Неофіційний переклад з англійської

Функціонування демократичних інституцій в Україні

Резолюція 1755 (2010)

1. Парламентська Асамблея вітає зростання законодавчої активності в Україні після президентських виборів 2010 року і встановлення нової правлячої коаліції, яка може привести до політичної стабільності. Вона вважає, що політична стабільність – це найголовніша умова для консолідації демократії в Україні. Втім, вона занепокоєна тим, що ця відносна стабільність є крихкою, оскільки поки що не розпочато вирішення головних системних причин цієї нестабільності, яка отруювала країну в останні роки.

2. Асамблея нагадує, що єдиний спосіб, за яким може бути забезпечена тривала політична стабільність, це через конституційні зміни, які створять чітке розмежування гілок влади, як і належна система перевірок та противаг між та всередині виконавчої, законодавчої та судової гілок влади.

3. Беручи до уваги занепокоєння, що висловлюються стосовно концентрації влади новими органами влади в Україні, Асамблея вважає, що консолідація влади новоствореною адміністрацією, якщо це досягнуто відповідно до демократичних принципів, є зрозумілою, і в багатьох випадках навіть бажаною, але попереджає, що така консолідація не повинна приводити до монополізації влади єдиною політичною силою, оскільки це може підірвати демократичний розвиток країни.

4. Асамблея щиро вітає той факт, що виконанню вступних зобов'язань, які ще залишаються невиконаними перед РЄ, надається пріоритет, як і висловлюється політична воля до цього. Асамблея пропонує свою повну підтримку органам влади в їхніх зусиллях впровадити амбітний і далекосяжний пакет реформ, який є необхідним для виконання вступних зобов’язань України перед Радою Європи і її членських обов’язків.

5. Асамблея стурбована, що поспішний спосіб, в який влада впроваджує реформи, може негативно впливати на дотримання самих демократичних принципів і, кінець кінцем, на якість самих реформ. Виконання зобов’язань, що залишаються, спричиняє впровадження низки далекосяжних і комплексних реформ, які будуть мати глибокий вплив на українське суспільство. Успішне впровадження цих реформ є, таким чином, єдино можливим, якщо вони засновуватимуться на основі широкого політичного консенсусу та на суспільній підтримці. Це, в свою чергу, буде можливим тільки за умови суворого дотриманням парламентських процедур і демократичних принципів.

6. Тісна співпраця з Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеціанська Комісія) є вирішальною щодо того, щоб пакет законодавчих реформ, що наразі розробляється, був у повній відповідності з європейськими стандартами і цінностями. Асамблея, таким чином, закликає органи влади та керівництво Верховної Ради України забезпечити те, щоб Венеціанська Комісія запрошувалась для надання висновку щодо остаточних версій законопроектів перед їхнім ухваленням у заключному читанні.

7. Попередні резолюції Парламентської Асамблеї щодо України вже детально торкалися різних сфер, які охоплює недавня ініціатива з реформ. Асамблея підтверджує свою позицію з цих реформ і, зокрема, щодо:

7.1. Виборчої реформи:

7.1.1. знову підтверджує свою рекомендацію, що в Україні має бути ухвалений єдиний виборчий кодекс і вітає той факт, що проект єдиного кодексу було подано на розгляд Верховної Ради;

7.1.2. вважає, що виборча реформа повинна не лише охоплювати ухвалення нового виборчого кодексу, але і нової виборчої системи, і знову підтверджує свою рекомендацію, що має бути прийнята така виборча система, яка б складалася з пропорційної системи, заснованій на відкритих списках та численних регіональних округах;

7.1.3. підтверджує, що імперативний мандат, який був введений конституційними поправками 2004 р., суперечить європейським демократичним стандартам;

7.1.4. закликає всі політичні сили дотримуватись їхніх обіцянок реформувати законодавчу виборчу базу і продемонструвати відповідну політичну волю стосовно ухвалення єдиного виборчого кодексу і нової виборчої системи, у відповідності з рекомендаціями Венеціанської Комісії і Асамблеї; це має бути зроблено задовго до наступних парламентських виборів;

7.1.5. закликає органи влади ухвалити в законі про політичні партії положення щодо фінансування партій, які були б у повній відповідності з європейськими стандартами, особливо що стосується прозорості фінансування партій та розглянути додаткові заходи, що зменшать залежність політичних партій від економічних та комерційних інтересів.

7.2. Реформи прокуратури:

7.2.1. нагадує, що Україна, по приєднанні до Ради Європи, взяла на себе наступне зобов'язання: “роль і функції Генеральної прокуратури зміняться (зокрема стосовно здійснення загального нагляду за законністю), перетворюючи цю установу на орган, який буде у відповідності зі стандартами Ради Європи” і висловлює жаль, що це зобов'язання все ще залишається невиконаним;

7.2.2. знову підтверджує, що функція загального нагляду ГПУ суперечить європейським стандартам і що - також в результаті цієї функції – вона має такі повноваження, що набагато перевищують повноваження, які є необхідними у демократичній державі;

7.2.3. закликає органи влади і Верховну Раду якнайшвидше і в тісній співпраці з Венеціанською Комісією ухвалити закон про прокуратуру, який повністю був би у відповідності з європейськими стандартами і цінностями;

7.2.4. вважає, що конституційні зміни є надзвичайно важливими для усунення функції загального нагляду від ГПУ і реформування цієї установи у відповідності з вступними зобов'язаннями України;

7.2.5. рекомендує, щоб як альтернатива функції нагляду, була підсилена роль омбудсмена і впроваджена система безкоштовної правової допомоги.

7.3. Реформи судової системи:

7.3.1. вважає, що реформа судоустрою і системи правосуддя є основною для консолідації верховенства права в Україні і знов висловлює свою думку, що ця реформа повинна здійснюватися так, щоб, серед іншого, викорінити всі форми корупції;

7.3.2. вважає, що закон «Про судоустрій і статус суддів України» є наріжним каменем реформи правосуддя і ключем до забезпечення незалежності судочинства. Таким чином, вона глибоко шкодує, що цей закон був ухвалений у липні 2010 р. у великій поспішності та без очікування висновку Венеціанської комісії, запит на який був надісланий міністром юстиції України;

7.3.3. просити органи влади привести систему підготовки суддів та навчальні установи у відповідність до європейських стандартів. З цією метою підготовка (навчання) суддів має бути частиною судової гілки; контроль та нагляд за цим має здійснюватися незалежним органом самостійної судової адміністрації як це було рекомендовано Венеціанською Комісією

7.3.4. просить органи влади забезпечити щоб у законі «Про судоустрій і статус суддів України» і у законі «Про внесення змін до законодавчих актів» стосовно запобігання зловживання правом на апеляцію враховувались - шляхом внесення, належним чином, змін до законів - будь-які рекомендації, або висловлені занепокоєння, що міститимуться у майбутніх висновках Венеціанської Комісії;

7.3.5. вважає, що без конституційних змін реформувати судочинство у відповідності до європейських стандартів і цінностей буде неможливим;

7.3.6. наполегливо закликає органи влади реформувати адвокатуру і створити професійну асоціацію адвокатів у відповідності із вступними зобов'язаннями України перед Радою Європи;

7.3.7. просить органи влади якомога швидше ухвалити новий Кримінально-процесуальний кодекс і запросити експертизу Ради Європи щодо проекту цього кодексу, а також вирішити будь-які можливі питання до того, як він буде ухвалений в заключному читанні;

7.3.8. закликає органи влади забезпечити щоб система правосуддя у достатньому обсязі фінансувалася з державного бюджету, оскільки існуюча ситуація з постійним недофінансуванням збільшує потенціал для корупції і підриває верховенство права.

7.4. Боротьби із корупцією:

7.4.1. висловлює жаль щодо рішення Верховної Ради відстрочити до 2011 р. вступ в дію пакету антикорупційних законів, які були напрацьовані за допомоги Ради Європи, як і до накладення вето колишнім Президентом на закон про відмивання грошей. Асамблея вітає прийняття Парламентом 18 травня 2010 року Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом», який вступив в силу 20 серпня 2010 року;

7.4.2. вітає пріоритет, що надається новим президентом боротьбі з корупцією і наполегливо закликає його забезпечити щоб зараз вищезазначений пакет антикорупційних законів був введений в дію без подальшої затримки і щоб всі рекомендації, висунуті Групою держав по боротьбі з корупцією (ГРЕКО) у її першому і другому оціночному звітах наразі швидко виконувались;

7.4.3. закликає Верховну Раду прийняти закони, які знаходяться на розгляді, щодо конфлікту інтересів та етики державної служби; декларування доходів державними службовцями; та доступу до суспільної інформації - після отримання висновку Венеціанської комісії щодо цих законопроектів.

7.5. Громадянського суспільства:

7.5.1. наголошує на важливості громадянського суспільства для демократичного розвитку України і, виходячи з цього, просить органи влади пришвидшити ухвалення нового закону про громадські організації з метою вирішення зазначених недоліків у нинішній законодавчій базі щодо громадських організацій;

7.5.2. просить Верховну Раду ухвалити закон «Про мирні зібрання» на підставі зауважень і рекомендацій Венеціанської Комісії.

8. Асамблея висловлює своє занепокоєння щодо все більшої кількості достовірних повідомлень про неналежне втручання СБУ у внутрішні політичні справи, включаючи тиск на журналістів, партійних та громадських активістів та їхніх родичів. Вона вважає таку діяльність неприйнятною у демократичному суспільстві і тому закликає органи влади реформувати органи державної безпеки та змінити їхні функції у відповідності до європейських стандартів.

9. Асамблея відзначає, що в багатьох сферах реформи гальмуються через існуючі конституційні положення. Таким чином, впровадити необхідні для України реформи для виконання зобов'язань перед Радою Європи буде неможливим без – перш за все –реформування конституції. Таким чином, у відповідності з її попередніми рекомендаціями, Асамблея закликає органи влади і опозицію спільно впроваджувати пакет конституційних реформ, який би вирішував існуючі недоліки, як і основні найголовніші причини системної політичної нестабільності. У цьому відношенні, Асамблея нагадує про свою попередню рекомендацію стосовно того, що до існуючої конституції потрібно внести зміни замість ухвалення повністю нової конституції.

10. Асамблея бере до уваги рішення Конституційного Суду від 1 жовтня 2010р., яке проголошує про неконституційність поправок до Конституції 2004 року та відкликає їх. Асамблея вважає що це рішення має зараз підштовхнути ВР до ініціювання всеосяжного реформаторського конституційного процесу з метою повного приведення Конституції України до європейських стандартів.

