Кількість абзаців - 185 Розмітка (ліва колонка)


Про охорону прав на зазначення географічного походження товарів (послуг) (Друге читання)

0. Проект Закон України  
1. Про охорону прав на зазначення географічного походження товарів (послуг)  
2. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням прав на зазначення географічного походження товарів та послуг.  
3. Розділ I Загальні положення  
4. Стаття 1. Визначення термінів  
5. У цьому Законі названі нижче терміни вживаються у такому значенні:  
6. географічне місце - будь-який географічний об'єкт або його частина, зокрема географічний пункт, населений пункт, місцевість, регіон, країна;  
7. географічне зазначення - зазначення географічного походження товарів (послуг). Зазначення географічного походження товару (послуги) - це позначення, за яким товар (послуга), виготовлення (надання) якого здійснювалося повністю або частково в одному географічному місці, відрізняється від будь-якого товару (послуги), виготовлення (надання) якого здійснювалося повністю або частково в будь-якому іншому географічному місці;  
8. родове найменування - це географічне зазначення чи похідне від нього позначення з утраченою здатністю відрізняти товар (послуги) за географічним походженням, яке застосовується в Україні як звичайне (родове) найменування чи позначення товару (послуги) або як дані про вид, якість, сорт та інші властивості чи відмінні ознаки товару (послуги);  
9. компетентний орган - будь-яка організація, якій надано право контролю якості товарів (послуг) чи право захисту споживачів та виробників;  
10. особа - фізична або юридична особа;  
11. заявка - сукупність документів, необхідних для реєстрації географічного зазначення;  
12. заявник - особа або група осіб, що подали заявку;  
13. свідоцтво - свідоцтво України про реєстрацію зазначення географічного походження товару (послуги);  
14. реєстрація - реєстрація географічного зазначення.  
15. Стаття 2. Законодавство України про охорону прав на географічне зазначення  
16. Законодавство України про охорону прав на географічне зазначення складається із цього Закону, Законів України "Про захист прав споживачів", "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг", Митного кодексу України та інших актів законодавства, що регулюють відносини, пов'язані з набуттям і здійсненням прав на географічне зазначення.  
17. Стаття 3. Відомство  
18. 1. Відомство забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на географічне зазначення, несе відповідальність за застосування цього Закону, приймає до розгляду заявки, проводить їх експертизу, веде Державний реєстр України зазначень географічного походження товарів та послуг, публікує офіційні відомості, видає свідоцтва, приймає відповідні нормативні акти з питань охорони прав на географічне зазначення, виконує інші функції, визначені цим Законом та Положенням про Державне патентне відомство України (далі - Відомство).  
19. 2. Відомство може надавати у визначеному ним порядку будь-якій особі інформацію про географічне зазначення та інші послуги.  
20. 3. Фінансування діяльності Відомства провадиться за рахунок коштів державного бюджету.  
21. Розділ II Правова охорона географічного зазначення  
22. Cтаття 4. Умови надання правової охорони  
23. 1. Правова охорона надається географічному зазначенню, що прямо чи посередньо вказує на географічне місце, з яким по суті пов'язується особлива якість, репутація та інші характеристики товару (послуги) та на яке не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.  
24. 2. Об'єктом географічного зазначення, що охороняється, можуть бути позначення у формі будь-яких виразів чи символів.  
25. 3. Правова охорона надається географічному зазначенню від дати його державної реєстрації у порядку, визначеному цим Законом, або від дати, з якої воно вважається зареєстрованим згідно з міжнародними договорами України.  
26. 4. Право на використання географічного зазначення засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати надання правової охорони географічному зазначенню. Він може бути продовжений Відомством за клопотанням власника свідоцтва, поданим протягом останнього року дії свідоцтва, щоразу на 10 років за умови, що характеристики товару (послуги), його особлива якість та географічне місце, з яким вони пов'язуються, тотожні характеристикам та географічному місцю, зазначеним у свідоцтві. Порядок продовження дії свідоцтва встановлюється Відомством. Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, передбачених цим Законом.  
