Переклад з англійської
Док. 14015
19 квітня 2016 року
Доповнення до Доповіді (Док. 14015) стосовно
справи пані Надії Савченко
Гуманітарні занепокоєння щодо
людей,
захоплених під час війни в
Україні
Комітет з питань міграції, біженців і переміщених осіб
Доповідач: пані Нелійя Кляйнберга, Латвія, АЛДЄ
1. Події, що призвели до суду
і винесення вироку пані Савченко
1. Пані Савченко, українська військова льотчиця, а на більш пізньому етапі, депутат Верховної Ради і член української делегації в Парламентській асамблеї, брала участь в антитерористичній операції на сході України в якості члена батальйону територіальної оборони "Айдар". 17 червня 2014 року її було захоплено сепаратистами поблизу села Металіст (Луганська область). Станом на 30 червня 2014 року вона була поміщена під арешт в Російській Федерації, куди, за словами російської влади, вона прибула за власним бажанням 23 червня 2014 року[1]. Пані Савченко було доставлено до слідчого ізолятору у Воронежі 8 липня 2014 року.
2. За її власними заявами, підтверджених українськими чиновниками, після того, як її захоплення сепаратистами в Луганській області, пані Савченко було перевезено через кордон проти її волі і передано офіцерам російської розвідки[2].
3. Суд постановив її арештувати на 16-й день її незаконного затримання. Пані Савченко було звинувачено в пособництві вбивства російських журналістів[3]. У вересні 2014 року Савченко було переведено до Інституту Сербського в Москві для проходження примусового психіатричного і психологічного обстеження. 30 жовтня 2014 року було оголошено, що Савченко знаходиться у здоровому психічному стані і її було переведено до слідчого ізолятора.
4. Пані Савченко заперечує всі звинувачення, висунуті проти неї, і звинуватила російську владу у своєму викраденні і фабрикації проти неї політичної справи.
5. Український уряд розглядає пані Савченко в якості одного з громадян, які мали бути звільнені відповідно до Мінських угод. 19 листопада 2014 року Савченко було зареєстровано Центральною виборчою комісією в якості депутата Верховної Ради, яку було обрано за її відсутності[4].
6. У грудні 2014 року Служба безпеки України передала групі захисників Савченко доповідь, що містила дані зв'язку, генеровані мобільним телефоном пані Савченко та телефонами журналістів, які загинули 17 червня 2014 р. На підставі цієї інформації, місце розташування Савченко і журналістів у першій половині дня інциденту можна було встановити, зокрема, той факт, що пані Савченко вже було захоплено протягом декількох годин і вона утримувалася в центрі Луганська в той час, коли були вбиті журналісти.
7. 15 грудня 2014 року пані Савченко почала голодування в знак протесту проти фальсифікації звинувачень, незаконне позбавлення волі і відсутність медичної допомоги в ізоляторі тимчасового утримання.
8. 26 січня 2015 року пані Савченко було призначено в якості члена української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. Парламентська Асамблея в своїй резолюції 2034 (2015) визнала парламентський імунітет пані Савченко в якості члена делегації Верховної Ради в Асамблеї (рішення, якому заперечила Російська Федерація) і закликала до її негайного звільнення. До того ж, у висновку для Бюро Парламентської Асамблеї, Комітет з питань Правил процедури, імунітетів та інституційних справ заявив, що пані Савченко користується європейським парламентським імунітетом як член Парламентської асамблеї Ради Європи, відповідно до положень Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи, після ратифікації повноважень української делегації на 26 січня 2015 року.
9. Судовий процес у справі пані Савченко почався у вересні 2015 року в Донецьку. Пані Савченко відкинула звинувачення, а захист представив докази того, що вона була захоплена до нападу, в якому вона нібито брала участь.
10. Відповідно до інформації Amnesty International, у ході судового розгляду російським судом постійно порушувалися принципи процедури справедливого судового розгляду, відхилялися докази оборони і використовувалися свідчення неназваних свідків. Суддя відхилив докази алібі пані Савченко, представлені її захистом, а також дані мобільного телефону, які доводять, що вона вже була в полоні, коли були вбиті журналісти.
11. Позиція російського суду порушує Європейську конвенцію про права людини (ЄКПЛ), яка гарантує право на справедливий судовий розгляд, в тому числі право обвинуваченого "вивчити або досліджували свідків проти нього і отримати відвідуваність і допит свідків з її сторони на тих же умовах, що і свідків, які свідчать проти неї "(стаття 6 ЄКПЛ (30 (d) і МПГПП Стаття 14 (3) (е)).
12. Відповідно до інформації ведучих правозахисних організацій, судовий процес у справі пані Савченко був сильно політизований і порушував норми справедливого судового розгляду. Результат цього процесу було легко передбачити, оскільки сторона звинувачення жодного разу не вивчала твердження, зроблені пані Савченко.