11. Кращий стан дотримання демократичних свобод і прав був одним з головних досягнень демократичного розвитку України в останні роки. Будь-який регрес у дотриманні і у захисті цих прав буде для Асамблеї неприйнятним.

12. Асамблею висловлює занепокоєння щодо зростаючої кількості тверджень та достовірних повідомлень, що протягом останніх місяців демократичні свободи та права, такі як свобода зібрання, свобода висловлювання та свобода засобів масової інформації перебувають під тиском. Вона вважає, що втручання державних органів, таких як правоохоронні органи та служба безпеки в роботу журналістів та медійних організацій є несумісним з демократичним суспільством. Асамблея закликає владу в повній мірі розслідувати всі повідомлення про порушення прав та свобод та виправити будь-які знайдені порушення. На додаток, вона закликає владу забезпечити, щоб судове розслідування не призводило до вибіркового позбавлення частот теле- та радіомовлення та переглянути всі рішення та призначення, що призводили б до конфлікту інтересів, особливо у сфері правоохоронної діяльності та судочинства.

13. Свобода засобів інформації і плюралізм - це наріжні камені демократії. Виходячи з цього, Асамблея є занепокоєною щодо недавніх подій, які можуть зруйнувати ці принципи. Вона закликає органи влади вжити всі необхідні заходи для захисту свободи ЗМІ і плюралізму в Україні і до утримування від будь-яких спроб контролювати - безпосередньо або опосередковано - зміст публікацій та повідомлень в національних засобах масової інформації.

14. Асамблея стурбована звинуваченнями у можливих виборчих фальсифікаціях, що може вказувати на відсутність довіри учасників виборчого процесу до чесності проведення та адміністрування майбутніх виборів. Враховуючи, що довіра в адмініструванні виборів є надзвичайно важливою з огляду на їхню демократичну сутність, вона закликає органи влади забезпечити збалансований склад виборчих комісій на всіх рівнях, включаючи керівні посади. Вона рекомендує органам влади розглянути можливість ухвалення додаткових заходів з поновлення довіри учасників виборчих перегонів та виборців до виборчого процесу.

15. Асамблея підтверджує свою готовність допомагати Україні в посиленні її демократичних інституцій і у твердих намірах створити таке суспільство, яке б засновувалось на принципах демократії, дотримання прав людини і верховенства права.

Пояснювальний меморандум

1. Вступна частина

1. Починаючи|розпочинаючи,зачинаючи| з|із| Помаранчевої|апельсинової| революції|перевороту|, політичний клімат України характеризувався|відрізнився| системною| політичною кризою, яка підривала демократичний розвиток|розробку| країни і перешкоджала виконанню реформ, потрібних для того, щоб|за| країна виконала ті свої зобов'язання перед Радою|консиліуму,порада| Європи, які ще залишаються. Ця системна|системна| політична криза, яка була предметом |предметом|уваги Парламентської Асамблеї| в декількох резолюціях, має своїм|окремий| корінням|запроваджений,впроваджений| неповні|некомплектному| і спірні конституційні поправки|виправлення|, які були ухвалені з метою вирішення |розв'язати| політичного протистояння під час |впродовж,упродовж| президентських виборів у 2004 р., як і безперервне суперництво та боротьбу|близький| між головними політичними силами і їхніми лідерами|керівництво|.

2. Зміна |зміна| влади|сили,енергетики,потужності| відбулася після|слідуючий| президентських виборів у 2010 р., коли Віктор Янукович| був вибраним Президентом з заміною лідера Помаранчевої|апельсинового| революції|перевороту| Віктора Ющенка. Новообраний |ново,нещодавно| президент започаткував амбітну низку|запустив,почався,розпочався,зачався| реформ з|із| оголошеною метою|ціль| виконання вступних зобов'язань України перед Радою|консиліуму,порада| Європи, що ще залишилися|консиліуму,порада| – щоб, таким чином перейти до|так,таким чином| постмоніторингового діалогу із|із| Асамблеєю|асемблюваннями,збірками,асамблеями,зібрання,зборка,збирання| – до того, як Україна заступить на посаду Головуючого у Комітеті|комісії| Міністрів Ради|консиліуму,порада| Європи в травні 2011 р.

3. Після |слідуючий|президентських виборів ми відвідали Україну з 1 по 4 червня|червневий| 2010 р в рамках моніторингової процедури Асамблеї|асемблювань,збірок,асамблей,зібрання,зборка,збирання|, з метою ознайомлення з програмою реформ, як і з |перетворіть| політичним кліматом в країні. Після|потім| нашого візиту, ми виступили з нашими привітаннями щодо суттєвої|настійно,рішуче| підтримки пріоритету, який надається |даний| новим урядом для виконання вступних| зобов'язань України і щодо виконання амбітного та далекосяжного пакету|упаковки| |амбітної,амбіційний| реформ, які є необхідними для досягнення цієї мети|ціль|. Втім|однак|, ми також помітили, що у своєму намаганні виконати іноді|інколи| надмірно оптимістичні крайні строки, влада здійснює ці реформи без|поза,зовні| достатнього дотримання|ставлення| демократичних процедур і обговорення та за рахунок діалогу і широкого політичного консенсусу – тобто того|консенсус,злагода| що потрібно для успішного виконання цих реформ |вимога|. В якості сумного|прикрий| побічного ефекту, низка |лава,низка| реформ стала предметом |предметом| політичної полеміки|суперечки,суперечності,спір,протиріччя|.

4. Крім того, під час |впродовж,упродовж| нашого візиту, ми помітили численні|багаточисельний| і постійні|наполегливі| звинувачення у тому, |затвердження| що дотримання |ставлення|демократичних свобод після президентських виборів 2010 р. в Україні, як, наприклад, дотримання |ставлення|свободи висловлення|експресії,вираження| і свободи на зібрання, опинилися під тиском|зібран.

5. З цих причин, і на підтримку нинішнього процесу реформ, Моніторинговий Комітет|комісія| на своєму засіданні в Страсбурзі 22 червня 2010 р. |червневий|, вирішив|розв'язати| звернутися з проханням щодо проведення |просити,запрошувати,запросити,прохати| дебатів про функціонування демократичних інституцій в Україні під час жовтневої сесії |утримуватися,стримуватися| Асамблеї| |частка|. Намір полягав у тому, щоб|мета,ціль| надати можливість|спроможність| Асамблеї|асемблюванням,збіркам,асамблеям,зібрання,зборка,збирання| сформулювати її точку зору |уявлення,погляди,вистава,подання,представлення| і рекомендації на ранній стадії процесу|сцена| реформ, ініційованих|введений,початий,запроваджений| Президентом, як і звернути увагу на занепокоєння, що виникають у цьому контексті в останні місяці.

2. Останні |останні,нещодавній| політичні події

6. Остання доповідь|минулому| щодо функціонування демократичних установ в Україні обговорювалася|обговорювано| на Асамблеї|асемблювання,збірки,асамблеї,зібрання,зборка,збирання| 19 квітня 2007 р |квітневий|. На жаль з тих пір |прикро|більшість часу характеризується системною конституційною кризою в країні, яка коріниться |запровадженій,впровадженій| в неясному розділенні|поділ| повноважень між гілками влади, що вилилось у перетягування канату між Президентом, прем'єр-міністром та Верховною Радою (парламентом України).

7. 30 вересня 2007 р. в Україні відбулися позачергові парламентські вибори|утримувався,стримуватися|, які були спричинені політичною кризою, що сталася в результаті рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| Президента Ющенка| розпустити|розірвати| парламент 2 квітня 2007 р |квітневий|. Його рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|, конституційність|із| якого оспорювалася опозицією, наступило після|потім| низки дезертирських |лава,низка|переходів депутатів від про|відступництв| - президентської опозиції|контрасту,заперечення| до - на той час - правлячої|пануючої| коаліції, що складалася з Партії регіонів, |партії|Компартії і Соціалістичної партії|партії|. Як повідомлялося, його рішення спричинилося внаслідок його стурбованості про те,|розв'язання,вирішення,розв'язування| що подальші|дальший| переходи надали|дали| б правлячій|пануючу| коаліції більшість у дві третини, необхідних для подолання|переїхати| будь-якого президентського вето і внесення поправок до конституції без|поза,зовні| підтримки опозиційних партій. Політична криза вгамувалася коли головні політичні сили досягли політичної домовленості щодо проведення позачергових парламентських виборів.

8. Дочасні вибори призвели |лідирував,вів,призводити,наводити,лідерувати| до нової правлячої|провідний| коаліції, очолюваною Ю. Тимошенко|лідирує,відомій,призводиться,наводиться,лідерувати| |, яка мала у Верховній Раді невелику більшість у два голоси|мажоритарний| |. Хоча дочасні вибори покінчили на той час з політичною кризою|в цей час|, вони не усунули ґрунтовну системну конституційну кризу та триваюче перетягування канату |кризисний|між різними гілками|галузями,філіалами,відділеннями,філія,відокремлення| влади|сили,енергетики,потужності|.

9. Дійсно, нова криза вибухнула|вибухнула| у вересні 2008 р., коли «Наша Україна – Народна самооборона» Президента Ющенка| вийшла з правлячої|з,із| коаліції після того, як був ухвалений закон - за|із| підтримки БЮТ, політичного блоку Ю. Тимошенко - |об'єднання| щодо обмеження повноважень президента. Після якогось часу|керуватися,дотримання|, в якому країна знаходилася|перебувати| без|поза,зовні| працюючої коаліції та без спікера|доповідач| парламенту, Президент Ющенко знову призначив позачергові вибори. Проте,|однак| після|потім| періоду напруженого|натягнутий| політичного протистояння, вибори були відстрочені на|відкладений| невизначений термін з метою приділення уваги наслідкам |неозначений|світової фінансової кризи, яка вдарила по Україні сильніше ніж по всім |найбільше,більш всього| іншим європейським країнам.

10. Нарешті|урешті|, після|потім| того як спроби сформувати правлячу коаліцію між Партією Регіонів і БЮТ провалилися, була сформована коаліція між Нашою Україною, БЮТ| і блоком В. |об'єднання| Литвина,| що покінчило з примарою позачергових парламентських виборів. Пана Литвина | було обрано спікером|доповідачем| парламенту - посада, яку він обіймає до цього часу |термін|.

