Кількість абзаців - 159 Розмітка (ліва колонка)


Про архітектурну діяльність (Друге читання)

0. Проект Закон України Про архітектурну діяльність  
1. Цей Закон визначає правові та організаційні засади діяльності архітекторів та інших фізичних і юридичних осіб у процесі проектування та будівництва і спрямований на створення сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності та надійності будинків, споруд і їх комплексів.  
2. РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
3. Стаття І. Визначення основних термінів  
4. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:  
5. архітектурна діяльність - професійна діяльність архітекторів, інших осіб, пов'язана із створенням об'єк-тів архітектури, а саме - творчий процес пошуку архі-тектурного рішення та його втілення, координація дій учасників розроблення всіх розділів проектів з плану-вання територій, будівництва, реконструкції і реставрації об'єктів архітектури, архітектурно-будівельний контроль та нагляд за будівництвом, надання консультацій з питань містобудування і архітектури, а також організація професійної діяльності архітекторів;  
6. об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - території регіонів та населених пунктів, будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою та садово-паркового, монументального і монументально-декоративного мистецтва;  
7. архітектурне рішення - авторський задум, втілений у просторовій, планувальній та функціональній організації, зовнішньому вигляді, інтер'єрах, інженерних та художньо-естетичних рішеннях об'єкта архітектури та зафіксований в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування та в реалізованому будівництвом об'єкті;  
8. проект - затверджувана в установленому порядку документація на створення об'єктів архітектури, що складається з планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень, виконується з дотриманням державних стандартів, норм і правил, а також вихідних даних та завдання на проектування;  
9. архітектурно-планувальне завдання - документ, який в установленому порядку видається замовнику місцевим органом у справах містобудування і архітектури і який містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог щодо призначення, розміщення, основних параметрів об'єкта архітектури на конкретній земельній ділянці з урахуванням екологічних, санітарно-гігієнічних та інших умов проектування і будівництва;  
10. завдання на проектування - документ, у якому містяться вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до вимог архітектурно-планувального завдання, технічних та інших умов і є основою для укладення договору (контракту) між замовником та проектувальником.  
11. Стаття 2. Державне сприяння архітектурній діяльності  
12. Держава забезпечує умови для провадження архітектурної діяльності шляхом:  
13. організації наукових досліджень у галузі архітектури;  
14. підготовки архітектурних кадрів;  
15. проведення містобудівних та архітектурних конкурсів на створення об'єктів архітектури загальнодержавного значення;  
16. захисту авторських прав і забезпечення свободи творчості архітекторів;  
17. створення організаційних, правових та економічних умов для сприяння діяльності громадських професійно-творчих організацій архітекторів;  
18. заохочення архітекторів за видатні досягнення в галузі архітектури;  
19. здійснення інших заходів, спрямованих на розвиток національної архітектури.  
20. Стаття 3. Законодавство про архітектурну діяльність  
21. Законодавство про архітектурну діяльність складається із Закону України "Про основи містобудування", цього Закону та інших актів законодавства, виданих відповідно до них.  
22. РОЗДІЛ II. ОРГАНІЗАЦІЯ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  
23. Стаття 4. Комплекс робіт, пов'язаних із створенням об'єкта архітектури  
24. Для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає підготовку вихідних даних на проектування і будівництво, здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, пошук архітектурного рішення, розроблення, узгодження і затвердження проекту, виконання робочої документації та будівництво цього об'єкта у порядку, встановленому законодавством.  
25. Стаття 5. Вихідні дані на проектування і будівництво, передпроектні роботи  
26. Проектування і будівництво об'єкта архітектури здійснюється на підставі вихідних даних, до яких належать архітектурно-планувальне завдання, технічні та інші умови. Перелік обов'язкових вихідних даних на проектування і будівництво, їх склад та строк дії встановлюються державними будівельними, санітарно-гігієнічними, екологічними та іншими нормами і правилами, затверджуваними у встановленому законодавством порядку.  
27. Вихідні дані на проектування і будівництво надаються замовнику місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами Рад, а також відповідними підприємствами, установами і організаціями в установленому законодавством порядку.  
28. Архітектурно-планувальне завдання містить обов'язкові вимоги щодо дотримання під час проектування і будівництва місцевих правил забудови населених пунктів, положень затвердженої містобудівної документації, охорони історико-культурної спадщини, збереження природного середовища, врахування характеру та масштабу існуючої забудови, прав громадян і юридичних осіб, інтереси яких зачіпає зазначене будівництво, а також вимоги щодо будівництва в особливих умовах (сейсмозона, підтоплювані території тощо).  
