Резолюція 2045 (2015)

Попередня редакція

Масові спостереження

1. Парламентська Асамблея глибоко стурбована масовими практиками спостереженням про які в червні 2013 р. зізнався журналістам колишній член національної служби безпеки Сполучених Штатів Америки Едвард Сноуден; він надав велику кількість надзвичайно секретної інформації, яка розкриває існування практик масового спостереження та вторгнення на всіх рівнях не відоме до цього часу широкому загалу та навіть більшості політичних діячів.

2. Розголошена в цей день інформація картотек Сноудена розпочала дебати планетарного масштабу щодо операцій масового нагляду, які проводились Сполученими Штатами та спецслужбами інших країн, і щодо ймовірної відсутності відповідного правового врегулювання, адекватного технічного захисту на національному і міжнародному рівнях та/або їх ефективного застосування.

3. Це розкриття довело явне існування масштабних високотехнологічних систем, запушених американськими спецслужбами та їх партнерами в деяких державах-членах Ради Європи з метою збору, збереження та аналізу комунікаційних даних на величезному рівні, їх змісту, геолокації та інших метаданих; зокрема заходи ціле направленого спостереження, які охоплюють велику кількість людей проти яких немає жодних підстав для підозри, без будь-яких порушень.

4. Виявлені операції з масового нагляду до цього часу ставлять під загрозу фундаментальні права людини щодо поваги до права на приватне життя (Стаття 8 Європейської конвенції про права людини (STE №5), права на свободу інформації та висловлювання (Стаття 10), права на справедливий судовий розгляд (стаття 6) і свободу релігії (Стаття 9), особливо коли перехоплено конфіденційну інформацію адвокатів та релігійних служителів і маніпулюють цими цифровими даними. Ці права є наріжним каменем демократії. Їх порушення без будь-якого відповідного юридичного контролю та ставить під загрозу верховенства права.

5. Асамблея відповідно сильно стурбована загрозою впливу на Інтернет-безпеку через дії деяких спецслужб, які були виявлені за даними Сноудена: вони систематично здійснюють пошук інформації, використовують його та навіть створюють «запасні виходи» та інші слабкі місця в нормах безпеки та їх застосування, які відповідно можуть бути легко використані терористами, кібер-терористами та іншими правопорушниками.

6. Вона стурбована масовим збором даних особистого характеру приватними підприємствами з ризиком того, що державні чи недержавні особи можуть отримати доступ до даних та використати їх в незаконних цілях. З цієї точки зору, необхідно нагадати, що приватні фірми повинні дотримуватися прав людини на підставі Резолюції 17.4 стосовно прав людини і транснаціональних компаній та інших підприємств, прийнятої ООН в червні 2011 р.

7. Асамблея категорично засуджує надмірне використання законів та нормативних документів про таємницю, які використовують закриті суди на підставі таємної інтерпретації чинних норм і така практика підриває довіру суспільства до судових механізмів контролю.

8. Присутність в авторитарному режимі таких засобів масового нагляду можна порівняти з тими, які здійснили американські служби та їхні союзники може мати катастрофічні наслідки. У кризовий час не припустимо, щоб виконавча влада потрапила до рук екстремістських політиків, навіть в сталих демократіях. Технології з масового нагляду вже використовуються у певній кількості авторитарних режимів з метою вистежити супротивника, придушити свободу інформації і свободу висловлювання. Зважаючи на це, Асамблея глибоко занепокоєна останніми змінами в законодавстві Російської Федерації, які надають нові можливості забезпечити масове спостереження в соціальних мережах та Інтернеті.

9. Деяких країни беруть участь в еволюції величезного «Індустріального комплексу спостереження», заохочуваного до культури таємності, яка охоплює операції з нагляду, високі технології і тим фактом, що особи, які приймають рішення в політиці та бюджеті не можуть оцінити з однієї сторони серйозність загроз, а з іншої необхідні контрзасоби, їх витрати та переваги, не звертаючись до думки груп, які їх цікавлять. Ці впливові структури можуть втратити демократичний контроль та зобов’язання про врахування; вони загрожують вільному та відкритому характеру наших суспільств.

10. Асамблея спостерігає, що у більшості держав, законодавство оберігає певною мірою приватне життя власних громадян, проте не іноземних громадян. Дані Сноудена показують, що Національна служба безпеки (НСБ) Сполучених Штатів Америки та її іноземні партнери, зокрема в середині альянсу «П’ять очей» («Five Eyes») (Австралія, США, Нової Зеландії, Великої Британії), домовляються про національні обмеження обмінюючись відповідними даними про громадян їх партнерів.

11. Асамблея визнає необхідність ціле направленого та ефективного спостереження за підозрюваними особами у здійсненні терористичних актів та інших груп кримінальної злочинності. Водночас, вона спостерігає, що за незалежними дослідженнями проведеними в США, операції з масового спостереження здійснювались не для слідкування за терористами, а надавали дані спецслужбам. Більше того, дані які могли б попередити терористичні акти використовувались для масового спостереження, дозволяючи вільно діяти потенційно можливим терористам.

12. Асамблея визнає необхідність трансатлантичної співпраці у боротьбі проти тероризму та інших форм організованої злочинності. Вона вважає, що ця кооперація має ґрунтуватися на взаємній довірі , що забезпечується міжнародними угодами, дотримання прав людини та верховенства права. Така довіра була серйозно підірвана у зв’язку з даними Едварда Сноудена про масове спостереження.

