|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 30.10.2024
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ (продовження) Зал засідань Верховної Ради України 30 жовтня 2024 року, 10 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 10:11:53 ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. Шановні колеги, звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Я прошу всіх колег неухильно дотримуватися прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави. Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні і ми маємо всі перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття. Шановні народні депутати, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Михайла Яковича Волинця. Давайте привітаємо нашого колегу, побажаємо йому невичерпної енергії, наснаги і нових здобутків в ім'я України. Вітаємо! (Оплески) Шановні народні депутати, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України. (Лунає Державний Гімн України) Шановні колеги, триває 980-а доба відважної боротьби українського народу проти варварського широкомасштабного збройного вторгнення Російської Федерації. Виражаємо слова безмежної вдячності нашим захисникам і захисницям за волю до перемоги, героїзм та звитягу у відсічі російській агресії. Дякую всім тим, хто у тилу підтримує, допомагає і працює заради нашої перемоги. Шановні друзі, давайте хвилиною мовчання вшануємо світлу пам'ять усіх, хто пожертвував власним життям задля відстоювання незалежності та свободи України. Їх подвиги назавжди в наших серцях. Герої не вмирають! Прошу також вшанувати пам'ять всіх безневинних жертв російської агресії. (Хвилина мовчання) Дякую. Прошу, сідайте, колеги. Шановні народні депутати, я прошу запросити всіх народних депутатів зайняти свої місця, бо ми починаємо нашу роботу одразу з результативних голосувань. Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного пропоную провести сигнальне голосування. Нагадую, що необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло. Прошу, колеги, взяти участь у сигнальному голосуванні. Прошу голосувати. 10:17:37 За-205 Проти – 6, не голосували – 80. Шановні колеги, перелік питань, який попередньо був узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Зараз переходимо до його розгляду. Я вам нагадую, що ми знаходимось в розгляді питання 10044-д. Я запрошую за трибуну людину, яка… Хто представляв, Фролов вчора, так? Фролов, будь ласка. Де він? Будь ласка, Павло Валерійович, займіть своє місце. Вельмишановні колеги, у нас дуже багато бажаючих ставити поправки на підтвердження, і усні – до мене підходили, і письмові. Але перший лист 24.10 надіслала Роксолана Підласа, вона просить поставити всі 20 врахованих пропозицій, зокрема, поправки: 49, 90, 166, 201, 344, 351, 402, 453, 486, 617, 807, 825, 853, 990, 1062, 1205, і ті, які враховані редакційно: 36, 200, 624 і 945-а. І Роксолана Андріївна просить для обговорення до 6 хвилин, Роксолана Андріївна, замість всіх цих поправок, потім ми їх почергово ставимо. Єдине що, будь ласка, обґрунтуйте, а чому ви їх ставите. Будь ласка.
10:21:23 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, я, як зазначив Руслан Олексійович, обов'язково скажу про поправки, які ми будемо голосувати. Але, користуючись нагодою і тим, що мені так щедро виділили 6 хвилин для виступу, я хотіла би сказати ще кілька слів про законопроект, про сам законопроект, який ми будемо голосувати за кілька хвилин, це законопроект про зміни до Закону "Про Рахункову палату". Я би загалом хотіла, щоби з цієї трибуни завжди звучало більше правди і більше реальних пояснень про те, що відбувається з тим чи іншим законопроектом. Перше. Дійсно, законопроект 10044-д є наполегливою рекомендацією наших міжнародних партнерів: Міжнародного валютного фонду, Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки. Голосування законопроекту 10044-д дійсно прямо прив'язане до отримання бюджетного фінансування від США та Міжнародного валютного фонду в цьому році. Понад 2 мільярди доларів, це 86 мільярдів гривень, складе підтримка нашого бюджету у разі належного виконання рекомендацій наших міжнародних партнерів щодо реформи Рахункової палати. Я думаю, вам абсолютно зрозуміло, чому міжнародних партнерів цікавить ця реформа. Рахункова палата – це конституційний орган, який від імені Верховної Ради здійснює аудит ефективності використання бюджетних коштів, коштів платників податків як українських, так і коштів платників податків в Євросоюзі і Сполучених Штатах. Саме Рахункова палата має говорити нам в цьому залі, чи досягає держава результату, коли підтримує бізнес під час війни, чи ефективно суди розпоряджаються мільярдами гривень, які виділяються на їхнє утримання, чи може Міністерство оборони за ту ж кількість виділеного їм фінансування купити більше боєприпасів і техніки. І, нарешті, чи дійсно ми витрачаємо іноземні гроші на те, що заявляє наш уряд. До прикладу, в цьому році Рахункова палата здійснила і провела щонайменше два аудити використання прямої бюджетної допомоги від Сполучених Штатів Америки, і скоро це стане регулярною практикою їхньої діяльності. В умовах, коли пряма бюджетна допомога з початку повномасштабного вторгнення сягнула вже 100 мільярдів доларів від різних країн і організацій, в умовах, коли 44 відсотки нашого бюджету і витрат нашого бюджету в наступному році мають покрити уряди інших країн, абсолютно очевидно, чому Рахункова палата України для міжнародної спільноти виходить на перший план серед усіх контролюючих органів. Але ці правки, які я сьогодні ставлю на підтвердження, потрібні не лише якимось абстрактним міжнародним партнерам, вони потрібні в першу чергу нам для побудови сильного аналітичного органу, який допомагає нам визначатися, які бюджетні видатки мають сенс, які бюджетні видатки результативні, а які ні. Тому всі правки до другого читання спрямовані саме на підвищення якості рішень, які приймає Рахункова палата. У вас вони всі є в таблицях, ви можете подивитися всі 20 врахованих поправок. Я назву кілька ключових змін, які комітет пропонує вам і нам підтримати до другого читання. По-перше, ми говоримо, що відбір нових членів Рахункової палати має бути публічний, відкритий для ЗМІ та громадськості. Люди мають бачити, хто буде контролювати використання їхніх податків. По-друге, Рахункова палата сама має проходити регулярний фінансовий аудит того, як вона витрачає бюджетні кошти. В державі не повинно бути обраних чи недоторканних. Міжнародна організація вищих органів аудиту (INTOSAI) повинна раз на три роки проводити оцінювання Рахункової палати, чи відповідає її діяльність найвищим міжнародним стандартам аудиту. Нарешті, ми чітко закріплюємо право Рахункової палати здійснювати аудит як витрачають кошти місцеві і апеляційні суди. Бюджетний комітет зробив свою роботу і ухвалив текст, який повністю відповідає рекомендаціям міжнародних партнерів та інтересами українців. Тепер справа за нами в цьому залі. І я прошу народних депутатів, коли вони будуть голосувати, пам'ятати, що зараз результати цього голосування більші ніж сама Рахункова палата. Від нас зараз залежить, чи будуть в найближчі місяці фінансуватися усі невійськові видатки. Тому прошу обирати мудро. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги, я прошу зайняти свої місця. Я зараз почергово буду ставити всі ці поправки, будь ласка, займіть свої місця. Комітетом ці поправки враховані або враховані редакційно, але я розумію, що треба підтвердити це рішення комітету. Правильно? Будь ласка, приготуємося підтвердити рішення комітету. Шановні колеги, займіть свої місця. І так, поправка 36 авторства Молотка. Вона врахована редакційно. І депутатка Підласа просить підтвердити це рішення комітету. Будь ласка, приготуйтеся, ставлю 36 поправку в редакції, як вона врахована редакційно. Будь ласка, займіть місця, ставлю на голосування. Прошу голосувати. 10:28:29 За-239 Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою редакційно. 49 поправка авторства Фролова. Вона врахована. Депутатка Підласа просить підтвердити це рішення комітету. Ставлю на голосування 49 поправку. Прошу голосувати. 10:29:00 За-241 Рішення прийнято. Далі 90 поправка авторства Маслова. Комітетом врахована. Депутатка Підласа просить поставити це рішення на підтвердження. Прошу голосувати. 10:29:27 За-245 Рішення прийнято. Наступна 166 поправка. Комітетом врахована. Ставлю її на підтвердження. Прошу голосувати. 10:29:51 За-241 Рішення прийнято. Наступна поправка 200. Комітетом вона врахована редакційно. Я ставлю на підтвердження цю поправку в редакції, в якій вона врахована комітетом. Прошу голосувати. 10:30:19 За-239 Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою редакційно. 201 поправка, Молоток – автор. Вона комітетом врахована. Ставиться вона на підтвердження. Прошу голосувати. 10:30:45 За-242 Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою. 344 поправка авторства Власенка Сергія Володимировича. Комітетом врахована. Ставлю на підтвердження цю поправку. Прошу голосувати. Прошу голосувати, шановні колеги. 10:31:13 За-247 Поправка вціліла, дотисли. Вона залишається врахованою. 351-а авторства Молотка. Комітетом врахована. Прошу голосувати. Ставлю на підтвердження. 10:31:40 За-240 Рішення прийнято. Поправка 402 авторства Молотка, також комітетом врахована. Ставлю на підтвердження. Прошу голосувати. 10:32:03 За-232 Рішення прийнято. 453 поправка, вона комітетом врахована. Ставлю її на підтвердження. Шановні колеги, будь ласка, займіть місця, тому що, бачу, цифри вже починають балансувати. 453 поправка. Ставлю на підтвердження. Прошу голосувати. 10:32:33 За-242 Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою. 486 поправка, вона комітетом врахована. Ставлю її на підтвердження. Прошу голосувати. 10:32:57 За-244 Рішення прийнято. Далі, поправка 617. Комітетом врахована. Прошу... ставлю її на підтвердження. Прошу голосувати. (Шум у залі) Молоток, я перепрошую. 10:33:22 За-234 Рішення прийнято. Наступна 624 поправка авторства Арахамії. Комітетом врахована редакційно. Я ставлю в тій редакції, в якій вона врахована комітетом. Прошу голосувати. 10:33:47 За-248 Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою редакційно. 807 поправка Фролова. Комітетом врахована. Я ставлю її на підтвердження. Прошу голосувати. 10:34:12 За-243 Рішення прийнято. Залишається врахованою. 825-а авторства Фролова, теж врахована. Прошу голосувати. Ставлю на підтвердження. 825-а, так. 10:34:36 За-251 Рішення прийнято. Наступна поправка 853-я авторства Юлії Володимирівни Тимошенко і її колег. Вона комітетом врахована. 853 поправку ставлю на підтвердження. Прошу голосувати. 10:35:02 За-265 Рішення прийнято. Наступна поправка 945, вона врахована редакційно. Ставлю її в редакції, в якій вона врахована комітетом. Прошу голосувати. 10:35:26 За-245 Рішення прийнято. Вона залишається врахованою в тій редакції, в якій комітет врахував. 990-а, ставлю на підтвердження. Вона комітетом врахована. Прошу голосувати. 10:35:50 За-251 Рішення прийнято. Наступна 1065-а авторства Цабаля. Комітетом врахована. Прошу голосувати, ставлю на підтвердження. 10:36:14 За-263 Рішення прийнято. І завершальна поправка 1205. Вона також комітетом врахована. Ставлю її на підтвердження. Шановні колеги, прошу голосувати. 10:36:40 За-235 Рішення прийнято. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, приготуйтеся. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" та деяких інших законодавчих актів України (реєстраційний номер 10044-д). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 10:37:24 За-240 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги. Шановні друзі, до мене надійшла заява від двох фракцій з перервою з заміною на виступ. Будь ласка, від фракції "ЄС" буде Ніна Петрівна Южаніна – 3 хвилини виступ. І далі, шановні колеги, одну секундочку, будь ласка, не розходьтеся, тому що далі ми всі постанови, переважну більшість з них, голосуємо без обговорення, близько десяти законів треба буде проголосувати без обговорення. Будь ласка, Ніна Петрівна.
10:37:58 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, на жаль, ви вчора не були в залі, коли ми ставили поправки на підтвердження. Насправді як можна відноситися до проекту закону, коли поправки, пропозиції подані 81 народним депутатом, а лише щодо п'яти народних депутатів є частково враховані поправки. Це означає, що переважна більшість колег працювала і намагалася покращити закон до другого читання даремно, бо ми не є тими привілейованими особами, які важливі для бюджетного комітету. Звісно, вчора посади розставлені по-іншому, тому що хтось вже отримав свою винагороду за поправки, які він подавав. Я хотіла би зараз наголосити на неправді, яка прозвучала від голови комітету. Я з великою повагою до пані Роксолани, але якщо взяти лист "Групи семи", який був в грудні чи в листопаді навіть 2023 року після звільнення членів Рахункової палати і обрання поза прозорим конкурсом тих потрібних людей, які зараз є членами Рахункової палати, з її Головою Піщанською, саме тоді, після розголосу цього ганебного випадку, був спрямований до Верховної Ради на ім'я Стефанчука лист про те, що ми маємо перезавантажити Рахункову палату, зробити її роботу прозорою і відповідальною. Скориставшись цим листом, ви зараз ним прикриваєтесь, а насправді зміст змін до Закону "Про Рахункову палату" зовсім інший. Я сподіваюсь, що цю брехню розкриють наші партнери, тому що якщо ви говорите про те, що Рахункова палата має стати головним контролюючим органом, бо всі кошти, які ми використовуємо на всі сфери нашого життя, – це повністю кошти міжнародних партнерів і урядів, особливо уряду США, то відносно Ukraine Facility працює аудиторська служба України. Ви знаєте, що створена група і вже співпраця повністю відбувається, тому неправда, що Рахункова палата буде до цього дотична. Якщо говорити про боротьбу з корупцією, відмивання коштів, то з Олафом працює також аудиторська служба, яка уже заключила договір і має повністю повну співпрацю з цією організацією. Про що ви тоді говорите? Просто насправді цей закон антиконституційний, я сподіваюсь, що Президент обов'язково накладе вето на цей закон про внесення змін, тому що саме Рахункову палату, яка пов'язана з Верховною Радою, очевидно, роблять вищим органом контролю, вищим за Верховну Раду, що суперечить Конституції. Ви напрацювали такі зміни, які виводять 450 чи 500 осіб з категорії... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ніна Петрівна. Три хвилини пройшло, ви захопилися. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, я попрошу... А, Ярослав Іванович? Я перепрошую, я побачив Ярослава Івановича. Ярослав Іванович, давайте Ірині Володимирівні. Будь ласка, Ірина Володимирівна – з процедури. Тільки я прошу, з процедури.
10:41:24 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, під час обговорення закону і голосування про Рахункову палату не дали слово Комітету євроінтеграції, а це євроінтеграційний закон, про що ви всі говорили. І таблицю, яка складалася майже з тисячі правок, Комітет євроінтеграції отримав буквально у вівторок зранку. Це євроінтеграційно так голосувати? Мовчимо про те, що авторів поправок, зокрема наша фракція, ми подали 400 поправок, на це голосування не запросили. І ви маєте знати, що тільки що ви підтримали підняття зарплат Рахунковій палаті до 500 тисяч гривень на місяць в умовах, коли у вас немає грошей в бюджеті. Ми опублікуємо прізвище кожного, хто голосував за цей законопроект... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Володимирівно, будь ласка, що у вас... Будь ласка, припиніть. Дякую. Дякую. Ірино Володимирівно, я вас дуже прошу, я поважаю, ви знаєте, завжди надаю слово, але прошу... Отам, де з Регламенту було, все з Регламенту. Дякую. Дякую. Добре. (Шум у залі) Я Железняку, а тоді, якщо у вас ще буде з Регламенту. Будь ласка, Ярослав Іванович. Я прошу запросіть народних депутатів, тому що далі ми голосуємо без обговорення низку проектів. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович.
10:42:38 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане Голово, я, напевно, звертаюся саме до вас. Дивіться, я категорично за цей законопроект був, ми голосували і правки підтримали. І тим не менш я вважаю, що у нас склалася дуже дивна ситуація по розгляду правок у залі. Як автор деяких правок, у мене їх було не багато, у мене немає можливості поставити на врахування свої правки, тому що вони розглядаються в пустому залі. А далі на наступний день, і це вже не перший законопроект, голова комітету сам пише лист про підняття правок на врахування. Це вже в нас декілька разів. І ми починаємо це змагання, хто перший написав. Мені здається, що це дуже некоректно, при тому, що ще раз, я дуже за цей законопроект і дуже з великою повагою до голови комітету. Наступного разу я просто наперед напишу на рік по всім законопроектам листи і буду ставити їх на підтвердження. Тому, мені здається, нам треба якось цю практику врегулювати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я абсолютно з вами погоджуюсь. На превеликий жаль, так прописаний Регламент, що особа може будь-яка поставити. Але хто перший звернувся, той має право, це Prior in tempore est potior in jus, так ще з Стародавнього Риму так говорили. Тому, шановні колеги, Юлія Володимирівна, Дмитро Разумков і йдемо далі, бо далі багато роботи. Будь ласка, Юлія Володимирівна.
10:44:05 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, "Батьківщина". Пане Голово, до ключового Закону "Про Рахункову палату", де, в принципі, ну, концентрована вся контролююча функція парламенту щодо фінансів, щодо корупції і так далі. Вчора з просто недопустимим порушенням Регламенту, Конституції, рішень Конституційного Суду правки читалися в пустому залі. Це абсолютно незаконно. І тому я хотіла би, щоб ми зібрали негайно Погоджувальну раду і щоб ми оговорили, обговорили з вами незаконну діяльність парламенту. Ми не можемо таким чином принижувати парламент і не можемо в пустому залі голосувати правки до найважливіших законів. Сьогодні буде бюджет, і знову правки, я переконана, будуть голосуватися в абсолютно пустому залі. В що ми перетворили парламентаризм? Я наполягаю зібрати Погоджувальну раду і обговорити це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я готовий на наступній Погоджувальній раді обговорити це питання з юридичної точки зору, враховуючи рішення Конституційного Суду, яке вчора я отримав заламінованим, воно в мене стоїть. Дякую, шановні колеги. Дмитро Олександрович, будь ласка, з процедури. І переходимо до голосувань далі. Будь ласка.
10:45:22 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Руслан Олексійович, я до колег доєднуюсь, у мене запитання тоді, якщо ми говоримо про Регламент. Якою нормою Регламенту можна змінити черговість розгляду правок? Давайте тоді йти по всім правкам, ті, що враховані, ті, що не враховані, тоді й зал буде повний, і перед людьми не буде соромно. А якщо така норма є, то зазначте, яка вона. Не кажіть, що таке звичаєве право, так вже було. Так у нас багато що було, але тоді зал не заперечував. Станом на сьогодні зал заперечує. І народні депутати виступають проти. Тому давайте тоді йти, перша, друга, третя в незалежності від того, чи врахована вона, чи відхилена. Тому що сьогодні поставила на голосування Підласа правки, які дозволили 120 тисяч доларів на рік виплачувати Голові Рахункової палати. І ви за це проголосували, навіть не розуміючи, за що голосуєте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дмитро Олександрович, ви самі відповіли на своє питання. Ні, ви самі відповіли на своє питання. Воно так було і в 19-му році, і в 20-му, і в 21-му, і в 22-му, і так воно продовжується. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Будь ласка, займіть свої… Що-що? Будь ласка, ще з процедури, Ірина Володимирівна хоче по регламентному комітету щось. Будь ласка, заслухайте це і переходимо до голосувань. Будь ласка, Геращенко.
10:46:47 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, як ви знаєте, вчора ми піднімали питання щодо винесення до зали постанови про призначення за квотою "Європейської солідарності", а я нагадаю, що керівництво комітетів обирається за квотним принципом в залежності від величини фракції, ми друга за кількістю народних депутатів фракція Верховної Ради України, і ось вчора регламентний комітет розглядав мого авторства постанову про призначення Вікторії Сюмар і Ірини Фріз заступницями голів комітетів антикорупційного і нацбезпеки і оборони. Нонсенс, але на цей комітет мене запросили та не включили і не включили навіть нашого представника в комітеті пана Синютку, в якого в цей час не спрацювало посилання. В той же час комітет розглянув постанову, вона готова до винесення в залу, на розгляд зали, і ми просимо винести цю постанову про призначення наших колег за квотним принципом заступницями голів комітетів. Лист на пана Арахамію ми направили, просимо... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну це питання Погоджувальної ради, я думаю, ми обговоримо його на Погоджувальній раді. Шановні колеги, переходимо далі до роботи. Далі у нас підряд іде велика кількість проектів постанов, проектів законів, які ми голосуємо одразу без обговорення. Будь ласка, шановні колеги, я оголошую закон, одразу голосуємо. Займіть свої місця. І так, я ставлю пропозиції... Це проект Постанови 12001. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань правового статусу, медичного забезпечення, психологічної підтримки й соціального захисту ветеранів війни, військовослужбовців та членів їх сімей (реєстраційний номер 12001). Прошу народних депутатів голосувати. 10:48:59 За-299 Рішення прийнято. Я ставлю пропозицію прийняти... Наступний 12164. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування ситуації із формуванням цін і тарифів на енергоресурси та комунальні послуги (реєстраційний номер 12164). Прошу народних депутатів голосувати. 10:49:40 За-302 Рішення прийнято. Наступне, 12118. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про деякі питання здійснення парламентського контролю з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах" (реєстраційний номер 12118). Прошу народних депутатів голосувати. 10:50:27 За-303 Рішення прийнято. Наступне, 11490 – це проект Постанови. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України (реєстраційний номер 11490). Прошу народних депутатів голосувати. 10:51:15 За-299 Рішення прийнято. Наступний проект Постанови 11465. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні публічних закупівель під час дії воєнного стану (реєстраційний номер 11465). Прошу народних депутатів голосувати. 10:51:53 За-293 Рішення прийнято. Наступний – 11503. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про звіт про виконану роботу Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань підготовки проекту основних засад державної політики України щодо взаємодії з національними рухами малих та корінних народів Російської Федерації (реєстраційний номер 11503). Прошу народних депутатів голосувати. 10:52:35 За-294 Рішення прийнято. Наступний законопроект 9499. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (щодо вдосконалення діяльності спортивних федерацій та уточнення деяких положень)(реєстраційний номер 9499). Прошу народних депутатів голосувати. 10:53:15 За-274 Рішення прийнято. Наступний проект 9485. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо адаптивного спорту (реєстраційний номер 9485). Прошу народних депутатів голосувати. 10:53:52 За-297 Рішення прийнято. Наступний законопроект. Ні, друзі, далі вже все без обговорення завершилося. Тому я оголошую наступний законопроект 11438. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо забезпечення рівних умов участі громадських об'єднань в охороні культурної спадщини. Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 10:54:35 За-236 Рішення прийнято. Шановні колеги, два – за, два – проти, давайте запишемося. Давайте запишемося: два – за, два – проти, обговорюємо і рухаємося далі. Будь ласка, прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти. Будь ласка, слово надається народній депутатці Лис Олені Георгіївні, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка, Олено.
10:55:09 ЛИС О.Г. Прошу передати слово Євгенії Кравчук. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євгенія Михайлівна Кравчук, будь ласка. 10:55:20 КРАВЧУК Є.М. Шановні колеги, це один із законопроектів, який допоможе нам захищати культурну спадщину, особливо культурну спадщину в містах, де недобросовісні забудовники прикриваються різними висновками громадських організацій, кажучи, що це не пам'ятки культурної спадщини. Тому наш Комітет гуманітарної та інформаційної політики просить підтримати за основу і в цілому законопроект 11438. І фактично норми цього законопроекту роблять, усувають окрему роль УТОПІК (Українського товариства охорони пам'яток історії та культури) і зрівнюють громадські організації. УТОПІК додали в законодавство досить давно і його висновками недобросовісні забудовники прикривалися. Тому цю монополію УТОПІК ми прибираємо, додаємо можливість для всіх видів громадських об'єднань брати участь в роботі з охорони культурної спадщини. І від комітету ми ще додали в доповнення зміни, уніфікували термінологію, а також усунули дублювання. Пам'ятки культури – це дуже сенситивна сфера і кожна дія або бездіяльність призводить до історичних втрат. Тому прошу підтримати за основу і в цілому. І очікуємо в залі реєстрацію наступних законів для захисту культурної спадщини. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
10:57:07 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, В'ятрович.
10:57:12 В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу передати Миколі Княжицькому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Леонідович, будь ласка, Княжицький. 10:57:20 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Наша фракція буде підтримувати цей законопроект за основу і в цілому. Дійсно, відповідно до чинної редакції Закону "Про охорону культурної спадщини" громадські організації можуть брати участь в охороні культурної спадщини. Наприклад, популяризувати культурну спадщину, вносити подання про внесення об'єктів. Але така можливість не передбачена для такої організаційно-правової форми громадських об'єднань, як громадська спілка. І закон, по суті, це додає, забираючи виключні умови певних організацій і спілок, які були раніше. Тобто, як я вже говорив, ми будемо його підтримувати за основу і в цілому. Але ми очікуємо від Міністерства культури активнішої роботи з захисту культурної спадщини. Так, наприклад, у Верховній Раді є законопроект, я там є одним із авторів, про можливість викупу об'єктів культурної спадщини, які перебувають у приватній власності і власники яких не вживають заходів для їхнього збереження і охорони. У місті Києві це відбувається повсюдно. Ми це чудово бачимо і бачимо конфлікти з цим пов'язані. Точно так само буквально позавчора судом було скасовано розпорядження Міністерства культури про затвердження плану мого рідного міста – міста Львова. І таким чином забудовники мають вільні руки для того, щоб забудовувати навіть ті площі, які знаходяться у безпосередній близькості до об'єктів захисту, зважаючи на те, що Львів є пам'яткою ЮНЕСКО. Для того, щоб змінити це… Розпорядження було Міністерства культури просто неправильно підготовлене. Можна видати нове розпорядження. Але так чи інакше, очевидно, ми очікуємо на цілісну політику Міністерства культури з захисту культурної спадщини і на те, що від Міністерства культури при новому керівнику ми тут отримуємо цілий пакет законопроектів, який справді захищатиме культурну спадщину, яка і так зараз страждає під час війни. Дякую. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. 10:59:19 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко Іван Григорович, фракція "Батьківщина". Цимбалюк Михайло Михайлович. Я правильно розумію?
10:59:20 КИРИЛЕНКО І.Г. Да. Прошу передати слово моєму колезі Михайлу Михайловичу Цимбалюку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Михайлович.
10:59:32 ЦИМБАЛЮК М.М. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". В продовження сказаного Миколою Княжицьким, насправді тема дуже важлива – збереження культурної спадщини. І я дякую Олені Костівні Кондратюк за підтримку цього законопроекту. Шановні колеги, культурна спадщина – це те, що було напрацьовано нашими попередніми поколіннями. І завдання нас – зберегти його для майбутнього. І участь громадських об'єднань, громадських організацій в цьому процесі є надзвичайно важлива. Мова йде про хаотичну забудову, руйнування об'єктів культурної спадщини і як їх зберегти. Ми бачимо, як агресор Російська Федерація руйнує нашу культурну спадщину в багатьох містах – Харків, Одеса, Львів. І завдання, щоби ми внутрішньо створили таке законодавство, щоби зміна, будівництво, реконструкція проходила під державним і громадським контролем. Саме цей законопроект, який ми пропонуємо підтримати в першому читанні і в цілому, саме дає можливість громадськості контролювати, як відбувається реконструкція, забудова, відбудова, і щоби це було збережено, щоби ми далі мали можливість користуватися захистом ЮНЕСКО. Фракція "Батьківщина" голосує за в першому і в цілому і просить колег підтримати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще Бурміч, завершальний виступ, і голосуємо.
11:01:26 БУРМІЧ А.П. Шановні колеги, дуже простий законопроект. На сьогоднішній день Кабінетом Міністрів визначені всі культурні наші цінності, вся культурна наша спадщина. Але ми бачимо, що в окремих випадках, на жаль, вона руйнується, і історичні цінності теж, на жаль. На сьогоднішній день прийняття цього закону ускладнить не тільки забудовникам роботу, але і ті, хто прокладають дороги, і інші. Чому? Тому що на сьогоднішній день будуть визначати окремі групи, звичайно, громадські, там, і всі інші, нові наші культурні цінності, які тільки будуть ускладнювати. І в цьому я вбачаю корупційну складову, тому що вже все давно визначено, і все давно уже узгоджено. В якісь додаткові моменти це корупційна складова. Ми не будемо підтримувати цей законопроект. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього проекту закону. Переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця, будемо голосувати. Шановні колеги, пропозиція була – за основу і в цілому, ніхто не заперечує. Я буду тоді ставити почергово: за основу, після цього – в цілому. Так? Добре. Тоді, шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо забезпечення рівних умов участі громадських об'єднань в охороні культурної спадщини (реєстраційний номер 11438). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 11:03:24 За-257 Рішення прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо забезпечення рівних умов участі громадських об'єднань в охороні культурної спадщини (реєстраційний номер 11438). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 11:04:03 За-255 Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому, шановні колеги. З процедури? Разумков, будь ласка.
11:04:14 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, я дякую за екскурс в історію, як було. Я задав питання не як було в 19-му, 20-му, 21-му… ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у вас з процедури, Дмитро Олександрович? Будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. Я зараз скажу, не переживайте. А як це корелюється з Регламентом? Норму Регламенту, скажіть мені, будь ласка. Тому що коли ви кажете, як було, коли був 20-й, 19-й, 21-й, зал народними депутатами був повен і вони працювали на своїх робочих місцях, коли вас там не було. ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у вас з процедури? РАЗУМКОВ Д.О. Скажіть, будь ласка, норму Регламенту, згідно якої ви розглядаєте питання в другому читанні. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, що розглядається у залі, розглядається у повній відповідності Регламенту, і ви це знаєте, оскільки самі проводили за таким самим порядком. Дякую, колеги. Шановні колеги, я ж не думаю, що ви порушували тоді Регламент, Дмитро Олександрович, я це ж навіть не допускаю. Наступний законопроект 11265 – це проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:05:29 За-217 Рішення прийнято. І так, шановні колеги, будь ласка, давайте: два – за, два – проти. Прошу фракції і групи записатися. Будь ласка, слово надається народному депутату Саврасову Максиму Віталійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність", будь ласка.
11:06:05 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Олексію Гончаренку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович. Будь ласка.
11:06:17 ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Друзі, ми приймаємо тут якісь закони про Кримінальний, Кримінальний процесуальний кодекс, як судочинство вести, все. Повідомляю вам, суддя Світлана Смик з Печерського райсуду своїм рішенням прийняла таку, знаєте, ухвалу повернути 2,5 мільярда гривень російським олігархам з грошей, які вже пішли на ЗСУ. От вам всі розмови, от вам всі закони. Ми можемо тут що завгодно з вами робити – печерне судилище, печерне судочинство працює. Світлана Смик пересмикнула, що їй треба, їй щось там досмикнули і 2,5 мільярда гривень російських грошей російського олігарха, чергового гаманця Путіна прийнято рішення забрати в українського війська і віддати російському олігарху. Що ще треба знати? Скільки це буде тривати? Скільки ми будемо тут сидіти, приймати якісь закони, кому вони потрібні, коли є така Світлана Смик, коли є всі різноманітні Смики, Крупи і інші? В нас сьогодні декларує співробітник Держказначейства в Полтавській області 62 мільйони доларів кешем. Ще раз, 62 мільйони доларів кешем, ще золота, ще, ще щось. Це вже якесь посміховисько. Вся країна дивиться на нас. Скільки це все буде тривати? Скільки ми це все будемо терпіти? А ми тут з вами стоячи прощаємося з Генпрокурором, дякуємо одному, іншому. Треба в країні наводити лад. Такого бардаку країна ще не бачила. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Наталуха Дмитро Анатолійович, фракція "Слуга народу". Дмитро Андрійович, перепрошую, Наталуха.
11:08:23 НАТАЛУХА Д.А. Передаю слово Іонушасу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іонушас Сергій Костянтинович.
11:08:38 ІОНУШАС С.К. Шановні колеги, шановний головуючий, важливий закон для впорядкування ситуації, коли неможливо виконувати належним чином функції кримінального і кримінального процесуального законодавства в частині тих територій, які тимчасово окуповані Російською Федерацією. Даний законопроект впорядковує питання виконання покарань на тих територіях, які, на жаль, тимчасово окуповані. Крім того, цей законопроект встановлює процедури і механізми досудового розслідування і судового розгляду кримінальних проваджень у випадку відсутності доступу до тимчасово окупованих територій. Положення законопроекту спрямовані на забезпечення можливості здійснювати досудове розслідування і судовий розгляд кримінальних проваджень, які не завершились ухваленням судового рішення через те, що матеріали таких проваджень або окремі їх частини були знищені чи втрачені внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Встановлення певної процедури відновлення таких матеріалів, визначення процесуального порядку виконання покарань, ухвалених судами України стосовно осіб, які відбували або відбувають такі покарання на тимчасово окупованій території та/або на території Російської Федерації. Крім того, даним законопроектом внормовується виконання вироків, що на даний час неможливо зробити внаслідок збройної агресії та тимчасової окупації окремих територій. Даний законопроект підтримується Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, Верховним Судом, антикорупційним судом, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, Національною асоціацією адвокатів України, Дослідницькою службою Верховної Ради. Шановні колеги, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні розглянув цей законопроект і рекомендує Верховній Раді прийняти його за основу. Дякую за підтримку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, і завершальний виступ по цьому законопроекту Володимир Вікторович Кабаченко. Будь ласка.
11:10:31 КАБАЧЕНКО В.В. Прошу надати слово пану Цимбалюку. Дякую вам дуже. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович.
11:10:43 ЦИМБАЛЮК М.М. Шановний пане Голово, шановні колеги, насправді ми погоджуємося з головою комітету, що важливий законопроект. Він дає можливість внормувати ситуацію, коли матеріали досудового або судового розгляду втрачені або частково втрачені під час дії воєнного стану. І справді фракція "Батьківщина" виступає взагалі про системну реформу судової гілки влади. По даному законопроекту справді є позитивна норма, що прокурор або суддя визначає, що потрібно відновити, призупиняє строки розгляду кримінального... досудового слідства і кримінального провадження. Це є позитив. Але до другого читання нам потрібно доопрацювати, бо є юридичні прогалини, наприклад, а якими критеріями буде користуватися прокурор чи суддя, чи достатньо відновлено документів, чи до останнього копію допиту тощо, тобто треба чітко вказати, що є підставою для достатності відновлення матеріалів кримінального провадження. Наступне. Щодо термінів, на які призупиняється розслідування. Напевно, ми повинні все-таки ці терміни встановити, бо в іншому разі досудове слідство буде тривати, щоб закінчився термін притягнення до кримінальної відповідальності, таким чином суд буде закривати за цими підставами. Тобто ми підтримуємо саму ідею, це позитивно, тому що призупиняється обмеження, тобто тримання під вартою на цей період, це теж важливо, і це захист прав підозрюваного або обвинувачення. Але ще раз підкреслюю, потрібно думати про систему, реформу судової гілки влади і виконання покарань. У першому читанні ми підтримуємо, а до другого будемо доопрацьовувати. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів приготуватись до голосування. Шановні друзі, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану (реєстраційний номер 11265). Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. 11:13:41 За-268 Рішення прийнято. Далі наступний законопроект 11431 – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання державного нагляду в сфері електронних комунікацій та оперативного забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:14:18 За-224 Рішення прийнято. Я, давайте, тоді два – за, два – проти, прошу записатись, шановні колеги, для обговорення цього законопроекту. Будь ласка, Демченко Сергій Олексійович, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:14:46 ДЕМЧЕНКО С.О. Прошу передати слово Сергію Штепі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Сергійович Штепа.
11:15:04 ШТЕПА С.С. Доброго дня, шановні колеги, шановний головуючий! Законопроектом 11431 пропонується передбачити адміністративно-господарські санкції за невиконання припису уповноваженої посадової особи регуляторного органу про усунення порушень і встановити адміністративно-господарські санкції за невиконання розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаціями, мережами в Україні в умовах надзвичайного або воєнного стану, а також передбачити особливості застосування цього під час дії саме воєнного стану. За результатами обговорення на своєму засіданні комітет ухвалив наступне рішення. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання державного нагляду в сфері електронних комунікацій та оперативного забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж (реєстраційний номер 11431), поданий 22.07.2024 року народним депутатом України Крячком та іншими народними депутатами України, прийняти за основу. І звернутись до Голови Верховної Ради України з пропозицією оголосити на пленарному засіданні під час розгляду законопроекту реєстраційний номер 11431 відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та суперечностей в тексті зазначеного законопроекту, інших структурних частин законопроекту та інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання законопроекту. Дуже коротко хотів би пояснити простими словами, про що він. Ми зараз кажемо про те, що є оператори, які сумлінно готуються до зимового періоду, до тривалих відключень світла, встановлюють додаткове резервне живлення: акумулятори, генератори. Але натомість є і оператори, які, на жаль, цього не роблять. І даним законопроектом ми надаємо можливість регулятору в цій сфері вносити свої пропозиції і за невиконання припису притягати цих операторів, які є безвідповідальними, власне, до відповідальності. Це спонукатиме наших операторів дійсно підготуватися до того, щоб взимку навіть під час відключень світла всі наші громадяни залишалися зі зв'язком. Тому дуже прошу... Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
11:17:13 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. "Голос", Ярослав Железняк, будь ласка.
11:17:19 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, я, як і ви, щонайменше літом сидів без світла і бачив, коли відключається в тому числі і зв'язок. І як і вам, мені це було незручно, іноді це створювало проблеми для роботи. Але менше за всіх в цій ситуації я хотів би винити мобільних операторів, і точно не штрафами стимулюється те, щоб у них на кожній станції з'явилися акумулятори. Чесно говорячи, достатньо дивне рішення комітету, до якого у мене є повага, коли одночасно Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата і Спілка українських підприємців виступили категорично проти закону, тому що штрафами акумулятори не ставляться. І якщо ви хочете, щоб воно запрацювало, то треба було ще три роки тому, як із захисними спорудами на деяких наших енергетичних об'єктах, займатися, а не зараз в останню мить згадати. До цього законопроекту є багато зауважень бізнесу, але є також багато зауважень НАЗК і, як я розумію, профільного антикорупційного комітету. І бізнес як іноземний, так і український просить нас не голосувати цей закон і доопрацювати його разом з бізнесом. Операторів небагато, їх три в нашій країні. Я думаю, що якщо б було бажання на третій рік війни знайти спільну мову по цьому питанню, то у держави безліч інструментів, з якими вони можуть це зробити. Як приклад, наш комітет по платежам у мобільних операторів. Тому, шановні колеги з комітету, я не знаю, навіщо ви тягнете цей законопроект, але точно не рекомендую його голосувати ані в першому, ані тим більше до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, "Європейська солідарність", Ар'єв. Будь ласка, Володимир Ігорович.
11:19:30 АР’ЄВ В.І. Я одного не розумію, звідки таке бажання всіх взяти і нагнути? От так конкретно взяти і нагнути. Зараз нагинають місцеві ради, обласні, міські, селищні для того, щоб вони ухвалили в одностайному екстазі підтримку Плану Президента. У мене питання, а що, Президент не впевнений в своїх силах, що він сам не може свій план підтримати? Це вже схоже на якийсь Радянський Союз чи Північну Корею. В результаті десятки мільйонів гривень будуть витрачені на те, щоб місцеві ради голосували в комуністичному стилі за План Президента. Ну, соромно. А тут в даному законопроекті вирішили нагнути бізнес. Уявіть собі, для малого і мікробізнесу штраф за те, що вони не встановили вчасно акумулятор, буде 170 тисяч гривень. Це для малого і мікробізнесу. Ви уявляєте, що це для них значить? Їх уб'є це просто. А ви питали, до речі, у бізнесу, а чи вистачає акумуляторів, які можуть бути на відповідних станціях взагалі на ринку? Тому що їх спочатку не можна було завезти, поки ми у липні місяці не ухвалили відповідне законодавство, а зараз просто на ринку немає відповідної техніки. Ви ж не підете в один гіпермаркет для того одного відомого українського олігарха для того, щоб купляти там абиякий акумулятор, тому що це все ж таки тендітна і складна техніка. Тому давайте, друзі, думати. Ми всіх не нагнемо. Тому що якщо ви захочете нагнути всіх, колись всі прийдуть і конкретно нагнуть вас, і вам це дуже не сподобається. Цей законопроект ми підтримувати в такому вигляді не будемо. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
11:21:21 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Івченко Вадим Євгенович, фракція "Батьківщина". Юлія Володимирівна Тимошенко. Шановні колеги, це завершальний виступ, після нього будемо голосувати за законопроект, прошу запрошувати народних депутатів. Будь ласка, Юлія Володимирівна.
11:21:41 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Шановні друзі, я хочу просто сказати вам, що в нашій країні є приблизно 4 тисячі інтернет-провайдерів невеличких, маленьких, середніх, які забезпечують інтернетом по дуже дешевим цінам, майже 250 тисяч домогосподарств, як правило, в селі і близько до окупованої території. Ці інтернет-провайдери не такі сильні, як декілька монополістів, які є в країні. Цей законопроект, по суті, під корінь обрубує всіх маленьких і середніх інтернет-провайдерів, і віддає монополію на інтернет-провайдерство декільком великим, потужним структурам. Дорогі друзі, це абсолютно лобістський законопроект. Він перетворює національний оперативно-технічний центр управління мережею на наглядача, де реально будуть штрафні санкції непомірні, де будуть дуже серйозні адміністративні дії, де запроваджується принцип: спочатку плати, а потім йти в суд розбирайся чи правильно тобі нарахували величезні штрафи. Якщо ми зараз проголосуємо цей законопроект, ми обмежимо до 250 домогосподарств доступ до малих і середніх провайдерів, до низької ціни на інтернет-послуги і загонимо в монополію, і високі ціни на інтернет-послуги всю Україну. Нам навпаки треба зробити все, щоб 4 тисячі інтернет-провайдерів маленьких розвинути і щоб цей ринок був мегаконкурентним. Я прошу вас, це по суті проти розвитку Інтернету в країні. Я прошу вас, не голосуйте за це і ні в якому випадку не підтримуйте цей закон. Ми будемо голосувати проти. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Зараз переходимо до прийняття рішень. Я прошу народних депутатів, в тому числі і тих, які зайняли місце Прем'єра в ложі... Я прошу всіх народних депутатів, в тому числі і тих, які зайняли місце Прем'єр-міністра в ложі, зайняти свої місця, будь ласка, і переходимо до голосування. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання державного нагляду у сфері електронних комунікацій та оперативного забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж (реєстраційний номер 11431). Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. 11:25:01 За-199 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію відправити цей законопроект на повторне перше читання. Прошу народних депутатів голосувати. 11:25:24 За-208 Рішення не прийнято. Шановні колеги, я ставлю пропозицію відправити суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання, хай врешті-решт доопрацює цей законопроект. По-моєму, всі висловились, що треба його доопрацювати. Прошу підтримати цю пропозицію, шановні колеги. 11:25:53 За-206 На жаль, за – 206. Рішення не прийнято. Проект вважається відхиленим, шановні колеги. Рухаємося далі. Наступний законопроект 9445 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. 11:26:31 За-227 Рішення прийнято. Шановні колеги, два – за, два – проти? Будь ласка, я прошу записатися: два – за, два – проти. Фракції і групи записуються: два – за, два – проти. Будь ласка, Лис Олена Георгіївна, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:27:02 ЛИС О.Г. Прошу передати слово Денису Маслову. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Денисе.
11:27:14 МАСЛОВ Д.В. Дякую. Шановні колеги народні депутати, зараз ми з вами маємо можливість прибрати застарілий рудимент з наших судів, з нашого судового процесу, мова йде про нарадчу кімнату. Це такі чотири стіни, в якій формально має знаходитись суддя, не виходячи нікуди, для того щоб прийняти рішення. Насправді він давно вже не працює: судді виходять і в туалет, вибачайте, виходять і на вихідні дні від'їжджають там з робочого місця. Він не працює цей інститут. Проте навіть у державних будівельних нормах досі закладено, передбачається будівництво цих окремих приміщень. Цей інститут взагалі було введено всередині минулого століття, ще в радянські часи, коли дійсно в нарадчу кімнату не проводився телефонний зв'язок, щоб ніхто не міг мати доступу. Зараз в часи інтернету, там мобільних телефонів і так далі це застарілий нонсенс, на який ми витрачаємо ресурси грошові, судді витрачають свій час, а сторони, відверто, деякі інколи користуються тим, що подають скарги, якщо бачать, що суддя, вибачте, вийшов у туалет з нарадчої кімнати. Немає сенсу. Я, коли був у Верховному Суді в Великобританії Сполученого Королівства, я довго намагався пояснити, що таке нарадча кімната, бо я питав у них, чи є вона в них. Вони навіть не могли зрозуміти, нащо не виходити з якогось замкненого приміщення. Тому на сьогоднішній день ми прибираємо цей інститут. Ми замінюємо стадію ухвалення рішення, вводиться поняття "таємниця ухвалення рішення" і вводиться відповідальність за розголошення і спілкування щодо ухвалення рішення на стадії до його ухвалення. Тому, шановні колеги, я дуже прошу підтримати це і зрештою прибрати цей рудимент з наших процесів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група "Довіра".
11:29:19 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Законопроект направлений на гармонізацію нашої національної системи судочинства з нормами, які діють в країнах Європейського Союзу. Дійсно нарадча кімната – це пережиток Радянського Союзу, який ніяким чином не впливає на прозорість і справедливість судової системи. Я вважаю, що проект закону містить позитивні наслідки, але, з іншого боку, в ньому є дискримінаційні моменти, які мають бути усунені під час підготовки до розгляду та ухвалення рішення у другому читанні. Ідеться про норму, яка передбачає, що ухвалення за результатами заочного розгляду справи, скорочено – заочного рішення, яке повинно містити вступну, резолютивну частину без обов'язку складання повного судового рішення. Це порушує закріплене Конституцією право на правничу допомогу, адже без повного тексту судового рішення складно готувати апеляційне оскарження. Ми маємо не забувати, що у нас діє верховенство права. І якщо обвинуваченого судять заочно, у нього може бути представник, який бере участь у засіданнях і наділений всіма процесуальними правами та обов'язками. Ми підтримуємо проект закону, але звертаємо увагу на те, що після його ухвалення за основу потрібно суттєво допрацювати деякі положення для того, щоб вони відповідали Конституції України та іншим законам. Дякуємо. Голосуємо за. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зараз ще, будь ласка, я так розумію, Сергій Володимирович Власенко від "Батьківщини". І фракція "ЄС" – одна хвилина, буде Софія Федина, так? Будь ласка. І після цього голосуємо. Будь ласка, Сергій Володимирович.
11:30:57 ВЛАСЕНКО С.В. Да, дякую, шановний пане Голово. По цьому законопроекту в Комітеті правової політики Верховної Ради України є консенсус про те, що він буде суттєво доопрацьований до другого читання. І саме з урахуванням цієї позиції фракція "Батьківщина" буде підтримувати цей законопроект в першому читанні. Однак, колеги, я вчергове хочу зазначити, що наші отакі точкові історії щодо "реформування" (в лапках) судової системи призводять до того, що судова система, на жаль, продукує все більше і більше некоректних рішень, перебуває все більше і більше в корупційній і хабарній площині. І це все призводить до того, що кожен день ми чуємо якісь негативні приклади того, що відбувається в судах. Нам треба, принаймні ми як опозиція 5 років очікували від діючої влади пропозицій по комплексному, системному реформуванню судової системи, і конкретних пропозицій. Натомість ми отримали від цього парламенту абсолютно в неконституційний спочатку… спробу неконституційного закону про вплив на Верховний Суд, потім отримали 3 роки непрацюючу ВРП, потім отримали 3 роки непрацюючу ВККС. Зараз ми точково латаємо абсолютно абсурдну процедуру добору суддів на посади. Ми знову завели якихось міжнародних експертів, які, з одного боку, не підзвітні українському народу, а другого боку – кардинально впливають на функціонування судової системи. Але при цьому робота судової системи не покращилась. Давайте, може, ми будемо менше розглядати…. Це важливий закон, але давайте, може, менше розглядати таких законів, а розглядати більш комплексні закони, які призведуть до реального покращення роботи судової системи і дозволять українцям більш ефективно захищати власні права. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Федина Софія Романівна. Шановні колеги, після цього голосуємо.
11:33:04 ФЕДИНА С.Р. Це, звичайно, красиво: от ліквідуємо нарадчі кімнати – і буде абсолютно хороше у нас судочинство. Правда, питання в тому, що треба працювати над незалежністю судової гілки влади, передовсім від Банкової, Офісу Єрмака і Татарова. Тому що, звичайно, в нарадчій кімнаті їм було легше давати вказівки суддям, як переслідувати і як приймати незаконні рішення щодо наших військовослужбовців, зокрема Романа Червінського, щодо генерала Марченка, Павловського, Антоненка, Яни Дугарь, Юлії Кузьменко і багатьох інших. Правда, я тепер думаю, що вони знайдуть інакші можливості впливати на рішення. А треба також говорити про те, що судді мають нести відповідальність за те, що якщо вони приймали рішення з численними порушеннями і справи потім були оскаржені. Треба говорити про те, що ми маємо мати презумпцію невинуватості, а натомість маємо презумпцію винуватості наших військовослужбовців і волонтерів. І маємо думати про країну, а не міняти доданки. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу зайняти свої місця. Шановні друзі, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень (реєстраційний номер проекту 9445). Приймаємо за основу, шановні колеги, ще раз. Будь ласка, прошу народних депутатів голосувати. 11:34:52 За-268 Рішення прийнято. Дякую, колеги. Вельмишановні народні депутати, переходимо до розгляду проекту Закону України про Державний бюджет України на 2025 рік (реєстраційний номер 12000) у першому читанні, який було представлено на пленарному засіданні 20 вересня 2024 року. Відповідно до статті 157 Регламенту Верховної Ради України розгляд питання проводиться за процедурою повного обговорення. Відповідно до положень Регламенту та з урахуванням пропозицій голови Комітету з питань бюджету пропонується наступна процедура розгляду цього питання: доповідь голови Комітету з питань бюджету – 3 хвилини, відповіді голови комітету на запитання – до 6 хвилин, по 1 хвилині на запитання, 1 хвилина на відповідь. Виступ міністра фінансів – до 3 хвилин, виступ Голови Рахункової палати – до 3 хвилин. Виступи представників депутатських фракцій і груп – до 24 хвилин, виступи народних депутатів – до 6 хвилин, 3 хвилини на виступ. І заключне слово голови комітету – до 3 хвилин. І після цього, шановні колеги, це важливо, прийняття рішення. Це означає, що після повного представлення нам треба буде проголосувати і прийняти відповідне рішення. Шановні колеги, нема заперечень, тому переходимо до розгляду питання. Для доповіді щодо висновків і пропозицій та результатів розгляду проекту Державного бюджету запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолана Андріївна Підласа. Будь ласка, до 3 хвилин, Роксолана Андріївна.