29. В архітектурно-планувальному завданні відображаються також вимоги до проектування і будівництва об'єкта архітектури, встановлені відповідно до законодавства рішеннями місцевих органів державної виконавчої влади і виконавчих комітетів Рад.  
30. До архітектурно-планувального завдання не можуть бути включені вимоги до архітектурних та інженерних рішень, внутрішнього оздоблення об'єкта, інші умови і вимоги, що обмежують права замовника та автора проекту, якщо такі вимоги не випливають з положень актів законодавства, державних норм і правил, затвердженої містобудівної документації, не диктуються необхідністю збереження характеру існуючої забудови, природного середовища і охорони історико-культурної спадщини.  
31. Зміни і доповнення до наданого замовнику архітектурно-планувального завдання та до інших вихідних даних можуть бути внесені органом, який його видав, за згодою замовника. Замовник, без згоди якого внесено зміни до наданого архітектурно-планувального завдання та до інших вихідних даних, має право на відшкодування завданих йому при цьому збитків.  
32. Замовнику може бути відмовлено в наданні вихідних даних, якщо його наміри щодо проектування і будівництва суперечать законодавству України, державним нормам і правилам, положенням затвердженої містобудівної документації, місцевим правилам забудови населених пунктів. Відмова в наданні вихідних даних може бути оскаржена в судовому порядку.  
33. У разі потреби на підставі рішення місцевих органів державної виконавчої влади, виконавчих комітетів Рад або за ініціативою замовника в установленому законодавством порядку можуть виконуватися передпроектні роботи (ескізи, містобудівні, техніко-економічні і екологічні обгрунтування, спеціальні наукові дослідження, попередні інженерні вишукування тощо).  
34. Стаття 6. Архітектурні та містобудівні конкурси  
35. Особи, що здійснюють функції замовника, можуть з метою виявлення оптимальних проектних рішень об'єкта архітектури організовувати проведення архітектурних та містобудівних конкурсів (місцевих, регіональних, всеукраїнських, міжнародних). Переможець конкурсу має переважне право на подальше розроблення проектної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу.  
36. Органи державної виконавчої влади, виконавчі комітети Рад можуть на основі затвердженої містобудівної документації організовувати проведення конкурсів на кращі проектні пропозиції для забудови конкретних земельних ділянок. Переможець конкурсу отримує переважне право на забудову такої ділянки, а також на її оренду і приватизацію в установленому законодавством порядку.  
37. Порядок проведення конкурсів визначається спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади у справах містобудування і архітектури.  
38. Архітектурні та містобудівні конкурси проводяться за участю громадських професійно-творчих організацій архітекторів.  
39. Стаття 7. Розроблення, погодження, затвердження проекту та виконання робочої документації  
40. Розроблення, погодження і затвердження проекту здійснюється відповідно до законодавства, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів на основі вихідних даних, завдання на проектування під керівництвом або з обов'язковою участю архітектора-автора проекту, який має спеціальний дозвіл (ліцензію) на провадження архітектурної діяльності.  
41. Перед затвердженням проектів проводиться їх експертиза в порядку, встановленому законодавством. При цьому експертиза архітектурних рішень проектів проводиться архітектором, який має ліцензію на відповідний вид архітектурної діяльності.  
42. Місцевий орган у справах містобудування і архітектури розглядає проект за участю відповідних організацій, погоджує архітектурне рішення проекту і готує висновок щодо можливості його затвердження. При цьому не допускається встановлення без згоди архітектора-автора проекту і замовника додаткових вимог до проектних рішень, не передбачених архітектурно-планувальним завданням та іншими вихідними даними, наданими відповідно до статті 5 цього Закону.  
43. Затвердження проекту об'єкта архітектури, розробленого з порушенням вимог, передбачених цією статтею, не допускається.  
44. Робоча документація для будівництва виконується на підставі погодженого архітектурного рішення або затвердженого проекту згідно з державними стандартами, нормами і правилами за участю архітектора-автора проекту або за його згодою іншими особами з обов'язковим здійсненням авторського нагляду за цією роботою.  
45. Внесення змін до затвердженого проекту під час виконання робочої документації або під час будівництва проводиться виключно за згодою архітектора-автора проекту, а у разі відхилення від умов вихідних даних та завдання на проектування - за узгодженням з відповідними місцевими органами, підприємствами, установами та організаціями, що надали ці вихідні дані, та замовником.  