13. З метою відновлення трансатлантичної довіри серед держав-членів Ради Європи, її громадянами і відповідними урядами на національному та міжнародному рівнях в правових рамках повинно бути гарантування охорони прав людини, а особливо забезпечення виконання права на охорону приватного життя. Разом з посиленим юридичним та парламентським контролем, ефективним засобом є розширення заходів з охорони інформаторів, які викривають такі порушення.

14. Небажання компетентної влади Сполучених Штатів та їхніх європейських колег зробити свій внесок у з'ясування фактів, у тому числі відмова бути присутніми на слуханнях організованих Асамблеєю та Європейським Парламентом, а також жорстокого поводження з інформаторами, зокрема Едвардом Сноуденом не сприяє відновленню взаємної і суспільної довіри.

15. Асамблея вітає ініціативи конгресу США щодо перегляду діючого законодавства з метою зведення до мінімуму зловживання, а також рішення Бундестагу Німеччини створити Комісію з розслідування наслідків справи НСБ в Німеччині. Вона закликає комітет Бундестагу виконувати свої завдання щодо притягнення до відповідальності виконавчої влади і в пошуках істини незалежно від партійно-політичних міркувань закликає інші парламенти відкрити аналогічні розслідування.

16. Нагадуючи про висновки щодо демократичного контролю збройних сил представлені в доповіді, прийнятої Венеціанською комісією в 2008 р., Асамблея підкреслює, що парламенти повинні відігравати важливу роль в процесі моніторингу, аналізу та контролю діяльності національних служб безпеки за збройних сил для того, щоб гарантувати дотримання прав людини, верховенство права, демократичну відповідальність та міжнародне право. Передача операцій з забезпечення безпеки та збору інформації у виконання приватних фірм має носити виключний характер та має залишатися під демократичним контролем за такими діями.

17. Асамблея вітає ретельне розслідування здійснюване Європейським Парламентом, яке призвело до прийняття 12 березня 2014 р. повної резолюції щодо справи НСБ та її наслідків на євроатлантичні стосунки, зокрема:

17.1. запрошення від Європейського Парламенту Генеральному секретарю Ради Європи про використання його влади відповідно до Статті 52 Європейської конвенції про права людини аби вимагати від держав-членів пояснення яким чином вони реалізовують відповідні положення Конвенції.

17.2. заклик Європейського парламенту до загального використання шифрування та протистояти будь-яким чином ослабити шифрування та інші норми Інтернет-безпеки, не тільки для охорони приватного життя, але й щоб ліквідувати загрози національної безпеки від держав-ізгоїв, терористів, кібер-терористів та звийчайних злочинців.

18. Асамблея запрошує Євросоюз прискорити роботи по запровадженню загальних норм захисту даних та системи перехідних справ (PNR), по укладанню угоди щодо міжнародної співпраці на підґрунті Шенгенської інформаційної системи та по приєднанню до Конвенції по захисту людей від автоматичної обробки персональних даних (STE no 108).

19. Таким чином, Асамблея наполягає, щоб держави-члени та спостерігачі Ради Європи:

19.1. слідкувати чи закон дозволяє збір та аналіз даних особистого характеру (метадані включно) тільки за згодою особи або на основі обґрунтованої підозри щодо залучення у злочинну діяльність; незаконний збір та обробка даних порушує закон так само, як класичне розголошення конфіденційності переписки; Створення "запасного виходу» або будь-якої іншої техніки для послаблення, обходження захисту або використання існуючих слабких місць повинно бути заборонено; всі установи і підприємства, що мають особисті дані, повинні застосовувати найбільш ефективні заходи безпеки, які доступні;

19.2. слідкувати з метою забезпечення дотримання таких правових рамок, що їх спецслужби знаходяться під належним судовим і / або парламентським контролем. Механізми національного контролю повинні мати достатній доступ до інформації та знань експертів, і водночас мати владу досліджувати міжнародну співпрацю не враховуючи принцип володіння інформацією власником на взаємній основі;

19.3. узгодити надійну та ефективну охорону інформаторів, які розкривають незаконне спостереження, включаючи надання, наскільки це можливо за національним законодавством, притулку для інформаторів, яким погрожують у якості помсти у їхніх власних країнах, за умови що їхні викриття підпадають під захист в рамках принципів, що висуваються Асамблеєю;

19.4. узгодити багатосторонній «кодекс спецслужб», в якому викладені правила, що регулюють співробітництво з метою боротьби з тероризмом та організованою злочинністю Цей кодекс повинен передбачати спільне зобов’язання застосування спостереження за їх громадянами та мешканцями, а також обмін даними, отриманих на підставі законних заходів спостереження виключно для тої мети за якої їх збирали. Правовий захист засобів спостереження в політичних, економічних або дипломатичних цілях між державами-членами повинен бути заборонений. Приєднання до такого кодексу повинно бути відкритим для усіх держав-членів, які у відповідних правових рамках будуть його виконувати на національному рівні згідно параграфів 16.1.-16.3;

19.5. сприяти створенню нових легких у використанні систем захисту даних (автоматичних), які зможуть попереджати масове спостереження та будь-яку іншу загрозу Інтернет-безпеки, зокрема недержавних акторів;

19.6. утримуватись від експорту до авторитарних держав високих технологій для масового спостереження.

20. Асамблея запрошує компетентні органи Європейського Союзу до використання усіх необхідних інструментів, які є в його розпорядженні для сприяння поваги до приватного життя усіх Європейців у їх стосунках з колегами із США, зокрема, коли вони ведуть переговори або реалізовують трансатлантичну співпрацю торгівлі та інвестицій, рішення щодо галузі безпеки, Програми нагляду за фінансуванням тероризму та згоди про дані пасажирів.