі із окупованими територіями. Він доносить українську думку до українців, яких зараз намагаються відлучити і відрізати від України. Я вважаю, що ця людина буде гідно представляти і ту посаду, яка буде регулятором. Він буде думати в першу чергу про людей, а не про владу. Вірю в це. За Андрія Шаповала! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, останній виступ. Народний депутат Шверк.
11:10:15 ШВЕРК Г.А. Шановні колеги, я хочу звернутися до вас з наступними словами. Найгірше, що може статися, - це заблокована робота Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Враховуючи наступні вибори, враховуючи те, що наступна Рада, коли буде обрана, добереться до цього питання, очевидно, не в перший день своєї роботи. Тому, з моєї точки зору, ми маємо зробити все від нас залежне, щоб Національна рада з питань телебачення і радіомовлення працювала. Серед тих людей, які сьогодні кандидатують до складу Національної ради, велика кількість дуже якісних і поважних професіоналів. Тому у мене є заклик до всіх від імені Комітету зі свободи слова та інформаційної політики: будь ласка, проголосуйте за всіх, бо кожен з них є якісним і великим професіоналом: і Саша Глущенко, і Валентина, і Андрій Шаповалов, і інші люди, які кандидатують сьогодні до складу, пан Онопрієнко. Прошу проголосувати за всіх кандидатів. Дякую дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Шановні колеги, я прошу повертатися всіх до сесійної зали, адже дійсно зараз має відбутися голосування рейтингове спочатку для призначення на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Згідно Регламенту буде рейтингове голосування по кожній кандидатурі окремо, у послідовності, визначеній рейтинговим голосуванням. Після цього ми з вами перейдемо вже до обрання уповноваженого і призначення уповноваженого члена Національно ради України з питань телебачення і радіомовлення, і цей кандидат має набрати 226 і більше голосів. Шановні колеги, я прошу всіх повертатися до сесійної зали, займати зараз ваші робочі місця. Я просто нагадаю, що ми будемо голосувати в рейтинговому голосуванні щодо підтримки кандидата за порядком, визначеним алфавітом. Це буде Глущенко Олександр, Лахно Євген, Онопрієнко Максим, Руденко Валентина, Чемес Володимир і Шаповалов Андрій, власне. Ми маємо шість з вами зараз прізвищ, які маємо спочатку визначитися в рейтинговому голосуванні. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:13:09 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, хочу нагадати, я буду називати прізвище, ім'я та по батькові, а ви, будь ласка, визначайтесь щодо підтримки кандидата. Прошу всіх зайняти робочі місця, зайти в зал. Будь ласка, заходимо в зал. Колеги, всі зайняли робочі місця? Будь ласка, голови фракцій максимально змобілізуйте народних депутатів. Нагадаю, що після рейтингового голосування я поставлю на голосування ту кандидатуру, яка в процесі рейтингового голосування набрала найбільшу кількість голосів. Тому прошу під час рейтингового голосування голосувати уважно і відповідально. Отже, в алфавітному порядку буду називати. Перший - Глущенко Олександр Леонідович. Прошу голосувати, рейтингове голосування, прошу голосувати. 11:14:49 За-87 85… 7, перепрошую, 87. Лахно Євген Леонідович. Лахно, рейтингове голосування, прошу голосувати. 11:15:21 За-48 Третій. Онопрієнко Максим Валентинович. Прошу голосувати, рейтингове голосування. Онопрієнко Максим Валентинович. Прошу голосувати, прошу підтримати. 11:15:53 За-214 Руденко Валентина Степанівна. Руденко Валентина Степанівна. Прошу голосувати. 11:16:18 За-146 Чемес Володимир Михайлович. Чемес Володимир Михайлович. Прошу голосувати. 11:16:44 За-84 Прошу заходити в зал через хвилину буде остаточне голосування. Прошу всіх займати робочі місця. Шаповалов Андрій Анатолійович. Шаповалов. Прошу голосувати. 11:17:14 За-154 151… ІЗ ЗАЛУ. Чотири. ГОЛОВУЮЧИЙ. 154. Колеги, в мене просто на табло доходить… воно пізніше доходить. Отже, колеги, прошу приготуватись до остаточного голосування. Прошу, таким чином, найбільшу кількість голосів набрав Онопрієнко Максим Валентинович. І я його кандидатуру зараз поставлю на остаточне голосування,колеги. Зараз уже не рейтингове, зараз уже буде остаточне голосування. Тому прошу всіх приготуватись. Зараз переходимо до остаточного голосування. І я ставлю на голосування відповідно до статті 85 Конституції України, статті 210 Регламенту Верховної Ради України пропозицію про призначення членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Онопрієнка Максима Валентиновича. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Голосуємо! Голосуємо. 11:18:50 За-233 Рішення прийнято. По фракціях, прошу. "Блок Петра Порошенка" – 86, "Народний фронт" – 61, "Опозиційний блок" – 32, "Самопоміч" – 0, Радикальна партія – 19, "Батьківщина" – 8, "Воля народу" – 7, "Відродження" – 0, позафракційні – 20. Отже, шановні колеги народні депутати, Онопрієнка Максима Валентиновича призначено членом Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення. Давайте привітаємо члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з призначенням на відповідальну посаду і побажаємо успіхів в цій нелегкій роботі. Вітаємо! (Шум у залі) Колеги, працювати треба! Отже, ми переходимо до наступного розділу – "включення у порядок денний сесії". Я прошу всіх залишатися на робочих місцях, колеги, нікому не виходити! Олено, не виходити! Дуже важливі питання: це і реформа освіти, це і капелани. Ми сьогодні обіцяли на Молитовному сніданку, що ми розглянемо цей закон. Тому прошу всіх зайняти робочі місця. Не виходити, колеги. Приготувалися! Першим ставлю пропозицію включити у порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання капеланської діяльності у Збройних Силах України (10335). Колеги, прошу підтримати капеланів і капеланську діяльність. Прошу підтримати включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати. Голосуємо, підтримуємо, колеги, підтримуємо. Прошу підтримати включення в прядок денний сесії для прийняття рішення. 11:21:07 За-202 Я ще раз поставлю, колеги. Покажіть по фракціям. Ми сьогодні на Молитовному сніданку говорили, що ми поставимо сьогодні і проголосуємо. Я прошу усіх приготуватися до голосування і взяти участь у голосуванні. Я прошу всіх бути на робочих місцях. Отже, ставлю на голосування пропозицію включити в порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону щодо врегулювання капеланської діяльності. Уважно і відповідально, колеги, кожен голос, прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. 11:21:58 За-206 Я на завершенні блоку ще раз поставлю. Наступний, колеги: проект Закону про повну загальну середню освіту. Неймовірно наполягає на цьому проекті закону міністр освіти Гриневич і вважає його просто необхідним для продовження реформи освіти. Тому я дуже прошу усіх бути на робочих місцях, не вести дебати під час цього голосування. І прошу підтримати включення в порядок денний сесії для прийняття рішення 10204 – Закон про повну загальну середню освіту. Прошу голосувати і прошу підтримати. Підтримаємо, прошу підтримати, голосуємо. Підтримайте освіту, колеги. 11:22:54 За-204 Під час голосування, Ганна, верніться в зал, будь ласка! Колеги! Освіта! Освіта! Голосуйте, будь ласка, а не ходіть по залу під час голосування. Я прошу усіх зайняти робочі місця. Я прошу усіх приготуватися до голосування, колеги. Отже, я ставлю на голосування пропозицію включити в порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону про повну загальну середню освіту. І я прошу, колеги, усіх бути на робочих місцях і всіх голосувати. Отже… Сергій, Ігор! Голосуємо. Колеги, займіть місця. Підтримаймо освіту і голосуємо. Підтримаймо, колеги. Голосуємо. Голосуємо. Підтримаємо, колеги. Кожен голос має значення. 11:24:09 За-210 Йдемо далі, потім я повернусь. Отже, наступний - проект Закону про державне визнання і підтримку Пласту - Національної скаутської організації України (№10184). Прошу проголосувати за включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. За Пласт. Голосуємо. Підтримаймо Пласт. 11:24:54 За-224 Я ще раз поставлю. Отже, я ще раз ставлю на голосування пропозицію включити в порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону про державне визнання і підтримку Пласту (10184). Кожен голос має вагу, прошу підтримати Пласт, підтримати український молодіжний рух. Голосуємо. Підтримуємо включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Голосуємо. Голосуємо за Пласт. 11:25:36 За-231 Рішення прийнято. Отже, наступний. Проект Постанови про внесення змін у додаток до Постанови Верховної Ради України про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв (№ 10295). Прошу підтримати включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Голосуємо, підтримуємо, колеги. Голосуємо! 11:26:18 За-239 Рішення прийнято. Наступний: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" (10041). Прошу проголосувати за включення в порядок денний сесії. Прошу підтримати, голосуємо 10041. 11:26:49 За-238 Рішення прийнято. Наступний: проект Закону про внесення зміни до додатку № 3 до Закону України про Державний бюджет України щодо фінансової підтримки громадських об'єднань ветеранів (10003). Прошу підтримати включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Голосуємо, прошу голосувати. 11:27:33 За-219 Я ще раз поставлю, колеги. Прошу повернутися на робочі місця. 10003 - щодо фінансової підтримки громадських об'єднань ветеранів, включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, голосуємо. 11:28:05 За-216 Ще менше – 216. Наступний – 10131: проект Закону про внесення зміни до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами). Включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. 11:28:44 За-242 Рішення прийнято. Наступний. Проект Закону про внесення змін до статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за безпідставну відмову у пільговому перевезенні окремих категорій громадян (10004). Включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати. 11:29:22 За-245 Рішення прийнято. Наступний 6236-П - проект Постанови про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на с/г землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств. Включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо. 11:30:04 За-230 Рішення прийнято. Сьогодні, колеги, ми… Я хочу повернутися до питання про освіту і про капеланів. І тому, шановні колеги, я прошу вас зараз всіх сконцентруватись. Я ще раз поставлю включення в порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону про повну загальну середню освіту. Надзвичайно важливе питання. Я прошу, кожен голос. Я прошу всіх підтримати реформу освіти. Отже, я ставлю включення в порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону про повну загальну середню освіту (10204). Я прошу всіх відповідально проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Підтримаємо, колеги. Підтримаємо реформу освіти. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Прошу підтримати! 11:31:08 За-221 Кілька голосів, я бачу, не встигли. Я прошу усіх зайняти робочі місця. П'ять голосів для реформи освіти. Я прошу бути на робочих місцях. Я прошу голів фракцій провести профілактичні бесіди, щоб всі брали участь в голосуванні. Отже, я ще раз ставлю на голосування пропозицію, щоб проект Закону про повну загальну середню освіту (10204) ми включили в порядок денний сесії для прийняття рішення і перейшли до його розгляду відразу після включення в порядок денний сесії. Хто підтримує цю пропозицію, прошу голосувати і прошу підтримати. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Прошу голосувати! 11:32:07 За-220 Я поставлю ще раз, але ви, будь ласка, беріть участь в голосуванні. Колеги, по фракціям покажіть, будь ласка. "Блок Петра Порошенка" – 78, "Народний фронт" – 62, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 15, Радикальна партія – 17, "Батьківщина" – 9, "Воля народу" – 4, "Відродження" – 5, позафракційні – 30. Колеги, я прошу зайняти робочі місця і підтримати цю пропозицію. Отже, я ставлю на голосування пропозицію, щоб проект Закону про повну загальну середню освіту (10204) ми включили в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати і прошу підтримати. Дуже уважно, кожен голос має значення. Тому я прошу всіх членів фракцій бути на місцях, голосувати. Прошу голосувати і прошу підтримувати. Голосуємо. Підтримуємо. Голосуємо. Кожен голос, підтримуємо реформу освіти. 11:33:26 За-232 Рішення прийнято. І заключне, колеги, про капеланів. Давайте так само змобілізуємось. Я ставлю на голосування пропозицію включити в порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону щодо врегулювання капеланської діяльності у Збройних Силах України. Прошу підтримати включення в порядок денний сесії для прийняття рішення про капеланську діяльність. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Підтримуємо, колеги. Підтримуємо капеланів, кожен голос. Голосуємо. 11:34:09 За-232 Рішення прийнято. Ми сьогодні включили багато законів – це є успіх. Зараз ми переходимо до наступного питання порядку денного. Це проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Парламентської Асамблеї, національних парламентів держав світу щодо засудження порушення прав корінних народів у Російській Федерації. Законопроект Чубарова. Колеги, давайте працювати динамічно. Ми встигнемо сьогодні багато прийняти. Я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. За скорочену процедуру голосуємо. Підтримаємо. 11:34:57 За-212 Рішення прийнято. Запрошую до доповіді народного депутата України Висоцького Сергія Віталійовича, будь ласка.
11:35:10 ВИСОЦЬКИЙ С.В. Дякую, пане Голово! Дякую, шановні колеги! До вашої уваги ми надаємо Постанову Верховної Ради про Звернення до міжнародних організацій з питання прав і придушення прав корінних народів Росії. Українці як ніхто інший знають, яким чином Російська імперія, а потім Радянська Союз вчиняв асиміляцію колонізованих народів. Ми знаємо, як забороняли нашу мову, ми знаємо, як знищували українську інтелігенцію. Ми знаємо, що з початку спалення Казані в ХVI сторіччі Росія була тюрмою народів і робила все для того, щоб створити оцей новий вид людини - людини без коріння, людини без Батьківщини, людини без своєї мови, для того щоб підпорядкувати всі народи і Російської імперії, і Радянської імперії закликам та нуждам Москви. Сьогодні продовжується пригнічення корінних народів Росії. В Татарстані, Башкортостані, у Чечні, черкеси, багато інших народів зазнають утисків і по культурним питанням, по питанням власної мови, їм не дозволяється відкривати ані культурні центри, ані сповідувати свою релігію. Їхні активісти пропадають, їхні активісти вбиваються російським режимом. Ми повинні звернути увагу міжнародного співтовариства на права корінних народів Росії і допомогти їм вивільнитися з цієї імперії, з цієї тюрми народів. Ми бачимо, як Російська Федерація роздмухує тему того, що вперше, вперше за всю історію України в нас є парламент, який може захищати національні права українців, нашу мову, нашу віру, нашу національну ідентичність. Давайте зробимо все для того, щоб здолати ці спекуляції Москви на міжнародному співтоваристві, і зробимо все для того, щоб… (15 секунд). ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ВИСОЦЬКИЙ С.В. Дякую. Зробимо все для того, щоб міжнародне співтовариство не піддавалося на спекуляції Москви щодо національних прав незалежної української держави і нашого народу, а звернуло увагу на те, як корінні народи в Російській Федерації зазнають пригнічення. Будь ласка, голосуємо - "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До співдоповіді запрошується голова комітету Ганна Миколаївна Гопко. Будь ласка.
11:37:39 ГОПКО Г.М. Доброго дня, шановні колеги. За останні 6 років російської агресії ми у зовнішній політиці домоглися дуже багатьох значних успіхів. Але сьогодні ми маємо робити наступальні кроки. Саме такою є наша заява-звернення до ООН, до парламентських асамблей ОБСЄ, НАТО, Ради Європи. Сьогодні ми закликаємо світ звернути увагу на те, що робиться на території Російської Федерації. Як Російська Федерація, яка розповідає про себе, як про багатонаціональну державу і удавану турботу про малочислені народи, насправді Москва проводить курс на асиміляцію корінних народів і національних, переслідуючи тих, хто насмілюється їй протидіяти. У мене в кабінеті висить карта республік Ідель-Уралу, це 6 республік, 12 мільйонів громадян. Одна з них, наприклад, Татарстан. Ми бачимо, наскільки Російська Федерація порушує, зокрема, положення Декларації ООН про права корінних народів. Зокрема, позбавляє реєстрації або оголошує екстремістськими національні товариства, перешкоджає діяльності громадських об'єднань корінних народів. І тому сьогодні, коли 19 народних депутатів, а це представники різних фракцій і груп, зареєстрували це звернення, я вважаю, що в цьому скликанні ми маємо якраз і проголосувати і звернути увагу світу. Саме Україна як суб'єкт має показати те, що ми проводимо солідарність. Один з ще одних свіжих прикладів - це забруднення російської нафти хлорорганічними сполуками, що становить екологічну загрозу народам Татарстану і Башкортостану. І тому сьогодні з цієї трибуни, я хотіла б подякувати тим, хто зараз проживає на території Російської Федерації. Тим представникам корінних народів, які в 2014 році не побоялись виступити і засудити політику Кремля. За те, що вони виступили за територіальну цілісність і суверенітет України. І сьогодні ми, голосуючи за цю постанову, якраз висловлюємо свою солідарність, демонструємо свою суб'єктність і звертаємо увагу світу на порушені там права. Тому прошу проголосувати також права на тимчасово окупованих територіях і в Криму. Тому, шановні колеги, закликаю вас прийти… ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу, колеги, усіх зайти в зал і зайняти робочі місця. Я прошу, ми маємо зараз високий рівень мобілізації, ми можемо прийняти ряд важливих законів. Важливо бути на місцях, колеги. Ви потім дасте брифінги і потім дасте коментарі. Зараз прошу усіх заходити в зал. Я прошу усіх зайти в зал і зайняти робочі місця. І прошу усіх підтримати проект постанови. Отже, я ставлю на голосування проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, національних парламентів держав світу щодо засудження порушення прав корінних народів у Російській Федерації. Прошу всіх підтримати і прошу проголосувати. Хлопці в ложі, Володя, це важливе голосування справді, поверніться. Прошу голосувати і прошу підтримати, колеги. Кожен голос, дуже відповідально, прошу підтримати, голосуємо, підтримуємо. Підтримуємо звернення. 11:41:30 За-185 Очевидно, не всі зорієнтувалися. Зараз зачитаю по фракціям, будь ласка. "Блок Петра Порошенка" – 77, "Народний фронт" – 41, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 15, Радикальна партія – 11, "Батьківщина" – 9, "Воля народу" – 3, "Партія "Відродження" – 3, позафракційні – 26. Я бачу, що картка не спрацювала, але я прошу всіх зараз бути на місцях, подивитися, кого нема, колеги, і запросити в зал. Я зараз звертаюся до голів фракцій, подивіться кого нема в залі. І прошу всіх зайти в зал і зайняти робочі місця. Отже, я поставлю перше голосування - на повернення. Будь ласка, займайте робочі місця, заходьте. Отже, колеги, перше голосування - за повернення, за повернення. Добре, тоді ставлю ще раз. Тоді, колеги, мені говорять, постанова не ставиться на повернення. Отже, займайте робочі місця, не виходіть з залу, колеги, не виходіть з залу. Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутися до проекту постанови 10125. Прошу проголосувати, колеги, прошу підтримати засудження порушення прав корінних народів у Російській Федерації. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Підтримаємо, колеги, голосуємо. 11:43:50 За-212 Ще не всі підійшли. Як тільки ми почнемо виступати, з залу вийде 10-15 чоловік. Будь ласка, не вчіть мене приймати рішення, а краще поможіть депутатів закликати в зал. Колеги, по фракціям, будь ласка. Не виходіть, я вас благаю, не виходіть з залу. "Блок Петра Порошенка" – 83, "Народний фронт" – 49, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 17, Радикальна партія – 17, "Батьківщина" – 9, "Воля народу" – 2… Ярослав, дайте більше голосів, це ж можливо. "Відродження" – 3. Колеги, підтримайте, це ж правильне звернення. Позафракційні – 32. Я прошу, колеги, зайняти робочі місця. Отже, пан Чубаров просить слова, щоб закликати депутатів, але, думаю, і так всі розуміють важливість. Пан Чубаров всіх закликає підтримати і проголосувати, колеги, і бути на робочих місцях. Я прошу приготуватись до голосування. І Тарасюк просить всіх підтримати, колеги. І я прошу підтримати перше голосування, повернення до голосування за проект постанови 10125, колеги. Кожен голос має значення. Прошу проголосувати, прошу підтримати. За повернення голосуємо. Підтримуємо. Голосуємо. Підтримуємо. Кожен голос, хлопці. Кожен голос, прошу підтримати. Уважно і відповідально голосуємо. Підтримуємо. Уважно, колеги. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. 11:46:06 За-216 Колеги, давайте я ще поставлю раз на голосування. Не виходьте з залу під час таких голосувань. Пане Чубаров, будь ласка, одна хвилина. Я прошу всіх зайти в зал, подивіться, кого немає поруч. Прошу подивитися, кого немає, і зайти в зал. 11:46:34 ЧУБАРОВ Р.А. Шановні колеги, здається, тут все зрозуміло: аби допомогти собі, Україні, відновити свою територіальну цілісність, звільнити Крим, Донбас, нам треба не лише змобілізуватися максимально всередині країни, нам треба об'єднати міжнародних партнерів навколо України, нам треба підтримати підневільні народи Росії, аби щоб вони стали за свою свободу. Отже, голосування за цю постанову - це є безпосередньо ще один крок для деокупації Криму і звільнення Донбасу. Це є ще один крок задля того, щоб змусити Росію перейти межі міжнародного права, якщо - ні, то тоді хай ті народи, підневільні народи Росії, вони за нашою підтримкою, за підтримкою міжнародної спільноти, вони отримають свою свободу, і та Росія, яка є агресором і окупантом, в такому вигляді хай перестане існувати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, займайте робочі місця. Не виходіть з залу. Колеги-патріоти, не виходіть з залу! Покличте Петренка назад. Отже, прошу зайняти робочі місця. Прошу, колеги, попросіть повернутися, щойно вийшли кілька людей із залу. Я прошу приготуватися до голосування, всім зайняти робочі місця. Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутися до проекту Постанови щодо засудження порушення прав корінних народів у Російській Федерації (10125). Я прошу, колеги, максимально змобілізуватися, я прошу проголосувати і підтримати. Почуйте заклик Чубарова, підтримайте Чубарова. Голосуємо, підтримуємо, колеги. Прошу проголосувати за повернення. Голосуємо! Голосуємо, підтримуємо. 11:49:03 За-221 П'ять голосів. Бачу, не встиг Логвинський. Колеги! Прошу, колеги, я ставлю пропозицію повернутися до проекту постанови 10125. Прошу кожного… Шахов! Прошу кожного голосувати і прошу взяти участь у голосуванні. Прошу голосувати і підтримати, за повернення. Голосуємо, підтримуємо, колеги! Підтримуємо! Кожен голос має вагу, кожен голос має значення. Голосуємо, підтримуємо. 11:49:48 За-235 Повернулися. Тепер я ставлю проект постанови 10125 за основу і в цілому з урахуванням пропозицій комітету. Будьте на місцях, підтримайте, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати! Голосуємо, колеги, підтримуємо. 11:50:15 За-234 Постанова прийнята, колеги. Вітаю вас! (Оплески) Тепер, колеги, увага! Увага, прошу всіх! Є величезне прохання від міністра освіти, щоб ми розглянули проект Закону про повну загальну середню освіту. Я можу продовжити на 5-10 хвилин - і зможемо встигнути розглянути. В мене просто прохання до всіх не розходитися і максимально лаконічно. Підтримайте мене, підтримайте, колеги, освіту. І я оголошую про перехід до розгляду проекту Закону про повну загальну середню освіту (10204). І прошу підтримати розгляд її за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати, голосуємо. І я продовжую засідання до 15 хвилин. 11:51:08 За-163 Рішення прийнято. Я запрошую до доповіді спочатку міністра освіти, дуже коротко, потім - голову комітету. Будь ласка, Лілія Гриневич.
