ЗВІТ
за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради
України
у Парламентській асамблеї Ради Європи
під час Першої частини сесії ПАРЄ 2015 року
(м. Страсбург, 26 – 30 січня 2015 року)
Загальна інформація
У роботі Першої частини сесії ПАРЄ 2015 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: В.Ар’єв (Голова делегації), Ю.Льовочкіна (перший заступник Голови делегації), Г.Логвинський (заступник Голови делегації), С.Соболєв (заступник Голови делегації), Б.Береза, С.Власенко, В.Вовк, І.Геращенко, Л.Ємець, С.Заліщук, М.Іонова, С.Лабазюк, А.Лопушанський, С.Кіраль, О.Сотник та П.Унгурян. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступник завідувача відділу того ж Управління Б.Криловецький, головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Я.Юдін, перекладач-синхроніст з англійської мови О.Самбрус.
Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення такої проблематики: «Гуманітарна ситуація українських біженців та переміщених осіб», «Оскарження з суттєвих причин ще не ратифікованих повноважень Російської Федерації», «Імплементація Меморандуму про взаєморозуміння між Радою Європи та Європейським Союзом», «Про дотримання Чорногорією обов’язків і зобов’язань», «Терористичні атаки в Парижі: разом за демократичну відповідь», «Рівність і криза», «Захист права на ведення колективних переговорів, а також право на страйк», «Захист свободи засобів масової інформації у Європі», «Післявиборна зміна партійної приналежності та її наслідки для складу національних делегацій» тощо.
Перебіг пленарних засідань
Асамблеї та засідань комітетів
Пленарне засідання Асамблеї розпочалось із процедури підтвердження повноважень делегацій. Оскаржені були лише повноваження делегації Російської Федерації: депутат Р.Волтерс (Велика Британія, ЄКГ) виступив з оскарженням, пославшись на порушення РФ Статуту, невиконання нею вимог Резолюції ПАРЄ, прийнятої у квітні, а також зобов’язань, які Росія взяла на себе під час вступу до організації. Протест отримав необхідну підтримку з боку інших членів ПАРЄ і, згідно з існуючими процедурними правилами, у зв’язку із висунутими звинуваченнями, питання направлено на розгляд Моніторингового комітету Асамблеї, який підготував доповідь із зазначеного питання.
Доповідь «Оскарження з суттєвих причин ще не ратифікованих повноважень Російської Федерації» була підготовлена та представлена на розгляд членів Асамблеї депутатом Ш.Шеннахом (Австрія, СОЦ). У доповіді з одного боку містилося засудження дій РФ у зв’язку із анексією АР Крим та подіями на Донбасі, а з іншого, у проекті резолюції, пропонувалося повернути делегації Російської Федерації усі права в ПАРЄ, яких вона була позбавлена у квітні 2014 року за агресивні дії проти України.
Під час обговорення доповіді майже усі члени Асамблеї погоджувались, що Росія незаконно анексувала Крим та несе свою долю відповідальності і за події на Донбасі, однак, у той же час, чи не половина виступаючих закликала зняти з РФ усі санкції задля відновлення діалогу, який буцімто дозволить допомогти Росії зрозуміти свої помилки та з часом виправити їх.
Так, за продовження санкцій проти делегації РФ у ПАРЄ виступили Р.Волтер (Велика Британія, ЄК), який заявив, що РФ є порушником базових принципів ПАРЄ, що продовжує агресивну політику щодо своїх сусідів і закликав зберегти санкції, поки Росія не звільнить окуповані території; П.Аграмунт (Іспанія, ЄНП), що зробив наголос на жахливому стані з правами людини в окупованому Криму, пригадав скоєні бойовиками теракти по всій Україні, контроль Росією українсько-російського кордону, через який терористи безперешкодно отримують зброю та боєприпаси, невиконання нею Мінських угод та відмову звільнити члена ПАРЄ Н.Савченко; Б.Весайте (Литва, СОЦ), яка нагадала, що за 9 місяців з часу прийняття Резолюція ПАРЄ, яка обмежила права РФ в Асамблеї, російською стороною не зроблено нічого для поліпшення ситуації, і що зняття санкцій означатиме згоду Європи на подальшу агресію Росії, можливо, у напрямку балтійських країн; М.Боровскі (Польща, СОЦ) звернув увагу, що РФ не виконує підписані угоди, роздмухує в ЗМІ шовіністичну пропаганду проти України і українців, називаючи владу в Києві хунтою, вводить в оману весь світ заявами про відсутність своїх військ в Криму та на Донбасі та закликав Асамблею повернути делегації РФ усі права лише після припинення вогню та виведення усіх російських військ з території України; Е.Зінгеріс (Литва, ЄНП) нагадав присутнім, що РФ ще у 1996 році, під час вступу до РЄ, взяла на себе зобов’язання вивести свою армію з Придністров’я протягом 4 місяців, проте не лише не зробила цього досі, а навпаки – вдерлась до Грузії і України, що унеможливлює зняття санкцій; М.Бек (Німеччина, АЛДЄ) наголосив, що згідно з квітневою Резолюцією, якщо РФ не звільнить Крим вона взагалі підлягає виключенню з РЄ, з того часу замість виконати вимоги Резолюції РФ розв’язала війну на Донбасі – тому знімати санкції з країни, що ніколи не виконує міжнародні зобов’язання не можна; К.Зеленкова (Чехія, АЛДЄ) звинуватила РФ у порушенні прав людини, меншин, появі великої кількості біженців, фінансування терористів та постачанні ним зброї, введення своїх військ на Донбас, окремо наголосивши при цьому, що ніхто не зробив більшої шкоди російськомовному населенню в Україні ніж Президент В.Путін, вона закликала Асамблею взагалі анулювати повноваження РФ в ПАРЄ; З.Кватчантірадзе (Грузія, ЄК) зазначивши, що з часу прийняття квітневої Резолюції ПАРЄ ситуація тільки погіршилась закликав Асамблею не йти на поводу в російської мілітаристської машини і ні в якому разі не знімати санкцій, принаймні до червня; Т.Джапаридзе (Грузія, СОЦ) заявив, що повноправне членство в ПАРЄ – це привілей демократичних країн, які виконують взяті на себе зобов’язання, до яких РФ не відноситься, оскільки там, де заявляється РФ, права людини і свободи завжди обмежуються, повернення права голосувати в ПАРЄ буде сприйнято Москвою як сигнал, що вона все робить правильно; Т.Кідашелі (Грузія, АЛДЄ) наголосила, що наразі в центрі Європи відбувається збройна агресія з боку РФ, і якщо її не спинити і повернути всі права в ПАРЄ, то після Грузії і України наступними стануть країни Балтії і Польща; Д.Андерсон (Велика Британія, СОЦ) підкреслив, що РФ не виконала жодного положення з квітневої Резолюції, відмовляється звільнити члена ПАРЄ Н.Савченко, анексувала Крим та ввела війська на Донбас у зв’язку з чим будь-яке послаблення санкцій проти делегації РФ буде неправильним.
