Кількість абзаців - 192 Розмітка (ліва колонка)


Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом (Друге читання)

0. Проект (01.11.2001) Закон України  
1. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом  
2. Розділ I. Загальні положення  
3. Стаття 1. Мета цього Закону  
4. Метою цього Закону є побудова системи заходів направлених на запобігання та протидію легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом, захисту прав і законних інтересів держави України та громадян.  
5. Стаття 2. Дія Закону  
6. Цей Закон регулює відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, отриманих злочинним шляхом, їх вилучення та встановлення відповідальності за легалізацію ("відмивання") таких доходів.  
7. Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців, осіб без громадянства, що постійно проживають в Україні, та юридичних осіб, які здійснюють фінансові операції на території України.  
8. У випадках, передбачених міжнародними договорами України, дія цього Закону може поширюватися на вчинені:  
9. а) поза межами України громадянами України та особами без громадянства, що постійно проживають в Україні, дії, спрямовані на легалізацію ("відмивання") доходів, отриманих злочинним шляхом, у разі, коли вчинена ними дія визнана злочином у державі, на території якої його вчинено, і якщо особа, що його вчинила, не була притягнута до відповідальності у цій державі;  
10. б) поза межами України іноземцями та особами без громадянства, що не проживають постійно в Україні, дії, спрямовані на легалізацію ("відмивання") доходів, отриманих злочинним шляхом, у разі, коли особа, що вчинила дію, не була притягнута за неї до відповідальності у державі, на території якої вона була вчинена, та у разі коли згадана держава не звернулася із запитом до України про видачу такої особи.  
11. Стаття 3. Визначення термінів  
12. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:  
13. доходи, отримані злочинним шляхом - гроші та цінні папери, рухоме і нерухоме майно, майнові права, об'єкти права інтелектуальної власності, інші об'єкти права власності, отримані злочинним шляхом.  
14. легалізація ("відмивання") доходів, отриманих злочинним шляхом - вчинення будь-яких дій, спрямованих на надання законного статусу доходам, отриманим злочинним шляхом, - надання законного статусу володінню, користуванню або розпорядженню грошовими коштами чи іншими доходами, отриманими злочинним шляхом;  
15. фінансова операція - угода або інша дія фізичної чи юридичної особи (незалежно від того, чи є вона резидентом або нерезидентом), спрямована на встановлення, зміну або припинення пов'язаних з нею цивільних прав і обов'язків.  
16. сумнівна фінансова операція - фінансова операція, яка має такі ознаки:  
17. - приховання або спотворення відомостей про походження доходів, отриманих злочинним шляхом, чи джерела, місцезнаходження або про зміну прав на них;  
18. - використання доходів, отриманих злочинним шляхом, під виглядом законних у фінансовій операції чи іншій угоді або у підприємницькій чи іншій економічній діяльності;  
19. - операція здійснюється при невизначених умовах;  
20. - операція здійснюється на умовах значного необгрунтованого завищення ціни імпортованого із-за кордону товару, або необгрунтованого заниження ціни експортуємого за кордон товару вітчизняного виробництва, що призводить до зниження рівня прибутку підприємства і ухиленню від сплати податків на прибуток;  
21. - операція суперечить законодавству України;  
22. - міжнародний переказ коштів (у тому числі для здійснення інвестицій) до фірм, або з фірм, зареєстрованих в офшорних зонах, або в країнах, де відсутнє, або не виконується законодавство щодо запобігання протидії легалізації ("відмиванню") доходів. Перелік цих країн визначає Кабінет Міністрів України;  
23. - надання або отримання кредиту, гарантованого документом, який засвідчує наявність у позичальника вкладу в іноземному банку, закордонних цінних паперів, закордонної нерухомості тощо;  
24. - погашення кредиту третьою особою, якщо ця особа не має відповідної законно підтвердженої заборгованості перед кредитором;  
25. - операції з рухомим та нерухомим майном, що мають ознаки недійсних угод, або здійснені з порушенням порядку їх оформлення, нотаріального (якщо цього потребує чинне законодавство) посвідчення чи державної реєстрації.  
