ПРОЕКТ
ЗАКОН УКРАЇНИ
"ПРО ПРАВО КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ"
Комунальна власність відповідно до Конституції України є
самостійною формою власності, яка на рівних правах із іншими
формами власності захищається Законом. Цей Закон визначає основні
засади здійснення права комунальної власності, її суб'єкти і
об'єкти, підстави виникнення права комунальної власності, порядок
формування її об'єктів, повноваження територіальних громад та
органів місцевого самоврядування щодо користування, володіння та
розпорядження майном цієї власності.
Закон визначає засади державного захисту права комунальної
власності та відповідальності за його здійснення у відповідності
до законів України.
РОЗДІЛ І. Загальні положення
Стаття 1. Поняття, які використовуються в Законі:
Комунальна власність - одна із форм корпоративної власності,
право користування, володіння і розпорядження якою належить
територіальній громаді.
Спільна власність територіальних громад - майно комунальної
власності, яке за рішенням територіальних громад чи їх
представницьких органів об'єднується для забезпечення спільно
визначених завдань.
Управління об'єктами права комунальної власності -
регламентована законом діяльність, спрямована на використання
об'єктів права комунальної власності відповідно до завдань та
функцій, які покладені на органи місцевого самоврядування.
Власність області (району) -різновид корпоративної
власності, суб'єктом права якої є відповідно спільність жителів
області чи району, обласні та районні органи місцевого
самоврядування. Майно, яке забезпечує функції та діяльність
обласних та районних органів місцевого самоврядування.
Власність Автономної Республіки Крим - одна із форм
державної власності України. Майно, яке забезпечує діяльність
Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів
Автономної Республіки Крим та інших органів влади Автономної
Республіки Крим, а також інше майно, що передане Кабінетом
Міністрів України у власність Автономної Республіки Крим.
Громадські послуги - послуги, що надаються інститутами
публічної влади громадянам країни для забезпечення покладених на
них функцій та обов'язків.
Стаття 2. Право комунальної власності.
Право комунальної власності - це володіння, користування та
розпорядження майном комунальної власності територіальною
громадою на свій розсуд і на підставі Закону, як безпосередньо
так і через відповідні органи місцевого самоврядування.
Стаття 3. Суб'єкти права комунальної власності.
Суб'єктами права комунальної власності є територіальні
громади, а від їх імені - відповідні органи місцевого
самоврядування. Територіальні громади, відповідні органи
місцевого самоврядування здійснюють право комунальної власності в
порядку і в межах визначених Конституцією України, цим Законом та
іншими Законами України.
Стаття 4. Об'єкти права комунальної власності.
До об'єктів права комунальної власності може належати рухоме
та нерухоме майно, земля, ліси та інші природні ресурси, водойми,
рослинний та тваринний світ, фінансові ресурси місцевих бюджетів,
позабюджетних, валютних та цільових фондів, цінні папери,
підприємства, установи, заклади, паї, які належать органам
місцевого самоврядування у статутних фондах підприємств і
акціонерних товариств, об'єкти соціальної та виробничої
інфраструктури та інше майно, яке необхідне для надання органами
місцевого самоврядування громадських послуг у межах покладених на
них законом завдань та функцій.
Стаття 5. Обмеження щодо об'єктів права комунальної
власності.
У комунальній власності не може перебувати майно, яке не
пов'язане із наданням громадських послуг, об'єкти господарювання,
діяльність яких здійснюється виключно із комерційними цілями,
непов'язаними з наданням послуг територіальній громаді або
жителям кількох громад.
Стаття 6. Об'єкти права комунальної власності виключно
громадського користування.
У виключно громадському користуванні перебувають об'єкти
права комунальної власності, які виведені із товарно-грошового
обороту і не можуть бути передані або відчужені органами
місцевого самоврядування на користь юридичних та фізичних осіб.
До об'єктів права комунальної власності виключно громадського
користування належать вулиці, тротуари, парки, сквери, річки,
водойми та їх береги, кладовища, пам'ятки історії та архітектури,
заповідники та інші об'єкти, перелік яких згідно законодавства
встановлює територіальна громада шляхом референдуму. Перелік
об'єктів виключно громадського користування закріплюється в
Статуті територіальної громади.
Стаття 7. Право комунальної власності на землю та природні
ресурси.
Право комунальної власності на землю та інші природні
ресурси гарантується Конституцією України.
