ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ
Зал засідань Верховної Ради України
30 червня 2021 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:01:01
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації! Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали і підготуйтесь до реєстрації. Як завжди, нагадую, реєстрація відбувається шляхом натискання кнопки "за", першої зліва, або зеленої.
Шановні колеги, готові реєструватись? Бачу, вчора був футбол. Прошу реєструватись.
10:02:22
В залі зареєстрований 151 народний депутат України. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Я бачу, що вам вже зупиняють.
Ну, по-перше, я хотів всіх привітати з перемогою, подякувати нашим футболістам за вчорашній вечір! Я думаю, що вони його зробили всім. (Оплески)
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
І повертаємось до нашої роботи. Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу ми маємо до 30 хвилин на виступи від народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошенням заяв та повідомлень.
Будь ласка, запишіться на виступи від народних депутатів України.
Маслов Денис Вячеславович.
10:04:01
МАСЛОВ Д.В.
Доброго дня, шановні народні депутати, пане Голово, шановний український народе! Вже завтра вступає ринок землі. І це добре насправді. Але що відбувається? Нам варто спілкуватися із людьми, які працюють на цій землі. Я в чергове був на своїй рідній Дніпропетровщині і чергові невтішні звістки звідти маю.
Так, наприклад, у селі Казхначеївка Магдалинівського району Дніпропетровської області фактично одній особі була передана величезна кількість землі, до цього перевівши цю землю, змінивши цільове призначення на сінокосіння та випасання худоби. Ця земля буде просто розорана. І фактично у людей ця земля забирається.
Ще один трюк, який відбувся. Поблизу села Спаське було передано під особисте селянське господарство земельну ділянку, на якій знаходиться водний об'єкт, на якій знаходиться канал.
Про що це свідчить, власне? А це свідчить лише про те, що земельні ділянки передаються без будь-якого виходу, а просто в кабінетах, навіть незважаючи на всі ті порушення, на ті погодження, які мали бути отримані. Просто коли дізналися про те, що ми, ця Верховна Рада все ж таки прийме закон і не дозволить без конкурсів передавати земельні ділянки, дозволить розпоряджатися земельними ділянками громадам, за останні півроку фактично по всій території України було просто вкрадено в людей тисячі гектарів землі. Ми не можемо на це дивитися спокійно.
Шановні колеги, напередодні ринку землі я звертаюсь знов до Генерального прокурора, до міністра внутрішніх справ, зрештою до Президента. Шановний пане Президенте, це питання національної безпеки, знову в людей за останні місяці розікрали землю. Будь ласка, зверніть на це увагу, і я хочу, щоб це питання було винесено знову на Раду національної безпеки та оборони.
Колеги, ми не можемо допустити, щоб напередодні ринку землі в людей продовжували красти землю. Я закликаю до кожного з вас, до кожного мажоритарника, до кожного списочника: спілкуйтесь з людьми, піднімайте ці факти. І давайте зробимо єдиний звіт для того, щоб підняти це питання на найвищий рівень. Хай люди землі працюють, живуть на своїй землі і багатіють на своїй землі, а ті…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Костюх Анатолій Вячеславович.
Федієнко Олександр Павлович.
10:07:22
ФЕДІЄНКО О.П.
Доброго дня, шановні колеги! Минулий тиждень в черговий раз присвятив активній роботі в 98 виборчому окрузі (це Київська область). Багато зустрічей, багато спілкувань, в людей є різні проблеми - це якість доріг, неналежне медичне обслуговування, соціальне забезпечення, функціонування навчальних закладів та багато іншого. Але проблема номер один 98 округу – це системні аварійні відключення електричної енергії та невідповідність якості постачання електричних послуг.
На кожній із зустрічей в територіальних громадах, а це понад 5 сіл, в яких я був, Бориспільського району, і міста Бориспіль в тому числі, повторюються ті ж самі питання: люди відповідно оплачують послуги, які їм надають "Київські регіональні електричні мережі" та "Київські електромережі", але постачальники електричної енергії не виконують своїх зобов'язань, якість електроенергії не відповідає стандартним показникам, напруга часто значно нижча стандартних.
Інша проблема – це системні постійні відключення електроенергії. Особисто займаюсь цією проблематикою вже понад 2 роки. Неодноразово звертав увагу, що постійне відключення - це не тільки відсутність електрики, це і непрацюючі ліфти, водопостачання, каналізація, а в зимовий період це ще відсутність опалення. А якщо у людей газового постачання немає, а є тільки електричне, то вони повинні готувати їжу на подвір'ї в багатоповерхових будівлях.
Під час карантинних обмежень проблема тільки загострилась. Про яке повноцінне дистанційне навчання, про яку цифровізацію можна говорити в цих умовах, якщо просто відсутнє електроживлення в цих містах і в цих селах?
Випадок, який стався в кінці минулого тижня, в черговий раз продемонстрував кричущу ситуацію. Майже дві доби жителі села Проліски були без електроенергії, людей довели до стану, коли вони готові були блокувати трасу Київ-Бориспіль, щоб привернути увагу до своєї проблеми. Три дні місто Бориспіль потерпало від відсутності електроенергії. Місто практично стає непридатним для житла. На "гарячій лінії" енергетичної компанії людям повідомляли, що проблема виникла через реконструкцію дороги Київ-Бориспіль, але це інсинуація з метою приховання своєї некомпетентності.
Я звернувся до міністра інфраструктури, він підтвердив, що це неправдива інформація. Проблема була не в ремонтні дороги, а в тому, що в "Київських електромережах" відсутнє резервне обладнання для швидкого реагування в аварійних ситуаціях. Тільки допомога їхніх колег з "Київських регіональних електромереж" дозволить відновити електропостачання в цих селах. Люди не повинні бути заручниками того, що приватна компанія неналежно виконує свої договірні зобов'язання.
Хочу зауважити, від такого сервісу постачання електричної енергії невдоволення жителів скеровано в першу чергу на представників влади, на нас як народних депутатів. Завдання державних інституцій і органів самоврядування – захистити права жителів на отримання якісних послуг, за які люди платять зовсім не маленькі кошти, шановні колеги.
В черговий раз направив депутатське звернення до…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Івченко Вадим Євгенович.
10:10:50
ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Перш за все хотілось би привітати нашу збірну з такою рішучою і вольовою перемогою. Дякую, хлопці, і дякую тренеру.
Колеги, ви знаєте, завтра відкривається ринок землі. Хотів проаналізувати, а що ж зроблено, чи дала Верховна Рада доступ до фінансування або до фінансових ресурсів тих людей, які живуть в селі. Це одноосібні господарства, які виробляють 50 відсотків аграрної продукції і їх, колеги, більше ніж 4 мільйони, а множте на родину – це 12 мільйонів людей. Вони сьогодні не мають такого доступу. Скажіть, будь ласка, а чи надала Верховна Рада чи уряд доступ фермерів до фінансових ресурсів? Чи змінив Національний банк політику кредитування, чи вона так і залишається під заставу і під свої категорії, які Національний банк визначив, як не ризиковані?
Колеги, є проблема в тому, що більшість дрібних фермерів, які не здають звітності, які не ведуть бухгалтерського обліку або які не працюють з банками, не будуть мати можливості купувати українську землю. А хто ж тоді, колеги, буде купувати українську землю? Ви дозволили купувати українську землю людям, які мають шалені статки в своїх електронних деклараціях, люди, які не мають ніякого відношення до сільського господарства. Ви цим законом фактично прибрали переважне право і віддали це право грошам: хто більше заплатить, той і буде мати українську землю. І в цьому є проблема нерівності, нерівності доступу до фактично ринку землі.
Нічого не зроблено з рейдерством. Колеги, рейдерство так і є, на жаль. Я вже не кажу про те, що відповідальність тих нотаріусів, які на сьогоднішній день просто можуть переписати в реєстрі землю, ми ще досі не ввели.
І наостанок скажу, все ж таки хочеться, щоби ми були представниками українського народу. А представники українського народу завжди спираються на думку українського народу. І якщо на сьогоднішній день всі соціологічні дослідження говорять про те, що українці проти продажу землі, вони не хочуть продажу землі. Навіщо проштовхувати вночі всі ці закони? Навіщо на сьогоднішній день нехтувати думкою людей? Навіщо робити так, щоб Центральна виборча комісія не оголошувала референдум і не давала змогу людям робити своє волевиявлення? Вони хочуть показати своє ставлення. Дайте людям можливість на референдумі сказати "так" чи "ні" тій реформі, яку ви називаєте земельна.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Євтушок Сергій Миколайович.
10:14:01
ЄВТУШОК С.М.
Дякую.
Пане головуючий, шановна президія! Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина", Рівненщина. Без сумніву, самими головними темами нині в Україні є тема номер один. Адже щойно мій колега з фракції "Батьківщина" Вадим Івченко говорить про те, що завтра за цим недолугим лобістським рішенням відкривається ринок сільськогосподарської землі, і, звісно, це сама ключова тема, яка є.
Другим питанням пріоритетності я поставив би тему утворення тарифів. Адже саме утворення тарифної політики ляже міцним тягарем для міських голів, для тих голів, які саме вперше стали керівниками об'єднаних територіальних громад і змушені брати цей тягар на себе, адже мають теплокомуненергетичні компанії у себе, які надають послуги по теплу.
І не менш важливою темою, яку я хотів би підняти у своєму виступі, є тема, яка стосується освіти. Оптимізація, саме під таким словом в уряді передбачили скорочення шкіл на поселенській мережі. Чому на поселенській? А тому що, шановні колеги, у тих об'єднаних територіальних громадах міських, до яких доєдналися села, колосальний величезний дефіцит на субвенцію для виплати освітянам заробітних плат. Змушують у Міністерстві фінансів скоротити видатки. Чому? Тому що заставляють в тих школах, де, можливо, довезти дітей немає найменшої можливості, або за відсутності шкільного автобуса, або за наявності, скажімо так, цих залізничних нерегульованих переїздів, де дітей дуже небезпечно перевозити, везти туди навчатися з того села до іншого. Тому саме це призводить до того, що міські голови об'єднаних територіальних громад, які мають величезний дефіцит освітньої субвенції, змушені виходити до освітян радитися і змушені говорити про якісь певні закриття шкіл, оптимізацію.
Ми бачимо по всій країні в тих об'єднаних територіальних громадах, як наші вчителі виходять на страйки. А коли вже еліта, коли вже ті люди, які монтують позицію суспільства, виходять на страйки, вибачте, будь ласка, тут вже ми маємо серйозні проблеми.
І вчителі виходять не просто, вони виходять, аби захистити свої школи, аби не дати закрити школи, аби влада в Міністерстві фінансів мала можливість по півріччю зараз переглянути свої механіки нарахування цих субсидій і дати… субвенцій, вибачте, і дати можливість повноцінно заплатити фонду оплати праці, відправити вчителів у пору відпусток, аби вони повідпочивали і підготувалися до…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучеренко Олексій Юрійович.
10:17:20
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні українці, шановні депутати, шановна президія! Я просто хочу вам надати деяку інформацію стосовно того, що очікує українське суспільство в секторі енергетики в найближчий місяць. Бо ще два тижні - і ми з вами підемо на заслужений відпочинок тимчасовий, і хочу, щоб ви розуміли, що найближчим часом уряд вже підготував крок перший стабілізації ситуації на енергоринку, а це підвищення тарифів на електроенергію для населення.
Він мав це зробити з 1 липня, але зрозуміло, що він не захотів політичної напруги, зрозуміло, що піде процес землі, тому цей процес відбудеться 1 серпня. Можу вам сказати, що приблизний сценарій – це підвищення у півтора-два рази, до 3 гривень приблизно в середньому, ціни на електроенергію практично для всіх верств населення. Може бути, бідним і пощастить, але значна частина населення буде платити за це.
А тепер у мене питання до вас. Друзі, а ми з вами передбачили це в субсидіях? А ми з вами розуміємо, які діри закриваються за рахунок цього підвищення? За минулий рік шість компаній-трейдерів "стіл-стілець-комп'ютер" перепродали на 26 мільярдів гривень електроенергії, заробивши на цьому приблизно 10 мільярдів гривень. Це ті гривні, мільярди, які недоотримав НАК "Енергоатом", "Укренерго".
А тепер зрозумійте, будь ласка, за все це відповідає Національна комісія з регулювання енергетики – неконституційний орган, який, по суті, створений і призначений Президентом України.
Тому звертаюсь до вас, Володимир Олександрович, це ваша сфера відповідальності. Саме ваші призначенці – Тарасюк, Бабій та інші – сьогодні забезпечили цю шахрайську схему вимивання грошей з енергетичного сектору, за який врешті-решт заплатить населення.
А тепер третє: газ і тепло. Друзі, а чи знаєте ви, що зараз відбувається у вас в регіонах? Ви знаєте, що сьогодні йде по всій Україні процес підвищення тарифів на тепло? Перша ластівка – місто Чернівці: підвищення тарифу на тепло 75 відсотків. Ще раз задумайтесь: 75 відсотків! В середньому по країні це буде 40-45 відсотків підвищення тарифу на тепло, починаючи з Києва і закінчуючи будь-яким райцентром, там, де є центральне тепло забезпечення. А чи знаєте ви, який тариф очікує бюджетну сферу, там, де газ буде продаватися за комерційною ціною, а вона сьогодні 12-13 гривень за куб?
Тому, шановні друзі, повірте мені, зараз не час гаслами переконувати один одного в реформаторських своїх успіхах. Ситуація критична, і я на сьогодні, на жаль, не бачу спроможності і бажання Верховної Ради приступити до її вирішення. Схаменіться, будь ласка!
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Веніславський Федір Володимирович.
10:20:30
ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.
Шановний Голово Верховної Ради, шановні народні депутати України! Сьогоднішнім своїм виступом я хочу привернути увагу народних депутатів України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки, Міністерства оборони України до однієї дуже суттєвої проблеми. В Україні (для тих, хто не знає) є дуже важливий об'єкт, який внесений до переліку національного спадку України. Цей об'єкт знаходиться в Харківській області, він є випробувальним полігоном Науково-дослідного і конструкторсько-проектного інституту "Молнія", який є складовою Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
В чому унікальність цього об'єкту? Він був побудований ще в радянський період розвитку української держави. Він є унікальним не лише для України і не лише для Європи, але і для всього світу. Саме на цьому полігоні проводилося випробовування на електромагнітну стійкість космічного корабля багаторазового використання радянського типу "Буран". Саме на цьому полігоні проводилося випробовування сумнозвісної, чи славнозвісної, міжконтинентальної балістичної ракети SS-18 "Сатана". На цьому полігоні проводилося випробовування інших дуже великогабаритних технічних засобів на електромагнітну стійкість.
Сьогоднішні нормативи зобов'язують виробників різних технічних засобів проводити випробовування в реальному часі і в реальних умовах саме в таких лабораторіях і на таких полігонах.
Унікальність цього полігону полягає в тому, що аналогів його немає не лише в Україні більше, його немає ні в Європі, ні в Євразії. Щось близьке до подібного, до того, що є в Харківській області, є лише на американському континенті.
Чому я про це сьогодні говорю? Тому що цей полігон перебуває в аварійному стані. Не дай Бог, якесь стихійне лихо - він може бути повністю зруйнованим. Дуже смішно, але для його збереження на сьогоднішній день з державного бюджету необхідно десь біля 50 мільйонів гривень. Це при тому, що якщо ми його дещо модернізуємо, то до нас будуть возити відповідні технічні засоби і зразки озброєння з усієї Європи і Азії. А це сотні мільйонів доларів щорічних доходів.
Тому я звертаюся ще раз до Кабінету Міністрів України, до Міністерства науки і освіти, до Міністерства оборони: спільними зусиллями знайти вирішення цієї проблеми і зберегти такий важливий об'єкт національного спадку України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович.
10:23:36
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, президія, шановні народні депутати! В грудні минулого року сесійна зала своєю більшістю проголосувала законопроект 2141 у першому читанні. Це про підвищення пенсій військовослужбовцям, які звільнилися з лав Збройних Сил України, Національної гвардії, Міністерства внутрішніх справ та інших силових структур у різні періоди і отримують різне пенсійне забезпечення.