11:36:26 ПІДЛАСА Р.А. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати і запрошені! Відповідно до закону сьогодні моя місія поінформувати вас та українців, які дивляться нас в записі або в тіктоці в прямій трансляції, що комітет опрацював 2 тисячі 99 пропозицій народних депутатів і комітетів до проекту Державного бюджету на 25-й рік. За нашою оцінкою для врахування поданих пропозицій необхідно загалом орієнтовно 5,7 трильйона гривень при тому, що наші загальні видатки складають всього 3,6 трильйона гривень. Очевидно, що всі правки ми врахувати не мали змоги, але 119 пропозицій все ж таки знайшли своє відображення у Бюджетних висновках та пропозиціях до законопроекту, які ми надаємо уряду. Ви всі мали змогу з ними ознайомитися і саме за них ми сьогодні будемо голосувати. Я би хотіла відзначити коротко основні зміни, які бюджетний комітет пропонує уряду врахувати при підготовці до другого читання Державного бюджету на 2025 рік. Перше – це усі джерела наповнення дорожнього фонду – це близько 43 мільярдів гривень, в наступному році спрямувати в загальний фонд бюджету на першочергові потреби і потреби національної безпеки та оборони. Розподілити між головними розпорядниками кошти на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проєктів у сумі 25 мільярдів гривень на підставі рішення Стратегічної інвестиційної ради. Ми пропонуємо уряду виключити положення про переведення рахунків лікарень з комерційних банків до казначейства. Ми також пропонуємо щонайменше 2 мільярди гривень спрямувати на гуманітарне розмінування. Ми впевнені, що в наступному році Апарат Верховної Ради з 1 квітня 2025 року має перейти на грейдову систему оплати праці. Ми пропонуємо уряду серйозно поставитися і переглянути ідею запровадження у 2025 році преміювання суддів місцевих судів і відповідно переглянути видатки на їх забезпечення. Ми також пропонуємо розглянути можливість виділення фінансування у розмірі близько 4,8 мільярда гривень на нові пасажирські вагони. Я думаю, що ми зможемо продовжити цю дискусію під час мого заключного слова та обговорення конкретних поправок, тому поки що все. І дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, я прошу народних депутатів записатись на запитання до доповідача до 6 хвилин. Нагадую, що це 1 хвилина на запитання і 1 хвилина для відповіді. Це будь-хто з народних депутатів, це не фракції і групи, будь-хто, будь ласка. Слово надається народному депутату Юрчишину Ярославу Романовичу, фракція політичної партії "Голос". Будь ласка.
11:40:08 ЮРЧИШИН Я.Р. Прошу передати слово Ярославу Железняку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк, будь ласка.
11:40:15 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Роксолана Андріївна, дякую, по-перше, за вашу роботу на комітеті, це було дуже конструктивно і за певні позиції, особливо щодо вилучення дорожнього фонду. У мене максимально просте запитання. Скажіть, будь ласка, чи відповідає дійсності, що чинний проект бюджету, як і Бюджетні висновки, передбачає підвищення зарплати прокурорам десь на 3 мільярди або приблизно 30 відсотків? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь, будь ласка.
11:40:57 ПІДЛАСА Р.А. Поданий урядом проект закону до Верховної Ради передбачає підвищення видатків на оплату праці прокурорів на 3 мільярди гривень. ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, так? Будь ласка, Сюмар Вікторія Петрівна, фракція "Європейська солідарність".
11:41:22 СЮМАР В.П. Вже це викликає багато питань. Прошу передати слово Ніні Южаніній. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна, будь ласка.
11:41:28 ЮЖАНІНА Н.П. Шановна пані Роксолано, скажіть, будь ласка, як я бачу, по всім розпорядникам, фонд оплати праці по яким зріс порівняно з 2024 роком, ви не проаналізували, і нема жодної кореляції відповідно до того, що всі стандарти інші залишилися на рівні 2024 року. Чому на робочих групах і взагалі на засіданні комітету не лунало питання про обмеження граничного розміру заробітної плати всіх державних службовців і державним підприємствам сумою, яку отримують солдати на передовій? Чи підтримуєте ви цю ідею і чи можна пропонувати і очікувати до другого читання саме такі зміни і зменшення видатків по фонду оплати праці по всім цим підрозділам, де вона явно завищена, не говорячи вже про прокурорів? Чи будете ви працювати над цим і чи зробите це ви до другого читання?
11:42:35 ПІДЛАСА Р.А. По-перше, мені здається, не зовсім коректно говорити, що під час робочої групи, яка тривала два дні, не піднімалося таке питання, тому що ви особисто піднімали таке питання на робочій групі, і ми дуже детально обговорювали його. Так само і наші колеги з інших фракцій, і в тому числі із "Слуги народу", піднімали питання про обмеження заробітної плати на рівні 100 тисяч гривень, це менше, ніж зараз отримує солдат на передовій. Особисто я як громадянин і народний депутат підтримую таку пропозицію, але комітет є колектив, не підтримав такі пропозиції. І до другого читання, на жаль, я не зможу їх врахувати, тому що до другого читання за законом проект державного бюджету доопрацьовує уряд. І ми вже у Верховній Раді, або можемо погодитися з тим, що уряд доопрацював, або не погодитися і не проголосувати за бюджет у другому читанні. Це так нам говорить закон. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Олексій Юрійович Кучеренко, фракція "Батьківщина".
11:43:40 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановна пані Роксолано, я думаю, вже вся країна знає, що таке різниця в тарифах і що таке пастка боргова, яку затягнув і уряд, на жаль, і депутати більшості, все місцеве самоврядування та підприємства Теплокомуненерго, створив колосальний борговий зашморг, він на сьогодні десь порядку 50 мільярдів гривень і на кінець опалювального сезону за підрахунками має бути 64 мільярди гривень. Уряд і Верховна Рада не виконували своїх зобов'язань ні по меморандуму, ні по відповідному закону. І у мене перше запитання. Як ви бачите розв'язання проблеми величезних боргів минулих періодів, бо на сьогодні жодної відповіді немає, в тому числі і від вашого комітету, куди ми як комітет зверталися до вас з пропозицією? Друге. Що передбачається в цьому проекті бюджету не тільки для погашення поточної різниці в тарифах, але і для погашення боргів, не погасив якої, буде тупик? ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
11:44:48 ПІДЛАСА Р.А. В проекті Державного бюджету уряд нам запропонував спрямувати щонайменше 12 мільярдів гривень на компенсацію різниці в тарифах, яку би, за задумом уряду, здійснювали з обласних бюджетів. Але під час обговорення в бюджетному комітеті та як на робочій групі, так і на засіданні комітету народні депутати наполягали на тому, що цю суму в розмірі 12 мільярдів гривень потрібно залишити об'єднаним територіальним громадам. Тому комітет надав доручення уряду опрацювати можливість зарахування в 2025 році до бюджетів об'єднаних територіальних громад 64 відсотків ПДФ, а не 60 відсотків, як запропоновував уряд першочергово. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Саврасов Максим Віталійович.
11:45:57 САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Ірині Геращенко. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Геращенко.
11:46:05 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Шановна пані Роксолано, ви є одним із ідеологів підняття податків для малого і середнього бізнесу, зокрема на 5 відсотків підняття воєнного збору. Наша фракція пропонує, аби тоді ці кошти йшли виключно на військові потреби, створено спецфонд, і аби не в загальний котел, а зі спецфонду потім ці кошти використовувалися виключно на сектор оборони. Ця поправка не була підтримана бюджетним комітетом і оці кошти підуть на підняття зарплат Генпрокурору і прокурорам, і на фінансування прокуратури. Ви вважаєте це нормально у воюючій країні? Сьогодні ви виступили ідеологом разом з депутатом Молотком, і 240 депутатів це підтримали, в місяць підняти зарплати Голові Рахункової палати, яка зараз в залі, і тому вона захищає цей бюджет, і її колегам до 300-500 тисяч гривень на місяць. Ви вважаєте це морально у воюючій країні? Ви будете нести за це... ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь комітету, будь ласка.
11:47:13 ПІДЛАСА Р.А. Я вважаю, що ви озвучили в своєму виступі як мінімум дві неправди. По-перше, всі внутрішні ресурси спрямовуються на потреби оборони в розмірі 2,2 трильйона гривень. Це як податки, які збираються в Україні, митні платежі, те, що надходить від Національного банку і від державних підприємств. Усі зарплати в державному секторі сплачуються коштом і за підтримки міжнародних партнерів, тих міжнародних партнерів, для яких важлива незалежність регуляторів, як, наприклад, Національної ради з телебачення і радіомовлення, і як, наприклад, Рахункової палати, які є регуляторами. І це неправда, що Голова Рахункової палати буде отримувати 500 чи 300 тисяч гривень. Ми отримаємо розрахунок і запит від Рахункової палати і озвучимо їх в цьому залі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, займіть своє місце. Слово для виступу надається міністру фінансів України Сергію Михайловичу Марченку. Сергій Михайлович, до 3 хвилин теж, будь ласка.
11:48:39 МАРЧЕНКО С.М. Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати, перед тим як поговорити про Бюджетні висновки, я б хотів декілька слів сказати про те, що відбулося у нас минулого тижня. Минулого тижня були щорічні збори МВФ та Світового банку, ви знаєте, було прийнято багато важливих рішень в частині наступного року, фінансування бюджету наступного року. Наші партнери погодили вже остаточний розподіл так званих… екстраординарного розподілу доходів від російських активів, які дозволяють нам досить впевнено дивитися в наступний рік, незважаючи на те, що зараз багато невизначеності геополітичної і політичної, але ці питання нам дозволяють як мінімум вважати, що для бюджету у нас кошти є. Зокрема, є розуміння, що Сполучені Штати нададуть 20 мільярдів доларів, Європейський Союз теж 18 мільярдів євро, Канада – 3,7 мільярда доларів, Японія – 3, Великобританія – 3 мільярди доларів. Це важливо, тому що це дає нам можливість гарантовано очікувати, що ті видатки, які ми зараз запланували в бюджеті, вони є забезпечені джерелами фінансування. І на сьогоднішній момент ці джерела фінансування ми збираємося спрямувати в ті фонди, які не можуть бути підвержені будь-яким політичним ситуаціям, які можуть бути, виникнути в наших країнах-партнерах. З приводу бюджету. Хочу подякувати народним депутатам за конструктивну дискусію, за надані пропозиції. Пропозицій було досить багато, правок більше 2 тисяч, більшість з них носять конструктивний характер. І в процесі доопрацювання уряд, я сподіваюся, їх підтримає і ми їх врахуємо як Міністерство фінансів. Це стосується розподілу інвестиційних проектів, стосується дорожнього фонду, залишків спрямування за освітньою субвенцією, збільшення видатків на деякі органи, які недофінансовані, перерозподіл видатків по іншим органам, а також уточнення деяких статей видатків, які необхідно уточнити. Також передбачається опрацювати 77 додаткових доручень уряду, які ми, звичайно, опрацюємо в межах балансу бюджету. Знову ж таки хочу підкреслити, що бюджет буде непростим, складним. Але я сподіваюся на конструктивну взаємодію з депутатами, і сподіваюся на вашу підтримку Бюджетних висновків та пропозицій. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова для виступу запрошується голова Рахункової палати Ольга Станіславівна Піщанська. До 3 хвилин, будь ласка.
11:51:50 ПІЩАНСЬКА О.С. Добрий день! Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні члени уряду, Рахункова палата здійснила експертизу проекту Закону про Державний бюджет України на 2025 рік. (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я закликаю, будь ласка, давайте вислухаємо, а тоді проявимо емоції. Будь ласка, продовжуйте. ПІЩАНСЬКА О.С. Дякую. Та надала Верховній Раді України відповідні висновки. Я вдячна, що всі надані до проекту Держбюджету Рахунковою палатою рекомендації було враховано. Водночас залишаються високими ризики неналежного виконання бюджету у 2025 році… (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви збиваєте з ритму доповідача. Будь ласка, хай продовжить. ПІЩАНСЬКА О.С. Через вразливість енергетичного сектору та значну залежність України від допомоги міжнародних партнерів. Також значним викликом є те, що на оборону нашої країни, як і раніше, може спрямовувати лише надходження із внутрішніх джерел. Тобто обороноздатність України напряму залежить від її економічної стійкості та функціонування бізнесу. Отже, ключовий бюджетний пріоритет – обороноздатність України, уряд у 2025 році пропонує спрямувати 2,2 трильйона гривень, це 56 відсотків від загального обсягу видатків Державного бюджету. Серед ризиків, що можуть негативно вплинути на виконання бюджету, є вразливість енергетичного сектору та значну залежність України від допомоги міжнародних партнерів. Також покращення економічного становища значно гальмується масштабною руйнацією об'єктів інфраструктури та виробничих потужностей, обмеженою логістикою та масовою міграцією українців. На думку Рахункової палати, такі заходи, як реформа митної служби та зміни у Податковому законодавстві дали б можливість збільшити наповнення Державного бюджету, а відтак і спрямувати більше коштів на національну безпеку і оборону держави. Другим по важливості викликом в 2025 році буде належне соціальне... (Шум у залі) ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дивіться, люди сприймають це як аплодисменти, перестаньте. Будь ласка, продовжуйте. ПІЩАНСЬКА О.С. Дякую. В умовах відсутності джерел для збільшення розміру прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати ці видатки значною мірою залежатимуть від обсягу і підтримки зовнішніх кредиторів. Загалом 39,2 відсотка від усього обсягу надходжень до бюджету уряд сподівається отримати саме від міжнародних донорів. При цьому значним ризиком є невизначеність щодо конкретних надавачів майже половини передбачених зовнішніх запозичень. Під час планування роботи на 2025 рік Рахункова палата планує можливість охоплення контрольними заходами таких напрямків, як оборонні закупівлі та функціонування системи соціальної підтримки, в тому числі ветеранів, податкова сфера управління державним боргом, проекти з будівництва та відновлення критичної інфраструктури та інше. Всі ці заходи... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, будь ласка, дякую вам за доповідь. Бачите, ви віднайшли емоції навіть в тому кутку нашого залу, який рідко долучається. Дякую, шановні колеги. Будь ласка, займіть своє місце. Вельмишановні друзі, дивіться, я вас дуже прошу, шановні колеги, є ж якась культура дискусії, культура виступу. І зараз просто буде дивно, якщо, дивіться, це навіть стосується і мене, я жодним чином не перебив ваш марш, який тільки, мабуть, за привичкою прискорювався до завершення, але ну неправильно це, друзі, неправильно. (Шум у залі) Що? А можна, я не буду слухати те, що ви даєте оцінки кому б то завгодно. Петро Олексійович, будь ласка, а не треба з приводу оцінок і всього іншого. Шановні колеги, просто буде дивно, коли я запрошу фракцію виступати, а інший зал буде плескати, свистіти, шуміти, але культура у кожного така культура, яка є. Шановні колеги, переходимо до виступу від депутатських фракцій і груп. Я прошу записатися депутатські фракції і групи на виступ. Нагадую, що це до 24 хвилин, 3 хвилини на виступ. Будь ласка. Я прошу ці виступи не супроводжувати ніякими деструктивними речами. Будь ласка, шановні колеги, записуйтесь. Слово надається від групи "Відновлення України" Воронько Олег Євгенович, будь ласка.
11:56:46 ВОРОНЬКО О.Є. Пане Голово, доброго дня! Будь ласка, передайте слово колезі Гнатенку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гнатенко.
11:57:01 ГНАТЕНКО В.С. Шановні колеги, ми маємо бути відкритими перед людьми і говорити суспільству правду. Поданий проект Державного бюджету – це фінансова конституція у період війни. Третій рік у широкомасштабній війні ми знаходимося. Причому кошторис тотально безкомпромісний. Абсолютно всі внутрішні ресурси повинні йти на оборону і безпеку. Це бюджет песимістичного сценарію в разі, якщо війна триматиме весь наступний рік. Натомість закладається заморожування соціальних стандартів, і це відбувається на тлі зростання фінансування Вищого антикорупційного суду – на 17 відсотків, Бюро економічної безпеки – на 44 відсотки, Нацкомісії з цінних паперів – на 40 відсотків, Рахункової палати – на 33 відсотки, зарплат прокурорів – на 37 відсотків. І цей список можна продовжувати далі. Освіта у мінусі, охорона здоров'я теж у мінусі, це навіть не компенсує їм рівень інфляції. Ми говоримо про ветеранську політику, натомість пропонується майже на 60 відсотків зменшити фінансування Мінветеранів. Уряд заявляє про пріоритетність гуманітарного розмінування, водночас фіксується зменшення фінансування даного напрямку втричі. Ми розуміємо, що всі проблеми та виклики, перед якими сьогодні перебуває держава, потрібно вирішувати. Водночас нам потрібний збалансований бюджет, і це має бути не лише у питанні зведення доходів та видатків, а також у збалансованості загалом державної політики, і наші люди, я впевнений, що заслуговують на турботу і повагу. Ми всі на одній стороні барикад. Державний бюджет на наступний рік має стати результатом спільної роботи урядової кампанії та Верховної Ради. Ми очікуємо, що уряд врахує висновки та пропозиції парламенту і якнайшвидше поверне у стіни парламенту покращений збалансований наш кошторис. Депутатська група "Відновлення України" закликає до зваженого підходу. Ми повинні разом забезпечити, що кожна гривня використовується ефективно та прозоро. Це наш обов'язок перед громадянами, які слугують на мир та стабільність в цей період і в завтрашньому дні. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, Федина Софія Романівна, фракція "Європейська солідарність".
11:59:27 ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги, на жаль, обговорення проекту прийняття бюджету свідчить про повну неадекватність дій Верховної Ради. Коли всі українці починають свій ранок з DeepStateMap, бачачи, що здаються чергові одне-два села, ми на сьогоднішній день в цій залі, точніше, ви намагаєтеся протягнути зарплату прокурорів і 400 тисяч гривень – зарплати оцієї фантастичної позиції, яка на сьогоднішній день принижує державу. Ви забираєте ці гроші в солдат! Ви забираєте ці гроші в тих, хто в окопах! Ви виплатами прокурорам-інвалідам, PEP, яким ви підвищуєте зарплату на 70 відсотків, ви крадете! І не вірте, будь ласка, коли вам кажуть, що це гроші партнерів. Ні! Бо запозичення через ОВДП і є головне фінансування. Вони беруть в борг держави для того, щоби купувати прокурорів і купувати звіти Рахункової палати, і фінансувати силовиків. Можна скільки завгодно тиснути на місцеві ради, щоб вони голосували підтримку Плану перемоги, але цей бюджет свідчить, що це бюджет плану капітуляції. Росія, яка підвищила воєнні видатки на 36 відсотків, сьогодні вже в сім разів перевищує фінансування Збройних Сил України, збирається це робити в 25-му, в 26-му роках, а з цим бюджетом ви тиснете і примушуєте Збройні Сили України бути без боєприпасів, без забезпечення. Я хочу твердо сказати, що мені соромно дивитися в скляні очі окремих депутатів. Це було в 2021 році, коли я з цієї трибуни казав: дайте 60 мільярдів Збройним Силам. Це було в 2023 році, коли ми з цієї трибуни казали: дайте гроші на фортифікації, будуючи другу лінію оборони біля Мар'їнки, Авдіївки, Вугледару. Тоді ви казали: ні, бо ми наступаємо. Сьогодні, коли ми кажемо: забезпечте Збройні Сили пакетом safe solder, у кожного воїна має бути не тільки бронежилет, кевларовий шолом, а те, що зараз я вожу на фронт: FPV, "мавіки", РЕБи, засоби протидії технічної розвідки. Необхідні запасні частини, які, на жаль, парламент забрав як ПДФО, яке мало йти на рахунки бригад. Дайте спецфонд військовим, не підвищуйте податки найманим працівникам, заветуйте цей закон. І, врешті-решт, будуйте план перемоги. Слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Юрчишину Ярославу Романовичу, фракція "Голос". Цабаль Володимир Володимирович. Я правильно зрозумів, так?
12:02:37 ЮРЧИШИН Я.Р. Так, прошу передати Цабалю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
12:02:53 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, я почну з 155 правки, яка була подана мною і була підтримана робочою групою, але потім на комітеті її збили. Це правка, яка стосується збільшення зарплат прокурорам на 31 відсоток в 2025 році. Насправді основна причина, чому я цю правку подав, не зв'язана з тим, що, там, треба комусь піднімати зарплати, чи не треба. Можливо, і треба, бо, дійсно, мінімалка, до якої прив'язані зарплати прокурорів, нижча, ніж в суддів, нижча, ніж працівників інших правоохоронних органів і так далі. Але причина, чому я це подав: тому що виплати з пенсій у зв'язку з інвалідністю прив'язані до цієї зарплати. Поки ця проблема не буде вирішена, – а ми знаємо, в деяких областях 30 відсотків прокурорів мають пенсії у зв'язку з інвалідністю, – поки ця проблема не буде вирішена, не можна піднімати зарплати. Тому що ми автоматично піднімаємо пенсії у зв'язку з інвалідністю, а ми знаємо, що значна частина цих пенсій – це скоріше за все фейки, тобто люди не мають реальної інвалідності. Це перше. Тому я буду наполягати, щоб зал цю правку все-таки врахував і щоб уряд доопрацював до другого читання. Якщо вони вирішать питання пенсій у зв'язку з інвалідністю, тоді хай не враховують цю правку. Якщо вони це питання не вирішать, її треба обов'язково враховувати. Це перше. Друге, що стосується цього бюджету. Я розумію складність ситуації, те, що в нас кількість міжнародної допомоги невелика, в нас підтверджено зараз 15, ще очікуємо підтвердження відсотків з конфіскованих російських активів. Але давайте дотримуватися принципу, про який ми завжди говоримо, – це те, що в 100 відсотків внутрішніх податків і внутрішніх запозичень йдуть на безпеку і оборону. Дивимося цей бюджет, загальний фонд, сектор безпеки й оборони: 2 трильйони 42 мільярди. Доходи внутрішні 2 трильйони 95 мільярдів, це на 50 мільярдів більше, і чисті внутрішні запозичення – це 20 мільярдів. Тобто в нас внутрішні доходи і внутрішні запозичення на 74 мільярди більші по загальному фонду, ніж фінансування сектору безпеки й оборони. Тобто ці 74 мільярди ми направили на щось інше. Я надіюсь, що до другого читання фінансування сектору безпеки й оборони виросте на ці 72 мільярди. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сухов Олександр Сергійович, депутатська група "Довіра". Передає Ларисі Білозір. Будь ласка, Ларисо.
12:06:07 БІЛОЗІР Л.М. Шановні українці, шановні колеги, шановний пане Голово! Лариса Білозір, депутатська група "Довіра", Вінниччина. Отже, про бюджет воюючої крани 2025. Буду відвертою, ми маємо ще більше викликів ніж раніше. Доходи, як ми чули, визначені у розмірі 2,3 трильйона гривень, а видатки на потреби держави складуть 3,9 трильйона гривень. Дефіцит бюджету буде рекордним. Фактично майже вся дохідна частина коштів буде спрямована на сили оборони та безпеки країни. Водночас фінансування потребують і інші сфери, що забезпечують функціонування нашої держави – економіка і соціальна сфера, і ці кошти треба шукати. Після представлення урядом бюджету йшов активний розгляд в комітетах на предмет відання, а депутати подавали правки, подавали, щоб більшість з них, як ви чули, були відхилені. І це реалії бюджетного процесу в Україні. Позавчора бюджетний комітет рекомендував до першого читання бюджет 2025 року і висновки та пропозиції для уряду. Хочу сказати, що одна з таких пропозицій – це те, що всі джерела наповнення дорожнього фонду, а це 43 мільярди гривень, спрямувати в загальний фонд бюджету на першочергові потреби, насамперед потреби національної безпеки та оборони. Не хочу бути популісткою і розказувати, що всі ці кошти на дороги то зло і цю статтю треба прибрати, адже комунальні дороги все одно потребують ремонту. Такі дороги, що діти не можуть добратися в школу. Ми скоротили школи, ми їх оптимізували, місцева влада нам повірила, люди повірили, а тепер дітей просто не можуть довезти до шкіл. Я пропоную все ж таки залишити ті кошти у межах співфінансування, наприклад, держава 50 відсотків, 50 відсотків місцеві бюджети. Ми в Комітеті також держвлади, місцевого самоврядування розглянули та запропонували правки по фонду регіонального розвитку, вони не були прийняті, по співфінансуванню міжнародних проєктів – не були прийняті. Це потрібно робити на конкурсній основі, відновити ДФРР. І це наше зобов'язання перед нашими міжнародними партнерами. Тепер, чому тільки наш комітет бюджетний рекомендує залишити 64 відсотки ПДФО? До речі, Європейська комісія прописала, що це досягнення країни, що це треба залишити, і це була пропозиція Президента минулого року. Чому забирають 4 відсотки в той же час, коли прибирають і забирають і реверс, і субвенцію, і залишки по освітній субвенції? Я вважаю, що це потрібно відстоювати і закликаю колег, щоб ми всі разом все ж таки залишили 64... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово надається Гевку Володимиру Леонідовичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка. 12:09:32 ГЕВКО В.Л. Доброго дня, шановний Голово, народні депутати, українці! Сьогодні ми стоїмо перед важливим розглядом Державного бюджету України на 2025 рік. Це не просто бюджет, це бюджет війни, бюджет країни, яка героїчно бореться за свою свободу, незалежність і наше майбутнє. Головна мета цього бюджету – це забезпечення оборони і безпеки нашої держави. У 2025 році близько 26 відсотків ВВП країни, а це близько 2,2 трильйона гривень буде спрямовано на національну безпеку і оборону. Бюджет також передбачає понад 737 мільярдів гривень на створення і закупівлю військової техніки, на розробку і закупівлю БПЛА – 47 мільярдів гривень, на розвиток оборонно-промислового комплексу закладено близько 55 мільярдів гривень. Крім того, бюджет передбачає 1 трильйон 158 мільярдів на грошове забезпечення наших військовослужбовців. Соціальний захист населення – це наступний ключовий напрямок цього бюджету. Для підтримки соціально незахищених українців було виділено близько 420 мільярдів гривень та близько 238 мільярдів на пенсійні виплати. Окрему увагу хочу звернути на підтримку ветеранів, яка закладена в цьому бюджеті, та їхніх сімей. 5,6 мільярда гривень передбачено на ветеранську політику, на програми реабілітації та професійної адаптації для ветеранів виділено 1,7 мільярда гривень, та багато іншого. Також серед пріоритетів цього бюджету, звісно, медицина та освіта. Я розумію, що цей бюджет може викликати багато запитань, але я хочу, щоб ми всі пам'ятали, що ми живемо в період війни і основним пріоритетом має бути забезпечення нашої армії та стабільного розвитку і життя нашої країни. Тому закликаю кожного з максимальною відповідальністю поставитися до цього бюджету і підтримати його заради нашої спільної мети – сильної, захищеної та міцної України. Дякую за увагу. І слава Україні! ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Будь ласка, Батенко Тарас Іванович, група "Партії "За майбутнє".
12:12:11 БАТЕНКО Т.І. Шановний пане міністре фінансів, шановні члени уряду, небагаточисельного уряду в залі, знаєте, в нас кожен новий бюджет, який ми голосуємо, зараз є найважчий за весь період незалежності України, якщо не називати його найгіршим. І тому ми повинні завдатися питанням, що якщо ми всі як один працюємо з вами в цьому залі на перемогу, що нам треба зробити ще для того, щоб цей бюджет був кращим. Треба не багато, не мало, а просто прийняти такий проект бюджету, який би не створював відчуття крайньої спустошеності і відчуття покинутості серед українців, які проживають в країні бідності, тотальної бідності. Ми переконані, що в першу чергу цьому могли б сприяти, скажімо, врахування деяких пропозицій нашої депутатської групи "За майбутнє" рівно, як і інших фракцій і депутатських груп. Зокрема, щодо незначного, але збільшення в наступному році мінімальних соціальних стандартів на, здавалося б, смішну величину – лише ті самі 3,5 відсотка збільшення військового збору, які ми, перепрошую, ви, шановна монобільшість, нещодавно проголосувала в цьому залі. Повірте, начебто втрати бюджету від такого збільшення будуть з лишком перекриті надходженнями від збільшеного військового збору, але це дозволить зберегти віру в суспільстві у те, що держава розуміє своїх громадян і в першу чергу тих, чий добробут з різних причин залежить від мінімальних соціальних стандартів, встановлених нами з вами у державному бюджеті. Ми вітаємо рішення щодо недоречностей на даний момент відновлення дорожнього фонду, адже це надзвичайно передчасне рішення в умовах воюючої країни, коли вся країна шукає кошти на безпілотники та засоби радіоелектронної боротьби для наших захисників. І ще раз повертаючись до наших пропозицій, наша депутатська група, наші мажоритарні депутати наполягаємо на недопустимості перегляду досягнутого тут в цій сесійній залі компромісу щодо направлення до загальних фондів місцевих бюджетів 64 відсотків ПДФО. Адже, нагадую, такий розподіл ведеться з вже обрізаного нами обсягу коштів, а саме після вилучення військової складової цього податку на потреби сил оборони. І тим більше закликаємо утриматись від пропонованого начебто компромісу скасування на наступний рік субсидій та вилучення реверсної дотації у місцевих бюджетів. Ми всі з вами добре розуміємо, яким важким буде прийдешній опалювальний період і наступний рік в цілому. Тому ми сподіваємося, що уряд ретельно вивчить всі пропоновані народними депутатами правки та знайде можливість замість недоцільних та передвчасних видатків все-таки прийняти кращі рішення. Ми повинні знайти таку компромісну редакцію бюджету, яка б дала можливість Україні боротися з ворогом, допомогти українцям і всім громадянам України вижити наступного непростого року. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від "Платформи за життя і мир" Колтунович. Будь ласка, 3 хвилини.
12:15:15 КОЛТУНОВИЧ О.С. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, багато наших колег, аналізуючи динамічні ряди і порівнюють показники, які були у нас в попередні періоди, я хотів би звернути увагу на порівняльному аналізі з нашим, безумовно, стратегічним опонентом. Чому? Тому що найголовніший посил, на який я хочу звернути увагу, це те, що ми маємо диспаритетний оборонний бюджет. Ми маємо досить серйозні невідповідні цифри, асиметричні цифри. У Росії 13,5 трильйона рублів, у них оборонний бюджет. Це в доларовому еквіваленті в перерахунок за різними курсовими показниками від 140 до 150 мільярдів доларів. У нас, вчора колеги наші також на це звертали увагу, 2,2 трильйона гривень або близько 50 мільярдів доларів. Це означає, що наші відповідні асиметричні дані в 3 рази створюють заздалегідь неконкурентні і непаритетні умови в секторі безпеки і оборони. Повторюся, втричі. Що далі можна вимагати і зміни динаміки, і зменшення темпів, які на сьогоднішній день існують, якщо ми на сьогоднішній день заздалегідь формуємо такий бюджет. Я вже мав можливість кілька тижнів назад вам представити аналіз і по запозиченню, і по інших умовах. Я хотів би звернути увагу на головне, що ми маємо пропонувати не Формулу миру, не формулу перемоги, а дипломатичну формулу бюджетного паритету. Ми маємо пропонувати заздалегідь ці цифри бюджетні і показувати, що ось для того, щоб ми хоча би могли працювати на полі бою в нуль, ми маємо показати бюджет оборонний у 150 мільярдів доларів. 50 мільярдів доларів – це означає, що темпи втрати території будуть як мінімум такі ж, а то і втричі вищі. Далі, наступний момент, що і хотілось би ще звернути увагу. Аналіз тих показників, які є, бюджетна політика в сфері охорони здоров'я, освіти і так далі. Також маємо непаритет у порівнянні зі зростанням виплат заробітних плат, топчиновники, наглядові ради і так далі. Ми ж в 2021 році, коли бюджет ковідний був, ми ж це запропонували, Шмигаль, треба дати належне, тоді це підтримав. Ми обмежили в 10 мінімальних заробітних плат усі бюджетні виплати. Давайте знову це обмежимо, підтримаємо. Це ж наша тема була, ми її уже робили в 21-му році. Скасував, правда, Кабмін на наступний день після місцевих виборів, але це вже окрема історія. Перепрошую, в 20-му. І далі, останнє, непідтверджені кошти, які стосуються зовнішніх запозичень. 15 мільярдів з 38 – це великі кошти, які ми маємо тільки підтверджені. А це означає, що в наступному році у нас є ризики диверсифікації інструментів надходжень в сторону емісійних коштів Національного банку, в підвищенні податків, зборів і так далі. Тому бюджет досить дискусійний і потребує доопрацювання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто ще з фракцій і груп? Юлія Володимирівна, будь ласка, фракція "Батьківщина", і після цього йдемо далі. Далі у нас будуть від народних депутатів виступи.
12:18:34 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Я зразу хочу сказати, що цей бюджет на наступний рік не може так виглядати для воюючої країни. І зразу хочу підкреслити, що у мене немає претензій до міністра фінансів, до Міністерства фінансів, тому що вони роблять технічну роботу і кладуть на цифри стратегію політичну, яку робить вище керівництво держави. Але до керівництва держави у мене є величезні претензії, тому що цей бюджет – це не бюджет перемоги і це не бюджет взагалі життя країни. От про що я хотіла би сказати. І саме головне, що у нас суттєвішим чином недоплановані військові бюджети, тому що суттєвішим чином недопланована дохідна частина бюджету. У нас катастрофа з соціальними видатками. 30 відсотків від мінімального прожиткового рівня! Мінімальний прожитковий рівень – це рівень, коли людина не помирає, нижче прожиткового рівня – це пряма загроза життю людини. У нас нижче 30 відсотків мінімального прожиткового рівня вчителі, лікарі, пенсіонери, науковці, вся країна. Це що, винищення? У нас нижче 30 відсотків мінімального прожиткового рівня сьогодні люди з інвалідністю, всі, хто потребує соціальну допомогу. Ми що робимо? Це країна поділена на білих і чорних. Якщо війна, то всі мусять бути в такій ситуації. А чому у нас сьогодні всі органи влади, всі міжнародні наглядові ради, всі державні корпорації, які сформовані іноземними наглядовими радами, і в тому числі органи влади силові, мають заробітну плату від 150 тисяч гривень в місяць до 500 тисяч гривень в місяць? А є керівники державних корпорацій, які до мільйона мають гривень заробітну плату в місяць. У нас чорні і білі? У нас ті, хто на винищення і на заклання, і ті, хто на процвітання і набуття мільйонів? Дорогі друзі, ні. Доходна частина, про яку я скажу, у мене буде 15 хвилин виступу. Я вам по пунктам розкладу, де недорахована дохідна частина бюджету, і це все: корупція, "кришування", відкати і все, що сьогодні, тіньова сфера, все, що сьогодні не дає країні жити. Такий бюджет, якщо країна прийме, ви обрікаєте країну практично на ліквідацію взагалі нашого життя і в тому числі на мінімальний захист наших кордонів. І тому 15 хвилин у мене буде для цього. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, всі фракції і групи виступили. Відповідно до Регламенту ми надаємо ще до 6 хвилин для виступів від народних депутатів. Я прошу народних депутатів записатися на виступи. До 3 хвилин на виступ відводиться для одного народного депутата. Записуйтеся, народні депутати, будь ласка. Не фракції і групи, а народні депутати як суб'єкти. Будь ласка, Мисягін від фракції "Слуга народу".
12:22:20 МИСЯГІН Ю.М. Прошу передати слово Михайлу Лабі.
12:22:30 ЛАБА М.М. Шановні колеги, дійсно, бюджет військовий, я думаю, прагматичний, і це лише перше читання. От вже п'ятий рік ми приймаємо цифри, я скажу, що бюджет паритету він є динамічний, в принципі, кожний раз змінюються ці чи інші побажання. Я скажу, що бюджетний комітет завжди працює з урядом, з Міністерством фінансів для того, щоб ми вчасно робили динамічні і потрібні для країни зміни. Після внесення змін та пропозицій до бюджету України на 2025 рік пропоную вашій увазі короткий аналіз із конкретними цифрами. Макроекономічні показники. ВВП прогнозується, номінальний обсяг, на рівні 8 трильйонів 466 мільярдів, що на 13 відсотків більше ніж очікуваний показник 2024 року на 7 трильйонів… який був 7 трильйонів 484 мільярди. Середньомісячна зарплата, очікується зростання до 24 тисяч гривень. Це на 18,5 відсотка більше ніж у 2024 році. Обмінний курс прогнозується, середній курс гривні до долара на рівні 45. Доходи державного бюджету. Загальні доходи очікуються на рівні 2 трильйонів 7 мільярдів, що на 25,7 відсотка більше в порівнянні з 2024 роком. Основні джерела доходів. Це ПДВ з імпортованих товарів – 594 мільярди, ПДФО – 354 мільярди, податок на прибуток підприємств – 205 мільярдів гривень. Видатки державного бюджету. Загальний обсяг видатків заплановано на рівні 3 трильйони 643,6 мільярда гривень, що на 17,2 відсотка більше ніж у 2024 році. Видатки на безпеку та оборону зростуть до 2 трильйонів 223 мільярдів гривень, це на 26 відсотків від ВВП. На соціальний захист передбачено 419 мільярдів. На підтримку осіб з інвалідністю – 6,7 мільярда гривень, на виплату пільг і субсидій – 42,3 мільярда гривень. Освіта та охорона здоров'я. Освіта – 103 мільярди гривень виділено на заробітну плату вчителям, гранти на вищу освіту – 28 мільярдів гривень. Охорона здоров'я. Загальні видатки становитимуть 210 мільярдів гривень, програма медичних гарантій отримає 175 мільярдів гривень. 11,8 мільярда гривень виділено на лікування тяжких захворювань. Фінансування ветеранів. На підтримку ветеранів війни виділено 5,6 мільярда гривень, включаючи заходи з ментальної і фізичної реабілітації, та професійної адаптації – 1,7 мільярда гривень. Підтримка бізнесу та інновацій. Фонд розвитку підприємництва, 5,7… ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Бабію Роману Вячеславовичу.
12:25:44 БАБІЙ Р.В. Прошу передати слово Разумкову Дмитру Олександровичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович.
12:25:53 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Колеги, хто в цьому парламенті проголосує за цей бюджет, він проголосує за бюджет Рахункової палати і за бюджет прокурорів, а не за бюджет армії, вчителів, медиків і тих, хто дійсно боронить нашу державу і працює на нашу державу, окрім вище зазначених прокурорських і рахунковців. Чому я про це кажу? Ви підняли податки і таким чином знищили український бізнес. Причому наповнення бюджету не відбудеться, а якщо відбудеться, то мізерне, про що сьогодні казали колеги в парламенті в тому числі. Друге. Це те, що замість підняття зарплат нашим вчителям, які їдуть за кордон і шукають кращої долі, ви піднімаєте зарплати Рахунковій, піднімаєте зарплати прокурорам на 20 відсотків. Замість того, щоб збільшити видатки на освіту, піднявши на 20 відсотків виплати нашим вчителям, і це лише 20 мільярдів гривень, ви виплачуєте 25 відсотків плюс прокурорам. Прокурори не будуть вчити ваших дітей, якщо ваші діти вчаться тут, а не вчаться за кордоном. А якщо ваші діти вчаться за кордоном, то краще не голосуйте за цей бюджет, а їдьте до своїх дітей, вибачте, колеги. По-друге. Щодо лікарів. Ви також їм не піднімаєте зарплати. Щодо військових. Тут багато розпинається, розповідаючи, що це бюджет воюючої держави. Так ви мінімальну зарплату не піднімаєте, 20100 як була, так і залишилась. А що є по Рахунковій палаті? На жаль, пішла велика спеціалістка. Але зарплата Голови Рахункової палати, за яку ви сьогодні проголосували, 50 прожиткових мінімумів, в 3 тисячі 28, це 333 тисячі на місяць. На рік це буде складати 3 мільйони 997 тисяч, плюс 333 тисячі допомоги – це 4 мільйони 330 тисяч. Оце вам і є 120 тисяч доларів, про які вам писали сьогодні в чатах, що це неправда. Радники Рахункової палати отримають 25 прожиткових мінімумів на кожну людину – 75 тисяч 700 гривень. Знаєте, скільки таких радників? 33. Може, краще працювати радниками підете до Рахункової палати замість того, щоб бути народними депутатами, там щонайменше більша зарплата? Скажіть мені, будь ласка, а що ви скажете на пів мільярда гривень, яка закладена в цьому бюджеті, правка 1800, яка передбачає 517 мільйонів додаткових видатків на Рахункову палату? На Рахункову, не на Збройні Сили, не на людей з інвалідністю, не вчителів, не допомога сім'ям, які втратили свої будинки в Ірпені, Бучі і Харкові, а на вашу Рахункову палату. Ганьба! ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення проекту. І для заключного слова запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолана Андріївна Підласа. До 3 хвилин, заключне слово, Роксолана Підласа.
12:29:27 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, продовжимо обговорення усіх тих позитивних змін, які відбулися в бюджеті під час підготовки до першого читання. Чому? Тому що для того, щоби всі ті правки, 119 штук, які були враховані комітетом, уряд міг внести в текст проекту закону, нам потрібно сьогодні проголосувати Бюджетні висновки в першому читанні і в цілому. Без цього уряд не зможе внести зміни. Не зможе внести такі зміни, як, наприклад, спрямувати чотири відсотки ПДФО до бюджетів місцевих громад. Не зможе внести такі зміни, як перерахування реверсної... як залишити реверсну дотацію громадам в бюджеті, місцевого бюджету. Не зможе внести такі зміни, як усі джерела наповнення дорожнього фонду спрямувати в загальний фонд державного бюджету на першочергові потреби, насамперед на потреби національної безпеки і оборони. Так само він без нашого голосування сьогодні не зможе розподілити 25 мільярдів гривень на стратегічні інвестиційні проекти в нашій державі. Тому я закликаю вас підтримати рішення комітету, яке ми прийняли, а саме: Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді прийняти за основу і в цілому підготовлений комітетом проект постанови 12000/П, а саме його ми зараз голосуємо, не бюджет, а Постанову про Бюджетні висновки, Постанову 12000/П щодо висновків та пропозицій до законопроекту про Державний бюджет на 2025 рік. Дякую за увагу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу зайняти місця. Обговорення у першому читанні проекту Закону про Державний бюджет України на 2025 рік завершено. Переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця. Колеги, займіть свої місця. Відповідно до статті 157 Регламенту Верховної Ради ставлю на голосування для прийняття за основу підготовлений Комітетом з питань бюджету проект Постанови (реєстраційний номер 12000/П) про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2025 рік. Готові голосувати? Шановні колеги, я прошу народних депутатів голосувати. 12:33:13 За-234 Рішення прийнято. Шановні колеги, я прошу не розходитись. Одну секундочку, я зараз розкажу, як воно буде йти далі. Шановні колеги, далі ми йдемо, суб'єкти законодавчої ініціативи мають право на… (Шум у залі) А, покажіть по фракціях, я перепрошую, я не почув. Покажіть по фракціях. Шановні колеги, будь ласка, далі ставимо на голосування ті пропозиції, які включені до таблиці, наполягання, які відхилені комітетом, але на яких народний депутат наполягає. Ми тільки що домовилися з колегами з фракцій і груп. Як ми завжди робимо, спочатку ми даємо тих, хто знімає свої поправки, але виступає з тим, щоб вони мали виступити замість усіх своїх поправок, а потім вже йдуть ті, хто будуть наполягати на своїх поправках. Перший до мене підійшов народний депутат Цабаль Володимир Володимирович. Він знімає свої 60 з лишнім поправок, він просить одну хвилину часу і поставить тільки одну свою поправку, яка викликала сьогодні найбільшу дискусію, 155-у. Будь ласка, я надаю одну хвилину Цабалю Володимиру Володимировичу для обґрунтування цієї поправки і далі будуть виступи вже. Будь ласка, Володимир Володимирович.
12:34:27 ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, 155 правка про те, щоб залишити зарплати і відповідно виплати пенсійні у зв'язку з інвалідністю, прокурорам на рівні 24-го року, а не збільшувати їх, як це пропонує уряд. Колеги, хто підтримує те, щоб залишити на рівні 24-го, а не збільшувати, голосує – за. Хто хоче, щоб ми збільшили зарплати, відповідно пенсійні виплати у зв'язку з інвалідністю, не підтримує цю правку. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, позиція комітету по 155 поправці і позиція взагалі. Займіть місця, шановні колеги. Будь ласка, Роксолана Андріївна.
12:35:03 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, відповідно до закону я вимушена вас поінформувати, що Комітет з питань бюджету відхилив 155 поправку. Але особисто як народний депутат, як громадянин України я вас прошу її підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю 155 поправку народного депутата Цабаля. Вона комітетом була відхилена. Аргументи ви почули. Прошу народних депутатів голосувати за поправку номер 155. Прошу голосувати. 12:35:54 За-242 Рішення прийнято. Поправка вважається врахованою. Шановні колеги, далі в нас будуть виступи від колег. Першими до мене підійшли колеги з "Батьківщини", і там ситуація така: Тимошенко Юлія Володимирівна – до 15 хвилин, Кучеренко – до 5 хвилин, Крулько – до 5, Кириленко – до 5, Цимбалюк – до 5, Соколов – до 5, Волинець – до 5, Івченко – до 5, Дубіль – до 5 хвилин, це виступи замість їхніх і ваших поправок. Починаємо. Юлія Володимирівна Тимошенко, час до 15 хвилин. Будь ласка, Юлія Володимирівна – до 15 хвилин. Шановні колеги, дайте пройти доповідачу до трибуни, будь ласка.
