Кількість абзаців - 323 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус народного депутата України" (нова редакція) (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус народного депутата України" (нова редакція)  
1. Цей Закон визначає права, обов'язки і відповідальність (статус) народного депутата України в парламенті України та за його межами, встановлює правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України його депутатських повноважень.  
2. Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ  
3. Стаття 1. Народний депутат України  
4. 1. Народний депутат України (народний депутат) є обраний у відповідності із Законом України "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу і ним уповноважений здійснювати у Верховній Раді України законодавчі та інші повноваження у відповідності з Конституцією України та законами України.  
5. 2. Народний депутат України здійснює свої повноваження на постійній основі.  
6. 3. При виконанні повноважень народний депутат України керується Конституцією України, чинними законами України та нормами депутатської етики.  
7. 4. Народний депутат України забезпечується необхідними умовами для здійснення депутатських повноважень.  
8. 5. Звання народного депутата України із зазначенням порядкового скликання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення повноважень народного депутата відповідно до частин а), б), в), г), ж) статті 4 цього Закону.  
9. Стаття 2. Строк повноважень народного депутата України  
10. 1. Повноваження народного депутата України починаються з моменту складання присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України та скріплення присяги своїм підписом під її текстом.  
11. Народний депутат не може брати участі у засіданнях Верховної Ради України та її органів а також здійснювати інші депутатські повноваження до того часу, поки він не скріпе присягу своїм підписом під її текстом. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата.  
12. 2. Повноваження народного депутата України припиняються в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.  
13. Стаття 3. Несумісність депутатського мандату з іншими посадами та видами діяльності  
14. 1. Народні депутати України:  
15. а) не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі;  
16. б) займатися будь-якою окрім депутатської оплачуваною діяльністю за винятком викладацької, наукової та творчої у вільний від виконання обов'язків народного депутата час.  
17. в) залучатись як експерти органами попереднього слідства, прокуратури, суду, займатися адвокатською діяльністю;  
18. г) займати будь-які посади у складі керівництва, правління чи ради організації, яка є юридичною особою і має на меті одержання прибутку.  
19. 2. В разі зайняття народним депутатом України посади або здійснення діянь, несумісних з депутатським мандатом, його депутатські повноваження достроково припиняються у порядку, встановленому Законом.  
20. Стаття 4. Дострокове припинення повноважень народного депутата України  
21. 1. Повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі:  
22. а) особистої письмової заяви народного депутата про складання депутатських повноважень;  
23. б) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;  
24. в) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім;  
25. г) припинення народним депутатом громадянства України або виїздом його на постійне проживання за межі України;  
26. д) смерті;  
27. ж) у разі порушення вимог статті 3 цього Закону.  
28. Стаття 5. Порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України  
29. 1. Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України відповідно до п.п. а, б, в, г, д частини 1 статті 4 цього Закону приймається у десятиденний термін за поданням комітету, до компетенції якого входять питання депутатської етики, більшістю від конституційного складу Верховної Ради України відкритим (нефіксованим) голосуванням.  
30. 2. У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково на підставі Закону за рішенням суду.  
31. Комітет, до компетенції якого входять питання депутатської етики, розглядає відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у десятиденний термін звертається до суду або повертає матеріали комітету з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду.  
32. 3. У разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради України відповідно до Конституції України повноваження народних депутатів України припиняються з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.  
33. Стаття 6. Форми діяльності народного депутата України у Верховній Раді України  
34. 1. Народний депутат України має всі права, що забезпечують його активну участь у діяльності Верховної Ради України та утворюваних нею органів.  
35. 2. Формами діяльності народного депутата у Верховній Раді України є:  
36. а) участь у засіданнях парламенту в порядку, встановленому Законом про реґламент Верховної Ради України;  
37. б) участь у роботі депутатських фракцій (груп) у парламенті.  
38. в) участь у роботі відповідних комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, що утворюються парламентом;  
39. г) виконання доручень Верховної Ради України та її органів;  
40. д) участь у парламентських слуханнях;  
41. ж) депутатський запит або депутатське звернення народного депутата до органів Верховної Ради України, Президента України, Прем'єр-міністра та членів Кабінету Міністрів України, керівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності у порядку, передбаченому цим Законом і Законом про реґламент Верховної Ради України.  
42. Стаття 7. Взаємовідносини народного депутата України з виборцями  
43. 1. Народний депутат постійно здійснює зв'язки з виборцями. Депутати парламенту, обрані в одномандатних виборчих округах, здійснюють зв'язок з виборцями своїх округів. Депутати, обрані в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, здійснюють зв'язок з виборцями, які мешкають на території України, у порядку, визначеному депутатськими фракціями парламенту.  
44. 2. Народний депутат розглядає звернення виборців, а також підприємств, установ, організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, вживає заходів для реалізації їхніх пропозицій і законних вимог, інформує виборців про свою депутатську діяльність.  
45. 3. Народний депутат відповідальний перед Українським народом за свою депутатську діяльність як його представник.  
46. Стаття 8. Депутатська етика  
47. 1. У своїй діяльності народний депутат України повинен дотримуватись традиційних для України етичних норм та вищих принципів моралі; завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, службових осіб і громадян, з якими він спілкується; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що здатні скомпрометувати його самого, виборців, яких він представляє, Верховну Раду України.  
48. 2. Неприпустимим є використання народним депутатом свого статусу всупереч законним інтересам особи і громадянина, суспільства, держави, загальновизнаним нормам моралі.  
49. 3. Народний депутат не повинен використовувати свій депутатський статус в особистих, зокрема корисливих, цілях. Це стосується всієї діяльності народного депутата, його взаємовідносин з державними органами, посадовими особами, громадськістю та засобами масової інформації.  
50. 4. Народний депутат України зобов'язаний використовувати лише в службових цілях інформацію, яка складає державну або військову таємницю і стає відомою йому під час виконання депутатських повноважень.  
51. 5. Народний депутат не може розголошувати інформацію, яка стала йому відомою під час здійснення депутатських повноважень, якщо ця інформація:  
52. - стосується питань, які розглянуті на закритих засіданнях Верховної Ради України та її органів;  
53. - стосується таємниць особистого життя народного депутата, які охороняються законом і стали відомими в зв'язку з розглядом у Верховній Раді України питання про обмеження депутатської недоторканності або порушення народним депутатом депутатської етики;  
54. - складає таємницю особистого життя виборця чи іншої особи, яка довірена народному депутату при умові її не розголошення.  
55. 6. Народний депутат України, який не має спеціальних повноважень на представництво Верховної Ради України, має право вступати у відносини з посадовими особами і державними органами іноземних держав лише від свого імені.  
56. У відносинах з органами інших держав народний депутат зобов'язаний захищати незалежність та суверенітет, честь і інтереси України, її громадян, не завдавати своїми вчинками шкоди Україні, її органам і громадянам.  
57. 7. Голосування та позиція, висловлена народним депутатом у парламенті та його органах, не може бути предметом розгляду у Верховній Раді України та її органах: за образу, наклеп чи хуліганський вчинок народний депутат несе юридичну відповідальність на підставі та у порядку, визначеному чинними законами.  
58. 8. Народний депутат зобов'язаний використовувати депутатські бланки лише для офіційних запитів, листів та документів, які підписуються ним власноручно.  
59. 9. Народний депутат, перебуваючи у адміністративних будинках Верховної Ради України, а також під час проведення пленарних засідань та роботи її органів, має бути одягнений з урахуванням вимог представницького етикету, з нагрудним знаком установленого зразка.  
