Неофіційний переклад

Стан з правами людини в Європі і прогрес процедури моніторингу Асамблеї

Резолюція 1676 (2009)

1.    Парламентська Асамблея дає схвальну оцінку роботі, що виконується її Комітетом з питань виконання обов’язків та зобов’язань державами-членами Ради Європи (Моніторинговий Комітет) яка наразі працює з одинадцятьма країнами, що перебувають під процедурою моніторингу (Албанія, Вірменія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Грузія, Молдова, Монако, Чорногорія, Російська Федерація, Сербія і Україна) і трьома країнами, залученими до постмоніторингового діалогу (Болгарія, Туреччина і “колишня Югославська Республіка Македонія”) шляхом підсилення захисту прав людини і дотримання принципів верховенства права. Вона, зокрема, дає високу оцінку тому факту, що, впродовж звітного періоду (червень 2008р. – червень 2009р.), Моніторинговий Комітет оприлюднював оцінки всім країнам під моніторингом, за винятком Чорногорії, і всім країнам, що перебувають під постмоніторингом.

2.            Асамблея схвалює ініціативу Моніторингового Комітету з надання його внеску до дебатів щодо стану з правами людини в Європі шляхом приділення первісної уваги, у цьогорічній доповіді з прогресу, ситуації з правами людини у вищенаведених державах-членах на підставі його найбільш останніх доповідей. Деякі з них було підготовлено за прискореною процедурою для того, щоб надати можливість Асамблеї реагувати швидко і ефективно у термінових і критичних ситуаціях, де малася наявність серйозної стурбованості щодо прав людини, як, наприклад: початок війни в серпні 2008 року між двома державами-членами Організації, Грузією і Росією, обидві з яких знаходяться під процедурою моніторингу Асамблеї; перегляд попередньо ратифікованих повноважень російської делегації з суттєвих причин; наслідки післявиборчої кризи у Вірменії протягом звітного періоду; криза, яка виникла у Туреччині, коли весною 2008 пануюча партія АКП знаходилась під загрозою розпуску та післявиборча криза у Молдові в квітні 2009р.

3.            Що стосується серйозних порушень прав людини, зчинених обома сторонами впродовж та після війни, Асамблея нагадує про свою Резолюцію 1633 (2008) про наслідки війни між Грузією і Росією і Резолюцію 1647 (2009) на виконання Резолюції 1633 (2008), в яких вона закликала обидві держави розслідувати звинувачення щодо порушень прав людини і притягнути злочинців до відповідальності перед національними судами, впровадити тимчасові заходи, винесені Європейським судом з прав людини і Міжнародним судом і будь-які подальші вироки цих судів повністю і беззастережно та взаємодіяти з будь-яким можливим розслідуванням Міжнародного кримінального суду.

4.            На підставі конкретних доповідей Моніторингового Комітету в розрізі країн, Асамблея із задоволенням зазначає, що більшість держав під моніторингом або у постмоніторинговому діалозі, дотримались їхніх офіційних зобов'язань стосовно ратифікації Конвенцій Ради Європи з прав людини:

4.1.            найбільш сумно відомим виключенням залишається нератифікація Росією Протоколу N. 6 до Європейської Конвенції з прав людини (Конвенція) (ETS, N. 5) про відміну смертної страти (ETS, N. 114) і Протоколу N. 14 про поправки щодо системи контролю за дією Конвенції (ETS.
N. 194). Для Росії, що є єдиною державою-членом, яка ще не ратифікувала ці два важливі протоколи, ця проблема - є ключовим каменем спотикання у співпраці з РЄ. Асамблея нагадує, що недавнє ухвалення Протоколу N. 14 bis є тільки тимчасовим рішенням і не має розглядатися як альтернатива до ратифікації Росією Протоколу N. 14;

4.2.             Монако ще має ратифікувати Протоколи N 1 (ETS, Ні. 9) і N 12 (ETS, N. 177) до Конвенції, у відповідності із вступними зобов'язаннями. Протокол N 12 було підписано, але ще не ратифіковано Азербайджаном, Молдовою і Туреччиною;

4.3.            ратифікація Переглянутої Європейської соціальної хартії (ETS, N. 163) все ще має бути завершеною, у відповідності із вступними зобов'язаннями, Монако і Чорногорією. Асамблея вітає недавнє ухвалення закону про ратифікацію Хартії обома палатами російського парламенту, як і Національною Асамблеєю Сербії.

