ЗВІТ
за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України
у Парламентській асамблеї Ради Європи
під час Четвертої частини сесії ПАРЄ 2016 року
(м. Страсбург, 10-14 жовтня 2016 року)
Загальна інформація
У роботі Четвертої частини цьогорічної сесії ПАРЄ року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: В.Ар’єв (Голова делегації), Ю.Льовочкіна (перший заступник Голови делегації) Г.Логвинський (заступник Голови делегації), С.Соболєв (заступник Голови делегації), Б.Береза, О.Біловол, С.Власенко, І.Геращенко, В.Голуб, О.Гончаренко, М.Джемілєв, М.Іонова, Л.Ємець, С.Кіраль, А.Лозовой, А.Лопушанський, Н.Савченко, О.Сотник, П.Унгурян та Д.Шпенов. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступники завідувачів відділів того ж Управління Б. Криловецький та Ю.Мосолов, перекладач-синхроніст О.Самбрус.
Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення таких питань: «Діяльність Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2015-2016 рр.», «Сурогатне материнство в Європі», «Уроки «панамських документів» для забезпечення фіскальної та соціальної справедливості», «Спорт для всіх: міст до рівності, інтеграції та соціальної інклюзивності», «Політичні наслідки конфлікту в Україні», «Засоби правового захисту у випадках порушень прав людини на українських територіях, непідконтрольних українській владі», «Співробітництво з Міжнародним кримінальним судом: на шляху до конкретного та розширеного зобов’язання», «Ситуації у Туреччині у світлі спроби державного перевороту», «Жіноче обрізання в Європі», «Гармонізація захисту неповнолітніх без супроводу в Європі» та «Вплив динаміки зміни кількості населення в Європі на міграційну політику».
Перебіг пленарних засідань та засідань
робочих органів Асамблеї
Пленарне засідання відкрив Президент Асамблеї П.Аграмунт, який порушив питання актуальних загроз правам людини та стандартам Ради Європи у зв’язку з міграцією, радикалізмом, тероризмом, зростанням нерівності та дискримінації у Європі тощо. Він нагадав про спробу державного заколоту та перебіг останніх подій у Туреччині, повідомив про свої візити до держав-членів РЄ – Росії, Туреччини, Ісландії та Сербії, – наголосивши на важливості підтримки діалогу та утвердження довіри для зміцнення миру між державами-членами Організації. За його словами, відсутність делегації Росії в Асамблеї негативно позначається на роботі Організації.
Також, серед іншого, П.Аграмунт зауважив, що конфлікт в Україні та анексія Криму є неприйнятними і з цією метою має відбуватися діалог задля їх врегулювання.
В Асамблеї було порушено питання про оскарження повноважень сербської делегації з процедурних підстав (нерівномірне представництво політичних партій в делегації), яке було передано до розгляду профільним Комітетом.
Члени Асамблеї поставили ряд запитань Генеральному секретарю Ради Європи Т.Ягланду, зокрема щодо механізму процедури моніторингу держав-членів РЄ, перебігу подій у Сирії та російського вето в Раді Безпеки ООН з цього питання, прав людини в зонах заморожених конфліктів, наслідків виходу Великої Британії з Європейського Союзу, спроб державного заколоту у Туреччині, забезпечення прав на справедливий суд та на мирні зібрання в Росії.
Асамблея розглянула доповідь «Діяльність Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2015-2016 рр.», торкнувшись таких питань: шляхи забезпечення економічного зростання, зменшення рівня безробіття, значення договорів про вільну торгівлю для світової економіки, вплив виходу Великої Британії з ЄС, функціонування банківських та податкової систем держав-членів, міграційна криза, відтік кваліфікованої робочої сили з окремих держав-учасниць тощо.
В ході дебатів парламентарії заслухали виступ заступника Генерального секретаря ОЕСР М.Ківін’ємі.