11. Проте|однак|, період відносної політичної стабільності і відновленої|оновленої| законодавчої діяльності, тривав недовго і |закінчився, коли 1 квітня 2009 р. Верховна Рада ухвалила рішення|резолюцію,розв'язання,вирішення,розв'язування| закликаючи|призиваючи| провести чергові президентські вибори 25 жовтня 2009 р |жовтневий|. Президент Ющенко оскаржив це рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| у Конституційному Суді, який 13 травня 2009 р. ухвалив рішення, за яким постанова Верховної Ради визнавалася | неконституційною і, таким чином, скасував її. Після цього президентські вибори були призначені - у |заставлено,установлено| відповідності до конституційних вимог - на 17 січня 2010 р.

12. В цілому|загалом|, системна|системна| кризова|кризисний| і політична нестабільність серйозно утруднили|перешкодили| управління країною і перешкодили ухваленню|прийняття,приймання| багатьох необхідних стратегій |політики| і реформ, коли у великій кількості випадків, кожна гілка|галузі,філіали,відділення,філія,відокремлення| влади пропонувала конкуруючі - і часто несумісні - пакети законопроектів|креслення,ескізи|, включаючи реформу конституції.

13. Перший тур|коло| президентських виборів відбувся 17 січня 2010 р., а другий - 7 лютого 2010 р |лютневий|. Міжнародні|інтернаціональні| спостерігачі|оглядачі|, включаючи тих, що були направлені Парламентською Асамблеєю|асемблювання,збірки,асамблеї,зібрання,зборка,збирання|, дійшли висновку, що обидва тури|коло| виявилися - загалом - демократичними і такими що |ведено|відповідають міжнародним стандартам. Проте|однак|, спостерігачі|оглядачі| також зазначили, що так відбулося |коробка| не зважаючи на|незважаючи на| загалом неадекватну правову основу і зміни|заміни|, що приймалися в останні хвилини, або спроби таких змін з боку|заміни| всіх партій-учасників|сторонами| цих виборів. Попередньо у нас вже була нагода висловлювати нашу стурбованість щодо|концерн,відношення,неспокій,підприємство,ставлення,занепокоєння| звички|одіяння,убрання| українських політичних сил грати з|із| правилами|правліннями| - замість того, щоб діяти за|установлений| правилами. Ми жалкуємо, що в контексті цих виборів це відбулося знову.

14. У декількох|в ряді| попередніх Доповідях до|звітів,сполучення| Асамблеї|асемблювань,збірок,асамблей,зібрання,зборка,збирання|, ми висловлювали нашу стурбованість щодо|виразилися,виказалися,висловилися| |навколо,навкруг,довкола| неадекватної правової виборчої основи в Україні. Ми глибоко|дуже| жалкуємо, що Верховною Радою не було вжито жодних заходів для | приведення |призводити,наводити| виборчої|вибірковий| структури у відповідність з|із| європейськими стандартами, не дивлячись на|незважаючи на| достатню кількість |рясне,багатий| попереджень|попереджувати,запобігання| і достатній|рясний,багатий| час, щоб зробити це. Говорячи так ми б хотіли підкреслити, що президентські вибори були вже четвертими виборами підряд, починаючи|розпочинаючи,зачинаючи| з|із| 2004 р., які вважаються |розглядувався| міжнародними|інтернаціональними| спостерігачами|оглядачами|, як – загалом - демократичні і такими, що були проведені|ведені| відповідно до європейських стандартів|прапори,знамено|. Це свідчить про той факт, що принцип демократичних виборів, як механізму |за|зміни|заміна| влади, в Україні укріплюється і міцнішає|сили,енергетики,потужності|. На нашу думку, це є важливим|поважний| спадком |спадщина| Помаранчевої|апельсинової| революції|перевороту|.

15. Після цих виборів політичний ландшафт|пейзаж| в Україні, змінився драматично. Чинного |покоїтися| Президента Ющенка замінив його колишній конкурент 2004 р. Віктор Янукович|, який виграв другий тур|коло| з|із| 48.95% |із| голосів проти|супроти| 45.47% голосів, поданих за |за|колишнього прем'єр-міністра Ю. Тимошенко |.

16. Після цих виборів новий Президент і його адміністрація|адміністрування,управління| швидко рухалися у зміцненні їхньої |стрімко| влади|силу,енергетику,потужність|. Після|потім| дезертирства|відступництва| ряду|лава,низка| парламентаріїв|парламентар| від|з,із| колишньої правлячої|пануюча| коаліції до Партії Регіонів, навколо цієї партії Януковича була сформована |регіонів|нова правляча коаліція |регіонів|, що замінила урядову коаліцію на чолі з Ю. Тимошенко |. Формування нової правлячої коаліції на заміну Ю. Тимошенко виявилося суперечливим і поставило |лідирував,вів,призводити,наводити,лідерувати| питання щодо обіцянок |навколо,навкруг,довкола| нової адміністрації стосовно дотримання демократичних процедур і принципів. Первісний |первинний| закон Верховної Ради про регламент зазначав, що парламентська більшість|мажоритарний| утворюється на підставі|на основі| чисельного складу фракцій, а не на кількості індивідуальних членів парламенту|парламентар|. Проте|однак|, коли після виборів підтримка|за| колишньої урядової коаліції у парламенті почала руйнуватися, закон Верховної Ради про регламент було змінено стосовно положень про формування правлячої|пануючої| коаліції. Наразі нові положення говорять, що парламентська більшість|мажоритарний| утворюється |затверджуватися,установлений| на підставі|на основі| кількості індивідуальних членів парламенту, які підтримують таку коаліцію. Ці зміни|заміни| до регламенту дозволили|вирішили| утворити нову правлячу коаліцію, сконцентровану навколо Партії Регіонів|навкруг,довкола| |регіонів| |затверджуватися,установлений|. Ці зміни|заміни| до регламенту були різко засуджені опозицією|контрастом,запереченням| – як також і деякими незалежними спостерігачами|оглядачами| – як такі, що суперечать|контрасті,протиріччя| конституції країни. Проте|однак|, в рішенні щодо цього питання, Конституційний Суд дійшов висновку|опинився,порахував,полічити|, що нові положення є у відповідності до конституційних вимог. Здається|видаватися|, що це рішення виокремлює |позначає,значити| новий судовий прецедент порівняно з|із| попередніми рішеннями |ухвалами,постанова|Суду|двір| з подібних питань. В той же час, поняття|думка| що парламентська більшість|мажоритарний| може бути сформована тільки фракціями (і – в розширеному контексті - їхнім керівництвом)|керівництво| і переважати над побажаннями|бажаннями| більшості|мажоритарний| індивідуальних членів парламенту, виявляється |видаватися|тісно|ретельно,поблизу| пов'язаним з концепцією імперативного мандату членів парламенту, що суперечить загальноприйнятим європейським демократичним стандартам|прапори,знамено|. Ми сподіваємось|надіятися| що таке рішення є свідченням того що ближчим часом Верховна Рада має намір відмінити|скасувати| імперативний|обов'язковий| мандат.

17. Питання, які піднімала опозиція стосовно |контрастом,запереченням|демократичних намірів нової адміністрації|адміністрування,управління| і уряду, були ще сильніше підігріті тим способом, у який була підписана та ратифікована угода |способом,манерою|між Росією і Україною щодо Чорноморського флоту. 21 квітня 2010 р. |квітневий|, Президент Янукович| підписав|відзначив| угоду|згода,злагода| з|із| Президентом Росії Медвєдєвим, що продовжує орендний договір на розташування військово-морського флоту у Севастополі на 25 років з|із| можливістю його додаткового продовження на п'ять років - в обмін на більш низьку ціну на газ для|за| України. Цей договір, який є спірним в Україні, був ратифікований протягом декількох днів з|із| незначним обговоренням та|малими| консультаціями і у хаотичних обставинах, які наживо транслювалися по телебаченню. Представники опозиції стверджували, що голосування щодо|голосування| ратифікації було підроблено – голосували люди, які фізично у той час не були присутні|існувати,наявний| в Києві |в цей час|. Ясно одне - таке важливе -|поважний|, і в той же час спірне - питання |результат| повинно було б стати предметом |предметом|належного розмірковування і обговорення.

18. Ці два питання, як і низка рішень|розв'язання,вирішення,розв'язування| нової адміністрації|адмініструванням,управлінням|, що призвели до суперечностей |суперечки,суперечності,спір,протиріччя|, як, наприклад, призначення|зустріч| глави служби державної безпеки (СБУ|), який є близьким союзником п. Януковича,| членом Вищої Ради|консиліуму,порада| юстиції, викликали питання щодо демократичних принципів нової адміністрації|адміністрування,управління| і, на жаль, сприяли продовженню поляризації політичної атмосфери в країні. Це також підсилюється цілою низкою звинувачень про те що нова адміністрація спокушається на скорочення |зменшення|демократичних свобод. Хоча ці звинувачення мають розглядатися в контексті поляризованого політичного оточення, їх кількість та повторюваність викликають занепокоєння |концерну,відношення,неспокою,підприємства,ставлення,занепокоєння|. На наш погляд подолання|здолання| поляризованого політичного клімату є одним з головних викликів|вимог| для|за| влади, як і для всіх |відносно| інших політичних сил в Україні.

19. Консолідація|зміцнення| влади|сили,енергетики,потужності| правлячою|пануючою| більшістю|мажоритарний| є зрозумілою і - в контексті багаторічної політичної боротьби |близький| між різними гілками|галузями,філіалами,відділеннями,філія,відокремлення| влади|сили,енергетики,потужності| в Україні - можливо, навіть,|ще| бажаною. Проте|однак|, якщо така консолідація влади перетвориться на концентрацію|зосередження|, або навіть|ще| на монополізацію влади|сили,енергетики,потужності| в руках однієї політичної групи, то це буде викликати занепокоєння, оскільки це теж може підірвати демократичний розвиток|розробку| країни.

3. Процес реформування

|перетворіть|

20. Під час|впродовж,упродовж| його звернення до Парламентської Асамблеї|асемблювань,збірок,асамблей,зібрання,зборка,збирання| 27 квітня 2010 р. |квітневий|, Президент Янукович |оголосив, що його адміністрація – в якості |адміністрування,управління|пріоритетної справи – виконає вступні зобов'язання України перед Радою|консиліуму,порада| Європи, що залишаються, з|із| метою|ціль| переходу до пост-моніторингового діалогу на час, коли його країна заступить на посаду головуючого у Комітеті|комісії| Міністрів Ради|консиліуму,порада| Європи в травні 2011 р.