Проти продовження санкцій виступили доповідач Ш.Шеннах (Австрія, СОЦ), який зазначив, що 90% членів ПАРЄ за відновлення діалогу з РФ у повному обсязі, Т.Кокс (Нідерланди, ОЄЛ) поклав відповідальність за відновлення мирних переговорів по Донбасу на українську владу і зазначив, що у разі збереження санкцій російський парламент погрожує взагалі припинити усі контакти з ПАРЄ; А.Гросс (Швейцарія, СОЦ) підкреслив, що ПАРЄ є демократичним органом, який має допомагати хворим і тим, хто робить помилки, простягнути їм руку допомоги, що можливо лише за умови відміні всіх санкцій; А.Джурович (Сербія, ЄНП) запевняла членів Асамблеї, що оскільки конфлікти можна вирішувати лише шляхом переговорів, відновлення повноцінного діалогу з РФ є запорукою успіху врегулювання ситуації в Україні; І.Поццо ді Борго (Франція, ЄНП) заявив, що він шокований фактом, що парламентарії намагаються позбавити своїх колег з РФ права голосувати, і оскільки санкції не дали жодного позитивного ефекту протягом 9 місяців немає ніякого сенсу їх продовжувати проти РФ, тим більше, що саме Київ намагається утримувати Донбас силою зброї і його політики має нищівні наслідки для економіки регіону; Т.Мар'яні (Франція, ЄНП) наголосив, що санкції шкодять встановленню довіри і миру, і оскільки вони не є ефективними, то лише повне повернення прав делегації РФ в Асамблеї надасть шанс Росії вживати заходів задля відновлення миру; Л.Крістоферсен (Норвегія, СОЦ) приєдналася до колег, заявивши що якщо санкції не діють, то лише їх повне зняття дозволить досягти мирного прогресу в переговорах по Україні.
Представники РФ – А.Романович (СОЦ), А.Пушков (незалежний), В.Сударенков (СОЦ), Л.Слуцький (СОЦ) та А.Бєляков (ОЄЛ) у своїх виступах наполягали на повному і беззастережному відновленні усіх прав делегації Росії в ПАРЄ, що, за їх словами, дозволить відновити повноцінний діалог і надасть можливість широко обговорювати усі суперечливі питання.
У дебатах взяли участь і члени делегації України в ПАРЄ. Голова
української делегації В.Ар’єв розкритикував доповідь Ш.Шеннаха, зазначивши, що
за логікою доповіді покаранням за вбивство має бути грошовий штраф у 15 євро.
Він наголосив, що якщо б члени Асамблеї побачили родичів людей, загиблих від
російської зброї і солдатів, тоді вони б не питали, навіщо вводити санкції
проти РФ. Він додав, що у злочинах на Донбасі і в Криму винні в тому числі й
присутні в залі російські депутати, які голосували в російському парламенті за
анексію Криму та надавали дозвіл В.Путіну вводити війська в Україну. В.Ар’єв
рішуче висловився за збереження існуючих санкцій. Ю.Льовочкіна у своєму виступі
наголосила, що люди в Криму і на Донбасі хочуть лише миру, однак в Україні
існують політичні сили, які пропагують війну задля відвертання уваги населення
від економічного занепаду, відсутності боротьби з корупцією та відсутності
реформ. Основою вирішення питання в Україні має стати виключно діалог. У той же
час чітко заявила, що потрібно й надалі чинити тиск на РФ та зберегти
введені проти РФ санкції, оскільки саме це спонукатиме Росію до конструктивного
діалогу з Україною та всією Європою. С.Соболєв підкреслив, що Україна вже давно
чекає на діалог і прагне його, однак РФ, що контролює
Результатами дебатів стало прийняття Резолюції (з переважною більшістю поправок, запропонованих українською стороною), яка зберегла існуючі санкції, які можуть бути переглянути під час другої частини цьогорічної сесії Асамблеї у квітні ц.р. (додається).
Депутат ПАРЄ Дж.Шерідан (Велика Британія, СОЦ) представив увазі Асамблеї доповідь «Гуманітарна ситуація українських біженців та переміщених осіб». Доповідач коротко ознайомив колег із основними положеннями своєї доповіді, зробивши наголос на тому, що Україна потребує термінового припинення вогню та встановлення миру. Як неприпустиму охарактеризував він ситуацію, коли член ПАСЕ Надія Савченко перебуває в Росії за гратами.
