Інформація

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

у Першій частині сесії ПАРЄ 2009 року

м. Страсбург, 26-30 січня 2009 року

В роботі Першої частини сесії ПАРЄ 2009 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І.Попеску (керівник делегації), О.Герасим’юк (заступник керівника), О.Бондаренко, С.Головатий, М.Джемілєв, Є.Мармазов, Ю.Новікова, Г.Омельченко, В.Тихонов, М.Шершун. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступник завідувача відділу того Управління Б.Криловецький, головний консультант Комітету Верховної Ради України у закордонних справах О.Луканюк.

На початку сесії Асамблея затвердила серед іншого повноваження української делегації, зокрема новопризначених членів В.Тихонова та М.Шершуна.

Порядок денний сесії передбачав розгляд таких питань: про діяльність Бюро та Постійного комітету Асамблеї, «Доступ до прав осіб з обмеженими здібностями та їх повна і активна участь в суспільстві», «Виконання Резолюцій Асамблеї 1609 (2008) та 1620 (2208) Вірменією», «Регулювання послуг в сфері аудіовізуальних медіа», «Співробітництво з Міжнародним кримінальним судом (МКС) та його універсальність», «Розслідування злочинів ймовірно скоєних високими посадовцями під час правління Кучми в Україні – справа Гонгадзе як показовий приклад», «Призначення кандидатур та вибори суддів до Європейського суду з прав людини», «Виконання Резолюції 1633 (2008) про наслідки війни між Грузією й Росією», «Гуманітарні наслідки війни між Грузією та Росією», «Паліативне лікування: модель для інноваційного підходу в соціальній політиці та в політиці в галузі охорони здоров’я», «Приватні воєнізовані та охоронні фірми та зменшення державної монополії на використання сили», «Відношення до меморіалів, які є предметом різного історичного тлумачення в державах-членах Ради Європи», «Електронна демократія», «Фемініцид», «Екологічно зумовлені міграція та переселення: виклик 21 століття», за процедурою термінового обговорення – «Наслідки світової фінансової кризи», за процедурою поточних дебатів – «Ситуація в Секторі Газа».

Виступити перед Парламентською асамблеєю були запрошені такі високопосадовці: Генеральний секретар РЄ Т.Девіс, Голова Міжнародного кримінального суду Ф.Кірш, Міністр закордонних справ і співробітництва Іспанії, Голова КМ РЄ М.А.Моратінос.

Голова української делегації І.Попеску був обраний заступником Голови підкомітету з питань прав національних меншин Комітету з юридичних питань та прав людини та заступником Голови підкомітету з питань місцевої та регіональної демократії Комітету з питань навколишнього середовища, сільського господарства, місцевих та регіональних влад.

І.Попеску та Ю.Новікову затверджено членами Моніторингового комітету за квотою груп соціалістів та європейських демократів відповідно.

Ю.Новікова увійшла до складу Бюро Групи європейських демократів.

Під час засідання Асамблеї С.Головатий як Голова Моніторингового комітету представив позицію Комітету з низки питань, зокрема «Виконання Резолюцій Асамблеї 1609 (2008) та 1620 (2208) Вірменією» та «Виконання Резолюції 1633 (2008) про наслідки війни між Грузією й Росією».

Заступник керівника делегації О.Герасим’юк на зборах Наглядової ради Форуму за майбутнє демократії, які відбулися під час сесії, від імені української делегації висловила готовість не лише взяти активну участь у наступному засіданні Форуму, який відбудеться в жовтні 2009 року в Києві, а і сприяти підготовці заходу.

Члени української делегації взяли активну участь у засіданнях комітетів ПАРЄ, роботі політичних груп.

Так, під час засідання групи соціалістів керівник української делегації І.Попеску поінформував про прогрес у розслідуванні вбивства журналіста Г.Гонгадзе, зокрема затвердження Генеральною прокуратурою України трьох кандидатур європейських незалежних експертів із визначення автентичності «плівок Мельниченка», і закликав не політизувати питання, доки не будуть оприлюднені результати експертизи.