21. По його поверненні до Києва, Президент Янукович| підписав Доручення членам його уряду стосовно розгортання |розгортати,розробляти,розвиватися| реформ і пакету законопроектів|упаковки|, необхідних для виконання вступних зобов'язань|консиліуму,порада|, що залишаються. Доручення Президента встановлює|примушує,заставляти| дуже амбітні |амбітні,амбіційний| крайні строки для|за| завершення|комплекту| цих реформ, які варіюють від|зраджувати| червня|червневий| до грудня 2010 р. Неофіційний переклад|переведення,переказ| його Доручення надається в додатку до цієї Доповіді |звіту,сполучення|.

22. Пріоритет, що надається|даний|, і політична воля, що виявляється новою адміністрацією|адмініструванням,управлінням| щодо виконання Україною невиконаних вступних зобов'язань|консиліуму,порада|, є і своєчасним і доречним|відповідний,придатний|, і цей факт вітається. Виконання|завершення| цих невиконаних зобов'язань спричиняє за собою виконання низки далекосяжних та складних реформ, що будуть мати глибокий вплив |дію,сутичка| на українське суспільство|товариство|. Таким чином, успішне впровадження таких реформ є єдино можливим, якщо вони будуть ґрунтуватися на основі широкого політичного консенсусу і на демократичному процесі, який має складатися з справжнього обговорення та консультацій. Проте|однак|, завдяки|за рахунок| очевидній поспішності у|поспіху| здійсненні цих реформ до того як країна займе посаду головуючого у Комітеті|комісії| Міністрів, часом здається, що органи влади ухиляються від належних демократичних процедур і консультацій. Ця поспішність|поспіх| також впливає на|впливає,прикидається| консультації із|із| зовнішніми акторами як, наприклад, Рада|консиліум,порада| Європи. Хоча|не дивлячись на те , що| влада наголошує як публічно, так і у приватних розмовах на тому |віч-на-віч| що всі реформи здійснюватимуться у повній відповідності з є|із|вропейськими стандартами і у тісній консультації з|із| відповідними органами Ради Європи – і що найбільш важливо|поважно| з Європейською Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) – низка законів була ухвалена без того, щоб |поза,зовні| Венеціанська Комісія була запрошена для надання висновку на остаточний варіант законопроекту перед|раніше,до| його ухваленням|прийняття,приймання| в заключному читанні. Як результат, |кінчіться,припиніться|деякі з законодавчих актів не є у повній відповідності до європейських стандартів, і наразі для забезпечення виконання вступних зобов'язань до них потрібно вносити зміни.

23. В той час як підсилена діяльність з реформ є бажаною |вітання,довгождана| і дійсно необхідною, особливо після|потім| років бездіяльності|інертності| в результаті|унаслідок,внаслідок| політичної кризи і внутрішньої боротьби, швидкість реформи не повинна досягатися ціною дотримання демократичних принципів і якості самих реформ. Це тільки|лише| підірвало б цілі, які поставила для себе адміністрація|адміністрування,управління| і не наблизить країну до виконання вступних зобов'язань. Тому ми закликаємо органи влади |таким чином|повністю дотримуватись демократичних принципів|пошани,ставлення,повага| і процедур і знаходити для підтримки пакету своїх|упаковки| реформ якомога ширший консенсус. Крім того, рекомендації Ради Європи і її занепокоєння потрібно брати до уваги і вживати необхідних заходів до того, як пакети законопроектів прийматимуться Верховною Радою в заключному|кінцевому,вирішальному,фінальному,скінченний,ухвальний| читанні. | Для того, щоб допомогти цьому процесові, ми хотіли б у стислому вигляді окреслити наші рекомендації щодо|відносно| головних реформ, які зараз розглядаються|розглядуються|.

3.1. Конституційна реформа

24. Двозначності|неоднозначність| та недоліки, що |дефектність,недоліки,нестача| містяться у |утримувати|конституційних положеннях що регулюють розділення|дивізія,поділ| повноважень, як і система перевірок та противаг - ось|перебувати| коріння системної|системної| політичної кризи в Україні. Для того, щоб вирішити|розв'язати| політичну кризу, яка настала після|потім| неналежного проведення другого туру|коло| президентських виборів в 2004 р., було ухвалено низку поправок до конституції|виправлення|, які – поміж іншим – ввели в Україні|представився,представив,запровадив,уявив| змішану|перемішану,підмісити,завадити,мішаний| парламентсько- президентську систему. Венеціанська Комісія у своєму висновку щодо цих поправок вже наголошувала на наявності потенціалу для|за| конфлікту і політичної безвиході в результаті|унаслідок,внаслідок| неоднозначних і непослідовних положень|несумісного,суперечливого,суперечний| що регулюють відносинами між президентом, урядом і Верховною Радою |, такими як спільне право законодавчої ініціативи як уряду так і президента, подвійна підзвітність уряду як перед президентом, так і перед Верховною Радою, а також перехрестні компетенції між президентом і урядом.

25. У своїй останній|минулому| резолюції щодо функціонування демократичних інституцій в Україні, ухваленій 19 квітня 2007 р. |квітневий|, Асамблея закликала|асемблювань,збірок,асамблей,зібрання,зборка,збирання| Україну знову розпочати проект конституційної реформи в тісній співпраці|кооперації,співробітництво| з|із| Венеціанською Комісією, з|із| метою покращення конституції і приведення її у відповідність з|із| європейськими стандартами. Цей заклик було зроблено не тільки|не лише,не те що| з метою вирішення |розв'язати| основних причин системної|системної| політичної кризи, яка отруює країну, але|та зате,та| також для вирішення давнішніх недоліків|нестача|, які є причиною стурбованості |концерну,відношення,неспокою,підприємства,ставлення,занепокоєння| Асамблеї |асемблювань,збірок,асамблей,зібрання,зборка,збирання|– такими як імперативний|обов'язковий| мандат і низка|лава,низка| конституційних положень що регулюють судову владу і прокуратуру – і які потребують вирішення |розв'язати| для того, щоб Україна виконала свої вступні зобов'язання.

26. Всі політичні сили заявили про|завірили| свою підтримку проекту конституційної реформи, але,|та зате,та| на жаль, в цій сфері, починаючи з|із| 2007 р., мало було зроблено. У лютому|лютневий| 2009 р. тодішній Президент Ющенко видав декрет про утворення Національної Конституційної Ради|консиліум,порада|. Ця Рада|консиліум,порада|, що складалася з|із| членів президентської адміністрації|адміністрування,управління| і уряду, як і представників різних політичних фракцій в Верховній Раді |, суддів|експерти|, представників громадянського |громадянський| суспільства|товариство| і наукових експертів, отримала завдання підготувати проект нової конституції у відповідності до європейських стандартів. Проте|однак|, Конституційна Рада|консиліум,порада| де-факто|фактично| бойкотувалася тодішньою опозицією|контрастом,запереченням|. 31 березня 2009 р. |маршу| проект проект проект конституції, напрацьований Національною Конституційною Радою|консиліуму,порада| було подано Президентом Ющенко до Верховної Ради. У своєму висновку щодо проекту цієї конституції, Венеціанська Комісія привітала багато|багато| удосконалень|поліпшень,покращання|, що містилися в проекті|кресленні,ескізі| в порівнянні з чинною конституцією, але також відзначила, що проект|креслення,ескіз| не намагається|пробувати| вирішити головні |розв'язати|проблеми конституційної кризи та підтримав|обслуговував,затверджував,стверджувати,ухвалювати| змішану|перемішану,підмісити,завадити,мішаний| президентсько-парламентську систему з|із| подвійною виконавчою системою, і, таким чином, потенційний конфлікт між різними гілками|галузями,філіалами,відділеннями,філія,відокремлення| влади|сила,енергетика,потужність|.

27. Паралельно Партія Регіонів, спільно|об'єднано,з'єднано| з|із| Блоком|об'єднанням| Ю. Тимошенко, підготувала |конкуруючий проект конституції, який був запропонований парламенту. Венеціанська Комісія, до якої звернулися також і з цим проектом, знайшла цей проект |опинився,порахував,полічити| конституції як проблематичний і як такий, що є несумісним з|із| європейськими стандартами. Оскільки|тому що| щодо змін|заміни| до конституції не було досягнуто жодного консенсусу, 22 жовтні|жовтневий| 2009 р. Верховна Рада вирішила зняти всі пропозиції щодо змін|замін| до конституції з свого порядку денного.

28. На наш жаль, під час нашого візиту до Києва в червні|червневий| 2010 р. Глава Президентської адміністрації повідомив нас що |адміністрування,управління|конституційна реформа в теперішній час не є пріоритетом для|за| адміністрації|адміністрування,управління|, не дивлячись на|незважаючи на| це, що вона згадується в Дорученні президента Ми твердо|міцно,стійко| переконані що конституційна реформа має знаходитися|перебувати| в центрі загальних реформаторських процесів в Україні. Політична система, закладена в чинній конституції, лише тоді може бути стабільною якщо парламент і|акція,доля| президент поділятимуть те й саме політичне бачення, як воно наразі і є |коробка|. Проте|однак|, така стабільність не є заснованою на конституційних перевірках|чеках| і дотриманні балансу між гілками влади і не є міцною|врівноважує,зрівноважувати,урівноважувати|vszyj :vs v |міцний|. Конфлікт і політичне безвихіддя можуть знову |становище|легко виникнути|з'ясуватися,появитися|, в разі якщо політичні пріоритети парламенту і президента почнуть розходитись і це буде шкідливим для розвитку|розробки| країни. Таким чином, влада має с |таким чином|користатися тим, що наразі для заміни конституції у цьому відношенні мається така сила та політична стабільність |пошана,ставлення,повага|. Крім того, і ми про це більш детально будемо говорити у наступних розділах, низка законодавчих реформ вимагають змін|замін| до конституції з тим, щоб|за| вони відповідали європейським стандартам|прапори,знамено|. Таким чином, на нашу думку, для України не буде можливим виконати свої зобов'язанням перед Радою Європи і, таким чином, перейти до |консиліуму,порада|пост- моніторингового діалогу без -|поза,зовні| перш за все – успішного впровадження конституційних реформ, рекомендованих Асамблеєю|асемблюваннями,збірками,асамблеями,зібрання,зборка,збирання|.