26. внутрішній контроль - діяльність організацій, що здійснюють операції з грошовими коштами чи з іншим майном по виявленню операцій, що підлягають обов'язковому контролю та інших операцій з грошовими коштами, чи іншим майном зв'язаних з легалізацією ("відмиванням") доходів отриманих злочинним шляхом.  
27. - Національне агенство фінансової безпеки (НАФБ) - спеціальний орган виконавчої влади по контролю за здійсненням фінансових операцій створений при Кабінеті Міністрів України на який покладені функції контролю за здійсненням сумнівних фінансових операцій з метою запобігання та протидію легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом.  
28. Розділ II. Структура, керівництво, кадри Національного агентства фінансової безпеки  
29. Стаття 4. Система Національного агентства фінансової безпеки  
30. Систему Національного агентства фінансової безпеки складають Головне управління Національного агентства, міжрегіональні бюро, які ґрунтуються на засадах підконтрольності та підзвітності нижчестоящих підрозділів вищестоящим та Директорові Національного агентства.  
31. Загальну структуру і чисельність працівників Національного агентства за поданням Директора затверджує Кабінет Міністрів України.  
32. Національне агенство його міжрегіональне бюро є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України із своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні.  
33. Стаття 5. Директор Національного агентства фінансової безпеки  
34. Керівництво діяльністю Національного агентства фінансової безпеки здійснює Директор, який несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на Національне агенство.  
35. Директором Національного агентства може бути тільки громадянин України не молодше 40 років, який проживає в Україні не менше 10 років і володіє державною мовою.  
36. Директора Національного агентства за поданням Прем'єр-міністра України погодженого з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за згодою Верховної Ради України.  
37. Верховна Рада України може висловити недовіру Директору Національного агентства, що має наслідком його відставку з посади.  
38. Дострокове звільнення з посади Директора Національного агентства здійснюється у разі його смерті, заяви про відставку, вступу в силу обвинувального вироку та недовіри, висловленої Верховною Радою України.  
39. Директор Національного агентства призначається строком на 5 років.  
40. Першого заступника, заступників та керівників підрозділів Національного агентства, його міжрегіональних бюро призначає на посаду та звільняє з посади Директор Національного агентства за згодою Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.  
41. Директор Національного агентства визначає порядок призначення та звільнення інших посадових осіб згідно діючого законодавства.  
42. Розділ III. Запобігання та протидія легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом  
43. Стаття 6. Заходи щодо запобігання та протидії легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом  
44. До заходів, які направлені на запобігання та протидію легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом відносяться:  
45. - ідентифікація особи, яка здійснює фінансову операцію;  
46. - виявлення та реєстрація сумнівної операції;  
47. - повідомлення Національного агентства фінансової безпеки про сумнівну фінансову операцію;  
48. - взяття на облік та перевірка повідомлення про сумнівну операцію Національним агентством фінансової безпеки;  
49. - заборона на інформування клієнтів та інших осіб про заходи щодо протидії легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом;  
50. - будь-які інші заходи, які здійснюються відповідно до мети цього Закону  
51. Стаття 7. Суб'єкти контролю фінансових операцій  
52. Фінансові операції контролюють:  
53. - організації, що проводять фінансові операції, - комерційні банки та фінансово-кредитні установи;  
54. - страхові товариства;  
55. - товарні, фондові та інші біржі;  
56. - комісійні магазини;  
57. - гральні заклади, організації, які проводять будь-якого виду лотереї;  
58. - ломбарди;  
59. - інвестиційні фонди та благодійні організації;  
60. - поштові відділення, телеграф;  
61. - інші юридичні особи, які відповідно до законодавства надають послуги з отримання, виплати, передачі, переказу, пересилання, обміну, зберігання коштів і реєстрації прав на майно або надають дозволи (ліцензії), отримують декларації щодо наявного майна;  
62. - державні органи, які відповідно до законодавства уповноважені забезпечувати регулювання та нагляд за діяльністю організацій, що здійснюють фінансові операції  
63. Стаття 8. Державний контроль за здійсненням фінансових операцій  
64. Державний фінансовий контроль у сфері запобігання легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом, має на меті:  
65. - виявлення та припинення фінансових операцій, які використовуються для легалізації ("відмивання") доходів;  
66. - недопущення використання організацій, що здійснюють фінансові операції, для легалізації ("відмивання") доходів  
67. - виявлення фінансових операцій, які проводяться з використанням доходів, отриманих злочинним шляхом;  
68. - забезпечення дотримання організаціями, що проводять фінансові операції, вимог цього Закону, інших нормативно-правових актів.  
