ЗВІТ
за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України
у Парламентській асамблеї Ради Європи
під час Четвертої частини сесії ПАРЄ 2018 року
(м. Страсбург, 8-12 жовтня 2018 року)
Загальна
інформація
У роботі Четвертої частини сесії ПАРЄ 2018 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: В.І.Ар’єв (Голова делегації), Ю.В.Льовочкіна (перший заступник Голови делегації), Г.В.Логвинський (заступник Голови делегації), С.В.Соболєв (заступник Голови делегації), І.В.Геращенко, Б.Ю.Береза, В.В.Голуб, О.О.Гончаренко, М.Джемілєв, Л.О.Ємець, О.С.Сотник, О.В.Ляшко, В.І.Вовк, С.І.Кіраль, С.П.Лабазюк, А.Я.Лопушанський, В.В.Новинський, К.Г.Усов. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: Керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України Б.М.Колісниченко, Перший заступник керівника Управління О. В. Фурман, заступник керівника відділу Управління Я.А.Жиденко, головний консультант Управління Є.П.Козаченко.
Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення таких питань: «Підвищення ефективності процесу прийняття рішень Парламентською Асамблеєю щодо повноважень та голосування», «Поводження з палестинськими неповнолітніми в рамках системи правосуддя Ізраїлю», «Регулювання іноземного фінансування ісламу в Європі для запобігання радикалізації та ісламофобії», «Радикалізація мігрантів та громад діаспори в Європі», «Приватне та сімейне життя: досягнення рівності незалежно від сексуальної орієнтації», «Необмежений доступ Ради Європи до органів ООН із спостереження за дотриманням прав людини до держав-членів, у тому числі до «сірих зон», «Ядерна безпека та безпека в Європі», «Домовленості, що обговорюються у рамках кримінальних процедур: потреба у мінімальних стандартах для систем відмови від процесу», «Возз’єднання сім’ї в державах-членах Ради Європи», «Міграція з точки зору рівності між жінками та чоловіками: надання жінкам можливості стати ключовими акторами в процесі інтеграції», «Аварія літака ВПС Польщі ТУ-154М, що перевозив делегацію Польської держави, 10 квітня 2010 року на території Російської Федерації», обговорення Звіту щодо результатів Спостереження за достроковими президентськими та парламентськими виборами в Туреччині (24 червня 2018 року), звіту про діяльність Бюро та Постійного комітету, представлення інформації Комітету міністрів Ради Європи, церемонію вручення Премії імені Вацлава Гавела.
Перебіг пленарних
засідань та засідань робочих органів Асамблеї
08 жовтня 2018 року, відкриваючи засідання осінньої сесії, Л. Морі Паск’є наголосила, що одна із основних цілей цієї сесії – дебати щодо можливих змін до Правил процедури, оскільки функції Асамблеї мають бути адаптовані до нових реалій і виконуватися ефективно. Вона також наголосила, що відносини з Парламентом Російської Федерації – політична проблема, яка має бути вирішена шляхом діалогу. Л. Морі Паск’є підкреслила, що кожен представник ПАРЄ, у межах своїх повноважень та інституційних прерогатив, повинен сприяти збереженню та захисту основних прав людини. У цьому контексті вона нагадала про важливість діалогу між статутними органами – Комітетом міністрів та Асамблеєю. На її думку, правильна відповідь на будь-яку кризу – збиратися разом і працювати конструктивно поруч.
В цей день було затверджено остаточний порядок денний Осінньої частини сесії 2018 року ПАРЄ. Повноваження нових членів Асамблеї та їх заступників, а також зміни у складі комітетів були затвердженні без зауважень парламентаріїв. Також цього дня була присуджена шоста Премія Вацлава Гавела з прав людини (премія, яка відмічає видатні дії громадянського суспільства у захисті прав людини), Керівнику Центра у місті Грозний (Російська Федерація) «Меморіал прав людини в Чечні» О.Тітієву.