29. Головне питання щодо проекту|відносно| конституційних реформ було: чи потрібно покращити діючу конституцію або ж має бути напрацьована цілком|повністю,повно| нова конституція? Ми хотіли б ще раз повторити наші сумніви щодо |навколо,навкруг,довкола| ухвалення|прийняття,приймання| цілком|повністю,повно| нової конституції - особливо в світлі нечітких юридичних процедур щодо|за| ухвалення|прийняття,приймання| повністю нової конституції (див. |поглянути,глянути| нижче) - а також беручи до уваги те, що діюча конституція, на думку Венеціанської Комісії є|з'являтися,являтися| всесторонньою|охоплюючим,всебічний,усебічний| щодо захисту основних прав і свобод і “виявляє готовність захистити повний|цілковитий| набір |можливість,спроможність| прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини”. Крім того, внесення поправок до діючої конституції буде мати перевагу оскільки це надасть можливість|спроможність| пріоритезувати найбільш болючі питання, що могло б полегшити їхнє ухвалення|прийняття,приймання|.

30. Що стосується ухвалення|прийняття,приймання| нової конституції, маються занепокоєння щодо способу, за яким має бути ухвалена |спосіб,манеру|повністю нова конституція і можливістю|спроможність| того що можна буде обійти законну роль парламенту у внесені змін до конституції шляхом спроби ухвалити нову конституцію шляхом народної ініціативи. В той час як процес|за| ухвалення|прийняття,приймання| поправок|виправлень| до конституції є ясним – включаючи ухвалення|прийняття,приймання| поправок|виправлень| більшістю|мажоритарний| у дві третини членів Верховної Ради – процес ухвалення|прийняття,приймання| цілком|повністю,повно| нової конституції не є ясно визначеним. На думку Венеціанської Комісії, ухвалення|прийняття,приймання| повністю|повно| нової конституції має бути у повній|цілковитий| відповідності з|із| положеннями чинної конституції щодо поправок до конституції, включаючи ухвалення двома третинами членів Верховної Ради |. 18 квітня 2008 р. |квітневий|, Конституційний Суд України, хоча і підтвердив право народу України замінювати їхню конституцію шляхом всеукраїнського референдуму, заключив що ухвалення|прийняття,приймання| нової конституції має повністю дотримуватись процедури з внесення поправок існуючої конституції.

3.2. Виборча|вибірковий| реформа

31. Останні вибори в Україні, загалом, були проведені у відповідності з|ведено| міжнародними|інтернаціональний| стандартами|прапори,знамено|, що підкреслює прогрес|просування|, зроблений країною в цій сфері. Проте|однак|, всі вибори що проходили в останній час висвітлюють невідповідний характер чинного виборчого|вибірковий| законодавства, як також і звичку|одіяння,убрання| політичних сил в Україні намагатися замінювати виборче законодавство якраз напередодні виборів щоб задовольнити їх власні вузькі партійні інтереси|відсотки,процент|. Таким чином, виборча реформа є пріоритетом для|за| країни.

32. Україна не має єдиного виборчого|вибірковий| кодексу|кодексу|. Різні вибори адмініструються різним набором законів, як наприклад, закон про вибори Президента України, закон про вибори народних депутатів|депутатів,представників|, закон про вибори до місцевих рад|консиліумів,порада|, закон про всеукраїнський і місцеві референдуми, а також закон про державний реєстр виборців і відповідні положення в конституції і інші юридичні акти. Більш того|крім|, в результаті|унаслідок,внаслідок| їхніх частих змін|замін|, ці закони є надмірно складними|комплексні|, у них бракує зв‘язаності і чіткості, а часом вони суперечать між собою. У багатьох випадках, Асамблея|асемблювання,збірки,асамблеї,зібрання,зборка,збирання| закликала щодо ухвалення|прийняття,приймання| одного - об'єднаного|з'єднаний| і спрощеного – виборчого|вибірковий| кодексу з управління |кодекс| всіма виборчими|вибірковий| процесами в країні.

33. Верховна Рада заснувала робочу групу, що складається з|із| членів різних політичних фракцій, а також зовнішніх експертів, з|із| завданням|задача| підготувати проект такого єдиного виборчого|вибірковий| кодексу який би |кодексу| відповідав найвищим міжнародним|інтернаціональним| стандартам. Не дивлячись на|незважаючи на| широкий ряд|діапазон,лава,низка| політичних сил, що брала участь в роботі цієї групи, його потенціал був дещо|частково| підірваний відмовою Партії Регіонів брати участь в його роботі, і ми висловлюємо нашу жаль з цього приводу. Не дивлячись на|незважаючи на| існування робочої групи з напрацювання проекту нового єдиного виборчого|вибірковий| кодексу, |кодекс| декілька|окремий| груп індивідуальних членів парламенту від|з,із| різних партій|сторін| підготували|підготували| їхні власні поправки|виправлення| до закону про вибори народних депутатів|депутатів,представників|. На січень 2009 р. різними політичними угрупуваннями було напрацьовано вісім різних законопроектів з покращення цього закону. У лютому|лютневий| 2009 р., Венеціанська Комісія взяла участь у круглому столі з|із| авторами різних проектів|креслень,ескізів| з|із| метою|ціль| дійти спільної точки зору між цими пропозиціями|речення|, яку потім можна було б запропонувати робочій групі з підготовки єдиного виборчого|вибірковий| кодексу |кодексу|.

34. 28 квітня 2010 р. робоча група запропонувала проект єдиного виборчого|вибірковий| кодексу |квітневий|. Проте|однак|, Верховна Рада не вжила жодних подальших|дальший| заходів|акції| щодо обговорення і прийняття цього закону. Це є питанням стурбованості, особливо в світлі тверджень |заяв| що у лідерів|керівництво| головних політичних фракцій у ВР не вистачає політичної волі щоб серйозно розглянути можливість заміни законодавства, що адмініструє вибори, та ухвалити єдиний виборчий|вибірковий| кодекс |кодекс|.

35. Важливо|поважно| підкреслити, що метою|ціль| виборчої|вибірковий| реформи має бути не тільки|не лише,не те що| зміна неадекватного виборчого|вибірковий| законодавства, але і замінити неадекватну – для|за| України – саму виборчу|вибірковий| систему. Нинішня виборча|вибірковий| система - виборів до |за| Верховної Ради - це пропорційна|пропорціональний| система, що заснована на закритих|зачинених| партійних списках в єдиному|одному,окремому| національному виборчому|вибірковий| окрузі. В українському політичному контексті ця система перешкоджає консолідації|зміцненню| демократії, оскільки|тому що| де-факто вона|фактично| концентрує політичну силу в країні в руках декількох людей. Це, у свою чергу|по черзі,своєю чергою|, підриває партійну |партію|демократію і демократичну прозорість. Цей демократичний дефіцит ще більш ускладнюється конституційними положеннями |дефектність,недолік,нестача| |складений|2004 р., що запровадили в країні імперативний|обов'язковий| мандат як і відсутністю вимог для|за| повної|цілковитий| прозорості політичних партій і фінансування кампаній|жнив|.

36. Враховуючи недоліки нинішньої політичної системи в Україні, ми хотіли б нагадати про рекомендацію Асамблеї про те,|асемблюваннями,збірками,асамблеями,зібрання,зборка,збирання| що має бути ухвалена така виборча|вибірковий| система, що складається з пропорційної|пропорціональний| системи заснованій на відкритих|відчинених| списках у численних регіональних виборчих округах. Запровадження відкритих списків і численних регіональних виборчих округів підсилить – поміж іншим - партійну демократію і виборчу прозорість, забезпечуючи в той же час регіональне представництво|зображення,вистава,подання,представлення|. Ця модель також була підтримана іншими міжнародними|інтернаціональними| організаціями і органами і ми з радістю відзначаємо, що більшість вищезгаданих проектів|креслення,ескізи| змін|замін| до закону про вибори народних депутатів, пропонували якусь форму регіональної складової і відкритих|відчинених| списків.

37. Поправки|виправлення| до конституції 2004 р. де-факто запровадили принцип імперативного мандату в Україні, дозволяючи скасування мандату депутата|депутата,представника|, якщо депутат |депутат,представник| не приєднався або залишив парламентську фракцію, за списком якої він або вона були обрані. Як говориться у висновку Венеціанської Комісії щодо поправок до конституції 2004 р., це суперечить поняттю|думка| вільного і незалежного мандату депутата |депутата,представника| і, таким чином, є|таким чином|вропейським демократичним стандартам|прапори,знамено|.

38. Відсутність належного законодавства, що управляє питанням партійного фінансування з ефективним забезпеченням його прозорості, викликає стурбованість в Україні, де|куди| політичні і фінансові інтереси|відсотки,процент| сильно переплетені, |настійно,рішуче|а їхня відмінність є часто стертою. Тому|таким чином|, ми хотіли б нагадати про рекомендацію Асамблеї щодо того|асемблювань,збірок,асамблей,зібрання,зборка,збирання| щоб влада ухвалила належний закон про фінансування політичних партій відповідно до європейських стандартів і розглянула |розглядувати| можливість|спроможність| державного фінансування |за|політичних партій щоб вони були менш залежними від фінансових інтересів|відсотків,процент|.

39. Ми наполегливо закликаємо органи влади і, насправді, всі політичні сили продемонструвати відповідну політичну волю щодо прийняття єдиного виборчого|вибірковий| кодексу і виборчої|вибірковий| системи у відповідності з рекомендаціями Асамблеї задовго до того як відбудуться |асемблювань,збірок,асамблей,зібрання,зборка,збирання| наступні парламентські вибори. Враховуючи неодноразові обіцянки всіх політичних сил про те, що вони підтримують виборчу|вибірковий| реформу і більш демократичну виборчу|вибірковий| систему, було б неприйнятним|неприпустимо,недопустимо|, якби наступні|такий| парламентські вибори були організовані за нинішньої системи і правової основи.

40. 1 липня 2010 р. Верховна Рада прийняла рішення про проведення | місцевих виборів 31 жовтня|жовтневий| 2010 р. 10 липня Верховна Рада ухвалила низку змін|замін| до закону України про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки К|регіону|рим |консиліуму|, місцевих рад |консиліуми,порада|і міських, селищних та сільських голів, за якими - поміж|поміж| іншим -| була запроваджена нова виборча|вибірковий| система для|за| міських рад |порада|. Цей закон не було надіслано до Венеціанської Комісії для|за| надання висновку, але|та зате,та| згідно повідомлень він скорочує|зменшує| можливість|спроможність| для|за| нових політичних гравців брати участь у виборчому процесі шляхом - поміж|поміж| іншого – обмеження виборчої реєстрації |галузей,філіалів,відділень,філія,відокремлення| регіональним і місцевим партійним відділенням |партії|, які існували більш ніж|більше| одного року, таким чином обмежуючи вибір виборців і, в результаті|у зв'язку з цим,як результат,як наслідок|, демократичного характеру виборів. На додаток ми ставимо під сумнів мудрість заміни|зміни| виборчої|вибірковий| системи напередодні виборів, які вже були проголошені, що суперечить |обертатися| загальноприйнятим демократичним стандартам

3.3.Реформа прокуратури

41. Після вступу до Ради Європи Україна взяла на себе наступне зобов'язання: "Роль і функції прокуратури будуть змінені (зокрема щодо здійснення загального нагляду за законністю), що трансформує цю інституцію на орган, який відповідає стандартам Ради Європи". Це зобов'язання все ще залишається не виконаним.

