Кількість абзаців - 93 Розмітка (ліва колонка)


Про фінансово-кредитні механізми будівництва нерухомості та операцій з нерухомістю (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ  
1. Про фінансово-кредитні механізми житлового будівництва  
2. Цей Закон визначає правові основи запровадження та функціонування системи фінансово - кредитних механізмів довгострокового житлового іпотечного кредитування громадян, залучення вільних коштів на розвиток житлового будівництва та захисту законних прав та інтересів його суб'єктів.  
3. Розділ 1. Загальні положення  
4. Стаття1. Визначення термінів  
5. У цьому Законі наведені терміни мають таке значення:  
6. Житловий кредит - довгостроковий іпотечний кредит, наданий комерційним банком фізичній особі - громадянину України для будівництва житла.  
7. Спеціалізований комерційний банк іпотечного та житлового будівництва (спеціалізований банк)-комерційний банк, який відповідає вимогам цього Закону та має дозвіл Національного банку України на виконання операції фінансування капітальних вкладень за дорученням власників та розпорядників інвестованих коштів.  
8. Забудовник - юридична особа, зареєстрована в установленому порядку, яка отримала у встановленому законом порядку земельну ділянку для будівництва житла, уклала відповідну угоду з спеціалізованим банком та на свій ризик здійснює заходи щодо будівництва житла.  
9. Довіритель - власник або розпорядник коштів, внесених ним на фінансування будівництва житла, який уклав інвестиційну угоду або інший договір щодо будівництва житла з забудовником.  
10. Інвестор - юридична чи фізична особа, власник іпотечних сертифікатів.  
11. Оператор вторинного ринку іпотечних зобов'язань - спеціалізований банк, який здійснює діяльність на вторинному ринку іпотечних зобов'язань.  
12. Позичальник - фізична особа, громадянин України, який уклав з банком кредитний договір (угоду), за умовами якого кошти, отримані ним у кредит, використовуються виключно для будівництва житла  
13. Рефінансування спеціалізованого банку - залучення спеціалізованим банком ресурсів шляхом реформування кредитної заборгованості за житловими іпотечними кредитами та розміщення іпотечних сертифікатів.  
14. Вторинний ринок іпотечних зобов'язань - система відносин, які виникають між суб'єктами під час купівлі-продажу (обігу) іпотечних зобов'язань  
15. Стандарти взаємодії між суб'єктами системи фінансово-кредитних механізмів - внутрішній документ спеціалізованого банку, затверджений його відповідним органом, який встановлює загальні критерії відбору забудовників для подальшого фінансування будівництва житла за рахунок коштів довірителів, принципи здійснення житлового іпотечного кредитування, характеристики кредитних договорів (угод), що підлягають реформуванню, процедури оцінки платоспроможності позичальника, визначення спроможності забудовника виконувати договірні зобов'язання, створення об'єднаного іпотечного боргу, випуску та розміщення іпотечних сертифікатів, ведення реєстру власників іпотечних сертифікатів, обслуговування об'єднаного іпотечного боргу та інш.  
16. Стаття 2. Правовідносини, на які поширює дію цей Закон  
17. Положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають між його суб'єктами в процесі фінансування будівництва житла, а також в процесі надання довгострокових житлових іпотечних кредитів, виконання сторонами відповідних кредитних договорів (угод) та забезпечення виконання зобов'язань за ними. Норми цього Закону також поширюються на правовідносини, що виникають між його суб'єктами в процесі відчуження ними іпотечних зобов'язань.  
18. Розділ 2. Вимоги до суб'єктів системи фінансово-кредитних механізмів житлового будівництва  
19. Стаття 3. Суб'єкти системи фінансово-кредитних механізмів житлового будівництва  
20. Суб'єктами системи фінансово-кредитних механізмів житлового будівництва є забудовники, довірителі, спеціалізовані банки, страхові компанії та оператори вторинного ринку іпотечних зобов'язань.  
21. Всі інші особи, які безпосередньо не приймають участь в процесі житлового іпотечного кредитування та будівництва житла, але забезпечують функціонування системи фінансово-кредитних механізмів житлового будівництва, утворюють її інфраструктуру.  
22. Стаття 4. Вимоги до забудовника  
23. Юридична особа може стати суб'єктом системи фінансово-кредитних механізмів житлового будівництва, та вести діяльність забудовника відповідно до цього Закону, якщо вона відповідає наступним вимогам:  
24. має досвід житлового будівництва за рахунок коштів населення не менше трьох років; має можливості для організації процесу будівництва одночасно на декількох будівельних об'єктах; має стабільний фінансовий стан.  