5.            Асамблея вітає факт, що більшість держав-членів, що перебувають під моніторингом або у постмоніторинговому діалозі, ратифікували Конвенцію про дії проти торгівлі людьми, яка вступила в силу 1 лютого 2008р. і що привело до встановлення нового специфічного моніторингового механізму - ГРЕТА. Конвенція була підписали, але її не ще ратифікували “колишня Югославська Республіка Македонія”, Туреччина і Україна; вона має бути ще підписана Азербайджаном, Монако і Росією.

6.            Асамблея відзначає, що захист прав людини може бути досягнутим тільки якщо жертви порушень прав людини матимуть доступ до дієвих засобів і матимуть право - в межах розумного - на справедливий розгляд у незалежному суді. В цьому відношенні:

6.1.            в той час поки судова реформа набуває прогресу майже в усіх країнах, що перебувають під моніторингом або у постмоніторинговому діалозі, недоліки продовжують існувати - стосовно незалежності судочинства – зокрема, у Вірменії, Болгарії, Росії, Сербії, Туреччині і Україні. Погані матеріальні умови і серйозне накопичення нерозглянутих справ впливають на функціонування судочинства в Боснії і Герцеговині;

6.2.            реформа Генеральної прокуратури – все ще залишається невиконаним зобов'язанням в багатьох країнах, що перебувають під моніторингом і, зокрема, в Албанії, Росії і Україні. Що стосується, зокрема, проблеми непенетенціарних функцій, що здійснюються прокуратурами в деяких з них, Асамблея підкреслює важливість того, що ці функції мають поважати принцип розподілу влад і ролі судів щодо захисту прав людини, і необхідність того, щоб ці функції здійснювались від імені суспільства і суспільного інтересу для забезпечення застосування закону, дотримуючись - в той же час - основних прав і свобод.

7.            Ціла низка системних проблем у функціонуванні судочинства часто є в основі порушень права на справедливий розгляд - в межах розумного часу - у суді. Невиконання остаточних національних судових рішень або наявність необгрунтованих затримок на стадії судового розгляду свідчить про такі системні проблеми в багатьох країнах, що перебувають під моніторингом або у постмоніторинговим діалозі, як, наприклад Албанія, Боснія і Герцеговина, Росія, “колишня Югославська Республіка Македонії” і Україна. Хоча за останні роки російські органи влади вжили заходи в правильному напрямі, функціонування російського судочинства наразі наражається на дві додаткові структурні проблеми, а саме: якість місцевих судових засобів захисту, що змушує вищі суди анулювати остаточні вироки шляхом здійснення «надзору» і тривалість досудового затримання.

8.            Переповненість і погані умови у в'язницях і в центрах попереднього утримування продовжує викликати стурбованість в усіх країнах, що перебувають під моніторингом або у постмоніторинговому діалозі, як і в самих європейських країнах. Остання доповідь Європейського комітету запобігання тортурам та нелюдському чи принизливому поводженню або покаранню (ЄКЗТ) щодо ситуації у в'язницях в “колишній Югославській Республіці Македонія” є надзвичайно тривожною. В Україні, ситуація з правами людини у в'язницях істотно погіршилася за минулі чотири роки, а впровадження реформ в тюремній системі все ще не завершено у відповідності із вступним зобов'язанням, не дивлячись на повторні заклики Асамблеї і Моніторингового Комітету.

9.            Асамблея залишається стурбованою щодо триваючого утримування прихильників опозиції стосовно подій, що відбулися після виборів 1 і 2 березня 2008р. у Вірменії, що, не зважаючи на позитивні законодавчі зміни, підриває можливість для значущого діалогу між органами влади і опозицією та нормалізації політичного життя. Таким чином, вона настійно закликає вірменські органи влади ще раз розглянути всі законні засоби їм доступні, включаючи амністію, помилування та відхилення звинувачень з метою невідкладного звільнення цих осіб.

