Кількість абзаців - 27 Розмітка (ліва колонка)


Про затвердження Державної програми поводження з токсичними відходами (Друге читання)

0. Проект Закон України Про затвердження Державної програми поводження з токсичними відходами  
1. ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ПОВОДЖЕННЯ З ТОКСИЧНИМИ ВІДХОДАМИ I. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 1. Вступ В Україні у результаті утворення великих обсягів токсичних (небезпечних) відходів (далі - ТВ) проблема екологічної безпеки набула особливої гостроти. Розрив між прогресуючим накопиченням ТВ і заходами з їх утилізації та знешкодження загрожує поглибленням екологічної кризи і загостренням соціально-економічної ситуації в Україні.  
2. Ефективне вирішення всього комплексу питань, пов'язаних з ліквідацією чи обмеженням негативного впливу ТВ на навколишнє природне середовище та здоров'я людини, можливе тільки на основі заходів, передбачених Державною програмою поводження з токсичними відходами (далі - Програма), яка враховує сучасний стан економіки в Україні, перспективи її соціально-економічного розвитку.  
3. Необхідність формування спеціальної Програми зумовлюється також значною потребою у наукових дослідження та капіталовкладеннях, порівняно низькою економічною ефективністю, довготривалістю і технологічною складністю більшої частини заходів щодо поводження з ТВ. Це передбачає взаємопов'язаність основних програмних дій, цільове управління міжгалузевими і міжрегіональними зв'язками, контроль за ходом виконання завдань, залучення фінансових коштів з різних джерел. Під час розроблення Програми враховано міжнародний досвід розв`язання проблем у сфері поводження з ТВ.  
4. Державним замовником Програми є Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. Термін виконання Програми - 1998-2005 роки.  
5. 2. Проблеми ТВ Інвентаризація та статистична звітність за 1992 - 1996 роки свідчать, що на підприємствах України щороку утворюється 100 -130 млн. тонн ТВ. З них до найбільш небезпечних за європейськими стандартами (І-ІІІ класи небезпеки) належить 3,5-8,1 млн. тонн. Рівень використання ТВ становить 15-30 відсотків, а обсяг знешкодження від 2,1 відсотка в 1992 році до 0,4 відсотка в 1994 році Кількість підприємств, на яких фіксуються ТВ, перевищує 2500. Загальний обсяг накопичення ТВ становить 4,3 млрд. тонн, а поточні витрати на їх видалення і зберігання - близько 180 млн. гривень у 1994 році і близько 120 млн. гривень у 1995 році. Залежно від кількості накопичення обсягів ТВ на окремих територіях країни, питання поводження з ними вирішується на таких рівнях: загальнодержавному; реґіональному; місцевому (об'єктному). За обсягами утворення домінують ТВ, які містять важкі метали (хром, свинець, нікель, кадмій, ртуть). Переважно це відходи підприємств чорної і кольорової металургії, хімічної промисловості, машинобудування (гальванічне виробництво). Окрему групу ТВ становлять непридатні до використання та заборонені до застосування хімічні засоби захисту рослин (далі - непридатні ХЗЗР). За даними офіційної статистики, кількість цих відходів, накопичених в Україні, становить близько 10,7 тис. тонн. Вони розосереджені на всій території України, нерідко знаходяться у непристосованих і випадкових приміщеннях, а подекуди просто неба. Нараховується 109 складів централізованого зберігання, що перебувають у віданні місцевих державних адміністрацій, та близько 4000 складів у сільськогосподарських підприємствах. Значна частина об'єктів, де зберігаються ТВ, дуже небезпечна для навколишнього середовища внаслідок міграції токсичних компонентів шляхом інфільтрації в підземні і поверхневі води, рознесення вітром, тваринами і діяльністю людини. Нараховується близько 300 накопичувачів відходів, які побудовані без належного технічного захисту і стали джерелом екологічної небезпеки реґіонального масштабу. Обладнані сховища для зберігання ТВ і установки з їх знешкодження та регенерації створено лише на окремих підприємствах, що, практично, не впливає на загальну ситуацію.  
6. 3. Мета та основні завдання Програми Метою Програми є запобігання накопиченню ТВ і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини. Програма передбачає розв'язання таких основних завдань: визначення основних напрямів у сфері поводження з ТВ як складової частини державної політики щодо охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розроблення і здійснення програмних заходів щодо: а) послідовного скорочення обсягів накопичених ТВ шляхом утилізації, знешкодження та видалення;  
7. б) обмеження утворення ТВ;  
8. в) очищення забруднених ТВ територій.  