25. Стаття 5. Вимоги до спеціалізованого банку  
26. Комерційний банк може стати суб'єктом системи фінансово-кредитних механізмів житлового будівництва, та вести діяльність спеціалізованого банку відповідно до цього Закону, якщо він має дозвіл Національного банку України на виконання операції фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів.  
27. Національний Банк України надає такий дозвіл, якщо комерційний банк відповідає наступним вимогам: має дозвіл Національного банку України на виконання операції управління грошовими коштами та цінними паперами за дорученням клієнтів; здійснює банківську діяльність в Україні не менше п'яти років, в тому числі з залучення коштів довірителів на фінансування будівництва житла не менше трьох років; виконує, на дату звернення до Національного банку України за отриманням дозволу, додаткові вимоги щодо мінімальних значень нормативів капіталу та ліквідності, встановлені Національним банком України для спеціалізованих банків.  
28. Спеціалізований банк повинен бути спроможним виконувати всі вимоги цього Закону та мати кваліфікований персонал, який володіє професійними навиками роботи з залучення коштів та фінансування будівництва житла за дорученням довірителів.  
29. Спеціалізований банк має право здійснювати всі інші банківські операції, передбачені чинним законодавством, на виконання яких він отримав дозвіл Національного банку України.  
30. Стаття 6. Вимоги до страхової компанії  
31. Страхова компанія може стати суб'єктом системи фінансово-кредитних механізмів житлового будівництва, та вести діяльність відповідно до цього Закону, якщо вона у відповідності до чинного законодавства отримала ліцензії на право здійснення страхової діяльності у формі добровільного страхування майна та фінансових ризиків.  
32. Розділ 3. Система фінансово - кредитних механізмів житлового будівництва  
33. Стаття 7. Складові системи фінансово-кредитних механізмів  
34. Система фінансово - кредитних механізмів житлового будівництва - це сукупність стандартних процедур: процедури залучення коштів довірителів та спрямування їх на житлове будівництво; процедури надання й обслуговування іпотечних кредитів; процедури оцінки спеціалізованим банком платоспроможності позичальників, а також процедури визначення спроможності забудовника виконувати договірні зобов'язання.  
35. Стаття 8. Принципи фінансування будівництва житла  
36. Незалежно від того, який суб'єкт здійснює фінансування будівництва житла, він повинен дотримуватись наступних принципів: строковість; платність; забезпеченість виконання; відповідальність.  
37. Стаття 9. Особливості функціонування системи фінансово - кредитних механізмів житлового будівництва  
38. Суб'єкти системи фінансово-кредитних механізмів житлового будівництва взаємодіють між собою в процесі фінансування будівництва житла з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.  
39. Центральним суб'єктом в системі фінансово - кредитних механізмів житлового будівництва є спеціалізований банк.  
40. Центральний суб'єкт системи фінансово-кредитних механізмів має право встановлювати обов'язкові для виконання іншими суб'єктами системи норми, правила та стандарти взаємодії в процесі фінансування будівництва житла.  
41. Всі суб'єкти в системі фінансово - кредитних механізмів житлового будівництва зберігають незалежність у здійсненні виробничої, господарської і фінансової діяльності відповідно до діючого законодавства України.  
42. Стаття 10. Взаємовідносини між суб'єктами системи фінансово-кредитних механізмів житлового будівництва  
43. Взаємні зобов'язання центрального суб'єкта та інших суб'єктів системи фінансово-кредитних механізмів житлового будівництва щодо виконання ними відповідних функцій, а також реалізації взаємних прав та зобов'язань, встановлюються генеральною, інвестиційною угодами та угодами про делегування окремих повноважень, здійснення розрахунково-касових операцій та ін. Цими угодами визначається взаємна відповідальність сторін за порушення зобов'язань. Спори, які можуть виникати між суб'єктами, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку.  
44. Спеціалізований банк не несе відповідальності за зобов'язаннями інших суб'єктів, а інші суб'єкти не несуть відповідальності за зобов'язаннями спеціалізованого банку, якщо інше не обумовлено генеральною угодою, інвестиційною угодою та іншими угодами і гарантіями.  
45. Стаття 11. Особливості функціонування спеціалізованого банку в системі фінансово-кредитних механізмів житлового будівництва  
46. Спеціалізований банк здійснює фінансування капітальних вкладень за дорученням довірителів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.  
47. Спеціалізований банк та забудовник укладають генеральну угоду щодо залучення від імені забудовника коштів фізичних та юридичних осіб для здійснення операцій з фінансування капітальних вкладень у житлове будівництво.  