Ми в соціальному комітеті підготували звернення до Комітету національної безпеки і оборони щодо розгляду – вдумайтесь, більше півроку лежить у комітеті цей законопроект, – щоб Комітет національної безпеки і оборони розглянув законопроект і скерував у сесійну залу щодо прийняття і ухвалення його в другому читанні і в цілому.
Ухвалення цього законопроекту очікують більше півмільйона українських громадян, які все своє свідоме життя віддали служінню українському народу, а нині поневіряються по судах і очікують судового рішення, щоб відстояти своє право мати достойну пенсію.
Наступний законопроект очікує розгляду стосовно підняття пенсійного забезпечення державних службовців, які теж у різні роки звільнилися на заслужений відпочинок, але мають різне пенсійне забезпечення в залежності від року звільнення.
Негайно прошу і керівництво Верховної Ради, щоб питання пенсійного забезпечення були винесені в сесійну залу для ухвалення. Уряд обіцяв особам, яким виповнилося 75 років і плюс, з 1 липня доплачувати 400 гривень.
І неприємна новина, що уряд скасував своє рішення, переніс на 1 жовтня виплату особам, яким виповнилося 75 років і більше, 400 гривень доплати. Шановні урядовці, перш ніж ухвалювати рішення, думайте, де брати кошти, і не обманюйте український народ.
Ще одна проблема, яку слід сьогодні загострити, – це 300-відсоткові виплати медичним працівникам, які лікують громадян України, що захворіли на COVID-19. Слава Богу, в державі пішов спад захворюваності, і лікарі скаржаться, що їм не виплачують тих 300 відсотків, і підставою є те, що зменшилась кількість стаціонарних, лікування хворих.
Шановне керівництво Міністерства охорони здоров'я і Національної служби здоров'я, це не фаховий підхід. Слід підтримувати медиків для того, щоб вони займалися профілактикою таких…
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
СТЕФАНЧУК Р.О.
10:26:48
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Мошенець Олені Володимирівні, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:26:54
МОШЕНЕЦЬ О.В.
Прошу передати слово Качурі Олександру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Качура, будь ласка.
10:27:05
КАЧУРА О.А.
Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Шановні колеги, шановні українські громадяни, вітаю всіх, дійсно, з перемогою нашої української збірної. Але при цьому мені хотілося б, щоб точно таку ж перемогу ми отримували також і в дотриманні прав людей, тому що нещодавно ми так святкували помпезно 25-річчя Конституції України, але це мало бути свято верховенства права.
На жаль, у нас і Конституція, і більшість законодавчих актів, вони просто банально не виконуються, і є питання номер один – це та система, яку ми повинні видозмінити, трансформувати. І друге питання – це те, що українські громадяни в своїй більшості, вони не знають про свої права, вони не проінформовані про цілі законів, що вони передбачають, як відстоювати свої права, а це значить, що вони не можуть ефективно лобіювати виконання своїх прав. Це в тому числі відповідальність Міністерства юстиції України, тому що Міністерство юстиції України... Наприклад, є такий проект, який називається "Безоплатна правова допомога", і згідно інформації станом на 2021 рік тільки три чверті українців знають про те, що взагалі існує безоплатна правова допомога. Мені здається, що це катастрофа.
Повинно працювати міністерство, і тому я направляю депутатський запит до міністра юстиції, щоб це питання вирішувалося і дійсно українці, вони розуміли, що в нас не тільки декларативно якісь записані права, що в нас існують закони декларативно, тому що будь-який самий найкращий закон ми зараз приймемо в цьому залі - він просто не буде виконуватися. І над цим ми повинні в першу чергу замислюватися. Ми повинні робити все для того, щоб закони України і Конституція України виконувалися, тому що для цього є парламент, для цього батьки-засновники України, вони приймали Конституцію України. Тому що ті тези і ті основні ідеї, які записані в Конституції, це повинна не просто бути декларація, це повинні бути норми прямої дії, які виконуються.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Соболєву Сергію Владиславовичу, фракція "Батьківщина".
10:29:47
СОБОЛЄВ С.В.
Шановні колеги, ситуація з правами опозиції, що в цій сесійній залі, що в цілому, унікальна. Але це єдина можливість, коли 5 депутатів від фракції "Батьківщина" можуть хоча б підняти ті найважливіші питання, які реально хвилюють людей. Не ті питання, як порушити Конституцію, не питання, як вирішити якісь меркантильні бізнесові інтереси, а глобальні питання, які стосуються захисту ринку землі, які стосуються непідвищення тарифів, які стосуються того, щоб газ власного виробництва йшов безпосередньо громадянам України. Ці питання найбільше хвилюють.
Я хотів би підняти другу тему, яка для нас є найважливішою.
Конституційний Суд заблокований, він не може працювати. Центральна виборча комісія не може ухвалювати рішення, бо вона не може жодного рішення ухвалити без кивка з Банкової.
Подивіться, що відбувається з громадянами України. Вони не можуть піти на референдум для того, щоб висловити свою позицію з найважливіших питань, включаючи питання можливості купівлі і продажу земель сільськогосподарського призначення.
Які права опозиції? Які права тих громадян, які не голосували за партію влади або за цього Президента? Фактично вони відсутні. І законодавство цього не передбачає. І тільки в таких виступах ми можемо концентровано піднімати такі питання.
Зараз, коли від карпатських полонин до чорноземів півдня і центру України фактично кожен починає чітко рахувати, а що отримає громадянин, що отримає в кінцевому варіанті держава від так званого ринку сільськогосподарської землі, я думаю, у кожного волосся встає дибом. Взагалі відсутня будь-яка нормативна оцінка земель, взагалі відсутні межі земельних ділянок.
У нас на сьогоднішній день, як тільки стало зрозуміло, що земля стає сільськогосподарського призначення таким самим товаром, як біткоїн, яким можна спекулювати на ринку… Тільки ті, хто це робили, забули про одне: земля – це не біткоїн! Біткоїни ви можете майнити, ви можете з ними робити все, що завгодно. З землею не можна так поводитись.
І саме тому фракція "Батьківщина" наполягає на терміновому внесенні змін в Закон про референдум. Ви своїм рішенням заблокували можливість проведення референдуму з будь-якого питання. Бо будь-яка фейкова група може зупинити далі проведення референдуму. Саме це…
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
10:32:59
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рахманін Сергій Іванович.
10:33:03
РАХМАНІН С.І.
Прошу передати слово Ользі Стефанишиній.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Анатоліївна.
10:33:14
СТЕФАНИШИНА О.А.
Шановні колеги, чи знаєте ви, що таке пекельний біль, або коли вашу дитину годину скручують судоми? Це знає Вікторія Мостовенко, мама маленької Софійки, у якої епілепсія. Вона 4 роки мучиться в судомах, не може нормально їсти і спати. Її мама в Україні була змушена стати контрабандисткою, бо вона завозить своїй дитині ліки на основі медичного канабісу для того, щоб вона могла нормально спати. Уявіть собі, судоми в її дитини, які тривали цілими годинами, з медичним канабісом тривають всього кілька хвилин. Я на зв'язку з Вікторією майже кожного дня. І коли вона мене питає: "Олю, чому досі в Україні не дозволені ліки на основі медичного канабісу?" – я не знаю, що їй сказати.
Півроку в Комітеті з питань здоров'я нації з колегами ми напрацювали текст законопроекту, який влаштовує вже всіх, про ліки, не наркотики, а ліки на основі медичного канабісу, які суворо контролюватимуться, видаватимуться за рецептом лікаря в електронному режимі. Сьогодні, я вірю, Комітет з питань здоров'я нації, колеги підтримають цей законопроект для розгляду в залі. Але в нас лишилося всього півтора тижні до кінці цієї сесії. І мені кажуть, що ми цього літа вже не встигнемо, скоріше за все, розглянути цей законопроект, бо є багато інших важливих законопроектів.
Тому я хочу звернутися до Володимира Олександровича Зеленського, до Дмитра Олександровича Разумкова і до колег з монобільшості. Законопроект 5596 підписали 82 народні депутати, колеги з різних фракцій. Я вам дуже за це дякую. І я впевнена, що зала також його підтримає. Але ми повинні вже цього літа дати шанс, дати надію Вікторії Мостовенко, її донці Софійці, а ще 2 мільйонам українців, які страждають на онкологію, ПТСР, Альцгеймера, Паркінсона, ми повинні дати їм шанс нарешті на нормальне життя, бо ми з вами 2 роки обіцяємо, що ми це зробимо, і ніяк не зробимо.
Тому я просто хочу цим виступом всіх попросити, колеги: допоможіть, підтримайте, давайте зробимо наприкінці цієї сесії дуже добру справу для хворих українців.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час на виступи вичерпаний.
Надійшла заява про перерву з заміною на виступ. Шахов Сергій Володимирович.
10:36:26
ШАХОВ С.В.
Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, безумовно, вчора весь світ, вся Європа побачила перемогу України. Ми перемогли самі, не сподіваючись ні на кого. І далі перемога України може бути тільки в одному: коли ми подолаємо епоху бідності; коли нагодуємо українських людей та дітей; коли дамо робочі місця і приведемо сюди інвесторів, які не будуть боятися державних чиновників, які грабують бізнес. Перемога буде тоді, коли не будуть закриватися школи, а розвиватися, і дівчата будуть народжувати в Україні, як це було в 1991 році, 53 мільйони населення. А сьогодні помирає 8 людей на тій території і 1 народжується, а в мирній Україні 4 людини помирає – 1 дитина народжується.
Далі. Епоха бідності закінчиться тоді, коли медична сфера буде повністю не руйнуватися, а будуватися. Подивіться, в Рубіжному Луганської області та гидота, яка сидить сьогодні ще на місці і Президент його не звільнив, він сьогодні надсилає Ляшку в МОЗ листа, що Рубіжанська лікарня сьогодні не спроможна лікувати COVID. Ця Рубіжанська лікарня прийняла на себе перший удар ковідних хворих і вилікувала багато людей, це найменша смертність в лікарні в рубіжанській. Хто буде відповідати за брехню? Я звертаюся до міністра Ляшка, МОЗу, щоб негайно звернув увагу на Луганщину.
Епоха бідності закінчиться тоді, коли ми будемо розвивати свій аграрний сектор. А що ж сьогодні? Йде знущання повністю. Сьогодні всі "слуги народу" звертаються до Президента Зеленського: "Володимир Олександрович, подивіться туди, подивіться туди, розкрийте очі!" Подивіться, що відбувається сьогодні у нас взагалі з будівництвом. В місті Кремінній губернатор купує за 1 мільйон будинок, який був у фейсбуці виставлений за 1 мільйон, а купує його за 8 мільйонів гривень. Вісім разів грабує… І що, він його в труну забере, всі гроші, які вкраде?
Далі. Виділяє 68 мільйонів гривень на цей же будинок в Кремінній. Можна всю Кремінну купити за ці гроші, три рази виплатити зарплати пенсіонерам та лікарям. Епоха бідності закінчиться тоді, коли ми повністю наповнимо Пенсійний фонд, де 200 мільярдів гривень сьогодні діра.
До мене звертаються матері-одиначки, яким не виплачують сьогодні пільги, які вони повинні отримувати. Скажіть, будь ласка, хто буде за це відповідати? І також соціальне міністерство вимагає від цих жінок повернути гроші, які їм виплатили. В які ворота це вписується? Ні в які. До якої Європи ми йдемо, шановні? Давайте дивитися…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Штепа з процедури.
10:39:44
ШТЕПА С.С.
Доброго дня, шановні колеги! Є пропозиція змінити черговість розгляду законопроектів. Зараз розглянути швидко законопроект 4594, соціальний, гарний. Наскільки я знаю, є узгодження з усіма фракціями його розглянути без обговорення. Тому пропоную його розглянути прямо зараз.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, надійшла пропозиція зараз розглянути законопроект реєстраційний номер 4594 про внесення змін до статті… 4594 без обговорення. Немає заперечень? Будь ласка, підготуйтесь до голосування.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до статті 219 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо розширення повноважень інспекторів з паркування для захисту інтересів осіб з інвалідністю) (реєстраційний номер 4594).
Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
10:41:12
За-289
Рішення прийнято. Дякую.
Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України (реєстраційний номер 2289).
Хтось буде на правках наполягати? Тоді по правкам пішли. Будь ласка, Олег Сергійович, на трибуну.
Пузійчук. Не наполягає. Наполягає? 3 правка, Пузійчук.
10:41:48
ПУЗІЙЧУК А.В.
Дякую, шановний головуючий. Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, шановні громадяни, цим проектом пропонується дозволити в Україну ввозити пестициди невідомого походження у необмеженому доступі. Ну подумайте, за що ви зараз будете голосувати?
Скажіть, у якій нормальній країні, де влада піклується про життя та здоров'я громадян, таке можливо? Якщо ми європейська країна, то навпаки, мали б йти в протилежному напрямку та поступово відмовлятися від пестицидів. Минулого року Європейський Союз розробив програму двократного скорочення обсягів використання пестицидів до 2030 року. Європейці розуміють, що пестициди – це мала користь та дуже велика шкода для громадян.
А що ви робите?! Невже вам байдуже забруднення ґрунту, забруднення підземних вод, повітря, водойм, знищення дерев…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
10:42:58
ТАРАСОВ О.С. Позиція комітету - відхилити дану правку. Йде маніпуляція, мова йде лише про обмежену кількість випробувальних зразків, і навпаки Україна позбавлена можливості використовувати сучасні пестициди, засоби захисту рослин, які більш ефективні, більш екологічні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 3 Пузійчука, комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.
10:43:39
За-52
Рішення не прийнято.
Суркіс. Не наполягає.
Івченко, 5 правка.
10:43:47
ІВЧЕНКО В.Є.
Вадим Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, обов'язковою умовою завезення та застосування не зареєстрованих в Україну пестицидів для цих цілей є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні виробника. Це була моя правка, це була моя правка у 2015 році, яку підтримав парламент, минулий парламент. Зараз ви скасовуєте цю норму, і повністю цей проект суперечить статтям 16, 50 Конституції, де забезпечується і гарантується екологічна безпека. Не відповідають пункту 8 преамбули Регламенту Європейського Союзу, де передбачено, що повинно бути забезпечено найвищий рівень захисту людського і тваринного походження. Дозвіл на торгівлю пестицидами і агрохімікатами після закінчення терміну реєстрації не відповідає Регламенту і також порушує зобов'язання Європейського Союзу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
10:44:59
ТАРАСОВ О.С.
Дякую, Вадим Євгенович. Саме ваша правка призвела до того, що з 2015 року втратив український агровиробник, втратила держава, обмеживши свій експорт. Виробник не отримав сучасні препарати, втратила українська аграрна наука, яка не має доступу до нових діючих речовин, втратило навколишнє середовище, яке не може використовувати препарати з нижчим класом безпеки.
Натомість, завдяки вашій правці, виграли контрабандисти та фальсифікатори, обсяг ринку яких зріс майже до 5 мільярдів гривень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 5 правка Івченка. Комітетом не підтримана.
Прошу визначатись та голосувати.
10:46:05
За-50
Рішення не прийнято.
Шоста правка, Мейдич. Не наполягає.
Бурміч. Сьома правка.
10:46:14
БУРМІЧ А.П.
У мене 7-а і 12-а. Якщо можна, дві хвилини, і 7-у поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По хвилині тоді. Або хвилину і дві правки поставлю. Хвилину, будь ласка, з початку запустіть.
10:46:31
БУРМІЧ А.П.
Добре. Дякую.
На сьогоднішній день діє норма про те, що, якщо не зареєстровані пестициди в Україні, завозяться зареєстровані з іншої країни, у нас вони проходять випробовування і потім використовуються.
Сьогодні, що пропонується законом: завозити не зареєстровані взагалі ніде якоби пестициди. А хто сказав, що це пестициди? Це невідомо що, тому що немає ні сертифікату походження, ні відповідальності країни. Можуть завозити все що завгодно сюди і труїти нас. Ми перетворимо свою країну в полігон для випробовування, цього не можна робити.
