неофіційний переклад з англійської мови

 

 

Комітет з питань виконання обов’язків та зобов’язань державами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет)

 

 

Виконання обов‘язків та зобов'язань Україною

 

 

Інформаційна записка щодо місії з встановлення фактів до Києва (26-30 березня 2012 р.) та до Києва і Харкова (14-18 травня 2012 р.)

 

Співдоповідачі: пані М.Репс, Естонія, Альянс лібералів і демократів за Європу і пані М.Пурбе -Лундін, Швеція, група Європейської народної партії

 

 


І.       Вступ

 

1.             Після прийняття Резолюції 1862 (2012) від 26 січня 2012 р., ми здійснили два візити в Україну з встановлення фактів. Головною метою цих візитів було дати оцінку діям української влади на цю резолюцію і, зокрема, щодо ситуації з ув‘язненими керівниками колишнього уряду, чиє скрутне становище становить особливу турботу для Парламентської Асамблеї. Заяви зроблені по закінченні цих візитів, додаються в Додатку 1.

 

2.          Перший візит у Київ відбувся з 26 до 30 березня 2012 р. Впродовж цього візиту  ми зустрілися, поміж іншими, із Головою Верховної Ради, міністром закордонних справ, міністром юстиції, Генеральним прокурором і його заступниками, Уповноваженим з прав людини, представниками Адміністрації Президента,  Головою Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї колишнього Президента України. Л. Кравчуком, Головою і членами Комітету Верховної Ради з питань правосуддя, з Головою і членами української делегації у ПАРЄ, захисниками ув‘язнених керівників колишнього уряду, представниками громадянського суспільства і представниками міжнародної громади в Україні. Крім того, делегація відвідала у в'язниці колишнього міністра внутрішніх справ Ю. Луценка. Програма нашого візиту додається в Додатку 2.

 

3.          Другий візит до Києва та Харкова мав місце з 14 по 18 травня 2012 р. Впродовж цього візиту ми зустрілися, поміж іншим, з Президентом України, заступником Генерального прокурора, Головою і членами Комітетів Верховної Ради з питань правосуддя та з законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Головою і членами української делегації у ПАРЄ; Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, Головою Харківської обласної державної адміністрації і мером Харкова, лідером партії Фронт Змін та  партії Наталії Королівської «Вперед Україна», захисниками ув‘язнених керівників колишнього уряду, представниками громадянського суспільства і представниками міжнародної громади в Україні. Крім того, у харківській лікарні ми зустрілися з колишнім прем'єр-міністром Ю. Тимошенко, де вона отримує лікування. З цього приводу ми також мали можливість поговорити з її німецьким лікарем. Програма нашого візиту додається в Додатку 3.

 

4.          Ми хотіли б подякувати Верховній Раді і Голові Офісу РЄ в Києві за чудову організацію програми. Ми вдячні відповідним службам Генеральної прокурори за їхню допомогу в отриманні необхідних дозволів на відвідання Ю. Луценка і Ю. Тимошенко. Ми також захотіли б дякувати послу Естонії за виявлену гостинність.

 

ІІ.   Ув‘язнення колишніх членів уряду

 

5.          У Резолюції 1862(2012), Асамблея висловила свою стурбованість щодо кримінального переслідування, ініційованого проти декількох членів колишнього уряду і стосовно того як здійснювалися і здійснюються розслідування їхніх справ та судові процедури. Асамблея вважає, що недоліки стосовно порушень кримінального переслідування проти цих осіб дають підстави щодо запитань відносно чесності розслідування та процедур в рамках значення Статті 6 Європейської конвенції з прав  людини.

 

6.          У тій же резолюції, Асамблея також висловила своє занепокоєння стосовно повідомлень про погіршення стану здоров‘я декількох ув'язнених посадовців колишнього уряду. Тому вона закликала владу дозволити, без висування попередніх умов, незалежний медичний огляд зазначених осіб і, там де це є необхідним, їхнє лікування за межами тюремної системи. Крім того, зважаючи на її стурбованість щодо застосування в Україні тюремно-випробувальної системи, Асамблея просила щоб після розгляду їхніх справ п. Луценка і п. Іващенка було звільнено.

 

7.          Після ухвалення Резолюції 1862 (2012), захисники Ю. Луценко і п. Іващенка звернулися до суду з проханням про негайне їхнє звільнення з досудового тримання на підставі того що цього вимагала Асамблея. Суд відхилив це прохання.