48. Спеціалізований банк укладає окремі угоди з довірителем, що встановлюють додаткові повноваження спеціалізованого банку щодо акумулювання коштів довірителів на рахунках спеціалізованого банку для здійснення операцій по фінансуванню капітальних вкладень у житлове будівництво, здійснення ним від імені довірителя спеціального контролю за цільовим використанням його коштів, строками будівництва та інші повноваження.  
49. Спеціалізований банк може здійснювати представницькі функції від імені забудовника та довірителя на підставі відповідних угод, що укладаються між ними.  
50. Спеціалізований банк в системі фінансово-кредитних механізмів здійснює наступні функції: залучає в довірче управління кошти довірителів для фінансування капітальних вкладень на будівництво обумовленого в інвестиційній угоді житла та перераховує залучені від довірителя кошти забудовнику на будівництво обумовленого житла; здійснює розрахунково-касове обслуговування суб'єктів; надає довірителям кредити для будівництва житла; контролює цільове використання коштів, що спрямовані ним на фінансування будівництва житла; контролює хід будівництва та дотримання забудовником умов інвестиційної угоди; погоджує та контролює встановлення забудовником ціни вимірної одиниці площі житла; підписує від імені забудовника, на підставі відповідних повноважень, інвестиційні угоди та інші договори.  
51. Спеціалізований банк та довіритель можуть укласти угоду, згідно якої спеціалізований банк від свого імені, але за рахунок довірителя, здійснює фінансування будівництва житла. В цьому випадку спеціалізований банк зобов'язаний в повному обсязі виконувати розпорядчі та контрольні функції щодо коштів довірителя.  
52. Стаття 12. Права спеціалізованого банку щодо взаємовідносин із забудовником  
53. Спеціалізований банк, який фінансує будівництво житла забудовником, має право перевіряти фінансовий стан забудовника, вимагати від нього надання фінансових та аудиторських звітів, контролювати стан будівництва, в тому числі якість будівництва, погоджувати з забудовником графіки будівництва житла.  
54. В разі ненадання забудовником інформації на вимогу спеціалізованого банку, останній має право призупинити фінансування, розірвати договірні відносини та вимагати повернути кошти, що були передані забудовнику на фінансування будівництва житла.  
55. Забудовник, або спеціалізований банк не мають права вимагати від довірителя документ щодо джерела походження коштів, які довіритель передає на фінансування будівництва житла.  
56. Стаття 13. Забезпечення виконання забудовником своїх зобов'язань  
57. Забудовник повинен виконувати свої договірні зобов'язання у повній відповідності до генеральної угоди, інвестиційної угоди, та інших договорів та угод, збудувати житловий будинок належної якості у повній відповідності до документації, наданої спеціалізованому банку для залучення коштів довірителів та до проектної документації, в терміни, які визначені відповідними документами, та передати житло у власність довірителям.  
58. Забудовник зобов'язаний надавати спеціалізованому банку інформацію та можливості для контролю за ходом будівництва житла при здійсненні останнім функцій контролю за використанням коштів фінансування.  
59. Проектна документація повинна відповідати документації, яку надає забудовник спеціалізованому банку для залучення ним коштів довірителів.  
60. Для забезпечення виконання своїх зобов'язань, забудовник, на вимогу спеціалізованого банку, передає йому в заставу права на земельну ділянку, проектну документацію, придбані за рахунок коштів фінансування будівельні матеріали на об'єкт, який фінансується спеціалізованим банком, та майнові права на житло, що будується за рахунок коштів фінансування. Забудовник за свій рахунок зобов'язаний застрахувати предмет застави.  
61. Забудовник на вимогу спеціалізованого банку зобов'язаний застрахувати фінансові ризики невиконання ним своїх договірних зобов'язань.  
62. В разі виявлення спеціалізованим банком недоліків у якості будівництва житла він має право вимагати від забудовника усунення таких недоліків, а в разі, якщо забудовник не усуне такі недоліки протягом 90 календарних днів, а також в разі суттєвого прострочення погоджених графіків будівництва, спеціалізований банк має право усунути забудовника від здійснення ним його функцій та перевести в судовому порядку право на земельну ділянку та будівництво на себе або уповноважену ним особу.  
63. Стаття 14. Особливості здійснення забудовником своїх функцій із залученням спеціалізованого банку у процесі житлового будівництва  
64. Забудовник, як правило, самостійно визначає об'єкт будівництва, здійснює заходи щодо будівництва житла, залучає до процесу будівництва підрядні та субпідрядні організації, постачальників та інші суміжні організації.  
65. Забудовник здійснює заходи щодо своєчасного введення житла в експлуатацію, оформлення правовстановлюючих документів у державних установах, та передачі права власності на житло довірителям.  