Також І.Попеску виступив на засіданні Комітету з політичних питань з приводу виконання Резолюції 1633 (2008) щодо наслідків війни між Грузією та Росією. В контексті обговорення питання інтеграції російськомовного населення в Україні, він зазначив, що це питання має вирішуватися в рамках виконання Україною Європейської конвенції з регіональних та міноритарних мов та Рамкової конвенції із захисту прав національних меншин для забезпечення міжнаціонального діалогу, стан виконання яких знаходиться у компетенції Моніторингового комітету ПАРЄ.

Заступник Голови делегації О.Герасим’юк повідомила колегам по групі ЄНП про останні слідчі дії ГПУ щодо кримінальних справ, наведених у доповіді «Розслідування злочинів, нібито скоєних в Україні високопосадовцями під час правління Кучми – справа Гонгадзе як показовий приклад».

На засіданні Комітету з політичних питань вирішувалось питання призначення доповідача з подань, внесених двома групами членів ПАРЄ, а саме: «Необхідність міжнародного засудження Голодомору в Україні у 1932-1933 рр.» та «75-та річниця масового голоду на території колишнього СРСР». На розгляд Комітету були подані кандидатури Мевлюта Чавушоглу (Туреччина, Група ЄД) та Андреаса Херкеля (Естонія, Група європейської народної партії), який рік тому зняв свою кандидатуру на користь А.Біберая (Довідково: Асамблея припинила повноваження А.Біберая рішенням від 26 січня 2009 року).

Виступаючи із зазначеного питання, О.Герасим’юк наголосила на необхідності дотримання конструктивного балансу в питанні призначення доповідача і виступила на підтримку кандидатури А.Херкеля, аргументуючи свою позицію тим, що попередньо визначений Комітетом доповідач А.Біберай (Албанія) був представником по квоті Групи європейської народної партії. О.Герасим’юк висловила сумніви в об’єктивності підготовки майбутньої доповіді М.Чавушоглу, виходячи із міркувань, що рік тому саме цей член Асамблеї відкликав свій підпис з подання «Необхідність міжнародного засудження Голодомору в Україні у 1932-1933 рр.», мотивуючи це обережною позицією Туреччини щодо питань, які прямо чи опосередковано стосуються масових знищень людей.

Комітет з політичних питань шляхом таємного голосування обрав доповідачем М.Чавушоглу.

Члени Постійної делегації зустрілися із доповідачками Моніторингового комітету ПАРЄ Р.Вольвенд та С.Лойтгойзер-Шнарренбергер, які повідомили про майбутній візит до України для збору інформації щодо виконання Україною своїх обов’язків і зобов’язань перед РЄ.

В ході зустрічі, серед іншого, О.Герасим’юк охарактеризувала внутрішньополітичну ситуацію в Україні та роботу нової парламентської коаліції, О.Бондаренко повідомила про консолідацію політичних сил у Верховній Раді для протидії негативним наслідкам світової економічної кризи та перебіг і результати українсько-російського «газового» конфлікту, М.Шершун торкнувся питання пріоритетних завдань коаліції та ролі Голови Верховної Ради у процесі налагодження ефективної роботи українського парламенту, Є.Мармазов звернув увагу на катастрофічне економічне становище України, В.Тихонов зупинився на бюджетному процесі та соціальному розвитку країни, Ю.Новікова розкритикувала судову систему України, І.Попеску підкреслив необхідність дотримання Україною Європейської конвенції з регіональних та міноритарних мов та Рамкової конвенції із захисту прав національних меншин для забезпечення міжнаціонального діалогу, а М.Джемілєв запропонував доповідачкам в рамках вищезазначеного візиту передбачити поїздку до АР Крим.

Парламентська асамблея розглянула і ухвалила звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету, основну увагу у якому було приділено, зокрема, питанням щодо наслідків грузинсько-російської війни та світової фінансової кризи.

