Кількість абзаців - 74 Розмітка (ліва колонка)


Про міжнародну технічну допомогу (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)

0. Закон України  
1. Про міжнародну технічну допомогу  
2. Цей Закон встановлює порядок залучення та використання міжнародної технічної допомоги, що надається Україні.  
3. Стаття 1. Визначення термінів  
4. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:  
5. міжнародна технічна допомога - ресурси, послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами міжнародної технічної допомоги на безоплатній основі з метою підтримки України у здійсненні соціально-економічних реформ, програм соціального розвитку та демократичних перетворень у різних сферах суспільного життя, у формах та видах, передбачених цим Законом;  
6. донор міжнародної технічної допомоги (далі - донор) - іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави урядові органи, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України;  
7. реципієнт міжнародної технічної допомоги (далі - реципієнт) - резидент України (фізична або юридична особа), який одержує міжнародну технічну допомогу згідно з програмою або проектом міжнародної технічної допомоги;  
8. проект міжнародної технічної допомоги - документ (проектна угода), яким визначена діяльність, спрямована на досягнення цілей надання міжнародної технічної допомоги;  
9. програма міжнародної технічної допомоги - сукупність проектів міжнародної технічної допомоги, об'єднаних для досягнення спільної мети;  
10. виконавець міжнародної технічної допомоги (далі - виконавець) - будь-яка особа (резидент або нерезидент України), що має письмову угоду з донором або уповноваженою донором особою та забезпечує реалізацію програми або проекту міжнародної технічної допомоги у формах, передбачених цим Законом;  
11. спеціально уповноважений орган - Міністерство закордонних справ України, яке реалізовує державну політику України щодо міжнародної технічної допомоги.  
12. Стаття 2. Види міжнародної технічної допомоги  
13. Міжнародна технічна допомога може надаватися у вигляді:  
14. прав інтелектуальної власності, включаючи авторські права, права на відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау, технології тощо;  
15. товарів, матеріалів, обладнання (устаткування) та іншого майна (предметів), які ввозяться або набуваються в Україні;  
16. фінансових ресурсів (грантів) в іноземній чи національній валюті України;  
17. інших ресурсів, передбачених програмами та проектами міжнародної технічної допомоги та не заборонених законами України.  
18. Стаття 3. Форми надання міжнародної технічної допомоги  
19. Міжнародна технічна допомога може надаватися в таких формах:  
20. консультацій експертів, у тому числі іноземних;  
21. фінансування витрат на навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів реципієнта, навчання студентів, обміну спеціалістами;  
22. грантів (безповоротної фінансової допомоги);  
23. проведення досліджень;  
24. передачі прав користування та технологій;  
25. постачання обладнання (устаткування), інших товарів та предметів;  
26. інших робіт та послуг з метою виконання програм та проектів міжнародної технічної допомоги.  
27. Стаття 4. Законодавство про міжнародну технічну допомогу  
28. Відносини, що виникають у зв'язку із залученням та використанням міжнародної технічної допомоги, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами України та нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.  
29. Стаття 5. Порядок звернення щодо отримання міжнародної технічної допомоги  
30. Запити щодо отримання міжнародної технічної допомоги подаються резидентами України спеціально уповноваженому органу в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
31. Запити розглядаються протягом 30 днів. На підставі цих запитів спільно з донором формуються щорічні програми відповідно до пріоритетних напрямів залучення міжнародної технічної допомоги. У разі, коли запит залишається без задоволення, заявнику надсилається обгрунтована відмова.  
32. Стаття 6. Державна реєстрація програм та проектів міжнародної технічної допомоги  
33. Програми та проекти міжнародної технічної допомоги підлягають обов'язковій державній реєстрації спеціальним уповноваженим органом за зверненням реципієнта та донора або уповноважених ними осіб протягом 30 днів з моменту подання такого звернення із включенням цих програм та проектів до Державного реєстру програм і проектів міжнародної технічної допомоги. Реєстрацію провадить спеціально уповноважений орган у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
34. У державній реєстрації програм та проектів міжнародної технічної допомоги може бути відмовлено виключно у випадках, коли зміст цих програм, проектів суперечить Конституції, законам та іншим нормативно-правовим актам України, посягає на державний суверенітет та територіальну цілісність України, загрожує національній безпеці та інтересам або навколишньому природному середовищу України, не відповідає пріоритетним напрямам залучення міжнародної технічної допомоги. Мотивована відмова надається заявникові у письмовій формі в десятиденний термін з моменту прийняття відповідного рішення.  
35. Стаття 7. Акредитація виконавців та їх спеціальний статус  
36. Виконавці акредитуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
37. Підставою для акредитації виконавців є державна реєстрація програм та проектів міжнародної технічної допомоги відповідно до статті 6 цього Закону.  
38. Виконавець вважається акредитованим з дати внесення інформації про нього до Державного реєстру виконавців програм та проектів міжнародної технічної допомоги, який ведеться спеціально уповноваженим органом.  
39. Акредитація надає виконавцям у межах, визначених законом, спеціальний статус у частині здійснення програм та проектів міжнародної технічної допомоги, зокрема для цілей оподаткування, митного оформлення міжнародної технічної допомоги та наймання працівників виконавців.  