27. 5. Обсяг правової охорони, що надається, визначається наведеними у свідоцтві географічним зазначенням, характеристикою товару (послуги) та межами географічного місця.  
28. Стаття 5. Підстави для відмови в наданні правової охорони  
29. За цим Законом не може бути надана правова охорона як географічному зазначенню будь-якому позначенню, що:  
30. не відповідає вимогам до географічного зазначення, викладеним у пунктах 1 і 2 статті 4 цього Закону;  
31. суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі;  
32. стало родовим найменуванням. Найменування вважається родовим з часу, коли фахівці у певній галузі або невизначене коло осіб вважають його таким;  
33. правильно вказує на географічне місце виготовлення товару (надання послуги), але може створити у громадськості помилкове уявлення про те, що товар виготовлено (послугу надано) в іншому географічному місці;  
34. суперечить назві сорту рослин чи породи тварин, внаслідок чого може створити у громадськості помилкове уявлення про місце географічного походження продукту;  
35. пов'язане з географічним місцем в іноземній державі, з якою немає домовленості про охорону географічних зазначень з України;  
36. пов'язане з географічним місцем в іноземній державі, відповідає вимогам до географічного зазначення, викладеним у статті 4 цього Закону, але не охороняється в цій державі;  
37. через особливу якість, репутацію, відомість та тривалість використання знаку для товару (послуги) може створити у громадськості помилкове уявлення про товар (послугу).  
38. Розділ III Порядок реєстрації географічного зазначення  
39. Стаття 6. Право на реєстрацію  
40. Право на реєстрацію географічного зазначення мають:  
41. особа або групи осіб, що беруть участь у виготовленні товарів (наданні послуг) в зазначеному у заявці географічному місці, з яким по суті пов'язується особлива якість, репутація чи інші характеристики товару (послуги). До таких груп можуть належати інші заінтересовані особи;  
42. групи споживачів;  
43. будь-який компетентний орган.  
44. Стаття 7. Заявка на реєстрацію  
45. 1. Заявка на реєстрацію географічного зазначення подається до Відомства особою чи групою осіб, що мають право на реєстрацію.  
46. 2. За дорученням заявника заявка може бути подана через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу, яка підтримує листування на території України.  
47. 3. Заявка повинна стосуватися одного географічного зазначення.  
48. 4. Заявка складається українською мовою і повинна містити:  
49. заяву про реєстрацію зазначення географічного походження товару (послуги), в якій зазначається заявник (заявники) та його адреса;  
50. позначення, що заявляється;  
51. найменування товару (послуги), для якого заявляється реєстрація географічного зазначення;  
52. межі географічного місця, з яким по суті пов'язується особлива якість, репутація чи інші характеристики товару (послуги);  
53. опис основних характеристик товару (послуги).  
54. 5. Разом із заявкою подаються:  
55. документ, що підтверджує право заявника на реєстрацію географічного зазначення, та документи, що підтверджують особливу якість та безпеку товару (послуги);  
56. документ, що підтверджує право заявника на заявлене географічне зазначення, пов'язане з географічним місцем в іноземній державі.  
57. Зазначені у цьому пункті документи можуть бути подані мовою оригіналу. В такому разі переклад їх українською мовою повинен надійти до Відомства протягом двох місяців від дати подання заявки.  
58. 6. Датою подання заявки є дата одержання Відомством заяви, зазначеної у пункті 4 цієї статті.  
59. 7. За подання заявки сплачується збір, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. Документ про сплату збору повинен надійти до Відомства разом із заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки.  
60. 8. Інші вимоги до заявки та документів, що додаються до заявки, визначаються Відомством.  
61. Стаття 8. Експертиза заявки  
62. 1. Експертиза заявки проводиться Відомством відповідно до цього Закону і встановлених на його основі правил протягом шести місяців від дати подання її до Відомства.  
63. 2. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення Відомства особисто або через свого представника брати участь у розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи. Порядок участі заявника або його представника у розгляді зазначених питань визначається Відомством.  
64. 3. Заявник має право з власної ініціативи вносити до заявки під час проведення її експертизи доповнення, виправлення і уточнення.  