9. 4. Етапи реалізації Програми Етапами реалізації Програми є: 1) Підготовчий етап (1998 рік): розроблення наукової методології робіт і плану програмних заходів у сфері поводження з ТВ; розроблення правового, економічного і організаційно-управлінського механізму реалізації Програми; визначення органу управління Програмою; розроблення організаційної схеми супроводження та контролю виконання Програми; впровадження інформаційно-аналітичної системи "Відходи"; розроблення пропозицій щодо підготовки кадрів фахівців у сфері поводження з ТВ;  
10. підготовка рекомендацій щодо розроблення реґіональних і галузевих програм у сфері поводження з ТВ; визначення фінансового забезпечення виконання Програми. 2). Етап реалізації першочергових і середньострокових заходів (1999-2000 роки): завершення створення правового, економічного та організаційно-управлінського механізму реалізації Програми; удосконалення нормативно-методичної та інформаційної баз у сфері поводження з ТВ: а/ розроблення довідника "Терміни і визначення у сфері поводження з відходами", класифікатора небезпечних відходів, удосконалення методик віднесення ТВ до категорій небезпеки тощо; б/ складання і ведення регістрів місць утворення, оброблення, утилізації та видалення ТВ; розроблення базових технологій, проектних рішень та устаткування у сфері поводження з ТВ; реконструкція та модернізація існуючих і введення в експлуатацію на діючих підприємствах нових ліній з утилізації та видалення ТВ; утилізація і видалення непридатних ХЗЗР, зосереджених в упорядкованих звалищах; розроблення та впровадження технологічних рішень щодо утилізації та знешкодження відходів гальванічних виробництв в окремих реґіонах України (Київська, Львівська, Полтавська області); техніко-економічне обґрунтування, проектування та початок будівництва першої черги реґіональних заводів і типових модульних комплексів з утилізації та видалення ТВ;  
11. визначення заходів щодо знешкодження ТВ в місцях їх дислокації; здійснення заходів щодо розширення існуючих і створення нових об'єктів видалення ТВ. 3). Етап реалізації довгострокових заходів (2001-2005 роки): будівництво другої черги нових заводів і типових модульних комплексів для утилізації та видалення ТВ; знешкодження частини найбільш небезпечних накопичень ТВ; обстеження і вибір ділянок для довгострокового зберігання та поховання ТВ; продовження очищення забруднених ТВ територій. Терміни реалізації етапів Програми залежатимуть від: ступеня небезпечності накопичених ТВ для навколишнього природного середовища і здоров'я людини; технологічної та економічної можливості здійснення заходів; цінністю ТВ, як ресурсу для подальшого використання.  
12. Завдання Програми можуть бути виконані за умови реалізації взаємопов'язаних заходів інших програм, які вже затверджено або перебувають на стадії розроблення, зокрема Державних програм соціально-економічного розвитку реґіонів (Полісся, Карпатського реґіону, Українського Причорномор'я), Національної програми розвитку гірничо-металургійного комплексу України, Національної програми екологічного оздоровлення басейну р. Дніпра та поліпшення якості питної води,  
13. Програми використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року, а також за умови врахування заходів Програми під час прийняття рішень щодо розвитку всіх галузей промисловості, пов'язаних з утворенням ТВ, та під час розроблення заходів для підвищення рівня екологічної безпеки на окремих господарських об'єктах, де знаходяться ТВ.  
14. Орієнтовні показники реалізації Програми Визначений Програмою підготовчий етап містить у собі організаційні заходи, що стосуються забезпечення її реалізації, і не характеризується кількісними показниками. Реалізація першочергових і середньострокових заходів (1999-2000 роки) забезпечується шляхом: утилізації та видалення частини відходів (до 20 відсотків) з існуючих накопичувачів ТВ І та ІІ класу небезпечності; будівництва кількох (2-3) сховищ довгострокового зберігання або поховання ТВ у реґіонах; здійснення заходів щодо знешкодження найбільш небезпечних місць накопичення ТВ (3-5 об'єктів). Реалізація етапу довгострокових заходів (2001-2005 роки) забезпечується шляхом: знешкодження небезпечних місць розміщення ТВ, зокрема невпорядкованих звалищ (в обсягах, що визначатимуться економічними і технологічними можливостями); будівництво кількох (3-4) реґіональних заводів і типових модульних комплексів з утилізації та видалення ТВ; здійснення утилізації та видалення переважної частини ТВ, зосереджених на впорядкованих сховищах; очищення забруднених ТВ територій (3-5 ділянок). Передбачається створення мережі малих підприємств з утилізації та видалення ТВ.  