У обговоренні доповіді взяли участь багато депутатів. Депутат З.Немет (Угорщина, ЄНП) окремо закликав РФ дотримуватися територіальної цілісності України та визначив критичним фактором ситуації в Україні військову агресію РФ з її імперіалістичними інстинктами.
При цьому, Ч.Тактакішвілі (Грузія, АЛДЄ) окремо вітала зусилля Президента ПАСЄ А.Брассер, спрямовані на звільнення Н.Савченко та наголошувала на важливості забезпечення доступу міжнародних спостерігачів до зон конфлікту. Вона підкреслила, що не можна допустити його замороження.
У свою чергу Р.Гейл (Велика Британія, ЄК) закликав Асамблею ніколи не погоджуватися з окупацією частини території сучасної держави та закликав до більш жорстких санкцій по відношенню до країни-агресора – Російської Федерації.
Депутат А.Гунко (Німеччина, ОЄЛ) від імені лівих повідомив про свій візит до таборів біженців у Росії наприкінці листопада 2014 року, зробивши акцент на позитивних моментах облаштування біженців Росією, зокрема, організації україномовних шкіл в таборах.
Парламентар Е.Воруз (Швейцарія, СОЦ) наголосив, що мирне врегулювання ситуації ставиться під питання саме сепаратистами. Політика РФ щодо України не відповідає політиці Європи, оскільки Росія підтримує озброєні сили та групи на сході України. Як наголосив Е.Воруз, усе, що відбувається, нагадує йому відродження сталінської політики колишнім офіцером КДБ – Путіним.
У ході дебатів усі парламентарі, окрім представників РФ, підтримали доповідь та погодились, що гуманітарна ситуація в Україні є катастрофічною. При цьому, дотримання Мінських домовленостей та припинення насильства називалися єдиними способами вирішення проблеми. Усі члени Асамблеї наголошували на необхідності дотримання територіальної цілісності та поважання суверенітету України. У виступах парламентаріїв, зокрема Грузії, Литви, Франції, Австрії, Данії, Польщі, Словенії, лунали численні заклики до РФ припинити бойові дії та підтримку Росією проросійських бойовиків на сході України, що власне і є причиною гуманітарної катастрофи. Окремо відзначався зв'язок, що існує між гуманітарними конвоями РФ з посиленням наступів зі сторони терористів.
Слід зазначити неоднозначне ставлення парламентаріїв до припинення урядом України виплат пенсій на сході держави, обмеження пересування людей на/з території АТО та чергової хвилі мобілізації.
У виступах парламентарів Франції, Польщі віталося ухвалення закону про тимчасово переміщених осіб (ТПО), зазначалась проблеми кримських татар. Разом з тим, депутат Б.Фурньє (Франція, ЄНП) висловив критику на адресу Уряду України через відсутність прогресу у проведенні реформ («нульовий результат»).
Парламентарій К.Зелєнкова (Чехія, АЛДЄ) наголосила, що проблема біженців та ТПО для РФ є питанням другого плану, незважаючи на катастрофічність гуманітарної ситуації.
Низка парламентаріїв окремо торкалася ролі ЄС у вирішенні конфлікту. Депутати І.Шу (Норвегія, ЄНП) та К.Чісу (Канада, спостерігач) повідомили про допомогу, яку надають їхні країни українському уряду та закликали міжнародну спільноту до аналогічних дій. Низка парламентаріїв відзначили важливість діяльності волонтерів, які допомагають постраждалим від конфлікту, ТПО та біженцям.
Делегація від РФ – Л.Слуцький, А.Пушков, Р.Шлегель та С.Горячєва – продовжувала традиційну риторику, заперечуючи наявність російських військ на території України, звинувачуючи Київ та українську армію у геноциді власного народу та звеличуючи роль РФ як миротворця, а не сторони конфлікту. При цьому, США та ЄС мають нести окрему відповідальність за спричинення ситуації в Україні.
Делегація України у ПАРЄ взяла активну участь у дебатах. Наголос було зроблено на тому, що причиною важкої гуманітарної ситуації в Україні є дії РФ. Йдеться не про внутрішній конфлікт, а війну, що є новим викликом для усієї Європи. Голова української делегації В.Ар’єв підкреслив, що більше мільйона людей були змушені залишити свої дома, виключно через дії РФ та контрольованих нею терористів у Криму та на сході України. В.Соболєв зробив акцент на провині присутніх у залі російських парламентаріїв у окупації АР Крим Росією і легітимізації цього кроку, введенні російських військ на схід України, наявності близько мільйона біженців та ТПО. Він повідомив присутнім, що, незважаючи на воєнні дії, Україна продовжує поставляти безкоштовно на окуповані території енергоносії та забезпечує виплати пенсій населенню з окупованих міст, якщо вони звертаються до відповідних українських органів на вільній від проросійських терористів території. І.Геращенко звернула увагу колег, що після прибуття на схід України чергового російського так званого гуманітарного конвою військова активність бойовиків зростає. Вона закликала Асамблею розглядати ЛНР та ДНР терористичними організаціями. Ю.Льовочкіна, наголосивши, що представляє схід і південь України, відзначила, що Українська держава встановила економічну блокаду території в зоні АТО, на якій припинено всі державні виплати, включаючи пенсії; школи й лікарні не фінансуються; розпочалась фізична блокада території. Водночас, підкреслила, що через окупацію РФ Криму в Автономній Республіці суттєво порушуються основні права людини, такі як право на свободу слова, зібрань, права національних меншин та свобода віросповідання. Зазначивши, що народ України вже втомився від війни, висловила впевненість, що лише діалогом можна забезпечити мир в країні. Український депутат закликала колег зберегти введені проти РФ санкції.