60. 10. Народний депутат України на засіданнях Верховної Ради України та її органів повинен звертатись офіційно до своїх колег і до всіх інших осіб, які беруть участь у роботі Верховної Ради України чи її органів або запрошені в якості гостей.  
61. Стаття 9. Депутатське посвідчення і нагрудний знак народного депутата України  
62. 1. Народний депутат України має депутатське посвідчення і нагрудний знак, які видаються йому після набуття повноважень народного депутата України. Форма депутатського посвідчення затверджується постановою Верховної Ради України. Нагрудний знак має форму і кольори Державного Прапора України з надписом золотим кольором "НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ".  
63. 2. Депутатським посвідченням і нагрудним знаком народний депутат України користується протягом строку здійснення ним своїх повноважень. Народний депутат використовує нагрудний знак при виконанні депутатських повноважень, під час офіційних церемоній та за інших обставин, коли повинен бути відомий його статус. Посвідчення народного депутата України має спеціальну вкладку, в якій наведено основні права народного депутата.  
64. Розділ II. ПРАВА НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ  
65. Стаття 10. Права народного депутата України у Верховній Раді України  
66. Загальні положення прав народного депутата України у Верховній Раді України:  
67. 1. Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких він входить.  
68. Кожний депутат у Верховній Раді України та її органах, членом яких він є, має один голос.  
69. Народний депутат України може брати участь у роботі будь-якого органу Верховної Ради України з правом дорадчого голосу.  
70. 2. Народний депутат реалізує на засіданнях Верховної Ради України та в роботі її органів надані йому права у відповідності з Конституцією України, цим Законом та іншими чинними законами України.  
71. 3. Народний депутат бере особисту участь у засіданнях Верховної Ради України та її органах, членом яких він є. У разі неможливості бути присутнім на засіданні Верховної Ради України, комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії народний депутат завчасно повідомляє про це керівників цих органів.  
72. 4. Поправки, пропозиції та зауваження, внесені народними депутатами, розглядаються і приймається рішення про їхнє врахування чи відхилення при опрацюванні проектів і прийнятті законів, постанов та інших актів Верховної Ради України.  
73. Право законодавчої ініціативи народного депутата України:  
74. 1. Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення у Верховну Раду України:  
75. 1) законопроекту;  
76. 2) проекту постанови;  
77. 3) законодавчої пропозиції.  
78. 2. Порядок внесення законопроекту, проекту постанови чи законодавчої пропозиції на розгляд парламенту визначається Законом про реґламент Верховної Ради України.  
79. Права народного депутата України на пленарних засіданнях Верховної Ради України:  
80. 1. Народний депутат України на пленарному засіданні Верховної Ради України має право:  
81. 1) обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України;  
82. 2) пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами;  
83. 3) законодавчої ініціативи у Верховній Раді України;  
84. 4) ставити питання про визнання законопроекту невідкладним;  
85. 5) звертатися із запитами, вимагати відповіді на запит, брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні;  
86. 6) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів голосування, давати довідки;  
87. 7) висловлювати свою думку щодо всіх питань, які обговорюються на сесії;  
88. 8) висловлювати думку щодо кандидатур посадових осіб, які призначаються, обираються, звільняються Верховною Радою України, а також щодо яких Верховна Рада України надає згоду на призначення і звільнення;  
89. 9) ставити питання про недовіру складу органів, утворених Верховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано, призначено або затверджено Верховною Радою України;  
90. 10) порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій, розташованих на території України, щодо яких є дані про порушення ними чинного законодавства, створення з цією метою тимчасових слідчих комісій;  
91. 11) передавати головуючому на засіданні Верховної Фади України текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропозиції і зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою, для внесення до протоколу і стенографічного звіту засідання.  
92. Право народних депутатів України об'єднуватися в депутатські фракції (групи):  
93. 1. Народні депутати мають право об'єднуватися в депутатські фракції та депутатські групи.  
94. 2. Порядок утворення, особливості діяльності та повноваження депутатських фракцій (груп) у Верховній Ради України визначаються Законом про реґламент Верховної Ради України. Організація роботи фракції (групи) регулюється законами України та статутом (положенням про діяльність) фракції (групи).  
95. 3. Народний депутат має право бути членом тільки однієї зареєстрованої депутатської фракції (групи).  
96. 4. Народний депутат може за власним бажанням перейти до складу іншої депутатської фракції або депутатської групи.  
97. 5. Народні депутати можуть не входити до жодної зареєстрованої депутатської фракції чи депутатської групи.  
98. 6. Права і обов'язки народного депутата по відношенню до депутатської фракції (групи) визначаються статутом (положенням про діяльність) депутатської фракції (групи).  
99. 7. Народний депутат України як член депутатської фракції (групи), має право:  
100. 1) обирати та бути обраним до керівних органів депутатської фракції (групи);  
101. 2) брати участь у затвердженні статуту (положення про діяльність) депутатської фракції (групи);  
102. 3) пропонувати питання для розгляду депутатською фракцією (групою);  
103. 4) вносити пропозиції до питань, які розглядаються на засіданні депутатської фракції (групи), виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій;  
104. 5) брати участь у обговоренні будь-якого питання.  
105. Права народного депутата України в органах Верховної Ради України:  
106. 1. Народний депутат України за погодженням з відповідною депутатською фракцією (групою) може бути одночасно членом одного комітету Верховної Ради України.  
107. 2. Порядок роботи в органах Верховної Ради України та принципи діяльності в них народних депутатів визначаються Конституцією України, цим Законом та чинним законодавством України.  
108. 3. Народний депутат, що є членом комітету або тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії, має право:  
109. 1) вносити пропозиції про розгляд на засіданнях комітету, тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що належать до компетенції цього органу, а також брати участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд комітету, тимчасової спеціальної і тимчасової слідчої комісії. Пропозиція члена комітету, члена тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії на вимогу народного депутата повинна бути проголосована на засіданні комітету, тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії;  
110. 2) викласти свою окрему думку як додаток до рішення комітету, тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії.  
111. Право народного депутата України на депутатський запит:  
112. 1. Народний депутат має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від підпорядкування і форм власності.  
113. 2. Депутатський запит у письмовій формі вноситься народним депутатом особисто або групою народних депутатів і розглядається на засіданні Верховної Ради України.  
114. 3. Верховна Рада України приймає рішення про доцільність направлення депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі, до яких його звернуто. Це рішення має бути підтримане не менше 1/5 частиною від фактичної кількості народних депутатів, повноваження яких визнані і не припинені у встановленому Законом порядку. Рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України має бути попередньо підтримане не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України.  
115. 4. Органи, посадові особи, до яких звернуто запит, зобов'язані дати відповідь у письмовій формі у п'ятнадцятиденний термін з дня його одержання або в інший узгоджений з Верховною Радою України термін. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений термін, посадова особа зобов'язана письмово повідомити про це Голову Верховної Ради України та народного депутата (групу народних депутатів), який вніс (внесли) запит, і запропонувати інший термін, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту.  
116. 5. Народний депутат (група народних депутатів) має право брати безпосередню участь у розгляді органом державної влади, органом місцевого самоврядування або посадовою особою внесеного запиту.  