Парламентаріям
було представлено Звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету.
Член української делегації О.Сотник представила звіт щодо результатів Спостереження за достроковими президентськими та парламентськими виборами в Туреччині (24 червня 2018 року).
Під час дебатів щодо згаданих звітів, заступник Голови Української делегації С.Соболєв наголосив на необхідності аналізу роботи Бюро та Постійного комітету. На його думку, в кожний звіт щодо результатів спостереження за виборами необхідно додати новий пункт або главу, яка буде містити конкретні факти впливу іноземних країн на виборчий процес в країнах, де проходили вибори.
Голова української делегації В.Ар’єв акцентував увагу парламентаріїв на тому, що незважаючи на те, що питання незалежності від будь-якого тиску під час проведення виборів обговорюється в Асамблеї, така проблема існує в самій Асамблеї. Він, як член Бюро, а також багато його колег обговорили питання, що може мати серйозний вплив на голосування (яке відбудеться 9 жовтня) в Асамблеї, а саме – так званого правового аналізу офісу Генерального секретаря. Члени Бюро підняли це питання, оскільки була спроба підпорядкувати Асамблею Комітету міністрів Ради Європи.
09 жовтня 2018 року відбулися важливі дебати на тему: «Підвищення ефективності процесу прийняття рішень Парламентською Асамблеєю щодо повноважень та голосування».
Під час цих дебатів Голова української делегації В.Ар’єв закликав парламентаріїв звернути увагу на доповідь, оскільки незважаючи на назву, він стосується права голосу Російської Федерації в ПАРЄ. Росія не залишає Раду Європи. Вона залишила Асамблею, як протест на обмеження своїх прав. В.Ар’єв висловив сподівання, що для парламентаріїв на першому місці – принципи, а не гроші. Якщо принципи загубляться, то і гроші разом з ними.
Член української делегації В.Голуб акцентував увагу парламентаріїв на тому, що немає нагальної необхідності змінювати правила. Оскільки така зміна буде корисною лише для тих країн, які не знають і не хочуть поважати норми міжнародного права та фундаментальні цінності західної демократії. Росія хоче змінити правила, тому що це ускладнить процес застосування санкцій проти неї. Розглядаючи варіант повернення Росії до ПАРЄ, В.Голуб висловив здивування, чому деякі парламентарії хочуть повернути до ПАРЄ країну, яка порушує норми міжнародного права, приєднала частину території сусідньої суверенної держави, відмовляється виконувати рішення Європейського суду з прав людини і шантажує Раду Європи, відмовляючись платити свій річний внесок.
На думку члена української делегації О.Сотник, члени Асамблеї, як представники громадян своїх країн, забули цінності Організації. Створюючи систему захисту прав людини та заявляючи громадянам про зміцнення та підтримку цих прав в Парламентській Асамблеї, парламентарії забули про те, що вони не мають права зраджувати принципам. Члени Асамблеї також забули, що ця Організація – не для парламентарів, вона – для людей, що страждають в сірих зонах та на окупованих територіях і шукають справедливості у багатьох державах-членах. Якщо Росія повернеться до ПАРЄ, це буде суперечити всім принципам та стандартам Організації.
Член української делегації О.Гончаренко акцентував
увагу членів Асамблеї на тому, що незважаючи на всі виступи та слова, доповідь
стосується РФ і ціль доповіді - підкоритися шантажу з боку РФ, тим самим
забезпечити безумовне її повернення до ПАРЄ. Прихильники
цього плану не люблять називати це капітуляцією, вони називають це
"діалог" та "компроміс". Але компроміс – це коли дві
сторони змінюють свої позиції, щоб зробити їх ближчими одна одній. Росія
взагалі не змінила свою позицію. І не виконує жодне рішення, прийняте
Парламентської Асамблеї Ради Європи. І тому це не компроміс.