12:37:20 ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко, фракція "Батьківщина". Є 15 хвилин більш глибоко розповісти про те, що відбувається в цьому бюджеті і як він взагалі спланований, і які там переваги, які стратегічні напрямки, що ми взагалі з вами маємо. Дуже шкода, що коли розглядається бюджет країни на 25-й рік, як ви бачите, в ложі уряду немає Прем’єр-міністра, немає ключових міністрів, які по суті відповідальні за формування такого бюджету. Немає нікого, хто би послухав і, більше того, я переконана, що хвилин через 30 в залі і депутатів залишиться мінімум. Зараз вже іде у мене на очах масовий відхід з залу народних депутатів всіх фракцій. На жаль, сьогодні така реальність нашого парламентського життя. Все вирішується не в парламенті, дорогі друзі, все вирішується за межами парламенту і навіть за межами уряду. Нам доводять цифри, нам доводять стратегії, нам доводять законопроекти, нам доводять все. Суб'єктність, суверенність в управлінні своєю країною, в принципі, Україна втратила, тому що державні органи влади не управляють уже своїми процесами, вони є просто маріонетки, які виконують невідомо чиї і невідомо які доручення. І розпочну я з того, що складає доходна частина бюджету. Це є дуже важливо, тому що говорити про видатки можна тільки тоді, коли доходна частина бюджету реально буде наповнена. І тут я не буду говорити про дрібниці, я скажу про три головних напрямки, які можуть повністю, цілком і повністю сформувати доходну частину бюджету, яка може забезпечити всі необхідні видатки. І я прошу вас зрозуміти, що я буду оперувати конкретними цифрами і конкретними фактами. Перше, в чому недопланована доходна частина бюджету. Це, безумовно, кореспонденція, взаємні перерахунки грошей між Національним банком і державним бюджетом України. Я хочу всіх депутатів, які готові слухати, розуміти і відчувати, в чому проблема, уважно мене послухати. Сьогодні штучним чином сформований борг державного бюджету України перед Національним банком України. Це два державних структурних органи влади, які реально можуть між собою домовитись про все. Сьогодні заборгованість державного бюджету, а це держава Україна, перед Національним банком в облігаціях внутрішньої державної позики складає майже 700, вдумайтесь, 700 мільярдів гривень! Для того, щоб обслужити цей борг, країна у видатковій частині бюджету на наступний 25-й рік заклала майже 200 мільярдів гривень. Ви розумієте цифру 200 мільярдів гривень? По Закону про бюджет, Бюджетний кодекс передбачено, що 100 відсотків перевищення доходів над видатками Національного банку перераховується в державний бюджет. В принципі, ці 200 мільярдів гривень мусили перерахувати від Національного банку державному бюджету, але в бюджеті України від Національного банку закладено всього 67 мільярдів гривень. Тобто бюджет перераховує Національного банку майже 200 мільярдів гривень, це повернення боргу і обслуговування, а Національний банк назад – тільки 67. У мене дуже просте запитання: де 133 мільярди, де вони поділися? Чому 133 мільярдів немає в балансі бюджету? Я вам поясню, куди вони поділися. Національний банк всупереч здоровому глузду в 25-му році, те, що вони робили в 24-му, запозичає гроші у декількох комерційних банків і платить їм відсотки за ці запозичення від 16 до 25 в залежності від того, коли ці гроші запозичались. І таким чином гроші державного бюджету через Національний банк підуть в комерційні банки України, в яких вже доходність складає фантастичні цифри, які просто не вимірюються розумом. Це, скажемо так, мінімум 500 мільярдів сьогодні є доходів комерційних банків на базі війни і біди держави. Скажіть, будь ласка, чому ці 133 мільярди не зараховані в баланс бюджету? А як наслідок у нас у видатках нуль на всі заробітні плати вчителям, лікарям, науковцям, бібліотекарям та всім практично, хто працює сьогодні в бюджетній сфері, крім чиновників. Тобто 133 мільярди у нас є. Друге у мене запитання. Є безліч офіційних заяв Європейського Союзу про те, що ми щорічно як держава маємо отримувати 3 мільярди євро доходів від заморожених активів Російської Федерації 22-й, 23-й рік, половина 24-го, тому що нам перерахували тільки 1,5 мільярда євро, і 25-й рік 3 мільярди, це 10,5 мільярда євро. Чому в бюджеті, в балансі бюджету немає цих грошей? Кажуть, що Європейський Союз погодив, що вони будуть забирати ці гроші у вигляді відсотків на кредити, які даються Україні. Але немає такого обсягу на 10,5 мільярда відсотків. Де в доходній частині бюджету 420 мільярдів гривень? Немає, зеро. І останнє. Дохідна частина, яка не зарахована в бюджеті України, - це податки на тютюнову галузь в повному обсязі, це податки на галузь виробництва алкоголю, на гральний бізнес, на нафтопродукти. 70 відсотків податків в цих галузях в тіні. Хто "кришує" це? Хто сьогодні дозволив їм не платити 100 відсотків податків? Вони платять 30 відсотків. Це офіційна цифра. Це означає, що діляться в тіні, і це означає, що сотні мільярдів гривень недораховані в дохідну частину бюджету. Складіть, будь ласка, 133, 420 плюс вся тінь в чотирьох галузях, це нафтопродукти, алкогольні, тютюнові, гральний бізнес, ви там приблизно до трильйона дійдете, в цілому за це все тотально. Чому це все не враховано? Запитання. І запитання те, на яке треба дати відповідь. Цей парламент навіть не розглядає такі питання. Навіть не заслухали Голову Національного банку. Не заслухали керівника податкової. Нічого не заслухали. Це реальний ресурс країни, який недоплачений сьогодні нашим Збройним Силам України. І вони сьогодні мають величезні дефіцити. Я не хочу зараз перераховувати, тому що це закрита інформація. Але все, що стосується озброєння, боєкомплектів, все, що стосується БПЛА, все, що стосується РЕБ, недофінансовано, а у нас 133 мільярди в одну сторону, 420 мільярдів в другу. Що собі думає ця влада? А тепер що у нас по видатках відбувається. І тут я просто, чесно кажучи, не можу зрозуміти, як могли зробити українське суспільство кастовим. Хто дозволив це? Чому у нас є каста білих, які отримують сотні тисяч гривень заробітної плати, включаючи практично всю систему управління країною? Там каста, вони отримують невідомо які гроші. Я вам вже казала, від 100 тисяч гривень в місяць до мільйона гривень в місяць – це керівники державних монополій, якими ми не управляємо. І я хочу запитати, як так трапилось, чому ми як депутати не поставили в бюджеті обмеження по заробітній платі для всіх? А тим, хто найбідніший у нас сьогодні... Ви подивіться, які галузі у нас в загоні. Освіта – це наші діти, це наше майбутнє, це все, що пов'язано з нашим життям. Це те, чи буде Україна мати в світі гідне місце – це наша освіта і наука, до речі. Вони сьогодні нижче мінімального прожиткового рівня отримують. Чому таке ставлення? Чому до силових структур ставлення таке, що вже скоро будемо, я не знаю, які гроші платити? Я маю на увазі невоюючі силові структури. А чому до освіти, науки таке ставлення в країні? Це тому, що це зайве, тому що нас хочуть перетворити просто в якийсь сировинний придаток цивілізованого світу і нам тут розумні люди не потрібні, і діти наші розумні не потрібні. Ми виживаємо сьогодні викладачів, вчителів, науковців зі своїх сфер життя. Що там залишається і хто там залишається? Я можу також вам сказати про охорону здоров'я. З такою помпою тут, з таким, я не знаю, салютами приймали реформу охорони здоров'я. Так вона ж в цьому бюджеті практично не профінансована як слід. Ви знаєте, що у нас залишається ще та постанов, яка прийнята на початку війни, що лікарю – 20 тисяч, медичній сестричці там – 11, а молодший медичний персонал отримує 4, 5, 6 тисяч гривень в місяць. Я хочу, щоби ті, хто робить таку політику в державі, спробували прожити на ці гроші. І можу вам сказати, що це тотально скасовано в цьому бюджеті, 33 положення законів, які стосуються соціальної сфери. Це люди з інвалідністю, це ветерани, це соціально незабезпечені люди, це багатодітні родини, це по суті 33 положення законопроектів соціальних, які зупинені повністю. І у мене питання, якщо ми дбаємо про армію, те, про що я можу сказати сьогодні з цієї трибуни, скажіть, будь ласка, як могло так трапитися, що 6 мільярдів не фінансовано на лікування політравми поранених військових? Хто ці 6 мільярдів прибрав? Чому 8 мільярдів недофінансовано на закупівлю ліків для особливо тяжких випадків, орфанних захворювань, важких поранень? 8 мільярдів недоплановано. Нас що, планово вбивають? Скажіть, будь ласка, чому на реабілітацію поранених військових недоплановано приблизно біля 5 мільярдів гривень? Нам що, не треба реабілітовувати, протезувати, лікувати наших поранених бійців? Я не можу далі, чесно кажучи, взагалі навіть говорити про такі речі, тому що досі харчування наших поранених військових в лікарнях комунальних залишаються на рівні 39 гривень 70 копійок. І в той же час в бюджеті видатки, величезні видатки, на комерційні програми, на розвиток бізнесу, ще на щось. Це функція банківської системи, а не функція бюджету. Сотні мільярдів розкидається направо і наліво, на якісь бізнес-програми, які насправді і не спрацьовують, а банківська система, кредитування повністю паралізовано. При такій політиці ми не можемо будувати сильну державу, не ми, а влада, яка сьогодні є. Ми як опозиція виклали сотні правок до цього бюджету. Ми розписали кожну гривню доходів і кожну гривню видатків. Ми зробили все, що треба для цього. Жодна наша правка не врахована, от я підкреслюю, жодна правка не врахована. Чому так? Тому що цей бюджет не на розвиток країни, не на процвітання, не на зміцнення нашої нації, не на правильну організацію оборони. Цей бюджет, на жаль, не знаю де спланований, але розрахований на ліквідацію української нації, я вже не говорю про пенсіонерів, більшість з яких, притому, що прокурори там, ще інші силовики, отримують сотні тисяч гривень пенсії, а 70 відсотків пенсіонерів нижче 3 тисяч гривень в місяць. Це смерть, знаєте що це таке, і цей бюджет це планує. І тому я прошу вас, навіть в 15 хвилин не можна вкластися, не голосуйте за бюджет ліквідації української нації, голосуйте – проти, щоб почалася нова дискусія, так буде робити і "Батьківщина". ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будь ласка, Кучеренко до 5 хвилин. Будь ласка, Олексій Юрійович.
12:52:33 КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, шановні українці, тільки що ми всі прослухали від лідера, від лідерки партії, фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко системний аналіз цього бюджету і всіх його вад. І абсолютно зрозуміла позиція "Батьківщини", чому і фракція, і мої колеги, і я особисто не голосував, не підтримував цей проект бюджету. А зараз я просто спокійно хочу вам про чотири правки свої особисті розповісти. Дуже радий був би, щоб мене представник Мінфіну пан Улютін послухав, пані Роксолана Підласа, інші фахові депутати. І от просто я хотів би отримати відповідь. А чому ви не підтримуєте такі очевидні правки? Дивіться, як можна керувати країною, а бюджет, прийняття бюджету – це один з ключових елементів управління країною, не провівши реальний аналіз, в першу чергу фінансовий, того, що нароблено попередніми управлінськими впливами. Це ж ключове питання, ключовий принцип будь-якої системи управління. Проаналізуйте, йдуть на користь ваші зусилля, ваші рішення чи на негатив, і тоді виправляйте їх, і ніякої трагедії немає. Тепер, дивіться, правка 830, де я з колегами просто доручали уряду через систему фінансового контролю Держаудитслужби перед тим, як проектувати бюджет на 2025 рік, зробити аудит всіх енергетичних компаній: "Енергоатом", "Укренерго", НАК "Нафтогаз", "Укрнафта", всі інші компанії, які саме і формують ціну на енергоносії, тобто один з ключових викликів, який сьогодні лягає на споживачів як побутових, так і непобутових, і вимиває у них в нікуди гроші величезні. Бо ціни, тарифи зростають і борги на енергоринку зростають і стають катастрофічними. І на газовому ринку так само катастрофічні борги, в тому числі і бюджету, перед органами місцевого самоврядування по так званій різниці в тарифах,. А є ще борги перед НАК "Нафтогаз". Ні, ви відхиляєте цю правку, не треба робити аудити енергокомпаній і давати відповідь на елементарні питання. Я дуже сподіваюсь, що ми зусиллями нашої тимчасової слідчої комісії, яка тільки що була в залі створена, дякую всім, хто підтримав, ми все ж таки розберемося і попросимо або доручимо уряду врахувати всі вади державного управління енергетичними компаніями країни. Наступна правка 829, де ми доручали Рахунковій палаті, вже реформованій, ми ж маємо реформовану Рахункову палату, зробити просту річ: провести аудит державної програми і Державної агенції по відновленню, куди пішли десятки мільярдів гривень на так зване укріплення енергетичних об'єктів. Як так сталося, що почали викидати десятки мільярдів гривень на укріплення третього рівня, які всі абсолютно заморожені, жодна з них не буде закінчена, по суті, ви викинули в трубу десятки мільярдів платників податків. І постає подальше питання: а що далі зробити з цими об'єктами? Добудовувати – так там і грошей немає, недобудовувати – так це буде пам'ятник вашої бездарності і неефективному управлінню. Наступна правка 831. Ми дуже просили цією правкою уряд відзвітувати про три державні програми, які ми вам доручили законом України прийняти три року тому. Це Державна програма енергомодернізації теплокомуненерго, енергомодернізації водоканалів, державна програма, і Державна програма енергомодернізації житлового фонду. Якби ви своєчасно виконали норму закону, то ми би на сьогодні набагато менше витрачали б ресурсів, енергоносіїв, газу, менші були би втрати, менші тарифи, менше навантаження на бюджет. Але ви і цього не зробили. І остання правка 235, де ми просто порадили уряду, що треба зробити, щоб в НАК "Нафтогаз" не генерував більше величезних боргів. Це заборонити йому відносити до сумнівних боргів борги терміном вище 3 років. Ви цього не приймаєте, і пройде пів року, рік і будуть знов мільярдні борги Нафтогазу. Ось ціна вашої управлінської культури. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Крулько Іван Іванович – до 5 хвилин.
12:57:45 КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Безумовно, що в такому залі, як зараз ми бачимо, навряд чи будь-яка, навіть сама потрібна поправка, яка стосується людей, прийнята не буде. Тому я хотів загалом проаналізувати проект бюджету на наступний рік і пояснити, чому фракція "Батьківщина" не може його підтримувати. Якщо проаналізувати, нащо витрачаються кошти державного бюджету, то насправді незрозуміло: він про людей і перемогу чи навпаки, адже реальної підтримки громадян цей бюджет не передбачає. Давайте подивимося, що в нас із соціальними стандартами. Прожитковий мінімум з 1 січня 2025 року залишається на рівні 1 січня 2024 року, і жодного підвищення прожиткового мінімуму не передбачається. Розміри прожиткового мінімуму, який пропонується передбачити на 2025 рік, не покривають навіть половини фактичного розміру прожиткового мінімуму, який склався на червень 2024 року. У розрахунку на місяць на одну особу він має становити сім тисяч 64 гривні, з урахуванням суми обов'язкових платежів – 8 тисяч 89 гривень, для працездатних осіб – сім 389, з урахуванням обов'язкових платежів – 9 тисяч 170. Враховуючи рівень прогнозованої інфляції і росту споживчих цін, прожитковий мінімум на одну особу має складати щонайменше 10 тисяч 500 гривень. Але при цьому ми бачимо, що тільки 30 відсотків той рівень прожиткового мінімуму, який закладений в бюджеті, покриває від того, який є фактичним. Таким чином ні для пенсіонерів, ні для соціально незахищених верств населення жодної зміни в їхньому матеріальному стані не передбачається. А враховуючи підвищення цін, це означатиме, що реальні доходи населення будуть тільки зменшуватися. Для пенсіонерів зміни в кращу сторону в наступному році також не передбачаються. Мінімальна пенсія – 2 тисячі 361 гривня залишається на рівні 2024 року і підвищення її не передбачається з 1 січня 2025 року. Загалом бюджет на 2025 рік передбачає скорочення соціальних видатків на 50 мільярдів гривень. І це дуже контрастує з тим, що у нас відбувається із заробітними платами по державним підприємствам, по ряду наглядових рад, по ряду державних органів, де заробітні плати в десятки разів більші, ніж заробітні плати, наприклад, для вчителів чи лікарів. І скажіть, будь ласка, хто сьогодні, яка молода людина піде працювати вчителем до школи, розуміючи який рівень заробітної плати буде по освіті? І, на жаль, Міністерство освіти при розгляді бюджету взагалі не зайняло жодної позиції з приводу катастрофічної ситуації з оплатою заробітних плат для освітян. Скажіть, будь ласка, це нормально, коли навіть міністерство, яке спеціально для освітян придумано і створено, взагалі не бореться за їхні права і інтереси? Інший момент, на який я би хотів звернути увагу при розгляді цього бюджету, - це місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування, якому при децентралізації обіцяли, що кошти будуть залишатися на місцях і вони будуть самодостатніми. На сьогоднішній день органи місцевого самоврядування переважно допомагають фронту: перераховують кошти на закупівлю необхідного для наших Збройних Сил, для тих бригад, які на їхній території зареєстровані чи звідки йдуть на передову наші воїни. Але насправді в місцевого самоврядування і далі забирають їхні ресурси. Якщо до другого читання не буде враховано, що ПДФО в рамках 64 відсотки, про що проголосував бюджетний комітет як доручення уряду, залишалося в місцевих бюджетах, то це означатиме, що 11,4 мільярда гривень буде втрачено для місцевих бюджетів і вони не зможуть профінансувати ті видатки, які навіть фінансують в цьому році. Те саме стосується застосування реверсної дотації. У 240 територіальних громад, 70 відсотків з яких це села, селища, малі міста, пропонується вилучити 16,6 мільярда гривень, за рахунок яких зараз громади допомагають якраз військовим підрозділам, забезпечують фінансування місцевих програм у галузі освіти, медицини, соціальної допомоги і захисту. Ось, яка ситуація в нас відбувається з бюджетом насправді. Тому, на моє глибоке переконання, до другого читання цей бюджет має бути змінений в питаннях захисту соціально незахищених верств населення, в питання захисту місцевого самоврядування, і принаймні те, що їм обіцяли, для них має бути залишено. Тоді, можливо, ми як "Батьківщина" будемо інакше дивитися. Поки що ми за цей бюджет голосувати не можемо. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко Іван Григорович, до 5 хвилин. Будь ласка, Іван Григорович.
13:02:53 КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний пане Голово, є одна крилата фраза, афоризм, який розвінчує отут в залі панівну ідеологію, коли виступає опозиція. Панівна ідеологія означає популізм. Так от один із філософів епохи Відродження сказав: "В цивілізованому суспільстві в країні розвиваються наука і ремесла, в нецивілізованому росте апарат". Далі коментувати не треба, дивіться на наш бюджет і висновок напрошується сам собою. Де ми, камо грядеши, Україно, куди йдемо далі з тим, що ми зараз голосуємо в цьому залі? Правильно називають – фінансова Конституція України на наступний рік. Як будемо жити в наступному році, куди йдемо, Україно? Президент свого часу в посланні до Верховної Ради сказав: ми не зможемо перемогти ворога, коли не станемо на ступінь вище технологічно, інноваційно й інтелектуально. Золоті слова. Як можна перемогти ворога, коли нема такого рівня фінансування освіти і науки, щоб забезпечити мотивацію в цій сфері для вчителя, для науковця? Колеги, я дуже прошу, дозвольте Голові Верховної Ради вести засідання. Руслане Олексійовичу, ну некрасиво це все. Дозвольте, будь ласка, хай колеги трошки почекають. Руслане Олексійовичу, вже тут говорилося, в освіті 8 тисяч заробітна плата вчителя, середня по країні, у молодого, середня по країні трошки більше 10. Яка мотивація в освіті працювати людям? Батьки ногами голосують проти такого рівня освіти, дітей вже починають із 6-7-го класу, вже думають, як туди за бугор відправити, бо це ж не освіта, це не мотивація вчителю. Свого часу до Черчилля в розпал Другої світової зайшов міністр фінансів і сказав: "Пане Прем'єре, війна і нам треба збільшувати воєнні видатки за рахунок скорочення інших". Питає Прем'єр у нього: "А що ти пропонуєш скоротити, – він говорить, – у нас найбільші видатки на освіту, на науку, на культуру і так далі". Він подивився на нього і говорить: "Так а за що ж ми тоді воюємо?" Не треба розшифровувати цей афоризм. За що ж ми тоді воюємо, коли в науковця трошки більше ніж в освітян заробітна плата? Де ж ми переможемо технологічно, інноваційно, звідки вона прийде, ця перемога? В структурі промислового виробництва інноваційна продукція з високою доданою вартістю 2 відсотки, ми навіть в сотню країн світу не входимо. Дуже болісно, Руслане Олексійовичу, що поруч приклади недалекої історії, а є просто навіть живої історії. Та ж сама Південна Корея, коли стомилися союзники від допомоги, від безплідної війни Північної і Південної Кореї і почали тихенько, як кажуть, відповзати, південнокорейці зрозуміли, що треба виживати самим. Південна Корея – це приблизно три території Чернігівської області без ресурсів, Північна Корея була набагато ресурсно більш забезпечена і технологічно, і промислово, і природними ресурсами, і так далі. Що вони зробили? Затягнули пояси і все, що країна мала, вона віддала на освіту і на науку. І пройшло одне покоління, на пам'яті одного покоління відбувся унікальний технологічний і технічний прорив. Сьогодні маленька Південна Корея в десятку найбільш розвинених економік світу входить. Азійський тигр, локомотив світової економіки. Польща закупила озброєння на початку літа в Південної Кореї, бо модернізовані F-16 і броньована техніка краща ніж в інших країн НАТО. Я не говорю за Китай, що відбулося в Китаї з чотирма модернізаціями. Досвід Естонії, ось він поруч. Країна з населенням, третина населення Києва, має сьогодні унікальні досягнення в науці і в освіті. На першому місці по якості освіти Естонія. Перетворилася в науково-технологічний хаб освітянський, 1 тисячу 200 стартапів, багато з них з мільярдними оборотами, 40 мільярдів євро з неба впало на Естонію за рахунок того, що віддала пріоритет освіті і науці. Руслане Олексійовичу, я вас, уже до вас, немає до кого звертатися, будь ласка, це ж не за сотні мільярдів розмова йде. Давайте зглянемося на науку і на освіту до другого читання. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Григорович. Дякую. Я теж вам… Дякую. Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, до п'яти хвилин замість поправок своїх. Будь ласка.
13:08:06 ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Михайло Цимбалюк, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, Юлія Володимирівна у своєму виступі основному висловила і позицію фракції стосовно основного кошторису, життя держави на наступний рік і основні аспекти. Я дозволю зупинитися на соціальній сфері. Коли ми кажемо про те, що цього року, як і минулого, збільшується кількість ветеранів, учасників бойових дій, а ми бачимо в проекті бюджету на наступний рік зменшення фінансування Міністерства у справах ветеранів з 12 мільярдів до 5,7, виникає питання: чому, чому так? Нас уряд переконує, що є кошти для фінансування житла для учасників бойових дій, родин загиблих в інших статтях. Ми хочемо, щоб до другого читання ми зрозуміли, скільки коштів уряд планує все-таки виділити для житла військовослужбовців, ветеранів і членів родин і скільки все-таки сімей буде забезпечено житлом. Бо цього року все-таки 5,8 мільярда було скеровано для придбання житла військовослужбовців, членів родин і справді люди вже отримують житло або компенсацію суми для отримання помешкань. Шановні колеги, я не про смішні речі кажу, я кажу про забезпечення житлом військовослужбовців і членів родин, які втратили годувальника. Наступне питання. Коли ми кажемо, що це бюджет оборони, ми погоджуємося, але якщо брати абсолютні цифри з урахуванням рівня інфляції, то це чи не на рівні фінансування цього року. Шановні колеги, 20,5 тисяч грошового забезпечення для військовослужбовців з урахуванням рівня інфляції, то це теж не підвищення, а зменшення на наступний рік. Я думаю, що коли ми кажемо про підняття зарплат, ми насамперед маємо казати про військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань. Важлива тема реабілітації, відновлення осіб, які отримали травми під час виконання бойового завдання. На жаль, ми теж бачимо в проекті кошторису на наступний рік зменшення фінансування. В чому справа? І то запитання до Кабінету Міністрів і до тих міністерств, які відповідають за реабілітацію, за відновлення саме військовослужбовців, які отримали травми або поранення під час виконання бойових завдань. Що змінилося? Як ми будемо їх реабілітовувати? Ми і так вдячні нашим партнерам, за кошти яких будуються в тому числі реабілітаційні центри за прикладом міста Львова та інших обласних центрів. Але, мабуть, держава тут мала б виділяти більше коштів. Наступне питання. Коли ми кажемо про бюджет і ті зауваження, про які говорить фракція "Батьківщина", то ми також кажемо про прожитковий мінімум. Про це вже згадували колеги. Мінімальна пенсія залишається на рівні 2 тисячі 300 гривень. Це в місяць, колеги, 2 тисячі 300! Правда є надія, і це закладено в проекті бюджету, що наступного року, як і цього, і попереднього, вдасться провести індексацію на рівні інфляції. Але це 300, 500, максимум 700 гривень будуть люди отримувати додатково. Чи покриє це рівень зростання споживчих цін – є велике питання. Я висловлюю глибоку надію, що уряд до другого читання врахує наші пропозиції, а насправді я говорю про шість конкретних поправок, які стосуються прожиткового мінімуму, підвищення сум фінансування ветеранської сфери, в тому числі кошти для помічників ветеранів, які потрібно скерувати на місцеві бюджети. Вірю, що уряд... ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соколов, до п'яти хвилин. Будь ласка.
13:13:17 СОКОЛОВ М.В. Шановний Голово, шановні народні депутати. Нам дісталася незалежна Україна у 90-ті роки з розвиненим машинобудуванням, кораблебудуванням, виробництвом найбільших у світі транспортних літаків та повного циклу ракетобудування. Так, коли ми організовували візит президента компанії "Боїнг", він сказав, що для нього вкрай важлива співпраця з країною, яка має інженерну історію літако- та ракетобудування. Таким чином Україна в особі Південного машинобудівного заводу стала надійним партнером США в особі Боїнг у програмі Sea Launch (Морський старт). Саме Південний машинобудівний серійно виробляв найекологічнішу ракету на водороді, вихлоп якої не містить вуглекислого газу, а є пара. Так, наприклад, європейські сучасні супутники Vega на орбіту доставляються супутниковою ракетою, що виробляється в Україні. У зв'язку з війною було припинено космічну програму України, але залишилися значні борги по заробітній платі, по податкам на землю та енергоносії. Для збереження ракетобудування необхідно передбачити у бюджеті погашення всіх заборгованостей та внести доповнення до закону щодо обмеження стягнень із заводу боргів виконавчою службою, як це зроблено з Укрзалізницею. Так, по-перше, невідкладне збільшення видатків на Державне космічне агентство на суму 782 мільйони 248 тисяч 700 гривень для виконання бюджетної програми – фінансова підтримка державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені Макарова". І, по-друге, беручи до уваги той факт, що на Південмаш не поширюється дія абзацу двадцять другого пункту 10.2 Розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про виконавче провадження" в частині виконання рішень, стягувачем за якими є держава, орган Пенсійного фонду, інші державні цільові фонди і субвенції. Прошу Кабінет Міністрів, з приводу чого я звернувся вже окремо, України ініціювати внесення необхідних змін до вчиненого законодавства в рамках прийняття цього бюджету щодо включення також і ДП "Виробничого об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова", як і Акціонерне товариство "Українська залізниця", до переліку підприємств, щодо яких зупиняються будь-які провадження із сплати ЄСВ у перехід дії воєнного стану. Це можна зробити шляхом внесення змін до пункту 10.3 Розділу VIII "Прикінцевих і перехідних положень" Закону України "Про виконавче провадження". Тобто Кабінету Міністрів України, як суб'єкту законодавчої ініціативи ініціювати внесення змін такого змісту: "Доповнити абзац перший і другий пункту 10.3 після слів "Акціонерне товариство "Українська залізниця" словами "Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені Олександра Максимовича Макарова". Також вважаю, що одним з найключових і стратегічних питань, на яке слід обов'язково передбачити державні видатки запропонованого урядом Державного бюджету на 2025 рік, це забезпечення цивільного захисту населення. Відповідно до Звіту ООН від 6 вересня поточного року, який перебуває у вільному доступі в мережі Інтернет, з початку повномасштабної війни загальна кількість загиблих цивільних громадян на території, підконтрольній Україні, становила 11 тисяч 740 осіб, з яких 640 – це діти, а загальна кількість поранених становить 36 тисяч 357 осіб. Нагадую, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, багатьох указів Президента України, рішень Кабміну, а також Державної комісії з питань техногенної екологічної безпеки та надзвичайних ситуації в територіальних громадах повинні бути створені та функціонувати місцеві та територіальні автоматизовані системи центрального оповіщення населення про небезпеки (МАСЦО). Наголошую, що ця проблема стає все більш важливою у наших складних умовах, ця надзвичайна ситуація та загрози можуть виникати у будь-який момент. Дякую за увагу. Пропоную внести це в бюджетну програму. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, далі слово надається народному депутату Волинцю – до 5 хвилин. Будь ласка. Іменинник сьогоднішній, будь ласка.
13:18:33 ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Шановні колеги, українці чітко заявили про необхідність вступу до Європейського Союзу. Чому? Тому що ми розуміємо, що це соціальне державне утворення, ми розуміємо, що це найкращі у світі стандарти. Але хто там нас чекає при тому, коли сьогодні влада, коли парламент намагається перетворити українців в рабів? А це протирічить директивам Європейського Союзу, це протирічить Конвенції Міжнародної організації праці, які мають мінімальний характер, нижче яких не можна спускатися. В Україні зростає валовий національний продукт і в цей же час зростають стрімко ціни, вартість життя. То виникає питання, а чому ж Міністерство фінансів, уряд не пропонують: збільшення доходів населення, збільшення соціальних виплат, зарплат? І я дякую своєму колезі Кириленку Івану Григоровичу за те, що він так уважно у своєму виступі показав, наскільки сьогодні злиденна ситуація у вчительських колективах, у вчительських сім'ях. І я хочу ще наголосити, що вчителі початкових класів здебільшого на зарплаті 4 тисячі, на півставки від мінімальної зарплати або на 8 тисяч. Якщо в сім'ї працює вчитель початкового класу, а також дружина вчителька і в них є дитина, вони знаходяться за межею бідності. А після того, коли військовий збір підняли до 5 відсотків, то доходи у цієї категорії, як і інших працівників України, впали, вони стали бідними і біднішими. Фракція "Батьківщини" категорично не погоджується з тим, коли заморожується мінімальна зарплата на рівні 8 тисяч на весь 2025 рік і анонсується Міністерством фінансів заморозити мінімальну зарплату на тому ж рівні 8 тисяч. Фракція "Батьківщини" обрахувала ретельно і науково обґрунтувала, що мінімальна зарплата має бути на 2025 рік в розмірі 10 тисяч 241 гривня. Ми ніколи не погодимося з тим, що пропонується у 2025 році мінімальна зарплата на рівні 3 тисячі 28 гривень, а з цього рівня формуються виплати і компенсації різним категоріям населення, в тому числі інвалідам, різні компенсації тим, хто потребує допомоги держави. То навіщо сьогодні українців кидають у таку бідність? І нам незрозуміло, коли в цей же час пропонується величезні доплати прокурорам, суддям, працівникам НАБУ. Ви що, шановні, хліба просите? Ви що, голодні? Ви в тому становищі, як знаходиться переважна більшість українців, які працюють сьогодні на підприємствах? Прив'язуючи українців до мінімальної зарплати у 8 тисяч гривень, ви їх робите бідними, ви їх робите злиденними. І завершиться війна, при вільному ринку люди просто виїдуть з України. І хто буде відбудовувати країну? Тепер наступне питання. Мені зараз з сільської місцевості телефонують, телефонують з інших невеличких населених пунктів збіднілі люди, вони сподіваються, що насправді ви хочете людям надати допомогу 1 тисячу. А вони знають і бачать, що при кнопочних телефонах вони можуть не отримати ці гроші. Це що, десь замаячило виборами і ви граєтесь, і ви навіть цю тисячу анонсовану ви, мабуть, не збираєтесь дати людям? Тому особливо звертаю на це увагу. Енергетика. А зиму як ми переживемо, важку, складну зиму? В той час, коли вугільникам заборгували більше 2 мільярдів заборгували… 2 мільярди зарплати. І ніхто не збирається виплачувати цю зарплату, ніхто не збирається її гасити. І це ми бачимо, і люди вам цього не простять. Наступне. СхідГЗК, підприємства і шахти з видобутку уранової руди. Лідер фракції "Батьківщина" Юля Тимошенко розробила законопроект, а ми являємося співавторами, про те, щоб підняти це підприємство і погасити заборгованість по заробітній платі, яка складає шість з половиною місяців. І що ви думаєте, тут в парламенті заблокували цей законопроект, він не виноситься на розгляд. В цей же час пропонується найбільша корупційна… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, Івченко – до 5 хвилин. І це буде завершальний виступ від колег від "Батьківщини" за рахунок всіх їхніх поправок. Далі Дмитрієва – 5 хвилин, і потім переходимо до "Європейської солідарності". Ви знімаєте теж свої? Хорошо. Секундочку, давайте, тоді спочатку Івченко. Будь ласка, до 5 хвилин.
13:24:04 ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, ви знаєте, коли подивишся на бюджет, на ті пропозиції, які надав уряд, на жаль, немає відчуття, що в країні йде війна. На жаль, після вашого голосування у мене немає відчуття, що депутати відчувають, що відбувається на фронті. Дивіться, ви піднімаєте заробітні плати прокурорам цим бюджетом, але при цьому ви не піднімаєте заробітні плати військовим, з однієї сторони, ви піднімаєте заробітну плату Рахунковій палаті. А ви запитали в Агенції оборонних закупівель, скільки сьогодні Україна потребує амуніції? А ви запитали в Агенції оборонних закупівель, які вони роблять прогнози на наступний рік, якщо у нас буде обмежене фінансування з боку наших партнерів, з боку Сполучених Штатів Америки? Ми з вами маємо розуміти, що наступний рік ми за свої кошти маємо підтримувати в більшості Збройні Сили України. Це наша амуніція, це наша фортифікація. Кожний військовий бюджет має складатися з чотирьох стовпів. Це заробітні плати, які, на жаль, цим бюджетом не піднімаються. Це персональний захист, в тому числі і харчування. А хіба люди, які отримали поранення, не варті того, щоби їх нормально харчували в наших лікарнях? Чому ніхто сьогодні не піднімає це питання у відповідному бюджеті? Третє – це амуніція. Колеги, нам багато потрібно, щоби бути конкурентними з нашим загарбником. На фронті сьогодні один до трьох, до чотирьох, а в деяких місцях один до п'яти, а має бути один до одного, щоб ми не втрачали наші території і наші села. Я вже не кажу про ремонт техніки, колеги, це теж на сьогоднішній день лягає на бюджет сил логістики. І останнє, колеги, це фортифікації. Фортифікації – це як засіб наступу і укріплення, так і засіб відступу і укріплення. Ми з вами не можемо нормально збудувати фортифікації, а ще і на наступний рік забрали максимально з того бюджету, який був проголосований ще в цьому році. Тому я і кажу, колеги, що я не бачу на сьогоднішній день відчуття кожного депутата, який голосує за відповідну резолюцію, що в країні іде війна. Я не відчуваю, що уряд сьогодні відповідально ставиться до того, який має бути в країні, яка воює, бюджет. І я не відчуваю, що ми з вами хочемо допомагати нашим ветеранам і пораненим людям, тому що в цьому бюджеті занадто мало в цих статтях. І ще раз хочу сказати, а давайте з вами подивимося хоча би на одну строку – на харчування поранених наших хлопців, на харчування поранених наших хлопців в лікарнях. І це все, що показує цей бюджет. Тому "Батьківщина" не голосує, не підтримуємо і ми намагаємося до вас донести, щоб ви врешті-решт отямилися, бо прийде час, коли люди заставлять вас отямитися. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, "Батьківщина" завершила свої поправки. Дякую вам. Ви виступили замість всіх своїх поправок. Щиро вдячні. Далі, будь ласка, Дмитрієва. Після цього 2 хвилини – Васильченко, 2 хвилини – Бакунець, і переходимо до "Європейської солідарності", у вас великий спільний блок. Будь ласка, Дмитрієва – до 5 хвилин.
13:28:13 ДМИТРІЄВА О.О. Дякую. Колеги, будемо говорити сьогодні про медицину. І перше, що хочу сказати, що пункт 26 "Прикінцевих положень" вбиває просто медичну реформу в Україні. 53 депутати разом зі мною подавали таку ж саму правку, яка говорить, що законом у нас гарантовано, що заклади автономні і можуть самостійно розпоряджатися коштами, заробленими за надані послуги. Це основний принцип реформи. А зараз уряд планує всі їх кошти перевести на казначейські рахунки, звідки їх отримати швидко просто неможливо. А як же пацієнти? За які кошти будуть швидко закуповуватися ліки, медичні препарати і виплачуватися без заборгованості заробітна плата нашим лікарям? Саме завдяки тому, що лікарні самостійно розпоряджалися своїми коштами, вони пережили і ковід, і війну, і швидко закуповували те, що їм було потрібно. То у мене питання все ж таки: уряд у нас скасовує медичну реформу чи просто хтось хоче контролювати кошти, які чесно зароблені лікарнями? І хто буде нести відповідальність за те, що заробітна плата буде затримуватися? Колеги, ми комітетом подавали також альтернативну пропозицію, і на комітеті всі підтримали її, що кошти, які не використані протягом, залишки, за 2 місяці, вони будуть залишатися у лікарень, а все, що більше, переводиться на казначейські рахунки. І тоді і Міністерство охорони здоров'я, і Мінфін – ніхто не був проти. А зараз ця норма теж прибирається. Далі. Що стосується договорів керованого доступу, то ми з вами проголосували цей закон, який допомагає нашим пацієнтам закуповувати інноваційні ліки за більш приємнішими цінами. Ми всі бачили, що у Верховній Раді ми збирали кошти на пацієнтів зі СМА. Це мільйони доларів, які витрачаються на такі ліки. І ми бачимо, що ця програма договорів керованого доступу профінансована лише на 13 відсотків. Про що це говорить? Що більшість пацієнтів не отримає тих коштів, які необхідні для таких дітей. Національна служба здоров'я відповідає за те, що програма медичних гарантій працює, що пацієнти отримують необхідну медичну допомогу. Програма медичних гарантій щороку збільшується, додаються нові медичні послуги та постійно йде робота над створенням нових пакетів, над розширенням програми "Доступні ліки", створюються нові програми. Тому вкрай важливо, щоб фінансування даного органу було повністю забезпечено. Ця правка – це кошти на те, щоб Національна служба здоров'я могла повноцінно працювати. Програма медичних гарантій є основним джерелом оплати медичних послуг для українських пацієнтів. Саме в цю програму закладені кошти на профілактику, лікування, лікування дорослих та дітей, лікування онкохворих пацієнтів, на операції, на профілактику та реабілітацію. І саме Міністерство охорони здоров'я прописало, що 22 мільярди не вистачає на цю програму. І якщо цих коштів просто не буде в бюджеті, то наші пацієнти не отримають повноцінно медичну послугу, яка їм необхідна, вони просто будуть знову ж таки шукати кошти для того, щоб лікуватися. І наостанок, у нас йде війна. Війна додає велику кількість складних поранень внаслідок мінно-вибухових уражень. Такі травми призводять до руйнівних ушкоджень ока та повного втрачання зору, що потребує проведення високотехнологічних реконструктивних операцій. І наші захисники та захисниці вимушені шукати кошти по всіх соцмережах для того, щоб за ці операції оплатити. Національна служба здоров'я покриває лише 40 відсотків, 40 тисяч за таку операцію, а вони коштують 100-140 тисяч. Тобто у нас ми в бюджеті бачимо, що видаємо півтора мільярда на телемарафон, але ми не можемо виділити 300 мільйонів на наших захисників та захисниць. То в мене питання: які все ж таки у цієї Ради пріоритети – телемарафони чи наші пацієнти, які не мають все ж таки шукати коштів для того, щоб лікуватися за рахунок держави. Особливо наші захисники та захисниці не мають шукати коштів для того, щоб бути повноцінно здоровими. Дякую вам. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Далі від "Голосу" Васильченко – 2 хвилини і знімає всі свої поправки. А далі колеги з "Батьківщини" – короткі виступи, знімають свої поправки, і переходимо до "ЄС". Будь ласка, Васильченко.
13:33:03 ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І. Галина Васильченко, фракція "Голос". Шановний пане Голово, шановні колеги, я прошу звернути увагу, напевно, до вас також приходили десятки звернень від громад, від органів місцевого самоврядування щодо того, яким буде їхній бюджет на наступний рік. Зокрема до мене і від Асоціації міст України, і від громад аналогічно надійшло дуже багато звернень і, як і інші колеги, я подала поправки, які стосуються того, щоб залишити 64 відсотки ПДФО (податку з доходів фізичних осіб) в громадах на наступний рік. Я пам'ятаю як ще у 20-му році я зареєструвала відповідний законопроект, який називався плюс п'ять відсотків ПДФО в громади, бо на той момент лише 60 відсотків зараховувалися в бюджети громад і був великий супротив від уряду. І вже протягом кількох років ми разом з народними депутатами відстоюємо позицію, відстоюємо бюджети громад і намагаємося в такий спосіб підтримати громади, аби вони були фінансово спроможні і могли належним чином фінансувати усі свої видатки. Тому поправка 411, яку прошу уряд звернути увагу і все ж таки врахувати до другого читання, про те, щоб зберегти, власне, в громадах 64 відсотки ПДФО. Також прошу врахувати поправку 240, яка стосується реверсної дотації. Минулого року було досягнуто компромісного рішення, щоб не перераховувалася до державного бюджету реверсна дотація, це було рішення компромісне як наслідок того, що забрали до державного бюджету так зване військове ПДФО і відповідно щоб дати можливість громадам забезпечити виконання своїх повноважень, маючи ресурси на місцях. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви завершили, зняли свої поправки. Спасибі. Далі "Довіра". 2 хвилини – Бакунець, 2 хвилини – Арешонков і 3 хвилини – Вельможний, і "Довіра" теж знімає всі свої поправки. Будь ласка, 2 хвилини – Бакунець.
13:35:28 БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, звичайно, що, розглядаючи бюджет на наступний рік, я хочу ще раз підкреслити, що це наступ на місцеве самоврядування. Це не є процесом децентралізації, а навпаки, централізації щодо бюджетів, котрі передбачені для наших громад. Ще раз наголошую вам, особливо представникам нашого уряду, неможливо в наступному році знову вкрасти в місцевого самоврядування кошти, тобто не дати їм 64 проценти ПДФО та ще забрати в них реверсом гроші. Це знищення місцевого самоврядування, не побоюсь цього слова. Тому, закликаючи від імені усіх маленьких громад, прошу вас врахувати поправку про те, щоб до місцевих бюджетів в наступному році зараховувалося 64 проценти ПДФО. Це приблизно для кожного районного центру, які мають від 200 до 400 мільйонів загального бюджету, це приблизно 5, 7, 10 процентів. Це і є ті кошти, які у них будуть на бюджети розвитку, це є ті кошти, за якими місцеве самоврядування зможе хоча б полагодити або систему опалення в садочку, в школі, в лікарні, якийсь дах перекрити, це мінімум, за що зможе прожити місцеве самоврядування. Тому я дуже закликаю, колеги, аби ми все ж таки врахували і дали можливість нормально існувати місцевому самоврядуванню в наступному бюджетному році, тим паче що перед нами вкрай складна зима. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Арешонков Володимир Юрійович до 2 хвилин, потім – Вельможний до 3-х і переходимо до "Європейської солідарності" з виступами.
13:37:29 АРЕШОНКОВ В.Ю. Шановний пане Голово, шановні колеги, безперечно, кожного року, коли ми розглядаємо проект бюджету, ми говоримо про те, що надзвичайно непросто витримати цей здоровий і правильний баланс між потребами і реальністю. Тобто все, що визначено в нашому законодавстві, починаючи від Конституції, де іде мова про особливо про соціальний захист громадян, ми вважаємо, що потрібно шукати можливості для того, щоб забезпечити такі видатки. Цього року, на жаль, знову окрема категорія громадян, яку я зараз хочу згадати, я маю на увазі тих, хто має статус постраждалих від аварії на Чорнобильській атомній станції, ті, хто проживає на територіях, які відносяться до забруднених, ліквідатори, ті, хто втратив здоров'я у зв'язку із ліквідацією аварії на ЧАЕС, ці категорії громадян, на жаль, знов потерпають. І я хотів би зараз звернутись до шановних моїх колег і депутатів, і до очільників уряду з тим, щоб попрацювати ще перед голосуванням, і все-таки знайти певні резерви, знайти шляхи для того, щоб підтримати тих громадян, які в свій час віддали своє здоров'я, ризикували своїм життям і ліквідували одну з найстрашніших катастроф ХХ століття. Я маю на увазі аварію на Чорнобильській атомній станції. Тому ще раз підкреслюю, і депутатська група "Довіра" розуміє необхідність бюджету, який буде спрямований на перемогу, на підтримку оборони нашої, підтримки Збройних Сил України. Тим не менш, ми закликаємо враховувати інтереси і потреби окремих категорій громадян таких, як чорнобильці. ГОЛОВУЮЧИЙ. І завершальне від групи "Відродження". Перепрошую, від групи "Довіра". Будь ласка, Вельможний – 3 хвилини. І група "Довіра" завершує свої виступи.
13:39:47 ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А. Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". У рамках підготовки проекту державного бюджету до розгляду у парламенті я вражений тим, що ми забули про насправді важливе – про українців. Цей бюджет має свою позитивну сторону, збалансовані видатки на сили оборони, але і має негатив у вигляді заморожування мінімального розміру соціальних виплат із заробітної плати. Наразі в проекті держбюджету на 2025 рік на субвенції для органів місцевого самоврядування за пошкоджене житло передбачено лише 500 мільйонів гривень, а на житлові сертифікати для реалізації третього етапу програми щодо тимчасово окупованих територій зовсім не передбачено видатків. Я неодноразово відвідував місця проживання ВПО, десятки разів спілкувався з переселенцями. Органи місцевого самоврядування їм ніяким чином не допомагають, а ми їх продовжуємо фінансувати. У цих органів немає територій, але є десятки управлінь, департаментів, комунальних підприємств, тощо. Ми разом із колегами-переселенцями Олександром Суховим, Максимом Ткаченком, Русланом Горбенком подали більше 20 пропозицій до Державного бюджету. Всі вони стосувалися скорочення витрат на чиновників, особливо на службовців адміністрацій тимчасово окупованих населених пунктів, а також щодо скасування статті, якою майже 200 мільйонів гривень виділяється на утримання та ремонт доріг на Луганщині. Які дороги на Луганщині, скажіть мені. Чим корисні такі підприємства, як Водоканал або Тролейбусне управління міст, яких росіяни спочатку знищили, а потім окупували? У нас немає грошей для переселенців, можливо, не буде коштів для відшкодування людям збитків, завданих внаслідок атак росіян. Зате у нас є гроші спокійно виплачувати зарплати по 80-100 тисяч чиновникам без територій. Я закликаю терміново переглянути цю позицію. Ми не будучи фінансистами знайшли мільярд гривень, які можна було би направити на будівництво житла та реконструкцію будівель для проживання переселенців. Якщо Мінфін уважно подивиться в проект Держбюджету, я впевнений, що цю суму можна збільшити у п'ять разів. Можливо, нам варто все ж таки забрати кошти у чиновників, дати їх людям, збудувати житло, виплатити пенсіонерам і особам з інвалідністю допомогу. Конституція України встановлює, що основа, цінність нашої держави – це громадяни. Не забувайте про це. Ми маємо робити все для добробуту наших громадян. Ми маємо зберегти громадян України в нашій державі, адже ці люди і є Україна. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, завершила група "Довіра" і далі переходимо, фракція "ЄС". Починаємо з Ар'єва. Я просто, Ірина Володимирівна, якщо можна, я зачитаю, щоб ще раз... Ми домовлялись так: Ірина Володимирівна Геращенко – до 5 хвилин і ще окремо 3 хвилини від комітетських поправок, Фріз – до 3 хвилин, Іонова – до 3 хвилин, Бондар – до 4 хвилин, Ар'єв – до 5 хвилин, Княжицький – до 5 хвилин і Южаніна буде завершальна – до 10 хвилин. І далі ми переходимо на поправки. А далі ми переходимо на поправки ж. Давайте почнемо з Ар'єва, а далі розберемося. Будь ласка, до 5 хвилин.
13:43:18 АР’ЄВ В.І. Ми зараз обговорюємо головний фінансовий бюджет країни, але в залі майже немає депутатів. Це от і є ставлення до того, як народні обранці відносяться до того, як ми будемо жити, в яких фінансових умовах цілий рік. А обговорюємо ми серйозні речі. Тому що сьогодні в бюджеті записано: вчителям – кукіш, медикам – кукіш, на підтримку внутрішньо переміщених осіб – два кукіші і так далі, нікому нічого. Зате Генеральна прокуратура – плюс 2,7 мільярда, підвищення витрат на Офіс Президента через Державне управління справами, на Верховну Раду України, підвищення витрат на Бюро економічної безпеки, на Службу безпеки України, на всі правоохоронні структури, я вже щойно сказав про Генеральну прокуратуру. От ми кілька хвилин тому проголосували для того, щоб зменшити базову ставку для нарахування зарплат прокурорам. Чудова річ, нарешті щось зробили. Але зменшити рядок в бюджеті, де виділяється на ці цілі 2,7 мільярда гривень – ні. І що робить прокуратура сьогодні? Ми бачимо всіх тих, хто пооформлював собі фейкову інвалідність, про те, які вони зарплати мають, – 80 тисяч, 100 тисяч, 200 тисяч на рівні керівництва. А що вони роблять? Я наведу дуже яскравий приклад. Є в місті Умань благодійний фонд "Збережи Україну", який збирав гроші на допомогу Збройним Силам України. І як з'ясувалося по факту, є документи, 400 мільйонів гривень, які були закумульовані, пішли на ліві цілі. 400 мільйонів гривень фактично підозрюються у розкраданні гуманітарної допомоги для Збройних Сил. Півтора року прокуратура, слідчі нічого не можуть з цією справою зробити, тому що один із засновників фонду, його звати Андрій Дикун, він із "Слуга народу". Тобто йде покривання своїх. І якщо за 400 мільйонів гривень, які вкрадені були безпосередньо у громадян України для збору коштів на армію, не може прокуратура розслідувати півтора роки, то за що їм піднімати зарплати, за що їм піднімати грошове забезпечення. І це абсолютно чітко можна подивитися на всі витрати. Ми не піднімаємо, ми зменшуємо витрати на Міністерство оборони України цим проектом, в той час, як ворог їх тільки збільшує. Мало того, ми відстаємо більш ніж втричі від Російської Федерації. А як ми будемо перемагати? Можете написати десять планів перемоги, можна написати все, що завгодно, купу документів видати, влаштувати їм овації із вставанням у верховній залі, влаштувати загальну підтримку у всіх обласних, місцевих, районних адміністраціях, міських радах, до селищних рад. Такий собі ай-яй-яй, загальний одобрямс. І що буде в результаті? Нічого не буде. Поки ми не виділимо кошти і не наведемо порядок. Поки прокуратура. Поки суди не почнуть працювати за законом, а не за вказівкою з Офісу Президента. Поки у нас не припиниться хаос у Міністерстві оборони із закупівлями. Поки не припиняться махінації на фортифікаціях. Поки не припиняться махінації на дронових програмах, де в Держспецзв'язку, по факту, у одного виробника закуповують дрони і акти випробувань. Навіть на ці випробування не запрошують Міністерство оборони, підписують Держспецзв'язку як замовник і виробник. То що ми будемо далі робити, якщо ми виділяємо кошти тим структурам, які не здатні розробити ані дрони, ані РЕБ? Тому, шановні друзі, я впевнений, що натиснуть із Офісу Президента і цей антинародний бюджет з кукішами на соціалку і з новими плюшками для силових структур буде прийнято. Але чи зробить це країну європейською? Абсолютно ні. І я впевнений, що це буде нам тільки мінус і тільки наблизить не до перемоги, а до протилежного. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
13:48:22 ГОЛОВУЮЧИЙ. Рухаємося далі. Фріз Ірина Василівна – 5 хвилин. З місця, з трибуни? З місця, добре, 3 хвилини, вибачте. Фріз Ірина Василівна, з місця, будь ласка, 3 хвилини.