Право комунальної власності на землю набувається і
реалізується територіальними громадами у відповідності до
законодавства.
Земельні ділянки, що перебувають у комунальній власності
підлягають обов'язковій реєстрації. Право комунальної власності
на земельну ділянку виникає з моменту її реєстрації.
Територіальна громада використовує земельні ділянки, що
перебувають у комунальній власності на свій розсуд із дотриманням
вимог земельного законодавства.
Право комунальної власності на ліси, надра, водойми,
рослинний та тваринний світ та інші природні ресурси регулюється
відповідним законодавством України.
Стаття 8. Підстави виникнення права комунальної власності.
Право комунальної власності виникає на підставах безоплатної
передачі майна із державної форми власності, створення чи купівлі
об'єктів комунальної власності територіальними громадами за
рахунок належних їм коштів, а також за рахунок коштів
територіальних громад, об'єднаних на договірних засадах та за
інших умов, визначених у законодавстві України.
Органи місцевого самоврядування мають переважне право на
викуп об'єктів соціальнокультурної та виробничої інфраструктури
до комунальної власності, якщо вони мають важливе значення для
забезпечення громадських послуг.
Стаття 9. Порядок формування складу об'єктів права
комунальної власності
Представницькі органи місцевого самоврядування самостійно
визначають переліки об'єктів права комунальної власності
відповідних територіальних громад. Їх рішення можуть бути
оскаржені у судовому порядку. Об'єкти, які визначені як майно
комунальної власності можуть бути передані територіальним
громадам державою безоплатно, викуплені ними або створені за
рахунок власних коштів. За поданням Фонду Державного майна
України визначені територіальними громадами об'єкти права
комунальної власності, що підлягають передачі із державної форми
власності затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Передача об'єктів права державної власності до комунальної
власності здійснюється Фондом Державного майна України і
супроводжується їх реєстрацією та наданням територіальним
громадам державних актів на право комунальної власності по
кожному об'єкту.
Усі об'єкти права комунальної власності підлягають
інвентаризації та державній реєстрації. Державна реєстрація
об'єкту права комунальної власності супроводжується наданням
відповідного Державного акту на право комунальної власності.
Право комунальної власності на її об'єкти виникає після їх
державної реєстрації.
Стаття 10. Право примусового викупу органами місцевого
самоврядування земельних ділянок та інших об'єктів права
власності.
Органи місцевого самоврядування наділяються правом викупу
земельних ділянок у комунальну власність у випадку існування
громадських потреб за згодою їх власника. Власник земельної
ділянки, яка підлягає викупу повинен бути повідомлений про таке
рішення не пізніше ніж за рік до моменту викупу. Рішення про
викуп земельної ділянки підлягає реєстрації у відповідних органах
виконавчої влади. Ціна земельної ділянки, яка підлягає викупу
визначається угодою між власником і органом місцевого
самоврядування. За згодою з власником земельної ділянки, яка
підлягає викупу, органом місцевого самоврядування може бути
надана інша земельна ділянка із зарахуванням її вартості до
викупної ціни.
У випадку, якщо на земельній ділянці, що підлягає викупу,
знаходяться будівлі та інші нерухомі об'єкти вони підлягають
викупу разом із земельною ділянкою на умовах угоди з її
власником.
Якщо орган місцевого самоврядування не зміг досягнути угоди
з власником земельної ділянки, яка підлягає викупу, про її продаж
або про викупну ціну, то він звертається з позовом до суду про
примусовий викуп земельної ділянки. Примусовий викуп земельної
ділянки у комунальну власність для громадських потреб
здійснюється на умовах визначених у судовому порядку.
Органи місцевого самоврядування здійснюють перспективне
планування території, резервують земельні ділянки для громадських
потреб, які підлягатимуть наступному викупу до комунальної
власності.
Стаття 11. Право спільної власності територіальних громад.
Право спільної власності територіальних громад виникає на
основі рішень представницьких органів місцевого самоврядування
про об'єднання об'єктів права комунальної власності для
забезпечення спільних громадських потреб. Порядок користування,
володіння та розпорядження об'єктами права спільної власності
територіальних громад визначається їх представницькими органами
на основі угод.
РОЗДІЛ ІІ. Форми здійснення права комунальної власності.
Стаття 12. Використання об'єктів права комунальної власності
для надання громадських послуг.
