Неофіційний переклад

Ядерна енергія та сталий розвиток

Резолюція 1679 (2009)

1. Виробництво атомної електроенергії було досить дискусійним питанням протягом довгого часу і країни обирали дуже різні стратегії при підході до даного питання. У цьому контексті, Парламентська Асамблея нагадує про Резолюцію 1435 (2005 р.) про енергетичні системи та навколишнє середовище і Резолюцію 1588 (2007 р.) про радіоактивні відходи та захист навколишнього середовища.

2. На сьогодні частка атомної енергії у загальному виробництві електроенергії у світі складає 17 %. Такі країни як Фінляндія, Франція, Росія, Китай, Індія, Республіка Корея, Сполучені Штати та Японія продовжують будувати нові атомні електростанції або вже заявили про намір зробити це. Наприклад, у Японії атомна енергія може стати головним джерелом енергії до 2030 року та забезпечувати більше ніж 40 % потреб країни.

3. Асамблея звертає увагу, що декілька країн-членів Ради Європи (Польща з Балтійськими країнами, та Туреччиною, Велика Британія, Італія, Нідерланди та Німеччина), так як і країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону, розглядають перспективи розвитку чи продовження роботи цивільної ядерної промисловості, можливо продовжуючи період функціонування існуючих електростанцій без будівництва нових.

4. Деякі європейські країни, які постраждали від енергетичної кризи в січні 2009 року, коли постачання російського газу до більшості країн Європи було зупинено, вирішили переглянути їхню енергетичну політику та надати новий шанс ядерній промисловості.

5. На думку Асамблеї, ядерна енергія допомогла б досягнути мети Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) та особливо Кіотського Протоколу, тому що її використання дозволяє значно скоротити виробництво парникових газів порівняно зі спаленням викопного палива.

6. Проте Асамблея наголошує, що ця енергія не може вважатися “сталою”, оскільки запаси урану є обмеженими та можуть бути використані лише у середній перспективі. Величезні зусилля необхідні для повного розвитку всіх форм відновлюваної енергії, які будуть необхідні у разі використання усіх запасів палива та атомної енергії.

7. Більше того, у довгостроковій перспективі атомна промисловість ще має не вирішену проблему безпечної довгострокової утилізації ядерних відходів.

8. На думку Асамблеї, міжнародна спільнота повинна знайти вирішення трьох взаємопов’язаних проблем: енергетичної безпеки, економічного росту та захисту навколишнього середовища.

9. Проте Асамблея вказує на те, що атомна промисловість має великий потенціал для розвитку досліджень і розробок у сфері нових технологій та може відігравати важливу роль у зменшенні наслідків бідності та забезпеченні довгострокового сталого енергетичного розвитку у країнах, що розвиваються. Проте, Асамблея вказує, що розвиток ядерної промисловості в цих країнах повинен поєднуватися із розвитком енергетичної інфраструктури та підготовкою персоналу.

10. На думку Асамблеї, атомна енергія повинна спиратися на сильну систему забезпечення охорони і безпеки ядерних матеріалів та обладнань.

11. Асамблея хоче наголосити, що жодна країна в світі не може діяти повністю незалежно. Вона також вказує на те, що енергетичний ринок став глобальнішим і більш відкритим та існуючі порядки є застарілими.

12. На думку Асамблеї у зв’язку з даними змінами необхідним є розробка нових правил та процедур щодо управління енергетичним ринком для безпеки та охорони суспільства.

13. Асамблея наголошує, що забезпечення відкритих, прозорих та рівних умов доступу для країн до ринку товарів і послуг у сфері світової ядерної енергії є важливим завданням, проте в той же час необхідно підтримувати безпеку та надійність атомної енергетики.

14. Думка громадськості щодо цивільних ядерних програм є надзвичайно важливою. Громадяни повинні мати доступ до достовірної інформації для повного розуміння процесу виробництва атомної електроенергії, а особливо заходів безпеки пов’язаних з цим процесом.

15. Широкомасштабний розвиток ядерної енергії у світі тісно пов'язаний з доступом все більшої кількості країн до ядерних технологій, матеріалів та обладнання. Перед міжнародною спільнотою стоять проблеми нерозповсюдження ядерної зброї та ядерної безпеки і захисту навколишнього середовища. Саме тому, країни із розвинутою ядерною промисловістю повинні спрямувати свої зусилля на допомогу країнам, які зацікавлені у розвитку ядерної енергії. Міжнародна спільнота повинна підтримувати будь-які ініціативи у даному напрямі.

16. Головним кроком у досягненні поставлених цілей буде розвиток міжнародної інфраструктури ядерної енергії, заснованої на широкому міжнародному співробітництві та активному залученні всіх зацікавлених країн, наприклад через створення міжнародних центрів з переробки ядерного палива (збагачення ураном, контроль за використаним ядерним паливом, та підготовка персоналу) під наглядом Міжнародної агенції з атомної енергетики (МАГАТЕ).

17. Таким чином, Асамблея закликає країни-члени Ради Європи та ті країни, які не є членами РЄ:

17.1 взяти до уваги у рамках політики диверсифікації джерел енергії, ядерну енергію як альтернативу зменшенню виробництву парникових газів та глобальному потеплінню

17.2 посилити міжнародну співпрацю, адаптуючи старі традиції, засновані на секретності до нових світових реалій, особливо до глобалізації, та забезпечуючи відкритість у сфері цивільної ядерної промисловості

17.3 активно підтримувати дослідження і розробки у сфері ядерних технологій, як у галузі ефективного виробництва енергії, так і управлінням ядерними відходами та ефективним використанням результатів досліджень

17.4 підтримувати політику прозорості на усіх етапах виробництва електроенергії підприємствами ядерної промисловості

17.5 вживати заходи для інформування громадськості про усі аспекти ядерної енергії

17.6 здійснювати прискорені та конкретні кроки на шляху вирішення проблеми ядерних відходів

17.7 вживати усіх необхідних заходів для формування основ глобальної інфраструктури ядерної енергетики, в тому числі і створення міжнародних центрів з переробки ядерного палива під наглядом Міжнародної агенції з атомної енергетики (МАГАТЕ)

17.8 переглянути норми регулювання ринку ядерної енергії.

18. Асамблея також рекомендує існуючим міжнародним організаціям, а особливо МАГАТЕ та Агентству з ядерної енергії (АЯЕ) в ОЕСР:

18.1 чітко визначити технології, які можуть бути використані для будівництва нових електростанцій

18.2 забезпечити суворе дотримання правил безпеки країнами, які не мають досвіду у сфері ядерної промисловості

18.3 брати участь у підготовці персоналу та моніторингу усього процесу виробництва ядерної енергії у цих країнах, особливо в сфері дотримання міжнародних правил ядерної безпеки

19. Насамкінець, Асамблея також постановляє організувати парламентські дебати про майбутній розвиток ядерної енергії з метою об’єднання різних думок з цього питання, які можуть значно відрізнятися в різних країнах.