Неофіційний переклад з англійської мови

 

ДОСТУП ДО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЯК ПЕРШОЧЕРГОВЕ ПРАВО:

 РОЛЬ ПАРЛАМЕНТІВ У ВИРІШЕННІ КЛЮЧОВИХ ПИТАНЬ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДОРОВ’Я ЖІНОК ТА ДІТЕЙ

 

Прийнята одностайно 126-ою Асамблеєю Міжпарламентського Союзу

(м.Кампала, 5 квітня 2012 року)

 

 

126-та Асамблея Міжпарламентського Союзу,

 

(1)       Визнаючи Декларацію Тисячоліття ООН (2000), яка окреслила 8 Цілей розвитку тисячоліття,

 

(2)       Підкреслюючи, що підхід захисту прав людини є основоположним на шляху досягнення цих цілей,

 

(3)       Зазначаючи, що Ціль 4 має на меті знизити рівень смертності серед дітей до 5 років на дві третини від рівня 1990 року і що Ціль 5 має на меті зменшити рівень смертності серед матерів на три чверті від рівня 1990 року,

 

(4)       Привертаючи увагу до того факту, що поліпшення здоровя матерів та дітей вимагає прогресу у питаннях подолання бідності та забезпечення належного харчування (Ціль 1), доступу до освіти  (Ціль 2), гендерної рівності та розширення можливостей для жінок (Ціль 3), стримання поширення ВІЛ/СНІДу та малярії (Ціль 6)

 

(5)       Наголошуючи, що міжнародна спільнота зобовязалась досягти виконання Цілей розвитку тисячоліття до 2015 року,

 

(6)       Висловлюючи занепокоєння, що у 2008 році близько 358 000 жінок померло від причин, повязаних з материнством,

 

(7)       Також із занепокоєнням відзначаючи, що у 2010 році близько 7,6 мільйона дітей померло у віці до 5 років,

 

(8)       З переконанням, що рівень смертності серед матерів та дітей залишається неприпустимо високим і що багато країн не зможуть досягти Цілі 4 та 5,

 

(9)       Визнаючи, що багато вагітних жінок у країнах, які розвиваються, не отримують кваліфікованої медичної допомоги під час пологів,

 

(10)     Відзначаючи, що недосконалі та погано оснащені системи охорони здоровя є основною перешкодою для кращих результатів оздоровчих заходів,

 

(11)     Також відзначаючи, що навантаження на лікарів у багатьох країнах, які розвиваються, можна послабити шляхом вдосконалення управління в системі охорони здоровя, у тому числі заходами з розширення акушерських послуг,

 

(12)     Наголошуючи, що загальний доступ до репродуктивного здоровя є одним із завдань Цілі 5,

 

(13)     Вважаючи, що рівень поширення контрацептивних засобів є низьким у багатьох країнах на тлі високої частки смертності серед матерів та що міжнародна допомога в питанні планування сімї зменшувалась, починаючи з 2000 року,

 

(14)     Усвідомлюючи, що важливим періодом для поліпшення здоровя дітей через належне харчування є період між вагітністю та другим днем народження дитини,

 

(15)     Підтверджуючи зобовязання підтримати Загальну декларацію прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенцію про права дитини та Конвенцію про права інвалідів,

 

(16)     Беручи до уваги Пекінську декларацію та Платформу дій, прийняту на Четвертій всесвітній конференції ООН зі становища жінок (1995),

 

(17)     Посилаючись на політичну декларацію, прийняту Генеральною асамблеєю у червні 2011 року, у якій було висловлено зобовязання вжити заходів з ліквідації передачі ВІЛ/СНІДу від матері до дитини до 2015 року і значно зменшити рівень смертності від СНІДу серед матерів,

 

(18)     Також посилаючись на Резолюцію 11/8 "Запобігання материнської смертності та захворюваності і прав людини ", прийняту Радою ООН з прав людини 17 червня 2009 року,

 

(19)     Памятаючи Паризьку декларацію  щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги 2005 та Аккрський план дій (2008),

 

(20)     Беручи до уваги попередні резолюції МПС, зокрема ті, що стосуються ЦРТ, здоровя жінок та дітей, гендерної рівності та прав людини, а також підсумки Зустрічі жінок спікерів парламентів (2010)

 

