Кількість абзаців - 286 Розмітка (ліва колонка)


Про загальну середню освіту (Друге читання)

0. Проект Закон України Про загальну середню освіту  
1. Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, яка покликана сприяти всебічному розвитку особистості, вихованню її високої відповідальності перед Українським народом.  
2. І. Загальні положення  
3. Стаття 1. Законодавство України про загальну середню освіту  
4. Відносини в галузі загальної середньої освіти регулюються Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, а також іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, що приймаються відповідно до них.  
5. Стаття 2. Завдання законодавства України про загальну середню освіту  
6. Завданнями законодавства України про загальну середню освіту є:  
7. забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти, яка є обов'язковою;  
8. створення нормативно-правової бази щодо забезпечення обов'язковості повної загальної середньої освіти;  
9. визначення змісту та структури загальної середньої освіти, а також управління нею;  
10. визначення прав, обов'язків та відповідальності юридичних і фізичних осіб у галузі загальної середньої освіти;  
11. створення умов для благодійної діяльності юридичних і фізичних осіб з метою розвитку загальної середньої освіти.  
12. Стаття 3. Загальна середня освіта  
13. Загальна середня освіта є обов'язковою основною складовою освіти України.  
14. Загальна середня освіта спрямована на забезпечення розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які грунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, системності, інтрегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.  
15. Стаття 4. Система загальної середньої освіти  
16. Систему загальної середньої освіти становлять загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, професійно-технічні та вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, що надають загальну середню освіту, заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчальнометодичні, навчально-виробничі, позашкільні заклади, а також органи управління загальною середньою освітою.  
17. Стаття 5. Завдання загальної середньої освіти  
18. Завданнями загальної середньої освіти є:  
19. виховання громадянина України;  
20. формування особистості дитини, розвиток її талантів і здібностей;  
21. забезпечення здобуття знань, умінь, навичок з навчальних дисциплін, підготовка учнів до трудової і професійної діяльності та подальшого здобуття освіти;  
22. виховання в учнів поваги до Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії;  
23. виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і народів;  
24. сприяння фізичному, психічному і духовному здоров'ю дитини.  
25. Стаття 6. Здобуття повної загальної середньої освіти  
26. 1. Громадянам незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах.  
27. 2. Громадяни мають право на здобуття повної загальної середньої освіти у навчальних закладах інших форм власності.  
28. 3. Здобуття повної загальної середньої освіти в навчальних закладах усіх типів і форм власності має відповідати вимогам державного стандарту загальної середньої освіти.  
29. 4. Іноземці та особи без громадянства, які проживають на території України на законних підставах, здобувають повну загальну середню освіту згідно з порядком, встановленим для громадян України.  
30. 5. Відповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти неповнолітніми громадянами покладається на їх батьків, а дітей, позбавлених батьківського піклування, - на осіб, що їх замінюють, або інтернатні заклади, де вони виховуються.  
31. ІІ. Загальноосвітні навчальні заклади  
32. Стаття 8. Загальноосвітній навчальний заклад  
33. 1. Загальноосвітній навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту.  
34. 2. Загальноосвітній навчальний заклад забезпечує:  
35. задоволення потреб громадян, що проживають на відповідній території, у повній загальній середній освіті;  
36. відповідність повної загальної середньої освіти рівню державного стандарту;  
37. належну організацію навчально-виховного процесу;  
38. створення, збереження і використання науково-методичної, матеріально-технічної та соціальної бази для надання повної загальної середньої освіти;  
39. у межах своїх повноважень добір та розстановку педагогічних працівників;  
40. охорону життя і здоров'я учнів, педагогічних та інших працівників навчального закладу;  
41. дотримання договірних зобов'язань, у тому числі договорів про співробітництво із зарубіжними країнами, міжнародними організаціями, фондами тощо, укладеними відповідно до законодавства України;  
42. дотримання фінансової дисципліни;  
43. видачу документів про загальну середню освіту встановленого зразка після державної атестації.  