Під час обговорення зазначеного документу позиції політичних груп були представлені таким чином: З.Немет (Угорщина) оголосив про ініціативу групи ЄНП обговорити на наступній сесії ПАРЄ проблеми українсько-російського «газового» протистояння, неприпустимості застосування газових поставок та транзиту у політичних цілях, диверсифікації джерел поставок та шляхів транзиту газу в Європі, Лорд Томлінсон (Великобританія, група соціалістів) розкритикував результати спільної роботи спостерігачів від Асамблеї та БДІПЛ ОБСЄ під час останніх президентських виборів в Азербайджані, оскільки члени ПАРЄ не мали можливості впливати на підготовку остаточного варіанту звіту місії спостерігачів, Г.Бярнадотір (Ісландія, група ЄД) висловила занепокоєність у зв’язку із неправомірним застосуванням Великобританією антитерористичного законодавства проти діяльності одного з банків Ісландії, що призвело до серйозної фінансової кризи в країні, М.Ерші (Угорщина, АЛДЄ) торкнувся питання останніх президентських виборів у США, а Т.Кокс (Нідерланди, група ОЄЛ) закликав віднайти шляхи належного фінансування ЄСПЛ для того, щоб відсутність прогресу з боку Росії у ратифікації Протоколу 14 не ставала на перешкоді діяльності суду.

Комітетом з соціальних питань, охорони здоров’я та сім’ї була представлена доповідь «Доступ до прав осіб з обмеженими здібностями та їх повна і активна участь в суспільстві» (доповідач – Б.Марке, Монако, АЛДЄ).

За підсумками обговорення були ухвалені відповідні Резолюція і Рекомендація (додаються). У першому документі зазначається, що для забезпечення особам з інвалідністю рівність можливостей, відповідний план дій РЄ має служити базовим документом для будь-якої нової політики в цій сфері, а держави-учасниці повинні використовувати його як конкретний політичний інструмент для запровадження Конвенцію ООН про права інвалідів.

Для того, щоб особи з фізичною або психічною інвалідністю могли повністю користуватися своїми громадянськими правами у Резолюції пропонується широке коло заходів в сфері працевлаштування, освіти, транспорту, юридичного та соціального захисту.

У Рекомендації від держав-учасниць вимагається співвідносити з ухваленою Резолюцією їхню національну політику щодо осіб з інвалідністю, а також забезпечити повну участь останніх у соціальному житті.

Асамблея розглянула доповідь Моніторингового комітету «Виконання Резолюцій Асамблеї 1609 (2008) та 1620 (2208) Вірменією». Співдоповідачі Ж.Коломб’єр (Франція, Група ЄНП) та Дж.Прескот (Великобританія, Група соціалістів) висловили занепокоєння тим фактом, що був досягнутий лише обмежений прогрес у відповідності до вимог Асамблеї стосовно осіб, позбавлених волі у зв’язку з подіями 1 та 2 березня 2008 року. За словами Д.Прескота, обвинувальні вироки проти зазначених осіб є політично вмотивованими, що є неприпустимим.

В обговоренні цього питання активну участь взяла заступник Голови Постійної делегації О.Герасим’юк, яка підкреслила, що ситуація навколо політв’язнів у Вірменії має бути в центрі особливої уваги та стурбованості Асамблеї, закликала колег виробити таку позицію, яка б налаштовувала владу Республіки до діалогу з опозицією, визнала, що хоча із труднощами, але Вірменія демонструє прагнення до вирішення внутрішніх проблем, зокрема, через часткове виконання вимог Резолюції 1609, і рішуче виступила проти позбавлення вірменської делегації права голосу, оскільки це вилучить її з-за столу переговорів.

Виступаючи від Групи ЄД, І.Чернішенко (Російська Федерація) підкреслив недоцільність позбавлення права голосу депутатів, які обрані народом, Б.Якобсен (Норвегія, Група ОЄЛ) та Е.Варейкіс (Литва, Група ЄНП) зазначили, що за неправомірні дії, скоєні органами виконавчої влади Вірменії, про які говориться у доповіді, не можна застосовувати санкції до парламентської делегації.

Результатом обговорення стало ухвалення Резолюції (додається), в якій Моніторинговому комітетові доручається продовжити слідкувати за подіями у Вірменії з тим, щоб Асамблея могла оцінити прогрес, досягнутий зазначеною державою, на наступній квітневій частині сесії. До Резолюції було внесено поправку, якою скасовується положення про позбавлення вірменської делегації у ПАРЄ права голосу.

