Неофіційний переклад з англійської

 

ПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ РАДИ ЄВРОПИ

 

Резолюція 1953 (2013)

Попередня редакція

 

Прогрес процедури з моніторингу ПАРЄ (червень 2012 р. – вересень  2013 р.)

 

1. Парламентська Асамблея бере до уваги роботу, що здійснюється Комітетом з питань виконання обов’язків та зобов’язань державами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет) у здійсненні його мандату, як це визначено в Резолюції 1115 (1997) та в змінах внесених Резолюціями 1431 (2005), 1515 (2006), 1710 (2010) і 1936 (2013).

 

2. Зокрема, Асамблея схвалює роботу комітету щодо його дій в супроводі 10 країн, що знаходяться під конкретним моніторингом (Албанія, Вірменія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Грузія, Республіка Молдови, Чорногорія, Російська Федерація, Сербія і Україна), і чотирьох країн, що перебувають під процедурою постмоніторингового діалогу (Болгарія, Монако, "колишня Югославська Республіка Македонії" і Туреччина), в їхніх зусиллях повністю виконати обов‘язки та зобов’язання, які вони прийняли при вступі до Ради Європи.

 

3. Крім цього, Асамблея висловлює своє задоволення щодо нового підходу при підготовці доповіді, ухваленого комітетом, щодо висвітлення стану прогресу з моніторингу 33-х держав-членів, які не перебувають під конкретною процедурою, відносно дотримання  ними статутних умов, які вони взяли на себе при вступі; це надає комітету імпульсу  продовжувати свої розміркування щодо можливих шляхів підсилення ефективності і впливу своєї моніторингової процедури відносно цих країн в плані дотримання ними принципів демократії, верховенства права та захисту прав людини.

 

4. Асамблея також бере до уваги постійну роботу комітету щодо наслідків війни між Грузією і Росією і висловлює жаль з приводу того що, незважаючи на анонсований намір доповідачів по Російській Федерації та Грузії відвідати в травні 2013 р. Москву, Тбілісі, Цхінвалі і Сухумі під час об'єднаної місії, очолюваною головою комітету, відбувся візит лише до Москви і до Тбілісі, через те, що ця ініціатива була де-факто відкинута органами влади регіонів, що відкололися. Асамблея підтверджує рішення комітету ретельно слідкувати за розвитком ситуації відносно наслідків війни і залучатися до діалогу з органами влади де-факто в Сухумі і Цхінвалі без статусних передумов, якщо він отримає сигнали, що таке бажання для діалогу існує.

 

5. Асамблея  із задоволенням відмічає, що комітет досяг свого завдання підготовки письмового Висновку щодо Подання про підготовку резолюції питання "Серйозні недоліки в сфері верховенства права та прав людини в Угорщині", і передав його, відповідно до Правил процедури, на розгляд Бюро Асамблеї, таким чином, надаючи можливість Асамблеї провести дебати з цього питання.

 

6. Впродовж звітного періоду, комітет підготував повні доповіді з моніторингу щодо Чорногорії, Російської Федерації, Азербайджану і Республіки Молдова та доповіді про постмоніторинговий діалог щодо Болгарії, Туреччини і "колишньої Югославської Республіки Македонія". Комітет ухвалив попередній проект доповіді щодо постмоніторингового діалогу з Монако і передавав її органам влади для коментарів, які, згодом, і розглянув. У вересні 2013 р. Комітет також ухвалив доповідь про функціонування демократичних інституцій у Боснії і Герцеговині .

 

7. Відповідні доповідачі здійснили ознайомчі візити до таких країн: Албанія, Азербайджан (3 візити), Боснія і Герцеговина (2 візити), Грузія (2 візити), Республіка Молдова, Російська Федерація (2 візити), Україна, Болгарія, Монако, "колишня Югославська Республіка Македонія", Туреччина (2 візити), Чорногорія і Угорщина. Доповідач по Болгарії і співдоповідачі по Угорщині здійснили візити до Єврокомісії у Брюсселі. Відповідні доповідачі також брали участь в передвиборчих і/або виборчих місіях до наступних країн: Вірменія, Грузія, Чорногорія, Україна, Болгарія і Монако.

 

8. Відповідні доповідачі також надавали інформаційні записки щодо Албанії, Боснії і Герцеговини, Грузії; з цих доповідей комітет зняв гриф секретності.

 

9. В рамках підготовки доповідей про конкретні країни комітет, впродовж звітного періоду, звертався з запитами про надання юридичної експертизи до Венеціанської комісії відносно юридичних дій в Азербайджані, Угорщині, Грузії, Монако, "колишній Югославській Республіці Македонія", Україні і Російській Федерації. У червні 2012 р. комітет провів обмін думками з Головою Венеціанської комісії, паном Дж. Букіккіо і директором паном                Т. Маркетом.