Якщо хтось хоче завозити невідомо що, хай завезуть і наші вчені випробують, а потім дадуть дозвіл, а цього не робиться.
Цей закон теж не пройшов через антикорупційний комітет, визнаний "має корупційні ризики". Це не можна приймати, тому що ми себе наповнюємо невідомо чим, невідомо для чого і невідомо кому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 7. Да, ви просили поставити? 7 правка, комітетом вона не підтримана.
Прошу визначатись та голосувати.
10:47:58
За-55
Рішення не прийнято.
8 правка, Лаба. Не наполягає.
Суркіс не наполягає.
Батенко не наполягає.
Івченко, 16 правка.
10:48:13
ІВЧЕНКО В.Є.
Колеги, я звертаюся до тих державників, хто думає за екологічну безпеку. Кожен пестицид і ядохімікат, він має проходити і отримувати документальне підтвердження, як це буде впливати на наші чорноземи, на нашу екологію, на той тваринний світ, який сьогодні є в країні.
Колеги, досить важливо, щоби ви прислуховувалися до екологів і не приймали лобістські законопроекти. Я не розумію, чому ми не прислуховуємося до екологічного комітету, я не розумію, чому ми не прислуховуємося до створеного вами безпосередньо Міністерства екології, яке говорить, що обов'язковою умовою застосування не зареєстрованих пестицидів для державних випробовувань має бути їх документальне підтвердження.
Про що ви говорите, колеги? Де тут здоров'я нації як основний пріоритет, який записаний в Конституції? Не робіть дурниць, будь ласка.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 16 правка, Івченко. Комітетом не підтримана.
Прошу визначатися та голосувати.
10:49:37
За-73
Рішення не прийнято, правка не врахована.
Наступна правка, Бондарєв. Не наполягає.
Чорноморов не наполягає.
Халімон?
Все, всі правки пройшли. Будь ласка, підготуйтесь до голосування.
Яка правка не підтвердження? Включіть Івченку мікрофон.
10:50:13
ІВЧЕНКО В.Є.
Я, колеги, хотів подякувати тим депутатам, які тільки що підтримали мою правку, і особливо керівництву парламенту пану Разумкову і пану Стефанчуку.
Колеги, давайте хоч раз будемо державниками. І коли у 2015 році ми приймали відповідний законопроект, ми саме думали про те, як забезпечити здоров'я людей, ми саме думали про те, як забезпечити громадян України нормальними продуктами харчового походження. Ми не думали про те, як завести безмежну кількість пестицидів і ядохімікатів на Україну. Ми не думали про те, як з будь-якої країни незареєстровані оці хімікати мають завозитись в Україну. Ми навіть говорили про державні випробовування і документальне підтвердження. Ось про що думав минулий парламент.
І я дякую всім державникам, хто підтримує цю позицію.
Цей законопроект прошу відправити на повторне друге читання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер правки який? 1-а?
Ставлю на голосування правку номер 1. Комітетом вона врахована. Ставиться на підтвердження.
Прошу підтримати та проголосувати.
10:51:50
За-269
Рішення прийнято. Правка підтверджена.
Переходимо до голосування за закон, будь ласка.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України (реєстраційний номер 2289).
Готові голосувати?
Прошу підтримати та проголосувати.
10:52:40
За-291
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Наступне питання порядку денного - це законопроект реєстраційний номер 4367.
Скажіть, будь ласка, хто буде наполягати на правках?
Качура, Ніколаєнко, Цимбалюк, бачу. Будь ласка, напишіть тоді правки, на яких будете наполягати. Качура, почнемо з Качури. Андрій Іванович, Михайло Михайлович, Галина Іванівна.
Качура. Сядьте, куди ви зібрались? Ви не можете з трибуни це робити. Це друге читання. З мікрофона, з місця, будь ласка. Номер правки, на якій наполягаєте.
10:53:37
КАЧУРА О.А.
Дмитро Олександрович, ви сказали написати, то я хотів написати вам. Моя правка, яку буду просити проголосувати, це правка 1260.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка правка?
КАЧУРА О.А. 1260.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванчук, будь ласка, на трибуну підійдіть. Ще раз номер правки.
КАЧУРА О.А. 1260.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1260 правка ставиться на голосування. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати. 1260-а.
10:54:31
За-53
Рішення не прийнято. Все? Ви ж сказали поставити - ми поставили. Ми перейшли в цю. Наступну правку давайте, я дам на виступ. Є, все?
10:54:46
КАЧУРА О.А.
Дмитро Олександрович, ви мені не дали озвучити позицію, поставили на голосування правку. Як так, скажіть, будь ласка?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте наступну кажіть, зараз виступите.
КАЧУРА О.А. Добре, у мене саме ця правка мого авторства, яку я хотів поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми її проголосували вже.
КАЧУРА О.А. Я розумію, але я вас прошу, будь ласка, слідкувати за тим, щоб депутати могли озвучувати позиції по правках. Тому що якщо мені дається зараз право...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви зараз по якій правці виступаєте? Номер скажіть, будь ласка.
КАЧУРА О.А. Дмитро Олександрович, я... Законопроект, конкретно цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер правки? Виключіть, будь ласка, мікрофон.
КАЧУРА О.А. Ви тільки що, вдумайтесь, що проголосували, тому що… Ті, хто не підтримали правку, я прошу зараз усіх звернути увагу, що всі керівники Ради Національного банку, Правління, навіть якщо вони вчинили злочин, адміністративне правопорушення, то вони будуть…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер правки який, скажіть, будь ласка.
КАЧУРА О.А. 1260 попередня правка, я по ній озвучую…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми її проголосували.
Наступна правка 1015, Васильченко. Ви наступного разу менше ходіть, будь ласка, Олександр Анатолійович. Регламент повчіть.
10:55:50
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Правка 1015 стосується того, що НБУ надається право створювати компанії і підприємства. Ця правка є корупційною, її потрібно…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зачекайте, будь ласка. Це яка правка? Вона врахована.
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Правильно. Я її ставлю на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На підтвердження в кінці поставимо.
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. О'кей. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на якихось правках на врахування? Я ж задав питання, на яких правках на своїх наполягаєте, колеги. Або пишіть, або давайте якось нормально себе поводити.
Ніколаєнко Андрій Іванович. На врахування правки?
10:56:27
НІКОЛАЄНКО А.І.
Так, на врахування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Номери.
НІКОЛАЄНКО А.І. Дві правки, я за хвилину виступлю по двох і прошу два голосування. Це дві правки: одна 1022 і 1050. Вони стосуються повноважень Ради Національного банку.
Отже, насправді це дуже важлива правка, оскільки сьогодні Рада Національного банку, її повноваження чітко прописані. Туди збираються найфаховіші представники, туди делегує Верховна Рада представників, і вони призначають сьогодні в тому числі членів Правління Національного банку. При цьому в даній редакції, як я пропоную це для голосування, вони перестають бути керівним органом, що є нелогічним. Тому я прошу викласти редакцію в такій версії, що вони, оскільки затверджують кредитно-грошову політику, то вони і контролюють її одним з керівних органів Національного банку.
А друга правка стосується можливості їм збиратися, тоді, коли вони мають це за потрібне, а не один раз на квартал. Ми їм будемо платити зарплату, щоб вони чотири рази на рік збиралися? Це неправильно. Тому дві правки прошу підтримати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
10:57:40
ІВАНЧУК А.В.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати, в законопроекті ми передбачили не рідше один раз на квартал, але в наглядової ради є необмежені повноваження хоч кожен день збирати позачергове засідання для оперативних рішень, для оперативного управління Національним банком. Тому це мінімум один раз в квартал. А частіше - будь ласка, як їм там буде, покаже робота.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування дві правки по черзі: 1022, 1050. Да? Ставлю на голосування правку 1022. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
10:58:27
За-137
Рішення не прийнято.
Наступна правка 1050. Прошу визначатись та голосувати.
10:58:50
За-127
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Цимбалюк.
10:58:57
ЦИМБАЛЮК М.М.
Три хвилини прошу, пане Голово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини, будь ласка. Да, у вас 77 правок. Три хвилини виступ.
10:59:04
ЦИМБАЛЮК М.М.
Дякую.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановні народні депутати, в принципі, заради справедливості потрібно сказати, що комітет до другого читання цей законопроект удосконалив. І я дякую, що в тому числі були враховані і правки представників нашої фракції. Це Ніколаєнка, мої та інших наших колег. Але все-таки в законопроекті залишилися певні ризики, на які я хотів би сьогодні звернути увагу.
Надається цим законопроектом Національному банку мегаповноваження в частині ліквідації або нагляду за банками і можливості похоронити або покласти будь-який банк. Також цим законопроектом надається Нацбанку право розкривати органам державної влади інформацію, яка становить банківську таємницю, що є також небезпечно. Вводяться додаткові виплати членам Національного банку з 40 до 50 відсотків.
І дві надзвичайно ризиковані речі. За цим законопроектом пропонується, що кошти державного бюджету будуть виділятися усім колишнім працівникам – увага! - Нацбанку на послуги адвокатів, на надання правової допомоги. Шановні колеги, можна жити в Лондоні, а держава Україна буде виплачувати всі послуги, в тому числі адвокатські. Я думаю, що цій людині скоро адвокати будуть потрібні, коли Україна займе своє відстоювання національних інтересів. Таким чином можна піти і по Нафтогазу, Укрзалізниці.
Наступна річ, що в законопроекті залишилась норма щодо збільшення кількості членів Правління НБУ до семи. Сьогодні, наскільки відомо, є шестеро, і вони справляються з роботою. Якщо хтось з них не працює, то це питання не до законопроекту. Тобто пропонується ввести ще одного члена правління - заступника Голови Національного банку, мабуть, лояльного до когось і на якійсь вулиці.
Ми вважаємо, що цей законопроект ще потрібно доопрацьовувати. Але те, що до другого читання вдалося відстояти важливі позиції, які будуть слугувати державному регулятору і давати йому можливість наглядати за банківськими установами, це позитивно.
Я хотів би на завершення ще раз сказати, шановні колеги, у зв'язку з тим, що є ці дві такі норми, ризиковані, про які я оголосив, команда "Батьківщина" не може голосувати за такий законопроект. В іншому разі плата буде бюджетом всього українського народу за всіх попередників, в тому числі які створили "банкопад" в Україні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще наполягає на правках на врахування?
Тарута Сергій Олексійович, номери скажіть, будь ласка.
11:02:26
ТАРУТА С.О.
1018.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1018?
ТАРУТА С.О. Так. Ця правка стосується відносно затвердження Радою Національного банку кошторису. На жаль, на сьогоднішній день цей пункт зовсім випав із проекту закону. А сьогодні якраз Рада Національного банку є відповідальною відносно в рамках Конституції за основні засади грошово-кредитної політики. І тому я наполягаю, щоб кошторис все ж таки затверджувався Радою Національного банку за поданням голови Правління Національного банку, тому що рада – це конституційний орган, і вона мусить здійснювати якраз контроль, а не правління саме затверджує. І тому я пропоную цю правку підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 1018 Тарути. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.
11:03:47
За-77
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Всі на врахування пройшли? (Шум у залі) У вас же на підтвердження. Різниця ж є, колеги.
Васильченко. Галина Іванівна, ви написали 1015, 1055 і 1069? 1095.
1015 на підтвердження правка ставиться. Будь ласка.
11:04:15
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Колеги, ця правка стосується того, що НБУ надається право створювати компанії, підприємства, які потім будуть брати на баланс якісь заводи, санаторії. Це абсолютно не властиві функції для регулятора, тому прошу не підтримувати дану правку і провалити її.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:04:44
ІВАНЧУК А.В.
Ми вважаємо, що це мова йде не про санаторії, а про банкнотно-монетний двір, фабрику спеціального паперу для виробництва і друкування грошей, для представництв за кордоном. Тому ми вважаємо, що таке право повинно бути в Національного банку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 1015. Комітетом вона була врахована. Ставиться на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати.
11:05:23
За-265
Рішення прийнято. Правка підтверджена.
1069. Правка врахована частково. Васильченко.
11:05:32
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Дивіться, колеги, стосовно цієї поправки було дуже багато гострих дискусій на комітеті. Вона врахована частково і стосується того, в частині збільшення кількості членів правління. І ми не отримали на комітеті жодних аргументів, достатніх аргументів для того, щоб зрозуміти, навіщо збільшувати кількість членів правління в НБУ. Зараз їх є 6, і цією поправкою пропонується збільшити до 7-ми. А це абсолютно є непотрібним, нелогічним і лише додаткові 5 мільярдів гривень щороку з нашого бюджету.
Тому прохання не підтримувати цю правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 1069. Врахована частково. Комітетом підтримана. Ставиться на голосування в редакції комітету на підтвердження, тобто врахування частково. Прошу підтримати та проголосувати в редакції комітету.
11:06:46
За-278
Рішення прийнято.
По фракціям покажіть.
1095, Васильченко.
11:06:54
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Як і попередні правки, на превеликий жаль, в цей законопроект було після першого читання внесено дуже багато норм, які взагалі не мали б стосуватися даного законопроекту. А конкретно правка 1095 стосується того, що працівникам Національного банку забороняється брати кредити, одержувати кредити, власне, в таких банках. Такого немає ніде в світі, це нонсенс. І співробітники регулятора повинні мати право обслуговуватися в тих банках, в яких вони хочуть і не порушувати їхні права. Тому прохання не підтримувати дану правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:07:44
ІВАНЧУК А.В.
Шановні народні депутати, дійсно, ми дану поправку вносили для уникнення конфлікту інтересів. І я повністю погоджуюся з виступаючим, що ми не врахували, що є мікрообслуговування працівників Національного банку, такі як карткові рахунки, овердрафти, відкриті лінії на карткові рахунки. І ми, я як автор прошу підтримати відхилення даної поправки. Вона врахована комітетом, прошу поставити її на підтвердження і не голосувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування. Позицію всі ви почули. Ставлю на голосування правку номер 1095. Комітетом підтримана. Ставиться на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати.
11:08:43
За-55
Правка відхилена.
По всім правкам пройшлись? Переходимо до голосування за закон в цілому.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи (реєстраційний номер 4367). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
11:09:38
За-279
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
Наступне питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків (реєстраційний номер 4546).
До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Іванчук Андрій Володимирович.
Хтось буде наполягати на правках? Ніколаєнко, Ніна Петрівна і Герасимов. А, Ніна Петрівна. А, Мамка, вибачте.
Напишіть, будь ласка, тоді, хто буде ще.
Ніколаєнко Андрій Іванович, номер правки одразу кажіть.
11:10:29
НІКОЛАЄНКО А.І.
Правка 35, Ніколаєнко, "Батьківщина". Правка стосується того, що особливо потрібно вирішити це питання перед запуском реформи пенсійної системи. Вона стосується того, що вклади, які недержавні пенсійні фонди будуть розміщувати в банківській системі, мають прирівнюватись і гарантуватись так само, як і вклади фізичних осіб. Тому що люди, довіривши гроші недержавним пенсійним фондам, принаймні будуть впевнені, що у випадку, якщо вони будуть втрачені в банках, то Фонд гарантування буде їх повертати і компенсувати. Це захист держави вкладів у недержавні пенсійні фонди. Тому прошу підтримати, 35 правка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 35 Ніколаєнка. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
11:11:35
За-110
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Наступна правка, Ніколаєнко.
11:11:43
НІКОЛАЄНКО А.І. 106-у не будемо тоді ставити, оскільки вона уточнює позиції по першій правці.
Правка 171-а – це знову ж таки питання, що стосується уніфікації підходів до повернення активів недержавних пенсійних фондів. Фактично коли банк банкрутує, ми знаємо, що Фонд гарантування вкладів, в нього є певна послідовність відшкодування коштів.
Моєю правкою внормовується позиція, коли кошти недержавних пенсійних фондів, які будуть втрачені в банках, будуть повертатись першочергово порівняно з іншими вкладниками. Тому що пенсійне забезпечення потрібно якомога більше захистити для того, щоб люди довірились цій пенсійній реформі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 171 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
11:12:48
За-103
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Дякую, Андрій Іванович.