Перед членами Асамблеї виступив Президент Французької Республіки Ф.Олланд, який у своєму виступі зосередив увагу навколо основних викликів сучасності, а саме: тероризму, радикалізації суспільств, пропаганди насильства, міграції, збройних конфліктів, останнього перебігу подій в РБ ООН та Брексіту. Також Президент Франції наголосив на важливості збереження та утвердження європейських стандартів у сфері прав людини та демократії через зміцненні РЄ та її органів та забезпечення реалізації рішень Європейського суду з прав людини і озвучив ініціативу щодо проведення саміту Ради Європи з метою підвищення інституційної спроможності Організації та її ролі у міжнародних відносинах під час головування Франції у Раді Європи у 2019 році.
У своєму виступі Ф.Олланд приділив значну увагу Україні. Він зауважив, що незаконна анексія Криму та дестабілізація ситуації на Сході нашої держави несе загрозу для Європи, наголосив, що механізмом врегулювання конфлікту є Мінські угоди, та вказав на повільність їхньої імплементації та важливість створення політичних і безпекових умов для розв’язання військового конфлікту та проведення виборів на Сході України відповідно до українського та міжнародного права, висловивши готовність в будь-який час відновити роботу у нормандському форматі разом з президентами України та РФ.
Члени Асамблеї поставили запитання Ф.Олланду, які, зокрема, стосувалися утвердження цінностей РЄ, мирного врегулювання у Сирії та боротьби з тероризмом, визнання Палестини та перспектив врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту, впливу виходу Великої Британії з Європейського Союзу, реалізації положень Європейського конвенції з прав людини та Європейської соціальної хартії.
Відповідаючи на запитання члена української делегації О.Гончаренка щодо візиту В. Путіна до Франції, Ф.Олланд повідомив, що метою зустрічі з Президентом РФ мали б стати переговори по Сирію, але візит було скасовано за російської ініціативи.
На запитання Е.Варейкіса щодо реалізації Мінських угод Ф. Олланд зазначив, що угоди є механізмом мирного врегулювання, підкресливши важливість припинення вогню, роззброєння, відновлення безпеки, контролю за кордонами та проведення виборів, а також недопущення перетворення існуючої ситуації на заморожений конфлікт.
Асамблея заслухала виступ Міністра закордонних справ
Естонії, Голови Комітету міністрів РЄ Ю.Лігі. Серед
іншого, Міністр наголосив, КМ РЄ визнає незалежність і територіальну цілісність
України, засуджує незаконну анексію Криму та наполягає на мирному способі врегулювання конфлікту в
нашій державі у відповідності до міжнародного права.
Парламентарії розглянули доповідь щодо сурогатного материнства в Європі, підготовлену П.Де Шуттер, Бельгія, Група соціалістів. У своїй промові доповідач окреслила основні проблеми, з якими зіткнулася при підготовці доповіді, зокрема, відсутності консенсусу щодо даного питання в країнах-членах.
Дебати з даного питання розгорнулися навколо недопущення порушення прав дітей та жінок, забезпечення прав сімей без дітей, етичної сторони цієї проблематики, недопущення комерціалізації сурогатного материнства тощо.
У дискусії взяв участь член української делегації П.Унгурян, який звернув увагу на відсутність комплексного дослідження стосовно даного питання у доповіді і згадок щодо обставин, які змушують жінок підписувати договори про сурогатне материнство, а також зауважив, що важливим є недопущення перетворення жінок у товар та повна заборона сурогатного материнства в державах-членах РЄ.
З підсумками дебатів проект запропонованої рекомендації було відхилено Асамблеєю.
Асамблея розглянула доповідь «Уроки «панамських документів» для забезпечення фіскальної та соціальної справедливості» (доповідач –Ш.Шенах, Австрія, Група соціалістів).
Автор документу зосередився на такій проблематиці: функціонування банківських систем, зростання обсягу коштів, які виводяться з під оподаткування, боротьба з ухиленням від сплати податків, обмін банківською інформацією, заборона офшорів та посилення міжнародної співпраці у цій сфері.
