Резолюція 1878 (2012)

Парламентської Асамблеї

Попередня редакція

Ситуація в Сирії

1. Парламентська Асамблея вражена ситуацією, що склалася в Сирії, де за останні 13 місяців як прямий наслідок жорстоких репресій з боку сирійського автократичного керівництва на повстання з демократичними сподіваннями, було вбито понад 11 000 людей, десятки тисяч були змушені втекти з країни, а сотні тисяч людей стали внутрішніми переміщеними особами.

2. Асамблея рішуче засуджує поширені, систематичні та значні порушення прав людини, які можна порівняти із злочинами проти людства, що були вчинені з боку сирійських військових сил та спецслужб, а саме: використання сили проти цивільних осіб, довільні страти, вбивства та переслідування протестантів, примусові зникнення, тортури та сексуальне насилля, включаючи і по відношенню до дітей. Вона також засуджує порушення прав людини, вчинені деякими військовими угрупуваннями, що виступають проти режиму.

3. Асамблея знову звертає увагу на те, що не може бути безкарності для тих, хто здійснює злочини проти людяності, хто б вони не були. Всі звинувачення у насильстві та злочинах мають бути належним чином розслідувані, а їхні замовники притягнуті до відповідальності включаючи, в разі необхідності, і перед Міжнародним кримінальним судом.

4. У жовтні 2011 р. та у березні 2012 р. два проекти резолюцій Ради Безпеки ООН, що засуджують насильство в Сирії, були ветовані Росією та Китаєм. Зважаючи на провал міжнародної спільноти, протягом більш ніж одного року, узгодити дії щодо Сирії, Асамблея зазначає що сьогодні поступово вимальовується узгоджена позиція: 14 та 21 квітня 2012 р. Рада Безпеки ООН одностайно ухвалила дві резолюції, що надають можливість розміщення у Сирії неозброєних військових спостерігачів які будуть здійснювати нагляд щодо впровадження повного припинення військового насильства.

5. Асамблея повністю підтримує мирний план з шести пунктів, запропонований п. Кофі Ананом, спільним представником ООН та Ліги арабських держав, та закликає до його повного впровадження всіма сторонами конфлікту. Хоча рівні насильства значно знизилися після угоди про припинення вогню 12 квітня, Асамблея висловлює жаль щодо продовження порушень цієї угоди та збільшення кількості смертей. Вона закликає до негайного виводу урядових військ та зброї з населених пунктів.

6. Мирному планові Кофі Анана має бути надано кожного шансу на успіх з метою уникнення повномасштабної громадянської війни. Таким чином, Асамблея вітає розміщення спостерігачів ООН та закликає сирійську владу і міжнародну спільноту забезпечити щоб спостерігачам було надано повну свободу пересування по всій території країни, як і надання всіх необхідних засобів для здійснення моніторингу дотримання припинення вогню та права на мирні демонстрації.

7. Втім Асамблея підкреслює, що в мирному плані Кофі Анана йдеться не тільки про встановлення припинення вогню під контролем ООН, але й термінового забезпечення необхідної гуманітарної допомоги. Його впровадження та повне припинення насильства має прикінцево гарантувати утворення такої ситуації в Сирії, коли можна було б провести демократичні зміни у мирний спосіб. Таким чином, потрібно поступово створювати умови, які б уможливили «політичний процес, керований сирійцями», про що і йдеться у мирному плані і, зрештою, вільні та чесні вибори. Сирійський народ має бути вільним, щоб будувати своє власне майбутнє. Для здійснення цієї цілі Асамблея закликає Раду Безпеки ООН терміново запровадити ембарго на ввезення всіх видів зброї та супутніх матеріалів до Сирії.

8. Держави-члени Ради Європи мають використовувати кожне зусилля з забезпечення погодженого мирного плану, включаючи санкції узгоджені ЄС, Арабською лігою та деякими окремими державами, впровадження яких координується Групою друзів сирійського народу. Асамблея підкреслює, що вони скеровані не проти сирійського народу але проти осіб та інституцій, причетних до репресій або таких, що підтримують режим чи отримують від нього зиск.