44. Стаття 9. Типи загальноосвітніх навчальних закладів  
45. 1. До загальноосвітніх навчальних закладів належать:  
46. початкова школа - загальноосвітня школа І ступеня з навчанням переважаючого пропедевтичного спрямування;  
47. основна (базова середня) школа - загальноосвітня школа ІІ ступеня з навчанням переважаючого прикладного спрямування;  
48. старша (повна середня) школа - загальноосвітня школа ІІІ ступеня з навчанням переважаючого профільного спрямування;  
49. гімназія - загальноосвітній навчальний заклад ІІ-ІІІ ступеня гуманітарного профілю навчання;  
50. ліцей - загальноосвітній навчальний заклад ІІІ ступеня природничо-наукового, технічного профілю і допрофесійної підготовки;  
51. колегіум - загальноосвітній навчальний заклад ІІІ ступеня філологічно-філософського та культурно-естетичного профілів;  
52. спеціалізована школа - загальноосвітній навчальний заклад ІІ-ІІІ ступеня з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів і курсів;  
53. школа-інтернат (будь-якого типу)- загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням дітей, які потребують соціальної допомоги за рахунок держави;  
54. спеціальна школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад для дітей з вадами фізичного та (або) розумового розвитку;  
55. школа соціальної реабілітації - загальноосвітній навчальний заклад ІІ-ІІІ ступеня для реабілітації неповнолітніх правопорушників. Створюється окремо для хлопців і дівчат;  
56. вечірня (змінна), заочна школа - загальноосвітній навчальний заклад ІІ-ІІІ ступеня для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання;  
57. санаторна школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеня для дітей з ослабленим здоров'ям і відповідним профілем лікування;  
58. навчально-виховне об'єднання - загальноосвітній навчальний заклад в комплексі з дошкільним або позашкільним закладами;  
59. навчально-виховний комплекс - об'єднання навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів громадян;  
60. навчально-виробничий комбінат (міжміський, районний, міський) -профільний навчальний заклад ІІІ ступеня, який забезпечує допрофесійну підготовку та профорієнтацію.  
61. 2. Загальноосвітні навчальні заклади кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно.  
62. 3. Перелік спеціальних шкіл визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.  
63. 4. Положення про загальноосвітній навчальний заклад розробляється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і затверджується Кабінетом Міністрів України.  
64. На основі цього Положення загальноосвітній навчальний заклад розробляє власний Статут, який затверджується відповідним органом управління освітою та реєструється місцевим органом виконавчої влади та органом місцевого самоврядування.  
65. Стаття 10. Правові засади функціонування загальноосвітнього навчального закладу  
66. 1. Загальноосвітній навчальний заклад є юридичною особою. За своїми організаційноправовими формами загальноосвітні навчальні заклади можуть бути державної, комунальної та інших форм власності.  
67. 2. Статус державного має загальноосвітній навчальний заклад, основним засновником якого є центральний орган виконавчої влади.  
68. 3. Статус комунального має загальноосвітній навчальний заклад, засновником якого є відповідний місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.  
69. 4. Статус приватного має загальноосвітній навчальний заклад, заснований на інших формах власності, крім державної та комунальної.  
70. Стаття 11. Порядок створення, реорганізації та ліквідації загальноосвітнього навчального закладу  
71. 1. Державні та комунальні загальноосвітні навчальні заклади створюються відповідно центральними, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних кадрів згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.  
72. 2. Рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію комунальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних шкіл для дітей з вадами фізичного та (або) розумового розвитку приймаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі освіти Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти.  
73. Рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл комунальної власності для обдарованих і талановитих дітей приймаються за поданнями відповідних органів управління освітою місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.  
74. 3. Рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію загальноосвітнього навчального закладу, заснованого на іншій формі власності, приймається засновником (засновниками) за згодою місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.  
75. 4. Порядок створення, реорганізації та ліквідації шкіл соціальної реабілітації, їх підпорядкованість і джерела фінансування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і затверджуються Кабінетом Міністрів України.  
76. 5. Ліквідація і реорганізація загальноосвітнього навчального закладу провадиться засновниками або органами, за рішенням яких його створено, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.  