13:48:48 ФРІЗ І.В. Дякую дуже. Дійсно, колеги, насправді зараз мій виступ в пустій, порожній залі скоріш адресований тим, хто буде дивитися в запису наше засідання. І я б хотіла проінформувати всіх українських громадян, що це бюджет, як вже неодноразово наголошувалось тут всіма колегами з опозиції, не є бюджетом воюючої країни. Тому що, якщо б це був бюджет воюючої країни, то ми б сто відсотків виконали ті потреби або ті потреби, про які говорили безпосередньо представники сектору безпеки і оборони на засіданні Комітету з нацбезпеки. Я хочу наголосити, що рішення Комітету нацбезпеки і оборони звучить наступним чином: підтримати бюджет України на 2025 рік за умови збільшення видатків загального фонду державного бюджету для органів сектору безпеки і оборони в наступних цифрах. Міністерство оборони сьогодні має 1,5 трильйона. Знаєте, скільки просить Міністерство оборони, щоб їм додали? Ще 6 трильйонів 700 мільйонів. Ось куди потрібно спрямовувати гроші в країні, яка знаходиться у великій війні. А що ми з вами робимо? А ми з вами тут разглагольствуем стосовно того, чи варто, чи не варто все ж таки піднімати заробітні плати прокурорам. Всі шалено радіють одній правці, яку сьогодні ухвалили, але без прив'язки до правки "Європейської солідарності" все рівно прокуратура буде мати додаткових 2,7 мільярда. Для чого ми це робимо? Для того, щоб в черговий раз засвідчити на своїй сторінці, що Верховна Рада зробила щось корисне? Не зробила вона сьогодні нічого корисного, окрім того, що ухвалила антивоєнний бюджет країни. Тому що країна, яка знаходиться у війні, має затягнути свої пояси скрізь, не підвищувати заробітні плати чиновникам, рахунковим палатам чи прокурорам, а в першу чергу забезпечити сектор безпеки і оборони. Без того, щоб наші сили оборони мали повну комплектацію, ми не встоїмо. Подивіться, що відбувається зараз на фронті, куди ви розписуєте гроші? Завтра або в 25-му році за такої політики влади до військових взагалі не буде державного бюджету, і країни може не бути, якщо ми не переосмислимо і не зрозуміємо, що все сьогодні має спрямовуватися виключно на забезпечення сектору безпеки і оборони. А не бавитися в ігрища, які потім призведуть до краху держави. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, далі Марія Іонова – 3 хвилини, будь ласка. З місця, Марія?
13:51:39 ІОНОВА М.М. Так, з місця. Шановний головуючий, шановні колеги, дійсно, ми зараз говоримо майже самі з собою, чесно кажучи, коли ми розглядаємо головний документ країни без абсолютно виваженого розподілу видатків, то будь-який найкращий План перемоги, який ми нещодавно чули в цій залі, це просто мильна бульбашка і відволікання уваги від суспільства. Я хотіла би сказати, що, чесно, зараз колега моя виступала Ірина Фріз, дійсно, ситуація на фронті, вона не те, що деградує, вона дуже погіршена. І я особі уявляю, от як би наші військові покинули свої позиції і пішли би по своїм справам, тому що їм не цікаво було чути або про планування якоїсь військової операції, або виконувати свої безпосередні задачі, які їм були поставлені. І тому дуже безвідповідально і насправді соромно перед нашими військовими, що ми розглядаємо правки до бюджету в абсолютно порожній залі, і дуже важко бачити, як оце державне, так зване, управління абсолютно не є ефективним, і ми кожен рік повторюємо, що ми все одно будемо вертатися і виправляти ті помилки, які влада робить кожен рік. Це просто оці танці на граблях, які не завершуються вже з 2019 року. І з 2019 року "Європейська солідарність" говорить про сектор безпеки і оборони і серйозно до цього поставитися відповідно до реальної ситуації, яка існує в нашій країні. Мої правки, я хотіла би зазначити про ті правки, які стосуються освіти так само, тому що без якісної освіти у нас теж не буде шансу перемогти в цій країні. Ми не хочемо, щоб наші українські вчителі продовжували виїжджати, тому що вони бачать тут абсолютно ганебну мінімальну, ну, таку заробітну плату, вони будуть готові виїжджати і, вибачте, працювати там на інших роботах, але не викладати і не надавати нашим дітям знання, які будуть, може, і далі продовжувати нашу боротьбу. Тому мої правки: і 1901, і 17... неважливо, 1701, тобто вони дійсно стосуються для того, щоб збільшити зарплати і не перекладати це на місцеві бюджети. Завершуючи свій виступ, ми теж звернули увагу і працювали з колегою Іриною Геращенко по... додати бюджет на Міністерство закордонних справ. Це другий фронт, який ми маємо спільно опрацювати, в тому числі парламентська дипломатія має бути відновлена на належному, комплексному, системному підході. І, знаєте, розказувати дипломатам, що ви маєте захищати ті чи інші плани перемоги, абсолютно не надаючи фінансування, і відкривати посольства в тих країнах... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі у нас перший раунд. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка, 5 хвилин, з трибуни.
13:55:01 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні українці, яким має бути бюджет воюючої країни? Очевидно, що бюджетом армії, бюджетом підтримки ветеранів, бюджетом підтримки родин загиблих. Натомість ми маємо проект бюджету 2025 – це бюджет прокурорів, бюджет суддів, бюджет ДБР, бюджет БЕБ, інших репресивних органів, які сьогодні ще й мають стовідсоткову бронь від мобілізації. Це ненормально, тому що справедливість, вона вимагає насправді зосередитися нас навколо ключового: навколо підтримки Збройних Сил України. І, зверніть увагу, проект бюджету на 2025 рік, поправки до нього ми обговорюємо в порожній залі. Так само з 2100 поправок комітет прийняв тільки кілька, при цьому абсолютно проігнорувавши фахові, професійні, підготовлені Ніною Южаніною і нашою командою поправки, які стосувалися наступного. Не тільки зменшити зарплати прокурорам, що сьогодні зробила Верховна Рада, і ми дякуємо всім 242 депутатам, які натиснули кнопку після скандалів в суспільстві про цих інвалідів 30-річних, так званих, в депутатських погонах, які пакуються кешем, і ще через суд собі в держави забирають пенсії. Але там залишилась інша лазівка: 3 мільярди гривень залишаються в бюджеті прокуратури. Ми ж усвідомлюємо, що їх випишуть через премії, через зарубіжні вояжі, як прокурор Костін: не вилазив з-за кордону з нульовим результатом. Нульовим! Тому що і досі немає ніякого трибуналу проти Путіна, тому що розвалюється антипутінська коаліція, і БРІКС це показує. І замість того, аби ще підтримати ті поправки, які комплексно вирішать справедливість, щоб це був бюджет не прокурорів, не чиновників, не дебеерів, а бюджетом воюючої країни, ми в порожній залі сьогодні говоримо, як любимо армію. І насправді подивіться на сектори: тут цілі сектори є порожні, сектори "слуг народу". Які поправки пропонує "Європейська солідарність" і на чому ми будемо наполягати. Так, ми пишаємося тим, що наша команда привернула публічну увагу до ганебної історії з прокурорами, що ці люди, які отримують сотні тисяч зарплат, ще і пенсії собі вибили, і у них все добре. І добре, що ми сьогодні ці збили історії. Але нам треба збити взагалі підняття фінансування прокуратури. В країні сьогодні майже вдвічі зменшилося населення, і це вам скаже будь-який демограф. Але при цьому кількість прокурорів, суддів, Міністерство внутрішніх справ залишається на рівні тому, в якому Україна була в повоєнний час, хоча ці структури треба зменшувати. В країні підняли податки, вже з 1 жовтня заднім числом всі ФОПи, всі малий, середній бізнес будуть платити 5 відсотків воєнного збору. Але ці кошти підуть не на армію, а на все, що завгодно, тому що нашу поправку не прийняли, створення спеціального фонду для фінансування армії. І коли нам говорить бюджетний комітет, що, мовляв, всі внутрішні видатки сьогодні йдуть на фінансування Збройних Сил України, а західні наші партнери допомагають нам утримувати соціальну сферу, – друзі, це неправда, тому що нам не дають безкоштовно жодної копійки майже. Ми повинні будемо потім роками і десятиріччями, діти й онуки віддавати все, що ви сьогодні взяли і покрали потім. І от проти цього виступає "Європейська солідарність". Ми – за спецфонд для армії. Далі, які ми поправки пропонуємо. Ми зараз із вами в порожньому залі, тому що все це нікуди не транслюється. У нас марафон став насправді абсолютно пропагандистською будкою інформаційною імені Офісу Президента, де дуже мало правди. І на цей пропагандистський марафон ви знаходите 2 мільярди гривень. Уже ніхто його не дивиться, окрім Офісу Президента, і навіть самі журналісти так звані пропагандисти "плюсів" й інших каналів олігархічних його не дивляться. Але ви виділяєте 2 мільярди. Це, друзі, не бюджет воюючої країни, це бюджет країни, яка готується до виборів. Тому що тільки перед виборами підвищують видатки на прокурорів, щоб "кошмарити" опозицію і бізнес, на МВС, на репресивні органи, на марафон і відмовляються прийняти наші дуже важливі поправки. Тому "Європейська солідарність" і надалі буде боротися за те, аби це був бюджет воюючої країни. І ми ретельно розписали, де знайти ці кошти. Точно так же, як не може бути 42 мільярдів… ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, далі у нас Михайло Бондар, будь ласка. 4 хвилини, з трибуни.
14:00:25 БОНДАР М.Л. Дякую. Бондар Михайло, "Європейська солідарність". Напевно, що я почну все-таки зі змін до бюджету 24-го року, які були проголосовані в цьому залі. І, наприклад, пару днів назад, ідучи на центральний ж/д вокзал у місті Києві, я проходив біля центрального офісу ДБР. Що я бачив, що вони роблять за ці кошти, які були додатково їм виділені при змінах до бюджету 24-го року? Вони повним ходом роблять реконструкцію свого фасаду. Ось куди ідуть ці гроші, на відмивання, просто через різні структури, через ремонтні роботи вони будуть відмивати ці кошти. А по бюджету на 25-й рік я буду говорити, напевно, словами тих побратимів, посестер, які телефонують до мене і які просять висловлюватися, куди направити бюджет держави в країні, яка воює, яка з 14-го року протистоїть навалі московської Федерації. Почну з того, що хлопці і дівчата, які на фронті, мають отримувати доплати, мають розуміти, за які кошти вони боронять ту державу в той час, коли їхні діти, їхні рідні, сім'ї, близькі вдома моляться, чекають, щоб ця людина повернулася додому живою і неушкодженою. Я хочу сказати словами тих родин, які втратили своїх чоловіків, синів, братів, сестер, мамів. Це люди, які при втраті отримують кошти, наприклад, від держави, які їм належить при втраті чи годувальника, чи просто під час загибелі цього військовослужбовця чи військовослужбовиці. Вони левову частку віддають назад фронту, вони купляють автомобілі цьому підрозділу, де знаходився їхнійбоєць, вони закупляють "мавіки", вони купляють амуніцію, вони розуміють, що ці хлопці, дівчата, які весь час були поряд з їхньою рідною людиною, дальше залишаються там і потребують цієї підтримки, а держава, на жаль, цієї підтримки не дає. Я буду говорити словами ветерана, ветеранів, які вертаються після цієї служби, які потребують реабілітації, які потребують соціального захисту в своїх громадах, у громадах, з яких ви забираєте кошти і направляєте, дійсно, як розказували мої колеги, на підвищення заробітних плат прокурорів, суддів, чиновників – чиновників, які служать цій державі і не мають права мати більшої заробітної платні, як той воїн, який зараз в окопі. Вони просто не мають морального права. Ні, ми сьогодні засвистували дійсно Голову Рахункової палати, які піднімають зарплату там більше 300 тисяч гривень. Вони мають мати або таку саму зарплату, як той військовий в окопі, або нижчу. Я буду говорити словами тих людей з інвалідністю, які вертаються з фронту і незважаючи на свою інвалідність, втрату кінцівок, після реабілітації повертаються назад у підрозділи і дальше воюють... ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі Микола Леонідович Княжицький, будь ласка. Ви з трибуни, з місця? З трибуни, 5 хвилин, будь ласка.
14:05:01 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, пане головуючий. Колега Фріз казала, що ми маємо антивоєнний бюджет, і це абсолютно вірно, бо бюджет не лише антивоєнний, він, на жаль, антисоціальний і антикультурний. Російська армія намагається перемогти нас на фронті, вона намагається геноцидно нас вбити, геноцидно знищити нашу культуру і асимілювати або вигнати з країни. В українському бюджеті відповідей на ці виклики фактично немає. Про військову складову бюджету говорили колеги. Очевидно, треба говорити про ще декілька складових. Українська освіта бюджетом взагалі проігнорована. Освіта, де вчитель отримує мінімальну заробітну плату або трошки більше від мінімальної, там 8 тисяч гривень, освіта, де немає кого взяти на роботи в школу, не може бути якісною для наших дітей. Ми не можемо якісно забезпечувати освіту як для українців в Україні, так і для українців за кордоном. Ми не можемо підтримати тих українців за кордоном, які хочуть зберегти свою ідентичність, і ми не можемо зберегти українців, які є в Україні для того, щоб вони не тікали за кордон, щоб вони отримали якісну освіту. Точно те саме стосується української культури. Ми частково врахували поправки, які я підписував з колегами по комітету, але цього явно недостатньо. Серед поправок, які я подавав, була поправка щодо збільшення мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата на наступний рік закладається на рівні 8 тисяч гривень, тобто на рівні цього року. Інфляція, подорожчання цін у зв'язку зі збільшенням вартості комунальних послуг, цін на паливо бюджетом взагалі не враховуються. Фактично купівельна спроможність громадян теж зменшується. Я пропонував зробити її на рівні 10 тисяч. Це враховано не було. Не врахована була 648 поправка щодо сплати ЄСВ. Станом на сьогодні фізичні особи-підприємці мають право протягом воєнного стану та 12 місяців після його закінчення не сплачувати єдиний соціальний внесок. Такі зміни ми колись прийняли на початку війни. На жаль, в проекті бюджету на наступний рік ми цю норму не застосовуємо, так нібито у нас вже завершилася війна. Я пропонував не виділяти кошти на телемарафон, а спрямувати ці кошти на соціальні потреби, перш за все на українську освіту, но, зокрема, на збільшення освітньої субвенції. Сотні листів від вчителів ми отримуємо, збираються профспілки вчителів. Але субвенція не збільшена. Я пропонував збільшити її на 6 мільярдів. Я пропонував збільшення субвенції щодо влаштування укриттів в школах. В багатьох регіонах школи знаходяться під загрозою закриття або під загрозою ракетною, тому що немає коштів на побудову укриття. Очевидно, з місцевих бюджетів вони не можуть взяти ці кошти, а різноманітні пропозиції будувати габіони або інші псевдозахисні споруди не витримують жодної критики. Я пропонував субвенцію на придбання шкільних автобусів, бо з початком повномасштабного вторгнення школи віддали свої автобуси на фронт. Ми самі пам'ятаємо цю ситуацію. Особливо в гірських районах, в сільських школах дітей нічим довозити. Як ми хочемо, щоб ці люди залишалися в Україні і не залишали Україну, якщо Україна про них не дбає. Не дбає тут і не дбає, коли вони виїжджають. Ми забули демографічну політику, хоча прийняли стратегію. Ми не фінансуємо купівлю житла для людей, які змушені були виїхати з окупованих територій або близьких до окупованих, особливо перш за все в західних і центральних регіонах. Є деякі спроби якось підтримати цих людей в прифронтових територіях, але на заході і в центрі ні, а виїхало більшість саме туди. Ці люди досі живуть в жахливих умовах, в гуртожитках і в школах в Західній Україні. Українські депутати до них заїжджають рідко, українські урядовці не заїжджають взагалі. Цим людям не залишається нічого як покинути Україну, де про них Україна знову не буде дбати. Очевидно, такий бюджет, на жаль, це допомога у виконанні не наших стратегій, це допомога у виконанні стратегії ворога. Ми зробимо все для того, щоб перемогти, кожен з нас. Але перемога – це не затвердження планів перемоги на різноманітних комісіях і сесіях. Перемога – це творення планів перемоги відповідальними політиками, відповідальним урядом і Президентом. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, другий вихід Ірини Володимирівни Геращенко. Будь ласка, 4 хвилини. 3 хвилини, з трибуни.
14:10:10 ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, я хочу продовжити ту важливу позицію, яку уже затронув у своєму виступі мій шановний колега пан Княжицький. На жаль, сьогодні ми маємо більше шести з половиною мільйонів біженців, біженців від війни, які змушені були, в першу чергу це жінки і діти, тікати від російських бомб. І все це створює колосальне навантаження на наші консульські служби, на наші дипломатичні відомства. Але уявіть собі, в бюджеті воюючої країни скорочується бюджет Міністерства закордонних справ майже на 400 мільйонів гривень. І в цей час Міністерство закордонних справ говорить про те, що в них навіть іноді не вистачає коштів на видачу документів і просить у влади додати 1 мільярд для наших консульств. Скажіть, будь ласка, це опозиція чи влада має відстоювати позицію реінтеграції наших біженців? Я думаю, це нас має об'єднувати. І з Марією Іоновою ми в Комітеті закордонних справ, голови якого тут зараз немає, запропонували поправку, як допомогти Міністерству закордонних справ виконувати мінімально їх повноваження, їх функціонал. Ми запропонували відірвати кошти від оцього корупційного дорожнього фонду в 42 мільярди і додати їх на наші консульські служби, які перевантажені, які отримують скарги справедливі від мільйонів українських біженців, що черги в них там отримати документи. І якщо ви думаєте, що профільний комітет підтримав ці важливі поправки, то ні, хоча серед авторів цих поправок були не тільки ми з Марією Іоновою, а весь Комітет закордонних справ, ми переконали і наших колег з монобільшості у важливості цього питання. Ми маємо кричущі проблеми, наприклад, з такими країнами, як Ірландія, яка є острівна країна, і там не можуть підлітки, що виїхали 16-річними, здати біометрику зараз на паспорт закордонний, на перший український закордонний паспорт, тому що тікали від війни без паспорта закордонного. На це коштів немає, немає можливості залучити туди таку виїзну групу нашої відповідної служби і це не підтримується країною. Вибачте, будь ласка, Президент Зеленський говорив про реінтеграцію, необхідність створення необхідного міністерства повернення, і це, до речі, ідея нашого колеги пана Княжицького. Можна кидати мільярд прекрасних слів, потужних, незламних, але жодної копійки не дати на їх реалізацію. Тому ми пропонуємо нашими поправками, що стосуються саме посилення Міністерства закордонних справ, додати 1 мільярд гривень для фінансування українських консульств. Це кошти, які стосуються українських біженців, це кошти, які стосуються реінтеграції. І я б хотіла почути пояснення бюджетного комітету… Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
14:13:19 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Володимирівна. Шановні колеги… Ніна Петрівна. У вас просто 15 хвилин виступ і все? 10 хвилин виступ і все. Все, тоді ми знімаємо це питання. Добре. Будь ласка, Ніна Петрівна – до 10 хвилин.
14:13:44 ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, я просто дуже ціную свої поправки і не вважаю можливим навіть ставити їх на підтвердження за відсутності залу. Тому що вона кожна для мене цінна і вона несе велике змістовне навантаження для того, щоб бюджет зробити якіснішим. Тому от зараз, коли я дивилася на них, я думала, це означає, що мене не підтримали, якщо набере ця поправка 30 голосів, я з цим не погоджуюся. Бо, я впевнена, якби був повний зал, то ми б знайшли підтримку на такі поправки. Отже, щодо документа, який ми сьогодні розглядаємо і, в принципі, вже Бюджетні висновки були підтримані 234 голосами. Але зараз стосовно поправок пустий зал і тому доводиться робити тільки загальну характеристику документа, який ми розглядаємо. Насправді я дуже сподіваюся, що настане той час, буде той рік, буде той державний бюджет, який буде справді відповідати бюджету… його назві, яку ви дали, бюджету захисту, перемоги, але точно не порятунку. Зараз, поки ми ще на стадії розгляду бюджету порятунку, порятунку країни і можливості в подальшому нашої роботи тут взагалі в країні. Коли ми говоримо про бюджет порятунку, це означає, що ми всі розуміємо свою задачу: максимально скоротити всі видатки, забути про всі базові закони, забути про всі ті норми, які ми нібито не виконуємо під час війни, бо війна не закінчилась, бо нічого не змінилося на фронті, що давало би надію, що ми вже на стадії перемоги. Тому, якщо ми говоримо про бюджет порятунку, все мало бути сконцентровано навколо цього. Що натомість бачимо? Всі мої поправки вчергове, як і в минулому році, стосувалися того, щоби привести у відповідність видатки, наприклад, на оплату праці. Вони не можуть бути більшими, чим у 2024 році. Вони не могли бути і в 2024 році більшими, чим у 2023-му. Але ми із року в рік допускаємо зростання видатків на оплату праці і не реагуємо на реальності, які є навколо нас. Ви говорите, що ми всі власні надходження спрямовуємо на забезпечення сектору безпеки і оборони. Вже колега із профільного комітету навів, що не зовсім так. Ми говоримо, що країна живе виключно за запозиченнями зовнішніми і підтримкою окремих країн і урядів країн окремих програм. Можливо, так, але ви витрачаєте в який спосіб ці гроші? Як ви відноситесь до того, щоби, навпаки, їх економити? І я погоджуюсь щодо грантових коштів, але чистота витрачання грантових коштів також має бути на височенному рівні. Бо завтра такий позичальник чи такий благодійник, а це люба інша країна, почує всі скандали, які є в Україні корупційні, почує про нераціональне витрачання і скаже, вибачте, у мене є свої пенсіонери, мені досить фінансувати вашу програму по дотаціям коштів, яких не вистачає, власних коштів, в Пенсійному фонді. Ви подивіться, ми всі ці роки забезпечуємо, як каже уряд, ритмічні виплати пенсій завдяки донорам, а донором є уряд Сполучених Штатів Америки. Уряд Сполучених Штатів фінансує нам програму по дотації на забезпечення пенсійних виплат. Що вони зроблять, коли вони почують, і вже почули, говорять у багатьох ЗМІ, є вже інформація щодо прокурорів, які призначають собі отакі пенсії, судову систему, правоохоронну систему. Я не знаю, чи буде опублікований аудит саме призначених, власне, пенсій урядовим різним і правоохоронним органам, і контролюючим органам, саме ж вони можуть для себе влаштовувати таку теплу ванну, ми ще дізнаємося згодом. Але яка буде реакція наших партнерів? Мені здається, що коли ми говоримо про зекономлені гроші, наприклад, у цьому році і потім перекидаємо їм їх, якби куди тільки витратити, мені здається, що це безумство якесь. Ну, ми справді думаємо, що під час відсутності власних коштів на забезпечення діяльності країни ми маємо допускати таке марнотратство і взагалі не розуміти навіть, який зиск від витрачання цих коштів. Дуже багато програм по підтримці аграріїв, підтримці бізнесу. А коли починаєш читати звіт навіть тієї ж Рахункової палати, розумієш, що, наприклад, одна із програм, на яку ви опираєтесь як базову програму цієї влади, зниження ставок за кредитами "5-7-9", її використовують не малий і середній бізнес, а її використовують великі групи, великі промислово-фінансові групи, які для цього навіть роздробляються на маленькі підприємства і використовують цю програму, по якій заборгованість страшенна у держави перед банками, які є у часниками цієї програми. Але ж не це головне. Головне те, що зміщаючи взагалі роботу і структуру роботи всієї економіки, ви запустили такий сумбур і повністю не розумієте навіть, а яка ефективність того чи іншого дійства. І це все закінчиться тим, що ми будемо мати непоправні наслідки. Ви говорите, міністр фінансів сказав, що наш наступний рік взагалі безхмарний, ми повністю забезпечені грошима, він приїхав з переговорів, і бачить можливість, що ми наступний рік класно жити. А чому ви тоді говорите, що цей бюджет важкий? Чим він важкий? У вас же, виявляється, вже все зведено, запозичення у повній мірі є. Потім я чую від члена профільного комітету, що тільки підтвердження щодо однієї суми. Але яка різниця? Ви повністю залежні від міжнародних донорів. Слава богу, що вони нас підтримують, тому що незрозуміло взагалі що було би в країні, як вони відмовилися би, а колись же вони відмовляться. Але левова частина позик, навіть під низькі відсотки, навіть з великим терміном віддачі – це те, що ми кладемо на плечі майбутніх поколінь. То що буде з нашою державою? Ми ніколи не задумуємося, коли приймаємо черговий бюджет, нам здається, що це черговий документ, який ось тільки для того, щоби прожити наступний рік. Ви помиляєтеся, тому що кожним таким черговим документом ми кладемо боргове ярмо на плечі наступних поколінь. Невже ми хочемо, навіть перемігши у війні, мати величезну залежність в подальшому від позик, на яких може триматися наша держава? Мене це найбільше турбує, тому що, якби ми мали силу волі, ми би зараз сказали, що в цьому бюджеті має скорочено бути все на 50 відсотків, на 50 відсотків. П'ятдесят відсотків ми віддамо на конкретні програми. Не треба говорити про загальні речі, на яких формується бюджетний процес, вони недоречні зараз. Як і недоречне... от ми в такому зараз стані, що якісь базові речі, які були прийнятними і, можливо, дуже правильними до широкомасштабної війни, зараз взагалі є неприйнятними. Тому нам треба розуміти в який період часу і в якому стані знаходиться наша країна, а ми цього не робимо, на жаль. І, звісно, подаючи поправки, я думала більш за все про те, що ми зможемо додатково профінансувати на величезну суму наші Збройні Сили, бо я скорочувала видатки і приводила їх до рівня 2024 року. Загальна сума таких скорочень складає 99 мільярдів. Звісно, колеги шукали привід пояснити мені по кожній статті: а давайте залишимо як є, а давайте виконаємо зобов'язання по окремим спеціальним законам, які ми на себе брали. Ну, це можна так говорити до безкінечності, я теж буду знаходити і можу знаходити пояснення на любу дію. Але в нас не... ми не в тому стані, щоби пояснювати як можна гарно жити. Гарно жити будемо жити тоді, коли переможемо, коли в нас буде власна спроможність на це. Тому 114 поправок, якими ми передбачали забезпечити додаткові потреби на 258 мільярдів гривень – це частина з них для Міністерства оборони, частина з них для військових частин, і ще для Нової української школи, - вони, звісно, не були підтримані і прийняті. Тому абсолютно очевидно, що я з великим болем констатую, що це не є державним бюджетом на 2025 рік воюючої країни, яка знаходиться вже три роки в широкомасштабній війні. Мені соромно за це, соромно, але я звертаюсь знову до влади: схаменіться, бо буде пізно, настане той час, коли зупините фінансування всіх програм, і будемо жити за те, що навчилися заробляти за цей час. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Ніна Петрівна. Ви знімаєте всі решту своїх поправок. Дякую, колеги. Я так розумію, що ті колеги, які хотіли виступити замість своїх поправок, всі вже зробили це. І тому переходимо вже до конкретних поправок, які залишилися… (Шум у залі) Ні, ну, я ж сказав, що ті, які замість. А зараз ми переходимо почергово, і якщо дійде до чиєїсь поправки, він говорить: я там виступ, але буду ставити свої поправки. Так, як ми домовились. Шановні колеги, 1 поправка, Марченко. Не наполягає. 2 поправка, Крулько. Крулько вже виступив замість своїх поправок, я не буду називати. 3-я, Мейдич. Не наполягає. 4-а, Кисилевський. Не наполягає. 5-а, Гончаренко. Будь ласка, Олексій Олексійович.
14:24:26 ГОНЧАРЕНКО О.О. Я 20 хвилин візьму. ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 хвилин Олексій Олексійович… ГОНЧАРЕНКО О.О. А після того… (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре. Тільки скажете номери цих поправок. ГОНЧАРЕНКО О.О. Що ви кажете? ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, номери цих поправок скажете. Добре.
14:24:49 ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні друзі, шановні глядачі, ну, звертатися до колег майже нема сенсу, бо колег дуже мало. Ну, з усією повагою до тих колег, які залишились. Нас тут знову близько 10, 15, 17 депутатів. Це вже класична цифра тих людей… І, в принципі, і обличчя всі ті самі. Я вам хочу сказати, що це, знаєте, це вже таке міжфракційне об'єднання "продльонка". Оце, значить, це ті, які готові тут знаходитися, оце МФО "продльонка", воно є, всі інші, їм нема вже сенсу, вони, як завжди, розійшлись. (Шум у залі) Да, ну слава богу, да, що це не те МФО, яке СІЗО, а це інше. Хоча СІЗО в нас теж є таке, які мали бути в СІЗО, а замість цього сидять у Верховній Раді. Але, друзі, от знову, наші народні депутати розійшлись, бо тема ж нецікава: Державний бюджет України на 2025 рік. Чи це взагалі комусь важливо? Ну, виникають величезні сумніви. І я зараз, знаєте, хочу пройтися по конкретних людях, але перед тим я хочу нагадати нам усім такий вислів знаменитий, який знають у всьому світі. Колись французький король сказав: "L'еtat, c`est moa". "Держава – це я", – так він сказав. І коли я чую, що це державний бюджет України, то я хочу, щоби ми конкретно перелічили, а хто ж ці люди, чий це бюджет. Тому що, на жаль, це не є бюджет українського вчителя, який отримує 10 тисяч гривень на місяць. Це не є бюджет, от я запитав своїх підписників, попросив, ті, які дивляться нас зараз в тіктоці, в ютубі, попросив написати мені, скільки отримують грошей вони. І от вони написали: я працюю в Пенсійному фонді України – 10 тисяч гривень зарплата; я працюю метрологом – 12 тисяч гривень зарплата, Укрзалізниця, стаж більше 30 років – 8 500 зарплата, 8 500 – Укрзалізниця. Ми розуміємо, наскільки це небезпечна взагалі і важлива, і складна галузь. Медсестра пише: 12 600, це ще далеко не в кожної така зарплата. Кухар у дитячому садочку – 9 тисяч 400 гривень. Керівник гуртка – 8 500. Ну, це жалюгідно. Секретар в суді – 14 тисяч гривень з урахуванням всіх податків, доплат, усього. Оце ті люди. Ну і військові, звичайно, пишуть: в мене 20, 21-а. А є до сих пір ті військові, яких вивели поза штат і які отримують сьогодні, українські військові, про яких ми кожен день тут кажемо: слава Україні, героям слава! 600, 700, 800 гривень на місяць. На місяць 600, 700, 800 гривень! Українські курсанти 2 тисячі 600, 2 тисячі 700 – це наші майбутні офіцери, гривень на місяць. А хто ж тоді? Тобто виходить, що держава Україна – це не держава кухаря із дитячого садочка, працівника Укрзалізниці, вчителя, працівника музею, військового, який за цю державу віддає своє життя, лікаря. Ні! А тоді питання, а хто ж, а чия ж це українська держава, чий же це державний бюджет, бо в цьому сенс, не в гаслах, які звучать, а в тому, кому ж виплачуються кошти. І от тепер, друзі, зараз я пройдуся і нагадаю цих людей. Може сказати: держава – це я, хто може це сказати? Тетяна Крупа. Не тільки тому, що вона набила "баблом" свою квартиру в Хмельницькому, мільйони доларів, але вона і офіційно отримувала, друзі, більше 50 тисяч гривень зарплати і ще плюс пенсію. Ну, звичайно, як же самій собі не оформити. Значить, в неї була зарплата, друзі, більше 50 тисяч гривень і ще пенсія більше 12 тисяч гривень на місяць від держави. Ще раз повторююсь, український військовий поза штатом, якому такі як Крупа не дали інвалідність, знущаються, людина без ноги ходить, він отримує 600, 700, 800 гривень, виведений поза штат, на місяць, Крупа офіційно отримувала, офіційно 65 тисяч гривень на місяць – як сто українських військових поза штатом, як сто одна Крупа. Оце відповідь, вона може сказати: держава – це я. Хто ще? А давайте згадаємо, ми ж з вами тут сидимо. Народний депутат Одарченко, "Слуга народу", який втік, перетнув кордон невідомо як, бо в нас кордони закриті тільки для звичайних людей. А якщо ти народний депутат, цілий "Слуга народу", то кордон не закритий для тебе, якого спіймали на хабарництві, якому дали підозру, це якраз МФО СІЗО, в нього все нормально, в нього 60 тисяч гривень зарплата, 60, це дуже схожа цифра з Крупою. Ще раз повторююсь, кухар в дитячому садочку, який працює – 9400, Одарченко, якого спіймали на хабарництві, який перетнув кордон, втік з країни, - 60 тисяч тільки зарплати. Я зараз не кажу, що там ще корупційна... офіційна зарплата. І він може сказати: держава – це я. Далі, голова Одеської обласної ради Діденко. Його дружина Юлія Діденко, вона недосиділа, вона не входить в МФО "продльонка", їй немає що вже тут робити. Так-от, її чоловік, в якого НАБУ проводить обшуки, правда, щось другий місяць ще ніяк не може виписати йому підозру, але думаю, що все-таки і підозра буде, отримує 60 тисяч гривень зарплати. Голова Одеської обласної ради. Повторюю, диспетчер Укрзалізниці 30 років стажу – 8500, Діденко, голова обласної ради, мало того, що має секретаря, водія, має там всі які надбавки, добавки і всього іншого, мало того, що НАБУ його обшукує, тому що думає, що він ще чимось не тим займається, але офіційно отримує 60 тисяч гривень. Діденко може сказати: держава – це я. Його перший заступник Шкаровський від ОПЗЖ, людина, яка в лютому 22-го року за тиждень до повномасштабного вторгнення казала, що тероборона – це банда. Це пряма мова діючого заступника голови Одеської обласної ради Шкаровського. Він говорить: тероборона – це банда. Ви думаєте, він у в'язниці? Може, він втік до Москви? Ні, він у своєму кабінеті в Одеській облраді. У нього є секретарка, водій, він їздить в закордонні відрядження за рахунок облради, а ще він отримує 65 тисяч гривень зарплати і пенсію ще по 11 тисяч гривень в місяць. Теж, напевно, інвалід. Ще один інвалід по совісті. Значить, Шкаровський може сказати: держава – це я. Давайте, я йду далі офіційно. У нас тут з вами перший заступник міністра фінансів. До речі, єдиний урядовець, який входить в МФО "продльонка", він сидить. Де інші урядовці, ми не знаємо. Не знаємо, де вони. Так от Міністерство фінансів, і я за це хочу подякувати, на своєму сайті офіційно, друзі, запрошую всіх на це подивитися, зробило аналітику по зарплатах, і там є за кожен місяць по кожній галузі. І от я відкриваю, друзі, це фантастика. Я вам зараз кажу офіційні цифри. І так, зарплата за вересень: Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринку комунальних послуг. Це ті, які такі тарифи встановили чесні. 288 тисяч гривень на місяць! Ще раз – 288 тисяч гривень на місяць! Ми давали правку в державний бюджет з колегами. Давайте скажемо чесно, що не може ніхто в Україні отримувати більше, ніж військовий на нулі, який кожен день ризикує життям і віддає це життя. Ну, не може більше бути. Скільки отримує військовий на нулі, якщо всі 30 днів виконував бойові завдання, що може зробити тільки людина зі сталі, але такі є. 100 тисяч плюс 20 тисяч за вислугу звання. Максимум 130 тисяч гривень може отримати військовий. Максимум! Але є люди в державі, які держава Україна вважає, що вони важливіші, ніж цей військовий, який 30 днів з 30, 24 годину на добу, 7 днів на тиждень ризикує життям. Але більше держава Україна платить не йому, а платить керівнику Національної комісії, що здійснює державне регулювання... ринку комунальних послуг. Далі йдемо. Національне агентство з питань запобігання корупції. Це ті самі, яким що треба принести? Їм треба принести величезну таблицю, пам'ятаєте: Ш, Б... Перевірити їх зір треба, бо це інваліди по зору, бо вони бачили крупу, така маленька крупинка. Чим займалися? Це та сама агенція, яка мала побачити, що якимось дивним чином у власності родини очільниці МСЕК на Хмельниччині десятки будинків, десятки земельних ділянок, машини "порше каєн", якісь фірми, якісь мільйони, але вони нічого не бачили. А за цю свою сліпоту вони отримують 254 тисячі гривень на місяць. Це не одна людина, це не тільки керівник, це керівництво, середня цифра, тобто керівник ще більше. А його заступники трішки менше. Але в середньому чверть мільйона на місяць. Вони можуть сказати: держава – це я. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку – 236 тисяч гривень на місяць в середньому, в середньому керівництво їхнє отримує. Рахункова палата, нещасні наші. Оце була сьогодні Піщанська, якій ми ще сьогодні проголосували, вірніше ви, щоб ще їй додати зарплату. Вона отримала у вересні, керівництво Рахункової палати, в середньому 205 тисяч гривень на місяць. А, здається, в червні 400 тисяч гривень на місяць. Навіть без того закону, який ви прийняли. 400 тисяч гривень на місяць. Нічого там не лопне? Ні, не лопне. Приходе, у неї все гаразд. Все, далі тут стоїть розповідає. Ну, може, так не лопне, тому що вона там же непроста така Піщанська. У неї є рідна сестра, а сестра директорка фірми, а фірма, в якій вона директорка, просто власниця вілли родини Зеленських в Італії. Ну таке співпадіння. Ну що, не всім повезло. Знаєте, хтось народився в Кривому Розі, хтось жив в 95 кварталі, хтось був в тому будинку, хтось знав саме того Вову, і тепер може жити інакше ніж інші. Ну, просто не треба заздрити, комусь везе, комусь не дуже. Друзі, якщо ви думаєте, що це все я перелічив і що це все… Ні, це я взяв тільки центральні органи виконавчої влади. Господи, давайте я відкрию зараз суди. Як я вже сказав, по судах, яка у нас ситуація. По судах. 14 тисяч гривень отримує там секретарка в суді, яка працює кожен день, виконує роботу. А скільки ж отримають судді? Офіційні цифри Мінфіну, 550 тисяч на місяць. Це ті судді, це той Князєв, якому цього було мало. Голова Верховного Суду України, який ще і хабарі брав мільйонами доларів, тепер іде по кримінальній справі, офіційно отримував 550 тисяч гривень на місяць, 530 тисяч гривень на місяць, 500 тисяч гривень на місяць, 450 тисяч гривень на місяць. Та подивіться на ці цифри, це якесь божевілля, просто божевілля. Я не знаю навіть, як це пояснити людям, як дати їм якесь... Що це робиться? Це просто божевільно. Не може бути в одному суді, в якому сидять люди під прапором України, іменем України виносять рішення, сидить секретарка, жінка теж з освітою, працює і отримує 14 тисяч гривень, а поруч з нею сидить людина, яка отримує 550 тисяч гривень офіційно. Я зараз не про хабарі, я не про додаткові доходи, я не про водіїв, я не про секретарок. Я кажу не про квартири, які їм там дають, ні про це. Офіційно, як таке може бути в ХХІ столітті різниця всередині одного державного органу, в одному залі сидять держслужбовці в тому чи іншому вигляді і різниця в зарплаті в 40 разів, в 40. Ну, да, в декілька, ну, суддя, звичайно, робота складніша, напевно, фах і так далі. Ну, не в 40 же разів. Це знущання над будь-якою соціальною справедливістю, яка, в принципі, є. І ще раз нагадаю про військового, про курсанта. У нас один суддя отримує більше... Один суддя отримує більше ніж 200 курсантів, майбутніх офіцерів, яких ми виховуємо, щоб вони захистили Батьківщину. Двісті курсантів – один суддя чи тисяча обмежено придатних, виведених поза штат військових – один суддя, чи 80 працівників Укрзалізниці – один суддя, чи 50 вчителів – один суддя. Це нормально? І тому судді такі можуть сказати: держава – це ми. Ми бачимо, тому що держава працює на них, держава все робить, щоб в них все було добре, і приймають такий бюджет. І тому ніхто не соромиться навіть в цей бюджет ще принести, а давайте ми ще прокурорам додамо ще грошей, давайте їм збільшимо зарплати. Коли це голосувалося в бюджетному комітеті, я був єдиним, хто проголосував проти, ще декілька колег утрималися, всі інші – за. Слава богу, сьогодні це питання зняли, але ж це одне питання прокурори. А я сьогодні навів приклади, судді, комісії якісь нескінченні, що вони роблять взагалі, нащо вони існують, нащо ми виплачуємо їм зарплати? Ну це реально поясненню якомусь не підлягає. Я не можу знайти ні пояснення цьому, я не знаю, як це пояснити українцям, чому така має бути колосальна соціальна несправедливість. Все очевидно, одне і те… Я вже не говорю про марафон, нікому непотрібний, Національний телемарафон. Кому він потрібний? Кому? Щоби людям навішати локшину на вуха, щоби вони не чули і не бачили те, що говорю зараз я? Так я вам хочу повідомити, вони все бачать, вони все чують, вони все відчувають, і це руйнує державу зсередини. Зсередини. Так не може бути. Конкретні речі, які мають бути зроблені. Обмежити зарплати всіх зарплатою військового, який воює на нулі, хай 30 днів. І, слухайте, і 130 тисяч зарплата – це не маленька, мені здається, зарплата, чи неправда? Але навіть це ви не хочете зробити. Ну це ж можна було б зробити. Ні! Всі державні ресурси мають іти: а) на військо і зарплати військовими. І вкрадена тридцятка, яку обіцяли, забрали, закон прийняли, не підписали і так далі. І все, що залишається, – на соціальну допомогу. На соціальну допомогу на дитину – 860 гривень на місяць. Тобто наша держава говорить нам, ми на одну дитину віком до 3 років дамо 860 гривень на місяць, а на одну Голову Рахункової палати – 400 тисяч, 400. То ми прирівняли допомогу на 500 дітей до однієї жінки. Я не знаю, що ще можна сказати, я можу сказати одне, що якщо ми не змінимо це і якщо у нас і далі "держава – це я" зможуть казати Крупа, Діденко, Князєв, Шкаровський, Одарченко, керівники, начальники, судді, прокурори, нескінченні правоохоронці… Проблема в чому? Їм плювати на цю державу в своїй більшості. Одарченко втік. Коли ворог втрутився, більшість цих людей поїхали кудись: або за кордон, або в далекі закарпатські котли. І тоді держави не буде, бо державу Україна врятувала Укрзалізниця, яка працювала, незважаючи ні на що, кухар в дитячому садочку, керівник гуртка, лікар, вчитель і, саме головне, військовослужбовець, який все зробив і робить сьогодні кожен день для того, щоб держава існувала, незважаючи на те, що ми тут з вами і влада робить все можливе, щоб гідно себе в цій державі почували абсолютно не ті, які цю державу реально будують і реально захищають, і це є дуже погано. Тому що це є дуже ризиковано, тому що це може просто знищити цю державу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олексій, а ви ще казали, що якісь поправки будете ставити, ви не забули. Будь ласка, скажіть номери, якщо можна, Олексій Олексійович. У нас 5 поправка, я просто хочу зрозуміти логіку.
14:45:00 ГОНЧАРЕНКО О.О. Логіка наступна. Я хочу дати декілька поправок і їх проголосувати, і на цьому у мене все. Це логіка така. ГОЛОВУЮЧИЙ. А, все, це я хотів уточнити. Тому я хотів би попросити номери поправок. ГОНЧАРЕНКО О.О. Номери. Перша поправка, яку прошу проголосувати, поправки 666. Це, до речі, да, це моя поправка. І ця диявольська поправка, друзі, про наступне, вона про те, щоби вчителям повернути їхні зарплати. Ми кожен рік в державному бюджеті України припиняємо виконання пункту, який передбачає справедливі нормальні зарплати для вчителів. Кожен рік ми це прибираємо. І от моя поправка номер 666 пропонує не робити цього в наступному році, тобто підвищити зарплату українським вчителям. І я прошу поставити її на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 666 поправка авторства Гончаренка. Комітетом відхилена. Ставлю її на голосування. Прошу голосувати. 14:46:21 За-21 Рішення не прийнято. Наступна, номер, будь ласка, Олексій Олексійович.
14:46:26 ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Наступна поправка… До речі, звертаю увагу, друзі, у Верховній Раді України зараз на 14 годину 46 хвилин середи... ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер скажіть. ГОНЧАРЕНКО О.О. Да, да, зараз скажу. 21 депутат. Я хочу подякувати цьому 21 депутату за одноголосне голосування за вчителів, тільки нас малувато, щоб прийняти рішення. Наступна поправка 551. Це поправка про місцеве самоврядування, яке ми з вами, на жаль, теж нищимо. І ця поправка дозволить цю ситуацію виправити, а саме не забирати трансферти, а замість цього забрати гроші з ремонту доріг, тому що сьогодні краще залишити гроші місцевому самоврядуванню, щоб воно допомагало безпосередньо війську, ніж займатися чимось іншим. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 551 поправка авторства Гончаренка. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 14:47:35 За-22 За – 222. Рішення не прийнято. Ой, боже, я перепрошую, 22. 22! Будь ласка, Олексій Олексійович, я перепрошую, 22. Рішення не прийнято.
14:47:49 ГОНЧАРЕНКО О.О. І остання поправка 575, яку я все-таки хочу поставити на голосування, очевидно, всім понятно, який буде результат. Але важливо, тому що ця поправка говорить про наступне. Ця Верховна Рада постійно підіймає податки. До речі, якийсь є такий добрий сигнал, щось Президент поки не підписує закон про підняття податків, може, щось достукались ми якось до нього. До речі, ще одне хочу сказати, сьогодні останній день підписання законопроекту про те, щоб зупинити мобілізацію 18 – 25 років. Сподіваюсь, що Президент відповідно до Конституції все виконає, сьогодні закон підпише. Так от, тут поправка, яка пропонує зменшити доходи бюджету від оподаткування, тому що вже немає куди підіймати, а замість цього зменшити видатки знов-таки на той ремонт доріг, який, ми всі знаємо, на жаль, напевно, важливим є, але точно не самим головним в нинішніх умовах. Прошу поставити на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю 575 поправку авторства Гончаренка. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 14:49:06 За-19 Рішення не прийнято. Дякую, Олексій Олексійович, ви знімаєте свої поправки всі решту. Дякую вам. Так, тоді рухаємося далі. 6 поправка, Тістик. Не наполягає. 7-а, Драбовський. Не наполягає. 8-а, Юнаков. Не наполягає. 9-а, Пивоваров. Не наполягає. 10-а, Гевко. Не наполягає. 11-а, Ляшенко. Не наполягає. 12-а, Боблях. Не наполягає. 13-а, Калаур. Не наполягає. 14-а, Геращенко. Вони зняли свої поправки. 15-а, Урбанський. Не наполягає. 16-а, Лозинський. Не наполягає. 17-а, Гриб. Не наполягає. 18-а, Люшняк. Не наполягає. 19-а, Євтушок. Не наполягає. 20-а, Фріс. Не наполягає. 21-а, Клочко. Не наполягає. 22-а, Білозір з колегами. Не наполягає. 23-я Білозір з колегами. Не наполягає. 24-а, Фріс. Не наполягає. 25-а, Гевко. Не наполягає. 26-а, Ляшенко. Не наполягає. 27-а, Мовчан. Не наполягає. 28-а, Урбанський. Не наполягає. 29-а, Євтушок. Не наполягає. 30-а, Боблях. Не наполягає. 31-а, Бакунець. Не наполягає. 32-а, Пасічний. Не наполягає. 33-я, Гриб. Не наполягає. 34-а, Гончаренко. Вже використав свої поправки. 35-а... Я тоді, з вашого дозволу, вже не буду називати ваше прізвище, Олексій Олексійович. 35-а, Пивоваров. (Шум у залі) Ні-ні, я пройду всі. 35-а, Пивоваров. Не наполягає. 36-а, Драбовський. Не наполягає. 37-а, Василенко. Не наполягає. Вона вже використала свої правки. 38-а, Тістик. Ви на своїх не наполягаєте більше? Дякую. 39-а, Клочко. Не наполягає. 40-а, Калаур. Не наполягає. 41-а, Лозинський. Не наполягає. 42-а, Юнаков. Не наполягає. 43-я, Мейдич. Не наполягає. 44-а, Рубльов. Не наполягає. 45-а, Крулько. Використав вже свої. 46-а, Васильченко. Використала. 47-а, Гончаренко. Не наполягає. 48-а, Рубльов. Не наполягає. 49-а. 50-а, Фріс. Не наполягає. 51-а, Євтушок. Не наполягає. 52-а, Бакунець. Вже використав свої поправки. Так, 53-я. 54-а, Юнаков. Не наполягає. 55-а, Пивоваров. Не наполягає. 56-а. Вже використано. 57-а, Крулько. Використав. 58-а, Люшняк. Не наполягає. 59-а, Фріс. Не наполягає. 60-а, Южаніна. Теж використала свої поправки. Далі не називатиму. 61-а, Мовчан. Не наполягає. 62-а, Марченко. Не наполягає. 64-а, Кисилевський. Не наполягає. 65-а, Мейдич. Не наполягає. 66-а, Калаур. Не наполягає. 67-а, Боблях. Не наполягає. 68-а, Лозинський. Не наполягає. 69-а, Гриб. Не наполягає. 70-а, Люшняк. Не наполягає. 71-а, Фріс. Не наполягає. 72-а, Клочко. Не наполягає. 73-я, Урбанський. Не наполягає. 74-а, Євтушок. Не наполягає. 75-а, Гевко. Не наполягає. 76-а, Ляшенко. Не наполягає. 77-а, Мовчан. Не наполягає. 79-а, Тістик. Не наполягає. 80-а, Драбовський. Не наполягає. 81-а, Юнаков. Не наполягає. 82-а, Пивоваров. Не наполягає. 83-я, Геращенко. Не наполягає. 84-а, Мейдич. Не наполягає. 85-а, Калаур. Не наполягає. 86-а, Пивоваров. Не наполягає. 87-а, Драбовський. Не наполягає. 88-а, Тістик. Не наполягає. 89-а, Клочко. Не наполягає. 90-а, Лозинський. Не наполягає. 91-а, Юнаков. Не наполягає. 92-а, Рубльов. Не наполягає. Далі, Васильченко вже використала. 94, Урбанський. Не наполягає. 96, Гевко. Не наполягає. 97, Ляшенко. Не наполягає. 98, Боблях... Перепрошую. Не наполягає. 99, Мовчан. Не наполягає. 100, Пасічний. Не наполягає. (Шум у залі). Хорошо, добре, зараз ми дійдемо. Це ваш... На 100-й ви берете… А, давайте. Мазурашу, як співавтор, 100-а. 5 хвилин вам? Замість всіх ваших поправок… (Шум у залі) Так, секундочку. То вам скільки треба? До 5 хвилин. Будь ласка. Мазурашу, до 5 хвилин, і будете ставити дві поправки. Будь ласка.