11:51:19 ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановні народні депутати, шановні українці, всі, хто дивляться цю трансляцію! Ви знаєте, ми розпочали масштабну реформу освіти. Я дякую парламенту, що ми зробили дуже важливий крок і у 2017 році прийняли закон "Про освіту". Розпочалася "Нова українська школа". Закон "Про освіту" – це фундамент. Але для того, щоб будувати стіни і щоб закріпити цю освітню реформу як стратегічний пріоритет держави, нам необхідно прийняти Закон про повну загальну середню освіту – це закон нових можливостей, це закон, який спрямований на нову мету освіти. Мета освіти в тому, щоб ми могли дати нашим дітям всі можливості, ті компетентності, які необхідні їм для успішного життя, для їх самореалізації, для розбудови країни відповідальними громадянами. Закон надає в цьому плані нові можливості як для учнів, щоб досягнути такої мети освіти, як для вчителів, як для батьків, і для освітніх управлінців. Кожна новела цього закону розгортає механізми впровадження, яким чином забезпечити те, що закладено в Законі "Про освіту". Наприклад, для дітей дуже важливою можливістю стане побудова індивідуальної траєкторії навчання. В чому це полягає? Наприклад, якщо дитина ходить до музичної школи чи до спортивної школи, вона може зарахувати цей навчальний час і свої досягнення у шкільний навчальний план. Так само для нас важливо, що батьки можуть звернутися до керівника навчального закладу і гармонізувати ті заняття дитини з її безпосереднім освітнім процесом у школі. Це стосується і домашнього навчання, коли можна зарахувати з відповідним інтервалом результати навчання… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ГРИНЕВИЧ Л.М. Також є розширення можливості впливу батьків на навчальний процес. Сьогодні більше автономії отримають педагогічні колективи і керівники навчальних закладів. Всі ці фактори разом повинні, справді, підняти якість середньої освіти. Закон надважливий. Шановні народні депутати, дуже просимо вас проголосувати його в першому читанні. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, від комітету Співаковський Олександр Володимирович.
11:54:15 СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні друзі! Шановні колеги! Враховуючи скорочений режим обговорення, хочу сказати, вчора відбулося розширене, підкреслюю, розширене засідання комітету, де мали можливість виступити абсолютно всі експерти, які мали різні погляди. Абсолютно ми мали повний консенсус. Комітет проголосував за те, щоб ми прийняли його за основу, тільки за основу. Далі я обіцяю, що між першим і другим читанням ми маємо можливість врегулювати всі дискусійні питання, і для цього ми створимо робочу групу (вона фактично вже створена) під керуванням колеги народного депутата Тараса Кременя. Ми зможемо за 2-3 тижні врегулювати ці питання і вийти на друге читання. Це всім нам надасть можливість побудувати нормальний освітній простір в повній загальній середній освіті. Шановні колеги, це прогресивний закон, який фактично формує нову освітню парадигму в загальній середній освіті. Тому прошу всіх проголосувати. Я обіцяю, що ми знайдемо… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Будь ласка, 10 секунд. СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Добре. ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас більше не буде шансів. Я прошу всіх зайти в зал. Ми переходимо до прийняття рішення. Отже, колеги, ми переходимо до прийняття рішення. І я прошу всіх зайти в зал. Я прошу, колеги, всіх зайняти робочі місця. Йдеться про одну з найбільш масштабних реформ, яку ми проводимо, це реформа освіти. Ми зараз маємо великий шанс, щоб посприяти в її продовженні в загальних середніх освітніх закладах. Тому я прошу, колеги, бути в цей момент відповідальними за ці реформи, які ми розпочали, бути на робочих місцях. І подивіться, голови фракцій, кого нема, подивіться, кого нема в залі. Запросіть колег, будь ласка, в зал. І я, колеги, ставлю на голосування проект Закону про повну загальну середню освіту (10204) за пропозицією комітету лишень за основу. За основу, ми зможемо доопрацювати. Я вимагаю від усіх зайти в зал і взяти участь у голосуванні. Я прошу всіх займати робочі місця. Колеги, і прошу підтримати реформу освіти, проголосувати за основу, 10204 – за основу. Прошу голосувати, прошу підтримати, колеги. Відповідально злагоджено голосуємо, підтримуємо реформу освіти. Голосуємо, підтримуємо. Голосуємо! Гриневич благає просто всіх проголосувати і підтримати. 11:57:41 За-224 2 голоси. Займіть робочі місця, будь ласка, не виходьте з залу. Отже, я ставлю перше голосування – повернутися. Отже, увага! 2 голоси. Перше голосування – повернутися до проекту закону 10204. Прошу проголосувати, прошу підтримати за повернення. Уважно голосуємо, кожен голос. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. За повернення. 11:58:20 За-227 Повернулися. Тепер я ставлю на голосування проект закону 10204 за основу, як просить комітет. Прошу, колеги, усіх взяти участь у голосуванні. За реформу освіти голосуємо – 10204 - проект Закону про загальну середню освіту за основу. Голосуємо. Підтримуємо, колеги. Голосуємо, підтримуємо. Колеги, уважно. Кожен голос. 11:58:53 За-229 Рішення прийнято. Колеги, а скажіть мені, ми могли би Пласт проголосувати? Пласт могли би? Колеги, увага, на місці! Я пропоную Пласт і Княжицького проголосувати за швидкою процедурою. Про ювілейне відзначення пам'ятних дат – це те, що ми зверталися, пане Ігор. І Пласт. Отже, я ставлю на розгляд проект закону… Прошу для Пласту всім зібратися в залі. І я ставлю проект Закону про державне визнання і підтримку Пласту (10184). Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Голосуємо. Не виходимо з залу, не виходим. Голосуємо скорочену. 11:59:54 За-194 Прийнято. Будь ласка, 30 секунд, Кривенко. 30 секунд, будь ласка, і голосуємо.
12:00:05 КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, 62 народних депутати подали цей законопроект. Є офіційне звернення митрополита Епіфанія до всіх народних депутатів підтримати цей законопроект. Я дякую профільному комітету, в якому представники всіх фракцій, які одноголосно підтримали цей комітет: і "Батьківщина", і Радикальна партія, і "Самопоміч", і "Народний фронт". Велике прохання підтримати, тому що фактично отакі законопроекти є в Ізраїлі, є в Штатах, і нам надважливо. Він не потребує додаткового фінансування, він закладає можливість для місцевих органів влади і на центральному рівні підтримувати. Дякую. Прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх зайняти робочі місця і підтримати українську скаутську організацію Пласт, колеги. Це обов'язок кожного народного депутата зараз, в цю хвилю. Я прошу бути на робочих місцях, переконливо прошу! Ні, переконливо прошу! Я ставлю на голосування проект Закону про державне визнання і підтримку Пласту - Національної скаутської організації України (10184) за пропозицією комітету за основу і в цілому з техніко-юридичними правками. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Підтримуємо Пласт, підтримаємо українську молодь. Голосуємо за основу і в цілому з техніко-юридичними правками. Голосуємо. 12:01:33 За-228 Закон прийнято. (Оплески) Колеги, ювілейні дати приймемо так само, колеги, як відчуваєте? Приймемо. Тоді всі на місцях. Я ставлю на розгляд проект Постанови про внесення змін у додаток до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам'ятних ювілейних дат в 2019 році". Перше голосування - скорочена процедура. Прошу підтримати. І нікому не виходити із залу. Будь ласка. Скорочена. Прошу всіх заходити в зал, через хвилину голосування. Через хвилину. 12:02:09 За-179 Рішення прийнято. До доповіді запрошується Княжицький Микола. Будь ласка, пане Микола.
12:02:16 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Говоритиму коротко. Комітет на своєму засіданні 15 травня 2019 року розглянув питання щодо внесення на розгляд Верховної Ради України проект Постанови про внесення змін у додаток до Постанови про відзначення пам'ятних ювілеїв і дат. Рекомендував Верховній Раді прийняти постанову за основу і в цілому. Ми підтримуємо Національний педагогічний університет Драгоманова, Подільський державний аграрно-технічний університет - і відзначаємо ювілей від дня народження художника, який народився на Харківщині, Іллі Рєпіна, автора знаменитої картини про козаків, які пишуть листа султану. Дякую і прошу підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування проект Постанови про внесення змін у додаток до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2019 році" (10295) за пропозицією комітету за основу і в цілому з техніко-юридичними правками. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги! Підтримуємо. Прошу підтримати. Уважно, колеги, кожен голос. 12:03:25 За-241 Постанова прийнята. Вітаю, колеги! Це були відповідальні і державницькі рішення Верховної Ради України. Але зараз я змушений оголосити перерву на 30 хвилин. І в 12:30 я прошу всіх зайти в зал для продовження нашої непростої, але такої потрібної для країни роботи. Дякую вам. (Після перерви)
12:33:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, наступним питанням порядку денного є проект Постанови про відставку Прем'єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича (10341). Я запросив на 12:30 Прем'єр-міністра України і весь склад уряду. І я прошу усіх народних депутатів заходити в зал для продовження нашої роботи. Отже, колеги, я прошу заходити в зал. Колеги, прошу заходити усіх в зал. Отже, колеги, перерва завершена. Я хочу повідомити, що я запросив в Верховну Раду України Прем'єр-міністра України і членів Кабінету Міністрів. Привітаємо їх, колеги! І хочу повідомити, що на ваш розгляд вноситься проект Постанови 10341 про відставку Прем'єр-міністра України Володимира Борисовича Гройсмана. Відповідно до статі 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України. Згідно з частиною другою статті 115 Конституції України, частиною першою статті 15 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Прем'єр-міністр має право заявити Верховній Раді України про свою відставку. Прем'єр-міністр України Володимир Борисович Гройсман надіслав до Верховної Ради України свою заяву про відставку 23 травня 2019 року. Відповідно до статті 15 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Верховна Рада розглядає питання про відставку Прем'єр-міністра України не пізніше, ніж на десятий день після надходження заяви про відставку, якщо вона надійшла під час чергової сесії Верховної Ради України. Згідно зі статтею 115 Конституції України, статті 15 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Прем'єр-міністр звільняється з посади з дня прийняття рішення про його відставку на пленарному засіданні Верховної Ради України. Прийняття Верховною Радою України рішення про відставку Прем'єр-міністра має наслідком відставку усього складу Кабінету Міністрів України. Шановні колеги, пропонується наступний порядок розгляду питання. Перше: виступ Прем'єр-міністра України Володимира Борисовича Гройсмана, до 10 хвилин. Наступне: слово для доповіді голові підкомітету Комітету з питань правової політики та правосуддя Наталії Новак, до 5 хвилин. Потім виступи від фракцій і груп, заключне від народних депутатів - 6 хвили, і потім - прийняття рішення. Тобто ми йдемо за процедурою повного читання. І я, колеги, переходжу до розгляду проекту Постанови 10341. І запрошую до виступу Прем'єр-міністра України Володимира Борисовича Гройсмана. Будь ласка.
12:38:15 ГРОЙСМАН В.Б. Вельмишановний пане Голово Верховної Ради України, шановні депутати Верховної Ради України, дорогі українці! Три роки назад у цій залі ви прийняли рішення підтримати мою кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра України. Я сказав про те, що для мене є надзвичайно відповідальним завданням забезпечити в країні стабільність і не допустити в таких складних умовах будь-яких кризових явищ. Перш за все, рішення, які ми приймали, вони стосувалися того, щоб досягти цих цілей. І хочу підкреслити, і подякувати сьогодні кожному українцю за те все, що ми зробили разом. І я абсолютний реаліст, і розумію, що далеко ще не все зроблено в нашій державі, але для того, щоб ми були більш швидкими, більш ефективними, ми маємо консолідувати зусилля не тільки уряду України, а і українського парламенту. В різні часи ми приймали з вами непрості рішення, і дуже часто дуже важкі. Але я хочу сьогодні подякувати кожному депутату Верховної Ради України, який виконував свій обов'язок і приймав державні рішення для того, щоб країна стала сильнішою. Виступаючи з цієї трибуни минулої п'ятниці, я сказав про те, що у нас з'явилася ще одна можливість бути більш швидкими і ефективними. Після виборів Президента України, я глибоко переконаний в тому, що перед нами всіма відкрилися можливості консолідації для прийняття найактуальніших питань порядку денного, і я про це сказав, що ми маємо бути швидкими в прийнятті необхідних рішень, які змінять політичну систему, яка є неефективною. Ми можемо разом об'єднатися і прийняти ті закони, які раніше не змогли знайти підтримку в цій залі. Я вірю в те, що ці будуть економічні закони впливати дуже позитивно на економіку. Ми могли пришвидшити рух України до Європейського Союзу шляхом прийняття нормальних законів, які лежать сьогодні в парламенті і затверджені як наша спільна дорожня карта європейської інтеграції, це були надзвичайно важливі рішення. Але в понеділок Президент сказав про те, що він звертається до уряду з проханням подати у відставку. Так я хочу сказати наступне: я ніколи в своєму житті не тримався за жодну посаду і не збираюсь триматись за посаду. Я подав заяву про відставку, яку ми сьогодні з вами розглядаємо. З іншої сторони, я завжди був відповідальним і ніколи не боявся відповідальності. Всі ці три роки, кожен ранок, кожен день я розумів свою відповідальність за справи в країні. Я розумію, наскільки нам з вами непросто, але, саме головне, наскільки сьогодні непросто рядовому українському громадянину. І кожна людина потребує від нас з вами прийняття рішень і їхню реалізацію. Я вважаю, що відповідальність – це є та якість, яка допоможе нам і в майбутньому стати сильнішими. Але за останні 10 днів пролунало ряд різних заяв, в тому числі почали говорити про дефолт. А що таке дефолт? Це обнулення доходів українців. Це неконтрольована інфляція, це зупинка економічного зростання, це незрозумілий курс національної валюти. І я хочу точно вам сказати, що це не мій сценарій, це не сценарій для українців. Тому що для кожної людини такий сценарій принесе економічні і соціальні втрати. А наше з вами завдання - не допустити будь-яких криз в нашій державі, а робити все для того, щоб держава розвивалась, і щоб всі ті зміни, які ми започаткували, не оцінювати сьогодні як полуфабрикат, а завершити впровадженням в дію. Я можу сказати наступне, що я поважаю будь-яке рішення Верховної Ради. Хочу ще раз подякувати депутатам. Пане Голово, хочу подякувати вам. І хочу подякувати кожному українцю. Слава Україні! ІЗ ЗАЛУ. Героям Слава! (Оплески) ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! І я запрошую до доповіді голову підкомітету Комітету з питань правової політики та правосуддя Наталю Василівну Новак. Будь ласка.
12:43:40 НОВАК Н.В. Шановні депутати, як вже повідомив Голова Верховної Ради Парубій, 20 травня надійшла заява від Гройсмана про свою відставку, Прем'єр-міністра Гройсмана про свою відставку. Згідно законодавства Верховна Рада розглядає питання про відставку Прем'єр-міністра України не пізніше ніж на 10 день після надходження заяви про відставку, якщо вона надійшла під час чергової сесії Верховної Ради, і не пізніше першого пленарного тижня наступної чергової сесії, якщо така заява надійшла у міжсесійний період. Голова Верховної Ради доручив Комітету з питань правової політики і правосуддя розглянути питання щодо відставки Прем'єр-міністра. Вчора на своєму засіданні, 29 травня, Комітет Верховної Ради розглянув питання щодо відставки Прем'єр-міністра Гройсмана і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України визначитись шляхом голосування щодо відставки Прем'єр-міністра України. Хочу повідомити, що особисто для мене це символічно, оскільки на засіданні фракції я єдина голосувала проти призначення Гройсмана на посаду Прем'єр-міністра. Прем'єр-міністр Гройсман сказав, що він покаже як керувати державою, але, вибачте, жодного разу не звітував про результати своєї діяльності перед парламентом. Справедливості раді треба сказати, що Прем'єр-міністр подавав звіт щодо виконання програми діяльності уряду. Але, мабуть, за домовленістю більшості депутатського корпусу, керівництва Верховної Ради ці питання не вносились у порядок денний Верховної Ради. Таким чином, парламент був позбавлений своєї основної функції – парламентського контролю, що свідчить про нищення парламентаризму в Україні. Парламент не повинен бути ні придатком Адміністрації Президента, ні придатком Кабінету Міністрів України. Таким чином, я хочу сказати, що коли нищиться парламентаризм, це неприпустимо в жодній демократичній країні світу. Але враховуючи, що це питання, все ж таки, політичне і при відставці уряду, на жаль, ми не будемо оцінювати реальні досягнення, здобутки або недоліки уряду, тому саме комітет і визначився рекомендувати депутатам Верховної Ради визначитися кожному окремо, кожній депутатській фракції шляхом голосування щодо відставки Прем'єр-міністра Гройсмана. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І ми переходимо до виступів від депутатських фракцій і груп. Прошу провести запис для виступів від фракцій і груп. Від фракції "Самопоміч" до слова запрошується Березюк Олег Романович.
12:47:08 БЕРЕЗЮК О.Р. Вельмишановний пане Голово, шановні пані і панове! Уряд ринковиків, а на ринку є правило: клієнт завжди правий, а якщо клієнт не правий, дивися правило №1 – "клієнт завжди правий". Таке враження, що уряд з очільником ображені. Не треба ображатися на людей. Люди зробили свій вибір, і це означає, що вони праві. Люди оцінили свій стан, не дивлячись на доповіді, свого гаманця, своєї кишені після того, як вони заплатять всі комунальні послуги, вийдуть із супермаркету, заправлять автомобіль. Для них це є реальна оцінка економіки країни, і вони тут праві. Люди також зараз вводяться в оману цією всією метушнею навколо відставки, бо не всі знають, що уряд, як би сьогодні не відбулося голосування, буде виконувати свої обов'язки до вступлення в дію і в повноваження наступного уряду, несучи відповідальність за виконавчу владу в країні. І це також важливо знати, бо в нас є спадкоємство влади в країні, бо це - демократія. Люди розуміють, а, може, деякі і не знають, що багато обіцянок не виконано: обіцянки про збільшення надходжень до бюджету з митниці, діра залишилася і наповнює кишені тих, хто грабує українську державу; Закон про... на податок на виведений капітал, який би мав підтримати малих і середніх підприємців для того, щоб вони стали інвесторами свого бізнесу, а це і зрозуміло, що і української держави. І ще одне, шановні колеги. Ми з вами ні разу, на жаль, в умовах демократії і парламентсько-президентської республіки не чули звіту українського уряду в цій залі, а це є важлива річ для того, щоб оцінити, дати вотум довіри або недовіри уряду. І якщо цей уряд демократичний, він має прийти із звітом скрупульозним своїх перемог і поразок, проблем і невиконаних речей, можливо, з рекомендацією для наступного покоління, і отримати вотум довіри або недовіри у цьому залі. І піти, звичайно, з вотумом недовіри – це непросто, тому не треба кидатися заявами, треба прийти зі звітом і показати людям, що ж ми сьогодні маємо в країні, оце було б чесно, зрозуміло і демократично в президентській, парламентській республіці. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від Радикальної партії Олег Ляшко.
12:50:31 ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Наша команда голосує за відставку Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Поясню чому. Перше. Хвалені і розказувані темпи економічного розвитку, які начебто демонструє Україна, насправді, нижчі, ніж загальносвітові. Ми продовжуємо сидіти в економічній ямі. Замість радикального економічного прориву проведення політики сировинної залежності із жалюгідного виживання. Сліпе копіювання і виконання вказівок ззовні, зокрема Меморандум валютного фонду, внаслідок цього країна на порозі дефолту. От до чого довело сліпе виконання вказівок Міжнародного валютного фонду. Сировинна структура економіки. Коли хвалитесь зростанням експорту, але якщо подивитися в структурі експорту, це сировина. Немає промислової політики, нема підтримки національного виробництва, немає доступних кредитів для національних виробників, копійчані підвищення зарплат і пенсій не перекривають зростання тарифів, зростання цін, зростання комуналки. Зовнішнє управління, коли ходять по всьому світу, позичаються і кажуть: там взяти, там взяти, там позичити, а інакше дефолт і не виживем. Замість принизливого жебракування по всьому світу, Україні треба нова економічна політика, і саме її ми пропонуємо. Припинити торгувати землею, сировиною і дешевою робочою силою. До речі, оцінка роботи і Президента Порошенка, і нинішньої влади – це мільйони українців, які за ці роки виїхали за кордон. От і справжній вирок тій економічній політиці, яка проводиться останні роки, коли українці не можуть знайти роботи у рідній країні. Ми пропонуємо інший план розвитку. Ми вимагаємо від Президента Зеленського скасувати рішення уряду про підвищення цін на газ. Ми вимагаємо перегляду Державного бюджету, вичистить звідти всі корупційні схеми, які були вставлені колишнім Президентом, і вивільнені ресурси спрямувати на збільшення заробітних плат і пенсій. Не подолана корупція на митниці, в офшорних гаванях, у податкової. Це ті ресурси, які повинні служити на українців. І ключове. Я вважаю, Володимир Борисович, абсолютно безвідповідально у кризовий час писати заяву вам і йти у відставку. Тому що вам Президент сказав, який ніякого відношення не має до формування уряду, – ви тут же взяли написали заяву. А завдяки кому ви тут сидите? У вас же коаліція була, у вас парламентська більшість була. Чого ж ви в них не спитаєте, а виконуєте команди тих, хто ніякого відношення у парламентсько-президентській республіці не має до формування уряду і Кабінету Міністрів? Тому ми наполягаємо… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЛЯШКО О.В. Тому ми наполягаємо на тому, щоб Президент Зеленський виконував виключно ті свої повноваження, які передбачені Конституцією, а парламент виконував свої. Нам треба новий парламент, для якого пріоритетом, і для нового парламенту, для нового уряду пріоритетом – зростання економіки і добробут українців. ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Народний фронт" до виступу запрошується голова фракції Максим Бурбак. Будь ласка.
12:54:16 БУРБАК М.Ю. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман подав у відставку після заяви і звернення Президента. Новий Президент не подав кандидатури на нового Прем’єр-міністра, адже Рада розпущена. І тому вважаємо, що Прем’єр-міністр Володимир Гройсман повинен далі працювати, адже не можна допускати хаосу в економіці і вакууму у виконавчій гілці влади. "Народний фронт" не підтримує відставку Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від фракції "Опозиційний блок" до слова запрошується Наталя Королевська, будь ласка.
12:54:59 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, уряд! Я хочу нагадати 5 "найголовніших", в лапках, досягнень цього уряду. І перше – це, безумовно, та мегакорупція, корупція, завдяки якій наша країна ввійшла до переліку світових держав-лідерів. Це велика ганьба для кожного. Друге – це тотальне зубожіння людей. Шановні, пенсія – 54 долари. І це після той хваленой реформи, про яку ми тут всі чули. Слухайте, та якщо зараз вийти на вулицю і спитати у пенсіонера, що він думає про уряд Гройсмана, то цензурної лексики, я гадаю, що ми не почуємо. Шановні колеги, за ці 3 роки позбавлена майже кожна родина в нашій країні захисту дітей, сімей з дітьми, захисту будь-якого з боку держави. Третє: еміграція. Та у нас зараз загроза національній безпеці – це міграція молоді, яка масово виїжджає з країни. Але, на жаль, ми від уряду жодного разу не почули, що вони пропонують, як вони бачать сьогодні дотримуватись плану захисту молоді та дотримання плану створення нових робочих місць. А що можна сказати про тарифи і субсидії? Та те, що це ганьба. Ганьба, коли людей сьогодні позбавили права сплачувати дах над своєю головою, позбавили права жити в своїх домівках та ще після цього тут коаліція прийняла рішення про те, щоб і штрафи з 1 травня вводити. Довести країну до боргової ями по житлово-комунальним тарифам. Слухайте, а реформи? Реформа здравоохранения, освітня реформа, охорони здоров'я, пенсійна реформа – та це ж був експеримент, експеримент з подачі уряду, прийнятий тут коаліцією. І тому, по-перше, треба нести спільну сьогодні відповідальність. І ті, хто захищають сьогодні уряд, то, будь ласка, підіть і скажіть це кожній людині, що ви підтримуєте все те зубожіння, все те знущання над людьми, яке ми бачили останні 3 роки. І це було вперше в нашій країні, коли уряд не виконував рішення Конституційного Суду України, коли ми виграли рішення щодо захисту ветеранів Великої Вітчизняної, щодо захисту чорнобильців, щодо захисту пенсіонерів, але ж уряд він не мав це на увазі, вони ігнорували. І це приклад тої приступної бездіяльності, разом з приступною.... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. І ми вважаємо, що рішення може бути тільки одне – це відправити у відставку цей уряд. І я також хотіла би почути все ж таки вже в останній хвилі цього уряду, а як ви ставитесь до заяви міністра соціальної політики, який дозволив собі, телеканалу ВВС на весь світ ображати людей, которые сьогодні проживають на неконтролюючій території? Ви сором'язливо мовчите останній... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Блоку Петра Порошенка" до слова запрошується голова фракції Артур Герасимов.