77. ІІІ. Організація навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах  
78. Стаття 12. Термін навчання  
79. 1. Термін навчання у загальноосвітніх навчальних закладах становить 11 років, зокрема:  
80. у початковій школі - 4 роки;  
81. в основній (базовій середній) школі - 4 роки;  
82. у старшій (повній середній) школі - 3 роки.  
83. 2. Для учнів, які здобувають повну загальну середню освіту в спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах, а також у вечірніх (змінних), заочних школах (класах), термін навчання може бути збільшений за рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади в галузі освіти і фінансів.  
84. Стаття 13. Форми навчання  
85. Навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за груповою, індивідуальною та дистанційною формами навчання, положення про які розробляє спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти.  
86. Стаття 14. Навчальні плани та тижневе навантаження учнів  
87. 1. Базовий навчальний план визначає структуру змісту загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, які встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями (циклами навчальних дисциплін), гранично допустиме тижневе навантаження учнів та загальнорічну кількість навчальних годин.  
88. Базовий навчальний план для державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів затверджує Кабінет Міністрів України.  
89. На основі базового навчального плану спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти розробляє і затверджує типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів різних типів.  
90. У типових навчальних планах освітні галузі (цикли навчальних дисциплін) трансформуються в навчальні предмети та курси через інваріантну і варіативну складові.  
91. 2. Робочий навчальний план складається загальноосвітнім навчальним закладом на поточний навчальний рік на основі типових навчальних планів з конкретизацією варіативної складової, визначенням профілю навчання і затверджується органом управління освітою, якому підпорядкований загальноосвітній навчальний заклад.  
92. Робочий навчальний план є основним документом, що регулює навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу.  
93. Робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів приватної форми власності погоджуються з відповідними органами управління освітою.  
94. 3. Експериментальні робочі навчальні плани складаються на основі типових навчальних планів загальноосвітніми навчальними закладами, які апробовують нові соціально значущі науковопедагогічні проекти в галузі загальної середньої освіти.  
95. Експериментальні робочі навчальні плани погоджуються із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і затверджуються відповідно спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі освіти Автономної Республіки Крим та органами управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.  
96. 4. Введення додаткових навчальних предметів, курсів та інших видів занять може здійснюватися лише за згодою батьків учнів і за рахунок коштів заінтересованих органів виконавчої влади, батьків, спонсорів у межах гранично допустимого навантаження учнів, визначеного базовим навчальним планом.  
97. Гранично допустиме тижневе навантаження учнів встановлюється спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади в галузі освіти та охорони здоров'я.  
98. Стаття 15. Навчальний рік та режим роботи загальноосвітнього навчального закладу  
99. 1. Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.  
100. 2. Тривалість навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня не може бути меншою 175 робочих днів, а в загальноосвітніх навчальних закладах ІІ-ІІІ ступеня - 190 робочих днів, без урахування часу на складання заліків та випускних іспитів, тривалість яких не може перевищувати трьох тижнів.  
101. 3. Структура навчального року (за четвертями, півріччями, семестрами) та тривалість навчального тижня встановлюється загальноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освітою.  
102. 4. Режим роботи визначається загальноосвітнім навчальним закладом на основі рекомендацій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти, діючих нормативно-правових актів та за погодженням з відповідним органом санітарноепідеміологічного нагляду.  
103. Стаття 16. Зарахування учнів  
104. 1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування закріплюють за загальноосвітніми навчальними закладами державної та комунальної форми власності певні мікрорайони і до початку навчального року затверджують за ними відповідні контингенти учнів, які мають їх відвідувати.  
105. 2. Зарахування учнів до навчального закладу проводиться згідно з наказом директора, що видається на підставі їх особистої заяви (для неповнолітніх - заяви батьків або осіб, які їх замінюють), за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту, крім учнів першого класу.  
106. 3. Зарахування учнів до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл для обдарованих і талановитих дітей проводиться у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти.  
107. 4. Зарахування учнів до санаторної школи (школи-інтернату) проводиться згідно з направленнями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі подання директора загальноосвітнього навчального закладу та медичної довідки встановленого зразка.  
108. 5. Направлення учнів до шкіл соціальної реабілітації та звільнення їх із цих закладів здійснюється за рішенням суду.  