14:52:54 МАЗУРАШУ Г.Г. Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203 округ, Чернівецька область. Як тут зазначають колеги, в принципі, особливого сенсу як би і нема виступати, тому що мало колег в залі. Сенсу немає виступати з точки зору надії на те, щоб добитися необхідного результату для врахування тих чи інших поправок. Але, знаєте, для того, щоб відчувати краще проблематику, про яку ми говоримо тут: про бюджет, про те, як цей бюджет має допомогти нам встояти і в перспективі досягти перемоги у цій клятій війні, – треба, я думаю, частіше спілкуватися з військовими. І це ніби відбувається, я бачу навіть за активністю в соцмережах, що немало наших колег їздять на схід, возять якусь допомогу, спілкуються. Чомусь рідко відчуваю той настрій тут, в залі. Ну, іноді, може, Сергій Рудик, який безпосередньо і бере участь у виконанні бойових завдань, більш емоційно виступає. Від інших колег я не дуже відчуваю. А по собі кажу, що коли я спілкуюся зі своїми помічниками, які добровільно стали на захист Вітчизни – честь і хвала, і Царство Небесне тому, який, на жаль, віддав життя за нашу країну, Дмитро Сірман, – у мене більше емоцій, я хочу тут висловлюватися і передавати їхні якісь побажання. Так само, коли спілкуєшся з виборцями, з простими нашими громадянами, які своєю підтримкою, своїми голосами привели нас всіх тут до сесійної зали парламенту і дали можливість, в тому числі, виступати з головної трибуни нашої країни, теж хочеться щось донести, і щоб вони бачили, що ми тут не відмовчуємося, не замовчуємо ті проблеми, про які говорять. Я вам скажу, що військові нерідко і там на сході, коли з ними спілкуєшся або коли вони на відновленні чи відпустках вдома, в тилу, вони говорять, що держава до них ставиться, м'яко кажучи, негідно. Ми ніби констатуємо, що фактажно, юридично ми ніби, принаймні не зменшили зарплатню і доплати військовим, а насправді то ми її зменшили. Тому що, вибачте, друзі, ті зарплати і ті доплати 30 і 100 тисяч, які були встановлені 29 лютого 2022 року, і той зміст, який зараз є в тих 30 і 100 тисячах і в тих зарплатах, – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Ми забрали фактично оцей індекс інфляції, який офіційно навіть, напевно, менший ніж реально, забрали у військових. Ми їм зменшили зарплату замість того, щоб навпаки підняти їм зарплати і показати, що держава цінує те, що вони, ризикуючи здоров'ям і життям, боронять суверенітет, незалежність і територіальну цілісність нашої країни. На жаль, ми не спромоглися захистити від інфляції навіть ті доплати, зарплати тим найгіднішим патріотам, які зі зброєю в руках захищають Вітчизну, на жаль. Так, у нас не вистачає коштів, тому що в бюджет не так багато надходжень з власних, які ми можемо спрямовувати на забезпечення сил оборони. Але те, що в наших силах, – це показати справедливість якусь всередині країни. Тому що, вибачте, коли каста тих особливих отримують сотні тисяч, а то мільйон і мільйони в держсекторі, це сприймається критично негативно, зокрема нашими захисниками. Такого немає бути. Найбільше у воюючій країні мають отримувати військові на передовій, це ж зрозуміло всім. І я думаю, що ніби всі ми тут у сесійній залі це й підтримуємо, але чомусь це не відображено в рішеннях влади, які би забезпечили, що реально в державному секторі найбільше мають отримувати військові з передової. Ні, в нас найбільше отримують особливі якісь. І тому ці дві правки, які я прошу поставити на врахування, якраз стосуються двох способів обмеження максимальних зарплат в держсекторі десятьма мінімалками. І ніби Роксолана Андріївна як голова профільного комітету каже, що підтримується, але чомусь сам комітет не підтримав, уряд не підтримує, всі хочуть залишати великі ці, аморально великі в воюючій країні, зарплати цим особливим. Тому прошу хоча би присутніх в залі підтримати ці дві поправки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мова йде про 534-у, 535-у, правильно? Шановні колеги, я ставлю 534 поправку авторства Мазурашу. Прошу голосувати. Вона відхилена комітетом. 14:58:20 За-20 Рішення не прийнято. Я ставлю 535 поправку авторства Мазурашу і колег теж на голосування. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. 14:58:42 За-21 Рішення не прийнято. Так, далі. Будь ласка, Железняк.
14:58:50 ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Пане Голово, у мене 317 правок, я їх міняю по дуже невигідному курсу, всі на одну. Я прошу вас далі не витрачати час, не називати моє прізвище, коли ви будете проходити ці правки, і міняю їх на 999 правку. Вона теж стосується видатків на прокуратуру. Я не бачу сенсу зараз при такому нестримному потенціалу зали виносити цю правку, а тим більше я не є її автором, але прошу завтра поставити перед фінальним голосуванням її на врахування. Я впевнений, що народні депутати, як сьогодні 155-у, підтримають, це теж стосується знову ж таки збільшення видатків на прокуратуру. Тому я знімаю свої правки і прошу це питання підняти на Погоджувальній раді, воно процедурне, але дуже важливе, тим більше сьогодні зала вирішила вже питання з зарплатами прокурорів і буде правильно забрати в них ці 3 мільярди. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хочу поінформувати, що, да, ви правильно сказали, зала визначилася по 155 поправці, з приводу 999-ї, вона авторства Южаніної, як ви і сказали, Ніна Петрівна сказала, що вона знімає всі свої поправки, але я про цю інформацію проінформую Погоджувальну раду. Дякую, колеги, ідемо далі. Ви знімаєте всі поправки, так як ви і сказали. 101-а, Гриб. Не наполягає. 103-я, Євтушок. Не наполягає. 104-а, Фріс. Не наполягає. 105-а, Білозір. Не наполягає. 106-а, Крулько. Використав. 107-а, Васильченко. Використала. 110-а, Євтушок. Не наполягає. 112-а, Білозір. Не наполягає. 113-а, Фріс. Не наполягає. 114-а, Рубльов. Не наполягає. 115-а, Пивоваров. Не наполягає. 118-а, Геращенко. Уже висловилася. 119-а, Люшняк. Не наполягає. 120-а, Фріс. Не наполягає. 121-а, Юнаков. Не наполягає. Далі, 122-а, Южаніна. Уже використала всі свої поправки. 123-я, Разумков. Дмитро Олександрович, я правильно зрозумів, у нас ви попросили замість 123, 124, 126, 128, 129, 130-136 і 141-а 10 хвилин виступу. Правильно? Будь ласка, Дмитро Олександрович – 10 хвилин.
15:01:09 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, ми перетворили Раду на цирк і їдальню. Я сподіваюсь, голова профільного комітету в урядовій ложі уже перекусила і буде готова потім відповідати на правки. Але давайте все ж таки поважати парламент і поважати інституцію, в якій ми працюємо і куди нас обирали люди, не перетворювати це в Макдональдс, тому що вже все ми перетворили незрозуміло у що. І Офіс Президента перетворився на офісно-президентську республіку, і парламент перетворили в філіал Макдональдса, а уряд взагалі перестав існувати як структура. Єдиний представник уряду, який є сьогодні, – це заступник міністра. Міністра не було ні на Погоджувальній, не було ні на засіданні профільного комітету, коли готувався бюджет. Це бюджет, який намальований на колінці, так само як ви намалювали його минулого разу, коли в цій залі в листопаді місяці 23-го року я і мої колеги з "Розумної політики" доказували вам, доводили вам, що бюджет, за який ви голосуєте, – це порожнє місце, там немає обрахунків, там немає зарплат військовим, там немає того, що забезпечить державу на рік фінансово в умовах війни, в якій ми з вами живемо, живемо в умовах повномасштабного вторгнення. Стояла на цій трибуні, стояла (смачного) голова профільного комітету і розповідала про те, що вони все порахували, що грошей до кінця року вистачить, вистачить на всі зарплати військовим. Підніміть, подивіться. При чому обіцяли, був у той момент і міністр фінансів, що вони особисто дають гарантію, що цих грошей вистачить, вистачить всім, і вчителям, і лікарям, і в першу чергу військовим. А потім ми дізнаємося, я хотів би сьогодні почути... я буду задавати питання під час розгляду правок. А скажіть мені, будь ласка, цей бюджет, на скільки ви згортали, на три місяці, на два, на 20 днів, чи знову у вас війна завершиться, цього разу вже всередині 25-го року, так, як планували минулий бюджет, всередині 24-го у вас війна закінчиться. У всієї держави вона триває, а у вас закінчилась, і гроші разом з нею закінчились. І у вересні місяці вам не було чим платити доплати військовим, ні тридцятку, ні сотку, вони у вас закінчились. Це як вийшло? Скажіть мені, будь ласка, а що у вас з тим, що ви піднімаєте податки? Ви підняли податки з обрахунку того, що у вас дірка в цьому році складала близько 600 мільярдів гривень. Ті податки, які ви підняли для кожного українця, для кожного, тому що ви підняли військовий збір і забрали з кожної родини, з кожної родини і з кожних 10 тисяч 350 гривень. Я розумію, що для бюджетного комітету це не гроші, ви собі нормально позакладали в цьому бюджеті і для себе, і для своїх членів, членів бюджетного комітету, здебільшого від представників монобільшості. Але давайте тоді розбирати. Для кожної людини ви забрали в них кошти і фактично забезпечили їх ще однією проблемою на 25-й рік. Ви не розумієте, або робите вигляд, що не розумієте, що підняття податків перекрило лише 9 відсотків від тієї дірки, яка є в цьому році. Що ви будете робити в наступному році? Розповідати про те, що ви візьмете кошти у наших міжнародних партнерів. Ну, по-перше, дивлячись, як ви крадете, вони вам їх просто не дадуть. А по-друге, навіть якщо вони вам їх дадуть, то вони не дадуть це використати на Збройні Сили України. І ми знову будемо мати ту ж проблему, яка є сьогодні. Наступне. Ви розповідали, що вам не вистачає грошей на армію 600 мільярдів гривень, дірка в бюджеті. Ми переголосовували і давали додатково 500 мільярдів на армію, чверть трильйона. Це, до речі, до ваших обрахунків на 2024 рік, які ви з цієї трибуни доповідали в 23-му. Так ви трошки помилилися, спочатку на 300 мільярдів, якщо я не помиляюсь, а другий на 500, і кожного разу у вас збільшується бюджет. А на хіба ви там тоді взагалі сидите в своєму комітеті і розглядаєте цей бюджет, якщо він потім абсолютно не відповідає реаліям, в яких живе держава? У вашому бюджеті не передбачено підняття зарплат військовим жодним чином. Причому у вашій Бюджетній декларації, в Бюджетній декларації влади передбачено, що мінімальна зарплата для наших захисників буде складати 20 тисяч 100. 20 тисяч 100 наступні три роки. Зарплата Голови Рахункової палати, яка сьогодні приходила і розповідала, який у нас класний бюджет, – 333. Відчуйте різницю. Навіть якщо взяти всі доплати, які отримує наш захисник, якщо він буде постійно знаходитись на лінії бойового зіткнення, то це максимум половина від того, що отримує за місяць Голова Рахункової палати в теплому кабінеті в місті Києві. Я думаю, що багато з тих, хто сьогодні боронить державу, готові з нею помінятися. Але давайте повернемося далі. Сьогодні казали колеги про зарплати вчителям. Ви не піднімаєте її вже не перший рік. Причому було запропоновано профільним комітетом і нашою колегою, в тому числі, Ольгою Коваль, щоб на 20 відсотків підняти зарплати нашим вчителям. Це не просто вчителі, це люди, які забезпечують так само, як і військові, наше майбутнє, тому що вони вчать наших дітей. Саме ці діти, дай боже, замість вас будуть розбудовувати нашу країну і робити її успішною. У мене у дитини, йдучи у 1-й клас, за тиждень помінявся… в 2-й клас, помінявся вчитель двічі. Тому що вони йдуть зі шкіл, де отримують мінімальну заробітну плату. Заробітна плата менша, аніж мінімалка в нашій державі. І ви не робите нічого для того, щоб забезпечити виплати їм. Зате ви забезпечуєте президентський піар. Вийшов Президент Зеленський і сказав: кожен українець від малого до великого отримає тисячу гривень. За вашими обрахунками українців сьогодні, громадян України сьогодні 31,7 мільйона, 31,7 мільйона – це 31,7 мільярда гривень на один місяць. Якщо ми беремо ті пропозиції, які лунали від профільного Комітету з освіти, то їм було потрібно лише 20, 20 для того, щоб забезпечити потребу збільшення на 20 відсотків для наших вчителів. Ви цього не дали. Збільшення зарплати для лікарів, його нема, плюс не вистачає лікарів, тому що велика частина їх сьогодні мобілізована і знаходиться в зоні бойових дій. Про військових ми з вами також вже поговорили і розуміємо, що вони вам дуже подякують за цей бюджет. Вас єдине, що рятує, що вони зайняті сьогодні обороною держави. Тому що якщо б ні, вони сьогодні сюди прийшли і запитали у вас, як так сталося, що з Верховної Ради в залі 21 народний депутат. Я пишаюся тим, що третина від тих, хто присутній сьогодні в залі – це наша команда "Розумної політики", третина, а в залі 21 народний депутат – це 5 відсотків, менше ніж 5 відсотків від загального складу Верховної Ради України. Це ганьба, коли тут відбувається такий розгляд бюджету, тому що це не бюджет, тут не можна проголосувати жодної правки і хорошої, і поганої. Але це не парламентаризм, це перетворення в фарс будь-яке прийняття законів. Завтра прийдуть колеги із зеленими очима і натиснуть зелену кнопку, і будуть щасливі, що їм це вдалося і що вони швиденько всі розійшлись. Так як вам і писали сьогодні в чаті, що лише фанати роботи в парламенті залишаться в парламенті. При чому треба віддати належне тут працівники майже всіх фракцій, але по одному, по два, може, трошки більше. Щодо зарплат чиновників, про які ми сьогодні говорили. Багато сьогодні виступали колеги з цієї трибуни. Так от я би вам хотів нагадати, що півтора року тому наша команда "Розумної політики" виставила максимальну заробітну плату в 10 мінімалок. Десять мінімалок, якщо порівняти з вчителем, то він дуже б мріяв, щоб в нього була така зарплати. Якщо порівняти з головними спеціалістами Апарату Верховної Ради, вони також дуже мріяли, щоб у них була така зарплата. А я думаю, що Піщанська і на таку зарплату не заслуговує. Так само, як і всі наглядові ради, які підпрацьовують ще й говорящими ротами Офісу Президента, їх би позатикати всі і відправити продемонструвати, як вони борються за незалежність нашої держави, на фронт. Але сидять тут. На жаль, ця правка досі заблокована, заблокована Головою Верховної Ради, який не виносить на розгляд парламенту постанову про скасування закону, в якому була 48 правка нашої команди "Розумної політики". Монобільшістю, яка навіть після того, як Цабаль відкликав свою постанову, внесла і заблокувала. Тобто вони сьогодні працевлаштовують своїх людей, своїх родичів, своїх кумів на позиції, на яких ті отримають чверть мільйона, 300 тисяч, 500 тисяч, просто забезпечуєте своє щасливе майбутнє, а не майбутнє України. Тому, шановні колеги, цей бюджет знову малюється на колінці, він знову прописаний так, що не принесе жодного позитиву в 2025 році. І тут буде стояти голова профільного комітету червоніти і розповідати, що знову щось не нарахували. Але прийдуть військові і все… ГОЛОВУЮЧИЙ. 137-а, Славицька. Не наполягає. 138-а, Шпак. Будь ласка. Ні, чекайте, і так я… Будь ласка, 138-а, 215-а, 449-а, 504-а і 600-а, до 4 хвилин давайте. 737-а. А далі ви… Тобто давайте так, замість всіх ваших поправок, чи ви далі будете продовжувати? Ні, я розумію. Дивіться, так не може бути. Давайте… 138-а – раз, 215-а – два, 449-а – три, 504-а – чотири, 606-а – п'ять і 737-а – шість. Я її назвав. В мене получається шість поправок – 4 хвилини. Давайте, будь ласка. Дивіться, давайте тоді по одній будемо йти. Будь ласка, 4 хвилини. 15:13:06 ШПАК Л.О. Ви як мене бачите, у вас зразу велика любов виходить, ви починаєте сторгувати на правки. Ви подивіться, там їх тисяча ще якась правка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Любов, це ж у вас ім'я таке, як я можу по-іншому відноситися. Будь ласка. ШПАК Л.О. Ні, давайте ще тоді візьмемо правку вже, щоб я думку свою до кінця висловила. ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, це добре. Дивіться… Добре. І замість наступної до 5 хвилин, давайте. І я пишу ще плюс одна, добре.
15:13:38 ШПАК Л.О. Важко, але домовилися. Дякую. Шановні колеги, да, звичайно, нас так мало залишилося, розглядаємо складний для нас на сьогоднішній день законопроект про бюджет на 2025 рік. Звичайно, це вже наступний бюджет вже воюючої країни, звичайно, важко. Але дуже сумно, що так мало депутатів залишається, що, дійсно, кого це цікавить. Дивіться, за нами стоять виборці, всі за нас голосували і мені достатньо прикро, коли я дивлюся їм в очі і не можу, наприклад, прогарантувати якісь соціальні гарантії, коли ми порушуємо Конституцію, коли ми порушуємо закони. І, зрозумійте, що це той бюджет, той фінансовий документ, з яким ми будемо жити на наступний рік. І його потрібно наскільки грамотно продумати. Я вважаю, що, перше, це у нас взагалі повинен бути сектор безпеки і оборони, а наступне – це соціальні гарантії. Наші хлопці боронять нашу країну для того, щоб ми не порушували Конституцію, не порушували права і для того, щоб соціальні гарантії були збережені в нашій країні. Але, повірте, в останній час всі за межею зубожіння. За оцінками експертів Світового банку, 29 відсотків українського населення живе за межею бідності. Уявіть цю цифру. Через руйнівні наслідки війни протягом 2020-2024 років кількість бідних у нашій крані зросла на 1 мільйон 800 тисяч осіб. Зубожіння частини населення, зрозуміло, що є і наслідком повномасштабної війни. Але навіщо ми штучно поширюємо бідність? Другий рік поспіль ми залишаємо мінімальну заробітну плату таку ж. Я вже не говорю про прожитковий мінімум, який вже 5 років у нас не змінюється. Але ж це гарантія держави зберігати прожитковий мінімум на тому рівні, який він є. Давайте ось відкрию, будь ласка, відкриваємо Закон "Про прожитковий мінімум", що таке прожитковий мінімум, просто давайте поговоримо про сутність і поговоримо про цифри, і тоді буде зрозуміло. Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, забезпечення його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг. Тобто за рахунок цієї суми людина має прожити місяць. Якщо взяти прожитковий мінімум, який ставиться стандартами нашої країни, повірте, він дуже малий. Там кілограм печива на сім'ю з трьох осіб на тиждень, там буде одне пальто на 7 років та таке інше, тобто наскільки мінімальні гарантії закладені в прожитковому мінімумі. Якщо ми візьмемо цю цифру, цю цифру має нам прорахувати відповідно Міністерство соціальної політики. Дивимося сайт Міністерства соціальної політики, ця сума 8 тисяч 89 гривень 29 копійок. Якщо ми будемо дивитися цю суму, яка закладена в бюджеті нашої країни, то це буде 2 тисячі 920 гривень для непрацездатного населення. Тобто ми говоримо, що на 2,8 відсотка, разу у нас, перепрошу, 2,8 разу перевищує вказаний показник. Відповідно за який кошт буде жити звичайний пенсіонер? Якщо ми б дотрималися тої норми і відповідно та сума, яка зазначена у Міністерстві соцполітики, збереглась, то відповідно мінімальна б пенсія в цьому році була 6 тисяч 486 гривень, замість тої, що ми зараз маємо. Тобто пенсіонерів так обікрали у два з половиною разу, уявляєте. І це ті гарантії, які ми повинні зберігати. Ви розумієте, як можна прожитковий мінімум 2 тисячі 920 гривень, як можна на 2 тисячі 920 гривень відповідно купити ліки, забезпечити відповідне харчування, якісь звичайні заплатити тарифи і так далі? Відповідно ми залишаємо всіх за межею бідності, виборці ті, які за нас голосували, просто залишаються на виживання. Чому ми не можемо переглянути і підтримати все ж таки зміни до прожиткового мінімуму і пенсій? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам ще нагадаю, ще одна поправка 1009, я її теж зарахував. Дякую. Далі. Будь ласка, 139. (Шум у залі) А ви наполягаєте 138-у проголосували? Ставлю 138 поправку народної депутатки Шпак. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:19:15 За-17 Рішення не прийнято. Далі. 139-а, Тимошенко. Виступила. 140-а, Батенко. Не наполягає. 142-а, Івченко. Не наполягає. 143-я, Мамка. Не наполягає. 145-а, Комітет з питань правової політики. Не наполягає. 146-а, Комітет з питань соціальної політики. Не наполягає. 147-а, Демченко. Не наполягає. 148-а, Демченко. Не наполягає. 149-а, Демченко. Не наполягає. 150-а. 151-а, Демченко. Не наполягає. 152-а, Комітет з питань соцполітики, і 153-я. Не наполягає. 154-а, Мінько. Не наполягає. 155-у ми проголосували. 156-а, Арешонков. Виступив. 157-а, Комітет з питань соціальної політики. Не наполягає. 158-а, Третьякова. Не наполягає. 160-а, Батенко. Не наполягає. 161-а, Івченко. Не наполягає. 162-а, Княжицький. Виступив вже. 163-я, Мамка. Не наполягає. 164-а, Тимошенко. Вже виступила. 165-а, Івченко. Вже виступив. Гончаренко виступив. Арешонков виступив. 168-а, Мокан. Ви наполягаєте? То єсть цю поки ні, а далі? Включіть Мокана, будь ласка, бо в мене написано, що ви 181-у.
15:20:32 МОКАН В.І. 171-у ви пропустили, у вас по Коваль там є. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз на 168-й, я не міг пропустити 171-у. Я на 168-й, вона ваша. Тому я... 15:21:02 МОКАН В.І. А, я на ній не наполягаю. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж чому і запитую. 169-а, Третьякова. Не наполягає. 170-а, Мінько. Не наполягає. 171-а, Коваль. Тут в мене написано: три хвилини. Але ви скажете замість яких поправок. Скажіть спочатку замість яких поправок, я викреслю їх і після цього я надам вам 3 хвилини. Будь ласка. 171-а – це раз. Далі. Включіть, будь ласка, Коваль, щоб я чув, які поправки. Включіть народну депутатку Коваль, будь ласка. А ви вставили цей? Будь ласка, да, да.
15:21:24 КОВАЛЬ О.В. Так, чутно. Правка 171, 172, 175, 176, 180... Далі вже 181-а Мокана. ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Все. Тоді, будь ласка, 3 хвилини. 15:21:35 КОВАЛЬ О.В. 3 хвилини. Доброго дня, колеги, ті, які є в залі, сьогодні багато з виступаючих говорили про освіту, про те, що передбачає даний бюджет на 2025 рік для системи освіти. Цей бюджет для системи освіти може стати критичним. Багато хто говорили про зарплату вчителів, що освітня субвенція залишається на рівні 2024 року, що ми ні на гривню не збільшує заробітну плату вчителям, що передбачено Законом "Про освіту", що передбачає поетапне збільшення зарплати вчителів. Ми вкотре це уже не робимо. Але цього річ вчителі отримають на руки заробітну плату, можливо, і меншу, аніж у 2024 році. Чому? Тому що ми підвищуємо військовий збір, а також у нас в бюджеті закладений відсоток інфляції 9,7 відсотка. Що це означає? Що наші вчителі матимуть нижчий рівень достатку, нижчу купівельну спроможність, ніж у 2024 році. Поруч з тим, у цьому бюджеті ми бачимо підвищення заробітних плат суддям, прокурорам. Ну, як на мене, це є недопустимим, тому що люди, які виховують наступне покоління, які забезпечують майбутнє нашої держави, отримують мізер. Ми знаємо про критичну ситуацію у школах, що вчителі покидають професію, йдуть працевлаштовуватися в магазини, на ринки, та будь-де, де можна отримати більшу заробітну плату. Молоді вчителі просто не приходять у професію. Вони закінчують вищі навчальні заклади – і обирають для себе будь-який інший шлях, де можна забезпечити своє життя. Тому що, маючи таку зарплату в школі, ми не будемо мати молодих вчителів. І це стане нам дуже критичним через 5-10 років, тому що старше покоління вчителів, на жаль, відходить, і дітей просто не буде, кому вчити. Тому для нас є критичним здійснити підвищення заробітних плат. Ми відповідні подавали правки, подавали правки у двох ітераціях: підвищити хоча б заробітну плату на відсоток підвищення військового збору, а також на відсоток інфляції; і друга відповідно норма, яка, на жаль, зараз є нереалістичною, але підвищити заробітну плату, як того вимагає Закон "Про освіту". Наступне питання, на якому я хочу наголосити, – це щодо субвенції. Що зроблено у цьому бюджеті? Всі субвенції на освіту, тобто на шкільні автобуси, на укриття в школах, на створення майстерень в закладах професійної освіти, зібрано в один інвестиційний пакет інвестиційних проектів. Тобто гарантовані субвенції, які мала освіта, тепер повинні конкурувати з іншими проектами і виборювати. Як на мене, то шкільні автобуси і укриття в школах – це гарантія отримання освіти нашими дітьми. Ми не можемо ставити це в певний конкурс, ми повинні забезпечувати це першочергово. А що ми бачимо зараз? Ми повинні вибороти ці кошти. Те ж саме стосується і… ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на якійсь поправці? Не наполягаєте. Дякую. 173-я, Івченко. Не наполягає. 174-а, Цабаль. Він вже зняв усі свої поправки. Далі, 177-а, це Цабаля. 178-а, 179-а, 180-а. 181-а, Разумков і колеги. Але я так розумію, що тут буде, в мене записано так: замість десять поправок – 5 хвилин, Мокан. Назвіть мені, будь ласка, цих 10 поправок, щоб я зафіксував спочатку, і потім я дам вам 5 хвилин. Будь ласка, Василь Іванович.
15:25:11 МОКАН В.І. Правки з 181-ї по 186-у включно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені було сказано: десять поправок ви забираєте. МОКАН В.І. Я ж до вас підходив і казав, що в мене буде, що буде виступати… ГОЛОВУЮЧИЙ. 81, 82, 83, 84, 85, 86 – шість. Добре, давайте, до 5 хвилин, Василь Іванович. 15:25:35 МОКАН В.І. Колеги, ну що сказати, мені насправді соромно від того, що я спостерігаю зараз у сесійній залі. Знову порожня зала і навіть не від того, що вона порожня, тут, в принципі, вже не перший раз у такому форматі розглядаються серйозні правки і рішення. А соромно від того, що ми розглядаємо не якийсь технічний законопроект, а розглядаємо державний бюджет на наступний рік, від якого буде залежати наша обороноздатність, від якого буде залежати життя десятків мільйонів наших громадян. І мова йде про навіть не сотні мільярдів, а трильйони гривень. Натомість, чи відбувається предметне обговорення наших правок, пропозицій, на які мають право і комітети, і кожен народний депутат? Ні, насправді відбувається формальний іманентний такий формат розгляду цих усіх правок для того, щоб просто мати можливість їх потім проігнорувати і ухвалювати ті рішення, які ухвалив профільний комітет. Але хочу нагадати 24-й рік, коли виникала потреба у внесенні змін до державного бюджету, і хочу звернути увагу, що такий формат призводить до того, що приймається недолугий кошторис. І потім монобільшість виходить з пропозиціями, з проханнями до інших фракцій і груп: давайте латати дірки в бюджеті і давайте переглядати цифри, шукати додаткові надходження і тим більше піднімати податки. Тому насправді я не вважаю, що це є ефективний формат розгляду такого важливого проекту закону. Тепер по суті. Як ви бачите, зарплати стали однією з таких наскрізних тем усіх виступів народних депутатів і, з однієї сторони, ми маємо таку дивну дуже дихотомію, коли у Бюджетній декларації на наступні три роки, от так зване середньострокове планування, говориться про непідвищення соціальних видатків, про замороження фактично мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму, але такий підхід не буде стосуватися всіх, тому що деяким категоріям працюючих, як ми бачимо, суттєво намагаються підняти зарплати. І що цинічно, деколи чую коментарі, що але зате середня зарплата в Україні збільшується до 24 тисяч гривень. Звичайно, якщо міряти середню температуру по палаті, то у когось вона залишиться на рівні мінімальної зарплати, а у когось вона суттєво збільшиться, так як у Рахункової палати, прокурорів була спроба, в податковій, до речі, і багатьом іншим органам. Тому насправді, от якщо ми говоримо про принцип справедливості, то немає правильно виставлених пріоритетів фінансових у проекті бюджету на 25-й рік, тому що військовослужбовці, лікарі, педагоги, вони залишаються з тими показниками, які ми маємо сьогодні, при тому, що навіть на рівні офіційних прогнозів планується інфляція десь на рівні до 10 відсотків, девальвація гривні і багато інших речей, які просто зменшать купівельну спроможність наших громадян. Я хочу ще звернути увагу, що натомість по ще цьому бюджету 24-го року виявляється в нас є випадки і непоодинокі, коли ми, з однієї сторони, б'ємо по бізнесу, піднімаємо податки, а, з іншої сторони, міністерства не освоюють наявні у них кошти. І потім ми у вигляді подачок по тисячі гривень їх роздаємо. У мене питання, чому вони не освоєні? Чому, наприклад, Мінекономіки не спрямовує їх на підтримку того бізнесу, по якому Верховна Рада вдарила підвищенням податків. А з іншої сторони, мені просто смішно і соромно читати, що ці кошти по тисячі гривень громадяни можуть використовувати протягом всього року 25-го, начебто ідеться мова про мільйони, а не тисячу гривень. Я скажу, що подавав багато правок і у співавторстві, і особистих, зупинюсь тільки дуже коротко на тому, що намагався перенаправити з неефективних, на мій погляд, джерел видатків, як телемарафони, кешбеки, дорожній фонд і інших непріоритетних видатків держбюджету на більш правильні речі, зокрема на реабілітацію, лікування військовослужбовців, на санаторне лікування ветеранів, пільга яких скасована, на молодіжне кредитування і багато... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Іванович. Далі 187-а. Дмитро Олександрович, 187, 188, 189, 190, 191, 192, 193, 194-а 6 хвилин. Правильно? Будь ласка, Разумков.
15:31:10 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, а навіщо ви збільшували податки? Вам, в принципі, не можна гроші давати, тому що ви не вкрасти, не посторожити ці гроші. Ви забрали місцеве ПДФО, ви забрали повністю місцеве ПДФО, військове ПДФО під шумок забрали, ще ПДФО поліцейських, ПДФО десенеесників і фактично обезкровили місцеву владу. Причому це зробили навіть не з питань економіки, а з питань того, щоб, не дай боже, місцева влада краще вас не виглядала. І це насправді неважко, тому що краще вас виглядати це невелике досягнення, це треба робити трошки більше, аніж нуль. Але ви забрали. Чому я так кажу, що ефективності від того, що ви забрали, нуль? Тому що за перші пів року ви з тих фактично отриманих ресурсів, які отримали в якості місцевого ПДФО, змогли використати лише 45 відсотків і гроші у вас валяються, просто валяються. Але ви не даєте можливість територіям відновлюватися. Наприклад, у Харкова ви забрали, я не втомлююсь повторювати, 3,4 мільярда гривень, у інших територій так само. А це території, які знаходяться безпосередньо в зоні бойових дій, в Одесі, в Запоріжжі, в Харкові, в інших містах. А за великим рахунком у кожного міста сьогодні, і маленького, і великого, є проблеми, проблеми з фінансуванням. Тому що ви своїм підняттям податків загнали людей за Можай, вони закривають підприємства, звільняють людей або ведуть їх у тінь, і це призводить просто до негативних наслідків для всіх, і для економіки держави в першу чергу. Але давайте повернемось до ваших обіцянок. На початку повномасштабного вторгнення виступав Президент і розповідав про те, що ніколи до кінця війни не будуть підніматися податки, навіть зменшив їх. І треба віддати належне і в цій залі, я думаю, що і не в цій залі, його підтримували в цьому, тому що це була логічна дія. Але як тільки перестало бути страшно, коли повилазили всі з бункерів і почали дивитися знову на потоки, як же вони повз них ідуть, почали займатися історією про підняття податків. Спочатку їх повернули до довоєнного рівня. От там сидів Прем'єр-міністр і розповідав про те, що ми лише повертаємо, ми не піднімаємо (ну, людей за дурнів тримає), ми не піднімаємо, ми повертаємо до довоєнного рівня. Більше – ніколи! Як Президент казав, зуб даю, ніколи цього не відбудеться. Але вірити Прем'єру, уряду і Офісу Президента – це собі недовіряти. І фактично зараз ви підняли податки вдруге. Незабаром ви будете піднімати ПДВ. Незабаром ви хочете згідно умов, які самі підписали з Міжнародним валютним фондом, переглянути подоходний податок, і це теж призведе до серйозних ударів по українській економіці. На жаль, я впевнений, що це не принесе додаткових ресурсів до державного бюджету, але зробить все для того, щоб люди поїхали з цієї держави, хто це може зробити. А ті, хто сьогодні знаходяться за межами нашої держави, вони, дивлячись на всю ту вакханалію, яка відбувається в країні, ніколи сюди при цій владі не повернуться. Тому що коли ви обмежуєте їм консульські послуги, а потім на цій трибуні стоїть людина, яка це підписала, міністр закордонних справ, я його запитую, як ви це будете виправляти, він мені каже, це неправда. Я йому показую лист, з яким він звернувся до всіх консульств і заборонив їм видавати паспорти українцям, порушивши всі можливі міжнародні конвенції і Конституцію України. А він каже, це неправда. Таке враження, що вони живуть в якійсь бульбашці, яка, ну яка, я не знаю, де знаходиться. Це більше нагадує якусь лікарню, психічну лікарню, де вони мають проходити реабілітацію, а не керувати такими відомствами, які сьогодні знаходяться в їх зоні відповідальності. Але повертаючись до тих, хто поїде з цієї держави. Ви прийняли ще одну геніальну програму "Вовина тисяча", про яку багато сьогодні вже говорили і я, і колеги. Так-от щодо цієї програми. Її можна витратити на квитки для Укрзалізниці. У мене таке враження, що ви людям хочете роздати цю тисячу, щоб вони на неї купили квитки і поїхали за кордон. Коли виступає ваша Шуляк, голова вашої партії, якої сьогодні немає, і розповідає, що в бюджеті немає грошей на відновлення, немає грошей на відновлення, немає грошей на відбудову квартир, будинків, які зруйновані рашистами, тому що люди повірили Зеленському і залишились в своїх квартирах і почали готувати шашлики, тому що в травні мали їх смажити, але смажили їх міста. Смажили їх "Буратіно", КАБами, РСЗО і всім іншим, і сьогодні продовжують це робити. Так-от, ви сьогодні замість того, щоб відбудовувати їх квартири і їх будинки, як ви як влада пообіцяли, розповідаєте їм, що гроші завершились. А гроші не завершились на Велике будівництво, на якому знову ви заробляєте. В Бюджетній декларації ви заклали чверть трильйона, в максимальну суму в чверть трильйона на Велике будівництво замість того, щоб відбудовувати міста і села, які були зруйновані рашистами і зазнали від них ударів. Тому, повертаючись до цього, ви знову марно витрачаєте кошти. Але це не марне витрачання коштів, це розкрадання коштів українців. Тому що не буває бюджетних коштів, бувають ресурси, які люди віддали вам для розбудови держави. Не ваших маєтків, не вашого бізнесу і не купівлю вам нових "майбахів", туди, куди ви це все відправляєте. ГОЛОВУЮЧИЙ. 195-а, Славицька. Не наполягає. 196-а, Бабак. Не наполягає. 197, Комітет з питань освіти. Не наполягає. 198, Комітет з питань освіти. Не наполягає. 199, Пузійчук. Не наполягає. 200, Івченко. Вже висловився. 201, Разумков. Да, 201-а. Ви по ній тільки будете виступати?
15:37:36 РАЗУМКОВ Д.О. Да, я по ній буду виступати. Спочатку тільки час дайте мені, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. 15:37:43 РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, скажіть, будь ласка, ця правка забороняє зробити не помилку, а злочин, який заклав уряд з профільним комітетом. Ви дозволяєте приватизацію майна закладів освіти. Скажіть мені, будь ласка, у вас логіка, совість, моральні якості хоч найменші існують? Я розумію, що зараз не можна проголосувати в залі цю правку, але як комітету... я хочу послухати відповідь голови комітету. Будь ласка, поясніть як вони сьогодні в умовах війни дозволяють продавати за безцінь будинки і будівлі Міністерства освіти. Як ви хочете після війни, щоб сюди повернулися люди і вчилися в школах, в коледжах, в університетах, розбудовували нашу державу. Батьки їх не повернуть, тому що ви не зможете забезпечити їх гідним рівнем послуг освітніх. Будь ласка, дайте відповідь. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету по 201 поправці.
15:38:58 ПІДЛАСА Р.А. Шановні колеги, шановні народні депутати, пропозиція, яка стосується приватизації майна вищих навчальних закладів, стосується не всіх вищих навчальних закладів, а лише тих, які реорганізовуються шляхом приєднання. За даними Комітету з питань освіти, який ініціював цю норму для того, щоб знайти додаткові кошти для тих закладів освіти, які продовжують працювати, їхня позиція полягала в тому і їхня оцінка, що такий університет в наступному році буде один, і ми спробуємо в цьому одному університеті продати те майно, яке буде не використовуватися під час навчального процесу, і вивільнені кошти передамо для інших університетів. Комітет з питань бюджету вважає, що це все ж таки хороший компроміс і доречний. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте? Ставлю 201 поправку, авторства Разумкова і колег. Вона комітетом відхилена. Позиції ви почули. Тому, будь ласка, прошу голосувати. 15:40:22 За-16 Рішення не прийнято. 202-а, Івченко. Не наполягає. 205-а, Пузійчук. Не наполягає. 206-а, Пузійчук. Не наполягає. 207-а, Павлюк. Не наполягає. 208-а, Кисилевський. Не наполягає. Так, 210-а, Славицька. Не наполягає. 212-а, Пузійчук. Не наполягає. 213-а, Славицька. Не наполягає. 214-а, Тимошенко виступила. 216-а, Батенко. Не наполягає. 217-а, Микиша. Будь ласка. Будь ласка, замість своїх поправок, 5 хвилин. Микиша, будь ласка.
15:41:30 МИКИША Д.С. Дякую. Колеги, ну дійсно, це вже перетворюється на якийсь ганебний послідовний просто позор, ганьбу. І я вам поясню, в чому справа. Оці поправки, які я хотів зараз озвучити, по ним пройтись, вони говорять про те, що звідки і як ми маємо залучити відповідні кошти для того, щоб їх правильно і ефективно розподілити. Але питання, для кого я це буду говорити? Чи будуть, чи почують ті народні депутати? А якщо почують тільки 30 депутатів, які зараз тут є в залі, а всі інші? Чи зможемо ми ухвалити відповідне рішення? Навряд чи. І це ж не перший раз вже така історія. В залі залишається не більше 30 народних депутатів. Це системна проблема, коли надважливі законопроекти, розгляд правок, а правки – це одне з ключових частин законопроекту, який якраз покращує, вдосконалює відповідний законопроект. І що саме в цих правках, що всередині, що вони несуть – дуже важливо почути. Але ні, нікому їх чути. Народні депутати не приходять на розгляд цих відповідних правок до відповідних законопроектів. Чому? Самі себе звільнили, пішли відпочивати. Вибачте, в армії так неможливо. Неможливо. Коли до мене звертаються військові і кажуть, а ти для кого виступаєш, я кажу, перше, для тих депутатів, які залишилися, по-друге, для вас. Бо ви ж мене потім запитаєте, а чому й ти не був, чому ти не представляв ці правки, чому ти їх не захищав? І будуть абсолютно праві. Вони мене знову запитують, а де народні депутати?. Я їм кажу, не знаю, мабуть, вони вважають це неважливим, у них є більш нагальні справи. І що вони мені кажуть, дивися, якщо б ми так само вважали це неважливим, у нас були свої нагальні справи і ми кудись їхали по своїх справах – це СЗЧ (самовільне залишення частини). І вони кажуть, так дивися, тоді виходить так, що всі народні депутати, які не присутні на розгляді правок – це СЗЧ. Я, можливо, тоді б перефразував і сказав, що це СЗП (самовільне залишення парламенту). Надважливо, це важливо для країни для всієї. Це надважливий документ на наступний рік. По цьому документу буде жити вся країна у 2025 році, абсолютно всі сфери. І, якщо хтось вважає, що це на нього не повпливає, я вас засмучу, повпливає, ще й як, і це вже не вперше. Це системна проблема. Давайте я просто нагадаю, ще декілька законопроектів, де дуже було багато важливих правок і це загалом впливало, а народні депутати були відсутні. І ці законопроекти в першу чергу стосувалися саме армії, про яку багато всі говорять, як їх треба захищати, як їм треба допомагати, як їх треба підтримувати. Поїхали. Військове ПДФО. Рік назад ми розглядали, важливо, як правильно, куди треба спрямовувати, які найефективніші, найоптимальніші шляхи використання відповідних коштів. Далі. Один з останніх законопроектів – про податки. Ну надважливо, як буде наповнюватися бюджет, тим паче, як він буде використовуватися. Чи чули це народні депутати? Ні. А потім приходили на наступний день і голосували все підряд. І воно потім не працює і не запрацює цей законопроект, який був проголосований і буде підписаний, стане законом. Далі. Про 500 мільярдів для армії. Також так само, надважливо, куди будуть витрачатися ці кошти. Видатки на армію, куди саме, як правильно буде розподілено, хто буде їх витрачати, чи ефективно, чи ні, що буде закуплено, де буде на зарплати, де додаткова грошова винагорода. Це хтось почув? Ні, буде прийнято так, як задумали. А потім знову не працює, а потім нам знову скажуть, знову у нас діра в бюджеті. І останнє, надважливий, який ми розглядаємо зараз, – Державний бюджет України на 2025 рік. Хто це зараз чує? Що завтра чи коли буде голосування, проголосує більшість Верховної Ради. Вчергове повторюю людям, громадянам України, народу України, будь ласка, дивіться поіменне голосування, хто за що голосує, бо у кожного рішення є конкретні прізвища, в тому числі хто й не голосує. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, далі 218 поправка. Але це поправка авторства Дмитра Олександровича Разумкова, але він візьме 9 хвилин включаючи і замість цієї поправки після того, як пройдемо по поправках, які він буде доповідати. Тому йдемо далі. 219-а, Тимошенко. Не наполягає. 220-а, Мазурашу. Не наполягає. 221-а, Славицька. Не наполягає. 222-а, Тимошенко вже виступила. 223-я, Мазурашу. Не наполягає. 224-а, Славицька. Не наполягає. 225-а, це Тимошенко. 226-а, Мазурашу. Не наполягає. 227-а, Мазурашу. Не наполягає. 228-а, Славицька. Не наполягає. 229-а, Тимошенко. 230-а, Забуранна. Не наполягає. 231-а, Мазурашу. Не наполягає. 232,а. Тимошенко. 233-а, Славицька. Не наполягає. 234-а, Це Цабаль. Він вже виступив. 235-а, Кучеренко. Не наполягає. 236-а, Мазурашу. О, 236-а, це вже ваша, да, я бачу. Це теж 5 хвилин замість ваших поправок і ви поставите 665 на голосування. Будь ласка, Мазурашу до 5 хвилин.
15:47:47 МАЗУРАШУ Г.Г. Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203 округ. Мої поправки з цього блоку стосується тієї ж теми: обмеження максимальних зарплат у держсекторі, що є критично важливими. Але я вже ставив дві такі поправки, і зрозуміло, з таким потенціалом, з такою присутністю то неможливо отримати позитивне рішення. І тому я зупинюся в цьому блоці на поправці, яку я підтримав підписом, поправці колеги Миколи Тищенка. Чому? Тому що, в принципі, я думаю, на мою думку, в нормальній демократичній країні Микола Тищенко мав би бути тут в залі і чи з місця, чи з трибуни доповідати свою поправку. Вона стосується, до речі, того, щоб ми все-таки не розбазарювали майно освітянське, тому що в тих поправках, в тій поправці йдеться про скасування тих пунктів у Прикінцевих положеннях, де передбачено, що можна вже, знімається заборона на приватизацію або на прихватизацію освітянського майна, на жаль. Чому я звертаю увагу на те, що Тищенка немає в залі, тому що я переконаний, що не можна бути байдужими. Так, є багато інформаційних атак, і, на жаль, дуже багато наших співгромадян легко піддаються маніпулятивним впливам. І якщо поверхнево подивитися ці всі атаки, то, як класно, що Тищенко, як там кажуть "котлета" чи щось там таке, поверхневі "клікухи", як кажуть, да, які поширюють через інструментарії владні, зараз на домашньому арешті. А мало хто пробує навіть розібратися, а за що він на домашньому арешті. Мало хто цікавиться, наприклад, чому в залі немає Дубінського. Я чесно, ну, м'яко кажучи, не підтримував те, що він робив публічно незабаром після того, як ми вже були колегами у Верховній Раді, але не можна за позицію переслідувати політиків і казати, що Дубінський – зрадник, держзрада, не надавши суспільству достатньо зрозумілі докази того. Ні, не можна так, просто сказали, що держзрадник, ти собі там сиди в СІЗО, в прес-хату, ще кудись, ми тебе загнали за Можайськ, а колись, може, ти доведеш, що ти – не держзрадник. Так не може бути і не має бути в нормальній, демократичній країні. І чомусь, до речі, на це не звертають увагу наші партнери міжнародні, які такі прямо флагмани демократії. Їм байдуже, звісно, а чого їм? Їм байдуже, що у нас вбивають цивільних і військових в Україні, їм байдуже. Вони роблять вигляд, що підтримують для того, щоби вирішувати свої питання. А повертаючись до Тищенка, подивіться, колеги, тому що там є той вислів, знаєте, що коли прийдуть за вами, уже не буде, можливо, кому вийти, подивіться відео, його достатньо в інтернеті. Я дивився з різних ракурсів. В підозрі йдеться про так зване незаконне позбавлення волі. Не пахне навіть там незаконним позбавленням волі, тим більше з боку Тищенка, але він на домашньому арешті за такою підозрою. За такими підозрами мали би бути покарані безбашенні тецекшники та поліцейські, які їм допомагають викрадати громадян України з вулиць, заганяти, тримати без можливості навіть подзвонити рідним, вийти кудись, закритими в тих відстойниках так званих, куди навіть народних депутатів не допускають. І кримінальне провадження відкрито за моєю заявою щодо перешкоджання депутатській діяльності, але думаю, що поліцейським може не вистачити яєць довести до покарання за це перешкоджання. От їх треба карати, тому що вони прикриваючись кажуть, що нібито хто про це говорить, заважають законній діяльності Збройних Сил. Ні, вас соромляться тецекашники і інші нормальні воїни, які захищають Вітчизну, тому що ви ганьбите їх і честь мундиру. А ваша якісна робота мала би бути в тому, щоб справді виявляти і працювати з тими громадянами, які реально готові захищати Вітчизну. Тому Тищенко, можна сказати, за вас відбуває покарання, не будучи навіть близько причетним до незаконного позбавлення волі громадян, чим займаються тецекашники безбашенні. А цю поправку, в якій йдеться про те, щоб все-таки не розбазарювати освітянське майно, я прошу підтримати хоча би тих колег, які є в залі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Мова йде про 665-у. Я ставлю 665 поправку, вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 15:53:16 За-11 Рішення не прийнято. Далі. 237, Цабаль. Не наполягає. 238-а, Васильченко. Не наполягає. 239, Бабенко. Не наполягає. 241, Калаур. Не наполягає. 242, Урбанський. Не наполягає. 243, Мейдич. Не наполягає. 244, Богданець. Не наполягає. 245, Геращенко. Вже не наполягає. 246, Пивоваров. Не наполягає. 247, Марченко. Не наполягає. 248, Тістик. Не наполягає. 249, Драбовський. Не наполягає. 250, Юнаков. Не наполягає. 252, Кисилевський. Не наполягає. 253, Мовчан. Не наполягає. 254, Пузійчук. Не наполягає. 255, Гриб. Не наполягає. 256, Фріс. Не наполягає. 257, Люшняк. Не наполягає. 258, Боблях. Не наполягає. 259, Лозинський. Не наполягає. 260, Крулько. Не наполягає. 261, Євтушок. Не наполягає. 262, Клочко. Не наполягає. 263, Гевко. Не наполягає. 264, Ляшенко. Не наполягає. 265, Забуранна. Не наполягає. 266, Ковальчук. Не наполягає. 267, Ковальчук. Не наполягає. 268, Ковальчук. Не наполягає. Ковальчук, наполягаєте взагалі? Не наполягає. 269, 270, 271 – це все Ковальчука. 273, Комітет з питань освіти. Не наполягає. 274, Бабак. Не наполягає. 275, Мазурашу. Вже висловився. 276, Пасічний. Не наполягає. 277, Крулько. Вже говорив. 278, Білозір. Не наполягає. 279, Євтушок. Не наполягає. 280, Фріс. Не наполягає. Далі, 283, Славицька. Не наполягає. 284, Мінько. Не наполягає. 285, Мінько. Не наполягає. Далі, 288, Юнаков. Не наполягає. 289. Це було вже. 290, теж була. 293, Славицька. Не наполягає. 294, це Мазурашу. Вже був. 295, це Южаніна. Була в нас зі своїми поправками. 296, Мазурашу. Був. 297, Славицька. Була. Не наполягає, перепрошую. 298, Южаніна. Була. 300-а, Комітет з питань соціальної політики. Не наполягає. 301-а, Мокан. Уже висловився. 302-а, Тимошенко. Вже висловилася. 303-я, Славицька. Не наполягає. 304-а, так. 304-а – це вона також включена в ряд, по яких буде виступати Разумков після 350-ої. 305-а Южаніної. Вже виступила. Так, Цабаль далі. 307-а, Підласа. Вона врахована. Врахована, я знаю, я тому сказав це. 308-а, Забуранна. Не наполягає. Зараз, 311-а, Цабаль. Вже висловився. 314-а, Железняк. Зняв. 315-а, Батенко. Не наполягає. 316-а, Разумков. Будь ласка, Дмитро Олександрович. Будь ласка, з процедури, а я прошу зайняти своє місце. Я прошу керівницю комітету зайняти своє місце, бо зараз будуть поправки. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
15:56:12 РАЗУМКОВ Д.О. Спочатку дайте ще, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Спочатку, да, з процедури тільки. 15:56:23 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, з процедури, я хотів би до вас звернутися як до головуючого. Мабуть, не зовсім коректно – не наполягає. Вони не можуть наполягати, їх у залі немає. Ви Ковальчука згадували, зараз Забуранну, ціла заступниця голови комітету, її немає. Тому просто, може, ви будете казати, як є, що немає, тоді буде більш коректно. Це просто в якості пропозиції. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дивіться… Дякую, Дмитро Олександрович. Якщо людина хоче наполягати, вона присутня і наполягає. Якщо її, чи не хоче наполягати, чи витягла картку, чи відсутня – я констатую факт, факту наполягання активного, активної своєї дії до відстоювання своєї поправки в людини немає. Тому я констатую – не наполягає. Дякую. Будь ласка, 316-а, Разумков. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
15:57:05 РАЗУМКОВ Д.О. 316-а правка, пов'язана з тим, що ви, в принципі, брешете, що грошей на армію немає, тому що ви берете гроші, відправляєте на дорожній фонд. 25 відсотків акцизу ви відправляєте на дорожній фонд. Перше, чому правка "Розумної політики" не була підтримана і ви не хочете забрати цей ресурс з дорожнього фонду? Друге, яка сума дорожнього фонду передбачається на наступний рік? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція по 316 поправці, будь ласка.