12:59:02 ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, шановні українці! Сьогодні зранку на своєму засіданні фракція партія "Блок Петра Порошенка" ухвалила рішення не підтримувати відставку Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана. Країна перебуває у турбулентному стані після проведення президентських виборів. На жаль, новообраний глава держави почав свою каденцію за антиконституційних рішень та вкрай сумнівних кадрових призначень. Такі дії вже позначаються на внутрішні стабільності фінансової і безпекової систем та на відносинах з ключовими союзниками. Ухвалення рішення про відставку Прем'єра у нинішніх умовах несе шкоду та загрозу для воюючої країни і може привести, давайте говорити відверто, до колапсу національної економіки. Необдумані заяви про дефолт вже призвели до загрозливих наслідків – інвестор йде з України. Залишити в такий час без очільника виконавчої влади вкрай безвідповідально по відношенню до держави і, перш за все, до її громадян. Хочу наголосити, хто не знає, після відставки Прем'єра юридично жоден виконуючий обов'язки не має права підписувати рішення уряду. Це означає паралізацію і параліч виконавчої гілки влади на невизначений термін, бо досі невідомо, коли нова парламентська коаліція зможе затвердити нового Прем'єра і Кабмін. При цьому варто пам'ятати, що нинішній рік один з найвідповідальніших для співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, бо Україна має сплатити значні відсотки за зовнішнім боргом, який набирала купа передників. Дякую за увагу. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
13:00:36 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова від "Партії "Відродження" народного депутата Віталія Писаренка.
13:00:49 ПИСАРЕНКО В.В. Шановні колеги, ми всі з вами розуміємо, що зараз, при будь-якому розкладі голосування, цей уряд залишиться працювати до того моменту, поки наступний парламент не створить коаліцію і не подасть нові кандидатури Прем'єр-міністра на те, щоб у нас з'явився новий уряд. Тому в певній мірі сьогодні це буде голосування, яке знову продемонструє, чи готовий парламент вибачатися, чи готовий парламент показувати людям, що він готовий на якісь переміни. Чи є сьогодні ті результати, якими можуть пишатися і урядовці, і більшість в парламенті? Я переконаний, що відповідь на ці питання вже дали люди під час останніх виборів. І, до речі, і під час наступних виборів вони, думаю, закріплять цей результат на голосуванні. Звичайно, що це відповідь, яка логічна після підвищення тарифів, після медичної реформи, після ще багатьох розмов про реформи, які люди відчули лише зниженням їх можливостей, коли вони йдуть в магазин, в аптеку, коли збирають дитину до 1-го вересня. Люди втомилися чекати, коли їх почують. І сьогоднішнє голосування, дійсно, не змінить склад уряду до моменту, поки не сформується новий парламент. Лише з'явиться позначка – виконуючий обов'язки. Але ще не пізно і для уряду, і для парламенту змінити цінності. В першу чергу нагадати, собі в першу чергу, що Україна – це соціальна держава. Поверніть пільги ветеранам, поверніть пільги чорнобильцям, вже є рішення навіть Конституційного Суду, виведіть рівень зарплат і соціальних платежів хоча би на рівень декількох прожиткових мінімумів, щоб людина не думала, чи може вона вижити і сходити в аптеку, чи може вона придбати собі їжу. Сьогодні це для багатьох розкіш. Тому, коли зараз будуть багато з моїх колег не голосувати, розповідаючи, що вони за стабільність, так, на жаль, це стабільність в поганих справах для країни і для людей. І сьогодні, голосуючи, ви ще раз покажете вашим виборцям, чи готові ви щось змінювати. Тому я особисто буду підтримувати відставку Кабінету Міністрів. Вважаю, що потрібно змінювати наше відношення в країні до… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ПИСАРЕНКО В.В. …Вважаю, що потрібно змінювати відношення до соціальних питань. На жаль, переграли сьогодні і більшість парламентська, і Кабмін самі себе – отримали результат. А в результаті написано: вас обирали люди, і тільки для людей ви повинні працювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І запрошую від фракції спочатку "Батьківщина" народного депутата Сергія Соболєва. І потім ще виступ від групи "Воля народу".
13:04:33 СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, шановні телеглядачі, наша фракція не голосувала за призначення цього уряду, і це природно, тому що ми в опозиції. І я думаю, що зараз треба, принаймні зараз, в останні 2 місяці роботи цього парламенту, провести чесну розмову, а чому, власне, уряд опинився в такій ситуації? Володимире Борисовичу, вам треба було подавати у відставку не після виборів президентських, вам треба було подати у відставку одразу, як тільки розпалася коаліція. І ви це чудово розумієте, що працювати Прем'єр-міністром, прикриваючи, як фіговий листок, всі ті оборудки, які творяться за вашою спиною і спиною окремих міністрів, бо я не хочу всіх чорнити, є чудові міністри в уряді. Але те, що твориться в країні під прикриттям, що це робить уряд, було б чесно заявити про свою відставку, як тільки стало зрозуміло, що коаліції немає. Це перший висновок, який повинен зробити цей парламенті і який повинен зробити наступний парламент, який буде сформований. Друге. У нас, дійсно, парламентсько-президентська республіка. Уряд не може бути продовженням Адміністрації Президента. Ви не можете приймати участь ні в яких ситуативних кімнатах, з яких потім зникають якісь комп'ютери, сервери з якоюсь інформацією. Ви є голова уряду, і ваша позиція є позиція парламенту. І Президент вас подає тільки виключно, коли 226 голосів є в парламенті за ваше призначення. От якби ви тоді подали у відставку, це була б відставка. Де Президент, який повинен бути присутній під час відставки уряду? Бо це не іграшки. Відставка уряду - що далі? Хто виконує обов'язки Прем'єр-міністра? Що далі відбувається з країною за ці два або три місяці? Тому, забігаючи наперед, щоб ні у кого не було ілюзій. Я вже сказав, ми не голосували за цей уряд, тому ми маємо, на відміну від вас, хто тепер ховається, розбігаються по різних фракціях, розказують, що це була політика уряду, а не Президента. На який зараз ефір не підеш, виявляється, у нас уряд в усьому винуватий, а не Президент був. Ми будемо голосувати за відставку цього уряду, але ключове не це. З якими висновками вийде країна після цих років існування уряду без коаліції? Невже не соромно було залучати Януковичів до голосувань по ключових питаннях. Невже… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. СОБОЛЄВ С.В. … після Революції Гідності збирати голоси тих, хто керує фракціями Януковича, а потім у нас з'являлися схеми "Роттердам плюс", "Дюссельдорф плюс", від яких страждають мільйони українців. Саме тому наше рішення виходить саме з цього. І це голосування повинно бути дзвінком будь-якому наступному уряду, і Президенту. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я запрошую від групи "Воля народу" слово народного депутата Рибчинського.
13:08:24 РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Мій виступ, шановні колеги, буде мабуть найкоротшим, він абсолютно увійде в регламент, він буде менше 3 хвилин, я думаю, менше хвилини. Єдине, що я можу сказати, що нема у нас парламентсько-президентської республіки, і всі це знають, у нас республіка де-факто президентсько-прем'єрська. Бо одні керують через свої інструментарії - через обласні адміністрації, другі - через бюджет, який мають, і так далі. Я хочу сказати вам, що група "Воля народу" не голосуватиме за таку відставку уряду Гройсмана. Не голосуватиме, тому що, що це за відставка, коли жоден з міністрів нам не звітував, скажіть, що це за відставка? Невже у вас немає питань до міністрів цього Кабінету Міністрів? У мене дуже багато, наприклад, до віце-прем'єра Кубіва. Чому реформа інтелектуальної власності пробуксувала? Ми один закон прийняли - і все. У мене дуже багато до кого тут є запитання, а в "годину запитань до Уряду" ці запитання чомусь задати неможливо, тому що день запитань, вірніше, "година запитань до Уряду" - це фактично день піару Кабміну у Верховній Раді. Тому ми не голосуватимемо, ми чекатимемо, коли цей уряд прозвітує і коли нам буде дано вдосталь часу для запитань, і критики діяльності, і бездіяльності уряду Гройсмана. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:10:05 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, колеги. І зараз виступи від народних депутатів - 9 хвилин. Прошу провести запис на виступи від народних депутатів. Отже, Осуховський Олег Іванович передає слово для виступу Головку Михайлу, будь ласка.
13:10:46 ГОЛОВКО М.Й. Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", Тернопіль, 164 виборчий округ. Шановні депутати, шановні українці, шановні глядачі! Сьогодні ми заслуховуємо питання відставку уряду Володимира Гройсмана, хочу сказати наступне. Цей уряд під керівництвом Володимира Гройсмана, вам вдалося побудувати дві України. Одна Україна – це Україна дуже заможних, успішних, багатих олігархів, наближених до них осіб, які себе прекрасно почувають, які отримують, такий як Косюк, з державної дотації, підтримки більше півтора мільярди доларів, за часи вашого правління. Друга Україна – це країна злиднів і бідності. Це країна, коли селяни не мають можливості реалізувати свою продукцію, це коли вони за копійки продають молоко. Це коли ви поскасовували постанову про регулювання цін продуктів товарів першої необхідності, це коли вони не можуть платити за комунальні послухи, і сьогодні борг зріс в шість разів, становить 80 мільярдів гривень. Натомість у вас є інша країна, яку ви побудували: країна для заможних дуже таких мажорних керівників, як Коболєв, Вітренко, які знахабнілі чиновники, які собі умудряються під вашим прикриттям призначати собі премії космічні, півтора мільярда гривень заробітні плати, на які вони не заслуговують, і не нести жодної відповідальності. І сьогодні така структура, як Держаудитслужба, не може перевірити цю компанію, бо їх просто не допускають. А ви цього не помічаєте, ви цього просто не бачите. І тому, дійсно, ви побудували дві країни: одну країну - для олігархів, для вашого друга Ахметова, якому віддаєте за безцінь "Теплокомуненерго", віддаєте "Обленерго", інші приватизовуєте стратегічні об'єкти; а натомість друга країна - яка не має роботи, це мільйони наших українців, які виїжджають на заробітки, моїх родичів, близьких людей, які не можуть знайти собі тут можливості реалізувати себе в українській державі, ви сьогодні позбавляєте майбутнього їх і їхніх сімей. І сьогодні вони є основним інвестором нашої держави. Понад 10 мільярдів доларів у рік заводять в Україну не ваші ефемерні інвестори. Де інвестиції? Немає іноземного інвестора. Українці – основний інвестор, а ви зареєстровуєте закони, яким хочете оподатковувати наших заробітчан. Натомість "Свобода" пропонує інше: давайте підтримувати, давайте інвестиції заробітчан вважати як інвестиціями і не оподатковувати їх. Давайте поставимо на голосування закони про антиолігархічний пакет законів, які вимагає "Свобода"; давайте ліквідовувати офшори, поверніть їх сюди в Україну. Провалені всі реформи: податкова реформа, Міністерства фінансів, митної реформи. Кругом одна корупція, і ніхто цього не помічає, і ніхто цього не бачить. І тому, звісно, що "Свобода" буде голосувати за відставку уряду Гройсмана, вважаючи одним з найгірших урядів в історії України, хіба Азаров ще вас переплюнув. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Єднак Остап Володимирович.
13:14:03 ЄДНАК О.В. Остап Єднак, політична партія "Сила людей". Шановні колеги, я думаю, сьогодні, в переддень парламентських виборів, нам потрібно проявити, в першу чергу, повагу до українського виборця. Так, звичайно, було б дуже добре з цієї трибуни покритикувати уряд, пожурити уряд за всі людські біди. Але я думаю, це буде неповага до нашого виборця, коли ми вдаримося в огульний популізм і просто будемо з цієї трибуни брехати, що все погано, все не так, що в усьому винен уряд і тому подібне. Давайте ми, все-таки, з повагою віднесемося, в першу чергу, до виборців, і скажемо, що за останні три роки проведено багато реформ. Парламент України прийняв багато законів і в частині децентралізації, і в частині екологічної політики, в частині медичної реформи, інфраструктури, євроінтеграції. І саме по цих напрямках я хочу сказати, що уряд Гройсмана і міністри відпрацювали добре, у деяких позиціях дуже добре. Ми реально проводимо реформу в екологічній політиці, в природо-заповідному фонді, ми впровадили процедуру оцінки впливу на довкілля, впроваджуємо стратегічну екологічно оцінку, ми будуємо дороги, це зрозуміло, і наш курс на євроінтеграцію триває. Але також є проблеми з урядом Гройсмана: проблеми і повний провал по Міністерству окупованих територій та питаннях внутрішньо переміщених осіб – повний провал; невикористання коштів міжнародної допомоги і донорської допомоги, бюрократичні перепони, незабезпечення житлом переселенців, це двійка; лісове господарство, Володимир Борисович, ви знаєте відповідь, це – двійка; питання будівництва каскаду ГЕС на Дністрі. Скільки раз я ходив до вас на засідання уряду? Не було належної реакції – двійка! І Слава Богу, що ще не побудували ці гідроелектростанції. Накопичувальна система пенсійна. Ми в парламенті проголосували, що це потрібно втілити – не зроблено! Де механізм запровадження ринку землі? Не зроблено! Де законопроекти, план Маршалла для України? Скільки разів ми з моєю колегою з Ганною Гопко, з литовськими партнерами об'їздили ключові столиці світу! Ми просили від уряду: дайте конкретні інвестиційні проекти, проведіть належну роботу з міжнародними донорами! Процес засвоєння коштів міжнародної фінансової допомоги – близько 30 відсотків ефективність, мільярди доларів євро не потрапили, інфраструктура українська не була збудована – двійка! Тому моя оцінка уряду в середньому це три з плюсом. Я не буду голосувати за відставку уряду Гройсмана, тому що це безвідповідально по відношенню до держави. Ми під час інавгурації чули тут з трибуни від новообраного Президента величезну купу загрозливого популізму. І я не беру участь в цій злочинній діяльності. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юринець Оксана Василівна. Передає Бєльковій. Бєлькова, включіть мікрофон, будь ласка, подивіться, чи ваша карточка є на місці. Подивіться, чи ваша карточка…
13:17:31 БЄЛЬКОВА О.В. У мене карточка… ГОЛОВУЮЧИЙ. Все! Говоріть! БЄЛЬКОВА О.В. Шановний пане Прем'єр, вітаємо вас на цьому засіданні! І хочу почати з того, що я надзвичайно пишаюся низкою реформ, які ми з вами виконали в цій каденції Ради, за цієї каденції вашого прем'єрства, особливо те, що стосується енергетики. І скільки б не сварили, тим не менше, сьогодні ринок газу працює, є певні конкурентні переваги у ньому, і я цим дуже пишаюсь. Ми починаємо розбудовувати видобуток газу, і це є велике надбання як уряду, так і парламенту. Разом з тим, я переконана, ви вийдете з цієї зали і підете далі працювати разом з урядом. І мені би хотілося, щоби першим питанням, на яке ви скликали нараду всього уряду, була підготовка до впровадження ринку електроенергії. Шановний Володимир Борисович, ми провели за останні тижні низку консультацій з усіма учасниками ринку електроенергії і споживачами. Якщо не повірите мені, я прошу вас зібрати споживачів на рівні малого підприємства, середнього, великого і переконатися, що насьогодні вони в абсолютному хаосі, вони не розуміють, наскільки вони будуть в змозі купити більш дешеву енергію, які ціни будуть на балансуючому ринку, чи має право НКРЕКП встановлювати граничні межі, чи ні. Цього всього сьогодні немає. І я не знаю, як вас інформують, я вас прошу окремо переконатися, що у моїх словах є правда. Є багато реформ, які надскладні, але не завжди ми їх імплементуємо таким чином, як було задумано в цілком правильному законі. Тому сьогодні я наполягаю на тому, що нам треба об'єднати наші зусилля і підвести критичному аналізу, як фактично дві компанії, які 80 відсотків ринку сьогодні собою представляють, які генерують енергію, як вони будуть продавати електроенергію великим споживачам, малим, яким чином буде захищено населення. Ще ніхто не бачив постанов, які були прийняті на останньому засіданні уряду. Все це викликає величезну паніку. Сьогодні енергоринок оголосив публічно, що вони уже закривають всі свої угоди з 01.07. Хто буде платити "зеленим"? Хто буде викупати всю генерацію, яка буде продукуватися в системі? Чи будуть блекаути? Ну, мені здається, що це одна з тих реформ, де ми маємо дуже серйозно підійти до кожного технічного і фінансового питання. Економіка не зможе витримати, якщо вся електроенергія буде продаватися по балансуючому ринку. Там ціни будуть зашкалювати. І повинні ми зібратися, щоб ввести обмеження для цього, або відтермінувати ринок. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І заключний виступ, залишилась одна хвилина. Парасюк, одна хвилина. І, колеги, переходимо до голосування через одну хвилину. Острікова, одна хвилина.
13:20:51 ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, ми сьогодні з вами розглядаємо історію про безвідповідальність, тому що Президент тільки отримав символ влади - одразу вирішив відмежуватися, попросив, щоб Прем’єр-міністр написав відставку. І сьогодні Президент переклав відповідальність на Прем’єр-міністра, Прем’єр-міністр перекладає на парламент. А нам не потрібні емоційні заяви, нам потрібна стабільна робота, і в першу чергу нам підкажуть цифри про роботу уряду Гройсмана. Я хочу вам сказати, що зростання ВВП за 2016-2018 роки було повільнішим від швидкості зростання світового ВВП, а значить, наше відставання від світу збільшилося. Зростання митних зборів завжди було повільнішим за зростання імпорту протягом 2016-2018 років, зокрема, зростання імпорту в 2018 році було 15,2 відсотки, а зростання митних платежів у доларовому еквіваленті - 9 відсотків. Що це означає? Що навіть не весь легальний імпорт оподатковувався. Це означає, що всі заяви про боротьбу із схемами на митниці, про боротьбу із контрабандою, про 100 мільярдів гривень, які мали надійти в бюджет до кінця 2018 року, виявилися лише гучними гаслами. Я справді вдячна Володимиру Гройсману… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ОСТРІКОВА Т.Г. Справді вдячна Володимиру Гройсману за те, що він почав розподіл ДФС і почав створення Державної митної служби. Я допускаю, що вам могли заважати силовики в цих ваших намірах, але чому ви не вийшли сюди на трибуну і не сказали, що вам по митниці заважають люди з Генеральної прокуратури чи з СБУ? Це значить, що ви були з ними заодно, якщо ви не знайшли в собі волі і не стали відповідальним лідером, і не розкрили всі ті схеми, про які вам було відомо. Тому, будь ласка, прозвітуйте за ці три роки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, колеги, ми завершили обговорення. Я прошу Артура Герасимова підійти. Артур Герасимов, я прошу підійти. І, колеги, я прошу приготуватись до голосування і зайти, запросити депутатів у зал. Отже, колеги, перед голосуванням я хочу висловити свою позицію. І хочу вам сказати, я поважаю рішення Прем’єр-міністра України про відставку. Разом з тим, я глибоко переконаний, що в ці важкі для країни часи нам вкрай необхідно зберігати стабільність і в Верховній Раді України, і в уряді, поки хтось зробить експерименти над країною. Я вважаю, у цей період великих економічних викликів уряд має працювати, і Прем’єр-міністр України Володимир Борисович Гройсман, ви маєте працювати для того, щоб не допустити економічного колапсу, для того, щоб був стабільний розвиток української держави, української економіки, щоб усі люди в своїх домівках твердо знали, що країна стабільна, що економіка працює. І я впевнений, для того необхідно, щоб уряд і Прем’єр-міністр продовжили свою роботу. Тому я буду голосувати "проти", і закликаю всіх народних депутатів. Отже, я ставлю на голосування відповідно до статей 85-ї, 115-ї Конституції України, статті 15 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" на голосування для прийняття в цілому проекту Постанови (реєстраційний номер 10341) про відставку Прем’єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича. Прошу голосувати. 13:24:54 За-97 Рішення не прийнято. 63 – проти. По фракціях прошу показати. "Блок Петра Порошенка" – 7, "Народний фронт" – 2, "Опозиційний блок" – 19, "Самопоміч" – 12, Радикальна партія – 14, "Батьківщина" – 9, "Воля народу" – 0, "Партія "Відродження" – 3, позафракційні – 31. Таким чином, Володимир Борисович, члени Кабінету Міністрів, закликаю вас і надалі системно працювати для розвитку України. І я надаю ще 3 хвилини для виступу Володимиру Борисовичу Гройсману. Будь ласка.
13:25:46 ГРОЙСМАН В.Б. Шановні колеги народні депутати, перш за все я дякую за ваше рішення. Я сказав, що до будь-якого рішення я віднесусь з повагою. Більше того, моє рішення було не емоція, а позиція. І ще одне дуже важливе. Я ніколи в своєму житті не скидував ні на кого відповідальність. З раннього віку моя відповідальність була переді мною і свою відповідальність я відчуваю. Я чую багато критики на нашу адресу. Деколи вона є справедливою. Чи ви думаєте, я не розумію, наскільки складні питання сьогодні в нашій країні? Наскільки людям сьогодні непросто? Чи ви думаєте, просто бути Прем’єр-міністром коаліційного уряду, якому потрібно знаходити консенсусні рішення, які забезпечують стабільність? Чи легко сьогодні обслуговувати державний борг, який в цьому році тільки ми маємо повернути 417 мільярдів гривень – це третина державного бюджету? Але, разом з тим, я абсолютний реаліст і знаю, що ті кроки, які ми робили, вони розпочинають зміни, і ці зміни можуть бути швидшими, якщо парламентські фракції, в незалежності від своєї приналежності політичної, будуть об'єднуватися і голосувати. І це, я вважаю, саме головне завдання. Наступне. Послухайте, скільки можна плодити цієї ненависті? Деякі виступи, вони є абсолютно штучними. Ми ж знаємо з вами один одного. Що ви позиціонуєте дехто перед телекамерами і хочете виглядати краще, ніж є ви насправді? (Оплески) Що ви сьогодні розповідаєте про вашу критику, якщо ви зовсім по-іншому діяли? Більше того, представники влади минулого, я тільки 3 роки є Прем’єр-міністром країни, в той час як дехто десятками років є у владі, і я сьогодні борюся з тим, що саме ви створили: і конфлікт на Донбасі, і підірвали економіку, і знищили соціальну політику держави. І сьогодні ми маємо це все вигрібати після вас! Я ще раз хотів би наголосити: для мене Україна - це не просто місце на карті, це велика європейська, 45-мільйонна країна, в якій є 45 мільйонів живих сердець, які хочуть жити краще, які хочуть жити по-людськи. І від вас це теж залежить. Я розумію, що ви сьогодні розвиваєте свої легені, штовхаючи повітря в інформаційний простір. Займіться тим, щоби голосувати своїм серцем, щоб кожен відчув вашу відповідальність перед країною. Я таку відповідальність відчуваю. І ще одна річ. Люди критикують парламент, і сьогодні я зрозумів чому, і чому іноді люди говорять, що вони не поважають парламент. Тому що дехто не поважає сам себе. Ви сьогодні говорили не про Україну, ви сьогодні говорили про себе. Для вас найбільш важливо, для деяких, важливо ваш мандат, ваш рейтинг, ваш значок, ваша недоторканність і багато-багато іншого. А для мене важлива Україна, українці, бо я хочу тут жити, я хочу тут працювати. І я хочу, щоби на вулицях, коли я зустрічаю людей, вони посміхались, а не плакали. А якщо і будуть плакати, щоб це були сльози радості. Слава Україні! ІЗ ЗАЛУ. Героям слава! ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, увага! Я прошу всіх до уваги. Зараз я дякую уряду, і хочу... (Шум у залі) І, колеги, увага! Ми зараз по порядку денному - увага! – мали би перейти до аграрного блоку, в якому першим стоїть проект постанови 6236, якій ми внесли. Але у мене до залу одне прохання, щоб ми протягом 2 хвилин проголосували дві ратифікації. Якщо буде воля залу, якщо буде воля залу, за 2 хвилини, швидко, без обговорень. Отже, зараз я хочу повідомити, що в парламенті… Прошу всіх заходити в зал! Що в парламенті присутні члени Конгресу і Сенату Сполучених Штатів Америки, які приїхали в Україну для Молитовного сніданку. Я прошу привітати наших гостей, наших друзів і наших соратників. Вітаю! (Оплески) І, отже, колеги, я прошу всіх залишатися на місцях. Я зараз поставлю пропозицію, хто за те, щоб перенести розгляд двох ратифікацій. Одна з них – 0227 – це ратифікація між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії… Хто за те, щоб перенести розгляд ратифікації 0227, прошу проголосувати. Прошу підтримати. 13:31:18 За-186 Нема голосів для перенесення. І тому ми заходимо в блок питань аграрної політики. І я першим ставлю проект постанови, який ми включили в порядок денний з блоку аграрних питань, про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств. Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо за скорочену. 13:32:06 За-131 Колеги, я ще раз прошу. Ми не встигнемо до обіду розглянути. У нас не буде шансів прийняти, якщо ми не проголосуємо за скорочену процедуру. Я ще раз ставлю пропозицію, щоб проект постанови 6236 ми розглянули за скороченою процедурою. Прошу проголосувати і прошу підтримати. За скорочену голосуємо. 13:32:41 За-120 Колеги, в нас є велика кількість законів, які маємо прийняти. Ми можемо за 10-15 хвилин приймати один закон, колеги. Для того необхідно голосувати за скорочену процедуру. Я прошу підтримати розгляд, я ставлю в заключний раз, якщо не буде голосів, зайдемо в повну процедуру. Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати і підтримати. 13:33:26 За-129 По фракціям, будь ласка, покажіть. Колеги, ми більше нічого не встигнемо розглянути до обіду. Добре. Входимо в повну, так? Добре. Я ще раз поставлю, колеги, і прошу всіх мене підтримати. Хто за скорочену процедуру, прошу проголосувати, прошу підтримати. 13:34:18 За-121 Отже, переходимо в повну. Запрошую до доповіді голову Комітету з питань правової політики та правосуддя Князевича Руслана Петровича. Князевич Руслан Петрович! Руслан Петрович! Запрошую до доповіді.