 

8.          27 лютого 2012 р. Ю. Луценка було засуджено на чотири роки ув‘язнення за перевищення ним службових повноважень і за зловживання владою. На цю ухвалу він подав апеляцію до Київського апеляційного суду. 16 травня 2012 р. цей суд підтримав вирок Печерського районного суду. Його апеляція до Касаційного суду наразі розглядається.

 

9.          Ю.Тимошенко подала апеляцію до Касаційного суду. Перше слухання Касаційного суду було призначене на 15 травня 2012. Під час слухання, прокурор попросив щоб слухання було відкладено на пізнішу дату, оскільки Ю. Тимошенко не може бути присутньою з медичних причин. Захист Ю. Тимошенко вказав на те, що відповідно до її прав в рамках Кримінально-процесуального Кодексу,  вона погодилася на слухання в її відсутність. Проте, суд ухвалив, що слухання буде відкладено до 26 червня. Її захист і опозиційні партії стверджують, що слухання, фактично, відкладається з політичних причин.

 

10.       21 січня 2011 січня р. Ю. Луценко подав апеляцію проти його арешту і тюремно-виправного засудження  до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Відкрите слухання справи в Суді мало місце 17 квітня 2012 р.

 

11.     10 серпня 2011 р. Ю. Тимошенко подала апеляцію до ЄСПЛ на підставі того що її переслідування і арешт були політично вмотивованими і що умови тримання та надання медичного забезпечення не були адекватними. 14 грудня 2011 р. Суд вирішив розглянути апеляцію за прискореною процедурою. Суд вирішив надати її справі пріоритету зважаючи на серйозний та делікатний характер висунутих звинувачень. Слід зазначити, що прискорений розгляд її апеляції автоматично не означає, що ця апеляція буде визнана такою, що по ній може бути прийняте рішення Суду.

 

12.     12 квітня 2012 р., колишнього діючого міністра оборони  В. Іващенко було засуджено до п'яти років ув'язнення за "зловживання владою".  На цей вирок пан Іващенко подав апеляцію. Згідно повідомлень стан його здоров'я погіршується і викликає серйозне занепокоєння. Ми піддавали суворій критиці його засудження в світлі численних недоліків в розслідуванні його справи, що ставить під запитання неупередженість і незалежність судового розгляду, як це  вимагається Статтею 6 ЄСПЛ.

 

1.          Доступ до ув’язнених лідерів колишнього уряду з самого початку був проблематичним. Прохання щодо зустрічей, що надходили від багатьох визначних особистостей і інституцій, отримували відмову Печерського районного суду м. Києва або тюремної адміністрації в Харкові. Одразу ж після січневої сесії Асамблеї, ми просили про те, щоб під час нашого березневого візиту можна було б зустрітися з Ю. Луценком, а з Ю. Тимошенко під час нашого візиту в травні. Наше прохання про зустріч з Ю. Луценко спочатку отримало відмову Печерського районного суду. Тому, відповідно до юридичних положень, під час нашого березневого візиту ми просили Генерального  прокурора про сприяння в організації зустрічей з Ю. Луценком і Ю. Тимошенко. Після його втручання, відмова на зустріч з Ю. Луценком була скасована і ми зустрілися з ним 29 березня 2012 р. Крім того, 10 травня 2012 р. наш запит про зустріч з Ю. Тимошенко був задоволений Головою Державної пенітенціарної служби. 16 травня 2012 р. ми відповідали Ю. Тимошенко в Центральній клінічній лікарні Укрзалізниці в Харкові, де вона лікується під спостереженням німецьких лікарів. Ми також отримали запевнення влади про те, що впродовж нашого наступного візиту ми зможемо зустрінутись з п. Іващенко. Ми вдячні за допомогу Генпрокура в організації цих зустрічей. Заяву, яку ми зробили після відвідування Ю. Луценка, додається в Додатку 4.

 

2.          Під час наших зустрічей з Ю. Луценко і Ю. Тимошенко ми обговорили їхні кримінальні справи і міжнародну реакцію на їхнє судове переслідування, загальний політичний розвиток в Україні особливо відносно майбутніх парламентських виборів в жовтні 2012 р. і стурбованість Асамблеї відносно стану їхнього здоров'я і медичного лікування, що забезпечується владою.