65. 4. Експертиза заявки складається з попередньої експертизи та експертизи по суті.  
66. 5. Попередня експертиза заявки проводиться протягом двох місяців від дати подання її до Відомства.  
67. 6. Під час проведення попередньої експертизи заявка та супровідні документи перевіряються відповідно до вимог, викладених у статті 7 цього Закону.  
68. 7. Якщо заявник не має права на реєстрацію географічного зазначення, Відомство надсилає заявнику рішення про відмову в реєстрації.  
69. 8. Якщо заявка не відповідає вимогам, викладеним у пунктах 2 - 8 статті 7 цього Закону, Відомство повідомляє про це заявника, який протягом двох місяців може внести зміни до матеріалів. Якщо протягом цього часу зазначені вимоги не виконано і заявник не подав клопотання про його продовження, Відомство надсилає заявнику рішення про відмову в реєстрації.  
70. 9. Якщо заявка відповідає вимогам, викладеним у статті 7 цього Закону, Відомство проводить експертизу по суті, під час якої перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, викладеним у пунктах 1 і 2 статті 4 цього Закону. Зокрема, визначається:  
71. чи може бути надана правова охорона заявленому позначенню з урахуванням положень статті 5 цього Закону;  
72. чи пов'язується по суті географічне місце в зазначених у заявці межах з особливою якістю, репутацією або іншими заявленими характеристиками товару (послуги);  
73. чи є опис основних характеристик товару (послуги) достатнім за даними, викладеними в ньому;  
74. чи має товар (послуга), виготовлення (подання) якого здійснюється в зазначеному у заявці географічному місці, особливу якість та безпеку.  
75. 10. Під час проведення експертизи по суті Відомство має право затребувати від заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи неможливе.  
76. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним запиту Відомства затребувати у нього копії матеріалів, протиставлених заявці.  
77. Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним запиту або копій матеріалів, протиставлених заявці.  
78. Якщо протягом цього строку заявник не подасть матеріали на запит Відомства або клопотання про його продовження, заявка вважається відкликаною.  
79. 11. Додаткові матеріали перевіряються на відповідність вимогам пунктів 3 та(або) 10 цієї статті.  
80. Додаткові матеріали вважаються такими, що виходять за межі розкритої у поданій заявці суті позначення, якщо вони містять ознаки, які слід включити до позначення, що заявляється як географічне зазначення.  
81. Внесення уточнень до опису основних характеристик товару (послуги), викликане новими даними або необхідністю уточнення меж географічного місця без зміни ознак позначення, вважається таким, що не виходить за межі розкритої у поданій заявці суті позначення.  
82. Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті позначення, не враховуються під час розгляду заявки і можуть бути оформлені заявником як самостійна заявка.  
83. 12. Якщо за результатами експертизи по суті вважається, що позначення відповідає умовам надання правової охорони, Відомство публікує визнані ним офіційні відомості про заявку.  
84. 13. Після публікування офіційних відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки у порядку, що визначається Відомством.  
85. 14. Протягом трьох місяців від дати опублікування офіційних відомостей про заявку будь-яка особа може подати до Відомства належним чином обгрунтоване заперечення проти реєстрації географічного зазначення. Зазначене заперечення вважається поданим за умови надходження до Відомства документа про сплату збору за його подання.  
86. 15. Відомство повідомляє заявнику про зміст поданого заперечення та особу, що його подала. Заявник може протягом двох місяців подати Відомству обгрунтовану відповідь із запереченням або клопотання про продовження строку для подання відповіді.  
87. Відомство згідно з цим строком надсилає особі, що подала заперечення, та заявнику рішення щодо заперечення, а також надсилає заявнику рішення про реєстрацію географічного зазначення або рішення про відмову у реєстрації.  
88. 16. У разі відсутності заперечень, поданих згідно з пунктом 14 цієї статті, Відомство надсилає заявникові рішення про реєстрацію, а за наявності заперечень - про відмову у реєстрації.  
89. 17. Заявник має право ознайомитися з усіма матеріалами, зазначеними в запиті або рішенні Відомства. Копії матеріалів, що їх затребував заявник, Відомство надсилає протягом місяця.  