У дискусії, серед інших, взяв участь член української
делегації С.Кіраль, який наголосив на важливості
продовження роботи з виявлення та оприлюднення інформації, яка фігурувала у
«панамському скандалі», закликав більш детально вивчити причини виникнення
даного явища та вжити заходів з вдосконалення роботи урядів з проведення
податкових реформ.
Асамблея розглянула доповідь «Спорт для всіх: міст до рівності, інтеграції та соціальної інклюзивності» (доповідач – К.Кінтанілья, Іспанія, ЄНП).
В рамках дебатів із зазначеного питання до парламентаріїв звернувся Президент Міжнародного олімпійського комітету Т.Бах, який висловив підтримку проекту резолюції та наголосив, що спорт має відіграти ключову роль у сучасному світі завдяки своїй об’єднавчій силі, універсальності та глобальності. Також Президент МОК повідомив про роботу у напрямі боротьби з корупцією, маніпуляціями та застосуванням допінгу у спорті через гармонізацію законодавства та співпрацю з урядами держав-членів.
Дебати щодо доповіді розгорнулися навколо питань гендерної рівності у спорті, етики та моралі, подолання нерівності, а також здобутків та проблем параолімпійського руху та жіночого спорту, зокрема висвітлення жіночих змагань у ЗМІ, забезпечення рівного доступу до спорту, збільшення кількості спортивних майданчиків тощо.
Голова української делегації В.Ар’єв як Голова Комітету ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та ЗМІ висловився на підтримку документу і наголосив на неприпустимості дискримінації у спорті.
В результаті дебатів було схвалено відповідну Резолюцію з врахуванням поправок.
Перед членами Асамблеї виступив Міністр закордонних справ Туреччини М.Чавушоглу, який наголосив на важливості роботи Парламентської асамблеї, як форуму для діалогу, підкреслив, що важливим є продовження боротьби з радикалізмом, нетерпимістю й тероризмом, а також, приділив окрему увагу спробі державного заколоту у Туреччині, проблемам з біженцями і розвитку реформ в країні.
Найважливішим елементом осінньої частини сесії для української делегації стало спільне обговорення таких доповідей: «Політичні наслідки конфлікту в Україні» (підготовлена доповідачем Комітету з політичних питань і демократії К.Зеленковою) та «Засоби правового захисту у випадках порушень прав людини на українських територіях, непідконтрольних українській владі» (підготовлена доповідачем Комітету з юридичних питань і прав людини М.Бек).
Представляючи свою доповідь, К.Зеленкова назвала боротьбу українського народу за свої євроінтеграційні устремління серед основних причин незаконної анексії Криму Російською Федерацією, окреслила сьогоднішній порядок денний українських перетворень (боротьба з корупцією, деолігархізація, економічні реформи), акцентувала увагу на винятковій ролі НУО в сучасних суспільно-політичних та економічних процесах в нашій країні та застерегла від спроб РФ використати на свою користь можливість розколу українського суспільства.
Також вона закликала Організацію наполегливо вимагати від Росії дотримання міжнародного права і підкреслила, що вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей можливі виключно за умов забезпечення безпеки, виведення російських військ, вільного функціонування ЗМІ та безперешкодної роботи політичних партій.
У своєму зверненні М.Бек звернула увагу на те, що своєю доповіддю вона не прагнула назвати винних, а намагалась дати відповідь на болючі питання стосовно серйозних порушень прав людини на українських територіях, непідконтрольних українській владі. Крім того, вона поставила під сумнів можливість у найближчій перспективі провести вибори на згаданих територіях за міжнародними стандартами, оскільки навіть ОБСЄ, до якої вона звернулась разом К.Зеленковою, не спромоглася гарантувати безпеку під час ознайомчого візиту до цих непідконтрольних районів.