 

3.          Ситуація із станом здоров‘я відповідачів, і особливо стан здоров‘я Ю. Тимошенко, продовжує бути приводом для занепокоєння і дискусії.

 

4.          Впродовж нашого відвідання Ю. Луценко, він проінформував нас про те, що обов'язковий медичний огляд, який було проведено після його затримання, виявив, що в нього початкова форма склерозу печінки. Проте другий медичний огляд, зроблений адміністрацією в‘язниці, не підтвердив цього діагнозу і тому він не отримував жодного лікування.  В результаті політичної уваги до стану здоров‘я затриманих членів колишнього уряду, і особливо до Ю. Тимошенко, він не був упевнений якому діагнозу слід довіряти. Тому він мав побоювання через те, що не отримує лікування від потенційно небезпечної для життя загрози. Ми звернулися з проханням, щоб влада забезпечила для Ю. Луценка надання доступу до медичної експертизи, якій би він довіряв, з тим щоб зробити чіткий діагноз і, якщо це буде необхідно, забезпечити лікування цієї хвороби. Впродовж нашого травневого візиту, дружина Ю. Луценка проінформувала нас, що він дійсно отримав доступ до лікарів, яким він довіряє, і що вони діагностували форму гепатиту, яку потрібно було терміново лікувати, оскільки це впливало на його печінку. Втім аж по той час він так і не отримав належного лікування цієї хвороби. Крім того, безперервне використання болезаспокійливих засобів вплинуло на його травну систему. Ми звернулися до влади з настійним закликом невідкладно надати йому належне лікування цієї хвороби. Берлінська клініка Шаріте, яка забезпечує лікування Ю. Тимошенко, повідомила, що в тому разі якщо до неї звернуться, вона готова надати подібне лікування і п. Луценку. Новообраний уповноважений з прав людини пані Лутківська нещодавно відвідала Ю. Луценко у в'язниці і виступила з рекомендацією, щоб влада терміново вжила всіх необхідних заходів з забезпечення адекватного лікування його хвороби.

 

5.          У відповідь на триваючу дискусію відносно здоров'я Ю. Тимошенко, влада дозволила щоб її оглянула група незалежних лікарів з Канади і Німеччини. Їхні висновки не були оприлюднені офіційно, що сприяло продовженню розповсюдження різних спекуляцій. Після того, як деяка інформація була злита у пресу, у квітні висновок лікарів все ж таки був оприлюднений.

 

6.          15 березня 2012 р. ЄСПЛ видав тимчасове рішення, яким просить українську владу забезпечити щоб Ю. Тимошенко отримувала належне медичне лікування у відповідній установі. Крім того, Суд передав ряд запитань відносно медичного лікування і умов у в'язниці в Харкові. Державна пенітенціарна служба заявила про те, що на її думку в Харківській колонії існують адекватні послуги. Втім, міністр юстиції заявив про те, що якщо це потрібно з медичних причин, жодних юридичних перешкод не існує, щоб не давати Ю. Тимошенко можливості лікуватися за межами тюремної системи.

 

7.             4 квітня 2012 р. українська влада заявила, що Ю. Тимошенко може отримувати лікування в лікарні Укрзалізниці в Харкові. Вона запросила групу німецьку лікарів з клініки Шаріте у Берліні, яка в лютому 2012 р. оглянула Ю. Тимошенко, перевірила умови в лікарні і  надала рекомендації стосовно її лікування.

 

8.          20 квітня 2012 р. Ю. Тимошенко була перевезена в лікарню. Згідно з Ю. Тимошенко, це перевезення відбулося проти її волі, вона також стверджує, що під час перевезення тюремні охоронники поводилися з нею неналежним чином. Фотографії синяків, що вона отримала в результаті поганого поводження набули значного поширення в інтернеті. Стосовно такого ймовірного поганого поводження Ю. Тимошенко звернулася до прокуратури з офіційною скаргою. На  знак протесту, вона розпочала голодування.

 

9.          З свого боку влада заявила що Ю. Тимошенко погоджувалася на її перевезення до лікарні, але після того, як вона прибула до лікарні, вона відмовилася від лікування або повертатися до в'язниці. Потім її примусово повернули до в'язниці. Проте, влада категорично відхиляє те що з нею, під час цього перевезення, поводилися неналежним чином. Скаргу Ю. Тимошенко розглянув Генпрокурор, який  зробив висновок що її примусове повернення до в'язниці відбулося відповідно до юридичних норм і стандартів і що погано з нею не поводилися. З іншого боку, уповноважений з прав людини, що закінчував свій термін, відвідала Ю. Тимошенко у в‘язниці і заявила про те, що її синяки вказують на те  що з нею поводилися неналежним чином.

