Кількість абзаців - 65 Розмітка (ліва колонка)


ГIРНИЧИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ (Друге читання)

0. Проект ГІРНИЧИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає правові та економічні засади діяльності суб'єктів гірничих відносин, особливості їх створення, здійснення ними підприємницької діяльності, пов'язаної з проведенням гірничих робіт, встановлює вимоги щодо охорони праці в особливо небезпечних умовах.  
1. Стаття 1. Завдання Закону Завданням Закону є регулювання суспільних відносин в організації проведення гірничих робіт, правове забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ, організацій та об'єктів (далі - гірничі підприємства (об'єкти), визначення їх зобов'язань щодо компенсації шкоди, заподіяної життю і здоров'ю громадян, довкіллю внаслідок проведення гірничих робіт та інших видів відповідальності за порушення гірничого законодавства.  
2. Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
3. Стаття 3. Сфера дії Закону Цей Закон поширюється на всі гірничі підприємства (об'єкти), розташовані в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, та пов'язані з ними підприємства, установи і організації, а також на громадян України, на іноземних юридичних та фізичних осіб, зайнятих або залучених до праці на цих підприємствах.  
4. Стаття 2. Гірниче законодавство Відносини, що виникають у процесі діяльності гірничих підприємств (об'єктів), регулюються цим Законом, Кодексом України про надра, Законами України "Про охорону праці", "Про підприємства" та іншими актами законодавства України. До нормативних актів, що регулюють гірничі відносини, належать галузеві правила безпеки, галузеві правила технічної експлуатації та єдині правила безпеки при підривних роботах. Галузеві правила безпеки є основним нормативним документом, що включає норми безпечного ведення гірничих робіт, використання гірничошахтного та електротехнічного устаткування, рудникового та кар'єрного транспорту, вимоги до провітрювання та протиаварійного захисту гірничих виробок, додержання пилогазового режиму, виробничої санітарії, охорони праці та довкілля. Галузеві правила технічної експлуатації встановлюють вимоги та норми щодо ефективного, безпечного і екологічно чистого проведення гірничих робіт, організації та управління виробництвом з урахуванням перспективних напрямів розвитку гірничих технологій, новітніх досягнень науки і техніки. Єдині правила безпеки при підривних роботах встановлюють порядок зберігання, транспортування та використання вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт. Галузеві правила безпеки, галузеві правила технічної експлуатації та єдині правила безпеки при підривних роботах затверджуються у встановленому законодавством порядку.  
5. Стаття 4. Нормативи у сфері проведення гірничих робіт У сфері проведення гірничих робіт використовуються: будівельні нормативи; нормативи екологічної безпеки;  
6. нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у довкілля;  
7. Законодавством України можуть установлюватися й інші нормативи у сфері проведення гірничих робіт. Стаття 5. Стандарти у сфері проведення гірничих робіт У сфері проведення гірничих робіт застосовуються затверджені в установленому порядку державні та галузеві стандарти, технічні умови та інші нормативні документи із стандартизації.  
8. Стаття 9. Об'єкти гірничих відносин Об'єктами гірничих відносин є: геологічна розвідка корисних копалин; проектування, будівництво (реконструкція, технічне переоснащення), експлуатація, ліквідація (консервація) гірничих підприємств (об'єктів); проведення гірничих робіт та видобуток корисних копалин; організація протиаварійного захисту гірничих підприємств (об'єктів); охорона праці, забезпечення безпеки та здоров'я людей в особливо небезпечних умовах.  
9. Стаття 8. Суб'єкти гірничих відносин Суб'єктами гірничих відносин є гірничі підприємства (об'єкти), а також інші підприємства, організації, установи і громадяни, які здійснюють геологічну розвідку корисних копалин, проектування, будівництво (реконструкцію), експлуатацію та ліквідацію (консервацію) підприємств (об'єктів) з видобутку та переробки корисних копалин, проводять гірничі роботи, а також об'єкти, які розташовані на гірничому відводі, та які є чи можуть опинитися під впливом гірничих розробок або впливати на проведення гірничих робіт.  
10. Стаття 10. Власники гірничих підприємств (об'єктів) Гірничі підприємства (об'єкти) можуть бути засновані на будь-яких формах власності, якщо інше не передбачене законами України.  
11. Стаття 6. Державна політика у сфері проведення гірничих робіт Державна політика у сфері проведення гірничих робіт формується Верховною Радою України шляхом визначення основних завдань, напрямів, принципів, пріоритетів у видобутку корисних копалин, встановлення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів, забезпечення безпеки громадян і довкілля.  
