Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)

(загальна довідка)

Нарада з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), що проходила з 3 липня 1973 р. по 1 серпня 1975 р. за участю 33-х європейських держав, США і Канади, завершилася підписанням главами держав і урядів у Гельсінкі Заключного акту, який став довгостроковою програмою дій із будівництва єдиної, мирної, демократичної і процвітаючої Європи.

Згідно з Гельсінкським Заключним актом, до основних напрямів діяльності Організації відносяться наступні:

- питання, що стосуються безпеки в Європі;

- співробітництво в галузі економіки, науки, технологій та довкілля;

- співробітництво в гуманітарній та інших сферах (права людини, інформація, культура, освіта).

Важливими віхами розвитку Гельсінкського процесу стали засідання держав-учасниць у Белграді (1977-78 рр.), Мадриді (1980-83 рр.), Відні (1986-89 рр.).

Етапного значення набули зустрічі держав-учасниць ОБСЄ на найвищому рівні в Парижі (1990 р.), Гельсінкі (1992 р.), Будапешті (1994 р.), Лісабоні (1996 р.) та Стамбулі (1999 р.), Астані (2010р.). У результаті поступової інституціалізації і прийняття рішень про створення посади Генерального секретаря (1993 р.) та Постійної Ради (до 1994 р. - Постійний комітет) НБСЄ набула рис міжнародної регіональної організації.

У відповідності з рішенням Будапештського самміту з 1 січня 1995 р. Нарада з безпеки та співробітництва в Європі змінила свою назву на Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Сьогодні учасницями ОБСЄ є 57 країн (рішення Ради Міністрів ОБСЄ №MC.DEC/2/12 від 21 листопада 2012 р. про приєднання Монголії до ОБСЄ).

Регіон відповідальності Організації охоплює Європу, Далекий Схід, Центральну Азію та Північну Америку. Крім того, з ОБСЄ підтримують зв’язки різного рівня та інтенсивності низка держав інших регіонів - Алжир, Єгипет, Ізраїль,

Йорданія, Марокко, Туніс (так звані середземноморські партнери); Афганістан, Республіка Корея, Таїланд і Японія (азійські партнери).

Основні інститути ОБСЄ:

Зустрічі на найвищому рівні (Саміти) є представницькими форумами за участю глав держав та урядів країн-учасниць, які проводяться для обговорення стану справ у галузі забезпечення стабільності та безпеки в регіоні відповідальності ОБСЄ, прийняття відповідних рішень, спрямованих на їх зміцнення, окреслення головних напрямків діяльності Організації у коротко- та довгостроковій перспективі. Останній самміт ОБСЄ відбувся у грудні 2010 року в Астані.

Рада Міністрів (РМ) ОБСЄ, в засіданнях якої беруть участь міністри закордонних справ держав-учасниць, є центральним директивним та керівним органом ОБСЄ. Останнє засідання РМ ОБСЄ відбулося 6-7 грудня 2012 р. у Дубліні (Ірландія). Наступне засідання відбудеться у грудні ц.р. у Києві.

Постійна Рада (ПР) ОБСЄ - постійно діючий орган, у рамках якого на рівні постійних представників держав-учасниць проводяться політичні консультації, приймаються рішення з усіх питань поточної діяльності ОБСЄ. Пленарні засідання ПР ОБСЄ відбуваються щочетверга у Відні.

Форум із співробітництва у галузі безпеки (ФСБ) проводить свою роботу на постійній основі у Відні. Він складається з представників делегацій держав-учасниць ОБСЄ, займається обговоренням питань контролю над озброєннями, роззброєння, зміцнення заходів довіри та безпеки.

Парламентська Асамблея (ПА) ОБСЄ - створена в квітні 1991 р.; пленарні засідання проводяться раз на рік за підтримки Секретаріату ПА, який розташовано в Копенгагені. Діючий Голова ОБСЄ підтримує контакт з ПА на постійній основі, інформує її учасників про роботу Організації. Літня сесія ПА ОБСЄ відбулась 5-9 липня 2012р. (м.Монако), в ході якої Головою ПА ОБСЄ терміном на один рік було обрано представника Італії – Рікардо Мільйорі.

Секретаріат ОБСЄ, роботою якого керує Генеральний секретар ОБСЄ (з 1 липня 2011 р. цю посаду обіймає Ламберто Дзанньєр, Італія), здійснює керівництво роботою місій та центрів Організації, що розгорнуті у державах-учасницях, обслуговує діяльність інших керівних органів ОБСЄ, забезпечує проведення різноманітних конференцій, займається адміністративно-бюджетними питаннями, кадровою політикою, відповідає за зв’язок із міжнародними організаціями, пресою тощо.

