Про акредитацію органів з оцінки відповідності (Друге читання)
0. | Проект Закону України |
1. | Про акредитацiю органiв з оцiнки вiдповiдностi |
2. | Цей Закон встановлює загальнi правовi, органiзацiйнi та економiчнi засади акредитацiї органiв з оцiнки вiдповiдностi в Українi. |
3. | Роздiл І |
4. | ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ |
5. | Стаття 1. Основнi термiни та їх визначення |
6. | У цьому Законi термiни вживаються у такому значеннi: |
7. | акредитацiя - процедура, за допомогою якої авторитетний орган з акредитацiї офiцiйно визнає компетентнiсть особи чи органу виконувати конкретнi роботи (випробування, калiбрування, сертифiкацiю, контроль) вiдповiдно до встановлених вимог; |
8. | орган з акредитацiї - орган, який проводить акредитацiю; |
9. | оцiнка вiдповiдностi - будь-яка дiяльнiсть, пов'язана з прямим чи опосередкованим визначенням того, що встановленi вимоги дотримуються; |
10. | орган з оцiнки вiдповiдностi - випробувальна або калiбрувальна лабораторiя, орган з сертифiкацiї, орган з контролю, якi провадять дiяльнiсть у сферi оцiнки вiдповiдностi продукцiї, процесiв та послуг встановленим вимогам. |
11. | Стаття 2. Сфера дiї Закону |
12. | Дiя цього Закону поширюється на правовiдносини, пов'язанi з акредитацiєю органiв з оцiнки вiдповiдностi, мiж нацiональним органом з акредитацiї, центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами (їх об'єднаннями), установами i органiзацiями незалежно вiд форм власностi та виду дiяльностi, що дiють на територiї України. |
13. | Стаття 3. Законодавство України у сферi акредитацiї |
14. | Законодавство України у сферi акредитацiї складається з цього Закону та iнших нормативно-правових актiв України, якi не суперечать цьому Закону. |
15. | Стаття 4. Мета акредитацiї |
16. | Метою акредитацiї є: |
17. | забезпечення єдиної технiчної полiтики у сферi акредитацiї; |
18. | забезпечення довiри споживачiв до дiяльностi з оцiнки вiдповiдностi встановленим вимогам якостi i безпеки продукцiї, процесiв та послуг; |
19. | створення умов для взаємного визнання результатiв дiяльностi акредитованих органiв на мiжнародному рiвнi; |
20. | усунення технiчних бар'єрiв у торгiвлi. |
21. | Акредитацiя здiйснюється нацiональним органом з акредитацiї. |
22. | Стаття 5. Основнi принципи дiяльностi з акредитацiї |
23. | Дiяльнiсть з акредитацiї базується на таких основних принципах: |
24. | незалежнiсть вiд неправомiрного впливу будь-чиїх iнтересiв; |
25. | загальнодоступнiсть та неупередженiсть проведення робiт з акредитацiї; |
26. | прозорiсть дiяльностi з акредитацiї; |
27. | професiйна компетентнiсть виконавцiв; |
28. | добровiльнiсть акредитацiї; |
29. | забезпечення участi органiв виконавчої влади та громадських органiзацiй на паритетнiй основi; |
30. | застосування гармонiзованих з мiжнародними та європейськими стандартами вимог щодо акредитацiї; |
31. | дотримання суспiльних iнтересiв; |
32. | конфiденцiйнiсть щодо iнформацiї, отриманої в процесi акредитацiї. |
33. | Роздiл II |
34. | ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ З АКРЕДИТАЦІЇ |
35. | Стаття 6. Нацiональний орган з акредитацiї |
36. | Нацiональний орган з акредитацiї є державною неприбутковою органiзацiєю, яка утворюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi економiки i дiє на пiдставi затвердженого ним положення та частково фiнансується за рахунок Державного бюджету України. |
37. | Спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi економiки не має права втручатися в дiяльнiсть з питань акредитацiї нацiонального органу з акредитацiї. |
38. | Нацiональний орган з акредитацiї очолює керiвник, який призначається i звiльняється з посади Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням керiвника спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сферi економiки та за згодою Ради з акредитацiї. |