12. Стаття 12. Компетенція Верховної Ради України у сфері регулювання гірничих відносин До компетенції Верховної Ради України належить:  
13. визначення засад державної політики у сфері проведення гірничих робіт та використання природних ресурсів; затвердження загальнодержавних програм у сфері видобутку корисних копалин; законодавче регулювання гірничих відносин;  
14. затвердження переліку гірничих підприємств (об'єктів), які не підлягають приватизації; Верховна Рада України здійснює інші повноваження у сфері регулювання гірничих відносин, які згідно з Конституцією України належать до її відання.  
15. Стаття 13. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері регулювання гірничих відносин До компетенції Кабінету Міністрів України належить: здійснення державної політики у сфері проведення гірничих робіт, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; забезпечення розроблення та реалізації загальнодержавних програм у сфері видобутку корисних копалин;  
16. визначення перспектив розвитку гірничодобувних галузей; спрямування і координація роботи міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з видобутком корисних копалин; формування регіональних програм будівництва гірничих підприємств (об'єктів); вжиття заходів щодо забезпечення захисту людей та довкілля під час проведення гірничих робіт; здійснення державного управління та контролю за використанням корисних копалин, техногенних родовищ і за переробкою мінеральної сировини. Кабінет Міністрів України може здійснювати й інші повноваження, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України.  
17. Стаття 15. Компетенція Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері регулювання гірничих відносин До компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим належить: розроблення та реалізація програм у сфері видобутку корисних копалин, раціонального природокористування та охорони довкілля; погодження розміщення на її території нових гірничих підприємств (об'єктів); розгляд і погодження проектів, планів і заходів гірничих підприємств (об'єктів), вплив від діяльності яких може призвести до зміни екологічного, демографічного стану та інших негативних наслідків; здійснення управління та контролю за використанням корисних копалин на відповідній території; вжиття заходів для відшкодування збитків, заподіяних гірничими підприємствами (об'єктами) довкіллю; затвердження для гірничих підприємств (об'єктів) лімітів корисних копалин, розміщення відходів у випадках, передбачених законодавством України; організація збирання, переробки, утилізації та поховання промислових відходів гірничих підприємств (об'єктів); обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення діяльності гірничих підприємств (об'єктів) у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля та санітарних норм і правил у межах своєї компетенції; організація роботи з ліквідації екологічних наслідків аварій на гірничих підприємствах (об'єктах). Рада міністрів Автономної Республіки Крим здійснює й інші повноваження, делеговані законами України.  
18. Стаття 17. Державне регулювання у сфері проведення гірничих робіт Державне регулювання у сфері проведення гірничих робіт включає: затвердження державних стандартів, норм і правил будівництва та експлуатації гірничих підприємств (об'єктів); визначення вимог та умов проведення гірничих робіт; надання спеціальних дозволів (ліцензій) на використання надр; здійснення нагляду за дотриманням гірничими підприємствами (об'єктами) вимог законодавчих та інших нормативних актів.  
19. Стаття 18. Державний нагляд та державний контроль у сфері проведення гірничих робіт Державний нагляд за дотриманням гірничого законодавства під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірничих підприємств (об'єктів) здійснюють органи Державного комітету України по нагляду за охороною праці (далі - державний гірничий нагляд). Державний контроль за дотриманням на гірничих підприємствах (об'єктах) законодавства з питань екологічної та пожежної безпеки, енергоспоживання, охорони і гігієни праці здійснюється відповідно Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством енергетики та електрифікації України, Міністерством охорони здоров'я України.  
20. Стаття 14. Компетенція місцевих державних адміністрацій у сфері регулювання гірничих відносин До компетенції місцевих державних адміністрацій належить: виконання державних і регіональних програм у сфері видобутку корисних копалин і охорони довкілля; забезпечення раціонального використання і охорони корисних копалин; погодження розміщення на території району нових гірничих підприємств (об'єктів); розгляд і погодження заходів, що розробляються гірничими підприємствами (об'єктами), виконання яких може призвести до зміни екологічного, демографічного стану та інших негативних наслідків; здійснення управління та контролю за використанням корисних копалин на території району; вирішення відповідно до законодавства України питання про надання дозволу на використання корисних копалин; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення діяльності гірничих підприємств (об'єктів) у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля та санітарних норм і правил у межах своєї компетенції; вжиття заходів для відшкодування збитків, заподіяних гірничими підприємствами (об'єктами) довкіллю; організація роботи з ліквідації екологічних наслідків аварій на гірничих підприємствах (об'єктах). Місцеві органи виконавчої влади здійснюють й інші повноваження, надані державою або делеговані відповідними радами.  