 

10.     Питання її примусового перевезення ї ймовірного неналежного поводження є надзвичайно спірним і політизованим. Заяви експертів і посадовців, що наводяться, які підтримують або владу, або Ю. Тимошенко, є дуже суперечливими і часто звинувачують один одного. В результаті, ми не маємо можливості зробити судження щодо правдивості звинувачень або уряду, або Ю. Тимошенко.

 

11.     Після отримання пропозиції клініки Шаріте стосовно контролю за її лікуванням, 9 травня 2012 р. Ю. Тимошенко була перевезена до лікарні Укрзалізниці в Харкові. Також в той же день Ю. Тимошенко припинила своє голодування.

 

12.     16 травня 2012 р. ми зустрілися з Ю. Тимошенко в харківській лікарні. Крім того ми мали за домовленістю з Ю. Тимошенко, поспілкуватися з її німецьким лікарем.

 

13.     Коли ми відвідували Ю. Тимошенко, вона виходила з свого голодування. Схема лікування її спини була розроблена її німецькими лікарями, фактично це лікування мало б розпочатися впродовж тижня нашого візиту.

 

14.     Лікарняна палата пані Тимошенко знаходиться під 24-годинним відеонаглядом. Ю. Тимошенко припускає, що процедурні кімнати також знаходяться під постійним відеонаглядом. Проте,  під час нашого  власного огляду процедурних кімнат, підтвердити це було неможливо, також не можуть цього стверджувати і німецькі лікарі. Згідно з інформацією прокуратури, відеонагляд обмежений її кімнатою і відбувається відповідно до європейських стандартів

 

15.     Зрозуміло, що Ю. Тимошенко стурбована можливістю використання її медичної інформації для політичних цілей. Витік її медичної інформації тільки посилив її стурбованість з цього приводу. Ця стурбованість керує її позицію у всьому, що стосується всіх  аспектів її медичного лікування.

 

16.     Німецький лікар, з яким ми говорили підтвердив, що Ю. Тимошенко страждає від не пов'язаної з загрозою життю проблемою спини. Ця ситуація ускладнюється стресом, що вона отримала від судового розгляду та її ув‘язнення. Така ситуація заподіює її жорсткий біль, що впливає на її рухливість. Він також підтвердив, що медична апаратура в лікарні є адекватною для лікування її проблем. Він також висловив свою довіру кваліфікаційній якості медпрацівників лікарні. Проте, ключовим питанням є відсутність у Ю. Тимошенко довіри щодо незалежності медпрацівників, яких надала влада. З її точки зору відсутність такої незалежності потенційно може дозволити владі зловживати її лікуванням, а від медичної інформації можна отримувати користь і використовувати з політичними цілями. Відсутність довіри Ю. Тимошенко зміцнилася тим що з‘явилася онлайн-публікація стосовно плану та схеми її лікування.

 

17.     Ця недовіра ускладнить довгострокові перспективи відновлення нею своїх сил, тим більше, що частина її проблеми є психосоматичною. З точки зору  німецької медичної команди, довгострокові перспективи її відновлення можна було б краще забезпечити в лікарні за межами України.

 

18.     Враховуючи чутливість питання, ми закликали всі сторони дотримуватися конфіденційності медичної інформації і утримуватися від витоків такої інформації для політичних цілей.

 

19.     31 травня 2012 р. на прохання української влади, ЄСПЛ вирішив скасувати тимчасові заходи відносно медичного лікування Ю. Тимошенко, оскільки він розцінив що вимоги Суду були задоволені. В той же день Суд відмовився задовольнити нове прохання щодо тимчасових заходів, які були подані Ю. Тимошенко 25 квітня 2012 р., в якому вона просила  Суд  вимагати, щоб влада дозволила їй лікуватися в Німеччині.