Парламентарії розглянули доповідь «Регулювання послуг в сфері аудіовізуальних медіа», представлену Е. Макінтошем (Великобританія, Група соціалістів), в якій пропонуються заходи щодо розподілу радіочастотного спектру, громадського мовлення та незалежності регуляторних органів влади в сфері електронних медіа.

Виступаючи від імені Групи АЛДЄ, М.Лаукканен (Фінляндія) наголосив на необхідності досягнення балансу між державним регулюванням сфери аудіовізуальних медіа та затребуваності контенту в умовах ринку. П.Вах (Польща, Група ЄНП) назвав зміст доповіді підґрунтям для майбутнього правового регулювання так званого «цифрового дивіденду» за рахунок вивільнених частот, які з’являться на території держав-членів ЄС до 2012 року у зв’язку із переходом на цифровий формат мовлення.

Із зазначеного питання була ухвалена відповідна Рекомендація (додається), в якій Асамблея, серед іншого, запрошує держави-учасниці Міжнародного телекомунікаційного союзу ООН розвивати міжнародну координацію технологічних стандартів, необхідних для технологічної конвергенції аудіовізуальних медіа, із забезпеченням права на свободу інформації.

Асамблеї була представлена доповідь Моніторингового комітету «Розслідування злочинів ймовірно скоєних високими посадовцями під час правління Кучми в Україні – справа Гонгадзе як показовий приклад». Доповідачка С.Льойтгойзер-Шнарренбергер наголосила, що завданням Асамблеї є подати ясний політичний сигнал Україні: «Журналісти, адвокати та всі правозахисники не є здобиччю на полюванні: держава не лише повинна їх захищати, але й посадити за грати замовників». За її словами, проблема має набагато більший масштаб: йдеться про реформи системи юстиції та боротьбу із корупцією, тобто ті сфери, в яких Україна не зробила значного прогресу.

В ході дебатів Є.Мармазов зазначив, що справу Гонгадзе буде розкрито, якщо завершиться експертиза автентичності «плівок Мельниченка» та відбудеться суд над генералом О.Пукачем, який знаходиться у міжнародному розшуку. Народний депутат закликав міжнародну спільноту допомогти у розшуках та передачі О.Пукача українській владі.

Г.Омельченко поінформував про результати роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування обставин убивств журналістів Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова, посягання на життя народного депутата України Олександра Єльяшкевича та фактів порушень державними діячами Конституції й законів України з 2002 по 2006 рр. За його словами, слідча комісія зробила висновки: замовниками та організаторами злочину було вище керівництво держави. Г.Омельченко висловив побоювання, що на експертів з Румунії та Німеччини, які наразі здійснюють експертизу записів, зроблених М.Мельниченком, будуть чинити тиск.

Ю.Новікова зазначила, що говорити про причетність високопосадовців можна лише після проведення міжнародної експертизи плівок.

За підсумками обговорення були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація (додаються).

В Резолюції, відповідно до поправки Ю.Новікової, було знято згадування про «еру Кучми» в контексті скоєння злочинів проти особи.

Асамблея розглянула доповідь «Призначення кандидатур та вибори суддів до Європейського суду з прав людини». Доповідач Х.Чоуп (Великобританія, Група ЄД) зазначив, що згідно з Європейською конвенцією з прав людини Парламентська асамблея обирає суддів до Європейського суду з прав людини з трьох кандидатур від кожної держави-учасниці. Процедура відбору цих кандидатів покладається на зацікавлену державу, однак Конвенція визначає, що судді повинні мати кваліфікації для цієї посади та бути наділеними «високою моральністю». Щоб забезпечити виконання цих критеріїв та підтримати ефективність й авторитет суду, необхідна процедура національного відбору, яка б відповідала певним стандартам, а саме: кандидати повинні бути чесними, транспарентними та такими, що не викликають суперечок в країнах.

За результатами обговорення була ухвалена відповідна Резолюція (додається).

Для спільного обговорення були представлені дві доповіді: від Моніторингового комітету – «Виконання Резолюції 1633 (2008) про наслідки війни між Грузією й Росією» (співдоповідачі – Л.В. ден Бранде, Бельгія, ЄНП та М.Ерші, Угорщина, АЛДЄ), а від Комітету з питань міграції, біженців та народонаселення – «Гуманітарні наслідки війни між Грузією та Росією» (доповідачка – К.Йонкер, Нідерланди, ЄНП).