109. 6. Зарахування та добір дітей для навчання у спеціальних навчальних закладах, їх переведення з одного типу таких закладів до іншого здійснюється у порядку, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти.  
110. ІV. Учасники навчально-виховного процесу в системі загальної середньої освіти  
111. Стаття 17. Учасники навчально-виховного процесу  
112. Учасниками навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах є учні, педагогічні працівники, спеціалісти, батьки, особи, які їх замінюють, керівники навчальних, навчально-методичних закладів та установ освіти, представники підприємств, установ, організацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.  
113. Стаття 18. Учні  
114. 1. Учні - це зараховані на навчання особи, які навчаються в одному із загальноосвітніх навчальних закладів.  
115. 2. Статус учнів як учасників навчальновиховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, їхні права та обов'язки визначаються законодавством України про загальну середню освіту, іншими нормативно-правовими актами.  
116. Стаття 19. Соціальний захист учнів  
117. 1. Учням загальноосвітніх навчальних закладів може надаватися соціальна і матеріальна допомога за рахунок коштів центральних органів виконавчої влади, місцевих бюджетів, юридичних і фізичних осіб України та громадян, які проживають за її межами, а також коштів фонду загальнообов'язкового навчання, благодійних організацій, інших надходжень.  
118. 2. Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які мають вади фізичного та (або) розумового розвитку, працевлаштовуються або продовжують навчання відповідно до отриманої освітньої підготовки у порядку, визначеному законодавством.  
119. 3. Діти з вадами слуху, зору, опорнорухового апарату забезпечуються в установленому порядку засобами індивідуальної корекції.  
120. 4. Держава здійснює захист особистих, майнових і житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, згідно із законодавством.  
121. 5. Вихованці шкіл-інтернатів усіх типів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному державному утриманні.  
122. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються не в зазначених загальноосвітніх навчальних закладах, забезпечуються харчуванням, одягом та іншими послугами у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.  
123. 6. Утримання дітей, які мають вади фізичного та (або) розумового розвитку, в спеціальних школах здійснюється за рахунок держави. Категорії цих учнів визначаються відповідно до цього Закону, інших актів законодавства та положення про відповідний тип загальноосвітнього навчального закладу.  
124. 7. Примусове залучення учнів загальноосвітніх навчальних закладів до вступу в громадські об'єднання, рухи, релігійні організації забороняється.  
125. Стаття 20. Охорона здоров'я учнів  
126. 1. Загальноосвітній навчальний заклад забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання та праці учнів.  
127. 2. Контроль за охороною здоров'я учнів здійснюють органи та заклади охорони здоров'я разом з органами управління освітою за участю громадських організацій.  
128. Стаття 21. Заохочення учнів  
129. Для учнів можуть встановлюватися різні форми морального та матеріального заохочення, передбачені нормативно-правовими актами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування і статутом навчального закладу.  
130. Стаття 22. Педагогічні працівники  
131. 1. Педагогічний працівник - особа, яка має відповідну освіту, належний рівень професійної підготовки, забезпечує результативність та якість своєї роботи, володіє фаховою, психологопедагогічною, загальною культурою, відзначається високими моральними якостями і фізичне та психічне здоров'я якої дає змогу виконувати службові обов'язки.  
132. 2. Посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу може займати особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту, стаж педагогічної роботи не менше трьох років і пройшла відповідну підготовку.  
133. 3. Перелік посад педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
134. Стаття 23. Педагогічне навантаження  
135. 1. Загальне педагогічне навантаження - це час, використаний педагогічним працівником для організації та проведення навчально-виховного процесу (педагогічне навантаження), а також інших видів додаткових робіт.  
136. Загальне педагогічне навантаження педагогічних працівників загальноосвітнього навчального закладу встановлюється його керівником.  
137. Оплата додаткових робіт понад педагогічне навантаження педагогічним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів проводиться окремо.  
138. 2. Тижневе педагогічне навантаження та інші види додаткових робіт педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів визначаються Кабінетом Міністрів України.  
139. 3. Тижневе педагогічне навантаження учителів державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів обсягом менше, ніж передбачено пунктом 2 цієї статті, а також ставки встановлюються тільки за їхньою згодою.  