З метою підвищення ефективності роботи Секретаріату ОБСЄ та інших інституцій Організації в економічному та екологічному вимірах з січня 1998 р. в Секретаріаті запроваджено посаду Координатора діяльності ОБСЄ в сферах економіки та довкілля, на яку 1 грудня 2008 р. було призначено Г.Свілановича (Сербія). Мандат Г.Свілановича завершується у 2013 р.

Спеціальний представник та координатор ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми надає допомогу державам-учасницям в імплементації зобов’язань та застосуванні рекомендацій, передбачених у Плані дій ОБСЄ щодо боротьби з торгівлею людьми. З січня 2010 року посаду Спеціального представника ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми обіймає представниця Італії М.Ґ.Джаммарінаро.

Діючий Голова ОБСЄ є головною політичною фігурою в ОБСЄ. Він відповідає за загальну координацію та консультації з питань поточної політичної діяльності Організації. Посаду Діючого Голови ОБСЄ обіймає Міністр закордонних справ України Л.О.Кожара (термін закінчення повноважень 31 грудня 2013 р.).

У своїй роботі Діючий Голова спирається на допомогу:

- попереднього і наступного Голів, які діють спільно в якості Трійки (сьогодні це Ірландія, Україна, Швейцарія);

- спеціальних груп, які призначаються безпосередньо Діючим Головою;

- особистих представників, які також призначаються Діючим Головою з наданням конкретного мандату та завдань у різних сферах компетенції ОБСЄ.

Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) – сприяє проведенню демократичних виборів у державах-учасницях, включаючи направлення спостережних місій, а також надає практичну допомогу в утвердженні демократичних інститутів та прав людини, зміцнення громадянського суспільства та верховенства права. Офіс БДІПЛ розташований у Варшаві. З червня 2008 р. посаду Директора БДІПЛ ОБСЄ обіймає представник Словенії Я.Ленарчич.

Верховний комісар у справах національних меншин (ВКНМ) - забезпечує раннє попередження конфліктів, пов’язаних із проблемами національних меншин. Секретаріат ВКНМ розташований у Гаазі. З 2007 р. на посаді ВКНМ перебуває представник Норвегії К.Воллєбека. Мандат К.Воллєбека завершується у 2013 р.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ - сприяє виконанню країнами-учасницями своїх зобов’язань у галузі свободи засобів масової інформації, яка є критично важливою для забезпечення нормального функціонування відкритого демократичного суспільства, а також системи підзвітності урядів своїм громадянам. Цей інститут ОБСЄ був створений у кінці 1997 р. З 2010 р. посаду Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ обіймає Д.Міятович (Боснія і Герцеговина).

Місії ОБСЄ (15) – функціонують в Південно-Східній Європі: Присутність ОБСЄ в Албанії, Місії ОБСЄ в Боснії і Герцеговині, Чорногорії, Сербії, Косово, Скоп’є; у Східній Європі: Місія ОБСЄ в Молдові, Координатор проектів ОБСЄ в Україні; на Південному Кавказі: Офіси ОБСЄ в Єревані та Баку; у Центральній Азії: Офіс ОБСЄ в Таджикистані, Центри ОБСЄ в Астані, Ашхабаді, Бішкеку, Координатор проектів ОБСЄ в Узбекистані.

Ці інститути слугують інструментом попередження конфліктів та врегулювання криз на місцях, а також підтримки внутрішніх реформ в державах-учасницях ОБСЄ.

З 1 червня 1999 р. у Києві діє Координатор проектів ОБСЄ в Україні (КПОУ), створений замість Місії ОБСЄ, яка припинила своє існування. Закриття Місії ОБСЄ в Україні стало першим в історії Організації випадком завершення роботи її “польової структури” у зв’язку з успішним виконанням свого мандату. Мандат КПОУ передбачає здійснення проектної діяльності з українськими партнерами.

У рамках ОБСЄ проходять основні засідання відповідно до трьох вимірів діяльності Організації, зокрема: у військово-політичному вимірі - щорічна нарада ОБСЄ з огляду безпеки, у ході якої обговорюються безпекові питання, пов’язані із протидією транснаціональним викликам та загрозам, питання контролю над озброєннями та заходів зміцнення безпеки та довіри; попередження та вирішення конфліктів; економіко-довкільний форум є щорічнім засіданням в рамках економіко-довкільного виміру діяльності ОБСЄ, яке проводиться з метою надання політичного імпульсу діалогу у сфері економіки і довкілля, висунення пропозицій щодо практичних заходів, спрямованих на розвиток та розбудову економічної співпраці між державами-учасницями. Традиційним заходом у гуманітарному вимірі є щорічна Нарада ОБСЄ з огляду виконання зобов’язань державами-учасницями у людському вимірі, яка передбачає діалог між делегаціями держав-учасниць ОБСЄ та представниками громадянського суспільства з метою висвітлення здобутків на шляху виконання взятих зобов’язань у людському вимірі та внесення пропозицій для покращення дієвості роботи ОБСЄ на гуманітарному напрямку.

МЗС України