Представляючи позиції політичних груп Асамблеї, більшість промовців виступили з гострою критикою російської агресії та правового свавілля РФ в міжнародній сфері.
Так, лідер групи Європейської народної партії А.Фішер наголосив, що Асамблея ніколи не відступатиме від власних цінностей, засудив незаконну анексію Криму та назвав вибори на півострові до Державно Думи РФ нелегітимними.
М.Репс (Альянс лібералів і демократів за Європу) звернула увагу колег, особливо представників невеликих європейських країн, що трагедія анексії АРК негативно позначилась на 6 млн. людей та призвела до переслідувань кримськотатарського народу та заборони Меджлісу. Вона закликала до забезпечення прямого доступу ЄСПЛ до окупованого півострова та назвала неприпустимою дискусію в Асамблеї щодо налагодження діалогу з Росією замість виконання останньою вимог ПАРЄ.
Представник Європейських консерваторів Р.Гейл в контексті обговорення можливості відновлення діалогу з Росією нагадав, що делегація РФ самостійно відмовилась від участі в роботі Асамблеї, що стало наслідком незаконної анексії Криму, вторгнення в Донбас та невиконання Мінських домовленостей. Він назвав Росію країною-агресором, яку треба змусити повернути Крим, і закликав зробити все можливе, щоб забезпечити доступ моніторингових органів до окупованого Криму та визнати вибори до Держдуми в АРК нелегітимними.
Разом з цим представник соціалістів Ю.Фінк-Крамер зосередилась на внутрішньополітичних проблемах України, закликавши владу не чинити тиск на політичну опозицію та не перешкоджати роботі ЗМІ, відзначила відсутність прогресу щодо розслідування подій на Майдані та в Одесі, нагадала про повідомлення від міжнародних правозахисних організацій про нібито незаконне затримання людей українською Службою безпеки.
А.Хунко (група Об’єднаних європейських лівих) вже традиційно констатував, що представлені доповіді відображають ситуацію однобоко, нагадавши при цьому, що приєднання Криму до РФ відбулося в результаті референдуму, а конфлікт в Україні спричинений державним заколотом.
Активну участь в дебатах взяли народні депутати України.
В.Ар’єв поставив під сумнів можливість діалогу з Росією, нагадавши у цьому зв’язку про події, які відбулись після ухвалення Бюро Асамблеї декларації про зміцнення міжпарламентського співробітництва, а саме: проведення незаконних виборів до Держдуми в Криму, заборона Меджлісу кримськотатарського народу та провокація із затриманням в Москві українського журналіста Р.Сущенка.
О.Гончаренко підкреслив, що в обговорюваних документах йдеться не про Україну, а, передусім, про цінності, які необхідно спільно боронити, на прикладі фігур Гітлера й Путіна застеріг від повторення історичних помилок, які можуть призвести до жахливих трагедій, та назвав вибори в АРК нелегітимними.
Юлія Льовочкіна привітала принципову позицію Асамблеї щодо мирного врегулювання конфлікту на сході України, підкресливши важливість як стійкого припинення вогню, так і виконання політичної частини Мінських угод. Вона констатувала відсутність політичної волі у Верховній Раді України виконувати політичну частину Мінських домовленостей. За словами Ю.Льовочкіної, серед деяких українських політичних сил є попит на ескалацію конфлікту на Сході України, який є вигідним засобом відволікання уваги українського суспільства від відсутності проведення ефективних реформ, боротьби з корупцією та від провальної економічної політики, яка призвела український народ до зубожіння.
І.Геращенко, поінформувавши про значну кількість жертв
російської агресії, яка зростає кожного дня, відмову Росії передати під
контроль України ділянку державного кордону протяжністю
С.Соболєв, відповідаючи на критику деяких європейських колег, зазначив, що розслідування стосовно трагічних подій на Майдані триває і деякі виконавці вже сидять за гратами. Разом з цим, на його думку, важливіше встановити замовників злочинів на Майдані, які зараз переховуються в Росії.