46. Стаття 8. Будівництво об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль та авторський нагляд за його здійсненням  
47. Будівництво об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.  
48. За дотриманням рішень проектної документації, в тому числі архітектурних, під час будівництва здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та авторський нагляд.  
49. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють Державна архітектурно-будівельна інспекція України, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування, компетенція яких визначається Кабінетом Міністрів України.  
50. Авторський нагляд за будівництвом об'єкта архітектури є обов'язковим і здійснюється відповідними фахівцями під керівництвом архітектора-автора проекту або уповноваженої ним особи у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади у справах містобудування і архітектури.  
51. Якщо під час здійснення авторського нагляду виявляються відхилення від затвердженої проектної документації, архітектор автор проекту вживає заходів до їх усунення і у разі потреби повідомляє про це замовника та інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю.  
52. Архітектор-автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийманні закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію та підписує відповідний акт.  
53. Стаття 9. Архітектурний паспорт об'єкта  
54. На кожний завершений будівництвом об'єкт обов'язково складається архітектурний паспорт.  
55. Паспорт складається генеральним проектувальником об'єкта за участю підрядника і затверджується місцевим органом містобудування і архітектури. Архітектурний паспорт об'єкта є обов'язковим документом при прийманні об'єкта в експлуатацію.  
56. В архітектурному паспорті об'єкта подаються відомості про замовника, архітектора-автора проекту та інших розробників проекту, підрядника, місце і строк зберігання проектної документації, а також основні характеристики об'єкта та гарантійні зобов'язання виконавців проектних і будівельних робіт.  
57. У паспорті вміщуються дані про окремі елементи об'єкта (деталі фасадів, інтер'єри, благоустрій, наявність творів монументального і декоративного мистецтва тощо), які не підлягають у подальшій експлуатації довільним змінам з боку власника або користувача об'єкта, а також особливі вимоги до експлуатації.  
58. Положення про архітектурний паспорт об'єкта затверджується спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади у справах містобудування і архітектури.  
59. РОЗДІЛ III. СПЕЦІАЛЬНО УПОВНОВАЖЕНІ ОРГАНИ У СПРАВАХ МІСТОБУДУВАННЯ І АРХІТЕКТУРИ. ГРОМАДСЬКІ ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧІ ОРГАНІЗАЦІЇ АРХІТЕКТОРІВ  
60. Стаття 10. Спеціально уповноважені органи у справах містобудування і архітектури та їх компетенція  
61. Спеціально уповноважений центральний орган державної виконавчої влади та місцеві спеціально уповноважені органи у справах містобудування і архітектури становлять єдину систему органів державного регулювання у сфері містобудування і архітектури.  
62. Спеціально уповноважений центральний орган державної виконавчої влади та місцеві спеціально уповноважені органи у справах містобудування і архітектури провадять свою діяльність відповідно до законодавства України і положень про ці органи.  
63. Положення про спеціально уповноважений центральний орган державної виконавчої влади та типові положення про місцеві спеціально уповноважені органи у справах містобудування і архітектури затверджуються Кабінетом Міністрів України.  
64. Спеціально уповноважений центральний орган державної виконавчої влади у справах містобудування і архітектури здійснює розроблення і реалізацію державної політики у сфері містобудування і архітектури, методичне керівництво та нормативне забезпечення роботи відповідних місцевих органів, забезпечує розроблення державних стандартів, норм і правил, організовує науково-дослідну, проектну та іншу діяльність у сфері містобудування і архітектури.  
65. Місцеві спеціально уповноважені органи у справах містобудування і архітектури, в межах своєї компетенції, забезпечують реалізацію державної політики у сфері містобудування і архітектури, дотримання законодавства про містобудування і архітектурну діяльність, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів, організацію виконання інших робіт щодо розвитку відповідних територій, забудови населених пунктів та поліпшення їх архітектурного вигляду.  
66. Керівник місцевого органу у справах містобудування і архітектури за посадою є головним архітектором відповідної адміністративно-територіальної одиниці (області, району, міста, району в місті).  
67. Посада головного архітектора заміщується виключно на конкурсних засадах особами, що мають, як правило, вищу архітектурну освіту, з урахуванням пропозицій органів у справах містобудування і архітектури вищого рівня та місцевих громадських професійно-творчих організацій архітекторів.  