За результатами обговорення доповіді Дж.Шерідана Асамблея переважною більшістю голосів прийняла Резолюцію (додається), до якої вдалося внести багато поправок української делегації, що перетворили документ з суто гуманітарного на політичний. Зокрема, внесено положення про засудження анексії Росією Криму, пряме втручання РФ у розхитування ситуації на сході України та підтримку терористів, засудження надсилання РФ так званих гуманітарних конвоїв без погодження з Україною, вимога негайного звільнення військових заручників, включаючи Н.Савченко тощо.
Парламентарії заслухали доповідь «Захист свободи засобів масової інформації у Європі», представлену депутатом Г.Флего (Хорватія, СОЦ). У доповіді, зокрема, відмічається важливість забезпечення свободи медіа для демократії, що є показником демократії, політичної свободи та верховенства права в країні. У доповіді міститься інформація щодо зафіксованих фактів утисків свободи ЗМІ у Європі, зокрема факти вбивств, нападів та тиску на журналістів, скоєних протягом 2013 – 2015 року в Україні, Російській Федерації, Азербайджані та низці інших країн. Представляючи документ Г.Флего підкреслив підвищену роль ЗМІ у сучасному суспільстві та їх безпосередній вплив як на суспільне життя, так і на життя кожного громадянина, оскільки саме ЗМІ створюють публічній простір та формують суспільну думку. При цьому, слід враховувати феномен медіатизації суспільства, що ще більше посилює роль, а отже і відповідальність журналістів.
У обговоренні доповіді, зокрема, взяв участь Голова делегації України В.Ар’єв, який із жалем зазначив, що Україна знаходиться у списку країн, небезпечних для діяльності журналістів, що, головним чином, зумовлено збройним вторгненням на українську територію РФ, яка буквально знищує незалежні ЗМІ, останнім прикладом чого стала спроба закриття єдиного в Криму татарського телевізійного каналу АТР. В Україні наразі введені певні обмеження на діяльність російських ЗМІ, оскільки вони постійно розповсюджують неправду і ллють бруд на Україну та її керівництво. У той же час В.Ар’єв висловив глибоку занепокоєність гоніннями та утисками вільних ЗМІ в Азербайджані й Туреччині і назвав їх неприйнятними.
За результатами обговорення асамблея прийняла Резолюцію та Рекомендацію (додаються). У Резолюції, зокрема, Асамблея закликає країни-члени провести повне розслідування усіх випадків насильницької смерті журналістів (серед інших згадуються й Георгій Гонгадзе і Василь Клементьєв), переглянути існуюче національне законодавство про наклеп у відповідності до Резолюції 1577(2007) «До декриміналізації наклепу». Асамблея вважає, що плюралізм медіа є необхідною умовою плюралістичного суспільства та плюралістичної політичної системи і запрошує національні парламенти проводити щорічні слухання щодо стану свободи медіа в їх країнах. Вона пропонує Комісару з прав людини звернути особливу увагу на ситуацію із свободою медіа в усіх зонах конфлікту в Європі, особливо в східній Україні.
У Рекомендації ПАРЄ рекомендує Комітету Міністрів сприяти Плану дій ООН «Щодо безпеки журналістів та з питання безкарності», розвивати тренувальні програми для поліції та органів правопорядку в країнах-членах, які стосуються захисту журналістів та свободи ЗМІ, звернути увагу на повну та вчасну імплементацію країнами-членами рішень Європейського суду з прав людини, що стосуються серйозних порушень свободи медіа, тісніше співпрацювати з неурядовими організаціями та медіа з метою збільшення можливості РЄ оцінювати та реагувати на серйозні порушення свободи медіа.
Асамблея обговорила доповідь «Протидія нетерпимості та дискримінації в Європі, особливо спрямованої проти християн», представлену В.Гілеті (Молдова, ЄНП). У доповіді відмічається, що свобода релігії є фундаментальним правом і однією з основ демократичного і плюралістичного суспільства. Свобода віросповідання повинна бути захищена, а держави-члени мають засудити і карати висловлювання і будь-які прояви актів насильства, включаючи й по відношенню до християн.
За результатами обговорення доповіді Асамблея проголосувала за Резолюцію, у якій, зокрема, закликає країни-члени заохочувати культуру терпимості та спільного проживання, яка ґрунтується на прийнятті релігійного плюралізму, гарантувати право на свободу віросповідання, підтримувати реалізацію принципу свободи совісті на робочому місці, публічно засуджувати використання підбурювання до насильства на релігійному ґрунті, забезпечити захист християнських меншин та дозволити їм створювати та утримувати місця зустрічей та культові місця.
Члени ПАРЄ заслухали доповідь «Післявиборна зміна партійної приналежності та її наслідки для складу
національних делегацій», представлену Х.Хуклою (Іспанія, АЛДЄ). Зміна політичної приналежності парламентарія
під час дії його виборчого мандату є звичайним явищем у
багатьох національних парламентах у Європі. У той же час, зміна партійної приналежності під час парламентського
терміну може вплинути на баланс політичного
представництва в національній
делегації у ПАРЄ. Такий стан справ
можливий у зв’язку із невирішеністю питання щодо того, кому належить мандат:
парламентарію чи політичній партії, у складі якої він потрапив до парламенту.
