Кількість абзаців - 134 Розмітка (ліва колонка)


про внесення змін і доповнень до Закону України ''Про державну допомогу сім'ям з дітьми'' (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"  
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
4. Внести зміни і доповнення до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 5, ст.21; 1994 р., N 11, ст.47; 1999 р., N 19, ст.174), виклавши його у такій редакції:  
5. "Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми.  
6. Цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів, віку дітей, стану їх здоров'я тощо.  
7. Державна допомога сім'ям з дітьми є складовою частиною загальної системи соціального захисту населення.  
8. РОЗДІЛ І. Загальні положення  
9. Стаття 1. Право сімей з дітьми на державну допомогу  
10. Громадяни України, в сім'ях яких народились, виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на допомогу у випадках та на умовах передбачених цим законом та іншими нормативними актами.  
11. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, що набули статус біженця, мають право на державну допомогу на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними договорами України.  
12. У разі, коли міжнародними договорами України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила, встановлені цими договорами.  
13. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми відповідно до цього закону визначається Кабінетом Міністрів України.  
14. Стаття 2. Поняття і терміни, що вживаються у цьому Законі  
15. У цьому Законі поняття і терміни вживаються у такому значені:  
16. дитина - людська істота від народження до 18 років (повноліття), якщо за законом, застосованим до цієї дитини, вона не досягає повноліття раніше;  
17. сім'я з дітьми - це коло осіб, поєднаних родинними зв'язками та зобов'язаннями щодо утримання, разом з якими проживають і виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування;  
18. малозабезпечена сім'я з дітьми - це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї обставин має середньомісячний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї;  
19. прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу і місця проживання сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону "Про прожитковий мінімум" для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення;  
20. середньомісячний сукупний дохід сім'ї - це сума доходів кожного члена сім'ї, з урахуванням всіх видів надходжень, що враховуються при наданні соціальної допомоги;  
21. Державна допомога сім'ям з дітьми - вид соціальної допомоги, що призначається у встановлених цим Законом випадках з метою забезпечення прожиткового мінімуму сімей з дітьми у вигляді грошових виплат.  
22. Стаття 3. Види допомоги сім'ям з дітьми  
23. Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми:  
24. 1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;  
25. 2) одноразова допомога при народженні дитини;  
26. 3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;  
27. 4) допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною;  
28. 5) допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми;  
29. 6) допомога по догляду за дитиною-інвалідом;  
30. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, трудові колективи та об'єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім'ям з дітьми.  
31. Стаття 4. Термін розгляду документів про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми  
32. Документи про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми згідно із цим Законом розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня їх подачі заявником.  
33. Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.  
34. Стаття 5. Фінансування державної допомоги сім'ям з дітьми  
35. Фінансування державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої пунктами 5,6 статті 3 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбаченої пунктами 4 статті 3 цього Закону - за рахунок коштів Фонду соціального страхування України; передбаченої пунктами 2,3 статті 3 цього Закону для працюючих осіб за рахунок коштів Фонду соціального страхування, а для непрацюючих за рахунок Державного бюджету України; передбаченої пунктом 1 статті 3 цього Закону для осіб, визначених у пунктах 1-8 статті 7 цього Закону з Фонду соціального страхування, а для осіб, визначених пунктом 9,10 статті 7 - за рахунок коштів Державного бюджету.  
36. Стаття 6. Органи, що призначають і здійснюють виплату допомоги сім'ям з дітьми  
37. Всі види допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання.  
38. Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною призначається і виплачується підприємством, установою, організацією за місцем основної роботи матері дитини або іншої особи, яка фактично доглядає за хворою дитиною.  
39. РОЗДІЛ ІІ. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами  
40. Стаття 7. Право на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами  
41. Право на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають жінки:  
42. 1) які працюють на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання, або у фізичних осіб, в тому числі на умовах трудового договору (контракту);  
43. 2) які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок) за умови сплати ними страхових внесків (зборів) до державних цільових фондів.  
44. 3) члени колективних підприємств, а також члени сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів;  
45. 4) звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, організації, установи та за якими на визначений законом строк на період працевлаштування зберігається середня заробітна плата;  
46. 5) які навчаються з відривом від виробництва за державним замовленням;  
47. 6) з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Служби безпеки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань;  
48. 7) з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;  
49. 8) які зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні не менше 10 місяців;  
50. 9) які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;  
51. 10) які не працюють, але зайняті доглядом за дитиною (дітьми) віком до трьох років, дитиною-інвалідом, або мають 3-х і більше дітей та зайняті доглядом за ними.  
52. Стаття 8. Умови призначення і тривалість виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами  
53. Підставою для призначення жінкам допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є виданий в установленому порядку лікарняний листок (листок непрацездатності) або довідка лікувального закладу (військово-медичної комісії) та довідка з основного місця роботи (служби, навчання), довідка ліквідаційної комісії, для жінок звільнених з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, довідка державної служби зайнятості для жінок, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні не менше 10 місяців.  
54. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами і виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (70 - у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей) календарних днів після пологів. Зазначена допомога обчислюється сумарно і надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.  
55. За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  
56. Стаття 9. Розмір допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами  
57. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного заробітку (доходу) жінки, але не менше розміру прожиткового мінімуму для однієї особи із розрахунку на місяць.  
58. Стаття 10. Умови призначення допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами усиновителям та опікунам  
59. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами особам, які усиновили або взяли під опіку дитину у віці до трьох місяців, призначається в порядку, передбаченому статтями 7-9 цього Закону, за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки з дня народження дитини зазначеного у свідоцтві  
60. Допомога призначається на підставі виданого в установленому порядку лікарняного листка (листка непрацездатності) та рішення про встановлення опіки чи усиновлення.  
61. РОЗДІЛ ІІІ. Одноразова допомога при народженні дитини  
62. Стаття 11. Умови призначення одноразової допомоги при народженні дитини  
63. Одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну) при народженні дитини надається одноразова допомога.  
64. Усиновителю чи опікуну допомога при народженні дитини надається у випадку усиновлення або встановлення опікунства над дитиною у віці до трьох місяців з дня її народження.  
65. У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога при народженні дитини надається на кожну дитину.  
66. Одноразова допомога при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини та довідки з місця роботи (навчання, служби) одного з батьків, у випадку коли батьки не працюють (не служать, не навчаються) - довідки з місця проживання про те, що жоден з батьків не працює.  
67. Одноразова допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення про її призначення надійшло не пізніше 6 місяців від дня народження дитини.  
68. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.  
69. Стаття 12. Розмір одноразової допомоги при народженні дитини  
70. Одноразова допомога при народженні дитини надається у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з розрахунку на місяць.  
71. РОЗДІЛ ІУ. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  
72. Стаття 13. Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  
73. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має працююча особа (один з батьків дитини, баба, дід, інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.  
74. Допомога виплачується щомісяця з дня звернення про надання допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею трирічного віку включно.  
75. Підставою для призначення працюючій матері допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є надана в установленому порядку підприємством, установою, організацією відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  
76. Матерям, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до їх працевлаштування призначається на підставі довідки ліквідаційної комісії.  
77. Матерям, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки служби зайнятості.  
78. Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку батькові дитини, бабці, діду чи іншому працюючому родичу, який фактично доглядає за дитиною, надається підприємством, установою, організацією за місцем основної роботи (служби, навчання) за його заявою та на підставі довідки з місця роботи (служби, навчання) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку відпустки по догляду за дитиною і виплату їй допомоги по догляду за дитиною припинено (із зазначенням дати).  
79. Матерям, які продовжують навчання з відривом від виробництва за державним замовленням, під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку допомога по догляду за дитиною і стипендія призначаються у повному розмірі.  
80. За бажанням матері або особи, що доглядає дитину під час перебування її у відпустці по догляду за дитиною вона може працювати на умовах неповного робочого дня або вдома. При цьому за нею зберігається право на одержання допомоги в період частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  
81. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку непрацюючій матері призначається на підставі виданої за місцем проживання довідки про те, що вона не працює (не служить, не навчається) і дитина проживає разом з нею, за умови, що її сім'я є малозабезпеченою.  
82. Стаття 14. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  
83. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі суми прожиткового мінімуму однієї дорослої працездатної особи та дитини відповідного віку у розрахунку на місяць.  
84. У разі народження двох і більше дітей (під час одних пологів) розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку збільшується відповідно до кількості дітей.  
85. Стаття 15. Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку усиновителям та опікунам  
86. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається особам, які усиновили або взяли під опіку дитину в порядку, передбаченому статтями 13, 14 цього Закону.  
87. РОЗДІЛ У. Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною  
88. Стаття 16. Умови призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною  
89. Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною призначається працюючій матері або одному з працюючих членів сім'ї (батьку дитини, бабці, діду, іншому родичу), який фактично доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, на період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більше ніж за 14 календарних днів.  
90. У разі захворювання матері або іншої особи, яка відповідно до статті 14 цього Закону фактично здійснює догляд за дитиною до трьох років або дитиною-інвалідом до досягнення нею 16-річного віку, допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною призначається одному з працюючих членів сім'ї чи іншій працюючій особі, яка фактично доглядає за дитиною протягом всього часу її хвороби.  
91. Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною призначається одному з працюючих батьків, що виховують дитину-інваліда віком до 16 років, на весь період санаторно-курортного лікування цієї дитини (з урахуванням часу на проїзд) за наявності медичного висновку про необхідність індивідуального догляду за такою дитиною.  
92. Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років призначається одному з працюючих батьків або іншій працюючій особі у разі перебування їх разом з хворою дитиною у стаціонарі на весь час перебування.  
93. Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною призначається і виплачується на підставі виданого в установленому порядку лікарняного листка (листка непрацездатності), а для військовослужбовців - довідки закладу охорони здоров'я.  
94. Стаття 17. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною  
95. Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років надається у розмірі:  
96. 100 відсотків середньомісячного заробітку (доходу) - працівникам, які мають трудовий стаж 8 років і більше; працівникам, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років); працівникам з числа колишніх дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, які не досягли 21 року і мають трудовий стаж до п'яти років;  
97. 80 відсотків середньомісячного заробітку (доходу) - працівникам, які мають трудовий стаж від 5 до 8 років;  
98. 60 відсотків середньомісячного заробітку (доходу) - працівникам, які мають трудовий стаж до 5 років.  
99. При визначенні розміру цієї допомоги трудовий стаж працівників обчислюється в установленому порядку на день хвороби дитини.  
100. Стаття 18. Умови призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною усиновителям та опікунам  
101. Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною призначається працюючим особам, які усиновили або взяли під опіку дитину на умовах, передбачених статтями 16, 17 цього Закону.  
102. РОЗДІЛ УІ. Допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми  
103. Стаття 19. Умови призначення допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми  
104. Допомога призначається малозабезпеченим сім'ям з дітьми віком до 16 років (учнів - до 18 років), якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї є нижчим від прожиткового мінімуму для сім'ї.  
105. Допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми призначається з місяця звернення по допомогу терміном на шість місяців і виплачується щомісячно. Продовження терміну виплати допомоги потребує поновлення документів про стан забезпеченості сім'ї.  
106. Перелік документів необхідних для призначення допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми встановлюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики.  
107. Стаття 20. Розмір допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми  
108. Розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом за попередні шість календарних місяців.  
109. Стаття 21. Допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми над якими встановлена опіка чи піклування  
110. Допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми над якими встановлена опіка чи піклування призначається і виплачується на умовах, передбачених статтями 19, 20 цього Закону.  
111. РОЗДІЛ УІІ. Допомога по догляду за дитиною-інвалідом  
112. Стаття 22. Умови призначення допомоги по догляду за дитиною-інвалідом  
113. Допомога по догляду за дитиною-інвалідом призначається і виплачується одному з непрацюючих працездатного віку батьків дитини-інваліда, у тому числі усиновителю, опікуну чи піклувальнику або іншій непрацюючій особі працездатного віку, що здійснює постійний догляд за дитиною-інвалідом, до досягнення нею 16 років.  
114. Допомога по догляду за дитиною-інвалідом призначається на підставі медичного висновку, виданого в установленому порядку, та трудової книжки чи довідки, виданої за місцем проживання, про те, що особа, яка доглядає дитину-інваліда, не працює на період, зазначений у медичному висновку, і виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 16 років включно.  
115. Стаття 23. Розмір допомоги по догляду за дитиною-інвалідом  
116. Допомога по догляду за дитиною-інвалідом одному з непрацюючих батьків працездатного віку або іншій непрацюючій особі працездатного віку, що здійснює постійний догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років, надається у розмірі суми прожиткового мінімуму однієї дорослої працездатної особи та дитини-інваліда відповідного віку (з урахуванням витрат на лікувальні заходи).  
117. РОЗДІЛ УІІІ. Відповідальність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і громадян  
118. Стаття 24. Відповідальність підприємств, установ та організацій за недостовірність даних і документів, виданих для призначення державної допомоги  
119. Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право у разі потреби перевіряти обгрунтованість видачі відповідних документів.  
120. Підприємства, установи та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну сім'ям з дітьми або державі внаслідок несвоєчасної видачі документів або видачі недостовірних даних, і відшкодовують її в установленому порядку.  
121. Стаття 25. Відповідальність громадян за недостовірність документів, поданих для призначення державної допомоги  
122. Одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.  
123. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміну у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із законодавством.  
124. У разі виникнення сумнівів при визначенні права на державну допомогу органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.  
125. Стаття 26. Оскарження рішення органу, що призначає державну допомогу  
126. Рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у судовому порядку.  
127. Стаття 27. Відповідальність органів, що призначають і здійснюють виплату допомоги сім'ям з дітьми.  
128. У разі затримки виплати допомоги внаслідок порушення Закону, органами соціального захисту виплачується компенсація у 100:% розмірі суми допомоги за період затримки. Посадові особи, винні у порушенні норм цього Закону, несуть адміністративну, дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначену законодавством.  
129. РОЗДІЛ Х. Прикінцеві положення  
130. 1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.  
131. 2. Кабінету Міністрів України:  
132. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
133. розробити і затвердити порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми.