Неофіційний переклад з англійської

 

Парламентська асамблея Ради Європи

 

Резолюція 2003 (2014)

 

На шляху до кращої Європейської демократії: протистояння викликам федеральної Європи

 

1.Парламентська асамблея відзначає, що на рівних із економічною кризою в Європі, яка залишається однією з головних проблем, інтеграція, яка відбувається на континенті, зокрема форма і система прийнята в Європейському Союзі, також стали сьогодні причинами осуду, критики і політичних суперечок.

 

2. Сприймаючи її протягом багатьох десятиліть складовою вирішення більшості економічних і політичних проблем, громадяни в останні роки все частіше почали сприймати напрям, яким розвивається європейська інтеграція, як додаткове джерело негативних економічних змін, збільшення соціальної нерівності та розмивання демократії.

 

3. Зростання і зміцнення націоналістичних партій в багатьох європейських країнах є ще одним свідченням того факту, що політична форма європейської інтеграції ставиться під сумнів. Все частіше громадяни повертаються спиною до Європейського Союзу, маючи враження, що чим більше повноважень він отримує, тим менше потужною стає демократія.

 

4. Для того, щоб повернути довіру громадян, головним завданням Європейського Союзу, окрім подолання фінансової та економічної кризи, є необхідність просування в процесі демократизації, розробка для себе політичної системи, яка заснована на міцній транснаціональній європейській демократії. Для досягнення цієї мети є кілька доступних шляхів, зокрема федеральна Європа наділена федеральною  демократією.

 

5. Асамблея вважає, що може забезпечити ідеальний форум для обговорення цих альтернатив для майбутньої політичної форми Європейського Союзу та більш конкретно викликів, які постануть при переході до європейської федеральної демократії, враховуючи що:

 

5.1. оригінальним проектом, який був в основі створення Ради Європи та її Парламентської асамблеї у період після Другої Світової війни, було саме створення "демократичної Європейської федерації" на основі європейської конституції;

 

5.2. Асамблея зазвичай дебатує питання щодо фундаментальних європейських цінностей, таких як права людини, верховенство права та демократія, їхнього розвитку та можливостей для їхнього кращого захисту. Протягом багатьох років вона отримувала відповідний досвід шляхом схвалення численних доповідей, пов’язаних з розглядом криз для сьогоднішніх демократій і пошуку відповідей на питання про те, як демократія  повинна розвиватися для того, щоб знову розширити можливості для розвитку у повній відповідності із цілісністю і суверенітетом держав та як зміцнити  сутність і запобігти явищам, які можуть розглядатися як загроза демократії та зведення її до певної "пост-демократії";

 

5.3. утворена представниками національних парламентів, які можуть збагатити і розширити основоположні дебати, повернувшись до своїх країн, Асамблея скорочує розрив між європейськими та національними політичними майданчиками і може розглядати можливі варіанти без залучення будь-яких урядів чи Європейського Союзу;

 

5.4. всі держави-члени Ради Європи та їхні громадяни пов’язані з Європейським Союзом у різний спосіб і певною мірою та мають, таким чином, інтерес до реалізації інституційних реформ, які нададуть нової динаміки демократії та допоможуть Євросоюзу подолати кризу і наблизитися до своїх громадян.

 

6. Асамблея відзначає, що, незважаючи на різне історичне коріння і тлумачення, під федералізмом в своїй основі розуміється принцип організації в багатокультурному суспільстві, розподіл повноважень між різним рівнями управління. Окрім того, що започатковує модель для тіснішого політичного союзу або Європейської Держави, федералізм передбачає процес збалансування влади в диференційованій політичній системі, що дозволяє єдність, гарантуючи різноманітність.

 

7. Асамблея також відзначає, що керівним принципом розподілу повноважень у рамках федерації є субсидіарність, у тому сенсі, що відповідальність має бути, в принципі, надана найменшим утворенням і що вирішення будь-якої проблеми має бути, по можливості, більш наближеним до громадян.

 

8. За умови, що він заснований на демократії, федералізм допомагає об’єднати різноманітність, збалансовуючи відмінності. Європейська федеральна демократія, отже, не означатиме більше Європа і менше  держава нація. Це вимагатиме децентралізованого уряду з європейськими повноваженнями, заснованими на волі громадян Європи, що дозволить діяти в інтересах європейських громадян, протистоячи транснаціональним проблемам, які не можуть бути вирішені ефективно однією національною державою.

 

9. Такий європейський демократичний федералізм буде більш життєздатним способом організації для багатонаціональних суспільств сучасного Європейського Союзу і бажання держав-членів розподілити між собою частину повноважень, які не можуть бути реалізовані краще одноосібно. Таким чином, це буде політичною системою, що спрямована на безперервний  пошук балансу між інтеграцією і диференціацією.

 

10. З усіх вищезгаданих причин, Асамблея закликає всіх заінтересованих європейців, європейські установи і держави, у тому числі уряди і парламенти розглянути виклики європейської федеральної демократії та удосконалити шляхи трансформації сьогоднішнього Європейського Союзу, заснованого на міжнародних угодах у Федеральний Союз, заснований на конституції. Останнє децентралізує владу і зміцнить тільки ті європейські повноваження, які необхідні для протистояння викликам транснаціональної політики більш ефективно, ніж це могло зробити будь-яка європейська держава самостійно.

 

11. Зі свого боку Асамблея вважає, що з історичних причин і з урахуванням своїх функцій і складу, вона може запропонувати міжпарламентський публічний майданчик, в рамках якого постійно оцінюватиметься "стан Європейської федеральної демократії", що сприятиме пошуку і запровадженню вірного федерального балансу.