Ніна Петрівна Южаніна. Номер правки одразу скажіть.
11:12:58
ЮЖАНІНА Н.П.
175 поправка. Шановні колеги, на сьогодні продаж майна банку, що ліквідується, фондом здійснюється в такому порядку. Відповідно до статті 51 пункту 12 діючого закону фонд продає майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі, якщо продати майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, фонд продає майно банку частинами.
Автори законопроекту якраз самі ключові слова, що тільки якщо в разі цілісний майновий комплекс (ну, можливо, його треба назвати "єдиний майновий комплекс") не можна продати, тільки тоді можна продавати частинами. А так виходить, що зараз прибрали цю умову - і дозволили фонду продавати майно банку відразу частинами, відразу продати те, що є добрим, звичайно користується попитом привабливим, а потім залишити весь той непотріб комусь і не мати додаткових коштів для розрахунків з кредиторами. Тому прошу підтримати мою поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 175 правка, комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.
11:14:24
За-108
Рішення не прийнято.
Наступна правка, Ніна Петрівна.
11:14:29
ЮЖАНІНА Н.П.
Наступна поправка 180. Друзі, ви навіть не чуєте що говоримо в залі, просто тикаєте, не підтримуєте. 180 поправка стосується того, щоб дозволити фонду інвестувати тимчасово вільні кошти в державні цінні папери. Ви чули таке коли-небудь? Виявляється, у фонду є велика кількість грошей, який він може інвестувати у державні цінні папери, замість розрахунку позачерговості кредиторів.
Мені надали пояснення на комітеті, що це стосується двох банків, які знаходяться на тимчасово окупованій території і кошти яких вільні нібито, бо статус банків не визначений і кредиторів також. Але ж тоді напишіть, що це стосується… тимчасова норма лише на період певних дій, поки є окупована територія, і тільки стосовно цих банків.
А так виходить, що тільки фонд заходить навіть управителем в банк - він відразу може розміщувати кошти, вільні кошти в державні цінні папери. Мені здається, що ви зараз…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 80 Южаніної. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.
11:15:55
За-107
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Наступна правка.
11:15:59
ЮЖАНІНА Н.П.
У мене немає більше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякую.
Леонов. Більше ніхто не наполягає, окрім Леонова?
Леонов. 189 правка.
11:16:09
ЛЕОНОВ О.О.
Дякую, пане Голово. 189 правка, пропоную виключити із законопроекту норму про те, що витрати Фонду гарантування вкладів в процедурі ліквідації банку будуть оплачуватися позачергово. Тобто вкладники повинні розраховувати на те, що залишиться на покриття витрат фонду. Це повністю порушує законні інтереси вкладників та суперечить меті системи гарантування вкладів в Україні.
Прошу поставити на підтвердження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На врахування, ви мали на увазі.
ЛЕОНОВ О.О. На врахування, вибачте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 189 правка Леонова. Комітетом не підтримана.
Прошу визначатися та голосувати.
11:16:57
За-143
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
199 правка. Леонов.
11:17:06
ЛЕОНОВ О.О.
Правкою пропонується у законопроекті чітко визначити, що відповідальність наступає саме в разі прийняття противоправних рішень та вчинення винуватих дій. Без такого уточнення в законопроекті повністю усувається стадія встановлення і доведення вини особи в кримінальному провадженні, а Фонду гарантування вкладів надається практично необмежені повноваження стягувати збитки з будь-кого, хто може бути пов'язаний з банком, і кого фонд, а не суд, визначить винуватим.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 199 правку. Комітетом не підтримана.
Прошу визначатись та голосувати.
11:17:59
За-198
Рішення не прийнято.
224 правка, Леонов.
11:18:05
ЛЕОНОВ О.О.
Шановні колеги, дуже дякую вам за підтримку. 224 правка, вона паралельна зі 199-ю та теж говорить про те, що ми повинні встановити саме уточнюючі норми, які усувають стадію встановлення і доведення вини особи кримінального провадження. Це не лише власники, менеджмент банків чи їх родичі, але й велике коло працівників банку, які займають ключові посади, їх родичі та інші. Тобто фонд стягуватиме збитки і шкоду з усіх, кого вважатиме винуватим, і вже не потрібно доводити, які саме протиправні дії ці менеджери або клерки банку зробили.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:18:53
ІВАНЧУК А.В.
Відхилити дану поправку. Це тільки мається на увазі, коли ці родичі отримали майнову вигоду і вони були співучасниками. Тому прошу не перекручувати факти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 224 правку Леонова. Комітетом не підтримано.
Прошу визначатися та голосувати.
11:19:21
За-175
Рішення не прийнято, правка не врахована. Дякую.
Наступна правка 214, Леонов.
11:19:29
ЛЕОНОВ О.О.
Шановні колеги, прошу вас прислухатися та підтримати мої поправки, оскільки без них даний законопроект – це порушення Конституції та підміна понять. На мою думку, ми не можемо собі дозволити прийняти законопроект, який підставляє під удар тисячі українців, що працюють в банках на посадах середньої ланки, а саме: на них та, що найважливіше, на їх родичів буде покладено відповідальність за "погані" кредити. В поточній редакції ми отримаємо лише наступне: паралізовану систему роботи банківського кредитування і банків взагалі, а, як наслідок, проблеми з ВВП та доларом. Якщо ми цього не хочемо, прошу підтримати наступну поправку. Це поправка 214, вона пропонує доопрацювати редакцію норми закону, а саме визначити, що право на звернення до судів належить юрисдикції з позовом про відшкодування шкоди збитків, заподіяних банку його кредитом… колишнім кредитором, виникає у фонду з моменту, коли фонд виявив або мав виявити рішення, дії чи бездіяльність, що призвели до заподіяння шкоди.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 214 правку. Комітетом не підтримана.
Прошу визначатись та голосувати.
11:20:49
За-218
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Наступні правки Мамки. 39-а.
А, може, ми всі проголосуємо, ви виступите декілька хвилин, Григорій Миколайович? 3 хвилини.
11:21:00
МАМКА Г.М.
Окей, хорошо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Григорій Миколайович.
11:21:11
МАМКА Г.М.
Шановні народні депутати, ці банківські закони, коли вони приймаються, це завжди дуже добре. Але проблема в тому, що якщо порівняти законопроект першого читання і те, що ми випускаємо з залу, то він абсолютно відрізняється від того законопроекту, який заходив на перше читання.
Законопроектом народні депутати, які… в тому числі я, подали правки до статей, які виключені комітетом, і пропонували про те, що ввести нове поняття, яке вже внормоване в законі, перше - це договір про добровільне відшкодування шкоди, чому комітет виключив, пояснення не знайшов для себе. Але уявіть таку ситуацію, коли банк, який розвалився, який доведений до банкрутства і почалася процедура ліквідації, у власника, у кінцевого бенефіціара, який по закону відкритий, є можливість, і по суті на даний час її не існує, а цей законопроект би дозволяв про те, щоб він добровільно відшкодував збитки, які завдані, він вважає, щодо діяльності банку.
Також цим законопроектом чомусь, на жаль, виключене поняття мирової угоди. Невже ми гроші будемо тратити на ті правоохоронні органи, які будуть бігати за банкірами і доказувати, в чому збільшення ціни, в чому зменшення ціни? Але це все коштує громадянам України, які тратяться на правоохоронну систему.
Держава, з мого боку і з мого розуміння, повинна забезпечити такі правові механізми, які б: а) слугували б для надання можливості відшкодувати збитки і заключити мирову угоду.
Чому це не вигідно комітету і державі, я не можу пояснити. На мою думку, необхідно все-таки було не виключати ці норми, а приймати їх.
Також цим законопроектом дуже така новина, як для мене. Чому, тому що прерогатива надається розміщенню коштів фондів державних установ до всіх банків. Але якщо ми порівняємо і візьмемо статистику щодо відповідно засад стратегічного реформування банківського сектору, саме державних банків, то відсоткова ставка розміщення коштів з 60-ти зменшена на 25 відсотків.
Я своїми правками пропонував про те, що не розмежовувати і не змішувати поняття і повноваження вносити кошти до всіх банків, а надати прерогативу державним банкам, яких у нас тільки декілька, і нехай би все-таки вони піднімали економіку і тримали все-таки гарантії банківської сфери, банківської структури.
По суті, цей законопроект, він не надає можливості применшити роль і...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорій Миколайович. 3 хвилини. Дякую вам за конструктивний, як завжди, підхід і роботу.
Ставлю ваші правки на голосування. Правка номер 39 народного депутата Мамки. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.
11:24:55
За-90
Рішення не прийнято.
46 правка Мамки. Ставлю її на голосування. Прошу визначатися та голосувати.
11:25:15
За-85
Рішення не прийнято.
52 правка. Ставлю її на голосування. Прошу визначатись та голосувати.
11:25:33
За-81
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
61 правка Мамки.
11:25:51
За-82
Рішення не прийнято.
77 правка. Ставлю на голосування. Прошу визначатись та голосувати.
11:26:12
За-81
Рішення не прийнято.
Наступна правка 128. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
11:26:32
За-87
Рішення не прийнято.
162 правка. Прошу визначатись та голосувати.
11:26:54
За-82
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Прошу підтримати, як і просили.
Наступна правка 173. Ставлю її на голосування. Прошу визначатися та голосувати.
11:27:20
За-86
Рішення не прийнято.
178 правка. Прошу визначатися та голосувати.
11:27:38
За-84
Рішення не прийнято.
208 правка Мамки. Комітетом не підтримана. Врахована частково. Автор наполягає на повному врахуванні. Ставлю на голосування пропозицію автора щодо повного врахування цієї правки. Прошу визначатись та голосувати.
11:28:07
За-90
Рішення не прийнято. Правка не врахована. Дякую, Григорію Миколайовичу.
Дубінський, 68 правка.
11:28:19
ДУБІНСЬКИЙ О.А.
Шановні колеги, 68 правка. Пропонується Фонду гарантування вкладів приймати рішення щодо інвестування тимчасово вільних коштів банку, що ліквідується, в державні цінні папери. Сама по собі ситуація абсурдна, тому що щодо банку, що ліквідується, поняття "тимчасово вільні кошти", в принципі, бути не меже. Це не є коштами банку або коштами фонду. Це кошти, які мають бути направлені на задоволення вимог кредиторів. Це по-перше.
І, по–друге, не зрозуміло, як тимчасово вільні кошти можуть бути у банків, що визнані неплатоспроможними або ліквідовуються з інших підстав. І я бачу в цій правці, яка зараз врахована комітетом, можливість для маніпуляції та фактичного користування грошима людей, які постраждали від банкрутства банків, замість того щоб їм допомогти.
Тому прошу підтримати мою редакцію правки 68.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:29:24
ІВАНЧУК А.В.
Пане Дубінський, ваша поправка була відхилена. Чому? Тому що створилося два прецеденти. Банки на окупованих територіях, ви абсолютно правильно говорите і логічно, навіщо тримати кошти, навіщо їх вклали в державні цінні папери, якщо треба погашати заборгованість по чергам вкладників чи інших зобов'язань банку?
Але є два прецеденти. Фонд гарантування вкладів нам прокоментував, показав, що вони стикнулися з такою проблематикою, тому ми це врегулювали в законопроекті. Але він буде мати такий вибірковий, це не логіка поведінки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 68. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.
11:30:19
За-119
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
88 правка.
11:30:25
ДУБІНСЬКИЙ О.А.
Ще раз доброго дня. В законопроекті пропонується внести умови, за яких Фонд гарантування вкладів забезпечує правовий захист працівників фонду, в тому числі після їх звільнення з фонду, зокрема шляхом надання їм правової допомоги. Тобто відбувається це за рахунок коштів фонду.
Але ми маємо розуміти, що немає ніяких коштів фонду. Це кошти вкладників, які постраждали від банкрутства банків. І, більше того, ми знаємо десятки і сотні випадків, коли працівники Фонду гарантування були причетні до розтрати, викрадення, зловживань багаточисленних коштами вкладників збанкрутілих банків. Тому у разі доведення вини працівників фонду не можуть самі вкладники, яких вони обікрали, надавати їм за власний кошт захист та соціальні гарантії. І я вважаю, що це зловживання. І бажаю, щоб ця правка була виключена із законопроекту, що і пропоную колегам по парламенту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:31:25
ІВАНЧУК А.В.
Пане Дубінський, це ваше суб'єктивне судження, що працівники фонду щось там вкрали у вкладників. Але ви в чому праві, що нам треба дати відповідь на питання. Після тих подій останніх 5 років, що відбулися в банківському секторі України, прийнята величезна кількість рішень. Всі реалізації майна відбувались чи зберігались за прозорою процедурою.
На сьогоднішній день міжнародна практика, наші міжнародні партнери, ми всі переконалися в тому, що є спам судових позовів. І працівники державного фонду, які виконували свою роботу, вони зіштовхнулися з величезною кількістю, армією юристів з протилежного боку. Вони ж не винуваті, що ці банки були доведені до банкрутства, доведені до ліквідації, виведені з ринку. Це ж не фонду ініціатива була займатися ліквідацією цих збанкрутілих банків. І там приймалися непрості рішення.
І, так, держава повинна не тільки Фонду гарантування вкладів, це повинно стосуватися дуже багатьох державних органів, які займаються такими спірними питаннями. Держава повинна захищати своїх працівників, які приймають законні, правильні, але непрості…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 88 правка Дубінського. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.
11:33:06
За-85
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
181 правка. Дубінський.
11:33:12
ДУБІНСЬКИЙ О.А.
Колеги, ще раз звертаю вашу увагу про те, що ми зараз розмовляли з паном Іванчуком в форматі моїх правок – його відповідей. Це правка, яка пов'язана з... перша, яку ми голосували, це можливість Фонду гарантування вкладів інвестувати тимчасово вільні кошти в цінні папери держави. Ми з вами прекрасно розуміємо, що в державі у нас дефіцит бюджету. І ми прекрасно розуміємо, що держава контролює 60 відсотків банківської системи. Але держава у власних громадян депозити залучає по смішним відсоткам: 0 – по валюті, 2-3 відсотки – по гривні. Тобто гроші не потрібні. А якщо не потрібні, то навіщо ми Фонд гарантування вкладів наділяємо повноваженнями гроші вкладників вкладати в державні цінні папери? Ці гроші мають йти на компенсацію та відшкодування втрат вкладників.
Тому ще раз наголошую: треба підтримати цю правку, для того щоб люди отримали свої гроші, які в них вкрали і банкіри, і Фонд гарантування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 181 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.
11:34:31
За-107
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Наступна... Всі правки на врахування пройшли? Ніхто більше не наполягає? На підтвердження три Дубінського. Хтось ще буде наполягати на підтвердження? Ні. Добре.
Правка 211. Олександр Анатолійович.
11:34:50
ДУБІНСЬКИЙ О.А.
Правка номер 211. Керівники, власники істотної участі та кінцеві бенефіціарні власники неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання ліцензії, зобов'язані надати фонду в порядку, встановленому фондом, інформацію про все належне їм майно та активи.
Ця вимога суперечить статті Конституції номер 32 щодо захисту конституційної інформації про особу як юридична визначеність і заборона свавілля, що може призвести до порушень конституційного права кожного на приватне життя і суперечить правовим позиціям Конституційного Суду України, не відповідає міжнародним актам, а також не враховує практику Європейського суду з прав людини. Реалізація одного права чи гарантії не має бути підставою для обмеження іншого права чи гарантії.
Я просто від себе додам, що ми вже стали жити в державі, де Конституційний Суд став таким посміховиськом, його зробила влада посміховиськом, і гарантії захисту прав людини теж посміховисько. Так давайте хоч тут не будемо робити цих помилок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 211 правку. Комітетом вона врахована редакційно. Ставиться на підтвердження в редакції комітету. Прошу підтримати та проголосувати.
11:36:19
За-292
Рішення прийнято. Правка підтверджена.
267 правка.
11:36:25
ДУБІНСЬКИЙ О.А.