39. | Керiвник нацiонального органу з акредитацiї несе повну вiдповiдальнiсть за дiяльнiсть з акредитацiї. |
40. | До складу нацiонального органу з акредитацiї входять: |
41. | Рада з акредитацiї; |
42. | технiчнi комiтети з акредитацiї; |
43. | комiсiя з апеляцiй. |
44. | Основними функцiями нацiонального органу з акредитацiї є: |
45. | акредитацiя органiв з оцiнки вiдповiдностi з подальшим iнспекцiйним контролем за їх вiдповiднiстю вимогам акредитацiї, прийняття рiшення щодо надання, поновлення, пiдтвердження, тимчасового зупинення або визнання недiйсною акредитацiї; |
46. | розроблення та актуалiзацiя правил процедур i програм акредитацiї органiв з оцiнки вiдповiдностi, а також правил здiйснення iнспекцiйного контролю за їх вiдповiднiстю вимогам акредитацiї, тимчасового зупинення або визнання недiйсною акредитацiї; |
47. | органiзацiя навчання, пiдготовки персоналу з акредитацiї та надання йому повноважень провадити акредитацiйну дiяльнiсть вiдповiдно до встановлених вимог; |
48. | ведення реєстрiв акредитованих органiв з оцiнки вiдповiдностi, а також персоналу з акредитацiї; |
49. | представництво та участь України у мiжнародних, європейських та реґіональних органiзацiях з акредитацiї; |
50. | укладання в порядку, встановленому законодавством, мiжнародних договорiв про спiвробiтництво та взаємне визнання акредитацiї органiв з оцiнки вiдповiдностi; |
51. | участь у роботi щодо гармонiзацiї нормативних документiв, норм i правил з мiжнародними та європейськими стандартами, якi визначають вимоги до нацiонального органу з акредитацiї та акредитованих органiв; |
52. | ведення фонду державних, мiжнародних та європейських законодавчих i нормативних документiв, пов'язаних з акредитацiєю; |
53. | iнформування шляхом публiкацiї повiдомлень в засобах масової iнформацiї щодо вимог, правил та порядку проведення робiт з акредитацiї. |
54. | Для провадження дiяльностi нацiонального органу з акредитацiї, забезпечення умов його постiйного функцiонування, нагляду за процедурою акредитацiї за рiшенням його керiвника створюються виконавчi пiдроздiли з достатньою кiлькiстю штатного та позаштатного персоналу, який має вiдповiдну освiту, пiдготовку, технiчнi знання i досвiд. Керiвники виконавчих пiдроздiлiв несуть вiдповiдальнiсть перед керiвником нацiонального органу з акредитацiї i звiтують перед ним. Квалiфiкацiйнi вимоги та порядок атестацiї персоналу встановлюються нацiональним органом з акредитацiї. |
55. | Стаття 7. Рада з акредитацiї |
56. | Рада є дорадчим органом нацiонального органу з акредитацiї i складається з 22 членiв, якими є: |
57. | голова Ради i його заступник; |
58. | 8 членiв - представникiв центральних органiв виконавчої влади України, яких визначає Кабiнет Мiнiстрiв України; |
59. | 6 членiв - представникiв акредитованих органiв з оцiнки вiдповiдностi, яких визначають спецiальнi збори представникiв цих органiв, що скликаються i проводяться нацiональним органом з акредитацiї; |
60. | 6 членiв - представникiв пiдприємств, установ та органiзацiй, заiнтересованих у результатах акредитацiї, представникiв Нацiональної академiї наук України, iнших наукових установ та громадських органiзацiй, яких визначають спецiальнi збори представникiв цих органiзацiй, що скликаються i проводяться нацiональним органом з акредитацiї. |
61. | Основними функцiями Ради з акредитацiї є: |
62. | розроблення рекомендацiй щодо формування полiтики в сферi акредитацiї та нагляд за її проведенням; |
63. | нагляд за здiйсненням акредитацiї вiдповiдно до принципiв, норм та вимог, встановлених у цьому Законi та iнших нормативно-правових актах: |
64. | надання рекомендацiй щодо затвердження правил процедур та управлiння проведенням робiт з акредитацiї, здiйснення iнспекцiйного контролю i розгляду апеляцiй, в тому числi розмiру зборiв за послуги в сферi акредитацiї, в установленому законодавством порядку; |