13. Таким чином, 22 березня 2016 року в Ростовський обласний суд Росії визнав пані Савченко винною в пособництві у вбивстві російських тележурналістів Антона Волошина та Ігоря Корнелюка 17 червня 2014 року під час збройного конфлікту в східній частині України, і засудив її до 22 років позбавлення волі і штрафу у розмірі 30 000 рублів (US $ 450). Вона також був засуджена за замах на вбивство цивільних осіб і незаконний перетин кордону України та Росії в якості біженця. Пані Савченко та її команда захисту оголосили, що вони не будуть оскаржувати вирок, який вони вважають судовим фарсом.
14. 5 квітня 2016 вирок Надії Савченко вступив в силу. В знак протесту проти цього вироку, пані Савченко почала нову голодовку.
2. Реакція міжнародного
співтовариства на вирок суду
15. Викрадення, незаконне позбавлення волі і політичні мотиви розслідування і судового розгляду, а також остаточний вердикт викликали рішуче засудження з боку міжнародних організацій, урядів, а також неурядових організацій (НУО) та приватних осіб.
16. Сенат Сполучених Штатів і Європейський Парламент прийняли резолюції, що закликають до негайного звільнення пані Савченко.
17. Міжнародний тиск у справі Савченко збільшився далі, коли Литва, після України, випустила офіційний "Список Савченко" з 46 російських і українських осіб, яким заборонено в’їзд до Литви через тюремне ув'язнення льотчиці.
18. Після оголошення вироку Генеральна прокуратура України відкрила дві кримінальні справи стосовно російських суддів і прокурорів, що брали участь у винесенні вироку пані Савченко. Українська влада схвалили санкції відносно 84 російських осіб, що брали участь в судовому процесі пані Савченко.
19. Анна Брассер, на той час Голова Парламентської асамблеї Ради Європи, звернулася до спікера Держдуми Росії Сергій Наришкін щодо сприяння в забезпеченні термінового звільнення пані Савченко, підкресливши, що "це питання, яке буде продовжувати отруювати відносини між Росією і Україна і тримати життя молодої жінки в небезпеці, якщо воно не буде швидко вирішено". Її наступник Педро Aграмунт також закликав до негайного звільнення Надія Савченко.
20. Ліліан Морі Паск’є (Швейцарія, СОЦ), Теодора Бакоянніс (Греція, ЄНП/ ХД), Хорді Кшулка (Іспанія, АЛДЄ) і Аксель Фішер (Німеччина, ЄНП/ХД), відповідно співдоповідачі в Комітету з моніторингу Асамблеї по Російській Федерації і Україні, зазначили, що пані Савченко, в якості члена Парламентської Асамблеї, повинна користуватися імунітетом від судового переслідування в рамках Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи і протоколів до неї. Чотири доповідача ще раз підтвердили заклик Асамблеї до її негайного звільнення, і закликали російську владу дозволити їй повернутися в Україну.
21. Даніел Мітов, голова Комітету міністрів Ради Європи, підкреслив, що питання щодо справи пані Савченко неодноразово порушувалося в Комітеті міністрів, який вже висловлював свою стурбованість з приводу стану здоров'я пані Савченко і закликав російську владу звільнити її без зволікання з гуманітарних міркувань.
22. У доповідача по цій доповіді, я зробила кілька заяв, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до триваючого утримування Російською Федерацією пані Савченко і просити її звільнення.
3. Висновок
23. Звинувачення, висунуті проти пані Савченко, по всій видимості були сфабриковані і судовий розгляд використовував маніпуляції таким чином, що обвинувальний вирок був вирішений наперед.
24. Міжнародне співтовариство, включаючи Європейський Парламент, Європейський Союз і Сполучені Штати, засудило несправедливий суд над пані Савченко і закликало до її негайного звільнення. Відповідно до попередніх переговорів, українська влада знову заявили про свою готовність повернути пані Савченко та інших українських політичних в'язнів через обмін ув'язнених. Її стан здоров'я викликає велике занепокоєння, оскільки вона продовжує голодування.
25. До сих пір російська влада відкидає будь-які заклики про звільнення пані Савченко. Крім того, вона перешкоджає будь-яким українським лікарям перевірити її стан здоров'я. Я вважаю, що обов’язком Асамблеї є засудити несправедливий і незаконний розгляд справи пані Савченко російським судом і закликати Російську Федерацію негайно звільнити її. Звільнення пані Савченко стане сильним гуманітарним сигналом з огляду на її проблеми зі здоров'ям, а також допоможе відновити впевненість у мирному процесі, направленому на рішення триваючої два роки кризи в Україні і навколо неї.
[1] Слідчий комітет Російської Федерації
стверджує, що пані Савченко прибула на територію Росії як біженець.
[2] Див. Міністерство
закордонних справ України, заява МЗС України з питань незаконного вивезення до
Росії Надії Савченко, яку було захоплено терористами, 8 липня 2014 р.
[3] Оголошено представником Слідчого
комітету Російської Федерації Владіміром Маркіним 9 липня 2014 року.
[4] Див Резолюція
Європейського Парламенту у справі (Савченко 2015/2663 (RSP), пункт F.