10. Асамблея також стурбована, що цілий ряд мирних протестантів були обвинувачені в кримінальних правопорушеннях в Молдові і Асамблея закликає владу зробити розрізнення, тих хто підозрювався у вчиненні кримінальних дій і тих хто мирно користувався своїми правами на свободу вираження і зборів.

11.            Не дивлячись на повторні заклики Асамблеї до звільнення всіх нібито політичних ув’язнених в Азербайджані, цілий ряд їх залишитися у в'язниці, включаючи двох видатних опозиційних журналістів. Асамблеї залишається тільки повторити всій заклик до їхнього негайного звільнення.

12.             Надмірне використання сили і погане поводження з боку поліції продовжує бути питанням стурбованості в більшості країн під моніторингом (Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Молдова, Росія, “колишня Югославська Республіка Македонія” і Україна). Неспроможність провести розслідування і притягати до судової відповідальності щодо звинувачень про погане поводження з боку поліції, продовжує надихати клімат безкарності:

12.1.            незалежне, прозоре та достовірне розслідування подій, які відбулися 1 і 2 березня 2008р. у Вірменії, включаючи надмірне використання сили поліцією і точні обставини, що призвели до фатальних наслідків, а також незалежне і повне розслідування щодо всіх порушень прав людини, вчинених поліцією в Молдові після виборів 5 квітня 2009р., - відповідь на ці питання конкретно вимагалися Асамблеєю, коли вона реагувала на післявиборчі кризи у цих двох країнах;

12.2.          в цьому відношенні випадки застосування неправомірної сили російськими силами безпеки під час подій в Чечні, зникнення, невиправдані утримування, тортури і погане поводження, незаконні обшуки і знищення нерухомої власності, відсутність дієвого розслідування і триваючі недоліки щодо місцевих судових засобів захисту все ще залишаються питаннями, що стоять перед Комітетом Міністрів в рамках нагляду за виконанням великої кількості вироків Європейського суду з прав людини щодо Росії. Нагляд за виконанням 175 вироків і рішень Суду, що стосується подібних порушень, скоєних силами безпеки в Туреччині, були недавно - після прийняття низки заходів турецькими органами влади - закриті;

12.3.            Асамблея схвалює введення нових механізмів демократичного нагляду за діяльністю військових сил та сил безпеки, як і поліції, в Сербії;

12.4.            дідівщина в російській армії продовжує бути питанням, що викликає стурбованість, не дивлячись на заходи з подолання цього феномену, зокрема, рух у напрямку до повністю професійних збройних сил.

13.            Що стосується свободи висловлення:

13.1.            випадки домагань та залякування, або навіть фізичні загрози проти журналістів, як і відсутність відповідних розслідувань і судових переслідувань в таких випадках, залишилися або недавно з'явилися - як питання серйозної стурбованості - у Вірменії, Азербайджані, Болгарії, Молдові, Росії, Сербії і Україні;

13.2.            в Грузії, хоча закон про свободу слова і висловлення вважався як модельний для регіону, слабка редакторська незалежність, низькі професійні стандарти і самоцензура є хронічними;

13.3. в Росії медіа плюралізм зменшився за останні два роки. Самоцензура, яка існує у багатьох медійних виданнях є перешкодою до свободи вираження. Асамблея схвалює підготовку нового проекту закону, який забезпечить, серед іншого, ясний список прав журналістів і Асамблея рекомендує, щоб компетентні урядові органи влади в Росії консультувалися з Радою Європи щодо нових медійних законопроектах.

13.4.            в Туреччині, реформа ст. 301 Кримінального Кодексу у жодному випадку не зняла всі обмеження на відправлення свободи висловлення. Комітет Міністрів продовжує спостерігати за виконання 82 вироків Суду, в яких визнаються порушення свободи висловлення.

14.            Що стосується свободи на об'єднання, Асамблея посилається на свою недавню Резолюцію 1660 (2009) про ситуацію з захисниками прав людини в державах-членах Ради Європи і відзначає надалі, що:

14.1.            свобода на об'єднання і переслідування громадських організацій (ГО) була одним з головних питань стурбованості в Росії, особливо з часу вступу в силу нового законодавства (“Закон про ГО”) в 2006р., який призвів до припинення і відмові в реєстрації декількох тисяч ГО. Тому Асамблея схвалює недавню ініціативу Президента Російської Федерації з встановлення робочої групи щодо підготовки змін до закону про ГО;

14.2.            юридичні обмеження на свободу об'єднання були нещодавно впроваджені в Азербайджані, що привело до погіршення ситуації для активістів громадянського суспільства, які вже зазнавали утисків; Асамблея особливо стурбована додатковими поправками, які були запропоновані в червні 2009 року, якщо вони будуть прийняті, то можуть бути використані для подальшого обмеження професійної діяльності громадянського суспільства і місцевих медіа і ефективно запобігати закордонним організаціям працювати в Азербайджані.