21. Стаття 16. Компетенція сільських, селищних і міських рад у сфері регулювання гірничих відносин До компетенції сільських, селищних і міських рад належить: реалізація місцевих програм у сфері видобутку корисних копалин; здійснення контролю за використанням і охороною корисних копалин; розгляд планів розміщення гірничих підприємств (об'єктів); утворення, реорганізація та ліквідація гірничих підприємств (об'єктів) комунальної власності; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності гірничих підприємств (об'єктів), державної або приватної форм власності, якщо вони порушують законодавство про охорону довкілля та санітарні норми і правила, у межах своєї компетенції. Сільські, селищні, міські ради здійснюють й інші повноваження, віднесені законами України до їхньої компетенції.  
22. Розділ II. ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ І ВИДОБУТКУ КОРИСНИХ КОПАЛИН  
23. Стаття 19. Розташування гірничих підприємств (об'єктів) Місця розташування гірничих підприємств (об'єктів) визначаються до початку проектних робіт цих підприємств (об'єктів) і узгоджуються відповідно до Кодексу України про надра.  
24. Стаття 21. Проектування гірничих підприємств (об'єктів) Проекти гірничих підприємств (об'єктів) розробляються проектними організаціями або спеціальними підрозділами підприємств, установ та організацій, які мають дозвіл (ліцензію) на виконання цих робіт. Дозвіл (ліцензія) видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розроблені проекти гірничих підприємств (об'єктів) підлягають державній експертизі і затверджуються керівником організації-замовника. Особливості та основні вимоги до проектування гірничих підприємств (об'єктів) щодо видобування, а також проведення гірничих робіт, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, визначаються Кодексом України про надра.  
25. Стаття 22. Підготовка до будівництва гірничих підприємств (об'єктів) Підготовка до будівництва гірничих підприємств (об'єктів) забезпечується замовником (користувачем гірничого відводу) шляхом передачі підряднику будівельних майданчиків, дозволів на проведення робіт, проектно-кошторисної документації, топографогеодезичної основи і маркшейдерських даних та організації фінансування робіт.  
26. Стаття 23. Організація будівництва гірничих підприємств (об'єктів) Будівництво гірничих підприємств (об'єктів) здійснюється спеціалізованими гірничими організаціями на підставі генерального договору-підряду відповідно до проекту організації будівництва. Будівництво гірничих об'єктів на діючих гірничих підприємствах (об'єктах) може здійснюватися спеціалізованими підрозділами цих підприємств (об'єктів). Будівництво гірничого підприємства (об'єкта) на гірничому відводі і земельній ділянці здійснюється після затвердження проектно-кошторисної документації.  
27. Стаття 20. Будівництво гірничих підприємств (об'єктів) Будівництво гірничих підприємств (об'єктів) із застосуванням гірничих технологій здійснюється на замовлення користувача гірничого відводу з метою промислової розробки корисних копалин або проведення гірничих робіт, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, згідно із затвердженою проектною документацією.  
28. Стаття 24. Реконструкція та технічне переоснащення гірничих підприємств (об'єктів) Реконструкція та технічне переоснащення гірничих підприємств (об'єктів) здійснюється відповідно до затверджених проектів їх реконструкції (технічного переоснащення) спеціалізованими гірничими організаціями чи спеціалізованими підрозділами підприємств (об'єктів).  
29. Стаття 25. Введення в експлуатацію гірничих підприємств (об'єктів) Введення в експлуатацію гірничих підприємств (об'єктів) здійснюється на основі акта приймальної комісії в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
30. Розділ III. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ (ОБ'ЄКТІВ)  
31. Стаття 26. Ліцензування експлуатації гірничого підприємства (об'єкта) Експлуатація гірничого підприємства (об'єкта) здійснюється за наявності дозволу (ліцензії), яка видається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.  
32. Стаття 7. Основні принципи проведення гірничих робіт Основними принципами проведення гірничих робіт є: застосування прогресивних і безпечних способів підготовки та розробки родовищ корисних копалин; проведення гірничих виробок, видобуток і транспортування корисних копалин з використанням науково-технічних досягнень; постійне підтримання діючих гірничих виробок у стані, визначеному галузевими правилами технічної експлуатації та галузевими правилами безпеки; раціональне видобування, використання корисних копалин і охорона надр; створення системи безпечної діяльності під час проведення гірничих робіт; дотримання санітарних норм викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля.  
33. Стаття 27. Проведення гірничих робіт Гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією), який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Проведення гірничих робіт здійснюється відповідно до проектів та паспортів, розроблених і затверджених згідно з правилами безпеки та правилами технічної експлуатації. У разі фактичних чи прогнозованих змін гірничо-геологічних (виробничих) умов проекти та паспорти повинні бути скориговані та перезатверджені. Перезатверджені проекти і паспорти доводяться до відома працівників гірничих підприємств (об'єктів) в порядку, передбаченому галузевими правилами технічної експлуатації, галузевими правилами безпеки та єдиними правилами безпеки при підривних роботах.  