15:57:35 ПІДЛАСА Р.А. 316 поправка відхилена, тому що врахована 307 поправка, в якій чітко говориться, що всі джерела наповнення Державного дорожнього фонду, я сьогодні, до речі, це у виступі своєму говорила, у сумі 43,2 мільярда гривень будуть спрямовані до загального фонду для використання на потреби оборони в першу чергу. Тому немає сенсу по одному джерелу виймати, якщо ми всі джерела спрямували з доріг на загальний фонд. Я вважаю, що це правильно, тому що це є податки, які платять українські платники податків, це наші власні ресурси, які можуть використовуватися на потреби оборони: і акциз, і ввізне мито, і навіть штрафи за порушення Правил дорожнього руху. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте, Дмитро Олександрович, на 316-й чи вистачило пояснення? Наполягаєте, так? Будь ласка, я ставлю 316 поправку авторства Разумкова. Комітетом відхилена. Аргументи сторін ви почули. Прошу голосувати. 15:58:56 За-14 Рішення не прийнято. Далі 317-а, це все Железняка ідуть правки: 317, 318, 319, 320, 321, 322-а. 323-я Славицької. Не наполягає. 324-а, Івченко. Не наполягає. 325-а, Мазурашу. Виступив вже. 326-а, Комітет з питань соціальної політики. Не наполягає. Далі Тимошенко, 327-а. 328-а, Івченко. 329-а, Комітет з питань аграрної та земельної політики. Не наполягає. 330-а, Тимошенко. Висловилася. 331-а, Пузійчук. Не наполягає. 332-а Железняка. Далі: 333, 334, 335, 336, 337 і аж до 345-ї – це все Железняка, він зняв свої поправки. 346-а, Соколов. Не наполягає. 347-а, Мазурашу. Виступив уже. 348-а, Мокан. Виступив уже. 349-а. Дмитро Олександрович, це ваша. Будь ласка.
15:59:52 РАЗУМКОВ Д.О. 349 правка. Ви фактично забираєте залишки коштів у Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття та програм Мінекономіки і відправляєте на кешбек. Це дуже приховано називається у вашому варіанті законопроекту про бюджет. Це важко назвати законопроектом, але той документ, який ви називаєте проектом бюджету. Хотілося б зрозуміти, чи це так. А, повертаючись до попереднього питання, там, де ви відповіли, що нібито весь дорожній фонд кудись передається, скажіть, будь ласка, з "Вовиною тисячею" буде так само, ці ресурси можна буде передати на потреби сектору безпеки і оборони, а не займатися популізмом і не займатися підкупом виборця перед можливими виборами наступного року? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте відповідь по поправці цій, по 349-й.
16:00:44 ПІДЛАСА Р.А. 349 поправка говорить про кошти, які фонд безробіття вже перерахував на початку 2024 року до державного бюджету. Ми це рішення уже давно ухвалили і вони вже в цьому році використовувалися на потреби підтримки бізнесу. Міністерство економіки, яке здійснює координацію роботи як у сфері боротьби з безробіттям, так і у сфері з підтримки з бізнесом, аргументує достатньо справедливо, що найкращий спосіб боротися з безробіттям – це створювати робочі місця і допомагати з боку держави створювати робочі місця. Тому ми пропонуємо все ж таки ці кошти, які залишаться після виділення їх на підтримку в цьому році, продовжити використовувати на такі ж цілі в... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні? 349 поправка авторства Разумкова і колег. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 16:02:10 За-13 Рішення не прийнято. 350-а. Разумков, будь ласка.
16:02:16 РАЗУМКОВ Д.О. Роксолано Андріївно, ви плутаєтесь у показах, як завжди. Скажіть мені, будь ласка, якщо у вас є зайві кошти в Міністерстві економіки, про які ви зараз говорите, чому ви їх не переводите на підтримку бізнесу, а відправляєте на програму Президента "тисяча від Зеленського"? І чому тоді це так відбувається, чому ці кошти не направляються, або на створення додаткових робочих місць тощо? І якщо ми говоримо про створення додаткових робочих місць, то бізнес єдине, що вас просить – не лізьте, не втручайтесь своїми ручонками в їх бізнес і не піднімайте їм податки. Вони без вас справляться. Якось справлялися на початку повномасштабного вторгнення поки ви всі сиділи на Західній Україні, а хтось за кордоном, і зараз справляться, не дивлячись на всі ті потуги, які ви робити для того, щоб їх знищити. Це єдине прохання від бізнесу. Я не наполягаю на правці, але наполягаю на тому, щоб ви перестали бізнес "кошмарити" в Україні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте, 350 поправка. 351-а. Южаніна використала свою поправку. 352-а, Забуранна. Не наполягає. 353-я, Мінько. Не наполягає. 354-а, Забуранна. Не наполягає. 355-а, Мазурашу. Вже висловився. 356-а, Мазурашу. Висловився. Далі 357-а, Кучеренко. Висловився. Далі Тимошенко, 358-а. Висловилась. 359-а, Третьякова. Не наполягає. 360-а, Мамка. Не наполягає. 361-а, Славицька. Не наполягає. 362-а, Мінько. Не наполягає. 363-я. Разумков, будь ласка.
16:03:51 РАЗУМКОВ Д.О. Дана стаття пропонує виключити за наявності певних умов фактично виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, які знаходяться на рахунку Ощадбанку. Ми були з колегами, крайнє наше відрядження було в Миколаїв, люди жалілися, що повиїжджали з Херсона і частина з них перестала отримувати виплати, виплати від держави. Замість того, щоб запроваджувати різні піар-проєкти від Офісу Президента, від Президента, від всіх інших, гроші витрачати на квитки Укрзалізниці, кіно, доміно і тому подібне, і книжки, то, можливо, було все ж таки забезпечити людей тими виплатами, якими на початку повномасштабного вторгнення їх обіцяв забезпечити Президент, уряд, ви як монобільшість. У вас на це грошей в бюджеті немає, а на всякі забаганки є. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь комітету по 363 поправці.
16:04:57 ПІДЛАСА Р.А. 363 поправка пропонує виключити статтю 41. Ми не підтримуємо виключення цієї статті, тому що вона говорить про те, що гроші людей, які лежали в Державному ощадному банку, будуть знаходитися в Пенсійному фонді до запитання цими людьми. Власне, все. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте, Дмитро Олександрович, на 363-й? Будь ласка, 363 поправка авторства Разумкова і колег. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 16:05:39 За-11 Рішення не прийнято. 364. Гриб. Не наполягає. 365. Молоток. Не наполягає. 366. Славицька. Не наполягає. 367. Мінько. Не наполягає. Далі. 369. Южаніної. Далі. Цабаль. А 368-а, хтось використав, Дмитро Олександрович, вашу. Далі. 370-а. Цабаль. 371-а. Железняк. Не наполягає. 372-а. Мокан. Використав. 373-я. Тимошенко. Висловилась. 374-а. Мазурашу. Висловився. 375-а. Третьякова. Не наполягає. 376-а. Забуранна. Не наполягає. 377-а. Молоток. Не наполягає. 378-а. Славицька. Не наполягає. 379-а. Це Южаніної. Вже висловилась. 380-а. Мазурашу. Висловився. Те саме 381-а. 382-а. Тимошенко. Висловилась. 383-я. Славицька. Не наполягає. 384-а. Тимошенко. Висловилась. 385-а. Славицька. Не наполягає. 387-а. Железняк. Вже висловився. 388-а. Мовчан. Не наполягає. 389-а. Богданець. Не наполягає. 390-а. Клочко. Не наполягає. 391-а. Разумков. Будь ласка.
16:06:49 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Роксолана Андріївна, ви забрали військове ПДФО. І фактично наша правка пропонує повернути те, що обіцяв Президент, підписував відповідні документи з місцевою владою, обіцяла Верховна Рада України, обіцяв Кабмін, що ПДФО в розмірі 64 відсотки вони будуть утримувати. Заміть того ви в них забрали все ПДФО – і військове, і від поліції, і від десеенесників. Тому варто було б хоч іноді виконувати ті обіцянки, які даєш людям. Я розумію, що це не відповідає тим принциповим позиціям, які сьогодні є у владі, тому що не кинеш – не проживеш, це той лозунг, яким користуються представники сьогоднішніх владних інституцій. Але все ж таки давайте відкладемо політичну складову і повернемо те, що забрали у місцевої влади для того, щоб вони виконували свої повноваження, в тому числі допомагали Збройним Силам України набагато ефективніше, аніж робите це ви як бюджетний комітет і влада в цілому, в тому числі і Міністерство фінансів. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по 391 поправці.
16:07:58 ПІДЛАСА Р.А. 391 поправку комітет відхилив, але врахував ідентичну їй 412 поправку Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, зокрема в проекті Бюджетних висновків є висновок номер 2.30, в якому дається доручення уряду розглянути можливість зарахування у 2025 році до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад 64 відсотки податку на доходи фізичних осіб. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте? 391 поправка авторства Разумкова. Комітетом відхилена. Аргументи ви почули. Прошу голосувати. 16:08:53 За-14 Рішення не прийнято. Далі 392-а, Мінько. Не наполягає. 393-я, Аліксійчук. Не наполягає. 394-а, Мазурашу. Висловився. 395-а, Микиша. Висловився. 396-а, Лозинський. Що, що? Я перепрошую, 395-а, Микиша, да, це ваша авторська поправка, будь ласка. Моноавторська, я маю на увазі. А у вас скільки поправок буде? МИКИША Д.С. Зараз продиктую. 395… ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так, 395. МИКИША Д.С. 424. ГОЛОВУЮЧИЙ. 424. МИКИША Д.С. 588. ГОЛОВУЮЧИЙ. 588. МИКИША Д.С. 589. ГОЛОВУЮЧИЙ. 589. МИКИША Д.С. 594. ГОЛОВУЮЧИЙ. 594. МИКИША Д.С. 595. ГОЛОВУЮЧИЙ. 595. МИКИША Д.С. 687. ГОЛОВУЮЧИЙ. 687. МИКИША Д.С. 690. ГОЛОВУЮЧИЙ. 690. МИКИША Д.С. 698. ГОЛОВУЮЧИЙ. 698. МИКИША Д.С. 700. ГОЛОВУЮЧИЙ. 700. МИКИША Д.С. 1544. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1544. МИКИША Д.С. І 1545. 10 хвилин. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1545. Зараз, скільки всього поправок? Скільки? МИКИША Д.С. 10 хвилин і я не ставлю їх на… ГОЛОВУЮЧИЙ. І ви не ставите, і це вже всі ваші поправки? МИКИША Д.С. Ні-ні-ні, там ще будуть. ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас ще будуть, да? 10 хвилин. Давайте, будь ласка. Микиша, замість озвучених поправок 10 хвилин. Будь ласка.
16:10:20 МИКИША Д.С. Дякую. Про що ці правки? Правки насправді про одне з найважливішої, скажемо так, частини нашої України, - це місцеве самоврядування. Комусь подобається, комусь не подобається, вони відіграють надважливу роль в житті кожного громадянина України, кожного жителя громади, надважливе. І ці правки якраз подані для того, щоб покращити їх існування, їх роботу і їх, скажемо так, можливість впливати на життя кожного громадянина, вирішувати їх проблеми і задовольняти потреби. Ну, от почну з того, що вчергове, ну просто якась дикість, як на мене, і я вважаю, що це робиться спеціально для того, щоб , скажемо так, заговорити проблеми і відволікти від всіх інших, які у місцевого самоврядування є. 64 відсотки ПДФО. Про що саме мова? Якраз про ці 4 відсотки, які кожного року ми приходимо до бюджету і знову починаємо їх проговорювати. Та схаменіться вже! Єврокомісія поставила це як виконану вимогу. Дуже буде цікаво і дивно, коли завтра ці 4 відсотки таки зникнуть. І що тоді Єврокомісія? Вона дивиться, так, Україна виконала цей пункт, цей. А потім дивиться, а що це таке? Що це відбувається? Ви що там, несповна розуму? Ви взяли і відкотили те, що ви виконали. Ну, це можна торгуватися всередині країни, там політичні якісь мотиви, але це точно не можна робити на рівні Європи, тим паче, коли ми йдемо і намагаємося вступити в Євросоюз. З чим ми граємося? Про що ми взагалі розмовляємо? Друга історія. Багато говорять про те, що місцеве самоврядування таке сяке, не допомагає армії, а могло б допомагати ще більше. Я вам нагадаю, що й досі місцеве самоврядування може закуповувати матеріальні цінності, а передавати їм – Збройним Силам України та іншим військовим підрозділам Сектору безпеки і оборони наразі й досі не можна. Так, ми прийняли законопроект 9559, який це врегульовує. Але вже четвертий місяць Президент його не підписує, а відповідно він не діє. Вдумайтеся ще раз, 24.02.2022 року почалося повномасштабне вторгнення. Ми маємо використовувати абсолютно всі можливості, які необхідні для того, щоб допомогти нашим Збройним Силам і загалом Сектору безпеки і оборони. Місцеве самоврядування це може робити, але закон йому це забороняє. Пройшло вже… скоро вже буде третій рік, а ми й досі не можемо їм дозволити. 9560, який є продовженням цього законопроекту, взагалі не розглядався, до речі, це бюджетний комітет. Він взагалі не виносився і не розглядався навіть ними. 9559-д ми мучили більше року, саме мучили. Скільки було боротьби, скільки було політичних маніпуляцій і фейків. Зрештою прийняли, Президент не підписує. Не працює. І не дивлячись на це тим не менш голови місцевих громад, самі громади, виконавчі комітети, місцеві ради все одно голосують і підтримують Збройні Сили, і весь Сектор безпеки і оборони. І що вони мають? Вони мають кримінальні справи і переслідування, бо закон не дозволяє. От вдумайтеся, вони купують РЕБ, вони купують "мавіки", дрони і інше, вони купують Пікапи, можливо, Швидку навіть купують, передають. І на наступний день приходить до них спочатку контролюючий орган, там аудиторська служба, Рахункова палата в тому числі, можливо, прийти, тим паче з тим законопроектом ганебним, який сьогодні був прийнятий, і обов'язково прийде. А після цього приходить правоохоронний орган – ДБР, поліція, БЕБ, всі підряд, прокуратура, звичайно, перша, хто приходить, навіть СБУ – і заводять кримінальні справи за те, що орган місцевого самоврядування допоміг сектору безпеки і оборони. Хлопці та дівчата, які зараз знаходяться на нулі і захищають нашу країну, в першу чергу тих, хто, і правоохоронців в тому числі, які приходять потім і "кошмарять" місцеве самоврядування. Тепер давайте по-іншому. Ефективність використання коштів. Забирали військовий ПДФО і казали, що оце ж злодійкувате місцеве самоврядування не може використати або краде і взагалі ми тут на центральному рівні їх краще використаємо. Ну що, краще використали, ну? Я вам зараз скажу, в 2023 році за останні три місяці, коли було забрано, до речі, з порушенням Конституції, 58 статті, зворотної дії в часі, вони хотіли залучити 26 мільярдів гривень. Знаєте, скільки не використали у 2023 році? 19,7 мільярда, це майже 80 відсотків, не використали. Станом на вересень 2024 року використання 45 відсотків. Тобто за вісім місяців використали 45 відсотків і будуть, що, намагатися за чотири місяці, що залишились, 55 використати? Оце все говорить про те, як відбувається загалом. І знову ж місцеве самоврядування – ворог, вони такі сякі, погані, все інше. Я вам нагадаю про казначейство і 590 Постанову. Про що вона говорить, вона чітко регламентує видатки і черговість цих видатків по всій країні для абсолютно всіх, хто має бюджетні та кошти місцевого самоврядування, і там чітко говориться, що в першу чергу використовуються кошти на армію і на забезпечення життєдіяльності держави, в другу чергу соціальні видатки і в третю всі інші видатки, які потрапляють в першу та другу чергу. Питання, чому у 2022 році ця постанова працювала і місцеве самоврядування не могло придбати навіть пачку паперу, щоб надрукувати якісь заяви і все інше, документи створити? Була проблема. В цій постанові нічого не змінюється і в 2023 році з'являється бруківка, з'являються там фонтани, дороги і все інше, те, що зараз показують по телемарафону і все інше, дискредитуючи місцеве самоврядування. То, можливо, була команда, що дозволяє їм це робити. І, до речі, знову розвінчую фейки і маніпуляції відносно місцевого самоврядування. А вони такі, що насправді це там менше 10 відсотків всіх громад, а їх існує в України 1 тисяча 469. Ще раз, 1469. І менше 10 відсотків просто ганебних злодійкуватих місцевих голів, які цим скористалися. От їх вам і показали. Але вам не покажуть про 90 інших, про 90 відсотків іншого місцевого самоврядування, інших голів, інших представників виконавчого комітету комунальних підприємств, установ, депутатів місцевих рад, які крім того, що воюють, ще й також підтримують, які залишилися на місцях, і підтримують Збройні Сили України, і загалом сектор безпеки і оборони. Вам про це не розкажуть. Вам також не розкажуть, що за перший рік 22-й і частину 23-го року місцеве самоврядування на фортифікації, на допомогу всіма іншими можливостями все, що є, допомогло на більше ніж 60 мільярдів. Вам же про це не розкажуть. Розкажуть, що місцеве самоврядування злодійкувате, страшне і краде, і продовжує це робити. Більше того, розповідають про те, що отримують зарплати там шалені і все. Знову розвінчуємо міф. По даним, які ми запросили і отримали, менше одного відсотка всіх голів громад отримують більше 100 тисяч, менше одного відсотка. А вам розповідають, що вони отримують по 100, по 200 з чимось тисяч. Середня заробітна плата в більшості голів не перевищує 45, 50 тисяч гривень. Не перевищує. Не в цьому діапазоні не перевищує, але вам розповідають, що місцеве самоврядування ворог, треба їх цькувати і все інше. Я вам поясню, чому так відбувається, бо місцеве самоврядування в даному випадку є політичний опонент, який може впливати також на вас, що ви думаєте, як ви можете виступати, не підтримувати і не згоджуватися, і не погоджуватися з тим, що дуже часто робить центральна влада. І оскільки це загроза для центральної влади, тоді треба зробити так, щоб місцеве самоврядування будь-якого представника не слухали і не чули, і казали, що він злодій. І отак от формується вороже ставлення до місцевого самоврядування. А я вам нагадаю, що саме, якщо у вас якась проблема, ви куди йдете? Ви йдете до місцевої ради, яка б вона не була. Ви приходите туди і отримуєте всі базові послуги, абсолютно всі. Якщо якась проблема, ви також туди йдете. І якщо навіть хтось у вас служить і вам необхідна допомога – ви також прийдете туди. А допомогти подекуди місцеве самоврядування вам не може, бо немає коштів, в них їх забирають в тому числі. І всі ці мої правки були направлені на це, але, на жаль, відсутні народні депутати, щоб підтримати всі ці правки. Дякую. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
16:20:19 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков, 9 хвилин.
16:20:28 РАЗУМКОВ Д.О. Ну, тут всі багато розповідали, що бюджет воюючої країни. В мене запитання і потім прошу все ж таки голові комітету його дати. Скажіть, будь ласка, фактично з Верховної Ради пролунала заява про те, що буде додатково мобілізовано 160 тисяч. Чи передбачені ці видатки в цьому проекті Державного бюджету? Чи знову ви "намалювали" це зі стелі і цих грошей немає? Потім ви прийдете через місяць, будете ручечками розводити, розповідати: ой, як невдобно вийшло, хто ж це наробив, і нам ще треба гроші, тому що в бюджеті їх немає. Це перше запитання. Друге запитання, воно до народних депутатів, але, на жаль, не можу до них звернутися. Є дійсно позитив, тому що в залі вже половина від тих, хто присутній, це команда "Розуміної політики" і з такими темпами, я думаю, що у нас буде більшість. Але, на жаль, поки що не вистачає голосів. Тим не менше запитання до всіх народних депутатів і це те, що запитують мене, що запитують, думаю, вас, тих, хто не боїться спілкуватися із військовими, і ходить по вулицям там, де зустрічає їх рідних, які задають це запитання. А що з демобілізацією, з тою демобілізацією, яку обіцяли всі – і Голова Верховної Ради, і Президент, і профільне міністерство, і профільний комітет, які розповідали про те, що а ми з вами буквально ще трохи і дамо людям демобілізацію. В тому Законі про мобілізацію якось воно не так було написано, щось з ним було не таке, і воно якось не так працювало. Але ми зараз швиденько напишемо, ну, нам максимум потрібно 8 місяців. Так у вас не з мобілізацією проблема – у вас з головою проблема, тому що написати цей закон, ну, це тижні три. Ми змогли це зробити за два. Я розумію, що для Кабміну, мабуть, це, ну, місяць з урахуванням тих здібностей, які там є, але все ж таки це можна було зробити. Ну, враховуючи той Кабмін, який є, ну, два місяці. Але пройшло вже набагато більше часу. Закону немає. Ми вам допомогли. Відповідний законопроект зареєстрований командою "Розумної політики", знаходиться в стінах Верховної Ради. В зал ви його не виносите, блокує керівництво Верховної Ради, блокує монобільшість, тому що це знаходиться в зоні відповідальності саме цих двох суб'єктів. Цього немає. І фактично всі роблять вигляд, займають позицію страуса, ховаючи голову в пісок і розповідаючи про те, що якщо ми не бачимо проблеми, то її немає. Вона є. Вона є з демобілізацією, люди абсолютно демотивовані. І сьогоднішня ситуація на фронті – це в тому числі та частина проблеми, яку створили ви. Тому що, коли ви голосували за мобілізацію, ви не дали людям граничного терміну служби. Вони не розуміють, до якого терміну вони будуть служити. До того терміну, як їх вб'ють чи вони отримають каліцтво? Ну, це не термін, це вирок. І вирок буде вам як владі, яка це забезпечила, таке відношення до наших захисників. Друге питання – це питання з демобілізацією тим, хто був мобілізований з 18 до 25 років і ті, хто до цього були обмежено придатними. Ну, довго боролася опозиція, і я, і наші колеги по парламенту, і колеги з "Розумної політики", які все ж таки вас дотисли – і ви проголосували закон, яким сьогодні заборонили мобілізувати з 18 до 25 років. Ну, ми то заборонили, а Президент далі грається і не підписує цей законопроект, лежить в нього на підписі. І він буде так довго лежати, тому що, не дивлячись на те, що в Конституції визначено 15 діб на підписання або ветування законопроекту, гаранту Конституції байдуже - це дуже м'яко підбираю слова, – байдуже на той закон, ключовий закон держави, гарантом якого він є. І він просто його нівелює, на нього не звертає увагу і його не виконує. До речі, Президент колись обіцяв, що якщо він порушить закон, то він піде. Я вже багато разів, тут раз на тиждень можна заяву писати. Але повертаємось до 18-25-ти років. В останній момент перед голосуванням законопроекту прибрали норму про демобілізацію, прибрали норму про демобілізацію, сказали: ми зараз тут швиденько щось допрацюємо і занесемо відповідний законопроект. Знову сказати і виконати обіцянку для влади – це дві абсолютно різні речі, які майже ніколи між собою не перетинаються. Тим не менше ми за них це зробили. Зареєстрований відповідний законопроект, соавтором якого є і я, й інші колеги по парламенту, який дозволяє за бажанням провести демобілізацію для тих, хто був усупереч закону, всупереч здоровому глузду, але з урахуванням того, що зробила монобільшість і влада, був мобілізований у проміжку від 18-и до 25-и років, а до цього був обмежено придатний. Що ми й казали, що з цим також будуть проблеми, ви відмахувались. Наступне питання. Ви зараз "дуже ефективно", в лапках, проводите промацування суспільства, готуючи його до зменшення мобілізаційного віку, через різні говорящі голови Офісу Президента, парламенту, інших інституцій. Давайте так, ви це хотіли закласти в Закон про мобілізацію, ви це заклали. Якщо б я й інші колеги це не знайшли, ви б це протягнули. Навіть Президент розповідав: це ж неправда. Ну як неправда, ви зараз не мобілізували тих, кому менше 25 років? Правда. Так хто казав правду, Разумков чи Зеленський? На жаль, Разумков. Чому на жаль? Тому що в моєму розумінні, гарантом правди в державі має бути Президент. Президент країни – це інституція, а не людина, яка грається в те, що хоче виглядати краще, аніж є насправді. Тому, шановні колеги, треба й це виправляти, треба вийти і чесно сказати: ви хочете зробити мобілізацію менше ніж 25 років? Окей, тоді ви маєте розуміти, що ви просто знищуєте державу і генофонд. Ви наробили все для того, щоб люди не повертались назад у державу, все. Все, що могли, не могли, ви перейшли всі можливі кордони, і зробили так, щоб люди не перейшли кордон назад і не повернулися. Люди обирають, що тікають через Тису, тому що не розуміють ті правила, по яких живе сьогодні держава. Люди, які виїхали за кордон ще забагато до повномасштабного вторгнення, ви зробили все для того, щоб вони отримали зараз іноземне громадянство і ніколи не повернулися в Україну. Ви робите все для того, щоб знищити майбутнє країни, зменшити кількість українців, громадян України, для того, щоб вони потім не повернулися в Україну і не задали вам питання як ви довели до ручки їх Батьківщину. Я розумію логіку, якою ви користуєтеся, але ця логіка абсолютно не перетинається зі здоровим глуздом і державницькою позицією. Наступне. Ви сьогодні зробили так, що люди, які повтікали з тимчасово окупованих територій, приїхали на звільнені або підконтрольні уряду України території, повертаються на окуповані території рашистами. І це не якесь ІПСО російське, це каже Лубінець – Уповноважений з прав людини, і каже, на жаль, правду. Я розумію, що на Банковій своя атмосфера радощів і веселья, але за рахунок чого? За рахунок горя людей, які не знайшли себе, не отримали допомогу держави, яку ви забрали зараз тимчасово переміщеним особам, людей, які мають вибір: або жити тут під відкритим небом, або повернутися на окуповані території, тому що там, може, є хоч якийсь дах над головою. Тобто ви одних вигнали за кордон у Європу і робите так, щоб вони не повернулися, інших витискаєте на окуповані території – ви просто намагаєтесь звільнити територію від українців. Навіщо ви це робите? Я не знаю, відповіді у мене немає. Взагалі ваша економія бюджету – це зменшення пенсіонерів на 30-40 тисяч щороку. Ви обіцяли зменшення тарифів і збереження тарифів до кінця війни, сьогодні ви їх вкотре піднімаєте. Ви робите все, щоб люди не могли сплачувати за свою нерухомість, після цього ви її будете віджимати, забирати нібито в державу, а по факту забирати собі і щоб ці люди або повмирали, або повтікали знову за кордон, або на окуповані території. Це не про державу, це про збереження влади і тримання за крісло. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
16:29:35 ГОЛОВУЮЧИЙ. 397-а, Юнаков. Не наполягає. 398-а, Рубльов. Не наполягає. 399-а, це Васильченко. 400-а, Калаур. Не наполягає. 401-а, Урбанський. Не наполягає. 402-а, Безгін. Не наполягає. 403-я, Драбовський. Не наполягає. 404-а, Тістик. Не наполягає. 405-а, Марченко. Не наполягає. 406-а, Пивоваров. Не наполягає. 408-а, Бабенко. Не наполягає. 409-а, Гриб. Не наполягає. 410-а, Пасічний. Не наполягає. 411-а... 412-а, перепрошую, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 413-а, це Тимошенко. 414-а, Кінзбурська. Не наполягає. 415-а, Гевко. Не наполягає. 416-а, Ляшенко. Не наполягає. 417-а, Боблях. Не наполягає. 418-а, Фріс. Не наполягає. 419-а, Лабазюк. Не наполягає. 420-а, Бакунець. Не наполягає. 421-а, Євтушок. Не наполягає. 422-а, Білозір. Не наполягає. 425-а, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 426-а, Мазурашу. Виступив. 427-а, Безгін. Не наполягає. 428-а, Аліксійчук. Не наполягає. 429-а, Магера. Не наполягає. 430-а, Мандзій. Не наполягає. 431-а, Лаба. Не наполягає. 432-а, Батенко. Не наполягає. 433-я, Мейдич. Не наполягає. 434-а, Мовчан. Не наполягає. 435-а, Богданець. Не наполягає. 436-а, Клочко. Не наполягає. 437-а, Тістик. Не наполягає. 438-а, Бабенко. Не наполягає. 439-а, Марченко. Не наполягає. 440-а, Урбанський. Не наполягає. 441-а, Лозинський. Не наполягає. 442-а, Калаур. Не наполягає. 443-я, Пивоваров. Не наполягає. 444-а, Рубльов. Не наполягає. 445-а, Разумков. Будь ласка.
16:30:59 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, я одразу дві правки візьму, цю і 465-у, але буду ставити лише 465-у. Поставте 2 хвилини, будь ласка. 16:31:08 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. 16:31:12 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Роксолана Андріївна, правка пропонувала встановити цільове використання доходів державного бюджету, отриманих за рахунок військового збору, наступним чином: 40 відсотків на озброєння Збройних Сил України, причому на ефективне озброєння, не так як це відбувається сьогодні, що можна назвати відмиванням коштів і розкраданням коштів державного бюджету. Друге. 40 відсотків на грошове забезпечення нашого війська, щоб ви знову потім тут не бігали всі дружно по залу і не розповідали ой, гроші завершились, тому що ми думали, що війни не буде а потім ми думали, що вона завершиться в середині 24-го року на кордонах 91-го року або, я не знаю, може, у вас якісь інші кордони і інша логіка, просто хотілось її б теж почути і зрозуміти. До речі, я не почув відповідь, цей бюджет розрахований до кінця війни, до кінця 25-го року, чи знову ви його порахували на середину 25-го на 1 березня, може на 1 квітня, День сміху, тому що вам дуже смішно на відміну від наших з вами захисників. Тому я все ж таки хотів би почути відповідь, чи це обраховано до кінця війни, чи знову ви, як завжди, порахували аби як? І повертаючись до самої правки, 20 відсотків на військові частини ЗСУ та інші військові формування – це той ресурс, яким безпосередньо могли б керуватися Збройні Сили України, закуповуючи дрони в обхід корупційних схем, які існують в міністерствах, закуповувати інше обладнання, більш ефективно використовувати кошти так, як це завжди було, коли гроші знаходились, наприклад, у місцевої влади. Але коли ви забрали їх на центральний рівень, фактично це призвело до того, що гроші використовувалися абсолютно неефективно. Тому, будь ласка, якщо можна, відповідь, цей бюджет розрахований до кінця 25-го року, чи знову ви думаєте, що війна завершиться післязавтра? І чому не була підтримана правка? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету по озвучених правках 445-а і 465-а. Будь ласка.
16:33:16 ПІДЛАСА Р.А. Я все ж таки хочу з дозволу Руслана Олексійовича відповісти на питання з приводу того, як розраховані видатки. Ви знаєте, що ми внесли зміни в законопроект, в Закон про Державний бюджет на 2024 рік законопроектом 11417, і він передбачає близько 2,1 трильйона видатків на 2024 рік на потреби оборони. В 2025 планується вже 2,2 трильйона гривень на потреби оборони. Я тут можу сказати лише про одне, якщо буде відбуватись така ж інтенсивність бойових дій, якщо не буде якихось форс-мажорів, то на 2025 рік нам має вистачити цих грошей, але ми не можемо гарантувати, що на фронті не відбудеться щось таке, що потребувати значних фінансових вливань, або що в нашій роботі з міжнародними партнерами не відбудеться якихось… ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 265 поправка авторства Разумкова і колег. Вона комітетом відхилена. Аргументи сторін ви почули. Прошу голосувати. 16:34:44 За-13 Рішення не прийнято. 446-а, Пасічник. Не наполягає. 447-а, Васильченко. 450-а, Драбовський. Не наполягає. 451-а, Юнаков. Не наполягає. 452-а, Боблях. Не наполягає. 453, Ляшенко. Не наполягає. 454, Гриб. Не наполягає. 455, Гевко. Не наполягає. 456, Фріс. Не наполягає. 457, Білозір. Не наполягає. 458, Євтушок. Не наполягає. 461, Геращенко. Виступила. 462, Мандзій. Не наполягає. 464. Мінько. Не наполягає. 466, Разумков. Будь ласка.
16:35:28 РАЗУМКОВ Д.О. Роксолана Андріївна, я розумію, що ми з вами живимо в паралельних реальностях, але я вам, знаєте, що скажу, на фронті кожного дня щось відбувається і це щось дуже страшне. Я розумію, що в Раді не страшно в ложі уряду сидіти, а там страшно. І кожного дня ми, на жаль, завдяки тому, що ви не профінансували Збройні Сили України достатнім чином в 2024 році, втрачаємо території кожного божого дня, не дивлячись на той героїзм, який ми бачимо від наших захисників. Тому ваша заява, що якщо щось не поміняється – поміняється, війна стає ще більш страшною. І для кожного, хто сьогодні знаходиться на фронті, це факт, на відміну від народних депутатів, яких сьогодні немає в залі, на відміну від профільного комітету, який не заклав резерви для того, щоб забезпечити у разі чого, як ви вважаєте, додаткові видатки для захисту Батьківщини. Будь ласка, поставте… ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція по 466 поправці.
16:36:38 ПІДЛАСА Р.А. 466 поправка відхилена. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю 466 поправку на голосування. Вона відхилена. Прошу голосувати. 16:36:57 За-13 Рішення не прийнято. Далі, шановні колеги, 469-а, Микиша. І там ціла низка далі ваших, так? Що-що? Ні, дивіться, друзі, давайте домовимося так. За трибуною місце доповідаючого. І він може уступити тільки тоді, коли ви попросите у нього про це. Я не маю права просити. Тому, будь ласка, якщо Роксолана Андріївна люб'язно дасть вам можливість, тоді, будь ласка. Скільки ви правок ставите? МИКИША Д.С. (Не чути) ГОЛОВУЮЧИЙ. 951-а, так. Скільки? Скільки хвилин? 10 хвилин, будь ласка. І ви не ставите їх. А ви пропустили 467-у, її теж сюди зараховуємо. Добре, тоді 10 хвилин замість всіх цих поправок, які ви озвучили. Будь ласка.
16:38:13 МИКИША Д.С. Дякую. Колеги, всі ці поправки, вони направлені на те, щоб якраз підтримати військові підрозділи, які є, працюють і ефективно захищають нашу країну від повномасштабного вторгнення, від агресора, від Російської Федерації, що вторглася до нашої країни. І мова в першу чергу якраз про те, як ми маємо ефективно підтримувати нашу армію. Але в мене є декілька запитань. Я б хотів би спочатку почати з цих запитань, а потім перейти як саме ми маємо перенаправити ці кошти, про які говориться в правках. Питання номер перше, я вже озвучив, але повторюся – використання військового ПДФО і його ефективність. Знову за 23-й рік мало бути зібрано 26 мільярдів, вони їх зібрали, але не використали 19,7, близько 80 відсотків. Це перше. Друге. 24-й рік, станом на вересень 45 відсотків використання, тобто за 8 місяців 45 відсотків, за ті місяці 4, що залишилося, мають використати 55. Це про ефективність? Інше питання. Де 40 мільярдів, які ми виділяли Верховною Радою в 2023 році? А виділяли ці 40 мільярдів на безпілотні системи загалом. Питання, де вони, ці гроші? Бо оскільки… до мене звертається військовий підрозділ, коли приїжджаємо ми безпосередньо до них, безпосередньо на лінію бойових дій, на лінію зіткнення і питаємо, ви отримали хоч якісь безпілотники? Так, деякі військові підрозділи, отримав там один "матрікс", хтось отримав "мавік". А хтось взагалі, кажуть, не бачили нічого. І більша частина із всіх, кого ми запитуємо і хто до нас звертається, кажуть, що ми ніколи не бачили жодного FPV від нашої держави. Питання знову. Де 40 мільярдів гривень, які ми виділяли на придбання якраз оцих всіх безпілотних літальних апаратів? Дуже цікаво. Інше питання, це знову про ефективність використання коштів. Ви бачите постійно скандали, які відбуваються, в тому числі, до речі, і Державної служби зв'язку і захисту інформації, яка якраз закуповує ці всі безпілотники. Були скандали? Були. Були кримінальні справи? Так. Відсторонені голови? Так. І це тільки один підрозділ. Останні скандали відносно закупівель, які відбувалися в Міністерстві оборони, з Агенцією з оборонних закупівель і всього іншого, скандал на скандалі. Це ефективне використання коштів на придбання всіх тих необхідних засобів зброї, в першу чергу, засобів особистого захисту якраз військових? Це ефективне використання коштів? Далі. Про що зараз постійно скаржаться наші військові – додаткова грошова винагорода. Ну, люди воюють, нас захищають, стоять на нулі, а додаткової грошової винагороди немає, і подекуди місяцями немає. Як це може бути? Ми спрямовуємо величезні кошти, мільярди на забезпечення всього Сектору безпеки і оборони, і особливо тих, хто зараз на нулі, ті, хто мають отримувати не 20, не 30 тисяч, а додаткову сотку. Вони їх отримують? Ні. А подекуди не отримують навіть і 30 тисяч плюс, знаходячись біля зони бойових дій, як і має бути, і справедливо офіційно їх отримувати. Отримують? Ні, не отримують. І правки ці якраз говорять про те, що ми маємо перерозподілити, до речі, військове ПДФО в першу чергу, маємо перерозподілити ці відсотки. Ми подавали окремо правки. Він куди йде військове ПДФО? Військовий збір, до речі. Він іде в спеціальний фонд? Ні. Військовий збір не йде в спеціальний фонд, він йде у загальний фонд, де дороги, де зарплатні, в тому числі і прокурори, і все інше, про що постійно говорять. А має йти відповідно на Сектор безпеки і оборони забезпечення, в Збройні Сили України на тих, хто воює, має туди використовуватися. І якраз ці правки на те, щоб правильно перерозподілити відсотки. Знову говорили про те, що місцеве самоврядування неефективно використовує кошти і все інше. Але тим не менш всі військові підрозділи, безпосередньо військові частини, приїжджали до відповідного голови і отримували або їм купували необхідне обладнання, що їм треба, або давали субвенцію. Але, коли забрали кошти, вони субвенцію перестали отримували. Так зробили, що 10 відсотків тепер військового ПДФО отримає військова частина. Так, а ми говоримо не 10, треба більше і в правках цих кажемо куди саме треба, щоб воно йшло і як використовувалося: на військову частину додатково, на відповідні структури. Головне управління розвідки Міністерства оборони – додати коштів. Вони ефективно використовують і кошти, і взагалі ефективно працюють. Ви все це бачите. Це не треба щось видумувати, вигадувати, відкривати телеграм-канали і бачити їх роботу. Служба безпеки України також, що вони виконують на морі, ви все це бачите, і ми кажемо, якщо вони ефективно працюють, якщо ефективно захищають нашу країну, давайте їм додатково дамо, і їм, і іншим військовим підрозділам, і про це ці правки. Інша історія. В нинішньому бюджеті дійсно зменшується на Міністерство закордонних справ. Та дипломатична робота – одна з найважливіших. Під час війни Міністерство оборони разом з армією і Міністерство закордонних справ – одне з найважливіших міністерств, яке має комунікувати і отримувати ту міжнародну допомогу, яка нам допомагає захищатися. А ми бачимо зменшення. Мало того, що ми десятки років не працювали з Глобальним Півднем: Африка, Латинська Америка – і зараз почали відкривати там посольства і консульства. Як ви думаєте, фінансування стало більше? Ні. Замість того, щоб допомогти і ефективно працювати, ну воно не злітає так. А мало би. Питання додаткове також. Ми говоримо про те, що маємо захищати, маємо воювати за нашу країну, за все інше, навіть приймали так званий законопроект про мобілізацію. А які результати цього законопроекту? Які результати, про які ми попереджали, коли його приймали, так само, до речі, сиділи правки говорили, кожну проговорювали. До якого результату приведе, до якого результату приведе оце тецекашне працювання, те, що вони зараз роблять, бусифікація ця, ми ж про це попереджали. Більше того, говорили, як треба ефективно, краще використати кошти, як треба ефективно ставити відповідні норми, щоб воно дійсно працювало. Так, в ТЦК є дійсно достойні люди, гідні, які пройшли бойові дії, але їм соромно за своїх колег, що вони зараз роблять. І що, результат цього законопроекту так званого про мобілізацію допоміг війську, допоміг армії? Стало більше людей? Фронт не провалюється, ні? Де ж результати, необхідні цієї всієї історії? А де про демобілізації7 А де про ротацію, де ця вся історія? Де обіцяний Кабінетом Міністрів законопроект про демобілізацію – все, заговорили, забули? Ні, так не має бути. А демобілізація, ротація військ, соціальний пакет – це все безпосередньо впливає і на мобілізацію, і кошти, про які ми говоримо, і ці правки говорять, також впливають на боєздатність нашої армії, яка тримає фронт, тримає поки що. Місцями, так, дійсно, погані речі відбуваються, провалюються. Але загалом тримає, поки тримає. І от тепер дивимося на це все, бусифікація, яка є, взагалі я вважаю злочинною. Ви отримали близько 3 мільйонів даних військовозобов'язаних. Що вам заважає їх потроху мобілізовувати, щоб не було в країні ні галасу, нічого? Більш того, більша частина цих людей, чоловіків, готові. Вони готові, вони кажуть, я не прийду сам в ТЦК добровільно йти в армію. Якщо до мене звернуться, прийдуть, я, звичайно, піду. Нащо цей цирк? Гнобити ще більше? Провали на економічному фронті так само виходить. І все, нас ведуть до чого, до перемир'я так званого? Хоча насправді це просто пауза в війні до наступного нападу Російської Федерації. От такі маленькі рішення роблять величезну біду і горе. І ми постійно говоримо, що кожна річ, кожна частинка важлива, мала частинка, вона важлива, і ці правки також говорять про це. ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, 483-я, Тістик. Не наполягає. 484-а, 485-а, 486-а, теж Тістик. Не наполягає. 487-а, це Васильченко, була вже. 488-а, Геращенко. 489-а, Богданець. Не наполягає. 490-а, Мейдич. Не наполягає. 491-а, Марченко. Не наполягає. 492-а, Урбанський. Не наполягає. 493-я, Калаур. Не наполягає. 494-а, Пивоваров. Не наполягає. 495-а, Рубльов. Не наполягає. 496-а, Тістик. Не наполягає 499-а, Юнаков. Не наполягає. 500-а, Драбовський. Не наполягає. 501-а, Бабенко. Не наполягає. Далі. 505-а, Мовчан. Не наполягає. 506-а, Лозинський. Не наполягає. 507-а, Білозір. Не наполягає. 508-а, Гриб. Не наполягає. 509-а, Фріс. Не наполягає. 510-а, Пузійчук. Не наполягає. 511-а, Боблях. Не наполягає. 512-а, Ляшенко. Не наполягає. 513-а, Гевко. Не наполягає. 514-а, Євтушок. Не наполягає. 515-а, Магера. Не наполягає. 517-а, Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування. Не наполягає. 518-а, Бабак. Не наполягає. 519-а, Гришина. Не наполягає. 521-а, Мотовиловець. Не наполягає. 522-а, Кисилевський. Не наполягає. 523-я, Забуранна. Не наполягає. 524-а, Третьякова. 525-а, Третьякова. Не наполягає. Далі Южаніної поправки ідуть, вона відмовилася від своїх поправок. 530-а, Тимошенко. Вже виступила. 531-а, Богданець. Не наполягає. Далі знову поправка Тимошенко. Далі 533-я, Богданець. Не наполягає. Далі 536-а, Мамка. Не наполягає. 538-а, Мандзій. Не наполягає. 540-а, Клочко. Не наполягає. 541-а, Крулько. Не наполягає. 542-а, Євтушок. Не наполягає. 543-я, Гевко. Не наполягає. 544-а, Ляшенко. Не наполягає. 545-а, Боблях. Не наполягає. 546-а, Лозинський. Не наполягає. 547-а, Гриб. Не наполягає. 548-а, Фріс. Не наполягає. 549-а, Кисилевський. Не наполягає. 550-а, Мовчан. Не наполягає. 552-а, Тістик. Не наполягає. Далі 533-я, Драбовський. Не наполягає. 553-я, перепрошую, Драбовський. Не наполягає. 554-а, Юнаков. Не наполягає. 555-а, Пивоваров. Не наполягає. 556-а, Марченко. Не наполягає. 557-а, Мейдич. Не наполягає. 558-а, Калаур. Не наполягає. 559-а, Урбанський. Не наполягає. 560-а, Люшняк. Не наполягає. 561-а, Пивоваров. Не наполягає. 562-а, Бакунець. Не наполягає. 563-я, Тістик. Не наполягає. 564-а, Євтушок. Не наполягає. 565-а, Білозір. Не наполягає. 567-а, Фріс. Не наполягає. 568-а, Гевко. Не наполягає. 569-а, Ляшенко. Не наполягає. 570-а, Боблях. Не наполягає. 571-а, Мовчан. Не наполягає. 573-я, Пасічний. Не наполягає. А це вже... МАЗУРАШУ Г.Г. Останній блок, я зараз... ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ваш останній блок і ви 823-ю поставите? Да. Будь ласка, 573-я і до 5 хвилин, Мазурашу.