 

20.     Під час нашої зустрічі з Президентом Януковичем, ми висловили стурбованість -  як нашу, так і Асамблеї - щодо триваючого ув‘язнення колишніх членів уряду. Ніхто не може бути вище закону і мати імунітет від судового переслідування за злочинні дії, у тому числі - і можливо особливо - політики. Проте прокуратура має зобов'язання довести провину цих осіб перед незалежним і неупередженим судом в справедливому судовому розгляді як це розуміється Статтею 6 ЄКПЛ. Враховуючи недоліки в юридичному процесі, що існують донині, ми продовжуємо мати сильні сумніви, що саме так відбувалося у випадку ув'язнених колишніх членів уряду. Якщо і допоки їх провина не буде доведена поза сумнівом і в справедливому судовому розгляді – продовження їхнього ув‘язнення є неприйнятним. Крім того, залишаються  питання про характер звинувачень, висунутих проти цих осіб, що, здається, можна порівняти з криміналізацією нормальних політичних рішень. Тому ми наполегливо закликали Президента використати всі наявні юридичні засоби щодо звільнення цих осіб і вирішити це питання відповідно до європейських стандартів.

 

21.     Як нам здалося, Президент Янукович  виявився відкритим до наших зауважень і вказав, що він хоче вирішити це питання і не лише тому, що це було б в інтересах його власного уряду. Втім, оскільки мова зайшла про цілісність системи правосуддя, він наполягав на тому, що потрібно спочатку завершити законотворчий процес перед тим, як він зміг би втрутитися в процес політично. Він висловив своє сподівання що касаційний Суд, який 26 червня 2012 р. буде розглядати апеляцію пані Тимошенко, вирішить це питання. Розгляд справи у суді буде відбуватися за присутності спостерігачів від Європейського парламенту. Їх присутність має гарантувати те, що розгляд страви у Касаційному суді повністю відбуватиметься відповідно до українського законодавства як і відповідно до європейських стандартів. Крім того, Касаційний суд керуватиметься духом нового Кримінально-процесуального кодексу, нещодавно прийнятого Верховною Радою. Проте, Президент Янукович обіцяв нам, що прийме всі необхідні політичні рішення для вирішення цієї ситуації відповідно до європейських стандартів, якщо питання не буде вирішено судом. Він запросив нас обговорити кроки, які потрібно вжити, якщо його політичне втручання стане необхідним після рішення Касаційного суду.

 

III. Вибори

 

22.     Під час нашої зустрічі з п. Януковичем ми підкреслили, що в тому разі якщо лідери опозиції все ще будуть перебувати у в'язниці під час виборів, навіть найменше порушення поставить під сумнів легітимність виборів.

 

23.     Деякі  співрозмовники припускають, що майбутні парламентські вибори не повинні вважатися легітимними і демократичними у разі, якщо видатним ув'язненим членам опозиції не буде дозволено прийняти в них участь Ми настійно заперечуємо ідею про проголошення виборів недемократичними і незаконними апріорі, у разі якщо окремим членам опозиції не буде дозволено балотуватися. Демократичний характер цих виборів потрібно  оцінювати на підставі їхнього проведення. Можливість, або неможливість для цих осіб балотуватися на цих виборах буде одним з чинників, на яких така оцінка буде ґрунтуватися, але вона не повинна зумовлювати його результат. В той же час є ясним те, що переслідування колишніх членів уряду, які є видатними лідерами опозиції, впливає на передвиборчий клімат і що їхня неучасть заплямує ці вибори.

 

 

IV.  Кримінальний Кодекс

 

24.         У Резолюції 1862 (2012), Асамблея зверталася до влади з проханням внести зміни до  статей 364 і 365 Кримінального кодексу з тим щоб виправити занадто широке тлумачення,  надане судам і прокуратурі, в інтерпретації цих статей. Занадто широке тлумачення  цих статей дозволило їхнє довільне застосування. Ці статті не були виправлені. Ряд пропозицій щодо змін зробили представники опозиції, але правляча більшість їх відкинула.

 

25.         Влада анонсувала, що має намір розробити проект повністю нового Кримінального кодексу і що вони мають намір надіслати його до Верховної Ради для ухвалення на початку 2013 р. Вони проінформували нас, що цей новий Кримінальний кодекс торкнеться і статей 364 і 365. Ми закликали владу гарантувати, щоб перед ухваленням Верховною Радою в завершальному читанні цей новий Кримінальний кодекс було відправлено Раді Європи для висновку.

 

26.     В той же час влада внесла поправки до діючого Кримінального кодексу з метою "гуманізації покарання за економічні злочини". Дійсно, ці поправки замінили тюремні вироки за чисто економічні злочини на  штрафи. Ми висловлюємо жаль, що разом з цими поправками не були змінені статті 364 і 365.