34. Стаття 28. Застосування гірничих технологій, систем і способів розробки корисних копалин та проведення гірничих робіт На гірничих підприємствах (об'єктах) застосовуються найбільш прогресивні, науково обгрунтовані гірничі системи, технології та способи розробки корисних копалин і проведення гірничих робіт, допущені органами державного гірничого нагляду до застосування на підставі висновків (сертифікатів) інститутів з технології та безпеки робіт.  
35. Стаття 29. Гірничошахтне устаткування і матеріали Гірничошахтне устаткування і матеріали допускаються органами державного гірничого та санітарного нагляду до застосування на гірничих підприємствах (об'єктах) лише за наявності відповідного сертифіката. Гірничошахтне устаткування та матеріали повинні застосовуватися згідно з нормативно-технічною документацією. Дозвіл на проведення промислових випробувань дослідних і експериментальних зразків гірничошахтного устаткування та матеріалів, які застосовуються у шахтах і рудниках, дається органами державного гірничого та санітарного нагляду після перевірки (експертизи) цих зразків на відповідність галузевим правилам безпеки і санітарним нормам.  
36. Стаття 30. Застосування вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт Проведення на гірничих підприємствах (об'єктах) підривних робіт або робіт з вибуховими матеріалами здійснюється за дозволом, який видають органи державного гірничого нагляду, та відповідно до єдиних правил безпеки при підривних роботах. На підземних роботах, що проводяться на гірничих підприємствах (об'єктах), застосовуються вибухові матеріали тільки промислового виготовлення. На відкритих гірничих роботах з дозволу органів державного гірничого нагляду допускається застосування найпростіших вибухових речовин. Підприємства чи організації, що проводять підривні роботи, зобов'язані мати склади та інші спеціальні місця зберігання вибухових матеріалів, засоби їх перевезення, персонал і документацію згідно з відповідними галузевими нормативними актами.  
37. Стаття 31. Експертиза безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірничих підприємств (об'єктів) Державна технічна та екологічна експертиза проектів гірничих підприємств (об'єктів) та проведення гірничих робіт здійснюється органами державного гірничого нагляду, еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами або спеціально створюваними комісіями Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства охорони здоров'я України і місцевими органами виконавчої влади відповідно до законодавства України. Громадська експертиза здійснюється з ініціативи об'єднань громадян, а також органів місцевого самоврядування за рахунок їх коштів або на громадських засадах організацією чи експертами згідно із законодавством України. Громадська експертиза здійснюється незалежно від державної експертизи. Висновки громадської експертизи є рекомендаційними і подаються органам, що здійснюють державну експертизу, а також замовникові проекту.  
38. Стаття 33. Використання та облік відпрацьованих гірничих виробок Порядок використання та обліку відпрацьованих гірничих виробок, придатних для розміщення підприємств (об'єктів), не пов'язаних з видобутком корисних копалин, визначається Кабінетом Міністрів України.  
39. Розділ IY. ПРОТИАВАРІЙНИЙ ЗАХИСТ І БЕЗПЕКА ГІРНИЧИХ РОБІТ Стаття 34. Система протиаварійного захисту гірничих підприємств (об'єктів) Система протиаварійного захисту гірничих підприємств (об'єктів) включає: план ліквідації аварій; систему оповіщення про аварії; організаційно-технічні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам; гірничорятувальну службу та порядок обслуговування гірничих підприємств (об'єктів) професійними і допоміжними гірничорятувальними формуваннями; заходи з організації аварійних і рятувальних робіт.  