90. 18. Інші положення з експертизи заявки визначаються Відомством.  
91. Стаття 9. Відкликання заявки  
92. Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати одержання ним рішення про реєстрацію географічного зазначення.  
93. Стаття 10. Оскарження рішення за заявкою  
94. 1. Заявник може оскаржити будь-яке рішення Відомства за заявкою до Апеляційної ради протягом трьох місяців від дати одержання рішення Відомства чи копій затребуваних матеріалів.  
95. 2. Заперечення проти рішення Відомства за заявкою має бути розглянуте Апеляційною радою протягом чотирьох місяців від дати його надходження.  
96. 3. Заявник може оскаржити рішення Апеляційної ради у судовому порядку протягом шести місяців від дати одержання рішення.  
97. Стаття 11. Реєстрація географічного зазначення  
98. 1. Географічне зазначення, визнане в установленому цим Законом порядку таким, що відповідає умовам надання правової охорони, підлягає державній реєстрації. З цією метою Відомство веде Державний реєстр України зазначень географічного походження товарів та послуг (далі - Реєстр).  
99. 2. До Реєстру вноситься:  
100. географічне зазначення;  
101. відомості про власника прав, що випливають з реєстрації географічного зазначення;  
102. найменування і опис основних характеристик товару (послуги);  
103. відомості про документи, що підтверджують особливу якість та безпеку товару.  
104. інші відомості щодо здійснення права на географічне зазначення, перелік яких визначається Відомством.  
105. 3. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються Відомством.  
106. 4. Реєстрація географічного зазначення проводиться після одержання Відомством документа про сплату збору за реєстрацію, який повинен надійти до Відомства протягом трьох місяців від дати одержання заявником рішення про реєстрацію. У разі порушення цього строку реєстрація не проводиться, а заявка вважається відкликаною.  
107. 5.Пропущений строк подання документа, передбачений у пункті 4 цієї статті, може бути поновлено Відомством. Клопотання про поновлення пропущеного строку та належний документ про сплату збору за поновлення зазначеного строку має надійти до Відомства протягом шести місяців від дати його закінчення.  
108. 6. Будь-яка особа має право безоплатно ознайомитися з відомостями, внесеними до Реєстру, і одержати за плату виписку з Реєстру. Порядок провадження цих дій визначається Відомством.  
109. 7. Відомості про реєстрацію географічного зазначення публікуються в офіційному бюлетені Відомства.  
110. Стаття 12. Видача свідоцтва про реєстрацію географічного зазначення  
111. 1. Свідоцтво про реєстрацію географічного зазначення видається Відомством особі, названій першою у заяві, зазначеній у пункті 4 статті 7 цього Закону.  
112. 2. Форма свідоцтва і перелік зазначених у ньому відомостей визначається Відомством.  
113. 3. До виданого свідоцтва на вимогу його власника Відомство вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням про це в офіційному виданні.  
114. Стаття 13. Реєстрація географічного зазначення в іноземних державах  
115. Заявка на реєстрацію в іноземній державі географічного зазначення, пов'язаного з географічним місцем на території України, може бути подана після його державної реєстрації згідно із статтею 11 цього Закону.  
116. РОЗДІЛ IV Права і обов'язки, що випливають із реєстрації географічного зазначення  
117. Стаття 14. Права, що випливають із реєстрації географічного зазначення  
118. 1. Права, що випливають із реєстрації, діють від дати державної реєстрації географічного зазначення за умови забезпечення дії свідоцтва.  
119. 2. Реєстрація не обмежує право інших осіб на реєстрацію цього ж самого географічного зазначення.  
120. 3. Свідоцтво про реєстрацію географічного зазначення надає його власнику право на використання географічного зазначення.  
121. 4. Використанням географічного зазначення визнається застосування його на товарі (при наданні послуги), для якого його зареєстровано, на упаковці, в рекламі, під час показу експонатів на виставках, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній із введенням товару (послуги) в оборот.  
122. 5. Будь-яка особа має право використовувати для введеного в оборот товару (послуги) внесене до Реєстру географічне зазначення, за яким цей товар введено в оборот.  
