Неофіційний переклад

Виклики фінансової кризи світовим економічним інститутам

Резолюція 1673 (2009)

1. Парламентська Асамблея висловлює свою солідарність з урядами та парламентами Європи та всього світу, які намагаються протидіяти одній із найгірших фінансових та економічних криз за останні 10 років, з її серйозними негативними наслідками на розвиток, торгівлю, інвестиції та зайнятість у всьому світі та численними соціальними і суспільними наслідками. Крім того, криза зумовила нову і все більшу увагу до ролі та значимості світових економічних та фінансових інститутів і їхнього управління, за діяльністю яких пильно стежили і до кризи. Не менш важливим є оцінка їхніх повноважень у ефективній протидії кризі та їх ролі у майбутньому для уникнення такого спаду.

2. В цьому контексті Асамблея нагадує, що в її Резолюції 1651 (2009) про наслідки світової фінансової кризи викладені принципи, які потрібно взяти до уваги для пошуку шляхів виходу з кризи та її пом’якшення і реформування фінансової системи, включаючи захист соціальних та економічних прав громадян. В цьому контексті, Асамблея закликає Міжнародну організацію праці інтенсифікувати свою діяльність з метою пом’якшення досить серйозних наслідків кризи на людей. Асамблея також підтримує право кожного громадянина отримувати прозору, повну і точну інформацію про ринки та фінансову продукцію, таким чином надаючи змогу оптимального керування ризиком їхніх заощаджень. Доступність надання споживачеві повної та точної інформації є необхідною для хорошого функціонування будь-якої економіки.

3. Асамблея вітає прогрес, зроблений у реформуванні світової фінансової архітектури під егідою Групи 20-ти найбільших розвинутих країн та країн з перехідною економікою, лідери яких зустрічалися в Вашингтоні, округ Колумбія, 15 листопада 2008 року та в Лондоні 2 квітня 2009 року й зустрінуться ще раз у 2009 році для оцінки їхнього прогресу. Той факт, що Група 20-ти, яка є більш представницьким органом світової економіки, ніж Велика Сімка чи Велика Вісімка, очолює ці зусилля, є свідченням великих змін у міжнародному фінансовому регулюванні та забезпечує вагомий вклад її обговорень. Серед учасників організації є ключові країни з перехідною економікою та її країни-члени представляють 90 % світового ВНП, 80 % світової торгівлі та дві третіх кількості світового населення.

4. Асамблея вважає, що головним викликом для міжнародних фінансових інститутів (МФІ ) та багатосторонніх банків розвитку (ББР), таких як Світовий Банк, так само як і урядів, що їх спонсорують, є забезпечення адекватної глобальної ліквідності та стабільності для відновлення зростання і, відповідно, рівня зайнятості населення. До цього, МФІ повинні відігравати головну роль у відновленні довіри до міжнародної фінансової системи, посилюючи рамки свого регулювання. В цьому контексті Асамблея схвалює роботу Форуму з фінансової стабільності та його трансформацію у збільшену та посилену Раду з фінансової стабільності. Асамблея вважає, що найголовнішим пріоритетом повинно стати відновлення здорового функціонування світової банківської системи. Зі свого боку, ББР повинні здійснити заходи для недопущення того, щоб менш розвинуті країни страждали від диспропорційного розвитку як результату кризи.

5. Асамблея з приємністю відзначає те, що Група 20-ти виділила додаткові ресурси МВФ та ББР для задоволення потреб, які виникли внаслідок кризи. Ресурси МВФ збільшилися втричі до 750 млрд. дол. Також Фонду було надано дозвіл випустити Спеціальні права запозичення на суму 250 млрд. дол. ББР забезпечили достатній капітал для збільшення кредитування принаймні на 100 млрд. дол., включаючи кредитування країн з низьким доходом. Проте, Асамблея висловлює схвильованість тим, що більшість цих фондів залишається невиплаченою. Таким чином, Асамблея закликає уряди Групи 20-ти та країн-членів Ради Європи, які ще не забезпечили гарантування достатніх фондів МФІ та БРР, виконати покладені на них завдання.

6. Асамблея бере до уваги неефективність існуючих регуляторів фінансових ринків, які стали однією з причин глобальної кризи. Можливість створення глобального регулятора через фінансові ринки має вивчатись для запобігання таких криз у майбутньому.