Заступник Голови Української делегації С.Соболєв сказав, що повністю погоджується з думкою, що парламентарії не можуть нести відповідальність за дії своїх урядів, навіть за кримінальні дії. Але це не стосується Російської Федерації. Російська Федерація прийняла новий закон згідно з яким, якщо хтось оголосить, що Крим є територією України, вони будуть ув'язнені. Люди кажуть, що 100-120 мільйонів громадян Російської Федерації повинні мати можливість звертатися до Європейського суду з прав людини, але, відповідно до закону, прийнятого більше двох років тому Державною Думою Росії, остаточне рішення належить Конституційному Суду Російської Федерації.
Член української делегації І.Геращенко сказала, що декілька днів тому отримала листи від двох українських політичних в’язнів Кремля: один від українського журналіста Р.Сущенка, інший від О.Сенцова. Вони вдячні усім європейським політикам, які борються за їх звільнення. Вони закликають всіх нас не переставати боротися за звільнення всіх українських політв'язнів. Вони також закликають нас продовжувати захищати демократичні цінності та принципи і боротися проти російської агресії. І.Геращенко нагадала всім парламентаріям, що в 2015 році члени Асамблеї проголосували за резолюцію, яка вимагала звільнення О.Сенцова, але він зараз вмирає у в'язниці. Російська Федерація нічого не зробила для звільнення політв'язнів, не повернула Крим Україні, не відкликає своїх військових з Донбасу, не визнає причетність до катастрофи MH17. Парламентаріям було сказано, що Рада Європи не зможе вижити без участі Російської Федерації. Україна, незважаючи на економічну кризу в країні та незважаючи на скромний бюджет, погодилася надати додаткові 400 тисяч доларів до бюджету Ради Європи. Україна є країною, яка цінує принципи. Українська делегація рішуче виступає проти ідеї ослаблення прав і повноважень Асамблеї. І.Геращенко закликала всіх не зраджувати принципам Асамблеї.
Член української делегації О.Ляшко акцентував увагу Парламентаріїв на тому, що чотири роки тому після окупації Донбасу та Криму Асамблея прийняла рішення щодо російської делегації в ПАРЄ, але з того часу нічого не змінилося. Путін не виконав жодної вимоги. Його війська продовжували вбивати громадян України. Два мільйони українців позбавлені житла, роботи. Росіяни вбивають людей у Великобританії, Сирії; частини України, Молдови, Грузії, Азербайджану окуповані. Існують також конфлікти на європейському континенті, що відбуваються за участю російських військ. Зранку цього дня в Чернігівщині диверсанти підірвали великий склад боєприпасів, внаслідок чого десятки тисяч людей евакуйовані.
На цей час в Парламентській Асамблеї, яка була створена 70 років тому, щоб виступати за принципи та цінності, парламентарії говорять про повернення Росії. Парламентська Асамблея Ради Європи, на яку дивляться українці, на регулярній основі розповідає, що Європа це зразок і їй треба наслідувати. Але ми бачимо лише зраду, домовленості, пріоритети заради грошей, а не заради принципів. О.Ляшко закликав парламентаріїв не показувати поганого прикладу не тільки українцям, але й усьому світу. На його думку повернення Росії до ПАРЄ – перемога Путіна в гібридній війні, яка ведеться не тільки проти України, але й проти Ради Європи.
Член української делегації Б.Береза звернув
увагу парламентаріїв на те, що РФ не розуміє цивілізації, культури та правил
поведінки, вона розуміє тільки мову сили. Метою цієї
доповіді є участь Росії в ПАРЄ. Ця доповідь підриває європейські демократичні
стандарти. Б.Береза закликав всіх не забувати
те, що РФ зайняла Крим, і вона винна у подіях на Донбасі.
Завдяки зусиллям української делегації, члени Асамблеї проголосували про перенесення розгляду питання «Підвищення ефективності процесу прийняття рішень Парламентською Асамблеєю щодо повноважень та голосування» на наступний рік.
В цей день перед парламентаріями виступив Міністр закордонних
справ Тунісу Х.Жінауі.