15. У зв'язку із складним становищем економіки України та невизначеністю можливостей фінансово-економічного забезпечення програмних заходів необхідно застосовувати гнучкий механізм їх реалізації. За результатами виконання окремих завдань Програми можливе її коригування (як термінів етапів, так і технічних напрямів її реалізації). З появою фінансово-економічних і технологічних можливостей виконуватимуться передбачені Програмою заходи, що спрямовані в основному на утилізацію та знешкодження ТВ і планування будівництва реґіональних заводів і комплексів з видалення ТВ.  
16. 5. Вартість реалізації Програми і джерела її фінансування Програма формувалася виходячи з прогнозних даних про стан економіки України та обсяг коштів, які можуть бути спрямовані на її виконання.  
17. Показники вартості здійснення комплексу заходів, передбачених Програмою на період до 2000 року та на перспективу до 2005 року, визначено у цінах на 1 січня 1997 року (таблиця 5). Розрахунки мають орієнтовний характер. У цілому виконання завдань Програми потребує орієнтовно 77,6 млн. гривень. Комплекс запланованих заходів дасть змогу забезпечити знешкодження, утилізацію чи видалення близько 4-5 млн. тонн ТВ. Найбільша частка витрат на реалізацію Програми припадає на заходи щодо будівництва комплексів для знешкодження, утилізації та видалення ТВ в реґіонах - близько 65 відсотків. На створення локальних систем (окремих установок), дільниць, комплектів обладнання для знешкодження і утилізації ТВ, контейнерного парку необхідно близько 29 відсотків, на науково-технічне забезпечення - близько 6 відсотків.  
18. До приведеної вище загальної суми не входять витрати підприємств, спрямовані на підвищення рівня екологічної безпеки існуючих об'єктів зберігання ТВ (полігонів, шламосховищ тощо). За експертною оцінкою відповідні витрати мають становити близько третини загальної вартості програмних заходів. Джерелами фінансування є: державний бюджет - 27 відсотків, у тому числі за рахунок державного фонду охорони навколишнього природного середовища - 14; місцеві бюджети - 18 відсотків; кошти підприємств - 50 відсотків; інші джерела - 5 відсотків. У період до 2005 року не очікується залучення значних обсягів приватного капіталу у сферу поводження з ТВ, оскільки економічна привабливість здійснення заходів у цій сфері за прогнозами залишиться досить низькою. Інвестиції із зовнішніх джерел фінансування у вигляді передачі "ноу-хау", надання ґрантів, технічної допомоги, прямих вкладень іноземного капіталу оцінюються у межах 5 відсотків від загального фінансування.  
19. Оскільки підприємства у найближчі роки неспроможні самостійно фінансувати проведення заходів щодо поводження з ТВ, основним напрямом фінансової політики стає акумуляція коштів підприємств і організацій, у яких утворюються ТВ, у межах державного та реґіональних фондів охорони навколишнього природного середовища для вирішення питань у сфері поводження з ТВ (у тому числі будівництва реґіональних полігонів і технологічних комплексів із знешкодження, утилізації та видалення ТВ). Кошти на виконання Програми розподілені за роками нерівномірно, з урахуванням того, що у найближчі роки все ще зберігатиметься кризове становище в економіці, внаслідок чого переважна частина витрат буде перенесена на 1999-2005 роки. При цьому не виключається необхідність оперативного реагування на певну економічну ситуацію, спрямованого на пошуки додаткових кредитів, іноземної допомоги, а також на включення у загальні програми розвитку, модернізації, технічного переоснащення відповідних галузей виробництва заходів щодо запобігання утворенню ТВ, підвищення рівня екологічної безпеки і зменшення шкідливого впливу ТВ на здоров'я людини.  
20. 6. Очікувані результати виконання Програми Основними екологічними і соціально-економічними результатами реалізації Програми мають бути: зменшені шкідливі впливи ТВ на навколишнє природне середовище і здоров'я людини; очищені території від забруднення ТВ; поступова мінімізація виробництва ТВ; виготовлена додаткова товарна продукція за рахунок утилізації ТВ; скорочення площ земельних ділянок, відведених під сховища і звалища ТВ; активізація конверсії високих технологій військово-промислового комплексу; створення додаткових робочих місць у сфері поводження з ТВ.  