40. Стаття 37. Організаційно-технічні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам Організаційно-технічні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам здійснюються на стадіях проектування, будівництва, технічного оснащення, безпечної експлуатації та утримання гірничих підприємств (об'єктів) із забезпеченням: запобігання виділенню та вибухам газу і пилу; відвернення обвалення порід і завалів гірничих виробок; запобігання газодинамічним явищам; додержання вимог пожежної безпеки; запобігання затопленню гірничих виробок, виділенню і проникненню у них небезпечних і шкідливих субстанцій; відвернення зруйнувань і катастроф на гірничорудниковому транспорті та організації його чіткої роботи. З метою запобігання виділенню і вибухам газу та пилу: на шахтах, рудниках, копальнях та інших об'єктах, де має місце виділення вибухових та отруйних газів і пилу, встановлюється відповідний газовий, пиловий або пилогазовий режим, забезпечується аерогазовий контроль, застосовуються спеціальні види захисту устаткування і технологічних процесів згідно з галузевими правилами безпеки; підривні роботи проводяться за спеціальними проектами із зазначеними параметрами буропідривного комплексу та згідно з єдиними правилами безпеки при підривних роботах; підземні гірничі виробки проводяться з примусовим провітрюванням за допомогою безперервно діючих вентиляційних установок згідно з галузевими правилами безпеки. Допускається застосування природного провітрювання гірничих виробок на відкритих роботах за умови досягнення нормативного складу повітря на робочих місцях. Відвернення обвалення порід і завалів гірничих виробок здійснюється шляхом використання спеціальних способів проведення гірничих робіт, кріплення, підтримання та охорони гірничих виробок, які забезпечують їх стійкість у гірничому масиві, виключають обвалення порід у робочий простір та завали діючих гірничих виробок. Гірничі виробки протягом усього строку їх використання утримуються згідно з галузевими правилами безпеки. Запобігання газодинамічним явищам на гірничих підприємствах (об'єктах), що проводять роботи у гірничих породах, небезпечних щодо газодинамічних явищ (раптові викиди, гірничі удари тощо), забезпечується за допомогою спеціального комплексу заходів згідно з галузевими правилами безпеки та іншими нормативними актами. Додержання вимог пожежної безпеки під час проведення робіт на кожному робочому місці забезпечується шляхом здійснення заходів згідно з проектом протипожежного захисту.  
41. У гірничих виробках застосовуються технологічні процеси, устаткування і матеріали, що перешкоджають утворенню пальної суміші та джерел запалювання, і здійснюються заходи для запобігання самозайманню гірничих порід. Запобігання затопленню гірничих виробок, виділенню та проникненню у них небезпечних і шкідливих субстанцій (газоподібних, пароподібних, пиловидних, рідинних, електромагнітних, випромінювальних, радіоактивних, тощо) на гірничих підприємствах (об'єктах), небезпечних за цими проявами, забезпечується шляхом переведення їх на особливий режим роботи. Відвернення зруйнувань і катастроф на гірничорудниковому транспорті досягається шляхом підтримання устаткування, транспортної мережі у належному технічному стані та організації роботи, пов'язаної з перевезенням людей та вантажів на гірничому підприємстві (об'єкті), відповідно до вимог галузевих нормативних актів.  
42. Стаття 35. План ліквідації аварій На кожному гірничому підприємстві (об'єкті) повинен бути план ліквідації аварій, який включає систему оповіщення про аварії, заходи рятування людей та ліквідації можливих аварій у початковій стадії. План ліквідації аварій розробляється, узгоджується і затверджується згідно з галузевими правилами безпеки.  
43. Стаття 36. Система оповіщення про аварії Система оповіщення про аварії гірничого підприємства (об'єкта) створюється його власником з метою термінового попередження людей, які можуть зазнати небезпечного впливу аварії, а також підприємств, установ, організацій та осіб, які повинні брати участь у її ліквідації.  
44. Стаття 40. Гірничорятувальні служби Гірничі підприємства (об'єкти) обслуговуються професійними гірничорятувальними формуваннями на основі договору, який укладається між гірничим підприємством (об'єктом) та гірничорятувальною службою. Основними завданнями професійних гірничорятувальних служб є здійснення профілактичних заходів щодо запобігання аваріям на гірничих підприємствах (об'єктах), термінові та невідкладні дії, спрямовані на рятування людей, ліквідацію аварій та їх наслідків. Положення про гірничорятувальні служби затверджується Кабінетом Міністрів України. Власник гірничого підприємства має право створювати допоміжні добровільні гірничорятувальні команди (станції, служби), забезпечуючи їх приміщеннями, оснащенням та екіпіровкою нарівні з професійними. Члени цих гірничорятувальних команд (станцій, служб) проходять відповідну спеціальну підготовку.  
45. Стаття 41. Обов'язки керівника гірничого підприємства (об'єкта) під час ліквідації аварій та рятування людей Керівник гірничого підприємства (об'єкта) зобов'язаний не допускати аварій на виробництві, а в разі їх виникнення негайно вжити всіх необхідних заходів для рятування людей, ліквідації аварії та її наслідків відповідно до вимог законодавчих та інших нормативних актів. За організацію робіт, пов'язаних з ліквідацією аварії, відповідає технічний керівник гірничого підприємства (об'єкта).  
46. Стаття 42. Взаємодія керівників гірничих підприємств (об'єктів) з підприємствами, установами та організаціями під час ліквідації аварії Керівники гірничих підприємств (об'єктів) зобов'язані негайно повідомити про аварію гірничорятувальну службу, органи державного гірничого нагляду, власника, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, які повинні надати термінову допомогу всіма наявними засобами. Керівник місцевого органу виконавчої влади, на території якого виникла аварія, зобов'язаний забезпечити взаємодію з керівником аварійного підприємства (об'єкта) у питаннях надання необхідної допомоги.  