42. Важливим недоліком існуючої системи прокуратури є загальна функція нагляду Генерального прокурора, що є залишком радянської концепції прокуратури і суперечить європейським стандартам і цінностям. За словами Венеціанської Комісії, чинний закон про прокуратуру створює "дуже потужну інституцію, функції якої значно перевищують обсяг функцій прокурора в демократичній, правовій державі". Крім того, є стурбованість з приводу великих повноважень, покладених на прокуратуру, і зокрема, на Генерального прокурора, які не контролюються чи не підлягають нагляду з боку судової системи і які значно перевищують європейські норми. Крім того, деякі з цих повноважень можуть суперечити принципу поділу влади.

43. Незважаючи на такі серйозні проблеми стосовно загальної функції нагляду прокуратури, ця функція була додана до статті 121 Конституції - що описує функції прокуратури - з конституційними змінами 2004 року. Ми хотіли б підкреслити, що прокуратура може бути реально реформована тільки відповідно до європейських стандартів, і, отже, це, взяте при вступі зобов'язання, може розглядатися як таке, що підлягає виконанню, за умови прийняття конституційних поправок, які вилучають у прокуратури функцію загального нагляду.

44. Генеральний прокурор стверджував, що наглядова функція прокуратури необхідна, аби забезпечити повний доступ до системи правосуддя всіх українців, незалежно від їх фінансового стану. Однак, на наш погляд, це можна краще забезпечити шляхом зміцнення ролі омбудсмена і прийняття системи безоплатної юридичної допомоги тим, хто її потребує, що ми й рекомендуємо для реалізації органами влади.

45. 14 березня 2009 року, після довгого періоду бездіяльності в цьому питанні, Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект закону (№ 2491) щодо прокурора. 18 травня 2009 року тодішній міністр юстиції звернувся до Венеціанської Комісії за висновком щодо цього законопроекту. В своєму висновку Венеціанська Комісія прийшла до думки, що цей проект не враховує основні критичні зауваження і недоліки, викладені в попередніх висновках щодо закону про прокурора, і по суті, як на сьогодні, не має наміру реформувати прокуратуру, а скоріше консолідує і навіть зміцнює її вже й так досить далекосяжні повноваження. Тому Венеціанська Комісія рекомендувала зняти цей законопроект з розгляду.

46. У своєму розпорядженні, відповідно до висновків Венеціанської Комісії та рекомендацій Асамблеї, Президент Янукович зробив реформування прокуратури пріоритетним. Цей намір було повторено під час нашого останнього візиту до Києва з 1 по 4 червня 2010 року, в ході якого як міністр юстиції, так і глава Адміністрації Президента повідомили, що вони згодні з тим, що "загальний нагляд" має бути повністю вилучений з кола функцій Генеральної прокуратури, та з тим, що повноваження прокуратури повинні бути скорочені, аби відповідати європейським стандартами і цінностям. Тому ми настійно рекомендуємо, щоб законопроект № 2491 був знятий з порядку денного Верховної Ради України, і щоб в найближчому майбутньому був представлений новий законопроект щодо прокуратури, а також відповідні конституційні зміни.

3.4. Реформа системи правосуддя

47. Реформа судової влади і системи правосуддя має важливе значення для зміцнення стану верховенства права в Україні. Загалом, судова система паралізована великим обсягом справ, що призводить до необгрунтованих затримок в їх розгляді та винесенні судових рішень. Крім того, судові рішення часто не виконуються. Ступінь довіри населення до системи правосуддя дуже низький, а судова влада, як правило, вважається корупційною і недофінансованою. Незалежність судової влади залишає привід для занепокоєння, а судова система в значній мірі політизована. У жовтні 2008 року Голова Верховного Суду України пан Онопенко заявив про "протизаконне втручання в роботу судової системи, зневагу до правових основ роботи системи правосуддя і втягування судів у політичну боротьбу ".

48. На жаль, з моменту останньої доповіді Асамблеї в квітні 2007 року лише обмежений прогрес був досягнутий у реформуванні системи правосуддя. Незважаючи на публікацію багатьох концептуальних документів та ініціювання реформ у політиці, лише деякі з них були виконані, а низка правових пакетів все ще знаходиться на розгляді у Верховній Раді України. Така загальна відсутність прогресу викликає серйозну стурбованість.

49. Нинішня адміністрація, як і попередня, заявляє про пріоритетність реформи судової системи та системи правосуддя. Центральним у реформуванні судової системи та особливо необхідним для забезпечення незалежності судової влади є проект Закону про судоустрій та статус суддів України. Цей законопроект, спочатку прийнятий Комітетом Верховної Ради України з питань правосуддя в червні 2008 року, є узагальненням двох попередніх законопроектів, які були об'єднані за рекомендацією Венеціанської комісії, зокрема, для поліпшення їх чіткості й внутрішньої узгодженості. Після серії консультацій даний законопроект в червні 2009 року був надісланий тодішнім міністром юстиції України до Венеціанської Комісії для отримання висновку.

50. У спільному висновку Венеціанської Комісії та Управління з питань співробітництва в рамках Генерального директорату з прав людини та правових питань Ради Європи, прийнятому в березні 2010 року, висловлено вітання численних позитивних рис та удосконалень у порівнянні з попередніми законопроектами, проте зазначено, що ще залишається низка серйозних недоліків і пропусків, які можуть підірвати незалежність судової системи та принцип поділу влади, і які, в їх нинішньому вигляді, знаходяться в суперечності з європейськими стандартами і цінностями.

51. Що стосується організації судової системи, то стаття 6 Європейської конвенції з прав людини передбачає, що суди необхідно створювати згідно з законом. Однак, відповідно до законопроекту "суди загальної юрисдикції створюються і ліквідуються Президентом України на підставі пропозиції глави Державної судової адміністрації України". Такі широкі повноваження Президента створювати суди є несумісними з положеннями Конвенції. Крім того, дана судова система складається з чотирьох рівнів юрисдикції і є занадто складною і важкою. Ця складність може підірвати передбачене статтею 6 Конвенції зобов'язання розглядати справи в розумні терміни. Однак, ці положення можуть бути змінені лише шляхом внесення конституційних поправок, оскільки питання створення та організація судів викладено в Конституції.

52. Що стосується незалежності судової влади, то у висновку Венеціанської Комісії висловлена стурбованість з приводу ролі Верховної Ради України у призначенні, а також у дисциплінарних засіданнях та засіданнях щодо звільнення суддів. Це порушує незалежність суддів, а також політизує процес їх призначення або звільнення. Крім того, присутність членів, що представляють Президента, Верховну Раду України, а також міністра юстиції у Вищій кваліфікаційній комісії, ставить під сумнів незалежність останньої від політичного впливу. Знову ж таки, роль Верховної Ради України у призначенні та звільненні суддів передбачена Конституцією; це необхідно змінити, аби такі процеси відповідали європейським стандартам.

53. Що стосується судового самоврядування, яке є важливим елементом забезпечення незалежності судової влади, то у висновку зазначається, що запропонована система є занадто складною й заплутаною, щоб бути дійсно ефективною. Це може стати перешкодою для справжнього самоврядування судової влади. Необхідно впроваджувати простішу структуру, можливо, на основі реформованої Вищої ради юстиції, в якій обрані своїми колегами судді складали б більшість. Знову ж таки, для досягнення цього необхідні конституційні зміни, оскільки склад Вищої ради юстиції закріплений в Конституції.

54. Ясно, що предметна сутність цього законопроекту стримується існуючими конституційними положеннями; його можливості для справжнього реформування системи правосуддя, передбаченого зобов'язаннями, взятими Україною при вступі, є, за відсутності поправок до Конституції, вкрай обмеженими. Тому Венеціанська Комісія "рекомендує обмежити судову реформу не до законодавчого рівня, а провести глибоку конституційну реформу, спрямовану на закладення міцної основи для сучасної та ефективної судової влади в повній відповідності до європейських стандартів". Ми повністю підтримуємо цю рекомендацію.

55. Комітет з правосуддя надав абсолютно несподівано 14 травня 2010 року переглянутий варіант законопроекту, який був прийнятий Верховною Радою України у першому читанні 2 червня 2010 року, і, як повідомляється, без довгих роздумів. Швидкість, з якою цей законопроект був запропонований та опрацьований, викликає деякі питання і сумніви, тим більше, за відсутності запиту на висновок Венеціанської Комісії щодо переглянутого варіанту до його прийняття в першому читанні, хоча законопроект містить низку потенційно політичних положень. Це приклад поспішності у підготовці й прийнятті ключових законодавчих актів, обминаючи належне обговорення та демократичні процедури та порушуючи питання, що стосуються політичних намірів нової адміністрації, особливо враховуючи той факт, що в останні роки судова влада є частиною політичних баталій.

56. Моніторинговий комітет на засіданні 22 червня 2010 року зробив запит на висновок Венеціанської Комісії щодо законопроекту про судову систему і статус суддів, прийнятого в першому читанні 2 червня 2010 року. Паралельно, аналогічний запит на висновок зробив міністр юстиції України. На момент підготовки цієї доповіді Венеціанська Комісія ще не завершила свій висновок. Однак, з попередніх зауважень членів Венеціанської Комісії, яким було запропоновано підготувати проект висновку, можна дійти думки про те, що переглянутий законопроект, прийнятий в першому читанні, не в змозі вирішити основні питання, порушені у першому висновку Венеціанської Комісії, і повинен бути ретельно переглянутий, перш ніж його можна вважати таким, що відповідає європейським стандартам. Знову ж таки, в попередніх зауваженнях зазначається, що без конституційних змін не можливо в повній мірі реформувати судову владу відповідно до європейських стандартів  і цінностей.