За результатами обговорення Асамблея
прийняла Резолюцію, у якій, зокрема, закликає національні парламенти
країн-членів розглянути глибше проблему зміни політичної приналежності свого
члена, переглянути свої регламенти, якщо вони ще не включають положення, що
передбачають або забороняють зміну політичної приналежності депутата,
враховувати зміни політичної приналежності під час призначення до складу
органів парламенту та їх керівників. ПАРЄ також рекомендує політичним групам
Асамблеї доповнити свої статути для чіткішого формулювання принципів, на яких
базується група, уточнення процедури, вимог та наслідків змін політичної
приналежності, а також запросити національні політичні партії внести до їх
внутрішніх регулювань положення, що містять вимоги та наслідки зміни політичної
приналежності. З метою сприяння цим рекомендаціям, Асамблея вирішує проводити
активний та конструктивний діалог з національними парламентами країн-членів
Ради Європи, парламентами-спостерігачами та партнерами.
На розгляд Асамблеї була представлена доповідь «Імплементація Меморандуму про взаєморозуміння між Радою Європи та Європейським Союзом», представлена доповідачем К.Лундгрен (Швеція, АЛДЄ), за результатами обговорення якої було прийнято Резолюцію та Рекомендацію. У Резолюції, зокрема, зазначається, що ПАРЄ активно виступає за зміцнення партнерства між Радою Європи та ЄС, Асамблея позитивно оцінює той факт, що права людини, демократія та верховенство права покладені в основу політики ЄС, Асамблея впевнена, що тільки приєднання ЄС до Європейської конвенції з прав людини може забезпечити поглиблену правову співпрацю, а також закликає парламенти країн-членів ЄС продовжувати просувати огляд посиленого партнерства між двома організаціями, включаючи співпрацю між ПАРЄ та Європарламентом. У Рекомендації Асамблея, зокрема, наголошує, що кінцевою метою партнерства між двома організаціями є сприяння подальшому будівництву спільного простору для захисту прав людини та забезпечення узгодженості стандартів та моніторинг їх імплементації в Європі. Вона рекомендує Комітету міністрів посилювати роль Ради Європи як «всеєвропейського джерела прав людини», закріпити постійний, інституціоналізований діалог з інституціями ЄС на всіх рівнях та забезпечити узгодженість дій шляхом проведення консультацій. Асамблея закликає Комітет міністрів проводити активну інформаційну роботу з суспільством стосовно партнерства та співробітництва між двома організаціями у Європі та ще раз наголошує, що сьогоднішня підвищена увага ЄС до прав людини, демократії та верховенства права має у результаті призвести до приєднання ЄС до Статуту Ради Європи.
Депутати заслухали доповідь «Про дотримання Чорногорією обов’язків і зобов’язань», підготовлену К.Сасі (Фінляндія, ЄНП) та Т.Лейденом (Ірландія, АЛДЄ). За результатами обговорення доповіді Асамблеєю було прийнято Резолюцію, у якій, зокрема, відмічається позитивна роль країни у стабілізації свого регіону, її чудова співпраця з Радою Європи та Венеціанською комісією, ратифікація Стамбульської Конвенції, виконання реформ з метою інтеграції до ЄС тощо. Зважаючи на досягнутий Чорногорією прогрес Асамблея вирішила закрити процедуру моніторингу та запровадити процес пост моніторингового діалогу, який може бути завершений у 2017 році.
Парламентська асамблея розглянула питання щодо проведення термінових дебатів з такої тематики: «Терористичні атаки в Парижі: разом за демократичну відповідь» та «Відновлення інтенсивної ворожнечі на сході України: закінчення припинення вогню». Перша тема була включена до процедури термінових дебатів. З приводу включення другої теми було проведено голосування Асамблеї, за результатами якого пропозиція набрала 81 голос «за» і 93 «проти».
Депутати заслухали доповідь «Терористичні атаки в Парижі: разом за демократичну відповідь», представлену Ж.Лежандром (Франція, ЄНП). Більшість депутатів, використовували у своїх виступах вираз «Je sius Charlie», оцінили терористичні атаки в Парижі як напад на демократію і свободу загалом і як такі, яким не може бути виправдання. Виступаючі підкреслювали, що свобода слова повинна бути захищеною урядами країн-членів РЄ, які мають боротися із усіма проявами тероризму і терору.
За результатами розгляду питання Асамблея одностайно прийняла Резолюцію та Рекомендацію. У Резолюції Асамблея висловлює своє обурення варварськими терористичними атаками, що призвели до загибелі 17 людей та підкреслює, що вони стали не результатом образ мусульман, а скоординованими діями, спрямованими на обмеження демократичних свобод. Асамблея закликала всю Європу стати разом із Францією проти тероризму і ісламського радикалізму за демократію, свободу і права людини, забезпечувати належним чином правоохоронні та антитерористичні структури, забезпечити краще співробітництво між таємними службами країн-членів тощо. Асамблея закликала також країни-члени та країни-сусіди ратифікувати Конвенцію Ради Європи з попередження тероризму. У Рекомендації Асамблея, зокрема, доручила Кабінету міністрів виробити спеціальні рекомендації для урядів держав-членів та виділити необхідні ресурси для імплементації пропозиції Генерального секретаря РЄ з метою миттєвого реагування Радою Європи на випадки радикалізму, очолюваного тероризмом.
Під час спільних дебатів Асамблея розглянула доповідь «Рівність і криза», представлену депутатом М.Вілюмсеном (Данія, ОЄЛ) та доповідь «Захист права на ведення колективних переговорів, а також право на страйк», представлену депутатом А.Хунко (Німеччина, ОЄЛ).