 

V.    Кримінально-процесуальний кодекс

 

27.     Значна кількість системних недоліків в системі українського правосуддя має відношення до положень діючого Кримінально-процесуального кодексу. Попередні проекти нового Кримінально-процесуального кодексу, в 2004, 2007 і 2009 рр. не були ухвалені Верховною Радою. У 2011 р. уряд підготував проект повністю нового Кримінально-процесуального кодексу. Проект цього Кодексу був розроблений в консультаціях  з Радою Європи, яку також просили стосовно надання висновку щодо тексту проекту. Цей висновок був завершений в листопаді 2011 р. У цьому висновку експерти РЄ зазначили що проект закону є значним удосконаленням існуючого Кримінально-процесуального кодексу. Проте у висновку міститься низка рекомендацій для того щоб в проекті закону усунути недоліки, що ще залишаються, деякі з них є істотними.

 

28.     У підсумку до проекту Кримінально-процесуального кодексу у Верховну Раду було подано більш ніж 4 000 поправок. Серед цих поправок було декілька від правлячої більшості для того, щоб усунути недоліки, зазначені у висновку РЄ. Деякі співрозмовники висловлювали побоювання, що така надзвичайно велика кількість поправок становила завуальовану спробу не дозволити ухвалення цього Кодексу у Верховній Раді. Проте правляча коаліція інформувала нас, що вона намагалася ухвалити тільки ті подані поправки, які були  відповідними до рекомендацій Ради Європи. Ми оприлюднили заяву, що схвалює прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу, яка додається в Додатку 5.

 

29.     13 квітня 2012 р. Верховна Рада прийняла новий Кримінально-процесуальний кодекс України. В той же день Президент Янукович заявив, що він підпише закон тільки після отримання запевнень від Ради Європи, що закон є повністю відповідним до європейських стандартів і норм.

 

30.     У висновку щодо Кримінально-процесуального кодексу, ухваленого Верховною Радою, експерти Ради Європи заключили, що: " поправки, внесені до проекту Кодексу [….] значно покращили проект що вже був досить високої якості ".  Отримавши цей висновок, 14 травня 2012 р. Президент підписав новий Кримінально-процесуального кодекс. В останньому висновку зазначається декілька місць, які  можна було б ще більш покращити і забезпечити, що положення Кодексу повністю відповідають європейським стандартам і нормам. Ми очікуємо, що у ближчому майбутньому ці рекомендації  будуть впроваджені.

 

31.     Новий Кримінально-процесуальний кодекс вирішує велику кількість недоліків, зазначених Асамблеєю. Зокрема, новий Кодекс, поміж іншим, запроваджує змагальну систему з підвищеними повноваженнями для адвокатів захисту;  встановлює контроль судів за кримінальними розслідуваннями і запроваджує ряд заходів, щоб істотно скоротити використання  затримання під вартою. Крім того, в результаті поправок в другому читанні, тільки ті  судді, що отримали переатестацію зможуть  розглядати справи проти високих посадовців. Буде створено спеціальне державне анти-корупційне Агентство  з розслідування, поміж іншим, звинувачень про корупцію серед суддів і працівників правоохоронної сфери. Також були зменшені повноваження у карних справах  податкової служби і Служби безпеки.

 

32.     Новий Кримінально-процесуальний кодекс вступить в силу з 1 січня 2013 р. Проте існує низка положень, що мають більш довгий перехідний період, оскільки для того щоб повністю впровадити новий Кодекс потрібно врахувати те, що мають бути ухваленими або мають бути внесені зміни до  значної кількості законів. Ми хотіли б підкреслити, що цей Кодекс матиме бажаний ефект тільки в тому разі, якщо його буде запроваджено повністю і добросовісно. В рамках триваючої моніторингової процедури ми будемо слідкувати за виконанням цього Кодексу. У цьому відношенні ми схвалюємо той факт, що влада запросила Раду Європи допомоги на етапі реалізації цієї головної частини законодавства.