(21)     Стверджуючи, що користування найвищим можливим стандартом фізичного та розумового здоровя є міжнародно визнаним правом людини,

 

(22)     Наголошуючи на тому, що держави повинні поважати, забезпечувати та реалізувати право жінок і дітей на недискримінаційній основі,

 

(23)     Зобовязуючись реалізувати цілі Глобальної стратегії ООН жіночого та дитячого здоровя та підкреслюючи центральну роль парламентів у цьому процесі,

 

(24)     Висловлюючи задоволення з приводу підвищення рівня міжнародної, регіональної, національної та парламентської уваги та коштів, що виділяються на охорону здоровя матерів та дітей,

 

(25)     Визнаючи, водночас, що зрушення у зниження рівня смертності серед матерів та дітей було нерівномірним у регіонах та всередині країн,

 

(26)     Наголошуючи, що особливу увагу повинно бути приділено потребам здоровя та правам жінок і дітей, які належать до однієї або багатьох уразливих та незахищених груп, у тому числі з найбідніших сімей, які проживають у сільських та віддалених місцевостях й уражені захворюваннями на ВІЛ/СНІД, жінкам-підліткам,   жінкам та діятм з числа корінного населення, жінкам-мігрантам, біженцям  та внутрішньо переміщеним жінкам і дітям, жінкам, примушеним до сексуального рабства, а також жінкам і дітям з фізичними вадами,

 

(27)     Підкреслюючи, що рівний доступ до якісної освіти для всіх жінок та дівчат є ключовим заходом, що може мінімізувати нерівності у доступі до охорони здоровя та поліпшити стан охорони здоровя у довготривалій перспективі,

 

(28)     Відзначаючи, що більшість випадків смертності серед матерів та жінок можна упередити і що багато з таких випадків є результатом стану, що можна вилікувати добре відомим та економними методами,

 

(29)     З упевненістю, що доцільність надання пріоритетності здоровю жінок та дітей у стратегіях розвитку є нагальною та що необхідність у цьому є беззаперечною,

 

 

1.      Закликає усіх парламентаріїв (як жінок, так і чоловіків) та Міжпарламентський Союз вжити усіх можливих заходів, щоб забезпечити і підтримати політичну волю для досягнення ЦРТ до 2015 року;

 

2.      Заохочує парламентаріїв встановити партнерські відносини з відповідними партнерами з метою досягти ЦРТ у галузі охорони здоровя, тісно співпрацювати з урядами, громадянським суспільством, місцевими громадами, багатосторонніми організаціями, глобальними фондами та фундаціями, а також приватним сектором;

 

3.      Рекомендує, щоб парламенти проводили регулярні обговорення на тему виконання пп. 3,4 та 5 ЦРТ;

 

4.      Закликає парламенти держав, які ще цього не зробили, підтримати ратифікацію Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенції про права дитини та взяти зобов’язання в рамках Глобальної стратегії охорони здоров’я жінок та дітей;

 

5.      Закликає парламенти уважно слідкувати за внутрішньої імплементацією міжнародних і регіональних інструментів в галузі прав людини з метою забезпечити, щоб усі відповідні зобов’язання та рекомендації, у тому числі що випливають із Загальної декларації прав людини, Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та Конвенції про права дитини, повністю виконувались та дотримувались на всіх урядових рівнях;

 

6.      Рекомендує, щоб парламенти запитували оновлену інформацію щодо кроків, вжитих урядами з метою імплементації міжнародних інструментів у галузі прав людини стосовно охорони здоров’я та гендерної рівності;

 

7.      Заохочує парламенти включити оцінки гендерного впливу до усіх законодавчих актів в галузі охорони здоров’я, і також заохочує МПС сприяти обмінам серед парламентів-членів з метою створення потенціалу в окремому регіоні;

 

8.      Закликає парламенти прийняти або внести зміни до законодавства, щоб гарантувати рівний доступ до системи охорони здоров’я для всіх жінок та дітей без дискримінації, забезпечити надання безкоштовних медичних послуг для всіх вагітних жінок у разі необхідності та скасувати будь-які оплати за основні медичні послуги для жінок та дітей з найбідніших сімей;

 

9.      Також закликає парламенти прийняти закони, що передбачають кримінальну відповідальність за усі прояви насильства щодо жінок та дівчат, у тому числі домашнє насильство, сексуальне насильство та каліцтво жіночих геніталій;