При обговоренні першої доповіді члени Асамблеї звертали увагу на те, що економічна криза, яка боляче вдарила по усіх кранах-членах Ради Європи, призвела не лише до загального падіння рівня життя, збільшення безробіття та загальної бідності, але й до підриву соціальної згуртованості, зростання нерівності та соціальної напруженості, а також суттєво вплинула на вразливі категорії населення, такі як жінки, молодь, люди похилого віку, емігранти, люди з обмеженими можливостями. Результатом обговорення стало прийняття Резолюції, у якій Асамблея закликала держави-члени, зокрема, інвестувати у рівність, яку у спосіб подолання кризи, активізувати зусилля з боротьби із гендерною дискримінацією на рику праці, забезпечувати адекватне фінансування структур з допомоги і захисту для жертв побутового або сексуального насильства, забезпечувати права людей з обмеженими можливостями, активізувати боротьбу із зростанням расизму і ксенофобії. У цьому зв’язку Асамблея пропонує без зволікань приступити до ратифікації Європейської соціальної хартії, забезпечити законодавче підґрунтя для подальших заходів з виконання рішень Європейського комітету з соціальних прав, розширювати співпрацю з національними правозахисними установами та соціальними партнерами.
Обговорюючи другу доповідь депутати наголошували, що соціальний діалог, постійний та інституціолізований діалог між організаціями роботодавців і представниками працівників, залишається протягом багатьох десятиліть невід'ємною частиною європейських соціально-економічних процесів. Права на організацію, ведення колективних переговорів і право на страйк - усі невід’ємні компоненти цього діалогу – це не лише демократичні принципи, що лежать в основі сучасних економічних процесів, але й фундаментальні права, закріплені в Європейській конвенції з прав людини і Європейській соціальній хартії. Проте, ці фундаментальні права в останні роки опинилися під загрозою у багатьох державах-членах Ради Європи, у зв'язку з економічною кризою і заходами жорсткої економії. У результаті обговорення депутати проголосували за Резолюцію, у якій Асамблея, зокрема, закликала держави-члени захищати і зміцнювати права на організацію і ведення колективних переговорів, привести трудове законодавство у відповідність до основних прав, ратифікувати та імплементувати Додатковий протокол до Європейської соціальної хартії, який забезпечує систему колективних скарг.
Члени Асамблеї заслухали доповідь «Захист
свідків як невід’ємний інструмент у боротьбі з організованою злочинністю і
тероризмом у Європі», підготовлену А.Диас Техерою (Іспанія, СОЦ). У
доповіді, зокрема, зазначається, що люди,
які «стоять за правду» та готові ризикувати своїм життям заради свідчення проти порушника заслуговують на надійний, дієвий та довгостроковий захист, як до, так і після будь-якого судового розгляду. Особливо це важливо у випадку «інсайдерів» - людей, які вирішили
розкрити діяльність організованої
злочинності або терористичної
мережі зсередини. Команди захисту
свідків повинні бути повністю
незалежні від слідства і органів
прокуратури, мати достатні ресурси, а також бути більш відкритими для міжнародної співпраці. Держави також повинні гнучкіше підходити до
створення додаткових стимулів для
свідків, пропонуючи їм більш
м'які покарання або надаючи їм
імунітет від судового переслідування,
щоб заохотити їх до співпраці з владою у випадках, пов'язаних з організованою
злочинністю або тероризмом.
За результатами обговорення доповіді депутати
одностайно проголосували за Резолюцію та Рекомендацію. У Резолюції Асамблея,
зокрема, закликає держави-члени створити свої механізми захисту свідків,
виділити достатні фінансові та людські ресурси відповідним службам, переглянути
механізми пом’якшення покарання осіб, які співпрацюють з правосуддям,
зміцнювати міжнародне співробітництво в галузі захисту свідків, активізувати
співпрацю з Європолом, Інтерполом та Управлінням ООН по боротьбі з наркотиками
і злочинністю. У Рекомендації ПАРЄ рекомендує Комітету міністрів зосередити
увагу на реалізації Рекомендації (2005) щодо захисту свідків та осіб, які
співпрацюють з правосуддям, провести комплексне дослідження з розробки та
функціонування програм захисту свідків, заохотити держави-члени до збору та
обміну статистичними даними про результати співпраці свідків, які співпрацюють
з правосуддям.
Депутат К.Кінтанія (Іспанія, ЄНП) представила увазі Асамблеї підготовлену нею доповідь «Рівність та інтеграція людей з обмеженими можливостями», присвячений проблемам існування більш ніж 80 мільйонів європейців з обмеженими можливостями. Люди з обмеженими можливостями часто невидимі для іншої частини суспільства і постійно стикаються з численними формами дискримінації. Доступ них до зайнятості обмежений, незважаючи на активні заходи, що приймаються на національних рівнях. В період економічної кризи люди з обмеженими можливостями стали особливо вразливими. Крім цього, насильство щодо людей з обмеженими можливостями, зокрема жінок і дітей, викликає серйозну стурбованість. Держави-члени повинні розробляти окрему політику для людей з обмеженими можливостями, широко залучаючи їх у цей процес. Інваліди повинні бути включені до національної політики з боротьби із насильством. Крім того необхідно вживати заходів для заохочення доступу інвалідів до зайнятості.
За результатами дебатів Асамблея одностайно прийняла Резолюцію та Рекомендацію. У Резолюції Асамблея, зокрема, закликає держави-члени ратифікувати Конвенцію ООН про права інвалідів та Факультативний протокол до неї, Європейську соціальну хартію, забезпечити національні механізми оцінки політики та заходів для людей з обмеженими можливостями, забезпечити їх фінансову підтримку, враховувати інтереси людей з особливими потребами у своїй політиці з боротьби з насильством щодо жінок, стимулювати роботодавців для створення робочих місць для інвалідів, проводити інформаційні кампанії для подолання стереотипів і забобонів стосовно інвалідності. У Рекомендації Асамблея, зокрема, рекомендує Комітету міністрів оцінити виконання Плану дій для людей з обмеженими можливостями 2006-2015 рр., розробити новий план на період 2016-2020 рр., запропонувати Банку розвитку Ради Європи проконтролювати виконання вимог доступності надання кредитів на будівництво та реконструкцію помешкань для зазначеної категорії людей, переконатися, що інвалідність враховується у різних галузевих заходах Ради Європи, в тому числі у кампаніях проти насильства і ненависті.