57. Переглянутий варіант законопроекту містить нові положення, які істотно скорочують склад і повноваження Верховного суду. Останній втрачає свою юрисдикцію у цивільних і кримінальних справах на користь нових спеціалізованих судів вищих інстанцій. Як згадувалося вище, ці нові положення є спірними і призводять до тверджень, що вони інспіровані політичними іграми влади й помстою, оскільки Голова Верховного суду вважається в широких колах особою, близькою до колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Це може підірвати довіру громадськості до цих дуже важливих реформ. Варто зазначити, що попередні зауваження членів Венеціанської Комісії щодо переглянутого законопроекту означають, що зміна юрисдикції в поєднанні з переведенням суддів нинішнього Верховного суду в спеціалізовані суди вищих інстанцій є приводом для занепокоєння.

58. Під час зустрічей з Головою Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя останній стверджував, що питання стурбованості з приводу Вищої ради юстиції може бути вирішене без конституційних змін. У зв'язку з цим він повідомив нам, що переглянутий проект тепер вимагає, щоб представниками Президента і Верховної Ради України в цьому органі були судді, які забезпечували б за суддями більшість у Раді. Однак, ми хотіли б підкреслити, що, з метою забезпечення справжнього самоврядування та незалежності, більшість членів повинна бути не просто суддями, а такими, що обрані своїми колегами. Це потребує конституційних змін.

59. 13 травня 2010 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2181-VI "Про внесення змін до законодавчих актів, що стосуються запобігання зловживанню правом на оскарження". Цей закон був підписаний Президентом Януковичем наступного дня. Знову ж, зміст цього закону, а також поспіх, з яким він був прийнятий і підписаний, викликав полеміку.

60. Цей закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону про Вищу раду юстиції України. Такі поправки дають Вищій раді юстиції право вимагати від будь-якого суду копії матеріалів справ, за винятком тих, які розглядаються на закритих судових засіданнях. Крім того, він створює адміністративну відповідальність за недодержання строків надання інформації. Беручи до уваги, що Вища рада юстиції також несе відповідальність за дисциплінарні справи, це може мати ефект залякування суддів. Більш того, поправки дають Вищому адміністративному суду єдину юрисдикцію щодо скарг на дії або бездіяльність Верховної Ради України, Президента чи Вищої ради юстиції без права на апеляцію, що викликає запитання. При позитивному розвитку вони відбирають право Верховної Ради України ініціювати звільнення суддів. Однак, цей позитивний елемент пом'якшується тим, що Верховна Рада України та Президент, як і раніше, представлені у Вищій раді юстиції та Вищій кваліфікаційній комісії, а також тим фактом, що судді обрані / призначені своїми колегами, залишаються в меншості у Вищій раді юстиції, незважаючи на її розширені повноваження.

61. 7 липня 2010 року в остаточному читанні було прийнято Закон про судоустрій та статус суддів України. 23 липня 2010 року він був підписаний Головою Верховної Ради України й направлений Президенту Януковичу, який підписав його 27 липня 2010 року. Ми глибоко шкодуємо і нам незрозуміло, чому цей закон був прийнятий і набрав чинності, не чекаючи і не беручи до уваги висновок Венеціанської Комісії, незважаючи на заклик Моніторингового комітету. Це викликає серйозні сумніви в готовності Верховної Ради України та Адміністрації до співпраці з Радою Європи у створенні справді незалежної системи правосуддя, що знаходиться в повній відповідності з високими європейськими стандартами.

62. Ми закликаємо владу швидко вирішувати будь-які проблеми і виконувати будь-які рекомендації, що можуть міститися у висновку Венеціанської Комісії щодо Закону про судову систему і статус суддів та Закону про внесення змін до законодавчих актів, що стосуються запобігання зловживанню правом на оскарження. Однак, ми повинні підкреслити, що тільки співмірні конституційні поправки дозволять країні виконати в цьому відношенні свої, взяті при вступі обов’язки і зобов'язання.

63. Реформа адвокатури і створення професійної асоціації адвокатів є одним з раніше взятих зобов'язань, на які Україна погодилася на момент вступу до Ради Європи і які все ще залишаються невиконаними. Вносилися різні законопроекти, проте жоден з них не був прийнятий. Ми шкодуємо, що при підготовці цих проектів до співпраці не запросили Раду Європи. Тому ми сподіваємося, що міністр юстиції і Верховна Рада України тепер підготують і ухвалять новий проект Закону про адвокатуру у тісній співпраці з відповідними департаментами Ради Європи, аби виконати це давнє зобов’язання. Крім того, ми хотіли б підкреслити важливість ефективної системи безоплатної правової допомоги для забезпечення права на справедливий судовий розгляд для всіх громадян. Хоча колишній Президент України Віктор Ющенко ухвалив концептуальний документ про систему безоплатної правової допомоги в Україні, на сьогоднішній день не досягнуто ніяких конкретних успіхів щодо виконання цього зобов'язання.

64. З моменту останньої доповіді в 2007 році в області реформування системи кримінального правосуддя було досягнуто деяких обмежених успіхів. 8 квітня 2008 року Президент України Віктор Ющенко затвердив Концепцію про реформування системи кримінального правосуддя в Україні, а в серпні 2008 року уряд затвердив план дій з реалізації цього концептуального документа. 15 квітня 2008 року парламент прийняв Закон про внесення змін до Кримінального кодексу та Кримінально-процесуального кодексу. Однак, необхідність прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу, та додаткових поправок до Кримінального кодексу все ще існує.

65. Прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу є одним з головних зобов'язань. Попереднім урядом був підготовлений проект кодексу, який отримав позитивну оцінку експертів Ради Європи. Однак, він не був внесений на розгляд Верховної Ради України і його нинішній стан невідомий. Крім того, ще один негативно оцінений Венеціанською Комісією в 2004 році проект нового Кримінально-процесуального кодексу досі офіційно знаходиться в порядку денному Верховної Ради України. У світлі такої негативної оцінки ми сподіваємося, що цей проект тепер буде офіційно знято. Ми вітаємо той факт, що прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу є одним із пріоритетів у дорученнях Президента Януковича, і настійно закликаємо надіслати проект цього кодексу на висновок Венеціанської Комісії, вирішити будь-які можливі проблеми та взяти до уваги рекомендації, перш ніж закон буде прийнято в останньому читанні, на відміну від того, що трапилося з Законом про судоустрій та статус суддів.

66. Підпорядкування Державного департаменту з питань виконання покарань Міністерству юстиції є одним із зобов'язань України, взятих перед Радою Європи. Хоча Департамент був включений до Міністерства юстиції у 2006 році, його статус також необхідно оновити в Законі про пенітенціарну службу, до якого необхідно внести поправки.

67. Під час наших поїздок протягом останніх двох років постійно повторювалася тема відсутності достатнього фінансування системи правосуддя. В багатьох випадках суди та судді залежать від стану приміщень і матеріальних ресурсів, що їх надає для функціонування приватний сектор; це ситуація, в якій може вільно процвітати корупція. Забезпечення достатнього фінансування системи правосуддя має стати одним з основних пріоритетів українських  органів влади.

3.5. Боротьба з корупцією

68. Корупція, як і раніше викликає занепокоєння в Україні і довіра суспільства до зусиль влади по боротьбі з корупцією залишається на низькому рівні. У своїй доповіді про відповідність 2009 року, Група держав проти корупції (ГРЕКО) прийшли до висновку, що Україна задовільно виконала лише третину рекомендацій, що містяться в спільному експертному звіті першого та другого раунду. Вона також зазначає, що успішне виконання своїх рекомендацій вимагає значних законодавчих, а також конституційних змін. ГРЕКО саме розглядає створення органу для координації розвитку та контролю за здійсненням національної стратегії по боротьбі з корупцією і планів дій в якості основних пріоритетів. У зв'язку з цим, звіт про відповідність GRECO підкреслює, що ефективна боротьба з корупцією в Україні потребує "сильної політичної волі, що виходить далеко за рамки розробки проектів законів".

69. Законодавчий пакет, що складається з трьох антикорупційних законів, розроблені за сприяння Ради Європи, були прийняті Верховною Радою в 2009 році. Тим не менш, набрання чинності цього пакетом, спочатку заплановане на 1 січня 2010 року, було відкладено Верховною Радою у грудні 2009 року. Початкову відстрочку на чотири місяці було продовжено Верховною Радою на початку 2010 року до січня 2011 року. Крім того, тодішній Президент України Віктор Ющенко у грудні 2009 року наклав вето на закон про боротьбу з відмиванням грошей, який був складений за сприяння Ради Європи. Як повідомляється, Верховна Рада має намір прийняти ряд нових поправок до законодавчого пакету антикорупційних законів з метою створення більшості голосів, необхідних, щоб ці закони набрали чинності.

70. Відстрочка прийняття пакету з боротьби з корупцією і накладення вето на закон про боротьбу з відмиванням грошей, підривають зусилля країни по боротьбі з корупцією і піднімають питання про існування необхідної політичної волі для ефективної боротьби з корупцією. Тому ми наполегливо закликаємо владу забезпечити прийняття цих законів без подальших затримок.

71. Президент Янукович зробив боротьбу з корупцією одним із пріоритетів його адміністрації. Для цієї мети він створив антикорупційний комітет у своїй адміністрації, який він очолює. Однак, в акті, що, здається, суперечить заявленим цілям нової адміністрації, одним з перших рішень цього комітету було відкладення призначення урядового агента з координації антикорупційної політики.

4. Нещодавні питання щодо прав людини

72. Для Асамблеї створення, повага і захист демократичних прав і свобод є одним з основних досягнень України за останні роки і є тією спадщиною Помаранчевої революції, що вітається. Слід зазначити, що, на думку багатьох спостерігачів, що саме укріпленням поваги до таких основних свобод забезпечило демократичний характер останніх президентських виборів, незважаючи на серйозними недоліки законодавчої бази.

73. Все зростаюча кількість нещодавніх звинувачень влади в обмеженні цих свобод, і в регресі демократії в країні викликають значне занепокоєння. Ці звинувачення в основному зосереджені на свободі ЗМІ, свободі зібрань та підвищеному тиску з боку правоохоронних органів у політичних цілях.

74. ЗМІ, в основному, вважаються вільними на національному рівні, і не існує урядової цензури. Однак, все більше число журналістів та представників ЗМІ скаржаться на збільшення втручання власників у редакційну політику їх програми новин, а, отже, зростання само-цензури серед журналістів. Переплетення фінансових і політичних інтересів в Україні негативно впливає на свободу ЗМІ і плюралізм в цьому відношенні.