16:51:13 МАЗУРАШУ Г.Г. Георгій Мазурашу, "Слуга народу", 203-й округ, Чернівецька область. Правка, яку я буду ставити на врахування, стосується прогресивного військового збору. І це теж про те, щоби ми направляли більше коштів на армію. Ми тут констатуємо, що нам критично не вистачає грошей в Україні зараз. Але є ще одна страшніша проблема: нам критично не вистачає вже людей, тому що це найцінніший ресурс країни і ми дуже неефективно ним розпоряджаємось. Звісно, що як і колеги, я не висловлюю претензії Мінфіну, тому що вони верстають бюджет з того, що є, з тих реалій. Але загалом, як ми управляємо країною, наша команда, це дуже погано, як кажуть наші виборці, і як кажуть ті військові, з якими я активно комунікую. Нам треба більше надходжень в бюджет. Звідки ці кошти візьмуться? Звісно, що потрібно підтримувати економіку. А що ми робимо? Ми робимо рівно протилежне. Ми заганяємо економіку в тінь підняттям податків, ми знищуємо економіку тим, що забираємо людей, які очевидно неспроможні захищати Вітчизну зі зброєю в руках, але могли би і мали би працювати на сталу оборони, роботою на економіку. Ми відкрили полювання на них, безбашенні тецекашники разом з поліцейськими, які допомагають їм полювати на українців, тому що їм сказали, якщо не приведете, плани уже є у нас. Ви ж про це знаєте, колеги, правильно, ви ж спілкуєтесь на місцях, хто звідки. План є, скільки треба привести громадян в ті відстійники, де тримають їх потім закритими, без можливості навіть зв’язатись з рідними. І самі військові кажуть уже, скільки разів ті найсміливіші з найсміливіших, які наважуються публічно говорити про це, що їм не потрібні на фронті ті, які з різних причин не спроможні і не хочуть воювати, хай працюють на економіку і допомагають наповнювати бюджет, для того щоб ми могли більше мотивувати тих, які реально спроможні і захищають Вітчизну. Ні, ми їх не чуємо. Зате ми бачимо купу там, багажники, матраси, де там, ліжка з грошима. Велика частина цих грошей при мудрому підході мали би бути в легальній частині економіки і в бюджеті. Ми самі створюємо ці схеми, схематози, а платять наші громадяни. Вибачте, наші громадяни тікають з України. А ми що робимо? Ми боремося з тим, щоб їх зловити десь, щоб вони через Тису не переплили. Це взагалі-то соромно для нас як для держави, що наші громадяни тікають з України. Ми боремося з наслідками, треба боротися з причинами. Вони не тікають через те, що не хочуть боронити країну, вони не можуть боронити зі зброєю в руках. Треба дати можливість працювати на справу оборони, робити на економіку. Це мудрий підхід, тоді буде більше коштів на тих, які реально спроможні захищати Вітчизну. Військові самі кажуть, що ну науково вже навіть доведено там, що до 20 відсотків лише можуть, спроможні просто нести військову службу і лише 6-7 відсотків спроможні просто захищати Вітчизну зі зброєю в руках. Від того, що ми хочемо, щоб всі були воїнами, вони не стають воїнами всі. Нам треба перейти до мудрого підходу і використовувати в цілому наші спроможності протистояти ворогу, а не зменшувати їх такою політикою. І знову ж таки про те, що ми маємо кошти запозичені від партнерів і використовуємо їх на аморально високі зарплати для тих особливих в держсекторі. Кому мало тих десять мінімалок в держсекторі, так ідіть в бізнес і заробляйте хоч мільярди, платіть податки і вам честь і хвала. Ні! Їм треба в бюджеті отримувати сотні тисяч чи мільйони більше, бо вони такі особливі. Де такі беруться аморальні люди? І вони чомусь в нашій владі тепер опинилися. Хоча ми (і я сам як виборець Володимира Олександровича і "Слуги народу") голосували за протилежний підхід. І щодо цього підходу прогресивного військового збору, це могло би перевести частину коштів навіть з тих міжнародних запозичень у бюджет на армію. І я прошу хоча би тих, які присутні зараз в залі, підтримати цю поправку, яка якраз стосується прогресивного військового збору, справедливого прогресивного військового збору. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, це мова йде про 823 поправку. Так? Тому, шановні колеги, 823 поправка авторства Мазурашу комітетом відхилена. Ставлю її на врахування. Прошу голосувати. 16:56:41 За-13 Рішення не прийнято. 574, Гриб. Не наполягає. 576, Драбовський. Не наполягає. 577, Клочко. Не наполягає. 578, Лозинський. Не наполягає. 579, Юнаков. Не наполягає. 580, Рубльов. Не наполягає. 582, Мейдич. Не наполягає. 583, Калаур. Не наполягає. 584, Урбанський. Не наполягає. 585, Комітет з питань правової політики. Не наполягає. 587, Забуранна. Не наполягає… не наполягає. 590, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 591, Аліксійчук. Не наполягає. 592, Мазурашу. Вже виступив. Ви вже все свої поправки, так? Дякую. Тоді я навіть не буду називати, з вашого дозволу, вас. 593, Разумков. Будь ласка, 593 поправка.
16:57:26 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, 593-я, 606-а поправки. Але в мене буде запитання до Підласої. Якщо можна, тоді з початку дайте час. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте час. 16:57:40 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Роксолана Андріївна, скажіть, будь ласка, ви відхилили 606 правку. В чому правка? Правка в тому, щоб виконати обіцянку, яку давав Президент, який підписував навіть договір з місцевою владою, ви давали як бюджетний комітет, Верховна Рада давала, керівництво Верховної Ради, я так розумію, теж це погоджувало, тому що були зустрічі із Асоціацією міст, і в принципі з місцевою владою, про те, щоб відшкодувати різницю в тарифах, у зв'язку з тим, що ви для влади дали можливість не виконувати обіцянки, піднімаючи тарифи на електроенергію, а на водопостачання, і водовідведення, і теплопостачання ви все ж таки мораторій тримаєте, для того щоб загнати місцеву владу за Можай. Але, тим не менш, не виконуєте ту обіцянку, яка була дана Президентом, для того, щоб компенсувати різницю в тарифах. Скажіть, будь ласка, чому ви не підтримали правку "Розумної політики", мою, моїх колег? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.
16:58:43 ПІДЛАСА Р.А. Різниця в тарифах і компенсація різниці в тарифах – це дуже складне і дуже дороге питання. Компенсація лише різниці в тарифах на тепло складе 53 мільярди гривень. Наразі ми не бачимо джерела наповнення цих коштів, де би ми їх могли взяти і в кого забрати 53 мільярди гривень, щоби віддати ці гроші місцевим бюджетам? Більше того, ми вважаємо, що місцеві бюджети поки що можуть самостійно забезпечувати компенсацію різниці в тарифах. Хоча уряд і пропонує щонайменше 12 мільярдів гривень у 2025 році спрямувати на підтримку місцевих бюджетів у цій сфері. ГОЛОВУЮЧИЙ. 606-у поставити, так, Дмитро Олександрович? 606 поправка Разумкова і колег. Вона відхилена комітетом. Прошу голосувати. 17:00:00 За-15 Рішення не прийнято. Йдемо далі. Єдине, там ви говорили, загнати місцеву владу за Можайськ. Можайськ – це місто в Росії. Це якийсь новий контрнаступ? А, да? Це якийсь новий контрнаступ у вас, чи що? Добре, шановні колеги, йдемо далі. 596, Мамка. Не наполягає. 597, Герус. Не наполягає. 598, Славицька. Не наполягає. 599, Крулько. Вже виступив. Далі, 602, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 603, Бабенко. Не наполягає. 605, Тістик. Не наполягає. 607, Рубльов. Не наполягає. 608, Пивоваров. Не наполягає. 609, Марченко. Не наполягає. 610, Мейдич. Не наполягає. 611, Урбанський. Не наполягає. 612, Калаур. Не наполягає. 613, Богданець. Не наполягає. Далі, 617, Мовчан. Не наполягає. 618, Драбовський. Не наполягає. 619, Юнаков. Не наполягає. 620, Пузійчук. Не наполягає. 621, Чайківський. Не наполягає. 622, Гевко. Не наполягає. 623, Люшняк. Не наполягає. 624, Фріс. Не наполягає. 625, Гриб. Не наполягає. 626, Лозинський. Не наполягає. 627, Ляшенко. Не наполягає. 628, Євтушок. Не наполягає. 629, Боблях. Не наполягає. 630, Демченко. Не наполягає. 631, 632, 633, теж Демченко. Не наполягає. 634, Бондар. Не наполягає. 635, Мокан. Вже висловився. 637, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. Не наполягає. 638, Радіна. Не наполягає. 639, Корнієнко Олександр Сергійович. Не наполягаєте? Вона врахована. Перепрошую. Частково. Може ви наполягаєте на повне врахування? Достатньо. Добре. Дякую. 640, Чорний. Не наполягає. 641, Чорний. Не наполягає. Не наполягаєте? 642, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 643, це Железняк. Він зняв всі свої поправки. 644, Славицька. Не наполягає. 647, Кучеренко. Не наполягає. 648, Княжицький. Не наполягає. 650, Мінько. Не наполягає. Далі. 653, Сушко. Не наполягає. 654, Комітет з питань освіти та науки. Не наполягає. Далі. 657, Славицька. Не наполягає. 658, Зуб. Не наполягає. 659, Батенко. Не наполягає. 660, Мінько. Не наполягає. 661, Рущишин. Не наполягає. 663, Разумков. Будь ласка.
17:02:38 РАЗУМКОВ Д.О. Руслане Олексійовичу, 663 і 689, дайте 2 хвилини, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 663 і 689. РАЗУМКОВ Д.О. Руслане Олексійовичу, це добре, що ви знаєте, що де знаходиться Можайськ, але я краще б згадав "два-три тижні" діючої влади, коли мали у рашистів закінчитись ракеті, закінчитись гроші, ми мали вийти на кордони 91-го року ще в 2022 році. А в 2023-у в Ялті в червні каву пили б і разом з Офісом Президента і всіма їх радниками. А ще той бюджет, який ви проголосували на 2024 рік, в якому війна завершилась всередині 2024 року. Зараз в нас кінець жовтня і щось мені підказує, що і Курський контрнаступ не допоміг тому, щоб ми завершили війну на кордонах 91-го року. А те, що було під нашим контролем, на жаль, завдяки і недофінансуванню, корупції і абсолютному невігластву і непрофесіоналізму діючої влади, ми сьогодні втрачаємо, не дивлячись на героїзм Збройних Сил України, які віддають своє життя і здоров'я, намагаючись втримати території. Тому що будувати треба було оборонні споруди не зараз в авральному режимі, паралельно ще втрачаючи кошти або розкрадаючи кошти, а робити це з 2022 року, а ви готувалися до контрнаступів, всім розповідаючи, де вони будуть, що вони будуть у вас на Ореховом, а потім на Курщині. Давайте подивимося за результатами цих контрнаступів, а потім будемо говорити про Можайськ. Тому що з такими темпами багатьом треба буде і в Ростов, і в Можай, тих, хто приймав такі рішення, і ті, хто відправляли кошти на будівництво доріг і на піар-акції замість того, щоб забирати і відправляти їх на потреби Збройних Сил України. Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.
17:04:44 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставити правку? Добре, далі. 664. Не наполягає. 665. Була 666, відома правка. Була. 667. Врахована. 668. Не наполягає. 669. Не наполягає. 670. Не наполягає. 671. Не наполягає. 672. Не наполягає. 673. Не наполягає. 674. Не наполягає Гончаренко. 675. Лаба не наполягає. 676. Не наполягає. 677. Не наполягає. 678. Не наполягає. 679. Не наполягає. 680. Не наполягає. 681. Не наполягає. 682. Не наполягає. 683. Не наполягає. 684. Мамка не наполягає. 685. Не наполягає. 686. Була. 687. Була. 688. Була. 689. Була. 690. Була. 691. Врахована. 692, Мазурашу. Не наполягає. 693, Тимошенко. Не наполягає. 694, Івченко. Не наполягає. 695, Славицька. Не наполягає. 696, Мазурашу. Не наполягає. 697, Пасічний. Не наполягає. 698, Микиша. Була. 699, Мазурашу, була. 700, Микиша. Не наполягає. 701, Тимошенко. Не наполягає. 702, Мазурашу. Не наполягає. 703, Ткаченко. Не наполягає. 704, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 705, Демченко. Не наполягає. Головне, щоб мене чула система "Рада". Система "Рада", якщо ви мене чуєте, дайте знак. Киває. Все. 705, Демченко. Не наполягає. 706, Демченко. Не наполягає. 707, Демченко. Не наполягає. 708, Демченко. Не наполягає. 709, Чорний. Не наполягає. 710, Пузійчук. Не наполягає. 711, Радіна. Не наполягає. 712, Третьякова. Враховано. 713, Комітет соцполітики. Враховано. 714, Завітневич. Враховано. 715, Комітет правової політики. Не наполягає. 716, Демченко. Не наполягає. 717, Демченко. Не наполягає. 718, Демченко. Не наполягає. 719, Демченко. Не наполягає. 720, Демченко. Не наполягає. 721, Демченко. Не наполягає. 722, Демченко. Не наполягає. 723, Демченко. Не наполягає. 724, Демченко. Не наполягає. 725, Демченко. Не наполягає. 726, Демченко. Не наполягає. 727, Демченко. Не наполягає. 728, Демченко. Не наполягає. 729, Демченко. Не наполягає. 730, Демченко. Не наполягає. 731, Демченко. Не наполягає. 732, Комітет правової політики. Не наполягає. 733, Лаба. Не наполягає. 734, Микиша. Будь ласка, Микиша.
17:07:27 МИКИША Д.С. Олександр Сергійович, декілька правок називаю: 734, 741, 1349, 1350, 51, 52, 53, 54. ГОЛОВУЮЧИЙ. 51, 52, 53, 54. МИКИША Д.В. Це вони. І 4 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. А ставити будете? МИКИША Д.В. Секундочку. Ні, ці ні. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Добре. Будь ласка. 4 хвилини. Микиша. Спочатку.
17:07:54 МИКИША Д.С. Дякую. Про що ці правки, колеги? Правки подані про те, що нам необхідно додатково виділити кошти для наших поранених військовослужбовців. В першу чергу тут мова про протезування та ендопротезування як окремий вид програми забезпечення цього всього. Ну давайте будемо відверті, всі говорять, особливо Міністерство соціальної політики, який просто жах насправді відбувається, як вони відносяться до ветеранів, всім тим, кому необхідно протезування. Ну будемо відверті, як це насправді відбувається, це просто жах. І те, що робиться, це просто на голову не натягнеш. Критично мала підтримка. І ми додатково цими правками намагаємося збільшити фінансування відповідних програм по підтримці. Давайте я вам нагадаю, скільки поранені у нас отримують коштів: 600-800 гривень. Взагалі відправлені поза штат і там і знаходяться. Лікування їм обходиться в десятки тисяч гривень, а подекуди і в сотні, а отримують вони 600-800 гривень. Більш того, коли вони потім доводять довідками, всіма чеками, вони від держави не отримують нічого. Далі. Ті протези, те протезування, яке зараз є, якість у більшості взагалі не витримує ніякої критики, взагалі. Є дійсно гарні центри – "Незламні", інші центри – їх небагато по всій країні, які дійсно ефективно якісно надають допомогу в першу чергу тим військовим, які втратили свої кінцівки, отримали поранення, яким ці протези надважливі, без них вони не зможуть жити нормально, повноцінно функціонувати. І це не тільки по протезуванню, це і інвалідні візки, і інші засоби тимчасового користування. І от протезування, ендопротезування – це ж суглоби в першу чергу, які заміняють ті, які були пошкоджені або втрачені. Як це відбувається? На якому рівні? Якої якості? Наші правки якраз про те, щоб додатково у програму по забезпеченню наших ветеранів, наших військовослужбовців всім необхідним для цього, і ми говоримо, звідки це треба взяти. Є більш нагальні речі, ось це більш нагальні речі. І з інших програм можна було б зняти і треба це зробити – і про це ці правки. Питання до реабілітації – також це згадується загалом. На якому воно рівні? Чому нормально не фінансується державою? У мене питання до пакетів НСЗУ. Так, там є декілька пакетів, але вони мають розширені бути, мають мати нормальне фінансування для того, щоб повноцінно забезпечувати, а не маленьку частину, а все інше військовослужбовець або дістає зі своєї кишені, або в більшості випадків не дістає, бо їх там немає. Бо звідки вони візьмуться, якщо 600-800 гривень? І тоді збираємо, крім того, що ми збираємо на армію, загалом підтримувати, також збираємо на те, що держава мала і так забезпечувати в повному обсязі, а ми дофінансовуємо, всі разом скидаємось, щоб вони отримали. Ці правки про те, щоб наші ветерани, наші військовослужбовці гідну отримували підтримку від держави після їх поранення. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі у нас 735, Чорний. Не наполягає. 736, Комітет державної влади. Не наполягає. 737, Шпак. Була. 738, Мазурашу. Не наполягає. 739, Чорний. Не наполягає. 740, Чорний. Не наполягає. 741, Микиша. Був. 742, Веніславський. Не наполягає. 743, Микиша. Не був. 744, Забуранна. А, ви по 743-й? Да, будь ласка.
17:12:36 МИКИША Д.С. 743-я, 1240 і 2025, три правки – 2 хвилини, ставити не буду. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. З початку, 3 хвилини. Дві хвилини з початку. 17:12:48 МИКИША Д.С. Дякую. Дивіться, ця правка говорить про Національний фонд досліджень. Чесно кажучи, вже трошечки навіть втомився постійно її додавати, захищати і так не отримувати той необхідний результат. Національний фонд досліджень, ви вже навіть розумієте з назви, що це за фонд. Його важливість і необхідність тип паче під час технологічних війн, які відбуваються зараз, яка у нас зараз відбувається на території нашої країни. Цей фонд надважливий. Так, у нього фінансування є, але іде воно через Міністерство освіти та науки. Питання: для чого? Окрема інституція, окремі рахунки, все, окрема бухгалтерія, окремий штат, все окремо, а фінансування через Міністерство освіти та науки. Для чого це робиться? Щоб цей фонд був більш ручним для Міністерства освіти? Можливо, треба вивести фінансування повністю. Ми нічого не збільшуємо, ми просто виводимо в окрему строчку державного бюджету ту саму суму, зменшуючи в Міністерство освіти і перекидаючи на відповідний фонд. І нехай цей фонд, який ефективно працює, відмітили навіть наші європейські партнери, що він ефективно працює, роздає відповідні гранти для тих і наукових установ, і інших, які розробляють винаходи нові, які необхідні зараз і в армії, в першу чергу для нашої армії. То хай вони, мабуть, будуть ефективно це використовувати на свій розсуд згідно статуту і тих офіційних документів, згідно яких вони працюють, а не подекуди, а насправді постійно оглядатись, що їм скаже Міністерство освіти та науки. Правка абсолютно технічна, але зовсім міняє структуру в плані життєздатності і праці цього фонду, воно буде набагато краще і ефективніше. Про це ця правка і просимо її підтримати. ГОЛОВУЮЧИЙ. 744, Забуранна. Враховано. 745, Радіна. Враховано. 746, Мазурашу. Не наполягає. 747, Микиша. Наполягаєте? 747, будь ласка.
17:15:05 МИКИША Д.С. 747, 1355 і 2069. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 2 хвилини. 17:15:15 МИКИША Д.С. Про що ця правка? Правка про те, що... постійно ми говоримо про все і про всіх. Звичайно, у фокусу в першу чергу наші Збройні Сили, наші ВПО, внутрішньо переміщені особи, але давайте не забувати також і про інші соціальні категорії. І у даному випадку ми говоримо про чорнобильців, які просто з початком ковіду взагалі про них забувають. Скажу, чому з початку ковіду? Бо як почався ковід, одразу ж чорнобильські всі лікарні перетворились на ковідні. Що з чорнобильцями? Куди-небудь подалі, хай там будуть десь. Взагалі увага про чорнобильців, які також рятували. Ми ж знову говоримо про людей, які рятували українців, Україну і весь світ. Те, що зараз відбувається на фронті, на цьому ж фронті у 86-му році ці люди рятували світ від ядерної загрозі, тієї атомної, що відбувалася та катастрофа. Вони рятували світ і вони його врятували ціною свого життя, ціною свого здоров'я. І ті люди, які ще живі, мають досі проблеми з здоров'ям величезні, чомусь залишаються поза увагою. І наша правка говорить, що ми додатково виділили 500 мільйонів гривень. Ну давайте вже з інших там прокурорів, чи інших заберемо, тим паче, що ми говоримо звідки це треба взяти, і додамо їм. І будемо продовжувати нормальну політику підтримки захисників нашої країни, де б і на якому фронті вони б не захищали її, і підтримувати всі соціальні стандарти відносно них в першу чергу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 748, Железняк. Не наполягає. 749, Железняк. Не наполягає. 750, Чорний. Не наполягає. 751, Железняк. Не наполягає. 752, Радіна. Врахована. 753, Радіна. Не наполягає. 754, Забуранна. Врахована. 755, Микиша. Будь ласка.
17:17:33 МИКИША Д.С. Олександр Сергійович, правки 755, 759, 1122, 23, 24, 26, 27 – 4 хвилини. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 4 хвилини спочатку. 17:17:49 МИКИША Д.С. Дякую. Про що ці правки? Ми знаємо зараз і прийняли відповідний закон, що якщо родина втрачає захисника, то ця родина отримує 15 мільйонів. Ми це закріпили і вклад міжфракційного депутатського об'єднання "Розумна політика" в цьому величезний. Нам вдалося продавати і закріпити це на рівні закону. Але, що нам не вдалося поки що закріпити інше? Це справедливість до абсолютно всіх захисників, які захищають нашу країну. Пояснюю. Війна триває не з 24 лютого 2022 року, а з 20 лютого 2014 року. Саме тоді Росія напала на Україну. Саме тоді почалась стороння окупація. Саме тоді наші захисники пішли захищати нашу країну. І чомусь 15 мільйонів отримують тільки ті родини, які втратили захисника після 22-го року, після повномасштабного вторгнення. Якщо війна та сама йде 10 років, якщо той самий агресор – Російська Федерація напала на ту саму країну, на нас, на Україну, ті самі люди, українці, захищають Україну, то чому ті, хто загинув до 22-го, між 14-м роком і 22-м, не отримали в такому обсязі компенсації, родини не отримали ці кошти, а після 22-го отримують. Ми постійно говоримо про справедливість. То, може, тут треба цю справедливість дотримати. Бо це є справедливо, бо це вся та сама війна. Що це в грошах? Міністерство ветеранів порахувало, що зі всіма виплатами, які відбулися, зі всіма додатковими надбавками і доплатами, що родини вже отримали, перерахували це і порахували, що на всіх загиблих між 20 лютого 2014 року і 24 лютого 2022 року треба 3,7 мільярда гривень всього-на-всього. І саме ці правки говорять, що ці 3,7 мільярда ми маємо виплатити родинам, які втратили захисників України, бо ми досі маємо країну і маємо змогу розподіляти кошти, сидячи тут в залі і говорячи про ці відповідні кошти в бюджеті на 25-й рік. Більш того, ми в правках говоримо, окей, якщо держава зараз не має змоги 3,7 мільярда гривень заплатити, одразу сплатити цю одноразову додаткову грошову допомогу, давайте розіб'ємо це на декілька років. І окремі правки також є в цих, про які я зараз говорю. Там є на вибір, є що порахувати, є розуміння як розбити. Насправді ця правка в першу чергу не про кошти, а про справедливість, що ми розуміємо, що війна, і підтверджуємо, що війна для нашої країни почалася 20 лютого 2014 року і що всі захисники є рівними перед державою і держава їх поважає і шанує, не важливо, коли вони захищали нашу державу. І це я вважаю справедливим і саме про це ці правки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. 756, Мазурашу. Не наполягає. 757, Забуранна. Врахована. 758, Третьякова. Не наполягає. 759, Микиша. Була. 760, Чорний. Не наполягає. 761, Комітет правової політики не наполягає. 762, Корнієнко. Врахована. 763, Микиша. Будь ласка.
17:22:10 МИКИША Д.С. 763-я, 1493-я і 2076-а. 2 хвилини і не ставлю. ГОЛОВУЮЧИЙ. 2 хвилини. Спочатку дайте, будь ласка. 17:22:21 МИКИША Д.С. Дякую. Про що ця правка? В нашій державі є такий Фонд розвитку інновацій. Про що він говорить цей Фонд розвитку інновацій, для чого він створений і в першу чергу на що він зараз направлений, і для чого працює? Ми говоримо про війну і про її технологічність. От все, що наші дуже розумні, надрозумні люди, інтелект, розум, кмітливість, які є в українців вроджені, вони зараз матеріалізується і конвертується в нові розробки – безпілотні літальні апарати, радіоелектронна боротьба, радіоелектронна розвідка і інші системи, які дозволяють більш технологічно воювати проти ворога, який воює, вибачте, м'ясом, не людьми, а м'ясом. То наша держава якраз повинна робити акцент, що мають ламатися, знищуватися і гинути технології, роботи і інша техніка, а не люди. І от Фонд розвитку інновацій якраз в першу чергу направлений, щоб підтримувати ці інновації. І ми говоримо, що давайте їм додатково дамо ще грошей на розвиток цих всіх інновацій, щоб вони підтримали. Більш того, мали можливість викуповувати першу партію – велику, невеличку, малу, але це одразу підтримка для цього розробника, щоб він мав можливість далі продовжувати виробництво, допомагати Збройним Силам і всьому Сектору безпеки і оборони, технологічно перемагати ворога, бо саме технологіями ми переможемо. Якщо ми будемо воювати з Російською Федерацією так, як вони воюють з нами, просто закидувати тілами, ми ніколи не переможемо. Люди для нас важливі. То нехай інші люди своїм розумом допоможуть армії зробити нові технології, щоб вони воювали. Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
17:24:29 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 764-а, Мазурашу вже доповідав. 766-а, Третьякова. Не наполягає. 767-а, Забуранна. Не наполягає. 768-а, Третьякова. Не наполягає. 769-а, Забуранна. Не наполягає. 770-а, Комітет з питань соціальної політики. Не наполягає. 771-а, Зуб. Не наполягає. 772-а, Гевко. Не наполягає. 773-я, Боблях. Не наполягає. 774-а, Ляшенко. Не наполягає. 775-а, Магера. Не наполягає. 776-а, Гриб. Не наполягає. 777-а, Дмитрієва. Вже використала свої. 778-а, Люшняк. Не наполягає. 779-а, Мазурашу виступив. 780-а, Мовчан. Не наполягає. 781-а, Стефанишина. Не наполягає. 782-а, Бабенко. Не наполягає. 784-а, Тістик. Не наполягає. 785-а, Драбовський. Не наполягає. 786-а, Лозинський. Не наполягає. 787-а, Пивоваров. Не наполягає. 788-а, Марченко. Не наполягає. 789-а, Микиша. Будь ласка, 789-а Микиша.
17:25:24 МИКИША Д.С. Руслан Олексійович, 789-а, 802-а, 1892-а і 1906-а – 2 хвилини. 17:25:38 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте. 17:25:39 МИКИША Д.С. Дякую. Про що ця правка? Правка насправді про те, що знову лізуть в те, куди не має держава лізти загалом. Зараз ми говоримо про медицину і в першу чергу про ті кошти, якими оперують заклади охорони здоров'я на місцях. Тобто, по-перше, вони їх змушують йти в казначейство і відкривати там рахунки, і отримувати ті кошти замість того, щоб вони продовжували використовувати ці кошти на рахунках комерційних банків, які вони можуть додатково прокрутити і прибуток отримати знову на свою діяльність. Так, певні є там добродії, назвемо їх так, головні лікарі, які дуже-дуже хитрі і використовують ці кошти за своїм, як вони вважають за потрібне, прокручуючи, отримуючи відсотки, потім преміями це проводячи. Так, давайте будемо визнавати і будемо відверті, такі історії є, яка частина із загальної кількості закладів відносно таких добродіїв. Буде так само, як в місцевому самоврядуванні, виявиться один відсоток максимум, зате заганяємо всіх інших туди? Ну, ми про це ж говоримо. Знову ж таки, якщо є аргументація, яку я чув відносно цієї новели, що зарплати затримуються, оплата комунальних послуг затримується, для того, щоб прокрутити відсотки. Для цього у нас є структура, державна агенція, Держпраці називається, яка має за всім цим слідкувати. То, може, Кабмін не буде подавати оці новели через охорону здоров'я, а змусить Держпраці нормально працювати, щоб вони слідкували за нормальним дотриманням законодавства відносно того, щоб платились нормально зарплати, нормально сплачувались комунальні і все інше. Ось так має працювати, а не в ручняк заганяти. Це дуже велика... ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, 790-а, Комітет з питань здоров'я нації. Не наполягає. 791, Мейдич. Не наполягає. 792, Урбанський. Не наполягає. 793, Калаур. Не наполягає. 794, Богданець. Не наполягає. 795, Євтушок. Не наполягає. 796, Чайківський. Не наполягає. 798, Тертьякова. Не наполягає. 800, Тимошенко. Виступила. 801, Задорожний. Не наполягає. 803, Комітет з питань здоров'я нації. Не наполягає. Далі, 805, Павлюк. Не наполягає. 806, Мамка. Не наполягає. 807, Тимошенко. Вже виступила. 808, Магера. Не наполягає. 809, Демченко. Не наполягає. 810, Демченко. Не наполягає. 812, Третьякова. Вона врахована частково. 813, Забуранна. Не наполягає. 814, Третьякова. Не наполягає. 815, Волинець. Не наполягає. 816, Волинець. Не наполягає. 817, Разумков. Це потім вже у виступ, так, Дмитро Олександрович, кінцевий? 817-а? Будь ласка.
17:28:37 РАЗУМКОВ Д.О. То окремо правки, я надіслав, які потім будуть в кінці, а ці правки залишаються. Будь ласка, дайте спочатку час. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 817-а. Будь ласка, дайте час спочатку, 817-а. 17:28:49 РАЗУМКОВ Д.О. Правка про те, щоб виконати норму Закону "Про освіту" статті 61 і нарешті виплатити нашим вчителям, тим, хто готує наше майбутнє, гідну заробітну плату. Ми підняли трохи для лікарів, і я думаю, що несправедливо, коли вони не отримають те, на що заслуговують. Мова йде про те, що згідно закону вони мають отримувати мінімальну виплату в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Ви це не врахували в законі, у вас є зарплати для Рахункової палати, у вас є для програми Президента "тисяча кожному" на підкуп виборців, у вас є гроші на 25 відсотків для прокурорів, у вас є гроші на будівництво доріг, у вас є гроші на збільшення Офісу Президента на 20 відсотків. І останнє. Скажіть мені, будь ласка, який мінімальний посадових оклад педагога, педагогічного працівника сьогодні? Суму назвіть мені, будь ласка, якщо ви в них орієнтуєтесь. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу по 817 поправці, вона відхилена, поясніть позицію комітету.
17:29:55 ПІДЛАСА Р.А. Ця поправка вартуватиме бюджету 470 мільярдів гривень. Ви не запропонували джерела, як їх покрити, і ми, на жаль, теж не можемо таку величезну суму, яка складає близько четвертої частини всіх наших…Навіть не четвертої, неважливо, велика сума, ми її не можемо знайти. А посадовий оклад, наприклад, вчителя першої категорії 7700. РАЗУМКОВ Д.О. Ні. ПІДЛАСА Р.А. Да. Я вам покажу платіжку. РАЗУМКОВ Д.О. 3600. ПІДЛАСА Р.А. Це вчителя першої категорії. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставимо 817-у? 817 поправка Разумкова. Комітетом відхилена. Будь ласка, прошу голосувати. 17:30:58 За-14 Рішення не прийнято. 818-а, Гришина. Не наполягає. 822-а, Саламаха. Не наполягає. 823-я, Мазурашу вже виступив. 826-а, Білозір. Не наполягає. 827-а, Комітет з питань соціальної політики. Не наполягає. 828-а, той самий комітет. Не наполягає. Так, далі йдуть поправки Тимошенко, по яких вона вже виступила, 832-а і інші. І до 842-ї. Далі 843-я, Забуранна. Не наполягає. 844-а, Геращенко. Уже виступила. 845-а, це Южаніна. Уже виступила. Далі йдуть поправки Южаніної і Тимошенко, по яких вони вже виступили. 849-а, Молоток. Не наполягає. 850-а, Гетманцев. Не наполягає. 851-а, Бабак. Не наполягає. Далі 855-а, Івченко. Не наполягає. Дальше ідуть поправки Южаніної: 856-а, 857-а і до 860-ї. Не наполягає. 861-а, Ковальчук. Не наполягає. 862-а, Ковальчук. Не наполягає. 863-я, Ковальчук. Не наполягає. Далі йдуть... 864-а, Ковальчук. Не наполягає. Далі 866-а, Ковальчук. Не наполягає. 867-а, Южаніна. Не наполягає. І вона ж, 868-а, 869 поправки. Не наполягає. 870-а, Гетманцев. Не наполягає. 871-а, Южаніна. Не наполягає. 872-а, Ковальчук. Не наполягає. 873-я, Ковальчук. Не наполягає. 874-а, Ковальчук. Не наполягає. 875-а, Ковальчук. Не наполягає. 876-а, це Тимошенко. Не наполягає. 877-а, Ковальчук. Не наполягає. 878-а, Ковальчук. Не наполягає. 879-а, Ковальчук. Не наполягає. 880-а, Ковальчук. Не наполягає. 881-а, Ковальчук. Не наполягає. 883-я, Ковальчук. Не наполягає. 885-а, це Южаніна. Вона виступила. 886-а, Комітет з питань правової політики. Не наполягає. 887-а, Тимошенко. Не наполягає. 888-а, Южаніна. Не наполягає. 889-а, Тимошенко. Не наполягає. 890-а, Драбовський. Не наполягає. Далі йдуть поправки Железняка: 891-а і до 898-ї. Він не наполягає на своїх поправках. 899-а, це Тимошенко. Не наполягає. 900-а, Южаніна. Не наполягає. Уже виступила. 901-а, вона ж. 902-а, Молоток. Не наполягає. 903-я, Нагорняк. Не наполягає. 904-а, Стефанчук. Не наполягає. 905-а, Кучер. Не наполягає. 906-а, Веніславський. Не наполягає. 907-а, Галушко. Не наполягає. 908-а, Леонов. Не наполягає. 909-а, Струневич. Не наполягає. Далі ідуть знову поправки Железняка: від 910-ї до 920-ї. Він не наполягає. Далі поправка 921, Южаніна. Не наполягає. 922-а, Тимошенко. Не наполягає. 923-я, Южаніна. Не наполягає. 924-а, Южаніна. Не наполягає. 925-а, Гетманцев. Не наполягає. Далі знову ідуть поправки Железняка: від 926-ї до 931-ї. Він не наполягає. 932-а, Тимошенко. Не наполягає. 933, Южаніна. Не наполягає. 934, Железняк. Не наполягає. 937 Тістик. Не наполягає. 938, Гетманцев. Не наполягає. 939, Гетманцев. Не наполягає. 940, Южаніна. Не наполягає. 941, Южаніна. Не наполягає. 942, Клименко. Не наполягає. 944, Гетманцев. Не наполягає. 945, це Тимошенко. Теж не наполягає. 946, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. Не наполягає. 947, Гетманцев. Не наполягає. 948, Гетманцев. Не наполягає. 950, Гетманцев. Не наполягає. 952, Южаніна. Не наполягає. 953, Славицька. Не наполягає. 954, Гетманцев. Не наполягає. Далі ідуть поправки Железняка від 955-ї. 956. Не наполягає. 957, Южаніна. Не наполягає. 958, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. Не наполягає. 959, Гетманцев. Не наполягає. 960, Тимошенко. Не наполягає. 961, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. Не наполягає. 962, Гетманцев. Не наполягає. Далі ідуть поправки Демченка з 963-ї по 978-у. Не наполягає. 978, Южаніна. Не наполягає. 980, Южаніна. Не наполягає. 981, Тимошенко. Не наполягає. Далі знову з 982-ї по 989-у поправки Демченка. Не наполягає на цих поправках. 990, Тимошенко. Не наполягає. 991, Южаніна. Не наполягає. 992, Тимошенко. Не наполягає. 993, Южаніна. Не наполягає. 994, Мінько. Не наполягає. 995, Гетманцев. Не наполягає. 996, Тимошенко. Не наполягає. 997, Славицька. Не наполягає. 998, Мінько. Не наполягає. 999, Южаніна і колеги. Не наполягають. 1000, Южаніна і колеги. Не наполягають. 1001, Тимошенко і колеги. Не наполягають. 1002, Южаніна і колеги. Не наполягають. 1003, Тимошкнко і колеги. Не наполягають. 1004, Южаніна і колеги. Не наполягають. 1005, Комітет з питань національної безпеки. Не наполягає. 1006, Іонушас і колеги. Не наполягають. 1007, Гетманцев і колеги. Не наполягають. 1008, Гетманцев і колеги. Не наполягають. 1011, Комітет з питань національної безпеки. Не наполягає. 1012, Гетманцев і колеги. Не наполягають. 1013, Тимошенко. Не наполягає. 1014. Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1015, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. І його ж поправки 1016, 1017. Комітет не наполягає. 1018, Прощук. Не наполягає. 1019, 1020, теж поправки, а це 1019, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1020, Комітет з питань аграрної та земельної політики. Не наполягає. 1021, Батенко. Не наполягає. 1022, Кисилевський. Не наполягає. 1023, Разумков. Будь ласка.
17:36:28 РАЗУМКОВ Д.О. Дивіться, у нас які професіонали. Ви не знаєте, скільки отримує вчитель. Мінімальний посадовий оклад для вчителя з квітня 2024 року складає 3 тисячі 600. До цього був 3 тисячі 195. Отак ви і бюджети рахуєте. Отак ви і знаєте, що відбувається у вас в економіці. А 23 правка стосується того, щоб допомогти все ж таки аграрному бізнесу, не телевізором вашим зніматись. І ті кошти, які закумульовані, які ви пропонуєте відправити на програму Президента "Тисяча кожному", щоб вони були відправлені в тому числі на допомогу українському аграрному сектору, який наповнює 10 відсотків ВВП і фактично сьогодні генерує 40 відсотків валютної виручки до держави. Тому там лише 1 мільярд. Ви не хочете цього зробити. Поясніть чому і чому відхилив це комітет. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по поправці 1023.
17:37:30 ПІДЛАСА Р.А. Десь кілька годин тому ми з вами обговорювали статтю 38 в державному бюджеті, яку ми пропонували скасувати. Так от ця стаття 38 направляє 9,8 мільярда гривень залишків фонду безробіття, які прийшли в бюджет на початку 2024 року, на ряд видатків щодо підтримки бізнесу. І часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки для аграріїв є одним з цих трьох чи чотирьох напрямків, на які будуть використовуватись ці кошти. Тому це питання вже врегульовано в бюджеті. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Поправка 1023, Разумкова і колег. Вона відхилена комітетом. Прошу голосувати. 17:38:36 За-14 Рішення не прийнято. Далі наступна поправка – 1024. Шпак. Але народна депутатка принесла перелік своїх поправок: 1024, 1054, 1115, 1129, 1201, 1202, 1296, 1356, 1393, 1399 і просить 5 хвилин виступу. Будь ласка, пані Любов.
17:38:59 ШПАК Л.О. Дякую. Продовжимо тему всіх соціальних стандартів і гарантій. Суспільство наше має запит на справедливість, і такий однобокий, цинічний підхід, коли бідні бідніють, а багаті в нас багатіють. Все ж таки повернемося до прожиткового мінімуму і поговоримо про це. Давайте згадаємо, що на сайті Міністерства соціальної політики прожитковий мінімум – 8 тисяч 89 гривень 28 копійок, тоді коли в бюджет 2025 року в нас 2 тисячі 920 гривень прожитковий мінімум закладений. Відповідно до цього будуть і такі пенсії, і відповідно такі соціальні виплати. Тобто те, що держава, дійсно, гарантує Конституцією прожитковий мінімум; те, що Закон України "Про прожитковий мінімум" гарантує виплату, це нівелюється. Відповідно, якщо ми говоримо про пенсії, там 3 тисячі гривень; якщо ми говоримо про зарплати, які зараз ми говорили в парламенті…. І це можна зайти, до речі, на сайт Міністерства фінансів і подивитися середні зарплати керівного складу міністерств і відомств, де там по 300 тисяч заробітні плати. Уявляєте? Тобто одна зарплата – це 100, у нас виходить, пенсій, чи як? Тобто людина на це повинна жити 8-9 років? Чиновник отримає це в один місяць. Чому у нас, як завжди, бідні біднішають, багатші, зрозуміло, багатішають? Якщо ми говоримо про 2024-2025 рік, при тому що ми маємо інфляцію за два роки, а в наступному році вона закладена більше – 9,5 відсотка; якщо ми говоримо, що долар закладений 45 гривень за долар, відповідно ми не збільшуємо мінімальні зарплати і не збільшуємо прожитковий мінімум, знову залишається на тому ж рівні. А я хочу нагадати, що, за оцінками експертів Світового банку, 29 українського населення живе за межею бідності. Чи цього ми мріяли, до цього ми йшли на сьогоднішній день, коли порушуються елементарні соціальні стандарти, які має забезпечити держава. Відповідно це абсурд зараз. Якщо ми говоримо про зарплати вчителів, вчителі не хочуть залишатися працювати в школах, їм вигідніше знайти якусь іншу роботу. Або навпаки, що саме страшне, виїхати за кордон, тому що держава не може їм достойно оплатити заробітну плату. Якщо ми говоримо про внутрішньо переміщених осіб, якщо поспілкувавшись з ними, ви зрозумієте, коли людям перестають виплачувати допомогу, що тоді, що їм робити в даній ситуації? Коли там непоодинокі випадки, пенсіонери на мінімальній пенсії, не маючи житла, приїхавши просто, залишившись у країні, маючи хоча б якусь підтримку і соціальні виплати, і вони прибираються. Коли ми говоримо про компенсацію за зруйноване майно, зрозуміло, що на наступний рік воно не закладено, а в цьому році кошти всі вичерпані. І ті звернення, які на сьогоднішній день я маю, я не знаю, що людям відповідати, говорити про те, що їхні права всі порушені? Але давайте повернемось до тих зарплат. От якщо б ми переглянули всі зарплати чиновників, просто баснословні суми. Передивіться, я наполягаю, передивіться на сайті Міністерства фінансів, там всі розрахунки є. Уявіть цей абсурд, коли одна зарплата – це 100 пенсій, це може бути в якомусь цивілізованому суспільстві в якійсь країні? Це, певно, якийсь сюр відповідно. Коли приймаються дані рішення, ви дивитеся, ви спілкуєтеся з людьми? Таке враження, що ви зі своїх кабінетів просто не виходите. Ну ви, я не знаю, навіть як можна не спілкуватися з людьми, з виборцями, які вас вибрали? Підіть подивіться їм в очі, подивіться на тих бабусь, дідусів, які живуть на таку мінімальну пенсію. А при цьому їм ще потрібно купити ліки, купити продукти, їм потрібно платити комунальні платежі, які постійно збільшуються. Ви просто порушуєте всі норми соціальних гарантій. Я не розумію, як таке може відбуватися в цивілізованому суспільстві. І при цьому ми гарантували, за нас голосували, люди підтримували, ми відповідаємо перед ними. Що далі? Що далі, їм помирати, як їм виживати?! Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, шановні колеги, 1025, Гетманцев. Не наполягає. 1026, Кисилевський. Не наполягає. 1027, Лабазюк. Не наполягає. 1028, Гетманцев. Не наполягає. 1029, Кисилевський. Не наполягає. 1020, Гетманцев. Не наполягає. 1031, Кисилевський. Не наполягає. 1032, Славицька. Не наполягає. 1033, Гетманцев. Не наполягає. 1034, це Тимошенко вже виступила. 1035, Южаніна. Не наполягає. Далі ідуть поправки Железняка з 1036-ї по 1051-у. Железняк. Не наполягає. Він зняв всі свої поправки. 1052, Мокан. Вже висловився. 1053, Гетманцев. Не наполягає. 1055, Разумков. Будь ласка.
17:44:44 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, 1055, 1130, 1180, 1221. Давайте мені 3 хвилини, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 3 хвилини. 17:44:59 РАЗУМКОВ Д.О. Частина цих правок стосується забезпечення сектору безпеки і оборони, виділення додаткових ресурсів для нашої армії. Тому що ви всім розповідаєте, що грошей на армію немає і фактично робите все, щоб її і дальше не було. Скажіть мені, будь ласка, чому ці правки були відхилені? Чи підтримує це Міністерство оборони чи ні? І що в вашій логіці фактично було б більш пріоритетним аніж Сили безпеки і оборони сьогодні? Що є більш пріоритетним? Чому, наприклад, на Офіс Президента ви виділили в повному обсязі і на Управління справами, так як вони просили, а на сектор безпеки і оборони не виділили. Наприклад, на ГУР, не підтримали наші правки? Їх багато було і від мене, і від моїх колег по "Розумній політиці", їх не підтримали. Це що, це зведення рахунків у зв'язку з тим, що ГУР єдиний, хто перед початком повномасштабного вторгнення розповідав про те, війна буде і до неї треба готуватися, треба готувати оборонні рубежі, тоді, коли Офіс і всі інші розповідали про те, що війни не буде і треба готуватися до шашликів, смаження шашликів і будь-якого іншого відпочинку. Чи це якась принципова позиція допомоги ворогу в боротьбі з українською армією? Тому що, коли ви сьогодні розповідаєте про те, що ми повністю все забезпечили, всі потреби сектору безпеки і оборони, якщо, не дай боже, чогось іншого не відбудеться на фронті, то я ще раз вам повторю, кожного дня щось відбувається на фронті, кожного дня відбувається трагедія, там гинуть наші хлопці і дівчата. Кожного дня наші хлопці і дівчата отримують поранення. Сьогодні виступали наші колеги і казали про 15 мільйонів захисникам, які ви не виплачуєте, розтягуєте цей процес, максимально затягуєте цей процес, паралельно робите так через адміністративний тиск, щоб суди не визнавали їх безвісти зниклими. Ви готуєте нові ідеї по знищенню української економіки, підняття податків, підняття ПДВ, підняття подоходного податку, ви готуєте нову хвилю мобілізації, сьогодні мова йде про 160 тисяч. Ви хочете зменшити мобілізаційний вік, не зрозуміло, до якого, до 18-и? Давайте вже до 15-и, щоб два рази не вставати, як кажуть. Ви вже говорите про те, що будуть мобілізувати жінок і в цьому також нічого страшного немає. Для вас, дійсно, ви сидите в Верховній Раді, у вас є захист, вас не мобілізують, а всі інші просто виїдуть за кордон до того як ці навіть шалено ідіотські закони з'являться в стінах Верховної Ради. Такий самий у вас вийшов і бюджет. Ви повідхиляли величезну кількість розумних правок і "Розумної політики", і інших народних депутатів. Я не буду наполягати на цих правках, тому що немає сенсу голосувати і просити їх підтримати, коли немає в залі монобільшості… ГОЛОВУЮЧИЙ. 1056, Мокан. Не наполягає. 1058, Южаніна. Вже виступила. 1059, Гетманцев. Не наполягає. 1060, Пузійчук. Не наполягає. 1061, Гетманцев. Не наполягає. 1062, Васильченко. Не наполягає. 1063, Мінько. Не наполягає. 1065, Гетманцев. Не наполягає. 1066, Гетманцев. Не наполягає. 1067, Гетманцев. Не наполягає. 1069, Геращенко. Вже виступила. 1070, Геращенко з колегами. Вже виступили. 1071, Мережко. Не наполягає. 1072, Прощук. Не наполягає. 1073, Комітет з питань зовнішньої політики. Не наполягає. 1074, Прощук. Не наполягає. 1075, Мережко. Не наполягає. 1076, Гетманцев. Не наполягає. 1077, Комітет з питань зовнішньої політики. Не наполягає. 1078, Прощук. Не наполягає. 1079, Мережко. Не наполягає. 1080, Геращенко. Не наполягає. 1081, Комітет з питань зовнішньої політики. Не наполягає. 1082, Прощук. Не наполягає. 1083, Гетманцев. Не наполягає. 1084, Тимошенко. Вже виступила. 1085, Мережко. Не наполягає. 1086, Геращенко. Вже виступила. 1087, Комітет з питань зовнішньої політики. Не наполягає. 1088, Прощук. Не наполягає. 1089, Мережко. Не наполягає. 1090, Комітет з питань зовнішньої політики. Не наполягає. 1091, Прощук. Не наполягає. 1092, Комітет з питань гуманітарної... Не наполягає. 1093, Мережко. Не наполягає. 1094, Геращенко. Виступила. З колегами. 1095, Комітет з питань зовнішньої політики. Не наполягає. 1096, Прощук. Не наполягає. 1097, Мережко. Не наполягає. 1098, Геращенко. Не наполягає. 1099, Магера. Не наполягає. 1100, Бондар. Не наполягає. 1101, Бондар. Не наполягає. 1102, Лаба. Не наполягає. 1104, Ковальчук. Не наполягає. 1105, Ковальчук. Не наполягає. 1106, Ковальчук. Не наполягає. 1107, Ковальчук. Не наполягає. 1108, Ковальчук. Не наполягає. 1109, Гетманцев. Не наполягає. 1110, Тимошенко. Виступила. 1111, Цимбалюк. Не наполягає. 1112, Славицька. Не наполягає. 1113, Цимбалюк. Не наполягає. 1114, Тимошенко. Не наполягає. Далі. 1116, Гетманцев. Не наполягає. 1118, Комітет з питань соцполітики. Не наполягає. 1119, Цимбалюк. Не наполягає. 1120, Мокан. Не наполягає. 1121, Гетманцев. Не наполягає. 1125, Славицька. Не наполягає. 1131, Комітет з питань гуманітарної… Не наполягає. 1133, Бондар. Не наполягає. 1134, Комітет з питань національної безпеки. Не наполягає. 1135, Штепа. Не наполягає. 1136, Штепа. Не наполягає. 1137, Штепа. Не наполягає. 1138, Железняк. Не наполягає. І його ж поправки з 1139 до 1161. Це Железняка поправки. Він не наполягає. 1162. Це йдуть поправки Цабаля, від яких він відмовився. Від 1162 до 1179, Цабаль. Не наполягає на своїх поправках. Він їх зняв. 1181, 1182, 1183, 1184, 1185, 1186 – це поправки Железняка, які він також зняв. 1188, Южаніна. Вже висловилася. 1189, Южаніна. Висловилася. 1190, Южаніна. Висловилася. 1191, Гетманцев. Не наполягає. 1192 і до 1200, це поправки Железняка, які він зняв. З 1203 до 1220, це поправки Цабаля, які він також зняв. Далі. 1122, знову йдуть поправки Железняка, і аж до 1135. Це поправки Железняка, він їх зняв. 1236, Комітет з питань національної безпеки. Не наполягає. 1237, Бакумов Олександр Сергійович. Не наполягаєте. 1238, Лаба. Не наполягає. 1241, Прощук. Не наполягає. 1242, Мамка. Не наполягає. 1243, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 1244, Івченко. Не наполягає. 1245, Гриб. Не наполягає. 1246, Бабак. Не наполягає. 1248, Совсун. Не наполягає. 1249, Гетманцев. Не наполягає. 1250, Тимошенко. Вже виступила. 1251, Гетманцев. Не наполягає. 1252, Лабазюк. Не наполягає. 1253, Гетманцев. Не наполягає. 1254, Комітет з питань освіти. Не наполягає. 1255, Гетманцев. Не наполягає. 1256, Молоток. Не наполягає. 1257, Разумков. Будь ласка.