40. Акредитація надає виконавцям право на відкриття в Україні банківських рахунків у національній та іноземній валютах для виконання програм та проектів міжнародної технічної допомоги.  
41. Діяльність виконавця по здійсненню програм та проектів міжнародної технічної допомоги не вважається підприємницькою або іншою прибутковою діяльністю.  
42. Стаття 8. Особливості оподаткування міжнародної технічної допомоги  
43. Міжнародна технічна допомога, здійснення її програм та проектів підлягають особливому режиму оподаткування відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
44. Стаття 9. Митне оформлення міжнародної технічної допомоги  
45. Митне оформлення товарів (предметів), робіт, послуг, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України як міжнародна технічна допомога, здійснюється митними органами України за наявності документа, який засвідчує державну реєстрацію програми або проекту міжнародної технічної допомоги відповідно до законодавства.  
46. Товари (предмети), роботи, послуги, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України як міжнародна технічна допомога, підлягають першочерговому безкоштовному спрощеному митному оформленню з обов'язковим проставленням у товаросупровідних документах, вантажних митних деклараціях клейма "Міжнародна технічна допомога", завіреного печаткою митника. Порядок першочергового безкоштовного спрощеного митного оформлення міжнародної технічної допомоги затверджується Державною митною службою України.  
47. Товари (предмети), роботи, послуги, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України відповідно до закону як міжнародна технічна допомога, звільняються від сплати мита, митних зборів та будь-яких інших митних платежів, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.  
48. Митне оформлення міжнародної технічної допомоги здійснюється у митному органі за місцезнаходженням її одержувача.  
49. Товари (предмети), роботи, послуги, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України у зв'язку з міжнародною технічною допомогою, оформляються митницею для вільного використання (обігу) відповідно до законодавства.  
50. Особисте майно іноземного персоналу виконавців програм, проектів міжнародної технічної допомоги, яке ввозиться в Україну для особистого використання таких осіб чи членів їх сімей, пропускається на митну територію України на період дії програми та проекту міжнародної технічної допомоги відповідно до законодавства України.  
51. Стаття 10. Особливості регулювання трудових відносин під час виконання програм та проектів міжнародної технічної допомоги  
52. Право виконавців щодо прийняття на роботу працівників, які є громадянами України та постійно проживають в Україні, виникає з дня включення виконавця до Державного реєстру виконавців програм та проектів міжнародної технічної допомоги, який ведеться спеціально уповноваженим органом.  
53. Прийняття (наймання) працівників виконавцем (у тому числі іноземним) на території України для потреб реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги здійснюється шляхом укладення з ними трудового контракту.  
54. Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих виконавцем у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними програмами та проектами міжнародної технічної допомоги, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування.  
55. Стаття 11. Режим використання міжнародної технічної допомоги  
56. Міжнародна технічна допомога використовується тільки для цілей, визначених у програмах та проектах міжнародної технічної допомоги.  
57. У разі коли міжнародна технічна допомога передається у власність (оперативне управління, повне господарське відання) реципієнта, відповідальність за дотримання обов'язкових вимог, правил, норм та стандартів, чинних в Україні, під час перевезення, зберігання та використання майна, що ввозиться в Україну за проектами міжнародної технічної допомоги, покладається на реципієнта.  
58. Стаття 12. Гарантії від вилучення міжнародної технічної допомоги  
59. Міжнародна технічна допомога, що безоплатно передається у користування протягом виконання проекту міжнародної технічної допомоги або у власність реципієнта, не може бути вилучена, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епізоотій, епідемій на підставі рішень органів, уповноважених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.  
60. Стаття 13. Державний нагляд за здійсненням програм та проектів міжнародної технічної допомоги  
61. Державний нагляд за реалізацією програм та проектів міжнародної технічної допомоги здійснюється спеціально уповноваженим органом у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.  
62. У разі виявлення порушень законодавства України або міжнародних договорів України та/або невідповідності визначеним у програмі, проекті міжнародної технічної допомоги цілям спеціально уповноважений орган повинен терміново у письмовій формі повідомити донора про виявлені порушення та вжити заходів щодо спільного вирішення питань усунення зазначених порушень.  
63. За порушення законодавства та інших нормативно-правових актів України про міжнародну технічну допомогу юридичні та фізичні особи несуть відповідальність згідно з законом.  
64. Стаття 14. Гарантії у разі зміни законодавства  
65. У разі зміни законодавства України протягом дії програми чи проекту міжнародної технічної допомоги на вимогу відповідного донора застосовується законодавство, яке діяло на момент державної реєстрації програми або проекту міжнародної технічної допомоги.  
66. Стаття 15. Прикінцеві положення  
67. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
68. 2. Дія цього Закону поширюється також на міжнародні договори України, що були укладені і набрали чинності в установленому порядку до набрання чинності Конституцією України.  
69. 3. Запропонувати Президенту України привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.  
70. 4. Кабінету Міністрів України:  
71. у місячний строк внести пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом;  
72. привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;  
73. забезпечити в межах своїх повноважень видання нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.