 

10. В рамках свого засідання в Таллінні в травні 2013 р., комітет організував слухання про заморожені конфлікти, заплановані як продовження слухань, що відбулися у Берліні в 2007 р., за участі експертів по Абхазії та Південній Осетії, по Нагорному Карабаху і по Придністров‘ю.

 

11. Крім цього, комітет провів обмін думками з пані У. Гачек, Головою групи доповідачів з питань демократії Комітету Міністрів (GR-DEM), щодо можливих шляхів підсилення співпраці, і продовжив обговорення цієї теми на наступних засіданнях. Впродовж звітного періоду комітет також провів обмін думками з п. Т. Ягландом, Генеральним секретарем Ради Європи.

 

12. Комітет також провів обмін думками з участі п. Ш. Фюле, Європейського комісара з питань розширення Європейського Союзу та політики сусідства.

 

13. Асамблея висловлює своє задоволення стосовно деякого позитивного розвитку подій  за звітний період у ряді країн, що перебувають під процедурою моніторингу або постмоніторингу. Вона схвалює, зокрема, такий позитивний розвиток: в Албанії - вдосконалення співпраці між правлячою партією і опозицією, що дозволило ухвалити низку важливих законів і реформ, які,  щоб бути ухваленими парламентом, потребували більшості у дві третини; у Вірменії - президентські виборі, які, згідно з оцінкою міжнародних спостерігачів, були добре проведені з дотриманням фундаментальних свобод, що становило чітке покращення  виборчого процесу в країні; у Чорногорії -  з 2010  р. досягнуто істотного прогресу у виконанні тих її обов‘язків та зобов’язань, що ще залишилися перед Радою Європи, і, зокрема, ратифіковано 83 конвенції та ухвалено багато законів і конституційних поправок у сфері верховенства права, демократії і прав людини; в Україні – триваючі зусилля органів влади у реформуванні судової системи, а також звільнення – завдяки президентському помилуванню п. Ю. Луценка; в Грузії – мирну передачу конституційної влади та виникнення справжніх умов демократії і плюралізму в результаті парламентських виборів 2012 року; у Болгарії – зроблено істотний прогрес у напрямку до виконання її зобов'язань, що залишилися; у Туреччині – здійснюється процес головних реформ, що відбуваються на складному фоні політичного трансформування, що включає судову владу і армію. Відбувся прогрес в приведенні законодавства у відповідність до Європейської конвенції з прав людини (ETS Номер 5), відновилися зусилля з боку органів влади з метою винайдення політичного рішення курдського питання і просування культурних і лінгвістичних прав курдів; в Російській федерації – зниження виборчого порогу з 7% до 5%, лібералізацію правил реєстрації політичних партій.

 

14. В той же час, Асамблея висловлює свою стурбованість з приводу тривожного розвитку подій в деяких  країнах, що знаходяться під моніторинговою процедурою і постмоніторинговим діалогом. Зокрема: в Албанії - відносно неефективного відправлення правосуддя, дискримінації проти меншин і соціального виключення ромів, а також корупції і відмивання грошей, що ґрунтується на організованій злочинності; в Азербайджані - відносно відсутності незалежності судової влади і обмежень на основні свободи, у тому числі свободи висловлення, свободи на зібрання і свободи об'єднань, а також відносно повідомлень про ймовірну наявність політичних ув'язнених і ймовірні випадки тортур і поганого поводження  з боку поліції; в Боснії і Герцеговині - відносно відсутності суттєвої конституційної реформи, яка дозволила б повне функціонування демократичних установ, а також відсутності прогресу у виконанні рішень Європейського суду з прав людини (Суд) у справі Сейдіча і Фінчі; в Грузії - відносно складного (політичного) співжиття і ряду арештів лідируючих членів опозиції і, в більш широкому контексті – відносно незалежності судової влади і адміністрування правосуддям; в Республіці Молдова - відносно потреби в перегляді Статті 78 Конституції, недостатніх зусиль у боротьбі з корупцією, реформи прокуратури і поліції, незалежності судової влади; у Чорногорії – стосовно потреби у подальшому прогресі у п’яти ключових сферах, конкретно: судова система, права меншин, боротьба проти корупції та організованої злочинності, ЗМІ та ситуація з біженцями і внутрішньо переміщеними особами;  в Російській Федерації - відносно низки нещодавно прийнятих законів, що обмежують основні свободи (закон про криміналізацію наклепу, про Інтернет, про збори, про неурядові організації  і про пропаганду гомосексуалізму серед підлітків), також як і серйозну стурбованість стосовно політично вмотивованого правосуддя, що підтверджується недавніми судовими рішеннями щодо пана Олексія Навального і щодо померлого пана Сергія Магнітського та невиконання резолюцій щодо наслідків війни між Грузією та Росією (резолюції 1633, 1647 та 1683); в Україні - відносно недоліків судової системи і кримінальних проваджень, ініційованих проти деяких членів колишнього уряду у спірних звинуваченнях; в Монако - відносно напруги, якою характеризувалася виборча кампанія та реформ, які ще не завершені; у "колишній Югославській Республіці Македонія" - відносно розділу країни як по політичній, так і по етнічній лініях і впровадження законів, що залишилися; в Туреччині - відносно занепокоєння щодо Кримінального Кодексу, обмеження свободи висловлення і досудові затримання, в той же час беручи до уваги  прогрес у вищезгаданих сферах.