47. Стаття 38. Вимоги щодо безпечної експлуатації гірничих підприємств (об'єктів) Вимоги щодо безпечної експлуатації гірничих підприємств (об'єктів) повинні бути конкретизовані у галузевих правилах безпеки та інших нормативних актах, які розробляються згідно з цим Законом, Законом України "Про охорону праці" та іншими актами законодавства, і є обов'язковими для виконання усіма юридичними та фізичними особами, що проводять гірничі роботи або залучені до їх проведення.  
48. Стаття 39. Забезпечення безпеки проведення гірничих робіт та охорони праці Безпека проведення гірничих робіт та охорона праці забезпечуються відповідно до вимог законодавчих та інших нормативних актів і досягаються шляхом: підтримання стійкості та необхідного перерізу діючих очисних і підготовчих гірничих виробок; застосування гірничошахтного устаткування з рівнем захисту відповідно до гірничо-геологічних умов; належної організації технологічних процесів, експлуатації гірничошахтного устаткування, транспортних засобів, перевезення та пересування людей у гірничих виробках; дотримання підвищених вимог до експлуатації електроустаткування та проведення підривних робіт; створення і підтримання нормальних кліматичних і санітарно-гігієнічних умов, застосування засобів колективного та індивідуального захисту згідно з вимогами щодо усунення або зменшення впливу на працюючих небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища. організації безпечної та безперервної роботи систем життєзабезпечення гірничого підприємства (об'єкта) під час тривалого зупинення виробництва в цілому або окремих його підрозділів.  
49. Стаття 45. Охорона гірничого підприємства (об'єкта) від шкідливого впливу наслідків аварій та стихійних явищ На гірничому підприємстві (об'єкті) розробляються і здійснюються заходи для запобігання можливому шкідливому (небезпечному) впливу наслідків аварій на сусідніх підприємствах (об'єктах) та стихійних явищ. Ці заходи передбачаються проектами гірничих підприємств (об'єктів) і повинні включатися в плани ліквідації аварій.  
50. Розділ Y. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ГІРНИЧИХ РОБІТ Стаття 43. Екологічні вимоги у сфері проведення гірничих робіт Основними екологічними вимогами у сфері проведення гірничих робіт є: раціональне розташування виробничих підрозділів гірничого підприємства (об'єкта), складів корисних копалин і відвалів порід з урахуванням можливості проведення профілактичних заходів щодо запобігання їх самозайманню; застосування екологічно чистих і безвідхідних гірничих та інших технологій; впровадження передових технологій проведення робіт та очищення стічних вод і відпрацьованого повітря; використання мінеральних відходів порідних відвалів (сховищ) для повторної переробки; організація відповідної санітарно-захисної зони між гірничим підприємством (об'єктом) і житловими будівлями; запобігання осіданню, підтопленню, заболочуванню, засоленню, висушенню та забрудненню відходами виробництва поверхні землі; запобігання несприятливому впливу на рівень грунтових вод і поверхневі водні об'єкти водовідливу з гірничих виробок; зниження рівня викидів, скидів і рознесення речовин, що забруднюють довкілля у процесі гірничого виробництва, і вжиття заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям, пов'язаним із залповими та раптовими викидами і скидами; своєчасне проведення рекультивації земель.  
51. Стаття 44. Запобігання шкідливому впливу гірничих робіт Заходи щодо запобігання шкідливому впливу гірничих робіт на життя і здоров'я населення, довкілля та природні ресурси передбачаються проектами гірничих підприємств і здійснюються гірничим підприємством (об'єктом) відповідно до законодавства України. Під час проектування, будівництва та експлуатації гірничих підприємств (об'єктів) і гірничих виробок повинні передбачатися заходи, спрямовані на збереження водних об'єктів та охорону водоносних горизонтів (пластів) від виснаження та забруднення. Забороняється будівництво і введення в експлуатацію гірничих підприємств (об'єктів), не забезпечених очисними спорудами.  
52. Стаття 46. Гірничі відносини у сфері охорони довкілля Керівник гірничого підприємства (об'єкта) зобов'язаний попередити власників підприємств (об'єктів), що розташовані на гірничому відводі, про час їх підробки гірничими роботами і узгодити з ними заходи щодо захисту від шкідливого впливу гірничих робіт. Керівник підприємства (об'єкта) з потенційно небезпечним виробництвом, що розміщується на гірничому відводі або поблизу нього, в разі виникнення аварії або передаварійної ситуації зобов'язаний негайно повідомити про це власника гірничого підприємства (об'єкта), органи державного гірничого нагляду, місцеві органи виконавчої влади, а також терміново вжити необхідних заходів для локалізації поширення шкідливого впливу. Власник гірничого підприємства (об'єкта) відшкодовує в порядку і розмірах, визначених законодавством України, збитки, завдані гірничими роботами майну юридичних та фізичних осіб внаслідок нездійснення або неповного здійснення ним заходів для його захисту через неправильно виданий гірничим підприємством (об'єктом) прогноз можливого шкідливого впливу гірничих робіт на це майно. Збитки власника гірничого підприємства (об'єкта), пов'язані із запобіганням, ліквідацією аварії або надзвичайної ситуації на гірничому підприємстві (об'єкті) внаслідок виникнення аварії або надзвичайної ситуації на сусідньому підприємстві, відшкодовуються йому власником підприємства, на якому сталася аварія або надзвичайна ситуація, в порядку і розмірах, визначених законодавством України.  