69. Безпосередній контроль з боку держави за здійсненням фінансових операцій здійснює Національне агенство фінансової безпеки, яке утворюється при Кабінеті Міністрів України.  
70. Національне агенство фінансової безпеки є органом виконавчої влади, функції та повноваження якого у сфері запобігання легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом встановлюються цим Законом.  
71. Стаття 9. Фінансові операції, що підлягають контролю  
72. 1. Фінансова операція підлягає контролю, якщо безготівкова сума, що використовується у разі її здійснення, перевищує еквівалент 20 000 євро або угоди з готівкою на суму, що перевищують еквівалент 10 000 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України при умові, якщо обставини здійснення цих операцій свідчать про відсутність зв'язку між операцією та характером діяльності її учасників та відноситься до одного з видів операцій, визначених у пункті 2 цієї статті та мають ознаки сумнівної операції відповідно статті 3 цього Закону.  
73. 2. До операцій, які підлягають контролю відносяться:  
74. 1) операції за банківськими рахунками:  
75. - внесення на рахунок коштів з оформленням документів, які засвідчують внесок на пред'явника;  
76. - переведення коштів у банківські чеки, цінні папери, кредитні картки, інші платіжні засоби, які використовуються в розрахунках за кордоном;  
77. - отримання коштів на пред'явника;  
78. - внесення, переказ на рахунок коштів, оголошених виграшем;  
79. - купівля на валютній біржі валюти без наявності міжнародного контракту чи договору, або якщо вказані угоди мають ознаки сумнівних відповідно до статті 3 цього Закону;  
80. 2) операції з готівкою:  
81. - внесення на рахунок готівки з подальшим переказом іншій особі;  
82. - купівля та продаж іноземної валюти готівкою;  
83. - виплата гральними закладами виграшу готівкою;  
84. - купівля цінних паперів;  
85. 3) міжнародні перекази коштів:  
86. - міжнародний переказ коштів по операціях, які здійснюються при невизначених умовах;  
87. - міжнародний переказ коштів по операціях, які здійснюються на умовах значного необгрунтованого завищення ціни імпортованого із-за кордону товару, або необгрунтованого заниження ціни експортуємого за кордон товару вітчизняного виробництва;  
88. - міжнародний переказ коштів (у тому числі для здійснення інвестицій) до фірм, або з фірм, зареєстрованих в офшорних зонах, або в країнах, де відсутнє, або не виконується законодавство щодо запобігання протидії легалізації ("відмиванню") доходів. Перелік цих країн визначає Кабінет Міністрів України;  
89. 4) операції за кредитами:  
90. - надання або отримання кредиту, гарантованого документом, який засвідчує наявність у позичальника вкладу в іноземному банку, закордонних цінних паперів, закордонної нерухомості тощо;  
91. - погашення кредиту третьою особою, якщо ця особа не має відповідної законно підтвердженої заборгованості перед кредитором;  
92. 5) операції з рухомим та нерухомим майном:  
93. - операції з рухомим та нерухомим майном, що мають ознаки недійсних угод, або здійснені з порушенням порядку їх оформлення, нотаріального (якщо цього потребує чинне законодавство) посвідчення чи державної реєстрації;  
94. 6) розміщення цінних паперів, дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів та коштовностей у ломбарді;  
95. 7) вкладення фізичною особою готівкових коштів, цінних паперів, іншого майна або майнових прав, що мають грошову оцінку, до статутного капіталу юридичних осіб;  
96. Стаття 10. Обов'язки суб'єктів, які здійснюють фінансові операції щодо контролю за їх проведенням  
97. Організація, що проводить фінансові операції, які підлягають контролю відповідно до статті 6 цього Закону, самостійно визначає порядок проведення внутрішнього контролю за фінансовими операціями і забезпечує їх виконання та практичне впровадження.  