117. 6. На вимогу народного депутата про день розгляду поставлених у запиті питань народний депутат (група народних депутатів) повинен (повинні) бути повідомлений (повідомлені) органом, до якого звернуто запит, завчасно, не пізніше, ніж за день до їх розгляду.  
118. 7. Відповідь на депутатський запит надається Голові Верховної Ради України, народному депутату або групі народних депутатів, які його внесли.  
119. 8. Народний депутат (представник групи народних депутатів) має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. По відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на ньому наполягає не менше 1/5 частини від фактичної кількості народних депутатів, повноваження яких визнані і не припинені у встановленому Законом порядку.  
120. 9. При обговоренні відповіді на запит на засіданні Верховної Ради України повинні бути присутні посадові особи, до яких звернуто запит. Відповідні посадові особи можуть уповноважувати інших осіб бути присутніми при обговоренні відповіді на запит лише у виняткових випадках із вмотивованим обґрунтуванням.  
121. 10. За результатами обговорення відповіді на запит Верховна Рада України приймає відповідне рішення.  
122. Право народного депутата на депутатське звернення:  
123. 1. Народний депутат має право звертатися до органів державної влади всіх рівнів та органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, до посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян незалежно від форм власності та підпорядкування, з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених питань.  
124. Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до посадових осіб органів державної влади всіх рівнів та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. Народний депутат подає звернення відповідній посадовій особі безпосередньо або надсилає поштою.  
125. 2. Депутатське звернення є обов'язковим для розгляду посадовими особами, яким воно адресовано, протягом 10 днів з моменту одержання. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений термін, його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження терміну розгляду. Термін розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання.  
126. 3. Народний депутат, який вніс звернення, може бути присутнім при його розгляді, про що він повідомляє відповідну посадову особу. Посадова особа, відповідальна за розгляд звернення народного депутата, зобов'язана завчасно повідомити народного депутата про час і місце розгляду звернення.  
127. 4. Умотивована відповідь на депутатське звернення повинна бути надіслана народному депутату не пізніш як на другий день після його розгляду. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим державним органом, об'єднанням громадян, підприємством, установою, організацією, до якого направлено звернення за підписом керівника, або особи, яка виконує його обов'язки.  
128. Стаття 11. Права народного депутата України у взаємовідносинах із органами державної влади усіх рівнів, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, органами об'єднань громадян  
129. 1. Народний депутат користується правом невідкладного прийому керівниками та іншими посадовими особами розташованих на території України органів державної влади всіх рівнів, органів місцевого самоврядування, всіх підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, громадських організацій та політичних партій, посадовими особами керівного складу Збройних Сил України, інших військових формувань України.  
130. 2. Народний депутат при пред'явленні посвідчення народного депутата України користується правом безперешкодно відвідувати органи державної влади усіх рівнів та органи місцевого самоврядування, а також правом безперешкодного доступу на всі підприємства, в установи та організації, розташовані на території України, незалежно від їх підпорядкування, форм власності, режиму таємності.  
131. 3. Вимоги про пред'явлення чи оформлення інших документів, а також особистий огляд народного депутата, огляд та перевірка його речей забороняються.  
132. 4. Народний депутат має право брати участь у перевірках додержання законів розташованими на території України державними органами всіх рівнів та органами місцевого самоврядування, підприємствами усіх форм власності, установами і організаціями та органами об'єднань громадян, знайомитися з необхідними для цього документами. Про результати перевірки народний депутат інформує Верховну Раду України або її органи, а також доводить до відома відповідних державних органів та органів об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій. В разі необхідності народний депутат вносить пропозиції щодо забезпечення додержання законів у діяльності зазначених органів, підприємств, установ і організацій, усунення виявлених недоліків, скасування незаконних рішень, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні чинного законодавства.  
133. 5. Народний депутат має право порушувати у Верховній Раді України або її органах питання про необхідність проведення перевірок додержання законів державними органами та органами об'єднань громадян, підприємствами, установами та організаціями, розташованими на території України, про проведення депутатських розслідувань з будь-якого питання.  
134. 6. Народний депутат має право брати участь у депутатському розслідуванні, яке призначається за рішенням Верховної Ради України і проводиться відповідною тимчасовою слідчою комісією.  
135. 7. Всі державні органи, органи місцевого самоврядування і посадові особи зобов'язані надавати допомогу в проведенні депутатського розслідування. На вимогу народного депутата, який бере участь у депутатському розслідуванні, державні органи всіх рівнів, органи місцевого самоврядування та органи об'єднань громадян, всі підприємства, установи, організації, їх посадові особи, а також громадяни повинні безперешкодно надавати необхідні для розслідування відомості і документи. Ніхто не вправі ухилятися від дачі пояснень народним депутатам, які ведуть депутатське розслідування. Результати розслідування доводяться до відома Верховної Ради України або її органів, підлягають обговоренню, а Верховна Рада України приймає по них постанову, в щкій визначає юридичні наслідки розслідування.  
136. 8. Народний депутат як представник влади у разі порушення прав, свобод та інтересів громадян, що охороняються законом, та інших порушень законності має право на місці вимагати негайного припинення порушення або звертатися з вимогою до відповідних органів влади і посадових осіб припинити такі порушення. В разі порушення законності народний депутат може звернутися з депутатським зверненням до відповідних посадових осіб правоохоронних чи контролюючих органів.  
137. 9. Посадові особи державних органів всіх рівнів та об'єднань громадян, адміністрації підприємств, установ і організацій, а також працівники правоохоронних органів, до яких звернуто вимогу народного депутата, зобов'язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а при необхідності - притягнути винних до відповідальності з наступним інформуванням про це народного депутата. У разі невжиття заходів посадові особи несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку.  
138. 10. Народний депутат має право брати участь у розгляді в органах державної влади усіх рівнів та органах місцевого самоврядування пропозицій та вимог виборців, інших питань, пов'язаних із здійсненням депутатських повноважень.  
139. 11. Народний депутат має право брати участь з правом дорадчого голосу у роботі сесій сільських селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) районних і обласних рад та засіданнях їх органів.  
140. 12. На вимогу народного депутата органи державної влади усіх рівнів та органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати інформацію з питань, пов'язаних із здійсненням депутатських повноважень.  
141. 13. Народний депутат має право зустрічатися з виборцями, трудовими колективами та колективами громадських об'єднань.  
142. 14. Народний депутат має право перевіряти з залученням при необхідності представників органів місцевої державної влади та органів місцевого самоврядування і об'єднань громадян відомості про порушення закону, прав, свобод та інтересів громадян і організацій, що охороняються законом;  
143. 15. Народний депутат має право безперешкодно і безкоштовно користуватись урядовим та іншими видами зв'язку, які є у наявності у органів державної влади та місцевого самоврядування чи установи та організації;  
144. 16. Народний депутат має право відмовитись від свідчення по цивільній чи кримінальній справі про обставини, які стали йому відомі у зв'язку із здійсненням ним своїх повноважень  
145. 17. Народний депутат не зобов'язаний повідомляти про джерело інформації, яку він використовує.  
146. Стаття 12. Право народного депутата України на використання засобів масової інформації та технічних засобів  
147. 1. Народний депутат має право першочергового виступу з питань його депутатської діяльності у друкованих засобах масової інформації, на радіо та телебаченні, засновником (співзасновником) яких виступають державні органи чи органи місцевого самоврядування, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету. Редакції газет, засновниками яких виступають державні органи та органи місцевого самоврядування, зобов'язані публікувати подані народним депутатом матеріали не менше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної газетної площі.  
148. 2. Редагування наданих народним депутатом матеріалів без його погодження не допускається. Народний депутат має право подавати матеріали у підготовленому до друку вигляді: офіційного матеріалу, статті, коментаря, інтерв'ю тощо.  
149. 3. Місцеві періодичні видання, а також місцеві радіо та телебачення зобов'язані безкоштовно давати оголошення про зустріч виборців з народним депутатом. Засоби масової інформації, які фінансуються за рахунок державного або місцевого бюджету, забезпечують висвітлення зустрічей народного депутата з виборцями.  
150. 4. Редакції газет, що розповсюджуються в одномандатному виборчому окрузі народного депутата, зобов'язані публікувати подані народним депутатом матеріали не рідше одного разу на місяць в обсязі до 1/16 загальної газетної площі.  
151. Матеріали народних депутатів обраних у багатомандатному виборчому окрузі подаються народним депутатом і публікуються у місцевих газетах, що розповсюджуються на території області, закріпленої за народним депутатом фракцією до якої він належить.  
152. Стаття 13. Право народного депутата України на забезпечення інформаційними матеріалами та юридичною допомогою  
153. 1. Апарат Верховної Ради України забезпечує народного депутата документами, прийнятими Верховною Радою України, іншими інформаційними і довідковими матеріалами, що офіційно поширюються Адміністрацією Президента України, Кабінетом Міністрів України, Конституційним Судом України, Верховним Судом України, Рахунковою палатою, Центральною виборчою комісією України, а при необхідності іншими структурами влади. Органи місцевого самоврядування при зверненні народного депутата України зобов'язані забезпечити його необхідними офіційними матеріалами щодо своєї діяльності.  
154. 2. На вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, виборчих комісій, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців, надати невідкладно, а за відсутності такої можливості - не пізніш як у п'ятиденний термін, необхідну інформацію і документацію.  
155. Народний депутат має право ознайомитись з будь-якими таємними матеріалами.  
156. Порядок ознайомлення народного депутата з секретною інформацією встановлюється Законом України "Про державну таємницю".  
157. 3. Апарат Верховної Ради України, виконавчі комітети органів місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, посадові особи державних підприємств, організацій, наукових, навчальних і юридичних установ, правоохоронних органів зобов'язані забезпечити народному депутату безоплатну допомогу з правових питань, що виникають у його депутатській діяльності.  
158. Стаття 14. Гарантії трудових прав народного депутата України  
159. 1. Гарантії трудових прав народного депутата України встановлюються Конституцією України, цим Законом та Кодексом законів про працю в Україні, іншими нормативно-правовими актами.  
160. 2. Період роботи народного депутата у Верховній Раді України, зараховується до його загального і безперервного стажу роботи, а також стажу роботи (служби) за спеціальністю, стажу роботи, який дає право на встановлення процентних надбавок до заробітної плати та одержання одноразової винагороди за вислугу років (за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), процентної надбавки за вислугу років, виплату винагороди за підсумками роботи.  
161. 3. Народному депутату після закінчення строку його повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за особистою заявою про складення ним депутатських повноважень надається попередня робота (посада), а в разі неможливості цього він зараховується до резерву кадрів Головдержслужби. Верховна Рада України наступного скликання не пізніше трьох місяців від початку своєї роботи розглядає питання щодо дотримання вимог законодавства України у наданні народному депутату попередньої роботи (посади) і приймає відповідне рішення.  
162. 4. Верховна Рада України забезпечує колишньому народному депутату на період його працевлаштування заробітну плату в тому розмірі, що отримують працюючі народні депутати України, але не більше одного року, а в разі навчання чи перекваліфікації - не більше двох років після закінчення терміну повноважень народного депутата. У разі неможливості працевлаштування після зазначеного терміну за колишнім народним депутатом України зберігається 50 відсотків чинної заробітної плати, яку отримують працюючі народні депутати України, до досягнення ним пенсійного віку за умови, що трудовий стаж його перевищує 25 років для чоловіків і 20 років для жінок. Ці нарахування здійснюються в порядку, визначеному розпорядженням Голови Верховної Ради України.  
163. 5. До загального і безперервного стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою народний депутат працював до його звільнення від виробничих або службових обов'язків, зараховується і той час, коли колишній народний депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надати йому попередню або рівноцінну роботу (посаду).  
164. 6. Народний депутат, який є військовослужбовцем, атестованим працівником органів Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, інших правоохоронних органів і установ виконання покарань, звільняється з служби в зазначених органах на період виконання депутатських повноважень. Після закінчення повноважень народного депутата він направляється в розпорядження відповідного відомства для подальшого проходження служби на попередній або, за його згодою, на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. Протягом терміну виконання депутатських повноважень виплата грошового забезпечення та інших виплат, передбачених законодавством для військовослужбовців та працівників зазначених органів та установ, а також присвоєння чергових військових чи спеціальних звань та класних чинів не здійснюється.  
165. Після закінчення терміну депутатських повноважень і при подальшому проходженні служби, передбаченої абзацом першим цього пункту військові чи спеціальні звання, класні чини можуть бути присвоєні достроково.  
166. 7. Стосовно колишнього народного депутата протягом п'яти років після закінчення строку його повноважень не припустимі дострокове розірвання трудового договору (контракту) у порядку дисциплінарного стягнення з ініціативи власника підприємства, організації, установи або уповноваженого ним органу, його скорочення, звільнення з військової служби, служби в органах Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, інших правоохоронних органів і установ виконання покарань - з ініціативи командування або ж виключення з колективного підприємства незалежно від форм власності, навчального закладу, пониження у посаді чи у званні без попередньої згоди Верховної Ради України.  
167. 8. З працівником, якого в порядку заміщення взято на посаду, що її займав народний депутат, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається при поверненні народного депутата на роботу.  
168. 9. Народним депутатам надається щорічна відпустка у міжсесійний період тривалістю 45 календарних днів, якщо законодавством не передбачена відпустка більшої тривалості, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати.  
169. 10. Працюючі члени сім'ї народного депутата України, залученого на постійну роботу у Верховну Раду України, якщо вони від'їжджають з ним до Києва, за їх бажанням звільняються з попереднього місця роботи і повертаються назад у порядку переводу. Їм надається допомога у працевлаштуванні відповідно до професії чи спеціальності. На період працевлаштування, але на строк не більше трьох місяців, за ними зберігається середня заробітна плата за попереднім місцем роботи за рахунок Верховної Ради України.  
170. 11. Народному депутату витрати, пов'язані з переїздом на роботу у Верховну Раду України і поверненням на попереднє місце роботи або переїздом за призначенням в іншу місцевість, відшкодовуються за нормами чинного законодавства для категорії працівників, запрошених на роботу.  
171. 12. Дружині (чоловіку) народного депутата України, звільненій (звільненому) у зв'язку з переїздом народного депутата для виконання депутатських повноважень у Верховній Раді України в разі непрацевлаштування її (його) перерва в роботі зараховується до загального і безперервного стажу роботи (служби). На вказаний період за дружиною (чоловіком) народного депутата зберігається місце роботи (служби), стаж роботи (служби) за спеціальністю, стаж роботи (служби), що дає право на встановлення відсоткових надбавок до заробітної плати, відсоткових надбавок і одержання виплат за вислугу років (за стаж роботи за фахом на даному підприємстві), на виплату винагороди за результатами роботи підприємств, установ і організацій за рік, а також стаж роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, якщо ця особа на момент переїзду займала посаду або працювала за професією, що передбачає такі пільги.  
172. У разі працевлаштування колишнього народного депутата на роботу, пов'язану з переміною місця проживання, за бажанням його дружини (чоловіка) їм надається державною службою зайнятості за місцем призначення чоловіка (дружини) рівноцінна робота (посада або інша робота за їх згодою).  
173. 13. При досягненні встановленого законодавством України пенсійного віку, а також у разі встановлення інвалідності II та I групи народному депутату України призначається пенсія за наявності трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років. Пенсія вказаним народним депутатам України призначається в розмірі 80 відсотків заробітку працюючого народного депутата з урахуванням усіх доплат та надбавок до посадового окладу. За кожний повний рік роботи понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія збільшується на один відсоток наведеного вище заробітку, але не більше ніж до 90 (включно) відсотків зазначеного заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії. Пенсія народному депутату України виплачується в повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. У разі виходу на пенсію народному депутату України виплачується грошова допомога в розмірі 12 місячних посадових окладів. У разі втрати годувальника пенсія встановлюється дружині (чоловікові) народного депутата за умови їх непрацездатності у розмірі 70 відсотків пенсії померлого годувальника. Народному депутату, який вийшов на пенсію, надається право безоплатного проїзду на території України один раз на рік (у прямому і зворотному напрямках) залізничним, водним, повітряним або автомобільним міжміським транспортом. Ці положення за рішенням Верховної Ради України не поширюються на народного депутата, повноваження якого припинено достроково у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього, а також у зв'язку з його несумісною діяльністю.  
174. Народному депутату, що має трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, за його бажанням може бути достроково призначено пенсію, але не раніше ніж за два роки до встановленого чинним законодавством пенсійного віку.  
175. Перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється відповідно до змін заробітної плати працюючих народних депутатів.  
176. 14. За колишнім народним депутатом зберігаються медичне обслуговування, забезпечення путівками для лікування, встановлені для народних депутатів України, а після виходу на пенсію він забезпечується транспортом для поїздки в лікарню, поліклініку при ліміті використання автомобіля не більше десяти годин на місяць.  
177. 15. За народним депутатом зберігаються кваліфікаційні категорії, розряди, класні чини на період роботи у Верховній Раді України. Кваліфікаційна атестація проводиться у відповідні строки з виключенням з них періоду роботи у Верховній Раді України.  
178. 16. Народні депутати діючого скликання разом з народними депутатами попередніх скликань можуть об'єднуватися в Асоціацію народних депутатів України, метою якої є сприяння парламенту і його комітетам у підготовці законодавчих актів, проведення просвітницької роботи у сфері законодавства та історії українського парламентаризму, захист інтересів народних депутатів.  
179. 17. У разі смерті колишнього народного депутата Верховна Рада України, органи місцевої влади забезпечують організацію його поховання.  
180. 18. Положення частин четвертої, п'ятої, шостої, сьомої, дванадцятої, тринадцятої, чотирнадцятої, п'ятнадцятої, шістнадцятої, сімнадцятої цієї статті поширюються також на колишніх народних депутатів України, починаючи з дванадцятого скликання.  
181. Стаття 15. Права народного депутата України в разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради України  
182. 1. В разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради України на народних депутатів поширюються положення ст.14 цього Закону.  
183. 2. У разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради України, крім виплат, передбачених пунктом 1 цієї статті народний депутат має право на отримання одноразової грошової допомоги у трикратному розмірі його місячної заробітної плати на день припинення депутатських повноважень.  
184. 3. Народному депутату та членам сім'ї, які проживають разом з ним та перебувають на день розпуску Верховної Ради України поза межами їх постійного місця проживання, забезпечується безкоштовний проїзд і безкоштовний провіз належного їм майна до постійного місця проживання народного депутата.  
185. 4. Народному депутату, який має трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, за його бажанням може бути достроково призначено пенсію, але не раніше ніж за два роки до встановленого чинним законодавством пенсійного віку.  
186. Стаття 16. Права народного депутата України при поселенні в готель  
187. В усіх населених пунктах адміністрації готелів незалежно від форм власності зобов'язані позачергово надати народному депутату України окремий номер. Це право також поширюється на особу, що супроводжує народного депутата, зазначену у посвідченні на відрядження.  
188. Стаття 17. Права народного депутата України на транспортне забезпечення  
189. 1. Народний депутат на території України користується правом позачергового отримання проїзних документів. Квиткові каси автовокзалів і автостанцій міжміських чи приміських сполучень, залізничних вокзалів і станцій, морських вокзалів (портів), річкових вокзалів і пристаней (як добового, так і попереднього продажу), агентства цивільної авіації або аеропорти зобов'язані поза чергою надати відповідно місце у автобусі, спальному або м'якому вагоні поїзда, в каюті першого або другого класу пасажирського судна, на річкових суднах усіх категорій, в салоні літака. Це право поширюється також на особу, яка супроводжує народного депутата, зазначену у посвідченні на відрядження.  
190. 2. Квитки на літаки видаються народному депутату не пізніш як за добу до відльоту. На всіх інших видах транспорту бронювання місць для народних депутатів припиняється за годину до відправлення транспортного засобу.  
191. 3. Народний депутат на території України користується правом безкоштовного проїзду на всіх залізничних, автомобільних, повітряних, водних внутрішніх шляхах сполучення. Це право поширюється також на особу, яка супроводжує народного депутата - інваліда першої групи.  
192. 4. Проїзд народного депутата у приміських поїздах здійснюється за посвідченням народного депутата України.  
193. 5. Народний депутат на території України має право безкоштовного користування залами офіційних делегацій аеропортів та аеровокзалів, залізничних вокзалів і станцій, морських та річкових вокзалів і портів.  
194. 6. Народний депутат має право на безкоштовний провіз ручного багажу відповідно до норм, що діють на кожному виді транспорту.  
195. 7. Народний депутат має право на безкоштовне паркування свого автомобіля на всій території України.  
196. 8. Народний депутат забезпечується безкоштовно місцем для стоянки одного автомобіля на стоянках Верховної Ради України.  
197. Розділ III. ОБОВ'ЯЗКИ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ  
198. Стаття 18. Обов'язки народного депутата України  
199. Народний депутат зобов'язаний:  
200. 1) дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси виборців та держави;  
201. 2) дотримуватись вимог Конституції України, цього Закону, Закону про реґламент Верховної Ради України та інших чинних законів України;  
202. 3) бути присутнім на засіданнях та брати особисто участь у роботі Верховної Ради України;  
203. 4) особисто брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною Радою України та її робочими органами;  
204. 5) брати участь у виконанні доручень Верховної Ради України; за рішенням відповідного комітету, депутатської фракції, тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісій Верховної Ради України, членом яких він є, у контролі за виконанням законів України та постанов Верховної Ради України, рішень її органів;  
205. 6) інформувати Верховну Раду України та її органи, до складу яких його обрано, про виконання доручень Верховної Ради України та її органів;  
206. 7) дотримуватись трудової дисципліни та норм депутатської етики.  
207. 8) народний депутат, як член депутатської фракції (групи), зобов'язаний:  
208. а) дотримуватись вимог статуту (положення про діяльність) фракції (групи);  
209. б) виконувати функції, закріплені статутом (положенням про діяльність) депутатської фракції (групи) у відповідності з цим Законом, Законом про реґламент Верховної Ради України, іншими законами України;  
210. в) представляти інтереси депутатської фракції (групи) у комітеті, тимчасовій спеціальній або тимчасовій слідчій комісіях, членом яких він є.  
211. 9) народний депутат, як член комітету, тимчасової спеціальної комісії, тимчасової слідчої комісії зобов'язаний:  
212. а) бути присутнім на засіданнях комітету, підкомітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісій, до складу яких він входить та брати участь у їхній роботі;  
213. б) дотримуватись порядку та норм депутатської етики на засіданнях комітету, його підкомітетів, тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісій, робочих груп цих органів парламенту;  
214. в) виконувати доручення комітету, підкомітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії, визначені їхніми рішеннями.  
215. 10) народний депутат зобов'язаний інформувати завчасно про неможливість участі в роботі Верховної Ради України або її органів відповідний комітет, тимчасову спеціальну або тимчасову слідчу комісію, членом якого (якої) він є;  
216. 11) народний депутат зобов'язаний постійно підтримувати зв'язки з виборцями, вивчати громадську думку, потреби і запити населення, а у разі необхідності повідомляти про них Верховну Раду України та її органи. Народний депутат вносить пропозиції та вживає в межах своїх повноважень заходи щодо їхнього врахування в роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, громадських об'єднань;  
217. 12) народний депутат інформує виборців про свою роботу у Верховній Раді України та її органах і зобов'язаний періодично, але не рідше двох разів на рік інформувати виборців на зборах чи через засоби масової інформації про свою депутатську діяльність;  
218. 13) народний депутат розглядає звернення громадян відповідно до вимог та порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;  
219. народний депутат розглядає всі одержані ним пропозиції, заяви та скарги громадян, узагальнює їх, вносить відповідні пропозиції до Верховної Ради України та її органів, а також до органів державної влади всіх рівнів та органів місцевого самоврядування.  
220. У разі необхідності народний депутат надсилає пропозиції, заяви та скарги громадян органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам, установам та організаціям, до повноважень яких входить розгляд звернень громадян чи вирішення порушених у них питань по суті. Про результати розгляду пропозицій, заяв та скарг громадян органи та посадові особи зобов'язані повідомити громадянина, від якого надійшло звернення, і народного депутата у терміни, встановлені Законом України "Про звернення громадян";  
221. 14) народний депутат проводить особистий прийом громадян у дні, визначені Верховною Радою України для роботи з виборцями;  
222. 15) народний депутат має право у разі необхідності залучати до участі у розгляді пропозицій, заяв і скарг, а також у прийомі громадян посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій. Не пізніш як за три дні до початку прийому народний депутат повідомляє керівника органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації про час і місце проведення прийому, а також про орієнтовне коло питань, які мають розглядатися на прийомі. Керівник органу державної влади чи органу місцевого самоврядування зобов'язаний бути присутнім на прийомі народного депутата особисто або направити замість себе іншу компетентну посадову особу;  
223. 16) народний депутат здійснює безпосередньо або із залученням своїх помічників, представників громадськості контроль за розглядом у органах державної влади усіх рівнів та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях пропозицій, заяв та скарг громадян.  
224. Стаття 19. Декларування доходів та майна народного депутата України  
225. Народний депутат України зобов'язаний при оформленні на роботу у Верховну Раду України, а потім щорічно, але не пізніше 01 березня року наступного за звітним фінансовим роком надавати в податкові органи України відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, його і членів його сім'ї, а також відомості про належні йому та членам його сім'ї нерухоме та цінне рухоме майно.  
226. Розділ IV. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ  
227. Стаття 20. Непорушність повноважень народного депутата України  
228. 1. Ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата, визначені Конституцією України і цим Законом.  
229. 2. У разі введення надзвичайного чи військового стану громадянські права і депутатські повноваження народного депутата не обмежуються.  
230. 3. Держава гарантує народному депутату необхідні умови для ефективного здійснення ним депутатських повноважень. Верховна Рада України, посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державні органи, підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності і підпорядкування, забезпечують народному депутату умови для здійснення ним своїх депутатських повноважень, визначених Конституцією України та цим Законом, а громадські організації та політичні партії сприяють йому в цьому.  
231. Стаття 21. Недоторканність народного депутата України  
232. 1. Народному депутату гарантується депутатська недоторканність на весь термін здійснення депутатських повноважень. Народний депутат не може бути притягнутим до кримінальної відповідальності, затриманий, заарештований або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються у судовому порядку, без згоди Верховної Ради України.  
233. 2. Догляд, обшук, затримання, огляд особистих речей і багажу, транспорту, житлового чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці кореспонденції, прослуховування телефонних розмов та застосування інших заходів, що обмежують свободу народного депутата допускаються лише у разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.  
234. 3. Особливості процедури притягнення народного депутата до відповідальності визначаються Конституцією України, Законом про реґламент Верховної Ради України.  
235. Народний депутат після закінчення строку повноважень може бути притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності за порушення закону, яке було вчинено ним в період виконання депутатських повноважень, лише в порядку передбаченому законодавством щодо народного депутата України.  
236. Стаття 22. Забезпечення народному депутату України умов для виконання депутатських повноважень  
237. 1. Для роботи з виборцями народному депутату Верховною Радою України надаються щомісячно відповідні дні у визначеному порядку.  
238. 2. Народний депутат на термін виконання депутатських повноважень забезпечується окремим технічно обладнаним службовим кабінетом в приміщеннях Верховної Ради України з розташуванням у ньому постійного робочого місця його помічника.  
239. 3. Народному депутату, обраному в одномандатному виборчому окрузі, на термін виконання депутатських повноважень місцеві органи державної влади на території відповідного виборчого округу, зобов'язані надати окреме технічно обладнане службове приміщення з розташуванням у ньому постійного робочого місця його помічника-консультанта.  
240. Народному депутату, обраному в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі органами місцевої державної влади надається окреме технічно обладнане службове приміщення в обласному центрі або (за бажанням народного депутата) в районі, місті області, закріпленої за народним депутатом фракцією.  
241. Голова місцевої державної влади несе відповідальність за створення передбачених цим Законом умов для здійснення повноважень народного депутата України.  
242. 4. Збори виборців для проведення зустрічей народного депутата з ними скликаються органами місцевого самоврядування незалежно від рівня, радами трудових колективів та органами самоорганізації населення, місцевими осередками громадських об'єднань, політичних партій.  
243. Народному депутату забезпечуються необхідні умови для проведення зустрічей з виборцями. З цією метою відповідний орган місцевого самоврядування надає безкоштовно окреме приміщення, устаткування зв'язку, завчасно сповіщає громадян про час і місце проведення звіту народного депутата або його зустрічі з виборцями.  
244. 5. Місцеві періодичні видання, а також місцеві радіо та телебачення зобов'язані безкоштовно давати оголошення про зустріч виборців з народним депутатом.  
245. 6. Витрати, що пов'язані з організацією та проведенням зустрічей народного депутата з виборцями та звітів народних депутатів, здійснюються за рахунок Верховної Ради України та відповідної фракції Верховної Ради України.  
246. Стаття 23. Звільнення народного депутата України від призову на військову службу або військові збори  
247. Народний депутат України на час виконання своїх повноважень звільняється від призову на військову або альтернативну службу, а також від призову на військові збори.  
248. Стаття 24. Державне страхування народного депутата України  
249. 1. Життя і здоров'я народного депутата підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок державного бюджету на суму десятирічного грошового утримання народного депутата України.  
250. 2. Органи державного страхування відшкодовують народному депутату або його найближчим родичам страхові суми у випадках:  
251. а) загибелі (смерті) народного депутата сім'ї загиблого чи найближчим родичам згідно з законодавством виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов'язковому державному особистому страхуванню народних депутатів у розмірі десятирічного грошового утримання народного депутата;  
252. б) у разі каліцтва чи іншого розладу здоров'я, що призвело до стійкої втрати працездатності народного депутата, що виключає можливість продовження професійної депутатської діяльності, йому виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов'язковому державному особистому страхуванню народних депутатів у розмірі п'ятирічного заробітку. Крім того, йому щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між втраченим заробітком і призначеною пенсією без врахування одноразової страхової суми.  
253. Коли заподіяне каліцтво чи інше ушкодження здоров'я не призвело до стійкої втрати працездатності, народному депутату виплачується одноразова допомога в розмірі місячного заробітку.  
254. 3. Контроль за виконанням положень цієї статті здійснює Комітет, до компетенції якого входять питання депутатської етики.  
255. Стаття 25. Забезпечення народному депутату України умов для підвищення професійного рівня  
256. Народному депутату створюються умови для підвищення професійного рівня з метою якісного виконання депутатських повноважень, а саме підвищення кваліфікації, навчання у відповідних учбових закладах, у тому числі магістратурах та аспірантурах, вивчення іноземних мов у вільний від виконання депутатських обов'язків час. Компенсація видатків проводиться за рахунок Верховної Ради України.  
257. Стаття 26. Компенсація витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю  
258. Витрати державних органів, підприємств, установ та організацій, пов'язані з виконанням народним депутатом депутатських повноважень, компенсуються за рахунок Державного бюджету України шляхом перерахування Верховній Раді України Міністерством фінансів України грошових коштів у розмірі однієї дванадцятої частини річного бюджету на ці цілі Верховної Ради України щомісячно.  
259. У випадку неперерахування зазначених коштів чи перерахування у менших обсягах, ніж встановлено частиною першою цієї статті, їх списання з рахунку Державного казначейства України здійснюється в безспірному порядку інкасовими дорученнями Верховної Ради України.  
260. Стаття 27. Фінансове, медичне та соціально-побутове забезпечення народного депутата України  
261. 1. Оплата праці народного депутата України проводиться у розмірах, встановлених Верховною Радою України.  
262. 2. На народного депутата України поширюється дія Закону України "Про державну службу" в частині, що регулює питання матеріального і соціально-побутового забезпечення державних службовців.  
263. 3. Народному депутату протягом всього строку виконання депутатських повноважень відшкодовуються витрати, пов'язані з їх виконанням, у розмірі заробітної плати народного депутата, що не підлягають оподаткуванню.  
264. 4. Народному депутату встановлюється Верховною Радою України щомісячний оклад. Надбавки до встановленого Верховною Радою України окладу народному депутату здійснюються у розмірі, встановленому для державних службовців першого рангу першої категорії.  
265. 5. Народним депутатам, які мають науковий ступінь здійснюється доплата у розмірах, встановлених чинним законодавством.  
266. 6. Голова Верховної Ради України та його заступники забезпечуються приміщенням для проведення офіційних заходів, транспортом, секретаріатом, охороною, а також коштами на представницькі цілі, які не перевищують 40 відсотків окладу щомісячно.  
267. 7. Народному депутату щомісячно компенсуються витрати на транспорт, що не підлягають оподаткуванню, розмір яких встановлюється Постановою Верховної Ради України.  
268. 8. Народний депутат отримує щомісячну заробітну плату з дня набуття депутатських повноважень, а кошти для відшкодування витрат - з дня обрання.  
269. 9. За дні, в які народний депутат без поважних причин не виконує свої депутатські повноваження, передбачені законом, за поданням комітету, до відання якого віднесені питання депутатської етики, народним депутатам не провадяться виплати, пов'язані з виконанням депутатських обов'язків.  
270. 10. Народним депутатам для виконання доручень Верховної Ради України та її органів, або для роботи з виборцями за межами міста Києва у період, визначений Верховною Радою України, витрати на відрядження виплачуються в розмірах, встановлених чинним законодавством"  
271. 11. Народний депутат безкоштовно забезпечується медичним обслуговуванням, путівками для санаторно-курортного лікування.  
272. 12. Народному депутату на період виконання депутатських повноважень видається дипломатичний паспорт. Народний депутат, який від'їздить у відрядження за межі України за погодженням з Головою Верховної Ради України або його заступником, після повернення подає Голові Верховної Ради України протягом тижня звіт про відрядження з висновками про одержану інформацію, проведену роботу і її користь для роботи Верховної Ради України.  
273. Стаття 28. Помічники-консультанти народного депутата України  
274. 1. Народний депутат України може мати до п'ятнадцяти помічників-консультантів, правовий статус і умови діяльності яких визначаються цим Законом, іншими актами законодавства та Положенням про помічника-консультанта народного депутата України, яке затверджується Верховною Радою України.  
275. 2. Помічником-консультантом народного депутата України може бути лише громадянин України.  
276. 3. Помічники-консультанти народного депутата України працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, чи за сумісництвом або на громадських засадах.  
277. На чотирьох помічників-консультантів народного депутата поширюється дія Закону України "Про державну службу".  
278. Адміністрація організації зобов'язана звільнити працівника, який виявив бажання перейти на роботу помічником-консультантом народного депутата України в порядку переводу в зазначений у його заяві і поданні народного депутата України строк.  
279. Народний депутат самостійно визначає кількість помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, за сумісництвом і на громадських засадах у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів Постановою Верховної Ради України; здійснює їх підбір, розподіляє обов'язки між ними та здійснює особисто розподіл місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів.  
280. 4. Народний депутат має право, у межах загального фонду, виділеного йому для оплати праці помічників-консультантів та не використаного ним для цієї мети, сплачувати визначені договорами чи угодами роботи, послуги пов'язані із здійсненням депутатських повноважень.  
281. 5. У разі затримання, арешту, притягнення помічника-консультанта народного депутата України до кримінальної чи адміністративної відповідальності, яка накладається у судовому порядку, відповідні органи зобов'язані невідкладно повідомити про це народного депутата України.  
282. 6. У випадку звільнення помічника-консультанта народного депутата України на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата у відповідності до частини 3 статті 5 цього Закону, помічнику-консультанту народного депутата який працює на постійній основі, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі його трьохмісячної заробітної плати.  
283. 7. Помічнику-консультанту народного депутата України, звільненому у зв'язку з закінченням терміну повноважень народного депутата України, надається попередня робота (посада), якщо до прийняття на роботу помічником-консультантом він працював у державних органах або в органах місцевого самоврядування.  
284. 8. Помічник-консультант народного депутата України має право бути присутнім на засіданнях органів місцевого самоврядування, центральних та місцевих органів державної влади.  
285. Допуск помічника-консультанта народного депутата України в приміщення органів місцевого самоврядування, центральних та місцевих органів державної влади, здійснюється за його посвідченням.  
286. Стаття 29. Забезпечення народних депутатів України житловими приміщеннями  
287. 1. Народному депутату створюються належні житлові умови.  
288. Народний депутат на період повноважень за його бажанням має право на отримання одноразової грошової компенсації для створення житлових умов або на отримання службової житлової площі.  
289. 2. Одноразова грошова компенсація для створення житлових умов народному депутату України виплачується у розмірі вартості житла для нього та членів його сім'ї відповідно до норм житлової площі, визначених чинним законодавством, виходячи із середньої ціни одного квадратного метра житла по м. Києву на відповідний період.  
290. 3. Виплата одноразової грошової компенсації позбавляє народного депутата права на отримання службової житлової площі.  
291. Положення цієї частини даної статті стосуються народних депутатів України обраних повторно.  
292. 4. Народному депутату до моменту надання одноразової грошової компенсації на створення житлових умов або службової житлової площі надається номер в готелі для проживання його і членів сім'ї, який сплачується за рахунок Верховної Ради України.  
293. 5. Народному депутату за його заявою протягом трьох місяців з дня подачі заяви, але не раніше початку повноважень Верховної Ради України цього скликання на період виконання повноважень надається службова житлова площа для проживання (в тому числі з членами його сім'ї), яку він зобов'язаний звільнити не пізніше трьох місяців з дня припинення його депутатських повноважень.  
294. 6. Службові житлові приміщення, призначені для заселення народними депутатами України та їх сім'ями, знаходяться на балансі Верховної Ради України. Службове житлове приміщення має бути розташоване поблизу адміністративних будинків Верховної Ради України, і являє собою умебльовану квартиру з телефоном, відповідає встановленим санітарним і технічним нормам та обладнане побутовою технікою.  
295. При наданні службового житла народний депутат має право на додаткову житлову площу у вигляді окремої кімнати.  
296. 7. Народному депутату та членам його сім'ї службові житлові приміщення надаються у межах норм житлової площі, встановлених чинним законодавством.  
297. 8. Службові житлові приміщення надаються народним депутатам незалежно від того, чи перебували вони на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, без додержання пільг і черговості. Після переходу на постійну роботу у Верховну Раду України народні депутати та члени їх сім'ї, у разі перебування на обліку потребуючих поліпшення житлових умов за місцем попередньої роботи чи постійного мешкання до обрання народним депутатом, з обліку не знімаються. Житлова площа, яка займається народним депутатом та членами його сім'ї за місцем проживання до обрання народним депутатом, бронюється на час його відсутності на підставі виконання ним депутатських повноважень.  
298. 9. Для отримання службового житлового приміщення народний депутат подає заяву до відповідного комітету Верховної Ради України, до компетенції якого входять зазначені питання. До заяви додається довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку. Члени сім'ї народного депутата, які проживають разом з ним і бажають поселитися в службовому житловому приміщенні, дають письмову згоду на проживання в зазначеному приміщенні.  
299. 10. З народним депутатом укладається договір найму службового приміщення встановленого зразка. Народному депутату особисто вручається спеціальний ордер встановленої форми за пред'явленням паспортів (свідоцтв про народження) всіх членів сім'ї, внесених до ордера, що є єдиною підставою для вселення в надане службове житлове приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів з дня його видачі. Ордер на службове приміщення може бути визнано недійсним у випадках і порядку, передбаченому чинним законодавством України.  
300. 11. Розподіл житлових приміщень для народних депутатів провадиться відповідним комітетом Верховної Ради України, до компетенції якого віднесено зазначене питання, відкрито і гласно.  
301. 12. За членами сім'ї народного депутата у разі його смерті в період депутатських повноважень зберігається право на створення належних житлових умов на підставах, які існували до виникнення цих обставин: членам сім'ї народного депутата виплачується одноразова компенсація у розмірі вартості житла для нього та членів сім'ї відповідно до норм житлові площі, визначеної чинним законодавством, виходячи із середньої ціни одного квадратного метра житла по м. Києву на відповідний період або їм надається у постійне користування службове житлове приміщення, яке вони займають.  
302. Розділ V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ  
303. Стаття 30. Цивільно-правова відповідальність народного депутата України  
304. Народний депутат України несе цивільно-правову відповідальність на загальних підставах у відповідності до цивільного кодексу та інших законодавчих актів, що реґламентують таку відповідальність.  
305. Стаття 31. Адміністративна відповідальність народного депутата України  
306. 1. Народний депутат України не може бути підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються у судовому порядку, без його письмової згоди або без згоди Верховної Ради України.  
307. Адміністративний арешт за скоєння правопорушення до народного депутата застосовується за згодою Верховної Ради України.  
308. Стаття 32. Кримінальна відповідальність народного депутата України  
309. 1. За скоєння кримінального злочину народний депутат несе кримінальну відповідальність у відповідності до чинних законів України.  
310. 2. Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.  
311. Порядок одержання згоди Верховної Ради України на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата визначається Законом про Реґламент Верховної Ради України.  
312. Розділ VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕПОВАГУ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ТА НЕВИКОНАННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ  
313. Стаття 33. Відповідальність за неповагу до Верховної Ради України та її органів  
314. Неповага до Верховної Ради України та її органів, що проявляється в ухиленні службових та посадових осіб від явки на засідання Верховної Ради України, її комітетів або тимчасових спеціальних чи тимчасових слідчих комісій для звітування, інформування, дачі пояснень, участі в інших заходах, що проводяться в межах їх компетенції, невиконання законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою України, рішень її комітетів, тимчасових спеціальних або тимчасових слідчих комісій, прояв неповаги до головуючого на засіданні Верховної Ради України, засіданні комітету або тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісій, чи Верховної Ради України в цілому, а також вчинення цими особами незалежно від їх статусу інших дій у приміщеннях Верховної Ради України, що свідчать про неповагу до Верховної Ради України або її органів, народних депутатів України - тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі від десяти до двадцяти мінімальних заробітних плат.  
315. Стаття 34. Відповідальність за невиконання законних вимог народного депутата України  
316. Невиконання посадовими та іншими особами державних органів та органів об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування законних вимог народного депутата або створення перешкод у його роботі, а так само недотримання без поважних причин встановлених цим Законом термінів надання інформації або надання йому завідомо неправдивої інформації, якщо відсутні ознаки кримінального діяння, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п'яти до десяти мінімальних заробітних плат.  
317. Стаття 35. Відповідальність за посягання на честь, гідність народного депутата України  
318. Образа народного депутата України або наклеп щодо нього, а так само чинення впливу на народного депутата, членів його сім'ї та близьких родичів шляхом погрози вбивством, насильством чи знищенням майна, або будь-яка інша форма тиску з метою перешкодити виконанню депутатських обов'язків чи домогтися рішення на чиюсь користь, тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену чинним законодавством.  
319. Стаття 36. Відповідальність за вплив на народного депутата України, членів його сім'ї та родичів  
320. Вплив на народного депутата, членів його сім'ї та близьких родичів з метою перешкодити виконанню депутатських повноважень або домогтися прийняття рішення на чиюсь користь, якщо відсутні ознаки кримінального діяння, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п'яти до десяти мінімальних заробітних плат.  
321. Стаття 37. Відповідальність за порушення гарантій щодо забезпечення діяльності народного депутата України  
322. Порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування встановлених цим Законом гарантій трудових прав народного депутата, народного депутата із числа військовослужбовців чи інших категорій громадян, служба яких регулюється статутами та положеннями, а також встановлених цим Законом прав народних депутатів після закінчення їхніх депутатських повноважень, якщо відсутні ознаки кримінального діяння, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п'яти до десяти мінімальних заробітних плат.