М.Джемілєв констатував, що жодної вимоги Асамблеї до Росії в частині відновлення законного статусу Криму та припинення утисків на території півострова не виконано. Натомість АРК перетворюється на потужну військову базу, яка несе загрозу усьому чорноморському регіону, на тлі репресій проти кримськотатарського народу відбувається переселення до Криму громадян РФ, а завдяки проведенню незаконних виборів в Криму до Держдуми потрапили злочинці.
Н.Савченко відзначила, що більшість бойовиків на Донбасі взяли зброю в руки через злидні і хотіли б повернутися до мирного життя. Проте на перешкоді стоять російські військові, які керують загонами терористів. Вона закликала не боятися Росію та підкреслила завчасність дискусії про зняття санкцій з Росії.
Л.Ємець поінформував про значні порушення прав людини серед цивільного населення на окупованих територіях і у зв’язку з цим поставив під сумнів заяву Президента Олланда про необхідність першочергового проведення виборів на Донбасі, що не відповідає Мінським угодам.
А.Лозовой назвав тих колег, які не визнають Росію агресором, відповідальними за тисячі людських жертв та значні матеріальні втрати в Україні, і закликав спільно протистояти Путіну. Крім того, він наголосив, що проведення виборів на Донбасі не можливі без відновлення безпеки в регіоні.
С.Кіраль вказав на те, що Росія рухається шляхом залякування та агресії, не демонструючи бажання вести діалог. На думку народного депутата, якщо не протистояти агресору, це призведе до більшої ескалації насилля.
За
підсумками дебатів було ухвалено відповідні резолюції (додаються).
Слід зазначити, що більшість поправок української делегації, спрямованих на
формування об’єктивної та чіткої позиції ПАРЄ в цих питаннях, а також
рекомендацій українських громадських організацій були враховані у даних
резолюціях, що стало серйозною дипломатичною перемогою України. Одним із
досягнень стала зміна, в результаті
поданої українцями поправки, назви доповіді К.Зеленкової
«Політичні
наслідки конфлікту в Україні» на назву «Політичні наслідки російської агресії в
Україні», що стало першим документальним визнанням міжнародною організацією
подій на Донбасі та в Криму російською агресією проти нашої держави.
Успішному результату розгляду зазначених доповідей передувала активна і цілеспрямована робота членів української делегації з роз’яснення ситуації на Сході України та в Криму, інформування про безпосередню роль Росії у розв’язанні та підтримці військових дій, заходів, які вживає українська влада для подолання наслідків російської агресії, нівелювання спроб певних представників ПАРЄ внести зміни до регламенту Організації, які б уможливили «безпроблемну» ратифікацію повноважень російської делегації на січневій частині сесії 2017 року, на засіданнях політичних груп, профільних комітетів, а також під час персональних зустрічей з європейськими парламентаріями в «кулуарах» Асамблеї.
Асамблея розглянула доповідь «Співробітництво з Міжнародним кримінальним судом: на шляху до конкретного та розширеного зобов’язання» (доповідач – А.Дестекс, Бельгія, АЛДЄ). У вступній промові автор документу зосередив свою увагу на ратифікації та імплементації Римського статуту і функціонуванні Міжнародного кримінального суду, а також наголосив на проблемі фінансування МКС та невизнання низкою держав легітимності Суду, зокрема африканськими.
Дебати розгорнулися навколо ролі Міжнародного кримінального суду, його легітимності, боротьби з критикою МКС, проблем з ратифікацією поправок до Римського статуту, необхідність прийняття відповідного законодавства в державах-учасницях для забезпечення функціонування МКС, важливості розслідування військових злочинів та злочинів проти людяності, покарання винних за анексію територій інших держав тощо. У виступах, серед іншого, неодноразово наголошувалося, що Україна та низка інших держав не ратифікували Римський статут.
У дебатах взяли участь член української делегації О.Гончаренко та С.Кіраль.