123. 6. Власник свідоцтва має право застосовувати поряд із географічним зазначенням попереджувальне маркування, яке свідчить про те, що це зазначення зареєстровано в Україні.  
124. Якщо географічне зазначення стосується товару (послуги), якість або властивості якого повністю чи в основному визначаються зазначеним у Реєстрі географічним місцем, а повний цикл виготовлення товару (надання послуги) здійснюється у зазначеному географічному місці, для попереджувального маркування повинно застосовуватися позначення "А".  
125. В усіх інших випадках для попереджувального маркування зареєстрованого географічного зазначення повинно застосовуватися позначення "В".  
126. 7. Особа, що має право на зареєстроване географічне зазначення, у разі порушення її прав може звернутися до компетентного органу за їх захистом.  
127. 8. Компетентний орган може за власною ініціативою чи за зверненням заінтересованої особи висунути перед особою, що порушила надані в цій статті права, вимогу про припинення порушення.  
128. 9. Вимогу про припинення порушення не може бути пред'явлено особі, яка протягом шести місяців від опублікування офіційних відомостей про реєстрацію географічного зазначення також подала до Відомства заявку на реєстрацію цього зазначення і згодом стала власником свідоцтва, виданим за цією заявкою.  
129. Стаття 15. Обов'язки, що випливають із реєстрації географічного зазначення  
130. 1. Власник свідоцтва повинен забезпечувати особливу якість, безпеку, відповідність характеристик виготовленого товару (наданої послуги) їх опису, внесеному до Реєстру.  
131. 2. Попереджувальне маркування позначеннями "А" і "В" може застосовуватися тільки для товарів (послуг), що відповідають цьому Закону.  
132. 3. У разі реєстрації географічного зазначення для різних за властивостями однорідних товарів кожний власник права на це географічне зазначення повинен забезпечити відмінне від раніше застосованого позначення географічного зазначення, враховуючи законні інтереси підприємців і громадськості.  
133. РОЗДІЛ V Припинення та зміна обсягу правової охорони географічного зазначення  
134. Стаття 16. Підстави для припинення та зміни обсягу правової охорони географічного зазначення  
135. Підставами для припинення правової охорони географічного зазначення є визнання недійсною реєстрації чи свідоцтва або припинення їх дії.  
136. Підставами для змін обсягу правової охорони географічного зазначення є необхідність уточнень характеристик товару (послуги), а також уточнень відповідності між географічним зазначенням та географічним місцем, з яким по суті пов'язується особлива якість, репутація чи інші характеристики товару (послуги).  
137. Зміна власником свідоцтва свого найменування, прізвища, імені та по батькові не зачіпає обсягу правової охорони географічного зазначення.  
138. Стаття 17. Підстави для визнання реєстрації та свідоцтва недійсними  
139. Реєстрацію та свідоцтво може бути визнано недійсними у разі:  
140. наявності підстав для відмови в наданні правової охорони, визначених у статті 5 цього Закону;  
141. істотного порушення умов надання правової охорони, визначених у пунктах 1 і 2 статті 4 цього Закону;  
142. порушення інших вимог, визначених цим Законом щодо реєстрації та видачі свідоцтва.  
143. Стаття 18. Підстави для припинення дії реєстрації та свідоцтва  
144. 1. Дія реєстрації може бути припинена у разі зникнення характерних для певного географічного місця умов і можливості виготовлення товару (надання послуги) із зазначеними у Реєстрі властивостями.  
145. 2. Дія свідоцтва може бути припинена у разі:  
146. втрати товаром (послугою) особливих властивостей, зазначених у Реєстрі для певного географічного зазначення;  
147. визнання реєстрації недійсною;  
148. ліквідації юридичної особи, що є власником свідоцтва;  
149. подання власником свідоцтва заяви до Відомства;  
150. неодноразової протидії компетентним органам з контролю за належним використанням географічного зазначення;  
151. несплати збору за продовження строку його дії. Документ про сплату збору за кожне продовження строку дії свідоцтва має надійти до Відомства до кінця поточного строку дії свідоцтва за умови сплати збору протягом двох останніх місяців;  
152. виготовлення (подання) товару (послуги) неналежної якості, фальсифікованого, а також небезпечного для життя, здоров'я громадян та навколишнього природного середовища.  