Частиною другою статті 1 чинного Закону про систему гарантування вкладів визначено, що метою прийняття закону є захист прав і законних інтересів вкладників банку. Тобто закон має бути спрямованим перш за все на захист інтересів вкладників, а не Фонду гарантування вкладів.
Тому пропонується, щоб гроші, які могли бути стягнуті в колишніх керівників і власників банків, за рішенням яких виводилися гроші з банків і банки доводилися до банкрутства, повинні направлятися на кредиторів першої-четвертої черг пропорційно заборгованості. Тобто у вкладників, хоч і гіпотетично, але ж все залишалося надія на отримання хоч якоїсь компенсації на рівні з Фондом гарантування. Але пан Іванчук пропонує, щоб була внесена поправка, згідно якої вкладники не отримають нічого, оскільки вкладники та інші кредитори банків понад 200 тисяч, зможуть отримати свої кошти в сумі, які будуть надходити від осіб, які своїми діями довели банк до банкрутства, після повного задоволення вимог Фонду гарантування вкладів. А це мільярдні суми, які фонд брав в кредит у Міністерства фінансів і..
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:37:38
ІВАНЧУК А.В.
Шановні друзі, шановні виступаючі, у нас є черговість виплат. Перша черга – це вкладники. Друга черга… Третя черга – це Фонд гарантування вкладів, який виплатив першій черзі ці гроші, взявши їх в бюджеті. І тільки четверта черга, наступна – це вкладники, які втратили більше ніж 200 тисяч гривень. 200 тисяч держава повернула, все, що більше, – це четверта черга.
Тому ми не вважаємо за доцільне перескакувати через певну чергу, третю, де передбачаються виключно інтереси державного бюджету України. Коли погасяться гроші, які витратила держава на погашення 200 тисяч кожному вкладнику, тоді будуть погашатися суми більше 200 тисяч гривень.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 267 правку. Комітетом вона врахована редакційно. Ставиться на голосування в редакції комітету на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати.
11:38:56
За-275
Рішення прийнято. Правка підтверджена.
315 правка, Іванчук.
Дубінський Олександр Анатолійович.
11:39:16
ДУБІНСЬКИЙ О.А.
Правка номер 315 стосується зворотної дії закону в часі. Зокрема, встановлено цієї поправкою, що положення цього закону щодо виявлення рішень, дій та бездіяльності осіб, які приймали участь у керівництві банком та вчиненні дій щодо його дій або бездіяльності і отримали майнову згоду, застосовується до неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення, процедура про відкликання банківської ліцензії до надання чи набрання чинності цим законом. Це прямо порушує статтю 58 Конституції України, тому що Конституція передбачає, що закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В черговий раз додам, що ця Верховна Рада стала просто рекордсменом щодо порушень Конституції, разом із Президентом і керівництвом фракції "Слуга народу". Давайте ще раз, поважати Основний Закон. З Днем Конституції вас, друзі!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:40:22
ІВАНЧУК А.В.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати, я попросив коментар чому? Тому що це вже така, знаєте, світоглядна річ. Закон дійсно не має зворотної сили. Але ми ж розуміємо, що "банкопад" відбувався до прийняття нами сьогодні цього законопроекту, і приймаємо ми його для того, щоб врегулювати ті питання, які виникли раніше.
Тому ми розповсюджуємо діяльність даного законопроекту і право застосовувати цей законопроект з сьогоднішнього дня, він не має ніякої зворотної сили. І це перекручування фактів, ніяку Конституцію ми не порушували. І прошу підтримати мою поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 315 правку. Комітетом врахована вона. Ставиться на підтвердження. Прошу підтримати та проголосувати.
11:41:26
За-287
Рішення прийнято. Правка підтверджена.
Переходимо голосування за закон в цілому. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків (реєстраційний номер 4546). Прошу підтримати та проголосувати.
11:42:12
За-256
Рішення прийнято.
Покажіть по фракціям, будь ласка.
Наступне питання – це проект Закону про внесення змін до статті 128 Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей набуття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб статусу цивільного позивача (реєстраційний номер 4547).
До слова запрошується голова підкомітету Комітету з питань правоохоронної діяльності Яцик Юлія Григорівна.
Ніхто не наполягає ні на чому? Що, Гетманцев? Ви ж якось реагуйте. Гетманцев Данило Олександрович. Що на підтвердження?
11:43:01
ГЕТМАНЦЕВ Д.О.
Шановні колеги, хочу поставити другу поправку, яка була врахована комітетом, на підтвердження. Я хочу пояснити сутність цього закону. Річ в тім, що коли припиняється банк, припиняється банк, потерпілого у кримінальній справі може не бути, і цей сам закон, він є невеликим, він покликаний, щоб Фонд гарантування вкладів в інтересах вкладників виступав у кримінальному процесі і захищав відповідно їх інтереси.
Ця правка збиває таке повноваження Фонду гарантування, я прошу її не підтримувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:43:47
ЯЦИК Ю.Г.
Шановні колеги, хочу, щоб ви для початку зрозуміли, трішки не відповідає позиція голови комітету тому, що було озвучено. Фонд гарантування вкладів як управитель банку представляє інтереси банку у кримінальному провадженні. Тому неможливо, щоб він уособлював у собі представництво інтересів і обвинуваченого, особа банку, який ліквідується, який є фігурантом кримінальної справи; і представників потерпілих. Він не може представляти інтереси і обвинувачених, і потерпілих, заявляючи цивільний позов, тим більше безальтернативно. Моя правка стосувалася саме того, щоб надати потерпілому право або самостійно представляти свої інтереси, або доручити це банку. Тому комітет одностайно підтримав цю правку, але наші міжнародні партнери наполягають на її відхиленні, тож прошу думати і голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування правка номер 2, комітетом вона була врахована, позицію комітету ви тільки що чули. Прошу голосувати. Ставиться на підтвердження, прошу голосувати.
11:45:17
За-226
Рішення прийнято. Правка підтверджена.
Переходимо до голосування за закон в цілому. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до 128 Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей набуття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб статусу цивільного позивача (реєстраційний номер 4547). Готові голосувати?
Прошу підтримати та проголосувати.
11:46:27
За-274
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую.
Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи. На трибуну запрошується голова підкомітету Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Жупанин Андрій Вікторович.
Хтось буде наполягати на правках? Кучеренко? Скільки у вас правок? На всіх, що є, будете наполягати? Добре. Хтось ще буде наполягати? Тільки Кучеренко.
3 правка.
11:47:06
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Пане Голово, я прошу чотири хвилини.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чотири хвилини, будь ласка, дайте Олексію Юрійовичу.
11:47:14
КУЧЕРЕНКО О.Ю.
Шановні депутати, шановний головуючий, я у своєму виступі хочу пояснити позицію і свою особисто, і нашої фракції, чому ми не підтримуємо цей законопроект і що взагалі відбувається на так званому ринку електроенергії.
Ну, по-перше, по суті цього законопроекту. Незважаючи на свою потужну назву, він жодним чином не представляє інтереси споживачів, він виключно забезпечує інтереси монополістів ринку газу. Його ініціаторами в першу чергу був НАК "Нафтогаз", наш найголовніший монополіст, і так званий незалежний оператор ГТС, який так само накопичує сьогодні безліч проблем.
Проголошено нібито спрощення механізму приєднання, але насправді всі ці питання і вирішення цих питань віддається на відкуп корумпованому органу під назвою НКРЕКП, яке своїми кодексами має дорегулювати цю дуже корумповану сферу діяльності, і це буде точно не в інтересах споживачів.
Я можу вам пояснити, як відбувається регулювання на простому прикладі. Коли цієї зими була так звана газова криза і уряд був вимушений встановити пільгові ціни на розбаланс газу та дати 90 відстрочки платежів, за ці небаланси в результаті 10 мільярдів гривень збитку було покладено на оператора ГТС, і зараз він ллє сльози, чому ж він такі збитки отримав. А я хочу запитати і оператора ГТС, я хочу запитати Національну комісію регулювання: а де ви були, коли приймалися ці рішення?
Я можу вам і далі пояснювати стосовно технічних деталей, але тепер декілька слів про так званий ринок газу. Скажіть, будь ласка, шановний уряд, шановні депутати від коаліції, шановний пане Президент, скільки можна дурити народ з цим так званим ринком газу? Ви нам ще півроку тому розповідали, що це найяскравіша реформа – створення ринку газу. Тепер, дивіться, коли взимку ціна на газ полізла вгору, відразу з'ясувалося, що ніякого ринку немає, відразу з'ясувалося, що треба збирати позачергові наради у Президента, і нам встановили ринкову нову ціну, але в кабінеті у Президента, вона дорівнювала 6 гривень 99 копійок.
Якось допрацювали до кінця опалювального сезону, накопичили величезну суму мільярдних боргів, які, до речі, друзі, ми з вами будемо списувати і реструктуризувати буквально за тиждень.
Але я хочу запитати, друзі: добре спишемо, реструктуризуємо ми ці старі борги, а ви розумієте, що рівно пройде півроку нового опалювального сезону - і з вашими новими ринковими цінами на газ борги доженуть старі і стануть так само мільярдні?
Ви розумієте, що поки ми будемо дурити один одного з ринком газу, поки ми будемо виставляти височенні ціни на газ, у нас не буде ніяких ринкових стосунків? І жодна база даних, жодний цей Data Hub, він не забезпечить цього ринку, поки буде існувати монополіст НАК "Нафтогаз України".
Тому теза перша: тільки ліквідація через реорганізацію НАК "Нафтогаз України" дозволить українцям сподіватися отримати свій газ, український, за не ринковою ціною, а за регульованою справедливою ціною. І саме на це спрямований законопроект авторів на чолі з Тимошенко 4680, на встановлення справедливої ціни на газ. От за це треба голосувати, шановні українці.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Правки можемо не голосувати, правильно?
Переходимо до голосування за закон. Займіть свої місця, будь ласка.
Перейшов, фракцію вже змінив колега? Дякую. Готові?
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи (реєстраційний номер 4578-1).
Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
11:52:21
За-261
Рішення прийнято. Дякую.
Наступне питання порядку денного - це проект Закону про платіжні послуги (це друге читання).
Будь ласка, на трибуну запрошується голова підкомітету Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна.
Хтось буде на правках наполягати? Бачу, Мезенцева, Васильченко.
Будь ласка, Галина Іванівна, якщо можна, в письмовому вигляді, на чому будете наполягати.
Мезенцева. Марія Сергіївна, будь ласка.
11:52:54
МЕЗЕНЦЕВА М.С.
Шановні колеги, це повинна зараз бути максимальна...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер правки?
МЕЗЕНЦЕВА М.С. 27-а, пане Голово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 27-а?
МЕЗЕНЦЕВА М.С. Можна мені спочатку включити?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не можна. Номер правки?
МЕЗЕНЦЕВА М.С. 27 правка. Шановні колеги, ми вносимо такі поняття, як еквайринг. Це сплата комісії, яка становить в Україні 2-3 відсотки, в той час як у наших сусідів в Європі це 02-0,3.
До нас звернулися більше 300 тисяч підприємців, біля 90 організацій. Кожного дня вимивається більше 20 мільйонів гривень з підприємців. Ми з вами пропонували знижувати ці ставки. Комітет погодив зниження ставки інтерчейнджу своїм рішенням комітету.
Колеги, підтримайте, будь ласка, цю правку, для того щоб ми встановили справедливі плати, коли сплачуємо карткою, телефоном тощо. На кожному чеку 2-3 відсотки сплачує бізнес.
Будь ласка, повна мобілізація, голосуйте "за"!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:54:04
ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.
Доброго дня, шановні колеги. Повна мобілізація, це не можна допустити. Тому що ви знаєте, що в нас 11 мільйонів пенсіонерів, дуже багато соціальних працівників, які мають соціальну картку. Це вчителі, це наші педагоги, це наші медики, які потім заплатять це зі своєї кишені. Кожний термінал коштуватиме для встановлення дуже багато коштів: близько 10 тисяч доларів. Це перше.
Друге. За зняття коштів потім у готівку, переведення коштів будуть відсотки. Утримання однієї картки сягне 3 тисяч гривень на місяць для вчителя. Не робіть цього, тому що ми втратимо і кешлес в нашій державі, і ми наших вчителів і наших медиків змусимо платити за картки, які зараз вони обслуговують повністю безкоштовно.
Не голосуйте за це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 27 Мезенцевої. Комітетом не підтримана. Готові голосувати? Прошу визначатися та голосувати. Ставиться на врахування. Прошу визначатись та голосувати.
11:55:19
За-211
Рішення не прийнято. Правка не підтримана.
Мезенцева, наступна правка.
11:55:32
МЕЗЕНЦЕВА М.С.
Пане Голово, наступна правка 31. Шановні колеги, шановні колеги з комітету профільного по податкам, ви своїм рішенням 3 лютого 20-го року прийняли таке рішення, що саме за врахування зниження ставки інтерчейнджу, це з формули 75 відсотків еквайрингу, буде знижено відповідно до європейського регламенту. Зараз підписаний меморандум, але з завтрашнього дня він не буде діяти.
Друзі, ми всі обіцяли бізнесу поліпшувати умови ведення бізнесу, тому платіжні системи повинні знизитися. Це жодним чином не пов'язано з пенсіями, соцвиплатами тощо. На цьому заробляють дві платіжні системи: комерційні банки і НБУ. Я вас дуже прошу, це погоджено з ними. Комітет погодив це рішення. Зараз йде фальсифікація рішення комітету.
Колеги, ми повинні виступити за український бізнес в часи пандемії. Будь ласка, підтримайте цю правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю… Позиція комітету.
11:56:44
ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.
Щодо фальсифікації рішення комітету, Марія, я повністю з тобою не погоджуюся. Комітет ці правки не врахував на своєму засіданні, тому не потрібно маніпулювати. Це перше.
Друге. Вартість POS-терміналу тепер буде коштувати для вашого "рожевого равлика" 30 тисяч доларів, і в вашому буфеті ви будете бігати і знімати наличку тепер на Грушевського. Будь ласка, не допускайте таких маніпуляцій, і ніколи в Європейському Союзі і в Сполучених Штатах Америки ці кошти не дійшли до кінцевого споживача, ними скористалися ритейлери, ніякі мільярди до людей не надійшли. Тому не потрібно маніпулювати, в нас було рішення комітету, але зараз це справа відкрита в Антимонопольному комітеті і законодавець не має права втручатися в регулювання цін та тарифів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 31. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.
11:58:01
За-221
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Ще на якійсь наполягаєте, Марія Сергіївна?
11:58:15
МЕЗЕНЦЕВА М.С.
Давайте спробуємо без поняття еквайрингу, без поняття інтерчейндж.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер правки?
МЕЗЕНЦЕВА М.С. 234-а. Давайте поговоримо, колеги, про гроші, давайте поговоримо про рефінансування, який може отримати бізнес. Це більше 40 мільярдів гривень за наступні 5 років. Ця правка дуже просто врегульовує ставки, щоб у нас сумарно ми вийшли на виконання європейського Регламенту. Інтерчейндж – 75 відсотків формули 0,2-0,3 відсотка і загальна сплата до 1 відсотка в період до 2023 року.
Колеги, давайте відкинемо поняття еквайрингу і інтерчейнджу, давайте проголосуємо за ставки. Комітет погоджував до цього це рішення саме по інтерчейнджу і його не врахував. Один голос, один голос не вистачило на комітеті для того, щоб це було проголосовано. Давайте відкинемо всі маніпуляції, український бізнес дивиться за кожним, хто зараз голосує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
11:59:25
ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.
Лікарі, вчителі, студенти, пенсіонери дивляться за кожним, хто зараз голосує за скасування їм безкоштовного обслуговування в терміналах на зняття готівки, за переказ коштів і за все, що стосується зараз платіжних послуг. На вас дивиться вся соціальна сфера. Тарифи зростуть до 3 тисяч гривень на місяць. Встановлення терміналу для "рожевих равликів" буде сягати 10 або 30 тисяч євро і його сертифікація. Не голосуйте, будь ласка, за те, що руйнує кешлес в нашій державі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 234 правку. (Шум залі) Не кричіть. 234 правка комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
12:00:21
За-180
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Шановні колеги, оголошується перерва до 12:30.