7. Економічна криза засвідчує той факт, що роль національних держав у глобалізованому світі є обмеженою. Тому, необхідним є посилення міжнародного економічного та фінансового співробітництва. Існує ряд глобальних системних проблем у фінансових структурах і тому ці структури повинні бути змінені. Важливим є впровадження нагляду в сфері оцінки змін системи. Міжнародна резервна система, яка базується на національних валютах повинна бути переглянута. Потреба у створенні міжнародного суду з питань банкрутства повинна бути розглянута.

8. Асамблея схвильована тим, що, хоча Організація з економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) повідомила, що Офіційна допомога для розвитку досягла свого найвищого рівня в 2008 році, багато країн-донорів все ще не виконують свої зобов’язання, взяті на саміті Великої Вісімки в місті Гленіглс, Шотландія в 2005 році. Крім того, ОЄСР очікує, що грошові перекази, які є головним джерелом доходів для країн, що розвиваються, від трудових мігрантів значно скоротяться в 2009 році.

9. Асамблея схвалює надання кредитів МВФ країнам, які були сильно уражені кризою, включаючи декілька країн-членів Ради Європи. В той час як Асамблея закликає усі країни дотримуватися політики фінансової відповідальності, вона також закликає МВФ надавати попередні запобіжні поради країнам, які ймовірно будуть мати труднощі, аніж бути змушеним встановлювати важкі умови кредиту, оскільки не матиме іншого виходу. В цьому контексті, Асамблея вітає кроки, зроблені МВФ для здійснення більш гнучкого кредитування, включаючи вищі ліміти, збільшення концесійного кредитування для країн з низьким доходом, менш суворі умови, покращення Договорів Стенд-Бай та нових Гнучких Кредитних Ліній для забезпечення країн з стабільними економіками від раптового відпливу капіталу.

10. Асамблея схвалює нещодавнє рішення Світового Банку тимчасово зупинити використання “Індикатору Наймання Робітників” (EWI) із-за видання з найбільшим тиражем ,“Роблячи Бізнес” (“Doing Business”) і скликати робочу групу, щоб переглянути EWI і створити новий індикатор захисту робітника, а також запропонувати ширші ідеї на ринку праці і проблем захисту зайнятості, з наміром створити регуляції, які в свою чергу допоможуть зробити важку роботу з адекватним захистом, який зможе протистояти майбутнім кризам.

11. Асамблея схвалює кроки, зроблені Бреттон-Вудськими інститутами на шляху поліпшення їхнього управління, законності, довіри та відповідальності, які приділяють не меншу увагу країнам з перехідною економікою та країнам, що розвиваються, проте підкреслює необхідність прискорити реформування для можливості ефективного виконання їхніх нових зобов’язань.

12. Асамблея розуміє те, що справедлива та збалансована міжнародна торгівля є важливим чинником світового економічного розвитку та забезпечення рівня зайнятості населення, а також те, що до осені 2009 року очікується падіння міжнародної торгівлі на 9 %. Виходячи з вищесказаного, Асамблея підтримує наміри Групи 20-ти відмовитись застосовувати протекціоністські заходи та схвалює її рішення надати доступ до мінімуму у розмірі 250 млрд. дол. протягом наступних 2-х років для підтримки фінансування торгівлі через експортне кредитування, інвестиційні агентства та БРР. Асамблея повторно звертається до країн-членів Світової Організації Торгівлі (СОТ) щодо підведення підсумків Дохійського Раунду торговельних переговорів, підтримуючи конструктивну солідарність особливо з країнами з низьким рівнем доходів. Асамблея закликає також СОТ до вивчення шляхів застосування більшої гнучкості в рамках переговорів.

13. Асамблея схвалює роботу ОЕСР спрямовану на подолання наслідків кризи, особливо в контексті міжнародних узгоджених податкових стандартів, і регулювання міжнародної фінансової системи, та сподівається більш детально обговорити внесок ОЕСР на щорічній зустрічі з питань діяльності ОЕСР.

14. Асамблея звертається з проханням до парламентів країн-членів Ради Європи, які беруть участь у голосуванні за національні внески з бюджету на фінансування міжнародних фінансових та економічних інститутів, пильно стежити за кожним аспектом їхньої діяльності.