Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (Третє читання)
| 0. | ЗАКОН УКРАЇНИ Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності |
| 1. | Стаття 1. Встановити відповідно до класів професійного ризику виробництва такі страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування від нещасного випадку): |
| 2. | ТАБЛИЦЯ |
| 3. | Стаття 2. Встановити для окремих галузей економіки без зміни класів їх професійного ризику виробництва такі страхові тарифи: |
| 4. | ТАБЛИЦЯ |
| 5. | Стаття 3. Підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємств, які займаються незалежно від спеціалізації підприємства іншими видами виробничої діяльності та перебувають на самостійному балансі і є у зв'язку з цим самостійними обліковими одиницями, при визначенні розмірів страхових внесків відносяться до галузей економіки, яким відповідає їх діяльність. |
| 6. | Стаття 4. Для бюджетних установ та організацій страхові тарифи встановлюються в розмірі 0,2 відсотка від сум фактичних витрат на оплату праці найманим працівникам, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, в тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян. |
| 7. | Стаття 5. Для підприємств і організацій‚ створених громадськими організаціями інвалідів‚ страхові тарифи встановлюються в розмірі 50 відсотків страхових тарифів‚ передбачених у статтях 1 і 2 цього Закону. |
| 8. | До таких підприємств і організацій належать підприємства і організації‚ майно яких є власністю громадських організацій інвалідів‚ де чисельність інвалідів серед працівників становить не менш як 50 відсотків‚ а частка створюваного інвалідами фонду оплати праці перевищує 25 відсотків |
| 9. | Для фізичної особи, що використовує найману працю інвалідів, фонд на оплату праці яких перевищує 25 відсотків, страхові тарифи встановлюються в розмірі 50 відсотків страхових тарифів, передбачених у статтях 1 і 2 цього Закону. |
| 10. | Стаття 6. Добровільно застрахована фізична особа сплачує внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а інвалід - в розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску. |
| 11. | Стаття 7. Прикінцеві положення. |
| 12. | 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. |
| 13. | 2. Внести до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( Відомості Верховної Ради України, 1999р., №46-47, ст.403) такі зміни: 1) частину третю статті 47 викласти в такій редакції: "Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються: для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витратна оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, в тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян; для добровільно застрахованих осіб - у відсотках від мінімальної заробітної плати". 2) у Розділі ХІ "Прикінцеві положення": а) в пункті 1 слова і цифри "1 квітня 2001 року" замінити словами "з дня набрання чинності Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання‚ які спричинили втрату працездатності". б) абзац третій пункту 3 викласти в такій редакції: Уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей‚ яким до набрання чинності цим Законом підприємства‚ установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди‚ заподіяної ушкодженням здоров'я‚ виплачується цими підприємствами‚ установами і організаціями, а у разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків; в) абзац четвертий пункту 3 виключити; г) доповнити пунктом 5 такого змісту: "5. Пункти 5 крім підпункту "д" та 7 статті 21 набирають чинності з 1 січня 2003 року". 3. Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей)‚ які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року‚ з того часу‚ коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи‚ що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги‚ або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі‚ документи на яких не передані Фонду‚ продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця‚ Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти‚ виплачені потерпілому страхувальником‚ зараховуються Фондом в рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання‚ а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в наступному відбуваються відповідні розрахунки. |