 

15. Відносно країн, які не підлягають моніторинговій процедурі у прямому розумінні, Асамблея висловлює свою стурбованість щодо того, що деякі з цих країн не підписали і/або не ратифікували деякі головні Конвенції РЄ, таким чином, не даючи можливості механізмам, що містяться у додатках до цих конвенцій, слугувати в якості моніторингу за їхнім виконанням.

 

16. Крім цього, Асамблея стурбована про тривожний розвиток в деяких з цих країн відносно ситуації з ромами, зокрема, щодо сегрегації ромів, у тому числі сегрегації дітей ромів в школах в Чехії; відсутності особистої ідентифікації або документів громадянства багатьох ромів в Хорватії; виселення ромів-мандрівників у Франції, Італії і Сполученому Королівстві; примусові репатріації до Косово з Німеччини; ненадійне становище ромів, що не мають громадянства, в Нідерландах; соціальне виключення, у тому числі сегрегація в школах і різні форми дискримінації, в Португалії, Словацькій Республіці і Словенії;  недостатня інтеграційна політика щодо ромів в Іспанії;

 

17. Інші проблеми в деяких з цих країн були виявлені різними моніторинговими механізмами  Рада Європи: в Андоррі - непряма дискримінація в працевлаштуванні,  заснованої на громадянстві і небажання уряду вводити усебічне законодавство проти расизму і дискримінації; в Австрії - деяка стурбованість відносно прав шукачів притулку, жінок і інвалідів; в Бельгії, Греції і Франції - обмеження стосовно захисників прав переселенців; в Данії - дискримінація в працевлаштуванні, освіті і наданні житла, також як і обмеження в правах для подружнього возз'єднання; в Естонії - рівень безробіття серед не естонців є все ще непропорційно високим порівняно з етнічними естонцями; в Греції - ненависницькі злочини проти мігрантів, також як і інциденти насильства з боку держави  проти мігрантів і біженців; в Ірландії -  недостатні права для шукачів притулку; в Ліхтенштейні – незадовільне законодавство щодо іноземців і недостатні адміністративні рамкові юридичні механізми  щодо боротьби з расовою дискримінацією в усіх сферах життя; у Мальті – підвищення кількості інцидентів насильства з боку держави проти переселенців і біженців; в Польщі - підвищена кількість расово вмотивованих образ; в Словацький  республіці - відсутність адекватної політики щодо інтеграції біженців; в Швейцарії – зростання расистського політичного дискурсу проти негромадян і недостатньо розвинуте законодавство щодо прямої расової дискримінації.

 

18. Асамблея висловлює свою стурбованість з того приводу, що цілий ряд цих країн, у тому числі Греція, Італія, Польща і Румунія, стикаються з головними структурними проблемами, що ведуть до затримок у виконанні рішень Європейського суду з прав людини.

 

19. Крім того, відносно цієї групи країн, Асамблея стурбована висновками третього раунду доповідей з дотримання відповідностей до правових норм щодо впровадження Конвенції про корупцію в контексті цивільного права (ETS Номер 174) і Конвенції про корупцію в контексті кримінального права (ETS Номер 173) і його Додаткового Протоколу (ETS Номер 191). Воно особливо стурбована тим, що міра дотримання до рекомендацій Групи країн у боротьбі з корупцією (ГРЕКО) розглядається як "глобально незадовільна" стосовно Чехії, Німеччини, Греції, Нідерландів, Португалії, Словацької республіки і Словенії.