75. У травні 2010 року ряд журналістів опублікувала заяву, стверджуючи, що табу і цензура повернувся на два національних телеканали, СТБ та 1 +1. Крім того, 23 квітня 2010 року, організація "Репортери без кордонів" звернулася з відкритим листом до президента, висловивши свою стурбованість з приводу ерозії права на інформацію в Україні. 21 травня 2010 р., ряд журналістів і громадських організацій оголосили про створення нового руху "Стоп цензурі", у відповідь на погіршення середовища в засобах масової інформації в Україні.

76. Роль державної служби безпеки, і особливо його голова, пан Хорошковський, який є близьким союзником Януковича, є точкою суперечки в Україні, де будь-який можливий вплив спецслужб у політичному житті розглядається як дуже підозрілий завдяки своїй недавній історії. Пан Хорошковський є також власником Телеканалу "Інтер" і, як стверджується, замовив розслідування спецслужб щодо спірного рішення по ліцензуванню, що стосується і його канал. Крім того, менеджери з телеканалу Інтер, як повідомляється, були призначені на ключові керівні посади на головному державному телеканалі, що загалом тлумачиться громадськістю як спроба з боку нової адміністрації взяти під контроль редакційну політику даної телекомпанії.

77. На апеляцію, подану медіа-холдингом, що належить Голові служби безпеки, 8 червня 2010 року Київський окружний суд анулював рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення січня 2010 року виділити частоти мовлення двом незалежним телевізійним каналам, TVi та 5 Канал. Кілька наглядачів за ЗМІ, у тому числі представник ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації, висловили свою стурбованість з приводу наслідків цього рішення для плюралізму засобів масової інформації в Україні.

78. Тривожними сигналами стали напади на журналістів, які були на підйомі в останні місяці, апогеєм яких стало зникнення 11 серпня 2010 року українського журналіста Василя Климентьєва, яким робив доповіді про випадки корупції в Харкові. 19 серпня 2010 Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов визнав, що зникнення Климентьєва могло бути пов'язано з його звітами.

79. У той же час, влада підкреслювала кілька разів свою прихильність до свободи висловлення і свободи ЗМІ. Після відкритого листа журналістів, Президент Янукович публічно пообіцяв захистити свободу і плюралізм ЗМІ в Україні і попередив, що будь-яке втручання членів свого уряду або державних чиновників буде мати серйозні наслідки для винних.

80. Роль державних служб безпеки, і особливо його Голови, пана Хорошковського, є не тільки спірними стосовно ЗМІ, але також викликає стурбованість по відношенню до інших аспектів. Нещодавно була подана скарга ректора Католицького університету Львова, який заявив, що працівник служби державної безпеки просів його, в манері, що нагадує радянську епоху, надати інформацію про будь-яку політичну діяльність його студентів. Президент Янукович висловив тривогу з приводу цього інциденту і заявив про повне розслідування цього випадку. Однак, занепокоєння громадськості тим, що на її думку є збільшенням залучення участі апарату безпеки у суспільному житті, підвищилося після призначення президентом Януковичем пана Хорошковського до Вищої ради юстиції, незважаючи на потенційний конфлікт інтересів. Дійсно, державні служби безпеки несуть відповідальність за розслідування будь-яких звинувачень на адресу суддів в Україні. Це викликає занепокоєння.

81. Ряд неурядових організацій скаржаться, що акції протесту були розбиті і їх активістів переслідували, з боку поліції та інших правоохоронних органів. Прикладом для створення певних протиріч стали події, пов'язані з вирубкою дерев у міському парку в Харкові для звільнення місця для шосе і комерційного будівництва, яке розпочалося 19 травня 2010 року. Рішення дозволити вирубку дерев, як повідомляється, було прийняте без дотримання необхідних адміністративних процедур і без екологічної експертизи. Коли екологічні організації та громадяни організували акцію протесту проти вирубки дерев і всіляко намагалися перешкодити подальшій вирубці, представники приватної служби безпеки, за допомогою місцевої міліції, розігнали цю акцію протесту, незважаючи на те, що вона була мирною. Подальші сутички між приватною службою безпеки і демонстрантами тривали протягом наступних днів. Поліція цей час стояла поруч або допомагали приватній службі безпеки. Крім того, кілька протестуючих було затримано і звинувачено у порушенні громадського порядку, незважаючи на мирний характер акції, що викликало деяку стурбованість серед організацій з прав людини, в тому числі Організації "Міжнародна амністія" в Україні. Хоча події в Харкові заслуговують подальшого розслідування компетентними органами і навряд чи є прикладом демократичної поведінки, на наш погляд, не правильно розглядати це як симптоматичне явище стану національної демократії в цілому, або робити якісь узагальнення.

82. Незважаючи на те, що Україна має енергійне громадянське суспільство, вона діє в рамках застарілої і недосконалої нормативно-правової бази, яка, на думку Європейського суду з прав людини, не відповідає європейським стандартам. Неурядові організації можуть працювати тільки в районах та містах, в яких вони зареєстровані і мають бути зареєстровані у всіх регіонах України, щоб мати загальнонаціональний статус. Пропозиція щодо нового закону про громадянські організацій був поданий до Верховної Ради в 2008 році, але застряг у відповідному комітеті. Розробка і прийняття нового закону про організації громадянського суспільства не є частиною пакету реформ, ініційованого Президентом , але ми все ж сподіваємося, що такий закон буде прийнятий, у тісній співпраці з Венеціанською комісією, у найближчому майбутньому.

83. Згідно наявній інформації заявки на проведення демонстрацій і протестних мітингів, як правило численних, перед Верховною Радою та багатьма іншими державними будівлями, в останній час не отримують дозвіл від влади, а спонтанні демонстрації в цих місцях розганяються. У цьому відношенні ми спостерігаємо за тим, що сучасне законодавство щодо організації заходів та мирних маніфестацій залишає велику маржу для дій влади, які можуть залишити місце для зловживань. В грудні 2009 року Венеціанська комісія та ОБСЄ/МБПЛ затвердили спільний Висновок щодо нового «Проекту закону про організацію та проведення мирних заходів», який був прийнятий у першому читанні Верховною радою 3 червня 2009 року. Цей Висновок містить певну кількість рекомендацій для попередження ймовірних зловживань та підсилення захисту демократичних принципів. Цей висновок не отримав жодного контролю і продовження і ми нічого не знаємо про стан справ і про просування законопроекту. Ми закликаємо владу просувати і прийняти цей законопроект у відповідності до рекомендацій Венеціанської комісії у найкращий час.

5. Висновки

84. Президентські вибори в Україні лишають ймовірність певної стабільності політичного середовища, якого так довго країні не вистачало. Ця стабільність залишається все-таки крихкою і влада запрошена запровадити конституційні реформи які дозволять створити солідні і стабільні політичні рамки з чітким розподілом між різними гілками влади та ефективною системою рівноваги між владними структурами. Ця мета є головною, оскільки лінії розподілу між політичними силами, що завжди існують в суспільстві, легко могли б привести до нової нестабільності та нескінченної політичної боротьби. В цьому контексті, цілком зрозуміло, навіть бажано, щоб правляча більшість шукала шляхи консолідації своєї влади приймаючи до уваги роки політичних сварок, яких зазнала Україна між різними гілками влади. Тим не менше доречно, щоб ця консолідація влади не привела до її концентрації, або гірше, до монополізації влади в руках однієї політичної групи з ризиком завдати шкоди демократичному розвитку країни.

85. Амбіційна програма реформ розпочата з метою виконання зобов’язань прийнятих при вступі в Ради Європи та дотримання обов’язків, які з цього витікають, має отримати жваве привітання та підтримку. В цьому руслі ми визначили наші рекомендації і, якщо в цьому є потреба, хотіли б поділитися нашим занепокоєнням стосовно головних складових цієї реформи. Одначе, та поспішність, з якою ці реформи знайшли своє запровадження, завдає шкоди демократичним процедурам та процесам обговорення та консультацій по формі і за змістом. В цьому плані йдеться про особливо занепокійливі моменти, про які влада мала б дбати в першу чергу. Ми хотіли б підкреслити що широкомасштабні реформи є необхідними для виконання зобов’язань прийнятих при вступі і які ще не є виконаними; зважаючи на їх природу та з метою гарантування їх ефективності, вони мають спиратися на максимально можливий консенсус та отримати підтримку населення, що стане можливим за умови дотримання парламентських процедур та демократичних принципів. Окрім того, ми наполегливо запрошуємо владу і керівництво Верховної Ради простежити за тим, щоб відбулися консультації з Радою Європи стосовно різних реформ і, зокрема, щоб Висновок Венеціанської комісії обов’язково брався до уваги щодо остаточних версій проектів законів до їх прийняття в останньому читанні.

86. Очевидно, що сучасні конституційні положення обмежують вагомість реформ в багатьох сферах. Запровадження реформ необхідних для дотримання зобов’язань України по відношенню до Ради Європи стане можливим лише тоді, коли конституційні реформи рекомендовані Парламентською асамблеєю будуть здійснені. Таким чином першим пріоритетом влади мало б стати завершення проекту конституційної реформи, яка б потім дозволила розробити і запровадити більш специфічне законодавство співвідносне з європейськими нормами та цінностями. З цієї точки зору, доцільно підкреслити, що Асамблея неодноразово рекомендувала внести зміни в сучасну Конституцію, ніж приймати повністю нову Конституцію.

87. В останні роки характеристикою України є очевидне і беззаперечне дотримання демократичних прав і свобод, що становить одне з найбільших досягнень країни. Будь-яке погіршення дотримання і захисту цих прав стало б неприйнятним для Асамблеї. Тому ми занепокоєні значним збільшенням критичних висловлювань, згідно яких демократичні свободи, такі як свобода зібрань, свобода висловлювання та свобода ЗМІ, ймовірно сталив останні місяці об’єктом всезростаючого тиску. Тим не менше, не зважаючи на те, що певні інциденти викликають занепокоєння і що будь-яке порушення демократичних норм і прав людини були б в принципі недопустимими і мали б стати предметом розслідування для їх виправлення, ми все-таки вважаємо, що на сьогоднішній день неможливо стверджувати наявність систематичної тенденції, яка б залишала думку про те, що влада не налаштована повністю дотримуватися принципів прав людини і демократичних свобод. Тим не менше, ми бажали б закликати владу реагувати більш ясно і більш активно на такі критичні зауваження, ніж це було у минулому.