У рамках пленарного засідання Асамблеєю були проведені вільні дебати, у яких, зокрема, взяв участь депутат А.Александров (РФ, незалежний), який у своєму виступі наголосив, що 70 років тому саме російські війська звільнили Аушвіц, у російському Криму відбулась Ялтинська конференція за участю США, Великої Британії та «Росії, яка в той час називалась Радянський Союз», які побороли фашистську Німеччину. Він висловив жаль, що у сьогоднішній Україні відбувається героїзація фашизму та позитивно оцінюється діяльність С.Бандери та людей, які працювали на СС. Депутат наголосив, що в Україні переслідують людей за використання російської мови або за наявність у родині росіян.
Перед членами ПАРЄ виступив Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд. У своєму виступі Генеральний секретар РЄ приділив основну увагу питанням ситуації в Україні та боротьби із тероризмом у світлі останніх терористичних актів в Парижі.
Т.Ягланд наголосив на важливості мирного врегулювання конфлікту на сході України на основі Мінських домовленостей, продовження перемир’я та політичного діалогу із повагою до територіальної цілісності нашої держави.
Генеральний секретар наголосив на необхідності демократизації України та повідомив про співробітництво РЄ з Урядом України з цією метою, зокрема у галузі Конституційної реформи та децентралізації в Україні на основі рекомендацій Венеціанської комісії та відповідно до принципів Європейської хартії місцевого самоврядування.
Він окремо зупинився на діяльності РЄ в РФ, зокрема у сфері реформи судочинства, боротьби з корупцією та розвитку громадянського суспільства. При цьому, Т.Ягланд виступив проти російського закону про іноземних агентів.
Генеральний секретар також торкнувся питання захисту свободи слова та легітимних обмежень такої свободи через підбурювання до ненависті, насильства та екстремізму. Враховуючи чутливість цієї проблематики, він закликав керуватися юридичною практикою та рішеннями Європейського суду з прав людини.
Генсек надав відповіді на запитання парламентаріїв, які стосувались боротьби з соціальним виключенням молоді на місцевому рівні, свободи слова, Шарлі Ебдо, перспектив приєднання ЄС до Європейської Конвенції з прав людини, ситуації з правами людини в Азербайджані, Нагорно-Карабаського конфлікту, війни в Сирії та загрози Холодної війни у світлі останнього рішення Асамблеї щодо російських повноважень.
Під час обговорення виступу депутати П.Аграмунт (Іспанія, ЄНП) та Ш.Шеннах (Австрія, СОЦ) поставили Т.Ягланду запитання щодо його діяльності з метою звільнення депутата ПАРЄ Н.Савченко та можливих інструментів досягнення цієї мети. Генсек відзначив, що розглядає місію звільнення Н.Савченко як гуманітарну і продовжуватиме докладати зусиль для її успішного завершення.
Відбулись вибори Президента ПАРЄ на період сесії 2015 року, яким одноголосно була переобрана чинний Президент Асамблеї А.Брассер. У своєму зверненні до присутніх переобраний Президент подякувала членам Асамблеї за довіру і запевнила, що буде й надалі гідно виконувати обов’язки Президента ПАРЄ. У своєму виступі вона багато уваги присвятила кризі на сході Європи, зокрема, анексії Криму з боку РФ, великій кількості загиблих та поранених серед цивільного населення на сході України, наявності великої кількості біженців, депутату ПАРЄ Надії Савченко, що наразі перебуває під вартою в Росії. Президент висловила надію, що зважаючи на рішення Бюро і надання Н.Савченко міжнародного імунітету, депутат від України буде найближчим часом звільнена. Вона закликала усі країни-члени захищати мир і демократію в Європі і докладати усіх зусиль для захисту демократії на континенті.
Депутати заслухали звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету, представлену депутатом К.Чоупом (Велика Британія, ЄК), який, зокрема, зазначив, що під час зустрічі з депутатами російської Думи в листопаді 2014 року, він був вражений, що російські депутати так і не визнали участь російських військ у подіях в Україні, а Голова Думи С.Наришкін навіть заявив, що РФ є не стороною Мінського протоколу, а – спостерігачем. Були також заслухані виступи про спостереження за парламентськими виборами в Тунісі (26 жовтня 2014 року), спостереження за президентськими виборами в Тунісі (23 листопада 2014 року) та спостереження за парламентськими виборами в Республіці Молдова (30 листопада 2014 року).
У обговоренні виступів взяли активну участь представники РФ: Г.Зюганов (ОЄЛ), який назвав позицію України та її керівництва національно-бандерівською і такою, що становить загрозу миру і проводиться під керівництвом США; А.Пушков (незалежний), який підкреслив, що заяви керівника уряду України щодо окупації Росією України і Німеччини є підтримкою політики А.Гітлера та наголосив, що під час Другої світової війни Європу звільнили англійці, французи, американці та росіяни або радянські люди; Л.Слуцький (СОЦ) заявив, що в Україні зараз по суті заборонені партії комуністів та регіонів, влада переслідує і вбиває журналістів за їх погляди, виконання Мінських домовленостей зриває влада України, а не РФ. Депутат Т.Кідашелі (Грузія, АЛДЄ) рішуче засудила зазначені випади російських колег і закликала членів ПАРЄ вжити заходів задля зупинки постійної агресії РФ на сусідні країни та анексії чужих територій. Підсумок обговоренню підбив сам доповідач К.Чоуп, який звинуватив РФ у невиконанні підписаних нею Мінських домовленостей і наголосив, що до країни, яка має звичку не виконувати підписані угоди застосовують різні методи. Він також нагадав, що свого часу Україна відмовилась від ядерної зброї, поклавшись на письмові гарантії територіальної цілісності, підписані у тому числі і Росією. Оскільки Росія не виконує й цю угоду, - зазначив К.Чоуп, - можливо настав час для проведення переговорів з Україною щодо перегляду її положень.