Під час дебатів, загалом, виступи парламентаріїв торкалися мирного політико-правового врегулювання міждержавного напруження, необхідності негайного розв’язання широкого спектру гуманітарних проблем та відповідної позиції Ради Європи до війни між двома її членами.

Крім того, озвучуючи позиції політичних груп, Х.Шукла і Коста (Іспанія, АЛДЄ) звернув увагу, що міжнародні спостерігачі не мають доступу до зони конфлікту, а присутність в ній російських збройних сил унеможливлює діяльність міжнародного миротворчого контингенту. Д.Вілшер (Великобританія, ЄД) зазначив, що група не підтримує жодну із сторін конфлікту і наполягає на дотриманні основоположних принципів РЄ. Ж.Лааксо (Фінляндія, ОЄЛ) негативно оцінив роль РЄ у грузинсько-російській війні, не заперечуючи щодо присутності ОБСЄ, ініціював створення представництва Організації в зоні конфлікту і зауважив, що визнання Росією незалежності Абхазії та Південної Осетії не перешкоджає налагодженню діалогу між Грузією та РФ. П.Фассіно (Італія, група соціалістів) наголосив на важливості принципу непорушності кордонів та неприпустимості визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії у відповідності до женевської платформи, закликав грузинську владу захистити права російськомовної меншини, повернути біженців та не допустити етнічних чисток. Е.Варекіс (Литва, ЄНП), визнаючи недостатні зусилля двох сторін у виконанні Резолюції, закликав Асамблею зайняти жорстку позицію щодо визнання Росією незалежності Абхазії та Південної Осетії та розробити ефективний механізм переговорів.

За словами керівника російської делегації К.Косачева, Резолюція не може бути виконана, оскільки Асамблея поставила «невірний діагноз»: війни між Грузією та Росією не відбулося, а мала місце військова операція Грузії проти Південної Осетії. Зараз припинення вогню є результатом відповідної позиції РФ.

Голова делегації Грузії П.Тсіскарішвілі відзначив регрес з боку Росії у мирному процесі, закликав до виконання Резолюції усіма сторонами та дотримання мови дипломатії і міжнародного права.

В обговоренні взяв участь член української делегації Г.Омельченко, який, засуджуючи застосування військової сили Грузії проти власного народу, дав негативну оцінку збройній агресії Росії проти незалежної держави та розкритикував сучасну войовничу риторику російської влади.

Народний депутат України О.Бондаренко акцентувала увагу на тому, що на відміну від Грузії, яка дотримується майже всіх зобов’язань у відповідності до Резолюції 1633, Російська Федерація декларує лише наміри або демонструє повне небажання виконувати свої зобов’язання та закликала до рішучих кроків Асамблеї, зокрема - проведення постійного моніторингу виконання вимог Резолюції, розгляду цього питання під час другої частини сесії та жорстких заходів – аж до позбавлення повноважень делегації тієї сторони, яка не виконує вимог Резолюції.

В ухваленому документі (додається) щодо імплементації Резолюції 1633 зазначається, що Грузія дотримується майже усіх вимог Асамблеї, та висловлюється жаль з приводу того, що Росія не виконала більшість з таких вимог. Асамблея занепокоєна з приводу того, що ескалація напруги на адміністративних кордонах відокремлених Південної Осетії та Абхазії підриває процес мирного врегулювання в регіоні. Для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні потрібен повний та безумовний доступ міжнародних спостерігачів до Південної Осетії та Абхазії, а також направлення туди нового інтернаціонального миротворчого контингенту. Асамблея висловлює підтримку територіальній цілісності Грузії та закликаю Росію відкликати рішення визнати незалежність Південної Осетії та Абхазії.

В прийнятій Резолюції (додається) щодо гуманітарних наслідків війни між Грузією та Росією Асамблея висловлює велику стурбованість відносно гуманітарної ситуації післявоєнного періоду та закликає владу Грузії за міжнародної фінансової підтримки виконати план дій щодо переміщених осіб як від попередніх, так і сучасних конфліктів.