13:34:51 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Доброго дня, шановні колеги, шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні виборці! Комітет правової політики та правосуддя вчора на своєму засіданні відповідно ще раз підтвердив позицію щодо законопроекту 6236 від 24 березня 2017 року. Я коротенько нагадаю, що 20 вересня 2018 року сесійна зала прийняла рішення, підтримавши позицію, внесену нашим комітетом, щодо включення цього законопроекту до порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради восьмого скликання і направлення його до Конституційного Суду для отримання відповідного висновку. Разом з тим, дослідивши законопроект, Конституційний Суд дійшов висновку про те, що законопроект відповідає в більшій мірі 157-й і 158-й статтям Конституції, проте у підпункті 3.1 пункту 3 мотивувальної частини висновку Конституційний Суд України висловив застереження, звернувши увагу на те, що зміни до Конституції України мають вноситись з урахуванням структури Конституції України та змісту запропонованих змін. Розділ II Конституції України визначає права, свободи та обов'язки людини і громадянина. В цьому розділі містяться норми, що закріплюють основні особисті політичні, економічні, соціальні, культурні права і свободи громадян, становлять їх гарантії здійснення. Запропоновані ж зміни до Конституції, а саме статтю 41 Конституції України доповнити новою частиною такого змісту: "Основою аграрного устрою України є фермерське господарство", - не стосується конкретного права людини, у зв'язку з чим Конституційний Суд України висловлює застереження щодо можливості їх внесення до розділу II Конституції України. Згідно з частиною п'ятою статті 149 Регламенту Верховної Ради України, я нагадаю, що, відповідно до рішення Конституційного Суду, цей розділ Регламенту і ця частина Регламенту є частиною конституційної процедури внесення змін до Конституції. В разі, якщо Конституційний Суд висловив застереження, то сесійна зала не може по суті розглядати законопроект під час процедури попереднього схвалення, а комітет, до предмету відання якого належить питання конституційної процедури, зобов'язаний підготувати проект постанови щодо подальшої роботи над цим законопроектом. В цьому проекті постанови має бути встановлений місячний строк, точніше 30-денний, для того, щоб суб'єкти, передбачені 142 статтею Регламенту, могли внести свої пропозиції до даного законопроекту. П'ятнадцять днів дається комітетам, які не є профільними, для того, щоб вони внесли свої пропозиції на основі тих пропозицій, які будуть внесені суб'єктами. І 15 днів для профільного комітету для того, щоб він міг опрацювати зазначені пропозиції і надіслати на розгляд сесійної зали. Розгляд законопроекту, відповідно до закону, має бути проведений не раніше, чим через 7 днів після надання народним депутатом відповідних висновків комітетів Верховної Ради України. Саме такий проект постанови, відповідно до закону і Конституції, нашим комітетом підготовлений на ваш розгляд, просимо його розглянути і підтримати. Дякую. Я доповідь завершив. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
13:38:03 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запитання пану Князевичу, я прошу записатися. Будь ласка, Іван Спориш, ваше запитання.
13:38:26 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, Вінниччина, 15 округ. Звичайно, дуже було б справедливо, щоб даний проект постанови про роботу над законопроектом і таке інше, щодо реалізації права українського громадянина на землю, він був прийнятий. Адже, дійсно, як вже було сказано, і неодноразово, що все-таки фермерські господарства сьогодні повинні бути ключовим, ключовим у всьому. І, дійсно, там, де є фермерські господарства, там є і дороги, там працюють і соціальна сфера, і інше. Де великі холдинги, на жаль, цього немає, і дуже рідко ми відчуваємо це. То все-таки, я думаю, як ви рахуєте, чи буде підтримка? Хотілося б, щоб, все-таки, ми стопроцентово прийшли, народні депутати, і проголосували, бо це дуже є важливим для села і для фермерських господарств? Дякую.
13:39:30 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хочу ще раз пояснити позицію Конституційного Суду. Конституційний Суд не заперечує проти того, щоб такі зміни були внесені в Конституцію. Він висловив застереження щодо того, куди вони мають бути внесені. Він вважає, що той розділ, в який вони вносяться, ІІ розділ, вони не мають вноситися, вони мають вноситися в інший розділ, я не буду зараз, так би мовити, підказувати, як воно має бути оформлено. Але я думаю, що народні депутати, в тому числі ініціатори, достатньо кваліфіковані, грамотні люди, щоб правильно виписати цю процедуру. І я думаю, що як тільки відповідно будуть запропоновані певні зміни і належним чином будуть внесені пропозиції, сесійна зала готова буде їх підтримати, і далі в Конституційного Суду не буде підстав висловлювати застереження, бо по суті у них немає застережень. В них є застереження щодо того, в якій формі, в який спосіб вносяться ці зміни. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, дві хвилини на запитання Ляшку. Прошу, Олег Ляшко.
13:40:26 ЛЯШКО О.В. Пане голово, Руслан Князевич, я не згоден з вашою позицією. Ось у мене висновок Конституційного Суду на запропоновані нами і 195 народними депутатами зміни до Конституції, щоб визнати основою аграрного устрою України фермерські господарства. Відповідно до Регламенту і до Конституції, Конституційний Суд дає висновок на зміни до Конституції. Ось цей висновок, у висновку написано: Конституційний Суд визнав таким, що відповідає вимогам статті 157-ї і 158-ї Конституції України, законопроект про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо фермерського господарства. Все. І цей висновок є обов'язковим, остаточним і оскарженню не підлягає. У висновку Конституційного Суду немає жодних заперечень щодо неконституційності запропонованих нами змін до Конституції, щоб визнати фермерів основою аграрного устрою країни. Крім того, хочу процитувати вам окрему думку судді Конституційного Суду України Сергія Саса, де він зазначив, що немає жодних правових наслідків для Верховної Ради - ті заперечення, про які ви говорите, - і не є перешкодою для прийняття рішення про попереднє схвалення законопроекту. Аналогічного висновку дійшов в окремій думці суддя Конституційного Суду Микола Мельник. Я вважаю, що ваша позиція спрямована на одне: на затягування внесення змін до Конституції, про те, щоб земля належала фермерам. Більше того, за моєю інформацією, частина фракції, яку ви представляєте, не збирається за це голосувати, бо відстоює інтереси латифундистів, і хочете просто роздерибанити землю, замість того щоб віддати її українським селянам. Тому я звертаюсь до українського парламенту. Давайте приймемо в першому читанні ці зміни до Конституції, ніщо нам не… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваша відповідь.
13:42:40 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Пане Олег, я з повагою до вас відношуся і ніколи не дозволяв собі персональні образи, але така справа, політика – є політика. Тепер, з вашого дозволу, дозвольте мені відповісти, якщо ви мені не заперечуєте, і зацитувати вам Закон "Про Регламент Верховної Ради України", а саме частину п'яту статті 149: "Верховна Рада може розглянути питання і прийняти рішення про попереднє схвалення законопроекту відповідно до статті 155 Конституції чи прийняття законопроекту відповідно до частини першої статті 156 Конституції за умови, що такий законопроект за висновком Конституційного Суду відповідає вимогам 157-і та 158-ї… і щодо його положень Конституційний Суд не висловив застережень". Відкриваємо рішення Конституційного Суду, я не буду все читати, я тільки коротко зачитаю: "Запропоновані розділом I законопроекту зміни до Конституції України не стосуються конкретного права людини, у зв'язку з чим Конституційний Суд висловлює застереження щодо можливості їх внесення відповідно до розділу Конституції із застосування 149 статті Регламенту Верховної Ради". Таким чином, при всій повазі до суддів Мельника і Саса, рішення Конституційного Суду набуло законної чинності без їхніх голосів. Хоча я… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. КНЯЗЕВИЧ Р.П. … що вони проголосували "за", а потім ще й написали окрему думку. Але це їхнє право, і я не буду критикувати їхню позицію. Таким чином, ми просто обмежені, шановний Олег Валерійович, у маневрі, бо відповідно до частини першої 150-ї Регламенту Голова Верховної Ради надсилає до Апарату Верховної Ради законопроект, висловлює Апарат свою позицію, направляє нам, і ми не можемо інших варіантів, ніж внести відповідний проект постанови, запропонувати парламенту. Але це справа парламенту, як парламент буде на це реагувати. Я просто… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, останнє запитання. Олексій Мушак, прошу.
13:44:29 МУШАК О.П. Шановна пані головуюча, шановний Руслане Петровичу! Дивіться, яка ситуація. Рік тому Європейський Суд з прав людини визнав, що мораторій - це є порушення прав та свобод громадян України. 18 років уже Верховна Рада не може проголосувати закон про обіг земель, яким би сказали, як українець може і має право розпоряджатися своєю землею. Замість того ми зараз… замість того, щоб прийняти відповідний закон, ми починаємо довгу епопею, або хтось починає довгу епопею, про зміни до Конституції. Навіщо це робити? Це насправді лише затягування часу. Якщо ви хочете захистити фермерів, невеликих виробників, які проблеми? Робимо відповідний закон, далі робимо зміну до Бюджетного кодексу щодо їх підтримки – і "вперёд"! А довгу дискусію з приводу того, який аграрний устрій повинен бути, тим паче, коли ви вносите зміни не до тієї Конституції, не до тієї статті Конституції, робити не треба. Прошу вас прокоментувати, Руслан Петрович. Дякую вам. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
13:45:32 КНЯЗЕВИЧ Р.П. Дякую. Героям Слава! Я не хочу коментувати по суті питання, оскільки до предмету відання комітету не належить розгляд питання по суті. Розгляд питання по суті мав розглянути Комітет з питань аграрної політики і надати відповідно нашому комітету. І я сподіваюсь, що він надасть нам розгляд такого питання і ми, відповідно, надалі вже будемо враховувати його під час попереднього схвалення і прийняття законопроекту в цілому. Інша справа, що відповідно до наших повноважень ми маємо чітко відслідковувати норми Конституції і Регламенту щодо конституційної процедури. В цьому випадку комітет не може прийняти іншого рішення. Згідно до Закону про Регламент ми не маємо інших альтернатив. Там чітко написано, що ми зобов'язані надати тоді проект постанови, що ми і зробили. Тому я не бачу, що комітет в якийсь спосіб намагається затягувати цей процес. Комітет просто належним чином виконує свої повноваження. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, повертайтеся на ваше робоче місце. Друзі, я прошу записатися зараз, і колеги, на обговорення від фракцій. Юрій Одарченко представить позицію фракції "Батьківщина". Будь ласка, пане Юрію.
13:47:00 ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги і шановні українці! Прийняття запропонованих змін до Конституції є абсолютно на часі. Ми всі чули виступи у Верховній Раді, коли більшість, яка знаходиться сьогодні тут, пропонувала неодноразово запровадити ринок продажу землі сільгосппризначення. Тобто та більшість, яка існує сьогодні, вона жорстко стоїть на продажі землі сільгосппризначення. Фракція "Батьківщина" ніколи не підтримувала цієї ідеї, і ми переконані в тому, що запропоновані зміни до Конституції заблокують ці наміри продавати українську землю. Крім того, зараз дуже багато розповідають про те, що процеси децентралізації принесли всьому селу щастя. На жаль, ці розмови ідуть не досліджуючи... ніхто не досліджує цього факту. Якщо подивитися, що таке децентралізація: вона просто звелася до укрупнення сільських рад. І зараз ті села, які втратили статус сільської ради, по суті, дуже серйозно потерпають, тому що у них зникають заклади охорони здоров'я, заклади культури, власне, зникає сама сільська рада. І нема ніякої основи для точок зростання, які б виникали в цих селах, де нема органу влади. Коли нема школи, коли нема органу влади, коли нема ніякого виробництва – ніякого підприємництва, ніякого зростання української економіки в цьому середовищі не може бути. Бо в селі, де нема школи, де нема органу влади, там може вирости тільки якийсь скотник чи пастух. Тому запропоновані зміни до Конституції, на наше переконання, дадуть глибинний поштовх для розвитку української економіки, для розвитку, власне, сільського господарства, коли в основу розвитку села покладуться ресурси, якими фермери розвивають сільське господарство. Тому що, якщо зараз дослідити, що відбувається на українському селі, не дивлячись на палкі промови Гройсмана, якого тільки що Верховна Рада намагалася відправити у відставку, ми бачимо, що реально село потерпає, що ніяких реальних збільшень надходжень до бюджету не існує і нічого не відбувається. Тільки ті, хто встигли швидко об'єднатися, вони отримали подачку за рахунок бюджету розвитку. Всі, вся інша інфраструктура села, тих сіл, які втратили статус сільської ради, вони потерпають. Якщо казати про позицію фракції "Батьківщина", ми кажемо про те, що кожна сільська рада мусить мати можливість отримувати рівноправні джерела для фінансування на рівні з об'єднаними громадами. Тому позиція Тимошенко Юлії Володимирівни і фракції "Батьківщина": вирівняти в можливості отримання бюджету всі сільські ради, об'єднані і необ'єднані, а запропоновані зміни до Конституції є… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ОДАРЧЕНКО Ю.В. Є на часі, і ми будемо їх підтримувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, виступ від "Блоку Петра Порошенка". Передає право на виступ пану Мушаку. Будь ласка, пане Олексію.
13:50:28 МУШАК О.П. Шановні колеги, шановна українська громада, мої вітання. Ми зараз обговорюємо зміни до Конституції щодо земельного питання, але ж історія цього проста. Послухайте, люди зараз позбавлені права вільно розпоряджатися землею. А ми кажемо про те, який повинен бути аграрний устрій і великі дискусії з цього приводу розвиваємо. Якщо ви хочете спитати у людей, що вони, дійсно, хочуть: чи хочуть вони мораторій, чи не хочуть мораторій. Минулі президентські вибори чітко показали: ті кандидати в Президенти, які підтримували ринок землі, вийшли в другий тур (відповідно, Порошенко і Зеленський), а ті кандидати, які не підтримували ринок землі, вони в другий тур не вийшли. Тому українець чітко сказав свою точку зору і дав нам напрям, що ми повинні робити. Тепер з приводу суті, з приводу аграрного устрою: чи повинні бути фермери, чи не повинні бути фермери. Повинні бути насправді всі, бо Україна надзвичайно велика є аграрна держава, і фермери не зможуть навіть велику кількість землі обробляти. Це, умовно кажучи, зараз фермер – це тільки той, хто обробляє сам або його сім'я обробляє землю. А дивіться, що робити тому, у кого тисячу гектар, дві тисячі гектар, три тисячі гектар? Оце, насправді основа, тому що, якщо ми кажемо про вирощування технічних культур і інші речі, сівозміни, то насправді це там в Україні буде прибутковим підприємство десь тисячу, три тисячі гектар. Тому, шановні колеги, якщо ми хочемо займатися розвитком України, то треба створювати умови для всіх. Це раз. А друге. Якщо ми хочемо знову ж таки продовжити історію, що 18 років українець позбавлений право вільно розпоряджатися землею, так давайте велику дискусію, як ми будемо вносити зміни до Конституції. Зміни до Конституції вносити не треба, шановні колеги, треба голосувати за відповідні закони. Нічого там складного немає. Проектів про обіг земель велика кількість, беріть підтримуйте. Хочеться, щоб ми, тільки українці купували землю? Питань немає. Хочеться, щоб і українські громадяни, і українські юридичні особи купували землю? Також проблем немає. Боїтеся те, що іноземець купить землю? Так тоді ви не того боїтеся, бо через мораторій, через довгострокову оренду землі іноземці вже насправді велику кількість землі скупили в той чи інший спосіб. І це треба також розуміти. Тому, якщо фахова дискусія, то не треба зміни до Конституції, а треба відповідний закон. Чим скоріше його ми приймемо, тим краще буде для держави, бо це не тільки про гроші, – а грошей буде досить багато, бо це і додаткові податкові надходження, і інвестиції, – це також про гідність людей і про чесність людей. Бо не може так бути, що українець за кордоном може купити землю, а в своїй Батьківщині, за яку тут багато людей виступають, борються, він позбавлений такого права. Це є нонсенс. Ми свого громадянина українця, який нас вибрав, ми насправді його позбавляємо базових прав, майнових прав. Дякую. Слава Україні! І смерть земельному мораторію! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олексію. Будь ласка, до слова запрошується Олег Ляшко, представить позицію своєї фракції Радикальної партії.
13:53:26 ЛЯШКО О.В. Я радив би колезі, який щойно виступав і агітує за те, щоб продавати землю, для початку представиться від якої фракції, БПП, а по-друге, сказати українцям, що ви – родич одного із земельних олігархів, який орендує сотні тисяч гектарів української землі за копійчану плату на паї і обдирає людей, виснажуючи екологію, розбиваючи землі і не створюючи жодної соціальної сфери. Натомість у нас політика інша, яку ми пропонуємо. Стаття 13 Конституції України вказує, що земля є власністю українського народу. Нинішня влада Президента Порошенка і новообраний Президент Зеленський намагаються протягнути закон про ринок земель. Тому що їм не треба розвиток села, їм не треба, щоб у селі були люди, їм не треба, щоб у селі була корова, робота і все інше. Їм треба одне: кредити Міжнародного валютного фонду, які вони розкрадуть, виведуть у свої офшори, адже вони є власниками цих компаній, і доведуть країну до дефолту. Тільки земля уже не буде належати українцям. Я не дам вам продати землю ні в цьому парламенті, ні в наступному парламенті. Наша команда не дасть протягнути грабіж українських селян і продаж землі! Те, що планував зробити Порошенко, ми йому не дали в цьому парламенті. Ми так само не дамо реалізувати плани по продажу землі Зеленському, що він хоче зробити в новому парламенті. Саме тому ми пропонуємо зміни до Конституції України, щоб записати, що основою аграрного устрою України повинні бути фермери, не латифундії, не глитаї, не ті, хто набиває власну кишеню і через одеські, маріупольські порти зерно вивозить за кордон замість того, щоб поставити в селі агропереробку, на гектар орендованої землі дати корову, дати робочі місця, діти доїльні апарати і звільнення від податків для малих сімейних ферм. Натомість все зачищають, і у живих фермерів, яких, так, в Україні справді, на жаль, не так багато порівняно з Польщею, ви агітуєте за продаж земель. У Польщі майже мільйон фермерських господарств, які годують всю країну, а в нас той фермер не може навіть пожиттєво успадкувати землю, яку він отримав, тому що збирають величезні банки землі Порошенки і всі інші земельні олігархи для того, щоб перепродати, за копійки забрати землю в селян, мільярди перепродати і покласти собі в кишені. Для українського села, для розвитку України треба інший шлях. Земля, як і передбачено Конституцією, належить українському народу. Обробляє цю землю, основою господарства є фермер - та людина, яка дасть роботу, верне людей в село, верне живність в село, життя в село верне і дасть можливість… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. ЛЯШКО О.В. Дасть можливість розвиватися селу, а не добивати, як робите це сьогодні. І останнє, що хотів сказати. Розглядається ключове питання для майбутнього країни - кому належатиме земля. Я попросив Прем’єра Гройсмана залишитися і висловити свою позицію. Він пішов, не знайшов часу прийти і сказати, що я підтримую фермерів і земля повинна належати українцям, а не іноземцям. Ми це зробимо за владу. Ми не дамо роздерибанити землю… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в негативному контексті згадувалася фракція БПП. БПП згадувалася. Будь ласка, представнику БПП хвилина надається на репліку. І не згадуйте родинні зв'язки і фракції в негативному контексті. Будь ласка, прошу.
13:57:30 МУШАК О.П. Шановний колега, слухайте пані головуючу, вона насправді мене представила, коли я виступав, але для вас ще раз повторю: Олексій Мушак, "Блок Петра Порошенка". ЛЯШКО О.В. (Не чути) МУШАК О.П. Значить, мій двоюрідний брат пан Андрій Веревський, я цього не боюся і це визнаю. Тепер дивіться, коли є дискусія, коли вам немає по суті що заперечити, переходять на особистості. Я вам відповім дуже просто. Я вам відповім дуже просто: в Україні є мораторій і є великі агрохолдинги; в Росії немає мораторію, є ринок землі, немає агрохолдингів; в Польщі є ринок землі, немає агрохолдингів; в Молдавії є ринок землі, немає агрохолдингів. Тому питання, чиї інтереси ви відстоюєте? Це раз. Друге. Коли ви порівнюєте, наприклад, з Польщею, так секундочку, там є ринок землі. І тому фермер займається не вирощуванням технічних культур, не в коротку грає, а він в довгу грає: він вирощує сад, ягідництво, органіка, іншим займається. Бо для цього потрібно довготривале право власності, не оренда. Розберіться в суті, а далі виходьте на цю велику трибуну і розказуйте такі речі. Велике спасибі. Ще раз: смерть земельному мораторію! ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановний пане... Шановний пане... Репліки на репліки, згідно Регламенту, немає. Я прошу записатися зараз на обговорення від народних депутатів України. І не примушуйте мене порушувати Регламент. Будь ласка, репліка. Я не зловживаю, я, навпаки, стою на сторожі. На сторожі нашого Регламенту. Будь ласка, запишіться і говоріть, що завгодно у ваших виступах по темі обговорюваної постанови. Я вас дуже прошу, не згадуючи родичів. Одарченко, будь ласка, вам слово. Пане Одарченко! Передаєте слово народному депутату Івченку. Будь ласка. Шість хвилин на виступи ми надаємо. І ми продовжуємо зараз засідання Верховної Ради України на 10 хвилин. Ми продовжуємо зараз засідання ранкове на 10 хвилин. І тепер надається слово пану Івченку. Будь ласка.