 

20. Виходячи з цього, Асамблея закликає усі країни, які залишаються під конкретною моніторинговою процедурою або задіяні у пост моніторинговому діалозі, до виконання обов‘язків та зобов’язань, що залишаються, і, зокрема, вона закликає :

 

20.1. Парламент Албанії - продовжувати роботу щодо реформи і підсилити зусилля  до покращення співпраці між правлячою партією і опозицією;

 

20.2. Парламент і владу Азербайджану - створити умови, які дозволили б проведення справедливої виборчої кампанії і президентських виборів у відповідності до демократичних стандартів;

 

20.3. Парламент Боснії і Герцеговини - провести суттєву конституційну реформу, яка дозволила б країні стати повністю функціонуючою демократію; переглянути Конституцію і виборче законодавство з метою виключення обмежень,  заснованих на етнічній належності, стосовно права займати посаду для того, щоб відповідати стандартам Європейської конвенція з прав людини; виконати рішення Європейського суду по справі Сейді і Фіндіч ; запровадити реформи в судовій системі,  боротьби з корупцією і стосовно управління;

 

20.4. органи влади Грузії – забезпечити, щоб юридичні процедури проти колишніх урядових посадовців, у тому числі колишнього прем'єр-міністра,  колишнього міністра охорони здоров'я і міністра оборони, проводилися прозоро і в повній відповідності до грузинських зобов'язань згідно Статей 5 і 6  Європейської конвенції з прав людини;

 

20.5. Парламент Республіки Молдова - проводити процес реформ, у тому числі необхідний перегляд Конституції;

 

20.6. Парламент Чорногорії - зробити подальший прогрес в п'яти ключових сферах, а саме: судова система, права меншин, боротьба з корупцією і організованою злочинністю, ЗМІ і ситуація з біженцями і внутрішньо переміщеними особами;

 

20.7. Парламент Російської Федерації - переглянути спірні закони, прийняті нещодавно, зокрема, закони про криміналізацію наклепу, про Інтернет, про зібрання, про неурядові організації (закон "про іноземних агентів") і про пропаганду гомосексуалізму серед підлітків; забезпечити, щоб виконавча влада утримувалася від здійснення впливу на судову систему;

 

20.8. владу України - запровадити нещодавно прийняті закони і стратегії з забезпечення незалежної і неупередженої судової системи, яка повністю дотримувалася б принципів верховенства права, і використати наявні юридичні засоби щодо звільнити пані Юлію Тимошенко, враховуючи те, що судова процедура, яка призвела до її засудження, викликала серйозну критику;

 

20.9. Національну Раду Монако - ухвалити законодавство, рекомендоване Парламентською Асамблеєю в 2009 р.  в її Резолюції 1690 (2009);

 

20.10. Парламент Туреччини - продовжувати його програму реформ, як, наприклад, подальша реформа Конституції і триваючий перегляд Карного кодексу, також як і забезпечити прогрес у питанні свободи висловлення, досудового тримання, місцевої і регіональної децентралізації і вирішення курдського питання, беручи до уваги триваючий процес примирення.

 

21. Відносно дотримання зобов'язань країнами, які не підлягають моніторинговій процедурі  у прямому розумінні, Асамблея звертається до:

 

21.1. Андорри, Бельгії, Естонії, Греції, Ірландії, Латвії, Литви, Португалії і Сан-Марино, щоб підписати і ратифікувати, а Франції, Ісландії, Італії і Мальті щоб ратифікувати Європейську Хартію регіональних мов або мов меншин (ETS Номер 148);

 

21.2. Андорри і Франції, щоб підписати і ратифікувати, а Бельгії, Греції, Ісландії і Люксембургу, щоб ратифікувати Рамкову конвенцію з захисту національних меншин (ETS Номер 157);

 

21.3. Чехії і Ліхтенштейну, щоб підписати і ратифікувати, а Естонії і Греції, щоб ратифікувати Конвенцію про заходи щодо протидії торгівлі людьми (CETS Номер 197);

 

21.4. Данії, Франції, Литві, Мальті, Польщі, Швеції, Швейцарії і Сполученому Королівстві, щоб підписати і ратифікувати, а Австрії, Бельгії, Чехії, Естонії, Німеччині, Греції, Угорщині, Ісландії, Ірландії, Італії, Латвії, Ліхтенштейну, Норвегії, Португалії і Словацькій республіці, щоб ратифікувати Протокол Номер 12 до Європейської Конвенція з прав людини (ETS Номер 177) стосовно боротьби з дискримінацією;

 

21.5. Швейцарії, щоб ратифікувати Протокол номер 1 до Європейської Конвенції з прав людини (ETS Номер 9), даючи право на задоволення права спокійного користування власністю, права на освіту і права вільних виборів таємним голосуванням до основних прав, гарантованих Конвенцією;