68. Стаття 11. Громадські професійно-творчі організації архітекторів  
69. В Україні відповідно до законодавства створюються і діють громадські професійно-творчі організації архітекторів: Спілка архітекторів України, Спілка урбаністів України, Українська академія архітектури та інші.  
70. Громадські професійно-творчі організації архітекторів здійснюють відповідно до їх статутів:  
71. захист професійних прав та інтересів архітекторів, популяризацію досягнень вітчизняної і світової архітектури, інформаційну та видавничу діяльність;  
72. готують пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері містобудування і архітектури, відзначення архітекторів за видатні досягнення у професійній діяльності;  
73. беруть участь у підготовці і проведенні архітектурних, містобудівних конкурсів, ліцензуванні архітектурної діяльності;  
74. підтримують зв'язки із зарубіжними професійно-творчими організаціями та відповідними міжнародними організаціями;  
75. сприяють підготовці та підвищенню кваліфікації архітектурних кадрів, поліпшенню умов їх праці;  
76. розглядають і вирішують у межах законодавства питання авторського права і дотримання архітекторами професійної етики;  
77. сприяють розвитку містобудівної та архітектурної науки, впровадженню національних традицій у практику планування і забудови населених пунктів.  
78. РОЗДІЛ ІV. ПРАВО НА ПРОВАДЖЕННЯ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  
79. Стаття 12. Ліцензування архітектурної діяльності  
80. Діяльність громадян та юридичних осіб, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню, крім випадків, передбачених статтями 15 і 16 цього Закону. Право на отримання ліцензії на архітектурну діяльність мають громадяни України з вищою архітектурною освітою та стажем роботи за фахом не менш як 5 років, досвід і практичні знання яких дають змогу виконувати весь комплекс відповідних робіт. У виняткових випадках ліцензія на архітектурну діяльність може бути видана особі, що не має вищої архітектурної освіти, якщо стаж роботи у сфері архітектурної діяльності не менший 10 років, а досвід і практичні знання дають змогу виконувати весь комплекс відповідних робіт. Юридичній особі ліцензія на архітектурну діяльність видається в разі наявності відповідної ліцензії у одного з керівників юридичної особи або у архітектора, який перебуває з цією юридичною особою в трудових відносинах і безпосередньо керує виконанням проектів. Якщо керівник юридичної особи має ліцензію на архітектурну діяльність, така юридична особа може виконувати відповідні роботи без отримання ліцензії за умови, що керівник юридичної особи є безпосередньо автором і керівником таких робіт. Порядок видачі ліцензій та перелік спеціальних видів робіт у проектуванні і будівництві, що підлягають ліцензуванню, затверджується Кабінетом Міністрів України. Ліцензія дає право фізичним і юридичним особам на провадження архітектурної діяльності як у формі підприємництва, так і в інших формах, передбачених законодавством України.  
81. Стаття 13. Архітектурна діяльність, що не підлягає ліцензуванню  
82. Не підлягає ліцензуванню архітектурна діяльність у разі:  
83. створення проектів, не передбачених до реалізації (ескізні, пошукові, концептуальні проекти тощо);  
84. участі в архітектурних, містобудівних конкурсах, якщо їх умовами не передбачено інше;  
85. здійснення науково-дослідної і викладацької роботи у сфері містобудування і архітектури.  
86. Стаття 14. Архітектурна діяльність іноземних громадян, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб  
87. Іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи провадять архітектурну діяльність на території України на правах партнерів фізичних і юридичних осіб України, що мають ліцензії, якщо інше не передбачено міжнародним договором або умовами проведення міжнародного архітектурного конкурсу.  
88. Стаття 15. Архітектурна діяльність громадян та юридичних осіб України на території іноземних держав  
89. Громадяни та юридичні особи України можуть проводити архітектурну діяльність на територіях інших держав, якщо це не суперечить законодавству і міжнародним договорам України.  