(Після перерви)
12:30:09
ГОЛОВУЮЧИЙ. Васильченко Галина Іванівна. Правка номер 10.
12:30:12
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Шановні колеги, це продовження тих самих поправок, які стосуються еквайрингу та інтерчейнджу. Зокрема, правка номер 10 технічного характеру, а саме визначає самі поняття "еквайрингу". Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку номер 10. Комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.
12:30:56
За-23
Рішення не прийнято.
28-а. А, може, ми просто проголосуємо, Галино Іванівно, правки, кожну?
Васильченко.
12:31:05
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Правка 28 про наступну річ, що комісійна винагорода за послуги еквайрингової установи – це плата, яку отримувач сплачує еквайру з кожної безготівкової операції з використанням платіжних карток та яка включає: комісійну винагороду еквайра, комісійну винагороду інтерчейндж, комісійну винагороду платіжної системи, а також комісійну винагороду оператора послуг платіжної інфраструктури.
Ця правка так само, як і попередня, технічного характеру, саме про визначення понять. Прошу підтримати дану поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю 28 правку на голосування. Прошу визначатися та голосувати.
12:32:04
За-42
Рішення не прийнято.
229-а.
12:32:08
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Шановні колеги, ця правка насправді є дуже важливою. Вона стосується того, аби встановити ліміти, вище яких не можуть встановлюватися оплата за еквайринг та інтерчейндж. Для того, щоб це не було відразу, пропонується поступовий механізм переходу на відповідні ставки протягом трьох років, тобто протягом 21-го, 22-го, 23-го років. Це йдеться про ті самі максимальні ставки, про які просить нас бізнес. Понад 300 тисяч підприємців зі всієї України зверталися з десятками листів, які надходили до членів комітету податкового, загалом до секретаріату комітету, це позиція всіх профільних асоціацій підприємців. Тому велике прохання підтримати, проголосувати цю поправку, аби ми забезпечили належні умови розвитку бізнесу, зокрема малого і середнього бізнесу, які і так постраждали в час пандемії, пов'язаної з коронавірусом. Прошу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 229. Прошу визначатися та голосувати.
12:33:31
За-47
Рішення не прийнято.
398.
12:33:35
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Наступні мої поправки стосуються того самого питання, аби ми як парламентарі забезпечили належні умови ведення бізнесу і пішли на поступки і з розумінням поставилися до наших підприємців. Ще раз зазначу, що понад 300 тисяч підприємців звернулися до нас з проханням підтримати ці норми. І моя колега з парламенту Марія Мезенцева аналогічні правки вже піднімала, вони стосуються того самого, тобто встановлення максимальної межі ставок еквайрингу та інтерчейнджу. Для всіх простою мовою – це сплата комісії при кожному розрахунку карткою для того, щоб могли підприємці більш ефективно працювати і розповсюджувати мережу і стимулювати розвиток загалом безготівкових розрахунків. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 398. Прошу визначатись та голосувати.
12:34:56
За-48
Рішення не прийнято.
431 правка.
12:35:00
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Шановні колеги, я хочу нагадати, що всюди в Європейському Союзі і в наших сусідніх країнах такі ставки становлять до 0,2 відсотка. В нас в Україні – це 2-3 відсотки. Це насправді в рази і в рази більше. Тому прохання підтримати мої поправки і піти назустріч нашому бізнесу.
Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
12:35:31
ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.
Шановна пані Галино, у нас немає прецедентів, коли Національний банк регулює якісь ставки, вони регулюються конкурентним способом. Тому підкомітет і комітет не підтримав вашу правку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 431 правку. Комітетом не підтримана. Прошу визначатись та голосувати.
12:36:05
За-65
Рішення не прийнято.
434 правка.
12:36:09
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Шановні колеги, ви знаєте, що вже навіть був підписаний відповідний меморандум, тобто регулятор визнав про те, що в нас дійсно є доволі високі ставки і їх потрібно знижувати. Я погоджуюся з вами, шановна пані Олю, що, так, потрібно все робити ринковим, забезпечувати відповідні механізми, щоб у нас регулював ринок. Але коли йде така монополія і від цього страждає наш бізнес, ми повинні забезпечити належні умови, конкурентні умови для розвитку бізнесу в Україні. Тому прошу підтримати мою поправку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю 434 правку. Прошу визначатись та голосувати.
12:37:05
За-64
Правка 444.
12:37:12
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Шановні колеги, у мене залишається ще дві правки: 444 та 449. Прохання їх підтримати. Ці поправки стосуються того, щоб ми забезпечили належні умови розвитку нашого бізнесу. Ще раз зазначу, що понад 300 тисяч підприємців зі всієї України звернулися до нас, до членів комітету, до секретаріату комітету з відповідними листами про підтримку зниження ставок еквайрингу та інтерчейнджу. Для того, щоби бізнес в Україні розвивався належним чином, для того, щоб в нас були стимули розвивати оплати картками і все більше і більше у нас люди користувалися безготівковими послугами.
Тому прошу поставити на голосування і підтримати 444-у та 449-у правки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обидві можна ставити, да, на голосування?
444 правка. Прошу визначатись та голосувати.
12:38:37
За-65
Рішення не прийнято.
449 правка. Прошу визначатись та голосувати.
12:38:55
За-65
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Наступна правка 231-а. Мар'ян і після цього знову Мезенцева. Крайня правка? Після цього переходимо до голосування. Більше ніхто не наполягає? Заблоцький, будь ласка.
12:39:17
ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б. Шановні колеги, в ЄС діє закон, що комісія в POS-терміналах не може бути більшою, ніж 0,2 відсотка. Моя правка всього лиш один в один копіює цю норму.
Чому ЄС вводив такі обмеження? Тому що на ринку є монополія Visa і MasterCard, і встановили вони в Україні комісію в півтора-два відсотки, і збирають в рік 11 мільярдів гривень. Не коштує обслуговування системи онлайн-платежів в Україні в POS-терміналах 350 мільйонів доларів в рік. Зараз навіть маленький магазинчик платить за обслуговування POS-терміналу в середньому в 10 разів більше, ніж за інкасацію готівки. Це не має жодного сенсу.
Тому прошу просто підтримати норму, аналогічну в ЄС, з аналогічним обмеженням.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування позицію. Ставлю на голосування 231 правку, комітетом не підтримана. Прошу визначатися та голосувати.
12:40:34
За-185
Рішення не прийнято.
Мезенцева. Крайня правка? Номер правки?
12:40:40
МЕЗЕНЦЕВА М.С.
446, пане Голово. Дякую.
Колеги, дивіться, у мене в руках рішення комітету, мене тут вже звинуватили, що я щось дезінформую когось. Прикінцевий пункт: встановити граничні розміри комісій винагороди з інтерчейнджу до розгляду законопроекту в другому читанні. Підписано головою комітету.
Я розумію, всі дуже втомлені, хочуть швиденько пройти ці всі правки. Дивіться, у нас був шанс з жовтня місяця розглянути наш законопроект. Це не було зроблено. У нас був шанс на комітеті прийняти усну правку. Одного голосу не вистачило, це не було зроблено. Зараз моя пропозиція лишається тоді в іншій площині: відправити цей законопроект на повторне друге, виконати це рішення комітету і встановити справедливість для бізнесу, який зараз в ковідному режимі постраждав найбільше, який сплачує податки. Це прохання від мене як автора правок, яке подали 45 народних депутатів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 446 правку. Прошу визначатися та голосувати.
12:42:01
За-153
Рішення не прийнято. Правка не врахована.
Шановні колеги, переходимо до голосування за закон в цілому. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому… Будь ласка, займіть свої місця. В другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про платіжні послуги (реєстраційний номер 4364).
Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.
12:42:48
За-241
Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.
По фракціям покажіть.
Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту.
Необхідне обговорення? На правках хтось буде наполягати? Ні. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Ставлю на голосування пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.
12:43:44
За-239
Рішення прийнято.
Необхідне обговорення? Будь ласка, до слова запрошується заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Семінський Олег Валерійович.
12:43:59
СЕМІНСЬКИЙ О.В.
Шановний головуючий, шановні колеги. Відповідно до Постанови Верховної Ради України про направлення на повторне перше читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язковості використання рідкого біопалива у галузі транспорту № 696 Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг на своєму засіданні 29 жовтня 20-го року розглянув доопрацьовану редакцію даного проекту закону.
Проектом передбачається імплементація положень 28 Директиви Європейського парламенту та Ради від 23 квітня 2009 року про заохочення та використання енергії, виробленої з відновлювальних джерел, в частині забезпечення Україною міжнародних зобов'язань щодо частки енергії з відновлювальних джерел у валовому кінцевому обсязі споживання енергії на транспорті, яке взяла на себе Україна зі вступом до Енергетичного Співтовариства.
Я мушу зазначити, що 90 відсотків бензинів в Європі є вже з біоетанолом. Це давно усталена практика в Євросоюзі.
Під час доопрацювання зазначеного проекту закону до тексту було внесено невелику кількість правок, які є принциповими та значно покращують попередню редакцію, а саме: час запровадження нормативно визначеної обов'язкової частки вмісту рідкого біопалива в обсязі бензинів автомобільних відтерміновано до 1 травня 2022 року.
Друге. Виключено з проекту обов'язковість поетапного збільшення нормативно визначеної обов'язкової частки вмісту рідкого біопалива, а також зменшено розмір штрафів.
Хочу від себе зазначити, що, наприклад, ситуація з Білоруссю, ситуація з бензинами, показала, що на 5 відсотків, на цих маленьких 5 відсотків ми вже можемо бути незалежними від російського і білоруського палива. Це незначний відсоток, але…
Наступне питання, що мова йде про повномасштабний запуск галузі біоетанольної. В нас Україна б'є широко рекорди з врожайності. Цей рік буде також…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, на виступи від депутатських фракцій та груп.
Сідайте, будь ласка.
Поляков Антон Едуардович.
12:46:44
ПОЛЯКОВ А.Е.
Антон Поляков, Чернігівщина. Шановні колеги, схеми Віктора Януковича повертаються разом з такими ж депутатами, який тільки що виступав з цієї трибуни. Мені прикро, що він обраний у Чернігівському 205-му окрузі.
Адже чого чекати українцям від цього законопроекту? Перше – подорожчання пального, адже ці добавки, вони будуть коштувати дуже великі гроші. Тобто лобіювання інтересів спиртовиків.
Всі українці, які мають автівки, але не нові, нехай готуються до їх ремонтування, адже не всі двигуни призначені для роботи на цьому виді палива. Також я вже мовчу про те, як ви будете намагатися заводити свою автівку зимою.
Також витрати пального збільшаться у півтора рази, а вони говорять про те, що це екологія.
І що чекає бізнес? Бізнес чекають перевірки та штрафи, необґрунтовані штрафи, які вони чомусь якимось чином намагаються знову в цьому законопроекті зменшити.
На що вони посилаються? Що це досвід ЄС. Але ж члени ЄС гарантують збереження постачання традиційних нафтопродуктів для неадаптованих транспортних засобів, і вимоги щодо обов'язкової норми не під загрозою штрафів в ЄС. Такого немає, це брехня, Олег Валерійович. Навіщо ви брешете?
Потім, по екології. При отриманні і подальшому згоранні такого палива пов'язане з тим, що атмосфера… використання його виробництво рослинами. При використанні альтернативного палива знижується токсичність вихлопу, але ж його використовується більше, це раз. І наявність токсичних альдегідів у вихлопних газах робить далеко небезперечні висновки щодо екологічної безпеки спиртового палива. Знову брехня.
Олег Валерійович, якщо ви, скажімо так, лобіюєте продаж своїх Toyota у своєму автосалоні, нових або спиртовиків, які не знають, куди діти свій спирт, то не треба тут виносити ці законопроекти, які впливають на добробут і на витрачання грошей наших українців…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прізвище не називали.
Брагар. (Шум у залі) Може, він Ляшка мав на увазі. Брагар Євген Вадимович. Прізвище не називав.
12:49:01
БРАГАР Є.В.
Прошу передати слово Герусу Андрію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Семінський Олег Валерійович.
12:49:25
ГЕРУС А.М.
Слово мені передали, Дмитро Олександрович, слово мені передали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте.
ГЕРУС А.М. Шановні колеги, цей законопроект є важливим для розвитку українського аграрного сектору, тому що на сьогоднішній день у нас є дуже багато аграрних підприємств, які з легкістю можуть виробляти біоетанол. І для цього відповідно ми створюємо ринок.
В доопрацьованому законопроекті ми передбачили, що в перший рік лише 3 відсотки, в другий рік – 4 відсотки, а потім лише до 5 відсотків буде вміст біоетанолу. Це означає, що абсолютно спокійно будуть їздити всі автомобілі, це означає, що така практика на сьогоднішній день існує в Європі. І ми отримали лист від Енергетичного Співтовариства, що цей законопроект відповідає європейській практиці.
Окрім того, відповідний законопроект буде мати позитивний вплив на екологію. Візьмемо, наприклад, місто Київ. Основні викиди в місті Києві – це, власне, саме від автомобілів, від палива автомобільного. Якщо буде в нас у паливі так само вміст біоетанолу, це буде знижувати викиди і це буде покращувати екологічну ситуацію.
Тому в мене прохання підтримати відповідний законопроект у першому читанні, і будемо далі опрацьовувати правки до другого читання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович.
Івченко Вадим Євгенович.
12:51:01
ІВЧЕНКО В.Є.
Вадим Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, успіх європейських країн не тільки зв'язаний з підтримкою енергоефективності, а також зв'язаний з тісною співпрацею агровиробників і транспортників безпосередньо на території європейських країн.
Ми єдина країна в світі, яка має такі колосальні переваги перед іншими країнами. У нас є 25 відсотків чорноземів. На сьогоднішній день ми країна, яка експортує сировину. Шості ми по пшениці, по експорту сировини, треті по кукурудзі. Уявіть собі, якщо частина цієї продукції буде перероблятися в Україні. Це інвестиції, це робочі місця і це, колеги, перш за все додана вартість, це бюджет. Це збільшення заробітних плат, це збільшення пенсій і соціальних стандартів. Тільки 20 відсотків кукурудзи якщо буде перероблено, колеги, ми будемо отримувати до 8 мільярдів щорічно.
Але є, звичайно, проблема: інші країни пішли далі, вони вже запроваджують біоетанол другої генерації, який робиться з відходів сільського господарства. І тут ми теж можемо бути першими, тому що у нас колосальна кількість відходів від будь-якої зернової чи іншої продовольчої групи.
Я хочу звернути увагу, що FAO звернулося до тих країн, які є підписантами директиви. Вони попросили, щоб менше використовувати землі задля промислових товарів, тобто товарів, які далі йдуть в промисловість, тому що це загрожує продовольчій безпеці. Але в нас є шанси, колеги, перейти в другу генерацію і безпосередньо запровадити ці можливості для українців.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович.
З мотивів ніхто не бажає? Совсун бачу. Після цього переходимо до… Бондар бачу. Після цього будемо переходити до голосування.
12:53:19
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую, шановний Голово.
Шановні колеги, безумовно, дуже цікаво як проголосують в залі за цей законопроект, адже це пряма вимога стандартів Євросоюзу. Я так чув, що ми десь в цьому напрямку рухаємось, від слова "рухи". Дійти навряд чи зможемо.
Тому, безумовно, закони, які сьогодні покращують екосистему нашої країни і позитивно впливають сьогодні на нашу природу, будуть підтримуватись нашою фракцією, але ми голосуємо за здоров'я, за те, щоби дійсно зберегти природу і менше було забруднень.
Але мені цікаво, як будуть голосувати євроінтегратори, тому що одна справа - говорити про Європу, інша справа - за неї голосувати, і абсолютно третя справа, чи потрібні ми в Європі. Тому подивимося, з чого ви будете виходити і як ви за це проголосуєте.