Також відбулися дебати на тему: «Поводження з палестинськими неповнолітніми в рамках системи правосуддя Ізраїлю» та вибори кандидатів від Албанії та Норвегії до Європейського суду з прав людини. Від Албанії було обрано Д.Павлі, від Норвегії – А.Бардсен.
10 жовтня 2018 року відбулися дебати на теми: «Регулювання іноземного фінансування ісламу в Європі для запобігання радикалізації та ісламофобії», «Радикалізація мігрантів та громад діаспори в Європі», «Приватне та сімейне життя: досягнення рівності незалежно від сексуальної орієнтації». Була також представлена інформація Комітету міністрів Ради Європи.
Також
відбулися поточні дебати на тему «Майбутнє Ради Європи», в яких взяли активну участь члени української делегації.
Член української делегації К.Усов акцентував увагу парламентаріїв на тому, що в постійно змінюваному світі, Європі потрібний сильний та потужний правозахисник. Щоб бути сильною Організацію, необхідно досягнути чотирьох цілей:
- перемогти корупцію всередині Організації: очистити її від політичного бруду, від брудних грошей та тіньових домовленостей, які можуть знищити будь-який політичний орган;
- розвивати імунітет від партій, які намагаються поглиблювати деградацію Організацію зсередини;
- зменшити залежність від деяких бюрократів Ради Європи, особливо тих, хто вважає, що їхня робота не є інструментом демократії, а впливає на демократію;
- ніколи не забувати головну мету Асамблеї, заради якої необхідно працювати.
Член української делегації Л.Ємець наголосив,
що майбутнє Парламентської Асамблеї Ради Європи та цінності, на яких побудована
Організація, знаходяться під загрозою, оскільки існує агресор, який робить все
можливе, щоб зменшити вплив Організації. Росія з її
гібридною війною налаштована на зміну світового порядку. Вона не задоволена
форматом, в якому кожен має рівні права. Росія не рада тому, що будучи багатою
на ресурси країною і маючи ядерну зброю та велику армію, має ті самі права, що
і країна без ядерної зброї, нафти та газу. Росія хоче змінити верховенство
права на владу сили. Л.Ємець висловив сподівання, що ПАРЄ, незважаючи на всі виклики
буде продовжувати охороняти права людини.
Член української делегації О.Сотник наголосила, що для ПАРЄ головними викликами є довіра, єдність, підтримка основної ідеї Асамблеї, заради якої була створена сама організація. На її думку необхідно зупинити практику подвійних стандартів, необхідно стати більш прозорими. Парламентарії повинні дотримуватися принципів Асамблеї. Одна із основних частин нашої діяльності – це не прийняття рішень, а їх виконання державами-членами. Для того, щоб Організація зміцнилася і мала більшу вагу, необхідно знайти нові механізми, щоб держави-члени не просто слідкували, а виконували рішення, прийняті Асамблеєю.
Член української делегації О.Гончаренко наголосив, що в Україні майже 2 мільйони внутрішньо переміщених осіб, і ця кількість людей перевищує кількість населення в деяких європейських державах. Незважаючи на цю проблему, Україна не просить гроші, а намагається вирішити проблему внутрішньо переміщених осіб самостійно. Більш того Україна нещодавно зробила добровільний внесок до бюджету Ради Європи, незважаючи на складну ситуацію в країні. РЄ – єдина організація в світі, яка відстоює найвищі стандарти прав людини, верховенство права та демократію. На його думку, РЄ може бути сильною, і він вірить в її майбутнє.