Територіальна громада безпосередньо або через органи
місцевого самоврядування користується, володіє та розпоряджається
належним їй на основі права комунальної власності, майном,
ресурсами та коштами, з метою забезпечення громадських послуг.
Відповідно до Закону власник комунального майна може здійснювати
з ним будь-які господарські операції, передавати його у постійне
або тимчасове користування фізичним та юридичним особам, здавати
в оренду, вносити як частку до статутного фонду підприємств та
акціонерних товариств, продавати, купувати, використовувати як
заставу, приватизувати, визначати в угодах та договорах умови
використовування та фінансування об'єктів комунальної власності,
що приватизуються та передаються у користування та оренду. Органи
місцевого самоврядування з метою забезпечення умов для надання
громадських послуг можуть продавати, купувати, резервувати
земельні ділянки, здавати їх в оренду, використовувати у якості
застави, передавати їх як внески до статутних фондів (капіталів)
акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю,
кооперативів, фінансовокредитних установ та інших підприємств і
організацій.
Виконавчі органи місцевого самоврядування у встановленому
Законом порядку створюють, реорганізують та ліквідують комунальні
підприємства, установи та заклади, визначають цілі їх діяльності
та організаційні форми, затверджують статути створюваних ними
підприємств, організацій та установ. Згідно чинного законодавства
вони регулюють ціни та тарифи на продукцію та послуги створених
підприємств, взаємовідносини цих підприємств із відповідним
бюджетом, встановлюють порядок використання прибутку, контролю за
ефективністю використання належного підприємствам майна, веденням
фінансовогосподарської діяльності, призначають та звільняють
керівників таких підприємств, заслуховують звіти про їх
діяльність, делегують своїх представників до спостережних рад
господарських товариств, частка капіталу яких належить органам
місцевого самоврядування.
Стаття 13. Управління об'єктами права комунальної власності.
Управління об'єктами права комунальної власності здійснюють
виконавчі органи місцевого самоврядування або інші уповноважені
ними юридичні та фізичні особи. Організаційні форми управління
об'єктами права комунальної власності визначаються органами
місцевого самоврядування з дотриманням вимог чинного
законодавства. Органи місцевого самоврядування визначають
правовий режим та майнові права створених ними підприємств,
установ та закладів, можуть делегувати частину своїх майнових
прав іншим юридичним та фізичним особам.
Стаття 14. Правовий режим майна комунального підприємства.
Комунальне підприємство володіє комунальним майном на основі
права господарського відання. У відповідності до цього права
підприємство володіє, користується та розпоряджається належним
йому майном з урахуванням цілей, визначених власником та
встановлених ним обмежень. Підприємство, яке володіє комунальним
майном на основі права господарського відання не має права
продавати нерухоме майно підприємства, здавати його в оренду,
передавати як заставу, вносити в якості внеску до статутного
фонду господарських товариств та здійснювати інші операції щодо
розпорядження цим майном без згоди власника. Комунальне
підприємство, яке володіє комунальним майном на основі права
господарського відання вільно розпоряджається рухомим майном,
якщо відповідний орган місцевого самоврядування не встановив
інших обмежень.
Стаття 15. Правовий режим комунальної установи.
Комунальна установа та заклад, які фінансуються із бюджету
громади володіють переданим ним майном на основі права
оперативного управління. Суб'єкти, які володіють комунальним
майном на основі права оперативного управління не можуть
розпоряджатися цим майном без згоди власника. Комунальні установи
та заклади самостійно розпоряджаються коштами, що виділені на їх
фінансування та доходами, отриманими ними від власної
господарської діяльності.
Стаття 16. Відповідальність власника комунального майна та
створених ним юридичних осіб за своїми зобов'язаннями.
Територіальна громада відповідає за своїми зобов'язаннями
всім майном, на яке, відповідно до закону, може бути звернено
стягнення на вимогу кредиторів. Територіальна громада не може
збанкрутувати. Держава контролює фінансові зобов'язання громади,
які можуть створити загрозу її банкрутства.
Створене територіальною громадою підприємство (господарське
товариство), яке володіє комунальним майном на праві повного
господарського відання відповідає за своїми зобов'язаннями всім
закріпленим за ним майном, на яке, відповідно до закону, може
бути звернено стягнення на вимогу кредиторів. Комунальна
установа, заклад, які володіють комунальним майном на праві
оперативного управління несуть відповідальність по своїм
зобов'язанням лише коштами, що є в їх розпорядженні.