140. Перерозподіл тижневого педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається навчальним планом, або за згодою педагогічного працівника.  
141. 4. Тижневе педагогічне навантаження педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, заснованих на інших формах власності, встановлюється засновником на основі трудового договору (контракту).  
142. Стаття 24. Трудові відносини в системі загальної середньої освіти  
143. 1. Трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативноправовими актами.  
144. 2. Для педагогічних працівників комунального загальноосвітнього навчального закладу працедавцем є відповідний місцевий орган управління освітою.  
145. Для педагогічних працівників загальноосвітнього навчального закладу, заснованого на інших формах власності, працедавцем є його власник або уповноважений ним орган чи фізична особа.  
146. 3. Трудовий договір (контракт) укладається між працедавцем та педагогічним працівником після проведення конкурсного відбору. Трудовий договір (контракт) не повинен погіршувати умов праці педагогічного працівника, передбачених законодавством.  
147. У трудовому договорі (контракті) повинні бути чітко встановлені термін його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці педагогічного працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового за угодою сторін.  
148. 4. Відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків, не передбачених трудовим договором (контрактом), та додаткове навантаження без згоди педагогічного працівника не допускаються.  
149. Відмова педагогічного працівника від додаткових видів робіт, що включаються до загального педагогічного навантаження, та виконання обов'язків, не передбачених трудовим договором (контрактом), не може бути підставою для його звільнення, крім випадків, передбачених законодавством.  
150. 5. Педагогічні працівники загальноосвітнього навчального закладу мають право оскаржити дії керівництва цього закладу в порядку, встановленому законодавством.  
151. Стаття 25. Права та обов'язки педагогічних працівників  
152. Права та обов'язки педагогічних працівників визначаються Конституцією України, Законом України "Про освіту", Кодексом законів про працю України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.  
153. Стаття 26. Атестація педагогічних працівників  
154. 1. Атестація педагогічних працівників загальноосвітніх державних і комунальних навчальних закладів здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти.  
155. 2. За результатами атестації педагогічним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів можуть бути присвоєні звання старшого учителя, учителя-методиста, вихователя-методиста, педагога-організатора-методиста (старшого вожатого-методиста).  
156. Стаття 27. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють  
157. 1. Батьки або особи, які їх замінюють, крім прав та обов'язків, передбачених Законом України "Про освіту", повинні:  
158. забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;  
159. сприяти фізичному, психічному та духовному розвитку дитини;  
160. виховувати у дитини працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до родини та інших людей.  
161. 2. У разі якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч рішенню психолого-медикопедагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної школи, вони можуть продовжувати її навчання за індивідуальною формою за власні кошти.  
162. V. Державний стандарт загальної середньої освіти  
163. Стаття 28. Поняття державного стандарту  
164. Державний стандарт загальної середньої освіти - це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні.  
165. Відповідно до державного стандарту загальної середньої освіти регулюються відносини учасників навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, а забезпечення вимог його норм і положень є обов'язковим для загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів.  
166. Стаття 29. Порядок розроблення та перегляду державного стандарту  
167. 1. Державний стандарт загальної середньої освіти розробляється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти разом з Національною академією наук України, Академією педагогічних наук України. Державний стандарт загальної середньої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України і переглядається та перезатверджується не рідше ніж один раз на 10 років.  
168. Зміна змісту державного стандарту загальної середньої освіти іншими органами не допускається.  
169. 2. Навчально-методичне забезпечення реалізації державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти.  
170. Стаття 30. Структура державного стандарту  
171. 1. Структуру державного стандарту загальної середньої освіти складає:  
172. базовий навчальний план загальноосвітнього навчального закладу;  
173. характеристика інваріантної складової змісту загальної середньої освіти, який має реалізовуватися в будь-якому навчальному закладі, та обов'язкові вимоги щодо його засвоєння;  
174. державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів та випускників початкової, основної і старшої шкіл;  
175. загальна характеристика варіативної складової змісту загальної середньої освіти.  
176. 2. Характеристика інваріантної складової змісту загальної середньої освіти визначається за освітніми галузями базового навчального плану і включає систему знань, умінь, навичок з навчальних дисциплін, які повинні бути засвоєні учнями.  