53. Стаття 11. Основні обов'язки власника гірничого підприємства (об'єкта) Власник гірничого підприємства (об'єкта) відповідно до вимог законодавчих та інших нормативних актів зобов'язаний забезпечувати: експлуатацію підприємства згідно з проектом і нормативно-технічними документами; проведення гірничих робіт на науково-технічній основі; протиаварійний захист гірничого підприємства (об'єкта); безпеку гірничих робіт, охорону праці та довкілля; приймання працівників на роботу з урахуванням підвищених вимог до стану їх здоров'я; професійну підготовку, відповідний рівень виробничої та технологічної дисципліни працівників; працюючих у шкідливих умовах спеціальним одягом, взуттям, засобами праці та індивідуального захисту, санітарно-гігієнічним і медичним обслуговуванням.  
54. Розділ YI. ПЕРСОНАЛ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ (ОБ'ЄКТІВ) Стаття 47. Підвищені вимоги до працівників гірничих підприємств (об'єктів) До працівників гірничих підприємств (об'єктів), залучених або постійно зайнятих на гірничих роботах, встановлюються підвищені вимоги щодо стану їх здоров'я, професійної підготовки, кваліфікації, дисципліни праці та поведінки в небезпечних умовах. Власник гірничого підприємства (об'єкта) повинен забезпечити проведення та організацію, а працівники повинні пройти попередній та періодичні медичні огляди, навчання професій з перевіркою знань відповідно до галузевих нормативних актів. Працівники, до професійної підготовки яких встановлюються підвищені вимоги щодо безпеки, повинні заздалегідь пройти спеціальне навчання і одержати свідоцтво на право виконання цих робіт або керівництва ними. Керівниками і головними спеціалістами гірничого підприємства (об'єкта) призначаються особи з вищою освітою, що відповідає профілю цього підприємства. Керівники і головні спеціалісти гірничих підприємств (об'єктів), що здійснюють видобуток корисних копалин підземним способом повинні мати, крім цього, стаж керівництва підземними роботами не менш як 5 років. До технічного керівництва гірничими роботами допускаються спеціалісти з вищою або середньою гірничо-технічною освітою, яка дає право керувати гірничими або підривними роботами. Гірничими диспетчерами шахт і рудників призначаються спеціалісти з вищою або середньою гірничо-технічною освітою і стажем керівництва підземними гірничими роботами не менш як три роки.  
55. Керівники та спеціалісти гірничих підприємств (об'єктів) зобов'язані систематично перевіряти місця проведення робіт та робочі місця на відповідність їх галузевим нормативним актам і посадовим інструкціям. Інженерно-технічний працівник, який під час перевірки місця проведення робіт або робочого місця виявив відхилення від технологічного процесу і порушення техніки безпеки, зобов'язаний негайно вжити заходів для їх усунення та повідомити про це безпосереднього керівника і гірничого диспетчера (чергового по підприємству).  
56. Стаття 48. Обов'язки працівників гірничих підприємств (об'єктів) У зв'язку із специфічними особливостями та небезпекою гірничого виробництва працівники гірничого підприємства (об'єкта) зобов'язані: знати вимоги технічної документації, правила техніки безпеки, план ліквідації аварій у межах виконуваних робіт, місця розташування засобів протиаварійного захисту і медичної допомоги, правила поведінки в небезпечних умовах; уміти користуватися засобами індивідуального протиаварійного захисту і першої медичної допомоги; систематично контролювати стан робочого місця, машин та устаткування, показання приладів і засобів захисту; не піддавати своїми діями (чи бездіяльністю) небезпеці життя і здоров'я людей; негайно повідомити керівника робіт або гірничого диспетчера (чергового по підприємству) про ознаки виникнення аварії або нещасного випадку, а в разі виникнення загрози життю та здоров'ю людей вийти з небезпечної зони і вивести інших працюючих; діяти під час аварій відповідно до плану їх ліквідації.  