В Рекомендації (додається) Парламентська асамблея пропонує КМ вжити низку заходів для забезпечення прав людини та гуманітарного права в цьому регіоні.

Від Комітету з соціальних питань, питань охорони здоров'я та справ сім’ї Асамблея обговорила доповідь В.Водарг (Німеччина, група соціалістів) «Паліативне лікування: модель для інноваційного підходу в соціальній політиці та в політиці в галузі охорони здоров’я».

В ході обговорення зазначеного питання зазначалось, що паліативне лікування відіграє важливу роль у догляді за невиліковними та хронічними хворими, позбавленні таких пацієнтів від болю та психологічних проблем і залучення їх до повноцінного соціального життя.

За підсумками дебатів була ухвалена відповідна Резолюція (додається), у якій зазначається, що Асамблея вибудовує свою позицію на такому визначенні ВОЗ: «Паліативне лікування - це підхід, який покращує якість життя хворих і їхніх сімей, що стикаються з наслідками загрозливої для життя хвороби, шляхом запобігання і полегшення страждання за допомоги ранньої оціночної ідентифікації, а також лікування болю і інших проблем, пов’язаних з нею: фізичних, психологічних і духовних.»

Асамблея розглядає паліативне лікування як модель для інноваційної соціальної політики та політики у справі охорони здоров’я, а також як підхід до відповідного виду лікування, розробленому на практичному рівні, що включає інтеграцію медицини і догляду.

За процедурою поточного обговорення депутати розглянули тему «Ситуація в Секторі Газа». Під час дебатів Г.Омельченко, серед іншого, констатував повне ігнорування учасниками конфлікту міжнародного права та раніше досягнутих домовленостей і назвав багатосторонній формат переговорів за участю всіх зацікавлених сторін, зокрема ООН, Ліги арабських країн та Ради Європи, єдиним способом мирного врегулювання близькосхідного конфлікту.

К.Сасі (Фінляндія, Група європейської народної партії), представляючи за процедурою термінового обговорення доповідь Комітету з економічних питань та розвитку «Про наслідки світової фінансової кризи», наголосив на тому, що поточна економічна система, де всі рішення ухвалюються сімома найбагатшими країнами світу, потребує перегляду. Депутат зазначив, що Велика двадцятка підготувала план протидії фінансовій кризі, але цей документ не містить механізму захисту соціально-економічних прав громадян, а руйнівні наслідки кризи «є загрозою, яка може підірвати самі підвалини демократії».

В ході обговорення парламентарії висловили сподівання на «економічну солідарність», яка передбачає не лише співробітництво держав-членів Ради Європи між собою та з промислово розвиненими країнами, але також включає і співпрацю із країнами, що розвиваються.

За результатами дебатів Асамблея ухвалила відповідні Резолюцію і Рекомендацію (додаються).

Комітет з політичних питань представив на розгляд Асамблеї доповідь «Приватні воєнізовані та охоронні фірми та зменшення державної монополії на використання сили». Доповідач В.Водарг (Німеччина, Група соціалістів) вказав на зростаючу тенденцію залучення приватних компаній до виконання різноманітних завдань у військовій та охоронній сферах, які традиційно були прерогативою держави. Збільшення використання приватних воєнізованих та охоронних компаній (ПВОК) підриває позицію держави, як єдиного суб’єкта, якому обґрунтовано і законно дозволено застосовувати силу. Це створює виклик сучасним демократіям, оскільки право використовувати силу переходить від держави, гаранта суспільних інтересів, до приватних суб’єктів, які керуються корпоративними інтересами.

В обговоренні доповіді взяв участь Г.Омельченко, який детально окреслив формат воєнізованих формувань, підконтрольних як наркобаронам в окремих країнах Латинської Америки, так і кандидатам у президенти деяких державах світу. Депутат навів позитивний приклад України, де передбачена кримінальна відповідальність за формування воєнізованих загонів, а також за вербування військових з-за кордону, і у цьому контексті запропонував започаткувати уніфікацію законодавства європейських держав. Крім того, Г.Омельченко підкреслив необхідність військового співробітництва між державами-членами РЄ з метою боротьби з піратськими загонами поблизу берегів Сомалі.

