Неофіційний переклад

Вирощування їжі та палива

Резолюція 1667 (2009)

1.      В умовах обмеженості викопних енергоресурсів і загрозливих наслідків кліматичних змін виробництво агропалива здавалося чудодійним рішенням.

2.       Однак зростання об’ємів його використання з метою зменшення енергетичної залежності та споживання викопного палива почало призводити до виникнення проблем іншого роду. Відомо, що призначення землі, що раніше використовувалась для вирощування їжі, для вирощування агропалива не лише мало згубні наслідки для виробництва їжі, але й викликало сумніви щодо того, чи справді воно допомагає зберегти довкілля.

3.       Окрім того дослідження показали, що агропаливо часто спричиняє більше викидів парникового газу, ніж викопне паливо, яке воно заміняє, якщо взяти до уваги усі фактори ланцюга його виробництва.

4.       Вирубка лісів та зміни у використанні земель спричиняють вивільнення великої кількості раніше накопиченого CO2. Окрім цього викиди газу є результатом виробництва, переробки та перевезення агропалива, так само як і розгортання технологій, що використовують нафтопродукти та інші компоненти, що викидають парникові гази.

5.      Деякі дослідження висувають припущення, що клімат був би більш ефективно захищений через збереження чи відновлення лісів і пасовищ, ніж через вирощування зернових для виробництва агропалива. Відновлення лісових насаджень дозволило б поглинути від двох до десяти разів більше CO2  за 30 років, ніж було б уникнено викидів через використання агропалива за цей період.

6.     Згідно з даними Організації економічної співпраці та розвитку (OECD), агропаливо допомогло б скоротити викиди CO2  лише  на 3% у найкращому випадку, при цьому вартість тонни збереженого CO2 становила б 360 євро.

7.      Розвиток агропалива, таким чином, є надзвичайно суперечливим питанням з точки зору енергетичного балансу. Іноді потрібно більше нафти, щоб виробити агропаливо.

8.       Щодо харчової складової цього питання, виявлено, що кількість зернових, необхідна для наповнення цистерни агропаливом, могла б годувати одну людину цілий рік. Згідно з підрахунками Організації з питань продовольства та сільського господарства (FAO) 10% загального зростання цін у продовольчому секторі спричинене виробництвом агропалива, тоді як Міжнародний валютний фонд (IMF) називає цифру 30%. Світовий банк оцінює цей показник приблизно в 75%.

9.       Дослідження Стенфордського університету показало, що агропаливо також має негативний вплив на здоров’я. Використання етанолу могло б легко спричинити набагато більшу проблему для охорони здоров’я, ніж сучасні патології, пов’язані із гідрокарбонатним забрудненням. Етанолові двигуни внутрішнього згорання підвищують рівень озонової токсичності у повітрі, зокрема, у містах, уже вражених забрудненням.

10.      Додаткова небезпека, пов’язана із розвитком агропалива – це поява агресивних неприродних видів, які, у разі поширення за межами територій вирощування, стають основною причиною знищення біорізноманіття.  

11.       Парламентська Асамблея була здивована тим, що Європейська Комісія вирішила надати сильну підтримку розвиткові агропалива, незважаючи на застереження науковців, фермерів та захисників довкілля. Та навіть більше вона була здивована твердженням Європейської Комісії про те, що агропаливо вплинуло лиш незначною мірою на зростання цін на продукти харчування, і що вона поставила за мету досягти 10% для агропалива до 2020 року.

12.       Асамблея вітає той факт, що Європейська Комісія переглянула свою позицію в липні 2008 р., наголошуючи на тому, що її цілі насправді не включали жодних конкретних зобов’язань щодо використання агропалива, але були пов’язані з усіма відтворюваними енергетичними ресурсами взагалі.

13.      Асамблея вважає, що для держав-членів та не членів, так само як і для Ради Європи та інших зацікавлених міжнародних організацій, є бажаним долучитись без затримки до пошуку компромісу між світовими паливними потребами (особливо у багатих країнах) та продовольчими потребами (особливо в бідних країнах).

14.      У зв’язку з цим Асамблея закликає уряди держав-членів Ради Європи, країн-спостерігачів та усіх зацікавлених міжнародних організацій розглядати агропаливо як один із ключових елементів у своїй політиці щодо відтворюваної енергії, і одночасно:  

14.1.        звертати більше уваги при розробці своєї енергетичної та сільськогосподарської політики на згубні впливи на довкілля, сільське господарство та продовольство у результаті надмірного виробництва агропалива, зокрема у світлі Директиви Європейського Союзу про відновлювальну енергію, затверджену Європейським Парламентом 18 грудня 2008 р.;

14.2.        вчитися на позитивних та негативних аспектах існуючих практик, оскільки навіть успішну модель не можна відтворити однаково, не беручи до уваги місцевих реалій; 

14.3.        призупинити з часом усі фінансові заохочення, що надаються виробникам агропалива і посилювати вільну торгівлю як агропаливом, так і сирими матеріалами, що використовуються для його виробництва;

14.4.       забезпечувати повну відповідність виробництва імпортованого агропалива критеріям стійкості та відповідним конвенціям Міжнародної організації праці;

14.5.        гарантувати, щоб агресивні неприродні види, якщо використовуються для виробництва агропалива, не поширювались за межі територій вирощування,  в основному через зменшення можливостей для поширення насіння; 

14.6.         заохочувати більше фінансування досліджень та розробок у сфері другого та наступних поколінь агропалива, одночасно чітко класифікуючи покоління агропалива за їх дією в аспекті використання ресурсів, впливу на довкілля та викидів парникових газів;

14.7.       підтримувати дослідження агропалива, створеного на основі водоростей;

14.8.        заохочувати створення біо-очисних заводів, спроможних виробляти весь спектр продуктів, що не обмежується агропаливом;

14.9.        вивчати більш детально усі можливості, що пропонуються альтернативними джерелами енергії для більш дешевого виробництва електрики;

14.10.       наголошувати на розвиткові політики, спрямованої на зменшення енергетичних потреб та викидів парникових газів, між тим заохочуючи виробництво транспорту, що одночасно менше забруднює довкілля і є більш енергетично ефективним, зокрема у світлі Директиви Європейського Союзу 2006/32/ЕС про енергоефективність кінцевого споживання, яку необхідно буде посилювати далі;

14.11.       заохочувати відновлення багатьох прихованих винаходів, що лежать без використання в європейських та національних патентних офісах, сучасна фінансова криза надає винахідникам та розробникам можливості отримання стартового капіталу, таким чином, стимулюючи інноваційну економіку та створюючи нові робочі місця.