Член української делегації С.Кіраль підкреслив, що він підтримує думку деяких виступаючих, що однією з ключових проблем і принципів, з яких ми маємо починати – це довіра. Парламентарії мають не брехати один одному, не маніпулювати інформацією. Взявши до уваги, що питання виключення із Асамблеї однієї з країн вже неодноразово піднімалося, він наголосив, що жодна країна не була виключена з Асамблеї, а Росія сама вирішила не брати участі. Він наголосив, що за 70 років світ змінився і необхідно вдосконалювати Організацію, захищати демократію, оскільки інституційний потенціал Організації зменшився. Він закликав парламентаріїв приєднатися до нього та закликати Т.Ягланда представити до наступного засідання Комітету з правил процедури, імунітетів та інституційних справ (яке відбудеться 10 грудня) проект реформ та план, що стосуються того, як буде існувати Організація без фінансового внеску Росії в 2019 році.
Під час дебатів на тему: «Необмежений доступ Ради Європи до органів ООН із спостереження за дотриманням прав людини до держав-членів, у тому числі до «сірих зон» член української делегації О.Сотник, виступаючи від Альянсу лібералів та демократів за Європу, сказала що їхня група вважає, що люди, які живуть в «сірих зонах», потребують допомоги та уваги більше, ніж будь-хто інший. Ці люди потребують нових механізмів, які дозволять захищати їх права. Одна з головних проблем полягає в тому, що установам та їхнім представникам заборонений доступ до "сірих зон". В Криму постійно зловживають правами меншин, особливо кримських татар шляхом переслідування, незаконної депортації, заборони Меджлісу. Громадяни не мають права висловлювати свою думки, оскільки це буде загрожувати їх життю та здоров’ю. Така ж ситуація і в окупованому Донбасі. Там немає справедливості та поваги до людського життя. Були численні повідомлення про те, що цивільні особи піддаються катуванню, а також ув’язненню без судового розгляду. Тому необхідно, у випадках, коли ми не маємо доступу до певної території, створювати віддалену місію та робити висновки за результатми опитувань свідків, громадян, жертв та правозахисників. Необхідно також реалізувати рішення Моніторингового комітету про окремі регулярні звіти про Крим. Також важливо, щоб Комісар РЄ з прав людини, пані Д.Міятович якнайшвидше оновила доповідь за 2014 рік. Ми повинні застосовувати більший тиск і бути дуже прямими у наших вимогах до Росії.
11 жовтня 2018 року під час дебатів на тему: «Ядерна безпека та безпека в Європі» член української делегації В.Вовк зазначив, що в минулому він був ядерним фізиком і брав участь у міжнародних заходах з питань ядерної безпеки. Враховуючи власний досвід, він наголосив, що назва доповіді не відповідає питанню, яке розглядалося. Він акцентував увагу на тому, що проблема ядерної безпеки, як правило, розглядається у сфері нерозповсюдження ядерної зброї та запобігання ядерному тероризму. Для розгляду питання ядерної безпеки в Європі, парламентарії повинні брати до уваги історичний досвід України у відмові від ядерного арсеналу. Коли Радянський Союз розпався, Україна успадкувала третій за величиною ядерний арсенал в світі. У 1994 році Україна разом зі Сполученими Штатами Америки, Великобританією та Росією підписала Будапештський меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Цим Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії її безпеки та територіальної цілісності, які надали найбільші ядерні держави. На цей час, агресія Росії проти України підриває весь глобальний режим нерозповсюдження ядерної зброї та спонукає інші держави, які є вразливими до зовнішніх небезпек, розглядати ядерну зброю, як законний спосіб стримування агресії.
Член української делегації М.Джемілєв наголосив, що Україна на початку 90-тих років відмовилася від ядерної зброї, коли вона стала незалежною державою. Україна оголосила себе зоною, вільною від ядерної зброї, а ядерні боєголовки були відправлені до Російської Федерації. Україні гарантували збереження територіальної цілісності. В 2014 році відбулося вторгнення на територію України: Кримський півострів та частину Східної України було захоплено (площа захопленої території еквівалентна площі Нідерландів). Міжнародне співтовариство прийняло безліч резолюцій, у тому числі у Парламентській Асамблеї, а також в ООН та ОБСЄ, але окупація до цих пір продовжується, відбуваються грубі порушення прав людини, чисельні вбивства, витісняються корінні народи – люди вимушені тікати з рідних домівок. В той же час українці бачать масовий наплив людей з Російської Федерації на ці території. На окупованих територіях здійснюються численні військові злочини.