13:59:31 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я б хотів звернути вашу увагу на те, в якому стані сьогодні знаходиться аграрна галузь. Сімдесят відсотків експорту аграрної продукції – це експорт сировини. Люди покидають село. Кожного року зменшується кількість тих людей, які обробляють і навіть хочуть обробляти земельні ділянки. Талановиті люди не знаходять себе в Україні. Ми… Олег Валерійович, я ж не можу… Талановиті люди не знаходять себе в Україні. Ми займаємо 127 місце по відтоку таких людей. Підтримка державна (тут є виконуюча обов'язки міністра) віддається кому? Вона віддається двом великим агрокомпаніям. Монополія у виробництві мінеральних добрив і ціни, які вищі, ніж в інших країнах! Як тут може бути конкурентоспроможний український сільгосптоваровиробник? І що ми маємо в итоге? В итоге ми маємо псевдоправову державу і маємо псевдоринкову економіку. В цьому симбіозі і нарощується тотальна корупція чиновників Держгеокадастру, які сьогодні знають, де і як зробити для того, щоб наповнити кармани псевдофермерам. Створюються псевдоаграрні компанії, псевдофермери, які і думки не знають, як займатися аграрним виробництвом. Що ми пропонуємо. Перше: підтримати зміни до Конституції. Ми маємо чітко сказати, який аграрний устрій має бути в Україні, і яка має бути основа, в тому числі і для розвитку сільських територій. Я погоджуюсь з тим твердженням, що в Україні мають існувати всі форми господарювання. Але я проти того, щоб підтримка держави віддавалась тим, хто бере дешеві кредити. Я за те, щоб підтримка віддавалась саме тим, хто реально цієї підтримки потребує, і без застави. Третє. Я звертаюсь до колег. А скажіть, будь ласка, в цьому парламенті коли розглядалися закони про українського фермера, ті закони, які дійсно потрібні українському фермеру? Ми, за ініціативою "Батьківщини", проголосували лише закони про сімейне фермерство, і ми проголосували зміни до Податкового кодексу, де дали їм можливість працювати в податковому полі. Більше нічого, більше нічого для фермера ми не зробили. Але є сьогодні інші закони. Вони сьогодні, фермери, просять проголосувати закон про землі постійного користування. Невже за 5 років ми не можемо для них це зробити? "Батьківщина" закликає підтримати даний… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити, будь ласка. ІВЧЕНКО В.Є. "Батьківщина" закликає підтримати даний законопроект. І "Батьківщина" закликає депутатів аграрного комітету і аграріїв зібратися раз і назавжди - і допомогти фермерам і агрокомпаніям у боротьбі з рейдерством, і допомогти фермерам і аграрним компаніям у боротьбі з таким монстром, як Держгеокадастр. І, до речі, я звертаюся до виконуючого обов'язки міністра. Допоможіть працювати нашим аграріям і підприємствам з… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Шановні колеги, до президії звернулися народні депутати України з наступним. В емоційній формі звернулися до президії, а президія буде говорити максимально спокійно і коректно, що ми обговорюємо цей проект постанови за повною процедурою, і депутати звернулися з проханням, щоб ми виділили 15 хвилин на виступи народних депутатів України для того, щоб змогли тут всі висловитися бажаючі. І також звернули увагу на те, що не всі фракції долучилися до обговорення. Тому, щоби ми цей заощаджений час направили на дискусію народних депутатів України. Тому президія приймає наступне рішення. Ми закриваємо зараз ранкове засідання Верховної Ради України, а о 16 годині ми продовжимо розгляд цієї постанови. У нас є список тих, хто записався на дискусію. Розпочинається цей список, згідно того листа, з Вовка, який передає слово Ляшку. Отже, я оголошую закритим ранкове засідання Верховної Ради України. О 16 годині ми зустрічаємося зараз з депутатами і продовжуємо обговорення цієї постанови. Розпочнеться вона з виступу народного депутата Ляшка. Дякую. ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ Сесійний зал Верховної Ради України 30 травня 2019 року, 16 година Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:02:24 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час відведений для перерви, вичерпаний. Я прошу усіх заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Колеги, прошу заходити в зал. Колеги, прошу заходити в зал, зараз я буду проводити реєстрацію. Готові, так? Отже, прошу приготуватися до реєстрації, прошу зареєструватися. 16:05:22 Зареєстровано 345 народних депутатів. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України я оголошую відкритим. Я хочу вам нагадати, що ми розглядаємо проект Постанови про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств (№ 6236). Зараз ми в розділі виступів від народних депутатів. І я надаю слово для виступу Олегу Ляшку, йому два депутати передали слово, і тому йому надається для виступу 6 хвилин. будь ласка.
16:06:21 ЛЯШКО О.В. Дякую, пане Голово. До тих наших слухачів, глядачів українців, які, можливо, не чули дискусій зранку, я повторю про що йде мова, коротко. У 2018 році наша команда ініціювала внесення змін до Конституції України, до статті 41, для того, щоб вказати, що основою аграрного устрою України є фермерське господарство. Парадоксальна річ, Україна, яка завжди корінням із села, де майже половина громадян живуть у селі, але в цьому Основному Законі - Конституції України жодної згадки ні про фермера, ні про село. Натомість тут є стаття 13 Конституції України, яка вказує, що земля є правом власності українського народу. Незважаючи на пряму вимогу Конституції України, що земля належить українцям, влада Порошенка і нова влада Зеленського намагаються протягнути в парламенті закон про продаж землі іноземцям. Вони розказують багато казок про те, що, коли буде продаж землі і ринок відкритий, закритий, перекритий, головне, кажуть, що буде в селі робота, зарплата, корова, життя і все інше. Але при цьому забувають сказати українським селянам і українським громадянам ключову річ: хто купить цю землю. При наших корумпованих правоохоронних органах, продажній судовій системі, відсутності коштів у фермерів, у селян цю землю куплять або латифундії, лобісти, які представлені тут, у парламенті, і блокують прийняття змін до Конституції, або транснаціональні корпорації. Саме тому Міжнародний валютний фонд у кожному меморандумі, надаючи кредити, головну умову ставить - продаж землі. Заради цього вони надають кредити. Чому вони борються за нашу землю? Тому що згадайте, як Гітлер під час війни, що вивозили з України? Робочу силу і землю, чорнозем. Тому що нам Господь дав цей чорнозем. Гітлер війною пішов, щоб забрати нашу землю. Сьогодні діють хитріше: війною не йдуть відкритою, а підкуповують, щоб за три копійки забрати землю. Одні наб'ють мільярди в кишені, а українські селяни будуть батраками на своїй землі. Я і моя команда, ми стоїмо проти реалізації цих планів. В цьому парламенті, цього скликання, саме завдяки нашій позиції, Радикальної партії і інших колег депутатів, ми не дали Порошенку протягнути ринок земельний, продаж земель, хоча вони робили все для цього, але наша залізна позиція не дала забрати у селян землю. Новообраний Президент Зеленський, його представники відкрито декларують в новому парламенті, де вони хочуть отримати більшість, перший свій закон, який вони приймуть, – це про продаж земель іноземцям. Для того, щоб ми не дали протягнути їм цей закон, не дали продати землю іноземцям і забрати її в українських селян, ми пропонуємо змінити Конституцію. Внести доповнення до статті 41: що основою аграрного устрою України є фермерське господарство. Ми не вигадуємо велосипеда. У статті 23 Конституції Польщі записано, що основною аграрного устрою Польщі є фермерське господарство. Конституція Аргентини і багатьох інших країн – записані ті самі норми. Тому що виключно фермерство, сімейне й інші форми господарювання, – це основа розвитку села. Тому що, коли в село приходять латифундії, олігархи, міжнародні корпорації, там немає нічого, крім рапсу і сої. Там немає корови, там немає роботи, там немає дитячого садка, дороги і світла, тому що не інвестують кошти у соціальну сферу. Вони не інвестують кошти в робочі місця, для них головне – швидкий заробіток. Подивіться, вся країна засіяна соєю, рапсом і соняшником, і ніхто не дотримується ні сівозміни, ні родючості земель, ніхто… корови днем з вогнем не знайдеш. Я нещодавно був у Кременчуцькому районі на Полтавщині, зустрівся з однією молодою дівчиною: 28 років, мама п'яти дітей. Вони тримають п'ятеро корів, держава ні копійки їм не дала ні на доїльний апарат, ні на холодильну установку, ні навіть щоб прогодувати ту корову. Зате мільярди йдуть олігархам на так звані дотації нужденним, на їхній, абсолютно прибутковий, бізнес, замість того щоб дати ці гроші багатодітним сім'ям у селі, тим, хто хоче створювати робочі місця, тим хто хоче заробляти, жити і годувати країну. Влада замість зміни цієї політики продажної - продажу землі і сировини, - вони забирають у людей можливість жити в селі. Єдина можливість повернути життя в село, людей в село, корову в село, виробництво в село - треба, щоб земля годувала і належала українцям. Зміна політики держави, щоб ніхто з тих, хто при владі: ні Зеленський, ніхто інший, – не думав, як продати землю, а думав про те, як забезпечити селянам переробкою, обіговими засобами, доступними кредитами, щоб земля належала селянам. Мої зміни до Конституції вирішують цю проблему. Земля належатиме… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. Все, так? Дякую вам. Отже, до слова запрошується Тетерук Андрій. Прошу включити мікрофон. (Шум у залі) А, перепрошую, зараз Купрієнко. Купрієнко, потім Тетерук. Купрієнко передає Галасюку. Так-так, Галасюку. Потім Тетерук, потім Шухевич. І це те, що ми встигнемо, три виступи. Галасюк, Тетерук, Шухевич. Будь ласка.
16:12:57 ГАЛАСЮК В.В. Віктор Галасюк, Радикальна партія Олега Ляшка. Те, що зараз в урядовій ложі немає ані Прем'єр-міністра, ані міністрів під час розгляду такої стратегічно важливої для країни законодавчої ініціативи – змін до Конституції України, це є дуже показово. І це свідчить про те, що питання української землі і майбутнього українського села і агросектору не лише байдужі Прем'єру, а й, на жаль, більшості депутатів у цьому залі. Більше того, Прем'єр і уряд сприяють консервації сировинної економіки України, сировинної моделі. Абсолютно невипадково, що сьогодні ми з трибуни не почули звіту уряду і Прем'єр-міністра. Тому що про що їм звітувати? Про те, що за час їх керування сотні тисяч українців виїхали з України, стали вимушеними заробітчанами, емігрантами, щоб прогодувати свої родини замість створення цих сотень тисяч робочих місць в Україні? Чи про те, що вони піднімали тарифи і ціни замість підняття зарплат і пенсій? Те, що вони діяли під диктовку Міжнародного валютного фонду, замість того, щоби слухати громадян України, українських виробників – платників податків? Чи, може, про те, що в Україні зростає експорт сировини і слабшає промисловість? Ви подивіться, за останні 7 років експорт зернових з України зріс втричі. І при цьому хто став краще жити в селі чи в країні? Кілька олігархів. І це те, що робить цей уряд. Україна експортує на 7 мільярдів доларів зернових, а борошна – лише на 70 мільйонів доларів. А з нашого зерна потім роблять борошно в Туреччині, а потім роблять спагеті в Італії, воно коштує уже в 5-7 разів дорожче, ніж та сировина, яку ми продали за кордон. Це економічний ідіотизм, якому потурає цей уряд і ця влада. І саме тому команда Радикальної партії одноголосно голосувала за відставку цього уряду і Прем'єр-міністра. Чи, може, Прем'єр-міністр хотів би з цієї трибуни сказати правду про свою позицію про ліс-кругляк? Про те, що він підписав, делегував арбітрів для розгляду судової справи в Євросоюзі проти України, щоб в єзуїтський спосіб спробувати відмінити мораторій на експорт лісу-кругляка, за який і команда Радикальної партії Ляшка, і дуже багато українських патріотів боролися в цьому залі. Ми з вами прийняли цей мораторій, і ми з вами його збережемо. Чи, може, він хотів би розказати тут про політику високих цін і тарифів замість політики високих зарплат і пенсій, розвитку промисловості, яку пропонує наша команда? Навряд. Так от, саме тому ми сьогодні не почули звіту уряду. Треба радикально міняти економічну політику. ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Тетерук Андрій Анатольович.
16:16:14 ТЕТЕРУК А.А. Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати, шановний український народе! Питання землі, воно, беззаперечно, потребує вирішення. Тому що ми бачимо низку проблем, пов'язаних з питанням землі, зокрема, ідеться про шалену корупцію тих, хто володіє насправді величезним масивом землі, продає її, збагачується через незаконні схеми, і держава натомість отримує виключно негативний вплив від такого продажу, тому що у нас квітне корупція і немає вирішеності цього питання. Мої колеги неодноразово згадували про те, що це питання потребує конституційного закріплення, вирішення. Але мене надзвичайно турбує той факт, що новообраний Президент Зеленський з перших днів свого перебування на посаді цинічно порушує Конституцію, що, власне, позбавляє нас надії на те, що закріплення питання через Конституцію буде мати стовідсоткову гарантію. На жаль, ми не перебуваємо ще в стадії розквіту правової держави, тому в самому сенсі ми маємо дозволити громадянам бути хазяєвами на своїй землі, тому що, знову ж таки, мої колеги згадували Гітлера, але треба не забувати і партнерів Гітлера – радянську владу, яка за пару десятків років до того, як Гітлер почав вивозити землю, власне, вбивала і українців, які були володарями землі, позбавила їх права власності на землю, і з тих пір комуняцько-більшовицький режим всіляко пручається, щоб українці були хазяєвами на своїй землі. І тому всі ті, хто зараз ратують за те, щоби залишити стан речей в тому сенсі, якому він існує, це насамперед справжні нащадки комуністичного режиму, які багатіють на тому, що розпоряджаються величезними обсягами землі. Судді у нас отримують сотні тисяч гектар як хабарі. Ті, хто мають величезний обсяг політичних, скажемо, дивідендів, вони так само латифундисти ще й ті. Тому ми маємо в цивілізований спосіб дозволити українцям мати право власності на землю, обробляти землю і бути володарями своєї землі, передавати її у спадок і розуміти, що саме земля, земельне питання має бути потужним генератором розквіту нашої держави, розквіту фермерського господарства, розквіту всіх тих, хто хоче працювати, жити на своїй землі і бути справжніми господарями, а не орендаторами. Дякую всім за увагу. І закликаю подумати над цим питанням і вирішувати його в визначений нам спосіб – через зміну законодавства… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. ТЕТЕРУК А.А. Щоб це було вирішено так, як в розвинених країнах. Ринок землі має існувати прозорий, із зрозумілими правилами. І саме ми як народні депутати мали б встановити ці правила, щоб всі розуміли, як на цей ринок входити, як себе поводити і як бути захищеним перед законом і перед усіма гравцями. Це цивілізовано, це правильно і це справедливо, тому що українці мають панувати на своїй землі. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. І заключний виступ – Юрій Шухевич. Колеги, це буде заключний виступ під час… це заключний виступ, минув час. І через 3-4 хвилини ми перейдемо до прийняття рішення. Тому я звертаюсь до всіх голів фракцій запросити народних депутатів у зал. Через 3-4 хвилини ми переходимо до прийняття рішення. Є наполягання, наступний, Дідич – наступний. 1 хвилину, добре? 1 хвилину наступний, який є по списку, по графіку. 3 хвилини – пан Юрій і 1 хвилина – Дідич. Будь ласка, пане Юрій.
16:20:34 ШУХЕВИЧ Ю.Р. Шановні народні депутати, хоча далеко не всі. Тому що, я бачу, багатьом депутатам байдуже, що буде з українською землею, що буде з українцем–трударем, який працював, кров'ю і потом поливав цю землю віками. А я хочу сказати ще вам ось що, бо ми завжди апелюємо до Євросоюзу. Два роки тому назад у Львові в стінах Українського католицького університету відзначалося 40-річчя Гельсінської групи. Приїхали представники не тільки Гельсінської групи з України, з Росії, Естонії, Латвії, Литви, з цього… Грузії і Вірменії. І там один з представників Гельсінської групи, представник Латвії – молодий хлопець, який у свій час при кінці Радянського Союзу, коли починались іти великі демонстрації під час так званої "перебудови," перший підняв національний прапор Латвії. І він сказав нам таке: "Ви знаєте, у нас в Латвії земля – земля належить не нам, належить шведам, німцям, англійцям. Так гарно засіяна, такі газони зелені, а наші люди-латиші, які працювали на цій землі, тепер в Ірландії працюють в наймах". Я з ними говорив, така в них гіркота, і вони кажуть: "Адже колись, коли над нами знущалися, то був ворог, а тепер рідна держава. А ми тут". І він ще додав: "Ми вже той шлях пройшли. Не йдіть нашим шляхом, прошу вас". Знаєте, це вже досвід Латвії, яка є в Євросоюзі. І це є досвід того, як їх обезземелили. І тому я хочу звернутися до вас. Ви тут нарікаєте на мораторій. Правильно, треба нарікати, тому що ми так в грудні приймаємо мораторій - і забули на рік, а потім – ой-ой! - знову будемо приймати. Треба прийняти мораторій на 3-5 років і зробити програму відродження села. Треба людям тим, які живуть в селі, працюють на цій землі, дати відповідні кошти, дешеві кредити, щоб вони могли загосподарювати цю землю, а не кинути її на вільний ринок, де чужинці захоплять цю землю, куплять - і ми знову опинимося "на рідній не своїй землі". Зверніть увагу на це, і подумаємо всі про це, щоб цього не сталося… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ШУХЕВИЧ Ю.Р. …українським селянам, які працювали і працюють на ній. Дякую. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дідич, 1 хвилину, як домовлялися. Будь ласка. 16:24:04 ДІДИЧ В.В. Шановні колеги, шановний Голово, український народе! Сьогодні знаковий день, що ми розглядаємо такий важливий конституційний закон, який поданий колегами - народними депутатами і підтриманий політичними силами в цій парламентській залі, які думають за майбутнє. Коли подивишся на лани, вони красиві, вони потужні, а коли подивися на будинки, де проживають українці, вони розграбовані, українців нема, вони по світах плекаються кращої долі. Тільки через малі форми збереження фермерського руху, через фермера, внесено, ми зуміємо досягти, зуміємо зберегти український народ, зуміємо зробити його господарем на своїй рідній землі, і через цю формулу можемо іти до кращої долі нашої держави. Тому наша депутатська група буде підтримувати ці засадничі правила, засадничі... конституційну цю норму, яка дасть українцям життя. Тому я закликаю всіх голосувати "за". Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, ми завершили обговорення. Я прошу усіх запросити в зал, ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу, колеги, зайти в зал з урядових лож, повернутися в залі для голосування і прошу займати робочі місця. Прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. І прошу Секретаріат Верховної Ради України повідомити, що ми переходимо до прийняття рішення. Подивіться, голови фракцій, кого немає. Прошу усіх зайти в зал. Отже, колеги, готові? Я прошу займати робочі місця. (Шум у залі) А ви не чули, що я десять раз щойно закликав? Ви не чули, що я закликав, чи чули? Отже, прошу займати робочі місця. І прошу голів фракцій приготуватись до голосування. Колеги, подивіться, кого нема поруч, передзвоніть. Будь ласка, заходіть в зал і подивіться, кого нема. Колеги, я… Не всі на робочих місцях. Я прошу всіх зайняти робочі місця, не виходити з залу. Колеги, навпаки, заходьте в зал. Колеги, голови фракцій, подивіться, кого нема поруч – запросіть в зал. Отже, сідайте, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Постанови про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств (номер 6236). Прошу голосувати і прошу підтримати постанову. Голосуємо. Підтримуємо. Прошу проголосувати. 16:29:45 За-160 Колеги, постанова… По фракціям покажіть, будь ласка. "Блок Петра Порошенка" – 34, "Народний фронт" – 33, "Опозиційний блок" – 26, "Самопоміч" – 6, Радикальна партія – 18, "Батьківщина" – 8, "Воля народу" – 4, "Партія "Відродження" – 5, позафракційні - 26. Колеги, і таким чином постанова відхилена і парламент не визначився щодо даної постанови і подальшого розвитку. Отже, колеги, ми зараз… Наступний закон, хочу попередити, наступний проект Закону про сільськогосподарську кооперацію. (Шум у залі) Я ще не оголосив входження. Підпишіть, потім я дам. Наступний - проект Закону про сільськогосподарську кооперацію (6527, 6527-1 і 6527-д). Я прошу усіх доповідачів і співдоповідачів підготуватись до розгляду цього законопроекту, колеги. Перед тим, як надати вам слово, як розпочати розгляд, я повідомляю, що надійшла заява на перерву від двох фракцій: Радикальної партії і "Батьківщини". Я надаю 3 хвилини для виступу, а потім ми переходимо до розгляду проекту закону 6527 і двох альтернативних. Будь ласка, 3 хвилини.
16:31:15 ЛЯШКО О.В. Це величезна ганьба для українського парламенту, що ви не здатні підтримати закон, який вносить до Конституції право фермерів на володіння українською землею. Я хочу, щоб всі українці знали, хто за це не голосував. Ви розказуєте про європейські стратегії, "Блок Петра Порошенка"? Я звертаюся до одного з найбільших латифундистів земельних – Петра Олексійовича Порошенка. Чому ви не дали команду своїй фракції голосувати за цей важливий закон? Чому ви забираєте можливість у фермерів пожиттєво успадковувати землю, володіти нею, бути господарями на цій землі, заробляти на життя і прогодувати свою сім'ю? Я звертаюся до колег з "Народного фронту", які так само дали мізерну кількість голосів за цей закон. Трохимович і всі інші, вам не соромно? Коли ви не підтримуєте фермерів і позбавляєте можливості українців бути господарем і на своїй землі. Ви що хочете? Ви хочете, щоб на цій землі господарі були іноземці? Вам тут… Вийдіть із цього затишного теплого залу і підіть у село до людей і подивіться, що там життя немає. Чому там немає життя? Тому що ви, провладна коаліція, проводите політику, щоб люди задарма віддали цю землю. Ви їм ні копійки кредиту не дали, ні копійки державної підтримки не дали. Ви податків їм нормальних не дали. Ви їм не дали елементарної доїльної установки. І державні акти на землю вони оформити не можуть. І сінокоси там, де на випас корів ганяли, розпаювали і построїли маєтки, тому що немає більше нічого в селі. Ви до чого село, паразити, довели?! І ви ще землю хочете продати? Я хочу сказати, значить, я вимагаю від голови парламенту оприлюднити список тих, хто не голосував за землю для фермерів, у парламентській газеті "Голос України". Я ваші морди повішу на кожному стовпу, на кожному селі, на сільських базарах. На вокзалах, біля зупинок сільських, щоб люди, коли ждуть автобуса, щоб читали і плювали в ваші морди за те, що ви не голосуєте. Нехай у вас руки і ноги повідсихають за те, що ви сьогодні ставите майбутнє країни, забираєте в українців майбутнє! Ви хочете продати землю, щоб 3 копійки в кишеню покласти. У вас "бабла" за все життя багато було, і не буде, тому що гроші - це вода. А земля, господар українець повинен бути. Я не дам вам продати українську землю іноземцям, ні в цьому парламенті, ні в наступному парламенті. Поки я буду в парламенті, землю іноземцям ніхто не продасть. І я заставлю вас змінити державну політику на підтримку українських селян, щоб наші люди заробляли, а не конкурентів годуєте. Безсовісні, паразити, скотиняки! ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до наступного питання порядку денного блоку аграрної політики - це проект Закону про сільськогосподарську кооперацію (6527, 6527-1 і 6527-д). Але комітет наполягає, щоб ми його розглянули за повною процедурою, тому я навіть не буду пропонувати за скорочену процедуру. І, колеги, я розпочинаю розгляд проекту закону 6527. Хочу наголосити, доповідачами будуть Кучер Микола Іванович, потім Івченко Вадим Євгенович, Лабазюк Сергій Петрович, і потім співдоповідь комітету. Я по одному буду запрошувати на слово доповідачів. І першим я запрошую до слова Кучера Микола Івановича, будь ласка. Повна, так, повна, це масштабний законопроект, об'ємний.