21. 7. Нормативно-правове та організаційне забезпечення реалізації Програми Порядок поводження з відходами, в тому числі і з ТВ, регулюється лише в загальних рисах законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про пестициди і агрохімікати", Кодексом України "Про надра", а також нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади. Конкретні питання щодо екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, знешкодження, утилізації та видалення ТВ законодавством України значною мірою не врегульовано. Законодавчими та іншими нормативно-правовими актами у сфері поводження з ТВ слід врегулювати: забезпечення екологічної безпеки на всіх етапах поводження з ТВ (утворення, збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, видалення); створення належних умов активізації діяльності у сфері поводження з ТВ і очищення забруднених ними територій; встановлення відповідальності за порушення норм і правил у сфері поводження з ТВ. створення економіко-правового механізму, стимулювання підприємств, що діють у сфері поводження з ТВ, з метою зменшення їх утворення. Розроблення нормативно-правової бази з питань поводження з ТВ передусім має сприяти розв'язанню проблеми знешкодження непридатних ХЗЗР з урахуванням специфіки поводження з ними. Для розв'язання поставлених Програмою завдань і виконання запланованих нею заходів передбачається такий механізм організації та управління реалізацією Програми. Органом, що забезпечує організацію виконання Програми є Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, який: подає щорічно Міністерству економіки України і Міністерству фінансів України пропозиції щодо фінансування загальнодержавних заходів, передбачених Програмою, для врахування їх в проектах програм економічного і соціального розвитку України; визначає та погоджує з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України та Міністерством у справах науки і технологій України обсяги фінансування програмних заходів.  
22. При Міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України створюється Міжвідомча науково-технічна рада у складі провідних вчених, фахівців, відповідальних працівників заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Зазначену раду очолює керівник (куратор) Програми від органу, що забезпечує організацію виконання Програми. Міжвідомча науково-технічна рада здійснює: підготовку пропозицій щодо обсягів фінансування; проведення експертизи цільових проектів та заходів; наукові та маркетингові дослідження щодо впровадження на конкурсних засадах найбільш доцільних технологій та потреб у продукції утилізації відходів для коригування Програми; координацію виконання програмних заходів; розгляд звітів щодо реалізації програмних заходів. Як важливий елемент структури управління реалізацією Програми передбачається формування реґіональних центрів поводження з ТВ (на основі відповідних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, природоохоронних підрозділів місцевих органів виконавчої влади, Міжвідомчого екологічного центру, наукових центрів Національної академії наук України). Організація реалізації Програми забезпечується шляхом укладання угод, договорів і надання доручень, в яких визначаються обсяги, зміст, терміни виконання робіт, порядок фінансування та звітування.  
23. 8. Підготовка кадрів і освіта В Україні система підготовки фахівців у сфері поводження з ТВ є недосконалою. Вона необхідною мірою не забезпечена програмами, навчальними планами, тематичними розробками, навчальними посібниками тощо.  
24. Підготовку кадрів необхідно здійснювати у вищих навчальних закладах інженерно-технічного профілю шляхом введення в навчальні програми відповідних спецкурсів щодо поводження з ТВ. На перших етапах реалізації Програми її кадрове забезпечення, головним чином, буде здійснюватися на основі перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців сфери управління та виробництва за такими напрямами: проблеми охорони природи і здоров'я людини від впливу ТВ; проблеми утилізації і видалення ТВ; нормативне регулювання у сфері поводження з ТВ; науково-технічні проблеми у сфері поводження з ТВ.  
25. 9. Контроль за виконанням Програми Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки за участю міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, відповідальних за виконання програмних заходів, організовує контроль за виконанням Програми. Орган, що забезпечує організацію виконання Програми, щорічно має представляти Кабінету Міністрів України звіти та необхідну інформацію про хід виконання заходів і завдань Програми.  
26. 10.Міжнародне співробітництво У сфері міжнародного співробітництва Програмою, визначаються такі основні напрями діяльності України щодо поводження з ТВ: гармонізація основних положень і заходів з існуючими міжнародними нормативними, технічними та іншими підходами (стандартами, технічними умовами, рекомендаціями) у сфері поводження з ТВ; здійснення підготовчої роботи щодо приєднання до Базельської конвенції; вирішення основних питань транскордонних переміщень ТВ на основі відповідних міждержавних угод між країнами СНД, Східної і Західної Європи; сприяння створенню спільних підприємств на основі новітніх технологій у сфері поводження з ТВ; приєднання до міжнародних програм науково-технічної і фінансової допомоги.