 

10.    Звертається до парламентів скористатись інструментами нагляду та звітності у бюджетному процесі, щоб забезпечити виділення відповідних внутрішніх видатків на репродуктивну, материнську, дитячу охорону здоров’я, а також здоров’я новонароджених, які повинні включати фінансування спів вимірне з різницею між наявними та необхідними   коштами для досягнення на національному рівні ЦРТ 4, 5 та 6;

 

11.    Закликає парламентаріїв використовувати наявні інструменти нагляду та звітності, щоб забезпечити виконання усіх зобов’язань, взятих у рамках Глобальної стратегії ООН щодо здоров’я жінок та дітей;  

 

12.    Заохочує парламенти забезпечити затвердження статей у бюджеті на охорону здоров’я з метою надання основних медичних послуг для уразливих груп матерів та дітей, у тому числі з найбідніших сімей, тим, які проживають у сільських місцевостях, є членами корінних громад або груп меншин, з фізичними вадами та дівчатам-підліткам;

 

13.    Також заохочує парламентаріїв з країн, що розвиваються, запитувати на постійній основі прозорі цифри за всіма внутрішніми витратами – запланованими, дійсними та за джерелом фінансування – віднесеними до репродуктивної, материнської, дитячої охорони здоров’я та здоров’я новонароджених;

 

14.    Закликає парламентаріїв передбачити належне забезпечення парламентських комітетів, що займаються моніторингом питань, пов’язаними з охороною здоров’я та гендерною рівністю;

 

15.    Також закликає парламентаріїв в Африканських державах виробити загально узгоджений графік для їхніх урядів щодо виконання зобов’язань за Абуджійською декларацією 2001 року;

 

16.    Звертається до парламентаріїв у країнах, що надають офіційну допомогу розвитку (ОДР), вимагати від урядів виконання зобов’язань та звітування – на основі загальних міжнародних показників – щодо частки ОДР, яка виділяється на репродуктивну, жіночу та дитячу охорону здоров’я та просування гендерної рівності;

 

17.    Також закликає парламентаріїв у країнах, що надають ОДР, проводити оцінку таких витрат з метою надання пріоритетності країнам-отримувачам, галузям, спільнотам та програмам з найбільшими доведеними потребами та вражливостями;

 

18.    Заохочує парламентаріїв в країнах, що надають ОДР, перевірити рівень координації урядової ОДР з іншими донорами та наскільки ОДР узгоджується та відповідає системам охорони здоров’я, планам і пріоритетам країн-отримувачів;

 

19.    Закликає парламентаріїв перевірити усі урядові дотації системи охорони здоров’я, щоб забезпечити її доказовість та відповідність періодичним та прозорим оглядам ефективності роботи;

 

20.    Також закликає парламенти просувати інтегровані медичні послуги та відстоювати забезпечення збалансованих ресурсів з метою забезпечення потреб жінок та дітей у періоди до вагітності, до народження, народження, після народження, раннього дитинства та дитинства;

 

21.    Звертається до парламентаріїв сприяти створенню та/або вдосконаленню, до 2015 року, точних систем реєстрації актів громадянського стану з метою реєстрації всіх фактів народження та смерті, а також зазначати причини смертей, особливо у справах жінок та дітей;

 

22.    Закликає парламенти заохочувати створення національних інформаційних систем, що об’єднують дані з усіх медичних установ, адміністративних джерел та анкет, які б в подальшому використовувались під час парламентських обговорень;

 

23.    Заохочує парламенти використовувати інноваційні підходи до планування та надання медичних послуг, у тому числі через використання інформаційно-комунікаційних технологій таких як, наприклад, мобільні телефони, щоб дістатись до жінок і дітей у віддалених регіонах, сприяти екстреному реагуванню при народженні, а також збирати і максимально  поширювати інформацію про охорону здоров’я;

 

24.    Запрошує парламенти проводити спільну роботу з урядами стосовно можливості розробки прозорих механізмів внутрішньої звітності щодо здоров’я матерів та дітей, що могло б сприяти створенню багатосторонньої національної комісії, підзвітної парламенту; 

 

25.    Просить МПС розробити механізм звітності для перевірки прогресу парламентів-членів на предмет практичної реалізації цієї резолюції з дати її прийняття і до 2015 року, а також щорічно публікувати результати такого огляду.