17:52:16 РАЗУМКОВ Д.О. Руслане Олексійовичу, дайте мені ще 1397 правку, будь ласка, дві одночасно. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. 2 хвилини тоді дайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка ще? РАЗУМКОВ Д.О. 1397-а. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. 17:52:33 РАЗУМКОВ Д.О. Питання стосується житлових субсидій. Ви його також відхилили. Це 1397 правка. Для того, щоб допомогти людям вижити в тих складних умовах, які зробили не лише рашисти, коли повномасштабне вторгнення зробили по відношенню до нашої держави, а робите ви, тому що фактично підняли тарифи на електроенергію, зараз плануєте піднімати вище. Це є правда, тому що ви це підписали у меморандумі з МВФ. Я думаю, що ви тут не будете сперечатися, зазначили про те, що будете піднімати тарифи на електроенергію на будь-які інші комунальні послуги. Це, правда, абсолютно не корелюється з вашими обіцянками, обіцянками Зеленського щодо мораторію на підняття тарифів, причому ваші подвійні підходи, вони вже нікого не дивують, але кожний раз ти розумієш, що це дно, а потім ви його пробиваєте, пробиваєте і ще раз пробиваєте. Про що я кажу? Ви обіцяли, що не будете піднімати тарифи для населення. Ви піднімаєте на те, що знаходиться в зоні відповідальності держави, але не даєте це зробити місцевій владі, причому не компенсуєте різницю в тарифах, фактично намагаючись знищити систему комунальних закладів і систему забезпечення комунальних потреб, які припадають на місцеве самоврядування. Але паралельно з цим ви знаєте, але продовжуєте піднімати тарифи, не дивлячись на те, що це призводить до кризи неплатежів. Скажіть, будь ласка, якою сьогодні є заборгованість населення по несплаті тарифів? Якою є ця сума? Чому ви не підтримали нашу пропозицію і про яку суму заборгованості українського населення по всім... по всьому комірному сьогодні складає ця сума? Хотілося просто зрозуміти. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по поправках 1257 і 1397. Будь ласка.
17:54:38 ПІДЛАСА Р.А. Вони обидві відхилені. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Ви наполягаєте ставити, Дмитро Олександрович? Ставлю поправку 1257. Прошу голосувати. Вона комітетом відхилена. 17:55:05 За-13 Рішення не прийнято. І ставлю поправку 1397, також вона Разумкова. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 17:55:26 За-12 Рішення не прийнято. 1258, Комітет з питань освіти. Не наполягає. 1259, Гришина. Не наполягає. 1261, Комітет з питань освіти. Не наполягає. 1262, Гришина. Не наполягає. 1263 – це Тимошенко. Виступила. 1264, Гришина. Не наполягає. 1265, Гетманцев. Не наполягає. 1266, Комітет з питань освіти. Не наполягає. 1267, Бабак. Не наполягає. 1268, Комітет з питань освіти. Не наполягає. 1269, Гетманцев. Не наполягає. 1270, Комітет з питань освіти. Не наполягає. 1271, Гетманцев. Не наполягає. 1272, це Тимошенко. Виступила вже. 1273, Бабак. Не наполягає. 1274, Железняк. Не наполягає. Дальше: 1274 і до 1280 – це поправки Железняка, він їх зняв. 1281, Разумков, будь ласка.
17:56:10 РАЗУМКОВ Д.О. Ми її міняли, Руслане Олексійовичу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо, в мене не відмічено. Тоді перепрошую. 1281. Поміняна. Будь ласка, 1282, Струневич. Не наполягає. 1284, це Тимошенко. 1285, Комітет з питань освіти і науки. Не наполягає. 1286, Гетманцев. Не наполягає. 1287 не міняли ви, так, Дмитро Олександрович? Будь ласка, 1287. 17:56:35 РАЗУМКОВ Д.О. Ні, міняли, міняли. ГОЛОВУЮЧИЙ. Міняли, да? Я перепрошую. 1288, Гетманцев. Не наполягає. 1289, Гетманцев. Не наполягає. 1290, Комітет з питань соцполітики. Не наполягає. 1292, Зуб. Не наполягає. 1293, Мамка. Не наполягає. 1294, Славицька. Не наполягає. 1295, Мамка. Не наполягає. 1297, Разумков. Теж міняли, да? Дякую. (Шум у залі) Добре, 1297, Разумков. Не наполягає. Поміняно вже, виступ був. 1298, Дубнов. Не наполягає. 1299, Гетманцев. Не наполягає. 1302, Гетманцев. Не наполягає. 1304, Радіна. Не наполягає. 1305, Гетманцев. Не наполягає. 1306. Це вже були поправки Дмитрієвої, по яких вона виступила. 1307, 1308, 1309. 1310, Гетманцев. Не наполягає. 1311, Гетманцев. Не наполягає. 1312, Гетманцев. Не наполягає. 1313, Гетманцев. Не наполягає. 1314, це Тимошенко. Виступила вже. 1315. Це теж поправка Дмитрієвої, по якій виступила. 1317. Так само. Те саме 1318. Те саме 1319. Поправки Дмитрієвої, по яких виступила. 1320, Разумков. Будь ласка, 1320.
17:57:50 РАЗУМКОВ Д.О. 1357. Колеги сьогодні виступали, і Микиша виступав з цього приводу, це забезпечення тих, хто врятував нас від ядерної катастрофи в 1986 році, коли була Чорнобильська аварія. Насправді це приведення у відповідальність до рішення Конституційного Суду. І ми, наприклад, пропонуємо виділити додатковий мільярд, це набагато менше, аніж закладено в піар-програму на купівлю квитків на 95 квартал від Офісу Президента, тисяча кожному і квиток незрозуміло куди. Тому пропонується все ж таки витратити кошти за призначенням. Ми багато сьогодні говорили про допомогу людям з інвалідністю. В даному випадку ми говоримо про те, хто свого часу захистив Україну від ядерної катастрофи. І зараз держава має допомогти їм. Будь ласка, дайте відповідь, чому відхили цю пропозицію. ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 1357, да, Дмитро Олександрович? Будь ласка, по 1357 позиція комітету.
17:58:57 ПІДЛАСА Р.А. Я так швидко за вами не встигаю. Була ж тільки що 1320. ГОЛОВУЮЧИЙ. 1357, позиція комітету. ПІДЛАСА Р.А. 1357 відхилена. Немає реалістичного джерела покриття цих видатків. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наполягаєте, Дмитро Олександрович, 1357? 1357, поправка Разумкова. Ставлю на голосування. Прошу голосувати. 17:59:34 За-10 Рішення не прийнято. 1358, Бондар. Не наполягає. 1359, Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Не наполягає. 1360, Третьякова. Не наполягає. 1361, Забуранна. Не наполягає. 1362, Гетманцев. Не наполягає. Далі: 1363, Третьякова. Не наполягає. 1364, Забуранна. Не наполягає. 1365, Івченко. Виступив. 1366, Гетманцев. Не наполягає. 1367. Вона врахована, перепрошую. 1368, Забуранна. Не наполягає. 1369, Забуранна. Не наполягає. 1370, Третьякова. Не наполягає. 1371, Комітет з питань гуманітарної... Не наполягає. 1372, Гетманцев. Не наполягає. 1373, Тимошенко. Виступила. 1374, Вельможний. Виступив. 1375, Тістик. Не наполягає. 1376, Тістик. Не наполягає. 1377, Тістик. Не наполягає. 1378, Гетманцев. Не наполягає. 1380, Фролов. Не наполягає. 1381... Наполягає Фролов? 1379, Фролов, перепрошую. А вона врахована частково. А ви хочете повно врахувати. Ваше право. Ставте на повне врахування. Що?
18:00:49 ФРОЛОВ П.В. Хвилину. ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилина. ФРОЛОВ П.В. Дякую. Шановні колеги, мова йде про збереження рівня виплат допомоги на проживання внутрішнім переселенцям на рівні хоча би 2024 року. На жаль, після підриву Каховської дамби кількість ВПО в Україні збільшується, а виплата і розмір допомоги на проживання ВПО, на жаль, зменшується. Так, в 2023 році було передбачено 74 мільярди на виплати допомоги на проживання ВПО, в цьому році на 17 мільярдів менше і на наступний рік Кабінет Міністрів запропонував зменшити ще на 9 мільярдів. Шановні колеги, якщо ми будемо продовжувати таку тенденцію, то в нас внутрішні переселенці будуть повертатися на окуповані території або на території небезпечні для проживання. Тому я прошу повне врахування цієї поправки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і так поправка 1379 Фролова і колег. Вона врахована частково. Водночас народний депутат Фролов наполягає на повному врахуванні цієї поправки. Я все правильно сказав? Я ставлю 1379 на повне врахування. Прошу голосувати. 18:02:24 За-15 Рішення не прийнято. Далі. 1380, Фролов, теж? Будь ласка, 1380, одна хвилина.
18:02:34 ФРОЛОВ П.В. Шановні колеги, ця поправка передбачає спрямування з дорожнього фонду 43 мільярди гривень, передбачено 9 мільярдів спрямувати на виплату допомоги на проживання ВПО. 2 і 3 тисячі гривень, які було запроваджено на початку повномасштабного вторгнення, кількість українців, які отримують цю допомогу, після введення Кабінетом Міністрів, ну я вважаю, дискримінаційних критеріїв в призначенні цієї допомоги з березня цього року, було в 4 рази зменшено кількість ВПО, які отримують допомогу на проживання. Ми не можемо цього допустити, тому що внутрішні переселенці, вони не вивчають ці постанови уряду і не знають ці критерії, вони просто коли втрачають ці 2, 3 тисячі гривень, вони просто вимушені повертатися або на окуповану територію, або на Захід в країни Євросоюзу, або повертатися на території небезпечні для проживання. Тому я прошу врахувати цю поправку. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, поправка 1380 Фролова. Комітетом відхилена. Автор наполягає на врахуванні Прошу голосувати. 1380. 18:03:59 За-15 Рішення не прийнято. 1381, Гриб. Не наполягає. 1382, Магера. Не наполягає. 1383, Цимбалюк. Не наполягає. Далі, 1385, Гетманцев. Не наполягає. 1386, це Тимошенко. 1388. Комітет не наполягає. 1389, Гетманцев. Не наполягає. 1390, Комітет з питань соцполітики не наполягає. Той самий комітет, 1391. Не наполягає. 1392, це Тимошенко. 1394, Разумков. Будь ласка. Дмитро Олександрович, 1394 ваша поправка.
18:04:29 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, ми її вже пройшли. ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо. Тоді скажіть, що ми пройшли, бо просто я виходив, може, ми десь трошки втратились. РАЗУМКОВ Д.О. Бачите, я ж людина порядна на відміну від бюджетного комітету, я правду кажу. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович, ми всі говоримо правду, тільки правду і нічого крім правди, і це дуже хороша річ. 1395, Комітет з питань соціальної політики. Не наполягає. Далі. 1398, Гриб. Не наполягає. Івченко вже виступив. Шпак вже по своїх поправках виступила. 1402, Комітет з питань соціальної політики. Не наполягає. 1403, Третьякова. Не наполягає. 1404, Забуранна. Не наполягає. Далі. От я не знаю, 1406, Дмитро Олександрович, у мене теж не відмічено. Давати? Да, будь ласка. 1406, будь ласка.
18:05:27 РАЗУМКОВ Д.О. Давайте тоді 1406 і 1509, якщо можна, об'єднати їх. Дайте 2 хвилини, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, 2 хвилини, спочатку. 18:05:40 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Дивіться, у нас є проблема, ваша голова партії Шуляк розповідала про те, що немає грошей в бюджеті на виплати переселенцям і виплати тим, хто втратив житло під час рашистської агресії. По-перше, це не б'ється з обіцянками Президента, Кабміну і монобільшості про те, що все, що було знищено, компенсує держава. І там ніхто не розповідав про те, що це з якихось репарацій ворога і після війни, про це якось так забули, промовчали. Але є конкретна пропозиція забрати гроші у Державної служби спеціального зв'язку і захисту інформації України, якій передані невластиві функції, і так потроху-потроху назбирати хоча б на часткову компенсацію людям, які втратили своє житло, втратили в тому числі і через вас. Тому що до початку повномасштабного вторгнення ви не готувалися до війни. І не кивайте головою, в цьому бюджеті ви також це не врахували. Тому що у вас у 2023 році, коли ви голосували бюджет на 2024 рік, запитували, чи враховані ці ресурси і ви також відповідали, так, вони враховані. Можемо підняти стенограму, подивитися. Тому не треба хитати головою, а треба просто визнати, що ви це не врахували або ці кошти були направлені на якісь інші напрямки, або ви не знаєте куди вони направлені. Це недодає вам, як голові комітету, в принципі, комітету і Верховній Раді в цілому. Тому я хотів би зрозуміти, чому ви не підтримали 1509 правку, яка забрала 655 мільйонів гривень і передавала їх, да, це не велика сума, але точно вона була б корисна тим, хто втратив своє житло під час рашистської атаки. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по 1509 поправці, будь ласка.
18:07:45 ПІДЛАСА Р.А. 1509 поправка відхилена, тому що це конкретна програма, яка фінансується коштом кредиту європейських партнерів. Але у нас є плани, в уряду є такі плани до другого читання збільшити видатки на програми по компенсації за знищене або зруйноване житло для українців, які того потребують. ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте, Дмитро Олександрович? Я ставлю 1509 поправку авторства Разумкова на голосування. Прошу голосувати. 18:08:37 За-12 Рішення не прийнято. Далі, 1407, Гетманцев. Не наполягає. 1408, Богданець. Не наполягає. 1409, Гетманцев. Не наполягає. 1410, Третьякова. Не наполягає. 1411, Забуранна. Не наполягає. 1413, Ковальчук. Не наполягає. 1414, Ковальчук. Не наполягає. Далі Ковальчука поправки і колег: 1415, 1416, 1417. Не наполягають. 1418, Гетманцев. Не наполягає. 1420, Гетманцев. Не наполягає. 1421, Ковальчук. Не наполягає. 1422, Ковальчук. Не наполягає. 1423, Южаніна. Не наполягає. 1424, Совсун. Не наполягає. 1425, Совсун. Не наполягає. 1426, Совсун. Не наполягає. 1427, Івченко. Не наполягає. 1428, Гетманцев. Не наполягає. 1429, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1430, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1431, Фролов. Не наполягає. 1432, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1433, Овчинникова. Не наполягає. 1434, Прощук. Не наполягає. 1435, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1436, Овчинникова, Не наполягає. 1437, Прощук. Не наполягає. 1438, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1439, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1440, Прощук. Не наполягає. 1441, Гетманцев. Не наполягає. 1442, Прощук. Не наполягає. 1443, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1444, Гетманцев. Не наполягає. 1445, Тимошенко. Вже виступила. 1446, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1447, Гетманцев. Не наполягає. 1448, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1449, Гетманцев. Не наполягає. 1450, Южаніна. Не наполягає. 1451, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1452, Прощук. Не наполягає. 1453, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. Його ж поправка 1454. Не наполягає. 1455, Гетманцев. Не наполягає. 1456, Тимошенко вже виступила. 1457, Южаніна. Виступила і зняла свої поправки. 1458, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1461, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1462, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1463, Івченко. Не наполягає. 1464, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1465, Івченко. Не наполягає. 1466, Василевська-Смаглюк. Не наполягає. 1467, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1468, Гетманцев. Не наполягає. 1469, Комітет з питань екологічної політики. Не наполягає. 1471, Комітет з питань аграрної та земельної політики. Не наполягає. 1472, Славицька. Не наполягає. 1473, Гетманцев. Не наполягає. 1475, Комітет з питань аграрної та земельної політики. Не наполягає. 1476, Гетманцев. Не наполягає. 1478, Комітет з питань аграрної та земельної політики. Не наполягає. Його ж поправки 1479, 1480. Не наполягає. 1481, Мінько. Не наполягає. 1482, Гетманцев. Не наполягає. 1483, Це Южаніна, вона вже виступила. 1486, Гетманцев. Не наполягає. 1487. Южаніна. Не наполягає. 1488, Южаніна. Не наполягає. 1489, Гетманцев. Не наполягає. 1490, Гетманцев. Не наполягає. 1491, Южаніна. Не наполягає. 1492, Гетманцев. Не наполягає. 1494, Южаніна. Не наполягає. 1495, Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Не наполягає. Його ж поправки 1496, 1497, 1498. Не наполягає. Наступна поправка 1500. Фролов. Будь ласка, Павло.
18:11:56 ФРОЛОВ П.В. Шановні колеги, ця поправка передбачає спрямування 5 мільярдів гривень на програму "єВідновлення" з дорожнього фонду. Програма "єВідновлення" надзвичайно важлива програма, вона допомагає українцям відновлювати своє житло, відновлювати свої оселі, і забезпечувати втрачене і знищене російською агресією приміщення для проживання. Тому я вважаю, що ми маємо перекинути кошти з дорожнього фонду на єВідновлення. На жаль, в нас по єВідновленню лише за рахунок міжнародних партнерів, Світовий банк та Банк розвитку Ради Європи дає кошти. А в бюджеті ми не передбачили ні копійки. Тому я пропоную проголосувати цю поправку за і спрямувати п'ять мільярдів на програму "єВідновлення" для забезпечення постраждалих українців, переселенців житлом. Прошу поставити на голосування. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція комітету по поправці 1500.
18:12:54 ПІДЛАСА Р.А. Я вже озвучувала загалом позицію по програмі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Да, добре. Я ставлю тоді 1500 поправку. Вона відхилена комітетом. Прошу голосувати. 18:13:17 За-15 Рішення не прийнято. Далі, далі 1503, Разумков. Дмитро Олександрович, 1503, ви називали чи ні? Я не... Далі чи вам?
18:13:25 РАЗУМКОВ Д.О. Да. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. Ні, ні. Дайте, дайте. ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, і об'єднайте, будь ласка, з 1517. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, да. Дайте дві. Дві хвилини, да? 1517. Будь ласка. 18:13:42 РАЗУМКОВ Д.О. Да. Руслан Олексійович, шановні колеги, я хотів би зрозуміти минуле питання, тому що ви сказали, що у вас фінансування Державної служби спецзахисту інформації (ДССЗЗІ) фінансується за рахунок Європейського Союзу. Я ж не питаю, де ви там берете гроші на відновлення? Я вам сказав: є ресурс, який можна забрати, віддати людям на відбудову. А ви мені кажете: ця програма буде фінансуватися за рахунок міжнародних грантів. Так вона ж не фінансується, ваші ж колеги виступають, кажуть, що ні, немає грошей. Єдина, хто підтримувала, це Михайлюк – Представник Президента виступила і казала, що це правильна історія і треба такі ресурси направляти на допомогу людям. Дякую колегам, які це розуміють. Але, повертаючись далі до правки 1517, Роксолана Андріївна, вам конкретно тут пропонувалося забрати 200 мільйонів і віддати на допомогу Державної програми забезпечення молодіжного житла за рахунок дорожнього фонду. Є ж гроші? Є гроші. Ви ж... ну, не збудуєте ви, трошки не вкрадуть, там хто у вас, Тимошенко, Голік і всі інші, на дорогах. Трошки заробите "менше", в лапках. Дайте людям, дайте можливість молодим родинам залишитись в Україні і почати жити тут, тому що якщо немає даху над головою, люди не будуть залишатись. Люди будуть шукати механізм, як поїхати з держави, для того щоб знайти кращої долі, де не буде корупції, яку ви загнали в державі за Можай, за Можай, за Можай, Можай, де не буде всього того, що сьогодні робить влада, але ви цю правку відхилили. Будь ласка, поясніть в чому ваша логіка, логіка вашого комітету? Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по 1503… по 1517-й. Будь ласка.
18:15:47 ПІДЛАСА Р.А. Ми відхилили 1517 правку, тому що ви пропонуєте взяти гроші, які наповнюють Державний дорожній фонд, а я пропоную, і комітет, на щастя, підтримав, усі податки, які формує Державний дорожній фонд, спрямувати на потреби оборони, а не на будь-яке будівництво: чи доріг, чи там квартир для когось. Я вважаю, що всі ресурси, які ми акумулюємо як держава всередині країни, мають бути спрямовані на потреби оборони. ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо цю поправку, Дмитро Олександрович? Тому, шановні колеги, я ставлю поправку, яку оголосив Дмитро Олександрович, 1517 на голосування. Позицію ви почули, вона комітетом відхилена. Прошу голосувати. 18:16:48 За-11 Рішення не прийнято. Наступні поправки. Ідемо, значить, 1504 відхилено. Це комітет з питань. Не наполягає. 1505, Гетманцев. Не наполягає. Далі: 1506 – це Тимошенко виступила вже і зняла свою поправки. Далі: 1512, Комітет з питань організації державного влади. Не наполягає. Южаніна, 1513. Не наполягає. 1514, Южаніна. Не наполягає. 1515, Тимошенко. Вже виступила. 1518, Гетманцев. Не наполягає. 1519, Гетманцев. Не наполягає. 1520, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. Не наполягає. 1521, Гетманцев. Не наполягає. 1522, Южаніна. Не наполягає. 1523, Гетманцев. Не наполягає. 1524, Гетманцев. Не наполягає. 1525, Гетманцев. Не наполягає. 1526, Гетманцев. Не наполягає. 1527, Княжицький. Не наполягає. Далі, Железняк. 1528. Не наполягає. 1529, Геращенко. Не наполягає. 1530, Пузійчук. Не наполягає. 1531, Южаніна. Не наполягає. 1532, Осадчук. Не наполягає. 1533, Железняк. Не наполягає. 1534, Мокан. Вже виступив. 1535, Южаніна. Виступила вже. 1536, Пузійчук. Не наполягає. 1537, Железняк. Зняв свою поправку. Вже виступив. 1538, Южаніна. Те саме. 1539, Железняк. Зняв. 1540, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 1541, Шуляк. Не наполягає. 1542, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 1543, Безгін. Не наполягає. 1546, Комітет з питань молоді. Не наполягає. 1547, Гетманцев. Не наполягає. 1548, Це Тимошенко. Вже виступила. 1549, Комітет з питань молоді і спорту. Не наполягає. 1550, Санченко. Не наполягає. 1551. Вже виступив. Мокан. 1553. Це Железняк. 1554, Железняк. Не наполягає. 1555, Комітет з питань молоді і спорту. Не наполягає. Так. 1556. Молоток. Не наполягає. 1557, Прощук. Не наполягає. 1558, Комітет з питань молоді і спорту. Не наполягає. 1559, Комітет з питань молоді і спорту. Не наполягає. 1561, Молоток. Не наполягає. 1562, Прощук. Не наполягає. 1563, 1564. Це Комітет з питань молоді і спорту. Не наполягає. 1565, Дубнов. Не наполягає. Так, далі. 1567. Це Южаніна. 1568, Южаніна. Не наполягає. 1569, Гетманцев. Не наполягає. 1570, Яценко. Не наполягає. 1571, Іонушас. Не наполягає. 1572, Крулько. Не наполягає. 1573, Гетманцев. Не наполягає. 1574, Южаніна. Не наполягає. Далі від 1575 до 1626 це поправки Железняка. Він їх зняв усі. 1628, Ковальчук. Не наполягає. 1629, Ковальчук. Не наполягає. 1630, Ковальчук. Не наполягає. 1631, Ковальчук. Не наполягає. 1632, Южаніна. Вже виступила. Далі. 1634. Тістик. Не наполягає. 1635, Тістик. Не наполягає. Далі. 1638. Мамка. Не наполягає. 1639, Гетманцев. Не наполягає. 1641, Гетманцев. Не наполягає. 1646, Пузійчук. Не наполягає. 1648, Южаніна. Вже виступила. 1649, Тістик. Не наполягає. 1650, Тістик. Не наполягає. 1651, Тістик. Не наполягає. 1652, Тістик. Не наполягає. 1654, Тістик. Не наполягає. 1657 – це Южаніна. Вже виступила. Далі: від 1658 до 1666 – це Железняк. Він свої поправки зняв. 1667, Гетманцев. Не наполягає. Далі поправки Южаніної, які вона теж використала. 1676, Гетманцев. Не наполягає. 1677, Гетманцев. Не наполягає. 1678, Комітет з питань гуманітарної. Не наполягає. 1679, Комітет з питань гуманітарної. Вона врахована частково. 1681, Гетманцев. Не наполягає. 1682, Княжицький. Вже виступив. 1683, Осадчук. Не наполягає. 1684, Пузійчук. Не наполягає. Далі: від 1685 до 1701 – це поправки Железняка. Він їх зняв. Далі: 1702, Мокан. Він теж виступив вже по своїх поправках. 1703, Тимошенко. Не наполягає. 1704, Южаніна. Не наполягає. Далі: від 1705 до 1708 – це теж поправки Железняка. 1709, Гетманцев. Не наполягає. 1711 – це врахована. 1713, Василевська-Смаглюк. Відхилена. Не наполягає. 1716, Гетманцев. Не наполягає. 1717, комітет. Не наполягає. 1718, Осадчук. Не наполягає. 1719, Юрчишин. Не наполягає. Далі: поправки від 1720 до 1736, вони відкликані автором. Це Железняк. 1737, Гетманцев. Не наполягає. 1738, Тимошенко. Не наполягає. 1739, Гетманцев. Не наполягає. 1740, Комітет з питань гуманітарної. Не наполягає. 1741, Гетманцев. Не наполягає. 1742, Комітет з питань гуманітарної. Не наполягає. 1743, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 1744, Бондар. Не наполягає. 1745, Гетманцев. Не наполягає. 1746 – це Тимошенко. Вже виступила. Далі: 1748, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 1749, Гетманцев. Не наполягає. 1750, Комітет з питань цифрової трансформації. Не наполягає. 1751, Гетманцев. Не наполягає. Далі: 1754, Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Не наполягає. 1755, Гетманцев. Не наполягає. 1756. По-моєму, не використав ще Дмитро Олександрович. Будь ласка, 1756, ваша.
18:22:31 РАЗУМКОВ Д.О. Руслан Олексійович, та, що була 1553, я її Олександру Сергійовичу відсилав, вона в нього має бути. Хай він вам віддасть перелік тих питань, які на обмін на виступ будуть. І дайте спочатку час, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 1756. 18:22:50 РАЗУМКОВ Д.О. Роксолана Андріївна, дивіться, за рахунок коштів Національного банку ми пропонували виділити додатково мільярд на Головне управління розвідки. Ви це завернули. Поясніть, будь ласка, в чому логіка? Я думаю, що ви не будете сперечатися, що ГУР продемонстрував себе як підрозділ, як структура, яка точно боронить інтереси нашої держави, на відміну від багатьох інших, у тому числі там частини Кабміну, який повтікав на початку вторгнення, коли ГУР стояв і захищав місто Київ, як і багато інших військових і цивільних, які стали на оборону нашої держави. Я думаю, що абсолютно логічно було б дати додатковий ресурс для виконання їх функцій і всередині держави, і за її межами, забравши ці кошти у Національного банку. Ви це завернули. Поясність, будь ласка, чому комітет це не підтримав? Дякую.
18:23:52 ПІДЛАСА Р.А. Об'єм частини чистого прибутку Національного банку, який вони перераховують до державного бюджету, визначається не Кабінетом Міністрів і не Верховною Радою. За законом. За Законом про Національний банк у нас він є незалежною інституцією, незалежним регулятором. І лише після аудиту його діяльності за попередній рік він перераховує, і підтвердженого прибутку аудиторською фірмою з хорошою репутацією, він перераховує кошти до державного бюджету. Оціночний показник на сьогодні складає 64 мільярди гривень на наступний рік. Ми можемо написати в бюджеті, що вони перерахують більше, але цього не відбудеться. І результатом такої операції з нашого боку буде лише недофінансування оборонних видатків. Ми записали зараз у видатки на потреби... ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте? 1756, поправка Разумкова. Комітетом відхилена. Ставлю її на врахування. Прошу голосувати. 18:25:18 За-10 Рішення не прийнято. 1757, Тищенко. Не наполягає. 1758, Гетманцев. Не наполягає. Далі: 1760, Гетманцев. Не наполягає. Далі: 1764, Ткаченко Максим. Не наполягає. 1765, Забуранна. Не наполягає. 1766, Пушкаренко. Не наполягає. 1767, Гетманцев. Не наполягає. 1768, Гетманцев. Не наполягає. 1769, Гетманцев. Не наполягає. Дальше йдуть Южаніна і Тимошенко. Ми їх проговорили вже. 1775, Радіна. Не наполягає. 1777, Мамка. Не наполягає. Далі знову: Южаніна і Тимошенко. Далі: 1780, Соколов. Не наполягає. 1782, Гетманцев. Не наполягає. 1783, Комітет... Перепрошую, 1785, Радіна. Не наполягає. 1786, Юрчишин. Не наполягає. 1787, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної. Не наполягає. 1788, Гетманцев. Не наполягає. Далі 1789, це йдуть поправки Железняка, до 1794. Не наполягає. Далі йдуть знову Тимошенко, Южаніна, які вже виступили. 1800, Молоток. Це враховано частково, але не наполягає на повному. 1801, знову Тимошенко. Знову далі Южаніна. 1803, Комітет з питань національної безпеки. Не наполягає. 1804, Гетманцев. Не наполягає. 1805, Комітет з питань освіти. Не наполягає. Далі 1809, Пуртова. Не наполягає. 1810, Комітет з питань освіти. Не наполягає. Далі: 1813, Мамка. Не наполягає. 1814, Драбовський. Не наполягає. 1816, Тимошенко. Вже виступила. Далі знов: 1817 і до 1827 – поправки Железняка. Він не наполягає на них. 1828, Гетманцев. Не наполягає. 1829, Мамка. Не наполягає. 1830, Стефанчук. Не наполягає. 1831, знову Тимошенко. 1832, Крулько. Вже виступив. 1833, Стефанчук. Не наполягає. 1834, Крулько. Не наполягає. 1837, Вагнєр. Не наполягає. 1838, Іонушас. Не наполягає. 1839, Тимошенко. Не наполягає. 1840, Комітет з питань освіти. Не наполягає. 1841, Іонушас. Не наполягає. 1842, Тимошенко. Вже виступила. І її ж поправки йдуть далі. 1844, Гетманцев. Не наполягає. 1846, Комітет з питань освіти. Не наполягає. 1847, Бабак. Не наполягає. 1848, Комітет з питань національної безпеки. Не наполягає. 1850, Гетманцев. Не наполягає. Далі знову Южаніна. 1825, Славицька. Не наполягає. 1854, Комітет з питань національної безпеки. Не наполягає. Цей же ж комітет, 1855. Не наполягає. 1856, 1857, 1858, Комітет з питань цифрової трансформації. Не наполягає. 1859, Гетманцев. Не наполягає. Далі: 1861, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 1862, Гетманцев. Не наполягає. 1863, Вельможний. Не наполягає. 1864, знову Вельможний. Вже виступив. Його ж поправка, 1865. Теж не наполягає. 1866, Гетманцев. Не наполягає. 1867, Разумков. Будь ласка.
18:28:49 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Руслан Олексійович, 67 і 90 разом, дайте, будь ласка. ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. 18:29:00 РАЗУМКОВ Д.О. Роксолана Андріївна, правка пропонує виділити додатково 300 мільйонів на кредитування фермерських господарств. Пропонується забрати з дуже класної статті – обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента України та Офісу Президента України. Я думаю, що це було б логічно. Я впевнений, що і Президент би не заперечував, щоб забрати кошти у половини дармоїдів, які там сидять, і віддати на допомогу аграрному сектору, який сьогодні генерує реальний прибуток для Державного бюджету України. Але якщо ні, то я хотів би зрозуміти логіку, чому ні, чому ви відхилили цю правку, чому вам забезпечення Офісу Президента України набагато важливіша, ніж допомога бізнесу. Це реальний бізнес, який працює тут і який не поїхав за кордон. Плюс це відповідало б інтересам країни набагато більше, ніж забезпечення потреб Офісу. Плюс якщо подивитися на Бюджетну декларацію, яка пройшла через ваш комітет, ви за три роки хочете збільшити чисельність дармоїдів в Офісі Президента на 20 відсотків. Хотілося б зрозуміти, в чому логіка, логіка витрачання коштів на них, а не на тих, хто реально забезпечує Державний бюджет України, забезпечує і генерує прибуток для держави і генерує валютну виручку, яка сьогодні конче потрібна нашій з вами державі. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету по поправках 1867 і 1890. Будь ласка. Одна, 1890-а, так? По 1867-й? Будь ласка, позиція комітету. 18:30:45 ПІДЛАСА Р.А. Ця поправка відхилена, тому що ми вважаємо, що Президент України сьогодні забезпечує важливу, як і завжди, функцію забезпечення інтересів України як на міжнародній арені, так і всередині держави. Я тут тільки хочу сказати, що організаційне забезпечення Офісу Президента і самого Президента не збільшується і залишається на рівні 2024 року. Ми вважаємо, що ця сума є справедливою і має залишитись в такій же сумі. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ідемо далі. 1868, Шпак. Уже зняла поправку. 1869, Комітет з питань молоді і спорту. Не наполягає. 1870, Мокан. Не наполягає. 1871, Івченко. Не наполягає. 1872, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. Далі: з 1873 і до 1885 – це поправки Вельможного. Він уже виступив по них. 1886, Батенко. Не наполягає. 1887, Бакунець. Не наполягає. 1888, Івченко. Не наполягає. 1889, Комітет з питань освіти. Не наполягає. Так, 1891. Це про цю ми говорили. Разумков, ви візьмете там в кінці, ви сказали, з 2000 цієї. Добре? Не наполягає. 1893, Крулько. Не наполягає. 1894, Білозір. Не наполягає. 1895, Євтушок. Не наполягає. 1896, Фріс. Не наполягає. 1897 – це Тимошенко. Вже виступила. 1898, Васильченко. Виступила. Далі: 1900, Юнаков. Не наполягає. 1901, Геращенко. Виступила. 1902, Васильченко. Виступила. 1903, Княжицький. Виступив. 1904, Мінько. Не наполягає. Далі. Шпак. Не наполягає. 1907, Мандзій. Не наполягає. 1909, Вельможний. Не наполягає. 1910, Вельможний. Не наполягає. 1911, Цимбалюк. Не наполягає. 1912, Славицька. Не наполягає. 1913, Це Тимошенко. Вже виступила. 1914, Комітет з питань соціальної політики. Не наполягає. 1915, Штепа. Не наполягає. Далі: Шпак. Вже виступила. 1918, Гриб. Не наполягає. 1920, Гришина. Не наполягає. 1921, Славицька. Не наполягає. 1922, Комітет з питань освіти. Не наполягає. 1923, Гетманцев. Не наполягає. 1924, Разумков. Він бере її в контексті виступу подальшому. 1925, Южаніна. Не наполягає. 1927, Гетманцев. Не наполягає. 1928, Івченко. Не наполягає. 1929, Тимошенко. Не наполягає. 1930, Славицька. Не наполягає. 1931, Гетманцев. Не наполягає. 1932, Комітет з питань організації. Не наполягає. 1933, Славицька. Не наполягає. 1934, Мандзій. Не наполягає. 1935, Комітет з питань молоді і спорту. Не наполягає. 1936, Молоток. Не наполягає. 1937, Прощук. Не наполягає. Далі знову: з 1938 до 1946 – це поправки Железняка. Він їх зняв. 1947 – це Тимошенко. Виступила вже. 1948, Комітет з питань організації. Не наполягає. 1949, Гетманцев. Не наполягає. 1950, Разумков. Буде виступ в кінці. 1951, Крулько. Не наполягає. 1952, Люшняк. Не наполягає. 1953, Геращенко. Вже виступила. 1954, Фріс. Не наполягає. 1956, Юнаков. Не наполягає. 1958. Перепрошую. 1959. Пивоваров. Не наполягає. 1960, Батенко. Не наполягає. 1961, Гетманцев. Не наполягає. 1962, Мандзій. Не наполягає. 1963, Крулько. Не наполягає. 1964, Євтушок. Не наполягає. 1966, Бакунець. Вже виступив. Далі, 1968, Білозір. Не наполягає. 1969, Рубльов. Не наполягає. 1970, Фріс. Не наполягає. 1972, Пасічний. Не наполягає. 1973, вже Вельможний виступив. І його ж поправка 1974, 1975. Далі: 1976, Мокан. Вже виступив. Далі знову: поправка Железняка 1977 і до 1996. Це поправки Железняка, він їх зняв, не наполягає на них. Далі: 1997, Гетманцев. Не наполягає. 1998, Пузійчук. Не наполягає. 1999, Княжицький. Не наполягає. 2000, Мовчан. Вже виступив. 2001, Южаніна. Вже виступила. Її ж поправка 2002. 2003, Славицька. Не наполягає. 2004, Железняк. Зняв свої поправки, він не наполягає. 2005, Геращенко. Не наполягає. 2006, Лобазюк. Не наполягає. 2008, Гетманцев. Не наполягає. 2009 – це теж поправка Разумкова, кінцевий виступ. 2010, Бакунець. Не наполягає. 2011, Крулько. Не наполягає. 2012, Вінтоняк. Не наполягає. 2013, Юнаков. Не наполягає. 2014 – це Тимошенко. Не наполягає. 2015, Славицька. Не наполягає. 2016, Пасічний. Не наполягає. 2017, Мінько. Не наполягає. 2018, Геращенко. Не наполягає. 2019, Люшняк. Не наполягає. 2020, Фріс. Не наполягає. 2021, Батенко. Не наполягає. 2022, Княжицький. Не наполягає. 2023, Бакунець. Не наполягає. 2024, по-моєму, про цю ви говорили, Дмитро Олександрович? 2024. Не наполягає Разумков. 2026, Кисилевський. Не наполягає. 2027, Батенко. Не наполягає. 2028, Шпак. Не наполягає. 2029, Княжицький. Не наполягає. 2030, Лабазюк. Не наполягає. 2031, Вінтоняк. Не наполягає. 2032, Тимошенко. Вже виступила. 2033, Пасічний. Не наполягає. 2034, Юнаков. Не наполягає. 2035 – теж Разумкова поправка. Зараховується в кінець його виступу. 2036, Геращенко. Не наполягає. 2037, Крулько. Не наполягає. 2038, Люшняк. Не наполягає. 2039, Фріс. Не наполягає. 2040, Батенко. Не наполягає. 2042, Гетманцев. Не наполягає. 2043, Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Не наполягає. 2044, Горбенко. Не наполягає. 2046, Тимошенко. Вже виступила. 2047, Славицька. Не наполягає. 2049, Гриб. Не наполягає. 2050, Мокан. Не наполягає. 2051, Комітет з питань соціальної політики. Не наполягає. 2052, Козир. Не наполягає. 2053, Горбенко. Не наполягає. 2054, Третьякова. Не наполягає. 2055, Шпак. Вже виступила. 2056, Тимошенко. Вже виступила. 2058, Гриб. Не наполягає. 2059, Мокан. Вже виступив. 2060, Шпак. Не наполягає. 2061, Тимошенко і колеги. Вже виступили. 2062, Магера. Не наполягає. 2063, Тимошенко. Вже виступила. 2064, Мамка. Не наполягає. 2065, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 2066, Комітет з питань організації державної влади. Не наполягає. 2067, Шпак. Не наполягає. 2068 – це теж поправка, яка йде в кінцевий виступ Дмитру Разумкову. 2070, Соколов. Не наполягає. 2071, Тимошенко. Не наполягає. 2072, Козир. Не наполягає. 2073, Комітет з питань організації державної влади не наполягає. 2074, Аліксійчук. Не наполягає. 2075, Аліксійчук. Не наполягає. 2077, Пасічний. Не наполягає. 2078, Пасічний. Не наполягає. І його ж поправки 2079 і 2080. Не наполягає Пасічний на цих поправках. 2081, Василевська-Смаглюк. Не наполягає. 2082, Пивоваров. Не наполягає. 2083, Пивоваров. Не наполягає. 2085, Шпак. Не наполягає. 2087, Козир. Не наполягає. 2088, Гетманцев. Не наполягає. 2089, Кисилевський. Не наполягає. 2090, Славицька. Не наполягає. 2091, Івченко. Не наполягає. 2092, Вельможний. Вже виступив. 2093, Вельможний. Виступив. 2094, Демченко. Не наполягає. 2095, Комітет з питань правової політики не наполягає. 2097, Лаба. Не наполягає. 2098, Бабак. Не наполягає. Шановні колеги, я надаю завершальних 9 хвилин. Дмитро Олександрович, так? Замість ваших поправок, які там ми попустили і які зарахували. Є Дмитро Олександрович? Будь ласка, Дмитро Олександрович. 9 хвилин, так ми домовлялися? Що-що? Все, да. Дмитро Олександрович, ви на два ефіри справляєтеся. Будь ласка, 9 хвилин завершальних. Шановні колеги, я ще раз запитаю, чи є хтось, хто буде ставити… БАКУМОВ О.С. Можна з процедури одна хвилина? ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури одна хвилина, добре. І чи буде хтось ще, хто буде ставити свої поправки на врахування? Ні, тоді замість тих поправок, які я озвучив, 9 хвилин Дмитро Олександрович, шановні колеги, і одна хвилина буде з процедури Олександр Сергійович. Будь ласка, Дмитро Олександрович.
18:40:27 РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслан Олексійович. На жаль, в залі вже "Розумна політика" перейшла межу більшості і саме колег з "Розумної політики" стало більшість в стінах Верховної Ради сьогодні. На жаль, поки що ми не можемо з вами радіти тому, що ми стали більшістю. Але нам соромно за колег, яких сьогодні в залі немає, і це, правда, соромно. Тому що багато правок і наших, і інших депутатів, і від монобільшості, ті, які сьогодні піднімалися, вони були розумні, вони були правлені, вони були направлені на забезпечення потреб наших з вами захисників, на забезпечення потреб наших військових, наших лікарів, наших освітян, тих, хто, дійсно, потребує допомоги з боку держави. Вони були відхилені, ви так поспіхом пробігли. Наприклад, правка 1800 Молотка. Правка 1800 народного депутата Молотка дає половину мільярда, пів мільярда – 517 мільйонів на Рахункову палату. На Рахункову палату, голова якої сьогодні тут сиділа і розповідала про те, який класний бюджет. Дійсно, для неї класний. Тому що ці пів мільярда йдуть на потреби Рахункової палати, на її зарплати в 4 мільйона 300 тисяч на рік, вдумайтеся. Вона отримує, як три хлопця, які сидять цілодобово "на нулі" протягом місяця, три. Я думаю, що вона не коштує і копійки в порівнянні з їх життям і здоров'ям, і тим, чим вони ризикують, знаходячись, наприклад, сьогодні на Селидівському напрямку, на Покровському напрямку, під Оріховим. Я думаю, що було б варто, щоб такі персонажі, яких попризначав Офіс, це офісні персонажі, з'їздили і поспілкувалися з нашими захисниками. Я думаю, що було б не погано, якщо б провели засідання бюджетного комітету десь у Сумській області, яку кожного дня накривають КАБами. Я думаю, що було б не погано, якщо б таке засідання відбулося в Кураховому, ви б потім по-інакшому верстали бюджет, по-інакшому. Тому що ви б розуміли в яких умовах там живуть люди і військові, і цивільні. Я розумію, що голові профільного комітету це не цікаво, я розумію, що багатьом членам цього профільного комітету це не цікаво. Вони більше переживають за дороги, вони більше переживають за те, як назбирати 31 мільярд для програми Президента "штука від Президента". Я розумію, що їм набагато важливіші дороги, я розумію, що їм набагато важливіше видатки на корпоративи і відрядження Генерального прокурора, якого ми звільнили цього тижня. Але насправді інтереси держави в інакшому, не в тому, як катається по світу Генеральний прокурор, у якого потім половина прокурорів з інвалідністю. Тут колеги жартували і розповідали, що йому треба видати грамоту, їм треба видати інвалідність, а краще не видавати інвалідність і відправити до наших захисників, щоб вони показали, як вони переживали і що вони робили на те, щоб забезпечити Україну підтримкою на міжнародній арені. Тому що сьогодні фактично їх діяльність зменшує підтримку наших з вами захисників і нашої з вами держави на теренах Європи, і фактично призводить до того, що сьогодні підтримка України падає. Падає через корупцію, а корупція, це та хвороба, яку ви толеруєте. Дуже добре розповідати так, як зробив Президент на початку… Ні восени 22-го року сказавши, що всі корупціонери поїхали. Зараз розповідає керівник Офісу Президента про те, що корупції немає, тому що, якщо є корупція, то б ми б не змогли боротися з ворогом, то б ми з ними не справлялися скільки років. Я думаю, що ми з ними справляємося не завдяки Офісу Президента, не завдяки Президенту, не завдяки Кабміну, не, вибачте, колеги, Верховній Раді. Ми справляємося з ворогом виключно завдяки українському народу, українським захисникам, яким варто було б подякувати. І те, що сьогодні немає депутатів у залі, це вкотре плювок в обличчя всім тим, хто сьогодні боронить нашу державу. У залі зараз я думаю, що близько 15, 12 людей. Людей, я недарма зараз сказав, не народних депутатів, а людей з різних фракцій, які тут знаходяться, тому що це повага до своєї роботи, у нас у кожного вона своя. Ми маємо приймати закони на користь держави і думати про державну політику. А у хлопців і дівчат на фронті інша робота - захищати цю державу, і, якщо б вони до своєї роботи ставились так само, як це роблять, ну, важко їх назвати колеги по парламенту, яких сьогодні немає. Яким в чаті, я ж не брешу, правда, шановна "Слуга народу" написали в чаті, що сьогодні можуть залишитися на засіданні лише фанати ті, хто любить всеношні. А це не любов до всеношних, це робота, ми за неї отримуємо кошти. Кошти отримуємо на відміну від тих, хто сьогодні боронить нашу державу. Да, я думаю, що вони б дуже з великим задоволенням з нами помінялися б місцями. І, якщо ми будемо далі так працювати, вони з нами місцями і поміняються, і нам така заміна абсолютно не сподобається. Ви сьогодні голосуєте, мали б голосувати за правки різних фракцій, абсолютно різних фракцій і з абсолютно різними підходами. Є правки більш якісні, є правки менш якісні, але вони всі направлені на те, щоб зробити бюджет краще, не виділити додаткові зарплати для чиновників, а виділити ресурси для армії, виділити ресурси для ГУР, виділити ресурси для забезпечення належної медицини. Хотілося б подякувати медикам, які сьогодні роблять так, що зберігають здоров'я нас з вами, наших дітей і наших з вами захисників. Не лише військові медики, які кожного дня рятують їх на фронті, а й всі ті медики, які в цивільних лікарнях роблять все для того, щоб поставити на ноги, вилікувати, провести реабілітацію фізичну і психологічну. Ми б мали в цьому бюджеті подякувати нашим вчителям, вчителям, викладачам вишів – всім, хто забезпечує майбутнє і створює умови для того, щоб діти не лише не поїхали з держави, а повернулися сюди, вчилися тут і фактично забезпечили відбудову нашої держави замість багатьох тих, кого сьогодні в залі просто немає, просто немає. Але, ні, ці правки не пройшли, жодна з цих правок не пройшла. Їх ставили і "Розумна політика", і "Слуга", і "ЄС", і інші фракції, не пройшла. І скажіть, будь ласка, ви завтра будете в цьому залі голосувати за бюджет, а вам не соромно за цей бюджет? Вам не соромно за те, як ви відноситеся до своєї роботи і як ви відноситеся до роботи захисників, лікарів і вчителів? Я казав вже в цій залі, що не забувайте вислів Голди Меїр, яка казала, що для того, щоб збудувати державу, в яку захочуть повертатися ваші діти, ви маєте зробити три найбільш поважні і найбільш високооплачувані професії: військових, лікарів і вчителів. Пам'ятайте це! ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович Бакумов.
18:49:34 БАКУМОВ О.С. Шановний головуючий, шановні колеги, враховуючи, що вже майже 9 годин триває безперервне пленарне засідання, все ж таки, на превеликий жаль, більшу частину з нього конституційної більшості народних депутатів в залі немає, а цю проблему треба буде рано чи пізно вирішувати, вирішувати серйозно і в правовій площині. І враховуючи те, що у нас є член Конституційної комісії з питань правової реформи, який займається внесенням змін до Конституції, Олександр Сергійович Корнієнко, є пропозиція десь занотувати і все ж таки змінити статтю 91 Конституції, де рішення Верховної Ради приймається не більшістю від її конституційного складу, а більшістю від присутніх. Тоді б ми тут удвадцятьох добре зараз би попрацювали і ухвалили Державний бюджет на 2025 рік. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Сергійовичу, вас назвали. Право на репліку. Будь ласка.
18:50:34 КОРНІЄНКО О.С. Так, Олександре Сергійовичу, дякую за вашу увагу до парламентської реформи. Дійсно, така пропозиція, вона навіть є у висновках Місії Пета Кокса ще з 2016 року і в Постанові Верховної Ради про імплементацію цих висновків. Але також є і практика, яка от у всьому світі просто є вона, тому що такі системи мало де приживаються, тому що вони, як правило, високоризикові в плані от явки людей. І напевно тут треба працювати над тим, які саме рішення можна приймати простою більшістю від присутніх, де має бути кваліфікований кворум. У нас є зачатки цього непогані, ви знаєте, що у нас є конституційні закони, згадуються в Конституції, ми можемо це розширити. Так, ТСК, над цим попрацювати, я думаю, що ми обов'язково вас залучимо, ваша наукова експертиза обов'язково буде в нагоді державі також, Олександре Сергійовичу. Дякую вам за вашу присутність тут завжди, при будь-яких обставинах. Дякую. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершуємо сьогоднішнє засідання фантастичним діалогом двох Олександрів Сергійовичів, який спрямований на прекрасне майбутнє українського парламентаризму. А на цьому, шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Дякую всім за плідну роботу. Зараз я оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. Про час і місце його продовження вам буде повідомлено завчасно. Нагадую про необхідність непоширення інформації щодо його початку. Продовжуємо працювати на перемогу. І слава Україні! ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!
| |||
|
Верховна Рада України/ Законотворчість/ Електронний протокол/ 30.10.2024
| |||