90. РОЗДІЛ V. ПРАВА І ОБОВ"ЯЗКИ ОСІБ, ЩО ПРОВАДЯТЬ АРХІТЕКТУРНУ ДІЯЛЬНІСТЬ  
91. Стаття 16. Права архітектора та інших осіб під час проектування і будівництва об'єктів архітектури  
92. Архітектор під час проектування і будівництва об'єктів архітектури має право:  
93. розробляти без попереднього дозволу місцевих органів державної виконавчої влади, виконавчих комітетів Рад проектні пропозиції щодо забудови будь-якої земельної ділянки для вивчення можливості і умов здійснення на ній будівництва;  
94. одержувати в установленому порядку вихідні дані на проектування і будівництво об'єктів архітектури, брати участь у підготовці завдання на проектування;  
95. вільного вибору засобів і способів реалізації власного творчого задуму, якщо це не суперечить вимогам архітектурно-планувального завдання та можливостям замовника;  
96. погоджувати з відповідними організаціями архітектурні рішення, проект у цілому, захищати інтереси замовника при їх експертизі, вносити зміни до затвердженого проекту без погодження із замовником, якщо це не суперечить завданню на проектування, архітектурно-планувальному завданню та не змінює вартості будівництва;  
97. захисту від втручання у творчий процес посадових осіб органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування;  
98. за дорученням замовника брати участь у підготовці договорів підряду, організації конкурсів (тендерів) з визначення підрядника на проектування та будівництво, бути відповідальним представником замовника під час вирішення визначених у договорі інших завдань;  
99. залучати на договірній основі до розроблення проекту фахівців, здійснювати керівництво або брати участь у виконанні робочої документації;  
100. здійснювати авторський нагляд за додержанням рішень затвердженого проекту під час підготовки робочої документації та будівництва об'єкта архітектури;  
101. вносити до інспекцій архітектурно-будівельного контролю пропозиції щодо застосування відповідних санкцій до порушників рішень затвердженої проектної документації під час будівництва.  
102. Особи - замовники на проектування і будівництво об'єктів архітектури мають право:  
103. вибору архітектора-автора проекту та інших виконавців проектних і будівельних робіт;  
104. затверджувати завдання на проектування, а також проектну документацію, якщо вони не суперечать законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним, погодженому архітектурному рішенню;  
105. здійснювати контроль за додержанням вимог вихідних даних, завдання на проектування, державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва об'єктів архітектури.  
106. Особи, що виконують функції підряду у проектуванні і будівництві, мають право:  
107. вибирати технологію і методи реалізації архітектурного рішення та проекту в межах державних стандартів, норм і правил;  
108. на основі затвердженого проекту здійснювати виконання робочої документації за згодою архітектора - автора проекту.  
109. Громадяни та їх об'єднання, які не беруть участі у проектуванні і будівництві об'єкта архітектури, мають право:  
110. одержувати достовірну інформацію про підготовку і прийняття рішень з планування, забудови та реконструкції населених пунктів, окремих територій і конкретних об'єктів архітектури;  
111. брати участь в обговоренні архітектурних рішень, висловлювати свою думку про них у встановленому порядку;  
112. захищати свої інтереси під час проектування і будівництва відповідно до законодавства.  
113. Архітектор та інші особи, крім прав передбачених цією статтею, мають також інші права відповідно до законодавства.  
114. Стаття 17. Обов'язки архітектора та осіб під час провадження архітектурної діяльності  
115. Архітектор, інші особи, що здійснюють роботи, пов'язані із створенням об'єктів архітектури, зобов'язані:  
116. забезпечувати дотримання державних стандартів, норм та правил, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних на проектування і будівництво та завдання на проектування;  
117. виконувати робочу документацію згідно із затвердженим проектом;  
118. виконувати договірні зобов'язання щодо розроблення і реалізації проекту;  
119. не розголошувати без згоди замовника інформацію про його наміри щодо реалізації проекту.  
120. Особи, що виконують функції замовника, підрядника під час проектування і будівництва, зобов'язані:  
121. залучати до пошуку архітектурного рішення об'єкта архітектури і подальшого розроблення проектної документації та авторського нагляду за будівництвом архітектора, який має ліцензію на здійснення відповідного виду робіт з проектування;  
122. забезпечувати будівництво об'єктів згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою;  
123. доручати виконання спеціальних видів проектних і будівельних робіт особам, що мають відповідні ліцензії.  
124. Власники та користувачі завершених будівництвом об'єктів архітектури зобов'язані:  
125. дотримуватись під час експлуатації будинків, споруд та закріплених за ними територій обов'язкових вимог, зазначених у паспорті об'єкта;  
126. отримувати у місцевому органі містобудування і архітектури дозвіл на виконання робіт з реконструкції, реставрації, перепланування, ремонту, які можуть призвести до зміни архітектурного вигляду чи конструктивних якостей будинку або споруди та погоджувати такі роботи з архітектором-автором проекту, за яким було здійснене будівництво.  
