Розслідування злочинів ймовірно скоєних високими посадовцями під час правління Кучми в Україні – справа Гонгадзе як показовий приклад

Резолюція 1645 (2009)

1. Асамблея, нагадуючи про свою Резолюцію 1466 (2005) щодо виконання обов’язків і зобов’язань Україною, підкреслює важливість, яку вона приділяє безпеці журналістів та політичних активістів, особливо тих, які пов‘язані з опозиційними групами, в усіх державах-членах Ради Європи.

2. Злочини, скоєні проти журналістів та політичних активістів, мають розслідуватися компетентними органами як пріоритетні і без політичного втручання. Влада повинна робити все можливе, щоб виявити не лише тих, хто дійсно скоїв ці злочини, але й їхніх замовників та організаторів, безвідносно до чину чи посади підозрюваних.

3. Щодо справи Гонгадзе, Асамблея вітає чіткі висловлення, вжиті Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) шляхом визнання порушеними статті 2, 3 та 13 Європейської конвенції з прав людини у його ухвалі від 8-го листопада 2005 року і підкреслює важливість своєчасного та повного виконання ухвали, яке має включати – без затримок - проведення тих слідчих дій, які влада не провела.

4. Асамблея також схвалює нещодавнє визнання винними - за вбивство Георгія Гонгадзе - трьох колишніх офіцерів Міністерства внутрішніх справ. Проте, вона висловлює жаль з приводу звільнення з-під варти їхнього безпосереднього начальника, генерала Пукача, а потім його втечу під час спроби нового арешту, так само як і раптову смерть колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, що сталися за неясних обставин.

5. Асамблея залишається глибоко стурбованою відсутністю прогресу в притягненні до відповідальності тих, хто замовив і організував убивство Георгія Гонгадзе, і повторює свою думку, згідно з якою справа не може вважатися завершеною, допоки замовники й організатори не постануть перед судом, так само як і безпосередні виконавці злочину.

6. Автентичність записів розмов, які нібито були зроблені в кабінеті Президента і в яких йдеться про різні злочинні дії («записи Мельниченка»), має бути негайно перевіреною, щоби дозволити використовувати, відповідно до обставин, висновки цього аналізу як докази в суді.

7. Асамблея вітає те, що Генеральна прокуратура України готова дозволити участь іноземних експертів у вивченні записів і техніки, що використовувалася для запису, факт який повинен би спонукати свідка по цій справі своєчасно передати ці елементи органам влади. Висловлюючи жаль з приводу того, що українській владі було необхідно стільки часу щоб офіційно звернутися про юридичну співпрацю, вона запрошує відповідні органи розглянути це звернення на такій пізній стадії позитивно і з урахуванням технічних можливостей такої експертизи.

8. Незалежно від їхньої аутентифікації, ці записи можуть скерувати на цінні напрямки щодо свідків, або появі інших доказів, які можна буде використати. Інші слідчі дії, такі які були запропоновані командою слідчих у жовтні 2005 року, все ще мають бути виконаними, зокрема, розслідування обставин, за яких, у 2003 році, два високопосадовці, пан Дагаєв і пан Фере стали жертвами серцевих нападів, що спричинили смерть першого та хронічну недієздатність другого.

9. Щодо злочину проти політичного активіста О. І. Подольського, ПАРЄ вітає засудження колишніх міліціонерів, які визнали свою вину. Проте, в контексті справи Гонгадзе, вона вважає, що зараз слід ідентифікувати й притягнути до суду замовників та організаторів цього злочину.

10. Інші резонансні злочини, про які багато говорилося в ЗМІ, такі як, наприклад, злочини, жертвами яких став депутат Верховної Ради О.С.Єляшкевич і журналіст І.Александров, а також смерть в ув’язненні І.Гончарова, ймовірного керівника злочинної групи всередині МВС, свідчать про серйозну бездіяльність різних правоохоронних органів, як під час, так і після правління Кучми.

11. Виходячи з цього, Асамблея закликає:

11.1. Генеральну прокуратуру України відстежувати всі можливі напрямки розслідування, щоб виявити замовників і організаторів вбивства Гонгадзе, а також інших злочинів, вище зазначених у пунктах 9 і 10, і, зокрема:

11.1.1. активно продовжувати аутентифікацію «записів Мельниченка» за участю іноземних експертів;

11.1.2. використовувати всі інші наявні засоби, щоб встановити автентичність цих записів, такі як допит в якості свідків осіб, голоси яких ймовірно записані, й порівняти записані дискусії й події, які дійсно відбулися;

11.1.3. відкрити кримінальну справу, щоб встановити відповідальність за ненадання захисту Г.Гонгадзе й правильно розслідувати його зникнення, так як це визначено Європейським судом з прав людини, і як це вимагається ПАРЄ в її Резолюції 1466 (2005).

11.1.4. розслідувати обставини звільнення з під варти генерала Пукача у 2003 році і, як повідомлялося, його втечі при пізнішій спробі арешту в Ізраїлі, й розпочати, як це й повинно бути, судовий процес проти відповідальних за це;

11.1.5. повторно розслідувати обставини смерті колишнього міністра внутрішніх справ, Юрія Кравченка, й розслідувати також можливий злочин у вигляді підбурювання до самогубства;

11.1.6. допитати в якості свідків інших високопосадовців або колишніх посадовців МВС, які можуть мати інформацію про спеціальний підрозділ, очолюваний генералом Пукачем;

11.1.7. встановити точні обставини, за яких два колишніх високопосадовця, які ймовірно є причетними до справи Гонгадзе, стали - через незначний час - жертвами серцевих нападів, які спричинили смерть пана Дагаєва, й перебування в комі пана Фере;

11.2. всі особи, голоси яких нібито фігурують в «записах Мельниченка», мають повністю співпрацьовувати з Генеральною прокуратурою, надавши зразки голосів з метою порівняння, а також в якості свідків;

11.3. українських політичних лідерів утримуватися від будь-якого втручання в розслідування щодо замовників і організаторів вбивства пана Гонгадзе та інших скоєних злочинів;

11.4. Комітету Міністрів РЄ продовжувати уважно відстежувати виконання ухвали Європейського Суду з прав людини у справі Гонгадзе й забезпечити, у співробітництві з українською владою, щоб всі необхідні слідчі заходи були вжиті, включаючи ті, що перелічені в вищезазначеному пункті 11.1.

ПАРЄ вирішує продовжити відстежувати за вищезазначеними справами в рамках моніторингової процедури щодо України.