177. 3. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів та випускників початкової, основної (базової середньої) і старшої (повної середньої) шкіл - це система критеріїв освіченості особи, які відповідають меті загальної середньої освіти на певному ступені шкільного навчання.  
178. Стаття 31. Дотримання державного стандарту загальної середньої освіти  
179. Обов'язком загальноосвітнього навчального закладу щодо дотримання державного стандарту загальної середньої освіти є:  
180. виконання норм і положень інваріантної складової змісту загальної середньої освіти;  
181. визначення спрямованості варіативної складової змісту загальної середньої освіти, її змістовного наповнення і форм реалізації на кожному ступені шкільного навчання з урахуванням її загальних функцій і засад формування;  
182. опрацювання і використання власних освітніх програм, навчальних курсів, посібників до варіативної складової змісту загальної середньої освіти у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти.  
183. Стаття 32. Атестація учнів  
184. 1. Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів та випускників загальноосвітніх шкіл І, ІІ і ІІІ ступенів вимогам державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється шляхом державної підсумкової атестації (іспити, тестування, виконання творчої роботи, письмові або усні іспити, контрольні роботи тощо), порядок проведення якої затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти.  
185. 2. Поточне (четвертне, семестрове, річне тощо) оцінювання знань учнів та вибір його форм, змісту та способу здійснює загальноосвітній навчальний заклад.  
186. 3. Державна підсумкова атестація має відповідати обов'язковому рівню засвоєння учнями змісту освіти, визначеного державним стандартом загальної середньої освіти.  
187. 4. Порядок переведення до наступного класу та випуску учнів із загальноосвітнього навчального закладу встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти.  
188. 5. Підтвердження випускником основної (базової середньої) або старшої (повної середньої) школи відповідності одержаної ним загальної середньої освіти державному стандарту засвідчується відповідним документом про освіту.  
189. VІ. Управління системою загальної середньої освіти  
190. Стаття 33. Основні завдання органів управління системою загальної середньої освіти  
191. 1. Управління системою загальної середньої освіти здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти, іншими спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковуються загальноосвітні навчальні заклади, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі освіти Автономної Республіки Крим, відповідними органами управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, а також органів місцевого самоврядування.  
192. 2. Основними завданнями органів управління системою загальної середньої освіти є:  
193. створення умов для одержання громадянами повної загальної середньої освіти;  
194. прогнозування та забезпечення розвитку загальної середньої освіти, оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі мережі шкіл для національних меншин та обдарованих і талановитих дітей;  
195. ліцензування та атестація загальноосвітніх навчальних закладів, доведення результатів ліцензування та атестації до громадськості через засоби масової інформації;  
196. забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров'я та захисту прав учасників навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах;  
197. сприяння розвитку самоврядування у загальноосвітніх навчальних закладах;  
198. здійснення міжнародного співробітництва в галузі загальної середньої освіти;  
199. комплектування системи загальної середньої освіти педагогічними та керівними кадрами.  
200. Стаття 34. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти  
201. 1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти відповідно до покладених на нього повноважень:  
202. реалізує державну політику в системі загальної середньої освіти;  
203. здійснює в межах своїх повноважень нормативно-правове регулювання відносин у системі загальної середньої освіти;  
204. встановлює державні нормативи фінансування, ресурсного забезпечення та оснащення загальноосвітніх навчальних закладів згідно з державним стандартом загальної середньої освіти;  
205. визначає перспективи розвитку системи загальної середньої освіти;  
206. розробляє, впроваджує і забезпечує дотримання державного стандарту загальної середньої освіти;  
207. організовує нормативне, програмне, науковометодичне та інформаційне забезпечення системи загальної середньої освіти;  
208. організовує підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних та керівних працівників у системі загальної середньої освіти, здійснює їх стимулювання;  
209. здійснює міжнародне співробітництво.  