Територіальна громада не відповідає за зобов'язання створених нею
юридичних осіб, а вони не відповідають за її зобов'язаннями.
Стаття 17. Делегування функцій управління об'єктами права
комунальної власності.
Територіальні громади, відповідні органи місцевого
самоврядування можуть приймати рішення про делегування окремих
функцій управління об'єктами права комунальної власності або
об'єктами права комунальної власності обласним та районним
державним адміністраціям, які здійснюють ці повноваження за
рішеннями відповідних обласних та районних Рад. Територіальні
громади можуть делегувати ці функції асоціаціям, об'єднанням
територіальних громад, іншим уповноваженим ними органам чи
особам.
Територіальні громади або від їх імені органи місцевого
самоврядування за власною ініціативою можуть відкликати рішення
про делегування функцій управління об'єктами права комунальної
власності обласним та районним державним адміністраціям та іншим
уповноваженим ними органам чи особам.
Здіснення делегованих функцій управління об'єктами права
комунальної власності забезпечується відповідними місцевими
державними адміністраціями та іншими органами, особами на
договірних засадах з міськими та сільськими територіальними
громадами.
Територіальні громади можуть створювати міжкомунальні органи
для управління об'єднаними за їх рішеннями об'єктами права
комунальної власності або підприємствами, що знаходяться у
спільній власності територіальних громад.
Стаття 18. Відчуження права комунальної власності.
Право комунальної власності може бути відчужене лише на
законних правах і за згоди територіальної громади або її
представницького органу. Відчуження об'єктів права комунальної
власності відбувається лише на умовах викупу з компенсацією
втрат, які несе територіальна громада. Відчуження майна
територіальної громади, яке внесене як застава за її несплаченими
зобов'язаннями здійснюється за рішенням суду. Відчуження об'єктів
права комунальної власності, які мають особливо важливе значення
для територіальної громади, здійснюється лише за рішенням
місцевого референдуму. Перелік таких об'єктів визначається в
Статуті територіальної громади.
Стаття 19. Підстави безоплатної передачі об'єктів права
комунальної власності до державної власності.
Об'єкти права комунальної власності можуть бути безоплатно
передані до державної власності для забезпечення діяльності
державних органів законодавчої, виконавчої і судової влади та з
метою надання цим об'єктам загальнонаціонального статусу.
Відповідні органи державної влади порушують перед
представницькими органами місцевого самоврядування клопотання про
безоплатну передачу цих об'єктів до державної власності та
компенсують додаткові видатки територіальних громад, пов'язаних з
такою передачею. Решення про безоплатну передачу до державної
власності об'єктів права комунальної власності приймає
територіальна громада, або відповідний представницький орган
місцевого самоврядування.
Стаття 20. Особливості приватизації об'єктів права
комунальної власності.
Територіальна громада безпосередньо шляхом референдуму або
за рішенням представницького органу місцевого самоврядування
приймає рішення про доційльність, форми та строки приватизації
майна комунальної власності відповідно до законів України.
Приватизація комунального майна здійснюється на основі
програм приватизації, самостійно розроблених виконавчими органами
місцевого самоврядування і затверджених територіальними громадами
або їх представницькими органами місцевого самоврядування.
Програми приватизації комунального майна не включаються до
складу програм приватизації об'єктів державної власності. Органам
державної влади забороняється встановлювати обов'язкові завдання
щодо приватизації об'єктів права комунальної власності. Органи
місцевого самоврядування самостійно створюють і керують
діяльністю органів приватизації об'єктів права комунальної
власності.
Кошти від приватизації об'єктів права комунальної власності
зараховуються виключно до місцевих бюджетів розвитку і
спрямовуються на інвестиції та післяприватизаційну підтримку
підприємств.
Фонд Державного майна України здійснює нагляд за
відповідністю рішень органів місцевого самоврядування з питань
приватизації законодавству України, здійснює нагляд за
відповідністю законодавству програм приватизації комунального
майна, порядку утворення та складу комісій з приватизації та
оціночних комісій, дотриманням законодавства в частині
забезпечення прав громадян в процесі приватизації.
У разі порушення законодавства про приватизацію члени
територіальної громади можуть у судовому порядку оскаржувати
рішення органів місцевого самоврядування з питань приватизації.