За наслідками обговорення була ухвалена Рекомендація (додається), яка пропонує Комітету міністрів підготувати Конвенцію Ради Європи, націлену на регулювання стосунків її держав-членів з ПВОК і розробити мінімальні стандарти діяльності цих приватних компаній.

Асамблея заслухала доповідь Комітету з політичних питань «Відношення до меморіалів, які є предметом різного історичного тлумачення в державах-членах Ради Європи». Як зазначив доповідач М.Ерші (Угорщина, Група АЛДЄ), коли обговорюється питання щодо могил чи кладовищ, де знаходяться останки солдат, держави члени Ради Європи повинні взаємно поважати норми міжнародних конвенцій та двосторонніх договорів, розвивати належну практику, яка полягає в проведенні консультацій з будь-якою зацікавленою державою-членом перед тим, як здійснити будь-яку дію стосовно ексгумації іноземних військових і жертв війни, навіть поза рамками попередньо існуючих договорів.

По представленню були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація (додаються).

У Резолюції, зокрема, зазначається, що Європа повинна відкинути й осудити всі форми диктаторських режимів, такі як націонал-соціалізм, фашизм і тоталітарний комунізм.

У Рекомендації Асамблея визначила низку завдань для Комітету міністрів із врегулювання порушеного питання, серед яких створення європейського центру експертизи, призначеного допомагати державам-членам в їхніх історикографічних і археологічних дослідженнях та у визначенні характеру та походження пам'ятників.

З.Шабо (Угорщина, Група соціалістів) від Комітету з політичних питань представив свою доповідь «Електронна демократія».

За результатами дебатів були ухвалені відповідні Резолюція і Рекомендація, у яких Асамблея закликає національні парламенти і владу на всіх рівнях здійснити повне використання електронних інструментів, щоб підсилити політичний процес.

Депутати провели дискусію на тему «Фемініцид» (Комітет з рівних можливостей для жінок і чоловіків, доповідачка – Л.Ерр, Люксембург, Група соціалістів), в ході якої Г.Омельченко нагадав про трагічну сторінку українського народу – Голодомор, - під час якого загинуло від 7 до 10 млн. людей, з них – переважна більшість жінки та діти.

В ухваленій Резолюції «фемініцид» визначається як навмисне вбивство жінки тому, що вона є жінкою. Асамблея вимагає від національних парламентів, якщо це ще не зроблено, підготувати цілісний закон стосовно рівності між жінками і чоловіками, беручи до уваги їхнє право на життя без насильства.

В Рекомендації Асамблея доручає Комітету міністрів довірити групі експертів Ради Європи збір специфічних даних про випадки насильства по відношенню до жінок і, зокрема, стосовно проявів фемініциду в Європі, для того, щоб проаналізувати все, чого не вистачає у захисті жінок для покращення запобіжних заходів та розробці нових і проведення досліджень фактів фемініциду, як з точки зору соціології так і юриспруденції.

Асамблея заслухала доповідь Т.Аккетофт (Швеція, АЛДЄ) від Комітету з питань міграції, біженців та народонаселення на тему «Екологічно зумовлені міграція та переселення: виклик 21 століття» та за підсумками дебатів прийняла відповідні Резолюцію і Рекомендацію.

В документах Асамблея, зокрема, закликає до розробки Рамкової конвенції про визнання статусу і прав екологічних мігрантів і запровадження додаткового Протоколу щодо права на здорове і безпечне довкілля до Європейської конвенції з прав людини.

Висновки та пропозиції

1. Робота членів Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ під час Першої частини сесії Асамблеї 2009 року була активною та плідною.

2. Делегація вважає за необхідне рекомендувати профільним комітетам Верховної Ради України розглянути прийняті на сесії ПАРЄ відповідні резолюції та рекомендації (додаються) на предмет опрацювання висловлених в них законотворчих пропозицій.

3. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання сприяння роботі народних депутатів України.

4. Делегація переконана, що скорочення фінансових витрат МЗС України із забезпечення належної роботи за кордоном парламентських делегацій, зокрема Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ, може негативно позначитись на діяльності останніх та, загалом, міжнародному іміджі нашої країни.

5. Вважати за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання до комітетів Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.

Голова Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи

І. ПОПЕСКУ