 

VI. Конституційна реформа та інші законодавчі ініціативи

 

45. Як підкреслювалося, між іншим, у Резолюції 1682 (2012) і Резолюції 1755 (2010), багато прогалин в системі правосуддя України можуть бути виправлені через зміни у Конституції. Під час нашого візиту у березні, ми мали зустріч з Президентом Кравчуком, Головою Конституційної групи експертів, завданням якої було підготувати Конституційну Асамблею.           17 травня 2012 року Президент Янукович підписав указ про Конституційну Асамблею. Ця Асамблея складається з 95 членів обраних із поміж представників парламентських фракцій, політичних партій, науковців і представників громадського суспільства. Пан Кравчук був призначений Головою Конституційної Асамблеї. Деякі співрозмовники жалілися, що склад Конституційної Асамблеї схиляється на користь правлячої коаліції. Ми не мали змоги обговорити дане питання з владою або паном Кравчуком, але підкреслюємо значення того, що склад Конституційної Асамблеї має бути дійсно представницьким і зрозумілим.

 

46. Європейська Комісія через право (Венеціанська Комісія) підготувала велику кількість висновків щодо попередніх проектів конституційних змін. На додаток, резолюції Асамблеї також містять багато рекомендацій для конституційних змін. Влада повідомила нам, що має намір почати з нуля і написати повністю новий проект Конституції. Тим неменше, ми закликаємо владу, і зокрема, членів Конституційної Асамблеї, повністю врахувати вищевказані висновки і рекомендації під час підготовки проекту нової Конституції.

 

47. Ключовим запитом Асамблеї, і одним з тих зобов’язань при вступі, яке залишається невиконаним є прийняття закону про адвокатуру.                5 червня 2012 року Верховна Рада прийняла закон “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Цей закон в цілому базується на проекті підготовленому Президентською Комісією із зміцнення демократії, який був позитивно оцінений Венеціанською Комісією. Ми очікуємо, що влада, також надішле прийнятий закон до Венеціанської комісії для вивчення.

 

48. Також, 5 червня 2012 року Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення деяких змін до законодавчих актів України” (зміцнення гарантій незалежності суддів)”. Ці поправки, до певної міри, спрямовані на вжиття заходів у відношенні занепокоєнь Асамблеї щодо призначення та звільнення суддів. Тим часом, ми вітаємо готовність влади вжити заходів відносно занепокоєнь Асамблеї, ми повторюємо, що щодо цих занепокоєнь повноцінною реакцією можуть бути конституційні зміни.  

 

VII. Новий омбудсмен

 

49. Строк повноважень попереднього Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмена), пані Ніни Карпачової закінчився на весні 2012 року. Правляча більшість вирішила не подавати її кандидатуру на новий строк. Два кандидати взяли участь у виборах нового омбудсмена, пані Валерія Лутковська – тодішній урядовий уповноважений в Європейському Суді з прав людини у Страсбурзі; і пан Євген Захаров, відомий активіст-правозахисник, глава харківської правозахисної групи. 25 квітня 2012 року пані Лутковська була обрана новим омбудсменом на семирічний термін.

 

50. Члени опозиції висловлювали сумніви стосовно незалежності пані Лутковської від влади, враховуючи її попередню посаду урядового уповноваженого в ЄСПЛ. Тим неменше, пан Захаров, який був її суперником на виборах, висловив свою довіру їй і похвалив її як за її здібності юриста, так і її незалежність. Так само, ми були здивовані її відвертістю і незалежністю, яку вона продемонструвала під час нашої зустрічі з нею у травні 2012 року.  Ми сподіваємося у майбутньому тісно співпрацювати з нею у багатьох питаннях прав людини, які викликають занепокоєння в Асамблеї.

 

VIII. Заключні ремарки

 

51. Найближчі літні місяці будуть ключовим періодом у відношенні вирішення справи ув’язнених колишніх урядовців. Слухання у касаційному суді 26 червня 2012 року можуть відіграти важливу роль у цьому питанні. Якщо це питання не буде позитивно вирішено у касації, у Президента Януковича не залишиться іншого вибору як політично втрутитися у вирішення справи. У цьому випадку, ми маємо намір просити запрошення Президента Януковича і відвідати Київ з терміновою місією для обговорення можливих шляхів виходу із ситуації. Асамблея повинна зберігати спокій на цей час. Тим неменше, буде неприйнятним, якщо існуючий статус-кво по відношенню до ув’язнених колишніх урядовців буде збережений під час виборів, що наближаються. Асамблея має повернутися до цієї справи у жовтні 2012 року під час частини сесії у разі, якщо до того часу не буде віднайдено рішення.