98. Організація, що проводить фінансові операції, зобов'язана:  
99. а) проводити ідентифікацію осіб, які здійснюють фінансової операції;  
100. б) забезпечити виявлення та облік сумнівних фінансових операцій;  
101. в) у разі виявлення сумнівної фінансової операції повідомити про неї у визначений цим Законом строк Національному агенству фінансової безпеки;  
102. г) надавати Національному агенству фінансової безпеки на його письмовий запит інформацію, яка необхідна йому для проведення перевірки інформації про сумнівні фінансові операції;  
103. д) виконувати письмові рішення Національного агентства фінансової безпеки щодо припинення сумнівної фінансової операції;  
104. е) забезпечити нерозголошення інформації про контроль фінансових операцій;  
105. є) зберігати не менше ніж п'ять років документацію про сумнівні фінансові операції.  
106. У разі виявлення сумнівної фінансової операції організація, що її проводить, має право відмовитися від такої операції.  
107. Порядок надання Національному агенству фінансової безпеки на його письмовий запит інформації, яка необхідна йому для проведення перевірки інформації про сумнівні фінансові операції встановлюється, для банків та інших фінансово-кредитних організацій Національним банком України цим Законом.  
108. Національне агенство фінансової безпеки має право надсилати запити щодо надання йому інформації по операціях, які були проведені до набрання чинності цим Законом.  
109. Стаття 11. Порядок проведення ідентифікації осіб, які є учасниками фінансових операцій  
110. Організація, що проводить фінансову операцію, повинна ідентифікувати осіб, які здійснюють фінансової операції та їх контрагентів за угодою, умовою якої є фінансова операція.  
111. З метою ідентифікації резидентів визначаються:  
112. 1) для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який замінює паспорт), час та місце його видачі, місце проживання, ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;  
113. 2) для юридичних осіб - найменування, юридична адреса, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, індивідуальний податковий номер, найменування банку, в якому відкрито рахунок, та номер рахунка.  
114. З метою ідентифікації нерезидентів визначаються:  
115. 1) для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та номер банківського рахунка, реквізити банку, в якому відкрито рахунок;  
116. 2) для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, серія та номер паспорта (або іншого документа, який замінює паспорт), час та місце його видачі, громадянство і місце проживання.  
117. Стаття 12. Надання інформації про фінансові операції  
118. У разі виявлення ознак сумнівної фінансової операції організація, що її проводить, надсилає відповідне повідомлення протягом 24 годин з моменту її реєстрації до Національного агентства фінансової безпеки.  
119. В повідомленні вказується:  
120. - вид фінансової операції та підстави її здійснення;  
121. - суму операції;  
122. - дату здійснення операції;  
123. - дані про індентифікацію осіб, які є учасниками фінансової операції та їх представників.  
124. Інша інформація, яка необхідна для перевірки сумнівної операції надається по письмовому запиту Національного агентства фінансової безпеки в 10 - ти денний строк після одержання запиту.  
125. Національне агенство фінансової безпеки надає підтвердження організації, яка надіслала повідомлення про факт його отримання. Підтвердження здійснюється через будь-які засоби зв'язку, що дають змогу отримати письмовий або інший матеріальний еквівалент запису.  
126. Повідомлення про сумнівну фінансову операцію на підставі частини першої цієї статті не є порушенням банківської або комерційної таємниці.  
127. Працівники організації, яка надсилає інформацію до Національного агентства фінансової безпеки, не мають права інформувати про таку передачу інформації своїх клієнтів чи осіб стосовно яких передається зазначена інформація.  