 

21.6. Ліхтенштейну і Швейцарії, щоб підписати і ратифікувати, а Хорватії, Чехії, Данії, Німеччині, Греції, Ісландії, Люксембургу, Польщі, Сан-Марино, Іспанії і Сполученому Королівстві, щоб ратифікувати Європейську соціальну хартію  (переглянуту) (ETS Номер 163);

 

21.7. Андорри, Австрії, Данії, Естонії, Німеччини, Угорщини, Ісландії, Латвії, Ліхтенштейну, Литви, Люксембургу, Мальти, Польщі, Румунії, Сан-Марино, Словацької республіки, Іспанії, Швейцарії і Сполученому Королівстві, щоб підписати і/або ратифікувати Додатковий Протокол до Європейської соціальної хартії , що передбачає систему колективних скарг (ETS Номер 158) або, щоб прийняти процедуру скарг згідно із Ст.D.2  Європейської соціальної хартії (переглянутої), відповідно до обставин;

 

21.8. Ліхтенштейну, Португалії, Сан-Марино і Швейцарії, щоб підписати і ратифікувати, а Андоррі, Данії, Німеччині, Ісландії, Ірландії, Люксембургу і Сполученому Королівстві, щоб ратифікувати Конвенцію про корупцію в цивільному праві ;

 

21.9. Австрії, Німеччині, Ліхтенштейну і Сан-Марино, щоб ратифікувати Конвенцію про корупцію в кримінальному праві;

 

21.10.  Андоррі, Чехії, Німеччині, Ірландії, Ліхтенштейну, Литві, Норвегії, Швейцарії і Сполученому Королівстві, щоб підписати і ратифікувати, а Австрії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Греції, Ісландії, Італії, Люксембургу і Швеції, щоб ратифікувати Конвенцію про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом;

 

21.11. Парламентів Греції, Італії, Польщі і Румунії - просувати прогрес у виконанні рішень Європейського суду з прав людини, і, ініціювати законодавчі зміни, націлені на усунення структурних проблем, що ведуть до повторних порушень Європейської конвенції з прав людини.

 

22. Крім цього, Асамблея закликає  ці країни повністю виконати рекомендації, зроблені відповідними моніторинговими механізмами Ради Європи, і, зокрема, закликає:

 

22.1. Хорватію, Чехію, Францію, Німеччину, Італію, Нідерланди, Португалію, Словацьку республіку, Словенію, Іспанію і Сполучене Королівство вжити необхідних заходів, щоб виправити ситуацію з ромами, усунути їх соціальне виключення і освітню сегрегацію, також як і усі форми дискримінації, щоб підсилити політику інтеграції і утримуватися від примусових виселень і репатріації;

 

22.2. Андорру, Австрію, Бельгію, Грецію, Францію, Данію, Естонію, Ірландію, Ліхтенштейн, Мальту, Словацьку республіку і Швейцарію усунути, там де цього стосується, усі форми дискримінації, ідентифіковані Комісаром РЄ з прав людини, Єврокомісією проти расизму і нетерпимості (ECRI) і Рамковою Конвенцією про захист меншин;

 

22.3. Грецію, Італію, Польщу і Румунію - усунути головні структурні проблеми, що ведуть до затримок у виконанні рішень Європейського суду з прав людини;

 

22.4. Чехію, Німеччину, Грецію, Нідерланди, Португалію, Словацьку республіку і Словенію - підсилити зусилля - які поки що розглядаються як "загалом незадовільні" - щоб дотримуватися рекомендацій Ради європейської групи держав проти корупції (ГРЕКО).

 

23. Асамблея підкреслює важливість, яку вона приділяє питанню повної незалежності доповідачів щодо контролю обов'язків і зобов'язань і політичного нейтралітету Комітету з моніторингу  у виконанні їхньої роботи.

 

24. Асамблея відзначає чудову роботу, що здійснюється моніторинговими механізмами  Ради Європи та досвід і напрацювання які вони здійснили за ці роки. Вона також вітає ініціативу Генерального секретаря Ради Європи, щоб запустити процес обговорення стосовно моніторингових процедур в міжурядовій сфері Організації, спрямованих на зміцнення і поліпшення співпраці між різними моніторинговими механізмами.

 

25. Асамблея вирішує провести більш широке обговорення шляхів підсилення ефективності і впливу  моніторингової процедури Асамблеї стосовно всіх держав-членів Ради Європи і бере до уваги намір Комітету з моніторингу заснувати робочу групу з завданням підготовки конкретних пропозицій в цьому відношенні.