І, шановні колеги, я, безумовно, розумію, ви знаєте, можна одружуватись, можна робити пропозиції, але ж ви знаєте по життю, що це тоді виходить, коли інша сторона хоче. Тобто з цими євроінтеграціями і натовізаціями будьте дуже обережні, тому що може вийти так, що настільки вже від нас всі будуть тікати, що втече і НАТО, разом із блоком, і Євросоюз.
Тому ми маємо бути гідні, ми маємо виходити з наших власних інтересів, можливо, цинічних, можливо, прагматичних, але сто відсотків національних, не націоналістичних, а національних інтересів. І тоді, повірте мені, законопроекти будуть збирати по 300 голосів, незалежно від того, в якому напрямку рухаємося: на захід або будемо в Україні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Совсун Інна Романівна.
12:55:28
СОВСУН І.Р.
Інна Совсун, фракція "Голос". В умовах обмеженого часу я дуже коротко наведу чотири ключових аргументи, чому необхідно підтримати цей законопроект.
Перше. Україна заявила про те, що ми приєднуємося до Європейського зеленого курсу. Ми не можемо говорити про приєднання до Європейського зеленого курсу і не голосувати за цей закон.
Друге. Це вигідно для українського сільського господарства. Україна зараз займає 13 відсотків світового ринку зернових. Цей ринок може розвиватися тут, в Україні, і нам потрібно цьому посприяти, в тому числі цим законом.
Аргумент третій – енергетична незалежність. Сьогодні Україна імпортує 62 відсотки бензину. Якщо хоча б частково нам вдасться зменшити цей імпорт, це вже буде перемога для України і забезпечення нашої енергетичної незалежності.
І четвертий пункт, який дивним чином підтриманий колегами з "Опозиційної платформи – За життя", – це крок в напрямку європейської інтеграції України. Це дійсно тест на те, наскільки ми готові працювати в цьому напрямку.
Прошу підтримати. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Михайло Леонтійович.
12:56:39
БОНДАР М.Л.
Дякую.
Бондар Михайло, "Європейська солідарність". Вибачайте за голос, хриплю, вчора до останнього, вболіваючи за нашу збірну.
Дійсно, ви почули всі плюси цього закону, і "Європейська солідарність" буде підтримувати його. Я скажу, хто не буде його підтримувати. Його не будуть підтримувати тільки ті, кому було вигідно таскати паливо з Білорусі, з Російської Федерації, "бадяжити" його тут, на території України. Тому за екологію, за енергетичну безпеку, за робочі місця і за можливості для аграріїв, ми будемо голосувати за цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов.
12:57:29
ШАХОВ С.В.
Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, безумовно, треба підтримувати цей законопроект, треба йти в бік Європи, як ми говоримо, але і треба запустити свої підприємства. Я не один раз заявляв з трибуни про підприємство "Лінос" в Луганській області, яке "мастодонт", під нього будувався весь Лисичанськ. І воно стоїть в руках російських олігархів. Скажіть, будь ласка, коли воно повернеться в руки України і коли воно почне працювати?
Сьогодні колеги говорили за переробку власного борошна, у власній країні. Скажіть, будь ласка, коли поставиться законопроект 2070 про інвестиції і економічні зони Луганської і Донецької областей? Коли ми будемо залучати інвесторів і давати державну гарантію для інвестора, що вони не лишаться своїх вкладених грошей в нашу державу?
Треба негайно приймати рішення. Скликати з кожної фракції народних депутатів, хто буде приймати участь в цій комісії, і вирішувати питання про інвестиції в Україну.
Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Будь ласка, займіть свої місця. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту (реєстраційний номер 3356-д).
Прошу підтримати та проголосувати.
12:59:30
За-293
Рішення прийнято. Закон прийнято в першому читанні. По фракціям покажіть, будь ласка.
Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо набуття акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" статусу учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (реєстраційний номер 5542). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою.
13:00:16
За-249
Рішення прийнято.
До слова запрошується заступник міністра фінансів Драганчук Юрій Олегович.
13:00:33
ДРАГАНЧУК Ю.О.
Добрий день, шановні народні обранці! Я радий представити законопроект № 5542, метою якого є приєднання Ощадбанку до системи гарантування вкладів фізичних осіб, також поширення законодавчо визначених механізмів гарантування вкладів фізичним особам на вклади банку. Це зробить банк повноцінним учасником системи гарантування вкладів. Також це дасть можливість в цілому зміцнити систему гарантування вкладів за рахунок участі системоутворюючого державного банку та мати достатній фінансовий ресурс для забезпечення виплат вкладникам.
Проектом закону для банку передбачені особливі, більш м'які, умови входження до фонду, а саме: передбачено менший початковий збір у розмірі 1 відсоток від регулятивного капіталу, також трирічний перехідний період щодо сплати регулятивних зборів на базовому рівні.
Приєднання банку до фонду є передумовою для продовження активної співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо його участі в капіталі банку, а також виконання зобов'язань перед МВФ.
Я переконаний, що прийняття закону встановить ринковий механізм роботи банку, рівні умови з іншими учасниками ринку та також зробить банк більш привабливим для інвесторів.
Дякую за увагу. І сподіваюся на підтримку законопроекту.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
СТЕФАНЧУК Р.О.
13:01:51
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається голові Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцеву Данилу Олександровичу. 4 хвилини як від автора законопроекту, так і від комітету. Будь ласка.
13:02:02
ГЕТМАНЦЕВ Д.О.
Шановні колеги, що відбувається на сьогодні на ринку депозитів у нашій державі? Незважаючи на кризу, ми з вами бачимо, що в 20-му році депозити зросли на 200 мільярдів. Незважаючи на кризу, ми бачимо, що банківська система є безпрецедентно стабільною. І вперше за нашу багаторічну історію за 3 роки тільки 3 банки визнано неплатоспроможними, і банки, які не мають значення великого для банківської системи в цілому.
Банківська система є прибутковою: в 19-му році – 60 мільярдів, в 20-му році – 41 мільярд і в 21-му році вже 17 мільярдів гривень банківська система отримала прибутку. І це означає те, що люди починають довіряти банківській системі, люди починають нести гроші в банки. Але, безперечно, держава повинна зробити крок назустріч людям, аби ці гроші були убезпечені, аби люди були впевнені в тому, що вони повернуть в будь-якому випадку гроші, навіть у випадку ліквідації, не приведи боже, банку, де вони поклали свої гроші.
На сьогодні відповідно до закону людям вертається лише 200 тисяч гривень за кожен їх вклад. Але на сьогодні ми пропонуємо збільшити цю суму - те, що просять від нас виборці, - спочатку до 400 тисяч, а потім до 600 тисяч гривень. І цей законопроект, альтернативний законопроект до поданого Кабміном, якраз в першу чергу про це. Так, дійсно, він і про повернення Ощадбанку до системи гарантування вкладів. Він також і про плавність цього процесу включення Ощадбанку до системи гарантування вкладів. Він також і про запровадження порядку проведення стрес-тестування системи гарантування вкладів фізичних осіб, і про спеціальні механізми врегулювання щодо погашення зобов'язань за векселями, які були видані Фондом гарантування вкладів в 2015-2016 роках в обмін на облігації ОВДП. Але в першу чергу це про підняття сум гарантування, в першу чергу це про депозити і це про розвиток нашої економіки, адже саме з депозитів бізнес повинен отримувати кредитні ресурси, кредитні ресурси, які є сьогодні безпрецедентно дешевими, незважаючи на кризу, 7 і 9 відсотків - середня ставка кредитування. Кредитні ресурси, яких так потребує наша економіка. І ми з вами як команда, і влада, і опозиція, зробили дуже багато, аби знизити ставки кредитування, аби насичити нашу економіку грошима.
Тому комітет прийняв рішення про підтримку альтернативного законопроекту, рекомендувати Верховній Раді підтримати альтернативний законопроект за основу. Це рішення підтримав також, до речі, і Національний банк. І дати можливість комітету доопрацювати цей законопроект до другого читання. Прошу підтримати.
Дякую, колеги.
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
13:05:34
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, на виступи від депутатських фракцій та груп.
Шахов Сергій Володимирович.
13:06:21
ШАХОВ С.В.
Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, ми будемо підтримувати цей законопроект, тому що не може бути привілейованих банків, а у нас їх п'ять державних в країні. Ми пам'ятаємо, як за всі 8 років війни рухнула вся банківська система, як постраждали люди від грабування банківської системи. Багато хто не отримав своїх вкладів, окрім 200 тисяч гривень. І не повинно бути пірамід, які будуються на кістках та крові звичайного громадянина, яких одурюють сьогодні шаленими відсотками, а після цього люди біжать до нас в приймальні і говорять "допоможіть" через спілки банківські, через фінансові компанії, надуті мильні пузирі.
Тому в даному випадку я прошу кожного сьогодні парламентаря підтримати цей законопроект.
Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар'єв Володимир Ігорович.
13:07:23
АР’ЄВ В.І.
Южаніній Ніні Петрівні прошу передати слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.
13:07:35
ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, насамперед дякую за визнання того, що попередня влада утримала банківську систему, яка витримує і сьогодні надскладну фінансову кризу в нашій країні. Тому насправді ми маємо дбати про те, щоб банківська система залишалася прозорою і непохитною.
Але зараз хочу звернутись насамперед до всіх українців. При тому, що на сьогоднішній день держава пропонує скасувати систему гарантування державою вкладів фізичних осіб в Ощадбанку, я хотіла би зауважити, що на сьогоднішній день Ощадбанк є прибутковий, і на комітеті ми розбиралися з цього питання. Я хотіла би, щоби ви всі запам'ятали цю цифру: за 2020 рік Ощадбанк отримав плюс 2,8 мільярда гривень, це в той час, коли ряд державних підприємств майже на грані банкрутства. Так, збитки Укренерго склали понад 27 мільярдів, Нафтогаз - 18 мільярдів, Укрзалізниця - майже 12 мільярдів, Енергоатом - 5 мільярдів і так далі.
Але що робиться з Ощадбанком? Ми сьогодні знаємо, що Ощадбанк являється єдиним банком в Україні, вклади фізичних осіб в якому в 100 відсотків, пане Сергію, гарантуються державою. Ми забезпечили гарантування вкладів фізичних осіб. До речі, щоб ви знали, знаєте скільки вкладів зараз в Ощадбанку? Сім мільйонів громадян вклали 125 мільярдів гривень.
Куди ви хочете передати зараз? Якщо Ощадбанк зараз стане учасником Фонду гарантування вкладів, то оту "золоту бумажечку", в яку "обернули" цей проект закону, про те, що сума гарантування буде підвищуватись до 4 і до 600, ви таку велику кількість людей зараз пускаєте в ті умови, коли вони жодного разу не зможуть відстоювати свої права і отримати навіть 200 тисяч гривень. Це "островок" якраз, який зберіг можливість вклади фізичних осіб, які не спроможні потім будуть боротися з державою і вимагати свої вклади…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк Михайло Михайлович. Соболєв Сергій Владиславович.
13:09:59
СОБОЛЄВ С.В.
Я звертаюся до авторів законопроекту, до уряду. От я все, що послухав у виступі урядовців, от все ніби навпаки, ви рекламуєте комерційні банки, які спокійно в умовах ринку жиріють. Так почекайте, а на яких умовах вони прибуток отримують? Вони отримують рефінансування сім, максимум вісім, під вісім відсотків, купують ОВДП під 12 відсотків гарантованих. Та так можна жити. Ви в такі ж схеми просите і Ощадбанк запустити?
Друге. Скажіть, будь ласка, на сьогоднішній день в кожному селі є відділення Ощадбанку. Чи буде це відділення Ощадбанку після того, що ви зараз пропонуєте з ним зробити? Ви ж не кажете, що ви його під приватизацію готуєте? Я хочу побачити, де будуть відділення Ощадбанку після цього.
Це соціальне рішення, яке ви зараз ухвалюєте. Ви фактично забираєте останній шанс у громадян, які після "банкопаду" всі масово понесли гроші в Ощадбанк. Ви гарантували їм повернення їх вкладів. Подивіться, які це в основному вклади. Це люди, які є найменш забезпечені, це люди, які найбільш вразливі, ви у них відбираєте останній шанс мати гарантію. Після цього ви фактично їх заганяєте у Фонд гарантування вкладів, куди з Ощадбанку треба буде перераховувати шалені кошти, як відсотки обслуговування, після цього ви закриваєте останнє відділення - і на цьому на Ощадбанку можна ставити крапку. Ми отримаємо ще один, 150-й банк, який буде жиріти на ОВДП, а не кредитувати бізнес, кредитувати громадян.
Ми спеціально Ощадбанк робили як гарантійний банк, який не може нікого надурити. Саме тому так і зростали вклади в Ощадбанку, саме тому пенсіонери понесли останнє в Ощадбанк. Наша фракція за це голосувати не буде.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
СТЕФАНЧУК Р.О.
13:12:19
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик Сергій Ярославович, група "Партії "За майбутнє", будь ласка.
13:12:20
РУДИК С.Я.
Шановні українці, позавчора в цій залі стояв Президент, спікер за цією ж трибуною, народні депутати, які приймали Конституцію, і вітали один одного з святом торжества Основного Закону. Але якщо ви проголосуєте цей законопроект, це буде черговий плювок в цю саму Конституцію. Тому що, згідно з Конституцією, не можна звужувати права людей, які були іншими, згідно з іншими нормативними документами, я маю на увазі, законами.
Пам'ятаєте історію з суддею Чаусом? Незважаючи на контраверсійність його фігури в українському правосудді, спосіб зберігання грошей в банках після прийняття цього законопроекту буде більш безпечним для українців, ніж зберігання в державних банках.
Людина все життя збирала з пенсії, складала для внуків, для дітей, зберегла 300 тисяч гривень. Могла вона 300 тисяч гривень за все життя зберегти і покласти в Ощадбанк? Могла. А ви пропонуєте видати через шість місяців з дня схвалення цього законопроекту максимум 200. Тільки в альтернативному законопроекті, який йде згодом, а, я так розумію, до розгляду якого не дійде, сума збільшується до 400, а, можливо, і до 600.
Ні, ні, і ще раз ні! Ні, ні обмеженню прав українців! Люди повинні бути впевнені, що у наших українських банках можна зберігати гроші, а не в американських доларах, не в європейських, не знаєш там, євро, і не в якихось єнах. Прийняття таких законопроектів підриває довіру українців до нашої банківської системи.
Наша група не буде за це голосувати.
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
13:14:33
ГОЛОВУЮЧИЙ. Качура Олександр Анатолійович.
13:14:43
КАЧУРА О.А.
Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Ви знаєте, з самого початку, коли я почав читати законопроект, який подав уряд, я не повірив просто своїм очам, що так можливо, що дійсно той банк державний, в який люди несли кровно зароблені гроші, перестане давати їм можливість отримати всю суму і гарантувати всю суму їхніх вкладень.
Але водночас давайте будемо чесними: та норма, яка була, вона існувала виключно декларативно. Тому я думаю, що той альтернативний законопроект, який був напрацьований комітетом, він є компромісним, і я підтримую, не тільки для одного Ощадного банка, а для всіх банків України повинна бути збільшена сума мінімум до 400-600 тисяч гривень, для всіх вкладників. Це буде справедливо.
Тому давайте будемо підтримувати альтернативний законопроект. Я думаю, що до другого читання ми напрацюємо той компромісний варіант, який дозволить кожному українському громадянину розуміти, що його суми, які він чесно заробив, всі гроші будуть у безпеці, вони будуть гарантуватися, в тому числі тими законодавчими інструментами, які пропонуються.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк Ярослав Іванович.
13:16:04
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Шановні колеги, а про що цей закон? У нас в державі є чотири державних банки, і тільки один законопроект них має повну відсутність забезпечення своїх депозитів – це якраз "Ощадбанк". Якщо ми відкриємо закон, то там чітко записано, що вони не забезпечені жодним бюджетним призначенням. Про що ж це говорить? Про те, що, не дай Боже, "Ощадбанк" впаде, люди не отримають жодної копійки грошей. І саме цим законом їх вводять у нормальні конкурентні умови для того, щоб люди мали гарантію своїх депозитів, як це відбувається у "Приватбанку", як це відбувається в інших банках.