14.3.      ухвалення закону про об’єднання залишається невирішеним зобов'язанням для Сербії;

14.4.            вирок Суду у справі «Об’єднана македонська організація Ілінден – Пірин та інші проти Болгарії», в якій Суд дійшов висновку, що ліквідація цієї політичної партії порушує ст. 11 Конвенції про забезпечення свободи об'єднань, все ще потребує виконання;

14.5.            після ухвали Резолюції 1622 (2008) «Про функціонування демократичних інституцій в Туреччині: останні події», що відбулося у червні 2008р., коли пануюча в Туреччині партії АКП знаходилась під загрозою ліквідації, Венеціанська Комісія, до якої звернувся Моніторинговий Комітет, вирішила, що відповідні конституційні і юридичні положення, що стосуються ліквідації політичних партій в Туреччина, разом формують систему, яка – в цілому - є несумісною зі ст. 11 Конвенції. Асамблея, таким чином, знову наполегливо закликає турецькі органи влади до співпраці з Венеціанською Комісією з метою прискорити перегляд Конституції 1982 р. Між іншим, Асамблея очікує, що будь-які судові рішення по незакінчених справах з розпуску партії мають бути повністю узгоджені із статтею 11 Конвенції.

15.            Не дивлячись на позитивні зміни в законі, на практиці свободи зборів не повністю дотримуються у Вірменії і в Азербайджані. Україна не ще прийняла закон, що регулює мирними зборами, не дивлячись на вступне зобов'язання; повідомлення про систематичні зловживання щодо цієї свободи малися у 2008р. В Грузії, число нападів з боку невідомих нападників на опозиційних активістів та учасників мирних демонстрацій, що почалися 9 квітня 2009, зростає; це є питанням серйозної стурбованості і має бути повністю розслідуваним. Що стосується актів насильства, скоєних в Кишиневі під час протестів після виборів в квітні 2009р., Асамблея нагадує про свою Резолюцію 1666 (2009) про функціонування демократичних інституцій в Молдові і необхідність проведення незалежного, прозорого і достовірного розслідування щодо подій та обставин, які привели до цього.

16.            Що стосується свободи релігії і совісті:

16.1.            недавні поправки до відповідного законодавства у Вірменії викликають стурбованість, зокрема, що стосується вимог для реєстрації релігійних організацій і визначення терміну «образа прозелітизму»;

16.2 в Росії, закон про зустрічну протидію екстреміським заходам використовувались в незаконних цілях, щоб обмежити свободу асоціацій, включаючи релігійні групи.

16.3.            в Туреччині, відсутність визнання юридичної особи - це проблема, що впливає на всі релігійні співтовариства. Асамблея відзначає, що Венеціанська Комісія наразі готує висновок з цього питання, як і стосовно права грецького православного Патріаршества Стамбула використовувати титул “Вселенський ”;

16.4.          законодавство про альтернативну службу ще не введено в Азербайджані і Туреччині, тоді як у Вірменії і Росії відповідне законодавство існує, але не пропонує тим, хто відмовляється від військової служби з питань совісті, гарантії справжньої альтернативної служби очевидного цивільного характеру; триваючі ув’язнення відмовників совісті у Вірменії і Туреччині - це справа серйозної занепокоєності.

17.            Проблеми, пов'язані з ситуацією біженців і внутрішніх переміщених осіб продовжують мати місце в Боснії і Герцеговині, Грузії і Сербії, в той час як Туреччина все не ще зняла географічне застереження до Женевської Конвенції 1951р. про статус біженців. Тривожні практики щодо видалення біженців і шукачів притулку в Україні документуватися Верховним Комісаром ООН з питань біженців в 2008р. В цьому відношенні Асамблея також посилається на свою Резолюцію [.] про захист прав людини довготривалих переміщених осіб в Європі.