16:35:19 КУЧЕР М.І. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, я хочу представити на ваш розгляд проект Закону України про сільськогосподарську кооперацію (реєстраційний номер 6527). Законопроектом пропонується системне та комплексне регулювання всіх правовідносин щодо утворення діяльності і припинення сільськогосподарських кооперативів з врахуванням міжнародних стандартів та кращих світових практик. Разом з тим, хочу відмітити, що аграрним комітетом, спільно з профільними асоціаціями та експертами був підготовлений доопрацьований законопроект про сільськогосподарську кооперацію (реєстраційний номер 6527-д), який одностайно підтриманий членами нашого комітету. Даним законопроектом вирішується низка питань, які досі потребували законодавчого врегулювання. Перше. Законопроект спрощує регламентацію і створення діяльності кооперативів, передбачає порядок виходу, виключення члена сільськогосподарського кооперативу чи ліквідації такого кооперативу. Закріплює механізм повернення внесків членів кооперативу виключно в розмірі, в якому було внесено відповідні внески. Друге. Надає кооперативам, що зареєстровані раніше, можливість привести свої установчі документи у відповідність до цього закону протягом 3 років з моменту його прийняття. Третє. Членами кооперативів можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Раніше юридичні особи членами кооперативів бути просто не могли. Передбачається також наявність асоційованого члена кооперативу, який не зобов'язаний брати участь в сільськогосподарській діяльності кооперативу, і при цьому асоційований член одержує виплати на пай в розмірі і в порядку, визначеному відповідно до статуту кооперативу. При ліквідації кооперативу асоційований член сільськогосподарського кооперативу має переважне право, в порівняні з іншими членами кооперативу, на повернення паю. Кооперативи можуть бути і прибутковими, і неприбутковими. При цьому чітко закріплюється механізм розподілу чистого фінансового результату прибутку сільськогосподарського кооперативу, крім сільгоспкооперативів, які діють без мети отримання прибутку. Прибуткові сільськогосподарські кооперативи матимуть можливість реалізувати продукцію, вирощену членами кооперативу, що тільки сприятиме розвитку вітчизняного фермерства. На законодавчому рівні закріплюється державна підтримка сільськогосподарської кооперації, як з державного, так і з місцевих бюджетів, зокрема, у вигляді компенсації в розмірі до 90 відсотків суми єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого відповідними сільськогосподарськими кооперативами (ЄСВ). В цілому законопроект буде сприяти легалізації виробництва сільськогосподарської продукції у малих і дрібних господарствах та розвитку ринку надання сільськогосподарських послуг. Безумовно, його прийняття сприятиме збільшенню кількості одноосібників, розвитку земельних відносин, ринку надання сільськогосподарських послуг. Враховуючи зазначене, прошу підтримати за основу саме доопрацьований законопроект 6527-д. Чому ми обрали шлях повного оновлення законодавства про сільськогосподарську кооперацію? Нам говорили завжди, що ми перебільшуємо проблему і в Україні з сільськогосподарською кооперацією все гаразд. Ні, зовсім не гаразд. Ось тільки деякі цифри. Частка виробничих сільськогосподарських кооперативів сьогодні в Україні складає в сільськогосподарському виробництві всього-на-всього один процент, в той час як в країнах ЄС складає від 40 до 50 відсотків, а в окремих державах і секторах доходить до 70 відсотків. В обслуговуючих кооперативах у нас працює всього-на-всього 30 тисяч осіб, що складає 0,2 сільського населення України. Зареєстрованих близько до тисячі виробничих та обслуговуючих кооперативів існує менше половини, і вони існують на бумазі, тобто різниця вражає. І оце неузгоджене, застаріле законодавство не відповідає міжнародним стандартам. Тому зроблений якісний, сучасний законопроект, який без перебільшення дасть шанс малим і середнім виробникам сільськогосподарської продукції конкурувати на рівних правах з агрохолдингами, що надзвичайно важливо. Члени кооперативу самостійно будуть визначатися, який в них вид діяльності кооперативу, значно знизяться ціни на продукти, прибравши одного або кількох посередників між споживачем та виробником продуктів харчування. Поліпшиться, дуже важливо, доступ до банківських послуг малих та середніх фермерів, які об'єднались у кооператив. Чи зможе сільськогосподарська кооперація, поєднуючи в собі економічні і соціальні чинники, стати в Україні за умови законодавчого регулювання однією з перспективних форм розвитку сільського господарства? Ми впевнені, що да. Відтак, доопрацьована разом з експертами FAO і ЄБРР нова редакція проекту закону. Це принципово новий підхід до сільськогосподарського кооперативу як до ефективної форми об'єднання сільгоспвиробників, яка зможе ефективно працювати на ринку. Тому, враховуючи зазначене, прошу підтримати законопроект 6527-д. Дякую. При цьому, відкриваючи нові можливості для розвитку сільськогосподарської кооперації, в законі ми намагались зберегти та не руйнувати навіть ту невелику частину кооперативу, які сьогодні існують. Протягом трьох років діючі кооперативи можуть працювати з тими правами і обов'язками, що й до прийняття закону. Але й навіть потім за їх бажанням можуть продовжувати свою діяльність в умовах і з особливостями, які фактично ідентичні тим, при яких вони були створені. Більше того, і це, власне, стало предметом доопрацювання законопроекту в комітеті, ми вирішуємо для цих кооперативів ті проблеми, які є в чинному законі, а саме: надаємо можливість формування основного фонду для здійснення своєї діяльності та право членам повернути свої внески в разі виходу або ліквідації кооперативу. Це принципово новий підхід до сільськогосподарського кооперативу як до ефективної форми об'єднання сільгоспвиробників, яка зможе ефективно працювати на ринку. Разом з тим, розроблений законопроект, я ще раз підкреслюю, був разом FAO ЄБРР і профільними асоціаціями. Ми разом з експертами пропрацювали можливість питання помісячної сплати кооперативних витрат за паї, за трудову участь у колективі, і щоб зняти спірні питання, внесли певні пропозиції до законопроекту 6527-д. Разом з тим, ще хотів би сказати, що цим законопроектом передбачена можливість, якої не було раніше: утворення і діяльності сільськогосподарських і кооперативних об'єднань, так званих "кооперативів другого рівня", які сьогодні надзвичайно поширені в світі. При цьому для сільськогосподарських кооперативів, якраз сільськогосподарських кооперативних об'єднань, зберігається і право засновувати та бути членами кооперативних об'єднань, що утворюються відповідно Закону України "Про кооперацію". Таким чином, запропоноване законопроектом законодавче врегулювання, з одного боку, дозволяє зберегти всі існуючі умови для тих сільськогосподарських кооперативів та виробників сільськогосподарської продукції, які, не зважаючи на недосконалість нашого чинного законодавства, планують продовжувати або розпочинати здійснювати свою діяльність в таких умовах, з іншого пропонують для виробників сільськогосподарської продукції нові можливості для розвитку сільськогосподарської кооперації. Новою редакцією Закону про сільськогосподарську кооперацію пропонується також на законодавчому рівні закріпити та розкрити зміст таких принципів утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів і сільськогосподарських кооперативних об'єднань, як добровільність, відкритість членства в сільськогосподарському кооперативі, сільськогосподарському кооперативному об'єднанні, демократичність, обов'язковість участі членів сільськогосподарського колективу або сільськогосподарського кооперативного об'єднання в його господарській та іншій діяльності, автономність, незалежність, сприяння розвитку сільськогосподарської кооперації. Ми говоримо за освіту, за навчання, за інформацію. Співпраця між кооперативами, урахування інтересів територіальних громад. У відповідності з цим принципами, які відповідають загальновизнаним принципам кооперації Міжнародного кооперативного альянсу та з урахуванням досвіду інших розвинутих держав закладаються чіткі основи управління кооперативом, визначаються права та обов'язки його членів у процесі діяльності сільськогосподарського кооперативу, запроваджуються спеціальні положення щодо кооперативної освіти, участі сільськогосподарських кооперативів у реалізації соціальної функції на селі. Законопроект запроваджує можливість прийняття рішення сільськогосподарських кооперативів з урахуванням додаткової кількості голосів членів, пропорційної до їх участі в сільськогосподарській діяльності такого кооперативну. Ця практика, яка існує в більшості держав–членів ЄС, зберігаючи при цьому принцип демократичності в управлінні кооперативом. Так, відповідно до законопроекту статутом сільськогосподарського кооперативну або сільськогосподарського кооперативного об'єднання, який приймається виключно за правилом: один член – один голос, - може бути передбачено, що його члени при прийнятті рішення на загальних зборах такого кооперативу з усіх питань, віднесених до компетенції загальних зборів сільськогосподарського кооперативу, мають додаткову кількість голосів пропорційно їх участі в господарській діяльності такого кооперативу, частка кожного в обороті з відповідним кооперативом або трудової участі в діяльності кооперативу. При цьому така додаткова кількість голосів, які може мати один член сільськогосподарського колективу, не може складати більше, ніж одну шосту від загальної кількості голосів членів сільськогосподарського кооперативу, а загальна додаткова кількість голосів, яку можуть мати члени сільськогосподарського кооперативу, не може складати більше, ніж одну третину від загальної кількості голосів членів сільськогосподарського кооперативу. До того ж голосування з урахуванням зазначених додаткових голосів не застосовується при прийнятті рішень, при внесенні змін до статуту, при внесенні змін до правил внутрігосподарської діяльності сільськогосподарського кооперативу, про вступ до сільськогосподарського кооперативного об'єднання або вихід з нього, про організацію та реорганізацію колективу. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
16:46:41 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, так. Скільки вам ще треба часу, щоб завершити? КУЧЕР М.І. 20 секунд. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. КУЧЕР М.І. Законопроектом значно оптимізовано систему прийняття рішень загальними зборами кооперативу. Так законопроект надає можливість сільськогосподарському кооперативу передбачену статутом участь члена кооперативу у загальних зборах шляхом свого волевиявлення щодо голосування в порядку денному в письмовій формі. Тому, враховуючи зазначене, прошу підтримати вказаний законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Залишайтесь, будь ласка, при трибуні. І я прошу народних депутатів провести... Прошу, вірніше, записатися для запитань до доповідача. Прошу провести запис. Будь ласка, запрошую до слова народного депутата Мацолу.
16:47:15 МАЦОЛА Р.М. Пане Кучер, а скажіть мені, будь ласка, взагалі, яким чином, на вашу думку, він може покращити, дійсно, ситуацію сьогодні, яка склалася? Це збільшення валового продукту, збільшення, дійсно, ну самого підходу до цього? Чому? Тому що ми все слухаємо, все ніби добре, але хочеться більш конкретно, якщо можна. Дякую.
16:47:44 КУЧЕР М.І. Якщо говорити більш конкретно, то хочу сказати, що законопроект вирішує дуже багато питань, які до цього часу практично не вирішувались. Перше. Він дає шанс малим і дуже малим, і середнім підприємствам, виробникам сільськогосподарської продукції об'єднуватися і конкурувати на ринку. Це дуже важлива річ. Друге. Ми говоримо про створення сільськогосподарських кооперативних об'єднань. Це в законодавстві не було. Третє. Ми дозволяємо приймати участь у створенні кооперативів не тільки фізичним особам, а й юридичним особам. Цього також не було. То єсть, ми створюємо систему, при якій можливі створення і якісна діяльність кооперативів, про які ми раніше навіть не могли мріяти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова народного депутата Кишкаря.
16:48:37 КИШКАР П.М. Дякую, пані головуюча. Микола Іванович, я, власне, не дуже зрозумів, чому нам не вдається в діючому законодавчому полі розвивати сільськогосподарську кооперацію, але втішений, що ця проблематика в вашому розумінні може бути модернізована і набути іншого значення. Я думаю, що з 30 тисяч обслуговуючих кооперативів ми можемо поставити собі цілком якусь зрозумілу цифр: там, через рік ми будемо мати 300 тисяч, ну наприклад, якщо будемо мати. Чи вирішує цей законопроект поняття прив'язки кількості голів ВРХ чи іншої худоби, наприклад, бо там є робочі місця, постійні робочі місця для села, як один із інструментів порятунку українського села? І друге. Чи вирішує це цей законопроект питання оподаткування? А саме: була ідея переходу до оподаткування теж з гектару ріллі чи сіножаті, яке перебуває… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. КИШКАР П.М. …в орендному користуванні того чи іншого кооперативу чи фермерського господарства? Дякую вам за відповідь. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
16:49:58 КУЧЕР М.І. Я хотів би трошки поправити. У нас сьогодні не 30 тисяч кооперативів, а 30 тисяч людей, які працюють у кооперативах. І частка кооперативів у виробництві сільськогосподарської продукції складає тільки 1 відсоток, в той час як в європейських країнах складає, в багатьох країнах є 70 відсотків, 40, 50 відсотків. Тобто кооперативи і кооперативні об'єднання, які ми маємо, особливо, наприклад, у Франції, вони дають можливість малим, дуже малим, середнім виробникам об'єднуватись, і при цьому об'єднанні отримують можливість конкурувати з великими підприємствами, з великими холдингами. І це досить серйозний шлях і гарний шлях. Крім того, якщо ви слухали, то 90, є можливість так само, як для фермерів, починаючи з 90, на слідуючий рік – 80, 70, 60, сплата ЄСВ. Ми їх підтримуємо, то єсть це державна підтримка якраз цих сільськогосподарських кооперативів, які дійсно зможуть піднятися на ноги і ефективно працювати. Що стосується податків на землю, то в нас податки… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити. КУЧЕР М.І. Це податок, фіксований податок і податок за державні землі, який платиться, відповідний відсоток. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Козаченка.
16:51:24 КОЗАЧЕНКО Л.П. Прошу передати слово Івану Споришу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Спориш.
16:51:29 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка", 15 округ, Вінниччина. Звичайно, Закон про сільськогосподарську кооперацію щойно ви почули, і дуже непогано, і це правда. І ми повинні все-таки на державному рівні відрегулювати дане питання, яке, на жаль, сьогодні в нас немає Ми чули все: і порядок набуття, припинення членства, розподіл майна, доходів і таке інше. І це дійсно вагоме питання. Але все-таки я хотів би ще раз задати, хоч переді мною щойно задавав і Павло Кишкар, і інші. Ну, Микола Іванович, чи все-таки ви вірите, вірите в те, що все-таки на рівних правах прості члени кооперативів і таке інше з агрохолдингами великими, чи це дійсно воно тут надає право регулювання, даний законопроект? Хоча ми будемо його підтримувати. Дякую.
16:52:25 КУЧЕР М.І. Дякую. Будь-яке об'єднання, воно завжди позитивне. Тут ми говоримо про об'єднання: а) фізичних осіб, об'єднання юридичних осіб і знову ж таки об'єднання кооперативів. То есть це об'єднання дасть можливість сконцентрувати більші кошти, вийти на ринки і покращити доступ до банківських послуг. То есть це об'єднання дає можливість кооперативу, і створивши йому умови, якщо ви знаєте, сьогодні у нас крім ЄСВ, про яке я говорив, для кооперативів створені умови, коли повертаються 70 відсотків вартості того обладнання, яке вони купляють. То есть, створивши ось такі умови для кооперативів, ми зможемо за кілька років… ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) КУЧЕР М.І. Так. Да. І ми зможемо дійсно підняти їх рівень і дійсно зробити їх такими, хоча кооперативний… Ми мали таке кооперативне законодавство, що цього ми просто не могли дати. Сьогодні вони це все отримають. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Барну. Народний депутат Барна.
16:53:26 БАРНА О.С. Доброго дня. Ну, питання землі – це очевидно. Створення кооперації – очевидно. Але в вашому законопроекті передбачені можливості отримання права власності на землю з тривалим користуванням. Чи можливо зробити доповнення з тим, щоби уникнути такі питання, так як при створенні таких можливостей жодний наш аграрій, який самодостатній, не зможе конкурувати проти більш так заможних закордонних інвестицій чи коштів? Дякую.
16:54:28 КУЧЕР М.І. Члени кооперативу є власниками землі, не кооператив. То есть люди, і юридичні і фізичні особи, які стають членами кооперативу, вони є власниками землі. Кооперативи ж, ви знаєте, діляться на обслуговуючі кооперативи і діляться на кооперативи виробничі. Крім того, які прибуткові кооперативи чи не прибуткові кооперативи. Тому я вважаю, що ми даємо всі можливості і ніяких рухів з землею не відбувається. Тому що власниками є ті люди і ті юридичні особи, які є членами кооперативу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І останнє запитання – народний депутат Юрик. Немає? Будь ласка, Мельниченко народний депутат.
16:55:20 МЕЛЬНИЧЕНКО В.В. Шановний виступаючий, сьогодні у нашій країні набирає, і, зокрема в Хмельницькій області, набирають оберти підприємства, які вирощують ягоди: малину, смородину, аґрус. І треба сказати, що вони навіть пішли далі: не просто продають сировину в Польщу і Германію, а самі займаються переробкою, заморозкою. Як цей закон вплине на ці підприємства? Дякую.
16:55:54 КУЧЕР М.І. Цей закон допоможе цим підприємствам кооперувати з іншими підприємствами, виробляти продукцію і разом спільно продавати. Я, наприклад, колись бачив ягідні і виноробні кооперативи Франції, коли вони всі скидаються, будують заводи, і потім цей завод на протязі збирального періоду працює по кілька днів на кожного із членів кооперативу. Я думаю, що така кооперація дасть можливість скооперувати кошти, можливості, ресурси. І я впевнений, що це тільки плюс для таких підприємств, особливо тих, хто займається ягодами, яблуками і іншими овочами і фруктами. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую доповідачу цього законопроекту. Ми зараз переходимо до розгляду альтернативного законопроекту. І я запрошую до доповіді народного депутата Івченка Вадима.
16:56:55 ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, щоб було цікаво, я додам дещо міжнародного досвіду до того, що говорив мій колега. Отже, колеги, світовий досвід нас переконує, що кооперація сприяла розвитку багатьох країн світу. Так, зокрема, в Європі кооперативи є важливою частиною економічного життя. Нині в державах ЄС налічується 250 тисяч кооперативних підприємств, де працюють 163 мільйони громадян, кожен третій – громадянин ЄС, які дають фактично роботу ще п'ятьом з половиною мільйонам осіб. В Норвегії, у Фінляндії, у Швеції, Японії кооперативами охоплено 100 відсотків фермерських господарств. У Франції і Німеччині – близько 80-ти, у США – в межах 30-ти. В країнах ЄС найбільше поширення отримали дві групи кооперативів, колеги. Перша займається заготівлею, переробкою і збутом, оптової або роздрібної сільськогосподарської продукції. Друга здійснює оптову торгівлю засобів виробництва з їх наступним постачанням безпосередньо господарствам і населенню. Колеги, у Франції і Німеччині охоплення фермерських господарств кооперативами менше, але вони реалізують на внутрішньому і зовнішньому ринках близько половини продукції аграрного сектору економіки. Французькі кооперативи випускають і збувають на міжнародному ринку до 70 відсотків вина. Значною є і їхня участь у випуску спирту, також оливкової олії. Колеги, у Швеції і Фінляндії обслуговуючі кооперативи постачають сільським товаровиробникам приблизно 60 відсотків засобів виробництва. Дослідження свідчать, що у Франції функціонують 3 тисячі 500 сільськогосподарських кооперативів, що займаються переробно-збутовою діяльністю. 60 відсотків збуту цієї продукції іде через кооперативи. Найбільше кооперативами охоплено збут зерна. Колеги, збут зерна у Франції відбувається 60-70 відсотків через кооперативи. Свинини – 65 відсотків, більше половини молока. Переробні кооперативи Франції дають 40-45 відсотків загального обсягу продукції, в тому числі і харчової промисловості. Колеги, у Фінляндії кооперативи, об'єднуючи майже всіх фермерів, забезпечують їм необхідні умови виробництва: кредитування, реалізацію продукції, застосування досягнень в науково-технічному прогресі. В практиці господарювання кооперативи постачають до 50 відсотків мінеральних добрив, 60 відсотків кормів, 40 відсотків техніки і палива. Про масштаби розвитку кооперативів, наприклад у США, свідчить їхній досвід: там функціонує всього 3 тисячі 650 кооперативів з обсягом товарообігу, колеги, 120 мільярдів доларів. Кількість членів таких кооперативів - 3 мільйони 353 тисячі. Чисельність зайнятих в таких кооперативах - до 200 тисяч. Колеги, я ще раз хочу вам сказати, що 50 відсотків продукції Бельгії, Великобританії, Польщі, Нідерландів, Австрії і Данії. 95 відсотків продукції цієї реалізовується через сільськогосподарські кооперативи. Практично 90 відсотків молоковозів в країнах, молокозаводів, вибачаюсь, в країнах ЄС і Північної Америки є кооперативними, 90 відсотків. Через свої кооперативи фермери продають оливкову олію: 60 відсотків - Іспанія, Греція; 69 відсотків м'яса – Фінляндія; 72 відсотка фруктів і овочів у Бельгії; 95 відсотків вирощених у квітів у Нідерландах і понад 50 відсотків реалізації зерна безпосередньо у Франції. Колеги, мушу сказати, що кооперація і фактично законодавство, вдосконалене законодавство і кооперація – це є останньою ланкою аграрної трансформації, особливо для тих, хто формує свій аграрний устрій на сімейному фермерстві або фізичних особах, або одноосібних господарствах. Це фінальна їхня стадія. Чому? Тому що тільки згуртуванням, тільки спільним збутом або спільним обслуговуванням членів таких кооперативів вони можуть отримати найкращу ціну. Колеги, кооперація, передусім хто веде своє господарство, я сказав, на сімейній основі, є сьогодні і незворотнім процесом. Ми маємо розглядати кооперацію саме як інструмент економічного і соціального самозахисту селянства. Що ми маємо на сьогодні, колеги, в Україні. Я вам розказав про міжнародний досвід. А тепер подивіться, що в Україні. В Україні сьогодні діє 1097 одиниць кооперативів, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Із цієї загальної кількості реальну господарську діяльність здійснюють тільки 589. За видами із цих 589 обслуговуючих кооперативів вони розподілилися на: переробні, їх 25, заготівельно-збутові, їх 149, постачальницькі – 16, надання послуг – 101, і багатофункціональні кооперативи – 298. Колеги, я вам сказав, оборот Сполучених Штатів через кооперацію і збут продукції - 120 мільярдів, і задіяні 163 мільйони людей в країнах Європейського Союзу. Знаєте, скільки задіяно в кооперації в Україні? 25 тисяч. Я до чого просто веду, я до чого просто веду. Ми маємо чітко з вами зрозуміти, для чого потрібні ці законопроекти і який стимул економіці України, особливо в аграрному секторі, ці закони дадуть. Що пропонується нашим законом, чим він відрізняється від попереднього закону. На відміну від 6527, ми: а) унормували питання неприбутковості сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; б) ми врегулювали земельні питання всередині кооперативу, зокрема щодо внесених його членами земельних ділянок в якості паю, а також надання можливості одержання нових земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби. Ми впорядкували питання кооперативних виплат в обслуговуючих кооперативах, адже в чинному законі, який сьогодні діє, пропущене основне джерело надходжень кооперативних виплат. Це не тільки повернення членам кооперативу частини попередньо надлишкової сплаченої вартості наданих кооперативних послуг, а й надходження від продажу продукції, виробленої членами кооперативу і переданої йому для реалізації. Ми вирішили питання надання можливості обслуговуючому кооперативу надавати послуги не тільки його членам, а й в обсязі 20 відсотків, для того щоб вони могли самі на себе заробляти, плюс 20 відсотків ми дозволили, щоб ці кооперативи надавали не тільки послуги членам кооперативу. Ми створили передумови для появи кредитних сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, а-ля кооперативних банків, члени якого матимуть змогу отримувати доступні кошти в таких банках або кооперативах, в тому числі за рахунок державних коштів, що є найдієвішим механізмом кредитування малих форм об'єднань товаровиробників, так же, як це працює в країнах Європейського Союзу. Колеги, ми встановили можливості пропорційного розподілу голосів в незалежності від внесків, щоб не було так, що один вклав 40 відсотків і буде мати 40 відсотків голосів. Ні, один член - один голос, в незалежності від того, скільки внесків він зробив. Ми створили передумови для впровадження практики введення спрощеного бухгалтерського обліку для обслуговуючих кооперативів за досвідом Польщі. І наостанок, ми запровадили фінансову підтримку обслуговуючим кооперативам, зокрема на утримання їх матеріально-технічної бази. Колеги, ми зробили максимум, щоб вдосконалити законодавство, яке сьогодні діє щодо сільськогосподарської кооперації. І хочемо, щоб ви підтримали ініціативи "Батьківщини", і просимо вас, щоб ви підтримали ті ініціативи, які б формували в рамках того міжнародного досвіду, про який я вам тільки що розповідав. І, головне, зрозумійте одну річ: сьогодні це останній етап трансформації, який має будуватися над створенням кооперації, і це особливо важливо для тих, хто буде формувати свій аграрний устрій на основі особистого селянського господарства, фермера, сімейного фермера. Це дасть їм можливість згуртуватися і отримати найкращу ціну, а також це дасть і можливість через кооперативи або закуповувати відповідно для своїх членів корми і мінеральні добрива, обслуговувати своїх членів, а також і реалізовувати вирощену продукцію через кооперативні об'єднання. Просимо підтримати наш законопроект. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую доповідачу. Прошу залишатися при трибуні. І ми переходимо до запитань. Прошу підготуватися для того, щоб взяти участь в записі. І я прошу провести запис. Ви маєте нагоду поставити запитання доповідачу альтернативного законопроекту. Запрошую до слова народного депутата Юрика. Прошу, народний депутат Бакуменко.