57. Стаття 49. Додаткові вимоги до осіб, які перебувають в особливо небезпечних підземних умовах Особи, які перебувають в особливо небезпечних підземних умовах гірничих підприємств (об'єктів), зобов'язані не допускати: порушення режиму вентиляції гірничих виробок і норм контролю за станом аерогазового середовища, а також псування вентиляційних споруд; загазування та запиленості гірничих виробок і робочих місць до вибухонебезпечних концентрацій; порушення вибухозахисту електроустаткування та пожежної безпеки; проведення робіт у небезпечних зонах без виконання протиаварійних заходів, передбачених галузевими нормативними актами з техніки безпеки; навмисного перекручення показників або виведення з ладу контрольно-вимірювальної та захисної апаратури; паління або використання відкритого вогню, крім проведення підривних і вогневих робіт, відповідно до вимог галузевих нормативних актів. Не дозволяється самовільне проникнення до гірничих виробок, а також перебування у небезпечних підземних умовах робітників після закінчення робочого дня (зміни) без дозволу керівника гірничого підприємства (об'єкта).  
58. Стаття 32. Порядок ліквідації (консервації) гірничого підприємства (об'єкта) Гірниче підприємство (об'єкт) підлягає ліквідації (консервації) у випадках, передбачених Кодексом України про надра та Законом України "Про підприємство".  
59. Стаття 32. Порядок ліквідації (консервації) гірничого підприємства (об'єкта) Ліквідація (консервація) здійснюється за проектом, погодженим органами державного гірничого нагляду, іншими організаціями та затвердженим власником підприємства (об'єкта). Проект ліквідації (консервації) включає соціально-економічне обгрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання небезпечному впливу на інші підприємства та об'єкти, довкілля та людей. Наслідки роботи комісії з ліквідації (консервації) гірничого підприємства (об'єкта) оформляються актом, який зберігається власником, а його копія передається органам державного гірничого нагляду. Матеріали з ліквідації (консервації) гірничого підприємства (об'єкта), що включають копію акта та оригінали геолого-маркшейдерської документації, поповненої на день зупинення гірничих робіт, передаються територіальній геологічній організації у строк, передбачений нормативними актами.  
60. Розділ YII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ГІРНИЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА Стаття 50. Відповідальність за порушення гірничого законодавства Персонал та посадові особи гірничих підприємств (об'єктів) за порушення законодавчих та інших нормативних актів у сфері проведення гірничих робіт притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової і кримінальної відповідальності згідно із законодавством України. Правопорушенням у сфері проведення гірничих робіт є: порушення законодавства у сфері проведення гірничих робіт; недотримання державних стандартів, норм та екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва (реконструкції) та експлуатації гірничих підприємств (об'єктів); невиконання правил безпеки та правил технічної експлуатації гірничих підприємств (об'єктів); невиконання вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів; прийняття технічних рішень, що не відповідають вимогам гірничого законодавства та нормативно-технічної документації; проведення гірничих робіт без наявності нормативно-технічної документації (проектів, паспортів тощо) або з порушенням її вимог; перекручення розрахунків і показників безпеки гірничих робіт; порушення вимог безпеки на вибухонебезпечних підприємствах, пожежної безпеки, безпеки руху та експлуатації транспорту, будівельних норм та правил; невиконання законних вимог органів Державного комітету України по нагляду за охороною праці, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і Міністерства охорони здоров'я України.  
61. Стаття 53. Особливості застосування кримінальної відповідальності за порушення гірничого законодавства  
62. Працівники гірничих підприємств (об'єктів), винні у порушенні правил безпеки, якщо воно завдало шкоди здоров'ю людей або завідомо могло спричинити людські жертви чи інші тяжкі наслідки шляхом: пошкодження вентиляційних приладів і порушення режиму вентиляції; невиконання заходів щодо запобігання газодинамічним явищам; порушення вибухозахисту електроустаткування; виведення з ладу апаратури газового, струмового і протиаварійного захисту, сигналізації та зв'язку; проведення вогневих і підривних робіт з порушенням галузевих нормативних актів; паління і користування відкритим вогнем (крім проведення вогневих і підривних робіт згідно з вимогами нормативних актів), а також самовільне проникнення у підземні гірничі виробки - караються згідно з Кримінальним кодексом України.  
63. Стаття 51. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення гірничого законодавства Збитки, завдані внаслідок порушення гірничого законодавства, відшкодовуються в порядку і розмірах, визначених законодавством України.  
64. Стаття 52. Особливості дисциплінарної відповідальності за порушення гірничого законодавства Працівники гірничих підприємств (об'єктів), винні у порушенні гірничого законодавства, притягаються до таких заходів дисциплінарної відповідальності: догана; сувора догана; переведення на нижчеоплачувану роботу; переміщення на нижчу посаду строком до трьох місяців; звільнення.