Тому цей законопроект, він правильний, і правильно, що ми нарешті, майже через 10 років піднімаємо пороги для того, щоб люди отримали не 200 тисяч по іншим банкам, а 400 і 600. Саме тому ми будемо підтримувати цей законопроект, він в першу чергу спрямований на захист людей і вкладників.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бурміч? Бурміч, будь ласка.
13:17:17
БУРМІЧ А.П.
Шановні колеги, шановний народе України, якщо ми проголосуємо за цей закон, то ми проголосуємо за те, що держава усувається від компенсації вкладникам їхніх можливих втрат. І я бачу в цьому, що готується чергова афера – розграбування Ощадбанку. Ті 126 мільярдів, які сьогодні є, вони можуть бути вкрадені, а держава компенсує всього кожному по 200 тисяч. Це сьогодні єдиний банк, якому довіряють люди, які несуть туди кошти.
Не можна готувати цю аферу. Це афера проти громадян України, проти тих, хто останнє своє несе в банк з надією отримувати хоч якісь кошти. Не можна цього допускати.
Ми за це голосувати не будемо і вас закликаю. Не робіть цього.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, готові голосувати?
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо набуття акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" статусу учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (реєстраційний номер 5542-1).
Готові? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо набуття акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" статусу учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (реєстраційний номер 5542-1). Прошу голосувати.
13:19:54
За-235
Рішення прийнято. По фракціях покажіть.
Наступне питання порядку денного – це проект закону...
Мезенцева з процедури.
13:20:14
МЕЗЕНЦЕВА М.С.
Дякую, пане Голово. Є пропозиція через консенсус усіх фракцій українського парламенту поставити без обговорення на голосування в першому читанні законопроект 4554 по безпеці дитячого харчування, історичний, євроінтеграційний. Дітки, які ще не народилися, які вже народилися, його дуже чекають.
Багато фракцій є співавторами. Пане Голово, прошу вас здійснити. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Без обговорення готові?
Тоді ставлю на голосування.
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС (реєстраційний номер 4554).
Прошу визначатися та голосувати. Вибачте, прошу підтримати та проголосувати.
13:21:35
За-332
Рішення прийнято. Дякую.
Наступне питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Закону України про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів (реєстраційний номер 5141, 5141-1). Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою.
Прошу підтримати та проголосувати.
13:22:19
За-243
Рішення прийнято.
До слова запрошується заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики Янченко Галина Ігорівна. І від авторів, і від комітету? 4 хвилини дайте, будь ласка.
13:22:39
ЯНЧЕНКО Г.І.
Шановні народні депутати, шановні українці, вашій увазі пропонується законопроект №5141. Співавторами цього законопроекту стали 70 депутатів України, тобто кожен шостий, хто зараз знаходиться в цій залі.
Цей законопроект є довгоочікуваним початком реформи АРМА і в цілому системи управління арештованими активами. Я виступаю за цю реформу півтора року, тому що через недосконалість законодавства на сьогоднішній день страждають як громадяни, так і бізнес. А саме Національне агентство з питань управління і розшуку активами перетворилося на корупційну клоаку і інструмент рейдерства. У рейдерів навіть з'явився такий вираз: "зайти через АРМА". Це неприпустимо для державного органу, який був створений для того, щоб боротися з корупцією.
Нагадаю тільки останні кілька кейсів, які викликали величезний скандал, хоча АРМА продовжує їх множити в геометричній прогресії. Це історія про те, як АРМА продала землі "Ашану", 27 гектарів в Одеській області, в 20 разів дешевше, ніж за цю землю заплатив інвестор. Або інша історія: про те як АРМА "збагрила" шахраям 400 тисяч доларів за підробним рішенням суду. І це робить державний орган.
Саме такі дії стали причиною обшуків в нацагентстві з боку ДБР. Тому у мене питання: для чого створювався такий орган і чи не пора його реформувати?
Шановні колеги, ключовою нормою цього законопроекту є заборона продажу активів до вироку суду. На сьогоднішній день є консенсус серед усіх бізнес-асоціацій, серед суддівської спільноти, адвокатської спільноти. Ми обговорювали цей законопроект в Міністерстві юстиції, і там також готові підтримувати таку ініціативу. Тому я теж закликаю вас підтримати даний законопроект, проголосувати за покращення інвестиційного клімату.
Від комітету хочу додати, що на своєму засіданні від 8 червня 2021 року комітет рекомендував Верховній Раді України включити проект Закону реєстраційний номер 5141 до порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання і за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу.
Дякую. І прошу вашої підтримки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
До слово запрошується народний депутат України Радіна Анастасія Олегівна.
13:25:24
РАДІНА А.О.
Доброго дня, шановні колеги! Не викликає питань і жодних сумнівів, що АРМА (агентство з управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів) потребує реформування. Може бути підтриманий будь-який із законопроектів, які зараз вам запропоновані, для того, щоб ми почали цю реформу. Але я дуже прошу вас, колеги, для другого читання реформи АРМА ми маємо з вами спільно зробити дві важливі речі і вирішити дві проблеми.
Перше. Колеги, для того, щоб АРМА справді працювала, нам треба передбачити механізм, завдяки якому активи, якими неможливо ефективно управляти, які не можна продати, в принципі, не передавалися би до АРМА. Інакше орган приречений бути в центрі корупційних скандалів дуже довго.
І друге. Колеги, ми обговорювали це на комітеті і на цьому наполягало Міністерство юстиції: має бути збережена можливість у виключних випадках все-таки продавати до вироку суду майно, Міністерство юстиції тут, продавати майно, яке потребує значних витрат на його утримання. Майно, яке не просто швидко псується, але майно, яке швидко знецінюється, таке майно за рішенням суду. Але до вироку суду все-таки треба передбачити можливість продавати. Інакше, колеги, якщо ми цього не передбачимо, ми створимо додаткову проблему, в результаті якої всі платники податків, ми з вами, змушені будуть або платити за збереження сумнівного майна, або ми змушені будемо потім платити компенсації за незбереження цього майна за рішенням Європейського суду з прав людини. І вже зараз 5 мільйонів євро за такими рішеннями треба сплатити.
Дуже прошу, колеги, звернути увагу на ці правки до другого читання і дати можливість зробити справді якісну реформу АРМА.
Дякую дуже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, на виступи від депутатських фракцій та груп.
Лабазюк Сергій Петрович.
13:27:55
ЛАБАЗЮК С.П.
Прошу передати Лубінцю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лубінець Дмитро Валерійович.
13:28:01
ЛУБІНЕЦЬ Д.В.
Шановні колеги, шановна президія, громадяни України! Депутатська група "Партія "За майбутнє" буде голосувати за законопроект 5141. Ми вважаємо абсолютно слушним те, що продаж арештованого майна може відбуватись тільки за рішенням суду. І це є розбіжності між альтернативним і основним законопроектами. Тому ми підтримуємо логіку, що повинно, щоб був вирок суду, рішення набрало законної сили. І тільки після цього можливий продаж такого майна.
Тому вважаємо, що реформу АРМА потрібно втілювати в життя. У нас будуть поправки до другого читання. Звертаю увагу народних депутатів, що Головне науково-експертне управління надало свої зауваження до обох законопроектів. Але, на наш погляд, основний законопроект є більш логічним, структурованим. І ми закликаємо весь парламент голосувати саме за 5141.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Устінова Олександра Юріївна.
13:29:15
УСТІНОВА О.Ю.
Передайте Юрчишину, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрчишин Ярослав Романович.
13:29:27
ЮРЧИШИН Я.Р.
Так, колеги, теж не викликає жодного сумніву, що потрібно вдосконалювати роботу агенції з управління конфіскованими і арештованими активами. Але, на жаль, основний законопроект містить ряд суттєвих лакун, які не дозволяють нам підтримати його в першому читанні. З цього погляду альтернативний законопроект виглядає куди більш підготовленим. Зокрема, неаргументовано піднімається ціна активу, який передається в управління АРМА, більше ніж удвічі. Таким чином, лише після 1 мільйона гривень майно чи активи будуть передаватися в управління АРМА. Фактично все, що до цієї суми, не буде управлятися з боку держави і не буде приносити кошти в бюджет.
Також є ряд прогалин. Наприклад, прописано інші форми управління, але не вказані які. На це все вказує і висновок Міністерства юстиції, і, власне, Головне науково-експертне управління. Тому насправді доцільніше було би підтримати, на нашу думку, альтернативний законопроект, який таких прогалин не містить, а містить суттєві якісні вдосконалення, зокрема управління активами, тобто прийняття плану управління ще до моменту фактично передачі і початку процесу управління.
Звісно, нам потрібно знайти адекватний баланс між інтересами бізнесу і інтересами держави. Нагадаю, що головне завдання агенції – це управління тими активами, на які накладені судові стягнення.
І один, і другий законопроект передбачає управління після рішення суду і остаточні рішення так само в суді. Тому тут важливо підтримати кращий, альтернативний.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Плачкова Тетяна Михайлівна.
13:31:37
ПЛАЧКОВА Т.М.
Прошу передати слово Нестору Шуфричу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович.
13:31:55
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую.
Шановний пане Голово, шановні колеги! Теж дивна річ, я згадав, нещодавно ми голосували за Закон "Про публічні закупівлі" і туди вштовхнули АРМА. Зараз знову АРМА. Але запитання: не можна було всі норми, які стосуються діяльності АРМА, розглянути в тому законі, який має до нього стосунок? А то ми на корову одягаємо сідельце, а потім вимагаємо, щоб вона ще й прыгала, крім молока давала. А так і стрибати не може, і молока не дає.
І уявіть собі ситуацію, така дивна ситуація. Є підозра, всі ми під Богом ходимо, тобто можемо ходити і під підозрами, але ж є і вирок суду, який має встановити реальну вину, і тоді виникають обставини щодо конфіскації майна.
Що ж є сьогодні? Хтось тебе в цьому запідозрив, наприклад аж РНБО наклало санкції тимчасово, санкції-то тимчасові, а майно забрали назавжди. А потім оказалось: и мальчика нет, а майно вже продали. А-я-яй, неудобно вышло!
Тому, безумовно, сьогоднішня ініціатива має бути підтримана. Ми сьогодні маємо забезпечувати, з одного боку, відповідальність потенційних корупціонерів, з іншого боку, захищати права власників. Тому до вироку суду ніякої остаточної конфіскації не може бути. Це і здоровий глузд, це і вимога Конституції. Тільки після вироку суду ми можемо говорити про конфіскацію.
Тому наша фракція, незважаючи на те, що ми є в опозиції, підтримує в даному випадку ініціативу авторів, і щоб дійсно відповідальність була справедливою, доведеною вироком суду, а після того наступала конфіскація. А щодо тимчасового управління, ми не проти, але відповідальність має бути перед власниками.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Приходько.
Білозір Лариса Миколаївна.
13:34:13
БІЛОЗІР Л.М.
Шановні колеги, шановний пане Голово, дійсно АРМА (агентство з питань розшуку активів) було створено трохи більше 5 років назад, і саме воно мало управляти арештованими активами і боротися з корупцією. І замість того, щоб боротися з корупцією, воно очолило цю корупцію. І на сьогодні ми маємо таку ситуацію, коли продається майно до рішення суду за штучно заниженими цінами через прокладки. І в рамках ТСК ми не раз розглядали кейси, як пані Галина сьогодні розказувала. І "Ашан", французький інвестор, де рейдернули 200 гектарів землі, де рейдернули на 200 мільйонів землі і продали в 20 раз нижче. Братський маслопресовий завод, котрому не повертали навіть після рішення суду майно. І багато інших випадків, які показують, що значний обсяг повноважень АРМА призводить до величезних зловживань.
Цей законопроект дуже простий, він переглядає процедуру. І АРМА тепер не зможе продавати майно без рішення суду. Так є у всіх європейських країнах, і це нормально. Окрім, звичайно, тих товарів, які псуються чи коли сам власник погоджується на цю продажу. Власники майна зможуть самостійно надавати АРМА рішення суду, тому що зараз це прерогатива тільки прокуратури і судів. І місяцями, роками не доходять ці рішення. І головне, суд при ухваленні рішення про передачу майна в управління АРМА зобов'язаний чітко визначити спосіб такого управління: чи продавати, чи залишати управляти. Бо сьогодні це не суд робить, а знову-таки АРМА в ручному режимі вирішує.
Тому, колеги, ухвалення законопроекту дозволить підвищити ефективність роботи національного агентства і підвищить прозорість, і дасть можливість дійсно захистити інвесторів і звичайних громадян.
Прошу підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю… Бачу. Власенко Сергій Володимирович.
13:36:26
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, пане Голово, що мене побачили.
Насправді, колеги, це юридичний абсурд - продавати майно, якщо вина особи не встановлена в суді і якщо цей вирок суду не набув законної сили. Забирати у людини майно без визнання її винуватою – це протизаконно і неправильно.
На жаль, коли приймали Закон про АРМА, цей абсурд заклали в цей закон, і АРМА ним успішно користується. Всі 5 років цієї недолугістю успішно користується АРМА.
Тому ніяких 5141-1, ніяких. 5141 і крапка! За цей закон треба проголосувати. І це не реформа АРМА, а це приведення АРМА в якісь нормальні, людські, логічні законні рамки. Так, щоб вони працювали, як нормальна державна структура, а не як корупційна машина, яка щоденно заробляє гроші для себе.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Устенко Олексій Олегович.
13:37:36
УСТЕНКО О.О. Олексій Устенко, фракція "Слуга народу". Ну, ідея створення АРМА, безумовно, була доброю, але "диявол криється в деталях". Дійсно, коли просто "цовка", яка фактично може без суду і без слідства продати будь-яке ваше майно. Сьогодні ми боремося за кожну копійку інвестицій, нам треба створювати робочі місця, тому що для того, щоб країна жила нормально, нам треба рости від 5 відсотків в рік і більше. А як ми можемо рости і який інвестор до нас прийде дійсно, коли в нас є "цовка", яка може забрати ваше майно?
В 2015 році недолугий закон, який створив фактично структуру, яка має надповноваження, і наша влада тепер це виправляє. Тому, колеги, голосуємо, підтримуємо і зробимо, дійсно, із корупційного органу з "інститутом смотрящих" нормальну організацію, яка буде після суду і тільки після слідства розпоряджатися майном. Голосуємо, закликаю всіх.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили?
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів (реєстраційний номер 5141). Готові голосувати? Готові? Прошу підтримати та проголосувати.
13:39:16
За-314
Рішення прийнято.
По фракціям покажіть, будь ласка. "Слуга народу" – 222, "Опозиційна платформа – За життя" – 20, "Європейська солідарність" – 19, "Батьківщина" – 17, "Партія "За майбутнє" – 11, "Голос" – 2, "Довіра" – 12, позафракційні – 11.
(Шум у залі)
Я бачу, що вам ні, я розумію. Ні, я скорочую строки тоді. Не кричіть, будь ласка, я все чую. Колеги ваші заперечують. Вам пальцем показати? Проти Радіна. Правильно? І Іванчук проти, і Юрчишин, і "Голос"проти. Юрчишин, Устінова.
Тому ставлю на голосування пропозицію відповідно до частини другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України про скорочення наполовину строків подачі правок і пропозицій і підготовки до другого читання законопроекту 5141. Прошу підтримати та проголосувати.
13:41:02
За-282
Рішення прийнято. Дякую.
Наступне питання порядку денного - це звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту… Без обговорення? Потім у вас перерва все рівно. Без обговорення я ставлю.
Ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 5632) про річний звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів. Голосуємо постанову в цілому, реєстраційний номер, ще раз повторюю, 5632. Прошу підтримати та проголосувати.
13:42:01
За-317
Рішення прийнято. Дякую.
Шановні колеги, надійшла заява про реальну перерву. Оскільки у нас до кінця робочого часу, до кінця пленарного засідання залишилось менше, пленарне засідання оголошую закритим.
Ініціаторів прошу підійти, а також прошу підійти, Денис Анатолійович, вас, і Давид Георгійович Арахамія.
Дякую. До побачення.