210. 2. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі освіти Автономної Республіки Крим, відповідні органи управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, а також органів місцевого самоврядування уповноважені:  
211. забезпечувати реалізацію державної політики у системі загальної середньої освіти на регіональному рівні;  
212. контролювати дотримання вимог законодавчих актів України в галузі освіти всіма загальноосвітніми навчальними закладами, розташованими на їх території;  
213. контролювати обов'язкове виконання загальноосвітніми навчальними закладами, розташованими на їх території, державного стандарту загальної середньої освіти, брати участь у розробленні та реалізації варіативної складової змісту загальної середньої освіти;  
214. створювати умови для одержання всіма громадянами повної загальної середньої освіти на їх території;  
215. організовувати нормативне, кадрове, програмне, матеріальне, науково-методичне забезпечення, перепідготовку, підвищення кваліфікації, атестацію педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;  
216. здійснювати добір і розстановку педагогічних та керівних працівників;  
217. проводити ліцензування та атестацію загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих на їх територіях, оприлюднювати результати ліцензування та атестації;  
218. забезпечувати соціальний захист учасників навчально-виховного процесу.  
219. 3. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють управління у системі загальної середньої освіти у межах своїх повноважень, визначених Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про освіту", цим Законом та іншими Законами України.  
220. Стаття 35. Повноваження загальноосвітнього навчального закладу  
221. Загальноосвітній навчальний заклад має повноваження на:  
222. реалізацію вимог Конституції України, Закону України "Про освіту", цього Закону, інших законодавчих та нормативно-правових актів у галузі освіти;  
223. задоволення потреб громадян відповідної території в одержанні повної загальної середньої освіти;  
224. розроблення та реалізацію варіативної складової державного стандарту загальної середньої освіти;  
225. створення науково-методичної, матеріальнотехнічної і соціальної бази для організації та здійснення навчально-виховного процесу;  
226. добір і розстановку педагогічних та інших працівників у межах своїх повноважень;  
227. забезпечення якості загальної середньої освіти на рівні вимог державного стандарту загальної середньої освіти;  
228. охорону життя і здоров'я учнів, педагогічних працівників, інших учасників навчальновиховного процесу;  
229. збереження матеріально-технічної бази, дотримання фінансової дисципліни;  
230. видачу документів про освіту.  
231. Стаття 36. Управління та громадське самоврядування загальноосвітнього навчального закладу  
232. 1. Безпосереднє управління загальноосвітнім навчальним закладом здійснює директор.  
233. 2. Колегіальним органом громадського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу є загальні збори (конференція) його трудового колективу.  
234. 3. У період між загальними зборами (конференціями) загальноосвітнього навчального закладу створюються і працюють постійно діючі органи громадського самоврядування: педагогічна рада, піклувальна рада, учнівський комітет, батьківський комітет тощо.  
235. 4. У загальноосвітніх навчальних закладах можуть функціонувати самоврядні об'єднання, що охоплюють усі категорії учасників навчальновиховного процесу, а також окремі категорії за професійним чи іншим спрямуванням (методичні об'єднання, асоціації, комісії тощо).  
236. Стаття 37. Державний контроль за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів  
237. 1. Державний контроль за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форм власності здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики в системі загальної середньої освіти.  
238. 2. Основним видом державного контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності є державна атестація закладу, що проводиться не рідше одного разу на 10 років у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти. Результати державної атестації доводяться до відома громадськості.  
239. 3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти у межах своїх повноважень контролює діяльність усіх загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкованості і форм власності та діяльність місцевих органів управління освітою.  
240. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі освіти Автономної Республіки Крим та місцеві органи управління освітою в межах своїх повноважень контролюють діяльність загальноосвітніх навчальних закладів у своїх регіонах.  
241. 4. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти, спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі освіти Автономної Республіки Крим, місцеві органи управління освітою періодично оприлюднюють інформацію про діяльність загальноосвітніх навчальних закладів, які належать до сфери їх управління.  
242. Оприлюднена інформація про діяльність загальноосвітніх навчальних закладів є формою громадського контролю за діяльністю навчальних закладів, що здійснюють загальноосвітню підготовку.  