Органи, що здійснюють нагляд за діяльністю органів місцевого
самоврядування в галузі приватизації можуть звертатися до суду
про скасування їх рішень, що суперечать законодавству.
Стаття 21. Особливості реалізації права комунальної
власності на фінансові ресурси.
У комунальній власності перебувають кошти бюджету
територіальної громади, позабюджетних, валютних та цільових
фондів, депозити територіальних громад у банківських та інших
фінансово-кредитних установах, інші активи та капітали, що
належать територіальній громаді. До комунальної власності
належать фінансові ресурси громадських територіальних органів
самоорганізації громадян, які створюються в межах територіальної
громади. Кошти місцевого бюджету, позабюджетних, валютних,
цільових та інших фондів грошових ресурсів, що перебувають на
праві оперативного управління, яким наділяється міський,
сільський та селищний голова. Розпорядниками кредитів по рахунках
територіальних громад є відповідно міський, сільський та селищний
голова. Розпорядження міського, сільського та селищного голови
щодо використовування фінансових ресурсів обов'язково
скріплюються підписом бухгалтера (казначея) територіальної
громади. Міські, сільські та селищні голови, а також бухгалтери
(казначеї) територіальної громади несуть встановлену Законом
відповідальність за законність фінансових операцій та цільове
використання ресурсів.
Стаття 22. Обмеження щодо використання об'єктів права
комунальної власності з метою підприємницької діяльності.
Майно комунальної власності та відповідні кошти можуть
використовуватись як з метою надання послуг територіальній
громаді, так і з метою отримання прибутку. Використання майна та
коштів, що перебувають у комунальній власності з метою отримання
прибутку дозволяється лише за умови підпорядкування цілей
отримання прибутку завданням надання послуг територіальній
громаді.
Майно комунальної власності не може бути приватизоване або
іншим способом відчужене, якщо наслідком цього стане скорочення
обсягу та погіршення якості послуг, що надаються населенню цими
об'єктами права комунальної власності.
Органам місцевого самоврядування забороняється бути
засновниками або учасниками господарських товариств із додатковою
відповідальністю, повних товариств, а також командитних товариств
(товариств на довірі).
РОЗДІЛ ІІІ. Особливості здійснення права комунальної
власності в Автономній Республіці Крим, містах Києві та
Севастополі і містах з районним поділом.
Стаття 23. Комунальна власність в Автономній Республіці
Крим.
Територіальні громади, що розміщуються на території
Автономної Республіки Крим формують комунальну власність на
загальних умовах визначених цим Законом та іншим законодавством
України. Майно комунальної власності територіальних громад в
Автономній Республіці Крим не може бути вилучене у власність
Автономної Республіки Крим рішеннями її органів без згоди
відповідних представницьких органів місцевого самоврядування.
Особливості використання майна комунальної власності в Автономній
Республіці Крим визначаються Законами Автономної Республіки Крим
в межах предметів відання цієї республіки, встановлених
Конституцією України.
Стаття 24. Комунальна власність в містах Києві та
Севастополі.
Міста Київ та Севастополь мають власну комунальну власність,
суб'єктами права якої є територіальні громади цих міст, а від їх
імені відповідні міські Ради. Управління комунальною власністю в
містах Києві та Севастополі здійснюють відповідні виконавчі
органи з урахуванням особливостей здійснення місцевого
самоврядування у цих містах, визначених Законами України.
Окремі функції управління комунальною власністю в містах
Києві та Севастополі відповідні Київська та Севастопольська
міські ради можуть делегувати відповідним міським державним
адміністраціям.
Стаття 25. Комунальна власність у містах з районним поділом.
Суб'єктом права комунальної власності у містах з районним
поділом є міська громада, а від її імені міська рада. В окремих
випадках, визначених Конституцією України, суб'єктом права
комунальної власності є територіальна громада району в місті.
Територіальна громада міста, а від її імені міська рада, може
приймати рішення про передачу окремих функцій управління або
окремих об'єктів права комунальної власності районним у місті
органам місцевого самоврядування.
РОЗДІЛ IV. Власність Автономної Республіки Крим, областей
та регіонів.
Стаття 26. Власність Автономної Республіки Крим.