127. РОЗДІЛ VІ. АВТОРСЬКЕ ПРАВО НА ТВОРИ АРХІТЕКТУРИ  
128. Стаття 18. Об'єкти та суб'єкти авторського права на твори архітектури  
129. Відносини, що виникають під час створення і використання твору архітектури як об'єкта авторського права, регулюються Законом України "Про авторське право і суміжні права" та цим Законом.  
130. Об'єктами авторського права на твори архітектури є архітектурні рішення на всіх стадіях проектування, будівництва та створені об'єкти архітектури.  
131. Суб'єктом авторського права (автором) є особа, творчою працею якої створено твір архітектури. Особа, творчою працею якої створені архітектурні рішення окремих самостійних розділів проекту і збудованих об'єктів (інтер'єри приміщень, окремі будинки та споруди комплексів, благоустрій території), вважається автором відповідного розділу твору архітектури.  
132. Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір архітектури. Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними. Співавторами не можуть бути особи, що надають автору твору архітектури технічну, консультаційну чи організаційну допомогу, або такі, що здійснюють організацію проектування і будівництва, контроль за виконанням зазначених робіт.  
133. Право автора на твір архітектури підтверджується в установленому законодавством порядку.  
134. Стаття 19. Майнові права автора твору архітектури  
135. Майнові права автора твору архітектури, який виконано на замовлення, регулюються договором між автором і замовником проекту.  
136. Автор затвердженого проекту має виключне право на участь у подальшій його реалізації, якщо інше не передбачене умовами договору, а також на внесення змін до незавершеного чи збудованого об'єкта у випадках зміни його функціонального призначення чи реконструкції.  
137. Автор проекту має виключне право здійснювати або дозволяти (забороняти) його обнародування, відтворення, розповсюдження, внесення змін до цього проекту і виконаної на його основі робочої документації, за винятком випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про авторське право і суміжні права", відповідно до умов, передбачених договором.  
138. Використання проекту для реалізації допускається тільки одноразово, якщо інше не встановлено договором, згідно з яким створено проект. Повторне застосування проекту і розробленої на його основі робочої документації здійснюється виключно за згодою автора і з виплатою автору або його правонаступникам авторської винагороди.  
139. Автор твору архітектури має право на одержання авторської винагороди за його створення і використання. Мінімальні ставки авторської винагороди за створення і використання твору архітектури встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
140. Майнові права автора щодо проекту і збудованого об'єкта архітектури зберігаються незалежно від зміни власника або користувача цього об'єкта.  
141. Стаття 20. Особисті (немайнові) права автора твору архітектури  
142. Автор твору архітектури користується особистими (немайновими) правами, визначеними Законом України "Про авторське право і суміжні права".  
143. Автор твору архітектури також має право:  
144. незалежно від форми власності об'єкта архітектури (крім об'єктів, для яких законодавством України встановлений особливий режим експлуатації) здійснювати його фотографування, відеозйомку впродовж строку охорони авторських прав, якщо інше не обумовлене в договорі /контракті/, на підставі якого створено проект;  
145. встановлювати пам'ятну дошку з ім'ям автора (авторів) на спорудженому об'єкті за погодженням з власником або користувачем об'єкта.  
146. Стаття 21. Авторське право на твори архітектури, створені у процесі виконання службових обов'язків або службового завдання  
147. Особисті (немайнові) права на твір архітектури, створений у процесі виконання службових обов'язків або службового завдання, належать його автору незалежно від умов трудового договору між роботодавцем та автором.  
148. Договір між роботодавцем та автором повинен містити передбачені Законом України "Про авторське право і суміжні права" положення про регулювання майнових відносин у використанні творів архітектури, створених у процесі виконання службових обов'язків або службового завдання.  
149. РОЗДІЛ VII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  
150. Стаття 22. Відповідальність громадян, службових та юридичних осіб за порушення законодавства під час провадження архітектурної діяльності  
151. Особи, винні у:  
152. порушенні встановленого порядку видачі архітектурно-планувального завдання та технічних умов на проектування;  
153. недотриманні архітектурних рішень без погодження їх з автором проекту під час виконання робочої документації та будівництва об'єкта;  
154. недотриманні вимог архітектурного паспорта об'єкта під час його експлуатації;  
155. порушенні авторських прав архітектора; вчиненні інших  
156. правопорушень, пов'язаних із провадженням архітектурної діяльності, - несуть відповідальність згідно із законодавством України.  
157. Стаття 23. Вирішення спорів під час провадження архітектурної діяльності  
158. Спори, що виникають у зв'язку із провадженням архітектурної діяльності, вирішуються судом або арбітражним судом відповідно до законодавства України.