243. VІІ. Науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти  
244. Стаття 38. Завдання науково-методичного забезпечення  
245. Завданнями науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти є:  
246. координація діяльності інститутів (центрів) післядипломної освіти (удосконалення) вчителів, районних та шкільних методичних об'єднань;  
247. розроблення і видання навчальних програм, навчально-методичних та навчально-наочних посібників;  
248. організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних та керівних працівників у системі загальної середньої освіти;  
249. вивчення та аналіз рівня знань, умінь і навичок учнів загальноосвітніх навчальних закладів;  
250. організація співпраці з вищими навчальними закладами всіх рівнів акредитації для підвищення ефективності навчально-методичного забезпечення;  
251. висвітлення в засобах масової інформації досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду.  
252. Стаття 39. Науково-методичні установи  
253. Науково-методичне забезпечення здійснюють:  
254. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти, підпорядковані йому науково-методичні установи та вищі навчальні заклади, а також науково-дослідні інститути Національної академії наук України та Академії педагогічних наук України;  
255. інститути (центри) післядипломної освіти (удосконалення) вчителів, підпорядковані спеціально уповноваженому органу виконавчої влади в галузі освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;  
256. методичні кабінети, науково-методичні центри, підпорядковані місцевим органам управління освітою.  
257. VІІІ. Фінансово-господарська діяльність, матеріально-технічна база  
258. Стаття 40. Фінансово-господарська діяльність загальноосвітніх навчальних закладів  
259. Фінансово-господарська діяльність загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до Законів України "Про освіту", "Про бюджетну систему", "Про власність", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих і нормативноправових актів.  
260. Стаття 41. Штати державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів  
261. 1. Штати державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів установлюються на підставі типових штатних розписів, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади в галузі фінансів і праці.  
262. 2. Штатні розписи загальноосвітніх навчальних закладів інших форм власності встановлюються засновником.  
263. Стаття 42. Платні послуги у системі загальної середньої освіти  
264. 1. Державні та комунальні загальноосвітні навчальні заклади можуть надавати платні послуги відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади в галузі економіки та фінансів.  
265. 2. Надання платних послуг у системі загальної середньої освіти здійснюється на основі угод загальноосвітнього навчального закладу з фізичною (юридичною) особою і не повинно погіршувати умов здійснення навчальновиховного процесу.  
266. Стаття 43. Матеріально-технічна база загальноосвітніх навчальних закладів  
267. Вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами, а також типовими переліками обов'язкового навчального та іншого обладнання, в тому числі корекційного, навчально-методичних та навчально-наочних посібників, підручників, творів художньої та іншої літератури.  
268. ІХ. Міжнародне співробітництво  
269. Стаття 44. Міжнародне співробітництво у системі загальної середньої освіти  
270. Органи державного управління загальною середньою освітою, установи і загальноосвітні навчальні заклади системи загальної середньої освіти мають право укладати угоди про співробітництво, встановлювати відповідно до Законів України прямі зв'язки з органами управління освітою та навчальними закладами зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами тощо.  
271. Держава сприяє міжнародному співробітництву та розвитку міжнародних контактів у системі загальної середньої освіти.  
272. Х. Відповідальність у системі загальної середньої освіти  
273. Стаття 45. Відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту  
274. 1. Посадові особи і громадяни, винні в порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством України.  
275. 2. Недотримання загальноосвітніми навчальними закладами державного стандарту загальної середньої освіти є підставою для позбавлення їх ліцензії.  
276. 3. За невиконання учнями своїх обов'язків, порушення статуту загальноосвітнього навчального закладу до них можуть застосовуватися заходи дисциплінарного впливу, встановлені правилами внутрішнього розпорядку загальноосвітнього навчального закладу.  
277. 4. Збитки, завдані учнями загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовуються за рахунок їх батьків або осіб, які їх замінюють, відповідно до законодавства.  
278. ХІ. Прикінцеві положення  
279. Стаття 46. Набрання чинності цим Законом  
280. 1. Закон України "Про загальну середню освіту" набирає чинності з дня його опублікування, крім статті 12, яка вводиться в дію з 1 вересня 2001 року.  
281. 2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін:  
282. підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України, що випливають з цього Закону;  
283. привести нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;  
284. забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;  
285. розробити і затвердити відповідні нормативноправові акти, передбачені цим Законом.