Автономна Республіка Крим в межах, визначених Конституцією
України та законами України, користується, володіє та
розпоряджається об'єктами права власності Автономної Республіки
Крим. Власність Автономної Республіки Крим є формою державної
власності України. Перелік об'єктів права власності Автономної
Республіки Крим формується з урахуванням предметів відання
Автономної Республіки Крим і затверджується Кабінетом Міністрів
України, у визначеному Законом порядку. Об'єкти права власності
Автономної Республіки Крим забезпечують діяльність Верховної Ради
Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки
Крим та інших органів управління Автономної Республіки Крим.
Кабінет Міністрів України, у визначеному Законом порядку, може
визначати окремі особливості розпорядження об'єктами права
власності Автономної Республіки Крим.
Стаття 27. Власність області.
До об'єктів права власності області належить майно, яке
забезпечує виконання покладених на органи місцевого
самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних
громад області, функцій та завданнь, а також діяльність цих
органів. Суб'єктом права власності області є спільність жителів
області, а від її імені відповідні органи самоврядування. Перелік
об'єктів права власності області визначається самостійно
відповідним органом місцевого самоврядування і формується у
порядку, визначеному для формування об'єктів права комунальної
власності. Органи місцевого самоврядування, що представляють
спільні інтереси територіальних громад області не можуть включати
до складу об'єктів права власності області майно, яке є об'єктом
права комунальної власності. Органи місцевого самоврядування, що
представляють спільні інтереси територіальних громад області
можуть делегувати функції управління об'єктами права власності
області обласним державним адміністраціям.
Стаття 28. Власність району.
Об'єктами права власності району є майно, яке забезпечує
діяльність органів місцевого самоврядування, що представляють
спільні інтереси територіальних громад району. Суб'єктами права
власності району є спільність жителів району, а від її імені
відповідні органи місцевого самоврядування. Порядок використання
об'єктів права власності району визначається на засадах
встановлених цим Законом для об'єктів права власності області.
РОЗДІЛ V. Державний захист права комунальної власності.
Стаття 29. Державні гарантії здійснення права комунальної
власності.
Право комунальної власності територіальної громади
гарантується Конституцією України і захищається цим та іншими
законами на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів
права власності. Органи місцевого самоврядування мають право на
захист у суді своїх прав власника згідно норм Цивільного кодексу
та інших законів України.
Стаття 30. Відповідальність органів державної влади та інших
державних органів за втручання у здійснення права комунальної
власності.
Жодний орган влади не має права втручатися у здійснення
територіальними громадами, а від їх імені органами місцевого
самоврядування, а також комунальними підприємствами, закладами і
установами права комунальної власності, встановлювати обмеження,
непередбачені Законом. Органи державної влади несуть майнову
відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням
у здійснення територіальною громадою права комунальної власності,
включаючи і обов'язкову компенсацію за неодержані, внаслідок
такого втручання, доходи. Акт органу влади, який не відповідає
Законові і порушує повноваження територіальної громади, як
власника або органів місцевого самоврядування, комунальних
підприємств, установ та закладів визнається судом недійсним за
позовом органів місцевого самоврядування, комунальних
підприємств, закладів та установ.
Стаття 31. Відповідальність органів місцевого самоврядування
за ефективність та законність здійснення права комунальної
власності.
Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за
наслідки функціонування та діяльності підприємств, організацій та
установ, що перебувають у комунальній власності, а також тих
підприємств і господарських товариств, частка органів місцевого
самоврядування в капіталі яких перевищує 50 відсотків. Не
допускається неефективне використання коштів та майна комунальної
власності. Представницький орган місцевого самоврядування - рада
- є стороною у всіх майнових операціях та угодах, угодах за
наслідками яких виникають майнові та фінансові зобов'язання, які
укладені міським, сільським та селищним головою від її імені і
несе відповідальність за ці операції та угоди.
Стаття 32. Відповідальність фізичних та юридичних осіб за
збитки, заподіяні об'єктам права комунальної власності.
Фізичні та юридичні особи несуть відповідальність за збитки,
заподіяні об'єктам права комунальної власності. Діяльність
фізичних та юридичних осіб, результатом якої є нанесення шкоди
об'єктам права комунальної власності карається відповідно до
законодавства з компенсацією органам місцевого самоврядування
заподіяних збитків та неодержаних внаслідок цього доходів. Органи
місцевого самоврядування мають право звертатися до суду на
предмет притягнення до відповідальності фізичних та юридичних
осіб, які вчиняють збитки об'єктам права комунальної власності.