128. Юридична особа, яка має намір провести фінансову операцію з фірмами, зареєстрованими в офшорних зонах, або в країнах, де відсутнє, або не виконується законодавство щодо запобігання протидії легалізації ("відмиванню") доходів, має право повідомити Національне агентство фінансової безпеки про свій намір в термін не менш ніж 5 робочих днів, наслідком чого є неможливість застосування Національним агентством фінансової безпеки припинення фінансової операції на 72 години, але не відміняє право контролюючих органів на детальну перевірку операції.  
129. Стаття 13. Перевірка, облік та збереження інформації про фінансові операції  
130. Повідомлення про сумнівну фінансову операцію підлягає взяттю на облік Національним агенством фінансової безпеки.  
131. Порядок та форма взяття на облік сумнівної фінансової операції, а також дії, що вчиняються під час перебування цієї операції на обліку, визначаються Кабінетом Міністрів України, а для банків та фінансово-кредитних організацій Національним банком України.  
132. Повідомлення про сумнівну фінансову операцію після взяття на облік підлягає перевірці Національним агенством фінансової безпеки з метою виявлення ознак злочину, внаслідок вчинення якого отримано доходи, що можуть стати предметом легалізації ("відмивання"), та дій, що свідчать про легалізацію ("відмивання") доходів, отриманих злочинним шляхом.  
133. Стаття 14 Права та обов'язки Національного агентства фінансової безпеки  
134. Національне агенство фінансової безпеки під час виконання своїх функцій відповідно до цього Закону має право на:  
135. - збирання, облік та аналіз інформації про знаходження доходів у нелегальному обігу, розроблення заходів щодо протидії переведенню їх у легальний обіг та забезпечення їх реалізації;  
136. - збирання, облік та перевірка інформації про сумнівні фінансові операції з метою виявлення ознак злочину, внаслідок вчинення якого отримано доходи, що можуть стати предметом легалізації ("відмивання"), та наявності дій, які свідчать про легалізацію ("відмивання") доходів;  
137. - здійснювати контроль за дотриманням цього Закону та інших нормативно-правових актів організаціями, що проводять фінансові операції;  
138. - за наявності достатніх підстав, які свідчать про те, що фінансова операція пов'язана з легалізацією ("відмиванням") доходів, отриманих злочинним шляхом, направляти відповідну інформацію (матеріали, документи) до правоохоронних органів відповідно до їх компетенції для розшуку коштів та іншого майна, отриманих злочинним шляхом.  
139. У процесі виконання своїх обов'язків Національним агенством фінансової безпеки взаємодіє з правоохоронними органами, органами, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, а також відповідними органами іноземних держав у питаннях боротьби з легалізацією ("відмиванням") доходів, отриманих злочинним шляхом.  
140. Законні вимоги посадових осіб Національного агентства фінансової безпеки інформації є обов'язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ, організацій, що перевіряються.  
141. Працівники Національного агентства фінансової безпеки забезпечують збереження та нерозголошення інформації, що стала їм відома в наслідок виконання ними своїх службових обов'язків і несуть відповідальність за її розголошення в порядку визначеному кримінальним, цивільним та адміністративним законодавством.  
142. Стаття 15. Припинення операції, що має ознаки легалізації ("відмивання") доходів  
143. У разі виявлення перевіркою достатніх даних про те, що сумнівна фінансова операція має ознаки легалізації ("відмивання") доходів, отриманих злочинним шляхом, а її здійснення може перешкодити подальшому встановленню походження чи джерела або місцезнаходження таких доходів, Національне агенство фінансової безпеки може прийняти рішення про припинення цієї операції строком до 72 годин.  
144. Рішення щодо припинення фінансової операції приймають керівник Національного агентства фінансової безпеки або його заступник.  
145. Рішення щодо припинення сумнівної фінансової операції надсилається в строк, що не перевищує 24 години з моменту його прийняття, тій організації, що проводить цю операцію.  