Цього дня Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд відповідав на запитання членів Асамблеї. Відповідаючи на запитання члена української делегації С.Кіраля щодо функціонування РЄ без грошей Росії і термінового представлення плану подальший дій, Т.Ягланд відповів, що готовий представити бюджет Організації без внеску Російської Федерації.
Під час
дебатів на тему: «Роль національних парламентів у забезпеченні успіху процесів
децентралізації» член української
делегації О.Гончаренко, виступаючи від імені Європейської консервативної
групи, наголосив, що децентралізація – дуже важливе питання, а її основний
принцип – субсидіарність. Децентралізація та принцип субсидіарності свідчать
про те, що рішення щодо політичних та соціальних питань повинні бути
максимально наближені до громадян. В Україні, відразу
після революції гідності, була розпочата реформа децентралізації. О.Гончаренко
поінформував парламентаріїв, що він, як Секретар Комітету Верховної Ради України з питань державного
будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, відповідає за реформу децентралізації. Він наголосив, що
ця реформа – одна з найбільш успішних реформ, які Україна здійснила за останні
роки. Він закликав всіх
парламентаріїв працювати над децентралізацією і висловив готовність поділитися
досвідом, який Україна має у цій сфері.
Член української делегації В.Голуб зазначив,
що в 21 столітті виникла необхідність змінювати державне управління. В Україні
було розпочато процес децентралізації. В квітні 2014 року було прийнято стратегію реформування місцевих органів влади та
розширення їх повноважень. Верховна Рада прийняла закон про об'єднання окремих
громад. Це стало основою для децентралізації. Через чотири роки це найбільш
успішна реформа в Україні, яка дає позитивні результати. Процес децентралізації
в Україні є моделлю для інших країн. Україна прагне перейти від недемократичного
минулого до яскравого майбутнього, де присутні свобода та демократичні
цінності.
Член української делегації А.Лопушанський проінформував
парламентаріїв про досвід децентралізації України. В умовах реформи
децентралізації існує дефіцит висококваліфікованих управлінських кадрів для місцевого
самоврядування, особливо для сільських та міських рад. Ефективне функціонування
системи державного управління та місцевого самоврядування безпосередньо залежить від того, наскільки
ефективно підібрані кадри. Непрофесійні рішення можуть негативно впливати на
стан всього суспільства і можуть призвести до зменшення довіри населення до
влади. Для успішного завершення проведення децентралізації в Україні необхідно
створити заклад, який буде готувати службовців та підвищувати їх кваліфікацію
відповідно до європейського досвіду.
В цей день також відбулися дебати на теми: «Возз’єднання сім’ї в державах-членах Ради Європи» та «Міграція з точки зору рівності між жінками та чоловіками: надання жінкам можливості стати ключовими акторами в процесі інтеграції».
12 жовтня 2018 року Віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи В.Ар’єв головував на засіданні Парламентської Асамблеї під час дебатів на тему: «Домовленості, що обговорюються у рамках кримінальних процедур: потреба у мінімальних стандартах для систем відмови від процесу».
Під час цих дебатів Заступник Голови Української делегації Г.Логвинський, виступаючи від імені Європейської народної партії, поінформував членів Асамблеї, що деякі країни ЄС вже використовують мирові угоди, щоб полегшити роботу правоохоронних органів та інших сторін, а також скоротити витрати громадськості на судове провадження. У той же час використання такого механізму несе серйозні ризики. Під тиском та шантажем правоохоронні органи, часто без адвокатів, можуть змусити людей свідчити проти себе або надавати неправдиві свідчення проти інших людей в обмін на обіцянку уникнути подальшого переслідування. В країнах з молодою демократією, таких як Україна, способи шантажу, розслідування, переслідування та тиск на членів сім’ї добре відомі правозахисникам. Такий тиск часто застосовується до адвокатів, правозахисників і порушує принципи верховенства права. Ці правопорушення були задокументовані у багатьох звітах та висновках міжнародних та національних правозахисних організацій.