Так, О.Гончаренко наголосив на неприпустимості безкарності за злочини проти людяності та незворотності покарання Президента Путіна за численні жахливі злочини, які він здійснив в Україні та світі.
С.Кіраль окреслив проблеми з ратифікацією Україною Римського статуту, зокрема щодо необхідності внесення змін до української Конституції, а також триваючої гібридної війни, яка змушує вдаватися до «гібридного» тлумачення положень Римського статуту. Він повідомив, що на сьогодні поправки до Конституції України вступили в силу і невдовзі набудуть чинності, запевнивши присутніх, що докладатиме усіх зусиль для якомога скорішої ратифікації Римського статуту.
В результаті дебатів було схвалено відповідну Резолюцію з врахуванням поправок.
В Асамблеї відбулися поточні дебати на тему «Ситуації у Туреччині у світлі спроби державного перевороту». Дискусія розгорнулася навколо подій під час невдалої спроби державного заколоту 15 липня ц. р. та його наслідків, зокрема обставин введення надзвичайного стану, численних арештів та звільнень з роботи державних службовців, вчителів, військових та поліцейських, терористичних загроз для Туреччини, ситуації з сирійськими біженцями, а також необхідності забезпечення прав людини в Республіці, реалізації демократичних реформ у країні, проблем виконання положень Європейської конвенції з прав людини та рішень Європейського суду з прав людини, а саме забезпечення прав ЗМІ, права на мирні зібрання та свободу висловлювань.
Депутати заслухали Міністра закордонних справ Німеччини Ф.-В.Штайнмайєра, який торкнувся багатьох актуальних проблем міжнародних відносин, зокрема, підкресливши, що анексія Криму підриває європейський правопорядок, а вихід Великої Британії з Євросоюзу дестабілізує співпрацю в рамках ЄС. Міністр зауважив, що порушення прав та свобод людини є першопричинами руйнування європейського правопорядку, і Рада Європи має відігравати активнішу роль у просуванні й захисті власних цінностей.
Також Ф.-В.Штайнмайєр нагадав, що європейські держави жорстко відреагували на анексію АРК та військове протистояння в Донбаському регіоні, підкреслив, що українська криза засвідчила важливу роль РЄ та її органів у мирному врегулюванні конфлікту, зауваживши, що в найближчому майбутньому російська делегація має повернутися до роботи в Асамблеї за умови виконання відповідних рішень ПАРЄ.
Питання до Міністра стосувалися повернення російської делегації до роботи в Асамблеї, ролі парламентаріїв у врегулюванні конфліктів, практичного боку реалізації статі 5 Договору про НАТО, системи лібералізації візових режимів, ініціативи Президента Франції про скликання саміту глав-держав та урядів у 2019 році, ролі РЄ та ПАРЄ, виходу Великої Британії з ЄС, ратифікації Європейської соціальної хартії тощо.
На запитання Голови української делегації В.Ар’єва стосовно позиції по резолюції «Політичні наслідки російської військової агресії в Україні» та збереженню санкцій проти Росії після подій в Алепо Ф.-В.Штайнмайєр заначив, що зарано говорити про проведення виборів на Донбасі, підкресливши, що альтернативи Мінським угодам не має. На його думку, окремі елементи угод мають бути реалізовані якомога скоріше, зокрема політичний, що передбачає прийняття законів про особливий статус, амністію та вибори. Крім того, він наголосив, що ситуація у Сирії вимагає консультацій високого рівня, наслідком яких має стати зупинення насильства в країні.
Асамблеєю було розглянуто доповідь «Жіноче обрізання в Європі» (доповідач – Б.Фреско-Ролфо, Монако, ЄНП).
Дебати
розгорнулися навколо заборони жіночого обрізання, попередження насильства над
жінками, посилення відповідальності за нанесення каліцтва жінкам, проведення
превентивних заходів, зокрема роз’яснювальної роботи серед спільнот, які
практикують жіноче обрізання тощо. Члени Асамблеї наголошували на несумісності
даної практики з Кораном, жахливих наслідках такого оперативного втручання танеприпустимості існування такої
процедури в Європі.