Під час першого засідання Комітету ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб, у якому взяли участь члени української делегації, С.Власенко, С.Лабазюк та Г.Логвинський, члени Комітету, зокрема, розглянули проект резолюції щодо гуманітарної ситуації в Україні, у якій, за виразом Голови Комітету Т.Мар’яні (Франція, ЄНП), триває громадянська війна. Парламентарії проголосували за поправку Дж.Шерідана (Велика Британія, СОЦ), яка стосувалась звільнення Н.Савченко. Він, зокрема, заявив, що дійшов висновку, Н.Савченко нелегально вивезли з України. Депутат І.Морозов (РФ, незалежний) проголосував за підтримання згаданої поправки.
Під час другого засідання Комітету ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб, на якому були присутні члени української делегації В.Ар’єв, С.Власенко, Л.Ємець та С.Лабазюк відбулось обговорення поправок до Резолюції з питання «Гуманітарна ситуація українських біженців та переміщених осіб». Переважна більшість поправок до документу, подані і представлені Головою делегації України В.Ар’євим, були, незважаючи на постійні спроби російської делегації запобігти цьому, підтримані членами Комітету. Так, наприклад, депутат І.Морозов (РФ, незалежний) намагався переконати членів Комітету, що так званий референдум в Криму у березні 2014 року був проведений відповідно до положень Конституції України, що було одразу ж заперечено депутатом Л.Ємцем, який поінформував присутніх, що референдум, який стосується територіальних змін може бути лише всеукраїнським, а не місцевим.
Виступи запрошених осіб
До делегатів звернувся Міністр закордонних та європейських справ Бельгії, Голова Комітету міністрів Ради Європи Д.Рейндерс, який коротко повідомив депутатів про діяльність КМ за час, що прийшов з останньої сесії. Під час обговорення доповіді депутат Х.Демс (Бельгія, АЛДЄ) поставив Міністру питання щодо бачення ним інструментів для врегулювання відносин між Україною і РФ. У відповідь Д.Рейндерс наголосив, що КМ неодноразово заявляв про повагу територіальної цілісності і суверенітету, а також засудив анексію АР Крим і закликав РФ вивести усі свої війська з території України. Наразі першим кроком для нормалізації ситуації Голова Комітету міністрів вбачає забезпечення припинення вогню усіма сторонами конфлікту. Депутат Т.Кокс (Нідерланди, ОЄЛ) запитав про наявність або планування певних обмежень-санкцій проти представників РФ у Комітеті міністрів, на що бельгійський міністр відповів негативно, пояснивши, що Рада Європи є форумом для переговорів, діалогу і пошуку спільної позиції, а не місцем для санкцій.
Перед членами Асамблеї виступив Президент Ірландії Майкл Д.Хіггінс, який, зокрема, дав високу оцінку роботі та ідеалам Ради Європи, наголосивши на необхідності суворого дотримання прав людини і наполегливій роботі парламентів з їх забезпечення.
Зустрічі, протокольні заходи
Голова делегації України В.Ар’єв провів коротку зустріч з Президентом Парламентської асамблеї А.Брассер. Під час
зустрічі були обговорені поточні питання роботи зимової частини сесії Асамблеї,
а також широке коло усіх аспектів існуючого співробітництва України з
Парламентською асамблеєю Ради Європи та його найближчі перспективи.
Також він провів зустріч з членом Асамблеї К.Зелєнковою (Чехія, АЛДЄ),
яка є доповідачем з питання «Політичні наслідки кризи в Україні», з метою обговорення підготовки її візиту в Україну.
Члени української делегації зустрілися
з доповідачем Ж.-К.Міньйоном (Франція, ЄНП), який представив своє бачення
роботи та співпраці з українською стороною на цій посаді.
В приміщенні Асамблеї за підтримки Групи Європейських консерваторів відбулася фотовиставка "Донбас: війна та мир", в якій були зібрані світлини українських журналістів, фотографів, волонтерів, що працюють в зоні АТО, та учасників добровольчих батальйонів.
Висновки і пропозиції
1. Робота членів української делегації під час сесії Асамблеї була надзвичайно
активною та унікально результативною.
2. Українська делегація чи не в перше в своїй історії проявила одностайність
та єдність у відстоюванні національних інтересів.
3. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів
України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до
профільних комітетів Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ
України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.
4. З метою забезпечення підготовки депутатом ПАРЄ К.Зелєнковою (Чехія,
АЛДЄ) об’єктивної і змістовної доповіді з питання «Політичні наслідки кризи в
Україні» надати максимального сприяння у проведенні її візиту в Україну 15-19
лютого 2015 р.
5. Для забезпечення більшої поінформованості членів ПАРЄ рекомендувати МЗС
України дати доручення закордонним дипломатичним установам інформувати на регулярній основі парламенти країн перебування ( в першу чергу членів
делегацій у ПАРЄ) про перебіг подій в
окупованій АР Крим та на сході України, а також про стан виконання РФ Резолюції
ПАРЄ, прийнятої 3 лютого 2015 р. у зв’язку із доповіддю «Оскарження
з суттєвих причин ще не ратифікованих повноважень Російської Федерації».
6. Постійна делегація
Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації та Міністерству
закордонних справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних
депутатів України.