65. | узгодження квалiфiкацiйних вимог, порядку та правил атестацiї персоналу з акредитацiї, складу атестацiйної комiсiї персоналу; |
66. | затвердження та увiльнення членiв комiсiї з апеляцiй; |
67. | узгодження положення про комiсiю з апеляцiй та змiн до нього; |
68. | затвердження та увiльнення заступника голови Ради з акредитацiї; |
69. | пiдготовка пропозицiй стосовно контролю за здiйсненням акредитацiї та органiзацiйно-фiнансовою дiяльнiстю нацiонального органу з акредитацiї; |
70. | прийняття рiшень щодо укладення мiжнародних договорiв про спiвробiтництво та взаємне визнання акредитацiї органiв з оцiнки вiдповiдностi; |
71. | розгляд щорiчного звiту про дiяльнiсть нацiонального органу з акредитацiї. |
72. | Рада для здiйснення своїх повноважень має право: |
73. | одержувати в установленому порядку iнформацiю та матерiали, необхiднi для виконання покладених на неї завдань; |
74. | утворювати в разi потреби тимчасовi експертнi та робочi групи, залучати до участi в їх роботi спецiалiстiв центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ, органiзацiй за погодженням з їх керiвниками. |
75. | Керiвництво Радою здiйснює її голова, який за посадою є керiвником нацiонального органу з акредитацiї. |
76. | Термiн повноважень Ради з акредитацiї становить 4 роки. |
77. | Рада працює на громадських засадах. |
78. | Органiзацiйне забезпечення дiяльностi Ради здiйснює нацiональний орган з акредитацiї. |
79. | Основною формою роботи Ради є засiдання, якi проводяться не рiдше одного разу на пiвроку. |
80. | Засiдання є правоможним, якщо на ньому присутня не менш як половина складу кожної групи представникiв. Рiшення приймаються бiльшiстю голосiв присутнiх на засiданнi членiв Ради. У разi рiвного розподiлу голосiв голос голови Ради є вирiшальним. |
81. | Рiшення Ради оформляються у виглядi протоколiв засiдань Ради. |
82. | Стаття 8. Технiчнi комiтети з акредитацiї |
83. | Технiчнi комiтети з акредитацiї створюються нацiональним органом з акредитацiї. |
84. | Основними функцiями технiчних комiтетiв з акредитацiї є: |
85. | розроблення методичних рекомендацiй з питань акредитацiї; |
86. | визначення спецiальних вимог i додаткових критерiїв акредитацiї у вiдповiдних сферах, пiдготовка i подання пропозицiй нацiональному органу з акредитацiї. |
87. | Стаття 9. Комiсiя з апеляцiй |
88. | До складу комiсiї з апеляцiй можуть входити особи, якi не є членами Ради з акредитацiї. Комiсiя розглядає претензiї та скарги щодо надання, поновлення, пiдтвердження, тимчасового зупинення, скасування чинностi акредитацiї органiв з оцiнки вiдповiдностi. |
89. | Положення про комiсiю з апеляцiй затверджує керiвник нацiонального органу з акредитацiї. |
90. | Рiшення комiсiї з апеляцiй можуть бути оскарженi у судовому порядку. |
91. | Стаття 10. Органи, якi можуть бути акредитованi нацiональним органом з акредитацiї |
92. | Вiдповiдно до цього Закону можуть бути акредитованi органи з оцiнки вiдповiдностi будь-якої форми власностi, а саме: |
93. | випробувальнi та калiбрувальнi лабораторiї; |
94. | органи iз сертифiкацiї продукцiї, процесiв та послуг; |
95. | органи iз сертифiкацiї систем якостi, систем управлiння навколишнiм природним середовищем; |
96. | органи iз сертифiкацiї персоналу; |
97. | органи контролю. |
98. | Стаття 11. Порядок проведення акредитацiї |
99. | Акредитацiя органiв з оцiнки вiдповiдностi здiйснюється нацiональним органом з акредитацiї у порядку, встановленому нормативно-правовими актами та нормативними документами, прийнятими вiдповiдно до законодавства. |
100. | Рiшення про акредитацiю органiв з оцiнки вiдповiдностi приймає керiвник нацiонального органу з акредитацiї, який пiдписує вiдповiднi документи. У разi прийняття позитивного рiшення видається атестат про акредитацiю встановленого зразка iз строком дiї до п'яти рокiв та надається право використання Нацiонального знаку акредитацiї. У противному випадку видається офiцiйне повiдомлення про вiдмову в акредитацiї. |