В результаті обговорення була схвалена відповідна Резолюція з врахуванням поправок.
На розгляд Парламентської асамблеї була представлена доповідь «Гармонізація захисту неповнолітніх без супроводу в Європі» (доповідач – М.Ді Стефано, Італія, позафракційний).
Обговорення вищезгаданого питання стосувалося механізмів забезпечення прав дітей-мігрантів, конкретних кроків з врегулювання питання несупроводжуваних дітей, їх перебування у таборах мігрантів, умов утримання, зокрема медичного забезпечення, а також випадків із зниклими дітьми. Неодноразово члени Асамблеї наголошували на великий соціальній та моральній чутливості даного питання, важливості роботи з окремими групами, зокрема молодими батьками, необхідності підвищення соціальних гарантій в державах походження тощо.
У дебатах взяв участь член української делегації С.Кіраль, який закликав максимально зосередитись на проблемах дітей-мігрантів, всебічному забезпеченні їхніх прав, полегшенні процедур їхньої реєстрації, необхідності належного державного фінансування, підготовці працівників відповідних органів, а також розробці тренінгів для осіб, які працюють з несупроводжуваними дітьми.
В результаті дискусії було схвалено відповідну Резолюцію з врахуванням поправок.
В Асамблеї відбулися дебати на тему «Вплив динаміки зміни кількості населення в Європі на міграційну політику» (автор – К.Йонсен, Норвегія, ЄНП).
Під час дебатів було порушено такі питання: міграційний потенціал окремих регіонів та країн, механізми попередження відтоку висококваліфікованої робочої сили, забезпечення законності праці мігрантів, соціальні наслідки трудової міграції, можливості попередження старіння населення в Європі за рахунок міграції, подолання економічного дисбалансу між різними країнами, розробки нових підходів до реалізації соціальної політики в державах-членах та інтеграції мігрантів в громади європейських країн.
В результаті обговорення було схвалено відповідну Резолюцію з врахуванням поправок.
Також відбулися вільні дебати, під час яких члени Асамблеї звертали особливу увагу на загрозу тероризму, радикалізму та дискримінації, порушували питання щодо проблем біженців та правил надання притулку в різних країнах, характеризували розвиток Європейського Союзу, застерігали від нарощування націоналізму, загроз міжнародної безпеки та існування заморожених конфліктів, торкалися функціонування Асамблеї та процедури моніторингу, подій у Сирії та гуманітарної кризи в різних регіонах внаслідок конфліктів тощо.
Представниками "Опозиційного блоку" (Ю.Льовочкіна та Д.Шпенов) в ПАРЄ були запропоновані поправки, прийняті Асамблеєю, зокрема: в Резолюції 2132(2016) – щодо захисту прав опозиції і незалежних ЗМІ, необхідності врахування рекомендацій Венеційської комісії та імплементації її рекомендацій щодо Закону про люстрацію, а також щодо забезпечення національного діалогу з метою гармонізації відносин між різними складовими українського суспільства; в Резолюції 2133(2016) – щодо необхідності перегляду рішення України про відступ від зобов'язань на регулярній основі відповідно до принципів необхідності, пропорційності і недискримінації.
Головуючим було оголошено, що наступна частина чергової сесія ПАРЄ відбудеться 23-27 січня 2017 року.
Зустрічі, інші заходи
За підтримки Голови української делегації В.Ар’єва відбувся круглий стіл на тему «Парламентські вибори у Росії». Учасники заходу заслухали виступ віце-голови російської політичної партії ПАРНАС І.Яшина, зокрема щодо численних порушень в РФ під час перебігу нещодавньої виборчої кампанії, дня виборів та підрахунку голосів.
