Неофіційний переклад з англійської

Парламентська асамблея Ради Європи

Резолюція 1943 (2013)

Попередня редакція

Корупція як загроза верховенству права

1. Парламентська асамблея визнає, що корупція залишається основною проблемою в Європі, що створює серйозну загрозу для верховенства права.

2. Корупція ставить під загрозу нормальне функціонування державних установ та відволікає органи державної влади від їх призначення, яке полягає в служінні суспільним інтересам. Вона порушує законодавчий процес, впливає на принципи законності та правової визначеності, дозволяє певний ступінь сваволі в процесі прийняття рішень і має руйнівний вплив на права людини. Крім того, корупція підриває довіру громадян до інститутів влади.

3. Рада Європи, її Парламентська асамблея та її держави-члени повинні залишатися на чолі боротьби з корупцією.

4. Асамблея, посилаючись, зокрема, на свої рекомендації та резолюції про боротьбу з корупцією (Резолюція 1214 (2000)), належні практики у питаннях про вибори та у питаннях, що стосуються політичних партій (Резолюція 1264 (2001) та Резолюція 1546 (2007)), конфлікт інтересів (Резолюція 1554 (2007)), стан демократії і прав людини в Європі (Резолюція 1547 (2007) та Рекомендація 1791 (2007)) та лобіювання в демократичному суспільстві (Європейський кодекс належної поведінки при лобіюванні) (Рекомендація 1908 (2010)), вітає зусилля Ради Європи в цій області. Зокрема вона вітає інтенсивне впровадження Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (СЄД № 173), додаткового протоколу до неї (СЄД № 191) та Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією (СЄД № 174). Вона закликає держави-члени Ради Європи, які ще не підписали або не ратифікували ці правові документи, зробити це без зволікання.

5. Асамблея вітає рішення Генсека РЄ зробити боротьбу проти корупції однією з пріоритетних видів діяльності РЄ на 2014-2015 рр., а також частиною більших зусиль з відновлення довіри суспільства у ефективність демократичних інституцій.

6. Асамблея також вітає роботу, проведену Групою держав проти корупції (ГРЕКО) і Спеціальним комітетом експертів з питань взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму (MONEYVAL) і настійно закликає держави-члени Ради Європи виконувати їх рекомендації та заохочувати держави, які не є членами, та інші установи, які мають до цього відношення, зробити те ж саме. Крім того, Асамблея закликає парламенти зробити свій внесок у впровадження цих рекомендацій шляхом створення конкретних парламентських процедур контролю з особливим наголосом на впровадження рекомендацій, напрацьованих Четвертим Раундом з питань оцінки, зосереджених на попередженні корупції стосовно членів парламенту, суддів та прокурорів. В рамках загальних зусиль з підсилення демократії, прав людини та верховенства права для всіх Асамблея вітає наміри ГРЕКО звернути увагу на гендерний вимір корупції та приділяти головне значення у своїй моніторинговій діяльності гендерній рівності.

7. Асамблея пропонує всім державам-членам Ради Європи активізувати міжнародне співробітництво у боротьбі з корупцією, в тому числі шляхом:

7.1. більш ефективної співпраці у відстеженні "фінансових хвостів", залишених від електронних переказів грошових коштів, для того, щоб допомагати один одному вилучати кошти, отримані шляхом корупційних дій;

7.2. активних дій у відношенні тих банків, які все ще допомагають і сприяють корупції, приховуючи злочинців і відмиваючи їх незаконні доходи;

7.3. активних дій проти нарахування незаконних доходів.

8. Асамблея також пропонує всім державам-членам переглянути своє законодавство, яке стосується боротьби з корупцією, маючи на увазі наступні керівні принципи:

8.1. Всі акти активної та пасивної корупції мають бути інкриміновані. Правопорушення, пов'язані з корупцією, мають бути чітко визначеними та відрізнятися від інших видів правопорушень, таких як зловживання владою або службовими повноваженнями.

8.2. Законодавство має забезпечити незалежність судової влади через прозорі призначення та просування по службі і, в разі необхідності, вживати відповідні дисциплінарні заходи за допомогою органів, вільних від політичного втручання та іншого неправомірного впливу.

8.3. Законодавство має забезпечувати максимальну прозорість політичної, адміністративної та економічної сфер через:

8.3.1. публікацію інформації про особи власників та керівників юридичних осіб, або аналогічних структур, а також про перекази коштів за кордон, зокрема, до місць, що мають репутацію податкового раю;

8.3.2. посилення інформаційного права міноритарних акціонерів у приватних компаніях і демократичної підзвітності керівництва державних підприємств;

8.3.3. рішучі дії проти інсайдерської торгівлі та інших форм зловживання внутрішньою інформацією, отриманою політиками, державними службовцями та членами наглядових органів;

8.3.4. прийняття та загальне впровадження суворих правил щодо декларування майна, доходів і фінансових та інших інтересів членами уряду і парламенту, лідерами політичних партій і політичних рухів, державних службовців, суддів і прокурорів, а також створення незалежних органів контролю та регулювання лобістської діяльності;

8.3.5. спрощення процедури конфіскації майна у фізичних та юридичних осіб, або аналогічних структур, які не можуть довести на законній основі, що воно отримане легальним шляхом.

9. Асамблея підкреслює, що необхідні законодавчі вдосконалення повинні супроводжуватися еволюцією загально культурного ставлення до корупції, яка має чітко визначатися як неприйнятна практика і серйозна загроза для верховенства права. Асамблея налаштована на продовження виявлення нових трендів стосовно прозорості і корупційних ризиків у парламентах - в партнерстві з неурядовими організаціями та громадянським суспільством і з забезпеченням національних парламентів відповідними запобіжними механізмами

10. Асамблея, посилаючись на свою Резолюцію 1214 (2000), ще раз просить свій Комітет з дотримання обов'язків та зобов'язань державами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет) оцінити прогрес, якого було досягнутого в боротьбі з корупцією, враховуючи негативний вплив корупції на дотримання стандартів Ради Європи її державами-членами.

11. Вона визнає важливу роль засобів масової інформації та неурядових організацій у сприянні еволюції загального ставлення до корупції, а також у виявленні та засудженні цього явища.

12. Для того, щоб подати гарний приклад, Асамблея постановляє звернути особливу увагу на ефективне виконання її норм поведінки.

13. Асамблея вирішує підсилити міжпарламентський вимір у боротьбі проти корупції шляхом зусиль з співпраці, спрямованих на:

13.1. сприяння ратифікації та впровадження національними парламентами Конвенцій та Рекомендацій РЄ щодо боротьби проти корупції, зокрема рекомендацій ГРЕКО;

13.2. вивчення досвіду національних антикорупційних ініціатив, обмін кращими практиками та обмін думками стосовно нових робочих методів та підходів до ефективного вирішення питань корупції;

13.3. збір інформації про поточну діяльність антикорупційних органів РЄ, ініціатив інших міжнародних в антикорупційній сфері, статистичних та кореляційних даних від НУО та громадянського суспільства ключових гравців.