146. Після отримання зазначеного у пункті 3 цієї статті рішення організація, що проводить сумнівну фінансову операцію, зупиняє її, про що письмово повідомляє національне агенство фінансової безпеки та організацію, яка здійснює операцію про припинення операції.  
147. У разі коли на момент надходження такого повідомлення фінансова операція вже була здійснена або її зупинення неможливе з технічних причин, зазначена організація негайно повідомляє про це Національне агенство фінансової безпеки, яке прийняло рішення.  
148. Стаття 16. Заборона на вчинення дій, спрямованих на уникнення реєстрації сумнівних фінансових операцій  
149. Організаціям, що здійснюють фінансові операції, забороняється вчинення дій, спрямованих на уникнення виявлення і обліку сумнівних фінансових операцій, які підлягають контролю, або ухилення від надання відомостей, передбачених цим Законом, Національному агенству фінансової безпеки, який у межах своєї компетенції здійснює контроль фінансових операцій.  
150. Стаття 17. Заходи реагування за результатами перевірки сумнівної фінансової операції та їх оформлення  
151. Національне агенство фінансової безпеки за результатами перевірки сумнівної фінансової операції:  
152. а) у разі виявлення дій, що свідчать про легалізацію ("відмивання") доходів, або ознак того, що джерелом походження доходів є вчинення злочину, надсилає свій висновок разом з матеріалами перевірки відповідному правоохоронному органу за підслідністю;  
153. б) у разі виявлення порушення вимог цього Закону працівником організації, що здійснює фінансові операції, або працівником державного органу, уповноваженого забезпечувати регулювання та нагляд за діяльністю організацій, що здійснюють фінансові операції, вживає заходів для притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законодавством;  
154. в) у разі не підтвердження дій, що свідчать про легалізацію ("відмивання") доходів, або якщо не виявлено ознак, які свідчать, що доходи отримано шляхом вчинення злочину, приймає рішення про закінчення перевірки, скасовує рішення про припинення операції, а також визначає доцільність перебування операції, стосовно якої проводилася перевірка, на обліку в Національному агенстві фінансової безпеки;  
155. г) у разі нанесення фактичних підтверджень збитків організації, відносно якої було прийняте рішення про припинення фінансової операції, Національне агенство фінансової безпеки зобов'язано в 10 - денний строк вирішити питання компенсації таких збитків.  
156. Прийняте Національним агенством фінансової безпеки рішення про закінчення перевірки та скасовування рішення про припинення операції, протягом 24 годин з моменту його прийняття направляється організації, операція якої піддавалася перевірці.  
157. Стаття 18. Відповідальність за легалізацію ("відмивання") доходів, отриманих злочинним шляхом  
158. Особи, винні у легалізації ("відмиванні") доходів, отриманих злочинним шляхом, несуть відповідальність згідно з кримінальним законодавством України.  
159. Стаття 19. Відповідальність за порушення вимог цього Закону  
160. Особи, винні в порушенні вимог цього Закону, несуть кримінальну, адміністративну або дисциплінарну, а так само цивільно-правову відповідальність, у тому числі можуть бути позбавлені відповідної ліцензії, згідно із законодавством України.  
161. Юридичні особи, майно яких становлять кошти, здобуті внаслідок легалізації ("відмивання") доходів, отриманих злочинним шляхом, підлягають примусовій ліквідації або реорганізації в судовому порядку за позовом прокурора або Національного агентства фінансової безпеки.  
162. Стаття 20. Поновлення прав і законних інтересів  
163. Одночасно з притягненням винних осіб до цивільно-правової відповідальності за порушення вимог цього Закону суд вирішує питання про поновлення прав і законних інтересів держави та потерпілих осіб. Доходи, отримані внаслідок вчинення злочину, підлягають поверненню їх власнику права чи законні інтереси якого були порушені або їх вартість відшкодовується йому в установленому законом порядку.  
164. Угоди, спрямовані на легалізацію ("відмивання") доходів, отриманих злочинним шляхом, визнаються недійсними відповідно до цивільного законодавства України. Строк позовної давності щодо відносин, які регулюються цим Законом, становить 10 років.  