66. Забудовник незалежно від кількості довірителів, зобов'язаний в повному обсязі виконати свої договірні обов'язки щодо будівництва житла, визначеного відповідною генеральною угодою.  
67. Підтвердженням виконання забудовником своїх зобов'язань за інвестиційною угодою є оформлення відповідними державними службами або установами на ім'я довірителя правовстановлюючих документів на обумовлене житло. Оформлення правовстановлюючих документів здійснюється за рахунок забудовника.  
68. Правовстановлюючі документи на обумовлене житло оформлюються лише на ім'я довірителя.  
69. Стаття 15. Визначення ціни вимірної одиниці площі житла  
70. Політика щодо встановлення ціни вимірної одиниці площі житла визначається забудовником та погоджується і контролюється спеціалізованим банком.  
71. Поточна ціна вимірної одиниці площі житла може встановлюватись забудовником з урахуванням дисконту. Зміни ціни вимірної одиниці площі житла обов'язково погоджуються з спеціалізованим банком.  
72. У випадку розірвання інвестиційної угоди, сума коштів, яка має бути повернена довірителю, визначається за поточною ціною вимірної одиниці площі житла.  
73. За вимірну одиницю площі житла приймається 0,01 квадратного метра.  
74. Стаття 16. Права і обов'язки довірителів  
75. Довіритель на підставі відповідної інвестиційної угоди, або іншого договору, укладеного з забудовником, здійснює фінансування будівництва житла та має право отримати обумовлене у цій угоді житло у власність в визначений строк. Протягом терміну дії інвестиційної угоди, довіритель має право змінити об'єкт, визначений в інвестиційній угоді, переуступити право вимоги за інвестиційною угодою іншій особі, повністю відмовитись від фінансування.  
76. Довіритель може здійснювати фінансування будівництва житла протягом всього терміну дії інвестиційної угоди у відповідності до її умов, за поточною ціною вимірної одиниці площі житла.  
77. Довіритель повинен виконувати свої обов'язки перед забудовником та спеціалізованим банком незалежно від того, як ці обов'язки виконуються іншими довірителями.  
78. Розділ 4. Житлове іпотечне кредитування  
79. Стаття 17. Принципи житлових іпотечних кредитів  
80. Іпотечний кредит - надання комерційним банком коштів у тимчасове користування боржнику на строк та за плату, з обов'язковим забезпеченням боржником виконання своїх зобов'язань заставою нерухомого майна.  
81. Умовами житлового іпотечного кредиту є: застосування грошової індексації коштів наданого кредиту; можливості відчуження зобов'язань за кредитними договорами (угодами) на користь третіх осіб. Спеціалізований банк самостійно розробляє та встановлює стандарти та процедури надання й обслуговування іпотечних кредитів, процедури оцінки платоспроможності позичальників, а також процедури визначення спроможності забудовника виконувати договірні зобов'язання.  
82. Стаття 18. Функції спеціалізованого банку на вторинному ринку іпотечних зобов'язань  
83. Спеціалізований банк на вторинному ринку іпотечних зобов'язань може виконувати наступні функції: здійснювати рефінансування на основі встановлених ним стандартів і вимог; випускати іпотечні сертифікати; залучати кошти інвесторів у сферу житлового іпотечного кредитування; сприяти іншим спеціалізованим банкам у впровадженні раціональної практики проведення операцій житлового іпотечного кредитування та розробці умов, стандартів та типів іпотечних кредитів, більш доступних для позичальників і менше ризикованих для спеціалізованих банків.  
84. Оператор вторинного ринку іпотечних зобов'язань може самостійно здійснювати викуп власних іпотечних сертифікатів.  
85. Стаття 19. Залучення спеціалізованим банком ресурсів на житлове іпотечне кредитування  
86. Спеціалізований банк може залучати кредитні ресурси шляхом реформування заборгованостей за кредитними договорами та випуску іпотечних сертифікатів і їхньої реалізації на фінансовому ринку.  
87. Порядок реформування, випуску й обігу іпотечних сертифікатів здійснюється у відповідності до Закону України "Про іпотечне кредитування та факторингові операції з іпотечними зобов'язаннями" та іншого законодавства України.  
88. Розділ 5. Перехідні положення  
89. 1. Цей Закон набуває чинності з дня його опублікування.  
90. 2. Нормативно-правові акти, що прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.  
91. 3. Національному банку України:  
92. - привести у відповідність свої нормативно - правові акти в частині визначення умов отримання комерційними банками дозволу на здійснення окремих видів банківських операцій, зокрема, фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів, до положень статті 5 цього Закону.