153. Збір за продовження дії свідоцтва може бути сплачено, а документ про його сплату надійти до Відомства протягом шести місяців після встановленого строку. У цьому разі розмір зазначеного збору збільшується на 50 відсотків.  
154. Дія свідоцтва припиняється з першого дня строку дії свідоцтва, за який збір не сплачено.  
155. Стаття 19. Порядок припинення та зміни обсягу правової охорони географічного зазначення  
156. 1. Визнання реєстрації та свідоцтва недійсними провадиться Відомством чи у судовому порядку.  
157. 2. Будь-яка особа може подати до Апеляційної ради Відомства заяву про визнання недійсною реєстрації чи свідоцтва або про припинення їх дії, а також заяву про уточнення характеристик товару (послуги) чи уточнення відповідності між географічним зазначенням та певним географічним місцем. Заява має бути розглянута протягом чотирьох місяців від дати її надходження.  
158. Особа, що подала заяву, а також власник свідоцтва мають право взяти участь у розгляді заяви Апеляційною радою.  
159. 3. На підставі затвердженого рішення Апеляційної ради до Реєстру вносяться відповідні зміни.  
160. 4. Про зміни, внесені до Реєстру, Відомство публікує офіційне повідомлення.  
161. 5. Рішення Апеляційної ради може бути оскаржене у судовому порядку.  
162. РОЗДІЛ VI Забезпечення дотримання прав і обов'язків, визначених цим Законом  
163. Стаття 20. Порушення прав на географічне зазначення  
164. 1. Порушенням прав на географічне зазначення є:  
165. використання будь-яких засобів для позначення товару (послуги) або його згадування, які створюють у громадськості помилкове уявлення про географічне походження товару;  
166. використання зазначень чи тверджень, які можуть створювати у громадськості помилкове уявлення про характер, спосіб виготовлення товару (надання послуги), властивості або придатність до застосування товару (послуги).  
167. 2. Порушенням прав на географічне зазначення також є:  
168. використання зареєстрованого географічного зазначення для товару (послуги), що не походить із зареєстрованого для цього зазначення географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження або географічне зазначення використовується у перекладі чи супроводжується такими застереженнями, як "вид", "тип", "стиль", "марка", "імітація" тощо;  
169. використання подібного географічного зазначення для однорідних товарів (послуг), спроможного створити у громадськості помилкове уявлення про географічне походження та особливі властивості товару (послуги);  
170. використання зареєстрованого географічного зазначення як звичайного (родового) найменування товару (послуги).  
171. Стаття 21. Відповідальність за порушення прав на зазначення географічного походження товарів (послуг)  
172. 1. Порушення прав на зазначення географічного походження товарів (послуг), визначене у статті 20 цього Закону, тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України.  
173. 2. Реалізація (продаж) товарів (надання послуг) з порушенням прав на географічні зазначення забороняється.  
174. Стаття 22. Спори, що розв'язуються у судовому порядку  
175. Спори, пов'язані із застосуванням цього Закону, розв'язуються судами у порядку, встановленому законодавством України.  
176. РОЗДІЛ VII Міжнародні договори  
177. Стаття 23. Міжнародні договори  
178. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про географічне зазначення, застосовуються правила міжнародного договору.  
179. Стаття 24. Права і обов'язки іноземних та інших осіб  
180. 1. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права і обов'язки, передбачені цим Законом, за винятком тих, що встановлені законами чи міжнародними договорами України.  
181. 2. Іноземці та особи без громадянства, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Відомством реалізують свої права через представників, зареєстрованих згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.  
182. РОЗДІЛ VIII Прикінцеві положення  
183. Стаття 25. Збори  
184. За подання заявки на реєстрацію географічного зазначення, реєстрацію, продовження строку дії свідоцтва, подання клопотання тощо справляються збори. Порядок сплати зборів, їх перелік, розміри та використання визначаються Кабінетом Міністрів України.