165. Організації, що проводять фінансові операції, державні органи, які уповноважені забезпечувати регулювання та нагляд за діяльністю організацій, що проводять фінансові операції, не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну юридичним і фізичним особам у зв'язку з наданням ними інформації про сумнівні операції, якщо вони діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений цим Законом.  
166. Розділ IV. Міжнародне співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом  
167. Стаття 21. Підстави і форми міжнародного співробітництва у запобіганні та протидії легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом  
168. Міжнародне співробітництво у запобіганні та протидії легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом, здійснюється на підставах і в порядку, передбачених Конвенцією про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, іншими міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.  
169. У здійсненні міжнародного співробітництва щодо запобігання та протидії легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом, державні органи та організації України згідно із статтею 7 Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, якнайширше співпрацюють з відповідними органами та організаціями інших держав з метою розслідування і судового розгляду справ, що стосуються легалізації ("відмивання") таких доходів.  
170. Відмова від співробітництва та відстрочення у співробітництві можливі на підставах і в порядку, передбачених Конвенцією про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом.  
171. Стаття 22. Суб'єкти здійснення міжнародного співробітництва у запобіганні та протидії легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом  
172. Центральним органом, на який покладаються повноваження щодо безпосереднього здійснення міжнародного співробітництва у запобіганні та протидії легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом, є Міністерство юстиції України - щодо судових рішень і Генеральна прокуратура України - щодо процесуальних дій під час розслідування кримінальних справ.  
173. Без попередньої згоди Міністерства юстиції України або Генеральної прокуратури України інформація чи докази, надіслані зазначеними органами в рамках міжнародного співробітництва у запобіганні або протидії легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом, не можуть бути використані органами влади іноземної держави з метою розслідування або судового розгляду, не зазначеного в судовому клопотанні.  
174. Національне агенство фінансової безпеки співпрацює з відповідними органами іноземних держав щодо обміну інформацією про факти приховання неоподаткованих доходів, незаконного переведення коштів за кордон та легалізації ("відмивання") доходів, отриманих злочинним шляхом.  
175. Функції і забезпечення співпраці з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з "відмиванням" грошей (FATF) та Європейською групою аналізу покладається на Національне агенство фінансової безпеки.  
176. Стаття 23. Видача злочинців і засуджених осіб  
177. Злочини, пов'язані з легалізацією ("відмиванням") доходів, отриманих злочинним шляхом, вважаються такими, що передбачають видачу злочинців.  
178. Видача злочинців з числа іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України, з метою кримінального переслідування і виконання вироків та інших судових рішень іноземної держави у справах про легалізацію ("відмивання") доходів, отриманих злочинним шляхом, здійснюється відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Відмова у видачі з тих мотивів, що злочини, внаслідок вчинення яких отримано доходи, що можуть стати предметом легалізації ("відмивання"), є фінансовими (пов'язаними податками, зборами, митом або валютою), не допускається.  
179. Стаття 24. Прокурорський нагляд  
180. Нагляд за виконанням даного закону здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурору.  
181. Розділ V. Прикінцеві положення  
182. Стаття 25. Оскарження дій (бездіяльності) спеціального державного органу та його посадових осіб  
183. Особи, права та законні інтереси яких, у процесі виконання цього Закону порушені в наслідок дій (бездіяльності) національного агентства фінансової безпеки та його посадових осіб, можуть оскаржити їх у суді в порядку встановленому законодавством.  
184. Стаття 26. Набрання чинності цим Законом  
185. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2002 року.  
186. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідності із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.  
187. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня офіційного опублікування цього Закону:  
188. 1. Подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення до законодавчих актів України змін, що випливають із цього Закону.  
189. 2. Привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, а також прийняти нормативно-правові акти з питань, що випливають із цього Закону.  
190. 3. Забезпечити перегляд, зміну і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.  
191. Національному банку України та Генеральній прокуратурі України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.