Цього дня під
час дебатів на тему: «Аварія літака ВПС Польщі ТУ-154М, що перевозив делегацію
Польської держави, 10 квітня 2010 року на території Російської Федерації» Голова української делегації В.Ар’єв
нагадав парламентаріям, що Будапештський меморандум
гарантував Україні незалежність та її територіальна цілісність. Але події після
2014 року продемонстрували, що це не так. Він закликав членів Асамблеї діяти та
проводити дебати в усіх міжнародних організаціях, щоб вирішити питання розслідування
трагедії аварії літака, яке триває з 2010 року.
В.Ар’єв висловив підтримку польським колегам, які
прагнуть дізнатися правду Смоленської трагедії.
Член української делегації А.Лопушанський наголосив, що Україна повністю підтримує проект резолюції, який вимагає від Російської Федерації повернення уламків президентського літака «Туполєв», що розбився поблизу Смоленська 10 квітня 2010 року. Уламки літака є власністю Польської держави і їх слід негайно повернути польській стороні. Минуло більше восьми років, але до цих пір не завершилось розслідування і винні особи не покарані. Росія є професіоналом із приховування та введення в оману, а також має великий досвід незаконного привласнення чужих речей, зокрема уламків літака, а також суверенних територій сусідніх держав, таких як Грузія та Україна. А.Лопушанський закликав РФ повернути уламки літака країні, якій вони належать.
Зустрічі,
інші заходи
8 жовтня 2018 відбувся захід, ініційований Головою української делегації В.Ар’євим на тему: «Яким чином Російська Федерація загрожує журналістам за кордоном». Під цього заходу виступили Голова української делегації В.Ар’єв, російський журналіст А.Бабченко, автор книги "Преса: як Росія знищила медіа свободу в Криму" Ю.Луканов, інші представники кримських правозахисних організацій.
9 жовтня 2018 року відбувся захід, організований членом української делегації В.Новинським на тему: «1030-річчя хрещення Київської Русі». Члени Асамблеї мали можливість ознайомитися з виставкою, серед експонатів якої було факсимільне видання першої Біблії українською мовою, опублікованої в 1561 році – «Пересопницьке Євангеліє», а також послухати хор духовної семінарії і переможця музичного конкурсу «Голос країни-2017», протоієрея Олександра Клименка.
10 жовтня 2018 року відбувся захід, організований членом української делегації С.Лабазюком та народним депутатом України О.Фельдманом на тему: «Розвиток європейської парадигми «Людство та природа» в Україні». Під цього заходу члени Асамблеї, а також діти з України, які мали ознайомчий візит до будівлі ПАРЄ, ознайомитися з діяльністю проектів, направлених на вирішення актуальних проблем екосфери не тільки в Україні, а й в Європі, а саме: Всеукраїнський соціально-гуманітарний мультикомплекс «Фельдман Екопарк», Всесвітній відкритий фонд реабілітації та реінтродукції тварин (WOFARR), інші благодійні проекти Міжнародного благодійного фонду «Фонд Олександра Фельдмана».
11 жовтня 2018 року за
підтримки заступника Голови делегації С.Соболєва відбувся захід на тему: «Обмеження свободи слова на тимчасово окупованих
територіях - заклик ПАРЄ та Ради Європи до дій»
Корисні посилання
1. Фотографії з Четвертої частини сесії 2018 року ПАРЄ доступні за посиланням:
http://media-gallery.coe.int/search/keyword?thes=30&word=1494&language=en_US
2. Текстові записи дебатів англійською мовою доступні за посиланням:
http://assembly.coe.int/ASP/Doc/nwCRListingSession_EN.asp?IDSession=201810