9. Диктатура, яка десятиріччями пригнічувала сирійський народ, не має майбутнього. Неможливо передбачити, скільки часу буде потрібно і скільки ще страждань це принесе, але чітко прослідковується, що режим Асада наближається свого кінця. Це накладає велику відповідальність як на міжнародну спільноту, так і на внутрішню опозицію.

10. Сирійське населення – це мозаїка етнічних, культурних та релігійних груп і ця різнорідність, разом з територіальною цілісністю Сирії, має бути збереженою у пост-асадовський Сирії. Асамблея закликає різні групи національної опозиції об‘єднатися, щоб її можна було розглядати в якості легітимної альтернативи, яка надавала б всім сирійським громадянам, незалежно від їхнього етнічного походження, культури чи релігії, перспективу мирної, демократичної та плюралістичної Сирії. Зважаючи на недостатню присутність християн у складі Національної сирійської ради (НСР), в майбутній період після Асаду, необхідно гарантувати релігійну толерантність, якою опікувалися християни дотепер.

11. Асамблея підкреслює, що дотримання прав людини, визнання етнічних, культурних та релігійних меншин та вибір на користь діалогу і демократії не є простими деклараціями принципів, але передумовою для об‘єднання та підсилення опозиції. Остання є наразі розділеною через відсутність чіткості щодо цих фундаментальних принципів і виникаючого через це побоювання, серед різних груп меншин, що такі зміни несуть їм загрозу.

12. Асамблея, таким чином, наполягає на тому що зараз потрібно дотримуватись прав людини і що будь-які порушення, з боку опозиції також, мають бути жорстко засудженні і припинені, щоб надати дієве свідчення того, що в новій Сирії права людини та права меншин дійсно будуть поважатися. Будівництво цієї нової Сирії потребуватиме активного залучення всіх частин сирійського суспільства до щирої спроби досягнення миру та реконструкції після драматичного року розбрату та насильства.

13. Асамблея підтримує всі спроби, як на міжнародному, так і на національному рівні, допомогти новій, демократичній та плюралістичній Сирії, в якій би дотримувались прав етнічних, культурних та релігійних меншин. Вона звертається до міжнародного співтовариства підтримати ініціативи, спрямовані на об‘єднання опозиції з метою досягнення демократичних змін в Сирії. Вона застерігає проти тих сил які – через специфічні геополітичні інтереси або через розкольницькі причини і в Сирії і в інших країнах «арабської весни» - надають політичної та фінансової допомоги екстремістським групам.

14. Як найбільший пріоритет у країні, де півтора мільйона людей потребує термінової гуманітарної допомоги, Асамблея закликає до надання невідкладної гуманітарної допомоги пораненим, біженцям, переміщеним особам та всім тим, хто її потребує. Гуманітарні поставки та послуги мають здійснюватися за умови захисту цивільних осіб та працівників гуманітарних установ з допомоги. Асамблея вітає Туреччину за надану гостинність і вітає турецьку владу і вважає, що є важливим побудувати, у разі потреби, можливо у майбутньому нові табори для біженців на значній відстані від сирійського кордону з тим, щоб надати кращі умови безпеки для біженців.

15. Асамблея закликає держави-члени Ради Європи позитивно відповісти на заклики, що пролунали від відповідних організацій ООН з метою надання гуманітарної допомоги десяткам тисяч біженців, які втекли з Сирії до Туреччини, Лівану, Йорданії та Іраку, як і тим півтора мільйонам осіб, що уражені цією кризою у самій Сирії. Асамблея жваво заохочує всі сусідні країни дозволити людям, які виїжджають з Сирії, в’їхати на їх територію та надати їм доступ до захисту без остраху бути витвореними та закликає всі держави-члени Ради Європи надати адекватний захист – чи йдеться про притулок або додатковий захист кожному сирійському прохачу притулку.