17:07:51 БАКУМЕНКО О.Б. Шановний Вадим Євгенович, у мене до вас запитання. Скажіть, будь ласка, у вашому законі будуть надані преференції кооперативам для того, щоб вони могли залучити кредитні ресурси для того, щоб свою діяльність ефективно розвивати? Спасибі.
17:08:21 ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, колега. Я вже сказав про те, що ми створили передумови в нашому законопроекті щодо того, щоб з'явилися кредитні сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Що це означає? Це означає, що товаровиробники, фермери, селяни можуть створити відповідний кооператив для надання кредитних коштів іншим, скажімо, кооперативам, іншим формам господарювання, в тому числі фермерам, сімейним фермерам і так далі. Друге. Ці кооперативні об'єднання, звичайно, є формою господарювання. Вони зможуть працювати з банками, вони зможуть працювати з міністерством і отримувати державну підтримку. Через ці кооперативи ми можемо залучати державну підтримку, і ми передбачили основне - це на оновлення матеріально-технічної бази таких кооперативів. Тому ми це передбачили. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я запрошую до слова народного депутата Мельниченка.
17:09:30 МЕЛЬНИЧЕНКО В.В. Шановний колего, скажіть, будь ласка, а чим ваш закон принципово відрізняється від закону нашого колеги, який виступав перед вами, Кучера? У чому принципова відмінність? Дякую.
17:09:52 ІВЧЕНКО В.Є. Дякую. Колеги, я скажу так, що ви знаєте, ще в 2005 році була започаткована урядом Тимошенко стратегія кооперативного руху. І, на жаль, уряд Азарова не виділив жодної копійки. І після цього кооперативний рух почав занепадати, в тому числі і невдосконалення чинного законодавства. Я, колеги, назвав 8 пунктів під час виступу, на відміну від законопроекту 6527, що ми ще передбачили, враховуючи міжнародний досвід. Я ще раз хочу сказати: унормували питання неприбутковості, врегулювали земельні питання всередині кооперативу; впорядкували питання кооперативних виплат у обслуговуючому кооперативі; надали можливості обслуговуючому кооперативу надавати послуги на 20 відсотків більше, ніж є в кооперативі; створення передумов для появи кредитних обслуговуючих кооперативів; встановлення можливості пропорційного розподілу голосів: одна людина – один голос. Все, не буде такого, що 40 відсотків дав - і ти маєш 40 відсотків голосів кооперативів. Створення передумов для запровадження практики ведення спрощеного бухгалтерського обліку, як це відбувається в Польщі, бо сьогодні... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте можливість завершити. ІВЧЕНКО В.Є. … створення передумов для впровадження практики спрощення бухгалтерського обліку, а також запровадження фінансової підтримки обслуговуючих кооперативів. Я думаю, коли буде виступати наступний колега, ми під час обговорення, як, скажімо, автори перших двох законопроектів, ми скажемо, що не враховано у законопроекті, який прийняв комітет, і будемо зал просити, під стенограму, прийняти законопроект, який прийняв комітет. Але з урахуванням пропозицій з двох законопроектів, у тому числі законопроекту Тимошенко-Івченко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова народного депутата Голуба.
17:11:52 ГОЛУБ В.В. Дякую щиро. Владислав Голуб, 197 виборчий округ, Черкащина. Вадим Євгенович, насправді беззастережно можна стверджувати про те, що розвиток сільськогосподарської кооперації - це є основа взагалі розвитку сільськогосподарського бізнесу, це ми можемо побачити на прикладі країн Європейського Союзу, в деяких країнах це досягає 70 відсотків всього ринку аграрної продукції. Але справедливості заради варто сказати, що ті неначебто вісім відмінностей, які є у вашому законопроекті, вони зняті в законопроекті 6527-д, бо він доопрацьований, і ці положення насправді містяться в цьому законопроекті. Вадим Євгенович, у мене до вас просте запитання. Головне науково-експертне управління Верховної Ради зробило 11 застережень до вашого законопроекту, зокрема що він не узгоджується вже з діючим законодавством і деякі положення будуть чітко суперечити вже діючому законодавству. Скажіть мені, будь ласка, ну, насправді ви вже перед тим відповіли, чи не вважаєте ви більш за потрібне все ж таки підтримати комітетський законопроект, який є доопрацьований, а просто … ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити. ГОЛУБ В.В. … а просто дійсно якісь новаторські ідеї, які містяться у вашому законопроекті, приєднати до законопроекту, який вже був доопрацьований і розроблений членами комітету? Дякую щиро за вашу відповідь.
17:13:19 ІВЧЕНКО В.Є. Дякую. Я хочу сказати, що науково-експертне управління зауваження зробило до всіх законопроектів, але законопроект, дійсно, 6527-д, він доопрацьований, і він також доопрацьовувався групою депутатів з "Батьківщини". Ми не є авторами законопроекту "д", але ми є авторами законопроекту, який ми написали самі. Ми прийняли рішення, що ми, фракція "Батьківщина", проголосує за законопроект "д", оскільки він більш комплексний і він напрацьований згідно рекомендацій, які ми давали, в тому числі і ці 8 пунктів, про які ми пройшли. Є три зауваження, про які ми будемо говорити під час голосування, які сьогодні принципові для розвитку сільськогосподарської кооперації. Одне, наприклад, з них – це не може фінансовий ресурс в кооперативі розподілятися щомісячно. Це означає, що ми перетворимо кооперативи на такі собі публічні акціонерні співтовариства, які просто будуть розподіляти прибуток щомісяця, а, таким чином, вони будуть оформлювати людей безпосередньо, оформлювати... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. ІВЧЕНКО В.Є. ... оформлювати робітників, людей, і тим самим не сплачуючи відповідні податки в місцеві бюджети і в державний бюджет. Основні податки, ви знаєте, бюджетоутворюючі, – це ПДФО. Ми показали, як ми можемо вийти з цієї ситуації. Я думаю, що комітет вже підтримав, підтримає зал, і ми проголосуємо за законопроект "тире д". ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Барну.
17:14:54 БАРНА О.С. Дякую. Прошу передати слово Івану Споришу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Спориш.
17:14:58 СПОРИШ І.Д. Звичайно, ми вже багато що почули і по другому законопроекту, але я не помиляюсь, якщо скажу ваші цифри: 1 тисячу 097 кооперативів в Україні, задіяно 25 тисяч людей. Звичайно, це мало, або, можна сказати, це нічого порівняно із тими цифрами, які ви наводили у Європі, Америці і так далі. Але єдине питання до вас, от це мені не подобається, і, мабуть, не знаю, чи зараз ми будемо слухати третій законопроект, от саме один член – один голос. Ну, от для мене це якось воно рахується несправедливо. В когось - один відсоток, в когось – 40 відсотків, і однакова кількість. Ну, це так не повинно бути, мабуть, скажіть, будь ласка?
17:15:49 ІВЧЕНКО В.Є. Ви знаєте, смисл, смисл сам кооперації в тому, щоби об'єднатися заради того, щоби продукцію продати, створити відповідну партію і продати продукцію якомога дорожче. Це об'єднання, говориться про те, що саме статутні, статутні речі: обрання там директорів, обрання бухгалтерів, обрання якоїсь стратегії - буде визначатися згуртуванням людей, тобто людьми, які будуть в кооперативі або, наприклад, сільськогосподарських підприємств, або фермерів і так далі. Прибуток розподіляється згідно внесків. Прибуток розподіляється згідно внесків. Якщо, якщо кооператив, один член кооперативу дасть більше внеску в кооператив чи то зерна, чи то мінеральних добрив, чи чогось іншого, він, звичайно, отримує більше від цього. А ми говоримо тільки про статутні речі, які впливають виключно на господарську діяльність відповідного господарюючого суб'єкта. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Останнє запитання. Будь ласка, народний депутат Кривошея.
17:16:55 КРИВОШЕЯ Г.Г. Дякую. Доброго дня, шановні колеги. Доброго дня виступаючому. Таке питання. Ну по-перше, я хотів би подякувати кожному нашому колезі, які підписались по кожному законопроекту – і альтернативному, і основному – тому що питання досить важливе, питання досить актуальне. Але зважаючи на певні зауваження, які є з боку науково-експертного управління, пане Вадиме, я хотів би звернути ситуацію на наступне. Дивіться, у змінах до частини 1 статті 34 закону нашого, сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам, членами яких є виключно фізичні особи, надається право орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Проте в 22-й статті, частині третій, передбачено, що земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби можуть орендувати лише громадяни. Я до чого веду? Якщо ми говоримо на сьогоднішній день про те, що доопрацьований готові, в принципі, всі підтримати, чи це зауваження науково-експертного управління враховано буде в цій редакції? Тому що це на сьогоднішній день є важливим, тому що ми не можемо залишити звичайних, простих громадян, які не входять… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте. КРИВОШЕЯ Г.Г. Ми не можемо звичайних, простих громадян в селі без права отримувати земельну ділянку в оренду для випасання худоби, щоб це не стало їх примусом іти вступати в кооператив. Ви зрозуміли, що я маю на увазі. Тому прошу дати відповідь на те, чи все буде враховано. Якщо ні, то прошу, якщо зараз ну складно там на цьому закцентувати увагу, то я хотів би, щоб це було враховано під час розгляду до другого читання. Дякую.
17:18:36 ІВЧЕНКО В.Є. Колего, зрозумійте, що таке кооператив. Кооператив – це такий ж самий господарюючий суб'єкт, як і сімейна ферма, фермер, сільськогосподарські підприємства чи товариство з обмеженою відповідальністю, яке веде безпосередньо КВЕД по вирощуванню там сільськогосподарської продукції. Такий же само господарюючий суб'єкт. Такому ж самому господарюючому суб'єкту і надається звичайне право приймати участь в тому, щоби орендувати відповідні земельні ділянки для членів кооперативу. А ми говоримо про обслуговуючий кооператив, тобто надання послуг цьому кооперативу безпосередньо: чи то обробіток землі, чи то заготівля сіна, бо надо безпосередньо зробити заготівлю сіна для того, щоб надати послуги по розподілу там цього сіна для корів і так далі, в тому числі і реалізація продукції. Вона відбувається таким же самим чином. Я просто до чого веду, щоб ви для себе зрозуміли. От колега запитав у мене, 25 там тисяч осіб, я скажу більше. Всього в кооперативах задіяно сьогодні, – чому цей сектор недосконалий в Україні, – півтори тисячі осіб. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте. ІВЧЕНКО В.Є. …півтори тисячі осіб, тоді як в Сполучених Штатах – п'ять з половиною мільйонів, тоді як у всій Європі – більше восьми мільйонів отримали робочі місця і сплачують податки як робітників кооперативу, які фактично працюють у кооперативі. Тому для нас це досить важливо. Ніхто не буде обділений, це виключно прерогатива відповідної території сільської, селищної ради, як розпоряджатися землями під сінокосіння… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую дуже доповідачу. І прошу вас, ви можете зайняти своє місце. І ми переходимо до наступного альтернативного законопроекту, який буде представляти народний депутат України Сергій Лабазюк. Я так розумію, що це буде законопроект номер 6527-д, правильно?
17:20:45 ЛАБАЗЮК С.П. Да-да-да. ГОЛОВУЮЧИЙ. Доопрацьований комітетом. Прошу. ЛАБАЗЮК С.П. Саме так. Шановна головуюча, шановні народні депутати, перш за все, перед тим як приступити до розгляду законопроекту, до доповіді, я би хотів, так як у нас є достатньо часу, сконцентрувати увагу нашу. І мої колеги вже багато сказали по самій суті законопроекту, як і одного, так і другого. І зараз я буду доповідати по альтернативному, який є доопрацьований спільно в комітеті з профільними асоціаціями, де ми багато провели консультацій. І на основі вже тих запитань, які були до моїх колег, хочу наголосити, що сьогодні комітет працює на результат спільно з асоціаціями. І ми в пошуку тих моделей, які дадуть можливість розвиватися агропромисловому комплексу України. І практично все восьме скликання, напрацьовуючи законопроекти, ми щотижня сесійного в понеділок на Погоджувальній раді закликаємо включити в порядок денний ті законопроекти, які вже є опрацьовані і підтримані комітетом. Щотижня у вівторок від всіх фракцій і груп також виступаємо і вносимо пропозицію розглянути наші законопроекти. І мені сумно сьогодні з цієї трибуни підкреслювати той факт, що неодноразово вносився в порядок денний аграрний так званий день, але до розгляду наших законопроектів або не доходило, а якщо доходило, не вистачало голосів в сесійній залі, хоча це надзвичайно важливі законопроекти. Це надзвичайно важливі теми, яких сьогодні чекають як і маленький фермер, так і одноосібник і в цілому наша аграрна держава. Якщо говорити, подивитися мовою цифр, скільки ж ми досягли і чого за останні десятки років, саме якраз аграрна галузь розвивалася в країні, і не завдяки тому, що були створені умови, а тому що селяни наші і наша славно родюча земля працювали на результат. Отож, сьогодні тема наша, яка розглядається в ці залі, – це також та можливість, якою ми могли би вирішити однозначно цілий ряд питань, в першу чергу надати можливість фермерам-одноосібникам, фізичним особам, які проживають на селі, створювати кооперативи, об'єднуватися і завдяки цьому заробляти гроші. Адже сьогодні вони не в рівних умовах з середніми і великими агропідприємствами, я вже не говорю про наших сусідів європейських фермерів. Той агропромисловий комплекс, який диктує умови вже в вільному ринку, і якщо ми не надамо можливість через нормальну прозору схему об'єднувати кооперативний рух, не дамо їм прозору систему, в якій вони можуть працювати і самі приймати рішення, нам не вдасться їм надати ту можливість, завдяки якій вони будуть розвиватися, а ми в перспективі не будемо дбати з вами в цій сесійній залі як би вирішити проблеми працевлаштування. Ми не будемо думати, як би знайти кошти для соціального захисту наших людей, тому що вони будуть самодостатні, вони, навпаки, ще зможуть створювати нові робочі місця завдяки цьому унікальному інструменту, який ми сьогодні пропонуємо завдяки даним законопроектам. Отож, шановні народні депутати, дорогі наші виборці, на розгляд парламенту пропонується проект Закону України про сільськогосподарську кооперацію (реєстраційний номер 6527-д). Як вже говорили мої колеги, це той законопроект, який дійсно опрацьований місяцями в комітеті, обговорений разом з аграрною галуззю, з профільними асоціаціями, з Міністерством аграрної політики, з яким ми працюємо тісно. І саме в такій формі ми вважаємо, що можуть бути написані справжні документи, які мають бути право не тільки прийняті, а і працювати на благо нашої держави. Отож, перед тим, перед тим як перейти безпосередньо до законопроекту, хочу підкреслити і стисло окреслити, чому ми обрали шлях саме повного оновлення законодавства про сільськогосподарську кооперацію. Нам часто закидали, і, вважаю, що перебільшували, що проблеми насправді не існує. Проблема існує. І сьогодні в Україні сільськогосподарська кооперація, вона існує виключно на бумазі, адже десь працює окремо ягідний кооператив, можливо, молочний, і ще десь є невеличкі зернові кооперативи по Україні, про які ми чуємо, але цього далеко недостатньо. Адже давайте, будемо відвертими, що роль цих кооперативів сьогодні є на базі всієї нашої держави надзвичайно мізерною. І лише деякі цифри, колеги, сьогодні варто підкреслити, щоб чітко це зрозуміти. Частка виробничих кооперативів у загальному обсязі вироблення сільськогосподарської продукції в Україні складає менше 1 відсотка, а кількість фізичних осіб-членів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є меншою за 30 тисяч осіб, що складає менше 0,2 відсотка сільського населення України. Хоча ми розуміємо, що саме сільське господарство може надати більше можливостей для залучення людей, які проживають на селі в даній галузі. Отож, з зареєстрованих близько тисячі виробничих та обслуговуючих кооперативів функціонує менше половини, інші існують лише на папері. І це знову підкреслює те, що та система, яка працювала і працює ще на сьогоднішній день, вона є не просто не досконалою, вона є недолугою і не дає можливості розвиватись сільськогосподарській кооперації. Натомість у всьому цивілізованому світі сільськогосподарські кооперативи є однією з найбільш головних форм поширених… сільськогосподарських виробників. Їх частка на аграрному ринку, наприклад, в Європейському Союзі складає 40-50 відсотків. А в окремих державах, які серйозно віднеслися до даного напрямку, це доходи сьогодні до 70 відсотків. Отож, 70 відсотків – в розвинутих країнах Європейського Союзу і 1 відсоток – в державі аграрній Україна. 1 відсоток проти 40-а чи 50-и, ми розуміємо, що це не просто не вражає, а водночас досить серйозно засмучує нас. Що ж гальмує розвиток сільськогосподарської кооперації в Україні, запитаєте ви? На наше переконання, після детального аналізу, який ми розбирали, обговорювали, не один був виїзний комітет і виїзні засідання, на яких дане питання піднімалося знову ж таки не в теорії, не в кабінетах виключно Верховної Ради, а безпосередньо на фермерських господарствах, на територіях, де вони працюють. І мені приємно відмітити, що з кожним роком до обговорення і до відкритих наших комітетів - а ми завжди були відкриті і запрошували представників агропромислового комплексу різних форм господарювання приїжджати до нас на комітет, задавати питання, - ми завжди готові були прислуховуватися до побажань, до завдань так называемых наших виборців і, звичайно, спільно разом з ними прописувати законодавчі ініціативи. Отож, якщо коротко по проекту, то прийняття його надасть нам велику кількість можливостей позитивних. А саме: без перебільшень це дасть шанс малим та середнім виробникам сільськогосподарської продукції конкурувати на рівних правах з агрохолдингами, і підкреслюю ще раз, не виключно в межах України. Це також буде давати можливості виходити на європейські, на світові ринки нашим кооперативам. Члени кооперативу можуть самостійно визначатися, який у них буде вид діяльності кооперативу. Значно знизяться ціни на продукти, прибравши одного або кількох посередників між споживачем та виробником продуктів харчування. Про що це говорить? Ми неодноразово чули від виробників, і ми знаємо, що насправді так є: той, хто важко працює цілий рік на своїй присадибній ділянці, на своїй фермерській землі зі своєю худобою, він за безцінь вимушений продати свою продукцію посередникам, які буквально, так называемые ділки, які за день, за два, за тиждень заробляють в рази більше, ніж той селянин, який важко трудиться на землі. І коли ми спілкуємось з аграріями, нам часто задають питання. І я переконаний, що народні депутати також чують, неважливо чи це представники агропромислового комплексу, чи це представники аграрного комітету, чи це інші сфери діяльності, з яких народні депутати виходили перед тим, як прийшли в політику. Ми з вами знаємо, що люди нарікають, бутылка молока сьогодні вироблена важкою працею коштує в рази менше за бутылку води. Я вже не говорю за те, як люди вирощують картоплю цілий рік, потім її продають за копійки чи вимінюють на щось, і цю картоплю вже в місті міський житель вимушений купувати в 3, в 4 рази дорожче. Отож, завдяки даному законопроекту ми точно бачимо механізм, як можна буде зменшити вартість сільськогосподарської продукції для кінцевого споживача в місті і одночасно надати можливість більше заробляти безпосередньому виробнику завдяки об'єднання в кооперативи. Поліпшиться доступ до банківських послуг малих та середніх фермерів, які об'єднались в кооперативи. Сьогодні, на жаль, ми також чуємо нарікання про те, що отримати фізичній особі чи одноосібнику, чи малому фермерському господарству кошти в банку, запозичити для того, щоб придбати сучасну сільськогосподарську техніку, обладнання, збудувати нове приміщення чи придбати ту чи іншу худобу, можливості такої немає. Завдяки об'єднанню в кооператив, ми впевнені, що така можливість настане. Отож, чи зможе сільськогосподарська кооперація, поєднуючи в собі економічні та соціальні чинники, стати в Україні за умов належного законодавчого регулювання, звичайно, однією з перспективних форм розвитку сільського господарства в Україні? Так, стверджувально сьогодні можу сказати, що обов'язково це і відбудеться. При цьому, відкриваючі нові можливості для розвитку сільськогосподарської кооперації, ми намагалися зберегти та… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити. ЛАБАЗЮК С.П. Ми намагалися зберегти та не руйнувати навіть ту невелику частину кооперативів, яка вже є, існує сьогодні, а, навпаки, надати їм можливість більше розвиватися. Ми врахували їхні також побажання і пропозиції. Протягом 3 років діючі кооперативи можуть працювати з тими ж правами і обов'язками, що і до прийнятого закону. Але і навіть потім за їх бажанням можуть продовжувати свою діяльність в умовах та за особливостями, які фактично ідентичні тим, за якими вони були утворені. Більше того, і це, власне, було предметом доопрацьованого законопроекту, в комітеті ми вирішуємо для цих кооперативів ті проблеми, які є в чинному законодавстві, а саме надаємо можливість формування основного фонду для здійснення своєї діяльності та право членам повернути свої внески у разі виходу чи ліквідації такого кооперативу. Станом на сьогодні такої можливості не існує. Відтак доопрацьована разом із експертами FAO та ЄБРР нова редакція проекту закону - це принципово новий підхід до сільськогосподарського кооперативу як до ефективної форми об'єднання сільгоспвиробників, яка зможе ефективно працювати на ринку. Ми разом із експертами працювали над цим питанням багато місяців. І сьогодні можливість прийняти цей законопроект багато чого вирішить, як і сплата кооперативних виплат на паї за трудової участі в кооперативі. І щоб зняти всі спірні питання, які виникли в нас, так як є альтернативні законопроекти, друге речення частини третьої статті 26 законопроекту пропонуємо викласти в такій редакції: "Розмір таких кооперативних виплат визначається за результатами фінансового року пропорційно до трудової участі члена кооперативу у порядку, визначеному рішенням вищого органу управління кооперативом", - тобто фактично відтворити підхід, який закріплений чинним законодавством. Доповнити статтю 27 законопроекту новою частиною такого змісту: "У сільськогосподарському кооперативі, який діє без мети одержання прибутку, виплати на паї не здійснюються", - тобто зняти можливість двочитань в цій частині. Користуючись нагодою, хотів би ще навести приклад, і на основі знову ж таки наших європейських партнерів, і окремий виробник не в змозі впливати на рівень цін як закупівлі, так і реалізації виробленої продукції, переробними підприємствами. Отож, група фермерів або союз кооперативу розглядається як єдина потужна організація, яка здатна закуповувати значні обсяги товарів та послуг та реалізовувати великий обсяг продукції. Значна перевага кооперативних об'єднань полягає в можливості обміну досвідом між фермерами щодо ефективності ведення сільськогосподарської діяльності, а також бажання працювати як частина об'єднань, групи, а не самостійно. Знову ж таки сьогодні… ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, я перепрошую, а скільки часу вам треба, щоб завершити? ЛАБАЗЮК С.П. 2 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 2 хвилини? Добре, давайте ще дві хвилини. ЛАБАЗЮК С.П. Дякую. Я думаю, що даний законопроект, просто він настільки глибокий і нам важливо його сьогодні детально обговорити, щоб ми правильне, виважене прийняли з вами рішення, тим більше нас велика кількість залишилася в залі. За рахунок об'єднання зусиль фермерів у єдиній організації, а також існування переваг щодо закупівлі сировини та реалізації продукції зростає рівень дохідності виробництва. Ми розуміємо, коли сьогодні одноосібник чи дрібний фермер купує тонну, чи дві тонни мінерального добрива, чи тонну солярки, звичайно, він не може отримати таку ціну, як великий агрохолдинг, який купує десятки, сотні тонн. При об'єднанні кооперативів… І ПДВ, правильно колеги підказують. При об'єднанні в кооператив це також є оптова закупівля і оптова можливість продажі тієї виробленої сільськогосподарської продукції. Отож, ми даємо можливість нормальної і здорової конкуренції. Отож, об'єднавшись у кооперативи, фермери мають можливість нарощувати виробництво за рахунок одержання кредиту на власний розвиток, а також за рахунок можливості використання… Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В. ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, шановний пане Лабазюк, я хочу звернути увагу на наш комп'ютер, вже закінчився час. Будь ласка. Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І. ГОЛОВУЮЧИЙ. Все нормально, продовжуйте.