101. | Стаття 12. Обов'язки акредитованих органiв з оцiнки вiдповiдностi |
102. | Акредитованi органи з оцiнки вiдповiдностi повиннi: |
103. | постiйно дотримуватися вимог нормативних документiв у сферi акредитацiї, на вiдповiднiсть яким вони акредитованi; |
104. | посилатися на акредитацiю тiльки стосовно тих робiт, на здiйснення яких їх було акредитовано; |
105. | оплачувати всi роботи, пов'язанi з їхньою акредитацiєю та iнспекцiйним контролем; |
106. | припинити посилання на акредитацiю у своїй документацiї та рекламi у разi її припинення або визнання недiйсною. |
107. | Стаття 1З. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про акредитацiю |
108. | Особи, виннi в порушеннi законодавства про акредитацiю, можуть притягатися до вiдповiдальностi згiдно iз законодавством. |
109. | Стаття 14. Нацiональний знак акредитацiї |
110. | Нацiональний знак акредитацiї є виключною власнiстю нацiонального органу з акредитацiї i реєструється у встановленому законодавством порядку. |
111. | Роздiл III |
112. | ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ |
113. | Стаття 15. Джерела фiнансування |
114. | Джерелами фiнансування робiт з акредитацiї є: |
115. | кошти, отриманi за рахунок оплати робiт з акредитацiї; |
116. | кошти Державного бюджету України; |
117. | iншi надходження, не забороненi законодавством. |
118. | Фiнансуванню в межах видiлених бюджетних коштiв пiдлягають науково-дослiднi роботи в сферi акредитацiї, розроблення проектiв законiв, нормативно-правових актiв та нормативних документiв, що встановлюють правила та вимоги в сферi акредитацiї, участь у роботi мiжнародних (реґіональних) органiзацiй, а також вiдповiдна науково-методична та координацiйна робота. |
119. | Замовниками робiт за кошти Державного бюджету України є центральнi органи виконавчої влади. |
120. | Оплата робiт з акредитацiї та iнспекцiйного контролю здiйснюється вiдповiдно до правил визначення вартостi робiт з акредитацiї, що приймаються в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України. |
121. | Витрати на проведення робiт з акредитацiї включаються до валових витрат. |
122. | Нацiональний орган з акредитацiї доводить до загального вiдома iнформацiю про розмiр оплати за послуги в сферi акредитацiї. |
123. | Роздiл IV |
124. | МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО |
125. | Стаття 16. Мiжнароднi договори |
126. | Якщо мiжнародними договорами України встановлено iншi норми, нiж тi, що передбаченi цим Законом, застосовуються норми мiжнародних договорiв. |
127. | Роздiл V |
128. | ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ |
129. | 1. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2001 року. |
130. | 2. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом трьох мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом: |
131. | подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть з цим Законом; |
132. | забезпечити приведення своїх нормативно-правових актiв, нормативно-правових актiв мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади у вiдповiднiсть з цим Законом. |
133. | 3. До приведення законодавства України у вiдповiднiсть з цим Законом законодавчi та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону. |
134. | 4. До створення нацiонального органу з акредитацiї його функцiї виконує Державний комiтет стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї України. |
135. | Акредитацiя органiв з оцiнки вiдповiдностi згiдно з вимогами цього Закону здiйснюється пiсля закiнчення строкiв дiї їх атестатiв акредитацiї, виданих у державнiй системi сертифiкацiї продукцiї i послуг, при цьому нагляд за їх дiяльнiстю здiйснює нацiональний орган з акредитацiї згiдно з вимогами нормативних документiв, вiдповiдно до яких вони були акредитованi. |