Також відбувся круглий стіл на тему «Крим: окупація як причина переміщення ув’язнених осіб, кримських татар, етнічних українців та інших груп населення», який був організований заступником керівника української делегації Г.Логвинським. Перед учасниками заходу, виступив народний депутат України М.Джемілєв з інформацією щодо перебігу останніх подій у АРК. У заході також взяли участь Владика Климент, Архиєпископ Сiмферопольський i Кримський, експерти Регіонального центру з прав людини Р.Мартиновський та Української Гельсінської спілки Д.Свиридова.
За сприяння української делегації відбулися зустрічі колишніх українських полонених Г.Афанасьєва і В.Жемчугова з керівництвом політичних груп АЛДЄ, Європейських консерваторів та Європейської народної партії, а також з керівником Департаменту з прав людини Ради Європи Д.Джакомопулосом.
Відбулась зустріч української делегації з нідерландськими колегами. Сторони обговорили питання щодо правових наслідків результатів референдуму про схвалення Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, розслідування катастрофи MH17, незаконних виборів до Держдуми РФ на території Автономної Республіки Крим та перспективи повернення російської делегації в Асамблею.
Голландська сторона, зокрема, погодилась з народними депутатами України, що Росія не продемонструвала жодного прогресу у виконанні вимог ПАРЄ, висунутих у зв’язку з агресією проти нашої країни, і негативно поставились до ініціативи внесення змін до Правил процедури Асамблеї, які б уможливили гарантоване відновлення повноважень російської делегації.
Висновки і пропозиції
1.
Робота членів української делегації під час частини сесії Асамблеї була
активною та результативною.
2.
В Асамблеї, серед її керівництва, істотно посилилась риторика щодо необхідності
відновлення повноцінного діалогу з російськими парламентаріями. Українська
делегація вважає таку позицію неприпустимою у зв’язку з відсутністю прогресу
щодо виконання Росією вимог Асамблеї,
спрямованих на відновлення територіальної цілісності нашої держави та
припинення військової агресії РФ проти України, і тому просить Міністерство
закордонних справ України інтенсифікувати дипломатичні зусилля в країнах-членах
з метою не допустити поширення підтримки ідеї пом'якшення чи скасування санкцій
проти делегації РФ в ПАРЄ.
3. За
підсумками дебатів в Асамблеї було ухвалено резолюції стосовно України - «Політичні наслідки російської агресії в
Україні» та «Засоби правового захисту у випадках порушень прав людини на українських
територіях, непідконтрольних українській владі». Слід зазначити, що
більшість поправок української делегації, спрямованих на формування актуальної,
об’єктивної та чіткої позиції ПАРЄ в цих питаннях були враховані у даних
резолюціях, що стало серйозною дипломатичною перемогою України. Одним із
досягнень стала зміна, в результаті
поданої українцями поправки, назви доповіді К.Зеленкової
«Політичні
наслідки конфлікту в Україні» на назву «Політичні наслідки російської агресії в
Україні», що стало першим документальним визнанням міжнародною організацією
подій на Донбасі та в Криму російською агресією проти нашої держави.
4.Успішному результату розгляду та прийняттю зазначених резолюцій передувала активна і цілеспрямована робота членів української делегації з роз’яснення ситуації на Сході України та в Криму, інформування про безпосередню роль Росії у розв’язанні та підтримці військових дій, заходів, які вживає українська влада для подолання наслідків російської агресії, нівелювання спроб певних представників ПАРЄ внести зміни до регламенту Організації, які б уможливили «безпроблемну» ратифікацію повноважень російської делегації на січневій частині сесії 2017 року, на засіданнях політичних груп, профільних комітетів, а також під час персональних зустрічей з європейськими парламентаріями в «кулуарах» Асамблеї.
5.
Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України,
надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до профільних
комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України,
Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Ради
національної безпеки і оборони України, а також розмістити на веб-сайті
Верховної Ради України.
6. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації та Міністерству закордонних справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.
Голова Української делегації Володимир АР’ЄВ