17:35:30 ЛАБАЗЮК С.П. Дякую, дякую колегам ще раз, що підтримуєте мене. Отож, офіційно зареєстровані кооперативи, як групи виробників, а також безпосередньо фермери, члени об'єднань можуть одержувати як матеріально-технічну, так і організаційну, інформаційну підтримку від держави. Ця підтримка включає професійні тренінги, модернізацію ферм, сертифікацію продукції щодо вимог системи якості харчової продукції. Також ми знаємо і сьогодні читаємо ЗМІ про те, що в нас є досить жорстка серйозна конкуренція на міжнародних ринках. І, з однієї сторони, позитивно, що ми отримали доступ до європейських, до світових ринків, з іншої сторони, ми розуміємо, якщо не сертифікуватися і не перейти в сучасні європейські, світові стандарти, наш дрібний одноосібник-фермер, кооператив не в змозі буде продавати свою сільськогосподарську продукцію. Ми ж знову ж таки нашим законопроектом передбачаємо, що такі можливості будуть. Отож, шановні колеги, прошу народних депутатів з усіх фракцій та груп, позафракційних народних депутатів підтримати законопроект 6527-д за основу з врахуванням, під стенограму, тих положень, які я озвучив. І, звичайно, зробити важливий крок, за який, я впевнений, що не тільки аграрії, а всі жителі нашої держави, аграрної держави Україна, будуть вам вдячні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Залишайтеся, будь ласка, при трибуні. І прошу провести запис для запитань до доповідача. Будь ласка, народний депутат Мельниченко.
17:37:23 МЕЛЬНИЧЕНКО В.В. Шановний пане Сергію, ми хочемо, як ваші колеги, і навіть як ваші земляки знаємо вас як серйозного аграрія з Хмельниччини, до якого люди відносяться з великою повагою. Хочемо задати вам просте питання: а чим ваш закон відрізняється від тих двох законів, які перед вами доповідали наші колеги? Дякую.
17:37:51 ЛАБАЗЮК С.П. Дякую. Дякую, колего. Насправді так, наша Хмельниччина, і мені приємно відмітити, що вже третій рік поспіль Хмельниччина досягає найкращих показників в рослинництві саме по збору сільськогосподарської продукції, зернової, на теренах України. Але це не говорить про те, що ми не повинні сьогодні дбати про одноосібника, про фермера, про мале підприємство, а, навпаки, ми повинні забезпечити. Тому що, як і я, і ви, і я, ми, депутати-мажоритарники, приїжджаючи на округ, ми чуємо не тільки запитання, а і чіткі завдання. Отож, законопроект депутатський, він комітетський, я би його назвав, він доопрацьований, і ті норми законопроектів, які не були враховані в першому і другому законопроектах ми спільно врахували. Як я вже сказав під стенограму, ті запобіжники, які нам рекомендували народні депутати, особливо народні депутати з фракції "УДАР", я дякую вам, тому що, дійсно, були застереження, що можна було зловживати і товариства могли переформатовуватися в кооперативи, і таким чином ухилятися від сплати податків. Ми врахували цю пропозицію і ряд інших пропозицій, вони сьогодні є прописані, я під стенограму вносив це. Тому… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. ЛАБАЗЮК С.П. … що даний законопроект є настільки доопрацьований, що ми маємо змогу отримати вже хороший, якісний документ на виході. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Сольвара. Мацола, будь ласка.
17:39:19 МАЦОЛА Р.М. Доброго дня! Пане Сергію, дивіться, я уважно слухав, і, дійсно, законопроект цікавий. Тільки єдине питання в чому. Попередні доповідачі так само розказували, так само, дійсно, цікаве питання. Але в мене одне питання зараз виникає: як ми вспіємо прийняти дійсно закон. Чому? Тому що ми всі прекрасно розуміємо, що Рада, ну, працювати буде ще два місяці. І слово "працювати" - це, напевно, так м'яко сказано, голосно. Дякую.
17:39:58 ЛАБАЗЮК С.П. Дякую, пане Романе за таке запитання. Але я думаю, що ми маємо зобов'язання як народні депутати працювати до складання присяги наступного скликання Верховної Ради. Відповідно у наступний сесій тиждень, вівторок, 4 червня, ми розпочнемо, у цей день у мене день народження, я думаю, що мої колеги з Хмельниччини і інші народні депутати зроблять мені подарунок, і ми будемо приймати цей законопроект. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
17:40:21 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Дякую. Хороші перспективи - наступного вівторка. Наступне запитання від народного депутата Ємця. Передає Кривошеї. Будь ласка.
17:40:33 КРИВОШЕЯ Г.Г. Доброго дня ще раз шановні колеги! Сергій Петрович, ну, дякую за змістовну доповідь. Мені дуже приємно, що, в принципі, в комітеті ви доопрацювали, є доопрацьований законопроект. Але, все ж таки, я хотів би повернутися до того запитання, яке я задавав пану Вадиму перед цим, який доповідав по законопроекту 6527-1, який сказав, що він підтримує. І, в принципі, я так розумію, що в парламенті ми будемо підтримувати законопроект 6527-д, який є доопрацьований. Так чи інакше, ще раз нагадую, у змінах до частини першої статті 34 закону: "Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам, членами яких є виключно фізичні особи, надається право орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби". Знову ж таки 22 стаття частини третьої цього закону України передбачає, що земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби можуть орендувати лише громадяни, тобто фізичні особи, кооперативам це неможливо. Я не почув повної відповіді від Вадима, і я розумію, чи це є враховано в доопрацьованому чи можливо це врахувати до другого читання? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
17:41:51 ЛАБАЗЮК С.П. Дякую за питання. Так, звичайно, ми ж маємо можливість врахувати ще пропозиції, які сьогодні будуть в сесійній залі, і доопрацювати до другого читання. Але хочу наголосити, що ми з вами в цій сесійній залі приймали також рішення про передачу земель за межами і в межах населених пунктів в управління місцевим органам самоврядування. І саме територіальна реформа і реформа децентралізації була покликана на те, щоби цю функцію передати на місця. Отож, голови об'єднаних територіальних громад будуть мати змогу приймати рішення на своїй території, і їм видніше, яку землю, скільки в них її є в наявності, пасовищ саме, передати в оренду кооперативам, а які землі і в якому об'ємі, залишати для одноосібників. Це рішення буде можливість приймати на місцях. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І наступне запитання. Будь ласка, народний депутат Шкварилюк.
17:42:40 ШКВАРИЛЮК В.В. Прошу передати слово Геннадію Кривошеї, в нього ще багато запитань до доповідача. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, у пан Кривошея зараз…
17:42:48 КРИВОШЕЯ Г.Г. Дякую, пане Володимире. Дякую за ґрунтовну відповідь, в принципі, я зрозумів. Єдине, я хотів би звернути, що на сьогоднішній день об'єднані територіальні громади ще не володіють, їм не передані в повноваження повністю всі земельні ділянки, і Держгеокадастр за своїми відповідними наказами роздає цілий ряд земельних ділянок. То я хотів би, щоб ми звернули також на це питання. І тут питання кооперативів, оскільки ми розуміємо, що їх дуже мало сьогодні, потрібно зрозуміти, або тоді чітко пропрацювати це з Держгеокадастром, бо по ОТГ, в принципі, питань немає. Як правило голови об'єднаних територіальних громад, вони готові відстоювати своїх. Але перейду до запитання далі. Науково-експертне управління говорить наступне, що даним законопроектом встановлюється… і законом встановлюється, що сільськогосподарський обслуговуючий кооператив веде бухгалтерський облік за загальними та окремими правилами, встановленими Кабінетом Міністрів. Так от, виникає питання, чи є в проекті, тому що в… ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити. КРИВОШЕЯ Г.Г. … у проекті 6527-1 нічого не було сказано, не зазначено, про які саме окремі правила говориться і йдеться, адже у зазначеному законі не передбачається можливість встановлення взагалі таких правил Кабінетом Міністрів. То я хотів би, щоб ми врахували це. І тому, якщо є такі окремі правила, а це досить важливо, бо це бухгалтерський облік, то ми повинні зрозуміти, що Кабінет Міністрів, ми повинні йому доручити і вони повинні чітко встановити ці правила. Тому велике прохання це, можливо, навіть не запитання... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваша відповідь.
17:44:26 ЛАБАЗЮК С.П. Дякую, дякую за питання, чи, як ви вже сказали, за завдання, напевно. Дійсно, ми саме так виписали цю статтю для того, щоби між першим і другим читанням мати можливість, щоб потім нам не прийшлося переправляти, а просто довносити оці окремі пункти, які точно виникнуть в процесі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запитання від пана Кишкаря.
17:44:45 КИШКАР П.М. Дякую, пане доповідачу. Дійсно потрібно підтримувати такий напрямок як сільськогосподарська кооперація. Перше до вас коротке запитання загальнополітичне таке. Чи вважаєте ви, що підтримка одноосібника і фермера – це і є той порятунок села, про який так багато говорять в цьому залі? Адже, маючи 100-150 одноосібників-фермерів, село точно буде жити. Маючи одного сільгоспвиробника, навіть великого, багатого, і навіть зацікавленого в розвитку свого конкретно села, де він народився і виріс, перевагу надається все-таки економічній вигоді, і це село, врешті-решт, вимре, а трактористи і люди, які будуть займатися вирощуванням і збиранням, будуть приїжджати просто на короткий термін до того села, проводити сільгоспроботи. Щодо Держгеокадастру. Згадуване Кривошеєю питання про передачу земель за межами населеного пункту до повноважень об'єднаних територіальних громад так до кінця і не вирішено. Може, ми, врешті-решт, поставимо крапку? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваша відповідь.
17:46:03 ЛАБАЗЮК С.П. Дякую за настільки змістовні два запитання. Так, дійсно, сьогодні ми шукали, як я вже говорив, моделі, і продовжуємо їх шукати, яким чином забезпечити і надати можливість фізичним особам-одноосібникам працювати і проживати, і мати можливість для існування на селі. Я не можу сказати, що ми виключно одним цим пунктом, одним цим законопроектом вирішимо всі проблеми села. Є багато інших глобальніших питань – це сьогодні і соцкультпобут, якого в селі немає, і інфраструктура, це державницькі завдання, але цей закон дасть серйозну можливість розвитку села. Щодо Держземагентства, нащо. Ми розуміємо, що проблема є суттєва. І ще на початку скликання ми подали законопроект, яким ми пропонували тут, в сесійній залі, прийняти рішення. Але, на жаль, наш законопроект був не прийнятий, і окремі норми тільки надані постановою Кабінету Міністрів. Але сьогодні вже велика кількість об'єднаних територіальних громад отримала землі за межами населених пунктів. Звичайно, знову ж таки, питання вирішили не комплексно, тому я вважаю, що ще наше скликання має можливість прийняти законопроект 8359 в другому… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 30 секунд. ЛАБАЗЮК С.П. Або вже наступне скликання, яке повинно і зобов'язано все ж таки наш законопроект розглянути і прийти, тому що це вимога сьогодні об'єднаних територіальних громад. І, скажу більше, це був стимул для об'єднання територіальних громад. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, останнє запитання - від народного депутата Спориша. Йому передає право на запитання народний депутат Шверк. Прошу.
17:47:35 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, 15 округ, Вінниччина. Звичайно, ваш законопроект, мабуть, дійсно, найобширніший, і дуже багато ми почули. Насамперед ми почули: це робочі місця. Це ми почули: заробіток і таке інше. Це дуже приємно. Ну, те, що один процент виробленої продукції зараз, в даний час, це звичайно, тому ми і приймаємо даний законопроект. Ми почули, насамперед, що це все-таки конкуренція малих і середніх виробників на рівні з агрохолдингами. Це, звичайно, великий плюс. Але мені єдине що хотілось би ще почути, тому що ми сьогодні не чули цього запитання. Але якщо я хотів б вийти із даного кооперативу, скажіть, будь ласка, чи все прописано в вашому законопроекті, щоб вийти вільно, без ніяких проблем, саме головне – без судових процесів? Оце мені хотілось би почути.
17:48:38 ЛАБАЗЮК С.П. Дякую за запитання. Насправді, це було одне з таких вагомих питань в процесі, тому що механізм входження в кооператив і механізм виходу з кооперативу, він має бути прописаний відразу просто, досконало, і це не повинно створювати якихось конфліктів всередині. Ми розуміємо, що це може призвести до нехороших, негативних наслідків. Тому так, чітко є виписаний механізм, і наслідків для виходу з кооперативу ніяких не існує. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо вам, шановний пане авторе, за детальну презентацію вашого законопроекту, відповіді на запитання. Ще раз перепрошую, що хотіла обірвати вашу "пісню" на півслові, але ви змогли презентувати ваш законопроект повністю. Будь ласка, повертайтесь на робоче місце. ЛАБАЗЮК С.П. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми запрошуємо для співдоповіді заступника голови Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Олександра Бакуменка. Друзі, голова комітету, по суті, матиме 10 хвилин на презентацію. На тому ми завершимо наше засідання, а у вівторок сесійний розпочнемо із запитань до шановного голови комітету і обговорення. Будь ласка, пане Бакуменко.
17:49:48 БАКУМЕНКО О.Б. Шановна головуюча, шановні колеги, Комітет з аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 21 червня 2018 року розглянув проект Закону про сільськогосподарську кооперацію (реєстраційний номер 6527) і проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо становлення і розвитку сільськогосподарської кооперації та її державної підтримки (реєстраційний номер 6527-1). За результатами обговорення та відповідно до частини другої статті 110 Регламенту Верховної Ради комітет вирішив внести на розгляд Верховної Ради доопрацьований в комітеті проект Закону про сільськогосподарську кооперацію (реєстраційний номер 6527-д). Запропонована нова редакція Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" – це принципово новий підхід до сільськогосподарського кооперативу як до ефективної форми об'єднання сільгоспвиробників, яке зможе ефективно працювати в умовах вільного ринку. По формі це врегулювання всіх ключових питань створення та діяльності сільськогосподарських кооперативів в одному законі. А це означає, що сільгоспвиробник отримує зручне і зрозуміле правове поле, а численні колізії не будуть більше ставати предметом судових спорів. По змісту. Це відмова від законодавства, побудованого на обмеженнях та заборонах, на користь законодавства, що надає можливості та стимули для розвитку. Всім добре відомо, що велику частку агарного ринку в Україні складає індивідуальне виробництво - це домогосподарства, особисті селянські та фермерські господарства. І ми в цьому залі не раз підтримувати законопроекти, направлені на їх розвиток. Натомість питання розвитку об'єднань сільхозвиробників, які б надавали можливість спільного виробництва, доступу до фінансових та матеріальних ресурсів та просування продукції, залишалися без належної уваги. Лише декілька прикладів. Одноосібник або домогосподарство може створити або виробничий, або обслуговуючий кооператив, якщо це юридична особа, навіть фермер – виключно обслуговуючі. При цьому обслуговуючий кооператив матиме можливість здійснювати операції виключно з членами кооперативу. Не може набувати право власності на продукцію та реалізовувати її від свого імені, не може законно робити виплати на паї і повертати їх у разі ліквідації кооперативу. Чому так? Бо в законодавстві передбачено, що усі сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи є неприбутковими, навіть якщо вони цього не потребують, а цей неприбутковий статус і тягне за собою всі обмеження, в тому числі податкові. Це суттєво знижує можливості для розвитку обслуговуючих кооперативів та робить їх конкурентоздатними на ринку. З прийняттям закону члени кооперативу самостійно будуть визначатися, який у них вид діяльності кооперативу: виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний, а також, яка форма: з метою чи без мети отримання прибутку. Фермери зможуть заснувати сільськогосподарські кооперативи для спільного виробництва, чого зараз робити не можуть. Кооператив зможе надавати до 20 відсотків своїх послуг тим, хто не є його членами, а це розширення поля для діяльності: зерновий чи молочний кооператив зможе набути право власності на продукцію своїх членів, що відкриває можливості для організацій власної переробки та доступу до фінансових інструментів через ті ж аграрні розписки. Нові можливості, які надає законопроект, це і створення другої ланки кооперації, так званих кооперативів, які вже показали свою ефективність в світі. Основні ж положення нової редакції Закону України про сільськогосподарську кооперацію зберегли концепцію законопроекту 6527, а також були враховані положення, що були ідейно закладені в альтернативному законопроекті 6527-1. Це стосується вдосконалення статусу неприбуткових кооперативів та державної підтримки. В зазначене, шановні колеги, прошу підтримати рішення комітету і прийняти за основу проект Закону про сільськогосподарську кооперацію (реєстраційний номер 6527-д). І ще важливе хочу добавити від себе. Ви чули, що під стенограму народний депутат Лабазюк зачитав рішення комітету, щоб врахувати всі ті неузгодженості і всі ті пропозиції, що надали народні депутати. Вони були слушні і під стенограму вони були зачитані. Ще хочу вам відповісти на одне важливе питання. Чому в Україні тільки 1 відсоток виробляється продукції кооперативами, якщо в Європі від 40 до 70 відсотків? Візьміть такий приклад. Я працюю в сільському господарстві десь близько 40 років. Ще в радянські часи, ще в радянські часи система кооперації займала в структурі валового виробництва аграрної продукції 30 відсотків. Чому? Тому що були належним образом створені як заготівельні кооперативи, які заготовку робили від населення: і це насіння, це молока, це м'яса і іншої продукції. Дальше були побудовані кооперативи відгодувальні, закупали бички у населення і господарства і їх далі вирощували. Також молочні були, переробні, і м'ясні переробні заводи, які переробляли і м'ясо, і молоко в кінцевий продукт. І ще, що було надважливо, були кооперативні ринки, на яких продукцію реалізовували кооперативи і селяни. І ця вся система, яка працювала як єдина ланка сільськогосподарської кооперації, вона давала свої плоди. І зараз ми оцим в наших нових умовах, цим законом надаємо кооперативному руху нові важелі для того, щоб вони об'єднувались, як фермери, так і одноосібники, і мали конкурентні переваги на аграрному ринку при виробництві своєї продукції. Тому надважливо такий законопроект, який розроблявся десь 2 роки за участі фахівців всіх наших, фахівців – міжнародних експертів, тих, хто зараз працює в кооперативах, науки, щоб він був підтриманий в залі. І надали новий поштовх для розвитку такого надважливого руху як кооперативний, який дасть забезпечення в селі робочими місцями. Скажіть мені, будь ласка, чому б у нас в Карпатах не створити таке чудо, як створено в Австрії або в Швейцарії – кооперативи, які виробляють сири високої якості зі значними особистими своїми смаками? Ми маємо такі всі з вами змоги. Тому я прошу народних депутатів підтримувати цей законопроект 6527-д. І ми надамо новий поштовх для розвитку кооперативів в Україні. Спасибі вам. Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
17:58:15 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми ще маємо час – 3 хвилини на запитання. Давайте пройдемо запитання. А вже почнемо з виступів від депутатів. Прошу провести запис на запитання до голови комітету, будь ласка. І я продовжую до завершення розгляду. Спориш Іван.
17:58:39 СПОРИШ І.Д. Іван Спориш, 15 округ, Вінниччина. От, звичайно, ви дійсно підбили підсумок, і видно, що комітет дійсно працював над даними законопроектами. І це є приємно, і дуже б хотілося, щоб ми його прийняли. Але я почув від вас, що дійсно при Союзі було 30-40 відсотків кооперативу, ну, продукції кооперативу, сьогодні в нас 1 відсоток. Ну, мабуть, для мене, наприклад, от цікаво, що все-таки при Союзі - це те, що… тоді була це державна власність, сьогодні приватна власність. І, мабуть, це основна причина. Але, разом з тим, ми повинні все робити, щоб все-таки відсоток процентний збільшився до 50-60 і таке інше, як в любих країнах Європи. Але, як ви рахуєте, це так чи ні, це державна була власність, а то приватна, і це тому така різниця? Дякую.
17:59:38 БАКУМЕНКО О.Б. Не зовсім так. Спасибі за запитання. Бо у нас колективна власність була колгоспною, ви ж розумієте. Кооперативна власність - це не державна власність, вона була теж приватною. Але то була система створена. І головне в цій системі було, як у того ж одноосібника взяти було продукцію, далі її переробити на своїх… і далі реалізувати на цих же ринках. Зараз змога ще більша у нас, бо це є приватна власність. Зараз головне - це дати їм змогу об'єднатись і за счет цього об'єднання мати конкурентні переваги як в ціні на продукцію, так і в формуванні партії, так, щоб вона була товарна і можна було її доставити і продати, так і мати доступ до кредитів, які далі можна було б купити переробне якесь обладнання, в тому ж молочному скотарстві, коли цей кооператив, або в ягідниках, для переробки і охолодження. І ми даємо таку можливість законодавчу в цьому законопроекті. Спасибі вам за питання. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І заключне запитання - Павло Кишкар. І на цьому ми зупиняємось. Будь ласка, Павло Кишкар.
18:00:49 КИШКАР П.М. Дякую вам за ґрунтовне пояснення. В дійсності будь-яка реформа і будь-яке підсилення державою тих чи інших інструментів - це в будь-якому разі розмова про гроші. Ми маємо це визнавати. У нас існує ціла низка інструментів, які держава напрацювала і якими підтримується сільгоспвиробник, як то компенсація за українську техніку сільськогосподарську, як то підтримка молочної галузі, де оплачується за молодняк та чи інша дотація. Є підтримка для садівництва окремо, не знаю, чи працює вона напряму, чи ні. От, власне, чому ті гроші, які ми виплачуємо, в тому числі і великому агрохолдингу на підтримку виробництва курятини, чому вона сьогодні не розподіляється між маленькими і середніми, в тому числі і не доходить до тих кооперативів, про які ми згадували, де задіяно хоч і небагато, але 30 тисяч людей? Чому ці гроші не можуть працювати вже зараз на маленького і середнього агровиробника? Дякую.
18:01:57 БАКУМЕНКО О.Б. Добре. Спасибі за запитання. Я вам відповім. На сьогоднішній день зроблено декілька програм. Перша програма, яка біля мільярда коштів, - це кошти, які направлені тільки на фермерів. В минулому році освоєння цих грошей було менше. І питання головне, що ми задавали: так і не відпрацьовані до кінця були механізми. Але і важливе інформування людей, і щоб ці програми зберігали свою послідовність в тому році, в цьому, щоб люди інформовані були про неї. Це одна програма підтримки. Техніка, сади, тваринництво і так далі - іншою програмою. І основне в цих програмах закладено було те, що ми стимулюємо, які. Тваринництво – це тваринництво. Коли ми кажемо фермерство – це фермерство. І головне, щоб ці гроші були освоєні. Ще раз повторюю, неосвоєні гроші, 30 відсотків зі 100, вони пішли в доход бюджету. І наше головне завдання, щоб той фермер, кому ми дали гроші, їх міг отримати. І це от ця робота, яку має проводити Міністерство…
18:03:10 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже час для запитань завершений, і час нашої роботи, на жаль, вичерпаний, колеги. Я хочу вам повідомити, що наступного вівторка в пленарний тиждень ми завершимо розгляд проекту Закону про сільськогосподарську кооперацію (6527). У нас будуть ще виступи від фракцій, потім від народних депутатів. І я сподіваюсь, що комітет зможе зробити максимальну мобілізацію в залі для позитивного рішення. Також хочу вам повідомити, що вже є рішення регламентного комітету про тимчасові слідчі комісії. Це означає, що ми наступного вівторка зможемо перейти до розгляду Закону про тимчасові слідчі комісії. Зможемо його розглянути, а після розгляду перейти до Виборчого кодексу про відкриті списки. Це наші ключові завдання на наступний тиждень. В законі ТСК понад тисячу правок, близько 500 залишилося правок. Я думаю, це кілька годин роботи, і ми зможемо вийти на позитивне рішення, потім - Виборчий кодекс. Колеги, я всіх закликаю наступного тижня приїхати у Верховну Раду України, нас чекає дуже активна робота і дієва робота. Тому я закликаю всіх завтра о 10 годині прийти на пленарне засідання, і наступного тижня - ТСК і початок розгляду Виборчого кодексу. А на цьому вечірнє засідання Верховної Ради України я оголошую закритим. І завтра о 10 годині чекаю всіх у залі. Дякую. Сьогодні був успішний день, сім законів: підтримка Пласту, підтримка військових. І, я думаю, що, власне, в цей день ми змогли зробити дуже важливий вклад у законодавчу діяльність. Дякую вам. |