18.            Що стосується недискримінації і необхідності сприяти рівності, Асамблея відзначає, що:

18.1.            дискримінація і насильство проти жінок продовжують мати місце як проблемні питання в багатьох країнах, що перебувають під моніторингом або у постмоніторинговому діалозі. Особливо законодавство, яке бореться з гендерним насильством, має бути посиленим. Його впровадження має бути оцінене парламентами у відповідності із Резолюцією Асамблеї 1635 (2009). Законодавчі заходи, ухвалені албанськими органами влади для боротьби з цими явищами – вітаються, але мають ще довести їхню ефективність на практиці. Вірменія має надати першорядне значення прийняттю закону про побутове насильство, його попередження і забезпечення захисту жертвам;

18.2.            дискримінація і насильство проти лесбіянок, гомосексуалістів, бісексуалів і трансгендерних осіб продовжують викликати занепокоєність в Албанії, Боснії і Герцеговині, Росії і Сербії. Асамблея привітала недавнє ухвалення анти-дискримінаційного закону в Сербії, який має відношення до дискримінації на підставі сексуальної орієнтації, і очікує, що подібний закон, що наразі знаходиться на розгляді у албанському парламенті, буде також незабаром прийнято;

18.3.            серйозні занепокоєння існують в Боснії і Герцеговині, де не всі громадяни мають рівний доступ до урядових структур на всіх рівнях, коли так звані “інші” не можуть висувати свої кандидатури на головуючі посади і брати участь на призначення делегатів до Народної Палати, не дивлячись на численні заклики Асамблеї до конституційної реформи, яка б відмінила таку нерівність. До того ж, повторні заклики Асамблеї припинити неприйнятне явище “етнічна сегрегація” в початкових і середніх школах все ще мають бути почутими.

19.            Що стосується захисту меншин і боротьби з расизмом і нетерпимістю, Асамблея:

19.1.            вітає факт, що Рамкова Конвенція про захист національних меншин (Рамкова Конвенція ETS, N. 157) введена в дію в усіх країнах, що перебувають під моніторингом або у постмоніторинговому діалозі, за винятком Туреччини;

19.2.          висловлює  жаль, що підписання та/або ратифікація Європейської хартії регіональних або міноритарних мов (ETS, N. 148), є ще невиконаним зобов'язанням для Албанії, Азербайджану, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Росії і “колишньої Югославської Республіки Македонія”. Хартія була підписана, але ще не ратифікована Молдовою; поки ще не підписана Туреччиною;

19.3.            відзначає, що проблеми, що торкається захисту національних меншин, прискіпливо розглядались Моніторинговим Комітетом у всіх доповідях в розрізі країн, які також враховують дані Консультативного Комітету з впровадження Рамкової Конвенції, Європейської Комісії проти расизму та нетерпимості (ECRI) і Комітету експертів Європейської хартії регіональних або міноритарних мов;

19.4.            відзначає загальні проблеми, з якими стикаються представники ромів, включаючи відсутність особистих документів, погане відвідування шкіл, перешкоди в доступі до або дискримінація в зайнятості, в освіті і житлових питаннях в декількох країнах, що перебувають під моніторингом або у постмоніторинговому діалозі (зокрема, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, і Сербія). Асамблея схвалює зусилля, зроблені органами влади цих держав, щоб спробувати розв’язати цю проблему через ухвалення окремих Національних стратегій і Планів дії, включаючи в контексті Програми «Десятиріччя включення ромів у суспільство (2005 -2015 роки)». Проте, потрібні подальші зусилля, щоб боротися з антиромськими настроями і підвищувати позитивний імідж ромів шляхом кампаній з підвищення усвідомленості.

20.            Асамблея вітає синергетичний ефект, якого було досягнуто Моніторинговим Комітетом з Комісаром з прав людини впродовж звітного періоду, зокрема, що стосується заходів стосовно війни між Грузією і Росією і післявиборчими кризами у Вірменії і Молдові.

21.            Асамблея наполегливо закликає всі держави, що наразі перебувають під моніторингом або у постмоніторинговому діалозі, підсилити їхню співпрацю з Моніторинговим Комітетом і впроваджувати всі рекомендації, що містяться в резолюціях по країнам, які були ухвалені Асамблеєю, а також резолюцій Комісара з прав людини і інших установ Ради Європи та моніторингових органів. Вона знову підтверджує свою готовність забезпечити необхідну підтримку відповідним країнам шляхом парламентської співпраці та програм з допомоги.

22.            Більш того, Асамблея відмічає другий цикл періодичних доповідей стосовно першої групи 11 держав-членів, які не підлягають процедурі моніторингу або не є залученими до моніторингового діалогу: Андорра, Австрія, Бельгія, Хорватія, Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція і Німеччина. Як це було і з першим циклом, вони (доповіді) засновані на оцінках в розрізі країн, напрацьованих Комісаром з прав людини і іншими моніторинговими механізмами або установами Ради Європи.

23.            Асамблея схвалює те, що, з часу ухвалення її Резолюції 1515 (2006) щодо прогресу процедури моніторингу Асамблеї (травень 2005р. – червень 2006р.):

23.1.         Андорра   ратифікувала Протокол N 12 до Європейської Конвенції з прав людини (Конвенція) (ETS, N. 177);

23.2.         Франція ратифікувала Протокол N 13 до Конвенції про відміну смертної страти у всіх обставинах (ETS, N 187);

23.3.            Андорра і Бельгія ратифікували Протокол N  14 до Конвенції про поліпшення контрольної системи за виконанням Конвенції (CETS, N  194);

23.4. Чеська республіка ратифікувала Європейську хартію регіональних або міноритарних мов (ETS №148).

24.          Зазначаючи, що цілий ряд держав, що знаходяться під періодичними доповідями, не підлягають певним специфічним моніторинговим механізмам Організації, тому що вони не ще ратифікували відповідні Конвенції, Асамблея ще раз наполегливо закликає:

24.1.            Данію і Францію, підписати і ратифікувати, а Австрію, Бельгію, Чеську Республіку, Естонію і Німеччину ратифікувати Протокол N  12 до Європейської Конвенції з правах людини (ETS, N  177);

24.2.            Австрію, Чеську Республіку, Данію і Німеччину ратифікувати виправлену Європейську соціальну хартію (ETS, N  163), відзначаючи, що всі вони ратифікувати Європейську соціальну хартію 1961 року (ETS, N  35);

24.3.            Естонію і Німеччину підписати і ратифікувати, а Австрію, Чеську Республіку і Данію ратифікувати Додатковий Протокол до Європейської соціальної хартії про забезпечення системи колективних скарг (ETS, N  158);

24.4.            Францію підписати і ратифікувати, а Бельгію ратифікувати Рамкову Конвенцію з захисту національних меншин (ETS, N  157);

24.5.            Бельгію і Естонію підписати і ратифікувати, а Чеську Республіку і Францію ратифікувати Європейську хартія регіональних або міноритарних мов (ETS, N  148).

25.            Асамблея, нагадуючи про спеціальну роль національних парламентів в забезпеченні демократичного нагляду за діями уряду, наполегливо закликає національні парламенти держав, що перебувають під процедурою періодичних доповідей:

25.1.            використовувати ці періодичні доповіді як основу для дебатів щодо прогресу їхніх країн стосовно виконання їхніх статутних та конвенційних зобов'язань в якості держав- членів РЄ;

25.2.            сприяти виконанню вироків Європейського суду з прав людини і дотриманню рекомендацій, напрацьованих Комісаром з прав людини і іншими спеціальними моніторинговими органами Ради Європи шляхом пропонування та прискорення необхідних законодавчих ініціатив, а також виконуючи їхню наглядову роль щодо дій уряду.

26.            Асамблея запрошує органи Європейського Союзу , наскільки це є можливим, використовувати доповіді Моніторингового Комітету Асамблеї, підготовлені згідно з процедурою моніторингу або процедурою постмоніторингового діалогу, як і періодичні доповіді, і враховувати дані отримані від відповідних установ та моніторингових механізмів з прав людини Ради Європи, такі як, наприклад, вироки Суду і доповіді Комісара з прав людини, як і доречних резолюцій і рекомендацій, ухвалених Асамблеєю.